Страница 3 из 12 ПерваяПервая 1234567 ... ПоследняяПоследняя
Показано с 31 по 45 из 168

Тема: Батьківщина, українська символіка

  1. #31
    Авторитет Аватар для катя 98
    Регистрация
    13.01.2010
    Адрес
    киевская обл.
    Сообщений
    8,420
    Поблагодарил Поблагодарил 
    7,899
    Поблагодарили Поблагодарили 
    15,377
    Поблагодарил в

    2,466 сообщениях

    По умолчанию

    Конкурс "Чарівна україночка"

    Конкурс "Чарівна україночка"
    Мета: Сприяти відродженню давніх традицій та обрядів, національної культури України.
    Виховувати любов до української народної пісні, як однієї із складових менталітету українців.
    Вчити дітей слухати і співати українські народні пісні.
    Виховувати любов і повагу до спадщини, яку нам залишили українські поети.
    Закріпити елементи українських таночків.
    Зацікавити дітей різноманіттям приготування вареників в українській національній кухні.
    Ознайомити дітей з українським традиційним вбранням та зачіскою, домагатися естетизації з
    елементами сучасності зовнішнього вигляду дівчаток.
    Розвивати творчі здібності дітей, виховувати повагу, доброзичливість та дружні почуття один до одного.
    Сприяти вихованню гордості та любові за свій українській рід.

    Репертуар: 1. „Весняний настрій” муз. Н. Кузнєцова.
    2. „Несе Галя воду” укр. нар. пісня.
    3. „Із сиром пироги” укр. нар. пісня.
    4. „Підманула – підвела” укр. нар. пісня.
    5. „Україно моя” сл. і муз. Н. Рубальської.
    6. „Три матері” сл. Л. Полтави, муз. Л. Херувимської.
    7. Вірші О. Пчілки та П. Воронька.

    Ведуча: У всіх дітей одна святиня,
    Куди не глянь, де не спитай.
    Рідніша їм своя пустиня,
    Аніж земний в чужині рай.
    Їм красить все їх рідний край.
    Нема без кореня рослини,
    А нас, людей, без батьківщини.

    Наш рідний край великий і гарний. Великий, бо простягається від величних Карпат аж до річки Дон, і від боліт Полісся аж до берегів Чорного моря. Гарний, бо має і високі гори, вкриті зеленими лісами, і бистрі річки, і широкі урожайні поля, і квітучі луки, і все, чого душа забажає. Гарний наш рідний край ще й тому, що в ньому живуть прекрасні люди, які славляться своїми піснями, танцями, звичаями. Молоде покоління несе велику відповідальність перед своїми пращурами за безсмертність української пісні, слова, танцю, звичаїв. Тому сьогодні ми проводимо свято – конкурс „Чарівна україночка” і станемо свідками того, як наші дівчатка возвеличують українське слово піснями та віршами. Тож зустрічайте наших чарівних україночок – учасниць конкурсу.

    Линь же, музико, в небо гучніше.
    В добрий путь лунай, в добрий час.
    Вище голову! Йдіть веселіше!
    Ми всі так чекаємо вас!
    (Під музику та оплески до залу заходять дівчатка – учасниці в українському вбранні та сідають на свої місця.)

    Ведуча: Учасниця № 1: Цибульник Ганна -
    Учасниця № 2: Каша Віолетта –
    Учасниця № 3: Горбач Яна
    Учасниця № 4: Парпалес Альона –
    Учасниця № 5: Півник Женя –

    А так, як у нас сьогодні свято – конкурс, то оцінювати кожні етапи конкурсу буде жюрі, яке складається з …
    1 конкурс: „Краса в імені твоїм, а ти в його красі”
    Є слово, з яким людина не розлучається ніколи. І народиться дитина – до неї це слово приходить першим. Воно має бути дзвінким і красивим. Це ім’я твоє. Пригадайте народне прислів’я: „Ім’я красить людину, а людина – ім’я”. Послухаємо наших україночок.
    (Дівчатка по черзі розповідають про себе).
    Учасниця № 1: Спочатку вам представлюсь я.
    Ганнуся – ось моє ім’я.
    З радістю усім кажу,
    Що в дитсадочок я ходжу.
    Люблю музику й пісні,
    Люблю танцювати,
    Моя мрія у житті – артисткою стати.
    Якщо трапиться таке: мрія не здійсниться,
    В садочок рідний я прийду
    І тут буду трудиться.
    (Ведуча пропонує жюрі оцінити першу учасницю).

    Учасниця № 2: Представитись настала черга і моя,
    Віолетта – ось моє ім’я.
    Весела дівчинка та спритна
    І по секрету вам скажу,
    Що на місці на одному
    Я і хвилинки не сиджу,
    А співати й танцювати
    Я ще з малечку люблю!
    (Жюрі оцінює другу учасницю).
    Учасниця № 3: А я - Януся,
    Донечка слухняна у матусі.
    Дома часу я не гаю,
    Мамочці допомагаю,
    Що вже вмію, те й роблю,
    Бо матусю так люблю,
    Що ц словами не сказати,
    Обіцяла їй сьогодні я гарненько виступати!
    (Жюрі оцінює третю учасницю).

    Учасниця № 4: Я україночка мала,
    Альонкою зовуся,
    Я у Мар’їнці живу
    І дуже цим горжуся.
    Я красива і струнка,
    Гарні очі маю,
    Я моторна і швидка,
    Як бджілка літаю!
    (Жюрі ставить свої оцінки).

    Учасниця № 5: А Женя – це моє ім’я,
    І хочу всім сказати я,
    Що я справжня українка
    І гарненька, як перлинка.
    Друзів маю я багато,
    І дівчаток, і хлоп’яток,
    Весело проводим час
    І радіє кожен з нас.
    (Жюрі оцінює п’яту учасницю)

    Ведуча: Наші учасниці вже представилися, але подивіться як вони сьогодні одягнуті, так і хочеться сказати про їх вбрання...
    Мама вишивала донечці сорочку
    Квіти гарні викладала, наче у віночок.
    В нитці сонце золоте, пелюстки червоні,
    Ласка мамина цвіте в одязі для доні.
    Зараз наші дівчатка – україночки представлять своє вбрання з давніми традиціями, але з сучасним баченням.

    2 конкурс: „У нашої Оксаночки таке гарненьке вбраннячко”.
    (Дівчатка під музику по черзі демонструють свій одяг. Ведуча пропонує жюрі оцінити вбрання дівчаток).
    Ведуча: Рідна мова – найважливіший, найбагатший, найміцніший зв’язок, що з’єднує минулі і прийдешні покоління в одне велике історичне ціле. Рідною українською мовою написано багато українських віршів. Послухаємо їх у виконанні конкурсанток.

    3 конкурс: „Рідна мова, рідне слово”.
    Учасниця № 1: Послухай, як струмок дзвенить,
    Як гомонить ліщина,
    З тобою всюди, кожну мить
    Говорить Україна.
    Послухай, як трава росте,
    Напоєна дощами,
    І як веде розмову степ
    З тобою колосками.
    Послухай, як вода шумить –
    Дніпро до моря лине.
    З тобою всюди, кожну мить
    Говорить Україна!
    Учасниця № 2: Знаю, бо казала мені моя ненька,
    Що я українка правдива, маленька.
    Знаю, Україна серцю моєму мила,
    Я по – українські молитися вчила.
    А моя опора – то Божая Мати,
    Мати Україна, повна благодаті.
    Цю мою молитву прийми, Отче Боже,
    Нехай Україні вона допоможе!

    Учасниця № 3: Журавлики линуть: курли та курли.
    Ми з краю свого в чужину попливли.
    І та за морями, в далекім краю,
    Згадаєм не раз про Вітчизну свою,
    Де вивели діток, де гнізда звели,
    Журавлики линуть: курли та курли!
    Усе тут знайоме і рідне усе,
    А вітер холодний у далеч несе.
    Їм люди гукають: „Здорові були!”
    Журавлики ніжно: „Курли та курли!”

    Учасниця № 4: Он повзе мурашка, ось хлюпоче річка,
    Не зривай ромашку, не топчи травичку.
    В зелені діброва, в китицях калина,
    Глянь, яка чудова наша Україна.
    Журавлі над лугом линуть рівним клином...
    Будь природі другом, будь природі сином!

    Учасниця № 5: Україна – це ліс та долини,
    Це широкі квітучі поля,
    Це маленька щаслива дитина
    І найкраща матуся моя!
    Україна – це пісенька щира,
    Це струмок, що біжить до Дніпра,
    Це містечко моє найрідніше.
    Я бажаю йому лиш добра!

    (Жюрі оцінює після кожного виступу учасниць).

    Ведуча: Коли пісні мого краю
    Пливуть у рідних небесах,
    Мені здається, що збираю
    Цілющі трави я в лугах...

    Народжувалась українська пісня в серцях народу під час праці й відпочинку, у хвилини радощів і смутку. Тому і називають її народною, тобто вічною і завжди сучасною. Вона допомогла людям жити, вселяла віру в краще майбутнє. Пісня – справжній скарб українського народу. Живе пісня – живе Україна. А як співають та ще й при цьому танцюють наші дівчатка ми з вами побачимо у нашому наступному конкурсі. А допомагати у цьому конкурсі нашим україночкам будуть веселі хлоп’ята – справжні козачата!

    4 конкурс „Світ твоїх захоплень”
    Дівчата та хлопці виконують українську народну пісню – танок „Підманула – підвела”. Після виконання дівчата та хлопці залишаються стояти півколом, а Ведуча пропонує оцінити жюрі по – черзі кожну пару.
    Хлопчики садять дівчат на свої міста, а самі повертаються обличчям до жюрі.

    Хлопці (кажуть разом): Любив козак дівчину і з сиром пироги!

    Під музику хлопці беруть горщики з варениками і дають їх дівчаткам, і виходять із зали.
    Ведуча: Найулюбленіша українська страва – вареники. Кожну дівчинку матуся змалку вчила ліпити їх. От і сьогодні наші господині приготували разом зі своїми матусями українські вареники з різними традиційними начинками!

    5 конкурс „Любив козак дівчину і з сиром пироги!”
    Дівчата подають у горщиках вареники, приготовлені вдома, примовляючи.

    Учасниця № 1: Їжте вареники бульб’яні, щоб ваші щічки були рум’яні!
    (ставить горщик на стіл жюрі та сідає на місце).

    Учасниця № 2: Їжте вареники з капусти, щоб животи у вас були тлусті!
    (ставить горщик на стіл жюрі і сідає на місце).

    Учасниця № 3: Їжте вареники з грибами, щоб були ви багаті кумами!
    (ставить горщик на стіл жюрі і сідає на місце).

    Учасниця № 4: Їжте вареники з м’ясом та запивайте їх квасом!
    (ставить горщик на стіл жюрі та сідає на місце).

    Учасниця № 5: Їжте вареники з сиром – з добром вас і миром!
    (ставить горщик на стіл жюрі та сідає на місце).

    Ведуча: А поки жюрі спробує все різноманіття нашого смачного конкурсу і виставить загальні оцінки кожній учасниці, у нас музична пауза – танок – подарунок для учасниць і всіх присутніх!
    Музична пауза „Танок циганочок”

    Ведуча: Прошу жюрі показати нам оцінки за останній конкурс українських вареників.
    Оцінки жюрі.

    Ведуча: А зараз я надаю слово жюрі для підведення підсумків нашого свята – конкурсу.

    Слово жюрі, нагородження учасниць.

    Ведуча: Зберігати і примножувати надбання української культури – завдання кожного українця. Якщо ти займаєшся різьбою чи вишиванням, співаєш чи танцюєш, переймаєш від народних умільців секрети їхнього таланту, а зі слів бабусі чи дідуся запам’ятовуєш колискові пісні, загадки, прислів’я чи приказки, тим ти робиш свій внесок у збереження і розвиток української культури. Бережімо свою мову, пісню, державу!

    Дівчатка – учасниці виконують пісню „Україно моя”.

    Ведуча: Ми не тому, добрі люди, конкурс наш кінчаємо,
    Учасниця №1: Щастя й долі тут присутнім всім щиро бажаємо,
    Учасниця №2: Живіть в мирі, живіть в щасті, добрі, гарні люди,
    Учасниця №3: Нехай Божа ласка з неба завжди з вами буде!
    Учасниця №4: Зичим вам добра, здоров’я, великого щастя?
    Учасниця №5: Караван наш – дар від серця, ви прийміть, будь ласка!

    Хлопчики заносять каравай на рушнику, дарують гостям і разом з дівчатками під музику виходять із зала.
    [IMG][/IMG]
    МЕНЯ ЗОВУТ СВЕТЛАНА
    Моя мастерская тут http://forum.in-ku.com/showthread.php?t=142126

  2. #32
    Авторитет Аватар для катя 98
    Регистрация
    13.01.2010
    Адрес
    киевская обл.
    Сообщений
    8,420
    Поблагодарил Поблагодарил 
    7,899
    Поблагодарили Поблагодарили 
    15,377
    Поблагодарил в

    2,466 сообщениях

    По умолчанию

    ДО ДНЯ ПОКРОВИ:
    СПОРТИВНЕ СВЯТО
    «МИ МАЛЕНЬКІ КОЗАЧАТА»


    ПРОГРАМНІ ЗАДАЧІі:
    Виховувати у дітей повагу до національних традицій,
    Товариськість,кмітливість,чесність.
    Формувати свідоме прагнення бути дужими та здоровими.
    Поповнити знання про свята та звичаї українського народу:
    Про свято Покрови,про козаків,про Запорізьку Січ.
    Створити в дітей святковий настрій,спонукати їх показати свої вміння,
    Знання,силу,швидкість,витривалість.


    ОБЛАДНАННЯ ТА ІНВЕНТАР:
    Плакати «ВПЕРЕД»,козацькі емблеми
    Символи,кріпость-тринога,українські костюми для
    Хлопчиків і дівчаток,спортивне обладнання для конкурсів.
    Козацький прапор.



    /зал оформлений святково в традиціях українського козацтва/
    Виходять ведучі


    Фонограмма « КОЗАЦЬКИЙ МАРШ»
    /заходить козак/

    Козак: Я оце їхав –та й чую пісню…А ну ж бо ,міркую,погляну:чому тут так
    Весело?
    Ведуча: Бо сьогодні в нас чудове свято до Дня козацтва.Ми ї вас з цим святом
    Вітаєм ,до нас в гості запрошуємо.
    Козак: Я-козак запорозський,вільного роду,слуга свого народу.Я-дуже
    Люблю свою Вітчизну-неньку Україну .Знаю ,що і ви її любите.Тож
    Кожен з вас відповість мені на запитання.
    -Яку назву має країна де ми живемо?
    - Яку назву має народ моєї країни?
    -Якою мовою розмовляємо ми з вами?
    -Яке місто є столицею України?
    -Яка найбільша річка України?
    Козак: То ж молодці ,а хто мені розповість :що таке Україна?

    1-й Україна-край мій рідний
    Від Донбасу до Карпат
    І веселий,і свободний
    І великий ,і багатий

    2



    2-й мій край чудовий-Україна
    Тут народились ти і я
    Тут над озером верба та калина
    Чарівна пісня солов я

    3-й Ми любимо свій рідний край
    Як не любити Україну
    Це наша славна батьківщина
    Про нас піклується вона.

    Ведуча: Діти а хто такі козаки?

    4-й Козаки-це вільні люди
    Козаки – сміливі люди
    Козаки –борці за волю
    За народну щасну долю.

    Козак: Дякую вам ,діти що таке про мене розказали.Та й справді всі козаки
    Стоять на стражі миру в нашій Україні з давних давен до сьогодення.
    А ви повинні теж рости здоровими,кріпкими,щоб бути захисниками.
    А давайте сьогодні і провіримо,чи здатні ви на змагання.
    Ведуча: Ми готові,справді ,хлопці,в нас і два «куреня» готові до змаганнь,а дівчата
    Будуть уболювати за хлопців.

    Козак: Тож курені сторойсь!!!


    /два куреня утворюють два рядки друг проти друга/

    Козак Для початку треба привітатися


    1-й курень: Ми –маленькі українці
    Хлопці і дівчата
    Хоч слабкі у нас ще руки
    Да душа завзята

    2-й курень Бо козацького ми роду
    Славних предків діти
    У садочку ми вчимося
    Рідний край любити.

    Разом: між собою всі ми друзі
    Ми-одна родина
    І шануємо,як матір
    Рідну Україну.

    ПІСНЯ»Ми маленькі козачата «
    3


    Ведуча: Так курені наші готові і у кожного свій « отаман»
    Козак От ми зараз і перевіримо як козаки отамана слухають.

    Попід горою доріженька веде
    Доріжкою отаман іде
    Отаманчик попереду іде
    Козаченьків за собою веде
    Отамани,отаманчики наші
    Покажіть ,Як слухають вас
    Козаченьки ваші.

    ГРА « ХВОСТАЧ»
    /учасники,взявшись за руки ,стають в одну шеренгу.Козак намагається розкрутити
    шеренгу в різні боки,щоб від неї відірвались хтось з гравців.Перемагає коли вдається розірвати шеренгу/.


    Козак: Все це добре,але малі ви бути козачатами
    Не пускають таких на Січ козакувати.
    Але ви давайте спробуємо


    ГРА « КОЗАКІ ДО СІЧІ»

    /Діти з одного куреня беруться за руки,а другий курень з другого боку –стоїть.
    Перший курень співає

    Пускайте нас
    Пускайте нас
    На Січ козакувати

    З другого відповідають:
    Не пустимо
    Не пустимо
    Бо близько Дунай
    Підрости,козаченько,постривай.
    Їм відповідають:

    А ми ворота проломимо
    На Січ козацьку потрапимо.
    І ті що стояли гуртом розбігаються і намагаються силою прорватись
    Кріз сцеплені руки.Після цього курені міняються/

    Козак : Молодці ,а чи дружні ви такі , як кажете.А ну перевіримо.




    ГРА « ПЕРЕТЯГНИ КАНАТА»
    4

    Козак: Молодці!
    Але козаками щоб стати,навчіться треба переправи брати.

    ГРА « ПЕРЕПРАВА ЧЕРЕЗ РІЧКУ»
    / учасників парна кількість, на середині –річка,на річці-каміння/невеликі
    Круги/ ,гравці повинні дійти до другого берега престрибуючи з каміння на
    Каміння.Хто впаде –той потонув.
    На каміння ставати тільки однією ногою/

    Козак: А зараз побачимо які ви меткі.

    ГРА» ЗДОЛАЙ КРЕПОСТЬ»

    /діти стоять командами., в середині триного-крепость.
    Кожний за чергою кидаю м ячем до крепості.
    Перемагає команда з більшими попаданнями/

    Козак: МОЛодці проявили себе ,але знов мандрівка вам пахне

    ГРА « ТЯГНИ БУКА»

    /кожний з куреня знаходить собі суперника та сідають
    На підлогу і беруться за палку.
    Намагаються відірвати суперника від землі або вирвати палку./

    Козак: Бачу сміливі й кмітливі ви .А хто знає яка у козаків була улюблена страва?
    Да справді каша та не проста ,а з лучком та часничком,щобсилу злу відга-
    Няти.От ми зараз каші й відвідаємо.

    ГРА « КОЗАЦЬКА КАША»
    /треба з їсти кашу з луком або часником/

    Ведуча: Ну що пан козак чи гідні наші хлопчики бути козаками.
    Козак: Да бачу молодці,спритні та сміливі.А як ще підростуть то й справді
    Будуть добрими захисниками.Щож вручаю вам знак козацький –прапор...
    Бережіть його.Шануйте нашу неньку Україну,-бо ви-українці.
    Бажаю вам,щоб у вашому серці оселилися козацький розум,відвага та сила,
    Доброта та братерство,які допоможуть вам зрости гідними синами неньки
    України.
    Ведуча: Дякуємо вам,гість дорогий
    Усі ми тут –одна Родина
    І наша мати –Україна
    Ми пам ятаємо Шевченка
    Та гідну славу ,козаченьків
    Бо кожен з нас –землі дитина
    Що зветься гордо Україна

    ФОНОГРАМА : «КОЗАЦЬКИЙ МАРШ»
    /діти виходять із залу/
    [IMG][/IMG]
    МЕНЯ ЗОВУТ СВЕТЛАНА
    Моя мастерская тут http://forum.in-ku.com/showthread.php?t=142126

  3. #33
    Пользователь
    Регистрация
    22.02.2010
    Адрес
    Украина г.Краматорск
    Сообщений
    87
    Поблагодарил Поблагодарил 
    220
    Поблагодарили Поблагодарили 
    128
    Поблагодарил в

    20 сообщениях

    По умолчанию

    МИ – ДІТИ ТВОЇ, УКРАЇНО!

    Свято 20-річчя нашої держави для старших дошкільнят

    Розробила Тетяна Орлова
    У сценарії використані вірші українських поетів


    Зала святково прикрашена. На центральній стіні — макет сонця (підсвічений гірляндою жовтого кольору) і великий свиток. Поряд стоїть макет дерева з великими декоративними листками, на звороті яких сюжетні картинки. Під стелею зали закріплено великий вінок зі штучних квітів (діа¬метр 40 см) з кольоровими стрічками по кількості дітей.
    Звучить запис веселої української польки.
    Ведуча
    Над землею сонце встало,
    Путь-дорогу осіяло.
    Добрий ранок, Чорне море!
    Добрий день, Карпатські гори!
    Над землею пісня лине —
    Це для тебе, Україно!
    Гарна путь, славна путь —
    Українські діти йдуть!
    Під веселу українську народну му¬зику заходять діти в національних костюмах, тримаючи в руках жовті та сині стрічки і повітряні кульки такого ж кольору, надуті гелієм, і шикуються у колони.
    Діти (по черзі)
    На білому світі є різні країни,
    Де ріки, ліси і лани.
    Та тільки одна на землі Україна,
    А ми — її доньки й сини.
    Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,
    І квіти усюди ростуть.
    Та тільки одну Батьківщину ми маєм:
    Діти (разом)
    Її Україною звуть!

    Танок-пісня "Україна — наша Батьківщина"

    Закінчивши танок, діти випускають з рук повітряні кульки, які швидко злітають до стелі.
    Діти (по черзі)
    Україно рідна! Україна — мати!
    Ми про тебе пісню будемо спі¬вати.

    Пісня "Заспівала Україна"

    Діти сідають на свої місця.
    Ви¬ходять хлопчик і дівчинка, під¬ходять до підсвіченого макета Сонця.
    Хлопчик (дівчинці)
    Де зелені хмари яворів
    Заступили неба синій став,
    На стежині Сонце я зустрів,
    Привітав його і запитав:
    — Всі народи бачиш ти з висот.
    Всі долини і гірські шпилі.
    Де ж найкращий на Землі народ?
    Де ж найкраще місце на Землі?
    Дівчинка
    Сонце усміхнулося здаля:
    (Сонце блимає лампочками, лунає голос).
    — Правда, все я бачу з висоти.
    Всі народи рівні, а земля
    Та найкраща, де вродився ти.
    Дівчинка
    Ми під сонцем щедрим, золотим
    Ростемо, мов квіти навесні.
    Радісні, щасливі я і ти,
    Світлі і прекрасні наші дні!

    Ведуча. Діти, подивіться, у Со¬нечка для вас є якийсь свиток.
    Діти беруть свиток і читають.
    За старою легендою колись у давнину на нашій рідній землі люди передавали з рук у руки ма¬леньку насінинку, ніби зігріваючи її своїми долонями. Та й вирішили дати їй життя — посадили. Потра¬пивши в землю, зернятко не гаяло часу — одразу проросло. Невдовзі пробився ніжний паросток, який з часом виріс у розкішне дерево, що й об'єднало всі народності України в єдиний народ.
    Ведуча (підходить до дерева). Ми теж маємо незвичайне дерево, яке розповідає про нашу Україну (пере¬вертає перший листочок на гілочці. На ньому зображено гарний краєвид).

    Ось ця гілочка розповідає нам про красу нашої природи.
    Україна — це золоті поля, бездонна синь небес, голубі очі озер, без¬межні зелені долини, луки та ліси. А ще — ошатні українські хатки у віночках різних квітів.
    Виходять хлопчики-художники з різнокольоровими відеречками та великими пензлями.
    Хлопчики-художники (по черзі)
    Намалюю я не Лондон,
    Не Париж, не Рим.
    Намалюю рідну хату,
    Рідний двір і млин.
    Намалюю рідне поле,
    Рідний гай і ліс.
    Намалюю Україну
    В квітах між беріз.

    "Танок художників" під українську польку за вибором музкерівника.

    Вибігають дівчатка-фарбочки з парасольками, на яких зображені сонечко, хмарка, квітка.
    Дівчатка-фарбочки (по черзі)
    Чимало барв у рідної природи...
    І дружать між собою всі вони.
    З'єднавшись у барвистім хороводі,
    Красу дарують Матінці-Землі.
    Ми — краплинки-веселинки
    Кольорові, гомінкі.
    Вас зі святом привітали
    І таночок завели.

    "Танок краплинок-веселинок"

    Звучить фонограма шуму сильного вітру.
    З'являється дівчинка-Хмаринка і хлопчик-Вітер.
    Ведуча. Зустрічайте гостей, діти. Це — Хмаринка, а це — Вітер.
    Вітерець
    Ми дуже любим весь наш край,
    Ми любим Україну,
    Її лани, зелений гай,
    В саду — рясну калину.
    Хмаринка
    Там соловейко навесні
    Співає між гілками.
    Та й ми співаємо пісні —
    Змагається він з нами.
    Марія Познанська

    Пісня "Погожою дниною над Україною"

    Ведуча. Давайте ще подиви¬мось на наше дерево — про що розповість нам ось ця гілочка? (Вітерець і Хмаринка перевертають листочок, на якому зображено народні символи). А розповість вона нам про народні символи, без яких не може бути України. А що це за символи — спробуйте відгадати (загадує загадки).
    Хмаринка та Вітерець загадують дітям загадки по черзі.
     Вишивала я її власними руками,
    Гаптувала залюбки всіма кольорами.
    А на свято як наділа —
    Душа пісні захотіла. (Вишиванка).
     Україну прославляє,
    Хоч не знає слів,
    Тугу людям розганяє
    Її струнний спів. (Бандура).
     На сонечко я схожий
    І сонечко люблю.
    До нього повертаю
    Голівоньку свою. (Соняшник).
     Маленький, сіренький,
    По гаях літає, уночі співає. (Соловей).
     Які ноги заввишки,
    Такий ніс завдовжки.
    Хату на хаті має,
    Жабам рахунок знає. (Лелека).
     Навесні зеленіла,
    Влітку загоріла.
    А осінь прийшла —
    Червоне намисто одягла. (Калина).
    Ведуча. Калина — вірна су¬путниця людини протягом усього життя. Вона не тільки є окрасою двору, символом України, а й вміє співати. З калинової гілки можна вирізати чудові сопілки.
    Гей, сопілочко, заграй і людей всіх звеселяй!
    Звучить фонограма мелодії, зігра¬ної на сопілці.

    Ведуча. Давайте подивимось на іншу гілочку (Хмаринка і Вітерець пе-ревертають листок. На ньому усміхнені обличчя). Наша Україна вміє смія-тися, жартувати! Тож давайте і ми з вами послухаємо жарти нашого народу на ярмарку.
    Виїжджає великий площинний віз. Діти, які рухають його, удають, що "їдуть".
    Всі разом. Тпру! Приїхали!

    Діти розігрують ярмаркову сцен¬ку, по черзі пропонуючи свій товар.
    Діти (по черзі)
     Гей! Старі і молоді,
    Швидше йдіть до нас сюди!
     Тут у нас і тари-бари,
    І чудові є товари!
     Продаємо все найкраще —
    Тільки українське, наше.
     Покупці йдуть!
    В продавців товар беруть!
     Бублики кругленькі,
    Бублики смачненькі!
     Горіхи, горіхи!
    10 копійок — жменя!
     Цибуля!
    Найкраща цибуля в світі! Солодка, як мед!

    Гра "Ярмаркова карусель"
    Ведучі тримають над головою пара¬сольку з півником на шпилі і різно-кольоровими стрічками. Діти, трима¬ючись за стрічки, біжать під музику по колу. На зміну музики відпускають стрічки і виконують танцювальні рухи, що відповідають новій музиці (мар¬ширують, виконують "колупалочку", припадання, кружляння навколо себе тощо). На звуки першої музики, беруть кінці стрічок і знов біжать по колу.

    Ведуча (показує на Діда і Бабу). А ось Дід з Бабою зажурилися, бо торбу з хлібом загубили.

    Пісня-жарт "Танцювали риба з раком" (за вибором музкерівника).

    Діти співають, Баба з Дідом тан¬цюють.
    Ведуча. Діду, Бабо! Ось зна¬йшлась ваша торбинка, не журіться, а разом з нами у гру пограйте.

    Українська народна гра "Котила¬ся торба"

    Ведуча. Відшумів ярмарок і всі додому пішли.
    Діти на возі "від'їжджають".
    Хмаринка. А про що нам роз¬повість ось ця гілочка? (Перевертає листочок, на ньому портрет родини). Про дружні українські родини.
    Діти (по черзі)
     Діти мріють, ласкою зігріті,
    Щоб ніколи не було біди.
    Щоб були рідненькі в цілім світі —
    Тато й мама з ними назавжди.
     Я все люблю в своїм краю:
    Криницю, звідки воду п'ю.
    Та повні гомону ліси,
    Та дзвони срібної роси.
     Я все люблю в своїм краю:
    Ось під веселкою стою.
    Ось дощик щедро напоїв
    Тужавий колос рідних нив.
     Я все люблю в своїм краю:
    Найбільше — матінку свою.
    Ласкаву, рідну і єдину...
    Люблю я всю свою родину.
     І Україну так люблю,
    Як рідну матінку свою!

    Пісня "Білий янгол"
    Вітер перевертає останній листо¬чок. На ньому — Державні Прапор і Герб України.
    Діти читають по черзі
    Тризуб
    Наш герб — тризуб.
    У ньому сила
    Отця Небесного і Сина.
    Тризуб, немов сім'я єдина,
    Де тато, мама і дитина.
    Живуть у мирі і любові,
    У вільній Україні новій.
    Віра Паронова
    Прапор
    Прапор свій здіймемо гордо.
    Ми з ним дужі і єдині.
    Ми навіки є народом
    Українським в Україні!
    Ведуча
    Із дерева роду зростає пагіння
    І лине до сонця, до світла.
    Стрічай, Україно!
    Нове покоління,
    Що, ніби віночок, розквітло!

    Діти танцюють під фонограму пісні "У нашій Україні" (слова і музика Наталі Май).



    Журнал «Джміль», 2011, №2

  4. #34
    Местный Аватар для VasilisaTZ
    Регистрация
    18.10.2009
    Адрес
    Николаевская обл.
    Сообщений
    234
    Поблагодарил Поблагодарил 
    138
    Поблагодарили Поблагодарили 
    714
    Поблагодарил в

    71 сообщениях

    По умолчанию

    «Всі ми діти України»

    Свято присвячене Дню Незалежності України
    (Звучить пісня у вик. Н. Бучинської «Моя Україна»

    Ведуча: Святковий день - двадцять четверте серпня,
    Навколо безліч усмішок і пісень.
    Віднині Україна незалежна.
    Запам'ятайте, діти, світлий день!
    Здійснилась давня заповітна мрія,
    Бажання і надія поколінь.
    Це почуття свободи серце гріє
    І піднімає думи височінь.

    (виходять діти з прапорцями - розповідають вірші)

    Дитина 1: У всьому світі – кожен зна:
    Є Батьківщина лиш одна.
    І в нас вона одна єдина:
    Це наша славна Україна!

    Дитина 2: Ми дуже любимо наш край
    І любим Україну
    Її лани, зелений гай,
    В саду рясну калину.
    Там соловейко навесні
    Співає між гілками.
    Та й ми співаємо пісні,
    Змагається він з нами.

    Дитина 3: Розквітай прекрасна Україна!
    Рідна земле, матінко моя,
    Хай лунає мова солов’їна
    Пісня неповторная твоя

    Пісня: «Дівчина – калина»

    Дитина 4: Сонце в небі і зоряна ніч солов’їна –
    Моя Україна!
    Мамина пісня і мамина тиха сльозина –
    Моя Україна!
    Батькове слово і врода небесна калини –
    Моя Україна!
    Слово молитви і лагідний усміх дитини –
    Моя Україна!

    Танок: «Як у нас на Україні»


    Ведуча: А головне на Україні живуть самі добрі, працьовиті, веселі, завзяті люди.
    З давніх – давен український народ славився не тільки працелюбністю, а й своїми талантами. Могли й пісню заспівати, і танець завзятий затанцювати, і на народних інструментах заграти .

    Гра на музичних інструментах

    Ведуча: У нас на Україні тепле, сонячне літо А сонечко так і запрошує на веселу гру – змагання, адже справжні козаки повинні бути сильні, спритні, завзяті! Тож позмагаємось!

    Спортивні змагання

    Ведуча: Українці – веселі люди. Ще наші пращури, та і ми зараз, любили веселі ігри, співи і танці. Багатий традиціями український народ, виховував і виховує своїх дітей у любові до краю. Тож зараз ми запрошуємо і вас, дітки, погратися у веселі, цікаві ігри.

    Веселі ігри

    Ведуча: Україна – наша земля, наша держава, і господарями у ній ми! Тож ростіть діточки здорові, розумні, сміливі, та продовжуйте традиції свого народу!

    Дитина: Ти, садочку, розцвітайся білими квітками.
    Україно, звеселяйся поміж діточками!
    Україно, наша мати, ми за тебе дбаєм.
    Ми щоранку, щогодини тебе споминаєм.
    І молитися всі будем, господа молити,
    Щоб нам нашу Україну зволив звеселити!

    Звучить пісня «Україна» у вик. М. Поплавського (діти виконують вшанувальні рухи)

  5. Следующий пользователь сказал cпасибо VasilisaTZ за это полезное сообщение:

    mamylia (20.06.2018)

  6. #35
    Местный Аватар для Полечка
    Регистрация
    28.03.2010
    Адрес
    Харьковская обл.
    Сообщений
    241
    Поблагодарил Поблагодарил 
    792
    Поблагодарили Поблагодарили 
    138
    Поблагодарил в

    55 сообщениях

    По умолчанию

    Ми діти твої, Україно (свято до дня Незалежності України ).

    Репертуар :
    1. «Земле моя рідна» (пісня).
    2. « Я – україночка » (тріо дівчаток).
    3. «Козачата» (пісня хлопчиків).
    4.Ігри: 1.«Подолай перешкоди».
    2. «Хто швидше напоїть коня»
    3. «Перетягування канату».
    4. «Хто швидше розпалить багаття».
    5. «Звари український борщик».
    5. «Кривий танок».
    6. «Не сварітеся».
    (Зал святково прибраний. Звучить фонозапис українських пісень).

    1 Ведуча. Добрий день, любі друзі! Ми сьогодні, дорослі і малята, усі
    зібралися у цьому залі,щоб відсвяткувати разом з усіма День
    народження України, і довести ще раз усім і самим собі, що Україна
    високорозвинена держава, яка має свою історію, багату культуру,
    свою багату милозвучну мову.
    2 Ведуча. А які діти ростуть у нашій країні. Мудрі, чемні, багаті душею дітлахи, і
    вони у своїх серденьках несуть любов до матері - України.
    (Діти групи № 8)
    1. Всі ми діти українські –
    Хлопці та дівчата.
    Наша мати – Україна, славна і багата.
    2. Ми малі, та всі ми друзі,
    Ми одна родина.
    А найбільша наша мати - Рідна Україна.
    3. Україна рідна! Україна – мати!
    Ми про тебе пісню будемо співати!
    4. Про твої простори і про нашу мову
    Слухай пісню щиру, пісню колискову.

    Пісня « Земле моя рідна ». сл.С.Шевченко, муз.Н.Шаповал
    1.Земле моя рідна, люба Україна.
    Ти для нас найкраща, ми – сім`я єдина.
    Гей-гей-гей, гей-гей,
    Гей-гей-гей, гей-гей!
    Ти для нас найкраща, ми – сім`я єдина.
    2.І любов і ласку ти усім даруєш,
    Мудрими словами серце нам гартуєш.
    Гей-гей-гей, гей-гей,
    Гей-гей-гей, гей-гей!
    Мудрими словами серце нам гартуєш.
    1 Ведуча. Велика наша земля. А чи можемо ми побачити її усю відразу? Можемо!
    Якщо піднімемося високо-високо у небо, вище від лету птахів, і там, на
    висоті, нам відкриється уся українська земля: високі Карпатські гори,
    безкрайні степи, великий могутній Дніпро, зелені ліси.
    2 Ведуча. І ось, на такій великій землі живе багато українців. Хто у горах, хто
    біля лісу, хто у степах, і відрізняються між собою одягом, співають
    різних пісень, та й музичні інструменти у них різні. Але усі вони, у
    якому б куточку нашої Батьківщини не жили, люблять свою Україну.
    (Діти групи № 2)
    Діти. 1. Ми Україну вітаємо, мати,
    Хай буде достаток у кожній хаті!
    Хай буде достаток у кожній родині
    На славу велику усій Україні!
    2. Хай хліб достигає, хай квітнуть сади,
    Любить Україну ми будем завжди!
    3. Ми України діти, ми любимо її.
    В її лісах зелених співають солов'ї.
    Вона така гарненька,коли цвітуть сади.
    Любити Україну ми будемо завжди.
    (Дівчатка гр. № 8 виконують пісню).
    « Я – україночка» сл. і муз Л.Кім.
    1. Яблунька в саду цвіте, зеленіє житечко.
    Це мій край, моя земля, а я –україночка.
    П-в: Україночка маленька,як зернятко з колоска,
    І летить у ясне небо моя пісенька дзвінка.
    Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай,
    Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай!
    2. Я до личка притулю яблуневу гілочку,
    Людям, сонцю усміхнусь, бо я україночка.
    П-в: Україночка маленька,як зернятко з колоска,
    І летить у ясне небо моя пісенька дзвінка.
    Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай,
    Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай!
    3. Розквітай, моя країно,як весняна квіточка.
    Тим пишаюся, що я –щира україночка !
    П-в: Україночка маленька,як зернятко з колоска,
    І летить у ясне небо моя пісенька дзвінка.
    Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай,
    Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай!
    (Лунає весела українська музика, до зали заходить Козак).
    Козак: Доброго дня, малята! Любі хлопчики й дівчата!
    Доброго дня, шановні гості!
    Я оце їхав, - та чую пісні. Ану ж бо, міркую, погляну, чому тут так весело?
    Вас зібралось так багато – мабуть, ви прийшли на свято ?!
    1 Ведуча. Так, козаче! В цю чудову літню пору року, коли навколо все зеленіє,
    квітне, гріє ласкаве сонечко, земля ростить майбутні урожаї . І в цю пору
    наша Вітчизна і ми святкуємо День Незалежності.
    Козак: Я козак запорозький,вільного роду, слугую народу.
    Я дуже люблю свою Вітчизну – неньку Україну!

    2 Ведуча. Раді ми тебе зустріти. Бачиш, як радіють діти ?!

    Козак. Я до вас прийшов, малята, щоб усіх порозважати.
    Будем разом ми співати, танцювати й жартувати !
    1 Ведуча. А наші малята теж справжні козачата!
    (Козачата - хлопчики гр.№8).
    Козачата.
    1. Хоч іще ми малюки, та справжні хлопці – козаки !
    2. Українцем я зовуся,і цим іменем горджуся.
    Бо козацький в мене рід здавна славний на весь світ.
    3. Українець я маленький, українці – батько й ненька,
    І сестричка, й братик милий на Вкраїні народились!
    (Пісню виконують хлопчики гр. № 8).
    «КОЗАЧАТА» ( пісня )
    Козак. Бачу, добрі козаки- українські парубки !
    Силою усі зведіться, у змаганні покажіться !
    Хочу вам запропонувати у козацьку гру пограти!
    ( До гри запрошуються всі хлопчики гр.№ 8 та гр. №2-дві команди )
    Гра « Подолай перешкоди ».
    Козак. Гей, козаки! Чи не пора коней напувати та для походу їх сідлати ?
    Гра « Хто швидше напоїть коня ? ».
    ( По черзі підбігти з відром до коня, напоїти його, повернутися до своєї команди, передати відро наступному гравцю .)
    Козак. Я дуже радий, що ви такі вправні та гарні. Але я хочу перевірити, чи
    маєте ви силу в руках ? На цей раз змагання таке : хто швидше перетягне
    канат ?
    Гра « Перетягування канату ».
    Козак. Треба добре відпочити і обід собі зварити!
    Хлопці, давайте багаття розпалимо!
    Гра « Хто швидше розпалить багаття ».
    1 Ведуча. А дівчатка наші вам зварять український борщ.
    Гра « Звари український борщик ».
    4 козачок. У всьому світі кожен зна, є батьківщина лиш одна.
    І в нас вона одна – єдина, наша рідна Україна!
    5 козачок. Ми веселії хлоп’ята, українські козачата.
    Затанцюємо охоче наш улюблений «Кривий таночок»!
    2 Ведуча. – Слід заплутувати, як це козаки робили.
    (Виконують діти гр. № 8).
    « КРИВИЙ ТАНОК ».
    (Після танцю діти гр.№8 сідають на місця, а діти гр. №2 розбігаються у різні сторони ( дівчатка –наліво, хлопчики- направо)).
    2 Ведуча. Мабуть, дражнитися зібралися,
    Коли так порозбігалися.
    Люблять українці жартувати.
    (Виступають діти гр.№2).
    Хлопчик. Настя-хвастя, по саду ходила, комарів ловила.
    Дівчинка. Назарко-Назар пішов на базар,
    Купив порося, воно вирвалося.
    Хлопчик. Іванка миші злякалась, в кропиву сховалась.
    Дівчинка. Юрко – бурко розлив молоко !
    2 Ведуча. Досить, досить! Принесла я вам мішечок гречки,
    Щоб в садку між дітьми не було суперечки !
    Мир миром !
    Хлопчик. Дівчатка, дозвольте вас на танець запросити !?
    (Виконують діти гр.№2).

    « НЕ СВАРІТЕСЯ !» муз.В.Верховинця.
    (1. Діти стоять поруч, спиною один до одного, притупують ногою.
    2. Повертаються один до одного, сваряться пальчиком ).
    Дівчинка (гр.№2) – Друзі! Годі сваритися ! Треба помиритися !!!
    Не сварімося, помирімося.
    Даймо один одному та обидві рученьки
    (Беруться за руки і кружляють у парах).
    Обнімімося !
    (Діти гр. №2 сідають на місця).

    2Ведуча. Дякуємо тобі, козаче, за цікаві ігри.
    Козак. Молодці, козаки ! Перешкоди подолали. Дуже весело співали, свою
    спритність показали.
    Тож бажаю вам щастя земного,
    Неба голубого, хліба запашного,
    І щоб козацького роду не було переводу!
    Пригощайтеся, будь ласка !
    ( Козак пригощає дітей садовиною в кошику .) - До побачення !
    1Ведуча. Мій друже, шануй Батьківщину
    Вона як життя, є одна
    Люби свою рідну Вкраїну –
    Багата чи бідна вона…
    2 Ведуча. Любіть Україні у сні й наяву,
    Вишневу свою Україну.
    Красу її вічно живу й молоду,
    І мову її солов’їну.

    1 Ведуча. Діти, ми будемо сьогодні продовжувати наше свято на майданчику.
    2 Ведуча. А в залі вже закінчується свято, нам прощатися пора.

    РАЗОМ : Ми бажаєм Україні миру, щастя і добра!

  7. #36
    Местный Аватар для europe
    Регистрация
    25.04.2010
    Адрес
    Украина Кривой Рог
    Сообщений
    181
    Поблагодарил Поблагодарил 
    227
    Поблагодарили Поблагодарили 
    86
    Поблагодарил в

    25 сообщениях

    По умолчанию

    Свято рідної мови (На середину виходять ведучі хлопчик і дівчинка в українських костюмах
    з хлібом і сіллю на вишитому рушнику.)

    Дівчинка: Добрий день вам , добрі люди!
    Хай вам щастя-доля буде,
    Не на день і не на рік,
    А на довгий-довгий вік.

    Хлопчик: Гостей дорогих ми вітаємо щиро ,
    Стрічаємо з хлібом, любов`ю і миром.
    Для людей відкрита хата наша біла,
    Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

    (Під музику «Ласкаво просимо» заходять діти . Діти вклоняються і вручають хліб )

    Ведуча: Шановні діти ,гості ,запрошуємо вас до нашої господи на
    хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мирну на свято рідної мови !
    Мова-душа народна
    Ти постаєш в ясній обнові
    Як пісня линеш, рідне слово,
    Ти наше диво калинове,
    Кохана .материнська мова!

    Батьківщина починається з батька і матері .з оселі ,де ви вперше побачили світ ,з мови якою розмовляють наші батьки .з України .де ви народилися . А Україна – це наша Батьківщина.

    У нашій світлиці сьогодні тепло і затишно .то ж давайте поговоримо про Україну ,нашу рідну мову.

    Мова-державна перлина,
    Нею завжди дорожіть :
    Без мови не має країни,
    Мову як матір любіть

    Люблю тебе я мила Україно.
    І все зроблю .щоб ти завжди цвіла.
    Я буду вчитись в школі на «відмінно»,
    Щоб мною ти пишатися могла!

    І живуть тут люди
    Добрі , працьовиті.
    І скажу до речі ,
    Ще й талановиті.

    .Землю засівають
    І пісні співають
    На бандурі грають
    І вірші складають.

    Про ліси і гори
    І про синє море,
    Про людей і квіти…
    То скажіть же діти,
    Що це за країна ?
    Діти (разом) Наша славна Україна!

    Пісня («Про Україну»)

    Ведуча: Для кожного народу дорога своя мова ,а нам найдороща- українська мова. Наша мова співуча ,мелодійна, багата. Рідна мова дорога людині, як саме життя.

    Ведуча: Мово! А що таке мова? Народ говорить, що слово до слова –зложиться мова. А Т .Шевченко ось як про неї каже:

    Ну щоб здавалося . слова…
    Слова та й голос – більш нічого,
    А серце б`ється - ожива,
    Як їх почує!

    Наша Мати - Україна,
    Її мова солов’їна.
    Наша мова ніжна, ласкава,
    Наша мова багата, цікава.

    Наша мова квітуча, барвиста
    Наша мова прекрасна і чиста
    Наша мова мов джерельце звучить ,
    Наша мова красиво звучить.

    Ой , прекрасна у нас рідна мова,
    Як сердечна, душевна розмова

    Свою рідну мову учіть,
    І завжди нею ви дорожіть.

    Мово рідна, слово рідне
    Хто вас забуває ,
    Той у грудях не серденько
    Тільки камінь має.

    Її ,незміряно багату,
    Дзвінку і ніжну, і завзяту,
    Як день сьогоднішній чудовий,
    Люблю, люблю вкраїнську мову.


    Пісня «Наша мова»
    Ведуча: Рідна мова! Любов до рідної мови починається ще з колиски ,
    з маминої пісні. Хіба ще хтось уміє промовляти такі слова як наші
    українські мами? Народні колискові пісні задаровують усіх, хто їх
    чує, надзвичайною ніжністю і простотою.

    « Колискова»(виконують дівчата з середньої групи))


    Ведуча: Любов до нашої неосяжної землі починається з любові до маленької Батьківщини, до пам’яті про рідний поріг, до мудрості народної казки.

    Ведуча: Немає у світі людини, яка б не любила казок або не чула їх. Особливо діти. А сьогодні я вас усіх – і дорослих і малих –запрошую в гості до казки.
    Казок чимало є на світі і веселих і сумних. Хіба зможемо прожити ми без них? Казка стукає у двері привітаємо її:
    Діти (разом): Казка, казка ти з явись ,нумо казка покажись.

    (Інсценівка уривка казки)

    Ведуча: Діти ,ви знаєте багато казок різних народів. А чи зможете
    відгадати назви тих, які склав український народ?
    Отже, починаємо вікторину:
    «З якої це казки?» Отже:
    1. Я по засіку метений
    Я на яйцях печений…
    2.Ішов дід лісом ,а за ним біг собачка
    Та й загубив дід…?
    3.Я,за три копи куплена
    Упів бока луплена…

    Ведуча: Багато легенд створено про мову .Ось одна з них:
    Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами .Французи вибрали Елегантність , і красу ,угорці – любов до господарювання ,німці – дисципліну і порядок, діти Росії – владність, Польші – здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики…
    Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь.
    -Я Україна, а плачу ,бо стогне моя земля від пролитої крові пожеж. Сини мої на чужині ,на чужій роботі ,вороги знущаються над вдовами і сиротами, у своїй хаті немає ні правди ні волі .
    - Чого ж ти не підійшла до мене раніш? Я всі таланти роздав .Як же зарадити твоєму горю? Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог , піднявши правицю, зупинив її.
    -Є у мене національний дар ,який уславить тебе на цілий світ . Це пісня.
    Узяла дівчина - Україна дарунок і притисла його до серця.Вклонилась низенько Всевишньому , і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ українська пісня.

    (Українська народна пісня)

    (укр.танець «Пісня солов’їна»)

    Ведуча: А тепер настав час для загадок .Знаю, що ви їх любите. Це один із найдавніших найбільш поширених видів усної народної творчості. З давніх – давен через них передається життєвий досвід народу, знання. Отож я загадую:
    1.Біле поле ,чорне насіння, хто не вміє не посіє(письмо)
    2.Мовчить,а багато людей навчить (книжка)
    3.Що в світі найшвидше? (розум)

    Ведуча: А я хочу нагадати про інші найдавніші перлини народної творчості – прислів’я і приказки. Прислів’я – це короткий образний вираз із повчальним змістом.
    Наприклад: Наука в ліс не веде , а з лісу виводить.

    Нумо діти, пригадайте ,які ви знаєте прислів’я приказки?(відповіді).

    Ведуча: Одна українська приказка говорить: «Ласкавими словами і гадюк зачарують».Тож бережімо рідну мову ,шануймо і розвиваймо, дбаймо про її чистоту і красу , намагаймося говорити один одному лише добрі слова, тоді світ навколо стане кращим, добрішим.

    Ведуча: Багатий український народ і на ігри:
    1. «Явір»
    2. « З бубном»
    3. «З варениками»
    Ведуча: Ось і підходить до кінця наше свято. «Свято рідної мови»


    Дитина 1Ми – українці - велика родина
    Мова і пісня у нас солов’їна
    Квітне в садочках червона калина
    Рідна земля для нас всіх Україна!

    Дитина 2 Розвивайся, звеселяйся моя рідна мова!
    У барвінки зодягайся, українське слово.
    Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали
    Як з народної колиски мову покохали

  8. 2 пользователей поблагодарили europe за это полезное сообщение:

    bert (08.01.2016), Бароблюшок (20.09.2018)

  9. #37
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию Сценарії до Дня Незалежності України

    Хай буде вільна Україна,
    на всі віки, на всі часи

    Мета: збагатити знання учнів про рідний край, сприяти формуванню національної свідомості школярів, розвивати почуття гордості за славне минуле рідного народу, почуття національної гідності, виховувати глибокі почуття любові до рідної мови, до державних символів України; сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, бажанню примножувати традиції, звичаї, берегти національну культуру.

    Обладнання: ілюстрації та малюнки із зображенням герба, тризуба, прапора; гімн України «Ще не вмерла України…», вишиті рушники, композиція із квітів, фонограми записів пісень.

    «…Свою Україну любіть,
    Любіть її во врем’я люте,
    В останню тяжкую минуту
    За неї Господа моліть».
    Т.Г.Шевченко


    1-й учень: Рідний край, Україна, Батьківщина! Які це прості й разом із тим прекрасні слова! Поети у своїх віршах називають Україну мамою, ненькою. Батьківщина, як мати, одна. Нам її берегти і любити, як маму.

    2-й учень:
    Облітав журавель
    Сто морів і сто земель.
    Облітав, обходив,
    Крила, ноги натрудив.
    Ми спитали в журавля:
    - Де найкращая земля?
    Журавель відповідає:
    - Краще рідної – немає!

    3-й учень:
    У всіх одна святиня.
    Куди не глянь, де не спитай.
    Рідніша їм своя пустиня,
    Аніж земний в пустині рай.
    Їм красить все їх рідний край.
    Нема без кореня рослини,
    А нас, людей, без Батьківщини.

    4-й учень:
    Одна Батьківщина і двох не буває.
    Місця, де родилися, завжди святі.
    Хто рідну оселю свою забуває,
    Той долі не знайде в житті.

    1-й учень: Україна! Скільки любові, тепла, ніжності ми вкладаємо у це слово. Як пишаємось і гордимося своєю ненькою Україною! Ми – незалежна молода, квітуча держава! Та чи знаєте ви, коли і як наша Україна стала незалежною?

    2-й учень: Сьогодні ми повернемось у недалеке минуле.
    19 серпня 1991 рік. В СРСР стався державний переворот. Союз Державних Соціалістичних Республік розпався. Союзні держави почали проголошувати акти незалежності.
    Продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні;
    Виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами;
    Здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України.
    Територія України є неподільною і недоторканою.
    Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і Закони України.
    Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

    24 серпня 1991 року. Верховна Рада України.

    3-й учень: Постанова Верховної Ради Української РСР «Про проголошення незалежності України».
    Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинним на території України є тільки її Конституція, закони, постанови уряду та інші акти законодавства республіки.
    1 грудня 1991 року провести республіканський референдум на підтвердження Акту проголошення незалежності України.

    Здійснилася віковічна мрія українського народу, який сказав тверде і остаточне «так» - 1 грудня 1991 року. Результати референдуму засвідчили єдність усіх наших помислів і прагнень. Україна стала вільною! Слава ж нашій Україні – вільній, воскресаючій, соборній!


    4-й учень:
    Яка краса: відродження країни!
    Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів.
    Мовчали десь святі під попелом руїни,
    І журно дзвін старий по мертвому гудів.

    (звучить пісня «Україна» сл. і муз. Т.Петриненка)




    1-й учень:
    Вистраждавши волю, Україна стала незалежною державою. Постало питання про вибір державних символів України, які б уособлювали її історію, її сутність.

    Здійнявся вперше він
    Над Галицько-Волинським князівством,
    Що відтак об’єднує під ним
    Ще й землю Київську наперекір дрібним
    Сваркам і всупереч загарбникам чужинським.
    Із воєводою Дмитром, як побратим,
    Боровся мужньо він під натиском ординським
    Данило Галицький над орденом Добжинським
    Під стягом переміг небесно-степовим
    У синім кольорі була ознака миру,
    А в жовтому народ плекав велику мрію
    На власний розвиток, просвіту міст і сіл.

    2-й учень:
    Прапор відомий з античних часів. Древні стяги були у великій шані на Русі ще за часів язичництва, а після впровадження християнства вони освячувалися образом животворного Христа. Значення стягів, як святині, зростає – жодне військо без прапора не вирушало у похід і не вступало в бій.
    3-й учень:
    Історичні джерела донесли до нас незначні відомості про кольори прапорів Київської Русі. Синій і жовтий кольори назвали державними кольорами Давньої Русі, спадкоємницею якої була передусім Україна.
    Ось одна із версій щодо давньої української традиції поєднання жовтого і синього кольорів. Згідно з нею слово «хохол», яким дехто зневажливо називає українців, - монгольського походження: «хох» - означає синій, блакитний, небесний, «улу»- жовтий. Кінцева голосна редукується – маємо теперішнє звучання – хохол.


    4-й учень:
    Для нашої залитої світлом країни, жовтий і синій кольори є і були найбільш підхожі. Це чудесно розумів наш простий український народ, вимальовуючи свої хати спершу в синє, а із затилля в жовте. Ці кольори народові давала любов до природи, яку він бачив саме в жовтій і лазуровій фарбі: золотистий степ, синє небо, синє море, ріки з жовтими очеретами і рудими скелями. Символами України є чисте небо – символ миру та пшеничне поле – символ достатку.

    5-й учень:
    …Бій одлунав. Жовто-сині знамена
    Затріпотіли на станції знов…
    Саме з цих слів балади, яку написав В.Сосюра, більшість громадян України вперше дізнались про існування національного прапора своєї держави. Прапора, як нас учили, ворожого, націоналістичного, бо під ним, мовляв, воювали проти радянської влади й народу петлюрівці й бандерівці.
    6-й учень:
    Зрештою, так багато з нас хто і вважав, глибоко не замислюючись над цим, аж поки навесні 1989 року синьо-жовті знамена не замайоріли на площах Львова, Тернополя, Івано-Франківська та інших міст Західної України, а відтак Києва, Харкова, Донецька, Сум. І тисячі людей поволі,поступово прозріли, довідавшись усю правду про цей прапор, що ніякий він не буржуазний чи вороже націоналістичний, а існує ще з часів Київської Русі, що під ним не один вік чесні сини і дочки народу нашого йшли здобувати волю і незалежність України.
    1-й учень:
    Досі не стерлося відчуття тих днів, коли «стало можна». Ідеш вулицею, уздовж якої тріпочуть на вітрі синьо-жовті прапори – аж душа завмирає від великої радості й превеликого щастя. 28 січня 1992 року Верховна Рада України більшістю голосів проголосила синьо-жовтий прапор Державним прапором України. Це велика подія і велика наша перемога. Ревно ж бережімо нашу святиню, намагаймося ніколи й нічим не заплямувати її.
    Живи,Україно, живи для краси,
    І сили, і слави,і волі.
    Шуми,Україно, як рідні ліси,
    Як вітер в широкому полі.
    Довіку тебе не скують ланцюги
    І руки не скрутять ворожі,
    Стоять твої вірні сини навкруги
    З шаблями в руках на сторожі.
    Стоять, присягають тобі на шаблях
    І жити, і вмерти з тобою,
    І рідні знамена в кривавих боях
    Ніколи не вкрити ганьбою.

    (звучить пісня «За Україну, за її волю» )

    2-й учень:
    Тризуб
    Тризуб (як сокола, що йде в піке),
    Облюбував собі на ловах Рюрик.
    І віщий князь Олег на вежах бурих
    Лишав його зображення стрімке
    На печенігів, половців у шкурах
    Цей герб наводив жах – було й таке! –
    І дерево життя змогло вінке
    Не вимерзти в холодних кучугурах.
    Сам Олександр здіймав тризуб увись,
    Як з півночі посунули колись
    Навали шведів і тевтонів сила,
    І коли схрестились грізно меч і спис,
    А для наук йому розправив крила
    Засновник академії – Могила.
    В.Ткаченко


    3-й учень:

    Про походження, ідею і значення тризуба в Україні як Державного герба, національного знаку і релігійного символу, писали понад 50 авторів. Як Державний герб тризуб на синьому тлі був схвалений 12 лютого 1918 року Малою радою в Коростені. Як герб тризуб залишився і в часи гетьманату, а далі й за Директорії. Від часу об¬’єднання УНР і ЗУНР державним гербом став золотий тризуб на синьому тлі.
    19 лютого 1992 року за пропозицією Президента України Л.М.Кравчука сесія Верховної Ради затвердила Малий герб України.

    4-й учень:
    Золотий непокірний тризуб
    Як птах золотий, в переливах
    На прапорі має, горить.
    Це знак наш, це фабрики й ниви,
    Це символ, що будем ми жить,
    Це хліб наш, вугілля і цукор,
    Степи плодовиті, моря…
    Це в праці змозолені руки,
    Що подвигом завжди горять.
    Це наша любов, наша мужність,
    Вогняний порив боротьби,
    Це наша згуртованість дружня,
    Це пісня нової доби.
    Це юність, це клич поколінням,
    Що йдуть крізь життєву грозу,
    Це слава твоя, Україно,
    Золотий непокірний тризуб.

    5-й учень:
    Пісня – душа народу, національні гімни – прояв його волелюбних прагнень, духовно-патріотичних устремлінь. Втративши свою державність, Україна кілька століть не мала і свого національного гімну, його заступали патріотичні пісні, що не охоплювали долі всього народу, розмежованого кордонами Австро-Угорської та Російської монархії.
    6-й учень:
    Яскравим виявом патріотично-національних почуттів українців єдиної нашої землі стала поява вірша поета й етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» .
    Жодному нашому творові української літератури не судилася така велична і…. трагічна доля.
    Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенними, здобути волю, виражена незламна віра у відродження України.
    Трагічна,бо понад століття пісню-гімн переслідували, вбивали,забороняли та як не силкувались – не вбили.


    1-й учень:
    Із піснею-гімном пов’язані вікові поривання нашого народу до незалежності, яка в наш час стала реальністю. Тому нова незалежна Україна обрала мелодію і слова пісні «Ще не вмерла Україна» за свій Державний гімн. Пісні, яка понад століття одухотворю вала національно-духовні поривання народу до своєї незалежності, кликала народ до святої волі. Згодом Президія Верховної Ради України затвердила музичну редакцію Гімну України.
    Указ Президії Верховної Ради України про Державний гімн України:
    1. Затвердити музичну редакцію Державного гімну України, автором музики якої є М.М.Вербицький
    2. Запровадити повсюдне виконання Державного гімну України, затвердженого цим Указом від 6 січня 1992 року.
    (звучить гімн «Ще не вмерла Україна»)
    2-й учень:
    Ти не загинеш, Україно
    Ти не загинеш, Україно!
    І мова прадідна твоя,
    Що кожне слово в їй перлина,
    Не вмре повік. І світ-зоря,
    Твоя зоря засяє.
    Поглянь – слов’янство оживає
    І сили пробує свої:
    Ганебні ярма розбиває,
    До купи всіх синів скликає..
    А то ж усе брати твої!..
    Ні, не умре ніколи мова,
    Якою син співає твій,
    Якою люд скликав Підкова,
    Богдан славетний і Палій,
    Якою Січ буйна лишала,
    Якою наш Кобзар співав,
    Яка степи опанувала,
    І мільйони опанувала,
    І мільйони об’єднала
    Людей-братів!



    3-й учень:
    Хто не чував
    Пісень по селах вечорами
    І жартівливих, і сумних?
    То долю рідними словами
    Народ виспіває у їх.
    О, ні, Вкраїна не загине!
    Коли народний океан
    Співа,неначе той орган,
    Є сила в нім – душа єдина.
    М.Чернявський


    (звучить пісня «Ой, у лузі червона калина похилилася»)


    4-й учень:
    На цьому наше свято закінчено. Любіть свою Україну, гордіться нею, примножуйте її славу, бо ми того варта. Слава Україні!

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  10. #38
    Пользователь
    Регистрация
    31.03.2011
    Сообщений
    30
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    6
    Поблагодарил в

    5 сообщениях

    По умолчанию

    Україна – моя Батьківщина.
    Тематична розвага.

    Зала прикрашена творами народного декоративно- вжиткового мистецтва.
    Посередині велика саморобна книга „Україна – моя Батьківщина”.
    Заходять діти старших груп стають біля стільчиків.


    Під музику заходять двоє хлопчиків. В одного з них у руках – Прапор
    України, в другого – Герб. Звучить у запису Гімн України. Всі
    присутні слухають його стоячи.

    1 дитина. Слова палкі, мелодія врочиста,
    Державний Гімн ми знаємо усі.
    Для кожного села, містечка, міста
    Це клич один з мільйонів голосів.
    Це наша клятва, заповідь священна,
    Хай чують друзі й чують вороги,
    Що Україна вічна, незнищенна,
    Від неї лине світло навкруги.

    2 дитина. Наш Герб – тризуб,
    Це воля, слава й сила;
    Наш Герб – тризуб,
    Недоля нас косила,
    Та ми зросли, ми є,
    Ми завжди будем, Добро і пісню
    Ми несемо людям.

    3 дитина. Прапор – це державний символ,
    Він є в кожної держави,
    Це для всіх – ознака сили,
    Це для всіх – ознака слави.
    Синьо-жовтий прапор маєм:
    Синє – небо, жовте – жито,
    Прапор свій оберігаєм,
    Він святиня, знають діти.
    Прапор свій здіймаєм гордо,
    Миз ним дужі і єдині,
    Ми навіки є народом
    Українським в Україні.


    Звучить пісня „Ми роду козацького діти”

    Ведуча. Подивіться, діти як гарно прикрашена зала! Тут багато творів
    українського народного мистецтва. А ось посередині книга
    „Україна – моя Батьківщина”
    Ми помандруєм з вами нині
    По нашій рідній Україні
    І в цьому допоможе нам ця книга. Ми подорожуватимемо по її
    сторінках. Відкриває нашу книгу карта України. На ній позначені
    річки, моря міста. За своїми розмірами наша країна досить велика. Безліч річок, великих і малих, несуть свої води в різні куточки української землі та за її межі. Серед них одна з найбільших річок у Європі – красень Дніпро. На його берегах стоїть столиця нашої держави. Хто назве це місто? .... вірно Київ. Україна - самостійна
    незалежна держава, яку визнають усі країни світу. А чим для кожного з нас є Україна? Так це наша Батьківщина, прославлена у віршах та піснях. Ми зараз прочитаємо вірші про Україну.

    4 дитина. Моя рідна Батьківщина
    Має назву Україна.
    В мене нація своя –
    Українець з вами я.
    Є у мене рідна мова,
    Де вкраїнське кожне слово.

    5 дитина. Любіть Україну, як сонце любіть,
    Як вітер, і трави, і води,
    В годину щасливу і в радості мить
    Любіть у годину негоди

    6 дитина. Любіть Україну у сні й наяву
    Вишневу свою Україну
    Красу її вічно живу і нову
    І мову її солов’їну

    7 дитина. Любіть у коханні, в труді, у бою,
    Як пісню, що лине зорею..
    Всім серцем любіть Україну свою,
    І вічні ми будемо з нею.


    Пісня „Земле моя рідна”.

    Ведуча. Перегортаємо наступну сторінку книжки.(картинки з зображенням трудового життя людей. Жнива, збирання врожаю, працю шахтарів)
    Так українська земля щедра і багата. Тут вирощують хліб, городину
    й садовину, видобувають вугілля й руду. На наших заводах
    виплавляють сталь, виготовляють різноманітні машини та вироби.
    Але найбільше багатство держави – то люди. Своєю працею вони зміцнюють її, роблять іще багатшою. День незалежності України припадає на гарячу пору жнив. Зараз діти виконають танок з колосками.


    „Танок з колосками”.

    Ведуча. А ця сторінка книжки познайомить вас із мистецтвом нашого народу. Погляньте на вишивки вмілих українських майстринь. Кожна з них по своєму гарна і неповторна. Ви бачите, що роботи вишивальниць із різних областей України не однакові. У візерунках на сорочках, рушниках, килимах люди відтворювали красу рідної землі. Наші дівчатка колись теж добре вишиватимуть, а сьогодні вони затанцюють із рушничками.


    „Танок з рушничками і бубнами”

    Ведуча. Коли ми говоримо про мистецтво нашого народу, то не можемо не згадати мелодійну українську пісню.


    Пісня „Калина”

    Ведуча. Чимало добрих майстрів мешкають в Україні. Вироби гончарів, різьбярів по дереву, твори народних художників, музик знані у всьому світі. Народ любить своїх умільців і складає про них пісні. А маленькі діти, які ще тільки потроху прилучаються до праці, закріплюють свої навички в іграх. Запрошую і вас до народної дитячої гри.


    Гра „Ой Василю, товаришу”

    Ведуча. Веселим українським таночком ми завершуємо подорож по сторінці „Мистецтво рідного краю”.


    „Танок з глечиками”

    Ведуча. Із запорізької землі до нас прибули хлоп’ята-козачата.

    8 дитина. За Дніпровськими порогами,
    За південними дорогами,
    За степами за широкими
    Наші прадіди жили.

    9 дитина. Мали Січ козацьку сильную,
    Цінували волю вільную,
    Україну свою рідную
    Як зіницю берегли.

    10 дитина. Гей ви, хлопці-запорожці
    А де ж ваша сила?
    Чи свою козацьку силу
    Ви не розгубили?

    11 дитина. Будем, хлопці-запорожці
    Завжди пам’ятати:
    Хто безсилий, той безкрилий,
    Тому не літати.

    Пісня „Козачата”

    Ведуча. Остання сторінка книжки має назву „Рідна хата”. Для кожного з нас Батьківщина починається з рідної домівки, де ми народилися і зростаємо, де нас огортають любов’ю і турботою найрідніші у світі люди. Хто ж ці люди? (Діти відповідають)


    Вірш „Рідна хата”
    Все в тобі таке знайоме,
    Рідна хата, рідний доме.
    Всі ми любим рідний дім
    Бо родились ми у нім.

    В ріднім домі рідна мати
    Край свій вчила шанувати.
    Рідна хата, рідний дім
    Серце гріє нам усім.

    Ведуча. Ось і завершилась наша подорож сторінками книжки „Україна – моя Батьківщина”. Бажаю завжди пам’ятати і любити свій рідний дім, найдорожчих для вас людей, і нашу Вітчизну Україну.


    Пісня „Україна”

  11. Следующий пользователь сказал cпасибо vowk.val за это полезное сообщение:

    Nadka (20.03.2019)

  12. #39
    Пользователь
    Регистрация
    17.04.2011
    Сообщений
    83
    Поблагодарил Поблагодарил 
    967
    Поблагодарили Поблагодарили 
    244
    Поблагодарил в

    33 сообщениях

    По умолчанию

    Українські вечорниці
    Солоха. – Я, вибачте, хвилююсь трохи.
    Моє ім’я просте – Солоха.

    Іван. А моє ім’я Іван
    Ми, господарі цієї хати.

    Солоха. Хочемо всіх вас привітати
    Зі святом веселим
    В гостинній оселі.
    Ось вже до нас і гості йдуть.

    Заходять діти.

    Солоха. Зібрались ми на вечорниці.
    Назвемо їх «жартівниці».

    Іван. Будем разом розважатись
    Ще й вечерею пригощатися.

    Солоха. За нашим звичаєм – це як годиться –
    Завжди вареники на вечорниці.
    Показує на макітру.
    Стіл накритий рушниками.

    Іван. …От і миска з пампушками.
    Є й рум’яна паляниця!

    Солоха. Нумо ж, будем веселиться!
    Зручніше сідайте та пісню заспівайте.

    Пісня.

    Солоха. А тепер завзято
    Виходьте танцювати.

    Танок.

    Із –за печі виходить Гриць.

    Гриць. Оце треба було так горлати!
    Не дали мені поспати.
    …На печі так зручно лежати,
    Що й не хочеться вставати.

    Солоха. Грицю, тож як тобі спалося?
    Який ти бачив сон?

    Гриць.(намагається пригадати)
    Та хіба ж там у темряві щось побачиш?

    Іван. Всі знають, що ти ледачий.
    Ти не змінився, Грицю, - я бачу,
    Отож, серденько моє,
    І пісня жарт про тебе є.

    Гриць. Яка пісня?

    Солоха. (до дітей) А згадаймо цю пісню!

    Пісня «Грицю – Грицю»

    Гриць. (сміється) Знаю, знаю. Я казав,щоб мені дали до столу сісти.

    Усі сміються.

    Солоха. Грицю, ти нас дуже всіх здивуєш,
    Якщо зараз затанцюєш.

    Гриць. Хе! А чому б не танцювати?
    Вечорниці! – гарне свято!
    В бубон буду бить гучніше,
    Щоб танок був веселіше.

    Танок з бубнами.

    Іван. (до Гриця) Гадаю, що ти вже не полізеш на піч спати, тож залишайся з нами.
    ( за пічкою чути шурхіт)

    Солоха. Здається, за пічкою хтось сховався?..
    Нас злякати намагається.
    З-за печі висувається страшенна голова (маска). Ховається. Коли знову з’являється усі ховаються.





    Пісня Бабусі – Ягусі.
    Десь тут голоси лунають,-
    Дуже весело співають.
    А мене Бабцю – Ягусю
    Запросити не бажають
    Не бажають стареньку запросити,
    Не бажають смачненьким пригостити.

    Хоч на вигляд – я старенька
    А в душі - я молоденька
    Я весела, я моторна –
    Бабця спритна і проворна.
    Хто ж захоче Ягусю запросити,
    Вареничком смачненьким пригостити?

    Солоха. Ну і ну! Звідки ти зявилася
    І як тут опинилася?

    Баба Яга А ви хіба не знаєте
    Ви ж книжки читаєте

    Іван Та знаємо, що ти в ступі літаєш,
    Що мітлу велику маєш
    Ти, що хочеш залишитися з нами на вечорниці

    Баба Яга Хочу!!! Дуже хочу!!!

    Солоха. А якщо ти така спритна – пограй з дітьми в гру

    Гра

    Іван Бабусю-Ягусю ти що там бормочеш?
    Баба Яга (трясе погрозливо мітлою)
    Я мітлою постукаю, погрюкаю
    Ще й ногами потім погрюкаю
    … буде грім на небесах!
    Будуть вам тут чудеса

    Солоха Ой лишенько ховайтесь

    Баба Яга Та чого лякатися?
    А тим більше ховатися?
    Тож мій кум – лісовичок –
    Жартівливий старичок.
    А з ним мої вихованці –
    Улюблені обірванці
    Мої пустунчики-веселунчики

    Лісовичок Хо! Як гарно тут у вас
    На такому святі я – перший раз

    Іван Так у нас свято вечорниці
    Тут пісні таночки, сміх
    Всього вистачить на всіх

    Солоха Ви нас здивували, бо вас ми не чекали

    Баба Яга ( до лісовичка)
    А ну куме йди сюди
    Ти ж мене не підведи
    Доведи, що не треба лякатися
    Покажи як треба розважатися

    Танок
    (дарують подарунки)

    Солоха От вам і вареники,
    Й гостинців повна діжка
    А ви йдіть у свою хату на курячих ніжках

    Баба Яга Гостинці я полюбляю
    А тебе за це на мітлі покатаю

    Солоха То вже йдіть, бувайте
    Більш нікого не лякайте

    Іван Трохи свято зіпсували
    Але все ж порозважали
    Хто з вас знає віршики смішинки, будь-ласка

    Дівчинка Чому ти так збілів
    Що з тобою сталось

    Хлопчик Та за мною через став
    Аж сто вовків гналось

    Дівчинка Бог з тобою
    Сто вовків
    Та село б почуло

    Хлопець Та воно так і не сто
    А п’ятдесят було
    Дівчинка Тай п’ятдесят диво в нас
    Де б їх стільки взялось
    Хлопець Ну ти права нехай так
    Але 10 гналось
    Дівчинка Та й 10 не було
    Знать 1 усього
    Хлопець А як 1? Аби вовк
    Страшно і одного
    Дівчинка А може то й не вовк
    Хлопець А що ж то ходило
    Таке сиве і мале
    А хвостик як шило

    Гриць Сміх! Мишеня злякався…
    Я вам про себе розкажу
    От я вчора виступав
    Ви б почули як співав
    Хоч не маю слуху
    Я горлав щодуху
    До, ре, мі, фа, соль, ля, сі
    Голос мій почули всі
    А кінчив –
    Що сталось
    З місця всі зірвались
    Сцену ледь не рознесли
    А мене схопили
    Аж на вулицю несли
    І вже там побили.

    Солоха А хто ще бажає прочитати нам смішинки

    Дівчинка Я вам теж про себе розкажу
    Наказала мені мама
    Держи язик за зубами
    Але всі те добре знають
    В мене зубки випадають
    То хіба ж я можу мамо
    Держать язик за зубами

    Дівчинка Чай хазяєчка мала
    На вечерю нам несла
    Хоч ступала тихим кроком
    Підсковзнулась ненароком

    Чашка з блюдечком додолу
    Покотилась біля столу
    Покотилась і розбилась
    Черепочки розлетілись

    Мама сплеснула руками
    «Як це сталось?» - каже мама.
    «А ось так!» - і тут дівчатко
    Повторило все спочатку

    Друга чашка біля столу
    Покотилася додолу
    Покотилась і розбилась
    Черепочки розлетілись

    …тепер мамі ясно

    Іван Згадаємо веселу пісеньку

    Пісня «Хвастунець»
    Вова хвастав хоч ніхто не вірив
    «Не боюся я ніяких звірів
    Є у мене і відвага й сила!
    Я здолаю навіть крокодила»

    В поле вийшов погуляти Вова
    А навпроти йде руда корова
    Вова ойкнув і побіг до мами
    Як побачив диво із рогами

    Мама Вові сльози витирає
    Утішає, а сама зітхає
    Сумно мамі коли син лякливий
    Ще й не диво отакий щасливий

    Солоха
    1. Наше свято «Вечорниці»
    2. Відбулось, як жартівниці.
    3. Залюбки пошуткували,
    4. Поспівали і пограли.
    5. Приспів:
    Гоп! Гоп! Веселе свято,
    Ще й вареників багато.
    «Вечорниці» ж бо такі —
    І веселі й гомінкі!
    На музику — пританцьовує.
    6. Дещо ми тут пригадали
    7. І в «смішинках» побували.
    8. Побажаємо малятам:
    «Хай весь рік цей буде свято!»
    Приспів (співають усі):

    Солоха (усміхаючись). А наприкінці свята — наостаннє — З'їмо вареники в сметані. Бувайте!
    Гриць А я може обдати і вранці і вдень і ввечері

  13. Следующий пользователь сказал cпасибо замбурская за это полезное сообщение:

    Оленька я (02.11.2017)

  14. #40
    Местный Аватар для viki57713
    Регистрация
    28.08.2010
    Адрес
    Днепропетровская обл., Магдалиновка
    Сообщений
    125
    Поблагодарил Поблагодарил 
    229
    Поблагодарили Поблагодарили 
    392
    Поблагодарил в

    63 сообщениях

    По умолчанию

    Українські вечорниці

    Музкерівник: Настич В.В.

    Мета: Ознайомити дітей з побутом та звичаями українського народу, використовуючи вивчені українські народні пісні та таночки.

    Під пісню «Ой зелене жито» заходять діти до залу.

    Ведуча. Ось і вечір вже настав
    Щедрий вечір, добрий вечір.
    Добрим людям на здоров'я!
    В новорічний щедрий вечір
    Бажаємо вам щастя і здоров'я.
    Дід. Від щирого серця і по традиції
    Запрошуємо вас на вечорниці.
    Баба. Ласкаво просимо, будьте, як вдома
    Знайомтесь з усіма. (Порядкують у хаті)

    Ведуча ( на фоні музики)

    Понад світом рідна пісня лине.
    Окриляє світлі почуття.
    Це співає рідна Україна
    Та земля зелена, солов'їна
    Де наш рід почав своє життя.

    І в одній звичайній хаті
    Жили веселий д. Панас та б. Параска
    Біля них весь час діти гомоніли
    Розважалися малі, а старі раділи.
    Дід навчав гончарювати, на сопілці грати
    Баба вчила вишивати і пісні співати.
    (Дід з онуком прикрашають ялинку, ставлять посуд,
    Хвалять його. Баба з онукою вишивають рушники)

    Баба. Час нам і стіл прибрати.
    Стіл у хаті не слуга, а господар. От ми і накриваємо його найкращою вишитою скатертиною. Бери, дитинко, ось так як я
    скатертину за кінчики і промовляй за мною:
    Стіл квітчаємо
    Господаря закликаємо
    Ходи за стіл
    Новий рік стрічати
    Щоб другого діждати.
    Дід На скатертину посеред столу покладіть груші, яблука, горіхи і зерна
    жменю.

    Щоб паляниці родилися,
    Люди в хаті водилися,
    Рід лиха не знав, силу мав.
    Не забудьте і про цибулю, часник, сало, ковбасу.
    Баба. Без тепла і води нема життя,
    Як без хліба не буде свята.
    Наші пироги та хліб гарно спеклись
    Кажуть люди: «який хліб спікся,
    Таким рік зустрівся.
    Маємо у злагоді та дружбі жити
    Хліб зріс не розтріскався – буде у нас
    Добре здоров'я. (ставлять їжу на стіл)

    Дід. Займусь роботою, поки прийдуть гості.(чоботарює)

    Онук. А я ляжу відпочину.(Лягає на ліжко)

    Онука.
    Українка я маленька
    Українці тато й ненька
    І сестричка
    І братик милий
    На Вкраїні народились(милується у дзеркало)

    Баба. Ой, та гарна. Гарна та не тим, що чорнобрива, а тим що уміла. Онучок пора вставати.

    Пісня: «Грицю. Грицю до роботи»

    Баба(до онука). Йди онуче до криниці та принеси води.

    Танець: «Біля криниці»

    Ведуча. Давайте, діти, пограємо у гру.

    ГРА: «Перенеси воду»

    Ведуча. Пограли у гру, ходімо на вечорниці.

    Баба. Поспішаймо дівчатонька
    Все приготувати
    Бо вже пора вечорниці
    Всім нам починати.

    В кожній хаті на Україні
    Вареники варять нині
    Вареники не погані, вареники у сметані.

    Ведуча.
    Правда ж, діти, вареники - це смачна їжа?
    Давайте пограємо у гру: «Хто швидше зліпить вареник»

    Гра. «Зліпи вареник»

    Пісня: Наші хлопці вареників просять»

    Баба. Ось наліпили вареників
    Біленьких, смачненьких,
    Та й запросимо до нас у гості
    Хлопчиків гарненьких
    Щоб разом із нами добре працювали
    Наші вечорниці піснею стрічали.

    Ведуча. Пахне пирогами і калиною
    Пахне медом смачна кутя.
    Навпрошки знайомою стежиною
    Внуки до бабусі лопотять.
    Діти різновікової групи колядують.

    Колядки

    Коляди, коляди
    А я в батька один,
    По колінця кожушок,
    Дайте, дядьку, п'ятачок.
    А п'ятачок недорогий
    Дайте тітко, ще другий
    Із святим вечором.
    * * *

    Колядин, колядин,
    А я в батька один,
    У новенькім кожушку,
    Винесіть пампушку.
    Та ще пиріжок
    Кладіть у мішок.
    ** *

    Колядин, коляди,
    А я в батька один,
    Коротенька курточка,
    Дайте, бабцю, бубличка.
    Із святим вечором.

    * * *

    Я маленький хлопчик,
    Зліз на стовпчик.
    З мішком походжаю.
    Коляду збираю.
    Вечір добрий!
    Дайте пиріг довгий!

    * * *

    Коляда, коляда,
    Дай, бабо, пирога!
    Ой коляда, колядниця,
    Добра з медом паляниця,
    А без меду не така,
    Дайте, дядьку, п'ятака!
    А п'ятак не такий,
    Дайте, дядьку ще другий.

    * * *
    Ой у ліску, в ліску
    Листя на грабі
    Заколядуймо ми своїй бабі
    В нашої баби добра душа,
    Винесе вона цілого книша
    До того книша –
    ціла ковбаса.
    Добрий вечір.

    * * *

    Дід. А може ви нам пісню заспіваєте.

    Пісня: «По дорозі жук, жук»

    Гра у парах: « Спробуй встати»
    Хлопчик. Дозвольте ще й козі зайти до вас у хату, поскакати.

    Баба і дід. А вже ж, хай заходить!
    Хлопчик. Станьте у ряду
    Я козу веду!
    (заходить коза і кричить )
    Дитина. Підійди-но ближче,
    Вклонись господарям нижче.
    Чим вони тебе пожалують
    Чи міркою жита, чи міркою вівса
    Коли того мало, то ще й кусок сала,
    Щоб наша коза веселою стала.

    Пісня: « Де коза ходить»
    ( коза знову падає)

    Господиня. Що це таке? Вже й не голодна.
    Господар. Треба лікаря покликати! Може серед вас є лікар? Швидше йдіть на допомогу.(до залу заходить лікар із шприцем)

    Лікар. Кому укол давати? Хто помирає.

    Діти. Коза.

    Лікар. А.. КОЗА. Ну , це ми швидко.. і раз.
    (намагається зробити укол, а коза тікає)

    Кому тут ще укол дати?
    Господиня.
    У нас тут всі здорові
    Навіть танцювати готові.

    Хоровод: « Через поле, через ліс»

    Дівчинка. Пустила мене моя мати
    Та й на вечорнички.
    А там хлопці чорноброві
    Плетуть рукавички,
    Рукавички виплітали
    Весело співали
    А музики як заграли
    Ще й затанцювали.
    Весело на кониках пострибали.
    Танок на конях.

    Гра: « Чий кінь швидше»

    Щедрівки.

    Щедрик-ведрик
    Дайте вареник
    Грудочку масла, бо я телят пасла
    Кільце ковбаски, коли ваша ласка.


    Щедрівочка щедрувала
    До віконця припадала:
    Що ти тітко напекла?
    Неси швидше до вікна!
    І вареник і пиріг
    Неси нам на поріг.


    Щедрик добрий,
    Я не гірший
    Дайте млинця
    Котрий більший!
    Що щебрушка,
    То пампушка,
    Що щедре ник,
    То вареник.

    Щедрик- ведрик
    Дайте вареник
    Грудочку кашки
    Кільце ковбаски
    Та не ламайте,
    А цілу давайте.

    Щедрик ведрик
    Дайте вареник
    Із колосочка
    Жита мисочка
    Із снопочка
    Ціла бочка
    Вам щедрець
    Мені млинець
    Грудочку кашки та пару яєць.
    Дід. Гарно щедрувала, та залишилось у нас ще трішки роботи. Потрібно нам'яти кукурудзи курям. Може допоможете?

    Гра: «Намни кукурудзу»

    (Заходять діти старшої групи посипати)

    Діти. Шановні господарі, дозвольте посипати.
    Дід і баба. Проходьте будь ласка.



    Посипання.

    Сійся родися: жито, пшениця,
    Всяка пашниця,
    Щоби родило в землі,
    Щоби був хліб на столі,
    І на полі, і в стодолі,
    Щоб добра було доволі.

    Сію, сію посіваю
    З Новим роком вас вітаю
    Хай це жито росте,
    Із зернини колосочок,
    З колосочка повна бочка.

    Сійся родися
    Жито, пшениця
    Всяка пашниця
    Зверху колосиста,
    Знизу корениста.
    Будьте зі святом здорові,
    З Новим роком!

    Сію, сію посіваю
    На всі чотири боки,
    Щоб ви всі були здорові
    Іще на довгі роки
    Сію, сію, пшеницю,
    Щоб родила вам пашниця,
    Щоб вам було доволі
    В хаті, в стайні і в коморі,
    А по цьому, будьте здорові.
    (Поза спинами посипальників пробираються до печі з варениками 2 чортика)

    Баба. Ой лишенько!Зараз чортики заберуть наші вареники. Ловіть їх.

    Дід. Ось я їх та в мішок.(мішок без дна. Дід одного чортика в мішок, бере другого, а перший тікає, другого- той теж.)

    Баба. Діду. Що робити?
    Ведуча Ви не бійтеся чортів,
    Чортики з нами подобріли.
    Та й не справжні вони в нас
    Це Андрій, а це Фелікс.

    Чортик. Так, це ми. Ми любимо багато гратись, хочемо з вами позмагатись.

    Гра: «Збери пір`я»

    Баба. Милі гості, прошу сісти,
    Вареники будемо їсти.
    Вареники не погані, вареники у сметані.
    Їжте, їжте просим щиро.
    Вареники наші з сиром.

    Вихователі:

    Ой, мабуть, давайте люди
    За гостину дякувати будемо
    І за те, що гарно так приймали,
    І за те, що смачно частували.

    Все, що задумали, хай вдається
    Все, що посіяли, щоб вродилося
    Щоб життя лиш радістю колосилося

    А ще бажаємо сили,
    Щоб ніколи ви не хворіли.
    Щоб люди вас поважали,
    Щоб діти завжди шанували.

    Баба і дід. Ана цьому слові, бувайте здорові.

    Пісня: «Скільки б не співали»

  15. #41
    Местный Аватар для Stahmich83
    Регистрация
    13.06.2010
    Адрес
    Украина .Винница
    Сообщений
    127
    Поблагодарил Поблагодарил 
    119
    Поблагодарили Поблагодарили 
    368
    Поблагодарил в

    41 сообщениях

    По умолчанию

    Приветик!!!!!!! Проводила ,очень красивый праздник получился. Использовали много атрибутов.
    «Щедрий вечір»
    Розвага для старших дошкільнят.

    Мета: Розширювати та поглиблювати знання дітей до народні українські звичаї та обряди;спонукати дітей до активних творчих проявів у виконанні колядок, щедрівок;розвивати в дітей позитивні емоції, бажання зберігати українські звичаї та обряди» виховувати любов до рідного краю, українського слова.
    Хід розваги.
    Зала прикрашена у вигляді української хати. Звучить українська музика. Заходить ведуча.
    Ведуча. Добрий вечір , шановна родино!
    Запросили ми вас до нашої оселі на хліб та сіль.
    На слово щире, на пісню прекрасну , на свято наше родинне. Сьогодні ми зібрались у цьому залі тому, що в січні в Україні проходять свята , що об’єднують родини. І ми побуваємо зараз з вами в чарівному світі традицій і обрядів. Прийдуть сьогодні до нас і щедрівники , і колядники, і сіячі. Тож почнемо наше свято.
    (Під музику заходять дід та баба, сідають на лаві)
    Дід . щось добреньке з’їсти хочу.
    Тільки що , не знаю сам.
    Баба. Голови б ти не морочив
    Що зварила, те й подам.
    Дід. Варенички, борщ і каша,
    В животі від них бурчить.
    Баба. Вередливий став ти , діду.
    Дід. Знаю , бабо, ти не сердься.
    Я, мабуть, би з’їв оце..
    Калача із борошенця.
    А туди ще вбить яйце.
    Баба. От противний , хоч бери
    Та тікай із хати,
    Будь по – твоєму , спечу
    А ти сідай чекати. ( Місить тісто, співає)
    Дід. Ти готуй , стара, швиденько,
    Повечеряєм гарненько
    (Баба підносить коровай)
    Дід. Баба в мене молодець
    Але гріх самому їсти
    Цей рум’яненький хлібець.
    (обнімає бабу)
    Пам’ятаєш , моя люба,
    Як були ми молоді
    Напечем, бувало, хліба
    Повна хата молоді.
    Баба. Ану давай задаємо ті часи.
    (Танцюючи під веселу музику)
    Стукіт у двері.
    Дід. А хто це там таки?
    Дівчата (за дверима) Господарі, чи впустите в хату?
    (Заходять).
    Баба. Заходьте , дівчата.
    1 Дівчина.
    Ми дівчатка чорнобриві,
    Всі веселі , жартівливі
    Прийшли щедрувати
    До вашої хати.
    2 Дівчина.
    Щедрий вечір , добрий вечір!
    Тут живуть господарі,
    Багатства володарі,
    Щедрий вечір, добрий вечір!
    Баба. Поспішайте вже дівчата,
    Ви хутчіш сідати
    Може, прийдуть хлопці гарні
    Нам колядувати.
    (Чути гомін)
    Дід. Хто це йде? (заходять хлопці)
    1 Хлопець.
    Чути, чути, чути дзвін
    За сто далеких гін,
    То з високих гір сюди
    Ішло свято Коляди.
    2 Хлопець.
    Добрий вечір , добрий господарю,
    Чи дозволите поколядувати,
    З Різдвом Христовим привітати,
    Щастя , здоров’я побажати!
    Дід і баба. Вечір добрий! Щиро вам раді..
    В нашій господі всього доволі – хліба , і солі!
    3 Хлопець.
    Слава Богу , мир цій хаті!
    Колядники ми не багаті.
    Ми з далекої дороги
    В ваші тут зайшли пороги.
    Дозвольте нам відпочити
    І новину сповістити.
    Пісня : «Нова радість стала».
    Береза.(отаман колядників) А ще є в нас і щедрувальники.
    1 дитина.
    Я дівчинка маленька, в мене платтячко рябеньке,
    Я не знаю «аз» і «буки», дайте мені гривню в руки,
    А ми зі святом вас вітаєм і родині всій бажаєм:
    Із колосочка – жита бочка, із гречки – пиріжечки,
    із ячменю – грошей жменю.
    2 дитина.
    Щедрівочка щедрувала, під віконце підбігала ,
    Що , бабуню напекла, неси швидше до вікна.
    Не щипай, не ламай , а по цілому давай.
    3 дитина.
    А ми у вашу хату внесли торбу снігу,
    А ще - подивіться! Цілий лантух сміху,
    Сніг – розтане, а сміх буде з вами,
    А хто у нас не сміється , - той додому не вернеться.

    Колядник. Ось у мене є бубон , тож давайте пограємо
    В гру «Веселий бубон».
    Міхоноша. Я маленький хлопчик, виліз на стовпчик,
    З мішком походжаю, коляду збираю.
    А ви , люди , чуйте,коляду готуйте:
    Яблучка, горішки – дітям для потішки,
    А за цю коляду – дайте грошей , бо піду!..
    Дід. На тобі , хлопче, ковбаску і сало,
    Щоб воно ніколи наш стіл не минало!
    Баба. Сиптеся, горіхи, для більшої втіхи,
    Щоб були ви здорові, як горішки ці!
    Дід. А ось і гроші!
    Баба. Сідайте, дуже прошу!
    Береза. Дозвольте ще заспівати, вашу хату звеселяти!...
    Пісня «Добрий вечір тобі, пане господарю»
    Дорослі. Дозвольте козі зайти до хати у вас поскакати.
    (Заходять Циган,Коза,Лікар)
    Циган. Станьте у ряду я Козу веду,
    Де Коза ходить , там жито родить,
    Де не буває, там виглядає.
    Пісня «Го – го – го Коза!»
    Циган. Козо, моя люба,Козо моя мила!
    Чи ти їла, чи ти пила?
    Коза . Я не їла , я не пила, дайте ковбасу,
    Бо вам хату рознесу.
    Дайте мені книші
    Бо напущу в хату миші..
    Циган. Ти нам людей не лякай,
    Затанцюй нам , пострибай.
    Коза. А дасте мені сала, щоб я вище стрибала?
    Баба. Дамо тобі ще й вівса, а зверху буде ковбаса.
    Дід. Будеш, Коза, сита та й не будеш бита.
    Затанцюй нам ,повесели нас !
    (Коза танцює, потім падає)
    Циган. Ой лишенько , впала Коза ниць,
    Нежива лежить , не дихає..
    Мерщій кличте лікаря!
    Усі. Лікаря!
    (Входить Лікар – переодягнений хлопчик).
    Лікар. Покажіть , хто тут лежить . зараз послухаю…( слухає, піднімає одну ногу, другу, заглядає під хвіст)уже мертва.. треба надути жилу..(Дме сопілкою у вухо – розводить руками) Не встає. Несіть три куски сала, щоб Коза встала!...
    Баба. Нате вам сала, аби тільки Коза стала.
    Діти , допоможіть Козі встати , та погуляти..
    Пісня – хоровод «Де Коза ходить»
    Де Коза ходить , там жито родить,
    Де Коза рогом – там жито стогом,
    Де Коза ногою – там все виглядає.
    Циган. Співаючи водить Козу по колу , а вона виконує рухи, про які йдеться в пісні. Зупиняючись біля кожної хатки, Коза пританцьовує тупочучи, тупає однією ногою , нахиляє голівку, показуючи ріжки, взявшись рукою за спідничку ззаду, помахує нею, наче хвостиком.
    Циган. Підійди поближче, уклонись нижче
    Господареві й господарочці.
    Коза вклоняється господарям.
    Циган. Поскакала ти Кізонько та через поріг,
    За те дасть господар пшеничний пиріг,
    А господиня мірочку гречки
    Нашій Козуні на варенички..
    Дід. Спасибі , що повеселили нашу хату
    (Циган з Козою виходять)
    Баба. А це хто прийшов?
    Дід. Здається , посівальники завітали.
    Посівальники. Дозвольте засівати!
    1. Сійся , родися, жито – пшениця, горох,чечевиця і всяка пашниця!
    Внизу корениста , а зверху колосиста!
    2. Сію,сію , засіваю, з Новим роком вас вітаю.
    Щоб діти всі були здорові, їсти кашу всі готові
    Щоб вам була з них потіха, а нам грошей хоч з пів міха.
    3. Сієм зерном ваговитим добром людям працьовитим
    Не з сівалок, а з долоні, по долівці, по ослоні!
    Посіваєм в вашій хаті – будьте радісні й багаті!
    Сієм густо, перехресно – на добробут людям чесним!
    Примовляєм з кожним кроком.
    Усі. З Новим роком!
    Дід і баба. Ось вам за посівання дари.
    Пісня «І у вас , і у нас хай все буде гаразд».
    Иришка

  16. 2 пользователей поблагодарили Stahmich83 за это полезное сообщение:

    Sолнце (05.01.2016), Оленька я (02.11.2017)

  17. #42
    Местный Аватар для Natysja12
    Регистрация
    17.03.2010
    Адрес
    львов
    Сообщений
    240
    Поблагодарил Поблагодарил 
    762
    Поблагодарили Поблагодарили 
    124
    Поблагодарил в

    51 сообщениях

    По умолчанию

    Стежками рідної мови -2012
    Під музику заходять до залу.
    Ведуча: Гостинно просимо на свято рідної мови
    Вона, як ніжна пісня колискова
    Заходить серцем в душу з ранніх літ
    Це мова, наче пташка світанкова,
    Що гордо лине в свій стрімкий політ.
    Діти I: Українська мова – давня й молода
    Світить рідне слово, як жива вода
    Звідки воно взялось – діло не просте…
    В душу засівалось, із душі росте.
    II: Наша мова квітуча, барвиста
    Наша мова прекрасна і чиста
    Наша мова, мов джерельце дзюрчить
    Наша мова красиво звучить
    III: Бог нам гарну мову дав,
    Щоб ми не мовчали,
    А всі звуки та слова
    Легко вимовляли
    Кожна літера – це знак,
    Кожна загадкова,
    Вони з’єднуються так,
    Що виходить слово
    IV: Велична, щедра і прекрасна мова!
    Прозора й чиста, як гірська вода
    Це України мова барвінкова,
    Така багата й вічно молода.
    Пісня «Рідне слово»
    Ведуча: Любі діти! Зараз ми вирушимо у цікаву і незвичайну мандрівку.
    Вона проляже через стежки вашого веселого і щасливого дитинства,
    з яких починалося ваше життя у казковому світі слова. А починалося
    воно з колискової.
    (Виходять дівчата з ляльками)
    Дівчинка I: Як я була ще маленька,
    Колисала мене ненька,
    Колисочку гойдала
    Й ніжну пісеньку співала
    II: Люлі, люлі, прилетіли гулі,
    Та й сіли на люлі
    Ой ви, гулі, не гудіть
    І дитятка не будіть
    Колисочка хитається,
    Дитиночці дрімається.
    А – а – а…
    III: Ой баю, мій баю, котка заспіваю,
    Щоб дитятко спало, горенька не знало.
    А – а – а…
    «Колискова»
    Ведуча: Коли ви ще були зовсім маленькими, не вміли говорити, то ваші
    матусі тішили вас забавлянками. Це коротенькі пісеньки, які ви чули
    від мам і бабусь. Вони знайомили вас з різними тваринами, пташеня
    тами, викликали у вас любов до мами і потяг до рідної мови.
    Діти I: Сорока – ворона на припічку сиділа,
    Діткам кашку варила,
    Ополоником мішала,
    Діток годувала
    Оцьому дам, оцьому дам, оцьому дам,
    І цьому дам, а цьому не дам.
    Цей дров не рубав, води не носив,
    Хати не топив,
    Шуги – шуги полетіли
    На голівку сіли.
    II: Гоп, гоп, гу-ту-ту, вари кашку круту,
    Підливай молочка, нагодуй козачка
    Ведуча: Продовжуємо нашу мандрівку. Коли ви ще трішечки підросли, наші
    матусі читали нам казочки, які також навчають нас любити свій
    рідний край і шанувати традиції нашого народу.
    (Зявляється Котигорошко)
    Ведуча: Ніби ожила картина і до нас
    Прийшов хлопчина.
    Хто ти, хлопчику, скажи?
    І куди крокуєш ти?
    Котигорошко: Я – казковий богатир,
    Мене знають птах і звір
    Котигорошком називають,
    Бо навкруги всі добре знають:
    Я з горошини вродився
    На зріст малим залишився,
    Але козацьку силу маю
    Я сестру й братів шукаю.
    Ведуча: А ми знаємо, що Змій підступний їх украв,
    Полонив, зачарував,
    Не хвилюйся, хлопче, годі,
    Станемо тобі в нагоді
    (Виходять козаки)
    Ведуча: Ось і козаки прийшли тобі на допомогу. Розкажіть про себе.
    Козак I: Козак – це чесна, смілива людина,
    Найдорожча йому – ненька Україна.
    II: Козак – усім народам друг
    І лицарський у нього дух.
    III: Козак – завжди борець за волю
    І за народну добру долю.
    IV: А ми щоб козаками стати
    «Козачок» вчимося танцювати.
    «Козачок»
    Ведуча: (підходить до калини): А ось і калина, а поряд дубки
    Дивіться сумні і посохлі які
    Брати твої – оці дубки,
    А калинонька – краса – твоя милая сестра.
    Але ми їм допоможемо,
    Якщо чари зняти зможемо
    (Залітає Жайвір)
    Ведуча: Жайвір прилетів до нас –
    Допоможе в добрий час
    Мабуть хоче розказати,
    Як нам чари подолати
    Жайвір: Змій віночок гарний вкрав,
    Квіточки всі розкидав
    Ви віночок той зберіть,
    На калину одягніть
    Оживе тоді калина
    І прокинеться дівчина.
    Ведуча: Дякуємо, Жайворонку, за добро та ласку, за потрібну нам підказку.
    Гра «Склади квіти у віночок»
    Дівчина – калина : Дякую вам, любі друзі,
    Що вінок подарували
    Із полону та неволі
    Мене врятували
    А моїх братів допоможе врятувати запальний таночок.
    Танець «Ой єсть в лісі калина»
    Ведуча: Зазирнули ми у казку, а нас вже чекає гра. Ви думали, що гра – це
    пустощі? Ні, це своєрідне мистецтво. В іграх передається характер
    народу. Давайте і ми пограємо в гру «Ой Василю, Василечку», а
    Василя виберемо лічилкою.
    Дитина: Бігли коні під мостами
    З золотими копитами
    Дзень – брязь! Вийшов князь!
    Гра «Ой Василю, Василечку»
    Ведуча: Український народ любить жартувати і зараз нашу мандрівку
    продовжать наші гості – «перлинки – смішинки»
    I: - Тату, купи мені барабан!
    - Та у нашій, синку, хаті шуму й так уже багато!
    - Я на ньому буду грати, коли ляжете ви спати.
    II: - Та й набрид вже своїм плачем ти мені, Петрусю!
    - Це не вам я, мамо плачу.
    - А кому?
    - Бабусі!
    III: - Умивайся бери, синку, швидше, не барися!
    - Так за мене он в куточку кіт уже умився.
    Пісня «Ой під вишнею»
    Ведуча: Любі діти! А зараз наша мандрівка завела нас у світ поезії. До краси
    української мови зверталось багато письменників і поетів.
    Діти I: О мово, ти як дивная сопілка
    То звеселяєш, то хвилюєш нас
    Тобі вклонялись Леся Українка
    Й благословенний батько наш Тарас
    II: Від інших мов вона не гірша
    Для українців наймиліша
    Пісенна, ніжна і дзвінка
    Мова Шевченка і Франка.
    Ведуча: Так, діти, Т. Г. Шевченка ще називають «кобзарем» нашого народу
    Він дуже любив Україну, її природу, голубі озера і все це описував
    в своїх віршах.
    Діти I: Встала весна,
    Чорну землю сонну розбудила,
    Уквітчала її рястом,
    Барвінком укрила
    І на полі жайворонок, соловейко в гаї
    Землю, убрану весною, вранці зустрічають.
    II: …світає, край неба палає
    Соловейко в темнім гаї
    Сонце зустрічає
    Тихесенько вітер віє
    Степи, лани мріють
    Між ярами, над ставами
    Верби зеленіють.
    Пісня «Тече вода»
    Ведуча: Відданою донькою свого народу була і славетна поетеса Л. Українка
    В своїх віршах вона ніжно описує красу свого краю. Цього вона
    вчилась у рідного українського народу – з його казок, пісень та
    колисанок.
    Діти I: Онде балочка весела,
    В ній хороші, красні села,
    Там хатки садками вкриті,
    Коло сіл стоять тополі,
    Розмовляють з вітром в полі
    II: На зеленому горбочку
    У вишневому садочку
    Притулилася хатинка
    Мов маленькая дитинка
    Стиха вийшла виглядати
    Чи не вийде її мати?
    І до білої хатинки,
    Немов мати до дитинки,
    Вийшло сонце, засвітило
    І хатинку звеселило.
    Пісня «Вишеньки – черешеньки»
    Ведуча: Ось і закінчилась наша подорож по стежинках рідного слова. Багато
    гарних слів ви почули про нашу українську мову. Пройде час, ви
    станете дорослими і хочеться, щоб ви зростали у ріднім краї, з
    рідним словом і ніколи не цурались української мови. А якщо доля
    і закине вас на чужину, щоб ви завжди пам’ятали, що ми є українці
    і наша Батьківщина – Україна.
    Діти I: Хоч ми всі іще маленькі,
    Ми вже добре знаєм,
    Що звемося – українці
    Й українських предків маєм.
    II: Ми є діти українські, хлопці і дівчата
    Рідний край наш – Україна щедра та багата
    Рідне небо, сонце ясне, місяць, зорі срібні
    Рідний нарід – українці, всі до нас подібні
    III: Одягнуся я в неділю
    У вишивану сорочку,
    У червоную спідничку
    Ще й коралі на шнурочку
    Заплету рівненько коси,
    Одягну віночок з рути
    Та й візьмуся за підбоки,
    Бо музики дуже чути
    Я на ноги чоботята,
    Червоненькі, сапянові
    Я – маленька українка!
    Будьте всі мені здорові!
    Танцювальна композиція «Як у нас на Україні»
    Ведуча: А тепер, дітки, прощавайте, і нашу подорож по стежках рідної мови
    запам’ятайте.

  18. Следующий пользователь сказал cпасибо Natysja12 за это полезное сообщение:

    mamylia (10.07.2017)

  19. #43
    Мастер Аватар для леся r
    Регистрация
    10.08.2010
    Адрес
    Киев.
    Сообщений
    671
    Поблагодарил Поблагодарил 
    304
    Поблагодарили Поблагодарили 
    212
    Поблагодарил в

    42 сообщениях

    По умолчанию

    Выставляю приблизительный сценарий нашего фестиваля.



    Сценарій свята "Тобі Україно"


    Ведуча:
    Славна наша Україна, а ми - її діти
    Поки живі на цім світі будемо радіти
    І ця радість хай поллється по всьому роздолу
    Бо нашому роду
    Нема переводу!
    Дiти:
    Ми є дiти українськi
    Хлопцi та дiвчата
    Рiдний край наш Україна,
    Красива та багати.
    Пісня про Україну
    1.Послухай, як струмок дзвенить,
    Як гомонить лiщина
    З тобою всюди кожну мить
    Говорить Україна.
    2.Послухай,як трава росте,
    Напоєна дощами
    I як веде розмову
    З тобою колосками.
    3.Послухай,як вода шумить,
    Днiпро до моря лине,- 1
    Зтобою всюди,кожну мить
    Говорить Україна.
    Ведуча:
    Дiти,наша Україна славиться хлiбом.Рум’яна,кругла паляниця,чимось подiбна до сонечка.Поряд з хлiбом завжди ставлять сiль.В народi кажуть"Без солi не смачно,без хлiба не сито","Хлiб усьому голова".В давнi часи хлiбороб залишав вiд снiданку ,що брав з собою в поле, шматок житнього хлiба на гостинець дiтям.Говорив дiтворi: " Це хлiб вiд зайчика",адже не даремно говорять в народi" Хлiб,сiль i вода- богатирська їда".А тепер i ви покуштуйте хлiб вiд зайця.
    (Хлопцi ти дiвчата беруть коровай.Виходять до гостей.)

    Дитина
    З полiв зiбрали урожай
    Iз жита та пшеницi
    Смачнi в нас бур’яки й паляницi
    Земля i щедра i багата.
    Ось хлiб i сiль на наше свято.
    Ведуча: Що ж таке Україна?
    1.За вiконцем калина
    Тиха казка бабусi
    Нiжна казка матусi
    Дужi руки у тата
    2.Пiд тополями хата
    Пiд вербою криниця
    В чистiм полi пшениця
    Серед лугу лелека
    I дiброва далеко.
    Пісня- хоровод"Про калину" муз.Ведмедері
    Ведуча:
    Наші давні і добрі символи. Їхнє коріння сягає глибини століть.
    Дитина
    Червоні кетяги калини
    Горять вогнями усіма. 2
    Без калини нема України,
    Без народу Вкраїни нема.
    Ведуча:
    Своєрідним жіночим оберегом в Україні завжди був віночок. Їх виплітали з різного зілля, від весни і до пізньої осені. Кожен віночок слугував не тільки окрасою голови дівчини, а й був оберегом душі, бо в ньому є чаклунська сила, що і біль вгамовує, і волосся береже.У три роки одягався вперше ,вплiталось три квiтки-чорнобривці,незабудки.ромашка,чотири роки-безсмертник,листки яблоні,шiсть рокiв-вплiтали мак та волошки,а у сiм рокiв- цвiт яблонi.
    Розповiдь про стрiчки.
    Ведуча:
    Вінок Україні сплітаємо, друже
    В таночку ми з ним закружлямо дружно.
    « Танець з віночками». Муз.супровiд О.Злотник «Віночок»

    Українські рушники
    Вишивала мати.
    На біленькім полотні
    Узором квітчастим
    Вишивала, вишивала
    І пісню співала,
    Своїм дітям —
    Красним квітам —
    Щастя виглядала.
    На зеленім листі
    Рожа зацвітала
    І біленьким цвітом
    Калина вставала.
    Виростали діти,
    В світи вирушали,
    Було щастя, було горе —
    Усяко бувало.
    Але тими рушниками
    Сліз не витирали —
    Діти знали:
    Разом з ними...
    Мати долю дала.
    Танок з рушниками.
    Дивлюся мовчки на рушник,
    Що мати вишивала,
    І чую : гуси зняли крик,
    Зозуля закувала.
    Знов чорнобривці зацвіли,
    Запахла рута – м”ята,
    Десь тихо бджоли загули,
    Всміхнулась рідна мати.
    І біль із серця раптом зник,
    Так тепло – тепло стало...
    Цілую мовчки той рушник,
    Що мати вишивала.
    Ведуча
    Україна - то не звук і не просто слово,
    Україна - серця гук, солов'їна мова,
    Україна - то земля, вкрита стиглим житом,
    Що так сонячно сія під небесним німбом!
    Україна - то сади, їх рясні щедроти,
    То настояні меди у духмяних сотах!
    Україна - то стіжки мов церковні зводи,
    Україна - то стежки наших родоводів!
    Україна - то Дніпро повен грай-водою,
    Україна - то добро, творене тобою.
    Україна - то отця мудрі настанови,
    Україна - то серця, сповнені любов'ю!
    Україна - то дитя на руках у мами,
    То одвічні відкриття брам у світлі храми!
    Україна - це і ти, це - і я, і всі ми
    Осяванні з висоти Божими очима!
    Пісня «Молитва за Україну»
    Ведуча:
    Хочу подякувати всім, хто прийшов до нас на свято, Хочеться вірити, що на Вашу долю випадуть радісні хвилини гордості за те, що ми є український народ.I нашому роду нема переводу.
    Хай біда і горе минають ваш дім.
    Доброго здоров’я зичу вам усім.
    Здоров’я і щастя всій нашій родині,
    А цвіту і плоду моїй Україні.
    Композиція «Україна»
    (лунає пісня «Україно» у виконанні Т. Петриненка. Діти виходять із зали)

  20. Следующий пользователь сказал cпасибо леся r за это полезное сообщение:

    mamylia (10.07.2017)

  21. #44
    Пользователь Аватар для irina ivanovna
    Регистрация
    18.10.2010
    Сообщений
    65
    Поблагодарил Поблагодарил 
    107
    Поблагодарили Поблагодарили 
    96
    Поблагодарил в

    35 сообщениях

    По умолчанию

    "Свою Батьківщину любіть"

    (Діти заходять до зали під музику «Шумка», і сідають півколом на заздалегідь підготовлені місця)
    Ведуча
    Що таке Батьківщина?За віконцем калина,
    Тиха казка бабусі,ніжна пісня матусі,
    Дужі руки у тата, між тополями хата,
    Під вербою криниця,в чистім полі пшениця,
    Серед лугу лелека,і діброва далека…
    Коли любиш ти все цеі приймаєш у серце,
    Як готовий щомиті від біди боронити
    Кожну в лузі билинку,кожну в гаї пташинку,
    Значить це – Україна,має доброго сина.
    Щасливі ми і пишаємося тим, що народилися і живемо на багатій, чудовій, мальовничій землі - у нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки – тут корінь роду українського. І де б ми не були скрізь відчуваємо поклик рідної землі , хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово.
    1дитина:
    Моя рідна Батьківщина має назву Україна.
    В мене й нація своя – українка в мами я.
    В мене й рідна мова, українське кожне слово.
    2 дитина
    Ми дітвора українська – хлопці і дівчата.
    Хоч слабкі у нас ще руки, та душа завзята.
    Бо козацького ми роду, славних предків діти,
    І в садочку ми вчимося рідний край любити.
    3дитина
    Довгу зиму жив лелека, в далекій стороні,
    А тепер вернувсь здалека і таке сказав мені:
    Літаю тім – вічне літо, нема снігів, зими,
    Свою країну, діти, найдужче любим ми.
    (Пісня «Облітав журавель»(слова П.Воронька,музика Загрудного).
    (Виходить дівчинка в українських строях).
    Ведуча. Хто ти, дівчинко, маленька?



    4 дитина
    Доня України неньки.
    Українка називаюсь,
    Тою назвою пишаюсь.
    Ведуча. По чім, тебе я впізнаю?
    4 дитина
    По вкраїнському звичаю!
    До барвистого віночка – вишиваночка – сорочка,
    Фартушок і чобітки, різноколірні стрічки.
    5 дитина
    Любі друзі! Хоч маленькі, ми вже добре про те знаєм,
    Що звемося українці й українських предків маєм.
    Тато, мама, брат, сестричка і всі інші члени роду,
    Всі належать до одного українського народу.
    6 дитина
    Україна – це ліс та долини, це широкі квітучі поля,
    Це маленька, щаслива дитина і найкраща дитина моя.
    7 дитина
    Мій край чудовий Україна!
    Тут народились ти і я.
    Тут над ставком верба й калина,
    Чарівна пісня солов’я.
    Ведуча. Символ нашої Батьківщини – калина. Калинове гроно взимку на підвіконні, калинове гроно у дівочому вінку, на весільному короваї… мамині ліки від кашлю; грона калини вишиті на рушниках серветках, блузах…
    Калина одна така на білім світі.
    (Пісня «Калина»(«Колишися, калинонько…»), слова Підгірянки, музика Котка.
    Пісня «Колискова» («Повішу я колисочку та й на калиноньку…»), слова народні , музика Степового).
    Ведуча. Без верби і калини – нема України.
    8 дитина
    Я дитина українська, вкраїнського роду.
    Українці то є назва славного народу.
    Україна – то край славний аж по Чорне море.
    Україна - то лан пишний, і степи, і гори.
    І як мені України щиро не любити:
    Мене вчили по-вкраїнськи Господа молити.
    За свій рідний край і нарідя Господа молю:
    Зішли, Боже, Україні і щастя і долю.


    9 дитина
    Над старими яворами білих буслів білі діти
    Зранку – раночку дзьобами вчаться рідно клекотіти .
    І рідненько тьохка в лузі соловей до солов’яти …
    А мене навча матуся рідним словом розмовляти.
    10 дитина
    Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна,
    Вітчизні хочу я своїй зрости достойним сином.
    11 дитина
    Я маленький козачок, правда, люди, правда так!
    Буду швидко виростати, Україну захищати.
    12 дитина
    Україно моя мила, ти моя рідненька
    Я тебе так щиро люблю, хоч я ще маленька.
    13 дитина
    В усьому світі кожен знає, є Батьківщина лиш одна,
    І в нас вона одна – єдина, це наша рідна Україна.
    Ведуча.
    Потанцюємо, малята,веселішим буде свято.
    Український «Козачок», ну , а далі «Гопачок».
    (Танець «Козачок»(українська народна мелодія «Їхав козак за Дунай»).
    Танець «Гопачок» («Гей зелений поясок», музика Лазаренка).
    Діти після танців розбігаються в різні сторони (хлопчики наліво, дівчатка направо).
    Ведуча.
    Мабуть дражнитися зібралися,
    Коли так порозбігалися
    Люблять українці жартувати.
    Хлопчик
    За горою кам’яною йшла дівчина з коцюбою .
    Сергій думав, що лисиця, а то Галя – ледащиця.
    Дівчинка.
    Коло млину, коло броду перескочив Петрик воду.
    Перескочив, не змочився, до дерева причепився.
    Хлопчик
    Настя – хвастя по саду ходила,
    Комарів ловила
    Дівчинка
    Назарко – Назар пішов на базар,
    Купив порося, воно вирвалося.




    Хлопчик
    Тетяна – Тетяна їла з глечика сметану,
    В глечик голову встромляла, а сметани не дістала.
    Дівчинка
    Юрко – Бурко розлив молоко
    Хлопчик
    Іванка миші злякалась,
    В кропиву сховалась.
    Дівчинка.
    Наші хлопці – молодці жабу вцілили в ріці,
    Артем каже: переріжмо!
    Сашко каже: цілу з’їжмо!
    Дівчинка
    Скакала жабка під гречкою,
    За нею Стасик з вуздечкою!
    Ведуча.
    Досить! Досить!
    Принесла я вам мішечок гречки,
    Щоб в садку між дітьми не було суперечки!
    Мир миром!
    Хлопчик. Дівчатка, дозвольте вас на танець запросити.
    Дівчинка. А ноги не відтопчете?
    Ведуча (до дівчаток). Мир миром!
    Не сварітеся
    (Музика Верховинця).
    Не сварітеся, помирітеся.
    (хлопчики і дівчатка ідуть назустріч один одному)
    Дайте один одному та обидві руки.
    (беруться за руки і кружляють парами)
    Поцілуйтеся.
    (Торкаються щічками справа і зліва(двічі)
    Танець «Гречаники»(українська народна мелодія 2/4 «До вас в гості ми прийшли»),
    1. До вас в гості ми прийшли,
    Щось цікаве принесли.
    2. Молодці, що ви прийшли.
    А що ж винам принесли?







    (далі хлопчики імітують гру на музичних інструментах , дію з будь – якими предметами. Дівчатка відгадують. Якщо не відгадали , знову гру починають хлопчики. Якщо відгадали , гру починають дівчатка спочатку. Також імітують дію – загадку (печуть пиріжки, готують вареники…)
    Ведуча. Я також для вас щось принесла. (З кошика на килим висипає 9 – 10 іграшок).
    Гра «Що сховано?»
    (Музика Шутенко, Антонова «Музичні ігри, танці та вправи в дитячому садку». К. «Музична Україна» - 1969 с.77)
    1. На ці іграшки дивіться ,Треба їх запам’ятать .
    Яку іграшку сховаю,Постарайтесь відгадать.
    2. Знову іграшки ми бачим, ану, Вова, відгадай!
    Яку іграшку сховали, нам усім відповідай.
    (діти ідуть по колу хороводом, повертаються спиною до іграшок, присідають і закривають очі. Вихователь ховає іграшку, запрошує Вову у коло до іграшок , діти ідуть хороводом, співають другий куплет. Грають двічі).
    Ведуча. Діти, ми будемо сьогодні продовжувати наше свято у груповій кімнаті.
    А в залі вже закінчується свято, нам прощатися пора.
    Ми бажаєм Україні миру, щастя і добра!

  22. #45
    Пользователь Аватар для irina ivanovna
    Регистрация
    18.10.2010
    Сообщений
    65
    Поблагодарил Поблагодарил 
    107
    Поблагодарили Поблагодарили 
    96
    Поблагодарил в

    35 сообщениях

    По умолчанию

    Мій рідний край,моя земля,
    Велика - превелика …

    Тема: Пам’ятнімісця мого рідного міста.
    Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з пам’ятними місцями рідного міста (зокрема пам’ятниками : Т.Г.Шевченку і Воїнам-визволителям);
    Продовжувати ознайомлювати дітей з історією рідного краю , життєвим і творчим шляхом Т.Г.Шевченка – співця землі нашої , воїнами – переможцями, які виборювали свободу і незалежність;
    Виховувати почуття поваги і любові до почесних людей , які вибороли нам свободу.

    ХІД ЕКСКУРСІЇ .
    1. Бесіда про те, які пам’ятні місця є у нашому місті видатним людям.
    2. Розповідь про життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка – поета українського народу.
    Народився 9 березня 1914року в селі Моринці на Київщині. Його батько, Григорій Іванович , був кріпаком . Маму звали Катериною. Вона була працьовита , дбайлива. А ще в родині був дід Іван . Він розповідав хлопчикові про сміливих гайдамаків . Тарас був третьою дитиною в сім’ї. Усіх було шестеро. Найбільше любив Тарас свою старшу сестричку Катерину , котра дбала про малого Тарасика . Коли хлопчику виповнилось 9 років – померла матуся , а 12 – помер і тато. І Тарасик залишився круглою сиротою. Ходив хлопчик і до дяка в науку, і до маляра – диякона і до попа. Хлопчик був дуже обдарованим . І він сам навчився і малювати, і писати вірші.
    3. Показ репродукцій картин Т.Г.Шевченка.
    4. Читання віршів Т.Г.Шевченка «Зоре , моя вечірняя» , «Садок вишневий коло хати», «Тече вода з-під явора».
    5. Увесь час поет Шевченко Т.Г. писав про рідний край , про волю.
    Були часи , коли нашу землю захопив ворог . Він спалював будинки , природу, вбивав людей . Люди не хотіли цього терпіти і почали створювати партизанські загони. Тут партизани готували плани , як знищити ворогів. І ось силами цих партизан ворог був знищений. І на нашій землі знову засвітило яскраве сонечко і люди стали жити без війни. Велика наша подяка цим воїнам , які знищили ворога і вибороли нам свободу.
    6. Подорож пам’ятними стежками рідного міста та покладання квітів до пам’ятників Шевченку Т.Г. та Воїнам – визволителям.


    Мій рідний край,моя земля,
    Велика - превелика …

    Тема: Пам’ятнімісця мого рідного міста.
    Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з пам’ятними місцями рідного міста (зокрема пам’ятниками : Т.Г.Шевченку і Воїнам-визволителям);
    Продовжувати ознайомлювати дітей з історією рідного краю , життєвим і творчим шляхом Т.Г.Шевченка – співця землі нашої , воїнами – переможцями, які виборювали свободу і незалежність;
    Виховувати почуття поваги і любові до почесних людей , які вибороли нам свободу.

    ХІД ЕКСКУРСІЇ .
    1. Бесіда про те, які пам’ятні місця є у нашому місті видатним людям.
    2. Розповідь про життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка – поета українського народу.
    Народився 9 березня 1914року в селі Моринці на Київщині. Його батько, Григорій Іванович , був кріпаком . Маму звали Катериною. Вона була працьовита , дбайлива. А ще в родині був дід Іван . Він розповідав хлопчикові про сміливих гайдамаків . Тарас був третьою дитиною в сім’ї. Усіх було шестеро. Найбільше любив Тарас свою старшу сестричку Катерину , котра дбала про малого Тарасика . Коли хлопчику виповнилось 9 років – померла матуся , а 12 – помер і тато. І Тарасик залишився круглою сиротою. Ходив хлопчик і до дяка в науку, і до маляра – диякона і до попа. Хлопчик був дуже обдарованим . І він сам навчився і малювати, і писати вірші.
    3. Показ репродукцій картин Т.Г.Шевченка.
    4. Читання віршів Т.Г.Шевченка «Зоре , моя вечірняя» , «Садок вишневий коло хати», «Тече вода з-під явора».
    5. Увесь час поет Шевченко Т.Г. писав про рідний край , про волю.
    Були часи , коли нашу землю захопив ворог . Він спалював будинки , природу, вбивав людей . Люди не хотіли цього терпіти і почали створювати партизанські загони. Тут партизани готували плани , як знищити ворогів. І ось силами цих партизан ворог був знищений. І на нашій землі знову засвітило яскраве сонечко і люди стали жити без війни. Велика наша подяка цим воїнам , які знищили ворога і вибороли нам свободу.
    6. Подорож пам’ятними стежками рідного міста та покладання квітів до пам’ятників Шевченку Т.Г. та Воїнам – визволителям.

Страница 3 из 12 ПерваяПервая 1234567 ... ПоследняяПоследняя

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •  
Яндекс.Метрика free counters Рейтинг@Mail.ru