Из интернета.
- Дорогі діти, шановні гості! Сьогодні у нас незвичайне свято. Його немає в календарі, але воно є в серці й душі тих людей, які люблять казки.
Існує книг багато на землі.
Вони цікаві, мудрі, гарні.
Та кожен з нас, дорослий чи малий,
Всяк казочку читати полюбляє.
Казка – це світ чарівний та незвичний,
Казка – це диво, сповнене краси.
Поринуть в казку, це ж бо так цікаво,
Це справді свято, радість для душі.
У казці звірі мову мають,
Дерева розмовляють, мов живі.
Добро і правда завжди зло долають,
Тому і люблять казку діти всі.
Мудра казко, казко-чарівнице,
Ти даруєш ласку, вчиш ростить пшеницю.
Поведи нас за собою
В світ прекрасний і чудовий.
Казочко, казочко, ти приходь до нас,
Завітай любесенько у наш 1 клас.
В країну казок підемо я і ти,
У казці всім цікаво побувати.
Там вірних друзів можемо знайти,
І з ними хочемо потанцювати.
Сьогодні ми казку сюди запросили,
Щоб бачити казочку, слухать гуртом,
А казка в завії десь там заблудила.
Давайте її погукаєм разом!
Казко, казко, приходь до нас!
Казка
Вітаю вас, дорослі і малі,
Від всіх казок низенький вам уклін.
Я – казка мудра. Хочу вам сказати,
Що кожен з вас мене повинен знати,
Бо, кажуть, казка вчить на світі жити
Та правду й волю завжди боронити.
Дякую, що ви запросили мене на свято. Я прийшла до вас не сама, а із своїми друзями казковими героями. Ми підготували для вас виставу. Щоб потрапити на неї, ви повинні доказати, що любите і знаєте казки.
Я читатиму уривки з казок, а ви будете відгадувати назву казки. Готові?
Вікторина «З якої казки?»
1. «Баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку…»( «Ріпка»)
2.«Я не пила , я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку…» («Коза-дереза»)
3.«А мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося, впало та й розбилося.» («Курочка Ряба»)
4.«Уліз ведмідь – семеро стало…» («Рукавичка»)
5.«Призволяйся, Журавлику, призволяйся, лебедику…» («Лисичка та Журавель»)
6.«Котику-братику, несе мене Лиска
По каменю-мосту на своєму хвосту,
Порятуй мене!» («Казка про Котика і Півника»)
Баба-Яга
- Я Баба-Яга, кістяна нога, я ногами тупу-тупу! А ось і я!
Оце літала-літала по світу і з висоти побачила, що тут щось діється. Коли підлетіла ближче, почула, що у вас свято казки. Я також не хочу залишатися в стороні, бо дуже-дуже люблю казки, особливо казочку про отого кругленького, рум’яненького, смачненького…та ж про того, хто від баби утік… Як же його звуть?
От і гарно, от і чудово! Я ж думала, що ви нічого не знаєте…А читати вмієте? А писати? А малювати?
Якщо так, то проведемо маленький конкурс «Намалюй Колобка». Для цього мені потрібно вибрати трьох учасників.
Раз, два, три, Колобка малюєш ти!
(Учасники із заплющеними очима малюють Колобка. Перед цим їх тричі повертають навколо себе. Баба-Яга забирає малюнки і летить далі.) Заходить Червона Шапочка з кошиком в руках. Співає.
Якщо довго, довго, довго, якщо довго по доріжці,
Якщо довго по стежинці бігти, тупати й стрибать,
То напевне, то напевне, то звичайно, то звичайно,
Безперечно таким чином можна в школу завітать.
А-а - там навчаються читати,
А-а - і писати й рахувати,
А-а – там цікаво всім завжди.
- Привіт усім! Я дуже рада, що мені вдалося потрапити до вас на свято.
Крім вітання, я приготувала для вас вікторину «Чарівний кошик».
У моєму кошику знаходяться речі з казок. Я буду по черзі діставати якусь річ, а ви говоритимете, в якій казці вона зустрічається.(яйце, ключ, тарілка, солома, пір’я, черевичок, рукавиця.)Молодці, казки знаєте. А тепер всідайтесь зручненько і слухайте гарненько.
Прийшла, нарешті, довгождана мить:
Герої казки нас усіх вітають.
Чарівна музика тихесенько звучить,
І казка перед нами оживає.
Якось Дід старий по дрова в ліс ходив,
Та й у лісі рукавичку загубив.
Бігла лісочком тим Мишка маленька,
Бачить: лежить рукавичка старенька.
А вже настала холодна зима,
А в Мишки ні хатки, ні нірки нема.
(Під музику вбігає Мишка, тремтить від холоду.)
Мишка.
Вже прийшли зимові дні –
Треба щось робити.(Помічає рукавичку.)
Хатка буде тут мені,
В ній я буду жити.
Автор
Ось і живе там Мишка-шкряботушка.
Коли це скаче Жабка-скрекотушка.
(під музику стрибає, бачить рукавичку, питає).
Жабка
Хтось там є, чи нікого нема?
Мишка
Я Мишка-шкряботушка. А ти хто?
Жабка
А я Жабка-скрекотушка.
Пусти мене в хатку-
Будемо разом жити,
Разом працювати .
Та удвох дружити. (Заходить до рукавички)
Автор
Живуть спокійно в рукавиці
І день, і другий, мов сестриці.
Стрибає по снігу якось Зайчик довговухий.
Замерз. Побачив хатку та й постукав.
(Стрибає під музику, зупиняється, тре лапки, переступає з ноги на ногу. Стукає в рукавичку.)
Зайчик
Хоч і шубку теплу маю, та мороз цей відчуваю.
Де б це лапоньки погріти, де б тепло тепер зустріти?
Зайчик
В рукавиці хтось є чи нема?
Бо мене застудила зима!(Кашляє).
Вуха замерзли,
Захололи і ноги –
В рукавичці б мені
Відігрітись трохи…
Звірята
Я Мишка-шкряботушка.
Я Жабка-скрекотушка.
А ти хто?(Разом)
Зайчик
Та я ж Зайчик-побігайчик.
Пустіть мене в хатку,
Будемо разом жити,
Разом танцювати,
Та утрьох дружити.
(Зайчика пускають).
Автор.
Дружно так живуть –
усі працюють.
Хоч зима надворі – не
горюють!
Раптом Вовк біжить.
Замерз. Від холоду
дрижить.
(Під музику по залу по тюпцем біжить Вовк, дмухає на лапи. Помічає рукавичку і зупиняється).
Вовк. Ох і змерз я дуже-дуже, бо морозець дошкуляє,
Моя старенька кожушина чомусь мене не зігріває!
(Помічає рукавичку. Стукає).
В рукавичці хтось є чи нема?
В лісі бродить сувора зима.
Звірята (з рукавички).
Я Мишка – шкряботушка.
Я Жабка – скрекотушка.
Я Зайчик – побігайчик.
(Разом ). А ти хто?
Вовк.
Та я ж Вовчок, сірий бочок.
Пустіть мене до себе,
Лякатися не треба,
Будем в мирі разом жити,
Працювати і дружити.
(Вовка пускають).
(Звучить музика (на вибір музичного керівника), падає сніжок (або діти виконують танець сніжинок)).
Автор.
А зима все сніжку підсипає…
Білим землю, дерева вкриває.
В кучугурах нелегко ходить.
Ось іде ледве-ледве Ведмідь…
(Під музику, перевалюючись, іде Ведмідь, не втримується, падає на чотири лапи, піднімається іде далі. Зупиняється перед рукавичкою).
Автор.
Важко лапами переступає,
Бачить рукавичку, та й питає:
Ведмідь. Яка тепла рукавичка тут
лежить,
Тож зимою в рукавичці
можна жить.
(Стукає).
Хтось неначе там шепоче,
А мене пускать не хоче.
Ведмідь. Ох і злюща настала зима!
В рукавичці хтось є чи нема?
Звірята (з рукавички).
Я Мишка – шкряботушка.
Я Жабка – скрекотушка.
Я Зайчик – побігайчик.
Я Вовчок, сірий бочок.
(Разом ). А ти хто?
Ведмідь.
Я Ведмідь волохатий,
Пустіть мене до хати.
Будем разом жити,
Працювати і дружити.
(Ведмедя пускають).
Автор.
Бігла тим лісом красуня Лисичка.
Бачить лежить на снігу рукавичка.
(Під музики легко і красиво біжить Лисичка. Зупиняється ).
Лисиця.
Хто живе в цій рукавиці?
Відгукніться до Лисиці.
Звірята (з рукавички).
Я Мишка – шкряботушка.
Я Жабка – скрекотушка.
Я Зайчик – побігайчик.
Я Вовчок, сірий бочок.
Я Ведмідь волохатий.
(Разом ). А ти хто?
Лисиця.
Я руда, низького зросту,
Хитра я і довгохвоста.
На курей я вельми ласа,
В них таке смачненьке м’ясо.
Вовку-брату я сестричка,
А зовуть мене Лисичка.
Буду вам допомагать,
Можу щей пісень співать.
Пустіть мене до рукавички.
(Лисичку пускають).
Автор.
Дружно так живуть, усі працюють,
Хоч зима надворі – не горюють!
Зайчик носить дрова. Вовчик їх рубає,
А Жабка лопатою сніг розгрібає.
Лисичка хату прибирає
І пісню весело співає.
А Мишка у печі борщу наварила
І потім обідати всіх запросила.
(Звірята працюють під музику)
Працюють усі без утоми весь день,
А потім співають веселих пісень.
(Звірята заходять до рукавички. Звідти чути пісню « Морозець».)
Автор.
Якось близько Сорока літала,
На весь ліс вона скрекотала,
Про те, що дужче сонце пригріло
І надворі потепліло.
Що вже тане кругом сніг і лід,
І до лісу іде знову Дід.
Мовляв, ідуть удвох з Буянком
Шукати рукавицю ранком.
Пес Буянко винюхує слід,
А за ним уже ступає Дід.
(З лісу виходять Дід і пес Буян. Буян нюхає, відшукуючи слід, і приводить Діда до рукавиці).
Дід. Добре, що у ліс прийшли,
Рукавицю тут знайшли.
(з рукавиці виходять звірята, дякують Дідові за його рукавичку, яка лютою зимою була їм за хатку).
Звірята.(по черзі).
Тепло нам було зимою в рукавичці
І ми кажемо: «Спасибі», як годиться!
Дід.
І я радий, що без діла не лежала,
І усіх вас рукавиця зігрівала.
Тож на згадку про зустріч такую,
Всі давайте разом затанцюєм.
(Звірятка танцюють навколо Діда. Обнімаються, прощаються і розходяться. На галявині залишаються Дід і Буян).
Дід (до Буяна).
Допоміг рукавицю знайти мені, друже.
Тож за це, мій Буяне, тобі вдячний я дуже.
Ми ходили по лісу з тобою немало,
Тож приймай скибку хліба то ось шматок сала.
(Сідають на пеньок і їдять).
Автор.
Рукавичку знайшли,
На галявині спочили
Та додому пішли.
Наша казка скінчилась.
(Дід і Буян встають і йдуть.)
Якби не казка, хто б і знав,
що стільки є чудес на світі.
І хто б завісу відкривав у світ,
в якому грають діти.
Казка
От і настав час повертатись мені в своє королівство, а ввечері, коли будете лягати спати, ми знову зуcтрінемось. До зустрічі!
- Давайте, діти, попрощаємось дружно з Казкою і переглянемо ілюстрації до казок, які ви підготували.
Добавлено через 6 минут
Виховний захід «Родина, родина від батька до сина»
Учень. Розкажу вам, друзі, я
Що таке моя сім'я
Разом дружно проживаєм
І пісні про це співаєм
Учениця. Люба матінка моя
Як пишаюсь нею я
В неї руки золоті
Серцем кожного зігріє
Учень. Тато сильний і завзятий
Він - господар в нашій хаті
Все майструє, все ладнає
Бо до всього хист він має
Учень. Дід і бабця у пошані -
Вони праці ветерани
Всіх онуків ніжно люблять
І як пташенят голублять
Учениця. Є у мене ще й брати
Кращих в світі не знайти
Ось і вийшло: всіх сім „Я"
Знайте це і є сім'я
(Пісня про родину)
Ведучий 1. У багатьох родинах із покоління в покоління передаються традиції. Недарма кажуть, що кожна сім'я унікальна по своєму.
Ведучий 2. Бабуся дуже працьовита. Вона ніколи не сидить без діла. А ще вона завжди весела й усміхнена.
Учень. Бабусенько,
Бабусю, коли я прокинуся
Милуюся тобою
Твоєю добротою
Учениця. Тобі я кажу:
- Тебе я люблю
Ти добріша за всіх
Ти дорожча за всіх
Учениця. І ти мене дуже любиш
Хоч я неслухняна
Частенько і шкоду роблю
Та все ти пробачиш
Мене поцілуєш
Бо я тебе дуже люблю!
(Пісня про бабусю)
Ведучий 1. Є прислів'я „,Поки діда, поки хліба, поки баби - поки й ради" Найбільше люблять дідусів і бабусь онуки, а вони, зокрема, ладні віддати своє життя, аби їхнім любим онучатам було легше в житті.
Учень. Дідусь мій вигадує різні дива
Навпроти на стінці - зайча ожива
Це пальці у діда якісь чарівні
Тепер ось ведмедик живий не стінці
Долоня праворуч - і раптом за мить
Вже кішка за мишкою прудко біжить.
Сміється дідусь і мене обійма
Ні кішки, ні мишки, ні зайця нема.
Учениця. Любий, добрий мій дідусь,
Я - твоя онучка
Прибігаю я до тебе
Як поради треба.
Учень. Я твої слова розважні
Пам'ятати буду
У житті твою науку
Пронесу я всюди.
(Пісня про дідуся)
Ведучий 2. Найдорожча в світі для кожної людини - мама.
Її серце завжди відчуває наші болі, її слова розрадять, її ласкаві руки знімуть утому й пожаліють, її поцілунок заспокоїть, її очі скрізь тебе супроводжують, її думки завжди поруч.
Учень. Є немало мам не світі
Мами добрі, мами світлі
Та одна є наймиліша.
Хто вона? Скажу вам я
Рідна матінка моя
(Пісня про маму)
Учень. І коли згрубіла ваша мова
Їй здобудьте ласку із грудей
Бережіть її від злого слова
Бо найглибші рани - від дітей.
(Молитва)
Конкурс на кращого знавця прислів'їв про маму і тата.
Учениця. Ще в колисці немовля
Слово „мама" вимовля
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові.
(Колискова пісня)
Учень. Свого тата поважаю
Він же голова сім'ї
Все уміє і все знає
Допоможе він мені.
Социальные закладки