Різдво та Щедрий вечір

**nyusha0365** · 05.01.2019, 12:27

18 січня - "Голодна кутя" або Другий Свят-вечір
Ось і добігають кінця тривалі зимові свята українців. Напередодні Водохреща - 18 січня за новим стилем - святкуємо «Голодну кутю» або другий Свят-Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подаються пісні страви — смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії і кутя та узвар.
По вечері діти проганяють кутю: вибігають з хати і палицями б'ють знадвору в причільний кут, примовляючи:
Тікай, кутя, із покуття,
а узвар — іди на базар,
Паляниці, лишайтеся на полиці,
а «дідух» — на теплий дух,
Щоб покинути кожух!
Збереглося коротке, але цікаве оповідання про те, як колись запорожці проганяли кутю в себе на Січі. Оповідання це записав етнограф Яків Новицький в році 1876, у селі Кам'янка на Дніпрових порогах, від лоцмана Йосипа Омельченка: «Було, як повечеряють запорожці на голодну кутю, та вийдуть з рушницями проганяти кутю, то піднімуть таку стрілянину, мов наче й справді війна йде. На другий день, на Водосвяття, йдуть, було, до Дніпра і пушки за собою везуть. Як тілько попи начнуть хрест вмачати в воду, то вони й палять з пушок. Ще я добре знаю, як в двадцятих годах в Камянці з пушок кутю проганяли, бо тоді були й попи ще з запорожців».
Уже геть ввечері, як стемніє, виносять з хати «дідуха», несуть його на вигін або в садок — як де ведеться — і палять: пускають на «теплий дух». Це — символічне палення зими, щоб «покинути кожух» — накликати весну. Коли все перегорить і нетривкий солом'яний жар погасне, дівчата розхоплюють попіл з «дідуха» і несуть на город — «щоб огірки родили».
В цей день біля церкви святять воду. Йдучи до церкви по свячену воду, люди квітчають посуд — глечики, пляшки, баньки — «безсмертником» або сухими васильками — «щоб Бог милував від злої напасти».
На західному Поділлі, господиня або старша дочка бере по вечері в миску кілька ложок борошна і на свяченій воді замішує рідке тісто. Цим тістом вона малює хрести на всіх чотирьох стінах хати, в сінях, коморі, стайні та в інших господарських будівлях — «від нечистої сили».
Батько бере полумисок із свяченою водою і кропилом кропить усіх присутніх у хаті, примовляючи: «Дай Боже, і на той рік діждатися». Далі він іде кропити в сінях, у коморі та навколо хати. Молодший син бере в руки три пироги та йде вслід за батьком. Перший пиріг він кусає в сінях, другий — в коморі, а третій — на дворі.
У місцевостях понад Дніпром — із лівого, і з правого боку — існує такий звичай: коли принесуть з церкви свяченої води, господар робить з сухих васильків кропило і кропить свяченою водою спочатку все в хаті, а потім комору, стайню, стодолу — всі господарські будови. За господарем-батьком ходить хтось із дітей — хлопчик чи дівчинка — і носить на тарілці пиріг, а в руці — шматочок крейди. Яке місце батько покропить водою, на тому місці, вслід за ним, син пише крейдою хрест. В хаті хрести пишуться на дверях, вікнах, на столі, скрині на посуді — скрізь. У господарстві кропляться свяченою водою і пишуться хрести не тільки на будівлях, а й на хліборобському знарядді — на плузі, боронах, сівалках, косах, граблях. Кропиться свяченою водою і худоба — корови, воли, вівці, коні. Не кроплять лише свиней та курей.
Що ж до пирога, то як де ведеться: в одній місцевості хлопчина, що пише хрести, після кожного хреста повинен хоч маленьку крихітку відкусити від пирога і з'їсти. В інших — лише обносять пиріг, а після кроплення вся родина сідає за стіл, розподіляє пиріг і з'їдає його, примовляючи: «Дай, Боже, всього доброго нам і дітям нашим».
Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився». Чия ложка вночі «сама перевернеться», той умре.
Кутю, яка залишилася після вечері, виносять курям — «щоб добре плодилися».
Вода, освячена в навечір'ї Богоявлення — «вечірня вода» — вважається святішою, ніж з Водохрещів, і вона «зглидлива на всяке лихо».
Увечері, ще завидна, господиня світить лампу — «щоб кури неслися». В цей день не можна кликати курей голосно, бо як почує зла сусідка і промовить: «Твої кури, мої яйця», кури не будуть нестися.
Традиція святкування Другого Свят-вечора на Галичині
В ряді західних регіонів України, зокрема, на Галичині «Голодна кутя» святкується як Щедрий Вечір. Знову, як і на Свят-вечір, намощують сіна на стіл під кутю і ставлять «дідуха» на покуття. Вносячи до хати сніп жита, господар віншує:
«Віншую вас з щастям, здоров'ям, з цим Святим Вечером, щоб ми в щасті й здоров'ї ці свята провели та других дочекались — від ста літ до ста літ — поки нам Пан Бог назначив вік!»
Перед вечерею батько «клячить» — стає на коліна перед образами і молиться Богові; за ним молиться і вся родина. Помолившись, батько сам сідає до столу і запрошує сідати всіх у хаті присутніх — як це було і на Свят-Вечір.
Дівчата в цей вечір ворожать: збирають зі столу ложки після вечері і йдуть на поріг тарабанити ложками — «де пес забреше, туди заміж піду!»
В цей вечір у Галичині діти щедрують. Звичай щедрувати в цей вечір тут дуже своєрідний і дуже неоднаковий. Так, у селі Висова, Сандецького повіту, хлопці років по 10-12 співають під вікном таку щедрівку:
Щедрий вечір, добрий вечір,
Христу, Христу, Марію!
На престолі стояла,
Три крижики тримала:
«А ви, люди, знайте,
Наше право дайте,
Наше право — калача,
Виженемо рогача
На старий переліг,
Заб'єм му правий ріг,
Правим рогом трубити,
Хвостом, хвостом гонити».
Кожний із щедрівників носив колись з собою цілий оберемок гілок ліщини. За щедрівку — таку дивну і мало зрозумілу — ґазда виносив пригорщу вівса, намоченого у воді, і висипав його щедрівникові в торбу. Щедрівник же давав ґазді гілку ліщини. Зібраний щедрівником овес вважався найкращим «на розплід», а гілка ліщини мала чародійну силу берегти худобу від «усього злого».
Що ж до самої щедрівки, то вона цікава тим, що робить натяк на стародавній поганський звичай наших предків — приносити в жертву волів («виженемо рогача...»).
У львівському повіті в цей вечір колись ходили щедрувати дорослі дівчата. Гурток дівчат підходив до вікна, і одна з них гукала:
Пане господарю, чи спите, чи чуєте, чи дома ночуєте?
Чи скажете щедрувати, свій дім звеселяти?
Дні діти побудити, самі веселими бути?
Господарі, звичайно, дозволяли, і дівочий хор співав під вікном:
Плила Касуня бистров рікою,
В Дунаю!
В Дунаю, море,
Касуню, зоре,
Серденько!
За нев батенько над береженьком:
«Подай, Касуню,-білую ручку!
В Дунаю! і т. д.
«Ручки не даю, най си пливаю».
В Дунаю! і т. д.
Плила Касуня бистрою рікою,
В Дунаю! і т. д.
За нев матенька, братенько, сестричка — і т. д.
Плила Касуня бистров водою,
В Дунаю! і т. д.
За нев миленький до береженька:
«Подай, Касуню, білую ручку!»
В Дунаю! і т. д.
Ручку подала, сама виплила
З Дунаю!
З Дунаю, море,
Касуню, зоре,
Серденько!
На Чортківщині дівчата щедрувати не ходять: сидять вдома і чекають на щедрівників-хлопців. А хлопці щедрувати йдуть лише під вікно тієї хати, де є доросла дівчина. Якщо хлопці минають хату дівчини, щедрувати до неї не заходять, то цим показують, що дівці дівувати рано — «мусить ще на запічку кашу їсти». А під вікном хлопці співають таку колядку:
Ой, на леді, на Йордані
Святять воду три янголи.
Йордан воду розливає,
Ворон-коні напуває.
Там Орися біль білила,
Рум'янеє личко мила,
До місяця говорила:
«Ой, місяцю, місяченку,
Освіти ясно криниченьку,
Немає ким дати знати — їдь, батеньку, біль збирати».
Батенько сі відмовляє:
«Я не піду, не поїду,
В мене сани не складані,
Ворон-коні не ковані».
Далі Орися звертається до матері, сестри, бра¬та — всі відмовляються. Нарешті вона звертається до милого:
Миленький сі не відмовляє:
«А я піду, я поїду,
В мене сани поскладані,
Ворон-коні поковані,
Буде Христос на Йордані».
Окремі групи щедрівників ходять з «козою». До «кози» галичани приспівують:
«Танцю, козуня, танцю, небога,
Дасть тя господар пів золотого...»
Звичай ходити з «козою» тут менше поширений, ніж на Наддніпрянщині або на Гуцульщині.
Розмова тварин
На Щедрий Вечір, так само, як і на Свят-Вечір, за старим народнім віруванням «тварини людською мовою говорять», але підслухати цю мову гріх, і за це Бог карає.
В Галичині записано таке оповідання: «Чоловік мав пару волів. І він чув, жи люди собі приповідують — худоба говорить на Щедрий Вечір, як господар коло неї ходить. Господар дав бикам їсти, а сам си сховав і слухає. Слухає, а бики кажуть один до другого: «Нам добре в нашого господаря, але ми його завтра повеземо на цвинтар». А його так Пан-Біг покарав за те, жи він слухав. І зараз на другий день той помер».
Подібне оповідання записане і на Київщині: «... захотілось ото йому послухати мови волів. На ніч заліз той хазяїн в ясла. Може, так до півночі лежав, — нічого не чути. Тихо в оборі, худоба лягла на спочинок, жує собі жуйку. Лежали воли, лежали, а далі встає один. Встає, а другий каже до нього: «Чому не лежиш, навіщо ноги томиш?..» А хазяїн в яслах слухає. Коли далі віл, той, що встав, каже: «Як то з нами дальше буде, хазяїн наш щось дуже мало паші має. До весни ще далеко, чим він нас догодує до весни?...» Хазяїн все слухає та дивом дивується. Ну, ті лежали, лежали, а тоді знов говорять: «...Єсть ще в його ожеред соломи, що вже три роки, як він стоїть. Тею соломою хазяїн нас буде годувати до нової паші. Якби обмолотив того ожереда, ще б корців зо два жита взяв. Але хазяїн не буде молотити тої соломи, бо скоро умре.
В таких оповіданнях (їх є кілька) говориться, що тварини розмовляють вночі під Новий Рік. Цікаво, що вірування про розмову тварин людською мовою в ніч під Різдво Христове, Щедрий Вечір або Новий Рік здавна існує і в інших європейських народів, як ось у німців, англійців і французів.
Томас Штернберґ у праці «Діялекти і фолкльор» подав таке оповідання про одну господиню з Бретанії: «Мала вона одного кота й одного пса. Поводилася з ними кепсько і морила голодом. Коли одного року надійшов Свят-Вечір, вона мало не впала з крісла від здивування, коли почула, як пес сказав до кота: «Ну, надійшов час, коли ми маємо покинути свою господиню. Вона — стара скнара, і цієї ночі прийдуть розбійники і вб'ють її, пограбувавши». — «Це буде добрий вчинок!» — відповів кіт. Перелякана господиня побігла до сусідньої хати. В дверях її зустріли грабіжники, пограбували і вбили».
В Англії є повір'я, що коли ввійти в стайню точно опівночі, то можна побачити, як весь скот стоїть на колінах. А бджоли співають у цю ніч величальну пісню Різдву Христовому.
Перед вечерею господар кадить ладаном, кропить хату «навхрест» - хлібиною з хрестом зверху.
Взявши «пиріг», господар підходить до стайні і говорить:
— Хто йде?
— Біг!
— Що несе?
— Пиріг!
Після цього він заходить у стайню, благословляє тварин хлібиною, розламує ту хлібину на шматки і роздає скотині. Іноді, — як де ведеться, — господар ще кропить тварин свяченою водою, промовляючи: «Во Йордані крещающуся Тобі, Господи».
В цей вечір виконуть усі ті обряди, що й на «багату кутю» — кличуть морозу, чорні бурі, сірого вовка; але все це вже не так урочисто як на Свят-Вечір.
Коли «кутю проженуть», батько присмалює дітям чуби — «щоб вовка не боялися!» Згадаймо приповідку: «Не бачив ти ще смаленого вовка!» Ця приповідка стоїть у зв'язку з обрядом «смалити чуби» в цей вечір. «То так, як смалений вовк, тоді діти не будуть боятися».
О. Воропай. "Звичаї нашого роду".

**nyusha0365** · 05.01.2019, 12:28

19 січня - Водохреща або Йордан

Ще не встигли прийти свята як скоро вони відійдуть. Як співається в коляді: «А той третій празник – Святе Водохреща». Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня, тому воно збігається зі святом Богоявлення. Однак, ці свята слід розрізняти.
Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Коли вийшов на берег - з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.
Свято Богоявлення у перші віки християнства вважалося збірним, бо стосувався кількох подій із життя Ісуса Христа, які свідчили про Його божественність, а саме: його Різдва, поклону мудреців, Хрещення, чуда в Кані Галилейській і чудесного помноження хліба. Тому й сьогоднішню назву свята «Богоявлення», як стверджує у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, треба розуміти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь.
Обряд Водохреща та свячена йорданська вода
Опівночі перед Водохрещам вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. Були колись такі відважні любителі таємного, що ходили вночі на річку спостерігати це явище, але... ріки в цей час, звичайно, покриті льодом, і що там під кригою робиться — невідомо. Та все ж набрана з річки опівночі перед Водохрещам вода — цілюща; вона зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби.
Ще за тиждень перед Водохрещам колись парубоча громада, а пізніше окремі господарі — «спеціалісти» прорубували на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою і обливали буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будували — теж з льоду — престол. Все це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата».
Вранці у церкві відбувається Богослужіння. По Богослужінні весь народ іде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев'яний церковний хрест і хоругви, хор співає «Голос Господній...», за хором іде священик, приклавши золотий хрест до чола, а за священиком — народ. До річки на Водохреща йдуть усі: старі, молоді і діти. Кожен несе з собою пляшку або глечик на воду. Хлопці ще несуть з собою голубів, а мисливці — рушниці, заладовані клейтухом. На колишній Гетьманщині, де ще козацька традиція не згасла зовсім, парубки та молоді чоловіки їхали до річки на конях, заломивши по-козацьки сиві шапки.
На річці, біля хреста весь похід зупиняється і стає на льоду великим барвистим колом, що здалека яскраво вимальовується на тлі білого снігового покривала.
Після недовгої відправи священик занурює в ополонку хрест, а в цей час хор голосно співає: «Во Йордані крещающуся Тобі, Господи...» У свою чергу мисливці стріляють із рушниць, а хлопці випускають з рук голубів, які хмарою літають над «Йорданню».
Коли вже воду освячено, люди підходять до ополонки і набирають у свій посуд води. Всі, хто приїхав на «Йордан» кіньми — чи то верхи, чи то саньми — набирають відрами з ополонки воду і напувають своїх коней — «щоб хвороби не боялися та міцніші були».
Від найдавніших часів християнська Церква вважає освячену йорданську воду за велику святість. Її бережуть цілий рік, ласкаво називаючи "водичкою-йорданичкою". Ця вода має силу очищувати і зцілювати душу й тіло людини. Йорданською водою також скроплюють оселю, щоб оминало всяке нещастя і гарно велося в домі. Деякі священики навіть переконані, що не існує ліків кращих за святу воду. І що цікаво незрозумілим залишається той факт, як свячена йорданська вода не псується, не смердить, і може довго зберігатися. Кажуть, що, може, срібло помагає, яке є на багатьох хрестах у священиків.
До речі, усі більш-менш значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Уперше людина занурюється у святу воду під час хрещення, зазвичай невдовзі після народження. Таким чином людина «оновлюється» для майбутнього достойного життя. Свячена вода неодмінно має бути присутньою під час освячення храмів, житлових і господарських будівель, а також усіх предметів, які використовуються під час богослужіння.
Йорданські традиції
Після водосвяття всі люди повертаються до своїх хат...
Поки мати або старша дочка подасть на стіл обідати, батько бере з-за образу Божої Матері пучок сухих васильків, мочить їх у свяченій воді і кропить все в хаті та в господарстві; потім бере ще крейду і пише хрести на образах, сволоці, дверях і миснику. Управившися з цим, батько сідає за стіл, а за ним і вся родина. Перед їжею п'ють свячену воду, оскільки вважається, що свячена на Водохреще вода має вживатися натще, адже саме за цієї умови вона має найбільшу силу.
По обіді дівчата бігають до річки вмиватися в «йорданській воді» — «щоб були рожеві лиця». На Гуцульщині хлопці водять своїх дівчат до ополонки — «щоб сі умила та красна була».
В місцевостях понад Дніпром було колись чимало вірувань та прикмет, пов'язаних з «Йорданню». Так, коли процесія йшла на річку, то «знаючі» люди придивлялися: якщо перед хоругвами пролетять горобці — нещасливий рік для дітей, граки — для молодих людей, а як про¬летять гуси, то старі люди цього року будуть дуже хворіти, а то й — боронь, Боже — вмиратимуть.
Якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то на весні у відповідний день тижня — в п'ятницю, четвер і т. д. — треба сіяти ярову пшеницю: «вродить, як гай!»
Якщо на Водохреща день ясний, сонячний, то хліби в даному році будуть чисті, а якщо понурий, небо вкрите хмарами — у хлібі буде багато «сажки» (зони).
Попіл після Різдвяних Свят не можна зберігати — ні в хаті, ні в дворі, бо «буде пожежа»; ввечері ж на Водохреща його треба винести на річку і висипати на лід.
В той момент, як священик занурює хрест у воду, всі чорти та всяка нечиста сила вистрибує з річки і залишається на землі до того часу, аж поки якась із жінок не прийде на річку прати білизну. Коли брудна білизна опуститься у воду, то разом з нею впірнають у воду і всі чорти, що мерзли на землі. А тому побожні бабусі колись не дозволяли своїм невісткам прати білизну на протязі цілого тижня після Водохреща — «щоб більше вигибло нечистої сили від водосвятських морозів».
«Моя теща, — згадує Свирид Галушка, — цілий місяць, було, і сама на річку не йшла, і інших не пускала — така була завзята проти чортів! ... Жінка не раз жартома сперечалася з нею: «Та що вони вам, мамо, зробили ті чорти — що ви на них так напосілися?» Де там!... і слухати не хотіла».
Дівчата, набравши з освяченої ополонки води, наливали у велику миску, на дно клали пучок калини або намисто і вмивалися — «щоб лиця красні були».
На Слобожанщині є повір'я, що в день Водохреща буває така хвилина, коли вода перетворюється на вино. Розповідають: один купець їхав з ярмарку і заїхав на річку коні напувати; але замість води він знайшов вино. Тоді купець напився, набрав з собою в посудину і поїхав. Не від'їхав він і однієї верстви, як захотілося йому знову напитися вина; але не довелось, бо в посудині була вже вода: вино знову перетворилось на воду.
Якщо перед обідом на Водохреща господиня місить тісто на пироги, то, витягнувши руку з тіста, не обтирає її, а йде в сад і обв'язує яблуневе дерево соломою, примовляючи: «Щоби сь на той рік родили яблука такі добрі і м'які, як тісто». Цікаво, що в західній Англії в дні Різдва Христового господині йдуть у сад і вклоняються яблуням, щоб ці дерева в наступному році щедро родили.
На колишній Гетьманщині парубоцтво мало такий звичай: по обіді на Водохреща сходилися на льоду хлопці з двох сусідніх сіл або двох «кутків» того самого села і билися навкулачки — хто кого переможе! Переможці забирали собі «орден» — хрест, вирубаний на льоду.
На Полтавщині був колись звичай на Водохреща вчити коней і молодих волів. Молодими кіньми їздили доти, доки вони не вкривалися потом, а спітнілих кропили «йорданською» водою — «щоб здорові і слухняні були».
Якщо ввечері зустрінеться в лісі вовк, то треба казати: «Де ти, вовче, був тоді, як Ісуса Христа на Йордані христили?» Вовк злякається, втече і більше на очі не з'явиться.
Як бачимо, в народних віруваннях часто зустрічається згадка про вовка. Цей хижак має тотемнічне значення (тотем — тваринний або рослинний символ) не тільки в українського, а й в багатьох інших народів, в першу чергу народів Східної Європи, де вовки звичайно водяться. Колись вовки завдавали не абиякої шкоди нашим селянам, нищачи свійських тварин. Поліщуки ділять вовків на дві породи: великих — «конюхів» з сірим хутром і малих — «свинятників» з хутром темнобурим. Зоологи не визна-ють такого поділу і вважають, що це залежить від віку звіра: старші — більші і сиві, а молодші — менші й темніші. Років з пів сотні тому вовки в Україні майже зникли, шкоди від них великої не було, а під час останньої війни, взимку 1942-го року, їх з'явилося знову багато, і вони як і колись, завдавали значної шкоди.
У цей день колядники приходять до кожної оселі з віншуваннями та щедрівками. У Буковині довго зберігався звичай серед парубків — співати величальних пісень у хаті господаря:
Гей, ти, пане господарю,
В тебе в дворі, як у раю:
В тебе верби груші родять,
В тебе дочки в злоті ходять,
В тебе сини в царя служать,
Царевочку собі дружать,
В царя дочку заручили
Та й додому пригостили.
Гей, ти, пане господарю,
В тебе в дворі, як у раю:
В тебе воли половії,
В тебе плуги золотії,
В тебе двори все кедрові,
В тебе столи калинові,
На них скати все ллянії,
На них блюда циновії.
Гей, ти, пане господарю,
В тебе в полі, як у раю:
В тебе лани, як загаї,
В тебе хліби, як Дунаї,
На них жита, як жар, ситі,
А пшениця — як столиця,
В тебе вівси жубровії,
А ячмені золотиї.
Гей, ти, пане господарю,
В тебе в колі, як у раю:
В тебе коні все турецькі,
В тебе зброї все стрілецькі,
В тебе воли, як стодоли,
А корови, як бороги,
В тебе вівці гори вкрили,
В горах зруби без рахуби.
Гей, ти, пане господарю,
В тебе в скринях, як у раю:
В тебе скрині кованиї,
В них червоні небранії,
В тебе шуби соболеві,
Горностаї королеві,
А жупани — як у пана,
А контуші всі в кожусі.
Гей, ти, пане господарю,
Щасти, Боже, із Йорданом,
І з водицев, і з царицев,
З усім домом, з усім добром,
І з твоєю дружиною,
І з твоєю челядкою,
І з синами-соколами,
І з дочками, як чічками.
Господарю, як королю,
Щасти, Боже, з усім двором,
І з челядкою багатою,
І з ролями, і з ланами,
І з сусідами, і з панами,
І з Господом Христом Богом,
На здоров'я, на літ много!
Дай, Боже!
За таке привітання господар обдаровував, бувало щедрівників грішми на церкву. Береза, дякуючи господареві, каже:
«Що ми казали, аби так воно і сталося — і вам, і нам, і сему щасливому двору, і всему миру посполу. Най у вас святиться, веселиться, святая йорданськая водиця, як нині, і в рік, і від року в рік, і на цілий вік. Дай, Боже!»
У деяких місцевостях Поділля та в Гуцульщині в цей день святять «трійцю» — три свічки, зв'язані квітчастою хусткою, намистом і барвистими стрічками. До цього ще додають пучки червоної калини та сухих квітів — безсмертників, або васильків. З «трійцею» йдуть на «Йордан» переважно жінки і дівчата. Під час Богослужіння «трійця» запалюється від свічок, що горять на престолі. Коли вода вже посвячена, то перед тим, як іти додому, «трійцю» гасять, занурюючи свічки в ополонку, де відбувалося свячення води.
Як бачимо, «Йордан» або Водохреща — це чисто християнський звичай, що прийшов до нас на Україну разом із християнством і зайняв одне з найповажніших місць серед традиційних свят нашого народу.
О. Воропай "Звичаї нашого роду".
А опісля...
Наступного після Водохреща дня (20.01) люди справляли "посвятки" - тобто переходили до звичайного трудового ритму, та відзначали свято Івана Хрестителя. Остаточно роздавались тваринам ритуальні продукти з покуті й планувалась робота по господарству. Господині діставали свої починки (полотно, нитки й ін.), які перед Різдвом ховалися подалі від гріха, "щоб лихий ниток не плутав". З посвяток (20.01) вже знімались табу на відвідування корчми чи шинку, які діяли в Свята ("бо вода не посвячена"). Також жінкам вже дозволялося ходити по воду, чого вони не могли робити в свята.
Після Йордану наступали кількатижневі м'ясниці, під час яких ще можна справляти весілля і співати пісень. Після м'ясниць наступає найсуворіший Великий піст. Про нього кажуть так: "Великий піст усім притисне хвіст".
І ще кілька народних прикмет на Водохреща
Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході - добре вродить жито, на півдні - просо, на півночі - гречка.
Якщо цього дня ясна й холодна погода - на посушливе літо, похмура й сніжна - на рясний урожай.
На Богоявлення сніг іде - до урожаю, ясний день - до неврожаю.
Вірили, якщо, йдучи на Йордан, пролетять поперед хоругв горобці, то велика смерть на дітей, граки - на молодь, а гуси - на літніх.
Під час освячення води йде сніг - добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.
Якщо вдень випав іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.
Йде сніг - на врожай гречки: зранку - ранньої, вдень - середньої, а ввечері - пізньої.
Коли на Водохрещі випав повний місяць - бути великій воді.
Якщо в цей день зоряна ніч - вродять горіхи і ягоди.
Йде лапатий сніг - на врожай.
Якщо похмуро - хліба буде вдосталь.
На Водохрещі день теплий - буде хліб темний.
Коли на Водохреща риба табунами ходить - на рої добре.

**nyusha0365** · 05.01.2019, 12:33

Привітання та вінчування зі Старим Новим роком та Щедрим вечором

Сію, сію, посіваю, з Новим роком Вас вітаю.
На щастя, на здоров'я, на цей Новий рік,
Я ледве торбинку до Вас приволік.
А в тій торбинці місяць ясненький,
Щоб на Вашому столі був хлібець біленький.
А в тій торбинці яснії зорі,
Щоб гарно родилось на Вашому полі.
А в тій торбинці листячко з дуба,
Щоб була здорова родинонька люба.
А в тій торбинці - вітер-вітрило,
Щоб Вашій худібці добре ся жило.
З тії торбинки все викладаю,
Але в торбинку покласти прохаю,
Кільце ковбаски, кавальчик сала,
Пампух, горішки, яблучок пару.
Можна покласти й меду горнятко,
Щоб віншування Йшло весь рік гладко!
Будьте здорові, дідусю й бабусю,
На другий рік знову приволочуся.
Христос ся рождає!
(щедрівка від Бойковича Володимира, 1928 р.н. з Прикарпаття, м. Калуш)
***

Я Вам завінчую як добре жити:
Нехай вся біда від вас біжить,
Нехай Вам здорові діти ростуть,
Нехай Вам яйце знесе когут.
Щоб мали Ви всього: і в хаті і в полі,
Щоб хліба і сала ви мали доволі!
Щоб мирно жили, веселились,
Щоб вам ся вродив:
часник, як бик,
Цибуля, як дуля,
Капуста, як баба тлуста,
Овес, як кудлатий пес,
Коноплі аж до стелі і щоб не було сварки в оселі!!!

***

Сію, сію, засіваю,
З Новим роком вас вітаю!
На той новий рік,
Щоб ліпше вродило,
Ніж торік!
Сію, сію, засіваю,
Вашу хату не минаю,
З Новим роком йду до хати,
Щось вам маю віншувати:
Щоби діти всі здорові,
Їсти кашу всі готові,
Щоб вам була з них потіха,
А нам грошей хоч півміха!

***

Сію,сію,засіваю,
Вашу хату не минаю.
З Новим Роком йду до хати,
Щось Вам маю віншувати.
Щоб в достатку було сала
І свиня Вас не кусала.
Щоб мали маму і доброго тата,
Щоб була Ваша хата на гроші багата.
Щоб чехи хати мурували,
Італійці самотніх доглядали,
Щоб поляки в Вас трави косили,
Німці загрібали,
А москалі зі стайні гній викидали.
Хай все це збувається, з Новим Роком!
Христос Рождається !!!!

***

Ой у полі-полі
Там Господь ходив,
Діву Марію за руку водив.
Діва Марія Бога просила:
"Ой Боже, Боже поможи
Хай росте жито, пшениця,
Різна пашниця.
Добрим людям на щастя, на здоров'я".
Сію, вію, посіваю
Зі святами Вас вітаю!

***

З Різдвом Христовим
І Новим роком вас вітаємо!
Пшеницею посіваємо,
Здоров’я міцного Вам бажаємо!
Щоб у кожній порі року
Було радості нівроку,
Щоб все задумане збулося
І всім вам весело жилося.
Многії-многії літа!

***

Сію пшеницею,сію зерном
Сію з душею і щирим добром.
Сію у хаті,сію для всіх
Щоб не минав Вас радісний сміх.
Щастя, здоров'я бажаю для Вас
Щоб життя в Вас було,наче скриня прикрас!

***

Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю,
Не на рік, не на два,
А на многії літа!

Віншую вам нині
Усі добрі люди;
Хай в кожній родині
Завжди радість буде.

Хай кожної днини
Вам Бог помагає,
Біда хай загине,
А сонце сіяє.

І щиро бажаю,
Щоб в році Новому
Добро прибувало
До вашого дому!

І будьте щасливі
Разом з діточками,
Хай смутку і кривди
Не буде між вами.

Худібка і птиця
Нехай виростає,
А грип хай пташиний
Ваш дім обминає.

Нехай рясно родить
І жито, й пшениця,
Усякеє збіжжя,
Усяка пашниця.

Щоб наша держава
Цвіла й багатіла
Та місце достойне
У світі посіла.

Хай вас не лякає,
Що ціни на газ
Підніме Росія
У декілька раз.

Бо ми українці,
Ми сильна є нація,
Нас навіть не стерла
З землі радіація.

А ви щоб всміхались
І були здорові
Та завжди купались
У морі любові.

Снаги вам і сили
У новому році,
Щоб вас не кололо
Ні в серці, ні в боці.

Щоб збулися всі
Ваші мрії натхнені
І завжди від грошей
Тріщали кишені.

Щоб ваша робота
Не дала вам вмерти,
Всіх вас годувала
До самої смерті.

Ну, мабуть, пора вже
Підводити риску;
Бажаю ще всім вам
Нормального тиску.

Хай ласкою щедро
Всіх Бог огорта
Й дарує вам многі
Та благі літа.

***

Сієм, вієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм
На щастя, на здоров’я
На Новий рік!
Щоб вам вродило краще, ніж торік.
Коноплі під стелю,
А льон до коліна,
Щоб вас, хрещених,
Голова не боліла!

***

Сієм, сієм, посіваєм,
Щастя-долі вам бажаєм!
У щасливій вашій хаті,
Щоб ви всі були багаті,
Щоб лежали на столі
Паляниці немалі,
Щоб були у вас ковбаси,
Молоко і сало, й м'ясо,
і млинці, і пиріжки,
і пухнасті пампушки.
Щоб були ви в цій оселі
і щасливі, і веселі!

***

Я малий пахолок
Родився у вівторок,
Хрестився в четвер,
Знаю як тепер.
У середу рано
До школи оддано...
Я іду та й плачу,
Стежечки не бачу,
Очиці протираю -
Зі святом вітаю!

***

Сію, сію,
Посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Зичу щастя, гаразди,
Щоб не було в вас біди!
Ані вітру на загаті,
Ані сварки в вашій хаті!
Щоби каші все готові
Їли діти все здорові!
Щоби вам була з них втіха,
А на мені - грошей півміха!
Сійся, родися
Жито-пшениця,
Та всяка пашниця!
Знизу коріниста,
Зверху колосиста,
А полі - мед з житом,
А у домі - все з добром!
Христос ся рождає!

***

Сію, сію, засіваю,
Що дасте, заховаю.
Що не дасте,
То самі з'їсте.

Сію сію посіваю
З Новим Роком Вас вітаю
А три Царі несуть дарі
Христос ся рождає.

***

Аби сіялось-родилось,
На гаразд усе робилось,
У садочку, в полі, в хаті
Щоб добра було багато,
Щоб росли здорові діти
Аби мир був в цілім світі.
Сію, сію, посіваю
Щастя, радості бажаю.
Аби вам весь Новий рік
Було краще ніж той рік!

***

Сієм, сієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм!
Сієм зерном ваговитим
Добрим людям працьовитим,
Не з сівалок, а з долоні,
По долівці, по ослоні,
Посіваєм в кожній хаті,
Будьте радісні, багаті.
Сієм густо, перехрестям
На добробут людям чесним.
Промовляєм з кожним кроком,
З новим щастям, з Новим роком!

***

Щедрик, щедрик, щедринець,
Ой, який я молодець!
Прийшов посипати, зернят забув взяти.
Маю у кишені гороху півжмені.
Сію, вію, посіваю узимі на літо.
Допоможи, Боже, щоб все було гоже:
І жито, й пшениця, і всяка пашниця.
З Новим роком будьте й мене не забудьте!
(записано від Федорчук І.)

***

Сійся родися жито пшениця,
На щастя, на здоров'я, на Новий рік,
Щоб Вам вродило, краще ніж вторік.
У полі зерном, у дома добром,
В печі пирогами, на столі хлібами,
Хай буде Ваша хата, радістю багата,
Хай славиться добром, медом, пивом і вином,
Хорошими пирогами та щасливими піснями,
І хай сіяє Вам невступно
Христова зірка шестикутна,
І хай сіяє Вам щоднини
Наша славна Україна!
ХРИСТОСЯ РОЖДАЄ!

***

Щастя, здоров’я господарю бажаємо.
Щедрий вечір, хато-світлице,
Сійся-родися, житечко, пшениця!
Сію, вію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю.

***

Го-го, коза, го-го, сіра,
Ой розходилася, розвеселилася,
При свому двору, при господару!
Де коза ходить, там жито родить,
Де не буває, там вилягає;
Де коза туп-туп,
Там життя сім куп,
Де коза рогом,
Там жито стогом,
Де коза хвостом,
Там жито кустом.

***

Сійся, родися,
Жито, пшениця,
Горох, чечевиця
і всяка пашниця.
Внизу корениста,
Зверху колосиста,
Щоб на майбутній рік
Було більше, ніж торік,
Щоб всього було доволі
і в коморі, і на полі.
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком
Вас вітаю!

***

Сію, вію, посіваю - з Новим роком поздоровляю.
Сійся, родися жито, пшениця, усяка пашниця.
З Новим роком будьте здорові!

***

На щастя, на здоров'я, та нове літо
Роди, Боже, жито, пшеницю i всяку пашницю
Добридень, будьте здорові з Новим роком

Вінчування для чотирьох посівальників

1-й хлопчик:

Слава Богу! Мир цій хаті!
Перестаньте сумувати, -
Ми Вам новину принесли,
Що всі темні сили щезли,
Рожденному поклоніться!

2-ий хлопчик:

Добре сталось, слава Богу!
То ж збираймося в дорогу,
Але перш ніж вийдем з хати,
Треба щастя побажати,
Дім добром обдарувати.

3-ій хлопчик (кидає зерна льону):

Я Вам дарую сім'я ллянеє!
Здорове, чисте, мов золотеє, -
Хай з того сім'я льон виростає,
Хай рушничок з нього ткач ткає,
Щоб ваші діти в будні й неділі
Були здорові, чисті та білі.

4-й хлопчик (кидає зерна жита):

Я Вам дарую зеренця жита, -
Хай вродить нива, дощем полита,
Ніколи хліба хай не бракує,
Хай у Вас достаток завжди гостює!

1-й хлопчик (кидає зерна гречки):

Я Вам дарую зерно гречане, -
Хай воно зійде і цвисти стане,
Щоб Вам і бджолам пожиток дало,
Щоб було воску й меду немало,
Щоб було всім Вам солодко жити
Й на славу Богу свічку світити.

2-й хлопчик (кидає зерна ячменю):

Я Вам дарую зерно ячменю, -
З нього зберете повнісіньку жменю,
А з жмені, дасть Бог того діждати,
Повні комори будете мати!

3-й хлопчик (кидає яблучні зерна):

Я Вам дарую зерно яблучне,
Зерно багате та й пожиточне,
Велику силу те зерно має,
Бо з нього яблуня вгору зростає.
Хай же так рід Ваш росте широко,
і так глибоко, і так високо.
Хай добрим вчинком він зацвітає
І весь наш нарід хай прославляє!

4-й хлопчик (кидає зерна пшениці):

Я Вам дарую зерно пшениці,
Щоб Ви діждали з нього сториці.
Пшеничне зерно - прикраса поля,
Хай з нього вийде Вам добра доля!
Пшеничне зерно ясне та красне, -
Хай же Вам світло в серцях не гасне,
Бо знайте: світло - знання й наука,
Кращої долі добра порука.

Всі хлопчики разом:

Віншуємо Вас з Різдвом Христовим,
Зичимо Вам щастя і многая літ!
І Вашій хатині, і Вашій родині,
І всім, хто є в хаті і всій Україні -
Христос ся рождає!

***

З Пречистої Діви Христос народився,
В ріці Йордані од Йоана хрестився.
Як Ісус Христос В Йордані хрестився,
Дух Святий з небес над Ним об'явився.
Дух Святий з небес голубом літає,
«Оце Син мій любий» радість нам звіщає.
Тисячі людей як то услихали,
В ріці в Йордані хреститися дали.
Ми нині о Нім гойно веселімся,
Рождеству Його низько поклонімся.
Щоби нам зволив щасливий вік дати,
А по смерті - з Ним в небі царствувати.

***

Там на річці, на Йордані
Тиха вода стояла,
Там Пречиста Діва Мати
Ісуса купала.
Купала, купала,
В пелену повила.
Прийшли три царі,
Принесли три дари:
Перший миром мирував,
Другий свічкою освіжав,
А третій Ісусом назвав.
Просимо дари Для Божої хвали.
Христос ся рождає!

***
Я тобі побажаю
Новорічного щастя,
Може, долю вблагаю
І попрошу, як вдасться.

І посію пшеницю
Золотисту, як сонце,
Щоб тобі, білолиця,
Світив вогник в віконці.

І посію ячменем
На поріг, на загату,
Півмішка, повні жмені,
Щоб була ти багата.

І вівсом побажати
Дозволь хату бажану,
Щоби хлопці вусаті
Не чіплялись незванно.

І посію горішком
Тим лісковим, кедровим,
Щоб всміхалась хоч трішки
І щоб була здорова.

І посію травою
З усіма квіточками,
Щоб ти була Весною,
Усміхалась піснями.

**Іванка** · 08.01.2019, 09:33

https://drive.google.com/open?id=1ZJ...kTVSZVQgYsTSFF
Різдвяна казочка, запис лялькової вистави.

**lilyhca** · 08.01.2019, 15:24

Щедрівочка щедрувала
Ведуча: Добрий день вам, люди добрі
Мир вашому дому
Ми за звичаєм предвічним
Ходим з колядою.
Побувати в кожнім домі
Ми ніяк не в змозі
Ходим тільки де знайомі
Де нам по дорозі.
З новим роком вас усіх
Дозвольте привітати.
З новим роком привітати
Щастя, здоров’я побажати,
Діти: З новим роком вас вітаєм
Зичим свят веселих вам
Щастя, радощів бажаєм
Цьому дому і всім вам.
Сьогодні люди колядують
Та щедрівочки щедрують.
Тож дозвольте щедрувати
Христа Бога прославляти.
ПІСНЯ: « ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ…»
Діти: Добрий день вам, господарі
У вашій оселі
Прийміть наші побажання
На свята веселі.
Хай вам радість усміхнеться
Зіркою ясною
Хай вінчається вам праця
Славою гучною.
Щоб жили у мирі
І щоб не хворіли.
Та ще з кожним роком
Щоби молоділи.
Сил своїх ми не жалієм
Веселитися умієм
Як ударим каблучками
Аж луна іде полями.
ТАНЕЦЬ: «НОВОРІЧНА ПОЛЬКА».
Ведуча: Яскрава зірочка зійшла
Свята вечеря підійшла
Час настав пощедрувати
З новим роком привітати.
Діти: Щедрик-ведрик, дайте вареник
Грудочку кашки, кільце ковбаски
Готуйте хліб і сало
Бо нас прийшло чимало
Дай ,Боже, вечір добрий
Дайте пиріг довгий.
А як коротенький
То хоч мачку повненький
Без рук, без ніг
Щоб не побіг у сніг.
Я маленький пастушок,
Загорнувся в кожушок
Від хати до хати
Ходжу колядувати.
А за цю коляду
Дайте грошей, бо вже йду.
Щедрий вечір, а я йду.
Сидить зайчик на льоду.
А я його став питати,
Куди іти щедрувати.
А він мені показав,
Ще й вушками помахав.
Іди, іди туди,
Де добрі люди,
Де хороша господиня,
Де хороший господар
Дають дітям щедрий дар.
Добрий вечір!
Коляд, коляд, колодочка
Я у батька одна дочка.
Мене не питайте
Гривеника дайте
Я в кишеньку покладу
І нікому не скажу.
Щедрівочка щедрувала
До віконця припадала
Що ти, тітко, напекла?
Винеси нам до вікна
Може нічого давати
Бо любили довго спати?
І нічого не придбали
То навіщо ми співали?
ПІСНЯ: « КОЛЯДУЄ ВСЯ РОДИНА.»
Діти: Сію, сію, посіваю
З Новим роком всіх вітаю.
У щасливій вашій хаті,
Щоб були усі багаті,
Щоб були в оцій оселі
Всі щасливі і веселі.
Житом, житом із долоні,
По долівці, по ослоні,
Засіваю в вашій хаті -
Будьте дужі та багаті!
Щоб збулося все нівроку -
З новим щастям, з Новим роком!
Сію густо, перехресно,
На добробут людям чесним,
Примовляю з кожним кроком:
З новим щастям, з Новим роком!
Сію, вію, посіваю
На комп’ютер я збираю.
Я – маленький сівачок
Дайте гроші в кулачок
Не давайте дрібнячки,
Бо в кишенях дірочки.
Будьте господарі гонорові
Дайте «євро» паперові.
Сію, вію, посіваю
Бажаю, Вам, щастя, здоров’я бажаю.
Хай серце радіє, душа хай співає
А настрій святковий весь рік не минає.
ПІСНЯ: « ОЙ СИВАЯ ЗОЗУЛЕНЬКА»
Ведуча: Спасибі скажемо усім
Хто запросив нас у цей дім.
Дай, Боже, Вам любові і тепла.
Добра в сім’ї і затишку в оселі
Щоб щастя світла музика текла
У ці свята, і щедрі, і веселі.
Хай здійснює бажання рік Новий,
Хай Ваше підприємство процвітає.
З чудовим святом радості і мрій
Ми щиро і сердечно Вас вітаєм.
ПІСНЯ: « ПО ВСЬОМУ СВІТУ СТАЛА НОВИНА»

**dzvinochok** · 09.01.2019, 07:16

**dzvinochok** · 13.01.2019, 20:09

**dzvinochok** · 13.01.2019, 20:13

**macka** · 08.12.2019, 12:32

Свято «Різдвяна зірочка» старша група « Капітошка» 2020 рік
(під музику діти заходять до зали)
Ведуча
Добрий вечір, щедрий вечір!
Добрим людям на весь вечір
В році новому радо вітаємо,
вашому дому щастя бажаємо.
В році новому радісно жити,
трудом і піснями край звеселити!

1. Привіт Новорічний Вам, гості хороші
Прийшли ми до вас, по зимовій пороші
Аби на обличчях усмішки цвіли!
Низенький уклін!

Всі .Здоровенькі були!!

2. Хай радісний сміх не змовка в кожній хаті,
Будьте щасливі, будьте багаті
Хай щедро заставляться ваші столи
Низенький уклін!

Всі .Здоровенькі були!

3. Добрим всім людям бажаємо щиро
Здоров’я і щастя, сонця і миру
Щоб в доброму гуморі завжди були
Низенький уклін

Всі. Здоровенькі були!
5. Новий рік – це казка Новий рік –це свято
Це струнка ялинка Іграшок багато.
Хоровод і пісня, ігри і забави
Про ялинку пісню дружно заспіваєм!

Ведуча . Стріньмо радісну годину
і співучу й гомінку
В колі доброї родини,
у веселому танку!
Хоровод

Ведуча . В чудеса не вірять діти,
бо відомо всім давно
Що чудес ніде не стріти
крім казок і крім кіно.
Але раптом так буває
у найкращий день зими
Казка в гості завітає
і повірим в чудо ми.
Зима прийшла – купу свят нам принесла! І свято Миколая, і Новий рік, і Різдво.
Діти, ви свята любите? Тоді будемо разом святкувати.
Ось і вечір різдвяний настає, де ж ви зіроньки, ви де?

Танець зірочок

1. Нова радість стала, яка не бувала
над вертепом звізда ясна на весь світ засіяла.

2. Ми казкові зірочки
Стели в небі килими
Ми блискучі світлі зорі
Кришталевої зими

3. Срібне сяйво розсипаєм
Добрим ми допомагаєм
І у цю казкову ніч
Також будемо світить

4. Зірочка різдвяна сяє – дивна, срібна, золота,
усім людям сповіщає про народження Христа.

5. Ой у полі-полі маленька хатинка
Там Ісусик народився – маленька дитинка
До дитинки підійдемо, колискову заведемо

Колискова «Різдвяна зірочка»

Ведуча: Поки дитина Божа буде спати,
Треба всім про її народження розказати,
Пісні святкові співати, Колядувати!
Тримайте зірку різдвяну,
Та йдіть від хати до хати Колядувати!

Пісня «Гей, летить колядка»
Ведуча: У кожній родині святкують Різдво і звісно ж, чекають колядників. Господарі заздалегідь готуються до свята. Ось подивіться, як…
(до залу заходять Господиня із донечкою)

Донечка Прийшло Різдво щасливе знову.
Чи все готове? Чи все, матусеенько, готове?

Господиня До Святвечора цього року
Кутя моя вдалась нівроку --
Така крута, смачна, як треба:
З родзинками, горіхом, медом!

Пісня «Щедрий вечір»
Донечка: А крім куті щось буде?

Господиня: Звісно ж буде
Риба , квасоля , голубці, пироги,
Щоб обминали наш двір вороги.
Кашу ячмінну , картоплю , узвар,
Щоб уродився добрий товар.
Ось варенички поставлю враз,
Хай буде в домі у нас все гаразд.
Їжа святкова з дванадцяти страв-
Все , нам рік, що відходить надбав.

Донечка Он світить зіронька до нас --
Уже за стіл сідати час!

(Чується стукіт у двері.)

Господиня. А хто там стукає до хати?
Пісня «Ой, чи є , чи нема пан господар вдома»

Колядник Пустіть колядувати!

Господиня Колядувати саме час, тож просимо до хати вас!
Колядуйте, будь ласка,
Кажуть, що в тій хаті добра не буде, яку колядники обминають

Колядка «На Різдво Христове»

Колядник1. : Мир і спокій цьому дому
Хай не буде місця злому
Ми прийшли вам щедрувати
Із Різдвом поздоровляти
Колядник 2. : Добрий вечір господине
І вашій оселі
Прийміть наші побажання
На свята веселі.
Колядник 3 : В день Різдва Христового
Ми прийшли в цей дім
Щоб добра і злагоди
Побажати всім.
Колядник 4 Побувати в кожній хаті
Ми ніяк не в змозі
Ходим тільки де знайомі
Де нам по дорозі.
Колядник 5:
Зичимо вам щастя й долі у гостинній хаті
Щоб ви всі були здорові, і були багаті

Господиня і донечка: Дай Боже здоров,я!!!

6. А я маленький козачок,
Є у мене кожушок.
Я іду колядувати,
Собі грошей заробляти!

Колядка
12. А ви, люди, чуйте,
Коляду готуйте.
Яблучка, горішки -
Дітям на потішку
Господарі, будьте здорові,
дайте гроші паперові!

Господиня: Давай, доню, п, ятаки за такі гарні колядки!

(Дають колядникам гроші. Ідуть на місця)

Ведуча: На святвечір, добрий вечір ясно зірки в небі сяють
І молитву шепчуть люди, в церкві гарний спів лунає
Вже різдвяна зірка сяє угорі
Час небесні ліхтарі світити на добро у кожному дворі
Пастушки з вертепом до нас ідуть
Веселу звістку і нам несуть
(Грає тиха музика, заходять пастушки , царі та Ангел)
Пастушок 1 : Добрий вечір мир в цій хаті
Ми пастушки небагаті
Прийшли ми сьогодні у вашу господу
Щоб розказати про нашу пригоду.
Пастушок 2 : Ми вночі при стаді спали
І не чули, і не знали
Аж тут раптом опівночі
Протираєм свої очі
Чуєм, наче хтось співає
І на небі зірка сяє.
А та зірка в небесах,
Всім показувала шлях
Пастушок 1 : Всі радійте й веселіться
Любі сестри та брати
Бо на світ уже явився
Божий Син людей спасти.
Пастушок 2: Хай кожен з нас, що може
Йому у дар несе
І це дитятко Боже
Віддячить нам за все.
Ось я даю овечку
А ще малу теличку
Пастушок 2 : А я несу горішки, Ісусикові для потішки. ( несуть і кладуть біля шопки)
(Входять 3 Царі.)
Цар1: Ми великі царі
Із княжого ми роду
Йдемо з далеких країн
Аж із самого сходу.
Цар 2 : Ми довго за зіркою
До вас сюди йшли
Щоб Бога привітати
І принести дари.
Цар 3 : Ладан, золото і миро –
Все від серця і все щиро
А сьогодні будем радо
Вітати Марію
Що вродила Сина Богу
А для нас Месію.
(Кладуть дари перед шопкою.)
Ангел: Мир вам браття мир, мир голошу
Радість в хату вам приношу
В нинішню святую днину
Сповіщаю вам новину
Там в яслині між ягнятком
Там лежить мале дитятко
Мир і спокій нехай завітає
Всі разом: Христос ся рождає! ( сідають усі на місця)
Господиня: Дякую всім за привітання
Дякую всім за віншування!
Дякую, що прийшли до моєї оселі,
Тепер тут будуть всі здорові і веселі!

Ведуча Тож запрошуй, господине, всіх до танцю!
Парний танок
звучить циганська музика
Циган
Зачекайте християни
На веселого цигана
Я лише козу продам
Піду з вами в Божий храм.

Ведуча: А хто її купить?
В тебе не коза ,а кляча,
Та й до того ще й ледача

Циган: Не ображай мені Козу
Бо зараз хату рознесу.

Ведуча: Та в тебе Коза вкрадена, а не куплена
Ще й по бокам облуплена

Циганка 1: Не правда твоя,
Наша коза добре скаче.
Ой візьмися, Козо в боки,
Та покажи скоки – скоки.

Циганка 2: Скоч ,Козуню до полиці -
Чи нема там паляниці?
Скоч ,Козуню до стола -
Чи нема там пирога?

Коза: Ме-е-е-е-е! Хтось кликав мене?
Я коза плямиста.
Ні з села, ні з міста,
Ні чорна, ні біла,
Ні змерзла, ні впріла.
Свята хочу і не хочу,
Всіх вас тут перетолочу . Ме-е-е-е-е!
Пісня “Го-го-го коза”
(Коза скаче,на прикінці падає)
Ведуча : Ой лишенько, що робитти?
така ж добра була кізонька

Циган: Що плакати, що ридати?
Треба дохтора гукати
Щоб ішов козу лікувати!

/ Заходить Лікар у білому халаті, з чемоданом, в якому великий кондитерський шприц, фонендоскоп, поправляє окуляри /.

Лікар. – Один момент, один момент
Хто у нас тут пацієнт?

Ведуча: - Кізонька наша захворіла.
Он лежить, не дише
І хвостиком не колише
Ніжками не тупає
Ріжками не рухає

Лікар. - Зараз перевіримо.( Оглядає козу)
Тут діагноз лиш один
Вибилась коза із сил
Бо по хатах її тягали
І ніде не частували
Гей, коза, уставай скоро!
Бо зараз дам тобі укола!!!

(,робить укол.Коза бачить укол – встає на ноги)
Діти доспівують пісню.)

Коза: Я коза периста
Маю років 300,
Всім у ріднім краї
Бажаю врожаїв.
Коза ходить, добро носить,
Цьому дому щастя просить:
І людині, і звірині, і всій нашій Україні.
Кізонька я знов здорова і рогата,
Хочете, дітки зі мною пограти.

Гра з козою

(діти стають в коло, коза в середині)
До кози ми близько-близько (сходяться)
Підійдем, підійдем
І уклін на знак вітання (вклоняються)
Ми пошлем , ми пошлем.
Із козою ми сміємось
ха-ха-ха, ха-ха-ха.
Ой яка ж вона хороша (плескають)
Наша кізка ,молода.

Поколи ти нас рогами
Гострими , гострими,
Щоб росли усі здорові
Малюки, малюки.

Коза. Якщо ваша ласка,
То дайте мірочку гречки,
Мені на варенички.
А ще шматок сала, щоб добре скакала.
А ще бубликів в’язку
І пшеничний буханець.
Та й на тому вже кінець. (Господиня дає гостинці Козі в торбу )

Ведуча: Ну, ви , дітки, молодці!!!
І танцювали, і співали, і з Козою грали
А тепер попросимо наших батьків теж з нами пограти
І показати, як вони готуються до святків!!!
Гра з батьками «Веселе прибирання»
Господиня: Ну ось, і перша зірочка зійшла
І нам час до столу сідати
А колядникам час додому вирушати
Колядник:
Коляд, коляд, коляда
Хай обходить вас біда
І нехай на ваш поріг
Прийде радість в Новий рік!
Колядник:
Щоб в добробуті цвіли
Щоб у щасті ви жили
І щоб рік цей молодий
Був ще кращий ніж старий

1 засівальник:
Сієм, сієм, посіваєм.
Шастя й долі вам бажаєм!
І у щасливій ваший хаті
Щоб усі були багаті.

2 засівальник:
Сієм,сієм посіваєм
На всі чотири боки
Усім вам радості бажаєм
На ваші довгі роки!
Всі: З Новим роком!!!!!

Ведуча

Зійшли Ангели з неба до землі,
Принесли вони дари – 3 свічі воскові.
Запалюю першу свічу – кого нема з нами пом‘яну,
Запалюю другу свічу – за нашу країну.
Запалюю третю свічу – за нашу родину.
За цими словами в дзвіночки дзвонимо.
В дзвіночки дзвонимо і всім ся клонимо.
То ж радуйся ,земле,у пишній обнові,
Бувайте всі люди щасливі,здорові!

Ведуча: За ваші гарні виступи Ісусик та Ангелики передали вам подарунки. Погляньте під ялиночку!!!
Роздають подарунки дітям.

Ось таке свято у нас буде цього року
Дуже дякую всім форумчанкам, чиї матеріали використала