Стихи о наболевшем....

[АсичкаД]

Ребята ,всем привет!!!

Стихи,которые я выставила,не мои....
Их, моя знакомая привезла с Италии....Наши женщины, которые там,- написали, она переписала.....А я в свою очередь переписала у неё...
Строго не судите, есть места без рифмы,слова *неправильные* , но то что это всё правда - это факт....

Они меня задели, - хочу чтоб и вы почитали.......

***** ЙДЕ ПО ВУЛИЦІ ЧУЖІЙ ... *****

Йде по вулиці чужій струнка , гарна жінка.
зразу видно,люди добрі,що то українка.
Вчора лиш вона була рабиня й служниця,
а сьогодні вихідний і вона - цариця!
Гарно вбрана ,причесана,підкрасила губи
І що це лише служниця,не скажете люди.
Це не жінка, а золото ,що тут говорити,
Вміє прати вона і обід зварити
вміє шити,вишивати,вміє і в"язати
та всього,що вона вміє не можна й згадати.
Може випити вона і пожартувати,
На весіллі за столом ,може заспівати.
Й "детерсивів" хоч вона удома не мала,
Але вся її посуда і без них блищала.
Одноразові тарілки вона не купувала,
І якщо борщу не з"їли,то не виливала.
На городі все посадить,ще й квітки посіє.
Та хіба вона ледача?Хто ще так уміє?
Якби зараз італійку ,якусь,занесло
за кордон ,на Україну, у наше село!?
То даю я ,люди добрі, голову відтяти
що прийшлося б через тиждень вже її ховати.
Що померли б із голоду чоловік і діти,
і прийшлося б у смітті їх усіх глядіти!
Бо в Італії нічого вона не робила
лиш дивилась телевізор й від того стомилась.
Вранці ще вона лежить у своїй постелі,
каже,в неї не болять лиш одні "саррелі".
Отака вона слабка,людоньки ,о горе,
решта все, що в неї є, їй "порта долоре".
Вип"є каву у постелі,з"їсть зо два "біскотти"
сигаретою закусить, і по всій роботі.
То лежить на дивані ,телевізор включить,
а як він вже надоїсть ,то прислугу мучить:
не так склала хустинки,порохи на стелі,
застелила не ту простинь на її постелі.
Вазу ставиш не туди (їй збоку видніше)
треба трошечки туди,а може лівіше.
І підлога не блищить,бо добре не мила,
бо напевно не додала в воду "детерсива".
Отак ходить до обіду,бо час вона має,
і хоч сама ніц неробить,а нерви тріпає!
Так і хочеться не раз ,такій господині
взяти швабру і пройтися три рази по спині.
І сказати щоб ту воду вона скуштувала,
чи я того "детерсиву" у відро налляла.
Приготує за годину обід з фабрикатів
за обідом тільки зирка,чи не їм багато.
Скільки п"єш води стаканів,тож така розтрата-
миски викине в сміття і йде спочивати.
Йде "яга",нарешті, в ліжко і лягає спати,
тобі ж треба по обіді все попрасувати:
сорочки,труси,шкарпетки,від мештів шнурочки;
і рівненько поскладати носові платочки.
Й не забути о 4-й каву їй подати,
бо забудеш,-то вже певно,не прийдеться спати!
Буде шпигати "Перке!?"-А біс його знає?
В нас на лежачи ніхто їжу не приймає.
Потім прийдуть діти з школи:
вереск,писки,завивання-ніби у звіринці,
отаке тут приходиться терпіть українці.
То ударить тебе в ногу,то язик покаже,
а що так робить не можна,-сеньйора не скаже.
Хай вони хоч всіх святих зі стін познімають,
тільки хай вони її зовсім не чіпають.
Мабуть,того і на старість їх кидають діти,
і наймають українок їх батьків глядіти.
стара хвора італійка їй руки цілує,
українка її миє,вдягає,годує.
Їхні діти на поріг лиш зайдуть до хати
"Тутто бене?",запитають,і мерщій тікати.
Має 8-ро дітей,синів й дочок має,
а сьогодні українка її доглядає!

ТАК ЗБЕРІТЬСЯ ПО ЄВРИКУ УСІ ІТАЛІЙЦІ,
І ПОСТАВТЕ ПАМ"ЯТНИК НАШІЙ УКРАЇНЦІ,
І ВСТЕЛІТЬ ПІДНІЖЖЯ ВСЕ, ЛАВРОМ І КВІТКАМИ,
ВОНА ТОГО ЗАСЛУЖИЛА - СВОЇМИ РУКАМИ !!!

[АсичкаД]

***** СЛОВО ДО ПРЕЗИДЕНТА *****


Наш президент,людина перша в Україні,
оголосив навіки всім:"Віднині українки,
які поїхали на заробітки,-
такі собі "легкої поведінки."

Й це президент!Поважний чин!
Не скажеш ,що він розуму немає,
таким тавром жінок він оклеймив...

За цю образу слід відповідати,
бо нелегке життя у жінки,
що за словами президента
"легкої поведінки".

Легка її хода і легкі руки, не спочивають,
знають тільки муки.
Часто в сльозах її очі ,
бо трудяться зранку до пізньої ночі...

Працює ця жінка в далекому краї,
для дому ,для діток гріш заробляє.
Як ми дожились у славетнім краї,
що і на хліб,і до хліба вже немає!?

Якби президент зробив для нас втіху,
щоб вдома ми мали місця робочі,
бо до роботи ми дуже охочі!

Щоб в Україні могли заробляти,
а не в чужому краю двори підмітати.
Щоб на панів чужих не гнули ми спину
за доллари,ліри,франки до пізньої ночі.


Ти ,президенте,до власті охочий,
чому не подивишся правді ув очі?
Ми діти Вкраїни,ми кращі із кращих,
всюди нам важко,а вдома найкраще.

Люди приїхали не долю шукати,
а дітям на школу гріш заробляти!

Тож,президенте,принизив нас марно,
жінок-трудівниць,обізвав безпідставно.
Вклонися низенько,бо це йде та ЖІНКА,
в якої,сказав ти,"ЛЕГКА ПОВЕДІНКА"!!!

Марія Раінчук
Бережанщина -- Італія

[АсичкаД]

***** М О Л И Т В А *****

Стану на коліна , низенько вклонюся ,
Господеві нашому щиро помолюся:
до Тебе молюся, я Боже, я нині,
поможи нещасній нашій Україні.
Дай їй щастя , волю і колишню славу,
підніми з руїни велику державу.
Поможи, Господи, я Тебе благаю
усім добрим людям у нашому краї.
Скажи мені ,Боже, скільки ще страждати?
Скільки нашим людям ще світом блукати?
Хто де міг,із свого краю розбрелися,
Лиш діти і старі вдома зосталися.
Молюсь,Тобі Боже, за всіх жінок нині,
що змушені працювати у чужій країні.
Подивись,як у неволі жінка пропадає,
чужу мову непотрібну на старість вивчає.
Чужі слова , чужа віра, кругом чужі люди,
Скажи мені , Боже , чи так завжди буде?
Стаю нині на коліна і слізьми благаю,
Дай нам , Боже, повернутись до рідного краю.
Дай обняти своїх діток і вже не прощатись,
дай на рідній землі жити , радіти , сміятись.
Ще за дітей наших Тобі помолюся,
Що удома залишились, самі без матусі.
Без її любові, ніжності й тепла,
хай їх зігріває Твоя доброта.
Дай їм, Боже , щастя , здоров"я і силу,
дай Ти їм надію і всели їм віру.
Чи простять вони колись ,теперішню владу,
що украла в них дитинство й сім"ю зруйнувала?
Здоров"я й терпіння для себе лиш прошу,
і ще сили , щоб донести свою важку ношу.
П"єм тепер достатньо ми з гіркої чаші,
прости нам,о Боже, усі гріхи наші.
Гріхи наших предків і гріхи дідів,
прости гріхи , Господи , і наших батьків.
Бо Твоя навіки царство й сила, й слава.
Зроби чудо , щоб воскресла вкраїнська держава!

[АсичкаД]

*** ... ЯКА ГЛИБОКА НІЧ... ***


... Яка глибока ніч , а я очей ще не стулила ...
Була і в хаті , й на городі ,і з усіма поговорила.
Вареників , борщу зварила,
згадала мертвих і живих,- а сну нема...
Я з самотою розмовляю, - повір мені...




***** М О Л И Т В А *****


Матінко Божа , матінко мила,
я на Вкраїні сина лишила.
Дай йому щастя справжнє пізнати
долі пошли йому , Божая Мати.

Матінко Божа, матінко мила ,
я на Вкраїні онучку лишила.
Прошу опіки над нею ,як мати,
щоб у спокої могла виростати.

Матінко Божа , матінко мила,
я на Вкраїні могили лишила.
Дай їм в надії мене дочекатись
зігрій теплом їх,Божая Мати.

Матінко Божа ,матінко мила,
я на Вкраїні подруг лишила.
Дай їм здоров"я ,Божая мати,
щоб незадовго змогла їх обняти.

Матінко Божа , матінко мила,
я на Вкраїні недругів лишила.
Мудрості дай їм , Божая Мати,
щоб гординю могли подолати.

Матінко Божа , матінко мила,
я на Вкраїні серце лишила.
Дай мені , Матінко ,сили й терпіння,
щоб повернутись до свого коріння.

Люба Ших
Дрогобич--Італія

[АсичкаД]

***** С О Н *****


Знов наснилась Україна,
теплий дощ у ріднім краї.
У ліщиновому гаї
я ходжу й гриби збираю.

Пахне димом, прілим листям.,
дощ шепоче так приємно !
Прохолода . Повний кошик,
серцю солодко і щемно.

Ще б хоч трошки, хоч хвилинку
залишитись в тому гаю...
Відкривать сьогодні очі
не бажаю , не бажаю .

Готувати "кафе - латте ".
брити , мити , прибирати,
на дурні питання діда
без кінця відповідати.

У гарячім пеклі цьому
знову жити й працювати,
й щоб не сталося у домі -
усміхатись , усміхатись!

І ще б трохи, хоч хвилинку,
в тому гаї залишиться...
Надворі лише світанок,-
a в Італії - "плюс тридцять ".

Я навіки в тому гаю
своє серце залишила.
Ви простіть мені , пробачте ,
неоплакані могили...

Ви простіть мені, пробачте
недолюблені онуки,
подалася за моря я
не від роскошів - з розпуки.

Для дітей і для онуків
я тут євро заробляю,
і тепер лише у снах я
у лісах гриби збираю.

Ах, як солодко - тривожно,
пахне ліс у ріднім краю !
Відкривать сьогодні очі
не бажаю , не бажаю...

Віра Зінчук

Італія

[АсичкаД]

***** С П О В Н Е Н А М Р І Я *****


Коли поїдеш в далечінь
за гори і долини,
тоді лиш взнаєш ти ціну
своєї Батьківщини.

Яка багата в нас земля,
який народ привітний,
які красиві в нас жінки,
дівчата-наче квіти.

Була в дитинстві в мене мрія-
поїхати далеко.
Дивилась часто ,як летять
в теплі краї лелеки.

Так доля склалася моя,
щоб тут в краю чужому,
я зрозуміла,чом лелеки,
завжди вертаються додому.

Нехай буде комусь красива
чужа земля.Мені байдуже...
В Україні я буду щаслива,
бо повернутись хочу дуже.

Як хочеш взнати, чому холодний
цей теплий край далекий,
приїдь сюди - і зрозумієш,
або спитай в лелеки.

Зеновія Кравчук
Тернопіль -- Італія

[АсичкаД]

***** М О Л И Т В А *****

У коси вплелась сивина,
усе та клята чужина.
Не можу спокою я тут знайти,
о,Господи,мене не залиши.

Якщо цей Хрест на плечі
мені ти вирішив покласти,
то,прошу-поможи мені,
мені не впасти.

І забери із серця ту розпуку-
до Тебе ,найсвятіший,зношу руки.

Благаю помочі,лиш в Тебе я,
одна надія Ти моя.

Я прошу біль душі притупити,
тому,що змучилась усе отут терпіти.

Наталя Загайкевич
Італія


***** І Т А Л І Я *****


Тут не так сонце світить,
квіти гарні не пахнуть.
А цей припих і ситість
не замінить Тебе -
моя рідна далека,
Україна жадана,
моя земле найкраща.
Тут неволя пече...

Але ж гарно ,як в раю!
Я й не знаю чого???
Та й дім Божий чужий тут,
й спів церковний ,як в небі,
і тебе,рідна мово,
не замінить- ніщо.

Чи ти знаєш,Вкраїно?!
Що сумні твої діти!
Бо відрубаний корінь не оживить ніхто!
Тут багато так сонця,
та не так воно світить...
Круглорічно зелено,та нам не пахне ніщо...

Гладуняк Марія
Печеніжин--Італія

[АсичкаД]

***** Н Е Т І Ш М О С Я *****


Не тішмося ,мої друзі,що ми заробили,
краще добре подумайте,скільки ми згубили?!
Хтось не бачить своїх діток,хтось рідного брата,
хтось не поклав свічку в руки,навіть, свого тата!
Нема щастя в наших хатах,що з нами зробили?!
Діти матір виглядають,аж забракло сили.
Сестра сестрі звіряється,що туга велика,
але в гості не приїде,бо відстань далека.
Одна дочку не видала,-сина не вженила.
і не одну на чужині сира земля вкрила.
Другій внучка малесенька "Бабцю" не сказала,
комусь мати зістарілась помочі не мала.
Іншу люди відправили ,бо розум згубила,-
всі це знаєм,-але гроші ,то велика сила!
Заробляєш...Заробляєш...
Розлука велика...
І не одна через гроші втратить чоловіка.
Мої сестри українки,чим ми так згрішили,
щоби наші християнки у наймах служили?

Не тішмося,мої друзі,що ми заробили,
краще добре порахуймо скільки ми згубили!!!


***** Ч И Я В И Н А ? *****


Не знаю чия тут вина,
що ми не в своїм ріднім краю.
Не колядуєм,не співаєм ,
ми тут раби - тут чужина,
і гіркоту цю п"єм щодня.

А може й наша в цім вина,
вина у тім,що серце маєм,
і ближніх всіх своїх кохаєм,
що ми хворієм без тепла
свого родинного гнізда,
про Україну пам"ятаєм,
ой,чужина ти ...чужина.

А думка думку доганя...
Чия вина? Чия ж вина?
-Ні!Не дарма боролись люди
завжди за ВОЛЮ - це вона,
одна на світі найсолодша,
на чужині її нема -
гірка й бажана чужина.

Не знаю чия втім вина?
Моя вина - я українка,
сумлінна і уміла жінка.
Молюсь до Бога я щодня ,
а ностальгія розрива.

Та помогти усім бажаю,
хто залишився вдома,в краю.
Та не приймає чужина...
У цьому вся моя вина...

Марія Гладуняк
Печеніжин -- Італія

Пока всё.... Жду продолжения...Может у вас есть что - то подобное :wink: ... Выставляйте в этой теме.....Я думаю , что почти у каждого кто-то из родных уехал далеко, оставив семьи, детей....Это тяжело....Так давайте стихами их поддержим!!!!!!

[Sunny]

Знаешь, я хоть и живу в России. Но Украина как вторая родина... Классные стихи! Просто жаль, что не все могут их оценить из-за незнания языка, а вообще они очень душевные, искренние и грустные.

[Berry]

СТИХИ-КЛАСС!
МНЕ ОЧЕНЬ ПОНРАВИЛИСЬ!
ПРОДОЛЖАЙ В ТОМ ЖЕ ДУХЕ,ВДОВХОВЕНИЯ ТЕБЕ!:smile:

[ищу смысл жизни]

Да, стихи действительно берут за душу....очень понравился "Слово до президента"........помоему это обращение не только к нему но и ко многом другим людям которые такимы словами обсуждают девушек и женщин.....никто не задумается почему и что их заставило стать как говорится "Жінкою легкої поведінки..."....мі можем только обсуждать но а понять!?.....как не обидно но такая вот людская натура...