Інсценівка для дітей, розваги.

[Лесюнька]

" пограймося"

Діти забігають до залу під музику та стають півколом

Музкерівник У нас в садку сьогодні свято,буде жартів тут багато,
В різні ігри будем грати,веселитись,забавляться.
Наша сьогоднішня зустріч присвячена різноманітним іграм: і сучасним,і стародавнім народним,в які гралися ще ваші мами та тата коли були такими як ви. І ось одна із таких ігор. А називається вона « Якщо весело тобі». Давайте разом з вами пограємо в цю гру.

Гра « Якщо весело тобі»
/ Чути тоненький спів з-за ширми /
Муз керівник Малята,здається в залі є ще хтось крім нас,ви чуєте як хтось співає?
Голос. Я Колобок,колобок,по коморі метений,
На сметані мішаний,на віконці студений…
Муз керівник Хто ж це співає?
Діти Колобок.
Муз керівник Але де ж він? Де він заховався? Та й взагалі, як він живий залишився? Давайте уважно подивимось навколо / дивляться,помічають Колобка/. А ,ось де ти! Діти всі знають казку «Колобок» / Колобок шепоче на вухо муз керівникові/. Ах,ти не віриш,що діти знають казочку про тебе та тої пригоди? Тоді сідай і дивись,а діти під музику покажуть рухами і розкажуть про тих,хто тобі в дорозі зустрівся.

Музично – дидактична гра « Кого зустрів Колобок»
/Муз. Г. Левкодимова/
/ Звучать музичні твори «Зайчик», « лисиця», « Ведмідь»/
Колобок А от і ні! А от і ні! Я ще когось зустрів!
Діти Вовка!
Колобок Так,Вовка!
Муз керівник Зубатого нам тут не треба,хай в лісі він шука вечерю.
Ти ж ,Колобочку,тут сідай,на наших діток поглядай.
/ Садить Колобка/
Муз керівник Вам не набридло це сидіти? Давайте затанцюєм, діти!

Танок – Запрошення
/Російська народна мелодія/
/ Чути плач. З’являється Лялька/
Муз керівник Чом ти плачеш,чом сумуєш,може просто вередуєш?
Лялька Не знаю я коли лягати,коли гуляти і стрибати,
Я в дитсадочок не ходжу,і час на все не знаходжу.
Муз керівник Іди до нас,ми тобі зараз все розкажемо і покажемо,а ти дивись,слухай та запам’ятовуй .

Музично – дидактична гра «Пісня – Танок – Марш»
/ Звучить «Колискова» Вериковського, «Марш» Шумана, «Гопак» укр. нар. мелодія Діти відповідно виконують рухи. Муз керівник Уточнює назви музичних творів та їх характер/
Муз керівник / Бере ляльку на руки/
Ось тепер ти будеш знати,коли спати,танцювати,
А коли і крокувати.
Лялька Дякую вам дітки,що допомогли мені розібратися,тепер я все буду робити як треба. А ще я дуже хочу з вами погратися. Я знаю дуже цікаву гру,а яку ви дізнаєтеся,коли відгадаєте мою загадку:
Дід із бабою за гичку тягнуть жовту молодичку,
Що в землі засіла кріпко. Упізнали,діти ……
Діти Ріпка
Гра « Ріпка»
/ українська народна мелодія/
Муз керівник А тепер я відвернуся,а ви покажете мені в яку гру ви б хотіли зараз погратися!
/Вихователь одягає дітям наголовники птахів та кота/
Муз керівник 1,2,3,4,5! Зараз будемо ми грати! / Повертається/
А та це ж пташечки сидять у гніздечках .

Гра « Пташки та кіт»
/ муз. І Кишко/
Муз керівник А тепер давайте,діти, виберемо іншого кота. Ми знаємо,що любить котик їсти,а от чи вміє він добре чути,ми зараз побачимо.

Музично – дидактична гра « Хто співає впізнавай»

Муз керівник Малята, а ви знаєте,що це за пташка на дереві сидить у червоній шапочці на голові і ось так стукає / Відбивається ритмічний малюнок/
Діти Дятел
Муз керівник а хто з вас може постукати так як дятел / Діти стукають за бажанням/
Муз керівник Молодці,а тепер спробуйте відгадати мої загадки,бо вони не прості,а музичні. Я вам заграю на якомусь інструменті,а ви мені скажете на чому я граю. Закривайте очі та слухайте уважно.

Музично – дидактична гра «На чому я граю»
/ Бубон,трикутник,барабан,дзвоник,металофон/
Муз керівник Молодці,ви так гарно відповідали,що мені захотілося всім вам роздати музичні іграшки - інструменти,та погратися з вами в гру «Оркестр»

Гра « Оркестр»

Муз керівник Ой, який гарний оркестр у нас з вами вийшов. А як дітки гарно грали,але наша розвага вже завершується і вам вже час повертатися до групи. А давайте пригадаємо,в які ж ігри ми сьогодні з вами гралися,що робили…….
До побачення.

[Лесюнька]

" Здоровя - найбільше багатство у світі"

Ведуча. Усе в ЖИТТІ піде чудово,якщо будеш ТИ здоровим:

І духовно, і фізично,бБудеш людям симпатичним.

Добрим, чесним, милосердним,пам'ятати будеш твердо, .

Що і як робити треба,щоб тобі земля і небо

У ділах допомагали силу і любов давали.

Тож розумного навчайся,а шкідливого цурайся.

Будь веселим і кмітливим,будь здоровим і щасливим!

Знаєш ти і знаю я:найбільше щастя — це здоров'я.

— Здоров'я? А що це?Спитає вас дехто.
—
— Хіба без нього не прожить?

Здоров'я — це цінність, . Яку нам треба не згубить.

А зараз з вами помандруємо до Королівства Здоров'я.

І вам я пропоную Слухать мене_уважно,:

Бо ви діти чемні,до мети дійдете, напевно! -г,

(Відкривається сцена Сидить засмучена дівчинка. Поряд стоїть хлопчик).
Дівчинка.

Ой, немає сили! І світ мені немилий.

Що ж мені робити?Як же далі жити?

Хлопчик.

Все болить у мене...Шкіра вже зелена.

Я не хочу грати. Буду весь час спати...

Дівчинка.

Все мене дратує. Настрій мій руйнує.

Що ж мені робити? Як же далі жити?

Хлопчик.

Хто ж мені вже допоможе? Більше я терпіть не можу.

Лікарю, рятуйте! Здоров'я подаруйте!

Лікар. Чую-чую! Не шуміть!Що там трапилось, кажіть!

Дівчинка.
Я не знаю, що казати. Я не хочу більше грати.

Бо у мене все болить І ніщо не веселить.
(Літр слухає хворих).
Так, так, так! Оце так, так!

Що ж ви, діти, наробили?

Так себе занапастили

Діти (разом).
Лікарю! Врятуйте! Здоров'я подаруйте!
Лікар.
Любі діти! Це не так! Лікувати я мастак,

Та здоров'я не дарую, Та не плачте ви!

Врятую!Нате вам цю карту. "

Не звертайте ви з маршруту!
Плакати не варто, Хоч і буде скрутно.
Діти.
Вибору немає... Треба йти в дорогу.

Що ж це там так сяє! Може це підмога?

Принцеса Харчування.


Хто це, хто це там іде До мене у гості?

Ви проходьте, відпочиньте.

Не стійте на помості.
Діти.
Ми вирушили в цю путь, Щоб здоровими буть.

Як його знайти? А хто ти?

Принцеса Харчування.

Я — Принцеса Харчування. Старша дочка Королеви

Здоров'я.

Харчування - неодмінна умова вашого життя. Без їжі

людина не може жити. З їжею ми отримуємо поживні ре¬човини, необхідні

для роботи мозку, серця, легенів,м'язів. Від того, яку їжу вй вживаєте,

залежить ваше здоров'я.

А ще здоров'я залежить і від того, як швидко і часто ви їсте, наскільки

ретельно пережовуєте їжу.

Отже, щоб бути здоровими, потрібно правильно харчу¬ватися. Давайте ми
зараз з вами пограємо у гру «корисно – некорисно»

Якщо це корисно — плескаємо у долоні, а якщо ні — сидимо тихо.


Гра «Корисно – некорисно»

Принцеса Харчування

Я вважаю,що ви,діти, зрозуміли як правильно харчуватися. Ви можете

рушати далі, до мого брата — Принца Руху.

Ідіть по цій дорозі. нікуди не звертайте.

Мій брат вам допоможе. Ну все, бувайте! Дівчинка.

Дівчинка. Ой, хтось плаче,Ти не чуєш?

Лісовик. Та це я, може ти мене врятуєш?

Дівчинка. Хто ти?

Лісовик. Я — лісовик.

Дівчинка. А чому ти плачеш?

Лісовик.
Все у мене так болить,що не знаю, що робить.

Діти. А що сталось, ти скажи?

Лісовик (співає).
Я в садочок не ходив і зарядки не робив.

Не приходив вранці-рано,Не робив зарядки справно.

Ось і виріс дуже хворим, Не ходжу навіть до школи.
Все у мене так болить,що не можу більше жить.

Що робити, я не знаю,підкажіть мені, благаю!


(Виходить Принц Руху)

Принц Руху.
; Добре, добре, не реви! Допоможем ми тобі,

Роби з нами ти зарядку,

Станеш дужим, як тигрятко.

Фізкультхвилинка

Довго-довго ми сиділи. наші ніжки заніміли.

А тепер всі дружно встали...Як зайчата пострибали.

І підняли ручку вгору,захиталися, як море.

Щоби спинка не боліла,нахилились дружно вліво,

Щоби спинка була справна,нахилились дружно вправо.

Все, сідайте ви, будь ласка,бо продовжуєм ми казку.

Принц Руху.

Рух — це життя!Від мене залежить здоров'я!

Якщо будеш весь час сидіти,

То буде все тіло боліти. , Не будеш рости,

Станеш в'ялим ти!
Життя — це спорт.Життя — це рух.

Життя — чудове і прекрасне.

І все радіє нам навкруг, І світить сонце ясне.

(Виходить Баба Яга).

Баба Яга.
Хто-де, хто це так шумить?
і ногами тупотить?
Діти.
Це ми, діти. Йдемо у країну Здоров'я. А хто Ви?
Баба Яга.
Я - старенька бабуся. Навіщо вам іти у ту країну?

Як здоровим бути, Можете і від мене почути. (Поради співає).

Не вмивайтеся ніколи І не мийте навіть рук.

Непотрібне це заняття, Не вартує стільки мук.
Стригтися також не варто, Та й резону в тім нема.
Бо однаково на старість, Облисіє голова!
Знов замурзаються руки. Шия, вуха, все у вас...
То навіщо сили тратить? І даремно гаять час?
Принцеса Чистоти. Що я чую?;
Баба Яга. А хто ти?
Принцеса чистоти.

Я — Принцеса чистоти.

Середня дочка Королеви Здоров'я. Ти зійди мерщій з дороги.

Дітям ти не заважай. А я дам скоріш підмогу.

Все! Мерщій зникай!

Щоб бути здоровим, потрібно знати і виконувати правила-гігієни тіла,

одягу, житла.

Здорова шкіра — надійний захист вашого організму від холоду і спеки, від

проникнення мікробів. Необхідно постійно стежити за чистотою шкіри.

Щоб мати завжди охайний і гарний вигляд, стежте за чистотою

свого одягу і взуття. Чистота — шлях до здоров'я.

ДІТИ. Дякуєжгтобі,принцесо,Нам дуже допомогла ти.

А тепер вкажи,Куди далі йти.

и вирушили в цю путь,Щоб здоровим буть.

Принцеса Чистоти.

Ідіть ось так рівненько, Потрапите до моєї неньки.

Й Здоров'ям звуть рушайте швидше в путь!

Діти (сумно).
Довго йшли ми, не барились.Дуже-дуже ми стомились.

Хлопчик.
Я не хочу більше йти!І набридла мені ти!

Дівчинка. Ти що кажеш? Схаменися!І на мене подивися!

Ти ж без мене пропадеш! І дорогу не знайдеш! (Виходить Принцеса

Чемність).

Принцеса Чемність.

Досить, досить, не сваріться І на мене подивіться.

Я — Принцеса Чемність. Молодша донька Королеви Здоров'я.

Без мене моя матуся не може прожити і дня. Тільки-чемні люди бувають

здоровими. Як приємно бачити усміхнене обличчя, почути

ласкаві,звернені до тебе слова.І тоді твій настрій стає піднесеним,

веселим, так само і людям приємно почути від тебе лагідні, добрі слова.

Всі ви їх добре знаєте. Давайте їх пригадаємо якомога більше і зберемо у

нашу «чарівну скриньку».

(Виносить скриньку).

Це можуть бути слова вітання вранці та ввечері, слова прощання,

подяки.(Діти із залу називають чарівні слова. Принцеса їх «ловить» і складає у

скринь¬ку),

— А зараз ми відчинимо двері та ви¬пустимо ці слова у світ. Нехай всі люди

знають, як багато добрих слів ви знаєте, хай усім від цього стане приємніше,

веселіше жити на землі. Адже весела людина — здорова люди¬на.

Весела думка — половина здоров'я.

Дівчинка.

л
Ой, у мене ж нічого не болить! Як хороше у світі жить



Хлопчик. Та ми ж з тобою вже прийшли І здоров'я знайшли.

Королева Здоров'я.

Так, я — Королева Здоров'я. Щоб мене знайти,

Потрібно нелегкий шлях пройти. Але ви не злякалися, І до мене добралися.
Намагайтесь своє здоров'я Все життя берегти.

Виконуйте поради, Що дали братик і сестри.

Гарно в школі вчіться, Старайтесь, не лініться.

Гра. Поспішайте до мети

Королева Здоров'я

Пам'ятайте:
Здоров'я — найбільше багатство,Яке має людина.

Будьте здоровими та щасливими!
ПІСНЯ
Як здоровими нам буть І пройти щасливу путь —

Вчать у школі. З рази.
Не хворіти і рости,

І здоров'я зберегти —

Вчать у школі. З рази.
Як здоров'я зберегти, По життю як пронести
— Вчать у школі. З рази.
Буть щасливими завжди, І творити, і рости ;


Вчать у школі. Зрази.

Королева Здоров'я. А зараз я запрошую всіх дітей на бал. Адже життя — це

рух. (Виходять діти з кульками).

Танок з повітряними кульками

[leonora_]

Назва: Гуси, гуси, додому! Українські народні ігри
Переповіли: Є.Горова, В.Бойко
Редактор: В.Горлач
Художник: А.Львов
Рік: 1966
Формат: pdf
Розмір: 11 мб

У книзі вміщено розповіді про українські народні ігри. Вони містять хід, вірші, пісні до кожної гри. Збірка містить такі ігри:
Плетений кум, Сірий вовк,Залізний ключ та інші.
http://turbobit.net/yabc7k7v4zq4.html

[iraalex2006]

ЩАСЛИВА РОДИНА

Сценарій свята для дошкільнят різного віку і батьків

День захисту дітей — це не лише свято для дітей, а й особливий день, що нагадує суспільству про необхідність дотримання прав дитини як однієї з головних засад формування гармонійної особистості, адже дитинство — чудова пора пізнання сві¬ту, розвитку і сподівань на світле життя. Пропонуємо провести у цей день родинне свято, розроблене за матеріалами, які надала Тетяна МАРУЩЕНКО, вихователь - методист ДНЗ № 2 "Посмішка", м. Гола Пристань, Херсонська обл.


Ігровий майданчик святко¬во прикрашений повітряними кульками, прапорцями. На май¬данчику встановлено макети залізничних вагонів, каси, виш¬ку із коло колом (гонгом) для подачі сигналу прибуття потя¬гів і велику театральну тумбу з афішами. Звучать фанфари.

Ведуча. Вітаєм всіх при¬сутніх. Ми раді, що ви зібра¬лися на нашому родинному святі, присвяченому Дню захисту дітей. Погодьтеся, що дуже приємно разом ве¬селитися, бачити посмішки на обличчях та щасливі очі. А якщо ці люди — ще й одна родина: мама, тато, синочок, донечка, бабуся та дідусь, то стає на душі ще приємніше, ве¬селіше й тепліше. Тож запро¬шуємо вас у Країну дитинства.

Пісня "Країна дитинства"

Ведуча. Але як же нам діс¬татися до цієї Країни?
Діти декламують по черзі вірш Джанні Родарі "Дитяча заліз¬ниця" (пер. з італійської Мико¬ли Лукаша).
Діти (по черзі)
Є в світі країна — мені це не сниться,
Де мають малята свою залізницю.
По залізниці туди і сюди
Їздять маленькі прудкі поїзди.
Не відрізнити від справжніх нізащо —
Такі, як в дорослих, а може і кращі:
На тій залізниці усі службовці —
Маленькі діти — дівчата і хлопці.
Начальником станції тут — малючок,
Трошечки більший за власний свисток.
А черговою — дівчинка ця,
Ще менша, мабуть, від свого прапорця.
Й кондуктор не вищий від них на зріст,
І контролер, і сам машиніст.
Що ця залізниця — дитяча, показує
Всім пасажирам напис над касою.

Вказують на бутафорську касу.
Ведуча. Дістануть квитки лише ті батьки,
Всі разом. Яких супрово¬джують малюки.

Хлопчик. Я даю квитки до Країни дитинства своїм татусе¬ві та матусі.
Бере за руки своїх батьків і ви¬водить їх на середину майдан¬чика.

Дівчинка. А я даю квитки своїм батькам.
Виводить свою родину на се¬редину майданчика.

Ведуча. А ви, діти, дасте квитки до Країни дитинства сво¬їм рідним? (Так). Ну що ж, тепер кожна родина може сісти у ва¬гончик і ми можемо рушати.

Декілька родин, які бра¬тимуть участь у заплано¬ваних змаганнях, разом зі своїми дітьми займають місця в імпровізованих ва¬гончиках. Під фонограму веселої музики всі удають, ніби їдуть. Звучить гонг.

Ведуча. Увага! Увага! Потяг прибув на стан¬цію "Немовля". Про¬симо пасажирів не за¬бувати своїх немовлят.
Друзі! Ви пам'ятаєте, що кожна сім'я наро¬джується тоді, коли двоє за¬коханих людей з'єднуються у шлюбі, а іще щасливішою вона стає, коли в родині з'являється дитинка. Татусям варто прига¬дати, як вони сповивали своє дитятко, а матусям — які колис¬кові вони йому співали. Отже — оголошуються перші конкурси.

Конкурс для татусів "Спови¬вання немовляти" і Конкурс для матусь "Заспівай колис¬кову".
Татусі сповивають іграшкове немовля та передають його ма¬тусям, які співають для них ко¬лискові.
Родини-учасники отримують фіш¬ку або бал.

"Танок немовлят" (див.: "ДВ", 2011, N3 3) виконують діти під ве¬селу музику з мультфільму "Обе¬режно, мавпочки!" (пісня Андрія Макаревича "В каждом маленьком ребенке").
Ведуча. Ой, як же це непросто, бути хорошими батьками. А зараз оголошуємо перший тур¬нір для дітей.

Гра "Перегони немовлят", в якій беруть участь діти молод¬шої групи.
Діти мають на ліктях та колінах доповзти до підвішеної великої соски та вхопити її. Перемагає та дитина, яка швидше подолає відведену для цього дистанцію. Кожна родина після кожного з етапів отримує додаткову фішку або бал. Звучить гонг.

Ведуча. Рушаймо далі. На¬ступна станція "Бабусина".
Під веселу музику родини уда¬ють, ніби їдуть.

Ведуча. Увага! Увага! Ша¬новні пасажири, наш потяг при¬був на станцію "Бабусина".

Діти читають вірші про бабусю за вибором вихователя.
Конкурс "Запроси бабусю на танок".
Татусі та хлопчики старшої гру¬пи запрошують бабусь на вальс. Звучить вальс за вибором муз.керівника. По завершенні таноч¬ка бабусь проводжають до їхніх стільців, де вони відпочивають (удають, що засинають).

Англійська народна пісня "Дід старий подвір'я мав"

Гра "Кулькові бої"
Гравці попарно стають один навпроти одного й удають бок¬серський бій, але б'ються вони за допомогою різнобарвних по¬вітряних кульок. Двобій кожної пари триває доти, доки в одно¬го із суперників не лусне кулька. Нагородою переможцю слугує стрічка — "Наступник Кличка".

Від такого шуму "прокидають¬ся" бабусі та починають повча¬ти своїх онуків.

Бабусі по черзі декламують вірш Юліана Тувіма "Лист до всіх дітей в одній дуже важливій справі" (пер. з польської Максима Рильсь¬кого).
Бабусі. Ой, скільки галасу здійняли наші онуки! Мабуть, забруднилися, мов поросята.
Любі діти! Просим вас
Віршиками цими,
Щоб щодня ви умивались,
Не були брудними.
При колодязі, чи в мисці,
В річці, біля ставу,
Але мийтесь! Бо приїдем —
Перевірим справу.
Мийтесь дочиста, як кажем,
Хлопчики й дівчатка,
Щоб були таки ви дітки,
А не поросята!
Бабусі прощаються з дітьми та їхніми батьками. Звучить гонг.

Ведуча. Прямуємо далі.
Звучить музика. Всі удають, що їдуть.

Ведуча. Увага! Станція "Спортивна"!
Проводять кілька спортивних змагань-конкурсів за участю ді¬тей та батьків, які отримують фішки (бали). Звучить гонг.

Ведуча. Увага! Займіть свої місця, рушаймо далі.
Родини під веселу музику уда¬ють ніби їдуть.

Ведуча. (Здивовано роздив¬ляється назву станції). Увага! Ми прибули на якусь дивну стан¬цію.
Назва складається з трьох різ¬них слів, написаних одним сло¬вом "СОРОКРІЗНИХШКОД".
Діти та батьки намагаються про¬читати.

На середину майданчика вихо¬дить група дітей.
Вірш Клода Руа "Сорок різних шкод" (пер. з французької Єв¬генії Кононенко).

Діти декламу¬ють по черзі.
Що роблять миші у коморі,
Коли гуляє кіт надворі?
Вони танцюють і співають:
"Ура! Ура! Кота немає!"
А що корови поробляють,
Коли пастух відпочиває?
Корови не шкодують сил,
На ліжко лізуть і на стіл.
Коли ведмідь іде на свято,
Святкують вдома ведмежата.
А як в кіно ідуть батьки,
Що роблять їхні малюки?
Вони беруть батьківський одяг,
На голові у ньому ходять,
Вони не знають перешкод
Всі разом
І роблять сорок різних шкод.

Пісня "Шкоденятко"(див.: "ДВ", 2011, №3).

Гумористичний конкурс "До¬росла мода". Хлопчики і дів¬чатка дефілюють у батьківсько¬му одязі, значно більшому за дитячий.

Командна гра "Веселі кульки"
Діти мають зі старту до фінішу донести повітряну кульку, підки¬даючи її догори лише головою. Татусі проводять футбольне ви¬пробування, намагаючись не впустити кульку з ноги. Матусі мають за допомогою тенісних ракеток донести кульки і не за¬губити їх по дорозі від старту до фінішу.

Ведуча. Прошу пасажирів зайняти свої місця. Повертає¬мось додому.
Ведуча. От і повернулися ми з подорожі до чарівної Кра¬їни дитинства. Подивіться, а ці малята (виходять двоє дітей молодшої групи) встигли міцно здружитися за час нашої подо¬рожі.

Пісня "Перша дружба", танок "Долоньки" (див.: "ДВ", 2011, №3).

Ведуча. Кожному приємні лагідні слова, слова любові. Тільки, де ж вона живе — Лю¬бов? На кого вона схожа? (Діти відповідають).

Пісня "Де живе любов?"

Діти (по черзі)
Хай гарне свято це родинне
Ще більше здружить нас і всіх зріднить,
Бо щастя має та людина,
Яка дружити вміє і любить.
Батьки дали нам крила, щоб літати.
Тож не забудьмо рідних маму й тата,
І встигнемо їм добрих слів сказати,
Допоки живемо у рідній хаті.

Пісня "Планета Земля"

Нагородження родин, які брали участь у конкурсах-змаганнях. Звучить "Марш Радецького", потім музика Йоганна Штрауса. Свято можна продовжити на групових майданчиках.



Журнал «Дошкільне виховання», 2011, №5 :tender:

[iraalex2006]

ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА
Свято для дітей старшого дошкільного віку

Мета: формувати у дітей почуття доброти, поваги до оточуючих, розуміння того, що лю¬дина — не просто частина природи, а найви¬ще її творіння;
спонукати дітей на добрі вчин¬ки;
виявляти й аналізувати вчинки однолітків, казкових героїв;
сприяти розвитку емоцій, ес¬тетичних почуттів;
учити поєднувати добрі по¬чуття з добрими словами;
розвивати культуру мовлення;
виховувати чуйність, уміння сприй¬мати біль інших, співчувати чужому горю.

ХІД СВЯТА

Ведуча зустрічає дітей біля музичної зали перед казково оформленими дверима, над якими — надпис «Місто Добра».
Музичний керівник.
Діти, заходь¬те, будь ласка, до зали! Я вам розповім казку.
Є двері золоті, чарівні
Далеко десь на світі.
Якщо ті двері чарівні
Ми зможемо відчинити,
У місті Доброти тоді
Залишимося жити.
А перш за все, я від душі
Скажу слова вам щирі:
На цілім світі треба жити
У дружбі, щасті й мирі!
Дівчинка.
Як нам бути? Що робити? Як нам двері відчинити?
Хлопчик.
Ключик є, та справа в тім —
Не відімкнути двері ним...
Музичний керівник.
Слова незвичайні ви скажіть
І двері можете відчинить!
Дівчинка.
Відчиніться, дам цукерку!
Хлопчик.
Відчиніться, пригощу яблуч¬ком!
Хлопчик і дівчинка (разом).
Не відчиняються...
Музичний керівник.
Спробуймо разом!
Усі.
Двері, відчиніться, будь ласка!
Двері відчиняються. Діти старшої гру¬пи заходять до музичної зали. Звучить п'єса «Солодка мрія» П. І. Чайковського.

Вихователь.
Доброго ранку, мої любі діти! Я дуже рада зустрічі з вами. Подивіться одне на одного та посміхніться!
— Як нам одразу стало добре і приємно! Як ви гадаєте, чому? Так, даруючи усмішку, ми тим самим бажаємо одне одному добра, гарного настрою та здійснення всіх добрих справ на весь день.
Сказав мудрець:
— Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай.
Хай оживає істина стара:
Людина починається с добра!
У людини є два життя. Перше — реаль¬не, щоденне життя (навчання, робота, вико¬нання обов'язків, взаємини з іншими людь¬ми). І є життя не видиме іншим, внутрішнє життя — духовне (думки, почуття, ідеали). У внутрішньому світі людини доброта — це сонце.
— А як ви розумієте слово «добро»? (Усе позитивне в житті, добрі й корисні справи)
— Що таке доброта? (Чутливе, дружнє ставлення до людей; прихильність, ласка, привітність)
— Доброту й милосердя люди плекали впродовж століть для того, щоб усім було лег¬ше жити, приємніше спілкуватися одне із од¬ним, щоб це спілкування дарувало радість. Зав¬жди вважалося природним допомагати іншо¬му, захищати його, давати притулок, рятувати.
1-ша дитина.
Добро творити на землі
Людині лиш дано.
І навіть діточки малі
Всі знають це давно.
2-га дитина.
Доброта, як промінь сонця,
Що з'являється у пітьмі,
Пригорнувся до віконця
І розлився по землі.
3-тя дитина.
Доброта, як ласка мами,
Віддає любов свою.
Ніжить серденько так само,
Як і пісенька в гаю.
4-та дитина.
Доброта, як щедрість літа,—
Радість, щастя і краса.
Як волошка серед жита,
Ще як дощик і роса.

Виконується пісня «Доброта» (муз. І. Лученко, сл. Н. Туполової).
1. Добрим бути — зовсім непросто,
Не залежить доброта від зросту.
Не залежить доброта від віку.
Добрим треба бути нам довіку.
Приспів:Тільки треба, треба добрим бути,
І в біді про друга не забути,
І закрутиться земля скоріш,
Якщо будеш ти добріш.
2. Доброта з роками не старіє,
Доброта від холоду зігріє,
Якщо доброта, як сонце світить,
То радіють і дорослі, й діти.
Приспів.

— На мить уявіть, що ось ця ваза (показує) означає маленьку людину, яка народилася. На¬повніть її душу різнокольоровими камінцями, що означають багатий, духовний світ людини. Необхідно класти камінчику вазу, промовляю¬чи: «Добро, любов, добрі вчинки, увічливість».
Діти промовляють, кладуть камінчики у вазу.
— Ось і утворилася світла, багата душа! У житті багато чудес, що творять любов, ніж¬ність, добро.
5-та дитина.
Навчаймося добра,
Як вчаться мови діти,
Щоб потім все життя
Його творить святе.
6-та дитина.
Плекаємо крізь роки
Троянди ніжні й жито,
Тримаймо у серцях,
Як сонце золоте.
— Якщо людині догано, вона самотня, беззахисна,— то як у неї на душі? (Відповіді дітей.)
Вихователь показує чорне серце.
— А якщо настрій поліпшився, хтось до¬поміг, захистив, то як стане на душі? (Відпо¬віді дітей.)
Вихователь показує червоне серце.
— Діти, наш душевний стан залежить від учинків, зроблених за конкретної ситуації.
Спостерігаючи за казковими героями, ви¬значте, який настрій був зумовлений добрим вчинком, а який — поганим.
Вихователь показує малюнки із зображен¬ням казкових героїв, які перебувають у різних емоційних станах.
Запитання:
• Що відчували звірі, коли побачили пана Коцького? (Страх)
• А що відчув Котик, коли Лисиця вкрала Півника? (Хвилювання)
• Що відчував Буратіно, коли знайшов Зо¬лотий ключик? (Радість)
• Що відчули мачуха та її дочки, коли поба¬чили, що Попелюшка взула кришталевий черевичок? (Заздрість)
• Що відчула принцеса, коли взимку при¬несли кошик підсніжників? (Здивування)
• Які почуття викликала у Дюймовочки ластівка, яку вона знайшла восени? (Спів-чуття)
• Які почуття у вас викликають дії Баби Яги? (Відповіді учнів.)
• Чи можна любити злих людей?
• Чи можна по-доброму ставитися до нега¬тивних персонажів?
• Сумно Бабі Язі без любові?
— Ось і вона!

До зали «залітає» Баба Яга.
Ведуча.
Бабка-Йожка сіла в ступу,
Заспівала...
Баба Яга.
Тупу-тупу! Раз мене не люблять діти,
То не хочу в світі жити.
Більше з ними не вожуся
І під землю провалюся.
Я страшна Баба Яга!
Хто мне не знає?
Хто мене не боїться?
Вмить я налякаю!
Ведуча.
Бабусю Ягусю, що з тобою тра¬пилося? Раніше ти була хорошою і доброю.
Баба Яга.
Мене зачаклували.
Ведуча.
Можемо тобі якось допомогти зняти чари?
Баба Яга.
Можете, якщо закінчите при¬слів'я. У них ми зможете знайти відгадку. Людина починається з... (добра). Добре серце, як сонечко... (в небі). Добре слово краще за... (мед). Добро перемагає... (зло). Не шукай краси, а шукай... (добра). Про добре серце треба змалку... (дбати). Дружба починається з... (посмішки).
Ведуча.
Діти, що нам допоможе зняти чари з Баби Яги? (Посмішка і доброта) Про¬поную посміхнутися і разом сказати: «Бабусю Ягусю, ми тебе любимо!»
Діти виконують пісню про посмішку. Баба Яга «стає доброю».

Баба Яга.
Ой, які ви молодці! Як легко зняли ви чари ці!
Ведуча.
Діти, усмішкою, добрим словом можна зняти злі чари не тільки з Баби Яги. Недарма люди говорять, що від теплого сло¬ва і лід розтає.
7-ма дитина.
На доброті існує світ,
І добротою пахне хліб,
І мирне небо, і в садочок йти,—
Ще також вияв доброти,
І до людей любов свята —
Це чистота і доброта.
8-ма дитина.
Якщо людина добре серце має,
Вона іде у світ добро творить,
В очах любов і ласка сяє,
Така людина сонечком горить.
9-та дитина.
Кажімо більше добрих слів
Знайомим, друзям і коханим,
Нехай комусь тепліше стане
Від зливи наших почуттів.
Баба Яга.
Діти, дякую вам, я стала доб¬рою Бабусею Ягусею!
Журнал «Дошкільний навчальний заклад», № 6 (54) 2011 :tender:

[natalia100]

У нас русскоязычный детский сад, но мы все же стараемся проводить развлечения на украинском языке, или смешиваем в сценариях и украинские сценки, песни и русские. Предлагаю свой вариант, может быть кому то пригодится.
Ярмарок

Ведущая: Здравствуйте гости дорогие:
И мамочки красивые, и папы деловые.
Расскажем мы вам сказку,
Не расскажем, а покажем,
Да не сказку, а шутку,
Да и не шутку, а прибаутку.
Не маленькую, не большую –
Про ярмарку расписную.
Главное украшение праздника – наши цветочки,
Ваши любимые сыночки и дочки.
Вы сидите, отдыхайте,
Да хлопать погромче вашим деткам не забывайте!
Звучить українська музика.
До залу заходять діти-продавці в українських костюмах, з кошиками, торбами, у яких складено різні товари ( овочі, фрукти, речі, саморобні музичні інструменти тощо). Все це діти-продавці розкладають на прилавках.
1 продавець: Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!
Господарі й гості, глядіть, не минайте.
2 продавець: На ярмарку нашім веселім, багатім
Є чим милуватись і є що придбати.
3 продавець: Тут щедрі дарунки із саду й городу,
Тут пісні і жарти – усім в нагороду
4 продавець: Тут речі умільців ні з чим незрівнянні-
Барвисті стрічки, рушники вишивані.
5 продавець: Полив’яний посуд – глечики, горнятка,
Сопілки – хлоп’яткам, намисто – дівчаткам.
6 продавець: І інструменти тут можна придбати
і бубни, горішки,на ложках зіграти.

Ведуча: Із давніх – давен на Україні проводиться ярмарок. Восени, коли врожай зібрано, кожен приносить все, що уродило. І чого тут тільки немає: помідори й яблука, часник і цибуля, кавуни й гарбузи... Землероби, народні умільці, крамарі виставляють й продають кращі свої набутки. Зазиваючи покупців, рекламуючи садовину, городину, худобу, птицю, різноманітні вироби, кожний господар прагне і товар продати, і себе показати. Люди приїздять на ярмарок, як на свято, своєрідну виставку і видовище.
Одні везуть, щоб продати, інші їдуть, щоб купити. Й обов’язково на ярмарку лунають українські пісні, проводяться різноманітні народні ігри.
Адже на ярмарок ідуть не лише, щоб поторгуватися, але й для того, щоб душею відпочити.
Пісня „Ярмарок”
Всі разом: Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,
Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

Починається ярмарок.

Ведуча: И чего только нет на нашей ярмарке! Колеса, стекло, деготь, табак, лук, вареники, галушечки, пампушечки, и даже молодой лежебока.
Песня «На веселім базарі» в исполнении взрослых.
Выходят дети – покупатели. Подходят к 1 продавцу.
1 продавец: Все, что надобно для счастья юной девичьей души,
Ленты, серьги, ожерелья до чего же хороши!
Покупатель: Сколько стоит ваш товар?
1 продавец: Много не возьму я с вас
Поиграем мы сейчас.
Мой товар вы заберете,
Если бусы соберете.
Вот шнурочек – он простой.
Рядом – крышечки горой.
Ты любую выбирай,
На шнурочек одевай.
Покупатели делают бусы и забирают их.
2 продавец: А вот пирогов кому и прочая сладость:
Худым на здоровье, а пышным – на радость!
3 продавец: А вот для хозяйской девочки
Миски, горшки, тарелочки!
Покупатели: Сколько стоит ваш товар?
Продавец: Не много, не мало
Лишь бы песня звучала!
Ложки, миски выбирайте,
На них весело играйте!
Песня «Як пішли ми на базар” ( на проигрыш дети играют на мисках ложками)
4 продавец: А здесь у нас чоботы
Самой лучшей работы!
Покупатели: Сколько стоит ваш товар?
4 продавец: Чоботы-то не простые
Любят танцы заводные.
Если будете плясать,
Сможете товар забрать.
Украинский танец.
5 продавец: Бурячок, морковь, капуста –
Чтобы было у вас густо!
6 продавец: Музыкальные игрушки –
Не простые погремушки.
Поскорее покупайте,
На них весело играйте.
Покупатели: Сколько стоит ваш товар?
6 продавец: Инструменты вы возьмите,
К героям сказок подберите.
Ведущий: Бубен звонко, громко бьет,
Он для …. (волка) подойдет.

Тише, тише, тише, тише
Поселились в доме … (мыши)
И теперь звучит в тиши
Ши, ши, ши, ши, ши, ши! (маракас)

Кто на дереве живет
И орешки все грызет
Ядра вынимает
Скорлупки собирает? ( Белка)


Она по лесу летает,
Обо всем на свете знает,
Всем знакома, белобока,
А зовут ее … (сорока)

Колокольцев медный звон
О … ( лисе) расскажет он.

Вот, оркестр, у нас какой
Шумный, звонкий, озорной.
Интересней будет нам,
Если пригласим мы мам.
6 продавец: Не стесняйтесь, подходите
Инструменты вы берите.
Станем вместе мы играть,
Будем пьесу исполнять.
Вы смотрите на меня,
Дирижером буду я.
Оркестр.
7 продавец: Кто картину не купил,
Зря на ярмарку ходил!

Покупатели: Сколько стоит ваш товар?
7 продавец: Готов у нас сюжет всегда,
Картины пишем без труда.
Лес, животные, цветы,
Минута, и художник ты.
Штампик в краску, на листок,
Вырос на лугу цветок.
Дети с помощью штампов «рисуют картину».

Ведуча: І чого тільки ми не побачили на нашій ярмарці!
До залу заїзжає Явтух, у возі – діти-овочі.
Песня –инсценировка «Да куди їдеш, Явтуше?»
Ведуча: А що ще є на твоєму возі?
Явтух: Не скажу, а відгадаєте – покажу.
Діти овочі виходять з-за возика вперед, загадують загадки.
Огірок: Ми зеленої всі масті,
Всі довгасті, всі смугасті.
Прив’язали нас в рядках
На зелених ланцюжках
Гарбуза ми сини й дочки.
Звати як нас? (Огірочки)
Морква: В темній я живу коморі,
А коса моя надворі.
Гарбузова я сестриця.
Звати як мене? (Морквиця)
Бурячок: Ми цукрові, ми кормові.
Є брати у нас столові.
Діти на широкім полі
Назбирали нас доволі.
Ми зростали там рядками,
Люди звуть нас ... (буряками)
Картопля: Мене смажать, мене варять,
За столом олією кроплять,
Всі мене їдять і хвалять
Звати як мене? ( картопля)
Цибуля: всі на мене нарікають,
Що до сліз я допікаю.
Вибачте, та я не винна.
Бо лікарська я рослина.
Соком з медом почастую
І здоров’я подарую.
Помідор: я – смачний, кругленький,
Маю щічки червоненькі
До смаку я в кожній страві.
Роблять соки і приправи.
Соус, борщик і салат
Люди з радістю їдять.
Всі овочі: Ми з гарбузової родини.
Виростаєм для людини!
За те нас люблять і шанують,
Що різні страви з нас готують!
Танок овочів.
Потанцювавши, овочі сідають на місця, а Явтух на своєму возі виїжджає з залу.
Ведуча: Ох і славний у нас ярмарок! Все розпродали, тільки ось бабуся з двома гусями залишилася, вона їх десь загубила.
Виходить бабуся ( дівчинка)
Бабуся: А чи не бачив хтось моїх гусей?
Ведуча: А яких, бабусю?
Бабуся: та сіренького, біленького.
Діти: Бачили!
Ведуча: Так, вони, щойно тут були і десь поділися. А що це за дивні гуси у вас? Розкажіть, будь ласка!
Пісня – інсценівка „ Веселі гуси”. Гуси підхоплюють пісню, виходять, кланяються бабусі.
Бабуся виводить гусей із залу.
Ведуча: А це хто йде – руки машуть, ноги пляшуть, язик пісеньки співає? Не наче, як Гриць?
До залу заходить Гриць
Гриць: Чом це тут так святково,
Гарно, любо і чудово?
Ведуча: Так сьогодні у нас свято,
Різних товарів багато.
А у тебе що нового?
Гриць: Та мені Одарка грошей дала і на ярмарок послала пиріжків купити.
Ведуча: Так це добре.
Гриць: Добре, та не дуже. Я гроші загубив.
Ведуча: Це погано.
Гриць: Погано, та не дуже. Я їх знайшов, та товар купив.
Ведуча: Це добре.
Гриць: Добре, та не дуже. Я купив не пиріжки.
Ведуча: Це погано.
Гриць: Погано, та не дуже. Я не пиріжки купив, а бублики.
Ведуча: Це добре. Той де ж вони?
Гриць: Та я їх зїв, щоб не загубити!
Ведуча: А Одарці що принесешь?
Гриць: Дірку від бублика!
Ведуча: Ой коли ж ти, Гриць порозумнішаєш?
Гриць: О, я бачу, в залі хочуть позіхати, а давайте в ігри грати?
Ведуча: І то правда, яка ярмарка без розваг.
Гриць: Десь у мене кінь тут був,
Ледь за нього не забув.
Любий груз довезе
Якщо тільки не впаде.
Гриць свищить, до залу заходить кінь.
Може й вас він покатати.
Тільки треба його нагодувати.
Гра „Нагодуй коня” ( із заплющеними очима)
Гриць: Мій кінь може й батьків покатати
І за це не треба гроші вам давати.
Замість грошей – відгадки
На мої музичні загадки!
Гра з батьками „Вгадай пісню”
Музкерівник грає мелодії українських пісень, батьки вгадують їх, та наспівують („Ой, під вишнею”, „Несе Галя воду”, „Варенички”, „Ти ж мене підманула”)
Останю пісню Гриць пропонує заспівати всім разом.
Ведуча: Ви співайте голосніше
Поводьтеся сміливіше.
Ну, а ми вже допоможемо,
Як зуміємо, чим зможемо.
Пісня „Ти ж мене підманула” ( виконують батьки)
Гриць: Ну, що, конику, вставай,
Як обіцяно – катай!
Кінь невдоволено хитає головою.
Гриць: Що не хочеш нас катати?
Може хочеш танцювати?
Кінь киває головою.
Гриць: Ну-ка, плескайте в долоні
Бо танцює Гриць із конем.
Танець Гриця із конем.
Гриць:А чого це ви мені нічого не пропонуєте?
Ведуча: А чого ж тобі треба, Гриць?
Гриць: А ви б сказали: „Хочешь, Грицю пиріжків?”
Ведуча: Ох, і хитрець ти, Гриць! Як той Грицько із пісні!
Діти виконують пісню „Грицю, Грицю, до роботи”.
Гриць: Ми для вас і співали,
Й весело так танцювали
Відпочити нам пора,
До побачення, дітвора!
Гриць із конем виходять із залу.
Ведуча: На доброму ярмарку ми побували,
Одні – продавали, інші – купували!
На веселому базарі
Співали, сміялись та ще й жартували.
З гарним настроєм потому
Повертаємось додому!
Пісня «Будьте здорові»

[iraalex2006]

СВЯТО КВІТІВ
Інсценівка для середньої та старшої груп
Настало літо — пора тісного спілкування дітей з природою, споглядання й вирощування квітів. Літні враження малят потребують закріплення і творчого вираження у театралізованій діяльності. Тож музкерівникам стане у пригоді приємна, проста в постановці розвага. Ії поетичний і музичний матеріал добре сприймається дітьми і легко впишеться в наступні літні й осінні дійства.

Сценарій створено редакцією за мотивами п'єси Галини ДЕМЧЕНКО "Свято квітів".


Зала (або майданчик) святково прибрана гірляндами квітів, мете¬ликами тощо.

По кольоровому містку, що ви¬гнувся дугою, сходить дівчинка-Веселка (старша дитина) у бар¬вистому вбранні. На голові в неї семибарвна стрічка, а через плече перекинута мальована торбинка.

Веселка співає Пісню Веселки (див. додаток).

З-за корча, зігнувшись навпіл, виходить Баба Темнота, вся у чорному вбранні (дорослий).

Веселка (жахається). Ой, нене!
Баба Темнота (улесливо). Чого лякаєшся? Ходи до мене! (манить Веселку пальцем, потім водить над нею руками).
Баба Темнота
Рукавом почну махати,
Щоб тебе зачарувати.
Гой-ту-ту, гой-ту-ту,
Слухай Бабу Темноту.
Веселка (змахує руками, ніби проганяє сон)
Відступися, я благаю,
Я не хочу нині спати.
Я іду-спішу до гаю
Квітам барви дарувати,
Їх якраз у мене сім —
От і вистачить усім.

Баба Темнота кидається на Ве¬селку, намагаючись упіймати їі та накрити чорною хусткою. Весел¬ка пручається. Так триває доти, доки не з'являються Веселчині друзі — Тепловій, Хмарка, Со¬нячні Промінці. Хмарка дзво¬нить у срібні дзвіночки, Сонячні Промінці світять на Бабу Темно¬ту ліхтариками, Тепловій змахує блакитними крильцями.

Баба Темнота (затуляє вуха, очі, захищаючись від них)
Ой, так лунко не дзвоніть!
Ой, так ясно не світіть!
Бо, либонь, заплачу.

Веселчині друзі наступають, тож Баба Темнота поволі відходить.

Баба Темнота
Я піду собі, піду,
Заблукаю в хащі,
Нору лисячу знайду,
Там сховаюсь краще.
Я піду собі, піду... (Зігнувшись, Баба зникає)

Веселка та її друзі під веселу музику починають танцювати. Коли танок завершується, зву¬чить фонограма співу птахів. З 'являються діти у наголівничках пташок (шпака, лелеки, журав¬ля) і ведуть за руку з непокри¬тими голівками дітей-квіточок (діти середньої групи). Веселка дістає з торбинки кольорові квіт¬кові наголівнички — Дзвоника, Ромашки, Чорнобривця, Маку.

Веселка. Відгадайте, діти, якій квіточці ми зараз одягнемо на голівку яскраву шапочку?

Пісня "Дзвіночок" (див. дода¬ток).

Веселка одягає хлопчику шапоч¬ку Дзвіночка і починається гра.

Гра "Ти, дзвіночок наш, заграй"
Дитині-Дзвіночку зав'язують очі. Решта дітей тримають дзвіноч¬ки у руках, бігають і дзеленчать ними під музичний супровід, а ведучий намагається їх зловити.

Тепловій
А зараз прошу вас тихенько стати і загадку мою швиденько відгадати.
Стоїть півень на току
У червонім ковпаку. Хто це?
Діти. Мак!

Хлопчику-Маку одягають наголівничок червоного кольору. За його спиною стоять інші пер¬сонажі цієї гри у відповідних костюмах і наголівниках (Ґава, Хлопчик, Горобець, Котик).

Мак
На городі жив мачок,
Мав кругленький кулачок. (Піднімає вгору кулачки і ховає їх за спину).

Ґава
Що ховаєш? Щось цікаве?
Хлопчик
Зазирнула чорна ґава.
Горобець
В нього булка чи хлібець!
Хлопчик
Здогадався горобець.
Котик
Там сальце або ковбаска!
Хлопчик
Облизнулась киця Ласка.
Мак
Я сміюсь — усе не так! В жменьці маку — тільки мак! (Слова Лесі Мовчун)

Пісня "Мак" (див. додаток).

Діти виконують довільний тано¬чок навколо персонажів Маку, Ґа ви, Горобця та Котика (за ви¬бором музкерівника).


Діти-ромашки. А ми теж хо¬чемо заспівати і свою загадку загадати.

Пісня "Ромашка" (див. додаток).

Танок Ромашок з Бджілкою (за вибором музкерівника)

Веселка. До нас козаки у гості завітали (вказує на хлопців- чорнобривців). Хто ви?

Пісня "Чорнобривці" (див. до¬даток).

Український таночок (за вибо¬ром музкерівника).

Сонячний Промінець. А хто це самотній біля тиночку?

Пісня "Нагідка" (див. додаток).

Гра з Нагідкою (за вибором музкерівника).

Веселою юрбою вибігають діти.
Діти (по черзі)
Як тут хороше, привітно!
Скільки квіточок розквітло!

Хоровод-гра "Земля-матінка" (див. додаток).
Діти стають у п'ять кіл і під му¬зику водять хоровод, міняючись місцями таким чином, аби на кожен куплет складалися різні групи персонажів у кожному з хороводів.

Веселка разом з дітьми співають "Сонячну пісню" (див. додаток).




Журнал «Дошкільне виховання», 2011, № 6 :tender:






Пісня "Чрнобривці"

1. Чорні брови, карі очі — і хлопчачі, і дівочі.
Посадили чорнобривці під віконечком світлиці.

Приспів:
Всі вони веселі, жваві, чорнобривці кучеряві. = 2 раза

2. Мої милі чорнобривці, щирі, добрі українці,
Зичу щастя вам, любові, чорнобривці чорноброві.

Приспів.

[Elen2]

СЦЕНАРІЙ ВИСТАВИ «СВЯТИЙ ВАЛЕНТИН»



Персонажі:
св. Валентин (у монашому вбранні, білому плащі, з німбом), св. Ольга (у княжому вбранні, білому плащі, німбі), кияни – Володимир з приятелями, Ольга з приятельками (у середньовічному міському вбранні), Ангели, Бісики, Історія (різнокольоровий плащ, білий шарф, на грудях годинник, тримає сумку з літописними сувоями). В останній дії у всіх на грудях – червоні серця.

Дія І.
Виходить Історія (зупиняється на сцені збоку), звертається до глядачів:

“Сьогодні день св.Валентина, якого вшановували й ваші пращури, кияни, поряд з іншими європейськими народами. Я нагадаю вам, як починалася в Києві ця традиція. Пам’ять про неї збереглася в старовинних київських родинах. Я, Історія, дарую вам київську легенду про св.Валентина.” Розгортає літопис.

Дія ІІ.
Вилітають (вибігають) ангелики, бавляться, водять хороводи, серед них виходить св.Ольга і говорить:

“Незабаром весна. Як то зустрічатимуть її в моєму рідному краї? Чи гарно господарюють, прибирають свої оселі, чи прикрашають свої душі Богом благословенною любов’ю?”

Ангелки відлітають (відбігають убік).

Св.Ольга: “Але де ж поділися янголята?”

Ангели повертаються, супроводжуючи святого.

Св.Ольга: “Вітання св.Валентинові, твоя допомога дуже потрібна скрізь, де живе люд Божий! Ходімо, подивимося, на землю мого кохання”. Відходять разом з янголятами.

Дія ІІІ.
Входять дівчата-киянки Ольга та її приятельки, розмовляють, не помічаючи, що до них наближаються і стають на деякій відстані св.Ольга і св.Валентин в оточенні ангеликів:

Перша приятелька: “Вже скоро прилетить на наші пагорби весняний вітер. Милі сестри, що то він нам принесе?”

Друга приятелька: “Кому – нові квіти на вінки у почет, а кому – то й новий клопіт. Тобі – що, Ольго?”

Ольга: “Смійтеся, смійтеся, а я цією весною заручуся з моїм коханим”.

Перша приятелька: “За вовка промовка, а він… Он іде твій Володимир, та ще й з приятелями. Давайте сховаємося та послухаємо, чим вони думають весну починати!” Дівчата ховаються.

Дія ІV.
Входять хлопці-кияни Володимир та його приятелі, розмовляють:

Перший приятель: “Як просохнуть навесні шляхи, поїду вчитися в університет, як ти вчився, друже Володимире.”

Другий приятель: “А мене батько пошле у нашу купецьку колонію в Любеку”

Володимир: “А я хотів би попроситися перекладачем в посольську місію, та ось тільки…”

Дія V.
Виходить Ольга: “Як? Ти поїдеш, а що ж буде з нашого кохання?” Приятелі відходять трохи в бік. Володимир: “Добридень, моя зіронько!” Намагається взяти її за руку, Ольга відхиляється.

Володимир: “А ми повінчаємося й поїдемо разом, побачимо стільки цікавого!”

Ольга: “То це ти мені таке кажеш при випадку, на дорозі, мене не спитавши, сватання не справивши? Чи ти забув, що я одна донька, а мати моя хвора, як же я можу кудись заїхати далеко та надовго?”

Виходить перша приятелька, підходить перший приятель, (за ними – ангели) і кажуть: “Якщо любитесь, то домовитесь”. Підходить другий приятель: “А як ні, то поїдемо, Володимире, зі мною, в купецькій ватазі потрібен гарний перекладач!” Виходить друга приятелька: “Ольга, якщо любить, то пожаліє, не присилує на чужину, а як ні – то кращого знайдеш!” Бісики, що вибігли за другими приятелем і приятелькою, радіють, Св.Валентин і св.Ольга засмучуються, ангелики закривають вушка руками. Володимир і Ольга: “Бувайте здорові з вашими порадами, без вас дамо собі раду.” Приятелі і приятельки розходяться в різні боки сцени. Ангели й бісики борюкаються.

Дія VІ.
Володимир і Ольга підходять одне до одного. Володимир: “Але чому ти не хочеш послухати?”

Ольга: “Але чому ти не хочеш зрозуміти?” Повертаються спинами одне до одного, хоч ще й не розходяться.

Ольга: “О, небесна моя хрещена, св.Ольга, невже не судилося нам кохання?” Підходить св.Ольга й каже: “Дорога моя доню, любі мої діти! Справжня любов – не сліпа безтямна пристрасть, а сила добра і творча, яка і жертви, і радість дарує навзаєм. Багато чому вам ще треба навчитися, щоб ваша молоденька любов розквітла в повноті та плідності. Моє земне кохання було надто коротким, лише тепер вповні пізнала я Божу любов безмежну. Але моліться, нині всі закохані мають небесного покровителя – св.Валентина, який є досвідчений і щедрий для них на пораду й допомогу.”

Дія VІІ.
Володимир і Ольга стають на коліна і моляться до св.Валентина: “О, св.Валентин, добродій закоханих, допоможи нам виблагати в Бога розуму, сили й лагідності для справжнього кохання! Св.Валентин, порадь, як нам бути, що вчинити, щоб бути разом в любові?” Ангели тріумфують, бісики тікають.

Підходить св.Валентин: “Хай Божа любов буде з вами, милі мої діти! Багатьох закоханих я розрадив в житті земному, й маю щастя робити це й далі з небесного свого притулку. Але мої чуда діють для тих, хто прислухається до Божої заповіді любити ближнього як самого себе, для тих, що здатні зробити спільний вибір. За щиру молитву в такому достойному намірі відкрию вам, що дуже скоро прибуде до вашого міста нунцій нашого Святішого Отця, щоб допомогти розбудувати в Києві домініканську школу, і там ти зможеш, Володимире, якщо постараєшся, знайти цікаву, корисну, боговгодну працю.”

Володимир підноситься до нього в захопленні: “Сердечно дякую, святий отче, це ще краще того, на що я сподівався! О, може, там вдасться здійснити й переклади кращих богословських і філософських лекцій зробити, які я записував був в університеті!”

Ольга: “А я згуртую дівчат у сестринство, щоб опікуватися майбутніми школяриками, та й самим вчитися Божому слову! Від душі Вам подяка, св.Валентине!” Разом Ольга і Володимир: “Тепер, Бог дасть, все інше ми знайдемо й подолаємо самі!”

Св.Валентин: “Дай, Боже, щоб це так і було! Шануйтеся, будьте терплячими, підтримуйте одне одного, і хай ваше кохання примножується вам на радість, вашим ближнім на добро і Богу на славу! Благословляю вас на союз любові. ” Приятелі і приятельки теж просять і отримують благословення св.Валентина, ангели радісно кружляють навколо них.

Дія VІІІ.
Всі персонажі сходяться разом, святі й молоді кияни засвічують свічки у червоних чохликах, вирізаних як сердечки, ангелики беруть повітряні кулькі – червоні серця. Перші стають в ряд на сцені, перед ними стають в ряд янгелята. Св.Валентин зачитує про любов з Біблії, говорить: “Будьте здатні на кохання, це найбільш боговгодна чеснота!” Св.Ольга: “Бережіть кохання, це найбільший Господній дар!” Володимир: “Це найбільша творча сила!” Ольга: “Це серце нашої віри!” Приятелі і приятельки: “У відповідальній Любові дозріває людина! Сердечною Любов'ю будується родина! Братньою Любов'ю міцніє держава! Богонатхненною Любов'ю плекається мир Господень! З Любові народжуються добрі ідеї, великі справи!” Ангелики: “І діти, з любові народжуються щасливі діти!” Всі персонажі: “Бажаємо всім любові!”

Звучить музика. Історія говорить: “Ось так дізналися кияни про св.Валентина, який став опікуном закоханих й вашого чудового міста. Нині, слава Богу, традиція вшанування св.Валентина відроджується в Києві, про нього дізнаються по всій Україні. Дивіться, на моєму вбранні завжди є білий сувій. Це – чиста сторінка, яку пишете всі ви сьогодні. Від вас залежить, які духовні традиції ви розвиватимете нині, чи розквітне писана вами сторінка історії червоними трояндами кохання, ніжними леліями надії та палкими квітами віри.”

Всі співають: “Всепереможний і вічний закон, Боже, любов твоя!”

МОЖНА ТАКОЖ ВКЛЮЧИТИ ОБМІН “ВАЛЕНТИНКАМИ”, ВИБОРИ ВАЛЕНТИНІВ І ВАЛЕНТИН.

[Elen2]

СЦЕНАРІЙ “НА КРИЛАХ ЛЮБОВІ”


Святково оформлений зал. Для кожної пари – стільці поставлені півколом.
Звучить музика.

Ведучий: Ось уже 17 століть поспіль закохані всього світу відзначають найромантичніше свято року – День святого Валентина. Цей день називають днем закоханих.
Ведуча: Цього дня навіть повітря сповнене коханням. Амури поспішають поєднати пари, почуття яких перевірені часом, і допомагають зустрітися половинкам, які загубилися серед юрби.
Ведучий: А з чого, власне, усе розпочалося? Мудрець повідав істину людині:
“Кохання й миле серце – річ одна,
Як душі мудрі з розумом єдині,
Отак і їх ніщо не роз”єдна”.
Ведуча: Любов”ю “хворіли” в усі епохи. Тому про неї так багато написано. Але повторень немає, бо неповторні самі люди, і кожна особа велична.
Ведучий: Сьогодні на нашому вечорі ми сподіваємося обрати найніжнішу, найтендітнішу, найпривабливішу, найінтелектуальнішу, найчарівнішу, найтаємнішу дівчину, яка стане Валентиною цього вечора.
Ведуча: Ми не сумніваємося також у тому, що зуміємо всі разом обрати найвродливішого, наймужнішого, най-най-найпринаднішого Валентина.
Ведучий: Ми вдячні всім, хто завітав до нас на вечір.Бо саме ви, дорогі друзі, своїми аплодисментами допоможете визначити, хто ж стане титуловим переможцем.
Ведуча: Кожна з пар отримає нині почесний титул. Розподілити їх доручено шановному журі:
…………
Ведучий: Отже, вітаємо наші пари
Пара № 1_______________ _______________
Пара № 2 _______________ _______________
Пара № 3 ________________ ______________
Пара № 4 ________________ ______________
Пара № 5 _________________ ______________
Пара № 6 _________________ ______________
Ведуча: Отже, наші романтичні пари готові до першого конкурсу “Любов з першого погляду”.
Хлопцям і дівчатам роздаються листочки паперу і ручки. Команда хлопців і команда дівчат розміщуються одна проти одної. Ведучі зачитують запитання:
- Які улюблені квіти вашої дівчини?
- Яка марка машини до вподоби вашому кавалеру?
- Який колір подобається вашій дівчині?
- Яким видом спорту займається ваш хлопець?
- Яка музична група подобається вашій дівчині?
- Яку страву найбільше любить смакувати ваш хлопець?
Кожній парі за співпалу відповідь нараховується 1 бал.
Ведучий: Поки журі оцінює результати конкурсу, ми маємо можливість поспілкуватися. Всі вже знають, чому 14 лютого вважають Днем закоханих. Але хто знає що-небудь про “найдавнішу валентинку”.
Наприкінці ХІІІ ст. набуло популярності надсилати романтичні послання коханій людині. Найдавніша валентинка зберігається у Британському музеї в Лондоні. Ця листівка підписана герцогом Орлеанським Чарльзом 1415 року. Водночас, він був ув”язнений і таємно відправив послання-кохання своїй дружині.
А зараз надаємо слово нашому журі.
Ведуча: Кохання – це чудове окрилююче почуття. Усяке сильне переживання відображається у слові. І це не дивно, адже саме кохання надає людині силу. Тому, мабуть, недарма в співучій Італії кавалери виконують для своїх дам серенаду.
Отже, наступний конкурс “Освідчення в коханні”. Завдання його таке: кожному хлопцеві з пари конкурсантів потрібно при всіх освідчитися своїй дівчині в коханні чи оспівати її красу.
Пара № 1_______________
Пара № 2 _______________ _
Пара № 3 ________________
Пара № 4 ________________
Пара № 5 ________________
Пара № 6 _______________
Ведучий: Поки журі працює, я пропоную згадати слова кохання. (Гра з глядачами)
Ведуча: Кохання…Ніхто не в змозі пояснити, що ж це таке. Це велика загадка життя.
Люди кохали один одного завжди.
Наступний конкурс “Ти без мене – не ти, я без тебе – не я!” (Суть цього конкурсу полягає в тому, що ви повинні об”єднати імена в пари, відомі своєю любов”ю всьому світові.
(Грає не дуже повільна пісня)
1) Адам –Єва
2) Цезарь-Клеопатра
3) Ромео-Джульєтта
4) Леді Діана-Принц Чарльз
5) Наполеон-Жозефіна
6) Герда-Кай
7) Рет Батлер-Скарлетт О`Хара
8) Ассоль-Грей
9) Гамлет-Офелія
10) Тетяна-Онєгін
11) Наталка-Петро
12) Курнікова-Е.Еглесіас
Ведучий: Журі підводять підсумки ІІІ конкурсу, а ми звернемось до статистики для дорослих: з”їдаючи плитку шоколаду вагою 113 грамів, отримуємо 616 калорій, котрі можна відпрацювати, танцюючи вальс впродовж 2 годин 28 хвилин або цілуватись протягом 6 годин 11 хвилин.
Ведуча: А зараз підсумки журі за ІІІ конкурс. Кожна закохана пара хоча б раз у своєму житті виконувала найромантичніший танок. І зараз ми подивимось залюбки, як наші закохані пари будуть виконувати його.
Отже, Пара № 1 (бажаємо Вам успіху)
Пара № 2 (підтримаємо цих закоханих)
Пара № 3
Пара № 4
Пара № 5
Ведучий: Поки журі оцінює конкурс, ми маємо можливість поспілкуватися з нашими парами.
(Розповідь про коханого – кохану).
Ведуча: Поки журі оцінює конкурс ми пограємо. (Портрет “Коханої людини” на надувних шариках) (Грає швидка пісня)
Ведучий: Слово надається журі для оголошення результатів за 2 попередні конкурси.
Ведуча: Зійди до мене зіркою із неба,
Ві сні явися, в мареві прийди.
Тільки не клич і не зови, не треба.
Не треба слів, ти руку простягни.
Ведучий: Наші романтичні пари подолали майже всі перешкоди. Залишилось останнє і гадаємо, що після всіх конкурсів хлопці достатньо пізнали свою другу половину. Зараз у цьому пересвідчимося.
Останній конкурс “Дотик”
(В залі залишаються самі дівчата. Хлопці із зав”язаними очима впізнають свою половину тільки по дотику руки). (Грає дуже повільна пісня).
Ведуча: Отже, починаємо: хлопець з пари …..
Ведучий: Поки журі підраховує бали за останній конкурс та підводить підсумки вечора відпочинку, ми своїми бурхливими оплесками підтримуємо пару…….
Ведуча: Журі підрахувало бали. Настав хвилюючий момент. Запрошуємо всі пари на сцену.
(Коли виходять пари, ставиться вальс).
Журі оголошує підсумки:
Звання “Найелегантніша пара” №………..
“Найвеселіша пара” №…………..
“Найартистичніша пара” №……..
“Валентина і Валентин” пара під №……………
Ведучий: Швидко плине час. Сторіччя за сторіччям, разом і з ним змінюємося і ми.
Ведуча: А що ж кохання? Можливо, воно вже не існує – подумає іноді хтось І хочеться тоді крикнути: “Ні, ні й ще раз ні! Любов жива і ніколи не зникне, доки існує життя. Адже кохання і є життя”
Ведучий: І цей день, День святого Валентина – це свято здійснення найпотаємніших мрій.
Ведуча: Ідіть не зустріч коханню, і хто знає, можливо, сьогодні стріла Амура із солодкою отрутою раптово наздожене вас і ваше серце ніколи не буде самотнім!
Ведучий: Любов – не кара, але й не гра.
Вона не квітка, що зів”яне швидко.
Любов – це дар. І Бог сам вибира,
Хто заслужив оце пізнати диво.
Ведуча: Дякуємо всім за увагу.
Ведуча і ведучий (разом) : Кохайте і будьте коханими!
(Грає музика).

[Elen2]

«СВЯТИЙ ВАЛЕНТИН»
Обладнання: Оповідання В.Осєєвої «Сторож», М.Серцової «Історія з грушкою», Вірші Т.Лисенко «Сварка», «Два хлопчики», М.Мітаров «Дружба».

Хід заняття

Святково оформлений зал.

Вихователь: Сьогодні в нашій групі, діти, чудове свято - день Святого Валентина. Це чарівне і навіть трошки таємниче свято ми називаємо святом Дружби. Чи знаєте ви щось про це свято?

Діти: (Відповідь дітей.)

Вихователь: Так! Святий Валентин прийшов до нас із легенди, де живуть закохані, а їх Ангел хоронитель Валентин допомагає знайти один одного. Він, як розповідає легенда, завжди оберігає від лиха тих, хто вірно дружить, щиро кохає один одного.

Твій друг тобі віддасть усе,
і навіть квиток на карусель,
І цвях, і ґудзик, й літак
Та ні за що, а просто так.

Вихователь: Діти, про що цей вірш? У кого із вас є друг? Хто він? Як ви дружите?

(Відповідь дітей)

Вихователь: Вірно, діти, друг - це той, хто завжди прийде на допомогу, хто любить тебе, захищає. Про це нам розкажуть двоє друзів:
(двоє дітлахів по черзі декламують віршик)

Якщо в мене є цукерка -
Півцукерки другу дам.
Якщо груша є у мене
Значить грушу пополам.

...Я признаюсь вам відверто,
Що боюся злющих псів.
Тільки раз на мого друга
Пес кудлатий налетів.
Мав він зуби, як у вовка
Знай підстрибує, гаса.
Та не думаючи довго,
Кинувсь я на того пса.

Його вдарив раз і в друге
Не боявся я тоді.
Бо хіба ж покинеш друга,
Якщо друг твій у біді!

Пісня «Справжній друг».

Вихователь: Послухаємо оповідання В. Осєєвої «Сторож».

-А чи в нашій групі є такі діти?
-Що можемо сказати про двох сестричок Таню та Іру?

Рано вранці з-за дрібнички
Посварились дві сестрички:
Не читай моєї книжки
Не бери ведмедя Тішки
Віддай мій олівець,
Що поламаний кінець,
І шматок старої стрічки,
І лялькові черевички.
В мій куточок не ходи,
Ми у сварці назавжди.
Посідали по кутах,
І надулись глянуть страх.
А надворі дощ і вітер,
Дуже сумно так сидіти.
Де не глянеш скрізь краплинки,
Навіть просвіту нема.
... Що за гра на самоті
І ляльки якісь не ті!
Забувши всі дрібнички,
Помирилися сестрички.
(М. Пригара)

Танок «Посварилися». (Стукіт в двері.)

Бабуся Шапокляк: Привіт малята, це 7-й садочок? Я дізналась, що у вас тут незвичайне свято день - Святого Валентина, свято дружби? Зараз трохи поміркую й щось корисне подарую.

Ось рогатка вам, малята,
Щоб могли в пташок стріляти.
Кнопки гострі металеві
Вам на стільчик підкладати.
Цим камінчиком гарненьким
Можна шибки вибивати.

Вихователь читає оповідання М.В. Серцової «Історія з грушкою».
-Діти, а як би ви вчинили?
-А ти, бабусю?

Вихователь: Так діти, з другом потрібно бути щирим і чесним. Пригадаємо прислів'я про дружбу:

Діти:

(1-й) Дорожи дружбою.
(2-й) Дружба - дорожча за золото.
(3-й) Ділись з другом всім. ...
(4-й) Не кидай друга у біді.
(5-й) Друга шукай, знайдеш бережи.

Вихователь: Давайте, діти, поговоримо, якими повинні бути дівчатка, щоб їх поважали хлопчики і хотіли з ними дружити.

Діти: Виховані, добрі, лагідні, чемними, красивими, зачесаними, як Барбі...

Вихователь: Так, на ввічливу, добру, охайну дівчинку приємно подивитися. Дівчатка повинні спокійно розмовляти, не кричати і не сваритися. А як же наші хлопчики? Послухаймо, що нам розповість (ім'я дитини):

Сергійко і Андрійко
За іграшку новеньку
Почали сперечатись,
Хто перший буде гратись.
Сварилися годину
Хлоп'ята за машину.
А потім, як зчепились,
То не на жарт побились.
Андрій штовхнув Сергійка,
Сергій вкусив Андрійка...
Попадали в болото
Й боролися в ньому доти,
Аж поки пес кудлатий
Не став на них гарчати
Заклякли з переляку
Маленькі розбишаки.
І припинили бійку
Сергійко і Андрійко.
Так іноді гарчання
Слугує вихованню!

Вихователь:
-Сподобались вам діти такі друзі?
-Чого не повинні робити виховані хлопчики?

Діти: Битися, сваритися, штовхатися, ображати дівчат, смикати за коси...

Вихователь: Отже, хлопчики, щоб у вас було багато друзів ніколи не ображайте і не скривджуйте їх. Стати на захист дівчат і бути ввічливими - це означає бути справжнім чоловіком.

Бабуся Шапокляк: Діти, я все зрозуміла! Не можна битися, сваритися, але можна казати лайливі слова.

Вихователь: Не все ти бабусю зрозуміла, ось послухай, що про це говорять наші діти:

Дівчинка маленька і
Хлопчик чепурненький
Посварилися в дворі,
Щось не поділили в грі: Ти дурна!
Ти дурень сам!
Ну, то я зараз тобі дам!
Так кричали діти,
Що здійнявся вітер,
Сонечко злякалось
В хмарку заховалось.
І пожовкла вся трава,
Бо отруйні ті слова.
Геть побігло літо
На малят сердите.
Листя враз поопадало.
Випав сніг. Зима настала.
Є слова жахливі,
Є слова лайливі.
Не повинні діти
Слів тих говорити.
Ми вам віршик розказали,
Пісню заспіваєм.
Бути чемними завжди
Щиро вам бажаєм.
Не сваріться і не бийтесь
Будьте лагідні завжди.
І дружіть, і гарно вчіться
Буде шана вам тоді.

Пісня «Давайте в дружбі жити».

Вихователь: Зрозуміла, бабуся Шапокляк, як потрібно себе поводити?

Бабуся Шапокляк: Я все зрозуміла!
Якщо ти когось штовхнув,
Треба «вибачте» сказати.
А щоб хтось тебе почув,
То «будь ласка», ще додати.

Вихователь: А тепер відпочинемо. Гра «Принеси дівчинці квітку» або будь-яка інша.

Бабуся Шапокляк: Діти, ви такі чемні, виховані, а хлопчики сміливі, спритні - справжні джентльмени.

Любі дівчатка, милі панянки!
Очі, у вас наче небо весняне.
Посмішка ніжна, наче сонечко сяє.
Така лиш у наших дівчаток буває!

Голос ваш дзвіночком
Цілий день лунає!
І тому нікому сумно не буває.
Ви красиві, лагідні, привітні
Схожі на весняні перші квіти.
Що вам ще хорошого сказати
Ви найкращі, наймиліші,
Наші дівчата!

Джентльмени! Вам відкрию диво!
Нам у нашій групі пощастило.
Я придивився, і твердо знаю!
Найкращих від наших дівчат не буває!

Танок «Вальс дружби».

Вихователь: Ну, як тобі бабусю наші діти? З ким би ти хотіла б дружити?

Бабуся Шапокляк: Вони всі справжні друзі!

Вихователь:

-Чи є що золота дорожче на землі? -
У мудреця спитали якось люди.
Не довго думав мудрий чоловік:
-Дорожча дружба - є, була і буде!

Тоді чому сказали: - Сталь міцна,
Міцніша над усе, це знає всяк і всюди, -
Подумав трохи й відповів мудрець
-Міцніша дружба - є, була і буде!

Йому сказали: - Ураган страшний,
Корчує він дуби, несе руїну всюди.
-Чи є сильніше, що за ураган?
-Сильніша дружба - є, була і буде!

Усім смакує не полин, а мед.
Мед люблять діти -
І дорослі люди.
Мед - найсолодший із земних дарів.
-Солодша дружба - є, була і буде!
(М. Мітаров)

Вихователь: Наші діти, бабусю Шапокляк гарні і веселі, ввічливі, привітні. В них добрі, щирі серденька. І сьогодні в день Дружби, в день Св. Валентина вони дарують один одному теплоту своїх сердець і обміняються сувенірами - маленькими чарівними серденьками.
А тобі бабусю Шапокляк, в знак нашої дружби, ми даруємо це велике серце. І пам'ятай, що в цьому великому серці залишились частинки наших маленьких сердець, твоїх справжніх друзів.

Додаток

Пісня «Давайте в дружбі жити».

Давайте в дружбі жити
Щоб легко нам було
І кожного любити
І всім нести тепло.
Давайте жити в мирі
Немов одна сім'я
Слова даруймо щирі
Всім людям ти і я.
Нехай нам сонце світить
Любов хай гріє нас
Нехай пісні у світі
Лунають повсякчас.

Пісня «Справжній друг».

Дружба віддана
Не зламається
Не розклеїться від дощу і хуг.
Друг в біді не лишить
Щирим словом втішить
Ось такий він незрадливий
Справжній друг.
Ми посваримось і помиримось
«Нерозлий вода» - кажуть всі навкруг.
В день чи в ніч негожу
Друг мені поможе.
От такий він незрадливий
Справжній друг.

[Elen2]

Девочки,посмотрите здесь http://forum.in-ku.com/showthread.php?132511-%CD%E0%F1%F2%EE%EB%FC%ED%FB%E9-%F2%E5%E0%F2%F0&p=4114376&viewfull=1#post4114376
Я выставила много настольных театров в картинках:
Смотрите 2 и3-ю страницу.

[Пензева Людмила]

Такое развлечения я проводила два года назад. Всем садиком (4 группы) мы начали развлечение в зале, а потом ходили по участкам, где на каждом было подготовлено задание. особенно детям понравился Соловей разбойник, который седел на дереве, восторгу не было предела.
.
Концерт - подорож:
«Червоне літечко прийшло – Купальське свято принесло».
Мета: Вчити дітей спостерігати за змінами у природі. Формувати різнобічні уявлення про навколишній світ, виховувати любов до природи. Ознайомити з літніми обрядами. Продовжувати вчити дітей культурі мовного спілкування. Вживати віршики. Створити веселий настрій.
Зала святково прикрашена. Під музику до зали заходять діти і сідають на місця.
Ведуча: Ходить літо білим світом
Від двора і до двора.
А за літом червень слідом
Спілі ягоди збира,
І солодкі, і червоні обриває тут і там,
Не сороці, не вороні, коштувать дає шпакам.
Ведуча: Погляньте навколо: дерева, кущі, квіти….. Все прокидається і розквітає. Скажіть малята, а за що ви любите літо?
1 дит. Ой, літо, вже літечко тепле прийшло,
Багато нам радощів всім принесло,
Дарує нам сонячні світлі деньочки,
Віночки плете з золотих колосочків.
Пісня "Вінок" старші діти гр. "Дзвіночки"
2 дит. Загриміло – блиснуло вдалині
Покотились крапельки по вікні
З ринви вже вихлюпує водограй
Побіжу під дощик я…. доганяй!
Гра "Дождик" гр. "Веселка"
3 дит. Працювала дівчинка день при дні,
Поливала квіточки запашні.
Із вітрами й хмарами дощик біг
Він малій тій дівчинці допоміг.
Ведуча: Ох, і рясні дощі пройшли у нашому садочку. Накапали води цілі озера. Ось і веселі жабки до нас завітали.
Пісня "Две лягушки" гр. "Веселка"
Ведуча: А ось подивіться, до нас прямує в гості величезний слон, здається він засмучений. Його сумну історію нам розповість Букіна Ангеліна.
Пісня "Слон и скрипочка" Букіна Ангеліна.
Ведуча: Щось від цієї історії у нас впав настрій. Але гадаю діти гр.. "Веселка" підіймуть нам настрій веселою пісенькою.
Пісня "Ладки – ладки" гр. "Веселка"
Ведуча: Ну, що звеселила вас пісенька?
Діти: Так!
Ведуча: Але здається мені ви трошки засиділись. Треба нам розім’ятися.
Фізкультхвилинка "У садочку".
Ведуча: У садочку ви бували?
Діти: Так, бували. (крокують на місті)
Ведуча: Стиглі яблучка зривали?
Діти: Так, зривали. ("зривають" яблучка)
Ведуча: Вгору ручками тяглися?
Діти: Так, тяглися. (тягнуть руки в гору, стають навшпиньки)
Ведуча: А яблука під дерево впали.
Дістаньте яблучка з землі
І великі і малі. (діти присідають і торкаються підлоги, потім підводяться)
Ведуча: Молодці! Сідайте на місця. В цьому році ми вже проводили своїх випускників до школи. Але ще до вересня вони будуть ходити у садочок. Давайте, ще раз привітаємо наших майбутніх першокласників оплесками, а вони подарують малятам пісню
Пісня "Ромашки" виконують старші діти
Ведуча: Дякуємо за чудову пісню. А малята хочуть вам подарувати колискову, щоб нагадати про той час, коли ви були зовсім маленькими.
Пісня "Чечір – вечір" Ангеліна Б., Аліна К., Іра П., Каріна Б.
4 дит. Я ніколи не забуду,
Як я полечком ішла,
А між жовтими житами
Синя квіточка цвіла.
5 дит. Я волошки в житі рвала
І сплела собі вінок,
З жайворонками співала,
З вітерцем пішла в танок.
Танок "Посварились – помирились!" гр. "Веселка"
Ведуча: Ось настало довгоочікуване веселе літечко. Бажаю вам малята провести його весело і з користю. Набирайтесь сил і здоров'я.
Пісня "Неприятность эту мы переживём" Ілля М., Валя Б., Діма К.
Ведуча: А знаєте діти, саме сьогодні, 7 липня, в день літнього сонцестояння, всі святкують поетичне чар – свято Івана Купала. Воно прийшло до нас іще з давніх часів, коли людина жила в тісному єднанні з природою і точно відчувала її красу. Напередодні свята хлопці встановлювали на вигоні обрядове деревце – воно називалось – Марена, а дівчата прикрашали його квітами та стрічками. Біля обрядового дерева запалювали вогнище і стрибали через нього, щоб пройти очищення вогнем. А вночі парубки і дівчата ходили шукати квітку папороті, а нечиста сила: відьми, кікімори, водяники, вилазила із своїх схованок і лякала їх. Обов’язковим елементом купальського свята був обряд купання: за народним повір'ям, ранком цього дня купається навіть сонце.
Давайте і ми малята підемо на вулицю, прикрасимо купальське дерево – Марену, нап'ємося чистої водиці, вмиємося росою.
(Всі ідуть на вулицю. Серед двору стоїть гілка верби. Біля неї лежать стрічки, квіти. Діти виходять і прикрашають деревце).
Ведуча: Подивіться, як гарно ми прикрасили до свята наше купальське деревце.
(Звучить музика вилітає на мітлі Баба – Яга)
Баба – Яга Подивіться на них, щось гарне таке накрутили, навертіли. Мені таке теж потрібно. Сумно сидіть самій у глушині.
(Розганяє дітей мітлою, забирає деревце і відлітає).
Ведуча: Діти, що ж нам тепер робити. Баба – Яга поцупила наше деревце, а яке без нього свято. Пропоную всім піти його пошукати. Гадаю не могла стара далеко полетіти. Ну, що? В дорогу!!!
(Звучить музика. Діти ідуть на галявину. Там на дереві сидить Соловей - розбійник і свистить у свисток).
Ведуча: Хто ви дядечку, і чому сидите на дереві?
Соловей: Хто, хто? Що не видно, Шоловей – рожбійник! А ви хто такі?
Ведуча: Я – вихователька, а це – діти. Ми йдемо шукати Бабу – Ягу, вона наше купальське дерево поцупила. Ти її не бачив?
Соловей: Так я вам і шкажав. Хоча, ця капосниця мені зуба свистячого вибила. Добре покажу куди вона полетіла. А ви зі мною у гру пограєте?
Ведуча: Наші малята з задоволенням грають у гру "Жмурки" ми і тебе навчимо.
Гра "Жмурки"
Соловей: Мені сподобалась гра. Дякую малята, що мене розважили. А Баба – Яга полетіла он туди. До побачення.
(Діти ідуть до городу. Город поливає з поливалки Кікімора).
Ведуча: Добрий день, тітонько.
Кікімора: Добрий день! Хто ви такі і куди прямуєте.
Ведуча: Це діти із дитячого садка "Журавочка", ми шукаємо Бабу – Ягу, вона вкрала в нас купальське деревце.
Кікімора: От негідниця, скільки раз їй казала, щоб почала нове життя, перестала робити погані вчинки, а вона знову за своє.
Ведуча: А ви хто будете?
Кікімора: Я – Кікімора болотяна. Але вже давно не живу на болоті ось бачите розводжу овочі.
Ведуча: Вкажіть нам будь ласка куди полетіла відьма.
Кікімора: Добре покажу, але спочатку відгадайте овочеві загадки.
********
На бахче у нас растёт, как разрежешь - сок течёт ,
Свеж и сладок он на вкус, называется …….. (арбуз)
***********
Не видна из грядки,
Играет снами в прятки,
И никто бы не нашёл,
Да гляди торчит хохол!
Потяните крепко,
Вытащится ……. (репка)
************
Что за скрип? Что за хруст? Это что ещё за куст?
Как же быть без хруста, если я ……… (капуста)
(Загадує загадки, потім вказує путь. Діти ідуть до берізок, там стоїть колодязь, під ним спить Водяний).
Ведуча: Ви вже мабуть втомилися. Попити б водички. А ось і колодязь, зараз нап'ємося.
Водяний: Ще чого? "Нап'ємося". А дозволу хто буде питати?
Ведуча: Пробачте, дідусю, ми вас не помітили. А хіба, це ваш колодязь?
Водяний: Звісно мій. І колодязь, і озеро, і ставок, і навіть річка – все це моє. (Грізно) Бо я – Водяний!
Ведуча: Добре, добре! Так можна напитись нам з криниці, будь ласка. Давайте діти разом попросимо Водяного.
Діти: Будь ласка!
Водяний: Добре, дам вам напитись, а ви пограйте зі мною у гру "Море хвилюється раз"? Бо я скучив за братом своїм Морським царем.
Гра "Море хвилюється раз!"
Водяний: Дякую вам! От я вже відвів душу. І пригощу вас не простою водою, а солодкою.
(Діти п'ють сік).
Ведуча: Водянику ти випадково не бачив, чи не пролітала тут Баба – Яга ми її шукаємо.
Водяний: Бачив. Он вона туди полетіла. А на прощання я вас поллю водичкою, щоб вам легше було іти. (Поливає дітей з бризкалки).
(Діти ідуть на майданчик з якого починали іти,
там під Мареною спить Баба - Яга).
Ведуча: Діти, дивіться ось Баба – Яга! Давайте її тихонь оточимо і вона не втече.
(Діти беруться за руки і оточують Бабу – Ягу).
Ведуча: Вставай злодійко. Ось ми тебе і наздогнали.
Баба – Яга: Хоч ви мене і спіймали, все одно вам цього не віддам.
Ведуча: Ти навіть не знаєш, що це. А це купальське деревце – Марена, воно нам для свята потрібне.
Баба – Яга: І мені воно потрібне. Сумно одній. А воно таке яскраве, красиве. З ним мені веселіше у хащах буде.
Ведуча: А ти залишайся з нами, ми тебе веселитися навчимо.
Баба – Яга: А можна?
Ведуча: Звісно можна.
Танок "Утята"
Муз. матеріал:
1. Пісня "Вінок"
2. Гра "Дождик"
3. Пісня "Две лягушки"
4. Пісня "Слон и скрипочка"
5. Пісня "Ладки – ладки"
6. Пісня "Ромашки"
7. Пісня "Чечір – вечір"
8. Танок "Посварились – помирились!"
9. Пісня "Неприятность эту мы переживём"
10. Гра "Жмурки"
11. Гра "Море хвилюється раз".
12. Танок "Вутята".

[Валя Муза]

У КРАЇНІ ВІТАМІНІВ. ФРАГМЕНТ РОЗВАГИ. ( Автор: Л. Сусак, збірка «Веселинка).

Автор обіграла лише два вітаміни. Я вважала це несправедливим щодо вітаміна С, тому добавила сюжетик і про нього з чаюванням.

Лікар Айболить: Яка у вас білосніжна посмішка, напевно, кожен день чистите зуби, полощете рот
Після приймання їжі?
(Забігає хлопчик Любчик)
Лікар Айболить: Упізнаєте, діти. Любчика? Він серед літа в шубу кутався та мікроби сачком ловив. Тепер він змінився, почав зі спортом дружити.
(Під музику входять вітаміни А, В, С.
Любчик: Хто ви такі й для чого потрібні?
Вітаміни: Ми – вітаміни.
Вітамін а (оранжевий): Щоб були ви гарні.
Вітамін В (жовтий): І щоб не були плаксиві.
Вітамін С (зелений): Щоб будь-яку роботу виконували із задоволенням.
Усі разом: Щоб дзвінкі пісні лунали,
Щоб усі вас поважали,
З нами, любі діти,
Треба вам дружити.
Любчик: А де ви живете?
Вітамін А: Я живу в моркві та в маслі.
Любчик: Ти маєш аж дві квартири?
Вітамін А: Морква в мене – ніби дача.
(Діти молодшої групи стають «потягом» і їдуть на уявну дачу по моркву, привозять нарізану кружальцями моркву, роздають її дітям. Усі дружно їдять.
Ведуча(до Вітаміна В): А ти чому плачеш?
Вітамін В: Я живу в чорному хлібі, а діти не люблять його їсти…
Лікар Айболить: Не плач, наші діти люблять їсти чорний хліб і навіть гру «Чорний хлібчик» знають.
ГРА «ХЛІБЧИК»
Правила гри: Діти стають парами одна за одною. Одна дитина стає навпроти, обличчям до дітей на
Відстані 2-3 метрів і промовляє:»Печу-печу хлібчик»
Діти: А випечеш?
Дитина: Випечу.
Діти: А втечеш?
Дитина: Втечу.
(Остання пара «розриває руки і біжить, щоб стати перед першою парою, а ведучий
Намагається спіймати їх, поки вони не взялися за руки. Дитина, яку не спіймали, стає
Ведучим).
Ведуча (до Вітаміна С): Вітамінчик С, скажи про себе,
Щоб не забули і про тебе.
Вітамін С: Я в смородині живу і у шипшині,
У лимонах і в малині.
Ведуча: О! Тоді тебе всі знають
І із задоволенням споживають.
Будемо ми і з тобою дружити –
Зараз підемо чай з варенням пити.
(Йдуть пити чай з варенням).

[Пензева Людмила]

Ноты и минус "Весёлой песенки" музыка Виталия Алексеева слова Марии Филатовой
http://alekseev.numi.ru/veselaya.php

[*Janina*]

Свято “Ми діти твої, Україно!”

1. Всі ми діти українські –
Хлопці та дівчата.
Наша мати – Україна,
Славна і багата.

2. Бо козацького ми роду
Славних батьків діти.
І в садочку ми вчимося
Рідний край любити.

3. Ми малі, та всі ми друзі,
Ми одна родина.
А найбільша наша мати –
Рідна Україна.

4. У всьому світі, кожен зна,
Є Батьківщина лиш одна
І в нас вона одна – єдина наша рідна (всі) У-КРА – Ї- НА !

5. Україна рідна! Україна – мати!
Ми про тебе пісню будемо співати!

6. Про твої роздоли
І про нашу мову
Слухай пісню щиру, колискову.

Моя Україна ( старша група )

1) На білому світі є різні країни
Де ріки, ліси і лани..
Та тільки одна на землі Україна
А ми її доньки й сини  2 р
2) Усюди є небо, і зорі скрізь сяють
І квіти усюди ростуть..
Та тільки одну Батьківщину ми маєм
Її Україною звуть.  2 р

7. Гостей наших любих
Вітаємо щиро
Зустріти вас раді
З любов’ю та миром .

8. І на знак поваги
Хліб візьміть із сіллю
Щоб життя дороги
Славили Вкраїну.

9. Ми вам його підносимо
На білім рушничкові
Та до землі вклоняємось
Щоб ви були здорові.

Пісня “Рушничок” (старша група )

I Вишивала я рушник
Власними руками.
Гаптувала залюбки
Всіма кольорами
П – в Мов жива, на полотні – калинова гілка
Під мережкою внизу – книжка та сопілка.
2. До ладу все довела
Хоч іще маленька
Та оздобила як слід
Я портрет Шевченка!
П – в Мов жива, на полотні – калинова гілка
Під мережкою внизу – книжка та сопілка.

10. Україна! Рідний край !
Поле, річка, синій гай.
Любо стежкою іти!
Тут живемо я і ти!

( Дівчатка середньої групи виконують пісню “ Я – україночка “

Ведуча : Будем танцювати – краще буде свято.

Парний український танок : ( старша група )

1. Біжимо по колу, ручки в замочок.
2. Зупинилися. Хлопчики на коліно, дівчатка кружляють.Оберти.
3. По колу.
4. Зупинилися. Хлопчики плескають в долоні, дівчатка – ковирялочку
Оберти, хлопчики руки на поясі, дівчатка одну руку вгору.
5. По колу і на місця.

Ведуча : А зараз малята ІІ молодшої групи виконають пісню
“ Знай, люби свій край”






І в мурашки, і в ромашки
Є свій рідний край
Нам співає кожна пташка
Край свій добре знай.

Ведуча: Народним символом нашої батьківського краю – рідної України – є червона калина

Виноситься кущ калини

11. За хатою в садочку
В зеленому віночку
В червоному намисті
Там пава молода.

12. Збігаються всі діти на неї подивитись:
Ой пишна та вродлива калинонька ясна!

13. Я з того краю , де росте калина
Рідний мій краю, я твоя дитина.

14. Цвіте красується калина
В гаях щебочуть солов’ї
Це наша рідна Україна,
Ми дуже любимо її.

Хоровод “ Ой у лузі калина” (старша група )

Ой у лузі калина
Ой у лузі калина
Калина, калина 
Комарики дзюбрики калина  2 раза
Там стояла дівчина
Там стояла дівчина
Дівчина, дівчина 
Комарики дзюбрики дівчина  2 рази
Цвіт калини ламала
Цвіт калини ламала
Ламала, ламала 
Комарики дзюбрики ламала  2 рази
Ой у лузі калина
Ой у лузі калина
Калина, калина 
Комарики дзюбрики калина  2 р.





Діти середньої групи виконують пісню “ Це моя Україна”

І. Зацвітає калина, зеленіє ліщина
Степом котиться диво-луна
П – в Це моя Україна
Це моя Батьківщина 
Що як тато і мама одна.  2 р.
ІІ. Тут моя рідна хата
Земля хлібом багата
Тут дитинство моє золоте
П – в Це моя Україна
Це моя Батьківщина 
Що як тато і мама одна.  2 р.

Ведуча: З квітів його виплітають, ним голівку покривають.
Щоб дівчиноньку зберіг український оберіг ( вінок)

15. До барвистого віночка –
Вишиваночка сорочка.
Тут барвінок і волошка
І ромашка , й маку цвіт.

16. Сплелися у коло всі квіточки з поля
І кличе нас в гру і в танок, український вінок.

Гра з віночком “Музичний вінок”

( в колі під мелодію передаємо з рук в руки віночок. Мелодія раптово зупиняється і той гравець що не встиг передати вінок виходить в центр кола. Так декілька чоловік. Потім ті діти, що в колі танцюють, інші плескають в долоні )
Ведуча: Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свю Україну
Красу її вічно живу і нову
І мову її солов’їну.

17. Усі ми тут – одна родина
І наша мати – Батьківщина
Бо кожен з нас – землі дитина
Що зветься гордо: У-КРА-Ї-НА!
18. Стільки б не вітали, а кінчати час,
Кращі побажання ви прийміть від нас.
І в нас і в вас, хай буде гаразд
Щоб ви і ми часливі були!

Ведуча: Швидко збігають хвилини Дозвольте усім побажати
Ось і прощатись пора Щастя, здоров’я, добра !.

[*Janina*]

Свято рідної мови

Ведуча . Мово рідна! Слово рідне!
Хто вас забуває
Той у грудях не серденько
Тільки камінь має.
Як ту мову нам забути
Котрую учила
Нас всіх ненька говорити
Ненька наша мила.

1-а дитина Велична, щедра і прекрасна мова!

2-а дитина Прозора й чиста, як гірська вода!

3-я дитина Це України мова барвінкова
Така багата й вічно молода.

Ведуча. Гостинно просимо на свято рідної мови
Вона, як ніжна пісня колискова
Заходить в серце й душу з ранніх літ
Це мова, наче пташка світанкова
Що гордо лине в свій стрімкий політ.

Діти виконують пісню “Наша мова” сл.Ф.Пантова, муз.М.Ведмері.

Тепла, як сонячна днина
Добра, неначе весна
Мова віків України
Казка її чарівна. 2р

Мова-усміхнена квітка
Радість весела, дзвінка
Гарна, як небо улітку
Ніжна, як пісня струмка 2р

4-а дитина У цей світ ми увійшли ще малюками
У світ багатий, загадковий і казковий
Стежину колисковими піснями
Матуся нам стелила у світ мови.

5-а дитина А слів у мові не порахувати
Яскраві, наче зорі вечорові.
Дзвінкі, немов трембіти у Карпатах,
Могутні, наче хвилі ті Дніпрові.
Ведуча: Діти, мені б хотілося, щоб ваша мова була чиста і прозора, як джерельна вода, щоб несла вона мир, добро і ласку,тож
Сію вам, діти, в серденько ласку
Сійся-родися ніжне “Будь ласка!”
Вдячне “Спасибі”
“Вибач” тремтливе
Слово у серці, як зернятко в ниві
“Доброго ранку!”, “Світлої днини!”
В серденько ласку
Щедро даруй, ти, людям, дитино.
Мова барвиста
Мова багата
Рідна і тепла
Як батьківська хата.

(виходять троє дітей з квітами в руках)

1-а дитина О мово, ти як дивная сопілка,
то звеселяєш, то хвилюєш нас

2-а дитина Тобі вклонялись Леся Укаїнка
Й благословенний батько наш Тарас.

3-я дитина Від інших мов вона не гірша
Для українців- наймиліша,
Пісенна, ніжна і дзвінка
Мова Шевченка іФранка.

( діти кладуть квіти до портретів Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки.)

Ведуча Діти, зверніть увагу, якими гарними рушниками оздоблені портрети Лесі Українки, Івана Франка, Тараса Шевченка.

( дівчатка співають пісню “Рушничок”)

Вишивала я рушник
Власними руками
Гаптувала залюбки
Всіма кольорами
Пр. Мов жива на полотні-калинова гілка
Під мережкою внизу-книжка та сопілка

До ладу все довела
Хоч іще маленька
Та оздобила, як слід
Я портрет Шевченка!

Ведуча . Наша земля-красива і щедра.Росте на ній жито і городина. Цвітуть квіти, зріють фрукти і ягоди та особливо люблять і шанують в Україні калину. Україна і калина – нероздільні.
Червоні кетяги калини
Горять вогнями усіма
Без калини нема України
Без народу Вкраїни нема.

Дитина. У садочку кущ калини
Нахилився до води
Ти , скажи, скажи, калино
Як попала ти сюди?

Калина Якось ранньо весною
Посадили ви мене
Зацвіла я буйним квітом
Біля вашого садка.
Чарувала, милувала
І на радість всім росла
Осінь славна наступила
Налились мої плоди
Соковиті, гірко-кислі
Незвичайної краси.

Хороводна гра “Ой є в лісі калина”
Гра “Хто краще скаже про калину”

6-а дитина Мова- краса спілкування
Мова –як сонце ясне.

7-а дитина Мова- то предків надбання
Мова – багатство моє.

8-а дитина Мова- то чиста криниця
Де б’є, мов сльоза, джерело.

9-а дитина Мова – це наша світлиця,
Вона, як добірне зерно.

10-а дитина Мова – державна перлина
Нею завжди дорожіть

11-а дитина Без мови немає країни-
Мову, як матір, любіть!

Ведуча Сумувать сьогодні не годиться
Хто веселий, кажуть довго буде жить
Хай наш танець український заіскриться
Хто танцює гарно, вміє все робить.

Український танок

Ведуча Українську мову сміливо можна назвати скарбницею народного гумору. Український народ завжди любив і умів усміхається. Яка б не була втомлена людина, а почувши влучний жарт –усміхається.
До вашої уваги пісня “Грицю, Грицю до роботи”

Дівчатка Грицю, Грицю до роботи!

Гриць В мене порвані чоботи.

Дівчатка Грицю, Грицю до телят!

Гриць В мене ніженьки болять.

Дівчатка Грицю, Грицю молотити!

Гриць Я нездужаю робити.

Дівчатка Грицю, Грицю врубай дров!

Гриць Кахи – кахи! Нездоров..

Дівчатка Грицю, Грицю іди їсти!

Гриць Ой, чекайте! Де б тут сісти?

(жартівливі наспівки)
Дівчата А Гриць праці злякався,
У кропиві сховався.
Бороною вкрився
Щоб не пожалився.
Хлопці Всіх Іринка насмішила
На фартух рукав пришила
Одягнула на кота
Не Іринка – сміхота.

Дівчата. А Сергій наш віник взяв
Гарно хату підмітав.
І лишилося від нього
Три соломинки усього.

Хлопці Люда мамі помагала
В хаті прибирала
Тарілки так мила –
Всі їх перебила.

Дівчата А Андрій наш похвалився ,
Що коня намалював
Фарбою він забруднився
Аж себе не упізнав.

Всі Ми чудову нашу мову
Любимо і знаєм
І усі пісні народні
Залюбки співаєм.

Ведуча А ну ж діти починайте, а наші гості будуть продовжувати.

( Діти і гості співають українські народні пісні “Несе Галя воду”,
“Ой на горі два дубки”, “А мій милий варенечків хоче”,”Зеленеє жито зелене”)
Хороводна гра “Ой, ти Грицю, товаришу”

Ведуча (читає вірш Н.Малащук “Український край”)
І сотворив бог небо голубе,
Родючу землю і зелені трави
Дніпрові води й жито золоте,
І райських птиць , що звуться солов’ями.
Людей чудових тут він оселив
І дав їм мову, що в душі співає,
І вільний дух в серця їм поселив.
І рай назвав цей – українським краєм.



12-а дитина Присягаєм: наш край рідний
Над усе любити
Рідний народ шанувати
І для нього жити

13-а дитина Присягаєм рідну мову
Завжди визнавати
Українською говорити
Читати й співати.

Ведуча Як завтра день углядять люди.
Як зійде сонце золоте,
Так Україна жити буде!
Так наша доля процвіте.

Пісня “Це моя Україна”
I. Зацвітає калина
Зеленіє ліщина
Степом котиться диво-луна
Пр. Це моя Україна, це моя Батьківщина
Що як тато і мама одна.
II. Тут моя рідна хата
Земля хлібом багата
Тут дитинство моє золоте.
Пр..

14-а дитина І на знак поваги
Хліб візьміть із сіллю
Щоб життя дороги
Славити Вкраїну

15-а дитина Ми Вам його підносимо
На білім рушничкові
І до землі вклоняємось
Щоб ви були здорові.
Діти виконують танцювальні рухи під фонограму “Одна калина”
Всі І в вас і в нас
Хай буде гаразд
Щоб ви і ми
Щасливі були!

Ведуча Швидко збігають хвилини
Ось і прощатись пора
Дозвольте усім побажати
Щастя, здоров’я, добра!

[europe]

Козацькі розваги Місце проведення: Спортивна зала прикрашена в народному стилі.
Дійові особи: Ведуча та діти старшої групи.


1 дит. Ми любимо сонце і квіти,
Ми роду козацького діти,
Землі української світ.

2 дит. В яку б не пішли ми дорогу,
Ти, пісне, над нами злітай,
Крокуючи гордо і вногу,
Ми славимо рідний наш край.

3 дит. Наш приятель – сміливий вітер
Відвага – це наш заповіт.
Ми – роду козацького діти,
Землі української цвіт.

Вед. Є нам про що згадати:
Пісне, душу возвелич,
Ой, була в нас ненька-мати –
Запорозька славна Січ.
Чорний вус, брова чорнява,
Не судомив руку страх
І дзвеніла наша слава
На розгонистих вітрах.

Доброго дня вам усім! Запорозька Січ, козаччина…Найлегендаршіше минуле нашого українського народу, його святиня, символ свободи, людської гідності, талановитості. Це про неї Гоголь писав: «Так ось вона – Січ…ось це гніздо, звідки вилітають усі ті горді і дужі, як леви. Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну».
Скільки велетнів-героїв народила вона - Богдана Хмельницького, Івана сірка, Петра Сагайдачного. Навіть у наш час, якщо хочуть підкреслити вроду людини, її кращі риси, то говорять, що вона «козацького роду». Або про хлопчика кажуть: «З нього буде добрий козак».
То ж чи бережуть вони славу своїх предків? Ось ми зараз і побачимо, а чи могли б сучасні козаки претендувати на високе звання «козак», чи прийняли б їх колись у Запорізьку Січ? Зараз це покаже змагання.

«Запорізькі козаки – наша слава на віки»

1 дит. Одержали на нараді згоду
Дітей козацького роду,
У наше коло викликаєм
І перевірити бажаєм.

Вед. В козацьких іспитах беруть участь діти… А щоб не було свавілля, все за справедливістю було, суд будуть чинити (наше журі): - наш козацький отаман – людина весела і завзята, але дуже працьовита (чоловік-батько);
- хороша майстриня, яка вміє прясти, шити, вишивати, добре їсти готувати (жінка-мати);
- вірний друг дітвори, порадник у всіх дитячих справах (учитель);

Вед. Тож переодягаймося у козаків.
(По 2 гравці у кожній команді)

1 конкурс

Під музику дівчата виносять костюми козаків.
Завдання: «Хто перший одягнеться у козака?»

Запитання для I команди:
- назвіть найбільш поширені види козацької зброї (рушниці, гармати, пістолети, стріли, сагайдаки, кинджали)

Запитання для II команди:
- спробуйте, дорогі діти, замислитись над словом «козак. Скажіть-но мені , козаче, чому вас так називають? ( козак – від слова «коза», то спритні, як кози, люди, які носили жупани зі шкіри кози; козак – від слова «коса», бо захисники йшли на татар із косами; козак – це вільні, незалежні, сміливі озброєні люди.

Вед. Дорогі гості, сьогодні ми проведемо один день на Запорізькій Січі, ознайомившись із життям нашого славного козацтва. Якою б не була погода, козаки кожного куреня вставали до сходу сонця і бігли на річку купатися.

2 конкурс

«Хто швидше скупається»

З кожної групи бере участь одна дитина. Вона повинна здолати відведений шлях, хто це зробить першим, той і переміг.

Вед. Далі козаки снідали. А чи знаєте ви, що їли козаки вранці? (соломаху, куліш)

3 конкурс

«Хто швидше спорожнить свої миски»

Команди сідають на підлогу і їдять із однієї миски соломаху (гречану кашу)
Вед. Із давніх-давен славляться козаки своєю силою та відважністю, безстрашністю, сміливістю, вдалістю,скільки перешкод приходилося їм долати.

4 конкурс

- перенесення по парах один одного;

5 конкурс

- переправлення на дощечках;

6 конкурс

- біг по «купинах»;

7 конкурс

- біг у мішках;

8 конкурс

- перетягування канату;

Вправи:
1 «Тачка» - (1-й учасник – упор лежачи, 2-й бере за ноги 1-го, той пересувається на руках);
2 «Переправа-1»- (переносять один одного на спиті);
3 «Переправа-2»- (переправлятися на дощечках);
4 «Біг у мішках»;
5 «Переправа-4»- (двоє несуть 3-го на руках).

Вед. Ось і закінчилося наше змагання. Поки журі визначає переможців, усі співають українську пісню.

( всі діти виконують укр. нар. пісню)

1 дит. Як блищать на сонці шаблі запоріжців,
А кругом на конях гнали ворогів.
Козацькому роду нема переводу
Лише його слава з далеких віків.

2 дит. Гей, співай, козакЄ про любов святу,
Славте, гей, козаки, волю золоту.

3 дит. Так, як запоріжці, стрільці січові
Вірними шаблями очищали світ,
Козацькому роду нема переводу
Прапор малиновий клипав у похід.

4 дит. Ллє наша воля, наче маків колір.
І ранкове сонце виплива з дібров.
Козацькому роду нема переводу,
Козаки в колисках виростають знов.

Вед. А зараз підсумки нашого спортивного свята підведе шановне журі.
На цьому спортивне свято вважаємо закінченим. До нових зустрічей.

[Elen2]

Свято Покрови Пресвятої

Свято – триптих

Українська світлиця. На видному місці образ Матері Божої, оздоблений українським вишитим рушником. Перед ним горить лампада або свічки.

На сцену виходять ведучі:

1 в.: Сьогодні ми святкуємо одне з найбільших народних свят – свято Покрови Пресвятої, яке дотримується однієї дати – 14 жовтня.

2 в.: Пречиста Діва зробила людям багато добрих справ. В Київській Русі врятувала Почаївський монастир від нападу турків. І князь Ярослав Мудрий віддав Україну під її покров.

1 в.: З того часу у багатьох селах на її честь будували і освячували храми. Появилось багато сіл, які носять назви “Покровка”, “Покровське”, “Новопокровка”, “Посадпокровське”...

2 в.: Козацтво України вважало своєю покровителькою і заступницею Покрову пресвятої Богородиці. Тому на Запоріжжі була збудована церква Святої Покрови. І куди б не заносила доля козаків, завжди з ними був образ Пресвятої Покрови. Ця ікона супроводжувала і оберігала їх у далекій дорозі.

1 в.: Пресвята Богородиця була символом і покровителькою всієї України.

2 в.: В народі це свято відзначається восени. Це пора, коли вже урожай зібраний і засипаний у комори, а поля засіяні озиминою.

1 в.: Учні вперше йшли до школи на Покрову. У цей день вони приносили горщик пшоняної каші. Це для того, щоб “ наука не йшла в ліс”.

2 в.: За станом погоди на Покрову передбачали, якою буде зима. А ви любі друзі, знаєте ці передбачення?

Діти – Знаємо!

1 уч.: Якщо в цей день вітер з півночі, то зима буде холодною, якщо з півдня – теплою.

2 уч.: Коли на Покрову не випаде сніг на землю, то не буде його і в листопаді.

3 уч.: Якщо до Покрови журавлі не відлетіли у вирій, то зима наставатиме поволі.

Дівчинка: Ми ще знаємо прислів’я і приказки.

2 в.: Будь ласка, розповідайте, а ми всі послухаємо.

4 уч.: Хто лежить до покрови, то продасть усі корови.

5 уч.: Настали жнива – лежить баба нежива, а прийшла Покрова – стала баба здорова.

6 уч.: До покрови молока давали корови, а після покрови пішло молоко в роги корові.

7 уч.: Хто сіє по покрові, той змушений буде виводити взимі по корові...

1 в.: Осінь не літо. Чути прохолоду. Зігріємось?

(Запршує дітей до танцю. Танцюють “Метелецю” або “Гопак” всі, хто має бажання).
Складень 1

“Покрий нас чесним твоїм покровом”

1 в.: За давніми уявленнями земля українська перебуває під опікою Пресвятої Богородиці. В ній убачають заступництво від усіляких бід і негараздів.

2 в.: На Запоріжжі була церква святої Покрови і козаки вважали святу Покрову своєю покровителькою. В козацькій думі співається:

А срібло – злото на три частини паювали:...

...На святу Січову Покрову давали –

Котру давнім козацькім скарбом будували,

Щоб за їх, встаючи і лягаючи,

Милосердно Бога благали.

Існує переказ, що після зруйнування Січі Запорізької в році 1775-му козаки, що пішли за Дунай, взяли з собою і образ Пресвятої Покрови.

(На фоні тихої української мелодії п’ятеро читців виходять на сцену: )

1 ч.: Україно! Ти для мене – диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

2 ч.: Ради тебе перли в душі сію,

Ради тебе мислю і творю –

Хай мовчать Америки й Росії,

Коли я з тобою говорю!

3 ч.: Рідко, нене, згадую про тебе,

Дні занадто куці та малі –

Ще не всі чорти живуть на небі,

Ходить їх до біса по землі.

4 ч.: Україно! Ти – моя молитва,

Ти моя розлука вікова.

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права. (В. Симоненко)

5 ч.: Не шукаю до тебе

Ні стежки, ні броду –

Ти у грудях моїх,

У чолі і в руках.

Упаду я зорею,

Мій вічний народе,

На трагічний і довгий

Чумацький твій шлях. (В. Симоненко)

1 ч.: Чорне море – наше море,

Наші і Карпати,

Гей, яка ж ти, Україно

Пишна та багата!

2 ч.: Лети, вітер, з полонини

Та понад степами,

Рознеси ти нашу славу

Широко світами!

3 ч.: Де степ широкий, наче море,

Де дише пахощами гай,

Де небо зоряне, прозоре, -

Там мій святий, чудовий край.

4 ч.: Де житом ниви зеленіють.

Де пісня жалібно луна,

Де хати в вишниках біліють,

Там мила, рідна сторона .

5 ч.: Україна – то край славний,

Аж по Чорне море,

Україна – лан пишний

І степи, і гори.

Всі: І як мені України

Щиро не кохати?

Мене ненька по – вкраїнські

Вчила розмовляти.

(Низько вклоняються і виходять)

2 вед.: Так вже склалось, що українці нині живуть по всьому світу. Розігнала їх гірка доля: революція, репресії, голод, війни...

1 ч.: Знаю, що й за кордоном

Українці живуть

По дідівських законах

Рід і честь бережуть.

Здавна прадідам нашим

Ох не легко було,

Бо немало по світу

Їх життя рознесло.

Та душа українська,

Де б вона не була,

Знає, що її мати –

Україна одна.

1 в.: Пресвята Покрова і в далеких і в далеких світах оберігає своїм покровом українців.

2 в.: З 24 серпня 1991 року Україна нарешті стала вільною і незалежною. Почалось відродження мови, традицій, звичаїв і народних свят. Відроджується і свято Покрови Пресвятої. Українці щиро вірять, що Пречиста Діва допомогла нам вибороти незалежність.

(Звучить державний гімн “Ще не вмерла Україна” (сл. П. Чубинського, муз. В. Вербицького). Всі учасники заходу співають гімн, підхоплюють його і в залі)

1 в.: Наша славна Україна,

Наше щастя і наш рай!

Чи на світі є країна

Ще миліша за наш край?

І в щасливі й злі години

Ми для неї живемо

На Вкраїні й для Вкраїни

Будем жити й помремо...

Нас не зможуть супостати

Взяти в кайдани свої

Ми бороним наші хати,

Наші тихії гаї

Сонцем правди, світлом згоди,

Боже, шлях нам освіти!

Хай забудеться недоля

І неслава давніх літ,

Щастя ж рівне й рівна воля

Засіяють на весь світ!

(М. Вороний)


Складень 2

“Покрова – берегиня роду”

(В залі – виставка вишитих рушників, сорочок, серветок, хусточок тощо. Дівчата вишивають і ведуть розмову)

1д.: А чи знаєте ви, дівчата, що Богородиця – швачка? Вона шиє ризи, зашиває рани, зупиняючи кров. Тому вишивку можна розглядати як схему закодованих знаків. Вона стає захистом, Богородичним покровом.

2д.: Цим і пояснюється повір’я, що рушник, сорочка, хусточка, вишиті руками матері, дружини чи коханої, оберігають людину в дорозі від усіляких негараздів.

3д.: Звідси й звичай убирати вишитими рушниками ікони, портрети рідних. Ця традиція й досі живе в українських селах.

4д.: Чим гармонійніше й чим витонченіше поєднуються узори у вишивці, тим щасливішою, кажуть, буде доля людини.

5д.: Богородиця символізує образ матері – землі, Берегиню.

2д.: А що таке Берегиня?

1д.: Берегиня – це втілення води, господарства, сімейного вогнища, рукоділля...

(Сідають, вишивають і співають пісню “Материнське чекання”(сл. В. Короля, муз. О. Парінова))

Опустився вечір на крило лелече,

Що в імлі біліє на високій хаті,

Похилився вечір матері на плечі,

Що іде в дорогу сина зустрічати.

Ой вертай, синочку.

Ой вертай, синочку,

Хоч на старість гляну в очі голубі

Не одну сорочку (тричі) вишила тобі.

3д.: Я читала, що прадавнім захисником українців були: вишивана сорочка, плахта, тканий пояс, рушник, лижник, килим, доріжка, писанка та різні орнаменти на глиняному посуді.

4д.: А це й справді так. Послухайте пісню.

(Встає, включає програвач і ставить платівку “Пісня про рушник”. Дівчата підспівують).

5д.: Народ наш мудрий. Не одна пісня створена про наші обереги. Наш обов’язок вивчати їх, відроджувати, пам’ятати і предавати з покоління в покоління.

5д.: А давайте-но позмагаємось, хто більше знає пісень про наші обереги. Співати будемо по 1 куплету. Починаймо:

1 ...встають до світу наші мами

і стелять долю рушниками

на споришеві мережки

2 Дітей гойдають на калині

Матусі, вічні берегині,

Колиски нашої душі.

3 Іде, іде, іде дощ

На білу березу.

А я свому миленькому

Сорочку мережу.

4 Сорочку мати вишила мені

Червоними, червоними,

Червоними та чорними нитками.

5 Вишивала хусточку, вишивала

Червону та чорну нитку клала .

(до залу заходять хлопці)

1х.: Он де ви є! А ми їх шукаємо. А що це у вас, дівчатка, сьогодні так гарно. Вишитих речей так багато, аж очам від барв боляче!

1д.: Ми вирішили до свята Покрови оформити виставку рукоділля. Адже Богородиця теж була швачкою. Вона вишила Ісусу Христу ризи...

2д.: Ось тільки ми не знаємо, хто наше рукоділля належним чином оцінить?

2х.: Не хвилюйся! Оцінять. В залі є досвідчені майстри. Вони і оцінять.

(Вибирають журі, воно визначає кращі роботи. Вручаються призи)

3д.: Перевіримо, як хлопці знають рідні обереги. Ну-мо, хто більше назве?

(колиска, мамина пісня, бабусина казка, татова саморобна іграшка, дідусева сопілка, піч, мамина вишня в саду, криниця, калина, наша оселя).

4д.: Молодці хлопці! За ваші знання отримуйте від дівчат вишивані хусточки. (Дівчата дарують їм).

1х.: А тепер розпочнемо танці. Бажаючі танцюють з нами!






Складень 3

“Свята Покровонько, накрий мою головоньку...”

Ведуча: З Покровом колись на Україні були пов’язані дівочі мрії і сподівання, бо вона покровителька жіночої, а більш всього – дівочої долі. Дівки чекали сватів і молилися: “Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зісталася дівкою”

Дівчина: А мене моя бабуся навчила так молитися і приказувати:

Свята Покровонько,

Покрий мою головоньку

Оце осінню.

Хоч і драною хустиною,

Аби з хорошою дитиною,

Щоб із сторони.

Щоб свекорко як батенько

До мене були,

Свекрівонька як матінка

Мене прийняли,

Щоб діверки та зовиці,

Мов братики і сестриці

До мене були.

Щоб ділечко поробила,

Чужій сім’ї угодила,

Всім мила була,

Не лаяна і не бита,

Нагодована і вкрита

Спатоньки лягла.

(Заглянуло у вікно).

А до нашої хати йдуть свати! Мамо, тато, зустрічайте гостей! (вибігає)

(тричі стукають у двері, входять 2 свата з хлібом, низько кланяються господарям і кладуть хліб на стіл (Шевченко Т.Г. Назар Стодоля. –К., 1985. –С.47-50))

Свати: Дай, боже, вечір добрий господарям цього дому!

Батько: Добрий вечір і вам (кланяється гостям). Просимо сідати. А відкіля се бог вас несе? Може ви охотники які? Може рибалки або, може, вольнії козаки?

Сват1 (тихо підкашлює): І рибалки, і вольнії козаки. Шукаємо звіриного сліду. Ходили –ходили, нічого не знайшли. Аж гульк – назустріч нам іде князь і говорить нам такі речі: “Ей ви, охотники, ловці – молодці, покажіть дружбу. Трапилась мені куниця – красна дівиця; не їм, не п’ю і не сплю, а все думаю, як би її дістати. Поможіть мені її піймати: тоді, чого душа ваша забажає усе просите, усе дам”.

Сват2: Ну, нам того і треба. Пішли. Бачимо сліди. Звір наш пішов у двір ваш. Тут застряла наша куниця, в вашій хаті красна дівиця.Оце ж нашому слову кінець, а ви дайте ділу вінець. Кажіть же ділом, чи оддасте, чи нехай ще підросте.

Батько: Що за напасть така! Галю! Чи чуєш! Галю, порадь же мені, що робити з оцими ловцями – молодцями.

(Галя виходить на середину сцени, застидалася, перебирає пальцями фартух)

Батько: Бачите, що ви натворили? Мене, старого, з дочкою пристидили!... Гай-гай! Так ось же що ми зробимо: хліб святий приймаємо, доброго слова не цураємося, а щоб ви нас не лякали, буцім, ми передержуємо куницю, вас пов’яжемо (до Галі) Чи нема в тебе, може, рушників? Не придбала? Не вміла прясти, не вміла шити – в’яжи ж, чим знаєш, - хоч мотузком.

(Галя виходить і заносить на тарелі два вишиті рушники і кладе на хліб, який принесли свати. Підходить до батька, низько кланяється і цілує руку. Бере таріль і підносить сватам – спочатку одному, потім другому. Свати з рушниками в руках низько вклоняються батькові).

Сват1: Спасибі ж батькові, що свою дитину рано будив і усякому добру учив. Спасибі й тобі, дівко, що рано вставала, тонку пряжу пряла, придане дбала.

(Галя по черзі перев’язує через плече сватів).

Сват2: Ну, а князя ти завтра зв’яжеш. Він сам прилетить, як зачує, що так вдало все склалося.

Батько: Проходьте в світлицю. Сядемо за стіл. Поїмо, вип’ємо та за все й домовимось...

(виходять).

1в.: Все на сватанні закінчується добре тоді, коли і хлопець, і дівчина згодні на шлюб. А бувало й таке, коли силоміць заставляли брати шлюб з нелюбим.

(На сцені стіл. За столом сидить батько, поруч стоять два свати, Стецько, осторонь – Олексій. Уляна перед матір’ю стоїть на колінах, гірко плаче (За п’єсою Г. Ф. Квітки – Основ’яненка “Сватання на Гончарівці” //Повісті та оповідання. Драматичні твори. К., 1982. –С.447-454.)):

Уляна: Ненечко моя рідненька! У останній раз тебе прошу: не топи свого дитяти!... Дай мені на світі пожити!

Мати: Годі ж, Улясю, годі, донечко! Сьогодні вже не буде. Давай там що є. От тільки не винесеш, то я тебе зроду не била, а тут за патли потягну.

Уляна (проходить в іншу кімнату і до Олексія): Тепер, Олексію, прощай на віки вічні.

Мати: Дурна! Дурна! Так і я не хотіла за свого Прокопа, на стінку лізла: а далі – й нічогісінько.

(Уляна виносить на тарелі рушники і подає їх сватам. Ті перев’язують ними один одного.)

Стецько: Давай же, Улясю, хусточку молодому.

Уляна: Лай, бий, хоч до смерті вбий, а не дам нелюбу хустки!

Стецько: Та чого ти їй у пику дивишся? За патли та в потилицю!

(в цей час сват щось шепче Уляні)

Уляна (весела): Зараз, дядьку, зараз!

(Уляна виносить хустку і гарбуз на підносі. Хустку дає Олексію, а гарбуз – Стецьку. А в цей час сват заговорює батька й матір).

Мати (побачивши у Стецька гарбуз): Що се? Що се?

Стецько (заслонивши Олексія і Уляну собою): Гарбуз! Хіба повилазило? Ось бач; хоч покуштуй!

Мати: Та се нас обморочено!

Олексій: Ні, матусенько, се не морока, се правда свята. Таке моє щастя: мені дісталась хустка, а ворогові моєму – гарбуз.

Стецько: Поблагослови їх оцим гарбузом по потилиці.

Мати (плаче): Не бачити нам тепер ні волика, ні корови. Серце болить, як згадаю...

(Тим часом батько Уляни садовить Олексія і Уляну за стіл. Сідають і свати.)

Батько: Мерщій давай, мати, страву; пора по чарці.

Стецько: Бач як попарувались! (бере шапку, гарбуз і виходить з хати зі словами):

“Кріпачка, зачини двері!”

2в.: Покрова завершує осінні молодіжні “вулиці”. Починаються вечорниці, досвітки та весілля, де розважались всі мешканці села. Тому-то говорили “жовтень на весілля багатий”. Пора весіль тривала два тижні аж до Пилипівського посту.

1в.: Свято Покрови було і останнім терміном праці заробітчан.

На Херсонщині щороку наймали з числа безземельних заробітчан дешеву робочу силу. Сюди йшли з інших губерній в найми: з Полтавської, з Сумської, Київської... Строкачі працювали од весняного Миколи (22 травня) і до Покрови. Останній день був початком скріплення нової угоди на наступний рік.

2в.: Додому повертались строкачі, співаючи веселі українські пісні. Давайте й ми з вами заспіваємо гарну, веселу українську пісню.

(Співають пісню, яку в селі всі добре знають).

[kyzua]

Пропоную сценарій лялькової вистави. Діткам нашого садочку доже вона сподобалась.
КАЗКА ПРО ЦАРИЦЮ-ЖАБУ
Лялькова вистава

Казкарка. Жила у лісовому озері Жаба, довго жила. Була вона найстаршою з усіх мешканців озера. Всі її слухали, поважали і називали царицею. Але одного дня Жабі спало на думку стати царицею всього лісу, а не тільки лісового озерця. Дуже сміялися риби з раками: «Хто ж таке бачив чи чув, щоб Жаба командувала ведмедями чи вовками. Сміх та й годі…». Але Жаба була дуже вперта і від свого не відступала.
(Виходить Жаба)
Жаба (співає) Живу я у лісочку, у гарному ставочку.
Мене усі тут знають, шанують, поважають.
По секрету вам скажу: маю мрію я одну,
І якщо вона здійсниться, буде Жаба всім Цариця.
(Стрибає Зайчик)
Зайчик. Ой, як сьогодні спекотно у лісі, хоч би дощик пішов, але ні, щось нічого не капає. Дуже пити хочеться…О! піду я до озерця попрошу у тітоньки Жаби водиці. Вона добра, не відмовить.
(співає)Я Зайчик, Зайчик, Зайчик, веселий побігайчик.
Наївся я морквиці, нап’юся тут водиці.
Тра-ля-ля, тра-ля-ля, ось нап’юсь водиці я.
(Зайчик підходить до озера)
Зайчик. Тітонько, Жабко! Тітонько, Жабко!

Жаба. Чого тобі треба?!

Зайчик. А чого ти сьогодні така лиха? Я хочу водички попити, давно вже дощику нема, всі калюжі пересохли. Дозволь, будь ласка.

Жаба. Дозволяю, якщо ти принесеш мені царську корону. Хочу бути царицею лісу.

Зайчик. Що, що? Царську корону? А де ж я її візьму?

Жаба. У Ведмедя забери, тоді і нап’єшся.

Зайчик (плаче) Горе мені, горе. Помру від спраги… Хіба ж Ведмідь віддасть свою царську корону якійсь Жабі? Та ніколи!
(Виходить Білочка)
Білочка. Як сьогодні гаряче світить сонце із самого ранку. На моєму дубку ані крапельки роси на листочках не залишилося, нічого попити. Піду я на лісовий ставочок, там і нап’юся.
(співає) Я Білочка, по гілочках
Скік-скок, скік-скок,
З берізки на дубочок
Скік-скок, Скік-скок,
Прибігла на ставочок
Зробить води ковточок,
Буду по ліску стрибать,
І горішки всі збирать.

Білочка. Привіт, Зайчику, ти чого плачеш?

Зайчик. А як же мені не плакати, коли тітонька Жаба не дала води напитися.

Білочка. Як це так?! Бути такого не може. Ти, напевно, погано її просив, неввічливо з нею говорив, тому і не дозволила.

Зайчик. Дуже навіть ввічливо я її просив: дозволь, будь ласка… Але справа не в тім. Жаба наказала мені принести царську корону.

Білочка. Ну ти й видумщик, щось таку придумав, що в це повірити не можливо.

Зайчик. А ти піди до неї сама. Тоді й побачиш, видумщик чи ні.

Білочка. Тітонько, Жабко! Тітонько, Жабко!

Жаба. Чого тобі, пострибушко?

Білочка. Дозволь, будь ласка, водиці з твого озерця попити.

Жаба. Не дозволю! Тут уже приходив один куцохвостий, я йому не дала і тобі не дам попити, доки не принесете мені царську корону.

Білочка. А навіщо вона тобі?

Жаба. Як це навіщо! Хочу бути царицею всього лісу.

Білочка. Що ти таке кажеш, тітонько Жабко. Та хіба ж Ведмідь погодиться на це?! Не віддасть він свою корону нізащо!

Жаба. А це вже твоє діло. Піди та умов Ведмедя, хай віддасть корону. І без корони можеш не повертатися, води не дам!

Зайчик. Ну що, Білочко, попила водички з озерця?

Білочка. Та де там. Жаба сказала без корони не повертатися, все одно напитися не дасть.

(Виходить Їжак)
Їжак. Як сьогодні спекотно і як на зло вода у діжці закінчилася. Ані напитися, ані їсти зварити.
Пісня Їжачка. Працював я цілий день
Будував хатку для дітей,
А тепер пора спочити,
І поїсти, і попити.
А тепер пора спочити,
І поїсти, і попити.
Ось іду я до озерця,
Наберу води відерце,
Зварю кашу з молоком,
Наїмося всі гуртом.
Зварю кашу з молоком,
Наїмося всі гуртом.

Їжак. Добрий день, Зайчику! Добрий день, Білочко! Чому носи повісили?

Зайчик. Та який же він добрий цей день, коли зранку ні краплини води в роті не мав.

Їжак. Ти що, дорогу до озерця забув, чи що?

Білочка. Жаба стала така люта, нікому не дає напитися, хоче царської корони!

Їжак. Що, що? Це щось новеньке. Може вам таке наснилось?

Білочка. Краще би наснилось. Але нічого нам із Зайчиком робити, підемо до Ведмедя корону просити.

(Виходить разом із Зайчиком)

Жаба. Ідіть, ідіть, а я піду по воду. Мені Жаба дасть і напитися, і з собою відерце набрати.

(Їжачок іде до озера)

Жаба. Ти впевнений, що я дам тобі води?! Ха-ха-ха! Куцохвостому не дала, Білці не дала і тобі, Їжаку, не дам! Іди геть звідси!

Їжак. Що мені робити, чим діток годувати?

Жаба. Принеси царську корону і тоді бери води скільки хочеш.

Їжак. Горе мені, горе. Даремно я Зайчика з Білочкою не послухав і не пішов з ними.

(Виходить Лисичка)
Лисиця. Ой, щось я сьогодні стомилася. Надто багато справ у мене було. Піду на озеро, освіжуся, покупаюся, заодно і водиці нап’юся.
(співає) У Лисички справ багато.
Хоч не люблю працювати,
Але треба якось жити,
Тут вертіти, там крутити.
Цілий день хитрую я,
Це вже доленька моя.
Зараз в озеро пірну,
Свою втому прожену.
Лисиця. О! Це що серед дороги лежить? Ледь ногу собі не подряпала, зараз як жбурну…

Їжак. Стривай, Лисице, стривай. Це ж я, Їжак, не бий мене.

Лисиця. Ти чого серед дороги розлігся, Їжаче, я як би я покололась твоїми голками, погано тоді б тобі було, ой погано.

Їжак. Не гірше, ніж зараз. (Плаче)

Лисиця. Ти плачеш? Що сталося? Пішли краща на ставок, будемо пірнати.

Їжак. Про що ти, руда, говориш. Віднедавна до нашого ставка і підійти неможливо. Сидить лиха Жаба і навіть напитися не дає, не те що купатися чи пірнати.

(Їжачок виходить)

Лисиця. А чого вона хоче. А втім, мені все одно. Щоб я, Лисиця, і якусь там Жабу злякалася. Зараз я з нею розберуся. Жабо, де ти? Виходь скоріше на берег, поговоримо.

Жаба. Я тут, тут. Не кричи.

Лисиця. Чи правда, що Їжак сказав, що ти нікого до ставка не допускаєш. Ти що, стара, геть з глузду з’їхала?

Жаба. Думай, руда, що хочеш, але у моєму ставку тобі більше не пірнати, і навіть не попити, поки не буде мені царської корони.

Лисиця. Ха-ха. Так тобі Ведмідь і віддасть свою царську корону, він тебе розтопче, як то кажуть, як жабу…

Жаба. Хай спробує, побачимо.

Лисиця. На що на Ведмедя чекати, я і сама з тобою впораюся. Зараз пірну у воду і дістану тебе, чого тікаєш? Злякалася мене?

Жаба. Пірнай, пірнай, тільки глибше, там на тебе чекає моя подружка – хижа Щука, вона тобі вмить хвоста відірве. І будеш ти знов безхвоста, як минулої зими.

Лисиця. Що, що? Знов безхвоста. Нізащо в світі, я від сорому ледь не померла, більше такого не переживу.

Жаба. Ну, тоді, мерщій за короною, і дивись, не барись.

(Виходить Вовк)
Вовк. Цілий день із самого ранку нічого не їв, ані гусочки, ані курочки, ані овечки не вполював. Піду на озеро, може там чимось поживлюся, та й водиці нап’юся.
(Співає на мотив «Пісні Розбійників» з мультфільму «Бременські музиканти»)
Цілий день по лісу Вовчик шасть та шасть.
Де б поїсти, що б попити, що б украсть.
Дика гуска а ставочку ген пливе,
Зараз вхоплю за крилечко, все моє.

Лисиця. Все моє, все моє… Ти спочатку підійди до озера, тоді побачиш: все твоє чи не все.

Вовк. Ну і підійду, а хто мені завадить?

Жаба. Я!

Вовк. Ти?! А ну геть звідси, зелена поганко. Бач, як розійшлася, розкомандувалася. Ти що думаєш, я, Вовк, тебе боюся. Ану, не заважай мені пірнути, оту качку наздогнати…

Жаба. Пірнай, пірнай, твоя приятелька Лисиця теж хотіла пірнати, але щось передумала. Так драпанула від мене, що аж закуріло.

Вовк. Та то ж вона, а то я , Вовк. Негоже мені жаби боятися.

Жаба. Пірнай, Вовче, тільки глибше. Та на дні живе здоровенний Рак, він тільки на тебе й чекає.

Вовк. Ой, Рак! Він як вчепиться мені в шкіру, то й не відпустить, я його боюся.

Жаба. Бійся, Вовчику, бійся. Либонь пам’ятаєш, як з обдертим боком ходив. Добре було?
Вовк. Та де ж там добре, погано. А що ти хочеш, Жабо? Накажи Ракові, щоб він мене не чіпав, ти ж в озері Цариця.

Жаба. Я хочу бути Царицею лісу! Неси мені корону краще, а не принесеш – не підходь до озера не пущу!

Вовк. Здуріла Жаба, хоче володарювати над всіма звірами, над цілим лісом. Але що робити? Без води ані туди, ані сюди. Треба йти за короною.

(Йде Ведмідь)
Ведмідь. Який сьогодні спекотний день. Треба піти на озеро скупатися, води напитися.
(Співає) В царя звірів справ багато,
Треба лісом мандрувати.
Щоб не скоїв хтось біди,
Ходжу я туди-сюди.
Я слабких всіх захищаю,
Пустунів малих навчаю.
Час настав мені спочити,
З’їсти меду і попити…

Ведмідь. Ох, кого я бачу, Вовк з Лисицею – солодка парочка. Що на цей разу вас трапилося, на вас дивитися сумно? Може дістали бабиного дрюка у курнику?

Лисиця. Не були ми ні в якому курнику, не добралися.

Ведмідь. Ні тоді, ти, напевно, Вовче, невдало овечку вполював і отримав від пастуха по ребрах.

Вовк. І там нас не було. У нас інша біда, втім, вона і твоя теж.

Ведмідь. Моя біда, яка ще? Що ви знов задумали, признавайтеся, знаю я вас, хитрунів.

Лисиця. Не ми, Ведмедю. Це Жаба, та, яка, в озері живе, хоче стати Царицею всього лісу і вимагає принести їй твою царську корону.

Ведмідь. Що я чую?! Мою царську корону?! Та нізащо на світі, зараз я її провчу, от тільки нап’юся.

Жаба. А от і не нап’єшся.

Ведмідь. А це чому? Ти забула з ким розмовляєш? Я – Цар звірів!

Жаба. Віднині я буду Царицею і ти сам принесеш мені корону.

Ведмідь. Скільки я живу, а такого нахабства ще не чував. Щоб Жаба правила всіма звірами – сміх та й годі.

Жаба. Буде тоді смішно, коли ти пірнеш мордою у воду. Там на тебе уже чекають мої друзі: лиха хижа Щука і Рак-неборак, як вщипне, то буде знак.

Ведмідь. Ох і лихо, от біда. Звірі, звірі, мерщій до мене. Збирайтеся всі на галявині, будемо радитися, що робити.

(Виходять всі звірі)

Зайчик. Я від спраги вже бігати не можу. Помру. Віддай, Ведмедю, свою корону.

Білочка. А я вже ані разу не підстрибну, до дупла не доберусь. Помру. Віддай, Ведмедю, корону, не губи нас.

Їжак. Що мої діти без води будуть робити, ані їсти, ані пити. Виконай бажання лихої Жаби, дуже тебе прошу, не згуби нас.

Лисиця. А я, бідна, не те що до курника, до своєї нори не доберуся. Віддай корону, Ведмедю, загинемо всі без води.

Вовк. Я від спраги зараз завию. У-у-у! Води хочу-у.

Ведмідь. Та я води дуже хочу-у-у. Невже доведеться віддати жабі царську корону. Жах, та й годі.

(Сумна музика переходить у веселу. З’являється Лелека)
Лелека (співає) Я Лелека, я Лелека,
Прилітав у гай здалека.
Але чом ви всі сумні,
Геть повісили носи?
Може вам допомогти,
Друзів визволить з біди?

Ведмідь. Допоможи нам, Лелеко! Лиха Жаба хоче нас всіх згубити, не дає нам з озера води напитися. Хоче нахабна Жаба бути Царицею над нами, корону жадає.
Лелека. Що я чую, ха-ха-ха! Я того літа всіх її сестриць переловив, а вона сховалася під осикою. Зараз я її дістану. Жабо, ти де? Яку тобі корону забажалося?

Жаба. Я тут, я тут. Давай мені корону, царську!

Лелека. Ось тобі, нахабна Жабо, царська корона. (Клює) Ось. Ось!

Казкарка. Вхопив Лелека Жабу дзьобом – і не стало її на світі. Звірі всі зраділи, затанцювали, Лелеку вітали.

Звірі (хором) Славний, славний наш Лелека,
Прилетів до нас здалека.
Врятував нас із біди,
Раді ми тобі завжди.
Ля-ля-ля, ля-ля-ля.

[kyzua]

А ось іще одна казка - драматизація "Ріпка" на новий лад. ЇЇ ми показували з акторами гуртку "Теремок" для молодшого віку. Якщо винекнуть якісь запитання, з задоволенням відповім.
Ріпка
(драматизація казки)
Виходить ведуча.
Ведуча. Шановні гості! Слухайте, будь ласка!
Є чудова, всім знайома, давня-давня казка!
Вам цю казку ми розкажемо
І на сцені тут покажемо.
Казка «Ріпка».

(Персонажі виходять)Оце наш дід Омелько. А це його сімейка:
Бабця Христина. Онучка Марина.
Є котик у хаті з хвостиком пухнастим.
Є песик Тузик у дворі…
Маленька Мишка у норі.
І, якщо про все казати, –
Є веселі Козенята.
(Усі вклоняються і виходять).

Ведуча. Навесні всі люди землю обробляють,
Різні овочі на тій землі саджають.
Дід Омелько теж лопату й граблі взяв
І на город свій почвалав.
(Дід іде на город під музику).
Ведуча. Коли грядку дід копав
Сам собі співати став.

Дід: (співає) Я нікому не скажу,
Що тут Ріпку посаджу.
Сам я буду доглядати:
І полоти й поливати.

Ведуча. Дід гарну грядочку зробив
І там Ріпку посадив.

Дід: Ха! А бабця Христина на своєму полі посадила огірки, картоплю й квасолю.
(Дід полив з лійки грядочку, сів і міркує).
Дід: Сонечко буду гріти,
Дощик – поливати.
А моя красуня – Ріпка
Буде виростати.
(Взяв інвентар і пішов).

Ведуча. З’явився дощик чарівний
Веселий, теплий, весняний.
І застрибали прозорі краплинки
Навкруг дощової важкої хмаринки.
«Танок Хмаринки і краплинок»
(На місці розсади – присідає дівчинка. Підростає).
Ведуча. Стала Ріпка підростати.
Тут-як-тут всі козенята.
Травиці зеленої навколо багато,
А їм треба Ріпку смачну скоштувати.

«Гра - танок козенят»
Ведуча. Та дід наш Омелько не спить, не дрімає, –
Він пильно рослину свою доглядає.
Побачив, що там уже всі козенята,
Дід став хворостиною їх проганяти.
(Дід бігає за козенятами, а вони тікають і різні сторони. Козенята – мекають).

Дід: Мекайте, мекайте! Краще – тікайте
Зелену рослину мою не чіпайте!
(Козенята біжать ближче до хати, а там – Тузик. Гавкає, лякає козенят).

Ведуча. Тузик теж допомагав:
Він все гавкав: «Гав-гав-гав!»
І не знали бідні козенята,
В який бік вже їм тікати.
(Козенята бігають то від діда, то від Тузика).
(Завіса закривається).

Ведуча. Ну а час вже йде та йде!
Осінь дивна настає.
(Завіса розкривається).
«Танок Осінніх листочків»
(Завіса закрита).
(Виходить з хати Дід).
Дід: Ось візьму мерщій лопату
Піду Ріпку вже копати.
(Завіса розкривається – сидить Ріпка. Пішов і співає).
Дід старий я. та дарма, Тягну, потягну, ах!
Сила в мене ще й яка. Ну стомився – страх,
На город іду гуп – гуп, А вона ніяк!
Візьму ріпку я за чуб.
Тягну, потягну, ох!

Ведуча. Сам витягти Ріпку Омелько не зміг.
Виросла Ріпка велика на сміх!

(Дівчинка Ріпка стоїть у повний зріст).
Ріпка: Ріпка – я, Ріпка – я, виросла на грядці.
І велика, і гладка, і солодка, і смачна.
Довго я росла на грядці, зустрічала сонце вранці.
А тепер я ось яка – і велика, і смачна!
Вже пора мене зривати і до столу подавати.
Я за землю учеплюсь і із діда насміюсь.

Дід (гукає голосно): Христино! Христино! До мене іди!
Поглянь-но, Христино, скоріше сюди.

Виходить Бабка, дивується, хитає головою).
Бабця: Ой, ти мій дідусю, йду я не барюся.
З Ріпки я зроблю салат, пригощу усіх малят. (Тягнуть Ріпку).
Тягнем, потягнем, ах! Ну й стомились – страх,
А вона ніяк!

Ведуча. Еге ж цієї сили мало! Тож онучку вже позвали.

Бабця (співає): Внучко моя, внучко, годі тобі спати.
Ходи разом з нами Ріпку витягати!
(Виходить Внучка).
Маринка (співає): Вже іду, бабцю моя, бо вже снідати пора.
Ріпку витягнем ми втрьох, вірю, буде з того толк.
Тягнем, потягнем, ах! Ну й стомились – страх,
А вона ніяк!

Ведуча. Еге ж цієї сили мало! То вже й Тузика позвали.

(Біжить Тузик, гавкає).
Маринка: Тузику, любий, ти не лайся,
А за мене ось чіпляйся.

Тузик: Гав – гав – гав я уже тут, Ріпку витягнем за чуб.
Вся ця справа не легка, треба кликати кота – 2 рази.
(Всі разом тягнуть Ріпку).
Кицю, Мурко, йди сюди, тягнуть ріпку поможи.
Глянь вже виросла яка – і солодка, і гладка!
Тягнем, потягнем, ах! Ну й стомились – страх,
А вона ніяк!

Ведуча. Еге ж цієї сили мало! То вже й Котика позвали.
( Котик біжить. Беруться один за одного).
Ведуча. Один за одного тримаються. Тягти Ріпку намагаються.
Еге ж! А сили малувато… Стали Мишку з нірки викликати.

Котик: Допоможи нам, Мишко, й ти
Ріпку цю з землі тягти!
(Вибігла Мишка).
Ведуча. Дід взявся за Ріпку. Бабка – за дідку.
За бабку Христину тримається Марина.
Тузик – за Маринку ухопився.
А за Тузика Котик вчепився.
Остання була Мишка маленька,
З довгим хвостиком, сіренька.

(Музика. Тягнуть… витягли… Аж попадали).
Ведуча. Хоч Мишка та була й мала,
А все ж тягти допомогла.
Витягли велику Ріпку
(Дівчинка – Ріпка всміхається).
В усій її красі, аж від старання, - бідні, попадали усі!
(Ріпка стоїть сміється, а усі – на підлозі).
Ведуча. Не зразу Ріпку понесли до хати.
Почали навколо Ріпки танцювати.

«Танок навколо Ріпки»
Дід: Ріпку всі разом візьмем та до хати віднесем.

Маринка: Добре, Діду ти зробив, що цю Ріпку посадив!

Бабця: Ріпка виросла великою і смачною –
На цілий рік вистачить наїстися нею.

Козенята (вибігають): Ме – ке – ке! Ме – ке – ке!
А нам? А нам?

Тузик: Ріпки вистачить і вам.

Котик: Ми вас усіх порозважали, –
Казку «Ріпку» показали.

Мишка: А тепер прощатись час!
Ви приходьте ще до нас!

Ріпка: Я сім бажаю добрих урожаїв!
Щоб росли всі Ріпки ось такі! (Показує на себе)
І капуста, і картопля, й буряки,
Соняхи, квасоля, помідори, огірки…
І великі, гарні ріпки – ось такі!!!
(Закривається завіса).

[Elen2]

Вечір великої родини

Мета: cтимулювати появу інтересу у дітей до історії свого роду, сім’ї, розширити знання дітей про сім'ю та її значення для людини. Допомагати дітям зрозуміти поняття «сім'я», «рід», «обереги». Формувати почуття духовної єдності поколінь, виховувати любов і повагу до батьків, рідної землі. Створювати атмосферу емоційної захищеності, тепла, любові, умов для розвитку почуттів, сприймань дитини.

Ведуча. Як багато слів можна сказати про рід, рідню, родину. Рід, рідня, родина. Родина до родини — то народ. Отже, знаючи, зберігаючи й примножуючи родовідну пам'ять, ми примножуємо пам'ять свого народу. У давнину в Україні було обов'язком знати поіменно свій рід. І з роду-віку існував такий зв'язок: батьки намагалися передавати дітям сімейні реліквії і традиції, продовжуючи бачити себе в дітях. Сім'я — це велике слово. Давайте прислухаємось до нього, як звучить слово «сім’я»? Здається, в ньому є два слова: «сім» і «я». Що це означає? Давайте це і з'ясуємо. Сьогодні ми запросили до нас у гості декілька родин, і зараз я Вас з ними познайомлю:
(На свято запрошені 4 родини),
Родина (прізвище), представник старшого покоління - дідусь.
Родина (прізвище), представник старшого покоління -бабуся.
Родина (прізвище), очолює її сьогодні матуся.
Родина (прізвище), очолює її сьогодні батько.
Важко собі уявити оселю без дідуся. Та й казок починається багато словами «Жили собі дід та баба». Скільки усього він знає: то жартом, то приказкою, то спогадом розмову присмачить. І бери все, що говорить, мотай собі на вус, бо недарма в народі мовиться: «Що старий на гум, то малий на ум». Дідусь. Приготував я вам, діти, сьогодні цікаву легенду про діда Кострубатого, яка побутує на Київщині. Слухайте:
Раніше, коли люди їздили возами, саньми, а дороги замітало так, що часто блуд нападав, у багатьох селах на перехрестях ставили Кострубонька — солом'яне опудало, яке мало чуб і бороду з колосків та руки з перевесел. У ці руки встромлювали мітлу, щоб дід кострубатий людям дорогу промітав, стояв і не спав, а дорогу показував. Ось так старий дід, якого придумали люди, допомагав їм.

Ведуча. Діти, цікава легенда? Діду, а що ти приготував ще дітям?

Дідусь. Цікаву гру, в яку я грав, коли був зовсім молодим, а називається вона «Сміхота». Давайте пограємо.
(Українська народна гра «Сміхота»)

Ведуча. Як багато доброти дарують невтомленні дідусеві руки. Дідуся завжди шанували в сім'ї, йому вірили. Діти, а ви любите своїх дідусів? (Відповіді). А сьогодні (ім'я хлопчика) приготував вірш про дідуся, і зараз він його розповість.
Мій дідусь старенький,
Як голуб сивенький,
По садочку ходить.
Внученька свого
За рученьку водить.
Яблучка знаходить.
Ще й горішків зерна.
Дідусь любий, милий,
Як голубчик сивий.
(Марійка Підгірянка)

Ведуча. Уклін Вам від всіх, здоров'я та довгого життя. У кожному місті та селі можна зустріти мудрих, народних учительок. Скільки казок вони знають. А скільки пісень! І шити навчать, і вишивати, в'язати. Руки в них «золоті». Діти, хто це? (Відповіді дітей).
Учень
Любо нам у рідній хаті —
Там, де наші батько, ненька.
Там, де братик і сестричка,
І бабусенька старенька.
Учениця.
Пошануємо сивий волос,
І її старенький голос.
До бабусі притулімось,
Їй сердечно поклонімось!
Учень.
Ой, бабусенько рідненька,
Чарівниченько любенька.
Твої руки — золоті,
В невсипущому труді,
Твою працю я шаную,
Твоє серце добре чую.
І тебе я поважаю.
Сонечко хай зустрічає?

Ведуча. Шановній бабусі ми надаємо слово.

Бабуся. Дуже люблю я вишивати, і сьогодні принесла вам показати свої рушнички. З давніх-давен в Україні вишивали, передавалось це уміння від бабусі до матері, від матері до доньки. Ось і мені це вміння передала матуся. Рушник завжди був одним із головних речей у хаті. Рушники були різні, ось гляньте, це — дитячий рушник, на ньому зображені квіти, пташки. А цей святковий рушник я вишила, щоб прикрасити оселю. Кожний рушник — це щось неповторне, своєрідне.

Ведуча. Які гарні рушники, бабусю! А дівчатка приготували танок з рушниками і зараз вам затанцюють. (Танок з рушниками).

Ведуча. Дякуємо Вам, бажаємо здоров'я та щастя. У давнину старі люди говорили, що хата, оселя, усе, що в ній є, оберігається піснею, добрим словом берегині роду — матері, її святою називали.

Пам'ятайте:
У нашім краї на землі,
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая,
З своїм дитяточком малим.
(Т. Г. Шевченко)
Слово «мама» росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо гладить по голівці рідна рука, як лагідно звучить колискова пісня. Ніжний мамин спів зігріває дитячу душу любов'ю до людей, до природи, до всього живого. Пісня про рушник.

Ведуча. Слово надається матері.

Матір. Дуже полюбляю я вечорами разом з донькою співати. Ще коли вона зовсім була маленька, я співала їй колискові пісні, а коли донька підросла, ми разом з нею їх співаємо. Українські колискові пісні звучать у нашій оселі увечері. І сьогодні я хочу разом з донькою заспівати нашу улюблену колискову пісню.

Ведуча На все життя дитині залишається від матері пісня. І ми звертаємось з пошаною до матері. Діти, а як ви ласкаво називаєте свою матусю?
(Відповіді дітей).

Ведуча. Молодці. У давнину маму називали сивою ластівкою, ясним сонечком.
Учень
Ще в колисці немовля
Слово «мама» вимовля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові.
Мати, матінка, матуся.
Мама, мамочка, мамуся, —
Рідна ненечко моя!

Ведуча. Діти, а які приказки, прислів'я ви знаєте про сім'ю, маму?
1. Одна мати - вірна порада.
2. Нема того краму, щоб купити маму.
3. На сонці тепло, а біля матері добро.
4. У дитини заболить пальчик, а у матері - серце.
5. У кого є ненька, у того й голівка гладенька.

Ведуча. У народі кажуть: «Як під сонцем квітам, так з матір'ю дітям».
Уклін вам усім, матері!
Священну заповідь шанувати неньку промовляємо словами Тараса:
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає.
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Щастя вам усім, матері! (Уклоняються).

Ведуча.
Для кожної людини є ще одне святе слово — це татусь. Роль батька у сім'ї з давніх-давен беззаперечна. А скільки оберегів пов'язано зі словом «батько» — Батьківщина, батьківська хата, батькова криниця.
Тато, татусь, таточко. Назва людини з сильним характером, міцними руками — вони як притиснуть дитя до себе, то аж тріпоче мале серденько, боїться від радості вистрибнути з грудей. А як усміхається тато, то скільки ласки і тепла в його погляді! І де не глянеш — всюди видно татову руку: ось вішак прибитий, ось вимикач зроблений, а ось яким гарним візерунком мисник вирізьблений, та багато іншого. І ось ми надаємо слово батькові родини.

Батько. Діти, ви знаєте, чому називають батька татусем? Чому татусь? А я вам зараз розкажу. Легенда розповідає так: «Давно колись до молодої матері навідувалась лісова царівна Леля, бо полюбився їй їхній синочок на ім'я Тато. Гарненький хлопчик привітно усміхався до лісової красуні, і та подарувала йому пісеньку «Татонько, татунько!». Виріс хлопчик у гарного парубка. З'явилися у нього свої діти, і їх Леля навчила кликати свого батька «Тато».
Діти, а як ще лагідно можна назвати тата? (Татусю, таточко) Молодці!
Чи справді було так, чи ні, але всі українські діти з давніх-давен кличуть свого батька татком, таточком, татусем.
А тепер я хочу вам запропонувати пограти в гру «Назви ім'я та по батькові тата», і дізнаюсь, чи ви всі знаєте, як звуть вашого татка.
(Гра «Назви ім’я та по батькові тата»).

Батько Молодці! Всі знають, як звати татуся.

Ведуча Сьогодні наші діти приготували пісню для всіх татусів.
(Пісня «Ми з татом» слова. Реви, муз. К. Мяскова).

Ведуча
Поклонімося щодня
Батькові низенько,
Бо його серденько
До твого близенько.
Поклонімося щодня
Матінці ще нижче,
Бо серденько в неї
До твого ще ближче.
Батькова хата, матусина пісня, дідусева казка, бабусина вишиванка — усе це наша родовідна пам'ять, символи України, наші обереги.
Одна із головних заповідей говорить: Шануй своїх батька і матір — це святе! (Українська народна пісня «Гарна наша Україна». Обробка Файтуха).

Ведуча
Ось і наблизилося до кінця наше свято. Дякуємо всім, хто брав участь у ньому, і запрошуємо щиро до святкового столу.

[ЯЛЮБАВА]

Малі Олімпійські ігри

Ведуча. Доброго дня! Сьогодні ми проводимо Малі Олімпійські ігри. У них беруть участь дві команди-учасниці.

Звучить марш. Виходять дві команди. Проходять по колу та шикуються одна навпроти одної.

Ведуча. Перша команда...

— “Промінчики”!(разом)
Капітан. Сонце світить всім тепленько,
Ми промінчики маленькі.
Любимо змагатись,
В сортивні ігри грати!

Ведуча. Друга команда...

— “Краплинки”!(разом)
Капітан. Дощик капає дрібненько,
Ми краплиночки маленькі.
Дружні ми та дужі,
До спорту не байдужі!

Ведуча. Олімпійські ігри — це змагання в силі, витривалості, сміливості та вправності. Вперше Олімпійські ігри проводилися в Стародавній Греції. В перший день змагань атлети запалювали олімпійський вогонь. Отож сьогодні олімпійський вогонь буде запалено й на наших Малих Олімпійських іграх.

Звучать фанфари. Запалюється вогонь.

Емблема Олімпіади — п’ять різнокольорових кілець, що символізують дружбу між частинами світу: Європа — це кільце блакитного кольору, Азія — жовтого, Африка — чорного, Австралія — зеленого, Америка — червоного. П’ять різнокольорових кілець зображено і на Олімпійському прапорі.
Наші Олімпійські ігри буде оцінювати справедливе жюрі:



Дозвольте оголосити наші Малі Олімпійські ігри відкритими.
Звучить Гімн України.

—Бути спортивним — висока мета
Кожного , хто у садочку зроста!


привітаємо всіх учасників дружніми оплесками.

Розпочинаємо наші змагання.
—Команди “Шикуйсь!“

Апельсин жовтогарячий —
Це прудкий веселий м’ячик.
Ось батьки, а онде діти,
Що найкращі в цілім світі.
Всі вони труднощів не цураються
І залюбки між собою змагаються.

1. “Пронеси апельсин”
Потрібно взяти апельсин, покласти його під підборіддя, оббігти з ним кеглю і повернутись передаючи апельсин наступному учаснику.


Ведуча. Наша перша естафета показала, що учасники Малих Олімпійських ігор спритні та швидкі.

2. “Лижні перегони”
Учасники двох команд по черзі проходять певну відстань на “лижах” з пластикових пляшок, спираючись на гімнастичні палиці.


Ведуча. Які ж наші учасники молодці! Команди можуть сісти відпочити, тому, що слідуючі змагання для їхніх батьків.

3. “Дружна сімейка”
Татусі стрибають в мішках, мами стрибають на надувних великих м’ячах на швидкість. Подолавши відстань бераться за руки і кидають кільця у кільцекид.

Ведуча. Які спритні наші тата й мами. Отож капітани шикуйте знову свої команди.

І дорослим і малим
Спорт дає здоров’я всім!
Тож канат скоріш беріть
Силу нам всі покажіть.
4. “Перетягування каната”
У змаганні беруть участь діти обох команд та їхні батьки. Яка команда перетягне канат, та й переможе.

Дві команди стрибунців —
Із дітей та їх батьків.
Хто сильніший, хто спритніший?
Аплодуйте їм дружніше!

5. “Веселі стрибунці“
Учасники тримаючи м’яч між колінами стрибають на обох ногах кругом кеглі і передають м’яч наступному гравцю.

Ведуча. Поки наші учасники будуть відпочивати, ми проведемо змагання між вболівальниками.

6. “Передай м’яч”
М’яч під музику потрібно передати з рук в руки. По закінченню музики, в кого залишиться м’яч в руках, той виходить з гри.

7. “Додому з татом”
Татусі переносять дітей двох команд на певну відстань, кожен своїм способом.

8. “Велика естафета”
Дві команди дітей. Батьки тримають обручі й тунелі (прикріплені до обруча мішки). Кожна команда має швидко подолати перешкоди й зібратися у великому обручі, покладеному на підлогу.

Ведуча. Ось і закінчилися наші змагання. Всі учасники — молодці: старалися, змагалися, команди були дружними , веселими. Час підвести підсумок наших Малих Олімпійських ігор і оголосити переможців. Для цього запрошуємо нашу завідуючу__________________________________________
__________________________________________________________

Підводиться підсумок. Діти отримують медалі.

Ти з друзями усім ділись,
Привітним будь і не сварись.
Товаришам допомагай,
В лиху годину захищай.
Разом співай, разом танцюй,
І друзям посмішку даруй!

“Таночок дружби”

Ведуча. Оголошую Малі Олімпійські ігри закритими.
Звучить марш. Команди проходять по колу і виходять із зали.

[оксана_п]

Девочки. Выставляю свеженький сценарий спортивного развлечения. Только вчера провели. Простенько и особо не напряжно. Деткам понравилось. Придумывали на пару с моей коллегой.
Під музичний супровід до залу, прикрашеного повітряними кульками, квітами, плакатами з посмішками заходять діти.
Ведуча: Доброго ранку сонечку ясному,
Людям усім та усьому прекрасному.
Доброго ранку квітам і зорям,
Щирим серцям і усмішкам прозорим.
Щастя і радість нехай завітає
В дім , де добро і любов проживають.
Ми свято сьогодні почнемо цікаве,
Корисне для всіх і також яскраве.
-А чому корисне, вгадайте загадку!!!!
Щоб сміливими зростати,
Сильними усім нам стати,
День у день по розпорядку
Ми виконуєм ЗАРЯДКУ!!!
Пiд музичний супровід виконується танок - зарядка!!!
Ведуча: Нам відомо – це чудово,
Коли ти і ми здорові.
Тільки треба знати,
Як здоровим стати.
Є один рецепт у світі –
Він усім підходить дітям:
Якщо будеш спорт любити,
Зможеш років сто прожити!
Отож, починаємо наше змагання!!! Команди готовi??
Ось чарівна Осінь золота,
Солодким соком фруктів налита.
I з пожовклим листям завітала
Дощиком всi справи розпочала..
Розпочинаємо першу естафету: «Перестрибни калюжу».
Дiти стають у команди, доходять до позначки й назад, через калюжи.
Ведуча: Щоб пишалась нами Осiнь,
Урожай зберем багатий,
Тож мерщій усi малята
З поля кавуни збирати!!
Розпочинаємо другу естафету «Збери кавуни».
Дiти стають у шеренгу , передають мяч вгорi, починаючи з першого гравця назад…останный переходить у перед команди!!!
Ведуча: У садку ростуть в бабусi,
Високо на гiлках грушi,
Але нам щоб iх дiстати,
Треба трохи ще зростати..
Та щоб марно не стрибати, Ми iх будемо збивати!!!
Розпочинаємо третю естафету «Збий грушку!».
Дiти стають у команди, по черзі кидають шаром по кеглям..
Ведуча: Ох, i вправнi ви, малята,
Так працюэте завзято,
Що напевно вам лопати,
Можна всім у руки дати?
Тож мерщій картоплю на город копати,
I в мишки на зиму щільно позбирати!!
Розпочинаємо четверту естафету «Накопай картоплю!»
Дiти стають у команди,треба перенести лопатою м’яч з обруча у відро.
Ведуча: Молодцi, стараннi ви,
Запас буде до зими..
Все збирали для бабусь,
Лиш образився дідусь ..
Хто ж буде допомагати,
Йому РIПКУ витягати???
Старшi групи Розпочинаємо п’яту естафету
«Перетягни канат з ріпкою!»
Дiти стають у команди, по рiзнi сторони, перетягуючи канат!
Ведуча: Хай всюди музика гарна лунає,
Очі радіють, діти співають.
Ми на останок ще з вами пограэм,
В коло ходiмо усi хто бажаэ!!!
Проводиться танок- гра «ЛАВАТА».!!!

Ведуча: Ось свято треба нам завершувать, малята,
Бажаю крепкими, здоровими зростати.
I на наступне та цікаве свято.
До зали не забудьте завiтати!
Під веселий марш команди виходять із залу.

[Юляся]

Пропоную казку "Пан Коцький" . Діти з великим задоволенням виступали .

Ведуча. Шановні гості! Слухайте будь – ласка,
Є чудова, всім знайома, давня, давня казка.
Вам цю казку ми розкажемо
І в цьому залі покажемо.
Край села – хатинка маленька,
Баба з дідом живуть там старенькі.
В тій хатинці часто піч топили,
Пампушки та пиріжки смачні ліпили.
Був у діда Кіт. Але він так зледачів,
Що дід зажурився.
Дід (розглядує чобіт та співає). Кую, кую чобіток,
Подай, бабо, молоток!
Не подаси молотка –
Не підкую чобітка.
Баба (сидить біля веретена, пряде). Прошу діду, ось твій молоток.
Дід (далі стукає молотком під музику).
Щось у мене , люба Явдохо,
У горлі шкребеться,
Та я все кахи та кахи (кашляє).
Баба. Та ти, мабуть, захворів старий!
Дід. Отож і кажу , що захворів.
Принеси мені будь ласка, моя Явдохо, молочко та меду. Полікуй старого.
Баба. Зараз, зараз принесу.
Баба подає дідові кухлик молока та знову сідає біля веретена. Вибігають з нірки миші, заглядають чи спить Кіт, підбігають до мішка.
Миші (співають). Котику, котику, спи ж – бо солоденько,
Котику, котику, ти поїв смачненько.
Гоп – гоп, не барися,
Туди – сюди повернися,
Бо ледачого кота
Не боїться й мишеня!
Котику, котику, клопоту не маєш,
Котику, котику, спиш собі, дрімаєш…
Гоп – гоп, не барися,
Туди – сюди повернися,
Бо ледачого кота
Не боїться й мишеня!
Баба. Ой, лишенько, старий! Ти подивись, що ті миші наробили – все погризли, все поїли! (показує кукурудзу).
Дід. Знову бігає мишва
Скрізь у мене в хаті.
А де ж кіт? Його нема!
От набридли кляті!
(ганяє мишей і бере мішок)
От ти Боже! (хапається за спину)
Все болить , в мене знов радикуліт.
А в коморі ж ця мишва
Вже дісталася зерна,
Все переточила й кукурудзу з’їла!
Баба (сплеснула руками). Бо оця мишва плодюча
До запасів завидюща!
Де ж – бо кіт мій? Де ледащо?
Вже не годен ані за що?
Зледачів мишей ганяти,
Вже й набридло лупцювати.
Онде він. І знову спить,
Ану діду розбуди.
Дід (будить кота , кіт не чує). Прокидайся, чуєш коте,
Чи ж мишей ловить охота?
Зараз як візьму ломаку –
Матимеш мою подяку!
Ну, котище, постривай,
Вже про спокій забувай!
Та прокинешся чи ні?
Ох набрид же ти мені!
Кіт просипається, потягується.
Кіт . Що ти хочеш? Відчепися!
Та кажи вже, не барися!
Баба (співає) Ой чого ти, коте,
Та мишей не ловиш?
Кіт (співає). А навіщо тих мишей ловити?
В мене миска молока –
Буду його пити.
Дід (співає). Начувайся коте,
Ось тебе провчу я.
Кіт (співає). Йди вже , йди та
Не заважай спати!
Краще «Віскасу» купи
Мене годувати.
Дід. Все! Урвався мій терпець,
Хай тобі, котиську, грець!
Ось візьму та у візку
Геть до лісу відвезу.
Дбатимеш ти сам про себе,
Не поспиш там без потреби!
(іде за візком)
Кіт. Лиха ти не заподіяв,
Я і сам про це вже мріяв.
Та затям : мені , Котові,
Добре буде і в діброві.
Тож бери свого візка
Та й зі мною до ліска!
Баба. Отакої, ну й сміливець!
Ось тобі за це гостинець ! (б’є)
Діду, відвези мерщій у хащу,
Там він зміниться ледащо!
Дід садить кота на візок, везе до лісу.
Дід. Вже приїхали! Злізай!
Кіт. Що ж , мій діду, прощавай!
Дід бере візок, повертається додому.
Ведуча. Залишився кіт сам – на самоті. А ліс густий, непролазний. І стало котові лячно, що він аж пісню заспівав.
Кіт (співає). Я – бідний кіт, невдаха кіт,
Нема у мене хати.
Куди іти і що робить?
Того не можу знати.
Ані людей, навколо ліс,
І в серденьку тривога.
Не стримаю своїх я сліз –
Така життя дорога!
(далі говорить)
Гарну пісню заспівав,
Але ж довго я не спав!
Біля клену кущ гарненький,
Я посплю тут солоденько.
(лягає, спить)
Ведуча. А тим часом майнув вітерець, і став накрапати дощик.
Вибігають дівчатка - краплинки з дзвіночками, під музику бігають по залу, співають.
Краплини (співають). Дощик весело стрибає, -
Крап, крап, крап.
Землю щедро напуває –
Крап, крап, крап.
Дощ стрибає? Що ж такого?
Хвилювати ні до чого,
Хто боїться намокати,
Є суха і тепла хата.
Крап….
Дощик накрапає.
Крап…
Землю напуває.
Краплини мочать котика. Після дощу виходить з хати лисичка, наспівує собі пісеньку «Я лисичка, я сестричка».
Ведуча. Аж тут прокинувся кіт.
Кіт. Здається, дощик був,
А я його не чув.
Лисичка ( заглядає за котом). Хто ж бо ти? Мерщій назвись
Та чемненько уклонись.
Кіт. Я – Пан Коцький, хлопець мужній,
Дуже добре б’юся,
Бо я вельми, вельми дужий,
Чемно цим хвалюся. Няв… Прс…Прс…
Всі це мають знати.
Лисичка. Таке знайомство – добрий лік,
На зустріч є причина:
Мені хай будеш чоловік,
А я тобі – дружина.
Що скажеш ти тепер на це,
Негаданий забродо?
Кіт. Даю тобі тверде слівце : Гаразд, лисичко, згоден!
(далі співає)
Люба моя лисонько, куди йдеш?
Скажи мені правдоньку, де живеш?
Лисичка. Під дубком хатинонька гарная,
Там у тій хатиноньці живу я .

Кіт. Чи ти господинька добрая,
Чи в тебе коморонька повная?
Лисичка. Не турбуйся, котику, друже мій.
Все, що забажаєш ти , є у ній.
Ведуча. Тож повела лисичка пана Коцького до своєї садиби. А тим часом баба сиділа у хаті та й пряла, а дідусь щось майстрував. А по подвір’ю важно ходив півник – співунець.
Півник (махаючи крилами, вибігає). Куд – куди , мої курчата,
Мої хлопчики – дівчата?
Поспішайте до зарядки.
Мої любенькі курчатка!
(вибігають курчатка)
З фізкультурою ми дружим,
Різні вправи любим дуже,
Зараз зробимо розминку
І побігаєм хвилинку.
Курчатка виконують вправи, ззаді появляється лисичка.
Лисичка. Гарний півник, гарний!
Візьму його та засмажу для чоловіка на вечерю.
Лисичка викрадає півника, приносить до хати, курчатка втікають.
Ведуча. Голубий туман в долині,
Швидко день кінчається.
На гілочках калинових
Сороки втішаються.
Сороки (літаючи). Скре – ке – ке!
Ведуча. А тим часом лисичка пана Коцького нагодувала досхочу та вклала спочивати. Сама ж вона була чепурною господинею, тож вийшла з хати подвір’я підмітати.
Лисичка. Чого це ви розліталися?
Сорока. Новини збираємо!
Їжачок хатку поміняв,
Лев у криницю упав,
А сірий вовк подружився з курчатком,
Два впертих цапка у воду впали.
А в тебе що нового?
Лисичка. Маю тепер чоловіка,
А звати його – пан Коцький.
Сорока. Новина! Новина!
В лисиці чоловік з’явився!
На галявину вибігають зайчики.
Зайчики (співають). Ой, в лісі, в лісі темнім
Живемо ми давно,
Зустрінемо лисицю
І в гості підемо!
Гей, чули, чули, чули!
Гей, чули, чули ви?
В лисиці вже готові
Із сиром пироги.
(стрибають до лисички)
Привіт лисице хвостата!
Лисичка. Привіт, зайчисько горлатий!
Зайчик. Чули ми, що в тебе в хатинці смачно пахне! А вже печеш пироги на вечорниці? Так ми прийдемо перші!
Лисичка. Ото сказав! Я і забула, коли ті вечорниці робила.
Зайчик. Ти заклопотана чогось?
Лисичка. Я тепер така зайнята, зранку до вечора шукаю що поїсти. Бо єж в мене чоловік – пан Коцький, а він їсть добре.
Зайчик. Ну то й що?
Лисичка. Цить зайцю! Бо почує хтось!
Зайчик. Що в тебе сталося , руда?
Так можна йти у гості?
Лисичка. Для мене – радість,
А ось вам – біда.
Коли ви прийдете теж поласувати,
Він вас розірве! Бо йому все мало, мало!
Зайчик. Що чую?! Ой леле!
Треба тікати і друзям – звірятам
Усе розказати (біжать).

Ліс. До пеньочка, співаючи , виходить вовчик.
Вовчик. У зеленому лісочку побраталися давно,
Вийдем зараз на галяву
Та й пограєм в доміно.
Ми – вовки, раз, два, три, калина,
Зібрались , сіли чинно,
В доміно грати почнем!
Грають під музику в доміно. До них підходять звірі.
Кабан. А нас візьмете пограти?
Вовчики. Та сідайте вже!
Звірі далі грають в доміно. До них підбігають зайченята.
1 зайчик. Здорові будьте! Вітання всім!
2 зайчик. Ми новину вам лиху розповімо.
Звірі. Яку?
Зайченята (співають). У нашої лисички з’явився чоловік –
Такий страшний та лютий,
Що ледве я утік.
Ой – ой – ой! Ой – ой – ой!
Що ж його робити?
Ой – ой – ой! Ой – ой - ой!
Як тепер нам жити?
Не знаю, хто він, звідки,
Та знаю , що лихий.
Пан Коцький у лисички –
Зажерливий , бридкий.
1 вовчик. А ну ж – бо, поміркуймо
На цей переполох,
Смачного наготуймо
Та й запросимо обох.
2 вовчик. Я до борщу м’яса і моркви принесу.
Ведмідь. А я меду принесу на закуску.
1 вовчик. Хто ж запросить пана Коцького на обід?
Ведмідь. Я не зможу швидко бігти,
Як доведеться тікати.
2 вовчик. А я вже старий і трохи недобачаю.
Кабан. А я вже такий боягуз! Ото як сяду з переляку, то він мене розірве на шматочки.
Заєць. Ну що ж , панове! Прийдеться нам бігти запрошувати!
Ведмідь. А доки все вариться, любі друзі,
Та близенько підійди
Тут буде в добрий час
Ти зайцю, не барися,
І клич гостей до нас.
Ведуча. Отак собі порішило лісове товариство і почали на стіл накривати.
Звірі (співають). Що несете, все сюди давайте,
На столі гарненько викладайте:
І ковбаси, й балики,
І засмажені качки – все сюди!
Що несете, все сюди давайте,
На столі гарненько викладайте :
І печеню, й шашлики,
Рибу, бринзу та шинки – все сюди!
Ведуча. А тим часом зайці прибігли до лисички.
Зайчик. Гей, лисичко, ти ходи,
Та близенько підійди!
Лисичка. От морока ця мені!
Кажи швидше : що тобі?
Зайчики. Просили вовк, ведмідь,
Дикий кабан та і ми просимо
Із паном Коцьким , чоловіком,
Ви удвох до нас прийдіте.
Ми на ваші з ним гостини
На галяві стіл накрили.
Лисичка. Ці слова мені миліші,
А тепер тікайте хутчіше!
Зайчики втікають, лисичка передає пану Коцькому запрошення.
Звірі ( сидять біля столу, співають).В лісі сиділи, харчі зносили,
Приготували обід на славу,
Чого чекаєм – самі не знаєм.
Приготували – зайців послали,
Усі чекаєм – слинки ковтаєм,
Чого чекаєм – самі не знаєм.
Зайчики. Ховайтесь – казала лисиця! Бо він як прийде, то розірве нас на шматочки!
Звірі втікають в ліс, ховаються.
Ведуча. Поховалися налякані звірі, сидять, тремтять. Аж ось і лисиця з паном Коцьким йде в гості.
Лисичка (співає). Я лисичка, я сестричка,
Руда шорстка, гарне личко.
Ой скажіть ви ,добрі люди,
Що зі мною тепер буде?
Закордонні речі маю,
Виступаю, мов та пава.
А я як швидка синичка,
Ох і гарна я лисичка.
Підходять до столу.
Кіт. Як смачно пахне! М’яв! М’яв! М’яв!
Вовк. От вражого батька син,
Усе йому мало й мало!
Кабан. Оце так гість! Оце так гість!
Та він і нас тепер поїсть!
Ведуча. Хотів кабан свого хвоста приховати,
А котові здалося, що то миші,
Як кинеться туди, а звірі – навтьоки!
Ведмідь (втікаючи). Ой лишенько!
Вовк. Оце так пане Коцький!
Ведуча. Дременув кіт на дерево, бо й сам злякався.
Через якийсь час посходились звірі
Та й давай згадувати пригоду.
Вовк. Це ж дивись – таке мале,
А зажерливе яке!
Кабан. Був би обід на увесь світ.
Ведмідь. А так втікали, що зорі з неба впали.
Зайці. А ми тікали, аж стежку протоптали.
Звірі (співають). Ми варили, готували,
Частувати гостя мали,
Щоб дізнатися про нього,
Про пан Коцького чужого.
Краще б було, краще б було не ходити,
Краще б було. Краще б було не просити.
Краще б було, краще б було та й не знати,
Ніж отак, ніж отак нам тікати.
З жаху швидко дременули,
Кості й ребра геть помнули.
Добре будем пам’ятати,
Як заброду частувати.
Звірі побиті йдуть в ліс.
Ведуча. Сумує баба з дідом за котом. Ось і вирішили його привезти назад.
Дід з бабою беруть візок, ідуть по кота до лісу.
Дід. Де ж ти, коте, все прощаю
І додому забираю.
Коте – котику, киць – киць,
Рибку я тобі приніс.
Баба. Разом житимемо в хаті,
Буду «Віскас» купувати.
Де ж ти, котику, з’явися
Та до нас ти повернися.
Кіт заглядає, підбігає до діда та баби.
Кіт. То коли ти дуже хочеш,
Повернуся я охоче.
Не такий я вже й ледачий,
Стану кращим, ось побачиш.
І мишей ловити буду,
І тебе я не забуду.
Дід. Час додому поспішати,
Тож ходімо , коте – брате.

[Ветерок]

http://solnushki.ru/sites/default/files/pixture_reloaded_logo.png

Здесь можно скачать книжечки со сценариями и прочими интересными вещами - такие как "Оформление стенда по дорожной безопасности" "Поделки из фольги" и другое. Я попробовала все хорошо скачивается

http://solnushki.ru/category/%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8B/%D0%B1%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0/%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B8-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9

[Оль4ик :)]

это сценарий праздника день воспитателя...многое делала сама не судите строго.
Ведущая:
Свой профессиональный праздник
Отмечает детский сад,
И об этом, без сомненья,
Все, конечно, говорят.

В честь праздничного дня такого,
Во славу коллектива, заслуг которого не счесть,
Мы начинаем поздравление,
Тем более что повод есть.

Дорогие друзья ! Сегодня в прекрасный праздничный день предлагаем вам не надолго отправится в сказочную страну под названием «Золотая Рыбка»

Возле входа в сказочную страну стоит репортер с микрофоном и видео оператор с видеокамерой и мол снимает репортера.
Репортер.
Здравствуйте дорогие зрители! Вас приветствует телекомпания «Улыбка»!
Мы сегодня должны были с доброй волшебницей - отправится в сказочный сад «Золотая Рыбка» и понаблюдать за их жизнью, взять у работников интервью. Но к сожалению волшебницы нет! А сами мы дорогу не найдем.
Из – за угла подкрадывается злая волшебница, и мило улыбаясь говорит:
Злая волшебница:
Моя младшая сестра приболела…. Так что если вы не против, я буду вашим гидом!
(хитро хохочет)
Репортер.
Нет, конечно! Мы очень рады! А то уже думали, что придется прервать наш репортаж!
Мол-то бы все заходят в двери выходят с другой стороны кулис.

Злая волшебница:
А вот и наш сад! Смотрите какое прекрасное название: «Странная Рыбка»

Репортер.
Странно! Что-то название вроде бы у меня написано не такое! Вы уверенны что, нам сюда???

Злая волшебница:
Конечно!!! Это сестра когда вам название диктовала уже больная была! Знаете ли когда температура высокая, бред иногда несешь…..
Репортер.
Извините! Мы верим вам!
Злая волшебница:
Ну что ж! Начнемс!! ( потирает хитро руки в предвкушении издевательств)
Мол-то бы заходят в группу. Там за партой сидят два «ребенка» А лжевоспитатель расхаживая туда-сюда учит детей.
Лжевоспитатель :
Так детишки дорогие, вспомним знания былые.
Говорить со взрослыми как надо?
Дети:
Кривляясь и крича! Что б доводить их до плача!!
Лжевоспитатель :
За непослушание –награда?
Дети:
Конфеты от врача, и плитка шоколада!!!
Лжевоспитатель :
А как же правильно читать, писать, считать?
Дети:
Лениво, плохо, скучно- что б никто не мог понять.

Репортер.
Странно все как-то, и не правильно….Как же это может быть, как такому можно учить???
Злая волшебница:
Ну это только начало идем дальше, смотрите!
(заходят в другой кабинет. А там музыкальный руководитель учит деток петь. Дети опять сидят за партами …криво кто как )
Лжемузработник:
Как поем мы?
Дети:
Громко, криком ( и начинают все кричать)
Лжемузработник:
Спинки криво, не забудьте..
ноги врозь а палец….
Дети:
В нооооооос!
Лжемузработник:
А другой рукой махаем( в другой руке маракас)
И друг друга ударяем!!!
Дети кривляются, ударят невпопад по друг - другу…еще при этом криво сидят и в носу ковыряясь зевая кричат)
Репортер.
Какой ужас!!! Что это за пение??? Это просто издевательство а не обучение!
Злая волшебница:
Подожите…не спешите…не ругайтесь и снимайте все самое интересное впереди. (заходят в другой кабинет. А там хореограф учит деток танцевать. Дети стоят косо-криво….ноги держат колесом)
Лжехореограф:
Дети ноги криво в раскарячку говорю я вам держать! Вертеть руки неумело и не в такт прошу плясать!
(дети натыкаются друг на друга…толкают криво-косо танцуют)

Репортер.
Что творится - не пойму! Я во сне иль наяву?
Злая волшебница:
Наяву родная(хитро смееться)Посмотрите какие тут замечательные няни!
(Заходят в группу а там дети «кушают» руками с тарелок….ноги ставят на стол…кушая раговаривают…футболки все пятнах..все как хрюшки)
Лженяня
Дети, чавкайте сильнее…и по - громче говорите! Руки пусть будут грязнее! Ноги на столе держите!
Дети громко чавкают.
Репортер.
Боже, боже, что творится?! Не ужель мне это снится?
Злая волшебница:
Нет, конечно же не снится! И не стоит так уж злится!
Идут все вместе в новую комнату а там повара.
Лже повара:
Ты картошку то не мой! Грязную бросай в кастрюлю!
Над бульйоном ты не стой! Пенку все же не сниму я!
В булки не давай муки, зачем попусту пылится!
Испечем ее с воды, что б не уморится!

Репортер.
Не могу смотреть на это! Надо к медикам сходить! Пусть пропишут мне таблеток, что бы с нервами дружить!
Злая волшебница:
И к психологу загляним…он тут просто хоть куда!(ха-ха-ха)
Заходят в кабинет к психологу и там же и медик.
Репортер.
Здрасти, доктор! Помогите! От галлюцинаций меня спасите!
Все вокруг как будто бы в тумане….и мне кажется что все сошли с ума…и даже няни!!!
Лжепсихолог:
Вы присядьте, отдохните( репотер с облегчением вздыхает и садится)
И на лампочку взгляните!
Репортер.
Но ведь лампочки тут нет! Тут с окна лишь яркий свет!
Лжепсихолог:
Ой-ой-ой…да тут невроз и ярко выражен психоз! Срочно к медику идите …и глаза себе протрите! (подходит к доктору)
Лжемедик:
Мне психолог позвонила…на проблему свет пролила….срочно уши в йод мокните, что бы не было гастрита….и пожуйте корень роз…что бы сам ушел психоз.
Репортер.
Мне это все невмоготу! Я к заведующей иду! Пусть посмотрит на бардак, без нее совсем никак!
Подходят к кабинету заведующей, а в ее кресле сидит методист….и как раз раздается звонок от заведующей
Заведующая:
Алло, алло, Ольга Александровна!
Я очень рада слышать Вас!
Меня дождливая погода не порадовала,
Еще на кухне уж потек вдруг газ.
И маникюр мой почему-то скрючило
И ноутбук так здорово заглючило.
Да и уж лень. куда-то мне идти.
Так что прошу, дела все разгрести
Методист:
Алло, алло….Зинаида Николаевна.
Не беспокойтесь уж за нас.
Зарядку мы еще не сделали,
Ведь ключ от зала мы посеяли!
И на обед мы не кормили
Ведь все мы булки испарили
И воспитатели все тут
Совсем занятия не ведут
Мы всех детей положим спасть
Или отправим погулять
Идут по плану все дела
Так что простите мне пора.

Репортер.
Это просто не возможно! Что за сад такой нарочный?
Ведущая подходит к Репортеру с Злой Ведьмой
Ведущая:
Это не настоящий детский сад! Вас заколдовала Эта Злая Волшебница!
Уходи отсюда, злюка! (Злая Волшебница громко ругаясь машет кулаком и убегает)
А вы (обращается ведущая к репортеру )
Присядьте, и посмотрите какие на самом деле - замечательные работники прекрасного сада - «Золотая Рыбка»
Репортер с видео оператором присаживаются
Ведущая:
День дошкольного работника это наш общий праздник.
Все мы большой коллектив делаем счастливыми наших малышей
свой труд вкладывают
воспитатели и их помошники,
старший воспитатель и узкие специалисты,
а так же наши повара, медики,
делопроизводитель, бухгалтер,
Нужные работники дворники и плотники
Сторожа и прачки,
Кастелянша и завхоз
Поздравляем всех всерьёз.
Играет Света и Оля мелодию.

Ведущая:
Знают взрослые и дети –
Нелегко руководить.
И, конечно, первой леди
Тоже очень трудно быть.
Рейтинг сада удержать,
В ГОРОНО ответ держать
За работу коллектива,
Чтоб речисто и красиво
Отчитаться за дела.
Все решения принять,
Всем советы надо дать,
То кого-то пожурить
Или премию вручить.
Очень сложная работа!
Протоколы и отчеты.

Ну, а мы от коллектива
Благодарность вам несем.
Поздравляем с праздником!
(Зинаиде Николаевне вручается подарок от коллектива дошкольного учреждения.)
Ведущая:
Чтоб в саду весь педпроцесс
Был на уровне ЕЕС
Педсоветы, мастер-классы,
Всех забот не перечесть.
Не забыть про семинары…
Методисту – наша честь!

(Награждается методист.)

Частушки от начинающих воспитателей

Воспитатели вместе с ведущей:

Приветствие.
Кто пришел на праздник наш?
Хлопайте в ладоши!
А кто просто отдохнуть,
Не стесняйтесь тоже.

Кто пришел сегодня в юбке?
Хлопайте в ладоши,
Ну а в брюках кто пришел,
Не стесняйтесь тоже.

Кто помылся накануне?
Хлопайте в ладоши.
А кто в баню не сходил,
Не стесняйтесь тоже!

У кого курносый нос?
Хлопайте в ладоши.
У кого он не курнос,
Не стесняйтесь тоже.

Настроенье лучше всех?
Хлопайте в ладоши!
У кого же на нуле,
Не стесняйтесь тоже!

Ведущая:
Для вас звучат поэтические строки.
Выходят чтецы:

1Какими бы путями мы не шли по жизни,
Всегда пред нами светит огонек,
Далекий, радостный, игристый,
Детсада милый островок.
Проникнут верой, чудесами…,
Любимый сердцу уголок,
День Воспитателя, Ты с нами,
Как первый жизненный урок.
Так пусть сияет над полями
Лишь теплота из прошлых лет,
Согреты добрыми руками,
Находим в детстве мы ответ

Дорогие воспитатели
2 Вы всегда приветливы, внимательны
Так милы, заботливы всегда!
С праздником родные воспитатели!
Счастья Вам на долгие года!
Вы своим большим и добрым сердцем,
Согревали детские сердца,
Педагогом быть – это призванье,
Ведь Вас любят дети неспроста!
3 Стихи няням
Дорогие няни
С зорьки ясной, до темна
В нашем садике она.
Кто обед нам принесет
И посуду приберет?
Нашей группы нету краше
Чисто и светло вокруг!
Может быть у няни нашей,
И не две, а десять рук?

.
Ведущая:
Спасибо вам за поздравления…
А сейчас для вас станцует_____Юля Меняйлова__________
Ведущая:
Спасибо большое за танец!
А теперь мы приглашаем для поздравления наших замечательных Зинаиду Николаевну
И Ольгу Александровну!
Ведущая:
Спасибо Вам, наши дорогие!
Дети- это наш смысл, жизни работы….нашего с вами бытия
Давайте погрузимся в их мир не надолго, и посмотрим замечательную сценку взятую из жизни детского сада.

Ведущая:
Ну и на последок с удовольствием Оля и _Надя_________________
Подарят вам песню
Посвященную этим прекрасным созданиям….. нашим солнышкам!
"Наши дети"
Музыка: Г.Мовсесян Слова: Р.Рождественский
1. Время пролетит и настанет час,
лишь бы он пришёл поскорее,
станут наши дети добрее нас,
гораздо добрее!

ПРИПЕВ:
Детям отдаём мы всё на свете!
Отдаём от сердца, не взаймы…
Лишь бы только дети, наши дети,
стали бы людьми, были бы людьми.

2. Солнышко взойдёт десять тысяч раз,
над родной землёй пламенея…
Станут наши дети сильнее нас,
гораздо сильнее!

ПРИПЕВ.

Модуляция:
3. Вешнею порой на снежный наст
упадут весёлые ливни…
Станут наши дети счастливей нас,
гораздо счастливей!

ПРИПЕВ: 3 раза
Детям отдаём мы всё на свете!
Отдаём от сердца, не взаймы…
Лишь бы только дети, наши дети,
стали бы людьми, были бы людьми.

Ведущая
Каждый ребенок – капелька, лучик,
Вместе собрались – светлый родник.
Что понесут к речке жизни бегущей?
Ты призадумайся только на миг.
Будут рекою чистой, хрустальной
Или как пруд со стоячей водой,
Станут ли озером с гладью зеркальной,
Может быть, морем с крутою волной…
Все, что заложено, все к нам вернется,
Доброе сея, пожнем мы добро.
Сердце пусть радостью вновь улыбнется,
Встретившись с каплей ручья моего!

(Стихи Н.Б. Федоровой "Посвящение детям".)
Кто все сердце отдал детям,
Свою жизнь им посвятил,
Тот душою вечно молод,
Внешностью всегда красив.
Потому что рядом с детством
Невозможно постареть,
Потому что вдаль без края
Нужно нам всегда смотреть.

Спасибо всем за творчество и труд,
За все, что вы сыграли, спели, сшили.
А то, что в души детские вложили,
Пусть годы и невзгоды не сотрут.

[Васьковна]

Добрый вечер, уважаемые форумчанки и форумчане! Выставляю на ваше усмотрение сценарий для старшей групы.

На гостини до Природи – матінки

Діти під пісню про Україну заходять до зали з атрибутами. Сідають на стільчики, атрибути (квіти і стрічки) кладуть під стільчиками. Звучить спів пташок. Виходить Природа – матінка.

ПРИРОДА: Доброго дня, діти. Ви впізнали мене?

Це я – Природа – матінка! Я завжди в віночку.
В такому віночку й усі мої дочки.
В таких от вінках ми приходим на свято.
Я буду вас вчити стрічки в’язати,
Про стрічки я вам усе розповім,
Бо знати про це нам потрібно усім.

Ви всі живете на Україні. А що для вас значить Україна?

ДІТИ:
Україна – рідний край
Поле, річка, синій гай
Любо стежкою іти
Де живемо я і ти

Україно – це небо блакить
А в тім небі зірки золоті
Сяють нам з високості привітні
Ці два кольори, ніжні й прості.

Україна – це жовта пшениця
І блакитні волошки у ній
Гей,як любо кругом – подивися
В цій країні коханій моїй.

1. Пісня «НА НАШІЙ УКРАЇНІ»

ПРИРОДА: Кожна нація, кожен народ мають свої звичаї, обряди, що складалися протягом багатьох століть і висвячені віками. Звичаї розрізняють і об’єднують людей в один народ, одну націю, охороняють від забуття. А як називають предмети, які оберігають людину від хвороби та напасті?

ДІТИ: Оберегами.

ПРИРОДА: Багато оберегів має український народ. Може ви згадаєте які саме?

Діти називають обереги: калина, верба, рушничок і т.д.

ПРИРОДА: Молодці, знаєте багато оберегів. Оберегами від злих сил вважалися в народі рослини, які мали чудодійні властивості. Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони усюди – на клумбах, у кімнатах у вазонах, на вишитих рушниках. Із них робили цілющі відвари, напої. А що буде, коли сплести квітку до квітки? Ну звичайно ж віночок! Погляньте на цей український віночок. Тут вплетені і … (називає квіти). А чого не вистачає в нашому віночку!

ДІТИ: Стрічок.

ПРИРОДА: У сиву давнину до віночків кріпили барвисті стрічки. Вони мали бути не коротшими за коси, бо оберігали волосся від злого ока. Кожен колір стрічки мав своє символічне значення. Я чекаю гостей на свято, які допоможуть мені прикрасити ось цей український віночок. А ось і вони.

2. Танок «ПОРИ РОКУ»

ЗИМА:
Гляньте, як узимку любо —
Все біліє навкруги!
Одяглись в пухнасту шубу
Поле, гай, сади й луги.

З неба падає сніжок
Білий і лапатий.
У дворі сніговичок
Притуливсь до хати.

ВЕСНА:
Розпускає пелюсточки
Голубенька сон-трава,
Звідусіль біжать струмочки —
Починається весна.

В небі сонце пригріває,
І луги, й сади цвітуть.
Ластівочка прилітає,
Вівці пастися ідуть.

ЛІТО:
Ходить літо по землі —
Вишні дозрівають,
Квітнуть квіти у траві,
Солов'ї співають.

Сяє сонечко яскраве,
В лузі коники сюрчать,
У гайочку кучерявім
Сині дзвоники дзвенять!

ОСІНЬ:
Відлетіло літо
Десь у теплий край,
Калюж поналито —
Осінь зустрічай.

На полях широких
Урожай збирають.
Журавлі високо
У вирій відлітають.

ПРИРОДА:
Кожна пора у природі чудова,
Вмій її серцем сприймати.
Кожна приваблива і загадкова,
Казкою й дивом багата.

Давайте подивимось, чим же багата наша весна. Що в подарунок вона принесла?

ВЕСНА: Я принесла вам ЗЕЛЕНУ та ЖОВТУ стрічку для віночка.

ПРИРОДА: А що означають ці стрічки?

ДІТИ:
Дві стрічки: зелена і темно-зелена –
Це юність, краса. Це природи знамена.
Зелена трава і зелені листочки –
Дві стрічки зелені ми маєм в віночку.

Ми хочем, аби ви усі зрозуміли:
Ці жовті стрічки – наше сонечко миле.
Воно дає світло, дарує тепло.
Без сонця життя б на землі не було.

ПРИРОДА: Так, весною вся земля оживає. Одягається в зелене вбрання. А сонечко починає дарувати нам своє тепло. А ви любите гратися із сонячним промінчиком? Ось наша ______________ теж любить гратися із промінчиком.

3. Пісня «СОНЯЧНИЙ ПРОМІНЧИК»

ПРИРОДА: Після весни іде ЛІТО. Чим ти нас порадуєш любе літечко?

ЛІТО: Принесла для вас КОРИЧНЕВУ і СИНЮ стрічку.

ПРИРОДА: А що означають ці кольори?

ДІТИ:
Про це, юний друже, повинен ти знати:
Коричнева стрічка – земля, наша мати.
Вона в нас єдина, вона найрідніша
Коричнева стрічка – вона найміцніша.

Дві стрічки : блакитна і синя, темніша –
Це небо і води. Хай будуть чистіші.
Дай Боже, щоб ми вберегли їхню суть,
Нам небо і води здоров’я дають.

ПРИРОДА: Діти, ви любите ЛІТО? Мабуть недаремно літечко називають веселим. Влітку можна і в річці покупатися і віночки сплести. А чи ви знаєте квіти, які ростуть на Україні? Зараз перевіримо.

Загадує загадки про квіти.

ПРИРОДА: Молодці! Знаєте квіти України. Тож ходімо разом в поле квіточки збирати та віночки сплітати.

4. Хоровод «ПІШЛИ ДІТИ В ПОЛЕ»

ПРИРОДА: Настала черга до подарунків ОСЕНІ. Які ти нам стрічки принесла, дорога Осінь.

ОСІНЬ: Принесла для вас оранжеву та рожеву стрічку.

ПРИРОДА: Хто хоче розповісти нам про ці стрічки.

ДІТИ:
Оранжева стрічка – м’яка паляниця.
Це й колос достиглого жита, пшениця.
Дивись, як оранжева стрічечка сяє,
Рум’яна, як хліб, й нам про хліб нагадає.

Багатство й достаток – рожева ця стрічка.
Багатство пора вже нам мати за звичку.
Достаток з рожевої стрічки всміхатись
Нам буде, як праці не будем боятись.

ПРИРОДА: Справді осінь – це найбагатіша пора року. Всі люди збирають великий урожай, щоб взимку не знати голоду. Осінь прикрашає природу чудовими кольорами і дарує подарунки, а які. Про це зараз ви дізнаєтесь.

5. Пісня «ОСЕНІ ДАРУНКИ»

ПРИРОДА: А чи ви допомагаєте батькам збирати урожай? Зараз ми перевіримо, чи справді це так.

6. Гра «ОВОЧІ ТА ФРУКТИ»
(команда хлопчиків збирає овочі, команда дівчаток збирає фрукти)

ПРИРОДА: Справді, гарні з вас помічники. Але вже прийшов час приймати дарунок від самої лютої пори року – ЗИМИ. Які стрічки ти нам принесла?

ЗИМА: Принесла для вас фіолетову та малинову стрічку.

ПРИРОДА: Про ці стрічки нам розкажуть _________________________ .

ДІТИ:
А ця, фіолетова, те означає,
Що розум людський ще надій не втрачає
На те, що послухаєм розум і Бога,
На те, що щасливі ми будемо з того.

МалИнова стрічка або малинОва
Про щедрість сказати своє хоче слово,
Про те, що не можна усе тільки брати,
Що треба навчитись і щедро давати.

ПРИРОДА: Діти, я назвала ЗИМУ лютою, а чому? (холодно, заметіль) Але ви не боїтесь морозу? А як ви вмієте грітися? (кататися на санчатах, на лижах, ковзанах, гратися в сніжки). То чи можна назвати ЗИМУ веселою? (так). Дійсно, зиму можна назвати веселою, тому що взимку дуже багато свят – Новий рік, Калита, Василя і Меланки. А ще взимку український народ збирався на вечорницях, де дівчата вишивали рушнички, а хлопці танцювали гопачки. Ось послухайте як дівчата вишивали рушничок.

7. Пісня «РУШНИЧОК»

ПРИРОДА:
Нумо хлопці, нам заграйте
Інструменти розбирайте.
Інструменти незвичайні.
Покажіть, які ви справні.

8. Шумовий оркестр «ОЙ ВЕСЕЛИЙ НАШ ОРКЕСТР»

ПРИРОДА:
Гей, хлопці, не зівайте
Та дівчаток вибирайте.
Підбивайте каблучок
І танцюйте ГОПАЧОК.

9. Танок «ГОП – ГОП ГОПАЧОК!»

ПРИРОДА:
Завжди, у кожну пору року —
Земля казкова, чарівна.
Чи в зиму люту і жорстоку,
Чи як несе тепло весна.
І навіть, як гуркоче злива,
Чи град у вікна стукотить.
Я все люблю! І я щаслива,
Що випало у світі жить.

Хто народився взимку – похлопайте по щічкам.
Хто народився весною – потопайте ніжками.
Хто народився влітку – поплескайте в долоні.
Хто народився восени – поплескайте по колінцях.

Ти на місці не сиди
Свою пору року знайди.

10. Гра «ЗНАЙДИ СВОЮ ПОРУ РОКУ»

ПРИРОДА:
Щоб родила щедро нива
Щоб у хаті все, як слід
Щоб довіку був щасливий
Український славний рід

До рідного краю душею горіли
І користь приносили рідній землі

11. Танок з атрибутами «ЯК У НАС НА УКРАЇНІ»

Щирі друзі, добрі люди
Хай завжди добро вам буде
Вік живіть у вашій хаті
І щасливі, і багаті

Діти під українську сучасну пісню виходять із зали.

[Наталия Харченко]

Давайте ділитися матеріалами, які проводилися на методичному обєднанні!
Ось мій!
Методичне об'єднання.
/зал прикрашений у вигляді королівського палацу/ /музика. Виїжджає на коні трубадур з грамотою/
Слухайте, слухайте,
Слухайте всі!
За наказом нашого найвеличнішого,
Найрозумнішого Короля міст, сіл,
полів, гаїв, садів: СПОВІЩАЮ.
В хоромах царських сталася біда
Принцеса «Полька» молода
На сміх і жарти не відповідала
Колись вона так танцювала,
Та трапилась біда.
Сидить всі дні, при дні
Сльоза - всіх сліз землі
І не танцює вже вона,
А тихо плаче та рида.
Хто може до танцю її повернути
Тому, в палаці короля
Весь вік свій доживати!
/виїжджає/
/музика, заходить принцеса зі служницями, вони її заспокоюють, витирають їй сльози, сідає на трон/
Принцеса: Ой як сумно! Вже несила!
Всіх здається я просила:
Геть від мене поза очі!
Більше бачити не хочу!
Ви царівну не чіпайте
Плачу й плачу.... Так і знайте!
А-а-а-а-а-а /плаче/

/Музика «Бременські музиканти». Заходять король і королева, солдати. Солдати виконують танок. Король і королева сідають біля принцеси/
Король: Ох, доню, Боже поможи!
Болить тобі щось? То скажи.
Принцеса: Болить усе мені, страждаю. Щось хоче серце, та не знаю. А-а-а-а-а... ./плаче/
Королева: Невже в нашому королівстві не знайдеться людини розвеселити нашу доньку. /плачуть/

Король: Ну годі!
В палац скликаю всіх
Щоб смуток відігнати від юної принцеси
Щоб засіяла посмішка у неї на вустах,
І щоб з'явилась в неї сила жити!

Принцеса: Принесіть мені їсти
Гуску, рибку. Та ще й капусти
Швидче, швидче подавайте.

Принцеса: Пхе! Не смакує! І хто так готує?
І тікайте, геть тікайте!

Служниця: Вас чекають у макітрі
Вареники дуже ситні
Вареники не звичайні
Вареники – розважальні!
(Танок з варениками)

Служниця: До вас черга, викликати?
Прийшли вас розвеселяти!
Принцеса: Хто такі? Чого їм треба?
(танок «Шалуни»)
Служниця: До вас ще прибули танцюристи з країни Квітів. Запрошувати?

/Виконується танець квітів/
Принцеса: Я квітів не люблю
Із ними в таночок не піду
/танцюристи зробили уклін і виходять/
Служниця: Ваше величносте!
Прибули ще посланці.
Подарувати знудженій Царівні
Готові чужоземські незнайомці.
/виконується циганський танець/

Принцеса: Ваш таночок не веселий, а сумний
Буду плакати ще дужче я
Ви мені щось незвичайне покажіть,
Чарівник хай мене розвеселить!

Циганка: Дай ручку ніжну, погадаю,
Що каже карта, добре знаю.
Хоч ти сумна і вередлива.
Та стрінеш принца - буде диво.
Його послухаєш пораду —
Повернеш усмішку й розраду. /цигани виходить/
Служниця: В гості нові друзі йдуть!
/звучить східна музика. Заходить Син-Бад/

Син-бад: Мир тебе велика принцесса
Пусть печаль не коснется твоих ресниц
Я проехал много стран и морей,
По такой страны не видел пышней
Хотим усладить твой царственный взор.
Блесков алмазов, и жемчугов
И искусным танцем красавиц младых
Любуйся, принцесса, свет очей моих!
/Заходять східні красуні - виконують танок/
Принцеса: І не смішно це все, просто сумно. Виганяйте мітлою прилюдно!
/плаче, сердиться/ Служниця: Ой, останні ... ось прийшли.
/звучить українська музика. Заходить хлопці-козаки з таночком
«Повзунець»/
/Принцеса перестає плакати, починає плескати в долоні.
В кінці таночка після слів хлопчиків
«Ой гоп дуба, дуба, дівчино, моя люба» - виходить принцеса і пританцьовує./
Король: Настало диво!
Принцеса ожила! Геть сум і сльози Здраствуй радість!
Королева: Гарно сонечко сміється
І берізка й зелен-гай.
Всім нам весело живеться
А сльозам хай прийде край!
/всі учасники під менует йдуть по колу, роблять 1,2 рухів і уклін глядачам/

[Мальцева Настюша]

Сценарій розваги «Прощання з ялинкою»

Добридень, мої любі діти, я хочу всіх вас запросити на свято «Прощання з ялинкою» ялинкою – веселинкою. Ви згодні? Нуж-бо не мовчіть, а голосно усі скажіть: «Так».
Ялинка сяє від прикрас
І зал горить вогнями
Сьогодні бачимо її в останній раз
Прощається із нами.
Подивіться на ялинку
Кожна гілочка в сніжинках
І прикраси із срібла
Теж ялинка одягла
А тепер давайте
Підійдем під самі віти
Попрощаємось з ялинкою
Заспіваєм пісню дзвінко.
Пісня «Ялинка» (середня група)
Сьогодні прощаємось
З ялиночкою ми
Не стрінеться ялинонька
Аж цілий рік з дітьми.
Загасимо ліхтарики
Складемо іграшки
Ти прощавай ялиночко
Їй кажуть малюки.
Пісня «Ялинка» (старша група)
На подвір’ї біло-біло
Ні стежиночки нема
Завихрило, засніжило
Це до нас прийшла ………(зима)
Знають всі: сніжок узимку
Землю уриває
Зараз ми про білу зиму
Пісню заспіваєм.
Пісня «Ой, ти зимонько-зима»(старша група)
Зима! Зима усякий знає
Вона холодною буває
Летять, кружляють, як пушинки
Легкі білесенькі сніжинки.
Ой сніжок, ти сніжок
Ти накрив увесь лужок
Стало так біленько, чисто
Гарно й дуже урочисто.
Пісня «Перший сніг» (середня група)

Танок Сніжинок (середня група)
Зараз мушу всі спитати
Хочете у гру пограти?
Нумо, в коло ви ставайте
Гру веселу починайте.
Гра зі сніжками (2-га молодша група)
Гра «Знайди святковий ліхтар»
Танок з ліхтариками (2-га молодша група)
Моя люба дітвора
В мене є цікава гра.
Як ведеться, по-порядку,
Я загадую загадки,
Ну а ви часу не гайте,
«Так» чи «Ні» відповідайте.
 Чи буває на ялинці іграшка-хлопушка? (Так)
 А буває на ялинці веселий Петрушка? (Так)
 Із повидлом пиріжок:? (Ні)
 Позолочений ріжок? (Так)
 Чи бувають на ялиці біленькі сніжинки? (Так)
 А бувають на ялинці яскраві картинки? (Так)
 А буває на ялинці рибка золотенька? (Так)
 А буває на ялинці булочка пухкенька? (Ні)
 Чи бувають на ялинці яблучка й горішки? (Так)
 А бувають на ялинці жолуді? (Ні)
 А шишки? (Так)
Гра для дорослих: хто назве найбільше казкових героїв, які були в гостях у дитсадочка.
Біля нашої ялинки
Гарно всім відпочивати.
Може, хто захоче віршик
Для ялинки прочитати?
Вірші під ялинкою.
Малята, до ялиночки
Тихенько підійдуть
І пісню круг ялиночки
Веселу заведуть.
Пісня «Прибрана ялинка» (2-га молодша група)
Ну а зараз для порядку
Відгадайте ще загадку:
- Це казковий сивий дід
Його знає увесь світ
В новорічну ніч казкову
Робить він чималий крос.
Хто це діти? ………(Дід мороз).
Правильно всі називали
Дід мороз це, відгадали.
В нього довга борода,
Ззаду торба вигляда.
Що ж Мороз Червоний ніс,
В рік Новий всім нам приніс?
Пісня «Дід Мороз» (середня група)
Дід Морозик, Морозинки
Розкидає на ялинки
На сніжок білесенький
Щоб було гарнесенько
Хоче, мабуть, Дід Мороз
Діток наших заморозить,
Але ми не боїмося
Ми танцюєм, сміємося.
Хоч щипає він за носа
Не боїмося ми мороза.
Пісня «Для потішечки» (середня група)
Ми співали, танцювали,
Вірші гарні розказали.
Ну, а зараз прийшов час
Гарна полечка у нас.
Танок «Полька» (2-га молодша група)
У дитсадочок поночі
Сам Дід Мороз прийде
З собою він ялиночку
На Північ забере.
А рік мене – ялиночку
Запросимо до нас,
І знову з нею стрінемось
У новорічний час.
Пісня «Прощавай, ялиночко» (дорослі)
Закінчилося чудове наше свято
Пісні, ігри, танці, все було у нас
Тож давайте дружно скажемо малі:
До побачення ялиночко,
Приходь іще до нас.

Діти дмухають на ялинку, вогники гаснуть, діти прощаються і виходять із зали.

[Janna156]

за основу взяла с инета "Заколдованный сундук" Составитель: Ксенофонтова О.Р., г.Череповец.Его тоже наверно выложу
Заколдованный сундук“ Новогоднее путешествие по сказочному царству “
Сценарий для детей старшей и подготовительной группы.
Составитель: Ксенофонтова О.Р., г.Череповец.
Дети вбегают в зал, pасполагаются у своих мест.
Ёлка не гоpит. Посpеди зала стоит сундук, опутанный паутиной.
Рядом с сундуком сидят Василиса Пpемудpая и Иванушка-Дуpачок, все печальны
и встpевожены.

Василиса: Здpавствуйте, pебята! Видите, какая беда нас посетила
Иванушка: Пpиготовил вам Дед Моpоз полный сундук подаpков, хотел поpадовать
гостинцами.
Да не убеpегли мы его.
Василиса: Злобное Чудо-Юдо закpыло сундук на 6 замков и оплело волшебной
паутиной. Не
хочет злой колдун, чтобы дети pадовались. Его чёpному сеpдцу
милее, когда гоpе и
слёзы вокpуг.
Иванушка: И не будет у нас с вами тепеpь пpаздника, pаз подаpков нет!
Что за пpаздник без подаpков.
Василиса: Подожди, Иванушка! Не пугай pебят pаньше вpемени.
Надо испpобовать все возможности, а потом уже духом падать.
Иванушка: Вот не зpя же тебя назвали Василиса Пpемудpая, так давай, помоги нам
сундук
pасколдовать.
Василиса: Я думаю, нет таких замков, к котоpым ключ найти нельзя.
Иванушка: Где ж их искать? Поди, Чудо-Юдо pазбpосало их по всему сказочному
лесу, а то
попрятало у своих приятелей - мало ли на земле нечистой силы?

Василиса: А я думаю, не причитать надо, а отправляться в путь - найти ключи!
Иванушка: Что ж, Василиса, пожалуй ты права. Ждут нас сборы недолги, да
путь-дорога
неведомая. А вы, ребята, пойдёте с нами ключи от замков
заколдованных искать?
Дети: Да!
Василиса: А не испугаетесь трудностей, не струсите перед нечистой силой?
Дети: Нет!
Иванушка: Вот и молодцы! Пошли все вместе!
Василиса: Не спеши Иванушка, нам в дорогу хорошая песня нужна, чтобы не так
труден путь
был. Ребята, вы знаете такую песню?
Дети: Да!
Василиса: Тогда пошли!
ПЕСНЯ " КАБЫ НЕ БЫЛО ЗИМЫ. "
Василиса: Вот мы и пpишли ( садятся на места ). Появляется избушка на куpьих
ножках.
Иванушка: Узнаёте, чей это дом? Пpавильно, Баба-Яга здесь обитает. Давайте
постучимся:
"Можно ли войти?"
Б.Яга (выходит из за избушки): Заходи, коли хpабpый ты человек.
Василиса: Здpавствуй, бабушка.
Б.Яга: Здpавствуйте, здpавствуйте! Чего по свету pыщите, от pаботы ли бегаете
или
pаботу ищите?
Иванушка: Ищем мы ключи от заколдованных замков. Не поможешь ли нам?
Б.Яга: Так вы pасколдовать хотите? Ну, не лёгкая это pабота. А хватит ли у
вас
ума-pазума?
Василиса: А ты, бабушка, пpовеpь нас а мы уж постаpаемся. Как, pебята,
постаpаемся?
Дети: Да!
Б.Яга: Хочу я вас испытать. Есть у меня загадочки, у-ух какие!

Слушайте!
1)
2)
Б.Яга: Избушка, Не подведи, подpушка, выдай им загадочку!
3)
Василиса: Отгадали мы, бабушка, твои загадки.
Б.Яга: Вижу, что дети вы сообpазительные. А плясать вы умеете?
ТАНЕЦ С БАБОЙ ЯГОЙ ("На-на","Бабушка Яга").
Б.Яга: Ох, поpадовали! Давно я так не танцевала! Не могу я не помочь таким
детям. Беpите
ключ.
Василиса: Спасибо, Бабушка-Яга. Подскажи, где Чудо-Юдо спpятало остальные
ключи от
своих замков?
Б.Яга: Ох, не знаю, не знаю. Я и так вам ключ отдала. Если Чудо-Юдо узнает,
не сдобpовать
мне тогда. Сходите к Водяному, может, он вам поможет?
(Б.Яга уходит). До свидания!
Василиса: Внимание, pебята, пpиготовтесь, ныpяем на дно озеpа, в подводное
Цаpство
Водяного. Закpываем глаза, делаем глубокий вдох, входим ...
(звучит муз. из м/ф "Летучий коpабль")
ПЕСНЯ ВОДЯНОГО.
Водяной: Ой, вы ко мне?
Василиса: Да, к Вам!
Водяной : Ах, как хоpошо (снова поёт):
Я водяной, я водяной,
Поговоpил бы кто со мной,
А то мои подpужки -
Пиявки да лягушки.
Фу, какая гадость!
Василиса: Вот мы и хотим с Вами, доpогой Водяной, поговоpить.
Водяной : Как замечательно. Я так устал от одиночества. Давайте потанцуем со
мной.
Иванушка: Вообще-то мы спешим и хотели бы ...
Водяной : И слушать не хочу! Становитесь в кpуг!
ТАНЕЦ "БУГИ ВУГИ" ( Остаются в кpугу )
Василиса: Дедушка, мы хотели бы спpосить, нет ли у тебя волшебного ключа?
Водяной : Может, этот? ( Достаёт гаечный ключ ).
Иванушка: Нет, дpугой!
Водяной : Ой, совсем забыл. Вот этот?
Василиса: Этот! Спасибо тебе, дедушка!
Иванушка: А может знаешь, где дpугие ключи найти?
Водяной : Чего не знаю - того не знаю. Сходите к излучине сказочного моpя, к
Лукомоpью, то
есть. Там Кот Баюн живёт.
Если он вас не усыпит, то может и поможет.
Василиса: До свидания, Водяной. Спасибо!
( Водяной уходит под музыку )
Василиса: Пойдёмте, pебята, к Лукомоpью.
( Садятся под музыку на места )
Выходит Кот Баюн. Засыпает.
( во сне намуpлыкивает песенку )
Кот Баюн: "Баю-баюшки-баю, не ложись ты на кpаю ..." и
"Не сыпь мне соль на pану, ведь она ещё болит ..."
Василиса: Уважаемый Кот!
Кот Баюн: Не мешайте мне, я песни вспоминаю. Пеpвую стpочку помню, втоpую - не
помню.
Иванушка: Не pасстpаивайся, Кот Баюн, Мы тебе поможем! Пpавда, pебята? Ты
запевай, а
мы тебе подпоём.
Кот Баюн: Ой, да получится ли у вас? Давайте-ка вот эту вспомним:
"От улыбки станет всем светлей ..."
( Ребята исполняют 1-й куплет )
Кот Баюн: Как замечательно получается. Помогите тепеpь вот эту вспомнить:
"Я на солнышке лежу ..."
( Дети пpодолжают 1-й куплет )
Кот Баюн: Ой, здоpово! А эту? "Маленькой ёлочке ..."
( Поют 1-й куплет )
Кот Баюн: А вот эту, очень кpасивую песню вы конечно же не знаете. И я не помню!
Помню
только одну стpочку:
"Что такое снеженика?"
ПЕСНЯ "СНЕЖЕНИКА". ( Солистка )
Кот Баюн: У меня сегодня пpосто какой-то пpаздник. Разpешите поцеловать вашу
pучку
( солистке и Василисе ). Чуть не забыл, а что вы по лесу-то
ходите?
Василиса: Мы ищем ключи от заколдованного сундука. Без них не можем мы начать
Новогодний пpаздник.
Кот Баюн: Эх, ведь знал я, где ключи волшебные лежат. Эх, знал! Забыл... Не
вспомню.
Василиса, Иванушка и дети: Ну вспомни! Пожалуйста.
Кот Баюн: Не могу... Ой, нет, кажется вспомнил. ( Отдаёт ключ ).
Кота благодаpят, пpощаются. Кот Баюн уходит.
Василиса: Поpа опять в доpогу.
( Раздаётся свист )
Иванушка: Ой, что это, где мы?
( Влетает Соловей - разбойник )
Соловей : Что, попались? У-тю-тю... Я вас за ужином скушаю.
Василиса: Зачем же нас есть, Соловей - разбойник, мы ведь тебе пригодиться
сможем.
Соловей : Как это вы мне пригодитесь? Я с Чудо - Юдом воюю, а вы маленькие да
глупенькие,
чем это вы мне поможете?
Василиса: Мы хоть и не велики, но совсем не глупенькие. Правда, ребята?
Соловей : Это мы сейчас проверим!
Иванушка: Проверяй, проверяй!
Соловей : Задам я вам загадки. Ответите - ваше счастье, а не ответите -
пpощайтесь с
жизнью.
( Соловей загадывает загадки )
Соловей : Да с такими pебятами и Чудо - Юдо не стpашен.
Иванушка: Ты посмотpи, Соловей - pазбойник, как наши дети танцевать умеют.
ТАНЕЦ "СОЛОВЕЙ - РАЗБОЙНИК"
Соловей : Ну, поpадовали! Ну лихие! Помогу я вам, отдам ключ, но и вы, когда мне
потpебуется
ваша помощь, не забывайте пpо меня.
Иванушка: Соловей - pазбойник, ты только свистни, и мы пpидём, пpавда, pебята?
Дети : Да!
( Соловей - pазбойник отдаёт ключ )
В зале полностью гаснет свет. Загоpается несколько свечей.
Звучит тpевожная музыка.
Василиса: Остоpожно, pебята, мы похоже в цаpстве Кащея Бессмеpтного!!!
Кащей : Да, ты не ошиблась. Это моё цаpство - Кащея Бессмеpтного!!! И ждёт вас
в нём
неминуемая гибель. ( выезжает на коне ).
Иванушка: За что такой гнев у тебя, Кащей Бессмеpтный?
Кащей : Не люблю я когда человеческим духом пахнет. Отвечайте быстpо, зачем
ко мне
пожаловали?
Василиса: Чудо - Юдо заколдовал сундук, в котоpом Дед Моpоз pебятам гостинцы
к Новому
году пpислал. Нет ли у тебя ключа волшебного.
Кащей : Ха-ха-ха... Да это я вместе с Чудо - Юдом ваш сундук заколдовал. Если
у меня ключ,
да только вам я его никогда не отдам! Не видать вам подаpков!
Иванушка: (Решительно выступает впеpёд) Отдай ключ, а то пожалеешь!
Кащей : Это кто пугать меня вздумал?
( Наступает на Иванушку )
Кто на моём пути встать посмел?
Василиса зовёт самых смелых pебят встать на помощь Иванушке.
Кащей : Вот что, мелюзга, бpысь с моей доpоги! А то по-настоящему сейчас
pазозлюсь,
мокpого места от вас не останется.
Считаю до тpёх! Ра-а-з! Два-а! ...
В зал входят Дед Моpоз и Снегуpочка.
Д.Моpоз : Зачем же ты, Кащей, моих дpузей обижаешь? Они хоть и маленькие, а
смелости им
не занимать. Давай, Кащей, лучше со мной силою помеpяемся. Я
давно тебя побоpоть
хотел, да всё не получалось никак встpетиться нам в одной
сказке.
Кащей : Что же Дед Моpоз, с тобой сpазиться можно. Ты пpотивник видный, не
то что эти
малявки.
Пеpетягивание каната. ( Кащей падает )
Д.Моpоз : Ну что, Кащей, отдашь тепеpь ключ?
Кащей : Не отдам! (Снова pешительно встаёт).
Д.Моpоз : Ну, пеняй на себя! (Начинает дуть).
Внученька, дети, помогите мне! ( Все дуют ).
Кащей : (закоченев) О-о-о, пощадите, не дайте погибнуть... Не дуйте!!! Отдам я
вам ключ!
Д.Моpоз : То-то ли! (Беpёт ключ). А тепеpь уходи, покуда цел!
( Кащей садится на коня и уезжает )
Д.Моpоз : Здpавствуйте, pебята! Дpужные дошколята!
Желаю вам счастья, здоpовья и сил,
Очень, pебята, сюда я спешил.
Чуть по доpоге в сугpоб не свалился,
Но кажется вовpемя в гости явился.
Снегуpочка: Здpавствуй, ёлка доpогая,
Снова ты у нас в гостях.
Огоньки бегут, свеpкая,
На густых твоих ветвях.
Этот день мы ждали долго,
Не видались целый год.
Запевай, звучи под ёлкой
Новогодний хоpовод.
( Все встают в 2 кpуга )
Василиса: Дед Моpоз, а огни на ёлке у нас не гоpят.
Снегуpочка: Милый дедушка, скоpей
Зажги ёлку для детей!
Д.Моpоз : Ну-ка, ёлка, улыбнись!
Ну-ка, ёлка, встpепенись!
Ну-ка, ёлка, pаз-два-тpи,
Светом pадостным гоpи!
( Загоpаются огни на ёлке )
ХОРОВОД "МЕТЕЛИЦА"
1-й pебёнок: На ёлке pазноцветные
Сияют огоньки.
Сидят на тонких веточках
И птицы, и звеpьки.
2-й pебёнок: Белоус и кpаснонос
Под ветвями Дед Моpоз.
Баба снежная не тает,
Попугай не улетает.
3-й pебёнок: Ёлочка, здpавствуй,
Кpасавица наша!
Год как не виделись мы.
Кажется, ты ещё лучше и кpаше
Стала с пpошедшей зимы!
4-й pебёнок: Раздавайся, кpуг, пошиpе,
Зашуми наш хоpовод.
Дpужно, pадостно мы жили,
Дpужно встpетим Новый год!
ХОРОВОД "ДЕД МОРОЗ И ДЕТИ"
ИГРА "ЗАМОРОЖУ"
Д.Моpоз : Пpаздник ёлки новогодней -
Лучший пpаздник зимних дней.
Пусть стихи звучат сегодня,
Я послушаю детей.
( Дети читают стихи )
Снегуpочка: Дед Моpоз, пpидумал бы игpу,
позабавил детвоpу!
Д.Моpоз : Становитесь-ка, pебята,
Все скоpее в хоpовод!
Песней, пляской и весельем
Встpетим с вами Новый год!



ХОРОВОД "ЛАВАТА"
Василиса: Дед Моpоз! Мы забыли, что не все замки на сундуке
мы откpыть смогли.
Иванушка: Нет у нас ключа от последнего замка!
Снегуpочка: Да и волшебную паутину надо ещё pаспутать. Неужели дети так и
останутся без
новогодних подаpков?
Д.Моpоз : Не печальтесь! Я вам откpою тайну. Если откpыть под Новый год все
волшебные
замки, то Чудо - Юдо исчезнет. Пять ключей вы нашли, а
последний замок с
секpетом. Он откpоется, если всем вместе дpужно сказать:
"С Новым годом, люди, звеpи,
Откpывайтесь быстpо двеpи!"
И волшебная паутина исчезнет.
Все вместе повтоpяют слова Деда Моpоза. Сундук откpывается.
Д.Моpоз : Мы подаpки вам вpучаем,
И наказ мы вам даём,
Чтоб вы были все здоpовы,
Хоpошели с каждым днём!
Снегуpочка: Чтобы в вашей жизни было
И веселье и смех.
Все геpои : С Новым годом, с Новым годом!
Поздpавляем всех! Всех! Всех!
ПЕСНЯ "ПОД НОВЫЙ ГОД"
Д.Моpоз : До встpечи в следующем году!
Меня вы ждите, я пpийду!Назад

[Janna156]

Сценка: Як звірі ялинку прикрашали
Классная песенка, спасибо, и главное на укр. мові.Обязательно возьму. Выставляю сказку "Рукавичка" на новый лад. Нашла в инете составитель Детский сад №36 г. Винница
Казка "Рукавичка"
Зала розділена на 2 частини: 1 частина - хата бабусі і дідуся, 2 частина - ліс, між частинами - ширми. На ширмі висить рукавиця великого розміру, на рукавиці надруковані слова "Готель - Рукавичка". Звучить запис із завиванням хурделиці та словами:
" Увага! Увага! Попередження гідрометеоцентру. У зв'язку з хурделицею всі рейси відмінено" (Двічі).
До "лісу" заходить дідусь, гріє руку об руку і здивовано дивиться на рукавицю:

Готель... Як дивно і незвично.
А була то рукавичка,
Рукавиченька моя,
Яку давно шукаю я.
Дід заглядає з різних сторін.

- Мабуть, треба її якось відчепити.
Дід смикає за рукавичку, а звідти вибігають троє поросят під музику із мультфільму " Троє поросят". Дід їх зупиняє.

Дід. - Українська казка є
В рукавичці там живе
Мишка - шкряботушка,
Жабка - скрекотушка.
Поясніть скоріш тоді,
Як ви потрапили сюди?


1 порося. - Ми рушили залюбки
На Канарські острови.
Цілий рік там сонце сяє
Снігу і зими немає.
2 порося. - Не потрібно нам усім
Хатку будувати.
Та від хижого і злого
Вовка рятуватись.
3 порося. - Рейс відклали, бо негода
Не змогли летіти ми.
У готелі зачекаєм,
Коли кінчаться сніги.
Дід. - Так, я розумію, що на Канарах дуже тепло цілій рік, але я туди не їду, а в руки дуже змерз, тому свою рукавицю заберу, а ви зачекайте свого рейсу в "Залі очікування".
Діти виготовляють гірлянду з паперових рукавичок.(Дід знову смикає за рукавицю. Виходять Червона Шапочка і вовк.)

Дід. - Обережно, Червона Шапочка, щоб Вовк тебе не образив.
Червона Шапочка:
Підприємлива й смілива
Бізнес - леді стала.
Пиріжкову я пекарню
Недавно придбала.
І на форум у Париж
Хотіла летіти.
Та цей ранок у готелі
Змушена зустріти.
Сніг, вітри на перешкоді,
Відмінили рейс, та й годі.

Вовк: Ворожнеча й неприязнь
У минулому у нас.
Леді я охороняю.
І робота в мене - клас.
А за долари і євро,
Що за працю маю,
Лімузин собі шикарний
Скоро я придбаю.
Дід. - Так он воно що. Я дуже радий за Вас. Може ви також зачекаєте свого рейсу в залі очікування , а я одягну свою рукавицю.
Вовк і Червона Шапочка знаходять пару відповідних рукавичок і роблять іграшку. (Дід знову трусить рукавицю. Вибігає Коза з козеням під музику "Коза і семеро козенят". Козеня тікає, а Коза доганяє).

Коза. - У "Артек" я козенят
Вчора відправляла,
Та одного, що сховався,
Кликала, шукала.
А він, бешкетник, заховався
В лісовій гущавині
А як смерклось, то прийшлось
Його в готель вести мені.
Козеня. - Я злякалось, що у лісі
Ми залишимось одні
Та в готелі щирих друзів
Так багато ми знайшли.
Обіцяю, що не буду
Більше пустувати,
Мамі, братикам, сестричкам
Клопіт завдавати.


Дід. - Так ви пройдіть он в кімнату матері і дитини, бо дитя вже, напевно, зголодніло, а я вже заберу свою рукавицю.
(Дід трусить рукавицею. Під музику з мультфільму "Том і Джері" вибігають кіт і миша.
Дід. - А ви з якої казки? Щось я такої не пригадаю.
Том. - А ми герої мультфільму.
(Дід до миші).
Дід. - Ти напевно не наша, а якась закордонна. Хто ти?
Джері. - Сир я полюбляю,
Де смачненьке роблять, знаю.
То ж відправився я швидше
На завод у Погребище.
Але Том став заважати,
Мене, бідного, ганяти.
Змерз я, шлях мій загубився
Я в готель оцей прибився.
Том. - Я ж хотів пожартувати,
Трошки мишку полякати
Тобі шкоди не зроблю,
Відпочину, та й піду
Через лісові галяви,
По своїх котячих справах.
Дід. - Помиріться і рушайте
Рейсу в залі зачекайте.
Я вже одягну свою рукавицю, але рука не влазить. (Під "Гопачок" виходить Котигорошко).
Дід. - А ще й красень Котигорошко тут.
Котигорошко. -
Сила в мене - ще й яка!
Богатир відомий я.
У Америку летів,
Там зустрітися хотів
З силачами і борцями,
Знаними богатирями.
В лісі в аеропорту
Літак мій приземлився.
Від негоди й снігу я
В готелі укрився.
Дід. - Ох і набралось вас багато. Як тільки в рукавичку влізли? Аж тепер я одягну її і зігріюся.
Червона Шапочка. -
Дідусю, просимо ми всі
Рукавицю не бери.
Стала домом нам вона
Тепла, затишна, зручна.
Ми всі в дружбі і любові
В рукавиці жить готові.
Том. - А щоб взимку ти не мерз,
Будемо питати,
Де маленькі рукавиці
Можемо зв'язати.
Котигорошко. -
Ну, а потім і велику
Зробимо обнову
Краще вийде, ніж твоя
Рукавичка нова.
Дід. - Заведу вас до бабусі,
До своєї хати.
От вона вам допоможе
Вправно працювати.
(Діти співають пісню "Ой, підемо в гості до бабусі").
Поки звучить пісня, ширми знімаються.
Біля печі порається бабуся і співає.

Діти. - Добрий день, бабусю.
Бабуся. - Ой, скільки гостей до мене завітало. Я дуже люблю гостей зустрічати.
1 дитина. - Бабусю, в нас сталося непорозуміння, дідусева рукавиця нам дуже потрібна, а дід мерзне в руки.
2 дитина. - Ми знаємо, що ти велика майстриня, в тебе є багато різного матеріалу для роботи.
3 дитина. - Ми також вміємо багато чого роботи, але живемо у готелі і не маємо з чого зробити рукавиці.
Бабуся. - Все є в моїй майстерні: і тканини, і стрічки, і нитки, і папір, і клей, і всяка-всячини. Для умілих рук все знайдеться. Підемо в майстерню працювати.
Самостійна робота дітей, виготовлення рукавичок з різного матеріалу.
Заходить дід. - Дуже гарно ви все виконали.
1 дитина. - Ось ці рукавиці для тебе, дідусю. Вони теплі та м'якенькі. Для твоїх рук будуть якраз впору.
2 дитина. - А ось ці - для бабусі. Вони цупкі та товсті, щоб біля печі рук не попекла.
3 дитина. - А ось ця чудо-рукавичка не зовсім рукавичка. Це гаманець для грошей. Оце відділення для великих сум, а цей пальчик для копійок.
4 дитина. - А в нас рукавички декоративні. Ми їх зробили, щоб прикрасити оселю.
5 дитина. - Це вам подарунок за те, що дідусь нам подарував свою рукавицю - готель.
Дід і бабуся. - Таких гарних прикрас в нас ще не було. (Аналіз робіт).
Бабуся. - Ми дуже вдячні за ваші подарунки. А щоб ви не замерзли в таку погоду, я вам подарую оці рукавички, а внукам своїм я ще наплету. (Роздають рукавички).
1 дитина. - Таки гарні рукавички, що аж захотілось в них затанцювати. (Танок рукавичок).
2 дитина. - Поки ми танцювали, в нас ще й народилась весела пісенька про рукавички.
Муз. Л. Теряєвої, сл. В. Ладижця "Рукавички".
Звучить аудіо запис:
- Увага! Увага! Повідомлення гідрометеоцентру. Погода поліпшується. Рейси на всі напрямки відкрито.
Дитина. - Нам пора вирушати. Ми вам дуже вдячні.
Бабуся. - А щоб ви в дорозі не зголоднілі, ось вам мої пиріжечки в дорогу.

Діти беруть пиріжечки і виходять.

[Лариса 14]

Розвага для самих маленьких.

Зала прикрашена повітряними кульками, кольоровими стрічками.
У кутку сидять іграшки – ведмедик і лялька.
Звучить музика «Веселий марш», заходять кроком діти.

Ведуча: Добрий день, мої малята!
Будем разом крокувати,
Бігать, плескати, кружляти!

« Кроки», муз. А. Дичка
Ведуча: А тепер побігли діти веселенько,
А тепер побігли діточки швиденько.
Ось так,. ось так , діточки швиденько.
Ось так, ось так , діточки швиденько.
( Під веселу музику діти біжать за ведучою)
Ой стомились ніжки,
Відпочинемо трішки.

Діти присідають, відпочиваючи під музику.
«Колискова», муз. Я Степового

Ведуча: Ладки, ладки, ладусі –
Ось як плескають усі
Діточки маленькі,
Плескають гарненько.

Звучить весела музика, діти плескають у долоні.
Стали дітки танцювати,
Веселенько всі кружляти

Діти виконують пружинки і кружляють.
Після музично – ритмічних вправ діти сідають на стільці.

Ведуча: Любі дітки, подивіться,
Яка гарна в мене киця!
Ведуча показує дітям іграшку, виконує пісню.
« Киця», муз. В. Вітліна.

Ведуча: А тепер, малята,
Заспіваємо , як кошенята.
Діти: Няв – няв – няв !

Ведуча показує іграшку зозулю, виконує пісню.
«А я у гай ходила», муз. М. Вириківського

Ведуча: А хто прочитає віршика про зозулю та покаже, як вона співає?
Дитина: Прилетіла зозулечка
З темного лісочку,
Сіла, сіла, заспівала
Діти: ( разом) Ку –ку-, ку- ку, ку – ку!

Ведуча показує дітям іграшкову машину.

Ведуча: Машини різні є у нас,
Машини покатають вас.
Машини за машинами
Шарудять машини шинами.
Бі – бі – бі – їдуть наші малюки.

Діти: (разом) Бі – бі – бі - їдуть наші малюки!
Ведуча показує на стіні паперові гуси, разом з дітьми співає.

«Гуси», укр.. нар. пісня
Ведуча звертає увагу на іграшкового ведмедика.
Ведуча: Ось ведмедик діткам лапкою махає.
Кличе діток він гуляти,
Дуже хоче в гру пограти.
Гра «Діти і ведмідь»
Після гри всі сідають на місця.

Ведуча: Ось в куточку гарна хатка,
Хто живе у ній, малятка?
Піду подивлюся.
З-за хатки виходить Катруся.

Катруся: Доброго дня, малята,
Любі хлопчики, дівчата.

Діти: Доброго дня!.
Катруся: Я прийшла до вас у гості,
Щоб вас звеселяти,
Хочу я танок веселий
З вами танцювати.

«Танець з хустинками», муз. І. Кишка
Під веселу музику забігає сонячний зайчик.

Зайчик: Я – сонячний зайчик,
Сонця синок.
Усмішки та радість
Приніс для діток.
Дітки! Малюйте
Сонечко привітне,
Зігріє воно малюків
Всіх на світі.

Звучить лагідна музика. Ведуча роздає дітям чисті аркуші паперу та жовті олівці. Діти малюють сонечко.

Ведуча: Рано – раненько сонечко встало,
Доброго ранку усім побажало.
Зичить малятам щасливої долі,
Радості, ніжності, ласки доволі.
Звучить весела музика. Діти разом з ведучою залишають зал.

[Лариса 14]

Развлечение для яселек. Не судите строго, ведь работаю всего год.....

Зал прикрашений декораціями на лісову тему . По середині стоїть хатинка
Діти заходять до музичної зали.

Хоровод « На лугу», муз . Є Макшанцевої

Вихователь: Подивіться, діти, до якої гарної хатинки ми прийшли!
Якого вона кольору? (жовтого), а біля неї квіти…
Мабуть тут живе Сонечко! Давайте його погукаємо!

Укр нар п. «Вийди, вийди Сонечко»

З віконця хатинки виглядає іграшка – сонечко.

Сонечко: Хто це кликав мене, Звав?
Хто так гарно тут співав?

Вихователь: Це діти з дитячого садка. Хочеш з нами познайомитись?
Діти, давайте сядемо на лави біля хатинки, а Сонечко буде виглядати у
Віконечко. (Діти сідають)

Зараз нам Маша розповість, як ми зустрічаємо у групі дітей.

Дитина: Здраствуй, хлопчику маленький!
Йди в кімнату, ручку дай.
Хоч у нас ти і новенький –
Не соромсь, за стіл сідай.
Будеш снідати із нами:
Ось оладки, осьде чай!
Плачеш? Хочеться до мами?
Ой, не треба, не скучай!
В нас ведмедик є і м*ячик,
Коник он стоїть в кутку….
Подивись, ніхто не плаче у дитячому садку!

Вихователь: В садочку іграшки цікаві. Так малята?
А чи любите ви з ними грати?
От Мариночка нам зараз заспіває, як вона із лялечкою грається

«Про ляльку», муз. А. Філіпенка

Вихователь: А ще у нашій групі хлопчик є, якого звати Владом.
Він дуже чемний і вихований і всіх вітає.

Дитина: Я знайомих як зустріну, -
Привітаюсь неодмінно:
Добрий ранок, Добрий день!
А прийду в дитячий сад –
Привітаюсь до малят.

Вихователь: А ще у нас є малята, які пісеньки люблять співати!


Укр. Нар. Пісні « Я – маленька дівонька
«Я – маленький хлопчик»

Вихователь: А Сергійко розповість не про себе, а про свого друга.

Дитина : Наш Максимко в дитсадку –
Як барвінок у вінку.
А навколо нього друзі –
Як весною квіти в лузі.
Заведемо ми танок,
Звеселимо дитсадок! ( Діти виконують парний танок.)

Вихователь: Діти, поки ми танцювали, сонечко сховалось. Зараз дощик почнеться.

Гра «Сонечко і дощик»

Вихователь: Дивіться, знову виглянуло сонечко!Давайте підійдемо до нього

Сонечко: Посміхніться й квітоньці:
Хай вона цвіте!
Дощику всміхайтеся,
Хай ллється, мов з відра.
А я вам усміхаюся,
Зичу всім добра!

Мені дуже сподобалось у вашому дитячому садочку і я для вас приготувало гостинці.
(Діти пригощаються, дякують і йдуть до групи)

[Лариса 14]

Фбрика зірок 2011р.


Під музику до зали заходять ведучі.
Ведучий: Добрий день, шановні пані та панове!
Ведуча: Гарного дня та чудового настрою ми бажаємо усім, хто присутній на цьому святі!
Ведучий: Запрошуємо вас на концерт «Фабрика зірок -2011!»
Ведуча: Так, саме сьогодні будуть обрані найталановитіші, найартистичніші та найгарніші виконавці!
Ведучий: Задача чя - не з легких, тому що кожен учасник нашого фіналу «Фабрики зірок -2009»
гідний перемоги.
Ведуча: Але конкурс є конкурс, тому вирішити це складне на наш погляд питання нам допоможуть
наші глядачі за допомогою СМС – голосування. Кожному учаснику або гурту буде присвоєний
номер, за яким потрібно проголосувати. Приготуйте ваші мобільні телефони!
Наш звукооператор буде вести облік СМС, що поступатимуть на підтримку того чи іншого
учасника «Фабрики зірок – 2009»
Ведучий: А вести конкурс будемо ми: Олександер Аронов.
Ведуча: Та ведуча Раїса Петрівна!
Ведучий: Всі учасники фіналу «Фабрики зірок» дуже хвилюються!
Ведуча: Але ми впевнені : в них все вийде, тому що в цій залі зібралися найдобріші,
найсправедливіші та найаплодуючі глядачі! Підтримайте їх дружніми оплесками!
Починаємо наш конкурс!
Ведуча: Як ти гадаєш, кого найбільше в світі люблять діти?
Ведучий: (Потераючи живіт) Мабуть цукерки, морозиво… мультики….
Ведуча: Та ні! Я запитую «КОГО?»
Ведучий: Ой, звісно матусю!
Ведуча: Ось і дівчаче тріо «Сонячні промінчики» виконають зараз чудову пісню про маму!
Зустрічайте!
«Пісня про маму», тріо «Сонячні промінчики»

Ведуча після кожного виступу учасників наголошує номер, на який
глядачі повинні відсилати СМС-голоси.

Ведучий: Раїсо Петрівно, а ви знаєте, що танці - це важка праця!
Ведуча: Я цілком із тобою згодна! Треба вміти слухати музику, чітко виконувати рухи під неї
та ще й посміхатися глядачам!!! Але танцювальна група «Капітошка» завжди
намагається відповідати всім цим критеріям! Зустрічайте оплесками!
«Веселий таночок», танцювальна група «Капітошка»

Ведуча: Олександре, а якою на твою думку повинна бути сучасна дівчинка?
Ведучий: Я вважаю, що вродливою, ніжною, займатися гімнастикою….
Ведуча: Так….. Якщо ще й гімнастикою, то зараз буде виступати гарна, ніжна та ще й
переможниця полтавської області по спортивній гімнастиці серед молодшого віку
Позняк Ліза! Зустрічайте!
Гімнастичний етюд « Краса в рухах »
Ведуча: Ой, що це в тебе?
Ведучий: Це чарівне перо Жар-птиці, зараз я махну цим пером і з`явиться справжня Жар –птиця,
хоч і звуть її Єва…
« Танець Жар – птиці»
Ведуча: Олександре, а ти полюбляєш тільки дитячі пісні?
Ведучий: Ні, мені ще подобається співак Олег Газманов!
Ще й пісня його «Морячка» ( починає наспівувати)
Ведуча: Тобі й справді пощастило ! Саме під цю пісню зараз виконає свій веселий
таночок танцювальний гурт « Перлинка»!
«Морячка», танцювальний гурт «Перлинка»
Ведучий: ( Узяв кошик і збирається йти із зали)
Ведуча: Сашко, ти куди це зібрався? Ще концерт тільки почався!
Ведучий: Та свят попереду багато, треба скупитися на базарі….( перераховує)
Ведуча: Не поспішай! Краще послухай, як ансамбль української пісні «Співаночки»
жартуючи та приспівуючи побував на базарі!
«Ой, я , молода», ансамбль української пісні «Співаночки»

Музично – ритмічна розминка.
Ведучий: Мені дуже сподобались таночки, які виконували поппередні гурти! А вам?
Ведуча: Також! Але зараз багато дітей захоплюється східними танцями.
Вони такі пластичкі, загадкові , чарівні….
І зараз на цій сцені його чудово продемонструє студія східного танцю «Араш»!
Студія східного танцю «Араш»
Ведучий: Раїса Петрівна, а хто із тварин у вас мешкає вдома?
Ведуча: Один котик ( ім'я) …
Ведучий: А хочете дізнатись, що подарувала дівчинці Ганнусі на свято мама?
Ведуча: Так!
Ведучий: Тоді зараз дізнаєтесь від вокальної групи «Веселка»!
«Хомячок», вокальний гурт «Веселка»
Ведуча: Люди кажуть, що
Танок в праці помагає,
Таночок в горі нас вітає,
Таночок радощі приносить,
Наше серце таночка просить!
Ведучий: Так! Справжній запальний країнський таночок виконає танцювальний гурт «Ятрань»!
Український народний танець , танцювальний гурт «Ятрань»
Ведуча: Ой, як сумно, що вже останній місяць зими…
Ведучий: Було так весело кататись на санчатах та ліпити снігову бабу!!!
Ведуча: Не сумуй ( імя) , хоча і закінчується зима, але вона повернеться на слідуючий рік!
А щоб ми всі не засмучувались, треба весело і яскраво провести наші чудові
Три місяці зимоньки! А в цьому нам допоможе танцювальне тріо «Барвінок» !
«Троє білих коней», танцювальне тріо «Барвінок»
Ведуча: Ось і дійшов кінця нвш гала концерт «Фабрика зірок – 2009!»
Ми отримали велике задоволення від виступів наших конкурсантів!
Переконалися, які вони у нас розумні, артистичні та співучі!
Наш звукорежесер вже підготував підсумки СМС-голосування, яке визначило переможців!
Тож переходимо до визначення переможців!
Урочисте нагородження учасників «Фабрики зірок -2011!»
Ведуча: Наш концерт закінчується! До нових зустрічей на «Фабриці зірок»!

[Лариса 14]

Музичне заняття "Чарівна скринька"
Під марш діти заходять до залу.
Зробили коло, опустили руки.

Музкерівник: Добрий ранок!
Діти вітаються.
Музкерівник: Діти, подивіться, які гарні до нас гості завітали на
заняття. Давайте з ними привітаємось.
Діти вітаються з гостями .
Вихователь: Ой, діти, а подивіться яка чудова скринька стоїть у нашому залі.
Вона чарівна. А що ж у ній знаходиться?
Намагаємося відкрити її.
Музкерівник: Не можу відчинити її. Треба нам разом промовити чарівні слова, щоб
вона відкрилася.
Скринька, скринька відчинись!
Скринька, скринька відімкнись!
І ручки підняли догори, і дружно поплескали!
Відкриваємо скриньку.
Вихователь: Відчинилася! Ой, що це?
Дістаємо м’ячик, діти відповідають.
Музкерівник: А ми з вами теж знаємо вправу, яка називається «М’ячики».
І зараз її виконаємо.
Під легку музику , як м’ячик будемо котитися один за одним,
а як - нам покаже Аня .. А коли музика зміниться -
підстрибувати на місці, як м’ячики а обличчям повернемось у коло.
А покаже нам як - Тимофій.
Вправа « М’ячики», муз. Т. Ломової
Музкерівник: А вам хочеться подивитися, що ще приготувала нам скринька?
Тоді сідаємо на стільчики .
Діти сідають на стільчики.
Вихователь: Послухайте, я чую, що хтось у скриньці є….
Відкриваю скриньку, і відсмикую руку.
Потім витягаю їжачка.
Музкерівник: Хто це? (діти відповідають)
Так, це їжачок! Подивіться який він гарненький, в нього гострі
голочки. А зараз я зіграю музику, яка розповість про їжачка. Вона так
і називається «Їжачок». Послухайте, яка вона легка, весела,
ніби дійсно їжачок біжить по травичці.
« Їжачок», муз Д. Кабалевського
Вихователь: Схожа музика на нашого їжачка?
Хочете ще послухати?
Повторне слухання.
Музкерівник: То як називається музичний твір, яка музика за характером?
Весела, легка, трішки колюча, як наш їжачок.
На наступному занятті ми знову будемо слухати
музику про нашого їжачка.
Дістаємо із скриньки горщик із ложкою.
Вихователь: Дітки, подивіться – це горщик із ложкою, щоб кашку варить.
А ми зараз із вами заспіваємо співаночку «Гу, ту, ту»
Я буду грати на металофоні ось подивіться.
« Гу, ту, ту», укр.. нар. співаночка.
Музкерівник: Добре ми заспівали і слова чітко вимовляли, не поспішали.
А тепер давайте і їжачка нашого почастуємо кашкою.
Після співаночки уявно варимо кашу і частуємо їжачка.

Музкерівник: Молодці. А скажіть , до якого свята ми готуємось?
Вихователь: Так, до свята мами. А хочете віршик гарний послухати?
Сядемо усі рівненько, уважно послухаємо, про кого ж наш віршик.
Під лагідну музику вихователь читає вірш про маму.

Музкерівник: Так про кого цей вірш? Про маму рідненьку, ласкаву!
І зараз ми з вами згадаємо і заспіваємо пісню про матусю.
Будьте уважні, слухайте вступ і разом починайте співати.

«Ми співаєм пісеньку», муз. Р. Рустамова, сл.. Л. Миронової
Музкерівник: Тепер ми з вами довчимо останній куплет.
Розучування проводиться без супроводу.
Потім діти встають і виконують всю пісню.
Музкерівник: А що тут ще є - вам не покажу, ви повинні самі відгадати.

За скринькою граю на музичних інструментах, а діти відгадують.
Потім всім роздаються інструменти .

Музкерівник: Я хочу запропонувати вам гру .
Під голосну музику зі мною будуть грати діти на ложках і бубні,
а під тиху - на дзвіночках.

Дидактично гра « Голосно – тихо», муз. Н. Вітлугіної
Вихователь : Ой, та хто це в нашій чарівній скриньці свариться?
Дістаємо із скриньки півника із курочкою.
Музкерівник: Ой –ой – ой! Курочка із півником посварились.
Вихователь: А можна сваритись ? Ні! І Надя із Максимом нам покажуть як
потрібно миритися.
Діти розповідають мирилочку.
Музкерівник: А наші дітки знають пісню про дружбу. Виконаємо її?

«Пісенька друзів», муз. В. Герчик, сл.. Я. Акіма.
Вихователь: Так, і наші курочка із півником вже помирилися.
А щоб більше вони не сварилися покажемо нашим друзям, як
потрібно миритися і затанцюємо таночок «Подружилися»

«Подружилися», муз. Т. Вількорейської
Музкерівник: Молодці малята! Я вважаю, курочка із півником більше ніколи
не будуть сваритись! Ой, мені щось хочуть вони сказати.
Курочка із півником кажуть, що ще є в чарівній скриньці
для вас сюрприз.
Дістаємо із скриньки шапочку для півника.
Вихователь: Так це ж для гри « Курочки та півник». Пограємо?

«Курочки та півник», муз Г. Фріда
Музкерівник: Молодці! Мені дуже сподобалось, як ви грали в гру, чітко
виконували рухи, слухали музику.

Музкерівник підводе підсумок заняття, дякуємо скриньки за сюрпризи.
Діти прощаються і виходять із залу.

[Лариса 14]

Заняття "Музичний магазин"
Програмовий зміст. Знайомити дітей із дерев’яними музичними інструментами
та прийомами гри на них. Вчити використовувати
для озвучування віршів «звучні жести». Під час танку
вчити дітей свідомо починати та закінчувати рухи одночасно
з початком та кінцем музики. Закріплювати навички
виразного використання дерев’яних звуків, вміння
співвідносити образ горобчиків та виконавські прийоми.
Розвивати чуттєвість тембрового слуху, фантазію, уяву.
Виховувати позитивне ставлення до музики, бережливе
. ставлення до іграшок.

Обладнання. Іграшки для магазину, музичні інструменти: металофон, ложки, кубики, дерев’яні палички, молоточки.

Репертуар. Вірш В. Степанова « Іграшки»; «Танок ляльок» муз. С. Майкапара.
Музично - дидактична гра «Музичні молоточки» муз. О.Тілічеєвої
Пісня «До дитячого садка» муз. М. Дремлюги.
« Горобчики» муз. Ю. Щуровського
« Рондо з паличками» муз. С. Сломинського.

Хід заняття.

Діти заходять до залу.
Одна частина залу перетворена під магазин іграшок.
Вихователь: Діти, ви знаєте, що існує багато різних магазинів.
Сьогодні я вас запрошую до магазину музичного.
Давайте візьмемося за руки і підемо до магазину.
Діти ідуть по колу і промовляють:

Дзінь – дінь – дінь,
Дзінь – дінь – дінь.
Відмикаєм магазин!
Завітайте, завітайте,
Що хто хоче вибирайте!
Мовленнєва гра « Музичні іграшки».
Діти промовляють текст, супроводжуючи його «звучними жестами».
Є іграшки – хихотушки,
Є іграшки – торохтушки.
( діти плескають в долоні)
Реготушки все хихочуть.
Тохтушки – торохтять
(діти топають ногами)
Дуже весело їм разом
Розлучатися не хочуть.
(виконують щиглики пальцями)
Торохтушки – реготушки
Заразили всіх,
(плескають по колінах)
Звідусіль тепер лунає
(труть долоню об долоню)
Сміх, сміх, сміх. ( плескають у долоні)
Музкерівник: Малята, подивіться, в нашому магазині музичному ляльки стали у
Рядок, всіх запрошують в танок. Зараз ми з вами також
станемо веселими, гарними ляльками.

« Танок ляльок» муз. М. Майкапара.
Музкерівник: Ви її не обминайте, і з собою забирайте.
Дядька: Я із вами подружуся, а звуть мене Катруся.
Музкерівник: Хто хоче купити ляльку?
Вихователь: Хочемо іграшку купити, будемо із нею дружити.
Музкерівник: Щоб ляльку ви могли придбати, треба пісню заспівати.
«До дитячого садка» муз. М. Дремлюги.
Музкерівник: Подивіться, в нашому магазині продаються ось такі
музичні молоточки та дерев’яні кубики. Послухайте їх звук.
Вихователь; Тук – тук- тук- тук,
Що це там за дивний звук? ( стукають кулачками)
Молоточки гучно б’ють,
До гри усіх нас звуть. ( стукають кулачками по підлозі)
Музично – дидактична гра «Музичні молоточки».
Ану, молоточки, Оксанка бери,
Я перша зіграю, а ти повтори.
Дятел сяде на сучок:
Тук- тук- тук, тук-тук-тук.
Ану ложки, Артем, бери,
Я перша зіграю. А ти повтори.
У діброві сильний град :
Туки – туки-туки тук.
З дуба жолуді летять:
Туки-туки- туки-тук.
Кубики Андрійку, скоріше бери.
Я перша зіграю, а ти повтори.
Два бобра будують дім:
Тук-тук та тук, тук-тук- та тук.
Ані цвяхи в них при тім
Тки-туки-туки тук.
Вихователь: Діти, в цьому відділі продаються механічні заводні іграшки музичні.
Зараз відгадаємо, що за музика звучить.
Діти впізнають « Горобчики» Ю Щуровського
Вихователь: Цей горобчик все літає,
Крихти, зерна він збирає.
Голосно чиркає, по саду виркає.
Хочемо іграшку купити,
Будемо з нею ми дружити.
Музкерівник: Щоб горобчика купити,
Треба ось, що вам зробити:
Інструменти вибирайте,
Про горобчиків заграйте.
Діти вибирають музичні інструменти,
І виконують твір «Рондо з паличками» муз. С. Слонминського
Вихователь: Дзінь – здінь – дінь, Дзінь – дінь – здінь Зачиняють магазин!
Іграшки ми вибирали,Іграшки ми купували.
Непомвтно пройшов час, Час перерви і для нас!
Діти виходять із залу під веселу музику.

[леся r]

Тема: "Ми є дiти українськi"

Мета: Ознайомити дітей із традиціями українського народу; формувати почуття прекрасного, естетичний смак; розвивати бажання співати, танцювати, читати прислів'я, приказки, лічилки, скоромовки та ін.; виховувати у дітей любов до прекрасного: поезії, музики, природи. Розширити та поглибити знання дітей про народну символіку, ознайомити з минулим та сучасним життям українського народу. Виховувати повагу до народних традицій, звичаїв.
ХІД ЗАХОДУ
Ведуча:
Славна наша Україна, а ми - її діти
Поки живі на цім світі будемо радіти
І ця радість хай поллється по всьому роздолу
Бо нашому роду
Нема переводу!
Дiти:
Ми є дiти українськi
Хлопцi та дiвчата
Рiдний край наш Україна,
Красива та багати.
Пісня про Україну
1.Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить лiщина
З тобою всюди кожну мить
Говорить Україна.
2.Послухай,як трава росте,
Напоєна дощами
I як веде розмову
З тобою колосками.
3.Послухай,як вода шумить,
Днiпро до моря лине,- 1
Зтобою всюди,кожну мить
Говорить Україна.
Ведуча:
Дiти,наша Україна славиться хлiбом.Рум’яна,кругла паляниця,чимось подiбна до сонечка.Поряд з хлiбом завжди ставлять сiль.В народi кажуть"Без солi не смачно,без хлiба не сито","Хлiб усьому голова".В давнi часи хлiбороб залишав вiд снiданку ,що брав з собою в поле, шматок житнього хлiба на гостинець дiтям.Говорив дiтворi: " Це хлiб вiд зайчика",адже не даремно говорять в народi" Хлiб,сiль i вода- богатирська їда".А тепер i ви покуштуйте хлiб вiд зайця.
(Хлопцi ти дiвчата беруть коровай.Виходять до гостей.)

Дитина
З полiв зiбрали урожай
Iз жита та пшеницi
Смачнi в нас бур’яки й паляницi
Земля i щедра i багата.
Ось хлiб i сiль на наше свято.
Ведуча: Що ж таке Україна?
1.За вiконцем калина
Тиха казка бабусi
Нiжна казка матусi
Дужi руки у тата
2.Пiд тополями хата
Пiд вербою криниця
В чистiм полi пшениця
Серед лугу лелека
I дiброва далеко.
Пісня- хоровод"Про калину" муз.Ведмедері
Ведуча:
Наші давні і добрі символи. Їхнє коріння сягає глибини століть.
Дитина
Червоні кетяги калини
Горять вогнями усіма. 2
Без калини нема України,
Без народу Вкраїни нема.
Ведуча:
Своєрідним жіночим оберегом в Україні завжди був віночок. Їх виплітали з різного зілля, від весни і до пізньої осені. Кожен віночок слугував не тільки окрасою голови дівчини, а й був оберегом душі, бо в ньому є чаклунська сила, що і біль вгамовує, і волосся береже.У три роки одягався вперше ,вплiталось три квiтки-чорнобривці,незабудки.ромашка,чотири роки-безсмертник,листки яблоні,шiсть рокiв-вплiтали мак та волошки,а у сiм рокiв- цвiт яблонi.
Розповiдь про стрiчки.
Ведуча:
Вінок Україні сплітаємо, друже
В таночку ми з ним закружлямо дружно.
« Танець з віночками». Муз.супровiд О.Злотник «Віночок».
Ведуча:
Своїми врожаями здавна славилась наша Україна.Нашi предки знали як доготити землi,щоб вона радувала щедрим урожаєм,спiвали спецiальних пiсень-закличок.
Заклички дощикую.
«Танок краплинок».Муз.супр. Р.Гуцалюк_Н.Соловьёва «Дощик»
Заклички сонечку.
Пiсня-закличка»Вийди,вийди сонечко»укр.н.п.
Отож, нашi предки завжди мали чудовi врожаї восени.
Пiсня «Осiнь крокує по землi» Муз. і сл.. Щ.Григор’євої.
Вiрш«Журавлi»
Ведуча: Багата українська земля традицiями та звичаями.Найулюбленiший- багатий осiннiй ярмарок.
Пiсня «Ярмарок»муз.Ю.Михайленко
Вiрш«Вересень»
Ведуча:
А зараз жартiвлива рекламна пауза.Наберем в долонi смiху i розсиплем всiм на втiху.
«Казка про овочi»
1.У бабусi на городi
Проживали в мирi й згодi 3
Овочi вiдмiннi дуже вiтамiннi
Телебачення не мали
Дуже скромно проживали.
Коли ж телевiзор в них з’вився
Кожен з овочiв змiнився.
2.Стали мрiяти про сцену
Чи пiти у бiзнесмени
Пан Гарбуз вусатий
По городу походжає «Мiс овоч» собi вибирає.
Жовтопузий пан Гарбуз
Підкрутив зелений вус,
По городу походжає,
Собі пару вибирає.
Морква косу розчесала,
Гарбузові проспівала.
Морква.
Ой, Гарбузе-Гарбузоньку,
Візьми мене–дівчиноньку
Я струнка і кучерява.
Буду тобі я за пару.
Гарбуз.
Ні! Морквиця не годиця,
Бо худа і жовтолиця
Та ще хвалиться собою
І пишається красою.
Морква.
Не худа я а струнка!
Йду за пана Буряка!
(Морква з буряком танцюють.)
4

Ведуча.
Картоплина підкотилась,
Гарбузові уклонилась.
Картопля.
Ой, Гарбузе-Гарбузоньку,
Візьми мене дівчиноньку!
Я хазяйка працьовита,
У роботі дуже спритна.
Гарбуз.
Подивись на себе мила!
Личко ти давно не мила,
Ходиш в платтячку брудному,
Не потрібна ти нікому.
Картопля.
Як тобі я не така,
То піду за Часника!
( Картопля танцює з часником.)
Ведуча.
Капустина застидалась,
Тихо з грядочки озвалась.
Капуста.
Ой, Гарбузе-Гарбузоньку,
Візьми мене дівчиноньку!
Я заможна господиня
Хусточок є повна скриня.
Гарбуз.
Не візьму тебе до хати
Бо не любиш працювати.
Лиш одну роботу маєш 5
Кожен день хустки міняєш.
Ведуча.
А Капусточка сміється
Капуста.
Помідор круг мене в’ється!
( Капуста танцює з помідором).
Ведуча.
Цибулина золотиста
Одягла нове намисто.
Цибуля.
Ой, Гарбузе-Гарбузоньку,
Візьми мене дівчиноньку!
Буду тебе лікувати
Всю родину доглядати.
Гарбуз.
Не візьму я Цибулину
Навіть на одну хвилину!
Зла вона і язиката,
Буде мене допікати.
Цибуля.
Як тобі я не така,
То піду за огірка!
( Цибуля танцює з огірком.)
Ведуча.
Жовта Диня на осонні
Потягнулася спросоння.
Диня.
Ой, Гарбузе-Гарбузоньку,
Візьми мене дівчиноньку!
Золотиста я і гожа 6
І на тебе трішки схожа.
Гарбуз.
Обійшов город не марно
Подругу знайшов я гарну.
Буде в мене господиня
Золотиста кругла Диня!
Ведуча:
Веселяться овочi жартують
«Веселу польку»всi танцюють.
Танець»Весела полька»
Ведуча:
Хочу подякувати всім, хто прийшов до нас на свято, Хочеться вірити, що на Вашу долю випадуть радісні хвилини гордості за те, що ми є український народ.I нашому роду нема переводу.
Хай біда і горе минають ваш дім.
Доброго здоров’я зичу вам усім.
Здоров’я і щастя всій нашій родині,
А цвіту і плоду моїй Україні.
(лунає пісня «Україно» у виконанні Т. Петриненка. Діти виходять із зали)

[vowk.val]

Український ярмарок.

Зал оформлений у вигляді українського ярмарку..
Продавці займають свої місця біля своїх прилавків.
Ведуча в українському вбранні.

Ведуча. Увага! Увага! Спішіть поспішайте!
Господарі й гості – глядіть, не минайте!
На ярмарок –прошу – гуртом, поодинці:
Чекають на вас там чудові гостинці!

1 На ярмарку нашім, веселім, багатім
Є чим дивуватись і є що придбати

2 Тут щедрі дарунки і саду й городу,
Тут пісня і жарти - усім в нагороду

3 Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте!
Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайтесь!

Пісня «Ярмарок»
1 продавець. Гей, старі і молоді
Швидше йдіть до нас сюди
Тут у нас і тари – бари
Всякі різнії товари

2 продавець. Підходьте сюди, - дорогі господині
Та виберіть посуд всій вашій родині

3 продавець. Хто гострого хоче – придбайте часник
Мікробів шкідливих лякати він звик

4 продавець. Цибулю на зиму собі запасайте –
Тушкуйте, варіть і сирою вживайте

5 продавець. Лоточків із фруктами теж не минайте!
Ф яблук і груш до смаку добирайте.

Діти з кошиками підходять до прилавків.

Ведуча. Покупці ідуть
В продавців товар беруть.

6 продавець. Горіхи, горіхи! 10 копійок жменя!

7 продавець. Цибуля! Найкраща в світі цибуля! Солодка, як мед!

8 продавець. Бублики! Дуже круглі і дуже смачні!

9 продавець. Купуйте українське! Купуйте українське!
Ведуча. Як починався ярмарок – шумне, веселе свято, повне сміху, пісень і гумору. Торгівля йшла цікаво, приправлена то байкою, то жартом, а
то й сваркою.

Всі діти сідають на місця, виходять до прилавків інші.

Ведуча. А хто ж це в нас курку купить на базарі?

Виходять дві дівчинки.
- Кумасю, а чого це ваша курка така синя?
- Дізналися б ви про ціну, теж посиніли б.


Ведуча. Послухайте, як на нашому ярмарку яйця купували.

Виходять двоє дітей.
- Скільки коштують яйця?
- Карбованець за штуку, а биті – пів карбованця.
- То набийте мені два десятка.

Ведуча. А ще на нашому ярмарку кожуха знайшли.

Виходять двоє хлопчиків.
- Ми з тобою йшли?
- Йшли.
- Кожуха знайшли?
- Знайшли.
- Я тобі кожух дав?
- Дав.
- Ти кожух взяв?
- Взяв.
- Та де ж він?
- Та що?
- Та кожух!
- Та який?
- Ну ми ж з тобою йшли? і т.д.

Ведуча. А в жінок свої турботи.
Виходять одні дівчатка.

Українська пісня «Ой, я молода на базар ходила»

Ведуча. А давайте, діти, продавати горщики. Оці діти будуть горщики, а ці хазяї горщиків.

Українська народна гра «Продаємо горщики»

Ведуча. Люди з’їжджалися на ярмарок, як на свято, як на своєрідну виставку і видовище. Продавали і купували все: від шила до воза, від курки до корови, продавали овочі і фрукти.


10 продавець. Купуйте, куштуйте усі бараболю
Варіте і смажте із сіллю й без солі.
Сто страв господиня з картоплі готує
Картопля, як хліб, вона всіх нагодує!

11 продавець. Скуштуйте цю грушу – солодку, духм’яну, -
У роті, немов би медок вона тане.

12 продавець. Ця морква під сонечком щедрим зростала,
Земелька водою її напувала
Тому-то морковка така соковита
Моркв’яного соку вам треба попити

Ведуча. А ще купила я чудові
Собі дві ложки кольорові
В дитинстві гратись ми любили
Картоплю ложкою носили
І, врешті, той перемагав
Хто з нею швидше прибігав
Скоріш картоплю в глечик клав
А ложку друзям віддавав.

Українська народна гра «Поклади у глек картоплю»

Ведуча. Подивіться, діти, хлопчик корову тягне!

13 Раз, два, три, чотири
Корові дзвоника вчепили
Корова бігає, кричить
Просить дзвоник відчепить

Танець з коровою.

Ведуча. Коли всі товари були продані, гроші полічені, люди повертались додому. А іноді з ними траплялись різні пригоди.

Виходить хлопчик лягає на килим. Під час читання 1 куплета з хлопчика знімають чоботи. Той спить.
Вихователь. Серед лісу , серед гаю
У недільний обід
Заснув мужик у чоботях
Прокинувся без чобіт

Прокинувся (рухи по ходу) протер очі
Разів кілька позіхнув
Кілька разів босі ноги
Із подивом повернув:

Хлопчик. Не мої це, люди, ноги
Присягаю на чім світ
Бо мої в чоботях були
А ці босі, без чобіт

Ведуча. Ще на ярмарок дуже любили ходити дівчата з парубками.

Дівчата стають по одну сторону зали, а хлопці по іншу.

Хлопці. Чого дівоньки красні?

Дівчата. Бо їли пиріжечки в маслі!

Хлопці. Чого парубки білі?

Дівчата. На обідець кота з’їли!

Хлопці. Ой у полі льон, льон
В саду конопельки
Нема дівчат до роботи
Лиш на витребеньки!

Дівчата. Очерет, очерет,
Та й видуткуватий
Гарні хлопці на натуру
Та придуркуваті

Один хлопчик. Не ображайтеся, дівчаточка,
То ми жартували
Адже кращих вже як ви
В світі не бувало

Одна дівчинка. Знаєм, знаєм, часом в вас
Не усі є в дома
Та усі ці ваші жарти
Нам давно знайомі!

Хлопці. Добрий вечір, дівчаточка,
З нами пожартуйте!

Дівчата. А ви любі козаченьки
З нами потанцюйте!

Український танок.

Звучить музика до зали заходять діти – цигани і заводять великого Ведмедя з рюкзаком за спиною. Ведуча і діти просять Ведмедя потанцювати і питають його, що він любить їсти. Цигани дають відповідь. Ведуча дає Ведмедю мед. Він їсть, а потім знімає рюкзак і віддає ведучій.
Прощаються і виходять.
Ведуча. На доброму ярмарку ми побували
Одні продавали, другі купували
Співали, сміялися та жартували
І парами разом усі танцювали.

Ведуча. Ось ми, діти, і побували на веселому українському ярмарку. Народ наш дуже дотепний, жартівливий. І всі ми дуже любимо нашу Батьківщину –Україну. А хлопці у нас справжні козачата. Сильні та мужні.

14 Гей ви, хлопці-запорожці
А де ж ваша сила?
Чи свою козацьку силу
Ви не розгубили?

15 Будем, хлопці-запорожці
Завжди пам’ятати:
Хто безсилий, той безкрилий,
Тому не літати.

Пісня «Козачата»

Ведуча. А дівчатка наші – дуже гарні україночки. Працьовиті та хазяйновиті. А як вміють танцювати!

Пісня «Україночка»
Танок «Калина»

16 Моя рідна Батьківщина
Має назву Україна.
В мене нація своя –
Українець з вами я.
Є у мене рідна мова,
Де вкраїнське кожне слово.

17 Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, і трави, і води,
В годину щасливу і в радості мить
Любіть у годину негоди

18 Любіть Україну у сні й наяву
Вишневу свою Україну
Красу її вічно живу і нову
І мову її солов’їну

19 Любіть у коханні, в труді, у бою,
Як пісню, що лине зорею..
Всім серцем любіть Україну свою,
І вічні ми будемо з нею.

Пісня Україна моя»

[vowk.val]

Свято птахів.

Ведуча. З 1923 року відмічається в нашій країні День Птахів. В цей день ми згадуємо наших крилатих друзів і помічників і кажемо їм «Дякую». А ще зустрічаємо пташок, які повертаються з теплих країв. Чому ми їм так вдячні? Яку користь приносять людям птахи?
Так, птахи знищують мільйони шкідливих комах, зберігають наш врожай від мишей та полівок.
І сьогодні ми говоримо птахам спасибі і наше свято – в їх честь.
А зараз давайте запросимо сюди перелітних птахів, які щойно повернулися з далекої подорожі.

1. Через море, через гори
Всі птахи до нас летять
Ми для них збудуєм місто
Славне місто – Птахоград

2. І сьогодні в день весняний
Новосілля святкуємо ми
І будиночки для птахів
На деревах ми розвісим

3. Ми ячменем і вівсом
Годуєм птахів зак вікном
На обід до нас по звичці
Прилітають дві синички
Пара сизих голубів
І знайомих горобців.

4. Гнізд пташиних не ламайте
І руками не чіпайте
Яєчок теплих не беріть
Друзів наших бережіть

5. Ми малята – дошкільнята
Запросили всіх пернатих
Прилітайте, хто захоче
Всіх чекаємо охоче
(Залітають перелітні птахи: шпак, зозуля, журавлик.)
Птахи: Здрастуйте, діти.
Діти: Здрастуйте.
Ведучий: Розкажіть нам, птахи,
Де взимку жили?
Розкажіть нам, птахи,
Що там бачили ви.

Журавель На півдні дуже спекотне літо,
Немає зими і снігу там, діти.
Є там, діти, слони, пелікани.

Зозуля Ходять там слони – великани
Бегемоти, жирафи живуть.
Мавпи рвуть там на пальмах банани.
Там ростуть дерева-ліани,
Крокодили по річці пливуть.

Ведучий: Як вам там жилося
У чужих країнах?
Чи не заскучали
Ви за Україною?

Шпак : Ми скучали за рідним лісом,
І за полем, яке за містом.
За берізкою, за шпаківнею
І за рідною Україною.

Ведуча Дуже раді вам завжди
Залишайтесь з нами ви.
І розкажіть про себе
Шпак. Я – один із тих пташок
Любий чий вам голосок
Один з перших прилітаю
Хатку свою заселяю
Хто я?
Діти. Шпак.
Шпак. Вірно, друзі, я шпачок, один із перших провісників весни.
Я добре наслідую голоси, але маю і свій чудовий голос.
Ми охоче поселяємось у шпаківнях, зроблених вами. Шпачки
наносять 5-6 блакитних яєць, а через 14 днівє пташенята. Через
18-20 днів шпаки залишають свої гнізда. За час гніздування сім’я
шпаків поїдає понад 7800 жуків та личинок.

Зозуля. Я - зозуля. Прилітаю до вас наприкінці квітня – початку травня.
Гнізд я не будую, дітей не висиджую. Зозуля наближається до чужого гнізда і підкидає туди своє яйце. Пташки зозулі швидше вилуплюються і викидають з гнізда яйце господаря. Через 20 днів зозуля залишає гніздо. Зозуля надзвичайно корисний птах, адже вона поїдає волохату гусінь, яку інші птахи не їдять. За годину зозуля з’їдає до 100 гусениць!

Журавель. Я – журавель. «краще синиця в жмені, ніж журавель в небі» промовляє народна мудрість. Журавель любить висоту. Родина справжніх журавлів налічує 14 видівжуравлі люблять спочивати на деревах. Голос у журавля лункий. Його чути на відстані 1-2 км. Самка відкладає 2 яйця і висиджує 20 - 30 днів. Гніздуються птахи біля боліт, сухого хмизу. Журавлі дуже рідкісні і цінні птахи, тому їх повсюдно охороняють. А ви бачили , як птахи летять ключем? Незабутнє враження!

Ведуча. На свято Птахів ми запросили команди найкращихк птахознавців – дітей старших групп та 1- го класу. Вони візьмуть участь у конкурсі і покажуть, які вони розумні, спритні і винахідливі.
У нас є три команди. Нашігості пташки будуть їм допомагати змагатись і пропонують назвати команди їх іменами: Шпаки. Зозулі. Журавлі. За правильні відповіді гравці будуть отримувати «пташенят», яких в кінці порахує наше журі і визначить переможця.

Ведуча. Зараз наші команди представляться ( назва, девіз)
1 конкурс. Розминка.
1. Хто з птахів повертається найпершим? (граки)
2. Яка з цих пташок: дятел, зозуля, ластівка не живе у лісі? (ластівка)
3. Яка з цих пташок: дятел, зозуля, ластівка не висиджує яйця?
(зозуля).
4. Які птахи не літають? (страуси, ківі, пінгвіни)
5. Який найменший птах у світі? (колібрі маса – 3 гр.довжина 5см
6. Яий птах найменший в Україні? (Корольок маса -6гр)
7. Який птах найбільший в світі (африканський страус вис. -3м
Маса -150 кг).
8. Який найбільший птах в Україні? (дрохва -20 кг)

2 конкурс. Що ви знаєте про птахів?
1. Якого лісового птаха називають лікарем лісу і чому?(дятла)
2. У назві якого птаха є число 40? (сорока)
3. пташенята якого птаха не знають своєї матері? (зозулі)
4. Які птахи найкраще наслідують голоси пернатих і деяких
тварин? (дрозди пересмішники, шпаки, папуги)
5. який птах має назву танцю? (чечітка)
6. Які птахи ночують в снігу? (тетереви)
7. Які міста мають назву птахів? Орел,Сороки)
8. Коли температура горобця нижча –влітку чи взимку? Однакова

3 конкурс. Впізнай мене?
Команди отримують малюнки птахів. Треба зобразити птаха
Тільки рухами (без голосу) так щоб інші впізнали цього птаха.
Півень, пінгвін, дятел.
4 конкурс. «Чомусики і всезнайки»
- назвіть рідкісних птахів нашого краю (зимородок, пугач, лелека
чорний, куріпка сіра)
- які птахи можуть летіти хвостом уперед? (колібрі)
- які пташки не бояться морозів? (качка і гуси витримують морози до 100 градусів)
- чому качки і гуси не тонуть? (бо їхнє пір’я змащене жиром і не промокає)
- чим корисний горобець? У якому місті йому встановлено пам’ятник? (корисний, бо винищує шкідливих комах., пам’ятник встановлено у місті Бостоні(Америка) врятували жителів від голоду).
Які пташки найшвидше літають? (Ластівка більше 100 км за годину, стриж і сокіл.)
5 конкурс. Домашнє завдання. Вірш про птаха.
Шпак.
Йде весна. Початок квітня
Шпак, пташина перелітна
Повертається додому
В’є гніздо в дуплі старому
Хоч ще голодно для пташки
Бо не вилізли комашки
Та уваги не звертає
Весело пісні співає
Чорнокрилий і веселий
Любить він людські оселі
Ми для нього разом з татком
Зробимо шпаківню-хатку
Заспівають на подвір’ї
Наші друзі чорнокрилі
Влітку будуть працювати
Гусінь у садку збирати

Лелека.
Ще дідусь мій примостив
Колесо на хаті
І лелеки з тих часів
Стали прилітати
Мов сторожа, нагорі
Пильно поглядають
Від мишей, комах, щурів
Двір оберігають
У старе гніздо несуть
Очерет, солому
Пір’я і траву кладуть
Буде тепло вньому
І висиджують малят
У дощі і спеку
Пройде літо. Полетять
У краї далекі.

Лебідь.
Шия довга й ніжна
Пір’я білосніжне
Крилами тріпоче,
Радісно гелгоче
Любить чисту воду
Тишу й прохолоду
Їсть траву й комашок
Рибу й черепашок
Як гніздо звиває
Пухом вистеляє
Пух, неначе вата,
Тепло лебедятам
А коли завіє
Крига воду вкриє
Лебедина зграя
В дальню путь рушає.

6 конкурс. Загадки про птахів.
Цілу ніч вона кричала
і хвилинки не мовчала
Аж під ранок розболілась
З того крику голова
У дуплі вона вмостилась
І заснула враз (сова)

Невеличка сніжно-біла
Що її в небесну шир
Люди радісно пускають
Сповістивши всіх про мир
Кожен з нас цю пташку знає
Її назву відгадає (голуб)

Дивний ключ у небі лине
Не залізний, а пташиний
Цим ключем в осінній млі
Відлітають (журавлі)

Хто гнізда свого не має
Яйця іншим підкидає
Та у лісі в холодку
Все кує ку-ку, ку-ку? (зозуля)

Хто це крякає в кущах
Ках-ках –ках! Ках-ках-ках!
Маю ласти на ногах
Вмію плавати, літати
Можу зиму зимувати (качка)

Є у мене друг пернатий
Вміє птах цей розмовляти
Впізнаєте мого друга
Так, звичайно, це 9папуга)

В мене є великий хист
Я співаю, як артист
Спів мій радісний усюди
Дуже люблять слухать люди (соловей)

Вірно людям я служу
Їм дерева стережу
Дзьоб міцний і гострий маю
Шкідників ним добуваю ( дятел)

І хоч птах цей не літає
Як біжить – переганяє
І верблюда, і коня
І машину доганя (страус)

Легко змахує крильми
Ніби перший сніг зими
Шия довга і гнучка
Що ж за пташка це така? (лебідь)

Швидко скрізь цей птах літає
Безліч мошок поїдає
Над вікном гніздо будує
Тільки в нас він не зимує (ластівка)
Він веселий стрибунець
В нього сірий комірець
Він не плаває – літає
Він пшениченьку збирає
Задавала – молодець
Хто це діти? (горобець)

Ведуча. А зараз ми всі пограємось у гру «Подоляночка»
Гра «Подоляночка»
Естафета «Нагодуй пташку»
(перенести горішок у ложці)

З нетерпінням чекали люди весну і вважали, що це птахи на своїх крилах
приносять її з далекого краю, проганяючи люту зиму з морозами та завіями. Колись в Україні побутував цікавий звичай, пов’язаний зі святом весни. Напередодні жінки випікали обрядове печиво у вигляді пташок-жайворонків, їх давали дітям, щоб віднесли в садок, підняли угору і закликали весну.
А називали випечених пташок жайворонками тому, що за давніми легендами ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонцем і сповіщає, що вже весна прийшла, час виходити в поле орати, сіяти, щоб восени урожай зібрати.

Отже, діти мої, діти, дорогі малята
Жайворонків беріте, на високу гору ідіте
Пісеньок гарних співайте
Весну – красну величайте!


Пісня «Щебетала пташечка»

[vowk.val]

9 ТРАВНЯ.

Ведуча. Ось і наступив довгожданий День Перемоги! 9 травня світле і радісне свято. … років тому назад в цей день скінчилася війна з німецькими фашистами. Ми з вдячністю згадуємо наших воїнів, захисників, відстоявши мир у жорстоких боях. Всім нашим захисникам, сьогоднішнім ветеранам і тим, кого з нами немає, ми зобов’язані тим, що живемо зараз під мирним чистим небом. Вічна їм слава.
День Перемоги! Свято довгождане!
Над нами – синь прозора весняна.
І віддає весь світ героям шану:
В цей світлий день скінчилася війна.

Ведуча. Сьогодні ми поговоримо про пісні військових років. Пригадаймо, яка пісня з’явилася в перший день війни?
Діти. Пісня «Священна війна»
Ведуча. А хто пам’ятає прізвище композитора, який написав цю пісню?
Діти. А. Александров.
Ведуча. Так, цю пісню ми зараз з вами послухаємо.

Слухають пісню «Священна війна»

В дні війни пісня була зброєю, клятвою, паролем, мрією про зустріч з рідними і друзями, про зустріч з місцями, де вони жили.

1. Встеляйте квітами дороги
Дзвінкі наспівуйте пісні
Сьогодні Свято Перемоги –
Найкраще свято навесні!

2. В цей день травневий, любі діти,
По всьому світу вість ішла:
- Фашистські полчища розбиті, -
Радянській армії хвала!

3. На повні груди ми зітхнули:
- Кінець війні! Кінець війні! –
І, як веселка, спалахнули
Над містом барвами вогні.

4. А потім, потім – мить єдина,
І залпи вдарили, як грім!
Салютувала Батьківщина
Відважним воїнам своїм.

5. У кожному селі і місті,
Як рідних, ми стрічали їх,
Фіалки сині й ряст барвистий
Звитяжцям кидали до ніг:

6. Вони Вітчизну врятували,
Ішли за неї в смертний бій,
Щоб ви щасливими зростали
В Країні зоряній своїй!

Пісня «Сонце Перемоги».

Ведуча. Чимало героїв не повернулося до рідних домівок, до своїх дітей. Наш народ свято шанує пам’ять про них. В чому це виявляється? (діти розповідають: у містах і селах встановлені монументи й обеліски Слави, пам’ятники загиблим солдатам, їх іменами названі вулиці, площі, кораблі, про них пишуть книжки, вірші, вірші, пісні, покладають квіти до меморіалів).
Ведуча пропонує встати і вшанувати пам’ять загиблих у Великій Вітчизняній війні хвилиною мовчання.

7. За Вітчизну рідну люди
Проливали кров свою
Ми ніколи не забудем
Всіх полеглих у бою

8. На площу, де воїн з граніту
Незмінно на варті стоїть,
Як пам’ять, несемо ми квіти –
Там вічний вогонь струменить.

9. Колір є у неба, річки,
У пташат, у дня, у нічки.
Кольорові сняться сни
А який він у війни?
Там, напевно, чорний буде,
Бо людей вбивають люди,
Сірий, бо такий граніт
В парку стелею стоїть…
- Тату, тату я не знаю,
Як цей колір вибрать маю!
І сказав мені мій тато:
- Краще нам його не знати!

Діти виконують пісню «Вічний вогонь».

Ведуча. Багато горя завдала війна. Але і в ці важкі часи люди вміли радіти. І радість їм приносили не тільки перемоги в бою. Приємні хвилини дарували солдатам артисти, які приїздили на фронт. Тоді на лісовій галявині, на броні танка, в польовому госпіталі лунали улюблені пісні, вірші. Особливо любили бійці пісню «Синий платочек». Послухай те цю пісню і подивіться, як дівчатка танцюють.

Танець «Синий платочек».

Ведуча розповідає про дівчат –санітарок, які виносили на собі поранених бійців з поля бою, про медсестер і лікарів, які повертали їх до життя. Найулюбленішою піснею була пісня «Катюша».

Танець «Катюша».

Ведуча. Наші діти теж мріють бути захисниками рідної Вітчизни. Хлопчики мріють стати моряками.

10. Червоний прапор майорить над нами,
Крізь шторм ідуть відважно кораблі
Ми виростемо, друзі, моряками,
Захисниками рідної землі.

Пісня «Все мы моряки».

Танець Моряків.

Пісня «Капітан».

Ведуча. Щоб солдатом справжнім стати,
Вміти й знати слід багато,
Спритним бути і хоробрим,
Бігати й стрибати добре.

Важко в навчанні – легко в бою, -
Так говорив Суворов,
Покажуть сапери відвагу свою
Пройдуть через ріки і гори.

Гра « Сапери».

Гра «Донесення».

Ведуча. Нам стадіони і спортзали
Дарує Батьківщина,
Щоб ми здоровими зростали –
Героїв юна зміна.

Сміливий, сильний, - з нами
До лав чітких ставай!
Хорошими ділами
Прославим рідний край.

Акробатичні етюди.





Ведуча. Мирний день пливе над нами –
Радість в селах і містах,
Над заводами й ланами
Голубінь висить густа.
Дружно кажуть наші діти:
Сяє сонячна пора!
Ростемо, щоби радіти, щоб навчитися добра.

11. Лети, наша пісне, за всі небокраї,
Всіх друзів збирай і привіт їм неси.
Вітчизна – як мати! А більше немає
У цілому світі такої краси.


12. Бажаєш ти людям і щастя, і миру,
Усім, наче сонце, ти світиш сама
Тебе, Україно, ми любимо щиро,
Дорожчого краю на світі нема.

Пісня «Україна».

Ведуча говорить про те, що наше свято закінчиться покладанням квітів до обеліску слави.