Театральна діяльність в дитячому садочку

[Алина зая]

Сани готовим с лета. Делюсь собственной фонограммой.

Озвученный кукольный театр на праздник Святого Николая
язык и песни украинские

Скачать сценарий в текстовом формате и озвучку тут! (http://yadi.sk/d/L4WkIbfEShcUB)

В конце спектакля дети зовут Николая (т.е для случая когда "Николай" действительно приходит на праздник и дальше уже идет живая программа "Николая" - ну там игры всякие песенки и т.п.)
Если такого не планируется, то перед тем как дети зовут Николая есть просто песенка про Николая на ней нужно просто фонограмму выключить и окончить спектакль.
Это я в роли Николая (костюм придумывала сама из подручных материалов, на животе приязан синтапон для "габаритов", сорри за качество фото - с телефона фоткали)
https://downloader.disk.yandex.ru/preview/8e31e441f41f23e3580cf05af9401fc8/mpfs/lwBPVlTu3Yo5cHdlrZT9LUY9Y9q86lMZQ-0x3Mtsl7KsNw0MewSk73B7jQVlc7JRjMCvCFUgd8o4iQB720ysrA%3D%3D?uid=0&filename=GEDV00521jpg&disposition=inline&hash=&limit=0&content_type=image%2Fjpeg&size=XXL&crop=0

[t.chernetskaia]

Лялькова вистава "Зайчик-зазнайчик" https://yadi.sk/d/Fp94mMIxTBZbr

[t.chernetskaia]

муз. оформление
Тут музыка для выхода героев и для пауз(пока меняли куклы).Подбирала по-быстрому,не подписывала.:meeting:https://yadi.sk/d/pn8HGFtuTUvja

[ЮЛилиана]

Вот перевела с русского еще один кукольный театр "Зайчик-іменинник"; осталось совсем малость - подобрать к нему музыку.

Зайчик - іменинник

(Звучить пісня «Який чудовий день» у виконанні Зайця, з'являється Їжак.)

Їжак: Добрий день, Косий! Чого це ти такий веселий, співаєшь на весь ліс?
Що сталося?

Заєць: Добрий день, їжачок-Кирило! У нас в лісі така подія, така подія, а ти й
не знаеш.

Їжак: Ф-ф-ф, яка ще подія? Ти можеш мені спокійно пояснити?

Заєць: Звичайно можу... Сьогодні у мене День народжения!

Їжак: Ой, як же я міг забути про це!?! Ура, Зайчик - іменинник! Ой, тільки що же мені
тобі подарувати … Придумав, побіжу-но я за подарунком, а ти мене вдома зажди.
Домовились?

Заєць: Ну добре! Біжи, я зачекаю.

(Їжак біжить за лаштунки, заєць продовжує співати. З'являється Лисиця.)

Лисиця: Здоровий бувай, Косий! Чого це ти такий веселий, співаєшь на весь ліс?
Що сталося? Та не трясися ти вже так, не чіпатиму тебе! Я сьогодні добра!

Заєць: Здрастуй, Лисичка-сестричка! У мене сьогодні така подія!... А ти хіба не знаєш?

Лисиця: Говорю ж, не чіпатиму тебе! А, яка там ще подія? Ти мені спокійно поясни?

Заєць: Сьогодні у мене День нар... нар...родження.

Лисиця: Так ось воно що!?! День народжения, зрозуміло. Треба Вовчика сповістити. Що
ж, щасливо відсвяткувати, ніколи мені, побіжу, справ у мене багато. Бувай,
Косий!
(Лисиця уходить.)

Заєць: До побачення, Лиско, до побачення! ...Фу!?! Страху натерпівся... Побіжу-но я краще додому... Ой, щось мені одному боязко...

(Зайчик тікає, з'являється Лисичка).
Лисиця: Агов, Сірий! Ау! Ти де, швидко йди до мене!

(Виходить Вовк.)
Вовк: Та тут я, тут, поруч. Здорово, кума! Чого надумала?

Лисиця: Чого, чого! Слухай, свято у Зайця, День народження.

Вовк: Та в курсі, я все підслухав, я тут неподалік був.

Лисиця: Тоді, що ми будемо робити? Тебе на свято запросили?

Вовк: Ні! Говорять, що я невихованний, .. тому мене нікуди і не запрошують.

Лисиця: Ось бачиш, хіба таке можна пробачити?

Вовк: А що будемо робити? Говори вже, не тягни!

Лисиця: Заразас по цій доріжці пройде Їжак-Кирило. Потрібно його підкараулити і
відібрати усі подарунки. Зрозумів?

Вовк: Та зрозумів, зрозумів! Давай скоріше ховатися!

(Ховаються, з'являється Їжачок наспівуючи якусь пісеньку.)

Лисиця: Куди це ти Кирило-їжачок прямуєш? Швитко стій!

Волк: Ага, попався? Що з подаруночками йдеш? На свято поспішаєш? А ми тобі зараз
зіпсуємо.

Лисиця:Ну-мо, швидко віддавай сюди свої пакунки.

Їжак: Фир-фир, не віддам, я вас не боюся!

Вовк: Що ти сказав? Хто це тут такий сміливий?

Їжак: Зараз побачиш. Мишко-о-о! Мишко, допоможи мені!

(Виходит Ведмідь.)
Ведмідь: Я, ведмедик-Мишко косолапий,
На допомогу до вас вже біжу.
Та не бійтеся, звірята,
Зараз вам допоможу!
Хто мене кликав? Кому потрібна моя допомога?

Їжак: Фир-фир-фир! Мені потрібна допомога!

Ведмідь: Що сталося? (дивиться по сторонам і помічає лисицю з вовоком) А, я все
зрозумів!?! Це ти, Сірий розбійнику, маленького їжачка ображаєшь? А ти,
Рудохвоста плутовка, йому помагаєшь?

Їжак: Фир-фир, вони хотять зіпсувати свято, подарунки відібрати. Бо сьогодні у Зайчика
День народження і я йду до нього на гостини, ось.

Лисиця: Хм, кому потрібні ваші подарунки, це все Вовк придумав.

Вовк: Що!?! Ти хочеш на мене все звалити? Ну, постривай кумасю! Зараз я тобі покажу,
як усю провину на мене перекладати!

(Вовк починає ганятися за Лискою.)
Лисиця: Ой, рятуйте! Допоможіть! Рятуйте! (зникають за лаштунками)
Їжак: Дякую тобі, Мишко, за допомогу! Врятував мене, а то б я залишився без
подарунка. Теперь нам ніхто не завадить відсвяткувати День народження нашого
друга Зайчика. Ходімо зі мною разом!

Ведмідь: Ходімо! Я теж люблю Зайчика, але у мене немає подарунка... (міркує)...
Придумав! Я заспіваю йому свою пісеньку і ми разом будемо танцювати!

(Їжачок з Ведмедиком разом йдуть на гостини; підходять до хатинки Зайчика, стукають.)

Заєць: Хто там? Хто до мене прийшов на гостини?

Їжак: Це ми - твої друзі, прийшли привітати тебе з Днем народження! З Днем
народження, Зайчику!

Ведмідь: З Днем народження, Зайчику!

Заєць: Ой, спасибі! Ви - мої самі найкращі друзі!

(Звірі разом співають"Песню друзів", пригощають малюків цукерками і "йдуть на святкове чаювання".)

[t.chernetskaia]

Лялькова вистава "Як Тетянка гриби шукала".Переклад мій,автор і муз.оформлення в папці.https://yadi.sk/d/FaFTrnN2UWCJr

[ЮЛилиана]

Наконец заставила себя переделать и подобрать муз. оформление к кукольному спектаклю по ОБЖ "Кицин дім". Вот что у меня получилось:

Лялькова вистава „Кицин дім”.

(Фон №1 - вступ.)

Ведуча: Добрий день, дорослі й діти!
Час приємно відпочити –
Вже за лічені хвилини
Прийде казка на гостини.
Тож сідайте всі зручненько
Та дивіться уважненько...

(Фон №2 - початок казки.)
Ведуча: Жила собі Киця на світі
В чудовій хатиночці, діти.
Жила вона не як інші кішки,
Спала у затишному ліжку
На пухових подушках,
На турецьких килимах.
(На ширмі у віконці хатинки з’являється Киця, показує яка вона гарна
Бом-бім, бом-бім!
Був у Киці новий дім:
Розписані віконця
Дивляться на сонце;
Двір широкий, ніби лан,
З чотирьох боків паркан...

(Фон №3- Киця "працює".)
Ведуча: Зараз Киці не лежиться,
Працювати їй годиться –
Новосілля святкувати
Та на гостоньків чекати...

(Киця заходить у хатку і визирає у віконце.)
Киця: В домівці прибралася я,
Аж терпнуть лапенята.
Вже чую музику здаля -
Гостей іде багато!

(Фон №4 - з'являється Козел.)

Киця: Козел Іванович, привіт!
Давно на вас чекаю.

Козел: Приємно бачить вас, мій світ,
Дарунок свій вручаю! (вручає свій подарунок Киці, після чого та запрошує гостя у дім.)

(Фон №5 - виходить Свинка.)

Киця: Здорово, тітонька Свиня!
Як поживає вся сім"я?

Свинка: Спасибі, Киценько, хрю-хрю!
Живемо добре, дякую!
А наших поросят-діток
Я посилаю в дитсадок;
Кабана на хазяйстві лишаю,
А сама по гостях походжаю (віддає Киці квіти і разом з нею зникають в хатинці).

(Фон №6 - чути голос"Ку-ку-рі-ку!"; з віконця визирає Киця, одразу з'являється Півник.)

Киця: Добридень, Півнику, мій світ!
Я вас чекаю на обід.

Півник: Прийшов оглянути ваш дім,
Як поживаєте ви в нім?
Все місто чутками дзвенить...

Киця: Я рада двері вам відкрить!

(Півень зникає в хатинці.)

(Фон №7 - чути голос Киці і голоси гостей (ахі-охі).)
Голос Киці: Ось це моя вітальня,
Є спальня та їдальня;
Всі меблі імпортні, чудові
В моїй хатинці новій!
Гості, прошу всіх сідати,
Буду вас я частувати!

(Фон №8 - музична пауза. Потім виходять усі гості з хатинки.)

Ведуча: Усі смачненьким пригощались,
Хатинку добре роздивлялись,
Та стали гості сумувати...

Киця: Може нам, друзі, заспівати?

Гості (разом): Гаразд, Кицюню, заспіваєм,
Грай, музико, вже починаєм!

(Фон №9-10 - пісня гостей і Киці.)

Пісня гостей і Киці
1. Заспіваймо, друзі, всі
Пісню веселеньку
Про сусідку дорогу,
Киценьку гарненьку.
Ой сусідко молода,
В тебе сукня модна
І будівля гарная,
І сама шикарная.

2. Заспіваймо, друзі, всі
Пісню веселеньку
Про Кицюню молоду,
Хазяйку гарненьку.
Ой сусідко дорога,
Їжа на столі смачна:
Пиріг, борщ і голубці
Всім нам до душі.

3. Рада вам я догодить,
Гості дорогенькі.
За такі ваші слова
Дякую раденько.
Я старалася для вас,
Щоб було все "Вищий клас!"
Ну, а зараз, друзі, всі
Затанцюєм від душі.
(Гості весело танцюють.)

(Фон №11 - вечір.)

Ведуча: Навеселилися доволі,
Ось і вечір вже надворі:
Стали гості прощатися
Та по домівках розбрідатися.

Півник: Наша мила господиня,
Час всім відпочити.
Дозволь, хазяєчко, тебе
До себе запросити.

Свинка: Про мене ви не забувайте,
Обов'язково завітайте.

Козел: Тебе запрошую і я
Покуштувати пирога.

Киця: Обов'язково я прийду,
Хоч в гості часто не ходжу.

Всі гості: Ми гарно вечір провели
І не шкодуєм, що прийшли.
Про нас ти теж не забувай,
Тож до побачення, бувай!

(Фон №12 - усі гості прощаються і збираються розходитися "по домівках.)

Ведуча: Словечко за словечком -
Не скінчити розмов,
А біля каміна вдома
Вже панував... вогонь!?!

(Фон №13 - в хатинці "палає вогонь".)
Киця(злякано): Ой рятуйте, добрі люди,
З полум'я іде біда:
Загорілись мої меблі,
Де вода, вода, вода?

Козел: Не врятуємо добра,
Рятувать себе пора!

Гості(разом): Ми не підемо туди,
Розбігайтесь хто-куди!(тікають геть)

Киця: Що ж мені тепер робити?

Ведуча: Треба пожежним подзвонити.
(до дітей)Як горить щось, треба діти
До пожежних обов'язково подзвонити:
Бачите вогонь чи дим -
Набирайте...Скільки?
Всі діти: 101!
Ведуча: 101 - це найперший номер при безпеці.

(Фон №14-15 -Киця дякує за пораду, дзвонить по телефону.)

Киця: 101 я набираю
І пожежних викликаю:
Алло! Пожежники, це ви?
Негайно приїздіть сюди -
Пожежа в мене, сил нема,
Горить вже хатонька моя.
(Киця вішає слухавку і біжить за лаштунками.)

Ведуча (до дітей): А чи все як слід зробила Киця? Що вона забула назвати?

(Діти відповідають, що Киця не назвала своєї адреси і тому пожежні не знатимуть куди їхати на допомогу.

Ведуча: Правильно, діти. Треба негайно виправити помилку
(Фон №14-15 набирає знову № 101).
Алло! Добрий день!
Пожежа на вулиці Ковбасна сім,
Горить хатинка Киці з майном усім.
Скоріше, скоріше, скоріше сюди,
Мерщій порятуйте від злої біди!

(Фон №16-17 - чути сирену-сигнал тривоги, виїжджає пожежна машина.)

Ведуча: Пролунав сигнал тривоги,
Швидко мчиться по дорозі
Загін пожежників сміливий -
Бережись, вогонь, шкідливий!

Пожежні-тваринки: Ми дужі вогнеборці,
Усі сміливі хлопці.
Куди нас викликають,
Там полум'я зникає!
( Пожежні-тваринки "гасять" полум'я.)
Пісок, вода і вогнегасник -
Ось і полум'я погасло.
("Полум'я" поступово згасає і нарешті зовсім зникає, пожежники з полегшенням зітхають.)

(Фон №18 - хатка згоріла.)
Ведуча: Таки згорів Кицюні дім
І майно, що було в нім.
(Виходить засмучена Киця.)
Киця довго горювала,
В дитсадочок завітала

Киця: Знай, малюче, що з вогнем
Не шуткуй вночі і днем,
Обережний будь завжди
Тоді не знатимеш біди.

(Ведуча закріплює з дітьми правила протипожежної безпеки; діти дають відповідь на поставлені питання.)

Пожежні-тваринки: Всі повинні пам'ятати,
Що з вогнем не можна грати!
Про безпеку треба дбати,
Вогонь без догляду не залишати!

(Фон №16-17 - пожежна машина на прощання дає сигнал і зникає за лаштунками.)

(Фон №19 - кінець вистави.)
Ведуча: Скінчилась наша казка, дійшла вже до кінця,
Сумна у ній розв'язка та Киценька жива.
Бажаю всім здоров’я, веселощів, розваг!
Учіть безпеки друзів, мамусь своїх і тат.
Будьте обережні - нагадую вам знов,
Хай краще вибухає радість і любов!
До побачення!

КІНЕЦЬ

Музыка к "Кошкиному дому":
https://yadi.sk/d/RdKN73z5djgv7

[ЮЛилиана]

Ой, что-то меня "прорвало" на кукольные спектакли! Пошла в отпуск и стала разбирать на компе свои папки. Многое было скачено с соседнего форума на русском языке; некоторые из спектаклей просто стали навязчивой идеей - сделать их на украинском и подобрать к ним муз. оформление. Поэтому сегодня загружаю еще одну очень интересную сказку "Дядько Мишко".

Лялькова вистава "Дядько Мишко"
(за мотивами казки В. Сутєєва)

(Фон №01 - початок вистави, фон на слова Ведучої.)

ВЕДУЧИЙ: Рано-ранесенько сонечко встало,
Доброго ранку усім побажало!
І я вас, дітки, щиро вітаю,
Чудового настрою вам всім бажаю!..
Як чудово в нашім залі,
Ми такого ще не знали!
Осінь в гості вже прийшла,
Дітям казку принесла.
Приготуйте оченята,
Будем казку починати...

(Фон №02 - Казка починається.)

ВЕДУЧИЙ: Тепле літо промайнуло,
Холодом вже потягнуло.
Листя з вітром закружляло,
Усім про осінь нагадало.
Куди не глянеш, друже, оком
Навкруги кипить робота.

(Фон №03 - звучить музика: Заєць порається на городі, співає.)

Пісень Зайчика (-).
Зайчик (співає): Минуло ясне літечко, йде осінь золота.
Вже виросла морквинка й капусточка моя.
Хрумтить тонка пелюсточка біленька, запашна,
Солодка, як цукерочка, капусточка моя.
Солодка, як цукерочка, морквиночка моя.

(Зайчик носить капустку та моркву до своєї нірки. В той же час на ширмі з'являється Ведмідь.)

(Фон №04 - з'являється Ведмідь, йде і співає.)
Пісня Ведмедя (-).
Я по лісі все броджу,
Собі місця не знайду:
Медом вже я ласував
Й під ялинкою лежав.
Та набридло мені спать,
Усі боки вже болять.
Хоч ще сонячні дні,
Але нудно мені.(2р.)

(Ведмідь помічає Зайчика і непомітно підходитьдо нього.)

ВЕДМІДЬ: Привіт зайчику! Чим займаєшся?

ЗАЙЧИК: Ой!?! Здорові були, дядечку Михайло! Капуску зриваю та морквинку копаю.

ВЕДМІДЬ: А навіщо це тобі?

ЗАЙЧИК: Запаси на зиму готую!

ВЕДМІДЬ: Це добре діло, мені ось теж потрібно чим-небудь зайнятися… Може тобі
допомогти?

ЗАЙЧИК: Будь ласка, ставайте поряд!

(Фон №05 - Заєць і Ведмідь працюють.)

(Фон №06 - біжить Їжачок, співає.)
Пісня Їжачка (-).
1. Пих-пих-пих, біжу по лісі
Я - малий Їжак,
На сіренькій спиночці
Голочки стирчать.
Ша-ша-ша, ша-ша-ша -
Голочки є в Їжака!
Шу-шу-шу, шу-шу-шу -
Всім про це я розкажу!

2. Пих-пих-пих, шукаю в лісі
Я гриби смачні.
Заховалися у листі
Мабуть всі вони.
Ша-ша-ша, ша-ша-ша -
Голочки є в Їжака!
Шу-шу-шу, шу-шу-шу -
Всім про це я розкажу!

(Ведмідь помічає Їжачка, звертається до нього.)

ВЕДМІДЬ: Їжачок, ти куди це так поспішаєш?

ЇЖАЧОК: За грибами, треба запаси на зиму робити!

ВЕДМІДЬ: О!?! І мені треба за грибами!

ЇЖАЧОК: Ходімо!

ЗАЙЧИК: Дядечку Михайло, а як же морквинка з капустинкою?

ВЕДМІДЬ: Ну як, як!?! Не чіпляйся! Бачиш, за грибами я пішов! Їжачок, я з тобою!
(йде за Їжачком)
А як збирати ці гриби?

ЇЖАЧОК: Нахиляєшся, траву розгрібаєш, знаходиш гриба і зрізаєш його!

(Фон №06 - Ведмідь та Їжачок збирають гриби, то зникають за ялинками, то знову з'являються на ширмі.)

(Фон №07 - скаче Білка, співає.)

Пісенька Білочки (-).
По деревах все стрибаю,
Стриб-стриб-стриб!
Там горішки я шукаю,
Стриб-стриб-стриб!
Треба їх мені збирати,
До зими вже готуватись.
Бо горішку дуже полюбляю я!
Ля-ля-ля, ля-ля-ля....(стрибаючи по деревах, помічає Ведмедя)

БІЛКА: Дядько Мишко, що це ти все нахиляєшся?

ВЕДМІДЬ: Гриби збираю, а ти чим займаєшся?

БІЛКА: Горіхи на зиму запасаю!

ВЕДМІДЬ: О! Ось це діло! Я теж буду горіхи збирати!

ЇЖАЧОК: Дядьку Мишко, а як же гриби?

ВЕДМІДЬ: Дуже вони мені потрібні твої гриби! Я краще горіхи збирати буду! За ними
не треба нахилятися!

БІЛКА: Дядько Мишко, а у що ви горіхи будете збирати?

ВЕДМІДЬ: А прямо у рота! Ось так! Гам! Гам! (прицмокує, випльовує) Смачно!

(Фон №08 - виходить Кіт, побачивши Ведмедя, лякається!)

ВЕДМІДЬ: Чого лякаєшся?!? Бачиш, я горіхи збираю! А ти що робиш?

КІТ: Я, дядько Михайло, на рибалку йду! Хочу рибки своїм кошенятам принести!

ВЕДМІДЬ: Рибки? Це добре. Я також рибку полюбляю!

КІТ: Ну, тоді ходімо разом! Удвох веселіше!

ВЕДМІДЬ: Ходімо, ходімо, Вусатий!(збирається йти за Котиком)

БІЛКА: Дядьку Мишко, а як же горіхи?

ВЕДМІДЬ: Та що там горіхи?!? От рибка - це діло!

(Фон №09 - назустріч Коту і Ведмедю біжить Коза.)

КОЗА: О, як цікаво!?! Дядько Мишко, ти що кота завів? Якої породи? Гуляєте?

ВЕДМІДЬ: Та нікого я не заводив! Рибалити ми йдемо! Наловимо рибки, насолимо і
буде що взимку їсти.

КОЗА: А навіщо це тобі потрібно? Та цю рибу ловити - тільки гаяти час! Ведмеді взимку
сплять! Може трішки подрімаєш, а я за тобою придивлюся?

ВЕДМІДЬ: І справді, навіщо мені ця риба? Краще ляжу, посплю! А ти, Коза, розбуди
мене через годину!

КОЗА: Та не хвилюй, розбуджу!

(Фон №10 - Ведмідь лягає спати, одразу засинає - хропе. Коза приносить подушку.)

КОЗА: Дядько Мишко (будить)! А, дядько Мишко!

ВЕДМІДЬ: Га? Що? Де? Коли? А… ти Коза, чого треба?

КОЗА: Я, дядько Мишко, ось, тобі подушку принесла! Щоб зручно було!

ВЕДМІДЬ: А, спасибі! (Засинає, хропе)

КОЗА: Дядько Мишко (будить) А, дядько Мишко! Зручноно тобі дядько Мишко?
(Ведмідь спить). Дядько Мишко, зручно?

ВЕДМІДЬ: Коза, дай мені поспати!

КОЗА: Та ти спи, спи, а я тобі казочку розкажу... Жив був Лісовичок зі своєю
Лісовушкою... І було в них п'ять онучат- лісовичат!

ВЕДМІДЬ: Та не треба мені твоїх казок!

КОЗА: Не треба?!? Гаразд, я тоді тобі пісеньку заспіваю! (Співає і колисає ведмедя.)
(Фон №10 - Коза наспівує.)
Баю - баю, баю-баю!
Ти поспи, а я співаю
Про веселих ведмежат,
Що на сонечку лежать! Ме, ме, ме!!!

ВЕДМІДЬ: Тьфу, ти!!! Коза!!! Не дала мені поспати! Так голосно виводиш - Ме!....

КОЗА: Та я ж хотіла як краще! Тобі не вгодиш, дядько Мишко! Та ладно, мені ніколи,
піду! (Уходить)

(Фон №11 - Коза йде за лаштунки.)

ВЕДМІДЬ: Чим же мені зайнятися?(міркує) О! Чую хтось сюди йде! Цікаво, хто?

(Фон №12 - з'являється Лисичка.)

ЛИСИЧКА: Доброго дня, дядечку Михайло!

ВЕДМІДЬ: Доброго дня!(важко зітхає)

ЛИСИЧКА: І чому ти такий засмучений?

ВЕДМІДЬ: Та от, не знаю яким би ділом мені зайнятися ...

ЛИСИЧКА: А ти собі дім збудуй. В барлозі мабуть прохолодно взимку?!?

ВЕДМІДЬ: Точно, треба мені дім збудувати! Ось тільки не вімю я!

ЛИСИЧКА: А чого там вміти: береш деревину, складаєш одну на одну і виходить дім.
Спробуй хоча б одне діло довести до кінця!

ВЕДМІДЬ: А що? І спробую!

(Фон №13 - Ведмідь будує собі дім, навколо нього збираються звірі.)

ЗВІРІ: Який гарний будиночок у тебе, дядечку Михайло, виходить! Молодець!

ВЕДМІДЬ: Ну ось що вийшло!(хизується своєю роботою) Я за усякі справи брався та з
пустими лапами залишався! А потрібно було лише одне діло до кінця довести,
як слід!
(Фон №14 - Ведмідь запрошує усіх на новосілля; фон на слова Ведучої.)
Вийшов дім у мене гарний
Та не гаятимо часу марно:
Новосілля будемо ми відмічати,
Тож запрошую усіх до своєї хати!
Приходьте на обід і ви швидше -(до дітей)
Познайомимося ближче.
Буде в нас густий куліш
І з горіхами пиріг.
Всіх вас, друзі прихороші,
Я запрошую у гості!

ВЕДУЧИЙ: Всі щасливі та веселі
Поспішають до оселі.

(Усі герої заходять у хатку Ведмедя.)

(Фон №15 - на слова Ведучої.)

ВЕДУЧИЙ: Як яскраві зірки, очі засвітились
І наша казочка сьогодні закінчилась...
Та не треба, друзі, дуже сумувати,
Знову разом до казки ми будем поспішати!
В гості казка завітає, як прийде розваги час,
Та веселий добрий настрій не залишить більше нас!

(Фон №16 - кінець казки.)

КІНЕЦЬ

Это музыкальное оформление.
https://yadi.sk/d/7e7SubRNdPmin

[ЮЛилиана]

Девочки! Спасибо за хорошие слова в мой адрес! Мне очень приятно, что Вам понравились мои работы.Сегодня хочу выставить еще один кукольный, который только что доделала.

"Мур-ко-ква"
або
"Чому морквинку називають морквинкою?"

Дійові особи: Автор, ляльки - дідусь, онучка, півник, кіт, жабка, горобець, ворона.

(Фон №01 - вихід-привітання Автора.)
Автор: Добрий день, мої малятка,
Любі хлопчики й дiвчатка!
Ми всі радіємо - й дорослі, й діти,
Бо холод і зима набридли вже.
Тож приготуйтеся - весняна казка
За мить тут перед нами оживе...

(Фон №02 - початок казки.)

Автор: Навкруги яскраві барви,
Бо Весна дістала фарби.
Розмальовує дерева,
Луки, ліс, траву зеленим.
І про квіти не забула -
Різних кольорів сипнула.
Пташки весело співають -
Весну-красну прославляють...

(Фон №03 - вилітає Ворона.)

Ворона: Кар-кар-кар! Є новина:
В наш край прийшла Весна-красна!
(Помічає дітей) Добрий день, малята!(Діти вітаються.) Які ви виховані і чемні!
Добре знаєте, що при зустрічі треба вітатися.

(Фон №04 - з'являється Горобчик, стрибає по ширмі, не помічаючи Ворони.)

Ворона: Кар-кар! Добрий день, Горобчику! Добрий день!

Горобець: Угу!( стурбовано ганяє по ширмі)

Ворона: Ей! Добрий день, тобі говорю! Хіба ти не знаєш, що при зустрічі потрібно
вітатися?

Горобець (щось випльовуючи): Тьфу ти! Та на тобі, "Добрий день!" Ой!?! Ну, от!
(плаче) . Із-за твого "Добрий день!" зернятко впустив! Я його знайшов на
доріжці, воно у мене в дзьобику лежало. А теперь я це зернятко загубив! (плаче)

Ворона: Пробач мене, будь ласка! Я ж не знала, що у тебе в дзьобику було. Давай я тобі
допоможу твоє зернятко відшукати.

(Фон №05 - Горобець і Ворона шукають зернятко.)

Горобець Ніяк його не знайти!?! Чуєш, Ворона, здається хтось сюди йде! Швидше
ховаємося - летимо!
(Птахи летять геть.)

(Фон №06 - з'являється Дідусь, співає.)
Пісня Діда.
Дід: Дід старий я, та дарма.
Та дарма!
Сила в мене ще й яка.
Ще й яка!
На город йду працювати,
Собі овочі саджати -
Буде взимку чим смачним поласувать.
(Дід "копає", наспівуючи собі під ніс; помічає зернятко.)

Дід: О, насінинка!?! Такої я раніше не бачив. Біленька...плоскенька... Посаджу -но я її та
подивлюся, що з неї виросте. (саджає) Тепер її треба полити... Піду водиці принесу...
(Дід уходить)

(Фон №07 - з'являються птахи.)

Горобець: УУУУ, закопав моє зернятко!

Ворона: Давай його вириємо!

Воробей: Давай!

(Фон №08 - птахи починають шукати насіннячко і поступово зникають.)

(Фон №09 - виходить Півник, співає.)

Пісня Півника.
Півник: Я веселий півник, півник-співунець!
На голівці в мене червоний гребінець.
Пісеньку співаю голосно таку:
Ку-ку-рі-ку, ку, ку! Ку-ку-рі-ку-ку!
(Фон №10 - з'являються птахи,"копають".)

Півник: А що ви тут шукаєте?

Горобець: Моє зернятко. Я його загубив, а Дід знайшов та закопав у землю.

Півник: Ай-ай-ай, як не добре, що закопав! Я вам допоможу його відшукати.
(Усі разом шукають зернятко і поступово зникають.)

(Фон №11 - з'являється Жабка.)
Жабка: Ква-ква-ква! Я жабка-пострибушка, зелененьке брюшко. Ква!

(Фон №12 - з'являється Горобець і Півник.)

Жабка: Ква-ква-ква! А що ви тут робите?

Півник: Куд-ку-дах-тах-тах! Зернятко шукаємо: Горобець його загубив, а ми
допомагаємо йому шукати.

Жабка: Ква! Я теж хочу вам допомогти шукати!

(Фон №12 - усі разом шукають зернятко і поступово зникають.)

(Фон №13 - з'являється Кіт.)
Пісня Котика.
Ходжу-походжаю всюди я,
Ох і гарна пісенька моя.
Кращий я співак на все село,
В світі ще такого не було.
Я до співу маю добрий хист,
В мене гарний і пухнастий хвіст.
Де ж ви, де ж ви, слухачі мої?
Поспішайте, можу десь піти.
(Зупиняється і голосно із задоволенням нявкотить - співає. З'являються пташки і Жабка. Кіт лякається від несподіванки, підскакує, а потім уважно дивиться, що вони роблять.)

Котик: Що ви тут робите?

Жабка: Ква! Зернятко шукаємо: Горобець його загубив, а ми допомагаємо йому шукати.

Котик: А можна і я вам допоможу?

Горобець: Ну звичайно можна! Разом веселіше!

Півник: Куд-ку-дах-тах-тах! Чуєте, знову Дід сюди йде, ховайтеся скоріше!

(Фон №14 - з'являється Дідусь з лійкою, співає.)
Пісня Діда.
Дід: Дід старий я, та дарма.
Та дарма!
Сила в мене ще й яка.
Ще й яка!
На город йду працювати,
Овочі всі поливати -
Буде взимку чим смачним поласувать.

Дід: Та де ж це я його закопав? Ага, ось тут. Поллю насінинку, водички не пожалкую
(поливає).Тепер буду ходити й доглядати за нею: бур'яни полоти і поливати. Ну що,
усе зробив, тепер можна і відпочити.

(Фон №15 - Дідусь йде, а знову з'являється тваринки.)

Горобець: Що ж тепер робити? Як зернятко дістати?

Півник: А давайте зернятко в земелі рости залишимо і подивимося, що з нього виросте!

Жабка: Ква! Давайте! І принесемо водиці в лапках та клювиках та ще краще поллємо
зернятко.

Всі: Давайте!

(Фон №16 - тваринки по черзі поливають зернятко та примовляють, щоб воно швидше виростало.)

Півник: Рости, зернятко, проростай,
Великим швидше виростай!

Котик: Великим-привеликим!
Жабка: Смачним, соком налитий!

Горобець: Великим та смачним,
На радість нам усім!

(Фон №17 - на слова Автора.)
Автор: От і настало спекотне літечко. Сонечко сильніше припікає -
Усе навколо зеленіє, розквітає.
І наше зернятко росло собі на грядкі,
У діда на городі було усе в порядку.
(Дід ходить полоти город, а тваринки його поливати.)
Подивіться, дивина -
Виросла городина:
(З'являється велике довге листя)
Не капуста, не буряк...
Як це овоч зветься? Як?

(Фон №17 (продовження) - виходить Дідусь, бурмоче собі під ніс пісеньку, йде на город, помічає рослинність.)

Дід: Оце так!?! Та що за овоч у мене на городі виріс? Дай поміркую…. (чухає
потилицю). Як мені овоч цей назвати? ... Васько! Кс-кс-кс! Васька-кіт, йди-но
сюди! Як мені овоч назвати?

(Фон №18 - прибігає, нявкаючи, Кіт.)
Кіт: Мур-мур!

Дід: Ото ще скажеш! Мур!?! Що за овоч - мур?... Петрусю - півнику, ходи-но сюди! Ціп-
ціп-ціп!

(Фон №19 - біжить до Діда Півник.)

Дід: Друже, допоможи мені овоч назвати!

Півник: Ко-ко!

Дід:Не підходить! Що за овоч - ко-ко? Не підходить.

(Фон №20 - з кущів в цей час вилазить Жабка.)
Жабка: Ква-ква!

Дід: Ще краще - ква-ква! І це не підходить, усе не те...
(Дід сідає на пеньочок і міркує, тваринки поруч.)

Дід: Охо-хо! Думу думаю свою, як я овоч свій назву?!?.. О! постривай, постривай! Як ви
сказали - "Мур-мур-ко-ко-ква-ква"? От пуста голова! Мур-ко-ква! Ха-ха - мур-ко-
ква! (Дід сміється, зявляється онучка.)

(Фон №21 - виходить Онука.)
Онука: Здоровенький бувай, Дідусю! Ти чого смієшся?

Дід: Онука!?! Онучка рідненька до мене приїхала! А сміюся я над назвою: посадив я
насінинку, а з неї ось який чудо-овоч виріс! (показує на овоч) Назвав я його "Мур-
ко-ква"! А допомогли мені придумати назву кіт-Васько, Петрусь - півник, Жабка-
квакушка.

Онука: Ха-ха-ха-ха- " Мур-ко-ква"! Ото смішно! Можна язика зламати! А, може просто
"морквинкою" назвати?

Дід: А що? Нічого звучить! Солодка назва вийшла! Молодець, онучко! Ходімо, я тебе
молочком з дороги пригощу, а ти мені про маму з татусем розкажеш.

Онука: А я тобі, Дідусю, ще гостинців привезла.

Дід: Дякую, онученько!

(Фон №22 - усі герої вистави співають на мел."Городня-хороводна".)
Пісня героїв.
Свій город у нас є,
Там морквиночка росте.
Дома ви не сидіть,
А до нас поспішіть.
Будет борщ і салат!
Не морвина - просто клад:
І довгенька, і гладка,
І солодка, і смачна.

або

(Фон №23 -пісня героїв на мел. "Як же нам та й не радіти".)
Пісня героїв.
1. Як же нам та й не радіти,
Як не веселитись!?!
Урожай у нас хороший -
Любо подивитись!
Ой, дана-дана-дана,
Любо подивитись! (2р.)

2. Чудо-овоча на світі
Ще і не бувало,
Був спрочатку він мур-ко-ква,
А морвинкой стала!
Ой, дана-дана-дана,
А морвинкой стала!(2р.)
(Всі герої лялькового дійства під музику йдуть за лаштунки.)

(Фон №24 - фон на слова автора, кінець вистави.)
Автор: Всі на славу працювали:
І садили й поливали.
Виросло в городі диво,
Що й зірвати неможливо.
Треба всім перепочити,
Щоб пізніше борщ зварити.
Ну, а з вам час прощатись -
На погулянку збиратись!
Є казок у нас багато,
До нових зустрічей, малята!

КІНЕЦЬ

А это музыкальное оформление к кукольному "Мур-ко-ква".
В архиве тоже есть печатный текст сказки. Я думаю, детям должна она понравится.:aga:

https://yadi.sk/d/W61I6MS9hPkad

[ЮЛилиана]

Пару лет назад в этой теме юлисанна на странице 10 в сообщении 138 выставляла сценарий "Казки про гарбузову кашу". Сказка мне понравилась и я ее отложила в отдельную папку для подбора музыки. Еще на мой выбор повлияло то, что на нашем форуме девченки выставили фото атрибута к осеннему празднику - тыквы (такая классная:ok:). По-моему это была катя98 , если не ошибаюсь. Чуть переделав сценарий под себя, у меня появился новый кукольный театр и не только. Девочки! Как практика показала, из кукольного можно сделать драмматизацию сказки с детками на Тиждень казки.

Казка про гарбузову кашу

Дійові особи: Ведмедик, Вовк, Лисиця, Заєць.

(Фон №01 - звучить пісня "У казковім лісі", діти заходять до залу, сідають на стільці. Наперед виходить Ведуча-казкарка.)

Казкарка: Знов весела дітвора
В дитсадок прийшла уся!?!
Добрий день, вітаю вас,
Настає дозвілля час!
Ми на вас давно чекали -
Казки нові готували.
Ви любите слухати, я знаю-
Сидіть тихенько, а я починаю...

(Фон №02 - початок казки.)
Казкарка: Раз навесні, коли берізки
Пухкі сережки одягли,
Коли дрібні зелені бризки
Так рясно на гілля лягли,
Ведмедик вийшов погуляти
Та щось потрапило під лапи...

(Фон №03 - Ведмедик з'являється на галявині, дивується красою весняного лісу, нюхає квіти, слухає спів пташок.)

(Фон №04 - Ведмідь несподівано зойкає.)

Ведмедик (сам до себе): Ой-ой, що це?(нахиляється і піднімає насінину, роздивляється її)
Що це воно таке? У кого б запитати?

(Фон №05- у справах поспішає Лисичка і навіть не дивиться на Ведмедика.)

Ведмедик: Лисичко, ти не знаєш що це таке?

Лисиця: Не знаю, не знаю! Це мене не цікавить!(біжить далі, не зупиняючись)

Ведмедик: Бач яка, навіть і глянути не захотіла! Хто б мені зміг сказати, що це таке я
знайшов?

(Фон №06 - з'являється сердитий Вовк.)

Ведмедик: Вовчику - братику, ти не знаєш що це я знайшов?

Вовк (йде не зупиняючись): Я такими дрібницями не цікавлюся! (Але потім схаменувся).
Ану дай, я скуштую! (Пробує на зуба) Тьфу, тай погане ж яке!

(Вовк плюється і йде за лаштунки весь час витираючи язика. Ведмедик задумано стоїть на галявині, коли це Заєць несе капустину розсаду).

(Фон №07 - виходить Зайчик із розсадою.)

Ведмедик: Зайчику, ти не знаєш, що це я знайшов?

Заєць (зупиняються і розглядає уважно насінину): Знаю! Це гарбузове насіння.

Ведмедик: А що з ним робити?

Заєць: Посади. З нього виросте вели-и-и-кий гарбуз.

Ведмедик: А він добрий?

Заєць: Я на городах буваю і такі гарбузи куштував. А ще смачніша гарбузова каша.

Ведмедик: А гарбузова каша теж росте?

Заєць: Ні, її треба варити.

Ведмедик: А як?

Заєць: Піди в село, стань під вікном тихенько і слухай, як господині про свої справи
говоритимуть. От і дізнаєшся. А тепер піду я, бо мені треба капусту саджати.
(Зайчик біжить далі.)

Казкарка: Надумав Ведмедик посадити гарбузове насіння. Відміряв грядку на галявині, знайшов
лопату. Граблі, сапку і розпочав роботу...
(Фон №08 - Ведмедик працює.)
Побачила Лисичка, що Ведмедик працює, і взяла її цікавість? Для чого він це робить?

(Фон №09 - поява Лисички, яка здаля спостерігала за Ведмедиком.)
Лисиця (підходить до Ведмедика): Ну що, копаєш?
Ведмедик: Копаю. Допоможи мені!
Лисиця: Де ти бачив, щоб лисиці копали?
Ведмідь: Я хочу гарбузової каші. Допоможи мені, а я дам тобі скуштувати каші!

Лисиця: Ні, не хочу! Це мені не цікаво! (Сама до себе) Я й так у тебе видурю.(Біжить геть.)

(Фон №10 - Ведмедик працює, виконує усі дії,про які говорить ведуча.)

Казкарка: Копає ведмедик сам. Хоч і важко, зате радісно - виросте гарбуз, буде каша. Скопав
грядку, взяв граблі, почав скородити. Коли, бачить, Вовк іде.

(Фон №11 - поява Вовка.)
Вовк (підійшов до Ведмедика і кинув зухвало): Скородиш?

Ведмедик: Ага! Допоможи мені! Виросте гарбуз, зварю гарбузової каші і дам тобі покуштувати.

Вовк: Ще чого!?! Якби тут м'ясо виросло! (махає лапою і тікає за лаштунки.)

(Фон №12 - Ведмедик працює, виконує усі дії,про які говорить ведуча. Йде за лаштунки.)

Казкарка: Заскородив Ведмедик грядку, посіяв насіння гарбузове. Зійшло воно, і став рости
гарбуз. Усе літо доглядав свою грядку Ведмедик. Одного дня він прийшов глянути на
свою грядку і здивувався.

(Фон №13 - виходить Ведмедик.)
Ведмедик. Ого, який гарбуз виріс! Та й великий же! (піднімає величезного гарбуза.)
Піду тепер у село і послухаю, як варити кашу.

(Ведмедик підходить до "села", зазирає у вікна, прислухається; біжить до своєї хатинки, вибирає самого великого горщика і заходить в барліг.)

(Фон №14 - чути звуки пихтіння і цокоту кришки - вариться каша. З'являються Вовк з Лисичкою, принюхуються до повітря біля хатинки Ведмедика, заглядають у вікна.)

Казкарка: Дізнався Ведмедик, як варити гарбузову кашу. Зварив і собі - пахне каша на весь ліс.
Почули той запах і Лисиця з Вовком. Прибігли до Ведмедикової хатки, а господар їх
не запрошує: гарбузовою кашею не пригощає. Бачать вони, що не попробувати їм
гарбузової каші. А хочеться ж! Вирішила Лисичка сама в хатку піти.

(Фон №15 - поява Лисички.)
Лисиця: Добрий день, Ведмедику! Який ти господар славний! А це…це каша так пахне? Тай
добра ж вона, мабуть?

Ведмедик: А хіба це тобі цікаво? (Відповів Ведмедик, навіть не глянувши на Лисичку).

(Лисичка зніяковіло задкує до кущів, де сидить Вовк.)

Вовк: Ну що, смачна каша? Ти її скуштувала?

Лисичка: Ні, навіть язичком не лизнула! Жаднюга Ведмедик!

Вовк: Давай я спробую, може мені пощастить!

(Фон №16 - вирішив Вовк спробувати, щастя, підходить до хатки Ведмедика.)

Вовк: Ну що, приятелю, каші зварив?

Ведмедик: Зварив!

Вовк: І добра?

Ведмедик: Для тебе - ні , якби ж це було м'ясо!

(Вовк зніяковіло задкує до кущів, де сидить Лисичка; перемовляються, радяться один з одним.)

Казкарка: Облизнулися Лисичка з Вовком, але надії не втрачають - може, якось вдасться каші
покуштувати. Вирішили знайти Зайця і послати його в хату до Ведмедика.

(Фон №17 - Лисичка з Вовчиком йдуть геть; потім знову з'являються з іншого боку ширми, але вже із Зайчиком.)

Лисиця: Слухай, Зайчику! Треба у Ведмедика кашу вкрасти.

Заєць: Е ні! Я цього робити не буду.

Лисиця: Ну, придумай, як видурити у Ведмедя кашу!

Заєць: Я не вмію і не хочу!

Лисиця: Що ти за такий, що не можеш Ведмедя обдурити! Піди, поклич його на прогулянку, а
ми горщик тим часом вкрадемо і тобі каші дамо. А якщо не погодишся... То я тебе...
Гам-гам!

Заєць (злякано): Ну, добре-добре! Не треба мене лякати! Зроблю все,що вам хочеться.

(Фон №18 - Зайчик повільно йде у напрямку до ведмедикової хатинки, розмірковує.)
От, які! Не буде ж по-їхньому!

Заєць: Добрий день, Ведмедику! Там Лисиця з Вовком хочуть у тебе горщик з гарбузовою
кашею вкрасти. Кажуть, щоб я тебе на прогулянку виманив.

Ведмедик: От, ледацюги, що надумали! Але не біда, сідай зі мною кашу їсти.

Заєць: Так я ж тобі не допомагав!

Ведмедик: Ти добру пораду дав. А добра порада над усе дорожча!

(Фон №19 - Ведмедик і Зайчик зникають в хатинці. Знову виходять облизуються, виконують усі дії, про які говорить ведуча.)
Казкарка: Поласував Ведмедик і Зайчик кашею. Потім узяв Ведмедик аркуш паперу, ручку,
щось написав і вкинув аркуш паперу у горщик.
Ведмедик: А це - тим неробам!

(Зайчик виймає записку, читає і сміється.)
Заєць: Оце ти добре придумав!

Ведмедик: Пішли Зайчику на прогулянку! Після доброго обіду і прогулятися можна.
(Йдуть геть - фон №19.)

(Фон №20 - на слова ведучої.)
Казкарка: Довго Лисиця з Вовком сперечалися, кому по кашу лізти в хатку. Поліз Вовк: взяв
горщик, вибрався з хати... А Лисичка тут як тут.

Лисиця: Дай я перша попробую!

Вовк: Ні, я! Бо я вкрав!

Лисиця. Ні, дай я бо, я придумала!

(Відняла Лисичка горщик, засунула туди лапку і сторопіла.)

(Фон №21)
Лисиця: Тут каші немає!?! Ось тільки листок і щось в ньому написано… Читай!

Вовк: Читай ти, ти в школі краще вчилась.

Лисиця: Ну гаразд, давай прочитаю!(Читає)"Хто не працює, той не їсть!" Жаднюга-
Ведмедик! Жаднюга!

(Фон №22 - Лисичка розлючено кидає горщика на землю і йде з Вовком геть, облизнувшись.)

(Фон №23 - на слова ведучої.)
Казкарка: Казка може і сумна
Та мораль у ній одна:
Щоб гарбузову кашу куштувати
Потрібно ще й допомагати!
Пенять на себе треба Вовку і Лисиці -
Обманом діяти геть не годиться!
Ну, а зараз - прощавайте,
Нової зустрічі чекайте!

(Фон №24 - кінець вистави.)

КІНЕЦЬ

[Pina]

Лялькова вистава "Поросятко Чок". Музика і текст
https://yadi.sk/d/z7L2zVWTX4hzA

[Валя Муза]

Цю казку часто інсценують у дитячих садочках. Для ознайомлення з нею можна використати цю відео-розповідь.


http://www.youtube.com/watch?v=IRD3tDbRL8Q

[T.Rimma]

Доброго вечора. З кількох сценаріїв "зібрала" ось таку "Червону шапочку на новий лад" ( дякую всім чиї сценарії використала.) Може ще кому знадобиться.
- 1 -
ВЕДУЧА: Шановні гості! Слухайте, будь-ласка!
Є чудова, давня-давня казка!
Вам цю казку ми розкажемо
І сьгогодні тут покажемо.

Ведуча. У хатинці біля річки, стоїть хатка невеличка,
Тут живе з матусею дівчинка маленька,
І Червоною Шапочкою кличе її ненькаю.
Працьовиті вони дуже, до роботи не байдужі.
В літку ягідки збирають, в осени листочки прибирають,
В зимку в сніжки вони грають, а на весні сонечко піснею вітають.

(виходить мама)
Мама. Ой! Гарненька ж в мене донечка!
Виглядає у віконечко.
Веселу пісеньку співає
Та подружок виглядає.
Пісня «Заметушечка».

Мама. Буду доню прикрашати,
Віночок чарівний дарувати,
Щоб була вона красива,
Як весняночка грайлива.
Нумо, подружки, прийдіть
Мені віночок зібрати допоможіть.
Танок «Віночок».

Мама. Ось тобі віночок, люба,
Він із квітів чарівних,
Як одягнеш його , мила,
Зразу станеш ти щаслива.

Ч.Ш. Ой, яка я гарна стала,
А вродлива, наче пава.
Настрій в мене пречудовий,
Бо віночок цей казковий.

Мама. Доню, швидше до бабусі ти біжи,
Пиріжки, старенькиій віднеси.
Тільки у лісі ти не гуляй,
За кущі високі ти не забігай.
Та гляди, додому щоб прийшла в обід.

Ч.Ш. Прощавай, матусю, я не забарюся.
Віднесу я пиріжки, і в обід вернуся.

( дівчинка біжить, зявляється квітка)
- 2 -
Квітка. Я квіточка гарненька,
У лісі тут зростаю,
Своєю красою цей ліс прикрашаю.
Збирайтеся сестриці, ось тут на травицю,
Виходьте з долини, погожої днини.
Будем танцювати, у танку кружляти.
Танок «Квітів».

Квітка. Чую в лісі хтось іде,
Дзвінко пісеньку веде.
Щож тепер робити,
Заховаємося, квіти.
( виходять мухомори танцюють, ховаються)

Ч.Ш. Який чудовий ліс! Які гарні квіти!
Ой, що це ? Хто це ? (звертається до гриба)

Мухомор. Хто мене у казці забуває?
Я ж червона Шапочка лісова!
Як вовчиська лютого зустріну,
Попрошусь до нього у корзину!

Ч.Ш. Яка ж ти Червона Шапочка? Це я – Червона Шапочка! Я тебе знайшла, то ти до мене у кошик залазь!

Мухомор: Хі-хі! Ти Червона Шапочка і я Червона Шапочка. То ми з тобою родичі!

Ч.Ш. Які ми з тобою родичі? От з’їм тебе, будуть тобі родичі!

Мухомор: Та ти не знаєш, що я за гриб!

Ч.Ш. Ні!

Мухомор: Та я гриб для мух і для краси! А хто мене захоче з’їсти, тому до лікаря прийдеться бігти!

Ч.Ш. Ну, коли так, то сиди собі тихцем і не показуйся ніде. А я піду собі далі.

( З’являються 2 вовки, великий і малий)
Вел. Вовк: Це Шапочки Червоної сліди.
Біжи, і приведи її сюди.
А це – сліди мисливців,
Дивись не переплутай ці сліди.
Давай біжи вже!
( малий вовк біжить по мисливському сліду)
Стій! Куди! ( Хапає його за хвіст)
Мал.Вовк: Ну що знов?


- 3 –
Вел.Вовк: Та не туди побіг!

Мал.Вовк: А куди?

Вел. Вовк: Та туди треба, туди!
( вовки розбігаються, виходить Ч.Ш.)

Ч.Ш. Ау, Ау! Що ж робити, не збагну!
Як шукала я грибочки – заблукала у лісочку… ( плаче)

Зайчик: Що за шум, що за гам,
Справжній, справжній тарарам!

Ч.Ш. Милі Зайчики-Вуханьчики,
Добре, що я вас зустріла!
Бо іду я вже давненько –
Мабуть, заблудила.

Зайчик: Ми тобі допоможем.
А щоб тебе розвеселити,
Хочем тобі пісню заспівати.

Пісня Зайців. ( виходять вовки)

В.Вовк: Хто тупоче, хто кричить.
Аааа, це ви бешкетники, краще помовчіть.
Ох розсердили мене, просто так це не мине.

Зайчик: Ой, це лихо, це біда,
Розбігайтесь, хто куда.

В. Вовк: Добоий день, дівчинко. Куди йдеш?

Ч.Ш. Добрий день вовчику! До бабусі іду, гостинці несу.

М.Вовк: А де живе твоя бабуся?

Ч.Ш. Он за тією високою горою, за дрімучим лісом, за бистрою річечкою і стоїть її хатинка.

В.Вовк: Ну, то ми тебе Червона Шапочко відпускаєм,
Бо, по-правді, дуже-дуже поспішаєм.

Ч.Ш. Хто ж це до нас іде чи то котиться.
Ой, Колобочку, який ти рум’яний і гарненький! Так і хочеться тебе з’їсти!

Колобок: Е ні! Я зачерствів.Зуби поламаєш. Краще я тобі пісеньку заспіваю.
Пісня Колобка.

Колобок: Ой, я чув, що вовк хоче твою бабусю з’їсти. Пішли рятувати.

- 4 –
Ч.Ш. Ні, я вовка обманула, показала дорогу в інший бік.

Лисиця: Ой, старий знайомий! Колобок! Я тебе з’їм!

Колобок: Не їж мене, бо зуби поламаєш. А ти така красива сьогодні, краще пісеньку нам заспівай.

Пісня Лисички. ( лисичка танцює і всі виходять. З’являється бабуся. )

Бабуся: У бабусі руки вмілі, а казки чудові, милі.
Миготять в повітрі спиці, за клубочком скаче киця.
А нитки все в’ються, в’ються,
А казки рікою ллються. ( чути стукіт в двері)
Потягни, дитино, за мотузочку - двері відчиняться.
( Забігає вовк)

В.Вовк: Щось бабусю ти змарніла…
Чи ти часом не хворіла?
Бабуся: Ой, хворію, ой,болію, ой не їм, не п’ю, марнію.
Схудла я, кістлява стало, мені їжа – не цікава.

В.Вовк: Шо, бабцю?

Бабуся: ( кричить вовкові на вухо)
Кажу, негожа стала, ось лежу під покривалом.
А тепер візьми лопату і скопай бабусі грядку.

В.Вовк: (пошепки) Ось закінчу справу і з’їм її.
( скопав, сів на килимок, відхекується)

Бабуся: Ніколи сидіти, час тобі по воду бігти.
(вовк бігає декілька раз з відрами, падає від утоми, намагається повзти на колінах)

В.Вовк: Щось роботи забагато, треба, мабуть, утікати.
Мисливець: Стій, не з місця, на рахунок три –
Ти піднімеш лапи догори.
Один,два…
( вибігає Ч.Ш. і звірята, захищають вовка)

Ч.Ш. Ні-ні, його не слід вбивати,
Вовка треба перевиховати.

В.Вовк: Перевиховайте мене, прошу.
Я буду добрий, чемний і хороший.
Я ж не їм бабусь, я так – жартую,
А про дівчинку у шапці ( в віночку) вперше чую.
Ось синок у мене є (гукає) – Синочок!
Вчу його варити смачний борщик. (малий вовк згідно киває)

( виходить мама)

- 5 –
Мама: Ось послухай-но, вовчисько,
Покидай шахрайські звички.
Починай добро творити,
З усіма у дружбі жити.

В.Вовк: Все це … непорозуміння,
Ми дуже милі й лагідні створіння.
І не думали бабусю ми чіпати
Будем їй завжди допомагати.

Мама: Так от вовчики оці
Стали просто молодці!
Тож давайте з вами дружно ми таночок заведем,
А тобі всі до бабусі їсти пиріжки підем.

Танок «

Ведуча. Ось і казочка скінчилась,
Дівчинка до дому не забарилась.
Друзів в гості погукала, смачними пирогами пригощала.

[sveta_power]

Оновила ссилку ОСІННЯ "ТЕАТРАЛІЗАЦІЯ РІПКА"

Сценарій був зібраний з нашого форуму + муз.підборка Диск https://yadi.sk/d/4cPVT22xcscYe

[sveta_power]

Театральна діяльність гурткова робота друкований матеріал, матеріал з районного семінар-практикуму...

https://yadi.sk/d/B9XqBg2Ocsd6s

[ЮЛилиана]

Наконец - то закончила перевод и подборку музыки к кукольному спектаклю "Снежное чудо" Ирины Холодной, который увидала в ЮТЮБЕ. Сделать этот кукольный на украинском языке стало для меня навязчивой идеей, поэтому без промедления взялась за работу. Что у меня получилось судить вам, дорогие коллеги. Хочется верить, что для наших малявок эта сказка будет понятной и интересной.

Снігове чудо
(лялькова вистава)

Дійові особи: дорослі - Казкарка, Метелиця; ляльки - Сніговик, дівчинка і хлопчик, сорока, зайчик,Баба-Яга, котик і песик, мишка, пташка-снігурик, білочка, лисичка, сонечко.

(Ширма оформлена під зимовий ліс.)

(Фон №01 - організаційний момент, вихід ведучої - Казкарки.)

Казкарка: Знов весела дітвора
В дитсадок прийшла уся!?!
Добрий день, вітаю вас,
Настає дозвілля час!
Ми на вас давно чекали -
Казки нові готували.
Ви любите слухати, я знаю-
Сидіть тихенько, а я починаю...

(Фон №02 - початок казки.)
Казкарка: Сьогодні я розкажу вам казку про любов, яку Господь дає усім-усім на світі. Щасливий той, у кого в серці живе любов. У кого є любов, той нічого не боїться, як наш маленький сніговий герой... Він народився в далекому-далекому лісі, коли вночі у цей ліс зазирнула Метелиця...
(Фон №03 - шум заметілі.)
Вона кружляла поміж ялинок, розкидала снігові заметілі, будувала величезні кучугури.
(Фон №04 - танок - поява Метелиці.)

Казкарка: Цілу ніч Метелиця танцювала, до ранку вона затихла... Навкруги все стало білим-білим - постаралась Метелиця на славу. Але, що це? На галявині край лісу з'явився незвичайний пагорб (намет). Він дуже схожий на Сніговичка. (З'являється Сорока). Тільки Сорока-Білобока літає навкруги снігового чуда і з цікавістю розглядає його.

(Фон №05 - вилітає Сорока.)
Сорока: Чудо! Чудо! Треба негайно про це розповісти друзям. Чудо! Друзі! Всі, сюди! В лісі чудо!(зникає)

(Фон №06 - з'являються з різних сторін ширми діти (хлопчик і дівчинка), вони грають у сніжки, сміються.)
Дівчинка: Оце так, скільки снігу!?! Олексію, Олексію, давай в сніжки пограємо! Ось тобі сніжка, лови!

Хлопчик: А це тобі, Оленко! (кидає сніжкою у відповідь)

Дівчинка: Не попав, не попав! Ось тобі, ось тобі сніжкою! Ой?!? Олексійку, подивися - здається тут Сніговичок! Тільки його потрібно трішки підправити.

Хлопчик: Так,твоя правда. Йому треба зробити носика з морквинки, ось так (доробляють Сніговичка).

Дівчинка: Оце так! Олексійку, як здорово у нас виходить! А на голову йому давай шапочку (відерце) надінемо!

(Фон №07 - з'являється "готовий Сніговикок". Діти співають пісню.)
Пісня про Сніговичка.
Сніговик у нас з'явився у дворі,
Цікавіше стало жити дітворі.
Ніс морквинка, рот червоний аж до вух,
Малюкам дарує радість, новий друг.
А коли настане нічка
І народ давно засне
Сніговик моргне очами,
Посміхнеться й оживе.
Стане він мітлою швидко
Тротуари підмітать
Та наспівуючи пісню,
Сніг гарненько прибирать.

Дівчинка: Ото чудовий вийшов у нас Сніговичок - просто чудо! Ходімо швидше бабусі розкажемо про нього, ходімо! (Зникають в одній стороні.)

(Фон №08 - чарівна музика, Сніговичок оживає.)

Сніговик: О-о-ой, здається я народився! О-о-ой! Як хороше на білому світі (з'являється Метелиця) Спасибі тобі, Метелиця, що зліпила мене з білого сніжка! Я - Сніговичок! (танцює і співає)

(Фон №09 - вибігає Зайчик, наспівує пісенку.)

Пісенька Зайчика.
Я маленький зайчик- молодець,
Не страшить мене вже вітерець.
Шубку маю дуже теплу,
Білу-білу, хутряну,
Не помітним став для звірів
Я - зайчатко, на снігу.

(Фон № 10 - вилітає Сорока.)
Сорока: Добрий день, Зайчику! Добрий день!

Зайчик: Привіт Білобоко! Ну, чого прилетіла? Що таке важливе ти хочеш мені розповісти?

Сорока: Ти знаєш, я бачила чудо?!? Кар, там на лісовій галявині з'явився новачок - біленький і кругленький, гарненький такий.

Зайчик: Ой, як цікаво! І що тепер треба робити?

Сорока: Кар, як що робити !?! Ходімо швидше за песиком Пуфом і котиком Пафом. Покажемо їм це незвичайне біле чудо.

Зайчик: Добре, ходімо! (Зникають зі сцени.)

(Фон №11 - з'являється Баба-Яга, співає пісеньку, картавить, погано промовляє слова.)
Пісня Баби-Яги.
На небачених доріжках,
Де зовсім не ступа нога
Хатинку на курячих ніжках
Від люду темний ліс хова.
А хто в хатинці тій живе,
І пісню голосно веде?
Бабуся це Яга, костяна нога!

Я Баба-Яга, я Баба-Яга,
Чаклунство і капості - справа моя.
Я Баба-Яга, я Баба-Яга,
Чаклунство і капості - справа моя.

Баба-Яга: Е-хе-хе, о-хо-хо! Сніговичок народився?!? А я ось зараз піду та знайду зимове наше сонечко, скажу йому що дуже-дуже замерзла. Сонечкко мене пожаліє, буде світити спекотно-спекотно, як влітку, і... ростопить тебе... Ти, Сніговичок, чуєш - розтанеш... Все, я пішла!(уходить)

(Фон №12 - з різних сторін ширми з'являються Котик і Песик, до них виходять Сорока і Зайчик.)

Сорока и Зайчик: Привіт! Привіт!

Кот: Хто нас кликав, мур?
Зайчик: Це ми! Подивіться, яке чудове, незвичайне біле чудо на галявині лісу з'явилося!

Сорока: Дивіться, дивіться! Просто чудове!

Котик: Мур - няв!Ой!?! Який біленький, який гарненький! Няв!

Песик: Р-р-р, гав! І як же тебе звати? Гав!

(Фон №13- Сніговичок оживає.)

Сніговичок: Добрий день! Мене зліпила тітонька Метелиця; очки, носика і шапочку мені зробили дітки. Мені так усе навколо подобається, я такий радий, що вранці народився. Тільки я сьогодні, мабуть, вже і ростану... Я так вас усіх люблю, і сонечко люблю! А яке воно, сонечко, я не знаю. На небі жодної хмаринки зовсім немає.

Котик: Мур - няв! Сонечко ти одразу впізнаєш, коли воно зявится, його ні з чим не спутаєш. Сонечко яскраве, руденьке, красненьке, прекрасне.

Зайчик: Хі-хі, насмішив Снеговичок! До сонечка ще 2 місяця холодних буде.

Котик: Мяв! Ми ще з тобою поиграємо.(уходять в різні сторони.)

(Фон №14 - з'являється Мишка.)
Мишка: Пі-пі-пі-пі-пі! Зачекайте, послухайте! Ви ж нічого не знаєте, а я все чула: зла Баб-Яга хоче вмовити наше Сонечко світити спекотно-спекотно, зовсім як влітку. Сонечко дуже добре, таке добре! Я боюся, що воно послухає Б-Я і почне сильно пригрівати... Ось тоді і станеться біла - Сніговичок роз-та-не!Ой - ой- ой, як бути?

Песик: Р-р-р, гав! Та що ж нам робити?

Зайчик: Друзі, я знаю що робити! Ми зарас знайдемо наше сонечко і скажемо йому, що Б-Я вреднюча і хитра; не треба її слухати і, щоб Сонечко ще 2 зимових месяця залишалося холодним...

Котик: Мур-няв! Треба поспішати!

Песик: Р-р-р, гав! В путь-доріжку!

(Фон №15 - усі герої уходять.)

(Фон №16 - на ширмі літає й чирікає снігурик, його помічає Сніговичок.)

Сніговичок: Ой, ось воно - Сонечко, ... літає!

Зайчик: Що ти, що ти, любий Сніговичок?!! Це не сонечко, це пташка- снігурик! Просто грудка у нього така ж червона, як сонечко. Привіт Снігурику!
Снігурик: Привіт- привіт, чік-чі-рік! Знайдете сонечко - обов'язково передавайте йому мої вітання!

Сніговичок: Пташечко- снігурику, візьми будь ласка мій шарфик, в гніздечку у тебе тепліше буде. Я так вас усіх люблю!

Снігурик: Дякую, Сніговичок! Щасливої дороги! (летить за лаштунки)

(Фон №17 - усі герої йдуть далі, зникають, знову з'являється один Сніговичок.)

(Фон №18 - з'являється Білочка, її помічає Сніговичок; пізніше виходять і звірі.)

Сніговичок: Ой, ось воно - сонечко, стрибає!

(Білочка сміється.)
Білочка: Що ти, що ти, Сніговичок?!! Я зовсім не сонечко, я Білочка! Просто хвостик у мене такий же рудий, як сонечко.

Сніговичок: А ти, Білочка, візьми будь ласка ось цю шишечку, скуштуй і тобі тепліше буде. Я так вас усіх люблю!

Білочка: Дякую, Сніговичок! Знайдете сонечко - обов'язково передавайте йому мої вітання!

Песик: Р-р-р, гав! Обов'язково передамо!

Усі разом: Ходімо далі!

(Фон №19 - усі герої йдуть далі, зникають, знову з'являється один Сніговичок, пізніше виходять і звірі.)

(Фон №20 - з'являється Лисичка, співає.)
Пісня Лисички.
Я красуня незвичайна,
Шубка в мене дорога
І нема ні в кого такого,
Як у мене рудого хвоста.

Я ж розумниця, красуня -
Королева лісова.
Шубка в мене золотава,
Наче полум'я сіяє.
Шубка в мене золотава,
Наче полум'я сіяє.

Сніговичок: Дивіться, мої друзі, дивіться! Мабуть це і є яскраво-руде сонечко?

Лисичка: Ну що ти, Сніговичок!?! Я - руденька Лисичка, хитра сестричка! Це просто моє хутро такого ж кольору, як промінчики нашого сонечка.

Сніговичок: Лисичко?!? Я так усіх вас люблю! Візьми візьми будь ласка ось цей смачний корінчик, я його нещодавно знайшов. Скуштуєш - тобі тепліше буде.

Лисичка: Дякую, добрий Сніговичок!

Песик: Р-р-р, гав! Лисичко, скажи нам будь ласка, чи далеко ще нам до сонечка йдти?

Лисичка: Та ні, друзі, не далеко! Сонечко спить на хмаринці у високої гори. Ідіть по цій стежинці, нікуди не звертайте. Від мене сонечку вітання передавайте.

Котик: Няв! Обов'язково передамо! Тільки треба поспішати, щоб випередити вередливу Б-Я. Вперед!

Песик: Р-р-р, гав! Скоріше!

(Фон №21 - всі уходять.)
(Фон №22 - змінюються декорації лісу на гору; "встає" Сонечко; виходять усі звірята.)
Сніговичок: Ой, яке яскраве! Ось воно - Сонечко!

(Фон №23 -із-за ялинки визирає Б-Я.)

Б-Я: Ти тільки подивися - усі тут! Сніговик, ...а з ним друзі, хм! Та як же це у них вийшло, не зрозуміло? Так, капость зробити мені не вдасться. Треба швиденько звідси забиратися, їм на очі не потрапити. В свою казку побіжу, лебедів-гусей знайду. (тікає)

Зайчик: Нарешті ми дійшли!

Усі разом: Добрий день, Сонечко!

(Фон №24 - для слів сонечка.)
Сонечко: Я - Сонце яскраве, я світло й тепло!
Дарую живому любов і добро.
Я промінцями весь світ зігріваю,
В біду хто потрапив - допомагаю.
Разом всі радійте, живіть і любіть,
І від біди друзів ви бережіть!
Я знаю, малята, що ваш Сніговик
До вітру, морозу й метелиці звик.
Його не ображу, не стану топити,
Щоб зміг до весни він спокійно прожити.
А на прощання я хочу додати,
Пора гарну пісню разом заспівати.

(Фон №25 - пісня друзів.)
Пісня друзів.
1. А гарний той, у кого очі добрі 3. Найкращий той, хто любить усім серцем
І хто як сонце всіх навколо гріє І квіточку, і мушку, і травинку
А гріє той, хто іншим добре слово Найкращий той, хто думає про інших,
Завжди сказати вміє. Ну а про себе - тільки лиш хвилинку.
Приспів: Краса живе у посмішці, Приспів.
Краса у добрім слові.
Краса живе у вірності,
У вірності й любові.
Краса живе у посмішці,
Краса у добрім слові.
Краса живе у вірності й любові.
2. А сильний той, хто у важку хвилину
Не кине друга у біді ніколи.
А мужній той, хто вміє пробачати
І не згадає про образу знову.
Приспів.

(Усі герої вклоняються глядачам, прощаються і уходять за лаштунки.)

(Фон№26 - на вихід і слова Казкарки.)

Казкарка: Ось казка наша закінчилась,
Та не треба милі діти сумувати.
Ще іншим разом в час розваги
Ми з нетерпінням будем вас чекати.
КІНЕЦЬ
(Фон№27 - Добра казка іде (+)

Это архив с музыкой, текстом и видео оригинала к сказке "Снігове чудо":
https://yadi.sk/d/ULLGrFOZfBkhV

[катя 98]

Отсканировала для себя казки з журнала Мистецтво может кому пригодятся? **Hidden Content: Check the thread to see hidden data.**

[ЮЛилиана]

Обновите, пожалуйста, ссылочку на "Кицин дім" та "Сонячний коровай", спасибо!

Обновила ссылки на "Кицин дім" https://yadi.sk/d/RdKN73z5djgv7
и "Сонячний коровай" https://yadi.sk/d/Sn4BedJNfBkhB

[ЮЛилиана]

Лилиана, пожалуйста, обновите ссылочки на Ваши замечательные сказочки:"Дядько Мишко" и "Снігове чудо". Такая прелесть,такой соблазн показать их деткам, а ссылки не открываются.Заранее спасибо и низкий поклон за Ваш труд!

Светлана, держите "Дядько Мишко" https://yadi.sk/d/7e7SubRNdPmin
и "Снігове чудо" https://yadi.sk/d/ULLGrFOZfBkhV
Пользуйтесь, на здоровье! Удачи!

[Наташа5374]

[SHOWTOGROUPS=25]Виставляю сценарій лялькової вистави на тему енергозбереження.
Лялькова вистава 1.
« Як малята Сонечко рятували»
( для дітей молодшого дошкільного віку)

Програмовий зміст:
формувати уявлення про Сонце як небесне світило, що посилає на Землю світло та тепло; за¬кріплювати знання про те, що сонячне тепло та світло потрібні всьому живому на Землі; форму¬вати уявлення про застосування сонячної енергії людьми; розвивати творчу уяву, розповідне мовлен¬ня, фантазію через гру, досліди, експерименти; під¬тримувати рухову активність, зокрема виконувати пальчикову гімнастику; продовжувати учити засто¬совувати основні правила спілкування, радіти змі¬нам у природі, доброзичливо ставитися до різних тварин і рослин; формувати вміння помічати змі¬ни у стані живої природи, пов’язані з нестачею те¬пла та світла; учити малят жваво реагувати на при¬роду довкілля, зміни в природі; звуконаслідувати голоси птахів; продовжувати вчити будувати речен¬ня, використовувати прикметники; удосконалювати вміння давати відповіді на запитання дорослих, пе¬редавати враження від природи, зокрема Сонця; оз¬найомити дітей із навколишнім світом через казку.
Ролі виконують:
Сонечко,Хмарка – дорослі;(або ляльки )
Світлинка; курчата, - ляльки.

Обладнання:
Купини,щоб перейти через болото; велика ємкість із водою, оформлена під озерце;ліхтарики; повітряні кульки, стежинка з домотканої тканини; камиш; квіти; гриби; пеньки і т.ін.
Попередня робота:
спостереження в природі; бесіди «Сонце — небесне світило», «Сонце в різ¬ні пори року»; відгадування загадок про Сонце; слухання музичних творів «Ранок» (композитор Е. Ґріґ), «Засвіти нам, сонечко» (українська народ¬на пісня); досліди та експерименти. Мовно – ритмічна вправа „Прогулянка” („Вільний марш”, муз. В. Верховинця; музику«Світить сонечко для всіх» муз. А.Єрмолова, весняні заклички» Вийди,вийди сонечко» укр.нар примовка,обр.В Верховинця; « Травка,травка зеленіє»-укр.нар.примовка.

Хід заняття:
Фон №1 – організаційний момент;
Фон №2 - на слова Ведучої
Ведуча: Знов весела дітвора
В дитсадок прийшла уся!
Добрий день, вітаю вас,
Настає дозвілля час!
Ми на вас давно чекали –
Казки нові готували.
Приготуйте долоньки просто
І нову казку просимо в гості:
«Казко,казочко з,явись, 2.
Діткам знову покажись!»
Фон№3 – поява Сонечка
Ведуча: Ось і Сонечко проснулось,
Всім нам гарно посміхнулось!
Дітки ,покажіть ,як Сонечко прокидається?
Мовно – ігрова вправа» Сонечко «
Вранці Сонечко встає
Вище,вище,вище.
Ввечері воно сідає:
Нижче,нижче,нижче.
Весело,весело Сонечко сміється,
А під Сонечком і нам весело живеться. ( сідають )
Фон№4 – вибігають Курчата-півники (на ширмі)
Півник 1 : Ми –курчата хоч куди!
Півник 2 : Ми – хоробрі півники!
Разом: З Сонцем разом ми встаєм
Всіх будити ми почнем:
Півник 1 : Ку-ку-ріку!
Півник 2 : Ку- ку- рік!
Разом: Всі зарядку почали!
Фон№5 ГРА – ПІСНЯ « ЗАРЯДКА»

Фон№6 – вихід Ведучої:
Ведуча: Сонечко ясно засвітило,
Вже зарядку ми зробили,
А тепер ми в пари стали
І весело затанцювали.
Фон№7 ПІСНЯ - ТАНОК « Я і Сонечко «
(сл.,муз Чугайкіної,перевод Валі Музи)

Фон№8 – поява Хмари
Хмара: Хто танцює тут і грає?
Відпочивати заважає?
Сонце: Не хвилюйся,хмаро люба,
Це малята так весело
З промінчиками танцюють!
Хмара: Все танцюєте?, співаєте ?
А мене,Хмару ,не гукаєте?!
Так не будеш ,Сонце, ти більш світити,
Землю зігрівати , діток веселити.
Затулю Сонце собою,
Заховаю за горою.
Півники: Куд-куди?! Кул-куди?! 3.
Сонце ясне поверни!
Разом( плачуть): Як без Сонечка всім жити?!
Що тепер нам робити?
Фон№ 9 – поява дівчинки Світлинки (Енергетинки?)
Світлинка: Здрастуйте,малята і хоробрі курчата!
Я – дівчинка Світлинка, по дитсадках
ходжу і діткам запитання задаю:хочу знати
чи знають малята хто енергію тепла і світла
на Землю посилає? Хто своїми промінцями
всьому живому на землі жити допомагає?
Діти: Це наше любе Сонечко!
Світлинка: Вірно, молодці!Але бачу у вас трапилась біда,
що трапилось? Чому враз стало темно, хо-
лодно і Сонечка десь нема?!
Півник 1: Сонце як завжди взійшло, веселились ми усі.
Раптом, Хмара налетіла,на всіх нас
Насварилась, Сонце собою закрила і
кудись його сховала. ( плаче )
Півник 2: Наступила темнота: хто на вулицю попав,
заблукав і пропав. ( плаче)
Світлинка:Не сумуйте, не горюйте! Давайте попросимо
дітей допомогти. Дітки,допоможіть,закличку
сонечку проспівайте дружно разом всі.
Сонечко почує і прийде сюди.
Фон№10
ПІСНЯ- ЗАКЛИЧКА»ВИЙДИ,ВИЙДИ СОНЕЧКО»
Вийди,вийди Сонечко
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір,ячко.
Там дітки граються
Тебе дожидаються.
Світлинка: Ой, малята,не з,явилось Сонечко!
Не будемо зволікати,
Сонечко йдемо визволяти,
Кого зустрінемо на шляху-
Будемо питати де Сонце шукати.
Не будемо боятись темноти,
Бо стежинку я вам освічу! (показує ліхтарик) 4.
Що в руці я дітки маю?
Діти: Ліхтарик!
Світлинка: То ж рушаймо , 1-2-3!
Пісню дружно завели.
Фон№11 ВПРАВА « КРОКУВАЛИ НІЖКИ «,муз.О.Тілічеєвої
Крокували ніжки – туп-туп-туп!
Вийшли на доріжку - туп-туп-туп!
Нумо, веселіше - туп-туп-туп!
Пройдемо ще трішки - туп-туп-туп!
Чобітки тупочуть - туп-туп-туп!
Крокувати хочуть - туп-туп-туп!
Фон№12 – поява Зайчика
Світлинка: Зайчику,здрастуй! Підскажи ,де
Нам з малятами Сонечко знайти!?
Зайчик: Я не знаю, треба у Сороки запитати.
Вона всюди літає і все на світі знає.
Щоб до неї дійти треба через болото
пройти! Не злякаєтесь малята?
Діти: Ні!
Фон№13 – ГРА» ПЕРЕСТУПИ ЧЕРЕЗ КОЧКИ»
Фон№ 14 – поява Сороки.
Сорока : Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!
Знаю куди ви всі йдете!
Та щоб вам допомогти
Відповідь на запитання
Дайте мені.
Запитання1: Хто на Землю посилає енергію світла
та тепла?
Діти: Сонце!
Запитання 2: Якої форми Сонце?
Діти: Круглої!
Запитання3: Якого кольору Сонце?
Діти: Жовтого!(червоного,помаранчеве)
Сорока: Таким затокам –дослідникам я підска-
жу, як Сонечко знайти. Треба від нього
Хмару відволікти,запросити її сюди.От
Сонце і прийде, і тепло,і світло всім при-
несе!
Світлинка: Дітки,лавайте пісню»Дощик» заспіваємо. 5.
Хмарка почує і прийде сюди.
Фон№15 ПІСНЯ»ДОЩИК»
1.Крап,крап,тук,тук,тук 2. Крап-крап,дінь-дінь-дінь
У віконце чути стук. Чути крапель передзвін.
Бо то дощик нас гука Якщо підемо гулять,
«Прокидайся,дітвора» Парасольки треба взять.

Фон№16- поява Хмари.
Хмара: Знову ви?! Тепер вас налякаю:
По синьому небі гуляю
Хлопчиків і дівчаток
З прогулянки проганяю!
Світлинка: Хмарко,Хмарко !Підожди!
Це ми кликали тебе:
Хочемо тебе привітати
та запросити з нами пограти !
Хмара: Добре,добре! Згодна я!
Я ж зовсім і не зла!
Просто мене ви не гукали
І зі мною не грали!
Фон№17 – поява Сонця.
Сонце: Дякую вам друзі, всім,всім!
Що мене ви знайшли!
А тобі,Хмарко,скажу:
Один без одного ми ніяк неможемо
Хмара: Так,Сонечко!Будемо людям допомогать
Траву,дерева і квіти буду я поливать,
А потім Сонечко буде землю зігрівать!
Ведуча: Підморгнуло Сонечко промінцями ясними,
Захотілось Сонечку з Хмаринкою в гру з
друзями погратися!
Фон№18 ГРА» СОНЕЧКО І ХМАРКА »
Сонце: Запрошую всіх йти гулять,
Обіцяю вас не забувать.
Цілий день сіять ,світить,
Зігрівать і веселить.

[катя 98]

Девочки посмотрите какая прелесть!
**Hidden Content: Check the thread to see hidden data.**

[Atashka]

Дуже гарна вистава вийшла на "Свято букваря". Укого є 1 класи при садочку дуже доречна.


Доброго дня шановні гості! Я рада вітати вас у цій святковій залі. Тут присутні батьки, вчителі, а незабаром з’являться і діти. Зовсім нещодавно покликав перший дзвінок ваших малят у світлі класи, за чудові парти, до шкільних підручників та зошитів. Саме тоді і розпочалось шкільне життя, нові знайомства, нові друзі. Саме тоді і зробили малюки важливий перший крок у самостійне життя. Швидко промайнув час і сьогодні у нас свято, свято прощання з Букварем. Які різні школярики: мрійливі і балакучі, активні та життєрадісні, жартівливі, допитливі, щедрі. Але всі вони носять почесне звання — першокласник! Привітаймо їх!

Вірші
Ось над містом тихим ранком зайнялась зоря.
В школах свято, славне свято — свято Букваря!

В першім класі урочистий День прощання з Буварем,
Пригадай-но, як колись ти був маленьким школярем!

І дзвінок ласкавий кличе: Не запізнюйтесь!
Пошвидше! Час з Буквариком прощатись!

В путь щасливу і широку всіх виводить перший клас.
До уроку, до уроку — чуєш, дзвоник кличе нас!

Любі гості! Мами й тата!
В нас Букварикове свято.
Добре, що прийшли до нас,
В нас веселий перший клас! (всі)
Пісня «Ми першокласники» + - (усі)

Мальвіна
Який чудовий день! Який чарівний день!
І скільки вже гостей на нашім святі!
А скільки прозвучить тут радісних пісень —
Їх заспівають першокласники завзяті!
Сьогодні свято в них, лунати буде сміх!
Вони вже букви вивчили й читають.
Тож свято це для них і свято це для всіх!
Для тих, які вершини підкоряють!
Ну зібралися вже всі? Ні когось невистачає!
Діти вже є. А от Буратіно де? Він не дуже хотів учитися, все до театру йому кортіло. Ох, цей Буратіно, я давно його не бачила, як там він? Десь же він мусить бути... Свята він не пропустить — це вже точно. Треба погукати...
Таночок «Буратіно» + (всі учні класу)
Всі: Буратіно! Буратіно! Буратіно! Заходить Буратіно з портфелем
БУРАТІНО
Відмінно! Подивись, який я став!
Весь Букварик прочитав!
Букви вивчив, як і діти...
МАЛЬВІНА
Справді? Можна порадіти?
Та й невже читати вмієш,
Добре і розумне сієш?
Став ти мудрим накінець.
От тепер ти — молодець!
БУРАТІНО
Я тепер пишу, читаю,
Навіть успіх певний маю.
Й зошити мої в порядку,
Вранці я роблю зарядку.
І в театр ходжу тепер,
В понеділок і в четвер.
Там також я добре вчуся,
Я за розум вже беруся!
МАЛЬВІНА
От і добре! Молодець!
Зрозумів ти накінець,
Що потрібно дітям вчиться,
Це в житті всім знадобиться!
А букварик твій де?
БУРАТІНО (висипає все з портфеля--іграшки)
Десь напевне загубився
Танець сорок (2 дівчинки)
Сороки
Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!
Чи ви чули отаке?
Нині свято Букваря,
А Букварика нема.
Не прийшов до діток вчасно,
Може трапилось нещастя?

Хто це лиха нам накоїв
Хто читати не хотів,
Хто не вчився гарно в школі
І Букварика згубив? (полетіли)
Танець метелика (1 дитина)
МЕТЕЛИК
Що хлопча ледачкувате
скажеш ти не винувате?
БУРАТІНО
Більше я чинити так не буду
Гарно я навчусь читати, і писати, й рахувати!
МЕТЕЛИК
Але як тепер нам бути,
де Букварика здобути?
Як Букварик повернути?
БУРАТІНО
Годі мене вже вчити!
Краще піду пошукаю Буквар! (зникає, а з’являється Баба Яга з Букварем)
Баба Яга
Книгу я знайшла чарівну,
В господарстві так потрібну.
По ній буду чаклувати
Дитя магії навчати.
Ягусику, де ти сховався?
Подивися в мами цяця.
От ти капосний малюк,
геть відбився вже від рук.
Зараз мамця почаклує,
Вітерцем тебе придує. (чаклує, зявляється Ягусик)
Ягусик
Що це, матінко моя,
Невже чорна магія?
Якісь знаки та карлючки,
Мабуть, це Кощія штучки? А це що?
Баба Яга
Це літера «О».
Ягусик
О? Отрута? Не бери!Мерщій викинь! Поклади!
Баба Яга
Не турбуйся ти, Ягусик,
Заспокойся, угамуйся.
Справді книга чари має,
Бо дітей читать навчає.
Будь який малий школяр
Знає, книга ця — Буквар,
Ось і ти навчись читати,
Досить вже байдикувати
Шістсот років лише знаєш,
Що гуляєш та гасаєш.
Ягусик
Я — читати? Ти жартуєш?!
Баба Яга
Ти мене погано чуєш?
Я тебе наздожену і за книгу усаджу!
Букви вчи, не йди нікуди.
А то гірше тобі буде.
Ось тобі секундомір,
Потім себе перевір.
А прийде Кощій, наш тато,
Будеш йому звітувати.
Я ж лечу в ліс на нараду
І даю тобі пораду:
Швидше справою займися,
Часу не марнуй, учися! (баба яга залишає залу, Ягусик бере Буквар, сідає, вчить)
БУКВАРИК (голос)
Я-Букварик чарівний,
Швидше ти мене відкрий.
Сам тобі допоможу:
Вмить читати научу!
Ти мене не ображай
А люби і поважай.
Коли дуже побажаєш,
Все на світі ти впізнаєш.
Ягусик
О, ні! О, ні! Я тебе вже не чіпаю
краще в лісі погуляю! (утікає)
БУРАТІНО
Ось Букварик мій, що сталось?
Куди букви позникали
МАЛЬВІНА
Ой-ой-ой хто може знати
як всі букви позбирати?
Пісня-танець «Неслухняна мишка» + - (2+2+усі учні класу)
МИШКИ
Шкряб, шкряб, в дірку бачу
Хтось у лісі гірко плаче
МИШКИ
Це ж розумниця Мальвіна
Чим тобі допомогти,
щоб не трапилось біди
МАЛЬВІНА
Усі букви погубились
Що робити, мишки сірі?
МИШКИ
З радістю тобі допоможу і таке тобі скажу
«еМ» «Ша» «И» візьми і в Букварик поклади
А я далі побіжу інші літери знайду.
ЇЖАЧИХА
Ох як страшно я втомилася
поки сюди докотилася
Звуся просто їжачиха
Голочки відводять лихо
Букву Ї я вам віддам
З радістю згодиться вам
А тепер вже побіжу
Може грибочків де знайду
Таночок-пісня «Котиться маленький колобок»
КОЛОБОК
Я колобок, колобок, я на яйцях мішаний, я на маслі печений
Я від баби утік і від діда утік і до вас я прибіг
Чув, що дівчинка сумує, то їй «О» я подарую
ЗАЙЧИК
Колобок, колобок я тебе з’їм
КОЛОБОК
Не їж мене, зайчику, стрибайчику,
Краще поміркуй і Мальвіні букви подаруй.
ЗАЙЧИК
Є у заячому світі
така буква на приміті
З нею все на світі є
Подарую букву «Є».
Є у мене шубка сіра,
Яка взимку стає біла,
Є зайчиха,є зайчата
Є де в полі поганяти.
Заєць життя знає своє,
Побіжу,бо діло є .
ВЕДМІДЬ
Колобок, колобок я тебе з’їм
КОЛОБОК
Не їж мене, ведмедику,
Краще поміркуй і Мальвіні букви подаруй.

ВЕДМІДЬ
Помагати всім готовий.
І тому прийшов до вас,
Приніс сюди букви «І» та«ВЕ»
Нехай Азбука буде.
А мені вже час у ліс,
Швидше я по мед поліз.
Але хто ж це там бреде?
Це лисичка іде.
ЛИСИЧКА
Колобок, колобок, я тебе з’їм
КОЛОБОК
Не їж мене, лисичко сестричко,
Краще поміркуй і Мальвіні букви подаруй.
Пісенька «Я лисичка, я сестричка» + - (1 дівчинка)
ЛИСИЧКА
В темнім лісі проживаю
Довгий хвіст пухнастий маю
Біля нірки «еЛ» знайшла
Вам віддати принесла.
Пісенька-танець «По дорозі жук, жук, по дорозі чорний» (6 жуки танцюють всі співають)
ЖУКИ
Прилетіли ми жуки, крильцями тріпочемо
Покружляєм, покружляєм «Же» та «У» віддати хочемо.
ВІННІ-ПУХ
Я веселий я кругленький дуже добрий дивачок
Мій господар хлопчик Робін друг найкращий п’ятачок
До прогулянок я ласий, а на мед чутливий нюх
«Пе» та «Е» віддати радий я чудовий Вінні-Пух.
ДЮЙМОВОЧКА
Яке було життя славне
На вікні моєї мами,
В гороховій шкарлупці,
На трояндовій пелюстці
А тепер одна блукаю
Свою ластівку шукаю.
Казка далі мене кличе,
Вам же букву «ДЕ»і «Йот» позичу,
Щоб дюймовочка мала
Завжди в пам’яті жила.
А Мальвіна Буратіно вчити грамоти могла.
Танок квітів (3 дівчинки)
ФІАЛКА
Як ніч спаде на землю покривалом,
Я зачарую запахом своїм.
Фіалка букву «еФ» дарує славну,
Щоб колір фіолетовий розцвів.
РОМАШКА
Жовтіє сонце всередині,
Біленькі пелюстки голубить,
Ромашка на тонкій стеблинці
Скаже «Любить чи не любить?»
Всміхаюсь небу, вітру, хмарам,
Люблю весну і тепле літо,
цвіту в саду і в полі гарно
Мене в вінки вплітають діти.
Чуйне й добре серце маю.
То ж Мальвіні скажу тепер
Що про твою тривогу знаю
АЙСТРА
Опівночі айстра в саду розцвіла…
Умилась росою, вінок одягла
І стала рожевого ранку чекати
Бо дуже хотіла на свято попасти.
Я від родичів і від себе
Букву «А» принесла для тебе.
Пісенька Червоної шапочки - (1дівчинка)

ЧЕРВОНА ШАПОЧКА
Які чарівні і чудові квіти!
І навіть вміють говорити
Я з вами познайомитись готова ,
Хоч усі знають,
Що я Шапочка Червона.
Із казки поспішала букву «Че» принесла
Щоб читалась азбука і вічно жила
Успіхів усім вам зичу і добра.
А тепер сюди покличу Івасика – Телесика.
-Івасику - Телесику приплинь, приплинь сюди,
Букву для Абетки допоможи знайти.

ІВАСИК ТЕЛЕСИК
Пливи пливи човнику просто в клас
Я букву «еС» зловив для вас
Човником по річечці я мандрую
Бабу й діда рибкою годую.
МАЛЬВІНА
Іще трішечки і я можу розпочати свято
Треба лише кілька букв відшукати
В кого допомоги я маю прохати
Із такої важкої біди виручати
БАБА ЯГА ТА ЯГУСИК
Ото капосний малюк
Геть відбився вже від рук
Час Букварика шукати
Ану думай де поклав
Ось він іди сюди
і на місце букви поклади
ЯГУСИК
Це тепер вже мій буквар
Його нікому не віддам
БУРАТІНО
Ні мій! Я його перший загубив
ЯГУСИК
Це мені його мама знайшла. (сваряться)
КИЦІ
Мур-мур-няв! Мур-мур-няв!
Хто це в лісі галас зняв?
Знову діти? От морока!
Треба вам оті уроки?
Краще грайтесь, розважайтесь
І нічим не переймайтесь.
Літери! Це просто дивно!
І кому вони потрібні?
У—горбате, А—нерівне.
Цю не треба і вивчати (Ж)
А цією—у футбол лиш грати (Ф)
Я без них не знаю лиха
І гуляю у дворі
Краще б літери сиділи
у своєму Букварі
З мене приклад всі беріть
І уроків не учіть!
Пісня на мелодію «Ну що сказать…» - (1 дівчинка)
От знайшли за що сваритись,
Зі сміху можна подавитись!
От дивіться, що то там?
Обдурила? Не віддам! (всі б’ються за Буквар)
МАЛЬВІНА
Не сваріться, не дражніться,
Витріть сльози, помиріться,
Бо сьогодні свято гарне
І сумуєте ви марно!
КИЦЯ
Свято буде? «Віскас»? Няв!
Я букварика віддам!

ВСІ
Що ж настав вже свята час
йди букварику до нас
Пісенька «Мій букварик» + - (всі учні класу)

БУКВАРИК
Спасибі, хлопчики й дівчатка,
Що Букваря на світле свято
Ви не забули запросити.
За шану я вам вдячний, діти.
Я мандрую по країнах, я з абеткою дружу,
І малечу, як зустріну, грамоті одразу вчу.
Я щасливий дуже, і тому радію,
Що всі діти в першім класі вже читати вміють.
Пісня «Абеткова пісенька» - (всі учні класу)

Є книг багато — радісних, печальних,
товстих, тонких, барвистих наче жар,
але одна книжкам усім начальник
і звуть її по простому Буквар.

Він нас повів по буквах, як по східцях,
як по життю по сторінках своїх.
І от привів, нарешті, подивіться,
у мудрий світ, чудесний світ Наук.

Добрий Букварику, мудра книжко,
хочеться навіть поплакати трішки,
жаль розлучатись, хоча і треба,
ми не забудем ніколи про тебе.

Спасибі тобі за добру науку,
за перше слово і першу казку,
за першої вчительки щиру ласку.
Ми пам’ятатимемо довгі роки
мудрі й повчальні твої уроки.
Пісня «Абеткова пісенька» - (всі учні класу)
БУКВАРИК
Що ж тепер давайте з вами попрощаємось
Сьогодні вже останній раз
Нехай ми з вами розлучаємось
Та пам’ятайте повсякчас
Мої уроки найпростіші
Тепер ви друзі найщиріші
Бо ваша сила у словах!

Всі літери прочитані, усіх їх — 33.
Тепер дітей учитимуть — підручники нові.
Хай підростає ваш перший клас — я залишаю вас.
Пісня «Прощай, прощай Букварику» (всі учні класу)
Здається сказано усі слова — за цей час стали всі мудріші
Стежина нас сюди вела, тепер вона вже значно ширша

Тепер ми впевнились: горішок знань міцний,
Та ми не звикли відставати і хочемо усе на світі знати!

Бо знання нам необхідні, дуже, дуже всім потрібні,
Ну а книжка нас навчить, як на світі треба жить.

Хто багато книг читає, той всього багато знає,
Що начимось і будем вміть — за плечима не носить.

Ми сьогодні ще малята, ми усі ще дітвора.
Але дружно і завзято нам в країну знань пора.

І перш ніж подорож почати почути хочем настанову
Тож треба слово передати тому, хто головує в школі.

Скінчилось наше свято, але ти не зітхай,
А весело і дружно із нами заспівай.
Заключний таночок

[катя 98]

Девочки, обалденный мюзикл Кошкин дом....жаль на русском...Девочки=мастерицы,вот бы на украинский перевести!!!:blush2:
**Hidden Content: Check the thread to see hidden data.**

[ЮЛилиана]

Укомплектовала еще одну сказку для кукольного театра к Пасхе - "Великодня казочка" по материалам Оксаны Васильевны и Вали Музы, за что им огромное СПАСИБО.

ВЕЛИКОДНЯ КАЗОЧКА

Декорації: хатинка, тин, будка для собаки, криниця та ін., два страусиних яйця:одне звичайне, інше розфарбоване під писанку.

Дійові особи: собачка, курка, лиска, кішка, мишка, дівчинка, мама

(Фон №01 - звучить пісня "Добра казка іде", діти заходять до залу, сідають на стільці. Наперед виходить Ведуча-казкарка.)

Казкарка: Знов весела дітвора
В дитсадок прийшла уся!?!
Добрий день, вітаю вас,
Настає казковий час!
Нема правдоньку де діти -
Казку люблять усі діти,
Та така казка буває не щодня -
Вона називається Великодня!
Раз на рік вона до малят приходить
І з ними розмову заводить
Про великодні обряди,
Про писанку, про пасочку.
Тому всідайтеся зручненько
І подивіться цю казочку. (сл. Валі Музи)

(Фон №02 - початок казки.)

Казкарка: Все навкруги причепурилось!
Дерева, птахи, й люди всі.
Свої хати понаряджали,
В порядок привели двори.
Заглянемо у двір Панаса й Варки
Там сяє все, кругом порядки.
Там курка Ряба походжає,
Там двір Сірко охороняє.

(Фон №03 подвір'я: порається господиня, походжають кури з півнем, пес-Сірко періодично оглядає двір і гавкає на кота, який вмивається на сонечку.)

Казкарка: Курка йшла, йшла
І яєчко знесла,
Потім встала походила
І яєчко залишила.

Курка: Гарні тут господарі -
Добрі й щедрі трударі.
Їм яєчко це лишу,
Сама ж далі побіжу.

Казкарка: Раптом, якось на ту пору,
Лиска забрела до двору.

(Фон №04 - поява Лисички.)

(Фон №05 - пісня Лисички «Я лісова красунечка».)

Пісня Лисички.

1. Я лісова красунечка,
Хитрунка і плутовка.
А щоб усім подобатись
Притворююся ловко.
Ля, ля-ля-ля-ля-ля!
Ля, ля-ля-ля-ля-ля -
Притворююся ловко. (двічі)

2. Пухнастий маю рудий хвіст,
Такий один у лісі.
За це у гості часто звуть
Мене, куму-лисицю.
Ля, ля-ля-ля-ля-ля!
Ля, ля-ля-ля-ля-ля -
Мене, куму-лисицю. (двічі)

3. На сонечко чекаю я,
Весняний день чудовий.
До курника прямую я,
Цей шлях мені знайомий.
Ля, ля-ля-ля-ля-ля!
Ля, ля-ля-ля-ля-ля -
Цей шлях мені знайомий. (двічі)

Лиска: Ой, а що це тут кругленьке
І з усіх сторін гладеньке?
Ба, та це ж яйце біленьке
І, мабуть (облизується) воно смачненьке...
От я зараз його з'їм!

(Фон №06 - вибігає Сірко.)

Сірко: Гав, гав, гав, мерщій тікай
І яєчко не чіпай!
Курка тут його лишила,
Щоб хазяйка посвятила!

Лиска: Мені теж яєчко треба,
Заберу його від тебе!

Сірко (гарчить): Гр-р-р-р! От вреднюча, ну зажди,
Тепер хвіст свій бережи!

(Фон №07 - Сірко бігає за Лискою і, наздогнавши, відриває їй хвоста.)

Сірко: Ось і хвіст! Лиска догралась,
Без хвоста руда зосталась.
Що ж мені тепер малята,
Ще й хвоста охороняти?!
Хай приходить - забирає,
Лиш яєчко не чіпає.
О, вже йде - я нюхом чую,
Зроблю вигляд, ніби сплю я...

(Фон №08 - з'являється Лиска.)

Лиска: Любий стороже, пробачте,
Що була я необачна:
На яєчко зазіхала,
Вас даремно турбувала.
Хвіст віддайте, більш не буду...

Сірко: Йди, бери там коло буди.

Лиска: Щиро дякую, бувайте
І мене не забувайте! (йде за лаштунки)

Казкарка: Раптом кішка десь взялася
Й до яєчка подалася.
Мабуть, їй ще не відомо,
Що міцна тут охорона.

(Фон №09 - з'являється Кішка.)

Кішка: Я яєчка полюбляю,
У пташок їх відбираю.
Але це геть не таке -
Величезне та важке...
Гей, Сірко, давай візьмемо
І яєчко розіб'ємо!

Сірко: Що ти, кішко, схаменися,
Від яєчка відчепися!
Курка тут його лишила,
Щоб хазяйка посвятила.
Гав, гав, гав, мерщій тікай
І яєчко не чіпай!

(Фон №10 - Кішка йде геть.)


Казкарка: Кішка гордо відійшла...
Мишка вмить яйце знайшла...

(Фон №11 - вибігає Мишка.)

Мишка: Ой, яке яйце гарненьке,
І біленьке, і кругленьке!
Завтра свято - гості в хаті,
Треба це яйце забрати.

(Фон №12 - Мишка співає пісеньку.)
Пісня Мишки.

1. Я маленька сіра Мишка, 2. Вмію я хазяйнувати,
Я мишкую тишком-нишком Можу й вам пораду дати.
Що знайду несу додому, В шкаралупі від яєчка
Бо старанна я у всьому. Сину вимощу гніздечко.

Сірко: Гав, гав, гав, мерщій тікай,
Ти яєчко не чіпай!
Курка тут його лишила
Щоб хазяйка посвятила!

(Фон №13 - Мишка злякано тікає.)

Казкарка: Хто ж це пісеньку співає,
Сюди до нас так поспішає?

(Фон №14 - виходить дівчинка.)

Дівчинка: Я малесенька Дарина,
Люба ця мені стежина.
Як до криниці біжу стежинкою
Кличуть мене Даринкою.
Як води з криниці нап'юся,
Чую мама гукає: "Даруся!"

(Мама виглядає з віконечка хатинки.)

Мама: Моя донечко, Дарина,
Лагідна моя дитина!
Скоро свято, то ж давай
Мені, доню, помагай.

(Чути гавкіт Сірка.)

Дівчинка: Вже біжу, моя матусю,
Не хвилюйсь, не забарюся.
Ти хвилинку почекай,
Я погляну що за лай... (підходить до буди Сірка)
Гей, Сірко, чого розгавкавсь,
Може просто так, не виспавсь?
Може хочеться води,
Може щось побачив ти?

Сірко: Гав, Дарино, йди сюди,
Обережно не впади.
Бач, яйце охороняю.
Всіх від нього відганяю.

(Фон №15 - Сірко показує Дарині яйце, вона кличе матусю.)

Дівчинка: Мамо, мамо, подивися
Від роботи відірвися!
(Мама в цей час виходить з хатинки)
Наш Сірко знайшов яйце,
Може воно чарівне!?!

(Фон №16- виходить мама, роздивляється яєчко.)

Мама: Я очам своїм не вірю,
Це яйце сьогодні - диво!
Великодня добра мрія -
Для людей значна подія!
Сторож гарно працював,
Нам яйце оберігав.
За старанну службу,
Дякуємо дружно!..
Як до церкви ми підемо,
Яйце в кошик покладемо.
Нумо, швидше працювати,
Яйце слід розмалювати.

(Фон №17-18 - дівчинка разом з мамою і песиком, співаючи, розмальовують писанку.)

Дівчинка: Оце писанка-красуня,
Вся у рисках і квітках!

Мама: Красу митців несе вона,
Їх славлячи в віках.
Щоби таким убранством
Втішалися малі,
Її кладуть на свято
На пишному столі.
Без неї наше свято
Не буде тим, чим є,
Бо писанка багато
Всім радості дає.

(Фон №19 - після пісні вибігає Півник.)

Півник: Ку - ку - рі - ку! Ку - ку - рі - ку!
Несу вам я новину:
Всі весні радіють.
Кожна людська хата, —
До людей надходить
Великоднє свято!

Сірко: Свято Пасхи недалечко,
Люди звичай бережуть, –
Розмальовують яєчка,
Пишні пасочки печуть.

Дівчинка: Святкування йде віками, –
Це такі чудові дні:
В гості йти, під рушниками
Страви нести запашні.
Доброзичливо, з любов’ю
Мати щирі почуття,
Людям зичити здоров’я
І щасливого життя.

Мама: Кожна людина сьогоднішнє свято
Буде з любов`ю у серці вітати.
Наш-бо Господь пригортає всіх нас,

Всі: Славимо, славимо день цей і час!

(Фон №20-21 - пісня "Світла Пасха" (+)і (-).)

Казкарка: Яка гарна казка , і добре закінчилася. Та наша зустріч теж добігає кінця. Але подивіться, яка гарна в нас паска! Нехай і наступного року буде така велика й запашна. А зараз усі підемо до групи та будемо пригощатися смачними, пухкими пасками та крашанками. Вітаю усіх зі святом! Христос Воскрес!

(Фон №22 - кінець вистави.)

Это музыкальное оформление к данной сказке.
https://yadi.sk/d/rL64bmLxfnJdu

[ЮЛилиана]

Девочки, укомплектовала очередной кукольный спектакль, но уже по ОБЖ (дорожное движение). Пару лет назад кто-то из наших девочек выставлял сценарий "Колобок". Долго оттягивала время - все искала чего-то новенького, но из-за бешенного ритма работы вернулась к "старому". Тем более у многих из вас эта неделя по ОБЖ. Думаю, что сказка не будет лишней и вполне пригодится в работе.:aga:
https://yadi.sk/d/loQ8F4Vxg7k7R

[Stashynj]

Тем более у многих из вас эта неделя по ОБЖ. Думаю, что сказка не будет лишней и вполне пригодится в работе
Дуже дякую, звичайно пригодиться :ok:

[ЮЛилиана]

Сегодня у нас целый день идет дождь, поэтому засела за комп и укомплектовала еще один кукольный на украинском "Чарівна сметана", который когда-то выставляла наша форумчанка tanica, но без музыки.Кое где немножко изменила текст. Летом как никогда будут нужны нам в работе такие постановки, поэтому делюсь с вами:

П'еса для лялькового театру
"Чарівна сметана" (за мотивами п’єси Т.Н. Караманенко) tanica


(Фон №01 - звучить музика; на середину виходить ведуча.)

Ведуча: Доброго ранку, любі малята,
Будемо казочку ми починати.
Буде історія ця незвичайна,
Супер - цікава і дуже повчальна.
Ото ж влаштовуйтесь, друзі, зручненько
І казку дивіться всі уважненько.

(На ширмі хатинка, біля якої кіт та собака - вони сплять: кіт – на подушці, собака - на землі, головою до кота.)

(Фон №02 - ранок: гавкіт собак, мукання корів. Бабуся з відром, позіхаючи йде доїти корову.)

(Фон №03 - вистрибує жаба.)

Жаба: Ква-а-а-а, ква-а-а-а! Нарешті сонечко встало! Як же я зголодніла. Ну,
комарики, де ви? (озирається навколо; помічає комарика) А, ось і ти, мій
любий, лети до мене!

(Зверху спускається, дзижчачи, комар. Жаба підстрибує, ловить його і промахується.)

Жаба: То що це, я сьогодні так і не поснідаю?.. А, ось ти вже від мене не втечеш!

(Жабка ловить гусінь, яка проповзає поряд (розфарбовані тенісні кульки, надіті на пальці); наштовхується на сплячого собаку.Собака схоплюється.)

(Фон №04 - собачка прокидається.)

Собака: Гав – гав – гав. Хто тут ходить так рано?

Жаба: Ой, налякав!?! Теж мені охоронець! Он бабуся вже давно корову до
череди погнала, а ти навіть і не почув, досі вилежуєшся!

Собака: Як же соромно! Проспав?!? Але ж мені така кісточка цукрова
приснилася, просто диво!

Жаба (передражнює): Кісточка, кісточка! А я досі голодна! Прокидайся та починай подвір’я вартувати, та того ледача буди - нехай йде мишей ловити. А я пострибаю собі якійсь харч роздобути. Ну ніякого порядку немає!
(Скаче за куліси.)

(Фон №05 - собака будить кота.)

Собака (будить кота): Вставай, Мурчику! Вставай, ми знову проспали!

Кіт (потягується): Ну чого тобі? Що ти причепився? (Встає, вигинає спину,
точить кігті.) Ну, ніякого спокою від тебе немає.

Собака: Мурчику! Бабуся нас вчора просила допомогти їй зібратися на базар.
Вона вже й корівку видоїла, і сметанку зібрала, а ми проспали.

Кіт: Сметанка кажеш? То що ж ми стоїмо, побігли швидше бабусю шукати.

(Фон №06 - кіт і собака біжать за куліси.Одразу з іншої сторони ширми виходить бабуся, яка несе горщик зі сметаною.)

Бабуся: Ну й натомилася! Ось сметанку зі всіх глечиків зібрала, і корівку в поле
вигнала, лишилося лише маслиця збити, а сили вже немає. Хто ж мені допоможе? (Гукає) Сусідко, сусідко! Може, ви мені допоможете масло збити, а то я на ярмарок запізнююсь.

Ведуча: Звичайно, допоможу, і не тільки я! Подивіться, скільки тут у нас
помічників, зараз ми швидко вправимось.

(Фон №07- ведуча роздає глядачам «баночки» зі сметаною (наповнені крупами ємкості з-під кави,зав’язані, як банки з варенням кольоровим папером і стрічкою.)

Ведуча: Під музику ви, разом з бабусею будете «збивати маслечко» і співати
пісеньку.

(Фон №08 - пісня.)
Пісня.
1. Молочка ми наливаєм,
Працювати починаєм.
Маслечко збивається,
Пісня починається.
Шух, шух, шух - шух, Буль, буль, буль - буль,
Плесь в долоньки, плесь! Тра - та - та - та, та!
Хто працює в нас - Масло буде в нас
Той і молодець! Справжня смакота!

2. Сонце підіймається,
День розпочинається.
Маслечко вже майже збите,
Дякую вам, діти!
Шух, шух, шух - шух, Буль, буль, буль - буль,
Плесь в долоньки, плесь! Тра - та - та - та, та!
Хто допомагав, Наше маслечко -
Той і молодець! Справжня смакота!

(На програш діти шурхотять баночками, імітуючи збивання сметани.)

Бабуся: Дякую вам, мої любі, за допомогу! Тепер я не спізнюсь. Ось тільки в
мене ще горщик сметани залишився... Продам його на ярмарку та куплю
вам гостинчиків, щоб подякувати. Поставлю його тут на столику,
прикрию серветочкою, а зверху ще й камінчиком прикладу, а то ще
ненароком котик Мурчик мій сметанку відчує, а він любить нею
поласувати! Сама ж швиденько піду збиратися. (Бабуся йде за куліси.)

(Фон №09 - з іншої сторони виходить, крадучись, Мурчик.)

Мурчик: Мур-няв, мур-няв! Це мені здається, чи справді десь сметанкою пахне?
(принюхуючись, підходить до горщика зі сметаною) Ні, не здається! Ось
вона, моя красунечка, моя смакотунечка! Звичайно, мій носик мене не
підвів. Хоч одним оком гляну, від цього ж її менше не стане. (Піднімає
серветку, ходить навкруг горщика, принюхуючись) Мабуть, добряча. А
густюча яка! Ну, не втримаюсь, лизну. Тільки трішечки, щоб
спробувати (лиже з горщика сметану, приговорюючи та цямкаючи.)

Жаба (зверху): Ей ти, котяро! Ти що там робиш?

(Кіт злякано відскакує, та накриваючи горщик серветкою швидко говорить)

Кіт: Я що роблю? Нічого не роблю. Ось, йшов собі, думав, чим би мені бабусі допомогти, бачу – горщик брудний стоїть. Дай, думаю, помию. (Облесливо) Я ж перший бабусин помічник, вона ж без мене - як без рук!

Жаба: Ква-а-а! Ти кому це розповідаєш? Я вчора чула, як бабуся тебе віником
ганяла, коли ти сметанку в погребі злизав.

Кіт: Та то коли було… Я вже виправився.

Жаба: Ну-ну! Побачимо! Піду бабусю гукну, нехай вона таким помічником
потішиться.

(Фон №10 - жабка стрибає за бабусею).

Кіт: Стрибай, стрибай! Все одно не встигнеш - бабуся, мабуть, вже поїхала на базар. А якщо ні!?! Тоді я і попався, знову доведеться віника скуштувати. (Ходить знервовано.) А чому, власне, я повинен отримувати, адже в нас ще Барбос є! (кривляється) Бабусеньчин улюбленець: Барбосику кісточку, Барбосику – супчику. А мені – завжди мишей лови, навіть ложку сметанки шкода... Нехай цього разу Барбос отримає на горішки. Добру підставу я йому придумав!

(Фон №11 - від задоволення кіт починає співати.)

(Тихенько до котика підходять бабуся, Барбос та жаба.)

Жаба: Ось, бабусю, твій помічник.

Бабуся: Мурчику, а ти що тут робиш? Жаба щось мені всю дорогу торочить про
якусь допомогу. Що ти тут такого зробив?

(Фон №12 - на брехню котика.)

Кіт: Хто? Я? Я нічого не робив. Ось ішов собі, йшов, раптом бачу – Барбос щось біля горщика робить. Я його гукнув, а той давай втікати. Підійшов я поближче, дивлюсь – горщичок пустий. Ось я його й вирішив помити, щоб тобі, бабусю легше було.

Барбос: Це я біля горщика щось робив? Який же ти брехун, Мурчику!

Бабуся (бідкаючись):Ой-ой-ой, бідний наш Барбосику! Що ж з тобою тепер буде?

Кіт: А що з ним має бути?

(Фон №13 - на слова про чудодійну силу сметани.)

Бабуся: Адже в цьому горщику була чарівна сметана, і той, хто її з’їсть, осліпне, оглухне... А потім у нього ще й хвіст відпаде.

Кіт: Ой – ой – ой! Як страшно. Що ж тепер буде?

(Фон №14 кіт бігає туди – сюди.)

Жаба: Який молодець, як за друга переживає!

Кіт: І що, цьому горю ніяк завадити не можна? Я дуже хочу Барбосу допомогти.

Бабуся: Можна завадити. Потрібно, щоб Барбос признався і тоді все буде добре.

Кіт: А якщо це не Барбос сметанку зів?

Бабуся: Ну, тоді нам нема чого знервуватись.

Жаба: А ти чому так переживаєш, адже це не ти сметанку з’їв?

Бабуся: А це він так за друга переживає!

Кіт: Що ви там кажете? Я не почув.

Жаба: Ой, гляньте, в нього очі якісь мутні стали.

Барбос: І з хвостом щось не так, мені здається, він зараз відпаде.

Кіт: Ой, що ж мені робити? Глохну, сліпну, та ще й хвіст відвалюється!
Рятуйте, рятуйте!

(Фон №15 - на слова котика.)

Кіт: Це я! Це я з’їв ту кляту сметану.

Бабуся: А, ось воно що? Ну, добре, що хоч зараз зізнався.

Кіт: Барбосику, вибач мені за те, що я тебе обмовив!

Барбос: Що ж, вибачу тебе, адже справжні друзі повинні вміти прощати.

Кіт: І ти, Бабусенько, вибач мені за мою брехню. Я більше так ніколи не буду
робити!

(Фон №15 - на слова ведучої.)

Бабуся: Ось і добре! Значить, твій слух, зір і хвіст залишаться при тобі.

Ведуча: А ви, малята, завжди правду кажете? Ніколи не обманюєте?Якщо колись вам захочеться обманути, згадайте нашого Мурчика, і подумайте, чи варто? Адже брехня завжди на поверхню виходить, і потім буває дуже соромно.

Бабуся: Ми вам розповіли історію свою

Жаба: Для того, щоб ви висновок зробили

Кіт: Про те, що правда – це завжди добро,

Барбос: Сказати ми хотіли, що є сили.

Ведуча: Ну, а тепер - всім до побачення, малята,
Будемо нових зустрічей із вами ми чекати!

(Фон №16 - кінець.)

КІНЕЦЬ

Это музыкальное оформление к сказке "Чарівна сметана":
https://yadi.sk/d/3qC8zk3ugQ4ZG

[nastiabar]

Мы в этом году проводили семинар по правам ребёнка и показывали авторский спектакль " Як коза з козенятами хатинку будувала" , по мотивам сказки " Как коза себе домик строила" Автор Яковчук С.А.

Ведуча. По садочку бігла мишка
І несла в торбинці книжку,
Об пеньок перечепилась –
І торбинка загубилась.
Ту торбинку я знайшла,
Вам малята принесла.

(Ведуча дістає із торбинки книжку, і показує дітям, запитуючи чи люблять вони казки і продовжує)
А у книжці є казки –
Ті що люблять малюки.
Книжка наша розгортається
Дивна казка починається.

Звучить музика заходить Казка.


Казка. Вітаю вас друзі малі,
Від усіх казок великий вам уклін.
Я – казка мудра, хочу вам сказати,
Що кожен з вас повинен знати,
Бо, кажуть, казка вчить, як на світі жити,
Та правду й волю завжди боронити.
Я друзі казка добра й чарівна
Мене ви знаєте і любите, мабуть.
Завдання я сьогодні вам принесла,
Бажаю гарно виконати в добру путь.

Ведуча. Дякуємо тобі казочка! Залишайся з нами. А ось і завдання.
1. Двоє мишенят собі
Дружно з півником жили,
Що робили і чому
Посварилися вони . ( Колосок)
2. Вигнав дід козу із хати,
Тай пішла вони блукати.
В зайця хатку відібрала.
Всі козу ту виганяли.
Рак козуню ущипнув –
Зайцю хатку повернув ( Коза –дереза )
3. Загубив дід рукавичку,
Рукавичку – невеличку.
Звірі в неї поховались,
Бо морозу налякались.
Та вже тісно їм усім –
От – от порветься дім. ( Рукавичка )
4. Я бичок третячок
Смоляний в мене бочок,
Із соломи дід зробив
І смолою засмолив. (Солом яний бічок )
5. Журавель до себе гостю запросив,
Довго готувався,
Щось в печі варив,
А чому ж цю страву
Гостя та не з їла,
Хто їх після свару
Знов привів до миру. ( Лисиця і журавель)

Ведуча. Добре ви казки знаєте. А зараз подивимось нову казочку ( )

Звучить музика на ширмі з являється дід та баба.


Баба. Діду, чув такі дива?
Коза тут голос підійма.
Каже – В ліс піду гуляти
Свіжу травку пошукати.


Дід. Ні, не чув! А що ж це буде,
Як всі місця свої забудуть?
Тут бажаю тільки я,
Остання відповідь - моя.


Баба. Хай в сараї посидить,
Якщо хоче з нами жить.
Ти її не відпускай,
Бо багато хоче – вкрай.

Дід і баба виходить. Звучить музика і з являється коза з козенятами.

1 козеня. Матусю, я хочу водички,
А ще – свіженької травички.
Чому нікуди не йдемо,
А лиш в сараї сидимо?

2 козеня. Так і я хочу гуляти.
Чому не виходимо ми з хати?
Щоб на сонце подивитись…
Від нудьги нема де дітись.

Коза. Дід та баба так схотіли
Та в сараї нас закрили.
Думають – все краще знають,
А у нас спитати забувають.

3 козеня. Так поводитись не можна
Погуляти ж хоче кожний.
Треба нам від них тікати
І свою хатинку будувати.

Коза. Так, разом житло ми своє побудуєм,
І радісно, вільно, себе ми відчуєм
Коли поруч друзі все - швидше зробити
Бо з друзями легше на світі прожити.

Виконується таночок « Дружби»

Коза з козенятами на галявині бачуть яблуню.

Ведуча. Козенята із козою швидко повтікали.
Та містечко для домівки шукати разом стали.
На галявинку виходять – і там яблуньку знаходить.

Коза. Яблунько – красунечко
В тебе рясні віти
Чи можуть сховатися
під ними мої діти?
Побудуєм тут хатину –
буде жити вся родина.

Яблунька. Ні не треба будувати
Піді мною хатинку
Мої яблучка впадуть
Та заб ють дитинку.
На мене не ображайтесь
А швиденько пригощайтесь.
Мої яблучка солодкі
І красиві і смачні.
Знаю, точно ,що згодяться
У дорозі вам вони.

1 козеня. Дякую, Яблунько тобі.
А нам тоді вже час ідти.

Ведуча. Коза з козенятами в путь вирушає.
Яблуньок більше там вже немає…
А ліс все загущається
Ось і ялиноньки з являються.

Виконується танок «Ялинок»

Коза. Дівчинко – ялинонько
Гострі гілочки
Чи стане тут хатинонька ,
щоб жили діточки?
Побудуєм тут хатину
буде жити вся родина.

Ялинка. Ой не треба коза мати,
Тут хатинку будувати
В мене є не тільки гілочки
А й важкенькі шишечки,
Я к із дерева впадуть
Діточок твоїх приб ють

2 козеня. Ну тобі ми підемо
Місце краще знайдемо.
Ведуча. Далі разом всі пішли
Та галявинку знайшли.
Дуб стоїть там величезний
І широкий, і кремезний.
Звучить музика вбігає вовк.
Ведуча. Ой а хто до нас прибіг?
Це вовчисько – сірий бік.
Стоїть щось думає гадає,
А білка шишками кидає.
Та шишка в лоб йому влетіла
І дуже вовка розізлила.

Вовк. Хто це шишками кидає?
Мені лоба розбиває ( торкається лоба)
Ой тут шишечка моя,
Розлютився дуже я ( тупоче ногами )
А ще я дуже зголоднів,
І когось завгодно з їв.

Звучить музика кози

Вовк. Оооо! Сам прийшов сюди обід
Заховаюся як слід!

(Вовк ховається в кущах)

Коза: Дядьку Дубе! Ти високий,
І гіллястий, і широкий!
Чи дозволиш збудувати
Під собою нашу хату?
Побудуєм тут хатину
Буде жити вся родина.

Дуб: Кізонька, та я не проти-
Місця хватить тут усім.
Та пострибають жолудята -
І розвалять весь твій дім!
В осені вони дозріють…
А стрибати як уміють!

Виконується « Таночок жолудів» ( ховаються за Дуб)

Під музику з являється ВОВК.

Вовк: Ага! Зібрались разом всі!
Ось тепер я вас і з їм!
Малих до дому одведу,
А в яму посаджку Козу!
Ти- на сніданок, ви- в обід!
Наїстись треба так, як слід!
Вас треба швидше розлучити,
Щоб спокійніше було жити!
А то волають: « Мамо, мамо!»
Вона сидіти буде в ямі!!!

(Наближається до кози та погрожує)

Дуб: Жолудята, допоможить!
Козенят від вовка захистіть!

1 жолудь: Ми на дубі виростаємо
Капелюшки гарні маємо!
З дуба в землю упадемо,
І весною проростемо!

2 жолудь: Дуб великий- це наш тато,
Він могутній і крислатий.
Може жити сотні літ,
Має величезний рід!

3 жолудь: Ми хоч маленьки жолудята,
Але хоробрі всі хлоп ята.
Якщо на допомогу звуть-
Ми всі разом- тут як тут!

4 жолудь: Коза- це козеняток мати!
І їх не можна розлучати.
Бо знає кожная тварина,
Повинна разом буть родина!

5 жолудь: Ти , вовчисько, бережися!
Прийди до тями, схаменись!
Никого щоб не ображав,
І звидсі швидко щоб тікав.

( Звучить музика , жолудята прогоняють вовка, але він залишається.)

Вовк : Я зрозумів все, зрозумів!
Не дуже їсти їх хотів.
Куплю я краще ковбасу!
Та звідси ноги унесу! (Вовк убігає)

Коза: Дякую, любі жолудята!
Ви найхоробріші хлоп я та!
На с розлучити не дали!
І вовка ви перемогли!

( Жолудята уходять)

3 козенятко: Ну а ми пішли шукати
Місто для своеї хати!)(уходять)

«ПІСНЯ ГОРОБИНОК»
( виходять Коза з козенятами.)

Коза: Горобинка червоненька,
Рясно ягідки горять!
Чи дозволиш ти маленьку
Тут хатинку збудувать!
Побудуєм тут хатину
Буде жити вся родина.
Горобинка: Ягидки мої червоні,
Дуже пташки полюбляють!
Взимку налетять всі скопом,
Та швиденько позбивають!
А цвірінькати почнуть,
То діточки і не заснуть!
Так що кізко, вибачай!
Інше місце пошукай!

Коза: Ну підемо ще шукати!
Хоча сіл вже небагато»!

1 козеня: Ой, матусю, ми втомились..
Ніженьки вже наші збились…
Треба нам перепочити..
Їсти хочется і пити…

2 Козеня: Страшно в лісі тут блукати,
Хижаки скрізь волохаті!
Можуть знову нас спішать,
На шматочки розірвать!

3 козеня: А я спатоньки вже хочу!
Адже діло йде до ночі…
Де поспати можно нам.
Я за це усе віддам!
( Під музику з являється СОРОКА)

СОРОКА: Скре-ке-ке! Літаю в небі!
Бачу все, що кому треба!
Стоїть у лісі край доріжки
Така тендітна і струнка,
Маленька дівчинка- берізка,
Неначе мавка лісова!
Ії косиці шовковисті
Бешкетник- вітер розплітає,
Вона вам точно допоможе!
Окрім ії ніхто не зможе!

1 Козеня: Гаразд, до берізки ми зараз підем!
Може притулок свій там ми знайдем!
( Коза з козенятами йдуть далі.)

Коза: Берізонька- дівчинонько,
Прими під свої віти!
Бо дуже вже втомилися
Блукати мої діти!

Берізка: З радістю приму усіх!
Хай луна дитячий сміх
( Козенята будують хатинку з великих кубів.)
( Пісня про дружбу

[катя 98]

А можно мюзикл через другой файлообменник закинуть? ПОЖАЛУЙСТА!!! У меня не получилось скачать...

Вот пожалуйста! ДЕВОЧКИ!!! КТО УМЕЕТ ВОЗЬМИТЕСЬ ПОЖАЛУЙСТА ЗА ПЕРЕВОД!!!! ПРОСТО ЧУДО СКАЗКА!!!!:ok::tender:**Hidden Content: Check the thread to see hidden data.**

Это музыкальное оформление к сказке "Чарівна сметана": https://yadi.sk/d/3qC8zk3ugQ4ZG


Сегодня у нас целый день идет дождь, поэтому засела за комп и укомплектовала еще один кукольный на украинском "Чарівна сметана", который когда-то выставляла наша форумчанка tanica, но без музыки.Кое где немножко изменила текст. Летом как никогда будут нужны нам в работе такие постановки, поэтому делюсь с вами:

Огрмоное спасибо вам!!!! тут сделала плюсик для удобства http://forum.in-ku.com/showthread.php?t=138580&page=58

[ЮЛилиана]

Выставляю очередной кукольный спектакль с музыкальным оформлением "Івасик-Телесик". Текст сказки выкладывался у нас на форуме, но к сожалению я не записала его автора, за что прошу прощения. Немножко подогнав под себя стихотворную речь, за пару прошедших дней подобрала музыку. Думаю и в этот раз сказка Вам и детям понравится.

"Івасик-Телесик": https://yadi.sk/d/olfgNPU2hE2L6

[Ллорхен]

А.Мігай
**Hidden Content: Check the thread to see hidden data.**

[ЮЛилиана]

Лиличка, а можно музычку через яндекс-диск залить или через mail ? У меня антивирус блокирует другие файлообменники...
Держите сказку "Мр-ко-ква": https://yadi.sk/d/W61I6MS9hPkad


И еще... Можете здесь поделится сказками "Пан Коцький",
"Пан Коцький" - все, что нашла у себя дома, выставляли девочки на форуме: https://yadi.sk/d/LyA_E5cEhPmiL


муз. казка А.Мігай "Про ліниву жабку" и "Півник і бджоли"... А этих сказок у меня нет.


Музичні казки А.МігайОй, спасибочки за сказки, таких у меня еще нет! Взяла себе в копилку.

[spart_anka.]

Можливо вже десь і зустрічалася ця казка, всі сторінки ще не мала переглянути змоги, та от знайшла і вирішила поділитися.

Лялькова вистава "Родина пінгвінів" https://yadi.sk/i/fZkNfqgKhUEnz

[spart_anka.]

Музична казка "Кольорове молоко" https://yadi.sk/d/VeYXiutOhUFDA
Нажаль тексту не має. тільки мр3 запис

[spart_anka.]

"Рукавича" https://yadi.sk/d/m-i6l1gthUFmS

[spart_anka.]

"Жирафа та носоріг" https://yadi.sk/d/_od_mjAWhUFy2

[ЮЛилиана]

Продолжаю выставлять кукольные спектакли с музыкой. В интернете попался материал из библиотеки г. Сумы,точнее сказать книга с интересными театральными постановками, вот адрес.: м.Суми, вул. Петропавлівська, 51, biblioteka.sumy@mail.ru. Решила подобрать музыку к одному спектаклю.

"Христинка - Червона Хустинка або Як слід поводитися із незнайомцями".

Дійові особи: Ведуча, Христинка, Мати, Метелик, Вовк, Бабуся, дві мишки, два лісоруби.

(Фон №01 - організаційний момент.)

(Фон №02 - звучить тиха музика. Наперед виходить Ведуча з книжкою в руках.)

Ведуча: Добрий день, діти! Ви любите казки? (Діти відповідають). Я й не сумнівалася, що так. А про Червону Шапочку чули? Хто з вас уже знає цю казку? (Відповіді дітей). О, знаєте, чудово. І пам'ятаєте, яка пригода сталася з дівчинкою та її бабусею? (Розгортає книжку, музика замовкає).
Казку про Червону Шапочку склав французький письменник Шарль Перро, і вона відома, напевно, всім дітям світу. Але навряд чи ви здогадуєтеся про таке: автор адресував свою повчальну оповідку не тільки дітям, але і дорослим, зокрема, молодим дівчатам, попереджаючи: небезпечно довіряти улесливим незнайомцям, бо може статися лихо.
А зараз, малята, я хочу розказати про цікаву ідею, яка в нас виникла. Ми вирішили скористатися подіями, описаними в цій казці, щоб вивчити з вами правила поведінки з незнайомими людьми. Дотримання таких правил дуже потрібне для вашої безпеки. Але героїнею нашої казкової оповідки буде інша дівчинка, дуже схожа на знайому вам Червону Шапочку. Вона українка, і звуть її Христинка - Червона Хустинка. Тепер зрозуміли, чим вона подібна до Червоної Шапочки? Отже, дивіться й слухайте уважно.

(Фон №03 -початок казки.)

Ведуча: Жила собі в одному селі маленька дівчинка Христинка - така гарненька та проворненька, що кращої за неї, мабуть, і не було. В усьому допомагала своїм рідним по господарству. Матуся дуже любила свою донечку і дуже пишалася нею за працьовитість, а бабуся й того більше. Ось, до речі, Христинка й сама йде сюди. Чуєте її пісеньку?

(Фон №04(-) - співаючи на ширмі з'являється лялька-Христинка з діжкою тіста, працює.)

Пісня "Маленька господиня.
1. Я прокинулася рано
І будить не стала маму,
Одягнула фартушок -
Спекти хочу пиріжок.
ПРИСПІВ: Із корицею і маком,
Всіх здивую гарним смаком.
Поласує хай сім'я: бабця, мама, я.Ох!
2. Помічниця є в родині,
Я - маленька господиня.
Напечу всім пиріжків
І дорослим і малим.

ПРИСПІВ: Із капустою з грибами,
Це рецепт моєї мами.
Поласує хай сім'я: бабця, мама, я.Ох!
ПРОГРАШ

3. Хоч я дівчинка маленька
Та гордиться мною ненька.
Пиріжечків напечу,
Усіх друзів пригощу.

ПРИСПІВ: І з картоплею та сиром,
Будем їсти усім миром.
Поласує хай сім'я: бабця, мама, я.
І з вишнями та сливками
Це рецепт моєї мами.
Поласує хай сім'я: бабця, мама, я.Ух!

Христинка (торкається голови): Ух, ледь встигла впоратися до сходу сонця.(Помічає малят.) Ой, малята?!? Теж вже прокинулися? Добридень вам! (Діти вітаються). А ви знаєте, як мене звати?(Діти відповідають) Ні? То я зараз з вами познайомлюся... До Дня мого народження бабуся подарувала мені ось цю чудову хустинку. Вона сама пошила її зі справжнього китайського шовку. Відтоді я всюди ходжу у своїй новенькій хустинці й за це мене стали називати Христинкою -Червоною Хустинкою. (Музика голоснішає). Будьмо знайомі, діти!

(Фон №05 - з хатинки у віконце виглядає мати Христинки, кличе її до себе.)

Мати: Червона Хустинко, доню! А що це так смачно пахне?

Христинка: Це -пиріжечки свіженькі, я їх щойно з печі вийняла. Я їх, матусю, зробила так, як ти мене, матусю, навчала, нічого не забула!

Мати: Моя ж ти розумниця! Не пиріжки, а спавжнісінькі смаколики! Дуже жалкую, що бабуся не може твої пиріжечки скуштувати - занадто далеко мешкає від нас.

Христинка: Та це не страшно, мамо! Я вже підросла і можу сама швидесенько дійти до бабунечки. Не залишимо ж рідненьку без моїх пиріжечків?

Мати: Ну гаразд, твоя правда! Ось тобі кошик зі свіженькими пиріжечками й грудочкою масла в капустяному листку. Біжи до бабусі в сусіднє село, провідай її і віднеси гостинця, доню. Довідайся, як вона почувається, чи не захворіла часом? І одразу повертай додому, довго не барися!

Червона Хустинка: Добре, матусю! Не хвилюйся, усе буде гаразд! Я швиденько!

(Фон №06 (04) - наспівуючи пісеньку Ч.Х. йде у бік лісу і зникає за лаштунками.)

Ведуча: Як бачите, діти, Червона Хустинка пішла провідати бабусю. А у вас є бабусі? Ви їх любите? І чи розпитуєте коли-небудь своїх бабусь, як їхнє здоров'я? Чи допомагаєте їм? (Діти відповідають). Як іще можна допомагати стареньким? Червона Хустинка дуже любила свою бабусю й поспішила до неї у сусіднє село. Ви здогадалися, як пролягала дорога туди? Так, через ліс.


(Фон №07 - під музичний супровід "залітає" Метелик зустрічає Ч.Х.)

Метелик: Я гарний Метелик, по лісу літаю і квітку найкращу собі обираю.

Червона Хустинка: Ти як станеш вибирати, втомишся, маленький.
Будеш цілий день шукати — всі квіти гарненькі!
Та найкращу квітку я все ж таки бачила — на сусідній галявині. Лети туди, Метелику!


Метелик: Дякую тобі, Червона Хустинко! Щасти тобі!

(Метелик летить геть, а Ч.Х продовжує свою подорож. Зникає.)

(Фон №08 - з'являються дві мишки, вони сваряться між собою, бо не можуть поділити горішки, що в кошику. До них наближається Ч.Х.)

1 Мишка: Мої зернятка! Це я збирала! (Тягне кошика до себе).

2 Мишка: Ні, зернятка — мої! Я теж їх збирала! (Тягне кошика).

Червона Хустинка: Облиште, мишки-подружки, не сваріться! Краще скажіть, що тут у вас сталося?

1Мишка: Ми збирали зернятка, а тепер не можемо поділити їх.(Тягне кошика до себе).

2Мишка: Бо це мої зернятка. Я їх збирала! (Тягне кошика й собі).

Ч. Х.: Мишки-подружки, прошу вас, не сваріться! (До дітей). Діти, як допомогти мишкам з їхніми зернятками? (Відповіді). По-перше, мишки, вам треба помиритися. Діти, ви знаєте мирилку? Тож допоможемо подружкам помиритися. Мишки, повторюйте за нами:
Мир-миром! Пироги з сиром,
Варенички в маслі, ми — подружки красні!
Помирімося! Поцілуймося!

(Мишки повторюють мирилку за дітьми, обіймаються.)

(Фон №09 - фон для подружок-мишок.)

Червона Хустинка: А тепер ми з вами допоможемо мишкам поділити на двох їхні зернятка.

(Мишки висипають зернятка з кошика (їх парна кількість). Діти вголос лічать і визначають однакову кількість зерняток (порівну) для кожної мишки.)

Мишки (одна до одної): Ура! В мене є свої зернятка! Ура! І в мене є свої !

1 Мишка: Дякуємо вам, діти, за допомогу!

2 Мишка: Дякуємо й тобі, Червона Хустинко, за добрі поради. До побачення!

Червона Хустинка: Прощавайте, мишки-подружки! Вже більше не сваріться!

(Фон №10 - мишки задоволені біжать за лаштунки, а Ч.Х. продовжує свій шлях.)

Ведуча: Ось, яка добра дівчинка Христинка Червона Хустинка — всім допомагає. Пішла вона далі лісом, аж назустріч їй ... Хто, діти? Так, Сірий Вовк!

(Фон №11 - з'являється Вовк.)

Вовк: Знають всі про мене звірі, знають і бояться:
Гострі зуби, шкура сіра, очі аж іскряться!
Як побачу десь у лісі я звірят безхатніх,
Хай тікають, хай бояться — дожену і хап їх! (помічає Червону Хустинку...)
Хто це такий маленький? Хто це такий гарненький? (Обходить дівчинку зусібіч, облизується.)

(Фон №12 - раптом чути стукіт сокир і голоси лісорубів — Вовк змахує лапою, зупиняється).

Вовк: Отакої! Таке смачненьке тут переді мною, та, на жаль, доведеться клацати зубами. Кляті лісоруби зовсім близько підійшли, від них мені непереливки будуть.

(Вовк кривиться, удаючи усмішку).

(Фон №13 - фон для вовка.)
Вовк: Добрий день, давай познайомимося!


Червона Хустинка: Добрий день! Я Христинка - Червона Хустинка!

Ведуча: Добра й щира Червона Хустинка ще не знала, як небезпечно зупинятися в лісі й розмовляти з незнайомцями.

Вовк: Куди це ти йдеш, Христинко - Червона Хустинко?

Червона Хустинка: Я йду до Бабусі — несу їй свіженьких пиріжків та грудочку масла.

Вовк: А скажи мені — чи далеко живе твоя Бабуся? Я тобі за це цукерку дам.
(Виймає з кишені велику бутафорську цукерку).

Червона Хустинка: Та далеченько — в сусідньому селі. О-о-он у тій хатині, що на краю села.


Вовк: От і добре! Ги-ги-ги! Бери за це цукерку. (Червона Хустинка дякує і робить реверанс). Я теж хочу навідати твою
Бабусю. Але я піду ось цією стежкою. (До дітей: — Коротшою! – Показує в лівий бік). А ти йди цією стежиною. (До дітей: — Довшою! — Показує в правий бік). Подивимося (до Червоної Хустинки) — хто з нас раніше прийде, ги-ги-ги! (Вибігає).

(Фон №14 - вовк вибігає.)

Ведуча: Сказав це лукавий Вовк і помчав щодуху по коротшій стежці. (Червона Хустинка прямує в правий бік). А Червона Хустинка послухалася його "поради" й пішла довшою стежиною, не знаючи цього.

(Фон №15 - на слова ведучої.)

Ведуча (до дітей): Що ж буде, діти? Червона Хустинка розповіла незнайомцеві, де живе її Бабуся. Як ви гадаєте, чому? Справді, вона не знала, що не можна розповідати незнайомим людям, де знаходиться твоя домівка або де живе бабуся чи хтось інший із рідні. Майте на увазі: якщо ви залишаєтеся вдома самі, то в жодному разі не можна відчиняти незнайомим двері! Бо серед них зустрічаються злі й лихі люди — такі, як Сірий Вовк. Зараз ми з вами пригадаємо правила поведінки з незнайомцями.

Правила поведінки з незнайомцями

1. Діти! Хто вам незнайомий, не запрошуйте додому.
Знайте: ті не ображають, кого рідні добре знають.



2. Хоч і треба бути в ліфті не самому, а з дорослим,
Та ніколи до кабіни не заходь із незнайомцем.

3. Хтось чужий у двері дзвонить, каже: "Відчиняй мені!"
Хоч би як він не назвався — відчиняти двері? Ні!

4. На майданчику, чи в парку хтось чужий такий цікавий,
Ти ж про дім свій і про речі не кажи йому без мами.

5. Пропонує незнайомець: "На цукерочки, смачні!"
То чи можна в незнайомця брать цукерки, діти? Ні!

(Фон №16 - з'являється Вовк, підходить до хатинки бабусі й стукає у двері.)

Бабуся: Хто там?

Вовк (тонким голосом): Це я, твоя онучка Христинка Червона Хустинка. Тебе навідати прийшла ще й гостинців принесла: пиріжечків свіженьких та грудочку маслечка!

(Фон №17 - звучить насторожлива, схвильовона музика.)

Бабуся: Ой (до дітей), та це ж Вовчисько!?! Я впізнала його, хоч він добре прикидається. Що ж робити? Він мені всю хату рознесе...(Розмірковує, що їй робити.) Придумала! Заховаюсь-но я під ліжко, а на ковдрі залишу свої окуляри, очіпок та фартух. Занедужала я, то й не дійду до дверей. Смикни, онучко, сама за мотузочку — двері й відчиняться.

Вовк: Де ж ця мотузочка? Ага, ось вона — зараз смикну. (Смикає.)
(Фон №18 -двері відчиняються.)

(Фон №19 - Вовк зникає за дверима).

Ведуча (до дітей): Забіг Вовк до хатинки, побачив на ліжку ковдру, а на ній — Бабусині окуляри, очіпок і фартух. То й здалося йому, що то старенька лежить. Він же й гадки не мав, що вона заховалася під ліжком. Метнувся Сірий до ліжка і проковтнув відразу — та не Бабусю, а ковдру!

Вовк: Ги-ги-ги!(голосно гикає) Гик, ой!... Бабусю я проковтнув, а ще Червона Хустинка залишилася! Зараз я її перехитрую. (Вдягає на носа окуляри, на голову — очіпок, пов'язує фартух, сідає під хатою на ослінчику).

(Фон №20 - під музичний супровід з'являється Христинка Червона Хустинка й, нічого не підозрюючи, підходить до Вовка і розмовляє з ним.)

Червона Хустинка: Добрий день, Бабусю!

Вовк: А, це ти, люба онучко, прийшла?

Червона Хустинка: Це я, твоя онучка, Червона Хустинка. Принесла тобі пиріжечків та маслечка.

Вовк: Став, дитинко, кошика та сідай біля мене. Ти, напевно, втомилася?

Червона Хустинка (дивується): Ой, Бабусю, чому в тебе великі руки, і вуха, й очі?

Вовк: А це щоб міцніше обнімати тебе, моя маленька, та щоб краще чути і бачити.

Червона Хустинка (знічено): А чому в тебе такі великі... зуби?

Вовк: А це щоб швидше з'їсти тебе! (Скидає окуляри, очіпок і фартух.Червона Хустинка схоплюється з місця, відбігає і так голосно кричить: "Рятуйте! Допоможіть!", — аж Вовк затуляє вуха руками. Бабуся, почувши, визирає з хати й намагається загородити онуку.)

(Фон №21 - під звуки швидкої музики Вовк із Бабусиними речами в руках ганяється за Червоною Хустинкою. У цей час біля дерев з'являються двоє лісорубів. Дівчинка з Бабусею забігають до хатинки, а Вовк із переляку присідає біля дверей.)

1-й лісоруб: Друже, ти чув ці крики?

2-й лісоруб: Хтось кликав на допомогу!

1-й лісоруб: Погляньмо, що тут сталося.

2-й лісоруб: А ти, Вовче, що тут робиш?

(Фон №22 - вовк намагається схитрувати.)
Вовк (налякано): Та я... хатинку стережу. Бабуся десь пішла, от я й сиджу тут, стережу від злодіїв.

1 -й лісоруб: А чого це в тебе Бабусині окуляри, очіпок і фартух?

2-й лісоруб: І де ж це Червона Хустинка? Ми бачили, як вона йшла навідати Бабусю.

Вовк: Я не бачив її, вона не приходила.

1 -й лісоруб: Брехун! Ось кошик Червоної Хустинки!

2-й лісоруб: Ану кажи, сіроманцю, де ти подів Бабусю й Червону Хустинку? Чи не з'їв, бува?

Вовк: Я нічого не знаю, я нікого не бачив, нікого не їв...

1-й лісоруб: А чого це в тебе живіт такий великий, ледве не трісне?

Вовк: Та це я... шишок, ні — грибів, ні — горіхів об'ївся!

2-й лісоруб: Діти, Вовк нас обманює? Де поділися Бабуся і Червона Хустинка?

(Діти показують).

(Фон №23 - з хатинки виходять Бабуся з онукою. Лісоруби забирають у Вовка бабусині речі й віддають їх старенькій. Бабуся вдягає очіпок, чіпляє на носа окуляри, зав'язує фартух.)

1-й лісоруб (до Вовка): То ти, негіднику, хотів їх з'їсти? Начувайся!

(Фон №24 - лісоруби ганяються за вовком.)

Вовк: Ой-ой-ой! Не карайте мене, я більше не буду лихим! Я бачу, до чого це може призвести. Та й живіт у мене тепер болить!

Лісоруби (обоє): Діти, що ж нам робити з Вовчиськом?

Примітка. У тому разі, якщо діти запропонують убити Вовка, лісоруби кажуть, що Вовк уже змінився й більше не буде нікого їсти.

(Фон №25 - Ведуча, Лісоруб, Бабуся, Червона Хустинка та Вовк іще раз по черзі читають правила поведінки з незнайомцями, а діти повторюють їх.)

Ведуча: Історія скінчилась так добре і чудово,
Щасливо завершилась, ну справжній happy and!
Гадаю, наші діти все добре врозуміли:
Зустрівся з незнайомцем - враз уникай проблем!
А тепер усім - до побачення, бувайте,
Про свою безпеку завжди добре дбайте!

(Фон №26 - кінцівка)
КІНЕЦЬ


Музыкальное сопровождение: https://yadi.sk/d/sEKT4EVRhwKee

А это песенка "Маленька господиня", мелодию которой использовала для песенки Христинки: https://yadi.sk/d/ePA2laeEhwKgv

[Світланочка]

підкажіть будь ласка де знайти пісню хай все удається, хай сонце сміється
Можливо Ви маєте на увазі Вітальну пісню (там є такі слова)(дякую дівчаткам, хто виставляв - чудова пісенька) https://cloud.mail.ru/public/8rPR/WZrYhZajZ

[Инесса Анатольевна]

Ляльковий театр з БЖД( поводження з вогнем)
Дійові особи : кицька – мама ,кошенята Васько і Пушинка, голуб, слон -
Пожежник, ведмедик - лікар.
Декорації : на задньому плані – вікно.
Передній план – ліжечка кошенят, вони сплять.
М а м а : Любо сплять мої малята ,але час уже вставати,
Годі спати , прокидайтесь, підіймайтеся, вмивайтесь !
Прокидайтеся , малі ! Вже сніданок на столі!
В а с ь к о: В нас канікули. Будити нас не треба!
М а м а : Мій сердитий ! Але ж я йду працювати ,
Мушу вас погодувати.
Пушинка : Добре, добре вже , матусю, ми встаємо не турбуйся .
М а м а : Що ж ,піду я , прощавайте .Ви пограйте ,почитайте,
Потанцюйте ,помалюйте. Тільки дуже не пустуйте!
Пам'ятайте ,малюки : небезпечні сірники!
Небезпечна гра з вогнем!
Пушинка : Ти це кажеш день за днем !
М а м а : Все .Пушиночко !Васько ! В кухні тепле молоко!
Васько : Ми самі! Пішла вже мати. Можна трохи ще поспати …
Пушинка : Я також посплю ще трішки, хай мені насняться мишки…
( дрімають ,у вікно стукає голуб )
Пушинка : Хто це стука у віконце ?
Голуб : Голуб! Високо вже сонце!
Не набридло вам дрімати? Годі ! Скільки можна спати ?
Пушинка : Так ,пора, вставай, Васько !
Десь тут тепле молоко … вже холодне.
Васько : Треба гріти! Треба плитку запалити !
Пушинка : Що казала нам матуся ?
Васько : Сірників я не боюся ! Тільки – но він догорить,
Як вогонь зникає вмить !
Пушинка : Ой ,Васько ! Будь обережний! Щоб не сталося пожежі!
Васько : Що сполохалась ,як гуска ? Ти, Пушинко , боягузка.

( Лякає Пушинку сірниками )
Пушинка : Не пустуй ,вогонь – не гра !
Швидше затуши сірник !
Васько : Він упав ! Горить рушник !
Пушинка : Це пожежа ! Де вода ?
Васько : Ой , рятуйте ! Ой ,біда !

( на сцені лялькового театру з'являється полум'я .Біля вікна з'являється голуб.

Голуб : Вогонь?! Куди я прилетів ? Та це ж пожежа у котів !
Догрався неслухняний кіт! Так «01» набрати слід.
( Голуб бере трубку, скоро з'являється слон – пожежник.
Слон : Раз –два-три ! Раз – два – три !Вогонь, спинися , не гори!
Чотири - п'ять , чотири - п'ять! Сюди пожежники спішать!
І шість , і сім , і шість і сім ,спинись ,вогонь! Пожежо ,стій !
( Вогонь поступово зникає, приїжджає «Швидка допомога» і мама – кицька.
Мама : В будинку двоє кошенят .
Голуб : Пожежні винесли малят ,тепер із ними лікарі :
Он і «швидка» вже у дворі.
Мама : Васько ! Пушинко! Ви живі ?
Васько : Так, тільки хвостик обгорів…
І лапка , й трохи спинка,
Це я в усьому винний…
Пробач , пробач, матусю ,нам !
Мама : А я не раз казала вам:
Як сірниками гратися , то лихо може статися .
Тепер і ви, і малюки нехай запам'ятають,
Що небезпечні сірники і що з вогнем не грають!

[SSVETLANA]

Сказка "Еж и Заяц" на укр.языке
https://yadi.sk/d/E7Hz0uJ4iYWFn

[Olia Medvedeva]

Девочки, пробую выставить сказку "Коза-дереза" для ст. гр. в прошлом году делала. Конечно брала много с форума Спасибо всем.


https://cloud.mail.ru/public/5kap/RH6CsQrEb

не знаю получится ли ссылочка, делаю в первый раз

Ой, извините, получилась другая сказочка "Котигорошко"