Привет, вот есть такой сценарии, может чем - то поможет!!!!!!!!!
Я І КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
Вед учи й:
Благословенний будь, мій краю. Моя земля, мій дивосвіт... Сьогодні Україна відзначає
Свободи й вольності своєї 15 рік.
Будь-що нам плещуть недруги лукаві,
Нехай їм грець і Бог їм є суддя.
Моя країна в ореолі слави
Святкує пам'яті своєї вороття!
І кожна мить ще незбагненна,
Хоч маєм прапор, гімн свій і тризуб,
Та розладу в країні не бракує,
Оскільки зайд багато є ще тут.
Благослови нас, Отче Всемогутній,
І матінко святая осіни.
Нам незалежність, щастя і добробут
На многії літа ще збережи.
Ведуча. Історики запишуть для прийдешніх поколінь, що в ніч з 27 на 28 червня 1996 року була прийнята і затверджена Верховною Ра¬дою — Конституція незалежної держави — України.
Ведучий. День 28 червня 1996 року вписано золотими літерами в історію нашого народу. Здійснилось те, чого прагнув весь український народ.
(Виходять хлопчик і дівчинка.)
Годинникар
Прочитайте знову тую славу
Та читайте од слова до слова,
Не минайте ані титли, ніже тієї коми...
Все розберіть та спитайте
Тоді себе: Хто ми? Чиї сини?
Яких батьків? Ким? За що забуті?
Хлопчик. Що? Знову читати, вивчати? Та навіщо? Мені вистачає школи і шість уроків на день! Годі! Не хочу! Не буду! Мені і так непогано живеться, хоч і не знаю, що і як колись було.
Дівчинка. Послухай, а скажи мені, що станеться з деревом, коли його зрізати під корінь?
Хлопчик. Воно зав'яне, всохне.
Д і в ч и н К а. А чому всохне, пропаде? Що дає дереву коріння?
Хлопчик. Дає соки землі.
Дівчинка. Правильно. Молодець! Дерево бере сили від землі ко¬рінням. Так і ми, хоч ще і малі, коли не будемо знати про наше коріння, далеких пращурів, про нашу історію, звідки ж наберемося тої сили для майбутнього?
(На музичному тлі інструментального твору Маріконе.)
Ведуча
З роду в рід кладе життя мости. Без коріння саду не цвісти, Без устремління човен не пливе, Без коріння сохне все живе.
(Входить годинникар.)
Годинникар. Справді, людина без пам'яті про своїх предків са¬мотня, їй не має звідки черпати сили для життя. Тому я спробую вам до¬помогти.
Хлопчик. Ой! А це хто такий?
Дівчинка. Володар часу та історії, господар хвилин і годин — не¬втомний годинникар. Він веде нас у чарівну подорож — подорож у часі! Ти лишень послухай, що він нам розкаже!
Годинникар
Заспіваю вам не пісню
Про стару старовину,
Розкажу я вам не казку,
А бувальщину одну.
Розкажу я вам, як на горах
Славний Київ наш постав,
Як він жив і розвивався,
Як столицею він став.
Хто й коли у ньому княжив
І в який ходив поход.
Хто боровсь за Україну,
За державність, за народ.
Як за щастя України
Ріки крові розлились.
Заспіваю вам не пісню
Про стару старовину,
Розкажу я вам не казку,
А бувальщину одну.
Наразі ми опинились з вами в XI ст. Тож давайте погортаємо сторін¬ки могутньої нашої держави — Київської Русі. Але ви, двоє, мусите мені допомогти. Згода?
Дівчинка. Згода! Хлопчик. Ну, добре вже.
Дівчин к а
Де стоїть тепер наш Київ,
ам була сама гора.
Жив там перше Кий з Хоривом,
Щек та Либідь — їх сестра.
X л о п ч и к. Та знаю, знаю. А потім був Аскольд і Дір, а їх убив Олег, що загинув від улюбленого коня, а потім княжив Ігор і квітла Київська держава, і була могутня, і з'єднала майже всі українські племена, а жінка | його мудра Ольга християнство прийняла, а Святослав «з мечем в руці по¬ліг, смертю лицаря в бою, за народ, за Україну склав він голову свою».
Дівчинка. Як же ти багато знаєш!
Хлопчик. Не даремно ж я на уроки історії ходжу! А Володимир Великий був шанований за серце і розум і «Красним сонечком» Украї¬ни прозваний.
Годинникар. Молодці! Але ми підійшли саме до того князя, який вперше склав норми права у збірку «Руська Правда». Саме її можна вва¬жати першою вітчизняною конституцією.
(Входить дівчинка з XI ст.)
Дівчинка з XI ст.
За князя Ярослава Київ
Царгородом став.
Оточив його валами, •
Укріпив його, оздобив.
У Європі честю мали Королі, князі, царі Поріднитись з Ярославом,
Побувати у дворі:
Але мудрість Ярослава
Вся була його в його ділах,
У державнім будівництві,
Владі, устрою, в судах.
Дівчинка. А що там було записано, у «Руській правді»?
Дівчинка з XI ст. «Руська правда закріплювала право влас¬ності на землю, угіддя, майно. За злочин карали. Якщо уб'ють огнищани-на навмисне, то вбивця платить за нього 80 гривень, а за вбитого смерда або холопа — 5 гривень, а за коня князівського — 3 гривні, а якщо вкраде чужого раба або рабиню — за образу платить 12 гривень. А найгірше, коли 1 виганяли з общини і забирали майно.
Годинникар
І залишив нам заповідь одну Ярослав:
Не сваріться, живіть у згоді,
Тільки мир збере усе,
А незгода, наче вітер,
Все по полю рознесе.
Як не будете всі разом
Йти до спільної мети,
Ви, державу зруйнувавши,
Повієтеся у світи.
Мудра заповідь, та не довго пам'ятали її нащадки. Але час рушати далі. Перенесемось у 1710 рік, час славних гетьманів та козаків. Адже саме 5 квітня 1710 року у м. Бендери (в Молдавії) було затверджено...
Ведуча. Першу демократичну Конституцію — унікальний істо¬ричній документ. У розробці цієї Конституції брав участь гетьман Пи¬лип Орлик, чия ерудиція вражала освічену Європу. А назву ця Конститу¬ція отримала...
(Входять два козаки.)
1-й козак. «Пакти і Конституція законів вольностей Війська За¬порозького», укладені ясновельможим паном Пилипом Орликом, ново¬обраним гетьманом Війська Запорозького.
2-й козак. Во ім'я Отця і Сина І святого Духа, прославленого її Трійці Господа Бога. Нехай буде на вічну пам'ять про славу Війська За¬порозького і всього українського народу. Запорозьке Низове Військо іаслужило собі безсмертну славу численними лицарськими відвагами на морі і на землі.
1-й козак. Мені, ясновельможному гетьману, своїм добродум-пим дбанням та владою доручаються всі у Вітчизні нелади для премудро¬го оправлення, права і вільності військові для непорушного збереження. І Іезмінно виконувати: милість, вірність і дбайливість до Вітчизни, мате¬рі нашої, про добро її народу,, про розширення прав і вольностей військо-ішх. Обіцяю і повністю беру зберігати до вищих і заслужених у Запоро¬зькому Війську осіб пошанування і любов до всього, старшого і меншо¬го товариства. У цьому мені, Боже, допоможи непорочне св. Євангеліє. Л те все підписом руки моєї власної і печаткою стверджую. Діялось у Бен¬дерах, року Божого 1710, квітня 5 дня. Пилип Орлик, гетьман Запороз¬ького Війська.
Дівчинка. Отже, мала утворитися незалежна держава українсько¬го козацтва, на чолі якої стояв гетьман і в парламент до якої обирали пред¬ставників від усіх станів українського населення.
В є д у ч и й. Це була перша Конституція у світі, але, на жаль, у жит¬тя втілити її не вдалося.
Годинника р.Атепер мандруємо у 20-ті рр. XX століття. (Входить хлопчик з 20-хрр. XXст.) Конституційна практика в той час була пов'яза¬на з утворенням і діяльністю Центральної Ради УНР. Було видано 4 уні¬версали, за якими...
(Виконується пісня А. Матвійчика «Кленова балада».)
Хлопчик з 20-х рр. XX ст. І універсал оповіщає: «Наро¬де український! Народе селян, робітників, трудящого люду.
Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду на сторо¬жі прав і вольностей української землі. Хай буде Україна вільною. Одні бу¬демо творити наше життя».
Хлопчик. А що було записано в IV універсалі?
Хлопчик з 20-х рр. XX ст. «Народе України! Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, від нікого незалежною суверенною державою українського народу. Здійснилася давня мрія твоїх батьків, борців за волю й право робочого люду! Зазиваємо усіх стояти не¬похитно на сторожі добутої свободи й прав нашого народу».
Го д и н н и к а р. От і здійснили ми подорож в історію українських конституцій. Нашому народові частіше від інших доводилось виборюва¬ти свою державність, створювати конституцію, але жити за власними за¬конами він не мав можливості. Ну, що, втомились?
X л о п ч и к. Це не важливо.
Дівчинка
Важливо те, що ми дізналися.
Від дитинства аж до скону
Всі ми добре знаємо,
Що ми звемось українці
Й українських предків маємо.
Батько, мати, брат, сестриця
І всі інші члени роду —
Всі належать до одного —
Українського народу.
Хлопчик
Бо родитись українцем —
Це велика честь і слава.
Рідний край свій полюбити —
Найважливіша з усіх справа.
Українці й українки
Всі кохають до загину
Славну землю батьків своїх —
Свою рідну Україну.
Дівчинка з XI ст.
Але, щоб цю землю свою
Міцно, щиро покохати,
Треба все її минуле
Добре вивчити і знати.
1-й козак
Треба знати те, як предки
На землі цій колись жили,
Як її грудьми своїми
Заступ али-боронили.
Хлопчик з 20-х рр. XX ст. Як за волю і за долю Ішли у бій, як на забаву, добувати собі рану, Україні своїй — славу.
2-й козак
Як невпинно працювали І боролись всі завзято, Щоб їх люба Україна Була дужа і багата.
Годинникар
Хай не буде ні одної Української родини, Щоб не могла розказати Про минуле України.
Ведучий. 1996 рік. 28 червня 19 годин 18 хвилин. Ця мить назавжди залишиться в історії молодої Української держави. Саме тієї миті 315 де¬путатів прийняли Основний Закон України.
Ведуча. Але мусимо ще пам'ятати про одну дату.
Ведучий. 24 серпня 1991 р. Верховна Рада України проголосила незалежність і створення самостійної держави.
Ведуча. Ми стали свідками воістину знаменитої історичної події не лише для нинішнього, але й прийдешніх поколінь. Але прийняти Консти¬туцію недостатньо, треба ще навчитися жити за нею.
Ведучий. Перед Україною розкриваються широкі обрії для посту¬пу. У цьому поступі згодом буде і ваша частина праці, друзі. Україна по¬требує вашого молодечого запалу, вашої праці і любові.
Ведуча. Тільки той, хто любить свою Вітчизну, народ, своїх батьків і оселю, може зробити свою країну багатою, а себе щасливим.
Социальные закладки