Конспект урока

[rude_nata]

Вариант не редактирован, поэтому будьте внимательны, там буква Ї заменена на англ. J.

ТЕМА «Як музика виражає риси людського характеру»
Мета. Вчитися виконувати,слухати і сприймати музику; формувати поняття «мажор» та «мінор»;вчитися самостійно відчувати фрази у музичному творі,динаміку јх виконання;продовжувати роботу над удосконаленням вокально-хорових навичок.
Музичний матеріал:
1.Л. ван Бетховен «Марш», «Бабак».
2.Поспівка «Добрий день!» (б)
3.Білоруська народна пісня «Перепілонька».
4.Украјнська народна пісня «Бім,бом» в обробці Я.Степового.
ХІД УРОКУ
Вхід до класу під «Марш» Л. ван Бетховена.
1.Музичне вітання: «Добрий день!»
Бесіда про музику,яку учні слухали вдома.
2.Виконання пісні «Перепілонька».
3.Розучування украјнськој народній пісні «Бім,бом» в обробці Я.Степового.
Інструктаж для вчителя.
Починаючи з цієј пісні , формувати поняття мажору та мінору.
Читаючи текст пісні,звернути увагу учнів,що зусиллями друзів кицькин дім зостався цілим. Для показу радості більше підходить мажор. А для показу зажуреності котика,який присмалив хвостик,більше підійде мінор. Тому,не зважаючи на те,що Я.Степовий в усіх куплетах пісні мелодію залишив мажорною,виправданим буде останні два рядки проспівати в мінорі. Це дозволить закріпити інтонацію мажору (один тон) та мінору (півтону) між V і VI ступенями. Важливою є зміна темпу досить швидкого на повільний в кінці пісні,а також динаміки —в сторону послаблення звучання(>).
Знайомство з піснею.
Учитель виразно читає текст,а потім грає та співає пісню.
Розучування пісні музичними фразами,простукування ритмічного рисунку,показ рукою напрямку мелодійного руху. Спів зі зміною темпу та динаміки.
Слід використати дзвіночок,показати ілюстраціј до казки «Кицькин дім».
4.Слухання пісні Л. ван Бетховена «Бабак».
Інструктаж для вчителя.
Мелодія пісні «Бабак» надзвичайно проста і разом з тим дуже виразна. Треба звернути увагу на те,що написав цю пісню той самий композитор,що й п`єсу «Весела.Сумна» і «Марш».Виразно прочитати текст,нагадати дітям,що катеринка «шарманка»-це маленький ящик,схожий на скриню,який може стояти на ніжках або висіти на шиј у музиканта. Виконавець на катеринці крутить рукоятку. Вона приводить у рух механізм,що відтворює музику. На шарманці можна зіграти тільки одну просту мелодію,яка весь час повторюється.
Бесіда.
Під час бесіди учитель ставить перед учнями таки запитання:ця пісня весела чи сумна?Вона написана в мажорі чи в мінорі?Про що розповідається в пісні?Шарманщик був багатий чи бідний?Що він робив,щоб мати јжу?Чи любив він свого бабака?В якому регістрі—високому чи низькому Звучить голос виконавця?
Учитель демонструє репродукцію картини французького художника Антуана Ватто «Савояр із сурком».
5.Контрольні запитання:
1)Які пісні ви сьогодні співали?
2)Яку музику чули?Про кого?
3)Що може передавати мажорна і мінорна музика?
4)Про які людські характери нам сьогодні розповіла музика?
6.Домашнє завдання:Слухати музику з мультфільмів,розповісти на наступному уроці,які музичні характери дійових осіб найбільше вам сподобалися. Уважно вслухайтеся в інтонацію,намагайтеся визначити-у мажорі чи у мінорі звучить музика.
Звучить «Марш» Л. ван Бетховена. Діти виходять з класу.

Тема:між музикою мого народу і музикою інших народів немає неперехідних меж. Спорідненість музики слов`янских народів.
Мета і план уроку:
1.Розвиток навиків і співів у “Фа мажорі” та “соль мажорі”,визначення јх за нотним текстом.
2.Поглибити навички читання нот з листа.
3.Розучити пісню-веснянку “Вийди,вийди,Іванку”.
4.Прслухати фінал Першого концерту для фортепіано з оркестром П.Чайковського.
5.Повторити вивчені пісні.
Хід уроку
1.Розпочати урок варто з короткој бесіди про те,що у кожного народу є своя музика—народна і композиторська. В музичній спадщині різних народів є багато спільного,зокрема музика слов`янських народів має споріднені риси,що пояснюється мовною та культурною близькістю. Як в украјнських,так і в білоруських та російських народних піснях відчуваються широка наспівність,ліризм і задушевність мелодика,серйозність та актуальність слів тексту,а в народних танцях—грайлива танцювальність .
Вчитель.-Прослухайте білоруський народний танець “Бульба”,який я зіграю на музичному інструменті. Його мелодія ґрунтується на білоруських народних традиціях (вчитель виконує танець).
Але це не просто танець,а й пісня:якщо його виконувати зі словами в украјнському перекладі,то важко збагнути,що це-білоруська мелодія.
-Я проспіваю уривок мелодіј танцю зі словами,а ви прослухайте.
(Вчитель співає у супроводі інструмента.)
А тепер прослухайте украјнський танець “Козачок” (або “Гопак”).
Після цього варто запитати в учнів,чи подібні між собою украјнський та білоруський танці. Який настрій вони створюють?Які танцювальні рухи можна використати у кожному з них?У “мажорі” чи “мінорі” вони написані?
2. Перед вивченням пісні-веснянки “Вийди,вийди,Іванку”,вчитель пояснює учням ,що украјнські народні пісні-веснянки мають і іншу назву – гајвки,або гагілки. З`явились вони дуже давно,за древніх язичницьких часів,і виконувались із приходом весни. Дівчата та парубки виходили на вигін і на місцях,де ласкаве сонце найтепліше зігрівало землю і де найшвидше сходив сніг,водили хороводи,в яких закликали весну,співали пісень та грались у веселі юнацькі забави. Слід відмітити,що у різних регіонах пісні,ігри та хороводи були різними і передавались вони від покоління. На жаль,лише деякі з них дійшли до наших днів.
Вчитель демонструє веснянку “Вийди,вийди,Іванку”,виконуючи усі куплети. Після цього приступає до розучування мелодіј за першим куплетом,пропонуючи учням слідкувати за нотним текстом.
На перший погляд,мелодія веснянки досить проста,оскільки має просту мелодико-ритмічну інтонацію. Але якраз у ній ми бачимо певну вокально-ритмічну трудність, пов`яз ану із залікованими складами тексту,протяжним співам та виразною дикцією окремих слів. Якщо вчитель зауважує,що в окремих місцях з`являються неточності у вокльному виконанні (наприклад,у словах “Іванку”,”веснянку”,”нам” і т.д. треба виспівувати деякі склади тексту на двох чвертних тривалостях),то јх обов`язково поправити вже у першому куплеті. Зробити це досить легко,оскільки учні при вивченні мелодіј на першому куплеті стежать за нотним текстом,що дає змогу не тільки чути,а й бачити заліковані ноти. Після засвоєння мелодіј веснянки за першим куплетом варто приступати до вивчення наступних,звертаючи особливу увагу на дещо інше лігування складів у другому та третьому куплетах.
3.Звичайно,учні можуть запитати вчителя,чому посеред зими ми вивчаємо весняну пісню,а не зимову;тому без особливих пояснень і для подальшого розуміння ситуаціј варто запропонувати прослухати Фінал Першого концерту для фортепіано з оркестром П. Чайковського. Після прослуховування запитайте,чи знайома јм тема мелодіј,що прозвучала у фіналі концерту,чи нагадує вона пісню-веснянку “ Вийди,вийди,Іванку” російський композитор П. Чайковський почув під час перебування в Украјні. Пізніше він використав јј у своєму фортепіанному концерті,що став всесвітньо відомим взірцем інструментальној (фортепіанној)музики.
Композитори досить часто використовують мелодіј пісень і танців інших народів у својх музичних творах. Зокрема,теми украјнських народних пісень досить відчутно звучать у творчості російських композиторів М. Глінки, М. Мусоргського, П. Чайковського, М. Римського-Корсакова та інших.
П. Чайковський,багато разів перебуваючи в Украјні, залюбки слухав народні пісні у виконанні сільських дівчат. І не тільки фортепіанний концерт, а й всесвітньо відомий балет “Лебедине озеро” композитор розпочав писати в Украјні, що є яскравим прикладом взаємозв`язку музичних культур різних народів.
Народні пісні та народна музика – невичерпне джерело класичној музики.
Розучуванням пісні-веснянки “Вийди,вийди,Іванку” та слуханням білоруського танцю “Бульба” і Фіналу Першого концерту п. Чайковського ми відкриваємо нову тему – “Між музикою мого народу та музикою інших народів немає неперехідних меж”.
4.Повторення вивчених пісень (за вибором вчителя).
5.Підсумок уроку.