Страница 3 из 8 ПерваяПервая 1234567 ... ПоследняяПоследняя
Показано с 31 по 45 из 114

Тема: Сценарії розваг ОБЖ, БЖД и ПДР

  1. #31
    Местный
    Регистрация
    16.03.2011
    Сообщений
    246
    Поблагодарил Поблагодарил 
    507
    Поблагодарили Поблагодарили 
    453
    Поблагодарил в

    56 сообщениях

    По умолчанию

    Музична казка "Вовк та семеро козенят на новий лад"
    (переробляла з свого сценарію з 8 Березня на показове заняття)

    Ведуча:
    -Посміхнуся сонечку,
    -Здрастуй золоте! (діти)
    -Посміхнуся квіточці,
    -Хай вона росте! (діти)
    -Посміхнуся дощику,
    -Лийся мов з відра! (діти)
    -Гостям посміхаюся.
    -Зичу всім добра! (діти)

    Дитина: Матусина ласка, бабусина казка
    Одвічні, як небо, як сонце й земля.
    Ви казочку мудру дивіться будь-ласка
    Любити матусю навчає вона.

    Ведуча: Ось дім Кози
    А цей-дім Кішки
    Тож продовжим казку дітки.

    Дитина: Нам час причепуритись
    Краплинками умитись.
    У день такий чудовий
    Убратися в обнови.
    Бо ми тепер малята
    Вже маленькі козенята.
    (кошенята й козенята одягають маски, йдуть до козенят)

    Кошенята: Няу! Няу! Всім привіт!
    Я пухнастий рижий кіт.
    Я оце мишей ловив
    І почув веселий спів.
    2кош: Я сіреньке кошенятко
    Буду лиш сметанку пить.
    Я крутеньке кошенятко
    А мишей самі ловіть.

    1коз:-Ми веселі козенята
    Дуже дружні ми малята.
    2к:-Мене всі кличуть Зіркою.
    3к:-Я називаюся Хвальком.
    4к:-А я Дзвіночок, завжди багато співаю.
    5к:-Я Ромашка, бо біленька
    Тільки кісонько жовтенькі.
    6к:-Я кізка Лізка, мамина підлизька.
    7к:-В мене синенькі очка, я звуся квіточка дочка.

    Кошенята:-Ой, сусіди козенята
    Скоріш підем до річки погуляти.

    Ведуча:Сонце по небу гуляло
    І за хмарку заховалось.
    Стало темно, як вночі
    Всі сховались під кущі.

    Дитина: Дуже темно! Що робити?
    Плачуть мами наші милі
    Їм додому не дійти
    Збилися вони з путі.

    Ведуча: А сорока-білобока поскакала по полям
    Закричала всім звірям:
    Крокодил нам горе втнул
    Сонце в небі проковтнув.

    Дит:-Не можна нам відходити нікуди
    Не сталося б біди!
    Дит:-Той що! Чого боятись нам із вами
    Крокодила разом всі здолаєм.
    Всі козенята:-Ріжками заколимо
    Ніжками затопчимо.
    Кошенятко: І вирвем сонечко із пасті
    Тоді воно знову буде
    На небі сіяти
    І матусям путь освіщати.

    Ведуча:І пішли звірята визволяти сонечко. (визволяють)
    Дит: Йде сонечко садочком
    Із піснею струмочка
    іІсипне на стежинки
    Промінчики іскринки.

    ТАНОК СОНЕЧКА І ХМАРИНОК.
    Ведуча:А ось і мама Коза прийшла,
    Молочка принесла.

    Коза: Ой ви дітоньки-козеняточки
    Ваша мама прийшла
    Молочка принесла.
    Як вели себе малята?
    Розповідайте без оглядки.

    Діти козенята:
    1.- Не хвилюйся, все в порядку!
    2.- Мамо, можна взять горіх?
    3.- Я хочу малину спілу.
    4.- Мені снився страшний сон.
    5.- Хатку я прибрати встигла.
    Коза:Де ж молодший?
    6.- Плаче він.
    Коза: Що за горе мій синок?
    7.-Істи дуже я хотів
    І з'їв яблука гнилі.
    6.-І болить живіт у нього
    Зве тебе на допомогу.

    Ведуча:Мама Кізка воду гріє
    Варить ліки з деревію
    Міряє температуру
    Пить дає гірку мікстуру.
    Коза:Ось і здорове моє миле козенятко.
    Пам'ятай, гарненько сину
    Щоб ні коли не хворіти
    Треба фрукти завжди мити.

    ТАНОК КОЗИ З КОЗЕНЯТАМИ.

    Ведуча: А ось і мама Киця прийшла.

    Кішка: Мяу-мур мої малята
    Мої славні кошенята
    Без мене не сумували?
    Їли що?
    Та в що ви грали?
    Кошенята:
    1.-Дорога ти наша мамо
    Відповідати будем прямо.
    2.- Ми не їли і не спали
    мишку сіру ми шукали.
    3.-Ми самі буфет відкрили
    Чашку нову ми розбили.
    4.- А гаряче молоко
    Розлилося на вікно.
    Мою шерстку намочила
    Стала зовсім не красива.

    5.-А мої царапки-лапки
    Рижику попали в глазки.
    6.- Ми твою порвали книжку
    Та вкінці спіймали мишку.
    (Мама кішка качає головою)

    ТАНОК КОШЕНЯТОК ТА МАМИ КІШКИ.

    Коза:-Здрастуй, сусідонька, де була?
    Кішка:-Як твої справи сусідка моя?
    Коза:-Ох, з козенятами стільки турбот,
    справ самих різних невпроворот!
    Кішка:- Як я втомилась! Весь день проходила,
    Для кошеняток мишку зловила.
    Коза:- З !мене досить! Неможливо так далі жити.
    Кішка:-Да! Домашні турботи-нелегка робота.
    Коза:-Треба подумати що далі робити.
    Кішка:-Об'яву в газету треба написати
    І няньку турботливу нам пошукати.

    Коза: (до дітей)
    Дітки мої любі, піду я в ліс по справах
    А ви поводьте себе добре.

    Кішка:Ми з сусідкою підем, няню для вас знайдем,
    а ви не пустуйте і будьте вдома. (уходять, махають)
    Ведуча: Тільки матусі пішли-
    А ми гулять зібрались.
    Що узяти не вагались
    Хоч ще і малюки-
    Захопили сірники:
    Як же в лісі без багаття?-
    Непокоїлись вусаті.
    Вітер полум'я розніс
    Застогнав сторічний ліс-
    Тут метелик прилетів
    Крильцями затріпотів
    Стало полум'я згасать
    Час йому відпочивать.

    ПІСНЯ-ТАНОК "МОТИЛЬОК"

    Ведуча: А в цей час у лісі під деревом
    Один-єдиний сидить вовк.
    (Виходить Вовк з газетою)

    ПІСНЯ ВОВКА (страдание)
    Вовк: То газетку може почитати?
    Ось об'ява: В сім'ю із дітьми
    І це всім видно
    Що няня необхідна швидко
    Щоб уміла добре шити
    Та смачненьке всім варити.
    З дітьми гратись та їх ще вчити.
    -Збуваються мої завітні мрії!
    Та це ж все про мене! Чим я не няня?
    Де мій фартух та чепчик?
    Ну ось, тепер все як треба! (іде до дітей)

    Ведуча: А в цей час у лісі під деревом
    Один-єдиний сидить вовк.
    (Виходить Вовк з газетою)

    ПІСНЯ ВОВКА (страдание)
    Вовк: То газетку може почитати?
    Ось об'ява: В сім'ю із дітьми
    І це всім видно
    Що няня необхідна швидко
    Щоб уміла добре шити
    Та смачненьке всім варити.
    Та правилам безпеки їх навчити.

    -Збуваються мої завітні мрії!
    Та це ж все про мене! Чим я не няня?
    Де мій фартух та чепчик?
    Ну ось, тепер все як треба! (іде до дітей)

    ПІСНЯ: Дінь-дон-я ваша няня
    Я ваша няня, ось мій дім!
    Дінь-дон-няню стрічайте
    Няню стрічайте всім гуртом.

    Діти:(разом)-Ура! Ура! До нас няня прийшла!
    Ось тепер почнеться весела гра.
    Вовк:Здрастуйте дітки! Ану відповідайте, якої помилки припустили ви коли впустили мене Вовка до хатинки?
    Діти: Не можна нікому незнайомому відчиняти двері.
    Вовк: Колись я був хитрим і злим і з'їв всіх козенят, а тепер я подобрішав від самотності.
    МУЛЬТИКИ:(нарезка)
    Що сталося з казковими героями, котрі повірили незнайомцям? Як слід було вчинити, щоб не трапилось біди?
    Трапляється, що і в житті у двері дзвонять і також лагідним голосом прохають відчинити.Чи можна довіряти людині з тієї сторони дверей?
    (Ні)
    Що допоможе вам дізнатися, хто дзвонить у двері?
    Так, дверне вічко. Перш ніж запитати, хто прийшов, у нього слід глянути, підтягнувши стілець. Але будьте обережні, не впадіть зі стільця.
    Правило перше-завжди пам'ятайте любі малята, двері чужому-нікому-нікому не слід відчиняти.
    (З'являється хлопчик світлофорчик)
    Вовк:До вас у гості завітав хлопчик світлофорчик, який приніс із собою цікаву гру "Червоний, жовтий, зелений".
    Він буде називати упереміж предмети, а ви коли вони небезпечні-стаєте навколо червоного кольору (обручі обшиті певним кольором)
    Небезпечні тільки іноді-біля жовтого кольору, завжди безпечні-біля зеленого.
    (Перед дітьми з'являється Вогонь, бігає та розмахує своїми стрічками)
    Вовк:Малята, що нам робити? Давайте сховаємось ось тут.
    (Діти не погоджуються). А що потрібно зробити?
    Діти:Подзвонити і набрати номер 101 пожежено-рятувальної служби,
    назвати адресу, повідомити що горить, звати на допомогу.

    А тепер пограємось в гру "SOS" (Ми поділимося на 4групи ). Я даю вам картинку, а ви подумайте. який номер треба викласти з цих чарівних стрічок(червоних), щоб до вас приїхала рятувальна машина.
    Водіями будуть...(наз дітей, у них машини: швидка, пожежна, поліцейська, газової служби).
    ГРА (діти викладають номера за картиною-якщо пожежа-101 і т.д.)

    Вовк: Щоб здоров'я дітям мати
    І уникнути біди
    Правила всі треба знати
    Пам'ятайте їх завжди!

    Діти:
    1.А тепер скажіть мені,
    Можна гратись сірниками? (ні)
    2.Із квартири -запах газу
    Що робити треба зразу?
    Світло там ввімкнуть мені
    Сірником черкнути? (ні)
    3.Як прийшла біда-горить
    Не ховайтесь, а дзвоніть
    Кожна донечка і син
    Знайте номер 101.
    4.Запах газу йде з квартири
    Набирайте 104.
    Ще якась біда біжить-
    На швидку мерщій дзвоніть.
    Швидко номер набирайте
    Це 103! Запам'ятайте!
    5.А міліція 102, всяке у житті бува
    Лиха, діти стережіться
    Та при цьому не губіться.
    Вовк:Бо життя у нас одне
    Іншого не буде.
    Хай же сонечко ясне
    Ніжно вас голубить.
    (Вовк уходить, вхід мами Кішки)
    Кішка: Ну що ви тут робили? Слухали няню?
    Дитина: Матуся! З нами трапилась така пригода!
    Ось послухай, ми тобі заспіваємо.

    ПІСНЯ "КОШЕНЯ МАЛЕНЬКЕ"
    Слова:1к. Кошеня маленьке
    Не слухало неньку.
    В лапки сірник брало
    Вогник здобувало.
    2к. Тут вогонь зайнявся
    Котик наш злякався
    Забивсь під диванчик
    Та дрижить мов зайчик.
    3к. Вогонь наступає
    Рятуй мене мама
    Ти спаси дитятко
    Любе кошенятко.
    (Вхід мами Кози)
    Вихід-танок під пісню "МАМА"

  2. Следующий пользователь сказал cпасибо александ за это полезное сообщение:

    Олег Лекарь (17.03.2016)

  3. #32
    Местный
    Регистрация
    16.03.2011
    Сообщений
    246
    Поблагодарил Поблагодарил 
    507
    Поблагодарили Поблагодарили 
    453
    Поблагодарил в

    56 сообщениях

    По умолчанию

    Музична казка "Вовк та семеро козенят на новий лад"
    (переробляла з свого сценарію з 8 Березня на показове заняття)

    Ведуча:
    -Посміхнуся сонечку,
    -Здрастуй золоте! (діти)
    -Посміхнуся квіточці,
    -Хай вона росте! (діти)
    -Посміхнуся дощику,
    -Лийся мов з відра! (діти)
    -Гостям посміхаюся.
    -Зичу всім добра! (діти)

    Дитина: Матусина ласка, бабусина казка
    Одвічні, як небо, як сонце й земля.
    Ви казочку мудру дивіться будь-ласка
    Любити матусю навчає вона.

    Ведуча: Ось дім Кози
    А цей-дім Кішки
    Тож продовжим казку дітки.

    Дитина: Нам час причепуритись
    Краплинками умитись.
    У день такий чудовий
    Убратися в обнови.
    Бо ми тепер малята
    Вже маленькі козенята.
    (кошенята й козенята одягають маски, йдуть до козенят)

    Кошенята: Няу! Няу! Всім привіт!
    Я пухнастий рижий кіт.
    Я оце мишей ловив
    І почув веселий спів.
    2кош: Я сіреньке кошенятко
    Буду лиш сметанку пить.
    Я крутеньке кошенятко
    А мишей самі ловіть.

    1коз:-Ми веселі козенята
    Дуже дружні ми малята.
    2к:-Мене всі кличуть Зіркою.
    3к:-Я називаюся Хвальком.
    4к:-А я Дзвіночок, завжди багато співаю.
    5к:-Я Ромашка, бо біленька
    Тільки кісонько жовтенькі.
    6к:-Я кізка Лізка, мамина підлизька.
    7к:-В мене синенькі очка, я звуся квіточка дочка.

    Кошенята:-Ой, сусіди козенята
    Скоріш підем до річки погуляти.

    Ведуча:Сонце по небу гуляло
    І за хмарку заховалось.
    Стало темно, як вночі
    Всі сховались під кущі.

    Дитина: Дуже темно! Що робити?
    Плачуть мами наші милі
    Їм додому не дійти
    Збилися вони з путі.

    Ведуча: А сорока-білобока поскакала по полям
    Закричала всім звірям:
    Крокодил нам горе втнул
    Сонце в небі проковтнув.

    Дит:-Не можна нам відходити нікуди
    Не сталося б біди!
    Дит:-Той що! Чого боятись нам із вами
    Крокодила разом всі здолаєм.
    Всі козенята:-Ріжками заколимо
    Ніжками затопчимо.
    Кошенятко: І вирвем сонечко із пасті
    Тоді воно знову буде
    На небі сіяти
    І матусям путь освіщати.

    Ведуча:І пішли звірята визволяти сонечко. (визволяють)
    Дит: Йде сонечко садочком
    Із піснею струмочка
    іІсипне на стежинки
    Промінчики іскринки.

    ТАНОК СОНЕЧКА І ХМАРИНОК.
    Ведуча:А ось і мама Коза прийшла,
    Молочка принесла.

    Коза: Ой ви дітоньки-козеняточки
    Ваша мама прийшла
    Молочка принесла.
    Як вели себе малята?
    Розповідайте без оглядки.

    Діти козенята:
    1.- Не хвилюйся, все в порядку!
    2.- Мамо, можна взять горіх?
    3.- Я хочу малину спілу.
    4.- Мені снився страшний сон.
    5.- Хатку я прибрати встигла.
    Коза:Де ж молодший?
    6.- Плаче він.
    Коза: Що за горе мій синок?
    7.-Істи дуже я хотів
    І з'їв яблука гнилі.
    6.-І болить живіт у нього
    Зве тебе на допомогу.

    Ведуча:Мама Кізка воду гріє
    Варить ліки з деревію
    Міряє температуру
    Пить дає гірку мікстуру.
    Коза:Ось і здорове моє миле козенятко.
    Пам'ятай, гарненько сину
    Щоб ні коли не хворіти
    Треба фрукти завжди мити.

    ТАНОК КОЗИ З КОЗЕНЯТАМИ.

    Ведуча: А ось і мама Киця прийшла.

    Кішка: Мяу-мур мої малята
    Мої славні кошенята
    Без мене не сумували?
    Їли що?
    Та в що ви грали?
    Кошенята:
    1.-Дорога ти наша мамо
    Відповідати будем прямо.
    2.- Ми не їли і не спали
    мишку сіру ми шукали.
    3.-Ми самі буфет відкрили
    Чашку нову ми розбили.
    4.- А гаряче молоко
    Розлилося на вікно.
    Мою шерстку намочила
    Стала зовсім не красива.

    5.-А мої царапки-лапки
    Рижику попали в глазки.
    6.- Ми твою порвали книжку
    Та вкінці спіймали мишку.
    (Мама кішка качає головою)

    ТАНОК КОШЕНЯТОК ТА МАМИ КІШКИ.

    Коза:-Здрастуй, сусідонька, де була?
    Кішка:-Як твої справи сусідка моя?
    Коза:-Ох, з козенятами стільки турбот,
    справ самих різних невпроворот!
    Кішка:- Як я втомилась! Весь день проходила,
    Для кошеняток мишку зловила.
    Коза:- З !мене досить! Неможливо так далі жити.
    Кішка:-Да! Домашні турботи-нелегка робота.
    Коза:-Треба подумати що далі робити.
    Кішка:-Об'яву в газету треба написати
    І няньку турботливу нам пошукати.

    Коза: (до дітей)
    Дітки мої любі, піду я в ліс по справах
    А ви поводьте себе добре.

    Кішка:Ми з сусідкою підем, няню для вас знайдем,
    а ви не пустуйте і будьте вдома. (уходять, махають)
    Ведуча: Тільки матусі пішли-
    А ми гулять зібрались.
    Що узяти не вагались
    Хоч ще і малюки-
    Захопили сірники:
    Як же в лісі без багаття?-
    Непокоїлись вусаті.
    Вітер полум'я розніс
    Застогнав сторічний ліс-
    Тут метелик прилетів
    Крильцями затріпотів
    Стало полум'я згасать
    Час йому відпочивать.

    ПІСНЯ-ТАНОК "МОТИЛЬОК"

    Ведуча: А в цей час у лісі під деревом
    Один-єдиний сидить вовк.
    (Виходить Вовк з газетою)

    ПІСНЯ ВОВКА (страдание)
    Вовк: То газетку може почитати?
    Ось об'ява: В сім'ю із дітьми
    І це всім видно
    Що няня необхідна швидко
    Щоб уміла добре шити
    Та смачненьке всім варити.
    З дітьми гратись та їх ще вчити.
    -Збуваються мої завітні мрії!
    Та це ж все про мене! Чим я не няня?
    Де мій фартух та чепчик?
    Ну ось, тепер все як треба! (іде до дітей)

    Ведуча: А в цей час у лісі під деревом
    Один-єдиний сидить вовк.
    (Виходить Вовк з газетою)

    ПІСНЯ ВОВКА (страдание)
    Вовк: То газетку може почитати?
    Ось об'ява: В сім'ю із дітьми
    І це всім видно
    Що няня необхідна швидко
    Щоб уміла добре шити
    Та смачненьке всім варити.
    Та правилам безпеки їх навчити.

    -Збуваються мої завітні мрії!
    Та це ж все про мене! Чим я не няня?
    Де мій фартух та чепчик?
    Ну ось, тепер все як треба! (іде до дітей)

    ПІСНЯ: Дінь-дон-я ваша няня
    Я ваша няня, ось мій дім!
    Дінь-дон-няню стрічайте
    Няню стрічайте всім гуртом.

    Діти:(разом)-Ура! Ура! До нас няня прийшла!
    Ось тепер почнеться весела гра.
    Вовк:Здрастуйте дітки! Ану відповідайте, якої помилки припустили ви коли впустили мене Вовка до хатинки?
    Діти: Не можна нікому незнайомому відчиняти двері.
    Вовк: Колись я був хитрим і злим і з'їв всіх козенят, а тепер я подобрішав від самотності.
    МУЛЬТИКИ:(нарезка)
    Що сталося з казковими героями, котрі повірили незнайомцям? Як слід було вчинити, щоб не трапилось біди?
    Трапляється, що і в житті у двері дзвонять і також лагідним голосом прохають відчинити.Чи можна довіряти людині з тієї сторони дверей?
    (Ні)
    Що допоможе вам дізнатися, хто дзвонить у двері?
    Так, дверне вічко. Перш ніж запитати, хто прийшов, у нього слід глянути, підтягнувши стілець. Але будьте обережні, не впадіть зі стільця.
    Правило перше-завжди пам'ятайте любі малята, двері чужому-нікому-нікому не слід відчиняти.
    (З'являється хлопчик світлофорчик)
    Вовк:До вас у гості завітав хлопчик світлофорчик, який приніс із собою цікаву гру "Червоний, жовтий, зелений".
    Він буде називати упереміж предмети, а ви коли вони небезпечні-стаєте навколо червоного кольору (обручі обшиті певним кольором)
    Небезпечні тільки іноді-біля жовтого кольору, завжди безпечні-біля зеленого.
    (Перед дітьми з'являється Вогонь, бігає та розмахує своїми стрічками)
    Вовк:Малята, що нам робити? Давайте сховаємось ось тут.
    (Діти не погоджуються). А що потрібно зробити?
    Діти:Подзвонити і набрати номер 101 пожежено-рятувальної служби,
    назвати адресу, повідомити що горить, звати на допомогу.

    А тепер пограємось в гру "SOS" (Ми поділимося на 4групи ). Я даю вам картинку, а ви подумайте. який номер треба викласти з цих чарівних стрічок(червоних), щоб до вас приїхала рятувальна машина.
    Водіями будуть...(наз дітей, у них машини: швидка, пожежна, поліцейська, газової служби).
    ГРА (діти викладають номера за картиною-якщо пожежа-101 і т.д.)

    Вовк: Щоб здоров'я дітям мати
    І уникнути біди
    Правила всі треба знати
    Пам'ятайте їх завжди!

    Діти:
    1.А тепер скажіть мені,
    Можна гратись сірниками? (ні)
    2.Із квартири -запах газу
    Що робити треба зразу?
    Світло там ввімкнуть мені
    Сірником черкнути? (ні)
    3.Як прийшла біда-горить
    Не ховайтесь, а дзвоніть
    Кожна донечка і син
    Знайте номер 101.
    4.Запах газу йде з квартири
    Набирайте 104.
    Ще якась біда біжить-
    На швидку мерщій дзвоніть.
    Швидко номер набирайте
    Це 103! Запам'ятайте!
    5.А міліція 102, всяке у житті бува
    Лиха, діти стережіться
    Та при цьому не губіться.
    Вовк:Бо життя у нас одне
    Іншого не буде.
    Хай же сонечко ясне
    Ніжно вас голубить.
    (Вовк уходить, вхід мами Кішки)
    Кішка: Ну що ви тут робили? Слухали няню?
    Дитина: Матуся! З нами трапилась така пригода!
    Ось послухай, ми тобі заспіваємо.

    ПІСНЯ "КОШЕНЯ МАЛЕНЬКЕ"
    Слова:1к. Кошеня маленьке
    Не слухало неньку.
    В лапки сірник брало
    Вогник здобувало.
    2к. Тут вогонь зайнявся
    Котик наш злякався
    Забивсь під диванчик
    Та дрижить мов зайчик.
    3к. Вогонь наступає
    Рятуй мене мама
    Ти спаси дитятко
    Любе кошенятко.
    (Вхід мами Кози)
    Вихід-танок під пісню "МАМА"

  4. Следующий пользователь сказал cпасибо александ за это полезное сообщение:

    СИПСИК (02.05.2019)

  5. #33
    Местный Аватар для AnushkA777
    Регистрация
    13.02.2011
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    424
    Поблагодарил Поблагодарил 
    414
    Поблагодарили Поблагодарили 
    768
    Поблагодарил в

    120 сообщениях

    По умолчанию

    Привет, хочу поделиться развлечением

    Твій друг - дорожній рух
    (розвага)

    Ведуча
    Добрий день, малеча щира,
    Хай живеться вам у мирі
    Хай лунає всюди пісня і дитячий сміх,
    На лялькову виставу запрошуємо усіх

    А вистава буде в нас незвична
    І навіть не новорічна
    Тож наберіться діти духу
    Бо вистава ця із правил руху

    3 кожним роком зростає інтенсивність автомобільного руху на дорогах. Тому великого значення Набувають знання правил дорожнього руху і дотримання їх дітьми . Знати і виконувати правила поведінки на вулиці повинні всі перехожі.

    Червоне світло - зупинися!
    Мчать машини - подивися!
    Жовте - трішки підожди
    А зелене світло - йди!

    Йдуть по вулиці люди. Ідуть на роботу в магазин на прогулянку. Дівчатка і хлопчики поспішають з матусями до дитячого садка. І щоб не було нещасних випадків треба знати правила переходу вулиць.
    1. Правило: Переходити вулицю можна тільки на зелене світло світлофора.
    2. Правило: Якщо нема світлофора, а треба перейти на іншу сторону вулиці, то спочатку треба подивитись в ліву сторону, а потім вправо, і якщо там нема машин - тільки тоді переходити дорогу.
    3. Правило: Пустувати на вулиці заборонено! Бавитися на дорозі - небезпечно!
    4. Правило: Ходити тільки треба по тротуару, притримуючись правого боку.
    5. Правило: Якщо ти переходиш вулицю і раптом бачиш машину, що їде на тебе, не біжи, а зупинись, спокійно почекай, машина зможе тебе об'їхати.
    6. Правило: Переходь вулицю тільки на пішохідній доріжці, а де вона не вказана - переходь вулицю на перехресті. Переходити вулицю треба прямо, а не навкоси.
    7. Правило: Виходячи з трамваю, якщо тобі треба перейти лінію обійди його спереду, щоб бачити трамвай, який їде назустріч.
    А зараз діти, щоб перевірити як ви знаєте і запам'ятали правила дорожнього руху я загадаю вам загадки. І так слухайте уважно:
    1. Всім перехожим я моргаю, щоб пильно глянули на мене
    Очей же я аж троє маю - червоне, жовте і зелене
    (Світлофор)

    2. Маленькі будиночки по місту біжать
    Хлопчики і дівчатка в будиночках сидять.
    (Трамвай)
    3. Будинок на колесах йде на роботу всіх везе
    (Автобус)
    (На ляльковій ширмі з'являється автобус, вовк з м'ячем перетинає дорогу)

    Ведуча
    Вовче-брате зупинися!
    Ти куди?

    Вовк: Туди!

    Ведуча Громадянине Вовк, зупиніться, що ви робите на дорозі та ще й з м'ячем.

    Вовк: Ну, що ще? Мені ніколи, я поспішаю. А що трапилося?

    Ведуча По перше, ви увірвалися на сцену, внесли зміни у хід свята, а у нас з дітками дуже серйозна розмова. По друге, ви порушили правило дорожнього руху.

    Вовк: Але ж я у казці, а в казці усе не за правилами.

    Ведуча Наша казка якраз про правила

    Вовк: Про які ще там правила?

    Ведуча Про правила дорожнього руху!

    Вовк: Не знаю я про такі. Я зібрався пограти у футбол на дорозі, а ви мені весь час заважаєте!
    (тікає)
    Ведуча Діти, погляньте Вовк не знає правила дорожнього руху, та ще й тікає від нас. Ну нічого, мг його зараз обов'язково знайдемо.
    Увага - увага! Всім звірям! У нашій казці заявився порушник правил дорожнього руху. Особливі прикмети: сірий костюм, великі зуби, тримає м’яча у лапах. Негайне всім на пошуки.

    (Під мелодію «Маленькая страна» з'являється Баба-Яга, співає)
    Стоїть за горами, за лісами
    Хатка моя стара
    Там павуки снують ночами
    Там страх і темнота.
    Знаків дорожніх там не знають
    І не виконують їх.
    Усі по стежинках там гасають
    Біда їх чекає усіх.
    Приспів:
    Навіщо вам їх учить, навіщо вам їх учить
    Зі знаками цими дітки мої краще вам не дружіть.
    З'являється Вовк:

    Вовк О, привіт, Бабуню!

    Б.Я.: А, це ти Вовче все скачеш?

    Вовк: Так, я Бабуню! Сховай мене.

    Б.Я. Кому на цей раз ти потрібний?

    Вовк: Та я хотів погратися в м’яча на дорозі, а мені не дозволяють!

    Б.Я. Добре, Вовче, тобі я допоможу, бо з тобою я дружу.
    Ось тобі моя мітла. Мчить вона немов стріла.
    Ти на неї зверху сядь - над лісами будеш ти літать.

    Вовк: Ну ти даєш, Бабуню. А кажеш, що на пенсії.
    (Сідає на мітлу - зникає)
    Під музику з'являється Заєць і Ведмідь:

    Заєць Доброго дня, Бабуню! Ви тут Вовка не зустрічали?

    Б.Я.: Ні, не зустрічала! Діти: Він був у Баби-Яги.

    Заєць: Я не розумію, хто з вас каже правду.

    Діти: Ми! Ми!

    Ведмідь: А ну зізнавайся, Бабуню, а то зараз викличемо міліцію.

    Б.Я. А, що я. Я нічого. Добре, я вам скажу. Тільки пообіцяйте, що ви мене не посадите.

    Ведмідь: Добре, обіцяємо. Кажи швидше.

    Б.Я. Я йому позичила свій автомобіль.

    Заєць: Якої марки?

    Б.Я.: Марки «Мітла», березова. Не минуло й 400 їй.
    Як мітлу змайстрував сам Кощій.

    Ведмідь: Так, зрозуміло. Ми Вовка обов'язково знайдемо. А вам Бабусю теж потрібна профілактика.

    Б.Я.: Ні, ні не потрібна. Я вже все зрозуміла. Я більше не буду вас обманювати.
    А можна мені з вами лишитися і вивчити всі правила. Я обіцяю, що буду чемно поводити і завжди дотримуватися правил дорожнього руху.

    Заєць: Добре, але ж правила руху всі повинні знати. І для початку відгадай загадки:

    1. Усім перехожим я моргаю щоб пильно глянули на мене
    Очей же я аж троє маю - червоне, жовте і зелене.
    Чи знаєш ти, що означає кожне око світлофора?
    Б.Я.: Ні.

    Ведмідь: Тоді слухай:
    Червоне - треба пам'ятати:
    Іти не можна, слід чекати.
    А жовте блимне - не хвилюйся У
    важним будь і приготуйся.
    Зелене - вітер, дощ чи злива
    Через дорогу йди сміливо.
    А тепер ми можемо пограти в гру, яка має назву «Сигнали світлофора». Якщо я буду показувати червоний колір - то ви тихенько сидіть. Якщо жовтий - плескайте в долоні, Якщо зелений - то тупайте ногами.
    Правила зрозуміли? Тоді починаємо.
    Проводиться гра «Сигнали світлофора»
    Б.Я.: Тепер я гадаю, що і ви і я запам'ятаємо правила дорожнього руху і завжди будемо їх виконувати.
    Заєць: А якщо відсутній знак Треба нам зробити так: При дорозі зупинись І ліворуч подивись.
    Ведмідь: Бачиш, транспорту немає
    До середини рушаємо,
    Є тут лінія чудова
    Незвичайна, розділова.

    Б.Я. Знов на ній ти зупинись
    І праворуч подивись
    Як машини всі пройдуть –
    Пішоходу вільна путь.

    (На мітлі з'являється Вовк)

    Вовк: Ах, стомився я за день
    Краще б я співав пісень
    Знов у вас я приземлився,
    Бо бензин увесь скінчився.

    Ведмідь: А ви нам якраз дуже потрібні, громадянине Вовк!
    Ви порушили право дорожнього руху і за це маєте відповідати за законом.
    Вовк: Це як ще за «законом»?

    Заєць: А так: ти повинен скласти іспит на знання правил дорожнього руху.

    Вовк: Іспит? Це наче в нашій лісовій школі. І чому я тоді не слухав свою мудру вчительку - Сову?

    Б.Я. Отож, а тепер доведеться відповідати самому.

    Вовк: Ну, що я готовий, іспит так іспит.

    Ведмідь: Слухай уважно перше питання: На який сигнал світлофора можна переходити дорогу?

    Вовк: Не знаю, діти підкажіть!

    Діти: Зелений.

    Ведмідь: 3 цим завданням ти не впорався, слухай наступне: У якому місці можна переходити проїжджу частину?

    Діти: Там, де є пішохідна доріжка.

    Ведмідь: Молодці, діти! Слухайте останнє завдання: Де можна їздити на велосипеді?

    Діти і Вовк: На спортивному майданчику, у дворах.

    Заєць: Правильно, молодці! Нарешті я бачу, що ви, діти, і ти, вовк, запам'ятали найпростіші правила дорожнього руху.

    Вовк і Баба-Яга: І не тільки запам’ятали , а і зобов'язуємося їх завжди виконувати.

    Ведмідь: Знайте всі: дорослі і діти,
    Найважливіше на світі
    Строгі правила дорожні,
    І прожить без них не можна.

    Заєць: Є правила строгі для пішоходів їх знати повинні усі до пуття,
    Буває помилка - загроза здоровлю, буває - помилка позбавить життя!

    Вовк: Хто сів за кермо - не спіши будь уважним,
    На знаки дорожні в дорозі зважай,
    Ти правил безпеки, водій, не порушуй,
    Про тих, хто довкола завчасно подбай!

    Б.Я.: Дорослі! Про діток своїх потурбуйтесь,
    Дорога - не місце малятам для гри!
    Їм змалку потрібно теж правила знати,
    Порушники, зважте, ростуть з дітвори.



    Ведмідь: Здоров’я вам всім: водіям, пасажирам,
    У здоровому тілі - здоровий вам дух!
    Щасливих доріг вам усім ми бажаєм,
    Бо ми - за безпечний, за вічний ми рух!

    (Всі лялькові іграшки співають пісню на мотив «Виглянуло сонечко»)

    Виглянуло сонечко, сяє з висоти,
    День прийдешній з радістю стрінем я і ти
    І дорога дальняя, мов струна дзвенить, Треба всім дорожні нам правила учить.

    Якщо хтось порушив їх - треба зупинить,
    їм дорожні правила треба пояснить,
    У свою щасливу ти знов зорю повір,
    Щоб дружить з дорогою правила учи!

    Ведуча: Ось і закінчилося наше свято про правило дорожнього руху!!
    Сподіваюсь, що ви, діти, не будете порушувати ці правила, і уважно поводити себе на дорозі. Всього вам найкращого, до побачення!


  6. 2 пользователей поблагодарили AnushkA777 за это полезное сообщение:

    mamylia (21.06.2019), СИПСИК (02.05.2019)

  7. #34
    Местный
    Регистрация
    09.11.2009
    Сообщений
    109
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    21
    Поблагодарил в

    16 сообщениях

    По умолчанию

    «Пригоди Колобка».
    (правила дорожнього руху).
    Вед: Жили собі дід та баба.Одного разу дід каже: «Спекла б ти,бабо,Ко-
    лобка».Баба по засіку помела,по закутках пошкребла – назбирала борошна й спекла Колобка. І такий він вийшов гарненький,рум’яний та веселенький,що любо глянути.
    Поставила його баба на вікно, щоб охолонув, Колобок лежав, лежав на вікні і так йому захотілося піти погуляти. Він і просить діда й бабу:
    - Дідусю, бабусю, можна я піду погуляю.?
    А дід з бабою кажуть:
    - Як же ти підеш гуляти,як ти не знаєш правил дорожнього руху?
    От подивись на дорожні знаки і назви їх. Якщо назвеш правильно,то відпустим тебе.

    Колобок усі знаки назвав: «В’їзд заборонено», «Пункт харчування», «Діти», «Пішохідний перехід».
    Відпустили його дід з бабою, і покотився Колобок по доріжці. Котиться, котиться Колобок, а назустріч йому біжить Заєць – біжить та плаче:
    - Ой, я боюся! Мені треба дорогу перейти, бо Вовк за мною женеться, а машини так і сновигають туди – сюди. Допоможи, Колобочку, перейти дорогу.А не допоможеш, я тебе з’їм.
    Допоміг Колобок відшукати Зайчикові ось такий знак : «Пішохідний перехід».
    - А ви, дітки, знаєте, що він означає?
    А ще Колобок показав Зайчикові світлофор:
    - Подивись,Зайчику, які у світлофора вічка.Кожне вічко означає,що треба робити:
    • Червоне – стій, почекай!
    • Жовте – приготуйсь!
    • Зелене – йди , не зупиняйся!
    Діти, зараз ми з вами пограємо у гру «Світлофор».Це дуже цікава гра.Коли я буду показувати вам червоний кружечок, ви будете стояти,руки – поясі; коли я покажу жовтий кружечок – ви будете плескати в долоні; коли покажу зелений кружечок – ви будете йти на місці.
    Гра «Світлофор».
    Котиться Колобок далі, а назустріч йому Вовк їде на машині. Та як закричить:
    - Колобок , а чи не бачив ти тут Зайця? Нарешті я з ним поквитаюся!Зловлю його та з’їм! А не скажеш, то я з’їм тебе!

    Колобок замислився: як йому Зайця врятувати та й самому в пащу до Вовка не потрапити, а потім придумав:
    - Він побіг у то-о-й бік. Але ж ти пострівай, будь обережним. Подивись, які там знаки стоять.

    - Діти, що означає цей знак? («В’їзд заборонено”)

    - Поки Вовк шукатиме об’їзд, Зайчик встигне втекти. А ми з вами пограємо у гру “Чия машина швидше?».
    Гра « Чия машина швидше?»
    Не встиг Вовк від’їхати, аж десь взявся Ведмідь. Очі набрякли, шерсть
    скуйовджена.
    - Ой-ой-ой,- благає він Колобка,- допоможи. Бачиш, мене бджоли покусали. Дуже боляче! Врятуй мене швидше! А ні – то я тебе з’їм!

    Колобок відвів Ведмедя до будинку, на якому був ось такий знак: «Медпункт», або «Лікарня».
    Прийшов Ведмідь до лікарні, зустрів його лікар Айболить і каже:
    - Ну що, Ведмедику, тебе бджоли покусали?
    - Так!
    - А хіба ти не знаєш, що не можна лізти до бджілок. Вони цього не люблять. От вони тебе і покусали. Зараз ми тебе полікуємо. Намастимо тобі морду йодом і зеленкою.

    Діти, запам’ятайте: не можна близько підходити до вуликів, а, тим більш, не можна торкатися бджілки руками. Бо вона цього не любить і може боляче вжалити. А взагалі бджілка дуже корисна.
    Вона робить дуже смачний, солодкий, лікувальний мед. Хто буде їсти мед, той не буде хворіти.
    А тепер я покажу вам мою чарівну скриньку.В ній багато чарівних речей, які допоможуть вам бути завжди здоровими і не хворіти.

    Лікар відкриває скриньку і дістає зубну пасту, зубну щітку, рушник, мило, серветки, шампунь тощо.І питає у дітей про їх користь і призначення.
    -Молодці, діти, ви уже добре знаєте, як треба берегти своє здоров’я. А тепер нам пора прощатися. До побачення!

    А Колобок покотився далі. Котиться, котиться Колобок, а назустріч йому Лисиця.
    - От добре, Колобочку, що ти мені зустрівся, Я дуже голодна, зараз тебе з’їм.
    А Колобок їй каже:
    - Не їж мене, Лисичко, поглянь на цей знак – «Пункт харчування». Він вказує, що тут неподалік є їдальня. Там дуже смачно готують: і борщі, і голубці, і варенички різні.
    Не хотілося Лисиці відпускати Колобка, та дуже вже захотілося смачненького борщику та вареничків поїсти. Колобок покотився далі, а Лисичка побігла до їдальні.
    - Діти, а що треба зробити перед тим, як сідати їсти?
    - Помити руки!
    - Вірно! А чи можна їсти немитими руками немиті фрукти і овочі?
    - Ні!
    - А що треба зробити?
    - Помити руки і помити овочі.
    - Молодці! Ви добре засвоїли, як треба берегти своє здоров’я! А тепер повернемось до нашого Колобка.
    - Бачите, як добре, що дід з бабою познайомили Колобка з дорожніми знаками. От і лишився він цілим, та ще й Зайчика врятував від Вовка, Ведмедика доправив у лікарню, Лисичку нагодував у їдальні.

    - Давайте ще раз поглянемо на ці чудодійні дорожні знаки і добре їх запам’ятаємо: «Пункт харчування». «В’їзд заборонено», «Пішохідний перехід», «Медпункт», «Підземний пішохідний перехід», «Зебра».

    - Діти, чи вважаєте ви, що ці знаки потрібні і корисні? Тож будемо завжди дотримуватись правил дорожнього руху і з нами ніколи не буде біди!

    Атрибути:
    - ляльки бі-ба-бо:дід. Баба, Колобок, Лисичка, Зайчик, Вовк, Ведмідь;
    - набір дорожніх знаків;
    - лялька Лікар Айболить;
    - кружечки зеленого, жовтого, червоного кольору;
    - 2 машини, 4 кеглі.

  8. Следующий пользователь сказал cпасибо Наташа53 за это полезное сообщение:

    irinasher (25.04.2018)

  9. #35
    Местный
    Регистрация
    09.11.2009
    Сообщений
    109
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    21
    Поблагодарил в

    16 сообщениях

    По умолчанию

    «Пригоди Колобка».
    (правила дорожнього руху).
    Вед: Жили собі дід та баба.Одного разу дід каже: «Спекла б ти,бабо,Ко-
    лобка».Баба по засіку помела,по закутках пошкребла – назбирала борошна й спекла Колобка. І такий він вийшов гарненький,рум’яний та веселенький,що любо глянути.
    Поставила його баба на вікно, щоб охолонув, Колобок лежав, лежав на вікні і так йому захотілося піти погуляти. Він і просить діда й бабу:
    - Дідусю, бабусю, можна я піду погуляю.?
    А дід з бабою кажуть:
    - Як же ти підеш гуляти,як ти не знаєш правил дорожнього руху?
    От подивись на дорожні знаки і назви їх. Якщо назвеш правильно,то відпустим тебе.

    Колобок усі знаки назвав: «В’їзд заборонено», «Пункт харчування», «Діти», «Пішохідний перехід».
    Відпустили його дід з бабою, і покотився Колобок по доріжці. Котиться, котиться Колобок, а назустріч йому біжить Заєць – біжить та плаче:
    - Ой, я боюся! Мені треба дорогу перейти, бо Вовк за мною женеться, а машини так і сновигають туди – сюди. Допоможи, Колобочку, перейти дорогу.А не допоможеш, я тебе з’їм.
    Допоміг Колобок відшукати Зайчикові ось такий знак : «Пішохідний перехід».
    - А ви, дітки, знаєте, що він означає?
    А ще Колобок показав Зайчикові світлофор:
    - Подивись,Зайчику, які у світлофора вічка.Кожне вічко означає,що треба робити:
    • Червоне – стій, почекай!
    • Жовте – приготуйсь!
    • Зелене – йди , не зупиняйся!
    Діти, зараз ми з вами пограємо у гру «Світлофор».Це дуже цікава гра.Коли я буду показувати вам червоний кружечок, ви будете стояти,руки – поясі; коли я покажу жовтий кружечок – ви будете плескати в долоні; коли покажу зелений кружечок – ви будете йти на місці.
    Гра «Світлофор».
    Котиться Колобок далі, а назустріч йому Вовк їде на машині. Та як закричить:
    - Колобок , а чи не бачив ти тут Зайця? Нарешті я з ним поквитаюся!Зловлю його та з’їм! А не скажеш, то я з’їм тебе!

    Колобок замислився: як йому Зайця врятувати та й самому в пащу до Вовка не потрапити, а потім придумав:
    - Він побіг у то-о-й бік. Але ж ти пострівай, будь обережним. Подивись, які там знаки стоять.

    - Діти, що означає цей знак? («В’їзд заборонено”)

    - Поки Вовк шукатиме об’їзд, Зайчик встигне втекти. А ми з вами пограємо у гру “Чия машина швидше?».
    Гра « Чия машина швидше?»
    Не встиг Вовк від’їхати, аж десь взявся Ведмідь. Очі набрякли, шерсть
    скуйовджена.
    - Ой-ой-ой,- благає він Колобка,- допоможи. Бачиш, мене бджоли покусали. Дуже боляче! Врятуй мене швидше! А ні – то я тебе з’їм!

    Колобок відвів Ведмедя до будинку, на якому був ось такий знак: «Медпункт», або «Лікарня».
    Прийшов Ведмідь до лікарні, зустрів його лікар Айболить і каже:
    - Ну що, Ведмедику, тебе бджоли покусали?
    - Так!
    - А хіба ти не знаєш, що не можна лізти до бджілок. Вони цього не люблять. От вони тебе і покусали. Зараз ми тебе полікуємо. Намастимо тобі морду йодом і зеленкою.

    Діти, запам’ятайте: не можна близько підходити до вуликів, а, тим більш, не можна торкатися бджілки руками. Бо вона цього не любить і може боляче вжалити. А взагалі бджілка дуже корисна.
    Вона робить дуже смачний, солодкий, лікувальний мед. Хто буде їсти мед, той не буде хворіти.
    А тепер я покажу вам мою чарівну скриньку.В ній багато чарівних речей, які допоможуть вам бути завжди здоровими і не хворіти.

    Лікар відкриває скриньку і дістає зубну пасту, зубну щітку, рушник, мило, серветки, шампунь тощо.І питає у дітей про їх користь і призначення.
    -Молодці, діти, ви уже добре знаєте, як треба берегти своє здоров’я. А тепер нам пора прощатися. До побачення!

    А Колобок покотився далі. Котиться, котиться Колобок, а назустріч йому Лисиця.
    - От добре, Колобочку, що ти мені зустрівся, Я дуже голодна, зараз тебе з’їм.
    А Колобок їй каже:
    - Не їж мене, Лисичко, поглянь на цей знак – «Пункт харчування». Він вказує, що тут неподалік є їдальня. Там дуже смачно готують: і борщі, і голубці, і варенички різні.
    Не хотілося Лисиці відпускати Колобка, та дуже вже захотілося смачненького борщику та вареничків поїсти. Колобок покотився далі, а Лисичка побігла до їдальні.
    - Діти, а що треба зробити перед тим, як сідати їсти?
    - Помити руки!
    - Вірно! А чи можна їсти немитими руками немиті фрукти і овочі?
    - Ні!
    - А що треба зробити?
    - Помити руки і помити овочі.
    - Молодці! Ви добре засвоїли, як треба берегти своє здоров’я! А тепер повернемось до нашого Колобка.
    - Бачите, як добре, що дід з бабою познайомили Колобка з дорожніми знаками. От і лишився він цілим, та ще й Зайчика врятував від Вовка, Ведмедика доправив у лікарню, Лисичку нагодував у їдальні.

    - Давайте ще раз поглянемо на ці чудодійні дорожні знаки і добре їх запам’ятаємо: «Пункт харчування». «В’їзд заборонено», «Пішохідний перехід», «Медпункт», «Підземний пішохідний перехід», «Зебра».

    - Діти, чи вважаєте ви, що ці знаки потрібні і корисні? Тож будемо завжди дотримуватись правил дорожнього руху і з нами ніколи не буде біди!

    Атрибути:
    - ляльки бі-ба-бо:дід. Баба, Колобок, Лисичка, Зайчик, Вовк, Ведмідь;
    - набір дорожніх знаків;
    - лялька Лікар Айболить;
    - кружечки зеленого, жовтого, червоного кольору;
    - 2 машини, 4 кеглі.

  10. Следующий пользователь сказал cпасибо Наташа53 за это полезное сообщение:

    poi2 (08.01.2019)

  11. #36
    Местный
    Регистрация
    09.11.2009
    Сообщений
    109
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    21
    Поблагодарил в

    16 сообщениях

    По умолчанию

    « Казкова пригода в автомобільному містечку »

    В одному, великому, гарному місті, на великій зеленій вулиці стояв чарівний будиночок. На ньому яскравими буквами було написано «ГАРАЖ ».
    - А чому цей будинок був чарівним?
    -А тому, що в ньому жили незвичайні мешканці – машини.
    Вони були жовті , сині, зелені, червоні, білі, фіолетові, сріблясті – від їх різних кольорів у гаражі було весело і яскраво. І у кожної машини був гарний настрій.
    Машини були великі і маленькі, легкові і вантажні; одні возили людей,
    Інші возили вантажі. А ще були машини спеціального призначення: міліцейська, швидка допомога і пожежна.
    Машини у гаражі нагадували діток у дитячому садку. У кожної було своє ім’я, своє місце, де вона відпочивала, харчувалася, лікувалася, причепурювалася.
    І як у діток у дитячому садку був вихователь, в гаражі у машин був
    Майстер-Чарівник. Коли Майстер-Чарівник уперше прийшов до гаража він почав знайомитися з машинами. А оскільки Майстер дуже любив музику, то запропонував машинам проспівати про себе пісеньки. Машини погодилися і влаштували для Майстра невеличкий концерт.
    Першою почав свою пісеньку легковичок-таксі:

    Я – маленький легковик.
    Я швидкий і дуже спритний.
    Лінуватись я не звик,
    Працьовитий і привітний.
    Як таксі працюю я
    І вночі, і вдень, і вранці.
    Пасажирів тут щодня
    Я чекаю на стоянці.
    За ним виїхали наперед дві маленькі родинні легковушки:
    Легковушка я мала, я люблю свою родину.
    Я у справах скрізь була, куди треба, всіх підкину.
    З вітерцем я довезу всіх: куди, хто поспішає.
    І у спеку, і в грозу я в дорогу вирушаю.
    Легковушки стали на своє місце, а наперед виїхав великий автобус і заспівав:

    Мчить автобус – трудівник,
    До маршруту свого звик.
    З ранку до самої ночі
    Возить він людей охоче.
    До цирку, дитсадка, до школи,
    Ніхто не спізниться ніколи.
    А Майстер-Чарівник продовжив:
    Якщо завчасно на зупинку підійти,
    Автобус може вчасно вас до місця довезти.
    Раптом наперед виїхали швидка допомога, міліцейська і пожежна машини.
    А ми машини особливі.
    Потужні ми, швидкі й кмітливі.
    По телефону треба нас негайно викликати,
    І ми мчимося швидко вас від лиха рятувати.
    І вони по черзі почали піснями представляти себе Майстрові:
    А я - швидка допомога,
    Звільніть мені дорогу.
    В лікарню хворих я везу ,
    В мороз і в спеку, і в грозу.
    Нікого не боюся, в дорозі не барюся,
    Я завжди поспішаю, допомагати маю.

    А я – міліцейська машина,
    мигаю вам всім оком синім.
    Сирена моя така голосна,
    захистити від злодіїв може вона,
    Захистити всіх з може вона.

    А я – машина пожежна,
    червона, швидка і потужна.
    Сирена звільнить мені швидко дорогу,
    Щоб вчасно надати могла допомогу:
    Вогонь загасити, пожежу спинити,
    Будинки й людей від вогню захистити.

    Майстер-Чарівник із задоволенням вислухав усіх.
    Він дуже любив свої машини, піклувався про них. Кожен ранок починався в гаражі однаково. Майстер-Чарівник обходив в гаражі всіх його мешканців, вмивав їх, заправляв бензином, змащував запчастини машинним маслом, лікував хворих, тобто лагодив, ремонтував і проводжав їх на роботу в місто. А увечері зустрічав після робочого дня.
    Одного разу Майстер-Чарівник захворів і не прийшов до гаража. Машини сполохалися: як же тепер вони будуть працювати в місті, хто їх підготує до роботи.
    Машини спробували самі заправитися паливом. Але зчинився страшний галас. Маленькі машини не знали де, в яких каністрах знаходився їх улюблений бензин і схопили великі каністри з дизельним паливом для великих автобусів і маршруток. Автобуси і маршрутки не стерпіли цього і почали відбирати у малих машин своє паливо. Як же вони галасували! І мабуть вони кричали б до вечора, якби в гаражі не залунав телефонний дзвоник. Машини припинили галас, і швидка допомога зняла трубку:
    - Аллоо!…Гараж!
    У трубці почувся голос Майстра-Чарівника:
    - Добрий ранок, мої любі! Як ваші справи?
    Машини, перебиваючи одне одного, почали розповідати йому , як вони пересварилися при спробі заправитися паливом.
    - Не сваріться, мої любі, а запам’ятайте: легкові автомобілі заправляються бензином. Він знаходиться в маленьких каністрах. А автобуси і маршрутки заправляються дизельним паливом. Воно знаходиться в великих каністрах. Зрозуміли? Тепер спокійно візьміть у шафі каністри з паливом і розподіліть все так, як я сказав.
    Машини швидко виконали вказівку Майстра – Чарівника і всі гарненько заправилися. Заправлені машини стали виїжджати з гаража, і знову зчинилася бійка і галас.Ніхто не хотів пропускати іншого.
    -Я маленька, і ви повинні мене пропустити, - кричала маленька легко - вушка.
    - А я великий, і ви повинні мене поважати, мені треба людей розвести до роботи,- кричав чимдуж автобус.

    - А я важкий, зараз усіх вас передавлю на брухт, - суворо прогарчав Каток для укладання асфальту.
    - А я дуже важлива, – завивала сиреною швидка допомога.
    - А ми дуже поспішаємо,- приєдналися до неї міліцейська і пожежна машини.
    Всі вони збилися в купу і кричали, кричали…,але зрушити з місця не могли.
    Їх галас почув Міліціонер-регулювальник.
    - Чого ви розкричалися? Хіба так можна? Спочатку випускаємо з гаража швидку допомогу, пожежну машину і міліцейську. Їх не можна затримувати, бо від цього можуть постраждати люди.

    Потім Міліціонер – регулювальник випустив з гаража усіх по черзі і доручив Світлофорові керувати їх рухом на дорозі.
    Виїхали машини на дорогу, а там стоїть високий і стрункий Світлофор, і весело мигаючи своїми вічками співає :
    Я світлофор - дорожній чарівник,
    Я на дорозі для машин надійний керівник.
    Три мої вічка чарівні
    Керують рухом день при дні.
    « Казкова пригода в автомобільному містечку »

    В одному, великому, гарному місті, на великій зеленій вулиці стояв чарівний будиночок. На ньому яскравими буквами було написано «ГАРАЖ ».
    - А чому цей будинок був чарівним?
    -А тому, що в ньому жили незвичайні мешканці – машини.
    Вони були жовті , сині, зелені, червоні, білі, фіолетові, сріблясті – від їх різних кольорів у гаражі було весело і яскраво. І у кожної машини був гарний настрій.
    Машини були великі і маленькі, легкові і вантажні; одні возили людей,
    Інші возили вантажі. А ще були машини спеціального призначення: міліцейська, швидка допомога і пожежна.
    Машини у гаражі нагадували діток у дитячому садку. У кожної було своє ім’я, своє місце, де вона відпочивала, харчувалася, лікувалася, причепурювалася.
    І як у діток у дитячому садку був вихователь, в гаражі у машин був
    Майстер-Чарівник. Коли Майстер-Чарівник уперше прийшов до гаража він почав знайомитися з машинами. А оскільки Майстер дуже любив музику, то запропонував машинам проспівати про себе пісеньки. Машини погодилися і влаштували для Майстра невеличкий концерт.
    Першою почав свою пісеньку легковичок-таксі:

    Я – маленький легковик.
    Я швидкий і дуже спритний.
    Лінуватись я не звик,
    Працьовитий і привітний.
    Як таксі працюю я
    І вночі, і вдень, і вранці.
    Пасажирів тут щодня
    Я чекаю на стоянці.
    За ним виїхали наперед дві маленькі родинні легковушки:
    Легковушка я мала, я люблю свою родину.
    Я у справах скрізь була, куди треба, всіх підкину.
    З вітерцем я довезу всіх: куди, хто поспішає.
    І у спеку, і в грозу я в дорогу вирушаю.
    Легковушки стали на своє місце, а наперед виїхав великий автобус і заспівав:

    Мчить автобус – трудівник,
    До маршруту свого звик.
    З ранку до самої ночі
    Возить він людей охоче.
    До цирку, дитсадка, до школи,
    Ніхто не спізниться ніколи.
    А Майстер-Чарівник продовжив:
    Якщо завчасно на зупинку підійти,
    Автобус може вчасно вас до місця довезти.
    Раптом наперед виїхали швидка допомога, міліцейська і пожежна машини.
    А ми машини особливі.
    Потужні ми, швидкі й кмітливі.
    По телефону треба нас негайно викликати,
    І ми мчимося швидко вас від лиха рятувати.
    І вони по черзі почали піснями представляти себе Майстрові:
    А я - швидка допомога,
    Звільніть мені дорогу.
    В лікарню хворих я везу ,
    В мороз і в спеку, і в грозу.
    Нікого не боюся, в дорозі не барюся,
    Я завжди поспішаю, допомагати маю.

    А я – міліцейська машина,
    мигаю вам всім оком синім.
    Сирена моя така голосна,
    захистити від злодіїв може вона,
    Захистити всіх з може вона.

    А я – машина пожежна,
    червона, швидка і потужна.
    Сирена звільнить мені швидко дорогу,
    Щоб вчасно надати могла допомогу:
    Вогонь загасити, пожежу спинити,
    Будинки й людей від вогню захистити.

    Майстер-Чарівник із задоволенням вислухав усіх.
    Він дуже любив свої машини, піклувався про них. Кожен ранок починався в гаражі однаково. Майстер-Чарівник обходив в гаражі всіх його мешканців, вмивав їх, заправляв бензином, змащував запчастини машинним маслом, лікував хворих, тобто лагодив, ремонтував і проводжав їх на роботу в місто. А увечері зустрічав після робочого дня.
    Одного разу Майстер-Чарівник захворів і не прийшов до гаража. Машини сполохалися: як же тепер вони будуть працювати в місті, хто їх підготує до роботи.
    Машини спробували самі заправитися паливом. Але зчинився страшний галас. Маленькі машини не знали де, в яких каністрах знаходився їх улюблений бензин і схопили великі каністри з дизельним паливом для великих автобусів і маршруток. Автобуси і маршрутки не стерпіли цього і почали відбирати у малих машин своє паливо. Як же вони галасували! І мабуть вони кричали б до вечора, якби в гаражі не залунав телефонний дзвоник. Машини припинили галас, і швидка допомога зняла трубку:
    - Аллоо!…Гараж!
    У трубці почувся голос Майстра-Чарівника:
    - Добрий ранок, мої любі! Як ваші справи?
    Машини, перебиваючи одне одного, почали розповідати йому , як вони пересварилися при спробі заправитися паливом.
    - Не сваріться, мої любі, а запам’ятайте: легкові автомобілі заправляються бензином. Він знаходиться в маленьких каністрах. А автобуси і маршрутки заправляються дизельним паливом. Воно знаходиться в великих каністрах. Зрозуміли? Тепер спокійно візьміть у шафі каністри з паливом і розподіліть все так, як я сказав.
    Машини швидко виконали вказівку Майстра – Чарівника і всі гарненько заправилися. Заправлені машини стали виїжджати з гаража, і знову зчинилася бійка і галас.Ніхто не хотів пропускати іншого.
    -Я маленька, і ви повинні мене пропустити, - кричала маленька легко - вушка.
    - А я великий, і ви повинні мене поважати, мені треба людей розвести до роботи,- кричав чимдуж автобус.

    - А я важкий, зараз усіх вас передавлю на брухт, - суворо прогарчав Каток для укладання асфальту.
    - А я дуже важлива, – завивала сиреною швидка допомога.
    - А ми дуже поспішаємо,- приєдналися до неї міліцейська і пожежна машини.
    Всі вони збилися в купу і кричали, кричали…,але зрушити з місця не могли.
    Їх галас почув Міліціонер-регулювальник.
    - Чого ви розкричалися? Хіба так можна? Спочатку випускаємо з гаража швидку допомогу, пожежну машину і міліцейську. Їх не можна затримувати, бо від цього можуть постраждати люди.

    Потім Міліціонер – регулювальник випустив з гаража усіх по черзі і доручив Світлофорові керувати їх рухом на дорозі.
    Виїхали машини на дорогу, а там стоїть високий і стрункий Світлофор, і весело мигаючи своїми вічками співає :
    Я світлофор - дорожній чарівник,
    Я на дорозі для машин надійний керівник.
    Три мої вічка чарівні
    Керують рухом день при дні.

  12. Следующий пользователь сказал cпасибо Наташа53 за это полезное сообщение:

    mamylia (21.06.2019)

  13. #37
    Местный
    Регистрация
    09.11.2009
    Сообщений
    109
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    21
    Поблагодарил в

    16 сообщениях

    По умолчанию

    Зелений колір – шлях відкритий,
    Ти їдь вперед і не барись.
    Червоний колір – шлях закритий,
    Рух припини і зупинись.
    Як жовте вічко Світлофор засвітить,
    Приготуватись мають і дорослі й діти.

    Всі машини добре знали, що означають кольори Світлофора, тому по дорозі рухалися правильно.
    Їдучи по дорозі, машини зустрічали безліч різних дорожніх знаків, і кожен знак був їм знайомий, бо майстер – Чарівник не раз розповідав їм про них.
    Пропрацювавши цілий день, машини повернулися в гараж додому. Кожна зайняла своє місце. В Гаражі стало тихо-тихо, натруджені за день машини відпочивали і чекали свого Майстра-Чарівника, який вранці їх огляне, причепурить, відремонтує і проводить в дорогу.




    Розвага по правилам дорожнього руху «Казкова пригода в чарівному містечку».

    Діти заходять до зали і сідають на стільчики . Звучить весела музика.
    Вед: Діти. Сьогодні ми зібралися для того, щоб поговорити про правила
    дорожнього руху.
    Пісня « Про правила дорожнього руху »муз.Н.Рубальської.

    Звучить музичний фрагмент №1
    Вед: В одному, великому, гарному місті, на великій зеленій вулиці стояв чарівний будиночок. На ньому яскравими буквами було написано «ГАРАЖ ».
    - А чому цей будинок був чарівним?
    - А тому, що в ньому жили незвичайні мешканці – машини.

    Звучить фрагмент №1 – машини виїжджають із гаража, стають в шеренгу перед гаражем.

    Вед: Вони були жовті, сині, зелені, червоні, білі, фіолетові, сріблясті – від їх
    різних кольорів у гаражі було весело і яскраво. І у кожної машини був гарний настрій.
    Звучить фрагмент №2 – машини танцюють.

    Вед: Машини були великі і маленькі, легкові і вантажні; одні возили людей, інші возили вантажі . Давайте ближче познайомимось з машинами.
    Ось маленький легковичок – таксі.

    Наперед виходить легкова машина - таксі / співає /

    Я маленький легковик, я швидкий і дуже спритний.
    Лінуватись я не звик, працьовитий і привітний.
    Як таксі працюю я і вночі, і вдень, і вранці.
    Пасажирів тут щодня я чекаю на стоянці.

    Вед: А ось легковушки, які належать родинам.

    Наперед виходять легковушки і співають:

    Легковушка я мала, я люблю свою родину.
    Я у справах скрізь була, куди треба, всіх підкину.
    З вітерцем я довезу всіх: куди, хто поспішає.
    І у спеку, і в грозу я в дорогу вирушаю.
    Вед: А ось великий автобус, він перевозить пасажирів по маршруту.

    Наперед виходить автобус і співає:
    Мчить автобус – трудівник, до маршруту свого звик.
    З ранку до самої ночі возить він людей охоче.
    До цирку, дитсадка, до школи, ніхто не спізниться ніколи.
    Якщо завчасно до зупинки підійти,
    Автобус може вчасно вас до місця довезти.

    Вед: А ось машини особливі,
    Потужні вони, швидкі і кмітливі.
    По телефону треба їх негайно викликати,
    І їдуть вони швидко вас від лиха рятувати.

    Наперед виходить швидка допомога і співає:.
    А я - швидка допомога,звільніть мені дорогу.
    В лікарню хворих я везу , в мороз і в спеку, і в грозу.
    Нікого не боюся, в дорозі не барюся,
    Я завжди поспішаю, допомагати маю.

    По черзі виходять наперед міліцейська і пожежна машини: / співають/
    А я – міліцейська машина, мигаю вам всім оком синім.
    Сирена моя така голосна, захистити від злодіїв може вона,
    Захистити всіх зможе вона.

    А я – машина пожежна- червона, швидка і потужна.
    Сирена звільнить мені швидко дорогу,
    Щоб вчасно надати могла допомогу:
    Вогонь загасити, пожежу спинити,
    Будинки й людей від вогню захистити.

    Вед: Машини у гаражі нагадували діток у дитячому садку. У кожної було
    своє ім’я, своє місце, де вона відпочивала, харчувалася, лікувалася,
    причепурювалася. І як у діток у дитячому садку був вихователь, в гаражі у машин був Майстер-Чарівник.

    Під музику фрагменту №3 наперед виходить Майстер – Чарівник ./вихователь/.

    Вед: Він дуже любив свої машини, піклувався про них. Кожен ранок починався в гаражі однаково. / Майстер-Чарівник виконує дії, про які розповідає ведуча під музику фрагменту №3,4/.Майстер-Чарівник обходив в гаражі всі машини, вмивав їх, заправляв бензином, змащував запчастини машинним маслом, лікував хворих, тобто лагодив, ремонтував і проводжав їх на роботу у місто. А увечері зустрічав після робочого дня.
    Майстер виходить із зали.
    Вед: Одного разу Майстер-Чарівник захворів і не прийшов до гаража.
    Машини сполохалися :
    Легковушки : Як же тепер ми будемо працювати в місті?
    Автобус і спецмашини : Хто нас тепер підготує до роботи?
    Вед: Машини спробували самі заправитися паливом. Але зчинився страшний галас.
    Звучить фрагмент №4 .Машини біжать і хапають каністри.
    Вед: Маленькі машини не знали де, в яких каністрах знаходився їх улюблений бензин і схопили великі каністри з дизельним паливом для великих автобусів і маршруток. Автобуси і маршрутки не стерпіли цього і почали відбирати у малих машин своє паливо. Як же вони галасували !
    Легковушки : Де мій бензин? Віддайте мені мій улюблений бензинчик!
    Маршрутки: Це не ваш бензин, це наше дизельне паливо!
    Вед: Діти, давайте, допоможемо машинам заправитися. Треба кожній машині заправити її улюблене паливо: маленьким машинам – маленькі каністри, великим – великі , і ще колір машини і каністри повинен бути однаковим.
    Гра « Заправимо машини ».
    Вед: Заправившись, кожна машина хотіла виїхати із гаража. Але у них нічого не вийшло. Вони були зламані і їх треба було відремонтувати. У кожної машини свої інструменти і свої запчастини – у маленьких машин маленькі інструменти, у великих – великі. І колір інструментів повинен бути таким же, як колір машин. Давайте запросимо двох майстрів, щоб допомогли відремонтувати машини. /визиває дітей/. Із загальної купи інструментів і запчастин треба вибрати відповідні для кожної машини інструменти / за кольором і розміром/.
    Гра « Відремонтуємо машини ».
    Вед: Відремонтовані машини стали виїжджати із гаража. І знову зчинилася бійка і галас. Ніхто не хотів пропускати іншого.
    Легковушка: Я маленька, і ви повинні мене пропустити.
    Автобус: А я великий, і ви повинні мене поважати, мені треба людей
    розвести до роботи.
    Швидка допомога: Я дуже важлива . У-у-у! Мене хворі чекають!
    Пожежна і міліція: А ми дуже поспішаємо, бо може статися лихо.
    Вед: Всі вони збилися в купу і кричали, кричали…Але зрушити з місця не могли.
    Вед : Їх галас почув Міліціонер-регулювальник.
    Під музику заходить міліціонер-регулювальник:
    Міліц.-регулювальник:Чого ви розкричалися? Хіба так можна? Спочатку
    випускаємо із гаража швидку допомогу, пожежну машину і міліцейську. Їх не можна затримувати, бо від цього можуть постраждати люди.
    Вед: / звертається до дітей / А чому ?( Діти відповідають)
    Міл.- регулювальник: А тепер виїжджає автобус, бо він повинен вчаснодовезти людей до роботи , дітей до дитсадочків, до школи.А тепер легковушки. В добрий час! Щасливого вам повернення. А я на дорозі поставлю Світлофор, щоб керувати рухом машин. / бере Світлофор і ставить йог на дорозі /. Будь уважним, пильнуй і не допусти аварії.
    М.-регулювальник виходить із зали.
    Машини їдуть, а Світлофор співає пісеньку:
    Я світлофор - дорожній чарівник,
    Я на дорозі для машин надійний керівник.
    Три мої вічка чарівні керують рухом день при дні.
    Зелений колір – шлях відкритий, ти їдь вперед і не барись.
    Червоний колір – шлях закритий, рух припини і зупинись.
    Як жовте вічко Світлофор засвітить,
    Приготуватись мають і дорослі й діти. / 2р.

    Вед : Діти, зараз ми з вами пограємо в гру « Світлофор ».Коли світлофор засвітить зелене вічко ви будете тупати ніжками на місці, коли засвітить жовте вічко – плескати в долоні, а коли червоне вічко – зупинитесь,тримаючи руки на поясі.
    Під час гри Світлофора з дітьми машини також рухаються по дорозі.
    Гра « Світлофор ».
    Світлофор : Молодці, діти, ви добре засвоїли кольори світлофора.
    А чи знаєте ви про мене пісеньку ? / Так /.
    Тож заспівайте, а я із задоволенням послухаю.
    Пісня « Світлофор » муз. А.Філіпенко.

    Вед : Їдучи по дорозі машини зустрічали безліч різних дорожніх знаків.
    Кожен знак був їм знайомим, бо Майстер-Чарівник не раз розповідав
    їм про них. А ви дітки, знаєте, про що повідомляють нам ці знаки? Вед : Тож давайте перевіримо!
    Гра « Відгадай дорожній знак ».

    Вед: Пропрацювавши цілий день, машини повернулися в гараж додому.
    Кожна зайняла своє місце. В Гаражі стало тихо-тихо, натруджені за день машини відпочивали і чекали свого Майстра-Чарівника, який вранці їх огляне, причепурить, відремонтує і проводить в дорогу.

  14. Следующий пользователь сказал cпасибо Наташа53 за это полезное сообщение:

    Рудометова (11.06.2020)

  15. #38
    Местный
    Регистрация
    09.11.2009
    Сообщений
    109
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    21
    Поблагодарил в

    16 сообщениях

    По умолчанию

    Продовження№3
    Атрибути :
    Гараж.
    Макети машин : 3 легковушки, автобус, швидка допомога, міліція, пожежна машина, Світлофор.
    Макети каністр: великі і маленькі / різнокольорові/
    Макети інструментів і запчастин / ключі і гайки/ : великі і маленькі / різнокольорові.
    Дорожні знаки.
    Три вічка світлофора.
    Одяг міліціонера – регулювальника.
    Одяг Майстра – Чарівника.
    Настінні картини про правила дорожнього руху (1м х 1м).
    Фото оформления постараюсь выложить чуть позже.Нужно научиться.Пробовала,но....
    Ещё один сценарий на ту же тему.
    Казочка про маленького Опелька

    У нашому чарівному гаражі жила дуже цікава автомобільна сімейка : тато – «Джип» – дуже сильний, великий, чорного кольору. Він міг їздити по розбитих дорогах. У нього було дуже потужне серце – двигун, тому його ще називали позашляховиком. Матуся – «Мерседес» - була струнка, елегантна,рожевого кольору. Її двигун був менш потужним, ніж у тата, але теж дуже сильним.
    Тато і мама дуже любили свого синочка « Опелька ». Він був ніжний, маленький і дуже швидкий. Батьки намагалися добре виховувати свого синочка, кожен день пояснюючи йому правила дорожнього руху. Вони хотіли, щоб Опельок поважав сусідів по дорозі – машини, які їхали поряд з ним, попереду і позаду нього; і пішоходів, які рухалися по тротуару.

    Але Опельок нічого не хотів слухати. Він щоразу заважав машинам працювати, коли встромляв свого гостренького носика то в правий, то в лівий ряд без великих роздумів: чи правильно він робить чи ні?
    А з пішоходами було ще гірше. Вони йшли по тротуару, нічого не підозрюючи, бо тротуар це дорога для пішоходів. Аж ось маленький Опельок, якому дуже хотілося пожартувати, стрімко влітав на тротуар. Пішоходи цього не чекали і з переляку розбігалися в різні сторони. Опелькові було дужевесело! Він сміявся , заливався, ледь не перевертався до гори колесами.
    Побачив його витівки міліціонер із служби ДАЇ, взяв його за бампер і привів до батьків в гараж, наклав на батьків великий штраф і наказав, щоб вчили свого неслухняного жартівника правильно поводити себе на дорозі.
    Татові не сподобалася поведінка сина .Він насупив « брови – двірники» та як загарчить на сина своїм могутнім рокотом :
    - Як ти можеш, малий негіднику , так поводитися з сусідами – по дорозі? Може вони тебе ображали, сміючись над тобою?...
    - Ні…, - похнюпився Опельок.
    - Може вони лізли тобі під колеса, заважаючи рухатися по дорозі ?
    - Ні.., - ще більше похнюпився Опельок.
    - А може вони влаштували ігри на проїжджій частині дороги і утворили аварію ? – Тато все більш розлючувався і його мотор гарчав все сильніше.
    - Ні.., - ледь чутно відповів Опельок, дуже низько нахиливши голову. – Пішоходи йшли по тротуару , нікого не зачіпали, а дорогу переходили тільки , коли зупинялися усі машини.
    Тату, тільки я не можу зрозуміти, як це всі машини можуть зупинитися разом, ними ж ніхто не керує. І пішоходи переходили вулицю всі разом, в одному місці. Як вони здогадалися, коли можна йти, а коли зупинитися, і де переходити вулицю?
    - Ой, який же ти неуважний, сину, - втрутилася в розмову мама. – Адже наш Майстер – Чарівник неодноразово пояснював нам правила дорожнього руху. А ти весь час крутився, і не слухав його, от і попав у халепу.
    - Матусю, татусю, я більше ніколи не буду так поводитись, запам’ятаю всі правила дорожнього руху і ніколи не буду заважати сусідам по дорозі.
    - Добре, - задоволено відповів тато, і його двигун загуркотів тихіше, - слухай і запам’ятовуй.
    Наш Майстер – Чарівник поставив на дорозі своїх головних помічників – світлофорів. Вони керують рухом машин завдяки трьом своїм вічкам: червоне світло – наказує всім зупинитися, жовте – приготуватися до руху, а зелене – дозволяє рухатися далі. Уважно слідкуючи за цими сигналами , ти ніколи не помилишся. Запам’ятав?
    - Так, тату, добре запам’ятав. Я тепер буду завжди слідкувати за сигналами світлофора. А як пішоходи дізнаються, де можна переходити вулицю ? – спитав у тата Опельок.
    - Для пішоходів є спеціально відведені місця для переходу дороги – це пішохідні переходи. Вони бувають наземні – це білі смуги, намальовані на асфальті, і підземні – найбільш безпечні, бо в них ніколи не буває машин, - докладно відповів тато.
    - Тату, а якщо я зголоднію, тобто у мене закінчиться бензин і машинне масло, де я можу заправитися ?
    - Ой, сину це дуже легко. Вздовж всієї дороги стоїть багато запра- вочних станцій, де ти можеш підживитися, причепуритися. Про них повідомляють знаки « Заправка », розташовані на дорозі.
    - А якщо зголодніють мої пасажири?
    - То знак « Їдальня » повідомить їм, де вони можуть смачно поїсти.
    - А якщо ми захворіємо ?
    - Якщо захворієш ти, тобто поламаєшся , то знак повідомить тебе про станцію технічного обслуговування . А якщо захворіють твої пасажири, то знак « лікарня » вкаже тобі куди їх відвезти.
    - Ой, як цікаво, тату! То виходить, що на дорозі я можу дізнатися про все – все, що мені потрібно, якщо запам’ятаю всі знаки?

    -Так, синку! – задоволено відповів « Джип ». – Їх і створили для того, щоб вони допомагали всім: і водіям, і пасажирам, і пішоходам почуватися впевнено і безпечно на дорозі.
    Від того дня маленький Опельок ніколи не пропускав уроків Майстра – Чарівника, уважно слухав і запам’ятовував всі правила дорожнього руху.
    Він підріс, змужнів, порозумнішав і став великим і поважним Опелем.

  16. #39
    Местный
    Регистрация
    09.11.2009
    Сообщений
    109
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    21
    Поблагодарил в

    16 сообщениях

    По умолчанию

    Казочка про Михайлика і маленького Світлофорчика.
    У великому іграшковому магазині жив-поживав іграшковий, маленький Світлофорчик. І була у нього мрія, щоб його подарували якому -небудь хлопчику.
    Цей магазин часто навідував хлопчик Михайлик із своїми рідними, які купували йому подарунки – багато різних машинок : і маленьких легковичків, і великих вантажних машин, і автобусів для перевозки пасажирів. Бабуся подарувала йому швидку допомогу, дідусь – пожежну машину, тітонька Тетяна подарувала міліцейську машину, а дядечко Сашко - великий грейдер для прибирання вулиць від снігу.
    Так у Михайлика назбирався цілий автопарк. І все було б добре, якби Михайлик знав правила дорожнього руху. Але він їх не знав. І коли грався машинами, вони часто потрапляли в аварії. Легковичок летів на великій швидкості і з усієї сили врізався в автобус. Автобус перевертався, люди-іграшки швидко випадали з нього. Швидка допомога забирала поранених, але довезти їх до лікарні не могла, тому що головний водій Михайлик не знав, що швидку допомогу повинна пропустити кожна машина, щоб хворі та поранені люди якомога швидше одержали медичну допомогу.
    В Михайликових іграх машини і машинки щоразу наштовхувались одна на одну: билися фари, лобове скло, відлітали колеса.
    Скільки разів мама казала:
    - Михайлику, ну що ти робиш? Навіщо ти так нівечиш машини ? Тобі ж їх подарували твої рідні, бо дуже тебе люблять, а ти не бережеш їхні подарунки. Подивись, вони всі у тебе скалічені, у них на фарах навіть сльозинки блищать.
    - Ні, матусю, то не сльозинки, то крапельки дощу. Машини зіткнулися, бо дорога після дощу мокра і слизька, а швидкість же у них он яка велика…
    Тато спостерігав за синовими іграми, послухав його відповіді та й каже :
    - Ой, синку , мабуть то не дощ і не мокра дорога винуваті в тому, що ти не бережеш іграшки.
    - А що ж ? – здивовано спитав Михайлик.
    - А це, мабуть, те, що ти зовсім не знаєш правил дорожнього руху.
    - А що, тату, хіба є такі правила ? – ще більше здивувався Михайлик. - хіба машини їздять не так, як їм забажається?
    - Ні, синку, на дорозі діють чіткі правила. Кожна машина повинна їх дотримуватись. Тоді не буде жодних аварій.
    - Тату, навчи мене цим правилам, - попросив Михайлик.
    - Добре, синку, я подарую тобі маленького друга, який і навчить тебе.
    Наступного дня тато з Михайликом пішли до магазину , і тато купив синові маленького іграшкового Світлофорчика.
    Прийшли вони додому. Михайлик розкрив коробку, дістав Світлофорчика і поставив його на столі.
    - Привіт, ти хто ? – спитав Михайлик.
    - Я – Світлофорчик – твій новий друг, - відповів Світлофорчик.
    - Ой, який ти гарний – такий стрункий та високий! А чому ти такий високий?
    - А тому, що мене повинна бачити кожна машина на дорозі: і велика, і маленька.
    - А чому у тебе три вічка ? І чому вони різних кольорів?
    - А це для того, щоб на дорозі був порядок. Щоб кожен знав, що йому робити.
    - А як це ? Розкажи мені, -по прохав Михайлик.
    - Авжеж, розкажу. Треба, щоб і на твоїй дорозі завжди був порядок. Слухай мене уважно і запам’ятовуй :
    Зелений колір – шлях відкрито,
    Ти їдь вперед і не барись !

    Червоний колір – шлях закрито,
    Рух припини і зупинись!

    Як жовте вічко Світлофор засвітить,
    Приготуватись мають і дорослі й діти!

    - Що, оце і все ? Так просто ? – здивувався Михайлик.
    - Так, зрозуміти це дуже просто, виконувати це складніше. Треба бути дуже уважним на дорозі і не пропустити мої сигнали.
    - Добре, - сказав Михайлик, - це я зрозумів, а як же бути з такими машинами, як швидка допомога, міліція, пожежна машина, адже вони не можуть стояти і чекати разом з усіма, бо може статися лихо: пожежа догорить, хворому не нададуть допомогу, міліція не схопить злочинця. Як же бути з ними, Світлофорчику ?
    - Тут все також дуже просто, - відповів Світлофорчик.- Якщо швидка допомога, пожежна машина або міліцейська поспішають, вони включають сирену. Вона така гучна, що її чути всім навкруги, і всі машини їх пропускають. Таким спеціальним машинам дозволено рухатися навіть на червоне світло світлофора.
    - Світлофорчику, я зрозумів, як повинні поводитись машини на дорозі. А як же бути людям, які хочуть перейти дорогу? Вони ж не вміють літати.
    - А їм і не треба літати. Для пішоходів створено пішохідні переходи: наземний і підземний. Наземний – це широкі, білі смужки, намальовані на асфальті. По ним пішоходи переходять дорогу. А підземний – під землею, під дорогою. Якщо будеш ними користуватись, ніколи не потрапиш під машину.. Ну що, запам’ятав правила?
    Михайлик подумав, пригадав усе,що розповідав йому Світлофорчик і каже:
    - Запам’ятав! Давай гратися.
    Так цікаво гралися Михайлик із Світлофорчиком ! У них на дорозі не сталося жодної аварії. Всі машини були цілі, а всі пішоходи – живі.
    Ввечері, коли Михайлик вже збирався лягати у ліжечко, тато його спитав:
    - Ну що, потоваришував ти із Світлофорчиком ?
    - Так !
    - У нашого Світлофорчика є тато-великий Світлофор. Завтра я тебе із ним познайомлю. Він працює на дорозі на вулиці і там слідкує за порядком.
    - Добре, тату. На добраніч, - сказав Михайлик, закрив очі і заснув.
    Вночі йому снилося, що він разом із Світлофорчиком керує дорожнім рухом.
    І у них на дорозі був повний порядок.

  17. 2 пользователей поблагодарили Наташа53 за это полезное сообщение:

    mamylia (21.06.2019), Рудометова (11.06.2020)

  18. #40
    Местный
    Регистрация
    09.11.2009
    Сообщений
    109
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    21
    Поблагодарил в

    16 сообщениях

    По умолчанию

    «У лісі , в полі ти гуляй, про безпеку пам’ятай”.
    У залі розташовуються декорації гарної лісової галявинки.Вихователь запрошує дітей до лісу.
    Вед: Любі діти, я запрошую вас на прогулянку до лісу.
    Звучить фонограма співу пташок під фортепіанну музику. Діти заходять до зали і сідають на стільчики.
    Вед: Діти,а чи хотіли б ви тут відпочити? (відповіді дітей) Так, ця галявинка дуже красива. На ній живуть різні комашки, ростуть гриби. квіточки, дерева, ялинка, пишні кущі, і дуже гарно співають пташки.
    Яка краса! Давайте заспіваємо гарну пісеньку.
    Пісня «Соловейко» (співають діти середньої групи)
    Пісня «Тьохкай ,тьохкай, соловейку»(співають діти старшої групи).
    Чується тихенький плач.На ширмі лялькового театру з’являється Їжачок.
    Їжачок (стурбовано): Добрий день, діти!Як добре, що я вас зустрів. Ви ось тут милуєтеся гарною галявинкою, відпочиваєте.А моя галявинка, на якій я живу, захворіла. Була вона гарна та гожа, а тепер на себе не схожа. Погляньте!
    Ведуча виносить макет «хворої галявинки».
    Трава на ній витоптана, сміття понакидано, квіточки зірвані, грибочки валяються на землі…Порятуйте, будь ласка мій дім.
    Вед: Діти, як ви гадаєте, хто винен у тому, що лісова галявинка захворіла? Давайте згадаємо правила поводження в лісовій зоні.
    • Кожен зелений листочок і кожна травинка виділяє в повітря кисень.Ним ми дихаємо і без нього немає життя. Не можна топтати і зривати даремно зелені насадження!
    • Ось лежать зірвані квіти. Найкрасивіша квітка та, що цвіте там, де зросла. Не губіть її.
    • А ось і гриби валяються. Що це за гриби, діти? (відповіді дітей).Гриби, які для людей є отруйними, для лісових мешканців – це ліки та харчі.Чим більше в лісі різних грибів, тим він затишніший. Тим краще і швидше ростуть дерева. Не можна знищувати неїстівні гриби.
    • А ще , будь ласка, не пускайте в ліс злих і галасливих людей, вони сполохали всіх мешканців лісу.
    Вед: Правду, дітки говорить їжачок. Не можна галасувати в лісі, не треба вмикати надто голосну музику, бо можна злякати пташок. Вони злетять з гнізда. А в гніздечку – яєчка, які вони висиджували, захолонуть, і з них ніколи не виведуться пташенята.
    Звучить фонограма пташиного співу. На ширмі лялькового театру з’являється пташка.
    Пташка: Цвірінь – цвірінь! Дітки, послухайте, як шумить ліс. Якщо ви помітите гніздечко, не чіпайте його, бо я побачу, що моє житло виявлене і покину його назавжди. Краще ви спостерігайте за гніздом непомітно, обережно і ви побачите багато цікавого.
    Вед: Діти, а ви помітили, що на нашій галявинці є барвисті метелики?Давайте послухаємо музику композитора Куперена «Метелики».
    Діти слухають «Метелики» Куперена.
    Вед: Метелики літають над квітами, вони самі схожі на «літаючі квіти» і нікому не завдають шкоди. Отже , метеликів не можна нищити. А чому на Їжачковій галявинці так мало квітів? Може вони тут погано ростуть?
    Їжачок: А це тому, що багато людей проходить і зривають їх цілими оберемками. А потрібно знати, що скромний, невеличкий букет всім говорить, що ви свідома,бережлива і добра людина.
    Вед: Ось подивіться: проліски, ромашки, дзвоники, кульбабка.
    Вибігають дівчата,одягнені в костюми квітів.
    Вед: Це перші весняні квіточки. Тільки – но зійде сніг, відразу ж вони тягнуться до сонечка, щоб швидше набратися сили і своєю усмішкою привітати світ з приходом весни.
    Танок квіточок.
    Вед: Як треба чинити, щоб квіточки не ображалися на нас?
    Діти: Треба їх берегти, не топтати. Не виривати з корінням, не наривати дуже великі букети.
    Їжачок: А ось зараз я покажу вам портрет моєї подруги – Сови. (показує ілюстрацію із зображенням Сови)
    Бідна вона, бідна! А знаєте, чому? Голос її, бачте, не подобається нікому. І очі у неї великі і булькасті! Та ще чомусь кажуть, що вона віщує лихо.
    А коли б не вона, дехто без хліба сидів би. Тож поміркуйте, слід її ображати чи ні?
    Вед: Цікаво, діти, як же Сова допомагає людям?
    Їжачок: А от так! Вона знищує польових гризунів,які псують зернові культури. Ось так із нашої розмови ви вже зрозуміли, що люди повинні оберігати природу, збагачувати її.
    На ширмі лялькового театру з’являється Жабка.
    Жабка: Ква – ква! Сама знаю, що я не красуня. Ну то й що? А деякі діти і навіть дорослі мене цураються, бояться. Ще й камінцями, буває, жбурляють. Навіщо? Не всім же бути гарними! А користь від мене, між іншим, велика!
    Вед: Діти. Ви знаєте, чим корисні жабки? Зосередьтеся. Поміркуйте!
    Діти відповідають.
    Жабка: Так! Я співаю гарні пісні перед дощем, поїдаю багато мух і комарів і ще багато чого.До побачення! Ква – ква!
    Пісня « Весняні котики», муз. О.Янушевич.
    Вед: Діти, а ось стоїть берізка. З нею пов’язана назва першого весняного місяця - Березня.А ще вона дарує дуже корисний для нашого здоров’я сік.Але за це їй доводиться , ой як, потерпати.Рі жуть її стовбур, шматують, роблять їй боляче.Люди не замислюються, що вона може загинути, стекти своєю кров’ю – соком і всохнути. А могла б чимало років приносити користь.
    Їжачок: Дітки, а тепер скажіть. Чим небезпечні для лісових мешканців купи сміття – консервні банки, целофанові торбинки, биті пляшки?
    Діти відповідають.
    Вед: Так, бруд і сміття шкідливі для нашого здоров’я, для звірят і рослин. Об розбиті пляшки, консервні банки звірі можуть поранитися. А багато з них і зовсім загине.
    Їжачок: А як целофанові торбинки шкодять природі! Пробував я колись під нею сховатись, та трохи не задихнувся. Вона ж не пропускає повітря, і під нею трава жовкне.
    Вед: А ще, діти, нагріте сонцем скло може стати причиною пожежі.Не говорячи про те, що хтось може залишити у лісі непотушений вогонь. Ніщо не губить все живе так швидко і безжалісно, як вогонь..Так, виходячи із лісу, прослідкуйте, щоб не залишилось навіть іскринки непогашеного вогню.
    Коли ми буваємо на природі, беремо із собою їжу. Після цього залишається багато сміття. Куди його дівати, щоб не плакав Їжачок?
    Відповіді дітей.
    Вед: Так, хай ваше місце відпочинку буде чистим, а рештки їжі залишіть пташкам на сухих гілках, звірям на пеньку, комахам на землі.
    Сміття треба закопати, або забрати із собою, а потім викинути в сміттєвий бак.
    Давайте вилікуємо галявинку.
    Ведуча викликає двох дітей, вони приводять до порядку Їжачкову галявинку.
    Їжачок: Ой, яка гарна моя галявинка. Чиста! Дякую вам. Діти,я сподіваюсь, що ви тепер завжди будете берегти природу і в лісі, і на лузі, і у вашому місті. До побачення!
    Вед: Хочу розповісти вам, як нещодавно мої знайомі першокласники ходили до лісу.Послухайте уважно їхню розповідь, а потім скажете, чи можна цих дітей вважати друзями природи? Якщо ні. То чому? Отож сідайте зручненько і слухайте.
    «Прогулянка до лісу»
    Ось і настала, нарешті, довгоочікувана весна. Все навкруги зазеленіло, з’явилися перші квіти. Сонечко світить ясніше, пташки співають голосніше і веселіше, бо вони повернулися до рідних домівок. Як хочеться чудової весняної пори побувати в лісі! Збиралися ми довго. Прихопили із собою все необхідне,навіть магнітофон.
    Прийшли на узлісся і зраділи: так гарно навкруги! Перегукуємся, музику гучну слухаємо, пташок передражнюємо. Дівчатка метнулися до квітів і нарвали цілі оберемки. Щоправда, коли поспішали додому, забули їх усі під деревом. А ми з хлопцями знайшли у кущах гніздо з крапчастими яєчками і принесли його усім показати. Кожен потримав малесеньке яєчко в руці.
    Раптом чуємо, щось у траві шелестить. Придивились , аж то справжнісінький їжачок. Впіймали його і почали забавлятися ним. Награлись, а потім у гущавину віднесли. Аж тут дівчатка як заверещать! То вони вужа побачили, тай настрахалися. Він саме виліз не пеньочок погрітися на сонечку. Та наші хлопці не з лякливих. Ухопили палицю і лупцювали, поки вужака не втік.
    А який мурашник ми побачили! Мурах там – сила силенна! Встромили туди паличку, а вони по ній лізуть та й лізуть. Але ми не довго біля мурашника були, бо таки добряче кусаються ці комахи.
    Потім розпалили отакенне вогнище! Картоплі напекли,консерви відкрили, і ще багато дечого їстівного у нас було. Годин із п’ять пробули у лісі, аж притомилися. Додому зібралися швидко, бо ніколи вже було прибирати за собою – нехай усе залишиться лісовим мешканцям. Поверталися з прогулянки в доброму настрої.

    Таку розповідь почула я від знайомих учнів, і мені стало так сумно і боляче. Як ви гадаєте, чи можна цих дітей назвати друзями природи? (Ні, не можна) То які правила поведінки в природному середовищі вони порушили?
    • Вмикали гучну музику.
    • Галасували, лякали пташок,
    • Взяли яєчка із пташиного гнізда.
    • Зірвали багато квітів.
    • Мучили Їжачка.
    • Били вужа.
    • Руйнували мурашник.
    • Розпалили вогнище.
    • Залишили після себе сміття.
    Вед: Ви правильно сказали. Бо в мене склалося враження, що ці діти зовсім не вчили правила перебування на лоні природи і нашкодили лісу. Ніколи не слід забувати , що всі ми діти природи, тож маємо турбуватися про неї, як про рідну неньку. Якщо збережемо земну природу, то збережемо і своє життя.

  19. Следующий пользователь сказал cпасибо Наташа53 за это полезное сообщение:

    СИПСИК (02.05.2019)

  20. #41
    Местный
    Регистрация
    09.11.2009
    Сообщений
    109
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    21
    Поблагодарил в

    16 сообщениях

    По умолчанию

    Тематична розвага для старших дошкільників
    «В країні дорожніх знаків».
    Діти заходять в зал і сідають на стільчики.
    Вед: Сьогодні я отримала ось такого листа: «Країну Дорожніх Знаків спіткало лихо. Нас, її мешканців , захопив у полон Незнайко – Заважайко. Відтепер на наших вулицях і дорогах постійно трапляються аварії. Допоможіть нам!!»
    Хто ж допоможе бідолашним мешканцям Країни Дорожніх Знаків ?
    - Діти. А може ми допоможемо? (Так) Адже ми добре знаємо правила дорожнього руху, і готові допомогти тим, хто у скруті.
    Гаразд, тож не гаймо часу і вирушаємо в дорогу.
    Діти крокують біля стільців під маршеву музику.
    На ширмі лялькового театру з’являється хлопчик «Дорожній Знак» (на шиї у нього висить картка з дорожнім знаком, повернута зворотнім боком).
    Хлопчик ДЗ (плаче): Я – Дорожній Знак, але Незнайко – Заважайко зачарував мене, і тепер ніхто мене не бачить. А ви, діти, зможете зняти чари і дізнатися, який я знак, коли відгадаєте оцю загадку:
    Як переходиш вулицю, на розі зупинись.
    І перш за все на мене уважно подивись.
    Я шлях вкажу надійний, де небезпек нема,
    Трикольорове око я маю недарма.
    Діти: Світлофор!
    Хлопчик ДЗ: Так. Ви правильно відгадали загадку. І тепер я звільнений від чар. Дивіться (обертає знак лицевим боком). Впізнаєте мене? Як мене звуть?
    Діти: Ти - знак «Пішохідний перехід».
    Хлопчик ДЗ: Молодці! Послухайте пісеньку про правила дорожнього руху.Це дуже весела пісенька, і я запрошую вас підспівувати мені Добре?
    Пісня «Про правила дорожнього руху», Н.РубальськоЇ.
    На ширмі з’являється Собачка.
    Собачка: Гав! Гав! Ой, як весело ти співаєш! А яка гарна пісенька! Добрий день вам, дітки! Я також знаю правила дорожнього руху і хочу вам про них розповісти. Ось послухайте мої цікаві історії.
    Постучал в кабину ёж:
    - Эй, водитель, как живешь?
    Хочешь яблок и конфет?
    Хочешь бублик на обед?
    Что ты фыркаешь, сопишь,
    На меня не поглядишь?
    И сказал водитель строго:
    - Я смотрю лишь на дорогу!
    Видишь, я веду трамвай!
    Ты меня не отвлекай!
    Хлопчик ДЗ: Не можна відволікати водія трамвая, тролейбуса, автобуса під час руху!
    Собачка: Мышка вышла из трамвая
    И спросила попугая:
    - Как мне обойти трамвай?
    - Спереди! И не зевай!
    Хлопчик ДЗ: Трамвай, який стоїть, треба обходити тільки спереду.
    Собачка: - А троллейбус и автобус, -
    Квакнула лягушка,-
    Все обходять только сзади,-
    Милая подружка.
    Хлопчик ДЗ: На дорогах, де дуже багато машин, побудовані підземні переходи.
    Вед: Дякуємо вам, Собачка і Дорожній Знак, що так цікаво все розповіли. Давайте і ми прочитаємо нашим гостям вірші про правила дорожнього руху.
    Діти читають вірші.
    Хлопчик ДЗ: Дякую вам, діти, за вірші і за те, що зняли з мене чари. А тепер зніміть їх і з моїх друзів. (Простягає ведучій дорожні знаки). Назвіть, для чого потрібні ці знаки, і з моїх друзів теж знімуться чари.
    Вихователь показує дітям дорожні знаки, а діти їх називають.
    Хлопчик ДЗ: Молодці, діти, ви добре засвоїли дорожні знаки і друзям моїм допомогли. А тепер вставайте, вправи починайте, треба розім’ятися.
    Виконуються вправи під спів пісні «Зарядка».
    На ширмі лялькового театру Собачка йде,а з’являється Кіт.
    Вед: Агов! Ти хто?
    Кіт: Я – учень світлофорних наук - Кіт.
    Вед: А ти знаєш правила дорожнього руху?
    Кіт: А навіщо мені їх знати? Я чудово обходжуся і без них!
    Вед: Гаразд! Зараз перевіримо. Скажи, будь ласка, як треба переходити вулицю?
    Кіт: Як? Ну , звичайно, як завжди, на чотирьох лапах!
    Вед: Діти, він правильно відповів? Як треба сказати?
    Діти: Вулицю переходять там, де є пішохідні доріжки, а ще на зелене світло світлофора.
    Вед: Давайте нагадаємо Котові про це.
    Діти: Пішохід, пішохід, пам’ятай про перехід.
    Він смугастий – то наземний, під дорогою – підземний.
    Ти про нього пам’ятай і, дивись, не обминай.
    Вед: Ось тобі, Котику, друге запитання. Як слід поводитися, коли ти вийшов із автобуса і хочеш перейти на протилежний бік вулиці?
    Кіт: Треба швиденько оббігти автобус, а ще краще – пролізти між коліс.
    Вед: Отакої! Давайте допоможемо Котові, а то він геть заплутався.
    Діти: Спершу треба почекати , поки автобус від’їде. Потім подивитись на обидва боки вулиці і переходити її, якщо не їдуть машини.
    Вед: А зараз, Коте, відповідай на останнє запитання. Чи можна гратися на проїжджій частині дороги?
    Кіт: Дивлячись у яку гру! Не можна грати в шахи.
    Вед: Чому?
    Кіт: Бо машини позбивають уся фігури. А от у м’яча - можна.
    Вед: Діти, ви згодні з Котом?
    Діти: Ні! Треба гратися далеко від дороги – на ігрових та спортивних майданчиках або на подвір’ї.
    Вед: Чуєш, Котику, що кажуть тобі діти? Вони добре знають.як треба поводитись на вулиці.
    Правила руху знають малята.
    Знають, що слід їм завжди пам’ятати,
    Де переходити треба дорогу,
    Щоб не зламати ні руку, ні ногу.
    Де можна гратися і пустувати,
    На світлофор як увагу звертати.
    Правила руху вивчай повсякчас –
    Будеш веселий, здоровий у нас.
    Кіт: Дякую вам, діти! Ви багато чого знаєте і мене теж навчили. Я зрозумів, що погано не знати правила дорожнього руху. Давайте разом пограємо у гру «Веселий світлофор».
    Вед: Перевіримо. Які ви уважні і чи знаєте сигнали світлофора?
    Гра «Світлофор».
    Ведуча бере в руки круги на паличках світлофорових кольорів і розповідає дітям, що треба робити.
    Червоний – то стій! (Беруть руки в боки)
    А жовтий – чекай! (Плещуть в долоні)
    Зелений – йди та часу не гай!(Крокують на місці)
    Ведуча почергово показує дітям круги світлофорових кольорів, а діти виконують відповідні рухи.
    Вед: Молодці! Ви показали гарні знання правил дорожнього руху. А отже допомогли дорожнім знакам – визволили їх від Незнайка – Заважайка. Відтепер на вулицях їхньої країни ніколи не буде безладу. Світлофор і знаки дорожнього руху – це наші добрі друзі. Давайте пограємо з ними в гру «Дозволено – заборонено».
    Гра «Дозволено – заборонено».
    Гравці (парна кількість)розподіляються на дві команди, і кожному з них дають будь – який дорожній знак. Знаки дозволу – сині, знаки заборони – червоні. Відповідно, одні учасники гри стають на синю доріжку, інші – на червону. Під музику діти вільно рухаються по залі, а з кінцем музики займають свої місця на доріжках. Перемагає команда, яка зробить це правильно і швидко.
    Кіт: Я теж радію дуже, що знаки повернулись. Друзі, я прошу вас усіх на сцену.( Всі ляльки – учасники : Хлопчик ДЗ, Собачка – з’являються на ширмі лялькового театру) Ми зараз разом із дітками весело потанцюємо .
    Діти виконують танок імпровізацію під магнітофонний запис.
    Хлопчик ДЗ: Дякуємо вам, діти, за вашу допомогу. Яке чудове вийшло у нас свято! А тепер вам пора повертатися у ваш дитячий садок. А ми з вами прощаємось . До побачення!
    Вед: Діти, сподобалося вам наше свято? А тепер вирушаємо додому.
    Діти маршевим кроком ідуть на місці.
    Атрибути: ширма лялькового театру,ляльки – Хлопчик «Дорожній Знак,Собачка, Кіт, круги на паличках світлофорових кольорів, набір дорожніх знаків, дві доріжки: червона і синя, лист.

  21. Следующий пользователь сказал cпасибо Наташа53 за это полезное сообщение:

    СИПСИК (02.05.2019)

  22. #42
    Авторитет Аватар для Оксана Васильевна
    Регистрация
    13.06.2010
    Адрес
    Украина,Хмельницкая область
    Сообщений
    1,454
    Поблагодарил Поблагодарил 
    432
    Поблагодарили Поблагодарили 
    389
    Поблагодарил в

    115 сообщениях

    По умолчанию

    Девочки, выставляю сценарий на скорую руку сделанный за один день - вчера сказали, сегодня провели по ОБЖД(для младшего возраста показали мультики в конце " Уроки тётушки Совы", а для старших - после каждой ситуации. Мультфильмы можно найти в интернете)

    Ведуча: Добрий день,діти! Ми сьогодні зібрались у цьому залі невипадково. Ось подивіться, що у мене в руках. Так, це конверт. По дорозі до дитячого садка я зустріла листоношу, і він мені дав цього листа. Він прийшов від Чарівника для діток дитячого садка. Ось послухайте, що в ньому написано: « Любі, діти! Ми живемо в суспільстві людському
    Та багато є правил у ньому
    Знати правила ці треба, друже,
    Та й виконувати добре їх дуже.
    Сьогодні я запрошую вас в гості до Азбуки Безпеки. А щоб у гості до неї потрапити дружно, потрібно усім нам поплескати гучно».
    Чути стукіт у двері. Заходить Незнайко.
    Незнайко: Я, Незнайко, ваш знайомий, я герой усім відомий.
    Я в барвистому костюмі роблю завжди, що задумав.
    Не звик я прислухатись до чужих порад.
    Нащо розуму навчатись? Мені добре й так.
    Ось машина в мене є, вона мене не підведе…
    Я їду на машині туди, де хочу я,
    кермо кручу машини, співаю: «Тра-ля-ля.»(об’їзджає коло)
    Ведуча показує знак світлофора.
    А це ось, що за птиця – смішний дорожній знак?
    Ведуча: Незнайку, зачекай! Горить червоне світло.
    Тут їхати не можна, на правила зважай.
    Незнайко: А для мене таких правил немає. Всі ці знаки - дурниці. Самі лише картинки.
    Чути звук свистка. Незнайко падає.
    Незнайко: Ой, моя нога! Я поранив ногу!
    Ведуча: А все тому, що ти порушив правила дорожнього руху, ледве не поплатився життям. Ходімо з нами.
    Незнайко: За що? Куди мене?
    Ведуча: В Азбуку Безпеки, де вчать правилам вуличного руху і не тільки.
    Світлофор три ока має, він - про все розповідає:
    Жовтий – стій і роздивись, враз замри, не ворушись.
    Бо червоний запалає, він іти забороняє.
    А зелений засвітився – це для тебе шлях відкрився.
    Будь завжди уважний дуже, знай всі правила мій друже!
    Де іти, де постояти, де потрібно почекати.
    Це не жарти, і не сміх, бо життя - одне в усіх!
    Незнайко: От навіщо мені знати ці правила, я все одно на вулицю ходити зараз не буду, а буду удома, лежати у ліжку і приймати гостей.
    Ведуча: От ми зараз і перевіримо як ти знаєш правила поведінки наодинці вдома. Уяви, що ти дома сам.( стук в двері)
    Незнайка: Хто там?
    Ведуча: Це я! Дядя Саша, відчини, я прийшов перевірити електрику!
    Незнайко: Зачекайте, я зараз хвилинку….
    Ведуча: Незнайку, та ти зовсім не знаєш правил поведінки наодинці вдома. Давай я буду вдома. А ти будеш незнайомцем, що стукає в двері…
    Незнайко: Добре. Тук-тук!
    Ведуча: Хто там!
    Незнайко: Це я! Дядя Саша, відчини, я прийшов перевірити електрику!
    Ведуча: Я не можу відчинити. Мама не дозволяє.
    Незнайко:То чого ти боїшся? Я твою маму добре знаю, а вона мене…
    Ведуча: Пробачте, прийдіть тоді, коли мама буде вдома, а зараз я не відчиню.
    Незнайко: Відчиняй, зараз же, мені ніколи з тобою бавитись. У мене робота. а ти мене затримуєш…
    Ведуча: Ні, вибачте! Я подзвоню до мами або до тата…
    Незнайко: ти ба не відкрила…

    Ведуча: Ось так Незнайку потрібно спілкуватись з незнайомцями.
    А ви хоч зовсім ще малята.
    Але пам’ятайте,
    Діти ви, отож завжди правила вивчайте.
    Якщо ви самі удома, то запам’ятайте:
    Ви людину незнайому в дім свій не пускайте.
    Двері добре зачиняйте, кожен раз, постійно,
    Правила запам’ятайте, і живіть спокійно.

    А тепер Незнайко, ми перевіримо ще одні правила, але відповідати будуть діти, а ти, Незнайко, уважно слухай і запам’ятовуй.
    (молодший вік)
    Ведуча: Щоб здоров’я дітям мати і уникнути біди,
    Правила всі треба знати, пам’ятати їх завжди!
    1.А тепер скажіть мені, можна гратись сірниками? - ні!
    2. Телевізор ви дивились, мультики там і пісні,
    Йдете гратись, все лишили, можна так лишати? – ні!
    3.Захотілось під сосною вогнище зробить велике. Там палити можна? – ні!
    Як прийшла біда-горить
    Не ховайтесь, а дзвоніть
    Кожна донечка і син
    Знайте номер 101.
    Ще якась біда біжить-
    На швидку мерщій дзвоніть.
    Швидко номер набирайте
    Це 103! Запам'ятайте!
    А міліція 102, всяке у житті бува
    Лиха, діти стережіться
    Та при цьому не губіться.






    (Старший вік)
    Ведуча: Щоб здоров’я дітям мати і уникнути біди,
    Правила всі треба знати, пам’ятати їх завжди!
    А тепер відповідайте, коротко – чи так, чи ні.
    - Горище – це не місце іграм? – так!
    - А тепер скажіть мені в ліфтах гратись можна? – ні!
    - І в підвалі аж ніяк не підходить гратись? – так!
    - Можна лізти по стіні, по дахам по трубам? – ні!
    - Гілки в дерева пружні, можна лазити там? – ні!
    А тепер відповідайте,
    Слово в риму підбирайте.
    Щоб не трапилось біди
    У такі місця – не йди!
    Там,де сходи є пожежні,
    Будьте дуже обережні!
    Правила запам’ятайте,
    Про свою безпеку дбайте!
    Лихо хай усіх мине,
    Бо життя у всіх одне!
    У садочку дружно грайтесь,
    Гарно,весело змагайтесь!
    І не бийтеся ніколи
    Ні в дворі,ні серед школи.
    Бійка вас не прикрашає,
    Наслідки погані має.
    І на сходах теж не грайтесь,
    Йдіть праворуч, не штовхайтесь.
    У життя щасливі йдіть
    Та здоров’я бережіть!
    Оксана

  23. #43
    Местный Аватар для виктория птица
    Регистрация
    10.06.2009
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    122
    Поблагодарил Поблагодарил 
    184
    Поблагодарили Поблагодарили 
    149
    Поблагодарил в

    41 сообщениях

    По умолчанию

    екологічна розвага

    Природа просить порятунку.

    Мета: вчити дітей бачити красу рідної природи . Спонукати дітей ставитися до природи з повагою , любити її і оберігати . Виховувати бажання піклуватися про тварин .викликати добрі та позитивні емоції Познайомити дітей з проблемою забруднення оточуючого середовища. Підвести до розуміння необхідності охорони навколишнього середовища. Розвивати спостережливість, пам’ять, увагу. Виховувати почуття радості від співпраці і спільних дій (з однолітками і об’єктами живої природи), дбайливе ставлення до лісу і його мешканців, бажання допомагати природі.


    Дит. Природа нам - як рідний дім,
    Вона усім як мати.
    Щоб лад завжди був в домі тім ,
    Про це нам треба дбати.

    Дит. Змайструй шпаківню,
    Посади калину коло хати.
    В природу із добром іди,
    Вона ж тобі як мати.

    Дит. Й віддячить за добро тобі
    Земля теплим родинним.
    Люби її і бережи,
    Будь гідним її сином.


    Пісня «Лісова пісня»

    Вед. Більшість людей любить природу. Це тому , що ми маємо привілей жити у прекрасному світі, що здається,був створений для виконання всіх наших бажань і задоволення потреб. Деякі люди пишуть книжки про природу, інші малюють прекрасні пейзажі . А деякі люди, на жаль, спілкуючись з нею , завдають їй великої шкоди.
    Діти , сьогодні ми вирушаємо у цікаву , веселу мандрівку. Мандрівка наша буде цікавою. На її шляху ви долатимемо перешкоди. а ще на вас будуть чекати сюрпризи та несподіванки.
    (Вирушають до лісу)
    Який красивій , чарівний ліс . Вам тут подобається ? А яке повітря в лісі? Чисте й свіже. Чи легко вам дихається?

    Давайте з вами повторимо правила поведінки у лісі.
    Діти відповідають
    - Не шуміти!
    - Не бігати!
    - Не ламати гілочок!
    - не рвати квіток у лісі
    - не ловити диких тварин
    не кидати сміття
    не руйнувати гнізд птахів
    жучків комашок не топтати.

    (Чути голоси сполоханих пташок)
    Діти, що трапилось?
    Мабуть пташки нас злякалися і лісові звірята теж. Вони думають, що ми можемо їх скривдити. А що треба сказати щоб чарівний ліс нас не боявся? Треба сказати чарівні слова: « Лісе , лісе перелісся, перед нами розступися – і у лісі, і у лузі ми природі вірні друзі»
    Чуєте , і пташки заспокоїлися, не кричать так сильно і голосно .
    (шум дощу)
    Вед. Діти , щось шуміть, пішов осінній дощик . а хто ж це до нас поспішає? Да це ж краплинка

    Краплинка. Я хмаринки-веселинки
    Донечка, дитина.
    Я весела й гомiнка
    Крапелька-краплина.
    Поспiшаю вам сказати –
    Людство в небезпецi,
    Скоро чиста вся вода
    Зникне на планетi.

    Краплинка. Я вважаю, без упину
    I не гаячи хвилини,
    Треба клич по свiту дати
    I на помiч дiток звати.
    Гей, подруженьки-сестрички,
    Славнi донечки водички,
    Кличу вас на допомогу
    Й вiдсилаю всiх в дорогу!

    «Танок краплинок»

    Вед. Ви почули цю розмову
    i водички насторогу?
    Що ж робити будем, дiти?
    та куди краплинку дiти?
    Понесем iї до рiчки,
    хай помиє свої щiчки.
    хай поповнить iї хвиля,
    хай вiдновить iї сили.

    ( з намальованої рiчки, в якiй брудна вода, пiд муз. Вискакують жабки)

    «Танок жабок»

    Жабка. Нi, не треба йти до рiчки,
    там – забруднена водичка,
    там на березi – cмiття,
    звiдти i тiкаю я.

    ( показує лапкою на берег, де намальована рiчка. Бiля неї
    розкиданi папiрцi, пакети, консервнi бляшанки, гiлля…)

    Дит. Приберем смiття ми швидко,
    щоб не скаржилась водичка.
    будем працювать завзято.
    подивись, як нас багато!

    ( дiти прибирають смiття на березi рiчки)

    Вед. Ось прибрали берег рiчки,
    посвiтлiшала водичка,
    засмiялись береги,
    грає сонце навкруги.
    та хтось крадеться тихенько,
    з кроку в крок iде легенько.

    та це пить водичку йде ведмедик (Лисичка), та щось він поводиться незвично.
    (заходить ведмедик, нахиляється до рiчки i лапками вiдмахується вiд води).

    Ведмедик(лісичка) я не буду iї пити,
    можна швидко захворiти.
    забруднили всюди воду,
    ця вода тече з заводу.

    Вед. Дiти, подивiться, в якiй небезпецi опинилась рiчка та iї мешканцi.
    а що ми можемо зробити для рiчки?

    Дит. На трубу бiля заводу,
    Щоб не нищити природу,
    Ми встановимо фiльтр дружно,
    Щоб надiйний був й потужний.

    (надiвають фiльтр. Рiчка стає чистою).

    Дiти: Подивiться,як на згоду
    Бруд не йде уже з заводу.
    Бiля рiчки на лужку
    Каченята в воду – плюх

    Рибки в воду пострибали,
    Жабки пicню заспiвали
    I метелик невеличкий
    Теж схопив попить водички.

    Стукнув рак хвостом об воду,
    Не хворiти склав угоду.
    Дякує малятам щиро
    За врятовану природу.

    Краплинка. Дуже вдячна вам, малята,
    Що зробили так багато.
    I хоч я i невеличка
    Теж пiду до них в водичку.
    I прошу вас, не забудьте
    Ви мою пораду мудру:
    «без води життя не буде,
    Хай завжди це знають люди!»

    .
    Ведуча: Які ж ви молодці, малята! Зробили гарну справу: допомогли очистити річку Природа буде вдячна вам за турботу і захист. давайте підемо далі.

    (Діти йдуть далі)

    Назустріч дітям лісові звірята.

    Вовк. Кажуть , вовк – це лютий звір
    Я ж насправді, добрий!
    Та побачите ви всі, який я хоробрий
    Буду люто я гарчать:
    Хай усі бояться,
    Не злякаюсь я ножів, пилки і сокири,
    Ну а ви , допоможіть,
    Друзі мої , звіри!

    Зайчик. Ой, я зайчик полохливий,
    Я завжди всього боюсь.
    Тільки жаль мені ялинок,
    І за них я заступлюсь.
    Буду , буду барабанить
    Трам-трам-трам! Трам-трам-трам!
    Утікайте браконьєри,
    Я ялинок не віддам!

    Їжачок. Хоч я Їжачок маленький, та болить в мене серденько,
    Буду кидать в них горішки, допоможу вам хоч трішки
    Лисичка. А я кумонька хитренька, буду всіх водить за ніс,

    Я прикинусь , що хворенька, й поведу їх в інший ліс
    Де дуби, берізки, клени, поскидали вже вбрання,
    А ялинки браконьєрам там ні одної нема.

    (діти підходять ближче до звірів)
    Лисичка.(звірятам) Що за шум тут учинився
    Чи хто в лісі заблудився?
    Нумо, звірі , всі сховайтесь
    І на мене зачекайте.
    Лисичка (дітям). Добрий день, вам , любі діти !
    Діже рада вас зустріти.
    З чим до лісу ви прийшли?
    Що з собою принесли?

    Вед. у нас гарні малята, вони не будуть рубати ялинки.

    Діти. Лисичко, та скоро ж свято
    В лісі холодно звірятам.
    Привітать ми їх прийшли
    І дарунки принесли.

    Дит. Для білочки - горішки
    А ще насіння трішки,
    Для зайчиків морквинки
    Та ще й дві капустинки
    Для синиць - шматок сала.
    О! гостинців в нас чимало!

    Дит. Мабуть Вовчик- панібратик
    Буде м’ясу дуже радий
    А тобі Лисичка , мила
    Ми ще й рибки наловили
    Ось ковбаска, ось вам хліб –
    Ну й сачний у нас обід!

    Вовк. Ой, не можу більше слухать!
    В мене просто пухнуть вуха!
    Що за люба дітвора?
    Подружитись нам пора!

    Хоровод «Ми лісі були»


    Вед. Не зривайте квіти, не ламайте гілку!
    Вам це мить забави , а рослині гірко.
    Он повзе мурашка , ось хлюпоче річка
    Не ламай ромашку, не топчи травичку.
    В зелені діброви в китицях калина.
    Глянь, яка чудова наша Україна!

    «Пісня про Україну»


    Вед. Природа рiдна – наша втiха,
    То ж хай вона не знас лиха!
    Ми всi – господарi природи,
    То ж збережемо iї вроду
    виктория

  24. 3 пользователей поблагодарили виктория птица за это полезное сообщение:

    kopu (08.06.2017), Note (03.04.2018), НАТА ЛИВ (17.09.2017)

  25. #44
    Пользователь
    Регистрация
    18.04.2011
    Сообщений
    96
    Поблагодарил Поблагодарил 
    330
    Поблагодарили Поблагодарили 
    268
    Поблагодарил в

    56 сообщениях

    По умолчанию Білосніжка і семеро гномів екологічне виховання

    Білосніжка і семеро гномів
    Мета: донести до дітей поняття про охорону живої і неживої природи. Виховувати бережне ставлення до рослин, тварин та навколишнього середовища.
    Обладнання: грамзапис співу пташок, костюми Білосніжки та семи гномів, макет або картина хатини.
    Хід розваги
    Під музику діти заходять в зал. Непомітно за дітьми заходить Білосніжка і сім гномів, ховаються за хатинку.
    Вихователь: Діти, сьогодні ми підемо з вами на прогулянку в ліс. Беремо з собою нашу пісеньку – і пішли.
    (співаючи пісню, діти наближаються до лісової хатинки)
    В. Діти, погляньте, а ось і лісова хатинка. Як ви гадаєте, хто оселився в цьому чарівному куточку лісу? Правильно, це Білосніжка і її вірні друзі – гномики. Давайте привітаємося з ними.
    Всі добрий день
    Білосніжка
    Добридень, малята, проходьте сідайте!
    До гномів у гості, скоріш завітайте!
    Живем у лісі ми дуже давно.
    Не ходимо зовсім в театр, кіно.
    Ми ліс свій прекрасний оберігаємо!
    В. Сідайте, дітки зручніше на пеньочку, а Білосніжка разом із гномами розкажуть нам чим вони займаються в лісі. Адже вони – охоронці лісу.
    Танець –пісня «Гноми»
    1. на зеленой солнечной опушке
    роздаються трели соловя,
    жили в очень маленькой избушке
    7 веселих гномиков и я
    П-в

    В маленьком домике, домике, домике,
    Маленькие гномики жили –поживали.
    В маленьком домике, домике, домике,
    Лес свій охраняли.
    2. гномики деревя посадили,
    научили бабочек летать.
    Рано утром дожди чек включили,
    Надо им ромашки поливать
    3. гномики рабо тать обожали
    елочки сажали целий год
    с ведрами гусаком марширували,
    дружно поливали огород.
    В. Ми, дітки знаємо що гномики – охоронці лісу. А зараз ми познайомимось із кожним із них. Будь ласка знайомтесь: гномик стеблинка- деревинка! Що ж вона робить у своєму лісі?
    Стеблинка –деревинка
    Саджу я дерева і сію травичку,
    Ялинки вирощую я невеличкі.
    Дубки і осенки, берізки та клени,
    Люблю щоб навколо все було зелене,
    Адже дерева дуже корисні.
    Листочки у них виділяють нам кисень,
    Тобто повітря яке ми вдихаємо
    Тож я дерева і охороняю.
    В. Ми зрозуміли тебе, стеблинко-деревинко. І наші діти теж з великою пошаною ставляться до дерев, кущів та трави. Ось послухайте.
    Вмійте любити природу.
    В полі, у лісі, над яром.
    Квіти, дерева і трави.
    Цвіту не вирви за даром,
    Гілки не вирви для забави.
    Оберігайте ж повсюду
    Шлях і стежиночку в гаї
    Все то окрасою буде
    Нашого рідного краю.
    (П, Сиченко)
    (звучать оплески. Стеблинка-деревинка бере за руку Крилатика, виводить на середину зали)
    Стеблинка –деревинка.
    Знайомтесь друзі,
    Мій друг і порадник.
    Щодня на роботі
    Веселий Крилатик!
    Крилатик
    А я доглядаю за всіма пташками, рятую пташат що лишились без мами.
    Майструю шпаківні, лаштую гніздечка,
    Співати навчаю пташат ще в яєчках,
    І я не люблю як маленькі хлоп’ята.
    Стріляють пташок із своєї рогатки.
    Бо пташки у лісі свій час не марнують,
    Постійно дерева старанно лікують.
    Горобчики, дятли, летіть всі до мене.
    Танок затанцюємо в лісі зеленім.
    Танок берізок і пташок. Музика «Во поле береза стояла»
    Вихователь. А зараз Оля розповість, як треба ставитись до дерев і пташок.
    Дитина
    Йтиму садом, полем, а чи лугом.
    Буду я природі вірним другом,
    Не стовпчу я, навіть і трави.
    А скажу їй зеленій «Живи»!
    Коли лісом буду я іти,
    Скрізь посію зерна доброти,
    Побажаю деревцю і птиці,
    Щоб вони жили у мирі й щасті.
    С. Жупанін.
    Вихователь
    Нам дуже подобається як гномики охороняють ліс і пташок. А тепер познайомтесь – це Джерелик! В нього теж є дуже потрібна робота
    Джерелик
    Під дубом високим, он там за горбочком.
    Прийшлось джерельце маленьким струмочком.
    По лісу біжить – поспішає вода,
    Куди поспішаєш? Та звісно куда!
    До річки несе свою чисту водичку,
    Звірят напуває, дерева, травичку,
    Я звуся Джерелик. За ним доглядаю,
    Від пилу, від мулу його очищаю.
    Запрошую хмарки від чистого серця.
    Потанцювати із нашим Джерельцем.
    І дощик прошу я, у гості прийти.
    Долийте у наше джерельце води. А вас, любі друзі, прошу: не сумуйте, Джерельце і річку, і море шануйте. Завжди пам’ятайте, дорослі й малі, Вода – це основа життя на Землі.
    Вихователь
    Хмарки, дощики! Біжіть всі до мене! Затанцюйте із Джереликом.
    Танок «Річечка»
    Вихователь. А зараз послухайте вірш «Зламана гілка»
    Зламав Івасик гілочку грушеву,
    І кинув геть, коли награвся нею.
    Веселий він побіг собі додому,
    Вона ж лежить на глинище рудому.
    В самотині зітхає гілка тяжко,
    Уже на ній не сяде більше пташка.
    Вже вітерець її не захитає,
    «Хитати ще?» - уже не запитає.
    В її прожилках не бродити соку,
    Не гріти мрію ніжну і високу,
    Івась у ліжку спить, спокійно тихо,
    Невже не знає він, що скоїв лихо!
    А. Ботняк
    Вихователь
    Після дощику природа оживає. Розквітають квіти, всміхаються до сонечка. І на нашій галявині виросли квіточки: тут і гвоздика і бузок, і ромашка. А доглядає за квітами Квіткарик.
    Квіткарик
    Родився я з квітки, напевно з ромашки,
    Квітка риком звуть мене різні комашки,
    Щоранку, щодня і кожну хвилинку
    Я квітку висаджую наче перлину.
    У землю, а потім її доглядаю,
    Надвечір росою усіх прикрашаю.
    Щоб вранці летіли до квітів Комашки,
    До мака й троянди, кульбабки й ромашки,
    І я вас усіх попрошу, любі діти:
    Не рвіть ви квітів, не рвіте, не рвіте.
    Нехай обплітають всю землю красою,
    А вранці сіяють дрібною росою.
    Вихователь
    А зараз представляється наша Фіалочка.
    І-а дитина
    Я фіалочка синенька,
    Мої квіти запашні.
    Розцвітаєм ми раненько
    Скрізь під лісом на весні.
    Вітер пестить нас, гойдає.
    Бджоли мед із нас беруть
    Соловї пісні співають
    На віночки діти рвуть.
    Дзвіночки:
    Ми дзвіночками звемося
    Хоч ніхто не чув ніколи
    Щоб хоч раз ми подзвонили,
    Тими дзвониками в полі
    Бо ми квіти ніжно-сині,
    В полі нас гойдає вітер,
    І беруть медок з нас бджоли,
    І мохнатий джміль сердитий.
    Мак
    Як без вишні не садок
    Так без маку не вінок!
    А я його як ось на те
    Скільки в полі тут росте!
    І червоний, і стрункий
    І свіженький все який!
    Кульбабка
    На леваду я пішла б
    Ціла купа там кульбаб.
    Ніби сонечка малі,
    Посідали на землі.
    Я б нарвала тих квіток.
    Та сплела б собі вінок.
    Тільки руку протягла
    А бджола сказала ні!
    Конвалії
    Із зеленої сорочки
    Що зіткав весною гай,
    Білі дивляться дзвіночки
    Як зовуть їх – угадай?
    Це конвалії у гаї
    На галявині цвітуть
    І ніде, ніде немає
    Кращих квіточок мабуть.
    В них тих пахощів багато,
    Цвіту свіжого, роси,
    Хай ростуть – не буду рвати –
    Шкода їхньої краси.
    М. Познанська
    Вихователь
    Ось за цими квіточками щодня доглядає наш Квіткарик. Підпушує землею, поливає. Сьогодні гномик Павутинка привів до квіточок метеликів, жучків. Будь ласка Павутинка
    Павутинка
    А я доглядаю маленьких комашок:
    Метеликів, бджілок, жучків і комашок.
    Щоб їх не образив ніхто на землі,
    Ні звірі, ні люди –дорослі й малі.
    Дивлюся, як трудяться бджоли у лісі,
    Послухайте, діти, комахи корисні!
    І ще поділюся секретом я з вами:
    Цілуються ніжно комахи з квітками
    Вихователь
    А яких ви знаєте, дітки, комах? Правильно, бджілка. А що любить бджілка? А які ви знаєте вірші про них?
    Бджілка
    Дитина бджілка
    Бджілка любить рано встати,
    Тихо пісню завести
    Бджолиняток повмивати
    І хатинку підмеси.
    Сядьте, дітки, на припічку,
    Не пускайе в дім осу.
    Я знайду квітучу гілку,
    Кухлик меду принесу.
    Дитина
    Не хочу
    Дитина
    Метелика ловити я не хочу
    Він квітка неба, хай живе собі,
    Хай крильцями барвистими тріпоче,
    Щоб радісно було мені й тобі.
    І квітку лісову не стану рвати,
    Її додому я не понесу.
    Бо вдома їй джмеля не погойдати,
    І не носити ранками росу.
    І не стеблинку, гілку, чи травинку,
    Я не ображу, то справжній гріх.
    Бо в кожній з них живе тримка живинка,
    Що світиться довірою до всіх.
    А. Костецький
    Вихователь
    А тепер я хочу познайомити вас із гномиком, який слідкує за тваринами. А звуть його живчик. Будь ласка живчику тобі слово.
    Живчик. Я в лісі люблю і дерева і річку,
    Пташок, метеликів, бджілок,
    Джерельну криничку,
    Квітучу галявину, свіжу травичку. Люблю»
    І я такий не один.
    А оберігаю я в лісі тварин,
    Зайців, їжаків, ведмедиків, вовків.
    Лисиць і гадюк
    Всі ждуть моїх рук
    Я їм помагаю, малят доглядаю
    Хатинку збуду або й нагодую
    Кожна тварина корисна в природі;
    У лісі, у лузі, або на болоті.
    Отож бо малята я вам нагадаю
    У світі поганих тварин не буває.
    Вихователь
    Живчик охороняє диких тварин. А яких ви знаєте домашніх тварин?
    -А чи буває так, що киця вас пошкрябає, а собачка вкусила? А кого вкусила собачка? А що треба робити щоб кия не шкрябала, а собачка не вкусила? (Не дразнить собак, не ганять кицю, а відноситись до них з обережністю)
    Вихователь
    А зараз нам розкажуть вірш «Звернення»
    До вас, мої рідні, звертаюся я,
    Найменший у нашій сімї.
    Стоїть на узліссі, ялинка моя- не зрубайте її
    На озері плаває пташка моя – не уивайте її!
    Ясніє на небі зірка моя – не згасіть її.
    Світ казку будує, а мрія моя – не спиняйте її.
    Д. Павличко
    Вихователь
    Діти, вже ми знаємо, як живуть і працюють аж 6 гномів. Це стеблинка-деревинка, її друзі і порадники веселий Крилатик, а також Живчик! А цього найменшого гномика звуть охайником. Чому його так називають?
    Охайник
    А я найменший гномик,
    Охайником зовуся.
    Бо я завжди охайний,
    Чистеньке все люблю.
    Приходжу на галявину-
    Чи хто не насмітив?
    Приходжу до джерельця-
    Чи хто не забруднив?
    Погану жуйку в лісі
    Ніхто не приліпив?
    Чи на берізках юних
    Не зламані гілки?
    Чи на лугах зелених
    Не зірвані квітки?
    Солдатиків і бджілок
    Ніхто не ображав?
    Обговорити від цукерок
    Ніхто не накидав?
    Морозець ви з’їли
    А папірець куди?
    Не кидай на травичку
    Не кидай до води
    Ніде, ніде й нічого
    На землю не кидай
    Усе живе на світі,
    Завжди охороняй.
    Вихователь
    Правильно, Охайничок, слідкує за порядком у лісі.
    Білосніжка
    Охайничок дарує
    Всім діткам по цукерці потім прослідкує,
    Де діли папірці.
    (роздає дітям цукерки)
    Вихователь. Як багато гномиик допомагають природі. Від імені всіх діток я запрошую всіх гномиків і Білосніжку до нас у групу.
    Ставайте всі парами, а пісенька нас звеселить у дорозі.
    Пісня «Вместе весело шагать»
    Співаючи діти виходять із залу

  26. #45
    Авторитет Аватар для ЮЛилиана
    Регистрация
    30.11.2012
    Адрес
    Южноукраинск
    Сообщений
    1,377
    Поблагодарил Поблагодарил 
    3,754
    Поблагодарили Поблагодарили 
    8,136
    Поблагодарил в

    740 сообщениях

    По умолчанию

    Выставляю сценарий кукольного спектакля по ОБЖ.

    Лялькова вистава
    «Ось вам казочка нова про Котика і Півника»


    Програмовий зміст: учити дітей неухильно дотримуватись правил безпечної поведінки вдома;
    формувати у дошкільнят усвідомлення цінності свого життя та здоров’я;
    вчити передбачати наслідки необачної поведінки, закріпити правила
    поведінки з незнайомими людьми; сприяти розвитку пам’яті, мислення,
    спостережливості.

    Декорації: ліворуч – лисиччина хатинка, праворуч - котикова, між ними – ліс.

    Ведуча: Вітаю усіх в атмосфері привітній:
    Гостей і дорослих, звичайно вас, діти!
    Сьогодні покажемо нашу виставу
    Новеньку, повчальну і дуже цікаву.
    Ми спробуєм вам з допомогою казки
    Про різні в житті розказать негаразди.
    Щоб в ній зрозуміти змогло і маля,
    Що небезпечним є для його життя.

    На узліссі гарна хата…
    В ній жили немов два брата
    Сірий Котик-Воркоток
    Й славний Півник-Когуток.
    (З хатинки виходить котик, позіхає й потягується, а півник тільки виглядає у віконце.)
    Котик наш з самого ранку
    На зарядку йшов до ганку,
    Півника з собою звав,
    Але той усе… лежав.

    Котик: Півню, одягайсь швиденько
    Та очиці вмий гарненько
    І ставай-но для порядку
    На ранковую зарядку!

    Півник: Ні, не хочу я вставати
    І виходити із хати.
    Умиватись не піду,
    Краще трішечки посплю.

    Котик: Це погано, що мій друг
    Зарядку не робить.
    Та такого слабака
    І комаха зборить.

    (Котик запрошує малят разом зробити зарядку(за показом дорослого). Після зарядки котик порається по господарству, гукаючи півника, але той усе позіхав та тільки виглядав сонливо з вікна.)

    Ведуча: Якось Котик іде з дому й просить Півника…

    Котик: В ліс іду я полювати,
    Ти ж лишаєшся у хаті,
    Часу дарма не марнуй –
    Кашу на обід зготуй.
    Друже, та дивись нікому
    Ти дверей не відчиняй,
    І хто б знадвору не покликав,
    У вікно не виглядай.

    Півник: Добре-добре, Котику, не хвилюйся ти,
    В ліс по справам спокійненько можеш ти іти.

    (Котик іде за лаштунки; півник господарює в хатинці, наспівуючи.)

    Пісня Півника-Когутка.
    Я веселий півник, півник-співунець!
    На голівці в мене червоний гребінець.
    Пісеньку співаю голосно таку:
    Ку-ку-рі-ку-ку, ку! Ку-ку-рі-ку-ку!

    (Із-за ялинок та дерев видно як крадеться лисичка до хатинки.)

    Лисичка: Гарна пісенька лунає (зазирає у віконце)
    Це так Півник наш співає?
    Друже, Півню-Когуточок,
    Маєш дивний голосочок!
    Відчини-но двері трошки,
    Пригощу тебе горошком.

    (Півник чує, що його хтось хоче пригостити смачненьким, одразу визирає у віконце.)
    Півник: Я гостинці полюбляю,
    До них охоту сильну маю.
    Двері швидко відчиняю,
    На вулицю вибігаю.

    Ведуча: Наш півник виявився зовсім неслухняним, швидко забув про наказ котика – голосно не
    співати, чужих до хати не впускати, в віконечко не виглядати, коли чужий буде гукати..

    (Півник виходить з хатки, «клює» зерно, не помічаючи лисиці, яка вміло його ловить.)

    Лисичка: Що, спіймався, дурнику? Від мене не втечеш!
    В казані з борщем притулок ти знайдеш! (тягне півня до лісу)

    Ведуча: Ось тепер півник згадав
    Про котикову пересторогу,
    Почав друга свого звати,
    Кликати на допомогу.

    Півник: Ой! Рятуй мене, мій друже!
    Мені страшно дуже-дуже,
    Не послухав я тебе,
    Тож лисиця з’їсть мене.


    Ведуча: Кіт-Воркіт був десь поблизу
    Та почув він голосок,
    Що взивав про допомогу –
    Півник наш попав в мішок…
    (На ширмі з’являється котик, який почувши голос півня починає озиратися навколо.)

    Котик: Чую галас, Півник плаче
    І лисицю вражу бачу.
    Треба лиску наздогнати,
    Свого друга врятувати.
    (Котик біжить за лисичкою.)
    Стій, лисице, постривай!
    Краще півня не чіпай!

    Лисичка: Що ти?!? Півня я не крала,
    Це я так, пожартувала. (відпускає півника, а сама швиденько тікає за лаштунки.)

    Півник: Спасибі, Котику мій милий,
    Якби не ти, мене б вже з’їли.
    Ти врятував мені життя!

    Котик: Провина, Півню, тут твоя!
    Я ж просив тебе, мій друже: «Тихенько сиди
    І своїм голосним співом не наклич на нас біди.»
    Що ж, до лісу я іду далеко,
    Дивись, не вскоч знов у халепу.
    Від вікна ж подалі, Півню, відійди,
    Бо прийде лисиця – знову жди біди.

    Півник: Повір мені, мій любий брате,
    Дверей й вікна не буду відчиняти!

    (Котик повертається до лісу, а півник починає працювати, а потім знову співати; заходить у хатку.)
    Пісня Півника-Когутка.
    Я веселий півник, півник-співунець!
    На голівці в мене червоний гребінець.
    Пісеньку співаю голосно таку:
    Ку-ку-рі-ку-ку, ку! Ку-ку-рі-ку-ку!

    (Одразу з’являється лисичка.)
    Лисичка: Кіт знов подався полювати,
    Тож підкрадуся я до хати.
    (підходить до хатинки і звертається до півника.)
    Чому гостей не зустрічаєш,
    Дверей чому не відчиняєш?
    Півню-Когуточку, виглянь у вікно,
    Я для тебе гарне припасла зерно.

    Півник: Ток, ток, ток! Не велів коток!

    Лисичка: Та скуштуй хоч зернятко…Ой, яке смачне!

    Півник: Не вмовляй мене, лисичко, знаю я тебе!?!

    Лисичка: Ну гаразд, бувай здоровий! Я спішу,
    А для тебе зернятка ось тут я залишу.(відходить і ховається за кущиком)

    Півник: Ку-ку-рі-ку! Ку-ку-рі-ку!
    Люблю страву я таку! (виглядає у віконце, квокче…)

    Ведуча: Півник так любив зернятко,
    Що забув і про біду…

    Півник: Ось і лисоньки не видно –
    По зернятка я піду,
    А про те, що був надворі
    Котику я не скажу. (виходить з хатки і починає клювати зерно.)

    (Непомітно до півника підкрадається лисичка, хапає його і намагається засунути в мішок.)

    Лисичка: Тепер котик не почує
    Півнику твій голосок,
    Буде з тебе борщ смачненький,
    Швидше залізай в мішок!

    Півник: Котику, рідненький мій,
    Порятуй мене мерщій!
    В ліс несе мене лисиця,
    У мішку, як у в’язниці!

    (На ширмі з’являється котик, лисичка його помічає.)
    Лисичка: Мабуть кину я мішок
    І сховаюсь у лісок.(кидає мішок і тікає)

    (Котик звільняє півника і вдвох прямують до хати.)
    Котик: Ти чому не слухав брата,
    Знов попав Лисиці в лапи?

    Півник: Пробач мені, я дуже прошу,
    Пробачиш, буду я хорошим -
    І до вікна не підійду,
    І двері сам не відчиню.

    Котик: Якщо триматимеш ти слово,
    То будеш цілим і здоровим.

    Півник: А зараз сядемо до столу,
    Бо наш обід давно готовий.(заходять у хату)

    Ведуча: Після смачненької вечері
    Відкрились у хатинці двері.
    Цікаво, що ж далі буде –
    Наш котик знову в ліс іде.

    Котик (виходячи з хати): Я дякую тобі, мій друже.
    Обід смачний був дуже-дуже.
    Час знову йти на полювання,
    Запам’ятай мої прохання.
    Я вранці повернусь додому –
    Дивись, не відчиняй нікому.
    (Друзі прощаються, котик йде з двору.)

    Півник (йому в слід): Усе я добре пам’ятаю,
    Твого повернення чекаю. (заходить в хатку)

    (Одразу з’являється лисичка.)
    Лисичка: Кіт знов подався полювати,
    Півня виманю із хати.
    (стукає у двері)
    Чому гостей не зустрічаєш,
    Дверей чому не відчиняєш?
    Я тобі принесла трошки
    Молоденького горошку.

    Півник: Ток, ток, ток! Не велів коток!
    Ти горошок залишай і додому повертай.

    Лисичка (до себе): Тебе я виманю із хати,
    Бо добре вмію хитрувати.
    (до півня): Тут горошок покладу
    Й геть від хати в ліс піду.

    (Лисичка насипає горошок, а сама ховається за кущик. Півник виглядає з віконця, потім виходить на подвір’я.)

    Півник: Хоч і страшно мені трошки,
    Дуже хочеться горошку.

    (Півник дзьобає горошок, а лисичка вистрибує зі своєї схованки і його хапає.)

    Лисичка: Знов тебе я обдурила,
    Лізь в мішечок, півник милий!
    Тебе котик не врятує,
    Бо далеко він полює.

    Півник: Ой! Рятуй мене, мій друже!
    Мені страшно дуже-дуже,
    Не послухав я тебе,
    Тож лисиця з’їсть мене.

    (Лисичка з мішком, в якому сидить півник зникає за деревами, а потів з’являється біля своєї хатки.)
    Лисичка: Ми дісталися вже хати,
    Годі, півнику кричати!

    Ведуча: Повз хатки лисички зайча пробігало
    І лиска його дуже так налякало.

    (По ширмі біжить зайчик, зупиняється біля лисиччиної хатки, зазирає у віконечко і підслуховує.)

    Лисичка: Піч гарненько натоплю,
    Борщик з півника зварю.
    Ну, а потім на гостини
    Запрошу вовків родину.(наспівуючи знову зникає в хатинці)

    Зайчик: Лихе лисиця затіває,
    А котика ніде не має.
    (лунають постріли)
    Я чую постріл, хтось полює,
    Можливо там кота знайду я.

    (Зайчик біжить по лісу, шукає котика, кличе його. На крик прибігає котик.)

    Зайчик: Друже котику, біда,
    Схопила лиска півника!
    Почала піч вона топити,
    Щоб з півнем борщика зварити.

    Котик: Нам треба півня рятувати –
    Потрапив він лисиці в лапи.
    Аби півника звільнити,
    Слід руду перехитрити.

    (Котик щось шепоче зайчику на вушко, а той піддакує, погоджується... Зайчик на деякий час зникає і одразу повертається вже з брязкальцями; котик просить дітей допомогти їм із зайчиком виманити лисицю з нірки – заграти весело на брязкальцях, бо лиска дуже полюбляє танцювати.)

    Кіт(підходить до нірки лисиці): Я – музика всім відомий, всі ідіть сюди!!!
    Враз про біди, смуток, втому забудете і ви.
    Буду весело я грати,
    А ти, Лиско, танцювати!

    Музично-дидактична гра «Тихо – голосно».


    (Котик разом з дітьми грає на брязкальцях, а лисичка танцює. Потім котик накидає на неї мішок.)
    Котик: Ага, Лиска хитрая, спіймалась і ти,
    Дарма мого друга образила ти.
    Тепер будеш знати як півня дурити,
    Прийдеться в мішку тобі ніч просидіти.
    А нам, півню, час вже додому вертати,
    За допомогу дякую вам, зайчик і малята!

    (Півник теж дякує малятам, що допомогли котику його врятувати, каже що йому дуже соромно за свою поведінку, обіцяє виправитися і що більше не буде таким неслухом.)

    Півник: Зрозумів я, Котику, геть усе,
    Що слухняним бути слід – знаю тепер це.
    А як щось пообіцяєш, то слово держи
    І тоді усе в порядку буде в нас завжди!

    (Котик з півником прощаються з дітлахами та зайчиком і повертаються до своєї домівки.)

    Ведуча: Ось скінчилась наша казка,
    Добра вийшла в ній розв’язка.
    Якщо ви саменькі вдома, то запам’ятайте:
    Ви людину незнайому в хату не впускайте;
    Двері добре зачиняйте кожен раз надійно…
    Ці поради пригадайте –
    І живіть спокійно!

  27. 2 пользователей поблагодарили ЮЛилиана за это полезное сообщение:

    irinasher (25.04.2018), Танічка (19.04.2018)

Страница 3 из 8 ПерваяПервая 1234567 ... ПоследняяПоследняя

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •  
Яндекс.Метрика free counters Рейтинг@Mail.ru