Страница 3 из 21 ПерваяПервая 123456713 ... ПоследняяПоследняя
Показано с 31 по 45 из 314

Тема: Документація, статті, консультації для музкерівників

  1. #31
    Авторитет Аватар для талант
    Регистрация
    09.06.2010
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    3,715
    Поблагодарил Поблагодарил 
    2,056
    Поблагодарили Поблагодарили 
    5,857
    Поблагодарил в

    663 сообщениях

    По умолчанию

    УКРАЇНСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ МУЗИЧНИЙ ФОЛЬКЛОР І СУЧАСНІСТЬ: МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
    Створюючи умови для виконання дітьми багатофункціональних ролей у навчально-виховному процесі (дитина-слухач, дитина-виконавець (співак, музикант), дитина-актор, дитина-творець), ми впливаємо на комплексне формування і поступовий прояв музичних здібностей (музичний слух, ладове чуття, відчуття музичного ритму, музичну пам’ять) та формування музичної культури дітей дошкільного віку. Також на заняттях діти вчаться правильно дихати; володіти своїм голосом; співати без напруги; протягувати довгі звуки; співати разом із музичним керівником та самостійно; співаючи, чітко вимовляти слова; злагоджено співати по одному, по двоє, по троє та в гурті. В результаті – у вихованців формується координування між слухом та голосом, між рухами і співом – розвивається ритмічно-мовно-рухові уміння.
    Дошкільнята починають розуміти зміст і характер музичних творів, розрізняти їх по ладовому забарвленню і доносити своє їх розуміння до слухачів у концертних виступах за допомогою виражальних та інших рухів.
    Підкреслимо, що невід’ємною частиною навчально-виховного процесу дітей дошкільного віку на заняттях гуртка є залучення батьків до музичних занять. Це допомагає використовувати органічне поєднання різноманітних організаційних форм роботи, серед яких:
    пізнавально-розвиваючі (слухання народних пісень, музики, бесіда, знайомство з народними музичними інструментами, народними святами і обрядами календарного циклу), музичні та музично-рольові ігри, виконання музично-творчих завдань (показ ритмічного рисунку фольклорного твору, використання дитячих музичних (шумових) інструментів), правильність співацького дихання, подорожі у народну казку;
    індивідуальні (бесіди, спів, драматизації, ритмічно-музичні рухи під музичний супровід та зі співом або з примовляннями, ігри, робота над диханням);
    масові (свята, обрядодії, дитячі ранки, конкурси, фестивалі тощо);
    інформаційні (теоретичні знання з історії свого народу, його музичної й пісенної творчості та культур інших народів, перегляд відеоматеріалів з записами окремих регіональних ігор, свят, обрядів, ритуалів тощо);
    практичні (музично-ігрова діяльність щодо формування музичних здібностей (наприклад, відчуття музичного ритму – гра в оркестр, ладового чуття – гра в веселий і сумний дощик, музичного слуху – гра в звуконаслідування або відгадування тембрів та висоти звуків), створення наочного матеріалу на заняттях під час слухання фольклорних музичних творів, концертні виступи, розігрування пісень, ігор тощо);
    інформаційно-практичні (ігри-подорожі, в яких поєднуються слухання, вивчення та виконання вітчизняних музичних і народних дитячих ігор, пісень, розспівок, музичних народних казок, мультфільмів).

  2. #32
    Авторитет Аватар для талант
    Регистрация
    09.06.2010
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    3,715
    Поблагодарил Поблагодарил 
    2,056
    Поблагодарили Поблагодарили 
    5,857
    Поблагодарил в

    663 сообщениях

    По умолчанию

    СПРИЙМАННЯ ДІТЬМИ КЛАСИЧНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ МУЗИЧНОГО СЛУХУ

    Перебудова ОСВІТИ в Україні на принципах гуманістичного підходу до дитини передбачає створення умов для розвитку її творчих здібностей і пробудження інтересу до пізнання. Вже в дошкільному, а потім і у молодшому шкільному віці, сприймання музики є одним із засобів формування особистості дитини. Яскраві музичні враження сприяють залученню дітей до музичного мистецтва у процесі різних видів музичної діяльності, а саме: сприймання, виконавства і творчості. Сприймання музики є провідним видом музичної діяльності. Розвиток сприймання збагачує всі творчі прояви дітей. Важливість формування у дітей музичного сприймання на основі музичного репертуару доводили Д.Б.Кабалевський, Н.А.Шацька, Н.А.Ветлугіна та багато інших музичних діячів. Д.Б.Кабалевський відводив музичному сприйманню домінантну роль. В дитини у процесі розвитку музичного сприйняття змінюється й інтерпретація музики — від бідних, одиничних, конкретних характеристик до яскравих, розгорнутих, багатих уявлень.
    Розуміючи всю складність розвитку сприймання дитиною творів українських класиків, окреслимо, на наш погляд, пріоритетні напрями розвитку сприймання музики.
    Передусім, це рівень сформованостї художньо-естетичного розвитку дитини. Практика роботи з дітьми, спостереження, а також досвід колег доводять, що найкраще і найлегше діти сприймають твори, назви яких їм відомі і відповідають змісту музики. Прикладом можуть слугувати такі твори: "Пташка" композитора В.Сокольського, "Хвороба ляльки" та "Марш дерев'яних солдатиків" композитора П.Чайковський та ін.
    Порівняно легким є сприймання як дітьми старшого дошкільного, так і молодшого шкільного віку, музики танцювального та пісенного характеру, з простою та легкою мелодією: наприклад, "Марш" композитора С.Прокоф'єва, "Гопак" український народний танок, "Ой є в лісі калина" українська народна пісня тощо.
    Сприймання музики буде яскравішим і глибшим, якщо перед слуханням педагог дасть пояснення про композитора, умови виникнення ідеї написання музичного твору. Так, дітям подобається, коли педагог розповідає біографію композитора, але не сухі факти, а ті моменти життєдіяльності композитора, які б були цікаві та доступні розумінню дитини певного віку. Також дітям цікаво слухати розповіді про те, де мандрував композитор, в яких умовах було написано твір. Якщо розповідь буде підкріплена ще й ілюстративним матеріалом, то таке пояснення може відіграти роль поштовху, який спрямовує увагу дітей на п'єсу, дає роботу уяві та примушує їх із великою цікавістю слухати. Зацікавившись особистістю композитора, діти висловлюють бажання дізнатися ще більше про нього, познайомитися з його творами.
    Ефективним для сприймання музичного твору є зв'язок між різними видами мистецтва. У процесі розвитку навичок музичного сприймання педагог користується переважно засобами свого предмета, не робить акценту на міжпредметних зв'язках, внаслідок чого ясне мислення та глибоке переживання обмежуються вузькими рамками музичної дисципліни.
    Музика, образотворче мистецтво, література, запропоновані комплексно, є тими чинниками, які здатні сформувати певне музичне сприймання, відчуття, а також зародити у дитині потребу творчої діяльності.
    Контрастне порівняння музичних образів у різних творах допомагає краще, яскравіше і наочніше їх сприймати: "Хвороба ляльки" та "Нова лялька" П.Чайковського; "Не хочуть купити ведмедика" та "Купили ведмедика" В.Косенко. Пропонуючи дітям такі твори, спочатку можна зосередити їх увагу на назві твору, дати можливість, ще до того як прозвучить музичний твір, за назвою охарактеризувати його. Використання цього прийому зацікавить дітей у прослуховуванні музичного твору, а також дасть можливість більш глибоко сприйняти цей твір і порівняти його з уже уявленим раніше характером.
    Неабияке значення під час сприймання музичних творів має ознайомлення дітей із видами музичної виразності. Це може бути ритм у творі "Марш" С.Прокоф'єва, темп у творі "Козачок" українська народна музика; загальний характер у творі "Колискова" Я.Степового; форма побудови твору в "Увертюрі до опери „Кармен" Ж.Бізе тощо.
    Під час розбору твору, з'ясування й усвідомлення окремих елементів засобів музичної виразності, їх виражального значення варто використовувати метод порівняння. Активне використання прийому контрастного порівняння музичного твору дасть нам можливість пропонувати дітям музичні твори різні за характером або за іншими засобами музичної виразності, проте близькі за тематикою, або такі, що мали однакову назву (наприклад: "Зустрічний марш" С.Чернецький, "Футбольний марш" М.Блантер, "Марш дерев'яних солдатиків" П. Чайковського).
    Краще сприймання творів можливе лише за умов їхньої повторюваності не лише тільки на одному занятті, але й у наступних. Як відомо, знайома музика сприймається з більшою охотою і краще запам'ятовується. Для того щоб повторення твору для дітей старшого дошкільного віку не було набридлим, бажано кожного разу показувати твір під новим кутом зору - це пояснення загального характеру твору, супровід, зміна частин твору. Для молодших школярів ці прийоми ускладнюються.
    Глибоке сприймання дитиною музики неможливе без гарно розвиненого музичного слуху.
    Слух — це сприймання звука, перш за все, через вухо, ось чому існує такий термін, як "музичне вухо". Людина з "музичним вухом" чутко реагує на музику: вона її чує, де б вона не звучала, сприймає її за різних обставин.
    Музичне мистецтво - особлива форма відбиття дійсності, в якій найважливішу роль відіграють почуття та емоційна сфера. Пізнання, що відбувається у процесі сприймання музики, специфічне, воно не може зводитися лише до діяльності думки, але обов'язково повинно являти собою єдність емоцій та розуму, свідомості та почуттів.
    Для кожної дитини процес сприйняття однієї й тієї ж форми музичного твору викликає різні смислові відгуки. С.Шип так висловив ці смислові відгуки: "...для однієї групи слухачів зміст музики зводиться до емоційних переживань. До другої належать ті, хто слухаючи музику, "малює" у своїй уяві якісь зорові картини. У третьої - музика активізує понятійне мислення... Четверта група уявляє собі через музичне сприймання життєві події... Є й такі, хто зосереджує увагу на самому процесі розгортання форми і спостерігає з насолодою за грою звукових барв, розвитком мелодичного малюнка, тематичного матеріалу".
    В Україні впродовж віків народна творчість була невід'ємною частиною культури народу і сприймання дитиною цієї культури починалося з сім'ї. Специфічні особливості і риси народної творчості згодом визначили її національний характер. Корені цієї творчості мали відбиття в музиці українських класиків.
    Тому сприймання дітьми як старшого дошкільного, так і молодшого шкільного віку визначається змістом та близькістю тематики української класичної музики дитячим інтересам.
    Діти, які відвідують дошкільні навчальні заклади, більш вигідно відрізняються від своїх одноліток у класі, коли йдеться про глибину сприймання творів української класичної музики .
    На думку Л.Кузнєцової, "музика українських композиторів-класиків глибоко реалістична і народна,... проста формою і є хорошим матеріалом для початкового виховання дитини".
    Сьогодні на національну культуру має вплив культура багатьох народів і країн, а саме: народна культура Африки та Європи. Як відомо, покоління 80-90-х років XX ст. виховувалось на нових культурних традиціях, тому діти в сім'ях не одержують належного впливу національної культури на свій естетичний і духовний розвиток. Велику роль мистецтва в розвитку духовності суспільства та окремої людини неможливо переоцінити. Важливим є те, щоб діти нового покоління не забували, а, насамперед, збагачували свої музичні уявлення про твори українського народного мистецтва, а також про твори українських класиків, з якими вони познайомилися ще під час перебування у дошкільному навчальному закладі.
    Аналіз чинних програм "Малятко", "Дитина в дошкільні роки", "Дитина", "Українське дошкілля" свідчить про те, що основна увага в них приділяється творам народного мистецтва або творам в обробках українських композиторів. Доцільно використовувати у роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку музичні опери "Коза-дереза", "Пан Коцький", "Зима і Весна" вони мають близьку до розуміння дітьми тематику, тому що вводять їх у світ казки.
    Під час слухання цих творів діти вчаться розуміти й емоційно сприймати їх. У дошкільному віці переважає образний характер мислення, конкретно пов'язаний із життєвим досвідом, досить розвинені асоціативно-зорові уявлення. Музика, яка складена з використанням казкових сюжетів, дає можливість педагогу ознайомити дітей із засобами музичної виразності та зі звуковою палітрою, що характеризує казкових персонажів.
    Не викликає сумнівів той факт, що без цілісного сприймання, неможливо емоційно відтворити той чи інший твір; успішно вирішити цю проблему музичного розвитку дітей можливо шляхом залучення їх до активної ігрової діяльності. Ніщо так не розвиває розумові і фізичні здібності дитини, її сприймання музики, почуття, творчу фантазію, як ігри з рухами, танцями, співом.
    Отже, музична спадщина нашого народу не тільки заклала підвалини музично-естетичного виховання в Україні, але й окреслила шляхи музичної освіти дітей.












    сочинение окончания мелодии, нача-
    той взросльїм;
    сочинение музикального ответа на
    вопрос;
    самостоятельное сочинение текста и
    мелодии песен.
    Таким образом, результати нашего ис-следования подтвердили вьідвинутую гипо-тезу. Сочетание ряда педагогических усло-вий в работе с детьми способствует разви-тию творческой активиости детей, овладе-нию ними способами действий, которьіе носят обобщенньїй характер, вьіражающий-ся в том, что дети -применяют их не только в новьіх условиях, но и в новьіх видах деяте-льности. Сочинения детей не являлись са-моцелью, а лишь свидетельствовали о сдви-гах в развитии музьїкально-творческих спо-собностей, о приобретенной творческой активности. Несмотря на то, что само по себе песеї-шое творчество детей скромно по
    своим результатам, педагогическая зффек-тивность применения его в воспитании де¬тей значительна.
    ЛИТЕРАТУРА
    1. Березовський І.П. Українська народна творчість. — К.: Наукова думка, 1973.
    2. Вьіготский Л.С. Воображение и творче-ство в детском возрасте. — М.: Просве-щение, 1991.
    3. Поддьяков Н.Н. Творчество и самораз-витие детей дошкольного возраста. Концептуальньш аспект. — Волгоірад, 1994.
    4. Художественное творчество в детском саду / Под ред. Н.А. Ветлугиной. — М., 1974.
    5. Художественное творчество и ребенрк / Под ред. Н.А. Ветлугиной. - М., 1972.

  3. #33
    Авторитет Аватар для талант
    Регистрация
    09.06.2010
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    3,715
    Поблагодарил Поблагодарил 
    2,056
    Поблагодарили Поблагодарили 
    5,857
    Поблагодарил в

    663 сообщениях

    По умолчанию

    Світ мистецтва становить відкритий простір своєрідних культур , що репрезентують розмаїття людського досвіду творчої діяльності. Кожна з них виражає самобутність національних традицій в їх взаємозв язку з духовними надбаннями інших народів і дає можливість осягнути цілісну художню картину світу , уявити собі спільність людської цивілізації , в якій кристалізується внутрішнє багатство неповторних національних культур.
    Музичне мистецтво – один з найважливіших і наймогутніших засобів виховання. Система музичного виховання дітей дошкільного віку ґрунтується на глибоких теоретичних основах , що дають напрям розвиткові здібностей і характеру майбутньої дорослої людини. Але , слід відзначити , що існують певні особливості і основні задачі педагога у групах спеціального призначення .
    Музичний керівник , як і кожний педагог в першу чергу дбає про здоров я і безпеку дітей під час занять. Сила музичного мистецтва – у впливі на дитину через її почуття , через її глибокі враження.
    Разом зі збагаченням музичних вражень дітей , ознайомленням їх з різноманітними музичними творами , прищепленням навичок співів і музичних рухів , розвитком загальної емоційної чутливості і мелодійного слуху , ладового чуття і почуття ритму , формуванням музичного смаку та оцінного ставлення до музики , розвитком творчого ставлення до музики музичний керівник має знати , що у групі спеціального призначення дуже уважно і обережно слід здійснювати підбір музичного матеріалу а найважливішими є відповідні музично-ритмічні вправи , танцювальні та хореографічні рухи . Дуже важливо пам ятати , що при де-яких фізичних вадах у дітей виконання небажаних рухів може нашкодити здоров ю дитини . А саме :
    Вправи на розвиток гнучкості слід виконувати обережно. Їх дозволено виконувати тільки після вироблення гарного м язового корсету. Надмірне виконання таких вправ може призвести до зайвого розтягування сухожилля , зменшуванню стабільності хребта та погіршенню його стану.
    Але вірно підібрані музично-ритмічні вправи та танцювальні рухи сприяють корегуванню фізичних вад , таких як кіфоз/сутулість/ , сколіоз/викривлення хребта/ , плоскостопість тощо…
    Під час виконування музично-ритмічних рухів у групах спеціального призначення особливу увагу слід приділяти до правильної постави . Дитина з правильною поставою корпус і голову тримає прямо , плечі злегка відведені назад , живіт підтягнутий. Постава , головним чином , визначається збоку. При цьому слід звертати увагу на положення голови , плечового пояса , конфігурацію грудної клітини , живота , спини , положення ніг , їхню форму , особливо на асиметричну деформацію та плоскостопість.
    Музично-ритмічні рухи є одним з найважливіших та найефективніших засобів для сприяння виправлення порушень постави . Відповідні вправи сприяють виправленню хребта , збільшенню його рухливості , розширенню грудної клітини , зміцненню м язів плечового пояса і тулуба. Та виконувати підняття голови слід обережно і повільно Взагалі вірне виконання вправ здійснюється з піднятою головою. Високо піднята голова – це не тільки хореографічна постава , і не просто технічна вимога. При піднятій голові посилюється загальний м бязевий тонус , покращується кровообіг головного мозку. В іншому випадку у дитини буде розвиватися сколіоз.
    Сколіоз /лат. Сколіозіс / - це викривлення хребта зі зміщенням остистих відростків убік відносно його серединної лінії та з подальшою тор сією , тобто скручуванням його. Це тяжке захворювання , яке в запущених формах часто має незворотній характер і практично не піддається лікуванню. Стосовно дітей дошкільного віку правильніше буде вести мову про сколіотичну поставу , під якою слід розуміти початкові відхилення хребта ліворуч чи праворуч відносно серединної осі. Ці порушення піддаються корекції. На музичних заняттях у дітей слід виробляти навик правильної постави як під час співу так і під час музично-ритмічних і танцювальних рухів. Також потрібно здійснювати відповідний підбір вправ і в основному використовувати вправи , направлені на гармонійний розвиток о*****-рушійного апарату. Сприяти усіляко тому , щоб постава не псувалася а хребет був здоровим.
    При порушеннях постави музичний керівник на музичних заняттях повинен намагатися послідовно вирішувати наступні задачі :

    1. Вироблення навику правильної постави.
    2. Зміцнення всього організму/під час танцю/
    3. Тренування дихальної системи/під час співу/
    4. Збільшення рухливості хребта.
    5. Покращення координації рухів.
    6. Створення позитивного емоційного фону.
    Покращити координацію рухів , виробити та закріпити навик правильної постави , нормалізувати стан позних м язів допомагають вправи на рівновагу. При їх виконанні тренується відчуття положення тіла у просторі , виробляється нова схема тіла , котра дозволяє приймати та утримувати правильну позу.
    В групах спеціального призначення особливо важливе використання вправ на рівновагу , а саме

    1.Стійка на носках /релєве/.
    2.Стійка на одній нозі.
    3.Зміна положення центру тяжкості при підйомі рук
    4.Відведення ніг.
    5.Партерна гімнастика.
    6.Оберти.
    7. «Балансе».
    8. «Реверанс».

    Формальне виконання рухів не тільки не естетично виглядає , але й знижує їх ефективність іноді в багато разів. Тому найважливішим моментом при організації музичних занять є створення позитивного емоційного фону. Це допомагає заняття зробити цікавим і веселим. Такі заняття приносять дітям задоволення , радість і ЗДОРОВ Я,
    Що і є головною метою усього педагогічного процесу.




















    Світ мистецтва становить відкритий простір своєрідних культур , що репрезентують розмаїття людського досвіду творчої діяльності. Кожна з них виражає самобутність національних традицій в їх взаємозв язку з духовними надбаннями інших народів і дає можливість осягнути цілісну художню картину світу , уявити собі спільність людської цивілізації , в якій кристалізується внутрішнє багатство неповторних національних культур.
    Музичне мистецтво – один з найважливіших і наймогутніших засобів виховання. Система музичного виховання дітей дошкільного віку ґрунтується на глибоких теоретичних основах , що дають напрям розвиткові здібностей і характеру майбутньої дорослої людини. Але , слід відзначити , що існують певні особливості і основні задачі педагога у групах спеціального призначення .
    Музичний керівник , як і кожний педагог в першу чергу дбає про здоров я і безпеку дітей під час занять. Сила музичного мистецтва – у впливі на дитину через її почуття , через її глибокі враження.
    Разом зі збагаченням музичних вражень дітей , ознайомленням їх з різноманітними музичними творами , прищепленням навичок співів і музичних рухів , розвитком загальної емоційної чутливості і мелодійного слуху , ладового чуття і почуття ритму , формуванням музичного смаку та оцінного ставлення до музики , розвитком творчого ставлення до музики музичний керівник має знати , що у групі спеціального призначення дуже уважно і обережно слід здійснювати підбір музичного матеріалу а найважливішими є відповідні музично-ритмічні вправи , танцювальні та хореографічні рухи . Дуже важливо пам ятати , що при де-яких фізичних вадах у дітей виконання небажаних рухів може нашкодити здоров ю дитини . А саме :
    Вправи на розвиток гнучкості слід виконувати обережно. Їх дозволено виконувати тільки після вироблення гарного м язового корсету. Надмірне виконання таких вправ може призвести до зайвого розтягування сухожилля , зменшуванню стабільності хребта та погіршенню його стану.
    Але вірно підібрані музично-ритмічні вправи та танцювальні рухи сприяють корегуванню фізичних вад , таких як кіфоз/сутулість/ , сколіоз/викривлення хребта/ , плоскостопість тощо…
    Під час виконування музично-ритмічних рухів у групах спеціального призначення особливу увагу слід приділяти до правильної постави . Дитина з правильною поставою корпус і голову тримає прямо , плечі злегка відведені назад , живіт підтягнутий. Постава , головним чином , визначається збоку. При цьому слід звертати увагу на положення голови , плечового пояса , конфігурацію грудної клітини , живота , спини , положення ніг , їхню форму , особливо на асиметричну деформацію та плоскостопість.
    Музично-ритмічні рухи є одним з найважливіших та найефективніших засобів для сприяння виправлення порушень постави . Відповідні вправи сприяють виправленню хребта , збільшенню його рухливості , розширенню грудної клітини , зміцненню м язів плечового пояса і тулуба. Та виконувати підняття голови слід обережно і повільно Взагалі вірне виконання вправ здійснюється з піднятою головою. Високо піднята голова – це не тільки хореографічна постава , і не просто технічна вимога. При піднятій голові посилюється загальний м бязевий тонус , покращується кровообіг головного мозку. В іншому випадку у дитини буде розвиватися сколіоз.
    Сколіоз /лат. Сколіозіс / - це викривлення хребта зі зміщенням остистих відростків убік відносно його серединної лінії та з подальшою тор сією , тобто скручуванням його. Це тяжке захворювання , яке в запущених формах часто має незворотній характер і практично не піддається лікуванню. Стосовно дітей дошкільного віку правильніше буде вести мову про сколіотичну поставу , під якою слід розуміти початкові відхилення хребта ліворуч чи праворуч відносно серединної осі. Ці порушення піддаються корекції. На музичних заняттях у дітей слід виробляти навик правильної постави як під час співу так і під час музично-ритмічних і танцювальних рухів. Також потрібно здійснювати відповідний підбір вправ і в основному використовувати вправи , направлені на гармонійний розвиток о*****-рушійного апарату. Сприяти усіляко тому , щоб постава не псувалася а хребет був здоровим.
    При порушеннях постави музичний керівник на музичних заняттях повинен намагатися послідовно вирішувати наступні задачі :

    1. Вироблення навику правильної постави.
    2. Зміцнення всього організму/під час танцю/
    3. Тренування дихальної системи/під час співу/
    4. Збільшення рухливості хребта.
    5. Покращення координації рухів.
    6. Створення позитивного емоційного фону.
    Покращити координацію рухів , виробити та закріпити навик правильної постави , нормалізувати стан позних м язів допомагають вправи на рівновагу. При їх виконанні тренується відчуття положення тіла у просторі , виробляється нова схема тіла , котра дозволяє приймати та утримувати правильну позу.
    В групах спеціального призначення особливо важливе використання вправ на рівновагу , а саме

    1.Стійка на носках /релєве/.
    2.Стійка на одній нозі.
    3.Зміна положення центру тяжкості при підйомі рук
    4.Відведення ніг.
    5.Партерна гімнастика.
    6.Оберти.
    7. «Балансе».
    8. «Реверанс».

    Формальне виконання рухів не тільки не естетично виглядає , але й знижує їх ефективність іноді в багато разів. Тому найважливішим моментом при організації музичних занять є створення позитивного емоційного фону. Це допомагає заняття зробити цікавим і веселим. Такі заняття приносять дітям задоволення , радість і ЗДОРОВ Я,
    Що і є головною метою усього педагогічного процесу.


















    Світ мистецтва становить відкритий простір своєрідних культур , що репрезентують розмаїття людського досвіду творчої діяльності. Кожна з них виражає самобутність національних традицій в їх взаємозв язку з духовними надбаннями інших народів і дає можливість осягнути цілісну художню картину світу , уявити собі спільність людської цивілізації , в якій кристалізується внутрішнє багатство неповторних національних культур.
    Музичне мистецтво – один з найважливіших і наймогутніших засобів виховання. Система музичного виховання дітей дошкільного віку ґрунтується на глибоких теоретичних основах , що дають напрям розвиткові здібностей і характеру майбутньої дорослої людини. Але , слід відзначити , що існують певні особливості і основні задачі педагога у групах спеціального призначення .
    Музичний керівник , як і кожний педагог в першу чергу дбає про здоров я і безпеку дітей під час занять. Сила музичного мистецтва – у впливі на дитину через її почуття , через її глибокі враження.
    Разом зі збагаченням музичних вражень дітей , ознайомленням їх з різноманітними музичними творами , прищепленням навичок співів і музичних рухів , розвитком загальної емоційної чутливості і мелодійного слуху , ладового чуття і почуття ритму , формуванням музичного смаку та оцінного ставлення до музики , розвитком творчого ставлення до музики музичний керівник має знати , що у групі спеціального призначення дуже уважно і обережно слід здійснювати підбір музичного матеріалу а найважливішими є відповідні музично-ритмічні вправи , танцювальні та хореографічні рухи . Дуже важливо пам ятати , що при де-яких фізичних вадах у дітей виконання небажаних рухів може нашкодити здоров ю дитини . А саме :
    Вправи на розвиток гнучкості слід виконувати обережно. Їх дозволено виконувати тільки після вироблення гарного м язового корсету. Надмірне виконання таких вправ може призвести до зайвого розтягування сухожилля , зменшуванню стабільності хребта та погіршенню його стану.
    Але вірно підібрані музично-ритмічні вправи та танцювальні рухи сприяють корегуванню фізичних вад , таких як кіфоз/сутулість/ , сколіоз/викривлення хребта/ , плоскостопість тощо…
    Під час виконування музично-ритмічних рухів у групах спеціального призначення особливу увагу слід приділяти до правильної постави . Дитина з правильною поставою корпус і голову тримає прямо , плечі злегка відведені назад , живіт підтягнутий. Постава , головним чином , визначається збоку. При цьому слід звертати увагу на положення голови , плечового пояса , конфігурацію грудної клітини , живота , спини , положення ніг , їхню форму , особливо на асиметричну деформацію та плоскостопість.
    Музично-ритмічні рухи є одним з найважливіших та найефективніших засобів для сприяння виправлення порушень постави . Відповідні вправи сприяють виправленню хребта , збільшенню його рухливості , розширенню грудної клітини , зміцненню м язів плечового пояса і тулуба. Та виконувати підняття голови слід обережно і повільно Взагалі вірне виконання вправ здійснюється з піднятою головою. Високо піднята голова – це не тільки хореографічна постава , і не просто технічна вимога. При піднятій голові посилюється загальний м бязевий тонус , покращується кровообіг головного мозку. В іншому випадку у дитини буде розвиватися сколіоз.
    Сколіоз /лат. Сколіозіс / - це викривлення хребта зі зміщенням остистих відростків убік відносно його серединної лінії та з подальшою тор сією , тобто скручуванням його. Це тяжке захворювання , яке в запущених формах часто має незворотній характер і практично не піддається лікуванню. Стосовно дітей дошкільного віку правильніше буде вести мову про сколіотичну поставу , під якою слід розуміти початкові відхилення хребта ліворуч чи праворуч відносно серединної осі. Ці порушення піддаються корекції. На музичних заняттях у дітей слід виробляти навик правильної постави як під час співу так і під час музично-ритмічних і танцювальних рухів. Також потрібно здійснювати відповідний підбір вправ і в основному використовувати вправи , направлені на гармонійний розвиток о*****-рушійного апарату. Сприяти усіляко тому , щоб постава не псувалася а хребет був здоровим.
    При порушеннях постави музичний керівник на музичних заняттях повинен намагатися послідовно вирішувати наступні задачі :

    1. Вироблення навику правильної постави.
    2. Зміцнення всього організму/під час танцю/
    3. Тренування дихальної системи/під час співу/
    4. Збільшення рухливості хребта.
    5. Покращення координації рухів.
    6. Створення позитивного емоційного фону.
    Покращити координацію рухів , виробити та закріпити навик правильної постави , нормалізувати стан позних м язів допомагають вправи на рівновагу. При їх виконанні тренується відчуття положення тіла у просторі , виробляється нова схема тіла , котра дозволяє приймати та утримувати правильну позу.
    В групах спеціального призначення особливо важливе використання вправ на рівновагу , а саме

    1.Стійка на носках /релєве/.
    2.Стійка на одній нозі.
    3.Зміна положення центру тяжкості при підйомі рук
    4.Відведення ніг.
    5.Партерна гімнастика.
    6.Оберти.
    7. «Балансе».
    8. «Реверанс».

    Формальне виконання рухів не тільки не естетично виглядає , але й знижує їх ефективність іноді в багато разів. Тому найважливішим моментом при організації музичних занять є створення позитивного емоційного фону. Це допомагає заняття зробити цікавим і веселим. Такі заняття приносять дітям задоволення , радість і ЗДОРОВ Я,
    Що і є головною метою усього педагогічного процесу.








































    А т е с т а ц і я





    До семінару – практикуму для вихователів груп спеціального призначення ДНЗ№23
    «Корекція рухових порушень»

    Консультація на тему :
    «Деякі особливості і основні задачі роботи музичного керівника у групах
    спеціального призначення»

  4. Следующий пользователь сказал cпасибо талант за это полезное сообщение:


  5. #34
    Авторитет Аватар для талант
    Регистрация
    09.06.2010
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    3,715
    Поблагодарил Поблагодарил 
    2,056
    Поблагодарили Поблагодарили 
    5,857
    Поблагодарил в

    663 сообщениях

    По умолчанию

    Щоб дитина виросла чуйною , милосердною , відвертою , могла творити добрі вчинки та співпереживати , радіти від щирого серця , ми , дорослі , оточуємо її любов ю та красою. Невичерпним джерелом такої краси є мистецтво – живопис , театр , музика , які існують ще з давніх часів. Завдання педагога – допомогти дитині пізнати і зробити своїм духовним надбанням спадщину рідної культури.
    Нікого не потрібно переконувати у важливості музичного розвитку дошкільника. Саме музика знаходить дорогу до душі дитини , спонукає її до самовираження , знайомить з навколишнім світом. Музична діяльність дошкільників (співи , музичні рухи , слухання тощо) – це не лише засіб забезпечення виконання естетичних та освітніх завдань з музичного виховання , а й важливий засіб укріплення психічного та фізичного здоров я , розвитку та МОВЛЕННЄВИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДИТИНИ.
    Музичне виховання відіграє велику роль у гармонійному розвиткові дитини. Музика допомагає дошкільникові глибше сприймати навколишнє життя , виховує любов до своїх рідних , друзів , Батьківщини , сприяє розвиткові її музичних здібностей , збагачує і емоційно забарвлює її мову.
    Сучасні науковці з дошкільного виховання А.Богуш , Н.Гавриш , Т.Котик розглядають такі два види музичної діяльності , що їх здійснюють у дошкільному закладі.
    Перший пов язаний із залученням дітей до мистецтва музики. Це слухання класичної і сучасної музики , заучування пісень і танців , оволодіння елементарними навичками гри на музичних інструментах. Означений вид діяльності вимагає певного рівня розвитку музичних здібностей .
    Другий вид музичної діяльності пов язаний з грою і художньою літературою , тобто різного роду музичні ігри , змістом яких є музичні тексти : ігри – драматизації у музичному супроводі , народні хороводні ігри зі співом , діалогами , рухами , дитячі оперні вистави за казками , розігрування українських народних пісень під музику та заняття під музичний супровід. Цей вид діяльності одержав назву «музично-мовленнєва діяльність» , тобто діяльність , побудована на основі відтворення дітьми змісту знайомих художніх творів у супроводі музики , розігрування художніх образів , які слугують засобом творчого самовираження дитини.
    Отже , на думку науковців, музично-мовленнєва діяльність – один із видів художньо-мовленнєвої діяльності , що пов язаний з вербалізацією музичних образів ( у різних типах висловлювання ) , які сприймає чи відтворює дитина у різних способах музично-ритмічної активності.
    Формування культури художньо-естетичного сприймання музичних творів , їх елементарного аналізу неможливе без участі мовлення. Водночас створені під впливом художніх вражень образи , втілені в будь-яких типах зв язних висловлювань , збагачують можливості їх яскравого вираження в танцях , співах , музикуванні тощо.
    Крім того , на кожному музичному занятті використовують музично-дидактичні ігри , які обов язково передбачають і завдання з розвитку мовлення дітей. Музично-дидактичні ігри – це ігри пізнавального характеру , спрямовані на збагачення та закріплення знань , пов язаних з музичною діяльністю , Активацією у словнику дітей назв жанрів музичних творів , музичних інструментів , нот , іграшок під музичний супровід.
    Отже , взаємозв язок музичної та мовленнєвої діяльності виховує в дітей естетичні піднесені почуття , розвиває музичний і поетичний слух , стимулює образне мовлення дітей , активізує мовлення й художньо-мовленнєву діяльність.
    Музично-мовленнєва компетенція – це важлива складова художньо-мовленнєвої діяльності , що відбиває глибинну емоційно-чуттєву , художньо-образну єдність музичних та мовленнєвих образів , взаємозбагачення , увиразнення як музичних , так і мовленнєвих способів образотворення дітей.
    У музично-мовленнєвій компетенції віддзеркалюється рівень особистого розвитку дитини , її художньо-музична навченість , розвиненість та рівень її мовленнєво-музичних здібностей.
    Треба пам ятати , що музична діяльність дітей дошкільного віку – це різні способи пізнання дітьми музичного мистецтва (а через нього – довкілля й самого себе ) , за допомогою яких здійснюється музичний і загальний розвиток.
    Наявність взаємозв язку музики і слова у музичному вихованні допомагає вирішувати і інші проблемні завдання. Так як психологічні , так і логопедичні. Виконання пісень передбачає виконання з відповідною звуковисотною інтонацією , у відповідному темпі , характері , динаміці та чіткою дикцією. Артикуляційна моторика є одна з складових частин , які розвиває у дітей дошкільного віку музичний керівник. Дуже важливою є мова виразних звуків . Для більш ефективного розвитку артикуляційної моторики можливо використовувати
    Арт-терапію як один із інноваційних технологій . Арт –терапію у своїй роботі використовують як практичні психологи , так і логопеди. Арт-терапія – це спосіб лікування і корекції розвитку з використанням занять художньою творчістю. Практичний психолог використовує для корекції емоційно-особистісного стану дитини. Тут використовується один із прийомів арт-терапії це мова виразних рухів. Прийоми , які використовує логопед та музичний керівник однакові. Для розвитку артикуляційної моторики використовується багато відповідних вправ .
    Усі вони направлені на те , щоб ротик був слухняний.

  6. #35
    Авторитет Аватар для талант
    Регистрация
    09.06.2010
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    3,715
    Поблагодарил Поблагодарил 
    2,056
    Поблагодарили Поблагодарили 
    5,857
    Поблагодарил в

    663 сообщениях

    По умолчанию

    Словник театральної термінології:
    Театралізована діяльність – це художня діяльність, що пов’язана із сприймання творів театрального мистецтва і відтворенням в ігровій формі набутих уявлень. Вражень, почуттів.
    Театр – гр. походж. місце, де проходить вистави.
    Антракт - перерва в театрі.
    Балет – театр музики, жесту, пантоміми.
    Сюжет – це усне, зв’язне висловлювання. Що відбиває у стислій формі динаміку основних подій гри.
    Сценарій – складається в усній формі (може бути записаний дорослими за дітьми), задля розігрування певного сюжету в різних видах театралізованих ігор.
    Театралізація – це передача авторського або складання власного тексту на задану тему за допомогою вербальних і невербальних засобів виразності, підготовка та показ вистави за ним.
    Акторські здібності дітей дошкільного віку – це такий рівень прояву психологічних особливостей індивіду, який забезпечує йому стійкий інтерес та усних у художньо-мовленнєвій діяльності та успішне виконання ролей в театрально-ігровій діяльності.
    Результативність проекту:
    1. Розширення світогляду дошкільника, їхнього уявлення про театр, театралізовану діяльність, працю акторів.
    2. Збагачення мовного словника дітей театральною термінологією.
    3. Підвищення рівня навчання дошкільнят через театрально-ігрову діяльність; удосконалення психічних процесів – пам’ять, уява, мислення, воля.
    4. Комплексне розв’язання мовленнєвих завдань.
    5. Наповнення центрів театралізації ляльками, фігуркам, атрибутами до різних видів театру.
    6. Вдосконалення координації рухів, жестів, пластики, міміки.
    7. Бажання дітей “грати в театр”, потреба до виступів перед дорослими та однолітками, прагнення успіху та визнання.
    ІV. Ресурси: дошки для стенду, кольоровий та білий папір, ватман. Картон, клей ПВА, матеріал для пошиття костюмів, спонсорська допомога.
    V. Додатки: перспективне планування театр.студії, плани-конспекти семінару-практикуму для вихователів “Види лялькового театру”, музичного дійства “Гра в театр”, матеріали до стенду “З дитячого садка – в актори”, сценарії запланованих вистав, взірці театрів із огляду-конкурсу “У країні ляльок”, мів зичний репертуар до вистав.
    Важливо розглянути вплив театралізованої діяльності на розвиток зв'язного мовлення, вміння складати самостійні зв'язні висловлювання - сюжети гри та сценарії театральних вистав. Визначити критерії та показники творчого розповідання дітей старшого дошкільного віку в театралізованій діяльності, його рівневі характеристики. Запропоновано лінгводидактичну модель роботи щодо навчання творчого розповідання, що складається ознайомлювального, пошуково-діяльнісного і художньо-самостійного етапів та проводиться за літературно-мовленнєвим, мовленнєвотворчим, театрально-ігровим напрямками. Визначено педагогічні умови, за яких навчання творчого розповідання відбуватиметься більш ефективно. Виявлено послідовні стадії та тенденції навчання розвитку творчого розповідання в театралізованій діяльності.

  7. #36
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию

    Девочки, долго ждала пока вы пересмотрите свои папки с документацией и выставите материалы,но......Заранее надеюсь, что хозяйки материалов не обидятся !
    В основном материалы с нашего форума.Спасибо всем, кто делится с нами своими наработками!

    Консультація для Вихователів:
    «Вихователь і музичний керівник. Теорія та практика педагогічної взаємодії»
    Всім відомо, що загальний та музично- естетичний розвиток дошкільників у дитячому саду здійснюють музичний керівник, що має фахову освіту
    ( музичну школу, музичне відділення училища або інституту) добре
    володіючий теорією й методикою педагогічного процесу, і вихователь.
    Робота педагогів (музиканта й вихователя) складна, різноманітна й повинна проводитися в тісному контакті.
    У нашому дитячому саду працюють молоді фахівці, саме тому я вибрала цю тему. Для початку мені б хотілося познайомити вихователів з функціями й обов'язками музичного керівника.
    1. Функції й обов'язку музичного керівника:
    За загальну постановку музичного виховання в дитячому саду відповідає музичний керівник. Він виконує наступне:
    - Проводить заняття в кожній віковій групі 2 рази в тиждень відповідно графікові роботи. Це вимагає великої попередньої підготовки:
    - відбирає і розучує музичний матеріал, який потрібно грамотно й виразно виконати дітям.
    - Розробляє й планує засвоєння програмних навичок,
    - вчасно готує наочний матеріал, посібники,
    - прослуховує записи,
    -намічає й проводить (якщо це необхідно) індивідуальні заняття підгрупами або з окремими дітьми.
    2. Відповідає за проведення свят і розваг.
    3. За допомогою консультацій і групових занять керує роботою вихователів в області музичного розвитку дітей.
    На консультаціях музичний керівник :
    -знайомить вихователів з планом роботи,
    -розучує дитячі твори, звертаючи увагу на вміння
    і навички, якими повинна володіти дитина,
    - обговорює проведене заняття ( враховує успіхи, труднощі дітей, яким потрібна допомога),
    - підбирає аудіо – записи для прослуховування на ранковій гімнастиці та на інших заняттях.

    На групових заняттях музичний керівник систематично навчає вихователів, удосконалюючи їхні навички в області співу й руху.
    Розучує з ними твори, для індивідуального й колективного
    виконання на святах і розвагах. При цьому враховує здатності
    кожного: один має прекрасний голос, інший добре танцює, третій красиво виконує вправи, четвертий виразно декламує й може стати активним ведучим свята.
    4. Регулярно проводить педагогічні наради, на яких вирішуються
    методичні питання, обговорюється програма святкових ранків
    і розваг, намічаються додаткові завдання, з метою вдосконалення навчального процесу.
    5.Проводить роботу з батьками , втягуючи їх у загальний процес музичного виховання дитини. В індивідуальній бесіді, на консультації, зборах музичний керівник дає поради щодо музичного розвитку дитини.
    Функції й обов'язки вихователя:
    Вихователь має у своєму розпорядженні більші можливості прилучення дітей до музики:
    1. Бере активну участь у процесі навчання дітей на музичних заняттях.
    Наприклад, у молодших групах вихователь співає разом з дітьми, не заглушаючи дитячого співу.
    У середній і старшій групах допомагає розучуванню пісень й
    разом з музичним керівником оцінює виконання, уже вивченого твору. Крім цього (якщо вихователь співає чисто й виразно), може проспівати нову пісню з фортепіанним супроводом.
    При навчанні дітей музично- ритмічним рухам у молодших групах, вихователь бере участь у всіх видах рухів, тим самим активізуючи малят.
    У середній, старшій групі роль вихователя інша: він діє в міру необхідності, показуючи рух, нагадуючи ту або іншу
    побудову або даючи окремі вказівки в танці, вправі, грі...
    2. Вихователь стимулює творчість дітей: підказує тему, розподіляє ролі, намічає загалом розвиток сюжету.
    3.Направляє самостійну музичну діяльність дітей, включає
    музику в ігри, прогулянки, трудовий процес, гімнастику, образотворчу діяльність, розвиток мови та ознайомлення з
    навколишнім середовищем, використовуючи вивчений матеріал.
    4. Бере участь у відборі музичного матеріалу, використовуючи його на заняттях гімнастикою, образотворчою діяльністю, по розвитку мови й ознайомленням з навколишнім.
    Спільна робота й взаємодопомога музичного керівника й вихователя приводить до бажаних результатів у рішенні завдань загального музичного виховання дошкільника.

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  8. 2 пользователей поблагодарили Elen2 за это полезное сообщение:

    Kolpachiha (02.07.2018), Luisikbusik (27.11.2018)

  9. #37
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию

    Этапи роботи.
    [IMG]http://*********ru/1556465m.jpg[/IMG]

    ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗУЧУВАННЯ ПІСНІ


    1 заняття – Ознайомлення дітей з піснею, її характером. Показ
    ілюстрації чи іграшки. Повторне прослуховування.
    2 заняття – Продовжувати ознайомлення дітей з піснею. Вчити
    розуміти її зміст, визначати динаміку..
    3 заняття Учити дітей підспівувати пісню, інтонувати мелодію.
    Звернути увагу на музичний вступ до пісні, його характер.
    4 заняття Учити дітей пізнавати пісню за вступом, чисто інтонувати
    її, правильно вимовляти слова, співати одночасно.
    5 заняття Учити дітей пізнавати пісню за мелодією (без слів).
    Звернути увагу на чисте інтонування інтервалів та спів
    природним голосом у повільному темпі (на склад «Ля».
    6 заняття Учити дітей виразно виконувати пісню, правильно
    вимовляти слова. Стежити за правильністю дихання під
    час співу.
    7 заняття Учити дітей співати окремими групами, виразно, чисто
    інтонувати мелодію.
    8 заняття. Учити чисто інтонувати мелодію, правильно вимовляти
    слова й додержуватися всіх музичних відтінків.

    СЛУХАННЯ МУЗИКИ

    1 заняття – Ознайомлення дітей з твором та його характером.
    Показ ілюстрації чи іграшки. Повторне прослуховування.
    2 заняття – Продовжувати учити дітей визначати характер музики й
    засоби музичної виразності. Виконати твір контрастно.
    3 заняття Поглибити уявлення дітей про частини твору. Закріпити
    поняття:тихо, голосно, тихіше, ще голосніше..
    4 заняття Учити дітей пізнавати твір за другою частиною. Закріпити
    поняття «швидко – повільно», повторити . які засоби
    виразності використав композитор.
    5 заняття Показати дітям, що п’єса може звучати у різних регістрах
    6 заняття Учити дітей розрізняти два знайомі твори. Закріпити в
    дітей знання про характер творів.
    7 заняття Учити дітей порівнювати два твори за динамікою,
    регістровим звучанням, темпом, характером та
    будовою.
    1 квартал - «Які почуття передає музика?»
    2 квартал - «Про що розповідає музика?»
    3 квартал - «Як розповідає музика?»

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  10. 2 пользователей поблагодарили Elen2 за это полезное сообщение:

    Kolpachiha (02.07.2018), n@denk@ (12.08.2016)

  11. #38
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию

    Вікові особливості дітей переддошкільного віку
    Переддошкільнии вік - це період, коли у дитини закладаються основи музичних здібностей: естетичний смак, музичний слух, почуття ритму, музичне сприйняття , пам'ять.
    З перших днів свого народження дитина отримує ряд вражень, серед яких є й музичні. Це, наприклад, голос матері, яка співає колискові пісні, це звуки музичних іграшок, які збуджують або заспокоюють дитину. Музика, як всіляке мистецтво, допомагає дітям пізнавати світ і виховує дітей, вона позитивно впливає на психіку дитини і є засобом розвитку її емоційної сфери.
    Психічні особливості дитини 2-3 років зумовлені тим, що в цей період у дитини недостатньо розвинута стійкість уваги, підвищена емоційність, нестійка пам'ять, відсутня уява. Але саме в цьому віці діти більш чутливі, вразливі, мають високе наслідування дорослих і бажання до пізнання оточуючого світу. Завдяки оточенню, впливу дорослих на виховання й навчання, діти мають великі потенційні можливості розвитку психічних процесів -пам'яті, мислення, зосередженості, на основі чого проходить процес формування здібностей дитини, в даному випадку - музичних. Як відомо, музичні здібності досить часто виявляються в ранньому дитинстві. Це можна довести на прикладі багатьох геніальних музикантів (Моцарт, Бах, Римський-Корсаков та ін.)
    Багато дітей двох-трьох років розрізняють висоту звуків і напрямок мелодії, тобто у них починають виявлятися музичні здібності. Саме тому дуже важливо якнайраніше включити дитину в музичну діяльність, у процесі якої розвиваються її музичні здібності (Т.І.Науменко).
    Первісне завдання розвитку музичних здібностей - це формування у дітей зосередженості, зацікавленого ставлення до музики, емоційного відгуку на неї та засвоєння деяких виконавчих навичок.
    Саме зацікавлене ставлення до музики характеризується емоційним відгуком на неї. Це виявляється не стільки переживанням її змісту, скільки зовнішнім проявом дитини, пов'язаним із музикою.
    Музика має здатність викликати активні дії у дитини, спонукає реагувати на музичні звуки різноманітними відгуками, рухами, підспівуванням, сміхом тощо. При цьому немає значення, якого характеру звучала музика. Поступово інтерес дитини до музики стає більш різноманітним. її емоційний стан відповідає характеру музичного твору (бадьорий, веселий, або лагідний чи сумний при слуханні відповідної музики). Дитина 2-3 років вміє чітко відокремлювати музику від різноманітних подразників, розрізняє її специфічні особливості: ритм, мелодію, силу звука.
    На третьому році життя дитина асоціює звуки музики зі звуками навколишнього світу. Саме звуки музики нагадують маленькій дитині, як накрапає дощик, або йде ведмідь чи стрибає зайчик. Відомо, що в цьому віці дитина сприймає оточуючий світ в цілому, невідокремлено. Це відноситься і до музики. В 2-3 роки дитині важко диференціювати якісь частини музичного твору. Музичний образ вона сприймає як щось суттєве. І чим виразніша музика, тим більш справжньо її сприймає дитина.
    Поступово вона починає відокремлювати деякі частини твору, розрізняти зміни динаміки (тихо-голосно), регістру (високо-низько), впізнає гру двох-трьох дитячих музичних інструментів.
    В переддошкільному віці починає встановлюватись виконавча діяльність дітей (співи, музично-ритмічні рухи). Наприкінці другого і початку третього року життя у дитини з'являються окремі ознаки співочих інтонацій: протяжність співу, певний ритм мелодії, навіть відмічається правильна музична висота. Вона може наслідувати дорослого, підстроюючись до його голосу, музичного інструмента; вміє підспівувати окремі склади, слова, фрази, а наприкінці третього року життя вже співає нескладні пісні та підспівки. На третьому році життя діти мають певні передумови правильного виконання музично-ритмічних рухів. Діти відчувають елементарну ритмічність в діях, пов'язаних із музикою. Якщо проводити з дітьми заняття з ритміки систематично, то вже через деякий час маленькі діти самостійно розрізняють контрастні зміни в музиці (голосно-тихо; високо-низько; швидко-повільно) і відповідно змінюють рухи. На третьому році життя діти засвоюють основні рухи (ходьба, біг, підстрибування), що дозволяє їм більш чітко передавати характер музики (бадьорий, легкий, уривчастий). Ці рухи вони виконують ще недосконало, але виявляють велике бажання і радість під час їх виконання. Отже, в переддошкільному віці вже відбувається становлення основних видів музичної діяльності, які дуже сильно між собою пов'язані, і на початку буває важко їх відокремити один від одного. Наприклад, слухання музики може супроводжуватись рухами, рухи виконуються під спів тощо. Поступово відбувається більш чітке відокремлення різних видів музичної діяльності, що дозволяє вирішувати програмові завдання до кожного з них. Переддошкільний вік відрізняється тим, що саме тут формується підґрунтя для розвитку музично-сенсорних здібностей дітей. Малюки вчаться вслуховуватись до музики, розрізняти основні особливості музичного звука (висоту, тривалість, тембр та силу). Діти порівнюють, чим відрізняються і чим схожі між собою музичні звуки, відтворюють їх у співі, музично-ритмічних рухах, іграх, грі на дитячих музичних інструментах.
    Розвиток музично-сенсорних здібностей відбувається на основі наслідування дорослих, у процесі чого дитина виявляє свою активність до пізнання оточуючого.



    Характеризуючи переддошкільний вік, Н.Вєтлугіна доводить, що дитина 2-3 років вміє самостійно слухати музичний твір, реагувати рухами на слова і зміст пісні, звуконаслідувати деякі образи в піснях, підспівувати і співати нескладні пісні, передавати рухами деякі ознаки якогось образу. Діти цього віку вміють слухати музику як з показом якоїсь іграшки або картинки, так і без нього. Впізнають знайомі музичні твори за фортепіанним супроводом або на інших музичних інструментах. Цей період розвитку характеризується потягом до самостійності. Здійснюється перехід від ситуативного мовлення до зв'язного, від наочно-дійового мислення до наочно-образного, зміцнюється м'язово-руховий апарат. У дитини з'являється бажання займатися музикою, активно діяти. Вона оволодіває багатьма рухами, які дозволяють самостійно танцювати і грати.


    Особливості освітнього процесу з музичного виховання

    Характерними особливостями організації музичного виховання дітей 2-3 років є те, що в основу покладено як колективні форми роботи, так і індивідуально-диференційний підхід до кожної дитини. Необхідно враховувати єдність виховного і навчального процесу. Особливо це стосується дітей 2-3 років. Організація музичної діяльності дітей цього віку проводиться в різних формах, а саме: заняття, використання музики на святах і розвагах, в ігровій діяльності. І для того, щоб музика посіла певне місце в житті дитини, необхідний тісний взаємозв'язок в роботі музичного керівника і вихователя. Цей взаємозв'язок повинен нести не односторонній характер. Перш за все , педагоги повинні знати програму розвитку, виховання і навчання дітей цього віку, а крім того, знати кожну дитину, її можливості, її задатки. Як показала практика, злагодженість в роботі вихователя і музичного керівника необхідна з моменту підготовки до музичного заняття. Від взаємодопомоги, взаєморозуміння, створення єдиних вимог залежить рівень засвоєння дітьми знань, вмінь і навичок. Особливо це важливо у групі дітей 2-3 року життя.
    У зв'язку з економічними умовами в останні роки часто в групах переддошкільного віку музичні заняття проводяться самими вихователями, а музичні керівники ведуть роботу з більш старшими дітьми. В такому випадку порушується цілісність музичного виховання, діти 2-3 років не мають можливості займатися музикою в повному обсязі. Запропоновані методичні поради стосуються роботи в першу чергу вихователів, а також пропонуються для підвищення кваліфікації музичних керівників.
    Доведено, що вихователі повинні знати програмові завдання і музичний репертуар для дітей переддошкільного віку, вміти співати, танцювати і, бажано, грати на музичних інструментах. Тільки за таких умов діти зможуть отримати необхідні музичні знання. Але, як правило, вихователі цих груп не володіють музичними інструментами, тому ми рекомендуємо використовувати дитячі музичні інструменти: металофон, іграшкове піаніно, акордеон, кларнет, трикутник, бубон, ксилофон, сопілку тощо.
    Для успішного здійснення музичного виховання вихователь повинен чітко уявляти, як планується робота з музичного виховання, які основні напрямки відбиваються в календарному плані, враховувати вікові особливості дітей і їх музичний прояв.
    Необхідно знати, що під час планування треба враховувати комплексність, а саме: цілісність різних видів музичної діяльності (співи, слухання музики, музично-ритмічні рухи), які не відокремлюються один від одного, і при цьому вирішуються загальні завдання, загальний програмовий зміст, загальні методи і прийоми.
    Так, слухання музики супроводжується підспівуванням, співи - рухами. Цим самим здійснюється формування передумов музичних здібностей, співочі та моторні прояви у дитини. До цього треба ставитись позитивно, вихователь повинен створювати умови для активних дій дитини, підтримувати їх.
    Також треба знати, що програмовий зміст заняття повинен бути спрямований на розвиток емоційного відгуку дитини на музику, первісного інтересу до неї, на активізацію окремих дій відповідно до характеру музики, її змісту тощо. Велике значення в програмовому змісті необхідно приділяти розвитку сенсорних здібностей дитини, а саме: вчити дітей розрізняти висоту, тембр, динаміку музики, особливості звука. Також необхідно враховувати повторюваність знайомого матеріалу. Це зумовлено тим, що діти цього віку не завжди запам'ятовують те, що вже чули чи бачили, при цьому є діти, які відрізняються один від одного рівнем засвоєння матеріалу, який пропонується. Нестійкість вже здобутих навичок потребує багатократного повторення. Тому на занятті необхідно давати невелику кількість завдань і музичного матеріалу (за Н.Вєтлугіною, Т.Науменко).
    Завдання музичного виховання повинні бути пов'язані з завданнями фізичного, морального та розумового виховання. Вихователь реалізовує програмові вимоги у всебічному розвитку дітей. Одним із важливіших завдань розвитку дітей цього віку є розвиток мовлення. Музика і мовлення мають загальні особливості (ритм, мелодія, темп). Тому на музичному занятті діти можуть виявляти високу мовленнєву активність.
    У структуру музичних занять обов'язково включають дидактичні вправи для розвитку музичного слуху і голосу. Ці вправи позитивно впливають на весь артикуляційний апарат дитини, на підготовку його до вокальної і мовленнєвої діяльності. Вправи займають 1-2 хвилини від обсягу всього заняття. ,
    Відомо, що цей вік для дитини є найнасиченішим для розвитку розумової діяльності. Саме в 2-3 роки дитина активно пізнає оточуючий світ, все для неї є ще новим і невідомим. Всі заняття в групі спрямовані на розвиток пізнавальних процесів дитини. Ті знання, які малюк отримує на одних видах занять, тісно пов'язані між собою, доповнюються і розширюються на інших заняттях. Так, наприклад, все те, що дитина засвоїла на занятті з розвитку мовлення, переноситься в музичне заняття, і навпаки. Рухи, які вивчила дитина на фізкультурі, можна закріпити на музичних заняттях тощо. На музичних заняттях музика допомагає засвоїти знання дітей про різні предмети або явища, про їх ознаки і взаємодію між ними. Так, наприклад, малюк впізнає: хто живе в хатинці, великий ведмідь чи малий? Як ходить Марійка, вгору чи вниз? Хто це співає, мама-пташка чи пташенятко? Або: "Вибери кульку того кольору, про яку щойно співали. Покажи, як ходить ведмідь або зайчик".


    Музична інформація, що пропонується дітям 2-3 років на різноманітних заняттях переплітається між собою, тому можна комбінувати різні методи, вводити різноманітн прийоми навчання.
    Для педагогіки переддошкільного віку характерне використання таких методів:
    Iі Використання наочності у взаємодії зі словом.
    -Iа Ігрова форма навчання.
    Р Високий емоційний контакт дорослого з дитиною.
    Iі Повторність одних і тих програмових завдань на основі дидактичного матеріалу.
    (Т.І.Науменко)
    На третьому році життя дитини неабияке значення під час формування навичок слухання посідає іграшка, яка відповідає змісту пісні або музичного твору. Сприйняття малюком пісні починається перш за все з того, що він розуміє, про кого або про що співається у пісні, або про що "говорить" музика. Запам'ятовуванню допомагає іграшка або картинка, зоровий образ якої пов'язаний з відповідною музикою. Поряд із наочно-слуховими методами велику роль відіграє слово педагога: коротенькі пояснення до пісні або програмової п'єси. Вихователь обов'язково звертає увагу дітей, про що "розповідає" пісня, п'єса.
    Розвиток дитячого співочого голосу потребує серйозної та тривалої роботи педагога. Необхідно викликати у дітей бажання підспівувати, підтримувати бажання співати разом з педагогом або самостійно. Для цього необхідно зацікавити дитину. Виразно виконавши пісню, педагог використовує відповідну іграшку, інсценує зміст пісні.
    Основним методичним прийомом в розвитку співочих інтонацій у дітей 2-3 років є наслідування співу дорослих, підспівування. Діти спочатку не можуть виконати всю пісню, вони починають проговорювати слова нарозпів, підспівують окремі склади, слова, фрази пісні. Звучання їх голосів ще слабке, нестійке, деякі діти відстають від загального темпу. Вихователь, познайомивши дітей з піснею, під музичний супровід розучує її з голосу, підігруючи мелодію на музичному інструменті. Він підбадьорює активних дітей, підтримує відстаючих, запрошує їх заспівати індивідуально разом з вихователем.
    Необхідно постійно підтримувати позитивний емоційний стан дитини, що сприяє більшому засвоєнню1 дітьми співочих навичок. Тому, при засвоєнні пісні, також як при ознайомленні з нею, використовуються іграшки, різноманітні ігрові прийоми, які викликають стійкий інтерес дітей до пісні. Пісні, які були вивчені на музичних заняттях, слід часто повторювати в різноманітних ситуаціях. Наприклад, коли обігрується нова іграшка, включати їх у розваги, свята, різноманітні ігри.
    Як ми вже зазначали, різні музичні твори в цьому віці можуть пропонуватися у різних видах музичної діяльності: чи то для слухання, чи то для співу або музично-ритмічних рухів.
    Спочатку музичні твори пропонуються як самостійні для слухання або для співу, чи для виконання ритмічних рухів. Коли дитина засвоїть всі ознаки цього твору (характер, темп, зміст), то в подальшому можна пропонувати музичний твір разом із твором контрастного характеру. Це надає дітям можливість самостійно оцінити різницю між творами і дати їм оцінку (відповідаючи на запитання або виконуючи відповідні рухи).
    Коли дітьми вже засвоєно необхідний обсяг знань про довкілля, вихователь включає у процес навчання елементи проблемно-пошукового методу. Суть методу в цьому віці зводиться до того, що вирішення пізнавального завдання вихователь здійснює "на очах" у дітей, а вирішення схожого завдання, але на іншому матеріалі, пропонує дитині. Наприклад, діти вже знайомі з темпом (швидко-повільно), співвідносять його з відповідним персонажем (заєць, ведмідь), з відповідною величиною (великий, малий). Вихователь пропонує вгадати за музичним уривком, яка йде до них на гостини Мотрійка - велика чи мала. Так діти вчаться переносити ознаки одного предмета на ознаки іншого. Основним принципом методики навчання музично-ритмічним рухам дітей

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  12. Следующий пользователь сказал cпасибо Elen2 за это полезное сообщение:

    Kolpachiha (02.07.2018)

  13. #39
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию

    И еще раз "Этапи розучування".

    «Етапи розучування музичного матеріалу ».
    О – Ознайомлення.
    Р - Разучування.
    З - Закріплення.

    Слухання
    О - Ознайомлення:
    Ознайомлення з музичним твором .Вступна бесіда ,уважне
    прослуховування від початку до кінця.
    Визначення характер твору, подання коротких відомостей про композитора (старший вік).

    Р - Розучування:
    Вчити дітей емоційно відгукуватись на музику, розуміти текст пісні.
    Визначення дорослими характеру музики(для раннього віку).
    Самостійне визначення характеру твору, зміни темпу, динаміки, прізвище автора ( дошк. вік).
    Впізнавання всього твору за звучанням.
    Для старшого дошкільного віку:
    - визначення характеру;
    - порівняння між собою;
    - придумування сюжетів, добір дітьми віршів;
    - Виховувати естетичне сприймання світу, рідної природи.

    З - Закріплення:
    Закріплення музичного твору. Збагачувати музичне сприйняття у дітей раннього віку.
    Впізнавання твору за уривком, або в грам запису, порівняння його з контрасними або схожими музичними п єсами (Дошк.вік).

    Виховувати інтерес та любов до різних видів музики.

    СПІВИ .

    О - ОЗНАЙОМЛЕННЯ.

    Ознайомлення з піснею, бесіда за її змістом, пояснення нових слів.

    Для дошкільного віку:
    - визначення характеру;
    - розучування мелодії за окремими фразами.
    Визначення структури пісні (вступ, заспів, приспів, закінчення)

    Р - РОЗУЧУВАННЯ.
    Ранній вік:
    1) Вчити дітей підспівувати звуки та слова.
    2)Продовжувати роботу над наслідуванням звуків та слів у дітей раннього віку
    3)Вчити дітей раннього віку впізнавати пісню, яку співає дорослий.
    Розвивати бажання наслідувати його спів.
    4) Вчити дітей раннього віку співати разом з дорослим,не вигукуючі окремі слова й склади,спонукати вимовляти співучим голосом пісенні інтонації.
    Молодший вік:
    1)Домагатися емоційного відгуку на пісню, розвивати бажання підспівувати дорослому (молодш.вік).
    2) Вчити дітей впізнавати пісню, яку співає дорослий.
    3)Впізнавати пісню за вступом, робота над ансамблем-одночасним співом дітей після закінчення музичних фраз (дикція, динаміка, одночасне закінчення пісні дітьми)
    Старший вік:
    1) Впізнавання твору за ритмом(старш.вік).
    2)Робота над чистотою інтонування мелодії та складних місць у пісні («стрибків»,пунктирного ритму) у дітей дошк віку.
    3)Робота над диханням, дикцією.
    4)Впізнавання твору за мелодією, за закінченням музичних фраз (дошк.вік).
    5)Впізнавати пісню за всупом, робота над ансамблем-одночасним співом дітей після закінчення музичних фраз (дикція,динаміка,одночасне закінчення пісні дітьми)
    6)Робота над динамікою пісні(дошк.вік).

    З - ЗАКРІПЛЕННЯ.

    Характерне виконання пісні.
    Закріплення пісні.
    Впізнавання пісні за будь-яким уривком.
    Виконання її хором, підгрупами, індивідуально.

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  14. Следующий пользователь сказал cпасибо Elen2 за это полезное сообщение:

    Kolpachiha (02.07.2018)

  15. #40
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию

    МУЗИЧНО-РИТМІЧНІ РУХИ.

    О -ОЗНАЙОМЛЕННЯ:

    Ознайомлення дітей з музикою до танцю , вправи.
    Виділити структуру.
    Пояснення, показ, виконання.

    Р -РОЗУЧУВАННЯ:

    Розучування рухів та окремих елементів, робота над зміною рухів у різних частинах музики,над характером танцю.
    Вчити своєчасно змінювати рухи, працювати над чіткою »дикцією» виконання рухів.
    Працювати над пластикою.
    Розвивати у дітей ритмічний слух.
    Відображати в рухах характер музики.
    Розвивати виконавські здібності.

    З - ЗАКРІПЛЕННЯ:

    Вчити виконувати танець,хоровод,вправу самостійно.
    Робота над образом.

    ГРА.

    О -ОЗНАЙОМЛЕННЯ:

    Ознайомлення зі змістом гри та музикою до неї.

    Р - РОЗУЧУВАННЯ:

    Робота над закінченням фраз.
    Домагатися чіткого дотримання дітьми правил гри.



    З - ЗАКРІПЛЕННЯ:

    Активізація пасивних, сором язливих дітей, запропонувати їм провідні ролі.







    ГРА НА МУЗИЧНИХ ІНСТРУМЕНТАХ.


    О - ОЗНАЙОМЛЕННЯ:

    Ознайомлення з музичним твором.
    Аналіз його за фразами.
    Показ виконання твору дорослими.
    Відстукування ритму.

    Р - РОЗУЧУВАННЯ:

    Розучування п єси,робота над ритмом.
    Розвивати звуковисотний слух.
    Погравати ритмічний малюнок на ударних інструментах(ложки,трещотка,бубен).
    Вчити грі на металофоні.
    Вірно передавати ритмічний малюнок.
    Засвоювати прийоми вірного звуконаслідування,чисто інтонувати мелодію.
    Розвивати почуття ритму та самостійність.

    З - ЗАКРІПЛЕННЯ:.

    Закріпити у дітей навички.

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  16. Следующий пользователь сказал cпасибо Elen2 за это полезное сообщение:

    Kolpachiha (02.07.2018)

  17. #41
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию

    Формы работы с родителями:
    1. Прилучення до спільної роботи з музичного розвитку дітей.
    2. Оформлення, поповнення матеріалу в батьківському куточку:
    - ради;
    - рекомендації;
    - консультації.
    3. Проведення індивідуальних консультацій.
    4. Анкетування батьків.
    5. Залучення до участі у святкових заходах.
    6. Спільна підготовча робота із проведення святкових заходів:
    - виготовлення атрибутів;
    - прикраса, виготовлення елементів костюмів.

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  18. Следующий пользователь сказал cпасибо Elen2 за это полезное сообщение:

    Kolpachiha (02.07.2018)

  19. #42
    Авторитет Аватар для Elen2
    Регистрация
    11.01.2009
    Адрес
    Украина Одесская обл.
    Сообщений
    34,938
    Поблагодарил Поблагодарил 
    37,468
    Поблагодарили Поблагодарили 
    78,898
    Поблагодарил в

    9,197 сообщениях

    По умолчанию

    Фронтальная проверка.

    фронтальное инспектирование предусматривает изучение управленческой деятельности образовательного учреждения и в первую очередь смотрят управление, но через призму работы воспитателей и других работников:насколько овладели методиками и технологиями, инновационную и методическую работу, финансовую деятельность, питание детей, учебно-методическое обеспечение.

    Фронтальный контроль и его виды предусматривают всестороннюю, глубокую проверку деятельности как воспитателя в отдельности, так и педагогов группы и специалистов ДОУ в целом.

    Фронтальный контроль включает в себя следующие его виды: предварительный, текущий и итоговый.

    Предварительный контроль помогает выявить первичное представление о состоянии педагогической деятельности (планируется в начале учебного года).

    Текущий контроль ставит своей целью получить общее представление о работе педагога, об уровне педагогического процесса в целом в той или иной группе, о стиле работы данного воспитателя. Этот вид контроля предполагает посещение группы в течение целого дня или даже нескольких дней. В процессе такой проверки изучается работа двух воспитателей, работающих в группе. Текущий контроль позволяет установить, насколько правильно осуществляются основные направления развития ребенка: физическое, познавательно- речевое, социально- личностное, художественно-эстетическое.

    Итоговый контроль планируется при выявлении готовности детей к обучению в школе (выпускных групп ДОУ, во 2 полугодии).

    Используемые виды контроля диктуют следующие методы контроля:

    Наблюдение педагогического процесса.
    Итоговые занятия.
    Проверка календарных планов.
    Беседы с детьми.
    Мониторинг усвоения программы. Проводится по диагностическим методикам или используют дидактические игры.
    Анализ детских работ.
    В контроле обязательно используют и такие методы, как анализ педагогического процесса, изучение и анализ документации педагогов, методического оснащения, анкетирование и тестирование воспитателей.

    Процесс отслеживания педагогического процесса, педагогический контроль в детском саду складывается из единства трех стадий:

    - сбора информации о ходе воспитательно-образовательного процесса в детском саду, т.е. установления и выявления фактов;

    - анализа собранного материала, его оценка;

    - выработки мероприятий, направленных на улучшение существующего положения в дошкольном учреждении в целом или в определенной возрастной группе.

    Таким образом, контроль, являясь функцией управленческой деятельности, способствует повышению качества дошкольного образования.


    ПАМЯТКИ ПО ПРОВЕДЕНИЮ ТЕМАТИЧЕСКИХ ПРОВЕРОК

    "Организация воспитательно-образовательного процесса по формированию у детей культуры общения"

    "Организация двигательной активности детей"

    "Изодеятельностъ - условие развития творческих способностей детей"

    "Организация наблюдений в природе"

    "Руководство самостоятельной познавательной деятельностью детей"
    Тема - "Организация воспитательно-образовательного процесса по формированию у детей культуры общения"
    Сроки проведения.
    Возрастная группа.
    Ф. И. О. воспитателей.
    Цели - контроль за воспитательно-образовательным процессом; определение эффективности работы воспитателей по данной проблеме.

    Вопросы, подлежащие проверке.

    1) Условия, созданные в группе для общения детей:
    обстановка;
    время общения;
    учет характера общения;
    состояние ребенка;
    наличие партнеров по общению;
    набор средств, способов действия, определяющих предметное содержание общения (картины, игрушки, книги и т. д.);
    склонность ребенка к общению.

    2) Работа воспитателя по формированию культуры общения:
    диагностика коммуникативных способностей;
    формы общения: эмоциональная (ласковое прикосновение, улыбка), деловая (поощрение игровой активности), речевая (беседы с детьми, развитие умения задавать вопросы и т. д.);
    специально организованные игры, беседы с детьми (система планирования):

    3) Отличительные особенности общения детей в данной группе.

    4) Определяющий стиль общения взрослых с детьми: демократический, либеральный, авторитарный.

    5) Соответствие содержания общения выбранным формам и средствам общения.

    6) Уровень развития навыков общения (перечень качеств, обеспечивающих успешность общения со сверстниками):
    умение дружно играть, придумывать интересные игры;
    доброжелательность, уступчивость;
    чуткость, заботливость;
    отсутствие агрессивности;
    справедливость, умение считаться с мнением, желанием товарища.

    7) Признаки, проявляемые ребенком, стремящимся к общению со взрослыми и сверстниками:
    внимание и интерес к другому человеку;
    эмоциональный отклик на появление другого человека;
    желание ребенка привлечь к себе внимание другого человека.

    Вывод. Ожидаемые в результате коммуникативных связей изменения в культуре общения ребенка (изменения психологического характера; изменения в поведении).

    Основные формы и методы проверки
    Наблюдения за общением, ребенка со взрослым, и в коллективе сверстников.
    Анализ календарного плана воспитательно-образовательного процесса.
    Собеседование с воспитателем, по данной проблеме.

    Наверх
    Тема - "Организация двигательной активности детей".
    Сроки проведения.
    Возрастная группа.
    Ф. И. О. воспитателей, инструктора по физкультуре.
    Цели проверки - контроль за воспитательно-образовательным процессом; анализ системы работы по обеспечению двигательной активности детей.

    Вопросы, подлежащие проверке.

    1) Планирование физкультурно-оздоровительной работы в течение дня:
    содержание спортивных и подвижных игр;
    формы организации двигательной деятельности: занятия, утренняя зарядка, гимнастика после сна, физкультурные минутки;
    виды гимнастики: дыхательная, сюжетная, спортивная минитренировка, музыкально-ритмические движения, подражательные движения, лечебно-восстановительная или коррекционная, подвижные игры, длительный оздоровительный бег;
    планирование активного отдыха: физкультурные развлечения, праздники, дни здоровья;
    нетрадиционные формы работы: спортивные секции, кружковая работа (хореография, ритмическая гимнастика);
    индивидуальная работа с детьми, которые имеют различного рода отклонения в состоянии здоровья;
    использование в штанах специальной литературы.

    2) Условия для самостоятельной двигательной деятельности детей:
    физкультурные уголки (спортивный инвентарь, атрибуты для подвижных игр, наглядные пособия);
    спортивный инвентарь на участке и соответствие его времени года;
    рациональное расположение мебели в группе для высвобождения игрового пространства;
    использование спортивного зала.

    3) Знание воспитателем вариативных и альтернативных программ физического воспитания и использование их на практике.

    4) Связь между различными видами двигательной деятельности детей.

    5) Контроль за нагрузкой, связанной с двигательной деятельностью детей.

    6) Организация двигательной деятельности на прогулке.

    7) Соответствие задач двигательной активности уровню развития двигательных умений и навыков детей.

    8) Учет интересов детей и склонностей к различным видам двигательной деятельности.

    9) Взаимосвязь работы воспитателя и инструктора по физкультуре.

    10) Работа с семьей:
    индивидуальные беседы об уровне двигательной подготовленности ребенка;
    консультации об организации двигательной активности дома;
    выставка литературы;
    участие родителей в спортивных мероприятиях.

    Вывод. Удовлетворяется ли естественная потребность ребенка в движении; прослеживается ли система в работе?

    Основные формы и методы проверки
    Беседа с воспитателем (инструктором, по физкультуре).
    Наблюдения за детьми во время занятий, прогулки, режимных, моментов,
    Анализ календарных, планов.

    Наверх

    Тема - "Изодеятельностъ - условие развития творческих способностей детей".
    Сроки проведения.
    Возрастная группа.
    Ф. И. О. воспитателей.
    Цели - контроль за воспитательно-образовательным процессом; определение уровня развития творческих способностей детей; анализ эффективности использования нетрадиционных приемов работы с детьми.

    Вопросы, подлежащие проверке.

    1) Условия, созданные для развития творческих способностей детей в группе:
    содержание уголка изодеятельности в группе и на участке (развивающие игры, предметы искусства, шаблоны, бумага разного качества и формата, лекала, изобразительный материал: мелки, карандаши, краски, уголь, гуашь, тушь, раскраски);
    соответствие содержания уголка изодеятельности возрасту и уровню развития детей;
    наличие изостудии;
    участие детей в оформлении группы (для детей старшего возраста);
    оформление и хранение детских работ (специально организованная выставка детских работ).

    2) Планирование:
    различные формы организации развития творческих способностей детей (игры, занятия и т. д.);
    нетрадиционные формы работы по изодеятельности: организация праздников, развлечений, конкурсов детского рисунка, выставок предметов искусства (минивернисаж), приобщение к культуре родного края;
    специально организованные игры: ознакомление с цветом, оттенками цвета, композицией, видами живописи;
    индивидуальная работа с детьми, учет их склонностей и интересов;
    использование специальной литературы.

    3) Занятие - основная форма работы по развитию творческих способностей детей:
    наличие перспективных планов занятий с детьми;
    тематика занятий;
    систематичность;
    форма организации занятий (фронтальная, подгрупповая, индивидуальная);
    место проведения занятий;
    использование различных нетрадиционных приемов рисования ("печать", "по сырому", "коллаж", "монотипия" и т. д.);
    знакомство с детскими художниками-иллюстраторами, различными видами и жанрами живописи.

    4) Знание воспитателем инновационных программ, применение их на практике.

    5) Связь изодеятельности с другими видами деятельности детей.

    6) Взаимосвязь работы воспитателя и преподавателя изостудии.

    7) Кружковая работа, ее эффективность.

    8) Работа с семьей:
    индивидуальные консультации по организации изодеятельности в домашних условиях с учетом возрастных и личностных особенностей детей;
    выставки детских рисунков для родителей.

    Вывод. Является ли изодеятельность условием развития творческих способностей детей в данной возрастной группе? Реализуются ли задачи по развитию творческих способностей на занятиях по изодеятельности, вне занятий, в свободной деятельности? Какова эффективность использования нетрадиционных форм работы с детьми?

    Основные формы и методы, проверки
    Тестирование детей - изучение оригинальности детского рисунка, диагностика творческого воображения ("На что похож, предмет?").
    Анализ календарного плана воспитателей.
    Анализ детских, рисунков.
    Посещение занятий по изодеятельности и просмотр других форм работы с детьми по развитию творческих способностей.
    Беседа с воспитателем, (руководителем кружка, изостудии) по данной проблеме.


    Наверх
    Тема - "Организация наблюдений в природе".
    Сроки проведения.
    Возрастная группа.
    Ф. И. О. воспитателей.
    Цели - контроль за формами организации природоведческой работы с детьми; выявление и предупреждение недостатков в организации наблюдений - одной из форм природоведческой работы с детьми; оказание практической и методической помощи воспитателям в совершенствовании воспитательно-образовательного процесса.

    Вопросы, подлежащие проверке.

    1) Структура наблюдений в природе:
    фронтальное наблюдение;
    самостоятельное наблюдение;
    сбор природного материала;
    игры с собранным материалом.

    2) Содержание высказываний детей, их точность, знание фактов и связей между ними.

    3) Задействованные умственные операции (анализ, синтез).

    4) Приемы активизации детей: проблемная ситуация; сюрпризный момент; игровая деятельность.

    5) Степень активности детей: интерес; увлеченность; активность; безразличие.

    6) Логика вопросов воспитателя.

    7) Приемы подведения детей к общему выводу:
    анализ сезонных изменений;
    художественное слово.

    8) Фиксация наблюдений детей:
    календари погоды, природы.

    9) Планирование наблюдений в природе в календарном плане воспитателя:
    содержание наблюдений (живая, неживая природа);
    частота и систематичность наблюдений в природе;
    соответствие наблюдений климатическим и географическим особенностям;
    связь наблюдений в природе с другими видами деятельности.

    10) Материальная база участка, наличие объектов для наблюдений в природе.

    Вывод. Качество организации и проведения наблюдений в природе.

    Основные формы и методы проверки
    Просмотр наблюдений за природой.
    Наблюдение за детьми.
    Беседа с детьми (прием "Интервью").
    Беседы с воспитателем.
    Анализ календарного плана.
    Анализ перспективного плана.
    Просмотр работ, детей по изодеятельности.

    Наверх
    Тема - "Руководство самостоятельной познавательной деятельностью детей".
    Сроки проведения.
    Возрастная группа.
    Ф. И. О. воспитателей.
    Цели - совершенствование работы воспитателей по организации самостоятельной познавательной деятельности детей; осуществление контроля за развитием познавательной сферы детей; выявление уровня познавательной активности детей.

    Вопросы, подлежащие проверке.

    1) Создание условий для самостоятельной познавательной деятельности детей (развивающая среда в группе и на участке).

    2) Динамичность развивающей среды,
    Происходит ли смена материала в познавательном и книжном уголке, заменяются ли дидактические и развивающие игры, как часто (каждый день, раз в неделю, раз в месяц)?
    Замечают ли эти перемены дети?

    3) Какой промежуток времени отводится на самостоятельную познавательную деятельность детей (утро, день, вечер), его целесообразность.

    4) Количество времени, уделяемого самостоятельной деятельности детей.

    5) Модель общения воспитателя с детьми (стиль руководства): личностно- ориентированная; учебно-дисциплинарная.

    6) Основные приемы руководства:

    поощрение;

    совет; разъяснение;

    указание;

    требование;

    гроза.

    7) Уровень познавательного интереса детей:
    задают ли вопросы, их количество, содержание;
    стремятся ли пополнить знания об интересующем предмете: просят почитать, осуществляют опыты, рассматривают иллюстрации, самостоятельно наблюдают;
    отражают свои наблюдения в различных видах деятельности;
    участвуют в беседах о том, что их интересует;
    рассказывают взрослым о своих интересах.

    8) Проектирование самостоятельной деятельности в календарном плане.

    Вывод. Предложения по руководству самостоятельной познавательной деятельностью детей.

    Основные формы и методы проверки
    Наблюдения за самостоятельной познавательной деятельностью детей в группе и на участке.
    Оценка условий для правильной организации самостоятельной познавательной деятельности детей.
    Анализ календарных, планов.
    Беседа с воспитателем "Как я понимаю руководство самостоятельной познавательной деятельностью ребенка?"

    Тематическая проверка детских садов

    Существует несколько видов инспекторско-методической проверки детских садов: фронтальная (всесторонняя), тематическая, или выборочная (обследование отдельного организационного или педагогического вопроса), комбинированная (общее знакомство с состоянием работы в детском саду и более подробное изучение одной из ее сторон).
    При тематической проверке методист придерживается общих рекомендаций по инспектированию. Нужно продумать, какие учреждения выбрать для такой проверки, предварительно ознакомиться с работой в данном детском саду (по анкетам, актам и т. д.), посмотреть результаты предыдущих проверок, чтобы установить, какие произошли сдвиги по данному разделу работы. Начинающему методисту полезно составить план проверки, в который войдут беседа с заведующей, ознакомление с годовым планом работы детского сада, календарным планом методической работы, с протоколами педагогических совещаний.
    Методист отмечает, какие задачи по развитию речи детей намечал коллектив, чем объясняется их выбор, существенны ли они, как практически отразилось влияние проведенных мероприятий на работе воспитателей. Затем методист посещает несколько групп, стремясь в каждой посмотреть какой-либо законченный педагогический процесс (занятие, сбор на прогулку). Он обращает внимание на речевые навыки детей, педагогические приемы формирования их речи, качество речи воспитателя. Если методист записывает все увиденное подряд, то на полях он должен делать пометки, выделяя три указанных выше элемента наблюдения и давая им свою оценку.
    Затем необходимо ознакомиться с документацией, оборудованием педагогического процесса, с пособиями по родному языку.
    Желательно для проверки приглашать в помощь общественного методиста (в этом случае можно проверить работу во всех группах). По итогам проверки составляется акт или докладная записка; эти итоги обсуждаются при участии методиста на педагогическом совещании.
    Вопросы для тематической проверки составляют с учетом ее конкретной цели. В акте желательно привести несколько типичных примеров (выписки из планов и записи речи). В устном выступлении методиста по итогам проверки примеров должно быть больше.

    elenkislicina@gmail.com
    Elen1961@list.ru
    Скайп elen19612

    Буду рада всех видеть в моей мастерской :Веселые минутки для малышей от Елены Кислициной.
    http://forum.in-ku.com/forumdisplay.php?f=481
    Мой канал №1 https://www.youtube.com/channel/UChy...FQrkJDfM2437fQ
    Формула успеха: вставайте рано, работайте упорно, найдите месторождение нефти.

  20. #43
    Местный Аватар для zironjka6791
    Регистрация
    12.01.2010
    Адрес
    Україна
    Сообщений
    321
    Поблагодарил Поблагодарил 
    535
    Поблагодарили Поблагодарили 
    127
    Поблагодарил в

    34 сообщениях

    По умолчанию

    Виховання та розвиток дитини засобами хореографії.

    Сьогодні однією з актуальних проблем освіти є духовний розвиток особистості. Особливого значення набуває естетичне виховання. Будучи одним із аспектів цілісної системи виховання, естетичне виховання, як ніщо інше, сприяє духовному розвитку, впливає на формування естетичного ставлення до дійсності, активізацію творчої діяльності, розвитку естетичної культури особистості. Важливе місце в естетичному вихованні дітей посідає залучення їх до світової культури. Саме це спрямовує розвиток внутрішнього світу дитини . Вияв творчої активності дитини, збагачення її духовного життя невід’ємні від освоєння нею мистецтва. Сприймання художніх творів сприяє розвитку дитини, формує у неї сенсорну культуру, дає нову специфічну інформацію, пробуджує естетичне почуття краси. Концепція виховання через мистецтво не обмежується ознайомленням дітей з його творами, їх сприйманням, а передусім пропагує активне включення дітей у художню діяльність. Хореографічне мистецтво займає в реалізації такого підходу чільне місце. Воно через хореографічні вправи, дії развиває пластику рухів, чуття гармонії, образне сприймання музики, дарує переживання радості вільного володіння моторикою власного тіла.

    Між тим, специфіка розвиваючого впливу хореографічного мистецтва на особистість недостатньо вивчена. Зокрема, відсутні теоретичні розробки навчальної роботи саме з дітьми різного віку на заняттях з хореографії. Не розглядаються питання, чому дитина фактично повторює ті самі вправи, що й дорослий? Наскільки вони відповідають фізичному і фізіологічному розвитку дітей? До того ж порівняно з літературною, музичною та іншими видами обдарованості хореографічна майже зовсім не досліджувалась, особливо в психологічному плані.

    Для дітей дошкільного віку форми хореографічної діяльності – танці, марширування, фізичні спортивні вправи – відповідають їхній природній потребі в русі. Рух стимулює діяльність організму, сприяє напруженню м’язів, активізації всіх органів. Потреба у русі в єдності з потребою нових вражень є провідною в розвитку дітей даного віку. Цей процес відбувається нерівномірно. Кожний його період характеризується вибірковою продуктивністю в напрямках, наприклад: розвитку мовлення, оволодіння уміннями читати, писати тощо. Такі періоди називають сензитивними. Вони визначаються найбільшою продуктивністю розвитку деяких умінь, властивостей і мають тимчасовий перехідний характер. Для становлення сфери рухів, моторики дуже важливим вважається саме вік дошкільника . У цей час відбувається становлення дитячого організму, іде інтенсивний розвиток органів руху; прості і складні рухи визначаються невимушеністю. Пізніше моторні уміння розвиваються з утрудненням, потребують від індивіда більше вольових зусиль, напруження для удосконалення.

    Першооснову хореографічної обдарованості становлять природні задатки і життєво сформовані здібності – розвиток моторної сфери дитини. В основі моторної сфери знаходиться руховий аналізатор. Він включає рецептори, які розташовані у кістках, м’язах, суглобах і пов’язані з кінестетичними та статичними відчуттями. Кінестетичні – підтримують м’язовий тонус, координацію рухів; статичні – забезпечують рівновагу, статику тіла. Різний їх розвиток позначається на індивідуальних відмінностях виконання дітьми хореографічних вправ: одні з них виявляють у танцях більшу емоційність, другі – чіткість і точність рисунку у виконанні танцювальних фігур, а інші – вносять елементи суб’єктивного характеру, властиві тільки їм. Хореографічна обдарованість, передусім, пов’язана з моторною пам’яттю. Моторна пам’ять – пам’ять на рухи. З її допомогою запам’ятовуються як поодинокі, так і комплексні рухи.
    До провідних властивостей хореографічної обдарованості включається і мислення як пізнавальний процес та інтелектуальна активність. Головним відкриттям останнього часу стала наявність безпосереднього зв’язку між рухливістю та інтелектом. Оскільки рухи тіла повністю контролюються мозком, то разом з тілесним розвитком розвивається і мозок, особливо та його частина, яку можна назвати “руховим інтелектом”. У дитини зоровий і слуховий інтелект швидше розвиваються саме тоді, коли вона має можливість доступу до величезного обсягу інформації – її інтелект зростає пропорційно кількості отриманої інформації, більше того, це веде до фізичного росту мозку . Визначаючи типи інтелекту, вчені виділяють руховий інтелект, який дає можливість свідомо, творчо організувати моторну сферу. Мислення, уява і емпатія є інструментами механізму творчості. Ейнштейн вважав, що уява більш важлива за знання, бо знання обмежені. Уява ж охоплює все на світі. Розвитку творчої уяви допомагає фантазія. Вона руйнує стереотипи мислення, підводить до позиції: “А чому б і ні?”.

    Уява дітей відрізняється від уяви дорослих: її характеризує легкість створення нових зв’язків, образів. Діти ще не обмежені шаблонами, стандартами, люблять фантазувати. Образи їхньої уяви яскраві, оригінальні. Вони з усього можуть все. Уява дошкільників і дітей молодшого шкільного віку тісно пов’язана з емоційною сферою. Рибо вважав, що всі форми творчої уяви невідривні від переживань. Виготський називав вплив уяви на емоції законом емоційної реальності уяви.

    Хореографічна обдарованість пов’язана з особливостями емоційної і вольової сфер дитини. Які ж характерні особливості емоційної сфери і яку роль вони відіграють у хореографічній діяльності? Емоційна чутливість, вразливість – характерні властивості художньо обдарованої людини. У дітей, що займаються хореографією, вона проявляється в реакції на музичні враження, в зацікавленому емоційному ставленні до занять . Емоційний досвід закладається в ранньому віці. Розвиток і осмислення його йде протягом усього життя людини. Кожний вік дитини характеризується відповідними емоційними станами і почуттями і потребує уважного їх вивчення та виховання .

    Вольову сферу складають вольові дії. Вони починаються з усвідомлення мети. Звичайно, для дітей найбільш стимулюючими є близькі цілі. Їм важко стримувати себе від імпульсивних дій, мобілізувати свою волю для досягнення віддалених цілей. З широкого спектра вольових властивостей на заняттях хореографією дуже важливо виховувати цілеспрямованість, настійність, дисциплінованість, витримку, терпіння, самостійність.

    Розвиток хореографічної обдарованості – це багатогранний процес, що здійснюється на основі природних задатків та умов навчання і виховання, набуття спеціальних умінь. Кожний етап розвитку характеризується новим змістом, формами, структурами, рівнем, складністю рухових дій, їхніх комплексів, систем, образів руху. Хореографічна діяльність є одним з видів художньо-творчої діяльності. Виразні засоби хореографічного мистецтва – це музично-організована, образно-виразна форма рухів. Художній образ у хореографії створюється на основі високого рівня моторної координації, динаміки рухів, їхньої пластичності, гармонічності, диференційованості, ритмічності тощо. У цьому процесі бере участь оптико-кінетична система, що включає міміку, контакт очей, рухи рук, плечей, ніг, пантоміміку тіла в цілому. Людське тіло є вихідним матеріалом виявлення рухів. Проте організм – тіло та індивід – особистість існують не паралельно, і тим більше не протилежно, а в тісному зв’язку. Для артистів балету постановка тіла, вміння прийняти ту чи іншу позу, поставу голови, міміку обличчя і т. п. – результат навчання, кропіткої, щоденної роботи, виконання системи тренувальних вправ. Мета всього цього – оволодіння технологією мистецтва. Тільки на основі цієї підготовчої стадії відбувається творення образів хореографічного мистецтва .
    Заняття з дітьми включають хореографічні вправи класичного характеру – постава тіла, постава ніг, оволодіння чіткими рухами рук тощо. При вивченні танців діти відпрацьовують окремі елементи – присідання, підскоки, приставний крок, галоп, пружинка тощо. Заняття хореографією приваблюють дітей дошкільного віку можливостями рухатись під музику, від чого дитина одержує насолоду, збудження, проявляє індивідуальність. Музика супроводжує фізичні вправи, зарядку, спортивно-художню гімнастику. Відоме висловлювання Д. Б. Кабалевського про те, що музика стоїть на трьох китах. Це пісня, марш і танок. Марш і танок – це форми хореографічної діяльності. Вони невідривні від музики. Тому відгук, чутливість до звуків музики, її мелодії є одним із компонентів хореографічної обдарованості.

    Найчастіше нахил до хореографії виявляють діти рухливі, з розвиненою моторною сферою. Це переважно представники сангвінічного та холеричного темпераментів. Проте темперамент – тільки природна основа розвитку здібностей. Високий рівень розвитку хореографічних здібностей є результатом вияву всіх їхніх структурних компонентів – як уроджених, так і набутих.

    Одиницею хореографічної діяльності є заняття. Чітке визначення мети з самого початку кожного заняття забезпечує ефективність його проведення, так само і як підведення підсумку: що і як зроблено. Слово педагога в цьому процесі відіграє велику виховну роль. Він роз’яснює, як виконати завдання, оцінює роботу своїх вихованців. Ознайомлюючи дітей з хореографічною термінологією, збагачує їх художньою інформацією про історію балету, види, жанри танцювального мистецтва тощо. Педагог конкретно формулює вказівки щодо хореографічних вправ, корегує процес їх виконання. Успіхи у навчальному процесі як усієї групи, так і окремої дитини педагог може оцінювати, заохочуючи їх старанність (“ми сьогодні добре попрацювали, конкретно зробили …”), (“молодець, бачиш, руки вже слухаються тебе …”). Отже, одного треба похвалити, щоб підтримати віру в свої сили. Стосовно другого цього робити не варто, щоб він не загордував.

    Вікові особливості розвитку хореографічних здібностей нерозривно зв’язані з етапами загального становлення особистості дитини. Ранній прояв здібностей означає наявність природних даних для їх розвитку. Проте розвиток хореографічних здібностей в онтогенетичному (індивідуальному) плані не досліджувався. Цікаво відзначити, що реакція на музику виявляється у дитини в 9–10 місяців, а ритмічний елемент музики викликає рухи тіла, топання ніжками у дитини в перші місяці другого року життя. Спочатку цей процес відбувається хаотично, але дуже швидко він повністю може збігатися з пульсом музики.

    У дітей дошкільного віку активно йде процес оволодіння тілом, рухами, формування їхньої моторної сфери. Виявити нахил до хореографічної діяльності в цьому віці важко, оскільки здорова дитина весь час знаходиться у русі. На заняттях у хореографічних дитячих колективах успішно розвивається чуття ритму, пластичність, виразність рухів. Діти, у яких розвинені різноманітні м’язові рухи, стають більш здатними до гармонійного розвитку. Завдяки пошуку варіантів руху танцю, способів його виконання удосконалюється мислення, пам’ять, уява, воля. У ході відтворення руху через активізацію психомоторних процесів іде побудова образу і відображення його в свідомості дитини.

    Психомоторика дитини – особистісна цінність, вона є психологічним еквівалентом свідомості. Завдяки розвитку психомоторних здібностей через динаміку танцю відбувається творення краси в гармонії. Ця краса виражається в поведінці дитини, в її способі спілкування.
    Аби забезпечити ефективність навчально-виховного процесу, педагог має спиратися на дитячу увагу, яка є основою успішності проведення хореографічних занять. У дітей увага виявляється зовні в м’язовому напруженні, міміці, поставі. Дошкільники та учні молодшого шкільного віку здатні на зосередження, концентрацію уваги протягом 15–20 хвилин. А що далі? Як зберегти увагу дитини протягом заняття ? Щоб малюки були уважні, можна порекомендувати використовувати різні методики, давати різноплановий матеріал, змінювати структуру занять, окремих його частин. Наприклад, можна застосовувати спеціальні тренувальні вправи та ігри на розвиток уяви для дошкільників . Пропонуємо деякі з них.

    1. БУДЬ УВАЖНИЙ. Мета: стимулювати увагу, швидкість та точність реагування на звукові сигнали.

    Діти крокують один за одним. На слово “зайчики” вони мають почати стрибати, на слово “коники” – немов би ударяти “копитом” по підлозі, “раки” – просуватися назад, “птахи” – “літати”, “лелека” – стояти на одній нозі.

    2. СЛУХАЙ ОПЛЕСКИ. Мета: розвивати активну увагу.

    Гравці ідуть по колу. Коли ведучий плесне в долоні один раз, діти мають зупинитися і прийняти позу “лелеки”. Якщо плесне два рази – позу “жаби”, три рази – діти крокують далі.

    3. ЧОТИРИ СТИХІЇ.

    Гравці сидять по колу. Ведучий домовляється з ними: якщо він скaже слово “земля”, то всі повинні опустити руки вниз, якщо слово “вода” – витягнути руки вперед, “повітря” – підняти руки вгору, “вогонь” – зробити оберти руками.

    ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ НА РОЗВИТОК ПАМ’ЯТІ:

    1. ЗАПАМ’ЯТАЙ РУХИ.

    Діти повторюють за ведучим рухи рук і ніг. Коли вони запам’ятають черговість, повторюють їх у зворотній послідовності
    2. ЗАПАМ’ЯТАЙ СВОЄ МІСЦЕ.
    Діти стоять у різних кутах залу. Кожний гравець мусить запам’ятати своє місце. Потім всі розбігаються в різні сторони та за командою ведучого повертаються на свої місця.

    ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ НА РОЗВИТОК СПОСТЕРЕЖЛИВОСТІ:

    1. МИТЕЦЬ.

    Дитина пильно розглядає того, кого буде описувати. Потім відвертається і дає словесний портрет.

    2. ТІНЬ.
    Дві дитини нібито ідуть по дорозі через поле: одна попереду, а друга – на два кроки позаду. Друга дитина – це “тінь” першої. “Тінь” повинна повторювати всі рухи того, хто йде попереду, який то “зірве квітку”, то “нагнеться за камінцем”, то пострибає на одній нозі, то зупиниться і подивиться з-під руки.

    3. У КРАМНИЦІ ДЗЕРКАЛ.

    У крамниці багато дзеркал. Туди ввійшла людина з мавпочкою. Мавпа побачила дзеркала і почала бавитися перед ними. Щоб вона не робила, всі повторюють її рухи (попередньо вибирають тих дітей, кому наслідувати, далі – по черзі, за бажанням).

    Розвитку спостережливості і підведення до пізнання нового сприяють також ігри у відкриття. Що це таке? Суть їх полягає в тому, щоб навчити дитину побачити подію, предмет по-своєму та відкрити це своє бачення іншим.

    У сучасних умовах навчання та виховання все більше уваги приділяється формуванню творчої особистості, яка поєднує креативні здібності з розвитком вольової, емоційної, мотиваційної сфер, з набуттям професійних знань, умінь. Здібність до творчості є в кожній дитині. Щоб це побачити, дітям треба давати можливість творити в будь-якій діяльності.

    У процесі творчості дитина виявляє свої почуття, думки, росте як особистість. Теоретики естетично-художнього виховання завжди підкреслюють, що в кожній дитині є величезна творча енергія. Вона повинна знайти вихід, виявитися в діяльності. Особливо продуктивна в цьому плані художня діяльність .

    Хореографічна діяльність має великі можливості для організації творчої роботи з дітьми. Оволодіння ними на заняттях своїм організмом веде до оволодіння своєю поведінкою, вчинками. Творча діяльність дітей яскраво проявляється в ігрових ситуаціях. Найдоступніший для дітей цього віку вид творчості – імпровізація. В імпровізації головну роль відіграють емоційні стани та уява-фантазія. Джерелом створення образів в ігровій діяльності виступають їхні життєві ситуації із власного досвіду. Можна рекомендувати створювати образні скульптурні композиції, зокрема, на колективних заняттях імпровізувати на казкові сюжети, фантазувати в умовах вільного діяння.

    У навчальній хореографічній діяльності бажано використовувати вправи на наслідування. Для дошкільників цікаво відтворювати, наслідувати, наприклад, ходу тварин чи птахів. Такі заняття потребують правильного вибору педагогом різних способів стимуляції образної та моторної пам’яті дітей. Зокрема, можна рекомендувати попереднє читання оповідань, коротеньких уривків про тварин, краще окремо про кожну: зайця, ведмедя, вовка тощо; розгляд їхніх малюнків за допомогою наочного допоміжного матеріалу. Такий спосіб готує дітей до відтворення характерних рухів, пластики, дій, зображування окремих тварин і птахів. На хореографічних заняттях широко використовується вправа на кошачий крок, що стимулює розвиток пластичності, грації. Подобається дітям наслідувати і рух поїзда, машин, політ літака. Творча активність може починатися з наслідування. Наслідування – це не копіювання, а орієнтація на зразок. Воно не перешкоджає вияву своєрідності та індивідуальності дитини.

    Перед педагогом завжди постає питання, як навчити дітей виявляти в танцях емоційний стан через поставу, міміку, рухи, пантоміміку. Хореографічна діяльність у цьому відношенні має багатий емоціогенний матеріал. Наприклад, можна рекомендувати етюди на виявлення емоційних станів, настрою, почуттів. Роль, яку виконує учень у хореографічному етюді, вимагає від нього перевтілення, передачі емоцій через володіння системою рухів, уміння виразно передати свої переживання.

    ЕТЮДИ НА ВИЯВЛЕННЯ ЕМОЦІЙ.

    1. ЕТЮД “РАДІСТЬ” .

    Голова піднята вгору, плечі розправлені, вираз обличчя усміхнений. Погляд очей спрямований трохи вгору. Тіло, постава ніби піднімаються, витягуються у височінь. Кроки рішучі, руки в енергійному русі, простягнені вперед.

    2. ЕТЮД “СУМНО”.

    Голова опущена вниз, послаблені лицеві м’язи, очі дивляться додолу, на плечах ніби тягар, руки безсило опущені, все тіло обважніло, хода повільна, нерішуча.

    ЕТЮДИ НА ВИРАЖЕННЯ СТРАХУ.

    “МЕНІ СТРАШНО” . “ЗАЙЧИК БОЇТЬСЯ”.

    Такі і подібні їм вправи сприяють формуванню у дітей уміння відображати емоційні стани, розрізняти і відтворювати їх. Можна використовувати в роботі і наочні засоби – давати словесні портрети особливостей вияву різних переживань, показувати малюнки із зображенням емоційних станів, які діти через міміку і пантоміму повинні відтворити. Але звертаємо увагу педагогів-хореографів на те, що зайва регламентація може знизити емоційний тон створення дітьми образів.

    Підсумовуючи значення хореографічної діяльності для розвитку дітей, виділимо її основні функції в цьому напрямку:

    – сприяти забезпеченню гармонійно-фізичного розвитку;
    – заохочувати до розвитку уяви;
    – стимулювати безпосередньо до переживання стану “м’язевої радості”;
    – задовольняти творче самовиявлення, самоствердження та самореалізацію дітей.

  21. Следующий пользователь сказал cпасибо zironjka6791 за это полезное сообщение:


  22. #44
    Мастер Аватар для ИннаНичога
    Регистрация
    22.10.2009
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    637
    Поблагодарил Поблагодарил 
    8,119
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,437
    Поблагодарил в

    292 сообщениях

    По умолчанию

    Виставляю Психогімнастика – як один з психотерапевтичних методів
    І .Психогімнастика – набуття досвіду емоційних переживань, спілкування в дітей дошкільного віку.
    1. Пантоміміка.
    2. Міміка.
    3. Жести.
    4. Голос. Інтонація.
    5. Вправи на розслаблення м’язів.
    6. Вираження настрою.
    ІІ. Психотехнічні ігри.
    ІІІ. Вправи для дошкільнят на рефлексі. Є такий реферат. Там підбірка вправ.

    Пантоміміка

    Зоопарк на прогулянці (3-4 роки)[1]
    Діти рухаються один за одним по залу (бажано під музику) як ведмежата, як зайчики, крокодили, лошата, чаплі, жаби, лисички. Ведучий спочатку показує ходу кожного звіряти, а потім може лише називати його. Звернути увагу дітей на особливо виразні рухи різних тварин.
    Лікар Айболить (4-5 років)
    Діти пригадують, кого лікував Айболить (лисичку, яку укусила оса, зайчика, що не міг стрибати, метелика з поламаним крильцем, бегемотиків, в яких боліли животики). На протилежних кінцях залу знаходяться “ліс” і “лікарня”. Всі діти колоною йдуть з “лісу” до лікаря (шкутильгають, тримаються за животики, стогнуть, зойкають), а від нього повертаються в ліс, весело підстрибуючи і радіючи своєму одужанню. Гра повторюється три-чотири рази, щоб кожна дитина могла побувати в ролі кількох хворих звірят.
    Мандрівники (5-6 років)
    Діти діляться на пари. У кожної пари є один великий рюкзак (цеберко, сумка, мішок). Діти вирішують його нести по черзі. І ось один іде без нічого: підстрибує, збирає квіти, ловить метеликів, наспівує, а другий – горбиться під тягарем: ледь пересовує ноги, витирає з чола піт, крекче. Він дуже втомився і сідає перепочити. Це одразу помічає інший, співчутливо всміхається, каже: “Ти тепер відпочинь, а я понесу”. Бере рюкзак. Гра триває.
    Вихователеві необхідно заохочувати не тільки артистичне виконання ролей, а й прояв піклування, співчуття до друзів, бажання допомогти.
    Добра чарівниця (6-7 років)
    Довідалась Добра Чарівниця, що Чаклун перетворив добрих дітей на злі чудовиська і вирішила одна піти до лісу і врятувати їх. Чудовиська хотіли її налякати: вигукували страшними голосами, погрожували кулаками, кривлялися, вищіряли зуби, плигали, але вона нічого не злякалася. Ось вона влучила момент і торкнулася своєю чарівною паличкою одного Чудовиська сторукого, стозубого, стоголосого. Воно вмить перетворилося на лагідну і веселу дівчинку. Дівчинка підбігла до чарівниці, обняла її, подякувала і вони вже вдвох, тримаючись за руки, стоять у коли страшних чудовиськ.
    Раптом Чудовисько триголове, триноге, тривухе наблизилось до них і само наштовхнулося на паличку, зойкнуло і перетворилося на красивого і сміливого хлопчика. Дівчатка спочатку стурбувалися, чи не зробили вони йому боляче, але хлопчик заспокоїв своїх рятівниць, подякував їм за допомогу, обійняв їх за плечі, і вони втрьох продовжували рятувати зачарованих дітей .
    Мета цієї гри (інсценування казки) – навчити малят виражати один одному свою вдячність, радість, співчуття, піклування, бажання захистити і допомогти.
    Міміка
    Хто що любить (3-4 роки)
    Діти приходять у лісове кафе. Старус-офіціант не знає, що люблять людські діти, і не розуміє людської мови. Томи від пропонує все, що у нього є (можна ілюструвати малюнками), а діти мімікою показують, що їм подобається, а що вони не їдять. Приблизне меню: солодкі цукерки, солоні равлики, горіхи лущені, гусінь та черв’яки смажені, яблука червоні, поганки бліді, сіно сушене, курка печена, жатки в юшці, суниці в цукрі тощо.
    Ведучий сам демонструє зразки виразних мімічних рухів, заохочує тим, вдало зобразив задоволення або огиду.
    Кошеня (4-5 років)
    Ведучий читає вірш, а діти зображують кошеня, про яке йдеться:
    Є у мене кошенятко.
    В нього шкірка гладка-гладка.
    Як ідемо ми із хати:
    Ледь не плаче кошенятко.
    А додому повертаємось,
    Радо нам воно всміхається.
    А вночі малюк не спить,
    Від мишей нас боронить,
    І з-під ліжка серед ночі
    Грізно сяють його очі.
    Прикро тільки, що собак
    Він лякається ось так .
    В магазині дзеркал (5-6 років)
    У магазині дзеркал маленька мавпочка побачила своє відображення і вирішила, що то інші мавпочки. І почала вона корчити їм гримаси, кривлятися, шкіритися, надувати щоки, піднімати брови, показувати язика. І вони у відповідь робили те ж саме. Вона посміхнулася – і всі посміхнулися. Тоді їй стало соромно, і вона похнюпилась. Те ж саме зробили й інші мавпочки.
    Зайченя в телевізорі (6-7 років)
    Втікаючи від Вовка, забігло Зайченя в телеательє. Там працювало багато телевізорів, а деякі стояли ще без екранів, Залізло Зайченя в порожній корпус і почало повторювати все те, що роби Заєць на екрані справжніх телевізорів.
    Ведучий зображує здивування, радість, гнів, страх, співає, жестикулює, а всі діти намагаються якнайточніше копіювати його дії.

    Жести
    Курча (3-4 роки)
    Діти створюють “Книжку з живими малюнками”: слухають оповідання К.Чуковського “Курча” та відтворюють жести і виразні рухи, про які йдеться в тексті. Ведучий після слів “ось так” робить паузу і сам зображує героя оповідання. Діти повторюють за ним.
    Глуха бабуся (4-5 років)
    Глуха бабуся запитує про щось у дітей. Наприклад: “Хто з вас любить цукерки? Хто ту дівчата? А хто – хлопчики? А якого росту Дядя Стьопа? тощо). Відповідати їм можна тільки жестами, оскільки вона нічого не чує.
    Марсіанин
    Ведучий – марсіанин. Діти (космонавти) розповідають йому про свою Землю. Марсіанин ніколи не бачив Землі і тому про все запитує: А які н Землі дерева? А які квіти? А які слони? А які миші? А які зошити? А які олівці? А які м’ячі? тощо. Діти жестами характеризують предмети (маленький, великий, загострений, круглий, чотирикутний, довгий, короткий). Марсіанин дивується: зошити чотирикутні?! А у нас круглі (показує жестом). М’ячі круглі?! А у нас видовжені (показує).

    Мовчазна розмова (5-6 років)
    У Кощея в скрині лежать багатства (іграшки різної форми і розміру). Поки Кощей спить, його вчений Кіт, який дуже любить дітей, тихенько виймає зі скрині ту іграшку, що полюбилася малюку, і дарує йому. Тільки попросити іграшку і описати її треба мовчки, щоб не розбудити Кощея.
    Незнайко-Незгодка (6-7 років)
    Прийшли діти до лісу. Бачать: червоніють на кущі ягідки. З’їли по одній. А то були ягідки Незнайка-Незгодка. І діти вмить перетворились на Незнайок-Незгодок, які нічого не говорять, нічого не знають і ні з чим не згодні. Повертаються вони до дитячого садка, вихователь запитує: Де ви буди? Що бачили? Що з вами сталося? Скільки вам років? Як вас звуть? Але діти лише знизують плечима, розводять руками і здіймають брови, мовляв: “не знаємо, не бачили?” Тоді вихователь каже: “Йдіть мити руки! Сідайте їсти! Роздягайтесь! Дайте мені ягідку! Підійдіть до мене! Але діти тільки заперечливо хитають головою і відмахуються руками, стискуючи губи. Бо вони стали Незгодами і ні з чим не згодні.
    Побіг вихователь до лікаря, розповів йому про біду, що сталася з дітьми, і лікар дав йому інші ягідки – Слухнянки-Хорошки. Спочатку вихователь хотів умовити дітей з’їсти по ягідці, але вони лише відверталися і затискували зуби. Тоді він поклав ягідки на стіл і суворо наказав дітям не торкатися їх і не їсти. Тільки він це сказав, як Незгоди кинулися до столу і з’їли всі ягідки. І відразу ж стали добрими і слухняними дітьми.
    Всі дуже раділи, стали в коло, танцювали і поздоровляли один одного з одужанням.

    Далі буде

    Добавлено через 1 минуту
    Далі
    Голос. Інтонація
    Три ведмеді (3-4 роки)
    Вихователь читає дітям казку про трьох ведмедів і пропонує кожному промовити слова персонажів: “Хто брав мою ложку? Хто їв з моєї миски? Хто лежав у моєму ліжку?” Потім хтось із дітей відвертається і намагається вгадати, чиїм голосом промовляє та чи інша дитина. Ведучий жестами дає завдання дітям говорити за Тата Ведмедя чи за малого Ведмедика.
    Хто як кричить (4-5 років)
    Діти слухають вірш А.Барто “Хто як кричить”. Потім ведучий виразно промовляє кожний перший рядок вірша, а діти наслідують його інтонацію і міміку, закінчують строфу другим рядком.
    -Ку-ку-рі-ку! – починає ведучий, поважно підносячи голову, розвівши руки.
    -Курей стережу, - промовляють діти, ставши в подібну позу і з такою ж самовпевненою неквапливість в голосі.
    -Кудах-тах-тах! – метушливо починає ведучий, підстрибуючи, збуджено плескаючи себе руками по боках та озираючись.
    -Знеслась у кущах! – закінчують діти, зобразивши метушливість та збудженість.
    Ух та Ох (5-6 років)
    Жили собі двоє друзів Ух та Ох. Один був веселий та сміливий, а другий полохливий і плаксивий. Друзі дуже любили один одного і завжди були разом. Що б один з них не казак – другий все повторював. Тільки виходило у них це по-різному. “Ух, яка холодна водичка”, каже бадьорий і весело Ух, вмиваючись. “Ох, яка холодна водичка”, повторює Ох, але при цьому ледь не плаче. “Хто там стукає у двері?” – питає Ох тихо і полохливо. “Хто там стукає у двері?” – впевнено і голосно запитує Ух. І всі одразу здогадувались, чий це голос – Уха чи Оха.
    Вихователь роздає дітям картки, на яких вказано, чиїм голосом (Оха чи Уха) вони повинні промовити запитання. Наприклад один з учасників щось промовляє, намагаючись відтворити голоси Оха або Уха: Можна мені увійти? На вулиці мороз! Такий дощ іде! Пішла до дитсадка! Дай мені, будь ласка, олівець! Ми поїдемо поїздом? і т.д. Всі намагаються відгадати, чию роль – Оха чи Уха – виконує учасник. Якщо відгадали, дитина показує свою картку і віддає її ведучому.
    Ляльковий театр (6-7 років)
    Діти ховаються за ширму і показують лялькову виставу за відомою казкою (“Колобок”, “Рукавичка”, “Ріпка” тощо), намагаючись так змінити свій голос, щоб його не впізнали. А глядачі повинні вгадати, чиїм голосом говорять персонажі. І хоч діти звичайно впізнають голоси, ведучому все одно варто підкреслити, що “артисти” так вдало змінили голос, що їх ледве пізнали. По ходу вистави актори можуть мінятися ролями.
    Вираження уваги та зосередженості
    Ці ігрові вправи виділені в окремі групу, оскільки вони не тільки сприймають розвитку виразних рухів, а й допомагають дитині через засвоєння моторного компонента психічних станів наблизитися до оволодіння довільною увагою. Такі вправи рекомендують дітям з психомоторною гіперактивністю, із зниженим настроєм, затримкою психічного розвитку та іншими видами, що призводять до незрілості уваги.
    Працюючи з надто збудливими дітьми, доцільно зацікавлювати їх самою грою, а не перемогою в ній.
    Робота проводиться у формі театральних дій, концертів, живих картин тощо, але не змагання, щоб н травмувати психіку збудливих дітей, запобігти негативним переживанням та нервовими зривом. Вихователю слід пам’ятати, що в іграх з елементами змагання надто збудливі вихованці одержують емоційне напруження.
    Лисичка підслуховує (3-4 роки)
    Лисичка стоїть під вікном хатинки, в якій живуть котик з півником, і прислухається, про що вони говорять.
    Виразні рухи: голова нахилена вбік (слухає, підставляє вухо), погляд, спрямований в інший бік, напіввідкритий ротик.
    Поза: нога виставлена уперед, корпус злегка нахилений вперед.
    Слухаємо тишу (4-5 років)
    Діти йдуть під музику один за одним. Коли музика стихає, всі зупиняються, заплющують очі і слухають тишу. В тиші ледь чутно лунає команда ведучого на виконання спокійних рухів (сісти на підлогу, лягти на спину, підняти догори праву руку тощо). Рухи треба виконувати так, щоб не сполохнути тишу.
    Виразні рухи: палець однієї руки притулений до губів, друга приставлена до вуха, очі заплющені.
    Поза: Тулуб нахилений уперед.
    Індійці (5-6 років)
    Діти йдуть один за одним, скрадаючись, ніби індійці в джунглях. Попереду йде вождь. Коли вождь тихо плесне у долоні, дитина, що йде останньою, має одразу зупинитись. Так вождь розміщує всіх дітей у задуманому ним порядку (у лінію, коло, по кутках). Вони завмирають, уважно стежать за поглядом вождя. Мовчазний дозвіл вождя означає, що вартовий може залишити свій пост і приєднатися до загону. Інші діти під керівництвом вихователя жартують з “індійцями”, кличуть їх, але ті стоять, ніби закам’янілі, щоб не пропустити наказу вождя.
    Виразні рухи: постава горда, голова високо піднята, очі пильно стежать за вождем. Брови зведені, губи стулені. Обличчя зосереджене, суворе й водночас спокійне.
    Поза: ноги широко розставлені, руки схрещені на грудях, тулуб трохи відхилений назад.
    Маленький скульптор (6-7 років)
    Малюк зображає скульптора, інші діти – глину. Скульптор задумав зробити скульптурну групу під назвою “Вовк і заєць”. Він ставить двох дітей у центр кімнати і показує їм позу і міміку: Заєць вудить рибу, посміхається і не помічає, що за його спиною стоїть Вовк і ось-ось кинеться на нього.
    Скульптор обходить кругом статуї, поправляє ї, відступаючи, милується своєю роботою. Поки той спить, скульптурна група оживає. Вовк хоче спіймати Зайця. Вони бігають коло скульптора, але як тільки той починає ворушитися і прокидається, швидко займають свої місця і застигають в попередніх прозах. Скульптор встає, роздивляється скульптуру. Він не може повірити, що Вовк і Заєць ожили.
    Інший скульптор може задумати зліпити” Трьох поросят”. “Веселих барабанщиків”, “Бременських музик”, “Танцюристів”.
    Далі буде
    Последний раз редактировалось ИннаНичога; 08.09.2010 в 18:31. Причина: Добавлено сообщение

  23. #45
    Мастер Аватар для ИннаНичога
    Регистрация
    22.10.2009
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    637
    Поблагодарил Поблагодарил 
    8,119
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,437
    Поблагодарил в

    292 сообщениях

    По умолчанию

    Далі
    Слухай музику (3-4 роки)
    Під музику діти крокують, бігають стрибають танцюють. У той момент, коли музика стихне, діти повинні завмерти. Починають рух з початком музики.
    Фотографія (4-5 років)
    Ведучий стоїть у центрі кола. Діти відвертаються, а ведучий приймає якусь нерухому позу і командує: “Увага, знімаємо!” Діти швидко повертаються і намагаються відтворити позу, що побачили. Тоді ведучий дякує фотографам і каже, чиї “знімки” найточніші.
    Забери м’яч (5-6 років)
    Дві команди стоять одна напроти одної. Між ними на відстані трьох-чотирьох метрів лежить м’яч. Двоє дітей підходять до м’яча і стають о нього обличчям. Один виконує різні гімнастичні рухи та пильно стежить за м’ячем. Другий повинен точно повторювати рухи першого, але намагається підібрати момент щоб вхопити м’яч та втекти з ним до своєї команди. Якщо його не спіймали, він лишається у своїй команді, а якщо наздогнали – приєднується до другої.
    Перемагає та команда, в якій лишається більше гравців.
    Довільне запам’ятовування
    Склади малюнок (3-4 роки)
    Діти стають навколо столу або стільця та беруть ту частину (сектор) малюнка чи кубик, який співпадає з їхнім місцем, потім розбігаються. За командою ведучого вони повинні зайняти свої місця, пригадавши, хто за ким стояв, і знов скласти малюнок, який розібрали. Якщо хтось зайняв не своє місце, малюнок не складається.

    Що звучить? (4-5 років)
    Ведучий показує дітям предмети, за допомогою яких можна видавати різноманітні звуки (іграшку-пищик, ключі, банку з горохом і т.ін.), демонструючи звучання кожного. Спочатку “голоси” цих предметів мають бути несхожими, а потім можна брати і подібні звуки )гучне та тихе брязкальце, великий та маленький дзвіночок, коробка з олівцями та коробка з цвяхами).
    Ведучий ховає предмети за ширму. Діти відгадують їх за звучанням.
    Таємна мова (5-6 років)
    Ведучий домовляється з дітьми, на який його жест (одну руку вгору, дві руки вгору, руки схрещені, руки опущені) або н стільки оплесків діти будуть виконувати умовні дії: стрибати, як зайчики, стукати копитом, як коники, задкувати, як раки, стояти на одній нозі, як лелека, та ін. Потім діти повинні без підказок згадати, що означає кожна команда.
    Варіювати можна не тільки кількість оплесків, але і їх ритм ( ., . , ., )
    Розвідник (6-7 років)
    Одного з дітей обирають на роль розвідника. Всі інші перевіряють його уважність.
    1.Діти вишиковуються в ряд. Розвідник уважно дивиться на них, потім відвертається і перелічує по пам’яті хто за ким стояв.
    2.Діти набирають нерухомих поз. Розвідник придивляється до них і відвертається. За цей час хтось один змінює позу. Розвідник має побачити, хто саме.
    3.Вихователь вистукуванням передає ритмічну фразу, а розвідник відтворює її Всі діти стежать і оцінюють.
    4.Діти викладають на столі кілька предметів та іграшок. Розвідник запам’ятовує їх розташування і відвертається. Малята щось змінюють. Розвідникові необхідно помітити, що саме.
    Вираження моральних почуттів та окремих рис характеру
    Ці етюди використовувати у роботі з дітьми з надмірною сором’язливістю, егоїзмом, впертістю, жадібністю, боягузтвом, схильністю до кривляння і т.п., які знають, але не виконують моральні норми Тут важливо домагатися не визнання малятами своїх вад і тим більше не засудження їх однолітками (“А Сергій у нас жадібний!”), а зображення поганої риси характеру потім повторюється так, щоб показати бажану модель поведінки в саме такій ситуації.
    Злюка-зіронька (4-5 років)
    Хлопчики і дівчатка по черзі сідають на стілець обличчям до всіх. Спочатку зображують “злюку” (дивляться н кожного з невдоволенням, з-під насуплених брів, закусивши верхню губу), потім зображують “зірочку” (дивляться лагідно, усміхнено, доброзичливо).
    Для етюда можна підібрати музику різного емоційного зображення.
    Кіт Васько (4-5 років)
    Зайшов кіт Мурчик до кухні. Бачить: на столі молоко в мисочці. Дібрався він до мисочки і злизав пінку. Тут до кухні зайшла бабуся. “Що ж ти, котику, робиш! – сказала вона, - тепер всі ми без молока залишимось: і маленька Мари6ка, і Павлик. Ми ж не можемо тепер це молоко пити. Ти б попросив, я б тобі налила, і нам би лишилося”.
    Дуже соромно стало котові, стоїть він, голову похилив, ледь не плаче.
    Діти зображують, як котові було соромно.
    Упертий котик (4-5 років)
    Діти слухають казку В.Бірюкова “Упертий котик”.
    Потім по черзі зображують Котика: як той вихвалявся, як пробував літати і падав, намагався попливти і ледве не втопився, і як нарешті йому стало соромно за своє вихваляння.
    Виразні рухи: руки безсило висять вздовж тіла, голова опущена, плечі підняті, очі дивляться в підлогу.
    Ввічливий малюк (4-5 років)
    У залі на стільцях сидять діти. Звучить музика. Входить малюк і чемно вітається з кожним, хто сидить у залі. Так діти по черзі вправляються, як потрібно входити і вітатися.
    Впертюх (4-5 років)
    Мишко з мамою гуляли у парку. Настав вечір. Час йти вечеряти і спати. Мама взяла Мишка за руку, щоб іти додому. А він пручається, вириває руку та ще й ногою тупає: “Не хочу! Не піду!” Повз них ішла жінка. Вона розкрила свій кошик і каже: “Ось добре, що я вас зустріла. Я збираю впертість. Давайте її мені сюди (рухи рук, ніби ловлять щось в повітрі і кидають в кошик). Хлопчик спочатку не хотів, а потім і сам став збирати впертість і складати їй в кошик.
    Коли жінка пішла, мама з хлопчиком постояли, помахали їй руками, а потім син дав мамі руку і слухняно пішов додому. Він уже не був впертюхом.
    Хвалько (5-6 років)
    Порося Чуня вважало себе найсильнішим, найспритнішим ат найкрасивішим. Воно весь час кепкувало з друзів і вихваляло себе.
    -Ну хто так літає! – кричало воно сороці. – Ти дивись, як треба крилами махати, а ти як махаєш! Як курча смажене! Хто так стрибає, - сміялося воно над білочкою, - Стрибати треба на чотирьох, тоді дужче відштовхнешся!
    Друзі дуже ображалися н Чуню, а потім взяли та і пішли від нього. Сумно стало Чуні та соромно. За що ж він друзів ображав? Без них так погано жити. І почав він кликати їх:
    Друзі, кличу вас усіх,
    Чом я вас не бачу?!
    Похвальбу мов і сміх
    Ви мені пробачте!
    Хочу і все! (5-6 років)
    Антон стояв з мамою в магазині і роздивлявся навколо. Раптом він помітив, що в однієї жінки відкривалась сумка, а звідки виглядає щось волохате і прозоре, майже невидиме.
    Хлопчик здивувався: що це може бути? А то була впертість, яку тітонька збирала по всьому світові. Краплина впертості стрибнула з сумки і приліпилася Антонові до рукава. І що тут трапилося!
    -Хочу той велосипед, - захникав Антон.
    -Але в мене не вистачить на нього грошей, - відповіла мама.
    -А ти позич. Хочу і все, - репетує Антон.
    Мамі стало соромно за свого сина і вона потягла хлопчика за руку, щоб скоріше вийти з магазину. Але він упирався, падав на брудну підлогу, тупав ногами, вигинав спину і повторював плаксивим голосом: “Хочу! Хочу і все!” .
    Почула це жінка з сумкою, підійшла до Антона і побачила у нього на рукаві пляму впертості. Зтерла її та сунула в кошик. Антон вмить став нормальним хлопчиком, швиденько підвівся, підбіг до мами. (Запитати дітей, о б вони сказали мамі, якщо б були на Антоновому місці). Антон сказав: “Пішли звідси, будь ласка, бо мені дуже соромно”.
    Мавп’яче люстерко (5-6 років)
    Колись давно один хлопчик зайшов маленьке люстерко. Він подивився в нього і став Кривлякою. Коли хтось чужий заходив у його кімнату, хлопчик починав кривлятися і корчити гримаси, як мавпа в зоопарку. Він хотів, щоб люди дивились тільки на нього.
    Та одного разу до кривляки завітав Чарівник. Він попросив у хлопчика люстерко і викинув його у смітник. Хлопчик одразу став хорошим і спокійним. Він більше не кривлявся, а привітно звертався до людей, посміхався їм, розмовляв.
    Але злий Чаклун викрав люстерко і знов підкинув його людям. Підняла його дівчинка, подивилась і теж стала Кривлякою. Так діти вправляються у виразах обличчя, вчаться бачити приємні вирази.
    Три настрої (6-7 років)
    Діти слухають три музичні п’єси Д.Ковалевського: “Злюка”, “Плакса” і “Пустунка”. Разом з ведучим дають моральну оцінку злості та плаксивості, порівнюють ці стани з добрим настроєм пустунки. Троє дітей домовляються, хто який настрій буде зображувати, а інші повинні здогадатися, хто кого грає. Потім діти міняються ролями.
    Королівна-Несміяна (6-7 років)
    У королівни трапилось велике горе – вона розбила свою улюблену ляльку. Відтоді королівна не їсть, не п’є, а все плаче.
    Викликав король всіх добрих людей і просить їх заспокоїти королівну. Один вийшов і почав голосно сміятися, але королівна ще дужче заплакала. Другий (клоун) стрибав, кривлявся, падав, ловив свій хвіст, тягав себе за вухо, але королівна тільки образилась (у неї біда, а він тут блазнює). Третій показував різні фокуси: діставав з кишень ляльки, витрушував їх з рукавів, ховав у капелюсі. Але і це лише засмутило королівну.
    Тоді вийшов хлопчик Івасик зі своїми друзями. Вони сіли коло королівни і почали сумувати разом з нею. Потім співчутливо всміхнулись їй. І відбулося диво! Королівна відповіла посмішкою.
    Білоччині окуляри (6-7 років)
    Мама прийшла за Дмитриком у дитсадок. Той підскочив до мами і питає: “А що ти мені принесла?” “Нічого, синку”, - відповідає мама. “Ах, так, - образився хлопчик, тоді я не піду з тобою додому, доки ти міні чогось не принесеш”, - і побіг гратися далі.
    Засмачилася мама, що в неї виріс син-егоїст, іде собі і плаче. Підбігає до неї білочка і каже: “Не плач, Дмитрикова мама, я тоді допоможу. Дмитрик просто ще не навився розуміти інших і тому ображає їх. Подаруй йому ці чарівні окуляри – і він одразу навчиться дума про інших, адже він добрим і розумний хлопчик!” Подякувала мама і повернулась до Дмитрика з окулярами. Зрадів хлопчик, надів окуляри і ту побачив, як він свою маму образив. Пригорнувся Дмитрик до мами, взяв її руку і каже: “Мамочко, я ж не хотів тебе засмутити, я ж тебе дуже люблю”. Посміхнулась мама і пробачила синові.
    Прийшли вони додому. Бабуся зустріла їх і заходилась поратись на кухні. А Дмитрик подивився крізь чарівні окуляри і каже: “бабусю, я бачу, ти дуже втомилася, сядь, спочинь, а я тоді допоможу на стіл зібрати”. Так приємно стало бабусі, що в неї онук чуйний, що навіть заплакала вона, сльози фартушком витирає.
    А тут котик прийшов “Мяу” – сказав і сів у куточку. Дмитрик дав йому молочка. Кіт замуркотів і вдячно потерся об Дмитрикову руку.
    Учасники гри хвалять Дмитрика, висловлюють йому своє захоплення та вдячність.
    Я ВОГОНЬ
    Я – тоненький струмочок диму. Я повільно підіймаюся в гору, слабкий вітерець похитує мене.
    Я вдихаю в себе свободу і вона насичує все моє тіло. В моїх ногах народжується тепло. Воно повільно підіймається по всьому тілу. Моїм рукам гаряче. Вони перетворюються на язички полум’я.
    Я вільний, я відчуваю політ.

    Я КВІТКА
    Я квітка. Я зовсім легенька. Я повільно-повільно росту, піднімаюсь. Я прокидаюсь від чудового сну. Я розкриваю свої тоненькі ніжні пелюстки, я вмиваю пелюстками обличчя.
    Я квітка. Мої пелюстки граються з вітром. Вони танцюють з ним, кружляють у вальсі. Я танцюю і дарую свої пахощі небу, сонцю. землі і людям.
    Я - СОНЦЕ
    Я маленьке сонце. Я прокидаюсь, вмиваюсь. Я розчісую свої промені й підіймаюсь вільно і урочисто.
    Я – велика куля. В мене багато тепла і світла. Я – велике сонце. Я дарую своє тепло всім: небу, хмаринкам, річкам, полям, людям. Я вдихаю тепло, доброту, мудрість, щедрість.
    Я – перетворююсь на тоненький сонячний промінець. Я лечу на Землю і пірнаю в м’яке зелене листя, я купаюсь в голубих хвилях моря, я граюсь в білій піні.
    Я – ХМАРИНКА
    Я – хмаринка. Я велика, м’яка, пухнаста, моєму тілу приємно бути хмаринкою. Мені легко і вільно. Я пливу в блакитному небі. Мої руки легкі, вони допомагають мені рухатись.
    Я підіймаю в гору очі й вдихаю світло всім своїм тілом. Я наповнююсь світлом. Я стаю світлішим, добрішим, красивішим. Я відчуваю ва собі дощ. Я переповнююсь дощем. Я можу подарувати свій дощ Землі. Я вдихаю дощ, і він потоком дрібних крапель вирушає в путь.
    Я – ДОЩ
    Я – дощ. Я випливаю з великої хмари і пливу за Землю. Я маленька прозора краплина дощу. Мені приємно кружляти у повітрі серед інших краплин дощу.
    Я –дощ. Я опускаюся н Землю і кричу їй: “ЗДРАВСТУЙ!” Мене підхоплює легкий вітерець і я співаю йому: “ЗДРА-СТУ-УЙ!” Я напуваю гарненьку квіточку, торкаючись її губами, руками, усім тілом.
    Я вмиваю її і стаю зовсім маленькою краплинкою. Я м’яко опускаюсь в обійми теплої землі і вона з полегшенням зітхає.
    [1] Тут і далі в дужках вказується вік дитини, з якого вона, при нормальному ін

Страница 3 из 21 ПерваяПервая 123456713 ... ПоследняяПоследняя

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •  
Яндекс.Метрика free counters Рейтинг@Mail.ru