Страница 1 из 6 12345 ... ПоследняяПоследняя
Показано с 1 по 15 из 77

Тема: Використання інноваційних технологій в музичному вихованні дошкільнят

  1. #1
    Мастер Аватар для Світланочка
    Регистрация
    20.12.2012
    Адрес
    Україна м.Хмельницький
    Сообщений
    892
    Поблагодарил Поблагодарил 
    2,291
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,671
    Поблагодарил в

    311 сообщениях

    По умолчанию Використання інноваційних технологій в музичному вихованні дошкільнят

    Назбиралось достатньо теоретичного матеріалу про використання іннновацій в музичному вихованні дошкільнят( Золтан Кодай, Еміль Жак - Далькроуз, Марія Монтессорі, Карл Орф) (не знайшла куди виставити), можливо комусь пригодиться(якщо потрібно пишіть) почну з системи Золтана Кодая"

    « Музика неодмінно потрібна для розвитку людини.
    Вона не є предметом розкоші, без якого не можна обійтися.
    Музика – могутнє джерело душевного збагачення,
    І завдання педагога – відкрити його усім людям.»
    Золтан Кодай

    Система музичного виховання Золтана Кодая (1882 – 1967)

    У нашій країні досить часто педагоги декларують використання принципів системи музичного виховання Золтана Кодая, не усвідомлюючи її масштабності та значущості, ототожнюючи її лише з відносною сольмізацією та застосуванням ручних знаків. Звичайно, це дуже важливі компоненти, але ними музично-педагогічна система Золтана Кодая не обмежується.
    Основоположні тези системи музичного виховання за Золтаном Кодаєм — «музика повинна належати всім», «музика є духовною їжею, яку ніщо не може замінити, ... немає повноцінного духовного життя без неї...». А отже й музичне виховання має бути невід'ємною частиною освіти кожної дитини. Основні принципи та положення
    Аналіз педагогічної спадщини Золтана Кодая дає змогу виокремити основні принципи та положення його системи музичного виховання:
    - кожній дитині необхідно прищеплювати любов до музики через музичні заняття;
    - музичну освіту мають здобувати не лише майбутні професіонали-музиканти, а й аматори — ті, хто відвідуватиме музичні концерти;
    - мета музичної освіти — набуття музичної грамотності. Кодай вважав музичну грамотність здатністю «чути те, що ви бачите у нотах, і бачити те, що ви чуєте»; - музична освіта має починатися якомога раніше — «за дев'ять місяців до народження матері»; - заняття музикою мають бути щоденними; - музична освіта має грунтуватися на співі — він впливає на фізичний, соціальний, емоційний та інтелектуальний розвиток дитини, а голос є найдоступнішим музичним інструментом для дитини, найліпшим інструментом для розвитку внутрішнього слуху;

    - навчання музики має грунтуватися на рідній мові, народній музиці країни, в якій живе дитина, — народна пісня та народна дитяча музична гра є найбільш дієвими і доцільними засобами музичного навчання та виховання; - в основі навчання має бути лише якісна музика – педагог повинен дуже відповідально добирати музичний матеріал.

    Ці концептуальні положення є дороговказами, за якими має відбуватися музичний розвиток дитини. Їхня головна мета – закласти основи музичної освіченості дітей, розвинути в них чутливість до рідної мови, збагатити необхідними для хорового співу знаннями та навичками, викликати інтерес до домашнього музикування.

    З метою втілення цих концептуальних положень Золтан Кодай відібрав та систематизував низку методичних прийомів щодо організації творчої музичної діяльності дітей, зокрема імпровізації, відтворення та сприймання музики.
    Спів: Серед основних методичних прийомів — використання співу як основного засобу ефективного розвитку музичних здібностей дітей та набуття ними музичної грамотності. На початковому етапі навчання діти ознайомлюються з найпростішими інтервалами і ритмічними малюнками через пісенний фольклор. Згодом вивчають пісні, написані спеціально для дітей, і лише потім — твори видатних композиторів.
    Відносна сольмізація — це спів з називанням умовних складів, закріплених за кожним ступенем звукоряду, незалежно від його абсолютної висоти. Назва ладо-тональних ступенів за Кодаєм: до, ре, мі, фа, со, ля, ті. Назви складів визначають ступеневі співвідношен¬ня ладу, а не абсолютну висоту звука. Оскільки склади до, ре, мі, фа, соль, ля, сі на теренах колишнього Радянського Союзу укорінилися у свідомості музикантів як абсолютні назви нот і звуків, естонські та латиські методисти, наслідуючи принцип зміни назв ладо-тональ¬них ступенів натурального звукоряду мажорного ладу Золтана Колдая, створили нову систему складових позначень:
    Засвоєння ладо-тональних ступенів за методикою Золтана Ко- дая розпочинається у такій послідовності: зо-ві (III-V ступені), ра (VI ступінь), йо (І ступінь) та низхідний мажорний тризвук (зо-ві-йо), ле (II ступінь), на (IV ступінь), октавний звук першого ступеня йо, зо (V, нижній) ступінь ті (VII ступінь).
    Відтворення ручних знаків — це дії, які демонстру¬ють зв'язок висоти звука та його нотного запису, встановлюють міцні умовно-рефлекторні зв'язки, концентрують увагу дітей. Ручні знаки дають змогу формувати моторні навички, які необхідні для вільного читання нот та запису мелодій не просто за звуками, а за інтонаціями. Ручні знаки мають величезне значення для педагога з музики, як унаочнення, вони допомагають у роботі з дітьми, які нечисто інтонують. За допомогою ручних знаків дитина краще усві¬домлює відносну висоту звука та легше координує висоту звучання власного голосу зі слухом.
    На початковому етапі навчання музиці для полегшення процесу інтонування слід використовувати пентатоніку, адже вона не містить напівтонів — мелодії у пентатоніці дітям легше співати в унісон.
    Використання складових позначень допомагає дітям зрозуміти тривалість розгортання у часі музичних тривалостей, Наприклад, четвертна нота позначається складом «та», восьмі ноти — складами «ті-ті», половинна нота — «та-а» тощо. Найчастіше ці склади вико-ристовують під час читання нот з листа або виконання ритмічного малюнку музичного твору. Складові позначення дуже допомагають дітям сприймати і відтворювати різноманітні ритмічні малюнки. Так, вимовляючи відповідні склади, діти мимоволі правильно вистукують ритм. Крім того, під час відтворення ритмічних одиниць та промовляння скла¬дів мовленнєвий аналізатор пов'язує слух, голос і рух — а це сприяє глибокому і свідомому засвоєнню ритму, прокладає шлях до звуковисотної координації слуху й голосу.
    Для розвитку відчуття ритму, ліпшого опанування нових ритмічних комбінацій Золтан Кодай запропонував застосовувати ритмічні рухи — ходьбу, біг, маршування, плескання у долоні. Ці рухи діти можуть виконувати під час слухання музики, співу або різноманітних ігор.
    На початковому етапі музичного виховання у процесі вивчення пісень та віршів, ритмічних малюнків дуже важливо користуватися методом імітації. Поступово те, що діти засвоїли на практиці, несвідомо за допомогою імітації прийде у процес свідомого виконання.
    Заохочення дітей до імпровізації ритмічних та мелодійних поспівок, імпровізації у заданій музичній формі, створення мелодійного або ритмічного остінато — дуже важливий метод музичного виховання дітей за Кодаєм.
    Навчання музики за системою Золтана Кодая
    Навчання дітей музики має бути послідовним — від отримання ними несвідомого досвіду, переходу несвідомого у свідоме до закріплення матеріалу. Іншими словами, навчання має відбуватися за таким алгоритмом: підготовка, презентація, практика. Ознайом¬лення з новими музичними поняттями має відбуватися поступово, починаючи з найбільш доступних для дитини. Лише після засвоєння елементарних слід оволодівати більш складними музичними поняттями. Діти мають відчувати прогрес від простого до складного дуже невеликими кроками, адже вони «ліпше засвоюють те, що вже знають».

    Наприклад, спочатку діти мають навчитися відчувати ритмічну пульсацію, а потім безпосередньо засвоювати ритм — спершу необхідно навчитися розрізняти короткі та довгі звуки (восьмі та чет¬вертні ноти), а потім засвоювати їх написання та назви. Усвідомлення висоти (вище, нижче, один і той самий звук) має відбуватися до по¬чатку навчання музичної грамоти. Вивчення нових ступенів слід вводити поступово через вивчення різних пісень. Така поступовість гарантуватиме успіх, який, у свою чергу, викликатиме у дітей довіру і бажання дізнатися більше.
    Важливо, щоб будь-які музичні поняття діти опановували спочатку через накопичення відповідного музичного досвіду — через слухання, спів або рухи. Опанування графічного запису музичних понять має відбуватися лише слідом за практичним досвідом. Музичні поняття постійно повинні закріплюватися через відповідні ігри, рухи, пісні та вправи.
    Структура музичного заняття за Золтаном Кодаєм
    Аби музичне заняття йшло на користь розвитку музичних здібностей дітей, дуже важливо дотримуватися певної його структури. А саме:
    * пісня-вітання — це не лише привітання з дітьми, а вокально-слухове налаштування на подальшу роботу;
    * пісні або ігри;
    * підготовка та вивчення основного музичного поняття заняття;
    * повторення та закріплення вивченого матеріалу;
    * слухання музики, читання музичного тексту, запис музичного матеріалу, творчі завдання;
    * пісні;
    * пісня-прощання.
    * Така структура музичного заняття є бажаною, хоча можливі певні зміни відповідно до обставин та налаштованості дітей, можливе перенесення акценту на один із запропонованих видів діяльності — слухання музики, читання музичного тексту, запис музичного матеріалу, виконання творчих завдань.
    Отже, впровадження у роботу з дітьми основних принципів та методів системи музичного виховання Золтана Кодая, орієнтованої на масове музичне виховання, дасть змогу педагогу з музики розширити музичну грамотність дітей з акцентом на національну інтонаційно-ладову та метро-ритмічну основи, гармонійно та послідовно розвивати не лише музичність дітей, а й їхню загальну культуру.

  2. 10 пользователей поблагодарили Світланочка за это полезное сообщение:

    dasha_bene (16.08.2016), europe (03.10.2016), iraalex2006 (08.01.2020), n@denk@ (01.08.2016), Nezabudka157 (02.07.2019), s.piskunn (26.03.2019), Борковская Н (19.01.2019), маэстро87 (21.09.2018), НАТА ЛИВ (16.02.2016), Олег Лекарь (02.02.2017)

  3. #2
    Мастер Аватар для Світланочка
    Регистрация
    20.12.2012
    Адрес
    Україна м.Хмельницький
    Сообщений
    892
    Поблагодарил Поблагодарил 
    2,291
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,671
    Поблагодарил в

    311 сообщениях

    По умолчанию

    ОСНОВОПОЛАГАЮЩИЕ ПРИНЦИПЫ ФОНОПЕДИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ В. В. ЕМЕЛЬЯНОВА

    Фонопедическая система, автором которой является В. В. Емельянов, ведет отсчет с 1986 г. Пожалуй, ни одна из методик работы с голосом не вызывала столько спорных мнений. До сегодняшнего дня сохраняется определенная конфронтация ее восторженных почитателей и противников. Однако, несмотря на это, она продолжает жить, находя своих последователей среди музыкантов и педагогов. Это говорит о том, что система В. В. Емельянова содержит в себе объективно позитивные позиции, дающие ее жизненность и эффективность.
    Рассматриваемая система называется фонопедической, поскольку родилась в условиях логопедической практики, связанной с обучением управлением голосом,воспитанием навыков правильного голосоведения, постепенной активизации мышечного аппарта гортани при минимальной нагрузке. Значение термина «фонопедия» В. В. Емельянов определяет как «комплекс педагогических воздействий, направленных на постепенную активизацию и координацию нервно-мышечного аппарата гортани с помощью специальных упражнений, коррекцию дыхания, а так же коррекцию самой личности обучающегося». В основе системы лежит координационно-тренировочный метод, основанный на технологическом, отстраненном от музыкально-исполнительских задач, подходе. Он основан на объективно существующих факторах голосообразования: биологической целесообразности, энергетической экономичности, акустической эффективности, обеспечиваемые саморегуляцией, самонастройкой, самообучением человека на базе его мозговой активности.
    Ориентир данной системы на вокально-хоровую музыкально-исполнительскую практику сформировался постепенно, в процессе прохождения восстановительного обучения хормейстеров и учителей музыки и переноса ее методов на процесс учебной певческой деятельности детей и юношества. В конечном итоге система взглядов, методов работы по постановке голоса была изложена В. В. Емельяновым в ряде работ, и в том числе, в книге «Развитие голоса. Координация и тренаж», которая адресована самому широкому кругу читателей. Здесь В. В. Емельянов сформулировал основные принципы фонопедического метода развития голоса :
    1. Принцип «генетически исходного»: Биоакустическим фундаментом любых проявлений голосовой активности являются механизмы голосообразования, возникшие в древний период эволюции человека: голосовые сигналы доречевой коммуникации (ГСДК). Через них выражаются сильные эмоциональные состояния (радость-смех, боль-стон, гнев-крик, обида-плач, горе-рыдание и т. д.). В них каждый звук (кашель, чихание, выдувание, плачь, шип, рычание, гудение, крик, смех, вой, писк и т. п.) несет свою энергию и имеет физическую (телесную) природу.Е. А. Котеленко пишет: «Обращаясь к языку ГСДК, мы обращаемся к биологическому началу в человеке, к его природным системам самосохранения и выживания, что является важной составляющей психического здоровья человека». Данный исследователь пишет: «для каких-то звуков достаточно минимум усилий, они происходят как бы сами собой, для других – необходимо владение многими телесными навыками (например, удерживание нижней челюсти), а также необходимы возрастные физиологические изменения. Важным является то, что каждый звук несет свою энергию и имеет физическую (телесную) природу».
    Нижеприведенные упражнения, демонстрирующие рассматриваемый принцип, используются многими популярными отечественными певцами:
    Упр. 1. Ощутить на ладонях выдох из открытого рта так, как это делают на морозе, стараясь согреть дыханием руки. Выдох должен быть бесшумным, недостаточно интенсивным и равномерным.
    Упр. 2. Перевести бесшумный равномерный выдох в шипение горлом, не прерывая потока дыхания, осознавая при этом механизм торможения выдоха сближением голосовых складок.
    Упр. 3. Исходное положение: максимально открытый круговым движением (вперед-вниз) рот, оттопыренные губы, форма рта – прямоугольник, поставленный на меньшую сторону.
    Четыре коротких шипящих звука в форме гласного «А» (Произнесение гласного «А» шепотом) без движений артикуляционной мускулатуры в паузах и с бесшумным вдохом.
    Одновременно с произнесением «А» шепотом резкие соударения большого и среднего пальцев правой руки.
    Упр. 4. «От шепота до крика». Сказать «раз, два» шепотом, «три, четыре» тихим голосом, «пять, шесть» средним голосом, «семь, восемь» громко, «девять!» очень громко, «десять!!!» – крикнуть.
    Упр. 5. «Крик-вой!». Исходное положение – максимально открытый рот. После бесшумного вдоха надо перевести крик «А» восходящей интонацией через регистровый порог в фальцетный регистр на гласную «У» с широко открытым ртом (почти «О»). Звук на «У» должен иметь характер громкого воя.
    Упр. 6. «Крик-вой-визг (или свист гортани)». Упражнение имеет целью осознание экстремальных энергетических затрат на верхнем участке диапазона фальцетного регистра (или с переходом на свистковый регистр). При переходе с «воя на визг» возможно срабатывание еще одного регистрового порога, переводящего гортань из фальцетного в свистковый регистр.
    2. Второй принцип направлен на формирование сложного певческого двигательного навыка на операционном уровне. Навык складывается из элементарных двигательных операций, каждая из которых абсолютно доступна любому человеку. Если навыка от природы нет, т. е. нет певческого голоса, то певческий навык в его «черновом», технологическом, виде может быть постепенно сформирован путем синтеза элементарных операций.
    Обучение, реализующее этот принцип, направлено на развитие целесообразного использования режимов работы гортани (регистров), активного голосообразующего выдоха, осуществляемого преимущественно внутренней дыхательной мускулатурой (трахея, бронхи, легкие), певческого вибрато и управления его частотой и амплитудой (размахом по высоте и скоростью пульсации), особой формы рта, глотки, положения языка, принятых в академическом пении, особой артикуляции гласных и произношения согласных. Все это так называемые показатели певческого голосообразования.
    3. Принцип саморегуляции голосообразующей системы: создание оптимальных условий функционирования природной автоматики через точные действия управляемой части голосового аппарата, использование некоторых явлений голосообразования в качестве пусковых механизмов певческой саморегуляции.
    Основой физиологически правильного певческого дыхания, единого для всех певцов, является саморегуляция дыхательного аппарата в пении. В 1932 году вышла книга «Основы физиологии и патологии голоса певцов» врача-фониатра Л. Д. Работнова, в которой утверждается, что огромную роль в физиологии дыхательного акта играют бронхиальные мышцы, являющиеся самой существенной силой, регулирующей внутрибронхиальное давление. Сила, высота, динамические оттенки звука – дело гортани и связок, которые могут выполнять эту работу с максимальной точностью лишь в том случае, если будет предоставлена самостоятельность в установлении подсвязочного давления, основанного на правильном дыхании.
    Для того чтобы соблюдался рассматриваемый принцип, необходима выработка певческой установки, то есть правильного положения корпуса, головы, правильного открывания рта во время пения. Главное правило певческой установки: при пении нельзя ни сидеть, ни стоять расслабленно; необходимо сохранять ощущение постоянной внутренней и внешней подтянутости. Для сохранения необходимых качеств певческого звука и выработки внешнего поведения певца следует:
    – голову держать прямо, свободно, не опуская вниз и не запрокидывая;
    – стоять твердо на обеих ногах, равномерно распределив тяжесть тела;
    – сидеть на краешке стула, также опираясь на ноги;
    – корпус держать прямо, без напряжения;
    – руки (если не нужно держать ноты) должны свободно лежат на коленях.
    Благодаря этому присутствует активность дыхания, звук берется на опоре, тембр становится более ярким, а интонация – устойчивой.
    Для развития навыков правильного певческого дыхания полезно провести упражнения для работы диафрагмы во время вдоха и выдоха. Важно научить ребенка выполнять задержание воздуха в проговаривании скороговорок, выполняя вдох через нос, а выдох через рот, ощущая как работает диафрагма. В комплекс дыхательной гимнастики входят: упр. «Насос» (поставить руки замком на область диафрагмы, выполнить вдох носом, ощутить растягивание диафрагмы, выдохнуть: медленно – «большой насос»; резко коротко – «маленький насос», ощутить сжатие диафрагмы); упр. «Нюхаем цветок» (вдох носом, задержать дыхание и медленно выдыхать); упр. «Греем руки» (подставить ладони к лицу, выполнить глубокий вдох носом, широко открыть рот и выдыхать медленно на ладони теплым воздухом); упр. «Ремешок» (поставить руки на пояс, выполнить вдох носом, ощутить растягивание диафрагмы, выдохнуть, ощутить сжатие диафрагмы); упр. «Мячики» (выполнить вдох носом, ощутить растягивание диафрагмы, выдыхать ритмично, регулируя взглядом работу мышцы до 8 раз за выдох); упр. «Змея» (вдох носом, челюсти сжать, издавать шипение на долгом выдохе); упр. «Свечи» (вдох носом, широко открыть рот, сделать 4 резких выдоха на звуке «Х», как будто тушим свечи).
    4. Принцип элементарных операций: формирование сложного двигательного навыка певческого голосообразования из последовательности и совокупности простейших, далее неразделимых на сознательном уровне, операций.
    5. Принцип повторяемости: многократное повторение одинаковых операций, вызывающее оптимизацию деятельности всей системы в направлении биологической целесообразности и энергетической экономичности. Данный принцип обусловливает выявление и закрепление стандартных вокально-певческих действий, их автоматизацию и проявляется в гармонии между морфологией, физиологией, поведением поющего человека, который может петь часто, долго и без вреда для себя.
    Реализации названного принципа способствует массаж. Он разогревает мышцы для пения. Для развития голоса все приемы строятся в следующей последовательности: атака гласных звуков (А О У Э Ы И), согласных (шипящие, сонорные, глухие); пение в разных регистрах (фальцетный, грудной-шумовой, свистковый); преодоление межрегистрового порога (ведение звука вниз-вверх). Пение простых мотивов и песенок со словами и без слов развивает голос в физиологическом и эстетическом отношении.
    6. Принцип наблюдаемости – визуальной и осязательной. Он актуален при артикуляционной гимнастике, где работают язык, губы, мышцы лица, применяется массаж лица. Исполнение упражнений, связанных с работой губ и открыванием рта, контролируется с помощью зеркала. «Все мышечные системы нашего организма в самом общем плане делятся на явно представленные в сознании и представленные косвенно. Явно представленные системы можно наблюдать визуально и через пространственное костно-мышечное чувство. Это не значит, что наш мозг не может быть обманут и этими системами тоже. Хорошо известны обманы зрения, иллюзии восприятия. Но все же, если человек достаточно тренирован, то он может точно определять положение тела в пространстве и достаточно совершенно им управлять. Достаточно часто глядящийся в зеркало актер, причем, глядящийся целеустремленно, например, при гримировании или при занятиях артикуляцией, в речи или пении, никогда не «перепутает мимику», т. е. лицо его адекватно будет отражать действительные или имитируемые переживания. Всю подобную мускулатуру будем условно и неточно называть произвольной. Для нас особенно важны мышцы лица (все!), передняя часть языка, мышцы грудной клетки, брюшной стенки, боков и спины».
    На основе осязательной наблюдаемости формируется восприятие принципиально новых ощущений, которые, как правило, не имеют аналогов в повседневной жизни, своеобразны и трудно описываются обыденной речью. Их называют «вокально-телесными ощущениями». Они исполняют роль сигналов обратной связи и могут быть осознаны, отслежены и применены для коррекции певческого голосообразования и управления им. Вокально-телесные ощущения связаны с певческим выдохом (барорецепция) и с вибрацией в области грудины и лицевых костей (виброрецепция). Все вокально-телесные ощущения причинно-следственно связаны с защитными механизмами голосообразования и могут быть разделены на две группы: акустические, т. е. связанные с восприятием звука голоса, и неакустические. Вокально-телесные неакустические ощущения подразделяются на ощущения повышенного давления в трахее – барорецепция, прямые или косвенные ощущения работающих мышц, вообще ощущения тела – проприорецепция и ощущения вибрации – виброрецепция.
    7. Принцип самоимитации: повторение не чужого звука, воспринимаемого только слухом, а своего, со всем комплексом вокально-телесных ощущений. Он способствует автоматизации усваиваемых певческих навыков.
    8. Принцип эстетического негативизма: пение нарочито некрасивым голосом с целью переноса внимания с контроля тембра на контроль вибро-, баро-, проприорецепции и фонетики.
    Сам В. В. Емельянов признает свою систему подготовительной, вспомогательной и фонопедической по отношению к вокальной педагогике как целостному процессу воспитания певца-музыканта и адресована, прежде всего, тем, чьи голосовые данные не позволяют успешно обучаться традиционными методами.Ее преемственность с вокальной методикой и заключается в охарактеризованных принципах, которые оценены по всему миру.

  4. 7 пользователей поблагодарили Світланочка за это полезное сообщение:

    dasha_bene (16.08.2016), europe (03.10.2016), iraalex2006 (08.01.2020), n@denk@ (01.08.2016), Nezabudka157 (02.07.2019), Іванка (25.10.2016), СИПСИК (21.03.2019)

  5. #3
    Мастер Аватар для Світланочка
    Регистрация
    20.12.2012
    Адрес
    Україна м.Хмельницький
    Сообщений
    892
    Поблагодарил Поблагодарил 
    2,291
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,671
    Поблагодарил в

    311 сообщениях

    По умолчанию

    « Ми не здатні створювати геніїв…
    Ми можемо тільки дати кожній дитині шанс
    реалізувати свої потенційні здібності…
    стати незалежною, впевненою,
    врівноваженою особистістю.»
    Марія Монтессорі.
    Педагогічна система Марії Монтессорі (1870-1952) Педагог і філософ Марія Монтессорі (Maria Montessori) була першою в Італії жінкою-лікарем. Працюючи на початку своєї кар'єри з дітьми із затримкою психічного розвитку, вона розробила власний метод розвитку органів чуття, який згодом почала застосовувати у практиці раннього розвитку здорових дітей. Педагогічна система Марії Монтессорі базувалася на ідеях вільного виховання, тобто дитиноцентризму, в якому неприпустимим є будь-який авторитарний тиск на дитину, а домінує повага до її особистості. Згідно з теорією Марії Монтессорі, існує особливий світ дитинства, і розвиток дитини підпорядковується законам природи. Тому навчання має бути природним, радісним, відповідати періодам індивідуального розвитку дитини — сенситивним періодам. Виховання за її методом можна охарактеризувати однією фразою: «вільна праця дитини в спеціально підготовленому розвивальному середовищі», яке має стимулювати дитину до саморозвитку, самовиховання. Тож недаремно ключова ідея педагогічної системи Марії Монтессорі є такою: «Допоможи мені зробити це самому». Марія Монтессорі була проти активної виховної ролі педагога, запропонувавши натомість використовувати метод спостереження за індивідуальними проявами інтересів, потреб дитини, а також метод співпраці, діалогу, толерантності. Функцію активності Марія Монтессорі поклала на дидактичні матеріали: заняття проводила в ігровій формі — у кімнаті, обладнаній спеціальними ігровими посібниками. їх створювала сама Марія Монтессорі на основі спостережень за роботою дітей. Марія Монтессорі акцентувала увагу на тому, що сенсорне виховання тісно пов'язане з розвитком уяви, творчості, естетичних смаків. Тож навчившись відчувати найтоншу різницю у відтінках кольорів та музичних тонів, вишуканих ароматів та смаків, дитина, за Монтессорі, буде здатною сприймати і красу навколишнього світу у всій її гармонії, і насолоджуватися цим.
    Хоча Марія Монтессорі не була музикантом, проте вона чітко розуміла важливість музики для гармонійного виховання дитини. Тому велике значення надавала розвитку музичного слуху як передумові формування мовлення дитини.
    Одним з базових сенсорних матеріалів у методиці Марії Монтессорі є дзвіночки, робота з якими має на меті розвинути гостроту слухового сприйняття, закладеного природою у кожній людині. Музичне виховання дитини повинне базуватися на еталонах музичного звуку. Таким Марія Монтессорі вважала звук дзвіночків. Роботу з дзвіночками діти сприймають як гру — граючись зі звуком, вслуховуючись у нього, «наповнюючись» ним, роблять самостійні відкриття.
    Також Марія Монтессорі розробила додаткові матеріали для написання та читання нот. А окрім дзвіночків, діти за її методом мають грати на металофоні. Цей інструмент має 15 білих та 10 чорних призм з металевими пластинами, які за звучанням відповідають малій та першій октаві. Особливість цього металофону в тому, що призми не з'єднані між собою: це дає змогу розбирати металофон на складові звуки (аналіз), складати звукоряд знову (синтез), а також створювати нові звукоряди. Ці методи роботи допомагають прищепити дітям інтерес до творчого пошуку та любов до музики.
    Для розвитку вміння розпізнавати відтінки шуму — сприй¬мання і диференціації різних шумів, а також розвитку дрібної моторики, слухової пам'яті, — Марія Монтессорі використовувала шумові коробочки, наповнені сипучими речовинами: від піску до гальки та камінців різних розмірів. Невід'ємним та ефективним засобом розвитку тонкого слуху та уваги дитини стали так звані «уроки тиші». На цих уроках діти мали змогу відкривати світ нових м'яких звуків навколо себе, вчитися насолоджуватися тишею, регулювати гучність свого голосу, контролювати себе. За спостереженнями Марії Монтессорі, коли декілька дітей грають у «тишу» — це їх зближує. Педагог вважала, що «тиша» сприяє духовному розвитку дітей.

  6. 8 пользователей поблагодарили Світланочка за это полезное сообщение:

    dasha_bene (16.08.2016), europe (03.10.2016), iraalex2006 (08.01.2020), n@denk@ (01.08.2016), Nezabudka157 (02.07.2019), Ирма 77 (20.11.2017), Олег Лекарь (02.02.2017), СИПСИК (21.03.2019)

  7. #4
    Мастер Аватар для Світланочка
    Регистрация
    20.12.2012
    Адрес
    Україна м.Хмельницький
    Сообщений
    892
    Поблагодарил Поблагодарил 
    2,291
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,671
    Поблагодарил в

    311 сообщениях

    По умолчанию

    « Ти сам твір мистецтва –
    відкрий мистецтво у самому собі»
    Еміль Жак – Далькроз


    Система музично – ритмічного виховання
    Еміля Жак –Далькроза (1865 – 1950)

    Система музично – ритмічного виховання швейцарського педагога і композитора Еміля Жак – Далькроза отримала визнання ще на початку XX століття. Вона була прогресивною, принципово новою та гуманістично спрямованою, адже пропонувала виховувати особистість через звеличення її духовного життя, залучення її до мистецтва.
    Створена Емілем Жак-Далькрозом педагогічна система стала реакцією на однобокий технічний інтелектуалізм музичного навчання того часу, на обмеженість фізичної активності дитини, інертність її розуму і почуттів. Найбільшими недоліками традиційної методики тогочасного музичного виховання Жак- Далькроз вважав ізольованість кожного виду музичної діяльності, поділ процесу осягнення музики на низку навчальних дисциплін, а також позбавлення музичного виховання його сутнісної основи — емоційності.
    Еміль Жак-Далькроз наполягав, що естетичне осягнення музики можливе лише за умови повернення до емоційного виховання: педагог прагнув відродити традиції античного мусичного виховання гармонійно розвиненої особистості з триєдністю музики, слова і жесту. Утім, насправді швейцарського педагога майже не цікавило слово, і саме музика у поєднанні з рухом склали основу його методу евритмії, який згодом отримав назву ритмічна гімнастика (ритміка).
    У цілому система музично-ритмічного виховання Еміля Жак- Далькроза передбачає:
    * ритмічну гімнастику;
    * сольфеджіо;
    * музично-пластичні імпровізації.
    Система музично-ритмічного виховання має два рівня складності, які передбачають завдання масового музичного виховання та музичного навчання. Зокрема, це:
    * елементарний рівень — пробудження емоційної чутливості до музики;
    * складний рівень — базис професійної музичної освіти.
    Для роботи з дітьми насамперед використовувався елементарний рівень навчання, з домінуючими формами — ритмічною гімнастикою та музичною пластичною імпровізацією.
    Ритмічна гімнастика — це поєднання музики з пластикою жестів, або як казав сам Еміль Жак-Далькроз, «переливання звуків у людські рухи», яке передбачає глибоке переживання та розуміння краси і законів музики.
    Швейцарський педагог вважав ритм провідним виховним чинником, часовим й акцентним елементом усіх засобів виразності музичної мови. Саме синтез ритму з усіма іншими засобами виразності музичної мови, зі структурою і формою твору надає системі Еміля Жак-Далькроза цілісності і широти комплексного впливу на особистість.

    На відміну від звичайної гімнастики, підпорядкованої лише метру, в ритмопластичних вправах швейцарського педагога всі рухи йшли від музики — основного системотворчого елемента музичних занять. Перші заняття ритмічною гімнастикою були ігрового характеру і поступового переходили до сольфеджіо, яке Еміль Жак-Далькроз називав «сольфеджіо для тіла». Його основу складали:
    * розвиток слуху до абсолютного;
    * вміння «чути те, що бачиш, і бачити те, що чуєш»;
    * оволодіння музичною грамотою.
    Еміль Жак-Далькроз вважав, що часте використання однієї й тієї самої музики унеможливлює спонтанні, індивідуальні прояви рухової активності, а відтак сприяє утворенню штампів рухових форм емоційного відгуку на знайому музику. Тому в основі його педагогічної системи — саме імпровізація як метод осягнення музики та музичного виховання

  8. 9 пользователей поблагодарили Світланочка за это полезное сообщение:

    dasha_bene (16.08.2016), europe (03.10.2016), iraalex2006 (08.01.2020), n@denk@ (01.08.2016), Nezabudka157 (02.07.2019), Ирма 77 (20.11.2017), НАТА ЛИВ (16.02.2016), Олег Лекарь (02.02.2017), СИПСИК (21.03.2019)

  9. #5
    Мастер Аватар для Світланочка
    Регистрация
    20.12.2012
    Адрес
    Україна м.Хмельницький
    Сообщений
    892
    Поблагодарил Поблагодарил 
    2,291
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,671
    Поблагодарил в

    311 сообщениях

    По умолчанию

    « Доля дітей у руках їхніх батьків».
    Шінічі Сузукі.


    Школа «Виховання таланту»
    Шінічі Сузукі (1898-1998)

    Видатний японський педагог-скрипаль, філософ Шінічі Сузукі (Shinichi Suzuki) створив унікальну систему раннього музичного виховання, яка отримала визнання у багатьох країнах світу. Головною метою музичного виховання Шінічі Сузукі вважав не виховання професійних музикантів, а максимальний і різнобічний розвиток усіх потенційних можливостей, дарованих дитині природою. Шінічі Сузукі був переконаний у тому, що музичні здібності - вроджений дар, їх можна розвинути у кожної дитини, адже потенціал кожної дитини необмежений. І те, що дітей у віці 7-8 років назива ють «немузикальними», винні їхні батьки та вихователі, які своєчасно не подбали про розвиток здібностей цих дітей у ранньому віці.
    Спостерігаючи за тим, як діти у будь-якому культурному cepeдовищі і без особливих зусиль опановують рідну розмовну мову, Шінічі Сузукі зробив висновок, що талант — це результат функціонування потужної «життєвої сили», його розвиток стимулюють зовнішні чинники. За Шінічі Сузукі, музичний талант розвивається на основі слухання та виконання музики.
    Отже, методика музичного виховання японського педагога, спрямована на формування таланту, на поступовий і одночасно інтенсивний розвиток музикальності, тобто комплексу спеціальний музичних здібностей. Серед них, зокрема:
    * емоційна чутливість до музики;
    * музичний слух;
    * відчуття ритму;
    * музична пам'ять;
    * уява.
    Необхідно також формувати і розвивати такі психологічні якості дитини, як:
    * концентрація уваги;
    * наполегливість у досягненні цілей;
    * працьовитість;
    * зацікавлення;
    * ентузіазм;
    * оптимізм;
    * упевненість у собі.
    А серед головних умов формування і розвитку музичних здіб¬ностей дитини Шінічі Сузукі називав:
    * ранній початок навчання;
    * сприятливе середовище;
    * ефективний метод навчання;
    * регулярність у навчанні;
    * присутність висококваліфікованого педагога.
    На думку Шінічі Сузукі, важливе значення для успішності занять має постійна і тісна співпраця батьків і дитини у процесі навчання. Замість поширеної у західноєвропейській традиції пари «вчитель- учень», у системі Шінічі Сузукі утворюється тріада — «педагог- учень-батьки». Мати чи батько відвідують кожне заняття, уважно слухають, роблячи помітки для того, щоб допомагати і підтримувати дитину в домашніх вправах. Адже відомо, що діти навчаються з великим ентузіазмом саме тоді, коли відчувають щиру підтримку і любов своїх батьків. Тому Шінічі Сузукі вважав, що педагоги разом з батьками мають створити умови, які сприятимуть підтримці, збереженню актуалізації та закріпленню природної допитливості дітей.
    Отже, сучасний педагог під час музичного виховання дітей має не просто використовувати вже складені прийоми і методи, вдалий світовий досвід, а й намагатися свідомо і грамотно синтезувати кращі ідеї та створювати свою власну методику. Адже найліпший педагог – той, що уміє творити!

  10. 10 пользователей поблагодарили Світланочка за это полезное сообщение:

    dasha_bene (16.08.2016), europe (03.10.2016), iraalex2006 (08.01.2020), n@denk@ (01.08.2016), Nezabudka157 (02.07.2019), Ирма 77 (20.11.2017), Людмилkа (06.11.2016), маэстро87 (21.09.2018), Олег Лекарь (02.02.2017), СИПСИК (21.03.2019)

  11. #6
    Мастер Аватар для Світланочка
    Регистрация
    20.12.2012
    Адрес
    Україна м.Хмельницький
    Сообщений
    892
    Поблагодарил Поблагодарил 
    2,291
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,671
    Поблагодарил в

    311 сообщениях

    По умолчанию

    « Фантазію і здатність до переживання
    слід розвивати у ранньому віці.
    Усе, що дитина переживає, все,
    що в ній пробуджене і виховане,
    проявляється впродовж усього життя.»
    Карл Орф


    Музично-педагогічна система Карла Орфа (1895-1982)

    Ідеї «ритмопластичного виховання» Еміля Жак- Далькроза вплинули на створення педагогічної системи німецького композитора і педагога Карла Орфа (Carl Orff). Окрім того, система Карла Орфа базувалася на педагогічних концепціях Йоганна Песталоцці (Johann Pestalozzi) з його прагненням розвинути творче начало і самостійність мислення дітей, Йоганна Гердера (Johann Herder), який вбачав у взаємозв'язку музики, слова і жесту новий шлях до художньої творчості, а також Белли Бартока (Bella Bartok), який наголошував на значенні фольклору, народних ладів і ритмів у дитячому музичному вихованні.
    Карл Орф вважав, що завдання музичного виховання не повинно обмежуватися лише розвитком слуху, відчуття ритму, навичок слухання музики, навчанням співу і грі на інструментах. Насампередмузичне виховання має стимулювати розвиток:
    * творчої фантазії;
    * уміння імпровізувати і творити у процесі індивідуального та колективного музикування.
    Тому німецький педагог радив спиратися на зв'язок музики з жестом, словом, танцем, пантомімою, вбачаючи шлях до істинного розуміння музики через елементарне комплексне музикування. Воно дає змогу створювати музику самому, включатися в неї не як слухач, а як учасник.
    Карл Орф зазначав: «Елементарна музика, слово і рух, ігри і все, що пробуджує і розвиває духовні сили дитини, створюють основу для розвитку її особистості, основу, без якої ми прийдемо до душевного спустошення...». На його думку, елементарне музикування у процесі виховання має бути не чимось додатковим, а основоположним.
    Однією з головних ідей музично-педагогічної системи Карла Орфа є власна дитяча творчість, яка створює атмосферу радості, формує особистість, стимулює розвиток творчих здібностей дітей. З нею нерозривно пов'язана й інша ідея — закладання міцного фундаменту музикальності, тобто розвитку музично-ритмічного відчуття і музичного слуху, що дають змогу дітям переживати і розуміти музику, вільно творити.
    Педагогічні принципи Карла Орфа були викладені у методичному посібнику «Schulwerk» (з німецької «schulen» — навчати, «wirken» — діяти, тобто «навчати в дії») — п'ятитомному зібранні, до якого увійшли:
    * найпростіші партитури для дитячих інструментів;
    * пісні для хорового виконання з інструментальним супроводом;
    * мовленнєві вправи;
    * ритмічні вправи;
    * театралізовані сценки. Окрім того, у посібнику подано рекомендації щодо залучення дітей до музики, до активної творчої діяльності.

    Для дієвого музичного виховання надзвичайно важливо, щоб дитина з раннього віку мала змогу долучитися до живих джерел мистецтва, навчалася творити музику зі слова, ритму, руху. Тому на першому етапі роботи з дітьми Карл Орф не радив використовувати композиторську музику. Для активізації музичної діяльності дітей він рекомендував обрати шлях музикування, спонукання їх до імпровізації та створення власної музики.
    ( По Орфу є більше теоретичного матеріалу, також є перспективне планування музичних занять з використанням елементів системи Карла Орфа, так що кому потрібно, звертайтесь!)

  12. 14 пользователей поблагодарили Світланочка за это полезное сообщение:

    dasha_bene (16.08.2016), europe (03.10.2016), fotinia s (25.02.2018), iraalex2006 (08.01.2020), Maria-- (30.09.2018), n@denk@ (17.08.2016), Natuly (01.12.2018), Nezabudka157 (02.07.2019), илатан (27.09.2016), Ирма 77 (20.11.2017), маэстро87 (21.09.2018), Ната_ли (14.10.2020), Олег Лекарь (02.02.2017), СИПСИК (21.03.2019)

  13. #7
    Местный Аватар для изгнанник
    Регистрация
    01.09.2013
    Адрес
    украина
    Сообщений
    104
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    76
    Поблагодарил в

    26 сообщениях

    По умолчанию

    Добірка музичних творів,
    що відображають різний емоційний стан дитини

    основні параметри музики основний настрій літературні визначення назви творів

    Повільна
    Мажорна Спокій Лірична, м'яка, споглядальна, елегічна, співуча, задумлива, ніжна А. Бородін - ноктюрн зі струнного квартету;
    Ф. Шопен - ноктюрни фа-мажор, ре-бемоль мажор,
    Ф. Шуберт – «Аве Марія»;
    К. Сен-Санс – «Лебідь»;
    С. Рахманінов - концерт № 2, початок II ч.

    Повільна
    Мінорна Смуток Похмура, тужлива, трагічна, сумна, скорботна П. Чайковський - початок п'ятої симфонії,
    фінал шостої симфонії;
    Е. Гріг – «Смерть Озе», «Скарга Інгрід» із сюїти «Пергюнт»;
    Ф. Шопен - Прелюдія до- мінор;

    Швидка
    Мінорна Гнів Драматична, схвильована, тривожна, неспокійна, гнівна, зла, відчайдушна Ф. Шопен - Етюди № 12, 23, 24; Скерцо № 1; прелюдії № 16, 24;
    О. Скрябін - Етюд № 6, тв. 8;
    П. Чайковський - Увертюра «Буря»;
    Р. Шуман – «Порив»;
    Л. Бетховен - фінали сонат: 14, 23.

    Швидка
    Мажорна Радість Святкова, тріумфуюча, бадьора, весела, радісна Шостакович – «Святкова увертюра»;
    Ф. Ліст - фінали угорських рапсодій № 6, 10, 11,
    В. Моцарт – «Маленька нічна серенада» (I і IVч. );
    Л. Бетховен - фінали симфоній № 5. 6, 9.



    Добірка класичної музики
    для регуляції психоемоційного стану дитини

    • Зменшення почуття тривоги та невпевненості:
    Шопен «Мазурка», Штраус «Вальси».

    • Зменшення дратівливості, розчарування, підвищення почуття належності до прекрасного світу природи:
    Бах «Контата 2»,Бетховен «Місячна соната», «Симфонія ля-мінор».

    • Для загального заспокоєння, задоволення :
    Бетховен «Симфонія 6», частина 2,Брамс «Колискова»,Шуберт «Аве Марія»,Шопен «Ноктюрн соль-мінор»,Дебюссі «Світло місяця»

    • Зняття симптомів гіпертонії і напруженості у відносинах з іншими людьми:
    Бах «Концерт ре-мінор» для скрипки, «Кантата 21»,Барток «Соната для фортепіано», «Квартет 5»,Брукнер «Меса ля-мінор».
    • Для зменшення головного болю, пов'язаного з емоційною напругою:
    Моцарт «Дон Жуан»,Лист «Угорська рапсодія»,Хачатурян «Сюїта Маскарад».
    • Для підняття загального життєвого тонусу, поліпшення самопочуття, активності, настрою:
    Чайковський «Шоста симфонія», 3 частина,Бетховен «Увертюра Едмонд»,
    Шопен "Прелюдія 1, опус 28",Лист "Угорська рапсодія" 2.
    • Для зменшення злості, заздрості до успіхів інших людей:
    Бах «Італійський концерт»,Гайдн «Симфонія».

    Музична аптечка

    «Не хочу, не буду, іди геть, ти - погана !!!»
    Лікуємо: Гайдн, Чайковський, Пахмутова, Таривердієв, «Світло Місяця» Дебюссі, «Лебідь» Сен-Санса, Шуберт, Шуман, Чайковський «Лебедине озеро», Лист, Моцарт

    «Головка болить»
    Лікуємо: «Весняна пісня» Мендельсона та Джорджа Гершвіна, полонез Огінського

    «Животик болить»
    Лікуємо: «Вальс квітів» (балет Чайковського «Лускунчик»)

    «Не думається»
    Лікуємо: Бетховен «Місячна соната» (полегшить інтелектуальну діяльність)

    «Болить, болить, болить»
    Лікуємо: Анальгетики в світі звуків - Бах, Гендель

    «Заснути не можу»
    Лікуємо: Колискова Брамса, сюїта з балету «Пер Гюнт» Гріга, збірник «Колисаночкі»
    «Мені сумно»
    Лікуємо: Вальси з балетів Чайковського, «На трійці» «Весна» «Пори року» Вівальді

    «Горлечко болить»
    Лікуємо: Лідируючу роль у боротьбі з простудними і багатьма іншими інфекціями грают тембри духових інструментів.

    На всі випадки життя кращі ліки для малюка —музика Моцарта!

  14. 12 пользователей поблагодарили изгнанник за это полезное сообщение:

    dasha_bene (16.08.2016), iraalex2006 (08.01.2020), Natuly (01.12.2018), Nezabudka157 (02.07.2019), аліса (19.09.2019), илатан (22.11.2018), ирико (02.02.2018), Ирма 77 (20.11.2017), маэстро87 (21.09.2018), НАТА ЛИВ (16.02.2016), Олег Лекарь (02.02.2017), Ольгадайченко (21.03.2020)

  15. #8
    Местный Аватар для изгнанник
    Регистрация
    01.09.2013
    Адрес
    украина
    Сообщений
    104
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    76
    Поблагодарил в

    26 сообщениях

    По умолчанию

    Ігри та вправи, що використовуються на заняттях .
    Вправи для тренування дихання.
    Одним із елементів музикотерапії є вокалотерапія, яка неможлива без правильного дихання. Данні вправи використовуються в якості початкових етапів музичного заняття або безпосередньо перед тим, як перейти до вокального виконання - співів. Попередньо педагог говорить , що для гарного співу спочатку треба навчитись правильно дихати, і в цьому допоможуть веселі вправи . Кожна вправа одночасно являє собою веселу забаву , котра може потім повторюватись дітьми в години дозвілля.


    Дві собаки
    Розповісти дітям цікаву історію, задаючи цим слідуючі емоційні образи.
    -На вулиці бігали дві собаки – велика і маленька . Вони бігали дуже довго і дуже втомились. Підбігли вони одна до одної і стали поряд. При цьому вони голосно та тяжко дихали. Зараз я візьму чарівну паличку і перетворю вас в тих самих веселих песиків , котрі гуляли на вулиці. Покажіть спочатку , як дихала велика собака. Уявіть при цьому ,що вона дуже-дуже велика.(діти , висунувши язики, показують , як дихала велика собака)
    -Ні,-ця собака дуже втомилась , навіть задихатись почали від того що набігалась. Отже, її дихання буде частим. А ну покажіть яким. (іде показ дітей-часте дихання)
    -Тепер покажіть, як буде дихати маленька собачка. „Голос” її дихання буде відрізнятись від „голосу” дихання великої собаки? ( іде показ і порівняння дітьми)
    -Залишилось показати , як ми по диханню можемо дізнатись ,що маленька собачка також набігалась і дуже втомилась. (діти показують різне дихання високими та низькими „голосами”)
    -Дуже добре. А тепер я візьму чарівну паличку і знову перетворю вас на людей. Дякую за вашу старанність , тому що в цій грі ми з вами зробили зарядку для нашого дихання , а без правильного гарного дихання немає голосу. Тепер можемо співати.

  16. 8 пользователей поблагодарили изгнанник за это полезное сообщение:

    dasha_bene (16.08.2016), iraalex2006 (08.01.2020), Nezabudka157 (02.07.2019), Ирма 77 (20.11.2017), катя 98 (21.07.2016), Колибри (28.10.2016), НАТА ЛИВ (16.02.2016), Осянечка (08.10.2018)

  17. #9
    Местный Аватар для изгнанник
    Регистрация
    01.09.2013
    Адрес
    украина
    Сообщений
    104
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    76
    Поблагодарил в

    26 сообщениях

    По умолчанию

    Фантазія.

    Пояснити дітям , що сьогодні на занятті всі знову будуть займатись тренуванням свого дихального апарату, і допоможе в цьому один звук – „ш”.
    -Давайте згадаємо, коли ми в житті чуємо звук „ш”. Він може бути протяжним „шшшшшшшшшш”. Давайте повторимо його всі разом(повторити разом з дітьми протяжний „ш”)
    Ідуть відповіді дітей. Цей звук зустрічається ,коли :
    -коли шелестить листя на деревах
    -здувається повітряна кулька
    -шумить море
    -жариться картопелька на сковорідці
    -шипить змія тощо
    Діти при цьому імітують рухи, під час яких ми чуємо звук „ш”. Вимовляючи цей звук, руками показують морські хвилі, гілки, які колишуться від вітру тощо.
    Ускладнюючи вправи, інші покази можна виконувати із зміною динаміки звуку „ш” – послаблюючи та підсилюючи його звучання.

  18. 2 пользователей поблагодарили изгнанник за это полезное сообщение:

    Nezabudka157 (02.07.2019), илатан (22.11.2018)

  19. #10
    Местный Аватар для изгнанник
    Регистрация
    01.09.2013
    Адрес
    украина
    Сообщений
    104
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    76
    Поблагодарил в

    26 сообщениях

    По умолчанию

    Якщо діти вже уміють робити глибокий вдих перед початком співів, можна спробувати ускладнити завдання – розучити з дітьми особливу пісеньку . Такі пісеньки називають докучливі , або безкінечні. Спочатку з дітьми розучується текст пісеньки-скоромовки, потім показується , як вона повинна виконуватись не перериваючи дихання, неголосно , щоб повітря економно витрачалось. Нехай в якості тренування діти спробують навчитись вимовляти фрази , не переводячи дихання , тобто не роблячи додаткового вдиху. По мірі того , як діти отримують навички вимовляння скоромовки, вони навчаються співати безкінечну пісеньку на звуках різної висоти – піднімаючись все вище і вище по музичному звукоряду.

    Дихальна вправа "Кулька"

    Запропонуйте дитині уявити, що в животику у неї надувна кулька. Вдих носиком - кулька надувається і стає велика-велика. Животик випинається. Видих - кулька здувається із звуком -с-, -з- або -ш-. Нехай малюк виконає вправу 3-4 рази.

  20. Следующий пользователь сказал cпасибо изгнанник за это полезное сообщение:

    Nezabudka157 (02.07.2019)

  21. #11
    Местный Аватар для изгнанник
    Регистрация
    01.09.2013
    Адрес
    украина
    Сообщений
    104
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    76
    Поблагодарил в

    26 сообщениях

    По умолчанию

    Сонячний оркестр

    Попередня підготовка. Для проведення цієї розваги знадобляться шумові іграшки - свистульки , дзвіночки , бубон та ін. Напередодні дітям показують прийоми вилучення звуків з даних інструментів.
    Дітям потрібно розповісти, що люди завжди любили сонечко. Бо все наше життя на землі залежить від сонця. В давні часи до сонечка звертались за допомогою, щоб погода була хороша, на честь нього і ярмарки влаштовували, і іграшки виготовляли. Особливо до такого свята любили виготовляти іграшки музичні , щоб свистіли, тріщали , сонечко пробуджували. Сьогодні дітям пропонується самим зробити шумовий оркестр, який буде присвячений сонечку.
    Дітям показують корзину з шумовими музичними інструментами. Ось вони які, різні – сталеві, дерев’яні, глиняні. Діти знайомляться з тим , як можна грати на цих музичних інструментах. Після оволодіння дітьми навичками гри на різних шумових музичних інструментах, треба їх роздати дітям, створюючи тим самим „Сонячний оркестр”. Запропонувати дітям згадати будь-яку веселу пісеньку, яку потрібно заспівати для сонечка в особистому супроводі. Після чого іде виконання пісні про сонечко і одночасно звучить шумовий „Сонячний оркестр”. Для виконання цього завдання можна згадати народну пісеньку „сонечко – сонечко ,виглянь у віконечко”, котра співається на двох сусідніх звуках з додаванням знизу ходу на квартовий інтервал.

  22. #12
    Местный Аватар для изгнанник
    Регистрация
    01.09.2013
    Адрес
    украина
    Сообщений
    104
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    76
    Поблагодарил в

    26 сообщениях

    По умолчанию

    Для того щоб знайти необхідний тембр звучання, фахівці радять уявити та відтворити ніжно-захоплений, пестливий видих ротом, так званий “шепітний подих”. Для того щоб його відчути, спробуйте видихнути тепле повітря на долоню і запам'ятати це відчуття.
    «В основі сприйняття людським організмом музики лежить вплив біологічно активних речовин на певні структури мозку, - розповідає кандидат філологічних наук Олена Єрмакова, - і, як відзначають педіатри, найбільш м'який, оберігаючий вплив, робить саме виконання колискових пісень. Нанизування вигаданих образів впливає на маленьку людину як психотерапевтична метафора, що занурює дитячий мозок, який тільки розвивається, у стан трансу».
    Тюменські дослідники провели ряд асоціативних експериментів, які повинні були виявити фоносемантику текстів пісень для малят. Так, відомо, наприклад, що кожен звук відповідає певному фізичному коливанню. Коли всі звуки зведені воєдино, вони викликають певні зміни в головному мозку слухаюча. Таким чином, можна спостерігати, як текст тієї або іншої пісні впливає на дитину. Дані з датчиків, прикріплених до голови, знімаються та обробляються за допомогою спеціальної програми «Словодел» на комп'ютері. Вся інформація відображається у вигляді певних колірних спектрів.
    Кожен кольори відповідає тій або іншій висоті та частоті звуку. Ритми альфа, бета, дельта та тета є показниками того, на яких довжинах хвиль на мозок впливає даний текст. Наприклад, ритми альфа та бета - це стан фізичної і розумової активності, дельта - глибокої розслабленості та сну, а тета - це змінений стан свідомості, тобто активність головного мозку.

  23. #13
    Местный Аватар для изгнанник
    Регистрация
    01.09.2013
    Адрес
    украина
    Сообщений
    104
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    76
    Поблагодарил в

    26 сообщениях

    По умолчанию

    Ігри та вправи з музикою
    Вправа "Звук затихає"
    Мета. Розвивати у дітей вміння концентрувати увагу й зосереджуватися.
    Обладнання: дзвоник або будь-який інший музичний інструмент зі звучанням, що поступово затихає (фортепіано, гітара, монохорд, гонг, трикутник, китайський дзвоник "Чарівний вітер" та ін.).
    Зміст
    Варіант 1. Педагог просить дітей (дитину) прислухатися до дзвоника (струни, клавіші, гонгу) доти, доки його звук зовсім не стихне.
    Варіант 2. Можна використовувати парасольку, до якої підвішені металеві пластинки, дзвіночки, що мають приємний неголосний звук. Парасолька обертається — дзвіночки дзвенять, зупиняється — дзвіночки затихають. Діти (дитина) вслухаються доти, доки звук не припиниться повністю, показуючи руками затихання.

  24. 2 пользователей поблагодарили изгнанник за это полезное сообщение:

    Nezabudka157 (02.07.2019), илатан (22.11.2018)

  25. #14
    Местный Аватар для изгнанник
    Регистрация
    01.09.2013
    Адрес
    украина
    Сообщений
    104
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    76
    Поблагодарил в

    26 сообщениях

    По умолчанию

    Гра "Музична лічба"
    Мета. Закріплювати знання дітей про числа в межах 20.
    Обладнання: дитячі музичні інструменти (металофони або маракаси, бубни, трикутники).
    ЗМІСТ
    Дошкільнятам роздають дитячі музичні інструменти. Спочатку звук програє одна дитина, повідомляє й запам'ятовує своє число "один"; потім до неї приєдну-ється друга, граючи той самий звук на своєму інструменті — "два"; потім третя — і так далі до двадцяти. Потім педагог пропонує: "Зіграйте 15". Це означає, що всі, хто був 16-м, 17-м, 18-м, 19-м і 20-м не грають, а перші п'ятнадцятеро під "диригування" педагога виконують 15 звуків одночасно.
    "Музична лічба" дає змогу наочно простежити не лише за порядком чисел у межах 20, а й встановити взаємозв'язок: як від збільшення кількості виконавців
    збільшується насиченість звучання і навпаки.
    Гру можна варіювати, "призначаючи" кожну дитину іншим числом (послідовно один за одним або врозкид) — так ненав'язливо повторюється певне розташування числа у числовому ряді — "після", "перед", "між".

  26. Следующий пользователь сказал cпасибо изгнанник за это полезное сообщение:

    Nezabudka157 (02.07.2019)

  27. #15
    Местный Аватар для изгнанник
    Регистрация
    01.09.2013
    Адрес
    украина
    Сообщений
    104
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    76
    Поблагодарил в

    26 сообщениях

    По умолчанию

    Кольоротерапія


    Людину все життя оточують кольо¬ри. Часто вони впливають на наш настрій, самопочуття. Діти дуже чутливі до кольорів.
    Ще в утробі матері немовля позитивно сприймає червоно-рожеве оточення, в якому пе¬ребуває. А споглядання кольорів веселки сприяє вбиранню енергії Сонця, гармонізації почуттів та думок.

    Запропонуйте дітям обрати кольорову картку, яка їм подобається найбільше, а потім визначте, чи відповідають їхні
    почуття обраному кольору.
    Орієнтовні емоційні значення кольорів:
    ♦ жовтий — радість;
    ♦ червоний — щастя;
    ♦ синій — образа, зосередженість;
    ♦ зелений — спокій;
    ♦ голубий — замріяність;
    ♦ сірий — сум;
    ♦ помаранчевий — піднесення, радісне здиву¬вання;
    ♦ коричневий — утома.
    Діти віком від 1 року незалежно від національнос¬ті і місця проживання надають перевагу однаковим кольорам — червоному, жовтому, помаранчевому. Менш популярні у них синій, зелений, фіолетовий .
    Ставлення до кольорів проявляється в малюнках малят. Дослідження В. Мухі¬ної показали, що діти найчастіше обира¬ють кольори з характеристикою "яскра¬вий", "світлий", "чистий". До похмурих, холодних, темних відтінків дошкільнята вдаються тоді, коли дорослі пропону¬ють їм намалювати щось неприємне. "Чорне — брудне — негарне", — кажуть вони. Тож, як бачимо, при виборі кольо¬рів діти більше спираються не на пред¬метні асоціації, а на враження.
    Яскраві кольори радують, приваб¬люють дошкільнят. Вони не дратують, а навпаки, заспокоюють їх, дають можливість почуватися комфортно. Здавна відомо, що колір може на¬віть лікувати. На цьому явищі базу¬ється такий оздоровчий напрямок, як кольоротерапія.

    Розглянемо, як різні кольори впли¬вають на організм.

    Зелений колір: помічний при пе¬ревтомі та головному болі, заспокоює нервову систему.
    Червоний колір: ніби випромінює тепло, акти¬візує сили організму та навіть лікує застуду. Цей колір стимулює серцеву діяльність, активізує обмін речовин. Але з ним треба бути обережним: тривала його дія може призвести до перевтоми та роздра¬тування.
    Жовтий: колір радості та оптимізму. Сприяє зміцненню нервової системи та зору. Якщо довго дивитися на жовтий колір, то швидше відійдуть по¬гані думки, поліпшиться настрій.
    Оранжевий колір: корисний при порушеннях шлунково-кишкового тракту, стимулює роботу щи¬товидної залози, підвищує апетит.
    Голубий колір: знімає стрес і нервове напру¬ження, заспокійливо діє на організм, знижує арте¬ріальний тиск.
    Синій колір: ефективний у боротьбі зі стресом. Кажуть: якщо довго дивитися на синє, минає біль. Цей колір також заспокійливо діє на очі.
    Фіолетовий і бузковий: за характером впливу подібні до синього та голубого. Це кольори благо¬родства. Нестача цього кольору може спричинити депресію, тож коли інколи дитина віддає перевагу фіолетовому і бузковому, це може бути сигналом про душевний дискомфорт.
    Те, які кольори ми обираємо, а яких уникаємо, з якими асоціюємо певні почуття, емоції, характе¬ризує нас самих. Колір має хвильову енергетичну природу, а отже, ми його відчуваємо найчастіше навіть несвідомо. Нерідко сліпі люди, відчуття яких більш загострені, здатні розрізняти кольори на до¬тик. На наш мозок щодня впливають енергії різних кольорів. Від кольору стін кімнати, наприклад, може залежати настрій, апетит, зосередженість, натхнен¬ня, бажання чи небажання перебувати в цьому при¬міщенні. Те саме можна сказати і про колірну гаму нашого одягу та одягу людей, які нас оточують.
    У "Вченні про колір" Й. Гете писав: "Колір — це про¬дукт світла, що викликає емоції". Коли ми кажемо "почорнів від горя", "почервонів від гніву", "позеленів від злості", "посірів від страху", то не сприймаємо ці ви¬слови буквально, а інтуїтивно пов'язуємо емоційні пе¬реживання людини зі здатністю виразити їх кольором.
    Нервова система здорової дитини потребує по¬зитивного енергетичного впливу, яскравих кольорів і світлих їх відтінків навколо себе.
    Учені також встановили взаємозв'язок між кольо¬ром та групою крові. Людям з І групою найбільше підходять червоні та оранжеві відтінки. Для норма¬лізації життєвих процесів тих, у кого II група крові, рекомендуються голубий і зелений тони, які особли¬во добре впливають на тіло та розумові здібності. Люди з III групою мають ширший вибір: червоний, оранжевий кольори стимулюють процеси їхньої життєдіяльності, підвищують розумову активність; голубий і зелений — заспокоюють нервову систему, а фіолетовий сприяє підняттю настрою. Людям з IV групою крові (що схожі за своїми енергетичними характеристиками з II групою) треба якомога часті¬ше споглядати голубе і зелене.

    У практичній роботі з дошкільнятами умовно мож¬на виділити три рівні використання кольоротерапії:

    1) організаційні можливості кольору (система освітлення та колірне оформлення інтер'єрів приміщень дитсадка);
    2) педагогічні можливості кольору (навчання, роз¬виток, виховання);
    3) реабілітаційні можливості кольору (оздоровлен¬ня, лікування, психологічний колорит).

    Виходячи зі сказаного, рекомендуємо проводити з дошкільнятами таку роботу з кольоротерапії:
    1. Вправи на релаксацію ("Зелений ліс", "Зоряне дихання" тощо).

    2. Графічні вправи "Хвилинки-кольоринки" з ме¬тою заспокоєння дітей. Протягом 4-5 хвилин діти роблять кольоровими олівцями, фломасте¬рами довільні малюнки. Це можуть бути просто лінії, круги, сніжинки, квіти тощо. Такі вправи заспокоюють дитину, дають їй змогу відпочити, отримати позитивні емоції.
    3. Міні-заняття з кольоротерапії рекомендовано проводити вже з раннього віку.

  28. 8 пользователей поблагодарили изгнанник за это полезное сообщение:

    Natuly (01.12.2018), Nezabudka157 (02.07.2019), Olia Medvedeva (30.03.2017), vasmar280760 (26.06.2020), Елена Шевчук (03.01.2017), илатан (22.11.2018), Олег Лекарь (02.02.2017), СИПСИК (21.03.2019)

Страница 1 из 6 12345 ... ПоследняяПоследняя

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •  
Яндекс.Метрика free counters Рейтинг@Mail.ru