Розвага
« До Лесиного Віночка »
Звучить запис пісні «Волинь моя»
Ведуча: «Ой чи так красно в якій країні,
Як тут на нашій рідній Волині?»
- Ці слова належать видатній українській поетесі – Лесі Українці.
Дитина 1 У нашій групі на столі ,
Портрет стоїть у рамі,
Він всім відомий і мені,
І татусеві й мамі.
З портрета дивиться на нас,
Землячка – поетеса,
Це гордість нашої землі
Нескорена , незламна Леся.
Ведуча: За вікном зима. Ось в таку пору 25 лютого 1871р народилася – Леся Косач в місті Звягелі (Новоград – Волинському). Мати її була Письменниця Олена Пчілка, батько – юрист, громадський діяч. Леся росла в сім’ї людей освічених, добрих, які любили і поважали свою країну, і свій народ, до цього привчали своїх дітей. З 9 років Леся почала писати вірші, і були вони такі гарні, що їх почали друкувати. Лесина мама їх підписувала ім’ям Леся Українка, щоб всі знали, що ця дівчинка з України. Саме ім’я Леся Українка – наче символ України.
Дитина 2 Де трави шумлять, наче море
Де вітер колише гаї
Де небо Волині прозоре
Й співають пісні солов’ї
Там Леся ходила малою
Збирала барвисті квітки
До кадуба йшла за водою
Сплітаючи мрії в вінки.
Ведуча: Восьмирічною дівчиною переїхала Леся з батьками до Луцька, а потім постійно проживала в с. Колодяжне.
На Водохреще Леся пішла на Стир, подивитися, як святять воду,
промочила ноги, застудилась. Відтоді тяжка хвороба її мучила все життя. Та дівчинка була мужньою, вміла тамувати біль. Ось послухайте її вірш:
Дитина 3 «Як дитиною бувало».
Ведуча: Вірші Л.Українки свідчать про велику любов до рідної землі.
Любила Леся і наші ліси і поля, і все живе, кожна пора року найшла відображення в її творах. Послухайте вірші про зиму:
Дитина 4 «Літо краснеє минуло»
Дитина 5 «Мамо, іде вже зима»
Ведуча: «Лесю Українку
Знає цілий світ
Кожне її слово
Запашне , як цвіт» - писав Олесь Лупій.
Ось як вона пише про весну:
Дитина 6 «Уже весняне сонце припікає»
Дитина 7 «Пісенька весняної води»
Ведуча: В сім’ї Л.Українки було шестеро дітей: 2 хлопчики і 4 дівчинки.
Всі вони одягалися в українське вбрання, співали українських пісень, любили народні ігри та забави.
Народна гра: «Подоляночка»
Ведуча: Дітей змалку привчали до праці, сім’я мала велику садибу,
кожна дитина доглядала свій маленький город, квітник. Мабуть
згадкою про той сад і став вірш:
Пісня «Вишеньки»
Дитина 9 «На зеленому горбочку»
Ведуча: Леся Українка часто хворіла, і їй доводилось жити далеко від
домівки, щоб лікуватися біля моря. Послухайте як гарно вона писала про море:
«Вже сонечко в море сідає і тихо темніє
Прозора, глибока вода, немов оксамит зеленіє,
На хвилях зелених тремтять червонії іскри блискучі
І ясним вогнем миготять мов блискавки з темної тучі.
Дитина 10 «Тиша морська»
Ведуча: Відспіває, відгомонить красне літечко
І знову осінь з дощем завітає.
Дитина 11 « Дощик »
Ведуча: Любила Леся колискові пісні, які їй співала мама, а коли виросла
написала колискову пісню: «Місяць яснесенький» композитор
Я. Степовий написав до неї музику (можна слухання)
Ведуча: Послухайте прислів’я «Біда навчить, як на світі жить»,
«Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш». З якої казки це
слова? («Біда навчить» казка Л. Українки.)
Дуже любила Леся слухати розповіді старих людей про русалок,
Водяників, інших казкових героїв, що нібито існують в природі.
Коли дівчинка виросла написала красиву віршовану казку
«Лісова пісня». Розповідається в цій казці про красуню Мавку, яка
живе в дуплі старого дерева і вербу сестрою називає. Ліс – це її рідний дім, вона любить усе в ньому: дерева, квіточки, травицю,
пташок, тваринок і казкових істот, розуміє їх мову. І всі вони люблять і оберігають Мавку. Про сільського хлопця Лукаша,
який гарно грає на сопілці. В школі ви прочитаєте цю казку і
дізнаєтесь що сталося з Мавкою і Лукашем.
Пісня "Лілея"
Ми – земляки славетної поетеси і цим можемо пишатися, адже
Лесю Українку знають і люблять у всьому світі. Ви звернули увагу
на чарівну мову поетеси, бо наша українська мова найчарівніша, найніжніша, це материнська мова, колискова, співуча, солов’їна.
Социальные закладки