Страница 2 из 16 ПерваяПервая 12345612 ... ПоследняяПоследняя
Показано с 16 по 30 из 236

Тема: Інсценівка для дітей, розваги.

  1. #16
    Авторитет Аватар для Котик230580
    Регистрация
    19.10.2008
    Адрес
    Україна, Рівне
    Сообщений
    1,267
    Поблагодарил Поблагодарил 
    3,059
    Поблагодарили Поблагодарили 
    12,772
    Поблагодарил в

    964 сообщениях

    По умолчанию

    УКРАЇНСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ


    Зал прикрашений в народному стилі: лави, накриті ряднами, на центральній стіні — образи; стіни прикрашені вишитими рушниками. В хаті порається господиня, їй допомагають діти.

    Господиня. Замітай, замітай, доню. Скоро посходяться сусіди і зашумить-закипить в нашій хаті спільна праця, задзвенять на всю Одесу вечорниці. Хочу до їх приходу впоратися, щоб було все, як у людей.
    Діти. Мамо, а розкажіть, що таке вечорниці?
    Господиня. З давніх давен у кожному селі жили цікаві люди, які багато вміли робити своїми руками і навчали цього інших. І тільки наставав вечір — люди поспішали на посиденьки. Там виконували різні роботи. Особливо часто це робили восени, взимку. Такі сходини називали вечорницями. Була я ще дівчиною на таких вечорницях, там і вишивати навчилася. Старші люди згадували минувшину, лущили кукурудзу, дерли пір'я, вишивали, навчали молодь народним традиціям та обрядам. Всі разом працювали, співали, танцювали і веселилися. А ви, діти, готові до вечорниць?

    Діти. Прибрана хатина,
    Усміхнені личка.
    Всіх гостей запрошує
    Хата-вечорничка.

    Вдягли блузочки ми
    Гарненькі, спіднички,
    Разом готували -
    Свої вечорнички.

    В хлопчиків новенькі
    Вишиті сорочки,
    А в дівчаток гарні
    з квіточок віночки.

    Господиня. Ой, діти, чую, що хтось у сінях стукає... Вже, мабуть, і сусіди прийшли. (Заходять дорослі з дітьми, співають).

    Пісня „Ішов козак потайком”

    Сусідки. Доброго Вам здорв'ячка і всіляких гараздів у Вашій хаті!

    Даруємо вам ці квіти,
    Щоб весело було жити.

    Принесли ми вам мішечок гречки,
    Щоб між дітьми в садку не було суперечки.

    А ми принесли в дарунок мішечок вівса,
    Щоб ваша родина була здорова уся.

    Дарую вам підкову на щастя.

    Даруємо хліб і сіль, щоб велося у вас добро.

    Додаю ще й цукор, щоб солодко жилося.

    Даруємо вам мед, щоб завжди щиро приймали гостей.

    Господиня.Добрий вечір, люди добрі!
    Щиро просим до господи.
    Раді Вас усіх вітати,
    Щастя і добра бажати!
    З хлібом-сіллю Вас вітаєм,
    І здоров'я всім бажаєм.
    Під веселий дружний спів
    Посилаю Вам уклін!

    Пісня „Зеленеє жито, зелене”

    Діти. Українські вечорниці
    Починаєм вже не раз,
    Хай і сміх, і пісня ллється
    В серці кожного із нас.

    Обійдіть весь світ безмірний
    І скажіть, в якій країні
    Так зберігся скарб безцінний,
    Як у нас на Україні?

    Просим всіх у нашу хату,
    Превелику, пребагату!
    Від зірниці до зірниці
    Хай лунають вечорниці.

    Гей, на наших вечорницях.
    Хто сумний – розвеселиться!
    Співи, танці, небилиці –
    Гарні будуть вечорниці!

    Нумо, в коло всі ставайте,
    Наш танок розпочинайте!

    Танок „Чоботята-дроботята”

    Сусідки. Ми прийшли не самі, а з дітьми. Тішимось, що вони не ліниві, хочуть допомагати дорослим, хочуть перейняти наші звичаї, не цураються хатньої роботи.

    Щоб було що садити,
    Врожаї збирати,
    Ми прийшли на толоку
    Вам допомагати.
    Хай ростуть здорові діти,
    І радість приносять,
    Ми сідаєм за роботу -
    Господиня просить.
    Гості розміщуються по хаті, кожен займається якоюсь роботою. Жінки, дівчатка вишивають і ведуть розмову.

    - Матусю, як гарно і легко ти вишиваєш.
    -Коли подивишся, на перший погляд це просте ремесло, але насправді досить складне, цікаве й таємниче. Воно ввібрало в себе багато казок, легенд, цікавих історичних подій. Вишивати по-справжньому, талановито – досить непросто. Для цього потрібні роки терпеливої, наполегливої праці.

    Мама. Я Іванку вишиванку
    Білу подарую.
    Синю стежечку від неба
    В квітках намалюю.

    Вишита сорочка
    Аж до поясочка,
    А хто її вишивав?
    Мама для синочка.

    У народі кажуть: „Сорочку одягай – маму, тата звеселяй, від хвороб її носи і здоровя бережи”.

    Так. Здавна вважалося, що сорочка, усі краї якої оздоблені вишивкою, має оберігати від нещастя, відганяти від людини злі сили. Улюблений колір української вишиванки – червоний, він вважається головним оберегом від лиха. Червоною вишивкою обовязково прикрашали комір та рукави сорочки.

    Пісня „Рушничок”

    Дівчатка. Рушничок, рушничок
    Нині вишивала.
    Червоненьку ниточку
    На рушничок клала.

    Ну, а я, ну, а я
    їй допомагала,
    чорний колір, чорний колір
    слідом прокладала.

    Хвалить мама, хвалить тато
    Оці мої рученята.
    Я сміюся, це не я,
    Все це голочка моя.

    Рушники я вишиваю
    І родину прославляю.
    Ось які чудові квіти!
    Буде матінка радіти.

    „Танок з рушниками”

    -Тітко, а моя мама казала, що у вас коса гарна, покажіть.
    А ви, напевно якісь секрети знаєте, щоб волося росло довге та красиве?

    Тітка. Щоб коса моя була густа та пишна,
    Мила її мама в барвінку та вишні.
    Щоб волосся сонечком сіяло,
    Шавлію й ромашку додавала.
    Щоб росла коса міцна й красива,
    У кропиви мама сили попросила.
    На голівку калиновий цвіт поклала –
    Щоб мене щаслива доля не минала.

    ХЛОПЧИКИ: Навіщо косички дівчатам?-
    Ніяк зрозуміти не міг.
    На них треба стрічок багато
    Та й клопоту менше без них.

    Проте косички довгі
    Всім радують серця,
    Тому, що ті косички
    Дівчаткам до лиця.

    Мені коси не треба,
    Я - хоч куди козак!
    А що я теж красивий,
    То це помітно й так

    Не дуже вихваляйся, краще покажи, який ти уважний. От зараз я зав’яжу тобі очі, а ти по косах упізнай наших дівчат.
    ГРА „ВПІЗНАЙ, ЧИЇ КОСИ”

    Україночка мала,
    У Одесі я зросла.
    Я пісні веселі знаю
    І охоче їх співаю.

    Пісня „По дорозі жук, жук”

    Діти. Ой, гоп, чики, чики,
    Купив тато черевики.
    Я піду у них на свято
    Танцюватиму завзято.

    Я притупну каблучками,
    В боки розведу руками,
    Сплесну, вихром закружляю —
    Черевики нові маю.

    Черевички не простенькі,
    В них підківки золотенькі,
    І риплять, ступлю лиш крок,
    Так і просяться в танок.

    „Гопачок”

    Господиня. Марійко, маю до тебе прохання. Допоможи ліпити вареники. Коли закінчимо роботу, почастуємо людей.
    Дві-три жінки з дівчинкою сідають коло стільниці з підготовленим тістом і ліплять вареники. При цьому вчать дівчинку, як це робиться. Дівчинка помагає, а тоді обертається обличчям до глядачів і декламує.
    В кожній хаті на Вкраїні
    Вареники варять нині.
    Білолиці, непогані,
    Вареники у сметані.

    Пісня „А мій милий вареничків хоче”

    Господиня. Пора вже наші варенички в окріп кидати. (Наліплені вареники виносить на дощечці із залу)

    Господиня. Ось погляньте, діти, -
    Сонце вже заходить,
    Сонце вже заходить,
    А калита сходить.
    Славна та ясна,
    На весь світ прекрасна.
    Діти. Ой, Калита, Калита,
    Із чого ж ти вилита?
    Господиня: (за Калиту)
    Ой, я з жита сповита
    Та й сонцем налита –
    Для красного цвіту
    По білому світу.
    (Дівчата беруть калиту, прив’язують до неї червону стрічку. Проводиться гра “Пан Калитинський і пан Коцюбинський”)

    Калитинський. А чи хоче хтось калиту кусати?
    Хлопчик 1. Я хочу!
    Калитинський. А ти хто?
    Хлопчик 1. Я – пан Коцюбинський.
    Калитинський. А я – пан Калитинський.
    - Куди йдете?
    - Калиту кусати.
    - А я буду по писку писати.
    - А я вкушу!
    - А я впишу.( маже сажею)
    Хлопчик 2. Пане Калитинський, не дрімайте, я їду калиту кусати.
    - А будеш нам слово казати?
    - Буду.
    - Що у світі найсильніше?
    - Вода.
    - А що у світі найпрудкіше?
    - Світло.
    - Скільки зір у небі?
    - Як у морі піску.
    - Скільки в морі піску?
    - Як на землі трави.
    - Скільки на землі трави?
    - Як проміння у сонця.
    - Скільки проміння у сонця?
    - Як у людини думок.
    (Калитинський знімає калиту, дівчата роздають всім по шматочку)

    Сусідка (заводить жартівливо)
    Кухарочко наша! Кухарочко наша!
    Чи щось буде до вечері?
    Чи ще буде каша?

    Господиня. А як же, дорогі мої сусідоньки, усе в нас є:
    І пряники, і медяники,
    І з повидлом періжки,
    І пухнасті пампушки,
    І налисники, й млинці,
    І коржі на молоці.

    Сусіди.Гості вже натанцювались
    Вареничків зачекались.

    Господиня. Вас чекають у макітрі
    Варенички дуже ситні
    Білолиці, круглолиці,
    З української пшениці.

    Покуштуйте, просим щиро!
    Вареники наші з сиром.
    Вареники непогані.
    Вареники у сметані.

    Одвічну мудрість, що не відає часу,
    Нам передав народ в обрядах і повір’ях:
    Тож збережи тих звичаїв красу,
    Щоб відтворить її у нових поколіннях.

    І пам’ятай свій рідний оберіг –
    Без пам’яті нема народу.
    Примножуй все, що пращур твій зберіг,-
    Народну мудрість – берегиню роду.

    На всі світи й віки ти озирнись,
    Де слово перше вимовив колись,
    Де пісня мамина і пестила і гріла,
    Ввійшла життям у душу і у тіло.
    На всі світи й віки ти озирнись,
    І не забудь з якого роду,
    З якого кореня ми в світі почались.
    ІРИНА

    [IMG][/IMG]



  2. 2 пользователей поблагодарили Котик230580 за это полезное сообщение:

    Лiлi (14.10.2016), Ллорхен (14.01.2024)

  3. #17
    Местный Аватар для виктория птица
    Регистрация
    10.06.2009
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    122
    Поблагодарил Поблагодарил 
    184
    Поблагодарили Поблагодарили 
    149
    Поблагодарил в

    41 сообщениях

    По умолчанию

    добрый вечер коллеги.предлагаю сценарий праздника

    ЗИМА З ВЕСНОЮ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ

    ВЕД ДІТИ, СБОГОДНІ МИ З ВАМИ ЗУСТРІЛИСЯ, ЩОБ ПРОВЕСТИ НАШУ ЗИМОНЬКУ – КРАСУНЮ В ДАЛЕКУ ДОРОГУ НА ПІВНІЧ. В ОСТАННІЙ РАЗ В ЦОМУ РОЦІ МИ ЗУСТРІНЕМОСЬ З НЕЮ .
    НЕ МЕТИ , НЕ МЕТИ, ЗИМОНЬКО , СНІГАМИ
    А ПРИХОДЬ ТИ ДО НАС З ТАНЦЯМИ Й ПІСНЯМИ.

    ДАВАЙТЕ ВСІ РАЗОМ ПОКЛИЧЕМО ЇЇ К НАМ НА СВЯТО.

    ( ДІТИ КЛИЧУТЬ ЗИМУ)

    ЗИМА ХТОЦЕ ТУТ КЛИЧЕ МЕНЕ ?
    ІДУ ,ІДУ, СНІГУ НАМЕТУ,
    З ВАМИ РАЗОМ ПОТАНЦЮЮ,
    БО ЩЕ СИЛУ СВОЮ ЧУЮ.

    ПІСНЯ ПРО ЗИМУ

    ЗИМА ЗНАЮ , ЛЮБЛЯТЬ МЕНЕ ВСІ –
    І ДОРОСЛІ І МАЛИ .
    СКІЛЬКИ СВЯТ ВЕСЕЛИХ ВЗИМКУ
    ВИ СТРІЧАЛИ БЕЗУПИНКУ !
    Я БУЛА В ГОСТЯХ У ВАС –
    В ГАРНИЙ ДЕНЬ , У ДОБРИЙ ЧАС.
    ЗНАЮ ЛЮБИТЕ В СНІЖКИ ВИ ГРАТИ,
    НА САНЧАТАХ РОЗ`ЇЖДЖАТИ
    ДІТИ ТАК ЛЮБИМО
    ЗИМА ЩО ВАМ ЩЕ ПОДОБАЄТЬСЯ РОБИТИ ВЗИМКУ, ЯКІ РОЗВАГИ ВИ ЗНАЄТЕ?
    ДІТИ ЛІПИТИ СНІГОВУ БАБУ, КАТАТИСЯ НА ЛИЖАХ, НА КОВЗАНАХ, ГРАТИ В СНІЖКИ.
    ЗИМА ТО Я ДУЖЧЕ СНІГУ НАТРУШУ І МОРОЗУ НАПУЩУ.
    НУМО, ДІТИ, У САДОК,
    НА ПУХКИЙ БІЛЕСЕНЬКИЙ СНІЖОК.
    ТАМ В СНІЖКИ ВСІ ПОГРАЄМ,
    І БАБУСЮ НАКАЧАЄМ.

    (РОЗСИПАЄ СНІЖКИ)

    ГРА
    ВЕД ОЙ, І СНІГУ Ж НАМЕЛО,
    ЗБЕРУ-КА Я В ЗАМЕТ ЙОГО.

    ГРА
    ЗИМА ДІТИ , А ВИ ВМІЄТЕ ЗАГАДКИ РОЗГАДУВАТИ?
    ДІТИ ТАК !
    ЗАГАДКИ ЗИМИ

    ВЕД ДОБРЕ , ЗИМОНЬКО НАМ З ТОБОЮ ВЕСЕЛО, ТА ВЖЕ ВЕСНА НЕ ЗА ГОРАМИ!
    ЗИМА ХІБА ПРИЙШОВ ВЖЕ ЧАС МЕНІ З ВЕСНОЮ ЗУСТРІЧАТИСЯ ?
    ВЕД А ЯК ЖЕ !

    ВЕСНЯНКА

    ВЕД ВЕСНА ІДЕ, ВЕСНА ІДЕ, ВЕСНУ ВІТАЙТЕ , ДІТИ,
    ВОНА ПІСНІ ВАМ ПРИНЕСЕ, ВІНКИ ЧУДОВІ, КВІТИ.
    ЗАХОДИТЬ ВЕСНА
    ВЕСНА А ОСЬ І Я ВЕСНА-КРАСНА,
    КУДИ СТУПНУ – СОНЦЕ СЯЄ
    УСЕ НАВКОЛО ОЖИВАЄ,
    А ЩЕ ПРОБУДЖУЮ ВІД СНУ
    Я НАШУ ЗЕМЛЮ ЧАРІВНУ.
    ЗИМА ОЙ,ОЙ ! ТА ЦЕ Ж ВЕСНА ЙДЕ , ТЕПЛО НЕСЕ.
    ТРЕБА МЕНІ ВСЮ СИЛОНЬКУ ЗІБРАТИ,
    ЩОБ З ВЕСНОЮДО БОЮ СТАТИ .

    (ЗИМА НАМАГАЄТЬСЯ ВИРВАТИ КВІТИ, АЛЕ ЗНЕСИЛЕНО ПРИСІДАЄ.)

    ВЕД ЗИМОНЬКО! ВЕСНОНЬКО! НЕ СВАРІТЬСЯ! ВИ ОБИДВІ ДОБРІ ТА ГАРНІ, ПРИНОСИТЕ ЛЮДЯМ РАДІСТЬ.
    ТИ, ЗИМОНЬКО, ВТОМИЛАСЯ, І ТОБІ ЧАС ВІДПОЧИТИ, ЩОБ ВЕСНІ ДОРОГУ ЗВІЛЬНИТИ.
    ВЕСНА СПАСИБІ ВАМ НА ДОБРІМ СЛОВІ!
    БАЧУ, ЯК ВИ ЛЮБИТЕ ВЕСНУ,
    ОТЖЕ ЧАС ЗИМІ ТІКАТИ ЗА ЛІСИ,
    ЗА ВИСОКІ ГОРИ, ЗА ШИРОКЕ МОРЕ,
    БО Я, ВЕСНА-КРАСНА, ПРИЙШЛА.
    ВЕД ЩО Ж , ВСТАВАЙМО , ЛЮБІ ДІТИ, ТАНОК РОЗПОЧНЕМО. БУДЕМ ВЕСНУ ПРОСЛАВЛЯТИ, ВЕСНЯНКУ СПІВАТИ.

    « ОЙ МИНУЛА ВЖЕ ЗИМА»

    ДИТ ЦЕ КУДИ ПОДІВСЯ СНІГ
    З ГІРКИ БІЛЯ ДОМУ?
    ВІН СТРУМОЧКАМИ ПОБІГ,
    НЕ ДОГНАТЬ НІКОМУ.

    ДИТ З НИМ ВТЕКЛА САМА ЗИМА
    ПО ОДНІЙ ДОРОЗІ.
    ГЛЯНЬТЕ ЛЬОДУ ВЖЕ НЕМА
    І НЕМА МОРОЗІВ.

    ЗИМА А ЦЕ МИ ЩЕ ПОДИВИМОСЬ, ВЕСНО, ХТО, З НАС СИЛЬНІШИЙ.
    НАСУПЛЮ Я БРОВИ –
    І ВІТЕР ХОЛОДНИЙ ПОВІЄ,
    УСЕ ЗАХОЛОНЕ, РЯТУНКУ НЕМА,
    ПІД СНІГОМ ЗАМРЕ , ЗАНІМІЄ.

    ВЕСНА А Я ЗАСМІЮСЯ –
    СОНЦЕ ЛАСКАВЕ ЗАСЯЄ,
    ПРОКИНУТЬСЯ ЛУКИ, ЛІСИ І ПОЛЯ,
    УСЕ ЗАЦВІТЕ ЗАСПІВАЄ.
    ВЕД ВЕСНО, ЗИМО , НЕ СПЕРЕЧАЙТЕСЬ,
    А КРАЩЕ ПОЗМАГАЙТЕСЬ!

    КОМАНДНІ ІГРИ

    ЗИМА І ВЕСНА НАБИРАЮТЬ СОБІ ПО КОМАНДІ
    ЗИМА ХТО ЛЮБИТЬ МЕНЕ ЙДІТЬ ДО МЕНЕ
    ВЕСНА ХТО ЛЮБИТЬ ВЕСНУ ЙДІТЬ ЛО МЕНЕ.

    «ВІНОЧОК»

    «ПЕРЕТЯГУВАННЯ КАНАТУ»

    ЗИМА БАЧУ, ТРЕБА МЕНІ НЕ ЛЮТУВАТИ ,
    А ВЕСНІ ДОРОГУ ДАТИ.
    ЩО Ж ПРОЩАВАЙТЕ , МИЛІ ДІТИ,
    ПРОЩАЙ І ТИ ВЕСНА-КРАСНА.

    ЗИМА УХОДИТЬ

    ВЕД ВСІ МИ ЗИМУ ПРОВОДЖАЛИ,
    ВЕСНУ КРАСНУ ЗУСТРІЧАЛИ,
    ВЕСНО! УКВІТЧАЙ НАШ КРАЙ ,
    ДАЙ НАМ ДОБРИЙ УРОЖАЙ.


    СВЯТО НАШЕ ЗАКІНЧИЛОСЬ В ЗАЛІ,
    АУ ВІТАЛЬНІ ПРОДОВЖИТЬСЯ ДАЛІ.
    ПОЧАСТУЄМО МИ ВАС МЛИНЦЯМИ,
    А ВЖЕ ПОТІМ ПОПРОЩАЄМОСЬ ІЗ ВАМИ.

    ВЕДУЧА ПРОЩАЄТЬСЯ, ДІТЯМ РОЗДАЮТЬ МЛИНЦІ.

    Добавлено через 3 минуты
    КРАПЛИНКА - МАНДРIВНИЦЯ
    (ЕКОЛОГIЧНЕ СВЯТО)


    ВЕД. ВЕСНА КРАСНА ВЖЕ ПРИЙШЛА
    I ТЕПЛО НАМ ПРИНЕСЛА.
    ЯСНЕ СОНЦЕ УГОРI
    ЗАСМIЯЛОСЬ ДIТВОРI.
    СЛАВЛЯТЬ ЗЕМЛЮ I ПТАШКИ,
    РОЗЦВIТАЮТЬ ВСI САДКИ.

    ПІСНЯ «РОЗВЕСНІЛО НА ДВОРІ»

    ДИТ ГРIЄ СОНЕЧКО ТЕПЛIШЕ,
    СТАЛО ДIТЯМ ВЕСЕЛIШЕ.
    В КОЛО ВСI СТАВАЙТЕ,
    ХОРОВОД РОЗПОЧИНАЙТЕ!

    «ВЕСЕЛИЙ ХОРОВОД»

    ВЕД. ДIТИ, КОЛИ Я ЙШЛА ДО ДИТЯЧОГО САДКА, ПОЧАВ ЙТИ ДРIБНЕНЬ-
    КИЙ ДОЩИК. Я СПОСТЕРIГАЛА ЗА КРАПЛИНАМИ. ОДНА З НИХ ПО-
    СПIШИЛА НАПОЇТИ КВIТИ, IНШI – ДЕРЕВА I КУЩI, ДЕЯКI З НИХ,
    ВЗЯВШИСЬ ЗА РУКИ, ПЛЮХНУЛИ В РIЧКУ. I ЗНАЄТЕ, ЩО СТАЛОСЯ ДАЛI?
    МЕНI НА ДОЛОНЬКУ СТРИБНУЛА КРАПЛИНКА, А Я IЇ ХОТIЛА ВIДПУСТИТИ,ТА ВОНА ПЕРЕТВОРИЛАСЬ НА ДIВЧИНКУ I СКАЗАЛА:
    «ВIЗЬМIТЬ МЕНЕ ДО ДИТСАДКА, Я ХОЧУ ВАШИМ ДIТКАМ ЩОСЬ ВАЖЛИВЕ СКАЗАТИ.» ВИ ХОЧЕТЕ IЇ ПОБАЧИТИ?

    ДIТИ. ТАК!
    (ПIД МУЗИКУ ЗАХОДИТЬ КРАПЛИНКА).

    КРАПЛИНКА. Я ХМАРИНКИ-ВЕСЕЛИНКИ
    ДОНЕЧКА, ДИТИНА.
    Я ВЕСЕЛА Й ГОМIНКА
    КРАПЕЛЬКА-КРАПЛИНА.
    ПОСПIШАЮ ВАМ СКАЗАТИ –
    ЛЮДСТВО В НЕБЕЗПЕЦI,
    СКОРО ЧИСТА ВСЯ ВОДА
    ЗНИКНЕ НА ПЛАНЕТI.

    (НА ЗУСТРIЧ КРАПЛИНЦI ВИХОДИТЬ ДIВЧИНА - ЗЕМЛЯ)

    ЗЕМЛЯ. Я ЗЕМЛЯ, ЗЕМЛИЦЯ БIДНА,
    РОЗКИДАЮ СЛЬОЗИ ДРIБНО.
    НЕ ЛЯКАЙ МЕНЕ, СЕСТРИЧКО,
    ЩО Ж РОБИТИ БЕЗ ВОДИЧКИ?
    ВРАЗ ЗАСОХНУ Я , ЗIВ’ЯНУ,
    ХЛIБ РОДИТИ ПЕРЕСТАНУ,
    ЗАХВОРIЮТЬ ВСI КВIТКИ
    НА МОЇЙ СУХIЙ ЗЕМЛI.

    КРАПЛИНКА. Я ВВАЖАЮ, БЕЗ УПИНУ
    I НЕ ГАЯЧИ ХВИЛИНИ,
    ТРЕБА КЛИЧ ПО СВIТУ ДАТИ
    I НА ПОМIЧ ДIТОК ЗВАТИ.
    ГЕЙ, ПОДРУЖЕНЬКИ-СЕСТРИЧКИ,
    СЛАВНI ДОНЕЧКИ ВОДИЧКИ,
    КЛИЧУ ВАС НА ДОПОМОГУ
    Й ВIДСИЛАЮ ВСIХ В ДОРОГУ!

    ПІСНЯ « КРАПЛИНКИ»

    ВЕД. ВИ ПОЧУЛИ ЦЮ РОЗМОВУ
    I ВОДИЧКИ НАСТОРОГУ?
    ЩО Ж РОБИТИ БУДЕМ, ДIТИ?
    ТА КУДИ КРАПЛИНКУ ДIТИ?

    ДИТ. ПОНЕСЕМ IЇ ДО РIЧКИ,
    ХАЙ ПОМИЄ СВОЇ ЩIЧКИ.
    ХАЙ ПОПОВНИТЬ IЇ ХВИЛЯ,
    ХАЙ ВIДНОВИТЬ IЇ СИЛИ.

    ( З НАМАЛЬОВАНОЇ РIЧКИ, В ЯКIЙ БРУДНА ВОДА, ПIД МУЗ. ВИСКАКУЮТЬ ЖАБКИ)

    «ТАНОК ЖАБОК»

    ЖАБКА. НI, НЕ ТРЕБА ЙТИ ДО РIЧКИ,
    ТАМ – ЗАБРУДНЕНА ВОДИЧКА,
    ТАМ НА БЕРЕЗI – CМIТТЯ,
    ЗВIДТИ I ТIКАЮ Я.

    ( ПОКАЗУЄ ЛАПКОЮ НА БЕРЕГ, ДЕ НАМАЛЬОВАНА РIЧКА. БIЛЯ НЕЇ
    РОЗКИДАНI ПАПIРЦI, ПАКЕТИ, КОНСЕРВНI БЛЯШАНКИ, ГIЛЛЯ…)

    ДИТ. ПРИБЕРЕМ СМIТТЯ МИ ШВИДКО,
    ЩОБ НЕ СКАРЖИЛАСЬ ВОДИЧКА.
    БУДЕМ ПРАЦЮВАТЬ ЗАВЗЯТО.
    ПОДИВИСЬ, ЯК НАС БАГАТО!

    ( ДIТИ ПРИБИРАЮТЬ СМIТТЯ НА БЕРЕЗI РIЧКИ)

    ВЕД. ОСЬ ПРИБРАЛИ БЕРЕГ РIЧКИ,
    ПОСВIТЛIШАЛА ВОДИЧКА,
    ЗАСМIЯЛИСЬ БЕРЕГИ,
    ГРАЄ СОНЦЕ НАВКРУГИ.
    ТА ХТОСЬ КРАДЕТЬСЯ ТИХЕНЬКО,
    З КРОКУ В КРОК IДЕ ЛЕГЕНЬКО.

    ТА ЦЕ ПИТЬ ВОДИЧКУ ЙДЕ ВЕДМЕДИК, ТА ЩОСЬ ВІН ПОВОДИТЬСЯ НЕЗВИЧНО.
    (ЗАХОДИТЬ ВЕДМЕДИК, НАХИЛЯЄТЬСЯ ДО РIЧКИ I ЛАПКАМИ ВIДМАХУЄТЬСЯ ВIД ВОДИ).
    ВЕДМЕДИК Я НЕ БУДУ IЇ ПИТИ,
    МОЖНА ШВИДКО ЗАХВОРIТИ.
    ЗАБРУДНИЛИ ВСЮДИ ВОДУ,
    ЦЯ ВОДА ТЕЧЕ З ЗАВОДУ.

    ВЕД. ДIТИ, ПОДИВIТЬСЯ, В ЯКIЙ НЕБЕЗПЕЦI ОПИНИЛАСЬ РIЧКА ТА IЇ
    МЕШКАНЦI.
    А ЩО МИ МОЖЕМО ЗРОБИТИ ДЛЯ РIЧКИ?

    ДИТ. НА ТРУБУ БIЛЯ ЗАВОДУ,
    ЩОБ НЕ НИЩИТИ ПРИРОДУ,
    МИ ВСТАНОВИМО ФIЛЬТР ДРУЖНО,
    ЩОБ НАДIЙНИЙ БУВ Й ПОТУЖНИЙ.

    (НАДIВАЮТЬ ФIЛЬТР. РIЧКА СТАЄ ЧИСТОЮ).

    ДIТИ:
    1) ПОДИВIТЬСЯ,ЯК НА ЗГОДУ
    БРУД НЕ ЙДЕ УЖЕ З ЗАВОДУ.
    БIЛЯ РIЧКИ НА ЛУЖКУ
    КАЧЕНЯТА В ВОДУ – ПЛЮХ

    2) РИБКИ В ВОДУ ПОСТРИБАЛИ,
    ЖАБКИ ПICНЮ ЗАСПIВАЛИ
    I МЕТЕЛИК НЕВЕЛИЧКИЙ
    ТЕЖ СХОПИВ ПОПИТЬ ВОДИЧКИ.

    3) СТУКНУВ РАК ХВОСТОМ ОБ ВОДУ,
    НЕ ХВОРIТИ СКЛАВ УГОДУ.
    ДЯКУЄ МАЛЯТАМ ЩИРО
    ЗА ВРЯТОВАНУ ПРИРОДУ.

    КРАПЛИНКА. ДУЖЕ ВДЯЧНА ВАМ, МАЛЯТА,
    ЩО ЗРОБИЛИ ТАК БАГАТО.
    I ХОЧ Я I НЕВЕЛИЧКА
    ТЕЖ ПIДУ ДО НИХ В ВОДИЧКУ.
    I ПРОШУ ВАС, НЕ ЗАБУДЬТЕ
    ВИ МОЮ ПОРАДУ МУДРУ:
    «БЕЗ ВОДИ ЖИТТЯ НЕ БУДЕ,
    ХАЙ ЗАВЖДИ ЦЕ ЗНАЮТЬ ЛЮДИ!»

    ВЕД. ПРИРОДА РIДНА – НАША ВТIХА,
    ТО Ж ХАЙ ВОНА НЕ ЗНАС ЛИХА!
    МИ ВСI – ГОСПОДАРI ПРИРОДИ,
    ТО Ж ЗБЕРЕЖЕМО IЇ ВРОДУ!

    Добавлено через 7 минут
    весняне свято
    ЗВІДКИ У ВЕСЕЛКИ КОЛЬОРИ

    ВЕД ВЕСНА-КРАСНА ВЖЕ ПРИЙШЛА
    І ТЕПЛО НАМ ПРИНЕСЛА
    ЯСНЕ СОНЦЕ УГОРІ
    ЗАСМІЯЛОСЬ ДІТВОРІ
    СЛАВЛЯТЬ ЗЕМЛЮ І ПТАШКИ,
    РОЗКВІТАЮТЬ ВСІ САДКИ.
    У КУТОЧКУ ПІД ПАРКАНОМ
    СНІГ БІЛІЄ – ТАМ ЗИМА!
    А ДЕ СОНЕЧКО ДІСТАНЕ,
    СНІГУ Й КРАПЕЛЬКИ НЕМА.
    ТАМ ВЖЕ ТРАВА ЗЕЛЕНІЄ
    Й СИНІ ПРОЛІСКИ ЦВІТУТЬ
    ЧЕРВ`ЯЧОК ВЖЕ ЗЕМЛЮ РИЄ,
    А ПТАШКИ ГНІЗДЕЧКА В`ЮТЬ.

    ПІСНЯ

    ДИТ ПРИЙШЛА ВЕСНА-КРАСУНЕЧКА
    НЕСЕ ВБРАННЯ ЛІСАМ
    І СИНЕВУ БЕЗХМАРНУЮ
    ДАРУЄ НЕБЕСАМ

    ДИТ ГРІЄ СОНЕЧКО ТЕПЛІШЕ,
    СТАЛО ДІТЯМ ВЕСЕЛІШЕ
    В КОЛО ВСІ ВСТАВАЙТЕ
    ЖОРОВОД РОЗПОЧИНАЙТЕ.

    ХОРОВОД
    ВЕД ІШЛА ВЕСНА-КРАСНА
    У СИНІЙ ХУСТИНЦІ,
    НЕСЛА ВЕСНА-КРАСНА
    У СКРИНЬЦІ ГОСТИНЦІ:
    ЯГНЯТАМ – ТРАВИЦЮ,
    ГУСЯТАМ – ВОДИЦЮ,
    КАЧЕНЯТАМ – РЯСКУ,
    А МАЛЯТАМ – КАЗКУ.


    (ВЕСНА І ВЕСЕЛКА СПЛЯТЬ)

    ВЕД В ТЕМНІМ, ТЕМНІМ, ТЕМНІМ ЦАРСТВІ
    МІЖ ХМАРИНОК ТА ДОЩІВ.
    ТАМ ЖИЛА ВЕСЕЛКА КРАСНА
    ДО ВЕСНЯНИХ ЯСНИХ ДНІВ.

    ВЕСЕЛКА (СУМНО ДИВИТЬСЯ У ДЗЕРКАЛО)


    НАЗИВАЮТЬ ВСІ ВЕСЕЛКОЮ МЕНЕ,
    ТА СЬОГОДНІ ВСЕ НАВКРУГ СУМНЕ,-
    БО ЗА ЗИМУ Я ТАКИ ЗМАРНІЛА,
    КОЛЬОРИ СВОЇ З КОРОНИ РОЗГУБИЛА.
    А БУЛО ЇХ В МЕНЕ СІМ,
    ТИХ ЯСКРАВИХ КОЛОРІВ.
    (ПЛАЧЕ)

    ВЕД РАПТОМ ВІТЕР ПРИЛЕТІВ,
    ВСІХ ІЗ ШУМОМ РОЗБУДИВ.
    ВІТЕР ГОДІ ВАМ , ЛІНИВЦІ СПАТИ,
    ЧАС ДО ПРАЦІ ВЖЕ СТАВАТИ.
    ВЕСНО, ВЕСНОНЬКО, ВСТАВАЙ,
    ЗЕМЛЮ НАШУ ПРИКРАШАЙ!

    (ВЕСНА ПРОКИДАЄТЬСЯ, ПРОТИРАЄ ОЧІ)

    ПІСНЯ ВЕСНИ

    ВЕСНА ЯК ЖЕ ДОВГО СПАЛА Я !
    СУМНА ДОНЕЧКО МОЯ.
    ДОНЮ, ЛЮБА ,НЕ ЖУРИСЯ,
    ТИ ДО СОНЕЧКА ВСМІХНИСЯ.
    ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ У ТЕБЕ:
    ЗАРАЗ БУДЕМ СВЯТКУВАТИ ,
    ПРИЙДУТЬ ГОСТІ Й ДАРУНКИ
    БУДУТЬ ГАРНІ ДАРУВАТИ.

    ВЕД ВЕСНА-МАМА ТА ВЕСЕЛКА
    ПРИБИРАТИ ДРУЖНО СТАЛИ,
    КВІТОЧКАМИ ЗЕМЛЮ ВБРАЛИ,
    СТІЛ СВЯТКОВИЙ НАКРИВАЛИ
    І ГОСТЕЙ СВОЇХ ЧЕКАЛИ.
    ВЕСНА Я ТОБІ ДАРУЮ,ДОНЮ,
    ПЕРШУ СМУЖЕЧКУ – ЧЕРВОНУ –
    В ЗОЛОТУ ТВОЮ КОРОНУ.

    (ДАРУЄ ЧЕРВОНУ СМУЖКУ)

    ВЕД ЯСНЕ СОНЦЕ, КРАСНЕ СОНЦЕ
    ЗАГЛЯДАЄ У ВІКОНЦЕ
    ДЛЯ ВЕСЕЛКИ , ДЛЯ СЕСТРИЦІ
    ДАРУВАТИМЕ ГОСТИНЦІ.

    ПІСНЯ ПРО СОНЕЧКО

    СОНЕЧКО Я – ВЕСЕЛЕ СОНЕЧКО, Я ЖИВУ НА НЕБІ,
    ЛЮБАЯ СЕСТРИЧКО, Я ПРИЙШЛО ДО ТЕБЕ!
    ПРИНЕСЛО В ДАРУНОК СМУЖЕЧКУ ОРАНЖЕВУ –
    ЗОЛОТИСТУ, ГАРНУ, ЯСКРАВУ, ПОМАРАНЧЕВУ!
    (ДАРУЄ ОРАНЖЕВУ СТРІЧКУ)

    ВЕД А У ЛУЗІ, А У ЛУЗІ
    ТЕЖ ЖИВУТЬ ВЕСЕЛІ ДРУЗІ!
    ЦЕ Ж ЧИЯ ЖОВТЕНЬКА ШАПКА!
    ОЙ, ЦЕ Ж КВІТОНЬКА КУЛЬБАБКА!

    КУЛЬБАБКА ЗДРАСТУЙ ПОДРУГО ВЕСЕЛКА!
    ТИ ПРИЙМИ В ДАРУНОК
    ВІД ПОДРУЖЕНЬКИ КУЛЬБАБКИ
    НІЖНИЙ ПОЦІЛУНОК.

    (ЦІЛУЄ ВЕСЕЛКУ. ДАРУЄ ЖОВТУ СМУЖКУ)

    ВЕД У ВЕСЕЛКИ Є СЕСТРИЦЯ –
    ЦЕ ЗЕЛЕНАЯ ТРАВИЦЯ.
    ТОЖ У ГОСТІ ТЕЖ ЗІБРАЛОСЬ,
    ЧЕПУРИЛАСЬ, ОДЯГАЛАСЬ.

    ТРАВИЦЯ З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ ВІТАЮ.
    ЩАСТЯ Й РАДОСТІ БАЖАЮ!
    ПРИЙМИ КОЛІР ЦЕЙ ЗЕЛЕНИЙ
    В ПОДАРУНОЧОК ВІД МЕНЕ!
    (ДАРУЄ ЗЕЛЕНУ СМУЖКУ)

    ВЕД ВИСОКЕ НЕБО ГОЛУБЕ
    ДЛЯ ВЕСЕЛКИ – ТАТО,
    ТОЖ ДО ДОНІ ВОНО ЙДЕ –
    З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ ВІТАТИ.

    НЕБО МОЯ ДОНЕЧКО-КРАСУНЯ!
    ГОЛУБЕНЬКИЙ ЇЙ ПАСУЄ,
    ВСЕ ВЕСЕЛЦІ ДО ЛИЦЯ,
    І КОРОНА ГАРНА ЦЯ.
    (ДАРУЄ ГОЛУБУ СМУЖКУ)

    ВЕД НА ГОСТИНИ ДО ВЕСЕЛКИ
    ТЕПЛЕ ЛІТЕЧКО ПРИЙШЛО
    ІЗ СОБОЮ, І З СОБОЮ

    ДИВНІ КВІТИ ПРИНЕСЛО.(ВОЛОШКИ)
    ЛІТО Я ВЕСЕЛОЧКУ ВІТАЮ
    Я ВЕСЕЛОЧКУ КОХАЮ.
    ТОЖ ПРИЙМИ ЦІЄЇ ДНИНИ
    ВІД ВОЛОШКИ КОЛІР СИНІЙ.

    (ДАРУЄ КВІТИ, СИНЮ СМУЖКУ)

    ВЕД ДИВНА КВІТКА ВЕСНЯНА
    РОЗПУСТИЛАСЬ , РОЗЦВІЛА
    ЦЕ Ж ФІАЛКА ЗАПАШНА!
    В ГОСТІ ТЕЖ ПРИЙШЛА ВОНА!


    ФІАЛКА ФІОЛЕТОВИЙ КОЛІР ДАРУЮ ТОБІ
    ХАЙ СЯЄ ТВОЯ КОРОНА.


    ВЕД ЗАСІЯЛИ , ЗАЯСНІЛИ ЗОЛОТОМ НА СОНЦІ
    КОЛЬОРИ ВСІ НА КОРОНІ У ВЕСЕЛКИ-ДОНІ.
    ВСІ РАДІЛИ, ВСІ СПІВАЛИ.
    ВСІ СМІЯЛИСЬ , ТАНЦЮВАЛИ,
    ВЕСНУ КРАСНУ ПРОСЛАВЛЯЛИ.

    ТАНОК


    ВЕД В НЕБІ СОНЦЕ ЛАСКАВЕ КВІТНЕ,
    ПОСИЛАЄ НАМ СВІТ І ТЕПЛО
    УСМІХАЄТЬСЯ ЩИРО Й ПРИВІТНО,
    ЩОБ УСЕ НА ЗЕМЛІ ЦВІЛО.
    ВИ ДОЛОНЬКІ СВОЇ МАЛЕНЬКІ
    ПРОСТЯГНІТЬ ДО ЙОГО ТЕПЛА
    ЗАЛИШІТЬ ПРОМІНЕЦЬ В СЕРДЕНЬКУ
    ЩОБ ВЕСНА В НІМ ЗАВЖДИ ЦВІЛА!
    Последний раз редактировалось виктория птица; 06.02.2010 в 19:50. Причина: Добавлено сообщение
    виктория

  4. 2 пользователей поблагодарили виктория птица за это полезное сообщение:

    moderm (18.10.2017), Тасятка (18.03.2018)

  5. #18
    Местный Аватар для виктория птица
    Регистрация
    10.06.2009
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    122
    Поблагодарил Поблагодарил 
    184
    Поблагодарили Поблагодарили 
    149
    Поблагодарил в

    41 сообщениях

    По умолчанию

    КАЗКА ПРО ЦУКЕРКУ , ЯКА ЗАВЖДИ ЗАЛИШАЛАСЯ ВЕЛИКОЮ

    ВЕД ЖИЛА-БУЛА СОБI ДIВЧИНКА .ЗВИЧАЙНIСIНЬКА СОБI ДIВЧИНКА : З РУЧКАМИ I НIЖКАМИ,КIСКАМИ ТА БАНТИКАМИ. БАГАТО ЧОГО ВМIЛА ДIВЧИНКА:CАМА ВЖЕ ЗАВ’ЯЗУВАЛА ШНУРКИ НА НОВЕНЬКИХ КРОСIВКАХ, ВМIЛА КАЗАТИ”ДОБРИЙ ДЕНЬ” I “ДЯКУЮ”,А IЩЕ ВОНА ВМIЛА ДЗВIНКО-ДЗВIНКО СПIВАТИ.
    ДIВЧИНКА Я ВЕСЕЛАЯ ДIВЧИНКА,
    IРИНКОЮ ЗВУСЯ,
    I ЛЮБЛЯТЬ МЕНЕ ДУЖЕ
    МIЙ ТАТО I МАТУСЯ.
    ВЕД ОСЬ ТАКА БУЛА СОБI ЗВИЧАЙНIСIНЬКА ДIВЧИНКА.I ЯК I ВСI ДIТИ НА СВIТI , ДУЖЕ ЛЮБИЛА ВОНА ЦУКЕРКИ. А НАЙБIЛЬШЕ ТI ЦУКЕРКИ, ЯКI В БАРВИСТИХ ФАНТИКАХ, I ЯКI МОЖНА СХОВАТИ ЗА ЩIЧКУ I ДОВГО СМАКУВАТИ.
    ОДНОГО РАЗУ IРИНКА ПIШЛА ДО ЛIСУ, ЩО БУВ НЕДАЛЕЧКО.
    ПIШЛА, ЩОБ ПОГЛЯНУТИ, ЩО ТАМ НОВЕНЬКОГО, ЦIКАВЕНЬКОГО. I ЯК ЗАВЖДИ ЗАСУНУЛА РУКУ В КИШЕНЮ ПЛАТТЯЧКА, ЩОБ ВЗЯТИ ЦУКЕРКУ.
    ДIВЧИНКА ОЙ, ЦУКЕРКА ЛИШ ОДНА В МЕНЕ ЗАЛИШИЛАСЬ. I КУДА ВОНИ ВСI ПОДIЛИСЯ ? (ПЕРЕРАХОВУС НА ПАЛЬЦЯХ)
    Я З’IЛА ДВI СОЛОДКI КАРАМЕЛЬКИ,
    ДЮШЕСОК П ЯТЬ, ЧОТИРИ БАРБАРИСКИ,
    А ЗАЛИШИЛАСЯ (ЗIТХАС) ЛИШ ОДНА IРИСКА
    ВЕД ЗIТХНУЛА НАША ДIВЧИНКА
    I ТАК СОБI СКАЗАЛА:
    ДIВЧ. ОТ ЯКБИ МЕНI ЦУКЕРКУ,
    ЯКА Б НIКОЛИ МАЛЕНЬКОЮ НЕ СТАВАЛА.
    ТУТ ХТОСЬ У ЛИСТI ШЕЛЕСТИТЬ –
    ОЙ, МИШКА ЦЕ СIРЕНЬКА
    МИШКА IРИНКО , ДАЙ ЦУКЕРОЧКУ ЛИЗНУТЬ.
    ДIВЧ. ЩО Ж, МИШО, ХОЧ ЦУКЕРОЧКА ОДНА
    З ТОБОЮ ПОДIЛЮСЯ ,
    НЕ МОЖНА БУТИ ЖАДНЮГОЮ
    ТАК ВЧИТЬ МЕНЕ МАТУСЯ.
    ВЕД А ЦЕ НЕПРОСТО МИШКА БУЛА, А ДОБРА ЧАРIВНИЦЯ МИШИЛЬДА I ВИРIШИЛА ВОНА IРИНЦI ЗА ДОБРОТУ ВIДДЯЧИТИ.
    МИШКА ДАМ ТОБI Я, ДIВЧИНКО,
    ЦУКЕРКУ ЧАРIВНУ
    ЦЯ ЦУКЕРКА НIКОЛИ НЕ СТАНЕ МАЛЕНЬКОЮ…
    ВЕД ЩОСЬ IЩЕ ХОТIЛА СКАЗАТИ МИШИЛЬДА, ТА НАЛЕТIВ СИЛЬНИЙ ВIТЕР, ЗАКРУЖЛЯВ IРИНКУ, I ВОНА ОПИНИЛАСЯ ДАЛЕКО-ДАЛЕКО ВIД ТОГО МIСЦЯ, ДЕ ЗУСТРIЛАСЯ З ЧАРIВНИЦЕЮ, А В РУЦI ВОНА ТРИМАЛА НАДЗВИЧАЙНО ГАРНУ ЦУКЕРКУ, ЯКА НАЗИВАЛАСЯ “ЗАГАДКА”.
    СКIЛЬКИ НЕ ОГЛЯДАЛАСЯ IРИНКА ТА НIДЕ НЕ БАЧИЛА МИШКИ.
    I РАПТОМ ЦУКЕРКА ВИПАЛА У ДIВЧИНКИ З ДОЛОНI I ПОЧАЛА
    РОСТИ I СТАЛА ВЕЛИКОЮ
    ЦУКЕРКА (СПIВАС)
    ПОГЛЯНТЕ, ЯКА Я КРАСУНЯ,
    ЦУКЕРКА ТАКА ЗАПАШНА,
    ЯКА Я СОЛОДКА Й БЛИСКУЧА
    СКУШТУЙ, БО ТАКА Я СМАЧНА!
    ВЕД ЗРАДIЛА IРИНКА. ТIЛЬКИ ПОЧАЛА ЦУКЕРКУ СВОЮ IСТИ, ЯК IДЕ КИЦЬКА.
    КИЦЬКА ОЙ ЦУКЕРОЧКА ЯКА,
    I СОЛОДКА, Й ЗАПАШНА.
    ДIВЧИНКО, ТЕБЕ БЛАГАЮ.
    ДАЙ ЛИЗНУТИ ОТУТ З КРАЮ.
    IРИНКА IЖ, КИЦЮНЮ.
    КИЦЬКА СПАСИБI ТОБI, IРИНКО.
    МОЖНА Я БУДУ З ТОБОЮ ЖИТИ?
    МОЖНА Я БУДУ З ТОБОЮ ДРУЖИТИ?
    Я ВМIЮ ГАРНI ПIСЕНЬКИ СПIВАТИ
    ВМIЮ ГАРНО МУРКОТАТИ.
    КИЦЬКА (СПIВАС НА МЕЛОДIЮ ВАЛЬСУ)
    Я КИЦЮНЕЧКА МАЛЕНЬКА,
    I ПУХНАСТА, I ТЕПЛЕНЬКА.
    ЛЯЖЕШ В ЛIЖЕЧКО ТИ СПАТИ
    А Я БУДУ МУРКОТАТИ
    МУР-МУР-МУР, ЗАСНИ, МАЛЕНЬКА
    МУР-МУР-МУР, ЗРОСТАЙ ШВИДЕНЬКО.
    ВЕД ТАК КИЦЬКА ЗАЛИШИЛАСЯ З IРИНКОЮ.
    СОБАЧКА ЧУЮ, ТУТ ЩОСЬ ГАРНО ПАХНЕ,
    ТАК СМАЧНЕНЬКОГО ХОЧУ Я!
    ДIВЧИНКО, А МОЖНА ТРIШКИ
    ВIДКУШУ ЦУКЕРКИ Я.
    IРИНКО ПЕВНО Ж , ПЕСИКУ, КУСАЙ
    ТIЛЬКИ ЗУБКИ НЕ ЗЛАМАЙ.
    СОБАЧКА БАЧУ ДIВЧИНКА ТИ ДОБРА,
    ДУЖЕ ВДЯЧНИЙ ТОБI Я.
    НЕ ЖЕНИ МЕНЕ IРИНКО,
    ХОЧУ ЗАЛИШИТИСЬ Я.
    (СПIВАС)
    ХОЧ МАЮ СЕРЦЕ Я СОБАЧЕ,
    ТА ВIРНИЙ БУДУ ТОБI ДРУГ.
    УСЕ ЧУЮ Я, УСЕ БАЧУ.
    I ЗАВЖДИ НА ПОМIЧ ПРИЙДУ.
    ВЕД ТАК IХ СТАЛО ТРОС.
    КОЛИ ЙДЕ КОРIВКА.
    КАРIВКА ЦIЛИЙ ДЕНЬ ТРАВИЧКУ Я ЖУВАЛА,
    ДIТКАМ МОЛОЧКО Я НАЗБИРАЛА,
    ТЕПЕР ТАК ХОЧЕТЬСЯ МЕНI
    ЦУКЕРОЧКОЮ ПОСМАКУВАТИ.
    МОЖЕ Б ТИ ,IРИНКО, ДОЗВОЛИЛА Б МЕНI
    ТРIШЕЧКИ ЦУКЕРОЧКУ ПОЛИЗАТИ.
    IРИНКА IЖ, ЛАСУНЮ, МОЖЕ МОЛОЧКО БУДЕ СОЛОДКИМ.
    КОРIВКА СПАСИБI ТОБI, ДIВЧИНКО,
    ЗА ДОБРОТУ, ЗА ЛАСКУ.
    ОСЬ ТОБI МОЛОЧКО,
    ПИЙ НА ЗДОРОВ`Я , БУДЬ ЛАСКА.
    (СПIВАС)
    ЗНАЮТЬ ДIТИ ВСI НА СВIТI –
    МОЛОКО IМ ТРЕБА ПИТИ,
    МОЛОКО IМ ТРЕБА ПИТИ
    ЩОБ ЗРОСТАТИ I МIЦНIТИ!
    ВЕД ТIЛЬКИ IРИНКА ВИПИЛА МОЛОЧКА, ЯК НАЛЕТIВ ДОЩIК I ДРIБНО
    ЗАБУБОНIВ У БАРАБОНЧИК.
    КРАПЛИНКИ (СПIВАЮТЬ I ТАНЦЮЮТЬ )
    КРАП-КРАП-КРАП,
    КРАП-КРАП-КРАП,
    ВЕСЕЛО СТРИБАСМ
    КРАП-КРАП-КРАП,
    КРАП-КРАП-КРАП
    МИ ТАК ПОСПIШАСМ.
    ЩОБ I КВIТКА, I СУНИЧКА
    ГАРНО ВМИЛИ СВОI ЛИЧКА
    I ЩОБ ДIТКИ ПIДРОСЛИ,
    ЯК З ДОЩУ РОСТУТЬ ГРИБИ.
    ВЕД ДОЩИК ПРОЙШОВ, НАМОЧИВ ЦУКЕРКУ, А IЗ НЕI ПОБIГЛИ СОЛОДКI I РIЗНОКОЛЬОРОВI СТРУМОЧКИ. I ВСI ВЖЕ ДОСХОЧУ НАIЛИСЯ СОЛОДЕНЬКОГО : I ЗАЙЧИК, I ЛИСИЧКА,I IЖАЧОК, I ВСIМ ТАК СТАЛО ВЕСЕЛО
    ЗНОВУ ЗАШЕЛЕСТИЛО ЛИСТЯЧКО I З`ЯВИЛАСЯ МИШКА.
    МИШКА Я НЕ ВСТИГЛА ТОБI, IРИНКО СКАЗАТИ, ЩО ЦУКЕРКА ЗАЛИШАТИМЕТЬСЯ ВЕЛИКОЮ ТIЛЬКИ ТОДI , ЯКЩО ТИ БУДЕШ З УСIМА ДIЛИТИСЯ. ТА БАЧУ, ЩО МОЯ ПIДКАЗКА НI ДО ЧОГО.
    IРИНКА I ЗВIРЯТА СПАСИБI, МИШIЛЬДО, ЗА ТАКУ ЧАРIВНУ ЦУКЕРКУ, ЯКА НАС ПОДРУЖИЛА.
    ВЕД ОСЬ ТАК, ДIТИ, НIКОЛИ НЕ ЗНАСШ, ДЕ ВТРАТИШ, А ДЕ ЗНАЙДЕШ. А ЦIКАВI IСТОРII ТРАПЛЯЮТЬСЯ ТIЛЬКИ З ТИМИ , ХТО ВМIС ВСЕ ЧУТИ, БАЧИТИ, I ГАВ НЕ ЛОВИТИ…
    виктория

  6. Следующий пользователь сказал cпасибо виктория птица за это полезное сообщение:

    mamylia (13.07.2020)

  7. #19
    Пользователь Аватар для Rihana-M
    Регистрация
    10.11.2009
    Адрес
    Запорожье
    Сообщений
    89
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    0
    Поблагодарил в

    0 сообщениях

    По умолчанию

    Большое спасибо всем музрукам за материал!!!
    Выкладываю развлечение ко Дню Св.Валентина, может кому-то пригодится!
    Вед.: Діти, сьогодні дуже незвичайний день. Ось послухайте, що трапилось із нашими хлопцями.
    Пісня «Появилась новая девчонка»
    Вед.: Сьогодні у нас, діти, чудове свято – День Святого Валентина. Це чарівне і навіть трошки таємниче свято ми називаємо святом Дружби. Чи знаєте ви щось про це свято? Відповіді дітей. Так, Святий Валентин прийшов до нас із легенди, де живуть закохані, а їх Ангел-хоронитель Валентин допомагає знайти один одного. Як розповідає легенда, він завжди оберігає від лиха тих, хто вірно дружить, щиро кохає один одного.
    Твій друг тобі віддасть усе:
    Навіть квиток на карусель,
    І цвях, і ґудзик, і літак,
    Та ні за що, а просто так.
    Діти, у кого з вас є друг? Хто він? Як ви дружите? Діти відповідають.
    Вірно, діти, друг – це той, хто завжди прийде на допомогу, хто любить тебе, захищає. Про це нам розкажуть наші друзі.
    Діти розповідають вірш:
    Якщо в мене є цукерка –
    Півцукерки другу дам.
    Якщо груша є у мене,
    Значить, грушу – пополам.
    Я признаюсь вам відверто,
    Що боюся злющих псів.
    Тільки раз на мого друга
    Пес кудлатий налетів.
    Мав він зуби як у вовка,
    Знай, підстрибує, гаса.
    Та, не думаючи довго,
    Кинувсь я на того пса.
    Його вдарив раз і вдруге –
    Не боявся я тоді.
    Бо хіба ж покинеш друга,
    Якщо друг твій у біді!
    Вед.: Ось така історія трапилась з друзями. А зараз давайте заспіваємо пісню про справжню дружбу.

    Пісня «Справжній друг»
    Вед.: А зараз пропоную пограти.

    Гра «Прикрась дівчину та подаруй їй квіти»
    Вед.: А зараз, діти, давайте послухаємо вірш, який підготувала Соня про двох сестричок.
    Рано вранці з-за дрібнички
    Посварились дві сестрички:
    Не читай моєї книжки,
    Не бери ведмідя Тішки,
    І віддай мій олівець,
    Що поламаний кінець,
    І шматок старої стрічки,
    І лялькові черевички.
    В мій куточок не ходи,
    Ми у сварці назавжди.
    Посідали по кутах,
    І надулись – глянуть страх.
    А надворі дощ і вітер,
    Дуже сумно так сидіти.
    Де не глянеш скрізь краплинки,
    Навіть просвіту нема.
    Що за гра на самоті?
    І ляльки якісь не ті!
    Ось, забувши всі дрібнички,
    Помирилися сестрички.

    Танок-запрошення «Полька»
    Стукіт в двері. Під музику заходить Бабуся Шапокляк.
    Шапокляк: Привіт, малята! Це садок «Барвінок»? Я дізналась, що у вас тут незвичайне свято – День Святого Валентина, свято Дружби? Зараз трохи поміркую й щось корисне подарую.
    Ось, рогатка вам, малята,
    Щоб могли в пташок стріляти,
    Кнопки гострі металеві
    Вам на стільчик підкладати.
    Цим камінчиком гарненьким
    Можна шибки вибивати.
    Вед.: Що ти, бабуся Шапокляк! Нашим дітям не потрібні ці небезпечні речі! Наші діти щиро дружать один з одним! З друзями вони поводяться щиро і чесно. Діти, давайте пригадаємо прислів'я про дружбу:
    1. Дорожи дружбою.
    2. Дружба дорожча за золото.
    3. Ділись із другом всім.
    4. Не кидай друга у біді.
    5. Друга шукай, а знайдеш – бережи.
    Діти, скажіть, а якими повинні бути дівчатка, щоб їх поважали хлопці і хотіли з ними дружити?
    Діти: Виховані, добрі, лагідні, чемні, красиві, гарно зачесані.
    Вед.: А що не повинні робити виховані хлопці?
    Діти: Битися, сваритися, штовхатися, ображати дівчат, смикати їх за коси.
    Вед.: Отже, хлопці, щоб у вас було багато друзів, ніколи не ображайте і не скривджуйте їх. Стати на захист дівчат і бути ввічливими – це означає бути справжнім чоловіком.
    Шапокляк: Діти, я все зрозуміла! Не можна битися, сваритися, але можна казати лайливі слова!
    Вед.: Ти не все зрозуміла, бабусю Шапокляк. Діти, чи можна казати лайливі слова?
    Діти: Ні!
    Вед.: А тепер давайте пограємо в гру «Що ти можеш сказати про друга?» А ти, бабусю, послухай які слова треба казати друзям.

    Гра «Що ти можеш сказати про друга?»
    Вед.: Ось бачиш, бабуся Шапокляк, які чемні наші діти!
    Дитина: Є слова лайливі, є слова жахливі.
    Не повинні діти слів тих говорити.
    Ми про щиру посмішку пісню заспіваєм.
    Бути чемними завжди щиро вам бажаєм!
    Не сваріться і не бийтесь, будьте лагідні завжди.
    І дружіть, і гарно вчиться – буде шана вам тоді!

    Пісня «Улыбка»
    Вед.: Ну що, бабуся Шапокляк, зрозуміла, як потрібно себе поводити?
    Шапокляк: Я все зрозуміла!
    Якщо ти когось штовхнув,
    Треба «вибачте» сказати.
    А щоб хтось тебе почув,
    То «будь ласка» - ще додати.
    А ще треба посміхатися один одному!
    Вед.: Наші діти гарні, веселі, ввічливі, привітні, у них добрі, щирі серденька. І сьогодні, в день Дружби, в День Святого Валентина, вони дарують один одному теплоту своїх сердець і обміняються сувенірами – маленькими чарівними серденьками. А тобі, бабусю Шапокляк, в знак нашої дружби ми даруємо це велике серце. І пам'ятай, що в цьому великому серці залишились частинки наших маленьких сердець, твоїх справжніх друзів! Дарують.
    А зараз запрошую всіх на веселий танок.

    Танок «Маленька любов»
    Під музику діти виходять із зала

  8. #20
    Новичок
    Регистрация
    02.02.2010
    Сообщений
    2
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    0
    Поблагодарил в

    0 сообщениях

    По умолчанию

    Пропоную фрагмент заняття з дітьми 5-6 років "Світ емоцій"
    Лялькова вистава «Про добрих друзів»
    Автор. У великому, у лісі,
    У хатинці на узліссі.
    Жило ведмежатко
    Разом з мамою і татком.
    Ведмежа. Я, маленьке ведмежатко,
    Я веселе малятко.
    Разом з друзями я граю
    І до лісу поспішаю.
    Лисеня. Ми з тобою в ліс ідемо,
    Там грибів ми наберемо.
    (входять до лісу, знаходять грибочки, кладуть у кошик. Разом побачили великий гриб, кидаються до нього, тягнуть кожен до себе)
    Ведмежа. Гей, Лисеня, ти що не бачиш.
    Першим я цей гриб побачив.

    Лисеня. Ні, був першим я таки,
    Тож віддай його сюди.
    (тягнуть один до одного, сваряться. Виходить сумний зайчик з пустим кошиком. Зайчик зітхає, звірята звертаються до нього)
    Ведмежа. Що таке, зайчисько, друже?
    Лисеня. Щось зітхаєш сумно дуже?
    Зайченя. Та ось я у ліс прийшов,
    І грибочків не знайшов. Жодного! (зітхає)
    Сумно так додому йти,
    Що робити, невтямки!
    (ведмедик і лисеня дивляться один на одного, шепочуться)
    Лисеня. Слухай, Зайчик Куций хвіст!
    Маєм ми тобі сюрприз,
    Ми знайшли чудовий гриб,
    Буде вам він на пиріг!
    Автор. Зайченя зраділо дуже.
    Зайченя. Дякую усім вам, друзі!
    Ведмежа. Так приємно і радісно,
    Коли друзям хороше.
    Лисеня. Добре діло ми зробили,
    І грибочки поділили.
    Зайченя. Біжимо ми на поріг!
    Мама нам спече пиріг!
    Будемо ми смакувати,
    Добротою всіх вітати!
    Бесіда-обговорення: Які чесноти притаманні цим звірятам? (ввічливість, щедрість, жадібність, чесність, дружба). Які ми друзі? Як потрібно поводитися з іншими людьми?
    Дітям дуже подобається розігрувати різні ситуації та обговорювати.

  9. #21
    Мастер
    Регистрация
    04.02.2010
    Сообщений
    556
    Поблагодарил Поблагодарил 
    80
    Поблагодарили Поблагодарили 
    23
    Поблагодарил в

    16 сообщениях

    По умолчанию

    «День Святого Валентина»
    Мета: Вчити дітей оцінювати вчинки товаришів. Формувати у дітей уявлення про те, що добра, чуйна людина завжди прийде на допомогу товаришу. Виховувати доброзичливі відносини між людьми.
    Обладнання: Оповідання В.Осєєвої «Сторож», М.Серцової «Історія з грушкою», Вірші Т.Лисенко «Сварка», «Два хлопчики», М.Мітаров «Дружба».
    Хід заняття
    Святково оформлений зал.
    Вихователь: Сьогодні в нашій групі, діти, чудове свято - день Святого Валентина. Це чарівне і навіть трошки таємниче свято ми називаємо святом Дружби. Чи знаєте ви щось про це свято?
    Діти: (Відповідь дітей.)
    Вихователь: Так! Святий Валентин прийшов до нас із легенди, де живуть закохані, а їх Ангел хоронитель Валентин допомагає знайти один одного. Він, як розповідає легенда, завжди оберігає від лиха тих, хто вірно дружить, щиро кохає один одного.
    Твій друг тобі віддасть усе,
    і навіть квиток на карусель,
    І цвях, і ґудзик, й літак
    Та ні за що, а просто так.
    Вихователь: Діти, про що цей вірш? У кого із вас є друг? Хто він? Як ви дружите?
    (Відповідь дітей)
    Вихователь: Вірно, діти, друг - це той, хто завжди прийде на допомогу, хто любить тебе, захищає. Про це нам розкажуть двоє друзів:
    (двоє дітлахів по черзі декламують віршик)
    Якщо в мене є цукерка -
    Півцукерки другу дам.
    Якщо груша є у мене
    Значить грушу пополам.
    ...Я признаюсь вам відверто,
    Що боюся злющих псів.
    Тільки раз на мого друга
    Пес кудлатий налетів.

    Мав він зуби, як у вовка
    Знай підстрибує, гаса.
    Та не думаючи довго,
    Кинувсь я на того пса.
    Його вдарив раз і в друге
    Не боявся я тоді.
    Бо хіба ж покинеш друга,
    Якщо друг твій у біді!
    Пісня «Справжній друг».
    Вихователь: Послухаємо оповідання В. Осєєвої «Сторож».
    -А чи в нашій групі є такі діти?
    -Що можемо сказати про двох сестричок Таню та Іру?
    Рано вранці з-за дрібнички
    Посварились дві сестрички:
    Не читай моєї книжки
    Не бери ведмедя Тішки
    Віддай мій олівець,
    Що поламаний кінець,
    І шматок старої стрічки,
    І лялькові черевички.
    В мій куточок не ходи,
    Ми у сварці назавжди.
    Посідали по кутах,
    І надулись глянуть страх.
    А надворі дощ і вітер,
    Дуже сумно так сидіти.
    Де не глянеш скрізь краплинки,
    Навіть просвіту нема.
    ... Що за гра на самоті
    І ляльки якісь не ті!
    Забувши всі дрібнички,
    Помирилися сестрички.
    (М. Пригара)
    Танок «Посварилися». (Стукіт в двері.)
    Бабуся Шапокляк: Привіт малята, це 7-й садочок? Я дізналась, що у вас тут незвичайне свято день - Святого Валентина, свято дружби? Зараз трохи поміркую й щось корисне подарую.
    Ось рогатка вам, малята,
    Щоб могли в пташок стріляти.
    Кнопки гострі металеві
    Вам на стільчик підкладати.
    Цим камінчиком гарненьким
    Можна шибки вибивати.
    Вихователь читає оповідання М.В. Серцової «Історія з грушкою».
    -Діти, а як би ви вчинили?
    -А ти, бабусю?
    Вихователь: Так діти, з другом потрібно бути щирим і чесним. Пригадаємо прислів'я про дружбу:
    Діти:
    (1-й) Дорожи дружбою.
    (2-й) Дружба - дорожча за золото.
    (3-й) Ділись з другом всім. ...
    (4-й) Не кидай друга у біді.
    (5-й) Друга шукай, знайдеш бережи.
    Вихователь: Давайте, діти, поговоримо, якими повинні бути дівчатка, щоб їх поважали хлопчики і хотіли з ними дружити.
    Діти: Виховані, добрі, лагідні, чемними, красивими, зачесаними, як Барбі...
    Вихователь: Так, на ввічливу, добру, охайну дівчинку приємно подивитися. Дівчатка повинні спокійно розмовляти, не кричати і не сваритися. А як же наші хлопчики? Послухаймо, що нам розповість (ім'я дитини):
    Сергійко і Андрійко
    За іграшку новеньку
    Почали сперечатись,
    Хто перший буде гратись.
    Сварилися годину
    Хлоп'ята за машину.
    А потім, як зчепились,
    То не на жарт побились.
    Андрій штовхнув Сергійка,
    Сергій вкусив Андрійка...
    Попадали в болото
    Й боролися в ньому доти,
    Аж поки пес кудлатий
    Не став на них гарчати
    Заклякли з переляку
    Маленькі розбишаки.
    І припинили бійку
    Сергійко і Андрійко.
    Так іноді гарчання
    Слугує вихованню!
    Вихователь:
    -Сподобались вам діти такі друзі?
    -Чого не повинні робити виховані хлопчики?
    Діти: Битися, сваритися, штовхатися, ображати дівчат, смикати за коси...
    Вихователь: Отже, хлопчики, щоб у вас було багато друзів ніколи не ображайте і не скривджуйте їх. Стати на захист дівчат і бути ввічливими - це означає бути справжнім чоловіком.
    Бабуся Шапокляк: Діти, я все зрозуміла! Не можна битися, сваритися, але можна казати лайливі слова.
    Вихователь: Не все ти бабусю зрозуміла, ось послухай, що про це говорять наші діти:
    Дівчинка маленька і
    Хлопчик чепурненький
    Посварилися в дворі,
    Щось не поділили в грі: Ти дурна!
    Ти дурень сам!
    Ну, то я зараз тобі дам!
    Так кричали діти,
    Що здійнявся вітер,
    Сонечко злякалось
    В хмарку заховалось.
    І пожовкла вся трава,
    Бо отруйні ті слова.
    Геть побігло літо
    На малят сердите.
    Листя враз поопадало.
    Випав сніг. Зима настала.
    Є слова жахливі,
    Є слова лайливі.
    Не повинні діти
    Слів тих говорити.
    Ми вам віршик розказали,
    Пісню заспіваєм.
    Бути чемними завжди
    Щиро вам бажаєм.
    Не сваріться і не бийтесь
    Будьте лагідні завжди.
    І дружіть, і гарно вчіться
    Буде шана вам тоді.
    Пісня «Давайте в дружбі жити».
    Вихователь: Зрозуміла, бабуся Шапокляк, як потрібно себе поводити?
    Бабуся Шапокляк: Я все зрозуміла!
    Якщо ти когось штовхнув,
    Треба «вибачте» сказати.
    А щоб хтось тебе почув,
    То «будь ласка», ще додати.
    Вихователь: А тепер відпочинемо. Гра «Принеси дівчинці квітку» або будь-яка інша.
    Бабуся Шапокляк: Діти, ви такі чемні, виховані, а хлопчики сміливі, спритні - справжні джентльмени.
    Любі дівчатка, милі панянки!
    Очі, у вас наче небо весняне.
    Посмішка ніжна, наче сонечко сяє.
    Така лиш у наших дівчаток буває!
    Голос ваш дзвіночком
    Цілий день лунає!
    І тому нікому сумно не буває.
    Ви красиві, лагідні, привітні
    Схожі на весняні перші квіти.
    Що вам ще хорошого сказати
    Ви найкращі, наймиліші,
    Наші дівчата!
    Джентльмени! Вам відкрию диво!
    Нам у нашій групі пощастило.
    Я придивився, і твердо знаю!
    Найкращих від наших дівчат не буває!
    Танок «Вальс дружби».
    Вихователь: Ну, як тобі бабусю наші діти? З ким би ти хотіла б дружити?
    Бабуся Шапокляк: Вони всі справжні друзі!
    Вихователь:

    -Чи є що золота дорожче на землі? -
    У мудреця спитали якось люди.
    Не довго думав мудрий чоловік:
    -Дорожча дружба - є, була і буде!
    Тоді чому сказали: - Сталь міцна,
    Міцніша над усе, це знає всяк і всюди, -
    Подумав трохи й відповів мудрець
    -Міцніша дружба - є, була і буде!
    Йому сказали: - Ураган страшний,
    Корчує він дуби, несе руїну всюди.
    -Чи є сильніше, що за ураган?
    -Сильніша дружба - є, була і буде!
    Усім смакує не полин, а мед.
    Мед люблять діти -
    І дорослі люди.
    Мед - найсолодший із земних дарів.
    -Солодша дружба - є, була і буде!
    (М. Мітаров)
    Вихователь: Наші діти, бабусю Шапокляк гарні і веселі, ввічливі, привітні. В них добрі, щирі серденька. І сьогодні в день Дружби, в день Св. Валентина вони дарують один одному теплоту своїх сердець і обміняються сувенірами - маленькими чарівними серденьками.
    А тобі бабусю Шапокляк, в знак нашої дружби, ми даруємо це велике серце. І пам'ятай, що в цьому великому серці залишились частинки наших маленьких сердець, твоїх справжніх друзів.
    Додаток
    Пісня «Давайте в дружбі жити».
    Давайте в дружбі жити
    Щоб легко нам було
    І кожного любити
    І всім нести тепло.
    Давайте жити в мирі
    Немов одна сім'я
    Слова даруймо щирі
    Всім людям ти і я.
    Нехай нам сонце світить
    Любов хай гріє нас
    Нехай пісні у світі
    Лунають повсякчас.
    Пісня «Справжній друг».
    Дружба віддана
    Не зламається
    Не розклеїться від дощу і хуг.
    Друг в біді не лишить
    Щирим словом втішить
    Ось такий він незрадливий
    Справжній друг.
    Ми посваримось і помиримось
    «Нерозлий вода» - кажуть всі навкруг.
    В день чи в ніч негожу
    Друг мені поможе.
    От такий він незрадливий
    Справжній друг.

  10. Следующий пользователь сказал cпасибо Ирина1310 за это полезное сообщение:

    Абигаль (11.09.2019)

  11. #22
    Местный Аватар для виктория птица
    Регистрация
    10.06.2009
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    122
    Поблагодарил Поблагодарил 
    184
    Поблагодарили Поблагодарили 
    149
    Поблагодарил в

    41 сообщениях

    По умолчанию

    предлагаю развлечение ко дню святого валентина, проводила в прошлом году.

    ЛЮБОВ З ПЕРШОГО ПОГЛЯДУ

    ВЕД НАДВОРІ ЗАВІРЮХА І ЗИМА,
    МАЛЮЄ ЛЮТИЙ СНІГОВІ КАРТИНИ,
    ТА КЛИЧЕ ВСІХ ЗАКОХАНИХ СУРМА
    НА СВЯТО – ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА.

    СЬОГОДНІ МИ ЗІБРАЛИСЯ НА СВЯТО – ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА – ДЕНЬ КОХАННЯ.
    У ЦЕЙ ДЕННЬ ЗАВЖДИ ДАРУЮТЬ ОДИН ОДНОМУ ПОДАРУНКИ . ДО ПОДАРУНКІВ НА ЦЕ СВЯТО ТІЛЬКИ ОДНА ВИМОГА : ВОНИ ПОВИННІ МАТИ ФОРМУ СЕРДЕЧКА. ЧИ ТО ПОДУШЕЧКА НА ДИВАН , ЧИ КОРОБОЧКА ДЛЯ РУКОДІЛЛЯ , ЧИ ГРЕБІНЕЦЬ ДЛЯ ВОЛОССЯ .

    ДІТИ ВИ ПРИЙШЛИ НА ЦІКАВИЙ КОНКУРС «ЛЮБОВ З ПЕРШОГО ПОГЛЯДУ»
    - ЗУСТРІЧАЙТЕ НАШИХ УЧАСНИКІВ !

    (ВЕДУЧА НАЗИВАЄ ІМЕНА УЧАСНИКІВ, ВОНИ ПРОХОДЯТЬ ТА ЗАЙМАЮТЬ СВОЇ МІСЦЯ)

    ДОРОГІ НАШІ УЧАСНИКИ Я ВАМ БУДУ ЗАДАВАТИ ПИТАННЯ , НА ЯКІ ВИ БУДЕТЕ ВІДПОВІДАТИ , А ПОТІМ МИ ДІЗНАЄМОСЯ ЯКИХ ХЛОПЧИКОВ ОБИРАЮТЬ ДІВЧАТКА, А ЯКІ ДІВЧАТА ПОДОБАЮТЬСЯ ХЛОПЦЯМ .

    ПІСНЯ « ДЕНЬ ВАЛЕНТИНА» СТ. ГР.

    ПЕРЕХОДИМО ДО ГРИ.
    СКАЖІТЬ , БУДЬ ЛАСКА…

    ПИТАННЯ ДО ХЛОПЦІВ

    - ЧИ БАГАТО В ТЕБЕ ДРУЗІВ ?
    - ЧИ ПОДОБАЮТЬСЯ ТОБІ МУЛЬТИКИ? ЯКІ ?
    - ЧИ ПОСТУПАЄШСЯ ТИ МІСЦЕМ ДІВЧИНЦІ У ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ?
    - Є В ТЕБЕ ДОМАШНІ ТВАРИНИ ? ЯК ТИ ПРО НИХ ПІЛКУЄШСЯ ?

    А ЗАРАЗ НАШІ ГЛЯДАЧІ ЗАСПІВАЮТЬ ПІСНЮ ПРО ЛІСОВИХ МЕШКАНЦІВ.

    ПІСНЯ «У ОЛЕНЯ ДОМ БОЛЬШОЙ» 1-2- ЗПР

    ПРОДОВЖУЄМО ВІДПОВІДАТИ НА ПИТАННЯ

    ПИТАННЯ ДО ДІВЧАТОК


    - ЧИ СЛУХАЄШ ТИ БАТЬКІВ ?
    - ЧИМ ТИ ЗАЙМАЄШСЯ У ВІЛЬНУ ГОДИНУ ?
    - ТВОЯ УЛЮБЛЕНА ІГРАШКА . ЧОМУ ?
    - ЧИ ПОДОБАЄТЬСЯ ТОБІ МУЗИКА ? ЯКА?

    ДІТИ ВСЕ ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ В НАШОМУ САДОЧКУ ЗВ`ЯЗАНО З МУЗИКОЮ.
    Я ВАМ ПРОПОНУЮ СТАНЦЮВАТИ ТАНОЧОК «ЯКЩО ВЕСЕЛО ТОБІ»

    ТАНОК «ЯКЩО ВЕСЕЛО ТОБІ»

    ПРОДОВЖУЄМО ДАЛІ

    ПИТАННЯ ДО ХЛОПЦІВ

    - ЧИ ЧАСТО ТИ СУМУЄШ ?
    - ЧИ ДОПОМАГАЄШ ТИ МАМІ ТА ТАТКОВІ ?
    - З ЯКИМ КОЛЬОРОМ ОЧЕЙ ТОБІ ПОДОБАЮТЬСЯ ДІВЧАТКА?
    - ТОБІ ПОДОБАЄТЬСЯ У ДИТЯЧОМУ САДОЧКУ? ЩО НАЙБІЛЬШЕ ?

    А ЗАРАЗ ДІТИ СЕРЕДНЬОЇ ГРУПИ ЗАСПІВАЮТЬ ПІСНЮ ПРО НАШ ДОРОГИЙ ДИТЯЧИЙ САДОК.

    ПІСНЯ «ДО ДИТЯЧОГО САДКА» СЕР. ГР.

    А ЗАРАЗ ПИТАННЯ ДО ДІВЧАТ

    - ЩОБ ТИ ЗРОБИЛА ЯКБИ МАЛА ЧАРІВНУ ПАЛИЧКУ ?
    - ЧИ ПОДОБАЄТЬСЯ ТОБІ ГУЛЯТИ НА ВУЛИЦІ? ЯКА ПОГОДА ТОБІ ПОДОБАЄТЬСЯ ?
    - ЧИ ПОДОБАЄТЬСЯ ТОБІ ДАРУВАТИ КВІТИ? А ОТРИМУВАТИ КВІТИ В ПОДАРУНОК?
    - КИМ ТИ ХОЧЕШ СТАТИ?


    ТАК ЖЕ КОЖНА ДІВЧИНКА В МАЙБУТНЬОМУ МРІЄ СТАТИ МАМОЮ , ОСЬ ДІТИ СТАРШОЇ ГРУПИ ЗАСПІВАЮТЬ ПІСНЮ ПРО МАМУ, ПРО КОХАННЯ ДО МАМИ.

    ПІСНЯ «КОЛИ ХМАРКА В НЕБІ ХМУРИТЬСЯ» СТ. ГР.


    ДІТИ Я ЩЕ ХОЧУ З ВАМИ ПОГРАТИ В ГРУ «ДОРІЖКА ЛАСКАВИХ СЛІВ»
    ВАМ ПОТРІБНО ПЕРЕДАТИ СУСІДУ ВАЛЕНТИНКУ І СКАЗАТИ ЛАСКАВЕ СЛОВО.

    ГРА «ДОРІЖКА ЛАСКАВИХ СЛІВ»

    - ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, НЕ ТАК ПРОСТО ГОВОРИТИ ЛАСКАВІ СЛОВА! ВЧІТЬСЯ ВЖЕ ЗАРАЗ , ПОКИ Є ЩЕ ЧАС,

    А ЗАРАЗ ПОРА ПЕРЕЙТИ ДО ВИБОРУ. ДОКИ НАШІ УЧАСНИКИ БУДУТЬ ДУМАТИ , НАШІ ГЛЯДАЧИ ПОДАРУЮТЬ ЇМ ПІСНЮ . ПРО ТЕ ЯК ПОТРІБНО ДРУЖИТИ НА СВІТИ , І ТВАРИНАМ ,І МУРАХАМ , І ПРИРОДІ ,І ЛЮДЯМ.

    ПІСНЯ «ДРУЖАТЬ ДІТИ НА ЗЕМЛІ» СТ.ГР.

    ДОКИ ЛУНАЄ ПІСНЯ УЧАСНИКИ ОБИРАЮТЬ ДРУГ ДРУГА
    НУ ЩО ЗАРАЗ ВПІЗНАЄМО ЧИ ЗБІГЛИСЯ В НАС ПАРИ .

    (ТІ ПАРИ ЯКІ ЗБІГЛИСЯ ВИХОДЯТЬ НА СЕРЕДИНУ ЗАЛУ)

    ДІТИ Я ВАМ ПРОПОНУЮ ЗА ДОПОМОГОЮ ОПЛЕСКІВ ОБРАТИ ІДЕАЛЬНУ ПАРУ.
    ОСЬ НАШІ ПЕРЕМОЖЦІ . МИ ВАС ПОЗДОРОВЛЯЄМ . ДРУЖІТЬ , ПОСМІХАЙТЕСЯ ДРУГ ДРУГУ! ВСЬОГО ВАМ ДОБРОГО.

    (ПЕРЕМОЖЦЯМ ДАРУЄТЬСЯ ПОДАРУНОК - СЕРЦЕ .)

    КОХАННЯ – НАЙГОЛОВНІШЕ ПОЧУТТЯ У СВІТІ, ТОМУ ЩО БЕЗ КОХАННЯ НЕ БУЛО Б ЖИТТЯ . НЕ НАРОДИЛЯСЯ Б НАШІ Й МАМИ, БЕЗ НИХ НЕ БУЛО Б І НАС !

    ХОЧУ ВСІХ ВАС ПРИВІТАТИ
    З ВАЛЕНТИНОВИМ ЦИМ СВЯТОМ.
    І ВІД СЕРЦЯ ПОБАЖАТИ
    З ЩИРІСТЮ ДУШІ КОХАТИ !

    Добавлено через 42 минуты
    попыталась 1 раз закачать очень интересную песню "пингвины"...вот выдало такой адрес, не знаю то ли я сделала...
    пінгвіни.mp3.html
    Последний раз редактировалось виктория птица; 21.02.2010 в 13:31. Причина: Добавлено сообщение
    виктория

  12. #23
    Местный Аватар для artuhsa
    Регистрация
    15.02.2009
    Адрес
    киевская область
    Сообщений
    153
    Поблагодарил Поблагодарил 
    123
    Поблагодарили Поблагодарили 
    583
    Поблагодарил в

    55 сообщениях

    По умолчанию

    МУЗИЧНА РОЗВАГА
    КОЛОБОК ШУКАЄ ДРУЗІВ
    Ролі:
    Казкарка Колосочки (4 – 6) Колобок Мак Жук-сонечко
    Бабуся Берізки (4 – 6) Сонечко Вовк Ведмідь
    Дідусь Коник-стрибунець Бджілка Зайчик Лисиця
    Ромашка Волошка Дзвіночок


    Казкарка:
    Я вам казку розкажу
    І усіх розвеселю.
    Гарна казочка моя,
    Про бабусю й дідуся.
    Дідусь:
    Що бабусю невесела?
    В тебе ж прибрана оселя,
    На городі до ладу,
    Квіти квітнуть у саду,
    Що ж це трапилось з тобою?
    Сядь, поговори зі мною.
    Бабуся:
    Щось , дідусю, не сидиться,
    І не хочу веселиться,
    Пиріжка б тобі спекла,
    Та вже борошна нема.
    Дідусь:
    Дуже хочу пиріжка,
    А ще краще – колобка,
    Та щоб був він рум’яненький,
    І смачний і веселенький,
    Щоб він міг гарно співать
    Нас з тобою звеселять.
    Бабуся:
    Що ж, в комору я піду,
    Може борошна знайду,
    Тісто швидко замісити -
    Колобка тобі зліпити.
    Казкарка:
    Треба дякувати долі,
    На полиці у коморі
    Трішки борошна знайшла -
    Діду колобка спекла.
    Вийшов гарний і рум’яний,
    І кругленький, і духм’яний
    Колобок дуже гарячий –
    ось тому по хаті скаче.

    Колобок:
    Я – веселий Колобок,
    Рум’янесенький бочок.
    Викотився на поріг,
    Та до лісу скік та скік.
    В небі сонечко гуляє,
    Воно всіх розвеселяє.
    Сонечко:
    Я – Сонечко яскраве й тепле,
    Посміхаюсь я до тебе.
    Давай разом будем грати,
    Пісню весело співати.
    Пісня Сонечка
    Сонечко:
    Я раніше всіх встаю,
    Квіти в полі розбужу.
    Я теплом їх обігрію,
    Танцювати з ними вмію.
    Ромашка:
    Я – Ромашка, війки білі,
    Танцювати гарно вмію.
    Голівоньку маю маленьку,
    Як у сонечка – жовтеньку.
    Волошка:
    Я – Волошечка синенька,
    Сонцю подружка гарненька.
    Коли в полі зацвітаю,
    Сонечко зі мною грає.

    Мак:
    Я – Мак, яскравий і червоний,
    Як зацвітаю всюди в полі,
    Здалеку видно мене всім -
    Люблю я сонця промінці.
    Дзвоник: Сонечко мене вітає –
    Промінцями зігріває,
    І усі мої дзвіночки -
    променисті голосочки.
    Сонечко:
    Якщо радієте мені,
    То сходьтеся сюди мерщій,
    Ми разом будем танцювати,
    Веселу пісеньку співати.
    Танок і пісня Сонечка і квітів
    Казкарка:
    В полі квіточки цвітуть,
    Колосочки теж ростуть.
    Вся пшениченька буяє,
    Колосочки наливає.
    На здоров’я й насолоду
    Хлібом, щоб прийти до столу.
    Колосочок:
    Ми – зернята–колосочки,
    Хоч не дзвінкі голосочки,
    Колобку ми заспіваєм,
    У таночку покружляєм.
    Танок – пісня колосочків
    Колобок:
    Весело тут в полі, знаю,
    Та у ліс я поспішаю.
    Хочу я побачить сам,
    Що зікавого є там.
    Казкарка:
    Далі Колобок котився,
    Аж назустріч нагодився.
    Гай березовий стоїть
    І листочками шумить.
    Берізка:
    Ми – берізоньки біленькі,
    В нас листочки зелененькі.
    З вітром бавимось і граєм,
    Йому пісеньки співаєм.
    Танок – хоровод берізок
    Берізонька:
    Залишайся Колобок,
    Бо веселий в нас гайок.
    Тут берізки, квіти, бджоли -
    Не сумуєм ми ніколи.
    Бджілка:
    Бджілка – добра трудівниця,
    Все працює, не ліниться.
    З квітки в квітку я літаю,
    Мед духмяний я збираю.
    Жук-сонечко:
    А я - Сонечко-жучок,
    З неба Сонечку дружок,
    Коли крильця розкриваю,
    Мене сонце зігріває.
    Коник –стрибунець:
    А я – Коник-стрибунець,
    Ось який я молодець!
    Як на скрипочці заграю -
    Всіх комах розвеселяю.
    Пісня – танок комах
    Колобок:
    Весело тут з вами в гаю,
    Та у ліс я поспішаю.
    Хочу я побачить сам,
    Що цікавого є там.
    Казкарка:
    Далі покотився він,
    Тільки чує навздогін:
    - Обережним будь завжди,
    щоб не сталося біди!
    (всі, хто є в гаю)
    Колобок все скік та скок,
    ось, нарешті, вже й лісок.
    Колобок:
    Докотився, застрибав,
    Я, нарешті, в ліс попав.
    Як тут гарно і чудово,
    Щось не видно геть нікого.
    Хтось за кущиком сидить,
    Дуже він чомусь тремтить.

    Зайчик:
    Зайчик я сіренький:
    Хвостик мій куценький,
    Довгі вушка, лапки, носик…
    А ти що, прийшов у гості?
    Колобок:
    Так, у гості завітав,
    Бо тебе раніш не знав.
    Може друзів тут знайду
    І додому не піду.
    Вовк:
    Якщо друзів ти шукаєш,
    То чому нас не гукаєш?
    Вовк я сірий, гострий зуб,
    Та не бійся мене, друг.
    Ведмідь:
    Якщо друга не знайшов,
    То з кущів і я прийшов,
    Я – Ведмідь, до меду ласий,
    Другом стань мені, будь ласка.
    Лисиця:
    Кращий друг на всю округу -
    Лисичка – вірна я подруга.
    Взагалі, тут – друзі всі:
    І ведмеді, і зайці.
    І лисиці, і вовки,
    Всі танцюєм залюбки.
    Танок Лісових звіряток
    Колобок:
    Добре з вами в лісі, в лузі,
    В полі, в гаї - скрізь є друзі!
    Залишаю усіх вас,
    Бо мені додому час.
    Там мене чекають дуже…
    Прощавайте, любі друзі!
    До нас у гості завітайте,
    Гарну пісню заспівайте.
    (Колобок повертається додому).
    Дідусь:
    Повернувся, любий наш,
    Турбувались увесь час,
    Чи не скоїлось біди,
    І куди подівся ти?
    Бабуся:
    Я ж усюди заглядала,
    І по хаті скрізь шукала,
    Ну, а ти помандрував -
    Нам нічого не сказав.
    Колобок:
    Не сваріться ви на мене,
    Все в житті пізнати треба:
    Хто і як, і з ким живе,
    Друзів де собі знайде.
    У мене друзів вже багато
    Запросив я їх до хати.
    Бабуся і Дідусь разом:
    Будем раді гостям всім,
    З лісу, з поля і гаїв.
    Хай до нас усі ідуть,
    Пісню дружно заведуть.
    Пісня гостей про дружбу

    Казкарка:
    Так скінчилась подорож,
    Казочці кінець…
    Хто уважно слухав,
    Справжній мол

  13. #24
    Пользователь
    Регистрация
    04.12.2009
    Адрес
    Славутич
    Сообщений
    75
    Поблагодарил Поблагодарил 
    11
    Поблагодарили Поблагодарили 
    26
    Поблагодарил в

    11 сообщениях

    По умолчанию

    РОЗВАГА ЯК ІЖАЧОК НАДБАВ ГОЛОЧОК

    ВЕДУЧА: Весняне сонце усміхається.
    Весела казочка складається.
    (Запис «Спів пташок»).
    ВЕДУЧА: Прилетіли горобці
    До нашої стріхи.
    Отже, буде нам усім
    Радості й утіхи.

    ПІСНЯ: «ДИШЕ СОНЕЧКО ТЕПЛОМ»
    ВЕДУЧА: Вже піднялося сонечко догори,
    Розкидало сонечко промінці.

    ПІСНЯ «СОНЕЧКО»
    ВЕДУЧА: На галявці у ліску чути пісеньку дзвінку
    Це співає кравчик - їжачок, їжачок - трудовничок
    Зранку до вечері про всіх він дбає
    Шиє, латає, друзям допомагає.

    ПІСНЯ «ЇЖАЧОК»
    ЇЖАЧОК: Гості дорогі, спішить до мене в хату
    Кому що пришивати, кому що полатати
    Друзям всім допоможу
    Голка в мене вправна, працюю я старанно.
    ВЕДУЧА: Тсс! Чур хтось поспішає, їжакової допомоги чекає!

    ПІСНЯ: «ЗАЙЧИК»
    ЗАЙЧИК: Їжачку допоможи, як поладити кожушок підкажи?
    ЇЖАЧОК: Ти мене не лякай, що сталося відповідай.
    ЗАЙЧИК: Гадав руда морквинка у кущиках зростала, я її хотів дістати,
    а вона мене як хапне!
    ЇЖАЧОК: Морквинки не кусаються!
    ЗАЙЧИК: Я подумав морква, а то була лисича морда!
    Від лиски ледве я утік, вона подряпала мне бік!
    ЇЖАЧОК: Працюю я старанно голка в мене дуже вправна.
    Давай, зашию твій кожушок!
    ЗАЙЧИК: А я тебе пісеньку заспіваю, щоб працювалось веселіше!

    ПІСНЯ: «ДОВГИ ВУХА»
    ЇЖАЧОК: Готов кожушок, одягай, лиски до лап більш не потрапляй!
    ЗАЙЧИК: Дякую, до побачення!
    ЇЖАЧОК: До побачення, бувайте, та про мене не забувайте!
    ВЕДУЧА: До їжачка ось білочка поспішає с гілочки на гілочку стрибає.
    БІЛОЧКА: Добридень їжачок!
    ЇЖАЧОК: Добридень!
    БІЛОЧКА: Для мене зший чобіточки теплі та пригожи
    Щоб стрибала взимку в них по сніговій пороши.
    ЇЖАЧОК: Працюю я старанно голка в мене дуже вправна.
    Для тебе зшию чобітки міцні та легкі.
    БІЛОЧКА: А я для тебе пісеньку заспіваю, щоб працювалось веселіше!

    ПІСНЯ: «БІЛОЧКА»
    ЇЖАЧОК: Ось готові чобітки взувай, в них по гілочках стрибай.
    БІЛОЧКА: Дякую, до побачення!
    ЇЖАЧОК: До побачення, бувайте, та про мене не забувайте!
    ВЕДУЧА: Ось біжать поросятко до їжакової хатки!
    ПОРОСЯТКО: Ледве ми втекли від вовка
    Цей злодюга, цей хижак мені вухо відірвав
    ПОРОСЯТКО: І мені вухо відірвав та хатки нам зруйнував!
    РАЗОМ: Що нам тепер робити? Може пустиш до себе жити!
    ЇЖАЧОК: І від вовка захищу, і вуха враз вам приладнаю!
    РАЗОМ (поросятка) А ми для тебе пісеньку заспіваємо, щоб працювалось веселіше!

    ПІСНЯ: «ПОРОСЯТКО»
    ПОРОСЯТКО: Посмикай мені братику за вушко, міцно тримається?
    ПОРОСЯТКО: А тепер ти мене. Міцно тримається? Ура!
    ВЕДУЧА: Поросятко, скоріш біжить до свого брата, в його цілинному будиночку
    місто на усіх вистачить!
    РАЗОМ (п): Дякуємо, до побачення їжачок!
    ЇЖАЧОК: До побачення, бувайте, та про мене не забувайте!
    ВЕДУЧА: По доріжці лиска поспішає, допомоги їжачка вона чекає!
    ЛИСКА: Добридень крик їжачок, їжачок - трудовничок
    На рибалці вирішила я хвостом рибку ловити
    Хвіст примерз і відірвався, як без нього буду жити?
    ЇЖАЧОК: Працюю я старанно голка в мене дуже вправна.
    Давай, хвіст твій пришию!
    ЛИСКА: Ший хутчіш!
    ВЕДУЧА: Лиска злякалася, голка в їжака зламалася!
    Що їжачок буде тепер робити?
    Як без голці буде жити?
    ЇЖАЧОК: Чим я буду працювати? Чим я буду все латати?
    ЛИСКА: Не журися їжачок, щось придумаємо, зачекай!
    Гей звірята, всі сюди, виручимо їжачка з біди!
    ВЕДУЧА: І пішли звірі до ведмедя, у кузню, просити, щоб він викував голку для
    Їжачка.
    ПІСНЯ: «ВЕДМЕДЯ»
    ЗВІРІ: Ведмідь, допоможи, у їжачка голка зламалась! Як ми без кравця у лісі
    жити будемо? Викуй голочку їжачку, та не одну, а багато, про запас!
    ВЕДМІДЬ: Ясна річ, допоможу Голки будуть міцненькі, гладенькі та гостренькі!
    ЗВІРІ: Голки будуть міцненькі, гладенькі та гостренькі!
    ВЕДУЧА: Ходить швиденько, втіште їжачка!
    БІЛОЧКА: Я подарую їжачку голку з грибочком!
    ЗАЙЧИК: Я подарую їжачку голку з морквинкою!
    ПОРОСЯТКО: Я подарую їжачку голку з бурячком!
    ЛИСКА: Я подарую їжачку голку з рибкою!

    ПІСНЯ: «У ЇЖАЧКА СЬОГОДНІ СВЯТО»
    ЗВІРІ: Тепер кравець їжачок багато має голочок!
    ВЕДУЧА: Ось яку казку на крилах весни
    Принесли в садочок нам горобці.
    А називається вона «Як їжачок надбав голочок»
    Люда

  14. #25
    Местный Аватар для artuhsa
    Регистрация
    15.02.2009
    Адрес
    киевская область
    Сообщений
    153
    Поблагодарил Поблагодарил 
    123
    Поблагодарили Поблагодарили 
    583
    Поблагодарил в

    55 сообщениях

    По умолчанию

    ВЕЧІР РОЗВАГ
    Р О Д И Н Н Е С В Я Т О


    Під фонограму
    “Родина” Н.Яремчука
    заходять до залу обидві ведучі, двоє дітей з хлібом та сіллю.

    Ведуча 1:
    Шановні гості,
    ми раді вас вітати
    на нашому родинному святі.

    Ведуча 2:
    У нас здавна є традиція славна:
    воду взяти з чистої криниці,
    борошно з ярої пшениці,
    руками добрими замісити,
    і гостей на свято запросити.

    Ведуча 1:
    Вам щиро дякуємо всім,
    Що ви прийшли до нас на свято,
    І хочем побажати від душі:
    Здоров’я й радості багато.

    Ведуча 2:
    Добрий вечір, любі друзі,
    Щиро вас вітаємо.
    Хлібом–сіллю ми гостей
    Радо зустрічаємо.

    Під фонограму
    “Ласкаво просимо” О.Білозір
    Заходять діти.
    Співають, танцюють,
    сідають за столи до батьків.

    Ведуча 1:
    Ми запросили вас,
    І раді, що прийшли ви.
    Ми тут вітаєм всіх –
    Дорослих і малих.
    Ведуча 2:
    Родиною єдиною
    зібрались в залі всі ми.
    То ж починати свято,
    Готові ми в цей час.

    Дитина 1:
    Ми сьогодні зійшлися на свято,
    Щоб здружитись, як добра сім’я.
    Свят, як кажуть, ще буде багато,
    Як пісень навесні в солов’я.

    Дитина 2:
    Рідні мами, рідні тата,
    Ми вітаєм вас на святі.
    Ми вас любим щиро–щиро,
    Вам бажаєм щастя й миру.

    Дитина 3:
    Ви нас любіть, бо ми – маленькі,
    Ми – ваші дітки дорогенькі.
    Хочем бути на вас схожі,
    І як ви такі хороші.
    Хай же наше добре слово
    Розцвітає веселково.

    Пісня “Наши дети”

    Ведуча 1:
    Наша мова нині про родину,
    Про дітвору й поважних їх батьків,
    Про те, що має кожен з вас -
    Чудових доньку й сина
    І хай так буде впродовж усіх віків.

    Дитина:
    Як вас не любити,
    Рідні тато й мама.
    Це ж ви мене доглядали
    І про мене дбали.
    Дитина:
    Та це ж ви мене ростили
    Щирими руками.
    Дали мені щастя й силу,
    Рідні тато й мама.

    Дитина:
    Тато розуму навчає,
    Мама приголубить.
    Бо ніхто мене на світі
    Як ви не полюбить.

    Ведуча 1:
    Шановні наші батьки!
    Прийшов той рік…
    (називає рік народження дітей),
    коли в житті відбулась
    визначна подія –
    з’явилися на світ:
    ваша любов, надія, мрія.
    Вас, батьки, вітали з народженням
    ваших дітей бажаних,
    А дідусів і бабусів –
    з онуками довгожданими.

    Ведуча 2:
    Своє любе дитятко
    Ви ростили, годували.
    А як дитятко підросло -
    У наш садок віддали.

    Пісня “Для нас усіх садочок”

    Ведуча 1:
    Дитячий сад наш нині весь квітує,
    Дай бог, щоб завжди так було.
    Порозуміння хай у вас панує,
    Адже воно сюди вас привело.

    Ведуча 2:
    Всі ми різні, трохи незнайомі,
    То ж історії почуть пора,
    Як щасливі мама й тато
    зустріли вперше немовля.
    Інтерв’ю з батьками.
    1. В який день тижня народилася ваша дитина ?
    2. Хто дав ім’я дитині ?
    3. Яка була погода в той день, коли народилася ваша дитина ?
    4. Які квіти подарував вам чоловік, коли ви народили дитину ?
    5. Хто перший купав дитину ?
    6. Яку колискову ви співали вашій дитині ?
    7. Яке перше слово сказала ваша дитина ?
    8. Коли почала сидіти ваша дитина ?
    9. У скільки місяців з’явився перший зуб у вашої дитини ?
    10. Коли почала ходити ваша дитина ? і т.д.

    Пісня – оркестр
    “Поклонись, дитино”

    Ведуча 1:
    Та дітки наші підросли,
    Розумні стали всі вони.
    І знають вже багато:
    Що, де, коли, в кого і як
    Щось можна попрохати.
    І мріють наші діти
    Начальниками стати,
    Щоб для дітей закон новий,
    Могли самі писати.

    Дитина 1:
    Коли б начальником я став,
    Хоч на одну годину,
    То я б одразу наказав,
    Закон ввести єдиний:
    У дні святкові, вихідні,
    Батьків не допускати.
    Без нас у парк , на стадіон,
    До центру і в театри.
    Дитина 2:
    Ще й всюди входи перекрить
    Словами охорони:
    “Вхід без дітей для всіх батьків суворо заборонений!”

    Ведуча 2:
    Вчимо в садочку ми дітей,
    Читати і писати,
    Стрибать, співать і танцювать,
    Англійську мову знати.
    Та інколи буває так -
    Дитя відповідає
    своїм батькам, чому це так
    на світі щось буває ?

    Вірш “Батьки – чомучки”

    Дитина 1:
    Ну і мама! Ну і тато!
    Наче справжні дошкільнята!
    Нічогісінько не знають -
    смішно і сказать комусь! -
    бо щодня мене питають
    лиш одне: “Чому ?” й “Чому ?”

    Дитина 2:
    - Ти чому образив Віту ?
    - І чому прийшов так пізно ?
    - Та чому в шкарпетках різних ?
    - Ти чому такий непослух ?
    - А чому не стелиш постіль ?
    - А чому ти вірш не учиш ?
    - А чому портфель без ручки ?
    - І чому такий синець ?
    - Ох, настане мій кінець!

    Дитина 3:
    Не поясниш їм ніколи,
    хоч би дуже захотів…
    Треба їх віддать до школи -
    Хай питають - вчителів.

    Пісня – танок
    “Якщо весело живеться “

    Ведуча 1:
    Ще в колисці немовля,
    Слово “Мама” промовля.
    Найдорожче в світі слово
    Так звучить на рідній мові.

    Дитина 1:
    Мамо, матінко, матусю,
    Я до тебе пригорнуся.
    Мамо, мамочка моя,
    Дуже люблю тебе я.

    Дитина 2:
    Люба матуся – дорожча за всіх,
    Щодня хочу чути твій радісний сміх.
    Для мене ти сяєш, як зірка вечірня.
    Тебе хай зігріє любов моя вірна.

    Дитина 3:
    Матусю рідненька, на радість живи,
    Любов і утіху щоденно неси.
    Тепло свого серця мені подаруй,
    Ніколи в житті ти не плач, не сумуй.

    Дитина 4:
    Як радісна пташка, встаєш ти щоранку,
    Для мене і брата готуєш сніданок.
    А руки невтомні твої золоті,
    Завжди допоможуть мені у житті.

    Пісня “Маму я люблю”

    Гра з татами
    “Запеленай ляльку”

    Дитина 1:
    Я за шійку обійму
    тата любого й скажу:
    “Милий, любий, мій рідненький…
    Ой, який ти дорогенький!”
    Дитина 2:
    Ти мене навчиш усьому,
    все роблю тепер по дому.
    Забиваю цвяхи в двері,
    Гарно щоб було в оселі.
    Я – майструю стіл, стілець.
    От такий я - молодець!

    Дитина 3:
    Я у тата – помічник,
    Помагать в усьому звик.
    Взяв мене він у машину,
    І сказав: “Рушаймо, сину!”
    Придивляйся і учись,
    Щоб на зміну став колись.

    Пісня “Тато може”

    Гра “Заплети косичку”

    Дитина:
    Тук, тук, тук!
    Понад горами лунає звук.
    В’ється, мов змійка дзвінка колія.
    Їде в вагоні весела сім’я.
    Їдемо в гори відпочивати,
    Я з братом, мама і тато.
    Там нас чекають смереки зелені,
    Гори високі і вітри веселі.

    Танок “Гуцульська веселкова”

    Дитина:
    Ми на морі відпочили,
    І набрались усі сили.
    Ми купались, засмагали,
    Ледь у морі не впіймали
    Рибку золоту маленьку.
    Знаю, рибка не простенька,
    Знаю, рибка - чарівненька.
    Загадав бажання - збудеться,
    Щоб на море знов повернуться.
    Там чудово – жарти й сміх,
    Відпочинок чудовий для всіх.
    Танок “Морячка і моряк”

    Дитина:
    Сів мій тато до стола,
    Я вечерю подала.
    Засміявсь татусь до мене:
    “Ох, хазяєчка моя!”
    Працьовита в нас сім’я -
    отака росту і я.
    Не даремно каже мама:
    “Помічниця ти моя!”

    Ведуча 2:
    Ви вже давно самі батьки,
    Та залишаєтесь дітьми,
    Для своїх тата й мами,
    які ваших діток звуть онуками.

    Дитина:
    Ми тепер у них – маленькі діти,
    Ми для їх сердець - як втіха.
    Казки читають нам, голублять,
    Бо дуже нас онуків люблять.

    Дитина:
    Розкотилися клубочки
    по всій нашій хаті.
    Сумно дивиться бабуся:
    “Як їх позбирати ?”
    Ми всі клубочки позбираєм
    у кошик швиденько,
    А бабуся нас пригорне
    ніжно до серденька.

    Пісня “Бабця спить”

    Гра “Збери клубочки”

    Дитина:
    Мій дідусь – старенький,
    Як голуб сивенький.
    По садочку ходить,
    І мене, малу онучку,
    За рученьку водить.
    По садочку ходить,
    Яблучка знаходить,
    Ще й дає горіхи онукам для втіхи.
    То ж візьми, дідусь рідненький,
    від мене яблучко смачненьке.
    (пригощає дідуся).

    Пісня
    “Дідусь – хороший друг”

    Дитина:
    Мама, тато, брат і я –
    Це одна міцна сім’я.
    В ліс ми ходимо гулять,
    Квіти, ягоди збирать.
    В лісі, в лузі гарно дуже,
    Квіти з сонечком всі дружать.
    Тільки сонечко зійде -
    Квіти у танок веде.
    Тут співають всі пташки,
    Й ми танцюєм залюбки.

    Танок “Квіти і сонечко”
    (під фонограму “Вальс квітів”)

    Дитина:
    В зоопарк відпочивати,
    Я ходила, мама й тато.
    Там багато звірів є,
    Кожен з нас їх впізнає.
    А найкращий – слон рожевий,
    Та чомусь він не веселий.
    Будем зараз танцювати
    І слона розвеселяти.

    Танок “Зоопарк”
    під фонограму “Рожевий слон”






    Ведуча 1:
    Минуло років шість,
    То була гарна вість –
    Серед зими, здалека,
    Приніс в сім’ю лелека
    Маленьке гарне дитинча.
    Батьки зраділи - то було дівча.
    Жадана, довгождана Богдана -
    Богом дана.

    Ведуча 2:
    Пиріг іменинний спекли ми для Дани,
    Тепер прикрашаєм ми його свічками,
    Хай свічечки наші зірками зоріють,
    І Данине серце любов’ю зігріють.

    Пісня “З днем народження”

    Ведуча 1:
    Життя прожить – не поле перейти,
    Спрадавна знаємо це ми.
    Родина, щоб була щаслива і багата,
    Потрібно, щоб дітей у ній було багато.

    Ведуча 2:
    Дитина – то є щастя, радість і життя,
    І найдорожче в світі
    для батьків своїх вона.
    Батьки і діти – разом назавжди!
    Було і є, і буде так завжди,

    Ведучі (разом):
    Це знаємо усі ми!
    Нехай родини ваші
    будуть всі щасливі!
    Всі при здоров’ї, радості і силі!

    Пісня “Бажаємо щастя

  15. Следующий пользователь сказал cпасибо artuhsa за это полезное сообщение:

    Тасятка (19.03.2018)

  16. #26
    Пользователь
    Регистрация
    04.12.2009
    Адрес
    Славутич
    Сообщений
    75
    Поблагодарил Поблагодарил 
    11
    Поблагодарили Поблагодарили 
    26
    Поблагодарил в

    11 сообщениях

    По умолчанию

    Цитата Сообщение от Lena22 Посмотреть сообщение
    Девочки, добрый день! Большая просьба. Может у кого есть развлечение на тему "Свято професій" на украинском языке.Буду очень благодарна.

    Добавлено через 1 минуту
    И ещё,"На рушнику хай доля квітне".
    В ГОСТЯХ У МАЙСТРИВ СВОЄЇ ПРАЦІ
    ( Зал прикрашено як хату : у куточку - піч, лави по обидві сторони від неї, столи . У другому куточку , що зображає вулицю, стоїть наковальня . Дівчатка із бабою, а хлопчики із дідом спокійно заходять до залу , вмощуються біля них).

    ДІД На околиці села,
    Як мовиться в казці,
    Жив веселий дід Хома !
    БАБА І баба Параска !
    Біля хати у садку діти гомоніли ,
    Розважалися малі, а старі раділи.....
    ДІД Дід учив гончарювати,
    На сопілці грати!
    БАБА Баба вчила вишивати,
    І пісні співати!
    ДІД Ой, цікаві ж для малят
    Ці часи дозвілля
    Скоромовки і казки,
    Загадки , прислів’я!
    БАБА Як в народі називають
    Того, хто поле обробляє,
    Зерном добірним засіває,
    Високі врожаї збирає?
    ДІТИ Хлібороб!
    ДІД А хто той хліб вам випікає ?
    ДІТИ Пекар!
    БАБА Ліки хто виготовляє ?
    ДІТИ Аптекар!
    ДІД Шиє одяг для всіх нас ?
    ДІТИ Кравець!
    БАБА В магазині хто торгує ?
    ДІТИ Продавець !
    ДІД Це кого ждемо з листами
    В дощ , порошу ?
    ДІТИ Листоношу!
    ДІД Багато різних справ на світі - їх знати всі повинні діти !
    Василю, часу ти не гай ! Яка робота - відгадай !

    ПІСНЯ-ГРА “ВАСИЛЮ”
    (Діти у рухах імітують працю водія, перукаря, лісоруба, пралі.)
    Ой, Василю- товаришу,
    Ну ж бо глянь ти на нас.
    Чи вгадаєш, товаришу,
    Яка праця у нас ?
    А як не вгадаєш –
    Станемо карати:
    Будеш тоді перед нами
    Три дні танцювати.

    БАБА Ой, і в нас ще є ледачі!
    Де ти , Грицю , озвись ?!
    Хай тебе усі побачать !
    Нумо , Грицю, покажись !

    ПІСНЯ “ГРИЦЮ, ГРИЦЮ, ДО РОБОТИ”
    ( інсценівка ).
    - Грицю, Грицю до роботи !
    - В Гриця порвані чоботи ....
    - Грицю, Грицю до телят!
    - В Гриця ніженьки болять....
    - Грицю , Грицю молотити !
    - Гриць нездужає робити....
    - Грицю, Грицю врубай дров !
    - Кахи-кахи! Нездоров....
    - Грицю , Грицю роби хліб !
    - Кахи-кахи! Щось охрип...
    - Грицю, Грицю іди їсти !
    - Ой, чекайте! Де б тут сісти ?
    БАБА Гриця туди, Гриця сюди ,
    Біга Гриця - ніде сісти,
    Бо усі малята знають :
    ДІТИ Хто не робить , той не їсть!
    ДІД Сідайте , діти , у гурті
    І поведемо розмову
    Про славні руки золоті,
    Ремесла вам знайомі!
    БАБА Всі вдячні вмілим тим майстрам,
    Ми теж їх поважаємо,
    Розповімо ми зараз вам
    Усе про них , що знаємо !
    ДІД Є у вас чобітки ,
    Є і в мене чобітки.
    Носить в свято,
    Носить в будні
    їх і баба залюбки !
    А хто шиє їх , малята ?
    Може треба підказати?
    ДІТИ Шевчик !
    ДІД Вірно! Змолоду , діти , я шевчиком був,
    Справу улюблену я не забув :
    Як шкіру мочити, як натягати,
    Краяти , шити, цвяшки набивати.
    А вгадайте , що я маю :
    БАБА Обидва схожі, як брати !
    Завжди удвох , куди б не йти !
    ДІТИ Чоботи!
    ДІД (виймає з-за лави ):
    Чоботи не стоять,
    Танцювати хочуть !
    Кому чоботи я дам ,
    Танцювати буде нам !

    ГРА “ЧАРІВНІ ЧОБОТИ”
    (Вибрана дитина одягає чоботи великого розміру , під оплески дітей біжить навколо кола, у якому на підлозі сидять діти , із закінченням музики ставить чоботи між двох дітей , які біжать навколо дітей у протилежному напрямі - хто спритніший , той і одягає чоботи .... Гра повторюється спочатку ).
    (До дівчат із кошиком у руках підходить баба : у кошику лежать
    вишиванки: рушники із голочкам, для всіх дівчаток.)
    БАБА Був змолоду добрий майстер дід мій :
    І швець, і жнець, і на дуду гравець !
    В мене теж до вас є діло :
    Подивіться як красиво
    Повишивані хустки,
    І серветки , й рушники !
    ( Розкладає і показує.)
    В кошику лежать у мене
    Сині нитки і зелені,
    Чорні, жовті і червоні,
    Нитки різнокольорові....
    Вишивати вчила мати -
    І як голочку тримати ,
    І як ниточку в дівати,
    І як вузлика в’язати.
    А бабуся вчила гарно
    Хрестиком все розшивати !
    А чи вмієте і ви
    Вишивати щось самі ?!
    ДІВЧАТКА Вміємо!
    БАБА А ти чому діду стоїш ? Замішуй тісто.
    Будемо пригощати наших гостей пиріжками та запашним хлібом !

    ПІСНЯ “ВИШИВАНКА”
    Ввечері матуся нас чарує
    Вишиваночку гарненьку нам готує,
    Ниточки червоні, жовті в'ються
    Очі мами лагідно сміються.
    Очі мами світяться у ласці
    Квітоньки на вишиванці зірчасті
    А на другій - півники та бджоли
    Ми таких не бачили ніколи.
    Ввечері матуся нас чарує
    Вишиваночку гарненьку нам готує
    Дивиться і тішиться матуся
    Я у неї вишивати вчуся.
    (Дівчатка співають і вишивають разом з бабусею.)
    БАБА Добре вишивали,
    Гарно і співали!
    Ці рушнички гарненькі
    Подаруночки для неньки!
    ДІД Може , годі вишивати ?!
    Час прийшов потанцювати !

    “ТАНОК З РУШНИКАМИ”
    (Чути стук у двері.)
    БАБА Хто це діти, до нас йде ? (відчиняє двері)
    Це ж столяр заказ несе !

    ПІСНЯ “І СТРУГАЮ, І ПИЛЯЮ”
    (Із піснею заходить столяр , який несе в руках ящик з інструментами
    і стілець.)
    СТОЛЯР Столяр я умілий, майстер свого діла !
    Я зробив стілець, як слід,
    Він стоятиме сто літ !
    (Віддає бабі).
    У моїй столярні
    Інструменти гарні:(показує)
    Плоскогубці і пила ,
    Ще й сокира чимала,
    Молоток, рубанок, долото, фуганок....
    А що б добре майструвати ,
    Знаєте , що треба мати ?
    А ну ж відгадайте :

    (Загадує загадки )
    1. Як взялась кума до діла,
    Заспівала, зарипіла, їла , їла дуб, дуб,
    Та й поламала зуб, зуб... ( пила )
    2. По дерев’яній річці,
    Пливе човник новий,
    Кільцями звивається
    Димок його сосновий.... (рубанок )
    3. Дерев’яна шия , залізний дзьоб,
    Стукає доб-доб, доб-доб.....( молоток )
    4. Маленький хлопчик
    У шапці ходить .... ( гвіздок )


    ГРА “НАЙДИ ОСЛІНЧИК ІЗ ЗАВ’ЯЗАНИМИ ОЧАМИ”
    ( Кільком хлопцям столяр зав’язує очі хустинкою , розвертає їх, а
    ослінчик ставить десь на підлозі.....Хто навшпиньки із зав’язаними
    очима торкнеться ослінчика , той його і забирає ).
    ДІД (віддихуючись ) За які такі гріхи ота кара !
    СТОЛЯР Видно , що Гапка млинці пекла , бо ворота в тісті.
    ДІД Невже в тісті ? Будь другом - витри !
    СТОЛЯР Навіщо? Собаки злижуть .
    Я вчора теж замісив.
    Таке було , і не кажи : на воротах , і на порозі, і на перелазі.
    А сьогодні вже і сліду нема : то кури поклюва¬ли, то пси поласували.
    ДІД Віриш, дві години вже мучусь, а толку ніякого.
    То було рідке, підсипав борошна, стало таке , що рук не вирву.
    А чого це ти хустку нап’яв ?
    СТОЛЯР Щоб корови не лякались, думатимуть , що Уляна.
    ДІД Он воно що ! Тоді візьми он Паращину та й мене за пни, бо
    я ще й корови не доїв.
    СТОЛЯР Тебе як : на потилицю чи під бороду зав’язати !
    ДІД Давай під бороду : мухи кусають , а відганяти ніяк.
    СТОЛЯР (зав’язує хустку ) Та в тебе , голубе , й вуса в тісті!
    ДІД От морока ! Відріж їх ! На біса вони мені!
    СТОЛЯР Здурів , чи що ? Ти ж сам говорив колись , що вся краса мужчини в
    вусах!
    ДІД А на дідька вона мені ота краса ? Світ не милий . Ріж і крапка! СТОЛЯР ( важко зітхнувши, одрізає вуса )
    Чи думав я коли , що доведеться тобі отаку операцію робить!
    ДІД ( глибоко зітхнув ) Погані наші справи....
    СТОЛЯР Води підлий !
    ДІД Нікуди!
    СТОЛЯР То міси жвавіше. Прийшов до тебе просити, чи не позичиш мені хоч паляничку - коли спечеш ?
    ДІД Ти ж учора пік ?
    СТОЛЯР Пік , та не допік ... Узяв муки.... Словом ніякого хліба не вийшло.
    ДІД ( показує на діжу ) Думаю пирогів спекти. Забажалося бабі гостей
    пригостить. А хліб у мене в печі, зараз вийма¬ти буду.
    СТОЛЯР Виймай, бо якраз вдався!
    ДІД Постій тут , щоб бува , горобці не пожартували над тістом , а я зараз. СТОЛЯР (дивиться в кастрюлю, що стоїть ) Манку варив. Треба собі таку
    справу практикувати. Проста річ : насипав крупи в молоко , і хай кипить.
    ( Виходить дід, в руках тримає не то паляницю, не то корж).
    ДІД : Що воно таке ? ( простягає столярику )
    СТОЛЯР ( бере, роздивляється ) Паляниця не паляниця , і корж не корж.... А що
    ти хотів пекти ? Кажу тобі - хліб ! (нюхає).
    СТОЛЯР Наче хлібом пахтить. Не журись !
    Подаватимеш на стіл , наріж маленькими скибочками, вони і не розберуть яка в нього форма була.
    БАБА Щось пахне. Ну, що скуштуємо хлібець.
    ДІД Налітай на хліб. ( підбігають діти )
    ДИТИНА Щось я такої не хочу !
    ДИТИНА А чому вона така чорна ?
    ДИТИНА Та й горілим пахне !
    ДИТИНА Ні, діду,! Нехай нам краще баба спече хліб та пиріжки.
    От і поласуємо!
    ДІД Еге , ваша правда. Нехай краще баба пече.
    СТОЛЯР Діло майстра хвалить.
    БАБА (заглядає в діжу ) Ой, лишенько мені!
    Борошна зовсім мало залишилось !
    Діду , хутчіше їдь до мірошника , та привези мішок борошна !
    ДІД Ой, бабо, в тебе завжди все не так , як у людей !
    Ну, що пора вже їхати !
    ХЛОПЧИК Діду, і ми з тобою
    ДІД Добре, запрягайте, та поїхали разом.
    СТОЛЯР По дорозі і мене підвезіть !
    БАБА А ми , дівчата , будемо починати ліпити пироги !

    ПІСНЯ “ІДУ, ІДУ НА КОНЯЦІ”
    Їду, їду на коняці
    У зеленій жупеняці
    їду, їду сам, сам
    На конику пан, пан.
    ДІД Хлопці, подивіться, ваші коні розкувались !
    ХЛОПЧИК Діду, що діяти , як коней підкувати ?
    ДІД У кузню зайдемо і коней підкуємо !
    ( Діти підходять із двох сторін до наковальні, де стоять два ковалі з молотками)
    КОВАЛЬ Бах-дзень-дзень !
    Бах-дзень-дзень!
    По залізу цілий день
    Скачуть іскри золоті,
    Руки день весь зайняті.
    Куємо коси і серпи,
    Щоб було чим жать снопи.
    Куємо ми цілий день
    Бах-дзень-дзень,
    Бах-дзень-дзень !
    КОВАЛЬ Наша справа жваво йде :
    В горнах весело гуде,
    По ковальні молоток
    Витанцьовує танок,
    А за працею й пісні
    Ми співаємо голосні...
    Ми працюємо цілий день !
    Бах-дзень-дзень!
    Бах-дзень-дзень!

    ГРА “ХТО НАЙКРАЩИЙ КОВАЛЬ”
    (Діти стають у дві шеренги обличчям одна до другої, тримаючи коней двома руками, по черзі підіймають ноги, а ковалі біжать ззаду шеренги і б’ють по п’ятах музичним молоточком, ніби підковуючи коней хто перший підкує - той і кращий....)
    ДІТИ-КОВАЛІ Підковані всі конячки!
    ДИТИНА НА КОНЯХ Ковалеві дуже вдячні!
    ДІД От і добре ! Я вже й борошна приніс!
    Пісня "їдемо додому"
    Вже й додому їхати час,
    Там давно чекають нас.
    Гей, конячко, поспішай
    Гей, конячко , додому вертай.
    ДІД От і приїхали!
    ДІВЧИНКА Звідкіля ти , діду , йдеш ?
    Звідки борошно несеш ?
    ДІД Та ж з млина!
    Працювали ми завзято
    Он як борошна багато!
    А їсте ви паляниці,
    Калачі смачні їсте,
    Не забудьте уклонитись
    Ви мірошнику за те !
    (Діти вклоняються ).
    БАБА Запечу я тісто з білої муки,
    Виліплю малятам булки й пиріжки
    Печиво та бублики,
    Гарні калачі.....
    Запашні дарунки випечу в печі!
    Спечу ще й коровай !
    Ну, малята, допомагай!
    (Діти ліплять і співають.)

    ПІСНЯ “ПЕЧУ, ПЕЧУ ХЛІБЧИК”
    Печу, печу хлібчик
    Дітям на обідчик
    Беру, беру папку
    Кладу на лопатку
    Шусть у піч, шусть.
    (Баба з дівчинкою ставлять в піч великий мисник з пиріжками.)
    ДІВЧИНКА А ми для вас теж подарунок приготували.
    А ну , давай нашої сучасної!

    ТАНОК «ГОПАЧОК»
    ДІД О це так танок , аж я не міг всидіти на місці.
    (Бабуся виймає пиріжки і пригощає дітей. )
    БАБА Ось уже й готові з білої муки
    Запашні й рум’яні булки, пиріжки!
    Всіх я почастую ними залюбки!
    Прошу, пригощайтесь, малюки!
    ДІД Як бачите, діти,
    Для всіх є робота!
    Лиш справу собі до смаку вибирай!
    У кожного з нас
    Щонайперша турбота
    Працею славити
    Наш рідний край!
    Люда

  17. 2 пользователей поблагодарили luka-luda за это полезное сообщение:

    Olia Medvedeva (04.01.2017), Лiлi (14.10.2016)

  18. #27
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию

    Шануй батька й неньку


    У святі беруть участь батьки учнів, з якими проводиться захід. Ведучими, бажано, щоб були вчитель і вихователь даного класу.

    Зал прибирають ніби світлицю: вишивками, килимками, квітами, столи застелюють скатертинами, на центральному столі коровай на вишитому рушнику. На столах торти, цукерки, яблука. На одній із стін – сімейний фотомонтаж.

    Мета. Виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей – батька й матері, бажання допомагати їм, вчити бути чемними, уважними, завжди пам‘ятати місце, де народилися, рідну оселю. Формувати почуття обов‘язку перед батьками, довести всім присутнім на святі, що батьки і діти – це Одне ціле.

    (У зал заходять батьки і гості свята під спів дітей).

    Пісня “Ми вас вітаємо”. (мелодія “Ласкаво просимо”).

    1. Сьогодні ми зібралися на свято,

    До нього готувалися усі.

    Щасливі, що у залі мами й тати,

    Й гості, що запрошували ми.

    Приспів:

    Ми вас вітаємо, ми вас вітаємо –

    Весь 2-А клас щиро промовля,

    Ми вас вітаємо, ми вас вітаємо –

    Хай щастя наша повниться сім‘я.

    2. Ви за столи святковії сідайте,

    Ми пісню заспіваєм щиро вам,

    Ми вдячні, що прийшли ми всі на свято,

    Тож веселитись можна усім нам.

    3. хай це родинне свято в нашім класі,

    Ще більше здружить і зріднить всіх нас,

    Бо найщасливіша у світі та людина,

    Що друзів має поряд, повсякчас.

    Діти.

    Рідні мами, рідні тати,

    Ми вітаєм вас на святі,

    Ми вас любим щиро-щиро,

    Вам бажаєм щастя й миру.

    Ви нас теж любіть рідненькі,

    Бо ми діти дорогенькі,

    Хочем бути на вас схожі

    І як ви, такі ж хороші.

    Хай же наше добре слово

    Розквітає веселково.

    Вчитель. Так, любі діти, батько й мати – найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Тому й зібралися сьогодні на родинному святі, яке має таку гарну назву “Шануй батька й неньку”. Щоб у нашому шкільному родинному колі відчути тепло, ласку, строгість, увагу найрідніших вам людей – тата й мами. Бо в народі кажуть: “Хто батьків має, той в добрі зростає”.

    Пісня “Родинне коло” (співають діти і пританцьовують).

    Діти.

    Батьки і діти, діти і батьки.

    Нероздільне й одвічне коло,

    Ми засіваємо життєве поле,

    І не на день минулий – на віки,

    Бо наша кров пульсує в їхній долі.

    Батьки і діти, діти і батьки.

    Із перших днів нашого життя нас завжди опікують тато й мама. Вони нам співають колискові, вчать ходити, вимовляти перші слова, взувати черевики, защеплювати ґудзики.

    Кожній нашій перемозі батьки безмежно радіють. Мати – привчає нас до роботи і акуратності. А батько до господарства і спритності.

    І де б ми не були, завжди повинні пам‘ятати про своїх мамусь і татусів. Прийти, допомогти їм, поговорити з ними, притулитись до їхніх натруджених рук.

    Пісня “ Ми співаєм пісеньку” (сл. І муз. Максимчук М.І.).

    ми співаєм пісеньку –

    Це про вас, рідненькі.

    Дуже, дуже любимо

    Ми вас, дорогенькі.

    Приспів:

    Мамі посміхнусь,

    Татусеві посміхнусь,

    І до мами і до татка,

    Як зайчатко пригорнусь.

    Ви про нас турбуєтесь,

    Рідні дорогенькі

    Будем дуже вдячні вам

    Все життя рідненькі.

    Матусенька з татусеньком

    Вчать, як в світі жити,

    Рідну землю шанувати

    І Бога хвалити.

    Дитина. Дедьо, батько, тато, татко, татусь!

    Чому татусь?

    Легенда розповідає так: “давно колись до молодої матері навідувалась лісова царівна Леля, бо полюбився їй синочок на ім‘я Тато. Гарненький хлопчик привітно посміхався до лісової красуні, і та подарувала йому пісеньку “Татонько, татонько”. Виріс хлопчина у статного парубка. З‘явилися у нього свої діти, їх Леля навчила кликати свого батька: “тато, татусь, таточко”.

    Чи справді було так чи ні, але всі українські діти з давніх-давен кличуть батька татком, таточком, татусем.

    Коломийка “Тато й мама” (діти співають і танцюють).

    Як мені вас не любити, тату рідний, неню?

    Тож ви мене згодували, дбаєте про мене.

    Тож ви мене згодували власними руками.

    Ой нема то ніде в світі, як в тата і мами.

    Тато розуму навчає, мама приголубить,

    Ніхто мене так на світі як вони не любить.

    Вчитель. Батько; тато...

    Суворий, вимогливий, а його любов до нас, дітей, стримана і врівноважена. Недарма кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Стриманість батьківської любові відбилася у прислів‘ях.

    Діти.

    Батькова лайка – дужча за материну байку.

    Батько – не мати, не поцілує і не приголубить.

    З батьком суд коротенький.

    Вчитель. А от пестливість, безмежна любов, лагідність батькової душі відбилася у пісні М. Свинюка “Доня моя донечка”.

    (Батько у якого є донечка, виконує пісню “Доня моя, донечка”).

    Діти.

    споконвіку батько в сім‘ї вважався господарем. На нього покладалися обов‘язки піклуватися про родину, годувати її та захищати.

    Батьків приклад у родині мав велике значення. Діти, особливо хлопчики, намагалися наслідувати батька, бути такими ж як він.

    (Хлопчики виконують пісню) “мій татусь”.

    Зовсім не старенький

    Любий мій татусь,

    Ми з ним добрі друзі

    І я цим горжусь.

    2. Він такий розумний

    Все на світі знає,

    Бо книжок багато

    Він завжди читає.

    3. Мій татусю рідний

    Завжди будь таким:

    Спритним і веселим, -

    Вічно молодим!

    Дуже поважає

    Мій татусь футбол,

    Разом із гравцями

    “Забиває гол”.

    5. То підскоче в кріслі,

    То “ура!” кричить,

    Аж на стелі люстра

    Дзвінко дзеленчить.

    6. Недарма вважає

    Наша вся сім‘я,

    Що на тата ззовні

    Дуже схожий я.

    7. Підросту ще трішки,

    Усього навчусь

    І таким завзятим

    Стану, як татусь!

    Діти.

    тато, татусь, таточко. Назва людини з сильним характером, міцними руками. Назва людини, яка все може може зробити, вміє полагодити і візка, і саночки, і машинку.

    А як усміхнеться тато, то скільки ласки і тепла в його погляді. І де не глянеш – всюди видно татову руку.

    Горе чи нещастя, чи біда яка

    Всіх нас виручає татова рука.

    Татова правиця знає труд і піт.

    Із руки цієї ми йдемо у світ.

    - як підеш у люди, щоб там не було,

    хай в тобі не згасне батькове тепло.

    - тато – помічник, бо завжди допомагає матері по господарству і біля землі, і доглядати, і виховувати, і навчати дітей.

    - Кажуть я мала вередувала,

    Плакала частенько і дарма,

    На руках у тата засинала,

    І в ночі татусь мороку добру мав.

    - Як хворів я, мама наді мною

    Промовляла тихо: “Боже мій!”

    А татусь холодною водою –

    Обтирав мене, щоб я не був слабий.

    - Дорогий, хороший, рідний тату!

    Кращого за тебе не знайти.

    Дорогий, хороший, рідний тату,

    Як чудово, що ти в нас є!

    - А як свято радісне стрічаєм,

    Цілий день разом проведемо.

    Спортом ми займаємось, гуляєм.

    Або в гості до бабусі ідемо.

    - А коли татусь відпочива,

    Кожен з нас стихає і мовчить.

    Нам він потім книжку прочитає

    Або грати в шахи нас навчить.

    - Діти мріють, ласкою зігріті,

    Щоб ніколи не було біди,

    Щоб були рідніші в цілім світі

    Тато й мама з нами поруч назавжди!

    Батьки, у яких є лише сини, виконують пісню “Синочки мої соколята”.

    Вчитель. Ми всі чиїсь діти.

    Пройде кілька років – ви станете дорослими і теж батьками. А ви, батьки, станете ще старші. Проте всі повинні пам‘ятати, що ви в житті ступите на стежку, яка зветься Старість. А народна мудрість вчить.

    Діти.

    - що робить батько, те й його дитятко.

    - що зробили для батьків, те зроблять для тебе твої діти.

    - годуй батька на печі, бо й сам будеш там.

    - як син до батька обходиться, таких синів матиме.

    Вчитель. Три біди є у людини – смерть, старість і погані діти – говорить українська народна мудрість. “Старість неминуча, смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а від самих дітей”. (В.О. Сухомлинський).

    Тому й хочеться переповісти цікаву й повчальну казку “Як внук діда виручив”.

    Учень. Був собі дід, а в нього був син жонатий. Дід був такий старий, що став уже забувати. От син сидить одного разу із жінкою тай каже:

    - що ми будемо з батьком робити, що не вмира та й не вмира?

    - знаєш що? Візьми лубок здоровий. Зсадиш його з печі, та й на лубок. Винесем його на холод, може простудиться і вмре до дідька.

    Так вони і зробили.

    А маленький внучок все те бачив...

    - що ти там робиш? – питають якось батьки свого сина.

    - оце – лубок, а оце – дідусь! Це як будете вже такі старі, як дідусь, то я тоді й вас – на лубок тай винесу на мороз, щоб вам було те, що й дідусеві, - відповів він.

    Група батьків виконують пісню “Батько й мати”.

    Діти.

    - І коли згрубіла наша мова,

    Їй здобудьте ласку із грудей.

    Бережіть їх від злого слова,

    Бо найглибші рани від дітей.

    - Не скупіться на добрі слова,

    Бо у світі так мало тепла,

    Лиш від рідної хати

    Та від лагідних рук мами й тата.

    - Коли зміцніють крила, щоб літати,



    Не забувай про рідних маму й тата,

    Та встигни добре слово їм сказати,

    Допоки ти живеш у рідній хаті.

    Група батьків виконують пісню “Смерекова хата”.

    Вчитель. Перше слово, яке діти вимовляють в усіх країнах світу, це слово “МАМА”. І не даремно, бо першою людиною, яка схиляється над їх колискою, є мама.

    До речі, у багатьох мовах світу слово “мама” починається літерою “М”.

    Діти.

    - Мама – румунська, російська, українська,

    - майка – болгарська,

    - матка – польська,

    - містер – грецька,

    - медер – шведська,

    - мадре – іспанська,

    - муттер – німецька,

    - мам – португальська,

    - мазер – англійська.

    - Мама, мати, неня, ненька, матуся, мамуся, мамка, мамочка. Все найкраще увібрало в себе це дивовижне слово.

    - Мати... Це вона подарувала нам перший подих, перший удар нашого серця, допомогла зробити перший крок на землі, зупинила перші сльози, зрозуміла перші слова. Все найкраще, що є в нас, від рідної неньки.

    - Люба наша мамо, калиновий цвіте,

    В тобі, рідна неню, весь наш білий світ.

    Ти наш скарб найбільший, ти наш цвіт живий,

    Ти наша перлина, образ дорогий.

    (Діти виконують пісню) “Про маму й тата” (сл. І муз. Максимчук М.І.).

    Вчитель. Дорогі діти! Якби ви знали, як потрібні любов і ласка, повага вашим матерям, ласкаве слово, особлива увага, доброта. Все це сповнює життя їх радістю, відновлює сили, продовжує молодість.

    Кожне ваше грубе слово образа, боляче ранить материнське серце, викликають сльози, збільшують кількість зморшок на її обличчі, засніжують голову сивиною.

    Тож будьте хорошими синами й дочками! Куди б не занесла в житті вас на своїх крилах доля, не забувайте рідні пороги.

    Пісня “Моє село”, виконують ті батьки, які народилися в інших селах.

    Діти.

    - Пробач мені, лелечко, мамо,

    Провини дитячі мої,

    Люблю я тебе, моя рідна,

    Ласкаві очі твої.

    - Пробач мені рідна, хороша.

    За біль що тобі завдала,

    Хай в косах не віє пороша,

    А квітами квітне весна.

    - Як виросту, мамочко мила,

    Дороги твої я встелю,

    Квітками з весняного дива,

    За ласку й турботу твою.

    - В нас мами всі чудові, молоденькі,

    Красуні всі, чарівні, як весна.

    Ми любимо усіх вас дорогенькі,

    А зараз для вас пісня хай луна.

    - А ви дорогі татусі, запросіть наших мам на вальс.

    Діти виконують “Пісня про маму” (Скільки в мами сонця...), а батьки парами танцюють.

    Вчитель. Всі старанно готувалися до свята. Свою любов і повагу до вас, батьків, діти висловили під час проведення письмового конкурсу “За що я люблю своїх тата й маму, і хочу бути, як вони”.

    - Я люблю своїх батьків за те, що вони прикладають всі старання, щоб я росла вихованою, привчають вишивати і пекти. Я своїх батьків шаную.

    - Мене батьки вчать добра, безмежно люблять і допомагають у навчанні.

    - Я люблю свою маму за те, що вона добра, лагідна, смачну їжу готує, а тато вчить майструвати.

    - Люблю маму за її ласку і смачну їжу. Тата – бо допомагає у навчанні.

    - Я люблю батьків за те, що вони ласкаві, вміють простити мої провини, працьовиті і дбайливі.

    - Мама вчить мене, акуратності, тато – спритності у роботі. Батьки хочуть, щоб я була щаслива й вихована.

    Всі діти хочуть бути схожі на своїх батьків.

    Діти. Дорогі мами й тата! Хоч ми і ще маленькі, та в нас є теж свої бажання. Як інколи хочеться вашої додаткової уваги. І не завжди хочеться відповідати на ваше “Чому?”.

    Вірш “Батьки чомучки”

    Ну і мама! ну і тато!

    Наче справжні дошкільнята:

    Нічогісінько не знають –

    Смішно і казать комусь,

    Бо щодня мене питають

    Лиш одне “Чому” й “Чому”.

    - Ти чому образив Віту?

    - А чому отримав двійку?

    - А чому прийшов так пізно?

    - Та чому в шкарпетках дірка?

    - Ти чому такий непослух?

    - А чому не стелиш постіль?

    - Ти чому це вірш не вчиш?

    - А чому портфель без ручки?

    - І чому такий синець?

    Ох настане мій кінець!

    Не поясниш їм ніколи –

    Хоч би й дуже захотів...

    Треба їх віддать до школи,

    Хай питають вчителів!

    А. Костецький.

    Вірш “Новий закон”

    Коли начальником я б стала

    Хоч на одну годину,

    То я б одразу наказала

    Закон ввести єдиний:

    У дні святкові й вихідні

    Батьків не допускати

    Без нас у клуб, на стадіон,

    В кіно і на концерти.

    Ще й входи всюди спорядила б

    Словами охоронними:

    “Вхід без дітей для всіх батьків

    сурово заборонений”.

    Батько.

    - Як справи? Чому такий сумний? Чому відвертаєшся?

    Син.

    - З батьком двієчника розмовляти не бажаю.

    Мати.

    - Ти знову принесла трійку? Коли я вже тобою порадію?

    Молодша донька.

    - Мамо, дай мені щоденник!

    Мати.

    - Ти куди його поділа?

    Молодша донька.

    - Як куди? В куток поставила.

    Вчитель. А зараз, дорогі батьки, поринемо з вами у дитинство і трішечки пограємось і позмагаємось. Але не забудьте, ви повинні бути рухливі, активні, завзяті і усміхнені.

    Конкурс 1. Казковий (без підготовки для всіх батьків).

    - Назвіть головних героїв казки “Колобок”.

    - Скільки героїв у казці “Рукавичка”?

    - Якими словами починається казка “Ріпка”?

    - Яку казку знають усі українські діти, навіть ще не вміючи добре говорити?

    (“Курочка Ряба”)

    - Хто “битий небиту везе”?

    (“Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат”)

    Конкурс 2. Пісенний (беруть участь мами й діти).

    Переспіви дитячих пісень.

    Конкурс 3. Будь уважний! (беруть участь тати).

    Вчитель називає дату народження дитини, а батьки повинні відгадати чия це дитина.

    Конкурс 4. Впізнай! (беруть участь мами).

    Впізнати дитину по голосу. Діти співають, а мами з зав‘язаними очима мають відгадати.

    Конкурс 5. Навпаки! (діти відгадують батьків по голосу).

    Конкурс 6. Перекличка.

    Діти називають батьків лагідними словами, а батьки дітей.

    Конкурс 7. Танцювальний (беруть участь батьки і діти).

    Танець “Маленькі каченята”.

    Вчитель. Існує така думка: “Якщо твої плани розраховано на рік – сій жито, якщо на десятиріччя – саджай дерева, якщо на віки – виховуй дітей”.

    Задумаймось над цими словами.

    Звучить приспів пісні “Родина”, вчитель під звучання музики промовляє:

    Прийшов час закінчувати нам свято,

    Ми вдячні всім, хто з нами тут.

    Бажаєм щастя вам, здоров‘я, радості багато,

    Щоб вік ваш довгим і безхмарним був.

    Мами й тати беруть своїх дітей між собою на руки, стають півколом, і всі разом співають приспів пісні “Родина”.

    Свято закінчується солодким чаюванням.

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  19. Следующий пользователь сказал cпасибо Elen2 за это полезное сообщение:

    Абигаль (11.09.2019)

  20. #28
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию

    Літературно-музична композиція "Т.Г.Шевченко й Батьківщина"
    Розроблено Дєвицькою Н.М. вчителем української мови та літератури вищої категорії
    середньої загальноосвітньої школи № 292 Деснянського району м.Київа
    для учнів 5 -11-х кл, за допомогою музичного керівника вчителя Книш В.Ф.

    Літературно-музична композиція “Т.Г.Шевченко й Батьківщина - частинка серця кожного патріота-українця”


    Актова зала прикрашена стіннівками, присвяченими ювілею від дня народження Т.Г.Шевченка.

    Кожен із учасників свята декламує вірші, цитати на авансцені, для цього вони поступово збираються на сцені у гурт півколом.

    Камерне виконання учнівських творів, присвячених творчості Т.Шевченка (автори - учні 5-11-х класів CЗШ №292 м. Києва вчителя Дєвицької Н.М.).

    Учні виконують пісню В.Книш “Наш пісенний рай”.


    Ведуча: “Я вас вітаю з березневим днем! І все-таки зійдуть сніги - і нам привітно усміхнуться дерева своїм листям, трава і квіти... І прилетять гуси-лебеді...

    Такого ж березневого дня колись принесли лелеки до кріпацької хати маленького хлопчика. Його назвали Тарасом. Ріс він швидко і дивувався красі, бо вмів її бачити.”


    Пісня В.Книш “Звіримо думи з Тарасом” .


    1-й учень читає поезію “Не забудьмо козацькую славу!” (автор - Фостяк Світлана):


    У степу татарин рище,
    Дикий вітер стогне, свище.
    Враз знайшло вороже око
    Селище, що так жорстоко
    Зараз буде вбите, зрите,
    Між колодками забите
    І журбою оповите,
    Жахом й страхом перебите...
    Вже ординці вниз збігають,
    Ген, із пагорба злітають,
    Мов шуліки, свою здобич
    З високості виглядають...
    Вже біжать по полю коні
    До села, що в гаю-лоні
    Розстелилось на припоні...
    Б'ють копитами пшеницю -
    Стиглу, ярову пашницю,
    Що не вродить більше так!..
    Розсівають в полі мак...
    Враз блиснула рідна криця!
    Й там, де чистая криниця,
    Вийшло військо козаків -
    Запорізькіїх орлів.
    Ставши міцною стіною
    Й боронившись у двобою,
    І поклавши головою,
    Дехто впав у цім бою -
    Захистив сім'ю свою.
    Не забудьмо ж ми козачу
    Вічну славу й вірну вдачу!
    Запорожці рятували рідні села
    І звільняли наших предків від навали...
    Не забудьмо ж міцну силу,
    Не забудьмо ж вічну славу,
    Щоб даремно не пропали,
    В наших душах не згасали!

    З'являються музи.


    1-а Муза (“Добрий день, Вкраїно!” - автор Симон Леся):

    Добрий день, Вкраїно,
    Гарна й молода!..
    Ти садами вкрита,
    І цвітуть поля.
    Мати-Україно,
    Ти для нас - усе!
    Ми твоя родина
    Й шануємо тебе.
    Сонце - це обличчя,
    Сукня - це земля,
    Жито і пшениця -
    Русая коса.
    Подаєш ти руку
    Нам в потрібний час,
    Щоб не терпіти муки,
    Як кріпаки в минулий час.
    Тепер щасливі діти!
    Зростаємо ми всі
    І будемо радіти
    У ці щасливі дні!


    2-а Муза (“Пам'яті пращурів” - автор Бондаренко Олена) :

    На нашій славній Україні
    Іще здавна народ страждав,
    Від інших злих чужих народів
    Він лише муки діставав...
    Корився наш народ неволі,
    Завжди й повсюди - у ярмі...
    І жив він, як писав Шевченко,
    “На нашій, не своїй землі”.
    Ідуть роки, пливуть століття...
    І в мареві тих самих літ
    Нам хочеться сказати предкам:
    “Подяка щира вам усім!
    Подяка всім, хто Україну
    Своїм життям обороняв!
    Подяка й тим,
    Хто нашу землю
    У власних віршах прославляв!
    Про славні-пречудові твори
    “Чужі” почують ще не раз!
    Можливо, завдяки тим творам
    Поважатимуть і нас.


    1-й учень (“Звеличмо Україну!” - автор Фостяк Світлана):

    Щоб була в нас Україна
    Завжди молодою,
    А мова - вічною,
    А пісня - гучною,
    Станьмо разом всі докупи
    Живою стіною,
    Захистимо нашу долю
    Від свавілля бою!
    Збережімо рідну мову,
    Державність і славу!
    Це ми з вами - браття й сестри -
    Маємо по праву.
    Боронили наші предки
    Її власним тілом,
    Підіймали вище духом,
    А звільняли - ділом.
    Тож не даймо чорним чварам
    Зайти до нас в хату,
    А звеличимо Вкраїну,
    Щоб стала багата!


    Ведуча: ”Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою, з нього вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені... нічого не значитиме.” По смерті батьків малого Тараса взяли під свої крила дві музи - Муза живопису та Муза поезії, - щоб зростити і повести у вічність:

    Ой горе тому лебедоньку самому,
    Що поросло біле пір'я на ньому...”


    2-й учень (“Душа Великого Кобзаря - про Батьківщину” - автор Фостяк Світлана):


    Боже, бачиш - Україна!
    Це - наша країна.
    Чуєш, Боже, - пісня ллється!
    То наша родина.
    То заплаче, то сміється,
    Наче та дитина...
    Раз застало її горе,
    Другий раз - вже й смішно,
    Бо робить одне й те саме
    Наче й надто грішно...
    Та підемо лишень, Боже,
    Подивимось далі:
    Онде й Київ -
    То столиця теперішніх панів.
    Та подивимось на села,
    Ті гарненькі, милі,
    Що колись жили в них люди
    Й потім залишили...
    Скрізь - високі, наче скелі,
    Величні будинки,
    Що вночі горять, як свічки,
    А вдень - як крижинки.
    Де й поділись тії села!..
    Тільки - десь, місцями...
    Але вже не ті, що були
    З вишнями-садками...


    1-й учень ( “Майбутнє України” - автор Фостяк Світлана):

    У майбутньому я бачу Україну,
    У майбутньому я нею в ній живу.
    Гаї густі, поля, шовкові ниви!..
    Я мрію в них - і все це наяву.
    Блакитний небосхил величний,
    Чистіший зоряних висот.
    Цей краєвид просторий, вічний,
    Дорожчий людям буде за всіх чеснот.
    Я бачу віру, правду і натхнення,
    Що всюди: тут і там - і скрізь.
    Й немає сірого, як попіл, хмаровиння,
    Що в нас було колись...
    Усі щасливі, радісні, привітні
    Та рідну мову пестять на вустах!
    Вже почали горіть “вогні досвітні”,
    Що Україні вірний вкажуть шлях!


    Пісня В. Книш “Мова нашого народу”.


    2-й учень (“Т.Г.Шевченку присвячується” - автор Сауляк Ірина):

    Багато слів уже сказали,
    Багато книг надрукували...
    А скільки можуть ще сказати,
    Щоб ще гучніше прославляти!
    Але чому ж не визнавали,
    Чому тоді не цінували,
    Коли Ти міг іще творить,
    Коли Ти міг в цім світі жить?!
    О ні, прості всі люди знали,
    Тому Тебе всі поважали,
    Бо паничів Ти не боявся
    І за селян всіх заступався.
    А правда з уст Твоїх лунала
    І панству зовсім не давала
    Спокійно жить
    І чорнії діла вершить.
    Тому в тюремні каземати
    Та до Сибіру у солдати
    Тебе так часто відряджали,
    Щоб там навчався ти мовчати.
    Хтось скаже:
    “Устрій був зухвалий,
    Тому Його так зневажали...”
    А може, і сьогодні,
    Якби вродивсь такий смільчак,
    Його б не обминув Твій шлях...


    3-й учень (“Про поему “Катерина” - автор Бондаренко Олена):

    Кобзар твором отим
    Нам хотів показати,
    Що багатших за себе
    Не варто кохати.
    Хоч насправді для того,
    Щоб щиро кохать,
    Можна всі перешкоди разом подолать.
    Соціальна нерівність - насправді пусте.
    Головне - почуття,
    А все інше прийде!


    (2-й і 3-й учні відходять.)


    1-а Дума (“Кохання Катерини” - автор Бондаренко Олена):

    Офіцера Катря полюбила...
    Проти волі батька все робила:
    У садочку часто з любчиком гуляла,
    Лагідно до нього промовляла,
    З милим ночувати залишалась
    І за вчинки свої не каралась.
    Згодом той москаль її покинув.
    Сподівалась дівчина: не згинув!
    Береже під серцем, як скарбницю,
    Їх із офіцером таємницю.
    А коли дитина народилась,
    Жінка гіркими сльозами вмилась.
    Від доньки рідня вся відцуралась -
    Катря за помилки вже карталась...
    Про що ж люба доня міркувала,
    Коли у садочку ночувала?!
    Довелось покинуть те, що мала:
    Не на втіху - на біду - матір'ю стала!
    Зустріч з милим її згубила -
    Сиротиною дитину залишила...
    Ось синок Катрі підріс,
    Бачив він багато сліз...
    Офіцер про все забув,
    Мабуть, безсердечним був.


    (Учениця відходить.)


    4-а учениця (“Катерина довірлива й знедолена” - автор Бондаренко Олена):

    Чи то правда була,
    Чи то вигадки злі,
    Та в усякому разі
    Вони надто сумні...
    Бо ж і в наш час
    Є сотні знедолених мам,
    Що говорять:
    “За нього життя я віддам!”
    Катерина так само
    Любила й жила...
    Їй здавалось,
    Що милий далекий від зла.
    Та невдовзі пропав її сон нанівець,
    Бо в усього хорошого є свій кінець.
    Хто покинув її, не картався за це,
    Не ховав через сором своє він лице.
    Тій, кому обіцяв пролюбить все життя,
    Залишив він під серцем свій слід - немовля.
    Цим Катря надію здобула у житті,
    Та лишилася довірлива насамоті...
    От із надією в серці, з дитям на руках
    Проклала Катруся до милого шлях.
    І той шлях став останнім в жорстокім житті...
    Не хотіла довіку прожить всамоті.
    І, покинувши сина у хвилини лихі,
    Підійшла бідолашна до тієї ріки...
    Саме так заплатила за те, що любила,
    І за те, що повірила в щастя своє.
    Та хіба ж вона знала, що недолюда кохала,
    Що кохання її тільки зло принесе?!
    Її ж батько сварив, їй же мати казала!
    Та дарма: не послухала Катря тих слів!
    Якби знала, повіки його б не кохала,
    І кохання вогонь у могилу б не звів!


    (Учениця відходить.)

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  21. #29
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию

    Продолжение.
    5-а учениця (“Про творчість Великого Кобзаря” - автор Бондаренко Олена):

    У творах Шевченка гірка правда розкрита,
    Бо наша країна сльозами полита...
    Писав він про те, що в душі наболіло,
    І мріяв, щоб сонечко завжди нас гріло.
    Він прагнув відкрити нам з вами очі!
    З тих пір пролетіли незлічені ночі...
    Мабуть, його мрії все ж не здійснились,
    І очі в нас на цей час “не відкрились”!
    І все ж у душі ще тліє надія,
    Що все ж таки збудеться Генія мрія,
    Що ми безтурботно колись заживемо,
    По хвилі життя в ті часи допливемо!


    (Учениця відходить.)


    6-а учениця (“Шевченкові думи” - автор Фостяк Світлана):

    Шевченко думами своїми
    Надію в нас колись вселяв,
    Що буде наша Україна
    Цвісти серед усіх держав.
    Він бачив в мріях Батьківщину
    Багату щедрості й добра,
    Що нам палку дає надію
    На кращий час і майбуття.
    Були тортури та невдачі
    У долі нашого митця,
    Але він світ тяжкий той бачив
    У своїх творах до кінця.
    Тепер держава не змінилась:
    І зараз бідна та сумна...
    Лише кріпацтво відмінилось
    Й татарської орди нема.
    Таке-то життя в Україні,
    У цій родючій Батьківщині,
    Що нас годує та ростить
    І біль той, завданий людьми, терпить...
    Ті мрії, сповнені надії,
    У думах нашого митця ще не збулися,
    Але, може, країна наша процвіте
    В майбутньому, як квітка ружі...


    (Учениця відходить.)


    7-й учень (“Що таке Батьківщина?” - автор Тисик Олена):

    Моя Україно! Мій краю єдиний!
    До тебе завжди я в думках серцем лину.
    Хоча б довелося поїхать в чужину,
    Повір: я ніколи тебе не покину!
    Для мене ти - сонце,
    Що світить у небі.
    Для мене ти - жито,
    Що стигне в полях.
    Для мене ти - клен,
    Що росте під віконцем.
    Для мене ти - вишня,
    Що стигне в садках...
    Що ж таке Батьківщина?
    Про це знає найменша дитина!
    Ти тільки спитай -
    І кожна людина тобі відповість,
    Що це - Україна!
    На цій прекрасній землі
    Росли наші пращури щирі,
    На цій чудовій землі
    Народилися й ми - щасливі!


    8-й учень (“Країна, в якій я живу” - автор Звєрєва Ганна):

    Забути тебе неможливо
    Й викреслити зі свого життя,
    Бо ти - моя Батьківщина,
    Чудова країно моя!
    Країна, в якій я живу, -
    Прекраснеє сонечко миле.
    Всім серцем її я люблю!
    Душа лиш до неї й лине!
    Краса, що вражає і зве
    Мене у поля та лісочки...
    Я йду за тобою крізь зле:
    Ти - мати моя, а я - дочка!


    7-й учень (“Україна -діва” - автор Фостяк Світлана):

    Україна наша - діва,
    Гарна, рідна і щаслива.
    Скупана в росі світанком -
    Цим прекрасним свіжим ранком.
    Вдягнена в сорочку шиту
    Маками й оксамитом.
    Коси свої розпустила,
    Землю пахощами вкрила.
    Заплела вінок з барвінку,
    М'яти, рути й материнки.
    Одягла його на себе -
    Й стало голубішим небо!
    Євшан-зілля назбирала
    Й до хустиночки поклала.
    Полюбила, вигляділа
    Нас прекрасна наша діва
    Й на літа благословила...

    9-а учениця (“Моя Україна” - автор Коновал Наталія):
    Україно моя, чорноброва дівчино!
    Усміхнися мені,
    Я чекаю, як щастя, цього.
    Я бажаю, щоб ти була вільна й вродлива,
    І весела, чарівна, як казка, була,
    Щоб не знала біди та розлуки тяжкої,
    Щоб у мирі з усіма спокійно жила
    І всміхалась усім пишно вбрана й щаслива,
    І щоб віра, надія, любов твоя завжди жила!
    Незалежна Україно! Суверенна, вільна!
    Домоглася свого права бути самостійною!
    І тепер ти разом з нами весело смієшся,
    І, як колос золотистий, ти до сонця в'єшся,
    І всміхаєшся, вродлива, бо тепер - щаслива!
    Незалежна Україно! Суверенна, вільна!
    Я люблю, що живе в тобі, Нене!
    Я люблю твій народ і тебе!
    І я знаю: живеш ти для мене,
    І все, що є в тебе - моє!


    10-а учениця (“Українське поле” - автор Фостяк Світлана):

    Українське поле чисте пашить, золотіє,
    Колосками вигинає, як вітер повіє...
    Пнеться колосок до сонця та зерно тримає,
    Своїм плодом стебіль довгий до землі згинає.
    Край дороги в жовтім морі волошок доволі,
    Як ті стрічки у Марічки заплели дві долі.
    Одна доля - то тополя, що стоїть у полі,
    Вже й не мріє, і не мліє, бо не має волі...
    Друга доля - сиротина, що нема й крихтини,
    Ані щастя, ані хліба, щоб вижить з нуждини...
    Та тримає їх у світі любов до Вкраїни,
    Її милість й ласка Божа, що не дасть загинуть.
    Патріотизм у їх душах живе й буде жити,
    Бо отого жару серця не можна згубити!


    11-а учениця (“Природа України” - автор Фостяк Світлана):

    Українськая природа...
    Незбагненна її врода:
    У бурхливих ріках - чиста вода,
    Й тепла, й лагідна погода...
    У Карпатах, на Поліссі
    Свіжо й чисто скрізь у лісі...
    Заєць, білочка, куниця,
    Пробігає ще й лисиця.
    Дятел дупла вибиває,
    Соловейко душу крає,
    А вночі сова гуляє,
    В полі гризунів шукає...
    Знову день настав у краї:
    Річка синяя тече,
    І сорока скрекоче,
    Цвіркуни в траві співають,
    Пастухи в сопілку грають,
    Соковиті луки сполонили
    Наші милі вівці білі,
    На полях корови й коні
    Випасаються на волі...
    Це наш край, наша природа -
    Незбагненна її врода!


    12-а учениця (“Батьківщина” - автор Фостяк Світлана):

    Батьківщина - наша ненька -
    Ростить нас, годує,
    Нашу працю та культуру
    Любить і шанує.
    Соловейко в ріднім краї
    Нам пісні співає,
    А шум гаю біля річки
    Душу звеселяє...
    Грає вітер на трембіті,
    Квіти колихає,
    А зозуля звисокості
    Роки надбавляє...
    Сонце землю зігріває,
    Гарні квіти розпускає,
    Теплі промені кидає,
    Сяйво розлило навкруг -
    Видно вдень весь виднокруг!
    Битий шлях веде до гаю:
    Там блаженно, як у раю...
    Дорога в полі осяйна,
    Колосся житом дихає,
    Волошок синій дим вкрива -
    Поля навколо звеселя...
    Шовкові трави на лугах
    Вкривають рідні пагорби...
    Пташки, метелики мрійливо
    Снують над ними, пурхають...
    А рідний праліс дихає квітками,
    Там свіжо малиною пахне...


    13-й учень (“Велич України” - автор Фостяк Світлана):

    Вражає велич України!..
    Й несе її через літа
    Ця дивовижная ріка Дніпро -
    Прозора, тиха, чиста...
    ...і блиск церковних куполів,
    соборів і монастирів...
    Ліси густі, зелені, хвойні,
    Повиті маревом віків.
    Дуби і клени, і тополі
    Стоять поміж стежок-ярків.
    І вітер свіжий дме поволі,
    Перебираючи гілки,
    Що розпустила серед поля
    Калина грона-ягідки...
    У небі журавлі курличуть,
    Стинаючи блакить ключем,
    Й хмаринки білі сонце кличуть,
    Бо вже пролилися дощем.
    Промивши землю Батьківщини,
    Пливуть собі далеко вдаль,
    Роси залишивши краплини,
    Що блискотять, як той кришталь...
    І райдуги дуга сяйнула
    Одним кінцем за небокрай,
    А іншим - барвами майнула
    Й спустилася у рідний край.


    14-й учень (“Україно, ти на волі” - автор Фостяк Світлана):

    Україно, ти на волі,
    Наче маківка у полі, -
    Гарна, радісна, привітна,
    Навіть стала ще й тендітна...
    Вибираєш такі барви,
    Щоб заклали в душу радість,
    Радість чистої любові
    До Вкраїни молодої.
    Патріотів виглядаєш,
    Щоб себе оборонити,
    Вірі й правді послужити...
    Про них все давно ти знаєш,
    Їх годуєш й напуваєш.
    Дар народний світлий маєш:
    Всіх людей ти об'єднаєш,
    Мир і злагоду вселяєш
    В дім до кожної родини
    Й в серце любої дитини,
    Що прийшла недавно в світ
    Й має дуже мало літ.
    Власноруч ти колихаєш,
    Пестиш і благословляєш
    Ту маленькую людину,
    Що вже любить Батьківщину
    Й зна про рідную Вкраїну.
    Україно, ти на волі,
    Наче маківка у полі, -
    Гарна, радісна, привітна...
    Буде в тебе доля світла!


    (Відходять.)


    Пісня В.Книш “Україна-мати”.


    15-й учень (“Ой, заспівай, бандуро!” - автор Фостяк Світлана):

    Ой, заспівай, бандуро,
    Про запорізьких козаків!
    Ой, розкажи, бандуро,
    Про мужніх тих січовиків.
    Хай лине музика з віків,
    З колишніх тих років,
    Коли ми знали чумаків,
    Що, посідавши на волів,
    Йшли в Крим по сіль...
    І біль... Ти передай той біль...
    І страх, і небезпеку,
    Що чигала на чумаків в дорозі...
    І відкіль...вертався мало хто
    Або вертав каліка,
    Що на могилі його брата
    Давно вже їсть шуліка...
    Ти заспівай, ти передай
    Усе, що в нас було...
    І українськая душа
    Повернеться додому
    З чужих, далекіїх земель,
    Щоб зрадіть рідному Поліссю,
    Полю чи селу,
    Аби пізнати волю,
    Яку пізнали в давнину
    Діди батьків й батьки дідів,
    Гуляючи по полю..


    Ведуча: ”Шевченко з'явився на світ весною, щоб стати совістю України, її величчю. Він народився 9 березня 1814р.

    А 9 березня 1914р., незважаючи на заборону російських сатрапів столітнього ювілею - загрозу тюремного ув'язнення, - патріарх грузинської культури А. Церетелі скликав грузинських митців. Б'є восьма вечора, вирує столичний театр опери та балету, асистенти-учні під руки вводять 74-річного Церетелі на сцену, зала затихає: патріарх прямує до центру сцени, де в обрамленні квітів височить портрет Великого Кобзаря України. Церетелі просить допомогти йому опуститися перед ним на коліна - і завмерла зала чує, що вуста великого мужа Грузії промовляють слова, які відразу стають крилатими: “Спасибі тобі, Батьку Тарасе, що ти навчив мене любити Грузію.”


    16-й учень (“Пам'яті Великого Кобзаря” - автор Денищук Ганна):

    Ти бачив те, чого не бачать інші,
    Переживав, мов батько, за свій народ.
    Та бачив ти погане лише - в лютих,
    А в рідних ти цього не помічав.
    Любов до Батьківщини тебе губить...
    А знав би ти народ в мої часи,
    То плюнув би на них і з серцем,
    Повним жахом, сказав би:
    “Навіщо ми вмираєм за таких, як ви,
    За вас, які не люблять рідну мову,
    Які говорять вражою?! Ех, ви!..
    Страждав і я, і друзі мої милі
    За вас - нікчемні, бідні та скупі!..”
    Тож наш обов'язок, як патріотів, -
    Іти шляхами Кобзаря,
    Щоб відродити Батьківщину
    Та жити в славній Україні
    На заздрість нашим ворогам!


    Пісня В. Книш “Пісня про Т. Шевченка”.


    17-й учень (“Поема про Т.Г.Шевченка” - автор Фостяк Світлана):

    Я на Тарасовій горі...
    Стою, і біль мене проймає:
    Шевченко жив о тій порі,
    Що кожен з нас про неї знає.
    Пора жалю, пора знущань
    Над бідним людом, як над звіром,
    Що скуштував той смак страждань
    Й поліг в ярмі у землю з миром!
    Душа митця завжди крилата,
    В неволі, волі й вічності...
    Завжди велика та завзята,
    Й могутня зброя в міцності.
    Ти хоч прикуй її до скелі,
    Замкни під всі замки земні,
    Все ж вирветься вона з неволі
    Й полине звістка по землі,
    Що вистачило їй снаги!
    Снаги до вищих прагнень люду,
    До забуття суспільних прав.
    Снаги - відчиститись від бруду,
    Що підлий пан на них пролляв.
    Ніхто не зможе зупинити!
    Ніщо не змусить відступити!
    І вирветься душа з неволі,
    Хоч і проллє багато крові!
    Так бився наш Тарас завзято,
    За людське право й рідну мову,
    Хоч заплатив за це багато,
    Бо “мав із тюрмами розмову”.
    Як шаблю, слово він тримав.
    За щит - молитву щиру мав.
    Одним із перших він “рубав”
    Дорогу в край цілющих трав.
    Цілющих трав, що проростають
    В крилатих душах - і тоді
    Бальзам корисний вони мають,
    Яким лікуються всі люди -
    Усі: старі та молоді.
    Бальзам цілющий - то наука,
    Яка корисна для усіх:
    І для дорослих, і малих.
    Наука всіх митців завзятих, що
    “треба братись до роботи
    і не коритися дрімоті”.
    А трави - паростки завзяття,
    Важкої праці, віри, мрій,
    Що проросли у душах, браття,
    Із зерен волі та надій!
    Молились всі - боролись одиниці
    За кращий світ, за краще майбуття...
    І душі “воїнів” снують ще по каплиці,
    Щоб подивитись на сьогоднішнє буття.
    Мабуть, Шевченко, як воїн, ще блукає
    Й милується сьогоднішнім життям,
    І на плоди своєї праці споглядає,
    Й порівнює теперішнє і те життя.
    Я сяду біля синьої води,
    Що плеще хвилями об береги Дніпра,
    І придивлюся до природи,
    Яку сходили різнії народи...
    Прегарна, буйна зелень на деревах
    І соковиті трави на землі,
    Дзвенять до утрені всі дзвони у церквах,
    Їх куполи у вранішній імлі.
    Лунає спів пташок, шумить вода,
    І перше сонячне проміння
    З-за крон каштанів вигляда.
    Не чути зайвих рухів у природі,
    Як кажуть в нашому народі.
    Ось тут, в цім місці, в прохолоді,
    Я думу думаю свою
    Й вбачаю образ у природі,
    Що дав мені свою снагу.
    Тарасів дух живе і буде жити,
    А з ним - його високая мета.
    Його мета - щоб всі дорослі й діти
    Любили мову й волю,
    Що Божа ласка їм, як дар, дана,
    За що боровся Він з таким завзяттям,
    За що карали чесного митця,
    За що у владі слалися прокляття
    На душу “воїна” - народного отця.
    Та не даремно бився той вогонь,
    Що намагався душі запалити
    У людях, злиднів і страшних вигнань!
    Усе ж жаринка має жити!..
    Багато видатних людей
    Пішли по стежці Кобзаря.
    “Кобзар” зробив з них, ще з дітей,
    Крилаті душі “на митця”,
    Що заіскрились, як зоря...
    Й зоря горіла й розгорялась,
    У нашім краї розросталась.
    І світлий, її чистий блиск
    Митці несли мов обеліск!
    Тараса учні - ці митці -
    З минулих літ мудрі гінці.
    Нам шлють вони палкий привіт -
    Своєї творчості політ.
    І українську мову-мати
    Повинні ми найбільш кохати
    За ті зусилля та турботи,
    Що знали місце в цій роботі.
    За вклад душевний і сердечний,
    Що внесли в неї всі митці,
    Працюючи в той вік колишній,
    Для неї віддали маленьку часточку душі.
    Тож ушануймо їх зусилля
    Й дорогоцінний вічний дар,
    Проростимо цілюще зілля
    Заради предків й наших прав!
    Любімо мову українську,
    Як солов'їний красний спів!
    Й спілкуймось нею в повсякденні,
    Щоб зрозуміти сутність слів!


    Всі: “Ми тебе не забули, Тарасе!”

    (Поступово підходять, шикуються у три ряди і, вклоняючися, сходять

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  22. #30
    Местный
    Регистрация
    23.04.2009
    Адрес
    г. Кременчуг
    Сообщений
    314
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,305
    Поблагодарили Поблагодарили 
    363
    Поблагодарил в

    92 сообщениях

    По умолчанию

    Я проводила відкрите заняття гуртка "Співочі голосочки". Ось вирішила поділитись цим матеріалом.
    Муз керівник: Сьогодні ми з вами потрапимо в чарівний світ, де все, що нас оточує постає в яскравих фарбах і називається це одним словом – мистецтво.
    Діти проходять до стільчиків, сідають.
    Виходить Муза з чарівною квіткою без пелюсток, плаче.

    Муза: Як же я тебе оберігала,
    Кожен ранок поливала..

    Ведуча: Дівчинко, хто ти?

    Муза: Я - маленька помічниця,
    Надихаю, як годиться.
    Всіх, що звем митцем по праву
    Я на добру творчу справу.
    Зіпсували мою квіточку мистецтв.

    Ведуча: Не сумуй, якщо поряд є хороші вірні друзі, всі прикрощі минають, життя стає прекрасним. Ми допоможемо тобі врятувати квітку мистецтв. Музика творить справді чудеса, не можуть перед нею встояти ніякі злі чари.. Давайте разом заспіваємо веселої пісеньки.
    Спів роз співанки «Ой без дуди, без дуди.»

    Ведуча: Ось і висохли у музи сльозинки, а на нашій квітці з`явилась перша пелюстка. Оживити наступну нам допоможе чарівниця Мелодія.

    Мелодія: Так, музика,
    Як сонце, невгасима,
    Як океан без берегів вона.
    Є в музики такі незвичні сили,
    Щоб вогник зла залили, загасили
    І диво справжнє вам здійснили.

    Муз керівник: Щоб здійснилось диво і з`явилась наступна пелюстка, нам потрібно розучити пісню.

    Для вас ця пісня незнайома, послухайте про що в ній розповідається?
    Щоб пелюстку оживити, треба пісню розучити.
    Тож сідайте рівно і приготуйтеся до співу. (Розучування).
    Від нашого співу квітка стала більш яскравою і привабливою.

    Муз керівник: Щоб наступну пелюстку розкрити ,
    Королеву Оркестру нам час запросити.

    Королева Оркестру: Оркестр і музика завжди у парі
    Музичні інструменти грають вдало.
    Магічні сили згинуть враз
    Й пелюстка оживе в цей час.

    Діти співають і грають на муз інструментах.

    Муз керівник: Від вашого співу та гри на муз. інструментах, з`явилася нова пелюстка.


    Що це – правда, а чи казка –
    Фея танцю до нас йде.
    Подивіться –но будь ласка:
    мабуть квітка оживе.

    Фея Танцю: Я – фея Танцю.
    Мені підвласні
    Тандю, батмани, бігунці.
    Полонези, польки, вальси
    Представлю вам у всій красі.

    Муз керівник: Раді ми тобі Фея Танцю й запрошуємо тебе затанцювати з нами танок з квітами.

    Звучить музика, діти виконують танок з обручами.

    Муз керівник: Від ніжного та гарного танцю з`явилася ще одна пелюстка.

    Мистецтво музики прекрасне
    Нас зве у далі неосяжні
    В душі у кожного хай музика луна
    І серце буде сповнене добра.

    Пісня «Хай лине пісня».

  23. Следующий пользователь сказал cпасибо Кремень за это полезное сообщение:

    Тасятка (19.03.2018)

Страница 2 из 16 ПерваяПервая 12345612 ... ПоследняяПоследняя

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •  
Яндекс.Метрика free counters Рейтинг@Mail.ru