Ответить с цитированием"Лісова пригода"
музичне - театралізоване дійство
Мета: Формувати у дітей дійову відкритість до світу людей як потребу особистості. Закріпити поняття про рідних, знайомих та чужих людей.
Продовжувати формувати навички ввічливої і водночас життєво безпечної поведінки при контактах з незнайомими людьми.
Акцентувати увагу дошкільників на користі вогню та великій шкоді, яку він може завдати. Закріпити з дітьми правила протипожежної безпеки та поведінки в умовах незвичайних ситуацій.
Розвивати у дітей музичні та артистичні здібності. Виховувати інтерес до різних видів і жанрів музики; естетичне сприймання навколишнього та прагнення до самовираження.
Дійові особи:
Дорослі:
Фея
Сонце вихователі ДНЗ
Лисиця
Вовк
Діти:
Курочка
Півник діти старшої групи
Зайчик
Білочка
Метелики - діти середньої групи
Іскринки - діти старшої групи
Фея: Добрий день, мої маленькі друзі! Ви мене впізнали? Я, лісова Фея. Прийшла до вас у гості і принесла подарунок – казочку. Але перед тим, як показати її, хочу дізнатися. Серед вас є неслухняні діти? Ви всі виховані, чемні, так? То скажіть мені, будь ласка, хто належить до членів вашої родини?
Як звати людину, якої ви не знаєте?
А ось як ви себе поведете, коли до вас підійде незнайомець і запропонує морозиво чи цукерку?
А чи можна з незнайомою людиною сідати в автомобіль?
Вірно, малята, з незнайомими людьми потрібно поводитися розумно та обережно. А ще хочу вам запропонувати гру. Гра називається “Так чи ні?”. Будьте уважні:
Щоб здоров’я діткам мати
Та уникнути біди,
Треба правила ці знати,
Пам’ятати їх завжди.
Як немає поруч мами,
То вирішуйте самі:
Можна гратись сірниками?
Кожен скаже вірно: Ні!
В лісі вогнище розклали
Для забави навесні.
Аж до зорь воно палало
Так робити можна? Ні!
Телевізор увімкнули,
Подивились та й пішли.
Тільки вимкнути забули.
Так і треба, діти? Ні!
На плиті вогонь палає.
Мама вийшла. ви одні.
Коли хтось вогонь займає,
То він вірно робить? Ні!
То, щоб сонечку радіти
І дорослим і малим,
Від пожежі треба вміти
Захищатися самим.
Добре ми з вами пограли. Тож настав час показати казочку. Сіли всі зручненько. Казка, казочка, з’явись,
Казка, казка, покажись.
Звучить чарівна мелодія, чути пташиний спів.
Фея: Сонечко проснулось,
Любо посміхнулось
Зазирнуло у вікно,
Все навкруги зацвіло.
Під музику танцюючи виходить Сонечко і співає свою пісню.
Сонечко: Прокидаюсь на світанку,
Всіх вітаю з добрим ранком.
Я сушу дрібну травичку
І в гаю буджу синичку.
Заплітаю віти – коси
І збираю в кошик роси.
Зазираю в кожну хату:
Прокидайтеся, малята.
Гляньте у віконечко –
Я яскраве сонечко!
Фея: Коли сонце – сонечко нам яскраво світить,
І в лісі, й на лузі розквітають квіти,
Навколо них метелики літають,
А квіти їх голівками вітають.
(Танок “Метелики”)
Фея: Де чарівні квіти, трави,
Де джмелі літають жваво
Й на пеньках сороки – пави,
Є будиночок маленький:
Дах у нього червоненький,
Білі стіни та віконця
Усміхаються до сонця.
Чий будиночок з цеглини?
Півникової родини.
Під музику виходять Курочка та Півник.
Курочка: Півню, літечко прийшло,
Нам дарунки принесло:
І суницю, і малину,
Журавлину і ожину.
Півник: Треба ягідки збирати
Й наших друзів пригощати.
Під музику Курочка і Півник збирають ягоди.
Курочка: Ой Півнику – Когутику,
(співає) Зламай мені ти прутика
З зеленими листками
Й смачними ягідками.
Півник підходить до кущів, з-за них вибігає Зайчик. Півник і Курочка ховаються.
Фея : Раптом звір якийсь сіренький
Пострибав собі, маленький.
Налякав Чубарку – курку,
Й та забігла десь під купку.
А сміливець Півник – пан
Дременув за кущ і впав.
Зайчик: А я Зайчик – Пострибайчик,
(співає) Це давно відомо всім.
Маю вушка довгі й гарні
І капусту й моркву їм .
Зайчик убігає, з-за кущів виходять настрахані Курочка і Півник.
Півник: Ходімо краще далі –
(співає) Тут звірі небувалі.
Ще й вуха мають сірі –
Мабуть, страшні ці звірі.
Курочка і Півник прямують далі по галявині.
Курочка: Ой Півнику – Когутику,
(співає) Зламай мені ти прутика –
Горішків, де рясніше,
Де листя зеленіше.
З-за ліщини визирає Білочка.
Фея: Та неспокій не минає –
Хтось по гілочках стрибає.
Курка й Півничок тікають,
Ласощі свої лишають.
Курочка і Півник ховаються.
Білочка: А я Білочка маленька,
(співає) А я Білочка руденька,
Друзів добрих я люблю.
Й горішками наділю.
Білочка ховається, з’являються Півник і Курочка.
Півник: Ходімо краще далі –
(співає)Тут звірі небувалі,
Ще й хвіст у них пухнастий,
На нас хочуть напасти.
Прямують далі по галявині
Курочка: Ой Півнику - Когутику
(співає) Зламай мені ти прутика –
Хай буде невеличкий,
Але смачні кислички.
Півник подає Курочці гілочку.
Курочка: Зробим, Півнику зупинку –
В мене сили вже нема.
Півник: Курко, глянь – чиясь хатинка
Понад стежкою. Дива!
З хатинки виходить Лисичка й запрошує їх до себе.
Лисиця: Відпочиньте ви в хатинці,
(співає) В мене є смачні гостинці –
І кислички, і горішки.
Хай спочинуть ваші ніжки.
Півник: А які тут гарні звірі
(співає)Ласкаві й дуже милі.
Ми з ними погуляєм
І весело пограєм.
Півник і Курочка входять до хатинки. Лисиця замикає за ними двері.
Лисиця: Я замкну їх зараз в хаті
Й погукаю Вовка – брата.
Буде в нас смачний обід
Наїмося ми як слід.
Лисиця убігає до гаю. З’являються Зайчик і Білочка.
Білочка: Швидше йдіть з цього кубла,
Бо лисиця тут страшна.
Зайчик: Та ще й Вовчик дуже хижий –
Вас обох вони заріжуть.
Звірята відмикають двері і тікають разом з Півником і Курочкою. На галявину виходять Лисиця і Вовк.
(Танець Лисиці і Вовка)
Лисиця: Вовче сірий, Вовче – брате,
Швидше йди до мене в хату –
Буду смачно частувати.
Вовк: Гей дивися ти, руда,
Як обдуриш, то біда!
Лисиця: Ні, обід буде смачненький –
Кури смажені, жирненькі!
Вовк: Я давно їх виглядаю,
(співає)Я давно на них чекаю
Пообідаєм гарненько,
Пообідаєм швиденько.
Лисиця і Вовк ніби розводять багаття. Потім обоє підходять до хати. Заглянув в хатинку, Лисиця скрушно сплескує руками.
Лисиця: Моя страва десь поділась –
Чи втекла, чи розлетілась?
Вовк: Обдурила знов, кума –
Де обід? Його нема !
Лисиця зачиняється в хаті, а Вовк спересердя іде геть.
Фея: Тож до лісу Вовк голодний
Почвалав. Ледь тягне ноги,
Лиш зубами хижо стука.
Буде сірому наука.
Ой, лишенько! Лисиця і Вовк розвели багаття і залишили його без догляду, почалась пожежа!
(Танець вогню)
Фея: Запам’ятайте добре , діти,
В лісі вогнищ не палити!
Від багаття ліс згорить,
Де тоді звірятам жить?
Білочка: Зайчик, трапилась біда,
Що ж нам робити?
Зайчик: Не ховатись у куток,
А вогонь гасити.
Фея: Не чекали звірята, не журились бідою,
Заливали вуглики водою.
Врятували ліс звірята,
Молодці, хоч і малята!
На галявину виходять Курочка, Півник, Зайчик та Білочка і співають фінальну пісню:
Діти, ви із дому не тікайте,
Слухайте батьків своїх завжди.
І в чужі машини не сідайте,
Щоб не трапилось біди.
Приспів:
Слухайтесь батьків своїх завжди –
І не трапиться біди.
І не відчиняйте чужим двері,
Злодіїв багато в світі є.
Краще олівцями намалюйте,
Нас звірят і сонце золоте.
Приспів.
Радимо слухняними вам бути,
Сірників не треба в руки брать.
А якщо гуляєте у лісі,
Просим вогнищ не запалювать.
Приспів.
Звірята вклоняються і уходять.
Фея: От, дітки ми і переглянули казочку. А тепер подумайте і скажіть, чому із курочкою і півником трапилась біда?
А хто мені відповість, яка користь від вогню?
А яку шкоду може вчинити вогонь?
Звідки з’являється вогонь?
Тож, діти, що треба робити, щоб запобігти лиху?
Лиха, діти, стережіться,
Та при цьому не губіться,
Бо життя у нас одне,
Іншого не буде!
Хай же сонечко ясне
Ніжно вас голубить!
Хай всміхаються до вас
І травичка, й квіти,
А тепер у добрий час,
Мої любі діти!
Социальные закладки