День знань

[julialav]

ДЕНЬ ЗНАНЬ

Звучить урочиста музика, й до зали вхо¬дить Ведуча (вихователька).
Ведуча. Вітаю вас, діти! Доброго першовересневого дня, який для всіх, хто навчається, є Днем знань; у вас розпочалися, можна сказати, тру¬дові будні. Наступного року ви піде¬те до школи, а тут, у дитсадку, набу¬ваєте найперших знань і вмінь.
За ширмою чути якесь вовтузіння й голос: "Агов, де ви?" Звідти визирає Незнайко (дорослий).
Незнайко. Здрастуйте! До вас не¬можливо дістатися! А ще кажуть, що доступ до знань відкритий усім.
Ведуча. Звичайно, всім! А ти, Не¬знайку, хочеш ходити до нас у дит¬садок?
Незнайко. Так, хочу! Я чув, що тут зможу багато чого навчитися, то й з мене вже не глузуватимуть.
Ведуча. Діти, приймемо Незнай¬ка до нашого дитячого садка? (— Так!) Гаразд, хлопче, ходи до нас! Зараз ми мандруємо до Скарбниці Знань, тож приєднуйся — буде цікаво.
Звучить пісня старої Шапокляк. З-за ширми, наспівуючи й пританцьовуючи, з'являється Шапокляк (Її роль виконує дорослий).
Шапокляк. Я бачу, ви хочете по¬трапити до Скарбниці Знань? А вам відомо, що дістатися туди нелегко? Та й, до того ж, щоб відчинити її, по¬трібний чарівний ключ знань.
Незнайко. Де ж він?
Шапокляк (сміється). А я його сх вала! Знайти ключа можна лише то, коли подолаєте шлях випробувань. Сумніваюся, що ви на це здатні.
Ведуча. А ми нічого не боїмось. Чи не так, друзі? (- Так!) Розкажи нам що ми маємо виконати.
Незнайко. Я теж спробую. Нехай я й Незнайко, але не Нехочко, отак!
Шапокляк. Ви все одно не впораєтеся з усіма завданнями, які вас чекають. До речі, в мене є конверт із підказкою, де схований ключик. Ха-ха-ха, але я вам його не віддам. (Шукає в сумці, в кишенях). Де ж він? Загубився!
Ведуча. Діти, погляньте, он якийсь конверт. Чи не той, що з підказкою?
Незнайко (підбирає, розкриває). Тут здається, клаптик карти, я відгадав. Але чому клаптик? Де ж уся карта?
Шапокляк. Навіть не намагайтесь розібратися, куди треба йти за ключем, — не такі ви й розумні!
Ведуча. А ми поміркуємо всі разом і розберемося. Чи не так, діти (— Так!) Я гадаю, що, крім цього клаптика, існують також інші, і їх ми маємо віднайти й скласти цілу карту. Хто скаже, як це можна зробити?
Дівчинка. Мабуть, нам треба виконувати по черзі завдання, про які казала стара Шапокляк.
Хлопчик. І щоразу ми зможемо за¬робити за це нову частинку карти.
Незнайко. Я все зрозумів! Не гай¬мося й швиденько ходімо шукати чарівний ключ знань.
Ведуча ділить дітей на два гурти — "Зірочки" та Дзвіночки", роздає відповідні емблеми (на стрічці), й діти вдягають їх на шию.
Гурт "Зірочки" разом із вихователем пер¬ший вирушає на пошуки ключа, орієнтую¬чись на ту частину карти, яка в нього є.
1. ,,Осінній пензлик”
Діти підходять до ширми, прикрашеної осіннім листям. Тут же стоять мольберти з малюнками-завданнями. З-за ширми вихо¬дить Осінь (дорослий).
Осінь
Добрий день, малята!
Вас вітає Осінь
І до себе в гості
Всіх люб'язно просить.
Ось мольберт я гарний
Вам підготувала,
Тут звірят багато
І хаток чимало.
Та на цій картині
Звірі заблукали —
Не знайшли стежини
Й дому не дістались.
Ми їм допоможем,
Чи не так, малята?
Пензлики візьмемо —
Хай ідуть до хаток.
Осінь із вихователем роздають дітям пенз¬лики, вже вмокнувши їх у баночку з фа¬рбою будь-якого кольору. Кожен малює пензликом доріжку від обраного звіряти до його хатинки.
Осінь. Молодці! Тепер ви можете сміливо вирушати до наступної станції.
Дає вихователеві частинку карти із зазна¬ченим місцем. Діти-"Зірочки" передають її другому гурту, "Дзвіночкам", а самі сідають. Вихователь показує "Дзвіночкам", куди вони зараз ітимуть.
2. "Бабуся Забава"
Діти підходять до української хатини, з-за якої виходить Бабуся Забава (дорослий). Поряд — коробка із саморобними мара-касами та барвистими ковпачками на го¬лову.
Бабуся Забава
Я — Бабуся, звусь Забава,
І весела, і ласкава,
Ще й люблю я танцювати,
А зі мною — всі малята.
Нумо в руки маракаси,
Ковпачки вдягніть гарненькі,
Дружним танцем звеселяйте
Ви бабусеньку стареньку.
Бабуся Забава й Ведуча роздають марака¬си, допомагають вдягнути ковпачки. Діти танцюють під українську народну мелодію, повторюючи рухи за Бабусею.

Бабуся Забава. Дякую вам, маля¬та! Ви мене добре розважили. Ось чер¬гова підказка про ключ. Щасти вам!
Віддає вихователеві час¬тинку карти. Той показує її "Зірочкам", запрошуючи цей гурт продовжити шлях до наступної станції. "Дзві¬ночки" відпочивають.

3. ,,Царство Нептуна"
Діти підходять до надув¬ного басейну, біля якого стоїть Нептун (дорослий) із бризкалкою у руках.
Нептун
Я — Нептун, я цар морів,
Дужчий я за всіх царів.
Я навчаю вас, малят, —
І дівчаток, і хлоп'ят —
Плавати, мов кораблі,
Поміж хвиль, на мілині.
Нумо, діти, в ряд ставайте
І зі мною дружно грайте:
Вас кропитиму водою —
Не простою, а морською.
Як покличу — підбігайте,
А від бризок утікайте.
Нептун кличе дітей до себе, а коли вони близько, бризкає на них водою — діти тікають. Так повторюється кілька разів.
Нептун. Молодці, всі ви сильні й спритні. Ніхто не змок від моїх бри¬зок. Ось вам наступні завдання. У добру путь!
Одержавши третю частинку карти, вихова¬тель запрошує гурт "Дзвіночки" продовжи¬ти мандрівку, а "Зірочки" сідають.
4. "Осінній пензлик"
Тепер "Дзвіночки" підходять до ширми з осіннім листям, біля якої стоїть мольберт із малюнком-завданням. З-за ширми знову виходить Осінь.
Осінь
Добрий день, малята!
Вас вітає Осінь
І до себе в гості
Всіх люб'язно просить.
Ось мольберт я гарний
Вам підготувала —
Стовбур чарівний тут —
Тільки листя мало.
Дам усім я по листку,
Трохи клеєм помащу,
Й оживе, мов чар-слівце,
Наше диво-деревце.
Осінь із вихователем роздають жовті й оран¬жеві паперові листочки, трохи змащені клеєм. Діти прикріплюють їх до гілочок, одягаючи дерево в осіннє вбрання, й одер¬жують нову частинку карти. Настає черга гурту "Зірочки" виконувати завдання на наступній станції.
5. "Весела лічба"
Діти підходять до столу, за яким сидить Цариця Математики.
Цариця Математики
Знайте, хлопчики й дівчатонька.
Я — Цариця Математики.
Ця наука найточніша,
Найдавніша й наймудріша.
Лише я вам розділю,
І додам, і відніму,
І зрівняю, і помножу...
Я багато чого можу.
Ніколи нам ґав ловити —
Зараз будемо лічити.
Разом весело пограєм
І лічилки пригадаєм.
Далі промовляють кілька знайомих лічи¬лок — Математика визначає найкращу, й обрана нею дитина лічить учасників. Про¬водиться рухлива гра (на вибір вихователя).
Цариця Математики. Чудово! На вас чекає нове завдання.
Віддає вихователеві частинку карти, і той запрошує до наступної станції гурт "Дзві¬ночки".
6. "Царство Нептуна"
Вже ці діти підходять до надувного басей¬ну, де на них також чекає Нептун.
Нептун
Я — Нептун, я цар морів.
Дужчий я за всіх царів!
Я навчаю вас. малят, —
і дівчаток, і хлоп'ят —
Плавати, мов кораблі.
Поміж хвиль, на мілині.
Нумо, діти, в ряд ставайте
І зі мною дружно грайте.
Я швиденько перевірю,
Чи впізнаєте ви звірів:
Якщо звірі ті морські,
Плескайте щосили всі.
(Показує оплески)
А коли вони не з моря.
То крутіть ви головою.
(Крутить головою).
Почергово показує дітям картинки із зоб¬раженням різних тварин — наземних і морських, діти плескають у долоні або крутять головою. У разі потреби Нептун допомагає. Обов'язково має прозвучати назва кожної тварини..
Нептун. Молодці, впорались із моїм завданням! Ось вам наступне (віддає частинку карти). Хай щастить у дорозі!
7. "Бабуся Забава"
Настає черга гурту "Зірочки". Діти підхо¬дять до Бабусиної хатинки.
Бабуся Забава
Я — Бабуся, звусь Забава!
І весела, і ласкава.
Ще й люблю я танцювати,
А зі мною — всі малята.
Бубонці ось та дзвіночки.
Гарні шапочки й віночки.
Ви беріть оце, вдягайте !
Бабусю звеселяйте.
Бабуся Забава й Ведуча роздають дітям бубонці, допомагають вдягти віночки й шапочки. Діти танцюють під українську народну мелодію, повторюючи рухи за Бабусею. Бабуся дякує їм і віддає частинку карти, яку "Зірочки" передають другому гуртові.
8. "Весела лічба"
Дзвіночки теж підходять до столу, за яким сидить Цариця Математики.
Цариця Математики
Знайте, хлопчики й дівчатонька,
Я — Цариця Математики,
Ця наука найточніша,
Найдавніша й наймудріша.
Лише я вам розділю,
і додам, і відніму,
І зрівняю, і помножу...
Я багато чого можу.
Тож не час ловити ґав —
Три задачі дам я вам.
Ви їх дружно розв'яжіть
І нам відповідь скажіть.
Математика читає віршовані задачі, пока¬зуючи відповідні малюнки, а діти роз¬в'язують їх.
1. Здибав Зайця Колобок,
Перестріли його й Вовк,
І Ведмідь, і хитрий Лис —
Так було давно колись.
Нумо звірів додавайте.
І нікого не минайте.
(Відповідь: 4)
2. Мама Танечці купила
Двох ляльок і крокодила.
Старший брат її Кирилко
Ще й додав сестрі мотрійку.
Скільки іграшок Тетянка
На свій день дістала зранку?
(Відповідь: 4)
3. П'ять хустинок — вам дарунки:
З них у двох є візерунки.
У скількох його немає?
Хто із вас уже це знає?
(Відповідь: 3}
Цариця Математики хвалить дітей і віддає вихователеві останню частинку карти. Той складає усі частини (вони на липучках) і повертається з дітьми на місця.
З'являється стара Шапокляк.
Шапокляк. Вибачте мені, я більше не буду робити капостей. Можна я ходитиму до вашого дитсадка? Мені теж хочеться потрапити до Скарбниці Знань!
Ведуча. Діти, вибачимо? (— Так) Але щоб дістатися Скарбниці Знань нам, пам'ятаєте, потрібний чарівний ключ. А ми його й досі не знайшли хоча пройшли всю дорогу.
Шапокляк. Гаразд, тепер я допоможу вам. Але щоб ключ з'явився вам треба ще дещо зробити наостанок. Ви готові? (- Так!)
Ключик цей такий цікавий!
Та не завжди він слухняний.
Ви поплескайте гучніше,
Щоб згори спустився швидше.
Діти встають і голосно плескають у долоні Шапокляк смикає за кінчик шнурка, пере тягнутого через карниз гардини на вікні, - з'являється "казковий" ключик, прив'язаний угорі до шнурка. Він трохи опускається й зупиняється (в надувній кульці можна)
Незнайко. Погляньте, з'явився ключик! Але як нам дістати його?
Шапокляк
Щоб не збився він з дороги.
Підключити варто ноги.
Разом тупайте, малята,
Тупайте ключу завзято!
Діти тупають ногами. Шапокляк знову смикає шнурок — ключ опускається вже до половини
Незнайко. Але й тепер не дотяг¬немося.
Шапокляк
Щоб ключ у руки взяти
його тепер дістати,
Дружно плесь над головою,
Однією стриб ногою,
і сміємось веселенько —
Ключ ми вхопимо швиденько.
Діти виконують загадані рухи, й ключ опус¬кається, як треба. Незнайко хапає його.
Незнайко. Ура! Ми знайшли ча¬рівного ключа і вже зможемо відкри¬ти для всіх нас Скарбницю Знань!
Віддає ключа Ведучій і разом із старою Шапокляк приєднується до дітей, які вихо¬дять із зали.