Свято осені: сценарії, інсценівці

[poi]

ОСІННЄ СВЯТО ЗА МОТИВАМИ КАЗКИ "КОЛОСОК" (сер.гр.)
Під музику діти забігають до залу.Стають біля стільчиків.
Вед. Є у літечка сестричка:
У косі - червона стрічка,
Коси наче золото чисте
І калинове намисто,
А спідничка в неї з листя
Різноколірна, барвиста.
- Хто ж це діти?
Діти. Осінь.
Вед.Осінь будемо вітати, гарну пісню їй співати.
ПІСНЯ "ОСІНЬ, ОСІНЬ ВЖЕ ПРИЙШЛА"
Вед.Свято осені сьогодні радо відзначаємо,
Та про Осінь -чарівницю вірші почитаємо.
ВІРШІ.
Вед. Гарні вірші ви знаєте про Осінь. А тепер сідайте зручненько і послухайте яка пригода трапилась восени з Півником і двома мишенятами, яких звали Круть та Верть.
ЗВУЧИТЬ УКР. МЕЛОДІЯ.
Вед. Жили собі на одному подвір'ї Півник-Золотисте Горлечко (виходить дитина -Півник, маше крилами, кричить "Ку-ку-рі-ку!") та двоє веселих мишенят, Круть (вибігає одне мишеня) та Верть (вибігає - друге)
"ТАНОК МИШЕЙ" (в цей час Півень замітає)
Вед. Цілий день Мишенята тільки й робили, що грали та танцювали. А Півничок в цей час працював. Та от одного разу знайшов Півник на подвір'ї золоте зернятко.
Півник. Ку-ка-рі-ку! Гей Круть, гей Верть, подивіться, що я знайшов!
Миші(підбігають). Що, що ти знайшов?
Півник. Ось, пшеничне зернятко.
Круть. Треба його посадить.
Півник. Хто ж буде саджати?
Круть. Не я.
Верть. Не я.
Півник. Доведеться мені саджати.
ЗВУЧИТЬ МУЗИКА. ПІВНИК САДИТЬ ЗЕРНО. МИШІ ЗАБІГАЮТЬ ДО ХАТИ.
Вед. Посадив Півник зернятко. А Мишенята собі далі граються. Пройшов час і виріс з того зернятка колосок.
ТАНОК КОЛОСКІВ.
Вед. Настав час збирати врожай.Питає Півник в Мишенят:
Півник. Хто буде збирати пшеницю?
Круть. Не я.
Верть. Не я.
Вед. Довелося Півнику самому іти збирати пшеницю. Прийшов він на поле, а там зайчики сидять.
ТАНОК-ГРА "ОЙ НА ГОРІ ЖИТО"
Зайчик. Здрастуй, Півнику, що ти робиш у полі?
Півник. Прийшов збирати пшеницю.
Зайчик. То давай ми тобі допоможемо.(під музику забирають у дітей колоски)
Півник. Дякую вам Зайчики за допомогу.Приходьте в гості на пироги з цієї пшениці.
Вед. Приніс Півник колоски до хати, і знову питає Мишенят:
Півник. Хто понесе пшеницю до млина молотити?
Круть. Не я.
Верть. Не я.
Вед. Довелося Півнику знов самому йти пшеницю молотити.
ВИХОДЯТЬ ДІТИ: ЦАП, КОЗА, КОЗЕНЯТКО, 2 ПІВНИКИ, 2 КУРОЧКИ
ІНСЦЕНІВКА ПІСНІ "ДВА ПІВНИКИ"
Вед. Намолотив Півник пшеницю, змолов з неї борошно та й поніс до хати.Приніс і знову питає мишенят:
Півник. Хто ж з борошна пирогів напече?
Круть. Не я.
Верть. Не я.
Півник. Що ж знову мені доведеться.
ПІСНЯ "ПЕЧУ, ПЕЧУ, ХЛІБЧИК" (ВСІ ДІТИ СПІВАЮТЬ І ІМІТУЮТЬ РУХАМИ)
Вед. Ось і пироги вже спеклися. Почувши смачний запах позбігалися Мишенята.
Круть. Ой, як я хочу їсти!
Верть. І я теж. (сідають за стіл)
Півник. Зачекайте! Хто зерняко знайшов?
Круть. Ти.
П. Хто його посадив?
Верть. Ти.
П. Хто колоски збирав?
Круть. Ти.
П. Хто їх обмолотив і змолов?
Верть. Ти.
П. Тож вставайте з-за столу та йдіть геть!
Круть. Півничку, прости нас. Ми завжди будемо допомагати тобі.
П. Ну, гаразд. Підіть на город та назбирайте городини на борщ.
ПІСНЯ - ГРА "СВІЙ ГОРОД У НАС Є"
Вед. Назбирали Мишенята овочів на борщ.Принесли до хати. Наварили смачного борщу та запросили в гості всіх хто допомагав збирати пшеницю, молотити її та пекти пироги.Почаствали їх смачними пирогами та борщем. І про Осінь не забули, яка подарувала такий щедрий врожай.
ПІСНЯ "ОСІНЬ - РАДІСНА ПОРА"
Вед. А коли всіх почастували то запросили до веселого танцю.
ТАНОК "ЗАПРОШЕННЯ"
Вед. Ось така історія трапилась Восени з Півником та Мишенятами. Закінчилось і наше маленьке свято, а на згадку про нього Осінь-Чарівниця подарувала вам ось ці ласощі. А пиріг, який спік Півничок ми з вами скуштуємо в групі.

[Марина Н.]

ОСІННІЙ ЯРМАРОК.
Розвага для дітей старшої групи та їх батьків.

Музичний зал прибраний в дусі сільського ярмарку: довгий стіл, над ним планка, на якій висять хустки, стрічки, в`язки бубликів, часнику, цибулі; на столах – глеки різних розмірів, корзини з овочами, фруктами; валянки, посуд глиняний, пляшки з водою, заткнені качанами, ганчірками; стіни завішани барвистими хустками, рушниками, стрічками та осінніми прикрасами; попід стінами – невеличкі деревця, під деревом – кожух, біля іншого прив`язаний цапок. Діти одягнуті в українські національні костюми.

Звучить українська народна мелодія.
Ведуча (в українському костюмі):
А у нас сьогодні свято,
Гостей зібралося багато.
Раді ми вас привітати
Свято осені почати!
Виходять два козаки:
1. Увага! Увага! Спішить – поспішайте!
Господарі й гості, глядіть, не минайте.
На ярмарок прошу гуртом й поодинці,
Чекають на вас там чудові гостинці

2. Гей, хлопці, дівчата, нумо на свято!
Хай вам весело живеться та гуляється.
Наш ярмарок починається!

До залу під музику діти заходять парами і становляться біля стільчиків.

Ведуча. Який гарний урожай подарувала нам щедра осінь. Осінь завжди приносить гарні дарунки і дорослим, і малечі. А які багаті базари та ярмарки восени!
Давайте зазирнемо на один з таких ярмарків.

Чути голос Солохи та Чорта. Вони ведуть діалог, жартують, спілкуються з дітками та гостями, виконується танок (за вибором музичного керівника)
Танок Солохи та Чорта.

Солоха. Як гарно затанцювали, аж вогонь з – під п`ят вилітає. А пішли, куме, на ярмарок…
Чорт. Ходімо, люба…
Солоха та Чорт йдуть до ярмарку.

Під веселу музику діти виходять на середину зала у ряд.
1. На ярмарку нашім веселім, багатім
Є чим милуватись і є що придбати.
Тут щедрі дарунки із саду й городу,
Тут пісні і жарти – усім в нагороду.

2. Мерщій – бо на ярморок всі поспішайте,
Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

3. Збирайтеся, збирайтеся на свято чимскоріш!
На ярмарок чудовий, осінній кольоровий!

4. Всіх батьків, гостей усіх ми щіро вітаємо.
Вам здоров`я та щастя бажаємо!

5. Очень хочется порадовать
Нам сегодня всех гостей.
И для них мы приготовили
Много праздничних затей.

6. На ярмарке нашей и ленты, и бублики,
Так что готовьте и гривни, и рублики!
Пісня «Ярмарок»,сл. І муз.Ю.Михайленко.

Під музику «Ярмарок» діти виконують танок – марш – катання на каруселі.

Діти в ідуть на свої місця.
Товари вже заготовлені на тих стільчиках, на яких вони потім будуть сидіти.

Ведуча. Господи, Боже мій! Чого тільки нема на оцій ярмарці! Колеса, скло, тютюн, цибуля, торговці усякі… вареничкі, галушечки пшеничні, пампушечки, товченики, так що коли б у кармані було б гривній хоча б тридцять, то і тоді б не скупив усієї ярмарки.
А ну, шановні, налітайте, покупайте!
А ось і покупці йдуть.

Звучить українська народна мелодія, виходять кілька батьків в українських костюмах.
Батьки і ведуча торгуються с дітьми.
(Примітка. Увесь зміст узят із творів Остапа Вишні.)

- Здоровенькі були! А що за цей товар?
- Та просимо триста!
- Триста, кажете?
- Триста, кажемо!
- Довго рахувати треба!
- Кажіть, скільки, щоб менше було рахувати...
- А скільки, як ділом?
- Та й кажемо ділом!
- А за сто вісімдесят ви їх не оддасте?
- Походіть десь іще!
- І походимо!
- І походіть!
- Та ви не одвертайтеся! Гроші даємо!
- Та не черепки ж!
- Добрі гроші даємо! Ви не думайте!
- Ми і не думаємо!...
- Та ви подивитесь на товар! Не товар — канафетики!...
- А полотно міцне?
- Зубами не розірвеш!
- А почім?
- Тридцять п'ять!
- Та й дорого ж!
І тягнуть той ситець, і на зуба пробують, радяться, радяться, радяться...
- А це почім?
- Три копійки штука...
- Е-е-е!
- Є по дві копійки! А ці по п'ять на копійку!
- А ось по двадцять! Беріть оцих! Солодкі та добрі!
- Дайте! Якісь вони не такі!
- А яких вам треба?
- Ну, давайте не вашим не нашим — двісті п'ятдесят!
- Ну, тоді по руках.

Звучить українська народна мелодія
Батьки забирають товар, сідають на свої місця.

Розмова між вихователькою та бабусею.
- Здоровенькі були, Петрівна, і ви на ярмарок?
- Атож! Здрастуйте!
- Купувати чи продавати?
- Та ось, продаю.
- Не продешевте ж.
- Та то вже як буде!

Діти по черзі виходять на середину зала зі своїм товаром і читають вірші.

1. Ой підходьте всі до нас, гарні стрічки є для вас.
2. Все, что надобно для счастья юной девичьей души:
Ленты, серги, ожерелья до чего же хороши!
3. Окуня скоріш купуйте, юшку для сім`ї готуйте.
4. А вот пирогов кому и прочая сладость:
Худым на здоровье, а пышным на – на радость!
3. А вот для хозяйской девочки
Миски, горшки, тарелочки!
4. Для Миши, Гали, Танечки
Конфетки, леденцы и прянички!
5. А ось і чоботы дуже гарної роботи!
6. А какое сукно! Какие полотна!
У нас продается только то, что модно!
7. Бурячок, морква, капуста –
Щоб було у вас густо!
8. Сметана, сметана, густа сметана до борщу, до вареників!
8. Копчене сало, зельць, ковбаса,
З вашим настроєм творять чудеса!
9. А хто меда не купив
Дарма на ярмарку ходив!
10. А ось гарні рушники, я їх вишивала. Сонечко та квіти я них вплітала.

Ведуча. Ох, і гарна ж у нас ярмарка! Все продали, тільки ось бабуся з двумя гусями залишилась.

Пісня – інсценівка «Велелі гуси»
Під звуки пісн виходять дорослі (папи) гусіниш кроком. Бабуся в хустині, гуси - в шапочках з клювами.

З`являються Чорт та Солоха.
Чорт. Здорові були, козаки, українські козаки.
Всі. Здоров був, пане Чорте!
Чорт. А чи є охота у вас позмагатися, силу, спритність показати?
Всі. Згода, згода, ми готові.
Чорт. Ваше гасло?
Всі. Честь і відвага
Чорт. Тоді почнемо. Солоха, обирай свою команду, а я свою.
Проводяться змагання:
1. Посадити і зібрати картоплю
2. Овочі переплутались
3. Естафета «Перенесить гарбуз»

Солоха. Ой, які молодці, які переможці. А чи є у вас веселі музики?
Дитина. В нас багато є талантів
Серед юних музикантів.
Гей, музики, вигравайте
І гостей всіх звеселяйте.

Оркестр (грають ложкарі).

Солоха та Чорт набирають собі команди із батьків для змагання у піснях.
Музичний керівник грає мелодії пісен, а батьки повинні заспівати:
«Ой на горі два дубки», «Несе Галя воду», «Розпрягайте хлопці коней», «Ти ж мене підманула».

Ведуча. Ви співайте голосніше
І поводьтесь сміливіше.
Ну, а ми вже допоможемо,
Як зуміємо, чим зможемо.

Гра з батьками «Вгадай пісню»

Ведуча. І чого тільки ми не бачили на нашої веселої ярмарці!

Дитина. Але це ще не кінець.
Хто нас бачив – молодець!
Дуже просять чоботи – чоботята,
Затанцюйте, хлопчики та дівчата.
Хай притупне весело каблучок,
Ми для вас танцюмо «Козачок».
Танок «Козачок» (укр.нар.мел.)

Солоха. Ну і спритні молодці, козаки – здоровці!
Чорт. А дівчатка – господині теж не гірше них у ділі.
Солоха. Переможцям приз смачний
Ми підготували.
Ми про нього, куме мій, вчасно подбали.
Нумо, відгадайте, що за приз?
Загадка.
Місився ліпився, в окропі опинився,
В маслі купається, своєї черги дожидається.

Всі. Вареник!
Солоха. А тепер настав той час,
Пригощати будем вас,
Щоб ви нас не забували
І ще в гості завітали.

Ведуча. Скільки б не співали, а кінчать пора,
Щастя і здоров'я зичить дітвора.
І у нас, і у вас хай буде гаразд.
Щоб ми і ви щасливі були.

Ведуча. На доброму ярмарку ми побували,
Одні — продавали, інші — купували!
На веселому базарі
Співали, сміялись та ще й жартували.
З гарним настроєм потому
Повертаємось додому!

Під веселу музику всіх гостей і дітей пригощають варениками.

[Ллорхен]

КАЗКОВА ОСІНЬ (середня, старша гр..)
Звучить фонограма - «Вальс». В зал заходить Осінь. В руках у неї пензлик, яким вона підфарбовує листочки, ніби прикрашає зал. На підлозі біля дерев лежать розкидані листочки.
Осінь: Все прибрала, причепурила
І гостей вже запросили,
Чуєте? Вони вже йдуть,
Голосок свій подають.(в зал забігають діти, стають по всьому залу)
Осінь: Як дізнались ви, малята,
Що прийшло осіннє свято?
1дит : Жовте листячко кружляє
І доріжки вистилає.
2дит : Хмарки в небі пропливають,
Холодним дощиком лякають.
3дит : Вже у теплії краї
Відлітають журавлі.
4дит : Люди врожаї збирають,
Вітаміни запасають.
5дит : Груші, яблука і сливи,
Виноград смачний, красивий!
6дит : Люба Осине! Малята,
Дуже раді всі тобі,
Бо сьогодні гарне свято
Ти даруєш дітворі!
ПІСНЯ «БІЛІ НИТОЧКИ»
Дит: Ми ходили у лісок.
Любо там та мило.
Придивлялись, як навколо
Осінь все змінила.
Дит: Ми до залу завітали,
Все гарненько розглядали,
Бачиш листячко лежить,
Наче каже «Нас зберіть!»
Осінь: Ви листочки позбирайте,
Пісеньку нам заспівайте.
ПІСНЯ – ТАНОК «ЛИСТОЧОК»
Осінь: Танцювали наші дітки,
Мабуть притомились трішки.
Прошу, на стілець сідайте,
Разом всі відпочивайте (діти сідають на стільчики)
(діти стають по всьому залу, до них звертається Осінь.)
Осінь: В день святковий любо гратись,
Веселитись і співати,
Пострибати, посміятись,
В диво казочку погратись.
Хто там в маленький,
В шубці теплій та ріденький,
По гілках дерев стрибає,
Хто там спокою не знає?
(вибігають білочки та грибочки, встають на свої місця по лінії таночка)
Білочка-дівч. : Це я!
Працює вся моя сім я :
Тут – горішок, там – Грибок,
Назбираю козубок.

Осінь(підходить до пеньочка, за яким ховаються гриби) Ой, які грибочки у білих сорочках,
Шапочках шовкових, різнокольорових!
Грибок-хлопч. : А ми грибочки смачненькі
І нас звуть всі опеньки.
Разом з нами затанцюйте,
А вже потім і скуштуйте.
ТАНОК БІЛОЧОК ТА ГРИБОЧКІВ.
Осінь або діти: Хмарка йшла на іменини,
До сестрички, до хмаринки.
В подарунок дощ несла,
Й ненароком розлила.
Дощик раптом припустив,
Всіх маляток намочив.
Стукотить вночі і в день
Він мелодії пісень.
ПІСНЯ АБО ТАНОК.
Осінь: Всі тихесенько сідайте.
Диво-казку починайте.
Зараз я призначу ролі,
Розпочнем веселу гру;
Тут ось ліс, там далі поле…
Звірі ходять по двору.
(Між дерев стоїть хатинка, в хатинці пічка. глечики, діжа)
Казка склалася така:
З дому Кізка утекла.
Мандрувала вона скрізь,
І прийшла в зелений ліс. (З-за дерев виходить Коза, нюхає квіти, розглядає дерева)
ПІСНЯ КОЗИ
Коза: Бачу у кущах є хатка,
В ній незамкнуті дверцята.
Увійду мерщій у дім (заходить, обдивляється)
Тепло й затишно у нім.
Де ж господарі дбайливі?
Бачу пічку натопили.
І зварили вже обід.
Скрізь попорались як слід.
Осінь: Раптом дивиться Коза (підходить до діжки з тістом)
Коза: Тістом повниться діжа!
А господаря нема.
Хліб спечу мабуть сама. (Коза ліпить пиріжки)
Осінь: Стала Кізонька до діла:
Пиріжечків наліпили,
Паляничок напекла. (обтрушує фартух)
А тепер спочить пора (заходить за піч)
І заснула в теплій хатці,
На натопленій лежанці.
(з’являється Зайчик з кошиком)
ПІСНЯ-ТАНОК ЗАЙЧИКІВ.
Зайчик: Працювали ми у полі,
Накопав там бараболі,
Бурячок знайшов, морквинку,
Соковиту капустин ку. (дістає овочі з корзинки, показує, складає біля хатки.)



Осінь: Все мерщій приніс до хатки,
Обтрусив дбайливо лапки.
Й стало боязко зайчаті, (стукає в хатинку)
Зайчик: (здивовано) Хто там хазяйнує в хатці? (під музику вистрибує жабка)
Жабка: Зайчику, чому сумуєш,
Не стрибаєш, все нудьгуєш?
Зайчик: Як мені не сумувати7
Звір-злодій забравсь до хати.
Жабка: Я тобі допоможу,
Звіра з хати прожену.
Витри слізоньки, Зайчатку!
Ось постукаємо в хатку… (стукають)
Дуже дивно – ква-ква-ква!
В хатці злодіїв нема!(сідають біля хатки, вихід Лисички)
Лисичка: Що тут трапилось, питаю,
Може, я в пригоді стану?
Зайчик: Ой Лисичко, Звір-злодій забравсь до хатки!
Лисичка: Зайчику не плач, повір –
Не такий страшний той звір!
Підійду я до віконця,
Ой, та очі мружить сонце!
Я не бачу геть нічого!
Мабуть, там й нема нікого! (вихід Мишки, підбігає, прислуховується)
Мишка: У хатинці справді тиша.
Осінь: Пропищала раптом Миша
Мишка: Почекайте тут хвилинку,
Я обнишпорю хатинку. (вбігає в хатку)
Бачу, он чиїсь копитця.
І стирчать гостренькі ріжки,
Й тепла шубка, як у кішки.
Осінь: Мишка двері відчинила
І звірят у дім впустила. (всі заходять в хатку)
В хатці затишно і чисто,
І згадав вухань про тісто.
Зайчик: Я ж збирався на обід
Пиріжки пекти на хліб!
У кутку он діжка та,
Та чомусь вона пуста!
Осінь: Здивувалися звірятка –
Зайчик, Лиска, Мишка й Жабка.
Раптом чують: «Меееее…!» - з-за пічки,
Коза: Я спекла вам палянички.
Пиріжечків наліпила.
Я так гарно відпочила.
Та іще тут друзів стріла!
Осінь: Ви знайшли багато друзів
У садку, у лісі, в лузі.
Пригощайтеся будь ласка!
Ось скінчилась наша казка!

[Ллорхен]

Этот материал печатался в «Дошкільному вихованні» года два-три. Если кто-то пропустил, предлагаю восполнить пробелы.
ГАРБУЗОВА РОДИНА .
Осіннє свято для дітей середньої групи.
Вед: Промайнуло літо
Спеки вже немає
Дітвора весела
Осінь зустрічає.
Чуєте? Вони вже йдуть,
Голосок свій подають.
ШУМОВИЙ ОРКЕСТР. Діти заходять в зал з шумовими інструментами під укр. нар мел.
Діти: Добрий день, а ось і ми!
Вед: Ой, які ж ви всі Гарненькі –
І вродливі, й чепурненькі!
Нумо дружно всі ставайте
Та про осінь заспівайте!
ПІСНЯ «Осінь чарівниця» Лисенко В.В. (Діти сідають на стільчики)
Вед: Як дізнались, ви, малята, що прийшло осіннє свято? (виходять 3 дітей)
Дит: Ми ходили у лісок. Любо там та мило.
Придивлялись, як навколо Осінь все змінила.
Дит: Вітер пісеньку співав, листя у танку кружляв,
Сяє золотом проміння - настає пора осіння.
Дит: МИ до залу завітали, все гарненько розглядали,
Бачиш листячко лежить, наче каже «Нас зберіть!»
Вед: Ви листочки по збирайте, у таночку закружляйте.
ТАНОК З ЛИСТОЧКАМИ (діти сідають на стільчики)
Вірш про дощик
ТАНОК-ГРА «Дощик і діти» (Лисенко В.В. «Ігри»)

Вед: А які дарує Осінь щедрі урожаї!
Фрукти, овочі, насіння…
Хто ж цього не знає. (Вих. 2 дітей)
Д ит: Гляньте, ярмарок у нас щедрий і багатий.
Просимо у добрий час до нас завітати.
Дит: Шум і гамір. Голоси
Звідусіль лунають,
То свої товари всі
Люди вихваляють.
Виходять діти з кошиками, стають в півкола.
хлопчик: Продаю баклажани – сині українські банани!
Їх їдять тільки люди – Мавпа їсти не буде.
Вед: А що, дядьку, ви мавпі давали, і вона не їла?
Хлоп.: Не їла і не їстиме, бо хто ж їй дасть!
Дит: Кому моркву, бурячок? Підставляйте кошики:
Одна штучка – п’ятачок! Та хіба ж це грошики?
Дівч: Ось купуйте поросятко,
Розумненьке, як дитятко!
І рахує, і читає й телевізора вмикає!
Вед: Нащо таке гарне, таке вчене продаєте?
Дівч: Я б не продавала, Телевізора зламало.
Що ж йому бідолашному тепер робити?
Дит: Яєчка, яєчка свіженькі, домашні
Вед: А чого це вони в латках?
Дит: Курка дресирована, тільки в лоток несеться.
Під веселу музику вибігає Курочка та курчата.
ТАНОК КУРОЧКИ ТА КУРЧАТ (Лисенко В.В. «Ігри»)
Виходить Диня й годує курчат, потім курчата йдуть до стільчиків. Диня приносить води з криниці.
Огірочки ховаються за тином.
Диня : Чи я не хазяйка, чи не господиня,
Натопила у печі, ще й обід зварила.
Вед: По городу Гарбуз ходить,
Всіх із роду оглядає.
Кого хвалить, кого журить, А кого і научає.
Гарбуз: Ой чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?
Диня: Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!
Гарбуз: Де ж поділись огірочки? Зазирну я під листочки. (огірочки виглядають, сміються)
Чи всі живі і здорові, родичі Гарбузові?
Огірки з-за тину: Всі ми живі і здорові, родичі Гарбузові.
Пісня-танок «Зелененькі огірочки.»
Гарбуз: Піду подивлюся, що роблять буряки, вони ж мені свояки.(уходить)
Під пісню-марш виходять буряки, обходять коло , стають у шеренгу перед глядачами.
Буряк: На місці стій! Раз-два! Струнко!
Гарбуз: Як живеться, буряки, мої славні козаки?
Буряки: Дякуємо, вся здорові.
«ПІСНЯ БУРЯЧКІВ»
(Виходить Бараболя з немовлям на руках, колише й співає колискову )
Гарбуз (голосно): Добрий день!
Бараболя: Тихше, чого галасуєш? Розбудеш малу Барабольку.
Гарбуз: Та я просто хотів запитати, чи всі живі, чи здорові?
Бараболя: Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові.
А Морквиця зажурилась, з бурячком вже посварилась.
Гарбуз: Зараз , зараз, побіжу,
Може чим допоможу. (виходить на зустріч Морквиця.)
Що сталося, Морквице, моя любая сестрице?
Морквиця Ох, Гарбузику! Мене Бурячок образив: обізвав малою, а я уже велика.
Такої образи я йому не пробачу!
(вибігає бурячок) Бурячок: І я теж не пробачу! Вона мене обізвала товстобоким!
Тепер з Морквицею я не буду дружити.
Гарбуз: Ох негарно так робити – Одне одного сварити.
(або Вед.) Всіх нам треба поважати, Берегти, не ображати.
Дружба міцно нас єднає і від лиха захищає.
Морквиця: Я все зрозуміла, що негарно вчинила.
Вибач мені прошу.
Буряк: І ти мені, Морквице, пробач. (беруться за мізинчики й всі співають мирилку.
МИР-МИРОМ, ПИРОГИ З СИРОМ, Варенички в маслі, ми дружечки красні, Поцілуймося.
Гарбуз6 (до овочів) Усі ви з гарбузової родини,
Зростаєте для кожної людини.
За те вас люблять і шанують
І різні страву з вас готують.
ЗАГАЛЬНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ТАНОЧОК.
Вед: Осінь хазяйнує, врожаї збирає,
Свято нам дарує, щиро пригощає.
А від гарбузової родини - соковиті яблука і дині.
(Пригощають дітей фруктами.)

[Babsy]

Девочки! Меня предупредили, что возможно пойдем поздравлять с Днем учителя наше управление образования. Это тоже осенний праздник. Я написала слова, может кому пригодятся!
Управління освіти найкраще у світі
Тут знають все, що потрібно дітям!

Керує тут дядя, працюють тут тьоті,
Цілими днями вони на роботі!

Як нам навчатись, чим харчуватись,
Їм треба все знати і всим перейматись.

Садочки і школи в добрі, як ніколи,
Турбота та знання-таким є завдання!

Ми в день цей осінній вітаєм вас з святом
воно- професійне, на квіти багате!

Вам вдячні всі діти і їхні батьки,
Вони теж навчались колись залюбки.

Бажаєм вам щастя, міцного здоров"я, добра і тепла
І від діток любові!

ВСІ: Вітаємо!

А потім починається концертна програма.

[нонна]

Сценарій свята Осені.
(середня група).

Вед.:Гайда, діти у лісок, любо там та мило,
Подивіться всі навколо Осінь як змінила.
Ви ж до лісу завітайте, все гарненько розглядайте.
А там листячко лежить, наче каже:” Нас зберіть”.
Діти заходять до залу, на килимі розкидано листя.
На програш діти збирають листя.
1 дит.: Ось подивіться, любі малята,
Осінь зробила дарунки до свята
2 дит.: Червоні і жовті, зелені та сині -
Скільки в узорах і квітів, і ліній.
3 дит.: Серце радіє, теплом пломениться,
З Осінню кожний бажає зустріться.

Пісня “Гість”.
Під сумну музику заходить дівчинка Оленка, вона плаче.
Пісня ”В нашому садочку дивина”.

Оленка: Я ніяк не можу зрозуміть,
Все навкруг чому змінилось вмить?
Чому листя жовкне й опадає,
І чому тепла немає?
І куди пташки від нас летять?
І чому дощі все крапотять?
1 дит.: То літо минуло і осінь прийшла,
Вона все змінила , як тільки могла.
Оленка: Осінь, а яка вона?
Певно, що плаксива і сумна?
2 дит.: Ні, послухай тільки нашу пісню.

Пісня “Осінь”.

Вірші:
1.
2.
3.
Під музику заходить Осінь.

Осінь: Я –Осінь- чарівна й ясна,
Я дивна, наче казочка сама,
Тримаю пензлик у руках,
Малюю у садах, гаях.
Малюю всюди - тут і там,
Щоб догодити, любі, вам,
Щоб вміли ви красу кохати,
Щоб теж у руки пензлик брали,
Красу природи малювали.
Тому прийміть дарунок мій -
Це фарби - кожна має колір свій.
Осінь роздає фарби(зірочки 4 кольорів, з резинкою).
Танок з фарбами.
Пісня “Осінні барви”.
Гра “Підбери фарбу відповідно до настрою
музики”.

Осінь: А чи знаєте, малята,
Що принесла вам на свято
Із садів, полів і грядок
Повний козубок загадок.
Гра” Що нам осінь принесла”.

Діти:Що нам Осінь принесла?
Осінь:Принесла я вам пшениці.
Діти: Будуть гарні паляниці
Осінь: Принесла вам гречки, діти.
Діти: Кашу будемо варити.
Осінь:Я на зиму назбирала і городини запас.
Діти: Буде борщ смачний у нас.
Осінь: А як піде дощ із неба?
Діти: Ой ! дощу не треба!!!! (Осінь розбризгіваєт воду на дітей, вони тікають).

Осінь: А хто це не боїться дощу?
Вед.: А це наші дівчатка з парасольками.
Танок” З парасольками”.

Виставляється кошик, який рухається.
Оленка: Ой, кошик рухається.
А що там у середені?
Осінь: А це мій осінній врожай,а що в нім
спробуй відгадай!
Частівки-загадки.
Танок Овочів.
Осінь: Подивіться, які чудові овочі,фрукти та ягоди.
А давайте зробимо з них виставку натюрмортів.
Гра “Зроби натюрморт”.
(з мамами).
Оленка: Тепер зрозуміла,що була неправа,
Що кожна прекрасна у році пора.
А тобі, Осінь, велика дяка моя,
Шо ти пробудила мої почуття,
Що я навчилась красу розуміть,
Навколишній світ і природу любить.
Осінь: Я дуже цьому рада. А зараз мені пора йти далі.
До побачення!

[iraalex2006]

Сценарій казки для спектаклю КОРОЛЕВАОСІНЬ

Декорації: зал прикрашений букетами з осіннього листя, квітів, вітками горобини, на стінах - картинки осінніх пейзажів. У центрі - пеньок-трон для Королеви Осені.
Виходить ведуча.

Ведуча: Здрастуйте, хлоп'ята
Дівча і хлопчиська!
Влітку ви всі відпочивали:
Купалися і загорали!
Ось ми і зустрілися знову
А вас просто не дізнатися:
Всі ви виросли великі
Пустуни пустотливі
Більше ми не чекатимемо
Пора нашу казку починати.

Звучить фонограма, виходить Осінь.

Королева Осінь: Здрастуйте, друзі
Ви дізналися мене?

Ведуча: Всі дізналися тебе, Королева Осінь
Сідай на трон, просимо.

Ведуча зустрічає Королеву Осінь хлібом-сіллю. Королева Осінь сідає на трон. Ведуча читає вірш про хліб.

Ведуча: Золоті є слова -
Хліб - всьому голова.
Чому так говорять
Поясню я для хлоп'ят:
Хліб – важка праця людей
І кидати його не смій.
На полях пшениця зріє
Хлібороб її леліє
Термін прийде, її збере
Зерно на млин звезе.
Мірошник там муки намеле
По мішках її розділить
І в пекарню відвезе –
Пекар хліб нам випече.
Праця, хлоп'ята, поважайте
Хліб під лавку не кидайте!

Ведуча: А чи знають хлоп'ята, що відбувається коли Королева Осінь приходить?

Королева Осінь: Знаєте хлоп'ята? Так? Всім розкажіть тоді.

Хлоп'ята розповідають прикмети осяй: листя пожовтіло, птахи відлітають на південь, урожай люди збирають і т.д.

Королева Осінь: Спасибі вам, малята.
Що так добре мене зустрічаєте
Все про мене знаєте.

На сцену виходить Петрушка. Грає пустотлива музика.

Петрушка: Здрастуйте, мене звуть Петрушка
Я живий, а не іграшка.
А мені ось шкода, що Осінь прийшла
Літо з двору зігнала.
Як я тепер купатимуся, загорятиму
Якщо по небу будуть хмаринки гуляти?

Ведуча: Петрушка, кожна дитина знає
Що після літа осінь буває.
Вона жовтим листям землю вкриває
Звірятам до зими готуватися допомагає.
Восени не тільки хмаринки по небу гуляють
Восени люди урожай збирають.

Петрушка: Пробач мене, Осінь, за мої слова
Ох, дірява моя голова!
Чи не пора нам, хлоп'ята, пограти?
Я питання ставитиму
А ви на них відповідати.
У Королеви Осені є три сини
Зараз вони до нас прийдуть
А ви знаєте, як їх звуть?

Хлоп'ята називають синів Королеви Осені.
На сцену виходить Вересень з порожньою корзиною, ставить її поряд.

Вересень: Я Вересень – молодший брат познайомитися я радий.

Ведуча: Якось вранці удосвіта по гриби зібралися діти.

Вересень: Тільки, щоб їх зібрати треба їх спершу дізнатися.

Ведуча: На поляні, у сосни
Капелюшки темні видно.
Дуже смачні на вигляд
Знай, що це білий гриб.

Вересень: Ей, швидше сюди, хлоп'ята .Тут гриби сидять – оп’ята.

Ведуча: Хороші гриби в лісі
Підберезник несу.
Всі хлоп'ята подивилися
Він їстівний, насправді.

Вересень: Хто тут сховався в листі? тут лисички, цілих дві.

Ведуча: І поки в лісі гуляли .Багато ми грибів набрали.

Гра: «Їстівний - неїстівний». Діти вчаться розпізнавати гриби.

Ведуча: Осінь – краща пора . Допоможіть, дітвора!
Урожай нам зібрати І загадки відгадати.

Загадка.
Червоний, соковитий
Смачний, міцний.
Він росте, не сумує
З огірками дружить.
Від чого ж до цих пір
Не зірвали ... (помідор)

На сцену виходить Помідор.

Помідор: Я - Помідор стигла
Тепер уже дозріла я.
Я влітку зеленію
А восени червонію
І до вас прийшла, хлоп'ята
Загадувати загадки.

Ведуча: Всі знають – сік томатний корисний і приємний.

1 загадка.
У городі нашому жив
І зі всіма він дружив.
Хвіст – зеленуватий гачок.
Знаю, це - ... (кабачок)

2 загадка.
Я на грядці проростаю
У городі всіх я знаю
А кропу я подружка.
Як звуть мене - ... (петрушка)

3 загадка.
Редька - старша сестра
Ну, а я ще мала.
Вгадає навіть кицька
Що звуть мене ... (редиска)

4 загадка.
Колобок росте на грядці
Знають всі його хлоп'ята.
У землю уріс він міцно
Що за овоч? ... (ріпка)

Ведуча: Це хто такий зелений?
Смачний свіжий і солоний?
Дуже міцний легінь
Здогадалися? (огірок)

Виходить Огірочок.

Огірочок: Я - огірок зелений Буваю свіжий і солоний.
І на грядці не сумую . З помідором я дружу.

Вересень: Ай, та легіні, хлоп'ята!
Відгадали всі загадки.
Щоб здоровим, сильним бути
Треба овочі любити.

Ведуча: Ми про фрукти не сказали
Як же жити без них, навряд чи!
У нашому сонячному саду
Зріють фрукти на вигляді.

На сцену виходить Яблуко.

Яблучко: А я яблучко наливне
Стигле і рум'яне таке.
Я думаю, що всі хлоп'ята знають
Які фрукти в саду дозрівають.

Хлоп'ята розповідають про фрукти. Ведуча пропонує їм картинки з фруктами.

Ведуча: Спасибі, Вересень за урожай
В гості середнього брата запрошуй.

Вересень: Виходь, братик, Жовтень
Зве тебе молодший брат Вересень.

Звучить музика. Виходить місяць Жовтень. Брати кланяються один одному.

Жовтень: Я - Королеви Осяй
Син другої
Жовтень золотої.
Ми по вулиці йдемо –
Листя сиплеться дощем
І летять, летять, летять
Під ногами шелестять.

Під час свого монологу Жовтень розкидає листя.
На сцену виходить дівчинка з букетом жовтого листя. Вона збирає листи і читає вірш.

Дівчинка: За віконцем лист осінній пожовтів
Відірвався, закрутився, полетів.
Жовтий лист подружився з вітерцем
Всі кружляються і грають під вікном.
А коли веселий вітер відлітав
Жовтий лист на асфальті занудьгував.
Я пішла в двір і лист підняла
Принесла додому і мамі віддала.
Залишати його на вулиці не можна
Хай живе всю зиму у мене.

Гра: «Збери листочок». Хлоп'ята дізнаються, з якого дерева листок.

За сценою звучать крики відлітаючих птахів.

Ведуча: Ой, хлоп'ята, що це означає? Мені здається, що хтось плаче?

Осінь: Це птахи в зграї зараз зберуться
Відлетять, а навесні до нас повернуться.
Високо, високо від землі
Пролетіли на південь журавлі.

На сцену виходить Журавлик. Вона махає крилами, зображає танець журавля. Звучить музика.

Жовтень: Журавлик, ти вже відлітаєш?

Журавлик: Так, мені на південь летіти пора
Наступають холоди.
Не горюйте, я навесні до вас повернуся
А тут я замерзнути боюся.

Журавлик махає крилами і відлітає.

Королева Осінь: Спасибі тобі, синок, Жовтень.
А зараз настала черга сина мого серйозного
Самого старшого брата, Листопада морозного.

Жовтень: Виходь, братик Листопад .Зве тебе середній брат Жовтень.

На сцену виходить місяць Листопад. Брати кланяються один одному. Звучить музика.

Листопад: Закінчився листопад
Без листя коштує сад
Птахи давно відлетіли
Скоро почнуться перші завірюхи.

Звучить фонограма дощивши. На сцену виходить Дощ.

Дощ: Голосно я стукаю по даху
Кап-кап-кап
Мене почують
Сестри-хмаринки сльози ллють
Дощиком мене звуть.

На сцену виходить дівчинка під парасолькою.

Дівчинка з парасолькою: Мені купили парасольку справжнісінький
Він, звичайно, маленький, та зате блискучий.
Дощик буде веселий парасольку поливати
Я під парасолькою на вулиці гулятиму.

Листопад: Сонце в Листопаді не чекай Часто капають дощі.

На сцену виходить дівчинка з малюнком. На малюнку – сонечко.

Дівчинка: За віконцем дощик ллє
По хвилинах день повзе.
Набридло довго чекати
Сонце малюватиму.
Намалюю сонце –
Приклею на віконці.
Стало в кімнаті світліше
Відразу стало веселіше.
І скажу я вам, друзі –
Жити без сонечка не можна!

Листопад: Недаремно говорять осінь – смутна пора
А може, ми повеселимося, дітвора?
Не чую? Так?

Діти хором відповідають: ТАК!

Листопад: Ей, помічники мої, йдіть сюди .Тут у нас з вами буде гра.

Звучить фонограма Дощивши і Вітру. До Листопада підходять Дощ і Вітер.

Вітер: Це знають навіть діти –
Всіх сильніше на світі вітер.
За віконцем голосно вию
Пограєте зі мною?

Дощ: З лівого боку - моя команда голосно говорить: кап-кап!

Вітер: З правого боку – моя команда голосно виє: у-у-у! От так!

Листопад: Хто всіх голосніше закричить той і битві переможе.

Хлоп'ята «Капають», як Дощик і «Виють», як Вітер.

Королева Осінь: Спасибі тобі, синок Листопад.
Славно ми сьогодні посвяткували
Так, я Королева Осінь буваю різна:
Сонячна і похмура
Але завжди щедра і прекрасна.

Ведуча: Спасибі, тобі Королева Осінь, що до нас прийшла
Спасибі, що синів своїх привела
Спасибі тобі за багатий урожай
Приходь до нас ще, не забувай!

Королева Осінь: До побачення! До побачення!
Помахаю вам на прощанні.
В гості до вас ще прийду
Тільки наступного року!

Петрушка: А я всіх прошу
До святкового столу.
Пригощайтеся, не соромтеся!
Королева Осінь вам гостинці дала
Налітай, дітвора!

Звучить музика, діти встають і йдуть до накритого столу. Хлоп'ят чекають смачні піроги, фрукти і соки.

Добавлено через 10 минут
Девочки, этот сценарий всегда идёт на УРА у детей! Им нравится исполнять роли. Материал взят из книги Осінь, осінь вже прийшла".
У БАБУСІ НА ГОРОДІ
Действующие лица Репертуар
Ведущая Бабушка Настя песня «Наша щедра осінь»
Помидор Стихотворения про осень
Огурчик Песня «Помидор» ( солист )
Три огурца Песня «Огурчик»
Дождик игра «Овощи и фрукты»
Тыква – Гарбуз Стихотворение об урожае ( полив)
Морковь песня «Дождик»
Свекла Танец с зонтиками (девочки)
Картофель СЦЕНКА «ПАН ГАРБУЗ»
Чеснок Танец овощей (парами)
Капуста
Горох
Лук
Дыня
Приморозок
*********************************************************
Зал празднично убран. Декорация – плетень.
Приветствие воспитателя

Под музыку дети заходят в зал становятся полукругом к зрителям.
1 ребенок : Осінь щедра і багата заглядає в кожну хату,
Заглядає в кожній дім і несе дарунки всім.
2 ребенок : : Груші, яблука смачні, виноград і кавуни,
І медові жовті дині. І торбинку із насінням.
3 ребенок : Помідорів, огірочків насолила повні бочки
І засипала в коморт буряків і моркви гори.
Дети исполняют песню «Наша щедра осінь».
1. Наша щедра осінь-
Золота година!
Неба синя просинь,
Пісня журавлина...
Бабиного літа
Довгі білі коси...
Всі , дорослі й діти,
Люблять щедру осінь.
Гей, гей, гей,
Люблять щедру осінь.
Діти держаться за одну руку та парами йдуть по колу

Поворот один до одного.
Виконують»пружинку».

«Човник» - кружляють парами.

Плескають 3 рази у долоні ==== 2 рази
Кружляють навколо себе. ====
2. Та не тільки славна
За свою ти вроду –
Урожай багатий
Ти несеш народу.
Пишна і дорідна,
Пахнеш ти медами,
Славиш край наш рідний
Зерном і плодами.
Гей, гей, гей,
Зерном і плодами!
Руки на поясі, «ковирялочка» --2 рази

Розводять в сторони

Складають руки перехрестям , кружляють



Плескають 3 рази у долоні == 2 рази
Кружляють навколо себе ==
Сели на места
Стихотворения про осень

Ведущая : Осінь пам’ята про нас, і у цей святковий час,
Щоби ми не сумували, - казку нам подарувала про город і про бабусю.

Под укр. мелодию заходит в зал Бабушка Настя.
Бабушка : Діти, звуся я Настуся. Щиро я вітаю всіх : і дорослих, і малих.
Дивну казку розповім, щоб було цікаво всім.
Отож, слухайте. Пішла я навесні садити город. Гарно землю розпушила і насіння посадила. До кожної насінини промовляла, як до дитини:
Рости, рости, маленьке, станеш величеньке.
Не будеш ледащим, станеш найкращим,
Духмяним, соковитим. Будуть всі радіти.
Овочі, як на забаву, вродяться на славу.
Помідори на щастя – червоні й бокасті.
Песня «Помидор» ( солист ) укр.нар.мел. «Їхав казак за Дунай»
1. Помідорчик народився, в зелен одяг нарядився,
Вихваляє він щодня чепурне своє вбрання.
Приспів : Хто красою, тра-ля-ля, чарівною, тра-ля-ля,
Порівняється зі мною, тра-ля-ля-ля-ля-ля?
2. Та як сонячне тепло його дужче припекло,
Чи хотів, чи не хотів – помідорчик пожовтів.
3. А минуло кілька днів – помідор почервонів.
Ще раз голову підняв, гордо людям заспівав.

Бабушка : Вже на огірочки чекаю, під листки заглядаю.
Песня «Огурчик» (укр.нар.мелодія)
1. Народився зелененький, був худий, а став товстенький,
Та й улігся під листком догори кривим хвостом.
2. З-під листочка виглядає : господині ще немає?
Якщо та іде містком,- закривається листком.
3. Він щоразу так ховався, став великим, сил набрався.
Тут з’явилась господиня і забрала на насіння.
Прослушав песню, бабушка берет исполнителя за руку и ведет к стульчику.

Бабушка : Як забрала я з грядки перший огірочок, стали огірки ховатися від мене під листки. Я окулярів не маю, під листя загладаю – все однакове, все зелене. Де ж ті огірки?
Проводится игра «Овощи и фрукты»

Стихотворение об урожае ( полив)

Ведущая : Что делать? Давайте позовем дождик.
Деть исполняют песню «Дождик».

1. Дощ накрапає, пісенька лунає:
-Лийся, дощик, на сади, не шкодуй води! Діти стоять півколом, співають 1 куплет
Руки вгорі, імітація крапельок дощу.
2. Лийся на городи, на зелені сходи!
Огірочки та салат поливай підряд! Утворили коло, крок на кожну чверть такту
3. Дощ поливає,
Ми усі тікаєм.
Під дерева і кущі
Біжимо мерщій. Розірвавши коло, побігли, тримають руки над головою «хатинкою».

«Ховаються під дерева і кущі».

Танец с зонтиками (девочки)

Появляется дождик.
Дождик : Дождик выпал непростой, а веселый да волшебный.
Длинноносый и тягучий, очень очень балакучий.
Вот такой – дождик волшебный!
На огороде я гулял, разговаривать всех учил.
Овощи полив водой непростой, волшебной.Я такой – дождик волшебный!
И теперь все разговаривают, и танцуют, и поют.

Ведущая: После дождя все овощи и фрукты набирают силы и красоты, становятся более полезными . И в настоящий момент вы посмотрите сценку, которая называется « Пан Гарбуз ».

Все дети одевают шапочки овощей для музыкальной пьесы «Пан Гарбуз», встают парами и выполняют
СЦЕНКА «ПАН ГАРБУЗ»

Ведуча : Жовтопузий пан Гарбуз підкрутив зелений вус, по городу походжає, собі пару вибирає.
Виходить важно дитина-Гарбуз під мелодію, йде по центру зала. Зупиняється біля Морквиці.

Ведуча : Морква косу розчесала, Гарбузові проспівала,
Морква : - Ой, Гарбузе-Гарбузоньку, візьми мене – дівчиноньку!
Я струнка і кучерява. Буду тобі для забави.
Гарбуз : Ні! Морквиця не годиться, бо худа і жовтолиця
Та ще й хвалиться собою і пишається красою.
Морква : Не худа я, а струнка! Йду за пана Буряка!
Морка з Буряком танцюють невеличкий танець, потім йдуть на свої місця.

Ведуча : Картоплина підкотилась, Гарбузові уклонилась.
Картопля : - Ой, Гарбузе-Гарбузоньку, візьми мене – дівчиноньку!
Я хазяйка працьовита, у роботі дуже спритна.
Гарбуз : Подивись на себе, мила! Личко ти давно не мила,
Ходиш в платтячку брудному, не потрібна ти нікому.
Картопля :Як тобі я не така, то піду за Часника!
Картопля танцює з Часником.

Ведуча : Капустина застидалась, тихо з грядочки озвалась.
Капуста : - Ой, Гарбузе – Гарбузоньку, візьми мене – дівчиноньку!
Я заможня господиня, хустинок є повна скриня.
Гарбуз : Не візьму тебе до хати, бо не любиш працювати.
Лиш одну роботу знаєш : кожен день хустки міняєш.
Ведуча: А капусточка сміється.
Капуста : -Пан Горох круг мене в’ється!
Капуста танцює з Горохом.

Ведуча : Цибулина золотиста одягла нове намисто.
Цибуля : -Ой, Гарбузе – Гарбузоньку, візьми мене – дівчиноньку!
Буду тебе лікувати, всю родину доглядати.

Гарбуз : Не візьму я цибулину навіть на одну хвилину!
Зла вона і язиката, буду мені допікати.
Цибуля : Як тобі я не така, то піду за Огірка!
Цибуля танцює з Огірком.

Ведуча : Жовта Диня на осонні потягнулася спросоння.
Диня : - Ой, Гарбузе – Гарбузоньку, візьми мене – дівчиноньку.
Золотиста я і гожа і на тебе трішки схожа.
Гарбуз : Обійшов город не марно : подругу знайшов я гарну.
Буде в мене господиня золотиста кругла диня!
Гарбуз танцює із Динею.

Після закінчення сценки Гарбуз кричить.
Гарбуз : Ховайтеся, бабуся іде!
Овочі ховаються сидять на своїх місцях.

Бабуся : Де поділись буряки, помідори й огірки? Тут нема ні капустини, ні картоплі, ні морквини.
Голо-пусто на городі. Зник врожай. Біда та й годі!
Бабуся сідає, журиться. Під музику заходить Приморозок, ходить навколо бабусі, примовляє.
Приморозок : Вже зібрали урожай. Земле, спатоньки лягай.
Холод ходить по землі. Дуже любо тут мені.
Бабуся : Хто це ходить по городу, робить тут мені погоду?
Приморозок : Я! Перший приморозок. Готую землю до зими.
Бабуся : Прошу тебе, не морозь города, бо я ще не зібрала врожай.
Приморозок : То збирай швидше, бо все замерзне і загине.
Бабуся : Пане Гарбузе, збирайте родину (вклоняється). Прошу в комору усіх на гостину.
Гарбуз встає із-за тину, а за ним всі виходять і шикуються. Приморозок виходить.

Пан Гарбуз : Швидше схованки лишайте, до комори поспішайте!
Танец овощей (парами)


Під веселу мелодію всі овочі виходять у центр сцени, обходять круг, становляться у центрі – вклоняються.

Бабуся : От врожай який у нашому садочку. Дуже веселий, співучий та танцювальний. Мені дуже сподобалося у вас на святі. І я для вас теж приготувала свої смачні подарунки з грядки.

Бабуся хвалить , дякує. Потім під музику приносить із-за тину кошик з яблоками. Та дарує дітям.

[iraalex2006]

СЛУЧАЙНО НАШЛА В ИНЕТЕ МОЖЕТ КОМУ-ТО ПРИГОДИТЬСЯ. ДЕРЗАЙТЕ!:wink:

Свято Покрови Пресвятої
Свято – триптих

Українська світлиця. На видному місці образ Матері Божої, оздоблений українським вишитим рушником. Перед ним горить лампада або свічки.

На сцену виходять ведучі:

1 в.: Сьогодні ми святкуємо одне з найбільших народних свят – свято Покрови Пресвятої, яке дотримується однієї дати – 14 жовтня.

2 в.: Пречиста Діва зробила людям багато добрих справ. В Київській Русі врятувала Почаївський монастир від нападу турків. І князь Ярослав Мудрий віддав Україну під її покров.

1 в.: З того часу у багатьох селах на її честь будували і освячували храми. Появилось багато сіл, які носять назви “Покровка”, “Покровське”, “Новопокровка”, “Посадпокровське”...

2 в.: Козацтво України вважало своєю покровителькою і заступницею Покрову пресвятої Богородиці. Тому на Запоріжжі була збудована церква Святої Покрови. І куди б не заносила доля козаків, завжди з ними був образ Пресвятої Покрови. Ця ікона супроводжувала і оберігала їх у далекій дорозі.

1 в.: Пресвята Богородиця була символом і покровителькою всієї України.

2 в.: В народі це свято відзначається восени. Це пора, коли вже урожай зібраний і засипаний у комори, а поля засіяні озиминою.

1 в.: Учні вперше йшли до школи на Покрову. У цей день вони приносили горщик пшоняної каші. Це для того, щоб “ наука не йшла в ліс”.

2 в.: За станом погоди на Покрову передбачали, якою буде зима. А ви любі друзі, знаєте ці передбачення?

Діти – Знаємо!

1 уч.: Якщо в цей день вітер з півночі, то зима буде холодною, якщо з півдня – теплою.

2 уч.: Коли на Покрову не випаде сніг на землю, то не буде його і в листопаді.

3 уч.: Якщо до Покрови журавлі не відлетіли у вирій, то зима наставатиме поволі.

Дівчинка: Ми ще знаємо прислів’я і приказки.

2 в.: Будь ласка, розповідайте, а ми всі послухаємо.

4 уч.: Хто лежить до покрови, то продасть усі корови.

5 уч.: Настали жнива – лежить баба нежива, а прийшла Покрова – стала баба здорова.

6 уч.: До покрови молока давали корови, а після покрови пішло молоко в роги корові.

7 уч.: Хто сіє по покрові, той змушений буде виводити взимі по корові...

1 в.: Осінь не літо. Чути прохолоду. Зігріємось?

(Запршує дітей до танцю. Танцюють “Метелецю” або “Гопак” всі, хто має бажання).
Складень 1

“Покрий нас чесним твоїм покровом”

1 в.: За давніми уявленнями земля українська перебуває під опікою Пресвятої Богородиці. В ній убачають заступництво від усіляких бід і негараздів.

2 в.: На Запоріжжі була церква святої Покрови і козаки вважали святу Покрову своєю покровителькою. В козацькій думі співається:

А срібло – злото на три частини паювали:...

...На святу Січову Покрову давали –

Котру давнім козацькім скарбом будували,

Щоб за їх, встаючи і лягаючи,

Милосердно Бога благали.

Існує переказ, що після зруйнування Січі Запорізької в році 1775-му козаки, що пішли за Дунай, взяли з собою і образ Пресвятої Покрови.

(На фоні тихої української мелодії п’ятеро читців виходять на сцену: )

1 ч.: Україно! Ти для мене – диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

2 ч.: Ради тебе перли в душі сію,

Ради тебе мислю і творю –

Хай мовчать Америки й Росії,

Коли я з тобою говорю!

3 ч.: Рідко, нене, згадую про тебе,

Дні занадто куці та малі –

Ще не всі чорти живуть на небі,

Ходить їх до біса по землі.

4 ч.: Україно! Ти – моя молитва,

Ти моя розлука вікова.

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права. (В. Симоненко)

5 ч.: Не шукаю до тебе

Ні стежки, ні броду –

Ти у грудях моїх,

У чолі і в руках.

Упаду я зорею,

Мій вічний народе,

На трагічний і довгий

Чумацький твій шлях. (В. Симоненко)

1 ч.: Чорне море – наше море,

Наші і Карпати,

Гей, яка ж ти, Україно

Пишна та багата!

2 ч.: Лети, вітер, з полонини

Та понад степами,

Рознеси ти нашу славу

Широко світами!

3 ч.: Де степ широкий, наче море,

Де дише пахощами гай,

Де небо зоряне, прозоре, -

Там мій святий, чудовий край.

4 ч.: Де житом ниви зеленіють.

Де пісня жалібно луна,

Де хати в вишниках біліють,

Там мила, рідна сторона .

5 ч.: Україна – то край славний,

Аж по Чорне море,

Україна – лан пишний

І степи, і гори.

Всі: І як мені України

Щиро не кохати?

Мене ненька по – вкраїнські

Вчила розмовляти.

(Низько вклоняються і виходять)

2 вед.: Так вже склалось, що українці нині живуть по всьому світу. Розігнала їх гірка доля: революція, репресії, голод, війни...

1 ч.: Знаю, що й за кордоном

Українці живуть

По дідівських законах

Рід і честь бережуть.

Здавна прадідам нашим

Ох не легко було,

Бо немало по світу

Їх життя рознесло.

Та душа українська,

Де б вона не була,

Знає, що її мати –

Україна одна.

1 в.: Пресвята Покрова і в далеких і в далеких світах оберігає своїм покровом українців.

2 в.: З 24 серпня 1991 року Україна нарешті стала вільною і незалежною. Почалось відродження мови, традицій, звичаїв і народних свят. Відроджується і свято Покрови Пресвятої. Українці щиро вірять, що Пречиста Діва допомогла нам вибороти незалежність.

(Звучить державний гімн “Ще не вмерла Україна” (сл. П. Чубинського, муз. В. Вербицького). Всі учасники заходу співають гімн, підхоплюють його і в залі)

1 в.: Наша славна Україна,

Наше щастя і наш рай!

Чи на світі є країна

Ще миліша за наш край?

І в щасливі й злі години

Ми для неї живемо

На Вкраїні й для Вкраїни

Будем жити й помремо...

Нас не зможуть супостати

Взяти в кайдани свої

Ми бороним наші хати,

Наші тихії гаї

Сонцем правди, світлом згоди,

Боже, шлях нам освіти!

Хай забудеться недоля

І неслава давніх літ,

Щастя ж рівне й рівна воля

Засіяють на весь світ!

(М. Вороний)





Складень 2

“Покрова – берегиня роду”

(В залі – виставка вишитих рушників, сорочок, серветок, хусточок тощо. Дівчата вишивають і ведуть розмову)

1д.: А чи знаєте ви, дівчата, що Богородиця – швачка? Вона шиє ризи, зашиває рани, зупиняючи кров. Тому вишивку можна розглядати як схему закодованих знаків. Вона стає захистом, Богородичним покровом.

2д.: Цим і пояснюється повір’я, що рушник, сорочка, хусточка, вишиті руками матері, дружини чи коханої, оберігають людину в дорозі від усіляких негараздів.

3д.: Звідси й звичай убирати вишитими рушниками ікони, портрети рідних. Ця традиція й досі живе в українських селах.

4д.: Чим гармонійніше й чим витонченіше поєднуються узори у вишивці, тим щасливішою, кажуть, буде доля людини.

5д.: Богородиця символізує образ матері – землі, Берегиню.

2д.: А що таке Берегиня?

1д.: Берегиня – це втілення води, господарства, сімейного вогнища, рукоділля...

(Сідають, вишивають і співають пісню “Материнське чекання”(сл. В. Короля, муз. О. Парінова))

Опустився вечір на крило лелече,

Що в імлі біліє на високій хаті,

Похилився вечір матері на плечі,

Що іде в дорогу сина зустрічати.

Ой вертай, синочку.

Ой вертай, синочку,

Хоч на старість гляну в очі голубі

Не одну сорочку (тричі) вишила тобі.

3д.: Я читала, що прадавнім захисником українців були: вишивана сорочка, плахта, тканий пояс, рушник, лижник, килим, доріжка, писанка та різні орнаменти на глиняному посуді.

4д.: А це й справді так. Послухайте пісню.

(Встає, включає програвач і ставить платівку “Пісня про рушник”. Дівчата підспівують).

5д.: Народ наш мудрий. Не одна пісня створена про наші обереги. Наш обов’язок вивчати їх, відроджувати, пам’ятати і предавати з покоління в покоління.

5д.: А давайте-но позмагаємось, хто більше знає пісень про наші обереги. Співати будемо по 1 куплету. Починаймо:

1 ...встають до світу наші мами

і стелять долю рушниками

на споришеві мережки

2 Дітей гойдають на калині

Матусі, вічні берегині,

Колиски нашої душі.

3 Іде, іде, іде дощ

На білу березу.

А я свому миленькому

Сорочку мережу.

4 Сорочку мати вишила мені

Червоними, червоними,

Червоними та чорними нитками.

5 Вишивала хусточку, вишивала

Червону та чорну нитку клала .

(до залу заходять хлопці)

1х.: Он де ви є! А ми їх шукаємо. А що це у вас, дівчатка, сьогодні так гарно. Вишитих речей так багато, аж очам від барв боляче!

1д.: Ми вирішили до свята Покрови оформити виставку рукоділля. Адже Богородиця теж була швачкою. Вона вишила Ісусу Христу ризи...

2д.: Ось тільки ми не знаємо, хто наше рукоділля належним чином оцінить?

2х.: Не хвилюйся! Оцінять. В залі є досвідчені майстри. Вони і оцінять.

(Вибирають журі, воно визначає кращі роботи. Вручаються призи)

3д.: Перевіримо, як хлопці знають рідні обереги. Ну-мо, хто більше назве?

(колиска, мамина пісня, бабусина казка, татова саморобна іграшка, дідусева сопілка, піч, мамина вишня в саду, криниця, калина, наша оселя).

4д.: Молодці хлопці! За ваші знання отримуйте від дівчат вишивані хусточки. (Дівчата дарують їм).

1х.: А тепер розпочнемо танці. Бажаючі танцюють з нами!





Складень 3

“Свята Покровонько, накрий мою головоньку...”

Ведуча: З Покровом колись на Україні були пов’язані дівочі мрії і сподівання, бо вона покровителька жіночої, а більш всього – дівочої долі. Дівки чекали сватів і молилися: “Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зісталася дівкою”

Дівчина: А мене моя бабуся навчила так молитися і приказувати:

Свята Покровонько,

Покрий мою головоньку

Оце осінню.

Хоч і драною хустиною,

Аби з хорошою дитиною,

Щоб із сторони.

Щоб свекорко як батенько

До мене були,

Свекрівонька як матінка

Мене прийняли,

Щоб діверки та зовиці,

Мов братики і сестриці

До мене були.

Щоб ділечко поробила,

Чужій сім’ї угодила,

Всім мила була,

Не лаяна і не бита,

Нагодована і вкрита

Спатоньки лягла.

(Заглянуло у вікно).

А до нашої хати йдуть свати! Мамо, тато, зустрічайте гостей! (вибігає)

(тричі стукають у двері, входять 2 свата з хлібом, низько кланяються господарям і кладуть хліб на стіл (Шевченко Т.Г. Назар Стодоля. –К., 1985. –С.47-50))

Свати: Дай, боже, вечір добрий господарям цього дому!

Батько: Добрий вечір і вам (кланяється гостям). Просимо сідати. А відкіля се бог вас несе? Може ви охотники які? Може рибалки або, може, вольнії козаки?

Сват1 (тихо підкашлює): І рибалки, і вольнії козаки. Шукаємо звіриного сліду. Ходили –ходили, нічого не знайшли. Аж гульк – назустріч нам іде князь і говорить нам такі речі: “Ей ви, охотники, ловці – молодці, покажіть дружбу. Трапилась мені куниця – красна дівиця; не їм, не п’ю і не сплю, а все думаю, як би її дістати. Поможіть мені її піймати: тоді, чого душа ваша забажає усе просите, усе дам”.

Сват2: Ну, нам того і треба. Пішли. Бачимо сліди. Звір наш пішов у двір ваш. Тут застряла наша куниця, в вашій хаті красна дівиця.Оце ж нашому слову кінець, а ви дайте ділу вінець. Кажіть же ділом, чи оддасте, чи нехай ще підросте.

Батько: Що за напасть така! Галю! Чи чуєш! Галю, порадь же мені, що робити з оцими ловцями – молодцями.

(Галя виходить на середину сцени, застидалася, перебирає пальцями фартух)

Батько: Бачите, що ви натворили? Мене, старого, з дочкою пристидили!... Гай-гай! Так ось же що ми зробимо: хліб святий приймаємо, доброго слова не цураємося, а щоб ви нас не лякали, буцім, ми передержуємо куницю, вас пов’яжемо (до Галі) Чи нема в тебе, може, рушників? Не придбала? Не вміла прясти, не вміла шити – в’яжи ж, чим знаєш, - хоч мотузком.

(Галя виходить і заносить на тарелі два вишиті рушники і кладе на хліб, який принесли свати. Підходить до батька, низько кланяється і цілує руку. Бере таріль і підносить сватам – спочатку одному, потім другому. Свати з рушниками в руках низько вклоняються батькові).

Сват1: Спасибі ж батькові, що свою дитину рано будив і усякому добру учив. Спасибі й тобі, дівко, що рано вставала, тонку пряжу пряла, придане дбала.

(Галя по черзі перев’язує через плече сватів).

Сват2: Ну, а князя ти завтра зв’яжеш. Він сам прилетить, як зачує, що так вдало все склалося.

Батько: Проходьте в світлицю. Сядемо за стіл. Поїмо, вип’ємо та за все й домовимось...

(виходять).

1в.: Все на сватанні закінчується добре тоді, коли і хлопець, і дівчина згодні на шлюб. А бувало й таке, коли силоміць заставляли брати шлюб з нелюбим.

(На сцені стіл. За столом сидить батько, поруч стоять два свати, Стецько, осторонь – Олексій. Уляна перед матір’ю стоїть на колінах, гірко плаче (За п’єсою Г. Ф. Квітки – Основ’яненка “Сватання на Гончарівці” //Повісті та оповідання. Драматичні твори. К., 1982. –С.447-454.)):

Уляна: Ненечко моя рідненька! У останній раз тебе прошу: не топи свого дитяти!... Дай мені на світі пожити!

Мати: Годі ж, Улясю, годі, донечко! Сьогодні вже не буде. Давай там що є. От тільки не винесеш, то я тебе зроду не била, а тут за патли потягну.

Уляна (проходить в іншу кімнату і до Олексія): Тепер, Олексію, прощай на віки вічні.

Мати: Дурна! Дурна! Так і я не хотіла за свого Прокопа, на стінку лізла: а далі – й нічогісінько.

(Уляна виносить на тарелі рушники і подає їх сватам. Ті перев’язують ними один одного.)

Стецько: Давай же, Улясю, хусточку молодому.

Уляна: Лай, бий, хоч до смерті вбий, а не дам нелюбу хустки!

Стецько: Та чого ти їй у пику дивишся? За патли та в потилицю!

(в цей час сват щось шепче Уляні)

Уляна (весела): Зараз, дядьку, зараз!

(Уляна виносить хустку і гарбуз на підносі. Хустку дає Олексію, а гарбуз – Стецьку. А в цей час сват заговорює батька й матір).

Мати (побачивши у Стецька гарбуз): Що се? Що се?

Стецько (заслонивши Олексія і Уляну собою): Гарбуз! Хіба повилазило? Ось бач; хоч покуштуй!

Мати: Та се нас обморочено!

Олексій: Ні, матусенько, се не морока, се правда свята. Таке моє щастя: мені дісталась хустка, а ворогові моєму – гарбуз.

Стецько: Поблагослови їх оцим гарбузом по потилиці.

Мати (плаче): Не бачити нам тепер ні волика, ні корови. Серце болить, як згадаю...

(Тим часом батько Уляни садовить Олексія і Уляну за стіл. Сідають і свати.)

Батько: Мерщій давай, мати, страву; пора по чарці.

Стецько: Бач як попарувались! (бере шапку, гарбуз і виходить з хати зі словами):

“Кріпачка, зачини двері!”

2в.: Покрова завершує осінні молодіжні “вулиці”. Починаються вечорниці, досвітки та весілля, де розважались всі мешканці села. Тому-то говорили “жовтень на весілля багатий”. Пора весіль тривала два тижні аж до Пилипівського посту.

1в.: Свято Покрови було і останнім терміном праці заробітчан.

На Херсонщині щороку наймали з числа безземельних заробітчан дешеву робочу силу. Сюди йшли з інших губерній в найми: з Полтавської, з Сумської, Київської... Строкачі працювали од весняного Миколи (22 травня) і до Покрови. Останній день був початком скріплення нової угоди на наступний рік.

2в.: Додому повертались строкачі, співаючи веселі українські пісні. Давайте й ми з вами заспіваємо гарну, веселу українську пісню.

(Співають пісню, яку в селі всі добре знають).

[larusya_]

Это основная часть осеннего праздника, но без стихов и заключительных слов. Они у всех свои. Похожий материал "Дюймовочки"уже выставлялся, но музыкальные номера совсем другие.
После этой инсценировки дети сразу спросили: А какую сказку мы будем делать в следующий раз? Пришлось делать "Снежную королеву".


Осінь: Я – осінь золота, багата
Прийшла із радістю до вас на свято.

Вам казку хочу подарити.


Дюймовочка: Ах, як довго я спала.
І залишилась сама.
Де ж поділись друзі всі?
(сідає на стільчик)

1 жабка: Тут ми , тільки запроси!
Ква-ква-ква! Ква-ква-ква!

2 жабка: У болоті добре жити,
Дуже тепло, сиро, сито!

3 жабка: Скільки мошок, комарів,
Ква-ква-ква, немає слів!

Пісня « Ой заграли комарі»муз. А.Філіпенко

Ведуча: Діти, які гарні та виховані жабенята, давайте з ними
пограємося та наловимо їм рибки!

Гра «Злови рибку»

Дюймовочка: Я не хочу жить в болоті
І співать на низькій ноті.
Тому в путь я вирушаю
І до лісу завітаю.
(входить Жук)
Жук: Я – джентльмен, я жу-жу-жу!
Тебе на бал я запрошу,
В веселім танці закружу,
І ліс осінній покажу.

«Полька – галоп»
Під муз. «Добрий жук»

Ведуча: Діти, жучки та комашки полетіли готуватись до холодної
зими. А ми разом з Дюймовочкою подивимося,
Який осінній ліс чудовий,
Він неповторний і казковий!
Дерева сплять, вони не чують,
Як вітер з листячком пустують.
І нам теж час погратися з листочками.

Гра з листочками «Знайди пару»
(Дітям роздається по одному кольоровому листочку. Вітерець
Їх закрутив у плавному таночку. Після закінчення музики кожен «листочок» має знайти свою пару за кольором. Діти стають, узявшись за руки парами)

(до Дюймовочки виходить Мишка)

Мишка: Дюймовочка, здрастуй, чого ти сумна?

Дюймовочка: Не радісно в лісі, далеко весна.
Листки опадають, дерева сумні,
Прощаються з милим убранням вони.
( сідає на стільчик)

Мишка: Так! Ліс у цей час забуває про літо,
У полі ж дозріли пшениця і жито!
Ведуча: А ось і наші колоски. Зараз вони про себе розкажуть.

Танець колосків.

(в руках по 2 об’ємних колоска з картону)

1 колосок: Золотеє сонечко зігрівало полечко,
Щоб ми дзвінко заспівали і скоріше виростали.

2 колосок: Хмарко над пшеничкою, пригости водичкою,
Вітерець-пустунець, заплети косички нам!
( Мишка збирає колоски )
Мишка: Тепер прощаюсь я! До зустрічі, бувай!
До нірки треба нести урожай.

Ведуча: Наша Мишка – добра господиня, зібрала гарний
урожай. А от журавлики готуються у далеку путь, в теплі
краї. Летіть до нас, журавлики, попрощайтеся з нами.

Танець Журавликів.

1 журавлик: Відлетіло літо, треба нам рушати,
Осінь на порозі не буде чекати.

2 журавлик: Ми навесні повернемося із теплого краю,
І веселу пісню радо заспіваєм.
(журавлики «летять» по колу та виходять з зали )

Ведуча: Не сумуй, люба дівчинка, ти не залишишся без друзів
на самоті. Наші дітки з дитячого садочку запрошують тебе
до себе у гості. Залишайся на нашому святі.

Заключна пісня "Осінь знов прийшла у місто"

Добавлено через 7 минут
Музыка для "Таночока журавликів"
http://files.mail.ru/QBVRV8

[artuhsa]

МУЗИЧНА КАЗКА
СОНЕЧКО і СОНЯШНИК - БРАТИКИ
середня група
Ролі:


Ведуча
Сонечко
Соняшник
Огірок (2)
Помідор
Морква
Буряк
Капуста
Яблуко
Слива
Груша
Абрикос
Бджола
Квіти (4)
Колосочки (4)



Ведуча:
Подивіться, любі діти,
Потрудилось добре літо.
Сонечка нас зігріває,
Дощиком нас поливає.
Фрукти, ягоди - в садах,
Овочі є на грядках,
У лісах – гриби і квіти,
Ми радієм, славим літо!
Пісня про літо і сонечко
Сонечко:
Сьогодні встало я раненько,
Вмилось дощиком гарненько,
і збираюсь мандрувати -
свого братика шукати.
Він живе десь на землі,
Незнайомий, жаль, мені.
Танок сонечка і краплинок
Краплинка 1:
Ми – краплинки дощові,
Допоможемо тобі.
Братика твого шукати,
Як його нам називати?
Краплинка 2:
І який він є із себе?
І чи схожий він на тебе?
Чи такий як ти яскравий,
Чи подріжиться він з нами?
Краплинка 3:
Вранці всіх ми умиваєм,
Братиків, сестричок знаєм.
Хто з ким дружить, веселиться,
Працювати не ліниться.
Сонечко:
Братика шукаю всюди,
Заглядать уважно буду.
На город, у сад і луг,
Де ж ти, братик, милий друг?
Ведуча:
Не турбуйся, сонце ясне,
Лиш вставай уранці вчасно.
Будем ми допомагати,
Братика разом шукати.
Квіти у гайочку є,
Кожен з нас їх узнає,
Запашні всі виростають,
Може, щось про брата знають?
Тут і бджілка-трудівниця,
Все працює , не ліниться.
Танок Бджілки і квітів
Бджілка: У гайочку я літаю,
Усі квіти добре знаю.
Хто твій братик треба взнати,
Цю загадку розгадати.
Де він може проживать,
Як його нам називать?
Сонечко: Братика шукаю всюди,
Заглядать уважно буду.
На город, у сад і луг,
Де ж ти, братик, милий друг?
Квіти: Ми в гайочку виростаєм,
Сонечко нас зігріває,
Та про братика твого
Ми не знаєм нічого.
Ведуча:
Не турбуйся, сонце ясне,
Та вставай уранці вчасно.
Будем ми допомагати,
Братика разом шукати.
Фрукти у садочку є,
Кожен з нас їх узнає.
Соковиті виростають,
Може, щось про брата знають?
Пісня фруктів
Сонечко:
Братика шукаю всюди,
Заглядать уважно буду.
На город, у сад і луг,
Де ж ти, братик, милий друг?
Яблучко:
Високо на дереві зростаю,
Я все бачу, явсе знаю.
Не дарма мене всі діти,
Називають соковитим.
Груша:
Подивіться, я яка!
Груша – жовтії бока,
Добра, гарна, запашна
Та до того ж ще й смачна.
Абрикос:
Мене також усі знають,
Бо я модний колір маю.
А за смаком – найсмачніший,
Ще – красивий і вродливий,
Популярний…
Одним словом – дуже гарний!
Слива: Досить себе вихвалять -
Треба Сонцю помагать.
Його братика шукати,
Як його нам називати?
Ведуча:
Не турбуйся, сонце ясне,
Ти вставай уранці вчасно.
Будем ми допомагати,
Братика разом шукати.
Колосочки в полі є -
Кожен з нас їх узнає -
Урожайні виростають,
Може щось про брата знають.
Пісня колосочків
Сонечко:
Братика шукаю всюди,
Заглядать уважно буду.
На город, у сад і луг,
Де ж ти, братик, милий друг?
Колосочок 1:
Рясно ми зросли у полі
Дощик пє’мо ми доволі.
Ти теплом усіх зігріло,
і ми візьмемось за діло.
Колосочок 2:
Допоможем відшукать,
цю загадку відгадать.
Братика твого хто знає,
Як його хто називає?
Колосок 3:
Промінцями нас ти грієш,
Нам тепла ти не жалієш.
Допоможем всі разом,
Братика знайдем гуртом.
Колосок 4:
Подивились навкруги,
Хто він? …Ні не знаєм ми.
Тут нема на тебе схожих,
Запитай у перехожих.
Сонечко:
Братика шукаю всюди,
Заглядать уважно буду.
На город, у сад і луг,
Де ж ти, братик, милий друг?
Огірок 1:
Не турбуйся, сонце ясне,
Лиш вставай уранці вчасно.
Будем ми допомагати
Братика разом шукати.
Огірок 2:
Овочі на грядці є
Кожен з нас їх узнає.
Дуже смачні виростають,
Може, щось про брата знають?
Капуста:
Ми не просто перехожі,
Овочі смачні і гожі.
На городі виростаєм,
Всім здоров’ячка бажаєм.
Помідор:
Хай червоні будуть щоки,
Ось такі, як в мене боки.
Овочі смачні вживайте,
І здорові виростайте.
Морква:
Морква теж корисна дуже,
вживай її побільше, друже.
Будеш гарним виростати,
Радувати маму й тата.
Бурячок:
Я – смачненький Бурячок.
Ось круглесенький бочок,
Ось і щічки бурякові,
Будьте, діточки здорові!
Овочі (разом):
Знаєм, хто на тебе схожий,
Теж як сонечко пригожий.
Соняшник, іди сюди!
(Виходить дитина – Соняшник)

Ведуча:
Дійсно, схожий!
Це – твій братик!
Знаєш, як його назвати?

Сонечко:
Ні, не знаю… Хто ти є?
І як імя’чко твоє?

Соняшник:
Я – Соняшник!
Я – братик твій!
Сонечко, ти – братик мій!
Ми з тобою дуже схожі,
Сонце ясне і пригоже -
Старший брат – це знають всі,
І дорослі , і малі.
Танок овочів,
Сонечка і Соняшника
Ведуча:
Нарешті братики зустрілись,
так Сонечко цього хотіло.
У мирі всі повинні жити,
І між собою всі дружити.
І знати, хто якого роду
є син, донька свого народу.
В якій країні проживає?
І чи усе про неї знає?
Ми ж – українці всі маленькі,
А Україна – наша ненька.

Пісня про Україн

[sveta_power]

Додаток до сценарія"У казковому лісі"

Обіцяні слова "Два веселих їжаки"муз А.Мігай сл.Т.Коломієць(пісня-дійство)

Їжаки.їжаки, два веселі їжаки.
Накололи на голки, всі листки!
Їжаки.їжаки,! і сказали :-Ми кущі!
Золоті у нас плащі!

Приспів

Два веселі їжаки-2р
Їжаки.їжаки, два веселі їжаки.


2) Їжаки.їжаки, два веселі їжаки.
Накололи на голки, всі грибки!
Їжаки. Їжаки, і сказали :-Ми пеньки!
Наросли у нас грибки!

Приспів

3) Їжаки.їжаки, два веселі їжаки.
Позгортались у клубки, під голки.
Їжаки.їжаки, І сказали:-Ми грудки,
Ну а може, будяки?...

"Котику-воркотику"муз А.Мігай сл.Т.Коломієць
(муз гра)
1)
Котику –Воркотику,одягни сорочку!
Котику-воркотику,зашнуруй шнурочки!

2)Котику-Воркотику!застебни всі гудзики,
Котику-Воркотику,приміряй картузика!

Приспів
А я не хочу. А я не буду! А я не вмію, мяу.мяу!

"Ось так, ми літо пм.ятаєм!"О.Янушкевич (+) 4

( це пісні для мол школярів, слова переробляла, під тему осіні, пісня-дійство, діти співають, а персонажи танцюють з рюкзачками, з сачком ловлять метеликів, ловлять рибу і т.д, коли співать про море покузують , як вони плавали...)

На осінніх росяних доріжках,
Носить вітер осінь молоду
А вона вже золтом маніжки,
Вишиває у моїм саду!
Приспів
А ми в своїм садочку, про літо пам"ятаєм,
А ми в своїм садочку, Його не забуваєм,
І річку ,і ставок, легенький поплавок,
І море синє, і рюкзачки на спині,
Ось так! 2р
Ми літо пам"ятаєм
3р
Засипає листям все довкола.
Розгулялась осень золота
В осінь, закохались всі довкола,
І для суму міссця тут нема!
Приспів
Дим осінній, пісня над рікою,
Тихий вечір сяє в долені,
Незабути літо нам ніколи
Й незабути про осінні дні!

Приспів



МУЗ.А.Мігай "Облітав журавель"(+)
(хоровод 1куп, потім полуколо-ходить журавель, діти питають журавля...., потім 2куп-журавка, в 3 куп разом танцюють у двох ,крила як як кораблик ,зїєднали- зорїднали, човник і т.д.)

[лариса29]

"Осінній Колобок" (для ст.гр.)
Діти заходять до зали і виконують хоровод «Осінь чарівниця»
(Після хороводу діти сідають на стільчики)
Дитина
З муки нового урожаю
Печуть і булки, й короваї,
Колобки і крендельки
Печуть з пшеничної муки.
І пекарі такі щасливі,−
Кренделів вже напекли.
Білі шапочки наділи
І до нас сюди прийшли.
1 пекарь
Ми пишаємось новим врожаєм.
2 пекарь
Здобою духмяною ми вас пригощаєм!

«Танок пекарів»

Ведуча
Казку «Колобок» усі ми з вами знаємо,−
В цікаву, гарну казочку зараз ми пограємо.
(Декорація: хатка з вікном. Лава, стіл, піч. З іншого боку – ліс, доріжка між деревами. Пеньок).
Ведуча
Край села – хатинка маленька,−
Бабка з Дідом живуть там старенькі.
В тій хатинці часто піч топили,
Пампушки та пиріжки смачні ліпили.
Якось Дід дров нарубав,
В хатці піч топити став,
А Бабця тісто почала місити
Та пиріжки з капустою ліпити.
Пахощами духмяними наповнилася хата.
Пиріжків та пампушок напекли багато.
Бабця подала настіл − як слід –
Та й почався у старих обід.
Старі їдять.

«Танок сонечка і сонячних промінчиків».
Після таночку старі прибирають зі столу. Сидять на лавочці – дрімають.
Ведуча
Пообідали старенькі біля хати,
Та й на сонечку схотілось їм дрімати.
(Дід ліг на лаві, руки під – щоку. А Бабця – нахилилась, сидячи за столом).
Ведуча
Баба з дідом біля хати собі сплять,
А Чубарка і курчатка вийшли разом погулять.

«Танок Курочки та курчат»

Ведуча
Дід прокинувсь, озирнувсь,
В різні боки повернувсь,
Трохи потер очі,
Та й до Баби вже бурмоче.
Дід
Бабо! От якби ти доброю була,
Та смачного Колобка мені б спекла.
Поки спав я – уві сні –
Колобок наснивсь мені.
Баба
…Мабуть, дурниці кажеш ти!
…А в тім – і Колобка можна спекти…
Ти на сонечку дрімай
І мені не заважай!
Я спечу зараз в печі
Колобок дуже смачний.
(радісно) Колобок спечу кругленький,
Зарум’янений, смачненький!
( Дід заносить дрова, а сам лягає на лаву. Потім Бабця виставляє на тарілці на підвіконні Колобка).
Дід
Ну і смачно пахне тут!
В хату швидше я піду.(пішов)
Ведуча
Колобок на підвіконні вистигав, полежав…та й ворушитись трохи став.
Йому захотілось скоріш покотитись,−
На світ білий, дивний навкруг подивитись.
( Колобок з підвіконня зникає, а з хати вибігає дитина-Колобок.
Біжить стежкою і співає пісеньку)

Пісня Колобка:
Я від Діда і від Баби швидко втік!
Я – кругленький і тому
Лежать не звик.
По доріжці я кочуся,
Дуже голосно сміюся. Ха-ха-ха!
Ведуча
Колобок у лісі опинився,
За пеньочок трохи зачепився.
Сів… і дивиться на їжаків:
Що за звірі? Хто вони такі?

«Танок їжачків».
Ведуча
Колобок на їжачків уважно подивився,
На пеньочку підстрибнув і далі покотився.
(Під музику з′являється Зайчик)
Зайчик
Здрастуй, Колобок рум’яний!
Ти – апетитний і такий духмяний!
Я зараз тебе з’їм!

Пісня Колобка.
Колобок
Бувай, Зайчику, бувай!
Далі, Зайчику, стрибай!
…І співати, і сміятись
Ти мені не заважай! Ха-ха-ха!
(Зайчик трохи постояв, махнув лапкою і пострибав.
Під музику з’являється Вовк)

Вовк
О!!! Здрастуй, Колобок рум’яний!
Ти – апетитний і такий духмяний!
Я зараз тебе з’їм!

Пісенька Колобка.
Колобок
Бувай, Вовчику, бувай!
Мою пісню пам’ятай!
Я нікого не боюся,−
Я співаю і сміюся: ха-ха-ха!
(Вовк підтяг поясом свій живіт і втік)
(Під музику йде Ведмідь. Зупиняється і дивиться, як Колобок рухається між ялинок)
Ведмідь
Здрастуй, Колобок рум’яний!
Ти – апетитний і такий духмяний!
Я зараз тебе з’їм!

Пісенька Колобка.
Колобок
Бувай, Ведмидику, бувай!
Піди у лісі погуляй!
(Колобок покотився, а Ведмідь пішов в інший бік.
Під музику вибігає Лисиця).
Лисиця
Ой, що я бачу?! Яке диво!
Покотився по доріжці Колобок красивий.
Здрастуй, Колобок рум’яний!
Ти справді: красивий і такий духмяний!
Не бійся! Я тебе не стану їсти.
…Ти дозволь мені присісти.
(сідає на пеньок)
Я раненько у курятничок сходила,
А потім суп з курятинкою зварила.
…Вже встигла й пообідати,
І посуд весь пртбрати…
Ось вийшла у ліс, тут – погуляти.
Давай – звірят усіх скликаймо
Та разом осінь привітаймо!

«Пісня Осені».
(У залі з’являється Осінь)
Осінь
Добрий день, дорослі!
Добрий день, малята!
Я рада завітати
На це веселе свято.
Я, Осінь – щедрая пора,
Любить Осінь дітвора,
Сливи, груші, виноград –
Все поспіло для малят.
А кавунчики смачні,−
В кожній хаті на столі.
Зараз в коло всі ставайте,
Хоровод розпочинайте!

Хоровод «Осінь чарівниця».
Ведуча (діти стоять в колі)
Осінь, скажи, що ти принесла длянас?
Осінь
Принесла я вам врожай
Ану пісню заспівай!
Хоровод «Збирання врожаю».
Осінь
Діти, Осінь – дуже гарна пора року. Але вона буває різна. Кажуть: «В осінній час сім пір року в нас». Пригадайте віршики про цю пору року, а ми всі залюбки послухаємо.

Вірші про Осінь.

Осінь
На сьогоднішнє свято я принесла не тільки багатий урожай , а ще й багато атрибутів до цікавих ігор.(звертається до дітей)
Хочете погратись?
Діти
Так!

Проводяться ігри.
1. Візьми картоплю.
2. Хто перший оббіжить калюжу у гумовиках із парасолькою.

(Після ігор 2 кухаря виносять кошик з овочами та фруктами і ставлять посеред зали)
Осінь
Радію, діти, я за наш достаток!
Які тут овочі! А фрукти всіх сортів!
(звертається до кухарів)
Тож, кухарі, старайтесь для маляток
Із яблуками пироги пекти,
Варіть кампоти, каші гарбузові−
Щоб діти в дитсадку росли здорові!
(кухарі вклоняються Осені)
Осінь
Жаль розлучатись,
Та настав вже час прощатись,
А тепер мені вже час
Пригостити дітки вас!
(Кухарі виносять на тацях пригощення)

Пісня «Дарунки Осені»
( Осінь прощається з дітьми і виходить із зали, киваючи рукою).

[Anathema]

КОШИК ЯБЛУК

Під мелодійну, спокійну музику до зали входять діти з листочками в руках.

Вед: А хто у нашому саду сьогодні грає на дуду?
Діти: Ой, дуду! Ой! Дуду! Це Осінь грає на дуду!

Вед: А хто із яблуньок та слив барвисте листя натрусив?
Діти: Ой, дуду! Ой, дуду! Це Осінь грає на дуду!

Вед: А хто колише сад: «Засни, дрімай спокійно до весни?»
Діти: Ой, дуду! Ой, дуду! Це Осінь грає на дуду!

Вед: А у нас сьогодні свято, гостей зібралося багато.
Раді ми вас привітати, свято Осені почати !

Пісня «Промінці – стрибунці»

На середину залу виходять діти-читці.
1 дит: Ой, як гарно навкруги, в золоті сади, луги.
Одяг хто подарував? Хто їх так розмалював?

2 дит: Уночі, як нам ще спиться, ходить, чув я, чарівниця!
Ходить садом, полем, гаєм, все у шати одягає!

3 дит: І сама вся в золотому, у намисті дорогому.
Як лише чогось торкнеться, так все золотом заллється!

4 дит: Ця красунечка чарівна, чи то фея, чи царівна?
Осінню красуня зветься! Де ж вона ? Як їй живеться?

Вед: Кажуть в ліс помандрувала, бо роботи там чимало,
І ми її уклінно просим :

Всі разом: «Заходь у гості, люба Осінь»

Під музику до залу заходить Осінь.
Осінь: Я – Осінь! Славна, мила, золота.
Я в лісі побувала, на городах все зібрала,
А тепер настав вже час, щоб порадувати вас.
Ось листочків вам зібрала, вистачить для всіх малят!

Вед: За вікном бешкетник-вітер між деревами кружляє,
А листочки в хороводі, мов метелики літають.
Танок листочків

Осінь: Ах, милі діти! Мить чудесна!
Я парасольку вам принесла.
Лиш вітер осінньою піснею стане,
Змахне парасолька – і казка настане…

Вед: Спасибі тобі за чарівні дари,
У казку з собою скоріш нас бери.

Звучить музика, діти-артисти займають свої місця.

Вед: Жив у лісі зайчик Кузя,
поважав своїх він друзів.
Мав сімейку невеличку –
Дружину-зайчиху, сина й дочку!

Зайчик-син: Мамо, мамо, дай нам їсти!
Капустинку чи морквинку нам погризти.

Зайчик-донька: Або ж яблучко чи грушку соковиту –
Ми б це з’їли із великим апетитом.

Зайчиха: Годі, Кузю, вже читати, їжу йди у ліс шукати,
Бо зайчатам їсти час, а нема нічого в нас!

Тато-Заєць: Добре, діти, я вже йду, щось поїсти вам знайду!

Вед: Заєць-тато в ліс пішов, яблуньку свою знайшов.

Зайчик під музику стрибає по колу, підходить до яблуньки.

Зайчик: Ось і яблунька моя , як вже виросла вона!
Я її саджав весною, щоб осінньою порою
Моя яблунька зросла і смачненькою була,
Щоб було чим пригощать моїх милих зайченят!
Яблук, яблук як багато! Наберу своїм зайчатам!
Зайчик збирає яблучка в кошик.

Вед: Зайчик яблук назбирав і додому пострибав.

Зайчик під музику стрибає по колу.

Вед: А на зустріч йде сусід –
добрий дядечко Ведмідь.
Під музику виходить Ведмідь.

Заєць: Гей, сусіде, ранок добрий!

Ведмідь: І тобі, сусіде добрий!

Заєць: Яблук назбирав зайчатам,
ось візьми своїм малятам!
Ведмедик набирає яблука в кошик

Ведмідь: Ой, який ти добрий, друже,
дякую тобі я дуже! (Сідає на місце)

Зайчик стрибає навколо яблуньки.

Вед: Зайчик Кузя поспішає, швидко йде до хати,
Аж назустріч Їжачок йде гриби шукати.

Під музику виходить Їжачок.
Зайчик: Гей, сусіде, ранок добрий!

Їжак: І тобі, сусіде добрий!

Зайчик: Яблук назбирав зайчатам,
ось візьми своїм малятам!
Їжак набирає яблучка в кошик.

Їжак: Ой, який ти добрий, друже,
Дякую я тобі дуже! (сідає на місце)

Зайчик стрибає навколо яблуньки.

Вед: Зайчик Кузя поспішає, швидко йде до хати.
Раптом в лісі зустрічає Білочку хвостату.

Під музику вистрибує Білочка.

Заєць: Гей, сусідко, ранок добрий!

Білка: І тобі, сусіде добрий!

Заєць: Яблук назбирав зайчатам,
ось візьми своїм малятам!
Білка набирає яблука в кошик.

Білка: Ой, який ти добрий, друже,
дякую тобі я дуже.(Сідає на місце)

Зайчик стрибає навколо яблуньки.

Вед: Зайчик далі поспішає, швидко йде до хати,
А на зустріч Кізка йде, кошика свого несе

Під музику вибігає Кізка.

Заєць: Гей, сусідко, ранок добрий!

Коза: І тобі, сусіде добрий!

Заєць: Яблук назбирав зайчатам,
ось візьми своїм малятам!
Коза збирає яблука в кошик.

Коза: Ой, який ти добрий, друже,
дякую тобі я дуже. (Сідає на місце)

Зайчик стрибає до хати.

Вед: Зайчик Кузя поспішає, він дбайливий тато,
Бо його чекають вдома зайчики-малята.
Ось нарешті рідна хата, зустрічають діти тата.

Зайченята: Тату, тату, що приніс?

Заєць: Їжте яблучка, зайчата,
я старався вже як міг.

Зайченята: Ой, а яблук тут нема і кошик порожній!

Зайчиха: Як це так що він порожній?!
Що ж ти в ліс ходив дарма?

Заєць: Ні, я яблук назбирав
та сусідів пригощав.
Пригощав і не помітив,
що не залишилось дітям!


Ведуча: Знов потрібно йти до лісу,
бо зайчата хочуть їсти

Заєць: Ну тоді біжу, біжу,
і поживу десь знайду!
Зайчик під музику біжить по колу, з закінченням музики ховається під кущем.

Вед: Але тільки Зайчик в ліс, раптом дощ пішов навскіс!
І намок він під дощем, заховався під кущем.
Дружно крапельки – краплинки пострибали по стежинках –
Хмароньки збираються, дощик починається.
Роздати стрічки краплинкам.

Танок краплинок

Вед: Але дощик не вщухає, Зайчик бідний намокає.
Малята, давайте заспіваємо пісеньку, може вона допоможе нам прогнати дощову хмару.
Пісня «Дощик строкатий»
Звірятам покласти в кошики овочі та мед.

Вед: Звірята теж вдома не сиділи, а вирушили на допомогу Зайчику.

Танок «Ой, ти Зайчику, сіренький»
З закінченням таночку стають в один рядок.

Ведмідь: І тобі, і зайченятам меду я приніс багато.

Іжачок: Ось для зайчиків малих грушок я приніс смачних!

Білка: Ну, а я для вас горішків і грибочків низку трішки.

Коза: Бурячок вам і морквину,ще й велику капустину.

Зайці: Ой, які ви добрі, друзі, дякуємо ми вам дуже!

Вед: Добре стільки друзів мати,
разом свято зустрічати.
Дружбу вірну величати,
разом пісеньку співати.

Пісня «Ні за що на світі»

Вед: Дякуємо тобі, Осінь, за таку гарну казочку.
Ми знаємо, що в тебе зараз багато роботи в полях, в садах, на городах скрізь треба зібрати урожай.
І наші і малята теж люблять працювати на своїх грядочках, ось послухай.

1 дит: І у нас в садку ростуть овочі на грядках,
Через те, що люблять труд хлопчики й дівчатка.

2 дит: Гучно, музико, заграй, станемо у коло.
Стрінем новий урожай піснею дзвінкою.

Вед: Ну що ж, малята, беріть в ручки кошики і покажемо Осені, як ми вміємо збирати урожай.

Хоровод «Урожайний»

Вед: Малята, а зараз ми перевіримо які ви спритні та швидкі. Потрібно зібрати в кошики ось ці овочі та фрукти.
Гра з овочами

Осінь: А чи знають діти вірші про мене?
Вед: Так, Осене.
Малята це свято дуже чекали і вірші чудові тобі готували.

Вірш Красуня Осінь, ти така чарівна.
Найкраще платтячко вдягла.
І я люблю тебе найбільше,
Бо ти, як фея лісова.
***

Вірш Золота красуня Осінь завітала до нас в гості.
Подивіться - ось вона, така гарна й чарівна!
***

Вірш Осінь, осінь, ми тебе чекали,
І веселе свято діти готували.
***

Вірш Чудова, в пишному вбранні
приходить осінь, мов у сні.
То враз умиється дощами,
засипле жовтими листками.
А то лиш ручкою змахне –
неначе літо зазирне.
***

Вірш Літечко ворота зачинило
й осені ключі від них дало,
А само за хмарку зачепилось
і у теплий вирій попливло.

Пісня «Лине осінь золота»
Вед: Осінь, ось послухай ще віршик і про твій строкатий дощик.

Вірш Йдуть і йдуть, і йдуть дощі,
стали чорними кущі,
І дерева чорні стали,
бо листочки всі опали.

Вед: А наші дівчатка не бояться осінніх дощів, бо в них є чудові парасольки.
Дівчаткам роздати парасольки. На середину залу виходять три дівчинки.

1 дівч: Срібний дощик, кап –кап –кап – у потік усе злилося!
Годі вже тобі іти, ми тебе не боїмося!

2 дівч: Парасолькою новою я накриюсь з головою,
Чобітки високі взую, по калюжах потанцюю.

3 дівч: Парасольки в нас барвисті зачекалися на святі,
Тож, заграйте нам, музики, з ними будем танцювати.

Танок з парасольками

Осінь: З вами весело, малята і співати й танцювати,
На прощання хочу з вами у веселу гру пограти.
Гра з хусткою.

Осінь: Я сьогодні хочу з вами поділитися дарами.
Фруктами осінніми пригощу я вас,
Ну, а потім, друзі, нам прощатись час.
Тепер вже не скоро зустрінемось ми
Готуйтесь, малята уже до зими.

Вед: Дякуємо тобі, Осінь! До побачення!

Осінь виходить.

Вед: Ми корзину беремо, всім по яблуку дамо
І листочки теж візьмемо, в нашу групу віднесемо.
Будем групу прикрашати, щедру осінь величати.

[Кремень]

Хочу поделиться играми к осеннему празднику, хотя точно не знаю здесь ли нужно выставлять, в ураинском разделе "Игры" не нашла.
"Репка"
Двое детей одеты в шапочки репок сидят на стульчиках.
На против каждой "репки" стоит команда в наголовниках бабки, деда, внучки, собачки, кошки, мышки. Дети из команды по очереди оббегают репку: дед оббежал, сзади него цепляется бабка...и так до мышки. Потом дед поднимает репку и прибегает на старт. Это игра-эстафета.
Найди пару.
Для этой игры мы вырезали дубовые, кленовые и берёзовые листочки, обклеивали их разноцветным скотчем. Давали каждому ребёнку свой листочек, а другой такой же ложили на пол (пару). Дети с листиками бежали по кругу, а когда музыка останавливалась, дети подбегали к листикам на полу, находили пару, поднимали вверх и показывали зрителям.

[Anathema]

*Сватання Морквинки*
оперета для дошкільнят

Зал святково прикрашений. Посередині залу трон, по боках – лави, позаду лежать гарбузи.

Ведуча: Жили собі в городньому королівстві
Король Гарбуз та Королева Жовта Диня –
гарбузова господиня.

Виходять Гарбуз і Диня, тримаючись під руки, сідають на трон.

Вед: Настала осінь і ,як в давнину велося,
Саме на покрову сватання прийшлося.
А спитаєте чиє?

Гарбуз і Диня (разом): Морквинку заміж віддаєм!

Гарбуз: З усіх- усюд скликали женихів –
Найкращих огородніх молодців!

Диня: Та що ми не пропонували Морквинка все вередувала
Женихів перебирала!

Вед: Так де ж Морквинка та блукає?
Чи не вона ото співає?
До залу забігає Морквинка (співає):
Пісня Морквинки
Ой, я дівчинка гарненька, я – Морквинка чепурненька
Дуже я люблю співати, а ще більше танцювати. - 2 р.

Вед: Годі тобі танцювати, час вже женихів стрічати!

Морквинка: Я без подружок не можу,
хай вони мені допоможуть
женихів стрічати!
Йдіть сюди, дівчата!
Під музику до залу забігають дівчатка із стрічками в руках і стають у дві шеренги.

Вед: Ну, а подружки Морквини
всі з городньої родини!
Дівчатка по черзі вибігають і,пританцьовуючи,співають:
Вед: Ось Картопля чорноброва,
подруженька гонорова.
Картоплинка: Картоплина скрізь в пригоді, я смачніша на городі!
В кожній хаті поважають, хто, скажіть, мене не знає!

Вед: Цибулинка ось виходить,
Всіх до сліз вона доводить.

Цибулька: Я – цибулька для салату, вітамінами багата.
Не біда, що ніс щипаю, всіх від грипу захищаю!

Вед: Має парубків доволі
Й гарна дівчина Квасоля.
Квасолька: Я – квасолька, здавна звісно, споживать мене корисно.
Я стелюсь низенько, збирайте швиденько!

Вед: Ось Кукурудза запишалась,
Що в намистечко убралась.
Кукурудза: На городі теж росту, пишні коси розплету.
В зеленесеньку хустинку золоту кладу зернинку.

Вед: А Капустка - господиня
Хусток має повну скриню.
Капустинка: Я – капусточка біленька, в супі й борщику смачненька.
Качаниста, головиста, маю платтячок із триста.

Вед: Ось струнка і величава
Петрушечка кучерява.
Петрушка: Я сиділа під землею, мої кучері над нею,
Любить мене кожна юшка, називають всі Петрушка!

Вед: Ось Редисочка кругленька
Має щічки червоненькі.
Редиска: Я кругленька, червоненька, ще із хвостиком тоненьким,
На городі мене рвуть, мене ріжуть, мене труть.
І до столу подають, всі Редискою зовуть!

Картоплинка: Ми – подружки - веселинки,
Ми зібрались до Морквинки,
А щоб було веселіш
У танок пішли скоріш!

Танок подружок

Гарбуз: Все танцюєте, співаєте , женихів не зустрічаєте?
Диня: Скоріше,Морквинко, на трон ти сідай
і гарних молодців зустрічай!

Морквинка сідає на трон, дівчатка на лави.

Вед: Дуже гарні і вродливі женихи сюди спішать,
Щоб сподобатись Морквинці, кожен буде тут співать!
Бачу, спішить, аж промок, їхній сусід - Огірок!

Під музику до залу забігає Огірок. Він тримає в руках автопортрет. Морквинка вибігає йому на зустріч.

Огірок (співає): 1. Ти ж казала в понеділок вийдеш вранці на причілок,
Я прийшов – тебе нема, підманула, підвела.
Приспів:
Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого з ума - розуму звела.

2. Обіцяла в цю неділю, що заграємо весілля.
Я прийшов – тебе нема, підманула, підвела!

Огірок (говорить): Найзеленіший я, щойно з городу,
Я не простого, шляхетного роду!
А ви, Королівно, чарівна і гожа,
на жодну городню принцесу не схожа!
Я вам подарую свій власний портрет.
Я тут як картинка, а ще я – поет! (дарує портрет)

Морквинка: Та хіба ж так ходять в гості?
Ти ж позеленів від злості!
Геть! Не любий ти мені! (викидає портрет)
І скажу тобі я - ні!

Картоплинка: Такий тонкий та гіркий, нащо здався нам такий!
( віддає гарбуза і виштовхує його)

Вед: Не сподобався цей жених Морквинці, мабуть, був дуже хвалькуватий.
А ось в червоних шароварах вже до нас спішить Буряк,
Булаву в руках тримає, як справжнісінький козак.

Під музику до залу забігає Буряк з булавою в руках.

Буряк (співає): 1.Ти, моя Морквиночка молоденька,люба щебетушечка рум’яненька.
Приспів:
Гей,гей,га! У-ха-ха! Дівчино –рибчино молода!
2.Посилав я старостів у неділю. Думав, погуляємо на весіллі!
3.Мали повернутися з рушниками, але повернулися з гарбузами.

Буряк (говорить): Хоч я і звичайний червоний буряк,
та ви не зважайте , я- справжній козак!
Вам, люба Морквинко, так буде зі мною,
Немов за стіною, та ще й кам’яною!

Квасоля: Та замовкни вже, доволі! Вона не житиме в неволі!
Цибуля: За стіною кам’яною ще й з такою булавою? (дівчата беруть гарбуз, вручають)
Разом: Ще й з такою гарбузою! (виштовхують )

Вед: Не сподобався Морквинці цей жених, мабуть, був дуже грізний!
День промчався та дарма, женихів більше нема.
Тільки ж нічка землю вкрила, пан Будяк мчить, мов на крилах.

Під музику до залу забігає Будяк.

Будяк (співає): 1.Ніч яка місячна, зоряна, ясная, видно - колючки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай.
2 Ти ж не лякайся, що ніженьки босії змочеш в холодну росу.
Я ж тебе, милая, аж до хатиноньки сам на руках віднесу.
Будяк (стає на коліно, бере морквинку за руку):
Тебе носитиму, Морквинко, на руках!

Морквинка: Ой! Не торкайсь мене! Боюсь тебе я,ах!
Морква знесилена падає, подружки садять її на трон і обмахують віялом.

Кукурудза: Ти, колючий Будячище, забери свої ручища!

Будяк: Отак –да, отак-да, ну й принцеса – вереда!
Краще я піду від них!

Кукурудза і Капуста (разом): Нащо нам такий жених!
(вручають гарбуза і виштовхують його)

Вед: І цей жених не сподобався Морквинці,мабуть, був дуже колючий!
Ось наступний наш жених і солодкий, і гладкий.
Круг Морквинки вдень і вранці теж кружля, немов у танці.
Найтовстіший він товстун, зустрічайте – пан Кавун!

Під музику до залу забігає Кавун. В руках тримає букет квітів.

Кавун(співає): Чи є в світі ще дівиця, як Морквинка – чарівниця!
Ой, скажіть же, добрі люди, що зі мною тепер буде?
Приспів:
Моя мила, моя любка, моя лагідна голубка,
Моя рибка, моя киця, моя Морква чарівниця.

Кавун: Зелений смугастий гладун - балакун!
Дарую вам квіти , зовусь я - Кавун!

Морквинка: Від усіх ти найтовстіший!

Кавун: Та дарма, я- найдобріший.
Соку є багато в мене,
не дивись , що я зелений!

Редиска: Цей Кавун якийсь смугастий!
Будеш, Моркво, з ним нещасна! (вручають гарбуза і виштовхують)

Вед: І цей жених не такий, мабуть, дуже солодкий!

Виходять Гарбуз і Диня.
Гарбуз: Увага! Заморський іде молодець,
З країни південної, в стравах знавець!
Під музику вибігає Баклажан, тримає гітару.

Диня: Гладкий він, чорнильний і пишний, мов хан!
А звуть тебе як?
Баклажан (вклоняється): Чародій Баклажан!

Баклажан: А моя тьотя живе у Занзібарі,
розводить тьотя на фермі кенгуру!
Я буду бринькать тобі, мила, на гітарі,
Ну і , звичайно на ферму заберу!

Танго Баклажана і Морквинки.

Баклажан: З’явився я із-за границі, всі кажуть гарні в вас дівиці!
Тобі, Морквинко, обіцяю життя щасливе, як у раю!

Редиска: О! Та цей жених багатий, то веди його до хати!

Гарбуз (тупає ногою): Нащо нам цей падишах,
з ним життя – це просто жах!
Геть ти звідси забирайся,
на дівчат не задивляйся!

Диня: Жить не будете у парі , буде бринькать на гітарі,
Я не спатиму ні ночі, я проплачу свої очі!

Дует Гарбуза і Дині.

Гарбуз: Звідкіля це він узявся? Краще б дома пропадав,
На дівчат не задивлявся, з себе принца не вдавав!

Диня: Він гуляє дні і ночі, будеш, Моркво, ти одна!
Нехай їде світ за очі ця заморська дивина!

Гарбуз: Ну ж бо, Диня, годі буде, перестань же ти бурчать!

Диня: Хай городина вся чує! Ні! Не буду я мовчать!
Ні! Не буду я мовчать!
Сідають на трон.

Морквинка: Ти для мене не годящий,
Вибирай дівчаток краще!
Петрушка вручає гарбуз і проводжає Баклажана.

Морквинка: Скільки можна научати, краще буду я співати!

Пісня Морквинки
1.Ой, гай, гай, гай, гай зелененький,
хочу щоби тут з’явився козак молоденький.

2.Ой, мамцю моя, а я донька твоя,
треба було вчити – бити як малою була.

3.А тепер я вже велика, треба мені чоловіка
не старого, не малого, - козаченька молодого!

Лунає в грамзапису сопілка. До залу забігає Сонях із сопілкою в руках.

Сонях: Зрізав я вербову гілку не товсту і не тонку.
І зробив собі сопілку,- буду грати на лужку!

Дует Соняха і Морквинки.

Сонях: Ой, дівчино, шумить гай, кого любиш забувай, забувай – 2 р.
Морквинка: Нехай шумить ще й гуде, кого люблю мій буде, мій буде – 2 р.
Сонях: Ой, дівчино, серце моє, чи ти підеш за мене, за мене – 2 р.
Морквинка: Ой, піду я за тебе, як посватаєш мене,ти мене – 2 р.

Сонях: Ну, свататись, так свататись!
Гей, свати мої чубаті, друзі, колоски вусаті!
Ви зробіть все як годиться, гарно сватайте Морквицю!

Під музику виходять Колоски (співають):
Пісня Колосків

Ми – городні козаки, золотенькі колоски!
Гарбузову всю родину ми вітаєм в цю хвилину,
Ми вітаєм від душі!
Гей, не відставай, нашу пісню починай!
Йдуть городні козаки – золотенькі колоски!

1 сват: Добрий вечір тому, то в цьому домі!

2 сват: Здоровенькі були, спасибі, що нас не забули!

3 сват: Де ми не бували, де не походжали,
А такої, як Морквинка ще не зустрічали.

4 сват: Та й принесли ми вам новинку –
Наш молодий покохав Морквинку!

Гарбуз: Ну, що ж, донечко Морквиця, цей жених тобі годиться?

Морквинка: Гарний парубок високий, він мені, як ясний сокіл!

Диня: То ж даруй йому, дитино, вишивану цю хустину.
Рушники в’яжи сватам, один – тут, а другий – там!

Морквинка, Гарбуз і Диня в’яжуть Соняху і сватам рушники.

Гарбуз: А ви, дружечки – голубочки, збирайтеся до купочки.
Йдіть вже коровай місити та всіх на весілля просити.

Дівчатка вибігають.

Вед: Дружки тісто замісили, з трьох криниць воду носили,
Не так з криниць, як з ріки, та й замісили його навіки!

Дівчата виносять коровай.

1 дівч: Ніхто не вгадає, що в нашім короваї!
2 дівч: Семилітня пшениця!
3 дівч: З трьох криниць водиця!
4 дівч: Сім кіп яєць!
5 дівч: Та дріжджів горнець!

Всі: Гарний наш короваєць!

Ведуча дякує за коровай.

Вед: Ну ж бо, хлопці, не журіться, на дівчаток подивіться!
Де знайти таку красу?
Тож не гайте ви часу, - їх в таночку закружляйте,
Гей, музики,починайте!

Український танок

Вед: Мораль вистави ось така:
Якщо ви полюбили козака,
Не задивляйтесь на заморську вроду,
Хай буде він із нашого городу!