Батьківщина, українська символіка

[lady in red]

Лариса29, вот то, о чем я Вам писала. Может, кому-то еще пригодится

Конкурс "Чарівна україночка"
Мета: Сприяти відродженню давніх традицій та обрядів, національної культури України.
Виховувати любов до української народної пісні, як однієї із складових менталітету українців.
Вчити дітей слухати і співати українські народні пісні.
Виховувати любов і повагу до спадщини, яку нам залишили українські поети.
Закріпити елементи українських таночків.
Зацікавити дітей різноманіттям приготування вареників в українській національній кухні.
Ознайомити дітей з українським традиційним вбранням та зачіскою, домагатися естетизації з
елементами сучасності зовнішнього вигляду дівчаток.
Розвивати творчі здібності дітей, виховувати повагу, доброзичливість та дружні почуття один до одного.
Сприяти вихованню гордості та любові за свій українській рід.

Репертуар: 1. „Весняний настрій” муз. Н. Кузнєцова.
2. „Несе Галя воду” укр. нар. пісня.
3. „Із сиром пироги” укр. нар. пісня.
4. „Підманула – підвела” укр. нар. пісня.
5. „Україно моя” сл. і муз. Н. Рубальської.
6. „Три матері” сл. Л. Полтави, муз. Л. Херувимської.
7. Вірші О. Пчілки та П. Воронька.

Ведуча: У всіх дітей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай.
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без батьківщини.

Наш рідний край великий і гарний. Великий, бо простягається від величних Карпат аж до річки Дон, і від боліт Полісся аж до берегів Чорного моря. Гарний, бо має і високі гори, вкриті зеленими лісами, і бистрі річки, і широкі урожайні поля, і квітучі луки, і все, чого душа забажає. Гарний наш рідний край ще й тому, що в ньому живуть прекрасні люди, які славляться своїми піснями, танцями, звичаями. Молоде покоління несе велику відповідальність перед своїми пращурами за безсмертність української пісні, слова, танцю, звичаїв. Тому сьогодні ми проводимо свято – конкурс „Чарівна україночка” і станемо свідками того, як наші дівчатка возвеличують українське слово піснями та віршами. Тож зустрічайте наших чарівних україночок – учасниць конкурсу.

Линь же, музико, в небо гучніше.
В добрий путь лунай, в добрий час.
Вище голову! Йдіть веселіше!
Ми всі так чекаємо вас!
(Під музику та оплески до залу заходять дівчатка – учасниці в українському вбранні та сідають на свої місця.)

Ведуча: Учасниця № 1: Цибульник Ганна - вихованка старшої групи № 1
Учасниця № 2: Каша Віолетта – вихованка старшої групи № 2
Учасниця № 3: Горбач Яна – вихованка санаторної групи
Учасниця № 4: Парпалес Альона – вихованка логопедичної групи № 1
Учасниця № 5: Півник Женя – вихованка логопедичної групи № 2

А так, як у нас сьогодні свято – конкурс, то оцінювати кожні етапи конкурсу буде жюрі, яке складається з музичних керівників ДНЗ Мар’їнського району.

1 конкурс: „Краса в імені твоїм, а ти в його красі”
Є слово, з яким людина не розлучається ніколи. І народиться дитина – до неї це слово приходить першим. Воно має бути дзвінким і красивим. Це ім’я твоє. Пригадайте народне прислів’я: „Ім’я красить людину, а людина – ім’я”. Послухаємо наших україночок.
(Дівчатка по черзі розповідають про себе).
Учасниця № 1: Спочатку вам представлюсь я.
Ганнуся – ось моє ім’я.
З радістю усім кажу,
Що в дитсадочок я ходжу.
Люблю музику й пісні,
Люблю танцювати,
Моя мрія у житті – артисткою стати.
Якщо трапиться таке: мрія не здійсниться,
В садочок рідний я прийду
І тут буду трудиться.
(Ведуча пропонує жюрі оцінити першу учасницю).

Учасниця № 2: Представитись настала черга і моя,
Віолетта – ось моє ім’я.
Весела дівчинка та спритна
І по секрету вам скажу,
Що на місці на одному
Я і хвилинки не сиджу,
А співати й танцювати
Я ще з малечку люблю!
(Жюрі оцінює другу учасницю).
Учасниця № 3: А я - Януся,
Донечка слухняна у матусі.
Дома часу я не гаю,
Мамочці допомагаю,
Що вже вмію, те й роблю,
Бо матусю так люблю,
Що ц словами не сказати,
Обіцяла їй сьогодні я гарненько виступати!
(Жюрі оцінює третю учасницю).

Учасниця № 4: Я україночка мала,
Альонкою зовуся,
Я у Мар’їнці живу
І дуже цим горжуся.
Я красива і струнка,
Гарні очі маю,
Я моторна і швидка,
Як бджілка літаю!
(Жюрі ставить свої оцінки).

Учасниця № 5: А Женя – це моє ім’я,
І хочу всім сказати я,
Що я справжня українка
І гарненька, як перлинка.
Друзів маю я багато,
І дівчаток, і хлоп’яток,
Весело проводим час
І радіє кожен з нас.
(Жюрі оцінює п’яту учасницю)

Ведуча: Наші учасниці вже представилися, але подивіться як вони сьогодні одягнуті, так і хочеться сказати про їх вбрання...
Мама вишивала донечці сорочку
Квіти гарні викладала, наче у віночок.
В нитці сонце золоте, пелюстки червоні,
Ласка мамина цвіте в одязі для доні.
Зараз наші дівчатка – україночки представлять своє вбрання з давніми традиціями, але з сучасним баченням.

2 конкурс: „У нашої Оксаночки таке гарненьке вбраннячко”.
(Дівчатка під музику по черзі демонструють свій одяг. Ведуча пропонує жюрі оцінити вбрання дівчаток).
Ведуча: Рідна мова – найважливіший, найбагатший, найміцніший зв’язок, що з’єднує минулі і прийдешні покоління в одне велике історичне ціле. Рідною українською мовою написано багато українських віршів. Послухаємо їх у виконанні конкурсанток.

3 конкурс: „Рідна мова, рідне слово”.
Учасниця № 1: Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина,
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.
Послухай, як вода шумить –
Дніпро до моря лине.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна!
Учасниця № 2: Знаю, бо казала мені моя ненька,
Що я українка правдива, маленька.
Знаю, Україна серцю моєму мила,
Я по – українські молитися вчила.
А моя опора – то Божая Мати,
Мати Україна, повна благодаті.
Цю мою молитву прийми, Отче Боже,
Нехай Україні вона допоможе!

Учасниця № 3: Журавлики линуть: курли та курли.
Ми з краю свого в чужину попливли.
І та за морями, в далекім краю,
Згадаєм не раз про Вітчизну свою,
Де вивели діток, де гнізда звели,
Журавлики линуть: курли та курли!
Усе тут знайоме і рідне усе,
А вітер холодний у далеч несе.
Їм люди гукають: „Здорові були!”
Журавлики ніжно: „Курли та курли!”

Учасниця № 4: Он повзе мурашка, ось хлюпоче річка,
Не зривай ромашку, не топчи травичку.
В зелені діброва, в китицях калина,
Глянь, яка чудова наша Україна.
Журавлі над лугом линуть рівним клином...
Будь природі другом, будь природі сином!

Учасниця № 5: Україна – це ліс та долини,
Це широкі квітучі поля,
Це маленька щаслива дитина
І найкраща матуся моя!
Україна – це пісенька щира,
Це струмок, що біжить до Дніпра,
Це містечко моє найрідніше.
Я бажаю йому лиш добра!

(Жюрі оцінює після кожного виступу учасниць).

Ведуча: Коли пісні мого краю
Пливуть у рідних небесах,
Мені здається, що збираю
Цілющі трави я в лугах...

Народжувалась українська пісня в серцях народу під час праці й відпочинку, у хвилини радощів і смутку. Тому і називають її народною, тобто вічною і завжди сучасною. Вона допомогла людям жити, вселяла віру в краще майбутнє. Пісня – справжній скарб українського народу. Живе пісня – живе Україна. А як співають та ще й при цьому танцюють наші дівчатка ми з вами побачимо у нашому наступному конкурсі. А допомагати у цьому конкурсі нашим україночкам будуть веселі хлоп’ята – справжні козачата!

4 конкурс „Світ твоїх захоплень”
Дівчата та хлопці виконують українську народну пісню – танок „Підманула – підвела”. Після виконання дівчата та хлопці залишаються стояти півколом, а Ведуча пропонує оцінити жюрі по – черзі кожну пару.
Хлопчики садять дівчат на свої міста, а самі повертаються обличчям до жюрі.

Хлопці (кажуть разом): Любив козак дівчину і з сиром пироги!

Під музику хлопці беруть горщики з варениками і дають їх дівчаткам, і виходять із зали.
Ведуча: Найулюбленіша українська страва – вареники. Кожну дівчинку матуся змалку вчила ліпити їх. От і сьогодні наші господині приготували разом зі своїми матусями українські вареники з різними традиційними начинками!

5 конкурс „Любив козак дівчину і з сиром пироги!”
Дівчата подають у горщиках вареники, приготовлені вдома, примовляючи.

Учасниця № 1: Їжте вареники бульб’яні, щоб ваші щічки були рум’яні!
(ставить горщик на стіл жюрі та сідає на місце).

Учасниця № 2: Їжте вареники з капусти, щоб животи у вас були тлусті!
(ставить горщик на стіл жюрі і сідає на місце).

Учасниця № 3: Їжте вареники з грибами, щоб були ви багаті кумами!
(ставить горщик на стіл жюрі і сідає на місце).

Учасниця № 4: Їжте вареники з м’ясом та запивайте їх квасом!
(ставить горщик на стіл жюрі та сідає на місце).

Учасниця № 5: Їжте вареники з сиром – з добром вас і миром!
(ставить горщик на стіл жюрі та сідає на місце).

Ведуча: А поки жюрі спробує все різноманіття нашого смачного конкурсу і виставить загальні оцінки кожній учасниці, у нас музична пауза – танок – подарунок для учасниць і всіх присутніх!
Музична пауза „Танок циганочок”

Ведуча: Прошу жюрі показати нам оцінки за останній конкурс українських вареників.
Оцінки жюрі.

Ведуча: А зараз я надаю слово жюрі для підведення підсумків нашого свята – конкурсу.

Слово жюрі, нагородження учасниць.

Ведуча: Зберігати і примножувати надбання української культури – завдання кожного українця. Якщо ти займаєшся різьбою чи вишиванням, співаєш чи танцюєш, переймаєш від народних умільців секрети їхнього таланту, а зі слів бабусі чи дідуся запам’ятовуєш колискові пісні, загадки, прислів’я чи приказки, тим ти робиш свій внесок у збереження і розвиток української культури. Бережімо свою мову, пісню, державу!

Дівчатка – учасниці виконують пісню „Україно моя”.

Ведуча: Ми не тому, добрі люди, конкурс наш кінчаємо,
Учасниця №1: Щастя й долі тут присутнім всім щиро бажаємо,
Учасниця №2: Живіть в мирі, живіть в щасті, добрі, гарні люди,
Учасниця №3: Нехай Божа ласка з неба завжди з вами буде!
Учасниця №4: Зичим вам добра, здоров’я, великого щастя?
Учасниця №5: Караван наш – дар від серця, ви прийміть, будь ласка!

Хлопчики заносять каравай на рушнику, дарують гостям і разом з дівчатками під музику виходять із зала.