Развитие речи наших деток.

[нинчик]

Листопад 2 тиждень

Тема. Вірші. Багатозначні слова.

Мета: навчити дітей розуміти зміст вірша, порівнювати його з розповіддю; учити добирати риму; розвивати правиль- ний темп мовлення, дихання, інтонаційну виразність, відпрацьовувати правильну вимову звука [с]; збагачува- ти словник дітей, ознайомити з багатозначними слова- ми, розвивати вміння добирати образні вирази; вихову- вати уважність, спостережливість.

Матеріал: демонстраційний:  ілюстрації із зображенням їжака,
ялинки, гілки, свині, п’ятака.


Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. робота з віршем олени Пчілки «Метелик».
Вихователь пропонує дітям уявити, що вони на сонячній
галявині.
— Ви гуляєте, аж раптом усі побачили чарівну квітку. Квітка стрепенулась і полетіла. Хто це?
— Як ви гукнете друзів, щоб вони теж побачили
метелика?
— Із якою інтонацією ви це скажете?
— Послухайте вірш О. Пчілки «Метелик».

Діти бігають, стрибають, Далі — весело гукають:
— Ах, метелик!.. Подивіться!.. Ось він, ось він метушиться!
Та який же гарний, гожий! Наче квітка, прехороший!

— Як я прочитала цей вірш? (Весело, радісно.)
— У кожному рядку почуття висловлюються особливо.
— Послухайте, як я прочитаю перші рядки… (Вихователь читає перші два рядки. Радісно розказує про те, як гуляють діти.)
— Послухайте наступні рядки… Вони запрошують погляну- ти на метелика й порадіти разом.
— І ось останні рядки… Із захопленням!
Вихователь ще раз виразно читає вірш (спочатку — по ряд- ках, після — весь вірш). Роботу щодо заучування вірша можна провести поза заняттям.
— Послухайте текст.
Діти гуляли садом. Аж раптом вони побачили метелика. Він сидів на травичці, був дуже красивий і схожий на гарну квітку…
— Про кого я вам розповіла? (Про метелика.)
— А про кого був вірш? (Теж про метелика.)
— Що спільного в описі метелика у вірші і в оповіданні? (Діти гуляли, побачили метелика, він схожий на квітку, дуже красивий тощо.)
— І все ж між віршем і розповіддю є різниця. Ось послу- хайте… Вихователь спочатку розказує, потім читає вірш, акцен- туючи увагу на ритмі, римі.
— Яку різницю ви помітили? (Якщо дітям важко відповісти
на це запитання, вихователь сам дає пояснення.)
— Під час читання віршів можна ритмічно плескати
в долоні, рахувати. Давайте спробуємо.
— А чи зможемо ми так зробити під час розповіді?
3. Гра «Спіймай риму».
— Щоб складати вірші, необхідно бути дуже уважним, спо- стережливим, бачити навколо себе яскраве та незвичайне.
Вихователь пропонує дітям прослухати пари слів, якщо
вони римуються, плескати в долоні, якщо ні — стискати пальці
«в замочок».
Пшениця — паляниця, літо — весна, кішка — мишка, малина — калина, трава — квітка, поливають — зростають, морквиця — сестриця, дочка — син тощо.
Другий варіант гри проводиться, коли діти усвідомлять, що та-
ке рима. Вихователь пропонує дібрати самостійно риму до слів.

4. Фізкультхвилинка.

Сильний вітер до землі Гне дерева молоді,
А вони ростуть, міцніють, Вгору тягнуться, радіють. Віє вітер нам в лице, Захиталось деревце.

5. вправа «Скажи в риму».
Вихователь зачитує вірші-загадки, діти говорять останні
слова в рядку.

Що за диво, Що за диво?
Сіє хмара біле мливо,
З нього не спечеш пиріг, Бо то хмара сіє … (сніг).

Не потрапиш до хатини, Завиває … (хуртовина).

Від неба став синій На деревах … (іній).

— Які слова ви договорили? — Коли відбуваються ці яви- ща в природі?
— Назвіть найхолоднішу пору року.

6. вправа «Пошук слів».
Дітям пропонується послухати слова, які відповідають тій чи іншій порі року, вказати на помилку та дібрати правильний варіант слів. Наприклад:
— настало білосніжне літо (тепле, сонячне, зелене тощо);
— випав зелений сніг (білий, холодний, пухнастий, м’який
тощо);
— пригріває холодне сонечко (тепле, яскраве, жовте, миле,
золоте тощо);

— слідом за весною прийшла тепла зима (холодна, люта,
білосніжна тощо).

7. вправа «Такий — не такий».
Вихователь читає загадки і під час відгадування вивішує
ілюстрації-відгадки.
Росте на гірці під горою, Зелена літом і зимою,
Від неї пахне смолкою,
А вколе — наче голкою. (Ялинка.)

В. Баламут

Котиться клубок
Із одних голок. (Їжачок.)

Маленька гостренька, Усім потрібна. (Голка.)

— Про що і про кого ці загадки?
— Що в них спільного? (Усі про голки.)

— Про які голки розповідається в кожній загадці?
— Чим схожі ці голки? А чим відрізняються?
— Якщо я скажу лише слово «голки», ви зрозумієте,
про які голки йдеться?
— Це тому, що одне слово має декілька значень. Такі слова використовують поети, щоб цікаво й образно розказати про що- небудь.
Далі вихователь може запропонувати послухати колядку
або загадку і знайти одне слово, яке має декілька значень.
* * *
Коляд, коляд, колядниця, Добра з медом паляниця, А без меду не така,
Дайте, дядьку, п’ятака, А ви, тітко, грошей,
Бо колядник я хороший.
* * * Хвіст гачком, Ніс п’ятачком.
(Свиня.)

8. робота зі скоромовкою.
Вихователь читає дітям скоромовку.
Наш дідусь Опанас Нам купив ананас.
Тож приходьте до нас — Почастуєм і вас

— Які ви почули слова, що римуються? (Опанас — ананас, нас — вас.)
У кожній скоромовці повторюються окремі звуки. Які зву- ки повторюються в цій скоромовці? (Звуки[с], [а].)
— Ми можемо ритмічно плескати в долоні, коли промов-
ляємо скоромовку?
— Кожна скоромовка — це маленький вірш. Який настрій
створює ця скоромовка: сумний чи веселий?
— Промовимо скоромовку разом повільно, швидше, ще
швидше і зовсім швидко.
9. Підсумок заняття.
— Чого ми навчились на занятті?
— Чи сподобалося вам добирати рими?
— Розкажіть нову скоромовку вдома.



Листопад 3 тиждень

Тема. Культура спілкування. Ввічливість. Діалог.
Мета: формувати вміння і навички зв’язного мовлення: скла- дати діалог у різних мовних ситуаціях, оповідання (початок та кінець); збагачувати словник поняттями на тему «Ввічливість», вправляти в умінні добирати слова-антоніми, вживати узагальнюючі слова; ознайо- мити з дієсловами теперішнього, минулого, майбутнього часу; виховувати культуру мовлення і спілкування.
Матеріали: демонстраційний:  ілюстрація із зображенням мешканців
іншої планети або іграшка-іншопланетянин;
    роздавальний:  фішки (кружечки); предметні картки
із зображенням іграшок.

Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. Мовна вправа.
Вихователь пропонує дітям послухати скоромовку.

У садочку у Пилипа Виросла висока липа. Не лінь було Пилипу Щодня полити липу.
«Спасибі» — до Пилипа Лопоче листям липа

[л].)


— Ви зможете оплесками передати ритм?
— Давайте разом промовимо скоромовку.
— Який звук найчастіше зустрічається у скоромовці? (Звук

— Яке «чарівне» слово ви почули?
— Чому липа дякувала Пилипові?
— До нас сьогодні надійшло повідомлення з іншої планети: «Ми, іншопланетяни, завжди сваримося. Через це з нами не товаришують мешканці інших планет. Що нам робити? Допоможіть».
— Ви готові допомогти? Тоді ставайте одне за одним і по- вторюйте рухи і звуки за мною.
— Для того щоб полетіти у космос, необхідно вдягнути скафандр та застібнути блискавку: «Вжик!». Беремо шолом, одягаємо його на голову: «Шик-шик!» Повільно йдемо до ракети, — Я дуже радий тебе бачити.
— Я теж. Як твої справи?
— Спасибі. Все чудово!
Якщо час на занятті дозволяє, вихователь може запроси- ти дітей стати в пари і запропонувати кожній парі ситуацію для діалогу. Діти домовляються і по черзі розказують свої діалоги. Якщо не всі діти встигнуть виступити, то продовження розповідей слід провести поза заняттям.

5. Фізкультхвилинка.

Жуки дзижчать в садочку літом, По стежці жабка — плиг та плиг! Жоржини квітнуть жовтим цвітом, Кружляють бджоли біля них.
Н. Забіла

Кожний рядок вірша діти супроводжують рухами.

6. Складання розповіді.
Вихователь демонструє дітям ілюстрацію і дає час
її розглянути.
— Хто зображений на малюнку? (Дівчинка у садочку, до- рогою йде хлопчик.)
— Що трапилося у дівчинки? (Іграшка впала за паркан, дівчинка плаче.)
Вихователь пропонує скласти початок цієї історії і кінець.
«Дівчинка вийшла гуляти в садок. У неї була іграшка. Але раптом м’яч викотився за паркан на дорогу. Дівчинка не змог- ла його дістати і розплакалася. Дорогою йшов хлопчик, він побачив м’яч і дівчинку, яка плакала. Хлопчик підняв м’яч, відчинив хвіртку і підійшов до дівчинки.
— Дякую, що допоміг дістати м’яч,— сказала дівчинка.
— Будь ласка,— відповів хлопчик».

7. Гра «Слова заблукали».
Вихователь пропонує дітям утворити коло. Промовляючи речення, навмисно плутає «чарівні» слова і кидає м’яч дитині. Повертаючи м’яч, дитина промовляє необхідне «чарівне» слово.
— Хлопчик поїв і сказав: «Добрий день».
— Дівчинка прокинулася і сказала бабусі: «До побачення»
тощо.

8. вправа «учора, сьогодні, завтра».
— Наші нові друзі дуже вдячні за те, що ви змогли їм до- помогти стати ввічливими, але нам час повертатися додому. Вони приготували для вас подарунок.
Вихователь розповідає від імені героя, акцентуючи увагу
дітей на дієсловах малював, малюю, намалюю.
— Учора я малював блакитну квітку, сьогодні я малюю
червону квітку, завтра я малюватиму жовту квітку.
Дітям пропонується взяти на столі у вихователя будь-яку предметну картку і розказати, який вони приготували подару- нок. Наприклад: «Я малював кішку, я малюю кішку, я малю- ватиму кішку». Якщо дітям буде складно, вихователь ставить запитання «коли?»

9. Підсумок заняття.
— Як ми допомагали мешканцям іншої планети?
— Які «чарівні» слова ви знаєте?
— Чого їх так називають?


Листопад 4 тиждень

Тема. Диво-казка. Порядкові числівники. Форми другої особи
дієслів.
Мета: формувати в дітей навички зв’язного мовлення: учити складати пару за наданим початком, планом, опорними словами; розширювати словниковий запас епітетів, об- разних виразів; розвивати вміння добирати антоніми, вживати порядкові числівники, утворювати форми другої особи однини і множини теперішнього часу дієслів; ви- ховувати культуру мовлення.
Матеріал: демонстраційний:  ілюстрації із зображенням семи гномів,
м’яч.


1. Психогімнастика.

2. робота над віршем.

Хід заняття

Вихователь читає дітям вірш Л. Мовчуна «Гномики».

Чоловічки в черевичках Чимчалапкають до річки,
Тягнуть човен без вітрила.
Гульк — аж річку крига вкрила. Полягали у човні,
Сни їм сняться чарівні.
Не замерзнуть чоловічки, Бо росточком невелички: В черевички заховались
І шнурками зав’язались.

— Про кого йдеться в цьому вірші?
— Яку ви знаєте казку, де головні герої — гноми? (Відповіді дітей.)
— Послухайте ще раз уважно вірш. (Вихователь зачитує
вірш удруге, акцентуючи увагу на вимові звука [ч].)
— Який звук у вірші зустрічається найчастіше? (Звук [ч].)
— Хто може назвати слова з вірша, в яких є звук [ч]? Вихователь пропонує вимовити звук [ч] — ніби язичок
випрямляється у ротику, підходить ближче до зубів.
Чі-чі-чі — сидить чудисько на печі,
чу-чу-чу — всім спечу по калачу, ач-ач-ач — чарівний у нас калач, ич-ич-ич — сів у човен королевич, іч-іч-іч — королевич любить піч.

3. Складання пари.
Вихователь виставляє на дошці малюнки із зображенням
гномів у ковпаках різного кольору.
— Скільки всього гномів? (Сім.)
— Котрим за порядком стоїть гном у червоному ковпаку?
у жовтому? тощо.
Під час відповідей дітей вихователь слідкує за вимовою по- рядкових числівників.

— Кожен із гномів підготував для вас цікаві завдання.
— Перший гном пропонує вам скласти казку.
— Які казки ви знаєте? (Відповіді дітей.)
Вихователь пропонує дітям розглянути 2—3 книги зі знайо- мими казками і запитує:
— Як називаються ці казки? Хто їх написав? Про що вони? (Казки мають бути відомі дітям.)
— Хто може сказати, чим відрізняється казка від звичай- ного оповідання?
Вихователь заслуховує відповіді та припущення дітей і ро-
бить висновок: у казках завжди існує чарівництво, перетворен- ня, пригоди, тварини і рослини в них можуть розмовляти.
— Сьогодні гном запрошує вас перетворитися на казкарів і скласти казочку про Листочок. Наша казка матиме три части- ни: у першій ми розкажемо, як з’явився Листочок, у другій — про його пригоди, а в третій — що сталося з Листочком.
— Перша частина. Я почну, а ви допомагайте. В одному казковому лісі на галявині стояло дерево. Яке воно? Опишіть. (Високе, красиве, з тонким (товстим) стовбуром тощо.)
Навесні на кожній гілочці з’явилися бруньки.
— Як ви гадаєте, коли бруньки розкрились, що з’явилося? (Листочки.)
— Які вони були? (Зелені, ніжні, маленькі.)
— Які слова вам допомогли розказати першу частину каз- ки? (Ліс, високе дерево, маленькі бруньки, зелені листочки.)
— Друга частина. У ній ми розкажемо про пригоди Листочка.
Усе літо Листочок провів на гілочці, він спостерігав за ве- селими зайцями, хитрою лисицею, трудівницею білочкою. Його поливав теплий дощ, пригрівало ласкаве сонечко.
Листочок дуже хотів навчитися літати, як птах, і от одно- го разу подув холодний осінній вітер. Листочок відірвався від гілочки і полетів…
— Які пригоди сталися з Листочком? (Відповіді дітей.)
— Як ми назвемо другу частину? (Пригоди листочка.)
— Третя частина. Про що ми розкажемо? Що сталося
з Листком? (Діти пропонують варіанти відповідей.)
— 1-й варіант. Коли Листочок опустився на землю, його знайшла дівчинка Оля, вона дуже зраділа такому красивому листочку, принесла додому і засушила його.
— 2-й варіант. Листочок знайшов Їжачок, наколов його на свої голки і приніс до хатинки, де було багато різних листочків. Вони зігрівали його взимку.
— Як ми можемо назвати третю частину? (Відповіді дітей.)

— Хто може розповісти всю казку? На занятті можна за- слухати 2—3 дітей, інші розказують свої казки поза заняттям. Важливо вислухати всіх дітей, а також можна запропонувати їм намалювати ілюстрації до своїх казок.

4. Фізкультхвилинка.
Вихователь пропонує провести фізкультхвилинку від імені
другого гнома.

Сильний вітер до землі Гне дерева молоді,
А вони ростуть, міцніють, Вгору тягнуться, радіють. Вітер віє нам в лице: Захиталось деревце. Вітерець все тихше-тихше, Деревце все вище, вище.

5. вправа «Придумай сам».
— Третій гном пропонує вам до слів, які він нази- ває, дібрати зменшено-пестливі форми (їжак — їжачок, ка- блук — каблучок): лісовик, ковпак, клубок, дубок, черв’як, бик.
Вихователь слідкує за вимовою новоутворених слів, стиму-
люючи дітей до самостійного пошуку слів та їх видозмін за до- помогою зменшено-пестливого суфікса -ок-.
6. Гра «навпаки».
— Четвертий гном дуже непосидючий. Він розмовляє сло- вами навпаки. Ставайте в коло і спробуйте пограти разом із ним.
Вихователь кидає м’яч дитині, промовляючи слово. Дитина ловить м’яч і повертає його вихователю, називаючи слово- антонім. Наприклад: великий — маленький, один — багато, солоний — солодкий, високий — низький тощо.
7. вправа «Ти — він — ви».
Вихователь розказує дітям про дуже спостережливого п’ятого гнома, який помічає все, що відбувається навколо. Дітям пропонується стати в пари і виконати будь-які рухи. Вихователь від імені гнома коментує:
— Ти стрибаєш.
— Ти смієшся тощо.
Потім дітям пропонується по черзі показати і сказати,
що робить його сусід. Діти розказують, що вони роблять.
Вихователь: «Ви сидите. Ви ходите.» тощо.
8. Підсумок заняття.
— Останній, сьомий, гном дуже чемний. Він любить усе
перевіряти.
— Що ми складали на занятті?
— Чия казка вам сподобалася?
— Розкажіть свої казки вдома.

[нинчик]

Грудень 1 тиждень

Тема. Зима. Звуки [з] і [с]. Утворення прикметників від
іменників.
Мета: формувати в дітей навичок зв’язного мовлення: учити відповідати на запитання, складати описові розповіді за малюнком (зразком); розвивати артикуляційний апа- рат, правильну вимову звуків [з], [с], уміння виділяти їх у словах; учити утворювати прикметники від іменників, складати речення; виховувати дбайливе став- лення до навколишнього світу.
Матеріали: демонстраційний:  ілюстрація «Зима», малюнки-підказки
до ілюстрації;
  роздавальний:  паперові сніжинки на ниточках.


Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. робота над загадками.
Вихователь зачитує дітям загадку.
Я падаю на ваші хати,
Я білий, білий, волохатий.

Я прилітаю вам до ніг.
Я називаюсь просто … (сніг).

— Про яку пору року йдеться у вірші?
— Чому ви так вирішили? Які слова вам підказали?
— Як говориться про сніг? Який він? (Волохатий.)
— Як ви можете сказати про сніг? (Білий, холодний, рипучий.)
— Скажіть одним словом сніг іде. (Снігопад.)

3. вправа на дихання.
— Звідки береться сніг? (Відповіді дітей.)
Вихователь демонструє паперові сніжинки на нитках. Діти виконують вправу на дихання. Вихователь пропонує дітям пере- творитися на сніжинки і виконувати рухи відповідно до його слів.
— Уявіть собі, що ви сніжинки. Ви падаєте з хмарки…
— Як ще можна сказати про сніжинки? (Кружляють, тан- цюють, лягають, тануть.)
— Та ось подув холодний вітер, і сніжинки закружляли
швидко-швидко… почалася завірюха…
— Раптом вітер вщух — сніжинки повільно лягають на зем- лю… вкриваючи її пухнастою ковдрою.
— Що робили сніжинки?
— А вітер?

4. Складання розповіді за картиною.
Вихователь пропонує дітям розглянути ілюстрацію.
— Як ви гадаєте, яка пора року зображена на малюнку? (Зима.)

— Розкажіть, що ви бачили на картині? (Падає сніг, сніг укрив доріжки, дерева, ялинку, птахів.)
Вихователь виставляє на дошці малюнки-підказки
для розповіді.
— Про що будемо говорити спочатку? (Про те, що наста- ла зима. Випав пухнастий сніг. Він укрив доріжки, дерева та ялинки.)
— А далі? (На засніжених доріжках залишилися сліди. Це птахи — горобці та синички. Вони шукають червону го- робину, яка рясніє на дереві й поволі осипається від морозу. Холодно і морозно взимку.)
Дітям пропонується скласти розповідь за допомогою
малюнків-підказок або без них.

5. Фізкультхвилинка.
Вихователь пропонує дітям зімітувати зимові ігри та забави. Наприклад, дівчата показують, а хлопці відгадують, і навпаки. (Ліпимо снігову бабу, граємо в сніжки, катаємося на санчатах, ковзанах, лижах тощо.)

6. вправа «Зимові слова».
Вихователь подає дітям приклад утворення іменників від
прикметників.
День зимою — зимовий день. Сонце зимою — зимове сонце.
Одяг, який носять узимку,— зимовий одяг.
Після цього вихователь пропонує самостійно утворити
слова.
День, коли дме вітер, — …
Взуття, яке вдягають узимку, — … День, коли йде сніг, — …

7. Гра «Живе речення».
Вихователь викликає трьох дітей і кожному говорить одне зі слів: зимувати, птахи, залишились. Решті дітей пропонується скласти речення із цих слів.
— Складіть різні варіанти речень, змінюючи порядок слів. У той час, коли решта дітей вимовляє свої речення, «діти-
слова» міняються місцями.
Птахи залишилися зимувати. Зимувати залишилися птахи. Залишилися птахи зимувати. Залишилися зимувати птахи тощо.
Коли всі варіанти речень складені, вихователь ставить
запитання:
— Які птахи залишилися зимувати?
— Що для них найгірше: холод чи голод?
— Як допомогти птахам? Що для цього необхідно
зробити?

8. Гра «Закінчи речення».

Що воно за «ліхтарі»
На гілках в моїм дворі? Підійшли, яка ж досада:
«Ліхтаі» чкурнули з саду. Стало темно у дворі, Поховались... (снігурі).

Г. Демченко

Сама невеличка, Має білі щічки, Сірі лапки, Гарну шапку,
Фартушок жовтенький, Голосок тоненький.
Та ж ця птичка-невеличка Називається … (синичка.)

Г. Демченко

— Який перший звук у словах-відгадках? (Звук [с].)
— Слухайте уважно наступні вірші.

Стало біло навкруги — Я розтрушую сніги, Нагоняю холоди,



Води сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма, Здогадались? Я … (зима.)

Д. Шунта

Пара довгих вушок, Сіренький кожушок. Скорий побігайчик,
А зоветься … (зайчик.)

М. Підгірянка

— А який перший звук у цих словах-відгадках? (Звук [з].)
— Давайте потренуємо наш язичок вимовляти ці звуки.
За-за-за — там іде коза,
зу-зу-зу — ми ведем козу,
са-са-са — укусила в ніс оса,
сі-сі-сі — ми побігли по росі.

за-за-за — замок, са-са-са — сад,
зе-зе-зе — земля, си-си-си — сила,
зи-зи-зи — зима, со-со-со — сова.

9. Підсумок заняття.

— Про яку пору року ми говорили?
— Які зміни відбуваються в природі взимку?
— Про кого треба дбати взимку?


Грудень 2 тиждень

Тема. Свійські та дикі тварини. Діалог. Порівняльна розповідь.
Мета: формувати навички зв’язного мовлення: учити склада- ти описові розповіді у вигляді діалогів, використовуючи порівняльний матеріал; розвивати вміння складати ре- чення, добирати прикметники і дієслова до іменників; закріпити узагальнюючі поняття: дикі тварини, свійські тварини; збагачувати словник новими поняттями на по- значення назви дитинчат різних тварин; виховувати лю- бов до живої природи.

Матеріали: демонстраційний:  ілюстрації із зображенням тварин (білки, зайця, собаки, кішки, корови, ведмедя);
    роздавальний:  предметні картки із зображенням диких
та свійських тварин.


1. Психогімнастик

2. Мовна зарядка.

Хід заняття

— Одного разу Язик Язикович вирішив пограти: він уя- вив, що став лисичкою: розпушив свій хвостик і виглянув із хатки, щоб погрітися… (вихователь показує, діти повторю- ють вправу).
Але тут Язик Язикович помітив великого собаку. Він зля- кався і сховався знову в хатку за верхні зуби. Ось так… і зачи- нив хатку… але хвостик тримав там же… А у вас так вийде?
Почекав Язик Язикович трішки і знов вирішив вийти з хат- ки. Він відкрив рот, але хвіст не опускав… Дуже боявся собаки. Язик Язикович озирнувся, а навколо нікого не було.
— Діти, Язик Язикович пропонує вам гру. Як я скажу:
«Сонечко» — ви кладете язичок на губу, як скажу: «Собака» —
ховаєте язик за верхні зуби.
Повторити гру 3—4 рази, якщо в дітей не дуже виходить,
гру можна провести з дзеркалами.

3. вправа «Хвости».
Вихователь продовжує розповідь про Язика Язиковича і виставляє на дошці ілюстрації із зображенням тварин (білки, зайця, собаки).
Дуже сподобалось язичку бути лисячим хвостиком. Він схотів перетворитися на інший хвіст, але про хвости інших тварин нічого не знав.
— Познайомте його з іншими звірами.
— Розкажіть, хто зображений на першому малюнку? А на другому? Третьому?
— Який хвіст у білочки? (Довгий, пухнастий.)
— Як хвіст допомагає їй? (Вона вкривається хвостом, коли спить, він, як кермо, допомагає їй стрибати.)
— А який хвіст у зайця? (Куций, маленький, круг- ленький.)
— Що з ним діється, коли зайчик наляканий або змерз? (Тремтить.)
— Що ви можете сказати про хвіст собаки?
— Який він за розміром, порівняно із хвостом зайця
і білки? (Середній.)
4. Гра «Знайди зайве».
Вихователь дякує дітям за допомогу і знову просить звер-
нути увагу на цих тварин.
— Здається мені, що тут щось не так. Ви не підкажете?
Якщо діти самі не здогадаються про зайвий малюнок, ви-
хователь дає підказку, а потім просить визначити, яка тварина
зайва і чому.
Вихователь виставляє ще ряд малюнків: кішка, корова,
ведмідь.
Під час визначення зайвих малюнків закріплюються
узагальнюючі поняття: дикі та свійські тварини.
5. Фізкультхвилинка.
Вихователь пропонує дітям розподілитися на дві команди.
Одна команда — це «дикі тварини», інша — «свійські». Одна
команда показує за допомогою рухів тварину, інша — повинна
відгадати, але не називати, а за допомогою звуків («мови тва-
рин») зобразити тварину. Потім команди міняються ролями.
Вихователь, у разі потреби, допомагає дітям і слідкує за до-
триманням правил.
6. В права «Хто де живе».
Кожна дитина бере на столі у вихователя по одній предметній
картці. Вихователь пропонує назвати тварину і визначити, яка
вона: дика чи свійська. Потім діти відповідають на запитання
вихователя: «Хто де живе?». Добір дітьми іменників залежить
від запропонованого учителем роду.
— Де живе білка? (Білка живе в дуплі.)
— Де житиме кішка? (Кішка житиме в будинку.)
7. Порівняльна розповідь.
Вихователь пропонує дітям стати в пари так, щоб у парі
опинилися представники диких та свійських тварин. Після
цього кожна дитина розказує своєму напарникові про тварину.
На початку розповідей вихователь наводить приклад: «Це заєць.
Він — дика тварина, живе в лісі. Узимку він білий, улітку —
сірий. У нього довгі вуха та куций хвіст. Він любить їсти ка-
пусту, моркву, траву, кору дерев. А хто в тебе?»

Під час розповідей вихователь слідкує за будовою речень. Якщо на занятті не вистачає часу, заслуховування розповідей можна перенести на другу половину дня. Увага! Необхідно вислухати розповіді кожної пари.

8. вправа «Скажи які».
Коли діти розказали про місцезнаходження своїх тварин, вихователь пропонує наступну вправу: звертаючись до кожної дитини, він називає тварину та її ознаку в однині, потім на- зву тварини в множині, а дитина добирає ознаку в множині. Наприклад:
— Кішка пухнаста, а кішки … … пухнасті.
— Лисиця хитра, а лисиці … … хитрі.
Коли діти усвідомлять правило, їм можна запропонувати
самим скласти таке речення або попрацювати в парі.

9. Гра «назви дитинча».
Вихователь пропонує дітям стати, утворивши коло. Вихователь кидає м’яч і називає дорослу тварину. Дитина ло- вить м’яч і повертає його вихователю, називаючи дитинча цієї тварини.

Кішка — кошеня; заєць — зайченя; білка — білченя; собака — цуценя; ведмідь — ведмежа; лисиця — лисиня; корова — теля; вівця — ягня.

10. Підсумок заняття.
— Про яких тварин ішлося на занятті?
— Чим вони схожі, а чим відрізняються?
— У кого вдома є будь-яка тварина, розкажіть про неї.




Грудень 3 тиждень

Тема. Загадки. Спільнокореневі слова. Вимова звука [ш].

Мета: формувати в дітей уміння складати загадки, розуміти
їх значення. Закріпити вміння добирати спільнокореневі
слова; збагатити словник образними виразами, розви-
вати навички правильної вимови звука [ш], темп мов-
лення; учити будувати прості речення, використовуючи
дієслова; виховувати спостережливість.
Матеріали: демонстраційний: ілюстрації парасольки, кішки, сонця,
дерева;
роздавальний: предметні картки з малюнками різних
предметів (явищ).
Хід заняття
1. Психогімнастика.
2. Мовна вправа.
Вихователь пропонує дітям промовити чистомовку спочатку
пошепки, потім голосно, потім по черзі дівчатам і хлопчикам.
Ша-ша-ша — наша мама хороша,
ше-ше-ше — мати дитя колише,
шу-шу-шу — шоколаду попрошу,
ші-ші-ші — солодкі груші.
Після чистомовки дітям пропонується прослухати скоромов-
ку, повторити, поплескати в долоні.
Для мишки нема звіра,
Страшнішого від кішки.
3. Складання загадок.
Вихователь читає загадку і вивішує на дошці малюнок-
відгадку.
Маю шапку, маю ніжку,
Схожа я на сироїжку.
Та стаю тоді в підмозі,
Коли дощ сипне в дорозі.
Розправляю свій картузик,
І під ним ховаю друзів.
— Що це? (Парасолька.)
— А що я вам прочитала? (Загадку.)
— Як ви здогадалися?

Діти висловлюють свої припущення, вихователь підводить їх до думки, що загадка — це маленький секрет, маленька таємниця, яку необхідно розгадати, відкрити.
— У загадках описуються предмети, явища. Проте, щоб
опис був таємним, самі предмети (явища) не називаються.
— Послухайте та відгадайте загадку.
Ніжна зірка сніжно-біла На руках з гори злетіла. Я приніс її сюди —
Стала крапелькою води. (Сніжинка.)


— Повно чи коротко в загадці описуються ці предмети? (Коротко.)
— На що схожі загадки: на вірш чи оповідання? (На вірш.)
— Чим вони схожі на вірш? (Відповіді дітей.)
— Назвіть римовані слова. (Біла — злетіла, сюди —
води.)

— Послухайте ще одну загадку.
Узимку гарний, Літом зелений,
А восени — жовтий.
(Ліс.)
— Це загадка? Вона має риму?
— Так, не має. Є загадки, в яких немає рими, але вони
обов’язково ритмічні.
Вихователь пропонує дітям скласти загадку про кішку, ви- користовуючи ілюстрацію або іграшку.
— Погляньте на кішку. Якого вона кольору? Чим вона вкрита? З чим можна порівняти шкіру кішки? Які в неї звич- ки? Що на лапках? Кого ловить? Де живе? Як «розмовляє»?
Під час відповідей дітей на запитання вихователь фіксує основні ознаки кішки: вона маленька, пухнаста, лагідна; ступає дуже тихо, на лапках є гострі кігтики; вона полює на мишей, п’є молоко; кішка — домашня тварина тощо.
— Із чим можна порівняти кішку? (Пухнастий клубочок, м’якенька подушка.)
— А що може робити кішка? (Бігати, стрибати, полюва- ти, спати, умиватися, муркотіти.)
— Доберіть риму до слів:
лапки — (царапки), кішка — (мишка), умивається —(грається),
котик — (ротик), воркота — (дрімота).
Дітям пропонується скласти загадку про кішку. Загадки дітей заслуховуються на занятті та після нього. Додатково ви- хователь може загадати загадки про мишку.

4. вправа «відгадай».
Вихователь пропонує дітям взяти по одній предметній картці, розглянути малюнок, скласти за ним загадку. Після того діти знаходять собі пару і по черзі загадують одне одному загадки. Якщо загадка відгадана, то її автор показує картку з малюнком.
Під час цієї роботи вихователь слідкує за тим, щоб діти
вчилися описувати предмет (явище), не називаючи його, доби- рали порівняльні звороти.

5. Фізкультхвилинка.
Вихователь загадує загадки, діти мімікою та жестами по- казують відгадки.
В синім небі путь моя, Швидше всіх літаю я. Маю крила, хоч не птах,
Люди звуть мене … (літак).

Дивний, крихітний автобус По піску кудись поліз.
Та він ходить так повільно
Через те, що без коліс. (Черепаха.)

В мене ніжка одна — чобітка не маю
І хоч я без голови — шапочку вдягаю. (Гриб.)

6. Гра «однакові слова».
— Що ми сьогодні з вами вчимося складати?
— Доберіть до слова «загадка» схожі за звучанням слова. (Загадати, відгадати, гадати, відгадка, загадковий.)
— Послухайте уважно вірш і назвіть подібні за звучанням
слова.
Сів шпак на шпаківню, Заспівав шпак пісню:
— Так, як ти, не вмію я, Ти не вмієш так, як я.

В горішнику горішина Горішками обвішана. Оришка і Тимішко Струшують горішки.

— Доберіть подібні за звучанням слова до таких слів: білий, сніг, грім.
7. вправа «оживи предмет».
Вихователь вивішує на дошці малюнки із зображенням сон- ця, дерева (кількість малюнків залежить від рівня підготовки дітей).
— Розгляньте та назвіть, що ви бачите на малюнках. Послухайте слова: гріє, іде, росте, стрибає.
— Які з цих слів можуть оживити наші малюнки?
— Доберіть свої «живі» слова.
Діти отримують чарівну паличку і, торкнувшись малюнка,
називають дію, яку виконує зображений предмет.
— Сонце пливе (сяє, гріє, котиться тощо).
— Дерево росте (квітне, шелестить, шумить тощо).
Після того як діти засвоять правила гри, вихователь може запропонувати їм стати так, щоб утворилося коло. Кидаючи м’яч, вихователь називає предмет (явище), дитина ловить м’яч і повертає його, називаючи «живе» слово (дієслово).
8. вправа «Спіймай звук».
Вихователь пропонує дітям пригадати скоромовку, яку про- мовляли на початку заняття.
— Який звук зустрічається найчастіше? (Звук [ш].)
Далі вихователь пропонує хлопчикам називати слова, де
звук [ш] стоїть на початку, дівчаткам — посередині.
9. Підсумок заняття.
— Чого ви навчилися на занятті?
— Складіть свою загадку і зробіть до неї малюнок.

[нинчик]

Грудень 4 тиждень

Тема. Новорічне свято. М’які та тверді приголосні.
Мета: формувати навички зв’язного мовлення: учити складати розповідь із власного досвіду та за запитаннями вихо- вателя; розвивати вміння правильно вимовляти м’які і тверді приголосні звуки [д], [д'], вправляти в умінні визначати перший звук у словах; збагачувати в слов- никовий запас прислівниками, дієсловами; учити вжи- вати різні форми іменників; виховувати уважність, дисциплінованість.
Матеріали: демонстраційний:  ілюстрації до теми «Новорічне
свято»;
    роздавальний:  дзеркальця, картки із зображенням пред-
метів, назви яких починаються на звуки [д], [д'].


Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. робота над віршем Г. демченка «Про сніжку».

Прийшла баба Зима
Та прийшла не сама — Привела із собою
Дідуся з бородою, Довгою, пухнастою, Білою, сріблястою. Дідуся Морозом звати,
З ним малі морозенята! По сніжку гуляють Діток забавляють.

— Про що і кого йдеться у вірші?
— Коли до нас приходить Дід Мороз? А чому не влітку?
— Послухайте вірш іще раз і скажіть, як автор описує
дідову бороду.
Вихователь читає вірш і виставляє на дошці малюнок із зо- браженням Діда Мороза, діти добирають необхідні слова.
— А як би ви сказали про бороду Діда Мороза? (Відповіді дітей.)
— Яке велике свято ми святкуємо взимку?


3. Складання розповіді.
У той час, коли діти відповідають на запитання, вихователь виставляє на дошці ілюстрації «Новорічна ялинка», «Діти во- дять хоровод», «Дід Мороз зі Снігуронькою», «Діти прикраша- ють ялинку», «Дід Мороз роздає дітям подарунки».
— Як ви готувалися до свята?
— Із ким наряджали ялинку?

— Який карнавальний костюм у вас був на святі?
— Які подарунки ви готували для Діда Мороза?
— Що ще цікавого можете пригадати?
Далі вихователь пропонує розглянути малюнки і дає зра- зок розповіді. Після цього діти складають розповіді з власного досвіду, вихователь допомагає у разі потреби.

4. Фізкультхвилинка.

Що за гамір? Що за гра? Ліпить бабу дітвора!
От так баба снігова, Біла в баби голова.
Ой, у баби горб на спині І ломака он яка!
Ніс у баби з картоплини, Рот у баби з буряка!

5. вправа «визнач звук».
Вихователь демонструє дітям малюнки двох дзвоників (ма- ленького та великого).
— Кожен із цих дзвоників видає різні звуки. Які ці звуки? (Припущення дітей.)
— Послухайте: маленький — дінь-дінь; великий — дон- дон.
Діти виділяють перші звуки у звуконаслідуваннях дінь та
дон (звуки [д'] та [д]).
— Давайте ознайомимося з цими звуками ближче. Візьміть,
будь ласка, дзеркальця — вимовте звуки.
— Скажіть, як поводить себе повітряний струмінь. (На його шляху є перепона.) Яка? (Язик, зуби.) Отже, які це зву- ки? (Приголосні.)
— А зараз вимовте кожен звук окремо. Кінчик язика змінює своє положення: він то розташований за верхніми зуба- ми, то опускається за нижні.
— Коли ми вимовляємо твердий приголосний [д], кінчик язика розташований за верхніми зубами, а коли м’який [д'] — опускається вниз.
— Послухайте та промовляйте за мною: д-д-д; дь-дь-дь.
— Послухайте приказку до гри та назвіть слова зі звуками,
про які ми говорили.
Діти, діти, дітвора, Всі виходьте із двора. Хто не заховався,
Той кричить «ура».
Діти називають слова, в яких є приголосний [д], назива- ють його місце у слові та характеристику (приголосний м’який чи твердий).
6. Гра «Пограємо-пізнаємо».
Вихователь пропонує дітям предметні картки.
— Уважно розгляньте малюнки. Визначте перший звук, з якого починається назва вашого предмета. Якщо це м’який звук [д'], ви повинні покласти малюнок біля маленького дзво- ника, якщо твердий [д] — біля великого.

7. робота над скоромовкою.
— Послухайте скоромовку:
Дятел, дятел-дроворуб Дзьобом, дзьобом рубить дуб.

— Про що йдеться в скоромовці?
— Чому ми називаємо дятла дроворубом?
— Промовте скоромовку пошепки, голосно, повільно,
швидко.
— Хто зможе сказати дуже швидко?

8. Підсумок роботи.
— Що вам сподобалося на занятті понад усе?
— Придумайте та назвіть слова, які починаються з твердо- го звука [т] і м’якого [т'].


Січень 1тиждень

Тема. Календар. Теперішній, минулий, майбутній час дієслів.
Мета: закріпити розуміння теперішнього, минулого, майбут- нього часу: учити визначати час дієслів і змінювати їх у часі; збагатити словник дітей назвами пір року, місяців, днів тижня, ввести узагальнюючі слова кален- дар, тиждень, місяць, прислівники сьогодні, вчора, зав- тра; розвивати вміння добирати пестливі слова; вихову- вати кмітливість, аналітичне мислення.
Матеріал: демонстраційний:  календарі; три комірки,
однакові за кольором і різні за розміром.



Хід заняття

1. Психогімнастика.
Ця тема доволі складна для розуміння в дошкільному віці. Тому вивчати її необхідно поетапно (пори року — рік, день — ніч, дні тижня — тиждень). Добре, якщо вихователь викори- стовуватиме наочний матеріал: будь-які календарі (року, тиж- ня). Це заняття має ґрунтуватися на попередній роботі.
Перед тим, як зачитати загадки, необхідно виготовити
календар.
Стоїть дуб, чотири кольори, на ньому 12 гнізд. У кожному гнізді по чотири яйця.
В кожному яйці по семеро качат.
Наочний посібник (календар) виготовляється розміром не менш формату А3. Кожний місяц (гніздечко) вставляється у готові прорізи, також у кожному місяці є по чотири мальовані овали. Окремо виготовляється сім овалів, які символізують дні тижня — з цифрами від 1 до 7 (овали розміром формату А5 — половина альбомного аркуша).

2. робота над загадкою.
Вихователь загадує дітям загадку, демонструючи календар.
— Що це?
— Які слова вам допомогли відгадати загадку?
— Що позначають чотири кольори? (Пори року.) Назвіть їх.
— Із чим порівнюються 12 гніздечок? (Із 12 місяцями.)
— Назвіть зимові місяці, весняні, літні, осінні.
— Що позначають чотири яйця? (Тижні місяця.)
— А чому в кожному яйці по сім качат? (Дні тижня.)
— Навіщо нам потрібний календар? (Припущення дітей.)

3. Гра «назви день».
Вихователь звертається до дітей.
— Назвіть, яка зараз пора року. Яким кольором вона по- значена на нашому календарі?
— А який місяць?
Вихователь вставляє в готовий проріз «гніздечко» з назвою
місяця.

— А який сьогодні день?
Вихователь вивішує на дошці сім пронумерованих овалів і пропонує дітям назвати дні за порядком: перший — понеділок, другий — вівторок і т. д.
— Який сьогодні за порядком день?
Після підготовчої роботи вихователь розпочинає гру.
1 варіант. Вихователь ховає один з овалів, а діти повинні
назвати, якого дня не стало.
2 варіант. Вихователь називає числа від 1 до 7, діти повинні
назвати відповідний день тижня.
На закріплення назв днів тижня дітям пропонується уваж- но прослухати і доповнити рядки вірша.

Ось і тижневі кінець,
хто трудився …
Вранці ми із добрим ділом День вітали …
Ніченька минула скоро — Трудовий іде …
За ним спритна, молода Поспішає …

А четвертий день тепер Називається …
Діло добре ладиться, Як настане …
Дома скрізь кипить робота, Як почнеться день …
А субота — хлібом-сіллю Привела сестру …
Ось такий тобі кінець,
хто трудився …
С. Жупаник


4. Фізкультхвилинка.

Раз, два, три, чотири, п’ять, Час прийшов відпочивать, Так піднімем руки вгору, Ніби глянемо на зорі.
А тепер всі руки в боки,
Як зайчисько, скоки-скоки. Десять, дев’ять, вісім, сім — Час займатись далі всім.
5. вправа «день-ніч».

Вихователь пропонує послухати оповідання «День і ніч».
День і ніч
Одного разу зустрілися День і Ніч. День каже:
— Ось тебе звуть Ніч та й Ніч, а мене сьогодні звали Середа, а вчора — Вівторок, а позавчора — Понеділок. Завтра будуть звати Четвер, а післязавтра — П’ятниця, потім Субота, Неділя.

Усміхнулась Ніч і відповіла:
— Не хвалися, друже. Хіба не знаєш, що без мене і тебе
не буде.
Замислився День і нічого більше не сказав.
— Чому без ночі не може бути дня?
Вихователь підводить дітей до думки, що ніч допомагає змінювати кожен день, і, якби цього не було, у нас був би тільки один суцільний день.

— Нагадайте, який сьогодні день?
— Якщо мине ніч, який день буде завтра?
— А який день був учора?
Далі вихователь пропонує дітям послухати початок речен- ня, а потім закінчити його.
Сьогодні середа, а … (учора, завтра …)

6. вправа «Було чи буде».
— Послухайте речення і скажіть, коли це було: «Я малюю
квітку».
— Коли відбувається ця дія? (Сьогодні.)
— А ще як можна сказати? (Зараз.)

— А як можна сказати це речення так, щоб ми зрозуміли,
що я вже зробила малюнок? (Я намалювала квітку.)
— Коли це відбулося? (Учора.)
— А як сказати про те, що я ще намалюю квітку? (Я ма- люватиму квітку.) Коли? (Завтра.)
— Усе, що ми робимо сьогодні, ми називаємо теперішнім часом, що вже зробили,— минулим, що будемо робити,— майбутнім.
— Я називатиму речення, а ви визначатимете, коли це було
за часом.
Після того як діти засвоять матеріал, можна запропонувати їм стати по троє. Вихователь промовляє речення: перша дитина повторює його в минулому часі, друга,— у теперішньому, тре- тя — у майбутньому.

7. Гра «Пестливі слова».
— Ви гарно попрацювали, і я пропоную вам гру з м’ячем. Для цього необхідно стати так, щоб утворилося коло.
Вихователь кидає м’яч, називаючи предмети або явища
природи (хмара, промінь, літо, дощ тощо).
Дитина, спіймавши м’яч, повертає його вихователю, про- мовляючи таке саме слово, але пестливо (хмарка, промінчик, літечко, дощик тощо).

8. вправа «який м’яч».
У групі повинні бути три однакові за кольором м’ячі, але різних розмірів. Вихователь пропонує дітям розглянути м’яч, яким вони грали.
— Який цей м’яч?
— Погляньте на ці два м’ячі. Порівняйте їх. (Вони однакові за кольором, різні за розміром.)
Вихователь показує на маленький м’яч.
— Як сказати про цей м’яч, що він найбільш маленький? (Найменший.)
— А про великий? (Найбільший.)
Використовуючи ілюстрації із зображенням ялинок, будинків, вихователь відпрацьовує характеристику розмірів (якості) предметів. Предмети можуть бути найнижчі, найвищі, найтонші, найтовщі тощо. Необхідно звернути увагу дітей на використання префікса най-. (Предметні малюнки розклада-
ються в різні за розміром комірки.)

9. Підсумок заняття.
— Навіщо людям календар?
— Які дні є вихідними?
— З якого дня починається новий тиждень?


Січень 2 тиждень

Тема. Транспорт. Утворення дієслів різних форм.
Мета: формувати в дітей навички зв’язного мовлення: учити складати описові розповіді за предметними картками за зразком; учити класифікувати предмети, вживати узагальнюючі слова; відпрацьовувати навички творення дієслів різних форм, їх правильного вживання під час складання речення; розвивати темп мовлення, фонема- тичний слух, уміння виділяти й розрізняти звуки [ш], [ч]; виховувати культуру мовленнєвої поведінки.
Матеріали: демонстраційний:  ілюстрації різних видів транспорту; (вантажний, пасажирський, повітряний, водний); карт- ки із зображенням двох машин, трьох тракторів, чоти- рьох літаків, п’ятьох кораблів;
    роздавальний:  предметні картки із зображенням різних видів транспорту; конверти з деталями для складання машини.


Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. робота над віршем.
Вихователь читає вірш А. Костецького «Найкраща іграшка»,
потім ставить дітям запитання.
— Не вгадать тобі нізащо,
котра з іграшок — найкраща!
— Знаю! Трактор заводний!
— Зовсім ні!
— Електрична залізниця!
— Помилився.
— Ну, тоді це — пароплав!
— Не вгадав.
— Зрозуміло: це літак!

— Знов не так.
— Добре, відповідь я дам:
— Та, яку зробив ти сам!

— Про що цей вірш? (Про іграшковий транспорт.)
— Назви яких машин ви почули?
Далі вихователь проводить мовну зарядку, пропонуючи дітям уявити, що вони маленькі паровозики (пароплави, літаки, трактори).
— Вдихніть і на видиху промовте: чух-чух-чух!
— Починаємо тихо, потім збільшуємо силу голосу і на кінець
знов затихаємо.
— Як ви гадаєте, про що ми будемо сьогодні говорити?

3. Складання опису.
Вихователь пояснює та демонструє дітям необхідність нази- вати об’єкт опису. На дошці виставляються ілюстрації із зобра- женням різних видів транспорту (легкова машина, пожежна ма- шина, трактор), але всі машини мають бути однакового розміру і кольору. Далі вихователь пропонує дітям відгадати, про яку з машин він буде розповідати. Розповідь вихователя складається тільки
з переліку того, що є в машини, не називаючи саму ма- шину. Тим самим вихователь підводить дітей до необхідності назвати предмет, який описується, і надає приклад правиль- ного опису. Наприклад: «Це пожежна машина. Пожежна ма- шина червоного кольору. В машині є кабіна, крісла, вікна, двері, довга драбина. У кабіні сидить водій. Пожежна машина необхідна для того, щоб допомагати гасити пожежу. Коли ма- шина поспішає, водій вмикає сирену».
— Про яку машину я розказала? Як ви здогадалися?
— Хто зможе повторити цей опис?
Далі вихователь пропонує дітям взяти по одній предметній картці із зображенням різних видів транспорту, дає час поду- мати і скласти опис своєї машини. Діти відповідають за ба- жанням. Але поза заняттям вихователь повинен запланувати прослуховування.

4. Фізкультхвилинка.
Вихователь пропонує дітям стати одне за одним і промов- ляти слова:

Наш потяг рушає, вагони біжать. А в потязі нашім діти сидять. Стоп! Зупинка!
Треба дружно всім нам встати Фікультпаузу почати!

Після цих слів перша дитина («паровоз») повертається до дітей і показує будь-які рухи, діти повторюють. Виконавши вправи, дитина-«паровоз» стає в кінець, а потяг починає свій рух із новим «паровозом».

5. вправа «впіймай звук».
Вихователь демонструє дітям малюнки човна і машини
швидкої допомоги.
— Який перший звук у слові човен? (Звук [ч].)
— А в слові швидка? (Звук [ш].)
— Уявіть собі, що ми кидаємо правою рукою звук [ч], кидаємо так, що він летить голосно, далеко, а лівою рукою ловимо звук [ш] — який звучить тихо.
Далі вихователь промовляє слова, діти визначають місцезнаходження звуків [ч] або [ш]. Потім дітям пропонується самостійно назвати слова зі звуками [ч], [ш].
(Швидка, технічна, човен, качур, черв’як, шуба, шапка, че- кати, чорний, пташки тощо.)
Вправу можна провести, зібравшись у колі.

6. вправа «Склади машину».
Робота проводиться у парах. У кожної пари дітей на столі лежить конверт із частинами машин. Дітям пропонується скласти машину і назвати її частини (кабіна, кузов, колеса, кермо).
— А чи зможете ви назвати частини, які ми не бачимо?
(Мотор, гальма тощо.)
Вихователь просить дітей відповісти на запитання.
— Що ви виготовили? (Ми виготовили пожежну машину.)
— Що ти виготовиш? (Я виготовлю таксі.)
— Чи знаєте ви, де виготовляються машини? (На заводі.) Вихователь уводить поняття машинобудівний завод,
тракторобудівний завод. Дітям пропонується повторити
речення.
На машинобудівному заводі виготовляють автобуси. На тракторобудівному заводі виготовили трактори.

7. Гра «Скільки?».
Дітям пропонується поглянути на дошку і сказати, скільки
яких машин виготовили на заводі.
Два (три, чотири) трактори (тролейбуси, вагони, кораблі);
п’ять (шість, сім) тракторів (тролейбусів, вагонів, кораблів).
Під час відповідей вихователь слідкує за правильним ужи- ванням порядкових числівників з іменниками.

8. Підсумок заняття.
— Про які машини ми говорили?
— Яку користь приносять машини людям?

[нинчик]

Січень 3 тиждень

Тема. Місто, село. Сполучники а, через.
Мета: формувати в дітей навички зв’язного мовлення: учи- ти переказувати оповідання близько до тексту за до- помогою запитань; розвивати вміння складати речення зі сполучником а, добирати слова-антоніми; учити вжи- вати прийменник через у різних значеннях; вправляти у вимові звука [с], [с'], учити розрізняти м’які і тверді приголосні звуки, розвивати фонематичний слух; вихо- вувати повагу до старших.
Матеріали: демонстраційний:  ілюстрації міста та села; м’яч;
    роздавальний:  картки із зображенням малюнків
відповідно до місцезнаходження: у селі, місті.



Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. робота над скоромовкою.
Босий хлопець сіно косить, Босі ноги — роса росить.

— Промовте скоромовку спочатку повільно, потім швидко,
чітко вимовляючи кожне слово.
— Плескаючи в долоні, передайте ритм скоромовки.
— Про що скоромовка?
— Який звук зустрічається найчастіше? (Звук [с].)
— Назвіть слова, де звук [с] твердий (роса, косить, босий);
м’який (сіно, босі).
3. Переказ оповідання І. Сенченка «яке ж це сіно — сама суха трава».
Вихователь перший раз читає оповідання і ставить запитан- ня дітям. Під час їх відповідей вихователь малює (або виставляє) на дошці малюнки-підказки.

— Як звали дітей?
— Куди приїхали діти?
— Де вони гралися?
— Навіщо їх покликала бабуся?
— Кого побачили діти у леваді?
— Що сказав Юрчик бабусі про сіно?
— Що відповіла бабуся?
— А чи знала про це Катруся?
— Що стали робити діти і бабуся?
— Як треба сказати останнє речення: «І так гарно спати
на ньому!»?
Після відповідей вихователь ще раз читає оповідання, ак- центуючи увагу на малюнках-підказках. Дітям пропонується переказати оповідання.
4. Фізкультхвилинка.

Руки в сторону, в кулачок, Розгинай і на бочок.
По колінах вдарим нижче, нижче, нижче, Руки вгору піднімаєм вище, вище, вище.

5. вправа «Скажи одним словом».
— Як в оповіданні одним словом називають суху траву? (Сіно.)
Далі вихователь пропонує дітям подумати і сказати одним
словом, що таке:
варені ягоди — (варення); різані овочі — (салат); вижаті фрукти — (сік);
зварені ягоди і фрукти — (компот);
нарубані гілки, дерева — (дрова).
6. вправа «Що це, хто це?»
— Звідки приїхали діти до бабусі?
— Як називаються будинки у селі?
— Які будинки у селі? (Одноповерхові, низенькі, невеличкі.)
— А які будинки в місті? (Багатоповерхові, високі, великі.)
Вихователь пропонує дітям взяти на столі по одній предметній картці із зображенням місцевості: село або місто. Наприклад, у селі: хатинка, криниця, тин, віз, корова, свиня тощо.
У місті: високі будинки, метро, підйомний кран, зебра, кро- кодил, вулиця (перехрестя) тощо.
Діти розглядають малюнки, вихователь пропонує дітям розподілитися на дві групи: перша — усі, в кого малюнки на- лежать до сільської місцевості, друга — до міста.
Кожна дитина пояснює свій вибір. (У мене намальований крокодил, він живе у місті, бо там є зоопарк тощо.)
7. вправа «Через що?»
— Який сьогодні день? (Наприклад, четвер.)
— Який день буде, коли мине тиждень? (Теж четвер.)
— Як ще можна сказати, що ми поїдемо до бабусі наступ- ного четверга? (Через тиждень.)
— Хто скаже все речення: «Ми поїдемо до бабусі через
тиждень».
— По дорозі нам трапилася річка. Через що треба перейти,
щоб не промочити ніг? (Через міст.) Скажіть речення повністю:
«Ми перейдемо річку через міст».
— У дівчинки заболіло горло. Через що вона не змог- ла вийти гуляти? (Через хворобу.) Скажіть речення повністю:
«Дівчинка не гуляє через хворобу».
Під час цієї вправи вихователь звертає увагу дітей на вжи- вання прийменників у різних значеннях.
— Яке одне слово ми вживали у кожному реченні? (Через.)
— Придумайте свої речення з цим словом. (Коли нам щось заважає… Коли ми хочемо повідомити день (час) приїзду бабусі…)

8. Гра «навпаки».
Дітям пропонується стати, утворивши коло. Вихователь кидає м’яч, промовляючи початок речення, дитина ловить м’яч і повертає його, закінчуючи речення словом із протилежним значенням.
Я мешкаю в селі… А я мешкаю в місті.
Я п’ю холодний чай… А я п’ю гарячий чай. Я пішов у парк… А я вийшов із парку тощо.


9. Підсумок заняття.
— Як допомагали діти бабусі в оповіданні «Яке ж це сіно —
сама суха трава»?
— Що таке суха трава?
— Чим відрізняється місто від села?


Січень 4 тиждень

Тема. Домівка. Складання речень із прийменниками.
Мета: формувати в дітей навички зв’язного мовлення: учи- ти складати розповідь за малюнком за запитаннями, оцінювати розповіді товаришів; управляти в уживанні іменників — назв приміщень певного призначення, складати речення з прийменниками в, по, у, біля, по- руч; розвивати вміння утворювати іменники у формі називного відмінка множини; учити давати відповіді на запитання, використовуючи прислівники; виховувати спостережливість.
Матеріал: демонстраційний:  ілюстрація «Дитяча кімната», паперо- ва сніжинка, м’яч.


Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. робота над віршем о. орач «Хто де живе?».

Білка селиться в дуплі, Їжачисько — у кублі,
Вепр — у хащах верболозів,
А ведмідь — в глухім барлозі, Мудрий лис живе у норах, Тигр — у джунглях,
Барс — у горах,
Олень в тундрі і в лісах. А верблюд — в пустелі, А орел, могутній птах, Гніздиться на скелі… Люди селяться в містах
І в зелених селах.
І живуть вони ось так
У людських оселях.

— Про що вірш? Які тварини згадуються у вірші?
— Назвіть, де живе кожна з них? (Відповіді дітей.)
— Де живуть люди? (У селах, у містах.)
— Що таке людська оселя? (Будинки, хати.)

3. Складання розповіді.
Вихователь пропонує дітям розглянути ілюстрацію «Дитяча
кімната», потім ставить запитання.
— Хто зображений на малюнку?
— Дайте дітям імена.
— Як ви гадаєте, що це за кімната? (Дитяча.)
— Чому ви так вирішили? (Дитяче ліжко, іграшки.)
— Які меблі є в кімнаті?
— Які ще речі ви бачите?
— Що роблять діти?

Якщо в цьому буде необхідність, вихователь може викори- стати малюнки-помічники для складання опису.
Послухайте моє оповідання: «Це Єгор і Варвара. Вони в дитячій кімнаті. У кімнаті є велике вікно. У кожного з дітей у кімнаті є ліжко. На підлозі лежать килими. Ще в кімнаті є стіл, стілець і шафа для іграшок. У дітей дуже багато іграшок. Єгор грає із залізницею, а Варвара малює фарбами».
Дітям пропонується скласти свої розповіді, вихователь викликає дітей за бажанням (у разі необхідності допомагає, ставлячи запитання).

4. Фізкультхвилинка.
Вихователь пропонує дітям уважно слухати, що він гово- рить, і плескати в долоні, коли сказав правильно:
— Ми побігли.
— Вони спимо.
— Я стрибаємо.
— Ти кружляєшся.
— Вона летів.
— Він сидить.
— Я міркую.
Далі дітям пропонується виконувати команди тільки тоді,
коло вихователь промовляє правильно.

5. вправа «Хто де живе?».
Вихователь пропонує дітям розказати, де вони мешкають, які кімнати є в них удома, звертаючи увагу на вживання назв приміщень: вітальня, їдальня, спальня, кухня, ванна.
Діти стають парами і запрошують одне одного до себе
в гості, розказуючи, що є в їхніх квартирах.
— Що ми зробимо, коли зустрінемося? (Привітаємося.)
— Як запросимо до себе в гості? (Приходь, будь ласка, до мене в гості.)
— Що запитаємо у друга? (Що в тебе є? або Чи є в тебе іграшки? або Чи є в тебе драбина?)
— Складіть свої розповіді.
Діти складають діалоги в парах, вихователь слідкує за мо- вою дітей, умінням складати речення.

6. вправа «один-багато».
Під час виконання вправи вихователь розвиває уміння дітей правильно утворювати іменники у формі називного відмінка множини:
стіл — столи; лампа — лампи; іграшка — іграшки; ковдра — ковдри.
Вправу можна виконувати, кидаючи м’яч по колу. Вихователь називає іменники в однині, діти — у множині, і навпаки.

7. Гра «де, що?».
Для гри вихователь використовує паперову сніжинку, яка кожного разу змінює своє місце. Завдання для дітей: придумати речення зі словом «сніжинка», використовуючи прислівники в, на, під, біля, поруч.
Сніжинка лежить на полиці. Сніжинка лежить біля книги тощо

8. вправа «яка? яке?».
— Ви допомагаєте батькам прибирати свою кімнату?
— Якою стає ваша кімната, коли ви її приберете? (Охайна, чиста.)
— Як ви звертаєтесь до батьків із проханням прочитати
вам книжку? (Ввічливо.)
— Як треба ставитися до літніх людей? (Поважно.)
— Коли ви допомагаєте мамі накрити стіл, як ви вчиняєте? (Гарно.)


9. Підсумок заняття.
— Що цікавого було на занятті?
— Навіщо нам потрібні меблі, побутова техніка?
— Як ви допомагаєте вдома батькам?


Лютий 1 тиждень

Тема. Їжа, продукти харчування. Прикметники.
Мета: формувати в дітей навички зв’язного мовлення; вправ- ляти дітей в умінні вибудовувати діалогічну взаємодію у процесі спілкування; розвивати навички складан- ня складних речень; учити утворювати прикмет- ники із префіксом пре-, узгоджувати прикметники з відповідною формою іменників; збагачувати словник поняттями, що позначають назви продуктів харчування, посуду; виховувати любов до праці.
Матеріали: демонстраційний:  дві картки з послідовними діями
«Хлопчик миє руки», «Хлопчик витирає руки»;
    роздавальний:  предметні картки із зображенням
продуктів харчування, страв.

1. Психогімнастик

2. Мовна
гімнастика.

Хід заняття

— День народження — це надзвичайно приємне свято. Уявіть себе в цей день. Ви прокинулись, отримали у подарунок те, про що мріяли. Посміхніться. Вдихніть, на видиху промов- те: «Ах, як радісно!». Після слова «Ах!» зробіть паузу, зупиніть видих, слово «радісно» протягніть, особливо після звука [а]. (Діти повторюють вправу 2—3 рази разом й індивідуально.)
— А зараз двома руками «кидаємо» гучний звук [а], а ло- вимо тихий звук [о].

3. Складання діалогу.
— У вас день народження. Треба запросити гостей, а для цьо- го необхідно пригадати чарівні слова та правила поведінки.
— Як ви привітаєтесь із гостями? (Добрий день. Здра- стуйте.)
— Як вам скажуть у відповідь? (Добрий день.)

— Що треба сказати гостям, щоб вони відчули себе бажа- ними? (Я радий (а) вас бачити. Дуже радий (а) вам.)
— З якими словами гості вручають подарунок? (Вітаємо з днем народження. Це тобі у подарунок. Прийми від мене подарунок.)
— Як ви відповісте? (Спасибі. Дуже приємно. Я дуже вдячний.)
Вихователь пропонує дітям стати у пари і за допомогою
лічилки вибрати, хто буде іменинником, а хто гостем.
— Уявіть собі, що один із вас іменинник, а другий — його гість. Складіть діалог про те, як ви прийшли в гості вітати друга.
Після першого діалогу вихователь пропонує помінятися
місцями.
Якщо дозволяє час, можна дослухати діалоги дітей, якщо ні — вихователь підходить до кожної пари, вислуховує їх і допомагає у разі необхідності.


4. вправа «відгадай-но».
— Коли до нас приходять гості, що ми готуємо для них? (Частування.)
— Назвіть, які страви ви знаєте.
— Послухайте вірш Є. Железнякова «Маленький кухар».

Кошеня компот варило, Дуже лапки потомило. Узяло відро води.
Солі вкинуло туди, Одинадцять картоплин, Капустину й п’ять морквин І скрошило залюбки
Два червоні буряки.
Добре все було б, та от — Вийшов … борщ, а не компот.
— Що зварило кошеня?
— Які продукти харчування використовувало кошеня?
— А які продукти потрібні для того, щоб зварити
компот?
Далі вихователь пропонує дітям уважно прослухати початок речення і продовжити його, називаючи продукти для приготу- вання різних страв.
— Я приготувала салат із …
— Я зварила компот із …
— Я зліпила вареники із …
— Я зварила суп із …
— Я приготувала котлети із …
— Я спекла торт із …

5. Фізкультхвилинка.

Встало вранці ясне сонце, Зазирнуло у віконце.
Ми до нього потяглися, За промінчики взялися.

Будем дружно присідати, Сонечко розвеселяти. Встали-сіли, встали-сіли, Бачиш, як розвеселили!

6. Гра «Що яким буває?»
Вихователь пропонує дітям підійти до нього і взяти по одній картці із зображенням будь-якого продукту або страви. Діти повинні розглянути, назвати малюнок і розказати, яким буває цей продукт (страва). Наприклад: цукор — білий, солодкий, хрусткий; чай — солодкий, гарячий, смачний, запашний; хліб — білий, чорний, м’який, духмяний; морозиво — холод- не, біле, фруктове, солодке тощо.

7. вправа «який?».
— Усім гостям дуже сподобалося у нас. Вони вдячні і розповідатимуть усім, які ми гостинні господарі. Далі дітям пропонується утворити нові слова, що будуть позначати надмірний вияв ознак.
Гарний — прегарний; великий — превеликий; веселий — превеселий; цікавий — прецікавий.
Вихователь пропонує дітям скласти речення з опорни- ми словами: готувала, смачний, торт, дивитись, цікавий, мультфільм.

8. Підсумок заняття.
— Яка ваша найулюбленіша страва?
— Хто готує вам різноманітні страви вдома, у дитсадку?
— Де ми купуємо продукти харчування

Лютий 2 тиждень

Тема. Речі: одяг, взуття. Споріднені слова. Звуки [г] і [ґ].
Мета: формувати в дітей навички зв’язного мовлення: учити уважно слухати текст, давати йому назву, відповідати на запитання за текстом; збагачувати словник дітей сло- вами, що позначають назви одягу й взуття, учити нази- вати матеріали, з яких виготовляються ці речі, вправля- ти в умінні добирати ці речі; розвивати уміння добирати споріднені слова, вживати дієслова із чергуванням при- голосних в основі; учити знаходити слова зі звуками [г], [ґ], розвивати фонематичний слух; виховувати вміння працювати за словесною інтуїцією.
Матеріали: демонстраційний:  умовні картки «я», «ми», «вони»;
шматочки хутра, вовни, шовку, гуми;
    роздавальний:  предметні картки із зображенням одягу,
взуття.



1. Психогімнастика.

Хід заняття


2. робота над віршем л. Савчук «Гуси».

— Гусоньки-гуси В білих сорочках, Чому ви додому Йдете рядочком? Гуси у відповідь Нам ґелґотять:
— Щоб пастушок Міг нас порахувать.

— Про кого цей вірш? (Про гусей.)
— Як «розмовляють» гуси? (Ґелґотять.)
— Послухайте і назвіть перший звук у слові гуси, у слові
ґелґотять.
Вихователь пропонує дітям покласти руки на горло і про- мовити звук [г].
— Коли ми промовляємо звук [г], у нас деренчить горло
внизу і звук промовляється глухо.
— Промовте звук [ґ]. Коли ви промовляєте звук [ґ], звук
піднімається вверх і напруженим стає все горло.
Можна запропонувати дітям закрити долонями вуха і про- мовити окремо кожен звук.

— Коли ми промовляємо звук [г] — звук іде донизу.
— Коли звук [ґ] — звук піднімається вверх.
Далі вихователь пропонує дітям «спіймати» звуки: дзвінко плескати в долоні, коли почують звук [ґ], і присісти, коли по- чують звук [г] (ґанок, ґудзик, дзиґа, гуси, город, поріг).
3. робота над текстом «у швейному цеху».
Вихователь ще раз читає вірш «Гуси».
— У що були одягнуті гуси? (У білі сорочки.)
— А насправді гуси носять сорочки?
— Чому автор вірша так описав гусей? (У них біле пір’ячко.)
— А якого кольору ще можуть бути гуси? (Сірі, чорні.)
— Послухайте оповідання. Вихователь читає оповідання.
«У швейному цеху», не називаючи його назви.
— Про що йдеться в оповіданні?
— Де шиють одяг?
— Який одяг шиють на фабриці?
— Назвіть одяг, який шиють для дівчат? Для хлопчиків?
— Як працюють швейні машинки?
— Яку назву можна дати цьому оповіданню.
Якщо дітям буде важко дати назву, вихователь читає
оповідання ще раз.

4. Фізкультхвилинка.
Діти імітують рухи відповідно до слів:

Гуси-гусенята на ніжки Одягли червоні панчішки…
І пішли рядочком до корита… Свіжої водиці попити. Напилися води гусенята… Почали плавати … пірнати … Гуси-гусенята сердиті …
Дуже близько дно у кориті.

5. вправа «я, ми, вони».
Вихователь вивішує на дошці умовні малюнки:
одна дитина — я, дві дитини — ми, декілька дітей — вони.
Далі пояснює їх значення і пропонує дітям змінювати
дієслова за особами.
Дітям пропонуються дієслова теперішнього часу, в яких
відбувається чергування приголосних.
Я — прошу, печу, ходжу, біжу, кажу.
Ми — просимо, печемо, ходимо, біжимо, кажемо. Вони — просять, печуть, ходять, біжать, кажуть.

6. Гра «Збери ланцюжок слів».
Дітям пропонується взяти предметні картки із зображенням одягу і взуття. Діти розходяться по груповій кімнаті і виявля- ють одне в одного предмети, схожі за призначенням. На підставі подібності предметів вони об’єднуються в групи.

Вихователь пропонує по черзі кожній групі назвати свої речі. Якщо є помилки, діти визначають, до якої групи нале- жить ця річ і чому. Наприклад: колготи — штани — брюки …; футболка — сорочка — светр …

7. вправа «Із чого це зроблено».
Діти залишають у себе картки. Вихователь пропонує їм роз- глянути заздалегідь підготовлені матеріали: шматочки хутра, шкіри, гумки, шовку, вовни.
Діти називають матеріали і торкаються до кожного шма- точка. Вихователь звертається до дітей із проханням подумати і сказати, із чого можуть бути вироблені речі, зображені на їхніх малюнках. Потім діти добирають відповідні прикметники.
Чоботи вироблені зі шкіри — шкіряні. Шуба пошита із хутра — хутряна.
Сорочка пошита із шовку — шовкова тощо.

8. вправа «різні слова».
Дітям пропонується дібрати до названих слів співзвучні
слова.
Білий — білуватий, біляк, біло, біліє; гора — гірський, го- рище, підгірок.

9. Підсумок заняття.
— Де виготовляються речі?
— Якими бувають одяг і взуття?
— Із чого виробляють одяг і взуття?
— Як треба піклуватися про ці речі?

[нинчик]

Лютий 3 тиждень

Тема. Прислів’я. Синоніми.
Мета: продовжувати формувати вміння уважно слухати текст і відповідати на запитання повними реченнями; зба- гатити словник дітей синонімами, словами, що нале- жать до різних частин мови: іменниками, дієсловами, пов’язаними з даною тематикою, ввести до словни- ка прислів’я; вправляти в уживанні прислівників із суфіксами -еньк-, -о-; у вимові звуків [ш], [ж] розвива- ти темп мовлення; виховувати вміння працювати за сло- весною інструкцією.
Матеріал: демонстраційний:  ілюстрація із зображенням журавля.



Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. Мовна вправа.
Вихователь читає скоромовки.

Ліз Карасик через перелазик
та у воду — плюсь.

Ніс Гриць пиріг через поріг,
став на горіх, упав на поріг.

Дітям пропонується повторити за вихователем скоромов- ки, чітко вимовляючи кожне слово, ритмічно поплескати в долоні.
— Про що скоромовки?
— Які головні слова у скоромовках?

3. Бесіда за казкою в. Сухомлинського «Без Батьківщини життя —
не життя».
Вихователь читає казку, під час якої вивішує ілюстрацію
із зображенням журавля.
— Про кого казка?
— Куди відлітають журавлі? Коли вони відлітають?
— Чому засумував Журавель?
— Хто до нього підлетів? Що спитав Папуга?
— Як ви думаєте, чому Журавель повернувся додому?

4. Знайомство з прислів’ям.
Вихователь зачитує назву казки «Без Батьківщини життя — не життя».


— Як ви розумієте ці рядки?
— До чого закликає автор казки? (Любити рідну землю.)
— Журавлі — рідкісні за своєю красою птахи. Їх здавна вшановують на рідній землі і вважають символом Батьківщини. Вони завжди повертаються до
рідного краю, бо без нього їм дуже сумно.
Облітав журавель
Сто морів, сто земель, Облітав, обходив, Крила, ноги натрудив. Ми спитали Журавля:
— Де найкращая земля? Журавель відповідає:
— Краще рідної — немає!

— Усе, про що ми з вами зараз говорили: про любов до рідної землі, красу рідного краю — можна висловити одним реченням. «Без Батьківщини життя — не життя» — таке ре- чення називається прислів’ям.
— Послухайте прислів’я, спробуйте сказати, про що воно:
«Що навесні посієш, те восени збереш».
Діти висловлюють свої думки.

5. Фізкультхвилинка.

Наші ручки: раз, два, три! Наші ніжки: раз, два, три! На носок, на каблучок! Руку вліво, руку вправо — Ми танцюєм козачок.

6. вправа «добери слова».
Дітям пропонується послухати вірш Г. Паламарчука.
Чому веселиками звуться журавлі
Тому веселиками звуться журавлі,
що прилітають до веселої землі,
що теплий день приносять на крилі
і залишають в нашому селі. Лиш навесні веселики вони,
а журавлями звуться восени,
бо журяться, у вирій летючи,
бо не заміниш рідний край нічим.


— Хто такі веселики і журавлі? (Ті самі птахи.)
— Коли і чому їх називають веселиками? А журавлями?
— А як іще можна сказати, що журавлі відлітають у вирій? (У теплі краї.)
Далі вихователь пропонує дітям дібрати схожі за змістом
слова (синоніми):
робити (працювати); ледачий (лінивий); голубий (блакитний); сукня (плаття).
7. вправа «Зміни слово».
Вихователь пропонує дітям змінити слова за зразком:
весело — (веселенько); далеко — (далеченько); низько — (низенько); високо — (височенько); гарно — (гарненько).
Цю вправу можна провести в колі, використовуючи м’яч.

8. Гра «Закінчи слово».
Вихователь читає римовані рядки, не дочитуючи останній
звук, діти хором промовляють його.
У траві сховався ву… (ж). Розлили по столу ту… (ш). Я піду гуляти те… (ж).
Нащо ти свій зошит мне… (ш). Скільки у дворі калю… (ж). Сірників, малий, не ру… (ш). Ми підемо влітку на пля… (ж).
Хлопці, м’ячик цей не ва… (ш).
— Які звуки ви промовляли? (Звуки [ж], [ш].)
— Доберіть слова, щоб звук [ж] стояв на початку або
всередині слова.
— Також доберіть слово зі звуком [ш].
9. Підсумок заняття.
— Уявіть себе журавлями-мандрівниками, які повернулися
до рідної землі, що б ви могли розказати?
— Поясніть, як ви розумієте прислів’я «Менше слів,
а більше діла».


Лютий 4 тиждень

Тема. Весна. Утворення прислівників.
Мета: формувати в дітей навички зв’язного мовлення: закріпити вміння складати оповідання за картиною за допомогою запитань; збагатити словник дітей словами на позначення весняних явищ; закріпити розуміння прислів’їв; управ- ляти в умінні утворювати прислівники за допомогою частки що; навчити утворювати словотвірну іменникову категорію збільшеності за допомогою суфікса -ище-; ви- ховувати культуру мовлення.
Матеріали: демонстраційний:  картина «Весна», малюнки із зобра- женням зайця, ведмедя; малюнок із зображенням хлоп- чика, який чистить зуби;
    роздавальний:  картки із зображеннями різних дій лю- дей, тварин до вправи «Що — коли».


Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. робота над скоромовкою.

Вовк ведмедя розбудив:
— Вже весна, гуляти йди! Виліз велетень з барлогу — Вовк втікає в ліс від нього.

О. Кононенко

— Що я прочитала? (Скоромовку.)
— Давайте промовимо її разом: спочатку пошепки, потім
голосно, повільно, швидко.
— Який звук повторюється? (Звук [в].)
— Назвіть слова, в яких ви почули звук [в]. Визначте його
місце в кожному слові.

3. Складання розповіді за картиною «весна».
Вихователь пропонує дітям розглянути картину.
— Як ви вважаєте, яка пора року зображена на картині? Чому ви так вирішили? (Світить сонечко, тане сніг, побігли струмочки, на деревах з’явились бруньки, шпак співає пісеньку, виросла весняна квіточка — пролісок.)
Під час відповідей вихователь малює на дошці малюнки- підказки.
— Кого ви побачили на малюнку? (Дітей.)
— Чим вони займаються? (Діти гуляють на вулиці. Хлопчик пускає паперовий кораблик, дівчинка милується пер- шими квітами.)
— У що вдягнені діти? (Теплі куртки, шапки, черевики.)
— Чому вони ще тепло вдягнені? (Хоч на вулиці весна, але ще прохолодно, тому діти вдягли теплі речі.)
Дітям пропонується скласти розповідь за допомогою
малюнків-підказок.
Орієнтовна розповідь.
«Прийшла весна. Сонечко яскраво світить. Почав танути сніг, побігли струмочки. На прогалинах з’явились перші весняні квіти — проліски. На деревах набубнявіли бруньки. Прилетіли птахи. Шпак співає весняну пісеньку. Діти вийшли на прогу- лянку. Вони тепло вдяглися, тому що на вулиці ще прохолодно. Хлопчик запускає паперовий кораблик у струмочку, дівчинка милується пролісками. Усі радіють приходу весни».
У разі потреби вихователь може надати зразок розповіді.

4. Фізкультхвилинка.
Вихователь читає уривок вірша «Плутанина» К. Чуковського. Діти повинні помітити, що переплутано. Після цього вихователь читає перший рядок, а діти продовжують
«розмову» тварин й імітують їхні рухи.
Цуцики занявкали: Няв-няв-няв! Кішечки загавкали: Гав-гав-гав!
Качечки заквакали Ква-ква-ква! Курочки закрякали Кря-кря-кря!
А горобчик прилетів, Як корова, заревів: Му-у-у!
Як почув ведмідь — Загорлав умить:
Ку-ку-рі-ку!

5. вправа «який, яка, яке?».
Дітям пропонується назвати «весняні» слова (струмочок,
бруньки, шпаки, сонечко, квіти тощо).
Вихователь пропонує дітям дібрати до поданих слів такі, що відповідають на запитання «який?», «яка?», «яке?». Це до- поможе зрозуміти, що відбувається в природі навесні.
Сонечко — жовте, тепле …
небо — блакитне, прозоре …
вітер — теплий, ласкавий, лагідний …
квітка — перша, весняна, …

6. вправа «Маленький-великий».
Вихователь ще раз зачитує скоромовку.
— Про кого скоромовка?
— Чому вовк вирішив розбудити ведмедя?
— Як інші звірі зустрічають весну? (Зайчик змінює шубку, ведмідь і їжак прокидаються від зимового сну, повертаються птахи з теплих країв).


Вихователь вивішує малюнки зайця та ведмедя і пропонує
дітям порівняти їх за розміром.
— Яка у зайця лапа? (Маленька.)
— А у ведмедя? (Велика.) Послухайте, як можна сказати
про лапу ведмедя одним словом — лапище.
Далі вихователь пропонує дібрати слова за поданим
зразком:
носик — носище; шорстка — шорстище; спинка — спинище; зубки — зубища;
язичок — язичище тощо.

7. вправа «Що — коли».
Вихователь пропонує дітям розглянути малюнок, на якому
зображений хлопчик, який чистить зуби.
— Що робить хлопчик?
— Коли ми чистимо зуби? (Зранку й увечері.)
— Складіть речення про те, коли ви чистите зуби. Вихователь підводить дітей до правильного вживання зай-
менника кожний і дає зразок утворення прислівника з часткою
що-: кожного ранку я чищу зуби — щоранку я чищу зуби.
Діти розглядають малюнки, на яких зображені різні дії людей, тварин, а потім складають речення з використанням прислівника з часткою що-. Наприклад:
— Щовесни повертаються птахи.
— Щоосені ми збираємо врожай.
— Щозими буває свято Нового року.
— Щоранку я роблю зарядку.
— Щопонеділка я йду до дитячого садка тощо.

8. Підсумок заняття.
— Про яку пору року ми говорили?
— Які зміни навесні відбуваються в природі?


Березень 1 тиждень

Тема. Свято мами. Питальні та окличні речення.
Мета: учити складати розповіді з власного досвіду, будувати речення, змінюючи місцями слова; правильно вжива- ти питальні та окличні речення; активізувати лексику дітей за темою; учити добирати спільнокореневі слова, виховувати повагу до жінок (мами, бабусі).
Матеріал: демонстраційний:  м’яч; ілюстрація із зображенням дити- ни, яку годує мама.


Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. робота над загадкою.
Вихователь читає загадку-забавлянку:

Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона нас пестить, тішить, Завжди скрізь буває з нами. Відгадайте, хто це?.. (Мама.)

— Як ви здогадалися, що ця загадка про маму?
— Які слова вам підказали?
— Подумайте і скажіть, як ми ще називаємо маму. (Мама, матуся, матінко, мамочка, неня, мамуля…)
— Як ви гадаєте, про кого ми з вами сьогодні розмовляти- мемо? (Про маму.)

3. робота над оповіданням.
Вихователь читає оповідання В. Сухомлинського «Про жай- воронка, який у віконце улетів».
Далі вихователь проводить бесіду.
— Про кого це оповідання? (Про маму, її синочків.)
— Що робила для дітей мама? (Пекла «жайворонків».)
— Що сталося, коли шестеро дітей пішли гуляти, а один
залишився?
— Як учинила мати, коли діти прийшли їсти «жайво- ронків»?
— Що вона відповіла?
— Розкажіть, як мати піклується про своїх дітей.
На ці запитання діти можуть відповісти не тільки за оповіданням. Якщо необхідно, вихователь зачитує рядки з оповідання, де можна почути, як мати любить своїх дітей.
— Заплющте очі, згадайте все добре, що зробила для вас
ваша мама, і скажіть їй подумки: «Дякую».
— Які б слова ви сказали матері з цього оповідання, щоб
її розрадити?
4. Фізкультхвилинка.
Вихователь пропонує дітям розподілися на дві групи.


Діти однієї групи домовляються між собою і показують тільки за до- помогою рухів та міміки дії, які виконує мама. Інша група дітей відгадує. Вихователь у разі потреби допомагає дітям першої групи. Після чого групи міняються місцями.
Зразки дій:
Мама колише дитину. Мама прасує білизну. Мама шиє.
Мама пере білизну тощо.
5. вправа «яка, який?».
Вихователь пропонує дітям стати, утворивши коло. Кидаючи м’яч дитині, вихователь називає одного з членів сім’ї (мама, тато, бабуся, дідусь). Дитина ловить м’яч і повертає його ви- хователю, називаючи, як можна схарактеризувати цю людину. Вихователь слідкує, щоб діти не повторювались.
Мама — лагідна, ніжна, добра, гарна, красива, весела… Тато — сильний, мужній, високий, добрий…
Бабуся — добра, старенька… Дідусь — цікавий, розумний…
Дітям пропонується дібрати низку слів про маму, тата, ба- бусю, дідуся.
6. Гра «Живе речення».
Вихователь пропонує дітям розглянути малюнок, де мама годує дитину.
— Розглянувши малюнок, складіть речення.
— Скільки всього слів у реченні?
— Назвіть перше слово в реченні. Друге. Третє.
— Поміняйте слова місцями. Як звучатиме ваше речення? Діти пропонують нові варіанти речень.
— Мама годує дитину.
— Дитину годує мама.
— Дитину мама годує.
— Годує мама дитину.
— Годує дитину мама.
Вихователь вибирає одне з речень і просить дівчаток ска- зати речення з питальною інтонацією. А хлопчиків — з оклич- ною. Інше речення — навпаки.

7. робота над прислів’ям.
Вихователь читає прислів’я: «Коло сонця добре сидіти, коло
мами добре жити».
— Із чим порівнюється мама? (Із сонечком.)
— Кому і чому потрібне сонечко? (Тваринам, рослинам.)
— Для чого їм необхідне сонце?
— Як ви вважаєте, чому мама порівнюється із сонечком?
— Повторіть прислів’я, яке ви прослухали.


8. Складання розповіді про маму.
Вихователь пропонує дітям скласти розповідь про маму.
— Із чого ви почнете розповідь? (Треба сказати, як звати маму.)
— Опишіть її. Яка мама?
— Розкажіть, ким мама працює?
— Ви допомагаєте вдома мамі? Розкажіть як.
Діти складають розповідь, вихователь допомагає у разі
потреби.

9. Підсумок заняття.
— Про кого ми сьогодні вели розмову?
— Придумайте або пригадайте ще які-небудь прислів’я
про маму.

Березень 2 тиждень

Тема. Великдень. Складання розповіді за картиною.
Мета: учити складати оповідання за картиною за запитання- ми; збагатити словник іменниками, дієсловами; вправ- ляти в умінні добирати синоніми; учити будувати речен- ня, відпрацьовувати інтонаційну виразність; розвивати мовне дихання; виховувати інтерес і повагу до народних звичаїв.
Матеріал: демонстраційний:  картина «Свято Великодня», м’яч.


1. Психогімнастика.

2. Мовна вправа.

Хід заняття

Вихователь пропонує дітям уявити, що в руках вони три- мають м’яч.
«Кидаємо м’яч» — вдихнули, на видиху нахилилися
і «підняли» м’яч, ще один вдих — випрямилися, видихнули —
«кинули» м’яч.

3. робота над текстом.
Вихователь читає текст.
«Багато роботи у Весни, важко їй. Але в неї є помічники. Послухайте про них.
Сніги розтопити, птахів додому повернути, дерева розбудити допомагає Весні березень. Тварин зігріти, квітами всіх пораду- вати — цим займається квітень. Теплу землю в зелене вбрання одягає травень, а потім літо в гості запрошує.»

— Хто допомагає Весні? (Березень, квітень, травень.)
— Що це за помічники? (Весняні місяці.)
— Яку роботу виконує березень? квітень? травень?

Під час відповідей вихователь підводить дітей до розуміння, що за назвою кожного місяця можна здогадатися, яку роботу він виконує.
Дітям пропонується промовити весняну чистомовку:

На-на-на — вже до нас прийшла весна;
бо-бо-бо — блакитним стало небо;
ба-ба-ба — розцвіла верба;
ки-ки-ки — повилазили жуки;
те-те-те — зеленіє все, цвіте.

4. Складання розповіді за картиною.
Вихователь читає вірш Р. Заваловича.

Радісний надходить день Дзвонять дзвони: дзень-дзелень. Понад міста, понад села
Лине вісточка весела. Ясне сонце над селом, Наче писанка, зійшло — Вибігайте з хати, діти! Як сьогодні не радіти?
Вийдем-вийдем на горбок, Заспіваєм гаївок,
Що весна вже воскресла, Нам Великдень принесла

— Весна приносить нам ясне сонечко, тепло, перші квіти. А ще весна славиться веселими святами.
— Про яке свято цей вірш?
Детальне ознайомлення з цим святом відбувається на занятті
з довкілля.
Вихователь вивішує ілюстрацію, присвячену Великодню. Під час бесіди вихователь може використовувати малюнки- помічники.
— Що зображено на картині? (Свято Великодня.)
— Коли ми святкуємо це свято? (Навесні.)
— Хто зображений на картині?
— Як люди прикрашають свої оселі?
— Що робить мама?
— Як називається солодкий смачний хлібець? (Паска.)
— Що робить бабуся?
— Хто їй допомагає розписувати писанки?
— Що роблять тато і син?
— Навіщо вони накривають на стіл?
Вихователь пропонує дітям скласти розповідь за малюн- ком.
— Про що ви розповісте спочатку? (Коли святкується
Великдень. Як до нього люди готуються.)
— Що ви розповісте потім? (Які страви готують. Що в них особливого.)
— Чим закінчите свою розповідь? (Уся сім’я збирається разом за святковим столом, вітають одне одного, грають в ігри.)
Вихователь у разі потреби може дати зразок розповіді. Дітям пропонується скласти розповідь за картиною за допомо- гою малюнків-підказок.
Зразок розповіді: «Навесні святкують велике свято — Великдень. До нього готуються всі люди. Вони прибирають свої оселі, прикрашають їх гілочками верби і квітами. На свято Великодня готують багато смачних страв. Але головними є па- ска і крашені яйця.
Паска — це смачний солодкий хлібець. Його печуть один раз на рік. За допомогою фарби, цибулинної лушпайки фарбу- ють яйця.
Мама готує паски, вона викладає їх у форми. Бабуся і онуч- ка фарбують яйця. Тато і син накривають на стіл.
Коли страви будуть готові, уся сім’я сяде до столу святкувати Великдень

5. Фізкультхвилинка.
Українська народна гра «У волосянку».
Діти стають, утворивши коло, і повторюють за вихователем
слова.


Ой нум, братця, волосянки тягти,
А хто не дотягне, того за чуб тягни.

І починають тягти якийсь звук, за кожним разом домов- ляючись, який саме, наприклад [а]. Хто не дотягне, того злегка смикають за одяг.

6. вправа «Хто що робить».
Вихователь пропонує дітям стати, утворивши коло. Кидаючи м’яч, вихователь починає речення. Дитина, спіймавши м’яч, закінчує речення і повертає м’яч вихователю. Вправа спрямо- вана на розуміння, уміння добирати і вживати слова, які на- зивають дію.
Ножем хліб … (ріжуть).
Весняний струмок весело … (дзюрчить). Пиріжки на сковорідці … (смажать). Мама ґудзик … (пришиває).
Дівчинка косички … (заплітає) тощо.

7. вправа «Склади речення».
Дітям пропонується послухати речення: «Гарно весною пу- скати кораблики».
— Про що йдеться в реченні?
— Скільки всього слів?
— Назвіть перше, друге, третє, четверте.
— Де пускають кораблики?
— Складіть свої речення так, щоб вони починалися зі слова
«гарно».
Далі можна запропонувати скласти речення зі слів «весна»,
«кораблики».

8. вправа «добери слово».
Вихователь пропонує дітям прослухати слова: хата, буди- нок, домівка.
— Чим схожі ці слова? Доберіть подібні за значенням
слова:
хліб (батон, бублик…), кошик (корзина, козубок …), швидко (хутко, прудко …), доріжка (стежка, дорога …).

9. Підсумок заняття.
— Яке свято ми відзначаємо навесні?
— Як ви до нього готуєтесь?

[нинчик]

Березень 3 тиждень

Тема. Квіти. Складні слова.

Мета: формувати вміння слухати текст, відповідати на запи-
тання; вправляти в умінні складати діалог; учити утво-
рювати складні слова; відпрацьовувати вміння складати
речення; збагачувати словник новими словами — назва-
ми квітів, розвивати вміння і навички описувати квіти;
виховувати любов і дбайливе ставлення до природи.
Матеріали: демонстраційний: ілюстрації із зображенням лисиці, вед-
медя, зайця, сороки, горобця, синички, озера, сорочки,
птахів, місяця, зірки; квітів (волошки, фіалки, троянди,
кульбаби, жоржини, ромашки), проліска;
роздавальний: стрічки різних кольорів.
Хід заняття
1. Психогімнастика.
2. А ртикуляційна гімнастика.
Вихователь пропонує дітям послухати нову історію
про Язика Язиковича. Діти слухають і виконують необхідні
рухи язиком.
«Жив-був Язик Язикович у своєму будиночку. Прокинувся
вранці, озирнувся, виглянув на вулицю… Поглянув угору…
униз… вліво… вправо… Сподобалося Язичку на вулиці. Весна
прийшла. Сонечко пригріває, пташки співають. Вирішив Язик
Язикович спочатку поснідати. Він попив молочко, як киця…
потім витер верхню губу… за нею нижню… І пішов чистити
зубки, спочатку верхні… потім нижні… Після цього зібрався
і пішов гойдатися на гойдалці вгору-вниз… вправо-вліво… Усе
вище й вище… Після гойдалки пересів на конячку — цок-
цок…
Нагулявся і повернувся до будинку, зачинив хвіртку…»
3. Р обота над текстом.
Вихователь читає чистомовку і просить визначити повторю-
ваний звук.
Це-це-це — тепле сонце;
Ця-ця-ця — широка вулиця;
Ці-ці-ці — смачні млинці;
Ець-ець-ець — веселий танець.
Далі вихователь пропонує дітям послухати казку.

В одному царстві жив-був цар Первоцвіт. Якось він зібрав усіх своїх мешканців — квіти і сказав: зробіть навколишній світ красивим, різнокольоровим. Розфарбуйте все. Квіти вислу- хали свого царя і вирушили в дорогу. (Під час розповіді вихо- ватель виставляє на дошці малюнки відповідно до тексту.)
Перша, кого зустріли квіти, була лисиця. Вони пофарбу- вали її в оранжевий колір. Після цього їм зустрілася ведмеди- ця. Квіти вирішили, що їй пасуватиме коричнева шуба, і вони пофарбували її в коричневий колір. Але раптом назустріч ви- стрибнув заєць. І щоб його не помітили хижаки, квіти пофар- бували зайця сірим кольором.
Квіти вийшли на велику галявину, де було багато птахів. Сороку квіти пофарбували в біло-чорний колір, синицю — жовто-сірий, горобця — сіро-коричневий.
Втомилися квіти. Вирішили відпочити і побачили озерце. Пофарбували його в синій колір і попили

прохолодної водиці. Подивились — по дорозі йде
хлопець. Підійшли вони до нього і давай розфарбовувати: сорочку — у червоний колір, штани — у фіолетовий.


Настав час повертатися у своє царство. А щоб уночі не було
страшно йти, пофарбували місяць і зірки у жовтий колір».
— Погляньте на дошку. Кого зустріли квіти?
— У назвах яких тварин, людей, предметів зустрічається
звук [у].

4. Складання діалогу.
— Прийшли квіти до свого царя Первоцвіта. Вихователь виставляє на дошці малюнки із зображенням квітів (волошки, фіалки, троянди, кульбаби, жоржини, ромашки, тюльпана).
— Цар став звертатися до своїх мешканців: «Ромашко,
з ким ти поділилася своїм кольором?» Ромашка відповідає:
«Я поділилася білим кольором із сорокою, а жовтим —
із місяцем».
Далі вихователь пропонує дітям стати у пари. Спочатку одна дитина звертається до іншої від імені царя, друга — від імені квітки. Після цього діти міняються ролями. Вихователь надає допомогу в разі потреби, звертаючи увагу на інтонацію дітей.

5. Фізкультхвилинка.

Слухати ми перестали,
І тепер всі дружно встали. Будем ми відпочивати,


Нумо вправу починати:
Руки — вгору, руки — вниз І легесенько прогнись. Покрутились, повертілись.
На хвилинку зупинились.

6. вправа «назви свій колір».
Вихователь пропонує дітям взяти по дві кольорові стрічки
і назвати колір кожної окремо.
— Як назвати одним словом синій і зелений кольори? (Синьо-зелений.)
Усі діти називають складні назви кольорів. Вихователь
звертає увагу на з’єднувальний звук [о].
Дітям пропонується ще раз назвати кожному свій колір,
звертаючи увагу на звук [о].

7. Складання розповіді про квітку.
Вихователь виставляє на дошці ілюстрацію із зображенням
проліска.
— Що це за квітка? (Пролісок.)
— Коли він з’являється? (Навесні.)
— Що означає назва цієї квітки? (Кінець зими.)
— Якого він кольору? (Синього.)
— А форми? (Він схожий на дзвіночок.)
— Яка в нього стеблинка? (Тоненька, тендітна.)
— Розкажіть про пролісок як про першу квіточку, або ма- ленький дзвіночок.
Діти за бажанням складають власні розповіді.
— Порівняйте свої розповіді з віршем

Катерини Перелісної
«Пролісок».





Я пролісок синенький, Я перший навесні Сказати вам раденький:
«Кінець! Кінець зимі».

З-під снігу мій листочок До сонця простягну,
І ніжний мій дзвіночок Вітатиме весну.

— Які слова у вірші допомогли розказати вам про
пролісок?


8. Гра «я знаю п’ять назв».
Діти стають, утворивши коло, і починають передавати одне одному хустинку. За сигналом вихователя (плеск у долоні) ди- тина, в якої у руках опинилась хусточка, відповідає на запи- тання вихователя:
— Хто знає п’ять назв квітів (рослин, ягід, фруктів
тощо)?
Надалі в ролі ведучого може бути дитина.

9. Підсумок заняття.





Березень 4 тиждень

Тема. Професії. Складні речення.
Мета: формувати навички переказу оповідання без запитань
вихователя, розвивати вміння відповідати на запитання:
«Хто це?», «Що робить?»; розширювати словниковий запас дітей із теми, поповнювати словник іменниками, дієсловами; розвивати вміння будувати складні речен- ня; добирати відповідні форми іменників чоловічого і жіночого роду; розвивати темп мовлення, фонема- тичний слух, учити виділяти звук [а] у словах, який передається на письмі буквою а; виховувати поважне ставлення до праці дорослих.
Матеріали: демонстраційний:  предметні картки із зображенням тва- рин (зайця, лева, крокодила, слона, жирафа); м’яч; іграшки — лисиця, заяць;
    роздавальний:  індивідуальні картки із зображенням
предметів, інструментів відповідного роду (жіночого, чоловічого).



1. Психогімнастика.


2. вправа на мовне
дихання.
— Пес Барбос вибіг гуляти, його треба повернути додому. Покличмо його три рази: з далекої відстані, потім із більш близької, і зовсім близько (три рази вимовляємо «Барбос» на одному видиху).

вправа «доктор айболить».
Під час розповіді вихователь виставляє на дошці предметні
картки із зображенням тварин.
— Одного разу на прийом до Айболитя прийшли звірі:
заєць, жираф, слон, крокодил, лев.
— Хто стоїть першим (третім, четвертим, п’ятим і т. д.)
у черзі до Айболитя?
Вихователь слідкує за тим, щоб діти давали повну відповідь:
«П’ятим у черзі до Айболитя стоїть лев» тощо.
— Хто стоїть перед … (назва тварини)?
— Хто після …?
— Хто стоїть між …?
— Із тварин, які прийшли до доктора Айболитя, три пацієнти чекають на укол. Ви зможете їх визначити за підказкою: у назві першого звук [л] стоїть на початку, дру- гого — у середині, третього — у кінці.
— Чим займається Айболить? (Лікує тварин.)
— Як називається його професія? (Лікар.)
— Ким працюють ваші батьки?


3. вправа «Хто
це?».
Вихователь пропонує дітям стати так, щоб утворилося
коло.
— Які професії ви знаєте? (Відповіді дітей.)
— Я буду кидати вам м’яч і називати роботу
,



яку виконує людина. Ви повинні дати назви людей за професію. Наприклад:
Людина, яка будує. (Будівельник.) Людина, яка вчить. (Учитель.) Людина, яка малює. (Художник.) Людина, яка готує. (Кухар.)

4. Переказ оповідання.
Вихователь читає оповідання В. Сухомлинського «Моя мама
пахне хлібом…»
— Про що це оповідання?
— Хто зможе розповісти про зустріч і розмову хлопчиків? Діти переказують оповідання. Вихователь допомагає, у разі
потреби.
— Як ви вважаєте, чому людина не може жити без хліба? Поясніть свою думку.

5. Фізкультхвилинка.

Буратіно потягнувся,
Раз нагнувся, два нагнувся, Руки в сторони розвів — Мабуть, ключик загубив,
А щоб ключик відшукати, Треба нам навшпиньки встати.

6. вправа «якби я був…».
Дітям пропонується стати в пари і розказати одне одному, ким вони мріють стати. Починати речення слід зі слів: «Якби я був…» Наприклад: «Якби я був лікарем, я лікував би малень- ких дітей», «Якби був шофером, я перевозив би багато ванта- жу» тощо.

7. робота над віршем в. орлова «у порту».

Слово «тиша» не для порту, День і ніч працює порт. Вивантажує щось з борту
І вантажить щось на борт.
— Майна! Віра! — порт гуркоче. Тут з усіх кінців землі
Бачу я щодня й щоночі Поряд різні кораблі.

У разі необхідності вихователь може використовувати
ілюстрацію.
— Про що цей вірш?
— Які слова допомогли вам про це здогадатися?
— Люди яких професій працюють у порту?
— Які звуки можна там почути? (Шум моря, гудок корабля, крик чайки.)







8. Гра «Моя, мій».
— Про які предмети можна сказати тільки моя?
— А про які — тільки мій?
— Розгляньте ваші предметні картки. (На кожному столі —
одна предметна картка з малюнком.)
— Діти, в кого на малюнку зображений предмет, про який можна сказати мій, встають біля зайця. Діти, в кого на малюн- ку зображений предмет, про який ми говоримо моя, встають біля лисиці.
Вихователь заздалегідь ставить іграшки — зайця та лисицю
на протилежних кінцях килима.
Далі діти показують свої картки і промовляють: «Моя
квітка», «Мій кубик» т. д.
Після цього кожна дитина кладе свою картку на середи- ну килима малюнком униз. Коли всі діти виконають завдання, вихователь перемішує картки і гра повторюється 2—3 рази. Перелік малюнків пов’язаний зі знайомими професіями: мій — літак, пензель, ніж; моя — машина, фарба, гітара, ніч, тарілка, виделка, голка, нитка.
Коли діти грають останній раз, вихователь може поставити
запитання:
— Людям якої професії належить ваш інструмент?

9. Підсумок заняття.
— Про що йшлося на занятті?
— Люди яких професій працюють у дитячому садку?
— Ким мрієте стати ви? Намалюйте.





Квітень 1 тиждень

Тема. Праця навесні. Складання розповіді.
Мета: формувати навички складання розповіді за малюнками за запитаннями, робити власний висновок; учити доби- рати синоніми, складати речення; вправляти в умінні утворювати прикметники від іменників; збагачувати словник дітей словами, пов’язаними з тематикою занят- тя; учити добирати прислівники, дієслова; виховувати вміння працювати в групі.
Матеріали: демонстраційний:  ілюстрації із зображенням ознак вес- ни, весняних робіт, ознак інших пір року; 3—4 картки із зображенням послідовних дій; м’яч;
    роздавальний:  аркуші коричневого, чорного кольору,
набір для аплікації (дерево, листочки, квіти, яблука).




1. Психогімнастика.

2. Гра «Знайди зайве».

Хід заняття

Вихователь роздає дітям картки із зображенням ознак при- роди, що відбуваються навесні; людей, які працюють у полі, на городі весною. Також серед цих карток є зображення, які на- лежать до інших пір року. Дітям пропонується розглянути свої малюнки і відібрати ті, які відповідають весняній тематиці.
Діти по черзі виходять до дошки і розповідають про те, що зображено на їхніх малюнках. Якщо на малюнку зображені весняні події, діти виставляють малюнок на дошці, якщо ні — кладуть на стіл.
Вихователь слідкує за тим, як діти описують свої малюнки. У разі потреби надає допомогу, ставить запитання.
Коли всі малюнки розглянуті, вихователь пропонує дітям
промовити чистомовку.
На-на-на — завітала вже весна; ки-ки-ки — розпустила бруньки; ля-ля-ля — засіває поля;
ва-ва-ва — одягає дерева.
— Що робить весна?
— Чи можна її назвати працьовитою?
— Чому? Що ще вона робить?

3. вправа «Посади деревце».
У кожної дитини на столі лежить аркуш чорного або корич- невого кольору, що імітує землю (добре, якщо це буде аркуш оксамитового паперу), поруч — набір вирізаних деталей.
— Сьогодні ми з вами займатимемося посадкою саджанців. А що це таке? Хто зможе пояснити? (Відповіді дітей.)
— Спочатку ми з вами повинні скопати землю. (Зараз і далі діти імітують кистю руки на аркуші ці дії. Вихователь запитує декілька дітей: що вони роблять.) Після ми викопуємо ямку. Навіщо? (Відповіді дітей.) Ставимо маленький саджа- нець яблуні. (Діти «становлять» в уявну ямку дерево.) Потім закопуємо в землю. Обкопуємо навкруги. Ще не забудьте поли- ти саджанець водою. Якщо побачимо бур’ян, підкопаємо його.
— Допоможіть мені скласти речення. Землю ми … (скопали).
Ямку … (викопали). Саджанець … (закопали). Навкруги саджанця … (обкопали). Бур’ян … (підкопали).

4. Фізкультхвилинка.
Народна гра «Ніжки, ніжки».
Слова гри підказують зміст і характер дій: біг, стрибки,
подив.
Ніжки, ніжки бігли по доріжці, Полем, лісочком,
Стрибали по пеньочках. Прибігли на лужок — Загубили чобіток. Ой!

Вигукнувши: «Ой!» — діти показують мімікою, які вони
здивовані.

5. вправа «назви сок».
Вихователь продовжує розповідь про деревце, яке діти
посадили.
— Пригріло сонечко: на гілочках з’явилися зелені листочки. (Діти викладають на дереві листочки.) Минув час — розпусти- лися квіти. (Діти розміщують квіти 3—4 шт. на дереві.)
Через деякий час квіти опадуть, на їхньому місці з’являться яблука. (Діти розміщують квіти під деревом, а на їх місце ви- кладають яблука.)
Вихователь просить кожну дитину взяти своє «дерево» і по- класти на спільний стіл.
— Було в нас одне деревце, а стало багато… (дерев).
— З’явився один листочок, а стало багато… (листочків).
— Одне яблуко, а багато … (яблук).
— Одна квітка, а багато … (квітів).
— Через деякий час ми зберемо врожай яблук. Що ми змо- жемо з них зробити? (Компот, сік, джем, варення.)
— Як назвати сік із яблук? (Яблучний.)
— А сік зі слив?
— Із груш…?
— Із моркви …?
— Із вишні …?

6. вправа «установи послідовність».
Вихователь пропонує дітям послухати уривки віршів. Під час читання на дошці виставляються малюнки із зображенням весняних робіт.
Наші грядочки

Вже город копають люди, Йде робота на селі!
Тож і ми копати будем В себе грядочки малі


У весінньої землиці Скільки ласки й теплоти! Проросте зерно морквиці, І редис почне рости.

М. Познанська

І нагріло землю
Сонечко яскраве. Звідусільпостукали Радісні дощі:
«Як живеш там, зернятко? Гей, виходь мерщій!»


С. Долженко

За садками, За гайками Навесні
На цілині Дві Оленки І Степанко Посадили Кавуни…

М. Стельмах

— Які ще роботи ведуться навесні? (Люди скородять город і висаджують насіння. Поливають і доглядають за ним.
Після зими у поля виїжджають машини, які спочатку ско- родять землю, а потім засівають зерном.
Люди працюють у садах. Вони обкопують дерева, обрізають старі гілки. Саджають нові дерева.)

Далі діти працюють у групах. Вихователь пропонує кожній групі набір карток, з яких необхідно викласти послідовність дій. Наприклад: засніжене поле, поле з прогалинами, трактор скородить землю, люди на сіялці засівають поле.
Коли завдання виконане, діти домовляються, і одна дитина
розповідає, чому саме так вона з’єднала свої картки.

7. Складання розповіді.
Вихователь пропонує дітям скласти розповідь про працю
навесні.
— Із чого ви почнете свою розповідь? (Настала весна. Пригріло сонечко. Зійшов сніг.)
— Яку саме роботу виконують люди навесні? (Люди вихо- дять на город, скопують, скородять його. Потім висаджують насіння різних овочів: моркви, редиса, буряка.
На полях теж багато роботи. Там людям допомагають трактори, сіялки. З їхньою допомогою люди засівають поля зерном.
У садках необхідно обкопати всі дерева, зрізати старі гілки, посадити нові саджанці.)
— Яка необхідність цієї праці навесні? (Якщо навесні добре попрацювати, то, коли настане осінь, ми зможемо зібрати до- брий урожай: на городі буде багато овочів, у полі хліба, а в саду фруктів та ягід.)
Діти складають розповіді, користуючись ілюстраціями із зо- браженням весняних робіт.

8. Гра «добери схожі слова».
Дітям пропонується стати так, щоб утворилося коло. Вихователь називає ознаку предмета і кидає м’яч дитині. Спіймавши м’яч, дитина знаходить близьке за значенням слово і називає його, повертаючи м’яч вихователю.
Земля мокра (волога, сира …).
Хліб свіжий (запашний, духмяний, м’який). Вода каламутна (брудна).
Повітря свіже (чисте) тощо.

9. Підсумок заняття.
— Чому так важливо працювати навесні?
— Які роботи виконують люди навесні?

[нинчик]

Квітень 2 тиждень

Тема. Космос. Антоніми. Часові форми дієслів.
Мета: учити уважно слухати текст, відповідати на запи- тання, складаючи повні речення; вправляти в умінні добирати антоніми; вживати дієслова в минулому, теперішньому, майбутньому часі; розвивати фонематич- ний слух, розрізняти звуки [с], [з]; збагатити словник словами — назвами планет Сонячної системи; виховува- ти допитливість, спостережливість
Матеріал: демонстраційний:  ілюстрації із зображенням планет Сонячної системи; м’яч; паперова зірка.

Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. Гра «М’яч спіймай і повтори».
Вихователь кидає м’яч і промовляє словосполучення або ре- чення, дитина повторює і повертає м’яч вихователю.
Зірка загорілась уночі.
Нам розказали казку про зірочку. Кузьма зробив зірку з паперу. Високо в небі сяють зірки.
Я малювала зірку зимою.
— Що спільного в цих реченнях? (Усі вони про зірку.)
— Який звук повторюється? (Звук [з].)
— Назвіть слова, де звук [з] — твердий.
— Назвіть слова, де звук [з'] — м’який.

3. Гра «Чарівні перетворення».
— Сьогодні я хочу познайомити вас зі своєю «подружкою». Це маленька зірочка. Вона дуже полюбляє гратися та слухати казки. А ви?
— Назвіть вашу улюблену казку. Чому ви любите казки?
— Зірочка теж любить казки, тому що в них є чародійство. Вона пропонує вам пограти в чарівні перетворення.
Дітям пропонується вийти на середину групової кімнати.
— Діти, хто з вас увечері або вночі дивився на небо? Що ви
там бачили?
— Ясної місячної ночі на небі можна побачити зірки. Зірки — це великі газові кулі, які розташовані від нас дуже далеко, тому вони виглядають як крапки з промінчиками.
— Зараз ви всі перетворитеся на такі зірочки. Наші зірочки починають сяяти, мерехтіти і рухатися небом. Вони рухаються спокійно і величаво.
— Один, два, три — зірочка замри!
Вихователь плескає у долоні. Діти зупиняються. Кожну дитину вихователь разом із зірочкою проводжає на своє місце, розпитуючи, якого кольору кожна зірочка.
— Ви справжні чарівники, якщо змогли перетворитися
на такі чудові зірочки.








— Найближча до нас зірка — це Сонце.
— Чому Сонце ласкаво називають сонечком?
— Що дарує сонечко людям?

4. Бесіда за казкою.
Вихователь читає казку, виставляючи ілюстрації планет, Космосу.
«Живе у Космосі дружна сімейка — Сонячна система. Маму звуть — Сонце, а її дітей планетами. Вони, як маленькі каченята біля качки, кружляють навколо Сонця, і всіх воно любить і зігріває.
Найшвидшого синочка звуть Меркурій. Найпрекраснішу доньку — Венера. Найдобрішу доньку — Земля. Найбешкетнішого синка — Марс. Найбільшого синка — Юпітер.
Силою та спокійним характером відрізняються два брати — Уран і Нептун.
Веселуна звати Сатурн.
А найменшого і найсумнішого звуть Плутон.
У дітей-планет є друзі-супутники. Наприклад, у Землі є друг Місяць. Вони завжди разом, так і крутиться Місяць у жовтій сорочці навколо Землі, заглядає їй у вічі. Не можна в Космосі без дружби!»
Після читання казки вихователь ставить запитання дітям:
— Про кого йшлося у казці?
— Де живе дружна сімейка?
— Як звуть маму?
— Хто запам’ятав імена її дітей?
— Хто найшвидший? Найпрекрасніший? Найдобріший?
— А кому з планет подобається бешкетувати?
— А хто найбільший?
— Як звуть братів, які відрізняються силою і спокійним
характером?
— Хто найвеселіший? А як звуть найсумнішого синочка?
— Як звати друга-супутника Землі?
Поза заняттям можна запропонувати дітям інсценувати каз- ку. Вихователь обирає дружну сімейку планет, кожній дитині видає ілюстрацію із зображенням тієї чи іншої планети. Після цього читає казку, а діти імітують дії, характери для своїх планет.

5. Гра «Скажи навпаки».
Вихователь просить дітей ще раз пригадати і назвати, які за характером були планети (швидкий, прекрасна, добра, весе- лий, сумний, сильний). Потім пропонує дібрати до поданих слів слова з протилежним значенням:
швидкий — повільний; прекрасний — потворний; добрий — злий;
гарний — поганий; великий — малий; сумний — веселий; сильний — слабкий.







6. вправа «упіймай звук».
Вихователь читає скоромовку: «Сік із берези тік, стік із бе- рези сік».
— Промовте скоромовку повільно, швидко, голосно,
подумки.
— Які звуки ми можемо почути, коли стікає сік? (Кап- кап.)
Вихователь ще раз читає скоромовку.
— Які два звуки, що зустрічаються в скоромовці, повторю- ються? (Звуки [с] — [з].)
Вихователь вивішує на дошці малюнки із зображенням зірки і Сонця і пропонує визначити перший звук у кожному слові.
У слові зірка — [з'] — м’який приголосний. У слові Сонце — [с] — твердий приголосний.
Далі вихователь промовляє слова зі звуками [с], [з] на по-
чатку, у середині, у кінці слова.
Діти, почувши слова зі звуком [с], плескають у долоні,
а слова зі звуком [з'] — піднімають руки вгору: сани, сова, сокира, сопілка, самовар, стіл; лис, квас, іриска, сосна, місто;
ізюм, зяблик, мазь, близько, наморозь; Зіна, лізь, низько, візьми.
7. Гра «Пограємо — порахуємо».
Вихователь пропонує дітям виконати різні рухи. Діти вголос рахують кількість (до 10) виконаних рухів (стрибків, присідань, рухів руками тощо).
Наприклад: «Один стрибок, два стрибки, три стрибки …
п’ять стрибків» до 10.
Завдання можна ускладнити, запропонувавши дітям орієнтири у просторі. Наприклад, один стрибок ліворуч, два стрибки ліворуч і т. д.

8. вправа «де літає зірочка?».
— Зірочці дуже сподобалося у вас, і вона пропонує цікаве
завдання. (Далі вихователь супроводжує дії словами.)
— Що робить зірочка? (Зірочка літає над столом.) Вихователь ховає зірку.
— Що робила зірочка? (Зірочка літала над столом.) Вихователь показує зірку.
— Що робитиме зірочка? (Зірочка літатиме над столом.) Варіанти завдань з іншими предметами:
Коник (стрибає, стрибав, буде стрибати) між квітами. Вуж (повзе, повзав, буде повзати) під деревом.
Кінь (бігає, бігав, буде бігати) по дорозі.

9. Підсумок заняття.
— Про що йшлося на занятті?
— Назви яких планет ви запам’ятали?
— Як називається наша планета?
— А її «брати» і «сестри»?








Квітень 3 тиждень

Тема. Україна — моя Батьківщина. Узгодження іменників
з прикметниками.
Мета: формувати вміння переказувати оповідання близько до тексту, навички діалогічного мовлення; збагатити словник назвами різних місцевостей та словами на по- значення роду занять народних умільців; учити узго- джувати іменники з прикметниками у роді. Вправляти в умінні утворювати форми першої особи однини і множини теперішнього часу дієслів; виховувати любов
до Батьківщини.
Матеріал: демонстраційний:  ілюстрації із зображенням різних видів місцевостей, міст України, предметів народного промис- лу; м’яч.





Хід заняття.
1.Психогімнастика.

2. робота над загадкою.

Вихователь загадує загадку.

Красивий, щедрий, рідний край, І мова наша — солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься … (Україна).

— Про що загадка?
— Яким голосом почнемо читати перші рядки?
— А останні?
— Промовимо разом. Почнемо ніжно, лагідно, поступово
збільшуючи силу голосу.
— Як ви вважаєте, про що ми розмовлятимемо сьогодні
на занятті?
— Якими словами описується Україна у загадці? (Красива, щедра, рідна.)

3. робота над віршем П. осадчука «З тобою».

Послухай, як струмок дзвенить,
як гомонить ліщина, —
з тобою всюди кожну мить
говорить Україна.

Послухай, як трава росте,
напоєна дощами,
і як веде розмову степ
з тобою колосками.

Послухай, як вода шумить — Дніпро до моря лине,—
з тобою всюди кожну мить
говорить Україна


— Про що цей вірш? (Про нашу країну. Про те, як вона з нами розмовляє.)
— Яким чином вона веде з нами розмову? (За допомогою струмочків, лісів, степів, луків, річок, моря.)
Під час відповідей вихователь виставляє на дошці ілюстрації
із зображенням різних видів місцевостей, міст.








— Велика наша Україна. Дуже багато в ній лісів, річок, степів. А які красиві міста — Київ, Харків, Львів, Донецьк. Славиться наша країна і своїми умільцями. Недарма мистецтво українського народу визнане одним із найбагатших у світі.
Вихователь пропонує дітям розглянути малюнки або пред- мети ужиткового мистецтва, назвати народних умільців, які їх виготовляли.
Вишиті сорочки, рушники — вишивальниці.
Малюнки, картини — малювальниці.
Речі із глини — гончарі. Речі із дерева — бондарі. Килими — ткачі.

4. Фізкультхвилинка.

Крильця пташки розправляють, Їх до сонця підіймають.
Потім можна політати І комашок поганяти.

На галявину злетілись, Там зернят вони наїлись. Потім знову полетіли,
У гніздечко хутко сіли.

5. Переказ оповідання.
Вихователь читає дітям оповідання А. М’ястківського «Наш
рід».
— Про що це оповідання?
— Які слова допомогли вам це з’ясувати?
— Давайте спробуємо переказати оповідання.
— Про що йдеться на початку оповідання?
— Що здивувало Андрійка?
— Що відповіла йому мама?
— Як зветься наша земля?

— Як будуть називати всіх членів родини?
— Із чим порівнюється Україна?
Вихователь ще раз зачитує оповідання, потім пропонує дітям його переказати. Переказ можна організувати в парах. Одна дитина починає, інша закінчує.







6. вправа «Скажи який».
Вихователь починає словосполучення, називаючи слово- іменник, діти узгоджують із ним прикметник «український» (добирають слово).
Наприклад, вихователь каже: «Наше місто…», діти: «Укра- їнське місто».

Наш народ… — Український народ. Наша пісня… — Українська пісня. Наша мова… — Українська мова. Наші річки… — Українські річки. Наші ліси… — Українські ліси тощо.

7. вправа «Що ви робили?».
Діти стають у коло. Вихователь промовляє речення з дієсловом першої особи однини і кидає м’яч дитині. Спіймавши м’яч, дитина промовляє те ж саме речення з дієсловом у формі множини і повертає м’яч.
— Я розмовляю українською мовою. Ми розмовляємо
українською мовою.
— Я співаю пісні. — Ми …
— Я малюю своє місто. — Ми …
— Я танцюю гопак. — Ми …
— Я збираю врожай. — Ми …

8. Гра «Живе речення».
Дітям пропонується зібратися по троє, уявити себе словами,
наприклад: росте червона калина.
— Складіть різні варіанти речення. Червона калина росте.
Росте червона калина. Калина червона росте.
— Промовте своє речення весело, сумно, із запитанням. Якщо діти у групі готові, можна кожній трійці дати набір
різних слів для складання речень.


9. Підсумок заняття.
— Як називається наша країна?
— У якому місті (селі) ми живемо?
— Намалюйте своє улюблене місце відпочинку.

[нинчик]

Квітень 4 тиждень

Тема. Хліб — усьому голова. Утворення дієприслівників.
Мета: формувати вміння складати розповідь за серією малюнків і опорними словами; збагачувати словник дитини прик- метниками, прислівниками, дієсловами, учити розуміти значення прислів’їв; управляти в умінні будувати речен- ня зі сполучником тому що, утворювати дієприслівники минулого часу; виховувати культуру усного мовлення, повагу до праці.
Матеріали: демонстраційний:  ілюстрації із зображенням послідов- ності дій із вирощування хліба (посів, збирання, помол, випікання);
    роздавальний:  предметні ілюстрації із зображенням продуктів харчування, ілюстрації із зображенням різних дій людей.


Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. робота над віршем.
Вихователь демонструє ілюстрацію або справжній коровай
і читає:
Гостя ми завжди стрічаєм Круглим житнім короваєм. З рушником берем таріль, Коровай кладем і сіль, Шанобливо хліб підносим
І, вклонившись, щиро просим:
— Любий гостю наш, приймай Дружби символ — коровай!
(З народного)

— Про що цей вірш? (Про хліб.)
— Ось він, гарний, лежить на столі. А на що кладуть хліб? (На рушник.)
— Із хлібом-сіллю на рушникові завжди зустрічають гостей
у нас в Україні.
— Чи знаєте ви, як хліб опинився на нашому столі? (Відповіді дітей.)
Вихователь читає вірш і на дошці демонструє ілюстрації.

Хліб не зайчик з лісу носить — Брат мій сіє, тато косить. Хліборобом хочу стати,
Як мій братик, як мій тато, Прибіжить із лісу зайчик — Сам подам йому окрайчик.







— Як називається професія людей, які збирають хліб? (Комбайнер.)

3. Складання розповіді.
Вихователь пропонує дітям розглянути ілюстрації, на яких
зображено посів, збирання, помол та випікання хліба.
— Розгляньте першу ілюстрацію, розкажіть, коли і як про- водять посівні роботи. (Навесні трактори виходять у поля. Спочатку вони скородять землю. Потім засівають зерном.)
— Що зображено на другій ілюстрації? (Осінь. Люди збира- ють урожай. Комбайни косять і молотять, машини вивозять із полів.)
— Куди вивозять зерно? (Зерно везуть на елеватор. Там із зерна виробляють борошно.)
— Як виготовляють хліб? (Із борошна замішують тісто. Тісто викладають у спеціальні форми і випікають у печі. Готовий хліб везуть до магазину.)
— Які слова допомогли вам розказати про те, як хліб при- ходить до нас.
Вихователь послідовно показує ілюстрації, підводячи дітей до називання опорних слів. Потім пропонує дітям скласти розповідь за допомогою ілюстрацій.

4. Фізкультхвилинка.
Вправа для пальчиків.
Діти стають таким чином, щоб утворилося коло.

Цей пальчик (великий)
буде діжку місити, Цей (вказівний) буде воду носити,

Цей (середній)
буде дрова рубати, Цей (безіменний) буде піч топити,

А цей (мізинчик)
буде випікати.
Тільки хліба напекли — Танцювати почали (плески у долоні).
Ця робота нелегка — Витинати гопака.

(Рухи діти добирають самостійно.)








5. робота над прислів’ям.
Вихователь читає вірш Л. Компанійця «Хлібина».
Тільки-но з печі — скоринка в золі — свіжа хлібина лежить на столі. День починається
з цієї хлібини…
В ній наш достаток, могутність країни. Кажуть в народі правдиві слова:
«Хліб-годувальник —
всьому голова».

— Яке прислів’я ви почули у цьому вірші? Послухайте
вірш іще раз.
— Як ви розумієте це прислів’я?
— Хто знає інші прислів’я про хліб?

6. вправа «назви продукти».
Вихователь пропонує дітям узяти в нього на столі картки
із зображенням продуктів харчування.
Завдання 1. Назвати продукти, які вироблені з борошна.

Завдання 2. Назвати продукти, які ростуть на городі (у са- дочку).
Завдання 3. Назвати продукти, які ми одержуємо від тва- рин.
Завдання 4. Назвати продукти, які ми можемо прид- бати тільки в магазині, їх виготовляють на спеціальних підприємствах.

7. вправа «розкажи, що далі».
Діти отримують картки із зображенням різних дій людей, наприклад: діти гуляють, бабуся снідає, дідусь читає книжку, дитина спить і т. д.
Завдання до дітей: розказати, що буде після того, як дитина (бабуся, дідусь) закінчить свою справу. Будуючи речення, вихо- ватель учить дітей утворювати дієприслівники минулого часу.
— Що роблять діти? (Діти танцюють.)
— Що вони робитимуть після цього? (Потанцювавши, діти підуть гуляти.)
Снідає — поснідавши, читає — прочитавши, гуляє — по- гулявши, спить — поспавши тощо.

8. вправа «Закінчи речення».
Вихователь пропонує дітям початок речення, діти закінчують
його, починаючи зі слів тому що.
Треба шанувати працю хлібороба, тому що… Необхідно бережливо ставитися до хліба, тому що… Мама спекла коровай, тому що…
Пиріг називається яблучним, тому що…

9. Підсумок заняття.
— Чому необхідно з повагою ставитися до хліба?
— Люди яких професій працюють для того, щоб ми їли
хліб?






Травень 1 тиждень

Тема. Свято Перемоги. Складнопідрядне речення.
Мета: формувати вміння переказувати оповідання близько до тексту за планом; удосконалити діалогічне мовлення; перевірити рівень засвоєння слів, що означають добрі та погані вчинки, почуття; учити складати речення (доводи- ти думку), використовуючи сполучник тому; вправляти в умінні вимовляти приголосні та голосні звуки в кінці слова; виховувати повагу, почуття гордості до героїчного минулого свого народу.
Матеріали: демонстраційний:  ілюстрації із зображенням обеліску за- гиблим воїнам; прапорець; ілюстрації;
    роздавальний:  картки із сюжетами різних учинків до- рослих і дітей.




1. Психогімнастика.

Хід заняття


2. робота над віршем в. Багірової «який колір у війни».

Колір є у неба, річки,
У пташат, у дня, у нічки, Кольорові сняться сни.
А який він у війни?
Там, напевно, чорний буде, Бо людей вбивають люди, Сірий, бо такий граніт
В парку скелею стоїть…
— Тату, тату, я не знаю, Який колір вибрать маю! І сказав мені мій тато:
— Краще нам його не знати!

— Про що цей вірш?
— Які слова вам це підказали?
— Які кольори мають небо, річка, птахи, день, ніч?
— Чому колір війни чорний, сірий?
— Як ви вважаєте, вірш треба читати весело, голосно або
сумно і тихо? Чому?

3. Переказ оповідання.
Вихователь читає оповідання Ю. Збанацького «Щедрий
їжачок».


— Про кого йдеться в оповіданні?
— У якій послідовності відбуваються події?
— Складіть план тексту й перекажіть оповідання.







4. Фізкультхвилинка.

Встаньте, діти, потягніться, Землі нашій поклоніться
За щасливий день вчорашній І до сонця потягніться, Веретенцем покрутіться. Відпочили? Все гаразд
До роботи знову час.


5. Складання діалогу.
Вихователь демонструє ілюстрацію, на якій зображено
пам’ятник солдату, і читає вірш Грицька Бойка.

Солдатський обеліск
Стоїть солдатський обеліск, На обеліску сонця блиск. Ти принеси сюди, як всі, Осінні айстри у росі.
Під обелиском зупинись: Солдатській славі уклонись. В спокої села і міста,
Солдат не сходить із поста,— Щоб стяг державний ми несли, Трудились, вчились і росли.

— Про що цей вірш?
— Чому ми повинні пам’ятати солдатів, які загинули
на війні?
— За що вони боролися?
— Як ми вітаємо ветеранів — тих, хто воював? Як ми
шануємо пам’ять тих, хто не повернувся додому живим?
Вихователь пропонує дітям стати у пари і скласти діалог
«Квіти для дідуся».
— Добрий день!
— Здрастуйте!
— Я хотів би купити квіти, щоб привітати свого дідуся.
— Які квіти вам потрібні?
— Ті, що ростуть… (далі діти називають місце, де росте ця
квітка, і якого вона кольору)... у полі, червоного кольору.
— Це мак. Візьміть, будь ласка!
— Спасибі!
Якщо дітям буде важко назвати квіти, вихователь виставляє на дошці малюнки із зображенням різних видів квітів і звертає увагу дітей, що це може бути підказкою у виборі квітів.







6. Гра «Що добре, що погано?».
Дітям пропонуються сюжетні малюнки з різними
ситуаціями, що ілюструють учинки дорослих і дітей.
— Які вчинки ми називаємо добрими?
— А які поганими?
Діти розглядають свої ілюстрації. Вихователь пропонує дітям розказати про вчинок, який зображено на малюнку, і дати йому оцінку: «добре» або «погано». Діти характеризують словами кожний учинок.

7. вправа «Підкажи звук».
Діти стають таким чином, щоб утворилося коло. Вихователь передає дитині прапорець, промовляючи речення, але не вимов- ляючи останнього звука в останньому слові. Дитина називає звук і повертає прапорець вихователю, наприклад:
У небі летить літа..([к]).
Люди бажають, щоб на землі був ми..([р]). Ми приготували святковий пирі..([г]).
Я подарувала дідусеві квіт..([и]) тощо.

8. вправа «Склади речення».
Дітям пропонується розійтися по груповій кімнаті, доторк- нутися до будь-якого предмета і визначити, з якого матеріалу він виготовлений.
Діти складають речення, використовуючи сполучник тому. Наприклад:
М’яч виготовлений із гуми, тому він гумовий. Кубик виготовлений із дерева, тому він дерев’яний.
Якщо дітям важко визначити матеріал, вихователь допомагає, а діти самостійно складають речення (доводять думку).

9. Підсумок заняття.
— Яке свято ми відзначаємо у травні?
— Чому кольорами війни назвали чорний і сірий?
— Намалюй свою листівку до цього свята.







Травень 2 тиждень

Тема. Кольори. Вимова звуків [р], [л]. Спільнокореневі слова.
Мета: активізувати словник дітей із даної теми, збагатити його іменниками, прикметниками, епітетами; учити добира- ти спільнокореневі слова; вправляти у вимові звуків [р], [л]; учити добирати слова із заданим звуком; утворювати прикметники від іменників; виховувати допитливість, емоційне ставлення до природи.
Матеріали: демонстраційний:  м’яч, квітка із різнокольоровими
пелюстками;
    роздавальний:  смужки із зображенням двох рядків клі-
тинок (2 × 2), набір червоних квадратів (2 × 2).

Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. робота над загадкою.
Довгі палички кругленькі — Сині, жовті, червоненькі — на папері походили — кольори свої лишили. Звуться палички оці — кольорові … (олівці).

— Про що ця загадка?
— Які слова допомогли її відгадати.
Далі вихователь читає загадку, виділяючи звук [л].
— Який звук повторюється? (Звук [л].)
— А зараз? (Вихователь читає загадку, виділяючи звук [р].) Далі вихователь пропонує промовити чистомовку:
Ра-ра-ра — висока гора;
ла-ла-ла — бігла край села;
ро-ро-ро — гостре перо;
ло-ло-ло — намалюймо коло;
рі-рі-рі — сонце угорі;
лі-лі-лі — коники малі.

3. робота в зошиті.
Вихователь пропонує дітям розглянути малюнок у зошиті.
— Що намальовано? (Веселка.)
— Але веселка якась дивна. Чого в неї не вистачає? (Кольорів.)


— Послухайте вірш і викладіть за допомогою олівців по- рядок кольорів веселки.

Який барвистий світ!
Любить Пензлик мій до свята Собі чубчик фарбувати.
Він у райдугу пірнає. Кожний колір називає:


«Це червоний, жар неначе, Це оранжевий, гарячий. Жовтий — як пшениця в полі. Мов трава — зелений колір. Голубий – як у краплині.
А наступний колір синій. Синій колір, ніби річка, Фіолетовий — як нічка».

— Скільки всього кольорів назвав Пензлик дітворі?
— Який перший колір? Другий? …Сьомий?
— Розфарбуйте веселку.

4. Фізкультхвилинка.

Наші пальчики малі,
Подивіться — ось які… (показують пальці).

А тепер із пальчиків
Зробимо ми зайчиків (пальці у кулак, вистави- ти вказівні і середні).

Зайчик вушками тріпоче Поспівати з нами хоче:
«Зайчик, біленький,
Зайчик маленький (присідають) По лісі стрибає (стрибають),
Діточок шукає» (повертаються одне до одного).
— Ой! Зайчик злякався і втік (заплющують очі).

5. Гра «колір упіймай — слово називай».
Вихователь показує дітям колір (пелюстку із паперової квітки). Діти визначають перший звук у назві цього кольору. Добирають слова з цим звуком за вказівкою вихователя: на по- чатку, у середині, у кінці слова. Наприклад: жовтий (жовток, жук, ніж, пиріжок); синій (коса, сова, сонце, струмок, пісня)
тощо.

6. вправа «якого кольору?».
Діти стають, утворивши коло.
Вихователь називає фрукт (овоч, квітку, предмет, явище) і кидає м’яч. Дитина ловить м’яч і називає похідне слово- прикметник, утворене від іменника. Наприклад: вишня — виш- невого, буряк — бурякового, каштан — каштанового, горіх — горіхового, пшениця — пшеничного, небо — небесного.

7. вправа «рідні слова».
Дітям пропонується дібрати спільнокореневі слова:
— колір (кольоровий, колірний, кольористий),
— фарба (фарбований, фарбувати),
— малюнок (малювати, мальовничий),
— яскравий (яскраво, яскравість).







8. Гра «ритмічні малюнки».
Вихователь викладає на дошці смужки, на яких зображено
два рядки клітинок, і набори квадратів червоного кольору.
Вихователь пропонує дітям покласти перед собою такі ж
самі смужки, взяти червоний квадрат і виконати завдання.
— Закрийте перший квадрат у верхньому рядочку.
— Закрийте третій квадрат у нижньому рядочку і т. д.

9. Підсумок заняття.
— Скільки кольорів у веселки?
— Коли з’являється веселка?
— Назвіть свій улюблений колір.

[нинчик]

Травень 3 тиждень

Тема. Пори року. Складання діалогу.
Мета: формувати навички складання порівняльних описових розповідей у діалозі за малюнками без запитань; учити складати речення зі сполучником а; вправляти в умінні вживати іменники відповідно до запитань: «Хто це? Що це?»; збагачувати словник дітей словами — назва- ми пір року, їх ознаками; розвивати вміння добирати слова-синоніми; виховувати допитливість.
Матеріали: демонстраційний:  ілюстрації «Весна», «Зима», «Літо»,
«Осінь»; прапорець;
    роздавальний:  предметні картки із зображенням пір року; ілюстрації із зображенням предметів, які відповідають на запитання: «Хто це? Що це?».





1. Психогімнастика.

Хід заняття


2. артикуляційна гімнастика. Гра «Годинник».
— Діти, ви знаєте, що годинникова стрілка постійно ходить по колу. Ось і Язик Язикович хоче навчитися ходити по колу, як стрілки годинника. Для цього його треба навчити викону- вати кругові рухи.
Рухи язиком діти виконують зліва направо, потім навпаки. Рот відкритий, а нижня губа нерухома. Гра повторюється 3—4 рази.

3. Гра «естафета».
Вихователь зосереджує увагу дітей на темі заняття за допо- могою віршованих рядків:

Як гарно та любо у нашому краї: Бувають весняні та літні розмаї, У золото осінь дерева вбирає,
А зимонька ковдрою землю вкриває.

— Які пори року я згадала?
Дітям пропонується стати, утворивши коло. Вихователь передає дитині прапорець, називаючи пору року. Дитина повин- на згадати і назвати ознаку цієї пори, потім передати прапорець далі, знов називаючи будь-яку пору року.
Під час гри вихователь слідкує за вмінням складати речен-
ня, називати ознаки пір року.


4. робота над малюнками.
Вихователь виставляє на дошці чотири ілюстрації: «Осінь»,
«Зима», «Весна», «Літо». Потім читає вірш П. Воронька «Від
зими до зими».







Січень січе, Лютий лютує, Березень плаче, Травень шовкову Стелить травицю, Червень складає Сіно в копиці, Липень медовий Бджілок годує, Серпень чудовий Булки дарує. Вересень трусить Груші в садочку, Жовтень готує Кленам сорочку, Йде листопад, Роздає килими. Грудень постане Початком зими.

— Про що цей вірш? (Про місяці року.)
— Хто може назвати весняні місяці, зимові, літні, осінні?
— Погляньте на малюнки. Я загадуватиму загадку, а ви
спробуйте відгадати, про яку пору року йдеться.

— Тане сніжок, оживає лужок.
День прибуває. Коли це буває? (Весною.)

— Знайдіть малюнок весни.
— Які звуки можна почути, вдивляючись у малюнок? (Цвірінькання пташок, дзюрчання струмочків тощо.)
— Які кольори використав художник, щоб зобразити вес- ну? (Зелений, жовтий, блакитний, білий.)
— Назвіть предмети й ознаки, які можна побачити тільки
навесні.
Аналогічна робота проводиться із кожною ілюстрацією.

5. Складання діалогу.
Вихователь пропонує дітям взяти по одному малюнку, роз- глянути і назвати пору року. Потім знайти пару з протилежного
порою року і скласти діалог на тему: «Як зима з літом зустрілись» («Як весна із зимою зустрілись», «Як літо з весною зустрілись» і т. д.)
— Добрий день. Я літо.
— Здрастуй, а я Зима.
— Коли я приходжу, я тепло приношу.
— А коли я наступаю — морози починаються.
— Літом сонечко пригріває.
— Зимою сонечко світить, а не гріє.
— Від сонечка земля пробуджується, трава росте.



— Узимку земля відпочиває, я вкриваю її пухнастим
снігом.
Під час складання діалогу у разі потреби вихователь
допомагає дітям.

6. Фізкультхвилинка.

Стали прямо всі малятка І позводили лопатки. Походили на носочках
І на п’ятах по пісочку,

А тепер, коли є змога,
Як ведмедик клишоногий. Пострибали, як зайці,
Всі малята — молодці!

7. вправа «Склади речення».
Вихователь пропонує дітям «дібрати» слова. Для одного ре- чення може бути декілька варіантів. Наприклад:
Білосніжна зима… (прийшла, настала, завітала). Навесні птахи… (прилетіли, повернулися).
Літом усе… (розквітло, зазеленіло).
Золота осінь листячком землю… (вкрила, вбрала).

8. Гра «Що це? Хто це?».
Вихователь пропонує дітям картки із зображенням пред-
метів, про які запитують: «Що це?» або «Хто це?».
Наприклад: заєць, дятел, хлопчик, риба тощо.
Дітям пропонується розподілитися на дві групи: біля ку- бика збираються ті діти, у кого є предмети, що відповідають на питання «Що це?», біля рибки в акваріумі — на питання
«Хто це?».


9. робота в зошиті.
Вихователь пропонує дітям розглянути малюнки в зошиті і скласти речення про зиму, весну, літо, осінь. Дітям треба обвести зимові малюнки синім кольором, весняні — зеленим, літні — червоним, осінні — жовтим.

10. Підсумок заняття.
— Назвіть усі пори року.
— Яка зараз пора року?
— Розкажіть, яка ваша улюблена пора року. Чому?







Травень 4 тиждень

Тема. Мандрівка до лісу. Узагальнення знань.
Мета: формувати навички зв’язного мовлення: учити скла- дати розповіді з власного досвіду, оцінювати розповіді товаришів; збагатити словник прислівниками, дієсловами; учити добирати узагальнюючі слова, вживати прийменники перед, за, на, під, з-за, з-під, від, з; розви- вати уміння знаходити заданий звук, розрізняти м’які та тверді приголосні, вправляти в умінні звуконаслідування; виховувати почуття співпраці, взаємоповаги.
Матеріал: демонстраційний:  предметні картки із зображенням со- кири, рюкзака, намету, каструлі, телевізора, шафи, пра- ски, продуктів харчування, сорочки, мила, берези, дуба, сосни, грибів (лисички, маслюка, підосичника, білого); зайця, ведмедя, мурахи.


Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. Мовна вправа.
Вихователь за ширмою подає звуки дзвіночком, сопілкою, ложками та іншими предметами. Діти відгадують назви предметів. Після цього вихователь читає чистомовку.
Скажи лиш: ш-ш-ш — І зашумить комиш,
У звуці с-с-с Почуєш вітру свист.
Скажи дзень-дзень —
і задзвенить дзвіночок, крап-крап — закрапа дощ і піде у таночок.
Буль-буль — забулькала
у рівчаку вода.

Хлюп-хлюп — хлюпоче
хвилька молода.
Стук-стук — стукоче
вітер у вікно.

— Звуки яких предметів, явищ ви почули?
— Які ще звуки навколо ви можете почути?
— Які звуки можна почути в лісі?

3. Гра «Збираємося в похід».
— Сьогодні я вас запрошую в похід до лісу. Нам із вами
необхідно зібрати речі.
Вихователь виставляє на дошці картки, на яких зображені сокира, намет, шафа, праска, продукти харчування, рюкзак, каструля, телевізор, холодильник, рушник, сорочка, мило.
Діти відбирають необхідні предмети та пояснюють, для чого
вони потрібні. Зайві картки вихователь ховає.



— Спочатку покладемо предмети, у назві яких є звук [р]
або [р'], а після цього інші.
Діти виконують вправу.

4. вправа «Слова називай — звук упіймай».
— Ось ми і прийшли до лісу.
Вихователь вивішує на дошці малюнки дуба, ялинки, ли- сички, маслюка, підосичника.
— Йдемо стежинкою, дивимося у різні боки, шукаємо сло- ва зі звуками [р], [р'].
А навколо тільки ялинки та дуб, а під ними лисички, мас- люки, підосичники, білі гриби.
Назустріч нам іде лісник. Він спостерігає за життям рослин
і тварин у лісі, допомагає їм.
Дізнався лісник, що ми не можемо знайти в лісі необхідні
слова, здивувався.
— Коли ви йшли, що бачили? (Дуб, ялинки.)
— А як це назвати одним словом? (Дерева.)
— Чи є необхідний звук у цьому слові?
— Він твердий чи м’який? Де він розташований: на почат- ку, у середині або в кінці?
— А які у дерева є частини зі звуками [р] і [р']? (Корінь,
стовбур, кора.)
— А що росте під деревами? (Лисички, маслюки, підосичники, білі гриби.)
— Як їх можна назвати одним словом? (Гриби.)
— Що ви можете розказати про звук [р] у цьому слові?
— Які ще слова зі звуками [р] і [р'] ви змогли б «знайти»
у лісі? (Трава, звірі, мурахи, береза, ромашка, ворона.)

5. Фізкультхвилинка.

Ми метелики чудові, Маєм крильця кольорові, Над квітами літаємо, Утоми ми не знаємо, Пташки ми злякалися, Під квітку заховалися.

6. Гра «в гостях у струмочка».
У лісовика є своє улюблене місце. Потрапити туди зможе тільки той, хто не скривдить дерева, не зламає гілочки, не кине каміння і відгадає загадку.
Він без рук, Він без ніг
З-під землі пробитись зміг І холодною водою
Пригощає нас з тобою. (Струмок.)







Лісовик запрошує до струмочка і попереджає, що там бага- то слів зі звуками [р] і [р']. Коли почуєте ці слова, плескайте в долоні.
Підійшли ми до гори, а біля неї струмок. Тече струмок галявиною, зустрічається з іншими струмочками. І це вже не струмочок, а річка. Річка впадає в озеро. З озера річка несе свої води у синє море.
— Яка вода у струмочку? (Прохолодна, прозора, кришта- лева, мокра…)
— Як дзюрчить вода?
— Покажіть рухами струмочок.

7. вправа «Хто де?».
Почули лісові мешканці, що ми прийшли до лісу в гості, та зібралися біля берези. Вихователь виставляє малюнки із зо- браженням берези, мурахи, білки, ведмедя, зайця.
— Перед березою сидів заєць, за березою — ведмідь. На березі сиділа білка, під березою — мураха.
Діти на прохання вихователя розкладають малюнки із зо- браженням тварин і повторюють, де вони розташовані.
— Звірі нас побачили і пішли назустріч.
Далі вихователь маніпулює малюнками, говорить початок
речення, а діти закінчують, уживаючи потрібний прийменник.
Ведмідь вийшов … (з-за берези). Лисиця пішла … (від берези). Білка стрибнула … (з берези). Мураха виповзла … (з-під берези).
— Звірі були раді нас бачити, але нам час повертатися додому. Які рухи ви знаєте? (Біг, ходьба, стрибки, політ та інші.)
— Яким може бути біг? (Швидким, повільним.)
— А стрибки? (Високі, коротенькі…)

8. Складання розповіді.
Вихователь пропонує дітям згадати свою цікаву прогулянку
до лісу.
— Де ви були?
— Із ким ви ходили на прогулянку?
— Що цікавого ви побачили? Що робили?
— Який у вас був настрій, коли ви повертались додому? Діти складають розповіді, оцінюють розповіді товаришів.
Бажано заслухати всіх дітей, тому продовження розповідей
може бути на вулиці або у другій половині дня.

9. Підсумок заняття.
— Де ви побували сьогодні на занятті?
— Що або хто сподобався понад усе?
— Намалюйте свої враження від цієї мандрівки.

[нинчик]

додаТок



Зразки проведення психогімнастик

Гра «Присядьте всі, хто…»
Вихователь говорить, що всі діти різні, але в той же час чимось дуже схожі одне на одного, і пропонує переконатися в цьому.
— Присядьте всі, хто любить морозиво (діти виконують дію), плавати в річці… збирати іграшки… кататися на велосипеді… тощо.
Діти спочатку просто граються, а потім доходять висновку,
що в них є багато спільного.

Гра «дерево».
Вихователь говорить дітям:
— Станьте поряд зі своїм стільцем, тримайте спину прямо. Зробіть глибокий вдих і заплющте очі. Відчуйте свої ноги, як міцно вони стоять на землі. Уявіть, що ви — дерева, і ваше коріння вросло глибоко в землю. Уявіть, що у вас росте нове коріння, яке розгалужується в землі. Деякі з корінців товсті й сильні, інші — більш тоненькі, вони займають увесь простір землі навколо вас. Уявіть, що це коріння міцно тримає ваш стовбур, і ви стоїте на землі міцно й упевнено. Якщо хочете, можете розкинути руки і уявити, що це гілля розкинулося в різні боки. На галузках росте листя, яке поглинає сонячне світло. Крізь ваше гілля дме легкий вітерець, воно легенько гойдається. Ваше цупке коріння підтримує стовбур, і жодна буря не завдасть вам лиха.
Уявіть собі, що почався страшенний вітер, він розгойдує дерева. Стовбур хилиться то в один, то в другий бік, можуть зламатися деякі гілочки, але ви так міцно вросли в землю, що буря вам не зашкодить.
Відчуйте своє коріння, стовбур, гілки. Відчуйте, які ви міцні та гнучкі. Хай віє вітер — ваше гілля згинається, але не ламається.
Поступово вітер ущухає. Сонце виходить, і ви насолоджуєтеся спокоєм, який навколо вас. Ви знову стаєте самими собою. Потягніться, зробіть глибокий вдих і розплющте очі.
Вихователь продовжує:
— Чим ви були під час виконання вправи?
— Чим відрізняється дерево від куща? (Вихователь прикріплює на дошці малюнки із зображенням дерев, кущів, трави, щоб діти краще побачили різницю.)
— Що ви можете сказати про трав’янисті рослини?
— Назвіть дерева, які зображені на малюнках.
— Які кущі ростуть у садку? (Діти розглядають малюнки,
Розмірковуют та відповідають.)

Гра «Заготівля дров».
— Уявіть, що ви — дроворуби, які працюють у лісі. Вам треба заготовити багато дров, але для цього ви повинні розко- лоти великі колоди.
Станьте, широко розставивши ноги. Уявіть колоду, яку по- трібно розколоти. Двома руками ви тримаєте держак великої важкої сокири. Занесіть цю сокиру над головою. Уявіть, яка вона важка. Глибоко вдихніть, а коли видихатимете повітря, сильно рубоніть сокирою по деревині. Кому вдалося її розколоти?
Давайте спробуємо ще раз. Знову підніміть сокиру над го- ловою. Вдихніть і, видихаючи, сильно бийте по деревині.
Бажаєте зробити колоду ще меншою? Тоді візьміть сокиру
й розколіть колоду ще раз…
А тепер принесіть усі полінця і складіть біля мене. Кладіть
їх обережно, одне на одне.

Гра «ракета».
Перед початком гри вихователь розповідає про те, як і де
літають ракети, та пропонує дітям запустити свою ракету
«в космос». За допомогою лічилки вибирають дитину-«ракету», яка стає в центрі. Решта дітей оточують її, сідають навпочіпки, імітуючи звук ракети: «У-у уу!», потім поступово піднімаються, при цьому підсилюючи звук. «Ракета» повільно підіймає руки вгору. Потім діти всі разом із криком «Ух!» підстрибують, піднімаючи руки вгору.

Гра «Хто останній встане».
Вихователь пропонує дітям уважно подивитися одне на одного, потім говорить: «Встаньте ті, у кого є щось блакитного кольору (жовтого, зеленого тощо)». Кожній дитині необхідно слідкувати за тими, хто встає, і постаратися встати останньою, не засиджуючись довго. Гра повторюється декілька разів, при цьому вихователь не повинен повторювати запитання.

Гра «Будь уважним».
Діти розділяються на групи по п’ять осіб. Гра виконується
в колі. Діти передають одне одному м’яч (м’яку іграшку) за правилом: перший гравець називає своє ім’я, наступна дити- на спочатку називає ім’я попереднього гравця, потім — своє тощо.

Гра «Здрастуйте, ручки…»
Діти стоять у колі, промовляючи хором: «Добрий день, наші вічка, вушка, носик, щічки, ротик, ручки, ніжки» і торкаються носика, вушок і т. д., показують ручки, виставляють ніжку тощо. Наприкінці гри вихователь запитує, скільки в кожного очей? рук? ніг? тощо.

Гра «Тетянка та Іванко».
Вихователь за допомогою лічилки обирає двох дітей —
«Тетянку» та «Іванка». Обрані діти сідають у центрі кімнати на стільцях, зображуючи недобрі обличчя. Діти по черзі підходять до них і промовляють добрі слова доти, доки «Тетянка» та «Іванко» не посміхнуться.

Гра «Чарівна пір’їна».
Вихователь пропонує дітям зручно сісти в коло на килимку
та заплющити очі.
— У мене в руках — чарівна пір’їна, котрою я буду торка- тись різних місць вашого тіла. Пір’їна лагідна на дотик, тому торкання подарує вам приємні відчуття.
Діти заплющують очі, вихователь підходить до кожної ди- тини та торкається якоїсь частини тіла. Не відкриваючи очей, дитина повинна назвати, до чого торкнулася пір’їна, або доторк- нутися до цього місця.
— Щойно ви торкалися різних частин свого тіла і називали їх. Подумайте і дайте відповідь: для чого потрібні руки, голова, вуха, очі; чим ми, люди, схожі між собою, чим відрізняємося? (Відповіді дітей.)

Гра «Ховаємо вушка, ховаємо носик».
Цю гру краще проводити на килимку. Вихователь звертається до дітей:
— Покажіть, як ви можете ховати частини свого тіла так,
щоб ніхто не зміг їх побачити. Спочатку сховайте оченята.
— Що ви повинні зробити, щоб заховати ступні?
— Сховайте носик.
— А тепер сховайте колінця.
— Сховайте всі пальці.
— Сховайте зуби.
— А чи можете ви якимось чином сховати ноги?
— А як можна сховати волосся?
— А тепер потрібно лягти на спину. Підніміть руку, коліно,
ногу, лікоть, голову, дві руки, дві ноги, дві ступні.
— Граючись, ви показували різні частини тіла. Які з них
є органами чуттів? (Відповіді дітей.)

Гра «люблячі батьки».
Вихователь пропонує дітям стати в пари хлопчик —
дівчинка.
— Уявіть собі, що ви мама-ведмедиця і тато-ведмідь. Ви укладаєте спати своє ведмежатко. Спочатку мама заколисує його, лагідно, ніжно тримає сина на руках. Аж ось тато взяв малюка на руки, з посмішкою дивиться на нього й легенько колихає. Так одне одному вони передають свого синочка.
Якщо не вистачає пари хлопчик—дівчинка, можна запро- понувати показати інших членів сім’ї.

Гра «Танець миру».
Вихователь пропонує дітям стати в коло й узятися одне за одного мізинчиками. Потім показує танцювальні рухи, які діти виконують спочатку повільно, потім швидше. Завдання дітей — прослідкувати, щоб коло не розірвалося.

Гра «наші ручки».
Гра виконується в парах із заплющеними очима. Діти стоять навпроти одне одного на відстані витягнутої руки. Вихователь дає завдання (кожне завдання виконується 2—3 хв.).
— Заплющте очі, простягніть назустріч одне одному руки,
познайомтеся одними руками. Опустіть руки.
— Знову підніміть руки вперед, знайдіть руки сусіда. Покажіть, як ваші ручки «сваряться». Опустіть руки.
— Ваші руки знову шукають одне одного. Вони хочуть «по- миритися». Ваші руки миряться, вони просять вибачення.

Гра «вітер, дощ і грім».
Вихователь пропонує дітям сісти зручно на килимок.
— Кожний із вас повинен повторювати те, про що я буду
говорити і що буду виконувати.
Спочатку я буду терти долоні одна об одну — це вітер. Тепер я буду м’яко ляпати долонями по колінах — це
дощ.
А зараз я буду поперемінно тупотіти ногами по підлозі —
це гріє.

Далі вихователь продовжує:
— Покладіть руки на коліна й заплющте очі. Уявіть, що ви бачите яскраву райдугу. Тепер відкрийте очі й поаплодуйте собі за те, що добре впоралися із цим завданням.
— Назвіть предмети та явища природи, які згадувались
у грі (дощ, грім, вітер, райдуга).
— До якої природи належать ці явища: до живої чи
неживої? (Відповіді дітей.)

[Иннка]

вправи для ручок




ЖУЧОК
На мої долоні Сів яскравий жук. Я його спіймала, Чую: жу-жу-жу. Пожаліла я жука, — Відпустила кроху, Помахала вслід йому, Хай летить потроху.
Долоні розкрити вгору, потім стис¬нути кулачки, піднести до вуха, знову розкрити долоні й похитати.


ДІЖКА З МЕДОМ
Пальчик меду захотів І поліз у діжку.
Покрутивсь, дістав швиденько Та покуштував смачненько. Хто ще меду хоче з'їсти, Той у діжку має влізти.
Палець правої руки просувається в кулачок лівої руки. Потім навпаки. Робиться масаж кожного пальця.


КУЛЬБАБКА
Марічка на лужку співала, А там кульбабка розцвітала, — Багато в лузі цих квіток, Із них сплела собі вінок.
Розкрити пальці вгору, потім дру¬гим пальцем однієї руки обкручувати ^кінчик кожного пальця другої руки.












ВУЛИЦЯ
Ось паркан, а ось будинок, Ось велика вулиця. Знов паркан і знов будинок, І скінчилась вулиця.
Переплетені пальці розташовані долонями вгору, потім руки перехо-дять в положення «даху» під гострим кутом, і, нарешті, долоні вирівнюють-ся в одну лінію. Все зробити двічі.


ВОВК
Вовчик по лісу ходив І зубами клацав. Зайченят перелякав, їжачка помацав.
Великий палець «стирчить», другий зігнутий. Мізинчик рухається, немов паща вовка.


ВЕДМЕДІ
У ведмедів у бору Гриби, ягоди беру, А ведмедик, тато й мати Всіх запрошують до хати.
Чотири пальці стоять на столі.
Зігнутий середній імітує голову ведмедя. Рухи рукою в різних на-прямках, похитуючись.












ДЗИҐА
Швидко, швидко
Дзиґа в'ється,
Об підлогу жваво б'ється.
По доріжках прокрутилась,
Заморилась та й звалилась.
Другим пальцем правої руки крути¬ти, потім бити по долоні лівої, про¬крутитися до кінчиків кожного пальця і зупинитися.
КОНЯЧКА
Ось конячка прискакала. Б'є копитом: цок-цок-цок. І по колу, й по доріжці, Ще й забігла у лісок.
Рухи в різні боки другим і третім пальцями рук, підстрибуючи, з акцен¬том на один палець.
РАВЛИК
Хто повільно так повзе, Свій будиночок везе? Змалку довгі ріжки має, Та нікого не лякає.
Другий та третій пальці правої руки, що знаходяться на столі, вису-нуті вперед, решта підібрана.
Ліва долоня накриває праву руку.
Руки просуваються вперед, пальці ворушаться.





МІЙ ДІМ
Ось ворота, ось замок, Біля дому гірка. Там канавка і місток, За парканом є садок.
Ворота — дві долоні, що лежать на столі одна біля одної; замок— схре-щені великі пальці; канавка — дві до¬лоні, що лежать уверх «черпачком»; місток — одна рука лежить на другій, обидві — піднесені над столом; пар¬кан — пальці переплетені, долоні— до¬гори; садок—пальці розчепірені, долоні доторкуються зап'ястями.


ПІВНИКИ
Гонористо ходить півень, Землю розгрібає. Тільки другого побачить, Бійку учиняє. Півники крилаті, Краще йдіть до хати, Там насиплють вам зерна, Буде що клювати.
Третій палець налізає на другий, четвертий та п'ятий притулились до них, великий б'є по другому паль¬цю. Рухи обома руками за текстом.









МІСТОК
По місточку через річку Бігли козенята, А за ними через міст Перейшли малята. За місточком у гаю Вовчик спочиває, Не дрімає і не спить, А дітей лякає.
Місток — одна рука лежить на
обиді ~3няти не ^олом:
річг ~е~:: ко-
зенята — ворушіння : тім
пальцями обох рук: малята — гий і третій пальці обох рук «ідуть» по столу; вовчик — великий палець «стирчить», другий — зігнутий, мі-зинчик рухається, немов паща вовка.
ОЛІВЕЦЬ

З олівцем я гарно граю, Проміж пальчиків тримаю, Перекочую, качаю, І на місце повертаю.
Тримати олівець кожним пальцем обох рук, перекочувати між долонями, качати по столу.

Рухи за текстом.






Мотузка


Ось мотузочка чарівна Обвилась, немов змія. Межи пальців обкрутилась, Зашипіла і звалилась.
Обводити мотузкою всі пальці.
ГОЛУБИ

[Иннка]

Мета. Активізувати словник дітей з теми «Дитяча кімната» (іменники, дієслова, прийменники). Ввести в активний словник поняття «Іграшки». Вчити вступати в розмову з дорослими, відповідати на запитання одним-двома словами. Розвивати діалогічне мовлення. Розвивати логічне мислення, уважність, уміння аналізувати та об’єднувати групи предметів у грі «Знайди зайвий предмет, а решту предметів назви одним словом». Виховувати доброзичливі стосунки, бажання допомагати один одному під час роботи, командами, цілою групою.

Обладнання: картки на кожну дитину за рівнем (високий, середній, низький) до гри „ Що зайве? ”, м’які іграшки на кожну дитину, музична іграшка.

Попередня робота: бесіда про іграшки.

Хід заняття

Сюрпризний момент. Качка співає пісеньку (музична іграшка).

Вихователь. Діти, хто в мене в руці?

Діти. Качка.

Вихователь. А що в мене в іншій руці?

Діти. Олівці.

Вихователь. Що з цих предметів зайве?

Діти. Олівці.

Вихователь. Чому ви так вважаєте?

Діти. Тому, що качка це іграшка.

Вихователь. Правильно. Гра в котру ми зараз пограємо так і називається «Знайди зайвий предмет».
Один, два, три,
До свого столу біжи.

Діти біжать кожен до свого столу. Вони діляться на три команди. Завдання з картками, на яких зображені предмети за рівнем: низький – три предмети, середній – чотири, високий – п’ять предметів. Діти з високим рівнем, додатково виконують завдання. Вони називають предмети котрі залишились – одним словом.

Вихователь. Молодці, всі виконали завдання. А тепер назвіть одним словом предмети котрі були зайві на картках.

Діти. Іграшки.

Вихователь. Правильно. Ой! Подивіться, поки ми з вами займались, до нас у гості прийшли іграшки. Давайте візьмемо кожен собі по іграшці.

Діти беруть іграшки і стають у коло.

Вихователь. Хто в кімнаті цій живе?

Діти. Іграшки.

Вихователь. А що вміють робити іграшки?

Проводиться гра «Що вміє робити твоя іграшка?» (Наприклад: Вихователь. Що вміє робити слоник (тигр, ведмедик, корова тощо)? Дитина. Стрибати (бігати, присідати, спати, присідати, кивати тощо).

Вихователь. Молодці. А ще іграшки вміють гратися у схованки. Ви любите гратися у схованки.

Діти. Так.

Вихователь. Тоді я рахую. Один, два, три, чотири, п’ять, я іду шукати.

Проводиться гра-схованка «Ти де?» (Наприклад: Вихователь. Слоник (тигр, ведмедик…) ти де? Дитина. Під столом (за стільчиком, біля квітки, за дверима…).

Вихователь. Ось я і всіх знайшла. Молодці, добре всі сховались. Іграшкам дуже сподобалось з вами гратися і вони вам кажуть дякую.

Діти дякують кожен своїй іграшці за те, що вони разом гралися.

Вихователь. Давайте нагадаємо нашим іграшка в які ігри ми з ними гралися.

Діти називають назви ігор.

Вихователь. Ви всі сьогодні були молодці, але нам треба прощатися з іграшками. Давайте скажемо їм до побачення і віднесемо кожну іграшку на своє місце. Завтра буде новий день і ми, знову з ними пограємось.

Діти кажуть іграшкам до побачення і кладуть їх на місця.

[Иннка]

Методика використання загадок в роботі з дітьми
За змістом загадки повинні відповіда¬ти завданням всебічного розвитку, містити виховну думку, відповідати віко¬вим і психологічним особливостям дітей, бути доступною.
Основа для відгадування загадок — достатньо повні уявлення про предмети і явища, тому необхідно враховувати досвід дітей, як колективний, так і індивідуальний.
Загадка повинна мати повну і точну характеристику предмета або явища, опис типових ознак. Вона повинна бути цікавою, грамотною, образною, мати ігровий характер.
Для дітей молодшої групи характерне емоційне сприймання. В молодшому віці активно розвиваються увага, па¬м'ять, яка стає наочно-образною, фор¬мується уява. Завдяки цьому на основі словесного опису діти можуть створити образ предмета.
Тематика загадок обмежена невели¬ким життєвим досвідом дітей. Це загад-ки про іграшки, свійських тварин, деякі предмети домашнього вжитку, продукти харчування. Загадки можуть мати підказку.
Голодна — мукає, сита — жує, Всім дітям молоко дає.
(Корова)
Хто нам пісеньку таку
Весь час співа: «Ку-ку-рі-ку!»?
(Півник)
Зубів не має, а кусає.
(Кропива)
Довгий, зелений, Добрий солоний, Добрий і сирий. Хто він такий?
(Огірок)

Загадки для дітей молодшої групи по¬винні бути лаконічні, з яскравими харак¬теристиками, конкретними образами, не повинні бути докладними.
У дітей молодшої групи ще малий життєвий досвід та не сформоване абстрактне мислення, тому часто вихо¬ватель сам дає відповідь на загадку. Бажано відгадку показати, використавши малюнки, іграшки тощо і обов'язково ще раз повторити текст загадки. Діти будуть запам'товувати загадку і наступ¬ного разу самі її відгадуватимуть.
Діти середнього дошкільного віку вміють виділяти в предметах різні якості і властивості (форму, колір, вели¬чину, матеріал, смак, запах, призна-чення та ін.), порівнювати предмети між собою.
Відповідно до програми виховання в дитячому садку, діти цього віку знайом¬ляться з особливостями овочів, фрук¬тів, характерними ознаками тварин, вчаться спостерігати явища природи, дізнаються про призначення предметів домашнього вжитку, транспорт.
Тематика загадок: свійські і дикі тва¬рини, предмети домашнього вжитку, одяг, їжа, явища природи, засоби пере¬сування.
Загадки можуть бути докладні, як роз¬повідь про предмет. Можна добирати загадки з простими порівняннями і про¬зорими метафорами.
Скатертина біла весь світ накрила.
(Сніг)
Колючий клубочок прибіг у садочок.
(їжак)
Подібні образні засоби зрозумілі дітям завдяки великій зовнішній подібності.
Дітям середньої групи вихователь інакше підносить загадку. Він її загадує, допомагає відгадати і разом з малюка¬ми з'ясовує, що саме підказало відгад¬ку. Тексти загадок вивчаються з дітьми в другу половину дня під час індивіду¬альної роботи. На кінець середньої гру¬пи з дітьми можна проводити розваги на основі загадок.
Старші дошкільники знайомляться з живою і неживою природою, спостеріга¬ють за тваринами, птахами, комахами, їх поведінкою, способами життя. Вони слідкують за ростом і розвитком рос¬лин, збирають плоди і насіння, відміча¬ють зміни погоди.
У дітей поглиблюються знання про працю людей, знаряддя праці, про транспорт, техніку та її призначення.
Тематика загадок: тварини, птахи, ри¬би, комахи, рослини, явища природи та їх закономірності, предмети вжитку, знаряддя праці, засоби пересування, зв'язку, інформації, спорт, людина, гра¬мота, книга. Характеристика предмета може бути короткою, але одна з ознак має бути характерною:
Не гавкає, не кусає, А до хати не пускає.
(Замок)
Завжди у роті, а не проковтнеш.
(Язик)
Сам чорний, та не ворон, Є роги, та не бик, Шість ніг без копит.
(Рогатий жук)
Діти старшого дошкільного віку не просто відгадують загадку, а вже самі повинні пояснити, чому саме така відгадка. Діти можуть загадувати загад¬ки один одному. Доцільно проводити «Вечори загадок», розваги з елемента¬ми змагання, літературні вікторини. Дітей навчають складати описи-загад-ки. Щоб опис-загадку інші діти змогли відгадати, вона повинна бути образ¬ною, яскравою, точною. А наявність у дітей необхідних вмінь, знань, навичок буде залежати від роботи вихователя з малюками і його творчого підходу до роботи з загадками.
Таким чином, при добиранні загадок для дітей дошкільного віку необхідно враховувати:
• відповідність тематики загадок виховним і освітнім завданням і життєвому досвіду дітей;
• повноту і конкретність характе¬ристики предмету чи явища;

• доступність мови і ступені складності художнього образу;
• тип логічної задачі і характер розумової операції при відгаду¬ванні

• Загадки широко використовують на заняттях, як складову частину і на спеціальних заняттях на загадування і відгадування загадок, в побутовій і ігровій діяльності.
Для закріплення знань про характерні ознаки предметів, їх призначення, спо¬соби використання загадки — не¬замінний засіб. Використання загадок на заняттях — один з важливих прийомів навчання. Вони входять до всіх занять з різних розділів програми.
Як правило, широко використовують¬ся загадки на заняттях з розвитку мовлення дітей: під час спостережень, екс¬курсій, екскурсій-оглядів, бесід, розгля¬дання картин, читання художніх творів, опису предметів, слухання радіо, під час дидактичних ігор.
Загадки використовують як прийом, який спонукає до засвоювання знань, необхідних для спостережень. Наприклад, в молодшій групі перед спостереженням за рибкою пропонується загадка:
Скляний будинок на вікні
З прозорою водою,
З камінням і піском на дні,
І з рибкою золотою.
(Акваріум)
Вихователь запитує: «Хто впізнав цей будинок? Як він називається? Чий це будинок? Хто в ньому живе? »
Після того діти уважно розглядають рибку і акваріум.
Загадки використовують не тільки на початку і в процесі спостережень. Їх можна використовувати як закінчення і узагальнення процесу спостереження.
Екскурсію до зоопарку можна закінчити загадкою:
Я кудись ходив із татом,
Звірів бачив там багато:
Мавпу, тигра, крокодила,
А птахів там різних – сила.
Слон водою нас облив.
Де я був, куди ходив?
(Зоопарк)
Екскурсію-огляд групової кімнати доцільно проводити з використанням загадок про предмети, які є в кімнаті. Початок заняття – розглядання предметів із запитаннями: «З чого зроблені предмети? Для чого вони потрібні? Чим вони схожі або відмінні?». Продовження заняття – загадування загадок про предмети (акваріум, годинник, книгу).
Дуже я потрібна всім –
І дорослим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу.
(Книга)
Завжди можу стати у нагоді,
Моїх вам порад не злічить.
І кажуть про мене в народі:
«Мовчить, а сто дурнів навчить».
(Книга)
Кінець заняття — гра-загадування за¬гадок про предмети.
Перед розгляданням картини «Білки» дітям читають загадку:
Хвіст трубою, спритні ніжки —
Плиг із гілки на травичку!
Носить все вона горішки
В золоту свою скарбничку.
(Білка)
3 загадки можна почати бесіду про пори року:
Сніг на полях, лід на річках,
Хуга гуляє, коли це буває?
(Взимку)
Загадки про книжку, олівець, перо можна використати під час бесіди про школу для закріплення знань, уточнен¬ня уявлень про речі, потрібні учневі:
У коробці спочивають
Спритні, жовті, червоненькі,
На папері походили,
Кольори свої лишили.
Звуться палички оці
Кольорові... (олівці).

Снігові поля, чорні грачі,
Хочеш розумним бути – бери
та вчи.
(Книжка, букви)
Використовуються загадки під час розповідання, читання художніх творів. Наприклад, під час розповідання казки «Рукавичка» запитують у дітей, які вони знають загадки про тварин, що жили в рукавичці.
Можна загадувати загадки про героїв літературних творів, діафільмів, мультфільмів.
У старшому віці проводяться спе¬ціальні заняття на загадування і відгадування загадок. їх може бути кілька видів, різноманітних за своєю структурою, найчастіше такі заняття прово¬дяться у вигляді дидактичних ігор: «Назви квітку», «Хто тут живе?», «Магазин», «Зберемо посилку», «Відга¬дай».
Наприклад, гра «Добери відгадку». На великих картках написані загадки про час, а на невеличких смужках папе¬ру — відгадки. Це може бути оформле-но в малюнках. Діти читають (або запи¬тує вихователь) і добирають до загад-ки відгадку.
• Що іде, не рухаючи з місця?
(Час)
• Що то за штука, що день і ніч стука?
(Годинник)
• Чорна корова весь світ поборола.
(Ніч)

[Иннка]

Ігри на розвиток дрібної моторики рук
Систематичні вправи на тренування рухів пальців рук роблять стимулюючий вплив на розвиток мови. Це доведено рядом дослідників (М.І. Кольцова, Е.І. Ісеніна, А.В. Антакова-Фоміна та ін.). Роботу з розвитку дрібної моторики рук бажано проводити систематично, приділяючи їй по 5-10 хвилин щодня. З цією метою можуть бути використані всілякі ігри і вправи.
Для формування тонких рухів пальців рук можуть бути використані ігри з пальчиками, супроводжувані читанням народних віршів.

"Сидить білка... "
Сидить білка, вчить потішки,
Продає вона горішки:
Лисичці-сестричці,
Горобцеві, синичці,
Ведмедикові товстоп’ятому,
Зайченяті вусатому.
Дорослий і малюк за допомогою лівої руки загинають по черзі пальці правої руки, починаючи з великого пальця.
"Дружба"
Дружать в нашій класі дівчата і хлопчики
(пальці рук з'єднуються в "замок").
Ми з тобою подружимо маленькі пальчики
(ритмічне торкання однойменних пальців обох рук).
Раз, два, три, чотири, п'ять
(почергове торкання однойменних пальців, починаючи з мізинців),
Починай знов рахувать.
Раз, два, три, чотири, п'ять.
Ми закінчили рахувать.
(руки вниз, струсити кистями).

"Будинок і ворота"
На поляне дом стоит ("дом"),
Ну а к дому путь закрыт ("ворота").
Мы ворота открываем (ладони разворачиваются параллельно друг другу),
В этот домик приглашаем ("дом").
Поряд з подібними іграми можуть бути використані всілякі вправи без мовного супроводу.
"Кільце"
Кінчик великого пальця правої руки по черзі торкається кінчиків вказівного, середнього, безіменного пальців і мізинця;
ту ж вправу виконувати пальцями лівої руки;
ті ж рухи проводити одночасно пальцями правої і лівої руки.
"Пальці вітаються"
З'єднати пальці обох рук "будиночком". Кінчики пальців по черзі ляскають один по одному, вітаються великою з великим, потім вказівний з вказівним і так далі.
"Оса"
Випрямити вказівний палець правої руки і обертати їм;
то ж лівою рукою;
то ж двома руками.
"Чоловічок"
Вказівний і середній пальці "бігають" по столу;
ті ж рухи проводити пальцями лівої руки;
ті ж рухи проводити одночасно пальцями обох рук ("діти біжать наввипередки").
"Коза"
Витягнути вказівний палець і мізинець правої руки;
ту ж вправу виконати пальцями лівої руки;
ту ж вправу виконувати одночасно пальцями обох рук.
"Окуляри"
Утворити два кружки з великого і вказівного пальців обох рук, з'єднати їх.
"Зайчик"
Витягнути вгору вказівний і середній пальці правої руки, а кінчики безіменного пальця і мізинця з'єднати з кінчиком великого пальця;
ту ж вправу виконати пальцями лівої руки;

[таня нече]

Здравствуйте! думаю я по теме! Пожалуйста откликнитесь колеги. Ищу что-нибудь по теме: Использование на занятиях алгоритмов по русским сказкам- как средство развития монологической речи. Тема на педсовет. Пока ничего нет. Спасибо!