Театральна діяльність в дитячому садочку

[Осянечка]

"Новорічний подарунок."
Казочки для зимових розваг.
https://cloud.mail.ru/public/7uR5/ENjzxQtNE

[Світланочка]

** Hidden Content: You don't have sufficient privileges to see this hidden data **

[ЮЛилиана]

Лариса, здравствуйте!Обновите,пожалуйста, ссылочку на сказку " Буркотуля-вреднуля" ! Уж очень заинтересовало название!!! Заранее благодарна!!!

У меня есть этот кукольный спектакль Лысенко, держите:https://yadi.sk/d/Rc7eCBjnmjx4T

[ЮЛилиана]

Милые форумчанки, после сильного затяжного семейного стресса взяла себя в руки и сделала еще один кукольный спектакль на зимнюю тематику. Выставляю на всеобщее обсуждение. Надеюсь будет нужен для работы. Да, русский вариант но без музыки выставляла когда-то "Колобок — Ледяной бок" lga-inku.

Колобок —Льодяний бочок.

(Фон №01 - діти заходять до залу, сідають на стільці. Наперед виходить Ведуча-казкарка.)

Ведуча: Доброго дня вам, наші глядачата,
Милі хлопчики й дівчата!
Прийміть від нас вітання
Й найкращі побажання,
Щоб наша вистава пішла нам на руку -
Була у ній добра наука;
Щоб доріжку до нас не забули
І світло для душі здобули.
А ви знаєте казки?
Дайте відповіді на загадки.

1. Маленьке, сіреньке, 3. Сидить півник на печі
Біди наробило, Їсть смачненькі калачі.
Щось біле кругленьке Ось лисичка прибігає,
Хвостиком розбило. Півника мерщій хапає.
Сумує бабуся і плаче, Біжить котик рятувати,
Дідусь витирає сльозу, В лиса півника забрати.
А курочка кудкудаче: (Казка «Котик і півник)
«Я вам золоте принесу!»
(«Курочка Ряба»)
2. Вигнав дід козу із хати — 4. Підробив він голосок,
Та й пішла вона блукати: Став малим співати.
В зайця хатку відібрала. Догадалися вони:
Всі козу ту виганяли, "Вовк — не наша мати!"
Рак козуню ущипнув, ("Вовк і семеро козенят")
Зайцю хатку повернув.
("Коза-Дереза")

(Фон №02 - звучить музика, падає сніжок. )

Ведуча: Молодці, всі загадки зуміли розгадати,
Тож казку нашу треба починати!
Ця казка знайома, але незвичайна,
Для вас, дітлахи, вона дуже повчальна...

Зима по світу все гуляє,
Сніжком земельку покриває.
В кучугурах весело ходити,
Грати на вулицю повибігали діти....

(Фон №03 - після слів ведучої на ширмі з’являються діти-ляльки. гомонять, кидаються сніжками, сміяться.)

Маша: Друзі, добре що прийшла зима! Он скільки снігу насипало, ходімо кататися на санчатах з гірки!?!

Усі: Ходімо, наздоганяй!

(Діти катаються на санчатах, раптом одна лялька відмовляється ще кататися і пропонує послухати друзям казку.)

Маша: Жив на світі Колобок, Колобочок —
Кругленький смажений бочок.
Тільки був він не простий.

Усі: А який?

Іванко: З морквинкою гладенькою?

Петро: З малинкою солоденькою?

Іванко: Можливо, з начинкою м'ясною?

Петро: Або з рибкою якою?

Маша: Говорю ж вам: не простий!

Петро: Невже коштовний, золотий?

Маша: Золотим було яйце,
Забули мабуть ви по це?

Петро:Про курку-Кябу добре знаємо.

Маша: Та не в цю казку зараз граємо!
У нас буде казка нова,
Зовсім дітям не знайома.

Усі: Та кажи скоріш, яка?

Маша: «Колобок — Льодяний бочок».

Усі: А -а-а, ми так і знали...

Маша: Ви что, уже в цю казку грали?

Петро: Про Колобка, який на вікні студився?
Студився, студився і покотився?

Іванко: Спочатку до дверей, а потім за поріг,
Припустився бігти до лісу з усіх ніг!

Маша: У-у-у! Це вже не цікаво,
Бо старою казка стала...

Усі: Яка?

Маша: «Колобок — Льодяний бочок».

Усі:Ні, цю казку ми не знаємо!

Маша: Так чого ж ми в неї не граємо?

(Фон №03 - ліплять колобка, а потім з гоміном біжать грітися по домівках...)

(Фон №04 - Колобок оживає і скочується з гірки. )

Колобок: І-і-і-іх!.. Чудово, усі порозбігалися по домівках. Тепер можна не вдавати із себе не живого. Це так не зручно стояти нерухомо...

(Фон №05 - з’являється Ворона, літає навкруги Колобка, голосно каркає.)

Ворона: Подивіться, дивина -
Купа снігу ожила!?!
І куди це ти зібрався?
Дозволу геть не спитався!

Колобок: Пора вирушати додому...

(Фон №06 - рухається в напрямку до лісу, наспівуючи пісеньку.)

Пісня Колобка (на мел. "Потолок ледяной..)

Колобок (співає):
В засніженій хатині
Край лісу, у долині
Живу дуже давненько
Я - сніжний Колобок!
Бурульки полюбляю,
Їх з ранку я з'їдаю,
Морозивом зі снігу
Ласую на обід.
Я малий крутобок, сніжнобілий,
Колобок не простий, з льоду тіло.
Швидко з гірки кочусь, не здогнати,
Диким звірам мене не впіймати!

(Фон №07 - вибігає Заєць.)

Колобок: Ой, хтось сюди біжить?!? Треба сховатися і добре його роздивитися .

(Колобок ховається за ялинкою, але Зайчик його помічає.)

Заєць: Агов, стривай, ти хто такий?

Колобок: Колобок я, льодяний!

Заєць: Льодяни-и-ий? Хіба такий буває?
Тримайте ви мене - від сміху помираю!
Що, розіграти вирішив зайчисько? Ти на капустку схожий з кочерижкой...

Колобок: За формою я й круглий може,
На капустку геть не схожий.

Заєць: Схожий! Обдурить себе не дам! (підбігає до Колобка)
Відкушу шматочок, гам!..

(Фон №08)

Заєць: Ай-ай-ай! Ой-ой-ой (із зойкітом відскакує від Колобка)

Колобок: Заєць, заєць, що з тобою? Я ж тебе попереджав,
Щоб мене ти не кусав.

Заєць: Ти капуста не проста,
Ти капуста... льодяна!
Хоч й смачненький так на вид, (хриплим голосом)
Ой, як горлечко болить...

Колобок: Колобок я льодяний, весь зі снігу...

Заєць (злякано):Ой-ой-ой, Не можу говорити,
Горло сильно починає вже боліти

(Фон №09- Заєць йде за лаштунки.)

Колобок: Заєць не уважний, дурненький такий,
Говорив же я йому, що льодяний.

(Фон №10 - летить Ворона.)

Ворона: Кар-Кар! Він не хотів до тебе прислухатись,
А став без дозволу сам пригощатись.
Тож по заслузі Заєць получив -
Куснув тебе й одразу захворів! Кар-кар!

Колобок: Мабуть твоя правда, Ворона. Покочуся швидше додому.

(Фон №11 - Колобок з пісенькою продовжує свою подорож лісом.

(Фон №12 - назустріч Колобку виходить Ведмідь; за ними знову спостерігає Ворона.)

Колобок: Ой, хтось сюди йде! Краще сховатися за ялинку.

(Колобок ховається за ялинкою, але Ведмідь його помічає.)
Ведмідь: Агов, стривай, ти хто такий?

Колобок: Колобок я, льодяний!

Ведмідь: Льодяни-и-ий? Хіба такий буває?
Тримайте ви мене - від сміху помираю!
Ведмедя не обдуриш, друже, ні,
Я знаю, ти пряник медовий смачний! (принюхуючись наближається до Колобка)

Колобок: Говорю - я льодяний!

Ведмідь: Апетитний ти який...(облизується від задоволення)

Колобок: Друже, я не їстівний!
Горло застудиш - одразу хворіти будеш!

(Фон №13)

Ведмідь: Гам!.. Не смачний ти ба який,
Та і вправду (хрипло)... льодяний!?!
У мене не голос,а хрип.
Кахи, простудивсь,починається ГРИП!

(Фон №12- Ведмідь йде за лаштунки)

Колобок (Вороні): Ну й Мишко, зовсім захрип,
В нього неважненький вид. В цьому є моя вина...

Ворона: Винуватих тут нема! Повинен знати був ведмідь -
Не можна їсти на обід лід!

Колобок: Мабуть твоя правда, Ворона. Покочуся краще додому
(знову Колобок котиться по лісі.)

(Фон №14 - Назустріч йому Вовк.)

Вовк: Стій, друзяко! Хто такий?

Колобок: Колобок я, льодяний!

Вовк (обнюхує Колобка): Не зрозумів щось! Льо-дя-ний?
Хіба буває і такий?

Колобок (відходить від Вовка): Буває, буває...
Хто з'їсть хоч шматочок - хворіть починає.

Вовк: Колобків я їв і буду! (хапає Колобка)

(Фон №15)

Колобок (пручається): Відпусти — схопиш простуду!

Вовк: Гам!..Лишь кусень відкусив—
Пече в горлі, нема терпіти сил.
Ніби льодом все сковало,(хрипло)
Ще такого не бувало...
Ти, льодишка, нашкодив мені!
До мене наблизишся - будеш в біді!

(Фон №15- Вовк біжить геть.)

(Фон №16 - сумний Колобок.)

Колобок (вороні): Ось знову сталася біда,
Свою провину відчуваю я?

Ворона: Хто не вміє уважно слухать,
А мріє набить швидше брюхо
На себе тільки нарікає
У бідах інших не вбачає.

(Колобок повільно котиться по лісу.)

(Фон №17 - назустріч йде Лисичка.)

Лисичка: Агов, стривай, ти хто такий?

Колобок: Колобок я, льодяний!

Лисичка: Колобок який-який?

Колобок: Колобок я, льодяний! (многозначно киває головою) Ще й як буває!

Лисичка: Слухай, любий Колобок,
Сядь мені на язичок!

Колобок (з укором): На язичок?

Лисичка (невинно): На язичок.

Колобок :Ай-ай-ай! Ніби Лиска не знає,
Що буває, коли на язичок лід потрапляє?

Лисичка (запідозривши недобре): А то що тоді буває?

(Фон №18 )

Колобок: Горло, Лиско, простигає,
Сильно голова болить,
Начинається бронхит. (кашляє на Лиску)
Ну, а потім ангина, Свинка, скарлатина,(наступає на Лиску)
Тонзиліт і дифтерит та хронічний ще гострит.
(Лисичка злякано відходить назад від Колобка)
І краснуха, і пронос, передчасний ще склероз,
Ну, а потім ще отит, лихоманка, пташиний грипп!

(Фон №19 - Лисичка тікає геть від Колобка)

(Фон №20 - Колобок втомлено сідає, йому сумно та образливо. Навколо нього кружляє Ворона. З'являється дівчинка Маша.)

Маша: Здоров був, Колобок — Льодяний бок!

Колобок: Як, ты мене знаєш?!

Маша: Звичайно, знаю.

Колобок: І що — не хочеш мене з'їсти?

Маша: Звичайно, ні! Ти ж Колобок білосніжний,
Зовні — льодяний, усередині — сніжний.

Колобок (здивовано): Вірно. А звідки ти це знаєш?

Маша: Я сама тебе зліпила
І на гірку встановила.
Тільки ти раптово дременув
І назад уже не повернув.

Колобок: І тепер край лісу, у долині
Я живу в засніженій хатині.

Маша: Тож чому ти тут сидишь і додому не біжиш?

(Фон №21)

Колобок: В нашому лісі таке діється-твориться -
Заєць мене, як холери, боїться,
Ведмідь теж став мене опасатися,
А Вовк ще погрожувати мені намагається.
А Лисиця, а Лисиця на меня дуже злиться.
Я — бідний, нещасний Колобок-Льодяний бок...

Маша: Так товаришуємо, дружок?!!
Навіщо погане згадувати, сумувати?
Краще ходімо разом на сніжку грати!
Будемо з гірки кататися...

Колобок: І сніжками кидатися!

(Фон №22.) Пісня про здоров'я.

Потрібно бути обережним Не можна їсти сніг біленький,
І про здоров'я своє дбати. Бурульки теж не можна брати.
Потрібно тепло одягатись Потрібно бути обережним
І взимку довго не гуляти. І про здоров'я своє дбати.

або

(Фон №23 - 24 (+), (-) Пісня про зиму

(Маша і Колобок граються у сніжки, біжать на гірку кататися на санчатах; поступово до них приєднуються усі лісові звірі, разом грають; зникають за лаштунками.)

Ведуча: Все, малята, це кiнець,
Хто дивився - молодець!
Нова казка завітає
Ще не раз в садок до вас.
А тепер мерщій до групи -
На прогулянку вже час!

(Фон №25 - кінець.)
або
(Фон №26 - кінець.)

КІНЕЦЬ

https://yadi.sk/d/K56HQhMDnJF2a

[ЮЛилиана]

Хочу поделиться новой своей работой с Вами, дорогие коллеги. За выходные обработала кукольный "Зайчик- именинник", к сожалению не знаю автора с русского форума Но огромное ему спасибо за сценарий. Просто захотелось чего-то нового, не зимнего...

Зайчик - іменинник

(Фон №01 - організаційний момент, до дітей виходить Ведуча.)

Ведуча: Знов весела дітвора
В дитсадок прийшла уся!?!
Добрий день, вітаю вас,
Настає казковий час!
(Фон №02 - на слова Ведучої.)
Нема правдоньку де діти -
Казку люблять усі діти,
Та така казка буває не щодня -
Вона цікава, незвична, нова!
До лісу завітаємо ми, діти
Я пропоную всім перепочити.
Сідайте зручно ви, будь-ласка,
Бо починається вже казка...

(Фон №03 - чути чийсь голос, ніби налаштовується співати; на ширмі з'являється Зачик, співає пісеньку.)

Пісня Зайчика.
Який чудовий день!
Який чудовий пень!
Такий чудовий я
І песенька моя!Ля-ля-ля...

Мені не сумно, ні,
Співать такі пісні.
Такий веселий я
І песенка моя! Ля-ля-ля...

(Фон №04 чути музику, хтось йде.)

Зайчик: Ой!?! Хтось сюди йде, краще сховаюся (ховається за кущиком).

(Виходить Їжачок, а зі схованки вилазить Заєць.)
Зайчик: А... це ти, друже!? Добрий день, їжачок-Кирило! Я було вже збирався дременути - стало страшно в такий день.

Їжачок: Добрий день, зайчик-Кося! А що сталося? Чув як ти весело співаєш на весь ліс?

Зайчик: У нас в лісі така подія, така подія, а ти й не знаєш!

Їжак: Ф-ф-ф, яка ще подія? Ти можеш мені спокійно пояснити?

Зайчик: Звичайно можу... Ось послухай...

(Фон №05 - заєць знову співає свою пісеньку.)

Пісня Зайчика.

Такий чудовий день!
Який чудовий пень!
Такий веселий я
І песенька моя! Ля-ля-ля...

У лісі новина -
Мій День на-род-же-ння!


Їжак: Ой, як же я міг забути про це!?! Ура, Кося - іменинник! Ой, тільки що ж мені тобі подарувати? … Придумав, побіжу-но я за подарунком, а ти мене вдома зажди. Домовились?

Зайчик: Ну добре! Біжи, я зачекаю.

(Фон №06 - Їжак біжить за лаштунки, Заєць продовжує наспівувати свою пісеньку і рухатися в напрямку свого дому.)

(Фон №07 - з'являється Лисиця, зайчик лякається від несподіванки, трясеться від страху.)

Лисиця: Здоровий бувай, Косий! Чого це ти такий веселий, співаєшь на весь ліс? Що сталося? (Зайчик трясеться від страху.) Та не трясися ти вже так, не чіпатиму тебе! Я сьогодні добра!

Зайчик: І...і ти бувай здорова, Лисичка-сестричка! У мене сьогодні така подія... А ти хіба не знаєш?

Лисиця: Не трясися! Говорю ж, не чіпатиму тебе. А, яка там ще подія? Ти мені спокійно поясни?

Зайчик: Сьогодні у мене Д-д-день нар... нар...родження...

Лисиця: Так ось воно що!?! День народжения? Зрозуміло... Треба Вовчика сповістити. Що
ж, щасливо відсвяткувати, ніколи мені, побіжу, справ у мене багато. Бувай, Косий!

(Фон №08 - Лисичка вдає ніби йде за лаштунки.)

Зайчик: До побачення, Лиско, до побачення! ...Фу!?! Страху натерпівся... Побіжу-но я краще додому... Ой, щось мені одному боязко...

(Фон №09 - Зайчик тікає, знову з'являється Лисичка).

Лисиця: Агов, Сірий! Ау! Ти де, швидко йди до мене!

(Фон №10 - виходить Вовк.)

Вовк: Та тут я, тут, поруч. Здорово, кума! Чого надумала?

Лисиця: Чого, чого! Слухай, свято у Зайця, День народження.

Вовк: Та в курсі, я все підслухав, я тут неподалік був.

Лисиця: Тоді, що ми будемо робити? Тебе на свято запросили?

Вовк: Ні! Говорять, що я невихований і злий, тому нікуди і не запрошують. Хіба це правда?

(Фон №11- пісня Вовка.)

Пісня Вовка.

1. Я сірий вовк, ікластий вовк, па-да-ба-да.
У капостях я знаю толк, па-да-ба-да.
Мене бояться всі кругом,
Дружить не хочуть із вовком.

2. В моїх очах бачать кошмар, у-у-у-у.
Чекають на стрибок й удар, у-у-у-у.
Нікому не потрібен я,
Чому бояться всі вовка?

Лисиця: Мене також нікуди не запрошують. Кажуть, що занадто хитрюща... А хіба таке можна пробачити?

Вовк: А що будемо робити? Говори вже, не тягни!

Лисиця: Зараза по цій доріжці пробіжить їжак-Кирило. Потрібно його підкараулити і ...
відібрати усі подарунки. Зрозумів?

Вовк: Та зрозумів, зрозумів! Давай скоріше ховатися!

(Фон №12 - Лисиця і Вовк шукають куди сховатися, метушаться по ширмі, притихають за кущами.)

(Фон №13 - з'являється Їжачок наспівуючи пісеньку.)

Пісня Їжачка

Може я й колючий їжачок,
В мене сіра шубка з голочок.
В лісі справжніх друзів я багато маю,
Ось на День народження дуже поспішаю.
Подарунок Косі-зайчику несу,
От зрадіє друг мій за таку красу...Ой!?!

(Фон №14 - шлях Їжачку перетинають Лисиця з Вовком.)

Лисиця: Куди це ти Кирило-їжачок прямуєш? Швитко стій!

Волк: Ага, попався? Що з подаруночками йдеш? На свято поспішаєш? А ми тобі його зараз зіпсуємо.

Лисиця: Ну-мо, швидко віддавай сюди свої пакунки.

Їжачок: Фир-фир, не віддам, я вас не боюся!

Вовк: Що ти сказав? Хто це тут такий сміливий?

Їжачок: Зараз побачиш. Мишко-о-о! Мишко, допоможи мені!

(Фон №15 - на галас біжить Ведмідь.)

Ведмідь: Я, ведмедик-Мишко косолапий,
На допомогу до вас вже біжу.
Та не бійтеся, звірята,
Зараз вам допоможу!
Хто мене кличе? Кому потрібна моя допомога?

Їжачок: Фир-фир-фир! Мені потрібна допомога!

Ведмідь: Що сталося? (дивиться по сторонам і помічає лисицю з вовком) Ага, я все зрозумів!
Це ти, Сірий розбійнику, маленького їжачка ображаєш?
А ти, Рудохвоста плутовка, йому допомагаєш?

Їжачок: Фир-фир, вони хотять зіпсувати свято, подарунки відібрати. Сьогодні у Зайчика
День народження і я йду до нього на гостини, ось.

Лисиця: Хм, кому потрібні ваші подарунки, це все Вовк придумав.


Вовк: Що!?! Ти хочеш на мене все звалити? Ну, постривай, кумасю! Зараз я тобі покажу,
як усю провину на мене перекладати!

(Фон №16 - Вовк починає ганятися за Лискою.)

Лисиця: Ой, рятуйте! Допоможіть! Рятуйте! (зникають за лаштунками)

(Фон №17 - на слова Їжачка.)

Їжачок: Дякую тобі, Мишко, за допомогу! Врятував мене, а то б я залишився без подарунка. Теперь нам ніхто не завадить відсвяткувати День народження нашого друга зайчика-Косі. Ходімо зі мною разом!

Ведмідь: Ходімо! Я теж люблю Зайчика, але у мене немає подарунка... (міркує)...
Придумав! Я заспіваю йому свою пісеньку і ми разом будемо танцювати!

(Фон №18 - Їжачок з Ведмедиком разом йдуть на гостини; підходять до хатинки Зайчика, стукають.)

Зайчик: Хто там? Хто до мене прийшов на гостини?

Їжачок: Це ми - твої друзі, прийшли привітати тебе з Днем народження! З Днем народження, Зайчику!

Ведмідь: З Днем народження, Зайчику!

Зайчик: Ой, спасибі! Ви - мої самі найкращі друзі!

(Фон №19 (+) - №20 (-) - звірі разом співають пісню "Дружба", пригощають малюків цукерками і "йдуть на святкове чаювання"до зайчикової хатки.)

Пісня звірів "Дружба".

1. Сонце посміхається у небі,
День збирає хмари повсякчас.
Сумувати зовсім нам не треба
Наші друзі не покинуть нас.

Приспів: У тяжку годину,
У скрутну хвилину
Пам’ятайте щастя
Головне своє:
Друзі поруч будуть,
Мене не забудуть,
Бо у мене друзі
Вірні друзі є.

2. Як же добре нам усім дружити,
Щирі друзі, як надійний міст.
Як без них на світі можна жити,
В гарній дружбі завжди гарний зміст.

Приспів: У тяжку годину,
У скрутну хвилину
Пам’ятайте щастя
Головне своє:
Друзі поруч будуть,
Мене не забудуть,
Бо у мене друзі
Вірні друзі є.

(Фон №21.)

Ведуча: Ну що, малята, чи сподобалась вам казка? (Так!)
Як бачите, щаслива в нашій казочці розв'язка.
Нажаль, годинник нам наказує прощатись,
До своїх груп швиденько повертатись.
Пригощення від зайця-Косі вас чекає,
Щоб скуштували ви його дуже бажає.
До побачення, час всім відпочивати,
Ще на гостини вас будемо чекати!

КІНЕЦЬ



В архиве музыка, украинский и русский-оригинальный варианты для сравнения.

[--Ксения--]

Девочки, озвучила сказку "Колобок - Льодяний бочок".

Автор сказки - ЮЛилиана. Она выставила её здесь http://forum.in-ku.com/showthread.ph...=1#post5144771

Лилечка, я надеюсь ты не обидешься, что я внесла маленькие изменения в сказку

Я её прочувствовала именно так

** Hidden Content: You don't have sufficient privileges to see this hidden data **

[ЮЛилиана]

Лілічка! Поновіть,будь ласка музику до "Мандри писанки" !!!!

Пожалуйста, держите:https://yadi.sk/d/qbWnO098oF7pf

[нонна]

ГУСЁНОК (ЛИЛИЯ ДЕМИДОВА) 25 МИНУТ 2013го…
Девочки,мне очень понравилась сказка - особо нет подготовки и атрибутов.

https://yadi.sk/d/8ejWmlk998V52
ГУСЁНОК ДОРОФЕЙ (ЛИЛИЯ).docx

[ЮЛилиана]

Девочки, озвучила сказку "Колобок - Льодяний бочок".

На жаль мені недоступний матеріал, якщо можна, надішліть, дуже хочет ься такий цікавий матеріал, Дякую!!!

** Hidden Content: You don't have sufficient privileges to see this hidden data **

[Nata_Sher]

Фон музики 000 (можна не використовувати)

Ведучі: Трек 001
Слухайте, дорослі! Слухайте діти!
Жила собі Киця на світі, заморська, ангорська.
Жила вона не, так як інші кішки,
Спала киця у затишному ліжку,
На пухових подушках, на турецьких килимах.
Займалася бізнесом, захоплювалася фітнесом.
Кішка час не витрачала свій рахунок в банку мала
Жила вона на проценти помножуючи свої девіденти
Дуже модною була, і у розкоші жила

Зходить Киця, співає Трек 002

Ведучі: Трек 003
Бім-бом, бом-бім,
Був у Киці новий дім,
Розписані віконця
Дивляться на сонце,
Двір широкий, ніби лан
З чотирьох боків паркан.
Жив в сторожці старий кіт
Дім він кішки сторожив
Підмітав доріжки, перед хатою кішки.

Трек 004 вхід кота Василя

Василь: Я, в минулому військовий, і служив я на кордоні
Нашу землю захищав, звання маю – капітан!
Відставний я офіцер, підробляю тут тепер.

Телефон Трек 005

Кішка: Алло! Алло! Звісно, звісно! Чекаю на Вас! Обов’язково приходьте!
Гей! Василю! Поспішай! В супермаркет вирушай! Запросила я бомонд!

Василь: Прийде хто? Який Джеймс Бонд?

Кішка: Фі, солдатський гумор не доречний!
Запросила я в свій дім, заможних всіх і видатних.
Наприклад, козлик – олігарх Козлов, в бізнесі він будь здоров!
У нього 8 магазинів, склад капусти, три машини!
Та що з тобою говорити, вже час мені причепуритись!

Трек 006 вступна частина + 007 основна пісня
(Заходять Кошенята, співають пісеньку)
Кошенята співають:
Тітонька заморська,
Тітонька ангорська.
Нас пусти до хати,
Хочемо ми спати.
Їсти хочуть малюки,
Хоч в куточок нас пусти.

Василь: Хто там шкребеться у воріт?

Кошенята: Це ми кицині племінники!

Василь: Ось, зараз я Вам дам на пряники! У нас і так що не день, то рота племінників !

Співають: Трек 008
Тітка Киця не уявляє, як нам інколи важко буває
Тітка Киця не уявляє…
Василь: Не уявляє?!
Тітка Киця не уявляє, як нам інколи важко буває
Тітка Киця не уявляє…
Василь: Так не уявляє!
Скажіть ви нашій тітці
Василь: Що?
Котенята: Що ми її сирітки!
Василь: І що?
У нас дах хати протікає.
Василь: Ну?
Води давно у нас немає
Василь: Ну той що?
Ще світло вітер вимикає
Василь: І?
Як жити далі ми знаємо!
Василь: Зупиніться! Досить! Досить!
Не можу Вам допомогти,
Ідіть додому жебраки! (жене віником)…

Киця виглядає у вікно (або виходить):
З ким говорив ти кіт Василь?

Василь: два кошенята у воріт
Поїсти по просили
Киця: Яка ганьба , яка ганьба !
Була маленькою і я ….
Тож по родині не ходила
І їсти пити не просила ,
Ой , розболілась голова…( тримається за голову)
Василю , де пігулки ?
А для голодних кошенят
У місті є притулки !

Трек 009.
Василь: Ось чую я за кілометр, що гості йдуть вже на банкет!
До Киці Цап іде на свято,
Із жінкою Козунею рогатою. (кіт Василь зникає)
Виходить кішка.
Киця: О! Пан Козлович!
Добрий день! Вітаю я своїх гостей!.

Цап: Добрий день, вам господиня!
Ось, нарешті вас зустрів я.

Коза: Раді бачити Вас кішка.
Застав нас дощик трішки,
У нас промокли ніжки.

Киця: У вас же 3 машини!

Цап: Але у них намокнуть шини!

Киця: Дуже рада що пришли,
запрошую я вас у свій чудовий дім.

Трек 010 Танок Квочки та курчаток.

Киця: Ну, як сусід апартаменти?

Півень: Мої вам щирі комплементи!

Квочка: Ось, це - курник, хоч куд кудах!
Яке подвір’я – просто АХ!

Киця: Бачу що курчат у вас багато, їм потрібен простір й нова хата.

Півень: Ми працюємо над цим, незабаром купим дім.

Квочка: Дарунок ти від нас приймай,
І в новий дім свій проводжай.

Киця: Заходьте гості, ласкаво прошу!

Трек 011 Грає музика заходить свинка:

Свинка: А ось і я!

Киця: Привіт Вам тітонька свиня.

Свинка: Вибач кицю, що трошки запізнилась,
годину тому, як з Парижу приземлилась.
Була на шопінгу, стривай…,від мене подаруночок…, тримай!

Киця: Дякую! Як чоловік ваш та сім’я?

Свинка: Спасибі, Киценько, хрю-хрю!
Живемо добре, дякую!
Я і сім’я казкова
Живемо причудово!
Своїх маленьких поросят
Я віддаю в дитячий сад
Кабана на хазяйстві залишаю,
А сама по гостях похождаю!

Киця: Запрошую тебе в мій дім, там буде затишно усім!

Трек 012. Ширма відкривається
( Киця під музику розповідає про свій дім, показуючи на меблі.)


Киця: Ось це моя вітальня,
Є спальня та їдальня;
Оце , стілець на нім сидять ,
А за столом оцим – їдять.

Свинка: А це ось стіл на нім сидять

Цап: А це стілець його їдять!

Кішка: Ой! Помилились мало, не так я вам сказала!
Стільці не треба їсти, на них потрібно сісти!

Коза: Якщо по правді, ми з козлом, не звикли їсти за столом! Ми їмо на волі, обідаємо у полі.

Свинка: А посади свиню за стіл, я ноги покладу на стіл

Півень: Від того про свиней і йдуть плітки, бо чемно не поводяться.

Кішка: Та досить Вам, хай за столом усі сидять як хочеться!
Продовжуємо далі.
Всі меблі імпортні, чудові
В моїй хатинці новій!
У рамці дзеркало висить,
І піаніно тут стоїть.
Колись купила я його,
У ослика у одного.
Уроки я беру щодня,
По нотах вчусь співати я.

Цап: Хазяйко мила, заспівай! Веселу пісню нам заграй.

Трек 013 (Киця співає пісню)

Коза: Як чудово! Браво! Браво!
Заспівали ви на славу!

Киця: Рада вам я догодити,
Гості дорогенькі.
За такі ваші слова,
Дякую раденько.
Я старалася для вас,
Щоб було все "Вищий клас!"
Ну, а зараз, друзі, всі
Затанцюємо від душі.

Трек 014 (там з’єднані 2 пісні).(Гості весело танцюють.)

Цап: Ми гарно вечір провели
І не шкодуємо, що прийшли.

Коза: Вже темно, треба шану мати, хазяйці слід відпочивати.

Квочка: Візит сподобався усім, який чудовий кицьки дім.

Свинка: Хрю – хрю хазяєчко прощай, за все я вдячна через край.
В неділю в три години приходь на іменини.

Квочка: А я у середу, як слід чекаю на смачний обід.

Коза: Ми просимо вас в гості, у вівторок, приблизно десь о шостій.

Киця: Обов’язково я прийду! А за запрошення вам дякую!

Півень: Сусідко! Вам скажу одне, я Ваш слуга до віку, повірте КУ КА РІ КУ!

Киця: Спасибі друзі що прийшли, ми скільки спільного знайшли.

Свинка: Про нас ти теж не забувай,
Тож до побачення, бувай!

Трек 015 початок пожежи

Півень: Зупиниться всі, тихіше! Чуєте? Тут щось не так!

Василь: Я розпалював камін, ох і лиха наробив!
Іскра в хаті запалала все майно опанувала.

Киця: Ой рятуйте, добрі люди,
З полум'я іде біда:
Загорілись мої меблі,
Де вода, вода, вода?

Цап: Не врятуємо добра,
Рятуватись нам пора!

Гості(разом): Ми не підемо туди, розбігайтесь хто-куди!(тікають геть)

Киця: Що ж мені тепер робити?

Василь: Треба пожежникам дзвонити.
Бачите вогонь чи дим - набирайте...101!

Трек 016 набирає номер

Киця: Алло! Добрий день!
Пожежа на вулиці Ковбасна сім,
Горить хатинка з майном усім.
Хутчіше! Хутчіше! Хутчіше сюди,
Мерщій порятуйте від злої біди! (Зникає)

Трек 017. Танок вогня

Трек 018. (Чути сирену-сигнал тривоги.)

Пісня пожежних:
1.Ми пожежники умілі,
І відважні, і сміливі.
Дружно, весело живем
Від вогню все збережем.

2. Якщо десь запалає,
Ми одразу приїздим.
Ми водою заливаєм
І вогонь, і навіть дим!

3. Ми дужі вогнеборці,
Усі сміливі хлопці.
Куди нас викликають,
Там полум'я зникає!

Трек 019. ( Пожежні "гасять" полум'я.)

Пожежні: Всі повинні пам'ятати,
Що з вогнем не можна грати!
Про безпеку треба дбати,
Вогонь без догляду не залишати!

Трек 020 (пожежна машина на прощання дає сигнал і зникає за лаштунками.)

Трек 021 сумна музика
Киця: Де тепер нам проживати?

Василь: Що я буду вартувати ?

Киця: Що робити нам , Василь?

Василь: Подзвоніть ви до кози, нас врятує від біди.
треба десь заночувати, може пустить нас до хати?
(або) Пішли до цапиної хати. Потрібно десь заночувати.
Сумна музика , входять Кіт і Кішка.

Трек 022

Киця: Алло!
Ти впусти мене , Коза,
Я лишилась без житла.
На дворі і сніг , і вітер,
Ти впусти нас відпочити.

Коза: Ліжка в нас не має в домі

Киця: Ляжемо і на соломі
Не жалій для нас кутка

Коза: Ви спитайте у цапка!
Мій цап хоч і безрогий
Та хазяїн дуже строгий!

Киця: Що сусід нам відповість?

(Коза шепоче на вухо цапу).
Коза: Говори немає місць!

Цап: Мені Коза оце казала,
Що у нас тут місця ма –а – ло !

Коза: Ой, жартує бородатий ,
Але в нас тут тіснувато.

Трек 023 (поклали трубку)

Киця: Ой, Василю! (пішли , мій кіт Василю),
Щось в цей дім нас не впустили.

Василь: Подзвоніть ви до свині (Ти постукай до Свині,)
Місце є в її житлі.

Трек 024

Свинка: Алло! (або, Хто тут стукає?)

Киця: Алло! Це я ! Ти впусти мене, до хати!
Нам нема де ночувати!
Буду посуд вимивати, поросят твоїх гойдати.
І тобі допомагати!

Свинка: Не пущу тебе до хати
В нас не можна гостювати
Я не можу вас впустити
Нам і так тут тісно жити.

Трек 025.(занято)

Киця: Ой , біда яка, Василю,
І сюди нас не впустили!

Василь: Півник і курочка ваші куми, вас не покинуть вони у біді!
(або, Ось перед ними ще є дім –
Півник і Курочка мешкають у нім).

Трек 026.

Киця: Алло!
Ти впусти мене, кума,
Я лишилась без житла.
Нам нема де жити
Не збагнемо що робити?

Квочка: Дуже рада і сама
Запросити тебе я.
Мій чоловік , тремтить від злості,
Коли до нас приходять гості.

Півень: Дайте спокою,
я і так всю ніч не сплю,
разом с півнями встаю.

Трек 027.

Киця: Знов біда яка, Василю,
І сюди нас не впустили.
(((Василь: Ох! Бездомним не радіти
(По дворам чужим бродити! )))

Трек 028. Сумна музика (Повільно ідуть опустивши голови)

Василь: Ось напроти чиясь хата
І мала, і тіснувата ( стукає) Трек 029
Я киці сторож , старий кіт,
Пустіть, будь ласка, ночувати
нам з кішкою нема де спати.

Кошеня 1: Кіт Василь ? Не вже це ти?
І тітонька з тобою?
А ми до вас до темноти
Просилися обоє.

Киця: Ой, біда у нас біда
Згоріла моя хата.
Вибачте, будь ласка, нас!
Що образили ми вас…
Дуже соромно мені
Не залишайте у біді!

Кошеня 1: Ну, що ти скажеш моя сестра?
В дощ чи сніг погано просто неба,
хто сам шукав собі нічліг
збагне як дах вам треба.

Кошеня 2: Але у нас убогий дім –
Ні даху в нім , ні тиші,
Вітер свище в закутку,
Долівку з`їли миші.

Василь: Зроблю я добрий вчинок,
Поладнаю будинок.
У чотирьох разом що сил
Збудуємо ми новий дім! Трек 030 (звучить до тих пір поки Василь не почне заносити будівельний матеріал за ширму,і в цей час виходять усі герої – музика зупиняється).

Виходять усі тварини:

Свинка: Дуже соромно мені,
Хочу вам допомогти,
Дім побудувати
Можу стіни фарбувати.

Козлик: Вибачай і нас рогатих,
Будемо і ми допомагати.
Відбудуємо ми дім
Буде затишно усім!

Коза: Я образила тебе, в дім свій не пустила
Тож пробачення прошу за те, що я вчинила.
До вас я хочу приєднатись
Так швидше буде будуватись.

Півень: Вибач, та не гнівайся на нас.
Помилились ми з дружиною в свій час.

Курочка: Але не пізно нам свої помилки виправляти,
Та більше друзів у біді не залишати!

Трек 030

Трек 031 звучить фоном під слова ведучих
Ведучи:
Тілі-тілі. Тілі-бім
Збудували новий дім
Стіни розфарбовані
вікна розмальовані

А по світу мова йде
Киця нині там живе
Є у неї гарний дім
Та й племінники у нім

Старий кіт там походжає
Новий дім охороняє
Кому нема де ночувати
Всіх запрошую до хати

Світ казок дарує нам пригоди
Вчить долати всі негоди
Якщо у дружбі будемо ми жити
Радо сонце буде всім світити

Трек 032 Фінальна пісня.

Киця співає. А я кішечка вродлива і пухнаста й жартівлива. Дім красивий в мене є, і сучасний інтер'єр. Приспів: Бім бом бом, бім бом бом, бім бом бом, бім бом бом, бім бом бом, бім бом бом, бім бом бом бім. Запросили я гостей в дім свій причудовий, будє затишно усім, радісно у ньому. Приспів.

[Nata_Sher]

еще раз https://cloud.mail.ru/public/6YEP/iTVYp7n2C

Загрузилось???

[ЮЛилиана]

Делюсь новым развлечением с элементами кукольного театра "Малятко-здоров'ятко", который проводили очень давно.Так как дни здоровья в садах проходят часто, то восстановила и слегка отредактировала это развлечение, заново подобрала музыку.

"Малятко - здоров'ятко"
(розвага до Дня здоров'я з елементами лялькового театру
для дітей дошкільного віку)

(Фон №01)
Вед.: В кожній родині, в кожній сім'ї
Зростають в любові малі дітлахи.
Батьки майже завжди в усьому їм годять
І, навіть, не думають, що вихованню цим шкодять.
В родинах таких Вередулі зростають,
Які зі здоров'ям проблеми вже мають.
Тож саме сьогодні і саме в цей час
З таким хлопчаком познайомимо вас.
(Фон №02) Якісь чую крики я і голоси,
Це хтось, діти, з вас капризує, чи ні?

(продовження №02)
(На ширмі з'являється лялька-Василько, який вередує і не хоче збиратися до дитячого садка.)

Василько (вередує): Не піду у дитсадок,
Не хочу бачити діток!
Ой, болить мені ось тут (показує на голову)
І зовсім ніженьки не йдуть...
Треба з'їсти тортика і випить "Пепсі-коли",
До вашого садочка не піду я ніколи!
(невдоволено) Там кожний ранок малюки
Повинні на зарядку йти
І на сніданок їсти каші,
А не млинці й цукерці наші.
На заняттях потрібно ще займатись,
Тож краще дома з Мурзиком поспати і погратись.

(Фон №03) (Із-за лаштунків виходить кіт Мурзик.)

Кіт: Я щоранку умиваюсь, вилизую шубку,
Щоб ніколи не боліли чищу свої зубки.
А ще я обов'язково роблю різні вправи:
Дугою спинку вигинаю, стрибаю вліво-вправо.
Це мені допомагає вдало полювати,
А головне - міцне здоров'я завжди, друзяко, мати.

Вед.: Котику Мурзику, а наші малята також завдяки фізичн6им вправам підтримують своє здоров'я. Подивись, як вони гарно роблять ранкову зарядку.

(Фон №04) Діти виконують елементи ранкової зарядки.

Кіт: Молодці, малята! Вправно виконуєте вправи, а от мій друг Василько зовсім не хоче займатися фізкультурою. Якби я спортом не займався,
Якби вправи не робить,
Чи зміг би спритно тоді мишку
Без зайвих труднощів зловить?
(Фон №05)
Василько: Сам чим хочеш, Мурзик, займайся,
А до мене не чіпляйся:
Роби свої котячі вправи
І не сунь носа в мої справи!
Тож "Прусь!"- іди геть ти від мене,
Я їстиму цукерки, ковбасу, варення!
Тож "прусь!" від мене, "прусь!"- іди,
Не дам тобі я ковбаси.
Якщо такий вже ти розумний -
Собі мишей сам налови!

Вед.: Ой, а хто це такий у нас сердитий? Мурзику, чи не про цього, так мовити, друга ти нам
говорив? Хіба справжній друг може ображати та гримати на свого друга?

Василько: А що я повинен робити, коли Мурзик весь час мене заставляє займатися тією, ну як її
там,...ага... пригадав...фізкультурою?!? (Сердиться і одночасно вдає із себе хворого.)
Хіба так складно зрозуміти,
Що мені боляче ходити.
А про те, щоб ще стрибати,
Не хочу, навіть, уявляти...
Ой! Ручки й ніженьки болять,
Невже мене не можна врятувать?

(Василько зойкає, кличе на допомогу, а сам потайки дивиться на реакцію дітей і Мурзика.)

Кіт: Ось бачите, Василько знову вередує,
Про силу фізкультури ніби і не чує.

Вед.:Не знаєш, що тобі робити?
Потрібно терміново лікарю дзвонити!

(Фон №06 - Ведуча за допомогою дітей пояснює котику, навіщо викликати лікаря, який № треба набирати для його виклику; бере телефон і "дзвонить"на швидку допомогу,говорить, що потрібно швидко рятувати дитину - дуже складний випадок хвороби...

(Фон №07 - чути звуки "швидкої допомоги", під муз. із-за лаштунків до зали заходить лікар Айболить.)

Лікар Айболить: Хто на "швидку допомогу" телефонував,
Та на домівку лікаря Айболитя викликав?

Вед.: Це ми, шановний, вам телефонували,
Щоб хлопчика Василька від ліні лікували.

Лікар Айболить: Гаразд, де хворий?(до Василька) Що у вас болить?
Зараз вилікуємо від ліні хлопця вмить.
Гей, ви, мої асистенти,
Несіть швиденько інструменти!
Будем укол йому давати,
Страшну хворобу лікувати!

(Фон №08 - на ширмі з'являються білочка, зайчик і кабанчик, які несуть Айболитю його валізу; А. дістає звідти великого шприці, кіт Мурзик від страху намагається заховатися за Василька.)

Василько: Ой лікарю, н-нічого вже у мене не болить,
Тільки прошу - укола не робіть!
Н-нічого не болить і не боліло і тоді,
Та лінь займатись фізкультурою мені.
Не буду більше, діти, лінуватись,
Хочу спортом з вами я займатись!

Лікар Айболить: Дуже добре, допоможемо тобі ми ще збагнути,
Що робити, щоб здоровим й сильним бути!
І зараз звірі - мої помічники
Дадуть поради корисні тобі.

(Фон №09)
Білочка: Якщо із мене будеш, Василько, приклад брати:
Качати мишці рук і ніг, ходити та стрибати,
Враз станеш ти здоровим, завжди будеш веселим
То у батьків і друзів в порядку стануть нерви.

Василько: Гаразд, не буду я ледачим,
Давайте всі пограємо у м'ячик.

(Фон №10 - В. подає Айболитю і Ведучій м'ячі; формуються 2 команди.)

(Фон №11) Естафета "Передача м'яча".

(Фон №12)
Зайчик: Можна багато сперечатись,
Можна і довго говорити,
Приклад ви беріть із мене -
Багато бігати потрібно, діти.
(до В.) Прокинувся ти зранку - побігай у росі,
Я це каже Васильку, а слухають хай всі.

(Фон №13) Естафета "Різні перешкоди"(обручі, дуга, тунель).

(Фон №14)
Поросятко: Хоч я - маленька свинка,
Кругленькі боки й спинка
Теж гарний вигляд маю,
Бо вітаміни кожний день вживаю.
І моє вам побажання -
Перш за все - нормальне харчування!

Лікар Айболить: Згоден, щоб здоровими зростати
Потрібно овочі і фрукти всім вживати.

(А. з'ясовує з дітьми, які вітаміни і де ростуть.)

(Фон №15) Естафета "Вітаміни із корзини".
(діти повинні з кошика по-черзі вибрати овочі та фрукти серед "цукерок і печива".)

(Фон №16)
Лікар Айболить: А чи відомо про те, любі діти,
Що вітаміни усюди ми можемо стріти?
В малиннику у лісі, на лузі, на городі,
І віти ялинкові теж ліки пречудові.
А в додаток з них настої та мікстури,
Але найголовніше - заняття фізкультурою!

(Фон №17)
Василько: Тільки тепер усе я зрозумів,
Що завжди все не правильно робив:
Із сонечком я не хотів вставати,
Любив аж до обіду, довго спати...
А ще, я хочу всім признатись,
Що не люблю, купатись, умиватись;
Цукерками я вітаміни заміняю,
Тому й погані зуби в роті маю... (починає хникати, його заспокоює Мурзик.)

Лікар Айболить: Щоб здоров'я добре мати,
Треба звички ці кидати.
Зі мною згодні ви, малята? (Так!)

Василько: Згоден, обіцяю я вам, діти,
З цієї миті з фізкультурою дружити!

(Фон №18)
Лікар Айболить: Молодець, зумів ти зрозуміти,
Що від ліні можна дуже захворіти.
Для профілактики усім вам, дітлахам,
Я вітаміни смачні і корисні ці дам.
(дає Васильку з котиком, дітям і звірятам вітаміни)
Ось тепер з вами треба прощатись,
Від різних хвороб ще когось лікувати.

(Айболить із звірятами прощаються і уходять за лаштунки, чути звук сирени "швидкої допомоги".)

(Фон №19)
Кіт Мурзик: Дуже дякую я вам, малята,
Що допомогли мого ви друга лікувати.

Василько: Відкрита здоров'я мені таємниця -
Зі спортом дружити дітям годиться!

(Василько і кіт прощаються з малятами.)

(Фон №20)
Вед.: Ну от і вся історія, дітки. Так відбулося у нас знайомство з хлопчиком Васильком. Він
пообіцяв, що все життя виконуватиме правила особистої гігієни та займатиметься спортом.
А вам бажаю:
Будьте здоровими, будьте щасливими,
Будьте розумними, будьте красивими!
Хай ці слова торкнуться кожної дитини,
Хай буде здоров’я з вами кожної днини!
Здоров’я - це сила! Здоров’я – це клас!
Хай буде здоров’я у нас і у вас!

КІНЕЦЬ

музыка: https://yadi.sk/d/OlUTHiF4sJKLN

[Олег Лекарь]

** Hidden Content: You don't have sufficient privileges to see this hidden data **

[ЮЛилиана]

Хочу поделиться новым кукольным "Цілюща травичка", который входил в сборник кукольных спектаклей Сумской библиотеки (точно не могу вспомнить где его взяла). Сам сборник - , один спектакль из него я уже выставляла на форуме - это "Христинка-Червона хустинка". Думаю, в летний период малявкам приглянется новая сказочка о дружбе и взаимопомощи.

Цілюща травичка

(за мотивами однойменної п'єси Т. Карманенко)

Дійові особи: Автор, Курка, Курча, Заєць, Зайчиха, Бджілка, Жабка, Їжак, Мишка, Вовчик.

(Фон №01 - організаційний момент, виходить Автор.)

(Фон №02 - на слова Автора.)

Автор: На зеленому горбочку, край доріжки, на пеньочку,
Коник пісеньку співав і на скрипочці чарівній
Він мелодії складав.
Ой ти, скрипочко чарівна, гарну пісню пригадай,
Щоб вона дзвеніла всюди, щоб її почули люди
І повірили в дива:
Як сміливі зайчики вовка провели
І траву цілющу з лісу принесли,
Щоб полікувати ніжку курчати,
І здорового, цілого повернути матері.

(Фон №03 - чути квохкання, на ширмі з'являється Курка з Курчатком.)

Курка: Послухай, Курчатку, мудрої поради:
Не ходи у чорний ліс, не шукай пригоди.
Тихо грайся на подвір'ї і чекай матусю.
А я піду в магазин і швидко скуплюся.
Якщо будеш чемним — принесу гостинці.
На вечерю щось смачненьке в яскравій торбинці. (Виходить.)

Курчатко: Ох-ох-ох! Знову одна... А в лісі, напевно, багато звіряток. Як би я хотіла з ними потоваришувати! Але ж мама заборонила йти в ліс. А якщо ненадовго, на одну хвилинку?!? Що може трапитись за одну хвилинку, якщо піду я на лісову стежинку?!? Нічогісінько! Там ростуть, напевно, незвичайні квіти, яким радіють усі звірята-діти. Я піду і подивлюся. За хвилинку повернуся!

(Фон №04 - біля зайчикової хатинки з іншого боку ширми граються у піжмурки зайчата - Лапусь і Зая.)

Лапусь: Раз, два, три, чотири, п ять,
Вирішили ми пограть.
Тут сорока прилетіла
І тобі шукать веліла. Ставай тут, закривай очі.

Зая: Пора?!

Лапусь: Не пора!

Зая: Пора?!

Лапусь: Пора!

Зая: Знайшла, знайшла!

Лапусь: Молодець! Тепер ти ховаєшся, а я буду шукати.

(За ширмою: «Допоможіть!», «Порятуйте!»)

Лапусь: Постривай! Чуєш хтось просить про допомогу?

Зая: Нічого не чую.

(За сценою ближче: «Допоможіть!»)

Зая: Тепер чую. Хто б це міг бути?

Лапусь: Біжимо, подивимось!

(Фон №05 - зайченята спочатку забігають за лаштунки, одразу повертаються з Курчатком. Воно кульгає.)

Лапусь: Що трапилось?

Зая: Як ти сюди потрапило?

Курча: Ой, я нечемне Курчатко, не послухало свою мамку.
Пішло в ліс і заблукало, а потім на мене щось страшне напало!
Зуби отакі, лапи отакі, очі отакі! (показує)
Хотіло я втекти — перестрибнуло канавку, пошкодило лапку. Ой-ой-ой!

Лапусь: Що ж нам робити? Як зарадити біді?

(Фон №06 - на ширмі з'являється бджілка, яка літає над квіточками.)

Бджілка: Жу-жу-жу!

Зая: Бджілко-подружко, може, ти знаєш, як зарадити біді? Курчатко зламало ногу.

Лапусь: На нього щось страшне напало!

Курча: Так-так... Зуби отакі, лапи отакі, очі отакі! (показує)

Бджілка: Ну, це «щось страшне» зветься Вовчиком - знаменитим у лісі бешкетником. Його давно вже треба провчити, але всі його бояться, от він і робить, що хоче. А за порадою вам треба звернутися до знахарки -Квакуші. Вона живе на болоті і лікує травами. Тільки вона зможе вам допомогти.(Летить геть.)

Лапусь: Заю, побудь з Курчатком, а я швидко збігаю за Квакушею.

Зая: Добре, Лапусю. Тільки ти швидко.

(Фон №07- Лапусь біжить за лаштунки.)

(Фон №08- на ширмі з'являється хатинка жабки-знахарки і Лапусь.)

Лапусь: Тітонько Квакушо, тітонько Квакушо!

(Квакуша виглядає з дверей.)

Квакуша: Хто там шкрябає у двері? Хто прийшов? Які там звірі? Хто мене гукає? Хто Квакушу викликає?

Лапусь: Це я - зайчик Лапусь!
Курчатко заблудилося у лісі!
Вовчик хотів його спіймати на узліссі.
Хотіло воно втекти, перестрибнуло канавку,
Та пошкодило собі лапку.

Квакуша: Ось і знову в лісі біда, спокою ніколи нема. Всі мене кличуть, всі мене чекають.

Лапусь: Тітонько Квакушо, ходімо швидше.

Квакуша: Зачекай (йде в хату і бере сумку з червоним хрестом). Ходімо!

(Фон №09- Квакуша і Лапусь прямують до Зайчикової хатки.)

Зая: Сюди, сюди, тітонько Квакушо!

Квакуша: Що трапилось? Показуйте! (оглядає). Так...
Вам тепер не можна гратись.
А Курчатку потрібно багато спати.
Послухайте, діти, і зробіть так:
Далеко, далеко є глибокий рівчак.
Дорога туди небезпечна, важка,
На дні рівчака росте ця трава;
На довгім стеблі широкі листки,
Цілюще коріння глибоко в землі.
Зготуємо для Курчатка цілющий сік,
Ви корінь і листя принесете мені, отак і настане кінець біді.
Тільки обережно! В рівчаку болото. Потрапите туди — відразу загинете. (Виходить).

Лапусь: Ага... Широке листя на довгому стеблі...

Зая: А лікувальний корінь глибоко в землі....

Лапусь: А де ж рівчак? Як ми його знайдемо?

Зая: Тітонько Квакушо... Пішла!?! А як знайти рівчак — не сказала.

Лапусь: Бджілка! Треба її запитати. Може, вона знає.

(Фон №10 - поява Бджілки.)

Лапусь: О, Бджілочка! Часом ти не знаєш...

Бджілка: Знаю: прямо, прямо і направо, ялина чорна там росте. Жу-жу-жу!
По стежині до канави шлях ваш знову поверне. Жу-жу-жу! А там і рівчак почнеться.

(Фон №11 - Зайчики повторюють слова і виходять.)

Всі (разом): Прямо, прямо і направо — ялина чорна там росте.
По стежині до канави шлях ваш знову поверне.
А там і рівчак з цілющою травичкою.

(Зайчикова хатка перевертається і перетворюється на кущ.)

Зая: Лапусь, а що буде, коли ми зустрінемо Вовчика?

Лапусь: Ми від нього втечемо. Ха-ха-ха!

(Фон №12 - з другого боку з'являється Вовчик.)

Вовчик: Від мене? Від мене ще ніхто не втік!

Зая: Ой, я боюся!

Лапусь: Не бійся, зараз ми щось придумаємо.

Вовчик: Нічого ви не придумаєте і ніхто вам не допоможе.
Я — бешкетник Вовчик — лісова гроза.
Всіх в страсі тримаю — всім я допікаю.
І ніхто зі мною ради не дає.
Всі мене бояться. Отакий я є.(Наступає на зайченят.)

(Фон №13 - в той час вибігає з кущів Їжачок.)

Їжачок: Я колюча голова — всім у лісі допомагаю.
Хто в біді — мерщій гукає. Ось тобі моя рука.
Знову ти, Вовчику, бешкетуєш! Відпусти зайченят, якщо не хочеш скуштувати моїх голочок.

Вовчик: Стривайте, зайченятка. Рано радієте, ми ще зустрінемося.(тікає)

Їжачок: Іди, іди. Бо я можу передумати і пригостити тебе щедро.

(Фон №14 - Вовк зникає за деревами, погрожує ще повернутися.)

Зайці (разом): Дякуємо тобі, їжачку!

Їжачок: А що ви робите самі в лісі?

Зая: Ми йдемо на болото по цілющу травичку, щоб вилікувати ніжку Курчаткові.

Лапусь: Знову Вовчик постарався.

Їжачок: Ну, що ж...Ви - справжні друзі, коли не побоялись самі піти так далеко, але стережіться Вовчика, бо він знову щось придумає.

Лапусь: Дякуємо ще раз і до побачення!

(Фон №15 - зайченята виходять.)

(Фон №16 - по сцені крадеться Вовчик, на видному місці залишає капусту.)

Вовчик: Тепер їх ніхто не врятує. Ха-ха-ха!

(За якийсь час виходять зайченята.)

Зая: Лапусь, я їсти хочу.

Лапусь: Потерпи, вже недалеко. Дивись, Заю, капуста!?! Зараз ми поласуємо. Ой!

(Фон №17 - зайчиків накриває сітка.)

Зая: Лапусю, що це?

Лапусь: Це, напевно, знову витівки Вовчика.

Зая: Що ж нам робити?

Лапусь: Не знаю!

(Фон №18 - до зайчиків підбігає Мишка.)

Мишка: Я — Мишка-пошкребушка, весела щебетушка,
Шукаю я пригод. А що це за народ?
Хто тут плаче? Зайчики, як ви сюди потрапили?

Зая: Ми від ранку нічого не їли.

Лапусь: Хотіли поласувати капустою, а потрапили в капкан.

Мишка: Я здогадуюсь, чиїх це рук справа. А чого сюди ви прийшли?

Лапусь: Ми шукаємо рівчак, в ньому росте цілюща травичка.

Мишка: А навіщо вам цілюща травичка?

Зая: Курчатко втікало від Вовчика і зламало ніжку. Ми принесемо травичку, тітонька Квакуша зробить мазь і полікує її.

Мишка: Які ви молодці! Ви справжні друзі, коли не побоялись заради друга піти
в ліс. Зараз я перегризу сітку (перегризає). Ходімо, я проведу вас до рівчака.

(Фон №18 - Мишка веде за собою зайченят.)

(Фон №19 - знову з'являється Вовчик.)

Вовчик: Ну що, попались? А де ж вони? Що це? Хтось перегриз сітку. Знову не
пощастило. Все рівно дожену. (Вибігає.)

(Фон №20 - виходять зайці і Мишка.)

Мишка: Ось канава, а ось і рівчак. Будьте обережні - болото дуже небезпечне.

Зая: Дякуємо тобі, Мишко, за все.

(Мишка вибігає.)

Лапусь: Залишайся, Заю, тут, а я піду вниз.

Зая: Тільки обережно.

(Лапусь заходить за ширму.)

Лапусь: Заю, я вже внизу.

Зая: Бачиш травичку?

Лапусь: Ще ні! Ура! Знайшов траву з широким листям!

Зая: Корінь тягни!

Лапусь:Зараз. Витягнув. Йду до тебе.

Зая: Ось яка вона, цілюща травичка!

Лапусь: А тепер мерщій додому.

Разом: Вовчик!?! Ховаймося! (Ховаються.)

(Фон №21- Зайченята ховаються від Вовка за кущами.)

(Фон №22 - вибігає Вовчик.)

Вовчик: Однаково наздожену. Зайцями пахне. А ось і їх сліди. Значить, пішли
вниз. Зараз я їх знайду (скаче вниз).

(Фон №23 - чути зойкіт Вовка і булькіт.)

(Зайці вибігають і дивляться вниз.)

Зая:В болото впав?!?

Лапусь: Тепер не скоро звідти вибереться.Так йому і треба! Біжимо швидше до тітоньки Квакуші!

(Зайці прибігають до хатки Квакуші.)

Лапусь: Тітонько Квакушо, ми принесли цілющу травичку.

Квакуша: Добре, зайчатка. Зараз я зварю цілющу мазь, а листками обгорнемо
лапку Курчатку. (Йде в хатку.)
(Фон №24.)

Лапусь: Закінчилася пригода, закінчилися страхи,
Та була у нас нагода друзів щирих віднайти.

Зая: Якби Їжачок і Мишка допомогти не схотіли, —
Не зробити нам і половини діла.

(З хатки виходить Квакуша.)

Квакуша: Мазь готова, можемо іти.

(Зайці йдуть додому; кущ знову перетворюється на хатку.)

Лапусь: Бджілко, ми принесли цілющу травичку, а тітонька Квакуша зробила ліки.

Бджілка: Молодці, зайченятка. Тепер воно швидко поправиться, і зможе повернутися до своєї мами.

(Фон №25 - за сценою чути голос Курки.)

Курка: Курчатко, моє рідне дитятко! Куди ж ти пішло? На кого мене покинуло? Може, ви, зайчики, бачили маленьке курчатко?

Зая: Ми не тільки бачили його, але й врятували від бешкетника Вовчика.

Курка: А де ж воно?

Лапусь: Тітонька Квакуша лікує його ніжку, яку воно зламало, коли втікало від нападника.

(Фон №26 - з хатинки виходить Курчатко.)

Курча: Мамо! Вибач мені за те, що я було нечемне. Я більше не буду! Дякую і вам, мої рятівники. І вам, тітонько Квакушо. Як добре мати так багато друзів! Тоді можна нікого не боятись.

(Усі звірята йдуть за лаштунки.)

Автор: Ми усі повинні знати — варто друзям помагати.
І лише тоді й завжди ти не знатимеш біди!
Добре тоді в світі жити, коли маєш з ким дружити.
Можна навіть цілий день танцювать, співать пісень.
З другом ладиться робота, не лякають з ним турботи,
Бути поруч так чудово і сказати добре слово!

(Фон №27.) КІНЕЦЬ

[ЮЛилиана]

Это музыкальное оформление к кукольному "Цілюща травичка":
https://yadi.sk/d/CLv4zbCOsSHjD