Всім доброго дня! Викладаю спортивне свято для старшої групи
ФІЗКУЛЬТУРНЕ СВЯТО
«ГЕЙ, ВИ, СЛАВНІ КОЗАЧЕНЬКИ!»
СТАРША ГРУПА
Тема: «Гей, ви, славні козаченьки!»
Мета: Закріпити комплекс вправ ранкової гімнастики «Козацькому роду нема переводу» (з шаблями). Удосконалювати вміння перетягувати канат, стрибати у мішку, закріпити прислів’я, використовувати вивчені вірші. Поповнювати знання дітей про життя та побут козаків. Виховувати у дітей сміливість, честь, бажання бути здоровим і сильним.
Обладнання: м’ячі, шаблі, палиці, канат, одяг козака.
Ведуча: Діти, сьогодні у нас незвичайний день. Ми з вами здійснимо подорож у минуле та й поглянемо, як жили давним –давно наші діди-прадіди славні козаки. А я думаю. Що славні козаки в Україні не перевелися, може й до нас вони завітають. Тож слухайте уважно:
За Дністровськими порогами,
за південними порогами,
за степами широкими.
наші прадіди жили.
Мали Січ козацьку сильну.
цінували волю-вільну,
Україну свою рідну,
як зіницю берегли.
- Отож, діти, я сьогодні вам розповім все про козаків. В історії нашого народу є козачино-запорізька Січ. Це символ мужності й незламності нашого народу. З давніх-давен існує заповідь козаків: жити чесно, не зазіхати на чуже, трудитися, любити свою землю, мову. Козаки були спритними, сміливими, кмітливими, веселими, винахідливими. А основне – здоровими. Бо їм потрібно було захищати Україну (матерів, батьків, сестер, дітей) від ворогів.(Пропонує дітям уявити собі, що вони козачата. Умова: козачата-діти , слухняні, виховані і самостійні, поважають дорослих і один одного. )
Вихователь: Пам’ятаймо, чиї ми сини –
і буденного дня і на свято.
Як нам бачиться із давнини,
Україна – рідная мати.
Заходять Писар і Отаман.
Отаман: А пам’ятаєш, пане товаришу, як ми місяць тому з турками воювали?
Писар: Еге ж , батьку, турків тобі багато полягло. Та й наших хлопців чимало загинуло…
Отаман: Та й, що там казати…. Де зараз знайти таких хлопців.
Під музичний супровід заходять хлопці, дівчата і Омелько. Вітаються.)
Отаман: Здоровенькі були, люди добрі. А хто ж ви такі?
Омелько: Ми прийшли записатись у Козацьку січ.
1. дит.: Ми – маленькі Українці,
Хлопці і дівчата,
Наша мати Україна,
Славна і багата.
2. дит.: Бо козацького ми роду.
Славних предків діти.
Як один усі вчимося
Рідний край любити.
3. дит.: Між собою всі ми друзі,
Ми – одна родина.
І шануємо як матір
Рідну Україну.
Отаман: Чого ж вам тут треба?
Омелько: Ми прийшли до пана отамана, щоб записали нас до свого війська.
Писар: А як я вас запишу, коли нікого не знаю? Може ви ледарі чи неуки якісь?
Омелько: Та ні. Ми всі, як орли! (стають, випнувши груди). Й говорити можемо славно, як у нас усі це вміють. (вірші).
Отаман: Ой, ой, ой! Зовсім заговорили! А навіщо ви дівчат із собою привели? Хіба не знаєте, що на Січ жінок не пускають?
Дівчинка: Пане Отамане, дозвольте нам подивитись на козацькі випробовування. А якщо наші хлопці вам не підійдуть, ми їх додому заберемо.
Отаман: Хо-хо-хо! Гаразд. Не осоромтеся, же, хлопці. Заходьте, всі сідайте – в ногах правди нема. Чи готові до першого випробовування?
Комплекс вправ із шаблями.
Козак: Ви знаєте, що уже змалечку, хлопчиків привчали їздити верхи, стріляти з рушниці, жити в степу. Виховували в них повагу до старших людей. Українські козаки славилися своєю відвагою, силою, вправність. Вони вміли воювати, вміли й розважатись, влаштовувати козацькі розваги.
1- ша гра «Напій коня».
Омелько: Малі козачата, хочуть зараз позмагатись, свою спритність показати.
2-га гра «Переправся через річку».
Отаман: Козак завжди був людиною слова, знав і шанував силу братерства. Найсолодшою для козака була – воля, найдорожчою – Батьківщина. А щоб захистити її, козакові потрібні сила та хоробрість. Хто з вас хоче випробувати свою хоробрість?
3-тя гра «Перетягнути канат».
Писар: Усі ми бачили, ще не перевилися у нас богатирі. В Україні кажуть: «Козацькому роду – нема переводу», а ще кажуть: «Веселий гість і дому радість».
Розкажу вам небилицю – приказку…
Пісня : «Марш українських дітей».
Отаман: Козаки, крім того, що були мужні, дотепні люди, були ще й розумні . А чи багато ви знаєте про козаків?
4 – та гра «Розумники і розумниці».
Писар запитує:
1. Ви знаєте, що означає слово «козак»? (вільна людина).
2. Як називалися козаки, які охороняли Січ? (дозорці). – запитання для дорослих.
Запитання для дітей:
1. Як називалося бойове укріплення козаків? (Запорізька Січ).
2. Як називався козацький корабель? («Чайка»).
3. Як називалася козацька оселя? (курінь)
4. Яку назву мала зачіска козака? (оселедець).
Омелько: А ми можемо не тільки на словах розказати, а й хату збудувати.
5-та гра «Збудуй хату» (хлопці).
6-та гра «Тин» (дівчата).
Омелько: А ну. Козаки ставаймо, веселий танок починаймо.
Український танок.
Отаман: Танцювати ви гожі, а чи з таким завданням будете захищати свою Батьківщину?
8-ма гра «Втеча з полону».
9-та гра «Лишній стілець».
Омелько: А далі нам шлях до пісні. Нумо, козаки, ставаймо, веселу пісню починаймо.
Пісня «Козачата».
Гра для Отамана і Писаря. «Хто більше підніме штангу».
Гра для батьків «Пережени повітряну кульку», «Вінок + капелюх».
Отаман: Після довгої служби бачу, що ви будете гідні козацькій громаді. А чи готові ви дбати про неньку Україну і шанувати свою Батьківщину?
(Усі діти і козачата стають і читають «Присягу»):
Присягаємо край наш милий
Над усе любити
Народ рідний захищати
Та для нього жити.
Писар: Шануйте нашу Україну, бо вт – Українці… із сьогоднішнього для кожний, посвячений у козачата має право танцювати з будь-якою дівчиною.
Отаман: Вже згасає ясний день,
Сонце вже сідає,
І веселі козачата
До хати вертають.
Під веселу музику всі розходяться…
Социальные закладки