Театральна діяльність в дитячому садочку

[ИннаНичога]

"КАЗКОВИЙ ЗОРЕПАД" -

ДЗЮБА ПЕЛАГЕЯ ПРОКОФЬЕВНА
(г. Авдеевка, Донецкой обл.)
КАЗКИ, ВІРШИ, КАЗКИ-ПОВЧАННЯ, БЕСІДИ, СЦЕНАРІЇ Методичний матеріал

https://cloud.mail.ru/public/DWn9/sq6k5gTCs
Велика подяка автору, дуже коросний матеріал та ще на українській мові!

[IMG]http://*********net/8887435.gif [/IMG]

[Людмилkа]

Вистава
Зайчикова хатка
( Біля квітника стоїть казковий будиночок. Виходить Казкарка, підходить до будиночка, біля якого порається Зайчик: замітає долівку, поливає квіти).
Казкарка Якось в лісі біля хатки
Вранці поралось Зайчатко.

Зайчик Дворик підмету чистенько,
Грядку прополю швиденько,
Щедро квіточки поллю
Та обід собі зварю.
( З-за кущів виглядає Лисичка)

Казкарка А в цей час якраз з крамнички
Поверталася Лисичка.
( Лисичка підходить до будиночка.)

Лисичка Ой який чистенький двір!
Квіточок багато скрізь!
( Нюхає квіти)
Знаю, тут живе Зайчатко.
Про таку я мрію хатку!
(Лисичка підходить до Зайчика).

Казкарка І Лисичка по стежині
Вже підкралась до хатини.
(Лисичка показує гостинці)
Лисичка Зайчику, дивись – гостинці
Роздають усім в крамниці.
Там є все: медок, морквина
І свіженька капустина,
Валянки і рукавиці
Теж дарують у крамниці!

Зайчик Поспішу я до крамнички:
Там придбаю рукавички,
Валянки й якусь обнову –
Шубку білу, теплу, нову.
( Зайчик зникає за кущами. Лисичка ховається в хатинці.)

Казкарка І Вухань побіг в крамничку,
А Лисичка – шась в світличку
І дверцята зачинила.
( З’являється Зайчик, озирається навкруги. Підходить до хатинки).

Казкарка Зайчик повернувсь з крамнички.

Зайчик Ой! Та тут сліди Лисички…
І, мабуть, вона в хатинці.
Ось постукаю в дверцята (стукає)
Це моя, Лисичко, хата!
Тож пусти мене в світличку,
Дуже хитра ти, Лисичко!

Лисичка (з хатки) Я, Лисичка, як підскочу,
Полетить від тебе клоччя!
На шматочки роздеру,
Ще й на порох розітру!
(Зайчик сідає на пеньок під деревом і плаче).

Казкарка Сів Вухатий на пеньочку
Під старим-старим дубочком.

Зайчик (плаче) Що ж мені тепер робити?
Де я буду взимку жити?

(З-за кущів виходить на галявину Ведмідь).
Казкарка Плаче, бідни й… А під обід
Лісом йшов Ведмідь-набрід.
(Ведмідь підходить до Зайчика).

Ведмідь Чом заплакане, Зайчатко?
Хто забрався в твою хатку?

Зайчик Це мене руда Лисичка
Йти умовила в крамничку.
Підманула, схитрувала
І мою оселю вкрала!
Що мені тепер робити?
Де я буду взимку жити?

Ведмідь Не журись, не плач. Зайчатко.
Проженем Лисичку з хатки.
Гей, злодійко, прокидайся!
Геть з хатинки забирайся!
(Ведмідь стукає в двері).

Лисичка (з хатки) Я, Лисичка, як підскочу,
Полетить від тебе клоччя!
На шматочки роздеру,
Ще й на порох розітру!

Казкарка І Ведмідь-набрід злякався,
Під кущами заховався…
Знову Зайчику морока.
Прилетіла тут Сорока
(З’являється Сорока)

Сорока Чула: в Зайчика біда.

Зайчик Так, морока не проста.
Спить Лисичка на перинці
В затишній моїй хатинці.
А мене прогнала з хатки,
Де я буду гріти лапки?

Сорока Дуже жаль мені Зайчати.
Гей, Лисичко, вийди з хати!

Лисичка Не було б мені мороки –
Прислухатись до Сороки.
От як скочу, як підскочу,
Полетить від тебе клоччя!
На шматочки роздеру,
Ще й на порох розітру!
(Сорока підходить ближче до хатинки, робить вигляд, що не боїться Лисички.)

Казкарка Не злякалася Сорока –
Скрекотуха, білобока.

Сорока Облітала я усюди,
Чула – гомоніли люди:
«Загорівсь в Лисички дім
І вогонь пала у нім!»
( Лисичка підхоплюється).

Лисичка Ой! Невже пожежа в хаті?
В мене скрині там багаті!
Як добро моє згорить,
Що ж мені тоді робить?
( Лисичка метушиться, збирається).
Поспішатиму додому.

Казкарка Та й зібралася потому.
Вибігла мерщій з хатинки
І побігла по стежинці…
(Лисичка вибігає з хатинки і зникає, а Зайчик і Сорока, обійнявшись, заходять до хатки).

Казкарка А Сорока і Зайчатко
Поспішили разом в хатку
Й дружно там удвох живуть
І довкілля бережуть.
Й переказують усім:

Сорока і Зайчик Ліс – це наш рідний дім.
(разом) Тож квітки, трава, дерева –
Наша затишна оселя.
Бережіть це все, малята!
Вам подякують звірята.

(Всі персонажі казки виходять, беруться за руки і вклоняються.)


Кінець вистави

[Людмилkа]

Гра. Хто ми такі?

Прочитайте дітям вірш. Проведіть бесіду про те, коли і де люди стають глядачами.

У грі ми разом всі – гравці,
А в магазині – покупці,
Коли ми граємо в футбол ми – футболісти,
Коли ми граєм на фортепіано ми – піаністи,
Коли ми слухаємо щось,
Нас називають - слухачі,
В театрі та в концертній залі
Ми всі стаємо – глядачі.

[Людмилkа]

Гра «Пограємо в глядачів»

Ігровий матеріал: два комплекти яскравих картинок по кількості дітей. Картинки з одного комплекту прикріпити на спинки стільчиків. Інший комплект слугуватиме вхідними квитками в глядацький зал.

Підготовка до гри: вихователь знайомить дітей з поняттями «глядач», «слухач», «глядацький зал» і т.д. Розповідає дітям, для чого глядачі аплодують артистам, що таке «аплодисменти». Діти будують зі стільчиків місця для глядачів – «глядацький зал».

Хід гри
Із числа гравців обирається «білетер». У «білетера» в руках «квитки». Він роздає «квитки» глядачам.
Вихователь промовляє наступні слова:
«Ми в «концертний зал» підемо...»
Діти: «І свої місця знайдемо».
Діти показують свої квитки, «білетер» впускає глядачів в «глядацький зал». Діти знаходять свої місця і сідаєть на стільці.
Вих.: «Ми тихенько сидимо…»
Діти: (пошепки) «Ми не шумимо».
Вих.: «Ми подивимось концерт…»
Діти: «Чудовий!»
Вих.: «Ми артистам плескаєм?»
Діти: «Плескаєм в долоні!»
Вих.: «Концерт закінчено!»
Діти встають.
Діти: «Можна встати, щоб аплодувати!»

Діти аплодують, а потім виходять із «концертного залу», залишивши свої «квитки» на стільчиках. «Білетер» збирає «квитки». Гра повторюється кілька разів з новим «білетером» ( «На балет ми підемо…», «Ми на оперу підемо…» і т.д.

[Людмилkа]

Гра «Як ми стали глядачами»

Таку гру можна провести перед відвідуванням театру або концерту, щоб познайомити дітей з правилами поведінки в театрі. Проведіть бесіду з дітьми про те, як людина стає глядачем, з’ясуйте, кого називають хорошим глядачем, а кого поганим.
Прочитайте вірш.
Сьогодні раненько в театр ми зібрались.
Умились, вдяглися і причесались.
Вдягли чобітки, пальто і платочки,
В кишені лежать гребінці і квиточки.
Себе ми в автобусі гарно ведемо
І через дорогу спокійно ідемо,
При вході в театр покажем квиточки,
Здамо в гардероб пальто і платочки.
Пальто в гардеробі, в руці номерок,
В глядацький вже зал нас покликав дзвінок.
Штовхатись не будем, спокійно ввійдемо
І місце своє по квитку ми знайдемо,
В квиточку позначено місце і ряд.
В глядацькому залі люстри горять,
Ось ложі, партер, бельетаж і балкон,
І сцена, й завіса – і все це не сон!
Сцена відкрилась, оркестр заграв!
І кожен із нас глядачем раптом став.

Хід гри
Вихователь: «Давайте покажемо, як діти перетворюються в глядачів».
Вихователь читає вірш, а група дітей ілюструє його словами.

[Людмилkа]

Головні правила для глядачів

1. Ніколи не спізнюйтеся, завжди приходьте на концерт вчасно.

2. Проходьте на своє місце лицем до сидячих глядачів і спиною до сцени.

3. Сідайте зручно на свої місця і спокійно чекайте початку концерту.

4. Дивіться на виконавця, музику слухайте уважно, як казку.

5. Не дозволяйте собі та іншим жувати під час концерту.

6. Своїми враженнями діліться тільки в перервах між номерами або по закінченні концерту.

7. При виконанні великого симфонічного твору аплодувати між частинами не прийнято, аплодуйте тільки в кінці.

8. Не біжіть раніше часу в буфет або в гардероб. Встаньте і подякуйте виконавцям аплодисментами.

[Людмилkа]

лялькова вистава
ОЛЕНЧИНА ШКОЛА
Беруть участь: Оленка, Петрушка, Котик.
Дія відбувається на лужку. Праворуч — кілька ялинок, ліворуч — кущики, З квітки на квітку перелітає метелик. Весело наспівуючи пісню, на ширмі з'яв¬ляється Петрушка, в руках у нього сачок.
Петрушка (співає).
Я Петрушка-молодець, Ось на шапці бубонець, Як піду, піду в танок — Розсмішу усіх діток!
(Помітивши метелика.)
Ой, який гарний метелик! Зараз я його зловлю! (Накриває метелика сачком.) Є! Впіймався! Тепер ти від мене не втечеш! (Обережно зазирає у сачок, метелик вилітає.) Ой-ой! Полетів! От тобі й спритний Петрушка! (Помітивши ме¬телика.) Все одно впіймаю! Все одно! (Женеться за метеликом, але той летить геть.) Тепер не прилетить. (Засмучено.) Налякав я його... Ех, і не щастить же мені сьогодні! (Чухає потилицю.) Піду краще Оленку пошукаю. (Закидає сачок на плече і збира¬ється йти. Та раптом помічає дітей.) Ого! Скільки тут вас! Доб¬рий день, діти! Ви з дитячого садка?
Діти. Так!
Петрушка. А з якого?
(Діти вигукують назву чи номер дитячого садка).
Петрушка. Я так і подумав! Дуже вже люблю я дітей із вашого дитячого садка. Тут багато друзів у мене. О-он (показує) Сергійко сидить, он — Іринка, а там... чого ти, Ігорю, ховаєшся? Я тебе бачу, бачу! А ось Петрик, Галя! Я всіх-усіх вас знаю! Добрий день, дорогі друзі! Ви мене впізнали?
Діти. Впізнали!
Петрушка. От хитрунчики! «Впізнали!»
А як звати — не сказали... .
Ну ж бо, друзі, не мовчіть,
Як ім'я моє — скажіть!
Діти, Петрушка!
Петрушка. Правильно! Петрушка!
Я люблю розваги, сміх,
Звеселити можу всіх!
Діти. А до вас Оленка не забігала?
Діти. Ні.
Петрушка. Я її так давно шукаю. І куди вона поділася? (Кличе.)
Оленко-о! Оленко! Нумо, діти, разом покличемо її, мо¬же, почує нас.
Петрушка і діти. Оленко-о! Оленко-о!
Оленка. Аго-ов! Іду, йду! Добрий день, діти!
Петрушка і діти. Добрий день!
Петрушка. Де ти була?
Оленка. На городі.
Петрушка (здивовано). На городі?! А що ти там робила?
Оленка, Мамі допомагала: грядки копала, огірочки посіяла, водою їх
полила, щоб росли швидше.
Петрушка. Молодець, Оленко!
О л е н к а. Я завжди мамі допомагаю.
Петрушка. А ви, діти?
Д і т и. І ми допомагаємо!
Петрушка. Це дуже добре! (До Оленки.) Так... Отже, по¬сіяла, полила,
а що іще зробила?
Оленка. Граблі, лопатку і лійку на місце віднесла. Я завж¬ди після
себе прибираю.
Петрушка. Ти у нас (говорить співучим голосом) працьо¬-ви-та!
Знаме-ни-та!
Оленка. І зовсім я не знаменита. Всі діти повинні такими бути!
П ет р у ш к а. То правда! Ну, а потім що ти робила?
Оленка. А потім? А потім руки мила. Поглянь, які вони в мене чисті!
Петрушка. Дуже, дуже чисті! А хто тебе навчив так чисто мити їх?
Оленка. В дитячому садку у дітей навчилася. Вони всі так миють.
Петрушка. А як? Розкажи, навчи мене, будь ласка.
Оленка. Так часто у дітей в гостях буваєш і досі вмиватися не
навчився? Гаразд, навчу. Слухай і запам'ятовуй. Спочатку
треба засукати рукави, щоб не замочити їх, намилити руки ми¬
лом, а тоді мити їх, ось так (показує) з усіх боків. Змити
гарнень¬ко мило і досуха витерти руки рушником. Запам'ятав?
Петрушка. Запам'ятав!
Оленка. А щоб веселіш було митися, можна й пісеньку за¬співати,
Петрушка. Пісеньку? А я ніякої пісеньки не знаю.
О л е н к а. Дарма, я тебе навчу.
Петрушка. Дякую, Оленко. (Звертається до глядачів.)
Ви, діти, також запам'ятовуйте, будемо разом співати,
(До Оленки) Слухаємо тебе, Оленко! •
О л е н к а (співає).
Хто здоровим хоче буть, Хоче буть, хоче буть,
Умиватись не забудь,Не забудь, ось!
Ти ранесенько вставай, Ти вставай, ти вставай,
Руки й личко умивай, Умивай, ось!

Петрушка. Чудова пісенька! Поспіваймо її тепер усі ра¬зом! (Діти, Петрушка і Оленка повторюють пісню). На ширмі з'являється котик. Котик (жалібно).
Няв!.. Няв!.. Не здогнав!
Няв!.. Няв!.. Не спіймав!..
Таке маленьке, няв! М'якеньке.,,
З'являється Петрушка, наспівуючи останні слова Оленчиної пісні. Зав-важивши котика, підходить до нього.
Петрушка, Чого ти плачеш? Чого сльози проливаєш?
Котик (витираючи лапкою сльози).
Мишеня хотів спіймати,
Став його я доганяти.
Вже й за хвіст його спіймав,
А воно втекло... Няв! Няв!
Петрушка. Годі, годі! Не сумуй! (Гладить котика.) Рано тобі ще за
мишами ганятися. Хочеш, дам молочка? Повне блюд¬це наллю тобі.
Котик (зрадівши). Хочу, хочу! (Біжить уперед.)
Петрушка. Стій, куди ж ти? Адже перед їдою треба... що зробити?
Підкажіть йому, діти!
Діти. Руки помити!
Котик. (заперечливо хитаючи головою). Няв...
Петрушка. Чув? Стривай, я зараз. (Виходить і повертаєть¬ся з тазиком, ставить його на ширму. Виливає в нього з відерця воду.)
Я тебе зараз вмию! (Починає умивати котика, той пирхає, бризкається. виривається і зрештою розливає воду.)
Бач, бешкет¬ник, воду розлив! Ну й ходи брудний!
Котик. Ні, ні, водою не треба! Мене мама вчила спершу полизати
лапку, а потім протерти нею мордочку, вимити носик, вимити
вухо і протерти все, щоб було сухо.
Петрушка. А мене Оленка вчила зовсім не так умиватися, а золою з милом. Не віриш, спитай у дітей. Он скільки їх тут сидить!
Котик. Діти, подивіться і скажіть, вмію я умиватися чи ні? (Витирає мордочку то однією, то іншою лапою.)
Діти. Вмієш! Вмієш!
Котик. Дякую, малята! Піду порадую маму. (Виходить, при-мовляючи.) Умію! Вмію!..
Петрушка (розгублено). То котик уміє вмиватися? А я думав, що він не вміє. Тепер я вже й не знаю, як мені умиватись. Так, як вчила Оленка, чи як котик? Як?
З'являється Оленка.
Оленка (сміється). Ха-ха-ха! Який ти, Петрушко, смішний! Котики вмиваються язичком і лапкою, а ми повинні митись во¬дою й милом, як усі діти. Правда, діти?
Діти. Правда!
Оленка. Знаєш, що я, Петрушко, придумала? Коли діти вмиватимуться, ми прийдемо і подивимось.
Петрушка. Гаразд! (Звертається до дітей.) А ви добре вмиваєтесь?
Діти. Добре!
Петрушка. І насухо витираєтесь?
Діти. Так!
Петрушка. І рукави підкочуєте?
Діти. Так!
Петрушка. І навіть милом завжди користуєтесь?
Діти. Так!
Петрушка. Молодці! Оленко, хо¬дімо зі мною, я вмиюся, а ти побачиш, як я вмиватися навчився.
(Обоє виходять).

Оленка. (заходить з горнятком).Чудово! Тепер і Петрушка
навчився вмиватися. А де це котик подівся?...
Немає…
От і добре, а то знову шкоди наробить. Вчора
всю сметанку виїв.
Оленка. Де б мені сметану поставити, щоб кіт Муркіт її не знайшов? Поставлю ось тут. (Ставить горнятко.) Спочатку прикрию кришкою, потім сервет¬кою, а тоді камінчик зверху покладу. (Шукає.) А може, Муркіт і сам тепер не захоче сметани? .Дуже вже пе¬репало йому вчора за неї. (Виходить. На ширмі з’являється Котик)
Котик. (співає).
Скажу вам без обману: Я страх люблю сметану! Сметана! Сметана! Знайду її! Дістану
І раз хоча б лизну!
(Піднімає ледь-ледь мордочку і повертає в різні боки.) Десь тут має бути сметана! (Підходить до горнятка, нюхає.) Сметана! Сметана! (Знімає камінчик), Знайду її! Дістану (знімає серветку) І раз хоча б лизну! (Знімає кришку.)
Ну, звичайно, мій ніс мене не обманув! Сметана! Ні, навіть і не дивитимусь! (Відходить від горнятка.) А то знов перепаде від Оленки... (Пауза. Кіт повільно обертається у бік горнятка.) Тільки одним оком зазирну, її ж від цього не поменшає! (Під¬ходить до горнятка.) Мабуть, смачнесенька! (Ходить довкола горнятка.) А може, кисла та несмачна? (Зупиняється.) Лизну разок. Тільки разочок! (Опускає мордочку в горнятко і знову піднімає її.) За першим разом і не розкуштував. Спробую ще. (Лиже, піднімає мордочку не так швидко, як за першим разом.) Одразу важко й сказати... (Лиже.) Ні, не кисла! Ось така сме-тана мені й подобається! (Лиже.) Ой, та що ж це я роблю? Тільки покуштував, а пів горнятка наче й не було! (Відходить убік.) Ні, Муркотику, так не можна! Ти більше ніколи так не куш¬туватимеш! Невже помітно? (Підходить і заглядає в горнятко.) Ой, помітно, ще й навіть дуже помітно!
І чого завжди на мене думають? Сметану може й Барбос з'їсти. Та мало хто її може з'їсти! Нехай думають, що сметану з'їв Барбос, (їсть.) А я тут ні при чому! (їсть і відходить убік.) А мо¬же, горнятко взагалі було порожнє? Зараз я прикрию його криш¬кою, потім серветкою, а зверху камінчик покладу. Ні сном ні духом не знаю! А тепер і поспати можна. (Лягає.)
Оленка. (виходить і помічає кота). А-а, Муркотику! Спиш? Ти як сюди потрапив?
Котик. Йшов, йшов і прийшов!
Оленка.. Прийшов і горнятко знайшов?
Котик. Яке горнятко? (Встає.)
Оленка. Ось це. (Підходить до горнятка.)
Котик. (здивовано). А я його й не помітив!
Оленка. (знімає камінчик, серветку і кришку). Та-ак... Не помітив. І сметани в ньому теж не помітив?
Котик. Не знаю! Не знаю! (Підходить до горнятка.) Не бачив, навіть не заглядав. (Пауза.) Може, її там і не було?
Оленка. Як же не було? Я сама принесла її сюди! Це ти, Муркотику, сметану з'їв!
Котик. (обурено). Я?! І не думав! А, розумію! Тут був Барбос. (Переконано.) Ото він її й з'їв!
Оленка. (відходить від кота). Бідолашний Барбос!
Котик. Еге! Тепер йому, сердезі, добряче дістанеться!
Оленка. Що там «дістанеться»! Адже сметана була незвичайна, чарівна! І той, хто її з'їв, обов'язково оглухне і осліп¬не. А потім і хвіст відпаде у нього!
Котик. (з жахом). Оглухне? Осліпне?
Оленка. Так-так! Сердешний Барбос!
Котик. (кидається то туди, то сюди по ширмі). Хто сер¬дешний? Барбос?
Оленка. Так, адже це він з'їв сметану! А тобі чого хвилюватись? Ти ж не їв і навіть не бачив її?
Котик. Так... ні... Я не чіпав. (Убік.) Як страшно!
Оленка. Бідний наш Барбос!
Котик. А може... Може, його можна якось врятувати?
Оленка. Можна!
Котик. Як? Кажи швидше!
Оленка. А чого ти хвилюєшся?
Котик. Та... ні! Я хочу... допомогти Барбосові! Скажи: що треба зробити?
Оленка. Барбос повинен про все признатися!
Котик. А коли... А коли не признається?
Оленка. Тоді він оглухне, осліпне і у нього відпаде хвіст.
Котик. А якщо... сметану з'їв не Барбос?
Оленка. Значить, з ним нічого не станеться! (Зовсім тихо.) А той, хто з'їв, у того...
Котик. Що ти кажеш? Я не чую, що ти говориш.
Оленка. (голосніше). Барбос з'їв сметану, а ти не чуєш? Так, зараз я перевірю твій зір. Закрий на хвильку очі! (Мур¬кіт повертається спиною до Оленки. Оленка ховається.) Тепер відкрий. (Муркіт обертається.)
Котик. Де ти? Я тебе не бачу! Не бачу! (Бі¬гає по сцені, дивиться на всі боки.) Що мені робити? Я вже сліпну! Незабаром у мене й хвіст відпаде! (До глядачів.) Що робити? Діти, поки я ще чую, порадьте, що мені робити.
Діти. Признатися!
Котик. Оленко, де ти? Це я з'їв сметану! Я в усьому винен!
Оленка. (з'являється). Он як! Значить, ти признався?! Це добре!
Котик. Оленко! Діти! Я тепер нічого не братиму без дозволу! Нікого ніколи не обманюватиму!
Оленка. (весело). Дуже добре! Значить, ти не оглух¬неш, не осліпнеш і у тебе не відпаде хвіст.
Котик. Як добре, любі друзі, що щезла глухота!
Тепер перемінюся я в чемного кота,
Повірте, повірте, у чемного кота!

В каструлі і горнята я більш не заберусь,
І більше не брехати віднині я клянусь!
Повірте, повірте, віднині я клянусь!
Оленка. Та тільки, слово давши, завжди його держи!
А ми готові завжди з котом таким дружить —
Із чемним і чесним котом таким дружить!

(На ширмі з’являється Петрушка)
Петрушка. Ось, де ви. А я вас шукаю. Малята, погляньте, який я чистенький, і ви. Тепер я завжди буду чистим і охайним.
Котик. А я завжди казатиму тільки правду і ніколи не братиму чужого. А ви, малята?..
Петрушка. Оленко, мені дуже хочеться, щоб ці хлопчики і дівчатка запросили нас у свій дитсадок.
Оленка. І мені!
Котик. І мені!
Оленка і Петрушка. Діти, запрошуєте нас? (Діти. Так!)
Петрушка. Спасибі! Ми обов’язково прийдемо»!
Оленка. Нам, Петрушко, час рушати.
Разом. До побачення, малята!

Примітка. У постановника може скластись враження, що найскладнішою для виконання е сцена умивання котика. Тим часом виконується вона дуже просто. Тазик має бути без води, а коли Петрушка нахиляє котика над та¬зиком, треба із-за ляльок приснути водою зі звичайної гумової груші.
Примітка. Горнятко виготовляють з пап'є-маше об'ємним із широкою ший¬кою, щоб у неї вільно проходила голова кота.

[Людмилkа]

Кілька років вела в садочку театральний гурток "Казкова країна". По крупинках збирала цікавий матеріал, різноманітні ігри, віршики, правила. Щось переводила з російської мови, дещо писала сама. З радістю поділюся матеріалом.
Гра «Так чи ні».
— Знаю я і знаєш ти, в театрі як себе вести. .
— В театр довго я збиралась!
Діти. І я теж.
— Я гарно і святково вбралась!
— В театрі я усіх штовхала, щоб першою пройти до залу.
— В театрі голосно кричу.
— Ногами дуже тупочу.
— В театрі всі їдять котлети.
— Також читають всі газети.
— Аплодисменти не шкодую.
— Артистам квіти я дарую.


Гра «Шкідливі поради»
Діти показують сигнальні картки
(«Так» — червоний колір, «ні» — зелений).
— Цукерки, які ти купив у буфеті театру, краще з'їсти в залі під час вистави.
— Якщо ненароком загубив номе¬рок від пальто, шукати його під час вистави, під кріслами глядачів.
— Дивлячись виставу, необхідно розмовляти з сусідом та коментувати.
— Прийшовши до театру і побачив¬ши свого знайомого, гучно привіта¬тися з ним так, щоб почули всі, хто там є.
— У театрі, не дочекавшись до кінця вистави, треба бігти до буфету і займати чергу.
— Проходити на своє місце в театрі спиною до тих, хто сидить.

[Людмилkа]

В основі цієї роботи поклаладено розвиток емоційно-моральної сфери і навичок спілкування у дітей старшого дошкільного віку. Адже сучасні малюки досить часто бувають агресивними, ворожими до тих, хто їх ото¬чує, а відтак потребують спеціальних заходів для роз¬витку і корекції емоційної сфери.

Мета:
*вчити дітей розуміти свої почуття та почуття інших людей;
й встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між по¬діями життя, переживаннями та виразом обличчя людини;
в розрізняти і називати різні емоційні стани (радість, сум, подив, гнів);
* користуватися своєрідною "абеткою почуттів" (мімі¬кою, жестами, інтонацією);
* відчувати настрій у музиці й кольорі;
* впізнавати схематичні зображення емоцій.
Реалізації цих завдань сприяє використання емоцій¬но-експресивних вправ та ігор. Ці форми роботи також поліпшують стосунки між малятами, сприяють розвитко¬ві емпатії, встановлюють теплу, доброзичливу атмосфе¬ру в колективі.


Вправа 1. "Збери чоловічка"
Матеріал (за кількістю дітей): набори, що склада¬ються з основи у формі обличчя та накладних деталей з картону (очі, брови, ніс, рот).
Вихователь пропонує дітям викласти з деталей об¬личчя чоловічка. Малята працюють самостійно або в па¬рах, потім дають відповіді на запитання: "Який настрій у чоловічка? Чому ти так вважаєш? Що допомагає дізнати¬ся, який у людини настрій?"

Вправа 2. "Який настрій у казки?"
Матеріал (за кількістю дітей): набори з чотирьох карток зі схематичними зображеннями емоцій: радість, сум, злість, подив.
Вихователь грає музичний твір або читає фрагменти відомих казок, діти оби¬рають і демонструють картку з личком, яке відповідає настрою уривка.
Наприклад:
1. Бігла мишка, хвостиком зачепила, яєчко покоти¬лося та й розбилося. Дід плаче, баба плаче, а курочка кудкудаче.
2. Коли це дід зогледівся — нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду бігла. Бігла, біг¬ла, бачить —- лежить рукавичка і ворушиться.
3. Взяв Кирило Кожум'яка булаву таку, що, може, в ній пудів десять, та й пішов до змія. А змій йому й каже:
— А що, Кирило? Прийшов битися чи миритися?
— Де вже миритися? Битися з тобою, іродом про¬клятим!
4. Ударив Котигорошко змія булавою ще раз і убив. Тоді, братів з-під каменя вивільнив, забрав їх і сестру та й пішов додому.


Вправа 3 (музична)
Вихователь пропонує дітям послухати радісну, мажор¬ну п'єсу, наприклад: М. Мусоргський "Прогулянка", В. Ко-сенко "Дощик", Г. Фрід "Веселий скрипаль" або будь-яку іншу на вибір педагога. Потім діти відповідають, що вони відчували, про що думали, коли слухали музику, що хочеться робити, коли лунає ця мелодія.
Одразу після цього слухають музичний твір протилеж¬ного характеру, наприклад: Д. Бізе "Колискова", О. Прокоф'єв "Пісня без слів" тощо. Вихователь допомагає дітям порівняти їхні враження та настрій під час слухання різних творів. Можна ввімкнути музику ще раз і запро¬сити малят потанцювати.

Вправа 4. "Чому я веселий? Чому я сумний?"
Матеріал : картки за кількістю дітей, кольорові олівці.
Вихователь звертає увагу малят на те, що однакові події та предмети можуть викликати у різних людей різ¬ні почуття. Наприклад: декому подобається дощ, а в ін¬ших він викликає смуток. Кожна дитина отримує картку із засмученим обличчям і малює на вільних ділянках те, що викликає в неї смуток. Потім на картці з радісним обличчям зображує ті предмети та події, які викликають задоволення. По закінченні роботи діти показують свої малюнки одне одному та шукають, чи має хтось однако¬ві вподобання.

Вправа 5. "Калейдоскоп емоцій"
Вихователь описує певну ситуацію, діти мімікою по¬казують свій настрій. Наприклад:
1. У твого друга день народження.
2. Твоя бабуся погано почувається.
3. Ти бачиш, як хлопчик ламає гілку дерева.
4. Ти побачив на вулиці слона.
5. Ти загубив свою іграшку.
6. Ти побачив гарну квітку.

Вправа 6. "Дзеркало"
Матерал: зображення, які викликають приємні та негативні емоції.
На дошці вивішують два малюнки, наприклад: непри¬брана кімната та гарний пейзаж. Вихователька пропо¬нує дітям подивитися на її обличчя та здогадатися, про яке з двох зображень вона думає. Потім вішають нові картинки, наприклад: гра у футбол і хвора дитина в ліж¬ку; відтак відгадують, про яку з них думає хтось з малят. На роль ведучого спочатку краще призначати дітей з виразною мімікою.

Вправа 7. "Веселка настрою"
Матеріал: (за кількістю дітей) намальовані фігурки хлопчиків та дівчаток із сумними та веселими обличчя¬ми, кольоровий папір, ножиці, клей.
Кожен учасник отримує зображення сумної або весе¬лої дитини та обирає для неї одяг такого кольору, який відповідає настрою.

[Людмилkа]

Розповідаючи дітям про театр ми знайомимо їх з багатьма новими і не зовсім зрозумілими для них термінами та словами. Тож, сподіваюся, ось така ТЕАТРАЛЬНА АБЕТКА може комусь стати у нагоді.

ТЕАТРАЛЬНА АБЕТКА

А
Актор
У театрі можна зустріти своїх улюблених казкових героїв. Ролі цих персонажів виконують люди, що їx називають акторами.

Атрибути
Вистава - це не просто цікава розповдь, що її склав автор, це не просто ролі, що їx виконують актори. Щоб було цікаво дивитися спек¬такль, необхідно підготувати костюми, декорації, різні предмети, які називають атрибутами,

Афіша
Для того щоб люди дізналися про показ тієї чи іншої вистави, художники готують оголошення, де вказують назву вистави, місце i час її показу, акторів, які виконують ролі. Таке оголошення називають афішею.

Антракт
Коли тривалий час займаєшся однією i тією самою справою, ти втомлюєшся, тому треба зробити перерву, під час якої можна відпочити. Ось i в театрі є така перерва, а називається вона антракт.
У виставі є частини, а між ними - антракт.

Б
Буфет
Під час антракту ти можеш піти з друзями у буфет, випити чаю,
з’їсти тістечка. Буфет - це місце, де можна поїсти.

Балкон
У театрі на другому noвepci є спеціальна ложа. Називається вона балкон.

В
Вистава
Якщо вам подобаеться не лише слухати, а й дивитися казки, ласкаво просимо до театру. Тут ви побачите своїх улюблених героїв. Але це вже не просто казка - це театральна вистава, театральне видовище.

Г
Гардероб
До театру ми ходимо в piзні пори року. Для того щоб нам зручніше було дивитися виставу, щоб не заважав одяг, можна залишити його у гардеробі. Гардеробник візьме наш одяг, повісить його на вішалку, а нам видасть номерок, де написаний такий самий номер, що й на вішалці. А після закінчення вистави він взамін на номерок поверне наш одяг.

Глядачі
До театру завжди поспішає багато людей: i малих, i дорослих. Ось вони купують у кaci квитки i займають свої місця в залі. Глядачі - це люди, які дивляться виставу.

Д
Дзвінок
Щоб глядачі не запізнювалися на виставу, не заважали іншим, у театрі лунають три дзвінки, які попереджують: скоро розпочнеться вистава.

Драма
Як відомо, казки бувають веселі й сумні, добрі й злі. Такими ж бувають i вистави. Літературний твір в діалогічній формі з серйозним сюжетом називають драмою.

Декорації
Автор пише сценарій для вистави, режисер розподіляє ролі між акторами, актори розучують ролі i виконують на сцені, а художник малює пейзажі, споруди, декорації (будинки, дерева, машини). Декорації виготовляють з паперу, дерева, тканини за допомогою фарб, пензлів, ножиць, клею.

Е
Емоції
Коли дивишся виставу, ти отримуєш задоволення від неї. А ще ніби переносишся у зображувані події, живеш життям героїв вистави, хвилюєшся за них, співчуваєш їм, разом з ними радієш або сумуєш. Емоції - це почуття, які відчуває людина, коли дивиться виставу.

Епілог
Іноді, після закінчення вистави, йде коротенька розповідь про те, що сталося з героями через деякий час, або про їхні мрії, плани на май-бутнє. Це називається епілогом.

Є
Єдність
Показати театральну виставу - дуже складна справа. Підготовка вистави це праця багатьох людей: режисера, художника, акторів, і для того щоб вистава вийшла вдалою, усім їм необхідно об'єднатись і докласти чимало зусиль. Отже, всі люди, які працюють у театрі, - це єдина сім'я.

Ж
Жанр
Казки, оповідання, вірші - це різні жанри. Казка - це твір, в якому можливі нереальні, вигадані події. Оповідання, навпаки, розповідає про події, які реально відбувалися. А вірш - це римований твір.

Жести
Не все можна виразити тільки словами. Іноді спілкуються і без слів, за допомогою жестів.

З
Зала
Після гардеробу глядачі заходять до театральної зали. Там, на сцені, розташовані декорації, горять лампи та прожектори, хвилюються за кулісами актори, в залі сидять глядачі. Це приміщення, де показують вистави.

Завіса
У театрі зібралися глядачі. Скоро почнеться вистава. Ось уже відкри-вається завіса. — штора, якою закрита сцена, перед початком вистави і закривається після її закінчення.

І
Інсценівка
У кожній виставі завжди багато різних героїв і кожен грає свою роль. Показ казки за ролями називається інсценівкою.

К
Каса
Щоб потрапити до театру, необхідно придбати квиток. А продає його касир у касі.

Квиток
На вході до приміщення театру завжди стоїть контролер, він про-пускає лише тих, у кого є квитки. На квитку вказано ціну, ряд і місце глядача, дату і час початку вистави.

Костюми
Актори завжди схожі на того героя, що його роль вони виконують. Вони так само, як їхні герої, розмовляють, поводять себе. Перевтілити¬ся в героя акторові допомагає костюм. Це спеціальний одяг, який відповідає образові героя, що його роль виконує актор.

Костюмер
Дібрати і підготувати костюми акторам допомагають люди, професія яких - костюмери. Це люди, які виготовляють, підбирають костюми.

Костюмерна
Костюмерна - це приміщення, кімната в театрі, де зберігаються костюми.

Куліси
Крім завіси, у театрі є спеціальні частини театральної декорації, розташовані по боках сцени. Називаються вони кулісами. За куліса-ми стоять актори, які чекають свого виходу на сцену.

[Людмилkа]

Л
Ложа
На другому поверсі театру є балкон, на якому сидять глядачі. А ще в театрі є спеціальні місця, відділені для кількох глядачів. Назива-ються такі місця ложею.

Ляльки
Ролі в театрі можуть виконувати не лише люди, а й ляльки. Виста¬ва за участю таких персонажів називається ляльковою.

М
Мистецтво
Картини пишуть художники, це мистецтво живопису. Гарну му-зику написали композитори, це теж мистецтво - мистецтво музики. Існують різні види мистецтва, одним із них є театральне.

Місце
У квитку, купленому в касі, вказано місце. На спинці крісла вказа¬но номер місця, такий самий номер - у твоєму квитку. Всі місця розташовані по порядку. Тож, поспішай зайняти своє місце, доки не пролу¬нав третій дзвоник, щоб не заважати іншим.

Н
Нагорода
Актори завжди старанно зображують своїх персонажів, передають їхні характерні особливості. Тож вони заслуговують нагороди, оплесків.

О
Оплески
Ви подивилися виставу. Вона вам сподобалася, тож плескайте в долоні. Оплески - найліпша нагорода для акторів.

Оркестр
У театрі завжди лунає музика. Мелодії виконує оркестр, це група музикантів, які грають на різних музичних інструментах.

П
Партер
Партер - це нижній поверх зали з місцями для глядачів. Це най-зручніші місця в театрі, бо з них усе добре видно.

Перука
Для того щоб актор зміг перевтілитися в у будь-якого героя, йому необхідний костюм, грим. Перука — це зачіска з волосся, що його кріплять на каркас з ниток по формі голови.

П'єса
П'єса - це написаний автором драматичний твір, за яким ставлять виставу. У п'єсі є багато героїв, з якими відбуваються різні пригоди.

Прем'єра
Автор написав п'єсу, актори вивчили ролі, художник підготував декорації. Ось і вийшла вистава. Скрізь розклеєні афіші, повідомляючи про нову виставу, а ще її називають прем'єрою. Прем'єра - це нова вистава, показана вперше в цьому театрі.

Програмка
Про те, яку ви побачите виставу, з якими героями зустрінетесь, які актори виконуватимуть ролі, можна дізнатися з програмки. Це аркуш паперу, складений навпіл у вигляді книжечки-розкладки. Перед почат¬ком вистави такі програмки купують глядачі.

Поціновувачі
Людей, які люблять театр, знають та поціновують це мистецтво, ще називають поціновувачами.

Р
Рампа
Для того щоб театральна вистава була більш видовищною, яскра-вою, гарною, використовують відповідну освітлювальну техніку, що ство¬рює спеціальні світлові ефекти. Щоб вона не заважала глядачам, її ставлять за низеньким бар'єрчиком. Його називають рампою.

Режисер
Автор написав п'єсу. Але перш ніж її побачать глядачі, вона пройде складний шлях. Треба розподілити ролі між акторами, відпрацювати їх. Усім цим і займається режисер. Це художній організатор, керівник.

Репетиція
Постановка вистави - це дуже складна справа. Над нею акторам доводиться дуже багато працювати. Вони розучують ролі, неодноразово програють їх на репетиціях. Репетиція - це попереднє виконання будь-чого при підготовці до виступу.

Ряд
У театральній залі для кожного глядача відведено своє місце. Вони розташовані поряд одне з одним у рядах. Підлога зроблена з нахилом в бік сцени, тому кожен наступний ряд знаходиться вище, ніж попе¬редній. На першому кріслі кожного ряду справа вказано його номер.

С
Сцена
Архітектори подбали про те, щоб глядачам було зручніше дивити¬ся виставу, краще видно акторів та декорації. Для цього вони зробили сцену. Це дерев'яний подіум, підвищення, де виступають актори.

Сценарій
Сценарист пише сценарій майбутньої п'єси. За ним і ведеться підго-товка майбутньої вистави: режисер підбирає акторів, розподіляє ролі, робить постановку вистави. Сценарій - це твір, призначений для по¬становки, що включає докладний опис дій з текстом слів персонажів.

Сюжет
Сюжет - це основа майбутньої вистави, історія, яка трапилася з героями, послідовність і зв'язок подій у літературному творі.

[Людмилkа]

Т
Трупа
Акторів, які працюють у театрі, ще називають театральною трупою.

Театр
Театр — це те дивовижне місце, де ми можемо перенестись у чарів-ний світ казки, отримати задоволення та насолоду від спілкування з улюбленими героями, це приміщення, де показують вистави.

У
Успіх
Готуючи виставу, актори докладають чимало зусиль, щоб вона ви-йшла вдалою. Та їхні старання, їхня праця винагороджуються. Вони можуть розраховувати па успіх - це вдала робота, від якої отримуєш задоволення.

Ф
Фойє
Тільки-но ти переступив поріг театру, як враз опинився у великому, просторому приміщенні. Називається воно — фойє, приміщення в театрі, розташоване перед входом до театральної зали.

Фінал
Усе колись закінчується. Є кінець у мультфільма, у казки, у гри, у вистави. Останню сцену вистави ще називають фіналом.

X
Хор
Іноді під час вистави лунають пісні. А виконує їх група професій-них співаків, яку ще називають хором.
Художник
На сцені завжди багато різних декорацій і всі вони намальовані художником.


Ц
Цирк
Цирк - вид театрального мистецтва, який включає акробатику, еквілібристику, жонглювання, клоунаду, дресирування тварин. Цирк - це ще і споруда, що має вигляд круглого будинку з амфітеатром для глядачів і ареною в центрі для вистав.

Ч
Час
Вистава завжди починається у певний час. Його вказано у квитках, для того щоб глядачі не забули про початок вистави і прийшли вчас¬но. Триває вистава теж певний проміжок часу.

Частина
Вистава поділена на частини, між якими є перерва - антракт.

Ш
Шатро
Театральне приміщення - це будівля. Але є ще так звані "бродячі театри", або театри на колесах. Для показу вистави в такому театрі на відкритому місці ставлять залізні або дерев'яні балки і напинають на них тканину. Така споруда називається шатром, театральний будинок під відкритим небом.

Щ
Щирість
Актори грають свої ролі з душею. Вони намагаються зробити так, щоб ми з вами отримали насолоду і задоволення від вистави. Ось чому ми, глядачі, "відкривши рота" дивимося на сцену, стежимо за кожним рухом акторів, "ловимо" кожне їхнє слово. А після закінчення виста¬ви ми щиро дякуємо їм, нагороджуючи їх бурхливими оплесками.

Я
Я — артист
Кожна людина талановита, але не завжди вона може розкрити і проявити свої таланти. Ти теж дуже талановитий, ти - справжній артист. Пам'ятай про це.

[Lina_21]

Пропоную театр "Писанка" для лялькової вистави. Якщо комусь дуже знадобляться мінусовки - звертайтесь в лічку
https://cloud.mail.ru/public/2PPX/Xfv351uDN
https://cloud.mail.ru/public/E3yi/htUNGEDhF

[ЮЛилиана]

Девочки,подобрала музыку к очередному кукольному спектаклю на пасхальную тематику, который был выставлен на форуме Алиной Закировой (материал надан Ириною Хибовскою) - такие заметки у меня были в в вордовском документе, пусть простят меня авторы если допустила ошибку в именах. Спектакль простенький, но интересный. Для малявок, я думаю, то что надо.
"Великодня казочка" (2): https://yadi.sk/d/ZMBfTWOT3GoFr9

Это сообщение продублировала и в этой теме, чтобы не потерялся.

[Инесса Анатольевна]

** Hidden Content: You don't have sufficient privileges to see this hidden data **