"Сучасні підходи щодо створення оздоровчо-розвивального середовища, як важливого чинника фізичного розвитку та оздоровлення дошкільників"
Здоров’я дітей – основне джерело щастя, радості батьків, педагогів, суспільства в цілому. Дошкільна освіта є першою ланкою в системі безперервної освіти у становленні та розвитку особистості. На виконання цих пріоритетних завдань педагогічні колективи дошкільних навчальних закладів націлює Конституція України та нормативні документи: Закон України «Про дошкільну освіту», Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». А тому робота педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів сьогодні спрямована на проведення роботи щодо формування здорового способу життя, оздоровчих заходів, що забезпечили б збереження відмінного рівня розумової працездатності.
Науковці довели, що сьогодні дітям потрібні не лише знання про здоров’я, а й життєві навички, що допомагають зробити вибір, досягти мети, скоригувати поведінку, зберігати і зміцнювати здоров'я. безумовно, перед навчальними закладами постає завдання організувати навчально-виховний процес на засадах здоров'язбереження, розвивати професіоналізм педагогів щодо формування основ здорового способу життя, культури здоров'я, превентивного навчання і виховання дітей.
Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» ставить перед нами пріоритетні завдання - формування життєвої компетентності дошкільника; складовою, навіть основою, якої є фізичний розвиток та здоров'я дитини.
Життєва компетентність особистості – здатність мобілізувати знання та досвід у реальній життєвій ситуації. Характеристики життєвої ситуації: знає, вміє, хоче, діє.
Компетентність дитини – інтегральна характеристика розвитку особистості, основними показниками якої є оптимальний для віку ступінь сформованості провідної діяльності, всіх форм активності та базових якостей.
Для того щоб:
● створити сприятливі умови щодо організації оздоровчого режиму, розкрити творчі задуми дітей, проблему їхньої рухової активності та позитивного емоційного стану;
● ознайомити дітей з різними видами рухів і створити варіативні умови для їх систематичного виконання;
● формувати у дітей рухові уміння і навички;
необхідно створити сучасне оздоровчо-розвивальне середовище.
Середовище – оточення, сукупність природних, предметних та соціальних умов, у яких малюк зростає, опановує науку життя, стає компетентною особистістю з притаманними їй індивідуальними особливостями.
Яке це середовище слід вважати розвивальним. Насамперед те, що не гальмує природних життєвих проявів дитини, сприяє їх реалізації, встановленню, вдосконаленню.
Оздоровче середовище – це середовище, яке обумовлює розвиток рухової активності дітей, сприяє оздоровленню дошкільників.
Правильно організоване оздоровчо-розвивальне середовище дає дитині змогу відчути психологічну захищеність (психічне здоров'я дитини), сприяє розвитку її особистісних якостей, допомагає оволодіти різними способами рухової активності.
Оздоровче-розвиваюче середовище має характер відкритої, незамкненої системи, здатної до змін. Тобто середовище не лише розвиває, але й розвивається саме. Повністю замінювати все складно і не потрібно, але його необхідно поновлювати і поповнювати, збагачувати його оздоровчо-розвивальний потенціал.
Принципи побудови оздоровчо-розвивального середовища:
● активності – надає можливість і дорослим і дітям активно змінювати середовище, та збагачувати його елементами, які стимулювали б рухову активність дітей;
● динамічності – реалізується через модульну побудову середовища, яка дає змогу легко змінювати його; (центр рухової активності та центр ігрових рухових модулів)
Центр рухової активності
Дуги
Колода
Гірка
Мішені
Сухий басейн
Шведська стінка
М'ячі
Різноколірні іграшки
Предмети для проведення ранкової та гімнастики пробудження Доріжка здоров'я
Масажні килимки
Ребриста дошка
Гумові кільця
Килимки різної фактури
Каштанова доріжка
Центр ігрових рухових модулів
Візки
Коляски
Великі машини
Велосипед
Самокат
Гойдалки
Каталки
● гнучкого зонування – надає дітям можливість одночасно займатися різними видами рухової активності, не заважаючи одне одному;
● поліфункціональності - дає змогу створити умови для різнобічного використання приміщень і обладнання.
Структура оздоровчо-розвивального середовища
● обладнання (дуги, колода, лави тощо), яке може бути стандартним і не стандартним;
● спорядження (м'ячі, стрічки, кубики, брязкальця тощо);
● іграшки (каталки, великі іграшки – рухові модулі, гойдалки, машина – самокат тощо);
● предмети для нетрадиційних підходів в оздоровленні дітей (зубна щітка, м'ячі з шипами, горіхи, стаканчики для полоскання горла тощо).
Усі елементи оздоровчо – розвивального середовища повинні бути інформативними, викликати позитивні емоції, щоб забезпечувати і стимулювати вільний вибір і зміну різних видів рухової активності дітей.
Социальные закладки