Батьківщина, українська символіка

[irina ivanovna]

Рідний мій Лебедин, на землі ти такий один !

Інтегроване заняття для старших дошкільників

МЕТА: продовжувати краєзнавчу роботу з дітьми; узагальнювати та
розширювати знання дошкільнят про місто, в якому вони живуть,
його історичне минуле і сьогодення; вчити користуватися картою;
формувати у дітей пізнавальний інтерес, громадянську позицію,
уміння приймати рішення, брати на себе відповідальність за
виконання дорученої справи; виховувати почуття патріотизму, любов
до свого міста.

МАТЕРІАЛ: карта-схема та герб міста, фонограми пісень, різноколірні
повітряні кульки, телефон; кольоровий папір, ножиці, клей,
олівці, картон.

ПОПЕРЕДНЯ РОБОТА: створення краєзнавчого куточка в групі; збирання
матеріалу про Лебедин та Лебединщину;
ознайомлення з історією міста, його культурно-
історичною спадщиною.

ХІД ЗАНЯТТЯ.
- Доброго дня, любі друзі!Бачу в усіх гарний настрій, то й пропоную вам цікаву та захопливу справу. Чи любите ви мандрувати? ( - Так). Як це можна зробити? ( - Поїхати потягом або автобусом, полетіти на літаку, покататися на катері чи човні і т.д.). Гаразд. Я пропоную вам ще один вид мандрівки – уявний, повітроплавальний.Ось погляньте на нас чекає велика повітряна куля – аеростат. Ми піднімемося ним високо в небо a полетимо над нашим містом. Ми вже не раз подорожували ним, вели бесіди про його історію і культуру, відвідували краєзнавчий та художній музеї, пам’ятні та громадські місця. А повітряною кулею помандруємо вперше спробуємо пригадати все, що знаємо про наш славний Лебедин. Згодні?
- Але , щоб потрапити на повітряну кулю, потрібен допуск, який можна отримати правильно відповівши на всі запитання. За правильну відповідь ви отримаєте квитки-«розумнички».
1. Як називається наше місто? (Лебедин)
2. Що це за знак? (Герб нашого міста)
3. Чому на гербі зображений саме лебідь? ( тому, що існує легенда, яка говорить, що колись давно на нашому озері жило багато лебедів, тому місто так і назвали Лебедин, а лебідь став його символом)
4. Як називається річка, яка протікає через наше місто? (Вільшанка)
5. Які пам’ятники є в нашому місті? ( Т.Г. Шевченку, меморіал Слави, Героям, що загинули в роки ВВв).
6. Де ми з вами побували, які місця відвідали? (краєзнавчий музей, художній музей, школу, пожежну частину, телеграф, сквер, парк відпочинку, лісопарк)
7. Як називається наш дитячий садок? (Ромашка)
8. За якою адресою він розташований? ( Карпова, 25)
- Молодці! Ви знаєте і любите своє місто. Тепер ви всі маєте квитки-«розумнички», потрібні для повітряної мандрівки. Візьмемо з собою чудовий настрій і телефон про всяк випадок, і почнемо нашу подорож. Займайте місця в аеростаті.
(Діти підходять до стільчиків, що утворюють коло. До кожного з них прив’язана повітряна кулька, всі кульки з’єднані обручем, прикріпленим вгорі)
- Тапер запалімо вогні, щоб наша куля змогла піднятися високо вгору.
( Діти виконують пальчикову вправу «Факел»: з’єднують п’ясті обох рук і підносять їх догори, «запалюють» факел подихом та імітують полум’я рухом пальців)
- Чудово, ми піднімаємось.
( Вихователь вмикає запис пісні «Твоя земля» місцевих авторів: слова - Л.Вєтрової, музика С.Фоменка, поки звучить пісня вихователь викладає на підлозі, в середині кола макет-карту міста з умовними позначками)
Твоя земля.
Тумани стеляться до ніг
І світять зорі світанкові
Ти в серці назавжди зберіг
Країну щастя і любові.
Скитався довго по землі
Хотів знайти за небокраєм
Країну в зоряній імлі,
Що кращої немає.
Де б ти не був в яких краях ти пам’ятай:
Яскравий зорепад,
Нічний квітучий сад,
І солов’їний спів,
І ніжність слів.
В траві роси кришталь,
Ти залиши печаль,
Бо це твоя земля,
І ріки і поля –
Це все твоя земля.

- Діти, поки ми слухали цю пісню, наш аеростат піднявся на висоту пташиного польоту. Погляньмо вниз.(Діти стають на стільчики). Яке наше місто з висоти? ( Дуже гарне, ошатне, в зелені лісів, цвітінні садів) Помилуймося його красою. Що нагадують нам міські вулиці? (стежинки, шнурочки, стрічечки). А річка? (Блакитну стрічку) А будиночки? ( Кубики, коробочки). Чому? (Бо з висоти пташиного польоту все здається набагато меншим, не таким як є насправді). Ми з вами не раз розглядали карти, глобус. Як позначають на них різні об’єкти, населені пункти, водойми? ( умовними знаками) Візьміть свої біноклі – будемо розглядати карту нашого міста. Чи впізнаєте знайомі вам будівлі, місця (Діти утворюють із долонь «біноклі» , розглядають умовні позначки. Вихователь вказує на кожну з них). Що це? А тут що розташоване? А де на карті наш дитсадок? Фонтан?
- Молодці! Вмієте орієнтуватися по карті. Зараз ми трохи перепочинемо та поговоримо про наше місто, його мешканців – його громадян. ( Діти сідають на стільчики). Ви знаєте, що мешканців різних міст називають по різному: ті хто живуть у Києві, - це кияни, у Сумах – сумчани. А як називають нас? ( Лебединці). А чи ви любите своє рідне місто? За що? ( бо тут народились. Тут живуть наші рідні. Ми живемо тут і ходимо до дитсадка. Наше місто чисте, в ньому багато зелені, лісів, гаїв.)
- Так! Молодці! Наше рідне місто – це наша рідна домівка, тому що про неї треба добре дбати: не смітити, зберігати і підтримувати чистоту, не знищувати зелених насаджень, саджати квіти і дерева, щоб наш рідний Лебедин став ще кращим, красивішим, гарнішим.
Квітує рідний Лебедин.
На цілий світ такий один.
Тут волошковий небосхил
В обіймах лебединих крил.
Тут ранків зоряний розмай
До себе манить з краю в край.
Тут озера ясна блакить,
Тут пісня солов’я бринить.
( Дзвонить мобільний телефон)
- Діти дзвонить директор художнього музею. У них сталася біда – було пошкоджено картину і тепер на місці, де вона висіла – пустота, він просить нашої допомоги. Нам необхідно виготовити картину – колаж «Рідне місто моє». Що допоможемо? Тоді повертаємось назад і беремося до роботи.
(Діти підходять до мольберта, на якому розміщено аркуш паперу: зверху синій, знизу зелений)
- Як ви думаєте що це? ( небо і земля – зелена трава).
- В кого є яка пропозиція щодо виготовлення колажу?
( Частині дітей пропонують виготовити дерева, частині – будинки, частині – церкву, хмари, сонце і т.д.)
- Це дуже цікава задумка, все, що ви пропонували ми виготовляли
Раніше, вам слід пригадати, як і що робити.
Тож до роботи в добрий час,
Бо допомоги чекають від нас.
( Звучить тиха музика, діти виконують завдання)
- Ось погляньте, який колаж вийшов у нас, тут є все, що нагадує про наше місто. Що ви зобразили?
А ось і сам директор музею пройшов до нас. Давайте послухаємо його думку?
( Директор дякує за допомогу і дарує малятам квитки до музею, в якому гідне місце посяде їхня картина-коллаж).
- Малята ви справді дуже любите своє місто, завжди готові прийти на допомогу. Тож ми з вами гарні громадяни свого міста та України.

[Tatti]

"День Незалежності"
Діти заходять в зал і сідають на стільці.
Ведуча. Подивіться, діти, як гарно прикрашена зала! Знаєте чому? Тому що дитячий садок готувався до дня Незалежності України-великого свята, яке 24 серпня відзначає наша держава. Цей день особливий для кожного з нас.
Вірші.
Ми живем на Україні,
Де в степу із краю в край
На добро усій країні
Визріває урожай.

Де пшениця достигає
Колосиста,золота.
Де,неначе,море грають
І шумлять густі жита

Виходить дівчинка із снопком пшениці
Дівчина.
Нас,українців,багато,як зернинок у цих колосках
І тому ми належимо до найбільших народів Європи. Нас близько 45 мільйонів.
Ведуча.
Є держава-повинні бути і симовли.Кожна нація намагається виявити себе і свою суть у національних символах
Діти,які ви знаєте національні символи?(гімн,герб,прапор)
Так,першим символом є гімн, його слухають стоячи.

Виходять 3 дітей, у одного прапор,у другого герб.
Дитина.1.
Слова палкі,мелодія врочиста,
Державний гімн ми знаємо усі.
Для кодного села,містечка,міста
Це клич один з мільйонів голосів.
Звучить гімн.(всі стають)

Ведуча. Другим національним символом є герб.
Дитина 2.
Наш герб-тризуб,
Це воля,слава й сила.
Наш герб-тризуб,
Недоля нас скосила.
Та ми зросли,ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню ми несемо людям.

Ведуча. Третім національним символом є прапор.
Дитина 3.
Прапор-це державний символ,
Він є в кожної держави,
Це для всіх- ознака сили,
Це для всіх ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм,
Синє -небо,жовте –жито
Прапор свій обрігаєм,
Він святиня,знають діти.

Діти ставлять герб і прапор біля центр. стіни.

Дитина.
Моя рідна Батьківщина
Назву має Україна
В мене наці своя
Українець з вами я
Є у мене рідна мова
Де вкраїнське кожне слово.
Пісня «Україно-ненько»
Ведуча.
Крім національних символів-герб,прапор,гімн на Україні є символи-обереги.
У нашого народу: верба і калина.Бо як народне прислів'я «Без верби і калини –нема України»
Оспівана в піснях і віршах калина,бо народ любить і поважає її.Жодне свято чи весілля не проходить без калини. Та і сьогодні наш коровай прикрасила калина.У народі люблять калину,символ щастя,чистоти і любові і ніжно оспівують її.
Хоровод «Ой є в лісі калина»
Ведуча. Україна здавна славиться своїми рушниками. А за давнім народним звичаєм гостей зустрічають з рушниками. Давайте розстелимо для гостей наших вишиті рушники.
«Танок з рушниками»
Ведуча. День Незалежності припадає на гарячу пору жнив.І навіть у цей святковий день трудівники села не залишають полів,щоб вчасно зібрати урожай для нашої держави,бо Україна завжди славилсь хліборобством
Хоровод«Як діждались літа»
Ведуча. А скільки загадок,прислів'я є про Батьківщину та Україну,хто з вас знає?
ДІти.
Загадка.В світі одна всім потрібна вона(Батьківщина)
Прислів'я.
1.У птаха гніздо-у людини Батьківщина.
2.Лише на рідній землі шукай своє щастя.
3.Розквітай,прекрасна Україно,
Рідна земле,матінко моя.
Пісня «Це моя Україна»
Виходять 2 хлопчики-моряки.
1.Грає море,чорне море
Котить хвилі,наче гори,
Аж до берега землі
І гойдає кораблі
Українські кораблі
2.А на вітрі майоріють
і лопочуть і зоріють
рвуться до гори
Синьо-жовті прапори-
Українські прапори.
«Танок моряків»
Ведуча. Для кожного з нас Батьківщина починається з рідної домівки,де ми народились й зростаємо,де огортають любов'ю і турботою найрідніші у світі люди.Хто ці люди?
Діти відповідають…(мама,тато,бабуся,дідусь)
Рідна хата.
Все в тобі таке знайоме
Рідна хата,рідний доме
Всі ми любим рідний дім,
Бо родилися у нім
В ріднім домі рідна мати
Край свій вчила шанувати
Рідна хата,рідній дім
Серце нріє нам усім.
«Український танок»
Ведуча. Осьі завершилося наше свято.Вітаю вас іще раз зі славним святом-Днем Незалежності України! Бажаю вам завжди пам'ятати і любити свй рідний дім,найдорожчих для вас людей,нашу Батьківщину-Україну!

[Полечка]

Ми діти твої, Україно (свято до дня Незалежності України ).-2011р.
Козак : дорослий
Репертуар :
1. «Земле моя рідна» (пісня).
2. « Я – україночка » (тріо дівчаток).
3. «Козачата» (пісня хлопчиків).
4.Ігри: 1.«Подолай перешкоди».
2. «Хто швидше напоїть коня»
3. «Перетягування канату».
4. «Хто швидше розпалить багаття».
5. «Звари український борщик».
5. «Кривий танок».
6. «Не сварітеся».
(Зал святково прибраний. Звучить фонозапис українських пісень).

1 Ведуча. Добрий день, любі друзі! Ми сьогодні, дорослі і малята, усі
зібралися у цьому залі,щоб відсвяткувати разом з усіма День
народження України, і довести ще раз усім і самим собі, що Україна
високорозвинена держава, яка має свою історію, багату культуру,
свою багату милозвучну мову.
2 Ведуча. А які діти ростуть у нашій країні. Мудрі, чемні, багаті душею дітлахи, і
вони у своїх серденьках несуть любов до матері - України.
(Діти групи № 8)
1. Всі ми діти українські –
Хлопці та дівчата.
Наша мати – Україна, славна і багата.
2. Ми малі, та всі ми друзі,
Ми одна родина.
А найбільша наша мати - Рідна Україна.
3. Україна рідна! Україна – мати!
Ми про тебе пісню будемо співати!
4. Про твої простори і про нашу мову
Слухай пісню щиру, пісню колискову.

Пісня « Земле моя рідна ». сл.С.Шевченко, муз.Н.Шаповал
1.Земле моя рідна, люба Україна.
Ти для нас найкраща, ми – сім`я єдина.
Гей-гей-гей, гей-гей,
Гей-гей-гей, гей-гей!
Ти для нас найкраща, ми – сім`я єдина.
2.І любов і ласку ти усім даруєш,
Мудрими словами серце нам гартуєш.
Гей-гей-гей, гей-гей,
Гей-гей-гей, гей-гей!
Мудрими словами серце нам гартуєш.
1 Ведуча. Велика наша земля. А чи можемо ми побачити її усю відразу? Можемо!
Якщо піднімемося високо-високо у небо, вище від лету птахів, і там, на
висоті, нам відкриється уся українська земля: високі Карпатські гори,
безкрайні степи, великий могутній Дніпро, зелені ліси.
2 Ведуча. І ось, на такій великій землі живе багато українців. Хто у горах, хто
біля лісу, хто у степах, і відрізняються між собою одягом, співають
різних пісень, та й музичні інструменти у них різні. Але усі вони, у
якому б куточку нашої Батьківщини не жили, люблять свою Україну.
(Діти групи № 2)
Діти. 1. Ми Україну вітаємо, мати,
Хай буде достаток у кожній хаті!
Хай буде достаток у кожній родині
На славу велику усій Україні!
2. Хай хліб достигає, хай квітнуть сади,
Любить Україну ми будем завжди!
3. Ми України діти, ми любимо її.
В її лісах зелених співають солов'ї.
Вона така гарненька,коли цвітуть сади.
Любити Україну ми будемо завжди.
(Дівчатка гр. № 8 виконують пісню).
« Я – україночка» сл. і муз Л.Кім.
1. Яблунька в саду цвіте, зеленіє житечко.
Це мій край, моя земля, а я –україночка.
П-в: Україночка маленька,як зернятко з колоска,
І летить у ясне небо моя пісенька дзвінка.
Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай,
Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай!
2. Я до личка притулю яблуневу гілочку,
Людям, сонцю усміхнусь, бо я україночка.
П-в: Україночка маленька,як зернятко з колоска,
І летить у ясне небо моя пісенька дзвінка.
Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай,
Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай!
3. Розквітай, моя країно,як весняна квіточка.
Тим пишаюся, що я –щира україночка !
П-в: Україночка маленька,як зернятко з колоска,
І летить у ясне небо моя пісенька дзвінка.
Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай,
Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай!
(Лунає весела українська музика, до зали заходить Козак).
Козак: Доброго дня, малята! Любі хлопчики й дівчата!
Доброго дня, шановні гості!
Я оце їхав, - та чую пісні. Ану ж бо, міркую, погляну, чому тут так весело?
Вас зібралось так багато – мабуть, ви прийшли на свято ?!
1 Ведуча. Так, козаче! В цю чудову літню пору року, коли навколо все зеленіє,
квітне, гріє ласкаве сонечко, земля ростить майбутні урожаї . І в цю пору
наша Вітчизна і ми святкуємо День Незалежності.
Козак: Я козак запорозький,вільного роду, слугую народу.
Я дуже люблю свою Вітчизну – неньку Україну!

2 Ведуча. Раді ми тебе зустріти. Бачиш, як радіють діти ?!

Козак. Я до вас прийшов, малята, щоб усіх порозважати.
Будем разом ми співати, танцювати й жартувати !
1 Ведуча. А наші малята теж справжні козачата!
(Козачата - хлопчики гр.№8).
Козачата.
1. Хоч іще ми малюки, та справжні хлопці – козаки !
2. Українцем я зовуся,і цим іменем горджуся.
Бо козацький в мене рід здавна славний на весь світ.
3. Українець я маленький, українці – батько й ненька,
І сестричка, й братик милий на Вкраїні народились!
(Пісню виконують хлопчики гр. № 8).
« Малий козак » ( пісня ).
1. Я маленький козак, вусів ще не маю.
Та до гарних дівчат я уже моргаю.
Скільки ще мені чекать коли прийде той час,
Будете давно ви спать, а я вас захищать.
П-в: Ой-ой-ой ! А-я-яй !
Мамо, проводжай !
Запрягай коня для малого козака !
2. Я маленький козак, шаблі ще не маю.
Та у вісі любім всіх перемагаю.
Скільки років треба ждать щоб трішки підрости.
Дуже люблю мандрувать у дальнії світи.
П-в: Ой-ой-ой ! А-я-яй !
Мамо, проводжай !
Запрягай коня для малого козака !
3. Я маленький козак, дівки ще не маю.
Та ніякі труднощі мене не лякають.
Не боюсь ніяких чар, ні чого страшного.
Із далеких країв я спішу додому.
П-в: Ой-ой-ой ! А-я-яй !
Мамо, зустрічай !
Розпрягай коня для малого козака !
Козак. Бачу, добрі козаки- українські парубки !
Силою усі зведіться, у змаганні покажіться !
Хочу вам запропонувати у козацьку гру пограти!
( До гри запрошуються всі хлопчики гр.№ 8 та гр. №2-дві команди )
Гра « Подолай перешкоди ».
Козак. Гей, козаки! Чи не пора коней напувати та для походу їх сідлати ?
Гра « Хто швидше напоїть коня ? ».
( По черзі підбігти з відром до коня, напоїти його, повернутися до своєї команди, передати відро наступному гравцю .)
Козак. Я дуже радий, що ви такі вправні та гарні. Але я хочу перевірити, чи
маєте ви силу в руках ? На цей раз змагання таке : хто швидше перетягне
канат ?
Гра « Перетягування канату ».
Козак. Треба добре відпочити і обід собі зварити!
Хлопці, давайте багаття розпалимо!
Гра « Хто швидше розпалить багаття ».
1 Ведуча. А дівчатка наші вам зварять український борщ.
Гра « Звари український борщик ».
4 козачок. У всьому світі кожен зна, є батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна – єдина, наша рідна Україна!
5 козачок. Ми веселії хлоп’ята, українські козачата.
Затанцюємо охоче наш улюблений «Кривий таночок»!
2 Ведуча. – Слід заплутувати, як це козаки робили.
(Виконують діти гр. № 8).
« КРИВИЙ ТАНОК ».
(Після танцю діти гр.№8 сідають на місця, а діти гр. №2 розбігаються у різні сторони ( дівчатка –наліво, хлопчики- направо)).
2 Ведуча. Мабуть, дражнитися зібралися,
Коли так порозбігалися.
Люблять українці жартувати.
(Виступають діти гр.№2).
Хлопчик. Настя-хвастя, по саду ходила, комарів ловила.
Дівчинка. Назарко-Назар пішов на базар,
Купив порося, воно вирвалося.
Хлопчик. Іванка миші злякалась, в кропиву сховалась.
Дівчинка. Юрко – бурко розлив молоко !
2 Ведуча. Досить, досить! Принесла я вам мішечок гречки,
Щоб в садку між дітьми не було суперечки !
Мир миром !
Хлопчик. Дівчатка, дозвольте вас на танець запросити !?
(Виконують діти гр.№2).

« НЕ СВАРІТЕСЯ !» муз.В.Верховинця.
(1. Діти стоять поруч, спиною один до одного, притупують ногою.
2. Повертаються один до одного, сваряться пальчиком ).
Дівчинка (гр.№2) – Друзі! Годі сваритися ! Треба помиритися !!!
Не сварімося, помирімося.
Даймо один одному та обидві рученьки
(Беруться за руки і кружляють у парах).
Обнімімося !
(Діти гр. №2 сідають на місця).

2Ведуча. Дякуємо тобі, козаче, за цікаві ігри.
Козак. Молодці, козаки ! Перешкоди подолали. Дуже весело співали, свою
спритність показали.
Тож бажаю вам щастя земного,
Неба голубого, хліба запашного,
І щоб козацького роду не було переводу!
Пригощайтеся, будь ласка !
( Козак пригощає дітей садовиною в кошику .) - До побачення !
1Ведуча. Мій друже, шануй Батьківщину
Вона як життя, є одна
Люби свою рідну Вкраїну –
Багата чи бідна вона…
2 Ведуча. Любіть Україні у сні й наяву,
Вишневу свою Україну.
Красу її вічно живу й молоду,
І мову її солов’їну.

1 Ведуча. Діти, ми будемо сьогодні продовжувати наше свято на майданчику.
2 Ведуча. А в залі вже закінчується свято, нам прощатися пора.

РАЗОМ : Ми бажаєм Україні миру, щастя і добра!

[tutti]

Розвага "З днем народження, Україно!"
створена за допомогою журналів і форуму
Вхід –танок під пісню «Літо, літо…збирайтеся»
Слова ведучого про літо
Пісня « Літо золоте»
Ведуча1: Святковий день - двадцять четверте серпня,
Навколо безліч усмішок і пісень.
Віднині Україна незалежна.
Запам'ятайте, діти, світлий день!
Ведуча2: Здійснилась давня заповітна мрія,
Бажання і надія поколінь.
Це почуття свободи серце гріє
І піднімає думи височінь.
Дит1: Рідна моя Україно! Земле люба і єдина,
Тут Тарасові стежки, солов’їнії пісні.
Тут калина і верба, тут і радість і журба,
Ніжне материнське слово і така чудова мова.
Дит: Ніби птаха легкокрила, волелюбна і щаслива,
Краю ніжний і святий, я люблю тебе – ти мій!
Дит: В нас сьогодні гарне свято –
Двадцять один рік країні
Незалежній, новій, вільній,
Мальовничій Україні.
Дит: Україно величава! Ти для нас – єдиний дім.
Ти могутняя держава
Всі: Розквітай на радість всім!
Пісня «На нашій Україні»
Ведуча. А які діти ростуть у нашій країні. Мудрі, чемні, багаті душею дітлахи, і
вони у своїх серденьках несуть любов до матері - України.

Дит: Хоч ми всі іще маленькі,
Ми вже добре про те знаєм,
Що звемося – українці
Й українських предків маєм
Дит: Тато, мама, брат, сестричка
І всі інші члени роду –
Всі належать до одного
Українського народу.
Пісня « А я дівчина – Настуня»
Дит: Моя рідна Батьківщина назву має Україна
В мене нація своя – українець з вами я !
Пісня «Скажи , мені, матусенько»
Таночок «Козачок (з неба зірочку дістану)»
Ведучій1: Рідна наша Україна, як ми любимо тебе
Ліс і пісню солов’їну, небо чисте голубе
Ведучій 2: Шумлять Дніпрові води сині, в садах щебечуть солов’ї
Ми живемо на Україні, ми дуже любимо її.
Пісня « Я із того краю»
Дит. : Всі ми діти українські –
Хлопці та дівчата.
Наша мати – Україна, славна і багата.
Дит.: Україна рідна! Україна – мати!
Ми про тебе пісню будемо співати!

Пісня «Україно – матінка мила»
(Лунає весела українська музика, до зали заходить Козак).
Козак: Доброго дня, малята! Любі хлопчики й дівчата!Доброго дня, шановні гості!
Я оце їхав, - та чую пісні. Ану ж бо, міркую, погляну, чому тут так весело?
Вас зібралось так багато – мабуть, ви прийшли на свято ?!
Ведуча1. Так, козаче! В цю чудову літню пору року, коли навколо все зеленіє,
квітне, гріє ласкаве сонечко, земля ростить майбутні урожаї . І в цю пору
наша Вітчизна і ми святкуємо День Незалежності.
Козак: Я козак запорозький,вільного роду, слугую народу.
Я дуже люблю свою Вітчизну – неньку Україну!
Ведуча2. Раді ми тебе зустріти. Бачиш, як радіють діти ?!
Козак. Я до вас прийшов, малята, щоб усіх порозважати.
Будем разом ми співати, танцювати й жартувати !
Ведуча1. А наші малята теж справжні козачата!
Дит: Я маленький козак, вусів ще не маю.
Та до гарних дівчат я уже моргаю.
Дит: Козак – це чесна, смілива людина,
Найдорожча йому – Батьківщина.
Дит: Козак – завжди борець за волю
І за народну добру долю.
Козак. Бачу, добрі козаки- українські парубки !
Силою усі зведіться, у змаганні покажіться !
Хочу вам запропонувати у козацьку гру пограти!
Гра « Змагання в мішках».
Дівчата
Гра «Віночок».
Ведуча2. Дякуємо тобі, козаче, за цікаві ігри.
Козак. Молодці, козаки ! Перешкоди подолали. Дуже весело всі грали, свою спритність показали. Тож бажаю вам щастя земного,
Неба голубого, хліба запашного,
І щоб козацького роду не було переводу!
Ведуча: Є держава – повинні бути і символи. Кожна нація виявляє свою сутність у національних символах.
Дит: Наш герб – тризуб, це воля, слава й сила.
Наш герб – тризуб, недоля нас скосила.
Та ми зросли, ми є, ми завжди будем,
Добро і пісню ми несемо людям.
Пісня « Україна моя»
Дит.: Прапор – це державний символ, він є в кожної держави
Це для всіх – ознака сили, це для всіх ознака слави.
Синьо – жовтий прапор маєм, синє – небо, жовте – жито
Прапор свій оберігаем, він святиня, знають діти.
Таночок з прапорцями « Це моя Україна»
Дит.: У кожного народу є святині, святині є і в рідній Україні:
Батьківська хата, материнська пісня, рушник на образах пречистих,
Дівочий віночок, червона калина, І хліб український – наша святиня.
Вони – наша спадщина, наш оберіг.
Ведуча: Такий вже древній звичай український
Як гості завітають у наш край
На рушнику барвистому
Підносим коровай
Ведуча. Мій друже, шануй Батьківщину Вона як життя, є одна
Люби свою рідну Вкраїну – Багата чи бідна вона…

2 Ведуча. Любіть Україні у сні й наяву, Вишневу свою Україну.
Красу її вічно живу й молоду, І мову її солов’їну.

[ЯЛЮБАВА]

Квітни наша, співуча, рідна мово!!!

Сценарій родинного свята мови в старшій групі
Ведуча. Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.

Гостинно просимо на свято рідної мови!
Вона, як ніжна пісня колискова
Заходить в серце, в душу з ранніх літ.
Це мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.

Діти. Ровивайся, звеселяйся, моя рідна мово!
У барвінки зодягайся, моє щире слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали всі ми діти : мудрі і веселі.
Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,
Як з колиски дорогої, мовоньку вивчали.

Вона як пісня колискова,
Звучить крізь долю і роки
Ця українська рідна мова,
Барвиста, наче рушники.

“Танець з рушниками”

Люба, рідна , Україно ! Краю наш крилатий
І для нас, дітей щасливих, ти – як рідна мати.

Ми є діти українські, хлопці і дівчата
Рідний край наш – Україна! Красна і багата.

Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну.
Красу її вічно живу і нову , і мову її солов’їну.

Велична, щедра і прекрасну мова,
Прозора й чиста, як гірська вода.
Це – України мова барвінкова.
Така багата й вічно молода.

Іскриться крапелька роси на золотім листку калини,
Світ молодіє від краси під небом України.
Мій добрий, отчий, теплий дім, немов гніздо пташине
І я росту, співаю в нім під небом України.

Пісня “Це моя Україна”



Бог нам гарну мову дав,
Щоб ми не мовчали,
А всі звуки та слова
Легко вимовляли.

Мова – наш душевний код,
Даний нам від роду,
А без мови наш народ
Не був би народом.

Через відстані віків,
Як сила могутня,
Мова наших прабатьків
Лине у майбутнє.

Лиш по-українськи
Любо говорити,
І по-українськи
Господа молити.

Треба й чужі мови
Старанно вивчати,
Та з усіх найбільше
Рідну шанувати.

Пісня “Наша мова”


Ведуча. Рідну мову ми чуємо з перших хвилин нашого життя. Коли ви були маленькими, ваші мами й бабусі співали вам колискові пісні. Лагідна мамина пісня засівала у вашу душу любов до людей, до природи, до всього живого.


Діти. У цей світ ми увійшли ще малюками
У світ багатий, загадковий і казковий
Стежину колисковими піснями
Матуся нам стелила у світ мови.


Колискова пісня, колискова,
То найперша материнська мова.
Пахне вона м’ятою і суничним літом,
Пахне молоком і духм’яним цвітом.
Колискова пісня, колискова,
То щаслива материнська мова.

Леліймо слово колискове,
Нехай праправнукам буде!
Нехай і їх щодня додому
Колиска мамина зове.

Ведуча. Шановні батьки! Давайте пригадаємо, яких ніжних колискових ви співали своїм малятам.
“Колискові пісні”(у виконанні дорослих)

Ведуча. Але не лише матусі доглядали вас і співали вам колискових, а їм допомагали ваші бабусі та дідусі. Ось і на наше сьогоднішнє свято завітали бабуся і дідусь.
На околиці села, як мовиться в казці
Жив веселий дід Хома і баба Параска.
Біля хати у садку діти гомоніли,
Розважалися старі, а діти раділи.

(Виходять дід з бабою)

Дід. Добрий день вам, малюки, хлопці і дівчата.
Починайте розважатись, співати й танцювати.

Баба. Нас стареньких ви розважте піснею та танцем,
В гру веселу нас з дідусем не забудьте взяти.

Дід. Як же хочу я послухать про чарівну мову,
Що бринить, дзвенить піснями й гумором чудовим.

Баба. Цить же, діду, ти ж глухий,
Сядь та слухай вправно.
Ви ж дівчата поспішіть,
Хлопців у танок просіть.

Діти Сумувать сьогодні не годиться
Хто веселий, кажуть довго буде жить
Хай наш танець український заіскриться
Хто танцює гарно, вміє все робить.

Ой, пішла б я на музики, коли б мала п’ятака,
Збила б собі черевики ударивши гопака.

“Український танець”

Баба. Коли ви були ще зовсім маленькими, не вміли говорити, то ваші неньки плекаючи свою любов і ніжність, тішили вас забавлянками. Це для дитини утіха, заспокоює її , коли вона плаче, інакше утішками називають коротенькі пісеньки, які ви чули від мам і бабусь.

Дід. А ну ж, матусі, пригадайте веселі потішки.

(для батьків):Кую, кую чобіток
Подай бабо молоток.
Не подасиш молоток,
Не підкую чобіток.

Танцювали миші
По бабиній хижі.
Стали собі у танець.
З’їли миші буханець.

Куєм, куєм ніжку
Поїдем в доріжку.
Треба кконя підкувати,
Будем в баби ночувати.

Дід: Діти, я знаю, що ви всі дуже любите скоромовки. Їх теж склав народ. Ви легко їх переймаєте, запам’ятоваєте і залюбки розважаєтесь ними. Ось зараз ви порозважаєтесь скоромовками, а ми послухаємо. Але скоромовки своїх друзів не повторювати.

Ніс Гриць пиріг через поріг.
Став на горіх – упав на пиріг.

Ой весела Василинка, Васелинка – веселинка.
А Маша мов кваша, кисне й кисне Маша!

І т. д.................

Баба: Як гарно звучить українська мова в прислів’ях. В прислів’ях виражена мудрість народу. Упродовж віків слово рідне українське живило душу, вчило бути чесними, сміливими, любити свій рідний край.

Гра “Закінчи прислів’я”(для батьків)

1. Птицю пізнають по пір’ю, а людину – по....(мові).
2. Пуста мова не варта доброго...(слова).
3. Слово – не горобець, ...(вилетить – не впіймаєш).

4. Гостре словечко коле ...(сердечко.)

5. Давши слово – держись, не давши – кріпись.
6. У кого рідна мова, в того й душа здорова.
7. Від теплого слова і лід розмерзає.

Дід:Ось ми і пограли з вами в мовленеві ігри, але гра це дуже хитра штука! Ви думали, що гра це пустощі? Ні, це своєрідне мистецтво. В іграх передається характер народу, тому люди свято бережуть свою пісню, мову і звичайно гру.

Гра “Тин”
Музкер. А наші дідусь з бабусею також хочуть нам заспівати.

“Ой під вишнею”
Музкер. Свято добрим вийти зможе, якщо кожен допоможе.
Від пісень і жартів звісно, хай сьогодні буде тісно.

“Віночок українських пісень”


Музкер. До нас у гості завітали веселі музики. Гей, музиченьки заграйте, серце наше звеселяйте.

Музики. Вас вітає група “Червоні маки”,
Ми граємо на всьому, що потрапля під руки.

Ми граємо в садочку, на вулиці і вдома,
Нам не потрібна тиша і не бере нас втома

Дивуються повсюди: які ростуть таланти!
Завзяті співаки ми – веселі музиканти.

Гра на музичних інструментах
Дитина. Гей, веселая музика, жартівлива й жвава!
Затанцюємо таночок, щоб земля дрижала!

Танець “Помирились”


Ведуча. А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові “хенд” –це просто рука і нічого більше, а у нас : ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. Давайте і ми спробуємо дібрати споріднені слова до слова “мама”.
(батькі називають свої варіанти....)

Є в нашій мові прекрасні звертання,
Добрі і щирі, прекрасні слова.
Тими словами усяк без вагання
Маму найкращу свою назива.

Мамо, матусенько, мамочко, ненько,
Матінко, усміх твій ніжний ловлю.
Мамонько рідна, моя дорогенька,
Я над усе тебе в світі люблю!
Тато:
Я і до тата умію звертатись,
Хочу в словах передати тепло.
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,
І щоб в душі його сонце цвіло.
Татку, татусеньку, таточко, тату,
Кращого в світі немає навкруг!
Татоньку, хочу тебе обійняти,
Ти мій порадник, заступник і друг!
Бабуся:
Я до бабусі з любов'ю звертаюсь
Бабцю, бабусю, бабуню моя!
І до бабусиних рук притуляюсь,
І відчуваю в них лагідність я!
Дідусь:
Й до дідуся я іду по науку:
Діду, дідуню, навчи в світі жить!
Він на голівку кладе свою руку,
Голос сріблястий струмочком біжить.
Донечко, синку, сестрице, братусю, -
Дружна, велика, щаслива сім'я!
Таточку, мамочко, бабцю, дідусю, -
Мій оберіг і родина моя!
Слово могутнє, яка в ньому сила!
Скажеш з любов'ю і - радість росте.
Слово хороше народжує крила,
Ви не забудьте ніколи про те.

Ведуча. Молодці, і насправді, дуже багато слів в нашій мові. Але треба пам’ятати, що слова бувають не завжди приємні. Іноді словом можна образити людину, а можна і зробити людині приємно. Недарма в народі кажуть: “Добре словечко зігріє сердечко”. Вірш про те, які ж слова можуть допомогти зігріти чиєсь сердечко розкаже Дана Буравець:
Сію дитині
В серденько ласку.
Сійся-родися
Ніжне «будь ласка»,
Вдячне «спасибі»,
«Вибач» тремтливе, —
Слово у серці —
Як зернятко в ниві.
«Доброго ранку!»,
«Світлої днини!» —
Щедро даруй ти
Людям, дитино!
Мова барвиста,
Мова багата,
Рідна і тепла,
Як батьківська хата.

Ведуча. Любов до Батьківщини починається з любові до рідної хати, стежки дитинства, до мудрості народної казки. Немає у світі людини, яка б не любила казок і не чула їх.
А чи зможете ви відгадати назви тих, які склав український народ?

Діти. Так!

Ведуча. Отже, розпочинаємо вікторину «З якої це казки?»



Вікторина «Спробуй казку відгадати…»



Не тримали сина й доні
У своїх вони долонях.
Тож пішов дідусь у ліс,
Деревиночку приніс.
У колисочку поклали,
Бабця нічку колихала,
А на ранок в ній синочок
Та й відкрив розумні очка.
Як же зветься це хлоп’ятко,
Любі хлопчики й дівчатка? («Івасик-Телесик»)

Це маленька горошина
Принесла в родину сина.
Мав таку цей хлопець силу,
Що зміюку підкорила.
Визволив сестру, братів,
Простить зради не схотів,
То ж пішов у світ блукати,
Долі кращої шукати.
Відгадайте без підказки,
Із якої герой казки? («Котигорошко»)

Дівчина, хоч і кривенька,
Роботяща, моторненька,
Як гніздо її спалили,
То з качками полетіла.
Всі ви знаєте цю казку,
То ж назвіть її, будь ласка! («Кривенька качечка»)

У лисички розкошує
Спить у ліжку і жирує.
Цей котюра ну й доскоцький!
А назвав себе… («Пан Коцький»)

Ця брехуха – і рогата
І баньката й бородата.
Обдурила свого діда,
Принесла в родину біди,
Хату в зайчика украла,
Жити в домі цьому стала.
Добрий рак її прогнав
І зайчика врятував.
Як же звати цю рогату
Вередуху бородату? («Коза-Дереза»)

Він любив пісні співати.
Від звірят усіх тікати.
Скік! Тут був, і вже – нема!
І шукать його – дарма!
Та лисичка його з’їла,
Ба! Таки перехитрила! («Колобок»)

Хто журавлика вітав,
Ще й кашкою пригощав?
Пригадайте-но, будь ласка,
Із якої герой казки? («Лисичка та Журавель»)

Це який такий бичок,
Не простий – а третячок,
Дуже, дуже він був ловкий,
Упіймав ведмедя, вовка,
Зайчика, а ще – лисичку,
Хоч і сам він невеличкий.
Допоміг і бабі, й діду
Пережити їхні біди. («Солом’яний бичок»)

Ведуча. А наші татусі і мами знають укр. нар. казки?
(Виходять діти в наголівничках до різних казок, батьки називають з якої казки даний персонаж)

Ведуча.. Кожна людина завжди з великою любов'ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. Те вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, дідусь. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас - вийде наша велика держава Україна. Щасливі ми, хто народився і живе на цій золотій, чарівній стороні, де земля рясно уквітчана і зеленню закосичена. Всі ми українці, народ давній і працелюбний, співучий і відважний, добрий і щедрий. І мова у нас дуже мелодійна, багата, як земля, веселкова і чарівна. для нас вона найкраща у цілому світі, бо рідна нам від діда-прадіда, від самої колиски. Здається, що вона ввібрала у себе все: сонце і зорі, красу вишневого цвіту і ранкові роси, шепіт трави і дзвінкий спів струмочка, вечірні тумани і тепло літнього дня. Українська мова – це головний символ нашої країни, нашого народу, її оберіг. І її можна порівняти з маминою піснею, батьківською хатою, дідусевою казкою, бабу¬синою вишиванкою, рушником, калиною біля вікна, барвінком, вербою, чорнобривцями — все це наші символи.
Тож зробімо оберіг з наших символів для нашої любої неньки України.
Рушник…Його можна порівняти з піснею, витканою чи ви¬шитою на полотні. Він символізує щастя і долю.
І пшениця — також символ України. Це обрядова, культова рослина, знак добробуту, злагоди в сім*ї. Знак довгого життя на цій землі.
Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців, наприклад, клен, у росіян — берізка, а в нас — верба, калина.
Правду каже українське прислів’я «Без верби і калини —нема України». З давніх-давен наш народ опоетизував кущ калини, оспівав у піснях, легендах.
Калина — це символ дівочої вроди, вірності, чистоти. Калина — це пам'ять. Калина — це і символ неньки —України, своєї домівки.
Ранньої весни, коли ще лежить у лісі сніг, розпускаються квіти верби. Ук¬раїнці вірили, що дерево, яке одним із перших вики¬дає бруньки, тобто прокидається до життя, передає людині силу та здоров'я, оберігає її та захищає.
Барвінок —теж рослина обрядова. Це символ пам'яті і вірності, здоров'я, краси і вічності, безсмертя, довгих літ.
Чорнобривці – символізують дитинство, рідну домівку.
Волошки – символ краси, здоров’я, сили.
Мак символізує дівочу вроду, щирість.
Соловейко — символ щастя і любові до своєї батьківщини, добробуту, надії символ, віри в майбуття.
І звісно наше сонечко. Це символ всього живого на землі.

Подивіться, яку красиву картину ми з вами створили. Давайте придумаємо для неї назву…
(варіанти батьків).
Немов пшениця колосиста,
Аж сяє вся вона в красі,
Дзвінка, чудова, ніжна, чиста,
Любіть цю мову, друзі, всі. (Пшениця)

Її ще змалку рідна мати
З любов’ю вилива в пісні,
Щоб як барвіночок хрещатий,
Сплелись ті звуки у мені. (Барвінок)

Любіть нашу рідну мову, вона ж така багата,
Цвіте у ній кохання, мрії та бажання,
Верби над ставками та рушники з квітками. (Рушник)

Вона в Шевченкових глибинах,
В піснях народу й кобзарів.
Цвіте,як сонячна калина,
В проміннях ранньої весни. (Калина)

Вишнева,срібна, солов’їна –
Це мова злагоди й добра.
У ній гримлять громи в негоду,
А в тишу – пісня солов’я. (Соловей)

Моя мова – усміхнені квіти,
Це ромашки, волошки та мак
І весняний цвіт яблуні білий,
Що весною розцвів у садах. (Волошка, ромашка, мак, цвіт яблуні)

Мова – краса спілкування,
Мова – багатство моє,
Мова – то предків надбання,
Мова – як сонце ясне. (Сонце)

Придумати назву до картини

Ведуча 1. Ось і закінчилось наше свято. Багато гарних слів ми почули про нашу українську мову. Пройде час і ви , діти, станете дорослими і хочеться, щоб ви зростали у ріднім краї, з рідним словом, і ніколи не цурались української мови.

Ведуча 2. Бо ніхто не має права забувати своєї мови рідної ніде.
Як ті пісні, які співала мати, і як своє дитинство золоте.

Діти (почергово).Не цурайтесь мови – мови тата й мами,
Мови діда й баби, предків наших всіх,
Бо її цуратись – сором непошани,
Бо її цуратись – перед Богом гріх!
На землі народів Бог створив багато
І подарував їм скарб усяких мов,
А у кожну мову, гарну і багату,
Вклав свою небесну ніжність і любов.
Всі народи світу – то господні діти,
Всіх народів мови – то Господній дар.
Але мова мами – найрідніша в світі,
В ній є все : і святість, і краса, й любов.

Ведуча. І сотворив бог небо голубе,
Родючу землю і зелені трави
Дніпрові води й жито золоте,
І райських птиць , що звуться солов’ями.
Людей чудових тут він оселив
І дав їм мову, що в душі співає,
І вільний дух в серця їм поселив.
І рай назвав цей – українським краєм.
Ведуча. Тож давайте, діти, складемо присягу нашій рідній Україні й мові нашій солов’їній.



Наш рідний край
Над усе любити
Рідний народ шанувати
І для нього жити.

Діти: Присягаєм.

Рідну мову
Завжди визнавати
Говорить по- українські,
Читати й співати.

Діти: Присягаєм.

Пісня “Присяга рідній мові”

Ведуча Швидко збігли хвилини
Ось і прощатись пора
Дозвольте усім побажати
Щастя, здоров’я, добра!

[виктория птица]

козацькі розваги
спортивне свято для дітей старших груп
матеріал взято з нашого форума
Козацькі розваги.

Мета: прилучати дітей до джерел національної історії і культури, сприяти патріотичному вихованню кожного учня, осмисленню себе, як частинки великого українського народу, пробуджувати національну самосвідомість, загартовувати вихованців фізично і морально

Вед. Ось настав чудовий день,
Повен сонця і пісень.
Показати хочем нині, як колись на Україні,
Веселились козаки!

Вед. З давніх-давен в Україні збереглася така традиція: після важкого
трудового дня треба відпочити, зібравшись разом в єдине коло, з
піснями, іграми, танцями, розвагами, змаганнями.

Ось і у нашому садочку сьогодні відбудуться веселі козацькі забави.

Дозвольте ж представити козаків нашого садочка:

Козаки групи , «маленькі козачата»1, «Калиновий цвіт»2, та «українські малята»3

Девіз кожної групи
девіз:
«Кохаєм край наш дорогий,
що зветься Україна.
Вітчизні хочем ми своїй,
зрости достойним сином.»

девіз: «За синєє небо, за жовте колосся,
Боротися треба, щоб краще жилося». грайлики

Девіз
Козаки – це вільні люди! 2ст
Козаки – безстрашні люди!
Козаки – борці за волю,
За народну щасну долю

Пісня «Ми маленькі козачата»

Вед. Славні наші козаки!
Пісні добре співають
А давай подивимось,
як вони стрибають.

Гра «Велетенський стрибок»

Вед. Ну, хлопці, молодці!
Справжні козаки!
Але ми ще не бачили,
чи вміють вони на конях їздити.


Гра «Осідлай коня».
А ще козаки вправно вміли шити чоботи, а потім в них танцювати

Гра танок «Шевчик»

Український гопак
Полина Левченко. Ой козаки, козаченьки,чи ви сильні, чи слабенькі?
Ой гоп, штани лоп, сорочка дереться,
Де ж у наших козаків силонька береться?

Гра «Котилася торба»

Гра «Тин»

Ведуча Козаки всі спритні, здібні.
Чи є ще до них подібні?
Потомились? Діло в тому
Їм потрібно зняти втому.
Відпочинок – справа звична.
Для всіх пауза музична.

Для вас співає ЛИЗА Астахова «Пісня україночки»

Вед. Щоб мужньо боронити свій народ, свою рідну неньку Україну козаки повинні перетворювати труднощі, мати неабияку силу У наступному змаганні візьмуть участь щонайсильніші. Буде запекла боротьба А тепер до мене підійдуть 2 сміливці, які не бояться двобою.

Гра «Півники»

Вед. а скажіть мені любі козаченьки що це таке (показує калину)
Вірно , це калина.

Дитина Посадіть калину на городі, щоб розквітнула земля!
Із роси – пречиста врода, з неба – почерк журавля.
Посадіть калину коло тину, щоби злагода цвіла!
Буде щедрою родина – буде честь їй і хвала.
Посадіть калину коло хати, щоб на всеньке на життя!
Стане кожен ранок святом, дітям буде воротя

Танок «Ой, є в лісі калина»

Вед. Залишилось вам зробити –
Друзям юшку наварити.
Щоб зварити юшку смачно,
Треба кинути в казан
І приправу, і картоплю,
І петрушку, і квасець.
Та казан на тому боці,
І приправа там,
А картоплю ми забули,
тож завдання вам:
через річку, через брід
ви картоплю принесіть.
Козаки на вас чекають
он із варти виглядають.

Щоб добратися до казанка, ви повинні з ложкою, в якій лежить картоплина, перейти по гімнастичній лаві, пробігти через обруч, кинути картоплину в казан і передати ложку наступному учаснику. Перемагає та команда чий казан наповниться скоріше.
Раз, два, три! Почали!

Гра «Козацька юшка».

Вед. Який козак не любить співати українські пісні?
Ану козаченьки заспівайте пісню про нашу рідну Україну

Пісня «Україна» 1СТ

Вед. Добре ви всі змагались
І нарешті довели,
Що ви юні козачата,
Всі – герої молодці!
Козачат усіх щиро вітаємо,
Здоров’я і щастя бажаємо

Вед. А наше свято підходить до кінця.
Отож, пам’ятаєте, дорогі діти, що ви є нащадками славних українських козаків. То ж любіть Україну, шануйте її народ. Хай кожен з вас своїми добрими справами і вчинками доведе, що козацькому роду нема переводу!

Хай вам щастить завжди й у всьому,
Не піддавайте серце злому.
Хай Бог нам усім допомагає
І рідний край оберігає!

[ЮЛилиана]

Девочки! В пятницу проводили мероприятие к 200-летию Т.Г.Шевченко. Прошло классно. Очень помогли материалы по данной теме Кислицыной Елены Владимировны, наших форумчан и с интернета. Спасибо всем за помощь! Вот что у меня получилось.

Сценарій святкового заходу, присвячений відзначенню 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка
"Шевченківське слово живе!"

Мета: виховання любові до рідної мови, скарбів поетичного слова, України; вшанування пам’яті
видатного художника слова патріота України - Т.Г.Шевченка; викликати бажання читати
«Кобзаря»; , розвивати мовлення, мислення, увагу; формування культури мовлення через
красу й багатство рідної мови.

Обладнання: мультимедійна презентація, репродукції картин Т.Г. Шевченка, аудіо запис пісні.

Матеріал до заходу: портрет Шевченка, виставка творів поета, ілюстрації до творів, свічка, вишиті
рушники, а на них «Кобзарі», на дошці роки життя, фото-виставка, «Остання
дорога Т.Шевченка на Україну».

Місце проведення: музична зала.

Прислів'я. "Тарасові слова — то правда жива."
"Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем."
"Шевченкове слово в віках не старіє..".

Зала святково прибрана. На сцені інтер"єр сільської хати, подвір"я. Під музику «Дорогий Тарасе» діти заходять в зал і сідають на відведені місця.Виходить ведуча зі свічкою в руках.

Ведуча: Добрий день, добрий день,
Добрії люди!
Хай весь день усім щастить
І приємно буде!
Шановні гості! Любі діти!
Раді вас ми тут зустріти.
Добре, що прийшли ви на гостини
До слова мудрого, яке так звучно лине!
Запрошуємо вас у царство красивого, правдивого і цінного, сильного і ласкавого, доброго і мужнього слова. Поезія – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини.(Запалює свічку.) Хай палає свічка. Хай палає,
Поєднає нас вона в цей час.
Друзів голоси нехай лунають,
Слово й музика нехай єднають нас.

Пісня "Добрий день!"
Звучить мелодійна музика
Ведуча: Не даремно ми звертаємось до вас мовою землі нашої, мовою наших пращурів, мовою
нашого народу. Духовним батьком, творцем і рятівником української мови й всієї нації
став видатний український поет та художник, Великий Кобзар – Т. Г. Шевченко.
Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті просяє веселка.
Повні сил і живої снаги.
Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.

Хоровод з квітами.
Вірш "Барвінок"(Єфремова Олександра, сер.гр. №1)

Під кінець таночка дівчата кладуть квіти перед портретом Т.Г.Шевченка.

Ведуча: Нас, Тарасе, сьогодні
Усіх зібрав докупи.
І зійшлися у цій залі
Шевченка онуки.(оплески)

Діти: 1. Ми маленькі українці: 2. Бо, козацького ми роду,
Хлопці та дівчата. Славних предків діти.
Не слабкі у нас вже руки У садочку ми вчимося
І душа багата. Рідний край любити.

3. Між собою всі ми друзі,
Ми - одна родина.
І шануємо, як матір,
Рідну Україну.

Пісня "Добрий день, матусю – Україно!"

Ведуча: Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк... Людина незвичайної долі й незвичайного
таланту, що здобула світову славу.
Діти, а ви можете мені сказати, чому ми Т.Г.Шевченко називаємо великим українським
поетом?

Діти: - Він любив свій народ і нашу Україну.
- Він створив українську літературну мову.
- Він написав чудові поеми, вірші і пісні про наш народ.
- Т.Г. прославив боротьбу за волю.
- Він написав "Буквар" для бідних дітей.

Ведуча: Так, Т.Г.Шевченко став душею і совістю свого знедоленого народу.
Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами.
В мальовничім краї нашім,
Де цвіте калина
Народився самий кращий
Син твій, Україно!

Мультимедійна презентація"Дітям про Т.Г.Шевченка"

Ведуча: В похилій хаті, край села,
Над ставом, чистим і прозорим,
Життя Тарасику дала
Кріпачка-мати, вбита горем.
Не на шовкових пелюшках,
Не у величному палаці —
В хатині бідній він родився
Серед неволі, тьми і праці.
Нещасна мати сповила
Його малого й зажурилась...
І цілу ніченьку вона
За сина-кріпака молилась.

І бог почув молитву ту,
І в руки хлопцеві вручив
Співецьку чародійну ліру,
Що надала і мудрість, і талант, і силу.

Дитина 4. Велику книгу написав
І "Кобзарем" її назвав.
В тім "Кобзареві" зложив заповіти,
Щоб знали всі: дорослі й діти.

Ведуча: Так, свої вірші і поеми Тарас Григорович зібрав в одну збірку і назвав її "Кобзарем". В
шевченківських рядках відчуваються біль і смуток, жаль і печаль, а поряд з цим безмежна
любов до природи рідної неньки-України.

Вірш "....(Кокол Влада, ст.гр.№3)

Ведуча: Тарас Григорович прожив усього 47 років, із них 24 роки був у кріпацтві, 10 років мучився
у солдатській неволі на засланні і лише 13 років був вільною людиною. Його життя
нагадує нам спалах зірки, але зірки, що не згасає, а навпаки, ще яскравіше сяє. Дата
народження і дата смерті стоять поряд, але між ними роки життя талановитої людини, що
стала славою і гордістю українського народу. Із хлопчика – кріпака виростає таланови -
тий художник, великий український поет – борець за волю України. Ні царські тюрми, ні
солдатчина, ні заслання в далеких степах Казахстану, не зломили його, не перемогли його
віри в Україну в народ! Де він не був, завжди тужив за Україною. Ось послухайте, як
ніжно і тужливо звучать його вірші і пісні.

Уривок з поеми "Княжна" "Зоре моя вечірняя" (Гадко Андрій, 2 мол №2)
"Дивлюся, аж світає" (Марчук Кіра, ст.гр. №2)

Ведуча: Дуже народ любив Шевченкові вірші і став складати пісні на його слова.
В весняний час через сотні літ,
Як зелен цвіт шумить зеленими листками.
Над нами сонця ясний цвіт
І Кобзарева пісня разом з нами.

Вірш і пісня "Зацвіла в долині червона калина"( Ніколайчук Маша, 2 мол.№2)
Вірш "Тополя" (Спотар Єлізавета, ст.гр.№2)
Пісня "По діброві вітер віє"(у виконанні дорослих)

Ведуча: Один з віршів став ніби гімном України, коли цей твір звучить у музичних записах , всі
люди встають.

Вірш і пісня "Реве та стогне дніпр широкий" (Юрченко Олександра, 2 мол. №3)

Ведуча: Шевченко вчить однаково шанувати чуже і любити своє. «Учітеся, читайте і чужому
научайтесь й свого не цурайтесь. Бо хто матір забуває – того Бог карає». Не треба
цуратися свого рідного народу, свого краю, мови, рідної України на якій ми родились, на
якій живемо і яка для нас все одно, що рідна мати. Він закликає український народ до
боротьби за волю за кращу долю.
О думи мої! О славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучусь… але не каюсь!
Люблю, як щиру, вірну дружину
Безталанну свою Вкраїну!

За писання Шевченка віддали в солдати, послали в далекий безлюдний степ, забравщи те, без чого він не міг жити – писати, малювати. Але й там він не забував рідного народу та рідного краю. І в неволі Тарас не покидав писати свої чудові вірші, писав уночі, криючись та ховаючи написане за холяву чобота. Десять літ пробув Шевченко у неволі, втратив зовсім здоров’я і коли вийшов знов на волю, не довго й жив. Останні роки життя поет прожив в Петербурзі. Тоді він мріяв оселитися в Україні у хаті з вишневим садком. Але доля не судила йому цього звичайного людського щастя. Помер 10 березня1861 року. І вмираючи думав про Україну і дав такий «Заповіт»:

Пісня « Заповіт»(запис)
Як умру то поховайте мене на могилі,
Серед степу широкого, на вкраїні милій.
Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі.
Було видно, було чути, як реве ревучий

Ведуча: І ті, хто любив та поважав Шевченка, вчинили його волю з Петербурга, де він помер,
перевезли тіло на Україну і поховали на високій Чернечій горі над Дніпром, недалеко від
міста Канева.

Дитина 5. В зелені квітучій канів на Дніпрі,
Пам"ятник на кручі, на крутій горі.
Тут лежить великий наш співеце Тарас,
Та живий навіки він в серцях у нас.
І як будем часом в Каневі колись-
Дідусю Тарасу низько поклонись.
(Г.Бойко)

Ведуча: Минуло багато років з дня народження Т.Г. Шевченка – славного сина українського
народу, але й сьогодні як живий говорить він із своїми наступниками. Його слово живе
між нами, гнівне і ніжне, полум’яне і міцне. І на оновленій землі, над ланами, широкими
полями, вільними містами і селами, як весняні води могутнього Дніпра, лине вічно жива в
народі слава великого Кобзаря.

Крокує Шевченко, крокує світами.
Він є, буде завжди, навіки із нами.
Він нам завіщав Україну любити,
Тож будемо Бога за неї молити.

Пісня "Молитва за Україну".

Ведуча: Шановні гості і діти! Ми вдячні вам за те, що розділили з нами радість свята, за ваші добрі
слова і теплі обличчя.
Дай вам, Боже, дай із неба,
Дай, чого вам більше треба, -
Дай вам миру і спокою
Під могутньою рукою…
Зичимо вам здоров’я, щастя, добра, любові і нових творчих звершень. Нехай у ваших
серцях завжди живе українська мова, звучить рідна пісня.

Звучить “Пісня про Україну”(у запису)

[леся r]

Провела свято до Шевченка.

Мета: виховання любові до рідної мови, скарбів поетичного слова, України; вшанування пам’яті
видатного художника слова патріота України - Т.Г.Шевченка; викликати бажання читати
«Кобзаря»; , розвивати мовлення, мислення, увагу; формування культури мовлення через
красу й багатство рідної мови.


Зала святково прибрана.

Під музику діти заходять в зал і сідають на відведені місця.

Виходить ведуча зі свічкою в руках.

Ведуча: Добрий день, добрий день,
Добрії люди!
Хай весь день усім щастить
І приємно буде!

Запрошуємо вас у царство красивого, правдивого і цінного, сильного і ласкавого, доброго і мужнього слова. Поезія – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини.(Запалює свічку.)

Хай палає свічка. Хай палає,
Поєднає нас вона в цей час.
Друзів голоси нехай лунають,
Слово й музика нехай єднають нас.


Звучить мелодійна музика


Ведуча: Не даремно ми звертаємось до вас мовою землі нашої, мовою наших пращурів, мовою нашого народу.

Духовним батьком, творцем і рятівником української мови й всієї нації
став видатний український поет та художник, Великий Кобзар – Т. Г. Шевченко.

Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті просяє веселка.
Повні сил і живої снаги.
Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.

Діти стають на Весняний танок.

Танок

1. Щороку в березні до нас
Значний приходить день
Це ж народився наш Тарас
Творець палких пісень

:2. Благословен той день і час
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малий, босими ногами


Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом
Барвінком укрила.
І на полі жайворонок
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають.

.:3 В мальовничім, нашім краї,
Де цвіте калина
Народився поет-художник
Син твій, Україно.
Вірш про рушник.

Танок з рушниками


Ведуча: Нас, Тарасе, сьогодні
Усіх зібрав докупи.
І зійшлися у цій залі
Шевченка онуки.



Дитина Я маленька українка
Шостий рочок маю
Про Тараса про Шевченка
Вже багато знаю

Він дитина з під стріхи
В українськім світі
А придбав нам славу
Як ніхто на світі


Ведуча: В похилій хаті, край села,
Над ставом, чистим і прозорим,
Життя Тарасику дала
Кріпачка-мати, вбита горем.
Не на шовкових пелюшках,
Не у величному палаці —
В хатині бідній він родився
Серед неволі, тьми і праці..

Вихователь: Народився маленький Тарас 9 березня 1814 в с. Кирилівка в бідній селянській сім’ї. Хлопчик був жвавим і непосидющий. Змалку його цікавило все.

Інсценівка Мати та Тарасик.

Вихователь: Коли підріс Тарасик, то цікавий був до всього, було видно, що ця дитина більше думає, ніж бавиться. Все розпитує. Матері ніколи було з ним возитися, то він іде до Катрі – старшої сестри, яку дуже любив. З цікавістю слухав розповіді Катрусі. Але і сама добре всього не знала

Інсценівка:

Виходить Тарас і Катря і сідають посередині на килимку

Тарас: Катрусю, що таке Сонце?

Катря: Це таке вогнище велике.

Тарас: А хто його розпалює?

Катря: Розпалює дід.

Тарас: А де ж дід дрова бере?

Катря: Та десь бере.

Тарас: Катрусю, а що таке зорі?

Катря: Це такі маленькі Сонечки, а держать їх янголи, які живуть на небесних сходах.

Тарас: Це так каже ж ти. А мати кажуть, що це душі померлих праведників. Кому ж вірити? (встали пішли на місця).

(Виходить малий Тарас з мамою)

Малий Тарас

...Ще в школі,у вчителя дяка

Маленьку книжечку. Хрестами

І візерунками з квітками

Кругом листочки обведу

Та й списую Сковороду

Та сам собі у буряні,

Щоб не почув хто не побачив,

Виспівую та плачу...



Мати. Не плач. Ти народився під високою зорею. Тобі випала велика Доля.



Малий Тарас. Мамо, а що то є доля?(замислюється)



Ведуча

Із сирітської торбинки Шевченка виглядала на рідкість щедра Доля. – Божий дар. А кому більше дається від Бога, з того більше і спитається! Усе своє життя він кидав виклики долі, які були голосом чоловіка на межі почуттів, коли він один за всіх!

Дитина

Велику книгу написав
І "Кобзарем" її назвав.
В тім "Кобзареві" зложив заповіти,
Щоб знали всі: дорослі й діти.

Ведуча: Всі свої вірші і поеми Тарас Григорович зібрав в одну збірку і назвав її "Кобзарем".
В шевченківських рядках відчуваються біль і смуток, жаль і печаль, а поряд з цим безмежна
любов до природи рідної неньки-України.


7 Світає край неба палає
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає
Тихесенько вітер віє,
Стежки, лани мріють
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.

8:Тече вода з-під явора
Яром на долину
Пишається над водою
Червона калина
Пишається калинонька
Явір молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють

9 Тече воді із-за гаю
Та попід горою
Хлюпочуться качаточка
Поміж осокою
А качечка випливає
З качуром за ним
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.


Ведуча:

Дуже народ любив Шевченкові вірші і став складати пісні на його слова.


Кобзарем ми його звемо

Так від роду і до роду

Кожен твір свій і поему

Він присвячував народу.
пісня "Зацвіла в долині червона калина"

Вихователь: Велика любов до свого народу, до рідної землі, до краси, до краси навколишньої природи викликала в Шевченка потяг як до складання віршів так і до малювання. Тарас він став не лише поетом, а й художником. Ось подивіться на красу його картин.

(Демонстрація репродукцій).



Вихователь: Давайте і ми з вами відчуємо себе художниками й програємо гру «Якого кольору вірш».
Вихователь декламує вірш, а діти асоціюють їх із певними кольорами: зелений, блакитний, червоний, фіолетовий.

Вітер з гаєм розмовляє
Шепче з осокою
Пливе човен по Дунаю
Один за водою

Тече вода із-за гаю
Та попід горою,
Хлюпочуться хлопчата
Поміж осокою

Зацвіла в долині
Червона калина
Ніби засміялась
Дівчина – дитина

Сонце заходить, гори чорніють
Пташечка тихне, поле німіє
Радіють люди, що відпочинуть.

Ведуча:

Тарас Григорович прожив усього 47 років, із них 24 роки був у кріпацтві, 10 років мучився
у солдатській неволі на засланні і лише 13 років був вільною людиною. Його життя
нагадує нам спалах зірки, але зірки, що не згасає, а навпаки, ще яскравіше сяє. Дата
народження і дата смерті стоять поряд, але між ними роки життя талановитої людини, що
стала славою і гордістю українського народу. Із хлопчика – кріпака виростає таланови -
тий художник, великий український поет – борець за волю України. Ні царські тюрми, ні
солдатчина, ні заслання в далеких степах Казахстану, не зломили його, не перемогли його
віри в Україну в народ! Де він не був, завжди тужив за Україною. Ось послухайте, як
ніжно і тужливо звучать його вірші і пісні.

Пісня "Зоре моя вечірня"




Ведуча

Останні роки життя поет прожив в Петербурзі. Тоді він мріяв оселитися в Україні у хаті з вишневим садком. Але доля не судила йому цього звичайного людського щастя. Помер 10 березня1861 року. І вмираючи думав про Україну і дав такий «Заповіт»:

« Заповіт» (запис)

Дитина

. В зелені квітучій Канів на Дніпрі,
Пам"ятник на кручі, на крутій горі.
Тут лежить великий наш співеце Тарас,
Та живий навіки він в серцях у нас.
І як будем часом в Каневі колись-
Дідусю Тарасу низько поклонись.



Ведуча: Шевченко вчить однаково шанувати чуже і любити своє. «Учітеся, читайте і чужому
научайтесь й свого не цурайтесь. Бо хто матір забуває – того Бог карає».

Дитина
Ми є діти українські
Хлопці і дівчата
Рідний край наша - Україна
Красна та багата

І та наша слава
Не вмре, не загине
Наш Тарас Шевченко
Сонце України.

: Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе
Рідна віра, рідна мова
Рідний край наш над усе.

Ненька наша Україна
Мова, рідний спів
Це земля свята єдина
Наших предків і батьків

І ми вдячно всі шануймо
Славного Тараса
В сім’ї вольній не забудьмо
Бо він гордість наша.
Пісня «Про україну»

Ведуча: Минуло 200 років з дня народження Т.Г. Шевченка – славного сина українського
народу, але й сьогодні як живий говорить він із своїми наступниками.Давайте побачимо,що ми дорослі знаємо про нашого Кобзаря.
Вікторина для батьків.

Дитина

Любитиму я Україну рідненьку,

То може мені ще не раз

З картини всміхнеться Шевченко

Наш батько – великий Тарас.

Дорослий

Між берегами вічності клекоче час

Дзвенить нового дня – весела повінь

Живуть, Тарас рідний, поміж нас

І голос твій, і пензель твій, і слово

Знаймо його – і знані будемо

Сповідуймо його – і правдиві будемо

Любімо святу Україну, як він

І в світі люблені будемо.

Ведуча: Один з віршів став ніби гімном України, коли цей твір звучить у музичних записах , всі люди встають.(всі встають)


пісня "Реве та стогне дніпр широкий (запис)




Ведуча: Шановні гості і діти! Ми вдячні вам за те, що розділили з нами радість свята, за ваші добрі слова і теплі обличчя.

Дай вам, Боже, дай із неба,
Дай, чого вам більше треба, -
Дай вам миру і спокою
Під могутньою рукою…
Зичимо вам здоров’я, щастя, добра, любові і нових творчих звершень. Нехай у ваших
серцях завжди живе українська мова, звучить рідна пісня.

[натела]

[Anytka-80]

Девочки вот и мой сценарий "шевченко"

Святково прикрашений зал. На стінах вишиті рушники, серветки, в центрі портрет Шевченка Т.Г., виставка книг.

Діти одягнені в національні українські костюми парами заходять в зал.
Хоровод « »

Вихователь: Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і творчої снаги
Ми вшановуємо пам'ять Шевченка – разом
Багато років минуло з тієї пори, коли українська земля подарувала нам великого Кобзаря. Тарас Шевченко – це ім’я знайоме і близьке людям в різних куточках світу. А ми, українці, прославляємо його з великою шаною і святістю.

1.:Щороку в березні до нас
Значний приходить день
Це ж народився наш Тарас
Творець палких пісень

2: Благословен той день і час
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малий, босими ногами

3.: В мальовничім, нашім краї,
Де цвіте калина
Народився поет-художник
Син твій, Україно.

Вихователь:Сьогодні ми з вами будемо розповідати про нелегке життя Т.Шевченка, про його допитливе дитинство. Будемо читати вірші, які він написав будемо співати пісень, які він дуже любив.
Діти сідають на свої місяця
Ведуча: 9 березня 200 років тому в маленькому селі Кирилівка в селянській бідній сім’ї Шевченко народився хлопчик,назвали його Тарасом.
У Тараса дуже рано померли і мама і тато,він з сестрою «пішов у люди»,шукати собі роботу. Тарасик пас гусей,а пізніше свиней у пана. Хлопчик прагнув до знань і пан віддав його вчитися до школи. Коли Тарас підріс добрі заможні люди послали вчитись мистецтву до Москви. Там він згадував свій дім і свою сестру.
Тарас пише:( читає дорослий)
І сниться сон мені:
Дивлюсь,у темному садочку,
Під вишнею у холодочку,
Моя єдиная сестра!
Многострадалиця святая!
Неначе в раї,спочиває.
Та з-за широкого Дніпра
Мене,небога,виглядає.
З-за хвилі човен,доплива…
І в хвилі човен порина…
Ведуча: Тарас Григорович Шевченко дуже любив велику ріку Дніпро. Про нього він написав вірш «Реве та стогне Дніпр широкий». На цей вірш була написана музика композитором Данило Крижанівським
Слухання пісні «Реве та стогне Дніпр широкий»
Шевченко любив нашу українську природу,часто слухав народні пісні і оспівував в віршах природу рідного краю.
Вірш «Встала весна»Тарас Шевченко
Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила:
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають…
Звучить музика діти виконують хоровод «Красуня весна»
Ведуча:Ось перед вами святиня нашого народу-книжка «Кобзар». Ця збірка Шевченкових подій відома й люба кожному українцеві. Ми також не розгортали її сторінки читали і вчили деякі вірші, розглядали ілюстрації. Хто з вас хотів би прочитати вірш Т.Г. так, як хотів би почути їх автор.
Дитина читає вірш
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Любо, любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала.
Почула дівчина
І в білій свитині
З біленької хати
Вийшла погуляти
У гай на долину.
Діти виконують пісню «Ой є в лісі калина»
Ведуча: Велика любов до свого народу, до рідної землі, до краси, до краси навколишньої природи викликала в Шевченка потяг як до складання віршів так і до малювання. Тарас він став не лише поетом, а й художником. Дуже відомі його картини «Катерина» і автопортрет. Наші діти теж малювали малюнки за змістом Тарасових віршів (показ малюнків)
Дорослий читає вірш: « Дивлюся аж світає» Уривок із поеми
...Дивлюся, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.
Сади рясні похилились,
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає...
І нема тому почину,
І краю немає!

Діти читають Вірш

Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.

Діти виконують пісню «Ой ходила дівчина бережком»

Дитина: Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Ведуча:Сем'я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.

Ведуча:Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.
(слухають щебетання солов’я ) граючи на свистульках

Ведуча: Все своє життя Тарас Шевченко з теплотою і любов’ю згадував свою неньку,сумував за своєю родиною,але головна його любов – це рідна Україна він вболівав за неї і любив її над усе.

1. Я маленька українка
Шостий рочок маю
Про Тараса про Шевченка
Вже багато знаю

2: Він дитина з під стріхи
В українськім світі
А придбав нам славу
Як ніхто на світі

3.: І та наша слава
Не вмре, не загине
Наш Тарас Шевченко
Сонце України.

4: Ми є діти українські
Хлопці і дівчата
Рідний край наша - Україна
Красна та багата

5: Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе
Рідна віра, рідна мова
Рідний край наш над усе.

6: Ненька наша Україна
Мова, рідний спів
Це земля свята єдина
Наших предків і батьків

7: Любитиму я Україну рідненьку,
То може мені ще не раз
З картини всміхнеться Шевченко
Наш батько – великий Тарас.

8:Кобзарем ми його звемо
Так від роду і до роду
Кожен твір свій і поему
Він присвячував народу.

9: І ми вдячно всі шануймо
Славного Тараса
В сім’ї вольній не забудьмо
Бо він гордість наша.

Пісня(дорослі): «Україна»

Ведуча: Важка була доля в Тараса Григоровича, але в серці жила велика любов до рідної України, до рідного народу, до рідної мови. І впродовж усіх років,століть ми плекаємо, бережемо, несемо цю
любов в своїх серцях, як Божу іскру.
Між берегами вічності клекоче час
Дзвенить нового дня – весела повінь
Живуть, Тарас рідний, поміж нас
І голос твій, і пензель твій, і слово
Знаймо його – і знані будемо
Сповідуймо його – і правдиві будемо
Любімо святу Україну, як він
І в світі люблені будемо.

[натела]

** Hidden Content: You don't have sufficient privileges to see this hidden data **

[натела]

Сделала клип

[натела]

Ещё один + Пісня "Козаки" Лисенка

и минус здесь https://www.youtube.com/watch?v=gvy_...ature=youtu.be

[Lina_21]

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Сл і муз. Наталі Багмут

Матінка земля в нас одна-єдина
І одна-єдина ненька Україна-
І поля безкраї, і сади квітучі,
Ріки повноводні і могучі.
ПРИСПІВ:
Я здійму до неба
Крильця-рученята,
Помолюсь за маму,
Помолюсь за тата,
За сестру і брата-
За усю родину
І за рідну неньку Україну.

Захисти нас, Боже, від лихої долі,
Уроди доволі житечка на полі,
Щоб сміялись дзвінко діти в кожній хаті,
Щоб Були щасливі і багаті.

[Lina_21]

А Я УКРАЇНКА

Муз. Інни Пушкар
Слова Олени Головатюк
Виконує «Аеліта»
Сонце променем колосся золотить
Віє вітер понад степи і ліси
Квітне щастя і у місті і в селі
І кружляє запах рідної землі

За віконцем соловейко заспівав
На мою долоню цвіт калини впав
У сусідів в хаті плаче немовля
Народилось в тебе ще одне дитя.

ПРИСПІВ:
А я гарна синьоока україночка
І розквітла я, як мальви квіточка
А я донька, твоя донька рідненька,
Україна, моя мати, моя ненька.
А я гарна синьоока україночка
І розквітла я, як мальви квіточка
А я донька, твоя донька рідненька,
Україна, моя мати, моя ненька.

2.Колискову мені мати заспівала
На мою щоку її сльоза упала.
Не сльоза це, а весняна злива,
Що упала на родючі ниви.

Я матусі ніжно руки поцілую
І кохання в серці я відчую.
Як торкнусь вустами рідної землі
І, вкраїно, співатиму пісні.