СІЧЕНЬ
1 ТИЖДЕНЬ
Заняття № 1. Ліплення
Тема: «Бублики і бублички для ляльок».
Мета: розвивати в дітей здатність втілювати сюжетно-ігровий задум; формувати вміння бачити в шматочку тіста образ майбутнього предмета, ділити шматок на дві частини різної величини, активізуючи у мовленні слова «великий – маленький»; учити ліпити бублики, розкочуючи у долонях (чи на дощечці) стовпчики; вправляти у вмінні зліплювати краї стовпчика, з’єднуючи їх у коло; сприяти товариським стосункам малят, розвивати їхнє вміння разом гратися і виконувати завдання; виховувати емоційне ставлення до виліпленого.
Матеріал: солоне тісто, дощечки, серветки, лялька Тетяна, маленький і великий бублики (готові вироби).
Попередня робота: діти розглядають ілюстрації з хлібобулочними виробами, вихователь організовує сюжетну гру «Хлібний магазин».
ПЛАН-СХЕМА
Підготовча робота. До малят приходить лялька Тетяна і розповідає, що вона пішла у магазин, щоб купити до чаю ласощів, але там залишилися тільки маленький бубличок та великий бублик. Вона чекає в гості ляльок, а пригостити їх нічим. Вихователь запитує дітей, як можна допомогти ляльці Тетяні.
Мотивація: «Зліпимо частування для гостей ляльки Тетяни – бублики і бублички».
Процес творення. Малята висловлюють свої пропозиції стосовно того, як можна виконати завдання. Вихователь показує їм, як «приготувати» бублики (скотити у долонях (чи на дощечці) стовпчик і зліпити його краї), заохочуючи дітей до самостійності, ініціативності, активізуючи спілкування під час роботи та стимулюючи задоволення від спільної праці.
Підсумок роботи. Лялька Тетяна дякує дітям за допомогу. Педагог читає вірш Г. Бойко «Бублики»:
Ой смачні, ой смачні,
Бублики у Тані:
Медвяні, запашні,
З маком, ще й рум’яні!
Готові вироби можна висушити, підрум'янити в ледь теплій духовій шафі й залишити у групі для сюжетних ігор малят.
Заняття № 2. Малювання
Тема: «Великі й маленькі бублики».
Мета: заохочувати малят до втілення сюжетно-ігрового задуму; розширювати знання дітей про родинні стосунки; розвивати вміння малювати предмети навколишньої дійсності; учити дітей передавати кільцеподібну форму, малювати великі і маленькі кола на всьому аркуші паперу, користуватися кольоровими олівцями; нагадати дітям поняття «великий», «маленький», «товстий», «тонкий»; розвивати уважність; виховувати бажання допомагати дорослим, інтерес до образотворчої діяльності.
Матеріал: кольорові олівці, 1/2 аркуша паперу формату А-4 на кожну дитину, великі і маленькі бублики.
Попередня робота: малята ліплять великі і маленькі бублики, граються у сюжетні ігри з готовими виробами.
ПЛАН-СХЕМА
Підготовча робота. Вихователь читає дітям вірш Г. Бойко «Бублики». Малята розглядають бублики та бублички, педагог звертає їхню увагу на форму та розмір виробів: бублики - великі й товсті, бублички – маленькі й тонкі.
Мотивація: «Мама купила бублики, та не всім їх вистачило. Намалюємо багато бубликів».
Процес творення. Педагог підтримує творчі прояви дітей щодо кількості зображених предметів та їх розташування на аркуші паперу, активізує спілкування під час роботи, розмовляє з малятами про те, як вони допомагають батькам удома.
Підсумок роботи. Вихователь підкреслює, що діти намалювали чимало смачних бубликів, стимулюючи емоційне ставлення до результату роботи, пригощає малят виробами з їстівного тіста.
Заняття № 3. Аплікація
Тема: «Тарілочки для сороченят».
Мета: створювати умови для елементарних творчих проявів малят; формувати уявлення дітей про утворення денця та вінця тарілок шляхом наклеювання меншого за розміром круга на більший; розвивати естетичний смак, відчуття кольору; виховувати самостійність у доборі колірної гами, вміння радіти результатам роботи.
Матеріал: два круги різних розмірів (діаметром 10 та 9 см) та кольорів на кожну дитину, клей-олівець, серветки.
Попередня робота: вихователь проводить дидактичну гру «Чарівна торбинка» (упізнавання предметів посуду на дотик); читає українську народну пісеньку «Сорока-ворона», діти розглядають ілюстрації із зображенням посуду.
ПЛАН-СХЕМА
Підготовча робота. Педагог читає малятам уривок української народної пісеньки «Сорока-ворона», діти розглядають ілюстрації до неї.
Сорока-ворона
На припічку сиділа,
Діткам кашу варила.
— Цьому дам і цьому дам,
Цьому дам і цьому дам;
А тому не дам!
Вихователь стимулює емоційний відгук на слова пісеньки, читання якої супроводжується загинанням пальців на руці. Відтак запитує, чому сорока не всім сороченятам дала каші і як їм можна допомогти.
Мотивація: «Виготовимо гарні тарілки для сороченят, щоб вони поїли каші».
Процес творення. Вихователь надає малятам можливість самостійно обрати кольори кругів. Діти виготовляють тарілки, наклеюючи менший за розміром круг на більший (так утворюються денця та вінця тарілок). Педагог активізує спілкування між дітьми, допомагає малятам, якщо виникає потреба, стимулює емоційний відгук на результат роботи.
Підсумок роботи. Сороченята дякують малятам за гарні тарілки.
Заняття № 4. Конструювання.
Тема: «Крісло для бабусі та дідуся».
Мета: закріплювати уявлення про предмети меблів та їх призначення, учити помічати особливості побудови цих предметів; сприяти самостійному добору будівельного матеріалу для виготовлення крісла; вчити щільно приставляти до кубика цеглинки, отримуючи спинку та бильця; заохочувати дітей до ігрових дій з готовими спорудами; виховувати доброзичливе ставлення малят до дорослих, бажання піклуватися про старших людей, акуратність у користуванні будівельним матеріалом, його складанні в коробку після гри.
Матеріал: маленькі іграшки, дрібний будівельний матеріал.
Попередня робота: діти грають у сюжетну гру «Сім'я», розглядають ілюстрації у книжках на родинну тематику, групують разом з педагогом картки із зображеннями різних меблів.
ПЛАН-СХЕМА
Підготовча робота. Вихователь розмовляє з малятами про сімейні та родинні стосунки, читає вірш К. Перелісної «Галюся»:
У Галюсі є мамуся,
У мамусі є матуся,
А матусина матуся –
То Галюсина бабуся.
А у тата є татусь.
Для Галюсі він – дідусь!
І ще знайте, що Галюся –
Внучка діда та бабусі!
Діти розглядають ілюстрацію «Сім’я вдома». Педагог звертає їхню увагу на дідуся та бабусю, запитуючи, що дідусь та бабуся роблять, які меблі зображені на малюнку, чому бабуся сидить у кріслі тощо.
Мотивація: «Змайструємо крісла для стареньких бабусі та дідуся, щоб вони відпочивали».
Процес творення. Діти з вихователем майструють крісла (приставляють до кубика цеглинки – спинку і бильця) і спільно доходять висновку, що крісло має підлокітники, тому в ньому зручніше сидіти. Під час спільної роботи малята розповідають про своїх дідусів та бабусь, педагог підтримує емоційне піднесення від результату праці.
Підсумок роботи. Вихователь зазначає, що діти спорудили гарні й зручні крісла, в яких можуть відпочивати дідусь та бабуся. Малята граються маленькими іграшками, використовуючи виготовлені меблі.
2 ТИЖДЕНЬ
Заняття № 1. Аплікація
Тема: «Коза і козенята».
Мета: розвивати асоціативне мислення, здатність до абстрагування шляхом використання символічного унаочнення (за методикою Л. Венгера); закріплювати уявлення малят про знайомі геометричні фігури та основні кольори; вчити добирати маленькі геометричні фігури відповідно до кольору та форми великої, намагатися їх розташувати та наклеювати, не накладаючи одну на одну; виховувати наполегливість, уважність.
Матеріал: аркуш паперу (10 х 15 см) з наклеєною великою геометричною фігурою на кожну дитину (фігури різні за кольором та формою), маленькі геометричні фігури (теж різні за кольором та формою), клей-олівець, серветки.
Попередня робота: діти слухають казку «Козенята та вовк», вихователь організовує дидактичну гру «Тварини та їхні дитинчатка».
ПЛАН-СХЕМА
Підготовча робота. Малята розглядають ілюстрації до прослуханої казки, вихователь веде розмову за її змістом, залучаючи їх. Діти розглядають заготовки до заняття – аркуші з наклеєними великими геометричними фігурами, педагог звертає увагу на їхні колір та форму, підводячи малят до думки, що фігура – нібито мама-коза. Вихователь запитує дітей, де ж маленькі козенята, підштовхуючи їх до висновку, що маленькі геометричні фігури – то дітки мами-кози.
Мотивація: «Допоможемо мамі-козі знайти своїх дитинчаток».
Процес творення. Діти самостійно обирають «козенят» – маленькі фігури такого ж кольору та форми, як і великі фігури на заготовках, і наклеюють їх. Вихователь допомагає малятам, якщо вони самі не можуть впоратися, підтримує всі оригінальні рішення щодо розміщення козенят на аркуші, орієнтуючи дітей на позитивний результат.
Підсумок роботи. Педагог підкреслює, що діти старанно виконали завдання: тепер маленькі козенята біля мами, їм безпечно і затишно.
Заняття № 2. Конструювання (колективне)
Тема: «Парканчик для козенят».
Мета: викликати в малят почуття радості від спільної праці; навчати дітей «замикати простір», розміщуючи цеглини вертикально, щільно притуляючи їх одна до одної та утворюючи прямокутник; розвивати здатність регулювати свої дії, заохочувати співпрацювати з іншими і діяти на досягнення мети; виховувати працелюбність.
Матеріал: маленькі цеглинки, лялькові козенята і вовк, іграшковий будинок.
Попередня робота: малята слухають казку «Козенята та вовк», граються іграшками та будівельним матеріалом.
ПЛАН-СХЕМА
Підготовча робота. Діти розглядають ілюстрації до казки, розповідають її разом із вихователем. Педагог, стимулюючи емоційний відгук у малят, запитує, як можна захистити козенят від вовка, і вислуховує пропозиції дітей.
Мотивація: «Порятуймо козенят, загородимо від вовка їхній будиночок парканчиком».
Процес творення. Діти з допомогою вихователя виконують завдання, педагог заохочує їх ділитися будівельним матеріалом та спілкуватися з іншими малятами. Вихователь пропонує малятам казку з іншою кінцівкою, активізуючи емоційне піднесення від виконання доброї справи.
Підсумок роботи. Педагог переконує дітей, що вони добре захистили будиночок козенят від вовка, побудувавши міцний парканчик. Можна організувати міні-виставу: вовк не може підійти до будиночка козенят, тому що діти допомогли їм – побудували парканчик.
Заняття № 3. Малювання
Тема: «Одяг для мами-кози».
Мета: підтримувати в малят інтерес до процесу малювання; закріплювати вміння правильно користуватися фарбою та пензликом, наносити ритмічні мазки двох контрастних кольорів; спонукати дітей до елементарних творчих проявів, надаючи їм можливість самостійно обирати силуети елементів одягу та кольори фарб; розвивати творчу уяву, емоційне ставлення до намальованого; виховувати охайність, дбайливе ставлення до фарб, пензликів.
Матеріал: паперові силуети фартуха, плаття, сорочки, пензлик, дві контрастні фарби, серветки, силует мами-кози.
Попередня робота: діти слухають запис казки «Козенята та вовк», вихователь читає вірш М. Познанської «Коза»:
Кізонька рогата
Сива, бородата!
Розкажи нам, де була?
Що ти їла, що пила?
Подружись із нами,
Та не бийсь рогами:
М-мме.
ПЛАН-СХЕМА
Підготовча робота. Малята розглядають ілюстрації до казки, вихователь стимулює емоційний відгук на образ мами-кози: яка вона гарна, який красивий у неї одяг!
Мотивація: «Скоро в мами-кози день народження, зробімо їй подарунки – гарний одяг!»
Процес творення. Діти самостійно обирають форму для прикрашання та колір фарб. Вихователь заохочує малят до прикра¬шання одягу різними прийомами малювання (крапки, мазки, лінії), підтримує мовленнєву активність малят під час роботи, схвалює будь-які творчі прояви, активізує дітей до прибирання робочого місця після закінчення малювання.
Підсумок роботи. Мама-коза приміряє одяг та дякує за нього дітям. Педагог сприяє виникненню захоплення у малят – який гарний одяг матиме тепер мама-коза!
Заняття № 4. Ліплення
Тема: «М'ячики для козенят».
Мета: розвивати в дітей здатність втілювати сюжетно-ігровий задум; стимулювати життєрадісність, вміння знаходити вихід із проблемної ситуації; вправляти у ліпленні речей круглої форми, використовуючи пластилін різних кольорів; закріплювати уявлення про основні кольори; сприяти виникненню позитивного емоційного ставлення до казкових персонажів, бажання їм допомагати; розвивати рішучість, наполегливість.
Матеріал: пластилін, дощечки, серветки, іграшки-козенята.
Попередня робота: вихователь організовує дидактичну гру «Тварини та їхні дитинчата», читає малятам казку «Козенята та вовк», діти розглядають ілюстрації до неї.
ПЛАН-СХЕМА
Підготовча робота. Вихователь розмовляє з дітьми за змістом казки «Козенята та вовк», потім запитує, чому козенята відчинили вовкові двері, підводячи малят до висновку, що вони нудьгували, бо не мали іграшок.
Мотивація: «Зліпимо для козенят багато м'ячиків, щоб вони не нудьгували, а гралися. Нехай чекають маму-козу і не пускають до хати злого вовка».
Процес творення. Вихователь створює проблемну ситуацію: пластиліну вистачило не всім. Відтак вислуховує пропозиції дітей і підводить їх до думки, що можна розділити матеріал для ліплення; заохочує малят до дружніх стосунків, підтримує їхнє творче самовираження під час вибору кольору та розміру виробу, привчає дітей до самоорганізації, стимулюючи емоційне піднесення від цікавої спільної праці.
Підсумок роботи. Вихователь наголошує, що малята зробили для козенят гарні барвисті м'ячики – тепер вони матимуть чим гратися і дочекаються маму-козу. Малята граються виліпленими м'ячиками та іграшками-козенятами.
Социальные закладки