Прощавай садочок, здрастуй школа!
До зали заходить вихователь, підходить до столу з фотографіями, розглядає їх.
Голос за лаштунками: Весна. Рік 2030.
(до зали заходить друга вихователька)
2 Вихователь: Що це ви робите, …………………………….?
1 Вихователь: Та от знайшла фотографії діток, яких ми випускали в 2010 році. Сиджу, розглядаю і згадую їх. Хороші були дітки!
2 Вихователь: Просто чудові. Я часто бачу їхніх батьків і знаю, хто з них ким став.
1 Вихователь: Ой, цікаво як! То розкажіть же, що вони тепер поробляють.
(Друга вихователька сідає біля першої. Вони розглядають фотографії й називають імена конкретних дітей своєї групи.)
2 Вихователь: Це ось Таня. Пам’ятаєте, все лялькам платтячка вирізала з паперу? Так тепер вона – модельєр, свою фірму має. А ось Ліза,
Діана і Сніжана – демонструють одяг цієї фірми.
1 Вихователь: Бач, і тоді, дружили, й тепер разом. А що ви знаєте про Юру й
………….. ,тих, яким подобалося битися?
2 Вихователь: Вони й тепер б’ються – боксери. У неділю їх бої по «1+1» показуватимуть.
1 Вихователь: Це ж треба! А що скажете про ……….? Бувало, все згубить – і шапку, й рукавички, й іграшки…
2 Вихователь: Цей тепер усе знаходить – слідчим став, найскладніші справи розплутує. А пам’ятаєте ………..? Того, що всі машинки собі забирав? Мороки було… Так він нині – директор автопарку.
1 Вихователь: Чим далі, тим цікавіше. А що чути про ………..? Скільки разів ми його малюнки змивали зі стін!
2 Вихователь: Ви не повірите – став художником!
1 Вихователь: Дякую вам за цікаві новини. А пам’ятаєте їхнє випускне свято у 2010 році?
2 Вихователь: Щось пам’ятаю, а щось уже й забулося. От якби можна було повернути час назад!
1 Вихователь: А я зараз поставлю відеозапис того випускного свята, то й пригадаємо, як усе було.
Голос за лаштунками: Отже, рік 2010, весна, випускний бал у садочку «Золота рибка» с. Косівщина. Запрошуємо до зали випускників!
(Звучить вальс, парами до зали заходять діти, танцюють вальс, утворюють півкола)
1 Ведуча. Сьогодні нам стримати сліз неможливо –
Останнє це свято в дитячім саду
На серці у нас наче все заніміло
Бо діти дорослі до школи ідуть.
2 Ведуча. Відлітають сьогодні мої журавлята
Бо зміцніли і виросли їхні крилята
Бо чекають на них вже широкі дороги
Замалими здаються їм рідні пороги
1 Ведуча: Зібрались дружно ми на свято
Сьогодні в урочистий час,
Щоб вам удачі побажати
Бо наш садочок проводжає вас.
Сьогодні тут дорослі й малі,
Всі наші друзі шлють свої вітання!
А ми прийшли сюди,
Щоб слово вдячності сказати на прощання!
За рік цей підросли ми на вершок
І, мабуть подорослішали трішки.
Вже скоро ми на перший свій урок
Підемо з ранцями, де зошити і книжки.
Пісня. Тік – так.
День сьогодні чарівний –
А для нас він головний.
Бо вже скоро, справді скоро…
Разом: Ми підемо всі до школи!
2 Ведуча. Перед вами – найкращі діти в усьому світі!
1 Ведуча. А чому?
Діти по черзі. А тому, що ми вихованці дитячого садочка «Золота рибка»
І ми впевнені: наш садочок – найкращий!
Найвеселіший!
Найгарніший!
Найулюбленіший!
1 Ведуча. То чому ж?
2 Ведуча. А тому, що тут живуть, граються й навчаються, співають і танцюють наші любі діти.
- А саме 8 цікавих і симпатичних хлопчиків.
-І 10 не менш цікавих і ще симпатичніших дівчаток!
- Середній вік – 6 років!
- Середній зріст – 1 метр 20 сантиметрів!
- Середня вага – 25 кілограмів!
1 Ведуча. Але часом ледачкуватість у вас буває дещо підвищеною, бешкетливість – не завжди помірною.
Діти. Бо ми не любимо довго спати, а любимо весело грати. Любимо веселитися, вигадувати, жартувати.
2 Ведуча. Та не завжди полюбляєте різні вправляння…
Діти. Ранні вставання… Водні вмивання….
Ведучі. Але все одно – ви для нас найлюбіші, найрозумніші, найздібніші й найкмітливіші. І як же швидко підросли!
Діти разом. Тому й звуть нас – випускники!
Пісня. Випускний бал.. Діти сідають на стільці.
Дівчинка. Ану ж бо, як і раніше, попросимо нашу………………… прочитати нам щось цікавеньке.
Діти. Справді, так хочеться! Прочитайте щось хороше!
Ведуча. (до дітей)
Тихше бо, тихенько,
Дітоньки мої!
Такі ж ви не терплячі,
Як і раніш були!
Та що робити маю?
У вас сьогодні свято.
Я зараз почитаю –
Не гоже відмовляти.
Бере велику яскраву оформлену книжку й сідає на стілець. Підбігає декілька дітей, присідають на колінця, зазирають у книжку.
Сторінку відгортаю,
Читати починаю.
На світі є країна,
В ній див і не злічити,
Цікава й незвичайна,
Усіх до себе кличе!
Там відкриття чекають –
Вони в книжках нових,
І ті, хто в цій країні,
Розкажуть вам про них.
А серед книжкових героїв,
Здається, блукають чутки,
Що десь недалеко у морі,
Мов казка жива, острови.
І всі їхні назви чудові –
Відвідати хоч би один!
До мандрів завжди ми готові.
Хто ж вирушить з нами туди?
Ведуча. По секрету я скажу:
Зараз вам допоможу.
Оченята затуляйте,
Диво – подорож чекайте!
Під музику з’являється хлопчик – капітан
Гляньте усі – капітан! Певно, він
Об’їздив і бачив чимало країн!
Мундир і кашкет,
І бінокль у руках.
Гадаю, він справжній –
Такий у книжках.
Танок із капітаном.
Капітан. Швидше всі скажіть – но мені:
Труднощів ви не злякаєтесь? (-Ні!)
Нам допоможе казковий фрегат –
До островів він домчить всіх малят!
Піднятись всім нагору!
В далеку путь вирушаємо!
Всі по місцях!
Танок.
Мандруватимем далеко –
Там дива на нас чекають.
Хай до острова Дитинства
Корабель наш вирушає.
Що таке дитинство?
Усмішка і казка.
Що ж воно насправді?
Все що нам бажалось.
Іграшки та ігри,
Жарти і разваги
В дитсадку, куди ми
Вранці поспішали.
Він для нас був рідним –
Ніби другим домом,
І ми все у ньому
Нашим називали.
В групі вчились, грали
Разом підростали,
І свята в цій залі
Дружно зустрічали.
Разом. Наш садочку, в добрий час
Пісню цю прийми від нас!
Пісня.
Як люблять діти іграшки,
В садку всі добре знають:
Цікавого для забавок
Малята вдосталь мають.
Ми з іграшками нашими
По – справжньому дружили
І щоб чим довше гратися,
Їх берегли, любили.
Тож зараз маємо признатись –
Нам шкода з ними розлучатись.
І хоч нас іграшки не чують,
Вони, здається, теж сумують.
Разом. Бо як і друзі всі довкола,
Випроводжають нас до школи!
Пісня – танок.
Капітан. Шторм піднявся – дев’ять балів!
Але я – моряк бувалий.
Після бурі й хвилювань
Ми на острові Бажань.
Ведуча. Тут здійснитись може все,
Що лиш забажати.
(до когось із дітей)
Чи захочеш ти, скажімо,
Знов маленьким стати?
Хочеш? Тільки забажай!
Так і станеться, чекай.
Заходять діти молодшої групи.
Танцюють танок.
Вихователь молодшої групи.
Гляньте дощику нема!
Вже вітати нам пора
Наших всіх випускників
І майбутніх школярів!
Ми прийшли до вас на свято,
Щоб до школи проводжати!
Ви забули, що, як ми,
Теж маленькими були?
Всі були так само милі,
І невправні, і невмілі.
Ще не вміли одягатись,
Без дорослих умиватись.
А тепер, уже по тому,
Ви зразок для нас у всьому.
Тож бажаєм щиро вам
Не засмучувати мам.
Разом. А навчатись неодмінно
Тільки добре і відмінно!
Вихователь. Вас малими забавляли
І машинки, і ляльки.
А тепер ви старші стали,
Й вам потрібні вже книжки.
Віддає пакунок вихователеві старшої групи. Під музику діти виходять
Капітан. Піднятись всім нагору!
Треба далі вирушати!
Гей, матроси, прямо станьте
Рахувати починайте:
Діти рахують «перший, другий, третій».
Всі хто «перший» палубу помити.
Всі хто «другий» якір з дна підняти.
Всі, хто «третій» хай напнуть вітрила.
Танок. Яблучко.
Заходить капітан Врунгель.
Врунгель. По морях та океанах
Я ходив на кораблях,
Добре знаюся на картах
І далеких берегах.
Всі й мене, звичайно, знають,
З кораблів усіх вітають.
Капітан відомий я,
Врунгель – ось моє ім’я!
Регати, фрегати – стихія моя,
Команда на борті – надійна сімя,
Хай шторми лякають, реве океан,
Моряк я бувалий, тримаю штурвал!
- Добрий день усім на кораблі «Мрія»! Щось я раніше вас не зустрічав, хоч обійшов на своїй яхті довкола всієї земної кулі.
Капітан. Ми вперше мандруємо на кораблі
І курс наш тримаємо на острови.
За честь я вважаю знайомство із вами
Й тому пропоную пливти разом з нами.
Врунгель. На рейді тут, бачите, яхта моя –
Відома давно всім старенька «Біда».
Та все ж я до острова з вами піду:
Щось, може, пораджу чи допоможу.
Ми знаємо ваші пригоди морські.
Це справді бувало чи тільки чутки?
Врунгель. А ви послухайте, друзі мої,
Й самі здогадайтесь: було це чи ні.
Хай скаже своє документ головний,
Мій свідок важливий – журнал бортовий.
Бере журнал, читає.
* Свою яхту збудував я
Із найкращої сосни,
А коли у море вийшов –
Корені всі проросли.
Отаке було мені:
Вірите, скажіть, чи ні? (-Ні!)
* Поміж скель я пропливав,
Біля рифів мандрував.
Та застряг колись між ними,
Поміж скелями крутими.
Тут відлив – пішла вода,
Якір яхту не трима.
І висить моя «Біда»
У повітрячку сама.
Аж приплив ізнов почався –
Я на хвилях загойдався!
Так буває у житті?
Вірите, скажіть, чи ні? (Ні!)
* Є у мене помічник,
Він усе робити звик.
Може вахту відстояти
І штурвалом керувати
Може кашу всім зварити,
Чисто палубу помити.
Помагає Лом мені?
Вірите, скажіть, чи ні? (-Так!)
- Молодці! Бачу, ви добре знаєте мої пригоди. Так тримати!
Пісня.
Врунгель. (дивиться у бінокль)
У бінокль я подивлюся
І навколо роззирнуся –
Чайка за бортом кричить,
Онде судно маячить…
Е, фрегат чудовий наш
Вже беруть на абордаж!
Танок піратів
Пірати.Ми – пірати Карибського моря,
Всі багатства й скарби – наша доля.
Ми без них не обійдемось, ні!
В нас пістолі, рушниці, гармати.
Ми озброєні всі до зубів!
Хто на нас? Ану спробуй дістати
Нас, господарів всіх островів!
Врунгель. Я гадаю – краще буде
Відпочити вашим людям.
Ніж даремно всіх лякати,
Пропоную вам пограти.
Відгадаєте усе –
Нагородимо за це.
Пірати. А як ні?
Врунгель. Тоді, пірати, кинете бешкетувати.
Чесно по морях ходіть,
Мирно рибу там ловіть.
Врунгель і Капітан. Згодні?
Пірати. Добре! По руках! (З’єднують руки)
Врунгель. Тож слухайте уважно. (для піратів)
*У порту стояло на рейді п’ять кораблів. Туди ж із часом прийшли ще три кораблі. Раптом пролунав сигнал «SOS!» два кораблі знялися з рейду й вирушили в море. Скільки кораблів залишилось у апорту?
(5+3-2=6).
*Скільки літер у слові «ріка»? А у слові «море»? (4)
*Чим риба відрізняється від звіра?
*Страшна, зубаста і стрімка,
Лякає навіть моряка.
На всіх ця риба нападає,
Ім’я її «А» починається. (Акула)
- Гра «Хто швидше складе слово»
(діти складають слова)
Врунгель.
А на останок скажіть мені: що більше важить – один кілограм пір’я.
Чи один кілограм золотих монет?
Пірати разом. Звичайно, кілограм золотих монет.
Врунгель. Неправильно! Діти, допоможіть цим незнайкам.
Діти. Один кілограм пір’я й один кілограм монет важать однаково.
Пірати. Не вгадали! Отакої!
Що ж робити нам? До зброї?
Покажемо свої таланти –
Ми ж найкращі музиканти!
Є в нас незвичайні інструменти,
Грайте з нами – будуть комплементи!
Шумовий оркестр.
Справді вмієте ви грати.
Хочемо пораду дати:
Треба вам усім навчатись
І в грабунках не змагатись.
Знання, науки та книжки
Відкриють вам нові світи.
І зрозумієте: не злу
Служити треба, а добру!
Пірат. За цю пораду вдячні вам
Ми будемо навчатись.
Та за угодою тепер
Доводиться прощатись.
Пірат. Ловити рибу мандрувати
І на добро лиш працювати –
Почесно друзі і цікаво.
Разом. Хай з нами буде добра слава! (пірати виходять)
Врунгель. Що ж, і мене вже море кличе.
Тож вам я, любі друзі, зичу:
Хай хвилі життя до добра вас несуть.
Рушайте сміливо в захопливу путь.
Знімаюся з якоря! Рубати кінці!
Зустрінемось якось, малі мандрівці!
(прощається з дітьми виходить)
Острів Сміху
Капітан. Повний вперед!
Вітрила вітер надимає,
З-за хмари острів виринає.
Тут матимемо добру втіху,
Бо нас чекає острів Сміху!
Ведуча. Жартівливі та веселі пісеньки
Полюбляють і дорослі, і малі.
Діти (разом) Як жилось нам у садочку
Весь цей незабутній час,
Ми частівки – коломийки
Заспіваємо для вас.
Дівчинка. Ой нема де правди діти –
Було всього тут у нас:
Хтось у спальні міг шуміти,
Хтось запізнювавсь не раз.
Хлопчик. У дівчаток гарні кіски,
Та ще за маленькі всі.
Ми, щоб довші виростали,
Смикали частенько їх.
Дівчинки. Джентльмени – хлопці вправні,
До роботи беручкі.
Коли треба чергувати –
Під стільцями хлопчаки.
Хлопчик. Хоч росточком невеличкий,
Я вже йду у перший клас.
Обіцяю у навчанні
Обігнати, друзі, вас!
Дівчинка. Всі ми привчені: в садочку
Денний сон буває в строк.
Не заснути б нам у школі,
Коли йтиме ще урок.
Хлопчик. Я в садку в молодшій групі
Ложку втримати не міг.
А тепер на мене гляньте –
Похвалитися не гріх!
Разом. Ми частівки – коломийки
Проспівали тут для вас.
Розберіться де в них правда.
Ви ж виховували нас!
Ведуча. На веселім острові
Не можна сумувати.
Ну ж бо хутко палубу
Старанно вимивати!
Естафетна гра зі швабрами й кубиками «Вимий палубу»
Все прибрали – чистота!
Танцювати вже пора.
Любі гості, веселіться,
На таночок наш дивіться. (танок)
Острів Майбуття
Ведуча. Як мені хотілося б, діти, хоча б краєчком ока зазирнути у ваші мрії!
Ми ж із вами дісталися острова Майбуття.
Ой, летять мої роки, скоро вже й шістнадцять.
Працювати де тоді, чим мені зайнятись?
Бо ж професію нелегко зараз вибирати,
Й свербить моя голівонька, ким же його стати?
Я б хотів би у майбутнім президентом стати,
Щоб щодня з телеекранів громадян вітати.
І тоді, в який би не зайшов ти кабінет,
Зі стіни на всіх дивився б мій новесенький портрет.
Ну, а я, панове, мрію депутатом стати,
Щоб направо і наліво закони видавати.
А коли мене у Раді хтось там не послуха,
Я заїду кулаком всім у ліве вухо.
От, кили я виросту, головою села стану.
В МВФі для содочка кредити дістану.
А коли садок зразковий, то гріха не буде
І комп’ютер прикупити, ніхто й не осудить.
Ну, а я хотів би дуже бізнесменом стати,
Щоб дівчат усіх красивих на «Мерсі» катати,
І у власних магазинах продавать продукти,
Телевізори, панчохи і свіженькі фрукти.
А я хочу у великім банку працювати,
Щоб долари і євро під відсотки видавати.
І як повен чемоданчик я їх назбираю,
То поїду на Гаваї, щастя пошукати.
А я мрію із дитинства актрисою бути
Та зніматися у фільмах лише в Голівуді.
І коли мене покажуть на телеекрані,
Я привітик передам татові і мамі.
Ведуча. А хто буде хліборобом,
Лікарем чи педагогом?
Ці професії почесні.
Оберіть їх згодом!
Це все – агітація.
Нині ж цивілізація!
Говоріть ви що завгодно,
Зараз все це вже не модно!
Ведуча. Знаю, діти, лиш одно.
Найцінніше за все – добро.
Ким би ви колись не стали,
Й де б у світі не були –
Щоб завжди ви пам’ятали:
Лишайтесь справжніми людьми.
Виходять діти з квітами в руках
Збігає час у дитсадку,
Так сумно нам прощатись
Із тими, душу хто свою
Віддав нам від початку.
Нам, малечі, пощастило,
Є завідувачка щира,
Вона нас леліє.
Зранку мчить у дитсадок
Не просто гуляти.
А заходить в кабінет
Плідно працювати.
Вона лиш поглядом своїм
Мудро поглядає,
І садочок тієї ж миті,
Як палац, весь сяє.
Щиро дякуємо Вам
За спортивний світлий зал,
За дотримання режиму,
І за квіти у корзинах
Хай же вам дають зарплату
Кожен день у банкоматі,
Щоб виглядали Ви на сто
З діамантами в авто!
Вихователям рідненьким
Будем дякувать гарненько –
За турботу, за навчання,
За чудове виховання.
За любов, увагу й ласку,
За прочитану нам казку.
Ви найніжніші і ласкаві.
Для нас Ви стали другі мами.
За биту чашку й мокру маєчку
Пробачте мені, мила нянечко.
Я більш такого не зроблю,
Бо згодом в перший клас іду.
Та Вас я буду пам’ятати,
І Вашу працю цінувати.
Спасибі, що в обід і зранку.
Давали Ви мені добавку.
Тепер я виріс, ось який:
Розумний, чемний, говіркий.
Свіжу моркву і капусту.
Крупи, борошно, м’ясце,
Довгі роки часто – густо
У руках все це несе
Наш завгосп, як ваговик,
Важкі речі носить звик.
Щоб все вчасно розпочати,
Треба чітко спланувати,
За турботу, безперечно,
Вдячні діти Вам сердечно
Як згадаю, кожен раз
Ми мали новий макіяж.
То зелений, то гірчичний,
Синій і брунатний звично.
Це все наша медсестра
Рани нові залива.
Ми Вам дуже за все вдячні,
А за писк Ви нам пробачте,
Ще за істерику оту,
Кили робили нам «Манту»
Тепер ми дужі і здорові,
З радістю йдемо до школи.
Музичний керівник у нас –
Найпопулярніший продюсер.
Він написав пісні для нас,
Навчав співати, як Карузо.
Ви розвивали наш талант,
Казали часто компліменти.
Тож в Вашу честь лунають ці
Бурхливі аплодисменти!
У головного з виховання
Турбот нелічено вже з рання.
Щоб психологом гарним стати,
Багато дуже треба знати:
Педагогіку і психологію,
І логіку, й фізіологію,
До всіх мистецтв великий мати хист,
А головне – дітей любити,
Як любить всіх психолог наш.
Відкрию таємницю вам:
У нас є класний ресторан.
Ви не повірите мені
Працюють кращі кухарі.
Стороннім вхід там на замок,
А назва йому «Харчоблок».
Це там готують дітворі
Смачненькі страви –
Й на столі:
Супи, борщі і запіканка,
Котлети, зрази, густа манка,
Млинці, пельмені, пиріжки,
Вареники і пампушки.
За це меню ми вдячні вам,
Нашим славним поварам.
Ні на хвильку, ні на мить
Сторож наш вночі не спить.
Він чергує до зорі,
Все пильнує у дворі.
За сміливість Вашу й мужність
Ми спасибі кажем дружньо.
Спасибі усім, хто працює в садочку
За ласку, увагу, турботу й привіт
Ми всі полюбили цей рідний куточок
І тут нас навчали про весь білий світ.
Діти: Спасибі, спасибі, спасибі!
Діти дарують квіти.
Ведуча. А зараз я запрошую вас на заключний пісенний фестиваль «Випускник – 2010»
Ведуча 1.Розумієш, вже прийшов прощання час.
Розумієш, діти йдуть у перший клас.
Ведуча 2.Памятаю всіх їх я іще малих.
Як же зможемо без них?
Ведуча1. Я не знаю…
Ведуча2. Яне знаю..
Ведучі разом. Ми старались, щоб вам добре тут було.
Віддавали свого серця вам тепло.
Разом з вами пізнавали щось нове,
Але школа всіх вас жде.
Діти. Наш садочок будем ми всі памятать.
Ви нас з любов’ю навчали добро цінувать.
Ми вам бажаєм здоровя і сил.
В серці – завжди ясної весни.
Вам сьогодні говоримо ми: «Прощавайте!»
Ведуча. Пісня. Коли посміхаються діти.
Если нужно, дополню минусовками и видео с выпускного.
Ответить с цитированием
Сообщение от karap8
Социальные закладки