Страница 2 из 2 ПерваяПервая 12
Показано с 16 по 24 из 24

Тема: Історія українських свят

  1. #16
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию

    День святих апостолів Петра і Павла
    [IMG]http://*********ru/1451486m.jpg[/IMG]
    Апостоли Петро і Павло особливо шануються як учні Ісуса Христа, що після смерті і воскресіння Христа почали проповідувати і поширювати вчення Євангелія по всьому світу.

    Це свято спочатку було введене в Римі, єпископи якого за вченням Західної Церкви вважаються спадкоємцями апостола Петра, а потім поширилось й в інших християнських країнах.

    Петро (первісне ім'я Симон) займався риболовлею і був покликаний Ісусом Христом в апостоли разом із братом Андрієм. Петро одержує від Ісуса ім'я Кіфа («камінь») і призначення стати «основою» церкви Христа, йому вручаються ключі небесного царства. Відповідно до вчення Римсько-католицької церкви, це наречення (і особливо слова про «ключі від Царства Небесного») вказує на те, що Петрові була вручена реальна влада і юридичні повноваження і що ці повноваження – у силу того, що церква буде існувати до кінця часів, – повинні бути передані його спадкоємцям. Петро був першим з апостолів, кому Христос з'явився після свого воскресіння. Після смерті Христа Петро займався проповідницькою діяльністю.


    День Петра і Павла
    1 Першоверховними апостолами називаються тому, що вони більше інших потрудилися у проповіді Христової віри.

    12 липня — свято першоверховних1 апостолів Петра і Павла. Апостол Петро (Симон) —один із перших учнів і вірних послідовників Христа. Рибалка Симон із Капернаума залишив сім'ю й послідував за Христом, щоб присвятити йому своє життя. Християнське ім'я Петро (камінь, скеля), що дав йому Господь, мало бути символом його духовної стійкості. І хоч були у Петра хвилини душевного сум'яття, невіри, він переміг себе. За проповідницьку діяльність апостол Петро разом із апостолом Павлом були вкинуті в Мамертинську темницю в Римі і за наказом імператора Нерона засуджені до розп'яття. За церковним переказом, апостол Петро попросив повісити його на хресті вниз головою, «бо я недостойний Господа свого». Сталося це близько 57 р. н. е.


    Апостол Павло, який залишив 14 євангельських послань і був ревнивим проповідником віри Христової, до свого духовного прозріння мав Ім'я Савл і був «гонителем церкви Божої» (Філіп. З, 6). Дорогою в Дамаск, де він мав переслідувати християн, Савл був осліплений, а потім Чудесно зцілений Богом. Прийнявши віру в їсу-са і нове ім'я, Павло (менший), він сам стає гнаним і переслідуваним. Успіхи місіонерської діяльності Павла та мученицька смерть дали йому право на високе звання першоверховного апостола.

    І хоч дні пам'яті обох святих відзначаються в один день, у народній традиції безумовно більшого авторитету зажив святий Петро.

    Рвучка вдача апостола, описана в Біблії (він береться, як і Христос, ходити по воді, єдиний із учнів захищає Христа мечем і тут таки тричі, до третіх півнів відрікається від нього), зробила його образ більш близьким, людяним. Існує багато апокрифів, народних переказів про святого Петра: про його ходіння з Богом по землі, про стоколос, захист Петром жінки і т. п. Петро, райський ключник, в оповіданнях і казках був гуманний до бідних, убогих, судив справедливо. З ключами від раю в руках зображують Петра й ранні ікони.

    В Україні з Петровим днем пов'язувалося багато повір'їв та звичаїв. На Петра вперше після посту дозволялося готувати молочні страви. Господині варили вареники із сиром, пекли мандрики — сирні бабки. З цього часу переставала кувати зозуля, «мандрикою вдавилась», пояснювали дітям бабусі, бо ж вона, згідно з легендою, вкрала у св. Петра одну мандрику й за це її Бог покарав тим, що вона на Петра давиться мандриками й перестає кувати. А якщо кує зозуля й після Петра, то це, за народним віруванням, вішує нещастя.

    Святий Петро вважався покровителем пастухів. У нього, певно ж, був і батіг. Згадайте високі з ніжними блакитними квітами стебли цикорію — в Україні його називають «Петровим батогом».

    До цього дня готувалися колись в Україні як до великого свята: білили хати, оздоблювали рушниками стіни, прибирали на подвір'ї. Вранці цього дня всі йшли до церкви. Дівчата прикрашали свої голови вінками із польових квітів, а особливо червоними маками. Повернувшись із церкви, люди розговлялися мандриками. Сама назва походить нібито від того, що мандруючи по світі, Петро з Павлом харчувалися мандриками. У цей день господарі неодмінно виносили громадським пастухам гостинця: мандрику, грудку масла. На Бойківщині пастухи збиралися на пасовиську, будували «петрівник»— невелику землянку чи загорожу, прикрашену зеленню і разом обідали. Їли молочне — щоб корови краще доїлися. У східних регіонах України існував звичай на Петра «заполіскувати дійниці». Жінки обідали гуртом, а потім рвали трави, що мають жовтий цвіт, і годували ними корів: «щоб жовте молоко було».

    Після Петра розпочиналися жнива. Б українській петрівчаній пісні співалося:

    Минулася петрівонька,

    Почались жнива.

    Наробилася у полі,

    Що тільки жива.

    На другий день після Петра відзначали колись теж свято, але наполовину менше, і називалося воно «На-пів-Петра» або «Петрового батька. На Слобожанщині у цей день різали трьох півників і варили борщ у трьох горнятах-«три борщі, бо св. Петро три рази відрікався від Христа».

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  2. #17
    Мастер Аватар для sveta_power
    Регистрация
    20.08.2010
    Адрес
    Киев
    Сообщений
    508
    Поблагодарил Поблагодарил 
    894
    Поблагодарили Поблагодарили 
    471
    Поблагодарил в

    74 сообщениях

    По умолчанию

    ЧАРІВНА СКРИНЬКА ПРО СВЯТА http://ifolder.ru/19581045
    З Повагою Світлана
    Е-mail:sveta_power@mail.ru

  3. #18
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию

    ДЕНЬ СВЯТОГО АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО
    [IMG]http://*********ru/2007828m.jpg[/IMG]
    13 грудня святкуємо День святого Андрія Первозванного. Андрій був першим з апостолів, хто пішов слідом за Ісусом Христом. Згодом він привів до Спасителя свого рідного брата — святого апостола Петра. Із братом раніше Андрій займався рибальством. І вирушив святий Андрій із проповіддю святого слова у східні країни, до Дніпра.
    Давня легенда говорить, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнську віру на побережжі Чорного моря й у Києві. Літопис, який датується XIII століттям, містить переказ про заснування Києва Андрієм Первозванним: «На цих горах засяє ласка Божа, буде велике місто...»
    Незважаючи на те, що це християнський святий, обряди й традиції цього дня сягають дохристиянських часів. З усіх свят річного календарного циклу день Андрія Первозванного є одним із найтаємничніших, найцікавіших, цього дня відбуваються заклинання й угадування майбутнього, ритуали з калетою та інші ворожіння.
    Андрієва ніч допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати, чи на щасливицю чекає вдале заміжжя. Ворожити слід у ніч перед святом.
    Одним із найпоширеніших способів ворожіння є випікання балабушок (маленькі тістечка круглої форми з білого борошна). Для балабушок треба носити воду... ротом. Хлопці теж не гають часу — до їхніх святкових «обов'язків» уходить якомога більше смішити дівчат, щоб вони воду не донесли до місця призначення. Коли дівчата вже знесилені від сміху, вони домовляються з хлопцями, щоб ті не смішили, а натомість обіцяють їм частування. Нарешті, балабушки спеклися й охололи. Тепер кожна дівчина позначає своє тістечко (можна папірцем, ниткою або ще якимось чином — хай фантазія підкаже); на підлогу стелять чистий рушник, на нього розкладають балабушки. Потім до дому пускають голодного собаку та слідкують, чию балабушку та яким чином пес з'їсть першою. Першою вийде заміж та дівчина, чия балабушка буде з'їдена першою. Якщо пес віднесе тістечко з рушника вбік, значить, хазяйці цієї балабушки судилася доля далеко від рідних країв. Дуже погано, якщо собака не з'їсть балабушку, а лише надкусить.
    Інший спосіб ворожити — слухати попід вікнами в ніч перед Андрієм. Почуте дівчата тлумачили відповідно до можливостей власної фантазії.
    Пізно ввечері дівчина набирає жменю коноплі (або символічно — будь-якого зерна), сіє на снігу та примовляє:
    Андрію, Андрію, Коноплі сію, Спідницею волочу, Заміж вийти хочу.
    Потім слід набрати жменю снігу в тому місці, де сіяла коноплі, і вже в домі, коли сніг розтане, рахує насіння. Якщо парна кількість виходить — подружнє життя буде щасливе, якщо непарна — не дуже.
    Або ж виконується «засівання конопель» (іноді замість конопель використовується льон або мак). Як правило, це відбувалося так: у найбільш глухому кутку двору (біля криниці або дровітні) дівчина в темряві засіває жменю насіння. Потім, зігнувшись так, щоб її спідниця або фартух торкалися землі, дівчина кілька разів обходить засіяне місце, «волочачи коноплі». Ці дії супроводжуються спеціальною магічною формулою — віршами на зразок наведених вище:
    Андрію, Андрію!
    Я на тебе льон (коноплю) сію
    І запаскою волочу,
    Бо я заміж хочу!
    Дай же, Боже, знати
    З ким весілля грати.
    Якщо дівчині цікаво, яка професія буде в майбутнього чоловіка, вона розкладає на підлозі миску з водою, трохи пшениці та дзеркальце, а потім пускає півня. Якщо півень спершу клюватиме зерно — чоловік буде добрим господарем, якщо гляне в дзеркальце — ледарем, а якщо спочатку нап'ється води — п'яницею. Про фах майбутнього чоловіка можна «дізнатися» й іншим чином: дівчата йшли до водойми й набирали трохи намулу в жменю. Потім удома слід уважно розглянути принесене? трісочка в намулі пророкує, що чоловік буде теслею, шматочок шкіри — шевцем, просто пісок — можливо, муляром тощо. Багато в цьому разі залежить від гостроти зору й творчої уяви дівчини, яка ворожить.
    Щоб «визначити» ім'я нареченого дівчина виходить на вулицю й запитує першого ж чоловіка, який їй зустрінеться, як його звати. Відповідь — ім'я майбутнього чоловіка.
    Уночі проти Андрія дівчина може навіть «побачити» свого судженого. Для цього вона, лягаючи спати, кладе під подушку свій гребінець зі словами: «Суджений, прийди мене розчесати». Якщо їй насниться, що хлопець розчесав їй волосся, значить, це і є майбутній наречений.
    Або ж так. Лягаючи спати, дівчина скидає з себе крайку, робить з неї хрест і кладе під голову, шепочучи такі слова:
    Живу в Києві на горах,
    Кладу хрест в головах;
    З ким вінчатись, з ким заручатись,
    З тим і за руки держатись.
    Якщо вночі їй присниться сон, що до неї підійшов парубок, взяв за руку і повів до вінця, то це буде її суджений.
    Щоб дізнатися, чиє в родині буде зверху, півня й курку зв'язують хвостами та накривають друшляком, решетом або чимось іншим. Через кілька хвилин слід випустити птахів із-під решета й подивитися, хто кого перетягне. Якщо півень, то чоловік буде головним у родині, а якщо курка перетягне півня, то саме жінка буде верховодити в родині.
    З кусання калети розпочинається Андріївський вечір. Уся молодь — і парубки, і дівчата — сходяться разом. Кусання калети — один із важливих обрядів цього свята. Калета — це великий солодкий, з медом і фруктами борошняний корж,
    зверху оздоблений сухими вишнями чи родзинками, «щоб І гарна була Калета». Печуть у печі й запікають так, щоб І вгризти її було важко — на сухар. Посередині калети слід І зробити дірку. В дірку всувають червону стрічку і підвішують калету до сволока по середині хати. Підвішують високо, І щоб парубок міг дістати зубами калету тільки тоді, як добре І підстрибне. Крім того, один кінець стрічки (іноді звичайного І мотузка) довший і спущений донизу так, щоб можна було за І нього смикнути — тоді калета підстрибне вгору.
    Спочатку відбувається розшукування калети. Як зайде сонце, дівчата сідають рядком і чекають на парубоцьку громаду. Хлопці ж, звичайно, крізь віконця непомітно слідкують за приготуваннями дівчат і коли настає час — вони вже на порозі. Заходять парубки до хати один по одному, кожен тримаючи свою правицю на правому плечі попереднього. По-військовому вклоняються та співають дівчатам жартівливе вигадане на ходу вітання на будь-який наспів. Дівчата, ставши навпроти хлопців, також вклоняються й у відповідь співають своєї привітальної. Виходить веселе невимушене спілкування із жартівливим кпинуванням, а часом і з сороміцьким змістом.
    Хлопці:
    Ой, на горі на току курчата чубаті,
    А на нашій на вулиці дівчата горбаті.
    Куди йдуть, губи дмуть, кирпу задирають,
    А як баньками лупнуть, то собак лякають.
    Дівчата:
    Калета-калета, в хлопців хисту нема
    Ні співать, ні говорити, Тільки витрішки ловити.
    Дівчатам треба бути дуже уважними, адже хлопці, навіть співаючи пісень, здатні на всілякі «капості». Ось уже один гурт наймолодших з них намагається «непомітно» обплутати дівчат червоними нитками, щоб потім, затягнувши петлю, збити їх докупи та змусити, якщо не віддати калету, то принаймні поцілувати кожного з парубків. А тим часом інша парубоцька ватага також «непомітно» шукає заховану дівчатами калету. Отже, дівчатам ні на мить не можна втрачати пильності — інакше калета без викупу дістанеться хитрим хлопцям. Коли ж усі спроби парубків виявляться марними, дівчата починають вимагати у них за калету три відкупні подарунки. На це хлопці радо погоджуються, урочисто жартівливо вручаючи їм свої подарунки «із секретом»: то мішок... з котами, то коробку... з мишами чи тарганами чи ще щось незвичайне, а то й так — виберуть з-поміж себе «найкращого» й віддають його від щирого серця дівчатам як «найзаповітнішу дівочу мрію». Дівчата, звісно, зрештою відмовляються під таких «дарунків « і у відповідь загадують три свої бажання, що їх мусять задовольнити хлопці задля отримання калети.
    Серед цих «бажань» можуть бути, наприклад, і такі:
    Наливають у глибоку таріль вина, пива чи будь-якого іншого напою. Котрась із дівчат кидає у таріль свого персня й викликає парубка, який їй видається привабливим, щоб дістати перстень, не замочивши носа.
    Дівчата завчасно і, зрозуміло, щоб ніхто з хлопців не бачив, готують тарілку з борошном, після чого її накривають папером і ставлять перед парубками на низькому ослінчику. На папір кладуть більш-менш крупні паперові гроші й викликають двох «найхазяйновитіших» хлопців, які «вміють дати раду грошам». їм дівчата зав'язують хустками очі, а потім розкручують сміливців кілька разів у різні боки та ставлять навколішки біля ослінчика з тарілкою та грішми один навпроти одного.
    Пояснюють, що кожному треба намагатися здути гроші у бік іншого. Оголошується така умова: хто з хлопців «передме» гроші на бік іншого через наперед обумовлену межу, той не лише забирає банкнота, але й цілує найвродливішу (на його смак) із дівчат. Хлопці, звісно, на це погоджуються. Та тільки-но хлопці почнуть змагатися, «підступні» дівчата непомітно для них миттєво вихоплюють гроші разом з папером, що укривав тарілку з борошном... Бідолашні хлопці, спочатку не розуміючи в чому річ, під загальний сміх не помічають, що задувають один одного борошном. Коли ж врешті зрозуміють, що щось негаразд, — стає надто пізно, адже й обличчя, й одяг їхній побіліють...
    На нитці дівчата підвішують яблуко, що перед тим дуже майстерно (тобто зовні непомітно) начиняють борошном. Викликаються два «найспритніші» парубки. їм зав'язують хустками очі та пропонують наввипередки надкусити підвішений між ними «солодкий плід». Хто перший надкусить — здобуває право доїсти яблуко й отримати поцілунок найвродливішої (за вибором хлопця) з дівчат. Коли після багатьох спроб під загальний сміх глядачів котрийсь із хлопців надкусить «солодкий плід», йому стає вже не до поцілунків. Хоча, як знати...
    Дівчата на свій розсуд можуть вигадувати й інші не менш цікаві «підступні» завдання. Звичайно ж, потай від хлопців, котрі готові належним чином оцінити дівочу кмітливість, вигадки та жарти. Нарешті хлопці, задовольнивши всі забаганки дівчат, отримують право на калету.
    «Умилостивившись», дівчата її врочисто виносять під радісний лемент парубоцтва та вішають на сволок.
    Біля підвішеної калети необхідно поставити «вартового» — це буде «пан Калетинський», веселий хлопець, бажано душа компанії. До рук він бере вмочений у сажу квач і, ставши під калетою, починає припрошувати гостей по черзі: «Я, пан Калетинський, запрошую пана Коцюбинського кусати калету» , «Пан Коцюбинський» (кожен учасник гри по черзі) «сідає верхи» на коцюбу та їде кусати калету. Далі відбувається жартівлива розмова на зразок:
    — Доброго здоров'я, пане Калетинськийі
    — Добрий вечір, пане Коцюбинський! Куди це ви прямуєте?
    — Та калету ж їду кусати!
    — А я по обличчю буду писати!
    — А я таки вкушу!
    — А я таки впишу!
    Мета «пана Калетинського» — розсмішити «пана Коцюбинського». «Пан Коцюбинський» має право кусати калету тільки за тієї умови, якщо витримає всі жарти «пана Калетинського» й не посміхнеться. Але навіть якщо він не засміється та збереться підстрибнути й укусити калету, усе одно досягти мети не вдасться: пан Калетинський смикає за червону стрічку, яка звисає з калети, — корж підстрибує вгору на радість усій компанії.
    Якщо ж «пан Коцюбинський» хоча б посміхнеться, то «пан Калетинський» маже йому по обличчю квачем у сажі — і настає черга іншого «пана Коцюбинського» спробувати свої сили. «Пан Калетинський» залишається той самий протягом усього вечора.
    Якщо ця кандидатура дуже вдала, то протягом усього вечора нікому так і не вдасться вкусити калету.
    Усі спостерігачі сміються, лише один пан Коцюбинський намагається, стримавши сміх, відповісти на запитання-загадки пана Калетинського, наприклад:
    А що то за коні в гаю на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять лише солі просять.
    На що борошно у млині падає?
    Прибігли штрики-брики, ухопили далду-балду, почули микитники, казали гречаникам: «Сідайте на вівсяники, доганяйте штрики-брики, віднімайте далду-балду. Що воно таке? »
    Чому багато води у морі?
    Що влітку не кисне, взимку не мерзне, перед обідом не сушить, а після обіду потушить?
    Що тій козі буде, як їй сім літ мине?
    Як поділити п'ять бараболь на трьох?
    Віз без коліс, а з батога сльози ллються.
    Ішов довгов'яз, у землі зав'яз, із землі всіх повиганяв.
    Коли воша подібна до квочки?
    Маленьке руденьке хоч якого пана з коня ссадить.
    Наскакалось, назвивалось, під припічком заховалось.
    Не дід, аз бородою, не корова, а доїться.
    Росте під хворостом догори хвостом.
    Сидить баба на грядках вся закутана в хустках.
    Сидить дід за подушками і стріляє галушками.
    Стоїть на дорозі, усім заважає: хто йде, той штовхне, а з дороги ніхто не прийме.
    Стоїть півень на току у червонім ковпаку.
    У лісі на горісі червона плахта висить.
    Ходить квочка коло кілочка, водить діток — дрібних квіток, діти-квіти квок.
    Це чорна? — Ні, червона. — А чому біла? — Тому що зелена.
    Що у хаті цілують?
    Пан Калетинський може також дати яке-небудь кумедне завдання панові Коцюбинському, наприклад «затанцювати догори ногами», прокукурікати тричі тощо, аби тільки розсмішити дівчат. Коли дівчата засміються, то мусять усі по черзі цілувати пана Коцюбинського. Якщо під час виконання завдань паном Коцюбинським у пана Калетинського виникають деякі зауваги, він звертається по допомогу до. дівчат, які є його дійовими помічниками.
    Завершується гра тим, що калету нарешті знімають і ділять поміж учасниками: дівчата отримують свою порцію просто так, а хлопцям доводиться заплатити за свої шматочки, бо дівчата ж працювали — пекли калету. А потім усі дружно сідають за святковий стіл. Тут скоромних страв не буває (бо в цей час піст). Першими подають вареники з капустою. їдять ще вареники з картоплею та цибулею, з грибами, з різними фруктами, рибу (просіл) тощо. Вечерю готують дівчата, а хлопці купують горілку — «дівкам на могорич за те, що калета була солодка». Під веселий сміх відбувається останнє ворожіння цього вечора: дівчина наливає трохи меду, розведеного водою, у тарілочку, кладе в неї ж каблучку та примушує свого хлопця ту каблучку дістати губами. Якщо хлопець її дістане й носа не замочить, то ця пара побереться й буде щасливою.

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  4. #19
    Авторитет Аватар для Иришка Б
    Регистрация
    04.04.2009
    Адрес
    Москва
    Сообщений
    1,540
    Поблагодарил Поблагодарил 
    391
    Поблагодарили Поблагодарили 
    389
    Поблагодарил в

    75 сообщениях

    По умолчанию

    30 вересня церква вшановує пам'ять святих мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії.


    За правління імператора Адріана жила в Римі вдова Софія з трьома
    доньками. Побожна мати назвала своїх дочок іменами трьох богословських
    чеснот: Віра, Надія і Любов. Вона дбайливо виховувала своїх доньок,
    даючи їм приклад мужності та витривалості у святій вірі.


    Під час переслідування християн у 137 році матір з доньками ув'язнили
    та відправили на суд до імператора. Після безуспішного намагання
    схилити дівчат до відступництва від святої віри, розлючений імператор
    наказав замучити невинних дівчат, а матір відпустити на волю. Софія
    поховала тіла своїх доньок, а сама провела у молитві три дні біля
    їхнього гробу. Третього дня Бог забрав її святу душу до Себе.



    Незважаючи на таку страшну історію, це свято завжди сприймалося радісно.
    Три дівчини і їхня мати показали, що для людей, зміцнених благодаттю
    Святого Духа, недоліки тілесних сил аніскільки не перешкоджають прояву
    сил духу та мужності.


    Всіх жінок, які носять ці імена вітають з Днем янгола. З
    давніх часів було прийнято кожній Вірі, Надії, Любові і Софії дарувати
    букети квітів і шоколадні цукерки. За традицією іменинниці відправлялися
    на вранішню службу в храм, щоб вшанувати своїх батьків. Цього дня
    жінкам дозволялося не працювати, навіть не поратися по дому.

  5. #20
    Новичок
    Регистрация
    22.11.2010
    Сообщений
    3
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    0
    Поблагодарил в

    0 сообщениях

    По умолчанию

    Я завжди використовую в новорічному сценаріі вертеп,тому дякую за викладений вертеп.

  6. #21
    Местный
    Регистрация
    13.04.2011
    Адрес
    Львівська область
    Сообщений
    112
    Поблагодарил Поблагодарил 
    787
    Поблагодарили Поблагодарили 
    142
    Поблагодарил в

    30 сообщениях

    По умолчанию

    « Андріївські вечорниці ».

    (В хату заходять дівчата з кошиками кукурудзи, з пірям, з сита сіють муку, починають співати.)
    Відшуміли весни, віддзвеніло літо,
    Прощалась з нами осінь сумовито,
    Вже зима холодна проситься до ганку,
    І співає стиха свою колисанку.
    (на програші заходить дівчина одягнута в білу хустку і співає)
    Спи свята землице із озимою,
    Вас тихенько вкрию диво-пеленою,
    Сніговим кожухом вкрию стан чарівний,
    На той рік, щоб мали урожай добірний.
    (на програші дівчата утворюють круг і всі співають)
    Зимонька чудова, зимонька завзята,
    Та щораз приносить нам веселі свята,
    На Андрія – жарти, Миколай – гостинці,
    Ще й Різдво Христове – вогні на ялинці.
    (дівчина зама бере з кошика пірячко і розкидає його, всі інші ловлять і сміються).

    (В хату з дровами заходить дід)
    Дід: Люблю погрітись біля печі.
    Коли зимові вечори.

    (за ним баба з відром і оглядаючи хату каже)
    Баба: Та хатньої роботи діду, нам хватить,
    Мабуть до весни.
    Все завирує загуде, аж луна кругом піде,
    Та весела калита, до нас в гості не прийде.

    Дівчина: Бабуню, дідуню, та ми миттю все позбираєм,
    Що ж поробиш коли піря таке ж веселе як ми.

    (Із стуком заходять дівчата)
    Дівчина: Господарі чи впустите до хати,
    Андріївські вечорниці справляти,
    Вміємо співати, вміємо і працювати.

    Дівчина: (співає) Чом я не хазяйка, чом не господиня,
    7 днів хати не мела в печі не топила.

    Дівчина: (співає) Ідуть люби з поля, ідучи співають,
    Що у мене в подушках ворони несуться,
    Не смійтеся люди якось воно буде,
    Я ворони поскубу, ще й перина буде.

    Дівчина: А що це ви подруженьки піря збираєте,
    Може вареники ними начиняти будете?
    Принесли ми вам на свято всяких страв багато,
    І голубці й капусту.

    Дівчина: І начинену гуску,
    Булички і пиріжки, і солодкі маківники.

    Дід: Заходьте, сідайте дівчата,
    Будьте ласкаві в нашій хаті на лаві.

    Дівчина: Засмійся Андрійку дам тобі копійку,
    Підеш на торжок купиш батіжок.

    Баба: За те що хату мою не минули,
    І дідуся мого привітали, то положу,
    Я оці ключі на горищі у вивсі,
    Щоб ви заміж повиходили всі.

    Дід: Просим всіх на наше свято,
    Превеселе, прибагате.

    Баба: Від зірниці до зірниці
    хай лунають вечорниці.

    Дівчина: Гей на наших вечорницях,
    Хто сумний – розвеселиться,
    Співи, танці, небилиці,
    Гарні будуть вечорниці.

    Дівчина: (співає) На вулиці скрипка грає,
    Мене мати не пісккає.
    Ой-ой-ой (2)
    По долині вівці пасла,
    Назбирала горщик масла.
    Ой-ой-ой (2)
    Горщик масла, миску сира,
    Та всіх хлопців запросила.
    Ой-ой-ой (2)

    Баба: Як заспівають пісеньки дівчата,
    Хати наче вушки гудуть,
    Ударили музики десь троїсті,
    То хлопці вже на вечорниці йдуть.

    (стук в двері)
    Хлопець: Дозвольте нам на поріг вступити,
    Щоб вашу хату звеселити.

    Дід: Вступайте, вступайте так гарною піснею,
    Нас привітайте.

    Хлопці: ( співають) Йдуть на вечорниці хлопці і дівчата,
    І веселим співом сповнюється хата.
    Піч вогнем палає, Калита скликає
    Вечорниці на Андрія, вкраїна справляє.

    Хлопець: Добрий вечір дівчата,
    Від вашої присутності посвітилась хата,
    І сказати ще треба, що ви ніби зірочки з неба.

    Хлопець: Ми вам привели Андрія,
    Бо без Андрія не обійдеться сьогоднішня подія.

    (до них підходять дві дівчини).
    Дівчина: (співає одному) Ой Андрію муку сію,
    Гречаники печу,
    Бо до красеня такого,
    Мов на крилах лечу.
    Дівчина: (співає другому) Ой гайові горішеньки,
    Гайові, гайові,
    Ой та мені сподобались,
    Очі Андрійові.

    Хлопець: Тож у пари всі вставайте,
    Хлопці і дівчата,
    Танцем й піснею гучною,
    Розпочнемо свято.

    Пісня «Чоботята дроботята».

    Хлопець – Андрій: У наших дівчаток гарненький порядок,
    Стіл і лави вмиті, любо подивитись,
    Глянути мило все чисто і біло,
    Чистенькі горнята, заметена хата.
    Баба: всі вмощуйтеся зручно, а я вам розповім про Андріївські вечорниці. Це всято одне з улюблених у молоді. Тут і новини розказували, і смішні бувальщини і ворожили. А ще випікали Калиту.
    Дівчина: А ми Калиту місили,
    Тонкий коржик вимісили,
    Додавали і мачок, і гречаний медок,
    Щоб була смачненька наша Калитенька.

    Дівчина: А ми сплели колосок,
    Ще промінчики й зубок,
    Щоб було . що кусати всім,
    Хто є у нас на святі.

    Баба: ( несе Калиту до вогню і каже)
    Водице – студенице, окропи Калиті дорогу,
    Від печі до стелі, щоб ми були веселі.
    ( всі співають) Гори вогонь ясно, спечи Калиту красно,
    Щоб ми її кусали і горя не знали,
    Яка наша Калита і румяна й пишна,
    І смачна і запашна як у саду вишня.

    Хлопець: Дівчата, а де ж ті вареники,
    З сиром смачненькі,
    Чом не частуєте козаків молоденьких.

    (виходить дівчина з кошиком кукурудзи ы і каже)
    Дівчина: Будуть і вареники і пироги,
    Та спочатку покажіть що вмієте ви.

    Хлопець: Вечорниці почалися до роботи узялися ми,
    Кукурудзо стережися перелущим тебе ми.

    Хлопець: Дуже славні вечорниці,
    Всім весело, всюди сміх,
    Налущимо всі ми разом,
    Кукурудзу повний міх.

    (труть кукурудзу одна до одної і співають)
    Посушили кукурудзу, всілися сплітати,
    А ще будем теребити в кошики складати,
    Кукурудзу наша мила, наша солоденька,
    Ми тебе налущимо, бо ми голодненькі,
    Господиня стіл накрила, просить добрим словом
    Баба: (співає) Дорогенькі помічники гостина готова.

    Дівчина: Вареники – крученики у воді кипіли,
    Сиром були понапихані, маслом позаливані,
    Як є сметани то вмачайте,
    А як нема то вибачайте.

    Пісня «Вареники».

    1 куплет співають всі.
    2 куплет співає дівчина:
    Вареники, вареники та ще й варениці,
    Як побачать усміхнуться вікна у світлиці,
    Чом ти милий чорнобровий заглядаєш в очі,
    Сама бачу вареничків, вареничків хочеш.
    3 куплет співає хлопчик:
    Мовив милий із порога слова у коханні,
    Дай вареничків голубко у густій сметані,
    Не по 3, не по4 мені подавала,
    Вареничками з світлиці мене чарувала.

    Дівчата: Любі хлопці, просим сісти,
    Вареничків час вже їсти.

    Хлопці: Вареники задарма?

    Дівчата: Є ні будете змагатись!

    «Конкурси»

    Дівчина: Зїж Андрію пиріжок він дуже смачненький,
    А у ньому в середині мачечок дрібненький.

    (ніби кусає і ховає за спину)
    Хлопці: Чи ви дівки зроду віку пирогів не їли,
    Що у свої пироги горох начинили.
    Нехай вас та і не знають з тими пирогами,
    Ви би краще розкидали їх помежи псами.

    (виходить за двері).
    Баба:От тобі й на, невже нагнівалися на вас хлопці.
    Але там дідуню на подвірї їх заспокоїть,
    а ми тим часом поворожимо на балабушках .

    Дівчина: Як Калиту ми місили з усіх криниць воду носили,
    Як балабушки місили, з ополонки воду носили.

    Баба: І балабушки одна одної кращі. Тож запам’ятовуйте!
    Чию першою зїсть наш рудий пес, та з вас і першою заміж піде.
    Діду ти там хлопці заговори, а нам пса запусти.

    «Гадання».

    (заходять хлопці сідають на лаві, а дівчата сідають всередині кола і співають)
    Дівчата співають всі:
    Бабця дідові вгодила, вареників наварила,
    Вареники не погані, вареники у сметані,
    Дуже добрі її на смак, бо всередині є мак,
    Вареники масні були, та з макітри дременули,
    А ти діду не зівай варенички упіймай.
    (дід бігає за варениками)

    Баба: Ой дідусю. Старенький став ні одного вареничка впіймати не можеш.
    А спритним то був в молодості.

    Дід: Та може до бігу я не мастак, а от до танцю завжди готовий.

    (до нього підходить дівчина показуючи на хлопця що спить і каже)
    Є у батька один син, до роботи не швидкий,
    День гуляє, три – слабий, а на п’ятий вихідний.
    Всі співають: Злізь із лави ледацюго,
    Йди на поле помагать,
    Хлопчик: (співає) Ой пробачте я не можу ,
    В мене ніженьки болять.
    Всі співають: Гей (імя) злізь із лави,
    Треба дрова поскладать,
    Хлопчик: (співає) Не просіть бо я не зможу,
    В мене рученьки болять.
    Всі співають: Ой ти бідненький наш ,
    Ти поспи, собі, поспи,
    Ми не будем заважати ,
    Підем в танець залюбки,
    Хлопчик: (співає) подивіться я одужав, гляньте я який козак,
    Любі друзі зачекайте танцювати я мастак.
    (всі діти утворюють парами струмок
    хлопець пробігає через нього біжить за віником)

    Танець з віником.

    Баба: Подивіться яка наша Калита,
    Кругла, запашна, красою і теплом засяяла,
    На всю світлицю!
    Дід: (підходить з горщиком)
    Калита наша оце тобі і каша,
    А нам дай краси і сили.
    Щоб ми на світі славно жили.

    Хлопець: І нарешті Калита наче сонце золота,
    Хто вкусить Калиту хоч раз,
    Той буде першим серед нас,
    Нумо хлопці і дівчата хто з нас буде починати?

    Хлопець: Ой громадо добрі люди
    Я найпершим хочу бути,
    Їду, їду я до річки,
    Ой дайте вкусити Калиту хоч трішки.
    (стрибає)
    Дівчина: Ще ні разу не стрибала,
    Калити не коштувала.

    Хлопець: Калита, смачна духмяна,
    Подивлюсь чи я дістану.
    (забігає чорт (сцена з чортом) перетягують канат)

  7. #22
    Авторитет Аватар для Kolpachiha
    Регистрация
    25.11.2009
    Адрес
    город кузнецовск ровенская обл
    Сообщений
    6,252
    Поблагодарил Поблагодарил 
    8,684
    Поблагодарили Поблагодарили 
    9,569
    Поблагодарил в

    2,051 сообщениях

    По умолчанию


  8. #23
    Авторитет Аватар для Olga Beliaeva
    Регистрация
    15.03.2014
    Адрес
    Україна
    Сообщений
    3,024
    Поблагодарил Поблагодарил 
    5,731
    Поблагодарили Поблагодарили 
    12,563
    Поблагодарил в

    1,522 сообщениях

    По умолчанию

    Спас яблучний https://yadi.sk/i/pb5GBo3dZRLCi

  9. #24
    Авторитет Аватар для Olga Beliaeva
    Регистрация
    15.03.2014
    Адрес
    Україна
    Сообщений
    3,024
    Поблагодарил Поблагодарил 
    5,731
    Поблагодарили Поблагодарили 
    12,563
    Поблагодарил в

    1,522 сообщениях

    По умолчанию

    ОБРЯДИ, ЗВИЧАЇ ТА СВЯТА
    УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ https://yadi.sk/i/g6M-uOsqZRywe

Страница 2 из 2 ПерваяПервая 12

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •  
Яндекс.Метрика free counters Рейтинг@Mail.ru