Інсценівка для дітей, розваги.

[vik08]

Парад - Аллє. (цирк)

Дівчинка
У садочку нашім свято
Готувалися усі
Чим гостей нам здивувати
Думали ми аж три дні.

Хлопчик
Ну, а чим же вас здивуєш
Ви вже бачили усе…

Дівчинка
Ой, послухай, може спробувати ось це…
(шепоче на вухо)

Хлопчик
Та ні-і-і!

Дівчинка
Може пісню заспівати?

Хлопчик
Та співали й не одну

Дівчинка
Може, танок затанцювати?

Хлопчик
Не підходить це, та ну…

Дівчинка
Може казку показати?

Хлопчик
Та показували вже…

Дівчинка
Я придумала…
Зараз зробимо ось це!..
(шепоче)

Хлопчик
(показує «клас»)



Ведуча
Настав час надати слово нашому головному режисеру, постановнику та
продюсеру Наталії Михайлівні.

Наталія Михайлівна
Мабуть, найщасливіші люди в світі –
Це ми з вами, доля в нас така.
Бо можемо щодня в дитинстві жити,
До старості його не полишать
Тому позаздрять нам в такі моменти
Доценти, вчені, лікарі і президенти,
Бо є в нас можливість в дитинство вертатись.
Щодень ми всі можемо в ігри пограти
Чудову професію, друзі, ми маєм.
Дитинство ніколи не полишаєм.

Дівчинка
Так професій цікавих багато
Ми можемо назвати сьогодні
Бо є і престижні, і модні
Артист, чи спортсмен, чи художник.

Ведуча
А є ще така, в якій можна
Професії ці поєднати.
І зветься вона – вихователь!

Хлопчик
Вона вимагає таланту,
Духовності, знань і уміння.

Ведуча
І треба це все передати
Найменшому поколінню.

Дівчинка
Отже, освітяни, прийміть вітання щирі
Усі, хто дітям присвятив життя.

Хлопчик
Хто учить їх у злагоді та мирі
Шукати власний шлях у майбуття.



Ведуча
Ростуть нові господарі планети,
Несе їх на могутніх крилах час,
А та любов, яку їм віддаєте
Колись повернеться й зігріє вас.

Дівчинка
Нехай добро посіяне розквітне
І дасть плоди у молодих серцях.

Хлопчик
Нехай ніколи не забракне світла,
Яким освітлюєте дітям шлях.

Ведуча
Сьогодні ми будемо з особливим хвилюванням дивитися цирк, тому що
його представлятимуть маленькі господарі дитячого садка. Адже цирк – це
чарівні спогади дитинства.

Дівчинка
Дозвольте церемонію під назвою – «Сюрпризіада» вважати відкритою.

Хлопчик
Прошу артистів «Парад-аллє» відкрити!

Діти танцем заходять до музичної зали під пісню «Цирк Шапіто»

Дитина
По місту скрізь розклеєна реклама,
У садочку починається концерт
Нам хочеться відчути разом з вами,
Веселий ритм схвильованих сердець.

Дитина
Скільки сонця
Скільки світла
На арені зараз в нас
Купол цирку засвітився
Сяйвом радужних прикрас.

Дитина
Для всіх гостей, для всіх гостей
Відкриті двері цирку.


Дитина
Ми всі відомі циркачі
Є спритність в нас і сила.

Всі
Ось тепер усі ми разом,
Розпочати свято час.
(діти йдуть)

Дівчинка
І уявити собі не можу, що зараз буде відбуватися у залі, коли на арені з’являться – Арлекінчики!

Танок «Арлекіно»

Ведуча
Мабуть такі веселі Арлекінчики живуть в кожному з нас, поаплодуємо їм…

Хлопчик
А зараз познайомимо ми вас
З відомими силачами
Вони гирею пудовою
Грають, як м’ячами.

Ведуча
Легенда арени, на їхню честь піднімалися стадіони, лунала музика, хм аплодували мільйони глядачів. Запрошуємо Олександра і Віталія.

Виступ Силачів.

Ведуча
Спасибі, дорогі глядачі, за підтримку «непереможних» Олександра і Віталія.
А ось і кошенята, яким пощастило ходити, до нашого дитячого садочку.

Пісня кошенят «Киць-киць-няу»

«Танок кошенят»

Дівчинка
Просимо особливої уваги! На арені цирку краща дресирувальниця диких звірів!

Хлопчик
Вона захоплює нас! Зустрічайте, дресирувальниця та її тигри!

Танок з тиграми «Ап!»

Дівчинка
В нас є сюрприз для вас.

Хлопчик
Сюрприз, який підніме вам настрій!

Ведуча
Ось фокусник Олексій
Він здивує нас усіх!

Фокуси

Ведуча
На арені цирку пара, на яку ми покладаємо велику надію.

Танок «Фокусника та його асистентки»

Вибігають під музику всі учасники з мильними бульбашками, конфетті, повітряними кульками. Співають пісню.

Пісня «Невгамовні ми малята»

Всі
Любі гості! Не вагайтесь,
Знов до нас усі збирайтесь!

Ведуча
Ми вам бажаємо здоров’я
Надії, Віри і тепла,

Дівчинка і Хлопчик
Щоб всі негоди ви збороли,
Щоб доля другом вам була.

Діти кидають конфетті, кульки, дують мильні бульбашки.

[lenusik72]

пропоную казку "Пан Коцький". ролі виконують дорослі.
Пан Коцький
Музична театралізована вистава для дітей .
Ведуча: Добрий день, вітаю вас в чарівний, казковий час.
Запрошую всіх вас до гаю. Про Пана Коцького нас казочка чекає.
Тож сідайте всі зручніше і в долоні плескайте гучніше.

(музика)
(Селянська хатина: піч, стіл, лава. Коло печі спить кіт, біля нього миска з молоком. )
Жили собі у старенькій хатині дід з бабою. Та був у них Кіт. Та так він розледачився, що бог зна, що з ним робити: спить та й спить, спить та й спить… Навіть миші його не бояться.
(вибігають миші, співають)

Пісенька мишей.
Котику, Котику, спи собі сладенько.
Котику, Котику, ти поїв смачненько
Приспів: Гоп-гоп, не барися.
Туди-сюди повернися,
Бо ледачого кота
Не боїться і мишва.

Котику, Котику, ти турбот не маєш
Котику, Котику, краще подрімаєш.
Приспів.
(з’явл. дід з бабою)
Баба: Знову бігає мишва скрізь по моїй хаті! (оглядається)
Де ж це Кіт?!.. Знову нема! От набридли кляті!
Дід (бере віник) : Я вам зараз покажу! Всіх капканом половлю! (біжить за ними, миші тікають)
Ой ти, боже! (хапається за спину) Знов піймав радикуліт!
Баба: А в коморі ж ця мишва вже добралась до зерна! Ве переточила й кукурудзу з’їла.
А на носі вже зима, запасли собі зерна, для корови сіна, а курям насіння.
Восени, коли подбаєш, то узимку усе маєш!
(сплескує руками): так оця ж мишва клятуща до запасів завидюща!

Дід: А де ж наш Кіт? От вже ледащо! Ну не дбає він нізащо!
Розлінивсь мишей ловити. Вже набридло його бити!..(махає рукою)

Баба: О! Ось він! Знову спить! Ще й ти спробуй розбудить.
Дід (підходить до кота): Прокидайся!.. Чуєш, Кіт?
Йди-но вже мишей ловить.(будить кота, але він продовжує спати)
Баба: Ні, його не розбудить… Що нам з ним тепер робить?

Дід: Зараз як візьму ломаку, висловлю тобі подяку! (хапає палицю)
Ну, Котище, постривай, вже про спокій забувай! (замахується)
Та проснешся ти , чи ні? Ну й набрид же ти мені.

(кіт, потягуючись, підводиться)
Кіт: Що вам треба? Не чіпайте. Ну, кажіть уже, давайте.

Пісня діда, баби і кота.

Баба: Ой, чого ти, Коте, та й мишей не ловиш? 2р.
Кіт: А для чого та й мишей ловити?
В мене миска молока, буду його пити.

Дід: Начувайся, Коте, бо тебе провчу я! 2р.
Кіт: Ой, іди та не заважай спати!(махає рукою)
Купи краще «Віскас» мене годувати.



Баба: Все, скінчився мій терпець! Треба класти вже кінець!

Дід: Зараз тебе я провчу, і до лісу відвезу.
Будеш дбати там про себе. На поспиш вже без потреби!

Кіт: Лиха ти не заподіяв. Сам про це давно я мріяв.
Пам’ятай, мені, Коту, добре в кожнім кожушку!

Дід: От, клятущий ледацюго! Відплачу я по заслузі.
Відвезу влісову хащу, станеш іншим там, ледащо.

(йдуть, міняються декорації, заходять у ліс)
Дід: Вже приїхали, злізай!
Кіт: Що ж, хазяїн, прощавай.
( дід уходить)
Ведуча: Залишився Кіт сам. Ліс густий, не розглянеш. І стало йому трохи лячно.
Пісня Кота
Я бідний Кіт, нещасний Кіт. Нема у мене хати.
Куди іти і що робить, тепер не можу знати. 2р.

Нема людей, навколо ліс. Так страшно і тривожно!
Лиш вітер тут гуляє скрізь, замерзнуть зовсім можна. 2р.

(гладить себе по голові) Гарну пісню заспівав, але ж я давно не спав.
(озирається) Ось, під кленом, кущ гарненький, я засну під ним смачненько… (лягає під кущем)

Ведуча: Коли йде Лисичка та й наспівує свою пісеньку.
Пісня Лисички
Я Лисичка, я сестричка, не сиджу без діла:
Я гусяток пасла, полювать ходила. 2р.

А тепер мені в неділю треба відпочити.
Свою хатку гарнесенько треба прикрасити. 2р.

А щоб краща, а щоб краща була моя хатка.
Піти треба до кленочка листячка набрати. 2р.

(йде до дерева, помічає Кота)

Лисичка: Боже, хто ти? Назовись. Та мені мерщій вклонись.

Кіт (гордовито): Я – Пан Коцький, хлопець бравий. Так можу задати!
Бо я дуже-дуже жвавий! Всі це мають знати!
Няв-няв, прс-с-с, няв-няв, прс-с-с. Всі це мають знати.

Лисичка:Оце веселії діла! Та, коли так, то будеш мені чоловік, а я тобі жона.

Кіт: Ну що ж, Лисичко, згода.








Пісня Кота і Лисички.

Кіт: Любо моя Лисонько, куди йдеш?
Скажи мені правдоньку, де живеш? 2р.
Лиса: Під дубком хатиночка гарная.
Тож у тій хатиночці живу я. 2р.

Кіт: Чи ж ти господиня добрая,
Чи в хаті комора повная. 2р.

Лиса: Не хвилюйся, Котику, друже мій.
Все, що забажаєш, знайдеш в ній. 2р.

Український танок.
(танцюють діти та Кіт з Лисою)
Ведуча:Й повела Лисичка Кота до своєї садиби.
Танок з рушниками
Ведуча: Нагодувавши новоявленого чоловіка та вклавши його відпочивати, Лисичка вийшла підмести двір.
(Лиса підмітає, наспівуючи)
Ведуча: Коли це біжить Зайчик.
Пісня Зайчика
Я Зайчик –побігайчик,люблю завжди стрибать.
Морквицею, капустою люблю поласувать. 2р.

Під кущиком густеньким в хатиночці живу.
І з усіма звірятами у лісі я дружу. 2р.


Зайчик(голосно): Привіт, Лисичко пухната!

Лиса:Привіт, Зайчисько горлате.

Зайчик(здивовано): Серйозно, Лиско, ти чогось?

Лиса(тихо): Та тихше ти, (загадково) Почує хтось.

Зайчик: А що це в тебе трапилось?

Пісня Лисички

Я чоловіка собі завела.
Жінокю теж він мене назива.
А що сердитий, то Боже спаси!
Їсть все підряд, що йому не даси.

Звати Пан Коцький, щоб звав ти його.
В хаті моїй разом з ним живемо.
Когось побачить, в куток зажене.
І у ту ж мить там його розірве!


Зайчик: Ой, лишенько! Треба тікать! Та друзям звірятам про все розказать.

Ведуча: Пішла Лисичка до хати, Зайчик побіг до звірів.



(виходять на галявину Вовк, Ведмідь та Кабан , танцюють)


Танок звірів

Зайчик:Здорово, друзі. Привіт усім. Я новину вам розповім.

Пісня Зайчика та звірів

Зайчик: У нашої Лисички з’явився чоловік.
Такий уже сердитий, що ледве я утік.

Звірі: Ой-ой-ой! Ой-ой-ой! Що ж тепер робити?
Ой-ой-ой! Ой-ой-ой! Як ми будем жити?

Зайчик : Не знаю, хто він, звідки. Та знаю, що він злий.
Пан Коцький – гидкий, бридкий, зажерливий такий.

Звірі: Ой-ой-ой! Ой-ой-ой! Що ж тепер робити?
Ой-ой-ой! Ой-ой-ой! Як ми будем жити?


Вовк: Давайте поміркуєм. Запросим в гості їх.
Усього наготуєм, накриєм стіл для них.

Кабан: Ну а самі під кленом сховаємось усі.
Чи справді він скажений, подивимось самі.

Ведмідь: А поки разом будем усе тут готувать, підеш ти, Зайчик любий, їх в гості до нас звать.

(звірі виходять, потім виносять стіл і накривають його)

Ведуча: Почало лісове товарство накривати стіл для Коцького та Лисички.
Хоровод звірів.
Хто приносить, все сюди давайте.
На столі, як треба розставляйте
І ковбаси, й пироги, і засмажені качки.
Все клади, все клади.

Хто приносить, все сюди давайте.
На столі, як треба розставляйте
І копчені балики, бринзу, шинку, коржики.
Все клади, все клади.

Ведуча: А тим часом Зайчик прибіг до Лисички.
Зайчик: Гей, Лисичко, йди сюди.
(Лиса виглядає з вікна)
Зайчик: Тільки ближче підійди.

Лиса: От, турбота, господи.(виходить) Ну, скоріше, що тобі?

Зайчик:Ти з Паном Коцьким – дуже просимо, йдіть удвох до нас у гості.
На галявині всі звірі для вас стіл уже накрили.

Лиса: Дякуєм, прийдем, чекайте. А самі усі тікайте.

Ведуча: І побіг Зайчик знов до звірів.

Ведуча: Поховалися звірі, сидять тремтять. Коли це йде Лисичка з Паном Коцьким.

( йдуть попід руки Лиса та Коцький)
Ведуча:Як побачив Пан Коцький на столі багато м’яса, та як загаласує…
Кіт (вилазить на стіл, їсть): Мау-мау!
Вовк: Ото вражий син! Йому ще мало. Щоб його розірвало!
Ведмідь: Оце вже їсть! Гість так гість! Це він і нас поїсть.
Ведуча: Хотів кабан краще сховати хвіст, щоб його не видно було, а Кіт подумав, що то мишка, та як кинеться на нього.
А Кабан з переляку навтіки, а звірі за ним, хто куди. А Кіт зі страху і собі заліз на дерево. Сидить, тремтить.

Лиса: Боже, що тут натворили! Скільки галасу зробили. (теж тікає)

Ведуча: Через деякий час посходилися звірі.

(виходять звірі, шкутильгаючи)

Ведмідь: Це ж таке мале, а зажерливе яке.

Заключна пісня звірів
Ми готовили, старались. Прийнять гостя готувались.
Думали нагодувати, хто він – всі хотіли знати.
Краще було б не ходити, краще було б не просити,
Краще було б та й не знать, чим отак усім тікать.

З жаху швидко так тікали: кості, ребра геть пом’яли.
Довго будем пам’ятать, як злодія в гості звать.
Краще було б не ходити, краще було б не просити,
Краще було б та й не знать, чим отак усім тікать.

(звірі йдуть зі сцени, з’являються дід з бабою)

Дід: Де ж мій Котик? Все прощу і з собою заберу.
Бо без нього дорогого нема щастя ніякого. (шукає)
Котик, мурчик, кис-кис-кис. Рибки я тобі приніс.

Баба: Підемо разом до хати, «Віскас» буду купувати.
Де ж ти, Котик, покажись і додому повернись.

(з-за дерева вилазить Кіт.)

Кіт: Ну, якщо ти дуже хочеш, повернусь тоді охоче.
Буду вже мишей ловити . Буду вас тепер любити. (тулиться до діда з бабою)

Дід: То тепер, мій любий Котик, трба йти до хати.
Вечір швидко настає, слід нам поспішати.


Баба: Ти ж такий у мене гарний, пухнатий, м’якенький…

Кіт: «Віскас» з’їм я на вечерю.

Дід: А я борщу смачненького.
Разом: В злагоді ми будем жити і ніколи не тужити.
Ведуча: Ось і казочці кінець, а хто слухав, молодець.
(йдуть)

[marishka_vas]

Дорогие коллеги! Это развлечение мы проводили силами педагогов для детей. У каждого персонажа была своя музыка(из классики). Если получится загрузить музыку, то получится классная сказка. Я еще ни разу на сбрасысала музыку. Сказка была в журнале "Розкажіть онуку".
Новорічні пригоди КОЛОБКА

(казка)

Ведуча Тихо в зимовому лісі,
Снігопад стежки замів.
Тільки хто ж це на горбочку
Тихо пісеньку завів:

Колобок Я по засіку метений,
Я на яйцях спечений,
Я від діда втік…
Я від баби втік…

Ведуча То сердега колобок
Ледве по снігу котився,
За засніжений пеньок
На біду перечепився,
Гірко зойкнув та й замовк…

Колобок Всюди холодно. Зима.
Снігом замело доріжки.
Ні хатинки, ні тепла…
Хоч би десь зігрітись трішки…
І чого від баби втік?
Біля печі б собі грівся…
Закотивсь по стежці в ліс
Та й у ньому заблудився…
І куди тепер піду?
Де хатинку я знайду?

Ведуча Став сердешний, гірко плаче,
Коли тут на зустріч Зайчик:
Білий хвостик, білі лапки,
В теплій шубці, хоч куди,
Не страшні і холоди.

Під музику вибігає Зайчик.

Заєць Е-ге-гей! А хто тут плаче?

Колобок Колобок… Послухай, Зайче,
Ти врятуй мене з біди –
У хатинку заведи…
Заєць Ой, хатинки я не маю –
Сплю під кущиком в снігу,
Гарну теплу шубку маю,
То отак собі й живу.

Колобок То скажи хоч, як іти,
Діда й бабу щоб знайти?

Заєць Так стежинки замело…
Десь отам твоє село.
Ну прощай, я поспішаю,
Новий рік я зустрічаю.

Ведуча І побіг біленький Зайчик.
Колобочок плаче, плаче…
Коли тут на зустріч Вовк.

Вовк Хто тут плаче? Колобок?
Влітку ти був веселіший,
Гарну пісеньку співав,
І мене, старого Вовка,
Навіть перехитрував…
А тепер черствий і мерзлий…
Хто ж тепер такого з‘їсть?
Що, схотів до діда й баби?
Тут нема їх, бачиш – ліс!

Колобок Влітку то не я тут був!
Тільки Вовк його не чув –

Ведуча В ліс побіг собі Вовчисько,
Ще гукнув йому: «А-у-у-у!»
Колобочок покотився
Та й загруз в пухкім снігу…
Круть туди і круть сюди –
Та не вибратись з біди!
Скільки він отак лежав,
Колобок і сам не знав.
Він і плакав, і крутився…
Раптом сніг заворушився
І з-під нього – от дива! –
Показалась голова!

Ведмідь Хто кричить над головою,
Не дає мені спокою?
Ведмідь Гарні снились мені сни
Про малину і меди…
Я тепер вже не засну…
Ось візьму і проковтну!

Колобок Ой, простить, я ненавмисне!
Тут зима морозом тисне,
Заблукав, загруз в снігу
І домівку не знайду…
Як на гріх усі спішать
Рік Новий якийсь стрічать.
То й байдуже їм до мене,
Пропадатиму, ой ле-ле…

Ведмідь Кажеш, Новий рік? Цікаво!
Погуляю я на славу!
Ще ні разу за свій вік
Не стрічав я Новий рік!
Взимку я бар лозі сплю…
Ну а свята я люблю!

Ведуча Виліз, крекчучи, з барлога,
Розім‘яв затерплі ноги
Та й зібрався вже іти…

Колобок Стій, Ведмедю, ти куди?
Та невже мене залишиш
Мерзнути отут в снігу?
Пронеси мене хоч трішки,
Бо їй Богу пропаду!

Ведмідь От мені іще морока. –
Розбудив, тепер неси,
Як тобі важка дорога,
Чом було від баби йти?

Ведуча Посадив собі на спину:

Ведмідь Та тихесенько сиди!
Донесу десь до стежини,
Далі сам собі іди!

Ведуча Ой густа ведмежа шуба
Гріє Колобка, як груба,
Він незчувсь, як задрімав,
Та не втримався і впав!
А бурмило косолапий
Далі лісом почалапав.
Вже й надворі поночіє,
Поруч стежечка біліє.
Колобок по ній щосили
Покотивсь, аж закурило…
Із горбочка у долину
Стрімко стелиться стежина,
Вже й позаду скоро ліс…
Коли тут назустріч – Лис!
Бідолаха ледь дибає,
З голоду аж підвиває,
З ранку Лису не везло:
Стільки снігу намело,
Що нічого не впіймав.
Колобок в тривозі став…
Серце лихо віщувало –
Калатало, калатало…

Колобок Заховатися б кудись…

Ведуча Та його вже вгледів Лис:

Лис Що я бачу? Колобок!
Ну котись сюди, дружок!
Мені мама говорила,
Що колись такого з‘їла!

Ведуча І не довго думав Лис,
Ухопив його та – гризь!

Лис Ой-ой-ой!
Жламав я жуба!
Що ж жі мною тепер буде?
Ще бежжубого такого
Вижене лисиця з дому!
Краще б ти був провалившя,
Ніж отут тепер котився…

Ведуча Пнув його ногою в ніс
Та й поплентався у ліс.

Колобок Фу, здається пронесло!
Ген за полем вже й село!
Доберусь, як сили стане…

Ведуча Коли бачить, їдуть сани.
В чудо-санях через ліс
Дід Мороз дарунки віз
Малюкам у дитсадок.
Так і спасся Колобок…
Всі малята в дитсадку
Дуже раді Колобку,
В хоровод його взяли,
Круг ялинки повели,
Дуже весело співали,
Подарунки дарували.
Тут, рум‘яний, звеселився
Та й назавжди залишився.
І в світлиці на полиці
Всім торочить небилиці
Про бабусю, і про ліс,
Де його чуть Лис не згриз!

[Natysja12]

Мандрівка у пори року .

Діти під музику заходять в зал. Ведуча підводить їх до чарівного дерева, на якому відображено 4 пори року.
Ведуча. Діти, подивіться уважно на це дерево. Воно не звичайне, воно чарівне.
Як ви думаєте, чому воно чарівне ?(бо на ньому 4 пори року.)
Діти показують весну, літо ,осінь, зиму.
Ведуча. І сьогодні наше чарівне дерево допоможе нам здійснити мандрівку у пори
року.
Подивіться, весна наступає,
Журавлі караваном летять.
В яснім золоті день потопає,
І струмочки в долині летять.
Входить Весна.
Весна. Я травами підперезана,
Ношу в келиху сік березовий
Ним діток почастувати
Я заходжу в білі хати,
І вітають мене всюди
Добрі діти й добрі люди.
Ведуча. Ось і весна завітала до нас в гості. А ви любите весну. За що ви її любите.
Діти відповідають, зупиняються на тому , що весна приносить із собою весня
ні свята.
Весна. Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясці засяє веселка
Повні сили й живої снаги
Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.
Ведуча. Слухайте, слухайте голос
Голос безсмертний Тараса
Він наша гордість і слава,
Рідного слова окраса.
Діти читають вірші – Встала весна, Зацвіла в долині.
Весна. Ось і квітень наступає
Радість нам несе з небес
Люди паски випікають
Славу Богу прославляють
Христос Воскрес!
Дитина. Христос Воскрес!
Радійте, діти,
Біжіть у поле , у садок,
Збирайте зіллячко і квіти
Кладіть на Божий хрест вінок.
На вас погляне Божа Мати,
Радіючи з святих небес.
Збирайтесь, діти! Нам співати
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Ведуча. Весна принесла нам Великодні свята. Всі люди і ми з вами готувались до цих
Свят. Ваші мами і бабусі пекли смачні паски, а ми писали писанки.
Дівчина-писанка. Я писанка – красуня
Вся в рисках і квітках
Красу митців несу я ,
Їх славлячи в віках
Мене кладуть у свято
На пишному столі
Щоби моїм убранством
Втішалися малі.
Весна. Діти, весною зацвітає багато квітів. Які ви знаєте весняні квіти.( проліски, пі-
дсніжники, фіалки.) А загадки про ці квіти ви знаєте.

Виходить дівчина-пролісок і загадує загадку
Пролісок. Я найперша зацвітаю
Синім цвітом серед гаю
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку.
Весна. А які птахи зустрічають весну.(лелеки, соловейко, зозуля)
Хлопчик-соловейко загадує загадку
Ми пішли до гаю вдвох –
Я й сестра Даринка
А в гаю тім – тьох та тьох!
Та іще так дзвінко!
Що за співанки , чиї
То співають… (соловї)
Дівчина – зозуля загадує загадку .
Ку-ку,ку-ку, кричу я в лісі,
На зріст маленька
Свитка сіренька . (зозуля)
Весна. Зозуленько сива, ти усіх розвеселила
Як почала кувати, повиходили з хати-
Ой вийшла сестра з братом
Ой вийшла мама з татом,
Ой вийшли усі дівоньки
Виводити гаївоньки.
Ведуча. Ну що ж , давайте поведемо гаївку «Соловеєчку сватку, сватку» (водять гаї-
вку )
Ведуча. На Великодні свята біля церкви дорослі і діти грали в народні ігри. А ви хо-
чете пограти у гру? Яку?
Гра «Літала сорока»
Весна. В цьому році у травні ми святкуєм свято мами.
Хай їм мирне сонце світить,
Хай ростуть здорові діти,
Хай віднині і навіки
Попливуть їм чисті ріки.
Ведуча. А що ви можете розказати про маму?
Дитина. Ще в колисці немовля
Слово «мама» промовля
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові :
Мати, матінка, матуся,
Мама, мамочка, мамуся-
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя!
Ведуча. Який чудовий вірш про маму ми послухали. Мама - найдорожча людина у
світі. У наших мам – добрі, роботящі, ласкаві, руки. Це вони вишивають
вам сорочки, рушники. І сьогодні мами вас святково одягнули. І навіть від
цього одягу у нас підноситься настрій. Ми стаємо веселі та радісні.
(Одна дитина підбігає до дівчаток і закликає їх):
Дівчаточка – воробяточка - радьмося,
Та виходім на травицю – граймося!
Та виходім на травицю в добрий час,
Нема таких співанок – як у нас!
Ведуча. Ой щось дуже весело стало нашим дівчаткам! Чому це так?
Весна. А я знаю. Та це красне літечко заходить.
(Заходить літо.)
Дитина. Ой літечко теплесеньке
Ой літечко – літо,
Яке ж бо ти гарнесеньке,
Яскравії квіти.
Ведуча. Ось і літечко прийшло
Нам тепло принесло.
Літо. А я не тільки тепло вам приношу. Я приношу і радість, і сміх, і сміх,і здоровя,
і силу.
(Літо сідає з дітьми на килимок. Дитина читає вірш Л. Українки «Вишеньки –
черешеньки»
Літо. Діти, а ви любите влітку веселитись? Давайте поведемо з вами веселий хоро-
вод.
Хоровод «У лісі на полянці»
Літо. У місяці липні я дарую всім свято Івана Купала. На це свято хлопці і дівчата
Виходять на берег річки. Дівчата сплітають віночки, танцюють з ними і пуска-
ють їх на воду.
« Танець з віночками»
( В кінці танцю дівчата складають віночки, а хлопці підбігають, беруть
віночки і вішають їх на деревце)
Ведуча. Молодці, хлопчики (хвалить їх зате, що вони такі спритні, так високо
Вміють повісити віночки)
Літо. Ой хто в полі зерно сіє,
Тому сонце з неба гріє,
Ой, хто поле засіває-
Тому вітер повіває,
Дрібний дощик накрапає.
Діти, а всі вмієте співати пісню про дощик? Давайте заспіваємо.
Пісня «Дощик, дощик»
Літо. Буде сонце пригрівати,
Буде зерно проростати,
Вийде колос, який налитий,
Повнозерний, ваговитий,
Зранку вмиється росою!
Йдіть у поле любі діти,
Разом будемо радіти.
Танець «Косарі»
Ведуча. Ось і закінчились жнива, зерно зібране з полів. Надходить осінь.
Вітаймо гостю ,діти,
Ця гостя не проста-
З дарунками своїми
Йде осінь золота.
(Заходить Осінь.)
Осінь. Ось я, за сосною, ось і листя в’яне
Осінь я. За мною йдуть густі тумани,
Ранками імлиста, вдень як позолота,
Осипаю листя – це моя робота.
Ведуча. А наша робота , малята, вчасно зібрати з городу і саду урожай.
Інсценівка пісні «Урожайна»
Ведуча. Урожай. який нам дала Осінь, ми зібрали. Можна тепер відпочити і повесе-
литись.
Гра – інсценізація «Грицю, Грицю, до роботи.»
Ведуча. Подивіться, діти, скільки пір року ми зібрали у нашому залі? Якої пори ро-
ку ще немає? (Зими.)
Дитина читає вірш «Мамо, іде вже зима.»
(Заходить Зима, трусить сніжком.)
Зима. Взимку всі чекають Миколая,
Всі на світі, кожен край
Та не кожен, мабуть, знає
Хто ж то, добрий Миколай?
Миколай мандрує світом –
Подарунки роздає
Він за них не хоче плати,
Лиш – як то велить Господь,-
Батька, матір шанувати
Рідну церкву і народ.
А що ви знаєте про Миколая? (пісню)
Пісня «Ой хто, хто Миколая любить?»
Заходить дівчинка-ялинка.
Ведуча. Ось ялиночка прийшла
Сніг на вітах принесла
Треба нам її зігріть
Платтячко нове надіть.
Діти прикрашають ялинку «гірляндами»
Здалеку чути голос «колядників»
Ведуча. Хто це може до нас іти?
Діти. Колядники.
Колядники входять з колядою.
Ведуча. Ось і прийшли різдвяні свята.
Колядники. Хай за вікном хуртеча злиться,
А нам співати і радіти,
Горить ялинка у світлиці,
З Різдвом Христовим, любі діти.
Колядник. Дніпро обняв дзвінкі Карпати
А в хаті вже кутя і сіно
Дозвольте нам защедрувати
З Різдвом Христовим, Україно!
Ведуча. Просимо, просимо. Защедруйте нам, а ми вам допоможемо.
Діти щедрують. Ведуча дякує колядникам. Дає їм гостинці на дорогу.
Хлопчик-посівальник. Сійся, родися, жито, пшениця,
Усяка пашниця
Щоб був хліб на столі,
І щоб цвіли . як квіти
Гарні, українські діти.
Ведуча. Ось і закінчується веселий ,добрий, щедрий рік. Нехай він сяє на нашу рідну
Землю і зігріває наші маленькі серця.
Знову на зміну Зимі приходить Весна.
Дитина. Благослови, Мати
Весну закликати,
Весну закликати.
Зиму проводжати!
Діти та « пори року» стають один за одним і виходять із залу веснянкою
«Кривий танець».

[dina76]

Конспект заняття:
З музикою до світу почуттів
Старша група

Мета: Учити дітей розрізняти рух мелодії вгору і вниз, мажорний та мінорний лади; впізнавати музичні твори за фрагментами з них, характеризувати їхній настрій. Розвивати звуковисотний слух, почуття ритму, уяву, асоціативне мислення, здібність довільних образних імпровізацій у танку та грі, використовувати виразні засоби музики. Вчити дітей ритмічно рухатися під музику згідно характеру, динаміки, темпу музичного супроводу. Вдосконалювати співочі навички, виразно виконувати пісні, відображаючи голосом характер музики. Виховувати естетичний смак, любов до класичної музики.

Обладнання: Аудіо записи музичних творів, музичні інструменти, іграшковий зайчик, музична драбинка, комплект карток до гри «Музична квітка» , сонечка, квітка Ромашка .


Хід заняття

Під музичний супровід («Марш» А. Філіпенка, діти заходять до залу й сідають на стільчики).
Музичний керівник: (співає) Добрий день!


Діти: (співають) Добрий день
Добрий день
Скільки світла та пісень!

Музичний керівник: Це чудово, що наш день починається з гарного
настрою: долоньки плескають, ніжки веселі.
Подивіться, скільки тут у нас гостей, заспіваєм:
«Добрий день вам гості».

Дітки, а до нас на заняття прийшли ще й незвичайні гості: Засинай лик, Кричайлик, Співай лик, які будуть вибирати собі на занятті друзів.
Засинай лик буде вибирати діток не активних, Кричайлик діток ,які кричать, а Співай лик –активних діток, які гарно співають…

Вже чула , діти, я що йде до нас весна. Зима люта лишає володіння.
То ж хочу запросити вас в подорож за Музичною квіткою. Погоджуєтеся зі мною, хочете в подорож?

Діти: Так.

Музичний керівник: Що ж рушаємо (Вправа «Ходьба на високих півпальцях» українська народна мелодія).

Діти, ось ми й дісталися до Музичної квітки (дітки сідають біля пелюсток які розкладені на килимку). Подивіться, яка вона гарна. Ой, погляньте, вона розкриває свої пелюсточки. Тут я бачу картки трьох кольорів і для вас завдання( музичний керівник грає музику у різних регістрах; якщо звучить високий регістр – діти показують картку - синього кольору, середній – жовтого, низький – червоного).
Молодці діти ви гарно впорались із цим завданням (діти сідають на стільчики).
На попередньому заняті ми з вами слухали « Веселу казку» і «Сумну казку» Д.Шостиковича. Пропоную вам послухати і визначити де сумна, а де весела казка. Якщо музика звучить весело, показуємо розкриту долоньку – «Сонечко». Якщо ж музика сумна, показуємо кулачок – «Хмаринку». Показ долоньки проводиться за вказівкою муз. керівника: «1,2,3 – долоньку покажи».

Музичний керівник: Погляньте, діти до нас на заняття завітав Зайчик.

Зайчик: Добрий день малята! А ви гратися любите? Я буду стрибати, а ви будете відгадувати куди я пострибав?(проводиться музично – дидактична гра «Зайчику, куди йдеш?»).

Щоб співанку заспівати,
Треба назву відгадати:
Невеличка, скромна пташка,
Та чарує всіх людей
Гарним співом…
(соловей)

Зайчик: (співає) Я іду в садок.

Діти: (співають) Я додому йду.

Музичний керівник: Сядь зайчику відпочинь і послухай як наші дітки вміють гарно співати.
Музичний керівник: Діти, послухайте вступ пісні, і пригадайте її назву. (Виконую пісню «Люба Матуся»муз. В.Качана.)
Який характер пісні?
1.)Діти проплескують ритм пісні.
2.)Спів ланцюжком.
3.)Виконання пісні «Люба Матуся».

Музичний керівник: Діти для того, щоб ми з вами краще співали ми повинні зробити зарядку для нашого язичка (працюємо над дикцією пісні «Веснянка», вимова слів пошепки).
Пісню зараз заспіваєм
Весело й завзято
Нумо, разом починайте
Хлопчики й дівчатка.
Діти виконують пісню «Веснянка».

Музичний керівник: Малята, Музична квітка хоче щоб ви для неї заспівали пісню « Це моя Україна».

Дуже просять чоботи – чоботята,
Затанцюйте хлопчики й дівчата.
Діти виконують таночок «Полька»укр. нар.мелодія

Де весела дітвора,
Там завжди цікава гра!
Гра «Веселі танцюристи».

Молодці малята,
Хлопчики й дівчатка!
Ви так гарно всі співали,
Слухали й танцювали!
І за це мої маленькі,
Вам сонечка гарненькі.
(Роздаю сонечка)

[ТМС]

Шановні колеги! Пропоную розвагу з використанням музично-дидактичних ігор. Може кому-небуть пригодиться.

«В гостях у Музичного Короля»

Музичне дозвілля з використанням музично-дидактичних ігор

Обладання: ляльковий Музичний король, різноколірні квіточки, об’ємні ноти, сходинки з п’яти ступенів, лялька, піраміда з трьома китами і маленькі кольорові рибки, макет музичного годинника, картки із сюжетними малюнками до вивчених програмових творів, бутафорний магнітофон, мікрофон, диски з малюнками до програмових пісень, аудіо записи мелодії весняного лісу, шуму моря, звуків фанфар.
Лист від музичного короля
Дорогі друзі!
Запрошую вас у чарівний світ музики.
Зустрінемось у чарівній залі.
Музичний король
Ведучий. Ми отримали дуже дивного листа від Музичного короля, у якому він запрошує нас до себе в гості. Чи тут знаходиться Музичне королівство?
Музичний керівник. Так, заходьте, будь-ласка. Справді, музичний король запросив усіх до себе в гості, бо хоче вам багато розповісти і багато чого навчити.
Діти заходять до зали під звуки маршу, сідають на стільчики.
Музичне вітання
- Добрий день вам, діти!
- Добрий день!
- Добрий день вам, киці!
- Няв-няв-няв!
- Добрий день, собачки!
- Гав- гав-гав!
- Добрий вам, жабки!
- Ква-ква-ква!
Добрий день, корівки!
Му-му-му!
Добрий день вам, свинки!
Хрю-хрю-хрю!
Добрий день вам курочки1
Ко-ко-ко!
Добрий день вам, рибки!
(Діти роблять ротиками ніби рибки.)
Музичний керівник. А тепер привітаємося нашою пісенькою «Добрий день»
Пісня «Добрий день»

Музичний керівник. Повторимо вправу «Веселі долоньки». Коли я буду грати тихо, ви плескаєте тихенько, коли гратиму голосно – ви плескаєте голосно. Приготуйте свої долоньки і плескайте.

Вправа «Веселі долоньки»
Музичний керівник виконує твір «Старовинна полька» (обр. Соколової).
Діти плескають відповідно до сили звуку музичного супроводу.
Музичний керівник. Молодці, діти! Я знаю, що ви дуже любите музичні заняття. Наше сьогоднішнє заняття буде зовсім незвичайне, бо ви потрапили у музичне королівство. Гадаю, що час познайомити вас, діти, з його володарем - Музичним королем.

Під звуки фанфар із-за ширми з’являється ляльковий музичний Король.
Музичний король. Вітаю вас, друзі! Я радий, що ви отримали моє запрошення і вирішили зустрітися зі мною. Ви здивовані, чому в мене таке вбрання? Знаєте, хто я такий? Я – король Музичної країни. Ось послухайте розповідь про мої володіння. У моєму королівстві живе сім ноток. Це така весела дзвінка сімейка! І всі вони дуже різні.
Музичний керівник показує дітям нотки.
Музичний керівник. Ноти оселилися у мене на столі. Ось вони.
До - червона Соль - блакитна
Ре – оранжева Ля - синя
Мі – жовта Сі - фіолетова
Фа – зелена
Музичний король. А ще, друзі, в мене є чарівна квітуча галявина. Дуже люблять нотки гуляти по ній і кожній подобається відпочивати на своїй квіточці. Діти, допоможіть, будь-ласка, ноткам відшукати свою квіточку.
Музичний керівник. Діти, допоможемо?
Діти. Допоможемо!

Гра «Чарівна галявина»
Музичний керівник. Ми підемо на лужок.
Як багато тут квіток!
Кожна квітка кольорова,
А в ній нотка є чудова.
До, ре, мі, фа, соль, ля, сі –
Називаєм нотки всі.
Діти. До, ре, мі, фа, соль, ля, сі –
Називаєм нотки всі.
Ігрове завдання. Знайти кожній нотці свою квітку.
Музичний король. А ще, діти, в моїй країні росте чарівне дерево.
Звучить у аудіо запису мелодія лісу, співають пташки,кує зозуля.
Музичний керівник (виставляє малюнок дерева) Це дерево трішки незвичайне, бо воно має лише п’ять гілочок і всі вони нахилилися вбік.
Музичний Король. Це чарівне дерево росло собі, росло, слухало щебетання пташок, дзюрчання струмочка, пісеньку дощика. «Яка чудова музика! – подумало деревце, - але як зробити, щоб люди почули і зрозуміли її? Адже звуки ми тільки чуємо, але не бачимо».
Музичний керівник. І тоді Музичний король придумав, як зробити так, щоб люди не лише почули музику, а й побачили.
Музичний король. Наказую! Як тільки звук сяде на гілочку, відразу перетвориться на кружечок-ноту.
Музичний керівник грає на баяні звуки, бере з стола і кладе на гілочку дерева.
Музичний керівник. І розлетілися звуки-ноти по гілочках. Першою, від самого сонечка прилетіла сонячна нота «соль» і сіла на другу гілочку.
Прилетіла її подружка «мі» і сіла на першу гілочку.
Фантастична нотка «фа» поселилася між ними.
Незабаром прилетіли ще дві подружки: лагідна «ля» і сяюча «сі». Вони дуже любили тепло і тому сіли так, щоб було ближче до сонечка.
Музичний керівник. Дві подружки, що прилетіли за ними, не любили, коли дуже жарко і захотіли розташуватися нижче. Нотка «ре» зайняла місце під нижньою лінійкою, а добрій нотці « до» не вистачило місця. Довго кружляв цей звук у повітрі і не міг перетворитися на нотку. « Що ж робити?» - подумало дерево. А потім запитало: « Ваша величносте, Музичний королю, що ж робити?»
Музичний король А ти, деревце, подаруй ще одну маленьку гілочку, щоб на ній могла розміститися нотка «до», недалеко від своїх подруг.
Музичний керівник домальовує маленьку гілочку на дереві.
Музичний керівник. Ось на дереві виросла ще одна маленька гілочка. Тут і поселилася нотка «до». І до цього часу сидять нотки на цих гілочках. А люди подивилися на цей малюнок, запам’ятали, де яку нотку писати і стали розуміти музику. Запам’ятаємо і ми, як розміщені ноти.
Тож давайте заспіваємо пісеньку про нотки.

Пісня «Веселі нотки».
Музичний керівник. А тепер заплющте очі.
Діти закривають долоньками очі, звучить і аудіо запису шум моря. Тим часом на стіл виставляють гру «Три кити».
Музичний керівник. У музичному королівстві є незвичайне море. Живуть у ньому три веселі кити. Дружать вони з маленькими рибками. Але одного разу маленькі рибки заблукали у великому морі музики. Великі кити не могли їх знайти. Тож давайте, діти, допоможемо їм. Пам’ятайте: синій кит кличе своїх рибок мелодією маршу, червоний кит кличе своїх рибок мелодіє танцю, жовтий – мелодією пісні.
Гра «Три кити»(старший дошкільний вік).
Дітям роздають різноколірних рибок. Музичний керівник виконує уривки знайомих музичних творів. Якщо звучить марш, діти, у яких сині рибки, підходять до столу і кладуть маленьких рибок біля великого синього кита; якщо звучить танцювальна мелодія, діти виставляють на стіл червоних рибок; звучить пісня – до столу підходять діти, у яких в руках жовті кити.
Музичний керівник. Ось яке воно, діти, море музики. А тепер пригадаємо музику, яку ми слухали на наших музичних заняттях і пограємо гру «Музичний годинник».

Гра «Музичний годинник»
На музичному годиннику у кишеньках знаходяться картки із сюжетними малюнками до програмових класичних творів, які вивчали на попередніх заняттях.
Музичний керівник. Басите, в музичному королівств є музичний годинник. Але його стрілка не рухатиметься, доки ви їй не допоможете. Для цього маєте прослухати уривок із музичної п’єси й пересунути стрілку не ту картинку, яка відповідає прослуханій музиці.
Музичний король. Діти, запрошую вас до нашого музичного магазину купити диск з улюбленою пісенькою.
Гра «Караоке»
Діти підходять до продавця в «музичному магазині» і вибирають собі диск з улюбленою пісне. Кладуть його на «магнітофон» і співають у мікрофон вибрану пісню.
Музичний керівник. А тепер пограємо рухливу гру «Варена рибка».
Українська народна гра «Варена рибка»
Діти йдуть по колу, міцно тримаючись за руки, і співають.
Вареної рибки
Держімося кріпко,
А хто увірветься,
Тому не минеться.
Держіть, не пускайте!
Швидко біжать, намагаючись не розірвати коло.
Музичний керівник підбиває підсумок заняття.
Музичний керівник. Ось і закінчилася наша подорож у незвичне музичне королівство.

Бесіда.
- Чи сподобалося вам у королівстві музики?
- Які ноти ви вивчили?
- Музика буває тиха і ….(гучна).
- На яких трьох китах тримається музика?
- Що найбільше вам запам’яталося під час подорожі у Музичному королівство?
Відповіді дітей.
Музичний король. Дякую вам. Діти, що завітали до мене в гості. Приходьте ще. Я завжди розповідатиму щось цікаве. А на згадку про наше королівство прийміть ці сувеніри – скрипінні ключі, якими ви завжди зможете відкрити чарівне королівство під назвою «Музика».
Діти прощаються з Музичним королем і під звуки маршу виходять із зали.

[inusya3005]

Свято книги!



Ведуча. Тиждень книжки-зазвучало серед міста як сигнал.
За годину місто стало як один читальний зал.
(Виходять 3 дітей)

Дит 1. Всі читають урочисто і без вусі й вусані.
Скільки мешканців у місті стільки тут і читачів.

Дит2. І з малими читачами в хаті клопіт вечорами
Від книжок, хоч треба спати , їх ніяк не відірвати.

Дит3. За той тиждень розмаїті полюбились так книжки,
Що кладуть донині діти на ніч їх під подушки.

ПІСНЯ « КНИЖКА»

Ведуча. Дорогі діти, сьогодні ми проведемо подорож сторінками улюблених казок присвячену іменинам нашої дорогої книжки. Я знаю що вам дуже подобається слухати, дивитись казки. Казки це чарівна країна, де добро завжди перемагає зло.
Казок країна чарівна у гості нас чека вона
Отож часу не гайте, у подорож рушайте.
А щоб ми не заблукали, нашим помічником у подорожі стане леді чарівна Книга. Ось вона познайомтесь. Запрошуйте шановна дітей у подорож.

Книга. Запрошую і я також усіх в казкову подорож!
Хто дружить із книжками, завжди йде поруч з нами.
Ведуча. Відкриваємо першу сторінку казок.

Книга. Чоловічок цей маленький ключ шукає золотий.
Гострий, довгий дерев,яний , всюди ніс встромляє свій.
Поміркуйте, поспішіть, як же звуть його скажіть.?
(виходить Буратіно)


Буратіно. Добрий день шановні діти дуже радий бачить вас,
Хочу з вами подружитись, тож у подорож зібравсь.

Книга. Ходімо Буратіно разом з нами, веселіше буде.

Ведуча. Перегортаємо другу сторінку казок.

Книга. На городі що за черга? Дід і баба тут стоять,
Тягнуть щось поперед себе і не витягнуть ніяк.
Казку швидко ви впізнайте, всіх героїв відгадайте.

(виходить Ріпка)

Ріпка. Дуже я смачна корисна, тож і раджу дітворі
На обід всім ріпку їсти, щоб ніколи не хворіть.

Книга. Ходімо ріпка разом з нами веселіше буде.

Ведуча. Перегортаємо третю сторінку казок.

Книга. Хто кругленький і смачненький із віконця скік та скік.
Втік від баби і від діда до лисички на язик?
(виходить Колобок)

Колобок. Знать нема де правду діти, що хвалитись це ганьба!
Вірю я й надіюсь ,діти що таких у вас нема.

Книга Не сумуй ,Колобок, ходімо разом з нами.

Ведуча. Відкриваемо наступну сторінку.

Книга. Що за хатка, що в ній тісно Мишці , Зайчику і Вовку?
Нумо дітки казку швидко відгадайте ви таку.

Мишка. В дружбі злагоді та мирі проживала в хатці я
Зичу дітворі цій милій бути як одна сім,я.
Книга. Ходімо мишка разом з нами.

Ведуча . Перегортаемо останню сторінку нашої казкової подорожі.
Що в ній цікавого?

Книга. Що за казка, друже мій, незнайомка живе в ній,
Ти впізнаєш вмить її, одяг весь у попелі.
Мачуха все свариться, сестри насміхаються.


(заходить Попелюшка)
Попелюшка. Плакати мені не личить, просто засмутилась я.
Що згубила черевичок на балу у короля.

Книга. Не сумуй, Попелюшко, я познайомлю тебе зі своїми
Друзями. І ми всі разом проспіваємо нашу веселу пісеньку, всім садачком.

ПІСНЯ « СОНЕЧКО»

Ведуча. От і скінчилась наша подорож по сторінках улюблених казок. Ви дуже добре впорались зі завданням нашої чарівної гості
Леді Книги . Давайте діти продовжувати дружити з книгою, просіть своїх батьків читати вам багато різних казок. Знайте, що книга джерело знань, ваш найкращий друг і порадник. А зараз я всіх вас запрошую на казкову дискотеку.

[ТМС]

ЗАВІТАЛА В ГОСТІ ЗИМОНЬКА-ЗИМА
Зустріч у «Клубі веселих і кмітливих»
Підготовча робота: придумати назви команд; виготовити на занят¬тях із художньої праці емблеми та інші атрибути, плакати для вболі¬вальників; вивчити загадки, прислів'я, приказки, прикмети,' вірші, пісні про зиму; підготувати драматизацію або інсценізацію невеликої казки на зимову тематику; підготувати невеличкий концерт про зиму; ознайомити дітей із різдвяними звичаями, розучити кілька колядок, щедрівок, засівалок; вчити дітей описувати зимовий пейзаж.
Хід свята
Обидві команди під веселу музику "в'їжджають" у зал (хлопчики ввозять дівчаток. Дівчинка, присівши, дає обидві руки хлопчикові і він "везе" її) і розташовуються одна навпроти одної.
Ведучий. Хто наткав полотна, Аж від лісу до вікна? І сміється, задається: - От така ширина?
За правильну відповідь команда отримує 1 бал.
Входить Зима.
Ведучий. Ой ти, зимонька-зима,
В тебе жалощів нема:
1 дитина. Снігом вкрила наш садок,
Розігнала всіх пташок.
2 дитина. Вітер твій гуде, шумить,
3 дитина. За вікном мороз тріщить,
4 дитина. А та віхола не раз
Заганяє в хату нас.
Зима. Не лякайтесь, любі діти.
Буду вас я веселити.
Принесла ж я вам, малята,
Сніг біленький і лапатий,
Лижі, ковзани і санки
Для Івасика й Оксанки.
А ще й свята різдвяні
Я дарую дітворі.
Ану ж, позмагайтеся!



І тур
♦ Котра команда найліпше заколядує?
♦ Котра команда найліпше повіншує?
♦ А хто більше посівалок знає?
Конкурс оцінюється за п'ятибальною системою.
II тур
Зима. Починаємо розминку "Буває - не буває".
(По 2 хвилини для кожної команди. Відповідають капітани.) •
За кожну правильну відповідь - 1 бал.
Запитання для розминки:
♦ Випав великий сніг і з'явилося багато мух, комарів.
♦ Сніг надворі, а дерева вкрилися ніжним цвітом.
♦ Сонце пригріває, вишні, яблуні, абрикоси зацвітають.
♦ Надворі сніг білий, а зайчик сірий.
♦ Цвітуть квіти і падає сніг.
♦ Діти засмагають на сонці, а на річці крига.
♦ У лісі заметіль, а ведмідь малину збирає.
♦ Сніг іде — гриби ростуть.
♦ Сніжок землю покриває, а в саду яблука дозрівають.
♦ Сів метелик на травичку.
♦ Зозулька в лісі кує, а сніжок іде, іде.
♦ Сонце пече, липа цвіте.
♦ Холодно, а люди у шубах ходять.
III тур
Опиши зимовий пейзаж Кожна команда отримує репродукцію або ілюстрацію картини із зимовим пейзажем, яку треба описати.
Конкурс оцінюється за п'ятибальною системою.
IV тур
Домашнє завдання. Інсценівка або драматизація на зимову те¬матику.
Демонструє кожна команда. Конкурс оцінюється за п'ятибальною системою.

У тур
Поле чудес. Загадки Загадки містяться в конвертах, розкладених по кругу. Посеред круга - дзиґа. Ведучий накручує дзиґу, навпроти якого конверта вона зупиниться, той і беруть. Команди відповідають по черзі. За кожну правильну відповідь — І бал.
Загадки і запитання для конкурсу (їх можна змінювати на влас¬ний розсуд).
Біле, як сорочка, пухнасте, як квочка.
Крил не має, а гарно літає. (Сніг)
Що то за птиця, що сонця боїться? (Сніг)
Сам не біжить,
А стояти не велить. (Мороз)
Рук не має,
А узори вишиває. (Мороз) Без дощок і без сокири Через річку міст зробили. Міст гладенький, наче скло. Буде дітям весело. (Крига)
♦ Які тварини сплять узимку?
♦ Які птахи лишаються в нас зимувати?
II тур
Конкурс на тему "Хто як зимує?" На "полі чудес" - іграшкові зайчик, білочка, ведмідь, лисичка, вовк, їжак, гілочка з дерева, кілька травинок. Знову заводять дзиґу. Діти розповідають про зимівлю того предмета, на який вона вкаже. За кожну правильну відповідь - 1 бал.
III тур
♦ Чи знаємо зимові прикмети?
♦ Яка з команд назве більше зимових прикмет за одну хвилину? За кожну прикмету - І бал.
Музично-літературна пауза Концерт кожної команди на зимову тематику. Під час літературно-музичної паузи журі підбиває підсумки змагань і після закінчення концерту оголошують результати. Нагородження команд. Спільний танок дружби обох команд.

[Елена52]

Солом’яний бичок
( Зал прикрашено як хату : у куточку - піч, лави по обидві сторони від неї, столи . У другому куточку , що зображає вулицю, стоїть криниця . Діти під музику заходять до залу та сідають на свої місця).

Разом діти співають (на мелодію «Український танок»)
Жили були баба з дідом. Були небагаті.
Дід порався у дворі, а бабуся в хаті.
Баба зранку до вечора пряла — сліпли очка,
Та одного разу каже:

Баба співає (на мелодію «Жила-була бабця»).
— Зроби, діду, ти, бичка. Хай не буде молочка.
Зроби його із соломи, Добре посмоли бочка.

Дід співає (на мелодію «Несе Галя воду»).
— Здивувала ти мене, нічого робити.
Сперечатися з тобою — себе не любити.

Бичок (на мелодію «Ой, під виш¬нею»).
— Мене дід зробив з соломи та смолою посмолив.
Буду їм тепер служити, тільки б вистачило сил.

Дитина (на мелодію «Ук¬раїнський танок»).
Встала вранці баба та мичок набрала
І свого бичка з соломи пастися погнала.

Дитина Прийшла до криниці, сіла близь водиці
Та пустила бичка свого до зелен-травиці.
Разом Сама пряде-пряде і часу не гає,
На бичка з соломи глядить, примовляє:

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).
Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.
Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.

Разом усі (на мелодію «Український танок»).
Казала, казала, поки задрімала.
А із лісу ведмідь вийшов, в нього шуба рвана.
І побачив він бичка, до нього звертає,
Познайомитися хоче та його питає:

Ведмідь (на мелодію «їхав козак за Дунай»).
Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?
Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).
Я бичок-третячок по траві гуляю.
Із соломи зроблений, бік смоляний маю.

Ведмідь (на мелодію «їхав козак за Дунай»).
Якщо ти солом'яний, смолою посмалений.
Дай хоч трішечки смоли, в мене бік обідраний.

Дитина (на мелодію «Українсь¬кий танок»).
І почав він з бичка смолу оддирати
Та зав'яз у смолі — лапу не відняти.
Потягнув бичок ведмедя додому — до хати,
Почав під вороттями голосно гукати.

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).
Діду, діду, не дрімай, а ворота відчиняй.
Ось ведмедя забирай та у льосі заховай.

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Прокинулась баба, а бичка немає.
Продирає очі, та на себе лає.
І побігла додому, що робить не знає.
Ну-м, а вдома радий дід Бабу зустрічає.

Дід (на мелодію «Несе Галя воду»).
Ведмедя бичок привів, його в льосі зачинив.
Ведмедя бичок привів, його в льосі зачинив.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).
Ой, втомилась, діду, нема сил стояти.
Сідаймо вечеряти та лягаймо спати.

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Швидко ніч минає, ранок заступає.
Сонце з неба світить, землю зігріває.

Дитина Встала вранці баба та мичок набрала
І свого бичка з соломи пастися погнала.

Дитина Прийшла до криниці, сіла близь водиці
Та пустила бичка свого до зелен-травиці.

Разом усі Сама пряде-пряде і часу не гає.
На бичка з соломи глядить, примовляє.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).
Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.
Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.

Разом усі (на мелодію «Український танок»).
Казала, казала, поки задрімала.
А із лісу вовчик вийшов, в нього шуба рвана.
І побачив він бичка, до нього звертає,
Познайомитися хоче та його питає:

Вовк (на мелодію «Ой, джиґуне»).
Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?
Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).
Я бичок-третячок по траві гуляю.
Із соломи зроблений, бік смоляний маю.

Вовк (на мелодію «Ой, джиґуне»).
Якщо ти солом'яний, смолою посмалений,
Дай хоч трішечки смоли, в мене бік обідраний.

Дитина (на мелодію «Український танок»).
І почав він з бичка смолу оддирати
Та зав'яз у смолі — лапу не відняти.
Потягнув бичок вовчка додому — до хати,
Почав під вороттями голосно гукати.

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).
Діду, діду, не дрімай, а ворота відчиняй.
Ось вовка забирай та у льосі заховай.

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Прокинулась баба, а бичка немає.
Продирає очі та на себе лає.
І побігла додому, що робить не знає.
Ну-м, а вдома радий дід бабу зустрічає.

Дід (на мелодію «Несе Галя воду»).
Наш бичок вовка привів, його в льосі зачинив.
Наш бичок вовка привів, його в льосі зачинив.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).
Ой, втомилась, діду, нема сил стояти.
Сідаймо вечеряти та лягаймо спати!

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Швидко ніч минає, ранок заступає.
Сонце з неба світить, землю зігріває,

Дитина Встала вранці баба та мичок набрала
І свого бичка з соломи пастися погнала.

Дитина Прийшла до криниці, сіла близь водиці
Та пустила бичка свого до зелен-травиці.

Разом Сама пряде-пряде і часу не гає,
На бичка соломи глядить, примовляє.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).
Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.
Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.

Разом усі (на мелодію «Український танок»).
Казала, казала, поки задрімала.
А із лісу лиска вийшла, в неї шубка рвана.
І побачила бичка, до нього звертає,
Познайомитися хоче та його питає:

Лисичка (на мелодію «Ой, у гаю при Дунаю»).
Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?
Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).
Я бичок-третячок по траві гуляю.
Із соломи зроблений, бік смоляний маю.

Лисичка (нам мелодію «Ой, у гаю при Дунаю»).
Якщо ти солом'яний, смолою посмалений.
Дай хоч трішечки смоли, в мене бік обідраний.

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Почала вона з бичка смолу оддирати
Та зав'язла у смолі — лапу не відняти.
Потягнув бичок лисичку додому — до хати,
Почав під воротами голосно гукати.

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).
Діду, діду, не дрімай, а ворота відчиняй.
Ось лисицю забирай та у льосі заховай.

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Прокинулась баба, а бичка немає.
Продирає очі та на себе лає.
І побігла додому, що робить не знає.
Ну-м, а вдома радий дід бабу зустрічає.

Дід (на мелодію «Несе Галя воду»).
Наш бичок лиску привів, її я в льосі зачинив.
Наш бичок лиску привів, її я в льосі зачинив.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).
Ой, втомилась, діду, нема сил стояти.
Сідаймо вечеряти та лягаймо спати!

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Швидко ніч минає, ранок заступає.
Сонце з неба світить, землю зігріває,

Дитина Встала вранці баба та мичок набрала
І свого бичка з соломи пастися погнала.

Дитина Прийшла до криниці, сіла близь водиці
Та пустила бичка свого до зелен-травиці.

Разом Сама пряде-пряде і часу не гає,
На бичка соломи глядить, примовляє.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).
Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.
Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.

Разом усі (на мелодію «Український танок»).
Казала, казала, поки задрімала.
А із лісу зайчик вийшов, в нього шуба рвана.
І побачив він бичка, до нього звертає
Познайомитися хоче та його питає:

Зайчик (на мелодію «Ой, дівчино, шу¬мить гай»).
Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?
Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?
Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).
Я бичок-третячок по траві гуляю.
Із соломи зроблений, бік смоляний маю.

Зайчик (на мелодію «Ой, дівчино, шумить гай»).
Якщо ти солом'яний, смолою посмалений.
Дай хоч трішечки смоли, в мене бік обідраний.

Дитина (на мелодію «Український танок»).
І почав він з бичка смолу оддирати
Та зав'яз у смолі — лапу не відняти.
Потягнув бичок зайчика до хати,
Почав під воротами голосно гукати.

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).
Діду, діду, не дрімай, а ворота відчиняй.
Зайчика забирай та у льосі заховай.

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Прокинулась баба, а бичка немає.
Продирає очі та на себе лає.
І побігла додому, що робить не знає.
Ну-м, а вдома радий дід бабу зустрічає.

Дід (на мелодію «Несе Галя воду»).
Наш бичок зайця привів, його в льосі зачинив.
Наш бичок зайця привів, його в льосі зачинив.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).
Ой, втомилась, діду, нема сил стояти.
Сідаймо вечеряти та лягаймо спати!

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Швидко ніч минає, ранок заступає.
Сонце з неба світить, землю зігріває,

Дитина Якось дід наш ніж узяв та почав гострити.
Звірі, що сиділи в льосі, почали просити.

Ведмідь (на мелодію «їхав козак за Дунай»).
Ой, не ріж нас, діду, Не губи звірини.
Обійдешся якось ти і без кожушини.

Вовк (на мелодію «Ой, джиґуне»).
Зате буде у тебе багато тваринок.
Ми відкриємо тобі дорогу на ринок.

Лисичка (на мелодію «Ой, у гаю при Дунаю»).
А як будуть грошенята, все собі ти купиш.
З бабою модно одягнешся, ніж з нас шкуру злупиш.

Разом усі (на мелодію «Український танок»).
А ведмедик клявся, Клявся-присягався.

Ведмідь (на мелодію «їхав козак за Дунаю»).
Пусти, діду, до лісочка — принесу тобі медочка.
Пусти, діду, до лісочка — принесу тобі медочка.
Разом усі мелодію «Український танок»).

А вовчик клявся, Клявся-присягався.
Вовк (на мелодію «Ой, джиґуне»).

Пусти, діду, до села, буде отара.
Пусти, діду, до села, буде отара.

Разом усі (на мелодію «Український танок»).
А лисичка клялась, клялась-присягалась.

Лисичка співає на мелодію «Ой, у гаю при Дунаю».
Пусти мене, дідусю, курей, гусок принесу.
Пусти мене, дідусю, курей, гусок принесу.

Разом усі (на мелодію «Український танок»).
А зайчисько клявся, клявся-присягався.

Зайчик (на мелодію «Ой, дівчино, шу¬мить гай»).
Пусти, діду, до лісу — я намиста принесу.
Пусти, дідую до лісу — я намиста принесу.

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Прокидаються уранці, а в дворі у них баранці.
Курки, гуски, індики, та ще меду вулики.

Дитина Все прикрашено стьожками, красивими сережками.
На столі лежить, як тісто, гора доброго намиста.

Дитина Дуже старенькі зраділи, що отак розбагатіли.
Разом усі Дуже старенькі зраділи, що отак розбагатіли.

Дід (на мелодію «Несе Галя воду»).
Якщо жінка мудра й в неї добра вдача,
То ніколи не спіткає тебе неудача.

Разом усі (на мелодію «Український танок»).
А бичок на сонці стояв та дивився,
Поки на живого не перетворився.


ТАНОК «ГОПАЧОК»

[Елена52]

Казка "КОЛОСОК"

Господиня:Стояла серед поля хата,Жили в хаті мишенята.Одного звали Верть,Другого звали Круть,А ось вони й самі до нас ідуть.
Під музику заходять двоє мишенят
Верть:
Ми – веселі мишенята,Дуже любимо танцювати.В мене з малку гарний слух,Мабуть, це від довгих вух.
Круть:
Ми прийшли до вас на святоЙ танець будемо танцювати.
Господиня:У хаті півник з ними жив, той півник цілий день робивЗ ранку й до ночі топтав він ноги і не бачив допомоги.Якось півник рано вставі подвіря замітав. Навкруги все обійшов і колос на землі знайшов.На підлозі лежить великий бутафорський колосок.
Півник виходить з хатинки, йде до колоска
ПІВНИК (дорослий):
Що за диво-дивина?Та й багато ж тут зерна!Колос треба заховати,Понесу його до хати.
Півник намагається підняти колосок, але не вдається
ПІВНИК:
Ти диви – який важкий.Що ж мені робити?Доведеться допомогиВ мишенят просити
.Господиня
А маленькі мишенятаДовго танцювали.Притомилися і в ліжкоСпати полягали.
Півник:
Круть! Верть! Годі спати!Ви мені допоможіть:На подвір’ї, біля хатиДобрий колосок лежить!Там зерна дуже багатоЗатягнемо його в хату.Я один не піднімуДуже важко одному!
Мишенята виходять з хатинки, потягуючись
Верть:
Ой! Спина моя болить!І у голові шумить! (Стогне)
Круть:
мене в носі засвербіло –Ми сьогодні захворіли!
ПІВНИК:
Ну, якщо ви зовсім хворі,Сам я впораюсь на дворі.Півник тягне колосок.
МИШЕНЯТА:
А ми зовсім не хворіли,А ми півня обдурили!Хай він тягне колосокНу а ми підем в танок.Танцюють. Заходить півник
ПІВНИК:
Годі байдики вам бити!Треба колосок обмолотити.Поїхали до млинаЙ намолотимо зерна!
Круть:
Ми б пішли, намолотили…Та не можна (разом) захворіли. (Стогнуть)
Під музику півник виносить млинок і співає пісню-
Ой, крути, крути млинок!Ой крути швиденько!Змолоти мій колосокДовгий, золотенький!Ой, прийшов я до млина,Буду працювати.Намелю собі на зиму Борошна багато!
Півник йде, а потім заходить у білому фартушку з діжкою в рукахВиходять мишенята.
Півник замішує тісто.
Верть
:Крутику, дивись, дивись, -Півник борошно привіз!Вже і піч він затопивТа ще й тісто замісив!
ПІВНИК
:Заходьте друзі в хату,Мені допомагати!Треба тісто заміситиЙ пиріжечків наліпити!
Круть:
Та ми б і тісто замісили,Але ніколи цього не робили!
ПІВНИК:
От ледачі мишенята!Вибирайтесь геть із хати!Мишенята тікають.
А півник вимішує пироги і співає
ВЕРТЬ:
Ой, як смачно пахне,
Круть!
В мене слинки вже течуть!
Мишенята тягнуться носом до пирогів
ПІВНИК:
Почекайте, почекайте!По-перше відповідайте:Хто по двору тут ішов?Хто ж це колосок знайшов?
Круть:
Ти півнику, ішов,Ти колосок знайшов…
ПІВНИК:
А хто до млина ходив?Борошна хто наробив?
Верть:
Ти, Півнику, ходив,Ти, півнику наробив…
ПІВНИК:
А хто тісто замісив?Пирогів хто наліпив?
Круть:
Ти, півнику, замісив,Ти, півнику наліпив.
ПІВНИК
: А ви чим займались?
Мишенята:
Ми танцювали й грались…
ПІВНИК:
Ну, якщо ви не робили,Тільки байдики все били,То і ложки поховайте,Із-за столу, геть, вставайте!
Круть:
Півник, любий! Нас простиЙ пирогами пригости….
Верть:
аємо ми обіцянку:Првцювати добре з ранку,Всю роботу поробити,В діжі тісто заміситиЧисто в хаті підмести.
Півник, ти вже нас прости!Півник:
Добре, що все зрозуміли самі,Пригощайтесь пирогами тоді!
Вклоняються, виходять

[VasilisaTZ]

«Квітнева гуморина»

Ведуча: Добрий день! Вітаю з святом!
Як у залі вас багато!
Будем разом жартувати,
Танцювати і співати!

Клоун 1: Радіймо всі! У вас і в нас
Настав тепер розваги час!

Клоун 2: Малі й дорослі усміхайтесь
Жартуйте разом – не вагайтесь!

Клоун 1: Лунає скрізь веселий сміх,
Бадьора пісня лине.
Запрошуєм усіх – усіх
В садок на гуморину! (разом)

Пісня: « Свято гумору» Муз. Т. Димань

Клоун 1: Перше квітня день відомий
Усі це добре знають.
Первомайці, одесити
День цей поважають.

Клоун 2: Побрехеньки розказати
Може хто завгодно
І не варто ображатись
День такий сьогодні.

1 дит.: Перше квітня всі чекають
Бо сміятися бажають.
Хоч в порядку слух і зір,
Та нікому ти не вір.

2 дит.: Всім дорослим і малим
Літнім людям й молодим!
Можна в волю жартувати,
До схочу фантазувати.

3 дит.: Наступив день сміху, веселитись час.
Як почався ранок – розповідь для вас.

4 дит.: Мамо подивись у книжку,
Я сховав там сіру мишку.
Мама каже – не біда
Я пущу туди кота.




5 дит.: Тату телефон дзвенить, ти не чув?
Татусь біжить, трубку підіймає та відповідає:
«Так, у нас пожежа, повінь, мошкара
Вже за нас на службу ходить дітвора»

6 дит.: Бабуся почувши розмови такі,
Здивовано каже: «Не ясно мені,
З якої ноги ви сьогодні устали,
Що з самого ранку ось так розгулялись?!»

7 дит.: Ми всі розсміялись бабусі на втіху
Це жарти усе, бо сьогодні – день сміху!

Клоун 1: Ну й чого це ви вирішили, що у цей день потрібно сміятись, жартувати.
А мені зовсім не весело.

Клоун 2: Чому це? Поглянь який чудовий день!

Клоун 1: Зовсім і не чудовий.
«Встало сонце кисле й небо наче скисло
В небі котре скисло, кисла хмара висне.
Навіть цукор кислий, скис вишневий джем.
Коли настрій кислий – скисне в торті крем.
Перехожі похмурі, нещасні спішать,
Морозиво кисле – прекисле їдять.»

Клоун 2: Все зрозуміло. А скажи, що ти сьогодні зранку їв?

Клоун 1: Та й пішов вранці на базар і купив 2 кілограми лимонів, та так смачно поснідав…

Клоун 2: Та хіба можна так багато лимонів їсти! Через це у тебе і настрій кислий. Як же тобі допомогти?
Діти, підкажіть мені, як допомогти моєму другові?

Діти: З’їсти цукерку!

Клоун 2: Дякую, діти! У мене ось є цукерка, але я тобі її не дам. Позмагайся з дітьми, якщо переможеш, то отримаєш цукерку. Домовились?

Гра – змагання: « Цукерка на мотузку»

Клоун 1: Дійсно, мені вже не здається все кислим, навіть настрій покращився!

Ведуча: А ви знаєте, клоуни, що не тільки веселою грою можна розвеселити?
Клоуни: А чим іще?!
Ведуча: Наприклад піснею.
Клоуни: Та це неможливо!
Ведуча: Ось послухаєте і переконаєтесь.


Пісня: « На городі цап» укр. нар. пісня.

Ведуча: А ось іще таку жартівливу пісню знають діти.

Пісня: «Грицю, Грицю до роботи» укр. нар. пісня

Клоун 1: А я знаю, а я знаю як іще можна розвеселити! Затанцювати веселий таночок!

Танок: «Кантрі»

Клоун 2: Я теж знаю веселий танок – « Веселі гуси». Затанцюємо?

Танок – Інсценізація: «Веселі гуси»

Ведуча: Клоуни, а чи знаєте ви гуморески ?

Клоуни: А що це таке?

Ведуча: Ви не знаєте?! А ось діти знають!

Гуморески

Ведуча: Ну то й що? Уміють наші діти розвеселяти?
Клоуни: А ви гадаєте, що ми бездари?! Що ми не вміємо веселити?! Ану, запрошуємо до гри!

Ігри з клоунами

Ведуча: Дякуємо, ви добре нас розвеселили. А ми теж знаємо веселу гру.

Гра: «Василь»

Ведуча: Кажуть, що сміх подовжує життя людини і є вітаміном росту.
Клоуни: Так воно і є .Подивіться як всі виросли! А ми з другом помолодшали на 10 років!
Дякуємо вам!

Ведуча: Ось і закінчилося наше свято, але день гумору ще триває. Тож жартуйте, веселіться, радійте. Даруйте один одному усмішки!

Пісня: «Усмішка»

[Елена52]

Вот прекрасная задумка провести на 1 апреля День Бантика , можно ввести и роль клоуна Бантика.
Праздник Бантика
ал украшен разноцветными ленточками, бантиками, шарами. Много кукол и других игрушек. Звучат позывные церемонии, выходит ведущий, весь украшенный бантами.

Ведущий
Здравствуйте, мальчишки - озорные шалунишки! Здравствуйте, девчонки - веселушки, хохотушки!
Всем нам известно, что самым первым украшением девочек является бант - ленточка, которую они ежедневно заплетают в косички. Девочки любят свой бант, берегут его, гордятся им! Поэтому сегодня мы преклоняемся перед этим украшением и устраиваем Церемонию Бантиков - праздничный, торжественный обряд.
Уважаемые зрители, сделайте губки бантиком, улыбнитесь, ведь мы начинаем наш праздник!
Это праздник-соревнование, в котором участники, а это могут быть и мальчики и девочки, показывают свои банты, доказывают их широкое применение. За победу в конкурсах победителям вручается бантик. Кто больше наберет бантиков, тот и победит.

Конкурс "Презентация костюма"
Идет оригинальное представление участниками своих костюмов, сделанных на основе максимально широкого использования бантов.

Конкурс "Заплети бант"
Участники должны заплести бант помощнице. У кого красивее, оригинальнее, тот победит.

Конкурс "Галстук-бант"
Необходимо продемонстрировать, что бант - прелестное украшение, как и галстук.

Конкурс "Бант-вопрос"
Предлагаются разноцветные банты-ленточки, к которым прикреплены вопросы:
- Девочкино украшение. (Бант.)
- На каком семейном празднике используют яркие, красочные ленты, банты? (На свадьбе.)
- Какого цвета был бант у Мальвины? (Синий.)
- Ленточкой какого цвета перевязывают новорожденных мальчиков? А девочек? (Синей, красной.)
- Перечислить мультипликационных героев, которые носят банты? (Бант-галстук: Леопольд, Волк, Колобки и т.д.)
- Длинная цветная узкая лента, которую бросают среди танцующих на балах, маскарадах? (Серпантин.)

Конкурс "Укрась подарок бантиком"
Участникам предлагается обернуть книгу подарочной бумагой и обвязать полученный подарок бантиком.

Конкурс "Развяжи узел"
Кто быстрее развяжет заранее подготовленные узлы (одинаковые для всех) на банте.

Конкурс "Частушки о бантах"
Сочинить частушку, где бы упоминался бант.

Конкурс "Букет из бантов"
Из набора нескольких ленточек нужно сделать букет. У кого получится оригинальнее, тот победит.

Конкурс "С бантом по жизни"
Придумать примеры нового, необычного использования бантов, ленточек.

Конкурс "Танец с бантом, лентой"

[Елена52]

РУКАВИЧКА
Макет Рукавички на площі. Входять казкарі.
1-й казкар. У маленькій рукавичці Дуже, дуже мало місця. Та живемо ми у ній, В рукавичці у своїй.
2-й казкар. Не варто Назви плутати, громадо! Це стара народна казка. Слухайте її, будь ласка.
Звучить музика, входить Ведмідь.
Ведмідь. Десь на стежечці у лісі Загубив я рукавицю. Заглядав туди й сюди — Як її мені знайти? Ведмідь іде шукати рукавицю. Звучить музика. З'являються мишенята.
Мишенята. —Пі-пі-пі, що тут за дірка? Ой, яка м'якенька нірка! Прогриземо тут віконце, Хай до нас загляне сонце!
Казкарі. —І маленькі сірі мишки Влаштували собі ліжка.
—І віконце, і комірку, Схоже щоб було на нірку. Звучить музика, вбігають зайченята. Зайченята. Ми веселі зайченята, Дуже любимо стрибати.
—Ой, який гарненький дім! Чи живе хтось в домі цім? Із рукавички визирають мишенята.
Мишенята. Нірка наша! Відійдіть!
Зайченята. Дуже просимо, пустіть! Ми вам будемо годити, Можем грядок насадити. Бульбу, моркву, буряки їстимете залюбки.
Мишенята. Ну, ходіть вже, де вас діти. Разом веселіше жити. Зайченята заходять до рукавички.
Казкарі — На галявці день за днем В рукавичці ми живем. —Хоч мала вона й тісненька, Це для нас єдиний дім. Звучить музика. З'являються лисички.
Казкарі. По доріжці йдуть лисички, Потомились у них ніжки.
Лисички. В рукавичку нас пустіть! Хочемо із вами жить!
Казкарі. І руденькі дві сестрички Теж залізли в рукавичку. Музика. Ідуть вовки.
Вовки. Ми вовки, вовки, вовки, Всіх хапаєм за боки. Гей, а хто у рукавиці? Хто вовків тут не боїться?
Звірі. Мишенята! І лисички!
Йдіть до нас. у рукавичку!
Вовки. Що ж ми будемо робити?
Звірі. Рукавичку боронити! Це — єдина наша хата, Страшно нам її втрачати.
Вовки. Добре, добре, не тужіть, Будем ми вас боронить! Ідуть у рукавичку.
Казкарі. — В рукавичці стало тісно. Вже нема де і присісти.
—Та куди ж іти звірятам, Де новий їм дім шукати? Звучить музика. Входить кабан.
Кабан. Хрю-хрю-хрю! Город цвіте — Звірі, що ви там їсте? Що у вас тут — рукавичка Чи хатинка невеличка? Якщо хатка, то пустіть, Бо мені нема де жить!
Звірі. Так, кабанчику, це хата, Та нема вже де і стати.
Кабан. Ой, пустіть хоч на поріг, Бо уже не чую ніг! Дуже прошу!
Звірі. Що ж робити? Вже заходь, та й будем жити.
Казкарі—У маленькій рукавичці Миші, зайці і лисички, —Два вовки, кабан сидить... Коли раптом йде Ведмідь.
Ведмідь. Загубив я рукавицю. Ось вона лежить, дивіться! Та у ній малі звірята! Ого-го, як вас багато!
Казкарі. Налякалися малята, Почали його благати.
Звірі. Не бери її від нас! Хто хатиночку нам дасть? Ти великий, сильний, дужий — Поможи нам, любий друже!
Казкарі. Наш ведмедик слухав, слухав І потилицю все чухав...
Ведмідь. От халепа! Що ж робити? Вас не можна тут лишити... Всім вам я збудую дім, Вам не тісно буде в нім.
Казкарі. І звіряточка веселі
Стали жить в новій оселі.

[Елена52]

Семеро козенят
Стара казка на новий лад

Ведучий. Була собі кізонька біла,
Дуже симпатична і мила.
Мала вона семеро маляток,
Семеро чудових козеняток.
Коза (співає).
Мої діточки, козеняточка,
Ви найкращі у світі маляточка!
Я для вас, я для вас на базар піду,
Найсмачнішу капусточку вам знайду.
А ви вдома сидіть,
Двері міцно замкніть!
Вовчика сірого не пускайте!
Віддаю ключі вам, тримайте!
1 -ше козенятко
Добре, добре, добре, матусю!
Йди собі, за нас не хвилюйся!
Коза. Ви удома сидіть дуже тихо,
Як почує вас вовк — буде лихо!
2-ге козенятко.
Добре, добре, добре, матусю,
Йди собі, про нас не турбуйся.
Коза (обіймає козенят, прощається).
Мої діточки, козеняточка,
Ви найкращі у світі маляточка,
Я для вас, я для вас на базар піду,
Найсмачнішу капусточку вам знайду!
Махає рукою, іде геть. Козенята співають, танцюють.
7-ме козенятко.
Залишилися ми вдома,
Ти найперший, а я — сьома!
Усі. Семеро козеняті Ме!
2-ге козенятко.
Не боїмося ми нікого,
Навіть, навіть вовка злого!
Усі. Семеро козенят! Ме!
3-тє козенятко.
Хай підійде до порогу —
Буде згадувати довго!
Усі. Семеро козенят! Ме!


4-те козенятко.
А ми — бац! — його ногами!
А ми — бац! — його рогами!
Усі. Семеро козеняті Ме!
5-те козенятко.
Не боїмося ми нікого,
Переможем вовка злого!
Усі. Семеро козенят! Ме!
6-те козенятко.
Ми — бабах! — його ногами!
Ми — бабах! — його рогами!
Усі. Семеро козенят. Ме!
1 -ше козенятко.
Ми хоробрі козенята,
Ми веселі козенята!
Усі. Семеро козенят! Ме!
Вовк (за дверима).
Пісня чується з квартири,
Голоси: один... чотири,
П'ять і шість, усього — сім!
Так пищать, що чути всім!
Козенята це маленькі,
Ще дурненькі, та... смачненькі!
Я козятинку люблю!
Зараз всіх їх половлю!
Стукає.
1-ше козенятко.
Хто це стукає до нас?
Вовк.
Це електрик, дід Панас!
2-ге козенятко.
Нам матуся наказала,
Щоб дверей не відчиняли!
3-тє козенятко.
Ми слухняні козенята
І не будем відчиняти.
4-те козенятко.
Ви матусю зачекайте
Чи пізніше завітайте.
Вовк. Хто б подумав! От невдача!
Ну, зажди, м'ясце козяче!
Стукає знов.
1-ше козенятко.
Хто це стукає до нас?
Вовк. Відчиніть, це Київгаз.
2-ге козенятко.
Нам матуся наказала,
Щоб дверей не відчиняли!

3-тє козенятко.
Ми слухняні козенята
І не будем відчиняти!
4-те козенятко.
Ви матусю зачекайте
Чи пізніше завітайте!
Вовк.
Хто б подумав! Знов невдача!
Не дурне м'ясце козяче...
Стукає.
5-те козенятко.
Хто це знов у двері стука?
Вже набридло, просто мука!
Вовк.
Я сусідка ваша, киця,
Я принесла вам морквиці! Няв!
Соковитої, смачної
І солодкої такої! Няв!
6-те козенятко.
В киці голос не такий!
В киці голосок тонкий!
7-ме козенятко.
Ти не киця! Ні, ти — вовк!
Що, не нявкаєш? Замовк?
Усі сміються, стрибають.
Вовк (розгублено).
Хто б подумав?! Знов невдача!
Хитре це м'ясце козяче!
Знайте ж хитрість і мою!
Зараз голос «підкую»!
П'є яйце, потім стукає.
1 -ше козенятко.
Хто це стукає до нас?
Знову вовк? Чи Київгаз?
Усі сміються.
Вовк.
Відчиніть, вам телеграма!
5-те козенятко.
На базарі наша мама!


6-те козенятко.
Через двері зачитайте
Або маму зачекайте!
Вовк.
Ну й розумні козенята!
Що ж, читаю: ваша мати
На базарі щойно впала,
Ніжки дуже позбивала!
Ще й зламала кінчик рога.
їй потрібна допомога!
5-те козенятко.
Це брехня!
6-те козенятко.
А що, як ні?
Страшно, боязно мені!
7-ме козенятко.
В мами збиті ріг і ноги.
їй потрібна допомога!
1-ше козенятко.
Відчиняєм! Треба йти,
Мамі слід допомогти!
Вривається вовк.
Вовк.
Упіймались! Ну і ну!
Я усіх вас проковтну!
2-ге козенятко.
Вовк! Він нас перехитрив!
Навіть голос підробив!
3-тє козенятко.
Мамо! Мамо! Я боюся!
4-те козенятко.
Ой, рятуйте, нас!
Усі. Матусю!!!
Вовк бігає, ловить козенят, вони тікають, входить Коза.
Коза.
Вовче, сірий лиходію!
Ти біди не заподіяв?!
Козенята мої милі,
Чи усі здорові й цілі?
Якщо скривдив козенят,
Дорогих моїх малят,
Заколю тебе рогами,
Затопчу тебе ногами!


Вовк.
Що ти, що ти?! Не кричи!
І ногами не топчи.
Он твої всі козенята,
Я хотів лише пограти...
Гарна в тебе дітвора!
Та мені вже в ліс пора!
Тікає.
Ведучий.
Вовк утік,
Аж миготіли п'ятки!
Слухайтесь матусі, козенятка!
Хижакам-вовкам не довіряйте,
Мамину науку пам'ятайте!
Мама і навчить, і порятує,
Мама і смачненьким почастує!
Коза дістає капусту.
Мама — кращий друг малят,
Всіх малят, не тільки козенят!
Козенятка (співають).
Хай завжди буде сонце!
Хай завжди буде небо!
Хай завжди буде мама!
Хай завжди буду я!
Хай завжди буде казка,
Ніжна мамина ласка,
Хай живе наша дружна
Козеняток сім'я!

[tigricadn]

Хто сказав «няв»?

Під веселу музику діти заходять до зали і сідають.
Ведуча: Добрий день вам дітки!
Діти: Добрий день!
Ведуча: Подивіться, у кімнаті
Аж світліше стало.
Це тому, що знов до нас
Весна завітала.
І їй струмочки весняні
Співають лагідні пісні.
Виконується пісня «Сніг розтанув під віконцем».
Ведуча: Весна приходить з ласкою
Та зі своєю казкою.
Звучить музика, на ширмі з’являється, весело гавкаючи, Цуцик.
Цуцик: Будьмо знайомі Я – Сніжок. Ще вранці дорослі пішли на роботу, а маленький Івасик – до дитячого садка. Я залишився вдома сам. Та мені не доводиться нудьгувати, бо маю почесний обов’язок – охороняти оселю. Про це моя пісенька. Хочете її послухати? (Відповіді)
Пісня Цуцика.
Цуцик: Та я, здається, притомився. Піду ляжу на доріжці подрімаю.
Звучить колискова, Цуцик засинає, чути «няв».
Цуцик: (Схоплюється) Хто це? Здається, десь біля комори чути. Піду подивлюся.
Ведуча: А на подвір’ї гомоніли
Курчата та півні.
Виконується танець «Курчат та півнів».
Півень іде по колу і залишається біля ширми.
Цуцик: Ось хто не дає мені спати! Це ти сказав «няв»?
Півень: Ну і вигадав! Ку-ку-рі-ку – ось, що я завжди кажу.
Цуцик: Вибач мені, я й не знав!
Півень: На завжди запам’ятай:
Не кажу я, а співаю,
Бо чудовий голос маю.
Пісеньку мою дзвінку
Знають всі: Ку-ку-рі-ку!
Півень поважно йде і сідає.
Цуцик: Так, не гарно вийшло! Цікаво, хото ж то був? Малята, нагадайте мені, як співає півник? (Відповідь) Молодці, тепер я це добре запам’ятаю.
Знову чути «няв», Цуцик прислухається.
Цуцик: Чи мені здається, чи справді хтось каже «няв»? (Бачить качку)
Під музику виходить Качка.
Цуцик: А, це ти сказала «няв»?
Качка: От дурненьке Цуценя. Я кажу одне лиш «кря»! А щоб ти це гарно запам’ятав, я тобі пісеньку заспіваю.
Пісня Качки.
Качка: Я завжди кажу слова: Кря, кря, кря, кря, кря, кря.
Качка сідає.
Цуцик: Вибачте, я не знав. Діти а хто це був? (Відповіді) і ви знаєте, як Качечка говорить? (Відповіді)
Ведуча: Ми тобі, цуцику затанцюємо веселого таночка про маленьких каченят.
Виконується танець «Маленькі каченята».
Ведуча: А ми ще гру знаємо. Подивись, Цуцик, як ми весело граємо.
Виконується гра «Качки»
Цуцик: Чудово відтепер і я знатиму, що качка вміє казати тільки Кря, кря.
Знову чути «няв».
Цуцик: Що таке? Знову «няв»?
Вибігає мишка.
Цуцик: Це ти сказала «няв»?
Мишка: Ой хто тут так казав?
Цуцик: Хтось сказав «няв».
Мишка: Близько?
Цуцик: Та зовсім поряд.
Мишка: Пі-пі-пі! Треба швидше втікати.
Мишка тікає.
Цуцик: Отакої! Чого це мишеня так швидко втекло?
Ведуча: Мишенятам є кого боятись. Цуцик подивись як ми граємо.
Виконується гра «Хитрий кіт».
Знову чути «няв».
Цуцик: Хто ж то каже «няв»?
Під музику влітає Бджілка.
Цуцик: То це, мабуть, ти сказала «няв»?
Бджола: Ж-ж-ж, з-з-з!
Трудівниця я, бджола,
По квітках завжди літаю
І нектар смачний збираю.
Жу-жу-жу дзвенить у гаю,
Тільки так я розмовляю.
Цуцик: Вибачте, Бджілко, що завадив Вам в такій важливій справі.
Бджілка відлітає.

Ведуча: Цуцик, ми тобі покажемо, як розмовляє і літає Бджілка.
Під музику діти довільно «літають» по залу.
Цуцик: Спасибі вам діти. Побіжу до ставка, подивлюсь на водичку.
Звучить музика, пливе рибка на ширмі.
Цуцик: Перепрошую, це ви сказали «няв»? (Рибка хитається). Чого Ви мовчите? Скажіть, будь ласка, що не будь.
Ведуча: Рибка не вміє розмовляти.
Цуцик не сумуй,
Краще з нами потанцюй!
Виконується «Веселий таночок».
Під музику стрибає Жабка.
Цуцик: Мабуть, це ти сказала «няв»?
Жабка: Я кажу лише Ква-ква, в мене інших слів нема.
Цуцик: Я б і не зміг так сказати як Жабка. А ви, малята, можете так говорити? (Відповіді).
Ведуча: Ми навіть знаємо пісню «Хто як розмовляє?» і зараз тобі заспіваємо.
Виконується пісня «Хто як розмовляє?».
Знову чути «няв», на ширмі з’являється котик.
Котик: Няв-няв!
Цуцик: То це ти весь час казав «няв»?
Котик: Няв! Так, я маленьке кошеня. І моє «няв» таке жалібне, тому що в мене немає друзів.
Цуцик: Не сумуй і не плач! Я буду з тобою дружити!ми разом будемо гратися, співати і танцювати. А я охоронятиму тебе, щоб не сталося лиха.
Котик: Чудово! Тепер моя пісенька теж буде веселою і радісною. Няв! Малята, а ви будете з нами дружити? (Відповіді). Тоді давайте всі разом заспіваємо пісеньку про дружбу.
Виконується «Пісенька друзів».
Ведуча: А давайте, діти, покажемо Котику і Цуцику як ми дружимо, затанцюємо веселий танок.
Виконується танець «Пісня про дружбу».
Під веселу музику діти виходять із зали.

[Elen2]

«Алиса в стране чудес»
Сценарий детского праздника

Avril Lavigne - Alice (Underground) (Саундтрек (OST) к фильму 'Алиса В Стране Чудес')


Год выпуска: 1981, 1982
Страна: СССР
Выпущено: КИЕВНАУЧФИЛЬМ
Крупный план - ПОЛНАЯ РЕСТАВРАЦИЯ ИЗОБРАЖЕНИЯ И ЗВУКА

Режисcер: Ефрем Пружанский
Композиторы: Евгений Птичкин (1), Владимир Быстряков (2).
Текст песен (стихов): Вадим Левин

Формат: MP3
Битрейт аудио: 320 kbps Стерео
Продолжительность: 0:09:54

Треклист
________

01. Полна чудес Страна Чудес... (Алиса в Стране чудес, 1-я сер.)
02. Не зря дана нам пара рук... (Алиса в Стране чудес, 2-я сер.)
03. Какие игры целый день... (Алиса в Стране чудес, 3-я сер.)
04. Варкалось... (Алиса в Зазеркалье, 1-я сер.)
05. Вот вы говорите... (1) (Алиса в Зазеркалье, 1-я сер.)
06. Вот вы говорите... (2) (Алиса в Зазеркалье, 2-я сер.)
07. Раз Тру-ля-ля и Тра-ля-ля... (Алиса в Зазеркалье, 3-я сер.)
08. Шалтай-Болтай сидел на стене... (Алиса в Зазеркалье, 3-я сер.)
09. Вот вы говорите... (3) (Алиса в Зазеркалье, 3-я сер.)
10. Вел за корону смертный бой... (Алиса в Зазеркалье, 4-я сер.)
11. Кого только нет... (Алиса в Зазеркалье, 4-я сер.)
12. Вот вы говорите... (4) (Алиса в Зазеркалье, 4-я сер.)

Размер: 21.03 Мб

Ссылка для скачивания файла:

Исполнители:

Марина Неелова (Алиса),
Зиновий Высоковский (Труляля),
Спартак Мишулин (Траляля),
Юрий Волынцев (Шалтай-Болтай),
[ 1 ] (zloyyogurt)


Николай Караченцов (Белый рыцарь).

Девочки, а это муз. материал - песни , что я нашла с помощью наших девочек и Виталика.

[iraalex2006]

ХАЙ ЛИНЕ ПІСНЯ
Розвага для старших дошкільнят
Олена Ампілогова,
Марина Заславська,
музкерівники ДНЗ «Усмішка»,
м. Дніпропетровськ

Під звуки бадьорого маршу до зали заходять за Ведучою (вихователем) діти із саморобними музичними інструментами в руках. Кладуть їх на столики й стають півколом. Музичний керівник розспівує привітання.

Музкерівник. Добрий день вам, діти!
Всі діти. Добрий день!
Діти (зліва). Добрий день вам, жабки!
Діти (справа). Ква-ква-ква!
Діти (зліва). Добрий день вам, киці!
Діти (справа). Няв-няв-няв!
Діти (зліва). Добрий день, телятка!
Діти (справа). Му-му-му!
Всі діти. Добрий день вам, гості!
Гості. Добрий день!

Ведуча. Ось ми й привіталися. Відразу ж у залі стало тепло та весело. І настрій у нас усіх гарний. А гарний він ще й тому, що тут разом з нами багато різних Іграшок. Цікаво, яка з них найкраща?

Дівчинка й хлопчик у формі діалогу декламують вірш А. Костецького "Іграшка":
Дівчинка. Не вгадать тобі нізащо,
Котра з іграшок найкраща!
Хлопчик. Знаю — трактор заводний!
Дівчинка. Зовсім ні!
Хлопчик. Електрична залізниця!
Дівчинка. Помилився!
Хлопчик. Ну, тоді це пароплав!
Дівчинка. Не вгадав!
Хлопчик. Зрозуміло — це літак!
Дівчинка. Знов не так!
Хлопчик. Добре, відповідь я дам: та, яку зробив ти сам!

Всі діти. Ось яку зробив я сам! (Показують гостям саморобні музичні інструменти).
Музкерівник. Ми бачимо, які чудові музичні інстру¬менти вийшли з-під ваших умілих рученят. Хоча, зви¬чайно, дорослі вам допомагали. А тепер візьміть, будь ласка, що кому до вподоби, й покажіть нам, як ви вмі¬єте грати.

Діти награють і співають (пісня на вибір музкерівника).

В супроводі музики Е. Гріга "В печері гірського короля" до зали забігає Піснеїд (дорослий).

Піснеїд. Гей, хто тут голосно співає? Мені це спати заважає!
Я ненажера Піснеїд, я злий-презлий старезний дід
І не люблю пісень веселих, які співаєте в оселях.
Усіх ураз порозганяю, пісні я ваші поз'їдаю! Гам! Ням! Гам!

Піснеїд удає, що "з'їдає" звуки у повітрі, а потім, погладжу¬ючи живота й позіхаючи, виходить із зали.

Ведуча. Ой лишенько! Невже й справді він усі пісні поз'їдав? Ану ж я спробую заспівати.

Звучить вступ до пісні А. Філіпенка "Веселі черевички", про¬те ведуча лише розкриває рота, а самої пісні не чути. Діти скрушно хитають головами й сідають у колі на килим.

Музкерівник. Не журіться, діти. Ми не будемо слаб¬кими й сумними. Давайте наберемося сили в сонячного проміння, а далі щось придумаємо.

Проводиться гра "Сонечко".
Музкерівник кладе в центрі кола великого жовтого круга — сонечко без промінців — і пропонує дітям повернути їх йому. Діти пригадують вірш про сонечко, далі кожен отримує "промінець" — гімнастичну палицю, обвиту жовтою стрічкою, і кладе біля себе. Умова гри: промінці мають рухатися до сонечка одночасно, не по¬спішаючи й не відстаючи від Інших. В супроводі музики Е.Гріга "Ранок" діти повільно просувають палиці вперед, доки вони всі разом не торкнуться жовтого круга.

Ведуча. Чудово! До сонечка повернулися його про¬мінці. Зустрічаймо — ось воно з нами!

Звертає увагу дітей на вікно, що біля центральної стіни: по шторі піднімається вгору (на нитці) площинне зображення усміхненого Сонечка. Діти встають, весело пританцьову¬ють, награючи на музичних інструментах. Намагаються й співати, проте лише беззвучно ворушать губами.

Ведуча. То нічого, що у вас зараз не виходить пісня. Ми попросимо допомоги в теперішньої володарки у при¬роді — в Королеви Осені. Нумо всі разом!
Діти. Просимо!
Ведуча. Ні, не так голосно — попросимо тихенько, щоб не почув Піснеїд і не зашкодив нам.

Діти пошепки промовляють закличку: "Осінь, нам допомо¬жи, що робити, підкажи!"
На підлогу падає гілочка з чотирма листочками.

Ведуча. Ось і допомога нам від Королеви Осені. Дя¬куємо! Тепер подивимося, які ці листочки. О, та вони не прості собі — на кожному щось написано.

Передає листочки музкерівникові, й той знайомить дітей із написаним на них.
1. Щоб подолати Піснеїда, треба віднайти нотний стан, ноти та скрипкового ключа.
2. Нотний стан знаходиться в хатинці Жабки, а де ця хатинка — шукайте.
3. Нотки стереже в себе Лисичка. Перехитруйте її.
4. Скрипковий ключ — у Півниковій хатинці. Знайдіть цю хатинку.

[iraalex2006]

(ПРОДОЛЖЕНИЕ)

Ведуча. От скільки завдань маємо! Ви готові, діти, виконати все це? Щоб не гаяти часу, поділимося на три гурти. Перший гурт шукатиме хатинку, де живе Жабка, другий — Півникову, а третій — Лисиччину. Але ось що: малята ж не можуть мандрувати самі, без дорослих. Ша¬новні гості, хто з вас очолить дитячі гурти?

Виходять троє дорослих. Ведуча пропонує їм підготувати свої гурти до подорожі, познайомившися з ними.

Під звучання тихої музики проводиться гра "Знайомство". Діти стають трьома півколами, й дорослі пропонують їм по черзі назвати своє ім'я та образ, з яким вони пов'язу¬ють його, й показати це рухами. Наприклад: Сашко — сонечко, Лариса — ластівка, Оленка — листочок, Марин¬ка — хвиля і т.д.

Ведуча (до гостей). Нехай керівники знайомляться зі своїми гуртами, а ми з вами трохи пограємо.

Роздає присутнім по піваркуша білого та кольорового па¬перу й пропонує в будь-який спосіб (складанням чи обри¬ванням) виготовити з цього паперу пташок.

Звучить металофон — у різних куточках вільної частини за¬ли прибираються ширми (або розсуваються завіски, напну¬ті на двох стояках), де були сховані три площинні хатинки. Кожна з них має певні ознаки, які відповідають господареві: хатинка Жабки — з очерету, на дашку в неї жовте латаття; до Півникової дерев'яної хатинки прикріплена жердинка з помостом (для кукурікання); Лисиччина "мазанка" розма¬льована квітами.

Ведуча. Всі приготувалися до подорожі? Шукайте кож¬ний свою хатинку.

Перший гурт дітей віднаходить хатинку, де живе Жабка. Сту¬кають у двері, й вона (лялька бі-ба-бо) з'являється. (Тут і далі ролі виконує музкерівник).

Жабка. Як багато дітей та гостей! Добрий день, ква- ква -ква!
Діти (на мелодію розспівки). Добрий день, Жабко!
Жабка. Чогось ви сумні — чула, чула чому. Вітерець мені все розповів. Та й мені невесело тут — хатинка моя величенька, а живу я в ній саменька, немає у мене ані друзів, ані приятелів.
Перша дитина. Жабко, ми будемо тобі друзями.
Друга дитина. Не журися, розвеселимо тебе.
Третя дитина. А ти любиш загадки?
Жабка. Так.
Четверта дитина. Тоді відгадуй.
Діти (разом).
У воді сидить охоче, та не риба і не рак.
Витріща булькаті очі і співає: "Кум-кум-квак!"
Жабка. Та це ж загадка про мене!
Діти. Правильно!
Жабка. Коли так, то я вас розвеселю. Пограймо в рими!

Швидко слово називай, до нього риму добирай. Гілка ...

Діти (по черзі). Білка, бджілка, сопілка, тарілка, мигтілка...
Жабка. Рукавичка ...
Діти (по черзі). Сестричка, синичка, косичка, полуничка, річка, Марічка...

Жабка. Молодці! Розважили ви мене, дітоньки. Ме¬ні так добре на серці стало. А як багато в мене з'явило¬ся друзів! Дякую! За це я вам щось цікаве подарую. Зараз, зараз!

Дорослий із першого гурту заходить за хатинку й виносить звідти нотний стан — аркуш картону з п'ятьма лінійками.

Діти. Дякуємо тобі, Жабко!
Жабка. До побачення, діти! Приходьте знову до мене!

Діти з першого гурту віддають нотний стан Ведучій і сідають.

Ведуча. А тепер треба знайти до цього нотного ста¬ну ноти. Ви готові йти за ними до Лисички?

Діти з другого гурту прямують до Лисиччиної хатинки. Стука¬ють — з'являється Лисичка(лялька бі-ба-бо).

Діти. Добрий день, Лисичко! Ми прийшли до тебе за нотами.
Лисичка. Так, так! Але щоб заробити їх, маєте вико¬нати мої завдання. За кожне виконане завдання я дава¬тиму вам по нотці. Ви всі вмієте лічити? Скажіть, зі скіль¬кох нот композитор пише свою музику? Як називається кожна нота? (Діти відповідають). А хто з вас може заспі¬вати пісеньку про ноти?

Діти (за бажанням) групкою або індивідуально співають "Пісеньку про ноти" ("Джміль", 2002, № 1).

Лисичка. Гарно! Отримуйте за це три нотки. (Дає ді¬тям великі барвисті ноти з картону). А тепер виконайте наступні завдання.
1. Орієнтування у просторі: за Лисиччиною командою діти ступають кілька кроків уперед, назад, право¬руч, ліворуч.
2. Назвати геометричні фігури, які показує Лисичка.
3. Викласти з цих фігур її зображення.
4. Знайти на малюнку стежку до Півникової хатинки.

Лисичка. Молодці! Добре виконали мої завдання. Беріть за це ще чотири нотки. Це вже всі?
Діти. Всі! Дякуємо тобі, Лисичко, за нотки. До поба¬чення!
Діти віддають ноти Ведучій і також сідають.

Ведуча. Є в нас і нотний стан, і ноти. Але чому ж і досі не звучить пісня? Може, чогось не вистачає?
Діти. Не вистачає скрипкового ключа.
Ведуча. Так. А щоб нам віднайти його, треба йти до Півникової хатинки. Шлях до неї ви вже знаєте. Ходімо!

Діти з третього гурту підходять до Півникової хатинки, стука¬ють. З віконця виглядає Півник.

Півник. Куку-ріку! Добрий день!
Перша дитина. Добрий день, Півнику!
Друга дитина. Нам не вистачає скрипкового ключа, щоб зазвучала пісня.
Третя дитина. Ми знаємо, що він є у тебе.
Півник. Справді є. Але що мені за це буде?
Четверта дитина. Що ж ти хочеш?
Півник. Допоможіть здійснитися моїй мрії! Я хочу зустрітися з лісовими звірятами, послухати пташок, але водночас не зазнати лиха.
Ведуча. Діти, допоможемо Півникові?
Діти. Допоможемо!

Діти під музику (на вибір музкерівника) імітують рухи звірят: лисички, вовчика, ведмедика.

Півник. Побачив! Гарні звірята. Але я ще хотів би почути спів лісових пташок.
Ведуча. На жаль, Півнику, наші діти ще не можуть співати, бо до них не повернулася пісня. Отож ми по¬прохаємо наших гостей заспівати, як птахи. Будь ласка, підніміть угору своїх пташок і заспівайте Півникові.

Звучить музика Й. Штрауса "Казки Віденського лісу".
З учас¬тю дорослих проводиться гра "Спів лісових птахів". За сигналом Ведучої одна група гостей відтворює голоси од¬них птахів, їй відповідає друга група, третя, потім голоси об'єднуються.

Півник. Як гарно співали лісові пташки! Дякую вам! Беріть скрипкового ключа.

Діти з третього гурту віддають скрипковий ключ Ведучій і сідають.

Ведуча. Тепер у нас є і нотний стан, і ноти, і скрип¬ковий ключ. Є все для того, щоб зазвучала весела пісня.

Діти й гості виконують пісню "Хай лине пісня" ("Джміль", 1998, № 2).


«Дошкільне виховання», 2003, № 10:tender:

[iraalex2006]

НЕСЛУХНЯНЕ КОШЕНЯТКО
Розвага для дітей середнього та старшого дошкільного віку


Відкривається завіса. У кімнаті порають¬ся Кіт, Киця та троє кошенят.

Ведуча. Гей, малята, не журіться, на цю хатку подивіться!
Мешкають у цій оселі Кіт і Киценька веселі,
А крім того — кошенята, Чемні, лагідні малята.

Йде за лаштунки.
Кошенята співають пісню (див. додаток).

Кіт. Ми сьогодні запросили родичів до хати,
Та ще й друзів покликали до нас гостювати.
Киця та кошенята (по черзі).
Півень, Курка та Курчатко, довговухе Цуценятко,
З лісу троє білченят, стільки ж білих зайченят,
Із комори Павучок, Хом'ячки та їжачокк…
Всі зберуться на гостину, веселитись без упину.
Киця (до Кота). Маємо ми поспішати, до крамниці завітати,
Щось смачненьке там купити, щоб гостей всіх пригостити.
(до кошенят) Ну, а ви, маленькі киці, приберіть оцю світлицю.

Кіт та Киця йдуть за лаштунки.

Кошенята (по черзі) Ми мамі й татові завжди допомагаємо:
І посуд миємо, й підлогу підмітаємо,
А меншенький наш братик хай пограє,
Так весело він бігає, стрибає.
(до наймолодшого кошенятка)
Пустунчику, ти тут собі гуляй, та правила важливі пам'ятай:
Чужих речей не брати, не йти нікуди з хати!

Йдуть за лаштунки. Кошенятко залиша¬ється на самоті, ози¬рається навкруги. Тим часом на сцені з'явля¬ються клубочки. Ко¬шенятко помічає їх.
Кошенятко. Які м'ячики чудові, от якби пограти!
Та брати, бач, наказали чужого не брати.

Підходить ближче до клубочків, починає гратися ними.

Для забави, для потішки з клубочками пограюсь трішки.

Кошенятко заплутується в нитках.
Клу¬бочки співають пісню (див. додаток).
Вибігають мишенята.

Мишеня. Я — маленьке Мишеня, стрибаю, бігаю щодня.
Шусть туди, шусть сюди, весело мені завжди.

Мишенята виконують танець, потім по¬мічають Кошенятко, яке заплуталося в нитках, підходять до нього.

Мишенята (по черзі).
Що клубочки наробили? Кошенятко полонили!
Все в нитках! От сміхота! Аж від вух і до хвоста!
Доведеться рятувати, з плутанини визволяти.
Обережність тут доречна. Кіт — тварина небезпечна!
Друзі, нитку розгризаймо та швиденько геть тікаймо.

Звільняють Кошенятко та бї жать за лаштунки.

Кошенятко. Мишенята, ви чому повтікали так швиденько?
Ось я вас наздожену, щоб погратись веселенько.

Біжить за лаштунки. Закривається завіса.

Ведуча. Поки Кіт та мама-Киця обійшли усі крамниці,
Їхні дітки-кошенята добре вимели всю хату.
Непомітно сплинув час, Кіт та Киця йдуть до нас.

Відкривається завіса. Кошенята закінчу¬ють прибирати. Заходять Кіт та Киця з торбинками, роззираються навкруги.

Кіт. Хата гарна та чистенька, добре ви попрацювали!
Киця.Тільки де ж моє найменше кошенятко заховали?
Кошенята. Ми пустунчика малого відпустили погуляти,
А тепер він десь подівся, наче зник кудись із хати.
Киця. Довго вже його немає? Певно, десь він заблукав,
Стежки не знайде додому, може, вдарився чи впав...
Я піду мале шукати, ви лишайтесь тут чекати!

Закривається завіса. Киця опиняєть¬ся надворі, де бавляться цуценята.

Цуценята. Ми веселі цуценята, нам би гратися, стрибати,
Двір ми сторожко пильнуємо, здалека чужого чуємо.
Киця. Тут немає Кошеняти, далі побіжу шукати.

Йде на іншу частину сце¬ни, де хом'ячки збира¬ють та складають зерно. Хом'ячки співають пісню (див. додаток).

Киця. Тут немає Кошеняти. Далі побіжу шукати.

Сідає зажурена. З'явля¬ються кульбабки.

Кульбабки (по черзі)
На кожній галявці кульбабки розквітли, і вогників жовтих засяяло світло.
Це сонечко ясне теплом нас вітало, промінчики щедро свої дарувало.

Кульбабки виконують довільний танець.

Киця. Й тут немає Кошеняти. Де ж тепер його шукати?
Може, вдома він чекає, маму кличе, виглядає?

Йде за лаштунки. Виходить Півник.

Півник. Я — Півник, гарний співунець, червоний маю гребінець.
Я вранці всіх вітаю, пісні дзвінкі співаю.

Виконує довільний танок з курчатами. Виходить Кошенятко, яке заблукало, оглядає Півника.
Кошенятко. Як чудово ти співаєш, дуже добрий голос маєш!
Півник. Пісеньку мою дзвінку знають всі: кукуріку!
Курчата (по черзі). А ти що за звір такий? Ти дорослий чи малий? Де твій дім, і де сім'я? Де матусенька твоя? Кошенятко не знає, що відповісти. Почи-нає плакати.
Курчата. Друже, що ж ти засмутився?
Кошенятко (плаче) Я, здається, загубився.
Півник. Кошеня ти, неслухняне, відведу тебе до мами.
Цей урок запам'ятай, більше з хати не тікай.

Йдуть за лаштунки.
Відкривається завіса. Киця заходить до кімнати. Кіт та кошенята накривають на стіл.

Киця. Не знайшла я Кошенятко, наше лагідне малятко.
Кіт. Знову наш малий гуляє, друзів десь собі шукає,
Не хвилюйся, прийде він. Ще й з гостями, не один.

Заходять Кошенятко, Півник, курчатка, інші гості.

Киця (до Кошенятка). Котику біленький, милий, дорогенький!
(до гостей) Любі друзі, прошу, заходьте до хати,
Ми вже всі зібрались, пісню час співати.

Всі співають пісню "Пречудово в світі жити" (див. додаток) або іншу пісню про дружбу.

:tender: «Дошкільне виховання», 2004, № 4


ноты -

[виктория птица]

:smile3:
квітнева гуморина:smile3:
Вед. Нині в нас весела днина,
Починаєм гуморину!
Гумор – це веселий сміх,
Радість, світло для усіх!

Дит. Лише один раз на рік
Свято це буває,
Свято сміху – перше квітня!
Хто ж його не знає?

Дит. Настає день сміху,
Веселитись час!
Буде всім на втіху
Нині свято в нас!

Дит. Зранку і до вечора
Жарти ці лунають.
І дорослі й дітвора
Усмішками сяють!

Дит. Якщо любите жартувати
І не хочете нудьгувати
То заходьте на гостину
На квітневу гуморину!

До залу заходить дівчинка-Веселинка.

дівчинка-Веселинка Добрий день малята

Вед. Добрий день дівчинка-Веселинка заходь до нас на свято
(до дітей) діти - А ви всі усміхатися вмієте?
дівчинка-Веселинка Ні , не вміють. А я - вмію! (усміхається)
вед. І вони вміють не гірше за тебе. Діти – раз..два…усміхнулись! бачиш?
Краще, ніж ти, усміхаються. І які в них гарні білі зубки.
дівчинка-Веселинка Да вони просто пофарбували їх в білий колір.
вед. Та що ти!
дівчинка-Веселинка А !!! знаю !!! вони наклеїли білі папірці!
вед. Та що ти. Ну які дурниці ти кажеш! Малята просто щоранку чистять
зуби! А ти чистиш зуби?
дівчинка-Веселинка Ні, я чищу черевики. Величезною щіткою.

вед. Це добре , що ти чистиш черевики, але зуби теж слід чистити. Пам`ятаєшь?
Хай славиться мило пашисте,
Рушик хай прославиться чистий.
Хвала порошкові убному
І гребінцеві густому.

вед. Звідки ці веселі слова? Не знаешь? А хто з вас , малята, знає?
Звичайно! Це слова з вірша К. Чуковського «Мийдодир»


дівчинка-Веселинка Нумо в коло всі вставайте , танок веселий починайте.

Танок «Арам-зам-зам»



До залу заходить Маша та Ведмідь

Ведмідь Добрий день, дівчинки й хлопчики! Сонечка мої золоті!
я рада бачити вас, моїх улюблених. Рада бачити вас, моїх гарних!
Рада сміху вашому чудесному! Рада посмішкам вашим прекрасним!
Прошу тих, хто любить ігри й жарти, говорити голосно - «я»

Отже!- Хто любить ігри?
Діти. Я
Хто любить мультики?
Жувальні гумки?
Тістечко?
Морозиво?
Шоколад?
Мармелад?
Скарб?
А хто любить загорати?
Хто любить купатися в брудній калюжі?
Хто не миє вуха?
Співати й танцювати?
А грати?
Маша. (на слова - шоколад , мармелад – кричить - хочу!хочц!хочу!)

Ну що ж, тоді пограємо дітвора.

Гра « Витягни цукерку з муки»

Маша. Я переплутала назви мультиків, давайте їх розплутаємо.
Бременські…вовки (музиканти).
Червона…королева (шапочка).
Іван Царевич і сірий…квіточка(вовк).
Царівна…(жаба).
Сестриця Альонушка й братик..жаба(Іванушка).
Гусі -Музиканти(лебеді).
По щучому…лебедеві (велінню).
Квіточка - Разноцветик (семицветик).
Сніжна…ряба(королева).
Курочка…мандрівниця (ряба).

Маша. это был Дед Мороз ..да..да…

Ведмідь. Якесь у вас неправильне 1 квітня. На 1 квітня покладені всякі кричалки,
шумелки
Вед.: Будуть тобі кричали та шумєлки ! Але спочатку дітей розділимо на дві команди:
команда – «Карапузики» і «Чумазики».

Гра «Поздравлялки»

Правила гри: по сигналі одна команда кричить «Перше», а інша -«квітня!» Маша плутає дітей, подаючи команду по декілька раз тим самим дітям. У завершенні все дружно кричать «Перше квітня!».

Вед.: Може вистачить нам кричати, в ігри нам настав час грати!

Ведмідь. Що ти сказала? Не чую?
Вед. У тебе що, банани у вухах?
Маша Банани? Де банани? У кого банани?
Вед.: Так от він! Наздожени!

Гра «Наздожени банан»

Правила гри: діти встають у коло. Ведуча пускає банан по колу, Маша намагається його наздогнати. Наприкінці банан виявляється в ведучій у руках.
Маша. (істерично) Хочу-хочухочу!!! Мне-мне –мне!!
Маша . Це ж не справжній банан. Я так не граю.

Вед. Не ображайся, Маша, ми тебе зараз небилицями потішимо.

Дит. Мама вранці замість цукру
Чай із сіллю подавала
Та ніхто не зрозумів
Чи вона пожартувала???

Дит. - а у вас спина вся біла, -
Всім Тетянка говорила.
Ми обтрушуватись стали,
А вона пожартувала.

Вед. Не ображайся Машо, діти тебе таночком потішать.

Веселий танок «Аэробика».

Маша . Діти , а ви не жадні?
Діти. Ні!!!
Маша Ну тоді подаруйте мені один свій тапочок.
(Маша збирає тапочки, кожній дитині говорить «спасибі»)

Гра «знайди свій тапочок»

( высыпает обувь в кучу у стены, дети на 1 ножке должны доскакать до обуви найти свою и убежать обутыми на место, кто первый)

Игра со следами зверей!

Гра «Рыбалка» (для дорослих)

Вед. Ви ніколи не журіться,
Краще з нами веселіться
Сміх допомагає жити
Пам`ятайте про це діти

Давай те пограємо з вам в гру «переодягнись»

Гра «Переодягнись»

Ведмідь. Діти ,а ви дружити вмієте?
Вед. Послухай , як діти тобі заспівають пісню про наш дитячий садок.

Пісня про дитячий садок


Маша . ЗІГРАТИ ХОЧЕТЬСЯ МЕНІ
ІЗ ВАМИ, ДРУЗІ, В «ТАК ЧИ НІ?»
Я ЗАПИТАННЯ ЗАДАЮ
І ВАШУ ВІДПОВІДЬ ЧЕКАЮ.
А ВІДПОВІДЬ ДАВАЙ МЕНІ
ОДНИМ ЛИШ СЛОВОМ «ТАК ЧИ НІ»

- РОЗПОВІВ СУСІД МЕНІ,
ЩО ЛЮДИНА НЕ РОСТЕ ВВІ СНІ.
А ТИ ДАЙ ВІДПОВІДЬ МЕНІ
- ЦЕ «ТАК» ЧИ «НІ».
НІ!
СПІВА КАРАСЬ НА ГЛИБИНІ
ЧАРІВНИМ ГОЛОСОМ ПІСНІ
ЦІКАВО ЗНАТИ І МЕНІ
ЦЕ «ТАК» ЧИ «НІ» ?
НІ!
- ОЛЕНКА МУЛЬТИКИ ДИВИТИСЬ ПОЛЮБЛЯЄ
І ОСЬ МЕНІ СЬОГОДНІ ЗАЯВЛЯЄ :
ЩО ТОМ І ДЖЕРІ З МУЛЬТИКА «НУ ПОСТРИВАЙ!»
ЦЕ «ТАК» ЧИ «НІ».
НІ!
- А ОСЬ ІЩЕ ОДНА ЦІКАВА НОВИНА,
ЩО ЧЕРЕПАШКИ-НІНДЗЯ – ЦЕ «НА-НА»
ТО ХТО Ж ДАСТЬ ВІДПОВІДЬ МЕНІ
ЦЕ «ТАК» ЧИ «НІ».
- НІ!

Вед. Діти , а до нас завітала зіркова гостя Вєрка Сердючка

Пісня про принца

Ведмідь А я пропоную влаштувати Дику Дискотеку

Дика дискотека.

Маша . З вами було весело,
Та пора прощатись
Із такими жартунами
Важко розлучатись.

Вед. Я дякую, вам любі гості за те що була з нами, реготали, веселились.

ведмідь. Запам'ятаєте цей веселий День сміху,
і я не забуду про вас. До побачення!

Вед. а я бажаю вам діти:
Щоб похмурий день ставав світлішим,
Щоб було на серці веселіше,
Щоб усіх вас посмішка здружила,
Щоб щасливо й весело ви жили.

[Лесюнька]

"Пограймося" Музичне дозвілля з використанням музично-дидактичних ігор
Діти забігають до залу під музику та стають півколом

Музкерівник У нас в садку сьогодні свято,буде жартів тут багато,
В різні ігри будем грати,веселитись,забавляться.
Наша сьогоднішня зустріч присвячена різноманітним іграм: і сучасним,і стародавнім народним,в які гралися ще ваші мами та тата коли були такими як ви. І ось одна із таких ігор. А називається вона « Якщо весело тобі». Давайте разом з вами пограємо в цю гру.

Гра « Якщо весело тобі»
/ Чути тоненький спів з-за ширми /
Муз керівник Малята,здається в залі є ще хтось крім нас,ви чуєте як хтось співає?
Голос. Я Колобок,колобок,по коморі метений,
На сметані мішаний,на віконці студений…
Муз керівник Хто ж це співає?
Діти Колобок.
Муз керівник Але де ж він? Де він заховався? Та й взагалі, як він живий залишився? Давайте уважно подивимось навколо / дивляться,помічають Колобка/. А ,ось де ти! Діти всі знають казку «Колобок» / Колобок шепоче на вухо муз керівникові/. Ах,ти не віриш,що діти знають казочку про тебе та тої пригоди? Тоді сідай і дивись,а діти під музику покажуть рухами і розкажуть про тих,хто тобі в дорозі зустрівся.

Музично – дидактична гра « Кого зустрів Колобок»
/Муз. Г. Левкодимова/
/ Звучать музичні твори «Зайчик», « лисиця», « Ведмідь»/
Колобок А от і ні! А от і ні! Я ще когось зустрів!
Діти Вовка!
Колобок Так,Вовка!
Муз керівник Зубатого нам тут не треба,хай в лісі він шука вечерю.
Ти ж ,Колобочку,тут сідай,на наших діток поглядай.
/ Садить Колобка/
Муз керівник Вам не набридло це сидіти? Давайте затанцюєм, діти!

Танок – Запрошення
/Російська народна мелодія/
/ Чути плач. З’являється Лялька/
Муз керівник Чом ти плачеш,чом сумуєш,може просто вередуєш?
Лялька Не знаю я коли лягати,коли гуляти і стрибати,
Я в дитсадочок не ходжу,і час на все не знаходжу.
Муз керівник Іди до нас,ми тобі зараз все розкажемо і покажемо,а ти дивись,слухай та запам’ятовуй .

Музично – дидактична гра «Пісня – Танок – Марш»
/ Звучить «Колискова» Вериковського, «Марш» Шумана, «Гопак» укр. нар. мелодія Діти відповідно виконують рухи. Муз керівник Уточнює назви музичних творів та їх характер/
Муз керівник / Бере ляльку на руки/
Ось тепер ти будеш знати,коли спати,танцювати,
А коли і крокувати.
Лялька Дякую вам дітки,що допомогли мені розібратися,тепер я все буду робити як треба. А ще я дуже хочу з вами погратися. Я знаю дуже цікаву гру,а яку ви дізнаєтеся,коли відгадаєте мою загадку:
Дід із бабою за гичку тягнуть жовту молодичку,
Що в землі засіла кріпко. Упізнали,діти ……
Діти Ріпка
Гра « Ріпка»
/ українська народна мелодія/
Муз керівник А тепер я відвернуся,а ви покажете мені в яку гру ви б хотіли зараз погратися!
/Вихователь одягає дітям наголовники птахів та кота/
Муз керівник 1,2,3,4,5! Зараз будемо ми грати! / Повертається/
А та це ж пташечки сидять у гніздечках .

Гра « Пташки та кіт»
/ муз. І Кишко/
Муз керівник А тепер давайте,діти, виберемо іншого кота. Ми знаємо,що любить котик їсти,а от чи вміє він добре чути,ми зараз побачимо.

Музично – дидактична гра « Хто співає впізнавай»

Муз керівник Малята, а ви знаєте,що це за пташка на дереві сидить у червоній шапочці на голові і ось так стукає / Відбивається ритмічний малюнок/
Діти Дятел
Муз керівник а хто з вас може постукати так як дятел / Діти стукають за бажанням/
Муз керівник Молодці,а тепер спробуйте відгадати мої загадки,бо вони не прості,а музичні. Я вам заграю на якомусь інструменті,а ви мені скажете на чому я граю. Закривайте очі та слухайте уважно.

Музично – дидактична гра «На чому я граю»
/ Бубон,трикутник,барабан,дзвоник,металофон/
Муз керівник Молодці,ви так гарно відповідали,що мені захотілося всім вам роздати музичні іграшки - інструменти,та погратися з вами в гру «Оркестр»

Гра « Оркестр»

Муз керівник Ой, який гарний оркестр у нас з вами вийшов. А як дітки гарно грали,але наша розвага вже завершується і вам вже час повертатися до групи. А давайте пригадаємо,в які ж ігри ми сьогодні з вами гралися,що робили…….
До побачення.

[Elen2]

Вижу , что нужна очень эта темка. Постоянно люди сталкиваются с проблемой.

Пасхальная казочка.
Вед: Знову сонце принесло весняне тепло,
Під його промінням все вже ожило.
Із трави і квітів тчкться килими,
Сонечко в садочку бавиться з дітьми.
Виходять 2 дітей:

1. Така краса тут загадкова!

2. Це, друже мій не випадково,
До нас прийшла весняна казка,

Оба:
Послухайте їі , будь ласка!

У святково прибраній світлиці мама, тато і Олеся.
Мама:
Доброго ранку , донечко,
Наше любе сонечко!
Леся:
Доброго ранку, матінко!
Доброго ранку , тато!
Незабаром вже Велик день-
Воскресіння свято?
Тато:
Скоро , скоро, залишилось
Кілька днів чекати.
Мама:
Писанки час малювати,
Паски випікати.
Я даю тобі завдання,
Доню – помічнице:
Візми яйця в курнику,
Борошно в крамниці.
Тато:
У корови попроси
Молочка смачного,
У колоді набери
Меду запашного.
Мама:
Будем паску випекати,
Писаночки малювати.
Вед:
Йде Олеся , поспішає,
Нине справ багато має.
Бо ж готуються до свята,
Щоб Великий день стрічати!



Виходять Олеся і Корова:
Олеся:
Добрий день до вас ,Корово.
Скоро буде свято
Тато й мамо наказали
Молока прохати.

Корова:
Дам Олесі молока,
Як його не дати?
Малювати писанки
Будешь ти до свята
.
Олеся:
Так , звичайно , размолюю,
Писанку чудову.

Корова:
Намалюй тоді , будь ласка,
На яйці корову.

Олеся:
Добре пані ,намалюю,
Ви ж така вродлива,
Без худоби нам селянам
Просто не можливо.

Бере ведеречко, дякує, всі йдуть за лаштунки.

Вед:
Йде Олеся поспішає,
Нині справ багато має,
Бо ж готується до свята,
Щоб Велик день зустрічати.

Виходять курка і курчата(мл. гр.)
Пісня «Курчата»(гр №1)

Олеся :
Добрий день , шановне панство,
Незабаром свято!
Тато мамо наказали
В вас яєць прохати.
Курка:
Дам Олесі я яєць , як же їх не дати?
Малювати писанки будешь ти до свята?
Олеся :
Ну а як же ! Писанки все село малює

Курка:
Намалюй тоді Олеся тіх курчат манюніх.
Олеся:
Так, гаразд ,я намалюю,
Пухнастих і миліх,
Бо без птиці на подвір`і
Просто неможливо.

Олеся бере корзинку з яйцями, курчата під муз . садяться.

Вед:
Йде , Олеся поспішає,
Нине справ багато має.
Бо ж готується до свята,
Щоб велик день зустрічати.
А у лузі , де колоди .
Водять бджілки хороводи.

Хоровод «Весняні краплинки.» (мл.гр. № 5)

Бджола:
Добрий день , тобі Олеся,
Йдешь далеко з хати?
Олеся:
Мамо й тато наказали
У вас меду взяти.
Бджола:
Меду ми тобі дамо,
Як його не дати?
Малювати писанки
Будеш ти до свята?
Олеся:
Так , малює писанки кожна господиня.
Бджола:
Як що так , веселих бджіл
Намалюй , Олеся.
Олеся:
Добре , пані намалюю
Бджілочок і квіти.
Бо малюють залюбки
Писанки всі діти.

Олеся йде до Крамара.
Крамар:
Добрий день , Олеся!
Хочешь щось купити?
Олеся:
Дайте борошна , будь ласка,
Тесто замісити.
Крамар:
Дам я борошна тобі,
Як його не дати,
Малювати писанки
Будеш ти до свята?
Олеся:
Буду пане , це ж одна із давніх традицій.
Крамар:
Намалюй тоді , Олеся,
Колосок пшениці.
Олеся:
Ой , чудово ропишу я
Писанку святкову,
Намалюю бджіл, курчаток,
Колосок , корову.

Підходить до дому.
Олеся:
Ось , матусю , я принесла,
Все , що ви просили.
Поспішала я до дому
Скільки мала сили.

Мама:
От спасибі , тобі доню,
Все зробила вчасно.
Тато:
Буде в нас і добра паска,
Й писанки прекрасні
Олеся:
Гей- но хлопці та дівчата,
Йдіть-но нам допомагати.(ст. гр. 2-3 реб йдуть до столу, малювать)

Пісня «Писанка»
Вед: Ну , а други всі малята
Будемо іграти.

1. «Перенеси крашенки» (4 корзинки , 4 ложки, 4 стула, 10 крашенок)

2. «Найди крашенку» (4 стула в ряд, на каждом по яйцу, 4 шарфика. Завязать глаза, раскрутить ребенка и найти яйцо)

Вед: А поки дітки малюють, я розповім вам дві головні запвіді Божі : Якісь підішов до Ісуса один законник і запитав у нього: «Учителю, яка заповідь є найбільшею у Законі?»
Ісус йому промовив:
Люби Господа Бога твоєго всім серцем твоїм,
І всею душою твоєю, і всім розумом твоім.- це перша Заповідь,

Друга подібна до неї:
Люби ближнего своєго , як самого себе.
Пісня «Молитва».
Мама: Ось і пасочка поспіла,
Добра , пишна всім на диво.(Раздает всем воспитателям по разносу с угощением)

Тато: Хай вам буде щастя й доля,
Урожай дородний в полі.
Щоб у вашій світлій хаті
Ви завжди були багати.

[iraalex2006]

РОЗВАГА «У КОЛІ ДРУЗІВ»

На лісовій галявинці стоїть хатинка.
Звучить музика.
Біжить Колобок і співає пі¬сеньку:
Сонечко сміється, чути спів пташок,
Я мандрую лісом, звусь я Колобок.
Навкруги дерева вітерець гойда,
Стелиться під ноги запашна трава.
(З-за дерева виходить Ведмідь.)
Ведмідь. Ой, яка гарна твоя пісенька!
Колобок. А я вмію не тільки співати, а ще й танцювати. Поглянь-но!
(Танцює гопак, бере в танок і Ведмедика, який весело сміється.)
Колобок. Ведмедику, ти такий веселий, давай товаришуватимемо.
Запрошую тебе мандрувати разом зі мною.
Йдуть і наспівують:
Сонечко сміється, чути спів пташок,
І мандрують лісом Ведмедик й Колобок.
Навкруги дерева вітерець гойда,
Стелиться під ноги запашна трава.
(Зустрічають Вовка, який спить під дере¬вом.)
Вовк.
Скільки можна тут кричати? Не даєте мені спати.
Цілу ніч ловив я Зайця, та не зміг його догнати.
То ж ідіть подалі звідси — дуже злий я, хочу їсти.
Колобок
Хіба можна ображати Зайчика?
Він маленький, а ти великий,
Він слабкіший, а ти сильний.
Зайчика потрібно захищати,
Йому слід допомагати.
Вовк. Що ж мені тоді голодному ходити?
Колобок. Та є багато іншої смачної їжі. Я запрошую тебе до себе в гості. Ходімо з нами!
Беруть Вовчика за руки і йдуть, співаючи пісеньку.
Сонечко сміється, чути спів пташок,
І мандрує з нами Вовчик-хижачок.
Навкруги дерева вітерець гойда,
Стелиться під ноги запашна трава.
(Вибігає Коза-Дереза, яка ховалась за де¬ревом і підслуховувала.)
Коза
Стійте, стійте, зачекайте!
Візьміть мене із собою,
Я також хочу бути не злою.
Хочу, щоб у мене були друзі
І ми дружно грались в лузі!
Колобок. Та це ж Коза-Дереза!
Вона всіх ображала, з хатинки друзів виганяла.
Об¬манула діда й бабу, була впертою та злою.
Коза. Так-так, це я. Та більше я не хочу бути впертою та злою.
Візьміть мене, будь ласка, із собою.
Колобок. Ну звісно, ми тебе візьмемо із собою, бо хочемо, щоб всі були дружніми та добрими, щасливими.
Коза. Дякую! Дякую! Я обіцяю, друзі, більше нікого не ображатиму!
Йдуть і співають разом.
Сонечко сміється, чути спів пташок,
Нас веде до себе в гості Колобок.
Навкруги дерева вітерець гойда,
Стелиться під ноги запашна трава.
(Зустрічають Зайчика, який сидить на пе- ньочку і плаче.
Побачивши Вовка, він затуляє лапками очі.
Звірі підходять, сідають навко¬ло Зайчика.)
Колобок. Зайчику, не бійся, ми тебе не ображатимемо!
Зайчик. Я боюся Вовка, він хоче мене з'їсти. Усю ніч за мною бігав лісом. Я ледве втік. Захистіть мене! (Плаче.)
Колобок. Ось бачиш. Вовчику, що ти на¬коїв? Хіба можна таким бути?
Вовчик. Так, мені дуже соромно, друзі! Я більше нікого не ображатиму. Зайчику, про¬бач мені. Давай з тобою помиримось.
Мирилка «Мир із миром»
Лунає музика, заходить Лисичка, наспіву¬ючи пісню.
Я — Лисичка, я — сестричка,
Гарна та чарівна!
Бігаю полісі,
Дуже хочу їсти.
(Принюхується навкруги.)
— Ой, десь так смачно пахне Колобком!
(Шукає, підходить, хапає ззаду Колобка.)
Лисичка
Ой, який же ти гарненький,
І пахнючий, ще й смачненький!
(Усі звірі підхоплюються.)
Звірі. Геть звідси, Лиско! Ми всі — друзі, і не дамо тобі ображати Колобка.
(Усі звірі сваряться на Лисичку.)
Колобок. Треба бути добрим, щирим.
Давайте, друзі, не ображатимемо одне од¬ного.
Зайчик. Ми всі маємо право на дружбу, на любов, на життя!
Лисичка. Ой! Ой! Ой! А я не вірю, що ви всі такі добрі та ще й вмієте дружити.
Вовчик. Ая тобі зараз покажу, як я вмію дружити і навіть гратися з дітками.
Ігри з дітьми «Ось танцюють, як малята»
Ведмедик. Я також хочу з дітками і по¬співати, і потанцювати.
Малята, хто з вас знає хоровод «Ми йдемо»?
Хоровод «Ми йдемо»
Зайчик. Дітки, пограйтеся зі мною, будь ласка!
Хоровод «Раз, два, всі присіли»
Колобок. А хто зі мною пограється в гру «Поїзд»?
Проводиться гра «Поїзд».
Коза. І я знаю гру і вмію з дітками гратися весело!
Гра «Тук-тук веселенько»
Колобок. Бачиш, Лисичко, які малята ве¬селі, дружні, вміють гратися. То що ти виріши¬ла, Лиско? Нікого більше не ображатимеш?
Лисичка. Мені дуже з вами сподобало¬ся. Якщо ви мені, друзі, пробачите, то я біль¬ше не буду нікого не ображатиму. І я хочу попросити діток, щоб вони також погралися зі мною. Будь ласка, малята!
Гра хоровод «Наше коло, мов сім'я»
Колобок. Молодець, Лисичко!
А зараз я всіх звіряток запрошую до себе в гості!
Ідуть далі наспівуючи:
Ми із друзями йдемо, ми із друзями йдемо!
Нам в дорозі весело!
Якщо з друзями разом, якщо з друзями разом,
Нам боятись нічого!
Не боюся я ні вдень,
Не боюся я вночі,
Коли разом друзі всі!
(Підходять до хатинки. Виходить дід та баба.)

Баба. Ой, синочку, де ж ти так довго блу¬кав? Ми вже почали сумувати.
Дід. А з ким це ти там прийшов?
Колобок. Це мої друзі, познайомтеся! (Кожного називає на ім'я.)
Баба. Ой, як нам приємно, синочку, що у тебе так багато друзів!
Дід. Ой, лишенько, ой, лишенько!
Колобок. Що сталося?
Баба. Та поки ж тебе не було, у нас тут таке диво трапилося!
Не знаю, як і ка¬зати.
Вийшли ми з дідом на подвір'я, а там таке диво! Таке диво!
Не знаю, як і назвати це диво!
Колобок. Тоді ходімо всі разом і поди¬вимося на ваше диво!
(Підходять до великого яйця, всі диву¬ються.)
Колобок. Схоже на яйце, тільки чомусь дуже велике!
Подивіться, його можна відкрити!
(Разом відкривають. А там... подарунки.)
Колобок. Ой-ой-ой! Як тут багато по¬дарунків!
Давайте пригостимо малят!
Вони такі веселі, дружні, вміють співати і танцю¬вати.
Зайчик. Обов'язково потрібно приго¬стити малят!
Адже сьогодні — свято всіх-усіх діток!
(Роздають гостинці дітям.)


Журнал «Дошкільний навчальний заклад» № 3 (27) 2009 :tender:

[sveta_power]

До вашої уваги, пропоную номер,який робила на конкурс "Голосіївськи дзвоники"
« Інсценізація в народному стилі»

Ведуча: Садочок «Берізка» просто клас!
Усіх здивує зараз нас,
Гурток «Веселку» зустрічайте
Оплисками їх вітайте!

Гумористичний діалог:

Козак1: «Веселковий» наш гурток, вміє жартувати,
Зможе настрій вам підняти, трішки всіх порозважати...

Козачка1: Знаєм безліч ми пісень, співати зможемо хоч день!
Знаєм безліч ми таночків, бо України ми сини і дочки!

Козачка2: У садку «Берізка» є дівчина струнка, хлопчика всім сердцем так коха вона...
-Він сподобався мені , на горе моє, замість подарунків ,зірочки несе...

Козак2: -А геш...Про мене дівчата кажуть, що я гарний та стрункий, може я в твоїх широтах, не такий уже крутий!

Козачка2:-На що мені твої зірочки? Їх в ночі хоч грелю гати,
Краще б мені квіточки чи подаруночка приніс!

Козак2: Ти що??? З глузду з,їхала? Де ти бачила, щоб теперишні хлоплі подарунки дарили...
Вони навпаки чекають, щоб їм давали!

Козачка3: А мій Грицько мене проваджав, на крилечку постояв...
Скільки зірочок на небі, стільки раз поцілува!

Козачка4: Мене милий проміняв, і на мерсі він помчав,
А я маху недала, на кобилу й догнала!

Козак3: -та що, ви все перекручуєте, придумуєтє,
Лади вже! Ви сьогодні такі гарні, милі, як зірочки на небі!

Козачки разом: -Ви знов за своє!!!

Козачка5: Над Голосіївським над небокраєм, мій Тимофій в сопілку грає,
Чи то він грає, чи то здається, що пісня лине до мого серця?


ПІСНЯ-ІНСЦИНІВКА «ОЙ, МІСЯЧЕНЬКУ!»муз.О.Янушкевич
(Вступ дівчата вихадять-випливаючи...Потім вискакують хлопці.)

Дівчата: Місяць щербатий сховавсь за хмари-2р. (хлопці руками шукають парують пару.заглядають)
Хлопці, дівчата шукають пари-2р.

Хлопчик: Ой,місяченьку я забарився-2р. (у мене співав Solo,а хлопці витанцьовують перед дівчатами)
І свою пару не роздивився-2р.

Дівчата: Вам дамо хлопці одну пораду-2р.
Бо вам і сонце тут незарадить-2р.
Добре вам видно місячні ночі,
Сором дивитись в дівочі очі-2р.

Проігриш-танок (всі стали парами ,кружляють...0

Хлопці:Любі дівчата,вам скажем хором-2р. (дівчата роблять колупалочку)
Не вірте людям і поговорам-2р.
Ви для нас милі,кращих незнаєм,
Ми вас хороших усіх кохаєм-2р.

Разом: Цвіте калина тай біля річки-2р.
Плаче дівчина,як лине нічка-2р.

Дівчата:Милий сховався,як місяць за хмари, (хлопці показують.які вони зачаровані, у захваті від дівчат)
Що ви нас хлопці причарували?-2р.

Разом: Ой, місяченьку, ну що ж ти накоїв?-2р. (тримаються за голову руками)
Попарував нас усіх по двоє-2р.

Нічка притихла, не заважає, (музика грає +,всі стоять хитають головою)
Лишь соловейко в саду співає,-2р.
А..а...а.. (побігли по колу парами)
Голос з-за кадру: Лишь соловейко, в саду співає!
Разом: -Гей! (козаки зкидають шапки)

[Kolpachiha]

Сценка «Теремок».
Ведуча.
Стоїть в полі теремок
На дверях висить замок
Ще не бачила такого
В теремку нема нікого.
Учениця.
Я замок відкриваю
І у теремка питаю:
«Хто, хто в теремку живе?
Хто, хто в невеликому живе?»
Ніхто не відповідає
Тільки вітерець гуляє
Хто живе тут? Я не знаю,
Сяду трішки почекаю.
Ведуча.
Ой, а хто це там іде?
Пісеньку свою веде.
Пісня «Букварик»
Буквар.
Я перша книга, знають всі
Дорослі люди і малі.
Зі мною швидко подружись
Читать скоріш навчись.
Теремок одинокий,
Він не низький не високий.
Хто, хто в теремку живе?
Хто, хто в невисокому живе?
Буду тут один я жити
Прибирать і борщ варити.
Ведуча.
Тут і зошит підбігає і у теремка питає.
Зошит.
Хто, хто в теремку живе?
Хто, хто в невисокому живе?
Буквар.
Я – Буквар, а ти хто?
Зошит.
А я зошит у клітинку,
Для Сашка чи для Іринки
Буду з дітками дружити
Дружно з вами будем жити.
Буквар.
Тож заходь скоріше
Разом буде веселіше!
Ведуча.
Подивіться, Олівець!
Його звати – Малювець
Нумо швидше поспішай
Голосніше запитай.
Олівець.
Хто, хто в теремку живе?
Хто, хто в невисокому живе?
Разом.
- Я – Буквар!
- Я – Зошит! А ти хто?
Олівець.
А я Олівець- малювець
Спритний молодець хочу я до вас скоріше
Буде разом веселіше.
Б. З.
Заходь!
Ведуча.
Тут оцінки поспішають
В один голос всі питають.
«11», «12».
Хто, хто в теремку живе?
Хто, хто в невисокому живе?
Із теремка.
А ти хто?
«11».
Ми оцінки для малят
Нас отримать кожен рад.
«12».
Хочемо до вас скоріше
Разом буде веселіше.
Із теремка.
Заходьте!
Ведуча.
Ой, малята, подивіться!
Трійка, двійка, одиниця.
Нерозлучні три сестриці
Трійка, двійка, одиниця!
Оцінки разом.
Ми оцінки гарні
Ми оцінки добрі
Ви нас не кидайте
В школу забирайте.
Олівець.
Не просіться, не кричіть
Краще геть від нас ідіть
Бо не візьмемо ми вас
З нами в перший клас.
Ведуча.
Знову просяться сестриці
3, 2, 1.
«11», «12».
Ви не лізьте в теремок
Ми повісимо замок
Ми не любимо вас
І не пустимо у клас.
Ведуча.
Ось і вигнали сестриць 3, 2, 1.
Теремок, теремок
Відкривається замок
Вийшли друзі зустрічати
Нашу Ученицю.
Учениця.
Добре буду я навчатись
Обіцяю, не лінуватись,
Буду всіх я вас любити
Буду з вами я дружити.
Пісня про дружбу, або на вибір, можна танець.

татьяна

[crystal-like]

ЗАГАДКИ

* * *
Різні скельця є у мене:
Червоне, жовте і зелене.
Можу ними я сказати:
«Йти», «Стояти», «Зачекати».
(Світлофор)


* * *
Тротуаром йдуть малята,
Жваві хлопчики й дівчата.
Не кричать і не пустують –
Дуже ввічливо крокують.
Симпатичні всі на вроду
Наші дітки - …
(Пішоходи)


* * *
Він на вулиці щораз
Оком блимає на нас.
- Зупинися! Підожди!
Терпеливо стій-но!
А тепер, будь ласка, йди
Впевнено й спокійно!
(Світлофор)


* * *
Всім перехожим я моргаю,
Щоб пильно глянули на мене.
Очей же я аж троє маю:
Червоне, жовте і зелене!
(Світлофор)


* * *
Ми побачили з тобою,
Як одною лиш рукою,
Тільки жезла він підняв —
Вантажівку вмить спиняв.
Що ж це за силач такий?
Це, малята, ...
(Постовий)

[crystal-like]

Я правдиво вам скажу,
Всім це місце я вкажу.
Друзі, слово честі, -
Де схрестилися дороги,
Рух порядок має строгий –
Там і ..
(Перехрестя)


* * *
Що за коник полосатий
На дорозі коло хати?
«Зебра», кажуть, уляглась –
Звідкіля вона взялась?
«Зебра» в нас на переході –
Та чи є така в природі?
(Пішохідна розмітка «Зебра»)


* * *
На дорозі звір лежить:
Весь у смужку, ніби спить.
У степу він народився,
А у місті нам згодився.
Цього звіра звати «зебра»,
В нього є смугасті ребра.
Знає кожний пішохід –
Це безпечний …
(Перехід)


* * *
Хто від нещасть застерігає,
І нам завжди допомагає
Так, щоб не трапилось біди,
Усім дорогу перейти?
Для тебе світить і для мене
Червоне око та зелене.
Вартує завше він, моргає,
Ніколи він не спочиває.
Уранці, вдень, в вечірню пору
Всі люди вдячні ...
(Світлофору)


* * *
Він по черзі справно блима
Нам ліхтарними очима
Їх у нього цілих три,
Вони служать не для гри.
Як червоне блисне око,
Нас попереджає строго:
Знає це, напевне, кожний —
Стій на місці, йти не можна.
Світло жовте загорілось,
Ще постій, зроби-но милість,
Приготуйся вирушати,
Та не варто поспішати.
А зелене — добре світло —
Каже: «Йди!» — усім привітно.
Що ж таке це, малюки?
Відгадайте залюбки!
І сказав хтось із діток:
«Може, це такий грибок?»
Ні! Не гриб це мухомор,—
Це, малята, ...
(Світлофор)


* * *
Стоять вони всі при дорозі,
Допомогти людині в змозі,
Усюди — близько і далеко,
Надійні сторожі безпеки.
Одні із них нам сповіщають,
А інші — щось забороняють,
Попереджають нас завжди,
Аби не трапилось біди.
Вартують на узбіччях тихо,
Оберігають нас від лиха.
Ти тільки будь уважним дуже,
Їх слухайся, шановний друже.
Це знає кожен, знає всякий —
Слід поважать дорожні ...
(Знаки)
ПРАВИЛА ДЛЯ ПІШОХОДІВ

[crystal-like]

ЗА МОТИВАМИ КАЗКИ Р. ПОЛОНСЬКОГО «ТАЄМНИЦЯ КРАЇНИ СУНИЦЬ»

Дійові особи:
Л а р и с к а
Д е н и с к о
А н т о ш к а
одягнені як учні першого класу.

О д н о в у с у сірому або чорному костюмі, капелюсі, має один довгий вус.
О д н о в у с о в і п о м і ч н и к и у трико чорного кольору, білих рукавичках, зі скуйовдженим волоссям.



Обладнання та реквізит: скринька, чорні накидки для дітей, дорожні знаки, світлофори, «зебра», доріжка з білою смугою посередині, фонограма дороги.

Підготовча робота: записування фонограми, виготовлення реквізиту й костюмів.
Приблизний час проведення: 1 год.

Грає пісенька про дружбу. Заходять троє дітей: Л а р и с к а, Д е н и с к о, А н т о ш к а. У руках вони тримають скриньку.

Л а р и с а: Ну от ми й добули чарівну скриньку із сонячним зайчиком. Тепер нам треба дістатися до дітей і побажати, щоб усі вони стали слухняними, добрими, не ябедами...
Д е н и с: Не підлабузниками... ну то давай бажай.

Гримить грім, грає музика, танок «чорних тіней», вони відбирають у дітей скриньку. З'являється Одновус.

О д н о в у с: Стійте, ще крок — і я випущу сонячного зайчика зі скриньки. Бачите, мені все сьогодні вдається. Бевзь П'ятий наш великий буде мною задоволений. Іду. А для вас я придумав чудову перепону: чи знаєте ви правила дорожнього руху? (Діти перезираються.) Я так і думав. Ну то спробуйте наздогнати мене. Але якщо ви тричі порушите правила дорожнього руху, скринька буде для вас назавжди втрачена і ви залишитесь тут. А ще у вас обмаль часу, адже Бевзь П'ятий дуже хоче забажати, щоб усі діти були ябедами, неслухами, підлабузниками.

Одновус іде зі сцени. У цей час грає музика, діти стоять нерухомо, а «тіні» знімають накидки й перетворюються на «дорожні знаки». «Знаки» розстеляють «зебру» — перехід, один із них стає віддалік у вигляді світлофора, ще один знак — «Перехід» або «Підземний перехід».
Музика стихає, діти починають рухатись.

Г о л о с О д н о в у с а: Увага! Перед вами дорога зі жвавим рухом. (Фонограма дороги: їдуть машини, лунають клаксони тощо.) У якому місці треба переходити дорогу?
Л а р и с а: Треба подумати, уважно подивитись.
Д е н и с: Одновус утік, а ми будемо стояти і дивитись? Я пішов! (Біжить уперед, чути скрегіт гальм. Застигає на місці.)
Л а р и с а і А н т о н: Стій!
Л а р и с а: Ой! (Затуляє обличчя руками.)
Г о л о с О д н о в у с а: Ага! Помилка перша, помилка перша, помилка перша! Ха-ха!
А н т о н: Слухай, Ларисо, мені здається, треба йти до отієї смугастої доріжки...
Л а р и с а: А може, до отого миготливого стовпчика...
А н т о н: Як же її звуть... кобра чи що?
Л а р и с а (помічає дітей із дитсадка): Дивись, Антоне, діти.
А н т о н: Ви хвальки?
Д і т и: Ні!
Л а р и с а: А може, ябеди чи неслухи?
Д і т и: Ні!
А н т о н: То ви допоможете нам виручити друга з біди?
Д і т и: Так!
А н т о н: Тихіше (озирається), вам не можна кричати, щоб Одновус не почув. Отже, де треба було перейти дорогу? Підніміть руку, хто знає, а я вас запитаю.

[crystal-like]

(продовження)
Діти піднімають руки, а коли їх запитують і вони встають відповідати, то піднімають знак потрібного змісту.

П е р ш а д и т и н а:
Світлофор мигтить привітно.
(Піднімає знак із намальованим світлофором.)
Перехід далеко видно.
Д р у г а д и т и н а:.
Ти поглянь мерщій на мене,
Не барись — горить зелене.
Л а р и с а: Отже, там, де світлофор, зрозуміло.
Т р е т я д и т и н а:
Ось багато білих смуг.
(Піднімає знак «Пішохідний перехід».)
Знак цей нам як добрий друг.
Ч е т в е р т а д и т и н а:
Як до «зебри» підійшов,
Слушну відповідь знайшов.
А н т о н: Ага, запам'ятав, цю смугасту доріжку називають «зебра».
П ' я т а д и т и н а:
Знак «Підземний перехід».
Вниз тепер іти нам слід.

Музика, поява Одновуса.

О д н о в у с: Ну і яка ж відповідь?
Л а р и с а (йде до світлофора):
Світлофор мигтить привітно.
Перехід далеко видно.
А н т о н (біжить до «зебри»):
Ось багато білих смуг.
Знак цей нам як добрий друг.
Р а з о м:
Знак «Підземний перехід».
Вниз тепер іти нам слід.

Грає музика, і Денис починає рухатись. Діти, які тримали знаки, швиденько йдуть за лаштунки.

Д е н и с: Що це було?
А н т о н: Ти неправильно переходив дорогу, і ми маємо одну помилку.
Л а р и с а: Треба переходити там, де «зебра», або світлофор, або підземний перехід.
Д е н и с: Добре, я запам'ятаю.

Переходять «дорогу» по «зебрі».

А н т о н: Тут був Одновус, ось бачу сліди, і вони (іде зігнувшись, ніби вдивляється в сліди) ведуть нас знову до дороги.

Грає музика. На сцені знову діти в чорних накидках.
Змінюються декорації. Коли все переставлено, на сцені залишається світлофор, який має не три, а шість різних кольорів: перший згори — червоний, другий — синій, третій — жовтий, четвертий — фіолетовий, п'ятий — зелений, шостий — коричневий. Діти під час цього дійства застигають і не рухаються. Діти в накидках ідуть зі сцени.

О д н о в у с: Ось вони стоять (ходить між дітьми), а я нічого не можу їм зробити. Хіба тільки вони самі забажають іти звідси або, звісно, програють!.. Ну що, ось вам іще загадочка.

Біжить зі сцени. Діти починають рухатись.

Л а р и с а: Де це ми? А, ось світлофор. (Бачить світлофор — це дитина, яка «перемикає» вогники. Горить червоне світло.)
Г о л о с О д н о в у с а: Як користуватися світлофором? Які кольори тут зайві?
Д е н и с: Треба йти. (Хоче зробити крок уперед.)
А н т о н: Стій! Глянь на дітей, вони показують, що на червоному знаку написано: «Стій!». (Один із дітей підводить руку.) Скажи ось ти.
Х л о п ч и к (піднімає червоний кружок):
Світлофор червоним сяє —
Йти вперед забороняє.
Л а р и с а: Спасибі за підказку. Антоне, Денисе, мені здається, що з цим світлофором не все гаразд. Чи не забагато тут кольорів? (Підходять, роздивляються.)
А н т о н: Мені здається, що синього не повинно бути. Діти, так?
Д і т и: Так.
А н т о н: Закриваємо.
Л а р и с а: Коричневий теж зайвий?
Д і т и: Так.
Л а р и с а: Закриваємо.
Д е н и с: А мені не подобається жовте світло, закриваємо?
Д і т и: Ні.
Г о л о с О д н о в у с а: Помилка друга! Ха-ха-ха!

Денис знову стоїть на місці.

А н т о н: Жовтий має бути? (Дівчинка підводить руку.) Скажи, будь ласка.
Д і в ч и н к а:
Жовте світло мерехтить —
Йти готуйся через мить.
(Піднімає табличку з жовтим кольором. Напис: «Чекай».)
Л а р и с а: Відкриваємо. А ось фіолетовий зайвий — так?
Д і т и: Так.
Л а р и с а: Закриваємо.

Денис починає рухатись.

Д е н и с: Жовте світло говорить нам, щоб ми готувалися до зміни світла — або зеленого на червоне, або червоного на зелене. Так?
Д і т и: Так!
Л а р и с а: Виходить, що йти треба на зелене світло? (Хлопчик піднімає руку.) Скажи нам, хлопчику.
Х л о п ч и к:

[crystal-like]

(продовження)
Як зелений загориться,
Йди вперед і не барися.
(Піднімає табличку із зеленим кольором. Напис: «Іди!».)

Музика, знову діти в чорних плащах виконують невеличкий танок, змінюються декорації. На сцені розстеляють доріжку — це ніби дорога. Посередині доріжки — біла смуга. Під час переставляння декорацій діти не рухаються, після того — починають.

Г о л о с О д н о в у с а: Запитання останнє, але якщо неправильно відповісте, то ви програли. Отже, як треба переходити дорогу з двостороннім рухом, якщо поблизу немає знака «перехід»?

Фонограма «дороги» — шум машин тощо.

Д е н и с: Як-як? Це ж кожен знає; глянув, машин не видно — іди. (Хоче йти.)
А н т о н: Стій! Ані руш! Ти знову поспішаєш, а якщо це неправильна відповідь, ми втратимо останній шанс допомогти дітям.
Л а р и с а: Хлопчики, відразу звернімося до дітей, вони допомогли нам перші два рази, допоможуть і зараз. Так, діти?
Д і т и: Так!
А н т о н: Отже, хто знає, як переходити дорогу з двостороннім рухом, прошу, підніміть руку.

Дівчинка піднімає руку.

Д і в ч и н к а:
Спочатку подивись наліво.
Машин нема — іди сміливо.

Хлопчик піднімає руку.

Х л о п ч и к:
А на середині спинись
І вже направо подивись.

Діти стають перед доріжкою, дивляться ліворуч — машин немає — і починають перехід.

А н т о н, Л а р и с а, Д е н и с (тримаючись за руки, під час руху повторюють вірш):
Спочатку подивись наліво.
Машин нема — іди сміливо. (Ідуть.)
А на середині спинись.
І вже направо подивись. (Дивляться.)

Дівчинка піднімає руку.

Д і в ч и н к а:
Немає машин — йди вперед, не барись,
А треба чекати — нічим не журись.
Не бійся спізнитися, друже, дарма:
Цінніш над життя і здоров'я нема.

Діти дивляться праворуч і повторюють вірш. Коли закінчили, разом переходять дорогу.

Д і т и: Ура! Ми перемогли! (Радіють, скачуть, танцюють.)

Грає музика. Діти зупиняються і стоять нерухомо. З'являється Одновус.

О д н о в у с: Радієте?! Передчасно радієте. Чекаєте скриньку, але я вам її не віддам! Якщо ви переможете, Бевзь П'ятий, наш великий і всемогутній, вижене мене, а що я буду робити? Адже я вмію тільки брехати, хитрувати, підлабузнюватись... Ні, я буду боротися до кінця. Ось вам останнє випробування. Нехай усі правила дорожнього руху повторять діти. Отже, жодної підказки. Я запитую в зали, відповідайте. Запитання перше. Які знаки не вказують на перехід дороги? Піднімайте руки, а я викликатиму. Отже, виберіть із розташованих тут знаків ті, які не сповіщають нас про перехід. Приберіть зайві.

Діти в чорних накидках виносять різні знаки, які були задіяні в першому конкурсі. Одновус викликає дітей із зали, і вони вказують на зайві знаки. Грає туш.

О д н о в у с (із прикрістю): Цього разу правильно, але це лише перше запитання. Запитання друге. (Плескає в долоні, його помічники роздають кожному з дітей по три кружки: червоний, жовтий, зелений.) Отже, я питаю, а ви піднімаєте кружечок того кольору, який відповідає на питання. І дивіться: якщо хоч хтось помилиться — я виграв. А я вас старанно заплутуватиму, будьте уважні.
Світлофор яким світлом сяє,
Коли йти вперед забороняє?
(Діти піднімають червоні кружечки.)
(Із прикрістю.) Правильно... А тепер:
Яке світло мерехтить,
Що йти готуйся через мить?
(Діти піднімають жовті кружечки.)
Знову правда...
Яке світло загорілось,
Щоб ми йшли вперед і не барились?
(Піднімають зелені кружки.)
Знову грає туш.
О д н о в у с: Але цього ви вже точно не запам'ятали. Як переходять дорогу з двостороннім рухом? Мої помічники зараз вам показуватимуть, а ви, якщо неправильно, піднімаєте червоний кружечок, а якщо правильно — зелений.
Ситуація 1. Біжить через дорогу (розкладену доріжку з білою смугою).
Ситуація 2. Біжить по білій смузі.
Ситуація 3. Підходить, дивиться спочатку ліворуч, іде, потім зупиняється на білій смузі, дивиться праворуч, іде далі.

Діти показують, правильно чи неправильно. Наприкінці знову лунає туш.

О д н о в у с (розлючено): Мої помічники, до мене, хапайте їх! (Але ті діти, які були з ним поряд, під цю музику починають озиратися, знімають із себе накидки і йдуть геть від Одновуса.) Мої чари більше не діють... Чарівна скринька... (Хоче взяти і не може підійти до неї, згинається, задкує, тікає зі сцени.)
А н т о н, Д е н и с, Л а р и с а: Ура! Перемога! Скринька! (Антон бере її в руки.)
Л а р и с а: Антоне, бажай швидше, щоб у світі більше не було підлабузників, ябед, хвальків, щоб усі діти були хорошими.

Грає весела музика.

[crystal-like]

(Продовження)
А н т о н:
Як добре, що в світі правила є,
Л а р и с а:
З якими в безпеці здоров'я твоє.
Д е н и с:
Ці правила треба напам'ять нам знати,
Р а з о м:
Щоб більше в халепу не потрапляти!
Л а р и с а: Спасибі вам, діти, що допомогли нам перемогти Одновуса.

Співають пісню про дружбу.
КІНЕЦЬ

[Elen2]

Девочки, так часто последнее время звучит тема про праздник причесок.Нашла сценку.
это сценка из этого сценария.
http://pedagoginfo.blogspot.com/2010/02/8.html

Мама Насти
А у нас дома большая библиотека сказок. Я с удовольствием читаю и рассказываю сказки Насте. Одну из них расскажу и вам.
Песня "Добрая сказка" (первый куплет исполняет Настя).
Добрая сказка с хорошим концом:
Синие звёзды горят над прудом,
Серый зайчонок, встречая весну,
В темном лесу сторожит тишину.
Ты эти песни счастливые пела,
Ты навсегда моё сердце согрела,
Мама (рассказывает)
Как-то раз одна принцесса с чудным именем Агнесса к брадобрею вдруг с визитом неожиданно зашла.
Появляются принцессы – девочки.
Принцесса 1
Вот причёска! Просто чудо!
И я тоже стричься буду.
Надоела мне коса,
Стрижку сделать я должна.
Принцесса 2
Ни к чему мне завитушки,
Подстригусь я, как подружка!
Мама
Тут принцессы все подружки
Стали стричься друг под дружку, несуразные прически, выставляя напоказ.
И все королевы, истрепали свои нервы. И родительские слёзы капали из глаз.
Появляются мамы королевы.
Королева 1
Что наделали принцессы!
Как же можно без косы?!
Ничего ведь не осталось
Теперь от прежней красоты.
Королева 2
Что же это происходит?
Что за времена пришли?
Мы не видели такого,
Чтоб принцесса без косы.
Выходит мальчик – судья.
Судья
Прикратить всё это сразу!
Брадобрея взять под стражу!
Пусть проститься с бородою
Раз наделал он такое!
Стража ведёт брадобрея.
Стражник
Знай, тебя при всём народе
Приказал побрить судья.
Брадобрей
Это мода виновата,
А совсем, совсем не я!
Мама
Пролетело два-три года,
Снова изменилась мода:
У принцесс косички снова,
Снова множество кудрей.
И их мамы королевы
Уж не треплют свои нервы,
И родительские нервы,
И родительские слёзы
Уж не капают из глаз.
Жизнь по-прежнему пошла
Коса в моду вновь вошла.
Пеня "Добрая сказка" (третий куплет)
Добрую сказку в душе сберегу,
В небе я синие звёзды зажгу,
Встану под вечер над полем притихшим,
Снова я ласковый голос твой слышу,
Милая мама!
Ведущий
Если посмотреть на наших девочек, то можно заметить, что мамы ещё и замечательные мастерицы причёсок.
Мамы и девочки выходите смелее!
Всем покажите причёски скорее!
Показ причёсок (назвать причёску, рассказать о ней).
Входят двое детей:
Ребенок 1

[Лесюнька]

Розвага для молодшого дошкільного віку." Сплюха і Веселуха"
-Посеред зали стоїть колиска з лялькою-немовлям. Під зву¬чання тихої лагідної музики заходять малята й зупиняються біля неї. Ведуча звертає їхню увагу на колиску, запитує, хтотам лежить і чому у лялі заплющені очка. Діти відповідають.

Ведуча Прийди, сонку, в колисоньку,
Приспи мою дитиноньку,

Та щоб спала, не плакала,

Та щоб росла, не боліла

На голівку і все тіло,

Та щоб личко не марніло.

Пропонує й дітям заспівати колискової, яку вони вже знають.


"Котику сіренький" в обробці Т. Шутенко.


Ведуча. Ляля гарненько спала під вашу колисанку, але час уже прокидатися.

Давайте зробимо їй потягусі - потягусі.

Розгортає ковдрочку, гладить ляльку, промовляючи пестушку, а діти

повторюють за нею останнє слово кожного рядка:

Ой росточок у кісточки,

Здоров'ячко на серденько,

Добрий розум в голівоньку,

Сонки - дрімки у віченьки,

А в роточок говорушеньки,

А в ніженьки ходусеньки,

А в рученьки ладусеньки.

/ Виймає ляльку з колиски, перевертає на животик, щоб бу¬ло чути "плач"./


Ведуча. Ой, плаче немовлятко, давайте втішимо його. Віддає ляльку одному

з дітей, той рухає його вгору-вниз, а інші промовляють разом з дорослим;

А-а, тусі -тусі,

Пішов батько по грущі

А мати по дині —

Принесуть дитині.

Ляльку бере ще хтось — забавлянка повторюється.


Ведуча. Тепер покатаємо наше малятко на конику.

Садовить дитину на стілець, дає їй ляльку, щоб узяла за дві ручки. Малі

стають довкруж, роблять ногами "пружинку" й цокають язичком, коли

ведуча промовляє:

Гойда, гойда, гойда-да, Добра в коника хода,

Поводи шовкові, Золоті підкови.



Ведуча. Вмієте ви малих забавляти, он яка весела наша ляля. Нумо,

поплескаймо в долоні — нехай вона ще й по¬танцює.

Звучить весела музика. Діти плескають у долоні, а ведуча підносить ляльку

догори, кружляє з нею:

Ти рости, рости, малятко, наше любе пташенятко,

Наша квітонька гарненька, наша зіронька ясненька.

Аж тут чути стукіт у двері, й до зали заходить Сплюха.

Сплюха. Ой леле, який гамір! Які веселощі!


Ведуча. А хто ви? І чого такі невдоволені?

Сплюха. Звуся я Сплюха - Дрімотуха.

Сама завжди люблю спати й люблю діток колихати,

Щоб були тихенькі, сонні і щоб рухались поволі,

Галасу щоб не здіймали, до подушки припадали.

Спіте, дітки, спіть,вас присплю я вмить.


Діти присідають, удають, що сплять. Сплюха співає їм ко¬лисанку


"Сонку - дрімку, голубоньку"

Знову хтось стукає.

Ведуча. Швидше прокидайтеся, діти, бо ще хтось до нас іде. Діти

підводяться. Зі звуками стрімкої музики вбігає Весе¬луха,



Пісня Веселухи

А я дівка Веселуха, Веселуха-реготуха.

Буду діток веселити, забавляти та смішити


Підходить до дітей, торкає їх за животики, малі зі сміхом відбігають.

Веселуха. Щоб були гомінкі та веселі,щоб стрибали по всій оселі,

Щоб сміялися, потішалися, забавлялися, в ігри гралися.


Танок Добрий жук


Сплюха Що це ти, Веселухо, наробила? Діток моїх сполошила.

Галас великий вчинила. Я ж їх так гарно вколихала,

Так міцно усіх їх приспала.

Веселуха. Скільки ж малим іще спати? Скільки до подушок припадати?

Сонце онде на небі сяє, діток гратися закликає.

І зовсім вони не сплюхи, а люблять веселі рухи.


Вправа з брязкальцями


Сплюха (до Веселухи). То ти ось так? А я собі на допо¬могу Котка покличу.

Котику, Котику, ходи сюди!

Заходить хлопчик зі старшої групи, вдягнений як Котик. Підходить до Сплюхи.

Сплюха Котик завжди муркоче,бо він спатоньки хоче,

Діточок забавляє,Колискових співає.

Сплюха співає колискову "Ходить кіт по горі"

Котик ходить між дітей і "роздає" їм сон у підставле¬ні долоньки. "

Сплюха. Підставляйте долонечки,набирайте доволечки.

Спіть, дітоньки, спіть, спіть, дітоньки, спіть,


Діти знову присідають, немовби засинають.


Веселуха. Отакої! Навіщо ви Сплюху послухали? Краще подаруйте Котикові

веселої пісеньки.

Діти співають пісню "Сидів котик на воротях

Сплюха. А тепер заспівайте, як киця глек розбила. Ведуча вдягає дитині

шапочку Киці.


Пісня "Ки¬цю, кицю, де ти бувала?"

Сплюха. Можна й про коточка, якого бабуся образила.

Веселуха. Чом це у вас пісні такі сумні й невеселі? Нумо пограймося,

побавимося з Котиком!

Проводиться гра "Сірий котик спить на лаві" (збірник "Хо¬дить Сонко по вулиці").

Сплюха (голосно плаче). Ой лишенько, ніхто мене не лю¬бить, ніхто моїх

колисаночок не хоче слухати, всі лишень бавляться-граються.

Веселуха. Не журися, Сплюхо! Прийде вечір, дітки потом¬ляться — от і

настане твій час. А зараз веселімося всі гуртом. Ставаймо в коло!

Пісня -танок "Чоботята-дроботята"


Після першого куплета Сплюха і Веселуха роздають дітям сопілочки й

танцюють разом з ними.

Ведуча. От і добре, помирилися на нашому святі Сплюха з Веселухою, і

колискова пісня звучала разом із забавлянками. То й вам, діти, бажаю

жити у дружбі й злагоді.

Сплюха. А я бажаю вам спокою і миру, щастя й здо¬ров'я.

Веселуха. А я бажаю, щоб у вас завжди був гарний настрій та щоб вам весело с
півалося і вранці, і вдень, і ввечері. Під веселу музику діти виходять із зали.

[Лесюнька]

Розвага для старших дошкільнят " на арені цирку"

Чарівник. Увага! Увага!Усі поспішайте і нас не минайте.

І тьоті, і дяді, Дівчатка й хлоп'ятка — Усі завітайте до нас.


Клоун. Чекають на вас чудозвірі. тут кури співають,

Качата танцюють. А гуси — ті просто від реготу

Плачуть та скачуть.


Чарівник. Також не обійдеться тут і без дива.

Без жарту та сміху життя — не життя, , а одне маяття


: Клоун. А чи у вас, як у нас,звірі жнуть та косять,

Жупани носять,і тчуть, і прядуть,

Хороше живуть.


Чарівник. Солому січуть,пироги печуть,

А сіно смажать, пироги мажуть. (Звучать фанфари).


Чарівник. Першим номером нашої цирквої програми буде виступ знаменитої

дресирувальниці свійських тварин — бабусі Орисі! Зустрічайте її гучними

аплодисментами!


(Виходить з-за куліс бабуся Орися з коши¬ком, у якому сидить курка.

Бабуся іде по колу і співає пісню «Зажурилася бабуся»).

Зажурилася бабуся,що має робити,

Та й поїхала на базар курочку купити.

А курочка: тру, лю, лю, тепер я ся не журю.
Зажурилася бабуся, що має робити,
Та й поїхала на базар качечку купити,
А качечка: так, так, так. А курочка: тру, лю, лю,
Тепер я ся не журю.
Зажурилася бабуся, що має робити
Та й поїхала на базар : Гусочку купити.
А гусочка: га, га, га,а качечка: так, так, так.
_ А курочка: тру, лю, лю, тепер я ся не журю.

Бабуся Орися. Оце знесла моя курка, поки я ішла на циркову вистава якесь незвичне
яєчко. Золоте,мабуть.


Чарівник. А й справді, золоте. Та якесь воно маленьке. Давайте, бабусю я вам його

збільшу, адже я чарівник і все-все на світі можу


(Котить яйце за куліси, промовляючи чарівні слова, а звідти виносить дівчинка-

«курочка» велике бутафорське яйце, за яким ідуть діти - «курчата», «Квочка»

ставить яєчко і звідти виходять «курчата» та співак народну дитячу пісеньку).


Ціп-ціп-ціп, півнички, швидше поспішайте!

Ціп-ціп-ціп, курочки, крихітки збирайте.

Принесли ми крихіток,принесли зерняток

І годуєм у дворі малюків-курчаток.

Гра «Ходить квочка коло кілочка».



Чарівник. Молодці, курчата, спритні! Всі, намагалися від ястру¬ба якнайшвидше

втекти.


Бабуся Орися. А де ж це мої ка¬ченята? Вже циркова вистава у розпалі, а їх ніде не

видно. Де ж це мої вихованці? Піду пошукаю, дуже вже. вони полюбляють

бовтатися у воді. Ага, ось де во¬ни! За криницею заховалися


(Бабуся різкою жене «каченяток» до води і промовляє)


Ой, качечко, поведи Каченяток до води.

Хай рясочки покуштують,

Хай рибкою поласують. Ой, качечко, поведи.


(Діти в цей час утворюють коло «озеро»).



Гра «Качечки».


Бабуся Орися. Кури мої заспівали, каченята затанцю¬вали...


Чарівник. А зараз виступ знаменитих бабусиних гусей!


Бабуся Орися. Я їх теж привезла із собою па циркову виставу. "Вони у мене-теж вчені. Та

щось ніде я їх не бачу. Ли¬шенько, бідна моя голівонька, що я тепер буду робити!


(Бабуся плаче, журиться. Діти, виходять парами та ідуть по колу)Чарівник.

Жили у бабусі . . . Білі-білі гуси.

Пішли гуси до канавки Мити лапки.

Гра «Бабуся і гуси».


(Після гри бабуся зустрічає гусей, вони їй кланяються і бабуся сідає з дітьми –

«гусенятами» на місця).


Клоун. Подумаєш! Хіба це так тяжко навчати курей, ка¬чок та гусей танцювати та

співати. Я — найкращий в світі дресирувальник. Я можу навчити танцювати навіть

змію! Увага! Увага! Смертельний номер!


(Клоун виносить вазу, бере кларнет, сідає і починає гра¬ти. Доки грає музика, змія

піднімається, перестає грати — змія падає у вазу. І так декілька разів).

Чарівник. А й справді, незвичайний номер. Молодець, клоун БІМ!

(Клоун заносить вазу і з неї одягає на руку змію і запро¬шує дітей зловити хвіст його

змії. Діти беруться за руки)


гра «Злови хвіст».


Клоун. Що це за шапочка? Хтось, мабуть, загубив! Оце буде вона моя. Буду я у ній

модним та гарним. А то моя вже обносилася.

(Починає її брати, а вона «утікає» від нього. Нарешті він її ловить, а з-під неї дістає

кошенятко).


Клоун. О! Та це ж мій дреси¬рований кіт!

(Починає робити з ним різні трюки, танцює з котиком,підносить його до дітей,

діти гладять кошеня)


Клоун.Малята ! Це той котик, який гасив пожежу і хвостичок обпалив! Ану, котику,

розкажи, як все було, коли пожежа трапилася.


Гра «Бім-бом».


(Українська народна дитяча пісенька. У кінці гри-драматизації всі діти гасять

пожежу, передаю¬чи один одному відро, яке наповнює «курочка» із пожежної бочки.

Після гри «киця» виносить печиво і всіх пригощає).

Клоун. За руки всі візьміться, діти, нам треба міцно всім дружити.

У коло станемо мерщій, та поведем таночок свій.

Танцюєм без упину, утнем звіробіку на диво.

Гімнастична вправа «Звіробіка».

Чарівник. Ось і підійшла до кінця циркова вистава.

Всіх нас цирк здружив, малята.

Курку і курчаток, качечку й качаток,

Гусей-гусеняток, Котиків - воркотиків і прудку змію.

Слід зі звірами дружити, Приклад із них брати.

Бути спритним, вмілим, вправним, З грою всім дружити.

(Клоун починає плакати),

Клоун. Ой, як шкода, що все так швидко закінчилося. Як прикро, що час прийшов

прощатися.

(Плаче, витирає сльози хустинками,які зшиті між со¬бою. До останньої хустинки

пришита мотузка з подарун¬ками — повітряними кульками. Клоун їх витягає,

кружляє і роздає дітям кульки. Діти повільно їх підкидають вгору,

танцюють із ними. Звучить «Вальс квітів» П. Чайковського із балету «Лускунчик»).

Клоун. .

Ось і все, скінчилось свято. Було тут радості багато.

Сміху й жартів повсякчас,з цирком, грою подружились.

Потрудились, відпочили.

Чарівник.

Любі діти, милі діти! Виростайте, наче квіти!

Білочубі, чорноброві,вВиростайте всі здорові!

Чуйні серцем, чесні, щирі,виростайте в дружбі, в мирі! '

(Звучить весела музика, діти, махаючи кульками і плес¬каючи у долоні, виходять із

залу).

[Лесюнька]

" Крамничка музичних інструментів"
Вихователь зграйкою заводить дітей до зали й підводить до крамниці.
Вихователь. Погляньте, яка чудова крамниця з'явилася в нашій залі! На
шторках зображені різні музичні інструменти. Хто з вас, малята, впізнав їх?
(ДІТИ називають). Так, це крамниця музичних інст¬рументів, але, на жаль,
вона зачинена. Крамниця відчиниться тоді, коли ви відгадаєте голос одного
з цих інструментів. Слухайте уважно. Котик Мурчик за ширмою грає на
трикутнику.

Вихователь, Хто з вас відгадав, який це музич¬ний інструмент? (Діти

називають).

Так, це трикутник. Який у нього голос? (Висо¬кий, дзвінкий, ніжний).

Вихователь,

Чуємо чарівний дзвін — Відчинився магазин.

Звучить музична п'єса М. Рустамова "Трикутник, що дзвенить"

Шторка розсувається — Котик грає на трикутнику.

Котик

Я Котик Мурчик — молодець ! дуже вправний продавець.

Добридень, мур-мур-мур, малята! Тут інструментів є багато.

Вони співучі й голосні, Тож вибирайте їх самі!

Діти підходять до віконечка-вітрини з музичними інстру¬ментами,

розглядають їх.

Котик. В мене є дуже цікавий музичний інстру¬мент, і я охоче дам вам

зіграти на ньому. Але спер¬шу впізнайте, що це. Слухайте уважно музичну

п'є¬су, яка називається так само, як цей інструмент.

Діти слухають п'єсу Д. Кабалевського "Барабан" і нази¬вають її. Котик бере

барабан і б'є по ньому.

Котик
Ось як лунає барабан. Він гучно грає: трам, там, там!

Свій дріб ритмічно вибиває, До гурту всіх малят збирає.

Вихователь. Діти, який голос у барабана? Діти. ГОЛОСНИЙ, гучний, бадьорий.

Вихователь. Давайте послухаємо цю п'єсу ще раз і всі разом пограємо на

барабані.

Пропонує одній дитині пограти на барабані, а решта паль¬цями імітує гру на

ньому.
Вихователь. А тепер будемо крокувати по залі під пісеньку барабана.

Під звучання п'єси "Барабан" малята довільно крокують по залі.

Котик (показує сопілку). Подивіться, малята, який чудовий музичний

інструмент я тримаю в ру¬ках. Що це за інструмент?

Діти Це сопілка.

Котик. Так. Вона у гаю народилась тепер у залі опинилась.

Вона чудовий голос має і ніжно й радісно співає.

Вихователь, Давайте розглянемо цей інстру¬мент. Сопілка виготовлена з

дерева, в ній є три¬надцять дірочок. Ці дірочки затуляються пальця¬ми, щоб

виходила мелодія. Подмухаєш у сопілочку — й чути її ніжний голосок.

Котик імітує гру на сопілці, виконується українсь¬ка народна мелодія

"Сопілка"

Вихователь. Чи сподобалася вам ця музика?

Вона так і називається —"Сопілка". Яка пісня була у сопілки?

Діти. Музика ніжна, спокійна, лагідна.

Вихователь. На сопілочці люблять грати хлоп¬чики та дівчатка. І ми теж

візьмемо цей музичний інструмент і заграємо на ньому ніжну мелодію.

Під звучання відповідної мелодії малята імітують гру на сопілці.

Вихователь. Котику, а чи є у твоїй крамниці й інші музичні інструменти?

Котик. Так, є. Я буду на них грати, а ви – відгадувати, який інструмент

звучить.

Музично – дидактична гра «на чому я граю»

Ведуча. Час уже в оркестр нам грати і гостей всіх звеселяти

Гра «Оркестр»

[Лесюнька]

" Ми веселі малюки любим гратись залюбки"
ГОРОБЧИК
ГРА
ДІТИ утворюють коло. За бажанням обираються: дитина, яка

створюватиме образ Горобчика і ведуча дитина. Вони стають

у центр кола.
.
Частина 1,;Всі:співають пісеньку «Горобчик»:
Не шугай, горобей,Та й не клюй конопель.
Мої конопельки Самі не беруться, . .

Мені не даються. Киш! Кищ! Киш!

1—2-й рядки. Діти співають, йдучи хороводом по колу (крок . на кожну
чверть). Ведуча звертається до Горобчика — співами, виразною мімікою,
жестами злегка погрожує пальчиком

3—4-й рядки. Дітки -«конопельки» присідають навпочіпки.

Ведуча бігає дрібним бітом (на кожну вісімку) поміж них,

рухами рук начебто погладжує їхні голівки. Горобчик легенько

бігає у колі, розглядаючи конопельки. -

5—6-й рядки. Діти -«конопельки» ритмічно нахиляють голівки

вправо, вліво, тобто «не даються». Ведуча показує Горобчику, що

конопельки «не беруться», і проганяє його,голосно промовляючи після

співу три рази: «Киш! Киш! Киш!»

Частина 2. Ці слова ведучої — сигнал дітям для стрімкого бігу.

Діти -«конопельки» розбігаються у різних напрямках.

Горобчик кидається за ними. Дитина, яку він «клюнув», стає

Горобчиком у наступній грі. Ведучу обирають за бажанням.

Музично-рухова мета: ілюструвати рухами зміст пісні, заохочувати

до імітації музично-ігрового образу Горобчика, конопельок, виконувати крок

на кожну чверть такту, дрібний біг вісімками, ритмічні нахили голови


ОЙ У ПОЛІ ЖИТО
ГРА,ХОРОВОД
Всі утворюють півколо," крім трьох дійових осіб і— Зайчиків.

Першим справа – Ведучим — стає вихователь, Простір

перед півколом уявно розділено на три поля — житнє, просяне,

гречане (можна покласти три різних килимки, відповідно

схожих на поля) .У центрі: кожного (житнього, просяного,

гречаного) поля причаївся Зайчик. (всього Їх три), поза полями — в норі

— Лисиця.

Всі співають:
Ой у полі жито, -. Сидить зайчик.

Він ніжками чеберяє.

Коли б такі ніжки мала, то я б ними чеберяла,

Як той зайчик, Як той зайчик. Ух!
(у куплеті 2 — просо, у куплеті 3 — гречка)
Куплет 1.

1 – З рядки,-т- гурт з особливим настроєм, що виявляє радість, рушає

танцювальною ходою за ведучою по невеликому колу «житнього поля».

Співом, виразними пантомімічними рухами гурт звертається до Зайчика, І

на 7—8-й такти всі повертаються до Зайчика, зупиняються;

4—5-й рядки — кожний виставляє на каблучок або викидує ніжки в ритмі

співу. Зайчик грайливо перебирає у повітрі лапками як схоче: ногами і

руками одразу, швиденько тільки руками або тільки ногами, але

ритмічність рухів Зайчика цілком залежить від музичного ритму пісні.

На вигук «Ух!» гурт швиденько присідає, кожний робить собі

заячі «вушка», а Зайчик весело підскакує вгору. В цей час його

бачить Лисичка.

Куплет 2. Гурт рушає навколо Зайчика, що сидить на «просяному» полі.

Повторюються дії кувлета1.,

Куплет 3.

Гурт, обходячи «гречане» поле, переходить до третього Зайчика, з ним

розігрує третій куплет. На вигук «Ух!» гурт швиденько прйсідає : водночас

з'єднуючи руки. Лисичка не витримує і прожогом кидається-за Зайцями. Всі

у колі допомагають врятуватись Зайчикам. Перед Лисицею руки

опускаються, її в коло не пускають. Під час гри кожний із Зайчиків

поводиться так, як відчуває музику, тобто індивідуально емоційно реагує на

спів, по-своєму Чеберяє ніжками, від чого і гурт вільно варіює свої

«чеберяння».
За другим разом ті, що допомогли Зайчикам врятуватися, стають замість
них. Якщо Лисиця когось впіймала, той стає Лисицею, або її обирають за
допомогою лічилки.

Музично -рухова мєта: образно-ігровими діями залучати дітей до

активної участі у фольклорній ситуації, до імітації музично-ігрового

образу Зайчика," виявляючи пантомімічні нахили дітей; формувати

відчуття характеру, початку —закінчення музики, навички ритмічної

ходи,





Весела хода
Вихователь звертається до дівчинки віршиками:

Ой так, ой таки, купим доні черевики,

Взуємо на ніжки, станем край доріжки,

Буде донечка ходити, черевиченьки носити.
Уявляючи себе в новеньких черевичках, весело і радісно дівчинка веде дітей
«край доріжки», самостійно обираючи напрямок руху – За останнім тактом
всі присідають, щоб трохи відпочити.
Вихователь підходить до другої дитини і звертається до неї тими ж
віршиками. Обрана дитина стає направляючою.
Музично-рухова мета: ритмічно рухатися в характері музики, відмічати
закінчення уривку, самостійно .(можливо, з допомогою вихователя)
орієнтуватися, виконуючи роль направляючого.

[Лесюнька]

" До забави"
ЛАДКИ, ЛАДКИ
Рухливі забави
Співаючи, бавлячись, діти розігрують пісню:

Ладки, ладки, . Посварились бабки.

За що? За кисіль, Що наївся Василь.

Туги, туги,

'Стають парами, обличчям одне до одного, боком до

Центра кола.
_
Варіант 1.

1—4 такти — ритмічно плещуть у долоні: на одну чверть перед собою, на

другу — в долоні товариша.

5-й такт — запитальним жестом розкривають руки.

6—8 такти — легенько пальчиком погрожують уявному Василькові, -

9 такт — діти у парах беруться за руки і піднімають їх угору (через

сторони).

10-й такт — не роз'єднуючи рук, опускають їх.

11-й такт —- знову підіймають руки.

12-й такт — руки опускають та одночасно трохи присідають.

Варіант 2.

1—3 такти — ритмічно плещуть у долоні, як у варіанті 1.

4-й такт —' виразно кидають руки вниз та одночасно повертаються,один від

одного на 180 градусів.

5—12-й такти — розігрують дії, як у варіанті 1, у заново утворених парах.

Варіант 3.

Діти стають також парами: хлопчик — за Василька, дівчин¬ка — за бабку.

1 - 3-й такти — дії. як у другому варіанті.

4-й такт — дівчинка («бабка») виразно кидає руки вниз та одночасно

відвертається на 180 градусів від хлопчика, який не змінює положення.

5-й такт — хлопчики запитально співають, кожний, нахи¬ляючись збоку до

«бабки» і заглядаючи їй в обличчя.

б—8-й такти — дівчатка співають та погрожують пальчиком,

повертаючись до своїх хлопчиків.

9—12-й такти — дії, як у варіанті 1,

Музично-рухова Мета: виховувати ритмічність рухів пантомімічну

виразність, увагу до запитальної інтонації, до закінчення мелодії.


ГРА З СОПІЛОЧКОЮ
Діти утворюють коло (у центрі пеньок або СТІЛЬЧИК).

Частина І. Дівчинка, яка бажає, бере в руки сопілочку, співає пісеньку

«Я маленька дівонька», діти їй підспівують або співають разом з нею:

Я маленька дівонька, - Як у полі квітонька,

На сопілку граю, Пісеньку співаю, Всіх вас розважаю.


1—2-й рядки — дівчинка рухається по маленькому колу (може стояти на

місці), мімікою і рухами показує, яка вона гарненька (як «квітонька»). Діти

рухаються по колу (крок на кожну чверть) праворуч або ліворуч.

З—5-й рядки — дівчинка імітує гру на сопілці, із закінченням пісеньки кладе

сопілочку на пеньочок.

На веселу жваву музику дівчинка підхоплює із загального кола

обрану нею дитину під руку. Інші діти також швиденько беруться парами.

Всі пари кружляють «млиночком». Зайва дитина починає гру за другим

разом.

Частина 2. Якщо залишився хлопчик, то діти співають пісеньку «Я

маленький хлопчик»:
Я маленький хлопчик, виліз я на стовпчик

На дудочку граю,всіх вас забавляю,всіх вас розважаю.

Дії розігрує хлопчик: співає, вилізає на стільчик, імітує гру на

дудочці. Діти рухаються по колу. На музику

хлопчик забавляє, дітей «грою» на дудочці, акомпануючи їх

веселому імпровізаційному таночку.

М у з и ч н о- рухова мета: пантомімічними рухами створювати образ

гарненької дівоньки чи хлопчика, що грас, співає, розважає; виконувати

кроки на кожну чверть в характері музики,' дрібним бігом на кожну вісімку

кружляти у парах, імпровізувати танцювальні рухи у веселому характері

музики.


МИР - МИРОМ
ГРА-ТАНОК
Як двоє дітей посваряться, то інші їх мирять, співаючи мирилку:
Мир миром,пироги з сиром,

варенички в маслі, ми дружечки красні,

поцілуймося.

Уявна свара, швидке примирення дітей містять елементи гри, тому можна
гратися так. Діти стають парами обличчям одне до одного на відстані 2-3
кроків (по колу або колоною по центру залу). Хто найчастіше починає
сварку? Хлопчик. Він і проба¬чення просить першим. Так і роблять.

За першим разом співають хлопчики, виконуючи рухи

1-й рядок — широко розкривають руки в сторони.

2-й рядок — вклоняються дівчаткам, начебто просять проба¬чення (праву

руку широким жестом прикладають до серця, ліву опускають вздовж

тулуба).

З—4-й рядки — поклавши руки на пояс, трохи пританцьовують, ритмічно

виставляючи вперед то праве, то ліве І плече. Усім своїм виглядом

показують, які вони «красні», тобто красиві хлопчики.

На весь спів дівчатка стоять, дивлячись на дії хлопчиків. Другого разу

співають і діють дівчатка, виконуючи такі ж самі рухи: розводять руки,

вклоняються, але м'яко, прикладаючи праву руку до серденька,

пританцьовують, беручися за стрічки.

На останній рядочок пісні (співають разом) діти роблять крок назустріч

одне одному — «крок до примирення», розво¬дячи руки широко в сторони.

На останні дві чверті діти обнімаються, схиливши голову на плече один

одному. Посварені подумають-подумають, а далі обнімуться або

поцілуються та вже й добрі. Після примирення можна заграти радісну

музику, щоб діти вільно потанцювали у парах.

М у з и ч н о- рухова мета: викликати в дітях відповідно до пісні добрий

настрій, бажання примирення. Вчити виражати це українським поклоном;

ритмічно пританцьовувати, співвідносити закінчення мелодії з власним

рухом.

[Лесюнька]

" Чудово нам в оркестрі грати"

Біля центральної стіни — щирма з прикріпленими на ній музични¬ми

інструментами, вирізаними з паперу. Стільчики розставлені так, щоб не

заважати танцювальним рухам дітей.

Під звучання веселої музики з'являється Оленка (лялька, якою керує

дорослий), вітається з дітьми.

Оленка (наспівує на мелодію пісні Наталки-Полтавки)

Ой я дівчинка маленька, А зовуть мене Оленка.

Я пісень багато знаю, З друзями в танку кружляю.

Хай лиш музику почую, То співаю і танцюю,

Потанцюйте й ви гарненько, Хай вам буде веселенько.


Пісня-танок «Ой ру-ду-ду»


Оленка. Гарно ви танцювали! І музика була жвава, весела- Але я вам скажу

таке: музика звучала б іще кра¬ще, якби її виконував оркестр. Ви знаєте, що

таке ор¬кестр? (Діти відповідають). А які музичні інструменти вам відомі? у

мене є цікава думка: давайте створимо свій музичний оркестр — дитячий.

Під відповідну музику виходить ведмедик (лялька бі-ба-бо, якою керує

дорослий).

Ведмедик (схлипуючи). Нарешті я тебе знайшов, Оленко! Не знаю, що мені

діяти, — всі музичні інстру¬менти кудись поховалися, і я не можу їх знайти.

А за¬мість себе вони залишили ось цього листа. Тримай його. (Дає листа

Оленці).

Оленка - Ну, ведмедику, хутенько витри сльози. За¬раз ми прочитаємо листа.

(Читає}- «Любі друзі! Нам дуже хочеться пограти з вами. Але ми з'явимося

лише тоді, коли ви впізнаєте нас на слух».

Ведмедик (знову рюмсає). Я дуже хвилююся і бою¬ся, що не впізнаю якийсь

музичний інструмент.

Оленка - Не переймайся, ведмедику. Я гадаю, малята допоможуть нам

відгадати всі музичні інструменти, адже діти так люблять грати на них.

За ширмою дзвенять дзвоники.

Ведмедик. Слухайте уважно, малята! Який музичний інструмент подає зараз

свій голос?
Знову дзвенять дзвоники
Дзвоник (голос за ширмою)

Я високий голос маю, Ніжно й лагідно співаю.

В руки ти мене візьми, Всіх малят розвесели.

Оленка. Малята! Ви впізнали цей музичний інстру¬мент? (Діти

відповідають). Так, це дзвоник. Давайте заграємо й заспіваємо разом зі

дзвониками.

Пісня-танок «Дзвоники музичні»


Ведмедик. Чудово! Дзвоники повернулися до нашо¬го оркестру. (За

ширмою стукотять дерев'яні ложки).

А це який музичний інструмент озивається? О! Я його добре знаю. Ним

добре й мед їсти.

Оленка. Зачекай, ведмедику. Нехай діти впізнають Його. (Діти вгадують

звучання ложок).

Дерев'яні ложки (з'являються над ширмою й, висту¬куючи, промовляють)

Ми веселі, всіма знані


Диво-ложки мальовані,

В такт ударимо гучніше —

буде музика чіткіша.

Оленка. Такими веселими ложками ми й кашу мішатимемо, і

музику заграємо


Пісня -гра «веселі ложкарі

За ширмою звучить металофон.

Ведмедик. Який дзвінкий голосок має цей музичний інструмент! Ви його

впізнали, діти? Так. Це металофон. Він хоче провести з вами гру

Гра «Відгадай, де я».

Вихователь виграє на металофоні високий або низький звук. Діти,
прислухаючись, рукою показують його висот.
За ширмою звучить барабан. Діти відгадують назву музичного
інструмента.

Барабан (над ширмою)

Бум-бум-бум, трам-там-там, Всі впізнали барабан?

Малюки! Ставайте в ряд, Починаємо параді


Пісня «Барабанщики»


Оленка. Ось і барабан пристав до нашого оркестру. Якого ж іще

інструмента не вистачає?

За ширмою дзвенить бубон, діти впізнають його.

Бубон (над ширмою)



Можу голосно і тихо Я заграти для малят.

Ти трусни мене легенько — Бубонці враз задзвенять.

А захочеш грім почути, То сильніше в мене гупай!

Гей, музики, разом граймо І таночок починаймо!

Бубон запрошує малят потанцювати. Під веселу українську народ¬ну мелодію

діти довільно танцюють під акомпанемент бубна та фортепіано.

Оленка, Як гарно, що всі наші музичні інструменти повернулися в

садочок!

Ведмедик. Оленко, давай попросимо дітей заграти в оркестрі відразу на

всіх музичних інструментах. Я буду слухачем, а ти — диригентом. Друзі,

ви знаєте, хто та¬кий диригент?

Тоді ми зараз з вами пограємо в гру « Оркестр»

Гра « Оркестр»

[Лесюнька]

розвага з ОБЖД " Пригоди Сатурнянина"

Ведуча. Полюбляють мандрувати і дівчата,і хлоп’ята,
І ведмеді,і лисиці,і папуги,і синиці ,
І веселі павутини,і всілякі там машини…
Мабуть в кожного із нас вогник мандрів ще не згас.
Сатурнянин шифр складає,на планети посилає.
І отримує сигнали: їх машини подавали
Із блакитної планети,що землею звуть поети.
І прислухався дивак:
Сатурнянин. – Там у зорях щось не так!
Машини. Пі – пі – пі – пі!
Ведуча. Ллються звуки,чеше носа,тре він руки
Сатурнянин. Що за дивні ці сигнали? Ми такого не чували!
Ведуча. І надумав цей мислитель на планету полетіти.
Ну а в них це – не дива: зореліт є і права…
Вивчив різних мов багато,бо хто ж знає де пристати?
А між іншим знав він мови всіх тварин,води,діброви,
Всіх речей,що можна,діти,на планеті в нас зустріти.
Сів герой у зореліт І – гайда в великий світ!
Довго плутав між зірками,між незнаними світами.
І цікавого багато він побачив там,малята.
Та до нас вже наближався,вже і містом показався.
Примостився той мудрець на безпечний островець.
Це його і врятувало,бо машин навкруг не мало.
Всі ураз як запищали і впізнав дивак сигнали.
Привітався, усміхнувся і мерщій до них звернувся:
Сатурнянин. – розкажіть хто ви такі,небезпечні та швидкі?
І Машина. Ми – машини! Ми – машини!
Безліч ми п’ємо бензину,полюбляємо ще газ.
ІІ Машина. Ти мерщій тікай від нас!
Ми літаємо повсюди,хоч керують нами люди.
Та потрапить молодець під колеса – і кінець!
ІІІ Машина . Ти іду на край кварталу по зеленому сигналу.
Переходь. Бач - у горі кольорові ліхтарі?
Сатурнянин. Бачу,бачу! Що за диво? Так яскраво і красиво»
І машини усі стали – поважають теж сигнали!
От і жовте заблищало,враз машини загурчали
І збираються якраз всі натиснути на газ.
( До Світлофора)
Гей,козаче,хто ти є ?
Світлофор. – Світлофор – ім’я моє!
Як переходиш вулицю,то завжди зупинись.
І перш за все уважно на мене подивись.
Я шлях вкажу надійний,де небезпек нема,
Трьокольорові очі я маю недарма.
Сатурнянин. – Гарно вигадав,одначе, ну трудись,трудись,козаче!
Ведуча. Бачить хлопець - вдовж дороги смужка стелиться під ноги.
Сірувата,невеличка,наче згублена тут стрічка.
Сатурнянин. Ой,ти хто?
Тротуар. Я – тротуар!
Сатурнянин. Тротуаром йде школяр.
Поруч йде бабуся. Йду і я,не побоюся!
О та тут людей багато: і дорослі,і малята!
Тут чомусь усі зібрались. І тримаються вони однієї сторони!
Акуратно йдуть і рівно. Чом ви ходите так дивно?
І пішохід. Всі ми як і водії, маєм правила свої:
Боку правого тримайся,не крутись і не штовхайся.
ІІ пішохід. От і зручно буде всім – і тобі,й мені,і їм.
Ти також у нас навчайся,чемним будь,не задавайся.
Ведуча. І пішов той сатурнянин разом з нами,як землянин.
Але тут,вважай,навкруги, шлях уперся в білі смуги,
Що лежали на дорозі: і сюди,й на тому розі…
Сатурнянин. Хто ти? Що ти?
Зебра. Зебра я. Помічниця я твоя
Ти забувши осторогу,переходь ось тут дорогу.
Бач,машини зупинились? Це мені всі підкорились!
( До машин)
Пропустіть –но, пішохода , а тоді вже їдьте! Згода?
Сатурнянин. Правило – це просто клас!От таке ввести б і в нас!
Ведуча. Але тут помітив хлопчик край дороги гарний стовпчик,
Далі ще стояли строго стовпчики уздовж дороги.
Сатурнянин. Хто ви? Чом вас так багато? І навіщо ви,хлоп’ята?
Знаки. Ач який же ти дивак! Кожен з нас – дорожній знак!
І Знак. Здатні ми розповідати де машині повертати,
Де – лікарня, де – бензин,де стоянка для машин.
ІІ Знак. Де пробігти можуть діти,де можливо подзвонити,
Де підземний є прохід, пішохідний перехід!
ІІІ Знак. В’їзд отут заборонили, тут – сигнали припинили.
Тут,як треба,розвернись,якщо хочеш – зупинись.
Сатурнянин. Як у вас усе цікаво, мудро,злагоджено,жваво…
Все що бачив я – то гарно. Час затрачено не марно.
Хочу побут ваш вивчати! Бо у вас все мають знати
І великі,і малі… Ще лишуся на Землі!

[Лесюнька]

"Пригоди Жабенятка"

(Ширма прикрашена озерцем, в куточку клен. Чути музику, ніби жабки квакають в
болоті,з’являється Жабенятко).

Жабенятко.

Я — веселе Жабенятко, Народилось влітку.

Буду бавитись, скакати Дітям на утіху.

(Під музику Жабенятко скаче. Діти плетуть у долоні. Раптом на Жабенятко падає

листок, потім другий).

Жабенятко.

Ой, що це з Кленом? Такий був Гарний, зелений, та раптом листя пожовкло,

порідшало та майже все опало й вкрило озерце. От зараз стрибну ось на цей великий

листок та прокочуся на хвилі.

Вітерець, вітерець! Подуй скоріше на моє озерце,я покатаюся на листочку.


Пісня «Вітерець-пустунець».


(Наприкінці пісні Жабенятко падає у воду).

Жабенятко.

Ой-ой-ой! Що це за вітер такий сильний, що навіть мене поборов, з листка

здув? Погода яка холодна стала: лапки зовсім замерзли, вушка аж позеленіли від

холоду. Що діється? (Плаче).

Клен.
Не плач, Жабенятку, я тобі допоможу,тримайся за гілочку,

(Жабенятко вискакує з води).

Жабенятко.

Дякую, Клену, ти врятував мене, але що з тобою сталося? Листя змарніло й

геть всипалося. Може, ти захворів?

Клен.
Ні, ні, Жабенятку, я не захворів, а дуже втомився й спати хочу.

Жабенятко.


Ніяк не збагну, від чого ти втомився? Ви ж нікуди не ходив, нічого не робив.


От я, Жабенятко, у воду пірнаю, комарів ловлю, друзями в квача граю.







Клен.

У кожного своя робота. Я все літо листям шелестів, озерце тінню вкривав — всім

притулок давав у літню спеку.

Жабенятко.

Так, так, пам'ятаю. Я теж частенько ховався у тіньочку. А якже ж зараз буде, коли

ти все листя розгубив, тільки голі віти гойдає вітер?

Клен.

Я готуюсь до зими, чому й скинув зелене вбрання. А зараз я спати хочу. Не

турбуй мене, будь ласка.

Жабенятко.

Ой який ти нудний став, не цікаво з тобою зовсім. Краще піду й пошукаю диких

качок, вони з того боку озерця, у кущах живуть, з ними й пограюся.

Клен.

Йди, йди, Жабенятку, шукай, тільки навряд чи їх знайдеш.

Жабенятко.

Знайду, обов'язково знайду. Прощавай, Клену,

Клен.
Прощавай, Жабенятку.

Ведуча.

Поки наше Жабенятко качечок шукає, ми з вами потанцюємо?


Парний танець.


Жабенятко.

Качечко, качечко! Пусти своїх діток зі мною погратися!

(Ніхто не відповідає).

Жабенятко (кричить голосніше).

Качечко, качечко! Пусти своїх діток зі мною погратися!

Сова.

Послухай мене, стару Сову, там дійсно нікого немає.





Жабенятко.

Ага, знаю я їх, хитрунів-ласунів, Напевно, полетіли на здобич й десь там

черв'ячком ласують, а мені не хочуть дати, Тому й не одзиваються. Зараз я їх знайду.

Сова.

Стривай, Жабенятку, там немає качок.

Жабенятко.

Тітонько Сова, поясни мені, будь ласка, ти ж така мудра, куди вони поділися?

Сова.

Відлетіли нещодавно у теплі краї й там будуть зимувати.

Жабенятко.

Куди, куди?

Сова.

На жаль, день вже не теплий. Ти ж сам сказав, що вода в озері дуже

холодна, ледь не замерз.

Жабенятко.

У всьому той вітрисько винний: як подув, то все листя з клена здув і всю воду в

озері застудив. Треба його прогнати, і тоді знову буде тепленько-гарненько.

Сова.

Ні, ні, Жабенятку, вже не скоро тобі доведеться пірнати та

засмагати, адже з кожним днем буде все холодніше й

холодніше.

Жабенятко.

А чому?

Сова.

Давай запи¬таємо в дітей; чому стало холодно, чо¬му

листя з дерев обсипалося, пташ¬ки відлетіли.

(Відповіді дітей).

Ведуча.

Зараз наші діти пісеньку про осінь тобі заспівають.

Сова.

А я піду відпочивати.




Жабенятко.

До побачення, тітонько Сова.

Пісня про осінь.


Жабенятко.

А хто така осінь? Я її не хочу.

Ведуча.
Чого, Жабенятку?

Жабенятко.

А що доброго восени? Холодно: ані погратися досхочу, ані в озеро пірнути.

Нудьга, та й годі. А спати я взагалі не люблю.

Ведуча.

Жабенятку, ти народилося влітку, тому й не знаєш, що восени не так вже й нудно,

як ти гадаєш. Ось подивися, які веселі наші діти.

Жабенятко.

А чим вони звеселилися, не розумію.

Ведуча.

Подарунками.

Жабенятко.

І я теж люблю подарунки, тільки де ж їх взяти?

Ведуча.

А ти уважно подивися навкруги. Осінній ліс дуже щедрий на подарунки, а

тебе ми запрошуємо завітати в осінній сад.

(Виходять діти в костюмах фруктів).


Пісня-танець фруктів


Жабенятко.

Я зрозумів, що фрукти — це дуже смачно, і всі діти їх полюбляють.

Ведуча.

Нашим дітям й овочі до смаку, які теж приносить осінь.

Жабенятко.

А де овочі ростуть, теж у садку?

Ведуча.

Послухай віршики, які знають діти й про все дізнаєшся.

(Діти розповідають вірші).




Жабенятко.

От тепер я все зрозумів, тільки ніяк не збагну: овочі, як і фрукти, збирають в

кошики?

Ведуча.

Так, так, Жабенятку, і зараз ти побачиш, як це робиться. Дивися уважно.



Гра «Збери урожай».


Жабенятко.

Які всі спритні й працьовиті, молодці! Але що це? Поки

гралися-розважалися, з берізки та й з других дерев все листя опало. Бідні дерева,

будуть мерзнути голі. Мені їх шкода. (Плаче).

Ведуча.

Не плач, Жабенятку. Дерева посплять, відпочинуть, а потім знову вкриються

листочками, зазеленіють, коли прийде тепло.

Жабенятко.

А коли це буде?

Ведуча.

Діти, скажіть Жабенятку, коли це буде?

Жабенятко.

А травичка біля мого озерця теж виросте навесні?

Жабенятко.

А що з цим пожовкли» листям робити?

Ведуча.

А ми зараз зберемо ці листочки» потанцюємо з ними, а потім

прикрасимо зал.

Танець з листочками.






Жабенятко.

Як тільки подивитеся на ці листочки. враз згадаєте, що вони з клена, який росте

над моїм озерцем.



Ведуча.

Ми їх зберемо на згадку про осінь і про тебе, любе Жабенятко.

Жабенятко.

Але щось я зголоднів. піду пошукаю, може, комара спіймаю, чи якусь

комашку.

Ведуча.

Нічого ти вже не знайдеш аж до весни ні комарів, ані комах вже немає.

Жабенятко.

Ой, що це я знайшов таке тверде?

Ведуча.

Схоже на горох.

Жабенятко.

Давайте скуштуємо.

Ведуча.


Ні, ні. Спочатку горох треба до мли віднести, борошно змолоти, а

потім млинців напекти.

Жабенятко.

А хто це буде робити ?

Ведуча.

Поклич когось із своїх друзів.

Жабенятко.

У хатині,біля озерця, живуть Песик, Киця й Півник.

Зараз я їх покличу.

(Під музику виходять Песик, Киця і Півник).




Песик.

Гав! Гав! Чого не даєш мені хату сторожити?

Півник.

Кукуріку! А мені за курочками наглядати?!

Киця.

Няв, няв! А мені мишей ганяти?!

Жабенятко.

Краще подивіться, що я знайшов.

Півник.
Ой, горох! Це, напевне, для мене.

Киця.

А що я буду їсти? Може, в тебе, Жабе¬нятку, молочко або сметанка є? Мур, няв!

Песик.

А мені б смачної кістки погризти. Гав! Гав!

Жабенятко.

Нічого в мене немає, окрім гороху. Що ж робити, як всіх задовольнити?

Песик.
А давайте я горох обмолочу, Півник віднесе до млина, а Котик змеле.

Буде з чого млинці пекти.

Ведуча.

А ми допоможемо гарною українською піснею «Два цуцики».

Жабенятко.

Ось вам і млинці, і пироги. Пригощайтеся всі, будь ласка.

(Ведуча дістає з-за ширми млинці, пиріг. Всі пригощаються).

Ведуча.
Ось і все, Жабенятку, закінчилося наше свято, до побачення, любий, не сумуй.

Як пригріє ясне сонечко, ми ще до тебе в гості прийдемо.

Жабенятко.

До побачення. Приходьте до мене навесні. Буду чекати. А зараз і мені час

відпочивати.