Інсценівка для дітей, розваги.

[Sveta56]

Розвага для молодшої групи дитсадка

“Мамині дочки” (театр п’яти пальців)

В одному будинку ( з тильної сторони рукавички намальований будинок) жила мама ( на великому пальці малюнок мами).І мала вона аж четверо дочок: Марусю, Ганнусю, Катрусю і Настусю (по черзі показати малюнки дівчаток на всіх пальчиках).Прокинулась мама рано – вранці, приготувала сніданок, нагодувала донечок. Не встигла тільки посуд вимити – побігла на роботу. Стали дівчатка між собою сперечатися, кому ж із них мити посуд. “Я не буду, я не вмію”, - заплакала Маруся (звучить п’єса Д.Кабалевського “Плакса”). “А чому я?” – розсердилась Ганнуся (звучить п’єса “Злюка”). “А нас подружки на вулиці чекають”, - сказали Катруся і Настуся та побігли гратися на вулицю (звучить п’єса “Пустунка”). Повернулася мама з роботи втомлена. Бачить – іграшки валяються по всій кімнаті, на кухні всі тарілки брудні, а дівчатка весело танцюють ( пальчики “танцюють” під веселу музику).Образилась мама на своїх дочок і зібралась йти у світ. Зрозуміли дівчатка, що вони робили все неправильно, швиденько прибрали кімнату та кухню. Зраділа мама, нагодувала їх смачною вечерею, поклала спати і заспівала колискову пісеньку (звучить “Колискова”).

[Sveta56]

Розвага для середньої та старшої групи дитячого садка
(діти під марш заходять до залу ) (Музичне вітання ):
Ведуча : Добрий день, малята!
Діти: Добрий день!
Ведуча: Гарних заспіваємо пісень!
Діти: Хором заспіваємо усі, любимо хороші ми пісні.
(звучить музика «Ведмідь».)
Ведмідь: Хто це тут співає, спати заважає? Ноти ваші я вкраду і в барлогу спати йду!
(відкриває фортепіано, «забирає» ноти, позіхає і знову йде під цю ж музику)
Ведуча: Яке лихо! Ми не можемо тепер ні грати, ні співати! Що ж робити нам, малята? Йдем в ліс нотки визволяти! (Діти вирушають в дорогу під музику С. Прокоф’єва (тема Петрика)).А де ж нам шукати Ведмедя – нотокрада? Напевно, треба просити допомоги у всіх лісових мешканців. А ось і один із них. Хто це?
(«Пташка»).
Діти Пташка!
Ведуча: Так, це пташка! Давайте запитаємо у неї, чи не знає вона, де живе ведмідь?
Пташка: Знаю, знаю! Але відповім лише тоді, коли відгадаєте мою загадку:
У воді сидить охоче, та не риба і не рак, витріща булькаті очі і співає «Кум – кум – квак»!.
Діти Це жабка
Пташка: Так, це – жабка. Вона завжди думає, що співає краще, ніж я.
Ведуча: Пташечко! Ми твою загадку відгадали, то ж показуй нам дорогу!
Пташка: Ідіть прямо по лісовій доріжці, там є лісова галявина, на якій стоїть хатинка ведмедя.
Ведуча: Дякуємо тобі, пташко! Щоб втішити тебе, ми скажемо, що жабка співає гарно, але нам більше подобається твій спів! А ми ідемо далі, шукати Ведмедя. (Чути пісню Лисички). Діти! Як ви думаєте, хто це так співає?
Діти: Лисичка
Ведуча: Зараз ми у неї запитаємо, чи не бачила вона Ведмедя?
Лисичка: А для чого він вам?
Ведуча: Він забрав наші ноти, і діти не можуть співати такі гарні пісеньки, що співаєш ти!
Лисичка: Це ж, напевно, дуже сумно? Я допоможу вам, але спочатку ви допоможіть мені. Я складаю віршик, але не можу підібрати рифму:
Дощик стукає в віконце, заховалось в хмари … (сонце).
Ми не будем сумувати, будем дружно в ігри …. (грати).
Дякую вам, дітки, ви мені дуже допомогли! Ідіть прямо по доріжці, там ви і зустрінете Ведмедя, він спить під дубком. (під «дубком» спить Ведмідь).
Ведуча: Ведмедику, віддай нам, будь ласка, наші нотки, бо нам без них дуже сумно.
Ведмідь (позіхає). Та я тому їх і взяв, що і мені тут сумно. Думав, що стане веселіше, але чомусь нічого не получається, самі ноти співати не хочуть, а я не вмію (реве) У – у – у!
Ведуча: А давайте, діти, розвеселимо Ведмедика, пограємо з ним у гру. (гра «Діти і Ведмідь).
Ведмідь: З вами добре, весело. А пісеньку мені заспіваєте, щоб стало ще веселіше?
Ведуча: Заспіваємо, але тільки тоді, коли ти повернеш нам всі – всі ноти.
Ведмідь: Згода, поверну! Вибачте мені, я більше ніколи не буду брати того, що мені не належить! («повертає» ноти, а діти співають веселу пісеньку).

[Sveta56]

"Дідусь - садівник і козенята"

На музичний супровід №1 "дідусь - садівник" (вихователь) оглядає садок, поливає квіти, милується ними, а "козенята (діти) за ним спостерігають. Їм дуже хочеться погуляти у садочку, поїсти травиці. "Дідусь" втомився. Він сідає на стілець, позіхає і "засинає".
На музичний супровід № 2 "козенята" тихесенько біжать у садок , щоб не розбудити "садівника". Вони сідають біля квітів і прицмокують ("їдять травичку").
На закінчення музики "дідусь" прокидається, підводиться із стільця. "Козенята" лякаються і біжать "додому". Гра повторюється.

[Полечка]

Ведуча. Запрошуємо всіх бажаючих на відкриття нового магазину
«Іграшка».
У продажу: ляльки, м’ячі та півники, мишенята та поросята, жабки
та кошенята, цуцики та мавпенята.
Сьогодні здійсниться справжнісіньке диво : на мить всі іграшки
оживуть, щоб показати всім покупцям, які вони веселі, красиві т і
співучі.
Отже, підходьте, купуйте, грошей не шкодуйте!
♫ ПІСНЯ « Іграшковий магазин ».
1. В центрі міста світлий дім,
Всі дитячі мрії в нім,
Має він чудову назву –
« Іграшковий магазин ».
П-в: Дружно тут живуть ляльки.
Ведмежата і зайці.
Є веселий Буратіно,
І машини й літаки.
2. Відчиняє двері всім
« Іграшковий магазин ».
Він несе тепло і радість
Малювкам у кожний дім.
3. Іграшки дітей чекають
Усміхаються з вітрин,
Пропонують завітати
В « Іграшковий магазин ».
Діти – іграшки стають обличчям до гостей і кажуть:
-Дзінь- дзінь- дзінь- - імітують звучання дзвіночка біля правого вушка.
-Дзінь- дзінь- дзінь- - імітують звучання дзвіночка біля лівого вушка тричі.
-Відкриваємо магазин! – розводять кулачки обох рук від грудей у сторони.
- Завітайте! Завітайте! - кличуть до себе.
-Що хочете - вибирайте! – прикладають руки до грудей і висувають руки
вперед, показуючи на «покупців» - гостей.
/Під музику всі «іграшки » сідають на вітрину магазину .
Першою під музику оживає Лялька. Вона виходить на середину зали/.
Ведуча. – На вітрині лялечка стоїть.
Швиденько ви мене візьміть.
Навчилась « Матінко » співати
Ще й голівкою хитати!
♫ ПІСНЯ ЛЯЛЬКИ.
А я весела лялечка, і я люблю співати,
Поводити голівкою і очі закривати.
”Мамо”,”мамо”, -навчилась я співати.
Мамо, мамо, я хочу танцювати!
/На програш Лялька танцює :висуває почергово кожний каблучок ніжки перед собою, руками показуючи на ніжку. Потім кружляє, перебираючи руками перед собою і вклоняється.
Лялька під музику йде до вітрини магазину, сідає і завмирає.
На середину зали виходить Коник/.
Ведуча. А це – Коник не простий,
Не простий , а заводний.
Ключик чарівний візьміть
І його ви заведіть.
/Ведуча або хтось із «покупців»-дітей заводять Коника великим бутафорським ключем. Звучить музика, Коник співає/.
♫ ПІСНЯ КОНИКА .
А я коник не простий,
А я кконик заводний.
Цок, цок, цок. Цок, цок, цок.
Не потрібен батіжок.
/Коник сідіє на одну ніжку, вклоняється голівкою у ритмі музики, руки тримає перед собою. Коник встає, цокає на місті копитцем однієї ніжки. Руки перед собою. Вклоняється. Скаче до вітрини, сідає.
На середину зали виходить Курочка/.
Ведуча. Є в нас – Курочка жовтенька,
Приваблива, гарненька.
Вміє «ко-ко-ко» казати
І курчат своїх навчати.
♫ ПІСНЯ КУРОЧКИ.
Курочка я молоденька,
І моторна й веселенька.
Заспіваю «Куд-кудах!»
І сховаюся під дах.
/Курочка – на вітрину, з’являється Курчатко/.
Ведуча. Ось Курчатко веселеньке.
І жовтеньке, і гарненьке.
Вміє високо стрибати,
І сміливо так співати!
♫ ПІСНЯ КУРЧАТИ.
Я-Курчатко невеличке.
Маю я жовтеньке личко.
Я сьогодні народилось.
У гніздечку опинилось.
/Курча – на вітрину, з’являється Півник/.
Ведуча. Ось Півник молодий
І поважний, і стрункий.
Вміє крила піднімати
Зранку голосно співати : «Ку-ку-рі-ку!»

♫ ПІСНЯ ПІВНИКА.
Носить Півник –співунець,
Свій червоний гребінець.
І співає гордо діткам?
«Мій гребінчик, наче квітка».
/ Півник – на вітрину, з’являється М’яч/.
Ведуча. Хто такий? Хто такий?
В магазині скаче?
Це яскравий ваш стрибун.
Ваш веселий м’ячик.
♫ ПІСНЯ М′ЯЧИКА.
Я-стрибун, веселий м’ячик.
Не люблю того, хто плаче.
Не люблю того, хто плаче.
А люблю того,хто скаче.
Я- веселий жартівник,
Із дітьми гуляти звик.
Я-стрибаю цілий день,
Розважаю всіх дітей.
/М’яч стрибає на одній нозі, на –другій, потім на двох, кружляє, стрибаючи навколо себе/.
Ведуча. Мишка зробить все для вас.
У святковий денний час.
Буде вам допомагати.
У квартирі прибирати.
♫ ПІСНЯ МИШКИ.
Гарно я люблю вдягатись
І собою милуватись.
І туди, і сюди – кращої мишки не знайти!
* * *
Ведуча. А це – Жабка зелененька
І співуча, й молоденька.
На гітарі вміє грати,
Своїх друзів звеселяти.
♫ ПІСНЯ ЖАБКИ .
Ростуть на болоті і лілії й трава.
Співає дуже гарно зелене жабеня.
«Скоріш до нас приходьте у гості раз і два.
Зі мною заспівайте: ква-ква-ква-ква ква-ква-ква-ква!»
* * *
Ведуча. До вітрини підійдіть,
Цуценятко ви знайдіть.
Буде гавкати, кружляти,
Усіх діток розважати!

♫ ПІСНЯ ЦУЦЕНЯТИ.
Я-собачка Жучка,
Хвостик-закарлючка.
Я тільки ласкаюся,
Іще не кусаюся.
Гав-гав, гав-гав, гав-гав,
Гав-гав, гав-гав.
* * *
Ведуча. Ось - Кишенька вродлива.
Із блакитними очима.
Вранці звикла умиватись
І собою милуватись.
♫ ПІСНЯ КИЦІ.
Вранці Киця прокидалась
І гарнесенько вмивалась.
Стала мордочка чистенька,
Лапки гарні і м’якенькі.
/Киця нявкає, кличе кошенят на танок/.
♫ ”НЕСЛУХНЯНІ КОШЕНЯТА”
1. Киці спиночки з’єднали
І мурликати всі стали.
Лапки вгору підняли,
Танцювати почали.
Няу, няу,няу,няу.
2. Вмить на спинки пролягали,
Неслухняними всі стали.
Гострі кігті показали,
Весело затанцювали.
Няу…
3. Ось Собака вибігає,
Своїм хвостиком кружляє,
Неслухняних кошенят
Налякає всіх підряд.
Гав,гав…
/ Кошенята тікають, Собака їх наздоганяє/.
Дзвенить дзвіночок.
Всі іграшки.
- Дзінь-дзінь-дзінь!
- Дзінь-дзінь-дзінь!
- Зачиняєм магазин!
Ведуча. Дорогі гості! А тепер розбирайте, будь ласка, свої улюблені іграшки і
грайтеся ними із задоволенням.
До наступної зустрічі!
Хай вам щастить!

[НАТА ЛИВ]

Зал святково прикрашений. Дійство починається з пісні про «Дитинство»
(виходить ведуча з дітьми)
Ведуча:Добрий день дорогі друзі!Ми раді вас вітати в нашому чудовому
палаці. Сьогодні яскраве свято-День Захисту дітей і ми вас запрошуємо на фестиваль дитячої творчості»Зірочки Дошкілля
м.Комсомольська».
Ведуча: Комсомольськ-місто дружнє до дитини
Хай про це повсюди слава лине,
Щоб про це усі дізнались люди,
Всі міста хай до дитини дружні будуть.
У містах великих і не дуже
Щоб звертались до дитини «друже»
Хай по світу добра слава лине
Україна-дружня до дитини.
I дитина: Початок літа! Ми малі
Утричі Літу вдячнішими будем
В цей літній день по всій землі
День захисту святкують люди.
II дитина: Це борються за мир і мами й тата
Щоб нам під чистим небом виростати.
Щоб не було війни!І в цілім світі
Зростали діти сонечком умиті.
IIIдитина: Сонце світить угорі,
Зеленіє жито.
Добре нашій дітворі
Жити і дружити.
IVдитина: Добре бігати на луг
Стежкою в”юнкою.
Коли твій найближчий друг
Поруч із тобою.
Vдитина: Ген веселка угорі вигнулась край неба
Мир потрібен дітворі,а війни не треба.

VIдитина:І сьогодні на веселім святі
Разом ми-дорослі і малі
Наче журавлі і журавлята
Що летять до рідної землі.
Ведуча:За кроком крок,за рядом ряд,
Зібрало свято всіх малят,
Прославлять діти неодмінно
Країну рідну Україну.
Зустрічайте наших зірочок!

«Сонечко»,»Сонечко»,»Сонечко»
Рідний садочок так зветься
Плещемо всі у долонечки
Гарно тут дітям живеться

Пісня”Тато і мама”(виконує Ліда Кравченко)
Ведуча:На яскравім нашім святі
Діти з «Горобинки»є завзяті
Тільки музику почують
Зразу весело танцюють

Танок»Рок-ролл»
Ведуча:Саші,Маші і Христинки
Поспішають із «Росинки»
Хай же такі гарні діти
Стануть талановитішими на світі

Пісня-танок
(в кінці до залу вбігають Герої)
Герой:О! друже,поглянь!Скільки дітей навколо!
Добрий день малята!
ГеройII:Щось ви так тихо вітаєтесь!
Давайте ще раз-голосніше
Герой:А тепер давайте дружно після того,як я скажу:»Один,два,три»
Герой:Молодці!А тепер давайте познайомимося!Мене звуть…..

Герой:А як звуть вас?Давайте з вами по команді кожен з вас голосно назве
своє ім’я.Отже;»Один,два,три»
Герой:Молодці!Отож ми з вами вже познайомилися,а зараз пограємо у
цікаву гру,а для цього дружно стали всі на ніжки
Гра: Мы веселые детишки
Мы играем громко слишком
Все в ладошки хлопаем
Все ногами топаем,
Надуваем щечки
Скачем на носочках
И друг другу даже
Язычки покажем
Оттопырим ушки
Хвостик на макушке
Дружно прыгнем к потолку
Скажем всем «Привет»
Гра:” Хто краще сміється”(девочки-«хі-хі-хі»,хлопчики-«ха-ха-ха»,дорослі-«хо-хо-хо»)
Герой:А танцювати вмієте?
Танок
Герой:Продовжується наше свято
Розваг ще в нас багато.
Умощуйтесь зручніше,
Та слухайте уважніше.
Ведуча:Гарний в місті є садочок
Називається «Дзвіночок»
Там луна веселий сміх
З святом,любі діти,всіх!

Пісня-танок»Ромашки»
Ведуча:Ось таланти з «Чебурашки»
І Тетянки,і Наташки,
Колі,Толі,й Ніни-
Гордість України.

Танок «Іграшки»
Ведуча:А скажіть мені будь-ласка
Чи є музиканти в «Казці»
-Так гукає дітвора
В шоу-бізнес нам пора.

Пісня»Наш садок»

Ведуча:А у нас на святі гості з казкової полянки,зустрічайте

Номер «Чарівна поляна»
Ведуча:Ніжна пісня,красивий танок
Це «Попелюшка»-наш садок!

Танок «Рушничок»
Ведуча:Ось і «Рибка золота»
Всіх із святом теж віта
В танці,пісні,і в житті
В них таланти золоті

Пісня –танок»Рідний край веселковий»
Ведуча:На кожному святі всім дарують подарунки,а ви любите подарунки?
подарунки
Ведуча:Сонячним квітом вирує наш час
Радісно дітям живеться у нас
Світле дитинство-веселка ясна.
Радужну днину і помах крила
Все Батьківщина малятам дала.
Дійсність і казка в одному ряду
Діти вкраїнські-це квіти в саду.

Пісня про Україну.

Фінал.

[Sveta56]

Гра "Квітка, квітка, де твоя домівка?"

Матеріал: нагрудники із зображеннями квітів, сонця, хмарки; таблички-ілюстрації, на яких намальовані клумба, кімната, ліс, степ.

Мета: поглиблювати знання про місця поширення тих чи інших квітів; розвивати зв'язне мовлення, увагу, пам'ять; виховувати любов до природи, естетичний смак.

Вихователь розставляє таблички (клумба, кімната, степ, ліс) у різних місцях приміщення, оздоблених відповідними декораціями. Дітям роздають нагрудники із зображеннями квітів і пропонують зайняти свої місця. Починається гра. Квіти "сплять" у своїх будиночках, а гравці Сонечко і Хмарка чекають трохи осторонь.
Вихователь
Вранці прокинеться Сонечко, погляне на луки й поля, до нас зазирне у віконечко, щоб квіточка кожна росла.

Сонечко підходить до кожної оселі, торкається квітів, вони прокидаються і вибігають на середину кімнати, беруться за руки і ведуть хоровод (рухаються в різні боки, роблять "пружинку" тощо). У центрі утвореного кола танцює Сонечко.
Сонечко
Прокиньтесь, любі квіти,
Я - Сонечко яскраве,
Я хочу звеселити
Дерева, луки, трави.
А нумо разом грати
І день новий вітати.

З'являється дитина-Хмарка, прикладає руку до вуха - прислухається до веселого гомону квітів і Сонця.
Вихователь
Та не сподобалося Хмарці, що навкруги все сяє, що квіточки кружляють у танці й Сонечко співає.

Хмарка заходить у коло, забирає Сонечко і відводить убік від інших дітей. Повертається до гурту малят, імітуючи дощик.

Хмарка
Спритний дощик, пустотливий
Від краплинок і до зливи,
Від хмаринок до калюж
Тут і там стриба чимдуж.

Тим часом вихователь забирає картки із зображенням клумби, лісу, кімнати, степу.
Вихователь
Дощик заплутав стежинки, Змішалося все навкруги. І квіти не знайдуть хатинки, Бо змито було всі сліди.

Діти-квіти намагаються знайти свої будиночки.
Вихователь
Щоб доріжки всі знайти й до хатиночок дійти, треба відповіді знати і загадки відгадати.

Вихователь називає по черзі ознаки певної місцевості, де знаходиться домівка тих чи інших квітів. Діти, які впізнали опис свого будиночка, піднімають руки, вихователь ставить на місце потрібну картку, а Хмарка відводить квіти за правильною адресою.
У садку біля паркану
Посадили квіти,
Щоб раділи і дорослі,
І маленькі діти.
(Клумба).

Може, там колись бували,
Де ростуть високі трави.
Але річки не течуть
І дерева не ростуть.
Тоді часу ви не гайте,
Цю місцевість називайте.
(Степ)

Зима за вікнами лютує, а у нас тут все квітує.
(Кімната).

Здогадайтеся, малята,
Де дерев росте багато.
Дикі звірі де живуть,
Ягоди й гриби ростуть.
(Ліс).
На закінчення гри діти танцюють під веселу музику загальний таночок.

[Sveta56]

Гра "Посади квітку"

Матеріал: картки із зображеннями квітів (волошок, хризантем, айстр, лілій, півників або інших, на вибір); ігрове поле, на якому білі клітинки чергуються з уже заповненими; кубик, фішки за кількістю гравців.

Мета: розвивати зв'язне мовлення, увагу, уяву, логічне мислення; узагальнювати знання дітей про квіти, знайомити з творчістю українських поетів, виховувати любов до природи.

Вихователь роздає малятам картки порівну. Діти по черзі кидають кубик і відповідно до числа, яке випало, роблять потрібну кількість кроків фішкою. Якщо рахунок зупиняється на білій клітинці, дитина бере одну зі своїх карток, називає квіточку і розповідає про неї те, що їй відомо з власного досвіду або від дорослих, потім "саджає" її. Якщо фішка стала на клітинку, де вже є квітка, то гравець має сказати, як вона називається і де росте, а вихователь розповідає вірш або казку про цю рослину. Виграє той, хто перший "посадить" усі квіти.

[Ирина Викторовна муза]

Цирк засвічує вогні.
(Старші і середні групи .)
ВЕД.До нас сьогодні цирк прибув,
Він на гастролях довго був,
Тепер приїхав в наш садок
Маленьких розважать діток.
З святом радісним вітаю щастя, радості бажаю!
Шлю вітання для всіх, всіх і запрошую вас в цирк!

Парад-але „Цирк,цирк,цирк.”муз.Шаинского.
Діти стають напівколом і співають.
Пісня „ Цирк,цирк,цирк.”муз. Клянова.
Діти сідають на місця. Вибігають два клоуна .
СМІХОТУНКА.Що за шум? Що за гам?Справжній,справжній тарарам!
БУРКОТУНКА.Чи зручно вам, гості милі?Чи усім видно?
Чи усім чути? Чи всім місця вистачило?
СМІХОТУНКА.Привіт усім! І великим,і малим!
БУРКОТУНКА.Ми дівчатка,хоч куди,ми майстрині вправні
Скажете.і в цей же час все ми зробимо для вас.
СМІХОТ.Ей, хто тут діти, забувайте все на світі!
Розкривайте всі роти і вона, і він, і ти!
БУРКОТ. Скільки вас тут, чи я зможу вгадать?
Мені за день не перерахувать...
Насті, Саші, Каті, Максими...Вгадала?
СМІХОТ.Давай перевіримо, вгадала чи ні?
БУРКОТ.А як?
СМІХОТ.А ось як! Усі Саші плескають в долоні, Насті тупають ногами
Лєри і Віки-руки підіймають,Тараси, Артеми і Вадими
головами махають. А усі решта якмога голосніше імена свої
називають.Отже приготувалися.1,2,3-своє ім׳я назови.
СМІХОТ.А мене звуть Сміхотунка, а це моя подружка-Буркотунка.
Ось і познайомилися..!
Ось тепер усі ми разом, починать виставу час.
Виступайте акробати, дуже просимо ми вас!
Ходімо Буркотунко!
Разом вклоняються і йдуть. Одна заходить. за ширму, друга крокує на місці, потім повертає назад дістає гармошку.
БУРКОТ.Ось нарешті, я зосталася сама! Зараз заграю вам веселу
мелодію(грає на гармошке і промовляє)
Ті-лі-ті-лі,тра-лі-валі, на гармошке граю в залі.
СМІХОТ.(вибігає, забирає гармошку)Буркотуночко, ти що!
Тут грати не можна, дорога хвилинка кожна.(убігає)
БУРКОТ.То що за проблема? Ну не можна тут- то заграю там.
(дістає бубен. Переходе на інше місце.)
Тара-тара, трам-там-там, я отут пограю вам!
Вибігає Сміхотунка, забирає бубон.
СМІХОТ.Ну я ж тобі, казала. Що тут грати не можна! Треба ж
акробатам виступати.(Убігає.Буркотунка дістає дудочку,переходе на інше місце.)
БУРКОТ.(роздратовано)Не можна тут, не можна тут (показує)
Ось тут заграю!(Дмухає, дудочка не грає.)Ой лишенько,
що ж робити?Моя дудочка не грає...
СМІХОТ.Я ж тобі казала, що не можна грати.Ось ідут вже акробати,
може вони допоможуть нам?
ТАНОК АКРОБАТІВ.
БУРКОТ.Ну що? Допомогли твої акробати? Це ти винна. Тут грати не
можна ,тут грати не можна! Ось дудочка і злякалася, а я так
хотіла заграти гостям веселу мелодію, щоб всім було весело
а ти ...
СМІХОТ. Ну, давай спробуємо! Але грати повинна не ти сама, а цілий
Оркестр, ось тоді наша дудочка і заграє.
БУРКОТ.Чудова думка! Друзі нам потрібна ваша допомога.
ОРКЕСТР „ПОЛЬКА”муз.Олександрова.
СМІХОТ.Гарна мелодія, але дудочка не грає.
БУРКОТ.То їй слон на вуха наступив, от вона і не чує нічого.
СМІХОТ.Ой не можу!Де це ти у дудочки вуха побачила?(сміється)
БУРКОТ.А чого ж вона вередує?
СМІХОТ.А може вона не мелодії любить, а пісні?
БУРКОТ.Пісні?А я співати не вмію.
СМІХОТ.Що, слон на язика наступив?
БУРКОТ.Ніхто мені на язика не наступав, але співати не вмію.
СМІХОТ.Діти, а ви співати вмієте? Не чую? Допоможите нам?Треба
Дудочке гарну пісню заспівати, щоб вона почула і заграла.
ПІСНЯ „ ПІСНЯ-ВЕСЕЛИНОЧКА.”муз.Протасова.
БУРКОТ.Знов дудочка не грає.
БУРКОТ.Якась вона в нас вередлива.І дуже мені когось нагадує...
(підозріло розглядає дітей)
СМІХОТ.Облиш свої підозри! Діти у нас дуже слухняні.Правда ж? А
нашу вередливу дудочку,може приборкати дресирувальниця
циркових конячек.
ДРЕСЕРУВАЛЬНИЦЯ.Я тигра,і ведмедя не боюся,
Бо дресерувальницею звуся
Як тільки скажу:”Але-оп!”Коні всі ідуть в галоп!
ТАНОК „ЦИРКОВИХ КОНЯЧЕК.”латв .нар.м.обр.Шевченко.
СМІХОТ.Знов не вийшло,не хоче грати.
БУРКОТ.Увага!Увага!Тих,хто має слабки нерви і хворе серце, просимо
Вийти із залу. СМІХОТ.Усі хто боїться диких звірів, тікайте відразу! На арені цирку
Лісові звері.
ТАНОК „ПОЛЬКА ЛІСОВИХ ЗВІРІВ”муз.Рубальскої.ТАНОК „ЗАЙЦІ З БАРАБАНАМИ.”
БУРКОТ.Ми побачили сьогодні коників і зайченят,
А який же цирк буває без веселих мавпенят?
Може вони допоможуть нам?
„ТАНОК МАВПЕНЯТ”муз.Африк Симон.
БУРКОТ.Вже і звірі виступили, а вона все одно не грає.Хто нам тепер
допоможе?
СМІХОТ.Здається я знаю, хто допоможе.Який же цирк без фокусів?
Ви любите фокуси?Зараз перед вами виступить
Найчарівніший з усіх чарівників...
ФОКУСНИК ПОКАЗУЄ ФОКУСИ.
БУРКОТУНКА ПОКАЗУЄ ДУДОЧКУ І ПРОСИТЬ ДОПОМОГИ.
ФОКУСНИК.Вашого прохання не забуду сміх і радість я дарити буду.
І на радість всім у цьому залі,
Хочу щоб гімнастки танцювали.
Один,два,три-танцюйте гімнастки чарівні.
ТАНОК ГІМНАСТОК.
БУРКОТ.Не грає і все тут.
СМІХОТ.Ой, лишенько! Як я могла про це забути?
БУРКОТ. Ти про що?
СМІХОТ.Діти,яка зараз пора року?
ДІТИ. Зима!
СМІХОТ.А як її ще можно назвати?
ДІТИ.Зима-Чарівниця.
БУРКОТ.Так ,вона справді може робити різні чарівні речі.
СМІХОТ.Давайте її покличемо вона прийде до нас і допоможе.
ДІТИ.Зимонько-чарівниця! Приходь до нас!
ЗАХОДИТЬ ЗИМА.
ЗИМА.Я Зима-чарівниця,все підслухала.Свято без мене розпочали?Це
я зробила,що ваша дудочка не грає.От я снігом доріжки замету,
а вас всіх заморожу!
СМІХОТ.Зимонько,ну навіщо одразу сердитися?Ми тебе зовсім не
не хотіли образити.І у цирк ми запрошували всіх.
ЗИМА.А я не чула.
БУРКОТ.Інколи таке буває у тих хто не миє вуха (буркоче)
СМІХОТ.Зимонько розчаклуй нашу дудочку, допоможи.
БУРКОТ.Допоможи,будь ласка.
ЗИМА.Бач, які швидкі! Поки не виконаєте мої бажання, я вам не
допоможу.
БУРКОТ.Ми на все згодні! Так діти?
ЗИМА.Я пісні люблю слухати,здогадайтесь про що?..
ВЕД.Діти,як ви думаєте про що зима хоче послухати пісню.
ДІТИ. Про сніг...
ПІСНЯ „БІЛИЙ СНІГ.”муз. Філіппенка.
ЗИМА.Молодці, здогадалися!
БУРКОТ.Це ще не все,на арені цирку дресерованні лисички -сестрички
Гарно уміють вони співати, будуть всіх нас звеселяти.
ПІСНЯ „СІЛА ЛИСКА КРАЙ ВІКНА.” укр.нар.мел.
ЗИМА.Гарно співають, а от зможете виконати друге моє бажання?
СМІХОТ. Яке?
ЗИМА.Бажаю вірши послухати.
БУРКОТ.Діти, хто Зимі-чарівниці віршик розкаже,не побоїться,
вірша не забуде, не зупиниться?
ЧИТАННЯ ВІРШІВ ПРО ЗИМУ.
ЗИМА.Ти ба і вірши вони знають!Ось я вам таке бажання загадаю,
що ви виконати його не зможете...Хочу я диво дивне побачити
здивуватися і звеселитися.Ось тоді ваша дудочка і заграє...
СМІХОТ.Добре, вперше проїздом на арені нашого цирку іноземні
актори поросята,єдині гастролі.
ПІСНЯ-ТАНОК „ВЕСЕЛІ ПОРОСЯТА.”муз.Гвоздій.
ВИБІГАЄ КЛОУН.ТАНОК КЛОУНІВ.
КЛОУНИ.Любим жарти ми і сміх,звеселимо в цирку всіх.
ЗИМА.Здивували й звеселили ви мене малята.Дуже, дуже гарне свято.
Щиро я вас всіх люблю.Обіцянку я свою виконаю залюбки,
Будьте певні малюки.Ваша дудочка заграє,бо зима всі чари має.
ЗИМА ЧАКЛУЄ.ДУДОЧКА ПОЧИНАЄ ГРАТИ.
БУРКОТ.Дякуєм тобі зима,взимку кращого нема.
СМІХОТ.З чарівницею на святі разом всім затанцювати.
ЗАГАЛЬНИЙ ТАНОК „КАБЫ НЕ БЫЛО ЗИМЫ.”муз.Шаїнского.
СМІХОТ.Закінчилася вистава,веселилися на славу,
БУРКОТ.Заітайте ще сюди, будем раді вам завжди!
ВСІ ПІД МАРШ ВИХОДЯТЬ.

[Дивинская Мила]

Ой на Івана, ой на купала


Мета. Створити веселий настрій, виховувати любов і повагу до оточуючої природи, до звичаїв свого народу, загартовувати дитячий організм, повторювати і зафіксовувати у дитячій пам'яті раніше вивчений матеріал; пісні, таночки, ігри.


Обладнання. Шапочки квітів, грибочків, бджілок, равлика. Костюми Мавки, ведмедика, козлика, вовчика, лисички. Зробити два курені, купальську віху, віночки. Підготувати різнокольорові кульки, стрічки, сухі гілки, пісок, відра з водою. Цукерки, вишні, черешні, мед.


Дійові особи. Ведуча, діти, дівчинка-літо, Лісова Мавка — дорослий, хлопчик-ведмедик, хлопчик-равлик, хлопчик-козлик, хлопчик-вовчик, хлопчики-грибочки, дівчатка-квіти, дівчатка-бджілки, дівчинка Наталочка, гусенята (З—4 дітей), дівчинка-лисичка.


Територія дитячого садка прибрана по-святковому (зелень, віночки, стрічки, кульки). Приготовлені два опудала — «Купало», зроблене з гілки верби, прикрашеної квітами, віночками і «Марени» — гілка з ягодами вишні, черешні, цукерок, квітів і т. д.


В кутку майданчика приготовлено місце для купальського вогнища, з дотриманням техніки безпеки (пісок, відра з водою, лопати і т. д.). Для вогнища сухі гілки, дрова, старий папір. На початку майданчика встановлена купальська віха – колесо, заквітчане па високій жердині чи палиці.


В запису звучать обрядові купальські пісні. Діти збираються біля двох куренів. Окремо хлопчики, окремо дівчатка.


Діти молодшої групи у шапочках птахів-шпаків. Сидять «зграйкою». Майданчиком ходить дівчинка-літо у віночку з квітів і трав, у руках гілочки ягід вишень, черешень і кошик з ягодами. Всі співають пісню «Літо» — муз. В. Шаїнського. (див. додаток №1)


Ведуча.
Ходить літо
Білим світом
Від двора і до двора.
А за літом червень слідом
Спілі ягоди збира.
І солодкі, і червоні
Обриває тут і там,
Не сороці, не вороні,
Куштувать дає шпакам.
Т.Коломієць.


Літо.
Ну. які вони, скажіть-но,
Чи сподобались, чи ні?
(Всі гукають: «Дуже смачні! Літо, дякуєм тобі!»)


Ведуча.
І збирає, вибирає літечко
Найспіліші та смачні.
У найбільший козубок
Для малят у дитсадок!
(Дівчинка-літо стає збоку біля гарно оформленого столу достатку, де розміщені усі дарунки літа. Ставить там кошичок).


Діти біля куренів починають перекличку.
Дівчатка.
На Івана Купала
Жаба в борщ упала.
Дівки не поспіли —
Хлопці жабу з'їли!
На Івана, на Купала
Гуска в борщ упала,
Хлопці не поспіли,
Дівки гуски з'їли!
(Дівчатка сміються, перешіптуються).


Хлопчики (говорять).
Йшли дівчата границею,
Зустріли відьму з дійницею.
Йшли дівчата мостом,
Зловили відьму з хвостом!
(Хлопчики сміються).


Ведуча. Уже з перших слів відчувається настрій свята — жартівливе, веселе, але трішки лячне, бо згадуємо невідомі сили природи. Вам не страшно, діти? Ні? Молодці! (Виходять дівчатка з віночками в руках).


Весною в нашому садочку
Скопали ми грядочки
І посіяли квіточки
На Купала, на віночки.
Ой на Івана, ой на Купала,
Ой там дівчина квіти збирала,
Квіти збирала, вінок сплітала,
Та на синю хвилю, на воду пускала.
(Дівчатка виконують таночок з віночками).


Ведуча.


В цей день дорослі дівчата пускають віночки за водою. А. ще є такий цікавий звичай: віночки кладуть на городину, щоб краще росла і закидають на дах — щоб відігнати зло, все погане, нечисте. Давайте і ми так зробимо!


Хай у нашому садочку буде всім добре! (Дівчатка несуть віночки на свою грядку, закидають на дах літніх хаток, які розміщені на майданчиках).


Звучить ніжна музика. З-за дерев виходить лісова красуня — Мавка (дорослий).


Я сьогодні тут гуляю.
Трав найкращих назбираю,
А ці трави не прості,
Лікувальні, чарівні!
Чудодійну силу мають —
Всі хвороби проганяють!
(Присідає перед кущиком суничок, які ростуть на галявинці, до неї підходить ведуча з дітьми).


Ведуча. Добрий день, чарівна Мавко! Як нам приємно зустрітися з тобою у цей такий незвичайний літній день!


Мавка. Вітаю вас! Я думаю, діти люблять природу, оберігають цю красу. Якщо так, то вона сьогодні відкриє вам свою душу, дасть вам цілющі трави від усіх хвороб, ви почуєте голос цих трав, ви почуєте музику природи і будете ще уважніші й чутливіші до неї.


Ведуча. Дуже цікаво. Мавко, ми готові слухати! (Діти слідкують за рухами Мавки, яка зупиняється біля кущика чорниці. Кущ «оживає»),


Аудіозапис.
Ми чорнички-чорноочки,
Лікувальні в нас листочки,
Ягідки і квіточки,
Щоб не хворіли діточки!
Хто нас влітку споживає, —
Міцне той здоров'я має!


Діти і ведуча у захопленні! Вони почули, милуються чарівним кущиком, який навіть рухається їм назустріч! (До куща прив'язана нитка зеленого кольору, яку змотують).


За бажанням дітей, Мавка може розповісти дітям про лікувальні властивості будь-якої травички чи кущика, який знаходиться поблизу.


Лісова Мавка розкладає купку кропиви, через яку діти, якщо перестрибнуть, будуть здоровими, міцними, сильними. Гра «Перестрибни через кропиву».


Ведуча. Чарівна Мавко! Біля тебе так бути нам приємно, здається, навіть птахи сьогодні співають по-особливому!


Мавка. Так, так! Це звучить пташина музика літа у супроводі легенького вітерцю!


Ось послухайте. (Діти слухають).
А може чиїсь голоси ви впізнали? (Діти називають голоси тих птахів, які почули: соловей¬ка, горобчиків, шпаків і т. д.).
І ще одне диво! Танцюють квіти. (Танок за вибором муз. керівника).
В кінці таночку до них підлітають бджілочки, добираючи в свої кошички солодкий квітковий медок. Покружлявши навколо квітів, летять до вулика, але назустріч їм виходить ведмедик.
Діти грають у гру «Рій». Музика В.Верховинця (див. додаток №2).


Ведмідь (в кінці гри говорить):
Ну чого ж ви шумите?
Жалите і кричите,
Наче я у вас щось вкрав?
І чого б це я кричав?
Я на пасіку ходив.
Пасічника там зустрів.
Він медком мене вгостив
(Показує мед у сотах).
А ось цей медок —
Я несу у дитсадок.


Бджілка-матка.
Так відразу б і сказав,
А то так нас налякав!
А якщо ти йдеш в садок,
То візьми і наш медок,
Ми над липами літали
І пахучий мед зібрали.
Віднеси для діточок,
Щоб малята силу мали.
Добре бігали й стрибіїли!


Ведмідь.
Дуже дякую, давайте,
І мене більш не чіпайте!
(Ведмедик іде «у дитсадочок», несе мед на «стіл достатку». На майданчику з'являється равлик).


Дівчинка (виходить). Дивіться, який гарненький равлик! А я одного разу дуже його злякалася.
Поглянула я і злякалася трішки,
На спині — хатинка, під стріхою — ріжки.
Ті ріжки ворушаться, наче антени,
Бо вказують шлях від хатинки до мене.
Хто мешкає в ній — риба, птиця чи звір?
Ой, краще швиденько заскочу у двір.
Сховаюся тут за кущами малини,
Й дивитися буду на диво-хатину.
Та й в хатці злякались, сховалися ріжки.
Я довго сиділа в малині зеленій,
Дивилась на хатку, а хатка на мене.


Гра з равликом.
Мавка розповідає про гриби, запитує у дітей, чи вміють вони розпізнати їстівний і отруйний гриб. Запрошує малят на грибну галявинку, але для цього треба перейти через місток, а на містку... Вовк!!!
Інсценівка пісні А.Філіпенка «Через міст перейти» (див. додаток № 3).
Провести гру «Хто збере більше їстівних грибів?»


Ведуча.
Ну й дива! Дивіться, діти.
Ожили не тільки квіти,
Ось грибочки ожили —
Весело в танок пішли!
(«Танок грибів-боровичків» — середня група, за вибором).


Мавка.
Я для вас все розказала.
Вся природа вас вітала.
Танцювали для вас квіточки.
Заспівайте ще нам, діточки!
Діти співають пісню Є.Сухини «Пожалій мурашечку» (див. додаток № 4).


Мавка.
Молодці у вас малята,
Так співають, як пташата!
Час прийшов з вами прощатись
І до лісу повертатись.
Тож на згадку вам лишаю
Оцей збір для фіточаю.
Ведуча і діти дякують Мавці, вона прощається з усіма і зникає десь за деревами.
З-за куща, крадучись, з'являється лисичка, співає (див. додаток № 5).
Я лисичка, я міс лісу!
Справи добре знаю я.
Свято тільки як зачую,
Тут як тут прибуду я!
Поспіваю, потанцюю,
Усім настрій підніму,
З святом вас усіх вітаю.
Дуже курочок, гусочок, качок, пташок.


(Злякано і лукаво усміхаючись).


Ой, що це я співаю,
Дуже квіточки люблю!
(Танцює з квіточками. Чути гелготіння гусей. Дівчинка Наталочка гонить гусей пастись. Лисичка ховається за кущик).


Ведуча. Прекрасна пора року — літо! Можна купатися, загоріти, посмакувати ягідками, але чому ти така невесела, Наталочко? (Всі співають українську народну пісню. «Ой на Івана Купалочка не виспалася Наталочка»).


Ведуча. Так, діточки, Наталочка не виспалася, бо справді коротенькі зараз ночі, але зате великий і довгий день! Можна набігатися, набавитися в різні цікаві ігри. Побачити і почути багато нового.
Раптом чути крик гусей.
Лисичка хоче зловити гусочку.
Діти бавляться в народну гру «Хитра лисичка».


Ведмедик (виходить).
Що за шум іде ліском?
А... це ти, Лисичко,
Як без справи ходиш ти,
То мені допоможи
Пригостити всіх медком!


Лисичка.
Дуже прошу, вже біжу,
Я тобі допоможу!
Дітей пригощають варениками з ягодами і свіжим медом. Розвага закінчується.

[liybliana]

День народження землі
(входить Природа)
Природа: Природою зовусь я , мої милі,
Все, що навколо, все це я створила, даю вам силу, щоби ви росли,
Бо всі ми діти матінки-Землі.
Отож, сьогодні в неї свято,
І гості прийдуть,їх багато,
дятел, сойка та лелека
любий дядечко здалека
Цілий виводок зайчат
І п’ятірко білченят,
Три ворони, дві сороки,
Іменини-то морока.
Цілий рік Земля працює,
А що ж ми їй подаруєм?
Тож берімось до роботи,
Ох, турботи, ну й турботи!
(входить Флора і Фауна)
Флора: Називають мене Флора,
В мене очі, наче зорі,
Завжди замріяна, тендітна,
Ласкава, ніжна та привітна!
Фауна: я-Фауна, швидка як вітер.
Можу за птахом полетіти
І за оленем пострибати
І з білочками пустувати!
Разом: тож вирішила Природа-мати
В придане нам дарунки дати.
Фауна: мрійливій Флорі світ рослинний,
Флора: А жвавій Фауні-тваринний.
Природа: Ох, дівчатка мої милі
Допоможете мені?
Треба звірів всіх скликати
На день народження Землі,
А що будем дарувати,
Треба в кожного спитати!
Зайчик: (співає) Як тут гарно, як чудово
Сяє двір немов обнова,
Землю будем ми вітати,
Щастя-радості бажати!
(говорить) Подаруєм ми морквинку
І зелену капустинку,
Хай цвіте і хай буя
Наша матінка-Земля!
Природа: Дуже вдячна, зайченятка,
Ви сідайте тут, малятка,
Разом будемо співати
Землю-матінку вітати!
Ось із лісу вайлувато
Йде ведмедик волохатий.
Ведмідь: Іменини-дивовижа,
Меду я приніс вам діжу,
Будемо всі ласувати,
Іменинницю вітати!
Фауна: Дякую, що ти прийшов,
Подаруночки знайшов,
Ми заграєм й заспіваєм,
Землю-матінку вітаєм!
(гра на ДМІ)
Білочка: А я білочка руденька,
З лісу я прийшла швиденько,
По галяві стриб та стриб,
І знайшла великий гриб!
Знайду шишку в соснячку
І гризу для втіхи,
Та найбільше до смаку
Міцненькі горіхи!
Природа: Дякую вам, друзі милі,
Земля матінка зрадіє,
Чую Хтось до нас летить,
На галявину спішить.
Сороки: (співають) Понесли ми до млина
Добрий клуночок зерна
І для нашої Землиці
Випекли ми паляниці.
(говорить) Чорно-білі ми сороки
Гарні птахи білобоки
Землю-матінку вітаєм
Щастя-радості бажаєм!
Фауна: Нумо звірі веселитись
І співати і радіти!
(гра «Голубка»)
Флора: Біля лісу хтось співа
Цілий день кВа кВа, кВа кВа,
Це маленькі жабенятка,
тихе озеро їх хатка.
Лелеки до озера теж прилетіли,
Гніздечко вони тут зробить захотіли,
Поважні Лелеки в краю цім живуть,
Їх пташенята в гніздечках ростуть.
Жабки: Ми малі зелені жабки
,кВа-ква-ква
Маєм дуже спритні лапки,
КВа-ква-вка,
Ранок зустрічаєм, весело стрибаєм
І з лелеками ми дружим,
Не сумуєм і не тужим!
Природа: В гру веселу будем грати?
Починаєм рахувати!
(гра «Болото»)
Лелки: Ми лелеки, птахи горді, на болоті ми живем
Землю матінку вітаєм
І таночок починаєм!
(танок жабок та лелек)
Фауна: Що я чую. Жу-жу-жу
Бджілка: Я до вас усіх спішу, я іще не запізнилась?
Ох втомилась я, втомилась!
Цілий день нектар збирала,
Для Землиці готувала,
Все найкраще, що я маю,
Тобі в дар, Земле, складаю!
Природа: любі гості, славні. Милі,
Я сюди вас запросила,
Щоб могли ви поспівати,
Матір-Землю привітати!
(Пісня «Як весело»)
(входить Вовк)
Вовк: Як завзято всі танцюють
І нікого геть не чують,
Може кинути мішка
й теж утнути гопака?
Іменини, іменини,
Тільки й чути без упину,
Вирішив я, годі гратись,
Будем бізнесом займатись,
Гроші треба заробляти,
Будем речі продавати,
А хто слухатись не стане,
всюди я його дістану
(танок «Ярмарка»)
Лисичка: Продається пишний хвостик
Модницям на диво,
Продається гарний хвостик,
Купуйте сміливо!
Їжачки: Ми маленькі їжачки,
Продаємо голочки,
Продамо ось голочки,
купимо всім піджачки!
Купуйте наші голочки,
собі пош’єте сорочки!
Соловейко: Я маленький соловейко,
живу на узліссі, голос мій без мікрофона
чути всім у лісі,
та не хочу вже співати
хочу голос свій продати,
а куплю магнітофон
підключу до мікрофона
хай співає на весь ліс!
Гриб: Я білий гриб, я боровик,
До шапочки своєї звик,
Та хочу я її продати
На модну шапку поміняти!
Кошеня: Я сіреньке кошенятко
Буду лиш сметанку пить,
Я круте вже кошенятко
миш тепер самі ловіть,
Продаю мишоловки!
Черепаха: Я болотна черепаха
Називають всі «невдаха»
Досить вже мене жаліти,
Хочу я розбагатіти
Ключик золотий продам
І тоді на заздрість вам
Буду жити я в столиці!
Природа: Що з вами сталося? Чому ви покинули свої лісові клопоти?
Адже всі ми діти матінки-Землі, отже кожен повинен робити те, що казала вам Земля, а не Вовк!
Ліс для нас усім багатий,
Все, що в ньому є- твоє
Тож навіщо продавати найдорожче, що в нас є?
Хто порятує нас з біди, куди з проблемою іти?
(входить Сонячний промінець, веде Вовка)
Сонячний промінець: (співає)
Я веселий і сміливий промінець
Я заброду подолав і злу кінець.
Припалив йому я ніс, ха-ха-ха,
Сів на спину і на хвіст,ха-ха-ха,
Добре Вовка налякав!
Добре Вовка налякав!
Природа: Ой. Промінчику хоробрий,
Вдячна я тобі, що добрий,
злого Вовка ти прогнав,
землю ти порятував!
Вовк: Звірів я вже не лякаю
Нашу матінку Землю
З днем народження вітаю!
Флора: всі ми рослини і звірята,
І пашки і пташенятя,
Діти матінки-Землі,
І дорослі, і малі.
Фауна: Тож давайте пам’ятати
Дуже легко все продати, та нелегко повернути,
Все, що втрачене, забуте!
Природа: так живуть у мирі
Злагоді й добрі
Птахи, звірі та рослини
Всі дари Землі! (пісня «Сонячна пісня»)

[Elen2]

Можно провести ,как кук. театр или инсценировать.
Як жук будував собі хатинку
Інсценівка за віршем Ганни Чубач «Жук малий і волохатий»

Дійові особи.
Василько, Степанко, Жук, Равлик, Корова, мурахи, Бджілка, Пташка, Жабка, Сорока, Джміль, Комар, Змія. (Окрім перших трьох ролей, які є головними, всі інші «разові» ролі можуть виконувати лише кілька дітей, вдягаючи в перебігу дійства відповідні наголівнички й промовляючи то за одного, то за іншого персонажа).
Декорації.
З лівого боку — передня стіна сільської хати з віконцем і прочиненими дверима. Посередині — місток на тлі озерця. З правого боку — зелений лужок: виготовлені з паперу трава, стебла, листя рослин і квіти зумисне збільшені. Під великим листком сидить зажурений Жук. Обабіч нього, дещо на відстані, стоять Василько й Степанко.


Василько. (показує на Жука).
Жук малий і волохатий
Все життя прожив без хати.
Вдень від холоду тремтів,
А вночі від страху млів.

Степанко.
Дощик спинку обливав,
В душу смутку наганяв.

Жук. (зітхає).
Ох, набридло мені жити
Під дощами і під вітром.
Хай малий і волохатий —
Хочу я своєї хати!

З'являється Равлик.

Жук. (показує на нього).
Он повзе маленький Равлик
По стежині біля ставу.
Бач, у Равлика вся спинка
Добре схована в хатинку.

Жук підводиться й підходить до Равлика. Хлопчики також стають обабіч них.

Василько.
Жук у Равлика спитав.

Жук.
Хто тобі хатинку дав?

Степанко.
Равлик гордо похвалився.

Равлик.
Я з хатинкою вродився!

Степанко.
Потім Равлик засміявся
І в хатиночці сховався.
Равлик напинає свій наплічник-хатинку на голові й зникає. Василько зі Степанком ідуть до хати й стають на порозі. Жук, отямившись, швидко біжить за ними.

Василько.
Жук образився, прибіг
Аж на наш низький поріг.

Жук із цікавістю зазирає за двері.

Степанко.
Зручно в сінях примостився,
Нашу хату роздивився,
А тоді спитав у брата.

Жук. (обертається до Василька).
Де взялася ваша хата?

Василько.
Хто ж, крім тебе, та й не знав
Хату тато збудував!

Жук. (ображено).
Ти б на мене подивився
Я сиріткою вродився!

Похнюпившись, іде геть.

Степанко.
Жук із нашого порогу
Ген подався на дорогу.

З'являється Корова зі жмутом трави.

Жук.
Он назустріч йде Корова
Круторога і здорова.
Запитаю про своє: (перестріває)
А у тебе хата є?

Степанко.
А Корова їсть траву.

Корова. (обминаючи Жука, показує перед себе).
Онде в хлівчику живу.

Жуючи й киваючи головою, йде далі.

Жук. (заздрісно).
Той хлівець, мабуть, здоровий,
Коли там живе Корова.

Зітхає, підходить до пенька й присідає за ним, Степанко і Василько стають поблизу.

Василько.
Жук малий і волохатий
Натомився всіх питати.
Він знайшов трухлявий пень
І сидів там цілий день.

Степанко.
Там і нічку він проспав.
Що робити — сам не знав.

Жук виходить з-за пня, розглядається. Повз нього заклопотано пробігають одне за одним дві мурахи зі стеблинками. Бджілка зі слоїком меду. Пташка з великою пір'їною.

Жук.
Он біжать мурахи в поле,
Мед збирають дикі бджоли,
І якась мала пташина
До гнізда несе пір'їну.

Стріпується, піднімає голову, розправляє плечі.

Василько.
Жук розправив чорні крила
І відчув, що має силу.
І сказав собі завзято.

Жук.
Я також збудую хату!
Ходить, збираючи грубі, як колоди, бадилинки (трубки з цупкого паперу).
Ось візьму суху травинку
І стеблинку-бадилинку,
Поскладаю на листок,
Віднесу все під місток.

Поклавши на плече свій будівельний матеріал, Жук прямує до містка, біля якого кумкає Жабка. За ним ідуть хлопчики.

Степанко.
Під містком жаби кричали
І Жука не помічали,
Але він їх не злякався,
За свою роботу взявся.

Василько.
Із глибокої криниці
Наносив крилом водиці.
Цілий день не спочивав —
Будував та будував.

Жук у цей час «будує». (По завершенні слів готову хатинку висувають з-за містка).

Жук. (задоволено оглядає).
Хай над вечір, та на диво
Хатка виросла красива!

Василько.
Жук від щастя заспівав,
Потім сів і задрімав.

Жук спочатку дзижчить, кружляючи на місці й розмахуючи руками-крилами, а далі вмощується під хатинкою й заплющує очі.
З-за кущів по черзі підводяться й, вигукнувши своє, ховаються Джміль, Комар, Сорока.

Степанко.
Позліталися джмелі.

Джміль.
В хаті — вікна замалі!

Василько.
Носа висунув Комар.

Комар.
Він забувся про димар!

Степанко.
Обізвалася Сорока.

Сорока.
Ця хатинка – кривобока!

Василько.
Всіх зацитькала змія.

Змія. (показує голову з-за хати).
Хата гарна, бо — своя!

Степанко.
Йшли мурахи навпростець.

Мурахи. (проходять повз Жука).
Справді, Жук наш — молодець!

Василько.
Але Жук того не чув.
Він втомився. Він — заснув.

Жук усміхається із заплющеними очима.

Жук.
Сплю і бачу уві сні
Власну хатку в бур'яні.
Бачу небо, бачу поле —
Я щасливий, як ніколи!

Повертається на бік і обнімає хатинку рукою. Під музичний супровід виходять усі персонажі. Жук підводиться й весело танцює разом з ними.




КІНЕЦЬ

[талант]

Спасибо, что откликнулись. Попытаюсь научиться. А сейчас хочу поделиться. Вчера ставила номер на выпускной школ. Длился 7 мин. Готовила за 1 день.
1 Выходит на сцену Бабушка и говорит слова о течении жизни и как ростут дети
2 Звучит муз "усатый нянь" (знаете?) Выходят 4 хорошо беременных мамы, продефилировали.
3. За ними под муз. Данко "Малыш" выходят ясли, держась за большую сороконожку,
переступают ч\з нее и говорят слова, по 2 смешных строчки.
4. Звучит муз. Королевой "Неужели это я" (тут я наложила звук звонка на урок), на сцену вых. первоклассники и каждый себе берет маленького, кружатся ...,
5.На сцену к ним вых. выпускники, танцуют медл танец как на диско, а дети себе продолжают
6. Вых на сцену родители и разбирают себе выпускников,все кружатся парами
Становятся в общий круг(м д м д м д ...)
Дев ша вперед(все при этом за руки), потом мальчики а д назад
по кругу
и на построение как в хоре, впереди ясли и по возвраст.
Вконце вышла солистка и спела песню выпускников "Мы вернемся " студии Ермолова (знаете?)
Зал сначала ржал, потом плакал, а потом все аплодировали стоя и дарили цветы.
А самое главное никто не поверил что была 1 репетиция. Я подумала, может это интересно? У меня в практике много таких безбашенных проэктов. Кому интересно, напишу еще. или спросите на тему.

[Sveta56]

сценарій лялькового театру "Гарбузова каша"
Казка про гарбузову кашу

Дійові особи: Ведмедик, Вовк, Лисиця, Заєць, Сова

Ведмедик. (протирає очі) Доброго ранку, малята! Ви уже в дитсадочку?(…). І ви вже робили сьогодні зарядку? А я ще ні, бо тільки – що прокинувся, я ж такий великий сонько, люблю зранку поспати, тому і проспав вашу зарядку. А так не хочеться робити її самому… А давайте я вас навчу своєї, ведмежої зарядки, а ви зробите її зі мною, згода? Ось слухайте і повторюйте рухи за мною: Ранок починається, («веселі ручки» знизу)
Сонце підіймається, (ручки вгору)
Деревця хитаються , (ручками хитаємо вгорі)
Пташки прокидаються, ( помахи рук)
Море прокидається, (горизонтальні помахи рук)
Хвилі підіймаються, (руки вгору – вниз)
Рибки звеселяються, (ручки човничком)
Човники гойдаються (похитування корпусом)
Ну що, запам'ятали? Тоді разом зі мною зарядку почи-най! (роблять зарядку) Молодці! А тепер я вже можу бігти до нашого лісового струмка вмиватися і чистити зуби, бо всі ведмежата зранку завжди чистять зубки. А ви малята, також вмиваєтеся зранку? (…) А чистите зуби? (…) Це дуже добре! Забалакався з вами, треба скоріше бігти до струмка! ( біжить, дивиться вниз). Ой, щось я знайшов (підіймає щось із землі, роздивляється).Що це воно таке? У кого б запитати?
( У справах поспішає Лисичка і навіть не дивиться на Ведмедика)
Ведмедик. Добрий день, Лисичко, ти не знаєш що це таке?

Лисиця. Не знаю, не знаю, це мене не цікавить.

(З'являється сердитий Вовк)

Ведмедик. Вовчику - братику, ти не знаєш, що це я знайшов?

Вовк. Я такими дрібницями не цікавлюся. (Але потім схаменувся). Ану дай, я скуштую! Та й погане ж!
(Ведмедик задумано стоїть на галявині, біжить Заєць).

Ведмедик. Зайчику, ти не знаєш, що це я знайшов?

Заєць. Ану, покажи! (роздивляється). Що це таке, я сам не знаю, але знаю, хто тобі зможе допомогти.
Ведмедик. Хто? Скажи, будь ласка!
Заєць. У нас в лісі все знає мудра тітонька Сова. Вона тобі і підкаже!
Ведмедик. Дякую, Зайчику, тобі за пораду. Піду до тітоньки Сови (іде). Агов, тітонько Сова!
Сова. Угу-угу! Хто це там мене гукає?
Ведмедик. Це я, мале ведмежа. Ви ж така мудра, тітонько Сова! Мені дуже-дуже потрібна ваша порада.
Сова. Угу-угу! І хоча ти мене розбудив, але так чемно до мене звертаєшся, то я тобі охоче допоможу. Уважно тебе слухаю.
Ведмедик. Подивіться, будь ласка, я щось знайшов, але не знаю, що це таке і що з ним робити?
Сова. ( уважно розглядає) Знаю. Знаю. Це гарбузове насіння.
Ведмедик. А що з ним робити?

Сова. Посади. З нього виросте великий гарбуз.

Ведмедик. А він добрий?

Сова. Угу-угу! Дуже добрий!А ще смачніша гарбузова каша.

Ведмедик. А гарбузова каша теж росте?

Заєць. Ні, її треба варити

Ведмедик. А як?

Сова. Піди до кухарів в дитячий садок, вони тобі розкажуть, як це робити. А ще можеш запитати у вихователів – вони дуже мудрі люди, діток навчають, то вони про все знають! Але ж спочатку потрібно скопати грядку, заскородити її, посадити насінину, полити її водою, а тоді чекати, поки виросте! А тепер іди, бо мені вже хочеться спати!
Ведмедик. Дякую, тітонько, за пораду! Піду працювати. (Іде). Де це моя лопата? Ось вона, тут! ПРИСТУПАЮ ДО РОБОТИ! (наспівує) Насінину посаджу, гарний урожай зберу! (копає грядку)
Лисиця (підходить до Ведмедика). Ну що, копаєш?

Ведмедик. Копаю. Допоможи мені!

Лисиця. Де ти бачив, щоб лисиці копали?

Ведмідь. Ну допоможи мені, будь ласка! Я посаджу насінину, з неї виросте великий гарбуз. І я дам тобі скуштувати гарбузової каші.
Лисиця. Ні, не хочу, це мені не цікаво. (Сама до себе) Я й так у тебе видурю.
Ведмідь. Тоді не заважай мені. Бо я ще маю заскородити (бере граблі)
(Іде Вовк)
Вовк (підійшов до Ведмедика. Зухвало).Привіт! Скородиш?
Ведмедик. А так! Допоможи мені! Виросте гарбуз, зварю гарбузової каші і дам тобі покуштувати.
Вовк. Ще чого! Якби тут м'ясо виросло!
Ведмідь. Тоді йди, не заважай мені!
(Вовк іде)
Ведмідь. Так, скопав, заскородив, тепер саджаю! Ще щось мудра тітонька Сова наказувала зробити…Але що – зовсім забув! Дітки, допоможіть пригадати! (полити) Правильно, полити! ( поливає). Рости, гарбузику, великий – превеликий!
(гарбуз росте)
Ведмідь. Ого, який гарбуз виріс! Та й великий же! Піду тепер у дитсадок і розпитаю, як варити кашу. Шановні вихователі! Хто підкаже, як зварити гарбузову кашу? (…) Дякую! Зараз так і зроблю, як ви мені порадили!( іде і повертається з горщиком). Ось яка чудова вийшла в мене каша! І, напевно, смачна! Зараз скуштую! (пробує, прицмокує) Дуже смачна каша!
(з'являється Лисичка)
Лисиця. Добрий день, Ведмедику! Який ти господар славний! А це…це каша так пахне? Та й добра ж вона, мабуть.
Ведмедик. Хіба це тобі цікаво?
Лисиця. (ображено) Подумаєш! (виходить)
(з'являється Вовк)
Вовк. Ну що, приятелю, каші зварив?
Ведмедик. Зварив!
Вовк. І добра?
Ведмедик. Для тебе - ні , якби ж це було м'ясо!
Вовк. Р-р-р-р ( виходить)
( Вовк і Лисиця зустрічаються разом. Біжить Зайчик)
Лисиця . Я знаю, як у Ведмедя кашу видурити! Слухай, Зайчику, треба у Ведмедика кашу вкрасти.
Заєць. Е ні! Я цього робити не буду.

Лисиця. Ну, тоді придумай інший спосіб, як у Ведмедя кашу відібрати!

Заєць. Я не вмію і не хочу.

Лисиця. Що ти за такий, що не можеш Ведмедя обдурити! Піди, поклич його на прогулянку, а ми горщик тим часом вкрадемо і тобі каші дамо.
Зайчик. Ну…Я піду до Ведмедика.
Вовк і Лисиця (разом) Іди, іди, а ми тебе в кущах почекаємо!(ховаються)
Заєць. Добрий день, Ведмедику! Там Лисиця з Вовком хочуть у тебе горщик з гарбузовою кашею вкрасти. Кажуть, щоб я тебе на прогулянку виманив.
Ведмедик. От, ледацюги, що надумали! Але не біда, сідай зі мною кашу їсти.

Заєць. Та я ж тобі не допомагав!

Ведмедик. Ти добру пораду дав. А добра порада над усе дорожча.
Заєць (пробує кашу) Але ж і смачна!
Ведмедик. А я теж щось хитре придумав! Зараз візьму аркуш паперу…(бере папір, пише) А це - тим неробам!
Зайчик. А що ти там написав?
Ведмедик. Я тобі на вушко скажу ( шепоче)
Зайчик . Оце ти добре придумав! Це ти правильно написав!
Ведмедик. Пішли, Зайчику, на прогулянку. Після доброго обіду і прогулятися можна ( виходять)
(з'являються Вовк і Лисиця)
Вовк. Іди, Лисонько, по Ведмедикову кашу, в хатинці нікого нема!
Лисиця. Ні, іди ти, Вовчику, а я постою на сторожі, щоб ніхто нас зненацька не застав. (Вовк іде)
Лисиця. Іди, Вовчику, іди. Не мені ж ризикувати. В разі чого – я ніде не була і нічого не крала!
(Вовк приносить горщик)
Вовк. Ось! Приніс! Відібрав!
Лисиця. Дай я перша попробую!
Вовк. Ні, я! Бо я вкрав!

Лисиця. Ні, дай я бо, я придумала!

(Відняла Лисичка горщик, засунула туди лапку і сторопіла).

Лисиця. Тут каші немає! Ось тільки листок і щось в ньому написано. Читай!
Вовк. Читай ти, ти в школі краще вчилась.
Лисиця. Так, звичайно, я ж була відмінниця. Але краще нехай нам хтось почитає, бо я щось погано стала бачити останнім часом . Прочитайте нам, будь ласка! (передає вихователям)
А на листку великими буквами написано "Хто не працює, той не їсть".
Розсердилась Лисичка, горщик на землю кинула. І пішли вони з Вовком, облизнувшись.
Ведмедик і Зайчик Хто не працює – той не їсть!

[Sveta56]

розвага для дітей всіх груп. Діти виконують ті номери, що знають, все решту виконують дорослі.
У супроводі танцювальної мелодії виходить Івась (дорослий).
Івась. Добридень, малята, хлоп¬чики й дівчатка! Чи впізнали ви мене? Я Івась-молодець, я грайливий стрибунець! Прийшов до вас сьогод¬ні не сам, а прихопив із собою ча¬рівну скриню. Її передав мені дідусь. Зараз покажу.
(Знову звучить музика, Івась іде по скри¬ню. Весело пританцьовуючи, тягне її по підлозі. Витягнувши скриню на середину, Івась намагається відчинити її.)
Івась. От уперта скриня! Не відчиняється, і край. Я вже всі слова сказав, які знав. Спробую ще раз. Скрине, відчинися відразу! Не від¬чиняється. Скрине, відчинися, полиш свої жарти! Знову ні. Скрине, відчи¬нися хоч на дві хвилинки! Не допо¬магає. (Скрушно сідає поряд). Що ж ме¬ні робити з нею?
(До Івася підходить дівчинка.)
Дівчинка. Чого це ти, Івасю, бід¬каєшся?
Івась. Я не бідкаюся, я слово до¬бираю.
Дівчинка. Яке слово?
Івась. Потрібне!
Дівчинка. А навіщо воно тобі?
Івась. Щоб скриня відчинилася. Вона, бачте, без цього слова не відчиняється.
Дівчинка. Чому?
Івась Тому що ця скриня чарів¬на, мені її дідусь надіслав. Хіба я то¬бі цього не казав?
Дівчинка. Ні, не казав.
Івась. Мій дідусь живе у велико¬му місті й працює у ляльковому те¬атрі. Тож він надіслав мені скриню з іграшками й листа. А в листі написа¬но ОСЬ ЩО. Послухай. (Дістає з кишені листа й читає). "Мій онучку, надсилаю тобі цю чудову скриню. Іграшки ле¬жать в ній різні, та зачинена вона. Відчинитись щоб змогла, віднайди прості слова. Знайдеш, скажеш — і готово! Іграшки виймай чудові! І часу дарма не гай, з дітьми в гості приїжджай!"
Дівчинка. Ось у чому річ! І ти жод¬ного потрібного слова не можеш згадати?
Івась. Та я їй, напевне, вже тися¬чу разів говорив!
Дівчинка. І не відчиняється?
Івась. Аніяк.
Дівчинка. А ти спробуй іще.
Івась. Гаразд. (До скрині). Скрине, відчинися швиденько! Скрине, від¬чинися негайно! (Вдаряє по ній рукою і скрикує). Ой-ой!
Дівчинка. А я, здається, знаю, яке саме слово ти маєш промовити, щоб скриня відчинилася. І, напевно, всі наші діти також це слово знають!
Івась. То чого ж ви всі мовчите? Кажіть його мені скоріше!
Дівчинка. Що ж, доведеться нам тебе повчити! Давайте, друзі, підкажемо Івасеві чарівне слово!(діти говорять)
Івась. Не може бути! Невже я цьо¬го слова не промовляв? Я ж стільки їх сказав!
Дівчинка. А про це зовсім прос¬те, але чарівне слово й забув. Спро¬буй!
Івась, То що ж спробую. (До скри¬ні). Скрине, відчинися, будь ласка!(По¬кришка скрині піднімається). Таки відчи¬нилася. Поглянь-но, які тут гарні іграшки! (Дістає по одній). Вони будуть моїми артистами. (відносить ляльок за ширму). А мені залишився великий ба¬рабан.
Івась
Трам-тара-рам! Трам-ця-ця! Гей, артисти, на місця! Всіх присутніх подивуєм — їм виставу ми влаштуєм.
Під звуки музики, яка відтворює образ ведмедя, з'являється Ведмедик
Ведмедик. (позіхає) Хто це тут шумить, спати заважає? Ану, вгамуйтеся скоріше!
Івась. А чому це ти, друже, до сих пір ще спиш, коли літечко на дворі, в лісі вже сунички почервонили свої щічки?
Ведмедик. Літо, кажете? А я то думаю, що це трапилося, що пташки так в лісі розщебеталися… А я теж вмію співати, тільки пісеньку знаю лише одну…
Івась. То заспівай її нам, а ми послухаємо!
Ведмедик (наспівує) Я Ведмедик волохатий, Зовсім трішки вайлуватий. У барлозі я живу, В лісі з усіма дружу.
Івась. Твоя пісенька хороша! А хочеш, ми зараз з дітьми до тебе приїдемо в гості і навчимо тебе нашої пісеньки?
Ведмедик. Звичайно, хочу! Я люблю, коли до мене приходять гості! ( діти паровозиком «їдуть» до ведмедика, співають свою пісеньку)
Івась. Ну що, сподобалася тобі наша пісенька?
Ведмедик. Дуже сподобалася! Я вже її і співати навчився, то можу записуватися в наш лісовий хор! Дякую вам, малята, побіжу до нашого музиканта, нехай мене прослухає, бо я дуже хочу на сцені виступати!(зникає)
Івась. Ну й артист! Розсмішив!
Звучить мелодія пісеньки "Я лисичка, я сестричка..." З'являється Лисичка.
Лисичка. Хто це тут в хорі співати хоче? Мишко? А йому, випадково, матуся в дитинстві вуха не відтоптала?
Івась. Ну й навіщо, Лисонько, ти так нашого друга Ведмедика ображаєш? Чи, може, тобі заздрісно, що він буде на сцені виступати?
Лисичка. Кому це заздрісно? Мені? Та я сама велика і знаменита артистка!
Івась. А з яким номером ти на сцені виступаєш?
Лисичка. Я…Я… Я казку розповідаю!
Івась. Казку? Дуже цікаво! То розкажи її нам!
Лисичка. Якщо цікаво, то слухайте! Було собі двоє гусей. (Робить паузу). Ось і казка вся.
Івась. Куди ж оті гуси поділися?
Лисичка. Я їх з'їла.
Івась. Отакої! Ти іншу казку роз¬кажи, довшу.
Лисичка. Було б гусей більше, то й казка була б довша.
Івась. Оце ж таки артистка! Оце так виступ! Зараз ми до тебе приїдемо і покажемо, як же насправді треба виступати! ( діти паровозиком «їдуть» до лисички, показують свій номер)
Івась. Бачиш, Лисонько, як треба виступати!
Лисичка. (ображено) Ну й подумаєш! Ось скоро я піду в школу , то там мене теж так навчать! ( зникає)
Івась. Ну і хитрунка ця Лисичка! Зробила вигляд, що образилася…Так і не розповіла казку. Але ж хтось ще до нас іде!
(Звучить українська народна мелодія, з'являється Півник.)
Півник
Ось я — Півник-молодець,
На голівці гребінець,
Ніс гостренький долотцем, .
Хвіст барвистий колісцем.
Куку-ріку!
Івась. А ти , півнику, чому шумиш?
Півник. Я не шумлю! Я свій голос пробую! Я ж найперший прокидаюсь, без мене і сонечко кожен ранок просипало б!
Івась. Ви погляньте, ще один хвалько у нас появився!
Півник. Хто хвалько? Я? Та як я співаю, ви вже чули. А ось як ви співаєте – не знаю!
Івась. То ми зараз до тебе приїдемо, покажемо, які ми співаки! ( діти паровозиком «їдуть» до півника, співають)
Півник. Співати ви ще трохи вмієте, а ось чи зможете скоромовку про мене повторити? Послухайте!
Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:
«Ти не вмієш так, як я, так, як ти – не вмію я»
(діти повторюють скоромовку)
Півник. Ну що ж – як навчитеся швидко скоромовки мовити – приходьте в наш курник – позмагаємося!( зникає)
Івась. Обов'язково навчимось! (прислухається) Тс… Чуєте, хтось ще пісеньку співає?

Зайченя (співає)
Ой на горі жито —
Сидить зайчик.
Сидить собі, ще й моргає,
Ще й ніжками чеберяє,
Бо він зайчик!
Івась. Здрастуй, зайчику! Яка хороша твоя пісенька! А у нас теж тут сьогодні звучать веселі пісні! Ти хочеш їх послухати?
Зайченя Звичайно, хочу!
Івась. Тоді чекай гостей! ( діти паровозиком «їдуть» до зайчика, співають)
Зайчик Тихше, тихше... Почує Вовк — то буде біда! Він давно вже на мене зуби гострить, з'їсти хоче. (З'являється Вовк.)
Вовк. Я іду, іду! Всіх вас тут знай¬ду! Гей, діти, десь тут гуляло Зай¬ченя. Кажіть - но швидше, куди втекло, бо я й вас з'їм — дуже їсти хочу!
Івась Он у той лісок побігло. Біжи швидше!
Вовк. Біжу! (Вибігає).
Івась. Вовк пішов. Ми його перехитрили.
Зайченя. Дякую, дякую!
Івась, роззирається.
Івась. Уже час починати танцювати, а мої артисти розбіглися…Де ж Ведмедик? Де Лисичка?
Покличу їх. Гей, Ведмедику, відгук¬нися! Гей, Лисичко, з'явися!
Івась. Зайченя, ти де? Півнику, Півнику, виглянь у віконце!
Івась (скрушно). Агов та агов! Гукаю всіх, гукаю — ніхто не з'являється. (Па¬уза. Радісно). Придумав! Постукаю у ба¬рабан — усі почують і прийдуть.
Виносить барабан. Повторюється вступ¬на музика. Івась б'є у барабан, з'являються всі ляльки.
Івась Казка всіх тут розважала, Дружно жити научала, Бути добрим і сміливим, Ще й у кожній справі вмілим.
Та настав прощання час, Маємо іти від вас. Ми зустрінемося знову, Залишайтеся здорові! А наостанок затанцюємо веселий таночо

[лариса29]

Розвага (ранній вік)
"Весела мандрівка"
МЕТА: розвивати мовлення та творчі здібності дітей, розвивати вміння підспівувати коротенькі фрази, викликати позитивні емоції, радісний настрій, активізувати дітей, закріпити знання про свійських птахів (курка, качка, гуска) і тварин (коза), поглибити знання про диких тварин (білка, ведмідь, заєць).
ОБЛАДНАННЯ: декорації озера та лісової галявинки, потяг, вирізаний з картону, картонні морквинки, кошик з горіхами, грибами, шишками, кос-тюми для дійових осіб, малюнки із зображенням свійських птахів і свійських та диких тварин, чотири іграшкові зайчики.

Музична зала прикрашена квітами, повітряними кульками. На видному місці розташовані декорації озера та лужка.

Звучить весела музика. Діти разом з ведучою заходять до залу,
сідають на стільці.

Наперед виходить ведуча, проводить логопедичну гімнастику.

Ведуча
Доброго дня, малята — ча-ча-ча!
Діти (разом)
Доброго дня — ча-ча-ча!
Ведуча
Як ваші справи — ко-ко-ко?
Діти (разом)
Добрі наші справи — ко-ко-ко.
Ведуча
Який у вас настрій — няв, няв, няв?
Діти (разом)
Настрій веселий — няв, няв, няв!
Ведуча
А чи любите, малята,
Ви подорожувати?
Діти (разом)
Любимо.
Ведуча
Хочу вас я, любі діти,
У мандрівку запросити.
У потяг швиденько сідаємо,
Нашу мандрівку починаємо.
Дзвонить дзвоник на пероні,
Потяг наш руша у путь.
Це — маляток у вагонах
На прогулянку везуть.
Ведуча бере картонний паровозик. Діти шикуються в колону одне
за одним, йдуть за ведучою, імітуючи рух потяга. Ведуча разом
з дітьми виконують пісню.
Пісня «Паровоз»
Ведуча
Ось і перша зупинка, малята! Всі виходьте погуляти!
Діти разом з ведучою підходять до озера, в середині якого плаває
іграшкова качка.
Ведуча
Хто це плаває в водиці?
Прошу, дітки, подивіться!
(Діти відповідають: «Качка!».)
Наперед виходить Качечка, виконує танець.
Пісня-танець «Качечка невеличка»
Качечка
Качечка я невеличка,
Люблю плавать у водичці.
Як співаю, дітки, я?
Діти (разом)
Кря-кря-кря, кря-кря-кря!
Наперед виходить Гу с о ч к а, виконує танець.
Пісня-танець «Весела гусочка»
Гусочка
Га-га-га! Га-га-га!
Моя пісенька луна,
Я — весела гуся,
З вами подружуся.
Ведуча
З гусочкою ми підемо,
Хороводик заведемо.
Прошу музику заграти,
Починаєм танцювати.
Звучить музика «Весела гусочка». Діти разом з ведучою та Гу с о ч к о ю ведуть хоровод, співають.
(Діти йдуть по колу.)
Гуси ви гуси,
Сіренькі гуси.
Га-га-га, га-га-га! (Двічі.) (Діти заходять у середину кола, звужуючи його, і відступають на¬зад, розширюючи коло.)
Де ви бували?
Що виглядали?
Га-га-га, га-га-га! (Двічі.) (Діти зупиняються, виконують «пружинки».)
Бачили вовка,
Ніс він гусеня.
Га-га-га, га-га-га! (Двічі.) (Діти показують ручками, яке гарне гусеня.)
Самого кращого,
Самого більшого.
Га-га-га, га-га-га! (Двічі.)
Ведуча
Швидко, гуси, улітайте,
Злого вовка обминайте! (Діти розбігаються, сідають на стільці.)
Паровоз чекає нас,
Мандрувати прийшов час.

Звучить музика «Потяг». Діти, сидячи на стільцях, тупають ніжками, імітуючи рух потяга.
Ведуча
Знову зупинка — зелений лужок
Радісно стрічає маленьких діток.
Ведуча показує дітям малюнки «Кізка-мама і маленькі козенятка».
Хто пасеться на лужку, малята? (Діти відповідають: «Кізонька і ко-зенята».)

Звучить музика. Наперед виходять Кізка та козенята, виконують пісню.
Пісня Кізоньки
(Коза співає рядки, козенята мекають.)
Козенятка ви маленькі. .
Ме-ме-ме!
Ми танцюєм веселенько.
Ме-ме-ме!
Тут немає вовка злого.
Ме-ме-ме.
Не боїмося нікого.
Ось так! Ось так!
Наперед виходять діти-читці.
1-ша дитина
Ой, як весело малятам
З козеняточками грати!


2- га дитина
Пострибаймо, пострибаємо
І від вовка повтікаємо!
Звучить весела музика. Діти стрибають по залу, як козенята, потім повертаються на свої місця.
Ведуча
Ладки, ладки, ладусі,
До бабусі їдемо усі.
Діти, сидячи на стільцях, тупають ніжками, імітуючи рух потяга.
Ось бабусине подвір'ячко,
Все залите сонечком!
Тут курчата гуляють,
Нас у гості чекають.
Звучить музика. Наперед виходить Курочка з курчатами.
Курочка
І маленькі, і пухкенькі,
Наче сонечко, жовтенькі.
Скрізь відшукують зернятка,
Гарні, чепурні курчатка.
Будем зерна шукать,
Будем зерна ті клювать!

Курочка та курчата виконують пісню-танець «Курчата»
(Курчата ланцюжком йдуть за Курочкою і співають перший куплет.)
Вийшла курочка гуляти
І травиці пощипати.
Вслід — її малята,
Жовтенькі курчата.
(Співає Курочка.)
Ко-ко-ко! Ко-ко-ко!
Ви за мною йдіть рядком!
Нумо, поспішайте,
Зернята шукайте. (Курчата утворюють коло, присідають.)
Всі курчата, як могли,
Добре лапками гребли.
Вечір наступає,
А зернят немає.
(Курчата гребуть ручками, наче шукають зерна, Курочка співає.)
З'їли чорного жука,
Дощового черв'яка,
Напились водиці,
Стали веселиться!
(Курчата підводяться, відводять крильця назад, кивають голівками, ніби п'ють воду.)
Ведуча
Курка у дворі гуляла,
Свіжу травку пощипала,
Щоб яєчко потім знести,
Радість діткам принести.
Діти разом з Курочкою стрибають, бігають по залу, веселяться, потім сідають на стільці.
Ведуча
Паровозик вже гуде,
Далі, далі нас везе.
Діти імітують рух паровоза, примовляючи: «Чу-чу-чу! Чу-чу-чу!»
Знову зупинка!
Швидше, малята,
Білочку руденьку
Ідіть привітати!
Звучить весела музика. Наперед виходить Білочка.
Білочка
Я весела витівниця,
Ви на мене подивіться!
Я руденька, я гарненька!
І така, така маленька!

Білочка виконує танець.
Наперед виходять д і т и - ч и т ц і, по черзі запитують біля Білочки.
1-ша д и т и н а
Де ти, білочко, живеш?
2-га дитина
Що ти, білочко, гризеш?
Білочка
Я живу у ліску,
У дуплі, у сосняку!
Я гризу горішки,
І гриби, і шишки!
3-тя дитина
А в морози люті, злі
Ти не мерзнеш у дуплі?
Білочка
Мене добре зігріва
Моя шубка хутрова!
А тому зимові дні
Мені зовсім не страшні.
Погляньте, малята,
Тут у кошику багато
І грибочків, і горішків
Та іще чудові шишки!
З вами хочу я пограти,
Знов у кошик все зібрати!

Гра -«Збери кошик для білочки»
Ведуча висипає на підлогу плоди, що лежать у кошику. На слова: «Раз, два, три, кошик набери!» — діти збирають у кошик грибки, шишки, горішки.

Ведуча звертає увагу дітей на кущик.
Ведуча
Хто під кущиком сховався?
Хто маляток так злякався? (Дістає з-під кущика іграшкового ведмедика.)
Наш Мишко сьогодні хворий —
Лапку він забив учора!
Дай йому скоріше меду,
Щоб утішився ведмедик!

Діти виконують пісню «Про ведмедика»
Ведуча звертає увагу дітей на малюнок «Зайчик».
Ведуча
Бідне зайченя голодне,
Ще й не снідало сьогодні.
Давайте почастуємо зайчика та його друзів.
Діти сідають за столи, на яких лежать картонні морквинки. Вихо¬ватель ставить перед ними чотирьох іграшкових зайчиків, дає за¬вдання: покласти на стіл по одній морквинні для кожного зайчика. Діти викладають морквиці.
Ведуча
Поїзд знов чекає на діток,
Щоб везти у дитсадок.
Діти, сидячи на стільцях, тупають ніжками, імітуючи рух потяга.
Подорож наша скінчилась, малята, чи задоволені ви? (Діти відпові¬дають: «Так!».) Я дуже рада!
Діти з ведучою залишають зал.