Страница 1 из 12 1234511 ... ПоследняяПоследняя
Показано с 1 по 15 из 168

Тема: Батьківщина, українська символіка

  1. #1
    Пользователь Аватар для lady in red
    Регистрация
    15.03.2008
    Сообщений
    31
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    19
    Поблагодарил в

    5 сообщениях

    По умолчанию Батьківщина, українська символіка

    Лариса29, вот то, о чем я Вам писала. Может, кому-то еще пригодится

    Конкурс "Чарівна україночка"
    Мета: Сприяти відродженню давніх традицій та обрядів, національної культури України.
    Виховувати любов до української народної пісні, як однієї із складових менталітету українців.
    Вчити дітей слухати і співати українські народні пісні.
    Виховувати любов і повагу до спадщини, яку нам залишили українські поети.
    Закріпити елементи українських таночків.
    Зацікавити дітей різноманіттям приготування вареників в українській національній кухні.
    Ознайомити дітей з українським традиційним вбранням та зачіскою, домагатися естетизації з
    елементами сучасності зовнішнього вигляду дівчаток.
    Розвивати творчі здібності дітей, виховувати повагу, доброзичливість та дружні почуття один до одного.
    Сприяти вихованню гордості та любові за свій українській рід.

    Репертуар: 1. „Весняний настрій” муз. Н. Кузнєцова.
    2. „Несе Галя воду” укр. нар. пісня.
    3. „Із сиром пироги” укр. нар. пісня.
    4. „Підманула – підвела” укр. нар. пісня.
    5. „Україно моя” сл. і муз. Н. Рубальської.
    6. „Три матері” сл. Л. Полтави, муз. Л. Херувимської.
    7. Вірші О. Пчілки та П. Воронька.

    Ведуча: У всіх дітей одна святиня,
    Куди не глянь, де не спитай.
    Рідніша їм своя пустиня,
    Аніж земний в чужині рай.
    Їм красить все їх рідний край.
    Нема без кореня рослини,
    А нас, людей, без батьківщини.

    Наш рідний край великий і гарний. Великий, бо простягається від величних Карпат аж до річки Дон, і від боліт Полісся аж до берегів Чорного моря. Гарний, бо має і високі гори, вкриті зеленими лісами, і бистрі річки, і широкі урожайні поля, і квітучі луки, і все, чого душа забажає. Гарний наш рідний край ще й тому, що в ньому живуть прекрасні люди, які славляться своїми піснями, танцями, звичаями. Молоде покоління несе велику відповідальність перед своїми пращурами за безсмертність української пісні, слова, танцю, звичаїв. Тому сьогодні ми проводимо свято – конкурс „Чарівна україночка” і станемо свідками того, як наші дівчатка возвеличують українське слово піснями та віршами. Тож зустрічайте наших чарівних україночок – учасниць конкурсу.

    Линь же, музико, в небо гучніше.
    В добрий путь лунай, в добрий час.
    Вище голову! Йдіть веселіше!
    Ми всі так чекаємо вас!
    (Під музику та оплески до залу заходять дівчатка – учасниці в українському вбранні та сідають на свої місця.)

    Ведуча: Учасниця № 1: Цибульник Ганна - вихованка старшої групи № 1
    Учасниця № 2: Каша Віолетта – вихованка старшої групи № 2
    Учасниця № 3: Горбач Яна – вихованка санаторної групи
    Учасниця № 4: Парпалес Альона – вихованка логопедичної групи № 1
    Учасниця № 5: Півник Женя – вихованка логопедичної групи № 2

    А так, як у нас сьогодні свято – конкурс, то оцінювати кожні етапи конкурсу буде жюрі, яке складається з музичних керівників ДНЗ Мар’їнського району.

    1 конкурс: „Краса в імені твоїм, а ти в його красі”
    Є слово, з яким людина не розлучається ніколи. І народиться дитина – до неї це слово приходить першим. Воно має бути дзвінким і красивим. Це ім’я твоє. Пригадайте народне прислів’я: „Ім’я красить людину, а людина – ім’я”. Послухаємо наших україночок.
    (Дівчатка по черзі розповідають про себе).
    Учасниця № 1: Спочатку вам представлюсь я.
    Ганнуся – ось моє ім’я.
    З радістю усім кажу,
    Що в дитсадочок я ходжу.
    Люблю музику й пісні,
    Люблю танцювати,
    Моя мрія у житті – артисткою стати.
    Якщо трапиться таке: мрія не здійсниться,
    В садочок рідний я прийду
    І тут буду трудиться.
    (Ведуча пропонує жюрі оцінити першу учасницю).

    Учасниця № 2: Представитись настала черга і моя,
    Віолетта – ось моє ім’я.
    Весела дівчинка та спритна
    І по секрету вам скажу,
    Що на місці на одному
    Я і хвилинки не сиджу,
    А співати й танцювати
    Я ще з малечку люблю!
    (Жюрі оцінює другу учасницю).
    Учасниця № 3: А я - Януся,
    Донечка слухняна у матусі.
    Дома часу я не гаю,
    Мамочці допомагаю,
    Що вже вмію, те й роблю,
    Бо матусю так люблю,
    Що ц словами не сказати,
    Обіцяла їй сьогодні я гарненько виступати!
    (Жюрі оцінює третю учасницю).

    Учасниця № 4: Я україночка мала,
    Альонкою зовуся,
    Я у Мар’їнці живу
    І дуже цим горжуся.
    Я красива і струнка,
    Гарні очі маю,
    Я моторна і швидка,
    Як бджілка літаю!
    (Жюрі ставить свої оцінки).

    Учасниця № 5: А Женя – це моє ім’я,
    І хочу всім сказати я,
    Що я справжня українка
    І гарненька, як перлинка.
    Друзів маю я багато,
    І дівчаток, і хлоп’яток,
    Весело проводим час
    І радіє кожен з нас.
    (Жюрі оцінює п’яту учасницю)

    Ведуча: Наші учасниці вже представилися, але подивіться як вони сьогодні одягнуті, так і хочеться сказати про їх вбрання...
    Мама вишивала донечці сорочку
    Квіти гарні викладала, наче у віночок.
    В нитці сонце золоте, пелюстки червоні,
    Ласка мамина цвіте в одязі для доні.
    Зараз наші дівчатка – україночки представлять своє вбрання з давніми традиціями, але з сучасним баченням.

    2 конкурс: „У нашої Оксаночки таке гарненьке вбраннячко”.
    (Дівчатка під музику по черзі демонструють свій одяг. Ведуча пропонує жюрі оцінити вбрання дівчаток).
    Ведуча: Рідна мова – найважливіший, найбагатший, найміцніший зв’язок, що з’єднує минулі і прийдешні покоління в одне велике історичне ціле. Рідною українською мовою написано багато українських віршів. Послухаємо їх у виконанні конкурсанток.

    3 конкурс: „Рідна мова, рідне слово”.
    Учасниця № 1: Послухай, як струмок дзвенить,
    Як гомонить ліщина,
    З тобою всюди, кожну мить
    Говорить Україна.
    Послухай, як трава росте,
    Напоєна дощами,
    І як веде розмову степ
    З тобою колосками.
    Послухай, як вода шумить –
    Дніпро до моря лине.
    З тобою всюди, кожну мить
    Говорить Україна!
    Учасниця № 2: Знаю, бо казала мені моя ненька,
    Що я українка правдива, маленька.
    Знаю, Україна серцю моєму мила,
    Я по – українські молитися вчила.
    А моя опора – то Божая Мати,
    Мати Україна, повна благодаті.
    Цю мою молитву прийми, Отче Боже,
    Нехай Україні вона допоможе!

    Учасниця № 3: Журавлики линуть: курли та курли.
    Ми з краю свого в чужину попливли.
    І та за морями, в далекім краю,
    Згадаєм не раз про Вітчизну свою,
    Де вивели діток, де гнізда звели,
    Журавлики линуть: курли та курли!
    Усе тут знайоме і рідне усе,
    А вітер холодний у далеч несе.
    Їм люди гукають: „Здорові були!”
    Журавлики ніжно: „Курли та курли!”

    Учасниця № 4: Он повзе мурашка, ось хлюпоче річка,
    Не зривай ромашку, не топчи травичку.
    В зелені діброва, в китицях калина,
    Глянь, яка чудова наша Україна.
    Журавлі над лугом линуть рівним клином...
    Будь природі другом, будь природі сином!

    Учасниця № 5: Україна – це ліс та долини,
    Це широкі квітучі поля,
    Це маленька щаслива дитина
    І найкраща матуся моя!
    Україна – це пісенька щира,
    Це струмок, що біжить до Дніпра,
    Це містечко моє найрідніше.
    Я бажаю йому лиш добра!

    (Жюрі оцінює після кожного виступу учасниць).

    Ведуча: Коли пісні мого краю
    Пливуть у рідних небесах,
    Мені здається, що збираю
    Цілющі трави я в лугах...

    Народжувалась українська пісня в серцях народу під час праці й відпочинку, у хвилини радощів і смутку. Тому і називають її народною, тобто вічною і завжди сучасною. Вона допомогла людям жити, вселяла віру в краще майбутнє. Пісня – справжній скарб українського народу. Живе пісня – живе Україна. А як співають та ще й при цьому танцюють наші дівчатка ми з вами побачимо у нашому наступному конкурсі. А допомагати у цьому конкурсі нашим україночкам будуть веселі хлоп’ята – справжні козачата!

    4 конкурс „Світ твоїх захоплень”
    Дівчата та хлопці виконують українську народну пісню – танок „Підманула – підвела”. Після виконання дівчата та хлопці залишаються стояти півколом, а Ведуча пропонує оцінити жюрі по – черзі кожну пару.
    Хлопчики садять дівчат на свої міста, а самі повертаються обличчям до жюрі.

    Хлопці (кажуть разом): Любив козак дівчину і з сиром пироги!

    Під музику хлопці беруть горщики з варениками і дають їх дівчаткам, і виходять із зали.
    Ведуча: Найулюбленіша українська страва – вареники. Кожну дівчинку матуся змалку вчила ліпити їх. От і сьогодні наші господині приготували разом зі своїми матусями українські вареники з різними традиційними начинками!

    5 конкурс „Любив козак дівчину і з сиром пироги!”
    Дівчата подають у горщиках вареники, приготовлені вдома, примовляючи.

    Учасниця № 1: Їжте вареники бульб’яні, щоб ваші щічки були рум’яні!
    (ставить горщик на стіл жюрі та сідає на місце).

    Учасниця № 2: Їжте вареники з капусти, щоб животи у вас були тлусті!
    (ставить горщик на стіл жюрі і сідає на місце).

    Учасниця № 3: Їжте вареники з грибами, щоб були ви багаті кумами!
    (ставить горщик на стіл жюрі і сідає на місце).

    Учасниця № 4: Їжте вареники з м’ясом та запивайте їх квасом!
    (ставить горщик на стіл жюрі та сідає на місце).

    Учасниця № 5: Їжте вареники з сиром – з добром вас і миром!
    (ставить горщик на стіл жюрі та сідає на місце).

    Ведуча: А поки жюрі спробує все різноманіття нашого смачного конкурсу і виставить загальні оцінки кожній учасниці, у нас музична пауза – танок – подарунок для учасниць і всіх присутніх!
    Музична пауза „Танок циганочок”

    Ведуча: Прошу жюрі показати нам оцінки за останній конкурс українських вареників.
    Оцінки жюрі.

    Ведуча: А зараз я надаю слово жюрі для підведення підсумків нашого свята – конкурсу.

    Слово жюрі, нагородження учасниць.

    Ведуча: Зберігати і примножувати надбання української культури – завдання кожного українця. Якщо ти займаєшся різьбою чи вишиванням, співаєш чи танцюєш, переймаєш від народних умільців секрети їхнього таланту, а зі слів бабусі чи дідуся запам’ятовуєш колискові пісні, загадки, прислів’я чи приказки, тим ти робиш свій внесок у збереження і розвиток української культури. Бережімо свою мову, пісню, державу!

    Дівчатка – учасниці виконують пісню „Україно моя”.

    Ведуча: Ми не тому, добрі люди, конкурс наш кінчаємо,
    Учасниця №1: Щастя й долі тут присутнім всім щиро бажаємо,
    Учасниця №2: Живіть в мирі, живіть в щасті, добрі, гарні люди,
    Учасниця №3: Нехай Божа ласка з неба завжди з вами буде!
    Учасниця №4: Зичим вам добра, здоров’я, великого щастя?
    Учасниця №5: Караван наш – дар від серця, ви прийміть, будь ласка!

    Хлопчики заносять каравай на рушнику, дарують гостям і разом з дівчатками під музику виходять із зала.

  2. 6 пользователей поблагодарили lady in red за это полезное сообщение:

    bert (08.01.2016), keliot (20.08.2016), Olia Medvedeva (12.01.2016), зірка (20.01.2016), Ирма 77 (21.10.2017), Юля Курильчук (26.03.2016)

  3. #2
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию

    Тематичне вітання до Дня Незалежності України
    (Можна розділити на дві частини та виконати на початку та наприкінці святкової програми)
    1 частина

    Звучать фанфари. На сцені маленька дівчинка виконує пісню "Україна моя".

    Виходять діти - читають вірші:

    Україно моя співуча,
    Ніжна нене, колиска добра!
    Я люблю твої древнії кручі,
    Буйну зелень на схилах Дніпра.

    Ти одвічна - у пісні, у слові,
    В думах сивого кобзаря,
    Україно моя казкова,
    Наше серце для тебе співа.

    Живи, Україно! Живи для краси,
    Для сили, для правди, для волі!
    Співай, Україно, як рідні ліси,
    Як вітер в широкому полі.


    2 частина
    Читці:

    Що то, діти за країна –
    Неба синього блакить,
    На ланах у серпні жито
    Стиглим золотом блищить?


    У якій, скажіть, країні
    Клімат лагідний, м’який?
    Бог відводить буревії,
    Негаразди всіх стихій?


    Люди мудрі, працьовиті
    У країні тій живуть.
    На чуже не зазіхають
    І свого не віддадуть.


    У якій іще країні
    Так земля родить охоча?
    Наче пісня солов’їна –
    Мова ніжна і співоча?


    Гори є і полонини,
    Є моря, річки, ліси…
    Загалом, то є країна
    Невимовної краси!


    Гордо, голосно, дитино,
    Ти назви ім’я країни,
    У якій, хвалити Бога,
    Народився і живеш.
    Їй дочкою є чи сином
    І, коли ти підростеш,
    Будеш їй творити славу,
    Розбудовувать державу.


    Отже, зветься ця країна,
    Незалежна і єдина –
    Наша ненька – Україна!
    (Автор вірша Наталія Козленко)

    До дітей виходить соліст або група. Виконується пісня про Україну

    На останньому куплеті на сцену виходять діти-учасники концертної програми . Вони тримають у руках жовті та сині повітряні кульки, співають приспів разом із солістом.

    У фіналі пісні діти відпускають кульки у небо.

    24 серпня - День Незалежності України
    Сценарій до Дня незалежності України
    "Уклін тобі, рідная мамо !"

    Звучить мелодія пісні "Україна" Тараса Петриненка або інша урочистого звучання, потім мелодія стишується, виходять ведучі - три дівчини.

    Вед. 1:
    Уже зоря нової ери сяє
    І таємничо манить і зове!
    Старе так важко відмирає
    Та в муках родиться нове!
    Ще розумом збагнуть не в змозі -
    Душею вже рвемось в політ,
    Вже стоїмо реально на порозі -
    Дверей відкритих в Новий світ !

    Вед. 2:
    Так! Так! Людство стоїть на порозі формування нової раси, нової цивілізації. Народжується новий світ-здоровий, чистий, життєрадісний, справедливий. " Кінець світу" настане лише для тих, хто не здатний очиститися й трансформуватися для нового життя. А нові люди вже присутні серед нас, їх ще мало, але з кожним днем їх ставатиме більше, вони шукатимуть таких самих нових людей. Чисте прагнутиме до чистого

    Вед. 3:
    І сьогодні, коли ми відзначаємо 12 роковини незалежності нашої держави, маємо усвідомити, що в Україні вже відбувається добір нової раси. Криза в Україні лише прискорює цей процес. Вона так нас "притиснула до стіни" , що просто не лишила нам інших варіантів порятунку. Наше завдання полегшити муки народження нової цивілізації, сприяти переходу на вищий еволюційний рівень не лише України, а й всього світу, адже центр світових перетворень поступово зміщується в Україну.

    Вед. 3:
    Україно! Ти моя молитва,
    Ти моя розпука вікова...
    Громотить над світом люта битва
    За твоє життя, твої права!
    ( В.Симоненко)

    Вед. 2:
    Якщо хоч один відсоток українців напружить свою уяву, докладе певних вольових зусиль - швидкі радикальні зміни неминучі!

    Вед. 3:
    Оновлені люди, що позбавляться своїх гріховних схильностей, покращуватимуть себе не лише фізично, але й - і це головне - духовно, - саме вони матимуть найбільше шансів вижити в катаклізмах, що розгортаються на наших очах, забезпечити майбутнє своїх дітей!

    Вед. 3:
    І хай допоможе нам Всевишній у цій великій праці! Оберігати цей даний нам Богом світ, рідну нашу благодатну землю, поспішати робити добрі справи, любити людей і Бога!

    (здалеку доносяться дзвони урочисті, святкові, які переходять у козацький марш)

    Читець:
    Слухайте, слухайте, слухайте люди!
    Хтось зворушив там тривогу -
    То Україна кров'ю обмита,
    То Україна слізьми полита
    Йде на всесвітню дорогу!

    Слухайте, слухайте, слухайте, люди!
    Дзвонить десь дзвін без упину -
    То задзвонила воля здобута,
    То Україна скинула пута,
    То на свободі родина!

    (ведучі махають вітально руками, по закінченні вірша " Марш Запорожців" звучить на повну потужність. З глибини глядацької зали у супроводі молоді в українських костюмах, військових моряків виходить величаво Мати-Україна, піднімається на сцену, її зустрічають ведучі, підводять до підвищення на сцені. Знов лунають дзвони. Далі у виконанні сопілкарів звучить світла піднесена мелодія)

    Мати-Україна:
    Я - Україна, я - Україна,
    Лиш перед Богом я на колінах,
    Кличу вас люди зліва і справа
    В святу Державу, в мою Державу!
    Єднайтесь, сестри, єднайтесь, браття,
    Пора звільнитись нам від прокляття!

    (дівчата заводять хоровод дохристиянської доби на автентичну мелодію. Світло пригашується, на мелодію танка накладається звук тупоту кінських копит, свист нагаїв, крики "алла" змішуються з криком дівчат "мамо !" "рятуйте!". Хоровод розривається наскоком тіней, які хапають когось, волочуть. На бурхливій тривожній музиці, яка швидше нагадує "какофонію" Мати-Україна)

    Мати-Україна:
    Ой, куди ж ви, діти-соколята?
    Мати ваша гине!
    А хто ж буде визволяти
    У лиху годину?!

    Дівчата з оточення:
    1:
    Пов"язали бідну матір
    Та в полон забрали.

    2:
    Нема кому боронити.
    Бо вже - яничари.

    (На останніх словах покривають Мати-Україна чорним покривалом)

    (звучить пісня у живому виконанні "Яничари". Після пісні на сумній мелодії драматичного звучання з'являються "тіні минулого", одночасно з ними біля куліси з'являєтся читець)

    Читець:
    Тобі, Праматір, шлемо привіт
    З років, що час їх порохом укриє,
    І що тобі пісні цих клятих літ
    І чорний жах, що вовком виє?

    Це нам стерні глухий простір
    І без кінця безрадісні блукання.
    Тобі ж, тобі - краса далеких зір,
    І золота заграва на світанні!

    Це нам іти крізь сум років
    Крізь біль наруг, крізь ніч гірку неслави.
    А ти в крилатім шумі прапорів
    Колись зустрінеш буйний травень.

    З років незнаних чужини
    До тебе вітер долетить, як спомин,
    Про наші в муках виплакані сни
    І днів давно забутих гомін.

    Та що Тобі, Тобі до них,
    Що йдеш крізь дні прекрасні і суворі,
    До дальніх мет, невидано ясних,
    Прямуючи в нові простори!

    Ми відійшли в глибінь віків!
    Ми, мов жорстока пісня. - відлунали ...
    У чорні груди зораних степів -
    Ми йшли і йшли... і нас не стало...

    (на вірші "тіні минулого" В зловісному кружлянні тягнуться до Матері-України, проходячи в чорних балахонах з написами на спинах, що мають бути чіткими, виразними для глядача. На вірші і на цьому рухові "тіней" Мати-Україна і всі, хто її оточує, стоять в різних скорботних позах. "Тіні минулого" 7,6, 5,4 зникають за кулісами, а 4-1 лишаються на сцені, припадаючи до землі, утворюють"могили-надгробки". Останній куплет вірша звучить коли уже утворились "могили" і закінчилась мелодія. В цей же час виходить жіноча постать, проходить між "гробками" і як тільки закінчились мелодія і вірш - починає співати а- капельно пісню на слова Ліни Костенко "чоловіче мій, запрягай коня" або інше такого ж змісту. Після пісні звучить хронометр, на ньому жінка у скорботі виходить. Хронометр все тихіше і тихіше, а світло збільшується, заливає "сцену, Мати-Україна скидає чорне покривало)

    Мати-Україна:
    Гряде доба великих змін!
    Народе мій! Вставай з колін!
    Вставай! Відчуй себе Титаном
    І все тобі під силу стане!

    (оточення Матері-України розпрямляється, підводяться "оживають зачакловані" фігури, скидають чорні балахони "могили", під ними українські вишиті сорочки та військова форма.)

    1 тінь:
    Вже виростають з личаків, із шаровар, з курної хати,
    Раби зростають до синів своєї України - матері!

    2 тінь:
    Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була
    Яка біда мене, яка чума косила, а сила знову ожила,

    Щоб жить - ні в кого права не питаюсь.
    Щоб жить - я всі кайдани розірву!
    Я стверджуюсь, я утверждаюсь. Бо я - живу !

    (починає звучати бадьора життєстверджуюча пісня або мелодія)

    3 тінь:
    Ще в чорні дні татарського потопу
    Дух волі вивів нас з біди
    І перелякану, знесилену Європу
    Порятував від дикої орди.
    І хоч були поразки та руїни,
    Тяжкі гріхи неслави і хули,
    Але щоразу в лоні України
    Жадання волі зріли і жили!

    (з глядацької зали з вигуком з'являється гурт козаків)

    Козацький ватажок:
    Дозволь, мати. Бій звитяги розпочати!

    (Козацькі бойові мистецтва або бойовий гопак)

    3 тінь:
    Козацький дух - дух вічної стихії
    Утілений в привілля степове,
    Допоки світу - він не постаріє -
    Він в заповідях нації живе!

    (козаки після бою підходять з двох боків до України, припадають на коліна, цілують край одягу, на якому жовта і блакитна стрічки, стають по обидва боки у почесну варту)

    Мати-Україна:
    О, мій народе, пресвятий і бойовий, і трудовий
    Талановитий, мій народе!
    Усі серця свої відкрий для віри, правди і свободи!

    (звучить пісня вояків УПА " Лєнта за лєнтою", або інша, спортивний танець у виконанні дівочої групи)

    (далі можна прочитати власного вірша-присвяту Україні, або вірш російською мовою напр., Маяковського, або можуть виступити представники національно-культурних товариств з віршами про Україну або закінчити віршем Леоніда Федорука)

    Україна - то не звук і не просто слово,
    Україна - серця гук, солов'їна мова,
    Україна - то земля, вкрита стиглим житом,
    Що так сонячно сія під небесним німбом!
    Україна - то сади, їх рясні щедроти,
    То настояні меди у духмяних сотах!
    Україна - то стіжки мов церковні зводи,
    Україна - то стежки наших родоводів!
    Україна - то Дніпро повен грай-водою,
    Україна - то добро, творене тобою.
    Україна - то отця мудрі настанови,
    Україна - то серця, сповнені любов'ю!
    Україна - то дитя на руках у мами,
    То одвічні відкриття брам у світлі храми!
    Україна - це і ти, це - і я, і всі ми
    Осяванні з висоти Божими очима!

    (на останніх словах утворюють коридор в головах якого Україна-Мати співає "дари Божі")

    Всі учасники читають вірш Г. Сіденкa:

    Сьогодення нам дивиться в очі і зове молодих в майбуття,
    Де сіяють нам гасла пророчі, де достойне і світле життя.

    Нам за нього боротись, долати всі загати, йдучи до мети.
    Щоб тобі, наша рідная мати, більш ніколи не знати біди.

    Ми тебе заквітчаєм любов'ю, ми добром тобі встелемо шлях
    І усе, що освячено кров'ю ми восславимо в наших ділах.

    Щоб пишалась ти нами у світі, щоб за нас тебе сором не пік
    Ми клянемось тобі, твої діти, що віднині стоять Україні
    Що віднині цвісти Україні вовік!
    (останні 3 рядки всі разом)

    (знов три ведучі на фоні всіх учасників)

    Вед. 1:
    І пам'ятаймо, для вирішення локальних українських проблем потрібно діяти глобально. Українці всього світу мають перетворитися на цілісний організм.

    Вед. 2
    А ще для відновлення повноцінного життя Україні потрібно повернутись до свого Арійського жовто-блакитного прапора, в якому гармонійно поєднано небесне і земне.

    Вед 3

    І утвердити духовний гімн "Боже великий, єдиний". (Виконується всіма учасниками "Молитва за Україну")

    Автор сценарію
    Народна артистка України Галина Яблонська
    м. Київ, 2003рік.

    Вірші до Дня Незалежності України

    Незалежна і Єдина

    Автор: Наталія Козленко

    Добавлено через 1 минуту
    Продовження:
    Що то, діти за країна –
    Неба синього блакить,
    На ланах у серпні жито
    Стиглим золотом блищить?


    У якій, скажіть, країні
    Клімат лагідний, м’який?
    Бог відводить буревії,
    Негаразди всіх стихій?


    Люди мудрі, працьовиті
    У країні тій живуть.
    На чуже не зазіхають
    І свого не віддадуть.


    У якій іще країні
    Так земля родить охоча?
    Наче пісня солов’їна –
    Мова ніжна і співоча?


    Гори є і полонини,
    Є моря, річки, ліси…
    Загалом, то є країна
    Невимовної краси!


    Гордо, голосно, дитино,
    Ти назви ім’я країни,
    У якій, хвалити Бога,
    Народився і живеш.
    Їй дочкою є чи сином
    І, коли ти підростеш,
    Будеш їй творити славу,
    Розбудовувать державу.


    Отже, зветься ця країна,
    Незалежна і єдина –
    Наша ненька – Україна!

    ----


    Вірші про Україну

    Автор: Юля Турчина

    ***

    Дивися, безкрайнєє, синєє небо,
    Стоїть над землею, неначе шатро.
    Воно посилає любов нескінченну
    І щиро дарує надію й добро.
    У цьому шатрі килими золотаві –
    Із соняхів, жита, пшениці, вівса.
    А десь майоріють, як крапельки неба,
    Волошки блакитні. Яка ж то краса!
    Тут мешкають люди привітні та чесні,
    Хліб–сіллю гостей зустрічають вони.
    Земля наша щедра, родюча, багата –
    Усіх нагодують безмежні лани.
    Хай знає весь світ про казкову країну,
    Де синєє небо та жовті поля.
    Хай квітне щаслива моя Україна!
    Найкраща, безцінна, любима земля.



    ***


    Якось каже мати сину:
    - Я молюсь за Україну,
    Щоб народ щасливим був,
    Про негоди позабув,
    Із домівок, хат усіх,
    Хай луна дитячий сміх,
    Хай шанують стариків,
    Скрізь звучить веселий спів,
    Хай обходить всіх ненастя,
    Серце хай тремтить від щастя!
    І я вірю, Матір Божа
    Україні допоможе!



    ***


    Фарби дасть мені матуся,
    Малювати я навчуся.
    Намалюю рідний край –
    Дім в селі, ставок і гай,
    Синє небо, жовте сонце
    Загляда до нас в віконце,
    Чорнобривці тут на гряді,
    Полуниці в палісаді,
    І хліба вже чималі,
    В небі линуть журавлі.
    Тут і гори, і долини,
    Тут річки, моря, рівнини,
    Тут тварини і птахи,
    Ось струмок сховавсь у мхи.


    Мати в аркуш подивилась,
    Посмішка в очах з’явилась.
    І сказала мати сину:
    - Як люблю я Україну!
    Ця країна чарівна
    І єдина в нас вона.



    ***


    Який цікавий світ навколо,
    Ти, друже, тільки придивись!
    На небі сонця жовте коло,
    А поруч з домом – сад і школа,
    Живи, дорослішай і вчись!
    Дивись на квіти, на дерева,
    Вивчай птахів, комах, тварин,
    Ти станеш кращим і, напевно,
    В життя підеш сміливо й певно,
    Та пам’ятай, ти не один!
    З тобою вся твоя родина:
    Батьки, бабусі та діди,
    З тобою друзі, Батьківщина,
    Тож, уперед, мій друже, йди!

    Джерело:

    ---------------------------------------

    Молитва за рідну мову

    Автор: Юрко Шкрумеляк

    Боже, Отче милостивий,
    Ти нам дав ту мову красну,
    Поміж мовами найкращу,
    Нашу рідну, нашу власну.

    Тою мовою співала
    Нам, маленьким, наша мати,
    Тою мовою навчала
    Тебе, Боже, прославляти.

    Тою мовою ми можем
    Величатись перед світом,
    Бо між мовами ця мова -
    Мов троянда поміж цвітом.

    Хоч би й хто напастував нас,
    Хоч би й хто посмів грозити, -
    Дай нам силу, дай відвагу
    Рідну мову боронити.

    Поможи, Небес Владико,
    Хай буде по Твоїй волі,
    Щоб та мова гомоніла
    Вільно: в хаті, церкві, в школі.

    Дай діждати пошанівку
    Рідного святого слова,
    Щоб цвіла на славу Божу
    Наша українська мова!



    ДЕ УКРАЇНА?
    Автор: Юрко Шкрумеляк

    Україна в давній славі,
    В козацьких пригодах,
    На заквітчаних левадах,
    В рідних синіх водах.
    Україна в тих долинах
    І високих горах,
    На степах буйних, широких
    У гаях, у борах.
    Україна в білих селах,
    У густих садочках,
    У хрещатому барвінку,
    У синіх квіточках.
    Україна на яворах
    Пташкою співає;
    На стрілецькії могили
    Голову схиляє.
    Україна в чорноземі,
    Що родить пшеницю, -
    В глибинах, що дають нафту
    І сіль-сировицю.
    Україна в рідній мові
    І в пісні прекрасній, -
    Україна в рідній школі,
    В майбутності ясній.
    Україна в чистих хатах,
    І в сільській церковці, -
    У дитячому серденьку,
    В розумній головці,
    Україна в ясних зорях,
    В сонці, що над нами, -
    І в очах добрячих, ясних
    Рідненької мами.

    Я дитина українська!
    Автор: Юрко Шкрумеляк
    Я дитина українська,
    Вкраїнського роду,
    Українці — то є назва
    Славного народу.
    Україна — то край славний,
    Аж по Чорне море,
    Україна — то лан пишний,
    І степи, і гори.
    І як мені України
    Щиро не кохати?
    Мене ненька по-вкраїнськи
    Вчила розмовляти.
    І як мені України
    Щиро не любити?
    Мене вчили по-вкраїнськи
    Господа молити.
    За свій рідний край і нарід
    Я Господа молю:
    Зішли, Боже, Україні
    І щастя, і долю!

    http://storinka-m.kiev.ua/



    --------------------------------------------------------------------------------
    Автор: Soni

    Все буде добре, я це знаю,
    не у ві сні, а на яву.
    Одне бажання лише маю,
    кохати хочу і люблю.
    Весь світ тримається коханням
    і без кохання ми ніщо.
    Нехай ми вибухнем бажанням
    і всі пізнаєм, що Воно.
    Не буде в світі місця війнам,
    не буде зла і ворогів.
    Весь світ заллємо ми любов`ю,
    весь світ купатиметься в ній.
    Як в чистих водах, світлім Сонці
    в любові, щасті і добрі.
    Ми УКРАЇНЦІ у своїй сторонці
    і щастя буде на Землі !

    Джерело: Долина - Форум міста

    Вірші про Україну

    (З різних джерел, автори невідомі, якщо Ви знаєте авторів,
    то ми з задоволенням їх назвемо)

    Святковий день - двадцять четверте серпня,
    Так хочеться усмішок і пісень.
    Віднині Україна незалежна.
    Запам'ятайте, люди, світлий день!
    Здійснилась давня заповітна мрія,
    Бажання і надія поколінь.
    Це почуття свободи серце гріє
    І піднімає думи височінь.
    Давайте ж станемо пліч-о-пліч всі народи,
    Щоб славу України відродить.
    Щоб дружно жити, в радості і згоді,
    Ми України сестри і брати
    ----

    Моя пісенна країна
    Зоветься в світі Україна.
    Пісні її до серця линуть
    Стрімким джерелом, небом синім,
    і у веселім дружнім крузі
    Пісні співають добрі друзі.
    ----
    Дуже велика країна моя
    Є в ній озера, річки, моря.
    Гори високі, степи та ліси -
    Стільки багатства, і стільки краси.

    ----
    У кожнім роді - незборима міць,
    А купно всі ми - моноліт держави.
    Ми не загинемо в борні,
    Бо нині всі за волю встали.
    -----

    На український древній рід
    Такі державні заложив основи,
    Що скільки буде існувати світ,
    Нас не здолають у житті ніколи.
    -----
    Ми різні з материнської колиски,
    Та всі ми діти щирої землі.
    В родині вільній всі ми - українці
    Ми України доньки і сини

    Благословенна у віках земля
    З хлібами щедрими під небом синім.
    Велично й впевнено зійшла зоря
    Нової України!
    Вона в моїй душі, в серцях людей,
    У радощах та у скрутну годину.
    Ім'я її прекрасне і святе —
    Повіримо в Україну!
    Вона добро несе в новітній світ,
    Довічну віру й пісню солов'їну.
    Тож пам'ятаймо пращурів завіт —
    Любити Україну!
    Правічна і нескорена земля
    Хлібами сходить у прийдешню днину.
    Допоки світить праведна зоря -
    Шануймо Україну!
    Последний раз редактировалось Kolpachiha; 19.08.2018 в 16:03. Причина: ссылка нерабочая

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  4. 3 пользователей поблагодарили Elen2 за это полезное сообщение:

    keliot (20.08.2016), Бароблюшок (14.02.2017), Тасятка (18.03.2018)

  5. #3
    Новичок Аватар для АРИ_73
    Регистрация
    10.11.2009
    Адрес
    Харьков
    Сообщений
    5
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    5
    Поблагодарил в

    3 сообщениях

    По умолчанию

    "Українські вечорниці" родинне свято для дітей середньої, старшої групи.

    Українськi вечорницi

    Музична – ігрова розвага за участю батьків. Середня група.
    Мета: Формувати у дітей уяву про усну народну творчість, її жанри.; розвивати почуття
    гумору та вміння виклристовувати раніше отримані знання та навички.Виховувати
    інтерес до народної творчості, любов до рідного краю; поглибити знання дітей
    про звичаї, народні ігри, загадки, скоромовки; розвивати творчі здібності дітей –
    уміння виразно вірші, співати, танцювати;виховувати повагу до традицій наших
    прапрадідів, почуття прекрасного.
    Вед. Розвивайся, звеселяйся, моя рідно мово.
    У барвінки зодягайся, моє щире слово!
    Колосися житом в полі, піснею в оселі,
    Щоб зростали наші діти мудрі та веселі!
    Хлоп. Дітвора ми українська, хлопці та дівчата.
    Хоч на зріст , ми ще маленькі- та душа завзята!
    Дів. Бо козацького ми роду, славних предків діти.
    В дитсадку ми всі вчимося рідний край любити.
    Хлоп. Ми малі, та всі ми друзі. Ми одна родина.
    А найбільша наша мати – рідна Україна.
    Дівч. Хоч мала я, невеличка, зате добре знаю,
    Що край рідний – Україна, і її кохаю.
    Діти. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
    Стрічаємо з хлібом, любов,ю і миром.
    Вед Гей на наших вечорницях - хто сумний – розвеселиться!
    Співи, танці, небилиці – гарні будуть вечорниці!
    (На сцену виходить Господиня)
    На околиці села, як то мовить билина,
    Жила – була господиня, гарна тітонька Килина.
    Біля хати, у саду діти гомоніли,
    Розважалися малі, а тітонька раділа.
    Вчила діток вишивати, і пісень співати.
    Скоромовки говорити, гарно танцювати.
    А ще тітка полюбляє – гостей зустрічати,
    Пирогами та млинами радо пригощати!
    То ж ходімо, малятоньки, та до тітки в хатоньку.
    Будем грати, танцювати, гарні пісенькі співати!
    Дівчатка:1. Добрий вечір, вашій хаті, уклін господині.
    Чи веселі вечорниці, в в нас на Україні?
    2. Чули, тітка Килина - на вечорниці всіх склика!
    3. Добрий вечір, тіточко, наша любо квіточко!
    Т.К. Добрий вечір, дівоньки, мої ясні зіроньки!
    Дів. Ти за нами сумувала? Дівчаточок виглядала?
    Т.К. Звісно, любі, я чекала, вам смачненьке готувала:
    І варенички, й узвар, і чарівних трав відвар.
    Тож проходьте в мою хату, превелику, пребагату.
    Від зірниці до зірниці, хай лунають вечорниці!
    Дів. Стрічайте з калачами, з великими, смачними.
    Бо ми прийшли з піснями, піснями голосними.
    Т.К. А де ж наші хлопці? ( чути стукіт, лунає музика, йдуть хлопці)
    Хлопці . Добрий вечір!
    Т.К. І вам, хлопці, вечір добрий!
    1-й хлопець. Йшли ми вулицею, чуєм -дівчата співають, та й вирішили зайти.
    2-ий хлоп. Ой дівчата-чарівниці, просіть, нас на вечорниці.
    (Тихо лунає українська пісня. Діалог хлопчика і дівчинки).
    2-ий хлоп. В тебе очі, як чорниці,
    Чи прийти на вечорниці?
    Д-ка. Не приходь, бо каже ненька, я ще дуже молоденька.
    Хлоп. В тебе очі, як порічки .Чи не підем ми до річки?
    Д-ка. Ні не підем, каже ненька, я ще дуже молоденька.
    Хлоп. В тебе очі — зорі неба, чи прислать сватів до тебе?..
    Д-ка. Насмішив! Ти ще маленький! Йди додому, йди до неньки!

    3 –ій х-ць : А що дівчата, без нас не сумували, признавайтесь ?
    Д-ка 1 : Ніхто і не збирався сумувати!
    Д-на 2 : От без музик троїстих, нам сумно, бо танцювати хочеться.
    Тільки де ж музик нам узяти?...
    Т.К. Не сумуйте, дівчата, зараз будуть вам музики!
    (Запрошуємо батьків взяти музичні, шумові інструменти, та підіграти)
    Гей, на наших вечорницях, хто сумний - розвеселиться.
    Гей, музики, дужче грайте, нашу молодь звеселяйте!
    Д-ка: А заграйте-но, музики, в мене гарні черевики,
    Починайте скоріш грати, бо хочеться танцювати.
    (Український народний танець «Ой лопнув обруч»).
    (Оркестр батьків - Танок дітей)
    1 д - к а. Я притупну каблучками, в боки розведу руками,
    Сплесну, вихром закружляю - черевики нові маю! .
    2-д-ка:А черевички не простенькі, в них підківки золотенькі,
    те й риплять, ступлю лиш крок, так і просяться в танок.
    3- д-ка. А ми взуєм черевички, підмалюєм личка.
    І вам пісню заспіваєм, про ці черевички!
    «Пісня «Черевички»
    (Всі діти, співаючи, танцюють)
    Гоп, гоп, чики, чики, купив тато черевики.
    Я піду у них на свято, танцюватиму завзято!

    Т.К. Співали ви дзвінко, танцювали гарно, а тепер час перевірити, чи гострі
    ваші язички? Спробуйте швидко-швидко промовити скоромовки:

    Бабин біб розцвів у дощ - буде бабі біб у борщ.
    ***
    Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
    ***
    Боронила борона по боронованому полю.
    ***
    Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.
    ***
    Був бик тупогуб, тупогубенький бичок.
    У білі бика губа тупа.
    ***
    Був господар, був господар, та й розгосподарився.
    У чотирьох черепашок четверо черепашенят.
    Не турбуйте курку - клює курка крупку.
    Т.К. Молодці, малята, насмішили тітоньку Килину.Ну а зараз, ми ваших батьків послухаємо! Мила милитись не вмiла.
    Мама мило з рук не змила.
    Т. БОЙКО Мама милила умiло,
    Мама з Мили мило змила.
    Скоромовка Бабрились в бруднiй баюрi
    Два бобри брунатно - бурi:
    - Правда, брате бобре, добре?
    - Дуже добре, брате бобре!
    «Жабка»
    Забажала жабка в жбанку
    На базар везти сметанку.
    Їжакам, і жукам у банки
    Наливає жабка сметанки.
    А коли розпродасть
    цілий жбанчик -
    На зелений заробить жупанчик.
    « Киця» Смужечка на смужечці - наша Мура мружиться.
    Мружиться - не журиться, а муркоче й жмуриться.
    «Майстриня» Вишивала мишка ловко
    Синім шовком мишоловку.
    Мишоловка - грізна штука,
    Мишеняткові наука.
    «Кролики на роликах» Три кролики на роликах.
    Не кролики - королики!
    Чи ж зможе і корова
    Купить кролячі ролики
    І стать як кролик-ролер?
    Бубоніла діду баба: - Ой не дмухай на кульбабу,
    Бо з кульбаби полетять - сто малих кульбабенят.
    Т.К. Скоромовки ви подолали так –сяк, хто а би як!
    А от вам і загадочки, від Килини тіточки!
    ЗАГАДКИ
    Вдень він спить, вночі — мандрує,
    сяйво ніжне нам дарує.
    Уночі у тихій річці
    любить плескатись в водичці. (Місяць)

    Поміж луг, поміж вербички
    повилась блакитна стрічка.
    Щось наспівує тихенько
    і біжить удаль швиденько. (Річка)

    Як рушає мандрувати, —
    треба з ліжечок вставати.
    Як іде за обрій спати, —
    час малятам спочивати. (Сонце)

    Надворі мороз тріщить, —
    баба з віником стоїть,
    а як сонце припече, —
    кине віник і втече. (Снігова баба)
    І у місті, і у полі
    нагулялася доволі.
    Не давала снігу спати,
    примусила танцювати. (Завірюха)

    Вчора ще у річці
    плескалась водичка.
    Як з’явився сивий дід,
    то зробив з водички … (лід).

    Хто узимку до діток
    заповзе під кожушок,
    пощипає ручки, щічки,
    забереться в черевички? (Мороз)
    Йшов хлопчина через ліс,
    молоко в цеберку ніс.
    Хлюпнув трішки молока,
    зникли поле, ліс, ріка. (Туман)

    Завірюха в гай прийшла та сестрицю привела.
    Сніг кружля, не стелиться. Звуть сестру … (хурделиця)

    Хто вночі у лісі, полі - побілив усе довкола?
    Хто смереку і ялину вбрав у сніжну кожушину? (Зима)

    Діти.
    Ох і славні ж вечорнички, всім нам гарно , всюди сміх.
    Налущимо всі ми разом - кукурудзи повен міх.
    - Ой дивіться, дід іде, і великий міх несе!
    Т.К. Ну що ж, давайте пограємо у гру «Іде, іде, дід, дід»
    (Запрошується хлопець, що гратиме роль "діда". На відстані 10 м від хатинки "діда" - стоять гравці, які починають його дражнити:)
    Іде, іде, дід, дід,
    Несе, несе міх, міх,
    Ось такий дідище,
    Ось такий старище,
    Ось такий вусатий,
    Такий бородатий,
    Ось такий дідище,
    Ось такий старище,
    (Після цих слів діти розбігаються, а "дід" повинен догнати кого-небудь. Потім на його роль можна запросити когось іншого, і гра починається спочатку).
    Хлопчик. Чобітки веселі в мене,
    Як піду гуляти,
    Чобіточки тупотять —
    Хочуть танцювати.
    Дівчинка. Я бабусі помагала: тарілочки мила.
    Перекинула відро - баба розсердилась.
    То ж не смійтеся, дівчата, чи я виновата,
    що веселі ось такі - маю чоботята.
    (Всі танцюють за показом тіки Килини, запросити батьків)


    Дів. Танцювати вміють хлопці, просим до світлиці.
    Ой, а з вами веселіші – наші вечорниці!
    Хлоп. Авжеж будуть веселіші, бо ми – на язик гостріші!
    А ви, мов ті миші, сидите у тиші!
    Т.К. Що ж, ми вас здивуємо, гру запропонуємо!
    Про мишей і про кота, ось історія яка!
    ГРА «Сiрий кiт»
    (У цiй грi всi учасники, крiм ведучого, "сiрого кота", - "мишi". Вони стають ланцюжком i, тримаючись один за одного, ходять по майданчику по прямiй, по колу чи по будь-якiй iншiй кривiй лiнiї. Першим у ланцюжку стоїть "сiрий кiт".)
    Пiд час руху вiн або Тітонька К.- запитує:
    - А є мишi в коморi?
    - Є! - вiдповiдають "мишi".
    - А бояться кота?
    - Нi!
    - Ой, як кiт хвостом поворушить, то всiх мишей подушить!
    (За цими словами "мишi" кидаються врозтiч, а "сiрий кiт" ловить їх. Спiйманий гравець стає "сiрим котом", а його попередник - "мишею".)
    Т.К.А хто з вас смішне нам щось розкаже?
    (Читають батьки народні усмішки, гуморески, іценіровка веселі пісні за вибором.)
    Д-ка: Щось хлоп,ята посмутніли, може їсти захотіли?
    Х-ці: А які з вас господині, чи вмієте ви біля печі ходитита їсти варити?
    Д-на: Та вже й наварили.
    Пісня « Варенички» Співають батьки і діти :
    Д. Ой мій милий вареничків просить. -2р.
    Х. Навари, милая, навари, милая,
    Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая.
    Та й дров же ж немає, милий мій миленький
    Та й дров же ж немає, голуб мій сизенький.
    Нарубай, милая, нарубай, милая,
    Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая.
    Я рубать не вмію, милий мій миленький
    Я рубать не вмію, голуб мій сизенький!
    Научись, милая, научись, милая,
    Научись, у-ха-ха, моя чорнобривая.
    Та й сили ж не має, милий мій миленький,
    Та й сили ж не має, голуб мій сизенький!
    Не балуй, милая, не балуй, милая,
    Вареничків навари, моя чорнобривая.
    Т.К. Що ж, вареничкі готові, Ой, які вони чудові!
    Милі хлопці, просим сісти, варенички, будем їсти!
    Варенички непогані, варенички у смітані!


    Т.К.: Найулюбленіша українська страва – вареники. Кожну дівчинку матуся змалку вчила
    ліпити їх. От і сьогодні наші господині приготували разом зі своїми матусями
    українські вареники з різними традиційними начинками!
    Дівчата подають у горщиках вареники, приготовлені вдома, примовляючи.
    1: Їжте вареники бульб’яні, щоб ваші щічки були рум’яні!

    2. Їжте вареники з капусти, щоб у кишені не було пусто!
    (ставить горщик на стіл і сідає на місце).
    3: Їжте вареники з грибочками, щоб були з синами та дочками!
    (ставить горщик на стіл і сідає на місце).
    4: Їжте вареники з м’ясом та запивайте їх квасом!
    (ставить горщик на стіл та сідає на місце).
    5: Їжте вареники з сиром – з добром вас і миром!
    (ставить горщик на стіл та сідає на місце).
    6. Їжте вареники з ягодою – щоб жили ви злагодою!
    (ставить горщик на стіл та сідає на місце).
    Т.К. Вас чекають у макітрі – варенички дуже ситні-
    Білолиці, круглолиці, із добротної пшениці.
    Їжте, їжте, просим щиро, варенички наші з сиром!
    Треба у мішку пробігти і вареничком заїсти!
    (Змагання: хлопці по черзі мусять дострибати у мішку до столу з варениками, а дівчинка –
    годує його вареничком)
    ( Конкурс « Нагодуй вареником батьків»)
    Т.К. А ще знаю гру для втіхи.
    Більше хто збере горіхів,
    Буде той в житті багатий,
    Щастя буде завжди мати!
    Конкурс - змагання батьків.
    (Хто набере більше горіхів у жменю однією рукою – Діти потім лічать горіхи)
    Т.К. Чую, чую коломийку, хто там починає,
    всі ми дружно потанцюєм, ще і заспіваєм.
    (Діти співають і танцюють.)
    Ой кувала зозуленька,
    на грушечці сіла,
    ще б ми з вами танцювали- ніжки заболіли.
    Ой кувала зозуленька,
    сіла на солому,
    щоб сходились ми частенько
    Ось до цього дому.
    Ой кувала зозуленька,
    сіла на полиці,
    Вже скінчились – завершились наші вечорниці!
    Вих. Любі діти! Сьогодні ми з вами побували на українських вечорницях , які прийшли до нас із глибини віків, але й досі хвилюють і радують. Не забувайте прекрасні традиції нашого українського народу, щоб вони не забулися, жили вічно! Хай Господь береже вас, і ваших рідних!
    (Діти всі разом читають Молитву Катерини Перелісної.)
    Пошли нам, Боже, маленьким дітям
    Щастя, здоров'я на довгії літа!
    Щоб виростали розумні і сильні,
    Душею чисті і серцем вільні.
    Щоб нам світила зіронька долі,
    Щоб ми не знали лиха ніколи.

    Г-ня: Заходіть до нас частенько, будем дуже вдячні вам,
    Любі тата і матусі, з вами весело всім нам.
    До нових зустрічей у дружньому родинному колі!

  6. 2 пользователей поблагодарили АРИ_73 за это полезное сообщение:

    keliot (20.08.2016), Nata S (21.10.2017)

  7. #4
    Авторитет Аватар для Котик230580
    Регистрация
    19.10.2008
    Адрес
    Україна, Рівне
    Сообщений
    1,267
    Поблагодарил Поблагодарил 
    3,059
    Поблагодарили Поблагодарили 
    12,772
    Поблагодарил в

    964 сообщениях

    По умолчанию

    Цитата Сообщение от Даффна
    Девочки доброго....очень нужно что-то для развлечения " Свято риднои мовы"Буду очень благодарна

    Может это подойдет.

    СВЯТО РІДНОЇ МОВИ

    ДЛЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ТА ЇХ БАТЬКІВ


    Зал прибраний вишивками. На стіні – портрети Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка. До залу заходять діти і батьки, сідають за застелені столи на вкриті веретами лави.

    1-ША ДИТИНА. Велична, щедра і прекрасна мова!
    2-ГА ДИТИНА. Прозора й чиста, як гірська вода.
    3-ТЯ ДИТИНА. Це України мова барвінкова
    Така багата й вічно молода.
    ВЕДУЧА. Гостинно просимо на свято рідної мови.
    Вона, як ніжна пісня колискова,
    Заходить в серце й душу з ранніх літ.
    Це мова, наче пташка світанкова,
    Що гордо лине в свій стрімкий політ.

    Дівчатка беруть ляльки й співають колискову (за вибором муз керівника). Входять троє дітей з квітами в руках.

    1-ША ДИТИНА. О, мово, ти як дивная сопілка,
    То звеселяєш то хвилюєш нас.
    2-ГА ДИТИНА. Тобі вклонялись Леся Українка
    Й благословенний батько наш Тарас.
    3-ТЯ ДИТИНА. Від інших мов вона не гірша,
    Для українців – наймиліша,
    Пісенна, ніжна і дзвінка
    Мова Шевченка і Франка.

    Діти кладуть квіти до портретів Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. Дорослі виконують пісню «Звучи, рідна мово», муз. О.Семенова, сл. А.Демиденка. Дитина читає вірш Сидора Воробкевича «Рідна мова».

    Мово рідна, слово рідне,
    Хто вас забуває,
    Той у грудях не серденько,
    А лиш камінь має.
    Як ту мову нам забути,
    Котрою учила
    Нас всіх ненька говорити,
    Ненька наша мила. (Входить хлопчик з мамою.)
    ХЛОПЧИК. О, рідна мово! Твої ніжні звуки
    Це радості і щастя глибина.
    МАМА. Так, ти свята, як ті невтомні руки,
    Що хліб ростять із щедрого зерна.
    Ти зіткана із сонця і блакиті,
    Неначе доля чиста, осяйна,
    Хоча багато мов на білім світі,
    Але у нашім серці ти одна.
    ВЕДУЧА. Колись відомий український письменник Панас Мирний сказав дуже гарні слова про рідну мову: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ вкладає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування».
    Давайте і ми пригадаємо прислів’я про мову, приказки. Згадуватимемо й відгадуватимемо загадки, розіграємо веселі потішки, пограємо в народні ігри (за вибором вихователя).

    Після ігор діти сідають. Сімейний дует виконує народну пісню.

    ВЕДУЧА. Як гарно звучала наша рідна мова у віршах, прислів’ях, приказках, народних іграх, які ніжні і гарні слова та мелодії в українських піснях. (Батько одного з дітей, читає вірш Івана Малковича.)

    НАША МОВА СОЛОВ’ЇНА
    Ти , дитино, покликана захищати
    Своїми долоньками крихітну
    Свічечку букви «Ї»,
    А також, витягнувшись на пальчиках,
    Оберігати місячний серпик букви «Є».
    Бо кажуть, дитино, що мова наша –
    Солов’їна.
    Правильно кажуть.
    Але затям собі,
    Що колись можуть настати
    І такі часи, коли мови нашої
    Не буде пам’ятати
    Навіть найменший соловейко.
    Тому не можна покладатися
    Тільки на солов’їв, дитино.

    Мама читає вірш Л.Диркавець

    ЯК БИ ТОБІ, ДОНЮ…
    Як би тобі, доню, в світі не було,
    Не скупись ніколи людям на добро.
    Бо і так доволі хтось насіяв зла,
    І холонуть душі наші без тепла.
    Забувають діти мову матерів,
    Глянь, від того болю світ аж посірів.
    І тріщить з розпуки зранена земля,
    І сивіти стала матінка моя.

    Доню, моя, доню, синьоока зірко,
    У житті буває солодко і гірко.
    Як би твої очі не манили зваби,
    Не посмій вчинити Батьківщині зради!

    Не посмій зламати гілку калинову –
    Сиротою станеш, як забудеш мову.
    Можеш призабути запах рути-м’яти,
    Але рідну мову мусиш пам’ятати!
    Можеш не впізнати голосу діброви,
    Та не смій зректися маминої мови.

    ВЕДУЧА. Багато гарних слів почули ми про нашу рідну українську мову. Хочемо, щоб полюбили ви і ніколи не цуралися рідної мови, де б ви не були; щоб зростали в ріднім краю і з рідним словом.
    Ніхто не має права забувати
    Своєї мови рідної ніде,
    Як ті пісні, які співала мати,
    І як своє дитинство золоте.





    РІДНА МОВА
    Велична, щедра і прекрасна мова,
    Прозора й чиста, як гірська вода, -
    То України мова барвінкова, -
    Така багата й вічно молода.
    Вона, як ніжна пісня колискова,
    Заходить в серце й душу з ранніх літ,
    Це мова, наче пташка світанкова,
    Що гордо лине в свій стрімкий політ.
    Юлія Косинська
    ІРИНА

    [IMG][/IMG]



  8. 2 пользователей поблагодарили Котик230580 за это полезное сообщение:

    babochka. (03.02.2016), Тасятка (18.03.2018)

  9. #5
    Новичок
    Регистрация
    27.02.2009
    Сообщений
    19
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    25
    Поблагодарил в

    8 сообщениях

    По умолчанию

    Доброго всем....вот слепила развлечение на тему "Наша мова солов,їна":smile:

    НАША МОВА СОЛОВ,ЇНА

    Мета: Закріпити знання дітей про своїх найдорожчих людей: тата і маму. Виховувати у них глибокі почуття любові до своєї родини та Батьківщини. Розширити та поглибити знання дітей про народну символіку, ознайомити з минулим та сучасним життям українського народу. Виховувати повагу до народних традицій, звичаїв.
    Розвивати у дітей здатність переживати музичні образи і усвідомлювати емоційний зміст творів, закріплювати спеціальні здібності музичного та музично-рухового виконавства. Виховувати естетичне ставлення до музичних творів і мистецтва в цілому.

    Заходять у залу, стають у півколо, виходять хлопчик та дівчинка
    Гостей наших любих вітаємо щиро,
    Зустріти Вас раді з любов’ю та миром.

    І на знак поваги хліб візьміть із сіллю,
    Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

    Ми Вам його підносимо на білім рушничкові
    Та до землі вклоняємось, щоб Ви були здорові.


    Рід, родина, сім’я
    Серед них –маленька я.
    Мов перлинка-намистинка,
    Я дівчатко-українка.
    Родовід–моя родина
    Я ж її мала краплина.
    Люблю всю родину я.
    Разом ми – одна сім’я!
    Бо козацького я роду,
    Рідну землю люблю зроду.
    Вед Згадаймо, що ж таке рід, родина, родове дерево? Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наша група, і дитячий садок, і весь народ український. Родина до родини – народ. Ми з вами всі – український народ
    1-ША ДИТИНА. Велична, щедра і прекрасна мова!
    2-ГА ДИТИНА. Прозора й чиста, як гірська вода.
    3-ТЯ ДИТИНА. Це України мова барвінкова

    Вед Вона, як ніжна пісня колискова,
    Заходить в серце й душу з ранніх літ.
    Це мова, наче пташка світанкова,
    Що гордо лине в свій стрімкий політ

    ПІСНЯ СОЛЬНА (ПОЕТ ВОСПИТАТЕЛЬ)
    Вед Один з добрих та давніх символів України – це калина

    Червоні кетяги калини
    Горять вогнями усіма.
    Без калини нема України,
    Без народу Вкраїни нема.

    Посадіть калину… коло тину,
    Щоб злагода цвіла!
    Буде щедрою родина –
    Буде честь їй і хвала.

    Хоровод «Ой є в лісі калина»
    Діти, зараз давайте відгадаємо загадку і дізнаємось, про що буде йти мова.

    З квітів його виплітають,
    Ним голівку покривають.
    Щоб дівчиноньку зберіг –
    Український оберіг.
    (Віночок)
    Вед Так…це теж один із символов України

    Танок з віночками
    Вед Українці-веселі люди…наші пращури любили веселі ігри, співи, танки..багато їх є
    Чоботята-дроботята
    Ми веселі козачата

    Вед Багато гарних слів почули ми про нашу рідну українську мову. Хочемо, щоб полюбили ви і ніколи не цуралися рідної мови, де б ви не були; щоб зростали в ріднім краю і з рідним словом.
    Ніхто не має права забувати
    Своєї мови рідної ніде,
    Як ті пісні, які співала мати,
    І як своє дитинство золоте.


    Пісня Україна

  10. 2 пользователей поблагодарили Даффна за это полезное сообщение:

    Olia Medvedeva (12.01.2016), Тасятка (18.03.2018)

  11. #6
    Местный Аватар для soroka-natali
    Регистрация
    17.10.2009
    Адрес
    Україна
    Сообщений
    115
    Поблагодарил Поблагодарил 
    3
    Поблагодарили Поблагодарили 
    8
    Поблагодарил в

    6 сообщениях

    По умолчанию

    УКРАЇНОЧКА
    Муз. Олега Зозулі.
    сл. Наталіїї Папроцькой.


    1.Червоні маки, ніжні пагони барвінку
    Переплелися на лляному полотні,
    Нехай маленька я, та справжня українка.
    Сорочку нині мама вишила мені.

    Приспів (2р.):
    Нехай маленька я, нехай маленька я,
    Але я справжня україночка.

    Програш.

    2.У вишиванці я, мов квітка серед саду,
    Пташки кружляють наді мною у танку,
    Метелик-красень на плече до мене сяде
    І прилетить бджола у пошуках медку.

    Програш.

    3.Сорочка вишита моя- яскрава нитка,
    Та не дивуйтесь ні метелик, ні бджола,
    Скажу вам правду по секрету- я не квітка,
    А просто справжня україночка мала.

    А це мінус

    Добавлено через 16 минут
    Добрий день, матусю-Україно!

    Добрий день, матусю-Україно!
    Сходить сонце радості й добра.
    Україно, я - твоя дитина,
    Крапелька великого Дніпра.
    Приспів

    Україно моя,
    Золоті твої поля,
    Ніжна пісня солов'я.
    Яблуневі сади
    І смерекові ліси -
    Рідна матінка земля.

    Не дивись, що я така малельна,
    Час мине - я швидко підросту,
    І усю любов свого серденька
    Я тобі в дарунок принесу.
    :smile:
    мінус
    Последний раз редактировалось Kolpachiha; 19.08.2018 в 16:07. Причина: ссылка нерабочая

  12. #7
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию

    Девочки , не знаю понадобится или нет кому-то, но выставляю.Команды от нашего начальства бывают самые непредсказуемые.Нашла в инете.

    Сценарій свята "Посвята в козачата"

    1-й учень.
    Є святкових днів багато,
    Нам усім і не згадать…
    А між ними й наше свято -
    Вшанування козачат.

    2-й учень.
    Гостей дорогих, ми вітаємо щиро,
    Стрічаєм з хлібом-сіллю,
    Любов’ю і миром.

    3-й учень.
    Для гостей відкрита школа наша рідна,
    Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

    4-й учень.
    Хліб ясниться в залі,
    Сяють очі щирі.
    Щоб жилось по правді,
    Щоб жилось у мирі.

    5-й учень.
    Любі гості, мами й тата,
    В цьому залі буде свято,
    Добре, що прийшли до нас
    В цей чудовий світлий час.

    6-й учень.
    Любі мами, милі тата,
    Перед вами не малята,
    Правда, і не парубки,
    Проте справжні козаки.

    7-й учень.
    Намалюєм гарні вуса,
    Хвацько їх підкрутимо,
    Гарну пісню заспіваєм,
    Іще й вас научимо.

    Кошовий.
    Кіш «Молода Січ» рівняйсь, струнко!
    Нехай же буде свято в нас на славу!
    Рівняймось! Струнко! Лине Гімн держави!

    (Звучить Гімн держави).

    1-й учень.
    Ми любимо сонце і квіти,
    І сонце нам шле свій привіт,
    Ми роду козацького діти.
    Землі української цвіт.

    2-й учень.
    В яку б не пішли ми дорогу, -
    Ти, пісне, над нами злітай!
    Крокуючи гордо і в ногу,
    Ми славимо рідний наш край.

    3-й учень.
    Наш приятель - сміливий вітер,
    Відвага - це наш заповіт,
    Ми роду козацького діти,
    Землі української цвіт.

    4-й учень.
    Живуть в нас батьків заповіти; -
    Свободи палкий оксамит,
    Ми роду козацького діти,
    Землі української цвіт.

    Кошовий.
    Воювали козаченьки,
    З ляхами лихими,
    Повернулися до неньки,
    Рідної Вкраїни!
    Хай загинуть вороги,
    Гей, співаймо козаки! Кошовий. Кіш «Молода Січ», рівняйсь, струнко! До переклички приготуватися.

    Кіш «Молода Січ»

    2-й клас.
    Козацький загін ім. Івана Богуна.
    Девіз:
    «Ми козацького роду,
    Славних предків діти,
    І у школі всі вчимося,
    Рідний край любити».

    3-й клас.
    Козацький загін ім. Дмитра Вишневецького.
    Девіз:
    «Славних предків ми діти,
    Будемо вірно Вітчизні служити!»

    Кошовий.
    Славна наша Україна,
    А ми її діти,
    Поки живі на цім світі -
    Будемо радіти.
    І ця радість хай озветься
    По всьому роздолу,
    Хай вороженьки здригнуться…
    Бо «Козацькому роду - нема переводу!»
    А зараз до виступу запрошємо старших козачат.
    - Ми.
    - Учні школи.
    - Ми.
    - Ті, хто сміливо крокує без обтяжень.
    - Ми.
    - Ті, що цінують працю.
    -Ми.
    - Ті, що обирають волю.
    - Силу.
    - Наснагу.
    - Здоровий глузд.
    -Ми.
    - Сьогодні вам розкажемо.
    - Покажемо.
    - Доведемо.
    - Що козак - це сильний, спритний, сміливий, хоробрий, наполегливий.

    Виступає козацький загін «Молода Січ».
    Наш девіз:
    «Ми роду козацького діти».
    - За дніпровими порогами,
    за південними дорогами;
    За степами, за широкими,
    наші прадіди жили,
    Мали Січ козацьку сильную,
    цінували волю-вільную,
    Україну свою рідную,
    як зіницю берегли!
    Ми є діти українські.
    Український славний рід,
    Дбаємо, щоб про нас маленьких і великих
    Добра слава йшла у світ.
    Дітей, гостей, всіх присутніх.
    Зі святом вітаємо.
    Всім здоров’я і щастя бажаємо.
    Нехай у кожній хаті,
    Сум не ховається,
    Завжди ясне сонце усміхається.

    Кошовий. Кожен, хто мріє стати козаком, повинен знати і виконувати заповіді козаків. А ну-мо писарю, зачитай їх нашим майбутнім козачатам.

    Писар. (читає з Грамоти).

    ЗАПОВІДІ КОЗАКІВ

    1. ЧЕСТЬ І ДОБРЕ ІМ’Я ДЛЯ КОЗАКА ДОРОЖЧІ ЗА ЖИТТЯ.
    2. ПО ТОБІ СУДЯТЬ ПРО ВСЕ КОЗАЦТВО І НАРОД ТВІЙ.
    3. КОЗАКИ ВСІ РІВНІ У ПРАВАХ. ПАМ’ЯТАЙ: «НЕМАЄ НІ КНЯЗЯ, НІ РАБА, АЛЕ ВСІ РАБИ БОЖІЇ!»
    4. БУДЬ ПРАЦЬОВИТИЙ, НЕ ЛЕДАРЮЙ.
    5. СЛУЖИ ВІРНО СВОЄМУ НАРОДУ, А НЕ КЕРМАНИЧАМ.
    6. ДОТРИМУЙ СЛОВА. СЛОВО КОЗАКА БАГАТО ВАЖИТЬ.
    7. ПОВАЖАЙ СТАРШИХ, ШАНУЙ СТАРІСТЬ.
    8. ТРИМАЙСЯ ВІРИ ПРЕДКІВ, ЖИВИ ЗА ЗВИЧАЯМИ СВОГО НАРОДУ.
    9. ЗАГИНЬ, А ТОВАРИША ВИРУЧАЙ.
    БЕРЕЖИ СВОЮ СІМ’Ю. СЛУЖИ ЇЙ ІРИКЛАДОМ.

    Учень 1.
    Ми землі і сонця вірні діти,
    І навчатись прагнемо щомить,
    Разом з Україною мужніти,
    Совістю і серцем їй служить.
    Клятву вірності народу,
    За любов і за свободу,
    Будуть наші козаченьки
    Через все життя нести.
    Присягаємо!
    Ми за Україну!

    Учень 2.
    Вже як стануть козаченьки
    Україну будувати,
    Будуть наші козаченьки
    Волю захищати.
    Присягаємо!
    Ми за Україну!

    Учень 3.
    Бо ніяк вже Україні
    Без молоді жити,
    Тож ставайте всі в ланцюг,
    І візьмемося за руки,
    Та Вітчизну обнімімо,
    Честь і славу її збережімо.
    Присягаємо!
    Ми за Україну!

    Кошовий. Прошу козацьку раду зайняти свої місця.

    Кошовий (звертається до гурту). А що, козаки, дайте слово сказать! Чи не час до коша козачаток прийнять?

    Козацька рада.
    Саме час! Саме час!
    В самий раз! Кошовий.
    Одержавши на раді згоду,
    Дітей козацького народу
    На наше коло викликаю,
    їх перевірити жадаю!

    (Під звуки козацького маршу виходять кандидати в козачата).

    Кошовий.
    Поведу таку я річ:
    - Що ви знаєте про Січ?
    І про нашу Україну?
    Розкажи усім нам, сину!

    (Виступ учнів 1 класу).

    1-й учень.
    Знаю, батьку, славна Січ,
    Ворогам ішла навстріч,
    Рідну землю захищала,
    І народ наш прославляла.

    2-й учень.
    Бранців до галер кували,
    Всего злоби пожирали,
    Шляхта нас вогнем пекла,
    На тортури прирекла.

    3-й учень.
    Але наш. народ боровся!
    І Хмельницький в нас знайшовся,
    І Сірко, і Дорошенко,
    Й Полуботок, й Морозенко.

    4-й учень.
    Від Січі ведемо родовід свій,
    Козаків звитягу поважаєм,
    Відродивши чистоту традицій,
    Єдність із минулим відчуваєм.

    5-й учень.
    Любі гості! Хоч маленькі,
    Ми вже добре знаєм,
    Що зовемось українці,
    Й українських предків маєм.

    6-й учень.
    Батько, мати, брат, сестричка
    І всі інші члени роду, -
    Всі належать до одного
    Українського народу.

    7-а учениця.
    Українка я маленька,
    Українка - моя ненька,
    В неї щира я дитина,
    Добра, люба та єдина.

    8-а учениця.
    Українка я маленька,
    Українці батько й ненька,
    На Вкраїні родилася,
    В свою маму удалася.

    9-а учениця.
    Вірна дочка я народу,
    Бо з козацького я роду,
    Щиро я свій рід кохаю,
    Роду іншого не знаю.

    10-й учень.
    Українець я маленький,
    Україна - край рідненький,
    Вірний син я свого роду,
    Українського народу.

    11-й учень.
    Все, що рідне я кохаю,
    Всім, хто рідний, помагаю,
    Своє ціную, всього вчуся
    І до рідного горнуся.

    12-й учень.
    Все що рідне, хай нам буде,
    Найдорожче і святе,
    Рідна віра, рідна мова,
    Рідний край нам над усе.

    13-й учень.
    І тому найдорожчого нам,
    Є і буде у кожну хвилину,
    Серед інших країн лиш одна, -
    Дорога нам усім Україна.

    14-й учень.
    Єдина родина моя Україна,
    Дружна і добра сім’я;
    Вся разом, всі в купі, як гроно калини, -
    Мій батько, матуся і я.

    15-й учень.
    Розквітай, прекрасна Україно,
    Рідна земле, матінко моя,
    Хай лунає мова солов’їна,
    Пісня неповторная твоя.

    Кошовий.
    Що говорить вам «козак» -
    Це крилате горде слово?
    Чом завжди буває так,
    Що світлішає від нього?

    Козачата (разом).
    Козаки - це вільні люди.
    Козаки - безстрашні люди!
    Козаки - борці за волю,
    За народну чесну долю!

    Кошовий.
    Козацькому гурту ви, бачиться, раді…
    Скажіть, чи готові ви жити по правді? Всі.
    Готові, так. І жити чесно будем,
    І правил ми козацьких не забудем.

    1-й учень.
    Козак - чесна, смілива людина.
    Найдорожча йому - Батьківщина.

    2-й учень.
    Козак - слабкому захисник!
    Цінити побратимство звик!

    3-й учень.
    Козак - усім народам друг,
    І лицарський у нього дух!

    4-й учень.
    Козак - це той, хто за освіту,
    Хто прагне волі і блакиту.

    Кошовий.
    Вручи ж бо, писарю, посвідчення орлятам,
    Вони ж бо від сьогодні - козачата.
    А на додачу видай Січі знак,
    Хай з козачати виросте козак.

    (Писар вручає козацькі грамоти козачатам).

    Писар.
    Присягайте, що Вкраїну будете любити,
    Що віллєте в неї силу,
    Щоб розвеселити.

    Клятва
    Я, …, вступаючи в козацьку республіку, перед лицем своїх друзів, перед рідною землею та пам’яттю звитяг козацтва, урочисто клянусь, що вивчатиму історію і традиції українського народу, буду готувати себе розумово, фізично і морально, щоб чесно і віддано служити українському народу в ім’я нашого становлення незалежності та процвітання. Клянусь!

    (Виступають учасники козацької ради).

    1-й учень.
    Козачат усіх щиро вітаємо,
    Здоров’я і щастя бажаємо!

    2-й учень.
    Завжди цінуйте братство і згоду,
    Бо ви нащадки козацького роду!

    3-й учень.
    Думи козацькі, діти, читайте,
    Пісню козацьку не забувайте,
    Мужність плекайте в собі, малюки,
    Як це робили колись козаки.

    4-й учень.
    Сміливі будьте, козачата!
    Даруйте Україні вірність/
    У старших вчіться захищати
    Домівку рідну й людську гідність!

    Кошовий.
    Директору школи права передаю,
    Йому для привітання слово надаю.

    1-й учень. Слово для привітання, надається директору школи.

    (Виступають козачата).

    1-й учень.
    Хлопці ми не ликом шиті,
    Обіцяєм добре вчитись,
    Щоб раділи нам батьки,
    І директор, й вчителі.

    2-й учень.
    Працювати біля школи,
    Ми умієм також гарно,
    Щоб, як писанка була,
    Наша школа дорога.

    3-й учень.
    Хоч бувають і невдачі;
    Не виходять в нас задачі,
    Й на диктанті, як на зло,
    Нам, бувало, й не везло.

    4-й учень.
    Де беруться помилки?
    То секрет великий,
    Проте нам учителі
    Не поставлять «двійки».

    5-й учень.
    Нумо дружно, козаки,
    Всі візьмемося в боки,
    Заспіваєм залюбки
    Пісню без мороки.

    (Пісня «Гей шуми, великий луже!»).

    Кошовий. Наше свято наближається до кінця. Щоб його завершити, пропонуємо нашим маленьким друзям скуштувати козацької каші.

    Старший козак. Коли посвячували на Січі у козаки, то посипали їх землицею і золотою пшеницею. Тож зробимо це і ми.

    Кошовий.
    Ми на славу веселились,
    Грали і співали.
    Ми на славу України,
    Нашу Січ збирали.
    А усім вам побажати,
    хочеться добра,
    Щоб жила і процвітала
    Ваша вся сім’я.
    Щоби діти не хворіли,
    Довго щоб жили,
    Щоб навіки Україну
    В серці зберегли.

    Кошовий. Будьмо здорові!

    Всі. Будьмо здорові!

    Кошовий. Слава Богу, що ми маємо такий світлий день.

    Всі. Слава Богу! Слава Богу! (Козачати і гості співають Гімн України).

    Кошовий. Бажаємо кожному з вас стати борцем за нашу Батьківщину, щасливу і суверенну Україну, стати шанувальником рідного слова, бажаю любові до всіх народів світу. Тож пам’ятаймо слово Володимира Сосюри про те, що «не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїни!». Будьте гідними козацької слави! Дай же, Боже, всьому козацькому кошу многая літа до кінця віку!

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  13. #8
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию

    24 серпня - День Незалежності України

    Тематичне вітання до Дня Незалежності України
    (Можна розділити на дві частини та виконати на початку та наприкінці святкової програми)
    1 частина

    Звучать фанфари. На сцені маленька дівчинка виконує пісню "Україна моя".

    Виходять діти - читають вірші:

    Україно моя співуча,
    Ніжна нене, колиска добра!
    Я люблю твої древнії кручі,
    Буйну зелень на схилах Дніпра.

    Ти одвічна - у пісні, у слові,
    В думах сивого кобзаря,
    Україно моя казкова,
    Наше серце для тебе співа.

    Живи, Україно! Живи для краси,
    Для сили, для правди, для волі!
    Співай, Україно, як рідні ліси,
    Як вітер в широкому полі.


    2 частина
    Читці:

    Що то, діти за країна –
    Неба синього блакить,
    На ланах у серпні жито
    Стиглим золотом блищить?


    У якій, скажіть, країні
    Клімат лагідний, м’який?
    Бог відводить буревії,
    Негаразди всіх стихій?


    Люди мудрі, працьовиті
    У країні тій живуть.
    На чуже не зазіхають
    І свого не віддадуть.


    У якій іще країні
    Так земля родить охоча?
    Наче пісня солов’їна –
    Мова ніжна і співоча?


    Гори є і полонини,
    Є моря, річки, ліси…
    Загалом, то є країна
    Невимовної краси!


    Гордо, голосно, дитино,
    Ти назви ім’я країни,
    У якій, хвалити Бога,
    Народився і живеш.
    Їй дочкою є чи сином
    І, коли ти підростеш,
    Будеш їй творити славу,
    Розбудовувать державу.


    Отже, зветься ця країна,
    Незалежна і єдина –
    Наша ненька – Україна!
    (Автор вірша Наталія Козленко)

    До дітей виходить соліст або група. Виконується пісня про Україну

    На останньому куплеті на сцену виходять діти-учасники концертної програми . Вони тримають у руках жовті та сині повітряні кульки, співають приспів разом із солістом.

    У фіналі пісні діти відпускають кульки у небо.

    24 серпня - День Незалежності України
    Сценарій до Дня незалежності України
    "Уклін тобі, рідная мамо !"


    Звучить мелодія пісні "Україна" Тараса Петриненка або інша урочистого звучання, потім мелодія стишується, виходять ведучі - три дівчини.

    Вед. 1:
    Уже зоря нової ери сяє
    І таємничо манить і зове!
    Старе так важко відмирає
    Та в муках родиться нове!
    Ще розумом збагнуть не в змозі -
    Душею вже рвемось в політ,
    Вже стоїмо реально на порозі -
    Дверей відкритих в Новий світ !

    Вед. 2:
    Так! Так! Людство стоїть на порозі формування нової раси, нової цивілізації. Народжується новий світ-здоровий, чистий, життєрадісний, справедливий. " Кінець світу" настане лише для тих, хто не здатний очиститися й трансформуватися для нового життя. А нові люди вже присутні серед нас, їх ще мало, але з кожним днем їх ставатиме більше, вони шукатимуть таких самих нових людей. Чисте прагнутиме до чистого

    Вед. 3:
    І сьогодні, коли ми відзначаємо 12 роковини незалежності нашої держави, маємо усвідомити, що в Україні вже відбувається добір нової раси. Криза в Україні лише прискорює цей процес. Вона так нас "притиснула до стіни" , що просто не лишила нам інших варіантів порятунку. Наше завдання полегшити муки народження нової цивілізації, сприяти переходу на вищий еволюційний рівень не лише України, а й всього світу, адже центр світових перетворень поступово зміщується в Україну.

    Вед. 3:
    Україно! Ти моя молитва,
    Ти моя розпука вікова...
    Громотить над світом люта битва
    За твоє життя, твої права!
    ( В.Симоненко)

    Вед. 2:
    Якщо хоч один відсоток українців напружить свою уяву, докладе певних вольових зусиль - швидкі радикальні зміни неминучі!

    Вед. 3:
    Оновлені люди, що позбавляться своїх гріховних схильностей, покращуватимуть себе не лише фізично, але й - і це головне - духовно, - саме вони матимуть найбільше шансів вижити в катаклізмах, що розгортаються на наших очах, забезпечити майбутнє своїх дітей!

    Вед. 3:
    І хай допоможе нам Всевишній у цій великій праці! Оберігати цей даний нам Богом світ, рідну нашу благодатну землю, поспішати робити добрі справи, любити людей і Бога!

    (здалеку доносяться дзвони урочисті, святкові, які переходять у козацький марш)

    Читець:
    Слухайте, слухайте, слухайте люди!
    Хтось зворушив там тривогу -
    То Україна кров'ю обмита,
    То Україна слізьми полита
    Йде на всесвітню дорогу!

    Слухайте, слухайте, слухайте, люди!
    Дзвонить десь дзвін без упину -
    То задзвонила воля здобута,
    То Україна скинула пута,
    То на свободі родина!

    (ведучі махають вітально руками, по закінченні вірша " Марш Запорожців" звучить на повну потужність. З глибини глядацької зали у супроводі молоді в українських костюмах, військових моряків виходить величаво Мати-Україна, піднімається на сцену, її зустрічають ведучі, підводять до підвищення на сцені. Знов лунають дзвони. Далі у виконанні сопілкарів звучить світла піднесена мелодія)

    Мати-Україна:
    Я - Україна, я - Україна,
    Лиш перед Богом я на колінах,
    Кличу вас люди зліва і справа
    В святу Державу, в мою Державу!
    Єднайтесь, сестри, єднайтесь, браття,
    Пора звільнитись нам від прокляття!

    (дівчата заводять хоровод дохристиянської доби на автентичну мелодію. Світло пригашується, на мелодію танка накладається звук тупоту кінських копит, свист нагаїв, крики "алла" змішуються з криком дівчат "мамо !" "рятуйте!". Хоровод розривається наскоком тіней, які хапають когось, волочуть. На бурхливій тривожній музиці, яка швидше нагадує "какофонію" Мати-Україна)

    Мати-Україна:
    Ой, куди ж ви, діти-соколята?
    Мати ваша гине!
    А хто ж буде визволяти
    У лиху годину?!

    Дівчата з оточення:
    1:
    Пов"язали бідну матір
    Та в полон забрали.

    2:
    Нема кому боронити.
    Бо вже - яничари.

    (На останніх словах покривають Мати-Україна чорним покривалом)

    (звучить пісня у живому виконанні "Яничари". Після пісні на сумній мелодії драматичного звучання з'являються "тіні минулого", одночасно з ними біля куліси з'являєтся читець)

    Читець:
    Тобі, Праматір, шлемо привіт
    З років, що час їх порохом укриє,
    І що тобі пісні цих клятих літ
    І чорний жах, що вовком виє?

    Це нам стерні глухий простір
    І без кінця безрадісні блукання.
    Тобі ж, тобі - краса далеких зір,
    І золота заграва на світанні!

    Це нам іти крізь сум років
    Крізь біль наруг, крізь ніч гірку неслави.
    А ти в крилатім шумі прапорів
    Колись зустрінеш буйний травень.

    З років незнаних чужини
    До тебе вітер долетить, як спомин,
    Про наші в муках виплакані сни
    І днів давно забутих гомін.

    Та що Тобі, Тобі до них,
    Що йдеш крізь дні прекрасні і суворі,
    До дальніх мет, невидано ясних,
    Прямуючи в нові простори!

    Ми відійшли в глибінь віків!
    Ми, мов жорстока пісня. - відлунали ...
    У чорні груди зораних степів -
    Ми йшли і йшли... і нас не стало...

    (на вірші "тіні минулого" В зловісному кружлянні тягнуться до Матері-України, проходячи в чорних балахонах з написами на спинах, що мають бути чіткими, виразними для глядача. На вірші і на цьому рухові "тіней" Мати-Україна і всі, хто її оточує, стоять в різних скорботних позах. "Тіні минулого" 7,6, 5,4 зникають за кулісами, а 4-1 лишаються на сцені, припадаючи до землі, утворюють"могили-надгробки". Останній куплет вірша звучить коли уже утворились "могили" і закінчилась мелодія. В цей же час виходить жіноча постать, проходить між "гробками" і як тільки закінчились мелодія і вірш - починає співати а- капельно пісню на слова Ліни Костенко "чоловіче мій, запрягай коня" або інше такого ж змісту. Після пісні звучить хронометр, на ньому жінка у скорботі виходить. Хронометр все тихіше і тихіше, а світло збільшується, заливає "сцену, Мати-Україна скидає чорне покривало)

    Мати-Україна:
    Гряде доба великих змін!
    Народе мій! Вставай з колін!
    Вставай! Відчуй себе Титаном
    І все тобі під силу стане!

    (оточення Матері-України розпрямляється, підводяться "оживають зачакловані" фігури, скидають чорні балахони "могили", під ними українські вишиті сорочки та військова форма.)

    1 тінь:
    Вже виростають з личаків, із шаровар, з курної хати,
    Раби зростають до синів своєї України - матері!

    2 тінь:
    Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була
    Яка біда мене, яка чума косила, а сила знову ожила,

    Щоб жить - ні в кого права не питаюсь.
    Щоб жить - я всі кайдани розірву!
    Я стверджуюсь, я утверждаюсь. Бо я - живу !

    (починає звучати бадьора життєстверджуюча пісня або мелодія)

    3 тінь:
    Ще в чорні дні татарського потопу
    Дух волі вивів нас з біди
    І перелякану, знесилену Європу
    Порятував від дикої орди.
    І хоч були поразки та руїни,
    Тяжкі гріхи неслави і хули,
    Але щоразу в лоні України
    Жадання волі зріли і жили!

    (з глядацької зали з вигуком з'являється гурт козаків)

    Козацький ватажок:
    Дозволь, мати. Бій звитяги розпочати!

    (Козацькі бойові мистецтва або бойовий гопак)

    3 тінь:
    Козацький дух - дух вічної стихії
    Утілений в привілля степове,
    Допоки світу - він не постаріє -
    Він в заповідях нації живе!

    (козаки після бою підходять з двох боків до України, припадають на коліна, цілують край одягу, на якому жовта і блакитна стрічки, стають по обидва боки у почесну варту)

    Мати-Україна:
    О, мій народе, пресвятий і бойовий, і трудовий
    Талановитий, мій народе!
    Усі серця свої відкрий для віри, правди і свободи!

    (звучить пісня вояків УПА " Лєнта за лєнтою", або інша, спортивний танець у виконанні дівочої групи)

    (далі можна прочитати власного вірша-присвяту Україні, або вірш російською мовою напр., Маяковського, або можуть виступити представники національно-культурних товариств з віршами про Україну або закінчити віршем Леоніда Федорука)

    Україна - то не звук і не просто слово,
    Україна - серця гук, солов'їна мова,
    Україна - то земля, вкрита стиглим житом,
    Що так сонячно сія під небесним німбом!
    Україна - то сади, їх рясні щедроти,
    То настояні меди у духмяних сотах!
    Україна - то стіжки мов церковні зводи,
    Україна - то стежки наших родоводів!
    Україна - то Дніпро повен грай-водою,
    Україна - то добро, творене тобою.
    Україна - то отця мудрі настанови,
    Україна - то серця, сповнені любов'ю!
    Україна - то дитя на руках у мами,
    То одвічні відкриття брам у світлі храми!
    Україна - це і ти, це - і я, і всі ми
    Осяванні з висоти Божими очима!

    (на останніх словах утворюють коридор в головах якого Україна-Мати співає "дари Божі")

    Всі учасники читають вірш Г. Сіденкa:

    Сьогодення нам дивиться в очі і зове молодих в майбуття,
    Де сіяють нам гасла пророчі, де достойне і світле життя.

    Нам за нього боротись, долати всі загати, йдучи до мети.
    Щоб тобі, наша рідная мати, більш ніколи не знати біди.

    Ми тебе заквітчаєм любов'ю, ми добром тобі встелемо шлях
    І усе, що освячено кров'ю ми восславимо в наших ділах.

    Щоб пишалась ти нами у світі, щоб за нас тебе сором не пік
    Ми клянемось тобі, твої діти, що віднині стоять Україні
    Що віднині цвісти Україні вовік!
    (останні 3 рядки всі разом)

    (знов три ведучі на фоні всіх учасників)

    Вед. 1:
    І пам'ятаймо, для вирішення локальних українських проблем потрібно діяти глобально. Українці всього світу мають перетворитися на цілісний організм.

    Вед. 2
    А ще для відновлення повноцінного життя Україні потрібно повернутись до свого Арійського жовто-блакитного прапора, в якому гармонійно поєднано небесне і земне.

    Вед 3

    І утвердити духовний гімн "Боже великий, єдиний". (Виконується всіма учасниками "Молитва за Україну")

    Автор сценарію
    Народна артистка України Галина Яблонська
    м. Київ, 2003рік.

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  14. Следующий пользователь сказал cпасибо Elen2 за это полезное сообщение:

    mamylia (20.06.2018)

  15. #9
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию

    Сценарій святкування Дня Незалежності України

    Диктор:
    Ти чуєш, як шумить Дніпро,
    Як лине пісня солов"їна?
    То все на щастя, на добро,
    То наша рідна Україна.
    Не згасла проведена зоря,
    Не впала правда на коліна.
    У кожній думі Кобзаря
    Живе могутня Україна.
    В боях щербили ми шаблі
    І воскресали на руїнах.
    По всій землі, святій землі
    Гриміла славна Україна.
    І слава Хортиці гучна,
    І Берестечка кров невинна –
    То все вона, для всіх одна,
    То наша вільна Україна.
    Тут все твоє - степи, гаї,
    У небі туга журавлина.
    Нехай повік в душі твоїй
    Не згасне наша Україна.

    І ведуча:
    Україна... Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних поетичних слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися й живуть!

    2 ведуча:
    У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорізьку Січ, славетну Києво-Могилянську Академію. Україна виколисала велетнів сили і духу - таких як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський... Цей перелік, можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу нашої Батьківщини. І сьогодні ми святкуємо річницю проголошення незалежності нашої держави.

    Дівчинка:
    Україно! Мій духмяний дивосвіт
    Голубінь над чистим золотом волосся
    Через терни йшла до волі стільки літ,
    І настав тай світлий день коли

    Разом :
    Збулося!

    Хлопчик :
    Все що мріялось нами
    сповнилось, настало
    "Ще не вмерла Україна"
    Гордо прозвучало!

    (Звучить Гімн України).
    Виходять дівчинка і хлопчик з хлібом.

    Дівчинка:
    Хліб - сіль на рушнику несу.
    Любов несу всесвітню.
    Люблю людей я над усе,
    Як люблять землю рідну.
    Прийміть цей хліб,
    Як символ достатку і життя.

    Хлопчик:
    Даруєм хліб на рушнику -
    І ніби між серцями сонце сходить,
    Таке ясне, неначе згода
    Між двох людей і між народів.

    Дівчинка :
    Даруєм хліб на рушнику
    На доброту і на взаємність,
    І відстані найдальші меншають,
    І радісніше жити на віку.

    Хлопчик:
    Допоки хліб - допоки світ,
    З ним щастя і великі справи.
    Подоба в нього від землі,
    А суть - од правди.
    (Заходить українець і українка).

    Українка:
    Любіть Україну як сонце любіть,
    Як вітер і трави і води.
    В годину щасливу і в радості мить,
    Любіть у годину негоди.

    Українець:
    Яка ж вона довга в століття, у цілі віки,
    Година негоди, що люд український гнітила
    Із сивої пам’яті сміло ідуть козаки,
    А шаблі мов блискавка, сині жупани мов крила.

    Козак:
    До звука звук, струна струні одвітна
    А всі - одвітні серцю Кобзаря
    А вже козацьке військо маком квітне,
    І спалахнула Хортиці зоря
    Ці звуки, звуки золото тривожні,
    Закличний марш: агей козацтво в путь.
    І як струна, душа правдива кожна,
    З глибин історії, вони ідуть. ідуть.
    Гей долиною, гей широкою козаки ідуть.
    (Виконується пісня "ОЙ на горі та й женці йдуть").

    Українець:
    Пам’ятаймо, чиї ми сини,
    Коци будні на серці чи свято,
    Знову бачиться з давнини
    Україна зажурена мати.
    І зруйнована бачить січ,
    Де мій пращур лежить серед поля,
    А йому похилилась до віч,
    Україна немов Тополя,
    (З’являється у жалобі Мати-Україна).

    Україна:
    Сину, сину... А Він мовчить...
    Сину, сину, скажи що не будь...
    Жовте листя на вітах тремтить,
    І летять журавлі у небо.

    Українка:
    Затуляли чужинці в обіймах наш рот,
    І перевертні кривдили зраджену мову,
    Вилив душу в пісні український народ,
    І живе мій народ у співучому слові,
    (Виконується українська народна пісня.

    Українець:
    Ми Українці від Тараса,
    Мазепи й Сковороди...
    Було сліз більше, ніж води.
    Нас голодом не раз морили,
    І в очі населяли страх.
    Ой наші мовчазні могили
    Куди не глянь - по всіх світах....

    1 ведуча:
    Соловки, Сибіри, Магадани....
    Вороги народу де ваш лік?
    На душі на думці - скрізь кайдани
    Тридцять сьомий розпроклятий рік.

    2 ведуча:
    Так мало непогорблених прямих,
    Окрилених високою метою.
    І хто нас визволить од нас самих,
    Від страху перед правдою святою?

    Диктор:
    Народе мій, до тебе я ще верну,
    Як в смерті обернуся до життя.
    Своїм стражденним і незлим обличчям
    Я син, тобі доземно уклонюсь.

    1 ведуча:
    Між лавок і фальшивих од,
    Між *****графії і страху
    Він виросте - новий народ
    Що за Вкраїною на плаху.
    Він буде добре знати шлях...
    Яким ішла його Вкраїна:
    Де був капкан, де злоби цвях,
    А де насилля і руїна.
    Він гляне - Богом із висот - Навпіл.
    Сурово й пильно гляне,
    Мій гордий праведний нарад,
    Який зненавидить кайдани.
    Який над все поставить честь
    Свою і славу України...

    (Лунає пісня "Ой у лузі червона калина"). Виходять 3 українці:

    І-й
    Вставай Україно! Вставай!
    Виходь на дорогу свободи
    Де грає широкий Дунай,
    Де ждуть європейські народи.

    2-й
    Вставай, Україно! Вставай!
    Єднай Чорне Море й Карпати
    І свій переболений край
    Не дай ворогам розламати!

    3-й:
    Ми народ, що вийшли із народа,
    Клянемось в благословенну мить
    Всі свої тисячолітні болі,
    В славу України перелить.

    1 ведуча:
    Це Мій народ. Спогорда не дивись.
    Ще руки в нього з праці вузлуваті,
    Душа ж його пречиста, яко свято,
    А в серці дума й пісня обнялись.

    2 ведуча:
    Під синім небом України
    Зазолотилися жита
    У чуйнім серці воєдино
    З'єдналась палітра та.
    Бо ще дано нам споконвіку -
    Душею, що не любить крику
    Єднати землю й небеса.

    Українець:
    Дай нам, Боже, сили і снаги,
    Щоб цвіли Дніпровські береги,
    Щоб жили гуртом, не поодинці
    На землі щасливі українці

    2 ведуча:
    Я на рідній мові друзям щастя зичу
    Хай добро хлібину кожному несе.
    У гостинну хату щиро всіх покличу
    І вони, я певен, зрозуміють все.
    І вони, я певен зрозуміють слово,
    Де вкраїнська мова пахне барвінково,
    Де вкраїнська пісня розправля крило.

    1 ведуча :
    Рідне слово моє - в нім озвуться віки,
    Рідне слово моє – і крізь хмари сія.
    Словом вишию день - простелю рушника,
    А на тих рушниках - Україна моя.
    (Звучить пісня "Роде наш красний").

    Джерело: Острів знань


    Вірші до Дня Незалежності України

    Незалежна і Єдина

    Автор: Наталія Козленко

    Що то, діти за країна –
    Неба синього блакить,
    На ланах у серпні жито
    Стиглим золотом блищить?


    У якій, скажіть, країні
    Клімат лагідний, м’який?
    Бог відводить буревії,
    Негаразди всіх стихій?


    Люди мудрі, працьовиті
    У країні тій живуть.
    На чуже не зазіхають
    І свого не віддадуть.


    У якій іще країні
    Так земля родить охоча?
    Наче пісня солов’їна –
    Мова ніжна і співоча?


    Гори є і полонини,
    Є моря, річки, ліси…
    Загалом, то є країна
    Невимовної краси!


    Гордо, голосно, дитино,
    Ти назви ім’я країни,
    У якій, хвалити Бога,
    Народився і живеш.
    Їй дочкою є чи сином
    І, коли ти підростеш,
    Будеш їй творити славу,
    Розбудовувать державу.


    Отже, зветься ця країна,
    Незалежна і єдина –
    Наша ненька – Україна!

    ----


    Вірші про Україну

    Автор: Юля Турчина

    ***

    Дивися, безкрайнєє, синєє небо,
    Стоїть над землею, неначе шатро.
    Воно посилає любов нескінченну
    І щиро дарує надію й добро.
    У цьому шатрі килими золотаві –
    Із соняхів, жита, пшениці, вівса.
    А десь майоріють, як крапельки неба,
    Волошки блакитні. Яка ж то краса!
    Тут мешкають люди привітні та чесні,
    Хліб–сіллю гостей зустрічають вони.
    Земля наша щедра, родюча, багата –
    Усіх нагодують безмежні лани.
    Хай знає весь світ про казкову країну,
    Де синєє небо та жовті поля.
    Хай квітне щаслива моя Україна!
    Найкраща, безцінна, любима земля.



    ***


    Якось каже мати сину:
    - Я молюсь за Україну,
    Щоб народ щасливим був,
    Про негоди позабув,
    Із домівок, хат усіх,
    Хай луна дитячий сміх,
    Хай шанують стариків,
    Скрізь звучить веселий спів,
    Хай обходить всіх ненастя,
    Серце хай тремтить від щастя!
    І я вірю, Матір Божа
    Україні допоможе!



    ***


    Фарби дасть мені матуся,
    Малювати я навчуся.
    Намалюю рідний край –
    Дім в селі, ставок і гай,
    Синє небо, жовте сонце
    Загляда до нас в віконце,
    Чорнобривці тут на гряді,
    Полуниці в палісаді,
    І хліба вже чималі,
    В небі линуть журавлі.
    Тут і гори, і долини,
    Тут річки, моря, рівнини,
    Тут тварини і птахи,
    Ось струмок сховавсь у мхи.


    Мати в аркуш подивилась,
    Посмішка в очах з’явилась.
    І сказала мати сину:
    - Як люблю я Україну!
    Ця країна чарівна
    І єдина в нас вона.



    ***


    Який цікавий світ навколо,
    Ти, друже, тільки придивись!
    На небі сонця жовте коло,
    А поруч з домом – сад і школа,
    Живи, дорослішай і вчись!
    Дивись на квіти, на дерева,
    Вивчай птахів, комах, тварин,
    Ти станеш кращим і, напевно,
    В життя підеш сміливо й певно,
    Та пам’ятай, ти не один!
    З тобою вся твоя родина:
    Батьки, бабусі та діди,
    З тобою друзі, Батьківщина,
    Тож, уперед, мій друже, йди!




    ---------------------------------------

    Молитва за рідну мову

    Автор: Юрко Шкрумеляк

    Боже, Отче милостивий,
    Ти нам дав ту мову красну,
    Поміж мовами найкращу,
    Нашу рідну, нашу власну.

    Тою мовою співала
    Нам, маленьким, наша мати,
    Тою мовою навчала
    Тебе, Боже, прославляти.

    Тою мовою ми можем
    Величатись перед світом,
    Бо між мовами ця мова -
    Мов троянда поміж цвітом.

    Хоч би й хто напастував нас,
    Хоч би й хто посмів грозити, -
    Дай нам силу, дай відвагу
    Рідну мову боронити.

    Поможи, Небес Владико,
    Хай буде по Твоїй волі,
    Щоб та мова гомоніла
    Вільно: в хаті, церкві, в школі.

    Дай діждати пошанівку
    Рідного святого слова,
    Щоб цвіла на славу Божу
    Наша українська мова!



    ДЕ УКРАЇНА?
    Автор: Юрко Шкрумеляк

    Україна в давній славі,
    В козацьких пригодах,
    На заквітчаних левадах,
    В рідних синіх водах.
    Україна в тих долинах
    І високих горах,
    На степах буйних, широких
    У гаях, у борах.
    Україна в білих селах,
    У густих садочках,
    У хрещатому барвінку,
    У синіх квіточках.
    Україна на яворах
    Пташкою співає;
    На стрілецькії могили
    Голову схиляє.
    Україна в чорноземі,
    Що родить пшеницю, -
    В глибинах, що дають нафту
    І сіль-сировицю.
    Україна в рідній мові
    І в пісні прекрасній, -
    Україна в рідній школі,
    В майбутності ясній.
    Україна в чистих хатах,
    І в сільській церковці, -
    У дитячому серденьку,
    В розумній головці,
    Україна в ясних зорях,
    В сонці, що над нами, -
    І в очах добрячих, ясних
    Рідненької мами.

    Я дитина українська!
    Автор: Юрко Шкрумеляк
    Я дитина українська,
    Вкраїнського роду,
    Українці — то є назва
    Славного народу.
    Україна — то край славний,
    Аж по Чорне море,
    Україна — то лан пишний,
    І степи, і гори.
    І як мені України
    Щиро не кохати?
    Мене ненька по-вкраїнськи
    Вчила розмовляти.
    І як мені України
    Щиро не любити?
    Мене вчили по-вкраїнськи
    Господа молити.
    За свій рідний край і нарід
    Я Господа молю:
    Зішли, Боже, Україні
    І щастя, і долю!





    --------------------------------------------------------------------------------
    Автор: Soni

    Все буде добре, я це знаю,
    не у ві сні, а на яву.
    Одне бажання лише маю,
    кохати хочу і люблю.
    Весь світ тримається коханням
    і без кохання ми ніщо.
    Нехай ми вибухнем бажанням
    і всі пізнаєм, що Воно.
    Не буде в світі місця війнам,
    не буде зла і ворогів.
    Весь світ заллємо ми любов`ю,
    весь світ купатиметься в ній.
    Як в чистих водах, світлім Сонці
    в любові, щасті і добрі.
    Ми УКРАЇНЦІ у своїй сторонці
    і щастя буде на Землі !



    Вірші про Україну

    (З різних джерел, автори невідомі, якщо Ви знаєте авторів,
    то ми з задоволенням їх назвемо)

    Святковий день - двадцять четверте серпня,
    Так хочеться усмішок і пісень.
    Віднині Україна незалежна.
    Запам'ятайте, люди, світлий день!
    Здійснилась давня заповітна мрія,
    Бажання і надія поколінь.
    Це почуття свободи серце гріє
    І піднімає думи височінь.
    Давайте ж станемо пліч-о-пліч всі народи,
    Щоб славу України відродить.
    Щоб дружно жити, в радості і згоді,
    Ми України сестри і брати
    ----

    Моя пісенна країна
    Зоветься в світі Україна.
    Пісні її до серця линуть
    Стрімким джерелом, небом синім,
    і у веселім дружнім крузі
    Пісні співають добрі друзі.
    ----
    Дуже велика країна моя
    Є в ній озера, річки, моря.
    Гори високі, степи та ліси -
    Стільки багатства, і стільки краси.

    ----
    У кожнім роді - незборима міць,
    А купно всі ми - моноліт держави.
    Ми не загинемо в борні,
    Бо нині всі за волю встали.
    -----

    На український древній рід
    Такі державні заложив основи,
    Що скільки буде існувати світ,
    Нас не здолають у житті ніколи.
    -----
    Ми різні з материнської колиски,
    Та всі ми діти щирої землі.
    В родині вільній всі ми - українці
    Ми України доньки і сини

    Благословенна у віках земля
    З хлібами щедрими під небом синім.
    Велично й впевнено зійшла зоря
    Нової України!
    Вона в моїй душі, в серцях людей,
    У радощах та у скрутну годину.
    Ім'я її прекрасне і святе —
    Повіримо в Україну!
    Вона добро несе в новітній світ,
    Довічну віру й пісню солов'їну.
    Тож пам'ятаймо пращурів завіт —
    Любити Україну!
    Правічна і нескорена земля
    Хлібами сходить у прийдешню днину.
    Допоки світить праведна зоря -
    Шануймо Україну!



    Незалежна і Єдина
    Автор: Наталія Козленко


    Що то, діти за країна –
    Неба синього блакить,
    На ланах у серпні жито
    Стиглим золотом блищить?

    У якій, скажіть, країні
    Клімат лагідний, м’який?
    Бог відводить буревії,
    Негаразди всіх стихій?

    Люди мудрі, працьовиті
    У країні тій живуть.
    На чуже не зазіхають
    І свого не віддадуть.

    У якій іще країні
    Так земля родить охоча?
    Наче пісня солов’їна –
    Мова ніжна і співоча?

    Гори є і полонини,
    Є моря, річки, ліси…
    Загалом, то є країна
    Невимовної краси!

    Гордо, голосно, дитино,
    Ти назви ім’я країни,
    У якій, хвалити Бога,
    Народився і живеш.
    Їй дочкою є чи сином
    І, коли ти підростеш,
    Будеш їй творити славу,
    Розбудовувать державу.

    Отже, зветься ця країна,
    Незалежна і єдина –
    Наша ненька – Україна!

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  16. #10
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию

    Тема: «Рід. Родина. Україна.»
    Мета: Закріпити знання дітей про своїх найдорожчих людей: тата і маму. Виховувати у них глибокі почуття любові до своєї родини та Батьківщини. Розширити та поглибити знання дітей про народну символіку, ознайомити з минулим та сучасним життям українського народу. Виховувати повагу до народних традицій, звичаїв.
    Розвивати у дітей здатність переживати музичні образи і усвідомлювати емоційний зміст творів, закріплювати спеціальні здібності музичного та музично-рухового виконавства. Виховувати естетичне ставлення до музичних творів і мистецтва в цілому.

    Хід заняття
    Українка
    Гостей наших любих вітаємо щиро,
    Зустріти Вас раді з любов’ю та миром.

    Українець
    І на знак поваги хліб візьміть із сіллю,
    Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

    Українка
    Ми Вам його підносимо на білім рушничкові
    Та до землі вклоняємось, щоб Ви були здорові.
    (під музику «Тече вода з-під явора» Т Шевченко діти заходять до зали)

    Рід, родина, сім’я
    Серед них –маленька я.
    Мов перлинка-намистинка,
    Я дівчатко-українка.
    Родовід–моя родина
    Я ж її мала краплина.
    Люблю всю родину я.
    Разом ми – одна сім’я!
    Бо козацького я роду,
    Рідну землю люблю зроду.
    Маму, тата поважаю,
    Їм здоров’ячка бажаю!
    І бабусю, дідуся –
    Всіх люблю й ціную я.

    1 Ведуча
    Згадаймо, що ж таке рід, родина, родове дерево? Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наша група, і дитячий садок, і весь народ український. Родина до родини – народ. Ми з вами всі – український народ, який складається з родин малих і великих, дружніх і працьовитих.
    2 Ведуча
    Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел (а зруйнуй їх – і річка засохне), так і наша українська культура збагачується маленькими родинами.

    З роду в рід кладе життя мости,
    Без коріння саду не цвісти.

    ( наперед виходять діти-читці)

    Як добре дітям й затишно в родині!
    Тут так цікаво й весело всім нам.
    Тому вклонятися доземно ми повинні
    За диво й за життя – своїм батькам.

    Батьки для нас – це найдорожчі люди,
    Воно піклуються і думають про нас.
    І хай завжди в нас тато й мама буде,
    Й ніколи світлий не проходить час.

    І хай здоров’я буде у родині,
    Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів
    Родині ми складаєм славу нині
    І скажемо багато добрих слів.


    Бо все найкраще в дітях від родини!
    Привітність, щирість, щедрість, доброта,
    Усі традиції народні і святині
    Та мудрість й віра чиста і свята.

    1 Ведуча

    Коли зміцніють крила, щоб літати,
    Не забувай про рідних маму й тата.
    Та встигни добре слово їм сказати,
    Допоки ти живеш у рідній хаті.

    2 Ведуча

    Не скупіться на теплі слова,
    Бо у світі так мало тепла.
    Лише від рук мами і тата
    Та від рідної хати.



    (діти)

    Я люблю свою хату
    І подвір’я, й садок,
    Де і сонця багато,
    І в жару– холодок.


    Все для мене тут рідне:
    Стіни – білі, як сніг,
    І віконце привітне,
    І дубовий поріг.


    Хата моя, біла хата,
    Рідна моя сторона.
    Пахне любисток і м’ята
    Мальви цвітуть край вікна.


    Додому їду, везу гостинці:
    Для мами – хустку, для хати – синьку.
    Побачить мати, всміхнеться мати,
    І буде знову теплом вгощати.
    Заб’ється в зморшках крута сльозинка.
    Ну що ж ви, мамо, моя єдина!
    І будуть довго іти розмови.
    Матусю рідна – зоре ранкова.
    Як вечір ляже на тихі шати,
    То буде мати мені співати,
    Від серця пісня, як сон щаслива
    Дитинством пахне хатина синя.

    (інсценівка під пісню «Мамина хатина». Вірші Г.Шаповалової, музика О. Злотника)

    Ми малі, та всі ми друзі,
    Ми одна родина.
    А найбільша наша мати –
    Рідна Україна.





    Є багато пташок голосних
    Любі-милі нам співи пташині.
    Та завжди наймилішими з них
    Будуть ті, що у рідній країні.


    Є багато країн на землі,
    В них – озера, ріки і долини.
    Є країни великі й малі,
    Та найкраща завжди – Батьківщина.

    2 Ведуча

    Так, діти! Кожна людина має свою Батьківщину, яку любить над усе на світі. Бо Батьківщина, як рідна ненька, її не можна ані купити, ані заслужити, вона одна у кожного і дається від народження.

    (Діти виконують пісню «Коли посміхаються діти»)

    Як сонечко ясне засвітить здаля,
    Квітучими барвами вкрилась земля,
    Роса вмиє кожен листочок,
    Пташки подадуть голосочок.
    Ми любим країну квітучу свою,
    Веселку у небі і пісню в гаю.
    І стане гарніше на світі,
    Коли усміхаються діти.

    А мама раненько прокинеться знов, І руки ласкаві зігріють теплом,
    Бо що є для нас найрідніше,
    Ніж серце матусі й добріше?
    А кожна родина і кожна сім’я
    Дарує дитині любов і ім’я.
    І стане гарніше на світі,
    Коли усміхаються діти.


    1 Ведуча

    Що таке Україна?
    За віконцем калина.
    Тиха казка бабусі,
    Ніжна пісня матусі,
    Дужі руки у тата,
    Під тополями хата,
    Під вербою криниця,
    В чистім полі пшениця,
    Серед лугу лелека
    І діброва далека.

    2 Ведуча

    Наші давні і добрі символи. Їхнє коріння сягає глибини століть.

    Червоні кетяги калини
    Горять вогнями усіма.
    Без калини нема України,
    Без народу Вкраїни нема.


    Посадіть калину…коло школи,
    Щоб на цілий білий світ
    Усміхнулась щиро доля.
    Материнський ніжний цвіт.

    Посадіть калину …на городі,
    Щоб заквітнула земля!
    Із роси – пречиста врода,
    З неба почерк журавля.

    Посадіть калину… коло тину,
    Щоб злагода цвіла!
    Буде щедрою родина –
    Буде честь їй і хвала.

    Посадіть калину…
    Коло хати,
    Щоб на всеньке на життя!
    Стане кожен ранок святом.
    Дітям буде вороття.

    Посадіть калину…
    В чистім полі.
    Хай вона освятить час!
    Рід наш любить дуже волю
    Хай же й воля любить нас.

    Посадіть калину…
    Біля школи,
    А щоб цвіт її не стерся,
    Не зів’янув в спориші,
    Посадіте коло серця,
    Щоб цвіла вона в душі.


    (танок «Три поради» музика І. Шамо, слова Ю. Рибчинський)

    1 Ведуча

    Діти, зараз давайте відгадаємо загадку і дізнаємось, про що буде йти мова.
    З квітів його виплітають,
    Ним голівку покривають.
    Щоб дівчиноньку зберіг –
    Український оберіг.
    (Віночок)

    2 Ведуча

    Своєрідним жіночим оберегом в Україні завжди був віночок. Їх виплітали з різного зілля, від весни і до пізньої осені. Кожен віночок слугував не тільки окрасою голови дівчини, а й був оберегом душі, бо в ньому є чаклунська сила, що і біль вгамовує, і волосся береже.

    1 Ведуча

    Подивись на квіти України.
    Скільки квітів у її саду!
    Кожна квітка – справжняя перлина.
    Як намисто я вінок сплету.

    Виберу найкращі з усіх квітів,
    Душу квітів зможу прочитати
    І вінок найкращий в світі
    Буде ненька-Україна мати.


    2 Ведуча

    Кожна квітка, наче на долоні
    Але кожна й таємницю має.
    Друже мій, послухаймо сьогодні,
    Що нам кожна квітка промовляє.
    (наперед виходять діти, тримаючи в руках квіти, після читання віршів прикріпляють їх до фланелеграфа, утворюючи вінок)

    Вінок Україні сплітаємо, друже!
    Знай, квітка найперша в віночку, то – ружа.
    Де б не цвіла, але ружа віднині
    Серце своє віддає Україні.
    Пишна троянда, чи скромна шипшина –
    З ружі почнемо вінок України.


    Мальва в вінку, як в садочку квітує
    Мальва себе, як надію дарує.


    Квітка смерть перемагає,
    Тож ніколи не вмирає.
    От безсмертником і зветься
    На здоров’я нам дається.


    Барвінок до вінка в’яжи
    У квітці цій – життя душі.
    Як небо квітка ця блакитна,
    В вінку займає місце гідне.


    До вінка вплетем калину –
    Нагадає хату рідну,
    Нагадає землю рідну –
    До вінка вплетем калину.


    Волошка в віночку –
    Від неба, від літа.
    Волошка – це квітка,
    Що вміє дружити.
    Волошка нас в свята
    Церковні вітає,
    В відварі з волошок
    Нас мати купає.





    Ромашка у вінку, як сонячний бурштин,
    А навкруги бурштину – білі вії.
    На запитання всі вона відповіда
    Цю ніжну квітку не лякають зливи.


    Як без вишні не садок,
    Так без маку – не вінок.
    Цілу купу нарвемо –
    Всім віночки сплетемо.


    Квіти яблуні, квіти вишневі
    Доплітаємо ми до вінка.
    Поруч з білими – ніжно-рожеві
    Подивіться, яка це краса.

    1 Ведуча

    Ці віночки-обереги
    Знати всім з дитинства треба.
    Це барвистий спів землі,
    Пам’ятай його завжди.

    (діти виконують танець з віночками)

    2 Ведуча

    Український рушник! Хто з вас не бачив його? Він пройшов крізь віки і зараз символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. Рушник передавали як оберіг з роду в рід, з покоління в покоління.

    1 Ведуча

    А який він гарний! Його можна порівняти з піснею. Рушники – це обереги від усього злого, що може зайти в дім. «Хай стелиться вам доля рушниками» – бажали людям щастя.

    (дівчата вишивають рушнички)




    Ми своїми вправними руками
    Вишиваєм рушничок нетканий.
    Є на ньому півники святкові,
    Є на ньому квіти малинові.
    Синя нитка – птиці пролітають,
    А червона – мальви розцвітають.


    В мене голочка слухняна
    День у день працює зрання,
    Щоб квітки на рукаві
    Зацвітали, мов живі.
    Вміє голка вишивати,
    Підрубити фартушок,
    Помережить рушничок.

    (танець з рушничками)


    Рушникове обличчя веселе
    Обліта коровай на столі,
    Закликає гостей до оселі
    Випромінює щедрість землі.


    Рушничок на стіні – давній звичай,
    Ним шлюбують дітей матері.
    Він додому із далечі кличе,
    Де в калині живуть солов’ї.


    Він простелиться тим, в кого серце
    Не черствіє й дарує тепло.
    Хай цей символ сусідиться вічно
    В нашій хаті на мир, на добро.

    (виконується «Пісня про рушник» А. Малишка)


    Приїжджайте частіше додому,
    Щоб не мучила совість потому.
    Ні грошей не привозьте, ні слави,
    Будьте з рідними ніжні й ласкаві.
    Пригадайте дитинства стежинку
    Поцілуйте батьківські сивинки
    Зачерпніте водиці з джерельця,
    Прихиліться серцем до серця.
    Бо не вічні ні батько, ні мати,
    Завтра можете їх не застати.
    Щоб не мучила совість потому,
    Приїжджайте частіше додому.

    2 Ведуча

    Ось і підійшло до кінця наше свято. Хочеться вірити, що на Вашу долю випадуть радісні хвилини гордості за те, що ми є український народ, що нашому роду нема переводу.

    1 Ведуча

    Мені хочеться подякувати всім, хто прийшов до нас на свято, вам, діти, за те, що ви любите свою неньку Україну, свої родини. Хочеться побажати вам –
    Хай біда і горе минають ваш дім.
    Доброго здоров’я зичу вам усім.

    (лунає пісня «Україно, Україно» у виконанні Т. Петриненка. Діти виходять із зали).

    О.М.Логвиненко

    Добавлено через 1 минуту
    Девочки ,автора не было.

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  17. #11
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию

    Дитячий заклад «Веселка»
    Тарас Шевченко.


    Склала: муз.керівник.КислицинаО.В.

    Підготували і провели:
    Вихователі: Насиковськая Н.П.
    Фарион Г.М.
    Кашинська Т.С.
    Муз. керівник:КислицинаО.В.

    2008р.


    Творчій вечір «Ти з нами, Тарасе!»

    Мета: Розширити знання дітей про творчість Т.Г.Шевченко,показати, як шанують його в наших домівках.
    Вчити виразно, з правильною інтонацією читати вірші Шевченко и про Шевченка,співати пісні, виховуючи у дітей через образне слово і музику почуття любові до України, рідної мови, свого народу. Викликати бажання читати «Кобзар»
    Обладнання: Портрет Т.Г.Шевченка.

    Хід заняття:
    Дорогі діти! Шановні гості! Сьогодні ми зібралися в цьому залі, щоб відзначити річницю з дня народження Т.Г. Шевченка, який став для України заповітною думою,
    безсмертною піснею.
    9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенігородського повіту в сім`ї кріпака
    Григорія І вановича Шевченка народився хлопчик, назвали його Тарасом.
    Прожив він лише 47 років, які стали славою і гордістю українського народу.
    Він написав богато віршів. Його слово полюбив простий народ і назвав своїм Кобзарем.

    5 дітей гр№14:
    Щовесни, коли тануть сніги,
    І на рясті засяє веселка,
    Повні сил і живої снаги
    Ми вшановуєм пам`ять Шевченка.

    Кобзарем його ми звемо,
    Так від роду і до роду
    Кожний вірш свій і поему
    Він присвячував народу.

    Тарасе, наш Кобзарю , всюди
    Приходиш нині ти ,як свій.
    Тебе вітають щиро люди
    На всій україні моїй.

    Я маленька українка лиш 5 років маю,
    А про рідного Шевченка вже багато знаю.
    Він – дитя з під стріхи,
    Він – в подертій свиті,
    Він здобув нам славу, як ніхто на світі.
    І та його слава не вмре , не загине,
    Наш Тарас Шевченко – сонце України.
    Вихователь: Ось перед вами святиня нашого народу – книжка «Кобзар».
    Ця збірка Шевченкових поезій відома й люба кожному українцеві.
    Ми тако ж не раз гортали їі сторінки, читали і вчили деякі вірші,розглядали
    ілюстрації. Хто з вас хотів би прочитать вірш Тараса Григоровича так, як хотів
    би їх почути сам автор?

    Гр.№1

    1. Світає , край неба палає,
    Соловійко в темнім гаї
    Сонце зустрічає.
    ТИХЕСЕНЬКО ВІТЕР ВІЄ,
    Степи, лани мріють,
    Між ярами над ставами
    Верби зеленіють.

    2. «Княжна»
    Неначе писанка село,
    Зеленим гаєм поросло.
    Цвітуть сади , біліють хати,
    А на горі стоять палати,
    Неначе диво , а кругом
    Широколистії тополі,
    А там і ліс, і ліс , і поле,
    І сині гори за Днепром.

    Пісня «Зацвіла в долині»(стр28син уч.)

    Вихователь: Вірші Тараса Шевченка мають незвичайну чудодійну силу.
    Вони добре запам`ятовуються й ниби торкаються струн людської душі.
    Народ легко добирає мелодії до Шевченковських поезій- так народилися чудові пісні,
    Які звучать по всій Україні й виконуються в різних концертних залах світу.

    Гр№5
    1.Зоре моя вечірняя, Воду позичає.
    Зійди над горою, Як широка сокорина
    Поговорим тихесенько Віти розпустила...
    В неволі з тобою. А над самою водою
    Розкажи , як за горою Верба похилилась.
    Сонечко сідає,
    Як у Дніпра веселочка
    Пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» (стр105 син сб.)
    (исполняют вихователі)
    Вихователь: Велика любовь до свого народу, до рідної землі, до краси навколишньої природи викликала в Шевченка потяг і до складання віршів, і до малювання.
    Тож вин став не лише поетом, а й художником, зараз я відкрою вам загадково просту красу його картин.

    Демонструє репродукції, супроводжуючи показ короткою розповіддю.

    Вихователь: Давайте і ми з вами на мить відчуємо себе художниками й пограємо у гру «Якого кольору вірш?»
    Вихователь декламує рядки з віршів, а діти асоцюють їх із певними кольорами:
    зелений, блакитний, червоний, фіолетовий.

    1. Вітер з гаєм розмовляє,
    Шепче з осокою,
    Пливе човен по Дунаю
    Один за водою.

    2.Тече вода із-под гаю
    Та по –під горою,
    Хлюпочуться качаточка
    Поміж осокою.

    3. Зацвіла в долині
    Червона калина,
    Ниби засміялась
    Дівчина- дитина.

    5. сонце заходить
    Гори чорніють,
    Пташечка тихне,
    Поле німіє,
    Радіють люди,
    Що відпочинуть...

    Гр№5
    Садок вишневий коло хати, Сем`я вечеря коло хати,
    Хрущі над вишнями гудуть, Вечірня зіронька встає,
    Плугатарі з плугами йдуть, Дочка вечерять подає,
    Співають ідучи дівчата, А мати хоче научати,
    А матері вечерять ждуть. Так соловейко не дає.

    Пісня «Над Дніпровою сагою»(стр55 пісенник)
    Вихователь: А зараз я прочту вам запитання, а ви по черзі будете на них відповідати.

    1. Назвіть двох українських писменників, яких називають Кобзарем та Каменярем України?
    (Тарас Шевченко та Іван Франко)
    2.Назвіть три українских старовинних міста.
    (Кіїв, Львів, Чернігів)
    3.Назвіть найбільшу річку України?
    (Дніпро)
    4. Які мови є «рідними сестрами »української?
    (російська та білоруська)
    5. Як називається невеличкий поетичний твір, складений із рифмованих рядків?
    (Вірш)

    Гр№14.

    Провіснику волі, великий Тарасе,
    Справдилися думи творчі твої,
    Прийми же данину любові і шани
    Від дітей українськї землі.

    Танець «Полька »гр № 14

    Гр№1.

    Кобзарем ми його звемо,
    Так від роду і до роду
    Кожен вірш свій і поему
    Він присвячував народу

    І мі вдячно всі шануймо
    Славного Тараса.
    В сім`ї вольній не забудьмо,
    Бо він – гордість наша.

    Гр№5

    Приходять літні і малі,
    Діди, бабусі, школярі,
    Приходять вчені і поети,
    Приходять з близька і здалека


    Вони стрічають сонця схід,
    Отут ,сьогодні у Теплодарі
    Вони співають «Заповіт»,
    Зхиливши голову в пошані.

    Всі учасники свята виконують «Заповіт»

    Вихователь: Знаймо його – і знані будемо.
    Сповідуймо його – і правдиві будемо.
    Любімо святу Україну, як він,-
    І в світі люблені будемо.


    Кінець.

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  18. 2 пользователей поблагодарили Elen2 за это полезное сообщение:

    Rita03 (19.02.2017), Олег Лекарь (03.03.2017)

  19. #12
    Местный Аватар для аLisa
    Регистрация
    07.03.2009
    Адрес
    Шахтерск, Дон. обл.
    Сообщений
    232
    Поблагодарил Поблагодарил 
    172
    Поблагодарили Поблагодарили 
    17
    Поблагодарил в

    6 сообщениях

    По умолчанию

    Состряпаю, выставлю.
    Цитата Сообщение от Ирина Викторовна муза
    Будем ждать!!!
    Ну что-то так! Не знаю куда выложить, если что модераторы перенесут в нужную темку. Это еще будет шлифоваться. С легкого пинка Татьяны( еще раз спасибки) вот что получилось.

    Моя барвиста Україна.

    Під музику діти входять до зали. (Зал прикрашен символами: калина, прапор, герб, рушники, віночки)

    Вед: Добрий день, малята! Сьогодні ми з вами поведемо розмову про найдорожче
    серцю кожної людини – Батьківщину. Про її солов їну мову, чарівну природу,
    народні звичаї та легенди.
    - А в якої ж країні ми живемо?
    - Так.
    Україна – рідний край
    Поле, річка, зелен гай
    Любо стежкою іти,
    Тут живемо і я, і ти.

    Для того, щоб більш узнати про Україну, я запрошую вас у чарівну подорож. Ви готові? Тоді вперед. Коли подорож чудова, то і рухатись ми будемо на незвичайному транспорті, ми поїдемо на каруселях.

    Муз – рух гра «Карусели».

    Вед: Зупинка. Станція…. Ой, куди ж ми потрапили? Так це ж столиця нашої
    Батьківщини. Пам ятаєте, яке місто?
    Так, це Київ. Дуже красивий, квітучий. Сідайте, а
    Я зараз вам про Київ-град
    Легенду хочу розказать.

    (Маленька театралізація)
    Одного разу, в час-то давній
    До берега, де зараз Київ славний
    Великий човен стишив хід.
    Із човна вийшли три кремезних брати:
    Найстаршого було з них Києм звати ( під музику виходить Кий)
    Середній Щек (виходить Щек)
    А третій із братів
    Що був найменший,
    Мав ім я Хорив (виходить)
    З братами прибула і їх сестриця,
    На ім я Либідь.
    І сказав найстарший брат:

    Кий: Браття, тут збудуєм город!
    Працювати ж вмієм!
    Сили ж нам не позичать!
    Роботящі зроду!




    Щек: Будем дерево рубать
    І тесать колоди
    Та й сестриці ні на мить
    Не дамо скучати:
    Буде там обід варить
    І на гуслях грати.

    Хорив: Теремок малий зведем
    Ми на цьому місці
    А від нього розпочнем
    Будувати місто.

    Вед: Під горою в тій норі
    Поселились трударі –
    Люд простий і роботящий
    Що роботу знав найкращє
    І став зростати Київ
    На горах над Дніпром
    Садами заквітчався
    Мов дівчина вінком
    Його побудували
    Брати, батьки, діди
    І слава про це місто
    Неслась по всій землі.

    Вед:Ну так що? Рухаємось далі?

    Вед: Зупинка Співоча.
    Кажуть. Хто співає, той журбу проганає»
    Пісня – справжній скарб українського народу. Коли Бог роздавав таланти, то
    французам дісталась елегантність. Італійцям – хист до музики, німцям –
    дісциплина і лад. І коли вже ніяких талантів не залишилось, до Бога прийшла
    дівчинка у віночку і він віддав їй найдорожче – пісню.

    1дит: Наймиліша для нас в світі
    Це пісня рідненька
    Вона будить любов,
    Чарує серденько.

    Вед: А чи ви любите співати?
    Так давайте заспіваєм!

    Пісня (старша група)
    Пісня ( середня група)
    А дорослі теж вміють і люблять співати, послухаємо?
    Пісня у виконанні дорослих.

    Вед: А ми рухаємось далі.

    Вед: Зупинка обережна. А чому обережна? Тому що ми розкажемо вам про обереги.
    Без чого нема України?
    1 Дит: Нема України без калини
    Як і нема без пісні солов я
    А ми – народ зернина від зернини
    В біді і щасті – ми одна сім я.

    2ди т:Немає України без вербиці
    Без сивого Славутича-Дніпра
    Нап юся живодайної водиці
    В ній зачерпну любові і добра!

    3 дит: Без рушників немає України
    Як без любові і життя нема
    Душа без України – мов руїна
    Пуста і мертва, холодно-німа.

    4 дит: А до мене знову
    Голос мами лине
    Без верби й калини нема України.

    Вед: В народі кажуть: «Тримай хаточку, як у віночку» Український віночок – це не тільки прикраса, але й оберіг.
    - Якої він форми? (Круглої)
    - Що він нагадує? (Сонце)

    Такий головний убір, що нагадує сонце, захистить вас від різних хвороб. Ось подивиться, які квіти дівчата вплетали у віночок.

    Деревій. Це маленькі. Біленькі квіточки. Вони нагадують велику квітку і звуть її деревцем. Він завжди цвіте. Це символ нескореності.

    1 дівч: А я вплету до віночка ромашку. Вона дає не тільки здоров я , а і доброту. Ніжність. ЇЇ називають рум янок.

    2 дівч: А я вплету цвіт калини – символ вроди України.

    3 дівч : А я вплету в віночок барвінок. Це дивна квітка. Вона зберігає свій синій колір навіть під снігом. Його вважають символом життя.

    4 дівч:А я вплету безсмертник. Це символ довголіття.

    5 дівч: А я вплету мак, він дає дитині сон та спокій.

    Вед: всього у віночок вплітали 12 квіточок, але про це я розкажу вам пізніше, а зараз мандруємо далі.
    Зупинка. Весела танцювальна станція. Виходьте, затанцюємо.

    Аніматорський танок зі всіма дітьми.
    Українська полька у виконанні 3 пар.

    Вед: а ще ми не побували на літературній станції, їдьмо?
    Зупинились.
    Вірші про Україну.

    Виходить вихователь в укр.. вбранні з короваєм
    Такий вже древній звичай український
    Як гості завітають у наш край
    На рушнику барвистому підносим
    Їм запашний шахтарський коровай.
    Вручає коровай.

    Вед: Дякуємо. Подивіться, він також схож на сонце.
    Повернулись ми у рідне місто.
    Як його назва? Так, Шахтарськ. А тому він Шахтарськ, що мешкають в ньому більшість людей, які працюють на шахтах. До речі, через три дні ми будемо святкувати свято Шахтаря. У кого тати шахтарі?
    Це важка, почесна праця, послухайте про це пісеньку.

    Пісня у виконанні дорослих.(В чистом небе Донецком)

    Але ж і ми вміємо співати.

    Пісня «Приїзжайте к нам в Донбас»

    Вед: І, напевно нашу чудову подорож треба закінчити на найвеселішій станції
    «Гралія».

    Ігри.

    Вед: Боже-Отче всемогутній, захисти коханий край
    Дай нам вийти у майбутнє. Мужність і сміливість дай
    Захисти від божевільних, від Чорнобилів нових
    Суверенній Україні – слава нині і вовік!

    Звучить Гімн України (фрагмент)
    Танцювальна постанова «А я бажаю вам добра» (у виконанні дівчаток)
    Під музику діти виходять із залу.
    Татьяна.
    В разделе "Кто мы" стр.166.
    тел. 80713357848
    ICQ397959479
    matrosovatanya@mail.ru

  20. #13
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию

    Сценарій до Дня незалежності України "Уклін тобі, рідная мамо !"

    Звучить мелодія пісні "Україна" Тараса Петриненка або інша урочистого звучання, потім мелодія стишується, виходять ведучі - три дівчини.

    Вед. 1:
    Уже зоря нової ери сяє
    І таємничо манить і зове!
    Старе так важко відмирає
    Та в муках родиться нове!
    Ще розумом збагнуть не в змозі -
    Душею вже рвемось в політ,
    Вже стоїмо реально на порозі -
    Дверей відкритих в Новий світ !

    Вед. 2:
    Так! Так! Людство стоїть на порозі формування нової раси, нової цивілізації. Народжується новий світ-здоровий, чистий, життєрадісний, справедливий. " Кінець світу" настане лише для тих, хто не здатний очиститися й трансформуватися для нового життя. А нові люди вже присутні серед нас, їх ще мало, але з кожним днем їх ставатиме більше, вони шукатимуть таких самих нових людей. Чисте прагнутиме до чистого

    Вед. 3:
    І сьогодні, коли ми відзначаємо 12 роковини незалежності нашої держави, маємо усвідомити, що в Україні вже відбувається добір нової раси. Криза в Україні лише прискорює цей процес. Вона так нас "притиснула до стіни" , що просто не лишила нам інших варіантів порятунку. Наше завдання полегшити муки народження нової цивілізації, сприяти переходу на вищий еволюційний рівень не лише України, а й всього світу, адже центр світових перетворень поступово зміщується в Україну.

    Вед. 3:
    Україно! Ти моя молитва,
    Ти моя розпука вікова...
    Громотить над світом люта битва
    За твоє життя, твої права!
    ( В.Симоненко)

    Вед. 2:
    Якщо хоч один відсоток українців напружить свою уяву, докладе певних вольових зусиль - швидкі радикальні зміни неминучі!

    Вед. 3:
    Оновлені люди, що позбавляться своїх гріховних схильностей, покращуватимуть себе не лише фізично, але й - і це головне - духовно, - саме вони матимуть найбільше шансів вижити в катаклізмах, що розгортаються на наших очах, забезпечити майбутнє своїх дітей!

    Вед. 3:
    І хай допоможе нам Всевишній у цій великій праці! Оберігати цей даний нам Богом світ, рідну нашу благодатну землю, поспішати робити добрі справи, любити людей і Бога!

    (здалеку доносяться дзвони урочисті, святкові, які переходять у козацький марш)

    Читець:
    Слухайте, слухайте, слухайте люди!
    Хтось зворушив там тривогу -
    То Україна кров'ю обмита,
    То Україна слізьми полита
    Йде на всесвітню дорогу!

    Слухайте, слухайте, слухайте, люди!
    Дзвонить десь дзвін без упину -
    То задзвонила воля здобута,
    То Україна скинула пута,
    То на свободі родина!

    (ведучі махають вітально руками, по закінченні вірша " Марш Запорожців" звучить на повну потужність. З глибини глядацької зали у супроводі молоді в українських костюмах, військових моряків виходить величаво Мати-Україна, піднімається на сцену, її зустрічають ведучі, підводять до підвищення на сцені. Знов лунають дзвони. Далі у виконанні сопілкарів звучить світла піднесена мелодія)

    Мати-Україна:
    Я - Україна, я - Україна,
    Лиш перед Богом я на колінах,
    Кличу вас люди зліва і справа
    В святу Державу, в мою Державу!
    Єднайтесь, сестри, єднайтесь, браття,
    Пора звільнитись нам від прокляття!

    (дівчата заводять хоровод дохристиянської доби на автентичну мелодію. Світло пригашується, на мелодію танка накладається звук тупоту кінських копит, свист нагаїв, крики "алла" змішуються з криком дівчат "мамо !" "рятуйте!". Хоровод розривається наскоком тіней, які хапають когось, волочуть. На бурхливій тривожній музиці, яка швидше нагадує "какофонію" Мати-Україна)

    Мати-Україна:
    Ой, куди ж ви, діти-соколята?
    Мати ваша гине!
    А хто ж буде визволяти
    У лиху годину?!

    Дівчата з оточення:
    1:
    Пов"язали бідну матір
    Та в полон забрали.

    2:
    Нема кому боронити.
    Бо вже - яничари.

    (На останніх словах покривають Мати-Україна чорним покривалом)

    (звучить пісня у живому виконанні "Яничари". Після пісні на сумній мелодії драматичного звучання з'являються "тіні минулого", одночасно з ними біля куліси з'являєтся читець)

    Читець:
    Тобі, Праматір, шлемо привіт
    З років, що час їх порохом укриє,
    І що тобі пісні цих клятих літ
    І чорний жах, що вовком виє?

    Це нам стерні глухий простір
    І без кінця безрадісні блукання.
    Тобі ж, тобі - краса далеких зір,
    І золота заграва на світанні!

    Це нам іти крізь сум років
    Крізь біль наруг, крізь ніч гірку неслави.
    А ти в крилатім шумі прапорів
    Колись зустрінеш буйний травень.

    З років незнаних чужини
    До тебе вітер долетить, як спомин,
    Про наші в муках виплакані сни
    І днів давно забутих гомін.

    Та що Тобі, Тобі до них,
    Що йдеш крізь дні прекрасні і суворі,
    До дальніх мет, невидано ясних,
    Прямуючи в нові простори!

    Ми відійшли в глибінь віків!
    Ми, мов жорстока пісня. - відлунали ...
    У чорні груди зораних степів -
    Ми йшли і йшли... і нас не стало...

    (на вірші "тіні минулого" В зловісному кружлянні тягнуться до Матері-України, проходячи в чорних балахонах з написами на спинах, що мають бути чіткими, виразними для глядача. На вірші і на цьому рухові "тіней" Мати-Україна і всі, хто її оточує, стоять в різних скорботних позах. "Тіні минулого" 7,6, 5,4 зникають за кулісами, а 4-1 лишаються на сцені, припадаючи до землі, утворюють"могили-надгробки". Останній куплет вірша звучить коли уже утворились "могили" і закінчилась мелодія. В цей же час виходить жіноча постать, проходить між "гробками" і як тільки закінчились мелодія і вірш - починає співати а- капельно пісню на слова Ліни Костенко "чоловіче мій, запрягай коня" або інше такого ж змісту. Після пісні звучить хронометр, на ньому жінка у скорботі виходить. Хронометр все тихіше і тихіше, а світло збільшується, заливає "сцену, Мати-Україна скидає чорне покривало)

    Мати-Україна:
    Гряде доба великих змін!
    Народе мій! Вставай з колін!
    Вставай! Відчуй себе Титаном
    І все тобі під силу стане!

    (оточення Матері-України розпрямляється, підводяться "оживають зачакловані" фігури, скидають чорні балахони "могили", під ними українські вишиті сорочки та військова форма.)

    1 тінь:
    Вже виростають з личаків, із шаровар, з курної хати,
    Раби зростають до синів своєї України - матері!

    2 тінь:
    Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була
    Яка біда мене, яка чума косила, а сила знову ожила,

    Щоб жить - ні в кого права не питаюсь.
    Щоб жить - я всі кайдани розірву!
    Я стверджуюсь, я утверждаюсь. Бо я - живу !

    (починає звучати бадьора життєстверджуюча пісня або мелодія)

    3 тінь:
    Ще в чорні дні татарського потопу
    Дух волі вивів нас з біди
    І перелякану, знесилену Європу
    Порятував від дикої орди.
    І хоч були поразки та руїни,
    Тяжкі гріхи неслави і хули,
    Але щоразу в лоні України
    Жадання волі зріли і жили!

    (з глядацької зали з вигуком з'являється гурт козаків)

    Козацький ватажок:
    Дозволь, мати. Бій звитяги розпочати!

    (Козацькі бойові мистецтва або бойовий гопак)

    3 тінь:
    Козацький дух - дух вічної стихії
    Утілений в привілля степове,
    Допоки світу - він не постаріє -
    Він в заповідях нації живе!

    (козаки після бою підходять з двох боків до України, припадають на коліна, цілують край одягу, на якому жовта і блакитна стрічки, стають по обидва боки у почесну варту)

    Мати-Україна:
    О, мій народе, пресвятий і бойовий, і трудовий
    Талановитий, мій народе!
    Усі серця свої відкрий для віри, правди і свободи!

    (звучить пісня вояків УПА " Лєнта за лєнтою", або інша, спортивний танець у виконанні дівочої групи)

    (далі можна прочитати власного вірша-присвяту Україні, або вірш російською мовою напр., Маяковського, або можуть виступити представники національно-культурних товариств з віршами про Україну або закінчити віршем Леоніда Федорука)

    Україна - то не звук і не просто слово,
    Україна - серця гук, солов'їна мова,
    Україна - то земля, вкрита стиглим житом,
    Що так сонячно сія під небесним німбом!
    Україна - то сади, їх рясні щедроти,
    То настояні меди у духмяних сотах!
    Україна - то стіжки мов церковні зводи,
    Україна - то стежки наших родоводів!
    Україна - то Дніпро повен грай-водою,
    Україна - то добро, творене тобою.
    Україна - то отця мудрі настанови,
    Україна - то серця, сповнені любов'ю!
    Україна - то дитя на руках у мами,
    То одвічні відкриття брам у світлі храми!
    Україна - це і ти, це - і я, і всі ми
    Осяванні з висоти Божими очима!

    (на останніх словах утворюють коридор в головах якого Україна-Мати співає "дари Божі")

    Всі учасники читають вірш Г. Сіденкa:

    Сьогодення нам дивиться в очі і зове молодих в майбуття,
    Де сіяють нам гасла пророчі, де достойне і світле життя.

    Нам за нього боротись, долати всі загати, йдучи до мети.
    Щоб тобі, наша рідная мати, більш ніколи не знати біди.

    Ми тебе заквітчаєм любов'ю, ми добром тобі встелемо шлях
    І усе, що освячено кров'ю ми восславимо в наших ділах.

    Щоб пишалась ти нами у світі, щоб за нас тебе сором не пік
    Ми клянемось тобі, твої діти, що віднині стоять Україні
    Що віднині цвісти Україні вовік!
    (останні 3 рядки всі разом)

    (знов три ведучі на фоні всіх учасників)

    Вед. 1:
    І пам'ятаймо, для вирішення локальних українських проблем потрібно діяти глобально. Українці всього світу мають перетворитися на цілісний організм.

    Вед. 2
    А ще для відновлення повноцінного життя Україні потрібно повернутись до свого Арійського жовто-блакитного прапора, в якому гармонійно поєднано небесне і земне.

    Вед 3

    І утвердити духовний гімн "Боже великий, єдиний". (Виконується всіма учасниками "Молитва за Україну")

    Автор сценарію
    Народна артистка України Галина Яблонська
    м. Київ, 2003рік.

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  21. #14
    Авторитет Аватар для Anathema
    Регистрация
    02.09.2010
    Адрес
    Полтавская обл.
    Сообщений
    1,466
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,673
    Поблагодарили Поблагодарили 
    700
    Поблагодарил в

    164 сообщениях

    По умолчанию фольклор

    Пропоную в цій темі ділитися сценаріями свят та розваг на основі українського фольклору.
    Свято української пісні

    Пісня вранці нас вітає,
    Пісня в горі помагає,
    Пісня радощі приносить;
    Наше серце пісні просить.

    Вед: Сьогодні ми зібрались на чудове свято - свято рідної пісні.
    Скажіть, діти, як називається країна, у якій ми з вами живемо?
    (Україна) Правильно. Отже, якщо ми народилися і живемо в Україні, то і називаємося українцями.
    Наш народ мудрий, працелюбний і дуже любить співати. Співають українці, коли їм сумно, - тоді звучать сумні пісні. Співають, коли працюють, - і тоді бринить весела пісня, що звеселяє серця. А надихає людей співати їх рідний край, калинова українська земля.

    1 дит. Ти – моя країна, рідна Україно!
    Я – твоя дитина, крапелька твоя!

    2 дит. Ти – моя країна, рідна Україно!
    На якій з’явилась і співаю я.

    Пісня «Україна»

    Вед: Пісня – це голос нашої землі, голос душі нашого народу. Вона супроводжує нас завжди, навіть тоді, коли хочеться спати, мама співає вам колискову. Ця пісня добра, ніжна, як матуся. А більше про українську пісню ви дізнаєтесь, коли здійсните подорож до українського села, де чекають на вас чарівні люди з гарними піснями.
    Звучить українська пісня.

    Вед: Ви чуєте як гарно звучить народна музика, запрошуючи нас на сільську вулицю. Ось подивіться, хлопці й дівчата вийшли гуляти.
    Вони жартують, сперечаються, співають і танцюють.

    Пісня-танець «Що на нашій вулиці»

    Виходить господиня.
    Господиня: А хто це тут так гарно співає?

    1 дит. Українці – ми маленькі, Україна – наша ненька.
    А ми її онучата, мов маленькі барвінчата.

    2 дит. Як барвінок всюди в’ємся, все встигаєм, все сміємся.
    І співають так малята, мов у гаї солов’ята.

    Господиня: Молодці, ви й справді гарно співаєте. А чи знаєте ви звідки пісня взялася на Україні? Ось послухайте, я вам про це розповім.
    …Якось Господь Бог вирішив наділити своїх дітей талантами.
    Французи дістали елегантність, красу, німці – дисципліну і лад, італійці – хист до малювання. Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог з престолу і раптом побачив у кутку дівчину. Вона була вбрана у вишивану сорочку, на голові багрянів вінок з червоної калини.
    - Хто ти така, доню?- запитує у неї Бог.
    - Я – українка, - відповідає дівчина.
    - А на який подарунок ти чекаєш від мене, чого твоєму народові не вистачає?
    - Усім він багатий, Боже, - каже україночка. – І земля у нас родюча, і люди на ній добрі живуть.
    - Чого ж ти хочеш? – запитує Бог.
    - Хочу прославити душу мого народу, - промовила дівчина.
    І тоді Бог вирішив подарувати українцям найдорожчий скарб пісню.Узяла україночка дарунок, притисла міцно до серця і понесла пісню в народ. З тих пір і славиться Україна своїми піснями.

    Вед: Гарна легенда, аж самим співати хочеться. Якої ж заведем?

    Госп: А давайте «Комарики-дзюбрики»

    Пісня «Комарики-дзюбрики»

    Вед: А чи чуєте, що в сусідській хатині дитина маленька плаче?

    Дит: Підем з вами в ту хатину, де малесенька дитина.
    Будем її забавляти, будем пісеньку співати.

    Вед: Але йдемо тихенько, щоб не тривожити дитину.
    Підходять до однієї з мам. Біля мами стоїть колиска.

    Вед: Ох і гарна у вас донечка!

    Мама: Так гарна, але чомусь плаче. Не знаю кого б покликати, щоб її забавив.

    Вед: А я знаю. Давайте дитині колискової заспіваємо.

    Пісня «Котику сіренький»

    Мама: Дякую вам, діти, що забавили мою дитину.
    Вед: Давайте тихенько вийдемо.(Діти сідають на стільчики)
    Поставити кущ.
    Вед: Ой, здається не тільки малу дитину приспали, а ще й хлопця он під кущем.
    Господиня: Та я його, здається знаю. Це лінивий Гриць. Давайте заспіваємо про нього пісню.

    Пісня «Грицю, Грицю, до роботи»

    Вед: Ох і ледачий ти, Грицю, до роботи не охочий!
    Гриць: Та хіба я ледачий? Он там за тином, живе ледача дівчина. Ви подивіться, що в неї в хаті робиться.

    Пісня «Чом я не хазяйка?»
    Вед: Що це в тебе, хазяєчко, в хаті робиться, по всій хаті пір’я розкидане?

    Дит: Та воно таке не слух’яне це пір’я. Зовсім мене не слухається. По всій хаті літає і в руки не дається.

    Вед: Давайте, діти, допоможемо хазяєчці в хаті пір’я прибрати.

    Гра «Хто швидше збере пір’я»
    Господиня: Які ви вправні та швидкі, як скоро в хаті прибрали.
    Гарно у нас в селі, весело та, здається, не всім. Он бачите, під вишнею, сумна дівчина про щось з дідом розмовляє. Давайте послухаємо.

    Пісня « Ой, під вишнею»

    Вед: То відпустиш, діду, дівчину погуляти, та в гурті потанцювати?
    Дід: Не пущу!
    Вед: Та ти ж старий!
    Дід: А ось я вам покажу який я старий.
    Дід танцює.
    Вед: Та пусти вже, діду, дівчину до нас та й сам виходь, бо не такий ти вже і старий.
    Дід: Ну, добре, іди. А я поряд стану, щоб ніхто тебе не вкрав.

    Український танець

    Вед: Ой і гарно на вашій вулиці.
    Господиня: А у нас в кінці села ще й живе дівчина, яка так мріє покохати гарного хлопця, справжнього козака. Ось послухайте.

    Пісня « Ой, дівчино, шумить гай»

    Вед: А діти, бабусю, хочуть з тобою в гру пограти.

    Гра « Куди йдеш, бабусю?»
    (Одягти козу)
    Господиня: Ой, що ж це в мене на подвір’ї робиться! Поки я з вами грала та пісні слухала, моя коза відв’язалася і шкоду робить.

    Забігає коза і лякає дітей.
    Коза: Я – Коза-Дереза, півбока луплена, за три копи куплена.
    Тупу-тупу ногами, заколю тебе рогами, ніжками затопчу,
    Хвостиком замету. Тут тобі й смерть!
    Господиня: Ну все, кізонько, досить! Бо тобі дай волю, то ти ще шкоду наробиш! Іди я тебе прив’яжу!
    Коза тікає.
    Господиня: Діти, допоможіть мені козу вловити.

    Гра « Не випусти»
    Господиня: Дякую вам, малята, за те, що до нас в село завітали, мене, стареньку, українськими піснями порадували. За це я пригощу вас смачними варениками.
    Винести стіл, на якому приготовані в мисці вареники.
    Вед: На цьому наше свято закінчено. Дякуємо за увагу.

  22. 2 пользователей поблагодарили Anathema за это полезное сообщение:

    Rita03 (02.06.2017), Бароблюшок (26.03.2017)

  23. #15
    Авторитет Аватар для Anathema
    Регистрация
    02.09.2010
    Адрес
    Полтавская обл.
    Сообщений
    1,466
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,673
    Поблагодарили Поблагодарили 
    700
    Поблагодарил в

    164 сообщениях

    По умолчанию Речівки про рідне місто і дитсадок

    Пропоную речівки про рідне місто і дитсадок, можливо, комусь знадобляться.

    1 дит: Сонце сяє на небі яскраво і радіють і ниви й поля,
    Я люблю тебе, рідна Полтаво, ти прекрасна, як ненька моя!

    2 дит: Є багато країв на землі, в них озера, річки та долини,
    Є краї і великі й малі, та найкраща за всі - Полтавщина!

    3 дит: Є багато квіток запашних, кожна квітка красу свою має,
    Та найкращі завжди поміж них ті, що квітнуть у рідному краї.

    4 дит: Полтавщина - сонечко, рідний край,
    Тут топчу я стежечку з краю в край,
    Тут я народилася, туту росту і тягнусь, мов квіточка в висоту.

    5 дит: У Полтаві я живу, своє місто я люблю.
    Є високі тут будівлі, квіточки цвітуть чарівні,
    Є тут школи і садочки, ростуть діти, мов грибочки.

    6 дит: Вранці, тільки вийду з дому, вітерець в лице війне,
    В дитсадок іду охоче, тут з любов’ю ждуть мене.

    7 дит: Мій дитячий садок – це віночок з квіток,
    Кожна квіточка в нім неповторна,
    Це весела ріка, гомінлива й дзвінка,
    Це казок і пісень світлий човник.

    8 дит: Я навколо подивлюся і всім серцем усміхнуся,
    Своїм містом я горджуся, йому низько поклонюся.

    9 дит: Хоч і важко на карті світу моє місто маленьке знайти,
    Я не можу його не любити, місту рідному вічно рости!

    10 дит: Я люблю своє рідне місто за садів аромат запашний,
    А ще більше люблю рідне місто за народ гомінкий, трудовий!

    11 дит: Хай щасливою буде сім’я і багатою кожна родина,
    Хай квітує Вкраїна моя, а із нею моя Полтавщина!

  24. 5 пользователей поблагодарили Anathema за это полезное сообщение:

    s.piskunn (26.08.2016), sv37 (07.04.2016), Еленатаги (17.09.2019), зірка (20.01.2016), Наталья Бондарь (06.08.2019)

Страница 1 из 12 1234511 ... ПоследняяПоследняя

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •  
Яндекс.Метрика free counters Рейтинг@Mail.ru