Ответить с цитированиемУважаемые коллеги, помогите, пожалуйста. Работаю физруком, а учусь на курсах по развитию речи. Для итоговой работы надо разработать план серии занятий. Если можете - помогите, пожалуйста.
Здравствуйте! Поделитесь, пожалуйста, праздником по развитю речи - горим!!!
Уважаемые коллеги, помогите, пожалуйста. Работаю физруком, а учусь на курсах по развитию речи. Для итоговой работы надо разработать план серии занятий. Если можете - помогите, пожалуйста.
Система работы по формированию выразительности речи дошкольников
(источник журнал «Справочник старшего воспитателя» № 1-2011 г. автор Н.Н.Люкина.)
При сохранении формат А4
Здравствуйте, коллеги! Наш старший воспитатель запланировала педсовет по развитию речи.Я по профессии - музыкальный руководитель. И в плане - празДник по развитию речи. Может быть, кто-то проводил что-то подобное. Какой-нибудь праздник грамоты или абвгдей-ки? ПОМОГИТЕ!
ЗАНЯТИЕ В СТАРШЕЙ ГРУППЕ. ТЕМА "ПРОФЕССИИ"
Цель: закреплять умение устанавливать логические связи и закономерности; развивать логическое мышление, способность к обобщению, подбору антонимов. Формировать связную речь, обогащать активный словарный запас детей. Учить рисовать фигуру человека, дополняя необходимыми деталями. Воспитывать любознательность, культуру общения.
Ход:
Воспитатель заносит в группу конверт.
В. – Ребята, нам пришло письмо. Оно не простое, а письмо-задание. Только я не пойму, от кого оно. По-моему, его писали люди разных профессий. Чтобы разобраться, нам нужно выполнить задание.
Игра «ДОГОВОРИ»
Я буду начинать предложение, а вы продолжайте:
Летчик - это человек, который…
Фотограф – это человек, который…
Воспитатель –
Дворник –
Водолаз –
Спасатель –
Все верно, молодцы! В конверте есть картинки с изображением людей разных профессий. Но по-моему, в них какая-то путаница. Каждому человеку в его работе помогают различные предметы. Посмотрите на картинки и скажите, что здесь лишнее?
И с этим заданием вы справились верно, следующие вопросы прислал нам водолаз:
Кто или что бывает холодным?
Кто или что бывает горячим?
… зеленым?
… мягким?
… колючим?
А клоун хочет поиграть с вами в игру «ГОВОРИ НАОБОРОТ»
Я называю слова, а вы говорите противоположное значение:
Холодный – горячий
Толстый – худой
Далеко – близко и т.д.
Следующее задание от продавца. Игра называется
«НАЗОВИ ОДНИМ СЛОВОМ»
- заяц, медведь, волк, лиса
- диван, шифоньер, стул, кровать
- окунь, щука, карась, судак
- береза, ель, клен, тополь
- яблоко, слива, апельсин
Молодцы, ребята, но учительница тоже хочет загадать вам несколько загадок. А отгадки вы найдете в нашей группе.
1.Висит она под потолком,
Сидят в ней лампы густо.
Ты с ней, наверное, знаком,
Всем ярко светит …
(Люстра)
2. Угадай, что мы купили,
В комнату едва втащили:
Лакированный, огромный,
С узкой крышкой ящик темный.
Надо клавиши нажать,
Чтобы звуки услыхать.
(Пианино)
3. Он щелкнет раз – и свет погас.
(Выключатель)
4. Кто со мной под дождик вышел,
Для того я вроде крыши.
(Зонт)
5. Возле каждого окошка
Есть горячая гармошка,
Всех сумеет словно печь
От мороза уберечь.
(Батарея)
Два конца, два кольца,
А посередине – гвоздик.
(Ножницы)
Ребята, вы замечательно отвечали, а теперь расскажите мне, кем вы хотите стать, когда вырастите? Почему? (Ответы детей)
Присаживайтесь за столы и нарисуйте, кем вы хотите работать в будущем. (Дети рисуют, рассматривают работы)
Как много разных профессий! Но скажите, какая профессия самая важная?
Правильно, все профессии нужны и почетны. Самое главное, чтобы вы любили свою профессию.
Ребята, к письму вам передал подарок человек по профессии садовник. Что это за фрукт? Угощайтесь!
Художественно -речевое развитие
Девочки, подскажите , кто работает по этой теме. Что это значит, какова цель -что развивать? И при помощи чего? Буду рада любой информации.
Здесь можно посмотреть интересующий вас материалСообщение от Маша Кирова
http://proekta.ru/html/modules.php?n...ewtopic&t=5839
У нас в саду проходил конкурс занятий по ознакомлению с художественной литературой. Покопалась в интернете, с напарницей переработали, добавили своё, получилось такое занятие.
Занятие по ознакомлению с художественной литературой в старшей (логопедической) группе
Программное содержание:
Вспомнить с детьми названия и содержание произведений К. И. Чуковского, с которыми они познакомились раньше, пробуждать в детях радость от встречи с любимыми сказочными героями, учить понимать юмор его произведений.
Формировать умение определять содержание литературных произведений по отрывкам из книг и иллюстрациям.
Побуждать «помогать» героям этих произведений – вместе с ними проговаривать знакомые стихи, используя интонационные средства выразительной речи.
Закреплять умения детей читать наизусть стихотворения, совершенствовать речетворческие способности детей.
Развивать мышление, слуховое восприятие, чувство рифмы.
Воспитывать интерес к литературе.
Ход занятия:
Воспитатель: Давайте вспомним нашу любимую чистоговорку.
Он-он-он, он-он-он – у меня зазвонил телефон.
Ыр-ыр-ыр, ыр-ыр-ыр – любит воду Мойдодыр.
Ил-ил-ил, ил-ил-ил – Крокодил солнце в небе проглотил.
Ца-ца-ца, ца-ца-ца, – нынче Муха-Цокотуха именинница.
Ит-ит-ит, ит-ит-ит – добрый доктор Айболит.
А кто написал все книги, в которых живут герои чистоговорки? (К. Чуковский)
В гости дедушка Корней
Приглашает всех детей.
Но особенно он рад
Пригласить таких ребят.
Кто умеет слушать сказки
Или любит их читать.
Хотите в гости? Тогда, пойдёмте. (Воспитатель подводит детей к панно «Чудо-дерево», на котором прикреплены макеты обложек книг-сказок К.И. Чуковского)
А у наших у ворот
Чудо-дерево растёт.
Чудо, чудо, чудо, чудо
Расчудесное.
Не листочки на нём,
Не цветочки на нём.
А весёлые книжечки,
Да со сказками.
(Воспитатель показывает детям книжки, предлагает назвать сказки и прочитать отрывки из них)
Молодцы, дети, я вижу, вы хорошо знаете сказки К.И. Чуковского. А теперь давайте присядем и поговорим о самом дедушке Корнее. (Дети садятся полукругом на стульчики)
Корней Иванович всегда был весёлым и жизнерадостным человеком. Даже родился он 1 апреля. А 1 апреля, как известно, считается днём шуток, веселья и смеха. Если бы Чуковский был жив, то ему бы исполнилось 129 лет. Давно нет среди нас Корнея Ивановича, но книги его живут и будут жить ещё долго. С ранних лет его стихи приносят всем нам радость. Не только вы, но и ваши родители, ваши бабушки и дедушки не представляют своего детства без «Айболита», «Тараканища», «Федорина горе», «Мухи-Цокотухи», «Телефона».
А вы помните, как Чуковский стал детским поэтом и сказочником? (Детским поэтом и сказочником Чуковский стал случайно. А вышло так. Заболел его маленький сынишка. Корней Иванович вёз его в ночном поезде. Мальчик капризничал, стонал, плакал. Чтобы хоть как-нибудь развлечь его, отец стал рассказывать ему сказку: «Жил да был крокодил, он по улицам ходил». Мальчик неожиданно затих и стал слушать. Наутро проснувшись, он попросил, чтобы отец рассказал ему вчерашнюю сказку. Оказалось, что он запомнил её всю, слово в слово. После этого случая Чуковский и стал сочинять сказки.)
Посмотрите дети, кто-то потерял корзину. Давайте посмотрим, что же в ней лежит. Я догадалась, в ней находятся вещи, которые потеряли герои сказок Чуковского. Попробуйте назвать эти сказки. (Воспитатель достаёт из корзинки вещи по одной: телефон, блюдце, денежка, воздушный шарик, мыло, мочалка и т.д. А дети называют сказку.)
Воспитатель: А сейчас я хочу предложить вам вопросы небольшой викторины по сказкам Чуковского. Вы, ребята, будьте внимательны. Старайтесь отвечать чётко и быстро.
1. На чем ехали зайчики в сказке "Тараканище"? (На трамвае)
2. Что упало на слониху в сказке "Тараканище"? (Луна)
3. Почему болели животы у цапель, которые просили прислать им капли, в стихотворении"Телефон"? (Они объелись лягушками)
4. Чем потчевал доктор Айболит больных зверят в Африке? (Гоголем-моголем)
5. Зачем свинья из стихотворения "Телефон" просила по телефону прислать к ней соловья? (Чтоб спеть с ним вместе)
6. Какое грозное слово произнес Мойдодыр после того, как ударил в медный таз? (Карабарас)
7. Продолжите фразу из сказки "Мойдодыр": "Да здравствует мыло душистое..." (и полотенце пушистое)
8. Кто напал на муху-цокотуху? (Паук)
9. Что нес отважный комарик, который спас муху-цокотуху? (Может быть два ответа - фонарик и саблю)
10. Какая сказка Чуковского начинается именинами, а кончается свадьбой? ("Муха-цокотуха")
11. В сказке "Доктор Айболит" есть животное по имени гиппопотам. Как еще называем мы этого зверя? (бегемот)
12. Закончите строчки, которые я прочту
«Добрый доктор ……….(Айболит)!
Он под деревом ………..(сидит)
Приходи к нему лечиться
И корова, и ……………..(волчица).
И жучок, и ………………(червячок),
И медведица!
Всех излечит, исцелит
Добрый…………………(доктор Айболит)!» (входит доктор Айболит)
Доктор Айболит: Здравствуйте, ребята. Вы меня звали? Вас полечить?
Воспитатель: Нет, дорогой доктор. Наши дети здоровы, их лечить не надо.
Доктор Айболит: Ну, тогда встаньте и покажите мне. Какие вы крепкие и сильные.
Физкультминутка:
Нас не надо вам лечить, (шагают друг за другом по кругу)
Добрый доктор Айболит.
Будем бегать и шагать,
Будем силы набирать.
Не болят у нас животики, (поглаживают животики)
Как у бедных бегемотиков.
К солнцу руки мы потянем, (руки тянут вверх)
А потом к траве присядем. (приседают)
Как орлы летим, парим, («машут» руками)
Во все стороны глядим,
Где же Африка – страна? («глядят» из-под руки)
Может, помощь там нужна?
Вместе с Читой мы поскачем, (поскоки по кругу)
Как веселый, звонкий мячик.
Скок-поскок, скок-поскок,
Не цепляйся за сучок.
Дружно к бедным страусятам (шагают)
По траве пройдут ребята.
Ноги будут поднимать,
По густой траве шагать.
Всем мы помощь оказали, (Показывают, какие сильные)
Сами сильными мы стали.
Доктор Айболит: Я вижу, какие вы сильные и крепкие. А теперь я хочу посмотреть, какие вы сообразительные. Я приготовил для вас задание. В конвертах находятся разрезные картинки по сказкам Чуковского. Вам нужно собрать картинку и сказать, из какой она сказки.
Игра «Собери картинку».
Воспитатель: Спасибо Вам, доктор Айболит! Приходите к нам ещё! А мы с вами, ребята, давайте пройдём к нашей выставке и рассмотрим книги. Но прежде, надо вспомнить правила обращения с книгами. Какие правила вы знаете? (Ответы детей:
1. Книги брать чистыми руками.
2. Книги нельзя рвать.
3. Книги нельзя мять.
4. Нельзя рисовать на книгах.
5. Нельзя загибать углы.
Но есть ещё одно золотое правило, которое надо запомнить: “Книги любят тишину”, поэтому нельзя громко разговаривать, шуметь и баловаться, надо быть внимательными. Все, запомнили это правило? (Да).
– Как мы должны вести себя?
Дети: Тихо. (Воспитатель показывает детям книги и спрашивает, чему учит та или иная сказка)
«Мойдодыр» - аккуратности и опрятности.
«Федорино горе» - бережному обращению с посудой, порядку.
«Айболит» - быть добрыми, заботиться о других.
«Тараканище» - быть смелыми.
«Муха-Цокотуха» - смелости, уметь помогать другим.
Воспитатель: А кто главная героиня этой сказки? А хотите, чтобы она ожила? Закрывайте глаза и повторяйте за мной: « Раз, два, три, муха оживи!» (звучит музыка и ребенка превращаем в Муху-Цокотуху, одеваем крылья и усы. С окончанием музыки дети открывают глаза.) Ребята, наша картинка ожила.
Муха-Цокотуха: Я по полю утром шла?
Дети: Да!
Муха-Цокотуха: На полянке я копеечку нашла.
Дети: Побежала на базар и купила самовар.
Муха-Цокотуха: Я – Муха-Цокотуха,
Позолоченное брюхо.
Я ходила на базар,
Я купила самовар.
Угощу друзей чайком,
Пусть приходят вечерком.
Я – Муха-Цокотуха,
Позолоченное брюхо!
У меня для гостей
Много вкусных сластей!
Воспитатель: Спасибо тебе за угощение, присаживайся к ребятам.
Воспитатель: Ребята, Корней Иванович очень любил детей, часто приходил в детские сады и школы, чтобы почитать свои веселые стихи и сказки. Ребята, посмотрите, сколько сказок нам написал Корней Иванович.
– Почему, вам, ребята, нравятся эти сказки?
Дети: Потому что они добрые, веселые, интересные.
Ребёнок: Хорошие книжки писал дед Корней-
Воспитывал взрослых он и детей.
Будут и внуки наши, и дети
Сказки читать веселые эти.
Возможно, кому-то эанятие покажется простым. Но у нас детки с тяжёлыми нарушениями речи, поэтому инсценировки мы не брали. Трудно им правильно произносить, да ещё и быть эмоциональными.
Забыла написать название
"В гостях у дедушки Корнея" (по произведениям К.И. Чуковского)
Українські народні скоромовки
Хитру сороку спіймати морока, Бабин біб розцвів у дощ,
А на сорок сорок — сорок морок. Буде бабі біб у борщ.
Ворона проворонила вороненя. Дрова рубали два дроворуби.
На дворі трава. Ішов Прокіп — кипів окріп,
На траві дрова, Прийшов Прокіп — кипить окріп:
Не рубай дрова, Як при Прокопі, так і при Прокописі
Бо трава здорова. І при прокопенятах.
Раз - дрова, Хто про Прокопа,
Два - дрова, Хто про Прокопівну,
Три - дрова. Хто про Прокопових дітей.
Ковпак на ковпаку, На кому шапка
Під ковпаком — ковпак. Найковпакуватіша?
Серед корчів корч Пиляв Пилип поліна з лип,
Найкорчакуватіший. Притупив пилу Пилип.
Прокіп нарвав кропу. Улас у нас, Панас у вас.
Пильно поле пильнували, На полі кіп з полукіпками
На перепелів полювали. Накопичено.
Невеличка перепеличка Ти, малий, скажи малому,
Під полукіпком Хай малий малому скаже,
Розпідпадьомкалась. Хай малий теля прив'яже.
Ходить посмітюха по сміттю Солома, полова й дишло
З маленькими посмітюшенятами. З-за хати вийшло.
Не клюй, курко, крупу, Босий хлопець сіно косить,
Не кури, котку, люльку. Босі ноги роса росить.
Мирилки
Мирилки – невеликі віршовані твори морального спрямування. Вони покликані усунути конфліктні ситуації, що часто виникають між дітьми у процесі різних видів діяльності. Найчастіше їх використовують у бесідах на моральні теми та при конфліктах дітей, щоб усунути їх. Дітям пропонують подати одне одному руки і промовити слова мирилки.
Помирімося, помирімося,
Одне одному посміхнімося...
Середній дошкільний вік
Мир миром, пироги з сиром, Не штовхайся і не бийся,
Вареники в маслі. А зі мною подружися.
Ми – подружки красні!
Поцілуймося!
Старший дошкільний вік
Сиділи на ганку, Подружімося, подружімося,
Лизали сметанку, І ніколи не сварімося.
І сметанка згодиться, Будемо з тобою,
Треба, треба помириться. Як риба з водою.
Помирімося, помирімося, Через тин вишня похилилася,
Одне одному посміхнімося, А дружка з дружкою посварилася,
Будемо дружити, - Тобі яблучко, мені грушечка,
Як у гаю квіти. Не сварімся, помирімся, дружечко.
Помирись, помирись, Тихо, Лідочко, не плач!
І ніколи не сварись. Ми дамо тобі калач.
А якщо посваришся, Ти калач наш візьми
То скоро зістаришся. І у коло з нами йди.
Летів горобець, Дам тобі я пиріжок
Сів на стовпець, Помирімось, мій дружок!
Нашій сварці – кінець.
Поцілуймося.
Невидимой красной нитью соединены те, кому суждено встретиться, несмотря на время, место и обстоятельства. Нить может растянуться или спутаться, но никогда не порвется.
Добрий вечір!знайшла в інтернеті ось такий матеріал з розвитку мовлення,може кому знадобиться "Ігнатьєва С. А. " Мовленнєвий розвиток. Старша група" / С. А. Ігнатьєва, А. Л. Калмикова. — Х.: Видавництво «Ранок», 2009. 36 занятий разбиті по тижднях
Вересень 1 тиждень
Тема. Знайомство. Розповідь про себе.
Мета: формувати в дітей навички зв’язного мовлення: вчити
складати розповідь про себе з власного досвіду та за за-
питаннями дорослого; ознайомити з поняттями інтонації
та почуттів; збагачувати мовлення словами на позначення
предметів, дій, ознака (хто я? який я? що в мене є?),
розвивати уміння розуміти значення слова; вчити скла-
дати прості речення; розширювати уявлення про себе,
виховувати повагу, дбайливе ставлення до товаришів.
Матеріали: демонстраційний: лялька Вінні-Пух, дзвоник, малюнки
зі схематичним зображенням емоційних станів (радість,
сум, гнів, доброта);
роздавальний: дзеркальця.
Хід заняття
1. Психогімнастика.
2. Гра «Привітання».
Вихователь звертається до дітей із проханням відгадати
загадку.
Він веселий, незлобливий,
Цей гарненький дивачок.
З ним господар, хлопчик Робін,
І товариш — П’ятачок.
До прогулянки він ласий,
Є на мед чутливий нюх.
Зветься плюшевий балясник,
Цей ведмедик … (Вінні-Пух)
Вихователь демонструє ляльку Вінні-Пуха.
— А зараз послухайте ще загадку і скажіть, які слова до-
помогли впізнати Вінні-Пуха.
Діти слухають загадку ще раз і виділяють слова.
— У Вінні-Пуха є дуже багато друзів. А сьогодні він хоче
познайомитися з вами.
— Які слова допоможуть Вінні-Пуху впізнати вас?
Вихователь підводить дітей до називання слів, які характе-
ризують їхню зовнішність, одяг: хлопчик, дівчинка, високий,
низький, темне волосся, біле волосся, довге (коротке) волосся,
блакитні (гарні) очі; шорти, сукні тощо.
Після того як діти назвуть слова, вихователь виставляє
на дошці малюнки-підказки і пояснює, що за їх допомогою
вони можуть розповісти Вінні-Пуху про себе.
3. В права «Розкажи про себе Вінні-Пуху».
Вихователь пропонує дітям розповісти про себе.
— Розповідати про себе нам допомагатиме дзвіночок. У кого
він у руках, той розказує Вінні-Пуху про себе, після чого дзво-
нить і передає дзвіночок іншому.
Вихователь починає розповідь від свого імені: «Мене звуть
Ольга Миколаївна. Я — жінка. В мене довге волосся, блакитні
очі. Я вдягнена в червону сукню».
У ході розповіді вихователь використовує малюнки-
підказки. Коли дзвіночок потрапляє до рук дітей, вихователь
слідкує за тим, як вони описують себе, і в разі потреби звертає
їхню увагу на малюнки.
4. Фізкультхвилинка.
На руці моїй п’ять пальців:
П’ять тримальців,
П’ять стругальців,
П’ять писальців-малювальців.
Щоб тримати, щоб стругати,
Щоб писати, малювати:
Раз, два, три, чотири, п’ять.
5. Гра «Вгадай про кого».
Вибирають дитину (ведучого), яка виходить із кімнати.
У цей час решта дітей групи домовляється, про кого вони
розповідатимуть. Діти уважно роздивляються свого товари-
ша. Для опису можна вибрати одну або більше (2—3) дити-
ни. Завдання ведучого: здогадатися, про кого розказують діти.
По ходу гри вихователь слідкує за розповідями дітей, у разі
потреби допомагає.
6. В права «Мій настрій».
Вихователь пропонує кожному з дітей взяти дзеркальце
в нього на столі та поглянути на себе. По ходу бесіди вихова-
тель виставляє на дошці малюнки з обличчями, що передають
різний настрій.
— Посміхніться своєму відображенню. (Веселий.)
— Який у вас вираз обличчя? (Сумний.)
— Покажіть, які ви буваєте, коли вам сумно…
— Бувають ситуації, коли людина на щось гнівається. Зможете показати, яким тоді буде вираз обличчя? А як сказати навпаки: злий — … (добрий)?
— Покажіть.
Вихователь пропонує дітям по черзі повторити фрази з різними почуттями та інтонаціями (сумно, весело, з прохан- ням тощо).
Наприклад:
— Дай мені іграшку.
— Підемо гратися.
7. вправа «наші помічники».
— Уявіть собі, що я прочитаю вірш, перебуваючи в іншій кімнаті, і ви мене бачитиме тільки крізь двері зі скла. Чи змо- жете ви зрозуміти, про що я розказую?
(Якщо в груповій кімнаті є така можливість, то вихователь
створює потрібну ситуацію.)
— А що нам допомагає почути звуки? (Вуха.)
— А вимовити? (Рот, горло, язик, губи, зуби.) Його ве- личність Язик Язикович та його піддані: зуби, губи, шия, щічки.
Він дуже працьовитий і з великим бажанням займається за- рядкою, від нього залежить, як ми будемо говорити. І сьогодні я вам покажу найулюбленішу зарядку Язика Язиковича.
Вихователь роздає дітям дзеркальця й показує різні вправи, які вони виконують, дивлячись у них: надути щічки, показати язика, витягнути губи трубочкою, широко відкрити рота, по- цокати язиком, губи широко розтягнути в посмішку.
Після цього можна запропонувати дітям декілька разів по- вторити ту чи іншу вправу.
— Назвіть кожний настрій одним словом.
— А який настрій буває у вас?
— Виберіть або домалюйте ваш сьогоднішній настрій.
8. Підсумок заняття.
— Хто завітав до нас у гості?
— Чи багато у вас друзів?
Вересень 2 тиждень
Тема. Голосні звуки. Артикуляційний апарат.
Мета: навчати дітей звукової культури: називати органи артикуляційного апарату (рот, зуби, язик), виконува- ти тренувальні вправи, основні рухи язика; розвивати мовний апарат, мовне дихання, темп мовлення; учити виділяти перший звук у слові, виховувати вміння пра- цювати за словесною інструкцією.
Матеріали: демонстраційний: стрічка, м’яч, «чарівний мішечок»;
роздавальний: дзеркальця, печиво «Крекер», предметні картки з малюнками (назви предметів починаються зі звуків [а], [о], [у], [і], [и], [е]).
Хід заняття
1. Психогімнастика
2. робота над віршем.
Вихователь пропонує дітям послухати вірш М. Підгірянки.
Зайчик і песик
Зайчик в поле поскакав — Видно пару вушок.
За ним песик — гав-гав-гав ! — Ловить за кожушок.
Але зайчик — скік та скік, Дав ніженькам знати:
— Сюди-туди — скоро втік До своєї хати.
3. вправа «лисичка-Сестричка».
Вихователь викладає стрічку-«місточок» на підлозі. Дітям пропонується перетворитися на хитру лисицю і пройти
«місточком», відкривши рота та висунувши язика, на кінчик якого вихователь кладе крекер. Коли дитина доходить до кінця місточка, вона з’їдає крекер.
Під час виконання вправи вихователь слідкує за станом ще- леп та ротовою мускулатурою у стані спокою.
4. Гра «Хто як розмовляє
Дітям роздають малюнки із зображенням тварин, явищ при- роди, машин. Потім їм пропонують зобразити, як «розмовляють» песик, півник, корова; як дзвенить дзвоник, гримить грім, гуде машина тощо. Щоб дітям було легше виконувати вправу, вихо- ватель пропонує послухати вірш Ф. Млинченка.
Тільки сонечко зійде,
В лузі бджілонька гуде:
«Жу-жу-жу, Ой, жу-жу,
Дітям меду наношу!»
А корівка їсть травичку,
Бо таку вже має звичку — Му-му-му.
Ой, му-му,
Молочком вас напою.
У відерчику водиці Принесу я із криниці. Плюсь-плюсь-плюсь,
З відерця плюсь!
Дам і вам й сама нап’юсь.
— Чиї звуки ви почули у вірші?
— Погляньте на свої картки і передайте «розмову» зобра- жених предметів, явищ, тварин.
5. робота над віршем.
Вихователь зачитує рядки, де один і той самий звук
повторюється найчастіше, ставить дітям запитання.
— Який звук заховався у цих рядках?
— Промовте цей звук окремо.
О-о-о — Яєчко одно
Знесла курочка чорненька, Знайшла дівчинка одненька, О-о-о —
Яєчко одно.
А-а-а —
А яблучка два,
Два яблучка червоненькі Несе донечка для неньки, А-а-а —
Аж яблучка два.
И-и-и—
А хлопчики три,
В калабаню упали
І всі разом кричали, И-и-и—
Тих хлопчиків три.
І-і-і — Лошачки малі,
Є у них чотири ніжки, Коло воза ідуть пішки, І-і-і —
Лошачки малі.
У-у-у —
Песик на шнурку, Цуценяток п’ять кудлатих Полягало біля хати,
У-у-у —
Песик на шнурку.
Е-е-е —
Де ти, мамо, де?
Нема мами, пішла в поле, Там бур’ян на ниві поле,
Е-е-е —
Ось вже мама йде!
М. Підгірянка
Після читання всього вірша вихователь пропонує дітям взяти дзеркальця і вимовити названі звуки. Діти виконують вправу і разом із вихователем роблять висновок, що ці звуки
«товаришують» із голосом, їх можна співати, а вітерець, який виходить із рота, не зустрічає ніяких перешкод: ні губ, ні язи- ка, ні зубів.
6. Фізкультхвилинка.
Діти, промовляючи слова лічилки, виконують вільні рухи.
Раз, два, три, чотири, п’ять! — П’ятеро пташат летять! — Перше, друге, третє... п’яте... Йду четвертого шукати.
7. Гра «упіймай звук».
Вихователь пропонує дітям дістати з «чарівного мішечка» по одній предметній картці і роздивитися малюнок. Діти повинні назвати перший звук у слові, що позначає предмет. Коли всі зву- ки названі, вихователь пропонує дітям розподілитися по групах відповідно. Перша група: [а] — автобус, акваріум, ананас …
[о] — огірок, обруч, оса …
[і] — індик, іграшки, ізюм … [у] — учителька, учні, удав …
[е] — екскаватор, ескалатор, ескімо, …
— Отже, діти, звуки, які ми вимовляємо лише за допомо- гою голосу, називаються голосними.
8. робота з чистомовкою.
Вихователь читає чистомовку:
Вітер в полі дме: е-е-е, Гуде в димарі — і-і-і, Котик в поле не піде, Сяде на печі.
Буде пісеньку співати: еі-еі, Маля буде колихати и-і-и-і.
О. Квітка
— Про що йдеться в чистомовці?
— Які звуки ви почули?
Вихователь пропонує дітям прочитати чистомовку,
виділяючи голосні звуки.
9. Підсумок заняття.
— Що робили на занятті?
— Що допомагає вимовляти звуки?
— Назвіть голосні звуки.
Вересень 3тиждень
Тема. Родина. Спільнокореневі слова.
Мета: навчити дітей зв’язного мовлення: складати розповіді за сюжетною картиною та за запитаннями; збагачувати активний словник дітей на підставі знань і уявлень про родинні стосунки, учити добирати спільнокореневі слова, виділяти їх характерні ознаки, відповідаючи на запитання «який?»; виховувати звукову культуру: вправляти у вимові звука [ч], розвивати темп мовлен- ня і мовне дихання; виховувати повагу до членів своєї родини.
Матеріал: демонстраційний: картина «Сім’я на прогулянці», «М’яч».
1. Психогімнастика.
2. робота з картиною.
Хід заняття
Вихователь читає вірш О. Попова, пропонуючи досказати
останнє слово.
І скажу вам залюбки,
Тато й мама — це батьки, Я із братиком — їх діти. Всі ми вмієм дружно жити. Тато, мама, братик, я,
Ну а разом ми — … (сім’я).
Після цього вихователь виставляє на дошці картину «Сім’я
на прогулянці» і дає дітям час, щоб її роздивитися.
— Кого ви бачите на картині? (Маму, тата, бабусю, дідуся, сина, дочку.)
— Як їх можна назвати одним словом? (Сім’я, родина.) Вихователь пропонує дітям, скориставшись зображенням,
розказати про те, куди прийшла відпочити родина. Під час відповідей вихователь виставляє на дошці малюнки-підказки, які позначають ці предмети або дії.
— Куди прийшла відпочити вся родина? (У парк.)
— Що є у парку? (Майданчик, дерева, квіти.)
— Що робить кожний член родини? (Мама збирає ли- стя; тато грає у футбол; син ловить м’яч; дочка катається на велосипеді; дідусь катає онучку на велосипеді; бабуся читає книжку.)
Вихователь пропонує дітям за допомогою малюнків ще раз пригадати хід розповіді і спробувати самостійно скласти цілісну розповідь.
— Про що будемо говорити спочатку? (Про те, де відпочивала родина.)
— Потім розкажемо, що є в парку.
— А після цього розкажемо, що робить кожний член
родини.
Розповідь за картиною можуть виконати за частинами спо- чатку троє дітей, а потім за бажанням одна дитина повторює всю розповідь. У разі потреби вихователь подає зразок розповіді.
3. вправа на дихання.
Вихователь пропонує дітям уявити, що вони на прогулянці в лісі й трішечки змерзли. Для того щоб зігрітися, їм треба плескати себе долонями по плечах, примовляючи «у-х-х!».
— А ще можна наламати дров, затопити піч, стане тепло,
і ми зігріємося.
— Для цього піднімаємо руки, долоні разом. Ноги стави- мо ширше за плечі. Робимо нахили, імітуючи удар сокири, промовляємо «б-ах-х!».
4. вправа «утвори слово».
Вихователь пропонує дітям розподілитися на дві коман- ди. Перед тим, як розпочати вправу, всім дітям пропонується дібрати спільнокореневі слова до слова родина (рід, родинний, родичі, народитися).
Після цього кожній команді пропонуються нові слова (мама, бабуся). Дітям дається час на підбір нових слів. Коли команди готові, діти одної команди промовляють свої слова, діти іншої команди слухають, доповнюють, і навпаки.
Вихователь допомагає дітям і під час обговорення, і під час
виступу кожної команди.
5. Фізкультхвилинка.
Раз, два, три, стаєм на п’ятку, Ще — на пальчики, ось так. Задоволені малятка
Не зупиняться ніяк. Простягнемо руки просто — Будуть ножиці тепер.
Раз, два, три, постригли — й досить, Потім стригти знов почнем.
6. робота зі скоромовкою.
Вихователь пропонує послухати скоромовку.
Йшов індик з індичкою, Йшов понад річкою.
А за ними — індичатко. Починаймо все спочатку…
— Про чию сім’ю йдеться в скоромовці? (Про індичину.)
— Правильно назвіть тварин та їхніх дитинчат. (Мама —
індичка, тато — індик, малята — індичата.)
— Давайте разом промовимо скоромовку повільно, а потім
швидко.
Під час повторювання вихователь звертає увагу на вимову
звука [ч].
Чка-чка — бігає індичка,
Чата-чата — а за нею індичата.
Чешня-чешня — червоніє в нас черешня. Чка-чка — дуже в нас глибока річка.
7. Гра «який? яка?».
Вихователь пропонує дітям стати в коло і розказати, який
тато (дідусь, братик), яка мама (бабуся, сестричка).
Правила гри: вихователь кидає м’яч дитині, промовляю- чи слово «тато». Дитина ловить м’яч і говорить одне слово- прикметник (сильний, високий тощо). Після чого повертає м’яч вихователю.
Під час гри вихователь слідкує за тим, щоб діти не повто- рювали слова-прикметники, і допомагає їм добирати потрібні слова.
8. Підсумок заняття.
— Про кого йшлося на занятті?
— Складіть розповідь про свою родину.
Вересень 4тиждень
Тема. Іграшки. Переказ оповідання.
Мета: навчити дітей зв’язного мовлення: переказувати оповідання близько до тексту, за запитаннями, склада- ти іграшки за зразком; виконувати граматичні вправи: відтворювати форми родового відмінка однини і мно- жини іменників; виховувати звукову культуру: розви- вати фонематичний слух, учити виділяти перший звук у слові; розвивати уважність, кмітливість.
Матеріали: демонстраційний: м’яч, іграшки (5—10 шт.);
роздавальний: набір предметних карток (із зображен-
ням одного, трьох, багатьох м’ячів).
1. Психогімнастик.
Хід заняття
2. вправа «відгадай про що».
Вихователь пропонує дітям промовити чистомовки та дого- ворити необхідні слова.
Ра-ра-ра — в нас цікава буде … (гра);
ки-ки-ки — які цікаві … (іграшки);
ач-ач-ач — в нас веселий, дзвінкий … (м’яч); айчик-айчик — довговухий, сірий … (зайчик); ка-ка-ка — чепурна, красива … (лялька).
— Які слова ви договорили? (Гра, іграшки, м’яч, зайчик, лялька.)
— Як можна назвати їх одним словом? (Іграшки.)
3. робота з текстом.
Вихователь читає оповідання В. Сухомлинського «Лялька під дощем»*. Після прочитання тексту ставить запитання і виставляє на дошці малюнки-підказки.
— Із чого почалось оповідання?
— Що трапилося з лялькою Зіни?
— Яка реакція була у Зіни? Що вона зробила?
— Як поставилась до вчинку Зіни її мама?
— Що відповіла Зіна?
Вихователь повторно читає оповідання, після чого пропонує дітям переказати його. Переказ можна організувати через «ланцюжок» — одна дитина починає, друга продовжує і т. д.
4. Гра «один, три, багато».
Вихователь пропонує дітям картки, на яких намальова- но окремо: один м’яч, три м’ячі, багато м’ячів. Діти повинні зібратися у відповідні групи: з картками, де намальовано один м’яч; три м’ячі, багато м’ячів. Діти кожної групи називають уголос кількість м’ячів на своїх малюнках. Вихователь слідкує за використанням форми родового відмінка однини і множини іменників. Наприклад: у мене намальований один м’яч, у мене намальовано три м’ячі, у мене намальовано багато м’ячів.
5. вправа «Чого не стало».
Вихователь пропонує дітям розглянути і назвати іграшки (їх кількість визначається самостійно вихователем).
— Скільки іграшок на столі?
— Яка іграшка перша, друга …?
— Заплющте очі (вихователь ховає одну іграшку).
— Якої іграшки не стало?
— Яка вона? Розкажіть про неї.
Після цього запитання вихователь пропонує дітям якомога точніше описати іграшку, наприклад: «Немає ляльки. Вона ма- ленька, вдягнена в синю сукню. На голові біла стрічка». Роль ведучого, який ховає іграшки, може виконувати дитина.
6. Гра «Спробуй упіймати».
Вихователь пропонує дітям стати в коло.
— Я буду промовляти слово і кидати комусь із вас м’яч, якщо в цьому слові ви почуєте звук [а] — м’яч треба спіймати, якщо ні — відкинути (дзиґа, стіл, машина, потяг, посуд, лялька).
Далі гру можна ускладнити: «ловити» слова, де звук [а]
є на початку слова або в кінці.
7. Гра «Магазин».
Вихователь розповідає дітям про те, що відкрився новий
магазин. У ньому є дуже багато нових та яскравих іграшок.
— Ви зможете купити собі іграшку. Але для цього ви не називаєте її, а розказуєте, як із нею можна гратися. Наприклад: «Цю іграшку можна вкладати у колиску», «Із цих іграшок можна будувати дорогу». «Ця іграшка може перевози- ти кубики» тощо.
Першим свою покупку робить вихователь, демонструю-
чи, як треба дотримувати правил гри. Надалі вихователь може
виконувати роль продавця, а може тільки допомагати дітям
правильно складати речення. Роль ведучого (продавця) виконує
дитина.
Добре, якщо в процесі гри використовуватимуться нові
іграшки, це надасть змогу перейти після заняття до ігрової
діяльності.
8. Підсумок заняття.
— Розкажіть, які іграшки є у вас вдома?
— Як ви граєтеся з ними?
— Хто доглядає за іграшками вдома?
Жовтень 1 тиждень
Тема. Осінь. Спільнокореневі слова.
Мета: навчити дітей зв’язного мовлення: спостерігати
й відповідати на запитання за картиною; збагачу-
вати словник дітей синонімами, прикметниками,
прислівниками, пов’язаними з осінніми явищами, учити
добирати спільнокореневі слова; розвивати уміння і на-
вички правильного вживання різних форм іменників
(місцевий відмінок), утворювати складні слова; вихову-
вати спостережливість.
Матеріали: демонстраційний: ілюстрації «Пори року»;
роздавальний: трафарети дубових листочків, аркуші
жовтого та оранжевого кольорів, ножиці, нитки, дубові
листочки (по одному для кожної дитини).
Хід заняття
1. Психогімнастика.
2. Р обота з трафаретами «Дубове листячко».
Дітям пропонується 3—4 трафарети (які заздалегідь готує
вихователь) із зображенням жовтих та оранжевих дубових
листочків. Діти обводять трафарети та вирізають зображення
по контуру. До кожного листочка вихователь прив’язує нит-
ку. Потім виконується вправа на розвиток мовного дихання:
піддування листочків, дмухання легким повітряним струменем
(легкий вітерець); дмухання більш сильним повітряним струме-
нем (сильний вітер).
Надалі дубові листочки можна повісити на «гілочці»
і знімати в разі необхідності для виконання вправ на мовне
дихання.
3. робота з ілюстрацією.
Вихователь виставляє на дошці зображення чотирьох пір року і просить дітей відгадати загадки й знайти ілюстрацію, до якої підходить слово-відгадка.
В небі ластівка летить,
З вітром листя шелестить. Воду п’є лелека.
Коли це буває? (Літом.)
О. Копиленко
Стало біло навкруги — Я розтрушую сніги, Наганяю холоди,
Води сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма, Здогадались? Я … (зима.)
Д. Шупта
Все у зелені довкола: Пасовище, ліс і поле, Мчать струмочки до ріки, Ліплять гнізда ластівки,
І в сороки новина, — Облетіла всіх вона, Сповідаючи — … (весна.)
І.Січовик
У садках, гаях блукає, Жовті шати одягає, Золотисту стелить постіль — Жде сестрицю білу в гості.
(Осінь.)
В. Кравчук
— Як ви гадаєте, до якої ілюстрації підійдуть ваші
листочк?
— Чому ви так вирішили?
— Які ще ознаки осені ви можете назвати?
— Що в картині вам підказало, що це осінь?
— Яке небо восени? А листя?
— Чому осінь називають золотою?
4. вправа «Звуки осені».
— Ви дуже гарно розказали про осінь, її ознаки, барви. А хто може розказати, які звуки можна почути восени. Діти висловлюють свої припущення.
— Звуки дощу — кап-кап.
— Звуки вітру — у-у-у.
— Звуки журавлів, які відлітають у вирій, — пурме-пурме.
— Звуки листя, що шелестить,— шух-шух-шух тощо. Вихователь пропонує дітям стати у коло, подумати і сказа-
ти, які рухи осені вони помітили. Діти називають і показують ці рухи. Якщо дітям важко, вихователь може спочатку запро- понувати їм відгадати, чиї рухи він показує.
(Рухи листячка, що опадає. Рухи хмаринки, яка пливе не- босхилом, коли дме сильний вітер, тихенький вітерець.)
5. Гра «осінні слова».
Вихователь пропонує дітям ще раз розглянути дубові ли- сточки і дібрати до слова «листочок» слова, які відповідають на питання «який?». (Жовтий, оранжевий, різнокольоровий, красивий, осінній, дубовий.)
— А які нові слова можна утворити за допомогою слова
«жовтий»? (Жовток, жовтень, жовтенький, жовтіє.) Далі вихователь пропонує дітям доповнити речення. Улітку листочки на деревах зелені, а восени … (жовті). Трава влітку зелена, а восени … (жовта).
Вихователь може записати на кожному листочку по одному слову. Надалі діти добирають інші слова (різні частини мови), які підходять до слова «осінь». Вихователь, використовуючи ці слова, може запропонувати дітям скласти речення зі зміною інтонації; зі зміною порядку слів.
6. вправа «Падає, падає листя».
Вихователь пропонує дітям взяти по одному листочку і ста- ти у пари. Завдання дітям: запропонувати одне одному покла- сти листочок, використовуючи прийменники на, під, в, за.
— Сергійко, поклади, будь ласка, зелений листочок під
стілець.
— Оля, поклади, будь ласка, жовтий листочок на полицю
тощо.
7. Фізкультхвилинка.
Вихователь пропонує дітям показати за допомогою рук:
— як іде дощ (постукування пальцями по столу);
— як шелестить листя (потирання долонь);
— як ми йдемо через калюжу (повільні плескання долонями);
— як біжимо через калюжу (швидкі плескання).
8. вправа «два-один».
Вихователь читає дітям вірш і просить договорити останнє
слово.
Жовте листячко кружляє Біля ніг моїх … (лягає).
— Що робить листячко? (Падає.)
— А як можна сказати по-іншому — листя падає? (Листопад.)
— Подумайте і скажіть одним словом: сніг падає (снігопад);
зірки падають (зорепад).
9. Підсумок заняття.
— Про яку пору року йшлося на занятті?
— Назвіть прикмети осені.
Жовтень 2 тиждень
Тема. Подарунки осені. Узагальнюючі слова.
Мета: навчати дітей зв’язного мовлення: складати оповідання за картиною, добирати запитання та придумувати назви до картини; розвивати вміння і навички класифікувати предмети, вживати узагальнюючі слова, учитися добира- ти антоніми; складати речення, утворюючи прийменни- ки від іменників; виховувати спостережливість.
Матеріали: демонстраційний: ілюстрація «Збір урожаю», набір пред- метних малюнків до тем «Фрукти», «Овочі», «Ягоди»;
роздавальний: картки із зображенням предметів та
об’єктів із протилежним значенням.
Хід заняття
1. Психогімнастика.
2. Інсценування української народної пісні «Ходить гарбуз по городу».
Вихователь проводить підготовчу роботу. На занятті за допо- могою лічилки він вибирає дітей, які інсценуватимуть пісню.
Ходить гарбуз по городу, Питається свого роду:
— Ой, чи живі, чи здорові Всі родичі гарбузові?
Обізвалась жовта диня, Гарбузова господиня:
— Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові.
Обізвались огірочки — Гарбузові сини й дочки:
— Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові!
Обізвались буряки — Гарбузові свояки:
— Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові!
Обізвалася морквиця. Гарбузовая сестриця:
— Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові!
Обізвався старий біб:
— Я піддержав увесь рід. Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Ой ти, гарбуз, ти перистий, Із чим тебе будем їсти?
— Миска пшона, шматок сала — От до мене вся приправа.
— Про що співалося в пісні?
— Які городні рослини родичалися між собою?
— Що ще росте на городі?
— Запрошую вас на екскурсію на город. А поїдемо ми
з вами на машині.
Кожна дитина імітує машину, заводить її і рухається
по кімнаті.
— Стоп! Зупинка!
Вихователь пропонує дітям разом із ним промовити слова,
чергуючи оплески і паузи.
— Стоп — машина — стоп — машина.
— Стоп — машина — машина — стоп — машина — ма- шина.
— Стоп — стоп — машина — стоп — стоп — машина. (Така вправа не буде легкою для дошкільнят, тому перші
вправи мають бути простими.)
3. робота з ілюстрацією.
Вихователь виставляє на дошці ілюстрацію.
— Ось ми з вами і приїхали на город. Погляньте уважно
на картину.
Дітям дається час розглянути картину. Після того вихова- тель пропонує:
— Щоб ви хотіли запитати, дивлячись на цю картину? Діти висловлюють свої думки. Вихователь допомагає їм,
у разі потреби ставить запитання, звертаючи увагу на необхідні
моменти в картині.
— Дивіться, як багато запитань ви поставили.
— А які малюнки-підказки вам допомогли б розповісти
про те, що зображено на картині?
Діти говорять, а вихователь малює на дошці або виставляє
готові малюнки-підказки:
1) осінь;
2) город;
3) мама і донька збирають моркву;
4) тато копає картоплю;
5) син збирає картоплю у відро.
Вихователь звертається до дітей із проханням подумати і дати цій картині назву. Потім усі разом визначають кращу. Користуючись малюнками-підказками, вихователь пропонує дітям скласти розповідь за картиною.
4. вправа «відгадай та опиши».
— А що ще ми збираємо восени? (Відповіді дітей.)
Дітям пропонується заплющити очі. Вихователь бере шма- точки яблука, наколоті на зубочистку, і кладе їм до рота. Діти повинні сказати, що це, і назвати ознаки предмета. Наприклад:
«Це яблуко. Воно солодке, хрустке, духмяне тощо».
Фрукти і ягоди, які немає можливості відгадати на смак,
вихователь описує за допомогою загадки.
У той час, коли діти відгадують фрукти і ягоди, вихователь
виставляє на дошці малюнки з їхнім зображенням.
— Як можна назвати одним словом цю групу малюнків:
груша, яблуко? (Фрукти.)
— А предмети з цієї групи: вишня, слива, абрикос? (Ягоди.)
— Де ростуть фрукти і ягоди? (У саду на деревах, кущах.)
5. Гра «Четвертий зайвий».
Вихователь виставляє на дошці чотири картинки із зобра- женням овочів або фруктів. Три картинки належать до одно- го виду, четверта — до іншого. Завдання для дітей — знайти зайву картинку, назвати узагальнююче поняття.
6. робота з чистомовками.
— Од-од-од — славний в нас город;
— уля-уля-уля — виросла цибуля;
— орква-орква-орква — і красуня морква;
— оля-оля-оля — і смачна квасоля;
— уста-уста-уста —і товста капуста;
— ок-ок-ок — зелений огірок;
— ата-ата-ата — раді всі малята.
О. Яковлева
— Лю-лю-лю — фрукти, ягоди люблю;
— ишні-ишні-ишні — вже достиглі вишні;
— уші-уші-уші — і солодкі груші;
— иви-иви-иви — дуже гарні сливи;
— оні-оні-оні — яблука червоні;
— ун-ун-ун — і товстий кавун.
О. Яковлева
Вихователь може запропонувати скласти свої пісеньки
про будь-які овочі і фрукти.
7. вправа «навпаки».
На столі у вихователя викладені картки, на яких зображені протилежні характеристики предметів та об’єктів. Діти беруть по одній картці і по черзі характеризують свій предмет (об’єкт). Наприклад: «У мене солодка цукерка». Вихователь звертається до дітей із питанням про те, у кого є предмет із протилежним значенням — гіркий. І просить цих дітей стати до пари. Так відбувається, поки не будуть створені всі пари.
Робота в парі: перша дитина називає, що зображено на її картці, друга дитина продовжує речення з протиставним сполучником а. Наприклад: «Повітряна куля легка, а залізна куля важка».
8. Гра «який, яка, яке?».
Вихователь називає слова і пропонує дітям змінити
їх за зразком: день восени — осінній день.
Мовний матеріал: сонце восени — осіннє сонце; одяг, який носять восени,— осінній одяг; день, коли дме вітер,— вітряний день.
9. Підсумок заняття.
— Що дарує нам осінь?
— Що можна приготувати з цих дарів природи?
Жовтень 3 тиждень
Тема. Ліс. Голосні звуки.
Мета: навчити дітей на слух виділяти слова з відповідними голосними звуками, розвивати вміння змінювати один голосний звук на інший, мовне дихання, інтонаційну виразність; учити складати розповіді, продовжуючи розповідь вихователя; формувати вміння складати ре- чення зі сполучником а; виховувати вміння працювати в парі.
Матеріали: демонстраційний: ілюстрації рослин (дерев, кущів, квітів); диких тварин (лисиці, зайця, ведмедя, вовка, їжака, зозулі, сови, білки);
роздавальний: індивідуальні картки, предметні картки
із
зображенням рослин, диких тварин.
Хід заняття
1. Психогімнастика.
2. робота з картками.
Вихователь пропонує дітям, не відриваючи олівця від арку- ша паперу, повторити лінію на малюнку. Після того, як діти виконають завдання, можна запитати:
— Що або кого ви «зустріли», коли ваш олівець «прохо- див» по лінії?
Відповіді дітей можуть бути різними. Це залежить від складності завдання. Картки мають бути підібрані індивідуально, з різними малюнками дерев, кущів, диких тварин.
— Як ви вважаєте, куди ми з вами потрапили? (До лісу.)
— Чому ви так вирішили? (Відповіді дітей.)
3. вправа «Хто в лісі живе?»
Вихователь читає вірш.
* * *
В зеленім, зеленім лісу
Зелений листок-прапорець я несу. Пісня весняна поряд звучить,
Вода у струмочку ласкаво сюрчить. Зозуля кує, на березі сидить,
У хащі в барлозі дрімає ведмідь. В густім і зеленім лісі
Гуляють хитрющі лиси. Тікають зайці боязливі,
Та рискають вовки сміливі.
— Як ви думаєте, про що цей вірш?
— Хто живе в лісі?
— Що росте в лісі?
Під час відповідей вихователь виставляє на дошці відповідні картки рослин і тварин. Якщо дітям важко назвати рослини, можна використати загадки.
— Погляньте на картки і ще раз назвіть, хто і що на них
зображений.
Запитання мають бути поставлені таким чином, щоб діти
відповідали тільки «так» чи «ні».
Наприклад:
— Це рослина?
— Це дерево (кущ, квітка)?
— У нього листочки маленькі? тощо.
— Це тварина?
— Вона велика?
— У неї хвіст довгий? тощо.
Після того як діти засвоять правила гри, роль ведучого
може виконувати дитина.
4. Гра «Звуки лісу».
Дітям пропонується назвати звуки, які можна почути в лісі,
і показати тих, кому вони належать.
Вихователь пропонує за звуконаслідуванням дізнатися, хто
може відтворювати ці звуки.
У-у-у — (вовк),
ку-ку-ку — (зозуля), уф-уф-уф — (сова),
пих-пих-пих — (їжак), тук-тук-тук — (дятел).
Далі проводиться робота щодо диференціації голосних звуків. Дітям пропонується знайти певний голосний звук у сло- вах та звуконаслідувальних вигуках.
— Ку-ку — який голосний звук ви чуєте? (Звук [у].)
— А в слові зозуля він є?
— У-у-у — який голосний звук ви почули? (Звук [у].)
— А в слові вовк є такий звук? і т. д.
5. Складання розповіді.
Вихователь пропонує дітям послухати оповідання «Як звірі
шукали собі друзів».
«Ця історія трапилася в одному лісі, де росли високі дере- ва, там було багато кущів і пахучих квітів. У цьому лісі жили різні тварини. Однак вони нічого не знали одна про одну. І ось одного разу зустрілись на галявині…»
— А зараз я пропоную вам перетворитися на письменників і розказати, що трапилося на галявині. Для цього вам необхідно стати у пари, підійти до столу і кожному вибрати ілюстрацію із зображенням будь-якої тварини.
Діти вільно розподіляються за парами, вибирають картки і складають оповідання у парі про те, як зустрілися й познайо- милися їхні герої, зображені на ілюстраціях.
Вихователь підходить до кожної пари, надаючи необхідну
допомогу. Якщо є потреба, наводить приклад оповіді.
Продовження розповідей відбувається в парах. Якщо не всі пари дітей встигають розказати, то їхні оповіді переносяться у вільну діяльність. Необхідно заслухати всі пари дітей.
6. Фізкульхвилинка.
Діти, промовляючи слова, показують відповідні рухи.
Раз, два — дерева,
Три, чотири — вийшли звірі, П’ять, шість — пада лист. Сім, вісім — птахи в лісі, Дев’ять, десять — це
сунички Підвели червоні личка.
7. вправа «не помились».
Вихователь зачитує скоромовку.
Обережно хитрий лис До нори вечерю ніс. Біг додому лісом лис,
Шелестів над лисом ліс.
— Хто біг до нори? (Лис.)
— Де біг лис? (Лісом.)
— Які голосні звуки ви почули в цих словах? (Звуки [і], [и].)
— Ви помітили, що слова відрізняються за звучанням тільки одним звуком: у слові лис ми чуємо звук [и], у слові ліс — звук [і]. Далі вихователь пропонує дітям доповнити речення.
Ми поїхали у ліс, а в норі сховався … (лис).
В нашій хаті живе кіт, а у морі пливе … (кит).
У корови рижий бік, а весь гарний стоїть … (бик). Ти м’яча швиденько кинь, а його обгоне … (кінь).
— У слові немає зайвих звуків. Їх не можна пропустити або
замінити. Бо вийде плутанина. Ось така.
Вихователь промовляє ті ж самі речення, плутаючи слова. Діти відновлюють правильний смисл фрази.
8. робота з віршем.
Дітям пропонується послухати вірш Л. Андрієнко.
И-и-и — ридає старий кит.
І-і-і — пищить маленький кіт.
У кита і у кота розболілась голова.
Вихователь звертає увагу дітей на те, як по-різному ви- мовляють свої звуки звірі, і просить дітей спочатку показати їх настрій за допомогою жестів і міміки. Потім, читаючи вірш із вихователем, діти передають звуки за допомогою голосу та інтонації.
9. Підсумок заняття.
— Де ви побували під час заняття?
— Хто живе в лісі?
Жовтень 4 тиждень
Тема. Тварини. Приголосні звуки.
Мета: формувати вміння і навички зв’язного мовлення: учи- ти переказувати казку за запитаннями вихователя; роз- вивати звукову культуру під час вимови приголосних звуків, фонематичний слух; учити виділяти перший приголосний звук у слові, правильно вживати дієслова; виховувати творче мислення.
Матеріали: демонстраційний: іграшка зайчик; ілюстрації тварин (вовк, ведмідь, лисиця, лось); ілюстрації до казки
«Пан Коцький»; велика хмарина; фігурні зображення (5 шт.);
роздавальний: дзеркальця, «краплі» на ниточках.
1. Психогімнастик.
Хід заняття
2. вправа «день народження».
Вихователь зачитує листа від Сороки.
«Дорогі діти! Сьогодні в лісі день народження. А от у кого — здогадайтесь:
Пара довгих вушок, Сіренький кожушок. Скорий побігайчик
А зоветься … (зайчик)
М. Підгірянка
— Запрошуємо вас у гості!
— У кого день народження? (У зайчика.)
— Де він живе? (У лісі.)
Вихователь демонструє іграшку-зайчика.
— У нашого іменинника гарний настрій, і він співає
пісеньки: а-а-а, о-о-о-о, у-у-у, і-і-і, є-є-є, и-и-и.
— Аж ось раптом спіткнувся з-з-з, в-в-в, л-л-л. І засумував
наш Зайчик.
— Хто зможе йому пояснити, чому так легко співати одні
звуки і що заважає вимовляти інші? (Губи, зуби, язик.) Вихователь пропонує дітям «зловити» звуки долонями (пле-
скати), які зустрічають перешкоди. Інші звуки — голосні —
не ловити.
— А-а, и-и, я-я, у-у, в-в, е-е.
Вихователь пропонує дітям ознайомитися з приголосними зву -
ками.
3. робота з дзеркалом.
Дітям пропонується подивитися у дзеркало і вимовити по черзі звуки [в], [л], [з]. Вихователь звертає увагу дітей на те, які перешкоди зустрічає повітряний струмінь при вимові кож- ного звука: губи, зуби, язик.
Вихователь робить висновок: якщо під час вимови звука струмінь повітря зустрічає перешкоди — такий звук називається приголосний.
4. вправа «Знайди звук».
— Зайчик дуже вдячний за те, що ми пояснили йому відмінність між голосними та приголосними звуками. Настав час запрошувати гостей до столу.
— Що це за гості такі?
Вихователь вимовляє назви тварин без першого звука:
_едмідь, _овк, _иса, _ось.
Діти повинні здогадатися і назвати перший звук у слові, після чого вихователь вивішує на дошці ілюстрації із зображен- ням цих тварин.
— Друзям-тваринкам так сподобалося гратися, що вони за- прошують і вас.
Зайчик називатиме слова, а ви виділяйте перший звук (слон, ворона, заєць, лев).
Другий варіант вправи: назвати слова із заданим звуком.
5. Переказ казки «Пан коцький».
— Друзі подарували зайчику цікаву книжку, в ній є ма- люнки до казки «Пан Коцький».
Я розповім вам цю казку. Слухайте.
(Вихователь читає казку, після чого ставить запитання.)
— Чому кіт опинився у лісі?
— Кого він там зустрів?
— Хто зібрався у гості до лисички?
— А що вона відповіла?
— Які страви приготували звірі на обід?
— Куди поховалися звірі, коли прийшов Пан Коцький?
— Чому Пан Коцький кинувся на кабана? А на дерево?
— Що трапилося потім?
Якщо діти вже чули казку, то можна не перечитувати вдру- ге, а запропонувати переказати її за допомогою малюнків.
6. Фізкультхвилинка.
За допомогою лічилки вибирається «зайчик». Діти утво- рюють коло, «зайчик» — усередині. Усі вимовляють слова з інтонаційною виразністю.
Ішов, ішов зайчик по воду Та й вдарився чолом у воду.
Діти приспівують і пританцьовують.
Котрі були в батенька, Котрі були в матінки, На базар ходили
І ніжки помили,
То в ті, то в ті ворота.
А наші ворота позамикані, Жовтим піском засипані.
Наприкінці слів «заєць» намагається вискочити з кола —
діти не випускають, беручись за руки.
7. Гра «Хто що робить».
— Як ви гадаєте, що може робити зайчик? (Стрибати, бігати, сидіти, спати, їсти.)
— А лисиця? А ведмідь?
— Покажіть, як стрибає заєць, полює лисиця, ходить
ведмідь, виє вовк.
8. вправа «краплинки».
— Наші друзі загралися, аж раптом пішов дощ.
Вихователь показує фігурне зображення великої
хмаринки.
— Коли часто йдуть дощі? (Восени.)
— Із чого йде дощ? (Із хмаринки.)
Дітям пропонується порахувати на хмаринці дощові краплі, узгоджуючи числівники з іменниками: одна крапля, дві краплі, три краплі, чотири краплі, п’ять крапель.
Після цього вихователь роздає дітям «краплинки» на ниточ- ках, і діти виконують вправу на розвиток мовного дихання.
9. Підсумок заняття.
— У кого був день народження?
— Хто приходив до зайчика в гості?
— Про кого була казка, яку подарували зайчикові?
Листопад 1 тиждень
Тема. Птахи. Складнопідрядні речення.
Мета: формувати в дітей уміння складати складнопідрядні ре- чення з підрядними причини зі сполучником тому що; розвивати вміння і навички вживання прикметників для опису предмета; відпрацьовувати вміння регулювати темп мовлення і гучність голосу; учити розуміти і на- зивати родові поняття та їх підвиди; виховувати береж- ливе ставлення до тварин.
Матеріали: демонстраційний: ілюстрація із зображенням синиці,
м’яч;
роздавальний: паперові заготовки та нитка для пта-
ха; предметні картки із зображенням птахів (свійських
і диких).
1. Психогімнастик
Хід заняття
2.
вправа «Пташенятко».
Вихователь пропонує дітям зробити із заготовок птаха. Після того, як діти сконструювали птаха, вихователь
звертається з проханням показати, як птах «літає», коли на вулиці легкий вітерець (легкий повітряний струмінь); силь- ний вітер (сильний струмінь повітря).
3.робота з оповіданнями.
— Яка пора року на вулиці? (Осінь.)
— Як ви можете це довести? (Опадає листя, птахи відлітають.)
— Чому птахи відлітають? Які залишаються?
— До нас завітала маленька пташка Синичка. Вона хоче
розповісти свою історію. Вихователь розказує оповідання М. Стеценко «Синичка». Після цього вихователь звертається
до дітей із запитаннями.
— Кого приніс Яша в клітці?
— Що йому сказала мама?
— Як учинив Яша?
— Що трапилося одного ранку?
— Чому вдома було тихо?
— Як почувала себе синичка?
— Чому Яша вирішив відпустити синичку?
— Як треба піклуватися про птахів узимку?
4. Гра «Відгадай за описом».
— Хто пригадає, як описується синичка в оповіданні?
— Які крильця? (Зелено-сірі.)
— Яка грудка? (Жовта.)
— Яка шапочка? (Оксамитова.)
Вихователь пропонує дітям взяти картки із зображенням
птахів і, не називаючи, описати кожного за прикладом синички.
На картках мають бути зображення як диких, так і свійських
птахів. Одна дитина описує, інші відгадують. Якщо в дітей
виникають труднощі, вихователь допомагає, ставлячи запи-
тання: який? яка? яке? Вихователь може запропонувати дітям
розподілитися на дві групи: «дикі птахи» і «свійські птахи».
5. Фізкультхвилинка.
Вихователь виконує будь-які рухи, діти повторюють.
Ось зробив гусак зарядку:
Та й у річку — бух із кладки!
Миє крила, чистить лапки:
Каже качур: «Так-так-так,
Фізкультурник наш гусак!»
Діти виконують рухи відповідно до слів.
6. В права «Закінчи фразу».
Вихователь пропонує дітям утворити коло. Починаючи ре-
чення, вихователь кидає м’яч дитині, яка це речення закінчує,
і повертає м’яч.
Зимою птахів необхідно годувати, тому що…
Мені подобається мій садочок, тому що…
Птахи відлітають, тому що…
Улітку не носять шуби, тому що…
Узимку одягають рукавиці, тому що…
Вправу можна провести в парах. Одна дитина починає, інша
закінчує. І навпаки.
7. вправа «Пташині пісні».
Вихователь нагадує дітям, як синичка в оповіданні плака- ла: «Ци-ци-цінь! Ци-ци-цінь!» і як раділа: «Чіві-чик! Чіві-чик!». Дітям пропонується повторити фрази сумно та весело, тихо та голосно. Хлопчикам — сумно, дівчатам — весело, і навпаки. Після виконання вправи вихователь пропонує дітям послухати та вивчити потішку.
Ців-ців-ців! Ців-ців-ців! — Налетіло горобців. Горобцева пісня ця
Без початку, без кінця:
Ців-ців-ців! Ців-ців-ців! Погодуйте горобців.
В. Грінько
8. Гра «Що це? Хто це?».
Цю гру можна провести, сидячи на килимі. Вихователь звертається до кожної дитини окремо, називаючи одне з родо- вих понять. Дитина відповідає, називаючи видове поняття:
рослина — дерево; квітка — троянда; дерево — береза; птах — гусак; ягода — малина;
звір — заєць тощо.
9. Підсумок заняття.
— Про кого йшлося на занятті?
— Як треба піклуватися про птахів у холодну пору року?
Ваши права
Социальные закладки