Інсценівка для дітей, розваги.

[лариса29]

«Капітошка і чарівна торбинка»
Святково прибраний зал. На сцену вибігає Капітошка.
Капітошка
Доброго дня вам, дітки, доброго дня, любі гості! А день сьогодні й справді дуже гарний, веселий, співучий, танцюючий, віршучий… Ой, я щось не те кажу. Краще заспіваю.
«Пісня Капітошки».(співає 1 куплет пісні).

З-за дерева визирає Вовчик і бурмоче.
Вовчик
Та-ра-рам, та-ра-рам,
Вам я гратися не дам…
Капітошка
Чи це сказав хтось щось, чи почулося мені… Але продовжу пісеньку далі…
«Пісня Капітошки».(співає 2 куплет пісні).
Капітошка
Бачите дітки! Ось цю чарівну торбинку я приніс до вас на свято. Тільки в ній сьогодні не дощик, його я залишив у мами-хмаринки. Сьогодні у торбинці різні веселощі: загадки, ігри, пісеньки, казочки. Це щоб всім вам було дуже весело, і щоб наша з вами зустріч запам’яталася надовго. Ось вона, наша чарівна торбинка веселощів.
Капітошка кладе торбинку на підлогу, підбігає до діток і починає співати і танцювати.
«Пісня Капітошки».(співає 3 куплет пісні, танцює).
А Вовчик тим часом тихенько підкрадається до торбинки, хапає її і зникає.
Капітошка
Ну, дорогі друзі, зараз я вам покажу все те, що є у нашій чарівній торбинці. (озирається). Ой, а торбинка зникла…Малята, ви не бачили, куди зникла торбинка? Вовчик, кажете, взяв? Не хвилюйтеся! Він мій хороший приятель, тільки трошечки образився, що я пішов довас без нього. Але довго сердитись він не вміє. Малята, давайте покличемо Вовчика до нас. Раз, лва, три …
Всі
Вовчику! Вовчику! Вовчику!
З’являється Вовчик з торбинкою.
Капітошка
Вовчику! Твій жарт зовсім невдалий. Малята так чекали цієї зустрічі, а ти вхопив торбинку з веселощами…


Вовчик
Вибач, Капітошка, і ви, малята теж… Я… не надовго її вхопив. Я… я просто пожартував…
Капітошка
О, так-то краще. Малята, Вовчик у нас жартун. Жартун-веселун. І він зовсім, ну зовсім не буває довго сердитим…
Вовчик
Я справді зовсім не сердитий. (засовує лапку у торбинку). О! Знайшов для вас веселий віршик! Слухайте!
Тигрик вивчив слово «Р-р-р-ри»,
Задер хвостик догори,
Біга й р-р-рика по лужку
У смугастім кожушку.
Поки слово вчив у лузі,
Повтікали усі друзі.
І тоді малий запхинькав:
«Краще б «р-р-ри»
Не вчив я ниньки!
Розсміялася тигриця:
«Перестань, синочку, злиться,
«Р-р-ри ти лагідно промов,
Прийдуть друзі твої знов!»
Капітошка
Ось бачиш, Вовчику, вірш добрий! І тигриня теж! А зараз я витягну щось…(витягує). Ой!
Вовчик
Що там?
Капітошка
Загадка! І не одна! Дітки, ви любите відгадувати загадки? От і добре. Ми з Вовчиком будемо вам зараз загадувати.
Рогом він траву щипає,
Ріг червоний, аж палає!
Хто це? (Гусак).
Вовчик
Має довгі сірі вуха,
Як і спить, то ними слуха! (Зайчик)
Капітошка
Лежать діжі на грядках
У смугастих кожушках…
Такі смачні і соковиті. (Кавуни).
Вовчик
Він гуде, неначе джміль,
Збира сміття звідусіль… (Пилосос).
От як тільки ви підростете, то зможете ним працювати. А поки що віничком підмітайте, віничком.
Капітошко, а можна я віршика прочитаю на цю тему?
Капітошка
Гаразд, читай!
Вовчик
А може він настрій малятам зіпсує? Особливо дівчаткам?
Капітошка
Настрою псувати ні в якому разі не можна.
Вовчик
Але ж вірш жартівливий…
Капітошка
Ну, якщо жартівливий, давай спробуємо.
Вовчик
В хаті сміття, аж по вуха,
Хто живе тут?
Чепуруха!
Перед дзеркалом годину
Чепуриться без упину,
Рівно кіски розчесала,
Білий бантик пов’язала, гарно вбралась, одяглась,
І гуляти подалась.
В хаті сміття, аж по вуху,
Хто живе тут?
Чепуруха!
Капітошка
Вовчику! А ти не образив дівчаток?
Вовчик
Ні. Я ж тобі казав, що це жарт. І взагалі, я гадаю, що серед усіх присутніх тут дітей таких «чепурух» немає. То як, дітки, немає?
Діти
Ні!
Вовчик
Капітошко! А може ти ще щось витягнеш із своєї торбинки?

Капітошка
З радістю! (дістає завдання). Цікаво, що ж це? Та це ж пісенька «Голубой вагон»!

Пісня «Голубой вагон».
Капітошка
Малята, ми з вами вже загадки відгадували, пісеньку співали…
Вовчик
Так-так, а в ігри й досі не грали. Капітошко, бери-но хутко чарівну торбинку та пошукай в ній ігри, подивися, як діти на них чекають.

Капітошка дістає з торбинки ігри.

Проводяться ігри.
Вовчик
Капітошко, дай і мені зазернути у цю торбинку. (дістає завдання).
Та це ж найулюбленіший таночок усієї дітвори і називається він «Танок маленьких каченят». Тож мерщій виходьте всі до нас та потанцюємо!

«Танок маленьких каченят».

Вовчик
Нажаль, все гарне колись скінчується.
Капітошка
І наше з вами свято надійшло до кінця.
Разом
Тож, до побачення! До нових зустрічей!

[EJIeHa]

Східна казка на новий лад

( Звучить музика « У гостях у казки» )
Голос у грамзапису :
Казка в гості поспішає
Чинно двері відчиняє,
Фея –Казка в гості йде
Чудеса з собою несе

(Під музику з`являється Фея – Казка)
Фея :
Добрий день вам , добрі люди
Щастя вам у хату ,
Хай добробут в сім`ях буде
І тепла багато
А здоров`я і любові повну – повну чашу!
Хай прилинуть дні чудові у родину вашу
Приготуйте вушка , оченята
Сьогодні казку цікаву
Будемо зустрічати!
( звучить музика – заходять Султан та його піддані)

Фея :
А на троні в нас Султан
Країв всіх східних вищий пан
І живе султан багато
Кожен день тут - ніби свято
(заходять діти з дарами)
Пісня « Казко – чарівниця» музика та слова Косаківської О.А.
Султан :
О , мій Аллах, О земле, небо
Це зрада! Так мені і треба
Це я Аллаха розгнівив
Свинини вчора я поїв ,
Іди сюди візир невірний
(підходить візир)
Султан :
Чому скажи є всюди диво?
Султани всі живуть красиво?
В Абдурахмана є чарівні гроші
У Боязеда кінь хороший
У Сулеймана лампа є
Яка усе йому дає
І лиш один нещасний я
Душа страждає лиш моя!!!
Візир :
О , сонцеликий , о султане , о , мій господарю пане
В нашій країні я скрізь побував
І ось тобі дари найкращі зібрав
( султан – оглядає)
Султан :
Це все я бачив , куштував
та задоволення не мав
Хочу щось нове я скуштувати
Щоб нові смаки в тих блюдах пізнати

візир :
О , сонцеликий , о султане , о , мій господарю пане
Допомогти тобі я зможу
В палац чарівника запрошу
Він зробить , пан , для тебе свято
і буде в нім чудес багато
( приходить фея)
Фея :
Я - Фея -казка – давно вже прийшла
Для Вас я зроблю неймовірні чудеса
Слухаюсь і повинюсь , о, мій пан ,
Всемогутній славний , о,Султан!!!
Загадуй бажання - я його виконаю
Султан :
Хочу щось нове я скуштувати –
щоб нові смаки в тих блюдах пізнати

Фея :
І солодке і медове
Знаю блюдо це чудове
Враз красуні сюди прийдуть
і це блюдо принесуть

( виходять східні красуні – «Танок» на сучасні ритми )
1 :
Ми ніч , султане всю не спали
Тобі це блюдо готували
2 :
Добавили туди ми меду
Ізюму й кураги як треба
3:
Горіхів , пудри і муки
та стигліх фруктів на всі смаки
4:
Годувати тебе самі ми будем
Про ласку і турботу не забудем
( Пригощання султана)
Фея :
Ну , що Султане ? Сподобалось тобі?
Султан :
Ой, вах!!!! Пуста Ваша голова!!! Так це ж відома східна Пахлава!!!

Фея : Як ? ми тобі не догодили?
Який примхливий ти , Султан!!!
Ну , гаразд , я ще поміркую ,
Із інших країн тобі щось я здобуду

(чаклує – виходять Аллі – баба і розбійники з сундуком – танок розбійників)

Аллі – баба :
Ми довго ,султане , усі міркували
І що принести тобі – зовсім не знали
Розбійник:
Але ти підійди і в сундук подивися ,
тай ще й низесенько пригнися
Тут ізумруди і рубіни
Із океану всі перлини
Розбійник: Це краща страва світова
Приємніше її нема

Султан:
(обдивляється)
Ох , вах , пуста ваша голова, в мене цього золота повні закрама
Розбійник : ну як тобі скарбами не догодили , то може тобі наша гра сподобається )
(Музично – рухлива гра « Море хвилюється» )
Фея –Казка :
Що знову не догодили ?
І що ж тепер мені робити ?
Потрібно гадалку в палац позвати, щоб змогла на картах
погадати , можливо тоді ми здогадаємось , де шукати те , чого ти бажаєш

(Чаклує , звучить музика виходить Чаклунка )
(Звучить музика «Гадалка» - дістає карти –сідає біля султана)
Циганка :
Все тобі соколику розкажу ,
Ось дивись карти розкладу
Ох , скрутні твої справи , сум у тебе на душі
Ніщо вже не радує тебе
не багатство , не східні найвишуканіше страви
Але бачу є десь країна ,
Де цвіте крізь калина
Степом котиться диво – луна
Є така десь країна , багатьох Батьківщина
Та у світі вона лиш одна
Гостей дорогих зустрічають там щиро
Усім , що є в хаті , любов`ю та миром !

Фея :
Ну , що ж , якщо гадалка правду каже , спробує ще раз начаклувати
Циганка :
Правду кажу, не сумнівайтеся
(Звучить музика «Як у нас на Україні» -виходять дівчата з пирогами з сиром)
(Український народний танок)
1:
Гостей дорогих ми вітаємо щиро
Стрічаємо з хлібом, любов`ю та миром
Хліб ясниться в хаті
сяють очі щирі
Щоб жилось по правді
Щоб жилось у мирі
Добрий день вам в вашім домі!!!
2:
Про українську кухню
Ходить слава по світі
Тож тобі султане ,
Спішимо сповістити
3:
Що кращих кухарів
Ми сповістили
Щоб ураз вони тісто місили
4:
І вийшли такі
Смачні та рум`яні
Українські пироги
Пахучі та духм`яні

Султан : Ну що ж скуштувати можу
Фея : Ну що ж ,україночки гарненькі , Султана пригощайте, про гостей не забувайте
Султан :
Такої страви ще я не коштував
І навіть скажу вам відверто
Зовсім не знав про країну , яка зветься Україна

Дівчинка :
А ми тобі розкажемо , а ще краще покажемо

Циганка:
Так ,український народ щедрий та багатий на страви ,
але багатство його в піснях , іграх , танцях.
Хочеш більше дізнатися?Виходь
Ми з тобою спробуємо об`єднати слова української народної гри з танцем
Я розкажу – а ти виконуй
( «Танок - запрошення» та українська народня гра « Царівка» ел.ТРВЗ )
Ой у городочку царівна
А за город очком царів син
Приступи ,царенко,близенько
Поклонись , царівні, низенько
Приступи ,царенко , ще ближче,
Поклонись царівні ще нижче
Виведи царівну з городочка
Та обведи царівну кругом ряду
Тай постав царівну у ріду

Султан (знімає чалму)
Все!!!! Не хочу бути я Султаном
Друзів кращих я знайду
Тих , хто вміє так співати
І від серця пригощати

Фея : а ось і від мене для вас сюрприз – падають повітряні кульки
(пісня «Україна моя» с повітряними кульками)
дитина :
Ми малі та всі ми друзі
ми одна родина
А найбільша наша мати –
Рідна Україна
Фея :
Казка двері зачиняє
Всіх гостинно проводжає

Щастя вам у хату ,
Хай добробут в сім`ях буде
І тепла багато
А здоров`я і любові повну – повну чашу!
Хай прилинуть дні чудові у родину вашу

( Діти виходять з залу)

Добавлено через 30 минут
http://files.mail.ru/Z52TLN Это фото сказки

[лариса29]

«Весну зустрічаємо, весело співаємо».(молодший вік)
Мета: формувати уявлення дітей про пору року весну, розвивати творчі здібності у дітей, виховувати у дітей любов до рідної природи, емоційне сприйняття музики.

Музична зала прикрашена повітряними кульками, штучними зеленню та квітами. В кутку декорація української хатки.
Звучить музика. Діти заходять до зали, шикуються в шеренгу.
Ведуча
Розквітають квіти у саду ряснім,
І радіють діти сонцю і весні.
1дитина
А у нас сьогодні свято,
Любе свято навесні.
Про весну-красну, малята,
Ми співаємо пісні.
2 дитина
Зеленіє трава,
Розквітають дерева.
Здрастуй, сонце і весна,
Здрастуй, радість ясна.
3 дитина
Дружно всі малята
Зустрічають свято.
Заспіваєм у садку
Пісню лагідну, дзвінку.

«Пісня про весну».
Ведуча
Ой, як гарно, що весна
Не забула нас.
Сяє даль небес ясна
В цей веселий час.
Весно, веснонько, весна
Діткам квіти принесла.

«Танець з квітами».
Після танцю діти ховаються за квітами.

Ведуча
Де ж поділись діти?
Скрізь самі лиш квіти.
Раз, два, три, чотири, п’ять –
Буду діточок шукать.
Діти (підвівшись)
Ось ми!
Діти сідають на стільці.
Виходять україночки.
1 україночка
А я, дівчинка мала,
Гарне плаття одягла.
Буду я на святі
В ньому танцювати.
2 україночка
А у мене черевички
Самі чують, де музики.
Буду я на святі
Гарно танцювати.
3 ураїночка
Ми прийшли до дитсадочка,
Гарні одягли віночки.
Будемо на святі
Усіх звеселяти.

«Веселий гопачок».
Ведуча
В кожнім селищі та місті
Стоголосий спів луна.
В квітах прибрана, барвиста,
Переможно йде весна.

Звучить лагідна музика. До зали заходить Весна.
Весна
Знаю, ждуть мене усюди,
Виглядають із вікна.
Я приношу радість людям,
А зовусь – Весна-красна.
На гаї, діброви, поле
Шлю проміння золоте.
Як прийду – усе навколо
Оживає і цвіте!
В мене є пісень багато.
Заспіваю я на святі.

«Пісня Весни».

Весна
Дарую вам зелену травицю,
Вона поспішає до вас веселиться.

Звучить рос.нар.пісня «Травушка-муравушка». До зали заходить Травиця.
Травиця
Добрий день! Вітаю всіх:
І дорослих, і малих.
Вночі дощик крапав рясно,
Виросла я густо, вчасно.
Ой, який чудовий день,
Ми співаємо пісень.
Дітки, в коло всі ставайте,
Хоровод наш починайте.

Хоровод «Гей, весна іде».
Травиця
На зелений лужок
Ось летить до нас жучок.

«Вилітає» жучок.
Жучок
Я травневий добрий жук,
Для маляток кращий друг.
Увесь день я все дзижчу,
Жу-жу-жу, жу-жу-жу,
Свій таночок покажу.

«Танець жука».
Ведуча
Навесні все оживає,
Скрізь метелики літають.
Крильця в них чудові,
Різнокольорові.
1 метелик
Ми метелики гарненькі,
Затанцюєм веселенько.
2 метелик
Ой! Які ми всі хороші,
Всі яскраві та пригожі!

«Танець метеликів».


3 метелик
Ми – метелики гарненькі,
Танцювали веселенько.
Вас запрошуєм, малята,
На лужечку погуляти.

Пісня-гра «На лужок».

Звучить музика Ю.Любарського «Дощик».
Ведуча
Дітки! Дощику вам треба?
Діти
Нехай ллє рясніш із неба!

Ведуча відкриває велику парасольку, діти стають навколо ведучої.
Пісня «Дощик».
Ведуча (складає парасольку)
Вийшло сонечко в садок,
Привітало всіх діток.

Виходить Сонечко.
Сонечко
Я дарую всім тепло,
Щоб все радісно цвіло,
Щоб малята всі раділи
І пісні в садках дзвеніли.

Пісня «Веснянка».

Звучить аудіозапис пташиного співу.
Ведуча
Чую спів пташок веселий.
Гей, пташки! Летіть до мене!
Затанцюйте, застрибайте,
З нами весело пограйте!

Вилітають пташки.
Пісня-гра «Пташки».

Ведуча звертає увагу дітей на хатку.
Ведуча
Погляньте, малятка,
Яка гарна хатка.
А живе у цій хатинці
Гарна лялечка Маринка.

Звучить музика. Виходить Маринка.
Маринка
Я дізналася, малята,
Що у вас весняне свято.
Сонце, сонечко надворі
Розлилось рікою, морем.
Вийшла я надвір із хатки
Привітати вас, малятка.
А ці брязкальця дзвінкі
Вам дарую, малюки!

«Гра з брязкальцями».
Ведуча
Добре, дітки, ми пограли,
Нашу ляльку звеселяли.
Маринка
Так не хочеться мені
З вами розтаватись.
Та прийшов вже час, напевно,
Додому повертатись.
А на згадку про це свято –
Ось цукерки всім малятам!
Маринка пригощає дітей цукерками.

Ведуча
А тепер відпочивайте
Та на дворі погуляйте.
Діти разом з ведучою залишають зал.

[Михона]

Семинар на тему: «Как мальчик счастье искал», 2010
Ведущий.
Счастье идёт по улице
Счастье - оно не делится
Бросает искорки Радости
Словно снежинки метелица
Ты их поймай, удержи,
Теплом растопи в ладошках,
Умойся этой водой
И...стань счастливей немножко...

В одном красивом городе в далёкой стороне
Жил мальчик Ваня маленький
В дружной большой семье.
Читал он книжки разные
Любил порой мечтать.
И вот страну, где счастье есть,
Решил он отыскать.

Мальчик (имя):
Что такое счастье? Где его искать?
Может, оно спряталось под мою кровать?

Там я вижу мячики, танк и пистолет.
Только счастья, кажется, под кроватью нет.

Я хожу по комнате, я кричу: Ау!
Может, счастье спряталось в мамином шкафу?

Там висят на вешалках брюки и жилет,
Платья, юбки, кофточки... А вот счастья нет!

Нет за телевизором, в папином столе,
Нет его за шторами, в кухне на плите.

Где же счастье спряталось? Почему молчит?
Если не найду его, буду так сердит!

Песня «Мечты»

Мальчик:
Эй, друзья, мне помогите
Что такое счастье подскажите?

Моряки:
1 Что такое счастье? Это море.
Ветер на синеющем просторе.

2.Это красота седых туманов,
Глубина бездонных океанов.
3.Хочешь счастье искать, - здесь найди,
По морям вместе с нами плыви.

Танец моряков.

Моряки.
1.Слева - море, справа - море,
Волны плещут на просторе.

2.Ой, я, кажется, вдали
Вижу краешек земли ...

Дети -французы:

1.Ты знаешь, что Франция – это артисты:
Матье, Азнавур, Дассен и Пиаф.

2.Ты знаешь, что Франция – это нарциссы,
Духов ароматы, бульвары в цветах.

3.Счастье французское – это мир фантазий,
Счастье французское - романтичный праздник!

4.Хочешь счастье искать, - здесь найди,
Вместе с нами в вальсе кружи.

Танец «Вальс».

Мальчик:
Время быстрое бежит,
На Восток мой путь лежит

(Выходят восточные красавицы):

1.Счастье на Востоке - это буйство красок.

2.Счастье на Востоке – это мудрость сказок.

3.Здесь сладости восточные и мир Шахерезады.

4.И по пескам из золота здесь ходят караваны.

5.Хочешь счастье искать - здесь найди,
В наш чудесный шатёр заходи.

Восточный танец (хореограф)

Мальчик:
За океан я полечу и там счастье поищу.

Дети-американцы:
1.Америка – страна мощных машин.

2.Америка – страна для настоящих мужчин.

3.Америка – страна в стиле джаз.
4. А джаз исполнять – это счастье для нас.

5.Хочешь счастье искать - здесь найди,
Ты на верном, мальчик, пути.

Американский танец (Джаз) (хореограф)

Мальчик:
Поищу я счастье в Азии далекой,
Может там оно живет за горой высокой?


Девочка – тайка.
1.Ты в Таиланде – стране - загадке,
Здесь солнце яркое и фрукты сладкие.
Здесь тысячи приветливых улыбок
И океан из разноцветных рыбок!
Хочешь счастье искать - здесь найди,
На диковинки здесь погляди.


Тайский танец

Мальчик.
Побывал я в разных странах,
Посмотрел весь белый свет.
Только, что такое счастье,
Где оно… и в чем его секрет…
Не нашел пока ответ…

Дети-украинцы:
1.Різні в світі є країни, різні люди є на світі,
Різні гори, полонини, різні трави, різні квіти...

2.Є з усіх одна країна,найродніша над усім,
То- прекрасна Украйна, нашого народу дім.

3.Наша славна Україна - наше щастя і наш край
У рідному містечку ти щастя відшукай.

Песня «Наша Україна»

Украинский танец.

Мальчик
Мой любимый, родной город..
Счастье там живет всегда.
Ангел, путь мой охраняя,
Приведет меня туда.

Танец со свечами «Ангел летит»

Мальчик:
Я вспомнил ночь, тепло кроватки,
Игрушки в сумраке угла
И тени от настольной лампы ...
Не ты ли ангелом была?

И, прижмусь я к мамочке - мне с ней хорошо,
Вдруг пойму, что счастье-то
Рядышком мое!

В этом нежном голосе, в ласковых руках
И в красивых, с искоркой, маминых глазах.

Я воскликну радостно:
- Счастьице, ку-ку!
Говорил же я тебе,
Все равно найду.

Заключительный танец «Ти моя ластівко, я твоя дитина»

(Дети читают стихи на фоне музыки)

1.Что такое счастье? Таким простым вопросом
Пожалуй, задавался не один философ.

2.А на самом деле счастье это просто.
Начинается оно с полуметра роста.

3.Это распашонки, пинетки и слюнявчик,
Новенький описанный мамин сарафанчик.

4.Рваные колготки, сбитые коленки,
Это разрисованные в коридоре стенки.

5.Счастье это мягкие теплые ладошки,
За диваном фантики, на диване крошки.

6.Это целый ворох сломанных игрушек,
Это постоянный грохот погремушек.

7.Счастье это пяточки босиком по полу.
Градусник под мышкой, слезы и уколы.

8.Ссадины и раны,синяки на лбу,
Это постоянное что? да почему?

9.Счастье это санки,снеговик и горка.
Маленькая свечка на огромном торте.

10.Это бесконечное:«Почитай мне сказку»,
Это ежедневные Хрюша со Степашкой.

11.Это теплый носик из-под одеяла,
Заяц на подушке, синяя пижама.

12.Брызги по всей ванной, пена на полу.
Кукольный театр, утренник в саду.

12.Что такое счастье?Проще нет ответа.
Оно есть у каждого –
(хором) - Это наши дети!

Под музыку дети уходят из зала

[Sveta56]

Розвага для середньої групи дитячого садка

Любі діти, добрий день! (…) А чи задумувалися ви коли – небудь над тим, що для людини означає привітання? Тільки – що ми побажали один одному доброго дня, тобто, щоб день для нас був добрим. А що таке доброта? Де вона є? Давайте поділимося один з одним краплиною доброти (Діти складають долоньки, дмухають в них і передають один одному). Як ви думаєте, на що схожа доброта? Якого вона кольору? Тепла чи холодна? А що треба робити, щоб добра на землі стало більше? Давайте всі разом подумаємо і складемо Велике правило доброти.
1. Нікого не ображати.
2. Всім допомагати.
3. Бути уважним.
4. Нікому не заздрити.
В Дмитра Борисовича Кабалевського є п’єса, яку він назвав так: «Зайчик дратує Ведмежатко». Ось послухайте її і скажіть, хто з персонажів п’єси добрий, а кому, можливо, треба подивитися на себе зі сторони і змінити свій характер (слухання).Чи гарно поводиться Зайчик? Що б ви йому порадили? А ще до нас в гості прийшли сьогодні три подружки. На кого з них ви хотіли б бути схожими? Зараз ми послухаємо, що нам розповість музика про кожну з них (слухання п’єси «Три подружки».) Яка з подружок вам подобається найбільше? Ці три подружки називаються «Пустунка», «Плакса», «Злюка». Ніхто із вас не хоче бути ні плаксою, ні злюкою. А знаєте, чому? Зробіть зараз злий вираз обличчя і подивіться один на другого. Чи подобаються вам такі люди? Чи хочеться вам дружити із злими людьми? Звичайно, ні. А тепер подайте один одному руки, посміхніться і потанцюйте під веселу музику (Діти танцюють під веселу пісню).

[Sveta56]

Розвага для молодшої групи дитсадка

“Мамині дочки” (театр п’яти пальців)

В одному будинку ( з тильної сторони рукавички намальований будинок) жила мама ( на великому пальці малюнок мами).І мала вона аж четверо дочок: Марусю, Ганнусю, Катрусю і Настусю (по черзі показати малюнки дівчаток на всіх пальчиках).Прокинулась мама рано – вранці, приготувала сніданок, нагодувала донечок. Не встигла тільки посуд вимити – побігла на роботу. Стали дівчатка між собою сперечатися, кому ж із них мити посуд. “Я не буду, я не вмію”, - заплакала Маруся (звучить п’єса Д.Кабалевського “Плакса”). “А чому я?” – розсердилась Ганнуся (звучить п’єса “Злюка”). “А нас подружки на вулиці чекають”, - сказали Катруся і Настуся та побігли гратися на вулицю (звучить п’єса “Пустунка”). Повернулася мама з роботи втомлена. Бачить – іграшки валяються по всій кімнаті, на кухні всі тарілки брудні, а дівчатка весело танцюють ( пальчики “танцюють” під веселу музику).Образилась мама на своїх дочок і зібралась йти у світ. Зрозуміли дівчатка, що вони робили все неправильно, швиденько прибрали кімнату та кухню. Зраділа мама, нагодувала їх смачною вечерею, поклала спати і заспівала колискову пісеньку (звучить “Колискова”).

[Sveta56]

Розвага для середньої та старшої групи дитячого садка
(діти під марш заходять до залу ) (Музичне вітання ):
Ведуча : Добрий день, малята!
Діти: Добрий день!
Ведуча: Гарних заспіваємо пісень!
Діти: Хором заспіваємо усі, любимо хороші ми пісні.
(звучить музика «Ведмідь».)
Ведмідь: Хто це тут співає, спати заважає? Ноти ваші я вкраду і в барлогу спати йду!
(відкриває фортепіано, «забирає» ноти, позіхає і знову йде під цю ж музику)
Ведуча: Яке лихо! Ми не можемо тепер ні грати, ні співати! Що ж робити нам, малята? Йдем в ліс нотки визволяти! (Діти вирушають в дорогу під музику С. Прокоф’єва (тема Петрика)).А де ж нам шукати Ведмедя – нотокрада? Напевно, треба просити допомоги у всіх лісових мешканців. А ось і один із них. Хто це?
(«Пташка»).
Діти Пташка!
Ведуча: Так, це пташка! Давайте запитаємо у неї, чи не знає вона, де живе ведмідь?
Пташка: Знаю, знаю! Але відповім лише тоді, коли відгадаєте мою загадку:
У воді сидить охоче, та не риба і не рак, витріща булькаті очі і співає «Кум – кум – квак»!.
Діти Це жабка
Пташка: Так, це – жабка. Вона завжди думає, що співає краще, ніж я.
Ведуча: Пташечко! Ми твою загадку відгадали, то ж показуй нам дорогу!
Пташка: Ідіть прямо по лісовій доріжці, там є лісова галявина, на якій стоїть хатинка ведмедя.
Ведуча: Дякуємо тобі, пташко! Щоб втішити тебе, ми скажемо, що жабка співає гарно, але нам більше подобається твій спів! А ми ідемо далі, шукати Ведмедя. (Чути пісню Лисички). Діти! Як ви думаєте, хто це так співає?
Діти: Лисичка
Ведуча: Зараз ми у неї запитаємо, чи не бачила вона Ведмедя?
Лисичка: А для чого він вам?
Ведуча: Він забрав наші ноти, і діти не можуть співати такі гарні пісеньки, що співаєш ти!
Лисичка: Це ж, напевно, дуже сумно? Я допоможу вам, але спочатку ви допоможіть мені. Я складаю віршик, але не можу підібрати рифму:
Дощик стукає в віконце, заховалось в хмари … (сонце).
Ми не будем сумувати, будем дружно в ігри …. (грати).
Дякую вам, дітки, ви мені дуже допомогли! Ідіть прямо по доріжці, там ви і зустрінете Ведмедя, він спить під дубком. (під «дубком» спить Ведмідь).
Ведуча: Ведмедику, віддай нам, будь ласка, наші нотки, бо нам без них дуже сумно.
Ведмідь (позіхає). Та я тому їх і взяв, що і мені тут сумно. Думав, що стане веселіше, але чомусь нічого не получається, самі ноти співати не хочуть, а я не вмію (реве) У – у – у!
Ведуча: А давайте, діти, розвеселимо Ведмедика, пограємо з ним у гру. (гра «Діти і Ведмідь).
Ведмідь: З вами добре, весело. А пісеньку мені заспіваєте, щоб стало ще веселіше?
Ведуча: Заспіваємо, але тільки тоді, коли ти повернеш нам всі – всі ноти.
Ведмідь: Згода, поверну! Вибачте мені, я більше ніколи не буду брати того, що мені не належить! («повертає» ноти, а діти співають веселу пісеньку).

[Sveta56]

"Дідусь - садівник і козенята"

На музичний супровід №1 "дідусь - садівник" (вихователь) оглядає садок, поливає квіти, милується ними, а "козенята (діти) за ним спостерігають. Їм дуже хочеться погуляти у садочку, поїсти травиці. "Дідусь" втомився. Він сідає на стілець, позіхає і "засинає".
На музичний супровід № 2 "козенята" тихесенько біжать у садок , щоб не розбудити "садівника". Вони сідають біля квітів і прицмокують ("їдять травичку").
На закінчення музики "дідусь" прокидається, підводиться із стільця. "Козенята" лякаються і біжать "додому". Гра повторюється.

[Полечка]

Ведуча. Запрошуємо всіх бажаючих на відкриття нового магазину
«Іграшка».
У продажу: ляльки, м’ячі та півники, мишенята та поросята, жабки
та кошенята, цуцики та мавпенята.
Сьогодні здійсниться справжнісіньке диво : на мить всі іграшки
оживуть, щоб показати всім покупцям, які вони веселі, красиві т і
співучі.
Отже, підходьте, купуйте, грошей не шкодуйте!
♫ ПІСНЯ « Іграшковий магазин ».
1. В центрі міста світлий дім,
Всі дитячі мрії в нім,
Має він чудову назву –
« Іграшковий магазин ».
П-в: Дружно тут живуть ляльки.
Ведмежата і зайці.
Є веселий Буратіно,
І машини й літаки.
2. Відчиняє двері всім
« Іграшковий магазин ».
Він несе тепло і радість
Малювкам у кожний дім.
3. Іграшки дітей чекають
Усміхаються з вітрин,
Пропонують завітати
В « Іграшковий магазин ».
Діти – іграшки стають обличчям до гостей і кажуть:
-Дзінь- дзінь- дзінь- - імітують звучання дзвіночка біля правого вушка.
-Дзінь- дзінь- дзінь- - імітують звучання дзвіночка біля лівого вушка тричі.
-Відкриваємо магазин! – розводять кулачки обох рук від грудей у сторони.
- Завітайте! Завітайте! - кличуть до себе.
-Що хочете - вибирайте! – прикладають руки до грудей і висувають руки
вперед, показуючи на «покупців» - гостей.
/Під музику всі «іграшки » сідають на вітрину магазину .
Першою під музику оживає Лялька. Вона виходить на середину зали/.
Ведуча. – На вітрині лялечка стоїть.
Швиденько ви мене візьміть.
Навчилась « Матінко » співати
Ще й голівкою хитати!
♫ ПІСНЯ ЛЯЛЬКИ.
А я весела лялечка, і я люблю співати,
Поводити голівкою і очі закривати.
”Мамо”,”мамо”, -навчилась я співати.
Мамо, мамо, я хочу танцювати!
/На програш Лялька танцює :висуває почергово кожний каблучок ніжки перед собою, руками показуючи на ніжку. Потім кружляє, перебираючи руками перед собою і вклоняється.
Лялька під музику йде до вітрини магазину, сідає і завмирає.
На середину зали виходить Коник/.
Ведуча. А це – Коник не простий,
Не простий , а заводний.
Ключик чарівний візьміть
І його ви заведіть.
/Ведуча або хтось із «покупців»-дітей заводять Коника великим бутафорським ключем. Звучить музика, Коник співає/.
♫ ПІСНЯ КОНИКА .
А я коник не простий,
А я кконик заводний.
Цок, цок, цок. Цок, цок, цок.
Не потрібен батіжок.
/Коник сідіє на одну ніжку, вклоняється голівкою у ритмі музики, руки тримає перед собою. Коник встає, цокає на місті копитцем однієї ніжки. Руки перед собою. Вклоняється. Скаче до вітрини, сідає.
На середину зали виходить Курочка/.
Ведуча. Є в нас – Курочка жовтенька,
Приваблива, гарненька.
Вміє «ко-ко-ко» казати
І курчат своїх навчати.
♫ ПІСНЯ КУРОЧКИ.
Курочка я молоденька,
І моторна й веселенька.
Заспіваю «Куд-кудах!»
І сховаюся під дах.
/Курочка – на вітрину, з’являється Курчатко/.
Ведуча. Ось Курчатко веселеньке.
І жовтеньке, і гарненьке.
Вміє високо стрибати,
І сміливо так співати!
♫ ПІСНЯ КУРЧАТИ.
Я-Курчатко невеличке.
Маю я жовтеньке личко.
Я сьогодні народилось.
У гніздечку опинилось.
/Курча – на вітрину, з’являється Півник/.
Ведуча. Ось Півник молодий
І поважний, і стрункий.
Вміє крила піднімати
Зранку голосно співати : «Ку-ку-рі-ку!»

♫ ПІСНЯ ПІВНИКА.
Носить Півник –співунець,
Свій червоний гребінець.
І співає гордо діткам?
«Мій гребінчик, наче квітка».
/ Півник – на вітрину, з’являється М’яч/.
Ведуча. Хто такий? Хто такий?
В магазині скаче?
Це яскравий ваш стрибун.
Ваш веселий м’ячик.
♫ ПІСНЯ М′ЯЧИКА.
Я-стрибун, веселий м’ячик.
Не люблю того, хто плаче.
Не люблю того, хто плаче.
А люблю того,хто скаче.
Я- веселий жартівник,
Із дітьми гуляти звик.
Я-стрибаю цілий день,
Розважаю всіх дітей.
/М’яч стрибає на одній нозі, на –другій, потім на двох, кружляє, стрибаючи навколо себе/.
Ведуча. Мишка зробить все для вас.
У святковий денний час.
Буде вам допомагати.
У квартирі прибирати.
♫ ПІСНЯ МИШКИ.
Гарно я люблю вдягатись
І собою милуватись.
І туди, і сюди – кращої мишки не знайти!
* * *
Ведуча. А це – Жабка зелененька
І співуча, й молоденька.
На гітарі вміє грати,
Своїх друзів звеселяти.
♫ ПІСНЯ ЖАБКИ .
Ростуть на болоті і лілії й трава.
Співає дуже гарно зелене жабеня.
«Скоріш до нас приходьте у гості раз і два.
Зі мною заспівайте: ква-ква-ква-ква ква-ква-ква-ква!»
* * *
Ведуча. До вітрини підійдіть,
Цуценятко ви знайдіть.
Буде гавкати, кружляти,
Усіх діток розважати!

♫ ПІСНЯ ЦУЦЕНЯТИ.
Я-собачка Жучка,
Хвостик-закарлючка.
Я тільки ласкаюся,
Іще не кусаюся.
Гав-гав, гав-гав, гав-гав,
Гав-гав, гав-гав.
* * *
Ведуча. Ось - Кишенька вродлива.
Із блакитними очима.
Вранці звикла умиватись
І собою милуватись.
♫ ПІСНЯ КИЦІ.
Вранці Киця прокидалась
І гарнесенько вмивалась.
Стала мордочка чистенька,
Лапки гарні і м’якенькі.
/Киця нявкає, кличе кошенят на танок/.
♫ ”НЕСЛУХНЯНІ КОШЕНЯТА”
1. Киці спиночки з’єднали
І мурликати всі стали.
Лапки вгору підняли,
Танцювати почали.
Няу, няу,няу,няу.
2. Вмить на спинки пролягали,
Неслухняними всі стали.
Гострі кігті показали,
Весело затанцювали.
Няу…
3. Ось Собака вибігає,
Своїм хвостиком кружляє,
Неслухняних кошенят
Налякає всіх підряд.
Гав,гав…
/ Кошенята тікають, Собака їх наздоганяє/.
Дзвенить дзвіночок.
Всі іграшки.
- Дзінь-дзінь-дзінь!
- Дзінь-дзінь-дзінь!
- Зачиняєм магазин!
Ведуча. Дорогі гості! А тепер розбирайте, будь ласка, свої улюблені іграшки і
грайтеся ними із задоволенням.
До наступної зустрічі!
Хай вам щастить!

[НАТА ЛИВ]

Зал святково прикрашений. Дійство починається з пісні про «Дитинство»
(виходить ведуча з дітьми)
Ведуча:Добрий день дорогі друзі!Ми раді вас вітати в нашому чудовому
палаці. Сьогодні яскраве свято-День Захисту дітей і ми вас запрошуємо на фестиваль дитячої творчості»Зірочки Дошкілля
м.Комсомольська».
Ведуча: Комсомольськ-місто дружнє до дитини
Хай про це повсюди слава лине,
Щоб про це усі дізнались люди,
Всі міста хай до дитини дружні будуть.
У містах великих і не дуже
Щоб звертались до дитини «друже»
Хай по світу добра слава лине
Україна-дружня до дитини.
I дитина: Початок літа! Ми малі
Утричі Літу вдячнішими будем
В цей літній день по всій землі
День захисту святкують люди.
II дитина: Це борються за мир і мами й тата
Щоб нам під чистим небом виростати.
Щоб не було війни!І в цілім світі
Зростали діти сонечком умиті.
IIIдитина: Сонце світить угорі,
Зеленіє жито.
Добре нашій дітворі
Жити і дружити.
IVдитина: Добре бігати на луг
Стежкою в”юнкою.
Коли твій найближчий друг
Поруч із тобою.
Vдитина: Ген веселка угорі вигнулась край неба
Мир потрібен дітворі,а війни не треба.

VIдитина:І сьогодні на веселім святі
Разом ми-дорослі і малі
Наче журавлі і журавлята
Що летять до рідної землі.
Ведуча:За кроком крок,за рядом ряд,
Зібрало свято всіх малят,
Прославлять діти неодмінно
Країну рідну Україну.
Зустрічайте наших зірочок!

«Сонечко»,»Сонечко»,»Сонечко»
Рідний садочок так зветься
Плещемо всі у долонечки
Гарно тут дітям живеться

Пісня”Тато і мама”(виконує Ліда Кравченко)
Ведуча:На яскравім нашім святі
Діти з «Горобинки»є завзяті
Тільки музику почують
Зразу весело танцюють

Танок»Рок-ролл»
Ведуча:Саші,Маші і Христинки
Поспішають із «Росинки»
Хай же такі гарні діти
Стануть талановитішими на світі

Пісня-танок
(в кінці до залу вбігають Герої)
Герой:О! друже,поглянь!Скільки дітей навколо!
Добрий день малята!
ГеройII:Щось ви так тихо вітаєтесь!
Давайте ще раз-голосніше
Герой:А тепер давайте дружно після того,як я скажу:»Один,два,три»
Герой:Молодці!А тепер давайте познайомимося!Мене звуть…..

Герой:А як звуть вас?Давайте з вами по команді кожен з вас голосно назве
своє ім’я.Отже;»Один,два,три»
Герой:Молодці!Отож ми з вами вже познайомилися,а зараз пограємо у
цікаву гру,а для цього дружно стали всі на ніжки
Гра: Мы веселые детишки
Мы играем громко слишком
Все в ладошки хлопаем
Все ногами топаем,
Надуваем щечки
Скачем на носочках
И друг другу даже
Язычки покажем
Оттопырим ушки
Хвостик на макушке
Дружно прыгнем к потолку
Скажем всем «Привет»
Гра:” Хто краще сміється”(девочки-«хі-хі-хі»,хлопчики-«ха-ха-ха»,дорослі-«хо-хо-хо»)
Герой:А танцювати вмієте?
Танок
Герой:Продовжується наше свято
Розваг ще в нас багато.
Умощуйтесь зручніше,
Та слухайте уважніше.
Ведуча:Гарний в місті є садочок
Називається «Дзвіночок»
Там луна веселий сміх
З святом,любі діти,всіх!

Пісня-танок»Ромашки»
Ведуча:Ось таланти з «Чебурашки»
І Тетянки,і Наташки,
Колі,Толі,й Ніни-
Гордість України.

Танок «Іграшки»
Ведуча:А скажіть мені будь-ласка
Чи є музиканти в «Казці»
-Так гукає дітвора
В шоу-бізнес нам пора.

Пісня»Наш садок»

Ведуча:А у нас на святі гості з казкової полянки,зустрічайте

Номер «Чарівна поляна»
Ведуча:Ніжна пісня,красивий танок
Це «Попелюшка»-наш садок!

Танок «Рушничок»
Ведуча:Ось і «Рибка золота»
Всіх із святом теж віта
В танці,пісні,і в житті
В них таланти золоті

Пісня –танок»Рідний край веселковий»
Ведуча:На кожному святі всім дарують подарунки,а ви любите подарунки?
подарунки
Ведуча:Сонячним квітом вирує наш час
Радісно дітям живеться у нас
Світле дитинство-веселка ясна.
Радужну днину і помах крила
Все Батьківщина малятам дала.
Дійсність і казка в одному ряду
Діти вкраїнські-це квіти в саду.

Пісня про Україну.

Фінал.

[Sveta56]

Гра "Квітка, квітка, де твоя домівка?"

Матеріал: нагрудники із зображеннями квітів, сонця, хмарки; таблички-ілюстрації, на яких намальовані клумба, кімната, ліс, степ.

Мета: поглиблювати знання про місця поширення тих чи інших квітів; розвивати зв'язне мовлення, увагу, пам'ять; виховувати любов до природи, естетичний смак.

Вихователь розставляє таблички (клумба, кімната, степ, ліс) у різних місцях приміщення, оздоблених відповідними декораціями. Дітям роздають нагрудники із зображеннями квітів і пропонують зайняти свої місця. Починається гра. Квіти "сплять" у своїх будиночках, а гравці Сонечко і Хмарка чекають трохи осторонь.
Вихователь
Вранці прокинеться Сонечко, погляне на луки й поля, до нас зазирне у віконечко, щоб квіточка кожна росла.

Сонечко підходить до кожної оселі, торкається квітів, вони прокидаються і вибігають на середину кімнати, беруться за руки і ведуть хоровод (рухаються в різні боки, роблять "пружинку" тощо). У центрі утвореного кола танцює Сонечко.
Сонечко
Прокиньтесь, любі квіти,
Я - Сонечко яскраве,
Я хочу звеселити
Дерева, луки, трави.
А нумо разом грати
І день новий вітати.

З'являється дитина-Хмарка, прикладає руку до вуха - прислухається до веселого гомону квітів і Сонця.
Вихователь
Та не сподобалося Хмарці, що навкруги все сяє, що квіточки кружляють у танці й Сонечко співає.

Хмарка заходить у коло, забирає Сонечко і відводить убік від інших дітей. Повертається до гурту малят, імітуючи дощик.

Хмарка
Спритний дощик, пустотливий
Від краплинок і до зливи,
Від хмаринок до калюж
Тут і там стриба чимдуж.

Тим часом вихователь забирає картки із зображенням клумби, лісу, кімнати, степу.
Вихователь
Дощик заплутав стежинки, Змішалося все навкруги. І квіти не знайдуть хатинки, Бо змито було всі сліди.

Діти-квіти намагаються знайти свої будиночки.
Вихователь
Щоб доріжки всі знайти й до хатиночок дійти, треба відповіді знати і загадки відгадати.

Вихователь називає по черзі ознаки певної місцевості, де знаходиться домівка тих чи інших квітів. Діти, які впізнали опис свого будиночка, піднімають руки, вихователь ставить на місце потрібну картку, а Хмарка відводить квіти за правильною адресою.
У садку біля паркану
Посадили квіти,
Щоб раділи і дорослі,
І маленькі діти.
(Клумба).

Може, там колись бували,
Де ростуть високі трави.
Але річки не течуть
І дерева не ростуть.
Тоді часу ви не гайте,
Цю місцевість називайте.
(Степ)

Зима за вікнами лютує, а у нас тут все квітує.
(Кімната).

Здогадайтеся, малята,
Де дерев росте багато.
Дикі звірі де живуть,
Ягоди й гриби ростуть.
(Ліс).
На закінчення гри діти танцюють під веселу музику загальний таночок.

[Sveta56]

Гра "Посади квітку"

Матеріал: картки із зображеннями квітів (волошок, хризантем, айстр, лілій, півників або інших, на вибір); ігрове поле, на якому білі клітинки чергуються з уже заповненими; кубик, фішки за кількістю гравців.

Мета: розвивати зв'язне мовлення, увагу, уяву, логічне мислення; узагальнювати знання дітей про квіти, знайомити з творчістю українських поетів, виховувати любов до природи.

Вихователь роздає малятам картки порівну. Діти по черзі кидають кубик і відповідно до числа, яке випало, роблять потрібну кількість кроків фішкою. Якщо рахунок зупиняється на білій клітинці, дитина бере одну зі своїх карток, називає квіточку і розповідає про неї те, що їй відомо з власного досвіду або від дорослих, потім "саджає" її. Якщо фішка стала на клітинку, де вже є квітка, то гравець має сказати, як вона називається і де росте, а вихователь розповідає вірш або казку про цю рослину. Виграє той, хто перший "посадить" усі квіти.

[Ирина Викторовна муза]

Цирк засвічує вогні.
(Старші і середні групи .)
ВЕД.До нас сьогодні цирк прибув,
Він на гастролях довго був,
Тепер приїхав в наш садок
Маленьких розважать діток.
З святом радісним вітаю щастя, радості бажаю!
Шлю вітання для всіх, всіх і запрошую вас в цирк!

Парад-але „Цирк,цирк,цирк.”муз.Шаинского.
Діти стають напівколом і співають.
Пісня „ Цирк,цирк,цирк.”муз. Клянова.
Діти сідають на місця. Вибігають два клоуна .
СМІХОТУНКА.Що за шум? Що за гам?Справжній,справжній тарарам!
БУРКОТУНКА.Чи зручно вам, гості милі?Чи усім видно?
Чи усім чути? Чи всім місця вистачило?
СМІХОТУНКА.Привіт усім! І великим,і малим!
БУРКОТУНКА.Ми дівчатка,хоч куди,ми майстрині вправні
Скажете.і в цей же час все ми зробимо для вас.
СМІХОТ.Ей, хто тут діти, забувайте все на світі!
Розкривайте всі роти і вона, і він, і ти!
БУРКОТ. Скільки вас тут, чи я зможу вгадать?
Мені за день не перерахувать...
Насті, Саші, Каті, Максими...Вгадала?
СМІХОТ.Давай перевіримо, вгадала чи ні?
БУРКОТ.А як?
СМІХОТ.А ось як! Усі Саші плескають в долоні, Насті тупають ногами
Лєри і Віки-руки підіймають,Тараси, Артеми і Вадими
головами махають. А усі решта якмога голосніше імена свої
називають.Отже приготувалися.1,2,3-своє ім׳я назови.
СМІХОТ.А мене звуть Сміхотунка, а це моя подружка-Буркотунка.
Ось і познайомилися..!
Ось тепер усі ми разом, починать виставу час.
Виступайте акробати, дуже просимо ми вас!
Ходімо Буркотунко!
Разом вклоняються і йдуть. Одна заходить. за ширму, друга крокує на місці, потім повертає назад дістає гармошку.
БУРКОТ.Ось нарешті, я зосталася сама! Зараз заграю вам веселу
мелодію(грає на гармошке і промовляє)
Ті-лі-ті-лі,тра-лі-валі, на гармошке граю в залі.
СМІХОТ.(вибігає, забирає гармошку)Буркотуночко, ти що!
Тут грати не можна, дорога хвилинка кожна.(убігає)
БУРКОТ.То що за проблема? Ну не можна тут- то заграю там.
(дістає бубен. Переходе на інше місце.)
Тара-тара, трам-там-там, я отут пограю вам!
Вибігає Сміхотунка, забирає бубон.
СМІХОТ.Ну я ж тобі, казала. Що тут грати не можна! Треба ж
акробатам виступати.(Убігає.Буркотунка дістає дудочку,переходе на інше місце.)
БУРКОТ.(роздратовано)Не можна тут, не можна тут (показує)
Ось тут заграю!(Дмухає, дудочка не грає.)Ой лишенько,
що ж робити?Моя дудочка не грає...
СМІХОТ.Я ж тобі казала, що не можна грати.Ось ідут вже акробати,
може вони допоможуть нам?
ТАНОК АКРОБАТІВ.
БУРКОТ.Ну що? Допомогли твої акробати? Це ти винна. Тут грати не
можна ,тут грати не можна! Ось дудочка і злякалася, а я так
хотіла заграти гостям веселу мелодію, щоб всім було весело
а ти ...
СМІХОТ. Ну, давай спробуємо! Але грати повинна не ти сама, а цілий
Оркестр, ось тоді наша дудочка і заграє.
БУРКОТ.Чудова думка! Друзі нам потрібна ваша допомога.
ОРКЕСТР „ПОЛЬКА”муз.Олександрова.
СМІХОТ.Гарна мелодія, але дудочка не грає.
БУРКОТ.То їй слон на вуха наступив, от вона і не чує нічого.
СМІХОТ.Ой не можу!Де це ти у дудочки вуха побачила?(сміється)
БУРКОТ.А чого ж вона вередує?
СМІХОТ.А може вона не мелодії любить, а пісні?
БУРКОТ.Пісні?А я співати не вмію.
СМІХОТ.Що, слон на язика наступив?
БУРКОТ.Ніхто мені на язика не наступав, але співати не вмію.
СМІХОТ.Діти, а ви співати вмієте? Не чую? Допоможите нам?Треба
Дудочке гарну пісню заспівати, щоб вона почула і заграла.
ПІСНЯ „ ПІСНЯ-ВЕСЕЛИНОЧКА.”муз.Протасова.
БУРКОТ.Знов дудочка не грає.
БУРКОТ.Якась вона в нас вередлива.І дуже мені когось нагадує...
(підозріло розглядає дітей)
СМІХОТ.Облиш свої підозри! Діти у нас дуже слухняні.Правда ж? А
нашу вередливу дудочку,може приборкати дресирувальниця
циркових конячек.
ДРЕСЕРУВАЛЬНИЦЯ.Я тигра,і ведмедя не боюся,
Бо дресерувальницею звуся
Як тільки скажу:”Але-оп!”Коні всі ідуть в галоп!
ТАНОК „ЦИРКОВИХ КОНЯЧЕК.”латв .нар.м.обр.Шевченко.
СМІХОТ.Знов не вийшло,не хоче грати.
БУРКОТ.Увага!Увага!Тих,хто має слабки нерви і хворе серце, просимо
Вийти із залу. СМІХОТ.Усі хто боїться диких звірів, тікайте відразу! На арені цирку
Лісові звері.
ТАНОК „ПОЛЬКА ЛІСОВИХ ЗВІРІВ”муз.Рубальскої.ТАНОК „ЗАЙЦІ З БАРАБАНАМИ.”
БУРКОТ.Ми побачили сьогодні коників і зайченят,
А який же цирк буває без веселих мавпенят?
Може вони допоможуть нам?
„ТАНОК МАВПЕНЯТ”муз.Африк Симон.
БУРКОТ.Вже і звірі виступили, а вона все одно не грає.Хто нам тепер
допоможе?
СМІХОТ.Здається я знаю, хто допоможе.Який же цирк без фокусів?
Ви любите фокуси?Зараз перед вами виступить
Найчарівніший з усіх чарівників...
ФОКУСНИК ПОКАЗУЄ ФОКУСИ.
БУРКОТУНКА ПОКАЗУЄ ДУДОЧКУ І ПРОСИТЬ ДОПОМОГИ.
ФОКУСНИК.Вашого прохання не забуду сміх і радість я дарити буду.
І на радість всім у цьому залі,
Хочу щоб гімнастки танцювали.
Один,два,три-танцюйте гімнастки чарівні.
ТАНОК ГІМНАСТОК.
БУРКОТ.Не грає і все тут.
СМІХОТ.Ой, лишенько! Як я могла про це забути?
БУРКОТ. Ти про що?
СМІХОТ.Діти,яка зараз пора року?
ДІТИ. Зима!
СМІХОТ.А як її ще можно назвати?
ДІТИ.Зима-Чарівниця.
БУРКОТ.Так ,вона справді може робити різні чарівні речі.
СМІХОТ.Давайте її покличемо вона прийде до нас і допоможе.
ДІТИ.Зимонько-чарівниця! Приходь до нас!
ЗАХОДИТЬ ЗИМА.
ЗИМА.Я Зима-чарівниця,все підслухала.Свято без мене розпочали?Це
я зробила,що ваша дудочка не грає.От я снігом доріжки замету,
а вас всіх заморожу!
СМІХОТ.Зимонько,ну навіщо одразу сердитися?Ми тебе зовсім не
не хотіли образити.І у цирк ми запрошували всіх.
ЗИМА.А я не чула.
БУРКОТ.Інколи таке буває у тих хто не миє вуха (буркоче)
СМІХОТ.Зимонько розчаклуй нашу дудочку, допоможи.
БУРКОТ.Допоможи,будь ласка.
ЗИМА.Бач, які швидкі! Поки не виконаєте мої бажання, я вам не
допоможу.
БУРКОТ.Ми на все згодні! Так діти?
ЗИМА.Я пісні люблю слухати,здогадайтесь про що?..
ВЕД.Діти,як ви думаєте про що зима хоче послухати пісню.
ДІТИ. Про сніг...
ПІСНЯ „БІЛИЙ СНІГ.”муз. Філіппенка.
ЗИМА.Молодці, здогадалися!
БУРКОТ.Це ще не все,на арені цирку дресерованні лисички -сестрички
Гарно уміють вони співати, будуть всіх нас звеселяти.
ПІСНЯ „СІЛА ЛИСКА КРАЙ ВІКНА.” укр.нар.мел.
ЗИМА.Гарно співають, а от зможете виконати друге моє бажання?
СМІХОТ. Яке?
ЗИМА.Бажаю вірши послухати.
БУРКОТ.Діти, хто Зимі-чарівниці віршик розкаже,не побоїться,
вірша не забуде, не зупиниться?
ЧИТАННЯ ВІРШІВ ПРО ЗИМУ.
ЗИМА.Ти ба і вірши вони знають!Ось я вам таке бажання загадаю,
що ви виконати його не зможете...Хочу я диво дивне побачити
здивуватися і звеселитися.Ось тоді ваша дудочка і заграє...
СМІХОТ.Добре, вперше проїздом на арені нашого цирку іноземні
актори поросята,єдині гастролі.
ПІСНЯ-ТАНОК „ВЕСЕЛІ ПОРОСЯТА.”муз.Гвоздій.
ВИБІГАЄ КЛОУН.ТАНОК КЛОУНІВ.
КЛОУНИ.Любим жарти ми і сміх,звеселимо в цирку всіх.
ЗИМА.Здивували й звеселили ви мене малята.Дуже, дуже гарне свято.
Щиро я вас всіх люблю.Обіцянку я свою виконаю залюбки,
Будьте певні малюки.Ваша дудочка заграє,бо зима всі чари має.
ЗИМА ЧАКЛУЄ.ДУДОЧКА ПОЧИНАЄ ГРАТИ.
БУРКОТ.Дякуєм тобі зима,взимку кращого нема.
СМІХОТ.З чарівницею на святі разом всім затанцювати.
ЗАГАЛЬНИЙ ТАНОК „КАБЫ НЕ БЫЛО ЗИМЫ.”муз.Шаїнского.
СМІХОТ.Закінчилася вистава,веселилися на славу,
БУРКОТ.Заітайте ще сюди, будем раді вам завжди!
ВСІ ПІД МАРШ ВИХОДЯТЬ.

[Дивинская Мила]

Ой на Івана, ой на купала


Мета. Створити веселий настрій, виховувати любов і повагу до оточуючої природи, до звичаїв свого народу, загартовувати дитячий організм, повторювати і зафіксовувати у дитячій пам'яті раніше вивчений матеріал; пісні, таночки, ігри.


Обладнання. Шапочки квітів, грибочків, бджілок, равлика. Костюми Мавки, ведмедика, козлика, вовчика, лисички. Зробити два курені, купальську віху, віночки. Підготувати різнокольорові кульки, стрічки, сухі гілки, пісок, відра з водою. Цукерки, вишні, черешні, мед.


Дійові особи. Ведуча, діти, дівчинка-літо, Лісова Мавка — дорослий, хлопчик-ведмедик, хлопчик-равлик, хлопчик-козлик, хлопчик-вовчик, хлопчики-грибочки, дівчатка-квіти, дівчатка-бджілки, дівчинка Наталочка, гусенята (З—4 дітей), дівчинка-лисичка.


Територія дитячого садка прибрана по-святковому (зелень, віночки, стрічки, кульки). Приготовлені два опудала — «Купало», зроблене з гілки верби, прикрашеної квітами, віночками і «Марени» — гілка з ягодами вишні, черешні, цукерок, квітів і т. д.


В кутку майданчика приготовлено місце для купальського вогнища, з дотриманням техніки безпеки (пісок, відра з водою, лопати і т. д.). Для вогнища сухі гілки, дрова, старий папір. На початку майданчика встановлена купальська віха – колесо, заквітчане па високій жердині чи палиці.


В запису звучать обрядові купальські пісні. Діти збираються біля двох куренів. Окремо хлопчики, окремо дівчатка.


Діти молодшої групи у шапочках птахів-шпаків. Сидять «зграйкою». Майданчиком ходить дівчинка-літо у віночку з квітів і трав, у руках гілочки ягід вишень, черешень і кошик з ягодами. Всі співають пісню «Літо» — муз. В. Шаїнського. (див. додаток №1)


Ведуча.
Ходить літо
Білим світом
Від двора і до двора.
А за літом червень слідом
Спілі ягоди збира.
І солодкі, і червоні
Обриває тут і там,
Не сороці, не вороні,
Куштувать дає шпакам.
Т.Коломієць.


Літо.
Ну. які вони, скажіть-но,
Чи сподобались, чи ні?
(Всі гукають: «Дуже смачні! Літо, дякуєм тобі!»)


Ведуча.
І збирає, вибирає літечко
Найспіліші та смачні.
У найбільший козубок
Для малят у дитсадок!
(Дівчинка-літо стає збоку біля гарно оформленого столу достатку, де розміщені усі дарунки літа. Ставить там кошичок).


Діти біля куренів починають перекличку.
Дівчатка.
На Івана Купала
Жаба в борщ упала.
Дівки не поспіли —
Хлопці жабу з'їли!
На Івана, на Купала
Гуска в борщ упала,
Хлопці не поспіли,
Дівки гуски з'їли!
(Дівчатка сміються, перешіптуються).


Хлопчики (говорять).
Йшли дівчата границею,
Зустріли відьму з дійницею.
Йшли дівчата мостом,
Зловили відьму з хвостом!
(Хлопчики сміються).


Ведуча. Уже з перших слів відчувається настрій свята — жартівливе, веселе, але трішки лячне, бо згадуємо невідомі сили природи. Вам не страшно, діти? Ні? Молодці! (Виходять дівчатка з віночками в руках).


Весною в нашому садочку
Скопали ми грядочки
І посіяли квіточки
На Купала, на віночки.
Ой на Івана, ой на Купала,
Ой там дівчина квіти збирала,
Квіти збирала, вінок сплітала,
Та на синю хвилю, на воду пускала.
(Дівчатка виконують таночок з віночками).


Ведуча.


В цей день дорослі дівчата пускають віночки за водою. А. ще є такий цікавий звичай: віночки кладуть на городину, щоб краще росла і закидають на дах — щоб відігнати зло, все погане, нечисте. Давайте і ми так зробимо!


Хай у нашому садочку буде всім добре! (Дівчатка несуть віночки на свою грядку, закидають на дах літніх хаток, які розміщені на майданчиках).


Звучить ніжна музика. З-за дерев виходить лісова красуня — Мавка (дорослий).


Я сьогодні тут гуляю.
Трав найкращих назбираю,
А ці трави не прості,
Лікувальні, чарівні!
Чудодійну силу мають —
Всі хвороби проганяють!
(Присідає перед кущиком суничок, які ростуть на галявинці, до неї підходить ведуча з дітьми).


Ведуча. Добрий день, чарівна Мавко! Як нам приємно зустрітися з тобою у цей такий незвичайний літній день!


Мавка. Вітаю вас! Я думаю, діти люблять природу, оберігають цю красу. Якщо так, то вона сьогодні відкриє вам свою душу, дасть вам цілющі трави від усіх хвороб, ви почуєте голос цих трав, ви почуєте музику природи і будете ще уважніші й чутливіші до неї.


Ведуча. Дуже цікаво. Мавко, ми готові слухати! (Діти слідкують за рухами Мавки, яка зупиняється біля кущика чорниці. Кущ «оживає»),


Аудіозапис.
Ми чорнички-чорноочки,
Лікувальні в нас листочки,
Ягідки і квіточки,
Щоб не хворіли діточки!
Хто нас влітку споживає, —
Міцне той здоров'я має!


Діти і ведуча у захопленні! Вони почули, милуються чарівним кущиком, який навіть рухається їм назустріч! (До куща прив'язана нитка зеленого кольору, яку змотують).


За бажанням дітей, Мавка може розповісти дітям про лікувальні властивості будь-якої травички чи кущика, який знаходиться поблизу.


Лісова Мавка розкладає купку кропиви, через яку діти, якщо перестрибнуть, будуть здоровими, міцними, сильними. Гра «Перестрибни через кропиву».


Ведуча. Чарівна Мавко! Біля тебе так бути нам приємно, здається, навіть птахи сьогодні співають по-особливому!


Мавка. Так, так! Це звучить пташина музика літа у супроводі легенького вітерцю!


Ось послухайте. (Діти слухають).
А може чиїсь голоси ви впізнали? (Діти називають голоси тих птахів, які почули: соловей¬ка, горобчиків, шпаків і т. д.).
І ще одне диво! Танцюють квіти. (Танок за вибором муз. керівника).
В кінці таночку до них підлітають бджілочки, добираючи в свої кошички солодкий квітковий медок. Покружлявши навколо квітів, летять до вулика, але назустріч їм виходить ведмедик.
Діти грають у гру «Рій». Музика В.Верховинця (див. додаток №2).


Ведмідь (в кінці гри говорить):
Ну чого ж ви шумите?
Жалите і кричите,
Наче я у вас щось вкрав?
І чого б це я кричав?
Я на пасіку ходив.
Пасічника там зустрів.
Він медком мене вгостив
(Показує мед у сотах).
А ось цей медок —
Я несу у дитсадок.


Бджілка-матка.
Так відразу б і сказав,
А то так нас налякав!
А якщо ти йдеш в садок,
То візьми і наш медок,
Ми над липами літали
І пахучий мед зібрали.
Віднеси для діточок,
Щоб малята силу мали.
Добре бігали й стрибіїли!


Ведмідь.
Дуже дякую, давайте,
І мене більш не чіпайте!
(Ведмедик іде «у дитсадочок», несе мед на «стіл достатку». На майданчику з'являється равлик).


Дівчинка (виходить). Дивіться, який гарненький равлик! А я одного разу дуже його злякалася.
Поглянула я і злякалася трішки,
На спині — хатинка, під стріхою — ріжки.
Ті ріжки ворушаться, наче антени,
Бо вказують шлях від хатинки до мене.
Хто мешкає в ній — риба, птиця чи звір?
Ой, краще швиденько заскочу у двір.
Сховаюся тут за кущами малини,
Й дивитися буду на диво-хатину.
Та й в хатці злякались, сховалися ріжки.
Я довго сиділа в малині зеленій,
Дивилась на хатку, а хатка на мене.


Гра з равликом.
Мавка розповідає про гриби, запитує у дітей, чи вміють вони розпізнати їстівний і отруйний гриб. Запрошує малят на грибну галявинку, але для цього треба перейти через місток, а на містку... Вовк!!!
Інсценівка пісні А.Філіпенка «Через міст перейти» (див. додаток № 3).
Провести гру «Хто збере більше їстівних грибів?»


Ведуча.
Ну й дива! Дивіться, діти.
Ожили не тільки квіти,
Ось грибочки ожили —
Весело в танок пішли!
(«Танок грибів-боровичків» — середня група, за вибором).


Мавка.
Я для вас все розказала.
Вся природа вас вітала.
Танцювали для вас квіточки.
Заспівайте ще нам, діточки!
Діти співають пісню Є.Сухини «Пожалій мурашечку» (див. додаток № 4).


Мавка.
Молодці у вас малята,
Так співають, як пташата!
Час прийшов з вами прощатись
І до лісу повертатись.
Тож на згадку вам лишаю
Оцей збір для фіточаю.
Ведуча і діти дякують Мавці, вона прощається з усіма і зникає десь за деревами.
З-за куща, крадучись, з'являється лисичка, співає (див. додаток № 5).
Я лисичка, я міс лісу!
Справи добре знаю я.
Свято тільки як зачую,
Тут як тут прибуду я!
Поспіваю, потанцюю,
Усім настрій підніму,
З святом вас усіх вітаю.
Дуже курочок, гусочок, качок, пташок.


(Злякано і лукаво усміхаючись).


Ой, що це я співаю,
Дуже квіточки люблю!
(Танцює з квіточками. Чути гелготіння гусей. Дівчинка Наталочка гонить гусей пастись. Лисичка ховається за кущик).


Ведуча. Прекрасна пора року — літо! Можна купатися, загоріти, посмакувати ягідками, але чому ти така невесела, Наталочко? (Всі співають українську народну пісню. «Ой на Івана Купалочка не виспалася Наталочка»).


Ведуча. Так, діточки, Наталочка не виспалася, бо справді коротенькі зараз ночі, але зате великий і довгий день! Можна набігатися, набавитися в різні цікаві ігри. Побачити і почути багато нового.
Раптом чути крик гусей.
Лисичка хоче зловити гусочку.
Діти бавляться в народну гру «Хитра лисичка».


Ведмедик (виходить).
Що за шум іде ліском?
А... це ти, Лисичко,
Як без справи ходиш ти,
То мені допоможи
Пригостити всіх медком!


Лисичка.
Дуже прошу, вже біжу,
Я тобі допоможу!
Дітей пригощають варениками з ягодами і свіжим медом. Розвага закінчується.

[liybliana]

День народження землі
(входить Природа)
Природа: Природою зовусь я , мої милі,
Все, що навколо, все це я створила, даю вам силу, щоби ви росли,
Бо всі ми діти матінки-Землі.
Отож, сьогодні в неї свято,
І гості прийдуть,їх багато,
дятел, сойка та лелека
любий дядечко здалека
Цілий виводок зайчат
І п’ятірко білченят,
Три ворони, дві сороки,
Іменини-то морока.
Цілий рік Земля працює,
А що ж ми їй подаруєм?
Тож берімось до роботи,
Ох, турботи, ну й турботи!
(входить Флора і Фауна)
Флора: Називають мене Флора,
В мене очі, наче зорі,
Завжди замріяна, тендітна,
Ласкава, ніжна та привітна!
Фауна: я-Фауна, швидка як вітер.
Можу за птахом полетіти
І за оленем пострибати
І з білочками пустувати!
Разом: тож вирішила Природа-мати
В придане нам дарунки дати.
Фауна: мрійливій Флорі світ рослинний,
Флора: А жвавій Фауні-тваринний.
Природа: Ох, дівчатка мої милі
Допоможете мені?
Треба звірів всіх скликати
На день народження Землі,
А що будем дарувати,
Треба в кожного спитати!
Зайчик: (співає) Як тут гарно, як чудово
Сяє двір немов обнова,
Землю будем ми вітати,
Щастя-радості бажати!
(говорить) Подаруєм ми морквинку
І зелену капустинку,
Хай цвіте і хай буя
Наша матінка-Земля!
Природа: Дуже вдячна, зайченятка,
Ви сідайте тут, малятка,
Разом будемо співати
Землю-матінку вітати!
Ось із лісу вайлувато
Йде ведмедик волохатий.
Ведмідь: Іменини-дивовижа,
Меду я приніс вам діжу,
Будемо всі ласувати,
Іменинницю вітати!
Фауна: Дякую, що ти прийшов,
Подаруночки знайшов,
Ми заграєм й заспіваєм,
Землю-матінку вітаєм!
(гра на ДМІ)
Білочка: А я білочка руденька,
З лісу я прийшла швиденько,
По галяві стриб та стриб,
І знайшла великий гриб!
Знайду шишку в соснячку
І гризу для втіхи,
Та найбільше до смаку
Міцненькі горіхи!
Природа: Дякую вам, друзі милі,
Земля матінка зрадіє,
Чую Хтось до нас летить,
На галявину спішить.
Сороки: (співають) Понесли ми до млина
Добрий клуночок зерна
І для нашої Землиці
Випекли ми паляниці.
(говорить) Чорно-білі ми сороки
Гарні птахи білобоки
Землю-матінку вітаєм
Щастя-радості бажаєм!
Фауна: Нумо звірі веселитись
І співати і радіти!
(гра «Голубка»)
Флора: Біля лісу хтось співа
Цілий день кВа кВа, кВа кВа,
Це маленькі жабенятка,
тихе озеро їх хатка.
Лелеки до озера теж прилетіли,
Гніздечко вони тут зробить захотіли,
Поважні Лелеки в краю цім живуть,
Їх пташенята в гніздечках ростуть.
Жабки: Ми малі зелені жабки
,кВа-ква-ква
Маєм дуже спритні лапки,
КВа-ква-вка,
Ранок зустрічаєм, весело стрибаєм
І з лелеками ми дружим,
Не сумуєм і не тужим!
Природа: В гру веселу будем грати?
Починаєм рахувати!
(гра «Болото»)
Лелки: Ми лелеки, птахи горді, на болоті ми живем
Землю матінку вітаєм
І таночок починаєм!
(танок жабок та лелек)
Фауна: Що я чую. Жу-жу-жу
Бджілка: Я до вас усіх спішу, я іще не запізнилась?
Ох втомилась я, втомилась!
Цілий день нектар збирала,
Для Землиці готувала,
Все найкраще, що я маю,
Тобі в дар, Земле, складаю!
Природа: любі гості, славні. Милі,
Я сюди вас запросила,
Щоб могли ви поспівати,
Матір-Землю привітати!
(Пісня «Як весело»)
(входить Вовк)
Вовк: Як завзято всі танцюють
І нікого геть не чують,
Може кинути мішка
й теж утнути гопака?
Іменини, іменини,
Тільки й чути без упину,
Вирішив я, годі гратись,
Будем бізнесом займатись,
Гроші треба заробляти,
Будем речі продавати,
А хто слухатись не стане,
всюди я його дістану
(танок «Ярмарка»)
Лисичка: Продається пишний хвостик
Модницям на диво,
Продається гарний хвостик,
Купуйте сміливо!
Їжачки: Ми маленькі їжачки,
Продаємо голочки,
Продамо ось голочки,
купимо всім піджачки!
Купуйте наші голочки,
собі пош’єте сорочки!
Соловейко: Я маленький соловейко,
живу на узліссі, голос мій без мікрофона
чути всім у лісі,
та не хочу вже співати
хочу голос свій продати,
а куплю магнітофон
підключу до мікрофона
хай співає на весь ліс!
Гриб: Я білий гриб, я боровик,
До шапочки своєї звик,
Та хочу я її продати
На модну шапку поміняти!
Кошеня: Я сіреньке кошенятко
Буду лиш сметанку пить,
Я круте вже кошенятко
миш тепер самі ловіть,
Продаю мишоловки!
Черепаха: Я болотна черепаха
Називають всі «невдаха»
Досить вже мене жаліти,
Хочу я розбагатіти
Ключик золотий продам
І тоді на заздрість вам
Буду жити я в столиці!
Природа: Що з вами сталося? Чому ви покинули свої лісові клопоти?
Адже всі ми діти матінки-Землі, отже кожен повинен робити те, що казала вам Земля, а не Вовк!
Ліс для нас усім багатий,
Все, що в ньому є- твоє
Тож навіщо продавати найдорожче, що в нас є?
Хто порятує нас з біди, куди з проблемою іти?
(входить Сонячний промінець, веде Вовка)
Сонячний промінець: (співає)
Я веселий і сміливий промінець
Я заброду подолав і злу кінець.
Припалив йому я ніс, ха-ха-ха,
Сів на спину і на хвіст,ха-ха-ха,
Добре Вовка налякав!
Добре Вовка налякав!
Природа: Ой. Промінчику хоробрий,
Вдячна я тобі, що добрий,
злого Вовка ти прогнав,
землю ти порятував!
Вовк: Звірів я вже не лякаю
Нашу матінку Землю
З днем народження вітаю!
Флора: всі ми рослини і звірята,
І пашки і пташенятя,
Діти матінки-Землі,
І дорослі, і малі.
Фауна: Тож давайте пам’ятати
Дуже легко все продати, та нелегко повернути,
Все, що втрачене, забуте!
Природа: так живуть у мирі
Злагоді й добрі
Птахи, звірі та рослини
Всі дари Землі! (пісня «Сонячна пісня»)

[Elen2]

Можно провести ,как кук. театр или инсценировать.
Як жук будував собі хатинку
Інсценівка за віршем Ганни Чубач «Жук малий і волохатий»

Дійові особи.
Василько, Степанко, Жук, Равлик, Корова, мурахи, Бджілка, Пташка, Жабка, Сорока, Джміль, Комар, Змія. (Окрім перших трьох ролей, які є головними, всі інші «разові» ролі можуть виконувати лише кілька дітей, вдягаючи в перебігу дійства відповідні наголівнички й промовляючи то за одного, то за іншого персонажа).
Декорації.
З лівого боку — передня стіна сільської хати з віконцем і прочиненими дверима. Посередині — місток на тлі озерця. З правого боку — зелений лужок: виготовлені з паперу трава, стебла, листя рослин і квіти зумисне збільшені. Під великим листком сидить зажурений Жук. Обабіч нього, дещо на відстані, стоять Василько й Степанко.


Василько. (показує на Жука).
Жук малий і волохатий
Все життя прожив без хати.
Вдень від холоду тремтів,
А вночі від страху млів.

Степанко.
Дощик спинку обливав,
В душу смутку наганяв.

Жук. (зітхає).
Ох, набридло мені жити
Під дощами і під вітром.
Хай малий і волохатий —
Хочу я своєї хати!

З'являється Равлик.

Жук. (показує на нього).
Он повзе маленький Равлик
По стежині біля ставу.
Бач, у Равлика вся спинка
Добре схована в хатинку.

Жук підводиться й підходить до Равлика. Хлопчики також стають обабіч них.

Василько.
Жук у Равлика спитав.

Жук.
Хто тобі хатинку дав?

Степанко.
Равлик гордо похвалився.

Равлик.
Я з хатинкою вродився!

Степанко.
Потім Равлик засміявся
І в хатиночці сховався.
Равлик напинає свій наплічник-хатинку на голові й зникає. Василько зі Степанком ідуть до хати й стають на порозі. Жук, отямившись, швидко біжить за ними.

Василько.
Жук образився, прибіг
Аж на наш низький поріг.

Жук із цікавістю зазирає за двері.

Степанко.
Зручно в сінях примостився,
Нашу хату роздивився,
А тоді спитав у брата.

Жук. (обертається до Василька).
Де взялася ваша хата?

Василько.
Хто ж, крім тебе, та й не знав
Хату тато збудував!

Жук. (ображено).
Ти б на мене подивився
Я сиріткою вродився!

Похнюпившись, іде геть.

Степанко.
Жук із нашого порогу
Ген подався на дорогу.

З'являється Корова зі жмутом трави.

Жук.
Он назустріч йде Корова
Круторога і здорова.
Запитаю про своє: (перестріває)
А у тебе хата є?

Степанко.
А Корова їсть траву.

Корова. (обминаючи Жука, показує перед себе).
Онде в хлівчику живу.

Жуючи й киваючи головою, йде далі.

Жук. (заздрісно).
Той хлівець, мабуть, здоровий,
Коли там живе Корова.

Зітхає, підходить до пенька й присідає за ним, Степанко і Василько стають поблизу.

Василько.
Жук малий і волохатий
Натомився всіх питати.
Він знайшов трухлявий пень
І сидів там цілий день.

Степанко.
Там і нічку він проспав.
Що робити — сам не знав.

Жук виходить з-за пня, розглядається. Повз нього заклопотано пробігають одне за одним дві мурахи зі стеблинками. Бджілка зі слоїком меду. Пташка з великою пір'їною.

Жук.
Он біжать мурахи в поле,
Мед збирають дикі бджоли,
І якась мала пташина
До гнізда несе пір'їну.

Стріпується, піднімає голову, розправляє плечі.

Василько.
Жук розправив чорні крила
І відчув, що має силу.
І сказав собі завзято.

Жук.
Я також збудую хату!
Ходить, збираючи грубі, як колоди, бадилинки (трубки з цупкого паперу).
Ось візьму суху травинку
І стеблинку-бадилинку,
Поскладаю на листок,
Віднесу все під місток.

Поклавши на плече свій будівельний матеріал, Жук прямує до містка, біля якого кумкає Жабка. За ним ідуть хлопчики.

Степанко.
Під містком жаби кричали
І Жука не помічали,
Але він їх не злякався,
За свою роботу взявся.

Василько.
Із глибокої криниці
Наносив крилом водиці.
Цілий день не спочивав —
Будував та будував.

Жук у цей час «будує». (По завершенні слів готову хатинку висувають з-за містка).

Жук. (задоволено оглядає).
Хай над вечір, та на диво
Хатка виросла красива!

Василько.
Жук від щастя заспівав,
Потім сів і задрімав.

Жук спочатку дзижчить, кружляючи на місці й розмахуючи руками-крилами, а далі вмощується під хатинкою й заплющує очі.
З-за кущів по черзі підводяться й, вигукнувши своє, ховаються Джміль, Комар, Сорока.

Степанко.
Позліталися джмелі.

Джміль.
В хаті — вікна замалі!

Василько.
Носа висунув Комар.

Комар.
Він забувся про димар!

Степанко.
Обізвалася Сорока.

Сорока.
Ця хатинка – кривобока!

Василько.
Всіх зацитькала змія.

Змія. (показує голову з-за хати).
Хата гарна, бо — своя!

Степанко.
Йшли мурахи навпростець.

Мурахи. (проходять повз Жука).
Справді, Жук наш — молодець!

Василько.
Але Жук того не чув.
Він втомився. Він — заснув.

Жук усміхається із заплющеними очима.

Жук.
Сплю і бачу уві сні
Власну хатку в бур'яні.
Бачу небо, бачу поле —
Я щасливий, як ніколи!

Повертається на бік і обнімає хатинку рукою. Під музичний супровід виходять усі персонажі. Жук підводиться й весело танцює разом з ними.




КІНЕЦЬ

[талант]

Спасибо, что откликнулись. Попытаюсь научиться. А сейчас хочу поделиться. Вчера ставила номер на выпускной школ. Длился 7 мин. Готовила за 1 день.
1 Выходит на сцену Бабушка и говорит слова о течении жизни и как ростут дети
2 Звучит муз "усатый нянь" (знаете?) Выходят 4 хорошо беременных мамы, продефилировали.
3. За ними под муз. Данко "Малыш" выходят ясли, держась за большую сороконожку,
переступают ч\з нее и говорят слова, по 2 смешных строчки.
4. Звучит муз. Королевой "Неужели это я" (тут я наложила звук звонка на урок), на сцену вых. первоклассники и каждый себе берет маленького, кружатся ...,
5.На сцену к ним вых. выпускники, танцуют медл танец как на диско, а дети себе продолжают
6. Вых на сцену родители и разбирают себе выпускников,все кружатся парами
Становятся в общий круг(м д м д м д ...)
Дев ша вперед(все при этом за руки), потом мальчики а д назад
по кругу
и на построение как в хоре, впереди ясли и по возвраст.
Вконце вышла солистка и спела песню выпускников "Мы вернемся " студии Ермолова (знаете?)
Зал сначала ржал, потом плакал, а потом все аплодировали стоя и дарили цветы.
А самое главное никто не поверил что была 1 репетиция. Я подумала, может это интересно? У меня в практике много таких безбашенных проэктов. Кому интересно, напишу еще. или спросите на тему.

[Sveta56]

сценарій лялькового театру "Гарбузова каша"
Казка про гарбузову кашу

Дійові особи: Ведмедик, Вовк, Лисиця, Заєць, Сова

Ведмедик. (протирає очі) Доброго ранку, малята! Ви уже в дитсадочку?(…). І ви вже робили сьогодні зарядку? А я ще ні, бо тільки – що прокинувся, я ж такий великий сонько, люблю зранку поспати, тому і проспав вашу зарядку. А так не хочеться робити її самому… А давайте я вас навчу своєї, ведмежої зарядки, а ви зробите її зі мною, згода? Ось слухайте і повторюйте рухи за мною: Ранок починається, («веселі ручки» знизу)
Сонце підіймається, (ручки вгору)
Деревця хитаються , (ручками хитаємо вгорі)
Пташки прокидаються, ( помахи рук)
Море прокидається, (горизонтальні помахи рук)
Хвилі підіймаються, (руки вгору – вниз)
Рибки звеселяються, (ручки човничком)
Човники гойдаються (похитування корпусом)
Ну що, запам'ятали? Тоді разом зі мною зарядку почи-най! (роблять зарядку) Молодці! А тепер я вже можу бігти до нашого лісового струмка вмиватися і чистити зуби, бо всі ведмежата зранку завжди чистять зубки. А ви малята, також вмиваєтеся зранку? (…) А чистите зуби? (…) Це дуже добре! Забалакався з вами, треба скоріше бігти до струмка! ( біжить, дивиться вниз). Ой, щось я знайшов (підіймає щось із землі, роздивляється).Що це воно таке? У кого б запитати?
( У справах поспішає Лисичка і навіть не дивиться на Ведмедика)
Ведмедик. Добрий день, Лисичко, ти не знаєш що це таке?

Лисиця. Не знаю, не знаю, це мене не цікавить.

(З'являється сердитий Вовк)

Ведмедик. Вовчику - братику, ти не знаєш, що це я знайшов?

Вовк. Я такими дрібницями не цікавлюся. (Але потім схаменувся). Ану дай, я скуштую! Та й погане ж!
(Ведмедик задумано стоїть на галявині, біжить Заєць).

Ведмедик. Зайчику, ти не знаєш, що це я знайшов?

Заєць. Ану, покажи! (роздивляється). Що це таке, я сам не знаю, але знаю, хто тобі зможе допомогти.
Ведмедик. Хто? Скажи, будь ласка!
Заєць. У нас в лісі все знає мудра тітонька Сова. Вона тобі і підкаже!
Ведмедик. Дякую, Зайчику, тобі за пораду. Піду до тітоньки Сови (іде). Агов, тітонько Сова!
Сова. Угу-угу! Хто це там мене гукає?
Ведмедик. Це я, мале ведмежа. Ви ж така мудра, тітонько Сова! Мені дуже-дуже потрібна ваша порада.
Сова. Угу-угу! І хоча ти мене розбудив, але так чемно до мене звертаєшся, то я тобі охоче допоможу. Уважно тебе слухаю.
Ведмедик. Подивіться, будь ласка, я щось знайшов, але не знаю, що це таке і що з ним робити?
Сова. ( уважно розглядає) Знаю. Знаю. Це гарбузове насіння.
Ведмедик. А що з ним робити?

Сова. Посади. З нього виросте великий гарбуз.

Ведмедик. А він добрий?

Сова. Угу-угу! Дуже добрий!А ще смачніша гарбузова каша.

Ведмедик. А гарбузова каша теж росте?

Заєць. Ні, її треба варити

Ведмедик. А як?

Сова. Піди до кухарів в дитячий садок, вони тобі розкажуть, як це робити. А ще можеш запитати у вихователів – вони дуже мудрі люди, діток навчають, то вони про все знають! Але ж спочатку потрібно скопати грядку, заскородити її, посадити насінину, полити її водою, а тоді чекати, поки виросте! А тепер іди, бо мені вже хочеться спати!
Ведмедик. Дякую, тітонько, за пораду! Піду працювати. (Іде). Де це моя лопата? Ось вона, тут! ПРИСТУПАЮ ДО РОБОТИ! (наспівує) Насінину посаджу, гарний урожай зберу! (копає грядку)
Лисиця (підходить до Ведмедика). Ну що, копаєш?

Ведмедик. Копаю. Допоможи мені!

Лисиця. Де ти бачив, щоб лисиці копали?

Ведмідь. Ну допоможи мені, будь ласка! Я посаджу насінину, з неї виросте великий гарбуз. І я дам тобі скуштувати гарбузової каші.
Лисиця. Ні, не хочу, це мені не цікаво. (Сама до себе) Я й так у тебе видурю.
Ведмідь. Тоді не заважай мені. Бо я ще маю заскородити (бере граблі)
(Іде Вовк)
Вовк (підійшов до Ведмедика. Зухвало).Привіт! Скородиш?
Ведмедик. А так! Допоможи мені! Виросте гарбуз, зварю гарбузової каші і дам тобі покуштувати.
Вовк. Ще чого! Якби тут м'ясо виросло!
Ведмідь. Тоді йди, не заважай мені!
(Вовк іде)
Ведмідь. Так, скопав, заскородив, тепер саджаю! Ще щось мудра тітонька Сова наказувала зробити…Але що – зовсім забув! Дітки, допоможіть пригадати! (полити) Правильно, полити! ( поливає). Рости, гарбузику, великий – превеликий!
(гарбуз росте)
Ведмідь. Ого, який гарбуз виріс! Та й великий же! Піду тепер у дитсадок і розпитаю, як варити кашу. Шановні вихователі! Хто підкаже, як зварити гарбузову кашу? (…) Дякую! Зараз так і зроблю, як ви мені порадили!( іде і повертається з горщиком). Ось яка чудова вийшла в мене каша! І, напевно, смачна! Зараз скуштую! (пробує, прицмокує) Дуже смачна каша!
(з'являється Лисичка)
Лисиця. Добрий день, Ведмедику! Який ти господар славний! А це…це каша так пахне? Та й добра ж вона, мабуть.
Ведмедик. Хіба це тобі цікаво?
Лисиця. (ображено) Подумаєш! (виходить)
(з'являється Вовк)
Вовк. Ну що, приятелю, каші зварив?
Ведмедик. Зварив!
Вовк. І добра?
Ведмедик. Для тебе - ні , якби ж це було м'ясо!
Вовк. Р-р-р-р ( виходить)
( Вовк і Лисиця зустрічаються разом. Біжить Зайчик)
Лисиця . Я знаю, як у Ведмедя кашу видурити! Слухай, Зайчику, треба у Ведмедика кашу вкрасти.
Заєць. Е ні! Я цього робити не буду.

Лисиця. Ну, тоді придумай інший спосіб, як у Ведмедя кашу відібрати!

Заєць. Я не вмію і не хочу.

Лисиця. Що ти за такий, що не можеш Ведмедя обдурити! Піди, поклич його на прогулянку, а ми горщик тим часом вкрадемо і тобі каші дамо.
Зайчик. Ну…Я піду до Ведмедика.
Вовк і Лисиця (разом) Іди, іди, а ми тебе в кущах почекаємо!(ховаються)
Заєць. Добрий день, Ведмедику! Там Лисиця з Вовком хочуть у тебе горщик з гарбузовою кашею вкрасти. Кажуть, щоб я тебе на прогулянку виманив.
Ведмедик. От, ледацюги, що надумали! Але не біда, сідай зі мною кашу їсти.

Заєць. Та я ж тобі не допомагав!

Ведмедик. Ти добру пораду дав. А добра порада над усе дорожча.
Заєць (пробує кашу) Але ж і смачна!
Ведмедик. А я теж щось хитре придумав! Зараз візьму аркуш паперу…(бере папір, пише) А це - тим неробам!
Зайчик. А що ти там написав?
Ведмедик. Я тобі на вушко скажу ( шепоче)
Зайчик . Оце ти добре придумав! Це ти правильно написав!
Ведмедик. Пішли, Зайчику, на прогулянку. Після доброго обіду і прогулятися можна ( виходять)
(з'являються Вовк і Лисиця)
Вовк. Іди, Лисонько, по Ведмедикову кашу, в хатинці нікого нема!
Лисиця. Ні, іди ти, Вовчику, а я постою на сторожі, щоб ніхто нас зненацька не застав. (Вовк іде)
Лисиця. Іди, Вовчику, іди. Не мені ж ризикувати. В разі чого – я ніде не була і нічого не крала!
(Вовк приносить горщик)
Вовк. Ось! Приніс! Відібрав!
Лисиця. Дай я перша попробую!
Вовк. Ні, я! Бо я вкрав!

Лисиця. Ні, дай я бо, я придумала!

(Відняла Лисичка горщик, засунула туди лапку і сторопіла).

Лисиця. Тут каші немає! Ось тільки листок і щось в ньому написано. Читай!
Вовк. Читай ти, ти в школі краще вчилась.
Лисиця. Так, звичайно, я ж була відмінниця. Але краще нехай нам хтось почитає, бо я щось погано стала бачити останнім часом . Прочитайте нам, будь ласка! (передає вихователям)
А на листку великими буквами написано "Хто не працює, той не їсть".
Розсердилась Лисичка, горщик на землю кинула. І пішли вони з Вовком, облизнувшись.
Ведмедик і Зайчик Хто не працює – той не їсть!

[Sveta56]

розвага для дітей всіх груп. Діти виконують ті номери, що знають, все решту виконують дорослі.
У супроводі танцювальної мелодії виходить Івась (дорослий).
Івась. Добридень, малята, хлоп¬чики й дівчатка! Чи впізнали ви мене? Я Івась-молодець, я грайливий стрибунець! Прийшов до вас сьогод¬ні не сам, а прихопив із собою ча¬рівну скриню. Її передав мені дідусь. Зараз покажу.
(Знову звучить музика, Івась іде по скри¬ню. Весело пританцьовуючи, тягне її по підлозі. Витягнувши скриню на середину, Івась намагається відчинити її.)
Івась. От уперта скриня! Не відчиняється, і край. Я вже всі слова сказав, які знав. Спробую ще раз. Скрине, відчинися відразу! Не від¬чиняється. Скрине, відчинися, полиш свої жарти! Знову ні. Скрине, відчи¬нися хоч на дві хвилинки! Не допо¬магає. (Скрушно сідає поряд). Що ж ме¬ні робити з нею?
(До Івася підходить дівчинка.)
Дівчинка. Чого це ти, Івасю, бід¬каєшся?
Івась. Я не бідкаюся, я слово до¬бираю.
Дівчинка. Яке слово?
Івась. Потрібне!
Дівчинка. А навіщо воно тобі?
Івась. Щоб скриня відчинилася. Вона, бачте, без цього слова не відчиняється.
Дівчинка. Чому?
Івась Тому що ця скриня чарів¬на, мені її дідусь надіслав. Хіба я то¬бі цього не казав?
Дівчинка. Ні, не казав.
Івась. Мій дідусь живе у велико¬му місті й працює у ляльковому те¬атрі. Тож він надіслав мені скриню з іграшками й листа. А в листі написа¬но ОСЬ ЩО. Послухай. (Дістає з кишені листа й читає). "Мій онучку, надсилаю тобі цю чудову скриню. Іграшки ле¬жать в ній різні, та зачинена вона. Відчинитись щоб змогла, віднайди прості слова. Знайдеш, скажеш — і готово! Іграшки виймай чудові! І часу дарма не гай, з дітьми в гості приїжджай!"
Дівчинка. Ось у чому річ! І ти жод¬ного потрібного слова не можеш згадати?
Івась. Та я їй, напевне, вже тися¬чу разів говорив!
Дівчинка. І не відчиняється?
Івась. Аніяк.
Дівчинка. А ти спробуй іще.
Івась. Гаразд. (До скрині). Скрине, відчинися швиденько! Скрине, від¬чинися негайно! (Вдаряє по ній рукою і скрикує). Ой-ой!
Дівчинка. А я, здається, знаю, яке саме слово ти маєш промовити, щоб скриня відчинилася. І, напевно, всі наші діти також це слово знають!
Івась. То чого ж ви всі мовчите? Кажіть його мені скоріше!
Дівчинка. Що ж, доведеться нам тебе повчити! Давайте, друзі, підкажемо Івасеві чарівне слово!(діти говорять)
Івась. Не може бути! Невже я цьо¬го слова не промовляв? Я ж стільки їх сказав!
Дівчинка. А про це зовсім прос¬те, але чарівне слово й забув. Спро¬буй!
Івась, То що ж спробую. (До скри¬ні). Скрине, відчинися, будь ласка!(По¬кришка скрині піднімається). Таки відчи¬нилася. Поглянь-но, які тут гарні іграшки! (Дістає по одній). Вони будуть моїми артистами. (відносить ляльок за ширму). А мені залишився великий ба¬рабан.
Івась
Трам-тара-рам! Трам-ця-ця! Гей, артисти, на місця! Всіх присутніх подивуєм — їм виставу ми влаштуєм.
Під звуки музики, яка відтворює образ ведмедя, з'являється Ведмедик
Ведмедик. (позіхає) Хто це тут шумить, спати заважає? Ану, вгамуйтеся скоріше!
Івась. А чому це ти, друже, до сих пір ще спиш, коли літечко на дворі, в лісі вже сунички почервонили свої щічки?
Ведмедик. Літо, кажете? А я то думаю, що це трапилося, що пташки так в лісі розщебеталися… А я теж вмію співати, тільки пісеньку знаю лише одну…
Івась. То заспівай її нам, а ми послухаємо!
Ведмедик (наспівує) Я Ведмедик волохатий, Зовсім трішки вайлуватий. У барлозі я живу, В лісі з усіма дружу.
Івась. Твоя пісенька хороша! А хочеш, ми зараз з дітьми до тебе приїдемо в гості і навчимо тебе нашої пісеньки?
Ведмедик. Звичайно, хочу! Я люблю, коли до мене приходять гості! ( діти паровозиком «їдуть» до ведмедика, співають свою пісеньку)
Івась. Ну що, сподобалася тобі наша пісенька?
Ведмедик. Дуже сподобалася! Я вже її і співати навчився, то можу записуватися в наш лісовий хор! Дякую вам, малята, побіжу до нашого музиканта, нехай мене прослухає, бо я дуже хочу на сцені виступати!(зникає)
Івась. Ну й артист! Розсмішив!
Звучить мелодія пісеньки "Я лисичка, я сестричка..." З'являється Лисичка.
Лисичка. Хто це тут в хорі співати хоче? Мишко? А йому, випадково, матуся в дитинстві вуха не відтоптала?
Івась. Ну й навіщо, Лисонько, ти так нашого друга Ведмедика ображаєш? Чи, може, тобі заздрісно, що він буде на сцені виступати?
Лисичка. Кому це заздрісно? Мені? Та я сама велика і знаменита артистка!
Івась. А з яким номером ти на сцені виступаєш?
Лисичка. Я…Я… Я казку розповідаю!
Івась. Казку? Дуже цікаво! То розкажи її нам!
Лисичка. Якщо цікаво, то слухайте! Було собі двоє гусей. (Робить паузу). Ось і казка вся.
Івась. Куди ж оті гуси поділися?
Лисичка. Я їх з'їла.
Івась. Отакої! Ти іншу казку роз¬кажи, довшу.
Лисичка. Було б гусей більше, то й казка була б довша.
Івась. Оце ж таки артистка! Оце так виступ! Зараз ми до тебе приїдемо і покажемо, як же насправді треба виступати! ( діти паровозиком «їдуть» до лисички, показують свій номер)
Івась. Бачиш, Лисонько, як треба виступати!
Лисичка. (ображено) Ну й подумаєш! Ось скоро я піду в школу , то там мене теж так навчать! ( зникає)
Івась. Ну і хитрунка ця Лисичка! Зробила вигляд, що образилася…Так і не розповіла казку. Але ж хтось ще до нас іде!
(Звучить українська народна мелодія, з'являється Півник.)
Півник
Ось я — Півник-молодець,
На голівці гребінець,
Ніс гостренький долотцем, .
Хвіст барвистий колісцем.
Куку-ріку!
Івась. А ти , півнику, чому шумиш?
Півник. Я не шумлю! Я свій голос пробую! Я ж найперший прокидаюсь, без мене і сонечко кожен ранок просипало б!
Івась. Ви погляньте, ще один хвалько у нас появився!
Півник. Хто хвалько? Я? Та як я співаю, ви вже чули. А ось як ви співаєте – не знаю!
Івась. То ми зараз до тебе приїдемо, покажемо, які ми співаки! ( діти паровозиком «їдуть» до півника, співають)
Півник. Співати ви ще трохи вмієте, а ось чи зможете скоромовку про мене повторити? Послухайте!
Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:
«Ти не вмієш так, як я, так, як ти – не вмію я»
(діти повторюють скоромовку)
Півник. Ну що ж – як навчитеся швидко скоромовки мовити – приходьте в наш курник – позмагаємося!( зникає)
Івась. Обов'язково навчимось! (прислухається) Тс… Чуєте, хтось ще пісеньку співає?

Зайченя (співає)
Ой на горі жито —
Сидить зайчик.
Сидить собі, ще й моргає,
Ще й ніжками чеберяє,
Бо він зайчик!
Івась. Здрастуй, зайчику! Яка хороша твоя пісенька! А у нас теж тут сьогодні звучать веселі пісні! Ти хочеш їх послухати?
Зайченя Звичайно, хочу!
Івась. Тоді чекай гостей! ( діти паровозиком «їдуть» до зайчика, співають)
Зайчик Тихше, тихше... Почує Вовк — то буде біда! Він давно вже на мене зуби гострить, з'їсти хоче. (З'являється Вовк.)
Вовк. Я іду, іду! Всіх вас тут знай¬ду! Гей, діти, десь тут гуляло Зай¬ченя. Кажіть - но швидше, куди втекло, бо я й вас з'їм — дуже їсти хочу!
Івась Он у той лісок побігло. Біжи швидше!
Вовк. Біжу! (Вибігає).
Івась. Вовк пішов. Ми його перехитрили.
Зайченя. Дякую, дякую!
Івась, роззирається.
Івась. Уже час починати танцювати, а мої артисти розбіглися…Де ж Ведмедик? Де Лисичка?
Покличу їх. Гей, Ведмедику, відгук¬нися! Гей, Лисичко, з'явися!
Івась. Зайченя, ти де? Півнику, Півнику, виглянь у віконце!
Івась (скрушно). Агов та агов! Гукаю всіх, гукаю — ніхто не з'являється. (Па¬уза. Радісно). Придумав! Постукаю у ба¬рабан — усі почують і прийдуть.
Виносить барабан. Повторюється вступ¬на музика. Івась б'є у барабан, з'являються всі ляльки.
Івась Казка всіх тут розважала, Дружно жити научала, Бути добрим і сміливим, Ще й у кожній справі вмілим.
Та настав прощання час, Маємо іти від вас. Ми зустрінемося знову, Залишайтеся здорові! А наостанок затанцюємо веселий таночо

[лариса29]

Розвага (ранній вік)
"Весела мандрівка"
МЕТА: розвивати мовлення та творчі здібності дітей, розвивати вміння підспівувати коротенькі фрази, викликати позитивні емоції, радісний настрій, активізувати дітей, закріпити знання про свійських птахів (курка, качка, гуска) і тварин (коза), поглибити знання про диких тварин (білка, ведмідь, заєць).
ОБЛАДНАННЯ: декорації озера та лісової галявинки, потяг, вирізаний з картону, картонні морквинки, кошик з горіхами, грибами, шишками, кос-тюми для дійових осіб, малюнки із зображенням свійських птахів і свійських та диких тварин, чотири іграшкові зайчики.

Музична зала прикрашена квітами, повітряними кульками. На видному місці розташовані декорації озера та лужка.

Звучить весела музика. Діти разом з ведучою заходять до залу,
сідають на стільці.

Наперед виходить ведуча, проводить логопедичну гімнастику.

Ведуча
Доброго дня, малята — ча-ча-ча!
Діти (разом)
Доброго дня — ча-ча-ча!
Ведуча
Як ваші справи — ко-ко-ко?
Діти (разом)
Добрі наші справи — ко-ко-ко.
Ведуча
Який у вас настрій — няв, няв, няв?
Діти (разом)
Настрій веселий — няв, няв, няв!
Ведуча
А чи любите, малята,
Ви подорожувати?
Діти (разом)
Любимо.
Ведуча
Хочу вас я, любі діти,
У мандрівку запросити.
У потяг швиденько сідаємо,
Нашу мандрівку починаємо.
Дзвонить дзвоник на пероні,
Потяг наш руша у путь.
Це — маляток у вагонах
На прогулянку везуть.
Ведуча бере картонний паровозик. Діти шикуються в колону одне
за одним, йдуть за ведучою, імітуючи рух потяга. Ведуча разом
з дітьми виконують пісню.
Пісня «Паровоз»
Ведуча
Ось і перша зупинка, малята! Всі виходьте погуляти!
Діти разом з ведучою підходять до озера, в середині якого плаває
іграшкова качка.
Ведуча
Хто це плаває в водиці?
Прошу, дітки, подивіться!
(Діти відповідають: «Качка!».)
Наперед виходить Качечка, виконує танець.
Пісня-танець «Качечка невеличка»
Качечка
Качечка я невеличка,
Люблю плавать у водичці.
Як співаю, дітки, я?
Діти (разом)
Кря-кря-кря, кря-кря-кря!
Наперед виходить Гу с о ч к а, виконує танець.
Пісня-танець «Весела гусочка»
Гусочка
Га-га-га! Га-га-га!
Моя пісенька луна,
Я — весела гуся,
З вами подружуся.
Ведуча
З гусочкою ми підемо,
Хороводик заведемо.
Прошу музику заграти,
Починаєм танцювати.
Звучить музика «Весела гусочка». Діти разом з ведучою та Гу с о ч к о ю ведуть хоровод, співають.
(Діти йдуть по колу.)
Гуси ви гуси,
Сіренькі гуси.
Га-га-га, га-га-га! (Двічі.) (Діти заходять у середину кола, звужуючи його, і відступають на¬зад, розширюючи коло.)
Де ви бували?
Що виглядали?
Га-га-га, га-га-га! (Двічі.) (Діти зупиняються, виконують «пружинки».)
Бачили вовка,
Ніс він гусеня.
Га-га-га, га-га-га! (Двічі.) (Діти показують ручками, яке гарне гусеня.)
Самого кращого,
Самого більшого.
Га-га-га, га-га-га! (Двічі.)
Ведуча
Швидко, гуси, улітайте,
Злого вовка обминайте! (Діти розбігаються, сідають на стільці.)
Паровоз чекає нас,
Мандрувати прийшов час.

Звучить музика «Потяг». Діти, сидячи на стільцях, тупають ніжками, імітуючи рух потяга.
Ведуча
Знову зупинка — зелений лужок
Радісно стрічає маленьких діток.
Ведуча показує дітям малюнки «Кізка-мама і маленькі козенятка».
Хто пасеться на лужку, малята? (Діти відповідають: «Кізонька і ко-зенята».)

Звучить музика. Наперед виходять Кізка та козенята, виконують пісню.
Пісня Кізоньки
(Коза співає рядки, козенята мекають.)
Козенятка ви маленькі. .
Ме-ме-ме!
Ми танцюєм веселенько.
Ме-ме-ме!
Тут немає вовка злого.
Ме-ме-ме.
Не боїмося нікого.
Ось так! Ось так!
Наперед виходять діти-читці.
1-ша дитина
Ой, як весело малятам
З козеняточками грати!


2- га дитина
Пострибаймо, пострибаємо
І від вовка повтікаємо!
Звучить весела музика. Діти стрибають по залу, як козенята, потім повертаються на свої місця.
Ведуча
Ладки, ладки, ладусі,
До бабусі їдемо усі.
Діти, сидячи на стільцях, тупають ніжками, імітуючи рух потяга.
Ось бабусине подвір'ячко,
Все залите сонечком!
Тут курчата гуляють,
Нас у гості чекають.
Звучить музика. Наперед виходить Курочка з курчатами.
Курочка
І маленькі, і пухкенькі,
Наче сонечко, жовтенькі.
Скрізь відшукують зернятка,
Гарні, чепурні курчатка.
Будем зерна шукать,
Будем зерна ті клювать!

Курочка та курчата виконують пісню-танець «Курчата»
(Курчата ланцюжком йдуть за Курочкою і співають перший куплет.)
Вийшла курочка гуляти
І травиці пощипати.
Вслід — її малята,
Жовтенькі курчата.
(Співає Курочка.)
Ко-ко-ко! Ко-ко-ко!
Ви за мною йдіть рядком!
Нумо, поспішайте,
Зернята шукайте. (Курчата утворюють коло, присідають.)
Всі курчата, як могли,
Добре лапками гребли.
Вечір наступає,
А зернят немає.
(Курчата гребуть ручками, наче шукають зерна, Курочка співає.)
З'їли чорного жука,
Дощового черв'яка,
Напились водиці,
Стали веселиться!
(Курчата підводяться, відводять крильця назад, кивають голівками, ніби п'ють воду.)
Ведуча
Курка у дворі гуляла,
Свіжу травку пощипала,
Щоб яєчко потім знести,
Радість діткам принести.
Діти разом з Курочкою стрибають, бігають по залу, веселяться, потім сідають на стільці.
Ведуча
Паровозик вже гуде,
Далі, далі нас везе.
Діти імітують рух паровоза, примовляючи: «Чу-чу-чу! Чу-чу-чу!»
Знову зупинка!
Швидше, малята,
Білочку руденьку
Ідіть привітати!
Звучить весела музика. Наперед виходить Білочка.
Білочка
Я весела витівниця,
Ви на мене подивіться!
Я руденька, я гарненька!
І така, така маленька!

Білочка виконує танець.
Наперед виходять д і т и - ч и т ц і, по черзі запитують біля Білочки.
1-ша д и т и н а
Де ти, білочко, живеш?
2-га дитина
Що ти, білочко, гризеш?
Білочка
Я живу у ліску,
У дуплі, у сосняку!
Я гризу горішки,
І гриби, і шишки!
3-тя дитина
А в морози люті, злі
Ти не мерзнеш у дуплі?
Білочка
Мене добре зігріва
Моя шубка хутрова!
А тому зимові дні
Мені зовсім не страшні.
Погляньте, малята,
Тут у кошику багато
І грибочків, і горішків
Та іще чудові шишки!
З вами хочу я пограти,
Знов у кошик все зібрати!

Гра -«Збери кошик для білочки»
Ведуча висипає на підлогу плоди, що лежать у кошику. На слова: «Раз, два, три, кошик набери!» — діти збирають у кошик грибки, шишки, горішки.

Ведуча звертає увагу дітей на кущик.
Ведуча
Хто під кущиком сховався?
Хто маляток так злякався? (Дістає з-під кущика іграшкового ведмедика.)
Наш Мишко сьогодні хворий —
Лапку він забив учора!
Дай йому скоріше меду,
Щоб утішився ведмедик!

Діти виконують пісню «Про ведмедика»
Ведуча звертає увагу дітей на малюнок «Зайчик».
Ведуча
Бідне зайченя голодне,
Ще й не снідало сьогодні.
Давайте почастуємо зайчика та його друзів.
Діти сідають за столи, на яких лежать картонні морквинки. Вихо¬ватель ставить перед ними чотирьох іграшкових зайчиків, дає за¬вдання: покласти на стіл по одній морквинні для кожного зайчика. Діти викладають морквиці.
Ведуча
Поїзд знов чекає на діток,
Щоб везти у дитсадок.
Діти, сидячи на стільцях, тупають ніжками, імітуючи рух потяга.
Подорож наша скінчилась, малята, чи задоволені ви? (Діти відпові¬дають: «Так!».) Я дуже рада!
Діти з ведучою залишають зал.

[ОЙКОВ]

В гостях у малюків улюблені казкові герої
Розвага
Мета. Спонукати дітей до активності й самостійності під час виконання ігрових дій, підтримувати пози*тивно-емоційний стан у руховій діяльності. Удосконалювати вміння дітей імітувати рухи тварин. Виховувати доб*розичливе ставлення один до одного, інтерес до спільних дій, спонукати гратися охоче, з утіхою.
Обладнання. Бутафорська книжка «Збірка казок», мас*ки курчат, кота; колосок, квітка, яйце, печиво (або цукер*ки) — 4 шт.; 4 стільчики, кошик з яблуками, 4 куби, 2 м'ячі, а також печиво і яблука (ласощі), щоб пригостити дітей.
Хід розваги
У залі на видному місці стоїть книжка. Діти сидять, лу*нає музика, з-за книжки виходить Курочка (дорослий, у косинці, з червоним гребінцем, сарафані і крилами — фізінструктор).
Курочка.
Ко-ко-ко, ко-ко-ко,
Слухайте уважненько.
Я прийшла до вас із казки.
Як почну — ви пригадайте.
Жили собі дід і баба, і була в них...
Діти. Курочка Ряба.
Курочка. Так, це я. А казка так і називається «Курочка Ряба».
Дід вже не плаче,
І баба не плаче,
Бо я їх однієї чудової гри навчила.
Хочете, і вас навчу? А щоб було як у казці, одягніть на*головники курчаток. (Діти одягають шапочки).
Ціп, ціп, ціп, мої курчата,
Ціп, ціп, ціп, мої пташата.
Ви жовтесенькі клубочки,
Ви мої майбутні квочки,
Поспішайте, не баріться,
Трішечки повеселіться.
— Гра називається «Біжіть до мене».
Курочка.
Ой ти, півнику горластий,
Співай дзвінко в ранній час,
Бо жовтесеньким курчаткам
Погуляти уже час. (На ці слова діти ходять. На сигнал «Ку-ку-рі-ку» діти бігають).
Курочка.
Всі до мене поспішайте,
Маму квочку обнімайте. (Діти біжать до Курки).
Курочка. Що в мене у руках?
(За спиною тримає 3 предмети: колосок, квітку, яйце. Пі*днімає догори один предмет, показує дітям. Діти називають.
Гра повторюється 2-3 рази. Курочка перебігає кожного разу у інше місце).
Курочка.
Ціп, ціп, ціп, мої курчатка, Ціп, ціп, ціп, мої пташатка, Ви, жовтенькі, не баріться, Будем далі веселиться.
(Проводиться гра «Курочка і курчата». Лічилкою вибрати кота, кіт «спить на лаві»).
Пішла курочка гуляти,
Діткам їжу пошукати.
З нею дитинчатка,
Жовтенькі курчатка. (Ходьба, «руки-крила» біля плечей, долоні паралельні підлозі, перевалюючись з боку на бік).
Ко-ко-ко, ко-ко-ко,
Не ходіть далеко. Пальчиками-дзьобиками» діти стукають по підлозі, присівши).
Землю розгрібайте,
Зернятка шукайте. (Діти долонями імітують «розгрібання»).
А в дворі біля воріт
Спав на лаві кіт-воркіт,
Очі витріщив, сказав: «Няв»,
Доганять курчаток став. (Кіт наздоганяє курчаток. Гра проводиться 2-3 рази. Ку*рочка підводить дітей до книжки).
— А зараз до вас завітає ще один казковий герой. Послухайте і відгадайте загадку.
По полю та лісу гасає,
Овечок хапає
Та всіх лякає.
Або:
Розбійник він сірий,
Нема йому віри.
Причаївся за кущами й змовк.
Хто ж це, діти? Вовк! (За книжкою грубий голос покашлює, постогнує, починає вити).
Курочка. Що за голос, що за крик? (З'являється Вовк (дорослий у костюмі вовка — вихова*тель).
Вовк. Ось де ви, малята-курчата! Не чекали? Я — вовк. Я в багатьох казках побував. А ви які казки про вовка знаєте?
(Діти називають казки).
Вовк. Ніхто мене не любить, звідусіль проганяють, кру*гом ображають.
Курочка. Щоб тебе любили, слід любити і поважати інших, навіть менших за себе. Це золоте правило знають і дорослі, і діти. Запам'ятай і ти, Вовче.
Вовк. Добре, згоден. А я знаю багато ігор! Та вони складні, що ви можете і не впоратися.
Курочка. Тут зібралися спритні, швидкі, дружні, завзяті і розумні діти. Пропонуй, Вовче, свої складні ігри.
Вовк. Ось є така гра «Курчата і вовк».
Курчата по лісу ходять, бігають стрибають.
(Діти виконують дії).
За дерева і кущики заглядають
(Руки «козирком» над очима, дивляться чи не йде Вовк).
Ви, курчата, не зівайте,
Сірий Вовк біжить, втікайте! (Діти тікають від Вовка, а він їх намагається зловити. Гра проводиться 2-3 рази).
Вовк. Не розумію, як це у вас вийшло. От спритні ма*люки!
Гра-аукціон «Нагодуй курчат».
Для гри необхідно вибрати 3-4 пари. У парі одна дитина із зав'язаними очима буде годувати печивом (чи цукер*ками) іншу дитину, яка сидить на стільчику.
Лунає пісенька з кінофільму «Червона Шапочка». Дівчинка старшої групи у відповідному костюмі заходить до залу і виконує танець-імпровізацію.
Червона Шапочка. Добрий день, мої любі. Я — Черво*на Шапочка. Я йду до бабусі, несу їй яблучка.
(Вовк підкрадається і перевертає кошик з яблуками).
Червона Шапочка (звертаючись до вовка). Ах ти нехоро*ший, неповороткий.
(Звертається до дітей). Діти, допоможіть мені яблука зібрати.
Гра «Хто більше збере яблук із зав'язаними очима».
Червона Шапочка. Мені у вас сподобалося, я ще трішки з вами пограюся.
Вовк. Давайте пограємо разом! Нам треба розділитися на дві команд. (Можна розділитися на хлопчиків і дівча*ток). Тільки гравців у свою команду я вибираю сам.
(Вовк широко розставляє ноги, діти підлізають під нога*ми, а Вовк відбирає гравців у свою команду (хлопчиків).
Вовк. На команди я вас поділив. Давайте назвемо їх. Команда хлопчиків — «Сірі вовки», а команда дівчаток — «Курочки-чубарочки» (4 хлопчики та 4 дівчинки).
Естафета з м'ячами.
Спочатку рухи показують Вовк і Курочка. За сигналом перші гравці обох команд оббігають куби, які стоять на відстані 2—2,5 м від ведучих, з м'ячем у руках і поверта*ються до своєї команди. М'яч передають наступному гравцеві. А самі стають у кінець своєї команди. Виграє та команда, у якої всі гравці швидше впораються із цим зав*данням.
Дітям допомагають Вовк і Курочка.
Курочка. А зараз гра «Знайди свого улюбленого героя». Підійдіть до тих героїв казки, з яким хочете погратись. Діти створюють 3 кола:
1коло — навколо Курочки Ряби;
2коло — навколо Вовка;
3коло — навколо Червоної Шапочки.
Коли лунає музика — діти ходять, танцюють. По закінченні музики біжать і утворюють кола навколо сво*го казкового героя. Гра повторюється 2-3 рази. Герої ка*зок пригощають дітей печивом, яблуками.
Червона Шапочка. Мені вже треба поспішати. Бабуся на мене чекає. До «Збірки казок» ми під'їдемо «поїздом».
(Вовк створює свій «поїзд», Червона Шапочка — свій. Діти кладуть руки на плечі товариша спереду).
Наш поїзд рушає,
Вагони біжать.
А в поїзді тому
Малята сидять.
Чух-чух-чух-чух-чух.
Чути стукіт коліс.
То наш паровоз,
Він малечу повіз.
А от і зупинка —
Пора нам вставать,
Ходім у лісочок
Грибочки збирать! (Діти виходять з вагонів, ходять, удають, що збирають гриби. На сигнал «Ту-ту» поспішають до поїзда — ведучого Вовка та Червоної Шапочки.

[Stahmich83]

Так как мне закрыли доступ к определённым разделам ,хочу разместить тематическое занятие для старшей группы здесь.
Надеюсь кому -то пригодиться.

Музичне заняття в старшій групі (тематичне).
Тема: «Вінок калиновий сплітає із звичаїв рідного краю».
Програмовий зміст:ознайомити дітей з новою вправою, узгоджувати рухи з музичним супроводом, ознайомити дітей з різними за темпом та характером українськими народними піснями;виховувати любов до українського фольклору;продовжувати співати чітко та злагоджено, передаючи жартівливий характер твору;вчити дітей виконувати рухи українського танцю чітко та злагоджено, узгоджувати їх з музичним супроводом , закріплюваним танцювальні навички дітей, розвивати відчуття ритму;виховувати любов до танцювальної творчості.
Матеріал: сопілка.
Музичний матеріал:вправа«Віночок»(муз.Н.Ветлугіної),»Пісня качки»(українська народна пісня),»Колискова»,співаночка»Наші ніжки дружно йдуть»,пісня «Грицю, Грицю»(українська народна пісня),»Український танок»,гра «Сопілка»
Хід заняття.
Музичний керівник. Добрий день ,діти!Сьогодні я хочу , щоб ви перетворились на квіти. Якою квіточкою ви хотіли б стати? Що роблять з квітів?(букети, плетуть вінки).
Плетення віночку – це народна творчість. А тепер , будь – ласка, заплющить очі. Я вас перетворю на квіти.
(звучить музика)
Ой заходьте діти – квіти,
Будемо гостей стрічать
Та віночки сплітать.
Як віночок сплетемо,
Всі в таночок підемо.
(Під спокійну українську музику діти ідуть змійкою за ведучою , утворюють 2 кола.)
Дівчатка – квіточки танцюють, хлопчики плескають у долоні. А зараз хлопчики – квіточки потанцюють. Дівчатка плескають у долоні.
Сплітають віночок (з’єднують руки через одного).
(Виконується вправа «Віночок»)
Плетення віночка – це народна творчість. Прикрасили зал віночками. А тепер я вас запрошую сісти на стільчики.
Музичний керівник. Діти сьогодні в нас буде незвичайне заняття. Ми проведемо екскурсію у давнину, а точніше у народну пісню. А ви знаєте, що таке народна пісня?
Так це пісня, яку склали люди ,потім вона йшла від хати до хати , від села до села, хто її виконував , міг додати щось своє. А співали пісні скрізь – у полі , на городі на відпочинку,за всякою роботою. Зараз ми й наші батьки вже мало збираємося, мало співаємо разом. От раніше, коли не було телевізорів, магнітофонів, в якісь хатині збиралась група людей .( Дівчат та хлопців або старших жінок). Особливо це було довгими зимовими вечорами. Вони всі виконували якусь роботу, і щоб не було сумно , увесь час співали або розповідали цікаві народні усмішки. Це називалось в народі вечорницями.
Народні пісні поділяються на кілька груп.
Календарні –пісні , присвячені святам, порам року.
Давайте заспіваємо українську народну пісню про весну , яку ми вивчили на попередньому занятті.
(Виконується пісня «Вийди , вийди сонечко»).
Трудові пісні розповідають про різні види праці людей.
Історичні пісні – це пісні , які зображають певні історичні події. Подивіться хто прийшов?
Гриць. Я Гриць.
Музичний керівник. А що ти тут робиш?
Гриць. Та пас качок, а вони кудись ділись. От я їх шукаю.
Музичний керівник. Гриць, а ти часом не той хлопчик, Гриць,про якого співається в українській народній пісні?
Гриць. Ой , а що про мене є пісня?
Музичний керівник. Діти , давайте заспіваємо.
(Виконується пісня»Грицю, Грицю»).
Гриць. Та ні, це не про мене пісня.
Музичний керівник. А може , посидиш в нас і послухаєш цікаву розповідь про народні пісні?
Гриць. Та які пісні? У мене качки загубились.
Музичний керівник. Ати знаєш , я відкрию тобі одну таємницю. Народні пісні складали не просто так , вони людям допомагали.
Гриць. Може, людям і допомагали , а мені вже нічого не допоможе. Ох і попаде мені від мами.(Гриць плаче).
Музичний керівник. А це подивимось. Послухаємо українську народну пісню «Качки».
(Слухання пісні «Качки». У виконанні музичного керівника та вихователя в кінці виконання вихователь підігрує на сопілці).
Гриць. О, це ж мої каченята. Це просто диво. Як же вам вдалося їх знайти?
Музичний керівник. За допомогою пісні і ось цієї сопілки. Раніше , коли діти йшли пасти худобу , гусей або каченят брали собою сопілку. Вдень паслася худоба, а ввечері коли пастушок грав на сопілочці всі тварини збиралися на звук сопілочки і йшли додому.
Гриць. Ой , може , ви мене навчите грати на сопілочці?
Музичний керівник. Добре ,Грицю, ми навчимо тебе ,ми навіть подаруємо тобі цю сопілку.
Гриць. Ой , щось я втомився, поки бігав за своїми каченятами, поспати б.
Музичний керівник. Ти лягай в холодочку , а щоб швидше заснути … Діти , а що треба , щоб дитина швидше заснула?(Потрібно заспівати колискову.)
Музичний керівник. А чому під неї легше заснути? (Тому що вона спокійна, тиха і ніжна.) ну лягай Грицю.
Слухання «Колискової».
Запитання до дітей.
 Які колискові ви ще знаєте?
 Кому частіше співають колискові?
 Чим відрізняється пісня «Колискова» від пісні «Качки»?
Музичний керівник. Діти , а давайте поки Гриць спить , потанцюємо.(Діти виходять , роблять коло.)
Сьогодні я розповім вам , як раніше хлопці запрошували дівчат до танцю. Перед танцем проводилася гра – змагання. Говорили такі слова:
Дуб зелений , береза біла,
Гарна краса та краще сила.
Хто перший добіжить ,
Той гоноровий.
Тоді хлопці ставали в ряд і бігли до вибраного дерева, а хто перший прибігав , отримував право першим запросити дівчину на танець . тобто в нього був вибір і він міг з усіх дівчат обрати найкращу.
А знаєте , чому в цій грі говорили про дуба і березу? Тому що коли в сім’ї народжувався син , то саджали біля хати дуб, щоб хлопчик був сміливий і міцний , як дуб. А коли народжувалась донька, то саджали березу , щоб донька була гарною і стрункою, як береза.
А зараз потанцюємо.
(Виконується «Український танок».)
Гриць. (прокинувшись). Що це тут за гомін?
Музичний керівник. Та це ми танцювали.
Гриць. Без мене? Веселилися , а мене не розбудили?
Музичний керівник. Не сумуй, Грицю, щоб розвеселитися ,є ще способи, крім танців. Ми можемо пограти з тобою в гру.
Діти подивіться і скажіть , який музичний інструмент тримає у руках Гриць?(сопілку). У давнину в Україні люди не тільки грали на цьому інструменті, а й використовували його під час ігор. Тому сьогодні я хочу вас ознайомити з однією такою грою.
Танцювальна гра «Сопілка».
Рухи гри
Діти утворюють коло. У центрі кола ставлять пеньок або стілець.
Дівчина, котра виявила бажання почати гру , бере в руку сопілку і співає пісню. Діти підспівують або співають усі:
Я маленька дівонька,
Як у полі квітонька,
На сопілці граю,
Пісеньку співаю,
Всіх вас розважаю.
1-4 такти : дівчинка танцює біля пеньочка; виразною мімікою, пластикою, рухами рук показує, яка вона гарна , як «квітонька».
Діти йдуть танцювальною ходою праворуч по колу
5-10 такти : дівчинка імітує гру на сопілці , вільно пересуваючись у колі дітей або зустрічним рухом , із закінченням співу вона підходить до дитини , з якою хоче розважитись разом.
Усі діти , за прикладом ведучої , швиденько беруться парами під руки. Усі пари кружляють млинком. Дитина , яка залишилася без пари, бере сопілочку у ведучої і починає гру вдруге. Якщо кількість дітей парна , то гру продовжить та , яка була обрана ведучою.
Гриць. Ох яка цікава гра.
Музичний керівник. А все інше , про що ти дізнався сьогодні , хіба не цікаво?
Діти , давайте пригадаємо, в чому нам допомогла українська народна пісня.
Гриць. Допомогла моїх качок знайти.
Діти. Допомогла Грицеві заснути, розважала, веселила нас.
Підсумок заняття.
Музичний керівник. Ось , бачите . народна пісня завжди стане всім в пригоді: і в праці, й у відпочинку.
Як настане літечко , ви поїдете до своїх бабусь у село і там навчитеся , ще різних народних ігор та пісень від своїх бабусь, та дідусів.
Запам’ятаєте і нас навчите.
Ось і закінчилась наша екскурсія у давнину . діти вам сподобалось? Ото ж вирушаємо у групу.(Діти виходять з залу під звучання маршу .)

[lenusik72]

здравствуйте, форумчане. я новичок. отличный форум. есть чем поделиться с вами, только никогда еще не выкладывала свой материал. жаль, закрыты некоторые темы.
сейчас попробую выставить кукольный спектакль про 3 поросят. Лялькова вистава
«Про трьох поросят»
( звучить музика, виходить ведуча)
Ведуча: Добрий день, вітаю вас в чарівний, казковий час.
Запрошую всіх вас до гаю. Смішна історія там нас чекає.
Тож сідайте всі зручніше і в долоні плескайте гучніше.

Жили собі троє поросят − Наф-Наф, Нуф-Нуф і Ніф-Ніф. Це були дуже веселі і пустотливі поросята. Цілий день вони бігали по лісу та бешкетували.

(біжать поросята, співають)

Ми веселі поросята. Дуже спритні ми хлоп'ята.
А щоб вдома не сидіти – шкоду ходимо робити.
Не страшний нам вовчик-братик
Сірий братик-панібратик
Як у лісі його стрінем,
То в глибоку яму кинем. (поросята зникають)

Ведуча: І жив в цьому лісі добрий, чемний, хороший Вовчуган Вовчунович Вовк. Його ніхто не боявся, бо всі знали, що Вовчуган Вовк нікого не з'їсть і не образить. Він з усіма дружив.

( виходить вовк, співає)

Я по лісу йду, гуляю, гуляю.
Пісеньку веселую співаю, співаю 2 р.
Та маленьких звіряток тут не ображаю
І щоранку кашу із молоком з'їдаю 2р.

( вибігають поросята)

Наф-Наф: О-о-о! Вовк-вовчище сірий хвостище. Що ти тут ходиш-бродиш?
Нуф-Нуф: Та це він добренькими справами тут займається.
Ніф-Ніф: Та за це… Та за таке його треба провчити!
Вовк: Ну що ви, поросятка, давайте жити дружно.
Наф-Наф: Ану, хлопці, давайте дамо йому прочухана та кинем його у яму! (кидають у яму)
Вовк: Ой-ой-ой! Біда мені! У-у-у!
Нуф-Нуф: Швидше тікаймо! (сміються)

Ведуча: А ще у цьому лісі жила Білочка-медсестра. Вона завжди з'явлалась там, де потрібна була її допомога.
( виходить Білочка, співає)

А я білка руда і за фахом медсестра.
Всім у лісі допоможу, бо інакше я не можу.

Я лікую усіх, і дорослих і малих.
Всім у лісі допоможу, бо інакше я не можу

(чути крик вовка)

Білка: Ой, що це за крик? Хтось, мабуть потребує моєї допомоги. Дітки, це ви кричали?
Вовк: Це я!
Білка: Хто «я»?
Вовк: Ну я – Вовк!
Білка: А чому я тебе не бачу?
Вовк: Та у ямі я сиджу.

Ой, нещасний я вовк хромоногий. Поросята побили здорові.
Був я добрий до звіряток, не образив й мухи.
Чому у яму кинули Наф-Нафи і Нуф-Нуфи. У-у-у!

Білка: Зараз я тобі допоможу. (бере мотузку і витягує за неї вовка)

Вовк: Ну, за що ж мені таке? Ну, хіба я когось з'їв чи образив? Ех, мабуть не можна бути добрим. Як ви думаєте, діти, треба мені стати злим? (діти: – ні!). Та я і сам не хочу бути злим.
Білка: Ходіть, дядечку Вовк, я вас перев'яжу. (перев'язує). Ну от, порядок.
Вовк: Дякую тобі за допомогу, Білочко. Бувай!
Білка: Побіжу, може наздогоню цих бешкетників. (убігає)

Ведуча: А тим часом поросята ще більше пустували.

(з'явл. Поросята, співають)

Ми веселі поросята, дуже спритні ми хлоп'ята.
А щоб дома не сидіти, шкоду ходимо робити.
Якщо заєць попадеться,
Йому також не минеться.
З'їмо моркву та капусту.
В погребі хай буде пусто!
Наф-Наф: О, хата Зайця-побігайця. Те що треба! Давайте налякаєм зайця і розгребемо його погріб.
(ховаються)

Заєць співає: Ой, за гаєм, гаєм я собі стрибаю,
Вушками і лапками вміло чеберяю. 2р.
В лісі на горбочку в мене є хатинка.
Там у погребі лежать морква й капустинка. 2 р.

Ніф-Ніф: Гей, хлоп'ята-поросята, давайте побешкетуємо! (розкидають овочі із погреба)
Заєць: Ой, що ви робите! Навіщо ви рогрібаєте мій погріб?
Нуф-Нуф: А щоб весело було! Ха-ха-ха!
Заєць: Що ж я буду їсти взимку? (плаче)
Наф-Наф: Ну що, злякався, Зайонцен?
Ніф-Ніф: Гарно повеселились. Хрю-хрю. (уходять)

Білка: Зайчику , що сталося?
Заєць: Та поросята нашкодили. Ось, бачиш? Мій погріб пустий. (плаче). Вони його розрили і все зіпсували.
Білка: Ну, не плач. Ось тримай морквинку. В мене вдома ще є. Ти заходь у гості до мене.
Заєць: Дякую тобі, білочко. Бувай
Білка: Побіжу далі. Напевне ці поросята накоїли лихо і комусь потрібна моя допомога.

(з'явл. Поросята, співають)

Ми веселі поросята, дуже спритні ми хлоп'ята.
А щоб дома не сидіти, шкоду ходимо робити.
Якщо стрінемо Лисицю – «привітаємо» сестрицю.
Хоч лисиця не проста, відірвемо їй хвоста!

Наф- Наф: Чую, пісню хтось співає. Мабуть, гарний настрій має.
Нуф-Нуф: Зараз ми цей настрій швидко зіпсуємо.

(ховаються)
(йде Лиса, співає)

В лісі я живу ізроду, маю дуже гарну вроду.
Гарно я люблю вдягатись і собою милуватись. 2р.
Я ж усім вам, як сестриця, а зовуть мене лисиця.
Подивіться навкруги, краще мене не знайти.

Чи є в світі молодиця, краща за мене лисиця?
В мене хитрий чорний носик і руденький пишний хвостик. 2 р.
Я ж усім вам, як сестриця, а зовуть мене лисиця.
Подивіться навкруги, краще мене не знайти.

Ніф-Ніф: Ну-ну, хвостик в неї пишний! Ану, поросята, налітай.

( відривають хвіст лисиці, тікають)

Лиса: Ой, біда мені! Як же я тепер без хвоста буду жити ? (Плаче)

(біжить Білка)

Білка: Що, знову не встигла попередити біду! Ну і розбійники ці поросята! А ти, Лисичко, не хвилюйся. Я зумію пришити тобі твій пишний хвостик. ( робить операцію Лисі)
Ну ось, готово!Тобі, Лисичко, треба полежати і відпочити, а мені треба бігти. Бувай!

Ведуча: А тим часом поросята йшли по лісу та шукали собі нових пригод. Аж раптом зустріли
хатинку на курячих ніжках. ( з'явл. хатинка на курячих ніжках)
Але поросята не знали, що там живе Баба Яга. І з нею краще не жартувати.

(поросята співають)
Ми веселі поросята, дуже спритні ми хлоп'ята.
А щоб дома не сидіти, шкоду ходимо робити.
Ну і дивна тут хатинка. Що живе там за тваринка?
Щоб не було де їй жити, треба хату підпалити.

Наф-Наф: Хлопці, підемо за сірниками, та підпалимо цю смішну хатку.
Нуф-Нуф: Скоріше,скоріше біжимо. Хрю-хрю. Я так люблю вогонь.

(з хати виходить Баба Яга, співає)

Баба Яга: Що за шум. Хто це тут зібрався вогонь розводити? (на дітей: це ви?)
Діти: Ні! Це поросята!
Баба Яга: До речі, гарна ідея! Вогники я люблю, а особливо смажених на вогні ось таких пухкеньких поросяток. Піду поки розпалю піч.

(біжать поросята з сірниками, підпалюють хату)
Баба Яга: Ага, ось ви мої поросятка! Зараз я вас буду смажити . ( ловить поросят)

(поросята кричать, звуть на допомогу)

( біжить Білка)

Білка: Ой, чую хтось просить про допомогу! Та це ж поросята потрапили у халепу! Як же мені їх визволити? Одна з Бабою Ягою я не впораюся. Треба кликати всіх звіряток.

( кличе, просить дітей покликати, діти кличуть)

(збігаються всі звірята)

Білка: Звірята, треба нам якось визволяти поросят.
Вовк: Але ж вони накоїли стільки шкоди!
Лиса: Так.
Заєць: Невже ми повинні їм допомагати?
Білка: Може ми їм пробачимо?
Вовк: Добре. Тільки хай вони пообіцяють, що більше не будуть робити шкоду.
Лиса: Так.
Заєць: І хай пообіцяють, що будуть зі всіма дружити.

(поросята обіцяють)

Білка (пошепки): Давайте запропонуємо Бабі Язі викуп за поросят.
Вовк: Я знаю, треба їй дати Чіпси, щоб в неї заболів живіт. І тоді вона точно нікого не з'їсть.
Лиса: Так.
Білка: Баба Яга, давай мінятися! Ми тобі дамо Чіпси, а ти нам повернеш поросят.
Баба Яга: Чіпси? Це, мабуть щось смачненьке?
Лиса: Так.
Баба Яга: Згодна. Забирайте своїх поросят. Вони все одно такі худі, що і не наїсися. А ось чипсами зараз поласую. (їсть чипси) Ой-ой-ой! Мій живіт дуже болить.

(виходять поросята)

Наф-Наф: Дякуємо вам, звірята, що допомогли нам.
Нуф-Нуф: Ми зрозуміли, що дружба – це найголовніше.
Ніф-Ніф: Ми обіцяємо, що ніколи в житті більше не будемо робити нічого поганого!

Білка: Ну що ж, якщо так, то давайте заспіваємо пісеньку про дружбу.

Пісня про дружбу

В злагоді щоб жити всім
Дружба нам потрібна
І дорослим, і малим
Дружба необхідна.

Дружба всім, дружба всім дуже необхідна. 2 р.

І звірята, й дітлахи
В дружбі жити вміють.
Подружились назавжди
Ось тому й радіють.

Назавжди, назавжди, ось тому й радіють. 2 р.

(звірі уходять, поросята залишаються)

Ведуча: Ось така, малята, трапилася історія. А перемогла в ній, звичайно, дружба.

[inusya3005]

Ведуча . Добрий день малята. А ви любите казки? Тож сьогодні я розповім вам диво- казку про ваше рідне місто. Сидіть тихенько, слухайте уваж ненько.
(звучить музика).
Чи давно це було , чи зовсім недавно, ніхто не знає. У центрі красивого старовинного міста стояв великий будинок. На першому поверсі цього будинку знаходився іграшковий магазин, де жили різні красиві , привезені з далеких країн іграшки. І ось одного разу…
(звучить музика)
Дарума. Як я втомилася сидіть на одному місті (потягується).

Антошка. Я вас вітаю , кралечко! Ви, мабуть приїхали здалеку?

Дарума. Так, я приїхала з Японії. Мене звуть Дарума.А вас?

Антошка. А мене Антошка. Мене привезли з Росії. Мені так цікаво в яке місто ми з вами потрапили.

Дарума. І які діти живуть у цьому місті?

Антошка. Якби ж хтось нам розповів про це.

Видуча. Я залюбки розповім вам , любі іграшки про це чудове місто. Ви зручненько сідайте та слухати починайте, бо розповідь буде довгою. А розповісти про історію міста мені допоможуть діти. Діти за моєю командою – три – чотири – скажіть, будь ласка, як називається місто, в якому ми з вами живемо. Всі разом, три-чотири!
А хто знає, чому саме таку назву має наше місто?
(виходять трє дітей)

Дит. Пливла собі у сиву давнину
Замріяна і тиха річка Лтава.
З,явилось згодом місто у степу
І гордо нарекли його Полтава.

Дит. Та Лтава не Величка і не стрімка
Лиш солов,ї співали берегами
А та Полтава й досі чарівна
Полтавками і щирими піснями.

Дит. Сонце сяє на небі ласкаво,
І радіють і ниви й поля
Я люблю тебе, мила Полтаво,
Ти прекрасна, як ненька моя.
(співають пісню)
Ведуча. Діти, хто знає скільки років Полтаві.

Дит. За археологічними даними – 1100.

Ведуча. У нашого міста є свій герб, прапор і гімн. А хто знає, якого кольору прапор Полтави?

Дит. Біло – зелений.

Ведуча. А чи знаєте ви, що гімн – це урочиста пісня, символ єдності усіх полтавців.При виконанні гімну усі повинні обов,язково встати , стояти тихо і не розмовляти. Пропоную послухати гімн Полтави.
(звучить гімн)

(виходять четверо дітей )
Дит. Є багато країв на землі
В них – озера, річки і долини…
Є краї великі й малі,
Та найкраща за них – Полтавщина.

Дит. Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має.
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краї.
(співають пісню)

Ведуча. Місто наше , малята, дуже старовинне . Є в ньому дуже багато архітектурних пам,яток, які прикрашають наше місто. Про деякі з них я вам розповім.

Краєзнавчий музей. Це музей , де ви можете дізнатися про історію рідного міста, про красу природи Полтавського краю, про народні ремесла.

Біла Альтанка. На самій кручі височезної Іванової гори. Стоїть споруда – символ дружби й доброти. Сюди спішать випускники стрічать світанок, сюди ідуть і діти, й старики. Бажають всі побачити красу, що навкруги

В Полтаві є безліч великих і маленьких вулиць і вуличок. У кожної вулиці є своя історія, своя назва. А ми зараз перевіримо чи ви діти знаєте назву вулиці на якій ви живите.
(пограли в гру).
Ведуча. Полтавці дуже люблять рідне місто! А скільки гарних пісень написано про красуню Полтаву! Зараз наші малята заспівають одну із них.

(співають пісню)

(виходять троє дітей)
Дит. Я родючої країни квіточка гарненька.
Я волошка України вона- моя ненька.

Дит. Там над Ворсклою в садочку донька України
У барвистому віночку я твоя дитина.

Дит. Гей , музики , музиченьки весело заграйте,
Мою думу , моє серце щиро звеселяйте.

(танцюють укр. Танок)

Ведуча. 11 віків проминуло над Полтавою, містом великої слави, яке і сьогодні як і завжди щиро відкриває свою красу, свої дороги, своє серце, своє багацтво усім людям.

Ведуча. Ну що, Дарума, Антошка, сподобалась вам наша розповідь. Ви раді що потрапили саме до Полтави?
Ант. Дарума. Так.

Ведуча. На жаль, надійшов час прощатися. Діти, любіть рідне місто. Своєю працею , добрими справами робіть його ще кращим.

(виходить одна дитина)
Дит. Сонце сяє на небі ласкаво,
Радіють і ниви й поля
Я люблю тебе мила Полтава,
Ти прекрасна, як ненька моя.
(співають пісню)

Ведуча. До побачення! До нових зустрічей!

[inusya3005]

Ведуча. Тиждень книжки-зазвучало серед міста як сигнал.
За годину місто стало як один читальний зал.
(Виходять 3 дітей)

Дит 1. Всі читають урочисто і без вусі й вусані.
Скільки мешканців у місті стільки тут і читачів.

Дит2. І з малими читачами в хаті клопіт вечорами
Від книжок, хоч треба спати , їх ніяк не відірвати.

Дит3. За той тиждень розмаїті полюбились так книжки,
Що кладуть донині діти на ніч їх під подушки.

ПІСНЯ « КНИЖКА»

Ведуча. Дорогі діти, сьогодні ми проведемо подорож сторінками улюблених казок присвячену іменинам нашої дорогої книжки. Я знаю що вам дуже подобається слухати, дивитись казки. Казки це чарівна країна, де добро завжди перемагає зло.
Казок країна чарівна у гості нас чека вона
Отож часу не гайте, у подорож рушайте.
А щоб ми не заблукали, нашим помічником у подорожі стане леді чарівна Книга. Ось вона познайомтесь. Запрошуйте шановна дітей у подорож.

Книга. Запрошую і я також усіх в казкову подорож!
Хто дружить із книжками, завжди йде поруч з нами.
Ведуча. Відкриваємо першу сторінку казок.

Книга. Чоловічок цей маленький ключ шукає золотий.
Гострий, довгий дерев,яний , всюди ніс встромляє свій.
Поміркуйте, поспішіть, як же звуть його скажіть.?
(виходить Буратіно)


Буратіно. Добрий день шановні діти дуже радий бачить вас,
Хочу з вами подружитись, тож у подорож зібравсь.

Книга. Ходімо Буратіно разом з нами, веселіше буде.

Ведуча. Перегортаємо другу сторінку казок.

Книга. На городі що за черга? Дід і баба тут стоять,
Тягнуть щось поперед себе і не витягнуть ніяк.
Казку швидко ви впізнайте, всіх героїв відгадайте.

(виходить Ріпка)

Ріпка. Дуже я смачна корисна, тож і раджу дітворі
На обід всім ріпку їсти, щоб ніколи не хворіть.

Книга. Ходімо ріпка разом з нами веселіше буде.

Ведуча. Перегортаємо третю сторінку казок.

Книга. Хто кругленький і смачненький із віконця скік та скік.
Втік від баби і від діда до лисички на язик?
(виходить Колобок)

Колобок. Знать нема де правду діти, що хвалитись це ганьба!
Вірю я й надіюсь ,діти що таких у вас нема.

Книга Не сумуй ,Колобок, ходімо разом з нами.

Ведуча. Відкриваемо наступну сторінку.

Книга. Що за хатка, що в ній тісно Мишці , Зайчику і Вовку?
Нумо дітки казку швидко відгадайте ви таку.

Мишка. В дружбі злагоді та мирі проживала в хатці я
Зичу дітворі цій милій бути як одна сім,я.
Книга. Ходімо мишка разом з нами.

Ведуча . Перегортаемо останню сторінку нашої казкової подорожі.
Що в ній цікавого?

Книга. Що за казка, друже мій, незнайомка живе в ній,
Ти впізнаєш вмить її, одяг весь у попелі.
Мачуха все свариться, сестри насміхаються.


(заходить Попелюшка)
Попелюшка. Плакати мені не личить, просто засмутилась я.
Що згубила черевичок на балу у короля.

Книга. Не сумуй, Попелюшко, я познайомлю тебе зі своїми
Друзями. І ми всі разом проспіваємо нашу веселу пісеньку, всім садачком.

ПІСНЯ « СОНЕЧКО»

Ведуча. От і скінчилась наша подорож по сторінках улюблених казок. Ви дуже добре впорались зі завданням нашої чарівної гості
Леді Книги . Давайте діти продовжувати дружити з книгою, просіть своїх батьків читати вам багато різних казок. Знайте, що книга джерело знань, ваш найкращий друг і порадник. А зараз я всіх вас запрошую на казкову дискотеку.

[ИннаНичога]

катя 98,
Я новичок. Хочу извинится за такое мое сообщение. Дело в том, что я не имела права заходить на "методичні поради". То, что я выставила - мне дали коллеги на курсах и не сказали откуда. Теперь я вижу. Я же не волшебник, а только учусь. Буду стараться. С уважением Инна.

Добавлено через 4 минуты
"Веселая наука — музыка". Сценарий музыкально-литературного праздника

Пахомова Жанна Суриковна, музыкальный руководитель
Работа с дошкольниками

Предварительная работа:
1. Знакомство с произведениями В.Берестова:
o «Искалочка»,
o «Бычок»,
o «Сказка»,
o «Котенок»,
o «Котенок хочет в школу»,
o «Ель»,
o «Октябрь»,
o «Королева»,
o «Пальцы – солдаты»,
o «Как я считать научился»,
o «Кто чему научится»,
o «Заяц-барабанщик»,
o «Курица с цыплятами»,
o «Воробушки»,
o «Возвратившись в школу».
2. Разучивание песни на сл.Вберестова «Воробушки».
3. Разучивание танцев, танцевальных миниатюр, этюдов по произведениям В.Берестова.
4. Совместное изготовление с родителями альбомов по произведениям поэта.
5. Изготовление мягких игрушек полюбившихся героев.
6. Рисование полюбившихся героев произведений.
7. Экскурсия в музыкальную школу.
8. Приглашение с концертом в детский сад учащихся музыкальной школы.
9. Слушание музыкальных произведений.
10. Составление сказки по произведениям В.Берестова.
11. Оформление необходимых для показа сказки декораций.
ХОД МЕРОПРИЯТИЯ
В запасе вечность у природы,
А у людей – лишь дни и годы,
Чтобы взглянуть на вечный путь
И разобраться, в чем тут суть.
Зал напоминает кабинет музыки, в одной стороне на стуле баян, на столе лежат флейты, возле центральной стены стоит белый рояль (пианино). На ширме – портрет Валентина Берестова, надпись «Знаменитый, «неизвестный» Берестов»
Действующие лица:
Ведущая – взрослый
Учитель – преподаватель музыкальной школы
Котенок
Курица с цыплятами
Бычок
Зайчик
Девочка-рояль
Мальчики-молоточки
Девочки-струночки
Клавиши
Ведущий: Здравствуйте, ребята и взрослые. В нашем зале – праздник. Сегодня мы вспоминаем замечательного детского писателя – Валентина Берестова. Стихи этого писателя очень полюбили наши ребята, и сегодня нас ждет увлекательная музыкальная сказка. В наше путешествие отправятся герои его произведений.
Недаром дети любят сказку.
Ведь сказка тем и хороша,
Что в ней счастливую развязку
Уже предчувствует душа.
И на любые испытанья
Согласны храбрые сердца
В нетерпеливом ожиданье
Благополучного конца. («Сказка»)
Ведущий: Еще вчера было лето, еще вчера плескались в голубой, покрытой кружевной пеной, речке, ловили карасей, играли в салки. Еще вчера собирали землянику и костянику. Но вот наступила осенняя пора.
Вот на ветке лист кленовый.
Нынче он совсем как новый,
Весь румяный, золотой.
Ты куда, листок? Постой!
Осенние листья желты и красны.
Простимся с корзинкой до новой весны («Октябрь»)
Вот и наши герои отправились первый раз в первый класс. Закинув сумку за плечо, бежал рыженький теленок и мычал.
Бычок:
Маленький бычок,
Желтенький бочок,
Ножками ступает,
Головой мотает.
– Где же стадо? Му-у-у!
Скучно одному-у-у! («Бычок»)
Ведущий: Услышав теленка, котенок вприпрыжку бросился догонять.
Котенок:
Я – котик умный и веселый,
Но никогда не видел школы.
Возьми меня с собою в класс:
Я помяукаю для вас! («Котенок хочет в школу»)
Ведущий: Пошли они вдвоем дальше. Вдруг возле заюшкиной избушки слышится плач зайчишки.
Инсценирование стихотворения «Заяц-барабанщик»
За уши зайца
Несут к барабану.
Заяц ворчит:
– Барабанить не стану!
Нет настроения,
Нет обстановки,
Нет подготовки,
Не вижу морковки! («Заяц барабанщик»)
Ведущий: Забрали бычок и котенок зайчика к себе и отправились они в школу втроем. По пути к ним присоединилась курица со своими цыплятами.
Ведущий: Все было ново в музыкальной школе, все непривычно: в одном классе сидели на стульях непонятные коробки с кнопками, в другом – дружно в ряд стояли большие и маленькие трубочки, а в большом зале на сцене стоял огромный белый ящик на ножках. Все зверята гурьбой подбежали к нему и стали рассматривать. А маленькие цыплята испугались, начали бегать вокруг этого ящика и пищать. Мама-курица всполошилась и давай за ними бегать.
Курица:
Куд-куда? Куд-куда?
Ну-ка, ну-ка все сюда!
Ну-ка к маме под крыло!
Куд-куда вас понесло!
Ведущий: В это время котенок запрыгнул на крышку и стал внимательно рассматривать тоненькие струночки, похожие на ниточки, их было так много, что он решил смотать их, сделать клубочек и поиграть с ним. Но как только котенок прыгнул на эти ниточки, вдруг откуда-то появились звуки. Котенок испугался, съежился и отпрыгнул вниз.
Котенок:
Если кто-то с места сдвинется,
На него котенок кинется.
Если что-нибудь покатится,
За него котенок схватится.
Прыг-скок! Цап-царап!
Не уйдешь из наших лап!
Ведущий: Услышав непонятные звуки, все звери притихли. Их поразили эти волшебные звуки, которые исходили из ящика. Все зверята решили найти, откуда, откуда эти музыкальные звуки послышались, где они живут? Они принялись искать по всем уголкам, заглядывать под все стульчики, за шторы, перевернули все вверх дном, но нигде ничего не нашли.
Бычок:
Если где-то нет кого-то,
Значит, кто-то где-то есть.
Только где же этот кто-то
И куда он мог залезть? («Искалочка»)
Проводится танцевальная миниатюра под музыку .. (все участники начинают бегать, переставлять вещи , «разбрасывать» предметы)
Ведущий: Вдруг дверь открылась и зашла красивая женщина. Она оглядела своих будущих учеников и села за рояль. Открыла крышку инструмента и начала перебирать пальцами клавиши. Вдруг полились необыкновенные звуки, они были похожи то на бегущего зайчика, то на птичку, поющую на солнышке, то на вдруг появившегося грозного медведя. Доиграв до конца, учительница с улыбкой взглянула на притихший класс.
Учитель: Вам понравилось? И, наверно, интересно, как называется этот удивительный инструмент? И откуда появляются музыкальные звуки? Тогда ставьте стульчики на место и внимательно смотрите, слушайте и запоминайте. Музыкальный инструмент, который дарит нам волшебство музыки, называется рояль. Сделан он из ели, причем дерево специально подбирают, чтобы слои в нем были узкими и прямыми, чтобы не было сучков. Не всякую ель валили и пускали в дело, а вначале присматривались, на какое дерево больше садятся птицы.
Ведущий: Наверно, те птички, про которых поется в песне «Воробушки».
Инсценирование песни «Воробушки».

[Олена911]

Ось такий сценарій проводили в цьому році на методичному обєднанні, воно випало на лютий – зимові свята вже скінчились а весняні ще не почались. Викрутившисьз цієї ситуації провели дуже чудове свято.

Жартівливі посиденьки
(закрита сцена, за нею – хата, дерева, тин, колоди, лави, на яких сидять діти – учасники. Звучить музичний запис – спів птахів, на цьому фоні виходить ведуча і хлопчик з дівчинкою)

Ведуча: на горбочках чи в світлиці
На колодочках яких
Всіх зібрали посиденьки
І старих і молодих
Чи при свічечці сидіти
Чи на вулиці прийшлось
Хороводи всі водили
І співали як велось
Словом всі ці посиденьки
Були святом для душі...
Плине час проходять роки
Помінявся старий світ.

Дівч. І чого там говорити – без поседеньок сумно жити. Їх потрібно відродити.

Хлопчик. Дітям нашим у садочку
Не пасує сумувати
Отже, треба нам негайно

Разом: посиденьки відродити.

(відкривається сцена)

Дит: давно ми вас ждемо-чекаємо
Посиденьок без вас не починаємо

1 дівч. Вдома сидіти-нічого не висидіти.

2 дит. Вирішили на людей подивитись і себе показати.
Разом всі: Доброго дня.

дівч. Усі зорі при купочці, а одна зоря різна
збирайтеся парубочки, хоч рано, хоч пізно
збирайтеся, збирайтеся
та й поговорімо на чужую сторононьку
журбу рознесімо

дівч. Ой виходьте парубоньки
на високу гірку
вибирайте парубоньки
найкращую дівку
кожна гарна кожна гарна
жодна не погана
а між нами Марусина
як вимальована.

Хл. Ох! Та дівчата наші красуні мальовані а ми небилиць вам нарозповідаємо

Хл. Миша книш поточила
Муха борщ пролила
Півень коня задавив
Нічим їхать до млина

Хл. А бабині коноплі
На печі попріли
А дідові постоли
На льоду згоріли

Діти: Ох і диво таке якого не бувало.

Хл. Сіяв шпак чорний мак
А вродило просо
Здивувався – як це так? Де воно взялося?
Як привіз його на тік
Вимолотив жито...
От так диво, каже шпак-
Що воно за літо!
(діти – сміються, і після кожної небелиці або якась ьфраза або сміх)

Хл. Що воно за диво дітей здивувало
Це такого зроду в світі не бувало
Що на клені – морква
На вербі- кислиці
На даху- корова
На печі- синимці

Вед: Що ще чули новенького, а що бачили?

Хл. І чули ми і бачили і зараз вам про це ми вам заспіваємо

Пісня: «Закортіло киці» муз. Н. Рубальської

Дівч. А я от на озеро ходила
Журавель шукав там броду
Жабенятко скік у воду
Жук до жаби – жу-жу-жу
Журавлеві розкажу – жу-жу-жу

Вед: ось про яке спритне жабенятко ми почули новину. А ви памятаєте гру «Кум-кум»? хочете погравтися? Хто буде жабкою, а хто – чорногузом?

Гра «Кум-кум»

Дівч.:ох як ми гарно співали і гралися та хлопці нас гарно звеселяли. А чи вмієте ви хлопці загадки відгадувати?
Хл. Та вміємо
Дівіч. Ну, тоді відгадуйте

1 дівч. Стоїть на дорозі, усім заважає
Хто йде – той штовхає
А з дороги ніхто не приймає? (двері)
(і ще декілька загадок)

(хлопчик який сидів за тином нібито щіпає дівчинку, а вона ойкає і оглядається, за третім разом помічає хлопця)

Дівч:хто це тут ховається за тинком та ще й до ніс підкрадається. А ну ж бо виходь (дівчинка з-за тину за руку виводить хлопчика)
Хлопч; відпусти відпусти
Чи я тату не доріс
Чи я тату переріс
Чи не рублена хата
Що не люблять дівчата

Дівч:ах та це ж Василько підкрадався. А ми йому зараз і заспіваємо

Пісня «За Василем» (це вірш, але я поклала його на музику)

Гра «Гуси» (в грі є господиня, гуси і вовк)

(в кінці гривовк з гусаком миряться)
Тобі яблучко – мені грушечка
Не сварімося моя душечка

Тобі – яблучко мені – зернятко
Не сварімося моє серденько

(В цей час спочатку тихо, а потім коли діти заходять(бо заходить нібито інший гурт дітей) – голосніше звучить фонограма з м/ф «Жив був пес», пісня - Ой косив батько косив я, та й викосив соловя, соловей у саду тьох та тьох.....)
Діти (ті що зайшли): Доброго дня, як тут у вас весело. А казки ви розповідали? А ось які ми знаємо.

Дит. (що зайшла); жили були дід та баба
Була в них вівця....
Почнемо з кінця
Жили були дід та баба
Була в них вівця
Почнемо з кінця

(далі дітей які зайшли, я називатиму ср.гр – просто в мене це були діти з середньої групи, а ті які сиділи – ст. Гр – старша група)

Діти ст.гр: а ось яку цікаву казку я знаю
Був собі чоловік Сашка
На ньому сірі семеряжка
На голові шапочка
Чи хороша моя казочка?

Дит. Сер. Гр: а ми знаємо ще кращі казки
(виходить хлопчик і дівчинка)
Ми з тобою йшли?-йшли
Кожух щнайшли? – знайшли
А де ж він? – хто?
Кожух – який?
Як який? Ми з тобою йшли?
Йшли
Кожух знайшли? Знайшли?
А де він? Хто?
Кожух. – який?

Дит стар.гр: а які ж то посиденьки без жартів та пісень? Ми заспіваємо. А ви нам допоможите?

Пісня «Ой гоп дини дини» укр. Нар. Піс - діти виконують по куплету.

Вед: Щось ми давно не танцювали.

Хоровод грушечка (слова вірша, а музика «Грицю, Грицю до роботи»)

Дит сер. Гр: наша пісня ловка
Ловка та не вся
Купив циган порося
А циганка вовка
Наша пісня лорвка
Ловка та не вся
Купив циган порося

Дит. Сер: Ой, то в вас вовк є? А хто боїться вовка, а-ну я зараз побачу!

(Виходять дві дитини)

Був у лісі – був
Рубав дрова – рубав
Бачив вовка – бачив
Боявся – ні (дівчинка плескає перед очима – а хлопчик їх заплющює. Всі сміються – бо виявляється він боїться вовка)

Дит сер.гр: сів Карпо на колоду
Та й упав у воду
Кис кис мок мок
Викис вимок виліз – висох,
Знову сів на колоду
Та й упав у воду...


Дит сер. Гр: а ще про зайця послухайте
(виходить хл. І дівч.)
-Зайчику зайчику де ти був
-В темному гаю
-Розкажи Роскажи пригоду свою
-в вовчика сірго я в ярок загнав, лисоньку рудую в мішок сховав
- де сховав де сховав
- в драному мішку
- покажи покажи пійману таку
- лисонька рудая хитра та прудка. Дірочку вигризла вилізла з мішка. А коли вона тікала то мене перелякала. Он як!

Вед: а чого наші музики мовчать? Може, інструменти свої загубили?

Гра на муз. інструм.

Вед: ох і гарні в нас музики відразу стало веселіше. А які ж то посиденьки без жартів та пісеньок. А може ви ще якісь цікаві новини знаєте?

Дит: тук тук тук
Ток ток ток
Вибиває молоток
Дзень дзень дзень
Дзвенить муха цілий день

Дит: а ми ось таку пісеньку знаєм

«Чечір- вечір» муз. Н. Рубальської

Вед: молодці діти! Гарні вийшли посиденьки і жартували і співали і гралися і новинками обмінювалися ще б тепер пісню гарну послухати та на танок подивитися.

Танок

(після нього в дверях зявляються два хлопчика які йдуть і штовхаються, а в одного в руці мотузка)

Дівчинка:а що ви хлопці робите
Хлопці:козу ведемо
Дівчинка:а де ж коза?
Хл:та тут була
Дів: Та що ви хлопці, козу вели, чи самі йшли?

1 хл: не самі ми йшли а козу вели
Через місточок гребельку
Вели нашу гарненьку
З довгими ногами крутими рогами

(діти співають пісню «Гоп-гоп-гоп козуню» забігає в зал коза і танцює)

(в кінці пісні коза падає)
Діти:Ах.. ой людоньки добрії
Чи нема у вас лікаря – аптекаря
Щоб козу нашу полікувати
Лежить вона не дише
І хвостом не колише

(заходить лікар)
Лікар: я лікар, що з вашою козою трапилося? (оглядає) зуби цілі, роги не поломані, копита не проколоті. Треба козу різати.

Дит: ой, будь-ласка подивіться ще раз!
Лікар: ага! Згадав! Треба брати дуду і надувати козу (надуває)
Коза:бе....ме.....
(діти знов співають приспів, коза встає – танцює)
Хлопці-поводирі:вгомонися козуню

Дівч.: ох і гарна у вас коза. Тільки дзвоника на ній нема.
Роз два три чотири
Козі дзвоника вчепили
Коза бігає кричить
Просить дзвоник відчепить

А ви хлопці козу міцно тримайте і дзвоника не знімайте
(чіпляє козі дзвоника, і пловодирі з козою виходять)

Вед: ось послухайте діточки
Розкажу і я вам небелицю
Летіла сорока-білобока над лісом
Летіла летіла та не скрекотала
Бо у дзьобі мішок зі сміхом тримала
Де не взявся вітерць –молодець
Взяв він мішок і приніс у садок
Вітерець-молодець взяв мішечок за кінгець
Мішок розвязався і сміх показався
Ви сміялись веселились
От і посиденьки закінчились

Пісня «Час до дому час»

(під музику діти виходять з зали)

[Kolpachiha]

РОЗВАГА ДЛЯ 1-2 МОЛ. ГРУПИ.
ЛЯЛЬКОВА ВИСТАВА «В МЕНЕ ДРУЗІВ Є БАГАТО».
(Звучить весела музика. На ширмі з’являється Поросятко)
Поросятко.
Добрий день, малятка!
Я – веселе поросятко.
Звуть мене Вась-Вась-Хрю-Хрю.
Дуже діток я люблю.
Ви запам’ятали моє ім’я?
(відповіді дітей)
А ви назвіть своє ім’я!
(діти хоро відповідаютьсвої імена).
Поросятко.
В мене друзів є багато
І вони прийшли на свято
Ось – Лисичка , руденька сестричка.
(Лисичка вклоняється, співає пісеньку)
Поросятко.
А ось півник, що вранці співає.
(Півник вклоняється, співає).
Поросятко.
Ось – Киця Білянка усіх вас вітає.
(Киця вклоняється)
Апоросятко.
А це – два брата – маленькі цуценята.
1-е цуценя.
Мене звуть Бобік.
2-е цуценя.
А мене – Дружок.
Цуценята (разом).
Ми для вас малята заведем танок.
Усі звірята (разом)
Ви нам поплескайте, малята,
А ми будемо танцювати.
(звірята весело танцюють)
Поросятко.
До вас у гості ми прийшли,
Подарунки принесли.
Гарне дуже у вас свято,
Пригощайтеся , малята.
(звірята пригощають дітей солодощами. Потім прощаються).
Звірята (разом).
Допобачення, малята, ми прийдемо ще до вас на свято.
СЦЕНКА ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ НА БУДЬ-ЯКОМУ СВЯТІ ЯК СЮРПРИЗ. А ЯКЩО ВСТАВИТИ МУЗ НОМЕРИ ДІТЕЙ АБО ІГРИ ТО ЯК РОЗВАГА.

[Дивинская Мила]

Свято козаків
1.У всьому світі- кожен зна
Є Батьківщина лищ одна
І в нас вона одна єдина
Це наша славна Україна
2.Про Україну рідний край
Ти друже завжди пам’ятай
Не забувай Шевченка слів
Про горду славу козаків
3. Не забувай ,що ти дитина
Землі,що зветься Україна
Про Україну рідний край
Ти друже завжди пам’ятай
ПІСНЯ « ДОБРИЙ ДЕНЬ, МАТУСЮ УКРАЇНА»
4. Є на світі днів багато
Нам усіх і не згадать
А між ними й наше свято
Вшанування козачат
5.Любі мами, милі тата
Перед вами не малята
Правда і не парубки
Проте справжні козаки
6. Намалюєм гарні вуса
Хвацько їх підкрутимо
Гарну пісню заспіваєм
І ще й вас научимо
7.Ми любимо землю і квіти
І сонце нам шле свій привіт
Ми роду козацького діти
Землі української цвіт
8. Нехай знає мила мати
Наша Батьківщина
Козаки ми ще маленькі,
Але гідна зміна
9. Нумо, дружно,козаки
Всі візьмемось у боки
Затанцюєм залюбки
Танець без мороки.

КОЗАЦЬКИЙ ТАНЕЦЬ

ОТАМАН (команда «Соколи»)
Ми прийшли сюди сьоьгодні
Щоб вести запеклий бій
Тільки бій, не кулаками
А в веселій дружній грі

ІГРИ 1.Хто швидше наносить дров для вогнища
2.Хто швидше ложкою перенесе воду до казана
3.Хто швидше перебере крупу
4.Збий кеглі
5.Намалюй сонечко
6.Перетягування каната
7.Нагодуй козака

[Катринка 306]

Рукавичка

По садочку бігла Мишка
І несла в торбинці книжку.
Об пеньок перечипилась –
І торбинка загубилась.
Ту торбинку я знайшла,
Вам, малята, принесла.
А у книжки є казки –
Ті, що люблять малюки.
Книжка наша відкривається
Дивна казка починається.

Усі рядком сідайте,
Сусідів не штовхайте.
Ніхто не сперечається.
Казка починається.

Раз зимової пори
У густій діброві
Дрова Дід рубив свої
В рукавицях нових.

Гарні вийшли рукавиці
В Баби-щебетухи.
Не страшний у них мороз,
Ані білі мухи.

Від роботи розрум’янивсь
Рукавиці зняв.
Поспішає, бо надворі
Вечір вже настав.

Нарубав багато дров,
На сани складає.
Задоволений старий
Додому вертає.
(виносять рукавичку)

Рукавичка на снігу
Лешилась лежати,
А тут трапилося Мишці


Поруч пробігати.
Мишка:
Яка гарна рукавичка
Тепла та пухната.
Оце тут я буду жити
Буде мені хата!
Пісня Мишки.

Ведуча:
Тут і віника взяла
Та круг хати підмела.
Принесла водички
Та умила личко.

Так живе у рукавичці
Горенька не знає,
А тут Жаба по водицю
На ставок стрибає.
Пісня Жаби

Жаба:
А хто-хто у рукавичці
Зараз проживає?
І кого я молодая
Шанувати маю.

Мишка:
Я Норушка, не соромся,
Та заходь скоріше.
В рукавичці нам удвох
Буде веселіше.
Танок

Ведуча:
По доріжці стриб та стриб
Зайчик пробігає.
У біленькім кожушку
Й пісеньку співає.
Пісня зайчика

Зайчик:
Як вам тут, у рукавичці
Хазяї живеться.
А для Зайця-побігайця
Містечко знайдеться?

Мишка:
Та заходь, заходь скоріше
Разом буде веселіше.
Танок Мишки та Жабки

Ведуча:
Хто це там поміж кущами
У рудій свитині.
В нових чоботях, спідниці,
Терновій хустині.

Та ще й сірий, волохатий
Поруч погоджає.
Хто це ще у рукавичці
Нині побуває.
Пісня Вовка і Лисички

Вовк: - Добрий вечір вам у хату
Лисичка: - Раді будем вас вітати
В лісі холодно та зимно
І доріженьки не видно.

Вовк: - Не відмовте нам, звірята,
Та пустіть заночувати.
Танок Вовка і Лисички

Мишка:
Хоч багато вже звіряток
В нашій рукавичці,
Але знайдеться куточок
Вовку і Лисиці.

Жаба:
Якщо ви з добром до нас
То заходьте, просим вас.

Ведуча:
Так живуть у рукавичці
Весело та дружно.
Хоч надворі вітер свище,
А їм не сутужно.

Мишка в хаті прибирає,
А Зайча дрова рубає.
Жаба каші наварила
Та громаду пригостила.

Вовчик стежку прочищає,
Лиска пісеньку співає.
Пісня Лисички

Що за шум, що за тріск,
Що це там гуркоче.
Це ж Ведмідь до нас іде
В рукавичку хоче.
Пісня Ведмедя

Мишка:
Та куди ж тебе подіти
Велетня такого.
В рукавичку не протиснеш
Ти і носа свого.

Ведмідь:
Хоч хатинка й невеличка
Я вам не заважу.
Досипати люту зиму
Із краєчка ляжу.

Ведуча:
Так проходять дні за днями
В рукавичці звірі.
Все живуть собі не тужать
У теплі та мирі.

Знову трапилося Діду
Їхати по дрова.
На дорозі рукавичка
Його, та не нова.

Аж тріщить мала хатина,
Бо ніколи зроду
Не вміщалось в рукавичку
Стільки от народу.

Тут узяв Дід хворостину:
- Ану, утікайте!
В мене руки мерзнуть, бачте,
Рукавицю дайте.

Ведуча:
Вийшли звірі із хатини
Старому вклонились,
Стали поруч і ласкаво
Діда попросили.

Звірі:
Ой, Дідусь, рідненький!
Трохи постривай.
Та у нас хатину теплу
Ти не забирай.

Як розпуститься сріблясте
Листя на вербі.
Рукавичку-невеличку
Принесем тобі.

Дід:
Що ж, звірята, зоставайтесь.
Та живіть щасливо,
А я піду доБабусі
Розкажу про диво.
Хоровод

Ведуча:
Як весною зеленіли
Гаї та діброви,
Зустрілися із Дідусем
Наші друзі знову.

Повернули рукавичку
Дарували квіти.
Побажали у здоров’ї
Сотню літ прожити.

Отака наша казка –
Дрів згоріла в’язка,
Діткам щічки зігріла,
Ну, а казка звеселила.

Добавлено через 4 минуты
додаток к сказке http://files.mail.ru/LQFX6P

[Лариса Лебидка]

Цю інсценівку можна приурочити до Дня 8 березня.

"Чия матуся найкраща"

Поява Курчати та Каченяти.
Курча: Пі, пі, Пі.... Зараз як дзибну
Каченя: Кря, кря, кря... Зараз як скубну.
Курча: Дзибну! пі, пі, пі...
Каченя: Скубну! Кря, кря, кря...
Собака: Гав! Що за гвалт!
курча: Моя матуся найкраща
Каченя: Ні моя матуся краща за всіх
Курча: Моя матуся краще за всіх шукає зернятка і мене навчить...
Каченя: А моя матуся, кря, кря, кря краще за всіх плаває і мене навчить.
Собака: Гав! Я знаю чия матуся найкраща! По - перше - це курка, бо вона добре шукає зернятка...
Курча: Ось так! Я побігло до мами. Пі, пі, пі
Собака: По - друге, гав, це качка бо вона добре плаває...
Каченя: Ось так! Я побігло до своєї матусі. Кря, кря, кря...
Собака: Вже побігли... Я ж не доказав. Гав, гав, гав. Найкраща матуся - моя, бо вона любить мене. Ось так! Гав!

[ЕкСер]

Сценарий праздника для детей первой младшей группы "В гости к игрушкам».
Дети и воспитатель находятся в группе.
Воспитатель (держит в руках куклу): Какая красивая у нас кукла Алёна. Только жаль, что она не умеет разговаривать. Вот если бы она была живая…Подождите! Кто-то стучит! Сейчас посмотрю! (из-за двери выносит посылку) Посылка! (Читает надпись): «Ребятам первой группы». Значит, нам. Что же там? «Волшебное покрывало». Как интересно! Раз это покрывало волшебное, оно может делать чудеса! (достаёт из посылки) Давайте попробуем оживить нашу куколку! (сажают куклу на стул в проходе, накрывают покрывалом) Ну-ка, скажем: «Раз, два, три - наша кукла, оживи!»
(Дети повторяют слова, покрывало убирают, на стуле сидит живая кукла – взрослый).
Алёна: Здравствуйте, ребятишки! Я – кукла Алёна! С вашей помощью я теперь могу разговаривать, петь, танцевать! А хотите пойти в гости к другим игрушкам? (-Да!) Тогда пойдём!
Дети и Алёна идут в музыкальный зал. Зал украшен шариками, на стульях сидят куклы, рядом лежат погремушки, платочки и другие игрушки.
Алёна: Все игрушки ждали ребят! Видите, как они красиво украсили всё вокруг! Поздоровайтесь с куколками, возьмите их и пригласите танцевать!
«Танец с куклами». После танца дети садят кукол на места, садятся сами. За дверью слышится: «Мяу, мяу!»
Алёна: Кто-то плачет за дверями! Наверно, это киска Мурка! Пустим её? (-Да!)
(Алёна открывает дверь, заходит кошка – ребёнок подготовительной группы).
Мурка: Мур, здравствуйте! Я ваша знакомая кошка Мурка. Я часто приходила к вам на занятия. Очень уж мне нравится, как вы поёте про меня песенку.
Алёна: Ребятки, споём Мурке песенку?
Песня «Кошка».
Мурка: Какие молодцы! Спели про меня песенку! А теперь я с вами попляшу!
«Пляска с погремушками».
Мурка: Молодцы! Хорошо пляшете! Ну, а мне пора. Я к вами ещё обязательно приду! До свидания!
(Мурка уходит).
Алёна: Что я слышу? Кто-то говорит «Ко-ко-ко! Ко-ко-ко!» Кто же это? (-Курочка!) Пойду посмотрю!
(Алёна открывает дверь, заходит курочка).
Курочка: Здравствуйте! Я – курочка! Вы про меня часто поёте очень хорошую песенку! Вот я и решила зайти к вам в гости. А вы хотите сегодня быть моими цыплятками? (-Да!) Тогда наряжайтесь и превращайтесь в цыплят!
Дети надевают шапочки. Инсценировка песни «Цыплята».
Курочка: Какие хорошие из вас цыплятки получились! Ну, а я теперь поспешу дальше! У меня ещё много дел! (Уходит).
Алёна: У меня для вас есть красивые платочки! Давайте-ка спляшем с ними!
«Пляска с платочками».
Алёна: Вам понравилось в гостях у игрушек? Но прежде, чем вы пойдёте к себе в группу, я угощу вас конфетами.
Алена угощает конфетами. Дети прощаются с Алёной, уходят.

[ИннаНичога]

Є ТАКА ЗБІРКА "Музичні театралізовані казки" Н. Келіна, С. Школьнік, Л. Загребельна.
Ось про збірку

ПЕРЕДМОВА
Музична театралізована гра завжди приваблює вихователів, особливо тих, хто працює з дошкільнятами та молодшими школярами. Тому авторами й обрано цей жанр, в якому за допомогою віршів і музики поєдна¬но втілення цікавої сюжетної лінії з розвиваючим й виховним навантаженням. Добір діючих персонажів, їх взаємодія мають пізнавальне та інформативне значення. Виразність і наповнення віршів і музики в поданих творах є засобом загального, розумового, мовленнєвого та музичного розвитку, естетичного виховання в ненав'язливій ігровій формі. Римовані тексти дадуть не лише відчуття гармонії, але й значно поповнять лексичний запас дітей, розширять практичне розуміння багатства рідної мови та її образних засобів. А це важливо як для розвитку мислення, так і для розвитку зв'язного мовлення.
«Де живуть нотки?» — музична гра, яка має зробити цікавим перше знайомство дитини з нотами. Тут на основі протиставлення понять звука й паузи створено конфліктну ситуацію: Чорна пауза, що лякає та ніби «знищує» ноти, стає безсилою перед красою музичного звука і зникає. За допомогою гри діти ознайомляться з нотним станом, скрипковим ключем та розташуванням нот першої октави.
«Пригоди Дюймовочки» — віршована казка з музикою, створеною за мотивами казки Г.-Х. Андерсена «Дюймовочка», яка дуже подобається вже не одному поколінню дітей. Фабула — декілька героїв, що праг-нуть стати нареченими для Дюймовочки, мимоволі створюють ситуації, загрозливі для життя героїні. Дюй-мовочка потерпає від незвичайних пригод, де змінюються схожі ситуації її викрадання та рятування. Але вона не є заляканою зламаною жертвою, крізь всі перепони долі вона несе власну мрію про Принца. Осно-вним є показ гартування, формування характеру в складних умовах дійсності, перемоги добрих сил, вірності своїй мрії. Важливою лінією є відображення доброти й безкорисливості Дюймовочки, що рятує Ластівку. Прищеплення доброзичливості та співчутливості — це також мета твору. Важливо й те, що більшість персо¬нажів, що співають, та музичних образів, як і в попередній казці-грі, зображують світ природи. З любов'ю відбиті в звуках, вони нібито закликають розуміти, любити, цінувати та берегти природу.
У казці-грі «Пека й Кока» яскраво проілюстровані деякі небезпечні життєві ситуації та поняття, про які слід знати дітям: недоречність вживання недозрілих ягід, існування неїстівних, отруйних грибів, необхід-ність обережної поведінки біля води (річки). Сюжет побудовано на пригодах неслухняного півника Пеки, якого рятує сестричка Кока. У казці оживає природа, співають і танцюють рослини, тварини. їхні музичні образи мають світлий характер, що сприяє розвиткові в дітей почуття захоплення природою, її розмаїттям і кра¬сою та уваги й цікавості до всього живого. Красномовними у звуковому відображенні є музичні характерис¬тики як позитивних, так і негативних персонажів. Вони доповнюють розуміння дітьми прекрасного в приро¬ді, а також небезпечного, хоч і красивого (яскравий мухомор, елегантна щука). Таким чином відбувається формування естетичних смаків дітлахів. Різноманітні й музичні жанри, придатні для руху, слухання або спі¬ву: вальс — перший дует Пеки й Коки, марш — «Півник іде», джаз-вальс — пісня Щуки, полька — пісня Лисичок, хороводи — «Заключна пісня» та ін.
У казкову гру введено нових персонажів, що використовуються за бажанням, з урахуванням можливос-тей групи учасників: жабки, рибки, сніжинки, заметіль; хатні речі: віник, швабра тощо.
Завдання естетичного виховання закладені у віршах і музиці пропонованих творів, написаній у класич-ному стилі з опорою на мелодичну основу. Віршований текст просякнутий театральністю, драматургічною динамікою, тому матеріал казки можна використати не тільки як музично-театралізовану сюжетну гру, але й як навчальну виставу, композицію для сценічного втілення, радіоказку тощо.
У кожній з казок-ігор музику написано у формі відокремлених пісенних та інструментальних номерів, що дає можливість використовувати музику вибірково, робити перестановку номерів, повторення, скорочен¬ня їх кількості — тобто варіювати розмір дії-гри з урахуванням вікових особливостей учасників або глядачів, або певної навчальної мети. Розвиткові музичного слуху, почуття ритму, естетичному вихованню учасників буде сприяти особлива увага до провідної ролі мелодії та різноманітності рисунків ритму в музиці. Особливо підкреслюємо важливість уваги до інструментальних номерів та «музичного живопису» в казках.
Музика в мелодичному та ритмічному відношенні посильна дитячому сприйманню. Більшість номерів має танцювальний характер, що дає певні можливості хореографічного втілення. Тому матеріал казок «Пека й Кока» та «Пригоди Дюймовочки» можна рекомендувати для вистави дитячого хореографічного колективу. Вокальні номери поданих казок-ігор привабливі для тих, хто бажає навчитися співати. Доцільним вважаємо використання фрагментів музичних казок-ігор в навчально-виховному процесі студентів — майбутніх педагогів.

Автори

РАНОК 2008 рік
ЦЕ ССИЛКА
ПЕРША КАЗКА -
ДЕ ЖИВУТЬ НОТКИ
]

ЯКЩО ТРЕБА - ПРОДОВЖУ РОБОТУ.

[ИннаНичога]

ЦІКАВІ ПІСНІ, ДРАМАТИЗАЦІЇ ТА ЩЕ…..

1 НОВОРІЧНІ ПІСНІ {JHJIJ Архив WinRAR.rar
НОВОГОДНЯЯ ПЕСЕНКА ПРО ЕЛОЧКУ
(для взрослых)
НОВЫЙ ГОД
Слова В. Графчиковой, музыка Е. Лучникова,
исполняет детская студия "Родники"
ЗИМНЯЯ ШУБА
Слова М. Садовского,
музыка В. Соколова

2. ЗБІРКА ПІСЕНЬ GECTYRB ABKFNKDJQ Архив WinRAR.rar
3. Розвиток вокально-хорових навичок дітей старшого дошкільного віку через музично-дидактичні ігри й вправиДокумент Microsoft Word.doc MUZI$NO L UHF Архив WinRAR.rar
4. РОЖДЕСТВО пісня ROGD Архив WinRAR.rar
5. ВМЕСТЕ СНАМИ ПЕТЬ ЗОВЕМ Документ Microsoft Word.docSYITA Архив WinRAR.rar
6. ПІСНІ Архив WinRAR.rar
7. ДЕ ЖИВУТЬ НОТКИ Архив WinRAR.rar
8. песни Архив WinRAR.rar
]

9. ПРИГОДИ ДЮЙМОВОЧКИ

Добавлено через 31 минуту
ХОЧУ ЗАПРОПОНУВАТИ РОЗВАГУ: СОРОКА-ВОРОНА КАШКУ ВАРИЛА
Мета: вчити дітей чітко вимовляти слова, злагоджено співати, викликати у дітей емоційний, радісний настрій, виховувати доброзичливі стосунки між дітьми, любов до праці.
Обладнання: наголовники сороченят, пташок, киці, сороки-мами, набір ди¬тячого посуду (горщик, тарілки, блюдечка, мисочка), іграшкова плита, суміш гороху та пшона, декорація хатки Сороки-мами.
Коментар: для проведення розваги вихователь заздалегідь вчить із дітьми ' пісні та віршики за даною темою.
ДІЙОВІ ОСОБИ
Ведуча і Бабуся Олена виконують дорослі
Сорока-мати (дівчинка зі старшої групи)
Сороченята (п'ять осіб)
Ляля
Киця
Горобчики (п'ять осіб)
Є ТЕКСТ ТА НОТИ.


Добавлено через 42 минуты
ПЕРЕЗАГРУЗИЛА


Добавлено через 46 минут
[QUOTE=ИннаНичога;2834953]ЦІКАВІ ПІСНІ, ДРАМАТИЗАЦІЇ ТА ЩЕ…..

1 НОВОРІЧНІ ПІСНІ {JHJIJ Архив WinRAR.rar
НОВОГОДНЯЯ ПЕСЕНКА ПРО ЕЛОЧКУ
(для взрослых)
НОВЫЙ ГОД
Слова В. Графчиковой, музыка Е. Лучникова,
исполняет детская студия "Родники"
ЗИМНЯЯ ШУБА
Слова М. Садовского,
музыка В. Соколова

2. ЗБІРКА ПІСЕНЬ GECTYRB ABKFNKDJQ Архив WinRAR.rar
3. Розвиток вокально-хорових навичок дітей старшого дошкільного віку через музично-дидактичні ігри й вправиДокумент Microsoft Word.doc MUZI$NO L UHF Архив WinRAR.rar
4. РОЖДЕСТВО пісня ROGD Архив WinRAR.rar
5. ВМЕСТЕ СНАМИ ПЕТЬ ЗОВЕМ Документ Microsoft Word.docSYITA Архив WinRAR.rar
6. ПІСНІ Архив WinRAR.rar
7. ДЕ ЖИВУТЬ НОТКИ Архив WinRAR.rar
8. песни Архив WinRAR.rar



9. ПРИГОДИ ДЮЙМОВОЧКИ
Архив WinRAR (2).rar
Добавлено через 31 минуту
ХОЧУ ЗАПРОПОНУВАТИ РОЗВАГУ: СОРОКА-ВОРОНА КАШКУ ВАРИЛА
Мета: вчити дітей чітко вимовляти слова, злагоджено співати, викликати у дітей емоційний, радісний настрій, виховувати доброзичливі стосунки між дітьми, любов до праці.
Обладнання: наголовники сороченят, пташок, киці, сороки-мами, набір ди¬тячого посуду (горщик, тарілки, блюдечка, мисочка), іграшкова плита, суміш гороху та пшона, декорація хатки Сороки-мами.
Коментар: для проведення розваги вихователь заздалегідь вчить із дітьми ' пісні та віршики за даною темою.
ДІЙОВІ ОСОБИ
Ведуча і Бабуся Олена виконують дорослі
Сорока-мати (дівчинка зі старшої групи)
Сороченята (п'ять осіб)
Ляля
Киця
Горобчики (п'ять осіб)
Є ТЕКСТ ТА НОТИ.
НЕ МОЖУ ЗАГРУЗИТЬ !!! ПОПРОБУЮ ЩЕ РАЗ.

Добавлено через 48 минут

Добавлено через 52 минуты
ВИБАЧАЙТЕ !!! ВСЕ ВЧУСЬ.

[нонна]

небесні світлячки


(Казка про дітей і їх вихователів).
Виходять 2 дорослих-ведучих.
1 вед.: Десь на Лисій горі у печері, в норі
Дві чаклунки жили .Вони сестри були.
2 вед.:Старшу звали Нехочуха( і одягає на себе хустку) , а молодшу- Вередуха(одягає на себе шляпу).
Щоб без діла не сидіти, стали капості робити.
Ведучи становляться чаклунками.Вони читають “Енциклопедію малих капостей”.
Нехочуха: Ой, послухай, Вередухо,
Я такий рецепт знайшла!-
Геніальний витвір зла!
Вередуха(бере книгу і читає):
“З трьох калюж води набрати
На всі боки поплювати,
Двічи по три рази чхнути,
Пляшку пробкою заткнути,
Розмішати й проказати:
Чумба-румба-каракумба,
Каракумба-румба-чумба”.

Нехочуха: Вихователів оціх перетворим в світлячків.
(Дістають пляшку з-під парфумів)
Вередуха: Справу будем починати.
Треба воду набирати(набирають)
Потім треба поплювати(плюють)
А тепер три рази чхнути(чхають)
Потім пробкою заткнути(затикають)
Треба добре розмішати(розмішують)
А тепер давай казати...
Разом: Чумба –румба-каракумба!
Вередуха: В дит. садочок ми підем,
Дітям пляшку підкладем.
Хтось із них її відкриє
І інфекція подіє!
Ідуть діти.
1дит.: Скоро буде славне свято-
День народження садка
2 дит.: Треба щось подарувати
співробітникам садка.
3 дит.: Подивіться, друзі, швидко.
Хтось згубив таку красу...
4дит.: Це якись парфуми, мабуть...
5 дит.:Дай, я мамі віднесу.(відкриває).В неї є такі духи.
Дивний запах... чим це пахне?
Ось понюхай... Чхи-чхи-чхи.
6 дит.: Дивний запах... чим це пахне?
Ось понюхай... Чхи-чхи-чхи.
Чаклунки(з засади): Все! Подіяло! Ура!!!!
Заразилась дітвора.
1 дит.: Як набрид мені садок!
Це для мене- ніж у бок!
2дит.: А зарядка з ранку- жах!
3 дит.: А музичне- просто страх!
4 дит.: Ці заняття проклятущі й вихователька презлюща!
5 дит.: Кухня варить нам не смачно!
6 дит.: Взагалі в садочку лячно...
1 дит.: Так, якби їх не було, от би добре нам було!
Чаклунки: Ми це можемо зробити-
Співробітників оцих перетворим в світлячків.
Діти: Ура!!!!
Чакл.: А тепер ставайте в коло
І кажіть чаклунське слово:
“ Чумба- румба- каракумба!”
(ходять по колу і промовляють слова).
Чакл.: Здійснилось, що ви бажали-
Ви одні в садочку стали.
(ведучі знімають з себе хустку і шляпу).
1 вед.: Паскудство звершилось-
зникли усі.
Тепер залишились самі малюки.
2 вед.: Проходили ночі, проходили дні
А діти голодні були і сумні...
Під музику діти для себе виносять лавку, а ведучі протягують через зал нитку з різнобарвними
зірочками.
1 дит.: так хочеться їсти, я так зголоднів!
Я ще з позавчора нічого не їв!
2 дит.: Хіба ти один? Я також зголодніла!
Я б зараз горячого супу поїла...
3 дит.: В музичному залі я б пісню співала.
4 дит.: А я –в фізкультурному м”ячиком грала!
5 дит.: Ми б зранку ліпили кумедних матрьошок,
6 дит.: А потім на вулиці гралися трошки!
1дит.: Я хочу, щоб все було тут, як раніше:
І няні, і повар, і всі наймиліші.
2 дит.: Дивіться з”явилися вже зірочки!
3 дит.: З”явилися в небі нічні світлячки!
4дит.: Це ж ми їх самі відіслали на небо...
5 дит.: Скоріш пробачатися, друзі, нам треба.
Всі: Пробачте нас, любі, ми любимо вас!
1 дит.: Дивіться, спускаються зорі до нас!
Ведучі опускають нитку.
1 вед.: Світлячки небесні з неба впали,
Світлячки небесні дорослими стали.
2 вед.: Світлячки дорослими стали знов,
Бо немає чар, сильніших за любов!

Пісня про дитячий сад.

Добавлено через 2 часа 6 минут
[QUOTE=notaza;2836426]здесь картинки на тему искусства( зима, весна, лето, танец,жанры живописи,мультики,дымковская игрушка,люди и птици, люди и собаки) Думаю можно использовать не только воспитателям. а и на развлечениях . Есть еще много других, если нужно -выставлю.
[url]http://ifolder.ru/upload/?session=d32e3cae69399f0e47f37a4bc5701c56[

ошибка в запуске. Можно,пожалуйста,перезалить?:rolleyes:

[нонна]

Чарівна щітка
П”єса-казка для лялькового театру на дві дії, три картини
Постановка Е. Денисович
Музика С. Шварца

Дійові особи:
Бабуся, Петрик, Лікар, Пес Бровко, Чарівна Зубна Щітка, Ведмідь, Ворона, Лисиця, Зайчик.

Виконується музичний супровід.
Перед завісою з”являється Зубна Щітка з торбинкою через плече, на якій нашито червоний хрест.

Чарівна Щітка (співає):
Я маленька зубна щітка,
Я часу не гаю,
В кого зуби захворіли –
Вмить допомагаю.
Я дружити з вами рада,
Отже, вам моя порада:
Чистить зуби треба всім –
І дорослим і малим.
У кожного з вас, звичайно, є зубна щітка, якою ви чистите свої зуби. Вірно?

Діти відповідають із залу: „Вірно!”

Молодці! І ви свою щітку не кидаєте за вікно?

Діти: „Ні!”

Молодці! Я бачу, ви всі хороші діти (зітхає). А от мене викинули з вікна. Ви хочете знати хто? Петрик. А як це сталося? Зараз ви самі побачите.

Дія перша.
Картина перша.

Виконується музичний супровід.
Відкривається завіса. На сцені Петрик і Бабуся.

Петрик. Ай! Ай! Ай! Ой! Ой! Ой! Зуби болять... а... а... а...
Бабуся. А все через те, що ти зуби не чистиш і цукерок багато їси. Відкривай рот, подивлюсь, який зуб болить.
Петрик. Не можу-у-у! А-а-а-а!
Бабуся. Не слухаєш мене, ще більше болітимуть зуби.
Петрик. Ну добре, дивись (відкриває рот). ! А-а-а!
Бабуся. Та вони у тебе такі чорні, що страшно глянути. Треба йти до лікаря.
Петрик. Не хочу до лікаря. А-а-а!
Бабуся. Знову не слухаєш. Я покличу Івана Петровича, нашого сусіда, він зубний лікар і може згодиться подивитись твої зуби.
Петрик. А-а-а-а-а! Не хочу лікаря! Бо-ю-ю-юсь!
Бабуся. Треба було мене раніш слухатись, тоді б і лікар не був би потрібний (виходить).
Петрик. А-а-а-а! О-о-ох! Якщо слухатись, то цукерку тільки одну дадуть, а якщо не слухатись – можна з”їсти скільки захочеш. А-а-а... зуби... болять... о-о-ох!

Входить бабуся з лікарем.

Бабуся. Іване Петровичу, будь ласка, подивіться зуби Петрика.
Лікар. Добре, добре. Ну, Петрику, скажи „а”.
Петрик. А-а-а-а! О-о-о!
Лікар. Рот треба ширше розкрити.
Петрик. Ой, ой, ой, ой!
Лікар (заглядає Петрику в рот). О, які чорні зуби. Ти що, їх ніколи не чистиш?
Петрик. А-а-а-а. Ні-і-і...
Лікар. Гм! Воно й видно. (До бабусі) Треба купити зубну щітку і обов”язково вранці і ввечері чистити зуби. А зараз треба полоскати теплим настоєм шавлії.
Петрик. Не хочу шавлії - а-а-а-а! О-о-о-о!
Лікар. Якби ти раніше подружився з зубною щіткою, то й лікуватись не довелось.
Бабуся. Я йому купила щітку, та він на неї і дивитись не хоче.
Лікар. Якщо хочеш вилікувати зуби, прислухайся до моєї поради. До побачення.
Бабуся. До побачення, Іване Петровичу. Вибачайте за турботи.
Лікар. Ну що ви, це мій обов”язок.

Лікар виходить. Бабуся виймає з шафи зубну щітку і подає Петрику.

Бабуся. Ось тобі нова зубна щітка і зубний порошок. А зараз я запарю тобі шавлії (виходить).

Петрик дивиться на зубну щітку з неприязню. Раптом вона почала оживати. Відкрила очі. Глянула весело на Петрика.

Щітка. Здрастуй, Петрику! Дуже рада з тобою познайомитись.
(співає)
Я маленька зубна щітка,
Я часу не гаю,
В кого зуби захворіли –
Вмить допомагаю.
Я дружити з вами рада,
Отже, вам моя порада:
Чистить зуби треба всім –
І дорослим і малим.
Петрик. У людини зуби болять, а вона ще й співає. Ану, геть! (Хапає щітку і кидає її у вікно).
Щітка. Ай, ай, ай, ай!
Петрик. Ой мої зуби, ой мої зуби. О-о-о-о!

Картина друга.

Ми бачимо зовнішню стіну будиночка. Біля вікна сидить пес Бровко, в нього хусткою перев”язана морда.

Бровко. Гр-р-р-р... Собаче життя... кістку гриз, гриз, а тепер зуби болять. Гр-р-р-р...

Раптом з вікна вилітає Зубна Щітка і падає Бровкові на голову.

Бровко. Гр-р-гав! Що за неподобство?
Щітка. Пробачте, я не хотіла вас турбувати.
Бровко. Зуби болять, хоч вий, а тут тебе ще й по голові б”ють, Гр-р-р-р...
Щітка. Ще раз пробачте. Алея вам стану у пригоді, хочете я вам вилікую зуби?
Бровко. Ще б не хотіти! Тільки це вже, мабуть, неможливо.
Щітка. Покажіть зуби! (Бровко відкриває рот.) О, які щербаті! Зараз я вас полікую.
(співає)
Я маленька зубна щітка,
Я часу не гаю,
В кого зуби захворіли –
Вмить допомагаю.
Я дружити з вами рада,
Отже, вам моя порада:
Чистить зуби треба всім –
І дорослим і малим.

Щітка виймає з торбинки маленьку зубну щітку і дає Бровкові.

Почистіть зуби!
Бровко починає чистити зуби.

Бровко. Ой, ой!
Щітка. Ну, як?
Бровко. Р-р-р-гав! Не болить! (Радісно скавчить.) Спасибі тобі, щітко, вік не забуду!
Щітка. Дарую тобі цю щітку.
Бровко. Дякую, дякую!

Раптом із-за куліс чується голос кішки: „Няв... Няв... Бровко беззубий, щербатий, няв... хі, хі, хі, няв.”

Гр.-р-р-р-гав! Знову мене дражниш, ну, стривай! Гав! Гав!
Бровко кидається за куліси. Чується котячий вереск. На сцену вилітає Ворона. Вона бачить щітку і сідає на кущ.

Ворона. Ой, щось біліє, ц-цікаво! Ц-цікаво! Що це? Що це? Хто це?
Щітка. Я чарівна зубна щітка.
Ворона. Яка ти біленька, чистенька, на сонечку виблискуєш. Люблю речі, які блищать, я візьму тебе з собою.
Щітка. Куди?
Ворона. У ліс.
Щітка. Але я не хочу, мені потрібно вилікувати Петрика.
Ворона. Мало що тобі потрібно.

Ворона хапає Щітку і летить до лісу.

Щітка. Ай! Ай! Ай! Рятуйте! (Вибігає Бровко.)
Бровко. Гав! Гав! Хто кричав?

Чути голос Щітки: „Рятуйте!”

Гав! Знову Ворона! Р-р-розбійниця! Щітку чарівну до лісу потягла. Р-розбій! Гав! Гав!

Петрик висовує голову з вікна.

Петрик. Ну, чого ти галасуєш? (Полоще рот.) Гр.-гр-гр, тьху! Життя немає, всі мене турбують!
Бровко. Рг-гав! Сор-рока вхопила зубну щітку, треба негайно її врятувати, гав, гав!
Петрик. Дуже мені потрібна ця щітка. Я сам її викинув у вікно. В мене зуби болять, а вона почала співати!
Бровко. Що ж ти наробив! Гав! Вона мої хворі зуби вмить вилікувала. Ех, ти!
Петрик. Що ж ти мені відразу про це не сказав? А ще друг людини! Бабусю! Бабусю!
Бабуся (з”являється у вікні). Що, онучку?
Петрик. Ворона вкрала зубну щітку. Її треба негайно рятувати!
Бабуся. Ох, розбійниця! Торік вона в мене срібну ложку вкрала. Тільки як же вона в кімнату залетіла?
Бровко. Петр-р-рик щітку у вікно викинув, прямо мені на голову, гав!
Петрик (похнюпившись). Я ж не знав, що вона чарівна. Ой, ой, знову зуби болять!
Бабуся. Швидше до лісу, я знаю, де живе ворона. Друга ніколи в біді не лишають. Знайдемо щітку!
Бровко (до Петрика). І за вікно її теж не кидають...
Петрик (хапається за щоку). Ой, болять зуби, ой, пропаду!

Бабуся і Бровко швидко рушають в дорогу до лісу. Петрик, стогнучи, плентається за ними.
Виконується музичний супровід.
Завіса.

Дія друга.
Картина третя.

Виконується музичний супровід.
Галявина лісу. Вибігає ведмідь, який держить в лапах діжечку з медом.

Ведмідь. Ху! Ху-у! От проклятущі бджоли. Ледь-ледь встиг утекти від них. Ну й жаднючі. Я взяв у них тільки одну діжечку меду, а вони мене за це ледве живцем не з”їли. Ну, тепер я спокійно поїм. (Перекидає діжечку і п”є.) Ну і мед! Солодкий... Спати після нього щось захотілось. (Лягає під кущем і засинає.)

Вилітає Ворона з Щіткою. Сідає на дерево, на якому висить її гніздо.

Ворона. Ну, от я і вдома, ось моє гніздо.
Щітка. Як у тебе брудно...
Ворона. Хі-хі! А навіщо ж я тебе взяла. Будеш у мене працювати, будеш прибирати.
Щітка. Але ж я зубна щітка, якщо почну в тебе прибирати, то стану брудною, і вже мною не можна буде чистити зуби.
Ворона. А яке мені діло? Ану підмітай, а то як дзьобну!

Раптом ведмідь з диким ревом підхоплюється і починає бігати по галявині.

Ведмідь. У-у-у! Що це? Зуби наче вогнем печуть! У-у-у! Рятуйте! У-у-у-у!
Ворона (Щітці). Не ворушись! Якщо у Ведмедя починають боліти зуби, то краще йому на очі не з”являтись.

На галявину вибігає Зайчик. Він не помічає розлюченого Ведмедя і з розгону на нього налітає.

Зайчик. Ой, пробачте!
Ведмідь. У-у-у! Ти чого штовхаєшся? Бешкетник! (Хапає Зайчика за вухо.) Я тобі зараз покажу, як штовхатись! . У-у-у, мої зуби! Ти що, не бачиш, хто перед тобою – у-у-у! Чого бігаєш, наче скажений?
Зайчик. Я... я... я... я тікав від Лисиці...
Ведмідь. Я тобі покажу Лисицю.

На галявину вибігає Лисиця, яка помічає розлюченого Ведмедя і ховається за кущі.

Ворона (Щітці). Ну, пропав Зайчисько.
Щітка. Я зараз його визволю.
Ворона. Стій, пропадеш!

Але Щітка вже зіскочила з дерева і підійшла до Ведмедя.

Ведмідь (до Зайчика). Я тобі покажу, як вештатись!
Щітка. Стій, Ведмедику!
Ведмідь. Хто тут?
Щітка (співає.)
Я маленька зубна щітка,
Я часу не гаю,
В кого зуби захворіли –
Вмить допомагаю.
Я дружити з вами рада,
Отже, вам моя порада:
Чистить зуби треба всім –
І дорослим і малим.
Ведмідь. У мене зуби дуже хворі...
Щітка. Я вилікую твої зуби тільки при одній умові...
Ведмідь. Все виконаю, тільки допоможи.
Щітка. По-перше, відпусти Зайчика.
Ведмідь. Добре.
Зайчик. Спасибі вам, добра Щітко.
Щітка. По-друге, дай мені чесне слово, що не будеш відбирати мед у бджіл і попросиш у них пробачення.
Ведмідь. Ох-хо-хо! А не можна замінити цю умову на щось інше? Ой, о! Знову болять зуби!
Щітка. От бачиш! Ні, як я сказала, так і повинно бути.
Ведмідь (зітхнув). Ну, добре, лікуй. Чесне слово, більше ніколи не буду брати мед у бджіл.
Щітка. Відкривай рот. Ой, ну й погані ж у тебе справи. Видно, меду багато чужого поїв.
Ведмідь. Більше не буду-у-у-у...

Щітка виймає маленьку зубну щітку.

Щітка. Приступаю до лікування (починає чистити Ведмедю зуби). Р-раз, два, ну як?
Ведмідь. Наче ніколи і не боліли.
Щітка. Дарую тобі цю щітку, не забувай вранці і ввечері чистити зуби.
Ведмідь. Дякую, дякую. До побачення (біжить за куліси).

Із-за дерева виходить Лисиця.

Лисиця. Треба собі цю Щітку забрати. Буду звірів лікувати, а вони мені за це будуть приносити все, що я тільки захочу. Хі-хі-хі! (До Щітки.) Ну, голубонько, довго я тебе шукала, ходімо зі мною.
Щітка. Куди?
Лисиця. У моїх діточок зуби хворі.
Ворона (зіскакує з дерева і до Лисиці). Ач, яка хитра. Немає у неї ніяких діточок. Не піде Щітка до тебе. Це я її знайшла, вона моя.
Лисиця. Була твоя, а стане моєю.

Лисиця і Ворона починають тягнути Щітку кожна у свій бік.
Виконується музичний супровід.
Щітка. Пустіть мене, пустіть мене! Рятуйте! Рятуйте!

Вискакує Зайчик.

Зайчик. Сюди! Сюди, вона тут!

На сцену вибігає Бровко.

Бровко. Р-р-гав! Ах, ви р-р-р-розбіцниці! Ану геть! Гав! Гав!

Лисиця і Ворона розбігаються в різні боки.

Спасибі тобі, Зайчику, що показав, де Щітка. Бабусю, Петрику, ідіть сюди!

На сцену виходять Петрик і Бабуся.

Бабуся. Щіточко!
Щітка. Бабуся!
Бабуся. Нарешті ми знайшли тебе! Петрику, проси пробачення у Щіточки, якщо хочеш, щоб вона до нас повернулась.
Петрик. Пробач мені, я більше не буду-у-у!
Щітка. Ще зуби болять?
Петрик. А-а-а-а. Ох! Допоможіть, будь ласка.
Щітка. Добре. Я теж за вами скучила, друзі. Відкривай рот, Петрику. Раз, два... ну, як?
Петрик. Ура! Не болять! Спасибі тобі, Щіточко! Тепер я з тобою ніколи не розстанусь!

Всі починають співати.
Виконується музичний супровід.

...Щоб здорові були зуби,
Пам”ятайте, діти:
З Чарівною Щіткою
Треба всім дружити!

К І Н Е Ц Ь

[Наташа53]

Выставляю конспект занятия для детей старшей групи("Осенний калейдоскоп")
" Пригоди в королівстві ШУ..." МЕТА: . Розширити знання дітей про звуки, що шарудять, предмети і музичні інструменти, їх издающих. Учити використовувати папір для вооплощения своїх творчих задумів; на практиці використовувати технічні навички роботи з папером: складання, вирізування, обрив, з'єднання частин за допомогою скотча, стрічок,гумки; закріплювати навички дітей будувати монологічне мовлення, використовуючи при складанні описової розповіді продовження з однорідними прикметниками; активізувати словарь дітей, розвивати чуткість тембрового слуху, сприяти чути красу тонких звучань, що шарудять і шелестять; розвивати здатність до елементарної імпровізації, звукову фантазію, асоціативне мислення, інтуїтивне розуміння сенсу виразних засобів музики; виховувати эмоционально- дієве сприйняття музики , бажання спілкуватися за допомогою музики; бажання працювати разом, допомогати один одному . Посібники і матеріали: Маракасы, саморобні маракасы, барабан, бубон, папір різної якості, клеёнка, целофан, султани з паперу і целофана, стрічки, скотч, дерев'яні ложки, паперові метелики.
Репертуар:. Мовна гра" Світ повний звуків". Робота з схемою " І Шерех до Шелесту поспішає" Э Мошковская. Вправа " Карнавальний хід"( аудиозапись"Самба").
Шумовий оркестр "Жартик" В. Селиванова. Пісня "Маскарад" сл.і муз.С.Юдиной.
"Танець з паперовими метеликами" кит.танець "Янгоу", обробка Чо Гир-Сока.
Хід заняття. (діти заходять в зал).
Вихователь. Діти, подивиться,сьогодні до нас прийшли гості,давайте їх привітаємо,та не всі разом, а кожний по-своєму.
( Діти вітаються, проспівуючи слова»Добрий день,гості» ритмічно акомпануючи собі»звучащою жестикуляцією«).
Вихователь. Молодці,всі привіталися.Діти,а зараз ми відправимось з вами в музичну казку, в дивовижний світ звуків, оточуючих нас :яскравих і тм’яних,прозорих і бархатних,сяючих і колючих..
Зимовий ліс, він повен звуків
( діти підіймають руки вверх,промовляють:»Ш-ш»).
Хто сь вив,
( руки на поясі,промовляють»у-у-у-у»).
А хто м’яукав,
( « мяу-мяу»)
Хтось хрюкав,
( « хрю-хрю»)
Хтось тупав,
( тупають )
Хтось крилами захлопав,
( хлопають руками)
Хтось співав,
( ля-ля-ля-)
А хто кричав
( ау-ау)
Хто очищами обертав,
( обертають очима)
Звуки все заполонили
В королівство Шу нам
шлях відкрили.
Вихователь: Діти,ми попали з вами в загадкове королівство Шу.В цьому королівстві

кравить король по імені Шорох Шелестович. В його країні все бумажне, навіть цого жителі: бумажки і бумажечки,листочки і сторіночки, і у кожного є своє ім’я.
Шорох Шелестович дуже добрий король,зі своїм народом він спілкується дуже тихо
і треба добре прислухатися, щоб зрозуміти про що він говорить. І раз вже ми з вами попали в це королівство, то давайте і ми придумаєм кожний собі ім’я і попробуємо його озвучити.
( діти по черзі, підходять до столику і вибирають собі підходящий інструмент,озвучують
своє ім’я).
Вихователь: А тепер давайте пограємо з вами по схемі.
( робота по схемі»И Шорох до Шелесту спішить»)
Вихователь: Кожен рік в цьому казковому королівстві відмічають самий головне свято - Бумажний карнавал. На нього з’їзжаються гості з усіх других королівств. Для того,щоб і нам попасти на цей карнавал,треба виготовити костюми і взяти з собою інструменти,які можуть видавати шорох і шелест.
А з чого міи можемо зробити такі костюми? ( відповіді дітей).
Ім’я кожен собі вже придумав,озвучив його, а тепер придумайте і попробуйте змайструвати,відповідний своєму імені костюм.
( діти підходять до столику,вибирають і готують собі костюми).
(Вихователь одягає на голову корону,мантію.).

Музичний керівник: Увага!Увага! Його величність король бумажного королівства -
Шорох Шелестович!
( заходить король,під відповідну музику,сідає на трон) .
Муз керівник: Всі наряди готові, Тепер давайте ми представимся королю нашого бумажного королівства.
( діти виходять під музику почергово на середину зали, представляються , розповідають
про себе і про свої костюми. Після показу відходять на свої місця і стають на карнаваль-
ний хід ) .

КАРНАВАЛЬНИЙ ХІД

Муз керівник: А тепер давайте привітаємо нашого короля Гороха Шелестовича грою на музичних інструментах.

ГРАЄ ШУМОВИЙ ОРКЕСТР

Діти: Карнавал - чарівне свято
Скільки сміху,скільки шуму!
Одягнув нас всих проказник
В карнавальні костюми.
Сьогодні ми не хлопчики,
І навіть не дівчатка,
А жителі загадкової,
Чарівної той країни.
Мелькають стрічки й банти,
Причудливі маски,
Сьогодні всі ми -я і ти-
Герої дивної казки.
( виконують пісню «Маскарад»)

КОРОЛЬ: Погляньте, на наш карнавал злетілося безліч різнокольорових бумажних мете-
ликів.

ТАНОК З БУМАЖНИМИ МЕТЕЛИКАМИ.

КОРОЛЬ: На наш карнавал запрошений дивний та загадковий гість, фокусник бумажного королівства Шурши - бей.
( в зал заходить , під східну музику , фокусник ; кланяється в руках коробок)

ФОКУСНИК: Подивіться, в руках у мене коробок. Він пустий . Переконайтесь в цьому.
( обходить зал, показує гостям і дітям)

ФОКУСНИК: Подивіться, в руках у мене чистий аркуш паперу. Послухайте,який звук він
видає. На що схожий цей звук? ( відповіді дітей).
Ви знаєте, що бум ага добре рветься,що я зараз і зроблю.( розриває бумагу)
Ви пам’ятаєте, що коробка у мене пуста, я кладу туди клаптики бумаги, За-
криваю коробок.
Кручу, верчу,
Всі кусочки з’єднати хочу.
Бім асалаім!
( відкриває коробок і дістає цілий лист бумаги, складений вчетверо)

ФОКУСНИК: А зараз слідуючий фокус, Подивіться яка у мене шляпа. Переконайтесь
що вона пуста.( обходить зал, демонструє пусту шляпу).
Зараз я трішки над нею почаклую і ви побачите, що буде.
( Чаклує.Говорить: «Бім асолаім!Достає із шляпи стрічки, кланяється і виходить ) .

КОРОЛЬ: Наш карнавал закінчується, і в честь наших дітей і гостей буде святковий феєрверк.
( Діти по черзі виходять, беруть і руки султанчики,стрічки і вистроюються на музичний фонтан. Король розкидає святкове конфетті.)
Під музику діти виходять.


маракас,мятая бумага Схема « И Шорох к Шелесту спешит»


Вот прилетел безвучно Шорох, новостей принес он ворох - маракасы, мятая бумага
И все шорохи слетелись, и пришёл бесшумно Шелест - маракасы, бумажные султанчики



Шевельнул бесшумно Шелест - и все Шелесты- слетелись - колебать бумагой



И шептал им что-то Шорох, что-то страшное, чудное, что-то тайное, ночное-маракасы,мят.б,
Бум,султанчики

Разошёлся,расшептался, а под утро распрощался - мятая бумага,барабан


Шорох вышел, Шелест вышел и шагов никто не слышал. - немного мят.бумага,султанчики

задумів; на практиці використовувати технічні навички роботи з папером: складання, вирізування, обрив, з'єднання частин за допомогою скотча, стрічок,гумки; закріплювати навички дітей будувати монологічне мовлення, використовуючи при складанні описової розповіді продовження з однорідними прикметниками; активізувати словарь дітей, розвивати чуткість тембрового слуху, сприяти чути красу тонких звучань, що шарудять і шелестять; розвивати здатність до елементарної імпровізації, звукову фантазію, асоціативне мислення, інтуїтивне розуміння сенсу виразних засобів музики; виховувати эмоционально- дієве сприйняття музики , бажання спілкуватися за допомогою музики; бажання працювати разом, допомогати один одному . Посібники і матеріали: Маракасы, саморобні маракасы, барабан, бубон, папір різної якості, клеёнка, целофан, султани з паперу і целофана, стрічки, скотч, дерев'яні ложки, паперові метелики.
Репертуар:. Мовна гра" Світ повний звуків". Робота з схемою " І Шерех до Шелесту поспішає" Э Мошковская. Вправа " Карнавальний хід"( аудиозапись"Самба").
Шумовий оркестр "Жартик" В. Селиванова. Пісня "Маскарад" сл.і муз.С.Юдиной.
"Танець з паперовими метеликами" кит.танець "Янгоу", обробка Чо Гир-Сока.
Хід заняття. (діти заходять в зал).
Вихователь. Діти, подивиться,сьогодні до нас прийшли гості,давайте їх привітаємо,та не всі разом, а кожний по-своєму.
( Діти вітаються, проспівуючи слова»Добрий день,гості» ритмічно акомпануючи собі»звучащою жестикуляцією«).
Вихователь. Молодці,всі привіталися.Діти,а зараз ми відправимось з вами в музичну казку, в дивовижний світ звуків, оточуючих нас :яскравих і тм’яних,прозорих і бархатних,сяючих і колючих..
Зимовий ліс, він повен звуків
( діти підіймають руки вверх,промовляють:»Ш-ш»).
Хто сь вив,
( руки на поясі,промовляють»у-у-у-у»).
А хто м’яукав,
( « мяу-мяу»)
Хтось хрюкав,
( « хрю-хрю»)
Хтось тупав,
( тупають )
Хтось крилами захлопав,
( хлопають руками)
Хтось співав,
( ля-ля-ля-)
А хто кричав
( ау-ау)
Хто очищами обертав,
( обертають очима)
Звуки все заполонили
В королівство Шу нам
шлях відкрили.
Вихователь: Діти,ми попали з вами в загадкове королівство Шу.В цьому королівстві

кравить король по імені Шорох Шелестович. В його країні все бумажне, навіть цого жителі: бумажки і бумажечки,листочки і сторіночки, і у кожного є своє ім’я.
Шорох Шелестович дуже добрий король,зі своїм народом він спілкується дуже тихо
і треба добре прислухатися, щоб зрозуміти про що він говорить. І раз вже ми з вами попали в це королівство, то давайте і ми придумаєм кожний собі ім’я і попробуємо його озвучити.
( діти по черзі, підходять до столику і вибирають собі підходящий інструмент,озвучують
своє ім’я).
Вихователь: А тепер давайте пограємо з вами по схемі.
( робота по схемі»И Шорох до Шелесту спішить»)
Вихователь: Кожен рік в цьому казковому королівстві відмічають самий головне свято - Бумажний карнавал. На нього з’їзжаються гості з усіх других королівств. Для того,щоб і нам попасти на цей карнавал,треба виготовити костюми і взяти з собою інструменти,які можуть видавати шорох і шелест.
А з чого міи можемо зробити такі костюми? ( відповіді дітей).
Ім’я кожен собі вже придумав,озвучив його, а тепер придумайте і попробуйте змайструвати,відповідний своєму імені костюм.
( діти підходять до столику,вибирають і готують собі костюми).
(Вихователь одягає на голову корону,мантію.).

Музичний керівник: Увага!Увага! Його величність король бумажного королівства -
Шорох Шелестович!
( заходить король,під відповідну музику,сідає на трон) .
Муз керівник: Всі наряди готові, Тепер давайте ми представимся королю нашого бумажного королівства.
( діти виходять під музику почергово на середину зали, представляються , розповідають
про себе і про свої костюми. Після показу відходять на свої місця і стають на карнаваль-
ний хід ) .

КАРНАВАЛЬНИЙ ХІД

Муз керівник: А тепер давайте привітаємо нашого короля Гороха Шелестовича грою на музичних інструментах.

ГРАЄ ШУМОВИЙ ОРКЕСТР

Діти: Карнавал - чарівне свято
Скільки сміху,скільки шуму!
Одягнув нас всих проказник
В карнавальні костюми.
Сьогодні ми не хлопчики,
І навіть не дівчатка,
А жителі загадкової,
Чарівної той країни.
Мелькають стрічки й банти,
Причудливі маски,
Сьогодні всі ми -я і ти-
Герої дивної казки.
( виконують пісню «Маскарад»)

КОРОЛЬ: Погляньте, на наш карнавал злетілося безліч різнокольорових бумажних мете-
ликів.

ТАНОК З БУМАЖНИМИ МЕТЕЛИКАМИ.

КОРОЛЬ: На наш карнавал запрошений дивний та загадковий гість, фокусник бумажного королівства Шурши - бей.
( в зал заходить , під східну музику , фокусник ; кланяється в руках коробок)

ФОКУСНИК: Подивіться, в руках у мене коробок. Він пустий . Переконайтесь в цьому.
( обходить зал, показує гостям і дітям)

ФОКУСНИК: Подивіться, в руках у мене чистий аркуш паперу. Послухайте,який звук він
видає. На що схожий цей звук? ( відповіді дітей).
Ви знаєте, що бум ага добре рветься,що я зараз і зроблю.( розриває бумагу)
Ви пам’ятаєте, що коробка у мене пуста, я кладу туди клаптики бумаги, За-
криваю коробок.
Кручу, верчу,
Всі кусочки з’єднати хочу.
Бім асалаім!
( відкриває коробок і дістає цілий лист бумаги, складений вчетверо)

ФОКУСНИК: А зараз слідуючий фокус, Подивіться яка у мене шляпа. Переконайтесь
що вона пуста.( обходить зал, демонструє пусту шляпу).
Зараз я трішки над нею почаклую і ви побачите, що буде.
( Чаклує.Говорить: «Бім асолаім!Достає із шляпи стрічки, кланяється і виходить ) .

КОРОЛЬ: Наш карнавал закінчується, і в честь наших дітей і гостей буде святковий феєрверк.
( Діти по черзі виходять, беруть і руки султанчики,стрічки і вистроюються на музичний фонтан. Король розкидає святкове конфетті.)
Під музику діти виходять.


маракас,мятая бумага Схема « И Шорох к Шелесту спешит»


Вот прилетел безвучно Шорох, новостей принес он ворох - маракасы, мятая бумага
И все шорохи слетелись, и пришёл бесшумно Шелест - маракасы, бумажные султанчики



Шевельнул бесшумно Шелест - и все Шелесты- слетелись - колебать бумагой



И шептал им что-то Шорох, что-то страшное, чудное, что-то тайное, ночное-маракасы,мят.б,
Бум,султанчики

Разошёлся,расшептался, а под утро распрощался - мятая бумага,барабан


Шорох вышел, Шелест вышел и шагов никто не слышал. - немного мят.бумага,султанчики
Вибачаюсь,щось ніяк не могла виставити початок.Боюсь вже і чипати.

[Anathema]

Пропоную розвагу для всіх вихованців дитсадка, яка проводилась у нас на основі вивченого матеріалу.
Чути «браво», чути «біс» - у садочку бенефіс!


Зал святково прикрашений. На стіні висить гірлянда , на підставці стоїть квітка, з паперовими пелюстками.

1 вед: Запрошуємо на свято всіх талантів –танцюристів, співаків і
музикантів!
Заходь на свято, усміхнись – у нас сьогодні бенефіс!

2 вед: Хай зорі світять незвичайно, ми починаємо талантів цих парад,
Вони сьогодні готувалися до святи і одягли найкращий свій наряд!

1 вед: Сьогодні так ясно у нашому залі. Ясно від щирих посмішок, від
цікавих поглядів. Сьогодні наші малята, наші маленькі зірочки засяють у цьому залі і звеселять наші серця. Отже, давайте привітаємо їх оплесками.
Під музику до залу заходить зла Чаклунка.

Чаклунка Бенефіс я вам зірву, бо веселощів я не терплю!
Не пролунає «браво», «біс», бо найкращий я артист!
Чаклунка пробує співати, танцювати, та у неї нічого не виходить.

2 вед: Ось і побачили ми всі, яка ти артистка, умієш тільки вихвалятися.
Краще залишайся на нашому святі і подивися, як виступають наші дітки. От вони справжні артисти.

Чаклунка Що?!? Вам не сподобався мій виступ?!? Ти бач, які! Засвітили тут якісь чарівні вогники, щоб відкрити якісь талановиті зірочки! Почекайте, я зроблю так, що не буде у вас ні вогників, ні зірочок! Не буде взагалі ніякого свята!
Раз, два, три, чотири, п’ять починаю чаклувать.
Санта, фанта, чудо, фіть! Зірки яскраві не горіть!
Гаснуть вогні гірлянди.

Чаклунка А тепер попробуйте, малята, зірки по всьому світу відшукати! Ха-ха-ха!
Чаклунка вибігає із залу

1 вед: Що робити? Як нам бути? Як нам свято повернути?

2 вед: Не турбуйтесь, не біда! Квітку дивну маю я.
Її пелюстки нам поможуть мандрувати,
Яскраві зірочки по світу розшукати!
Ведуча підходить до квітки і відриває одну пелюстку.

2 вед: Ти, пелюсточко, лети, в барвисту країну нас веди!
Живуть там барвинки, дівчатка-веселинки.
Радо нас вони вітають, у таночку покружляють.

Танок «Разноцветная игра»(сер. гр..)

1 вед: По сусідству, біля річки, живуть там маленькі чоловічки.
Непосидючі малюки теж танцювати мастаки!

Танок «Чик и Брик»(сер. гр.)

2 вед: Знову пелюстку відриваємо в країну казок потрапляємо.

Танок-сценка кота Базиліо та лисиці Аліси(ст.гр.)
Танок розбійників.(ст.гр.)

1 вед: Час знову мандрувати, пелюстку відривати!
Ти, пелюсточко, лети, в країни далекі нас веди!

2 вед: А в дорозі ми не в змозі обійтися без матросів!

Танок матросів(сер. гр.)

1 вед: В гості до Хана потрапили ми, зустріли дівчат неземної краси.
Зможуть вони весь сум розігнати, як почнуть тут танцювати.

Танок східних красунь(ст. гр. )

2 вед: Матроси, вітрила свої піднімайте і знову в дорогу сміливо рушайте!

Танок матросів (ст. гр. )
Танок Чунгів (ст. гр. )

1 вед: А зараз послухайте Ярослава скоріше,
З ним мандрувати стане веселіше.

Гумореска ( )

2 вед: Як не гарно мандрувати, та найкраще дітям біля мами, біля тата.

Пісня «Мама»(сер. гр. )

1 вед: Коли ж виростуть малята, вправними руками
зможуть вишивати рушнички, як мами.

Танок «Рушничок»(сер. гр. )

2 вед: Ніби ясне сонечко, у матусі донечка.

Пісня «Донечка»(ст. гр. )

1 вед: В мами доні невеличкі, та вже справжні помічники.
Прати можуть цілий день і виспівувать пісень.

Танок «Господарочки»(ст. гр. )

2 вед: В Яни загубився друг, стало все сумним навкруг.
А друг цей звірятко - маленьке цуценятко.

Пісня «Щенок» (ст. гр. )

1 вед: Дружні в нас малятка – хлопчики й дівчатка!
Люблять модний одяг одягати, і на сцені виступати.

Танок «Я люблю вас» (ст. гр. )[/B]

2 вед: Гарно ви тут виступали, і співали, й танцювали.

1 вед: Знов сяють зірочки ясні і чари Феї не страшні.

2 вед: Нехай же, малята, ваші таланти розквітають і радують усіх і далі.
А шлях вам хай буде осяяний яскравими вогниками.

Ведучі запалюють бенгальські вогні.

[Дивинская Мила]

БУКЕТ ОСІННІХ КВІТІВ
Ведуча
Осінь ніжні розпустила
Фарби різних кольорів
І ласкаво запросила
Вже до школи школярів
1дит
Листя жовте та червоне
Легко з дерева злітає
Мов метелик на долоні
З тихим шелестом сідає
2дит
Пахне свіжістю й морозом
Килим з листя осокорів
А на річці верболози
Зустрічають ранні зорі
Ведуча
Ів такі хвилини ллється тиха,чарівна мелодія,мелодія,яку дарує Осінь
ПІСНЯ» ОСІНЬ»
3дит
Коли одягнеться у позолоту ліс
На квіти осені чарівні подивись
Вони-мов ніжність,мов сама любов,
Дарують серцю радість знов і знов
Ведуча
А ми хочемо подарувати всім вам букет осінніх квітів
4дит
Чуєте пахощі в нашім дворі?
Квіти розквітли в ранковій порі
Тут на світанку сам дощик ходив
Білу жоржину від сну розбудив
Під тиху музику виходять по черзі діти в костюмах осінніх квітів
Жоржина
Я –пізня жоржина
Червона чи біла
Прокинулась нині
В саду край стежини
Майори
А ми майори,стоїмо
Рівно в ряд
Ніби зібрались
іти на парад
Мальва
Мальви помилися
Чисто в росі
Личенька круглі
Рожеві усі
Чорнобривці
Чорнобривці чорноброві
Квітнем в тиші вечоровій
Ми чорнобривці чарівні
Так і просимось в пісні
Пісня КВІТИ
Троянда
Іще наш букет не зовсім готовий
Я –ніжна троянда - скажу своє слово
Я –квіточка пишна і завжди розкішна
Росою умита,милую всіх цвітом
Гладіолус
Я – веселий гладіолус
У багряному цвіту
В мене дуже ніжний колос
Всім на радість я цвіту
ВЕДУЧА
І нарешті королева
Квітів всіх осінніх
Це красуня –хризантема
Квітка мрій чарівних
Хризантема
Я –весела хризантема
Шепочу я восени
Хоч і холод ми цвітемо
І весняні бачим сни
Всі квіти співають на мелодію пісні УЛИБКА
В королівстві в нас усе гаразд
Всі осінні квіти розквітають вчасно
І,напевне,кожному із вас
Дарували ми свою красу і ласку
І троянди запашні
Й чорнобривці чарівні
І майори,і жоржини,й ніжні айстри
Все це квіти чарівні,що розквітли восени,

Запашні вони і дуже-дуже гарні
5дит
Цей букет осінніх квітів
Ми даруємо всім вам
Щоб похмурим днем осіннім
Радісно було серцям
ДІТИ -КВІТИ ТАНЦЮЮТЬ ТАНЕЦЬ
Ведуча
А зараз я пропоную вам відгадати кілька загадок про квіти
Хто красується на лузі

В золотому капелюсі
І чекає на обнову –
Білу шапочку чудову
Цвіте всю весну коло хати
Золотогубі сонценята.
Та ось уранці, де й поділись.
Мов парашути розлетілись (Кульбаба)

Цвіте синьо, лист зелений,
Квітник прикрашає
Хоч мороз усе побив
Його не займає.
(Барвінок)
Квітка я ніжна, низенька, дрібна
Коли розцвітаю приходить весна
Мій цвіт фіолетовий 5 пелюсток
В ній квітну довго між інших квіток.
(Фіалка)
Росте на наших луках

Квітонька дрібна
Дала їй сині очі
Ненечка - весна
От пройде біля неї
З усміхом хто небудь
Услід тихенько квітка
Промовить – і не забудь. (Незабудка)
Дрібнесенькі дзвіночки
Неначе воскові
Нанизано рядочком
На довгому стеблі.
І ніжно-запашненькі
Найкращі із квіток
Ці квіточки біленькі
Зовуть нас у лісок. (Конвалі
Ведуча
І ,насамкінець
, гра ХТО ШВИДШЕ ЗБЕРЕ БУКЕТ

[Vika_Belikova]

Родинне свято.

БАТЬКИ І ДІТИ
Зал прикрашений святково.
Біля центральної стіни — виставка з ви¬робами мам, татусів,бабусь,а також — сімейні реліквії. (Пред¬мети і сувеніри, що передаються з покоління в покоління).

1-а ведуча. Дорогі діти! Шановні гості! Ми раді вітати Вас сьогодні у нашій світлиці на на¬шому родинному святі. У дитячому садку ми знайомимо дітей з об¬рядами та звичаями на¬шого народу, з казками та приказками, вчимо загадки, прислів'я, вірші, скоромовки. А сьогодні будемо вести розмову про родину.

2-а ведуча. Для кож¬ної дитини родина, сім'я починається з мами, тата, а ще бабусі й дідуся, які для них найближчі і їх дуже люблять.

(На центральній стіні розвішені три або чотири плакати з намальованим деревом. Це —ро¬динне дерево Скільки сімей буде брати участь в конкурсах та віктори¬нах,стільки і дерев. Над кожним — прізвище сім’ї — учасника змагань).

— Дорогі діти, на плакатах зображено «дерево роду».Дідусь і бабуся — це стовбур Вашої сім'ї. Їхні батько, а Ваші прадід і прабабуся — коріння. Тато і мама — гілки. Діти — листочки.
Росте дуб могутній, Міцним корінням тримається, Стовбуром зігрівається...

Звучить маршова музика. На середину залу виходять діти, учасники свята з кимось дорослим із своєї родини. Зу¬пиняються півколом, обличчям до глядачів. Кожна пара (до¬рослий і дитина) виконують гумористичний діалог.

1-а ведуча. Сьогодні в нашому залі зібралася разом уся велика родина підготовчої групи. А в житті родини, як відомо, буває всяке: і любов, і сміх, і сльози.
Мама.Та й набрид же своїм плачем Ти мені, Івасю.
Хлопчик. Це не вам я, мамо, плачу...
Мама. А кому?
Хлопчик. Бабусі.

Хлопчик. Ма-а-а-амо! Хочу варе-е-еників!
Мама. Іди їж. На столі повна миска стоїть.
Син. Еге! Вже не хочу. Я думав, що нема.

Мама.Умивайся іди, дочко, Швидше-бо, не мнися!
Донечка.Так за мене он в куточку Кіт уже помився.

Син.Мамо, яку сьогодні сорочку одягатиму? З довгими чи з короткими рукавами?
Мама. А чому питаєш?

Хлопчик пхинькає, капризує.
— На що скаржишся?
— На тата. Не хоче купити мені велосипеда…

Бабуся наказує внучці.Будь чемною, бо прийде Вовк і з'їсть тебе.
Внучка. Знаю, знаю! (хитренько) Але він спер¬шу з'їв бабусю.

Через середину залу про¬ходить дівчинка, одягнута в мамині прикраси, великі кліпси, взута в мамині туфлі.

Мама. Донечко, на кого ти схожа?
Дівчинка. Я тепер,як красуня з конкурсу краси, що по телебаченню пока¬зували.
Мама. Тобі це не пасує, зрозумій- Бо ти ще ма¬ленька.
Дівчинка. Маленька, ма¬ленька! Коли вже я стану дорослою?

Мама. Ну що за діти? Господи, як нам набридли їхні капризи, неслух¬няність! Давайте залиши¬мо наших дітей самих і подивимось, що з цього вийде.

(Дорослі сідають за сто¬ли, чи в глядацьку половину залу. Діти залишаються самі. Групками займаються різними «недитячими» справами: дівчатка іміту¬ють фарбування космети¬кою, роблять зачіски одна одній, приміряють дорослі плаття, взуття, прикраси.
Хлопчики об'їдаються тортами, солодощами, смітять обгортками від цукерок, займаються боротьбою («кара-те»).
На середину виходить один хлопчик і читає вірш «Коли б начальником я став».

Коли б начальником я став
Хоч на одну годину,
То я б одразу наказав
Закон ввести єдиний.
У дні святкові й вихідні
Батьків не допускати
Без нас у парк, на стадіон,
До цирку й до театру.
Ще й всюди входи спорядив
Словами охоронними:
«Вхід без дітей для всіх батьків Суворо заборонено!».

Діти продовжують займатися своїми справами. Звучить колискова мелодія. Діти на своїх місцях поволі засинають. Репліки дітей «у сні»:
— Мамочко, де ти?
— Мамусю, в мене горлечко болить!
— Бабусю, накрий мене. Мені холодно...
— Татку, мені страшно без тебе...
— Мамочко, погладь мене.
—Бабусю, заспівай мені свою колискову. Я тебе так люблю.

Дві мами виконують невеличку колискову пісню. («Колис¬кова» — додаток N9 1). По закінченню її приходить Сон, старша сестра когось із дошкільників.

Сон. Знаю, знаю, люба малеча, що мучить вас уві сні. Вам здавалось, що дорослі вас безпричинно карають і за¬бороняють робити тс, що вам хочеться. Постійно гово¬рять, що ви ще малі. Але тепер ви зрозуміли, що вони всім серцем люблять вас. Але ж як їх тепер повернути, коли ви так їх образили?
Ну,нічого. У сні творяться різні дива. Вам прийдеться здолати деякі перешкоди, відкрити усю щирість і щедрість своєї душі. І лише тоді, коли ви дійдете до магічного Вогню любові, повернуться ваші батьки. Ви здобудете цей вогонь і вони завжди будуть з вами.

Дитина.Прокиньтесь, вставайте'
В дорогу вже час!
Чудові пригоди
Чекають на нас.

Звучить маршева музика. Діти легенько марширують на місці. Утворюють півколо, обличчям до глядачів.

Знаю я слово — у цілому світі
Краще й тепліше від сонця і квітів
Слово це пестить, голубить і гріє,
В душу дитячу вселяє надію
Слово лягло в родинну основу,
Стало початком рідної мови
Помандрувало від роду й до роду,
І освятило людину й природу.
Хай же це слово завжди буде святом —
Будемо маму свою шанувати.

Пісня О. Кулікової «Матінка» — додаток № 2.

2-а ведуча. Дітки, пригадайте, як мама вас називала?
— Киця, серденько, сонечко, зайчику-побігайчику, пташечко, моя втіхо...
А якими ніжними словами називаєте ви свою маму? — Мамочко, матусю, ненька...
А яка ваша мама?
— Моя мама гарна
— Моя чудово вишивай.
— Моя мама пече смачні торти.
— Моя мама весела і добра.
— Моя мама ніжна і ласкава.

1-а ведуча. Дітям для щастя потрібні не тільки мате¬ринські руки, але й батьківське плече.Батько і мати у ди¬тячій долі — це тих два гарячих сонця, які дарують лю¬бов, щастя, добро, тепло.
Вірш Богдана Легшого «Батько й мати»

Діти виконують пісню «Поклін батькам» — додаток № 3.

Хлопчик сідає осторонь і щось майструє.
Ведуча. Назарчику, що ти робиш.
Хлопчик. Та ось я пригадав, як тато мій майстрував і при цьому приказував' «Що робить батько, те й його ди¬тятко», або «Не навчив батько, то не навчить і дядько».
Ведуча. Іще є багато гарних приказок та прислів'їв про татусів
— Яка хата, такий тин. Який батько, такий син.
— Як батька покинеш, то й сам загинеш
—Батько не той, хто породив, а той, хто спорядив.

Діти виконують пісню про тата — «Дошкільне вихован¬ня», 1992 р , № І

1-а ведуча. За що ж ви, діти, любите своїх татусів?
Діти.
—За те, що тато катає мене на велосипеді.
—А мене — на машині.
— А мій тато нічого не боїться...
— Мій тато вчив мене грати у футбола.

2-а ведуча. А бабусі та дідусі не просто люблять своїх онуків. Вони їх лелеять і голублять.
Дитина.Цілую бабусині втомлені руки,
Що знали в житті і любов, і розлуки,
Що вміють такий смачний хліб випікати,
І людям добро завжди дарувати.
Бабусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму,
І щічки погладжу...
Ти знаєш, бабусю,
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш,
Хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш,
Мене поцілуєш,
Бо я тебе дуже люблю'

Вірш про дідуся
Любий, добрий мій дідусю,
Я твоя .онучка
Прибігаю я до тебе,
Як поради треба..
Я твої слова розважні
Пам'ятати буду.
У життя твою науку
Понесу я всюди-
Хай тебе в своїй опіці
Бог не опускає.
Хай тобі міцне здоров'я
Й силу посилає

Пісня «Наша хатинка» — додаток № 4.

Ведуча. Дорогі діти, ви довели свою велику любов і по¬шану до своїх рідних і я думаю, що десь зараз має з'яви¬тися Вогонь любові, який поверне вам ваших найрідніших людей.

Дівчатка з червоними стрічками виконують «Танець Во¬гню» — рухи за вибором музкерівника По закінченню тан¬цю всі діти беруть саморобки і біжать до батьків, мам, ба¬бусь і дідусів дарувати

Повертаються на стільчики, свято триває.
Вірш Варвари Гринько «Сім'я»
Мама, тато, дід, бабуся —
Всіх назву, не помилюся.
Старший братик і сестричка —
В нас сімейка невеличка.
Не спиняйте, бо зіб'юся:
Мама, тато, дід, бабуся,
Старший брат, сестра і я —
Отака моя сім'я!

Декламує тато.
У нашого Омелька невеличка сімейка.
Тільки він та вона,
Та старий, та стара,
Та дві дівки косаті,
Та два парубки вусаті,
Та ще Христя в намисті,
Та дві ляльки в колисці.
Бабуся.
Іде віз з гори в долину
До бабусі на гостину.
Іде батько і матуся,
Іде тітонька Олюся,
Іде Юрчик — синочок.
Гостей повен візочок.
А бабуся старенька
Любим гостям раденька,
Любих гостопьок вітає,
Хлібом і медком приймає.

На цьому родинному святі проводяться змагання серед кількох сімей, бажано щоб сім'ї були в повному складі.
1. Тато з мамою складають руки «кріселком» і проно¬сять свою дитину через весь зал. Завдання, хто швидше перенесе дитину!
2. Гра «Поїзд». На підлозі розставлені кеглі або ма¬ленькі стільчики. Першими по заданому маршруту пробігають мама з татом, тримаючись один за одного. За другим разом до них приєднується дідусь, потім - бабу¬ся, потім дитина, (братик, сестричка).
3. Татусі висаджують дитину собі на плечі і змагають¬ся, хто швидше складе на шафу кубики.

Конкурси:

Для мам. «Впізнай свою дитину»
Мами з зав'язними очима впізнають свою дитину на дотик. А діти стоять ря¬дочком з витягнутими вперед руками.
Для бабусь. «Хто швидше наліпить вареників».
Для тат «Хто швидше пришиє ґудзика».
Для дідусів. «Хто швидше надує кульку».

Ведуча (виводить на середину хлопчика, який декламує вірш Дмитра Бтоуса «Родинне вогнище»).
На світі білому єдина,
Як і Дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне —
Оселя наша і сім'я
В щасливі і важкі години —
Куди б нам не стелився шлях,
Не гасне вогнище родинне,
В людських запалених серцях.
В родині згода — горе плаче,
Коли гризня — життя собаче,
Слабка сім'я — погана слава,
Міцна сім'я — міцна держава!

Ведуча оголошує про закінчення свята. Під веселу ук¬раїнську музику в грамзапису діти з дорослими виходять з музичного зал