Предлагаю здесь делиться интересными и недостающими материалами по украинской музыкальной литературе и делиться ссылками.
Урок муз.литературы на Украине
Предлагаю здесь делиться интересными и недостающими материалами по украинской музыкальной литературе и делиться ссылками.
Наталия
ld_valera@bk.ru
Для первого случая продублирую выкладки:
журнал"Музична школа. Музична література." №19,20: http://files.mail.ru/MPQZRS
аудиодиск к №19: http:/*************.com/folders/9S0R66M9W
Наталия
ld_valera@bk.ru
Спасибо за новую тему!С радостью присоединяюсь.Уже успешно пользуюсь вашими материалами!Обязательно постараюсь тоже быть полезной.К сожалению,не знаю пока как это все делается(имею ввиду заливается,загружается),но научусь!
Алла
Девочки, вы были здесь http://musicschool.ucoz.ua/? Много материала для уроков украинской муз.литературы
Много материала не бывает. Поэтому и открыта эта тема. Особенно нужны:Сообщение от Sonet
интересные разработки уроков по новой Программе Украинская и зарубежная музыкальные литературы Киев-2008 (СМ Программу здесь http://musicschool.ucoz.ua/)
ок
Зачем Вы изобретаете паровоз? Зайдите на страницы темы "музыкальная литература" и найдете и замечательные разработки уроков, и записи , и презентации. Эта же тема есть на сайте http://forum.numi.ru. Там вы сможете увидеть и мои разработки уроков для 1-го года обучения, по зарубежной музыке. Пишите, что конкретно Вас интересует.Много материала не бывает. Поэтому и открыта эта тема. Особенно нужны:
СПАСИБО
Видео уроки и видеопрезентации http://gimnasium107.ucoz.ua/blog/
ок
[B]Обряд дівич-вечора у поліському весіллі[/B]
Весною і влітку, коли в розпалі роботи в полі, одружувались рідко. Найчастіше шлюби заключались восени, з приходом свята Покрови.
...Покровонько, Покровонько, покрий мені головоньку...
І дівка, яка була на виданні готувала себе до заміжжя.
Перед весіллям проходив дівич-вечір, що проходив в обох домівках наречених, з залученням магічних дій для забезпечення молодим щастя й благополуччя. Цей обряд іноді називають барвінковим, бо він пов’язаний із урочистим збиранням барвінку, плетінням вінків для молодої та короваю, виготовлення весільного деревця, весільної свічки, батьківського благословення. Це був молодіжний вечір, що відзначався особливою ліричністю. Тут наречена прощалась з дівоцтвом, подругами, рідною домівкою, готуючись перейти в інший статус, іншу родину.
В с. Немовичі дівчата збирались у п’ятницю в домі молодої. Напередодні вони йшли до лісу й урочисто з піснями збирали барвінок. Цей барвінок, калину, паперові квіти приносили на дівич-вечір. З них плели (вили) вінки для молодої та короваю. Дійство супроводжувалось співом:
Покотилося яблучко, да й по рань ой роси,
Заплакала Оленочка, да й по русой коси.
Ой не так по коси, як по тих косниках,
Що матьонка купила, а сестриця зносила.
Плетучи вінки, дівчата розмовляють про дівування, про заміжжя, про придане. Міряють вінки. На дівич-вечір приходять хлопці, дівчата їм співають:
Прилетів шершень з бору, та й залетів у комору,
Тай укусив за тіло серденько боліло.
Готується весільне деревце (вільце, йолка) – невід’ємний атрибут весільного обряду, символ прощання з дівуванням. Гільце брали з верхівки молодої ялини або вишні. Його ставили в хлібину, прикрашали паперовими стрічками, квітами, калиною, м’ятою. По закінченні весілля його розламували і роздавали, разом з прикрасами, дружкам. Одночасно виготовляли весільну свічку, в якій поєднувалися елементи любовної та захисної магії. Така ж свічка робилась в домі нареченого на парубоцькому вечорі. Під час весілля ці свічки з’єднувались. На дівич-вечорі співали ритуальні пісні:
У зеленому мачку, пасла Оленка качку,
Пасучи, загубила, шукаючи заблудила,
Сергійка полюбила.
Дівчата міряли молодій вінок, брали її в круг, пританцьовували й співали:
Пішла Оленка в вишньов сад, а на голівоньку цвіт упав.
Ой ходімо, дівочки, ізберемо, хорошенько букетики нарадимо.
Сплівши вінки, нажартувавшись, натанцювавшись, дівчата й хлопці йдуть співаючи, додому: На добраніч хата й сіни, ще й мальовані стіни,
Хто ж вас буде малювати, як не буде дівки в хаті?
ок
Походження колядок.
Колядки — величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини.
Колядки приурочені до найголовнішого свята — зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над зимовим мороком і змертвінням у природі, пов'язані з давнім арійським культом Сонця. Предки українців відзначали три фази Сонця — весняне рівнодення, літнє і зимове сонцестояння. Коляди і весь обряд колядування у християнський час значною мірою перенесені на християнське Різдвяні свята. З'явилися колядки, в яких архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними (народження, життя, муки, смерть і воскресіння Христа). Окреме місце посідають церковні коляди авторського, книжного походження («Тиха ніч, свята ніч»; «Нова радість стала»; та інші).
Колядки з'явилися ще у язичницькі часи і пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке називали святом Коляди, або Коротуна. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого. Вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Ця традиція збереглася й до сьогодні. А тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, будили господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками. Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з біблійними образами, які також набули великої популярності в народі. За обробку та відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та ін. Колядки, за традицією вшановували всіх членів родини: господаря, господиню, хлопця, дівчину. Колядування поєднувалось із відповідними іграми, танцями, музикою. Колядували групами: «отаман», «звіздар», «міхоноша» та «ряжені».
ок
В.Косенко „24 дитячі п’єси для фортепіано”
Українська фортепіанна музика для дітей і юнацтва займає визначне місце в педагогічному репертуарі. У створенні її українські композитори набули великого позитивного досвіду. Створений у 1936 році альбом “24 дитячі п’єси для фортепіано” В. Косенка є ніби підсумком перших успіхів українських композиторів у галузі дитячої музики. Глибоко народна музична мова альбому, її простота і ясність, художня опуклість виражальних засобів, органічний взаємовплив піаністичних принципів і композиційних прийомів, різноманітність і близькість образного змісту до дитячого сприймання зближає його з найкращими збірниками дитячих п’єс і особливо з “Детским альбомом” Чайковського, чия творчість була дорога і близька нашому композиторові.
Косенко характерними поспівками, інтонаційно-ритмічними зворотами, поліфонічними прийомами, ладовим строєм української ліричної пісні, думи, танцювальної пісенності тонко розкриває зміст своїх мініатюр. Художній світ ліричних пісень знаходить своє відображення у п’єсах “Пастораль”, “На узліссі”, епічних - в “Українській народній пісні”. Народнопісенні ритмо-інтонації проходять у мініатюри танцювального характеру (“Танкова”). Близька до веснянок музична мова живих картинок дитячого життя, пов’язаних з образами природи (“За метеликом”, “Ранком у садочку”, “Дощик”).
Тональний план “24 дитячих п’єси” сміливий і оригінальний. Косенко, перший в історії вітчизняного фортепіанного репертуару, залучає юного виконавця до сприймання всі 24 мажорних і мінорних тональностей. Він майстерно добирає відповідно до даного образу тональність, що своїм колоритом допомагає його розкриттю. В альбомі природно використані прийоми народної поліфонії. Основну виражальну функцію найчастіше виконує пісенне двоголосся, що чергується з хоровим багатоголоссям або іноді супроводжується органними звучаннями басу. Структурними особливостями музичної форми збірник Косенка близький до згаданих альбомів. Переважна тричастинність природно закріплює в музичних уявленнях і виконавських відчуттях дітей звукові образи. Виразна катиленна “Мелодія” інтонаційно близька до “Української народної пісні”. Співуче легато, пластичне динамічне нюансування, природне мелодичне дихання, епізодичне застосування педалі як засобу звукового забарвлення – ці основні виконавські прийоми розкривають образний зміст мініатюри.
“Казка” Косенка – яскрава, глибока лірико-епічна розповідь. Справді “казковим” є широкий регістровий діапазон твору. Розспівні, “билинно-богатирські”, суворі інтонації проймають ритмічно-мірний рух двооктавної унісонної мелодії у похмурому низькому регістрі на початку п’єси. Особливо напруження поступове нагнітання звучності у другій частині п’єси. Зароджуючись у пісенних унісонах далеко, глухо, на рр у найнижчому регістрі (субконтроктаві) мелодичний рух через терцеві, секвенційні зіставлення вихідних модулюючих акордових груп приходить до загальної кульмінації твору – триоктавного унісону, що пронизливо звучить у високому регістрі. Такої разючої сили регістровий “розворот” майже не трапляється в кантиленних п’єсах фортепіанного репертуару. Усе сказане дозволяє віднести “Казку” до найкращих ліричних п’єс радянського педагогічного репертуару. Російська лірична вальсовість поєднана з інтонаційною характерністю українського побутового романсу, оживає у “Вальсі” Косенка .
Усі ці риси надають великої співзвучності її простоти мелодії “Вальса” в інтонаційному строї якої типово народному, м’яко чергуються звороти гармонічного і натурального мінору. Художнє втілення світу природи мальовничо передане в п’єсах “За метеликом”, “Ранку у садочку”, “Дощик”. Порив радості почувається в п’єсі “ Купили ведмедика ”, емоційно близький до “Новой куклы” Чайковського. Дитячі рухливі ігри знайшли своє відображення в “Скакалочці”, “Балетній сценці”, “Гумореска” – жива картина безпосередньої радості, примхливої впертості. “Петрушка” – завзятий веселий клоун-жартівник з ритмічно загостреними вугластими рухами.
Слова, які композитор з любов’ю вивів на титульній сторінці збірника: “Юним піаністам нашої квітучої соціалістичної Батьківщини присвячую”, знайшли щирий відгук у серцях наших дітей, які полюбили близьку їм музичну мову альбому. “24 дитячі п’єси для фортепіано” Косенка – великий внесок до золотого фонду радянської фортепіанної музики для дітей. Альбом Косенка значно збагачує творче музичне мислення і виконавську техніку юних піаністів. Він став дійовим творчим імпульсом для всього дальшого розвитку національної фортепіанної педагогічної літератури на Україні.
ок
Девочки,а существует аудиодиск к №20?Если да,то поделитесь пожалуйста.Спасибо!
Алла
У меня есть диск - постараюсь загрузить.
Наталия
ld_valera@bk.ru
Коллеги, у кого есть "Зошит-посібник з української та зарубіжної музичних літератур" І. Томасишин, В.Гукова, все будут очень благодарны за эти материалы.
ок
О таком не слышала - было бы полезно узнать.Спасибо!
Наталия
ld_valera@bk.ru
нотне видавництво «Мелосвіт»,де можно замовити "Зошит-посібник з української та зарубіжної музичних літератур" І. Томасишин, В.Гукова -
http://www.melosvit.com.ua/
або на офіційний сайт Віталини Віталіївни Гуковой -http://www.gukova.in.ua/
Удачи!
Ваши права
Ответить с цитированием
Социальные закладки