Страница 1 из 2 12 ПоследняяПоследняя
Показано с 1 по 15 из 22

Тема: Креативний розвиток дітей дошкільного віку

  1. #1
    Пользователь Аватар для Ирина34
    Регистрация
    22.08.2010
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    84
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    6
    Поблагодарил в

    4 сообщениях

    Лампочка Креативний розвиток дітей дошкільного віку

    Дівчата, будь ласка, може, у кого є які матеріали. Поділіться.

  2. #2
    Новичок
    Регистрация
    27.03.2010
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    21
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    0
    Поблагодарил в

    0 сообщениях

    По умолчанию

    http://e-ranok.com.ua/product/orntov...k-zhittya.html На сайте "Ранок" можно заказать книги такого плана по всем возрастам, наш сад по ним работает - очень хорошие, там росписаны дид.игры, мини-занятия по всем линиям развития.

  3. #3
    Авторитет Аватар для leonora_
    Регистрация
    09.03.2010
    Адрес
    Украина, Полтавская обл.
    Сообщений
    5,544
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,032
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,805
    Поблагодарил в

    614 сообщениях

    По умолчанию

    У меня есть такая книжечка

    Зміст
    [img]http://*********su/5517880.gif[/img]

    Друг – это не тот, кто вытащит тебя из беды, а тот, кто не даст тебе в неё попасть! http://www.youtube.com/watch?v=QWa9q9Lw1qg
    ІКТ в проведенні свят та розваг в ДНЗ https://www.youtube.com/watch?v=Jd4lpOzKKRU
    Сайт нашего детского сада http://trudolub-sad.ucoz.ua/
    Мой блог http://kulchenko-lena.blogspot.com
    Email: lena2770@bk.ru
    lenakulchenko2770@gmail.com

  4. #4
    Новичок
    Регистрация
    27.03.2010
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    21
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    0
    Поблагодарил в

    0 сообщениях

    По умолчанию

    Дякую за цікавий матеріал. А де ви купляли цю книгу, хто її випускає?

  5. #5
    Авторитет Аватар для leonora_
    Регистрация
    09.03.2010
    Адрес
    Украина, Полтавская обл.
    Сообщений
    5,544
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,032
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,805
    Поблагодарил в

    614 сообщениях
    [img]http://*********su/5517880.gif[/img]

    Друг – это не тот, кто вытащит тебя из беды, а тот, кто не даст тебе в неё попасть! http://www.youtube.com/watch?v=QWa9q9Lw1qg
    ІКТ в проведенні свят та розваг в ДНЗ https://www.youtube.com/watch?v=Jd4lpOzKKRU
    Сайт нашего детского сада http://trudolub-sad.ucoz.ua/
    Мой блог http://kulchenko-lena.blogspot.com
    Email: lena2770@bk.ru
    lenakulchenko2770@gmail.com

  6. #6
    Авторитет Аватар для leonora_
    Регистрация
    09.03.2010
    Адрес
    Украина, Полтавская обл.
    Сообщений
    5,544
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,032
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,805
    Поблагодарил в

    614 сообщениях

    По умолчанию

    Цитата Сообщение от Людмилка2010 Посмотреть сообщение
    Дякую за цікавий матеріал. А де ви купляли цю книгу, хто її випускає?
    Эту книгу выпускает Полтава "Дивосвіт". На курсах купила, в ней 450 страниц.Буду понемногу выставлять.
    [img]http://*********su/5517880.gif[/img]

    Друг – это не тот, кто вытащит тебя из беды, а тот, кто не даст тебе в неё попасть! http://www.youtube.com/watch?v=QWa9q9Lw1qg
    ІКТ в проведенні свят та розваг в ДНЗ https://www.youtube.com/watch?v=Jd4lpOzKKRU
    Сайт нашего детского сада http://trudolub-sad.ucoz.ua/
    Мой блог http://kulchenko-lena.blogspot.com
    Email: lena2770@bk.ru
    lenakulchenko2770@gmail.com

  7. #7
    Авторитет Аватар для leonora_
    Регистрация
    09.03.2010
    Адрес
    Украина, Полтавская обл.
    Сообщений
    5,544
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,032
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,805
    Поблагодарил в

    614 сообщениях
    [img]http://*********su/5517880.gif[/img]

    Друг – это не тот, кто вытащит тебя из беды, а тот, кто не даст тебе в неё попасть! http://www.youtube.com/watch?v=QWa9q9Lw1qg
    ІКТ в проведенні свят та розваг в ДНЗ https://www.youtube.com/watch?v=Jd4lpOzKKRU
    Сайт нашего детского сада http://trudolub-sad.ucoz.ua/
    Мой блог http://kulchenko-lena.blogspot.com
    Email: lena2770@bk.ru
    lenakulchenko2770@gmail.com

  8. #8
    Пользователь Аватар для Елена52
    Регистрация
    05.12.2009
    Адрес
    Харьковская область
    Сообщений
    37
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    6
    Поблагодарил в

    4 сообщениях

    По умолчанию

    Використання інноваційних технологій у процесі креативного розвитку дошкільників ( витяг з тексту із Інтернету)
    Основою для розвитку творчості є діяльність, в якій проявляються здібності маленького автора. Участь дошкільника у різних видах образотворчої діяльності – неодмінна умова розвитку творчості.
    Бути уважним, спостережливим, вміти зосередитися - все це необхідно не тільки художнику. Довільно утримувати увагу на предметі, який пропонується для розгляду, на справі, яку виконують, не відволікаючись від особистих думок - як все просто і як все важко. Ці якості треба виховувати у дитини з дитинства.
    В мистецтві, художній творчості, увага грає величезну і незамінну роль. І це багатогранно. Це і проста спостережливість до світу, зв'язана в той же час з особистими своїми переживаннями, без яких неможливе зародження художніх замислів.
    Увагу дітей потрібно постійно розвивати. Під час прогулянок в осінньому парку вихователь повинен звернути увагу на красу опадаючого листя, на їх колір. Вихователь пропонує дітям знайти два абсолютно однакові кленові листки. Діти принесуть багаточисельні пари листків, які на перший погляд здадуться їм однаковими. Але уважно розглянувши їх, діти впевняться, що листки хоч і дуже схожі, але все таки неоднакові. Так діти відкриють, що в природі взагалі немає однакових предметів, що вони ніколи не копіює себе. Діти почнуть вчитися уважніше. Пильніше вдивлятися і бачити велику кількість ознак розрізнення там, де раніше вони бачили їх дуже мало. З часом за допомогою вихователя діти помітять різні відтінки жовтого кольору. їх тонкі переходи. Особливий малюнок прожилок листків, відмітять гладкість, пошерхлість поверхні і навіть, як загинається черешок. Розвивати увагу можна роздивляючись квіти, каміння, гілки, шишки, гриби. Потім все те, за чим дитина спостерігала вона може відобразити в своїх роботах, використовуючи різні техніки малювання.
    Монотипія - одна з простих графічних технік. Кількість фарб в монотипії - будь-яке. Результат - несподіваний ефект, при якому відтиск живописного відображення приймає специфічну фактуру. Вирізняється м'якістю і легкою розмитістю контурів, що придає йому особливу красу. Зігнемо аркуш навпіл. На одну сторону листка нанесемо кілька достатньо великих крапель рідко розведеної фарби. Потім другою половиною листка накриваємо краплі і міцно придавимо Розвернувши, ми помітимо незвичайні, чудернацькі візерунки. їх можна назвати і кляксами. Але краще в них побачити квіти і зірки. Візерунки можуть викликати асоціації з незвичайними птахами, рибами, з чудернацькими сузір'ями на нічному небі, хмарами. Проведемо ще одну гру з аркушем і фарбами. На половині цупкого паперу нанесемо гуашевими фарбами метелика з складеними крильцями. Другою половиною аркуша міцно притискуємо половину, на якій зображений метелик, розгорнемо...Що трапилось? Метелик розгорнув крила і збирається злетіти. Весь малюнок симетрично відпечатався на другій половині аркуша.
    Таким способом можна „оживити" бабку, „розквітнути" ромашку, гвоздику, перетворити в пухнастий клубочок кульбабку.
    Діотипія – цю техніку, звичайно, вважають
    різновидністю монотипії, але є відмінності.
    Тампоном із ганчірки треба нанести легкий шар фарби на гладеньку поверхню картонної папки. Зверху покласти аркуш паперу і запропонувати дитині що-небудь намалювати олівцем, або загостреною паличкою, старатися не тиснути сильно руками на аркуш.
    На тій стороні, що була притиснута до картону, ми отримали відтиск - дзеркальне
    відображення малюнка з цікавою фактурою і кольоровим фоном. Та і фарба має властивість проникати через аркуш під натиском олівця.
    Освоївши з дітьми техніку в одному кольорі, можна приступити до роботи з двома фарбами, поетапно додаючи 1-2 фарби.
    Починати знайомство з сучасним мистецтвом необхідно з простого, з того, що доступно дітям за способом їх мислення.
    Кубізм - це спрощення форм, бачення світу в відображенні самого світу і відтворення його у вигляді геометричних фігур. В цих картинах кристали, кубики складаються в картини.
    Людські тіла, предмети здаються розкладеними на суму простих геометричних форм.
    Кубізм - один з напрямків живопису. Який виник в першій чверті XX століття . Дітям показуються репродукції картин, пояснюється, що „кубічний" період - це реакція на світ машин, холодний і бездушний, в якому змушена жити людина.
    Дітям пропонується при спогляданні репродукції картин подумати, як міг назвати художник ту чи іншу картину, що і чому в ній подобається
    Ліногравюра ( спрощений варіант ). На картон треба наклеїти вирізані з паперу візерунки, силуети тварин, фігури людей. Потім нанести фарбу за допомогою тампона з м'якої ганчірки на весь аркуш. Потім на поверхню з свіжою фарбою, покласти аркуш і притиснути рукою і протерти ложечкою. Протирати треба круговими рухами, старанно знімаючи аркуш, де він торкався картону. Одержуємо кольорове зображення. А в місцях, де протирка зроблена не дуже щільно, видно широкі штрихи. Ліногравюра виконується і на кольоровому папері. Для цього можна використовувати і кольорову туш, золоту і інші фарби. Силуети виходять кольорові, а навколо них, як сіяння - білий ореол. Фон, в залежності від шершавості картону, буде десь темніший, десь світліший.
    Графічна техніка - „чарівні нитки". Треба взяти нитки № 10, опустити їх в фарбу, розведену до густини рідкої сметани. Тримати нитку слід за кінчик. Коли нитка набере фарби, її треба охайно викласти на аркуш паперу і накрити іншим аркушем. Обов'язково кінчик нитки повинен виглядати. Верхній аркуш треба притримувати, а нитку витягнути. На кожний новий колір потрібна нова нитка, щоб зображення не бруднилося. А тепер давайте подивимось. На що це схоже. Якщо для зображення випадково отриманого богатиря, берізки чи пташки, чогось не вистачає, то можна домалювати пензликом, фломастером чи олівцем.
    Графічна техніка - пальчиковий живопис.
    Вихователь розповідає дітям, що загубилися десь пензлики. Що робити? Малювати дуже хочеться. Не біда, у нас завжди готові 10 пензликів, які постійно з нами. Що це за пензлики? здогадалися? Звичайно це наші пальчики.
    Можна малювати крапками, плямками, розводами. Коли діти засвоять живопис пальцями, можна малювати долонями, або ногами (водою по асфальту).
    Вид графічної техніки - кляксографія.
    В центр аркушу треба капнути кляксу фарбою (рідкою). Потім нахилити аркуш в одну сторону, другу чи подути на неї. Кожен нахил, кожен поворот дає нові зображення. В такій техніці можна малювати дерева, тварин, Бабу-Ягу... Творяться чудеса. У кожної дитини виходить свій твір, особистий, ні на що попереднє не схоже. А якщо на одержаний кущик наклеїти квіти, вирізані з кольорового паперу (або намалювати), то можна побачити як він розцвів. Цей „шедевр" можна повісити в рамку.
    Вид графічної техніки - фотокопія, так як створюється ефект проявки фотоплівки. Дитина повинна нанести малюнок на аркуш паперу за допомогою свічки. Бажано, щоб малюнок зайняв весь аркуш. Потім весь аркуш треба покрити фарбою. Спочатку однією -другою, потім. Коли цей прийом засвоєно, можна використовувати і більшу кількість кольорів. Виходить чудесний фокус: зображення, зроблене свічкою, проявляється, як в казці прямо на очах.
    Техніка акватипії чи акватуші. На аркуші гуашевими фарбами потрібно намалювати великий (широкими мазками) малюнок (дерево, гриб, пташку, будинок, тварину і т.п.). Коли гуаш підсохне, покриваємо весь аркуш чорною тушшю, яка дуже швидко сохне. Але потім потрібно проявити малюнок в ванночці з водою. В воді гуаш змивається з аркуша паперу, а туш лише частково. На аркуші залишається цікавий білий малюнок з злегка розмитими контурами на чорному фоні. Аркуш повинен бути цупким, щоб не розірвався при намочуванні. В цій техніці можна виконувати будь-які натюрморти.
    Вид техніки - „водяна печать".
    Потрібно налити на воду розчинену скипидаром фарбу (типографську фарбу з скипидаром змішувати не треба). Фарба рухається по воді. Біля прискорення руху треба подути на воду, тоді на аркуші залишаться чудові „рухи" фарби. Все повинно робитися швидко. Потім потрібно покрити аркушем воду і швидко зняти аркуш. Відтиск треба повністю висушити і тільки потім повністю знову опустити в ванночку другу сторону з фарбою іншого кольору і водою.
    При кожному новому відпечатку слід знову наливати фарбу на воду. На підсушку потрібно декілька днів (сушити в лежачому стані на столі). Коли підсохне, слід уважно роздивитися. Тут можна побачити гори, печери, хмари чи морські хвилі...
    Якщо треба зайве забрати, то гострим ножем знімається шар фарби.
    Вид техніки - печатка рослин.
    В полі, лісі треба зібрати рослини. Підсушити їх під вантажем. Кожен листок, елемент треба розрівнювати. Коли рослинка підсохне, потрібно обережно взяти її і викласти на робочий аркуш. М'якими рухами пензлика пофарбувати його густою гуашевою фарбою. Колір фарби будь-який. Потрібно, щоб фарба покрила одну сторону рослини повністю. Після фарбування рослину слід викласти на аркуш ватмана підфарбованою стороною вниз. Виконується це швидко, щоб фарба висохла. Зверху слід покласти аркуш паперу і притиснути рукою, після чого його обережно зняти разом з рослиною. Зображення залишиться на картині. При необхідності можна підфарбувати не зафарбовані місця. Для того, щоб одержати композицію із квітів і трав, потрібно багато терпіння.
    Вид техніки - контратип.
    Для цього необхідно раніше одержане зображення покласти на чистий листок фотопаперу, міцно притиснути його склом і про експонувати папір. Притискувати аркуші один до одного потрібно емульсійною поверхнею. Одержаний контратип буде позитивом, якщо початкове зображення негативне, або негативне, якщо вихідне зображення позитивне.
    Колаж - це вирізані з фотографій, малюнків, картинок, ілюстрацій фігури і вклеєні
    на аркуш в загальну композицію, в нове, єдине ціле. Основою може бути як аркуш, так і фотографія, малюнок, репродукція. Колажі можна придумати і скласти за темами „Свято", „Мені весело", „Весна", „Бережи природу"... потім можна пофантазувати, придумати цікаву історію по колажу.
    Різновидність колажу являється аплікація з домальовуванням.
    Вихователь наклеює на аркуш відрізок кольорового паперу довільної форми і питає: „На що це схоже?" Дітям пропонується фарбами чи олівцями домалювати цей фрагмент. Діти можуть створити навіть цілу картину. Потім вихователь наклеює 2-3 кусочки кольорового паперу, а діти домальовують.
    Вид техніки - вітражі.
    Теми - будь-які (орнамент, рослини, тварини і т.п.).
    Дітям пропонується намалювати простим олівцем будь-який малюнок. Потім силікатний клей набрати в піпетку і нанести на контур, намальований олівцем. Коли клей висохне, простір між контурами треба розфарбувати яскравими фарбами. Аркуші краще використовувати тоновані, світлих тонів. Теж саме можна зробити замінивши клей свічкою
    ГРОТАЖ – художньо-графічна техніка,
    яка допоможе відтворити на папері події цієї казки. Назва "гротаж" походить від французь¬кого слова дгаїїег (шкребти, дряпати).
    Етапи виконання гротажу
    1. Спочатку готують тло — розфарбовують аркуш картону різнокольоровою восковою крейдою.
    2. Потім тло натирають свічкою так, щоб віск щільно вкрив увесь аркуш.
    3. На картон наносять розчин рідкого мила й туші (1:1) — це Барвисту країну вкриває Чорна Фарба.
    4. Коли тло добре підсохне, можна почина¬ти продряпувати зображення загостреною па¬личкою, стекою, змітаючи стружку м'яким пен¬зликом.
    Кольорове тло наносять довільно або відповідно до розташування задуманої компози¬ції. Наприклад: якщо дитина хоче зобразити кульбабку, то нижню частину аркуша слід роз¬фарбувати зеленим, а горішню — жовтим ко¬льором.
    Для виконання чорно-білого гротажу не потрібно зафарбовувати тло кольоровою крейдою. Білий аркуш вкривають шаром воску і розчином мила й туші, а потім продряпують зображення: силуети людей, тварин, обриси засніжених дерев тощо.
    Для створення космічних пейзажів, зобра¬ження вогнів вечірнього міста, новорічних композицій тло найкраще заливати чорною тушшю (мал.1). У решті випадків можна ско¬ристатися зеленою, червоною або синьою
    Акватипія — цікава і доступна дітям техніка створення зображень з допомогою звичайного мила і фарб.
    Щоб створити композиції у цій техніці, візьмемо:
    два аркуші білого або кольорового картону (замість одного з них можна використати скло, клейонку або шматок лінолеуму) господарче мило , фарби-гуаш , кілька пензлів.


    Порядок роботи:
    1. Натираємо мило на тертушці та розчиняємо його в теплій воді до густини сметани.
    2. Продумуємо композицію: вертикальна чи горизонтальна, одна чи кілька мильних плям тощо. Можна створювати акватипії і без попереднього задуму.
    Довільно нанести мильні плями, а потім пофантазу¬вати й побачити в них цікаві образи.
    3. Пензлем наносимо розчин мила на один з аркушів.
    4. Швидко розфарбуємо намилений аркуш згідно із за¬думом. Для майбутнього зимового пейзажу знадоб¬ляться біла, блакитна, бузкова фарби, для осін¬нього—жовта, червона, коричнева.
    5. Накриваємо роботу другим аркушем картону, щільно притиснувши його.
    6. Обережно знімаємо верхній аркуш, тримаючи його за один з країв.
    7. Вологі або висушені зображення можна домалювати фарбами або кульковою ручкою. Деякі елементи ком¬позиції, наприклад гілки дерев, варто продряпувати.
    Ось так фантазія та вправний пензель перетворю¬ють звичайнісінькі плями на справжні картини.

  9. #9
    Пользователь
    Регистрация
    09.01.2010
    Адрес
    Киев
    Сообщений
    32
    Поблагодарил Поблагодарил 
    8
    Поблагодарили Поблагодарили 
    29
    Поблагодарил в

    11 сообщениях

    По умолчанию

    Дидактичні ігри для креативного розвитку дітей молодшого дошкільного віку (підбірка А.Бурової):
    1. «Мій улюблений колір»
    Мета: розвивати уміння розрізняти кольори, творчу уяву.
    Обладнання: різнокольорові предмети.
    Хід гри: Запропонуйте дітям назвати різні предмети та явища найулюбленішого кольору (блакитний – бантик, волошка, небо, пролісок тощо).
    2. «Відгадай колір»
    Мета: розвивати творчу уяву через уміння розрізняти кольори жестами.
    Хід гри: Попросити одну дитину вийти з кімнати. Іншим запропонувати задумати якийсь колір і відобразити його жестами (зелений колір – хтось доторкнеться до зеленої стрічки, хтось буде хитатися як дерево, хтось «виростати» як травичка тощо).
    3. «Чи таке буває?»
    Мета: розвивати здатність дітей відтворювати образ предмета на основі його словесної характеристики.
    Хід гри: Дорослий пропонує дітям послухати ситуацію. Наприклад: «Гелікоптер летить у небі» або «Мишка у дзеркалі живе». Дитина повинна уявити собі цю ситуацію і сказати, чи таке буває, чи ні. Якщо вона відповідає правильно, то отримує приз і , в свою чергу придумує ситуацію для вас. Якщо відповідь не правильна, то пропускає свою чергу і залишається без нагороди. Намагайтеся чергувати реальні й нереальні ситуації. Приклади: «Ведмедик прогулюється лісом», «Дерева чудово ростуть вниз головою», «Розігріти чай на сковорідці» і т.д. Фрази бажано проговорювати лише один раз і про це необхідно звернути увагу дітей на початку гри.
    4. «Крамниця»
    Мета: розвивати слухову пам‘ять, довільне запам‘ятовування та відтворення, формувати вміння робити самостійний вибір.
    Хід гри: Дати дитині завдання «піти в магазин» і купити необхідні предмети, назви яких треба запам‘ятати. Починати треба з 2 -3 предметів, поступово збільшуючи їх кількість до 5 -6. У цій грі доцільно міняти ролі: і дорослий, і дитина по – черзі можуть бути донькою(синком) та мамою. Можна підключити роль продавця, який вислуховує перелік предметів, а потім підбираю його. Доречи – ця гра може слугувати і як сюжетно – рольова гра.
    5. «Чарівна торбинка»
    Мета: розвивати зорову та слухову пам‘ять
    Хід гри: Для гри необхідно 10 – 12 знайомих дітям іграшок. Діти сидять на стільчиках. Вихователь почергово виймає з торбинки іграшки, діти називають їх, розповідають про їхнє призначення. Педагог дає змогу розглянути всі іграшки, виставлені в ряд. Після цього складає усі іграшки назад в торбинку і пропонує всім по – черзі назвати одну іграшку, яка є в торбинці, розповісти, як нею можна гратися.
    6. «Веселий гном»
    Мета: вчити дітей передавати образи предметів, фантазувати, розвивати уяву.
    Обладнання: намальований гном з торбинкою в руках, паперові торбинки схожі за формою на різні речі (м‘ячик, лялька, цукерка, гриб тощо) для накладання на малюнок.
    Хід гри: Дорослий пропонує зустріти симпатичного гнома, який дещо приніс до дитячого садочка. Що приніс, зараз відгадаємо. На торбинку гнома накладається торбинка – загадка. Діти мають відгадати, що приніс гном. Цікаво, коли дітям важко дати однозначну відповідь. Можна запропонувати дітям продовжити розповідь про той чи інший предмет , як він опинився в торбинці, що з ним буде далі.

  10. #10
    Новичок
    Регистрация
    29.09.2011
    Сообщений
    27
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    0
    Поблагодарил в

    0 сообщениях

    По умолчанию

    Дитяча креативність крізь ризму програми Я у світіДитяча креативність крізь призму Базової програми “Я у Світі”

    У новій Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» як одну з пріоритетних ліній розвитку заявлено креативність. І це дуже доречно. Адже сьогодні розвиток креативності як здатності до творчості набуває особливої значущості, бо вона є базовою якістю особистості, її ядром, центральною характеристикою. Оскільки заявлена концепцією освіти XXI століття особистісно орієнтована модель має впроваджуватися у життя, час повернутися обличчям до природної здібності дитини творити, підтримати її, створивши для її прояву сприятливі умови, стимулювати прагнення дошкільника робити по-своєму, виявляти оригінальність. На жаль, безліч шаблонів, зразків, готових орієнтирів, запропонованих дорослими дитині для відтворення, притлумлюють її прагнення проявляти творчість. Вельми часто воно залишається незатребуваним, потенційним, ресурсним, тобто не актуалізується, гальмується, всихає на корені.
    Розвиток сучасної дитини як особистості передбачає максимальну реалізацію нею своєї активності, самостійності, творчої ініціативи, прагнення обирати на власний розсуд шляхи й засоби досягнення цілей, намірів, реалізувати свої власні потреби та інтереси. На жаль, виховання і навчання орієнтоване не на формування в неї механізму саморозвитку, а на кінцевий продукт — здатність у діяльності та поведінці відтворювати соціально задані зразки. Дошкільний заклад ніби і бере на себе обов’язок передати суспільству істоту, здатну функціонувати у заданих дорослими умовах. Але це не сприяє розвитку творчості дошкільника, його вміння самоорганізовуватися, приймати елементарні рішення, виявляти вигадку і фантазію, висловлювати власні судження, довіряти власним самооцінкам.
    Щоб дитина виявляла творчу активність, слід насамперед з довірою поставитися до її природної схильності діяти на власний розсуд, сприймати життєві враження, покладаючись на власний досвід.
    Саме включеність індивідуального досвіду дитини у процес пізнання робить його власне розвивальним, сприятливим для розкриття внутрішніх сутнісних сил.



    Реалізація досвіду творчості передбачає створення різноманітних умов, що поєднують принципи індивідуальності і варіативності. Чим різноманітнішим буде середовище дошкільного закладу, тим легше буде дитині проявляти самостійність, критичність, творчу активність. Урахування індивідуальних інтересів і переваг, довірчі форми спілкування з дошкільником, надання йому можливості вільного вибору, відсутність жорсткої регламентації буття сприяють розвитку креативності як базової якості особистості.

    Взаємодія креативного розвитку з іншими напрямками формування базових компетентностей дитини

    Отже, характеризуючи активність дошкільника в усіх видах діяльності (ігровій, предметно-практичній, навчальній, спілкуванні) та формах активності (фізичній, соціальній, моральній, емоційній, пізнавальній, мовленнєвій, художній), слід кваліфікувати їх як більш або менш творчі. Творчість є активністю дитини, спрямованою на створення нового продукту в не регламентованій жорсткими умовами ситуації.
    Аналізуючи та оцінюючи особистісні якості, здібності дошкільника, педагог вживає поняття креативність.
    Показники сформованості креативності у дошкільника:
    • чутливість до проблем, готовність їх розв’язувати власними силами; відкритість новим ідеям, інтерес до невідомого;
    • схильність руйнувати чи змінювати стереотипи, відмовлятися від шаблонів, відходити від зразків; спроможність виходити за рамки заданої іншими ситуації;
    • швидкість аналогій, протиставлень, асоціацій;
    • загострене сприйняття неточностей, недоліків, відхилень, незвичності, складності;
    • уміння підійти до проблеми з різних точок зору;
    • уміння вносити щось нове, висувати оригінальні ідеї, розв’язувати нові завдання, досягати незвичних результатів;
    • пошуково-перетворювальне ставлення до дійсності; висока пізнавальна активність; допитливість;
    • уміння швидко переходити від одного способу розв’язання до іншого; переключатися; переконструйовувати елементи в нових комбінаціях (комбінаторні властивості);
    • дотепність, почуття гумору, інтерес до парадоксів;
    • сміливість і незалежність суджень; здатність до постановки власної мети;
    • об’єктивність суджень, неупередженість оцінок;
    • самокритичність, здатність посміятися над собою;
    • використання різних форм доказів;
    • уміння помічати зв’язки між ознаками, формально між собою не пов’язаними;
    • здатність сприймати об’єкти комплексно, цілісно, виділяти в них головне, істотне, відкривати потенційне;
    • розвинена уява, метафоричність (створення фантастичних ідей);
    • уміння дивуватися;
    • здатність прогнозувати, передбачати, формулювати гіпотези, робити припущення;
    • орієнтація на високі стандарти якості, ідеальні еталони.
    Наявність у діяльності дошкільника більшості з означених показників засвідчує, що його можна вважати креативом, практично та інтелектуально продуктивною істотою. Розвиток у вихованців креативних здібностей — важливе педагогічне завдання. Креативним має бути як процес діяльності дошкільників, так і її результат; як процес виховання, так і навчання.
    Основні етапи творчого процесу:
    • поява у дитини відчуття неясності чогось (поява проблеми);
    • виникнення ряду запитань до дорослого, однолітків, самої себе;
    • виділення значущих для успішного розв’язання проблеми елементів, диференціація головного та другорядного;
    • усвідомлення проблеми;
    • формулювання гіпотези;
    • пошук і знаходження рішення.
    У реальному житті дошкільникові доводиться виконувати як творчі (цілком нові, незнайомі або з елементами новизни), так і нетворчі (що містять готову логічну програму, передбачають шаблонне рішення) завдання. Надаючи перевагу завданням творчого характеру, вихователь тим самим виховує в старших дошкільнят інтерес до складних задач (практичних, інтелектуальних, комунікативних), бажання виконувати їх самостійно, ризикувати без шкоди здоров’ю, не боятися помилитися.
    Щоб дитина старшого дошкільного віку виявляла творчу активність, важливо забезпечити їй розвивальне середовище. Творчість не формують, а стимулюють. Щоб вона виявлялася і розвивалася, у дитячому садку належить створити сприятливі умови. Для цього треба вміти допомагати дітям проявляти природне прагнення до креативності, використовуючи для цього розвивальні завдання; правильно оцінювати досягнення дітей у творчій діяльності; не переривати творчий процес; не гальмувати прояви творчої активності дитини критичними зауваженнями, негативними оцінками; створювати ситуації вільного спілкування, обміну думками.
    Я розумію, що феномен креативності пов’язаний, насамперед, з уявою дошкільника. Дитина на основі попереднього досвіду створює образи побаченого, почутого. У своїй уяві малюк виходить за межі безпосередньо даного, може “відлітати” від реальної дійсності, фантазувати, мріяти.

    Основні характеристики уяви дошкільника:

    • реалістичність (дитяча вигадка, фантазія або відображає реальне життя, або пов’язується з нереальними, казковими подіями, явищами, персонажами);
    • цілісність (здатність бачити ціле раніше його частин).
    Дошкільник легше призвичаюється до виконання творчих завдань, проявляє свої креативні здібності (як природні, так і підсилені правильною виховною практикою) за умови, що дорослий пам’ятає: у творчого завдання немає “правильних” і “неправильних” рішень; творчість не можна формувати (надавати їй певної форми, чітко визначеної кимось), для її розгортання необхідно створити сприятливі умови. Які саме? За яких дитина хоче творчо діяти, вдосконалює своє вміння, пишається своїми креативними здібностями.
    Мені здається, що педагогові, який прагне виховати креативність (здатність дитини до творчості), допоможуть: нерегламентоване середовище, демократичні відносини з дітьми, наявність у вихованців можливості наслідувати творчу особистість.
    Організовуючи життєдіяльність старших дошкільників у родині та в дошкільному закладі, слід сміливіше вдаватися до експериментування, дослідництва; надавати дитині право самостійно приймати рішення, виробляти елементарні гіпотези, доводити, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору. Слід пропонувати батькам конкретні прийоми та способи розвитку в дитини допитливості, здатності творчо переробляти життєві враження, збагачувати індивідуальний досвід, розширювати асоціативний ряд, втілювати творчу уяву в реальній дійсності, розв’язувати нескладні життєві проблеми.
    Доцільно звертати увагу батьків на подвійний характер творчої уяви. З одного боку, вона є основою творчості, з другого — може продукувати відрив від реальності, надмірну мрійливість, небажання докладати вольових зусиль. Тобто творча дитина може характеризуватися дорогоцінною здатністю реалізувати свої фантазії і мрії, досягати високих результатів у різних видах діяльності. А може відрізнятися замкненістю, заглибленням у себе, відмовою від розв’язання реальних життєвих завдань, особливо складних для неї.

    Ось чому вкрай важливо допомогти батькам збалансувати схильність їх синів та доньок до творчої уяви із здатністю використовувати її в реальному життя — в ігровій, предметно-практичній, пізнавальній, художній, комунікативній діяльності. Активна, конструктивна творчість має стати постійним супутником дитячої життєдіяльності в родині й дитячому садку. Це буде запорукою її компетентності, необхідної у сьогоднішньому житті гнучкості, та й з рештою — життєздатності. Саме на це орієнтує педагогів Базова програма розвитку дитини дошкільного віку “Я у Світі”.
    Сутність творчості як засіб всебічного розвитку дитини
    Проблема розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку досліджується вже давно, але багато питань залишаються невирішеними. Попередні програми навчання та виховання дітей дошкільного віку були орієнтовані на засвоєння знань, а розвиток таких властивостей особистості, які дають можливість творчо їх використовувати залишалися поза увагою.
    Тому в дошкільному закладі необхідно створити сприятливі умови для творчого розвитку особистості.
    У літературі є багато визначень творчості. Підсумовуючи їх, творчість — це людська діяльність, у процесі якої особистість, задовольняючи потреби в реалізації своїх здібностей, створює нові знання, об’єкти, схеми поведінки, робить власні «відкриття». А дитяча творчість – своєрідна сфера дитячого життя, в якому вона діє і спілкується з дорослими та однолітками.
    Особливості дитячої творчості:
    • індивідуальність;
    • непередбачуваність і спонтанність;
    • всеохоплююча допитливість, дослідження світу: від «Що це таке?» до «Хочу все знати»;
    • потяг до мистецтва;
    • зв’язок з грою;
    • наявність певних умов – розвивальне середовище.

    Всі ці особливості сприяють розвитку креативності.
    Отже, дитяча творчість — своєрідна сфера дитячого життя. Займаючись нею, дитина діє, спілкується з дорослими та однолітками.
    Якщо поспостерігати за дітьми та проаналізувати їхню діяльність, можна помітити, що все, чим вони займаються, є своєрідною творчістю: дитина пізнає властивості оточуючих предметів; «грає» зі словами, промовляючи низку звуків рідної мови, й створює незвичні слова; експериментує з різ¬ними матеріалами; просто грає. У грі малюк має змогу поекспериментувати, багаторазово виконати будь-яку дію, від якої він отримує задоволення і, можливо, різні результати. Якщо будь-яку справу малюка розглядати як своєрідну гру — творчість, то у ній будуть розвиватися такі важливі харак¬теристики творчості, як:
    • швидкість думки;
    • гнучкість мислення;
    • оригінальність ідей;
    • розробленість ідей;
    • сміливість;
    • допитливість.

    У методичній літературі згадується ще одне поняття, пов’язане з творчістю,— творчі здібності. Як визначив Е. Фромм — це «…здатність дивуватися, пізнавати, вміння знаходити вихід із нестандартних ситуацій; це спрямованість на відкриття нового й здатність глибокого усвідомлення досвіду».

    Як показують наукові дослідження й досвід педагогів-практиків, творчі здібності виявляються приблизно з п’ятого року життя, але це зовсім не означає, що до цього моменту їх не слід розвивати. Навпаки, чим раніше дитину навчать спостерігати, пояснювати незвичайне, дивуватися оточуючим явищам, предметам, експериментувати тим ґрунтовніше підготують її до прояву власне творчих здібностей. Творчість багато в чому визначається вмінням по-різному висловлювати свої почуття та уявлення про навколишній світ. Для цього слід навчити дитину бачити предмет з різних боків, уміти, враховуючи різні ознаки предмета, створювати образ. Необхідно, щоб дитина не тільки вільно фантазувала, а й спрямовувала свою фантазію, творчі здібності на вирішення різноманітних завдань.

    Розвиток творчих здібностей дитини — справа складна й вимагає насамперед знання дитячої індивідуальності. Але існують загальні рекомендації щодо розвитку творчих здібностей дітей.

    Оскільки творчі здібності формуються в процесі діяльності, можливим стає формулювання загальних психолого-педагогічних умов для їх розвитку:

    1. Щоб сформувати творчі здібності, дитині необхідно накопичити якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності. Пізніше дитина зацікавиться процесом творчості спочатку в тому виді діяльності, який їй подобається найбільше, а потім — в усіх притаманних дошкільникам видах діяльності (гра, малювання, конструювання, гра на шумових та музичних інструментах, співи й танці, театралізована діяльність, читання та розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання віршів чи казок, праця, ліплення, аплікація, ігри з геометричними фігурами або графічними символами, експериментування тощо). Сформувавши в дитини інтерес до будь-якого (або декількох) з цих видів діяльності, вам вдасться захопити вихованця процесом творчості.

    2. Іноді діти не можуть самі визначити, що їм дійсно подобається. Щоб визначити це, поспостерігайте за дитиною, коли вона діє самостійно, та спробуйте дати відповіді на такі запитання: «Чим зайнята дитина?», «Чи проявляє вона самостійність у доборі матеріалів для діяльності?», «Чи вміє запросити до діяльності товаришів?», «Як домовляється про її хід?», «Чи проявляє дитина наполегливість у досягненні поставленої мети?», «Чи отримує дитина задоволення від самого процесу діяльності?», «Чи наявні в обраній дитиною діяльності продукти творчості?», «Чи радіє їм дитина?», «Чи дивують вони малюка?»

    3. Для розвитку творчості необхідно створити відповідні умови, що вплинуть на позитивний емоційний стан та спричинять прояву у дошкільників розумової активності, витримки, саморегуляції. Насамперед це стосується належного психологічного оточення. Також слід пам’ятати про наявність необхідних для творчої діяльності матеріалів. Вони завжди мають бути доступними для дитини. При цьому не важливо, яким чином дитина їх використовуватиме (за прямим призначенням чи якось інакше). Головним є факт дії, власне експериментування, пізнання властивостей, способів дії з тим чи іншим предметом або матеріалом.

    4. За В. Сухомлинським: «Дітям не треба багато говорити, не слід багато їм розповідати, слово — не цяцька, а словесне пересичення — одне з найшкідливіших пересичень. Дитині треба не тільки слухати слово вихователя, але й мовчати; в цю мить вона думає, осмислює почуте та побачене». Обережно, лагідно, ненав’язливо підтримуйте прагнення дитини до творчості. Співчувайте невдачам малюка, підтримуйте творчі пошуки дитини, ставтеся до процесу із симпатією та теплотою. У жодному разі не давайте негативної оцінки дитячій творчості. Будьте терплячі до «дивних» ідей дитини.

    5. Відповідайте на численні дитячі запитання. Підтримуйте бажання дитини пізнавати навколишній світ, особливо заохочуйте цікаві та глибокі запитання дітей. Час від часу залишайте дитину на самоті. Надмірне опікування може заважати дитячій творчості, а нав’язування допомоги може сприйматися як порушення меж особистої свободи. У пізнанні навколишнього світу навчіть дитину дослухатися власної інтуїції. Разом із «Як ти вважаєш?» і «Що ти думаєш з цього приводу?» — частіше цікавтеся «Що ти відчуваєш?».

    6. Навчіть дитину поважати іншу точку зору, пояснивши, що таке ставлення є необхідною умовою для того, щоб оточуючі поважали думки дитини. Уважно стежте за власними висловлюваннями, не критикуйте інших, особливо — в присутності дитини. Позитивні відгуки створюють у дитини почуття захищеності.

    Навчіть дитину керувати негативними емоціями й не піддаватися поганому настроєві. Вчіть її помічати добре й красиве у житті. Відкрито висловлюйте власні почуття дитині. Діти, які переконані у любові та повазі батьків, швидше розвиваються. Не бійтеся проявляти власну індивідуальність, не приховуйте власні творчі прояви. Головне, щоб ваша творчість була доброю, приносила радість та задоволення іншим. Станьте взірцем неординарної творчої особистості для своїх дітей.

    7. За В. Біанкі, збережіть у своїй душі дитину: безпосередність, доброзичливість, чистоту думок, мрію, довірливість, казку, захоплення від відкриття світу, доброту. Коли дитина опанує основи творчої діяльності, пропонуйте їй разом з іншими й творчі завдання.
    Що таке творчі завдання?

    Серед шляхів розвитку пізнавальної активності, самостійності, творчості, самореалізації дітей у багатьох дослідженнях учених підкреслюється необхідність використання в роботі з дошкільниками різноманітних завдань:

    • навчальних;
    • розвивальних;
    • пізнавальних;
    • інтелектуальних;
    • трудових;
    • нестандартних;
    • творчих.


    Таким чином, творчі завдання передбачають розуміння дитиною проблеми, яка викликає теоретичні чи практичні утруднення, і для її розв’язання необхідно знайти спосіб дії.


    Це наводить на думку, що розвиток творчих здібностей дитини дошкільного віку неможливий без організації вирішення дошкільниками найрізноманітніших завдань.
    Класифікація творчих завдань (С.Гаврилова)

    Перша група: завдання, спрямовані на розвиток перцептивної сфери (диференційованого сприйняття) та довільної уваги:

    1) на аркушеві намальовано будь-які предмети, що дуже щільно приляга¬ють один до одного. їх необхідно назвати й визначити кількість;
    2) пропонується заштриховувати малюнок з урахуванням заданих умов, які визначені для штрихування різних геометричних фігур;
    3) необхідно знайти однакові чи відповідні один одному малюнки й роз-фарбувати їх;
    4) знайти на малюнку відмінні деталі.

    Друга група: завдання, спрямовані на розвиток наочно-образного мис¬лення:
    1) завдання на визначення просторових відношень;
    2) завдання, що пропонують подумки простежити можливі шляхи виходу з лабіринту й, обравши правильний, намалювати його, намагаючись не торкатися межі доріжки.

    Третя група: завдання на виконання основних логічних дій, розвиток розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагу¬вання, визначення закономірностей) та формування понятійного апарату:
    1) завдання на формування понятійного апарату і логічного мислення:
    • знайти зайвий предмет;
    • об’єднати предмети за спільною ознакою;
    2) завдання, спрямовані на розвиток розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, визначення закономірностей.

    Четверта група: завдання, спрямовані на розвиток дрібної моторики руки, зорових і моторних координацій та довільної уваги:
    1) завдання, в яких треба з’єднувати намальовані крапки:
    2) завдання, для вирішення яких необхідно домальовувати малюнки різ¬ного рівня складності:
    3) необхідно розглянути малюнок, використовуючи визначені правила добору різних кольорів, з урахуванням не тільки кольору, а й форми зафарбованих фігур.

    П’ята група: завдання, спрямовані на розвиток зв’язного мовлення:
    1) за малюнком, що відображає події тієї чи іншої казки, необхідно при¬гадати назву і сюжет цієї казки, переказати її;
    2) необхідно скласти розповідь за сюжетом малюнка, а потім вигадати історію про те, що було до подій, зображених на малюнку, і що буде далі;
    3) на аркушеві паперу пропонується декілька невеличких малюнків, що відображають певну послідовність подій, за якими слід скласти розповідь.

  11. #11
    Пользователь Аватар для Иннка
    Регистрация
    14.06.2011
    Адрес
    Днепропетровская обл.
    Сообщений
    73
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Спасибо Поблагодарили 
    1
    Поблагодарил в
    1 Post

    По умолчанию

    Методичний марафон
    Формування сприятливих умов
    для розвитку креативних здібностей дитини через мистецтво
    в сфері Базової програми «Культура»
    Сьогодні не можна залишити поза увагою те, що у світі зростає роль особистості. Людина вважається основною цінністю прогресивного суспільства, а турбота про неї – показником рівня розвитку його свідомості.
    Проблема творчого розвитку особистості в сучасному світі стоїть гостро. Кожна цивілізована країна або та, яка хоче бути цивілізованою, дбає про творчий потенціал суспільства загалом і кожної людини зокрема.
    Оскільки Україна перебуває на шляху становлення, то відповідно і потребує освічених громадян, креативних особистостей, здатних творчо підходити до вирішення будь-яких проблем. Перед навчальними закладами всіх рівнів постає дуже важливе завдання: сприяти, щоб кожна дитина в майбутньому стала не просто пасивним членом суспільства, а інтелектуальною, ініціативною, творчою, суспільно корисною особистістю.
    Відповідно у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні велике значення надається розвитку творчих здібностей дошкільників. Важливим результатом оволодіння дитиною мистецькою діяльністю є усвідомлення себе активним суб’єктом творчості, сформоване емоційно-ціннісне ставлення до рукотворного світу.
    Однією з основних умов розвитку творчого мислення є створення атмосфери, яка сприяє появі нових ідей і думок. Перший ступінь на шляху створення такої атмосфери – розвиток почуття психологічної захищеності в дітей. Варто пам’ятати, що критичні висловлювання на адресу дітей і створення в них відчуття, що їхні пропозиції неприйнятні – це найперший засіб пригнітити їхні творчі здібності. До думок, висловлювань дітей варто ставитись з повагою. Більш того, потрібно заохочувати дітей у їхніх спробах братися за складні задачі, розвиваючи тим самим їхню мотивацію і наполегливість.
    Загальні способи стимуляції творчої активності.
    1. Забезпечення сприятливої атмосфери. Доброзичливість з боку дорослого, його відмова від оцінювань і критики на адресу дитини сприяють вільному виявові дивергентного мислення.
    2. Збагачення навколишнього середовища дитини найрізноманітнішими новими для неї предметами і стимулами з метою розвитку її допитливості.
    3. Заохочення висловлювання оригінальних ідей.
    4. Забезпечення можливостей для вправи і практики. Широке використання питань дивергентного типу щодо до найрізноманітніших галузей.
    5. Використання особистого прикладу творчого підходу до вирішення проблем.
    6. Надання дітям можливості активно ставити запитання.
    Особливим засобом формування творчої активності дітей є мистецтво: література, музика, скульптура, народна творчість, живопис.
    Вплив мистецтва на становлення особистості дитини, її розвиток дуже великий. Без виховання естетично розумних людей, виховання з дитячих років поваги до духовних цінностей, уміння розуміти та оцінювати мистецтво, без пробудження в дітей творчих зачатків неможливе становлення гармонійно розвиненої та творчо активної особистості.
    Саме в дитинстві закладаються основи інтелекту людини, формуються різнобічні потреби, погляди, ідеали. Тому цей період є найсприятливішим і найвідповідальнішим. Чим раніше й активніше здійснюється процес прилучення до прекрасного, тим він ефективніший.
    Мистецтво може стати однією з основних ланок у становленні особистості. Саме воно відкриває нам чарівний світ почуттів людини, що прагне в барвах, лініях, кольорі, у звуках, інтонаціях, темпі; у виразних, зворушливих висловах поділитись своїми переживаннями, хвилюваннями, радостями, захопленнями від почутого, побаченого, пережитого в реальному житті.
    Світ мистецтва безмежний. Пізнавати його ми будемо не день, не рік, а все життя. Тому, починаючи з дошкільного навчального закладу, педагог покликаний розвивати в дітей художній смак, виховувати важливу для людини якість – любов до мистецтва, до прекрасного. Зорові образи, створені мистецтвом, легко запам’ятовуються й залишаються в пам’яті надовго. Вони збагачують емоційний світ, учать яскравіше сприймати навколишнє життя.
    В малюнку, ліпці, аплікації діти передають свої враження від оточуючого світу та передають своє ставлення до нього. Наша задача –навчити дітей художній діяльності, виразному зображенню предметів та явищ, а не простому їх копіюванню.
    Найважливішою умовою розкриття творчої активності дітей є створення загальної атмосфери доброзичливості, свободи, можливості досягти успіху для кожної дитини. Таке завдання вимагає особливої уваги. Під час виконання дітьми завдань їм необхідно надавати допомогу. Слід намагатися організувати спілкування таким чином, щоб кожна дитина могла відкрито радіти результатам як власної, так і спільної творчості.
    Особливе значення для розвитку творчого мислення має відвідування художніх музеїв, творчих майстерень художників, виставок дитячої творчості, перегляд кінофільмів про видатних митців.
    В дитячому закладі використовують наступні форми і методи ознайомлення дітей з мистецтвом:
    1. Розгляд окремих творів або спеціально підібраних серій картин, скульптур, ілюстрацій, творів декаративно-ужиткового мистецтва. Для заняття зазвичай підбираються твори одного вида мистецтва.
    2. В дитячому закладі встановлюють виставки творів образотворчого мистецтва на ту чи іншу тему або вид мистецтва.
    3. Старшим дошкільникам роблять екскурсії до музею або виставочну залу для перегляду попередньо відібраного матеріалу, доступного до дитячого сприйняття та розуміння по об’єму та змісту.
    4. Заохочується самостійний розгляд дітьми творів мистецтва в дитячому закладі та поза ним.
    Сприятливий розвиток дитячої творчості залежить від вірного керівництва з боку дорослих, розвиток творчості також сприяє колективна праця, яка проводиться на основі вмінь самостійно діяти, застосовувати знайомі засоби зображення.
    Під поняттям розвитку творчої активності дитини ми розуміємо якісні зміни в пізнавальній діяльності дітей, що відбуваються в наслідок розвитку умінь та навичок мистецької діяльності.
    Виходячи з положень концепції Базового компонента дошкільної освіти, наше завдання озброїти дитину насамперед умінням жити, сприймати життя в цільності. Це значно складніше й багатогранніше, ніж окремо формувати системи знань та умінь з окремих розділів програми виховання та навчання. Дитина не володітиме істинним світоглядом, якщо не вмітиме цілісно сприймати світ.
    В процесі зображувальної діяльності здійснюються різні сторони виховання: сенсорне, розумове, естетичне, моральне, трудове.
    Зображувальна діяльність – це специфічне образне пізнання дійсності. Для того щоб намалювати, зліпити будь-який предмет, попередньо потрібно добре з ним ознайомитись, запам’ятати його форму, величину, конструкцію, розміщення частин, колір.
    В процесі зображувальної діяльності поєднується розумова та фізична активність. Для створення малюнка, скульптури, аплікації необхідно докласти зусиль, здійснити трудові дії, оволодіти певними вміннями.
    Зображувальна діяльність вчить дітей долати труднощі, проявляти зусилля. Формування працелюбності пов’язане з розвитком таких вольових якостей особистості, як увага, наполегливість, витримка. У дітей виховуються вміння працювати, досягати бажаного результату.
    Головне значення зображувальної діяльності полягає в тому, що вона є засобом естетичного виховання.
    В процесі зображувальної діяльності створюються сприятливі умови для розвитку естетичного сприймання та емоцій, які поступово переходять в естетичні почуття, сприянні для формування естетичного відношення до дійсності. Виділення якостей предметів (форма, колір, величина, будова, положення в просторі) сприяє розвитку у дітей почуття форми, кольору, ритму–компонентів естетичного почуття.
    Найважливішими результатами опанування мистецької діяльності в дошкільному віці є усвідомлення дитиною себе суб’єктом творчості, митцем, здатним не лише відтворювати здобуті враження, а й збагачувати їх власним досвідом, творчо самовиражатися у різних видах художньої діяльності.
    Основна мета естетичного виховання – виховання культури почуттів – як естетичних і моральних, так і специфічних для мистецької діяльності (почуття ліній, форми, кольору, ритму, композицій, інтонацій тощо.)
    Головне завдання – розвинути у дитини сприятливість як базову особистісну якість, прищепити здатність «приймати», «передавати», «трансформувати», тобто бути споживачем і творцем культури.
    Тож послідовність навчально-виховної роботи в різних видах мистецької діяльності має такий вигляд: виховання емоційно-чуттєвої сфери – засвоєння елементарної інформації – оволодіння уміннями та навичками (технічними прийомами, засобами художньої виразності кожного виду мистецтва) – творча самореалізація дитини (образотворення у різних видах художньої діяльності, через різноманітні техніки, в роботі з різним матеріалом).
    Щоб сформулювати в дитини необхідні вміння, знання, навички, потреби, ставлення, педагог має створити для цього належні умови, розв’язати цілий ряд важливих освітніх завдань: розвивати у вихованців спостережливість, уміння порівнювати з творами образотворчого мистецтва; розвивати художні здібності, формувати відповідні уміння вчити дітей створювати багатофігурні сюжетні композиції; формувати особисту позицію при сприйнятті творів мистецтва та в процесі власної творчості, вчити самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції видів образотворчого мистецтва.
    Вплив творів образотворчого мистецтва надає вагомого значення по формуванню відчуття художньої форми, образному мисленню. Вони пов’язані із зоровим сприйманням, умінням спостерігати з цією метою періодично проводити уроки милування (природою, картинами, спілкуванню, виконанню розвивальних завдань, розгляду картин). Учіть дітей законів зображення, але водночас дайте простір для дитячої фантазії, не ламайте дитячої мови казкового бачення світу.
    Оволодіння техніками малювання, сам процес художнього зображення є школою підготовки руки дитини до письма, пізнання оточуючого середовища, формування основ математики, розвитку психічних процесів, є лікувальною терапією психіки дитини, є підґрунтям діагностування інтелекту та психічного здоров’я дитини; розвитку мовлення. Тож малювання для дитини дошкільного віку – школа інтелектуального розвитку. Малювання – природна і приємна діяльність для дитини. Тож навчаймо дітей зображенню, бо все то їм на користь.
    Тож навчити дитину малювати можна, не всі це робитимуть однаково добре та творчо зображувати оточуюче зможуть всі.
    З усього вищевикладеного можна зробити наступні висновки.
    Дошкільний вік – оптимальний період для творчого розвитку людини.
    Відомо, що на кожному етапі життя дитини закладається певний фундамент, який має своє визначне місце в становленні цілісної особистості, лише на такому фундаменті можуть повноцінно формуватися психічні властивості та здібності, необхідні дитині для переходу на наступний віковий

  12. #12
    Пользователь Аватар для Иннка
    Регистрация
    14.06.2011
    Адрес
    Днепропетровская обл.
    Сообщений
    73
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Спасибо Поблагодарили 
    1
    Поблагодарил в
    1 Post

    По умолчанию

    Конспект інтегрованого заняття
    з елементами імпровізації

    "ПОДОРОЖ ДО ЛИСИЧКИ"




    Програмовий зміст:

    Дати дітям уявлення про ліс; розвивати інтерес до об’єктів живої та неживої природи, збагачувати словник дітей словами, що вказують на характерні особливості води, вчити визначати звуки по аудіозапису, робити висновки за допомогою пошуково - дослідницької діяльності, удосконалювати вміння дітей малювати хвилясті лінії на піску; стабілізувати емоційний стан дитини, тактильну чутливість і дрібну моторику рук під час ігор з піском, спонукати до самостійного визначення кольорів; вчити дітей малювати елементи петриківського розпису (пальчиком - калинку, паперовою кулькою - квіти); розміщувати візерунок по краях та посередині смужки; ознайомити з новим методом малювання - паперовою кулькою; розвивати пізнавальний інтерес, відчуття ритму, творчість, самодіяльність, почуття взаємодопомоги; виховувати охайність.



    ОБЛАДНАННЯ:

    Макети дерев, пеньочки, макет хатинки, надувний басейн, вода, пісок, підноси, «змія» - іграшка, аудіозапис звуків: (потяг, спів пташок, журчання води), доріжка з слідами, магнітофон, вушка - зайчика, м’яка іграшка зайчика.
    Д/матеріал:
    смужка з мальованими візерунками;
    Р/матеріал:
    смужка паперу, паперові кульки, серветки, фарба, каштанчики, листочки.











    Хід заняття

    1 етап. Мотиваційний

    Ранкова зустріч

    Ми візьмемось всі за ручки,
    Веселіше стане нам,
    Бо у групі всі ми друзі.
    Усмішки даруєм вам.

    Вихователь: Діти! Сьогодні до нас прийшли гості і вони дуже хочуть подивитися, як ми вміємо гратися. Я пропоную бути вам зайчиками, а я буду вашою мамою-зайчихою. (Діти одягають наголівнички-вушка зайчиків)
    Вихователь:: імітує плач.
    Дитина:А чому ти плачеш, мамо?

    2 етап. Інформаційний

    Вихователь: Як же мені не плакати, лисичка вкрала вашого маленького братика.
    Дитина: А як же нам визволити нашого братика?
    Вихователь: Ви ж прудкі у мене й сильні, витривалі й дуже пильні. До того ж вас так багато, що ми зможемо лисичку здолати. Тільки ви скажіть мамі-зайчисі де живе лисичка?
    Діти: В лісі.

    3 етап. Репродуктивний

    Вихователь: Але до лісу так далеко, і я, діти, пропоную вам поїхати на поїзді.

    (Діти стають один за одним)

    Дитина: Їде поїзд через гай
    Нас маляток почекай
    Ту-ту-ту - гуде гудок
    Їдуть діти у лісок.
    (звучать звуки потягу на аудіозапису)

    Вихователь: Ось ми і приїхали до лісу.

    4 етап. Узагальнюючий

    Вихователь: Погляньте діти, як тут багато дерев, пеньочків. А які звуки вичуєте? (Звучить аудіозапис - спів пташок)

    (Відповідь дітей)

    Вихователь: Давайте покажемо ручками, як пташки вміють літати, клювати. (Виконують вправу для пальчиків та рук)

    Полетіли, полетіли
    І на землю сіли.
    Поклювали, поклювали
    І знову полетіли.

    Вихователь: А що це за звуки? (Чується аудіозапис - журчання води)

    ( Відповідь дітей)

    Вихователь: У нашому лісі є озеро. Давайте підійдемо до озера.
    (діти підходять до надувного басейну з водою)

    5 етап. Творчий

    Вихователь: Діти! Погляньте і скажіть, яка в озері водичка? (прозора, чиста). А давайте пригадаємо, що у воді тоне, а що ні?

    Гра " Тоне, не тоне"
    (Вихователь називає предмети: каміння, паперовий листочок, дерев’яна цеглинка, м’ячик, а діти стоять, якщо предмет не тоне, присідають, якщо тоне).

    Вихователь: Погляньте, біля озера лежать листочки, каштанчики. Скажіть що тоне, а що ні?
    (Відповіді дітей)

    Вихователь: А ми зараз перевіримо. Давайте кинемо у воду і подивимося, що тоне, а що ні.
    (Пошуково-дослідницька діяльність дітей)

    Вихователь: Візьміть листочки і каштанчик і скажіть що важче?
    (відповідь дітей).

    Вихователь: Каштанчик важчий, він потонув, а листочок легший - він плаває на водичці. Давайте ще кинемо. (Діти кидають у воду каштан та листочок і бачать, що тоне, а що ні)
    Вихователь: Але нам час вже йти шукати лисиччину хатинку. А як же нам знайти дорогу? Діти, я пропоную шукати сліди лисички. А що там за сліди, на пісочку.
    (Діти підходять до піску).

    Вихователь: Погляньте, що то за хвилясті лінії, хто б міг їх залишити?
    (Відповідь дітей)

    Вихователь: Мені здається, що там за деревом хтось заховався.
    (Вихователь: показує змію-іграшку)

    Вихователь: А, ось хто повзає, як хвиляста лінія.
    (Вихователь:. показує, як повзає змія).

    Вихователь: Давайте пальчиком покажемо, як повзає змія.
    (Діти показують пальчиком у повітрі)

    Вихователь: А тепер намалюємо хвилясту лінію на піску.
    (Діти малюють на піску)

    Діти переходять до доріжки з намальованими слідами.
    Вихователь: Діти! А що це за сліди?
    (Відповідь дітей)

    Вихователь: А щоб узнати, чиї це сліди, треба відгадати загадку.
    (Вихователь:. загадує загадку про лисичку)
    Вихователь: Давайте пройдемося по цих слідах і вони нас приведуть до лисиччиної хатки. Будемо ступати обережно, бо ми тепер знаємо, в лісі живуть змії, а ми не хочемо наступити на змію.
    (Ходьба дітей по доріжці, ступаючи слід в слід)
    Вихователь: А ось і лисиччина хатинка.

    (Чується спів лисички).
    Лисичка: Я лисичка, я сестричка
    Не сиджу без діла,
    Я зайчаток крала,
    Полювать ходила.

    Вихователь: Добрий день, лисичко!
    Лисичка: Добрий день. А чого ви до мене прийшли?
    Вихователь: Віддай нам нашого зайчика.
    Лисичка: Не віддам, я сама люблю зайчатинку. (Облизується).
    Вихователь:Ну що ж нам робити?
    Лисичка: Ну добре, віддам, але не просто так. Нехай ваш зайчик допоможе мені розмалювати хатинку. Діти! Подивіться, якого кольору у мене хатинка? Я її щойно побілувала, а тепер хочу розмалювати, щоб вона стала красивою.
    (У віконечко виглядає зайчик - іграшка)

    Зайчик: Ой, діти-зайчата, але це так багато малювати. Допоможіть мені.
    Вихователь: Ну що діти, допоможемо братику-зайчику?
    (Відповідь дітей)

    Вихователь: А як же нам розмалювати твою хатинку?
    Лисичка: А ось так: (демонструє зразок)
    - Посередині смужки намальовані квіти, по краях ягідки калини.

    Вихователь: А ми так не вміємо, поясни нам, лисичко.
    Лисичка: Сідайте біля мене, я вам все розкажу і покажу: Малювати квіти будемо кулькою, зробленою з паперу. Беремо папір, мнемо його і робимо з нього кульку. Кульку вмочаємо у фарбу і притуляємо зліва направо. Трішки відступимо і ще притуляємо, і так до кінця смужки. У нас є квіти, схожі на троянди. По краях смужки, з однієї та другої сторони, малюємо ягідки калини. Малювати будемо пальчиком. Для цього вказівний пальчик вмочаємо у червону фарбу а потім притуляємо його по верхній стороні смужки. Починаємо малювати також із лівого краю, одступаючи одна ягідка од другої і до кінця смужки. Так робимо і по нижній стороні.
    Вихователь:
    - Лисичко, нам все зрозуміло.
    (Вихователь запрошує дітей підійти до столів).
    - Діти, у вас на столі є папір, фарби різного кольору, серветки а ще паперові кульки.
    - Якого кольору фарби? (Червона, синя, зелена, жовта)
    - Візьміть у руки паперову кульку і покатайте між долоньками. Зробіть її ще круглішою. Виберіть фарбу, яка вам подобається і вмочіть кульку у фарбу. Тепер притуляємо кульку фарбованою стороною до смужки, як показувала лисичка.
    (Діти виконують завдання).
    (Так само вихователь пояснює дітям, як малювати ягідки калини)
    В кінці роботи витирають пальчики серветкою.
    Розмальовані смужки клеїмо на хатинку.

    6 етап. Рефлексивно-оцінювальний
    Вихователь: діти, давайте розкажемо лисичці, як ми старались розмалювати хатинку.

    Дитина: Ми старались,
    Ми спішили,
    Розмалювати хатинку хотіли.
    А тепер її якраз
    Презентуєм на показ.

    Вихователь: Ну що, лисичко, подобається тобі?
    Лисичка: Так, дуже красиво.
    А тепер я хочу пограти з вами в гру.

    ( У віконечку з’являється м’яка іграшка-зайчик)

    Зайчик: І я теж хочу з вами погратися.
    Лисичка: Ой, я і забула, зараз я віддам вам вашого братика.

    (Проводиться гра "Зайчик біленький сидить").

    Лисичка: Дуже вам дякую, зайчата, мені було з вами весело та цікаво.
    Вихователь: Ну що ж, діти, сідаємо на потяг та їдемо додому.
    (Діти стають один за одним і під звуки аудіо запису - потяг виходять з ігрового майданчика)

  13. #13
    Пользователь Аватар для Иннка
    Регистрация
    14.06.2011
    Адрес
    Днепропетровская обл.
    Сообщений
    73
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Спасибо Поблагодарили 
    1
    Поблагодарил в
    1 Post

    По умолчанию

    предлагаю тренин, но он не мой , нашла на просторах интернета
    Психологічний тренінг
    Розвиток креативних здібностей
    Удосконалення свого стилю мислення - одна з головних засад творчос¬ті педагога. Будь-який фахівець - це, насамперед, стиль мислення. Цей параметр ми визначили : «Я думаю ось так». Фахівець - це й стиль діяль¬ності: «Ось так я роблю».
    Ми ще раз нагадуємо декілька засадних позицій творчого мислення. Це - свобода польоту думки як відсутність установки на пошук однієї «са¬мої вірної» відповіді. Це підключення уяви до думки. Пропонуємо Вам ви¬конати завдання, які розкривають ці здібності.

    1. Знайдіть якомога більше засобів, прийомів використання цеглин (однієї чи кількох). Виконуючи це завдання, вихователі рідко дають біль¬ше 10-12 відповідей. Діти ж на це питання дають більше 30 відповідей, іноді 40. Отже, про що це свідчить? Про не тренованість уяви дорослих. Перевірте себе. Цеглу можна використовувати:
    - будувати стінки;
    - труби (якщо вниз-криниці);
    - арки (підвалу, мосту тощо);
    - паркани;
    - мостити дорогу;
    - посипати доріжки;
    - обрамляти клумбу;
    - як кладку;
    - як підставку під праску;
    - як гніт;
    - як модуль чотирикутника;
    - як вагу;
    - для практичних жартів (покласти цеглу в сумку, щоб товариш
    мав, що нести тощо).
    Уява безпосередньо пов'язана з асоціативним мисленням. Існує також зв'язок уяви з готовністю пам'яті до відтворення інформації. На жаль, до цього часу вчені не можуть чітко визначити природу та всі параметри пам'яті. Робота пам'яті невід'ємна від мислення. Вміння класифікувати, схематизувати інформацію, узагальнювати її та «конденсувати» - уявляти у вигляді стислого знака, символа, впливає на продуктивність пам'яті. Для перевірки продуктивної пам'яті потрібно взяти аркуш, годинник, олівець. Краще всього, щоб був асистент з магнітофоном.

    2. Назвіть (або запишіть) якомога більше іменників в однині. Не можна тільки називати власні іменники та такі, які означають речі, що розташова¬ні в кімнаті, де проводяться завдання, та ті об'єкти і речі, які видно крізь вікно цієї кімнати. Не можна називати (записувати) одне слово двічі, три¬чі, тощо. Той, хто тестує, уважно дивиться на годинник, відмічає кожну хвилину. (Тестуючі можуть просто ставити в своєму списку слів вертикаль¬ну риску). Робота має тривати 3-5 хвилин. Критерії аналізу:
    - загальна кількість слів визначає обсяг продуктивної пам'яті (нор¬ма пересічної пам'яті: за 5 хвилин-56 слів, за 3 хвилини - 42 слова).
    - рівномірність кількості слів по хвилинах визначає динамічність і мобільність продуктивної пам'яті;
    - кількість слів за першу хвилину має перевершувати кількість за останню хвилину (не більше 4-5 слів);
    - системність.
    Цей показник виявляє принцип, за яким подаються слова. Це може бу¬ти система класифікації слів за ознакою (суміжність, послідовність, асоці¬ативний зв'язок, перелік тощо).

    3. Придумати найбільшу кількість питань до поданих відповідей. Наприклад, відповіді: сум, не варте того, п'яте колесо. Не все так просто. Пот¬рібно вчитися ставити питання. Дитячі питання. Наївні питання. Парадок¬сальні, алогічні питання.
    Що живить мозок? - Інформація. Вона нібито однакова для всіх, але кожний привласнює її тільки йому притаманним шляхом, перетворюючи своїм власним стилем уяви і мислення. В свою чергу, кожний стиль компонується з окремих способів мислення. Назвемо деякі способи мислення. Людина привласнює ін¬формацію, створюючи її образ. Цей образ може бути візуально-зоровим, аудіально-слуховим, метафоричним, символічним, реальним чи нереальним. Ство¬ривши образ, людина поєднує його з тим, що вже є, створює нові образи. Вона послуговується асоціативним, логічним, конструктивним, поетичним, парадок¬сальним, практичним мисленням. Отже, можна зробити висновок, що стиль мислення - це своєрідність комбінування різних способів мислення.
    Назвемо основні складники стилю мислення:
    - критичність,
    - логічність,
    - розсудливість,
    - гумор,
    - аполітичність,
    - конкретність,
    - уява,
    - парадоксальність,
    - чіткість словесного формулювання,
    - обгрунтованість, узагальнення,
    - оригінальність,
    - стереотипність,
    - швидкість думки,
    - вічність (вміння бачити проблему збоку),
    - творчість,
    - інтуїтивність,
    - ініціативність,
    - широта мислення.
    Вправа з асоціативного мислення. Асоціація (від лат. «з'єднаю») - спо¬лучення в єдине ціле, коли одна думка, уява породжує, спричинює іншу. Асоціативне мислення породжує метафори, гіперболи, алегорії, будь-які види перетворень, вживання слів у переносному, образному значенні-все, що допомагає зрозуміти одну ідею за допомогою іншої, яка чимось схожа на неї.

    4. Знайдіть різницю (це легше), а потім й подібність двох явищ, речей, об'єктів, образів.
    Чим відрізняються________________ і __________________, а в чому вони подібні
    (схожі)? Різниця між:
    - виделкою та окулярами,
    - автобусом та мотоциклом,
    - телевізором та кінотеатром.
    Подібність:
    - календаря до годинника;
    - книжки до музею;
    - черевика до списа.

    5. Порівняти метафоричні образи І знайти антонімічні пари:
    - аж молоко скисне; кишки порвати;
    - сіль на рану сипати;сіллю землі бути;
    - руки зв'язати; руками п ногами;
    - передати куті меду;
    - тонко прясти.

    6. Підібрати до метафор правого стовпчика їх тлумачення з поданих у лівому стовпчику.
    1. Тільки місце тепле. 1.Про чиюсь відсутність.
    2. Пальці знати. 2. Погано щось робити.
    3.Пальці знати. 3. Звинуватити.
    4.Як у віночку. 4.Гарно.
    5.Батіг з клоччя. 5.Безводьна людина
    б. Розплющити очі. 6. Збагнув суть чогось.
    7. Чуба гріти. 7. Добре працювати.

    7. Поєднати асоціативним ланцюжком два слова-поняття:
    Тайга - ножиці;
    Козел - театр;
    Бегемот - Мексика;
    Стілець - кавун;
    Черевик - галушка.

    8. Скласти речення, в якому мають бути три з названих слів(крім інших, звичайно).
    Заєць, полунична, чобіт.
    Птаха, ліхтар, логопед.
    Риба, веселка, стюардеса..

    9. Хто швидше придумає (скаже чи напише) слово, яке пов'язане з пода¬ним асоціативним зв'язком: -кафе, -опера

  14. Следующий пользователь сказал cпасибо Иннка за это полезное сообщение:

    lilyhca (25.07.2019)

  15. #14
    Пользователь
    Регистрация
    23.11.2008
    Адрес
    Украина Черкасская обл.
    Сообщений
    63
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    19
    Поблагодарил в

    9 сообщениях

    По умолчанию

    Девочки,может не совсем по теме,но не нашла куда определить, а материал по пізнавальному розвитку( тут и математика и логика и простір і час) может кому пригодится.Если знаете куда перенести - то пожалуйста.

    ДВ №10,2005
    ДОДАТОК
    Гра "Бліц-турнір"

    Вихователь. Діти, сьогодні нас запрошує до себе в гості Совонька.
    Дошкільнята заходять до зали: там стоять два столи з лампочка¬ми посередині, а по краях столів розміщені кнопки-вмикачі.
    Вихователь. Совонька пропонує пограти в гру "Бліц-¬турнір". Гратимуть два гурти — по четверо гравців у кож¬ному. Решта з вас — уболівальники та помічники.
    За стіл сідають гравці, чиї імена починаються з певних звуків: одні за перший стіл, інші за другий. Вихователь перевіряє, чи правильно сіли діти.
    Вихователь. Сова ставитиме вам запитання або про¬понуватиме якесь завдання. Той, хто знає відповідь, на¬тискатиме кнопку-вмикач — тоді засвічуватиметься лам¬почка. За кожну правильну відповідь Сова даватиме два бали.
    Завдання 1. "Відгадайте загадку про об'єкти та явища природи"
    Орієнтовно:
    ♦ Один баранець пасе тисячі овець. (Місяць, зорі).
    ♦ Мене просять і чекають, а з'явлюся — утікають. (Дощ).
    ♦ Стоїть пані, чепуриться, бо вдягла сорочок триста. (Капуста).
    ♦ У воді купалася й сухою зосталася. (Качка).
    Завдання 2. "Пригадайте прислів'я про об'єкти та явища природи"
    Орієнтовно:
    ♦ Сонце встане, то й ранок настане.
    ♦ Де верба, там вода.
    ♦ Бджоли раді цвіту, а люди літу.
    ♦ Ластівка день починає, а соловей кінчає.
    Завдання 3. "Хто назве найбільше слів про сонце?"
    (Наприклад: велике, яскраве, сліпуче, ясне, тепле, гаряче, пекуче, лагідне, рідне...)
    Завдання 4. "Визначте погоду за прикметами"
    (Вихователь розпочинає речення, а діти закінчують).
    ♦Коли ластівки низько літають над землею ... (будедощ).
    ♦ Коли від дощових крапель у калюжах пухирці ... (дощ затягнеться).
    ♦ Коли дим іде з труби стовпом... (буде морозяно). *
    ♦ Коли вранці роса на траві... (буде погожий день).
    Завдання 5. "Упізнайте пісню за мелодією"
    'Звучить мелодія української народної пісні "Ой на ~орі жито" абощо).
    Завдання 6. "Здогадайтеся, які тварини про себе розповідають"
    ♦ Я допомагаю господарям рано вставати. (Півень).
    ♦ Я даю дітям свіже молоко. (Корова, коза).
    ♦ Я дарую теплу вовну на рукавички. (Вівця).
    ♦ Я ловлю мишей. (Кіт).
    ♦ Я двір охороняю і злодіїв не пускаю. (Собака).
    ♦ Мене у плуг та у віз впрягають, на мені їздять та скачуть. (Кінь).
    Наприкінці гри підраховуються набрані гравцями бали. Пере¬можці одержують книжечки-розмальовки.
    Дидактична гра "Поле чудес"

    Мета: з'ясувати знання дітей про українські обереги та символи, про національний одяг та побут. Збагатити словник відповідними назвами. Розвивати мислен¬ня, кмітливість. Виховувати любов до нашої держави /країни.
    Матеріал: диск, що крутиться (вішається вертикаль¬но на дошку або кріпиться на підставці, щоб усі діти 5ачили дії учасників гри й мали змогу брати в ній участь, стежити за її перебігом); смужки зі словами (літери в них закриті фішками).
    Хід гри
    Звучить у запису українська народна пісня.
    Вихователь. Яка це пісня кличе нас?
    Діти відповідають, заходять до групової кімнати й сідають на стільчики, розміщені півколом. Перед ними підставка з диском "Поле чудес".
    Вихователь. Скажіть, де ми з вами живемо? (— В Укра¬їні). А хто ми? (— Українці). Хто знає, як називається урочиста пісня, що славить державу? (— Гімн). Зараз ми про¬слухаємо Державний Гімн України. Коли звучить Гімн, усі слухають його стоячи.
    Діти і вихователь слухають запис, уставши з-за столів.
    Вихователь. Цікаво, що ж ви знаєте про Україну? За¬раз ми пограємо в гру "Поле чудес". Розподілимося на цва гурти. З кожного по черзі виходитиме хтось один. Він крутитиме диск і називатиме літеру із зашифрова¬ного слова-назви або й усе слово, якщо знає його. А ви допомагатимете йому відгадувати.
    Викладається зашифроване слово (діти заплющують очі, а вихо¬ватель накриває фішками літери). Коли діти відгадують його, викладається інше слово.
    ♦ Назва одного з українських народних оберегів. (Рушник).
    ♦ Шафка для посуду, що висить на стіні. (Мисник).
    ♦ Знаряддя, яким засувають у піч горщик. (Рогач).
    ♦ Посуд, куди наливають молоко, узвар. (Глечик).
    ♦ Частина жіночого національного вбрання, яке вдя¬гають на сорочку. (Корсетка).
    ♦ Частина чоловічого вбрання, яке вдягають на ниж¬ню частину тулуба. (Шаровари).
    ♦ Улюблена страва українців, яку готують з овочів. (Борщ).
    ♦ Улюблена страва українців, яку готують з борош¬на. (Вареники).
    ♦ Кущ, який родить червоні ягоди й має цілющі влас¬тивості. (Калина).
    ♦ Головне місто України. (Київ).
    Наприкінці гри підраховуються бали обох гуртів, визначається переможець. За кількістю балів учасники гри вибрать призи (іграшки з кіндер-сюрпризів, значки, книжечки тощо).

  16. #15
    Пользователь
    Регистрация
    23.11.2008
    Адрес
    Украина Черкасская обл.
    Сообщений
    63
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    19
    Поблагодарил в

    9 сообщениях

    По умолчанию

    Дидактичні ігри та вправи ПП,2008,№3»Мистецтво діалогу»Т.Столбова
    Тема "Дитячий садок.
    Іграшки"
    Гра "Де був Іванко?"
    Мета: розвивати діалогічне мов¬лення дітей; активізувати словник.
    Хід гри. Вихователь (ведучий) веде з дітьми діалог:
    ♦ Іванко зайшов до дитсадка. Вадиме (звергається до когось із дітей), вгадай, до якої кімнати зайшов
    Іванко?
    ♦ Ця кімната велика й світла?
    ♦ Так, велика й світла.
    У ній діти ліплять і ма¬люють?
    ♦ Ні, не ліплять і не малюють. ;
    ♦ У ній діти співають і танцюють?
    ♦ Так, співають і танцюють.
    ♦ Це музична зала? .
    ♦ Так, це музична зала. І
    Якщо дитина відгадала назву кімнати, вона стає ведучою,загадує інше приміщення чи кімнату (наприклад, спальню,фізкультурну залу, роздягальню, кухню, медичний кабінет) й ставить запитання наступному гравцеві.
    Примітка. Іванко може побувати в поліклініці, школі, якійсь країні тощо.
    Вправа "Що було потім?"
    Мета: розвивати діалогічне мовлення; збагачувати словник дітей дієсловами; закріплювати вміння правильно вживати звертання.
    Хід гри. Діти сідають або стають півколом.
    Вихователь (ведучий) бере в руки камінець (шишку, каштан, жолудь) і промовляє:
    -Є у мене камінець. Кому його дати?
    На запитання моє
    Буде Оля (називає ім'я дитини) відповідати.
    Олю, ми прийшли до дитсадка, погралися на майданчику. А що робили потім? (Дає камінець Олі).
    Оля відповідає: «Ми робили гімнастику. Михайлику, а що було потім?" (Передає камінець наступ¬ному гравцеві). Вправа триває.

    Вправа "Моя іграшка"
    Мета: розвивати діалогічне мов¬лення; продовжувати вчити узгоджу¬вати прикметники з іменниками.
    Матеріал: предметні картки із зоб¬раженням іграшок або самі іграшки.
    Хід гри. Дітям роздають картки (іг¬рашки). Малята грають у парах.
    -У мене є м’яч.
    -А в мене котик.
    - Мій м'яч гладенький.
    - А мій котик пухнастий.
    - Мій м'яч червоний.
    - А мій котик білий.
    - Я полюбляю гратися м'ячем.
    - А я залюбки бавлюся з котиком.
    - Давай гратися разом.
    - Давай.
    Вправа
    "Що роблю, що робитиму?"
    Мета: продовжувати вчити дітей ставити запитання та відповідати на них; вправляти в правильному вживанні дієслів у теперішньому та май- бутньому часі.
    Матеріал: картки-схеми "Веселі чоловічки" (із зображенням виконання різних рухів), малюнки із зображенням різних видів дитячої діяльності.
    Хід вправи.
    Обирають ведучого.Той показує дітям картки й звертається до когось із запитанням: "Вово, відгадай, що я роблю?" (або "Що я робитиму?"). Дитина, до якої звертаються, користуючись карткою, відповідає: "Ти присідаєш" (або "Ти присідатимеш"). Якщо це малюнок із зображенням якогось виду дитячої діяльності (наприклад, малювання дитина відповідає: "Ти малюєш" (або "Ти малюватимеш").




    Гра "Календар"
    Мета: закріплювати назви днів тижня, їх послідовність; продовжувати вчити форму лювати запитання, зв'язно відповідати на них, правильно вживати порядкові числівники.
    Матеріал: картки-символи «Дні тижня»
    Хід гри. У грі беруть участь семеро дітей. На столі розкладено картки зображенням донизу. Діти розбирають їх. На слова вихователя:
    "Дні тижня, сюди йдіть та про себе розкажіть" діти (дні тижня) стають по порядку. Вихова¬тель починає діалог, звертаючись до першої дитини:
    ♦ Ти хто?
    ♦ Я перший день тижня — поне¬ділок.
    ♦ Розкажи про себе.
    ♦ Понеділок настає після неділі. В понеділок діти вчили нову пісню. А ти хто? (Звертається до другої дитини).
    ♦ Я другий день тижня — вівторок.
    Бесіда триває далі. Наприкінці гри
    діти визначають, який день розповів про себе найцікавіше.
    Примітка. Аналогічно можна про¬вести ігри з використанням карток-символів: "Пори року", "Частини доби".

    Тема "Сім'я. Наш дім"
    Гра «Тєлевізійне інтерв 'ю »
    Мета: продовжувати вчити дітей звертатися до інших із запитаннями, відповідати на поставлені.
    Матеріал: іграшковий мікрофон.
    Хід гри. Обирають ведучого-тележурналіста (спочатку цю роль може виконувати вихователь). Той "веде телепередачу":
    ♦ Доброго дня, шановні телегля¬дачі! Ми на гостинах у дитячому сад¬ку "Попелюшка". Скажи, будь ласка, як тебе звати? (Звертається до когось із гравців).
    ♦ Я — Тарас.
    ♦ Тарасе, в тебе велика сім'я?
    ♦ Ні. Тато, мама і я.
    ♦ Як звати твоїх батьків?
    ♦ Моїх батьків звати Ігор Петрович і Тетяна Іванівна.
    ♦ Ким працюють твої батьки?
    ♦ Моя мама — лікар, а тато — водій.
    Примітка. Кількість запитань та їхній зміст довільні, залежно від словникового запасу дітей.
    Гра "Концерт — у подарунок"
    Мета: вчити дітей брати участь у діалозі, висловлювати свої привітання, побажання.
    Матеріал: іграшковий мікро¬фон, макет телевізора.
    Хід гри. Обирають ведучого "телепередачі". Всі інші — "гості в студії". Ведучий "веде пере¬дачу":
    ♦ Скажи: кого ти хочеш при¬вітати? (Звертається до когось із "гос¬тей").
    ♦ Я хочу привітати сестричку.
    ♦ З яким святом?
    ♦ З днем народження.
    ♦ Що побажаєш їй?
    ♦ Міцного здоров'я, щастя, добрих друзів.
    ♦ Що подаруєш сестричці?
    ♦ Я хочу подарувати пісню.
    Дитина виконує
    ведучий звертається до іншого гостя".

    Тема "Одяг та взуття.
    Зовнішній вигляд людини
    " Гра "Відгадай, що купили"
    Мета: формувати вміння вести роз¬питування.
    Хід гри. Ведучий загадує якийсь предмет одягу чи взуття, не називає його дітям. Діти за допомогою запи¬тань намагаються відгадати задума¬не. Наприклад:
    ♦ Учора в магазині одягу мені ку¬пили... Відгадайте, що?
    ♦ Це теплий одяг?
    ♦ Так.
    ♦ Він хутряний?
    ♦ Ні, вовняний.
    ♦ Його одягають на голову?
    ♦ Так.
    ♦ Це шапка?
    ♦ Так.
    Гра "Мода"
    Мета: продовжувати вчити дітей ставити запитання та відповідати на них, підтримувати розмову на запро¬поновану тему.
    Матеріал: по 4 білі картки (сим¬волізують зиму), зелені (весну), чер¬воні (літо), жовті (осінь); у кожній групі карток на одній картці зобра¬жено хлопчика, на другій — дівчин¬ку, на третій — чоловіка, на четвер¬тій — жінку (всі одягнуті відповідно до сезону).
    Розподіляють картки між собою.
    "Журналіст" починає розмову:
    ♦ Який одяг буде модним у цьо¬му сезоні (скажімо, взимку) для жінок?
    Дитина, якій дісталася біла картка із зображенням жінки в зимовому одязі, відповідає. Наприклад:
    ♦ Узимку для жінок будуть мод¬ними короткі пальта з поясом.
    Далі "журналіст" запитує про мод¬ний одяг, взуття для чоловіків, дів¬чаток, хлопчиків, про модні кольори в певному сезоні тощо.
    Примітки. Гру можна провести без карток — у ролі моделей виступають самі діти. Вони влаштовують "показ мод", а "журналіст" бере в них ін¬терв'ю. Кількість запитань і їхній зміст залежать від рівня мовленнє¬вого розвитку дітей.
    Тема "Тварини. Птахи"
    Гра "Інтерв'ю для "Лісової газети"
    Мета: продовжувати вчити дітей вести діалог на запропоновану тему в певній послідовності.
    Матеріал: маски (наголівники) зві¬рів, птахів.
    Хід гри. Обирається "кореспон¬дент". Усі інші діти розподіляють між собою ролі лісових мешканців, одя¬гають маски, збираються на "лісовій галявині". "Кореспондент" бере в них інтерв'ю:
    ♦ Я хочу написати в "Лісовій га¬зеті" про те, як звірі й птахи готу¬ються до зими. Пане Ведмедю, як Ви будете зимувати?
    ♦ Я спатиму в барлозі.
    ♦ А чому?
    Бесіда триває. "Кореспон¬дент" ставить запитання іншим лісовим мешканцям.
    Примітка. Діалоги можуть бути різної тематики: "Як зві¬рі весну зустрічають?", "Хто чим живиться?", "У тварин з'явилися дитинчата" тощо.
    Тема "Рослини" Гра "Відгадай дерево"
    Мета: продовжувати вчити дітей описувати дерево за зпитаннями,ставити запитання.
    Хід гри. Гра проводиться на майданчику (в парку, лісі). Педагог (далі хтось із дітей) стає спиною до дерев. Діти збираються гуртом і пошеп¬ки домовляються, яке дере¬во будуть загадувати. Потім підходять до педагога. Той запитує:
    ♦ Який у дерева стовбур?
    ♦ Високий, товстий.
    ♦ Якого він забарвлення?
    ♦ Коричневого.
    Далі педагог цікавиться формою та величиною листя, чи є в дерева плоди, якої вони форми та величи¬ни, як називаються. Так за дитячими відповідями й відгадує дерево. Нас¬тупну загадку пропонує відгадати ко¬мусь із дітей. Гра триває.
    Примітка. Можна провести анало¬гічні ігри: "Відгадай квітку", "Відгадай кущ", "Відгадай кімнатну рослину".

    Гра "Що робив?"
    Мета: вправляти у вмінні вести ді¬алог на запропоновану тему.
    Матеріал: ігрове поле із сектора¬ми; посередині поля — дзиґа з при¬кріпленою до неї паперовою стріл¬кою; картки із зображеннями городу, саду, лісу тощо.
    Хід гри. На ігровому полі розкла¬дають картки. Лічилкою обирають ведучого (спочатку цю роль може виконати вихователь). Діти по черзі заводять дзиґу й беруть картку, на яку вказує стрілка. Ведучий розпитує:
    ♦ Де ти був?
    ♦ У саду (відповідає відповідно до зображення на картці).
    ♦ Що ти робив у саду?
    ♦ Збирав урожай фруктів.
    ♦ Що приготуєш із фруктів?
    — Яблучне варення, сливовий компот (або з яблук — варення, зі слив — компот).
    Якщо дитина не допустила мов¬них помилок, вона отримує фішку. Виграє той, у кого фішок найбільше.

    Гра "Квіткограй"
    Мета: активізувати словник; учи¬ти правильно формулювати запитан¬ня та відповідати на них.
    Матеріал: 4 великі картки із зоб¬раженням квітки (пелюстки — контур¬ні, а серединки — зі схематичним зображенням лісу, поля, луки, саду відповідно); маленькі картки у фор¬мі пелюстки (пелюстка за розміром

    така сама, що й на великій картці), на кожній — зображення певних кві¬ток (наприклад, ромашок).
    Хід гри. Грає 5 дітей (один веду¬чий). Діти розподіляють між собою великі картки. Маленькі картки-пелюстки лежать перед ведучим зображенням донизу. Ведучий бере одну картку-пелюстку й запитує:
    ♦ Кому дати ці квіти?
    ♦ Мені.
    ♦ Чому тобі?
    ♦ Бо ці квіти ростуть у саду.
    ♦ Як називаються ці квіти?
    ♦ Айстри.
    ♦ Візьми, будь ласка.
    Виграє та дитина, яка першою правильно накриє всі пелюстки на своїй великій картці.

    Гра "Садівники"
    Мета: продовжувати вчити дітей під¬тримувати розмову на запропоновану
    тему, узгоджувати прикметники з іменниками.
    Матеріал: площинні зображення фруктових дерев.
    Хід гри. Діти грають у парі. Взяв¬ши по одній картці, вони ведуть діа¬лог. Наприклад:
    - Я посаджу яблуню.
    - А я посаджу грушу.
    - У мене виростуть соковиті, со¬лодкі, червонобокі яблука.
    - А в мене виростуть духмяні, жовті, смачні груші. (За правилами гри діти називають три якості плоду, які мають не повторюватися).
    - Я приготую яблучний пиріг.
    - А я зварю грушеве варення.
    Вихователь стежить: якщо дитина
    не допустила мовних помилок, вона може "посадити" дерево. Виграє той, хто посадить дерев більше.
    Тема "Кольори"
    Гра "Де живе колір?"
    Мета: формувати вміння розпиту¬вати в межах теми; розвивати уяву.
    Матеріал: м'яч.
    Хід гри. Діти стають кружка. У центрі — ведучий із м'ячем. Веду¬чий кидає комусь м'яч і запитує:
    ♦ Який твій улюблений колір?
    ♦ Відгадай.
    ♦ Твій улюблений колір "живе" в банані?
    ♦ Ні.
    ♦ Він "живе" в полуниці?
    ♦ Так.
    ♦ Це червоний колір?
    ♦ Так, червоний.
    Якщо колір відгадано, діти міня¬ються місцями. Гра триває.

    Тема "Професії"
    Гра "Що потрібно для роботи?"
    Мета: продовжувати вчити дітей ставити запитання та відповідати на них; активізувати словник (назви професій).
    Матеріал: ігрове поле, поділене на сектори; дзиґа зі стрілкою; карт¬ки із зображенням різних професій.
    Хід гри. Обирається ведучий. Усі інші діти по черзі розкручують дз謴у, беруть картку з того сектора, на який указує стрілка. Ведучий запитує:
    ♦ Ким ти працюєш?
    ♦ Я працюю кухарем.
    ♦ Що тобі потрібно для роботи?
    ♦ Плита, стіл, каструля, пательня...
    Далі дзиґу розкручує наступний
    гравець.
    Примітка. Кількість запитань та їх¬ній зміст залежать від рівня мовлен¬нєвого розвитку дітей.

    Гра "Де відбулася розмова?"
    Мета: продовжувати вчити дітей вести діалог на запропоновану тему, виявляти ініціативу.
    Хід гри. Гравці діляться на пари. В кожній парі діти домовляються, яку мовленнєву ситуацію вони розігру¬ватимуть. Потім розігрують ситуацію перед іншими дітьми. Ті визначають, де відбулася розмова. Ось приклад діалогу:
    ♦ Доброго дня.
    ♦ Добридень. На що скаржитеся?
    ♦ У мене болить живіт.
    ♦ Я випишу Вам ліки.
    ♦ Дякую.

    Тема "Продукти харчування"
    Гра "Де купити?"
    Мета: продовжувати вчити дітей ставити запитання та відповідати на них, узгоджувати прикметники з іменниками.
    Матеріал: великі картки із зобра¬женням магазинів: "Овочі", "Моло¬ко", "Хліб", "Риба" тощо; маленькі картки із зображенням продуктів харчування.
    Хід гри. Це настільна гра. В неї грає невелика кількість дітей. Веду¬чий порівну роздає їм маленькі карт¬ки. Діти розкладають їх на столі зоб¬раженням донизу, по черзі беруть по одній картці й промовляють:
    ♦ Я хочу купити ... (наприклад, молоко).
    ♦ Де ти купиш молоко?
    ♦ В молочному магазині. (Кладе маленьку картку на велику із зображенням магазину "Молоко").
    Якщо магазин названо правильно, ведучий дає дитині фішку. Перемагає той, хто назбирає фішок найбільше.
    Примітка. Запитань може бути біль¬ше, залежно від можливостей дітей.
    Тема "Школа"
    Гра "Абевегедейка" (з елементами ТРВЗ)
    Мета: продовжувати вчити підтри¬мувати розмову, виявляти ініціативу; розвивати фонематичний слух.
    Матеріал: картки із зображення¬ми літер.
    Хід гри. Ведучий показує гравцям картку із зображенням певної букви й запитує їх:
    ♦ Що це за літера?
    ♦ Це літера "З".
    ♦ З ким вона дружить?
    ♦ із зайчиком.
    ♦ Що полюбляє їсти?
    ♦ Зефір.
    ♦ Який її улюблений колір?
    ♦ Зелений.
    ♦ Чим вона любить займатися?
    ♦ Зістрибувати і т. д.
    Примітка. Слова-відповіді мають починатися лише із зображеної літери.

Страница 1 из 2 12 ПоследняяПоследняя

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •  
Яндекс.Метрика free counters Рейтинг@Mail.ru