СПРИЙМАННЯ ДІТЬМИ КЛАСИЧНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ МУЗИЧНОГО СЛУХУ
Перебудова ОСВІТИ в Україні на принципах гуманістичного підходу до дитини передбачає створення умов для розвитку її творчих здібностей і пробудження інтересу до пізнання. Вже в дошкільному, а потім і у молодшому шкільному віці, сприймання музики є одним із засобів формування особистості дитини. Яскраві музичні враження сприяють залученню дітей до музичного мистецтва у процесі різних видів музичної діяльності, а саме: сприймання, виконавства і творчості. Сприймання музики є провідним видом музичної діяльності. Розвиток сприймання збагачує всі творчі прояви дітей. Важливість формування у дітей музичного сприймання на основі музичного репертуару доводили Д.Б.Кабалевський, Н.А.Шацька, Н.А.Ветлугіна та багато інших музичних діячів. Д.Б.Кабалевський відводив музичному сприйманню домінантну роль. В дитини у процесі розвитку музичного сприйняття змінюється й інтерпретація музики — від бідних, одиничних, конкретних характеристик до яскравих, розгорнутих, багатих уявлень.
Розуміючи всю складність розвитку сприймання дитиною творів українських класиків, окреслимо, на наш погляд, пріоритетні напрями розвитку сприймання музики.
Передусім, це рівень сформованостї художньо-естетичного розвитку дитини. Практика роботи з дітьми, спостереження, а також досвід колег доводять, що найкраще і найлегше діти сприймають твори, назви яких їм відомі і відповідають змісту музики. Прикладом можуть слугувати такі твори: "Пташка" композитора В.Сокольського, "Хвороба ляльки" та "Марш дерев'яних солдатиків" композитора П.Чайковський та ін.
Порівняно легким є сприймання як дітьми старшого дошкільного, так і молодшого шкільного віку, музики танцювального та пісенного характеру, з простою та легкою мелодією: наприклад, "Марш" композитора С.Прокоф'єва, "Гопак" український народний танок, "Ой є в лісі калина" українська народна пісня тощо.
Сприймання музики буде яскравішим і глибшим, якщо перед слуханням педагог дасть пояснення про композитора, умови виникнення ідеї написання музичного твору. Так, дітям подобається, коли педагог розповідає біографію композитора, але не сухі факти, а ті моменти життєдіяльності композитора, які б були цікаві та доступні розумінню дитини певного віку. Також дітям цікаво слухати розповіді про те, де мандрував композитор, в яких умовах було написано твір. Якщо розповідь буде підкріплена ще й ілюстративним матеріалом, то таке пояснення може відіграти роль поштовху, який спрямовує увагу дітей на п'єсу, дає роботу уяві та примушує їх із великою цікавістю слухати. Зацікавившись особистістю композитора, діти висловлюють бажання дізнатися ще більше про нього, познайомитися з його творами.
Ефективним для сприймання музичного твору є зв'язок між різними видами мистецтва. У процесі розвитку навичок музичного сприймання педагог користується переважно засобами свого предмета, не робить акценту на міжпредметних зв'язках, внаслідок чого ясне мислення та глибоке переживання обмежуються вузькими рамками музичної дисципліни.
Музика, образотворче мистецтво, література, запропоновані комплексно, є тими чинниками, які здатні сформувати певне музичне сприймання, відчуття, а також зародити у дитині потребу творчої діяльності.
Контрастне порівняння музичних образів у різних творах допомагає краще, яскравіше і наочніше їх сприймати: "Хвороба ляльки" та "Нова лялька" П.Чайковського; "Не хочуть купити ведмедика" та "Купили ведмедика" В.Косенко. Пропонуючи дітям такі твори, спочатку можна зосередити їх увагу на назві твору, дати можливість, ще до того як прозвучить музичний твір, за назвою охарактеризувати його. Використання цього прийому зацікавить дітей у прослуховуванні музичного твору, а також дасть можливість більш глибоко сприйняти цей твір і порівняти його з уже уявленим раніше характером.
Неабияке значення під час сприймання музичних творів має ознайомлення дітей із видами музичної виразності. Це може бути ритм у творі "Марш" С.Прокоф'єва, темп у творі "Козачок" українська народна музика; загальний характер у творі "Колискова" Я.Степового; форма побудови твору в "Увертюрі до опери „Кармен" Ж.Бізе тощо.
Під час розбору твору, з'ясування й усвідомлення окремих елементів засобів музичної виразності, їх виражального значення варто використовувати метод порівняння. Активне використання прийому контрастного порівняння музичного твору дасть нам можливість пропонувати дітям музичні твори різні за характером або за іншими засобами музичної виразності, проте близькі за тематикою, або такі, що мали однакову назву (наприклад: "Зустрічний марш" С.Чернецький, "Футбольний марш" М.Блантер, "Марш дерев'яних солдатиків" П. Чайковського).
Краще сприймання творів можливе лише за умов їхньої повторюваності не лише тільки на одному занятті, але й у наступних. Як відомо, знайома музика сприймається з більшою охотою і краще запам'ятовується. Для того щоб повторення твору для дітей старшого дошкільного віку не було набридлим, бажано кожного разу показувати твір під новим кутом зору - це пояснення загального характеру твору, супровід, зміна частин твору. Для молодших школярів ці прийоми ускладнюються.
Глибоке сприймання дитиною музики неможливе без гарно розвиненого музичного слуху.
Слух — це сприймання звука, перш за все, через вухо, ось чому існує такий термін, як "музичне вухо". Людина з "музичним вухом" чутко реагує на музику: вона її чує, де б вона не звучала, сприймає її за різних обставин.
Музичне мистецтво - особлива форма відбиття дійсності, в якій найважливішу роль відіграють почуття та емоційна сфера. Пізнання, що відбувається у процесі сприймання музики, специфічне, воно не може зводитися лише до діяльності думки, але обов'язково повинно являти собою єдність емоцій та розуму, свідомості та почуттів.
Для кожної дитини процес сприйняття однієї й тієї ж форми музичного твору викликає різні смислові відгуки. С.Шип так висловив ці смислові відгуки: "...для однієї групи слухачів зміст музики зводиться до емоційних переживань. До другої належать ті, хто слухаючи музику, "малює" у своїй уяві якісь зорові картини. У третьої - музика активізує понятійне мислення... Четверта група уявляє собі через музичне сприймання життєві події... Є й такі, хто зосереджує увагу на самому процесі розгортання форми і спостерігає з насолодою за грою звукових барв, розвитком мелодичного малюнка, тематичного матеріалу".
В Україні впродовж віків народна творчість була невід'ємною частиною культури народу і сприймання дитиною цієї культури починалося з сім'ї. Специфічні особливості і риси народної творчості згодом визначили її національний характер. Корені цієї творчості мали відбиття в музиці українських класиків.
Тому сприймання дітьми як старшого дошкільного, так і молодшого шкільного віку визначається змістом та близькістю тематики української класичної музики дитячим інтересам.
Діти, які відвідують дошкільні навчальні заклади, більш вигідно відрізняються від своїх одноліток у класі, коли йдеться про глибину сприймання творів української класичної музики .
На думку Л.Кузнєцової, "музика українських композиторів-класиків глибоко реалістична і народна,... проста формою і є хорошим матеріалом для початкового виховання дитини".
Сьогодні на національну культуру має вплив культура багатьох народів і країн, а саме: народна культура Африки та Європи. Як відомо, покоління 80-90-х років XX ст. виховувалось на нових культурних традиціях, тому діти в сім'ях не одержують належного впливу національної культури на свій естетичний і духовний розвиток. Велику роль мистецтва в розвитку духовності суспільства та окремої людини неможливо переоцінити. Важливим є те, щоб діти нового покоління не забували, а, насамперед, збагачували свої музичні уявлення про твори українського народного мистецтва, а також про твори українських класиків, з якими вони познайомилися ще під час перебування у дошкільному навчальному закладі.
Аналіз чинних програм "Малятко", "Дитина в дошкільні роки", "Дитина", "Українське дошкілля" свідчить про те, що основна увага в них приділяється творам народного мистецтва або творам в обробках українських композиторів. Доцільно використовувати у роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку музичні опери "Коза-дереза", "Пан Коцький", "Зима і Весна" вони мають близьку до розуміння дітьми тематику, тому що вводять їх у світ казки.
Під час слухання цих творів діти вчаться розуміти й емоційно сприймати їх. У дошкільному віці переважає образний характер мислення, конкретно пов'язаний із життєвим досвідом, досить розвинені асоціативно-зорові уявлення. Музика, яка складена з використанням казкових сюжетів, дає можливість педагогу ознайомити дітей із засобами музичної виразності та зі звуковою палітрою, що характеризує казкових персонажів.
Не викликає сумнівів той факт, що без цілісного сприймання, неможливо емоційно відтворити той чи інший твір; успішно вирішити цю проблему музичного розвитку дітей можливо шляхом залучення їх до активної ігрової діяльності. Ніщо так не розвиває розумові і фізичні здібності дитини, її сприймання музики, почуття, творчу фантазію, як ігри з рухами, танцями, співом.
Отже, музична спадщина нашого народу не тільки заклала підвалини музично-естетичного виховання в Україні, але й окреслила шляхи музичної освіти дітей.
сочинение окончания мелодии, нача-
той взросльїм;
сочинение музикального ответа на
вопрос;
самостоятельное сочинение текста и
мелодии песен.
Таким образом, результати нашего ис-следования подтвердили вьідвинутую гипо-тезу. Сочетание ряда педагогических усло-вий в работе с детьми способствует разви-тию творческой активиости детей, овладе-нию ними способами действий, которьіе носят обобщенньїй характер, вьіражающий-ся в том, что дети -применяют их не только в новьіх условиях, но и в новьіх видах деяте-льности. Сочинения детей не являлись са-моцелью, а лишь свидетельствовали о сдви-гах в развитии музьїкально-творческих спо-собностей, о приобретенной творческой активности. Несмотря на то, что само по себе песеї-шое творчество детей скромно по
своим результатам, педагогическая зффек-тивность применения его в воспитании де¬тей значительна.
ЛИТЕРАТУРА
1. Березовський І.П. Українська народна творчість. — К.: Наукова думка, 1973.
2. Вьіготский Л.С. Воображение и творче-ство в детском возрасте. — М.: Просве-щение, 1991.
3. Поддьяков Н.Н. Творчество и самораз-витие детей дошкольного возраста. Концептуальньш аспект. — Волгоірад, 1994.
4. Художественное творчество в детском саду / Под ред. Н.А. Ветлугиной. — М., 1974.
5. Художественное творчество и ребенрк / Под ред. Н.А. Ветлугиной. - М., 1972.
Социальные закладки