Страница 2 из 2 ПерваяПервая 12
Показано с 16 по 22 из 22

Тема: Креативний розвиток дітей дошкільного віку

  1. #16
    Новичок Аватар для galusik70
    Регистрация
    11.03.2010
    Адрес
    украина,крым
    Сообщений
    16
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    0
    Поблагодарил в

    0 сообщениях

    По умолчанию

    Предлагаю материал из интернета и не только. Коллега готовилась к семинару многое пригодилось. Переводила с украинского через он-лайн переводчик, поэтому возможны ошибки.

    Развитие креативности.
    Возрастные возможности
    Возросшие возможности дошкольника вести себя самостоятельно, его практическая умелость, богатый жизненный опыт, способность наблюдать, сопоставлять, рассуждать, представлять способствуют становлению интереса к проблемам практического и теоретического плана, нахождению способов их решения. Общаясь с природой, осваивая рукотворный мир, налаживая общение с разными людьми, наблюдая за собой, старший дошкольник охотно берет на себя роль исследователя, открывателя, и создателя нового, экспериментатора, рационализатора, фантазера, выдумщика. В разных видах и условиях деятельности дошкольник стремится отойти от жесткой регламентации, і нормированности, образца, шаблона, пытается предложить доступные возрастные формы творческой активности, быть инициатором самостоятельных решений. Ребенок все чаще замечает новое, отличающееся от знакомого, начинает осознавать, что исследовать и экспериментировать интересно, весело, полезно, хотя и не всегда безопасно. С помощью взрослого старший дошкольник учится здоровому риску, соединенному с взвешенностью, осторожностью, чувством предела безопасного поведения. Если взрослый с помощью своих оценочных суждений возводит на высшую ступень такие параметры практической и умственной деятельности, как оригинальность, гибкость, самостоятельность, ребенок ориентируется на них, как на социально одобряемые, желаемые, обнаруживает больше, чем раньше, смелость, любознательность, смекалку.
    Владение личным жизненным опытом, открытость новому, интерес к выполнению незнакомых заданий, настроенность на успех, превращающая активность - такие условия развития в старшем дошкольном возрасте креативности как базового качества личности.
    Задачи развития
    Обогащать практический и теоретический опыт ребенка; предоставлять ему возможность самоопределяться, обнаруживать творческую инициативу, осуществлять самостоятельный выбор, принимать решение, варьировать содержание и форму выполнения задания; поощрять к исследованиям и экспериментированиям; воспитывать потребность в новых впечатлениях; поддерживать попытку делать по-своему, отходить от заданного шаблона, образца, стандарта; одобрять попытки действовать самостоятельно, конструктивно, на уровне здоровой меры риска, обнаруживать любознательность, смелость, гибкость, определенность позиции; создавать благоприятные условия для становления креативности как базового качества личности старшего дошкольника, привлекать к ней внимание ребенка.
    Организация жизнедеятельности
    В семье и в дошкольном заведении взрослые поощряют, одобряют попытки ребенка проявлять оригинальность, гибкость мышления, продуцировать необычные ответы и решения, новые возможности в известном, производить самостоятельные идеи выдвигать гипотезы, делать предположение, пытаться практически апробировать и реализовать свои идеи. Они расширяют степени свободы старшего дошкольника, поощряют к сознательному и ответственному поведению во время поисковой активности, предоставляют право (под их контролем) на целесообразную меру риска, возможность экспериментировать способствуют исследователю, побуждают рассуждать, спорить, наводить доказательства, обосновывать свои мнения, опираться на собственный опыт, отстаивать истину. Развивают способность заостренно воспринимать недостатки, пробелы, дисгармонию, недостаток элементов целого; умение видеть трудности в решении сложных проблем и готовность их преодолевать; стремление к совершенству; уверенность в себе, умение себя поддержать, философское отношение к неуспеху и поражению. Целесообразно учить старшего дошкольника спокойно переносить состояние неопределенности, ожидания желаемого; отстаивать свое мнение при условии дефицита информации; привлекать его внимание к необычному в природе, предметах, социуме, "Я"; расширять круг интересов. В случае необходимости тормозить проявления тенденций соперников, болезненного желания выделиться среди других, вести себя слишком рискованно. С помощью позитивных оценок взрослый возводит требование сделать "по-своему" на высшую ступень исполнительского.
    Родители и педагоги поддерживают готовность ребенка решать проблемы собственными силами, подходить к ним из разных сторон; вправляют в умении быстро переходить от одного способа решения к другому; воспитывают чувство юмора, интерес к парадоксам; культивируют самокритичность, способность посмеяться из себя; одобряют желание спрашивать, формулировать четкие вопросы.
    Развитию креативности дошкольника будет содействовать выполнение заданий: объединить - разъединить, подобрать синонимы - антонимы, изобрести новые способы решения, выдвинуть как можно больше идей, при этом высоко оценивается способность к шуткам и каламбурам, аргументировать что-то, сыграть непохожие роли, "прорецензировать" собственную работу, представить себя объектом природы (предметом) или волшебником; завершить начатые предложения, рассказать о самых приятных - самых неприятных впечатлениях, прибавить кому/чему фантастических свойств, придумать нового животного, изменить привычные взаимоотношения между персонажами сказки, прибегнуть к метафорам, материализовать свои мнения, найти главное и второстепенное и тому подобное.
    Важно помочь дошкольнику сбалансировать творческое воображение со способностью использовать ее в реальной жизни. При этом следует помнить: избыточная мечтательность ребенка, ее зануреність в собственные фантазии, отрыл от реалий настоящего могут привести к замкнутости, нежелание решать проблемы.
    Обращения взрослого с вопросами: "А ты как считаешь?", "Чего здесь не хватает?", "Что можно допустить?" и тому подобное привлекают внимание ребенка к трудностям, которые существуют, побуждают выяснять их причины, выдвигать простые гипотезы, варьировать поиски, обнаруживать гибкость в отборе способов решения жизненных проблем, стремиться к совершенному выполнению заданий, обнаруживать уверенность в себе, прибегать к юмору, обнаруживать внимание к собственному "Я".
    Деть лучше переносит ситуации неопределенность, способная хранить свое мнение при условиях дефицита информации, могут отстоять свою позицию в спорах, инициирующие самостоятельные варианты решения проблемы, желающие к разным приключениям и экскурсиям, стремятся выделиться, готовые соревноваться с другими, как правило, энергичные, склонные к самоутверждению и реализации своих способностей.

  2. #17
    Новичок Аватар для galusik70
    Регистрация
    11.03.2010
    Адрес
    украина,крым
    Сообщений
    16
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    0
    Поблагодарил в

    0 сообщениях

    По умолчанию

    продолжение.

    ОБЩИЕ ПОКАЗАТЕЛИ КОМПЕТЕНТНОСТИ
    Ведущая деятельность
    В возрасте 5-6 (7) годов показателями оптимальной модели развития сюжетно-рольової игры как ведущей деятельности есть: переход от малых группировок к большим; рост постоянства детского объединения; становление и развитие режиссерской игры; появление планомерно спланированного и развернутого сюжета; переход от отображения в игре личного к отображениям событий общественной жизни; становление общей игры; умение ребенка предусмотреть, предусматривать, избегать недоразумений, относительно гармонично выходить из конфликта; способность передавать в роли не только обобщенный характер людей, их деятельность, события, но и типизировать, индивидуализировать их; смещение акцентов игры из процесса на результат, стремление качественно исполнять роль; использование в игре предметов-заменителей; переход от изображения внешнего бока жизненных явлений к передаче их сути; появление личных планов развертывания игры, определения ее перспектив, и уточнювальних игровых действий; усиление и смена роли организаторов игры; преодоление противоречия между придумыванием ребенком сюжета и возможностью его реализовать; появление сюжетов и игровых действий, связанных с учебной деятельностью, со школьным будущим.
    Рядом с сюжетно-рольовою игрой как ведущей деятельностью все большего значения приобретают другие виды творческой игры - конструкторско-строительные, игры-драматизации, инсценировки, театрализации, игры с элементами труда и художественно творческой деятельности, игры с правилами (подвижные, с элементами
    Формы активности по сферам жизнедеятельности.
    Сфера «Природа».
    Общаясь с природой, проявляет склонность к анализу причин возникновения явлений, установления взаємозалежностей, между разными объектами естественной окружающей среды; рассуждает по поводу нового, непонятного, странного, которое пугает; пытается осторожно исследовать его, спрашивает во взрослого о правомерности своих действий; с разрешения взрослого экспериментирует с естественными объектами, делает самостоятельные открытия, обогащается интересной информацией о растениях, животных, явлениях и состояниях природы; проявляет выдумку и рационализатора в уходе за растениями и животными; фантазирует, прибегают к творческому воображению в своих рассказах о Космосе.
    Сфера «Культура».
    Выделяет из предметной окружающей среды новое, необычное, непонятное; удовлетворяя свой интерес, прибегают к практическим и умственным действиям, направленным на решение проблемы; целеустремленно обследует, варьирует, исследует, экспериментирует; настойчиво ищет решения, обходится собственными силами; обнаруживает вкус к процессу преодоления трудностей; осмотрительно рискует; чувствует удовлетворение от процесса и результатов творения; никогда не удовлетворяется репродукцией готового, воссозданием знакомого; характеризуется создающей активностью, склонная к творческой инициативе.
    Сфера «Люди».
    Замечает изменения во внешности, настроениях, отношении, к природе, людям, предметам, самих себя, родных и близких; сопоставляет знакомые проявления поведения взрослых и одногодков с незнакомыми, устанавливает связки и зависимости, анализирует, делает элементарные умозаключения, формулирует самые простые обобщения; делает родных и близких предметом целеустремленного наблюдения, сосредоточивается на них в течение определенного времени, открывает благодаря этому новое, неизвестное раньше, расширяет свои представления о них; выступает в отношениях с взрослыми и однолетками исследователем: варьирует свое поведение, высказывание, стиль деятельности; соотносит их с соответствующими реакциями людей, что вокруг, устанавливает определенные закономерности, обогащает личный опыт; стремится определить предел социальное приемлемого, одобряемого поведения и такой, которая осуждается; пытается расширить степени своей свободы в ходе общения с разными членами семьи и авторитетными другими; радуется своим открытиям; осваивает правилодоцільну поведение.
    Сфера «Я Сам».
    Умеет наблюдать за собой, сосредоточивается на собственном состоянии, мыслях, переживаниях, анализирует их, вглядається в свое изображение в зеркале, сравнивает себя с однолетками, интересуется мнением взрослых о себе; обследует свое лицо, тело; ищет ответов во взрослого, в книжках, в фильмах о том, которое осталось для нее непонятным в себе самой; варьирует выражения лица, изменяет жесты, видоизменяет тональность голоса, открывает в себе разные "Я"; представляет себя будущую, прибегают к выдумке, фантазированию, апробации разных программ поведения, относительно родных, близких, товарищей, анализирует их последствия для других и самой себя; экспериментирует с расширением степеней своей свободы, пространства "Я", с возможностью влиять на ближнего и далекого окружение.

    ВОСПИТЫВАЕМ КРЕАТИВНИСТЬ
    Феномен детской креативності
    Базовая программа развития дошкольника "Я в Мире" впервые в образовательном пространстве Украины заявила креативність как из приоритетных линий развития дошкольника. Это сделано по нескольким причинам:
    1. Чтобы привлечь внимание педагогов к линии развития дошкольника, отсутствующей в предыдущих программах, однако крайне актуальной сегодня.
    2. Для дифференциации близких, однако отличных, понятий "творчество" и "креативність".
    3.Через важность введения в обращение новой категории, внесения в планы педагогической деятельности направления, связанного развитием креативності дошкольников, контролем, и творю его реализации.
    4. Чтобы расширить круг применения педагогами понятия "творческая активность".
    5. Для выработки стратегии и тактики создания в дошкольном учебном заведении благоприятных для развития креативності дошкольника условий.
    Детальнее остановимся на каждом из отмеченных аспектов, поможет педагогу сознательно отнестись как к самой проблеме, так и к выбору путей ее решения.
    Первый. Развитие креативності как способность к творчеству приобретает сегодня такой значимости потому, что она является базовой личности, ее ядром, центральной характеристикой. Поскольку заявлена концепцией образования XXI века личностно ориентированная модель должен внедряться во время вернуться лицам к естественной способности творить, поддержать ее, создать для ее проявления благоприятные условия, стимулировать стремление дошкольников делать по-своему, обнаруживать оригинальность. К сожалению, множество шаблонов, образцов, готовых ориентиров, предложенных взрослыми ребенку для воссоздания, притлумлюють ее стремления к творчеству. Весьма часто оно остается невостребованным, потенциальным, ресурсным. То есть таким, которое не актуализируется, тормозится.
    Развитие современного ребенка как личности предусматривает максимальную реализацию ею своей активности, самостоятельности, творческой инициативы, стремления избирать на собственное усмотрение пути и средства достижения целей, намерений, реализовать свои собственные потребности и интересы. К сожалению, воспитание и учеба ориентировано не на формирование у нее механизма саморазвития, а на то, чтобы воспитать лицо, которое бы в своей деятельности и поведении воспроизводило социальное» заданные образцы. Дошкольное заведение будто берет на себя труд передать обществу существа, способного функционировать в заданных взрослыми условиях. А это никоим образом не содействует развитию творчества дошкольника, его умения самоорганизовываться, принимать элементарные решения, проявлять выдумку и фантазию, выражать собственные суждения, доверять собственным самооценкам.
    Жесткая обусловленность развития дошкольника воспитательными и учебными влияниями привела к тому, что творческую активность тоже начали рассматривать как производную этих влияний. Распространенным выражением в практике дошкілля является "формирование творчества", то есть предоставление творчеству определенной формы (?!). Проявление такого подхода - занятие "по замыслу", в начале которых воспитатель предлагает детям вспомнить все, чего их учили раньше, и воспроизвести что-то из уже знакомого. Это формирует исполнителя распоряжений взрослого, предопределяет становление однообразных форм сознания и поведения дошкольника. Чтобы побуждать ребенка к проявлению творческой активности, следует с доверием отнестись к ее естественной склонности действовать на собственное усмотрение, самостоятельно превращать жизненные впечатления, полагаться на собственный опыт.
    Актуально разработка оптимальных технологий воспитания и учебы, новых подходов, к содержанию предлагаемых дошкольникам знаний, согласованных с жизненным опытом детей, накопленным благодаря разным источникам информации. Учебно-воспитательный процесс, который не обнаруживает и не учитывает индивидуальный опыт юной личности, имеет формальный характер, не задевает интересы ребенка.
    Именно включенность индивидуального опыта дошкольника в процесс познания делает его собственно развивающим, благоприятным для раскрытия внутренних сущностных сил.
    Творческая активность дошкольника имеет два тесно связанные : собой, однако не тождественные источники - учебно-воспитательные влияния людей, что вокруг (в первую очередь взрослых), и личный опыт самого ребенка, который включает опыт ее индивидуального взаимодействия с миром и результаты предыдущего : и воспитание. Если первый источник задает нормативное построение учебной деятельности как модели общественное выработанных форм познания, то второе несет в себе черты "открытости" мира, целостное (кое-где неосознано) отношение к окружающей действительности, отображение личностно значимых для дошкольника аспектов жизни, которые не всегда являются существенными с точки зрения взрослого.
    Включение индивидуального опыта в усвоение дошкольником информации кое-где может спровоцировать своеобразный "разрыв" логических схем рассуждения взрослого и действий, выработанных общественной практикой. В то же время оно способствует созданию ребенком оригинального продукта, что и характеризует творчество как личностный процесс. Поскольку один и тот же результат (даже весьма производительный) может быть получен в разные способы - эффективные, так и малорациональные, анализировать и оценивать след процессуальный бок деятельности, То есть в поле внимания должен быть не только то, что сделал ребенок (то есть конечный продукт), но и то, как именно она действовала, - воспроизводила предложенную схему или превращала ее на основе субъективного опыта. Технология усвоения знаний обязательно должна включать опыт творчества самого исполнителя. Реализация опыта творчества предусматривает создание педагогом разнообразных условий, которые совмещают принципы индивидуальности и варіативності. Чем более разнообразная среда дошкольного заведения, тем более легко ребенку проявлять самостоятельность, критичность, творческую активность. Учет индивидуальных интересов и преимуществ, доверительные формы общения с ребенком, предоставление ей права на свободный выбор, отсутствие жесткой регламентованості бытия - важные условия для развития креативності как базового качества личности среды.
    Второй. Подавляющее большинство воспитателей, употребляя понятие "творчество", имеют в виду как личность, так и ее деятельность, что не совсем правомерно. Обоснуем позицию. Когда внимание концентрируется на проявлениях деятельности ребенка, полностью целесообразное использование высказываний наподобие "творческие проявления", "творческие действия", "творческие достижения". Если же характеризуем личность, способность к творческой деятельности, стоит оперировать понятиям "креативність". Пока еще это понятие не стало распространенным в практике дошкілля, однако его наличие в новой Программе обязывает ввести его к активному словарю педагога. Чтобы облегчить этот процесс, наведем схему, которая поможет дифференцировать содержание понятий "творчество" и "креативність".

  3. #18
    Новичок Аватар для galusik70
    Регистрация
    11.03.2010
    Адрес
    украина,крым
    Сообщений
    16
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    0
    Поблагодарил в

    0 сообщениях

    По умолчанию

    ТВОРЧЕСТВО и КРЕАТИВНОСТЬ
    Особенный вид активности нерегламентированного, превращающего характера. Общая способность ребенка, ее способность к творчеству. Одно из базовых качеств личности. Комплекс интеллектуальных и личностных качеств, который способствует становлению и проявлению творчества.
    Таким чином, характеризуючи активність дошкільника в усіх видах діяльності (ігровій, предметно-практичній, учбовій, спілкуванні) та формах активності (фізичній, соціальній, моральній, емоційній, пізнавальній, мовленнєвій, художній), слід кваліфікувати їх як більш або менш Творчество - это активность ребенка, направленная на создание нового продукта в нерегламентированной ситуации. Анализируя и оценивая личностные качества, способности дошкольника, педагог употребляет понятие креативність. Показателями ее сформированности у дошкольника является:
    - чувствительность к проблемам, готовность их решать собственными силами; открытость новым идеям, интерес к неизвестному;
    - склонность разрушать или изменять стереотипы, отказываться от шаблонов, отходить от образцов; возможность выходить при рамке заданной другими ситуации; скорость аналогий, противопоставлений, ассоциаций; заостренное восприятие неточностей, недостатков, отклонений, необычности, сложности; умение подойти к проблеме из разных точек зрения; умение вносить что-то новое, выдавать оригинальные идеи, решать новые задания, достигать необычных результатов;
    - поисково-превращающее отношение к действительности; высокая познавательная активность; любознательность;
    - умение быстро переходить от одного способа решения к другому; переключаться; переконструйовувати элементы в новых комбинациях (комбинаторные свойства);
    - остроумие, чувство юмора, интерес, к парадоксам;
    - смелость и независимость суждений; способность к постановке собственной цели;
    - объективность суждений, непредубежденность оценок;
    - самокритичность, способность посмеяться из себя;
    - использование разных форм доказательств;
    - умение замечать связки между признаками, формально между собой не связанными;
    - способность воспринимать объекты комплексно, целостно, выделять в них главное, существенное, открывать потенциальное;
    - развитое воображение, метафорическая (создание фантастических идей);
    - умение удивляться;
    - способность прогнозировать, предусматривать, выдвигать гипотезы, делать предположение;
    - ориентация на высокие стандарты качества, идеальные эталоны.
    Если деятельность дошкольника характеризуется большинством из отмеченных особенностей, это значит, что его можно считать креатином, практически и интеллектуально производительной личностью.
    Педагог должен осознавать: развитие у воспитанников способностей креаторов - важная цель учебно-воспитательного процессу. Креаторами должны быть как процесс деятельности, так и ее результат, как процесс воспитания, так и учебы, старших дошкольников.
    Основные этапы творческого процесса:
    • Возникновение у ребенка ощущения неясности чего-то (появление проблемы).
    • Возникновение ряда вопросов к взрослому, одногодков, самой себя.
    • Выделение значимых для успешного решения проблемы элементов, дифференциация главного и второстепенного.
    • Осознание проблемы.
    • Формулировка гипотезы.
    • Поиск и нахождение решения.
    В реальной жизни дошкольнику придется выполнять как творческие (полностью новые, незнакомые или с элементами новизны), так и нетворческие (какие содержат готовую логическую программу, предусматривают шаблонное решение), задания. Предоставляя преимущество заданиям творческого характера, воспитатель воспитывает у старших дошкольников интерес к сложным заданиям (практических, интеллектуальных, коммуникативных), желанию выполнять их самостоятельно, рисковать без вреда здоровью, не бояться ошибиться.

    Педагог должен дифференцировать разные стадии проявления дошкольником творческой активности, их четыре:
    Первая стадия: наследования - копирования готового. Попадая в новую ситуацию, ребенок репродуцирует готовый способ действия, повторяет его за взрослым ради достижения желаемого результата.
    Вторая стадия: творческое наследование - внесение элементов новизны, проявление самодеятельности, без внесения существенных изменений в предложенную другими схему действий, образец, идею. Это - первая заявка ребенка о себе, свое желание самовыразиться. Именно на этой стадии она знакомится с разными вариантами осуществления инновационной деятельности, определяет свои преимущества в соответствии с собственными склонностями и умениями.
    Третья стадия: репродуктивное творчество - умение взять за основу предложенную схему (идею), но существенно ее переделать, внести изменения. Здесь ребенок отрабатывает переработку инноваций, пропуская их сквозь себя, проверяет их соответствие требованиям ситуации, вносит элементы новизны и оригинальности. Эта стратегия характерна для дошкольников-креативів.
    Четвертая стадия: настоящее творчество, создания нового. Она недоступна дошкольнику: ведь создать оригинальную идею можно лишь на пике своего развития креатора и в сфере своих интересов, способностей.
    Если педагог стремится воспитать креативність (способность ребенка к творчеству), в этом нем помогут:
    • нерегламентированная среда
    • демократические отношения
    • возможность подражать творческой личности.
    Воспитывая у дошкольников способность к креативності:
    • избегайте четкой формулировки проблемы, творческого задания;
    • не обсуждайте само творческое задание, а анализируйте некоторые общие моменты, которые вводят в проблему, уточняют ее содержание;
    • предлагайте детям не останавливаться, когда появляются идеи, даже если им кажется, что задание развязано;
    • раздробляйте на под проблемы творческое задание, если ребенку не прибегают развязать его полностью;
    • предлагайте дошкольникам прибегать к аналогиям;
    • будьте тактичными, изобретательными;
    • стимулируйте проявления творческого воображения, остроумия, фантазии;
    • совершенствуйте свое умение ставить вопрос, делать частичные подсказки, вносить уточнение, разъяснение, вставлять реплики, которые побуждают к поиску;
    • то суживайте, то расширяйте поле поиска решения творческого задания;
    • взвешенно анализируйте и добирайте наиболее оригинальные детские идеи;
    • побуждайте воспитанников отказываться от наиболее очевидного способа решения задания; предлагайте искать новые направления и идеи;
    • поощряйте детей каждый раз анализировать предмет внимания из неожиданной точки зрения;
    • предлагайте детям проговорювати в процессе решения творческого задания идеи, которые возникли спонтанно;
    • используйте разного рода вопросы, которые способствуют концентрации внимания детей (Кто? Что? Для чего ты это делаешь? Что ты хочешь сделать в настоящий момент? Как ты собираешься действовать? Почему? Зачем?). Комбинирование вопросов дает большое количество информации;
    • предлагайте детям найти в творческом задании противоречия, обойти препятствие, начать действовать из необычной позиции; использовать знакомое по-новому, что-то ослабить или усилить;
    • рекомендуйте дошкольникам выражать как можно больше мыслей по поводу одной ситуации (события, человека); выделять в них типичное и особенное, преимущества или недостатки, позитивне-негативне, цікаве-нецікаве, звичне-незвичне;
    • время от времени предлагайте детям представить (изобразить) что-то в виде элементарной схемы.
    Во время выполнения дошкольниками заданий творческого характера педагог должен использовать производительные приемы, разнообразить их.
    В частности, детям можно предложить:
    • объединить - измельчить (вещи, явления);
    • подобрать синонимы-антонимы (похоже отличное);
    • найти новые пути использования вещей;
    • изобрести новые средства достижения цели;
    • внести изменения в сделанное; изменить вещи по цвету, размером, материалом, формой;
    • выразить как можно больше идей для решения конкретной проблемы;
    • использовать фантазию, шутки, каламбуры; принять участие в дискуссии;
    • подобрать аргументы, доказательства;
    • провести несложное исследование (сравни, составы рассказа, практически примени...); использовать увеличительное стекло, микроскоп и тому подобное;
    • самостоятельно избрать тему, содержание, форму, роли, собрать информацию, осуществить анализ и оценку;
    • поменяться с однолетками игровыми ролями, попробовать сыграть несколько непохожих ролей;
    • представить (лес, море...), почувствовать вкус (необычной еды...);
    • "прорецензировать" (свою, товарища, взрослого) работу;
    • поставить как можно больше вопросов;
    • оживить слово (нарисовать словесный портрет);
    • дать новую жизнь сломанным вещам, игрушкам, книжкам;
    • нарисовать понятие (красота, вера, правда, свобода, жизнь...);
    • представить себя или кого-то объектом природы, предметом; любым другим объектом;
    рассказать о любимых животного, растение, игру, занятие», кушанье;
    • рассказать о своих найприємніші/найнеприємніші впечатление;
    • представить себя волшебником (использовать волшебную палочку);
    • завершить начатые предложения;
    • збільшити-зменшити когось-щось;
    • прибавить фантастические свойства комусь-чомусь;
    • изменить внешность; придумать нового зверя, растение, прибор и тому подобное;
    • продлить жизнь литературного персонажа;
    • изменить привычные взаимоотношения между персонажами сказки (например, создать образ парадоксального персонажа -лева-боягуза);
    • употреблять метафоры, переносить свойства одного предмета (явления) на других: м 'какой характер, щеки горят, позеленеть от злобы, стальные мышцы, бронзовое тело
    • дать свое название известной картине, сказке, рассказу, стихотворению;
    • фантастически соединить несовместимое - председателя одного животного с туловищем второй, хвостом, - третьей;
    • представить, что случилось бы, если бы ускорилось (замедлился) время; как бы это отразилось на жизни, временах года, занятиях, отдыху и тому подобное;
    • придумать новый праздник, конкурс, игру;
    • материализовать свои мнения, чувства, мечты; мысли, чувства, мечты персонажей известных сказок, мультфильмов;
    • собрать дополнительную информацию (о событиях, людях, героях); найти в ней главное и второстепенное; проверить достоверность, точность, надежность.
    Ниже предлагаем несколько примеров заданий творческого характера, которые можно применить в условиях дошкольного заведения.
    • Избери иллюстрацию, которая понравилась. Попробуй поставить к ней как можно больше вопросов, сделать предположение относительно вероятных причин и следствий изображенного, придумать как можно больше интересных и необычных способов изменения изображенной ситуации.
    • Найди как можно больше интересных и необычных способов использования известного бытового предмета (например, пластиковой бутылки), сделай как можно больше догадок относительно возможных последствий необычного использования.
    • Наклей на лист бумаги фигуру неправильной формы, которую ты вырезал из цветной бумаги. На ее основе створы оригинальную картину.
    • Нарисуй как можно больше предметов на основе прямых линий (кругов...).
    Аналогично педагог может придумать еще много занятных штучек, которые, во-первых, помогут произвести у детей вкус к выполнению творческих заданий; во-вторых, приучат их не побаиваться необычного, будут способствовать формированию гибкости, оригинальности, старательности.
    Чтобы правильно оценить, насколько у воспитанника развитая способность к творческой активности, целесообразно в разных ситуациях и условиях деятельности фиксировать:
    • насколько часто и удачно ребенок продуцирует новые идеи;
    • способная ли самостоятельно их использовать;
    • всегда анализирует ли цель, средства и способы ее достижения (может ли, чаще действует ощупью, путем "попыток и ошибок");
    • как относится к трудностям (мобилизируется на их преодоление, раздражается, обращается к другим за помощью, бросает задание нерешенным);
    • способный дошкольник ли к здоровой мере риска;
    • как именно в процессе выполнения творческого задания использует известную и новую информацию, проверяет ли ее надежность;
    • насколько взвешенно принимает самостоятельные решения;
    • использует ли разные подходы в ходе поиска (или, может, действует однообразно);
    • способный ребенок ли более-менее объективно оценить процесс и результат решения творческого задания;
    • насколько оригинальный продукт ее деятельности, чем он отличается от предложенного образца.
    Если старший дошкольник часто, легко и охотно продуцирует конструктивные идеи; способный самостоятельно их апробировать и применить; как правило, анализирует свои действия, прогнозирует вероятные их последствия; избегает однообразного манипулирования, разнообразит поиски способов решения; никогда не бросает начатое на полдороге, преимущественно самостоятельно преодолевает трудности; умеет взвешенно рисковать, удачно использовать известную информацию и добывать новую; принимает самостоятельные решение в неопределенных ситуациях; реалистично оценивает результат своей деятельности, объективно определяет, каких усилий это ему стоило (было трудно или нет); стремится обнаружить оригинальность, не склонный репродуцировать образец, можно считать, что у такого ребенка развитые способности креаторов.
    Если же педагог не может оптимистично оценить за поданными выше характеристиками способность воспитанника к творческой деятельности, целесообразно выяснить причины этого; разработать индивидуальную стратегию воспитания и учебы ребенка; чаще побуждать ее к фантазированию, прогнозированию, самос-тійних предположениям и выводам, риску. Важно наладить более тесные контакты с семьей этого дошкольника, поскольку его зависимость, скованность, неуверенность в себе - производные семейных установок.
    Организовывая жизнедеятельность старших дошкольников в семье и дошкольном заведении, следует смелее внедрять экспериментирования, исследовательниц; предоставлять ребенку возможность и право самостоятельно принимать решение, производить элементарные гипотезы, доводить, обосновывать, отстаивать собственную точку зрения. Стоит давать родителям конкретные совет относительно развития у ребенка любознательности, способности творчески "Переделывать пережитые жизненные впечатления, обогащать индивидуальный опыт, расширять ассоциативный ряд, воплощать творческое воображение в реальной действительности, решать несложные жизненные проблемы.
    Нужно объяснять родителям двойной характер творческого воображения. С одной стороны, она является основой творчества, из второго - может продуцировать отрыв от реальности, избыточную мечтательность, нежелание докладывать волевых усилий. То есть творческий ребенок может характеризоваться ценной способностью реализовывать свои фантазии и мечты, достигать высоких результатов в разных видах деятельности, а может, напротив, защелкнуться, погружаться у себя, отказываться от решения реальных жизненных задач, особенно сложных.
    Вот почему крайне важно помочь родителям збалансовувати склонность сына или дочки к творческому воображению со способностью использовать ее в реальном жизнь - в игровой, предметно практической, познавательной, художественной, коммуникативной деятельности. Активное, конструктивное творчество должно стать постоянным спутником детской жизнедеятельности в семье и детском садике.

  4. #19
    Местный Аватар для *Юля*
    Регистрация
    04.11.2008
    Адрес
    Украина, Днепр
    Сообщений
    278
    Поблагодарил Поблагодарил 
    294
    Поблагодарили Поблагодарили 
    88
    Поблагодарил в

    19 сообщениях

    По умолчанию

    ФАНТАЗЕРИ В ГОСТЯХ У ФЕДОРИ
    (Розвага з використанням творчих завдань)
    Ведуча: - У нас сьогодні ніби свято:
    Гостей зібралося багато.
    Один на одного подивіться
    І всі гарненько посміхніться.
    (Ведуча звертає увагу дітей на панораму на стіні, де зображений фрагмент із казки К. Чуковського «Федорине горе» і пропонує відгадати,
    в яку казку потрапили.)
    Ведуча: - Так. Сьогодні ми з вами
    помандруємо з Федорою, дізнаємось,
    чому трапились з нею всілякі неприємності.
    І допоможемо їх подолати.
    - Розпочнемо наше свято.
    У нас в садку своя держава: Тут щодень – нова вистава,
    І ляльки, і дітлахи
    В цій виставі залюбки
    Грають. Граючись – навчають,
    Як на світі треба жить.
    От сьогодні, у цей час
    Сам Казкар спішить до нас.

    (Лунає музика. До зали заходить Казкар)
    Казкар: - Радо кличе в гості нас казка чарівна.
    І запрошує всіх нас мандрувать вона.
    Ну ж бо, музико, лунай!
    Казку нашу розпочинай! (Лунає музика)


    ОПЕРА: ЧАСТИНА І.
    КАЗКАР:
    Скаче сито по полях,
    А корито по лугах.
    За лопатою мітла
    Вздовж по вулиці пішла. Що ж там сталось?
    Що за лихо сталось?
    Ой що ж сталось?
    Що за лихо сталось?
    Ось каструля на бігу
    Закричала утюгу:
    КАСТРУЛЯ: - Я кочусь, кочусь, кочусь
    І ніяк не зупинюсь!
    КАЗКАР: Ой що ж сталось?
    Що за лихо сталось?
    КАЗКАР: - А за нею чашки, блюдця
    Вздовж по вулиці несуться.
    ЧАШКИ: - Дзінь-ля-ля! Дзінь-ля-ля! (2 р.)
    КАЗКАР: - А за ними Самоварисько біжить
    І гукає, і в трубу він щось кричить:
    САМОВАР: - Бу-бу-бу! Бу-бу-бу!
    Я за посудом біжу.
    Бу-бу-бу! Бу-бу-бу!
    І ніяк не дожену!
    КАЗКАР: - А за ними слідом з двору
    Баба гониться Федора:
    ФЕДОРА: - Ой, ой, ой! Бий вас град!
    Поверніться всі назад! (2 р.)
    КАЗКАР: - А фарфорові блюдця
    Із Федори всі сміються:
    ЧАШКИ: - Ти не клич нас і не жди,
    Ми не вернемось сюди! (2 р.)
    (Лунає сумна музика. Діти підбирають кольори до музики.)
    Ведуча: - Діти, чому ж посуд втік від Федори?
    (Не берегла його, псувала, не мила,…)
    - Ось послухайте, як жилося посуду у Федори.
    ОПЕРА: ЧАСТИНА ІІ.
    ПОСУД: - В баби нам життя немає,
    В баби нам життя немає,
    Запилила, закоптила,
    Забруднила нас вона! (2 р.)
    ЧАШКИ: - Подивіться ви на нас: (2 р.)
    Ми поламані, побиті, ми помиями облиті (2 р.)
    КАСТРУЛЯ: - Глянь в каструлю, що у баби,
    Завелись в каструлі жаби (2р)
    ПОСУД: - Ось тому-то ми від баби
    Утекли, немов од жаби,
    І гуляєм по полях,
    По болотах, по лугах,
    До Федори - нечепури
    Ми не вернемось ніколи! (2 р.) (Посуд тікає)
    Ведуча: - От бачите, діти, псувати речі легко і швидко, а ось щоб виготовити потрібна тяжка праця і тривалий час.
    КРОК 1 : «ПОСУД»
    Творча вправа «Хор голосів»
    (Ведуча пропонує уявити і проспівати улюблену пісню в хорі «Самоварів», «Чашок з блюдцями», підібравши потрібну висоту голосу)
    Ведуча: - Довкола себе оберніться
    І у посуд перетворіться.
    Творча вправа «Як миска в хованки гралась»
    КАЗКАР: - А тепер я, Казкар, хочу з вами пограти
    І трохи пофантазувати.
    (Казкар показує миску у звичайному і перевернутому вигляді.
    Домальовування предметів, основою яких є півколо, наприклад,
    корзинка, гніздо, чашка; парасолька, медуза, грибок,…
    Запропонувати вибрати пару предметів за спільною ознакою)
    ОПЕРА: ЧАСТИНА ІІІ
    ФЕДОРА: - Ой ви бідні, ви сирітки мої!
    І каструлька, і тарілки мої!
    Повертайтеся додому в цей же час,
    Я водою з джерела помию вас,
    Я почищу вас пісочком,
    Я обдам вас кип’яточком,
    І ви будете ізнов
    Сяять – сонечко немов!
    А тарганів тих поганих геть я виведу,
    Прусаків і павуків усіх я вимету!
    І ви будете ізнов
    Сяять – сонечко немов!
    КАЗКАР: - І сказала чашка:
    ЧАШКА: - Плаче бідолашка!
    КАЗКАР: - І сказали блюдця:
    БЛЮДЦЯ: - Треба б повернуться!
    КАЗКАР: - Довго, довго цілувала,
    Милувала, шанувала,
    Поливала, умивала,
    Полоскала їх вона.
    ФЕДОРА: - Вже не буду, вже не буду
    Я свій посуд ображати,
    Буду, буду його всюди
    І любити, і поважати! (Вимитий посуд, глянувши на брудну оселю, поламані меблі, береться за голову)
    ПОСУД: - Ти не клич нас і не жди –
    Ми не вернемось сюди!
    (Посуд тікає. Федора біжить за ним)

    КРОК 2 : «МЕБЛІ»
    Ведуча: - Чому ж посуд все-таки не повернувся до оселі?
    (Огляд брудної оселі з поламаними меблями.)
    (Виходить поламаний стіл)
    СТІЛ: - Дошку взяв столяр дубову,
    Ніжку вистругав чудову,
    Та вона не берегла –
    Розтрощила враз стола!
    Забруднила, заплямила,
    Павутинням все покрила.
    Порятуйте, поможіть –
    Знову столика зробіть!
    Гарно буду я стояти
    І гостей всіх частувати.

    Творча вправа «Незвичайні танці»
    (Ведуча пропонує дітям вигадати танець поламаного стола)
    Творча вправа «Ти мені – я тобі»
    Ведуча: - Діти, допоможемо відремонтувати стола? Давайте пригадаємо, люди яких професій беруть участь у виготовленні меблів.
    (Діти діляться на дві групи – актори театру пантомім: по черзі діти жестами, мімікою та рухами зображують дії, що виконують люди різних професій (лісника, лісоруба, кранівника, шофера, столяра, продавця крамниці меблів), а діти другої групи відгадують).
    Рухлива гра «Допоможемо Федорі»
    (прибирання оселі, ремонт меблів під музику. Діти самостійно обирають справу, продумують план ремонту, підбирають необхідні матеріали)
    Пісня КАЗКАРЯ:
    - А мітла, мітла, мітла
    Закружляла, замела,
    Ні пилинки, ні смітинки
    Не залишила вона.
    СТІЛ: - Дуже дякую, малята,
    Що зробили мені свято.
    Гарно буду я стояти
    і гостей всіх частувати.
    КРОК 3: «ОДЯГ»
    (Виходить Федора)
    ФЕДОРА: - Ой ви бідні, ви сирітки мої! І каструлька, і тарілки мої!
    Повертайтеся додому в цей же час,
    Як же довго я чекаю вже на вас!
    Ведуча: - Діти, подивіться: меблі відремонтовані, в оселі чисто, чому ж посуд все-таки не повернувся до Федори? (Ведуча звертає увагу на одяг Федори, вирішує з дітьми допомогти їй змінити зовнішній вигляд).
    Творча вправа «Дизайнери одягу»
    Ведуча: - Щоб зшити новий одяг для Федори, нам потрібна… (Тканина)
    - А тепер давайте пограємо: уявіть, що тканина зникла в усьому світі. Що ж робити? З чого одяг можна зробити? (Відповіді дітей: наприклад, з паперу, дерева, трави, гілок, квітів,…)
    (Вихователь і діти вирішують стати дизайнерами одягу для Федори, визначають, з чого будуть виготовляти одяг. Використовуючи нетрадиційний матеріал, діти «шиють» одяг).
    Творча вправа «Добре - погано»
    (Вихователь пропонує відшукати позитивні та негативні властивості вигаданого одягу.
    Ускладнення: Для кого це добре, для кого погано? Коли добре, а коли погано? Як покращити погане? Як погане перетворити на добре?)

    ТЕАТР «ЕМПАТІЇ»
    (Показати за допомогою міміки, жестів і рухів
    знайомі прислів’я про одяг)
    Варіанти прислів’я про одяг:
    - Така обшарпана одежа, що і рак
    не вчепиться.
    - Так одягається, що корова лякається.
    - Лиха тому зима, в кого кожуха нема.
    - На штанях стільки лат, як на селі хат.
    - Штани, як решето, а чоботи роти
    пороззявляли.

    (Виходить Федора, демонструє красиве вбрання)
    Ведуча: - Чи змінилася Федора? Як саме?
    (Одяг став чистим, святковим, сучасним, модним)
    - Не лише ззовні змінилась наша Федора, погляньте, який у неї настрій? Якою вона була, і якою стала? (Була сердита, розгнівана, зла, сумна; їй було соромно за себе. А тепер вона весела, радісна, добра, впевнена у собі, горда)
    Завдяки гарному вбранню наша Федора Єгорівна навіть помолодшала. Недарма у народі кажуть: «Шануй одежину раз, вона тебе 10 раз». А тепер посуд нарешті захоче повернутися до Федори Єгорівни?

    (Виходить посуд. Лунає весела музика. Діти підбирають кольори до неї.)

    ОПЕРА: ЧАСТИНА ІV
    ФЕДОРА: - Вже не буду, вже не буду
    Я свій посуд ображать,
    Буду, буду його всюди
    І любить, і поважать!
    КАЗКАР: - Засміялися каструлі,
    Самоварові моргнули.
    Самовар горить, мов жар,
    На Федору погляда.
    САМОВАР: - Я Федоронці дарую,
    Чаєм з цукром почастую.
    Просим щиро до стола
    Ти, Федоро дорога!
    (Танець Самовара і Чашок)
    ПОСУД: - Пригощайся, Федоро Єгорівно!
    ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ «ПРОЩАННЯ»
    (Ведуча розпочинає прощання із Федорою, а діти придумують закінчення-риму. Ускладнення: можна звертатись до кожної дитини. Діти вигадують музичну відповідь)
    Ведуча: - Ти, Федоронько, прощай…
    Орієнтовні відповіді:- І нас, діток не забувай!
    - Наш садок не забувай!
    - До нас в гості завітай!
    - Посуд більш не ображай!...

  5. #20
    Местный Аватар для *Юля*
    Регистрация
    04.11.2008
    Адрес
    Украина, Днепр
    Сообщений
    278
    Поблагодарил Поблагодарил 
    294
    Поблагодарили Поблагодарили 
    88
    Поблагодарил в

    19 сообщениях

    По умолчанию

    Креативність як творчий потенціал особистості дошільника
    Серед багатьох педагогічних проблем завжди існували й існуватимуть свого роду вершині, такі, що пронизують усе життя дошкільника. До них, зокрема, належить і проблема творчості, креативності, життя як творчого сходження до свого найвищого «Я», ці завдання покликала розв’язати нова Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі». Базова програма розвитку дошкільника «Я у світі» вперше в освітньому просторі України заявила креативність як одну з пріоритетних ліній розвитку дошкільника.
    Розвиток креативності як здатності до творчості набуває сьогодні такої значущості тому що вона є базовою якістю особистості, її ядром, центральною характеристикою. В нормативному документі поняття «креативність» вжито не випадково. Це зроблено з метою :
    привернути увагу освітян до зазначеної лінії розвитку дошкільника, яка відсутня в попередніх програмах, проте вкрай актуальна сьогодні .
    Диференціювати близькі, проте відмінні поняття творчість та креативність ввести в обіг нову категорію, внести до планів педагогічної діяльності напрям , пов'язаний з розвитком креативності дошкільників, контролем та оцінкою його реалізації.
    Особистісно - орієнтована модель має впроваджуватися ужиття, час повернутися обличчям до природної здібності дитини творити, підтримати її, створивши для її прояву сприятливі умови, стимулювати прагнення дошкільника робити по-своєму, виявляти оригінальність.
    Щоб дитина виявила творчу активність, слід насамперед з довірою поставитися до її природної схильності діяти на власний розсуд, сприймати життєві враження покладаючись на власний досвід.
    Творча активність дошкільника має ніби два тісно пов’язані між собою, проте не тотожні джерела – навчально-виховні впливи людей, що оточують (насамперед дорослих) та особистий досвід, який включає досвід індивідуальної взаємодії зі світом, а також результати попереднього навчання і виховання. Якщо ми характеризуємо особистість її здатність до творчої діяльності ,варто оперувати поняттям креативність. Це поняття сьогодні мало поширене у колі освітян-дошкільників ,проте його наявність у Базовій програмі зобов’язує кожного ввести його до свого активного словника. Щоб полегшити цей процес: слід розрізняти поняття: творчість: особливий вид активності нерегламентованого, перетворювального характеру .
    Креативність : загальна здібність дитини , її здатність до творчості. Одна з базових якостей особистості. Отже характеризуючи активність дошкільника в усіх видах діяльності, та формах активності слід кваліфікувати їх як більш або менш творчі.
    Творчість є активністю дитини, спрямованою на створення нового продукту в не регламентованій жорсткими умовами ситуації. Аналізуючи та оцінюючи особисті якості ,здібності дошкільника педагог вживає поняття креативність. Показники сформованості креативності у дошкільника :
    - чутливість до проблем ,готовність їх розв’язувати власними силами, відкритість новим ідеям інтерес до невідомого;
    - схильність руйнувати чи змінювати стереотипи, відмовлятися від шаблонів, відходити від зразків, спроможність виходити за рамки заданої іншими ситуації;
    - швидкість аналогій, протиставлень, асоціацій;
    - загострення сприйняття неточностей, недоліків, відхилень, незвичайності, складності;
    - уміння підійти до проблеми з різних точок зору;
    - вносити щось нове, висувати оригінальні ідеї, розв’язувати нові завдання;
    - пошуково-перетворювальне ставлення до дійсності ,висока пізнавальна активність, допитливість;
    - уміння швидко переходити від одного способу розв’язання до іншого;
    - переконструйовувати елементи в нових комбінаціях (комбінаторні властивості);
    - дотепність, почуття гумору, інтерес до парадоксів;
    - сміливість і незалежність суджень, неупередженість оцінок;
    - самокритичність, здатність посміятись над собою;
    - використання різних форм доказів;
    - уміння помічати зв’язки між ознаками, формально між собою не пов’язаними;
    - здатність сприймати об’єктивно комплексно, цілісно, виділяти в них головне, істотне, відкривати потенційне;
    - розвинена уява, метафоричність ( створення фантастичних ідей)
    - уміння дивуватися ;
    - здатність прогнозувати, передбачати, формулювати гіпотези, робити припущення;
    - орієнтації на високі стандарти якості, ідеальні еталони.
    Наявність у діяльності дошкільника більшості з означених показників засвідчує, що його можна вважати креативним, практично та інтелектуально продуктивною істотою. Розвиток у вихованців креативних здібностей – важливе педагогічне завдання. Креативним має бути як процес діяльності дошкільників, так і її результат; як процес виховання, так і навчання.
    Креативність розглядається вченими як характеристика творчого потенціалу особистості. За словником термінів «Дошкільна освіта», «креативність – рівень творчої обдарованості, здатності до творчості, що складає досить стійку характеристику особистості». Хочеться навести декілька видів визначення креативності. За визначенням Е. Фрома, креативність – це здатність дивуватися, відшукати рішення в нестандартній ситуації, спрямованість на нове і вміння глибоко усвідомлювати власний досвід.
    Креативність є одною з базових характеристик дитини дошкільного віку, що характеризує активну позицію особистості, готовність ухвалювати миттєві рішення, допитливість, здатність коментувати процес та результати діяльності, стійку мотивацію досягнень, розвинену уяву, а також здатність до створення творчого образу, який характеризується оригінальністю, варіативністю, гнучкістю та рухливістю.
    Ми живемо в епоху глобальної перебудови суспільства, переходу освіти, в тому числі й дошкільної, до нових – креативних технологій виховання та навчання. Такі зміни зумовлюють необхідність самовдосконалення вихователя як фахівця та особистості – його відкритість інноваціям, уміння застосовувати сучасні методи й засоби освіти дошкільника, сформованість педагогічної рефлексії(здатності розмірковувати, аналізувати своїх вихованців, їхніх батьків, колег).Маємо вчитися активно «задіювати» особистісний потенціал дітей, формувати в них творче ставлення до життя, розвивати зачатки творчого мислення.
    Педагоги майже ніколи не характеризують своїх вихованців як таких, що творчо ( не творчо) ставляться до життя в цілому. А тим часом Базова програма орієнтує освітян на формування в дошкільнят креативності як загальної здібності, творчості як здатності до конструктивної перетворювальної активності. Отже, варто поступово розширювати ареал використання понять творчість і креативність.
    Необхідні умови для діяльності педагогів та їх участі в впроваджені нової Базової програми «Я у Світі»:
    - сприяти підвищенню кваліфікації
    - допомогти в створенні розвивального середовища
    - забезпечити консультативну допомогу у вирішенні поставлених завдань.
    - створити емоційно позитивний мікроклімат для співробітництва
    - високу культуру спілкування;
    - здатність співробітників зберігати доброзичливість один до одного, спокійно розібратися в будь-якій ситуації, неупережно розв’язувати проблеми.
    - підібрати педагогів для впровадження, врахуючи
    - прагнення до гнучкості, пристосування до дітей, змісту та засобів виховання;
    - емоційна врівноваженість ;
    - оволодіння легким, невимушеним спілкуванням з дітьми
    - впевненість у собі.
    Психологічні зміни у педагогічних кадрів щодо формування ними власної творчої педагогічної діяльності, таких якостей творчої особистості, як – от:
    - відхилення від шаблону,
    - оригінальність
    - ініціативність
    Змістові зміни при застосуванні які виникли в результаті і впровадження нових освітніх технологій цільового добору змісту навчання у відповідності до проблеми креативності а також спільну роботу педагогів: в методичних об’єднаннях, творчих групах, з соціокультурними об’єктами, використання тестів для визначення.
    Першорядними компонентами творчого процесу є прояви дошкільником оригінального, інтуїтивного, непередбачуваного, мимовільного, неусвідомлюваного, імпульсивного; другорядними – прояви логічного, рефлексивного, довільного, вмотивованого, усвідомленого. Єдність закладеного природою та прижиттєво набутого дитиною – база для розвитку та збагачення її творчого потенціалу.
    Мотивація креативної поведінки складається в ранньому дитинстві, вона пов’язана з переживанням, прийманням власних недоцільних бажань. Мотивація доцільної поведінки, яка також формується в дитинстві, передбачає бажаннями лише реально здійснювати обставини, події. Таким чином, мікро середовище може перешкоджати або сприяти розвитку мотивації, креативності.
    Когнітивний бік креативності містить такі характеристики творчого мислення : продуктивність – багацтва ідей, асоціації, варіантів вирішення проблем; , гнучкість – здатність швидко змінювати способи дій, переходити від одного класу об’єктів до іншого; , оригінальність – рідкісність, незвичайність, унікальність способу розв’язання певної проблеми.
    Як показують наукові дослідження й досвід педагогів-практиків, креативність виявляють приблизно з п’ятого року життя, але це зовсім не означає, що до цього моменту їх не слід розвивати. Навпаки, чим раніше дитину навчать спостерігати, пояснювати незвичайне, дивуватися оточуючими явищами, предметами, експериментувати тим грунтовніше підготують її до прояву власне творчих здібностей. Творчість багато в чому визначається вмінням по-різному висловлювати свої почуття та уявлення про навколишній світ. Для цього слід навчити дитину бачити предмет з різних боків, уміти, враховуючи різні ознаки предмета, створювати образ. Необхідно щоб дитина не тільки вільно фантазувала, а й спрямовувала свою фантазію, творчі здібності на вирішення різноманітних завдань.
    П’ять років - період розвитку наївної креативності дитини, що базується, з одного боку, на яскравих образах, емоційності, імпульсивності й жвавості поведінки дитини, а з іншого – на незнані законів логіки, загальних закономірностей явищ, відсутності жорстоко закріплених правил мислення. Разом із тим, розвиток більш тісних зв’язків із мовленням ,формування довільності у виникненні продуктів уяви, критичність мислення, прагнення до наслідування інших і нормативності поведінки в дітей 6- річного віку створюють умови виникнення діалектичних суперечностей у розвитку уяви.
    У п’ятирічному віці діти можуть довгий час грати в одну гру, неодноразово повертатися до певних її сюжетів. Образи уяви в цьому віці надзвичайно яскраві, живі, тісно пов’язані з почуттями. Найвіддаленіша схожість між тим, що сприймає дитина, та її попередніми враженнями викликає бурхливий потік нових асоціацій. Діти надзвичайно довірливо ставляться до своїх витворів фантазії. .
    В .Сухомлинський говорив: «Дітям не треба багато говорити , не слід багато їм розповідати , слово – не цяцька , а словесне пересичення – одне з найшкідливіших пересичень ,Дитині треба не тільки слухати слово вихователя ,але й мовчати ; в цю мить вона думає , осмислює почуте та побачене».
    У жодному разі не давайте негативної оцінки дитячій творчості. Будьте терплячі до «дивних» ідей дитини.
    Навчіть дитину керувати емоціями й не піддаватися поганому настроєві. Вчіть її помічати добре й красиве в житті. Відкрито висловлюйте власні почуття дитині. Діти, які переконані у любові та повазі батьків, швидше розвиваються. Не бійтеся проявляти власну індивідуальність, не приховуйте власні творчі прояви. Головне, щоб ваша творчість доброю, приносила радість та задоволення іншим. Станьте взірцем неординарної творчості особистості для своїх дітей.

    Підсумкове заняття «Юні розумники»
    для дітей старшого віку
    Мета : Розвивати вміння дітей використовувати здобуті уявлення під час виконання завдань, логічне мислення, уяву, дрібні м’язи кисті рук, інтелектуальний потенціал дітей. Продовжити вчити висувати припущення, аналізувати, робити висновки. Збагачувати практичний і теоретичний досвід дитини ; дати їй змогу самовизначитися , здійснювати самостійний вибір, заохочувати до досліджень та експериментувань ,відходити від заданого шаблону, зразка стандарту, діяти самостійно Створювати сприятливі умови для становлення креативності як базової якості старшого дошкільника. Виховувати організованість, комунікативні здібності , бажання завершувати роботу до кінця .
    Матеріал : Кубик з різними кольоровими вставками , фішки для оцінювання дітей , нагороди для кожної дитини «Самий найрозумніший ». Матеріал для досліду (2 ємкості з водою, 2 мішечка 1 з сіллю 1 з губкою, ганчірка для витиранні води, маленькі розноси )
    Ігри : «Круглий рік », «Ланцюжок», «Де чия хатка », «Будь уважним», «Що це означає », «Давайте перевіремо»
    Хід заняття
    Вихователь : Давайте привітаємось один з одним та гостями
    Доброго ранку, доброго дня
    Раді ми бачитись з вами щодня
    Дружно станемо ми в коло.
    Я твій друг і ти мій друг.
    За руки ми візьмемось,
    Один одному всміхнемось
    Стане весело навкруг!
    Любі малята, я вас запрошую пограти в « Самий найрозумніший ». Цікаво а який у вас настрій ? Уявіть свій настрій, візьміть його в руки . А тепер уявіть якого він кольору і всі разом по команді назвіть свій колір настрою. Молодці, отже, ви майже всі готові до виконання завдання. У мене в руці кубик він буде нашим помічником . Скажіть скільки граней у куба? Отже в 6 ігор ми сьогодні з вами пограємо .
    Вихователь : Щоб розпочати нашу гру спочатку давайте трошки розімнемось. Відповідайте швидко Хто ? або Що? Ким буде ?
    Яйце… курчам, крокодилом, змією, черепахою, смаженею
    Курча… півнем, куркою
    Хлопчик.. юнаком, батьком, дідом
    Жолудь… дубом
    Насіння… квіткою, деревом ,олією
    Гусениця… метеликом
    Борошно… хлібом , печивом , бубликом
    Ікринка… .рибою, жабою
    Цегла … будинком
    Тканина… сорочкою, сукнею, спідницею, брюками.

    Вихователь : Молодці !
    1,2,3 - гратись почали ( кидають кубик )
    1. Гра « Круглий рік »
    Розвиток дрібної моторики .Закріплення уміння розрізняти сектори, знань пір року,
    назв місяців.
    Дітей розділити на групи ( за назвою пір року )
    Перемішати сектора .Запропонувати прочитати назву та розкласти в правильному порядку.
    Запитання :
    Чому кожній частині відповідає певний колір ?
    (Червоний , зелений , жовтий , голубий )
    Які свята бувають літом , взимку , восени, навесні ?

    За вірну відповідь діти отримують фішки .



    Вихователь : Молодці !
    1,2,3 - гратись почали ( кидають кубик )

    2. Гра « Ланцюжок »
    Закріплення знань про взаємозв’язок живої природи з неживою
    Діти, подивіться що у мене в руці? Так це яблуко? Яке воно? Запрошую викласти ланцюжок щоб показати як до нас потрапило це яблуко.
    Запитання: Як ви гадаєте , а якщо ми заберемо хоча б одну частинку ланцюжка, щось зміниться ? Чому ? За вірну відповідь діти отримують фішки .
    Вихователь : Молодці ! 1,2,3 - гратись почали ( кидають кубик ).

    3. Гра « Де чия хатка »
    Закріплення знань про диких та свійських тварин їх середовище існування, розвиток дрібної моторики руки. З’єднати тваринок з їх середовищем існування. За вірну відповідь діти отримують фішки .
    Вихователь : Молодці ! 1,2,3 - гратись почали ( кидають кубик )
    4. Гра «Будь уважним » ейдетика
    Розвивати зорову увагу. Дітям пропонується розглянути малюнок 15 секунд. Закрити .
    Завдання: Прибіг цуцик потягнув за скатертину. Все попадало на підлогу. У якому порядку все падало? Що впало першим, другим, останнім. Візьміть ці предмети та викладіть на картках в такій послідовності в якій вони попадали. В кінці перевіряють по контрольній картці . За вірну відповідь діти отримують фішки .
    Вихователь : Молодці ! 1,2,3 - гратись почали ( кидають кубик )
    5. Гра « Що це означає ? »
    Закріплення знань природоохоронних правил. Дітям пропонують розглянути картинки з знаками та розказати де їх можна розставити і чому ? За вірну відповідь діти отримують фішки .
    6. Гра «Давайте перевіремо »
    (Пошуково-дослідницька робота). Розповідь казки « Про двох віслюків » .
    Вихователь : Як ви гадаєте, малята, який мішок був важче ? Чому ? А давайте ми це перевіримо на досліді ?
    Дослід з мішечками з сіллю та губкою .
    Вихователь : То ж який ми можемо зробити висновок ? Який мішок був важчим ? Чому ? А що стало з сіллю ?
    Вихователь : Молодці! Вам сподобались наші ігри? А що сподобалось робити найбільше? А що було виконувати важко? Давайте порахуємо скільки у вас разом стало фішок. Діти рахують кількість фішок . Молодці! За те що ви були самі найрозумніші. Ви отримуєте ось такі нагороди.
    Вихователь роздає значки «Самий найрозумніший».

  6. #21
    Местный Аватар для *Юля*
    Регистрация
    04.11.2008
    Адрес
    Украина, Днепр
    Сообщений
    278
    Поблагодарил Поблагодарил 
    294
    Поблагодарили Поблагодарили 
    88
    Поблагодарил в

    19 сообщениях

    По умолчанию

    Плекаємо творчу особистість
    На початку третього тисячоліття, в умовах становлення і розвитку незалежної України, нового звучання набувають питання творчості, розкриття креативного начала кожної конкретної дитини як справжнього суб’єкта життєдіяльності. Суспільству сьогодні вкрай потрібні люди, які творчо мислять, здатні створювати культуру, жити в ній, розвивати її. Тому формування освіченої, творчої особистості є одним з першочергових завдань реформування освіти в країні.
    Ідея самоцінності, унікальності дитини, необхідності розвитку її творчого потенціалу дістала відображення і в нормативних актах нашої держави, у Національній доктрині розвитку освіти в Україні, Законі «Про дошкільну освіту», в Базовій програмі розвитку дошкільників «Я у Світі».
    Креативність – одна з базових характеристик особистості дитини дошкільного віку, характеризує активну позицію дитини, готовність до непередбачуваних рішень, допитливість, здатність до коментування процесу та результатів діяльності, стійку мотивацію досягнень, розвинену уяву, а також здатність до створення нового творчого образу, що визначається оригінальністю, варіативністю, гнучкістю та рухливістю.
    Сьогодні розвиток креативності як здатності до творчості набуває особливої значущості, бо вона є базовою якістю особистості, її ядром. У новій Базовій програмі розвитку «Я у Світі», як одну з пріоритетних ліній розвитку, було надано назву креативності, але пізніше замінено на творчу. Деякі науковці ототожнюють поняття «креативність» і «творчість», але це невірно. Варто диференціювати ці поняття. Задатки творчості є у кожної людини. Необхідно лише їх розкрити і активізувати. Прояви творчих здібностей можуть бути різними – від яскравого таланту до скромних і малопомітних проявів, але суть творчого процесу однакова для всіх.
    Творчість – це процес людської діяльності, який створює якісно нові матеріальні та духовні цінності і є активністю.
    Креативність – це сукупність властивостей особистості, що забезпечує її входження в творчий процес і є складовою обдарованості.
    Досліджуючи дану проблему відомі психологи (Венгер, Запорожець, Гілфорд, Цибуля, Кудрявцев, Синельников, Альтшуллер, Іванова, Страунінг, Нікашин…) великого значення надавали розвитку дитячих здібностей в дошкільні роки. Починаючи з раннього віку у дітей розвиваються творчі здібності, а це, насамперед, розвиток основних психічних процесів: відчуття, сприймання, уява, мислення, пам’ять. Враховуючи їх дослідження, слід відмітити їх спільну думку про те, що основними складовими творчих здібностей є: творча уява і якість творчого мислення. Розвиток сучасної дитини як особистості передбачає нею максимальну реалізацію своєї активності, самостійності, творчої ініціативи, прагнення обирати на власний розсуд шляхи й засоби досягнення цілей, намірів, реалізувати свої власні потреби та інтереси. Тому під час різних видів діяльності дошкільників розвивається творча уява і творче мислення, формується культура розумової праці, що забезпечить продуктивну інтелектуальну діяльність у подальшому житті дитини.
    Перші прояви творчої діяльності дітей проявляються, коли дитина починає наслідувати дорослого, коли перед дитиною постає реальне життя, коли дитина починає пізнавати навколишній світ, коли вона починає активно діяти з предметами. У цьому віці у дитини ще не має сенсорного досвіду, тому, вона ще не здатна проявляти творчі задуми. З набуттям життєвого досвіду, з оволодінням знаннями, уміннями та навичками з’являються прояви творчої активності. На сучасному етапі актуальною є проблема креативного розвитку дітей, тому, проектуючи навчально-виховну роботу наші вихователі враховували особистісно-орієнтовану модель розвитку дитини. У розв’язанні цієї проблеми відіграє певну роль творча активність дітей, тобто надання можливості дитині творити, робити по своєму, досягати певних результатів. Першочерговим завданням стало забезпечення умов для розвитку творчої уяви та мислення.
    Творча активність дітей проявляється у всіх видах діяльності. Для цього педагоги створили умови, які сприяли формуванню і розвитку творчих здібностей дітей, підготовці їх до самостійної творчості: особистісно-орієнтована технологія навчання; естетично-художнє виховання (виховання людини готової до будь-якої діяльності, людини з потужним творчим потенціалом); творча особистість педагога (підготувати творчу особистість педагога, яка наділена яскраво вираженими креативними рисами); створення розвивального середовища, яке сприяє розвитку пізнавального мислення дітей (вміння висувати гіпотезу, здатність прогнозувати, висловлювати власну думку). Ми вважаємо, що шляхами їх реалізації є диференційований підхід при різних видах діяльності дітей. Проектуючи навчально-виховну роботу з дітьми, ми використали нову освітню технологію «Психолого-педагогічного проектування» Т. Піроженко і С. Ладивір, що сприяє розвитку творчої особистості дітей.
    На нашу думку, слід відзначити, що перші прояви творчої активності помітні вже у дітей раннього віку, тому починаючи з молодшої групи на початку навчального року проводили діагностичне обстеження рівня розвитку уяви та мислення. Так як гра є провідною діяльністю дошкільників, ми під час діагностування використали ігрові завдання творчого характеру на розвиток мислення: «Знайди серед предметів іграшку», «Подорож до кульки», «З іграшкою на прогулянку», «Хто в якому будинку живе» (результати: вищий рівень – 0%, середній – 62%, низький – 38%) та на розвиток уяви: «Будь вершником», «Поїдемо на автобусі», «Нагодуй ляльку» (результати: високий – 0%, середній – 59%, низький – 41%)
    Результати обстеження показали, що в молодших дошкільників мислення сформоване на низькому рівні, носить наочно-дійовий характер, слабо виражена пізнавальна активність. Уява дітей носить відтворювальний характер, її образи нестійкі. Серед дітей вирізнявся своєю оригінальністю Сергій М., при виконанні завдань логіко-математичного характеру, хоч рівень загального розвитку був середнім. Батькам цієї дитини було запропоновано відвідувати гурток «Математичний грай лик», для старших дошкільників. Надалі, навчаючись у школі, Сергій М., приймав участь у міських, обласних олімпіадах з математики, за що нагороджений грамотами, а після школи вступив до КПУ. Це були перші прояви креативності (таланту). На думку психологів це буде проявом першої стадії розвитку творчої активності.
    Для успішного розвитку творчої активності дітей ми використовували нову освітню інтерактивну технологію навчання (інтерактивні методи: мікрофон, робота в парах, в групах), через які доносили до дітей інформацію про предмети та явища навколишнього. При цьому слід визначити важливу роль вихователя, так як він повинен бути, насамперед, творчим партнером, створювати в групі атмосферу самостійності, ініціативності і оригінальності у вирішенні різноманітних завдань творчого характеру. Але, в першу чергу, слід врахувати і побажання дітей.
    Найефективнішим є створення сприятливих умов для навчальної, науково-дослідницької, пізнавальної, трудової, ігрової діяльності дітей. Особливо слід відмітити роль бесід не лише фронтально організованих, але й індивідуальних тому, що у різновікових групах індивідуальне спілкування є дуже важливим. Неабияку роль у розвитку творчої особистості молодших дошкільників має організація самостійної продуктивної діяльності дітей, яка більше організовується у ІІ половину дня. Щоб досягти позитивного результату, впроваджували в роботу засідання творчої казкової студії під рубрикою «Розповіді мудрої тітоньки Сови» ( 1раз в місяць)
    У роботі з дітьми молодшого дошкільного віку, слід віддати належну увагу методу Едварда де Боно «Шість капелюшків мислення». Почали зі спостережень за об’єктами та явищами довкілля, під час яких важливе місце займають цільові прогулянки за межі території дитячого садка, де головним героєм діяльності дітей виступає образ «синього капелюшка», який є спостерігачем, пильно стежить за розв’язанням проблем і виявляє мінімум мудрості.
    З «синім капелюшком» діти вирушають у світ знань, грають в ігри: «Спробуй сам», «Зроби як я», «Дзеркало», «А якби», використовуючи метод спроб і помилок. До «синього капелюшка» приєднується і «червоний капелюшок», який є емоційною натурою і бачить світ через призму емоційного впливу. З ним діти навчаються і грають в ігри: «Добре – погано», «І так, і ні», «Назви протилежне», «Навпаки», «Хто що робить», «Що зайве?», «Чого не вистачає?», використовуючи метод виявлення протиріч та метод протилежностей.
    Пізніше до дітей в гості приходить «жовтий капелюшок», який висловлює не лише позитивну оцінку проблеми, а й надає конкретні пропозиції по їх вирішенню. З ним діти вчаться розв’язувати протиріччя під час ігор: «Що можна зробити?», «Чим замінити?», «Оціни вчинок», «Чим схожі?», «Чим може бути?», «Десять але», використовуючи метод розв’язання протиріч та метод системного аналізу.
    На допомогу «синьому, червоному та жовтому капелюшку» приходить «міс Уява», яка запрошує дітей у свій чарівний світ. З нею діти потрапляють у світ уяви під час ігор-занять: «Я дощик», «Я сонечко», «Я хмаринка», «Чарівні пригоди осінніх листочків»…, використовуючи метод емпатії.
    Формуванню творчої особистості дитини, її активності, творчості сприяють різні види діяльності, навчальної, трудової, ігрової. Наприклад, на заняттях із образотворчого мистецтва використовували методи, які залучали дітей до порівняння, аналізу, синтезу, зіставляння предметів, виробів, іграшок і спонукали їх до виконання самостійних дій. («Подумай, як ти наклеїш, як розмістиш?»). Під час художньої праці, діти разом з вихователем оздоблюють різноманітні вироби до свята 8 березня; використовуючи різноманітні прийоми ліплення з глини, пластиліну, солоного тіста, або використовуючи аплікацію з ниток, тканини, тасьми. Так як ігрова діяльність це категорія соціальна, під час сюжетно-рольових ігор теж проявляється творча активність дітей. Наприклад, під час сюжетно-рольової гри «Сім’я», дитина, готуючи ляльку, використовує предмет замінник – цеглинку (хліб, печиво).
    Особливо великий успіх в роботі з молодшими дошкільниками має запровадження днів творчості дітей і батьків під назвами: «Скринька чудес», «В гостях у мудрої тітоньки Сови», «Фантазери в країні Дивляндії», «Казки бабусі Онисі», «Музична скарбничка», постійно-діюча виставка «Світ очима дітей», де виставлялися спільні роботи дітей, батьків та вихователів. Стало традицією дарування подарунків, старшим та меншим товаришам, які діти виготовляли з батьками, вихователями, самостійно.
    Результати повторного обстеження (розвиток мислення: вищий рівень – 10%, середній – 72%, низький – 18%; розвиток уяви: високий – 12%, середній – 74%, низький – 14%) свідчать про те, що творча активність дітей підвищилась. Отже, діти молодшого дошкільного віку проходять шлях від практичного мислення, через емоційне до оптимістичного, що є підґрунтям для розвитку творчого мислення і творчої уяви, творчої активності.
    У старшому дошкільному віці педагоги продовжували роботу по розвитку творчої активності дітей, під час якої спонукали їх до творчого вирішення усіляких проблем, які виникли у результаті навчальної та самостійної діяльності. А це, в свою чергу, вимагає створення відповідного розвиваючого середовища, позитивного емоційного мікроклімату групи та використання у роботі новітніх методів інтерактивного навчання (робота в групах, мозковий штурм, навчаючись учусь, дискусія, карусель … і т. д.), які сприяли розвитку творчого мислення, уяви, фантазії, вміння і бажання творити в казковому світі, бачити і створювати незвичне в якостях та властивостях образів предметів, явищ, вміння мислити нетрадиційно, нестандартно, прищеплюючи повагу і любов до природних об‘єктів і явищ, образів мистецтва; базисних якостей: дитячої ініціативності, самостійності, допитливості, пізнавальної активності. Одержані результати обстеження дітей дали можливість приступити до реалізації п’ятнадцяти проектів. Спочатку вихователі знайомили вихованців з темою проекту, обговорювали її , враховуючи пропозиції дітей, які давали можливість повністю реалізувати завдання того чи іншого задуму. Створили такі умови, при яких, діти були не просто виконавцями, а партнерами, активними учасниками, творцями нового, оригінального.
    Через різні форми та методи роботи діти сприймали інформацію про навколишній світ, експериментували, досліджували предмети та явища. Збагачуючи життєвий досвід дітей, ми організовували екскурсії у природу, відвідували музей побуту та мистецтва, історичний музей, картинну галерею, художній салон, школу мистецтв, ляльковий театр, фестивалі творчості дітей: «Грайлива веселка», «Дзвіночки», що розвивало пізнавальне мислення дітей.
    Одержавши певний обсяг знань з тем проектів, вихователі навчали дітей у практичній діяльності реалізовувати спільний задум. Творча, практична робота дітей здійснювалась на заняттях з образотворчого мистецтва (заняття за задумом), під час музичних занять (придумування пісень, таночків, музики), під час мовленнєвої діяльності (складання розповідей з власного досвіду, на задану тему, складання небилиць, віршів, загадок), при організації театральної, самостійної художньої, ігрової діяльності, під час засідань гуртків: «Веселі музики», «Веселковий барвограй», «Мовленнєві витинанки», «Своїми руками».
    Набуті знання діти розширювали, уточнювали та закріплювали також під час нетрадиційних занять та ігрових вправ та завдань творчого характеру, де використовувалися методи технології ТРВЗ. Так, наприклад, під час нетрадиційних занять: «Пізнайко в гостях у дітей», «У місті Мурзилки», «Дивна галявина Лісовичка» (за допомогою методу фокальних об’єктів, створювались умови для активізації творчого мислення); «У казковому світі», «У королівстві Казок» (за допомогою методу побудови моделей казок, діти залучалися до шифрування та розшифрування казок); «Подорожуємо разом з Капітошкою», «Чи поліно запрошує на кухню» (за допомогою методу моделювання маленькими чоловічками, знайомили дітей з фізичним станом речовин, предметів, об’єктів); «Без реклами немає успіху», «Малеча у царстві Повітрулі» (за допомогою методу «мозкового штурму», навчали старших дошкільників колективного пошуку нетрадиційних шляхів розв’язання проблеми). А під час ігорових вправ та завдань творчого характеру: «Що чим може бути?», «Чим схоже , чим відмінне», «Десять але» (за допомогою методу системного аналізу, розкривали малечі світ у взаємозв’язку його компонентів: просторових, часових, причинових); «Барвінок у місті іграшок», «Пізнайко спішить на допомогу» (за допомогою методу морфологічного аналізу, розвивали кмітливість і фантазію); «Зроби те що бачиш», «Чарівні друдли» (методу прямої, графічної та емпатійної аналогії, стимулювали вияв творчості дітей); «Добре чи погано», »Оціни вчин6ок», «Шкідливо чи корисно» (за допомогою методу розв’язання протиріч, залучали дітей бачити протиріччя у навколишніх явищах, предметах, образах, знайомили з законами діалектики: протиріччя, якість, кількість, можливість і дійсність). Таким чином залучали до прийняття самостійних рішень, враховуючи індивідуальність дитини, що дало можливість диференціювати підбір творчих завдань. Це сприяло розвитку творчості різних рівнів дітей.
    Під час занять та різних видів продуктивної діяльності, які мали творчий характер, педагоги виявили різний рівень розвитку (творчості – 70%, креативності – 30%). Це умовно входження дітей у другу стадію розвитку творчої активності, що є підґрунтям для третьої стадії (виявлення дітей креатинів).
    Так, на занятті з музичного виховання, ми помітили хлопчика, Сашу К., який виявив неабиякі здібності у танцях, він добре чув музичний темп, ритм, вносив у танок творчі елементи. Батькам дитини порадили відвідувати хореографічний гурток, а згодом і школу танцю, яку дитина відвідує і по цей час. Починаючи з другого класу дитина почала приймати участь у конкурсах з бального танцю на міському, обласному, а далі і на міжнародному рівні, за що отримала грамоти та 40 медалей різного ґатунку. А це вже свідчить про прояви талановитості хлопчика. А під час заняття з малювання, нашу увагу привернула дівчинка, Світлана М., що швидко і своєрідно підбирала і поєднувала кольори для зображення, відтворювала своє бачення того чи іншого образу, завжди вносила елементи новизни. Це свідчить про високий рівень розвитку творчої уяви. За порадою вихователів дитину віддали до школи мистецтв. Через рік навчання дитина почала приймати участь у виставках дитячих робіт міста, отримуючи відзнаки. Вихователі додатково розробили заходи щодо роботи з обдарованими дітьми. Але виникали і проблеми: в дитячому садку відсутній психолог; недостатня підготовленість творчого вихователя; диференціація понять творчості і креативності; залучення до роботи батьків.
    Особливо великий успіх мало запровадження тижнів творчості (один раз на місяць), де дієвим засобом розвитку творчої особистості є робота студій: студія настрою «Весела Клоунада», «Музичний калейдоскоп», «Кольоровий вернісаж», «Світ фантазії казок», студія «Добрих справ.
    Організовували різні виставки за участю батьків, де виставлялися спільні творчі роботи, концерти, дитячі ранки, вечори казок та поезії, виготовлення тематичних альбомів. При цьому деякі діти групи проявляли себе на третій стадії творчої активності. По закінченню кожного з тематичних проектів, коли були виконані всі завдання, робили підсумки, відмічалися успіхи.
    Отже, використання проектної діяльності та інтерактивного навчання, вміння диференціювати поняття творчість і креативність, створення відповідних умов розвивального навчання допомагає педагогам вчасно виявити і розвинути творчі здібності дітей, їх креативність, обдарованість.
    Формування креативності дітей буде ефективним лише тому разі, якщо буде являти собою цілеспрямований процес, під час якого вирішуватиметься низка окремих педагогічних завдань, вкладених у досягнення кінцевої мети.

  7. #22
    Местный Аватар для *Юля*
    Регистрация
    04.11.2008
    Адрес
    Украина, Днепр
    Сообщений
    278
    Поблагодарил Поблагодарил 
    294
    Поблагодарили Поблагодарили 
    88
    Поблагодарил в

    19 сообщениях

    По умолчанию

    Інтелект і креативність особистості
    У сучасній психології з`явилися експериментальні дані, які свідчать про відсутність зв'язку між показниками інтелекту і творчих здібностей.
    Така диференціація є важливою, оскільки дає можливість говорити про два різновиди здібностей - їх часто називають "рухливими" та "набутими". Ось як вони різняться. "Рухливі" - просто означає, що ці здібності можуть бути використані найрізноманітнішими способами і для різноманітних цілей. Наприклад, для того щоб вивчити будь-який предмет чи вирішити будь-яку проблему, що виникають у житті. Проте, інтелекту можна дати і таке визначення: це володіння певною сумою знань. Тривалий час помилково вважалось, що головне в розумовому розвитку дітей - передача їм якомога більшої кількості знань. Життя ж доводить, що розумна людина - це не скільки особа, яка багато знає, скільки тон, хто вміє наявні знання застосовувати в складних життєвих ситуаціях. Адже уміння самостійно знаходити вихід у будь-якій ситуації повсякденного життя є найбільш цінним інтелектуальним вмінням людини. Про таких людей кажуть, що вони можуть творчо мислити. Тільки гармонійне поєднання характеристик інтелекту і креативності (творчих здібностей) зумовлює становлення самодостатньої особистості. Можна виявити дві групи дітей з різними рівнями розвитку інтелекту і креативності, які відрізнялися способами адаптації до зовнішніх умов і вирішення життєвих проблем
    Високий інтелект Висока креативність Низький інтелект Низька креативність
    Віра в свої можливості Постійний конфлікт між власними уявленнями про світ і і вимогами
    Хороший самоконтроль. Недостатня віра в себе.
    Хороша соціальна інтеграція. Недостатня самоповага.
    Висока здатність до концентрації уваги. Боязнь оцінки з боку оточуючих.
    Високий інтерес до всього нового Невдачі сприймаються як катастрофа.
    Прагнення досягнення успіху в навчанні. Боязнь ризику і висловлювання власної думки
    Хороша (у всякому випадку за зовнішніми ознаками) адаптація і задоволення життям. Боязнь самооцінки.
    Недостатній інтелект компенсується товариськістю і деякою пасивністю
    Діти з високим рівнем інтелекту і креативності. Вони впевнені у своїх здібностях, мають адекватний рівень самооцінки; їм притаманні внутрішня свобода і високий самоконтроль. Якщо вимагає ситуація, ведуть себе по-дорослому. Виявляють інтерес до всього нового і незвичайного, характеризуються великою ініціативністю, але, разом з тим. успішно пристосовуються до вимог соціального оточення, зберігаючи внутрішню незалежність думок і дій.
    Діти з високим рівнем інтелекту і низьким рівнем креативності. Їх вирізняє прагнення до успіхів, які виражаються у вигляді відмінної самооцінки. Вони надзвичайно важко сприймають невдачу, замість надії на успіх у них, швидше, переважає страх перед невдачею. Ці діти не люблять ризику, не люблять висловлювати публічно свої думки. Вони стримані, замкнуті і дистанціюються від своїх однокласників. У них дуже мало близьких друзів. Вони не люблять бути залишеними самі на себе і страждають без зовнішньої адекватної оцінки своїх вчинків, результатів навчання чи діяльності. Ці діти часто потрапляють у ряд "ізгоїв". Вони важко пристосовуються до життя, часто мають захоплення за межами родини (хобі, гуртки та ін.), де отримують можливість виявити свої творчі нахили. Вони найбільш тривожні, страждають від невіри у себе. Педагоги часто характеризують їх як тупих, неуважних, оскільки вони з небажанням виконують рутинні завдання і не можуть зосередитися.
    Діти з низьким рівнем інтелекту і креативності. Такі діти, як правило, зовнішньо добре адаптуються, тримаються в "середняках" і задоволені своїм становищем. Вони мають адекватну самооцінку, низький рівень предметних здібностей компенсується розвитком соціального інтелекту, товариськістю, пасивністю у навчанні. Таким чином, результати досліджень показують, що під час роботи з дітьми важливо розвивати не лише інтелект, але й творчі здібності, і, навпаки, під час розвитку творчих здібностей не слід забувати про інтелект. Адже коли високий інтелект поєднується з високим рівнем креативності, творча людина частіше добре адаптована до середовища, активна, емоційно врівноважена, незалежна і т.п. А при поєднанні креативності з невисоким інтелектом бачимо невротичну тривожну людину з поганою адаптованістю до вимог соціального оточення і важкою долею. Психологи стверджують, що джерелом розвитку творчого процесу є об'єктивні суперечності. Які ж риси повинна мати особистість, щоб перебороти суперечності, що виникають? Як правило, суперечність існує об'єктивно. Щоб її виявити, потрібно мати деякий ступінь спостережливості, уваги, що певною мірою властива кожній людині. Отже, будь-яка людина здатна виявити існуючу суперечність У чому ж тоді відмінність творчої особистості?
    По-перше, "будь-яка" людина виявляє суперечність найчастіше випадково або під певним керівництвом. Особистість з розвинутими творчими здібностями здійснює пошук суперечностей і визначає їх самостійно і цілеспрямовано.
    По-друге, "будь-яка" людина, виявивши суперечність, далеко не завжди прагне до її вирішення. Розвинута творча особистість бачить у ній джерело розвитку. Вона здатна вчасно визначити суперечність, найбільш актуальну і можливу для вирішення на даному етапі. Це пов'язано з необхідністю глибокого аналізу проблеми. Дія об'єктивного, всебічного аналізу важливо мати глибокі знання з даного питання. До того ж ці знання розвинута творча особистість уміє застосовувати в різноманітних ситуаціях.
    Не менш важлива риса - самостійність, що проявляється як постійна, стабільна риса особистості, яка має потребу систематично самостійно працювати і, в тому числі, у плані самовдосконалення, розвитку своїх здібностей. Всі ці риси творчої особистості.
    Мовленнєво-творча діяльність дошкільників у сфері «Природа»
    Інтегроване заняття «В гостях у Феї Природи»
    Мета: Розвивати прояви розуміння дитиною самоцінності природи, заохочувати дітей до спостережливості, самостійності, створити умови для розвитку креативних здібностей мовленнєво – творчого потенціалу особистості дітей молодшого дошкільного віку, основи екологічної культури.
    Виховувати любов до природи та рідної мови, влучність, образність, гуманного ставлення, поваги до рослин та тварин.
    Продовжувати формувати вміння дітей складати загадки за об’єктом, використовуючи модель технології порівняння за перерахованими ознаками і вставляючи між рядками сполучник «але». Заохочувати дітей самостійно складати ланцюжки, виділяючи ознаки об’єктів природи. Вправляти дітей складати словосполучення метафоричного плану, використовуючи алгоритм складання метафорі. Познайомити дітей з моделлю створення римованих текстів – «лімерики», шляхом підбору картинок з зображенням предметів, які рифмуються та отримати задоволення від виконаної роботи.
    Матеріал: Роздатковий матеріал: «Осінь», «Зима»; «Дикі тварини», «Свійські тварини», «Птахи»,
    Картки-схеми, сигнальні картки, диск з записом, обручі, шапочки Мальвочки – різнобарв очки , Д/г «Ким, чим був, ким, чим став», Д/г «Незвичайні кола».
    Хід заняття. Діти заходять у зал і стають півколом. Стук в двері.
    Вихователь: Хто це стукає до нас
    Проситься в будинок
    Давайте поглянемо. Влітає поштовий голуб.
    Голуб: Я півсвіту облітав
    У садочок завітав
    Повідомлення із лісу
    Я доставить обіцяв
    Віддає конверт вихователю.
    Вихователь: Давайте подивимось. Цікаво. Тут звуковий лист. Послухаємо? Звучить магнітофонний запис.
    «Здрастуйте, дорогі діти . Я дуже хочу ближче познайомитися з вами. До нашої зустрічі залишилося мало часу. До зустрічі, Фея Природи».
    Вихователь: Діти то, до нас гостя поспішає.
    Заходить Фея Природи.
    Ф: Добрий день, дорогі діти. Я Фея Природи.
    Прийшла з вами познайомитися і запросити до себе в ості – в країну Природи. У моїй країні є клуб і називається він «Клуб любителів природи» Ви хочете там побувати? (ДА).
    НУ от і добре. Отже вирушаємо.
    У королівство потрапити легко
    Не треба їхати далеко
    Закрийте очі, крок зробіть
    Тепер в долоні хлопніть,
    Один хлопок, іще хлопок
    І ось вже видно наш лісок,
    І ось вже поле колоситься,
    Шумить, хвилюється пшениця
    Над нею неба синь,
    І спів пташиний лине.
    Розплющить очі, ви в моїй країні
    А ось і «Клуб любителів природи». Є у мене тут чарівна квітка, зветься вона Мальвочка –різнобарвочка. Ця квітка виконає будь – яке бажання. Зараз я вас з нею познайомлю. Ой, щось тут не так! Хто ж це тут господарював? Де ж це Мальвочка? Чуєте хтось плаче? Заглядає за дерево, а на зустріч мені виходить квітка)
    - та це, ж моя Мальвочка – різнобарв очка. А що це з тобою трапилося?
    М: Прилетів вітер – вітрюган. У долоні сильно ляскав – громом лякав, дощем сильним заливав, чаклував. Всі мої фарби змив і чарівництво зникло. Не сподобалося йому, що в країні Природи так гарно і красиво, спокійно. А звільнити мене може від чар тільки той, хто любить і знає природу.
    Ф: Що ж робити діти? Нам потрібно допомогти Мальвочки – різнобарвочці. Подивіться, квіти її стали блідими, але може з ними щось ще можна зробити? Діти діляться на дві команди: «Листочки», і «Сніжинки»
    Ой, та на цих квітах щось тут написано. Прочитаємо?
    Завдання І «Назви художника, склади загадку» (методичні рекомендації додаються)
    Для того щоб його виконати треба взяти в руки картки, що лежать на стільчиках. Будьте уважні, зараз я вам буду читати рядки віршів, а ви повинні будете підняти картку. Якщо вірш про зиму, то якого кольору - білу картку і т.д.
    Четверо художників, стільки ж і картин.
    Білою фарбою фарбував один,
    Біле поле, білий сад,
    Білий ліс, кущі, рослини
    І дерева білі в ряд
    Що ж це за художник (Зима)
    Яку картку підняли? А чому?
    Молодці, підняли відповідну картку.
    - А другий художник
    - Розписав сади, ниви урожайнії
    - Стиглії плоди.
    - Всюди ягоди,
    - Зріють у лісах
    - Хто ж це за художник,
    - Здогадайся сам? (Осінь)
    Обговорення з дітьми .
    Молодці діти . Добре знаєте пори року. а тепер ми з вами загадаємо загадки одна команда іншій про Зиму і Осінь. Складання за допомогою предметних картинок загадок.
    Завдання ІІ Дидактична гра «Ким (чим) був, ким (чим) став».
    Викладання ланцюжків. Обговорення з дітьми.
    Завдання ІІІ Дидактична гра «Виклади колаж, вибери об’єкт, знайди зачаровані слова (метафори)».
    Завдання V. Бліц питання.
    Завдання VІ. Дидактична гра. «Незвичайні кола, склади віршик – «лімерик».
    У колах живуть комахи, дикі тварини, рослини, свійські тварини. Вам потрібно взяти по одній картці і знайти відповідне коло і стати біля нього.
    Кожна група повинна назвати своє коло і обґрунтувати чому вони так думають. Складання за допомогою картинок віршиків.
    В цей час Мальвочка одягає свою яскраву шапочку.
    Молодці, гарно ви справились з усіма завданнями. Ось подивіться яка стала гарна наша мальвочка – різнобарвочка. Ви допомогли її. Ви справжні друзі і знавці природи.
    Вихователь: А зараз нам пора повертатися в дитячий садок.
    Візьмемося за руки, друзі
    І по стежці лісовій, відправимося додому.
    Література:
    1. Альтшулер Г. С. ТРВЗ – теорія винахідницьких завдань.
    2. Литвиненко С. Креативність як загальна здібність до творчості: сучасні підходи // Збірник наукових праць полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Серія «Педагогічні науки». – випуск 3 (50). – Полтава, 2006. – С.215-219.
    3. Павлюк Р. Критеріальна готовність майбут6іх вихователів до використання казки при навчанні іноземної мови дошкільників // Наукові здобутки студентів і магістрантів – школі XXI століття: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Полтава, 14-15 березня 2006 року. – Полтава: ПДПУ, 2006. – С.16-17.
    4. Развитие образования в странах СНГ / Рос акад. образования. Ин-т теории образования и педагогики; Под ред. В.А. Мясникова. – М., 2002. – Вып. 2: Дистанционное образование / Сост.: М.А. Джапарова, Н.В. Новожилова. – 63с.
    5. Сидорчук Т.А. Система творческих заданий как средство креативности на начальном этапе становления личности: Автореф. дис. … канд. пед. наук. – М., 1998. – 21с.

Страница 2 из 2 ПерваяПервая 12

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •  
Яндекс.Метрика free counters Рейтинг@Mail.ru