Інсценівка для дітей, розваги.

[Elen2]

Девочки, думаю , что эта темка тоже нужна.

Инсценівки для дітей
інсценівки для дітей.rar

Івасик-Телесик
Інсценівка за мотивами народної казки "Івасик-Телесик" (віршована)
Для дітей старшої групии (5-6 років)


Ріпка
Інсценізація за мотивами народної казки "Ріпка" (віршована)
Для дітей середньої групи (4-5 років)

Дійові особи.
Ведуча, Дід, Баба, Онучка, Сірко, Миша, Кіт.

Дійові особи.
Дід, баба, Івасик – Телесик, лисиця, вовк, кабан, білка, зайчик.

Кошенятко заблудилося

Для дітей 5-7 років. (З нотами до пісень)


Сценка — гра до свята «8 Березня» для дошкільнят середнього віку. (З нотами до пісень)


Весняна казка.
Свято 8 Березня, для дітей від шести років.

Цікава розмова
Інсценівка для дітей від п’яти років

Пригоди зайчика.
Інсценівка для дітей від п’яти років

Коза-Дереза
Інсценівка казки для дітей від п’яти років.


Киця мама

На лісовий галявине.

[VasilisaTZ]

Девочки - этот мюзикл я разработала сама на основе других материалови добавила много своего, песни - переделки написала сама (строго не судите) есть муз мателиал, если кто то заинтерисуется то скину.
МЮЗІКЛ ЗА МОТИВАМИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ
«Коза – Дереза»
Декорації: 1) українська хата, подвір’я, тин, криниця
2) ярмарок
3) гай, ліс, джерельце.

Дійові особи: дід Василь, баба Дарина, син Грицько, донька Наталка, сонечко, промінчики, Коза, продавці на ярмарку, розбійники.

Казкарка: Ой як гарно на світанку, коли сонечко встає
Промінцем своїм казковим кожну квіточку торкне

(виходить Сонечко, виконує танцювальні рухи під музику Н. Матвієнко «Квітка – душа», казкарка продовжує розповідь)
На галявину загляне – привітає поле й гай,
Потім озирне все разом, чи прокинувся весь край.
Але раптом на узліссі, біля ставу край села
Враз помітило хатинку де ще люди спочива.
Заглянуло у віконце і послало промінці,
Щоб збудили всю родину ці маленькі пустунці.

(сонечко кличе промінчики)
Пісня – танок: «Пісня сонячних промінців» муз. Н. Рубальської

Казкарка: Ця хатиночка біленька, дах у неї червоненький
Білі стіни і віконце посміхаються до сонця.
А живуть у тій хатині: дід Василь, бабка Дарина.
Мають доньку, мають сина – гарна, дружна в них родина!

(під музику виходять дід і бабка, виконують пісню
на мотив укр. нар. пісні «Ой Джиґуне, джиґуне»)
Дід Василь: Ой ти бабцю, ти моя
Досить вже лежати,
Піднімай усю родину
Гайда працювати.
Бабка Дарина: Ах ти ж діду-дідуган
Досить вже гарлати
Сонце ще не піднялося
Дав би полежати.
Дід Василь: Вам би тільки і лежати, мало є роботи
Та піду я на базар - додам вам турботи.
Я куплю тобі корову – будеш доглядати,
І смачненьким молоком сім’ю напувати

Бабка Дарина: Що ж, корову хочу мати,
Її буду доглядати.
Тож іди старий, іди і корову приведи.

(з хати вибігають син Грицько і донька Наталка)

Діти: Батько, батько, а візьми і нас на базар.
Дід Василь: Ходімо! Допоможете купити корову.
Бабка Дарина: Хай вам щастить, я буду з нетерпінням вас чекати.

(Всі виходять. До залу співаючи заходять діти – продавці з товаром, стають по дві сторони)

Пісня: «Всі на ярмарок» укр. нар. пісня (дод)
«Всі на ярмарок, та й на ярмарок! Купувати, продавати – всі на ярмарок!
Всі на ярмарок, та й на ярмарок! Жартувати, танцювати – всі на ярмарок!»

Продавці: (разом) Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!
Господарі й гості, глядіть, не минайте!

1 – й продавець: На ярмарок прошу – гуртом, поодинці,
Чекають на вас тут чудові гостинці!

2 – й продавець: На ярмарку нашім, веселім, багатім
Є чим дивуватись і є що придбати.

3 – й продавець: Тут щедрі дарунки із саду й городу.
Тут пісня і жарти усім в нагороду.

4 – й продавець: Тут речі умільців ні з чим незрівнянні –
Барвисті стрічки, рушники вишивані.

5 – й продавець: Полив’яний посуд – глечики, горнятка,
Сопілки – хлоп’ятам, намисто – дівчатам.

Продавці (разом): Мерщій – бо на ярмарок всі поспішайте,
Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

(виходить дід Василь з донькою і сином, проходжаються між рядами)

Пісня діда на мотив рос. пісні «Выйду на улицу» (дод)

Дід Василь: (співає) Вийду я на ярмарок – гляну навкруги,
Що ж тут за товари, що тут за торги.
Вийду я на ярмарок, оком обведу,
Хто ж привів корову красиву, молоду

6 – й продавець: Бублики! Бублики!
Найсмачніші бублики
Хто бубликів не купить
Той не буде вище пупа
А хто бублика з’їсть –
Підросте на метри шість.

Грицько (до діда): Батьку, батьку, а купи мені бубликів в’язку.

Дід Василь: А чому б і ні
(Підходить до продавця, купує бублики, вішає на шию хлопцю)

Дід Василь: Ой що ж там за шум учинився?

(Всі присутні заглядають, дівчата тягнуть лежебоку)

Пісня – інсценізація «Ой там на веселім базарі» укр. нар. пісня

Дід далі проходжується по базарі

7-й продавець: Купіть мого півника
Купіть мого красеня
Мій півник – молодець
У нього червоний гребінець.
Дід: Та й свій у нас є.

8 продавець: Ой діду не минай
Черевики ти придбай
Маєш доньку ти гарненьку
Буде дівчинка раденька.

Донька: Батьку, батьку – купи черевики.
Дід Василь: А чому б і ні.
(дід підходить до продавця, купує черевики, дає їх Наталці)

Пісня Наталки: «Черевики» укр. нар. пісня

Дід Василь: От і корову продають, ось ми її і купимо.
Діти: Так, гарна корівонька!
Дід Василь: (до продавця) А чи продаєте ви свою корову?
Продавець: Продаю.
Дід Василь: А чи багато дає молока?
Продавець: Так, багато, що не подужаєш випити.
Дід Василь: А чи не бриклива?
Продавець: Ні, слухняна і покірна.
Дід Василь: А скільки ж просите?
Продавець: Всього вісім копійок.
Дід Василь: Ой лишенько! У мене тільки три залишилося!
І бублики купив, і черевики купив. Все потратив, що на корівоньку копив.
( дід тримається за голову)
Продавець: Кому Кізоньку? Кізоньку красиву,
Кізоньку розумну. З гострими ріжками,
З тоненькими ніжками,
Що танцює і співає, і усіх розвеселяє!
Ану, музики, та заграйте, щоб Кізонька танцювала!

(Виходять діти з ДМІ)
Танок Кози під супровід музик укр. нар. мелодія

Продавець: Купи діду, купи. Подивись яка гарна, така мила, всього за три копійки.
Дід Василь: (до дітей) То що, купимо Козу?
Діти: Так, купимо!
Продавець: На тому бувайте здорові. Козу забирайте, шануйте її і догоджайте.

(всі виходять з піснею «Ой там на веселім базарі» останній куплет)
«Ой там на веселім базарі,
Купували, продавали, жартували.
І з покупками потому, поверталися додому, додому!»
Баба Дарина: ( виходить, журиться)
Вже на вечір повертає, а старого ще немає,
Як пішов годин у п’ять він корову купувать,
То вже й їсти наварила
Миски, ложки перемила.
Пообідала сама, а його нема й нема.
О, якусь розмову чую
Дід з дітьми ідуть додому
І ведуть вони…корову?

Дід: Ти, коза тримайсь позаду
Що, стара, а ти й не рада?
Що козу тобі веду.
Баба: Чує серце на біду.
Пісня Діда, баби і кози на мотив пісні
Р.Писанки з мюзиклу «Сорочинська ярмарка» (додаток)

Грицько: Діду, я твою козу – красу піду вранці попасу.

Дід Василь: Так, Грицько, підеш ти
Вранці цю Козу пасти.

(усі розходяться, Грицько бере лозину. Відерце, жене Козу на степок)

Казкарка: Грицько ту козу пастись повів
А сам з сопілкою під дубом сів.
На сопілці собі грає
А коза траву щипає.

(Звучить музика «Одинокий пастух». Виходять «квіти», танцюють, а коза навколо них походжає, траву щипає.)

Танок Квітів під супровід «Одинокий пастух»

Казкарка: Напоїв Грицько її водою
Та й пішов додому разом із козою
…Вечір. Сонечко сідає,
Дід Василь їх зустрічає.

Дід: Кізонько моя люба!
Кізонько моя мила!
Чи ти пила, чи ти їла?

Коза: Ме – е! Ні дідусю, не пила, не їла
Тільки бігла через місточок
Та вхопила кленовий листочок.
А як бігла через гребельку,
То вхопила водиці крапельку.
Оце тільки пила, тільки їла.

Дід: Чом козу не пас ти сину?
Як не їстиме, то загине!
Тебе з дому проганяю
Що козу не доглядаєш..

Казкарка: Дід Грицька полаяв, прогнав, а козу – дерезу обійняв
(хлопчик витираючи очі виходить)

Наталка: Я козу, таку красу піду вранці попасу.
(усі розходяться, іде Наталка пасти)

Казкарка: Кізка лугом походжає, а Наталка вже співає.

Пісня Наталки «Я маленька українка» муз. В. Качана

Казкарка: Напоїла дівчинка її водою
Та й пішла додому разом із козою
…Вечір. Сонечко сідає
Дід Василь їх зустрічає
Дід: Кізонько моя люба!
Кізонько моя мила!
Чи ти пила, чи ти їла?

Коза: Ме – е! Ні дідусю, не пила, не їла
Тільки бігла через місточок
Та вхопила кленовий листочок.
А як бігла через гребельку,
То вхопила водиці крапельку.
Оце тільки пила, тільки їла.

Казкарка: Дід Наталку полаяв. Прогнав, а козу – дерезу обійняв.
(дівчинка виходить)

Баба: Може я твою козу піду вранці попасу?

Дід: Добре! Підеш ти, вранці цю козу пасти.
(усі розходяться, Баба виходить з корзинкою, там спиці і клубок)

Казкарка: Коза пасеться на травиці
А баба в’яже рукавиці.
Потім разом із козою
Підійшла до водопою.

Танок: «Водограй» (танок струмочка)

Казкарка: … Вечір. Сонечко сідає
Дід Василь їх зустрічає.

Дід: Кізонько моя люба!
Кізонько моя мила!
Чи ти пила, чи ти їла?

Коза: Ме – е! Ні дідусю, не пила, не їла
Тільки бігла через місточок
Та вхопила кленовий листочок.
А як бігла через гребельку,
То вхопила водиці крапельку.
Оце тільки пила, тільки їла.

Дід (до баби): Що ти кажеш? Ой біда
Ти чого її не пасла?

Коза: І води мені не дала!

Баба: І пила вона, і їла
Чим же я їй не вгодила.

Коза: Бреше, бреше, ти не вір
Не пускай її у двір.

Дід: Що ж робить мені з тобою
Сам займуся я козою.

Казкарка: Дід свою козу пасе
Ще й відро води несе.
Відпочив дід ще й поспав
Збиратися додому став.
Але козу не став сам гнати
Пішов ворота відчиняти.
Відчинив ворота, козу зустрічає, як завжди питає.
Дід: Кізонько моя люба!
Кізонько моя мила!
Чи ти пила, чи ти їла?

Коза: Ме – е! Ні дідусю, не пила, не їла
Тільки бігла через місточок
Та вхопила кленовий листочок.
А як бігла через гребельку,
То вхопила водиці крапельку.
Оце тільки пила, тільки їла.

Дід: Ой брехлива ця коза
Оббрехала всіх дарма.
Ось я що козі зроблю
Я їй боки обскубаю.

Коза: Ой, не треба це було так усім брехати
Ой, треба тепер швидше до лісу тікати
(коза тікає)

Дід(розгублено): Втекла коза
Баба: Той що? Дарма!

Діти: Добре що кози нема.

(виходять)

Казкарка: Мчить Коза ось навпростець
Через поле та у ліс.
Ніби хтось вкусив за хвіст
Мчить і гордо поглядає
Пісеньку свою співає.

Коза: Я – Коза – дереза
За три копи куплена
Пів бока луплена.
Ой яка я хитро й жила
Як я Діда обдурила!

От і хатка є для мене
В хаті печене й варене.
Стіл накритий, ти дивись

Гей, хазяїне, озвись.
Утомились мої ноги
Та й голодна я з дороги.
Ще й не спала цілу ніч
Ну ж пускай мене на піч!
А хазяїна немає…
Ну, поки він десь гуляє
Я наїмся, я нап’юся
І в цій хатці поселюся

(Коза заходить до хатки)

Казкарка: Ось живе собі коза, тай лиха не чує
Що в хатині тій гарненькій
Злодії ночують.
Цілий день вони гуляють
Здобичі собі шукають.
А як сонечко сідає
То додому повертають.

Виходять розбійники під музику із м/ф «Бременські музиканти»

1 розб.: О! То хто ж в нашу хатину
Сам зайшов без спросу?

2 розб.: Бачу цей незваний гість
Всі харчі наші поїсть.

3 розб.: Гей, це хто там, озивайся
Виходь з хати, не вагайся.

Коза: «Я коза – дереза, за три копи куплена…»

1 розб.: Що таке? Та хто посмів
Найсильнішого з вовків
Не пускать? Клянусь Богами
З’їм з рогами і ногами!

2 розб.: Ану друзі налітай
Та хапай її, хапай!

(Розбійники ловлять козу. Коза виривається і тікає.)

Розбійники: От біда – втекла коза.

(виходять)

Заходять Дід, баба і діти

Баба: Набідувались, діду ми з тобою
З цією хитрою козою.

Дід: Зголоднів я щось стара
Мабуть вечеряти пора.
Ти здається говорила
Що борщу й каші наварила.

Діти: Хто це стукає в віконце?
(заходить Коза)

Коза: Я усіх, усіх вас прошу
Не лупіть ви бік мені.
Буду я тепер хороша
Ви від себе не гоніть.

Дід Василь: Ну, що тут казати, мабуть треба вибачати…

Баба Дарина: Якщо не буде більш брехати!...

Діти: Бачите! Сама ж прийшла до хати.

Дід Василь: Пішли Кізонько, я тебе нагодую тай спати положу на м’якеньку солому.
( дід виводить Козу)
Діти: А може гостей запросимо?

Дід Василь: І дійсно, зви Бабко сусідів тай відсвяткуємо!

Наталка: Грицько та поклич Данила, ох він і гарно гопака вдаряє!

Грицько: Нумо, хлопці, гайда танцювати!

Танок: «Засвистали козаченьки»

Баба Дарина: От як гарно танцюють, аж кізоньку нашу звеселили.

Грицько: Хлопці гарно танцювали, а чого ж дівчата сумують – може у гру пограємо?

Укр. нар гра: « Ішов цап із гори»

Дід Василь: Та годі вам, Краще погляньте, які дівчата у нас гарні, а як танцюють

Танок: « Як у нас на Україні»

Дід Василь: Ось так було, чи не було…

Баба Дарина: Тай що тут казати…

Коза: Як живеш ти серед друзів, не вчися брехати.

Грицько: А у нас на Україні…

Наталка: Звичай – побажати:

Всі: «Хай в вас і в нас все буде гаразд…»



Додаток:
Пісня Баби і кози на мотив пісні «Нормально» Р. Писанка (Сорочинський ярмарок)

Баба: Я чекала на корову - на красиву, на здорову.
А ти діду що привів, хоч і не пускай у двір,
Куцоногу і брикату –
Ти ж привів козу пихату.
А куди ж дивились діти!? Що ж тепер мені робити?

Дід: Не кричи мені на вухо, краще ось що ти послухай –
Коза краща за корову, то ж пускай її додому.
Наклади свіженьку пашу, нагодуй кізоньку нашу –
Як буде козуня сита – то не будем мати лиха.

Коза: Ти, бабуся не гнівися, а на мене подивися
Я козуня молода і красива, і струнка,
Білолиця і рогата, і зовсім я не пихата
А як вмію танцювати – буду всіх вас розважати.

[VasilisaTZ]

А вот ещё на тему "Виховання патріотизму засобами українського фольклору"
Калинова пісня

Тематична розвага для дітей старшої групи

(Зал поділений на дві частини: 1 – інтер’єр хатини, 2 - подвір’я)
Заходить бабуся, ставить на стіл хліб і калину.
Бабуся: Наче все поприбирала,
Каравай приготувала,
Бо прийдуть до мене діти,
Всі чудові - наче квіти.
(прислухається) Чую, чую – он вже йдуть
Хоровод вони ведуть!
Під музику заходять діти

Бабуся: Прошу гостоньки до моєї господи.
У моїй господі всього доволі!
І хліба, і солі!
Лежать калачі з золотої пшениці,
І пиріжки з ярої гречки!

Діти: Добрий день, бабусенько!

Бабуся: Добрий день, мої ластів’ята!
Проходьте!

Пісня – коломийка: «Ой у саду, у садочку» укр. нар. коломийка

1 дитина: Гарно у тебе, бабусенько, затишно.
2 дитина: А які рушники вишиті, подивіться! А у мене теж є рушники, але не такі.

Бабуся: Так мої любі, зараз вже не в кожній хаті вишивають рушники!
А колись, у давнину, кожна господиня вишивала рушники, які були оберегами
в сім’ї. На рушнику вишита доля нашого народу: і радість, і біль, і щастя, і горе!
Мати ще до народження дитини вишивала рушник долі і з ним несли дитину
хрестити. Цей рушник зберігали усе життя. Великим рушником застеляли стіл
і клали на нього пахучий каравай. Хліб і рушник – одвічні людські символи!

3 дитина: А я бачила в магазині хлібчик, але не такий гарний.

Бабуся: А це, голуб’ятка, незвичайний хлібчик. Він називається – каравай! За народною
традицією українці зустрічають гостей з караваєм!
«У нас здавна є традиція славна:
Воду брати з чистої криниці,
Борошно – з ярої пшениці!
Добрими руками тісто замісити,
Дорогих гостей караваєм пригостити!




А що вже прикрашають українці свій каравай! Тут і колоски ярої пшениці – символ достатку, і кетяги калини – кожна ягідка то дитина у сім’ї, і хвиляста лінія – лінія життя.
А ви знаєте де випікали караваї? Раніше каравай пекли у печі.
Ця піч і пекла, і варила,
Гостей смачно годувала,
Від недуги лікувала,
Від холоду зігрівала!
Справжньою берегинею була піч у хаті!
А чи любите ви в українські ігри гратися?

Гра: «Пекарі» ( зразок гри «Шевчик»)

Бабуся: Ой, як же мені з вами добре – аж душа співає. А дівчата які ж гарні – як квіточки.
Справжні україночки!

4 дитина (дівч):А мене мама навчила пісню співати про себе, я вам хочу її заспівати.
Бабуся: А ми із задоволенням послухаємо.

Пісня: «Українка я маленька» муз. В Качана
( у вик вихованки вокального гуртка «Дзвіночок»)


Бабуся: А й справді – щічки як в калини ягідки.
5 дитина: Ой, а ми бачили біля вашого тину калину і пісню про калину знаємо.

Пісня – хоровод: «Ой є в лісі калина»

6 дитина: Бабуся, а чому калина зветься калиною? Розкажіть, будь ласка.

Бабуся: А про це в народі склалася чарівна казка. Хочете її почути?
Тоді треба мою скриньку відімкнути.
Скринька моя дуже незвичайна,
Ось вишиванка, ось рушник.
А ось чарівна свічка,
А як запалим свічку,
То станеться все так:
Вона до казки чарівної
Нам всім покаже шлях ( бабуся запалює свічку)

Колись у сивій давнині жила – була дівчинка Калинка. Працьовита була дитинка, весела і дуже любила співати…
(виходить дівчина Калина)

Калинка: (співає) Ще маленька я дівчинка ,
Звуть мене усі Калинка,
Вірна донька свого роду –
Українського народу
Все, що рідне я кохаю
Всі, хто рідний – помагаю,
Своє ціню, свого вчуся,
І до рідного горнуся!
(говорить) Треба піти до лісу, назбирати хмизу,
Піч затопити, їсти наварити!

(вибігають дівчата – подружки)

Дівчата: Добрий день, Калинка!
Ходімо із нами до лісу гуляти!

Калинка: Нема у мене часу гуляти,
Треба матусі допомагати.
Але з вами я піду, буду сухе гілля збирати.

Дівчата: Ходімо разом, будемо гуляти,
Ягоди, гриби збирати.

Зустрічайте нас дубки,
Відхиляйте віти,

Ось до лісу по гриби
Йдуть веселі діти.

Під музику дівчата ідуть змійкою, імітуючи подорож до лісу. Дівчата розходяться по лісу, а Калинка підходить до кущика (дитина в костюмі).

Калинка: Що за кущик тут малий,
Та іще такий сумний?

Кущик: Я сонечка не бачу, не можу я рости.
Не знаю я хто зможе мені допомогти…

Калинка: Ой, кущику не журись!
Тобі допоможу!
Тебе я візьму із собою,
Та край дороги посаджу!
(Зве дівчат на допомогу. Дівчата підходять до кущика і водять хоровод)

Пісня: «Дівчина – Калина»

Калинка з дівчатами: Рости маленький кущик, розростайся!
У гору ти тягнись, до сонця піднімайся!
А ми швиденько підемо до криниці,
Та й принесемо відеречко водиці
(іде до криниці разом з дівчатами)

1 дівчинка: Ой, люба кринице,
Дай нам водиці,

2 дівчинка: Щоб здоров’я мати,
Людей шанувати.

3 дівчинка: А тобі відерце – сосновоє серце
З дном дубовим – з обручем ялиновим.

Калинка: Треба поспішати, кущик напувати. (йде до кущика)
Принесу з криниці чистої води.
Кущику маленький, ти рости, рости!
Будь міцним та сильним,
Та великим будь,
Хай тут відпочине,
Той, хто йде у путь!

(З’являються хлопчики, дівчата сміючись ховаються за криницю )

Пісня: «Будемо козаками»

1 козак: Дивіться хлопці, є де відпочити.
2 козак: Посидіти в тіні, поїсти, попити.
3 козак: Хто ж край дороги кущик посадив?
4 козак: Далеко від села його зростив?
5 козак: То мабуть руки працьовиті.
6 козак: І серце найдобріше в цілім світі!
1 козак: Хлопці, а давайте позмагаємось, кулішу наваримо!

Гра – змагання: «Наваримо куліш»

2 козак: Кулішу наварили, тепер можна і танок затанцювати!

Танок: «Засвистали козаченьки»

Кущик покривається квітами (змінює накидку)

3 козак: Дивіться, хлопці, кущик розквітнув!
Виходять і дівчата

Дівчата: А й справді!

Кущик: На згадку то про дівчинку привітну!
Вона мене ростила, поливала
І словом добрим кожен день вітала,
Та ось ця дівчинка весела,
Про неї хай дізнаються усі міста ї села!

Козаки: Дякуємо тобі, Калинко. Низький уклін!

Козаки: Дівчата, а ходімо танцювати!

Танок: «Чоботята – дріботята»

4 козак: Дівчата, а ви знаєте новину?
Дівчата: Яку?
Козаки: Ладки, ладки, посварились бабки.
За що? За кисіль. Що наївся Василь!
Дівчата: Та хіба ж це новина!?
А забавлянку про цапа та козу знаєте?
Козаки: Та хто ж не знає!

Гра – інсценізація: «Цап та коза»

Дівчатка: Хлопці, а ви на конях хоч їздити умієте?
Козаки: Ну звісно ж, ми козаки!
Дівчата: А нас покатаєте.
Козаки: Не дівчаче це діло!
Дівчата: Та якщо ваша ласка.
Козаки: Ну добре, покатаємо!

Гра: «Швидкі коні»

Кущик вкривається ягідками ( знову змінює накидку)
Калинка: Ой, що з кущиком!?
Де цвіт його подівся?
Червоними він ягідками вкрився!
А ягідки хоч кислі та смачненькі,
І кісточка, як серденько маленьке!

Кущик: Раніше був я невідомою рослинкою,
А зараз називатимусь калинкою!
Хай пам’ятають і дорослі і малі,
Що краще дівчинки немає на землі!
Хто любить всіх і всім допомагає,
Того народ віки не забуває!
Візьміть на згадку кетяги калини
І вирушайте у дорогу з ними!

Діти під музику ідуть хороводним кроком і сідають на лавку

Бабуся: Не знаю, так усе було, чи ні,
А з того часу протекло немало днів!
В народі ж нашому на згадку про дівчину,
Цей кущик називають всі – калиною,
Вона людей лікує від застуди,
І в Україні є вона усюди!
Це символ українського народу,
Дарує нам свою красу і вроду!
Ну, ластів’ята, гарна була моя казка?
А тепер прийшов час пригощатися смачним караваєм та чаєм з калиною.

( Дітей пригощають караваєм)

[Иваннесса]

може комусь пригодиться, не судіть строго сама писала.для молодшої та середньої групи.якщо треба то муз матеріал дам.
Дійові особи: Казкарка, Мишка, Жабка, Зайчик, Білочка, Лисичка, Вовчик, Ведмідь, Кабан.
Казкарка: Рукавиці дід одів
І у ліс собі побрів.
Там одну з них загубив.
Що ж там трапилось малята
Хочемо вам показати.
Лежить рукавичка маленька
Мов хатинка чепурненька.
Бігла тим лісом мишка сіренька
Мишка : ( пісня)
Мишка я норушка
В мене гарні вушка.
Люблю я співати
Гратись й танцювати
Ля-ля ля
Тру лю лю
Танцювати я люблю
( підходить до рукавички) Ой що це? Яка ж гарна рукавичка. Цікаво чи хтось живе тут..?
( стукає) Хто хто в рукавичці живе? Нікого. От і добре
(пісня) Буду тут жити я
Тра ля ля ля ля ля л я
Чистоту я наведу
Свою хатку приберу.
Жабка: (пісня) Ква,ква ,ква- ква- ква-
Я веселе жабеня
Люблю світом мандрувати
Друзів там собі шукати
Ой але де ж мені сьогодні ночувати? ( підходить до рукавички) Ой що це? Яка ж дивна хатинка! Тук тук тук. Хто в хатинці цій живе?
Мишка: Я Мишка- норушка, а ти хто?
Жабка: А я жабка –квакушка. Пусти мене переночувати.
Мишка: Звісно, заходь. Допоможеш мені нашу хатинку причепурити.
Казкарка: Приступили Мишка та Жабка до справ, а тим часом біг тим лісом зайчик.
Зайчик: Я мякенький як пушок
В мене сірий кожушок
Куций хвостик, довгі лапки
Стриб і стриб я по доріжці
Піднімаю швидко ніжки
І співаю тру лю лю
Пострибати я люблю.
Ой, яка гарна хатинка! Хто хто в цій хатці живе:
Мишка і Жабка: Це я Мишка-норушка. І я Жабка- квакушка. А ти хто?
Зайчик: А я Зайчик-пострибайчик, пустіть мене до себе.
Мишка: Проходи, часу не гай в рукавичку забігай.
Казкарка: Хто ж це тут крадеться нишком7
Це ж руденька, хитра лиска.
Лисичка: Я хитруха, руда лиска
Зараз я погляну зблизька
Хто в хатинці цій живе,
Може пустять і мене.
Тук, тук. Хто в хатинці цій живе?
Мишка ,Жабка і Зайчик: Це я Мишка-норушка. І я Жабка- квакушка. Я Зайчик-пострибайчик, А ти хто?
Лисичка: Я Лисичка – сестричка. Пустіть мене до себе в рукавичку.
Жабка: Чималенька в нас сімя:
Зайчик, мишка тай ще я.
Забігай до нас лисичка!
Будеш всі нам ти сестричка

Казкарка: Всі звірята разом жили,
Працювали й не тужили.
Зранку порались у хатці
Вечором всі пішли до танцю
(танець звірят)Та коли ніч була близько
Завітав до них вовчисько.
Вовк: Я вовчисько- сіромаха
Я сердитий як собака.
Хто в хатинці є оцій?
Відчиніть мені мерщій!

Звірята: Хто це там такий нікчема
Що чарівних слів не зна?
Ми таким не відчиняєм
Їх до хатки не впускаєм!
Вовк: А що це за такі чарівні слова? Навчіть мене.
Звірята: Ось послухай і запамятай. (пісня: Добрий ранок муз. Н. Рубальської)
Вовк (підспівує) Ой яка гарна пісня і слова такі справді чарівні. Дякую друзі! Вибачте що негарно поводився. Пустіть будь- ласка мене до хатинки.
Звірята: Звичайно,заходь. Ласкаво просимо.
Казкарка: Тут по лісу пішов дзвін
Про такий незвичний дім
Звірям всі цікаво стало
Як лисичка, зайчик й вовк
Можуть разом жити
Не сваритис, а дружити.
Тут і білка прискакала.
Білочка: Я білочка руденька,
І скачу я гарненько.
Ось беру горішки
І смачненькі шишки.
Я сьогодні рано встала
Не гуляла -працювала
Тра ля-ля-ля-ля
Тра ля-ля-ля-ля
Білочка руденька я.
А хто в цій хатинці живе?
Мишка ,Жабка ,Зайчик, Лисичка і Вовчик: Це я Мишка-норушка. І я Жабка- квакушка. Я Зайчик-пострибайчик, Я лисичка- сестричка, а я Вовчик – панібратик. А ти хто?
Білочка: А я Білка- рудий хвостик. Мене в гості хтось запросить?
Лисичка: Так звичайно забігай, з нами пісню поспівай (пісня Ми сьогодні клопіт мали)
Казкарка: Ось і вечір вже настав
Звірі готувались спати
Раптом чують знову стук
Вже й почали дивуватись.
Звірята: Хто це стукає так пізно, ще ричить чомусь так грізно?
Ведмідь: Я ведмідь, дикий звір
Та й не грізний я повір
Не ображу я нікого
Упустіть в свою берлогу.
Зайчик:Ну й кумедний ти ведмідь,
Не берлога це а хатка.
Правда, місця не багато.
Та нічого, заходи
Раз уже прийшов сюди

Казкарка: Стало тісно в рукавичці.
Тут іще й кабан прийшов.
Кабан: У-у-у-у-! Як холодно мені.
Є тут хтось чи може ні?
Тук тук. Хто тут живе?
Мишка, Білка ,Жабка і Зайчик, Лисичка й Вовк: Це я Мишка-норушка. І я Жабка- квакушка. Я Зайчик-пострибайчик, Я лисичка- сестричка, а я Вовчик – панібратик. І я Білка- рудий хвостикА ти хто?

Кабан: Я кабан веселий
Та не маю я оселі.
Друзі, прошу, пожалійте,
Ніде переночувать
Білочка: Так звичайно заходи, місце ще знайдем й тобі.
Казкарка: Ані в казці сказати
Ні пером описати
Як вмістилися звірята
У такій малій хатинці
Всі звірята: Просто всі повинні знати
Треба іншим помагати
І лише тоді й завжди
Ти не знатимеш біди

( пісня: Пречудово в світі жити)

[Ирина100]

Доброго дня. Дуже сподобаль ваша казочка... А можна , будь ласка, музичне оформлення до неї? Дякую))

[гефест]

Подорож країнами світу https://cloud.mail.ru/public/WKVs/28LXvYCjP

[moderm]

Розвага з батьками "Як я знаю свою дитину" https://drive.google.com/open?id=14w...mO-d48F9tKCJ6B

[Elen2]

Інсценізація за мотивами народної казки


Ведучий:

Не часто в нашій Україні
Бува, щоб ріпку хтось садив...
Але було... В одній хатині
Дідусь Панас з сім”єю жив.

Раз навесні, коли берізки
Пухкі сережки одягли,
Коли дрібні зелені бризки
Так рясно на гілля лягли,

Дід порався в своїм садочку,
Доріжки чистив, тин ладнав,
Скопав землицю на горбочку,
Що посадити тут – не знав.

І раптом вибігла Ганнуся,
Набрати думала води...
Підбігла, лащиться:”Дідусю,
Ти мені ріпку посади!”

І посадив...
Ходив щоранку поливати,
Глядів, щоб півник не стоптав.
Бур’ян зривав, щоб їй зростати,

Ретельно ріпку доглядав.
А українські землі – диво!
За труд відплачують як слід.
І ріпка виросла красива,

„Хороша ріпка!” – каже дід.
Блищить на сонці чепурненька,
Як мед, не скласти їй ціни,
Тугенька, жовта, величенька.
А висоти!
А ширини!

Танок сонячних промінчиків: „гріють ріпку”

Дід довго нею милувався,
І знав, що він досяг мети.
Хоч шкодував, і хоч вагався,
Та все ж сказав:”Пора тягти!”

На другий день зібрався зранку,
Неначе десь на свято йшов,
Надів сорочку-вишиванку,
До ріпки стиха підійшов.

До неї чемно привітався,
Примірявся і так, і сяк.
Але ж... як тільки не старався,
А витягти не міг ніяк.

Дід:

Гей, жінко, нумо вийди з хати,
Покинь всі справи хоч на мить.
Біжи мені допомагати,
Бо ріпка глибоко сидить.

Баба:

Ти кликав, діду?
Я хутенько,
Усе покинула й біжу.
Ця ріпка й справді величенька,
Давай тобі допоможу.

Ведучий:

Бабця - за діда, дід – за ріпку,
Разом щосили потягли...
Вона ж сидить в землиці кріпко –
Так витягти і не змогли.

Баба:

Онучко, чуєшь? Йди скоренько!
Де ти там граєшься? Давай!
Засіла ріпка глибоченько,
Її тягти допомагай!

Ведучий:

Дівча – за бабцю,
Та – за діда,
А дід – за ріпку,
Й потягли...
Не подає красуня й виду.
Так витягти і не змогли.

Онучка:

Сірко!
Біжи сюди, собачко!
Чіпляйсь за мене,
В ряд ставай!
Разом і витягнем, побачиш.
Ти тільки нам допомагай.

Ведучий:

Сірко – за внучку,
Та – за бабу,
Бабуня діда обійма,
Той тягне...
Та виходить слабо,
І успіху ніяк нема.

Сірко:

Гей, кицько, глянь, усі при ділі.
Не гай часу, сюди біжи!
Що розляглася в тому зіллі?
Ти краще нам допоможи.

Ведучий:

Киця - за собачку,
Той за онучку зачепивсь,
Вона – за бабу, та – за діда,
А дід за ріпку ухопивсь.
Дід тягне обома руками,
Командує:”Тягніть! Тягніть!”
Сам сперся обома ногами...
А ріпка смирненько сидить!
Лоби в усіх уже намокли,
Сміється сонечко згори,
А мишеня блиснуло оком
І хвацько вилізло з нори.

Миша:

Без мене тут не буде діла,
Це знає навіть дід Панас.
Буває, що великій силі
Бракує трішечки підчас.

Кіт:

Ти краще, мишко, не хвалися.
Підходь хутчіш, за хвіст бери,
Гарненько ніжками зіприся,
Повітря в груди набери...

Ведучий:

І тянуть всі:
Мишка – за кицю,
Кицюня – хвостик у Сірка,
Сірко – онуччину спідницю,
А та – бабуні фартуха.
Бабуня держить чоловіка,
Піт виступає на чолі,
Дід тягне ріпку, цупить, смика...
І.... ріпку витягли з землі!
Коріннячко у жовтій глині,
Така блискуча і гладка...
Всі впали і лежать на спині,
Проте ніхто не наріка.
Сусіди вибігли із хати,
Ото вже галасу було!...
Дідусь усіх став пригощати,
Наїлося усе село!

[Elen2]

Семеро козенят - стара казка на новий лад


Ведучий. Була собі кізонька біла,
Дуже симпатична і мила.
Мала вона семеро маляток,
Семеро чудових козеняток.
Коза (співає).
Мої діточки, козеняточка,
Ви найкращі у світі маляточка!
Я для вас, я для вас на базар піду,
Найсмачнішу капусточку вам знайду.
А ви вдома сидіть,
Двері міцно замкніть!
Вовчика сірого не пускайте!
Віддаю ключі вам, тримайте!



1 -ше козенятко
Добре, добре, добре, матусю!
Йди собі, за нас не хвилюйся!
Коза. Ви удома сидіть дуже тихо,
Як почує вас вовк — буде лихо!
2-ге козенятко.
Добре, добре, добре, матусю,
Йди собі, про нас не турбуйся.
Коза (обіймаєкозенят, прощається).
Мої діточки, козеняточка,
Ви найкращі у світі маляточка,
Я для вас, я для вас на базар піду,
Найсмачнішу капусточку вам знайду!
Махаєрукою, ідегеть. Козенятаспівають, танцюють.
7-ме козенятко.
Залишилися ми вдома,
Ти найперший, а я — сьома!
Усі. Семеро козеняті Ме!
2-ге козенятко.
Не боїмося ми нікого,
Навіть, навіть вовка злого!
Усі. Семеро козенят! Ме!
3-тє козенятко.
Хай підійде до порогу —
Буде згадувати довго!
Усі. Семеро козенят! Ме!
4-те козенятко.
А ми — бац! — його ногами!
А ми — бац! — його рогами!
Усі. Семеро козеняті Ме!
5-те козенятко.
Не боїмося ми нікого,
Переможем вовка злого!
Усі. Семеро козенят! Ме!
6-те козенятко.
Ми — бабах! — його ногами!
Ми — бабах! — його рогами!
Усі. Семеро козенят. Ме!
1 -ше козенятко.
Ми хоробрі козенята,
Ми веселі козенята!
Усі. Семеро козенят! Ме!
Вовк (задверима).
Пісня чується з квартири,
Голоси: один... чотири,
П'ять і шість, усього — сім!
Так пищать, що чути всім!
Козенята це маленькі,
Ще дурненькі, та... смачненькі!
Я козятинку люблю!
Зараз всіх їх половлю!
Стукає.
1-ше козенятко.
Хто це стукає до нас?
Вовк.
Це електрик, дід Панас!
2-ге козенятко.
Нам матуся наказала,
Щоб дверей не відчиняли!
3-тє козенятко.
Ми слухняні козенята
І не будем відчиняти.
4-те козенятко.
Ви матусю зачекайте
Чи пізніше завітайте.
Вовк. Хто б подумав! От невдача!
Ну, зажди, м'ясце козяче!
Стукає знов.
1-ше козенятко.
Хто це стукає до нас?
Вовк. Відчиніть, це Київгаз.
2-ге козенятко.
Нам матуся наказала,
Щоб дверей не відчиняли!
3-тє козенятко.
Ми слухняні козенята
І не будем відчиняти!
4-те козенятко.
Ви матусю зачекайте
Чи пізніше завітайте!
Вовк.
Хто б подумав! Знов невдача!
Не дурне м'ясце козяче...
Стукає.
5-те козенятко.
Хто це знов у двері стука?
Вже набридло, просто мука!
Вовк.
Я сусідка ваша, киця,
Я принесла вам морквиці! Няв!
Соковитої, смачної
І солодкої такої! Няв!
6-те козенятко.
В киці голос не такий!
В киці голосок тонкий!
7-ме козенятко.
Ти не киця! Ні, ти — вовк!
Що, не нявкаєш? Замовк?
Усісміються, стрибають.
Вовк (розгублено).
Хто б подумав?! Знов невдача!
Хитре це м'ясце козяче!
Знайте ж хитрість і мою!
Зараз голос «підкую»!
П'єяйце, потімстукає.
1 -ше козенятко.
Хто це стукає до нас?
Знову вовк? Чи Київгаз?
Усісміються.
Вовк.
Відчиніть, вам телеграма!
5-те козенятко.
На базарі наша мама!
6-те козенятко.
Через двері зачитайте
Або маму зачекайте!
Вовк.
Ну й розумні козенята!
Що ж, читаю: ваша мати
На базарі щойно впала,
Ніжки дуже позбивала!
Ще й зламала кінчик рога.
їй потрібна допомога!
5-те козенятко.
Це брехня!
6-те козенятко.
А що, як ні?
Страшно, боязно мені!
7-ме козенятко.
В мами збиті ріг і ноги.
їй потрібна допомога!
1-ше козенятко.
Відчиняєм! Треба йти,
Мамі слід допомогти!
Вриваєтьсявовк.
Вовк.
Упіймались! Ну і ну!
Я усіх вас проковтну!
2-ге козенятко.
Вовк! Він нас перехитрив!
Навіть голос підробив!
3-тє козенятко.
Мамо! Мамо! Я боюся!
4-те козенятко.
Ой, рятуйте, нас!
Усі. Матусю!!!
Вовкбігає, ловитькозенят, вонитікають, входитьКоза.
Коза.
Вовче, сірий лиходію!
Ти біди не заподіяв?!
Козенята мої милі,
Чи усі здорові й цілі?
Якщо скривдив козенят,
Дорогих моїх малят,
Заколю тебе рогами,
Затопчу тебе ногами!
Вовк.
Що ти, що ти?! Не кричи!
І ногами не топчи.
Он твої всі козенята,
Я хотів лише пограти...
Гарна в тебе дітвора!
Та мені вже в ліс пора!
Тікає.
Ведучий.
Вовк утік,
Аж миготіли п'ятки!
Слухайтесь матусі, козенятка!
Хижакам-вовкам не довіряйте,
Мамину науку пам'ятайте!
Мама і навчить, і порятує,
Мама і смачненьким почастує!
Козадістаєкапусту.
Мама — кращий друг малят,
Всіх малят, не тільки козенят!
Козенятка (співають).
Хай завжди буде сонце!
Хай завжди буде небо!
Хай завжди буде мама!
Хай завжди буду я!
Хай завжди буде казка,
Ніжна мамина ласка,
Хай живе наша дружна
Козеняток сім'я!

[VasilisaTZ]

Коллеги! Вот был эксперимент показывали театрализацию на утреннике очень понравилось
Казка для матусі
Свято для середньої « Б» групи

Ведуча : Усміхається лагідно сонечко
Визира з – за квітучих гілок,
Бо сьогодні синочки і донечки
Запросили матусь у садок.
Хочуть діти мам зі святом вітати
Пісню заспівати, казку показати.
Отже, сідайте зручненько
Та слухайте тихенько

Музична казка: « Вовк і семеро козенят» ( додаток)

Ведуча: Шановні мами, бабусі, гості!
Наше свято триває, бо не тільки казку малюки для вас приготували в
подарунок. Самі лагідні вірші, самі красиві пісні, самі веселі таночки –
це все теж для вас!

Діти: « Про що виспівує струмок?
- Про літо золоте!
- Про що співає колосок?
- Про те що він росте!
- Про що виспівує земля?
- Про неба синь ясну!
- Про що співаєм ти і я!
- Про маму дорогу!

Пісня: «Подарунок» муз. М. Ведмедері

Дитина 1: Пречудовий, світлий, гарний
Березневий день ясний.
Перший місяць календарний
Довгожданої весни.
В дім іде тепло знадвору –
Світить сонечко вгорі,
Саме в цю чудову пору
Свято всіх жінок землі

Дитина 2: Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обніму.
За щічки погладжу,
Ти знаєш, матусю,
Як дуже тебе я люблю!

Пісня: « Найщасливіша»




Дитина 3 : Я мамі хмаринку дістану із неба.
Місяць і сонечко, зірочок жменю.
А найголовніше і я не жартую,
Я їй цукерковий завод подарую.
Зрадіє матуся – і мені дві жмені,
Найкращих цукерок насипле в кишені!

Ведуча: Хоч дівчатка іще маленькі, та вже беруться до роботи. Тепер мами приходячи з роботи можуть спокійно відпочивати. Всю домашню роботу виконають їхні донечки.

Пісня: « Маленька помічниця»
Муз. Н. Рубальської

Ведуча: Щасливі мами, які мають таких донечок, а у кого синочки – вдвічі щасливіші. Бо сильні чоловічі руки завжди потрібні у господарстві.

Пісня: « Столярики – молодці» у.н.п.

Ведуча: Милі бабусі – Ви сама казка! Ваші лагідні слова голублять і пестять душі і серця онуків.
Тож прийміть щирі вітання від ваших внучат!

Пісня: «Бабушка моя»
Муз. Е Гомонової

Дитина 4: Всім бабусям вдячні діти,
Бо турбуються про нас.
Хочу всіх бабусь на святі
Привітати у цей час!

Дитина 5: У мами робота, у тата робота,
У них для мене є лише субота
Бабця ж старенька дома завжди
Мене приголубить, пригріє, погладить
І ввечері казочку гарну розкаже.

Пісня – танок: « Кольорові хустинки»
Муз. А. Філіпенка

Дитина 6: Дорогі бабусі й мами
Веселіться разом з нами
Потанцюєм, заспіваєм,
В ігри з вами ми пограєм!
Ігри, конкурси для батьків

Ведуча: Дорогі мами, бабусі, гості – Ще раз вітаємо вас зі святом!
Побажаємо вам сто років жити
Без горя сліз і без журби,
Хай з вами буде щастя і здоров’я
На многая літа, назавжди!



Музична казка
« Вовк і семеро козенят»

Дійові особи: Коза мама, Семеро козенят, Вовк, Ковалі, Пекарчуки, звірята
Декорації: Лісова галявина, хатка, подвір’я, тин.

Казкарка: Де чарівні квіти й трави, де джмелі літають жваво,
Є хатиночка біленька, дах у неї червоненький.
Білі стіни та віконця посміхаються до сонця.
Там коза жила біленька, діточок мала гарненьких
Козеняток було сім – жили весело усі!

( під музику з к/ф « Усатый нянь» « Детский сад» вибігають козенята і починають гратися)

Українська народна гра « Цап і коза»

« Йшов Цап із гори, а Коза з долини (туп, туп)
Стрілися на кладці. Раз, два, три! ( плескають в долоні)
Попадали до води!
Вийшов Цап із води! (туп, туп)
А коза: « Ги –ги –ги»! ( обігрують)
Казала ж тобі не йди, мене пропусти!»

( Козенята бігають, сміються. З хатки гукає Коза – мама)

Коза: Дітки, дітоньки, до хати! Щось я маю вам сказати.

( Козенята підбігають до Кози)

Милі козенята, пішла я на базар,
Бо потрібно купити деякий товар.
Ви ж глядіть ,мої малята,
Не ходіть самі од хати,
Із вікна не виглядайте
І нікого не пускайте.
Бо страшнючий Вовк зубатий
Ходить – бродить коло хати,
Хоче у вікно залізти,
Хоче вас усіх поїсти!
Козенята:
1. Повертайсь, мамусю швидше,
Не прийде до нас вовчище.
2. Ми вікно як слід замкнемо,
Двері в хату підіпремо.
3. Стане вовк на нас гукати –
Ми побачим, це не мати:
4. Грубий голос, сіра лапа
Хай собі у двері дряпа!


Коза: ( виходить) Скоро дітки повернуся….

Козенята: До побачення , матусю!

( козенята забігають в хатинку)

Казкарка: Зовсім інше життя у вовка,
Не візьме він ніяк до толку
З усіма треба в лісі дружити
В мирі, злагоді з усіма жити.

( виходить вовк і співає)

Пісня вовка

Вовк: ( співає) Я сьогодні рано – вранці з’їв оленя у сметанці,
А за тим пішов в лісок і поспав іще часок.
Зараз йду я знов голодний, з’їсти можу що завгодно.

( підходить до хатинки)

Ось хатиночка гарненька
Козенята в ній маленькі
З’їм усіх я до одного
Не залишу тут нікого ( стукає)

Козенята: Хто там стукає, гукає
Мами нашої немає.
Ми самі без мами вдома,
Не відчинимо нікому!

Вовк: ( Грубим голосом)
Відчиняйте, козенята!
Я не вовк, я ваша мати.
Я із лісу прийшла
Вам травички принесла.

Козенята:
1. Забирайсь од хати швидше,
Ти не мама, ти вовчище.
2. Мама стукає тихенько,
Кличе ніжно і тоненько.
3. В тебе голос, ой, страшний!
Геть від хати! Геть мерщій!

Вовк: Ой, не виходить. Що ж робити?
Мабуть треба до ковалів поспішити

( вовк виходить)



Казкарка: А у кузні ковалі
Всі працюють до зорі,
Бо весна на дворі,
Час іти у поле.

( заходять ковалі і співають)

Пісня ковалів

« Скачуть іскри золоті
Руки день весь зайняті
Куєм коси і лопати,
Щоб було нам чим копати.
Бах – день, день по залізу цілий день
І в руках молоток
Витанцьовує танок.»

Вовк: Ой, ковалики – ковалі!
Прошу, допоможіть мені.
Хочу мати голосок тоненький,
Щоб співати, як Коза біленька.

Ковалик: Е-ге-ге! Що тут сказати.
Треба трохи покувати.

( ковалики співають і імітують рухи біля вовка)

« Кую, кую голосок
Подай друже молоток.
Голосок гарненький,
Голосок тоненький. Все готово!»

(вовк виходить)

Ведуча: Вийшли на галявину лісові звірята,
Кличуть козеняток разом танцювати.

Звірята ( Білочка, лисичка, вовк, зайчик):
Друзі наші, козенята,
Та виходьте швидше з хати,
Будем разом в ігри грати,
І таночки починати.

( козенята вибігають на галявину)

Танок: « Лісові звірята та козенята»
Муз. С. Рахманінов « Італійська полька»

(Під кінець таночку вибігає вовк, усі ховаються)



Вовк: ( тоненьким голоском)
Відчиніть мої малята!
Я не вовк, я ваша мати,
Я із лісу прийшла
Вам травички принесла

Козенята:
1. Забирайсь од хати швидше!
Ти не мама, ти вовчище!
2. В мами ніжки наче сніг,
Наша мама краща всіх!
3. Ну, а в тебе сіра лапа,
Бач, як страшно в шибку дряпа!

Вовк: От уперті козенята,
Як же їх мені спіймати.
Гей, до пекарів піду,
От тоді вже й обману!

(Вовк виходить, козенята сідають біля хатинки і співають)

Пісня: « Мама» муз. Ю. Мельничука

Казкарка: Пішов вовк до пекарів допомоги просити, а пекарі тісто замісили, піч розтопили.
Бо готуються до свята. Пирогів треба випекти багато.

( виходять пекарі)

Вовк: Ой, ви друзі, пекарі.
Прошу – допоможіть мені.
Хочу друзі дуже мати
Я білесенькії лапи.

( пекарі під музику посипають лапи борошном)

Вовк: ( підходить до хатинки і стукає)
Відчиніть, мої малята
Я не вовк, я ваша мати,
Я із лісу прийшла,
Вам травички принесла!

( вовк показує лапу у віконце)

Козенята: Голос тихий, лапа біла
(разом) Це матуся наша мила!

( виходять із хатинки)

Вовк: От вас скільки ! Цілих сім!
Зараз вас усіх поїм! Р –р –р…


( вовк ловить козенят, вибігає коза)

Коза: ( кличе) Мої дітоньки, мої козенятка. Біжіть до мене!

( козенята ховаються за козу)

Ах ти Вовчисько зубатий,
Ану геть від моєї хати,
Бо рогами заколю, копитами затопчу,
Тут тобі і смерть!

( вибігають ковалі)

Ковалі: Коза, дозволь нам його покарати,
Молотком усі зуби повибивати!

Вовк: Пробачте мене. Я не буду кривдити ні дорослих, ні малят.
Я буду любити козу і козенят.
Пропоную разом жити і разом усі дружити.

Коза: Я не знаю, що тобі й відповідати,
Бо я маю й так друзів багато,
Що ж , запрошую й тебе до хати,
Будем разом свято зустрічати.

( Виходять пекарі і виносять пиріг. Усі герої казки виконують пісню.)

Пісня: « Пісня про дружбу»
Муз. Т. Димань

[Lena22]

Доброе утро, девочки.Хочу предложить сценарий рожденственского праздника, может и поздно, но сама только сегодня буду раздавать слова, так как вчера т Різдво.

До залу заходять діти. Завіса закрита.
1. Із святом величним, із святом врочистим
Вас вітаємо нині ми на Україні.

2. З ним приходить радість і кожну хату, всюди,
Як в часи минулі, знов святкують люди.

3. Святкують, радіють, що Христос родився,
Що в яслах на сіні він для нас явився.

4. В святковий цей вечір, в щасливу годину
Вітаємо старших, молодих, усю нашу родину.

Вед. А заглянемо в цю хатинку. Подивимося, як стрічають
Різдво у цій родині.
Відкривається завіса.
Господиня. Діти, де ви? Діду!
Разом. Чуємо.
Господиня. От і добре, що чуєте, а то свято на порозі,
а ви час марнуєте. Бери – но, дитина, горщика,
що онде стоїть, та постав його біля снопа.
Хлопчик. А що в цьому горщику?
Господиня. Кутя.
Хлопчик. А навіщо її туди ставити?
Господиня. То, діти, так треба. Біля хліба стоятиме – хліб родитиме.
Дівчинка. Бабуню, давай я його сама віднесу.
Господиня. Ні, дитино, горщика має віднести тільки ( ім’я хлопця),
тоді чоловіки у нас не хворітимуть і всі хвороби з хати
тікатимуть. Не журись, нам с тобою жіночої роботи
вистачить. На ось рушник, витри стіл, та приготуй
білу скатертину, будемо стола квітчати.
Дівчинка. Навіщо так стола шанувати?
Господиня. Стіл не слуга, а господар, батько в хаті. Викладай пиріжки
на тарілку.
Дівчина. Чиї ж пиріжки діти?
Господиня. Хліба святого. А хліб син Сонця і Місяця, без тепла і води
нема життя, як без хліба не буде свята.
Дівчина. Бабусю, який гарний хліб спікся.
Господня. Так вдався. Кажуть люди, який хліб спікся, такий рік
зустрівся. Неси, діду, Дідуха до хати, до куті будемо
сідати.


Дід ставить Дідух і обсипає горіхами.
Господиня. Ходіть – но, діти, горішки збирати і голосно квокайте,
щоб на другий рік у нас квочка водилася і було
багато курчат.
Хлопчик. Кво-кво-кво, нині Святий вечір.
Дівчинка. Кво-кво-кво, а завтра Різдво.
Господиня. Поки все приберемо, то Зоря прийде, звістку славну
принесе. Ти, діду, став ялинку в світлицю, а ти, Іванко,
бери солому і на столі розкладай стебельцями нахрест.
Ось гроші, хустина, зіллячко, щоб поклав на соломці
разом із ключами та ножем.
Хлопчик. А це навіщо?
Господиня. На щастя, на дружбу. Ось тепер ми з марійкою застелемо
скатертину. Бери її, онучка, за кінчики, ось так, як я, і
промовляй: Стіл квітчаємо, господаря закликаємо.
Ходи за стіл рік Новий стрічати,
Щоб другого діждати!
Дід. На скатертину серед столу покладіть груші, яблука,
горіхи і зерна жменю.
Хлопчик. Щоб паляниці родилися, щоб люди в хаті водилися,
Рід лиха не знав, силу мав.
Стукіт.
1. День-дзень, від хати в хату заливаються дзвони.
На Різдво, велике свято, йдуть до вас колядники.

Господиня. Просимо, просимо, заходьте, будь ласка.
2. Містом білим, новорічним, спішною ходою
Ми, за звичаєм предвічним, ходим з колядою.

3. Побувати в кожнім домі ми ніяк не в змозі
Ходимо тільки де знайомі, де нам по дорозі.

Пісня « Добрий вечір».
4. Добрий вечір, господарю, у вашій оселі.
Прийміть наші побажання на свята веселі.

5. Хай вам радість усміхнеться зіркою ясною,
Хай вінчається вам праця славою гучною.

6. Хай любов і щира згода живуть поміж вами.
Будьте дужі і щасливі з вашими дітками.

7. Сійся, родися, зерно крилате,
Хай радість множиться у вашій хаті

8. Щоб жили у мирі і не хворіли,
Але з кожним роком все молоділи
Всі. На роки довгі, літа щасливі.
Господарі дякують. Чути стукіт.
9. А можна нам заколядувати?

Господиня. А чому ж ні, Заходьте, колядуйте.
Пісня « В цьому дворку».
10. Бажаємо вам, господарі, кріпкого здоров’я,
Багато щастя, чистої води з криниці,
Хліба - солі на столі і погоди у душі.

11. Поздоровляємо вас із пресвітлим святом Коляди!
Щоб його ви в радості відсвяткували і на той рік у здоров’ї
та щасті діждали.
Господарі дякують.
Циган. Зачекайте, християне, на веселого цигана.
Я лише козу продам – піду з вами в Божий храм.

12. Та в тебе не коза, а кляча, та до того ще й ледача.

Циган. Не ображай мені козу, бо зараз хату рознесу.

13. Та в тебе коза вкрадена, а не куплена,
Ще й по боках облуплена.

Циган. Не правда твоя, козаче, - моя коза добре скаче.

Дід. Може, купимо козу, господине?
Буде молоко для дитини.
Господиня. Скільки ціниш за козу, цигане?

Циган. Мірку гречки коза коштує, бо копитами танцює. Сам бачив.

Дід. Буду купувати.

Циган. Ще мішок вівса й ячменю.

Господиня. Ой, як дорого, не візьму, стільки грошей…

Циган. Бог с тобою. Думаю сторгуємося.
Де коза ходить, там жито родить,
Де коза рогом, там жито стогом.
Де коза хвостом, там жито кустом.
Пісня « Ой, візьмися, козю, в боки».
Господиня. Гарна коза, беру.
Коза. Я коза періста, маю років триста,
Всім у ріднім краю бажаю врожаю.
З Різдвом вас вітаю!

Господиня. Прийми, Коза, гостинці.
Дамо мірку жита, щоб коза була сита,
Ще й мірку вівса, а зверху ковбаса,
Коли того мало то і шматок сала,
Щоб наша коза весела стала, та й скакала.
Танець Кози. ( по закінченню танцю коза падає).
Господиня. Ой, лишенько, що з козою стало?

Циган. Ой, люди добрі, коза впала, неживою стала.
Ой, горе мені, горе.

14. Кізонька наша люба, Кізонька наша мила,
Що ж ми без тебе будемо робити?

Господиня. Ой, люди добрі, чи нема серед вас лікаря?
Щоб козу полікував. Лежить вона не дише,
хвостиком не колише.

Лікар. Я – лікар. Що з вашою козою трапилося?

Циган. Та рятуйте швидше, бо здохне. Ой, жалко, вона ж
молоденька, зовсім козенятко.
Лікар обстежує козу, загляда у рот, ноги піднімає, «копита» стукає.

Лікар. Не стара кажете? Да у вашої кози сім лєт, як зубов нет.

Циган. Та вони у неї ще не прорізалися.

Лікар. Значит так: треба брати дуду козі жили надувати, козу
оживляти.
Лікар « надуває» козу, вона починає брикатися потихеньку, а потів встає.
Лікар. Візьмися, Кізонька, в боки та покажи свої скоки.
Гра « Коза – дереза».

Господар. А хто ж нам заколядує та защедрує?

Діти розказують колядки та щедрівки.
Господиня. А чи веселі діти тут зібралися? А ви вмієте танцювати?
Танець « Метелиця».
Госп. А де це мій дід подівся? Діду! Та де ж ти у біса дівся?
А це що за мішок? Мабуть отут дід і заховався. Діду,
вилазь, я тебе знайшла. Чуєш, чи ні? Ану вилазь.
( Із мішка вилізає чорт. ) Ой, лишенько, чорт. А ну киш
із моєї хати.
Чорт. Не піду.
Госп. От ми цю нечисту силу у коло візьмемо, щоб якогось лиха не
наробило.
Гра « Не випустимо»
Госп. Як же цю нечисту силу вигнати? Згадала! Вони ж бояться
коли півні співають. А ну, півники, заспівайте.
Чорт тікає. Дід виходить.
Дід. Чи вже ранок, що так півні співають?
Госп. А ось ти де! Ти так усе проспиш. Он послухай які діти
розказують колядки та щедрівки.
Вірші.
Госп. З тих пір пройшло немало літ як людям ангел об’явився
і сповістив, що на землі Ісус Христос вже народився.
Входять ангели із свічками.
Госп. Зійшли ангели з неба до землі,
Принесли вони дари – 3 свічі воскові.
Запалюю першу свічу - кого нема з нами пам’яну.
Запалюю другу свічу - за нашу країну.
Запалюю третю свічу – за нашу родину.
За цими словами в дзвіночки дзвоним,
В дзвіночки дзвоним і всім ся клоним.
Щастям, здоров’ям, ще й віком довгим!
То ж радуйся, земле, у пишній обнові,
Бувайте ви, дітки, щасливі й здорові.
Пригощаються.





Щедрику - ведрику, дайте варенику,
Грудочку кашки, кільце ковбаски.
Скоріше давайте, нас не забаряйте,
Бо короткі свитки, та й померзли литки.
Собаки рвуть, стояти не дають.


Коляда, коляда, баба з печі вигляда.
Лежи, баба, на печі тільки дай калачі.

Щедрик – ведрик, дайте вареник,
Грудочку кашки, кільце ковбаски,
А ще мало – дайте сало.
А як донесу, дайте ковбасу.
Давайте хутко, побіжу прудко.
Коротка свитка – замерзла литка.


Щедрівочка щедрувала, до віконця припадала:
Чи ти, тітко, наварила, чи ти, тітко, напекла? Неси мені до вікна.


Щедрівочка щедрувала у віконце заглядала:
Чи хазяйка пиріжків напекла? Неси хазяйка до вікна.
Без ручок, без ніжок, щоб не втік на білий сніжок,
Щоб ми не ганялися, а ви не сміялися.


Щедрівочка щедрувала, під віконце підбігала:
Що, бабусю, напекла, то нам до вікна.
Не щипай, не ламай, а по цілому давай.


Коляда, коляда на полицю погляда.
Там ковбаси лежать, вони у шапочку біжать.
Дай, бабо, ковбасу – літом коней попасу.
Не даси ковбаси – тоді сама паси.


Коляда, коляда, а я у батька одна.
Коротенька юпочка, винось, бабуся, бубличка,
Коротенький кожушок, винось, бабуся, пиріжок.


Колядин день, дайте вдень,
А ввечері не прийду – колядочку загублю.
Колядую дую, де ковбаса чую, там і заночую.


Колядую дую, ковбасу чую, мама казала, щоб дали сала,
А батько сварився, щоб не барився


Я віршую, віршую, а у вас цукерки чую.
То ви, тітко, вставайте, та мені цукерочки давайте.
Я маленький отрочок, з’їв куті горшечок,
На узвар поглядаю, вас із святом поздоровляю.
А ви на це звертайте по долару давайте.


Сію, сію, засіваю, що дасте заховаю.
Що не дасте, то самі з’їсте.
олько вышли на работу.

[виктория птица]

КАЗКА ПРО ЦУКЕРКУ , ЯКА ЗАВЖДИ ЗАЛИШАЛАСЯ ВЕЛИКОЮ

ВЕД ЖИЛА-БУЛА СОБI ДIВЧИНКА .ЗВИЧАЙНIСIНЬКА СОБI ДIВЧИНКА : З РУЧКАМИ I НIЖКАМИ,КIСКАМИ ТА БАНТИКАМИ. БАГАТО ЧОГО ВМIЛА ДIВЧИНКА:CАМА ВЖЕ ЗАВ’ЯЗУВАЛА ШНУРКИ НА НОВЕНЬКИХ КРОСIВКАХ, ВМIЛА КАЗАТИ”ДОБРИЙ ДЕНЬ” I “ДЯКУЮ”,А IЩЕ ВОНА ВМIЛА ДЗВIНКО-ДЗВIНКО СПIВАТИ.
ДIВЧИНКА Я ВЕСЕЛАЯ ДIВЧИНКА,
IРИНКОЮ ЗВУСЯ,
I ЛЮБЛЯТЬ МЕНЕ ДУЖЕ
МIЙ ТАТО I МАТУСЯ.
ВЕД ОСЬ ТАКА БУЛА СОБI ЗВИЧАЙНIСIНЬКА ДIВЧИНКА.I ЯК I ВСI ДIТИ НА СВIТI , ДУЖЕ ЛЮБИЛА ВОНА ЦУКЕРКИ. А НАЙБIЛЬШЕ ТI ЦУКЕРКИ, ЯКI В БАРВИСТИХ ФАНТИКАХ, I ЯКI МОЖНА СХОВАТИ ЗА ЩIЧКУ I ДОВГО СМАКУВАТИ.
ОДНОГО РАЗУ IРИНКА ПIШЛА ДО ЛIСУ, ЩО БУВ НЕДАЛЕЧКО.
ПIШЛА, ЩОБ ПОГЛЯНУТИ, ЩО ТАМ НОВЕНЬКОГО, ЦIКАВЕНЬКОГО. I ЯК ЗАВЖДИ ЗАСУНУЛА РУКУ В КИШЕНЮ ПЛАТТЯЧКА, ЩОБ ВЗЯТИ ЦУКЕРКУ.
ДIВЧИНКА ОЙ, ЦУКЕРКА ЛИШ ОДНА В МЕНЕ ЗАЛИШИЛАСЬ. I КУДА ВОНИ ВСI ПОДIЛИСЯ ? (ПЕРЕРАХОВУС НА ПАЛЬЦЯХ)
Я З’IЛА ДВI СОЛОДКI КАРАМЕЛЬКИ,
ДЮШЕСОК П ЯТЬ, ЧОТИРИ БАРБАРИСКИ,
А ЗАЛИШИЛАСЯ (ЗIТХАС) ЛИШ ОДНА IРИСКА
ВЕД ЗIТХНУЛА НАША ДIВЧИНКА
I ТАК СОБI СКАЗАЛА:
ДIВЧ. ОТ ЯКБИ МЕНI ЦУКЕРКУ,
ЯКА Б НIКОЛИ МАЛЕНЬКОЮ НЕ СТАВАЛА.
ТУТ ХТОСЬ У ЛИСТI ШЕЛЕСТИТЬ –
ОЙ, МИШКА ЦЕ СIРЕНЬКА
МИШКА IРИНКО , ДАЙ ЦУКЕРОЧКУ ЛИЗНУТЬ.
ДIВЧ. ЩО Ж, МИШО, ХОЧ ЦУКЕРОЧКА ОДНА
З ТОБОЮ ПОДIЛЮСЯ ,
НЕ МОЖНА БУТИ ЖАДНЮГОЮ
ТАК ВЧИТЬ МЕНЕ МАТУСЯ.
ВЕД А ЦЕ НЕПРОСТО МИШКА БУЛА, А ДОБРА ЧАРIВНИЦЯ МИШИЛЬДА I ВИРIШИЛА ВОНА IРИНЦI ЗА ДОБРОТУ ВIДДЯЧИТИ.
МИШКА ДАМ ТОБI Я, ДIВЧИНКО,
ЦУКЕРКУ ЧАРIВНУ
ЦЯ ЦУКЕРКА НIКОЛИ НЕ СТАНЕ МАЛЕНЬКОЮ…
ВЕД ЩОСЬ IЩЕ ХОТIЛА СКАЗАТИ МИШИЛЬДА, ТА НАЛЕТIВ СИЛЬНИЙ ВIТЕР, ЗАКРУЖЛЯВ IРИНКУ, I ВОНА ОПИНИЛАСЯ ДАЛЕКО-ДАЛЕКО ВIД ТОГО МIСЦЯ, ДЕ ЗУСТРIЛАСЯ З ЧАРIВНИЦЕЮ, А В РУЦI ВОНА ТРИМАЛА НАДЗВИЧАЙНО ГАРНУ ЦУКЕРКУ, ЯКА НАЗИВАЛАСЯ “ЗАГАДКА”.
СКIЛЬКИ НЕ ОГЛЯДАЛАСЯ IРИНКА ТА НIДЕ НЕ БАЧИЛА МИШКИ.
I РАПТОМ ЦУКЕРКА ВИПАЛА У ДIВЧИНКИ З ДОЛОНI I ПОЧАЛА
РОСТИ I СТАЛА ВЕЛИКОЮ
ЦУКЕРКА (СПIВАС)
ПОГЛЯНТЕ, ЯКА Я КРАСУНЯ,
ЦУКЕРКА ТАКА ЗАПАШНА,
ЯКА Я СОЛОДКА Й БЛИСКУЧА
СКУШТУЙ, БО ТАКА Я СМАЧНА!
ВЕД ЗРАДIЛА IРИНКА. ТIЛЬКИ ПОЧАЛА ЦУКЕРКУ СВОЮ IСТИ, ЯК IДЕ КИЦЬКА.
КИЦЬКА ОЙ ЦУКЕРОЧКА ЯКА,
I СОЛОДКА, Й ЗАПАШНА.
ДIВЧИНКО, ТЕБЕ БЛАГАЮ.
ДАЙ ЛИЗНУТИ ОТУТ З КРАЮ.
IРИНКА IЖ, КИЦЮНЮ.
КИЦЬКА СПАСИБI ТОБI, IРИНКО.
МОЖНА Я БУДУ З ТОБОЮ ЖИТИ?
МОЖНА Я БУДУ З ТОБОЮ ДРУЖИТИ?
Я ВМIЮ ГАРНI ПIСЕНЬКИ СПIВАТИ
ВМIЮ ГАРНО МУРКОТАТИ.
КИЦЬКА (СПIВАС НА МЕЛОДIЮ ВАЛЬСУ)
Я КИЦЮНЕЧКА МАЛЕНЬКА,
I ПУХНАСТА, I ТЕПЛЕНЬКА.
ЛЯЖЕШ В ЛIЖЕЧКО ТИ СПАТИ
А Я БУДУ МУРКОТАТИ
МУР-МУР-МУР, ЗАСНИ, МАЛЕНЬКА
МУР-МУР-МУР, ЗРОСТАЙ ШВИДЕНЬКО.
ВЕД ТАК КИЦЬКА ЗАЛИШИЛАСЯ З IРИНКОЮ.
СОБАЧКА ЧУЮ, ТУТ ЩОСЬ ГАРНО ПАХНЕ,
ТАК СМАЧНЕНЬКОГО ХОЧУ Я!
ДIВЧИНКО, А МОЖНА ТРIШКИ
ВIДКУШУ ЦУКЕРКИ Я.
IРИНКО ПЕВНО Ж , ПЕСИКУ, КУСАЙ
ТIЛЬКИ ЗУБКИ НЕ ЗЛАМАЙ.
СОБАЧКА БАЧУ ДIВЧИНКА ТИ ДОБРА,
ДУЖЕ ВДЯЧНИЙ ТОБI Я.
НЕ ЖЕНИ МЕНЕ IРИНКО,
ХОЧУ ЗАЛИШИТИСЬ Я.
(СПIВАС)
ХОЧ МАЮ СЕРЦЕ Я СОБАЧЕ,
ТА ВIРНИЙ БУДУ ТОБI ДРУГ.
УСЕ ЧУЮ Я, УСЕ БАЧУ.
I ЗАВЖДИ НА ПОМIЧ ПРИЙДУ.
ВЕД ТАК IХ СТАЛО ТРОС.
КОЛИ ЙДЕ КОРIВКА.
КАРIВКА ЦIЛИЙ ДЕНЬ ТРАВИЧКУ Я ЖУВАЛА,
ДIТКАМ МОЛОЧКО Я НАЗБИРАЛА,
ТЕПЕР ТАК ХОЧЕТЬСЯ МЕНI
ЦУКЕРОЧКОЮ ПОСМАКУВАТИ.
МОЖЕ Б ТИ ,IРИНКО, ДОЗВОЛИЛА Б МЕНI
ТРIШЕЧКИ ЦУКЕРОЧКУ ПОЛИЗАТИ.
IРИНКА IЖ, ЛАСУНЮ, МОЖЕ МОЛОЧКО БУДЕ СОЛОДКИМ.
КОРIВКА СПАСИБI ТОБI, ДIВЧИНКО,
ЗА ДОБРОТУ, ЗА ЛАСКУ.
ОСЬ ТОБI МОЛОЧКО,
ПИЙ НА ЗДОРОВ`Я , БУДЬ ЛАСКА.
(СПIВАС)
ЗНАЮТЬ ДIТИ ВСI НА СВIТI –
МОЛОКО IМ ТРЕБА ПИТИ,
МОЛОКО IМ ТРЕБА ПИТИ
ЩОБ ЗРОСТАТИ I МIЦНIТИ!
ВЕД ТIЛЬКИ IРИНКА ВИПИЛА МОЛОЧКА, ЯК НАЛЕТIВ ДОЩIК I ДРIБНО
ЗАБУБОНIВ У БАРАБОНЧИК.
КРАПЛИНКИ (СПIВАЮТЬ I ТАНЦЮЮТЬ )
КРАП-КРАП-КРАП,
КРАП-КРАП-КРАП,
ВЕСЕЛО СТРИБАСМ
КРАП-КРАП-КРАП,
КРАП-КРАП-КРАП
МИ ТАК ПОСПIШАСМ.
ЩОБ I КВIТКА, I СУНИЧКА
ГАРНО ВМИЛИ СВОI ЛИЧКА
I ЩОБ ДIТКИ ПIДРОСЛИ,
ЯК З ДОЩУ РОСТУТЬ ГРИБИ.
ВЕД ДОЩИК ПРОЙШОВ, НАМОЧИВ ЦУКЕРКУ, А IЗ НЕI ПОБIГЛИ СОЛОДКI I РIЗНОКОЛЬОРОВI СТРУМОЧКИ. I ВСI ВЖЕ ДОСХОЧУ НАIЛИСЯ СОЛОДЕНЬКОГО : I ЗАЙЧИК, I ЛИСИЧКА,I IЖАЧОК, I ВСIМ ТАК СТАЛО ВЕСЕЛО
ЗНОВУ ЗАШЕЛЕСТИЛО ЛИСТЯЧКО I З`ЯВИЛАСЯ МИШКА.
МИШКА Я НЕ ВСТИГЛА ТОБI, IРИНКО СКАЗАТИ, ЩО ЦУКЕРКА ЗАЛИШАТИМЕТЬСЯ ВЕЛИКОЮ ТIЛЬКИ ТОДI , ЯКЩО ТИ БУДЕШ З УСIМА ДIЛИТИСЯ. ТА БАЧУ, ЩО МОЯ ПIДКАЗКА НI ДО ЧОГО.
IРИНКА I ЗВIРЯТА СПАСИБI, МИШIЛЬДО, ЗА ТАКУ ЧАРIВНУ ЦУКЕРКУ, ЯКА НАС ПОДРУЖИЛА.
ВЕД ОСЬ ТАК, ДIТИ, НIКОЛИ НЕ ЗНАСШ, ДЕ ВТРАТИШ, А ДЕ ЗНАЙДЕШ. А ЦIКАВI IСТОРII ТРАПЛЯЮТЬСЯ ТIЛЬКИ З ТИМИ , ХТО ВМIС ВСЕ ЧУТИ, БАЧИТИ, I ГАВ НЕ ЛОВИТИ…

[Natesha]

Пропоную фрагмент заняття з дітьми 5-6 років "Світ емоцій"
Лялькова вистава «Про добрих друзів»
Автор. У великому, у лісі,
У хатинці на узліссі.
Жило ведмежатко
Разом з мамою і татком.
Ведмежа. Я, маленьке ведмежатко,
Я веселе малятко.
Разом з друзями я граю
І до лісу поспішаю.
Лисеня. Ми з тобою в ліс ідемо,
Там грибів ми наберемо.
(входять до лісу, знаходять грибочки, кладуть у кошик. Разом побачили великий гриб, кидаються до нього, тягнуть кожен до себе)
Ведмежа. Гей, Лисеня, ти що не бачиш.
Першим я цей гриб побачив.

Лисеня. Ні, був першим я таки,
Тож віддай його сюди.
(тягнуть один до одного, сваряться. Виходить сумний зайчик з пустим кошиком. Зайчик зітхає, звірята звертаються до нього)
Ведмежа. Що таке, зайчисько, друже?
Лисеня. Щось зітхаєш сумно дуже?
Зайченя. Та ось я у ліс прийшов,
І грибочків не знайшов. Жодного! (зітхає)
Сумно так додому йти,
Що робити, невтямки!
(ведмедик і лисеня дивляться один на одного, шепочуться)
Лисеня. Слухай, Зайчик Куций хвіст!
Маєм ми тобі сюрприз,
Ми знайшли чудовий гриб,
Буде вам він на пиріг!
Автор. Зайченя зраділо дуже.
Зайченя. Дякую усім вам, друзі!
Ведмежа. Так приємно і радісно,
Коли друзям хороше.
Лисеня. Добре діло ми зробили,
І грибочки поділили.
Зайченя. Біжимо ми на поріг!
Мама нам спече пиріг!
Будемо ми смакувати,
Добротою всіх вітати!
Бесіда-обговорення: Які чесноти притаманні цим звірятам? (ввічливість, щедрість, жадібність, чесність, дружба). Які ми друзі? Як потрібно поводитися з іншими людьми?
Дітям дуже подобається розігрувати різні ситуації та обговорювати.

[виктория птица]

может у кого то есть сценарий дня земли, экологического праздника, помогите, пожалуйста!!!

КРАПЛИНКА - МАНДРIВНИЦЯ
(ЕКОЛОГIЧНЕ СВЯТО)

ВЕД. ВЕСНА КРАСНА ВЖЕ ПРИЙШЛА
I ТЕПЛО НАМ ПРИНЕСЛА.
ЯСНЕ СОНЦЕ УГОРI
ЗАСМIЯЛОСЬ ДIТВОРI.
СЛАВЛЯТЬ ЗЕМЛЮ I ПТАШКИ,
РОЗЦВIТАЮТЬ ВСI САДКИ.

ПІСНЯ «РОЗВЕСНІЛО НА ДВОРІ»

ДИТ ГРIЄ СОНЕЧКО ТЕПЛIШЕ,
СТАЛО ДIТЯМ ВЕСЕЛIШЕ.
В КОЛО ВСI СТАВАЙТЕ,
ХОРОВОД РОЗПОЧИНАЙТЕ!

«ВЕСЕЛИЙ ХОРОВОД»

ВЕД. ДIТИ, КОЛИ Я ЙШЛА ДО ДИТЯЧОГО САДКА, ПОЧАВ ЙТИ ДРIБНЕНЬ-
КИЙ ДОЩИК. Я СПОСТЕРIГАЛА ЗА КРАПЛИНАМИ. ОДНА З НИХ ПО-
СПIШИЛА НАПОЇТИ КВIТИ, IНШI – ДЕРЕВА I КУЩI, ДЕЯКI З НИХ,
ВЗЯВШИСЬ ЗА РУКИ, ПЛЮХНУЛИ В РIЧКУ. I ЗНАЄТЕ, ЩО СТАЛОСЯ ДАЛI?
МЕНI НА ДОЛОНЬКУ СТРИБНУЛА КРАПЛИНКА, А Я IЇ ХОТIЛА ВIДПУСТИТИ,ТА ВОНА ПЕРЕТВОРИЛАСЬ НА ДIВЧИНКУ I СКАЗАЛА:
«ВIЗЬМIТЬ МЕНЕ ДО ДИТСАДКА, Я ХОЧУ ВАШИМ ДIТКАМ ЩОСЬ ВАЖЛИВЕ СКАЗАТИ.» ВИ ХОЧЕТЕ IЇ ПОБАЧИТИ?

ДIТИ. ТАК!
(ПIД МУЗИКУ ЗАХОДИТЬ КРАПЛИНКА).

КРАПЛИНКА. Я ХМАРИНКИ-ВЕСЕЛИНКИ
ДОНЕЧКА, ДИТИНА.
Я ВЕСЕЛА Й ГОМIНКА
КРАПЕЛЬКА-КРАПЛИНА.
ПОСПIШАЮ ВАМ СКАЗАТИ –
ЛЮДСТВО В НЕБЕЗПЕЦI,
СКОРО ЧИСТА ВСЯ ВОДА
ЗНИКНЕ НА ПЛАНЕТI.

(НА ЗУСТРIЧ КРАПЛИНЦI ВИХОДИТЬ ДIВЧИНА - ЗЕМЛЯ)

ЗЕМЛЯ. Я ЗЕМЛЯ, ЗЕМЛИЦЯ БIДНА,
РОЗКИДАЮ СЛЬОЗИ ДРIБНО.
НЕ ЛЯКАЙ МЕНЕ, СЕСТРИЧКО,
ЩО Ж РОБИТИ БЕЗ ВОДИЧКИ?
ВРАЗ ЗАСОХНУ Я , ЗIВ’ЯНУ,
ХЛIБ РОДИТИ ПЕРЕСТАНУ,
ЗАХВОРIЮТЬ ВСI КВIТКИ
НА МОЇЙ СУХIЙ ЗЕМЛI.

КРАПЛИНКА. Я ВВАЖАЮ, БЕЗ УПИНУ
I НЕ ГАЯЧИ ХВИЛИНИ,
ТРЕБА КЛИЧ ПО СВIТУ ДАТИ
I НА ПОМIЧ ДIТОК ЗВАТИ.
ГЕЙ, ПОДРУЖЕНЬКИ-СЕСТРИЧКИ,
СЛАВНI ДОНЕЧКИ ВОДИЧКИ,
КЛИЧУ ВАС НА ДОПОМОГУ
Й ВIДСИЛАЮ ВСIХ В ДОРОГУ!

ПІСНЯ « КРАПЛИНКИ»

ВЕД. ВИ ПОЧУЛИ ЦЮ РОЗМОВУ
I ВОДИЧКИ НАСТОРОГУ?
ЩО Ж РОБИТИ БУДЕМ, ДIТИ?
ТА КУДИ КРАПЛИНКУ ДIТИ?

ДИТ. ПОНЕСЕМ IЇ ДО РIЧКИ,
ХАЙ ПОМИЄ СВОЇ ЩIЧКИ.
ХАЙ ПОПОВНИТЬ IЇ ХВИЛЯ,
ХАЙ ВIДНОВИТЬ IЇ СИЛИ.

( З НАМАЛЬОВАНОЇ РIЧКИ, В ЯКIЙ БРУДНА ВОДА, ПIД МУЗ. ВИСКАКУЮТЬ ЖАБКИ)

«ТАНОК ЖАБОК»

ЖАБКА. НI, НЕ ТРЕБА ЙТИ ДО РIЧКИ,
ТАМ – ЗАБРУДНЕНА ВОДИЧКА,
ТАМ НА БЕРЕЗI – CМIТТЯ,
ЗВIДТИ I ТIКАЮ Я.

( ПОКАЗУЄ ЛАПКОЮ НА БЕРЕГ, ДЕ НАМАЛЬОВАНА РIЧКА. БIЛЯ НЕЇ
РОЗКИДАНI ПАПIРЦI, ПАКЕТИ, КОНСЕРВНI БЛЯШАНКИ, ГIЛЛЯ…)

ДИТ. ПРИБЕРЕМ СМIТТЯ МИ ШВИДКО,
ЩОБ НЕ СКАРЖИЛАСЬ ВОДИЧКА.
БУДЕМ ПРАЦЮВАТЬ ЗАВЗЯТО.
ПОДИВИСЬ, ЯК НАС БАГАТО!

( ДIТИ ПРИБИРАЮТЬ СМIТТЯ НА БЕРЕЗI РIЧКИ)

ВЕД. ОСЬ ПРИБРАЛИ БЕРЕГ РIЧКИ,
ПОСВIТЛIШАЛА ВОДИЧКА,
ЗАСМIЯЛИСЬ БЕРЕГИ,
ГРАЄ СОНЦЕ НАВКРУГИ.
ТА ХТОСЬ КРАДЕТЬСЯ ТИХЕНЬКО,
З КРОКУ В КРОК IДЕ ЛЕГЕНЬКО.

ТА ЦЕ ПИТЬ ВОДИЧКУ ЙДЕ ВЕДМЕДИК, ТА ЩОСЬ ВІН ПОВОДИТЬСЯ НЕЗВИЧНО.
(ЗАХОДИТЬ ВЕДМЕДИК, НАХИЛЯЄТЬСЯ ДО РIЧКИ I ЛАПКАМИ ВIДМАХУЄТЬСЯ ВIД ВОДИ).
ВЕДМЕДИК Я НЕ БУДУ IЇ ПИТИ,
МОЖНА ШВИДКО ЗАХВОРIТИ.
ЗАБРУДНИЛИ ВСЮДИ ВОДУ,
ЦЯ ВОДА ТЕЧЕ З ЗАВОДУ.

ВЕД. ДIТИ, ПОДИВIТЬСЯ, В ЯКIЙ НЕБЕЗПЕЦI ОПИНИЛАСЬ РIЧКА ТА IЇ
МЕШКАНЦI.
А ЩО МИ МОЖЕМО ЗРОБИТИ ДЛЯ РIЧКИ?

ДИТ. НА ТРУБУ БIЛЯ ЗАВОДУ,
ЩОБ НЕ НИЩИТИ ПРИРОДУ,
МИ ВСТАНОВИМО ФIЛЬТР ДРУЖНО,
ЩОБ НАДIЙНИЙ БУВ Й ПОТУЖНИЙ.

(НАДIВАЮТЬ ФIЛЬТР. РIЧКА СТАЄ ЧИСТОЮ).

ДIТИ:
1) ПОДИВIТЬСЯ,ЯК НА ЗГОДУ
БРУД НЕ ЙДЕ УЖЕ З ЗАВОДУ.
БIЛЯ РIЧКИ НА ЛУЖКУ
КАЧЕНЯТА В ВОДУ – ПЛЮХ

2) РИБКИ В ВОДУ ПОСТРИБАЛИ,
ЖАБКИ ПICНЮ ЗАСПIВАЛИ
I МЕТЕЛИК НЕВЕЛИЧКИЙ
ТЕЖ СХОПИВ ПОПИТЬ ВОДИЧКИ.

3) СТУКНУВ РАК ХВОСТОМ ОБ ВОДУ,
НЕ ХВОРIТИ СКЛАВ УГОДУ.
ДЯКУЄ МАЛЯТАМ ЩИРО
ЗА ВРЯТОВАНУ ПРИРОДУ.

КРАПЛИНКА. ДУЖЕ ВДЯЧНА ВАМ, МАЛЯТА,
ЩО ЗРОБИЛИ ТАК БАГАТО.
I ХОЧ Я I НЕВЕЛИЧКА
ТЕЖ ПIДУ ДО НИХ В ВОДИЧКУ.
I ПРОШУ ВАС, НЕ ЗАБУДЬТЕ
ВИ МОЮ ПОРАДУ МУДРУ:
«БЕЗ ВОДИ ЖИТТЯ НЕ БУДЕ,
ХАЙ ЗАВЖДИ ЦЕ ЗНАЮТЬ ЛЮДИ!»

ВЕД. ПРИРОДА РIДНА – НАША ВТIХА,
ТО Ж ХАЙ ВОНА НЕ ЗНАС ЛИХА!
МИ ВСI – ГОСПОДАРI ПРИРОДИ,
ТО Ж ЗБЕРЕЖЕМО IЇ ВРОДУ!

[Татьяна Виталиевна]

Хочу поделиться своей разработкой: заняття -розвага для середнього дошкільного віку "Подорож до музею Весни". Буду рада , если кому-нибудь пригодиться.
Мета: Закріплювати знання дітей про характерні ознаки весни (явища
навесні), про життя птахів та квітів весняних. Вправляти у виразному
читанні віршів, веснянок, загадок. Розвивати кмітливість, творчі та
художні здібності, фантазію, пам’ять. Виховувати любов до природи,
екологічну грамотність.

ОБЛАДНАННЯ:
• екологічні заборонні знаки,
• площинні зображення птахів та весняних квітів,
• відерце з сотами і завданнями,
• емблеми птахів на стрічках для гри,
• гілочки дерев у вазі,
• декорації – веселка, сонце, краплини дощу, хмарки, берізка з молодим листячком,
• зображення квітів розрізані на декілька частин,
• чиста картина (велике панно),
• різноманітні трафарети (квіти, листочки),
• фарби гуашеві.

ПОПЕРЕДНЯ РОБОТА:
• вивчення вірша К Перелісної «Що з весною настає?»,
• ознайомлення з правилами гри «Посади пташку на дерево», «Склади весняну квітку»,
• спостереження за станом погоди, за птахами, за квітами,
• розучування віршів про квіти, веснянок,
• загадування і відгадування загадок про весну, весняні явища,
• розгляд ілюстрацій «Правила поводження у лісі».

(Діти під музику заходять до музичного залу
оформленому відповідними декораціями)

Вихователь: Діти, яка зараз пора року?
Діти: Весна.
(діалог вихователя з дітьми за мотивами вірша К Перелісної
«Що з весною настає?»)
Вихователь: Що з весною настає?
Діти: Сніг у полі розтає.
Вихователь: А чому то так буває?
Діти: Сонце його пригріває.
Вихователь: Що синіє на землі?
Діти: Ніжні проліски малі.
Вихователь: А що гнеться з-під листка?
Діти: То травичка виросла.
Вихователь: А над полем, що бринить?
Діти: Любий жайворон дзвенить.
Вихователь: Чим пахне весна?
Діти: першою зеленню, теплою землею, ніжним сонечком, молодим
листячок, квітами.

Вихователь: Діти, а знаєте ви куди ми сьогодні з вами потрапили? (-Ні).
- Сьогодні ми з вами завітали до музею весни.
(Роздається дзижчання бджілки).
Вихователь здивовано: Ой, хто це дзижчить, чия це пісенька дзвенить?
(До залу залітає бджілка-дівчинка – в руках тримає відерце з сотами).

Бджілка: Я бджілка крилата, хазяйновита,
Бджілка уміла та працьовита.
З квітки на квітку перелітаю
Цікаві завдання для вас я збираю.

Вихователь: Діти, одна з перших весну зустрічає бджілка, тому вона до
нас і прилетіла, щоб нам було цікавіше у музеї весни.
- Дозволь, бджілко, у твоє відерце подивитися та дізнатися , що ти цікаве для нас приготувала.
(Вихователь дістає з відерця 1 соту та читає дітям завдання бджілки)
- Я хочу, щоб ви мені зібрали перші весняні квіти. А чи знаєте ви їх?

Вихователь: Діти, давайте розкажемо бджілочці, які ми знаємо перші квіти
Весни.
(Викликає по одному дітей, які розповідають вірші про квіти)

1). Пролісок синенький, Сказати вам раденький,
Він перший навесні «Кінець, кінець зимі»
2). У проміннях сонця ніжних 3). Ще холодні в лісі ранки,
Край веселого струмка Сніг ще в лузі розтава.
Білий, росяний підсніжник Та розкрила на світанку
Раптом блиснув з-під листка. Сині очі сон-трава.

4). Голівка в нього пишна 5). Розквітають у траві
Тоненький має стан. Сонечка маленькі
Весною розцвітає Це кульбабки золоті,
І звуть його тюльпан. Зірочки кругленькі.

Вихователь: Бачиш бджілко, як ми багато знаємо квітів. А хочеш ми тобі
подаруємо квіткову галявину?
Бджілка: Звичайно хочу. Я люблю перші пахощі весни.
Вихователь: Будь-ласка, діти, подаруйте бджілці квіткову галявину, нехай
вона по ній літає, солодкий мед збирає.

(Гра «Склади весняну квітку». Вихователь роздає дітям конверти з розрізаними на три частини зображеннями квітів. Діти викладають на підлозі квіткову галявину).

Вихователь: Ну що, бджілко, ти задоволена роботою наших діток?
Бачиш як добре і вміло вони справилися з твоїм першим
завданням.
А тепер візьмемо у бджілки друге завдання.
( Вихователь дістає з відерця другу соту з завданням)
- А чи знають дітлахи, які прилітають весною птахи?

Діти: Ластівка, жайворон, щиглик, лелека, соловей.
Вихователь: Діти, а де ми можемо почути та побачити спів пташиний?
Діти: В парку, у лісі.
Вихователь: Правильно, молодці. А зараз пограємо у гру.

(Гра «Посади пташку на дерево»: вихователь одягає дітям на стрічці зображення як перелітних, так і зимуючих птахів. Діти під музику
«літають» по залу. Коли закінчується музика діти з зображеннями перелітних птахів підбігають до деревця і саджають своїх пташок на гілочки, а діти, у яких зображення зимуючих птахів - кладуть свої зображення на столик).

Вихователь: Любо бджілко, покажи нам наступне своє завдання.
(Бджілка дістає третю соту і читає сама завдання)
Бджілка: Прошу діток відгадати загадки, а відгадки показати мені.
Вихователь: Бачите, в нашому музеї є картини – явища весни. Я буду
загадувати загадки, а ви будете показувати вказівкою відгадки –
картини.

1). Око багряне 2). Летіла птиця
Всіх оглядає і зігріває, По синьому небі,
Глянуть на себе Розпустила крила
Не дозволяє. (Сонце) І землю закрила. (Хмара)

3).Насупилось небо, і плаче хмаринка,
А поле сміється щасливо і дзвінко,
Бо сльози хмаринки несуть урожай,
Як сльози ті звати?
Скоріш відгадай. (Дощ)

Бджілка: Я бачу, ви вже багато знаєте про весну. А от тепер моє останнє
завдання.
( Дістає останню 4 соту із завданням).
- Про природу ви знаєте, а от чи знаєте ви, як важливо її оберігати?
Розкажіть про це.

Вихователь: Діти, зверніть увагу на знаки-картини, які є в музеї, Що вони
можуть означати? Давайте поміркуємо.
• Чи можна наривати великі букети квітів у лісі? (Ні)
Дитина: тому що багато квітів може зникнути взагалі, і ми не будемо бачити цю красу.
• Чи можна руйнувати мурашники? (Ні)
Дитина: тому що вони розпушують землю, щоб вона була родючою і
чистою від шкідників.
• Чи можна ловити дрібних комах і метеликів? (Ні).
Дитина: тому що ними харчуються птахи, а у метеликів від дотику пальців
людини осипається пилок, ушкоджуються тендітні крила і вони гинуть.
• Чи можна надто голосно поводити себе у лісі або парку? (Ні).
Дитина: тому що музика та крик лякають лісових мешканців.
• Чи можна залишати після відпочинку в лісі багато сміття? (Ні).
Дитина: тому що сміття заважає рости рослинам і забруднює землю.

Вихователь: отже, діти ніколи не забувайте про ці основні правила природи.
А тепер давайте на згадку про нас, музею весни подаруємо свою картину,
яка буде називатися «Квіти весни – втіха душі»
(Діти підходять до стіни на якій висить велика чиста картина, поруч на столику розміщені гуашеві фарби, серветки та трафарети квітів , листочків.
Лунає музика «Вальс квітів». Діти разом з вихователем малюють картину).

Вихователь: Подивіться, яку яскраву квіткову картину ми залишаємо у музеї
весни.
А чи сподобалося вам тут? (Так)

Бджілка: Природа нам – як рідний дім
Вона усім, як мати.
Щоб лад завжди був в домі тим,
Про неї треба дбати.

Вихователь: Бажаю вам діти творити добро, оберігати природу, садіть дерева, кущі та квіти і любіть нашу матінку – землю.

(діти під музику виходять із залу)