Вірші до дитячих свят

[Elen2]

Девочки , предлагаю открыть темку "Вірші до дитячих свят".
Начинаю.
Вірші та загадки про осінь


Нарядилась осінь
М.Хоросницька

Нарядилась осінь
В дороге намисто,
Золоте волосся
Розплела над містом.
Кольорові фарби
Вийняла з кишені
І малює осінь
Жовтім по зеленім.
Здогадатись можна
В парку по деревах:
Є червона фарба
В неї і рожева...
Ще й відтінків різних
Безліч осінь має,
А стрункі ялини
Боком обминає...
Їй не шкода фарби
Й часу ні хвилини -
Колються нікчемні
Сосни та ялини
Ти скажи нам, сонечко,
Чом тепер не грієш,
А на жовтім листячку
Золотом яснієш?
Посміхнулост сонечко:
-Що на це сказати?!
Попросило літечко
ОСІНЬ привітати!

Осені тиха година
Данило Кононенко

День осінній на павутині
Понад ріллям проліта.
Небеса, ніби айстри сині,
А тополенька - золота.

А тополя, неначеб свчка,
У промінні стойть тремка.
Лезом точеним біля річки
Передзвонює осока.

Опадає горіх волоський,
Пахне яблуками з долин.
Відлітає в турне заморське
Журавлів традиційний клин.

Війнули зорі холодом
Володимир Свідзинський

Війнули зорі холодом.
під явором
Кружало листя в'ялого,
На досвітку опалого.

Ой мла, імла незглиблена,
Лиш ввевері
Жаріє за долиною
Кривавою шипшиною.

Ходім у сад покинутий,
Звітаємо
Пустельно позолочений,
Журбою обволочений.

Десь, може, знайдем яблуко
Незірване,
Забуте між розкритими
Розхильчастими вітами.

Осінь така мила
Павло Тичина

Осінь така мила,
осінь славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику,
кашка у жменьці,
скабка у пазусі,
грушки в хвартушку.
осінь така мила,
осінь славна.

Великі хмари холодом нагусли
Ліна Костенко

Великі хмари холодом нагусли,
Червоне листя падає в гаю.
Летять у вирій дуже дикі гусі,
А я слонам привіт передаю.

Пливуть осінні ожереди
Світлана Жолоб

Пливуть осінні ожереди
Через тумани і дими,
Бо вже біліють попереду
Незрушні береги зими.

Золота осінь
О. Бродський

Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі.
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.

Ніби сонцем вщерть налиті
На гілках висять плоди,
У багрянім жовтім листі
Мріють веснами сади.

І від краю і до краю,
Від двора і до двора
Золотого урожаю
Знов до нас прийшла пора.

Сперечався з сонцем сніг
А. Малишко.

Сперечався з сонцем сніг,
Вкривши в полі сто доріг:
- Щось-то в небі в тебе сухо,
Ані дощ, ані роса...
Як пошлю я завірюху, ї
Як покрию небеса!
Сам кошлатий, бородатий,
Ходить, сіє заметіль,
Ані з хати, ні до хати,
Ані в школу, ні в артіль.
Сонце виплинуло вище,
Іскри крешуть у лице.
- Ах ти, снігу-хвастунище, -
Я тебе провчу за це!
Як метне огнені ружі,
Як заблиска в три сліди, -
з снігової бороди.
Він у поле - сонце коле,
Він у ліс - гарячий спис,
Він в комірку біля школи
Шусть - зігнувся і поліз.
Ми бігом туди з урока,
Бачим: сніг, - то й ми мовчок.
Почорнілий, одинокий,
Як холодний їжачок.

Біга дощик на зорі
Л. Кудрявська

Босим
Біга дощик на зорі, -
Тому
Дзвін та плескіт у дворі.

Черевички
Град узув нові, -
Цокають
Підківки вогневі.

Йде в м`якеньких валяночках
Сніг,
І тому він
Тихший за усіх.

Осінь
Володимир Сосюра

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.

По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.
В`яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.

Жовтень
Надія Приходько

Тихо осінь ходить гаєм.
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя осипає.
Дуб нахмурений стоїть.

Загадки:
Марія Познанська

Я - руда,
І ти руда!
Я з хвостом -
Ти без хвоста!
Я - звірятко,
ТИ - грибок,
А ім'я -
Одне на двох!
(Лисичка)

В барлогу скоро піду спати,
Щоби зиму переждати.
Коли тепло прийде назад-
І я повернуся до вас.
(Ведмідь)

Хто в хустині червоненькій
став у лісі між дубів?
Може, дівчинка маленька
назбирать прийшла грибів?

Ні, не дівчинка там стала,
Горобина виростала!
Ту хустинку гаптувала
щедра осінь золота!

Журилась під осінь
Малесенька жабка:
Уже пожовтіла у соняха шапка,
І жовтими стали листочки у клена,
А я ще і досі - зелена-зелена!

Добавлено через 2 минуты
Хто він, той святий Миколай, гість з неба, на которого так чекають діти?

Бозю!
Що там у тебе в руці?!
Дай мені, Бозю, хоч соломинку...
Щоб не втонути в Голодній Ріці.
Бачиш, мій Бозю, я ще - дитинка...

(А.Листопад „Біла молитва братика”)

Хто він, той святий Миколай, гість з неба, на которого так чекають діти? Легенда опівадає, що у дитинстві (а ріс Миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених, голодних та калік. Він змалку щиро молився і просив у Господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя. Вдачею був тихий, незлостивий. Він приходив на допомогу бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не бачив. Робив добро, не чекаючи на подяку і славу. І тому його ще за життя називали „батьком сиріт, вдів і бідних”. Після смерті батьків продав маєток і роздав гроші бідним, а сам став священиком. Своїми молитвами зцілював недужих, сліпих і калік. Втихомірював море, бурю, гасив пожежі, охороняв від напастей. Був покровителем подорожніх у путі, а також усіх тварин – диких і свійських. Всім сердцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові.

В Україні з давніх-давен відзначали свято Миколая з особливим шануванням. Напередодні 19 грудня хлопці, один з яких був переодягнений Миколаєм, обходили двори з піснею:

Ой хто, хто Миколая любить!

Ішов Микола лужком, бережком.
Святий Миколай, лужком, бережком....

Ой хто, хто Миколая любить,
Ой хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай
А всяк час помогай,
Миколає!

Ой хто, хто Його пам”ятає,
На поміч Його призиває,
Той із біди вийде ціло,
Охоронить душу й тіло,
Миколає!

Ой хто, хто спішить в твої двори,
Сього Ти на землі і в морі
Все хорониш від напасти,
Не даєшь нам в гріхи впасти,
Миколає!

Миколай, молися за нами,
Благаєм Тебе із сльозами,
Тебе будем вихваляти,
Ім”я Твоє величати
На віки.

Вони раздавали подарунки дітям: цукерки, фрукти, горіхи тощо, а неслухняним залишали різку як перестрогу на майбутнє.

Подарунки від святого Миколая
У нас, в Україні, діти, з ве ликим нетерпінням чекають 19 грудня. Діти напередодні свята пишуть листи до Святого Миколая, моляться до нього. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов”язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Цей прутик є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися. Діти так чекають подарунків і вірять у прихід Святого Миколая, навіть пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно. Батьки потихеньку забирають ці листи і по змозі здійснюють їх бажання .

В ніч на 19 грудня, до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. До подарунків прив’язують символічну посріблену різочку – на згадку про те, що колись неслухняних дітей карали нею. (за словами М.Прокопець)

Традиційним печивом на цей день є тістечка-медівнички “миколай чики”, якими обдаровують дорослих і дітей.

У ніч на Святого Миколая (Н.Наркевич)

Високо-високо в небі у ту ніч можна почути срібні дзвіночки – то на санчатах їде Святий Миколай.

Їдуть санчата поміж зірочками, переїжджають із хмарки на хмарку, дзвоники ніжно дзвонять, а старий місяць весело посміхається. Він знає, що в цю ніч всі мусять бути щасливі! І ті, що роблять подарунки, і ті, кому їх роблять. Бо найбільше щастя в житті – це робити добро!

Вірші про святого Миколая

Микола (М.Чумарна)

Котилося колесо та й стало в дворі:
А вже наше сонечко змаліло в горі.
Стала нічка темная – довга, як зима.
Ходить попід вікнами заспана пітьма.
Не ходи під вікнами, діток не буди –
Знов вернеться сонечко юним, молодим.
А щоб діткам затишно в білих снах жилось –
Ходить, ходить лагідно тої ночі Хтось:
Хтось несе даруночки сонним діточкам, -
Знає він і відає, хто на що чекав.
Кому гарну лялечку, а кому - санки,
Кому теплу шапочку, кому – чобітки.
А ще добру посмішку в усмішку вкладе –
Щоб були здоровими діти увесь день.
Щоб були здоровими діточки рідненьки –
Для землі, для сонечка, для тата і неньки.
Не покіне діточок у пітьмі ніколи –
Щедрий, милий, люблячий наш дідусь Микола....

І на другий рік прийди, дорогенький Миколаю (З.Филипчук)

Пізно у вечірній час
Миколай Святий до нас
Так тихенько приходив,
Так легенько залишив
Подарунки і гостинці,
Наче загадковий птах
У солодких ніжних снах,
Приходив, не розбудив
Нікогісенько із нас.

.... Ніби в шапці-невидимці
Снився зоряно й погас.

Але він ходив насправді!
Бо ж усі дитята раді,
Подарунки оглядають,
Зранку втішно розмовляють:
Ну, звичайно, це не тато....
Ні, казковий інший гість
Так солодощів багато
У мішечку б не приніс,
Як наш добрий Миколай.
Дякуєм. Не забувай.
І на другий рік прийди,
Щастя дітям принеси,
Дорогенький Миколаю,
Добрий віснику із раю.

Завтра в наш рідний край

Завтра в наш рідний край
Завітає святий Миколай,
Принесе в своїй торбинці
Для всіх дітей гостинці.
Я святого Миколая
У віконце виглядаю,
Жду даруночків, благаю,
Бо я слухав тата-маму.
Мій Святенький Миколаю,
Приходи скоріш, благаю.
Я до тебе помолюся
І тихенько пригорнуся.
Щастя дай моїй родині
І коханій Україні.

Святий Миколай (С.Майданська)

Він ходить від хати до хати,
Питається мами і тата:
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?
Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.
А хто без кінця бешкетує,
Тим чортик лиш різки дарує.

Миколай (М.Пономаренко)

Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
Він для всіх несе гостинці.

Лист до неба (Н.Наркевич)

Гей, пошлемо листочок до раю:
„Не забудь нас, Святий Миколаю!
Не забудьте про нас, янголятка! –
Вас прохають і хлопці й дівчатка.
Завжди ми були чемні та милі,
До садочка охоче ходили,
Шанували матусю і тата,
Любили сестричку і брата.

Ми складаєм долоні маленькі
У молітві до Божої Неньки,
Тож гостей ми чекаємо з неба –
А Антипка нам зовсім не треба!”
Гей, напишем листочка до раю:
„Ми чекаєм, Святий Миколаю!
Ми чекаємо вас, янголятка!”
А підпишемо: Хлопці й дівчатка.

Лист до Святого Миколая (Г.Черінь)

Святий Миколаю!
Я тебе чекаю!
Може, знати б ти хотів,
Що собі бажаю
На Різдво в дарунок?
Навантажуй клунок.
Перш за все хотіла б лялю,
Найпишнішу в світі кралю.
Потім зайчика м”якого –
Сам вже вибери якого.
Ще хотіла б я коня,
Ще також хотіла б качку,
Гуску, котика й собачку,
Та не справжніх, тільки цяцьку,
Щоб не їли забагацько.
Принеси цікаву книжку
Про кота, або про мишку,
Про таких, як я, дівчаток,
І з малюнком на початок.
Ще б хотіла черевички
Гарну блузку, дві спіднички,
На голівку – синю стрічку,
А найбільш – малу сестричку.
Щоб її я доглядала,
По годинах годувала
І у возику возила,
І ходить маленьку вчила....

Любий Отче Миколаю!
Я, звичайно, добре знаю,
Що цей список – аж задовгий,
Але ж Ти – незмірно добрий....
Принеси мені гостинців,
Скільки вміститься в торбинці:
Ані мало, ні багато –
Так, як скажуть мама й тато.

У ніч святого Миколая (І.Савицька)

Темна нічка за шибками.
Сон на крилах вже летить.
Небеса блистять зірками,
Та Івасик ще не спить.

У голівці сонні мрії...
.... Хмари, небо, зорі, рай....
Білі ангели-лелеї,
А між ними Миколай...

На санчатах щедрі дари –
Вже готове все як слід.
Ангели стають у пари
І злітають вниз, на світ...

Миколай, дідусь старенький,
Ставить дари на столі,
А Івась питає неньки:
„Ненечко, чи це мені?”
Темна нічка за шибками
Заглядає до вікон.
Спить Івасик біля мами,
Усміхаючись крізь сон...

Народна мудрість:

Як випаде великий іней – на гарний врожай хліба.
Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
Морозняний день – на уроду хліба й огородини.
Після Миколи пшениця вкриє поле.
Хвали зиму після Миколи.

Література:

„Місяці зими” Алевтина Волкова. Перлинка. К.:Лелека, 2002.
Від роду до роду. Л.М.Кудріна.Х.:Торсінг, 2002.
Український рік. В.Скуратівський.К.:Веселка, 1996
Гість із неба св. Миколай.Л.:Аверс, 2000

Добавлено через 4 минуты
Вірші до маминого свята - 8 березня

АВТОР: Скляренко Элина Олеговна

Вірші для матусі
Вірші про бабусю
Вірші для матусі

Якщо говорити між нами... (М.Пономаренко)

Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо.
Найперші легенькі сніжинки
І сяюче диво – ялинка.
Від мами – і літери,
Й слово,
І зроблена разом обнова....
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.

Вишиванка (В.Крищенко)

Мама вишила мені
Квітами сорочку.
Квіти гарні, весняні:
- На, вдягай, синочку!
В нитці – сонце золоте,
Пелюстки багряні,
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.
Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся,
Підійду і обніму
Я свою матусю.

Матусині очі (О.Мамчич)

На мене звернені очі:
Великі, карі, жіночі.
В своїй любові бездонні.
Магічні, як у Мадонни.
Добром налиті до краю.
Я з них наснагу черпаю.
За них я Богу молюся –
Кохані очі матусі.

Мамине свято (Інна Кульська)

Мамине свято
Я зустрічаю.
Я для матусі
Віршик вивчаю.
Я подарунок мамі роблю,
Я свою маму
Дуже люблю!

Вишиванка (М.Сингаївський)

Ми своїми вправними руками
Вишивали рушничок для мами,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Є на ньому півники святкові,
Є на ньому квіти малинові,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Синя нитка – птиці прилітають.
А червона – квіти зацвітають,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Листя вишиваємо ласкаве,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.

Гарне слово (Катерина Перелісна)

Мама! Мама! – гарне слово,
Тільки скажеш – все готово!
„Мамо, кашки!” – кашка є.
„Мамо, чаю!” – вже наллє.
„Мамо, спатки!” – вже роздітий,
І у ліжку, і укритий.
„Мамо, ніжку зав”яжи!”
„Мамо, казку розкажи!”
Мама! Мама! – гарне слово,
Тільки скажеш – все готово!

Дуже люблю (Катерина Перелісна)

Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму,
І щічки погладжу.
Ти знаєшь, матусю,
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш,
Мене поцілуєшь,
І я тебе дуже люблю!

Наші мами (С.Олійник)

Пам”ятаймо, милі діти,
Пам”ятаймо завжди з вами,
Що для нас в усьому світі,
Найдорожчі – наші мами!
Нам маленьким і дорослим –
Все дають вони з любовью:
Ніжне серце, світлий розум,
Сили нашому здоровью.
Як ставали ми на ноги,
Перший крок наш був – до мами!
Радість маєм чи тривогу –
Серце мами завжди з нами.
Де сини її та дочки –
Завжди там вона думками.
Пишем в класі ми на дошці
Наше перше слово – мама!
Найдорожчі мамі діти,
Дітям мама їх – так само.
Треба вчитись і робити
Так, щоб радувати маму!
А як вивчитесь з літами,
Вдячні мамі за турботу,
І поїдете від мами
В інший край десь на роботу –
Хай усі запам”ятають:
І листи, і телеграми
Шліть туди, де їх чекають,
Виглядають ваші мами!

Наша мати (Ярослава Путена)

Наша мати,
Як голубка сива
Любові крильцями
Усіх нас прикрила.
Мати наша,
Як сонечко ясне –
Цілий день нам світить і вночі не гасне.
Мати наша,
Як ангел з неба –
Вдень і вночі знає чого дітям треба.

Чи є в світі що дорожче?

Чи є в світі що світліше,
Як мамині очі,
Що все зорять за дітками
Вдень і серед ночі?
Чи є в світі що миліше,
Як мамині руки,
Що працюють для дитини
Щиро без примуси?
Чи є в світі що щиріше,
Як серденько мами,
Яке б”ється для дитини,
Днями і ночами,
Чи є в світі що дорожче,
Як мама кохана,
Що трудиться для дитини
До ночі від ранку?

Мама! Найдорожче слово в світі.

Мама! Найдорожче слово в світі.
Де б не був ти, щоб ти не робив,
Назавжди вона твій шлях освітить
Ніжним серцем, відданим тобі.

Мамине свято

Чому так багато
Довкола тепла?
Це мамине свято
Весна принесла.
Ідуть телеграми,
Вітають зі святом,
Бо друзів у мами
Багато-багато.

Найкращий подарунок

На мамине свято,
На мамине свято
Хороших дарунків
Для мами багато.
Найкращий от тата –
Шовкова кофтина,
От старшого брата –
Барвиста хустина.
Од діда – картина
Велика у рамі,
Та мій, мій найбільше
Сподобався мамі.
Погляньте який:
На вікні на осонні –
Альпійські фіалки
Цвітуть у вазоні.
На мамине свято,
На мамине свято
Я в гості весну
Запросив у кімнату.

Побажання

Я не знаю, мама мила,
Що тобі і побажати...
Перш усього – щастя, сили,
І здоров”я всім у хаті.
Щоб жили ми всі у згоді,
Як ти завжди нас учила.
Щоб твоя усмішка гарна
Нас, як сонечко, всіх гріла.

День матері (О. Гаєцька)

Мамо найдорожча,
Мамочко єдина,
Щирі побажання –
Від доні, від сина.
Квіточок пахучих
Принесли багато
В цей травневий ранок,
У велике свято!

Мамині руки (В. Грінчак)

Мамині руки – щедрі, робочі –
Втоми не знають з ранку до ночі.
Вранці, коли ще усі спочивають,
Сонце, напевно, вони піднімають.
Мамині руки – ніжні і мілі –
Воду ранкову з криниці носили.
Діти плескались, діти вмивались,
Сонцю і матері щиро всміхались.

Матінці (І.Савицька)

Матінко моя єдина!
Ти ждя мене цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохаю над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна!

Ангел на Землі (Р.Завадович)

Матусю наша, ми це знаєм:
Багато ангелів є в Божім раю,
Та на землі лише один між нами:
Це наша мама!
За вас ми молимося Богу,
За вас благаєм Пресвятого, Щоб вам здоров”я, силу дав, Щоб щастя-радість вам послав,
Щоб обминало лихо і пригоди злі.
Матуся наша – ангел на землі!
Вірші про бабусю

Рушничок (Т.Мезенцева)

Я вишиваю рушничок
До маминого свята:
Фіалки сині і бузок,
І пролісків багато.
Я вишиваю рушничок –
Мережки шию білі:
Розвів букет живих квіток
Моїй матусі милій.
Нехай святковий ніжний цвіт
На рушничку іскриться:
Я березневий шлю привіт
Бабусі і сестричці.

Дай, бабусю, поцілую, сивину твого волосся. (А.Костецький)

Дай, бабусю, поцілую, сивину твого волосся.
Теплим диханням зігрію
Снігом вибілені коси.
Може і на них розтане
Лоскотливий іній срібний,
Мов химерні візерунки
На замерзлій з ночі шибці.

Два сонечка (Богдан Данилович)

Ще сонце не встало,
Ще тільки сіріє –
Мене від світанку
Два сонечка гріють.
Два сонечка ясні
Від ранку до ночі –
Це дивляться тепло
Бабусині очі.
Вже сонце схилилось,
Пташки сплять у гаї,
Засну – наді мною ж
Два сонечка сяють.
Два сонечка ясні
Від ранку до ночі –
Два сонечка красні,
Бабусині очі.

Бабусині руки (Лев Квітко)

Я з бабусею своєю
Дружу давно-давно.
І ми,- скажу вам, - з нею
В усьому заодно.
Така моя бабуся –
Найкраща у житті.
А руки ж у бабусі –
Ну просто золоті!
Вони що хочеш вміють,
Скрізь роблять чудеса:
То місять щось, то миють,
Подивишся – краса!
Так товсто мажуть пінку.
Так щедро сиплять мак.
Працюють без спочинку,
А пестять ніжно так.
І в хаті, і на дворі
Пороблять все як слід.
То чистять щось в коморі,
То варять нам обід.
Як смеркне – тіні дивні
Сплітають на стіні:
Казки такі чарівні
Розказують мені.
А там нічник засвітять,
Онучка щоб міцніш спала.
Мабуть, немає в світі
Таких хороших рук!

Бабуся

З ранку і до ночі
Трудиться бабуся.
В неї я охоче
Працювати вчуся.
Годі їй старенькій
Мити, підмітати, -
Я сама скоренько
Приберу кімнати.