Вірші до дитячих свят

[Elen2]

ВІРШІ ПРО УКРАЇНУ ТА ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ
ГЕРБ, ПРАПОР, ГІМН

Що таке Батьківщина? Під віконцем калина,
Тиха казка бабусі, ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата, під тополями хата,
Під вербою криниця, в чистім полі пшениця,
Серед лугу лелека, і діброва далека,
І веселка над лісом, і стрімкий обеліск.
-----------------------------------------------------------------------------
Прапор – це державний символ, він є в кожної держави;
Це для всіх ознака сили, це для всіх ознака слави.
Синьо – жовтий прапор маєм: синє небо, жовте – жито;
Прапор свій оберігаєм, він святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо, ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки вже – народом українським в Україні.
-----------------------------------------------------------------------------
У рідному краї серце співає –
Одна Україна – і двох не буває,
Місця, де ми народились – святі:
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
-----------------------------------------------------------------------------
Джерела веселі, струмки невеличкі,
Водою повнять океани та річки.
Любов до Вкраїни. Матері й слова
Віками живить нашу рідну мову!
Ми з нею відомі усюди,
Усе в ній, що треба нам, є,
А хто свою мову забуде –
Той серце забуде своє.
-----------------------------------------------------------------------------



-----------------------------------------------------------------------------
Є щось святе в словах: мій рідний край.
Для мене це матусі пісня ніжна
І рідний сад від квіту білосніжний.
І той калиновий у тихім лузі гай.
-----------------------------------------------------------------------------
Наша славна Україна, наше щастя і наш рай!
Чи на світі є країна ще миліша за наш край?
-----------------------------------------------------------------------------
Моя Україна – зоря світанкова,
Пшеничні лани, голубі небеса,
Її солов’їна калинова мова
Світиться, наче на сонці роса.
-----------------------------------------------------------------------------
Рідна земле, моя Україно, знаю, житимеш ти у віках,
І цвістиме довічно калина, буде небо купатись в житах.
-----------------------------------------------------------------------------
Хай світанки твої, Україно,
Сонце сяйвом мережить своїм,
Щира пісня земна в простір лине
І всміхається щастям наш дім.
-----------------------------------------------------------------------------
Моя Україно, хай доля сія волошками синіми в житі.
Моя Україно – домівка моя, найкраща у цілому світі
-----------------------------------------------------------------------------
Звідки ти взялася, Україно – ненько?..
Може, із землиці, що така рідненька?
Може, із тополі, що в степу зростає?
Може, із соловейка, що на ній співає?
Може, із калини, що у полі квітне?
Може. Із квітини, що в саду розквітне?
-----------------------------------------------------------------------------


-----------------------------------------------------------------------------
Наш герб – тризуб. Це воля, слава, сила.
Наш герб – тризуб. Недоля нас косила.
Та ми зросли, ми є, ми завжди будем,
Добро і пісню несемо ми людям.
-----------------------------------------------------------------------------
Слова палкі, мелодія врочиста,
Державний гімн ми знаємо усі
Для кожного села, містечка, міста –
Це клич один з мільйонів голосів.
Це клятва, заповідь священна,
Хай чують друзі й вороги,
Що Україна вічна, незнищенна,
Від неї ясне світло навкруги.
-----------------------------------------------------------------------------
Україно! Символи твої пронесемо ми через віки!
Через всі замріяні світи, лиш тобі серця даруємо палкі!
На дорогах Всесвіту для нас урочисто гімн тепер звучить!
У шанобі, з трепетом у серці і дорослий і малий мовчить!
-----------------------------------------------------------------------------
Вітчизно наша, рідна Україно!
Ти йдеш дорогою до щастя і весни.
Тебе ми любимо так віддано і вірно,
Маленькі й щирі дочки і сини.
У нашім серці верби і калини,
І рушники, що в квітах на стіні,
І щирая любов до України
Та колискові мамини пісні.
Ти наша мати, рідна Україно!
В твоїх садах щебечуть солов’ї.
Для нас тир наймиліша і єдина,
Бо ми маленькі паростки твої.
-----------------------------------------------------------------------------

-----------------------------------------------------------------------------
Всі ми – діти українські, вкраїнського роду.
Українці – то є назва славного народу.
Україна – то край славний, аж по Чорне море,
Україна – то лан пишний, і степи, і гори.
І як нам України щиро не кохати?
Адже нас по – українські вчили розмовляти.
І як нам України щиро не любити?
Тут росли ми, тут навчили нас у світі жити.
-----------------------------------------------------------------------------
Я – українець. Над Дніпром
Стоїть в саду вишневім хата.
Кущі калини під вікном,
Криниця, журавель з цебром
І скибка місяця щербата.
-----------------------------------------------------------------------------
Україно! Мій коханий краю, мати наша рідна і свята!
Небо чисте над тобою має, медом диха нива золота.
-----------------------------------------------------------------------------
Живи, Україно, живи для краси, і сили, і слави, і волі.
Шуми, Україно, як рідні ліси, як вітер в широкому полі.
-----------------------------------------------------------------------------
Ця земля колише вічне жито, береже співучі ручаї.
В цій землі, веселкою сповитій, сплять суворі прадіди мої.
Б’ють живі джерела під землею і Дніпро гримучий не змілів. Так, я рідний син землі цієї, так, я син великої землі.
-----------------------------------------------------------------------------
Слава тобі, Україно, від роду до роду.
Як накажеш – ми поляжем за твою свободу.
Слава тобі, Україно, невмируща слава.
Да святиться твоя воля і твоя держава!
-----------------------------------------------------------------------------


-----------------------------------------------------------------------------
Україно, лагідна і мила! Водночас велична і проста!
Ти мене з дитинства полонила, закохала в сонячні жита.
У дніпрові воду, синю – синю, у небес невичерпну блакить,
В шум гаїв, у пісню солов’їну, що не вмовкне в вихорі століть!
-----------------------------------------------------------------------------
Батьківщини рідної сади нахилились цвітом до води.
Кожна гілка – в сонці у теплі щедро пахне соками землі.
Батьківщини рідної гаї кличуть серце в затінки свої.
Зупинись і слухай солов’я, і відчуй, що це земля твоя.
-----------------------------------------------------------------------------
Україно, земле рідна, земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна
Ти, як мати, найрідніша, ти з дитинства наймиліша,
Ти і взимку найтепліша, наша отча сторона.
-----------------------------------------------------------------------------
Небеса блакитні сяють з глибини,
А пшеничні й житні мерехтять лани.
Образ цей не зблідне, хоч минуть жита.
Це знамено рідне – злото й синява.
Прапор наш, як літо, в сонці майорить.
По долині - жито, по горі – блакить.
-----------------------------------------------------------------------------

[леся r]

КОРОЛЕВА ОСІНЬ
Королева Осінь
Всіх до столу просить.
Всіх без винятку частує
Й для Зими запас готує.
Н. Замрія
ЧАКЛУНКА
Осінь фарби готувала,
У відерця наливала.
Змішувала, чаклувала,
Потім все розфарбувала.
Придивіться, все довкола
Стало різнокольоровим!
Н. Замрія

[Elen2]

БАБУСИН ПЕСИК
Жила собі бабуся,
і песик з нею жив.
Вона любила песика,
і він її любив.

Бабуся якось ввечері
спекла смачний пиріг,
лишила в хаті песика
і вийшла за поріг...

Вертається: ой лишенько!
Подівся десь пиріг!
І бідний-бідний песик
голодний спати ліг...

Пішла бабуся кашку
варити з молоком.
Вертаєтсья, а песик
воює з гусаком!

Пішла бабуся рибки
купити в рибака.
Вертається, а песик
танцює гопака!

Пішла бабуся в зелен-сад
нарвати там грушок.
Вертається, а песик
одягся в кожушок!

Пішла вона до шевчика
купити чобітки.
Вертається, а песик
подер усі книжки!

Пішла вона в крамничку
по книжечки нові.
Вертається, а песик
стоїть на голові!

Ніхто ніколи песика
не лаяв, не шмагав.
Бабуся каже: "Чемний будь!"
А песик каже: "Гав!"

[Elen2]

Ігробанк „Країна загадок”

Мета: розвивати пам’ять, уяву, увагу, логічне мислення, вчити дітей бути спостережливими, виховувати любов до усної народної творчості, почуття прекрасного, любов до природи і до своїх ближніх.


Хід гри

1. Конкурс загадок.
- Сьогодні ми з вами помандруємо у „Країну загадок”. Ви знаєте, що це за країна? Так, це країна, де живуть загадки. Як ви думаєте, звідки беруться загадки? Хто їх придумує? Так їх придумують люди, спостерігаючи за природою, поведінкою тварин, людей, явищ природи, будучи кмітливими та вміючи порівнювати. Тому загадки відносяться до жанру усної народної творчості. Спробуємо і ми з вами розгадати деякі з них. Отож, розпочинаємо наш конкурс.

Сімсот соколят
На одній подушці сплять.
(соняшник)

Зозуляста, се ребриста,
Сорочок наділа триста.
(капуста)

Сидить Марушка в семи кожушках,
Хто її роздягає, той сльози проливає.
(цибуля)

Зубів немає, а кусає.(кропива)

Мене просять і чекають, а як покажусь – утікають.
(дощ)

Червоні коромисла через річку повисли.
(веселка)

Не дід, а сивий
Не спить, а стелиться.
Вкриває землю й океан,
А зовуть його….(туман)

У садку малий Микита
Захотів зірвати квітку,
А вона його вкусила,
Що за квітка це була?
Це не квітка, а …(бджола)

Сіла пташка на дубку,
Завела своє ку-ку!
Стрепенулись їжачок,
Заєць і козулі
Всіх збудив той голосок,
Пісенька ….(зозулі)

На дереві все грається,
Угору піднімається.
Кривляється, чіпляється,
На хвостику гойдається.
І зветься це малятко -
Веселе …(мавпенятко)

За вікном сніжок,
Піднялася віхола,
Але бачу я пташок,
Що сидять під стріхою:
Чив-чив-чив, чив-чив-чив.
Хто співати їх навчив?
Сірі пташенята ці
Звуться …(горобці)

Попищали, попищали,
Дружно просо подзьобали,
І до матері стрибочком
Жовті збіглися клубочки.
Заховались під крило,
Наче їх і не було.
Треба загадку кінчати
Ці клубочки – то …(курчата)

В темнім лісі проживає,
Довгий хвіст пухнатий має
Ій на місці не сидиться,
А зовуть її …(лисиця)


Хто із хвостиком і вушками?
В кого лапки із подушками?
Як ступа, ніхто не чує…
Тихо крадучись, полює.
І маленькі сірі мишки
Утікають гедь від …(кішки)

Ми пішли до гаю вдвох –
Я й сестра Маринка.А в гаю тім тьох та тьох,
Та іще так дзвінко…
Що за співаки? Чиї?
То співають… (солов’ї)

Що воно за дивина –
Світла денного боїться.
Дзьоб гачком, великі очі,
І не спиться їй щоночі.
Ху-ху-ху! – кричить вона
Відгадали? Це…(сова)

Відлітають за моря,
У краї далекі,
На будинках гнізда в’ють.
Звуть же їх ..(лелеки)

Ніс в сметані в нього й ротик,
Відгадайте, хто це …( котик)

Має клешні й довгі вуса,
Я і сам його боюся:
Він щипає, мов гусак,
Ну, а звуть щипаку…(рак)

Літом наїдається, зимою висипляється…(ведмідь)


Парубійко я вродливий,
Дуже гарний, нешкодлий.
І росту собі на волі, на городі і на полі.
Квіт до сонця повертаю,
за те й назву собі маю.(соняшник)

Сидить Марушка в семи кожушках,
Хто її роздягає, той сльози проливає.(цибуля)

В нього біла голова
І волосся, як трава.
Він борідкою пишається,
На частинки розділяється.(часник)

Сто вдяганок вона має,
Та ніколи не скидає,
Бо не скроєні, не зшиті,
Бо не сплетені, не звиті.(капуста)

У смугастому халаті
Не на ліжку у кімнаті –
На городі пан лежить
І, здається, міцно спить.
Під халатом цього пана –
Сорочина незрівнянна,
Вся червона, наче мак,
І чудовий має смак.(кавун)

Я, солодка й соковита,
Ясним сонечком налита,
На городі виростаю,
Усіх діток потішаю.(диня)

Цей товстий, великий пан
Жовтий одягнув жупан.
Він важкий, аж в землю вгруз,
Люди звуть його…(гарбуз)


Вам сподобався наш конкурс? Дякую вам за активну участь і надіюсь, що на слідуючий раз ви будети такими ж активними. Я пропоную вам самим підібрати загадки про рослини та предмети побуту і загадувати їх своїм друзям.

[Наталия Михайловна]

Віршики про осінь
Сіла осінь на порозі,
Довгі коси розплела,
Спілі яблука на возі
До бабусі привезла.

Вітром двері відчинила:
- Дари з воза забирайте!
Павутинкою злетіла:
- Через рік мене чекайте!
Л. Новикова

ЧАКЛУНКА
Осінь фарби готувала,
У відерця наливала.
Змішувала, чаклувала,
Потім все розфарбувала.
Придивіться, все довкола
Стало різнокольоровим!
Н. Замрія

ОСІНЬ
Нині осінь нас чарує,
Неповторна, чарівна,
Різні барви нам дарує
І дивує нас вона.
Виглядає так казково
Восени і парк, і гай,
Розмаїттям кольоровим
Прикрашає осінь край

КОРОЛЕВА ОСІНЬ

Королева Осінь
Всіх до столу просить.
Всіх без винятку частує
Й для Зими запас готує.
Н. Замрія

ОСІННІЙ ПАРК
Вже побагряніло
Листячко на клені,
Але на вербиці
Ще воно зелене.

На каштані листя
З жовтою каймою.
Йду осіннім парком
Тихою ходою.

Таких фарб немає
Влітку, ні зимою.
Недаремно осінь
Зветься золотою.
О. Війтик-Ющу

КАШТАНОПАД
Ось червоний
Впав листок,
А за ним
Каштанчик – скок!
Жовтий лист
На землю ліг,
Слідом знов
Каштанчик – плиг!
День за днем
Таке підряд –
Падолист,
Каштанопад.
Г. Маніва

ДОЩОВА ОСІНЬ
Водить осінь хороводи
То із листя, то з дощів.
На прогулянку виходять
Парасолі і плащі.

Там розмову парасолі
Із плащами завели:
«Ах, як довго у неволі,
У темниці ми були.

Та вернулися тумани,
Задощило в небесах,-
І ми знову у пошані,
Знов нас носять на руках».

І прийшли тоді до згоди
Парасолі і плащі,
Що найбільша насолода –
Це коли ідуть дощі.
А.Качан

ОСІНЬ
… Осінь на узліссі
Фарби розбавляла,
Пензликом легенько
Листя фарбувала.

Вже руда ліщина,
Пожовтіли клени.
В пурпурі осіннім
Тільки дуб зелений.

Утішає ясен:
- Не сумуй за літом!
Геть усі діброви
В золото одіто.

[IMG]http://*********su/38356.png[/IMG]

[Леся 1982]

1.Щедра осінь і багата
Заглядає в кожну хату
Заглядає в кожен дім
І несе дарунки всім.

2.Груші яблука смачні
Виноград і кавуни
І медові жовті дині
І торбинку із насінням

3.Осінь пишна і багата
Збагатіла наша хата
І комора і стодола
Повно є добра довкола.

4.А які дарує осінь
Щедрі урожаї!
Фрукти, овочі, насіння…
Хто ж цього не знає!

[Леся 1982]

5.Тихо осінь ходить гаєм...
Ліс довкола аж горить,
Ясен листя осипає,
Дуб нахмурений стоїть.

6.А берізка над потоком
Стала наче золота
Вітер мовби ненароком
Їй косички розпліта

7.Чарівниця – наша Осінь
В неї золоте волосся,
Дивна сукня кольорова,
Щира усмішка чудова

8.Відлетіло літечко в теплий край
Дозріває в полі наш урожай
Жовтокоса осінь до нас прийшла
І для всіх даруночки принесла.

9. Щедра осінь господиня
Розділила всім дари
Огірки, картоплю, дині
Виноград і кавуни.

[Леся 1982]

ДАРИ ОСЕНІ
Восени врожай збирають
На городах і в садках.
Груші, яблука звисають
На тонесеньких гілках.

В лісі білочка руденька
Під пеньком знайшла грибок.
Ухопила — та хутенько
Заховала в теремок.
Г. Шевчук


ЩО НА СПИНЦІ В ЇЖАЧКА?
Що несе на спинці
Спритний їжачок?
Він несе на спинці
Золотий листок.

Що несе на спинці
В дощик і сльоту?
Він несе на спинці
Осінь золоту.
Г. Усач


ВОВК ОСІННЬОЮ ПОРОЮ
Вовк осінньою порою
Примостився під сосною –
Шиє валянки вовчисько,
Бурмотить: «Зима вже близько.
Шубу теплу власну маю,
Лапи в валянки сховаю.
Ще пошию рукавиці
Вовченятам і вовчиці».
М. Тарасич


ОСІНЬ
Листячко дубове,
Листячко кленове
Жовкне і спадає
Тихо із гілок.
Вітер позіхає,
В купу їх згортає
Попід білу хату
Та на моріжок.
Айстри похилились,
Ніби потомились —
Сонечка немає,
Спатоньки пора!
А красольки в'ялі
До землі припали.
Наче під листочком
Вітер догоря.
К. Перелісна


ЛИСТОПАД
Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стелить сад,
За моря в краї далекі
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори,
Ходить осінь листопадом,
Жовте листя стелить садом.
А. Житкевич


ОСІНЬ
Осінь, ліс зашелестів,
Опадає листя.
Ліс накинув кожушок
Золотистий.
Відлітають вже птахи,
І пісень не чути
Забуваються стежки
В ліс забутий.
М. Трохим


ОСІНЬ
Знову я дивлюсь в віконце:
Он за ліс заходить сонце.
В лісі ходить хитрий лис...
«Мамо, що це, подивись?

Вчора ліс ще був зеленим
А сьогодні... онде клени
Червоніють, мов вітрила,
І берізка пожовтіла».

«Як красиво, — каже мама, -
Це віконце — наче рама,
А від сонця подарунок —
Панни Осені малюнок».
О. Роговенко


ОСІНЬ
Непомітно з’явилася осінь –
День коротшим стає щодоби.
Глянь, берізки – уже златокосі,
І в дубів багряніють чуби.

Вже у теплі краї відлетіли
Сонцелюби – дзвінкі журавлі,
Не страшні їм тепер заметілі
На далекій південній землі.
В. Бичко


КЛЕНОВІ ЛИСТКИ
Осінь, осінь... Лист жовтіє.
З неба часом дощик сіє.
Червонясте, золотисте
Опадає з кленів листя.
Діти ті листки збирають,
У книжки їх закладають.
Наче човники, рікою
Їх пускають за водою.
З них плетуть вінки барвисті —
Червонясті, золотисті.
І. Блажкевич


БАРВИСТА ОСІНЬ
Осінній дощик дрібно плаче,
І листячко жовтогаряче
З дерев поволі опадає,
Лиш клен рудий горить-палає.

Дарує нам барвиста осінь
Буяння фарб і неба просинь:
Ранкові прохолодні роси,
Верби старої жовті коси,

Багрянець лісу світанковий,
Пташиний щебет загадковий
І павутиння візерунки —
Це щедрі осені дарунки.
Т. Корольова


ЗОЛОТА ОСІНЬ
Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі,
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.
І від краю і до краю,
Від двора і до двора
Золотого урожаю
Знов до нас прийшла пора.
О. Бродський


ОСІНЬ
Коли вона загляне в сад —
Наллється соком виноград,
І різні яблука ренет
Солодкі стануть, наче мед.
Коли огляне баштани —
Надмуться гордо кавуни,
І запишається в хустках
Товста капуста на грядках.
Як помандрує по гаях
З чарівним пензлем у руках —
Все розмалює на путі,
Берези стануть золоті!
І ми її уклінно просим: —
Заходь у гості, щедра осінь!
І. Кульська


ОСІННЯ ЛІЧИЛКА
Одна - велика диня,
А он два буряки,
Три баклажани сині,
Чотири огірки.

А далі теж не пусто:
Червоних п’ять перчин,
Шість качанів капусти,
Солодких сім морквин.

Ще далі поглядімо,
Що осінь принесла,
Анумо полічімо
Останні три числа:

Це - помідорів вісім
Та дев’ять картоплин,
А у вінку повисли
Аж десять цибулин.
А. Королів

[natalia1508]

Колискова для ляльки (Варвара Гринько) (Підходить до випускного свята)
Буду співати я пісеньку тиху:
-Спи, моя лялечко, ти ж моя втіхо.
Разом з тобою літери вчили.
Спи, моя ластівко! Спи, моя мила!
Спи, моя крихітко, в теплім кожушку.
Я вже до школи йду з дитсадочка.

[cozyG]

приближается выпускной, поэтому предлагаю вот такую подборочку:

Шановні гості та батьки
І всі присутні в залі,
Усіх зібрало нас на мить
Це свято незвичайне.

Дитячий сад своїх малят
У школу проводжає,
І сум, і жаль нас огорта,
Ще й сльози виступають,
Бо вже доросла дітвора
Садочок покидає

Прощавай, садочку рідний,
Попрощатись нам пора.
Сьогодні з піснею у школу
Вирушає дітвора.

Ой, нема де правди діти
було всяке серед нас.
Той у групі звик шуміти,
той запізнювавсь щораз.

Не спішили ми вдягатись,
умиватись і чесатись.
За столом, як слід сидіти,
акуратно їсти, пити.

Ліньки було нам читати
і без пальців рахувати.
Вірші не хотіли вчити
і таночки виводити.

Ну й мороки було з нами
усім тут багато,
Та ви все ж любили нас,
бо ми були завзяті.

І такого не було,
щоб робив хтось на зло.
Бо усі ми повсякчас
дуже – дуже любим вас.

Ми всі бажаємо старанно вчитись,
Писати в зошитах, читати Букварі.
Ми станемо не просто дітьми,
А учні школи – школярі.

Учитись в школі ми готові,
Вже трохи вміємо читати.
І мамі й тату дали слово –
Відмінниками в школі стати.

Ми відпочинемо за літо,
Воно, як ластівка, промчить.
А в вересні для нас привітно
Шкільний дзвіночок продзвенить.
Хай музика лунає дзвінко
І тоне в квітах урочистий зал
Ми починаємо наш перший –
Випускний бал


Вже дзвоник нам дає сигнал
Продовжити прощальний бал.
Тож часу ми не гаймо,
Свято починаймо.

Срібний дзвоник скоро-скоро в школу всіх покличе нас.
Ми ввійдемо в клас просторий, в новий світлий перший клас.
Прощавай же, прощавай же, наш веселий рідний дім.
Час прийшов тебе лишати, нам пора до школи всім.

Научив ти нас трудитись, танцювати і співать,
Батьківщиною гордитись, вірну дружбу поважать.
В школі ми писати будем, вчити вірші із книжок.
Та ніколи не забудем наш веселий дитсадок.

Скільки ми стрічали свят у цьому залі,
А такого свята, як оцей, не знали.
І сумне, й веселе в нас сьогодні свято,
Будуть нас до школи нині проводжати.

Травень, весняне світання,
Погляди ваші дитячі,
Радість і смуток прощання
Ми в оченятах бачим.

Ми всі доросліші стали,
Іза чотири роки
Дуже багато пізнали,
Стали міцні і високі.

Інші займуть наші парти,
Сядуть за ними писати.
Квіти у групі нашій
Іншим тепер поливати.



Жили ми в дитсадочку,
У світлім щедрім домі,
Тут геть усі куточки
Нам рідні і знайомі.

Ми тут садили квіти,
Ми тут любили гратись.
Та нинішнього літа
Прийшла пора прощатись.


Спасибі скажемо усім,
Хто научив любить цей дім,
Ту вулицю, де ми живем,
Все, що Вкраїною зовем.
Спасибі всім, хто дбав про нас
У цей скрутний, нелегкий час.
Разом Спасибі! Спасибі! Спасибі

Спасибі усім, хто працює в садочку,
За ласку, увагу, турботу й привіт.
Ми всі полюбили цей рідний куточок.
І тут нас навчили про весь білий світ.

Це все не під крильцями любої мами,
Тут інші про нас турбувались серця.
Спасибі усім, хто був поруч із нами,
Душевну красу віддавав до кінця.

Ми всім вам уклоняємось,
із усіма прощаємось,
Бо нам до школи час.
Та всім вам обіцяємо,
що не забудемо вас.


Увага! Увага!
Шановні друзі,
Ми сьогодні прийшли
На радісне свято –
Веселе, чудове –
Ми йдемо... (всі разом) до школи.

Хай пісня тут лине!
Хай сміх скрізь лунає
У кожного радісна усмішка сяє.
Всі дружні, веселі,
Радійте за нас
Ми всі йдемо... (всі разом) у перший клас!


В садку навчились ми дружити,
І старших, і малих любити.
Гуртом читати, малювати,
Пісні співати, танцювати.

Ми тут любесенько зростали,
Та вже шкільна пора настала,
І нас чекає перший клас.
Тож прощавай, садочок наш!

[cozyG]

Прощание с игрушками

Погляньте, ось ляльки засумували,
Ведмедики похнюпившись сидять.
Бо ми вже трішечки повиростали,
Зібралися до школи поступать.

Прощайте, іграшки дитячі,
І ви, ляльки веселі наші.
Ми з вами добре подружились,
Тепер ви меншим залишились.

Я тебе, ведмедику, лишаю
У дитячому садку.
Іншій мамі доручаю,
Я уже до школи йду.

Любить мед Мишко, малинку,
Пити чай з варенням звик.
Спать лягає на перинку,
І завжди на правий бік.

До побачення, мій любий,
Лапку дай свою мерщій.
Я тепер учитись буду:
Ось книжки, пеналик мій.

Не хворій, не плач ніколи,
Нову маму поважай.
Я ж ходитиму до школи.
Ще раз, друже, прощавай!


Йди до мене, ведмежатко,
Не пручайся, мій малюк,
Хоч і я сама малятко –
Не впущу тебе із рук.

[cozyG]

Поздравления от детей младшей или средней группы


1.Ми друзів хочем привітати
Сьогодні щиро, від душі.
Тому й з’явилися на свято
Ваші малі товариші.

2.Ось які великі стали! Просто тьоті й дяді!
І сьогодні ми, найменші, вас вітати раді.
Бо з садочку ви підете на шляхи широкі,
Ну а нам сюди ходити ще декілька років.

3.Скільки ж треба каші з’їсти, щоб такими стати?
Кілограмів, мабуть, триста, щоб їх наздогнати?
А цукерок, морозива, тістечок,чаю…
А ковбаски скільки треба? Я не уявляю.

4.Без вас в садочку сумно буде трішки,
Але до всього треба нам звикать.
Ви в цьому році дуже гарні книжки
Вже самостійно зможете читать.

5.Просим всі: запам’ятайте –
Нам в усьому приклад ви.
Не лінуйтесь, не пустуйте,
Не втрачайте голови.

6.Вам щиро радості бажаєм,
Здоров’я й сили на віки,
Нехай усі гордяться вами,
І в приклад ставлять залюбки.

7.Ви в школі будете про все, про все вивчати,
На пустощі не витрачайте час.
До нас, звичайно, просим завітати,
Бо нам не вистачати буде вас.

8.Ми вас будем пам’ятати,
І від менших діточок
Хочем вам подарувати
Ці букети квіточок.

[cozyG]

Еще напутствующие слова от малышиков

Привітати хочем вас
З переходом в перший клас
І як менші дошкільнята,
Вам даєм такий наказ.

Малюки вас всіх вітають,
Щастя й радості бажають.
В школі добре ви учіться
І не бійтесь, не лініться.

Ми ще трохи підростемо
Також в перший клас підемо.

Ми бажаєм щиро вам,
Всім майбутнім школярам,
Ви навчайтесь на "12”,
Не підводьте ваших мам.

Без вас в садочку сумно буде трішки,
Але до всього треба нам звикать.
Ви в цьому році дуже гарні книжки
Вже самостійно будете читать.

Запам’ятайте, друзі,
Даємо вам наказ:
Учіться на відмінно!
І ждіть у школу нас.

[notaza]

Я ДОРОСЛА СТАЛА!
Вчора я батькам сказала
- Знайте, я доросла стала.
І в садок сама зберусь,
Встану, вмиюсь, одягнусь.
Вірте! Праду вам кажу,
Завтра все вам покажу.
Так! Не просто я вдягалась,
А ретельно готувалась.
В мами я знайшла помадку,
Пудру, крем і шоколадку,
Лак, парфуми та прикраси -
Одягла усі одразу.
Також зачіску зробила,
Жовтий бантик наліпила.
Я готова до садочку,
Зустрічайте свою дочку!

[Валя Муза]

Книгу з віршами Н. Забілої можна скачати тут:

http://muzruk.if.ua/index.php?start=132