Стрітення

[замбурская]

Стрітення

Ведуча. Діти, сьогодні незвичайний день.
Цього дня Зима з Весною зустрічаються і змагаються між собою. Якщо Зима переможе, то ще довго буде холодно, а якщо Весна візьме гору, то поверне на тепло.
Колись у давнину ваші дідусі й бабусі відзначали це свято і називалось воно — Стрітення. Цього дня запалювали свічки, які рятували від грому та блискавки. От і ми запалимо свічку.
(Запа¬лює, обходить майданчик зі свічкою та заносить її в садок.)
Сонце вже повертає на літо. Все прокидається — і ведмідь у барлозі, і звірі та птахи лісові.
У народі кажуть: «Лютий лютує, весні дорогу готує», «У лютому на Стрітення зима з весною вперше зустрічаються».
Тож покличемо, діти, Зиму та Весну до нас.
Де це наш Гриць з трубою?
Виходить хлопчик з дудочкою, грає.
Ведуча. От зима по нашім краї
На санчатах роз'їжджає,
Сніжок сипле безупинно
Вже засипав всю Вкраїну!
Діти (разом). Не мети, не мети, зимонько, снігами,
А приходь ти до нас із піснями.

Зима. Агов-агов! Чую-чую!
Це хто тут кличе мене?
Іду-іду! Снігу намету!
Зима вітається з дітьми.
Зима. Рада я вас бачити, дітки! Бо люблю вас розважати, гратися з вами. Скажіть, а чи весело вам було зі мною, Зимою?

дитина. Зимонько, голубонько,
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.

дитина. Всім рум'яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєш ковзанки
В нашому дворі.

дитина. Візьмемо санчата ми,
Помчимо з гори.
Снігом нас притрушують
Срібні явори.
Зима. Який гарний вірш ви розповіли про мене. Чи не боїтесь мого морозу-морозенка та метелиці- хурделиці?
Відповіді дітей.
Зима грає з дітьми в гру «Роби, як я».
Зима хукає на дітей, тупочучи, наступає на них, плескає в долоні.

Зима. Ну що ж, бачу, зовсім ви мене не боїтесь!

Ведуча. Добре нам було з тобою, Зимонько, ве¬село. Та вже Весна не за горами.

Зима. Хіба прийшов вже час мені з Весною зу¬стрічатись?

Ведуча. Аякже! Сьогодні ти з Весною зустрінешся і силами поміряєшся.

Зима (сердито). От воно що!
Весни вам завагалось?
Та не бувати цьому!
Не хочу ніякої Весни!
Не хочу ніякого змагання!
Ні!!!
Зима голосно свистить. На майданчик вискакує Баба-Яга на мітлі. Бігає, розмітає довкола сніг так, щоб сипав на дітей. Зима голосно свище.

Баба-Яга. Що, Зимонько-голубонько, хазяєчко, треба? Га?

Зима (наказує). Весну спіймати! В хащі заховати!
Не буде вона з вами гратися,
Зі мною змагатися!
Ні!!!
Зима знову свище і гордо покидає майданчик. Баба-Яга сипле на всіх снігом, лякає.
Гра «Рибалка» (з Бабою-Ягою)
Після гри Баба-Яга тікає, залишаючи на снігу слід від мітли.

Ведуча. Діти, що ж нам робити? Зима пішла, Вес¬ну Баба-Яга сховала!
Відповіді дітей.
Ведуча. А пошукаймо сліди від мітли Баби-Яги та підемо по них. Може, кудись і дійдемо.
Шукають сліди і йдуть по них. Доходять до першо¬го будиночка.
Діти (кличуть). Весно! Весно! Ти тут?
З будиночка виходить Ведмідь.
Ведмідь. Чого це ви тут розкричалися? Чого мені спати заважаєте?
Ведучий. Ми Весну шукаємо. Чи ти її не бачив?
Ведмідь (сердито). Ні, не бачив. А за те, що ви мене розбудили, я вас зараз спіймаю і з'їм.
Гра «Лови з ведмедем»
Ведмідь. Дуже вже ви проворні, важко вас пійма¬ти. Ідіть собі геть!
Діти йдуть до наступного будиночка.
Діти. Весно! Весно!
З будиночка вискакує Баба-Яга, нюхає повітря, носом крутить на всі боки, наступаючи на дітей.
Баба-Яга (страшним голосом). Ну?! Чого ви тут розверещалися? Що треба?
Ведучий. Ми шукаємо Весну! Вона в тебе?

Діти. Відпусти її, будь ласка!

Баба-Яга. Весну?! Відпустити?! Ні! Якщо хтось до мене потрапив, вже не відпущу, а ще й вас упіймаю!
Баба-Яга намагається піймати когось із дітей, діти тікають.
Не піймала, хапається за поперек, стогне, охає.
Баба-Яга (страдницьким голосом). Навіщо вам Весна?
Відповіді дітей.
Ведуча. Якщо Весну відпустити, сонечко пригріє. Ти на сонечку погрієшся і спина твоя боліти переста¬не. Будеш як молоденька. Бабонько-Ягонько, відпус¬ти Весну!
Баба-Яга (замислилась). Не обманюєте?
Діти. Ні!
Баба-Яга. Ну гаразд! Гей, дівко, виходь!
З хати виходить гарно вбрана Весна.
Ведуча. Хто ти така, красуне, дивна?

Весна. А я Весна, Весна-царівна! Куди ступлю — сонце сяє, Міста і села оживають. Землю-матір прославляють! Ведуча. От послухай, Весно, як діти вже тебе че¬кають.
Дитина читає вірш.
Принесе Весна нам літо,
Щоб родило жито.
Старим бабам — по лопаточці.
Молодицям — по дитяточці.
Чоловікам — по плужку.
Хлопчикам — по батіжку.
А дівчаткам — по віночку
З хрещатого барвіночка.


З'являється Зима.

Зима. Знайшли-таки! Ну що ж, позмагаємось. По¬дивимось, чия візьме!
Насуплю я брови — і вітер холодний повіє.
Усе захолоне, рятунку нема,
Під снігом замерзне, заніміє.

Весна. А я засміюся — і сонце ласкаво засяє,
Прокинуться луки, ліси і поля,
Усе зацвіте, заспіває.
Ведуча. Зимо, Весно, не сперечайтеся!
А краще позмагайтеся!
Наші діти вам допоможуть.
Весна і Зима вибирають собі команди із старших дітей, проводять змагання.
Ігри-змагання:
«Перетягни канат»
«Ланцюжки»
«Хто швидше провезе санчата» (змагаються Весна і Зима)
«Чиї лижі швидше»
«Хто швидше зліпить снігову бабу»
Зима (спантеличено). Тож ви мене перемагаєте?! Ой напущу на вас великого морозу!
Весна. Почекай, Зимо, не напускай, бо не допомо¬же тобі й мороз. Настав час тобі вирушати у дорогу — у далекий північний край, де морози й сніги. А в Ук¬раїні я господарюватиму, рідну землю прикрашатиму зеленню і квітами, високими хлібами.
Зима. Що ж, Весно, твоя взяла! Збиратимусь я в дорогу. Та через рік знову до вас завітаю, снігом землю вкрию, морозу напущу. Чекайте на мене, го¬туйте лижі і санчата.
Усі прощаються із Зимою, на санчатах везуть її до воріт.
Весна. А я тепло вам принесла і сонечка додала, щоб міцніли усі діти і розцвітали, наче квіти.
Ведуча. Дякуємо тобі, Весно, за добрі побажання. Приходь до нас щодня.
Проводжають Весну до воріт.
Ведуча. А вас, діти, запрошую до святкового вог¬нища. Спалимо от цю зимову Мару, щоб швидше со¬нечко пригріло, припекло.
Потім пригощаються млинцями з чаєм.
Примітка. За бажанням першу половину свята можна провести в залі, тоді додати музичний матеріал (пісні, та¬ночки, хороводи).