1. Сім’я… Що значить це, кожен знає,
Хто зріс в сім’ї і хто сім’ю сам має…
І хоч як не приховуй і не таї:
Залежить наше щастя від сім’ї.
Якщо зміцніє хоч одна родина,
Міцною стане й наша Україна.
2. Ти всіх святіша, наша ненько!
Моя ти квіточко біленька,
Моя любове, де причал
Знайшли і радість і печаль.
Моя маленька й неозора,
Моя і втіха і опора,
Моя весела і сумна,
Моя небесна і земна.
Моя стежина й Батьківщина,
Моя, як білий світ, єдина,
Як білий світ, як білий квіт,
З якого створюється світ.
(Олег Головко)
3. Я дякую тобі, мій Бог, за маму,
За ніжні руки та ласкавії слова,
За рідну маму з добрими устами
Й за те, мій Боже, що вона жива.
Діти мріють, ласкою зігріті,
Щоб ніколи не було біди,
Щоби були поруч в цілім світі
Тато й мама поруч назавжди.
Дорогий, хороший, любий тату,
Кращого за тебе не знайти,
Дорогий, хороший, любий тату,
Як чудово, що у нас є ти.
Ти мій порадник, заступник і друг,
Тату, татусю, таточку, тату,
Кращого в світі немає навкруг,
Татоньку, хочу тебе я обняти –
Ти мій порадник, заступник і друг.
На усяких ви посадах
Побували у житті,
Та найкраща в вас посада –
БАТЬКО нашої сім’ї.
4. Горе чи нещастя, чи яка біда,
Всіх нас виручає татова рука.
Татова правиця знає труд і піт,
Із руки цієї ми йдемо у світ.
Золоті в вас, тату, руки
,
Все ви вмієте робити:
І діток навчить науки
І гвіздок в стіну забить.
5. Мій татусь рідненький –
Добрий, веселенький,
Цілий день він щось майструє,
До роботи каже:»Так».
Він у праці є мастак.
Завжди мамі помагає,
Не такий як всі тати –
Дуже любить він торти
Разом з мамою пекти.
Любить доглядати сад,
Їсти любить мармелад,
Та й про мене тато дбає,
Завжди щось мені купляє.
Є мій тато – молодець,
Ось і віршику кінець.
6. Ведуча: Батько є головою сім’ї, продовжувачем роду. До імені дитини додається ім’я батька. Тато завжди радіє, коли народжується син, бо він буде продовжувачем роду та прізвища батька.
ЖАРТ:
- Як звуть тебе, хлопчику?
- Як тата
- А як звуть тата твого?
- Як мене…
- Ну добре. А як звуть вас обох?
- Однаково-о-о-о!
7. Є у тата хлопчик Славко.
Славко татка дуже любить,
Бо татусь усе купляє
І багато грошей має.
Хоче Славко стать як татко:
Узяв татка черевики,
А вони йому великі.
Одягнув і капелюха,
Що наліз йому на вуха.
Та й до всього цього статку
Почепив іще краватку.
Поки з петлею возився –
Мало сам не задушився.
Й зрозумів тоді хлопчина,
Що ще треба почекати,
Щоб таким як татко стати.
Ведуча:Або жінку треба мати,
Щоб краватку зав’язати.
КОНКУРС ДЛЯ МАМ «ПОВЯЖИ КРАВАТКУ ТАТУСЕВІ»
8. Дуже поважає мій татусь футбол,
Разом із гравцями забиває гол.
То підскоче в кріслі, то «ура» кричить,
Аж на стелі люстра дзвінко дзеленчить.
Недарма вважає наша вся сім’я,
Що на тата ззовні ду4же схожий я.
Я підросту ще трішки, усього навчусь,
І таким завзятим стану, як татусь.
КОНКУРС ДЛЯ ХЛОПЧИКІВ І ТАТУСІВ «ЗАБИЙ ГОЛ В ВОРОТА»
9. Ти за нас, татусю, не журися
На славу й честь благослови синів.
Будь певний, батьку, весело всміхнися,
Ми ще повернем славу козаків.
ПІСНЯ «МИ МАЛЕНЬКІ КОЗАЧАТА»
10. Тобі, батьку, вклоняємось ми
За любов, за турботу, горіння,
Ми дорослими станем людьми,
Тож спасибі тобі за терпіння.
11. ЛІЧИЛКА(можна використати перед якоюсь грою):
12. Я – один, а з татом – двоє.
Тато, мама, я – вже троє.
Разом з братом нас чотири,
Ми з четвертої квартири.
Ще й дідусь – він буде п’ятий.
Можна далі рахувати.
Про бабусю не забуду,
Нас з бабусею – шість буде
Є у мене друг Максим,
Нас з Максимком буде сім.
А у брата друг Тарас,
Із Тарасом вісім нас.
Далі песик наш дев’ятий,
Птах у кліточці десятий.
Це зібралась вся родина.
Бо у мене іменини.
13. Донечко, синку, сестрице. Братусю,
Дружна, велика, весела сім’я.
Таточку, мамцю, бабусю, дідусю –
Мій оберіг і родина моя.
Доки батько живий, доки мати жива,
Поспішаймо сказати найніжніші слова:
-Рідна мамо, живи! Рідний тату, живи!
Найдорожчі у світі – це ви, тільки ви!
Бо без батьків чого ми на світі варті?
Без маминої ласки і тепла?
Дружна, велика, весела сім’я.
Без татової строгості і жарту,
Без свого родинного тепла?
ГРА «СВІЧЕЧКА ЛЮБОВІ»
(Діти передають родне одному бутафорську свічечку і говорять слова любові в адресу своїх батьків)
14. ВІРШ-ЗВЕРНЕННЯ ДО БАБУСІВ І ДІДУСІВ:
Ви нас, рідні, зростили, нам життя дарували,
І безмежно любили, від біди захищали,
То ж сьогодні ми хочем вам спасибі сказати
За недоспані ночі на тривоги багаті.
За натруджені руки, що не знають утоми,
За хвилини розлуки, як не ладиться в домі,
Ми вас любимо щиро і цілуємо руки,
Вам здоров’я і миру зичать діти й онуки.
15. Дай Бог вам, друзі і родино,
Щоб років сто у щасті жили,
Щоб до останньої хвилини
Любили ви і вас любили.
16. Родина, рід – які слова святі!
Вони потрібні кожному в житті.
Бо всі ми з вами гілочки на дереві
Що вже стоїть віки.
Це дерево – наш славний родовід,
Це батько, мати, прадід твій і дід.
(Тут можна використати виставку родинних деревці, виготовлених кожною родиною вдома)
Социальные закладки