Використання інноваційних технологій в музичному вихованні дошкільнят

[Світланочка]

Назбиралось достатньо теоретичного матеріалу про використання іннновацій в музичному вихованні дошкільнят( Золтан Кодай, Еміль Жак - Далькроуз, Марія Монтессорі, Карл Орф) (не знайшла куди виставити), можливо комусь пригодиться(якщо потрібно пишіть) почну з системи Золтана Кодая"

« Музика неодмінно потрібна для розвитку людини.
Вона не є предметом розкоші, без якого не можна обійтися.
Музика – могутнє джерело душевного збагачення,
І завдання педагога – відкрити його усім людям.»
Золтан Кодай

Система музичного виховання Золтана Кодая (1882 – 1967)

У нашій країні досить часто педагоги декларують використання принципів системи музичного виховання Золтана Кодая, не усвідомлюючи її масштабності та значущості, ототожнюючи її лише з відносною сольмізацією та застосуванням ручних знаків. Звичайно, це дуже важливі компоненти, але ними музично-педагогічна система Золтана Кодая не обмежується.
Основоположні тези системи музичного виховання за Золтаном Кодаєм — «музика повинна належати всім», «музика є духовною їжею, яку ніщо не може замінити, ... немає повноцінного духовного життя без неї...». А отже й музичне виховання має бути невід'ємною частиною освіти кожної дитини. Основні принципи та положення
Аналіз педагогічної спадщини Золтана Кодая дає змогу виокремити основні принципи та положення його системи музичного виховання:
- кожній дитині необхідно прищеплювати любов до музики через музичні заняття;
- музичну освіту мають здобувати не лише майбутні професіонали-музиканти, а й аматори — ті, хто відвідуватиме музичні концерти;
- мета музичної освіти — набуття музичної грамотності. Кодай вважав музичну грамотність здатністю «чути те, що ви бачите у нотах, і бачити те, що ви чуєте»; - музична освіта має починатися якомога раніше — «за дев'ять місяців до народження матері»; - заняття музикою мають бути щоденними; - музична освіта має грунтуватися на співі — він впливає на фізичний, соціальний, емоційний та інтелектуальний розвиток дитини, а голос є найдоступнішим музичним інструментом для дитини, найліпшим інструментом для розвитку внутрішнього слуху;

- навчання музики має грунтуватися на рідній мові, народній музиці країни, в якій живе дитина, — народна пісня та народна дитяча музична гра є найбільш дієвими і доцільними засобами музичного навчання та виховання; - в основі навчання має бути лише якісна музика – педагог повинен дуже відповідально добирати музичний матеріал.

Ці концептуальні положення є дороговказами, за якими має відбуватися музичний розвиток дитини. Їхня головна мета – закласти основи музичної освіченості дітей, розвинути в них чутливість до рідної мови, збагатити необхідними для хорового співу знаннями та навичками, викликати інтерес до домашнього музикування.

З метою втілення цих концептуальних положень Золтан Кодай відібрав та систематизував низку методичних прийомів щодо організації творчої музичної діяльності дітей, зокрема імпровізації, відтворення та сприймання музики.
Спів: Серед основних методичних прийомів — використання співу як основного засобу ефективного розвитку музичних здібностей дітей та набуття ними музичної грамотності. На початковому етапі навчання діти ознайомлюються з найпростішими інтервалами і ритмічними малюнками через пісенний фольклор. Згодом вивчають пісні, написані спеціально для дітей, і лише потім — твори видатних композиторів.
Відносна сольмізація — це спів з називанням умовних складів, закріплених за кожним ступенем звукоряду, незалежно від його абсолютної висоти. Назва ладо-тональних ступенів за Кодаєм: до, ре, мі, фа, со, ля, ті. Назви складів визначають ступеневі співвідношен¬ня ладу, а не абсолютну висоту звука. Оскільки склади до, ре, мі, фа, соль, ля, сі на теренах колишнього Радянського Союзу укорінилися у свідомості музикантів як абсолютні назви нот і звуків, естонські та латиські методисти, наслідуючи принцип зміни назв ладо-тональ¬них ступенів натурального звукоряду мажорного ладу Золтана Колдая, створили нову систему складових позначень:
Засвоєння ладо-тональних ступенів за методикою Золтана Ко- дая розпочинається у такій послідовності: зо-ві (III-V ступені), ра (VI ступінь), йо (І ступінь) та низхідний мажорний тризвук (зо-ві-йо), ле (II ступінь), на (IV ступінь), октавний звук першого ступеня йо, зо (V, нижній) ступінь ті (VII ступінь).
Відтворення ручних знаків — це дії, які демонстру¬ють зв'язок висоти звука та його нотного запису, встановлюють міцні умовно-рефлекторні зв'язки, концентрують увагу дітей. Ручні знаки дають змогу формувати моторні навички, які необхідні для вільного читання нот та запису мелодій не просто за звуками, а за інтонаціями. Ручні знаки мають величезне значення для педагога з музики, як унаочнення, вони допомагають у роботі з дітьми, які нечисто інтонують. За допомогою ручних знаків дитина краще усві¬домлює відносну висоту звука та легше координує висоту звучання власного голосу зі слухом.
На початковому етапі навчання музиці для полегшення процесу інтонування слід використовувати пентатоніку, адже вона не містить напівтонів — мелодії у пентатоніці дітям легше співати в унісон.
Використання складових позначень допомагає дітям зрозуміти тривалість розгортання у часі музичних тривалостей, Наприклад, четвертна нота позначається складом «та», восьмі ноти — складами «ті-ті», половинна нота — «та-а» тощо. Найчастіше ці склади вико-ристовують під час читання нот з листа або виконання ритмічного малюнку музичного твору. Складові позначення дуже допомагають дітям сприймати і відтворювати різноманітні ритмічні малюнки. Так, вимовляючи відповідні склади, діти мимоволі правильно вистукують ритм. Крім того, під час відтворення ритмічних одиниць та промовляння скла¬дів мовленнєвий аналізатор пов'язує слух, голос і рух — а це сприяє глибокому і свідомому засвоєнню ритму, прокладає шлях до звуковисотної координації слуху й голосу.
Для розвитку відчуття ритму, ліпшого опанування нових ритмічних комбінацій Золтан Кодай запропонував застосовувати ритмічні рухи — ходьбу, біг, маршування, плескання у долоні. Ці рухи діти можуть виконувати під час слухання музики, співу або різноманітних ігор.
На початковому етапі музичного виховання у процесі вивчення пісень та віршів, ритмічних малюнків дуже важливо користуватися методом імітації. Поступово те, що діти засвоїли на практиці, несвідомо за допомогою імітації прийде у процес свідомого виконання.
Заохочення дітей до імпровізації ритмічних та мелодійних поспівок, імпровізації у заданій музичній формі, створення мелодійного або ритмічного остінато — дуже важливий метод музичного виховання дітей за Кодаєм.
Навчання музики за системою Золтана Кодая
Навчання дітей музики має бути послідовним — від отримання ними несвідомого досвіду, переходу несвідомого у свідоме до закріплення матеріалу. Іншими словами, навчання має відбуватися за таким алгоритмом: підготовка, презентація, практика. Ознайом¬лення з новими музичними поняттями має відбуватися поступово, починаючи з найбільш доступних для дитини. Лише після засвоєння елементарних слід оволодівати більш складними музичними поняттями. Діти мають відчувати прогрес від простого до складного дуже невеликими кроками, адже вони «ліпше засвоюють те, що вже знають».

Наприклад, спочатку діти мають навчитися відчувати ритмічну пульсацію, а потім безпосередньо засвоювати ритм — спершу необхідно навчитися розрізняти короткі та довгі звуки (восьмі та чет¬вертні ноти), а потім засвоювати їх написання та назви. Усвідомлення висоти (вище, нижче, один і той самий звук) має відбуватися до по¬чатку навчання музичної грамоти. Вивчення нових ступенів слід вводити поступово через вивчення різних пісень. Така поступовість гарантуватиме успіх, який, у свою чергу, викликатиме у дітей довіру і бажання дізнатися більше.
Важливо, щоб будь-які музичні поняття діти опановували спочатку через накопичення відповідного музичного досвіду — через слухання, спів або рухи. Опанування графічного запису музичних понять має відбуватися лише слідом за практичним досвідом. Музичні поняття постійно повинні закріплюватися через відповідні ігри, рухи, пісні та вправи.
Структура музичного заняття за Золтаном Кодаєм
Аби музичне заняття йшло на користь розвитку музичних здібностей дітей, дуже важливо дотримуватися певної його структури. А саме:
* пісня-вітання — це не лише привітання з дітьми, а вокально-слухове налаштування на подальшу роботу;
* пісні або ігри;
* підготовка та вивчення основного музичного поняття заняття;
* повторення та закріплення вивченого матеріалу;
* слухання музики, читання музичного тексту, запис музичного матеріалу, творчі завдання;
* пісні;
* пісня-прощання.
* Така структура музичного заняття є бажаною, хоча можливі певні зміни відповідно до обставин та налаштованості дітей, можливе перенесення акценту на один із запропонованих видів діяльності — слухання музики, читання музичного тексту, запис музичного матеріалу, виконання творчих завдань.
Отже, впровадження у роботу з дітьми основних принципів та методів системи музичного виховання Золтана Кодая, орієнтованої на масове музичне виховання, дасть змогу педагогу з музики розширити музичну грамотність дітей з акцентом на національну інтонаційно-ладову та метро-ритмічну основи, гармонійно та послідовно розвивати не лише музичність дітей, а й їхню загальну культуру.