Доброго дня, великим труженницам! Девочки, попала мне в руки книжица с кукольными театрами довольно занимательными. В ней был кукольный к Пасхе, который называется "Мандри Писанки". Не теряя время даром, хочу поделиться им с вами, ведь материала никогда не бывает много. Правда?
Лялькова вистава «Мандри писанки».
(автор Н. Б. Карнаухова)
Ведуча: Добрий день, любі малята,
Милі хлопчики й дівчата.
Ми раді вас вітати
У нашому ляльковому театрі.
Незабаром до нас прийде велике свято. Може хто знає, яке? (Діти відповідають.)
Так, вірно, це свято називається Великдень, або, як його що називають, Пасха.
Усі люди дуже готуються до цього великого свята. Обов’язково випікають смачну
паску. А що ще, малята, кладуть у кошик і посвячують? (Діти відповідають.)
Так, в кошик кладуть паску, ковбасу. Сир, масло і обов’язково яйця. Але ці яйця
незвичайні, непрості, називаються вони – писанки. От подивіться, діточки, які в мене
писанки.
Я рано-ранесенько встала,
Ті писанки сама писала,
Писала, як бабуся мила
Мене навчила.
Бачите, вони всі різні і всі дуже гарні. А тепер, малята, сідайте зручненько, та
слухайте уважненько… Була в мене ще одна писанка – найкраща. А от що з нею трапилося
і куди вона поділась, я вам зараз розповім.
(Музичний фон №1.)
Ведуча: Жила-була собі маленька Писанка. Одного разу набридло їй лежати на святковому столі разом із сестричками. Зіскочила вона на долівку і крізь відчинені двері покотилась і опинилась на подвір’ї.
(Музичний фон №2.)
Писанка: Який чудовий світ, як тут гарно і хороше: яскраво світить сонце і зеленіє трава.
Пісня Писанки.
Я маленька Писанка.
Писанка-Розписанка.
Сині очка маю,
Весело співаю.
Ля-ля-ля, ля-ля-ля!
Ведуча: Двором Мишка пробігала,
Пісню голосно співала.
(Вихід-пісня Мишки №3.) Пісня Мишки.
Який чудовий день,
Ля-ля, ля-ля, ля-ля!
Прийшла весна-красна,
Тепло нам принесла!
Мишка (помічає Писанку): Пі-пі-пі! Ой, яке гарне яєчко!!! Добрий день! А як тебе звати?
Писанка: Я Писанка-Розписанка. А ти хто?
Мишка: А я – Мишка. Яка ж ти гарна, вся неначе весняний лужок – різнокольорова.
Писанка:Гарна кажеш? Це мене (…) намалювала і моїх сестричок теж.
Мишка: А чому ти тут опинилась?
Писанка: Набридло мені на столі у кошику лежати, дуже захотілось мандрувати, та всім-всім
розповісти про Великдень, усіх привітати.
Мишка: От молодець, пі-пі-пі!
Писанка: Покочуся я, Мишко, бувай!
Мишка: Бувай! Я теж побіжу, зерняток на пасочку найкращих змелю, щоб була гарненька, була запашненька, пі-пі.
(Писанка і Мишка розбігаються в різні сторони №4.)
(Знову з’являється Писанка, співає №5.)
Пісня Писанки.
Я маленька Писанка.
Писанка-Розписанка.
Сині очка маю,
Весело співаю.
Ля-ля-ля, ля-ля-ля!
Писанка: Ой, куди це я потрапила, тут так багато дерев?!?
(Вилітає метелик №6.)
Метелик(співає): З квіточки на квіточку
Я собі літаю,
Місце для спочинку
Гарне я шукаю.
Який великий та яскравий букет квітів на горбочку у лісочку росте!?! Там і
сяду, перепочину.
(Сідає на Писанку.)
Писанка: Це ще хто такий?!?
Метелик: Я – весняний Метелик! А ти хто така?
Писанка: Я Писанка-Розписанка. Давай будемо дружити!
(Метелик з Писанкою танцюють №7. З’являється Зайчик – Писанка і Метелик ховаються за кущ №8.)
Зайчик (співає): Я Зайчик-Побігайчик,
У мене куций хвіст.
І довгі сірі вуха,
Маленький я на зріст.
Метелик (до Писанки): Ой. Та це ж Зайчик! Виходь, Писаночко!
(Виходить Писанка.)
Зайчик: Великдень Писаночку приніс! А яка ти красива, чарівна, яскрава, неначе килимок!?!
Писанка: Доброго дня, Зайчику.
Зайчик: А куди це ви мандруєте?
Писанка: Ми мандруємо світом та сповіщаємо усім, що Великдень іде.
Зайчик: А можна з вами?
Писанка і Метелик (разом): Звичайно, ходімо разом.
(Писанка, Метелик і Зайчик йдуть і співають №9)
Пісня про Великдень.
Великдень йде, Великдень йде
І гарне свято нам несе.
Про нього сповіщаємо,
Усіх навкруг вітаємо.
(Чути Рявкін – друзі лякаються і ховаються за кущами.)
(Музична заставка, виходить Вовк і співає №10.)
Пісня Вовка.
Звір я могутній і дуже страшний,
І в цьому лісі завжди полюю я.
Хто попадеться мені на шляху, -
Одразу з’ ім, бо їстоньки люблю я .(принюхується довкола)
Вовк: Щось я дуже зголоднів сьогодні. (Помічає Писанку.) О! Та це ж Яйце-Райце!!! Яка радість! Зараз перекушу ним.
Писанка: Я не Яйце-Райце, а Писанка-Розписанка. Мене їсти не можна.
Вовк: Подумаєш – не можна! Мені усе можна, бо мене усі бояться. Зараз тебе з’ ім, тільки
наберу розгін. На горбок цей вийду, розженусь і вмить тебе проковтну.
(Вовк йде і бурмоче собі під ніс, Писанка хоче сховатися і саме в той час вилізає з-під того ж куща Їжачок.)
(Музична заставка, вилізає Їжачок №11.)
Їжачок (співає): Я маленький Їжачок,
В мене повно голочок.
Як поставлю їх в боки,
Начувайтесь, вороги!
(до звірят-друзів): Пих-пих-пих! Заховайтеся, звірята, а я зараз вам допоможу і Вовка провчу.
Та тільки сидіть тихенько і не виглядайте, щоб сіроман чогось не запідозрив.
Вовк(бурмоче): Зараз, зараз... На старт, увага, набираю розгін, розкриваю рота... Руш!!!
(Біжить, а Їжачок скручується в клубочок.)
(Музична заставка №12.)
Вовк: Ой, ой, ой! Рятуйте! Писанка-Розписанка мене хоче поколоти. Ай-ай-ай!!! (Вдає, що витягує із себе голочки, плаче.)
Їжачок: Це не Писанка-Розписанка, а я – Їжачок Пих-Пих. І як тобі, Вовче, не соромно малечу
ображати!? Недобре робиш, погану справу надумав. Маленька Писаночка-Розписаночка
дім свій покинула, сестричок залишила, щоб усіх нас з Великоднем привітати, а ти..., а
ти..., от ненажера! Сором тобі! Хіба можна менших і слабкіших від себе ображати?
Вовк (розгублено): Та я... та я... Я ж не знав, що це Великодня Писаночка. Вибачте мені, будь
ласка. Я більше не буду чинити так ніколи.
Писанка і звірята (разом): Дякуємо тобі, Їжачку, що врятував нас від Вовка. (до Вовка) А ти, Вовче, не будеш так?
Вовк: Ні, не буду, чесно-чесно! Я вам обіцяю, що навчуся бути добрим і нікого не ображатиму ,
А навпаки буду їм допомагати.
Їжачок: Тож може підемо вже разом, будемо усім розповідати про Великоднє свято.
Вітатимемо усіх?
Вовк: І я хочу з вами, та чи візьмете ви мене тепер з собою?
Звірі: Візьмемо, візьмемо: і Їжачка, і Вовчика.
Писанка: Ходімо Вовче з нами, ми тобі пробачили, та не забувай своєї обіцянки.
Вовк: Ніколи не забуду. Дякую тобі, Писаночко, і вам, звірята!
Писанка: Йдемо вітати усіх жителів з Великоднем.
(Друзі йдуть і співають №13.)
Пісня друзів.
Великдень йде, Великдень йде,
І гарне свято нам несе.
Про нього сповіщаємо-
Усіх звірят вітаємо.
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Хай лине пісня до небес.
Христос Воскрес!
Ведуча: Ось і покотилася Писаночка згори на долину. Мала вона сині очка веселенькі.
Куди трава зелененька похилилась,
Туди вона. Маленька, покотилась.
А за нею йде Великдень, несе білу паску;
Дзвонить в дзвони, розсипає радощі і ласку.
(Музична заставка №14.)
Ось і закінчилась наша казочка про Писанку-Розписанку. А хто, малята, з наших
героїв вам сподобався найбільше, а хто не дуже? (Відповіді дітей.) Так. Завжди у
важких ситуаціях перемагає справжня дружба.
Я вас вітаю ще раз зі святом. Христос Воскрес!
До побачення, малята!
Музыку в ближайшее время попробую подобрать.
Девочки, вот по материалам форума, немного видоизменена получилась вот такая великодня казочка, показывали дети стредней группы, тут нет песенок индивидуальных девочек, если нужно, выставлю тексты
Під музику заходять діти до залу, стають.
1. Здрастуйте гості хороші,
Здрастуйте любі мої
В ясний цей день і погожий
Шлемо вітання свої.
2. Усім, хто сидить в цьому залі
Щасливих і довгих вам літ!
Прійміть же на довгії роки
Від діток весняний привіт.
Всі: Привіт!
Пісня: « В наш садок калинонька казка завітала».
1. Така краса тут загадкова!
Це, друже мій не випадково,
До нас прийшла весняна казка,
Послухайте її, будь ласка!
- А казка наша називається.. ВЕЛИКОДНЯ
Отож сідайте гарненько
Та слухайте уваж ненько.
Всі діти розходяться по місцях.
1. В одному гарному селі
Бабуся проживала
І до неї на гостини
Онуки приїзджали.
2. По господарству помогали
Городину саджали.
Курчат, качок пасли в траві,
Подвір я підмітали.
Тож, знайомтеся, вас прошу
Ось дівчата ці хороші.
Під музику з являються дівчата.
- Я Маринка, я Даринка
Я Маринка, я Христинка
Ми бабусі помогаєм
Все в городі поливаєм.
- Щоб росло усе швиденько
І було для всіх смачненьке
Покличем сонечко в цей час
Хай скоріш прийде до нас.
Любе сонечко, ти де?
Чуєш, кличемо тебе!
Танок сонечних зайчиків та дівчаток.
Виходе бабуся з мискою.
- Гей, дівчата мої милі,
Чорноброві, та красиві.
Часу ви дарма не гайте
Працювати починайте
Незабаром вже Великдень,
Воскресіннє свято.
1 дівчинка
- Ой, бабусенько скажи,
Довго ще чекати?
Бабуся:
- Скоро, скоро залишилось
Кілька днів до свята!
2 дівчинка:
- Ой, Маринко намалюєм
Писанок багато.
3дівчинка:
- А ми з бабусею разом
Будемо паски випікати.
Бабуся:
- Добре, я даю вам завдання,
Мої помічниці.
Візьміть яйця в курнику,
Борошно в крамниці
У коровки попросіть
Молока смачного.
У колоді наберіть- меду запашного.
Будемо паску випікати,
Писаночки малювати.
Ну, а я піду до хати
До свята треба все прибрати.
Баба уходе.
4 дівчинка:
- Тож дівчата, годі грати
До роботи час ставати!
Уходят.
1 дівчинка:
- Тож збирайся, Даринка
До корівки, що пасеться
Молочка прохати.
Танок корови. До корови підходе Даринка з відерцем.
Даринка:
- Добрий день, до вас , Маруся.
Скоро буде свято
Мені бабуся наказала
Молока прохати.
Корова:
- Дам Даринці молока,
Як його не дати
Малювати писанки
Будеш ти до свята.
Даринка:
- Так, звичайно розмалюю
Писанку чудову.
Корова:
- Намалюй тоді, будь ласка,
На яйці корову.
Даринка:
- Добре, пані, намалюю
Ви ж така вродлива
Без худоби нам в господі
Просто неможливо!
Корова:
- Тож відерце підставляй,
І молока набирай! Му- му!
Доіт корову.
Даринка:
- Дякую, тобі, Маруся!
Побіжу я до бабусі.
Провожает корову к виходу, сідає до дівчат.
1 Ведуча:
- А ось Яринка поспішає
Нині справ багато має,
Бо ж готується до свята,
Щоб Великдень зустрічати!
2 Ведуча:
- Кошик узяла із хати
Пішла курочку шукати.
Виходе курочка з курчатами.
Курочка:
- Курочка я молоденька,
Маю діточок гарненьких
Ось, вони мої курчата
Як же схожі ви на тата.
Нумо, діточки маленькі
Затанцюєм веселенько.
Ви ж у мене белерини
Радість нашої країни.
Танок курчат.
Яринка:
- Добрий день, шановне пенство.
Незабаром свято!
Мені бабуся наказала
В вас яєць прохати.
Курка:
- Дам Яринці я яєць,
Як же їх не дати.
Малювати писанки
Будеш ти до свята.
Яринка:
- Ну а як же! Писанки
Всі навкруг малюють.
Курка:
- Намалюй тоді, Яринко
Цих курчат маленьких.
Яринка:
- Так, гаразд я намалюю,
Пухнастих і милих
Бо без птиці на подвір ї
Просто не можливо.
Курка з фартуха дістає яйця, кладе їх у корзину.
Яринка:
-
1 Ведуча:
- Йде Маринка, поспішає,
Нині справ багато має,
Бо ж готується до свята,
Щоб Великдень зустрічати.
2Ведуча:
- А у лузі, де колоди
Бджілки водять хороводи,
З квітки на квітку
Летять швидко
Часу не гають- медок збирають.
Танок бджілок і квітів.
Виходить Маринка.
1 Бджілка:
- Добрий день тобі, Маринко,
Йдеш далеко з хати?
Маринка:
- Ось, бабуся наказала
Меду у вас взяти.
2 Бджілка:
- Роботяща ми родина
Живимо в одній хатині.
По квітках есе літаєм,
Мед пахучий здобуваєм.
3 Бджілка:
- Меду ми тобі дамо,
Як його не дати,
Малювати писанки
Будеш ти до свята.
Маринка:
- Так малює писанки
Кожна господиня.
1 Квіточка:
- Якщо так , веселих бджілок
Намалюй, Маринко!
Маринка:
- Добре, пані, намалюю.
Бджілочок і квіти,
Бо малюють залюбки
Писанки всі діти.
Бджілки дають мед
- Ось медочок наш тримай
До побачення, бувай.
Маринка кладе мед у кошик:
- Дякую вам, бджоленята
Побіжу скоріш до хати.
Уходят.
1 Ведуча:
- Ось останнє йде дівча
В магазин до продавця,
Є у ньому все , що треба
І цукерки й ковбаса.
2 Ведуча:
- Шоколад і мармелад
Оселедець, виноград
Стільки різного, смачного
Що ледь не забула за чим прийшла.
Продавець:
- Добрий день, Христинко.
Хочеш щось купити?
Христинко:
- Дайте борошно, будь ласка
Тісто замесити.
Продавець:
- Дам я борошна тобі,
Як його не дати
Малювати писанки
Будеш ти до свята.
Христинко:
- Буду, пане, це ж одна
Із давніх традицій.
Продавець:
- Намалюй тоді, Христинко
Колосок пшениці.
Христинко:
- Ой чудово розпишу я
Писанку святкову.
Намалюю бджіл, курчаток,
Колосок, корову.
Продавець:
- Тож тримай пакунок цей.
Христинко:
- Дякую вам , дід Міхей,
Побіжу скоріш до хати
Треба паски випікати.
Уходят. Виходе бабуся.
Бабуся:
- Я у хаті все прибрала
Рушники усі попрала.
Треба паски випікати
І яєчка малювати.
1 дівчинка:
- Ось, бабуся ми принесли
Все, що ви просили.
Поспішали ми додому
Скільки мали сили.
Бабуся:
- От спасибі, вам, дівчата,
Все зробили вчасно
Буде в нас і добра паска
Й писанки прекрасні.
2 дівчина:
-А ми тобі , бабуся,
Будем помогати.
Хочемо навчитися
Паски випікати,
Беруть кошики уходять,
3Дівчинка:
- Гей ви хлопці та дівчата
Йдіть же нам допомагати
Будем пісеньку чудову
Про писанку співати.
Пісня « Писанки чудові»
Виходе бабуся, тримає пасочку, поряд 2 онучки
- Ось і пасочка поспіла
Добра, пишна, всім на диво.
Скоро Великодне свято,
Будемо ми всіх вітати.
Зайченяток у ліску
Пташеняток у гаю.
І дівчаток і хлоп яток
І усіх, усіх в саду.
- Ось і казочці кінець, а хто слухав молодець.
В казці приймали участь діти середньої групи:
Дорогие девочки! Выставила кукольный театр с музыкой на тему ОБЖ в другой теме, но сейчас думаю,что не очень правильно выбрала тему. Поэтому, снова выставляю тот -же материал, но в теме "Театрализация".
Лялькова вистава
«Ось вам казочка нова про Котика і Півника»
Програмовий зміст: учити дітей неухильно дотримуватись правил безпечної поведінки вдома;
формувати у дошкільнят усвідомлення цінності свого життя та здоров’я;
вчити передбачати наслідки необачної поведінки, закріпити правила
поведінки з незнайомими людьми; сприяти розвитку пам’яті, мислення,
спостережливості.
Декорації: ліворуч – лисиччина хатинка, праворуч - котикова, між ними – ліс.
(Фон №01 для виходу ведучої.)
Ведуча: Вітаю усіх в атмосфері привітній:
Гостей і дорослих, звичайно вас, діти!
Сьогодні покажемо нашу виставу
Новеньку, повчальну і дуже цікаву.
Ми спробуєм вам з допомогою казки
Про різні в житті розказать негаразди.
Щоб в ній зрозуміти змогло і маля,
Що небезпечним є для його життя.
(Фон №02 – початок казки.)
На узліссі гарна хата…
В ній жили немов два брата
Сірий Котик-Воркоток
Й славний Півник-Когуток.
(З хатинки виходить котик, позіхає й потягується, а півник тільки виглядає у віконце.)
Котик наш з самого ранку
На зарядку йшов до ганку,
Півника з собою звав,
Але той усе… лежав.
Котик: Півню, одягайсь швиденько
Та очиці вмий гарненько
І ставай-но для порядку
На ранковую зарядку!
Півник: Ні, не хочу я вставати
І виходити із хати.
Умиватись не піду,
Краще трішечки посплю.
Котик: Це погано, що мій друг
Зарядку не робить.
Та такого слабака
І комаха зборить.
(Котик запрошує малят разом зробити зарядку(за показом дорослого).
(Фон №03 для зарядки.)
(Фон №04 – Котик порається по господарству.)
(Після зарядки котик порається по господарству, гукаючи півника, але той усе позіхав та тільки виглядав сонливо з вікна.)
Ведуча: Якось Котик іде з дому й просить Півника…
Котик: В ліс іду я полювати,
Ти ж лишаєшся у хаті,
Часу дарма не марнуй –
Кашу на обід зготуй.
Друже, та дивись нікому
Ти дверей не відчиняй,
І хто б знадвору не покликав,
У вікно не виглядай.
Півник: Добре-добре, Котику, не хвилюйся ти,
В ліс по справам спокійненько можеш ти іти.
(Фон №05 – Котик йде за лаштунки.)
(Фон №06 - Півник господарює в хатинці, наспівуючи.)
Пісня Півника-Когутка.
Я веселий півник, півник-співунець!
На голівці в мене червоний гребінець.
Пісеньку співаю голосно таку:
Ку-ку-рі-ку-ку, ку! Ку-ку-рі-ку-ку!
(Фон №07 - із-за ялинок та дерев видно як крадеться Лисичка до хатинки.)
Лисичка: Гарна пісенька лунає (зазирає у віконце)
Це так Півник наш співає?
Друже, Півню-Когуточок,
Маєш дивний голосочок!
Відчини-но двері трошки,
Пригощу тебе горошком.
(Півник чує, що його хтось хоче пригостити смачненьким, одразу визирає у віконце.)
Півник: Я гостинці полюбляю,
До них охоту сильну маю.
Двері швидко відчиняю,
На вулицю вибігаю.
(Фон №08 - Півник виходить з хатки, «клює» зерно, не помічаючи лисиці, яка вміло його ловить.)
Ведуча: Наш півник виявився зовсім неслухняним, швидко забув про наказ котика – голосно не
співати, чужих до хати не впускати, в віконечко не виглядати, коли чужий буде гукати..
(Фон №09 – Лисичка тягне Півня до лісу.)
Лисичка: Що, спіймався, дурнику? Від мене не втечеш!
В казані з борщем притулок ти знайдеш!
(Фон №09 – Лисичка тягне Півня до лісу.)
Ведуча: Ось тепер півник згадав
Про котикову пересторогу,
Почав друга свого звати,
Кликати на допомогу.
Півник: Ой! Рятуй мене, мій друже!
Мені страшно дуже-дуже,
Не послухав я тебе,
Тож лисиця з’їсть мене.
Ведуча: Кіт-Воркіт був десь поблизу
Та почув він голосок,
Що взивав про допомогу –
Півник наш попав в мішок…
(Фон №10 - на ширмі з’являється котик, який почувши голос півня починає озиратися навколо.)
Котик: Чую галас, Півник плаче
І лисицю вражу бачу.
Треба лиску наздогнати,
Свого друга врятувати.
(Котик біжить за лисичкою.)
Стій, лисице, постривай!
Краще півня не чіпай!
Лисичка: Що ти?!? Півня я не крала,
Це я так, пожартувала. (відпускає півника, а сама швиденько тікає за лаштунки.)
(Фон №11 – Лисичка тікає до лісу.)
Півник: Спасибі, Котику мій милий,
Якби не ти, мене б вже з’їли.
Ти врятував мені життя!
Котик: Провина, Півню, тут твоя!
Я ж просив тебе, мій друже: «Тихенько сиди
І своїм голосним співом не наклич на нас біди.»
Що ж, до лісу я іду далеко,
Дивись, не вскоч знов у халепу.
Від вікна ж подалі, Півню, відійди,
Бо прийде лисиця – знову жди біди.
Півник: Повір мені, мій любий брате,
Дверей й вікна не буду відчиняти!
(Фон №12 - Котик повертається до лісу, а півник починає працювати, а потім знову співати; заходить у хатку.)
(Фон №13 – пісня Півника.)
Пісня Півника-Когутка.
Я веселий півник, півник-співунець!
На голівці в мене червоний гребінець.
Пісеньку співаю голосно таку:
Ку-ку-рі-ку-ку, ку! Ку-ку-рі-ку-ку!
(Фон №14 - одразу з’являється Лисичка.)
Лисичка: Кіт знов подався полювати,
Тож підкрадуся я до хати.
(підходить до хатинки і звертається до півника.)
Чому гостей не зустрічаєш,
Дверей чому не відчиняєш?
Півню-Когуточку, виглянь у вікно,
Я для тебе гарне припасла зерно.
Півник: Ток, ток, ток! Не велів коток!
Лисичка: Та скуштуй хоч зернятко…Ой, яке смачне!
Півник: Не вмовляй мене, лисичко, знаю я тебе!?!
Лисичка: Ну гаразд, бувай здоровий! Я спішу,
А для тебе зернятка ось тут я залишу.
(Фон №15 – Лисичка відходить і ховається за кущиком)
Півник: Ку-ку-рі-ку! Ку-ку-рі-ку!
Люблю страву я таку! (виглядає у віконце, квокче…)
Ведуча: Півник так любив зернятко,
Що забув і про біду…
Півник: Ось і лисоньки не видно –
По зернятка я піду,
А про те, що був надворі
Котику я не скажу. (виходить з хатки і починає клювати зерно.)
(Фон №16 - непомітно до Півника підкрадається Лисичка, хапає його і намагається засунути в мішок.)
Лисичка: Тепер котик не почує
Півнику твій голосок,
Буде з тебе борщ смачненький,
Швидше залізай в мішок!
Півник: Котику, рідненький мій,
Порятуй мене мерщій!
В ліс несе мене лисиця,
У мішку, як у в’язниці!
(Фон №17 - на ширмі з’являється котик, лисичка його помічає.)
Лисичка: Мабуть кину я мішок
І сховаюсь у лісок.(кидає мішок і тікає)
(Фон №18.)
(Котик звільняє півника і вдвох прямують до хати.)
Котик: Ти чому не слухав брата,
Знов попав Лисиці в лапи?
Півник: Пробач мені, я дуже прошу,
Пробачиш, буду я хорошим -
І до вікна не підійду,
І двері сам не відчиню.
Котик: Якщо триматимеш ти слово,
То будеш цілим і здоровим.
Півник: А зараз сядемо до столу,
Бо наш обід давно готовий.
(Фон №18 – друзі заходять у хату. )
(Фон №19 на слова ведучої.)
Ведуча: Після смачненької вечері
Відкрились у хатинці двері.
Цікаво, що ж далі буде –
Наш котик знову в ліс іде.
Котик (виходячи з хати): Я дякую тобі, мій друже.
Обід смачний був дуже-дуже.
Час знову йти на полювання,
Запам’ятай мої прохання.
Я вранці повернусь додому –
Дивись, не відчиняй нікому.
(Фон №20 - друзі прощаються, Котик йде з двору.)
Півник (йому в слід): Усе я добре пам’ятаю,
Твого повернення чекаю. (заходить в хатку)
(Фон №21 - одразу з’являється Лисичка.)
Лисичка: Кіт знов подався полювати,
Півня виманю із хати.
(стукає у двері)
Чому гостей не зустрічаєш,
Дверей чому не відчиняєш?
Я тобі принесла трошки
Молоденького горошку.
Півник: Ток, ток, ток! Не велів коток!
Ти горошок залишай і додому повертай.
Лисичка (до себе): Тебе я виманю із хати,
Бо добре вмію хитрувати.
(до півня): Тут горошок покладу
Й геть від хати в ліс піду.
(Лисичка насипає горошок, а сама ховається за кущик. Півник виглядає з віконця, потім виходить на подвір’я.)
Півник: Хоч і страшно мені трошки,
Дуже хочеться горошку.
(Півник дзьобає горошок, а лисичка вистрибує зі своєї схованки і його хапає.)
(Фон №22 – Лисичка ловить Півника.)
Лисичка: Знов тебе я обдурила,
Лізь в мішечок, півник милий!
Тебе котик не врятує,
Бо далеко він полює.
Півник: Ой! Рятуй мене, мій друже!
Мені страшно дуже-дуже,
Не послухав я тебе,
Тож лисиця з’їсть мене.
(Фон №23 - Лисичка з мішком, в якому сидить півник зникає за деревами, а потів з’являється біля своєї хатки.)
Лисичка: Ми дісталися вже хати,
Годі, півнику кричати!
Ведуча: Повз хатки лисички зайча пробігало
І лиска його дуже так налякала.
(Фон №24 - по ширмі біжить зайчик, зупиняється біля лисиччиної хатки, зазирає у віконечко і підслуховує.)
Лисичка: Піч гарненько натоплю,
Борщик з півника зварю.
Ну, а потім на гостини
Запрошу вовків родину.(наспівуючи знову зникає в хатинці)
Зайчик: Лихе лисиця затіває,
А котика ніде не має.
(Фон №25 - лунають постріли)
Я чую постріл, хтось полює,
Можливо там кота знайду я.
(Фон №26 - Зайчик біжить по лісу, шукає котика, кличе його. На крик прибігає Котик.)
Зайчик: Друже котику, біда,
Схопила лиска півника!
Почала піч вона топити,
Щоб з півнем борщика зварити.
Котик: Нам треба півня рятувати –
Потрапив він лисиці в лапи.
Аби півника звільнити,
Слід руду перехитрити.
(Фон №27.)
(Котик щось шепоче зайчику на вушко, а той піддакує, погоджується... Зайчик на деякий час зникає і одразу повертається вже з брязкальцями; котик просить дітей допомогти їм із зайчиком виманити лисицю з нірки – заграти весело на брязкальцях, бо лиска дуже полюбляє танцювати.)
Кіт(підходить до нірки лисиці): Я – музика всім відомий, всі ідіть сюди!!!
Враз про біди, смуток, втому забудете і ви.
Буду весело я грати,
А ти, Лиско, танцювати!
(Фон №28 - Музично-дидактична гра «Тихо – голосно» або „Таночок”.
(Котик разом з дітьми грає на брязкальцях, а лисичка танцює. Потім котик накидає на неї мішок.)
Котик: Ага, Лиска хитрая, спіймалась і ти,
Дарма мого друга образила ти.
Тепер будеш знати як півня дурити,
Прийдеться в мішку тобі ніч просидіти.
А нам, півню, час вже додому вертати,
За допомогу дякую вам, зайчик і малята!
(Фон №29 - Півник теж дякує малятам, що допомогли котику його врятувати, каже що йому дуже соромно за свою поведінку, обіцяє виправитися і що більше не буде таким неслухом.)
Півник: Зрозумів я, Котику, геть усе,
Що слухняним бути слід – знаю тепер це.
А як щось пообіцяєш, то слово держи
І тоді усе в порядку буде в нас завжди!
(Фон №30 - Котик з півником прощаються з дітлахами та зайчиком і повертаються до своєї домівки.)
Ведуча: Ось скінчилась наша казка,
Добра вийшла в ній розв’язка.
Якщо ви саменькі вдома, то запам’ятайте:
Ви людину незнайому в хату не впускайте;
Двері добре зачиняйте кожен раз надійно…
Ці поради пригадайте –
І живіть спокійно!
(Фон № 31 – кінець вистави.)
Последний раз редактировалось Kolpachiha; 22.08.2018 в 03:01.
Кукольный "Подарок для Солнышка" из соседнего форума http://yadi.sk/d/SNVluqBK5UcJm
[IMG]http://s6.******info/aa634a6c76f4658f4f9afe648a4450a2.gif[/IMG]
Кукольные:"Лето" http://yadi.sk/d/sTx3557u5V5qB
"Зайка именинник"http://yadi.sk/d/XBq3efF55V5vz
"Кот хвастун"http://yadi.sk/d/4tw9ZVnJ5V5zN
"Хитрый Зайка"http://yadi.sk/d/35sXhq-Q5V78o
"Ежик и грибок" http://yadi.sk/d/UdDD2ehh5V7Qi
"Кот Котофеич" http://yadi.sk/d/lywxkEz75V7XE
"Под грибом"
"Цыпленок ищет маму" http://yadi.sk/d/r23jL-hq5V9OE
"Подушка для Солнышка" http://yadi.sk/d/jqJyhT875VA49
Последний раз редактировалось Kolpachiha; 22.08.2018 в 03:04. Причина: ссылка нерабочая
[IMG]http://s6.******info/aa634a6c76f4658f4f9afe648a4450a2.gif[/IMG]
--Ксения-- (08.01.2016), эйсидора (10.10.2016)
"Подушка для Солнышка" с вырезанным поздравлением с Днем защиты детей.http://yadi.sk/d/_Owva2iP5VDJe
[IMG]http://s6.******info/aa634a6c76f4658f4f9afe648a4450a2.gif[/IMG]
Девоньки! Нашла у себя в закромах один кукольный, который показывали очень давно на тему валеологии. В свое время переводили с книги на русском языке. Музыку уже трудно найти, потому что брала с разных дисков и кассет, а не записала отдельно ко всему спектаклю. Думаю вам легко будет и самим ее подобрать, так как постановка легкая и не много героев. Главное - хорошо обыграть кукол и тогда успех гарантирован.
Лялькова вистава „Хрюша не бруднуля!”
ВЕД. Рано-ранесенько сонечко встало,
Доброго ранку усім побажало!
І я вас, дітки, щиро вітаю,
Чудового настрою вам всім бажаю!
Музичне вітання-пісенька „Добрий день!”
(На ширмі з’являється поросятко Хрюша з кошикомі морквиною, жадібно їсть.)
ВЕД. Ой, малята, подивіться, хто це до нас завітав у гості!?! Доброго дня, Хрюша! (Порося не реагує.) Кажу, доброго дня, Хрюша!
ХРЮША: А-а! Здрастує-здрастє! (продовжує їсти далі)
(Одразу прилітає ворона Каркуша.)
КАРКУША: Ой, як вас, друзі багато!?! Доброго дня вам, дорослі і діти, і тобі, Хрюша!
ХРЮША: Тобі також привіт, Каркуша!(ховає від Каркуші морквину спочатку за спиною, а потім „сідає” на кошика і потайки продовжує чавкотіти.)
КАРКУША: А що це ти робиш, Хрюша?
ХРЮША(невдоволено): Не бачиш чи що? Їм.
КАРКУША: Як?!? Ти їси наодинці і нікого не пригощаєш?
ХРЮША: Так! Їм один і нікого не пригощаю!
КАРКУША: Тоді ти, Хрюшечка, жаднюга!
ХРЮША: І зовсім не жаднюга, просто в мене морква брудна.
КАРКУША: Ні, ти жаднюга та ще й бруднуля! Хіба можна їсти не миті овочі та фрукти?
ХРЮША: І зовсім я не жаднюга і не бруднуля. Ось зараз піду та помию усю морквину та пригощу малят, отак! (йде за лаштунки; чути шум води- як вода хлюпоче. Хрюша підпискує та зойкає, ніби на нього попадає вода. Каркуша теж заглядає до Хрюши та повчає.)
КАРКУША: Мий –мий, Хрюша! Добре мий. Мий щіточкою і не забудь ополоснути чистою водою. (до дітей) Дітки! Ніколи не їжте немиті овочі, фрукти та ягоди. Поки Хрюша миє свою морквину, давайте разом пригадаємо назви ягід та чим вони корисні для людини.(Відповіді дітей.) Молодці, малята, добре розбираєтеся в ягідах. А що можете сказати про овочі та їх користь? (Відповіді дітей.) Добре! Я вважаю, що ви знаєте, перед тим як куштувати дари природи треба обов’язково ретельно їх помити, за одно і ваші руки, аж потім куштувати і насолоджуватися чудовим смаком!?!
(Знову з’являється поросятко з однією морквинкою.)
ХРЮША: Щоб ти, Каркуша, не говорила що я жаднюга – я тебе пригощаю. Ось морква, я її помив, ополоскав, витер чистим рушничком. На, тримай!
КАРКУША: Дякую, Хрюшечка! Тепер усі бачать, що ти зовсім не жаднюга і не бруднуля. Але чому ти лише мене пригостив, а не наших друзів-діточок?
ХРЮША: А тому, що морквинка одна, а діточок он скільки багато сидить... Я не в змозі навіть їх усіх порахувати. (збирається вже йти.)
(Раптово звідкілясь прилітає муха і сідає на морквину, яку тримає Каркуша.)
КАРКУША: Киш-киш, бруднуля!
ХРЮША(обертається ображено): Знову ображаєщь? Хто це бруднуля?
КАРКУША: Це я не про тебе. Це муха бруднуля сідає на мою морквинку. У неї на лапках багато різних бактерій та мікробів, шкідливих для людей.
(Хрюша і Каркуша починають ганятися за мухою, та тікає від них.)
КАРКУША(питає у дітей): Друзі, ніде не видно мухи? Що?!? Полетіла геть?!? Це добре.
ХРЮША: Давай-но сюди моркву, Гаркушо, я її ще раз помию. (йде за лаштунки)
КАРКУША: Дітки запам’ятайте, якщо муха сяде на моркву чи будт-який овоч чи фрукт, який ви збиралися скуштувати – обов’язково не полініться і негайно помийте його, що уникнути проблем зі здоров’ям.!
(Повертається Хрюша, повертає морквину Каркуші, але та ...падає.)
КАРКУША: Хрюша, морква впала на підлогу!?!
ХРЮША: Зараз я її підніму.(дістає моркву) На, їж!
КАРКУША: Що ти, Хрюша, не можна, животик буде боліти! Вона ж на підлогу впала, а там брудно!
ХРЮША: Ну, гаразд, ще раз її помию.(йде)
КАРКУША: Якщо треба і 100 разів помиємо, а брудну їсти не будемо. Краще багато разів помити, ніж один раз захворіти. Правда, малята!
(Знову приходить Хрюша із-за ширми.)
ХРЮША: Візьми, Каркуша, та їж швидше доти не прилетіла знову муха чи її ти не впустила.
КАРКУША: Тепер вже не впущу, а їсти її зараз все ж таки не стану, бо ще руки не мила.
ХРЮША: А що, перед їжею ще руки треба мити? Я так ніколи не роблю, малята мабуть теж.
(Розповіді дітей про дотримання особистої гігієни під час їжі і навіщо це робити.)
ХРЮША: Я все добре зрозумів, навчили ви мене уму-разуму. Буду обов’язково тепер дотримуватися усіх ваших порад. Дякую вам за корисну науку! (до ворони) Каркушо! Мабуть буде тепер не чесно після цього не пригостити наших друзів. У мене вдома залишилися цукерки, давай ними пригостимо малюків!?! Швидше біжимо за ними! (до дітей) А ви, друзі, трішечки зачекайте на нас, ми швидко повернемося.
(Хрюша і Каркуша біжать за лаштунки і швидко повертаються до дітей з цукерками.)
ХР. та КАРКУША: Пригощайтеся, малята на здоров’я!
ВЕД. Дякуємо тобі, Хрюша! Ти й насправді не жаднюга!
ХРЮША(сумно): І не бруднуля.
ВЕД.: І не бруднуля. А чому це ти засмутився?
ХРЮША: Та ось, усіх пригостив, а мені нічого не залишилося.
КАРКУША: Я з тобою поділюся, ми ж друзі!
ХРЮША: Так, Гаркушо, ти справжній друг!
(Ведуча пропонує дітям поділитися з Хр. Діти пропонують йому свої цукерки. Хр. Дякує малятам за пропозицію.)
ХРЮША: Дякую вам, малята! Ви всі такі добрі, хороші – справжні друзі! Зі мною вже поділилася Каркуша, нам вистачить однієї цукерки на двох.
ВЕД.: Добре, Хрюша! Так чинять дійсно справжні друзі. Тож пропоную на прощання усім разом заспівати пісеньку друзів.
„Пісенька друзів”.
ВЕД. А тепер нам час прощатись,
Всім до групи повертатись.
Там цукерками пригостіться
Та на прогулянку не забаріться! До побачення!
треба (31.03.2021)
А Вам сказкина на каком языке нужны? Если все равно. то (не знаю есть они у вас) у меня имеется на русском языке "Кошкин дом", "Бременские музыканты", "Муха-Цокотуха"," муз. сказка "Стрекоза и муравей", "Гуси-лебеди"...Сообщение от Nata_Sher
Да, вот попалась одна сказка на современный лад о Красной Шапочке. Можна развить ее, добавив муз. номера-песни героям (например, на мел. из сказки Лысенко "Наука для Оленки" можна взять песню для волка, переделав слова). Эту сказку я не помню где взяла, пусть простит меня ее автор.
Казка “Червона Шапочка” по-новому.
Автор. За горами, за лісами, за широкими морями було собі старе місто. І в одному з його нових кварталів жила-була дівчинка, яку всі звали Червоною Шапочкою, бо вона обожнювала червоні в’язані шапочки. У Червоної Шапочки була бабуся, яка хоч і прописалася в місті, щоб її син одержав більшу квартиру, жила в лісі. Якось Червона Шапочка подалася до бабусі в гості. Іде лісом, наспівує улюблену пісеньку Таїсії Повалій, радіє життю.
(З’являється Червона Шапочка. Бадьоро розмахуючи кошиком, наспівує: “Там, де я, там тебе нема, там, де ти, там завжди зима…”). І раптом бачить Вовка:
–Хелло, Вовче!
Вовк (зупиняється, дивиться на дівчину, знизує плечима):
–Пробачте, але ми не знайомі, а розмовляти в лісі з незнайомими дівчатами – це, знаєте, не в моєму стилі. Не так вихований.
Ч.Ш. Ну, Вовче, ти й даєш! (Сміється). Справжній джентльмен! Як же ми не знайомі, якщо я тебе в зоопарку бачила?
Вовк. Так, я справді там працював. Але вже з півроку, як звільнився. Дисципліна, розпорядок дня, набридливі, нахабні відвідувачі. До дідька все це! А ти куди це шльопаєш?
Ч.Ш. Бабцю провідати.
Вовк. Ну, бувай.
Автор. Червона Шапочка, не поспішаючи, попростувала лісовою стежиною до бабусиної хатини.
Ч.Ш. (Стукає, заходить до хати). Ти вдома, бабусю?
Автор. Дівчина глянула на ліжко, де зазвичай лежала бабуся, і побачила, що під ковдрою не старенька, а Вовк.
Ч.Ш. (здивовано).Чи ти здурів? Заліз на ліжко з брудними лапами.
Автор. Вовк від обурення мало не луснув.
Вовк. Ах ти, бридке дівчисько! Ти казку читала? Чи зі своїм телевізором зовсім книжок не відкриваєш? Ти повинна була, за правилами, спитати, чому в мене такі великі вуха і зуби, а вже потім я повинен тебе з’їсти.
Ч.Ш. (зігнулася від сміху). Ти? Мене?! Чи ба, старий волоцюго! З’їсти! Це ще питання, хто кого швидше з’їсть! Багато вас таких!
Вовк (скривився, заплакав). Мало того, що в мене гастрит, жовчокам’яна хвороба і виразка дванадцятипалої, я ще повинен був їсти твою бабцю, а тепер страждаю від болю. І ти ще наді мною знущаєшся. А мені ж, за казкою, нічого доброго не світить: мимо проходитимуть дроворуби і, якщо не будуть дуже п’яні, розпанахають черево, наб’ють його камінням і кинуть мене в річку.Хотів би я на тебе глянути, якби перед тобою була така чудова перспектива! (Виє).
Ч.Ш. Вип’єш від шлунку маалоксу, альмагелю чи що ти там приймаєш. А дроворубів не бійся. Їхній бригадир – чоловік моєї подруги. Вона з ним поговорить – і все буде о’кей. Біс із нею, з тою казкою.
Вовк (із жахом). А я? Як я буду жити? (Гірко плаче). Яка тепер у мене мета в житті?
Ч.Ш. Зачекай, сірий, не скигли. Хатина відтепер правитиме мені за дачу, я буду іноді заїздити сюди з друзями, щоб порозважатися на лоні природи. А ти будеш за сторожа.
Автор. Вовк зрадів, що виявився при ділі. (Червона Шапочка надягає на нього великий нашийник і на ланцюгу зводить зі сцени). Тепер у нього є власна розкішна будка. Він і досі сумлінно охороняє лісову хатинку.
Театральна діяльність у дитячому садочку
Що ж таке театр у житті дитини?
По-перше, це свято – яскраві вогні рампи, оплески, вітання, посмішки, побажання, квіти.
По-друге, розвиток пізнавальних інтересів, удосконалення їх психічних процесів, розширення світогляду та мовленнєвого спілкування.
По-третє, це усвідомлення власного “Я” та можливість самовираження особистості. Тут формуються особистісні моральні якості, долаються недоліки; сором’язливим, невпевненим у собі дітям театр допомагає зняти нервове напруження, подолати сумніви щодо себе, повірити у власні сили, невгамовних та неорганізованих навчає витримки.
По-четверте, це високий рівень естетичного виховання, адже він поєднує в собі вплив музики, танцю, пластики, мовлення, зображувального мистецтва. Позитивно впливає на емоційну сферу дитини, він акумулює життєву мудрість, оптимізм, енергію.
1.2 Види театралізованої діяльності та їх характеристика
Важливе значення для організації театралізованої діяльності дітей та керівництва нею має визначення змісту, функціонального призначення, специфіки мовленнєвих завдань у кожному з її видів. У таблиці 1 відображено основні види театралізованої діяльності. Серед критеріїв їх визначення названо такі, як позиція дитини в театралізованій діяльності (ТД), функціональне призначення, пріоритетні мовленнєві завдання, вибір матеріалу, що змінювалися в кожному з видів діяльності.
Так під час сприймання театрального видовища дитина є глядачем, у театралізованій грі вона – творець, актор, режисер; при підготовці театральної вистави – глядач, актор, сценарист, декоратор залежно від прийнятої ролі.
І щоразу театралізована діяльність виконує свої різні функції: сприймання театрального видовища – розвага; театралізована гра – власне гра; підготовка театральної вистави стає випробуванням, що потребує певних вольових і фізичних зусиль, пов’язаних з виконанням якихось обов’язків: репетиціями, відповідальністю, фізичним напруженням.
Таблиця 1
Види театралізованої діяльності дошкільнят та критерії її розвиткуВиди ТД
Критерії визначення Сприймання театрального видовища Театралізована гра Підготовка театральної вистави
Позиція дитини в ТД Глядач Творець, актор, режисер Глядач, актор, сценарист, декоратор
Мета ТД Видовище, розвага Гра Вправа, праця
Пріоритетні мовленнєві завдання Засвоєння кращих зразків літературного мовлення Активізація словника і розвиток зв’язного мовлення, сюжето-складання Виразність,
образність мовлення
Вибір матеріалу Фланелеграф, драматичний театр, ляльковий, тіньовий театр та ін. Режисерська гра з іграшками; рольова гра Лялькова вистава, інсценування, показ вистави на фланелеграфі, настільному, пальчиковому театрі
Кожний з видів театралізованої діяльності ставить свої пріоритетні мовленнєві завдання. Коли дитина переглядає виставу, вона сприймає кращі зразки правильного літературного мовлення, що сприяє розвитку та вдосконаленню її власного зв’язного мовлення. У театралізованій грі збагачується та активізується словник дітей, формується вміння самостійно складати, створювати власний сюжет, добирати належне мовленнєве оформлення для реалізації задуму, ідеї. Під час підготовки театральної вистави дитина також виконує вправи, спрямовані на розвиток виразності, образності мовлення та засвоює сприйняті раніше готові мовленнєві форми.
Однією з важливих складових театралізованої діяльності є театралізована гра. В багатьох дослідженнях театралізовані ігри класифікуються по способу реалізації сюжету:
Непредметні ігри (ігри-драматизації), в яких діти самі знаходяться в образі діючої особи і виконують взяту на себе роль.
Предметні ігри (ігри-інсценізації), в яких діючими особами є визначені предмети (іграшки, ляльки лялькового театру настільного, пальчикового тощо).
Гра-драматизація – це синтетичний вид діяльності дошкільників. Виникнення її можливе при наявності у дітей міцних знань літературного тексту, навичок виразного читання, вміння адекватно рухатись, використовувати свою міміку та жести, вміння створювати ігрове середовище, добираючи необхідні атрибути.
Ігри-драматизації – це відтворення сюжету літературного твору власними діями виконавців ролей, використання ними засобів виразності – інтонації, міміки, пантоміми. Драматизація відбувається на основі особистих дій виконавців ролей.
Своєрідність кожного ігрового образу створюється при драматизації казок, авторських творів, полягає у єдності типової і індивідуальної характеристик. Уміння виділяти характерні якості персонажів формується у процесі нагромадження знань про тварин, професії людей, стан природи. Загальноприйнято, наприклад, вважати лисицю хитрою, зайця – боязким, вовка – злим. Маючи відповідні уявлення, дошкільники легко відтворюють спосіб пересування різних живих істот, їх характерні пози.
Герої будь-якого твору постають перед нами у різних ситуаціях та емоційних станах, які розкривають все те типове й індивідуальне в них. Так, хитра лисиця, майже завжди виявляється переможницею, а от у фіналі казки “Заєць, півень і лисиця” вона опиняється в іншому, незвичному для цього образу становищі – бачимо її заляканою, тоді як слабосильний півник, котрий в багатьох казках опиняється в зубах у лисиці, тут навпаки перемагає. Іграм-драматизаціям притаманні основні риси творчості ігор: наявність задуму, спільних рольових і реальних подій і відношень та інших елементів ситуацій. Також самостійність і самоорганізація дітей.
Дітей приваблює можливість зображувати в іграх людей – сміливих, мужніх і відважних, сильних і добрих. Окремі персонажі літературних творів починають з’являтись вже в самостійних іграх дітей молодших груп.
Ігри-драматизації поділяються за способами зображення:
– драматизації з пальчиками (з ляльками бі-ба-бо);
– драматизація як гра самої дитини;
– імпровізація – за даною чи обраною темою дитина створює образ за допомогою висловів, міміки, пантоміми.
Ігри-інсценізації – це всі види театрів. Тут дитина не є дійовою особою, вона створює сцени, веде ролі іграшкового персонажу, діє за нього.
Існують такі різновиди:
• Настільні театралізовані ігри.
До нього відносять:
Театр іграшок . В цьому театрі використовуються найрізноманітніші іграшки – фабричні і саморобки, з природного і будь-якого іншого матеріалу. Тут не потрібно обмежувати політ фантазії, головне, щоб іграшки і поробки стійко стояли на столі і не створювали перешкод при переміщенні.
Театр картинок. Всі картинки – персонажі і декорації потрібно зробити двосторонніми, так як необхідні повороти, а щоб фігурки не падали, потрібні опори, які можуть бути досить різноманітними, але обов’язково достатньо стійкими. Це забезпечується правильним співвідношенням ваги чи площини опори з висотою картинки. Чим вище картинка, тим більше чи вагоміше потрібна площина опори.
Дії іграшок і картинок в настільному театрі обмежені. Використовуються і декорації (2-3 дерева – це ліс, зелена тканина – галявина).
Стендові театралізовані ігри.
До них відносять:
Стенд книжка – використовується для ігор типу подорожей, щоб відобразити динаміку, послідовність подій за допомогою ілюстрацій, що змінюють одна одну.
Закріплюють на нижній частині дощечки. На верхній розміщується транспорт, на якому здійснюється подорож. По ходу транспорту ведучий перегортає листки стенд-книжки, демонструючи різні сюжети, зустрічі, які трапляються на шляху.
Фланелеграф – картинки показують на екрані. Утримує їх зчеплення фланелі, якою затягнуті екран і зворотня сторона картинки. Замість фланелі на картинки можна наклеювати і шматочки наждачного паперу. Малюнки необхідно підбирати разом з дітьми, це викликає у них величезне задоволення. Можна використовувати і природний матеріал. Різноманітні по формі екрани дозволяють створювати “живі” картинки, які зручно демонструвати всій групі дітей. Цей вид ігор дозволяє зобразити масові сцени, наприклад, “переліт птахів”.
Тіньовий театр – тут необхідний екран з напівпрозорого паперу, виразно вирізані чорні плоскі персонажі і яскраве джерело світла за ними, завдяки якому персонажі відтіняються на екрані. Дуже цікаві зображення отримують за допомогою пальців рук, наприклад, можна зробити гусака, зайця, сердитого індика. Але дуже важливо супроводжувати показ звучанням. Щоб показувати сценку з деякими персонажами одночасно, необхідно встановити внизу екрану планку, на якій можна прикріпити фігуру. Наприклад, спочатку тягне дід ріпку, закріпити фігуру на планці і виводити бабу і т.д. Фігури потрібно розміщувати вниз екрану, щоб тіні були чіткішими. Театр тіней добре використовувати під час дозвілля.
Пальчиковий театр – це ігри-розваги, ігри-потіхи, казки, різні інсценівки, які супроводжуються показом ляльок, що одягаються на пальці і діють за персонажа, зображення якого на руці. В ході гри дитина рухає одним або двома пальцями, проговорюючи текст, переміщуючись за ширмою. Можна обходитись і без ширми і зображувати дії, переміщуючись вільно по кімнаті. З допомогою цього виду театру можна показати одночасно декілька персонажів. Наприклад, у казках “Ріпка”, “Вовк і семеро козенят”, “Гуси-лебеді” тощо. Казки і інсценівки в яких багато персонажів можуть показувати двоє-троє дітей, які розміщуються за ширмою.
Ляльковий театр – для вистав характерне вільне поєднання різних типів ляльок, а також різних прийомів і засобів – все це підпорядковано виявленню специфіки мистецтва. Вистава переносить дітей у чарівний світ, де все казкове – реальне і фантастичне. З великою радістю вони зустрічають ляльок, сприймають їх так, ніби це живі істоти, з цікавістю спостерігають за їх діями. Діти люблять, коли герої вистави стрибають, говорять, виконують різні рухи. Це викликає в них жваву реакцію, яскраве емоційне ставлення до дійових осіб і прагнення стати безпосереднім учасником подій. Чим старші діти, тим більше вони цікавляться сюжетами інсценівок, стосунками між дійовими особами, їхніми успіхами та невдачами. Тому ляльковий театр використовується не тільки як розвага для дітей, але й як засіб виховання високих моральних якостей та позитивних рис характеру.
До лялькових театрів відносять такі театри як:
Театр Петрушок – це спектаклі за участю спеціальних ляльок, у яких тулуб пустий (сорочка, рукавичка), що одягається на руку. Рух її голови здійснюється за допомогою рухів пальців, кисті руки. Ляльки звичайно діють на ширмі, за якою ховається ляльковод. Якщо лялька дуже велика для дитячої руки, то в голову можна вставити два пальці замість одного. Треба вкоротити рукава ляльки, щоб дитячі пальці входили в патронки рук.
Театр маріонеток – ляльки, які рухаються за допомогою ниток, що відходять від усіх рухомих частин персонажу (рук, ніг, голови) і сходяться вгорі на хрестовині.
Театр естрадної ляльки – це великі ляльки в зріст людини, пошиті з тканини, набиті ватою або поролоном. Ноги та руки ляльок за допомогою резинок кріпляться до ніг та рук ляльково дів, голівка приводиться в рух рукою дитини. Цей театр ще має назву “Театр “живої руки”.
Існують також театри з покидькових матеріалів.
Театр повітряних кульок – наповнена повітрям кулька оздоблюється заготовленими деталями – очима, носом, вухами, бантиками тощо.
Театр коробок – будь-які коробки однакових чи різних розмірів, оздоблюються деталями і з ними розігрується інсценівка. По такому ж принципу ляльок можна виготовити з пластикових пляшок, циліндрів і поролону.
Можна створювати також:
Театр рукавичок – лицьова сторона рукавички (готової чи зшитої) формується заготовленими деталями, пришитими до основної тканини. Волосся, вуха, бороду вдало імітують нитки, бахрома. Прикраси, бантики, комірці не повинні перевантажувати рукавичку. Зворотній бік оформляється деталями (хустка, хвостик).
Театр-пуф – інсценізація творів з допомогою персоніфікованих пуфиків – м’яких подушок – іграшок (тваринки, комахи тощо).
Магнітний театр – дітей можна порадувати, здивувати, якщо пристосувати зроблені ними іграшки для магнітного театру. Для цього потрібно смужками паперу прикріпити до нижніх частин конусів і циліндрів шматочки металу. Металеві шматочки можна розмістити в отворах котушок. Зробимо підставку для показу такого театру. До фанери або твердого картону приклеїти шматок тканини, для того, щоб діти не бачили як ми будемо пересувати магніт під підставкою. Встановити підставку можна на край двох зсунутих столів. Іграшки будуть “ходити”, “бігати”.
Отже, можна створити ще багато видів театру, головне, фантазія і бажання педагога, завдання якого не тільки зацікавити малят театром та театралізованими іграми, а й викликати у них бажання самим взяти участь у створенні театральних персонажів.
Ирина:
журнал Музичний водограй-сказки хатинка Їжачка,Коза і 7 козенят,Рукавичка,Щедра масляна,Свято Зими
http://yadi.sk/d/waTRNlvl7jGV2
Ирина:
Родинні вечорниці
(старша група)
Господиня: Багатий народ український на народні звичаї і обряди!
Давайте сьогодні разом з вами пригадаємо звичай
наших дідів-прадідів – святкування Різдва.
Свято починалось тоді, коли на небі сходила перша вечірня зоря!
Господиня прибирала свою оселю, прикрашала всі
кімнати рушниками. Запалювала свічки, лампадки біля вікон.
Бо вогонь свічки – це символ сонця, тепла, світлої дороги
у майбутнє. Давайте і ми запалимо свічки у нашій хаті.
На святковий стіл готували Святу Вечерю з 12 страв.
Головною стравою була кутя, колядковий хліб, пиріжки і вареники
з начинкою, пампушки.
Мати – господиня клала головки часнику на кути стола і казала:
„ Щоб ми тримались разом, як ті зубчики з часнику, щоб все зло
оминало нашу хату. ”
Батько – господар підходив з кутею до вікна і казав:
"Морозе,морозе, ходи до нас кутю їсти. Не морозь нам ні жита ,
ні пшениці. Дай боже дочекатися Нового Року в щасті і здоров’ї.”
Коли наставав святий вечір до кожної хати приходили маленькі колядники, які вітали всіх зі святом і бажали здоров’я і достатку на весь рік.
А чи все в нас готово до свята?
Все, все, і пиріжки, і цукерки.
Кутя – щоб рідня була до путя,
Нікого не цуралася,
До дому вертала
Та звичаї наші знала.
Тож , давайте свято починати,пісню голосно співати,добрих людей звеселяти.
Пісня: "Добрий вечір тобі…"
(Грає музика, дзвенять дзвіночки, заходять колядники)
Дитина 1: Добрий вечір,щедрий вечір!
А чи є хто в хаті,чи дозволите нам колядувати?
Господиня: Є всі в хаті,заходьте,будь ласка!
Дитина 2: Ми йшли на вогник ,до цієї хати
Не хотіли добрих людей
На шляху минати. Добрий вечір вам!
Господиня: Добрий вечір!
Дитина 3: Тож чи дозволите колядувати,
Зі святом щиро хазяїв привітати?
Господиня: А як же! Кажуть, що в тій хаті добра не буде, яку
колядники оминають! Колядуйте!
Дитина 4: Коляда, коляда у віконце загляда.
Коляда, коляда дайте тітко пирога,
Як не дасте пирога – візьму вола за рога
Виведу за поріг та викручу правий ріг.
Буду в ріг трубити, а воликом робити!
Дитина 5: Колядин, колядин,
Я у батька один,
У новенькім кожушку -
Винесіть пампушку.
Будьте здорові.
Дитина 6: Коляда, коляда,
Я у батька одна,
Коротенька курточка -
Дайте бабусю бубличка.
З святим вечором!
Господиня: Ой спасибі, молодці!
Розвеселили нашу хату, проходьте до нашої оселі,
сідайте, будемо разом свято зустрічати.
Ой, а ось іще колядники .
(Чути дзвін ,виходять дівчата колядники)
Дівчинка 1: Дозвольте колядувати,
Добрих людей зі святом привітати?
Господиня: Як що ви до нас не з лихом, то й ми до вас зі щирим
словом. Як що вмієте співати дуже раді вас вітати.
Колядка : " Коляд, колядниця "
(Співають усі дівчата)
Дівчинка 2: Святий вечір, добрий вечір,
Уставайте діду з печі.
Що там баба напекла,
Подавайте до стола.
Дівчинка 3: Може нічого давати,
Бо любили довго спати.
Може влітку у садку
Ви лежали в холодку,
Та нічого не придбали?
То навіщо ж вам співали?
Дівчинка 4: Колядувати йду,
Граю на дуду.
Коротенький кожушок,
Дайте пиріжок.
З святим Різдвом вітаю,
Всім здоров’я бажаю.
Господиня: Ой, подивіться,до нашого вогнику завітали справжні
козаки.
Пісня козаків
Козак 1: Ми ,поважні козаки,
Гарні ми чоловіки.
Ось, Микола і Тарас,
І Омелько й Опанас.
Козак 2: Я , парубок хоч куда,
В мене свитка нова,
Люди мене знають,
Дуже поважають.
Козак 3: Щоб не сумно вам було,
Ми прийшли на свято.
Будемо разом тут завзято
Свято зустрічати!
Козак 1: Добрий вечір.
Козак 2: Щедрий вечір.
Козак 3: Добрим людям на здоров’я.
Господиня: Ох, і козаченьки, так і хочеться з ними пограти.
Гра " Веселий бубон "
Господиня: Наші колядники маленькі,
Але дуже веселенькі,
Хочуть вони танцювати,
Добрих людей звеселяти.
Танок: "Три белых коня "
Господиня: Гарно танцювали,та мабуть,усі зголодніли?
Тож , прошу усіх сідати і спільну вечерю розпочати.
Козак 4 : Зачекайте, господиню, давайте і наші гостинці візьмемо.
Он скільки ми наколядували!
(Витягають мішок , розв’язують, а там мишенята.)
Господиня: Ой, як же вони сюди потрапили,та ці мишенята зараз усі гостинці враз з'їдять. Ой лишенько, де ж це наша киця,лови мишенят швидко.
Гра : " Кіт та миші "
Мишенята 1: Ви не бійтесь, діти нас,
Це - Сашко, а це – Тарас,
Колядуємо з-за воріт,
Хай щасливим буде рік.
Господиня: Ой, та це ж колядники,залишайтесь з нами на святі.
Господиня: Відсвяткували люди три дні різдвяних свят,
та другого свята дожидаються.
Друге свято – Новий Рік. А ще він зветься Святого Василя.
Василь приходив не один, а з дівчиною Маланкою.
Цим святом продовжувалось Коляда.
А ось , Василь та Маланка , вони,вже і до нашої хати поспішають.
(виносять зірку)
Маланка: Чути, чути, чути дзвін,
За сто сім далеких гір,
То з далеких гір сюди
Іде свято коляди.
Василь: Ми на тую коляду,
Намалюєм зірочку,
Ще й Маланку вберемо
І козу приведемо.
Господиня: Тож ведіть швидше!
Василь: Господиня, дозвольте Козі в вашій хаті поскакати.
Господиня: Нехай скаче.
Василь: Станьте у ряду, я Козу веду,
Ой візьмися, Козо в боки,
Та покажи скоки – скоки.
Скоч ,Козуню до полиці -
Чи нема там паляниці?
Скоч ,Козуню до стола -
Чи нема там пирога?
(Коза скаче,на при кінці падає)
Господиня: Ой лишенько, треба козі лікаря ,така ж добра була кізонька,Лікарю,швидше,рятуйте кізоньку!
Лікар: Я, лікар аптекар. Що тут скоїлося?
Господиня: Кізонька захворіла. Ледве, ледве дихає.
Лікар: Зараз перевіримо! Овва! Надій на одуження немає,
мусите кізоньку дорізати.
Господиня: Лікар, врятуйте кізоньку!
Лікар: Спробую!
(Слухає,дає ліки,робить укол)
Господиня: Ожила! Ура! Давайте пограємо.
Гра з козою
Всі: Де коза ходить,там жито родить, (по колу)
Де коза туп,туп , (ногою)
Там жита сім куп.
Де коза рогом , (головою)
Там жито стогом.
Де коза хвостом , (хвостом)
Там жито кустом.
Ти,коза, час не гай,швидше нас ти доганяй!
(коза ловить дітей)
Господиня: Гарно грали з кізонькою,час її пригостити.
Іди кізонько, ось тобі і вівса і пирогів.
Коза: Я коза периста
Маю років 300,
Всім у ріднім краї
Бажаю врожаїв.
Коза ходить, добро носить,
Цьому дому щастя просить:
І людині, і звірині, і всій нашій Україні.
Господиня: Спасибі тобі Кізонько,залишайся в нас на святі.
( Заходять посівальники.)
Дитина 7: Ой на небі зоря сходить,
А у полі жито родить.
Усім щастя бажаю,
Щоб у нас і у вас -
Все було гаразд.
Щоб і ви і ми щасливі були.
Щоб дзвеніли пісні всюди,
Щоб росли з вас добрі люди.
Пісня : " Ми ,бажаємо щастя вам "
Господиня: От і закінчилось наше свято.
Отож – гарної вам коляди.
А на цьому слові – ростіть здорові ,
На радість своїм батькам,
І на славу Україні.
А я усіх запрошую до нашого святкового столу,пригощаю вас смачною кутею,та солодощами. Пригощайтеся!
Ріпка
(драматизація казки)
Виходить ведуча.
Ведуча І. Шановні гості! Слухайте, будь ласка!
Є чудова, всім знайома, давня-давня казка!
Вже за лічені хвилини прийде казка на гостини.
Не з-за моря голубого, не з-за пагорба крутого –
З України казка родом, нашим складена народом.
Пісня "Запрошення до казки"
Ведуча ІІ.
Не часто в нашій Україні
Бува, щоб ріпку хтось садив...
Але було... В одній хатині
Дідусь Панас з сім”єю жив.
Навесні всі люди землю обробляють,
Різні овочі на тій землі саджають.
Дід Панас теж лопату й граблі взяв
І на город свій почвалав.
(Дід іде на город під музику).
Ведуча. Коли грядку дід копав
Сам собі співати став.
Дід: (співає, на мотив «Ти ж мене підманула»)
Я нікому не скажу,
Що тут Ріпку посаджу.
Буде ріпонька моя,
І велика, й добрая.
Буду ріпку поливать,
Буду ріпку доглядать
А як осінь дочекаюсь
Буду ріпоньку копать.
( говорить ) Сонечко буде гріти,
Дощик – поливати.
А моя красуня – Ріпка
Буде виростати.
(Взяв інвентар і пішов).
Ведуча. З’явився дощик чарівний
Веселий, теплий, весняний.
І застрибали прозорі краплинки
Навкруг дощової важкої хмаринки.
«Танок Хмаринки і краплинок»
(На місці розсади – присідає дівчинка. Підростає).
Ведуча: Стала Ріпка підростати.
Тут-як-тут всі козенята.
Травиці зеленої навколо багато,
А їм треба Ріпку смачну зкуштувати.
«Гра - танок козенят»
- 2 -
Ведуча. Та дід наш Панас не спить, не дрімає, –
Він пильно рослину свою доглядає.
Побачив, що там уже всі козенята,
Дід став хворостиною їх проганяти.
(Дід бігає за козенятами, а вони тікають і різні сторони. Козенята – мекають).
Дід: Мекайте, мекайте! Краще – тікайте
Зелену рослину мою не чіпайте!
(Козенята біжать ближче до хати, а там – Жучка. Гавкає, лякає козенят).
(Козенята бігають то від діда, то від Жучки і всі сідають на місця).
Ведуча. Жучка теж допомагала:
Козеняток відганяла.
І не знали бідні козенята,
В який бік вже їм тікати.
Ретельно ріпку доглядав наш Дід.
А українські землі – диво!
За труд відплачують як слід.
І ріпка виросла красива.
Ну а час все йде та йде!
Осінь дивна настає.
«Танок Осінніх листочків»
(Виходить з хати Дід).
Дід: Ось візьму мерщій лопату
Піду Ріпку вже копати.
(Дід іде до Ріпки і співають).
Дід: В мене Ріпка на городі, в мене Ріпка хоч куди,
Бо при сонячній погоді їй щодня давав води.
Ріпка: Я маленькою вродилась та великою зросла,
На городі засиділась – тож у погреб вже пора.
Дід: Не поміститься в корзині – Ріпка більша кавуна!
А по вмісту вітамінів ще й корисніша вона.
Ріпка: Я корисна і вродлива, я зростала день у день.
Ось і виросла на диво ще й співаю я пісень.
Дід: Моя Ріпко, моя Ріпко – уродилась хоч куди!
Моя Ріпко, моя Ріпко – час з землі тебе тягти.
( Дід танцює навколо Ріпки. )
Дід: В мене Ріпка на городі, в мене Ріпка напоказ.
Якби силу мав й здоров’я – витяг Ріпку я б за раз!
( бере гантелі і тренується )
Ріпка: Вже пора мене зривати і до столу подавати.
Я за землю учеплюсь та із діда насміюсь.
( дід пробує «витягти», у нього не виходить.)
- 3 -
Ведуча: Що тут дідові казати:
Сили, бачиш, вже не ті.
А щоб Ріпку цю дістати,
Треба мускули круті.
Дід (гукає голосно): Христино! Христино! До мене іди!
Поглянь-но, Христино, скоріше сюди.
( Виходить Бабуся, дивується, хитає головою).
Бабуся: Ой, ти мій дідусю, йду я не барюся.
З Ріпки я зроблю салат, пригощу усіх малят. (Тягнуть Ріпку).
Ведуча: Бабуся - за діда, дід – за ріпку,
Разом щосили потягли...
Вона ж сидить в землиці кріпко –
Так витягти і не змогли…
Еге ж цієї сили мало! Тож онучку вже гукали.
Бабуся (співає на мотив « Несе Галя воду»):
Виросла нам Ріпка, он яка велика. Тож на допомогу треба внучку кликать.
Внучко моя, внучко, годі тобі спати. Ходи разом з нами Ріпку витягати!
(Виходить Внучка).
Оленка (співає): Ой я гарна дівчинка Олена,
А спідничка в мене є зелена.
Ти притупни мій чобіточок
Я почну веселий таночок.
( говорить ) Ріпку витягнем ми втрьох, вірю, буде з того толк.
Ведуча: Тягнуть, потягнуть, ах! Ну й стомились – страх,
А вона ніяк!
Еге ж цієї сили мало! То вже й Жучку погукали.
Жучка: Мене зовуть Жучка.
Чарівна брюнетка,
Собачка-кокетка!
Баба: Ти диви, яка худа!
Жучка: Бо дієту я тримала:
М’ясо й молоко не їла,
Втім, на «личко» не змарніла.
( підходить тягнути ріпку )
Жучка: Гав – гав – гав я уже тут, Ріпку витягнем за чуб.
Ведуча: Тягнуть, потягнуть, ах! Ну й стомились – страх,
А вона ніяк!
Жучка: Вся ця справа не легка, треба кликать котика.
Кицю, Мурко, йди сюди, тягнуть ріпку поможи.
Глянь вже виросла яка – і солодка, і гладка!
- 4 –
Виходить кішка і виконує пісню «Маленька киця», сл. Л.Куліша-Зіньківа, муз. М. Ведмедеві.
Киця Мурка: Треба Ріпку витягати та поквапитись до хати.
Я не знаю, як у кого, мій режим ведеться строго –
П’ять хвилин – і на горище – полювати йду на миші.
Ведуча: У – зя – ли – ся ! Та у Ріпки
Корінці в землі великі.
Вже і смикали, й тягли,
Та зрушити не змогли.
Киця Мурка: Мишко! Мишко! Без вагання
Відміню я полювання,
Хай порушиться режим,
Тільки йди допоможи!
Виходить Мишка. Усі виконують укр.. нар. Пісню «Кіт і мишка» в обр. Я. Степового, а Кішка з Мишкою грають у гру «кішки-мишки». На кінець Мишка ховається.
Мишка: Киця має дати слово, що лишусь жива й здорова!
Киця Мурка: В мене «Віскас» й «Кіті-Кет» є завжди в запасі.
Не полюю я, повір! На що ти мені здалася.
І тепер я вдень і в ніч зовсім не голодна.
Тепер мишей і щурів їсти вже не модно.
Виходить Мишка зі схованки.
Мишка: Вперше вірю я котам – йду допомагати.
А щоб все було гаразд, треба в чергу (з толком,) стати.
Мишка розставляє всіх дійових осіб «потягом» біля Ріпки.
Ріпку, Дід, за чуб бери! Бабо стань за Дідом!
Потім Внучка. Раз- два- три…
Хто наступним піде?
Жучко, йди тримайсь за Внучку.
А за Жучку – Кішка.
А тепер вже й стану я – малесенька мишка.
Усі разом тягнуть Ріпку. Ведуча коментує.
Ведуча: У – зя – ли – ся ! Раз – два – три! Ріпка «гоп» - і догори.
Хоч Мишка та була й мала, а все ж тягти допомогла.
Витягли велику Ріпку в усій її красі,
Аж від старання, - бідні, попадали усі!
Не відразу Ріпку понесли до хати.
Почали навколо Ріпки танцювати.
«Танок навколо Ріпки»
Дід: Ріпку всі разом візьмем та до хати віднесем.
Оленка: Добре, Діду ти зробив, що цю Ріпку посадив!
Бабця: Ріпка виросла великою і смачною –
На цілий рік вистачить наїстися нею.
- 5 -
Козенята (вибігають): Ме – ке – ке! Ме – ке – ке!
А нам? А нам?
Жучка: Ріпки вистачить і вам.
Киця: Ми вас усіх порозважали, –
Казку «Ріпку» показали.
Мишка: А тепер прощатись час!
Ви приходьте ще до нас!
Ріпка: Я всім бажаю добрих урожаїв!
Щоб росли всі Ріпки ось такі! (Показує на себе)
І капуста, і картопля, й буряки,
Соняхи, квасоля, помідори, огірки…
І великі, гарні ріпки – ось такі!!!
Пісня "Урожайна" В.Плескача
Татьяна
Театралізована розвага по казкам В.О.Сухомлинського.http://yadi.sk/d/o--57oDAALFy3
[IMG]http://s6.******info/aa634a6c76f4658f4f9afe648a4450a2.gif[/IMG]
Муха Цокотуха: музика
Ах! Який чудовий, гарний день!
І сонечко так сяє,
На День народження гостей,
Я з радістю збираю.
Казковий настрій маю я,
І серце веселиться.
Співати хочу і мені,
На місці не сидиться.
Співає пісню.(про те, що копійку знайшла)
Я весела мушка.
Мушка- цокотушка
Я по полю йшла
І копієчку знайшла.
Тож влаштую чаювання,
Солодке частування.
Ви сусідоньки приходьте,
Я вас чаєм пригощу!
Виходить базар. Під музику перші залітають бджілки, потім жуки, метелики, гусінь.
Гусінь: Купуйте! Купуйте! Усі бараболю.
Варите і смажте, і з сіллю і без солі.
Сто страв господиня з картоплі зготує
Картопля як хліб, вона сіх нагодує.
Муха Цокотуха: Дякую! Але картоплі я не їм.
Метелик 1: Беріть ці родзинки, вони при чудові
до вашого столу, хоч зараз готові.
Метелик 2: Ці фрукти під сонечком
Щедрим зростали
Земелька водою їх напувала
Тому вже вони, такі соковиті
І їхнього соку треба попити.
Муха Цокотуха: Дякую! Це все мені подобається, але мені потрібен самовар.
Потім муха під муз.супровід підходить до бджілок, розглядає їх товар (це: хустки, намисто). Киває головою.
Жуки : Купуйте! Купуйте! Але не баріться!
Дивіться краса яка! Ось подивіться.
Муха Цокотуха: Ах! Який чудовий самовар! Про такий я і мріяла! Беру! (віддає копійку).
Вже ви гості не баріться!
І по моді нарядіться.
Друзів буду зустрічати,
Чаєм, тортом пригощати.
(накриває стіл)
Танок Бджілки
Мерщій, відлітаймо цокотуху привітаймо.
Дзвоник
Прилетіли бджілки:
1.Ми вітаємо тебе муха!
Муха, муха Цокотуха!
Ми з усіх, усіх лугів
Назбирали квіточків.
Ну, а подружки мої,
Тобі меду принесли!
1 бджілка: Ось який він гарний.
2 бджілка: Солодкий та духмяний.
Муха Цокотуха: Дякую щиро! Прошу вас до чаю!
Дзвонить дзвоник.
Муха Цокотуха: Прошу, прошу!
2 Жука:
1. Ти велика муха стала.
Всіх людей у світі ти дістала.
У школу можеш не ходити.
День в комп’ютері сидіти.
2. Що таке ти там сказав?
Усі про нас погане знають
Нас не запрошують за стіл
В нас тільки капцями кидають.
2. Пробач! Пробач!
Не той це вірш
1. Так читай, уже давай!
Якщо хочеш каравай.
2. Люба муха! З Днем народження вітаємо!
Щастя, радості бажаємо.
Есемесочок і квітів
Самих, самих ніжних слів
Хай здійсняться твої мрії
Всі бажання і надії. (стають на коліна і дарують квіти)
Муха: Дякую! Проходьте до столу.
Дзвоник.
3 метелика:
Ми метелики веселі,
Літаємо по лугах.
2 метелик:
Крила з верху у нас сяють
Зовсім вже не сумно нам
3 метелик:
Втому ми не відчуваємо
Тож літаємо і кружляємо
З Днем народження вітаємо!
І тобі від нас цей вальс.
Танок метеликів.
Муха Цокотуха:
Ой, спасибі мої милі!
Самовар вже закипів
Тож, до столу я прошу
Цукерками пригощу.
Метелики разом:
Що ви, що ви!
Ми цукерок не їмо!
На дієті ми давно.
Муха Цокотуха: тож запрошую до чаю
Дзвоник.
Муха Цокотуха: Заходьте будь ласка!
Моль:
А ось і я! Мене ви не чекали?
На столі всього багато,
Готувалась ти до свята.
Та це мені не до смаку,
Усе віддай хоч павуку.
Залишиш ти мене голодну?
Або якусь спідничку модну,
Лизнути дай ну, хоч би раз.
О, ця спідничка – просто клас!
Муха Цокотуха: Кіш! Курноса ти гангрена!
Ця спідниця від Кардена!
Моль: Фі, Карден вчорашній день,
Мені шубку від Армані,
Бо я дуже модна пані.
В шафі я живу до речі
Полюбляю модні речі.
Не має тут чим пригощати,
Навіщо було в гості звати? (уходить)
(Муха повертається до гостей)
Муха Цокотуха: Пригощайтесь гості!
Я для вас старалась.
Кращими рецептами я користувалась!
Дзвоник.
Муха Цокотуха :Хто це знов прийшов до мене?
Прошу пані бабка прошу.
Бабка (в окулярах):
Попоїсти щось знайдеться?
Запізнилась трішки я.
Подаруночок шукала,
Всі болота облітала.
Бабка я, і дуже зла,
Проте, пахощі люблю,
(по секрету) мух з дитинства не люблю!
(єхидно) Добрий день, моя літушка!
Я, вітаю тебе мушко!
Ось, даруночок тримай,
Та дивись, не унивай! (дає коробку)
(перераховує на пальцях)Там гадюки та вужі,
Слизняки та хропаки.
Ну, чого стоїш? Давай! Мені чаю наливай!
Муха Цокотуха: Що ж, я дякую тобі.
(Бабка підходить, сідає).
Бабка: Де моя велика кружка?
Їсти хочу я подружко!
Якщо мене не нагодуєш,
То вже ти сильно пошкодуєш!
(муха дає чашку) Дзвоник.
Муха Цокотуха: Прошу! Прошу!
Коник стрибунець: Добрий день, весела мушко!
Золота при чепурушко.
А я коник зелененький,
Маю скрипочку гарненьку.
Всім гостям я буду грати,
Також настрій піднімати.
Іменинницю вітати! (грає)
Муха Цокотуха: Ой! Щось пісня ця нудна,
Спробуй краще Рибака!
Муха Цокотуха: Дякую тобі, коник! Прошу тебе до чаю!
Дзвоник.
Гусень: (дівчинка)
Запізнилася я теж трішки,
В мене зранку стільки справ!
В ранці я в спорт зал ходила,
Потім манікюр зробила.
Потім я у магазині,
Провела годин чотири,
Так і вибрала наряд,
Як на святковий маскарад.
І тепер тебе вітаю
Хочеш пісню заспіваю?
Муха Цокотуха: так будь ласка заспівай!
Співає.
Муха Цокотуха: Дякую, за таку красу!
Дай я тебе до столу проведу. (бере за руку і веде до столу)
Прошу, чаєм пригощайся
І скоштуйте пиріжків.
(Іде повільно павук) Звучить музика
Ти ж мене підманула.
Павук:
Не гукала ти мене, не чекала ти мене
Павутиння накидаю, і тебе я забираю!
Муха Цокотуха:
Милі гості! Поможіть!
Павука Ви проженіть!
Годувала я вас,
Частувала я вас.
Не покиньте ж мене
В мій останній час!" (комахи ховаються)
Бабка:
Я врятую тебе мушко,
Золотенька чепурушко!
(звертається до павука)
Ти в’яжи її скоріше,
А гостей іще сильніше.
Класний буде нам обід,
Ти, найкращий мій сусід.
Павук:
Ха! Ха! Ха!
Який скандал!
З’їсти муху, можу й сам. (тягне муху)
Муха Цокотуха:
Любі гості допоможіть…..!!!!!!!!!!!
(Залітає комар «політ джмеля»)
Комарик:
Де злодюга, де павук?
Не боюсь павучих рук,
Дихлофос в руках тримаю
І на кнопку натискаю! (падає павук)
Комарик:
Я злодюгу загубив?
Муха Цокотуха:
Загубив!
Комарик:
Я тебе від павука звільнив?
Муха Цокотуха:
Звільнив!
Комарик:
А тепер, після двобою
Потанцюємо з тобою!
Муха –Цокотуха:"Де ви, любі гості?
Просимо до нас!
Гей, жуки рогаті,
Цвіркуни вусаті!
Кличте музикантів,
Підемо в танок!"
Усі: Слава, слава комарові-Переможцеві!" Танок
n@denk@ (29.10.2017)
Я проводила взимку методоб'єднання де поєднала усі зимові свята....війшло дуже гарне свято
Українські вечорниці
[FONT=Georgia][SIZE=4]Звучить українська народна музика…
Баба. Ідуть літа, і не вгадали, як стільки років пройшло, а було колись…
Дід. Так, було, всього було…..Пам ‘ятаєш, Бабо, якими ж ми були
молодими, як бувало гуляли, які були вечорниці, як свята зустрічали, як
колядували, щедрували…. Скільки щедрівок і колядок знали . Ох і
весело було!
Баба. Так наш народ славен в усьому світі своїми піснями, легендами,
традиціями, святами й обрядами і починалися зимові свята з 13
грудня –дня Андрія Первозванного… пам’ятаю, Діду, а гарні були
часи…
Дід . Так…молодість не вернеш…а от свята….можливо… але ж чудес не
буває…
Баба….Так…не буває….гаси Діду світло….будемо лягати спати..
Танець «Ночі і зірок»
Звучить голос у мікрофон…. 13 грудня….
Чути стукіт у двері. Заходять дівчата.
1д. Добрий вечір вашій хаті,
Пані господине!
Чи тут бути вечорницям
З танцями та співом?
2д. Аби щастя було в хаті,
Щоб усі були багаті,
Аби було любо, мило,
Аби всі були щасливі.
Господиня. Добрий вечір! Так, звичайно!
Прошу всіх, заходьте.
В нашій хаті завжди раді
Любим, милим гостям.
3д. Хто на наших вечорницях
Буде сумувати,
Того змусимо до ранку
Польку танцювати.
4д. Будуть танці, будуть співи,
Різні небилиці.
Зробимо разом на славу
Наші вечорниці.
Господиня. І вам вечір добрий! Заходьте, дівчата, сідайте, співайте, а я піду подивлюся чи спеклася наша Калита.
Пісня «Від Києва до Лубен»
(Виймає Калиту із печі. Кожна дівчина виймає квітку, чи калину, або стрічку і прикрашає Калиту. Її передають із рук в руки).
Господиня. Прикрашайте, дівчата, Калиту, прикрашайте! Побажання примовляйте! Чия квіточка з самого низу буде – та й заміж перша піде.
На яку сторононьку, та й покриють головоньку. У Тетяни молодий зі сходу буде. А Олену на захід заведе. Оксану на північ, а Наталку на південь.
Денне світле сонце лягло на спочинок і тепер Калита сяятиме і в оселі, і в наших душах.
Дівчата. Сонце заходить, а Калита сходить. (Тричі).
У цей час стукають у двері хлопці.
Перший хлопець. Пустіть до хати!
1дівчина. Гарненько попросіть.
(Знову стукають).
2.дівчина. Агов, хто такий?
Другий хлопець. Пес рябий, баран круторогий, ведмідь клишоногий.
Пустіть до хати.
3.дівчина. Не пустимо в хату. Дуже вас багато.
Третій хлопець. Пустіть ліпше, бо буде гірше!
Дівчата. Ми як візьмемо рогатини, поламаємо вам спини !
Хлопці. Дівчатонька, голоб”ятонька, та ми прийшли не битися, а миритися. Гостинці принесли.
(Дівчата пускають хлопців).
Перший хлопець. Добрий вечір, господині!
(Кланяється).
Другий хлопець. Добрий вечір всім дівчатам!
(Кланяється).
Третій хлопець. З Калитою будьте здорові!
Дівчата. Готова..подивіться яка вдалася…як сонце.
(Підходять до Калити).
Перший хлопець. Оце так Калита! Славна та красна, на увесь світ ясна!
Перша дівчина. Калита наша, оце тобі каша, а нам дай краси і сили, щоб ми в
світі славно жили!
(Всі навколо Калити разом співають).
Ой, Калита, Калита!
Із чого ти вилита?
Ой, я з жита сповита,
Ой, я сонцем налита,
Для красного цвіту,
По білому світу.
Господиня. Калита є, у дівчат є чим руки зайняти, а ви хлопці тим часом
пограйтеся.
Хлопці. Давайте.
(Входить «пан Калитинський» з калитою і квачем)
— Я, пан Калитинський, прошу пана Коцюбинського калиту кусати!
(Коцюбинський ніби іде на коцюбі).
— Добрий вечір, пане Калитинський!
— Доброго здоров'я, пане Коцюбинський!
— Куди ідете?
— Іду калиту кусати.
— А я буду по писку писати!
— А я вкушу!
— А я впишу!
(Коцюбинський намагається не сміятися і вкусити. Підходять інші).
— Добрий вечір, пане Калитинський.
— Добрий вечір, пане Коцюбинський.
— Відкіль приїхав ти?
— З Литви.
— Чому так здалеку приїхав?
— Калиту кусати.
— А ти ж куснеш?
— Кусну!
— А я мазну!
Хто ще буде калиту кусати?
(«Калитинський» смішить, пробують вкусити, Співають або говорять).
Господиня. Калиту спекли, з нею погралися ,
Дівчата гарно попрацювали и розважилися
От поволі затихають наші вечорниці.
Не забудьте, ви дороги, у наші світлиці.
Хай любов і щи¬ре слово душу вам зігріє.
Пам'ятайте вечорниці в ніч на Андрія.
Виключається світло… лунає мелодія про Святого Миколая..
Дитина.
Нічка тиха, таємнича,
Повна дива і чудес.
До дітвори прийде в гості
Довгожданий гість з небес.
Буде радість, буде втіха,
Бо ж усякий пам’ятай:
За дітей цієї ночі
Не забуде Миколай!
Дитина. У ніч грудневу місяць світить,
Чарівні мрії, сни.
Тихо всюди, сплять всі діти.
Вже заснули всі.
Біля ліжка ангел Божий,
Хоронитель ангел жде.
Він тихенько вчинить двері
І дарунки покладе.
Але, що це? (Хтось тупотить, поспішає. На сцену, перед завісою,
вибігає чорт).
Чорт: Привіт, дзень добрий, гутен таг! (Кланяється).
Вітаю вас на різний смак.
Мене звуть антипком,
До вас примчав я аж із пекла,
У вас – зима, в нас – хата тепла,
У вас – мороз за хвіст щипа (показує хвоста),
І снігу в очі насипа,
Не дивіться, що я тут гість,
Морозить, студить, як на злість.
(В кінці залу задзвонили дзвони).
О, це вже ангели сходять з неба,
Десь би тут сховатись треба.
(Шукає, де б сховатись, ховається за завісою. По залу йдуть 4 дівчата-ангели, в руках – дзвони, які дзвонять і виходять на сцену. )
« Танець ангелів»
1Ангел. Ми на мить зійшли на землю,
Щоб вітати діток чемних.
За всіма спостерігали,
Вчинки в книгу записали.
2.Ангел.(бере книгу, розгортає її)
Треба нам разом цю книгу
Ще раз погортати,
Перевірить, чи всіх діток
Встигли записати.
(Чортик чхає за завісою).
1-й ангел: Тихо, діти! Хтось тут є. треба подивитись. (Ангел шукає когось на сцені, знайшовши, тягне за хвоста чортика на сцену).
Чортик (плаче) Ой-ой-ой! Болить.
Ангел: Ось цей боягуз. Бачите як сховався!
Чортик: І зовсім я не боягуз!
До цих нечемних дітей
Я із самого пекла примчався.
Прутики вербові я приніс. (Показує в’язку).
І кожен з прутиків придається
Отим лінивим, що не вчаться!
(Бігає по сцені, розмахує в’язкою прутиків).
2-й ангел:(підходить до нього).
Геть, антипко, то дарма,
Лінюхів у нас нема.
Правда, діти, що нема?
Діти: Нема!
Чортик: Хай ці прутики придбає,
Хто батькам не помагає.
1-й ангел: Геть, антипко, то дарма –
Неслухняних в нас нема.
Правда, діти, що нема?
Діти: Нема!
Ангел і діти: Геть, антипко! (Проганяють, він втікає).
2.Ангел.Діти всі у нас чемні і пригожі,
Тож належать їм до свята подарунки гожі.
3.Ангел. То нехай усі співають
Й Миколая прославляють.
Пісня «Ой хто, хто , Миколая любить»
Музика из мюзикла ..
Оксана:
- Что людям вздумалось расславлять, будто я хороша? Лгут люди, я совсем не хороша. Разве черные брови и очи мои так хороши, что уже равных им нет и на свете? Что тут хорошего в этом вздернутом к верху носе? И в щеках? И в губах? Будто хороши мои гарные косы? Ух! Их можно испугаться вечером: они длинные как змеи, перевились и обвили вокруг моей головы. Я вижу теперь, что я совсем не хороша!
- Нет, хороша я! Ах, как хороша! Чудо!
Вы поглядите на меня, как я плавно выступаю: у меня сорочка шита красным шелком. А какие ленты на голове. Вам век не увидать богаче галуна. Все это накупил мне отец мой для того, чтобы на мне женился самый лучший молодец на свете.
Стук в двері.
Співає Оксана… «Пісня Оксани»
Колядник
Ой, чи є, чи нема
Пан господар вдома?
Добрий вечір, щедрий вечір.
Пан господар вдома?
Оксана. Заходьте, дорогенькі.
Пісня «Різдвяна»
1-й колядник
Добрий вечір, господине, у вашій оселі.
Прийміть наші побажання на свята веселі
2-й колядник
Ісус Христос народився у бідній яскині,
Радуйтеся, українці, наше свято нині!
3-й колядник
Засіяла зірка на небеснім склоні,
А вже сила Божа в нашій обороні.
4-й колядник
Хай Христос маленький,
Що родився нині,
Зішле щастя й долю
Нашій Україні
Пісня «Колядка»
5-й колядник
Містом білим новорічним
Спішною ходою
Ми за звичаєм народним
Ходим з колядою.
6-й колядник
Коляд-коляд-колядин,
Я у батька один син.
З мішком походжаю,
Коляду збираю.
7-й колядник
Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
Відчиняйте скриньку
Та давайте сливку,
Відчиняйте сундучок
Та давайте п’ятачок!
8-й колядник
Ой, колядо-колядочко,
Яка ти нам мила,
Що Пречиста Діва Мати
Сина народила.
Оксана. Дякую за гарні колядки та побажання. (гостинці в торбу)
На щастя на здоров’я, на довгий багатий вік.
Оксана: О…. подруженьки – дівчата!
Заходьте скоріш до хати.
Треба все приготувати.
Ворожіння починати!
Танець «Ворожіння»
Ведуча.
За Різдвом наставало друге свято – Новий рік. Всі рядилися в чудернацький одяг. Було дуже весело, бо це люди перевдягалися в казкових героїв.
Маланка: Дозвольте зайти до вашої хати, я Маланочка – дівка гарна та пишна і все при мені. Ой, які у вас безпорядки, зараз я вам поприбираю (Мете куди попало)
Господиня: Ти що це робиш? Ану віддай віник. (перетягують віник0
Гра з віником
Маланка: Ну, не даєте підмітати, то дайте хоч заспівати.
Пісня «Маланка»
Господиня. Люба Меланка зараз наші діти покажуть тобі, як потрібно працювати.
Гра «Василю»
З’явл. Циган з козою
Циган: Я не сам іду, я козу веду. Від хати до хати, сіру, волохату,
З довгими ногами, крутими рогами.
Коза: Я вам ось що скажу, усю правду золоту!
З дому оце я втікла, де я тільки не була!
У театрі, у кіно, на вокзалі, в казино,
На базарі, під базаром, час не марнувала даром.
Все дивилась, розглядала і життя-буття вивчала.
І скажу я вам таке: «Мекеке! Мекеке!
Хто назвав мене козою? Ще й якоюсь дерезою?
Всюди імена: Марина, Кароліна і Дарина,
І Ірина і Мальвіна. Буду я тепер Каріна.
Пісня «Де Коза ходить там жито родить»
Упала коза
Циган: Ой, людонькі добрі! Чи нема у вас лікаря – аптекаря, щоб козу нашу полікувати? Лежить вона не дише, хвостиком не колише. Давайте покличемо лікаря.
Лікар: Я лікар. Що з вашою козою трапилося? Зуби цілі, роги не поламані, копита не проколоті. Треба козу різати.
Циган: Ой, будь ласка, подивіться ще раз.
Коза: Бее, мее!
Лікар: Жива коза, вона їсти хоче
Циган: Дайте козі сала, щоб добре скакала, дайте сиру, щоб була сива
Ще й пшеничний буханець і на цьому вже кінець.
Господиня. Ось, я бачу, щедрувальники ідуть до нас.
Добрий вечір вашій хаті! Дозвольте вам щедрувати. Благослови нас, господине, щедрівку заспівати, цей дім звеселяти.
Баба Співайте.
Пісня «Щедрівка»
1д. А я дівчинка маленька. спідничка рябенька,
Чобітки коркові, будьте з празником здорові.
2д. Ой, чук, чук, чук, та в чулочки,
Та в черевички, та на вечорнички.
Баба. Ой, чук, чук, чук, наловив дід щук,
Та повіз на торжок, та продав за пиріжок.
Медяник купив, дітей пригостив.
Сідайте, діти, до Діда. він вам хоче щось розповісти.
Дід. Хочу, дуже хочу.. Розкажу вам байку… Купив пес файку.
На довгім цибуку обпалив собі вушко.
Де то вушко?
Дитина. На столі лежало.
Дід. де той стіл?
Дитина. Огонь спалив.
Дід. Де той вогонь?
Дитина. Вода згасила.
Дід. Де та вода?
Дитина. Горобчики випили.
Дід .Де ті горобчики?
Дитина. На дереві сиділи.
Дід. Де то те дерево?
Дитина. Баба спалила.
Дід .Де то та баба?
Дитина. Вилізла на граба. Граб тріщить, баба верещить.
Усі сміються…
Дід. А хто ще знає гуморески?
Сценка «Не мої ноги»
(Один хлопець читає слова, а другий показує пантоміму)
Серед лісу, серед гаю у неділешній обід
Заснув мужик у чоботях, а проснувся без чобіт.
Прокинувся, протер очі, разів кілька позіхнув.
Разів кілька босі ноги з подивлянням повернув.
- Не мої се – каже, - ноги! Присягаюсь на чим світ. –
Бо мої в чоботях були, а ці босі, без чобіт.
Господиня: Ну що ж, Діду гарно пожартували
Та ось ідуть засівальники до нас.
Дитина. Сійся, родися, жито, пшениця, горох, чечевиця і всяка пашниця,
Щоб на майбутній рік було більше ніж той рік.
Щоб усього було доволі і в коморі і на полі.
Сію, сію, посіваю, з Новим роком всіх вітаю!
Господиня: Роди земле жито – пшеницю, і всяку пашницю
З Новим роком! Будьте здорові!
Під музику до залу заїжджають хлопці на «конях»
Танок «На конях» (у виконанні хлопчиків)
1 хлопчик: Тпру! Мій коню, зупинись!
Та навколо повернись!
Подивись, які дівчата.
Всі красиві та завзяті!
2 хлопчик: Зараз злізу я з коня.
Хай узнають, який я!
До дівчаток підійду
Та гуляти запрошу.
3 хлопчик: Виходьте дівчата до нас погуляти
Ми хочемо з вами разом заспівати.
Дівчата не звертають уваги на хлопців. Хлопці виходять на середину залу і стоять розгублені.
4.Хлопець: Що ж нам тепер робити?
Як дівчаток запросити?
О! Придумав…
(Шепоче хлопцям. Хлопці поправлять вбрання та беруть музичні інструменти)
Гра на музичних інструментах
( Хлопці кладуть інструменти і запрошують дівчат на танок)
Хлопці. Ми затанцюєм вам танок лише дайте поясок,
Ну, а ти, музико, грай, веселіш – не відставай!
Танець «Український»
(звучить молебень) Заходять діти з свічками та букетиками.
Дитина. Вітаю весь християнський люд з одним з найбільших свят
Водохрещею! Бажаю міцного здоровя та кріпості Духа.
Дитина. Нехай водиця із Йордану,
Вас сьогодні освятить,
Бажаю бути вам усім здоровим,
Вітаю вас із Хрещенням Христовим!
Дитина. Хай ангел торкнеться Вас ніжно крилом,
Зігріє щедрівка вам сердце теплом,
Хай радість, достаток наповнять ваш дім,
Оселяться щастя та спокій у нім!
Христос Хрещається!
Дитина. Нехай Хрещення Господнє в хату,
Радості вам принесе багато,
Розбудить приспані Надії,
Добром і Щастям Вас засіє,
Водицею окропить та любов’ю,
І подарує вам міцне здоров’я!
Вітаю з Хрещенням Христовим!
Дитина. На річці на Йордані Мати Сина купає,
Гріх і біль наш змиває.
Освятив Йордан воду на щастя, на здоров’я, на вашу вроду.
Цілий світ звеселився, Христос охрестився.
Дитина. Перед Богоявленням Христа,
Дається вам вода Свята.
Хай Свята водичка
Скропить ваші личка,
І окропить ззовні ,
Щоб були здорові!
Хай окропить хату,
Щоб в ній зла не знати,
Скропить всю родину,
Щоб жила щасливо!
І всю Україну!
(колоколи)
Ведуча. «Що ми казали, аби так воно і сталося — і вам, і нам, і сему
щасливому двору, і всему миру посполу. Най у вас святиться,
веселиться, святая йорданська водиця. як нині, і в рік, і від року в
рік, і на цілий вік. Дай , Боже! Вмикається світло.
Баба. Ото Діду мені сон приснився….як була я молодою, як ми гарно
святкували, а тобі щось снилось?
Дід. Снилось….згадав я молодість…..та й думаю собі, хай щасливою та
міцною буде наша Україна і буде жити у віках той народ , який має та
зберігає такі традиції
Ваши права
Ответить с цитированием
Социальные закладки