День Святого Миколая

[schas]

Кімната у хаті.

Оленка:
Ой, любий мій братику! Я така щаслива, така щаслива, і на душі у мене так радісно!
Дмитрик:
З чого це?
Оленка:
Ну, як же, Дмитрику, завтра ж свято Миколая. А в цей день трапляються різні дива і здійснюються найзаповітніші мрії.
Дмитрик:
І ми отримаємо подарунки від святого Миколая?
Оленка:
Звісно. Ти що хочеш собі в подарунок?
Дмитрик:
Я хочу… (заплющує очі, мріє) Я дуже хочу іграшкову шаблю. Джик-джик-джик. (Розмахує в повітрі, уявляючи шаблю). А ти, Оленко, що хочеш?
Оленка:
А я попрошу у святого Миколая красуню-ляльку з довгим пишним волоссям і в гарній сукні. (Танцює з уявленою лялькою)
Дмитрик:
Оленко, а як святий Миколай дізнається про наші мрії?
Оленка:
А ми, Дмитрику, йому листа напишемо. (Діти сідають писати листа, через деякий час заходить мати).
Мати:
І що це роблять мої любі діточки у таку пізню годину. Чому досі не сплять?
Дмитрик:
Ми писали листа до святого Миколая.
Мати:
От, молодці, давайте я покладу його ось сюди біля віконечка. Прилетить чарівна пташка, помічниця святого Миколая і віднесе йому вашого листа. А вам уже час спати. Помоліться і лягайте в ліжечка.
Оленка:
Мамо, розкажи нам про святого Миколая.
Дмитрик:
Будь ласка, розкажи.
Мати:
Добре, слухайте. Дуже давно, майже 1600 років тому, у місті Міри, у Малій Азії, жив хлопчик Миколай. З дитячих років він займався вивченням Святого Письма. Вдень він не виходив з храму, а вночі молився і читав книги. Після смерті його батьків Миколаю залишився великий спадок.
Дмитрик:
То що він з ним зробив?
Мати:
Маючи добре серце, він вирішив віддати своє майно бідним людям. Кожної ночі Миколай складав у мішок різний одяг, їжу, гроші, виходив із дому і розносив містом гостинці, залишаючи на порозі тих будинків, де жили бідні діти.
Оленка:
А що було потім?
Мати:
Пройшов час... Миколай виріс, став священнослужителем, а згодом і єпископом, але завжди продовжував піклуватися про дітей. Навіть зараз, коли вже святий Миколай знаходиться на небі, він не забуває про дітей і приносить подарунки, особливо у своє свято, яке настане завтра. А тепер все, пора у ліжко. Давайте помолимося.
(Читають «Отче наш». Потім мати вкладає дітей у ліжечко, наспівуючи пісню «Миколай». Діти підспівують. Потім Мати виходить).
Оленка:
Дмитрику, ти спиш?
Дмитрик:
Сплю… Чого тобі?
Оленка:
Я так хочу, щоб як можна швидше прийшов ранок і настало свято.
Дмитрик:
Ну, то не розмовляй, а спи. Потім прокинешся і буде свято.
Оленка:
Дмитрику, здається хтось зазирнув до нас у віконечко і постукав у шибку. Ти чув?
Дмитрик:
Не вигадуй, то тобі здалося. Спи вже. (Діти засинають, з’являється Хуртовина)
Хуртовина:
Я – зимова хуртовина,
Холодніша за крижину.
Я ненавиджу людей,
А ще більше їх дітей.
Зараз залечу до хати,
Подивлюсь, чи сплять малята.
(Дивиться на дітей).
От шкода, вони поснули,
Мабуть, гуркіт мій не чули.
Тож даремно я примчалась,
В шибку билася, старалась.
Малюків злякать хотіла,
Щоб не спали, а тремтіли.
Хто з дітей не хоче спати,
Подаруночка не вартий.
(Бачить лист, хапає його).
Миколая, бач, згадали,
Лист до нього написали.
Цікаво, що ж вони там просять?
(Читає листа, насміхається).
Ой, не можу, ви тільки-но послухайте:
Один хоче іграшкову шаблю, а інша – ляльку. От дурні діти. Краще б мішок золота попросили. І скриню коштовного каміння. Оце я розумію подарунок, а то лялька, шабля. Тьху, непотріб. Між іншим, і цього мотлоху ви не отримаєте. (Підходить до ліжка Оленки). Оленко, ти гадаєш, що ти така хороша, така слухняна. Помиляєшся. Вчора ти не помила після себе посуд, а ще розбила тарілку і не зізналася. За це ось тобі подаруночок – замість ляльки – різочка. (Підходить до ліжка Дмитрика). А ти, Дмитрику, полюбляєш вередувати, інколи забуваєш помолитися перед сном. Ось і тобі різочка біля ліжечка. Прокинетеся вранці, а у вас замість подарунків – різки і лозинки. Сміхота! Ой, здається хтось сюди іде. (Ховається, до хати залітає Пташка)
Пташка:
Цвінь-цвірінь. А в цій домівці є лист до святого Миколая? (Знаходить лист). Є.
Пташка:
От молодці-дітки.
Облетіла я чимало,
Доки всі листи зібрала,
Та назад дорога дальня
До святого Миколая.
Лише хвильку відпочину,
І мерщій, мерщій полину.
(Дрімає, виходить хуртовина)
Хуртовина:
Знову вона, ця чарівна пташка.
Кожен рік одне і те саме.
І як же вона мене дратує.
Так і хочеться повисмикувати із неї пір’я і порвати усі листи до святого Миколая, які вона назбирала. Шкода, що не можу я зараз цього зробити. Адже в хаті є святі ікони, і вся сила моя тут не діє. Ну, нічого, треба поспішати до лісу і чекати на неї там. (Хуртовина зникає, Пташка прокидається).
Пташка:
Ось, я трішки відпочила,
В крильцях знов з’явилась сила. (Улітає).
Зала Снігової королеви. На троні Снігова королева, поруч Завірюха, Вітер, Завірюха.
Снігова королева:
Я – могутня королева,
Снігова та кришталева.
Неспроста бояться люди –
Жартувати я не буду.
Там, де я, життя немає,
Все під кригою зникає.
Вся земля стає, мов криця,
Все живе мене боїться.
Завірюха:
Ну, то що там говорити –
Ти сильніша в цілім світі.
І для нас ти наче мати,
Разом будем лютувати.
Я – жахлива завірюха,
Вию так, що глохнуть вуха.
Це – Вітрисько, він мій братик,
Любить також лютувати.
Вітер:
До людей жалю не знаю,
З ніг любого я здуваю.
Снігова королева:
Вірні слуги льодяні,
Прошу, розкажіть мені:
Чи ж усюди стужа люта?
Чи земля у лід закута?
Вітер:
На землі лютує стужа,
Завірюха снігом кружить.
Люди холоду злякались,
У хатинах поховались.
Завірюха:
Бач, усі вони чекають
На святого Миколая.
Снігова королева:
Знов святий цей Миколай!
Ну-мо, люстерко подай.
(Слуги приносять дзеркальце. Снігова королева дивиться в нього).
Бачу пташку чарівну,
Що-то в неї? Не збагну.
Пошту тягне за спиною,
Поквитаємось з тобою.
З кожним роком усе більше
Миколаю листів пишуть.
Дайте пудру сніжно-білу,
Бо від злості червонію.
Я не можу допустити,
Щоб раділи людські діти.
Я терпіти це не в силах…
Що порадить Хуртовина?
Та куди ж вона поділась?
(З’являється Хуртовина).
Хуртовина:
Вибачте, що запізнилась.
Я літала до села,
Всі стежини замела.
Потім, всі зібравши сили,
У шибки з розгону билась.
Ну, дітей щоб налякати,
Далі, як би вам сказати.
Снігова королева:
Заспокойся, я все знаю.
І тебе я вибачаю.
А тепер мерщій в дорогу,
Їх візьми собі в підмогу.
(Підштовхую Вітер і завірюху).
В пташки пошту відберіть
І до мене принесіть.
Засніжений ліс.
Пташка:
Через гори та долини
Без утоми стрімко лину.
Цілу торбу листів маю
До святого Миколая.
(Вибігають Вітер, Завірюха і Хуртовина).
Вітер:
Хто тут крильцями махає?
Хуртовина:
Помічниця Миколая.
Робить вона добре діло…
Завірюха:
Все, рідненька, прилетіла.
(Пташка намагається відлетіти, вони не пускають, дмухають зі всіх сторін, Пташка бореться, падає обезсилена, вони забирають торбинку і убігають).
З’являється ангел.
Ангел:
Миколай листи чекає,
Ну, а Пташки все немає.
Де ж поділася вона?
(Шукає Пташку та знаходить її).
Пташко люба, ти жива?
Пташка:
Так, зі мною все гаразд
Ангел:
Миколай чекає нас.
Тож швиденько полетіли.
Пташка:
Вибач, але я не смію.
Хоч старалась, як могла,
Та листи не вберегла.
Налетіли враз на мене
Слуги злої королеви.
Сильним вітром лютували,
Потім всі листи забрали. (Плаче).
Ангел:
Полетіли, вже світає,
Миколай усе владнає. (Улітають).
В залі снігової королеви
Хуртовина:
Люба королева-мати,
Раді ми тобі віддати
Ці листи – дитячі мрії,
Сподівання та надії.
Снігова королева:
Що бажають людські діти?
Маєм їх задовольнити.
Вітер:
Хочуть діти шоколаду,
Тістечок і мармеладу,
Жуйок, яблук, марципанів,
Апельсинів та бананів…
Ненажери, а не діти,
Як таких задовольнити?
Завірюха:
А мої все хочуть знати –
Просять їм книжок прислати.
Та навіщо їм книжки?
Ще посліпнуть малюки.
Хуртовина:
(риється у торбині, знаходить потрібний лист)
Написали ось листа
Рідний братик та сестра.
Хлопець просить собі шаблю,
Дівча хоче ляльку-кралю.
Снігова королева:
Що ж, зробимо це за мить.
Швидко сніг та лід несіть.
(Завірюха і вітер приносять тацю зі снігом, королева чаклує і дістає з-під снігу шаблю та ляльку)
Слуги вірні та чудові,
Доки світять в небі зорі,
Віднесіть це діточкам.
Холод свій я їм віддам.
(Хуртовина бере іграшки і улітає, залітає до будинку, кладе біля подушок подарунки, ховається).
Хуртовина
Прокидайтесь швидко, діти,
Можете уже радіти.
Щиро я усіх вітаю
З любим святом Миколая.
Оленка:
Чула голос уві сні.
Чи здалося це мені?
Братику, хутчіш вставай!
Вже приходив Миколай.
(Дмитрик знаходить подарунок, бере в руки шаблю і встає біля ліжка)
Дмитрик:
Гарна шабля, та вона
Дуже зимна, льодяна.
Що зі мною? Я не знаю.
Ой, сестричко, замерзаю.
(Завмирає з шаблею в руці. Оленка обіймає брата, намагається зігріти його).
Оленка:
Братику мій, не мовчи,
Тупочи або кричи.
Ти такий немов крижина,
Щось робити я повинна.
(Із схованки виходить Хуртовина, бере ляльку і простягає дівчинці)
Хуртовина:
Чом сумуєш ти за братом,
Хочеш лялькою погратись?
Сукня зірочками сяє –
В світі кращої немає.
Лялька ця - дарунок з неба,
Пригорни її до себе.
Оленка:
Дуже ви холодна, панні,
І дарунок ваш негарний.
Геть від мене відійдіть,
Погляд ваш мов лід блищить.
(Стає на коліна, молиться).
Хуртовина:
Звідки зорі та вогні,
Душно, тяжко тут мені.
Ой, тікаю вже, тікаю,
Пожалійте, пропадаю.
(З’являється ангел, підходить до Оленки)
Ангел:
Із колінець встань, дитина,
З неба я до вас прилинув.
Із порадою святою.
Ти зустрілася з бідою:
Зачарований твій братик,
Треба хлопця рятувати.
Я чудовий хрестик маю
Від святого Миколая.
В ньому є Господня сила,
Злії чари вона зніме.
(Ангел дає дівчинці хрестика і зникає).
Оленка:
Дякую, Спаситель мій,
Променистий, осяйний.
(Дівчинка одягає хрестик на Дмитрика).
За велінням Миколая
Хай злі чари пропадають.
(Хлопчик оживає, діти знову лягають. Заходить мати).
Мати:
Добрий ранок, любі діти,
Я прийшла вас розбудити.
Що сьогодні вам приснилось?
Під подушку вже дивились?
Що приніс вам Миколай?
(Заглядає під подушку сина).
Синку, шаблю діставай!
(Оленка дивиться і собі під подушку, дістає ляльку).
Мати:
Гарна лялечка в Оленки,
Сукня пишна та біленька.
Із блискучими зірками,
Черевички з каблучками.
Під подушками ще є
Щось солодке та смачне.
Зі святом вас, мої рідненькі!
(На сцену виходять всі дійові особи, тримаючись за руки).
Пташка:
Друзі, вас ми розважали,
Дивну казку розказали.
І тепер усіх вітаєм
З любим святом Миколая!
Вітер:
Я, Вітрисько льодовитий,
Вже не буду зла чинити.
А із гірки на санчатах
Покатаю вас, малята.
Снігова королева:
Ви мене не бійтесь, люди.
Я тепер хороша буду.
В подарунок залюбки
Розмалюю вам шибки.
Завірюха і Хуртовина:
Ми разом із Хуртовиною
В гості знов до вас прилинем.
З дітлахами у дворі
Зробим кулі снігові:
Тулуб, зверху голова –
От і баба снігова.

[Иринка-картинка]

Свято у початковый школы


Хлопчик У грудні, в гарну тиху ніч,
Зорі, як мільйони свіч,
Що світять вниз, на рідний край,
Де ходить Святий Миколай.

Дівчинка Коли Святий Микола
З небес на землю йде,
То кожний дім і школа
Мов вулик бджіл гуде.

Хлопчик З нагоди великого свята вітаємо Вас у нашій світлиці. Сьогодні ми зібралися, щоб зустріти Свято Миколая.

Дівчинка
“У грудні, що не день, то праздник”,- кажуть старі люди.
Особливо відзначалися дні пам’яті Святого Миколая. У народі з особливою повагою ставилися до Миколая Чудотворця, оскільки “він другий після Бога заступник на землі”. Помічник від усіх бід і нещасть, господар земних вод.

Хлопчик
Я вам, друзі, хочу розказати,
Як маємо разом Святого стрічати.
Візьмімось за руки й весело співаймо,
Піснями Його ми усі прославляймо.
Співаймо всі дружно, бо вже є той час,
Вже скоро у гості прийде Він до нас.


Пісня..................................................................


У моєму ріднім краї
Рознеслася вість,
Що на землю поспішає
Славний з неба гість.


І як тільки нічка впаде
На мій любий край,
Тоді прийде до всіх діток
Святий Миколай.



Пресвятіший Миколайко
В кожен дім зайде
й під подушечки ласкаво
Дари покладе

А листи ви написали
До ангелів із небес?


Діти йдуть хороводом, співаючи ( кожний тримає листа)

Поспішаймо, поспішаймо із листами,
Бо вже їде Святий з неба саночками.
Не забули ми листи написати
Та святого Миколая попрохати.



Діти кидають по черзі листи у скриньку, приговорюючи:


- Мені ляльку.
- Мені книжку
- А мені цукерок трішки,
Шоколадок і горішків.
- Торбу пряничків медових
Круглобоких і здорових.
- Чи бува не забагато?
- Та ж іде багате свято!
- Я собачку хочу дуже,
А цукерки – це байдуже.
- Ну, швиденько, швидко, діти,
Починає вже темніти.
Скоро вже приїде в край
Наш Святитель Миколай!


Діти вкидають листи у скриньку.





В нас тепер зима панує,
Землю снігом засипає,
Та в цю пору до нас в гості
Миколайко поспішає.
Він сідає в срібні сани,
Янгол коней поганяє...
Зіроньки та місяченько
Освітляють ясно путь,

Заходять дівчатка у костюмах “зірочки” .
У класі напівтемно.

Ой, дивіться – покотилась
З неба зірочка ясненька,
Десь за лісом зупинилась.
Що то значить?


Завтра по всій Україні
Свято Миколая.
От і вирушив Святий в дорогу,
А на дворі темно - темно.
Зірочку він на підмогу
Собі кликнув недаремно.



Щоб світила йому путь
До кожної хати,
Чемні діти де живуть,
Щоб їх привітати.

От якби до нас вона
В гості завітала!
Миколая привела,
Подарунків дала.

Зірочка 1
Я не дівчинка маленька,
Я є зірочка ясненька.
Я на свято Миколая
Йому завжди помагаю.

Зірочка 2
Добрій справі я завжди
Поспішу допомогти.
Освічу я хатки,
Де Святого Миколая
Добрі діти вже чекають.

Дівчаткам засвічують свічки на кожному столі



1 Зірочка Я сьогодні вночі буду світить ясненько,
щоб було повсюди, як день видненько.


2 Зірочка І світлом ясним засяю,
Освітлю стежки Миколаю.

1 Зірочка Я також, сестриці, прийду на допомогу,
разом ми освітим далеку дорогу

2 Зірочка Бо наступає нічка свята
для дітей світу на Миколая!


Дзвонять дзвіночки.
Заходять діти в костюмах Ангелів, тягнуть санчата з мішком подарунків

Ангел Янголята з хмарок
Дарунки збирали,
В мішок Миколайка
Весело вкладали.

Ангел Потім мішок повний
На сани поклали
І бистрії коні
у сані впрягали.

Ангел Із небес на землю
Миколай спускається.
Й побуває лиш у тих,
Хто Богу молиться.

Діти говорять разом:
ЩЕДРИЙ, ДОБРИЙ МИКОЛАЮ,
ДУЖЕ Я ТЕБЕ ЧЕКАЮ!
ПРИЙДИ. НЕ БАРИСЯ, ЩЕДРИЙ МИКОЛАЮ.
БО ТЕБЕ ЩОРІЧНО, СВЯТИЙ, ВИГЛЯДАЮ.
Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ Й ЧЕКАЮ,
У МОЛИТВАХ ПРОСЛАВЛЯЮ.
БУДУ ЧЕМНИМ Я ЗАВЖДИ,
ТІЛЬКИ ТИ СКОРІШ ПРИЙДИ!


Ангел (1) Кожного року Святий Миколай
Іде в кожну хату, іде в кожний край.
Його всі чекають у кожній родині –
Несе він даруночки кожній дитині.


Ангел (2) Величне та щедре щорічне це свято,
Чекають від нього гостинців багато.
І славний та щедрий Святий Миколай
Спішить до всіх в гості в ріднесенький край.

Пісня .....................................................

До класу заходить Миколайчик.

Що за спів тут гарний чути,
Я не міг сей дім минути!
Я святий Миколай.
Є в торбині пакунки,
Діточкам подарунки.
Хто був чемним , не сварився
І з увагою учився,
Чесним був і був слухняним –
Подарунок враз дістане!

Дівчинка О, який чудовий час,
Миколай прийшов до нас!




Хлопчик Ми тебе, Миколайку,
Цілий рік чекали,
У піснях і віршах
Тебе прославляли.


Дівчинка Ми були слухняні, чемні, добре вчились
Ввечері та зранку Господу молились.



Миколайко Спасибі вам на добрім слові,
Будьте щасливі, веселі, здорові!









Ангел (прислухається) А чи чує хто із вас
Хто іде в цей час до нас?

Шум. Крик.
Всі прислухаються. Прибігає захекане Антипко

Антипко Хоч нас ви не запросили,
Та до вас ми бігли щосили.
У вас свято , співи, сміх,
Миколай прийшов до всіх.

Для діток нечемних я різочки маю,
про них я чував сам і їх добре знаю!
Це ті, що не хочуть ні вчитись, ні митись.
Вони неслухняні, нечемні, ліниві,
недобрі, нечесні і дуже сварливі...
Чув я, що розбишак каратимуть нині,
Торбу різок приніс для такої днини!

Чорт стрибає, крутиться.

Миколайко
Я, Антипку, тебе прошу,
Заховати твою ношу,
Твої слова тут є даремні,
Бо сьогодні на цім святі
Усі діти дуже чемні.

Антипко Де нам різки тоді подіти?
Всюди тепер добрі діти.

Ангел 1 Одну собі забери,
Інші дай таким як ти!

Антипко вибігає з кімнати



Ангел 2
Миколаю раді всюди,
В кожній хаті свято буде!
Помолитесь всі до нього
Щоб він не минув нікого!

[schas]

* * *
Дійові особи:
Автор;
Бабуся;
Оленка;
Василько;
Фея Злоба;
Три сестри у хатині;
Лисичка;
Їжачок;
Вовк.

Автор:
Ця історія сталася у звичайній родині з братиком та сестричкою напередодні свята святого Миколая. Це були звичайні собі діти, і як і більшість дітей, були чемні, виховані та доброзичливі.

1 сцена
Хата. У хаті бабуся з хлопчиком та дівчинкою.
Оленка:
Ой, любий мій братику! Я така щаслива, така щаслива, і на душі у мене так радісно!
Василько:
З чого це?
Оленка:
Ну, як же, Васильку, скоро ж свято Миколая. А в цей день трапляються різні дива і здійснюються найзаповітніші мрії.
Входить бабуся.
Бабуся:
І що це роблять мої любі онучата у таку пізню годину. Чому досі не сплять?
Оленка:
Бабусю, розкажи нам про святого Миколая.
Бабуся:
Адже вже пізно.
Василько:
Будь ласка, розкажи.
Бабуся:
Добре, слухайте. Дуже давно, майже 1600 років тому, у місті Міри, у Малій Азії, жив хлопчик Миколай. З дитячих років він займався вивченням Святого Письма. Вдень він не виходив з храму, а вночі молився і читав книги. Після смерті його батьків Миколаю залишився великий спадок.
Василько:
То що він з ним зробив?
Бабуся:
Маючи добре серце, він вирішив віддати своє майно бідним людям. Кожної ночі Миколай складав у мішок різний одяг, їжу, гроші, виходив із дому і розносив містом гостинці, залишаючи на порозі тих будинків, де жили бідні діти.
Оленка:
А що було потім?
Бабуся:
Пройшов час... Миколай виріс, став священнослужителем, а згодом і єпископом, але завжди продовжував піклуватися про дітей. Навіть зараз, коли вже святий Миколай знаходиться на небі, він не забуває про дітей і приносить подарунки, особливо у своє свято, яке настане завтра. А тепер все, пора у ліжко. Давайте помолимося.
(Читають «Отче наш». Потім бабуся вкладає дітей у ліжечко, наспівуючи пісню «Миколай». Діти підспівують. Потім бабуся виходить).

2 сцена
У володінні феї Злоби.
Автор:
А десь за глибокими морями, за темними лісами жила королева Злоба.
Королева Злоба:
Не розумію, чого мені сьогодні так погано. Голова тріщить, мурахи по всьому тілу… Каркара, каркара, знову немає цієї негідниці на місці. Каркара, от дармоїдка, кудись вже полетіла. Настрій кепський. В чому справа? Напевно, старість. А може магнітні бурі? Дай-но гляну , яке сьогодні число? (бере календар, дивиться) Так ось воно що! Тепер все зрозуміло. Завтра ж 19 грудня, день святого Миколая, свято добрих справ. Ненавиджу! (тупотить ногами)
Прилітає ворона Какара.
З’явилася, не запилилася. Де тебе носило?
Каркара:
Пробачте, моя володарко. Не гнівайтесь, я літала до міста і там таке бачила, таке бачила.
Королева Злоба:
Та що ти там таке бачила? Не дратуй мене, говори швидше. (ворона шепоче на вухо, королева хмуриться) Що я чую?! Знову ці добродії! Братик та сестричка! Моляться вони! Не можу це спокійно слухати. Треба щось робити. (ходить по сцені, думає)
Каркара:
А може… (шепоче на вухо)
Королева Злоба:
Та ні, не годиться.
Каркара:
А якщо ми… (шепоче на вухо)
Королева Злоба:
Знову не те. Придумала! Треба їх розлучити. Вкраду Василька і зіпсую їм усе свято. Нехай поплаче Оленка, а мені від цього буде тільки радість. (потирає руки та убігає)
Автор:
Налетіла фея Злоба чорною хмарою і понесла Василька у свої володіння до Чорної гори.

3 сцена
В хаті у Оленки. Оленка в ліжку. Прокидається.
Оленка:
Ой, що це було. Якесь дивне відчуття – мабуть щось сталося. (вмикає світло, бачить, що Василька нема) Василько, любий, де ти?
Королева Злоба (за кадром):
Ха-ха! Шукай свого братика за темними лісами, за глибокими морями, за чорною горою. Але марно не витрачай часу, все рівно не знайдеш. Від мене, королеви Злоби, ще ніхто не втікав.
Оленка:
Ой, лишенько! Мій любий братику, що з тобою тепер буде? А як мені без тебе жити? (плаче)
Автор:
Засумувала Оленка, затужила, за гарячими слізьми світу білого не бачить. Пішла блукати і братика виглядати. Так непомітно забрела вона до темного лісу.

4 сцена
У лісі
Оленка:
Ой, як темно навкруги… Як страшно. Я наче сама-самісінька у цілому світі. Де ж тебе шукати, любий Васильку? Де ж та стежинка, що веде до тебе? Що мені робити? (плаче) Бабуся говорила, що коли страшно, заблукав у дорозі та не знаєш, що робити, треба помолитися святому Миколаю. Він обов’язково допоможе. Святий отче Миколаю, допоможи, вкажи мені стежинку, що веде до мого братика. (плаче, чує шорох, прислухається) Ой, що це? Здається, хтось сюди йде. (дивиться) Ой, так це ж їжачок.
Їжачок:
Чому ти, дівчинко, так гірко плачеш, за сльозами світу білого не бачиш?
Оленка:
Як мені не плакати, коли фея Злоба вкрала мого єдиного братика, і я не знаю, де його шукати.
Їжачок:
Не плач, добра дівчинка. Я пам’ятаю, як ви з братиком рятували пташок та звіряток у лісі. Я тобі допоможу.
Візьми мого клубочка. Куди він покотиться, туди і йди. Але дорога буде не легкою, на тебе чекатимуть різні перешкоди, та ти їх не лякайся. Що сама подолаєш, що друзі допоможуть. Світ не без добрих людей.
Оленка:
Дякую тобі, їжачок, і тобі, святий Миколай.
Автор:
І покотився клубочок по сніговій стежиночці, а Оленка за ним пішла. Дорога і справді видалася далекою та важкою, та Оленка не звертала уваги ні на голод, ні на холод, а все йшла і йшла вперед. Аж ось попереду вона побачила вогник, і незабаром підійшла до однієї хатини.

5 сцена
У хатині
Оленка:
Вже сил немає йти далі, так холодно, і їсти дуже хочеться. Може попроситися у цю хатинку. (стукає) Люди добрі, пустіть погрітися.
1 сестра:
Піду подивлюсь, хто там.
2 сестра:
Зачекай. В таку пору тільки злодії та розбійники шастають.
1 сестра:
Тай справді. Не будемо відчиняти.
3 сестра:
Що ви, сестри! Може хто заблукав, сердешний, та потребує допомоги. Сьогодні ж таке свято. Може, то святий Миколай послав до нас гостя?
1 сестра відчиняє двері.
1 сестра:
Ой, дівчина. Звідки ти взялася в таку пізню пору?
Оленка:
Люди добрі, пустіть погрітися. Я вже зовсім замерзла.
1 сестра:
Яка холодна, мов крижина. А снігу на тобі скільки! Он вже калюжа набігла. Стій тут, бо вся підлога буде мокра.
2 сестра:
Ой, бідолашна, як змерзла. Та це й недивно, одежинка на тобі он яка худенька. А мороз на вулиці великий. Не хотіла би я опинитися на твоєму місці.
3 сестра (дає Оленці кожух): На, вдягни. Сідай ось тут біля вогню. (пригортає Оленку до себе) Випий гарячого чаю, зразу зігрієшся.
Оленка:
Спасибі тобі, добра дівчина. Ти мені нагадала мого братика. В нього ж таке добре серце. Ах, мій братику, де ти, що з тобою? (плаче)
3 сестра:
А що трапилося з твоїм братиком?
Оленка:
Його вкрала королева Злоба, а я іду його рятувати. Не можна гаяти ні хвилинки. (встає та іде до дверей) Треба поспішати. Дякую вам, добрі люди. (знімає кожух та віддає його)
3 сестра:
Залиш собі. В такий лютий мороз він тобі знадобиться. Зачекай. Ось, візьми на дорогу. (дає кошик з поріжками) Нехай святий Миколай допомагає тобі.

6 сцена
У казковому лісі
Автор:
З новими силами помчала Оленка за клубочком назустріч своєму братикові. І привів її клубочок у казковий ліс. А тим лісом йшли голодні Вовк та Лисиця.
Лисиця:
Ой-ой-ой-ой. Чи довго ми так будемо мучитися? Усередині бурчить – їсти хочеться!
Вовк:
А я? Мабуть, задубію від холоду, і сил не має, щоб погрітися. (бачить Оленку) Стривай, руда, ти тільки подивись, до нас іде обід.
Лисиця:
Ти що, сірий, зовсім розум відморозив. Що там їсти, поглянь, яка вона худа, самі кістки. Мабуть вже тиждень не їла. Самі очі. Облиш її.
Вовк:
Твоя правда, рудо хвоста. Пішли краще зайчатинки пошукаємо. (збираються йти) Зачекай. (принюхується) Що це так смачно пахне?
Лисиця:
Напевно, у дівчини є щось смачненьке у кошику.
Вовк:
То я зараз піду і відберу в неї кошика.
Лисиця:
Зачекай, сірий. Який же ти грубий та нечемний. Ніяких манер. Навіть, соромно, що ти мій приятель.
Вовк:
Які там манери, коли їсти так хочеться. Живіт до спини прилип.
Лисиця:
Слухай, дурень, мене. Я навчу, що треба зробити. Зараз я ляжу посеред дороги і прикинуся мертвою. Дівчинка поставить кошик, нахилиться до мене, а ти тим часом не зівай, хапай кошика та геть звідси. Потім зустрінемося. Тільки сам не їж, а то пожалкуєш.
Вовк:
А може краще силою відберемо. (Лисиця незадоволено дивиться на Вовка) Добре. Хай буде по-твоєму.
Лисиця лягає. Вовк ховається.
Оленка (бачить Лисицю, ставить кошик, нахиляється. Вовк тим часом хапає кошик):
Бідненька. Що з тобою. Може ти замерзла? Зараз я спробую тебе відігріти. (знімає платок, вкриває Лисицю)
Лисиця (відкриває очі, сідає):
Та то я свідомість втратила. Мені вже краще. (встає)
Оленка:
Може ти голодна? Зараз я тебе нагодую. (шукає кошик) А де ж мій кошик?
Лисиця:
Ну, бувай. Мені ніколи, справ багато. (уходить)
Оленка:
Дивно, куди це кошик подівся? Нічого не розуміє. (шукає) Напевно, він комусь більше потрібний, ніж мені. Треба йти.

7 сцена
Вовк та Лисиця
Лисиця:
Що це ми робимо?
Вовк:
Готуємося до обіду. (розкладає пиріжки) Не хвилюйся, руда, тут багато пирогів. І тобі, і мені вистачить.
Лисиця (не слухає Вовка):
Ця дівчина… Якби ти, сірий, бачив, як вона піклувалася про мене. Навіть, пиріжок хотіла дати. А ми, такі негідники, образили таку добру дівчину.
Вовк:
Ти що, руда, здуріла? Може, вона і хороша, я нічого не маю проти, та їсти все одно хочеться.
Лисиця:
Ми з тобою в нашому лісі не пропадемо, щось знайдемо поїсти, а ця беззахисна дівчина, що вона буде робити?
Вовк (зітхає):
Після твоїх слів весь апетит пропав. Сама злодійка, і мене на гріх підбила. Що будемо робити?
Лисиця:
Треба наздогнати дівчину і повернути їй кошика.
Лисиця бере кошик і убігає, Вовк біжить слідом. Наздоганяють Оленку.
Лисиця:
Вибач, дівчино, що ми так вчинили. Візьми свого кошика.
Вовк:
Якби не голод, то ми б так ніколи не зробили.
Оленка:
Бідні, голодні. То пригощайтесь, адже тут на всіх вистачить. (пригощає пиріжками)
Лисиця:
Спасибі тобі, добра дівчина.
Вовк:
Щасливої тобі дороги.
Лисиця і Вовк убігають. Дівчина сідає на пеньок.
Оленка:
Трішечки відпочину і піду далі.
Автор:
А тим часом королева Злоба взнала через своє чарівне дзеркальце, що дівчина вже зовсім недалеко від її володінь, і дуже розлютилася. Вона послала свою вірну помічницю ворону Каркару, щоб та відібрала в Оленки клубочок.
Та це ще не все. Справа в тому, що неподалік від володінь феї Злоби росло чарівне дерево чеснот. Коли хтось із людей робив добру справу, на ньому розквітала квітка. Обов’язком Каркари було нищити ці квіти.
З’являється Каркара. Бачить на чарівнім дереві квіти.
Каркара (зі злістю):
Знову розцвіло. Кожного разу зриваю ці квіти, а вони з’являються знов і знов. Ненавиджу. (зриває квіти, кидає їх) Так, з цим впоралася. Тепер дівчисько. (бачить Оленку, яка спить) Спить. Ну, що ж. Так навіть краще. (краде клубочок)
Оленка прокидається.
Оленка:
Щось я розіспалась. Не можна так. Треба негайно вирушати. А де ж мій клубочок? (шукає) Що я тепер буду робити? Як знайду свого братика? (плаче) Святий Миколай, не залиш мене у важку хвилину! Моє серце підказує мені, що мій братик десь зовсім недалеко. Благаю, допоможи!
З’являється ангел.
Ангел:
Не плач, дівчинко. Я знаю, як тобі допомогти. Іди за мною. (підводить Оленку до чарівного дерева) Це чарівне дерево чеснот.
Оленка (підбирає зірвані квіти):
Бідолашні! Хто це з вами так вчинив?
Ангел:
Цю чорну справу зробила вірна слуга королеви Злоби, ворона Каркара. Злі сили не можуть миритися, що на дереві весь час з’являються нові квіти, тому вони постійно нищать цей дивовижний цвіт.
Оленка:
Як шкода. Я можу чимось допомогти?
Ангел:
Так, адже в тебе чуйне та чесне серце, і ти можеш зробити так, щоб чарівне дерево знову ожило. Чим більше чеснот ти пригадаєш, тим більше квітів врятуєш.
Дівчина називає чесноти
Загорається гірлянда.
Оленка:
Ой, воно справді ожило.
Ангел:
Так, завдяки тобі, Оленко. Я сподіваюсь, що воно завжди буде буйно квітнути добрими людськими справами.
На гірлянді включається швидкий режим.
Ангел:
Оленко, дерево чеснот говорить, що ти можеш загадати будь-яке бажання, і вона обов’язково здійсниться.
Оленка (зажмурюю очі):
Я хочу…
За кадром шум, тріск, галас…
Королева Злоби:
Що це за землетрус? Моє королівство… Ой-ой-ой, рятуйте, воно рушиться, яка я тепер королева без королівства? Каркара, куди ти летиш? Не залишай мене. Ой, я втратила свою силу. Я все втратила. Це мале дівчисько виявилося сильнішою за мене. (шум, тріск, галас)
Вибігає Василько.
Василько:
Оленка!
Оленка:
Василько!
Обіймаються. Радіють.
Пісня про Миколая

Вот только не знаю, как быть с клубочком. Как заставить его катиться туда, куда нужно. Может, кто подскажет?

[schas]

Мне нравится стихотворение по теме. Оно хоть и малышовое, но доброе. К сожалению, автора не помню.

Я ляльок багато маю,
Але прошу Миколая,
Щоб приніс мені новеньку,
Кучеряву і гарненьку.
Я хотів би дві машини
І солодкі мандарини,
Але що це? Що я бачу?
Чому наш Володя плаче?
Мені сумно, як згадаю
Бліду дівчинку з трамваю.
В неї дуже хворі ніжки
І вона не ходить пішки.
Я не хочу ні машинок,
Ні солодких мандаринок.
Я прошу у Миколая:
Хай ту дівчинку знайде
І на ніжки підведе.
Я також собі згадала,
Як цукерки купувала...
Біля нас живе бабуся,
Що просити хліба мусить,
Бо не може вже ходити.
І ніхто у цілім світі
Про старесеньку не дбає
І нічим не помагає.
Прошу я у Миколая –
Хай про неї він згадає.
Все, що він мені готує,
Хай бабусі подарує.
Я у Бога завжди прошу
Не цукерок і не грошей,
А здоров'я мамі й тату,
Миру, щастя в нашу хату,
Миру, щастя всій родині,
Усій нашій Україні

[pflbhfrf]

Сценарий из журнала «Початкове навчання та виховання»
Театралізоване свято «Прийди до нас, Миколаю!»
Дійові особи: українська сім’я: батько, мати, троє дітей (хлопчик і двоє дівчаток); Святий Миколай; Ангел-охоронець; Чортик Антипко.
Картина перша
Дія відбувається ввечері, напередодні свята Миколая. У світлиці — сім’я: батько, мати, троє дітей.
Батько (вимикає телевізор). Діти, телевізор подивилися, час готуватися до сну!
Мати. Швиденько митися, чистити зубки. Помолимося! Кожен із вас нехай напише, що хотів би отримати від Святого Миколая.
Батько і діти виходять. Мати розстеляє постіль. Через 1–2 хв діти повертаються.
Діти (разом). Ми вже готові!
Мати. От і добре! Сідайте за стіл, беріть олівці та й пишіть, щоб Святий Миколай знав, що кому подарувати.
Дівчатка пишуть за столом, а хлопчик присів біля табуретки.
Хлопчик. Сяду окремо, щоб сестрички не знали, що я хочу... (Почав писати, замислився.) Що ж попросити?
З-за фіранки виглядає Чортик Антипко і нашіптує.
Чортик. Стару... бляшану... банку... з-під... консерви...
Хлопчик незадоволено трясе головою, але пише.
Чортик. Виварену кістку із заднього стегна кобили...
Хлопчик (потер кулачка й чоло, але пише.) Що це зі мною?
Чортик. Головку часнику...
Хлопчик (скривився, поклав олівець). Сестрички, я вже написав!
Сестрички (разом). Цікаво, що ти замовив?
Хлопчик. А ви що?
Молодша сестричка. Цукерки, помаранчі, спідничку...
Старша сестричка. Помаранчі, горіхи, книжки... А ти що? (Вихоплює від братика записку, швиденько переглядає і регоче.)
Хлопчик. Я знав, що так буде...
Молодша сестричка. Ой! Ой!.. Ви тільки послухайте, що він написав. Стару бляшану банку з-під консерви... Виварену кістку із заднього стегна кобили... Головку часнику...
Хлопчик (соромлячись). Це ви мені підказали...
Сестрички (здивовано). Що це з ним робиться?..
Чортик (усміхається і задоволений щезає за фіранкою). Ха-ха!.. Не збагнув...
Старша сестричка. Що ти сказав?
Хлопчик. Нічого! Самі напишіть мені. Цукерки, горішки, футбольний м’яч.
Входить мати.
Мати. Ну що, діти, написали?
Діти (разом). Написали!
Мати. Тепер підійдіть до Матінки Божої, помолимося. (Мати хреститься, промовляє, діти повторюють.) Во імя Отця, і Сина, і Святого Духа, амінь. (Тричі) Преславна Прис¬нодіво, Богородице, прийми молитви наші й понеси їх Твоєму Синові та Богові нашому, щоби спас задля тебе душі наші.
Хреститься, діти цілують маму і лягають у ліжечка. Мати гасить світло і виходить.
Картина друга
Дія відбувається у тій самій світлиці. Чути мелодійне звучання дзвіночків. Кімната поступово наповнюється світлом. В одному із куточків з’являється Ангел-охоронець. Він підходить до кожного ліжка окремо. Робить легкий помах рукою над кожною дитиною і та поволі підводиться.
Ангел. Слава Ісусу Христу!
Діти. Слава навіки!
Ангел
Я ваш Ангел-Хоронитель,
Від усяких бід спаситель.
Із небес моя дорога, ген від зір,
Де царство Бога.
Пломінь сонця, тихий рай
І Святий то Миколай.
Я на мить зійшов на землю
Повітати діток чемних.
Бо були ви всі слухняні,
Бо вставали хутко зрання,
Йшли до школи без вагання.
На зарядку вибігали,
Сміло тіло гартували.
Вчили вірші, молитви —
Все ж бо видно нам згори.
Ось тому то Миколай
Всім дарунки посилає.
Та щоб я їх міг роздати,
Треба пісню заспівати.
Ангел і діти співають пісню «Ой хто-хто Миколая любить».
Чортик (вибігає і стає перед діть¬ми). Отакі... Не ту пісню співаєте! Давайте заспіваємо мою. Ну, хоча б, оту... «Ми підемо всі до пекла, бо там зав¬жди дуже тепло».
(Підходить до хлопчика.) Ось ти, наприклад, мені давно подобаєшся... Ти підеш зі мною до пекла? Станеш подібний до мене. Назву я тебе «Квіклі»... Згода?
Хлопчик. Ні! Не піду! Не хочу!
Чортик (звертається до сестер). А ви підете?
Дівчатка. Не клич! Не підемо!
Чортик. Чому? Я дуже добрий чортисько (гладить себе по животі, пишається хвостом).
Усі знають, що з-поміж інших дияволенят — найгарніший. Животик у мене округлий, як кавунчик. А хвіст? Ніхто такого гарного хвоста немає! Навіть усіма визнана «королева краси» — мавпа Фімочка — і то такого гарного хвоста немає. (Бере до рук хвоста і звертається до хлопця.) Попробуй мого чудесного хвоста. (Хлопець відмахується. Тоді він звертається до дівчат.) Попробуйте, погладьте... У-тю-тю-тю! Не тікайте!
Хлопчик (заступається за сестер). Іди собі, Маро, до своїх! Ми тебе не знали і не хочемо знати.
Чортик (замислився). Так, так... Тут мне ніхто не знає... Не біда. Давайте знайомитись. Розкажу вам по порядку.
Я — маленьке дьяволятко,
і диявол в мене татко.
Мати також дьяволиха,
наробити може лиха.
Нині ж лихо позабуде —
краще друзям усім буде.
То як? Заведу вас між чортів, покажу вам всі наші маєтки, все господарство.
Діти. До пекла не хочемо!
Чортик. Не переконав? Не хочете! Там знаєте, як добре... Не треба нікого слухати, до школи можна не ходити. Обов’язків — ніяких! Не треба мити ані рук, ані вух. Не треба займатися фізкультурою. Ані тата, ані мами там нема, тож і слухати нікого не треба. Усі бігають табунами, брудні й чорні. Відрощують довгі хвости, куці роги. У пошані той диявол чи чортик, який найбільш лінивий — нічого не вміє... То підете до пекла? Я з вас, знаєте, яких чортенят виховаю!
Діти. Ангеле-хоронителю! Заступися за нас. Не хочемо бути чортенятами! Не хочемо до пекла!
Ангел. Геть, Антипко! Це діточки, які люблять Бога, Святого Миколая! Геть!
Чортик (бігаючи поміж дітьми). Слухайте мене! Слухайте мене! Моя пісня куца, як мій хвіст.
Але вона заворожує. Співайте так, як я вас вчив!.. «Ми підемо всі до пекла, бо там завжди дуже тепло. Хто не слуха тата й мами, згодом усі стають чортами».
Ангел. Не лякайтесь, діти! Ви знаєте чарівну молитву. Повторюйте її всі за мною, тоді чортик відступить.
Ангел і діти промовляють молитву.
Ангеле-хоронителю мій!
Завжди при мені стій.
І вдень, і вночі
Будь мені до помочі.
Чортик лякається, ховається за спинами дітей.
Чортик (кричить і відступає). Ой-йо-йой! Що за слухняні діти! Я гадав, що вони мене послухають... Жаль!.. А могли б усі троє чортенятами стати... Біжу інших пошукаю!..
Ангел. Позбулися Антипка... Тепер давайте разом заспіваємо пісню про Святого Миколая. Може, Пресвятий почує нас і прийде. (Разом співають.)
Чути срібну мелодію дзвоників. Вбігає мати.
Мати (радісно). Діти, хто до нас іде!..
Ангел-Хоронитель стає посеред кімнати, схрещує на грудях руки, вклоняється Святому Миколаю, який велично заходить.
Святий Миколай. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і завжди, і на віки вічні.
Усі. Амінь!
Ангел (звертається до Миколая). Святий Отче! Я — Ангел-Хоронитель оцих дітей. Вони своєю чемністю і випробовуванням душі заслужили твоєї ласки. Обдаруй їх, благослови на дов¬ге і щасливе життя. (Дівчата підсувають стілець, запрошують Святого Миколая присісти.)
Старша сестричка. Ви, напевно, утомилися? Відпочиньте!
Святий Миколай. Дякую! Бачу, що ви добре виховані та вмієте шанувати старших.
Я до вас здалека йшов,
Поки вас ось тут знайшов.
Крізь пустелю брів і гори,
Крізь степи, зелені бори.
Плив Дніпром, бував в Карпатах
І прийшов до вас у хату.
Щира, бачу, тут родина,
Славна й наша Україна.
(Звертається до хлопця.) Як тебе звати?
Хлопчик. Михайликом.
Святий Миколай. А ти, Михайлику, любиш свою Батьківщину?
Хлопчик. Дуже люблю! Я, навіть, вірш знаю про Україну.
Святий Миколай. Поки одпочиваю, з великою увагою послухаю.
Хлопчик
Українець я маленький,
Україна — край рідненький.
Вірний син я свого роду,
Українського народу.
Все, що рідне, я кохаю,
Всім, хто рідний, помагаю.
Своє — ціню, свого — вчуся
І до рідного горнуся.
Святий Миколай (простягаючи руку до молодшої сестри). А тебе як звуть?
Дівчинка. Надія.
Святий Миколай. А що ти знаєш про Україну?
Дівчинка. Вірш «Хто ти, дівчинко мала?»
Святий Миколай. Дуже цікаво!
Дівчинка
— Хто ти, дівчинко мала?
— Українка молода.
— А який твій знак рідненький?
— Славний тризуб золотенький.
Жовті ниви, сині гори,
Синьо-жовті в нас прапори.
Все нам будуть помагати
Господь Бог і Божа Мати.
Святий Миколай (звертаючисть до старшої дівчинки). А тебе, здається, звуть Вірою?.. Що ж ти для нас приготувала?
Старша дівчинка. Знаю вір¬ші про Україну, про Тараса Шевченка, про українських січових стрільців, а ще пісні про рідний край. Незабаром Різдво Христове. Тому зараз поколядуємо.
Святий Миколай. Хотів би почути.
Ангел. Заспівайте, діти, Святому Отцеві!
Звучить коляда.
Святий Миколай. Я щасливий, що відвідав вашу родину. Дякую батькам, що так виховати дітей. Благословляю вас, діти! Ростіть щасливі, працелюбні, на славу свого народу. З вами Ангел-охоронець. Він чує, як б’ється ваше серце, і вашими молитвами він звертається до Пречистої Матері.
Усі повертаються до Божої Матері.
Ангел
Пречиста Мати, сповни наші просьби.
Дай, щоб ми невинні у мирі зростали,
Тебе і твого Сина завжди прославляли.
Зволь нам, Божа Мати, силу й волю дати,
Для рідного краю жити й працювати.
Зволь над нашим краєм зіркою ясніти,—
Просять тебе нині українські діти.
Святий Миколай. А зараз, діти, загляньте під свої подушки. Усе, що ви просили, я для вас поклав. А ось це... (Піднімає високо сріблясту різку.) Цю різку дарую батькові, щоб повісив її на чільному місці... Як тільки з’явиться Антипко, досить змахнути цією різкою і ніколи він до вас більше не прийде. Будьте здорові! Благослови вас Боже!
Дзвонять дзвіночки. Святий Миколай, Ангел-охоронець залишають оселю.
Діти кидаються до ліжок, заглядають під подушки, виймають подарунки і, помахуючи руками, вигукують.
Діти. Дякуємо, Святий Миколаю! Ми тебе чекатимемо знову.

[pflbhfrf]

Ще один сценарій до свята Миколая.
Хто це каже: див немає? Є дива! Та ще й які! Миколая хто чекає? Українські малюки!
Ведуча
У дитячий край щасливий
Йде весела вість,
Що коником білогривим
Їде з неба гість.
Дарів гість везе багато,
Радість буде в кожній хаті.
Їде, їде гість багатий
У дитячий край.
— Хто цей гість? Ви відгадали?
Діти. Святий Миколай!
У виконанні учнів звучить пісня «Святий Миколай» (сл. Д. Чайки).
СВЯТИЙ МИКОЛАЙ
Як сніг упаде, білий сніг
І все довкола вкриє,
Мороз потисне й на шибках
Квітки зими засіє.
У теплій хаті жебонять
Про щось тихенько діти.
Глядять віконця в небесах
А в нічку знати втіху.
Бо звідтіля в цю ніч ясну
Зійде Святий Микола,
Дарунків пишних принесе
З небесного престола.
Ведучий. Чи знаєте ви, хто такий Святий Миколай? І чому свято Миколая — найулюбленіше з усіх свят? І хто ж насправді цей Святий отець? Він — вигадка, казка, таємниця чи дійсність? Так, Святий Миколай — чудотворець, доброчинець, чарівник. Напевне, вам відомо, що у ніч на 19 грудня, у день його пам’яті, він розносить дарунки дітям, вітає з настанням зими, благословляє на доб¬рі вчинки.
1-й учень
У зимовий нічний час
Миколай іде до нас,
На санках везе пакунки,
В тих пакунках подарунки.
Миколай на сивих конях
В двори заїжджає
І пакунки чемним дітям
Із санок скидає.
Коли діти міцно сплять,
Раптом двері заскриплять,
В хату Миколай прийде
І дарунок покладе.
Ці дарунки не прості —
Миколаєві, святі.
Під подушку їх кладе,
Коли в хату він зайде.
Кому — зошит, кому — книжку,
Кому іграшку й калач,
А нечемним — із берези різку
Й більш нічого — хоч ти плач.
2-й учень
Ще й погладить по голівці
Чемну він дитину,
Не обмине, не облишить
Жодную хатину.
В кожну хату завітає,
Де є чемні діти,
Дар святий їм залишає —
Як їм не радіти?!
І я рада за дарунок
Від Отця Святого,
Від Миколи чудотворця,
Хранителя мого.
Буду щиро Миколая
Я також просити,
Щоб зіслав із неба ласку
На вкраїнські діти.
Святий отче Миколаю,
Просим тебе щиро:
Єдність дай у ріднім краю,
Злагоди і миру.
Я. Левицька
3-й учень. Миколай жив дуже-дуже давно і зовсім не в Україні, а в місті Патар в малій Азії. Народився 280 року в родині багатих, благородних та благочестивих батьків. Дядько Миколая був єпископом.
У дитинстві хлопчикові доводилося бачити бідних та голодних. Для того щоб не принижувати чиюсь гідність, Миколай таємно носив дарунки до дверей осель бідняків.
У виконанні учнів звучить пісня «Святий Миколай».
СВЯТИЙ МИКОЛАЙ
Святий Миколай йде
З високого неба.
Несе нам дарунки —
Що кому потреба,
Гарненькі, гарненькі.
Ясненькі ангели
Йому помагають.
Там, де чемні діти,
Там вони ступають
Частенько, частенько.
4-й учень
В грудні ніч є чарівна,
Бо з небесного човна
Миколай на землю сходить
І дива усюди творить.
Все він знає. Все уміє,
Тільки хтось про щось помріє —
Мрію здійснить в цюю ніч.
Бо Святий він — в тому й річ.
Наставляє Миколай:
Злом себе не покарай!
Чесним будь та справедливим
І працюй, не будь лінивим.
Другом вірним завжди будь,
Свого роду не забудь.
Не зречись своєї мови
Ні за якої умови.
Будь Людиною завжди —
І добра від долі жди.
5-й учень
В ніч на свято Миколая
Дітвора уся чекає
Подарунків і чудес —
Із-за хмарки, із небес.
Він несе дарунки добрі
У своїй великій торбі,
У віконця заглядає
І про тебе все він знає:
Як ти вчишся, де ти ходиш,
Як себе з людьми поводиш,
Чи лягаєш вчасно спати,
Чи порядок любиш в хаті.
Якщо чемний, то тоді
Подарує він тобі,
Може, коника прудкого,
Може, котика м’якого,
Літачок чи книжку,
Чи ведмедя і лисичку.
6-й учень
І в додаток до зими —
Пряників, цукерок —
Чималу торбину,
Щоб почастувати ними
Всю твою родину.
Миколай тихцем зайде,
Твоє ліжечко знайде.
Подарунки покладе
І з кімнати геть піде.
Та коли ж ти неслухняний,
Робиш прикрощі для мами,
Миколай тобі несе
Добру різку і… усе!
Отже слухай маму, тата,
То в дарунках ваша хата
Буде квітнути завжди
В першім місяці зими.
7-й учень. У різних країнах Миколая малюють і називають по-різному: Санта-Клаус, Дід Мороз. В Україні відвідування Миколаєм домівок має виховне значення. Святий розносить дарунки чемним, хорошим дітям. А є такі діти, які нічого не заслужили у Миколая, адже були неслухняними, ледачими, брехунцями. Такі знаходять під подушкою різочку. Це змушує їх замислитись і наступного року намагатися стати кращими, поважати матусю і татуся. Молитися і гарно вчитися.
У виконанні учні звучить пісня «Величальна Святому Миколаю» (сл. і муз. І. Шевчук).
ВЕЛИЧАЛЬНА СВЯТОМУ МИКОЛАЮ
Свято Миколая вже прийшло до нас,
Здійснились всі мрії — Миколай у нас.
Здійснились бажання всеї дітвори —
Він приніс малятам дарунки свої.
Любий Миколаю, прощення прийми!
Будемо слухняні, будем чесні ми,
Будем пам’ятати заповіді всі,
Хочемо ми жити в щасті і добрі.
Виходять ангели.
1-й ангел
У кожній родині Вкраїнській
Микола-Угодник в пошані.
В країні колись давньоруській
Миколи дива були знані.
Він в серці Вкраїни — століття,
Його знає кожне дитя.
Які б не були лихоліття,
А справа Святого — свята.
2-й ангел
В молитвах, у щирих проханнях
Просили здоров’я і долю.
В бою помагав у стражданнях,
Зціляв люд від ран і від болю.
Тож, кожна вкраїнська дитина
Свій погляд до нього звертає.
Настане груднева година —
Прохання Отець всіх сповняє.
3-й ангел
Хто із діток в Бога вірить
І молитви мовить щиро,
Тому Миколай на свято
Принесе дарів багато.
Не ліниться, хто трудитись,
Добре в школі хоче вчитись,—
Миколай їм догоджає,
Лиш слухняних поважає.
Чесним, гарним і веселим
Миколай несе в оселю
Сподівання, радість, втіху
Й подарунків повні міхи.
4-й ангел
Бог й Микола усе бачать,
Тож ледачих не пробачать.
Лицемірів обминають,
Брехунців хитреньких знають.
Миколай хороших любить,
Бідних, сиріт він голубить.
Дасть надію на всемилість,
На Господню ласку й щирість.
Хто із діток в Бога вірить
І молитви мовить щиро —
До таких Святий крокує,
Любить їх, ніжно цілує…
У виконанні ангелів звучить пісня «Миколай веселий» (сл. І. Досяк).
МИКОЛАЙ ВЕСЕЛИЙ
Миколай веселий йде в міста і села,
Подарунки дітям чемним роздає.
І у кожну хату, бідну і багату,
Заглядає з щирим серцем і вітає всіх.
Приспів:
Миколай, Миколай! Всі його чекають,
Величальних пісень
гарних всі йому співають.
Миколай, Миколай!
Добрий наш дідусю,
Дай здоров’я усім дітям,
татусям й мамусям.
Не забудь бабусю, не забудь дідуся,
Що дарують ласку внукам кожен день.
Хай у ріднім краї всі в теплі зростають,
Хай не буде зла ніколи, а цвіте добро.
Приспів.
До ангелів приєднується Миколай.
Миколай
Чую, що тут діти
Шлють мені палкі привіти.
Добрий день вам, милі діти!
Довго я ішов по світу
І почув, що ви співали,
Що мене на свято звали.
Ну, а серцем чую я,
Що сидять у цьому класі
Дуже гарні, милі діти,
Які люблять тата й маму,
Поважають бабусю й дідуся,
Вчительку цінують,
Добре вчаться, не лінують.
8-й учень
Миколаю добрий, ти слуга Господній,
Діток малих любиш, ласкаво голубиш,
Бо ти Миколай, Святий Миколай.
9-й учень
Дякуємо Царю, небесний Владарю,
Що живем ми на Вкраїні
І святкуєм свято нині — свято Миколая.
Миколай. Я вам дуже вдячний за теплу зустріч. Хочу подякувати ще пані Зимі за надану мені допомогу. Без її снігу я б, напевно, не доїхав до вас. Дехто вважає, що вона жорстока, але це не так!
Зима
Вітаю вас! Вітаю всіх! Мене усі чекають.
І хоч бояться морозів,
все ж весело стрічають.
Ви чули казку, ніби я —
жорстока і презлюча.
Та це неправда, скажу вам,
душа моя співуча.
Співають в ній вітри, сніги,
співають хуртовини.
Це — колискова для землі,
спочинок для людини.
Сніжинка. Справді, Зима не така вже й страшна. Я особисто допомагала їй простелювати доріжки для Миколая, тому пропоную поспівати.
У виконанні учнів звучить пісня «Святий Отець Микола».
СВЯТИЙ ОТЕЦЬ МИКОЛА
Наш святий Отець Микола
З хати йде до хати,
Хоче світ зійти довкола,
Щоб дарунки дати.
Йде у кожну він хатину,
Та під кожну стріху,
Бо він любить усіх дітей
Й робить їм утіху.
Прибігають подружки Сніжинки — Зіроньки.
1-а Зіронька
Я — Зіронька-зоря,
Свічу я путь здаля.
І Миколаю знову
Освічу я дорогу.
2-а Зіронька
Сяють зорі в небі синім,
Місяць — їхній тато.
Вийшли вони Миколая
В світи проводжати.
Шлях встелили пурпурово,
Впрягли в колісницю
Вітра-коня буйголова —
Чарівную птицю.
3-я Зіронька
Він летить. Грива палає,
З-під копит — лиш зорі.
Далі дальні він долає:
Моря, ліси, гори.
4-а Зіронька
Зорі світять візнику,
Вітер підганяє,
Місяць-красень у горі
Шлях їм устеляє.
Причаїлася земля,
Гостя виглядає.
Миколай Святий із неба
З дарами злітає.
У виконанні Зіроньок звучить пісня «Засвітились зіроньки».
ЗАСВІТИЛИСЬ ЗІРОНЬКИ
Засвітились зіроньки на хатинці,
Миколай сьогодні нам дасть гостинці.
Засвітились вогники, тихо сяють,
Малюки так радісно всі співають.
Ми тебе чекаємо, виглядаєм,
Тішимося ми усі Миколаєм.
Святий, Святий Миколай йде до хати,
Дітям подарунки всі роздавати.
Виходять учні в українських костюмах.
Українець
Дуже вдячні Миколаю,
Що про нас він пам’ятає.
А найбільша радість нині,
Що приніс він Україні
Волю, правду і свободу —
Найдорожчу нагороду.
Українка
Ми, маленькі українці,
Ще слабенькі, як мізинці.
Але ми зростем на славу,
Боронитимем державу,
Щоб ніколи Україна
Вже не впала на коліна.
Українець. Наш народ дуже веселий. Хоч які негаразди нас спіткали, але ми завжди знаходили час для сміху. Тому запрошую вас трішки посміятись.
МАРИНКА ТА ГАЛИНКА
Сьогодні Маринка уроків не знала.
Домашнє завдання в Галинки списала.
Зі школи додому вернулись дівчатка,
І тут повторилось у них все спочатку.
Удома Маринка отак міркувала:
— Сьогодні в Галинки уроки списала.
Чого ж я завдання робити спішу?
І завтра в Галинки уроки спишу.
Галинка ж удома ось так міркувала:
— Сьогодні Маринка у мене списала.
Чого ж я завдання робити спішу?
Його у Маринки я завтра спишу.
А ранком у школі зустрілися двоє.
Спочатку дівчатка зраділи обоє.
Та стала Маринка Галинку питати:
— Чи можна іще раз у тебе списати?
Галинка у сльози.— От бачиш, яка ти,—
Я думала в тебе сьогодні списати.
Грицько Бойко
ВИХОВАННЯ
Закортіло татусеві перевірить сина
І дізнатись, як встигає у школі дитина.
— Що стоїш? Чого боїшся?
Підійди до мене.
Дай-но мені свої зошити
і неси щоденник.
Подивився у зошити,
що й казать, не знає:
Одна двійка з-за другої звідти виглядає.
Подивився у щоденник
і в наступ на сина:
— Та у тебе тут із співів
«добре» і «відмінно».
— Ах ти,— кричить,—
лобуряко,— і паска знімає.
— У зошитах повно двійок,
а він ще й співає!
Іван Гонтар
У виконанні учнів звучить пісня «Любий Миколаю».
ЛЮБИЙ МИКОЛАЮ
Любий Отче Миколаю,
Ти до нас прийди із раю.
Швидше стукай у вікно,
В гості ждем тебе давно.
Розкажи, як у діброві
Сяють зіроньки зимові,
Як там білочки малі
Сплять у теплому дуплі.
Любий Отче Миколаю,
Ти до нас прийди із раю,
І дарунками в цей час
Почастуй маленьких нас.
10-й учень
Лише раз буває нічка чарівна.
То на Миколая. Тільки-тільки так.
Та груднева нічечка-чаклунка
Під подушку покладе дарунка.
11-й учень
Тую нічечку, ой дітки так чекають…
Та діждавшись що робити мають?
Загадає дитинча не спати,
І засне — а казку не здогнати.
12-й учень
Як би тую нічку зупинити,
Все підгледіти і трохи зрозуміти?
Бородатий Миколай мандрує,
Сном міцним і казкою чарує.
Отака-то ніч на Миколая!
Хто проспав — хай іншої чекає!
У виконанні учнів звучить пісня «Миколай, Миколай, ти до нас завітай» (сл. і муз. І. Шевчук).
МИКОЛАЙ, МИКОЛАЙ, ТИ ДО НАС ЗАВІТАЙ
Вже надходить ніч чарівна,
Спить увесь рідненький край.
Ось-ось в наші всі оселі
Завітає Миколай.
Приспів:
Миколай! Миколай!
Ти до нас завітай.
Всім малятам усміхнись,
Щирим серцем пригорнись.
Жде його малеча вся,
Ой, радіє дітвора!
І усі-усі дорослі
Миколая ждуть у гості.
Приспів.
Вже ідуть морози люті
І паде пухнастий сніг.
Миколая ждуть усюди
Всі в оцю чарівну ніч.
Приспів.
З лісу виходять двоє гномів.
1-й гном
Поки ти, Святий Миколо,
Тут пісні співаєш,
Повтікали всі вітриська,
Навіть не впіймаєш.
2-й гном
Повтікали хурделиці,
Віхоли-метілі.
Усе царство лісове
Стало біле-біле.
Гноми (разом)
Співай, Дідусю, швидше
Пісню колискову.
Нехай все стихне в лісі
І спокій буде знову.
Миколай. Сам я, напевно, не впораюсь, тому покличу на допомогу небесні світила.
У виконанні учнів звучить пісня «Колискова у ніч приходу Святого Миколая» (муз. В. Соломіїної).
КОЛИСКОВА У НІЧ ПРИХОДУ СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Як тільки приходить вечірня пора,
Спати лягає уся дітвора.
В цю ніч особливу — це знає весь край —
Приходить з дарами Святий Миколай.
Приспів:
Люлі, люлі, спати пора!
Засинай, уся дітвора.
Люлі, люлі, спи, засинай,
Вже спішить Святий Миколай.
Миколай
Діточки любі, кохані, хороші,
Я йшов до вас довго крізь сніг та порошу,
Долав ліси й гори, далі дивні
І радісно знати сьогодні мені,
Що ви з нетерпінням на мене чекали,
Вірші учили і пісні співали.
Я хочу, щоб свято це було завжди:
Ні суму, ні сліз ви не знали й біди,
Щоб сонце і зорі на шлях устелялись,
Щоб тата і мами про вас піклувались.
Любіть свою мову, батьків рідних, школу,—
Усе, що навколо, що рідне до болю.
Любіть небо синє, ліси, землю, ріки,
Пишайтесь Вкраїною змалку й довіку.
Повірте у казку, надію плекайте,
Любов у сердечках завжди зберігайте.
У світі багато залежить від вас.
І збудуться мрії, коли прийде час.
13-й учень. Ми вдячні тобі, дорогий наш, бажаний гостю! Завдяки тобі ми розуміємо, що лише добро може мати винагороду, лише хороші вчинки зараховуються і віддячуються. Нічого не дарується просто так. Усе потрібно заслужити і у Бога, і у Святого Миколая. То ж послухай пісню!
У виконанні учнів звучить пісня «Миколай» (сл. В. Паронової, муз. Н. Шевченко).
МИКОЛАЙ
Ти сьогодні скорше спать лягай,
Бо прийде у гості Миколай.
Бачиш, перша зіронька горить,
То вже Миколай до нас спішить.
Приспів:
Миколаю, Миколай,
До нас в гості завітай!
Миколаю, Миколай,
До нас в гості завітай!
В нього коні білі, наче сніг,
Борода сивенька, аж до ніг.
Сріблясті саночки сіда
І за вітром в’ється борода.
Приспів.
Миколай про діток знає все,
Подарунки кожному несе.
Має для дитячих подушок
Подарунків повно, аж мішок.
Приспів.
14-й учень
Під подушкою моєю зранку — подарунки.
«Татко, ненька? — я міркую.— А чи це Святенький?»
Мама каже: не вона, а татко — не знає.
Хто ж прийшов вночі до нас?
Дива ж не буває.
Я хутесенько у двір. Там слідів немає.
Я — в кімнати, я — під стіл.
Кого ж я шукаю?
Усміхається дідусь:
«Миколай приходив.
Ти ж до нього все моливсь…»
Ох же був і подив!
Як забув про дивину,
чом його проґавив?
Через рік вже не засну,
хто би не заставив.
Миколай. Мені вже час збиратись у дорогу. Я дуже радий, що ви такі чемні діти, крім того, дуже розумні. А як гарно ви співаєте! Тому, перш ніж обдарувати вас подарунками, ми разом заспіваємо.
У виконанні учнів звучить пісня «Радісна новина».
РАДІСНА НОВИНА
Радісна новина, новий втіхи час.
Достойний князь церкви завітав до нас.
Приспів:
Вітай, вітай,
Святий Миколай. (Двічі)
Із Божого раю він прийшов до нас,
Щоби обдарити діток у цей час.
Приспів.

[лана 9]

Ведущая: Добрый день, дорогие друзья! Вот уже и Новый год приближается к нам. Но вот уже много лет подряд предвестником Нового года является День святого Николая. У многих возникают вопросы по поводу этого праздника.
Во многих странах Европы Св. Николай считается предшественником Санта Клауса. Считается, что в 4 веке существовал реальный епископ, который спас 3 девочек от рабства, заплатив за них 3 мешка золота 3 ночи подряд. Именно поэтому многие дети в странах Европы выставляют свои ботинки, чтобы Святой Николай он наполнил их подарками и сладостями. Но для того, чтобы этот загадочный Николай пришёл к детям, они должны весь год вести себя хорошо и быть примерными. Но я вам скажу, что не только к детям приходит Николай. Родителей, бабушек, тёть, дядей, крёстных и многих-многих других он также отмечает и поздравляет.
А сегодня роль Святого Николая исполним мы и только для того, чтобы подарить вам хорошее настроение, светлые искренние поздравления и пожелания и многое другое.
И первым подарком для вас прозвучит песня, напоминающая нам о прошедшей осени «Осенний джаз» учащаяся школы искусств Анастасии Тищенко
(фоном песня «Эти глаза напротив»)
Ведущая: Как я уже говорила Святой Николай приходит не только к детям, но и ко взрослым. А сегодня на этом празднике заколдованный круг: здесь одновременно в одном лице и дети, и взрослые. Я говорю об организации «Дети войны».
Вы многое видали на своём пути:
Страданья, страх, потери и лишенья.
Казалось бы, за какие прегрешенья
Вам нужно было это всё пройти?
Весёлые, смешливые, готовы мир вскружить,
Вы бегали мальчишками, девчонками.
Хотелось просто жить.
Но в ваши девять-десять лет, не знаю, почему?
К несчастью, выпало узнать так много про войну.
Но в этот день желаем вам мы только сил и счастья,
Желаем вам забыть про грусть и про ненастье.
Пусть вам судьба дарует свет, цветенье круглый год
И пусть сегодня Николай вам радость принесёт!

2.И мне вдвойне приятно встречать здесь на сцене своих коллег, в некотором смысле. И я знаю, что этот коллектив приготовил для всех творческие подарки:
- 2 песни,
- стихотворение,
- баянист.
Ведущая: В самом начале нашего праздника мы вспоминали о том, что к нам близится Новый год. А какой же Новый год без Деда Мороза и Снегурочки? Хоть мы стали уже взрослыми и знаем, что порою под доброй маской, красным носом и пушистой бородой скрывается наш папа, или мама, или дядя, или же брат… Но все равно появление Деда Мороза – всегда чудо и загадка. Поэтому давайте все же позовем Деда Мороза!!!
ДЕД МОРОЗ
(Под песню из детского диска «В лесу родилась» трек 87, появляются Дед Мороз со Снегурочкой).
(фоном звучит «В лесу родилась елочка» тр)
Дед Мороз:
К вам на этот праздник званный
Мы пришли издалека.
Шли вдвоем довольно долго
Через льды, через снега.
Шли все дни, не зная лени,
Не сбивались мы с пути.
То садились на оленей....
То - в маршрутное такси.
Здесь окончен наш поход,
И мы с вами вместе
Этот славный Новый год
Встретим честь по чести.
Снегурочка:
Поздравляем с самым лучшим,
Древним праздником веселым,
Самым нежным и певучим,
Белоснежным годом новым.
Пусть придут в году грядущем
К Вам удача и успех!
Пусть он будет самым лучшим,
Самым радостным для всех!
Пусть для вас - людей хороших,
Не боящихся забот
Будет он не просто новый,
А счастливый новый год!
Ведущая: Ах, Дедушка Мороз, мы тебя ждали целый год, ждали твои поздравления и конечно же твои подарки. И я смотрю, что ты принёс с бой немаленький мешочек. Скажите, здесь подарки?
Дед Мороз: Да, подарки для всех.
Ведущая: Ну что ж, мне кажется, что все с нетерпением ждут от вас сюрпризов и сувениров. И пока наша очаровательная Снегурочка будет петь, каждый из вас получит свой новогодний подарок.
«Зеркальце»
(Снегурочка и дед Мороз прощаются, уходят под песню «В лесу…»).
(фоном песня «Как прекрасен этот мир»)
Ведущая: Ну что ж, наша встреча подходит к концу. Говорят, что человек по-настоящему живёт, когда он умеет мечтать. Поэтому я вам желаю побольше мечтать и пусть ваши мечты сбываются.
Пусть Святой Николай принесёт вам удачу,
Здоровья, как скалы; любовь, как гранит,
Улыбок, надежды и счастья в придачу,
Пусть вас только радость к себе полонит,
Пусть катятся слёзы, но только от счастья,
Пусть сердце пылает огромным огнём.
Пусть вас Николай сохранит от ненастья,
Пусть светит вам солнце и ночью, и днём.
«Happy New Year»

[pflbhfrf]

Ще один сценарій до свята

Виховний захід «Свято Миколая»

Обладнання: новорічні вітальні листівки, ялинка, гірлянди та дощик для прикрашення зали, ласощі, подарунки.

Хід заходу


1-й учень

Зібралось діток так багато,

Сьогодні свято — Миколая свято.

Будемо разом ми пісні співати,

Читати вірші й танцювати.

2-й учень

Нас Миколай з любов’ю привітає.

Ми — Божі дітки! Це він добре знає.

Йому, напевно, все про нас відомо:

І як вчимося, і як працюєм вдома.

3-й учень

До нас Отець Микола завітає,

Бо українських діток він кохає.

А ми Святому щиро обіцяєм:

Ніхто від нас образи не зазнає.

4-й учень

Стареньких привітаємо в дорозі,

Батькам попросимо здоров’я в Бозі.

Старанні будемо й розумні з вчителями,

У злагоді ростимо дні за днями.

5-й учень

Учитись гарно будемо в надії,—

Знання поможуть нам здійснити мрії.

І будемо щодня читати книги,

Незвіданих світів розтоплювати криги.

6-й учень

Сьогодні Миколай до нас крокує.

Він хоче знати: чи того вартуєм?

Тож обіцяєм всіх завжди любити;

Всевишньому молитись і служити.

Звучить пісня «Вже надходить ніч чарівна».

7-й учень

Просять всі діточки у Миколая

Миру, багатства для рідного краю,

Сонця, дощів, урожаю,

Лету пташок понад гаєм.

8-й учень

Радості просять й безхмарного неба,

Просять того, кому чого треба.

Надія в сиріток на Отця Миколая,

А хворі здоров’ячка лише бажають.

9-й учень

Просять усього, але не багато,

Бо Миколай — Святий, а не тато.

Просять книжчину, забавку — лисичку,

А я маленький — навіть сестричку.

Звучить пісня «Телефон».

10-й учень

Просять поради, просять розради,

А декому тільки подай шоколаду.

Інший олівчик простенький прохає,

Бо час тепер скрутний і хлопчик те знає.

11-й учень

А дехто б хотів Миколая придбати:

Буде, мовляв, все йому дарувати...

Та знає Святий всі дитячі думки,

Тому помага лише тим залюбки,

Хто чесний і скромний,
слухняний, хороший.

12-й учень

Бідним, сиріткам, хворим небогам

Радість несе. В кого мудрі бажання,

Хто любить батьків і молиться зрання,

Хто хоче учитись, хто вміє трудитись,—

Таким Миколай буде завжди служити.

13-й учень

Не слід в Миколая багато прохати.

Бо він може зовсім нічого не дати.

Захланних Святий не любив

І хаточки їхні завжди обходив.

14-й учень

Бо все розумів, він усім співчував,

Лиш добрих та чесних людей поважав.

А брехунцям, ледачим, неробам

Різочку клав від тої хвороби.

15-й учень

Наука доволі ясна і проста:

На світі усе треба вміть заслужить,

І бути хорошим не день і не мить.

А завжди і всюди — у будні та свята

Усім догоджати, про всіх піклуватись.

А твориш добро — то добра і чекати.

16-й учень

Тому, любий друже, подумай добренько:

Чи слухав ти тата, чи слухав ти неньку,

Чи завжди вітався, чи мився, чи вчився,

Чи, часом, у школі з дітьми ти не бився,

Чи другу в біді помагав, турбувався...

17-й учень

Все бувало і ти налякався?

Ще зовсім не пізно усе це змінити,

Прощення у Бога й Святого просити.

Якщо ти і справді будеш хорошим,

Тоді в Миколая, що хочеш попросиш...

18-й учень

Так довго жду на свято Миколая,

Воно най-найжаданіше із усіх!

Я дуже вірю в чудо і бажаю,

Щоб Миколай ступив на перший сніг.

19-й учень

Я відіслав листа йому давно вже,

Присягся бути чемним й чесним я.

Мені він, знаю, з радістю поможе,

Тому вдивляюсь у глибінь вікна.

20-й учень

Я з нетерпінням жду на Миколая,

У нього стільки таємниць для нас.

Ніхто ніколи наперед не знає,

З чим і в який він прийде час.

21-й учень

Я так безмежно вірю в Миколая

І знаю, що мій дім він не мине.

Він пам’ятає всіх й хіба що забуває

У свято висварить мене.

22-й учень

Лише раз буває нічка чарівная.

То на Миколая! То на Миколая!

Та груднева нічечка-чаклунка

Під подушку покладе дарунка.

23-й учень

Тую нічечку, ой, дітки так чекають...

Та діждавшись, що робити мають?

Загадає дитинка не спати,

І засне — а казку не догнати.

24-й учень

Якби тую нічку зупинити,

Все підгледіти і трохи зрозуміти?

Бородатий Миколай мандрує,

Сном міцним і казкою чарує.

25-й учень

Отака-то ніч на Миколая!

Хто проспав — хай іншої чекає!


26-й учень

Зима. Зима.

Уже прийшла зима.

Вже довгі вечори

І ночі темні.

А Миколая

Все нема й нема.

Його чекають діти

Дуже, дуже чемно.

27-й учень

Зима. Зима.

Лютує. Снігом дме.

Дороги, мов навмисно,

Задуває.

Та Миколаю

Завірюха не страшна.

Він з неба

Із ангелами злітає.

28-й учень

Зима настала,

Грудень на дворі.

Канікули й Різдво

На всіх чекають.

День Миколая

Наймиліший дітворі,

Дідуся-чаклуна

Всі виглядають.


1-й учень

Сніжиночки віконце заліпляють.

Високо сяє десь Чумацький шлях.

А малюки у небо позирають,

Чатують Чудотворця на санях.

2-й учень

Сяють зорі в небі синім,

Місяць їхній тато.

Вийшли вони Миколая

В світи проводжати.

Зорі світять візнику,

Вітер підганяє,

Місяць-красень угорі

Шлях їм устеляє.

3-й учень

Причаїлася земля,

Гостя виглядає.

Миколай Святий із неба

З дарами злітає.

4-й учень

Загадкова нічка,

Таємничість всюди.

Казка ж ця зовсім не вічна,

Бо день за тим буде.

Але поки-поки ніч,

Поки світять зорі,

Миколай летить до діток,

Що ждуть у покорі.


1-а Зіронька

Я сьогодні буду світити ясненько,

Щоб було усюди, як вдень видненько.

2-а Зіронька

І я світлом ясним засяю,

Освітлю стежки Миколаю.

3-я Зіронька

Я також, сестриці, прийду на підмогу,

Разом ми освітим далеку дорогу.

Місяць

Так-так, любі друзі, у нас справ багато,

Бо йде до нас щедре, веселеє свято.

1-е Янголятко

Треба з самого раненька всім вставати,

Щоб із хмаринок гостинці зібрати

І всі Миколаю завчасно віддати.

2-е Янголятко

Кожного року Святий Миколай

Іде в кожну хату, іде в кожний край.

Його всі чекають у кожній хатині,

Несе він дарунки кожній дитині.

3-є Янголятко

Святий Миколайко завжди пам’ятає,

Що його щорічно земля вся чекає.

Місяць

О, знайте, Зірнички, і ви, Янголята:

На нього чекає кожнісінька хата.

1-й Янгол

Сьогодні в це свято всі будуть радіти,

Бо його чекали дорослі та діти.

2-й Янгол

Величне та щедре щорічне це свято,

Чекають від нього гостинців багато.

3-й Янгол

І славний та щедрий Святий Миколай

Спішить до всіх в гості,

в ріднесенький край.

Місяць

Кохані Зірниченьки, засяймо ясно,

Щоби нам зібрати даруночки вчасно,

Бо скоро настане щасливий той час,

Коли Миколайко приїде до нас.

Метелиця

О, Зіроньки ясні, малі Янголята,

Скоріше працюйте, бо йдуть до нас свята.

Вже скоро настане щасливий той час,

Коли Миколайко відвідає нас.

До нас прийде в гості Святий Миколай,

О, Ангеле любий, коней вже скликай!

Ангел-візник

Ви, коники бистрі, до мене верніться,

У срібні сани хутчіше впряжіться,

Бо вже Янголята дарунки збирають,

У мішки казкові швиденько складають,

А їм ясним світлом Зірниченьки сяють...

Покваптесь дарунки збирать, Янголята,

Бо їх вже чекають дорослі й малята.

Метелиця

Ангелики любі, ви славно трудились,

Я бачу ви дуже усі натомились,

Гостинців зібрали багато нівроку,

Ви трудитесь завжди так кожного року.

1-й Янгол

Я бачу, що всі ми роботу зробили,

Тепер будем разом всі Бога хвалити.

2-й Янгол

Співаймо про славу Владиці Святому,

Який йде щорічно до кожного дому.

3-й Янгол

Вклонімося низько Всевишньому Богу,

Щоб він дав щасливу та світлу дорогу.

Ангел

Отож, якщо бажаєте,

Вітаю вас, звірята.

Послухайте хвилиночку,

Що маю вам сказати.

Ось через ліс увечері

Всечесний Миколай

На зустріч із малечею

Поїде через гай.

Виходьте теж на шлях,

Його ж усі ви знаєте —

І звір, і кожен птах.

Сніжинка

Я маю вам, друзі, усім розказати,

Як маємо разом Святого стрічати.

Візьмімось за руки й весело співаймо,

Піснями його ми усі прославляймо.

Співаймо всі дружно, бо вже є той час,

Вже скоро у гості прийде він до нас.

Сова

Ми знаємо,

Ми знаємо,

У день веселий цей

Чекаємо, чекаємо

Святого Миколая

І чесних всіх дітей.

Ведмідь

Гей, сіроманцю, чи ти чув?

Але що це — не збагнув!

Заєць

До Святого Миколая

Діти тут листи кидали,

І уголос розказали

Все, чого собі бажали.

Вовк

Жаль, ой жаль тяженький, брате,

Що не вмієм ми писати!

Дуже аж хотів би я

Хоч маленьке порося...

Заєць

Е, встидайся, у Святого

Як проситимеш такого?

Краще побажай собі

Ось капустоньки хоч дві!

Ведмідь

Ну смішний ти, куцохвостий,

Та ж коли це Вовк, та й постив?

Вовк — все Вовком, а ось я

З’їв би меду горщик, два!

Мишка

Гей, всі хто в лісі мене чує,

Хай не дуже панікують.

Швидше всі збирайтеся,

Терпінням запасайтеся


Жде ось лісова вся школа,

Чи не йде Святий Микола.

Лисиця

Починає вже смеркати,

А Святого не видати.

Чи надії всі даремні?

Може, ви були нечемні?

А ти, Мишко, що присіла?

Мишка. Шкварки в п’ятницю я з’їла.

Лисиця. А чи чемним Вовчик був?

Вовк. Раз лося перевернув.

Лисиця. А ти, Сороко невелика?

Сорока. В школі я зчиняла крики...

Лосятко

Можна і мені вам щось сказати:

Вчора я не слухав тата.

Їжачок

Хочу і я покаятися знов,

Що когось там поколов.

Лисиця. Похвались і ти нам,
Білко!

Білка. Чемна я від понеділка!

Лисиця

Раптом з хмарки для усіх

Щось посипалось, як сніг:

І цукерки, і горішки,

І медяників півдіжки.

А яблучок — аж півмішка

Для малого Їжачка.

Цукерки

Ми — цукерочки смачні:

Чемним — так, нечемним — ні.

Але ми, звичайно, певні,

Що сьогодні всі ви чемні.

Горішки

Золотії ми горішки.

Золоті в нас руки й ніжки!

А на ніжках — черевики,—

Гей, заграйте нам, музики!

Медяники

Ми до вас — просто з печі.

Напекли нас для малечі,

В нас багато масла й меду,

Через те ми — попереду

Яблучка

А ми — яблучка червоні,

Просимось до вас в долоні.

Хто нас часто споживає,

Той червоні щічки має.


1-й Ангел

Де з молока тече дорога,

Де безліч зір, де царство Бога,

Я звідти йду і вість веселу

Несу у кожну я оселю.

2-й Ангел

Ще хвилька, діти, і між нами

Тут стане Миколай Святий.

Він з щирим серцем і дарами

Опиниться в оселі цій.

Вбігає Чортик, тримаючи в руках жмут «різок».

Чортик

Привіт, день добрий, гутен так!

Вітаю вас на різний смак.

Мене звуть чортом і Антипком,

Антихристом, нечистим, дідьком,

До вас примчав я аж із пекла,

У вас — зима, в нас хата тепла.

І голод дав копитам раду:

Я з’їв цукерки й мармуляду.

І залишились тільки нові,

Для діток прутики вербові.

І кожен з прутиків придасться

Отим лінивим, що не вчаться.

«Чортик» бігає, помахуючи «різками».

3-й Ангел

Геть, Антипко, бо дарма —

Лінюхів у нас нема!

(До дітей)

Правда діти, що нема?

Діти. Нема!


1-й Ангел

За горами, за лісами

Їдуть-їдуть дивні сани.

І викрешують копита,

Сріблом сяючим підбиті,

В зоряній височині

Метеори вогняні.

2-й Ангел

Миколай мандрує світом,

Він дарує чемним дітям

Те, про що їх світлі мрії,

Тут для кожного дари є.

Не забуде він нікого,

Ні хорошого, ні злого.

3-й Ангел

Зустрічайте Миколая!

Він вас всіх чудово знає.

Разом з вами порадіє,

Подарує вам надію.

Миколай з небес весь час

Бачить кожного із вас.

Святий Миколай

Добрий вечір вам, громадо,

Насилу добрався,

Поспішав до вас я радо —

В путі підтоптався.

Нині свято в вашім домі,

І я вас вітаю,

Гараздів, здоров’я, долі

Щиро вам бажаю.

В праці, дітки, як хто може,

Хай батькам поможе,

Щоб тішилися вами

І татко, і мама.

А тепер дарунки дітям

Дасть Ангел Господній,

А ви, діти, заспівайте

Нам пісню сьогодні.

Пісня "Ой, хто, хто Миколая любить?"
Ой хто, хто Миколая любить,
Ой хто, хто Миколаю служить, -
Тому святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколаю!

Ой хто, хто спішить в твої двори,
Того ти на землі й на морі.
Все хорониш від напасти,
Не даєш му в гріхи впасти,
Миколаю!

Ой хто, хто к ньому прибігає,
На поміч його призиває,
Той все з горя вийде ціло,
Охоронить душу й тіло,
Миколаю!

Миколай, молися за нами,
Благаєм тебе зі сльозами,
Ми тя будем вихваляти,
Ім'я твоє величати,
Миколаю!


Література

1. Ворончій Н. Хто, хто Миколая любить... // Журавлик.— 1993.— № 7–8.

2. Зима іде, свята веде. Енциклопедія зимових свят.— Х.: Школа, 2003.

3. Цельняк І. Дарунок Святого Миколая.— Львів: Край, 2006.

4. Черінь Г. Йде Святий Миколай.— Дрогобич: Добре серце, 1994.
Сценарій не мій, знайшла у журналі

[schas]

Чудо для сирітки
(театралізована вистава для дітей молодшого та середнього віку)

Діючі особи:
Марічка-сирітка
Пані Ганна
Дві дочки пані Ганни
Померла мати Марічки (голос за кадром)
Пан лікар
Оповідач

Дійство відбувається в домі пані Ганни в двох кімнатах: одна велика прикрашена зала, друга – комора, де живе Марічка.

Сцена 1. Ранок в домі
Комора Марічки. В святому місці ікона святителя Миколая, перед якою запалена свічка. Ранок. Марічка прокидається.
Марічка:
Ось тобі ще один день. І як завжди справ багато. Що ж сьогодні пані Ганна дасть мені за роботу? Іноді буває все переробиш, а вона знову знайде якусь. Господи, як би я хотіла, щоб моя матуся була живою, поруч зі мною. Хіба б вона дозволила так знущатися з мене. Матуся, люба, я пам’ятаю твої теплі лагідні руки, твої люблячі блакитні очі, ласкаву посмішку, гарне довге волосся. Ти чуєш мене, мамо! Мені дуже самотньо безе тебе. Навіщо ти залишила мене?
Марічка плаче, закриваючи очі руками.
Все, що залишилося мені від тебе, так це одяг, що ти шила своїми руками та ікона твого улюбленого святого Миколая. Я пам’ятаю, як ти, після того, як покладеш мене засинати, довго молилася біля неї, а потім хрестила мене та цілувала. Я так це чудово пам’ятаю! А ще ти обіцяла мені подарувати чудову ляльку, одягнену в рожеву шовкову сукню та білий капелюшок. Я бачила таку у вітрині іграшкового магазину. Як би я розцілувала її, вона б була для мене найкращою подругою! Бо ти знаєш, мамо, зі мною ніхто не хоче гратися, говорять, що я бідна, і в мене нема такої гарної ляльки, як у дочок моєї пані. Я б взяла цю чарівну леді в рожевій сукні і закружляла б з нею у вальсі! Ось так!
Звучить музика, і Марічка, уявляючи, що тримає в руках ляльку, танцює по кімнаті. Раптово роздається гнівний голос пані Ганни, яка увійшла в комору Марічки та побачила її танцюючою.
Пані Ганна:
Ви подивіться на це чудовисько! Що ти про себе мрієш? Ти, ледащо! Замість того, щоб з ранку до роботи, вона танцює! То я дам тобі стільки роботи, що ти не відчуватимеш ніг під собою А я жалію її, думаю, дитина втомлюється, а вона пил піднімає по всій домівці.
Марічка:
Вибачте, я замріялася. Я зараз піду до роботи. Я буду робити все, що ви скажете, тільки не карайте мене.
Пані Ганна:
Це ж треба було мене розсердити з ранку! Невдячне дівчисько, кому ти потрібна? Я ж тобі даю дах та їжу, а ти не можеш мене віддячити! Геть на кухню, і щоб я тебе не чула сьогодні! Я чекаю на сніданок. Все повинно бути готовим, коли прокинуться мої дівчатка.

Сцена 2. Солодка розмова.
Розмова дочок пані Ганни.
1 дочка:
Так не хочеться прокидатися. Ще б поспати трошки.
2 дочка:
А давай і не будемо вставати, доки нас не покличуть снідати. Як ти думаєш, сестро, що сьогодні подадуть на сніданок?
1 дочка:
Я вчора просила гарячий шоколад з ватрушками.
2 дочка:
Я б хотіла каву з халвою та медовими пряниками!
1 дочка:
А ти чула, що матуся нам готує подарунки?
2 дочка:
Які подарунки? Чого це?
1 дочка:
Ти що, забула? Завтра ж свято!
2 дочка:
Яке свято? До Різдва ще далеко.
1 дочка:
Свято Миколая Чудотворця.
2 дочка:
Ось тобі і раз. Як я могла забути? Цікаво, що ж нам приготує матуся?
1 дочка:
Доживемо до завтра, побачимо.
2 дочка:
Щось Марічка квапиться.
1 дочка:
Я теж зголодніла. Треба вставати, щоб нагадати про себе.
Входить панні Ганна.
Пані Ганна:
Ой, любі мої кісоньки! Ах, ви мої чарівні лялечки! І як вам спалося?
Обнімає їх та цілує.
Приводьте себе в порядок, і ходімо снідати, я пригощу вас сьогодні ласощами.
Уходять всі разом.

Сцена 3. Комора Марічки
Марічка читає книжку.
Марічка:
Ой, буде лаятися пані Ганна, коли побачить, що я взяла в її кімнаті книжку. Але мені так хотілося дізнатися про святого, який зображений на матусиній іконі, чому вона так любила цього святого?
Марічка читає.
Бач, який добрий! Скільки людям допомагав, також після своєї смерті. А може і мені він допоможе? Я так хочу мати собі в подруги ту чарівну ляльку-красуню, тоді б я не відчувала себе такою самотньою. Але як до тебе, Божий святий, молитися? Я не знаю.
Марічка тре очі та позіхає.
Рано прокинулася. Вже встигла втомитися, а ще стільки роботи! Посплю, доки вони снідають.
Марічка засинає та бачить сон.

Сцена 4. Сон Марічки.
Звучить тиха мелодія. Голос померлої матері:
Донечку моя люба, я бачу, як тобі важко, але ти повинна все терпіти і залишатися з таким серцем, як у тебе є. Я молюся за тебе перед нашим Небесним Батьком, але ти і сама повинна молитися. Я знаю твоє бажання – отримати в подарунок ляльку. Спробуй помолитися святителю Миколаю, адже завтра його свято. Він чує молитви добрих діточок та сиріт. Знаєш, що, напиши йому листа і виклади в ньому своє прохання. І благаю тебе, люба, завжди молися Господу, Матері Божій та святителю Миколаю, бо вони твої єдині помічники. Запам’ятай ці коротенькі молитви: «Господи, помилуй!», «Пресвята Богородиця, спаси нас», «Святий угодник Божий Миколай, моли Бога за нас!». Сподіваюсь, що ти запам’ятала, серденько. Ось тобі гарний лист та олівець, не забудь написати листа до святого Миколая! Просинайся, доню. Мені вже треба йти.
Марічка прокидається та шукає очима матір.
Марічка:
Мамо, де ти? Це ж ти приходила до мене? Чи це просто був сон? Яке гарне сновидіння! Як мені легко на серці! Але нажаль, що це був тільки сон. Що це? Папір, олівець?! Мамо, ти справді була тут! Я все пам’ятаю, що ти мені говорила. Я обов’язково напишу листа до святого Миколая і буду молитися, як ти мене навчила. І зроблю це зараз.
Марічка підходить до ікони святого Миколая і читає молитви, яким навчила її мати. Потім сідає і пише листа до святого Миколая. Марічка так довго спала та писала листа до святого, що забула про те, що її чекають домашні справи. Але про це не забула пані Ганна.

Сцена 5. Розправа.

Пані Ганна (за кадром):
Та де це поділося це нестерпне дівчисько? Мабуть, сховалося в себе в коморі та бачить сни, коли стільки невідкладних справ! В домі завтра будуть гості, а вона відпочиває. Провчу я це ледащо!
Пані Ганна тихенько заходить в кімнату і бачить, що Марічка щось пише. Пані підходить до Марічки та вихоплює в неї листа. Марічка підхоплюється і розгублено благає:
Марічка:
Пані, віддайте, будь ласка, мені цього листа!
Пані Ганна:
Що це? (Читає і сміється) Ой, божевільна! Ви тільки почитайте, що вона пише!
Прибігають дочки пані Ганни і, вихоплюючи одна в одної листа, читають, кривляючись:
1 дочка:
«Дорогий святий Миколай!...»
2 дочка:
Що вона там просить? Чарівну ляльку у рожевій сукні? Уяви собі!
1 дочка:
В нас такої немає, а їй подавай!
Пані Ганна:
Які дурниці! Дайте сюди цю писанину. А де це ти, Марічко, взяла такий гарний лист та олівець?
Пані підходить до Марічки і бере її за вухо, робить їй боляче.
Марічка:
Ай-яй, відпустить, ви все одно не повірите.
Пані Ганна:
Хіба можна вірити такій брехні? А я ось візьму листа і відправлю його за адресою у віконце. Нехай вітер замість листоноші донесе твого листа. Так, дівчатка?
Дочки регочуть та штовхають Марічку. Пані викидає лист у віконце. Марічка плаче.
Пані Ганна:
Йди швиденько на кухню, багато роботи, і не реви.
Дочки (разом):
Мамо, ти пам’ятаєш про подарунки для нас?
Пані Ганна:
Так, мої крихітки, хіба я можу забути про вас?!

Сцена 6. Лист за адресою.
Оповідач:
Цього дня по вулиці, де стояв будинок пані Ганни, проходив пан лікар. Він дуже поспішав додому, тому йшов швидко, та раптово спотикнувся. Коли пен лікар нахилився, щоб перевірити свої чоботи, то побачив лист, на якому був дивний надпис – «святому Миколаю». Ця обставина дуже здивувала лікаря. Він ніколи не читав чужих листів, але це був надзвичайний випадок.
Пан лікар:
Що ж робити з цим листом? Віднести до церкви? А що далі? Треба розібратися, хто автор листа.
Пан лікар читає листа:
Дорогий святий Миколай!
Моя мама, яка померла, навчила мене тобі молитися і написати цього листа. Ти вибач, що я турбую тебе такими дрібницями. Я читала про тебе, що в тебе добре серце. А ще мені подобаються твої дивні очі, вони такі глибокі та щирі. Я вірю, що ти не відмовиш мені. Я така самотня. В мене немає подруг, і я завжди чимось зайнята, в мене стільки роботи, але мама навчила мене терпіти, і я терплю. Я тільки благаю тебе, подаруй мені ту чарівну ляльку в рожевій сукні, яку я бачила в крамниці. Вона буде мені подругою. Ось і все. Вибач за те, що я можу писати з помилками.
Твоя сирітка Марічка.
Пан лікар:
Ах, ти моя сердешна!
Дякую Тобі, Боже, і тобі, святий Миколаю, що ви саме мені дали таку можливість прочитати листа. Я знаю цей дім, пану Ганну, я не раз лікував її дочок, але я не знав, що Марічка – сирітка, і що їй так погано. В мене немає дітей, і я візьму її до себе, і буду виховувати як рідну доньку. Допоможи мені, Боже, вговорити пані Ганну. А тепер мерщій до крамниці, доки не розкупили там всі іграшки, адже завтра свято.

Сцена 7. чудо святого Миколая.
В кімнаті пані Ганни.
Пані Ганна:
Сьогодні свято. Швиденько накривайте на стіл. Скоро гості вже прийдуть ставте варенички сюди, грибочки ось тут нехай стоять. Мерщій несіть з кухні пиріжки гостей багато буде. Ох, я і втомилася, як клопітно приймати гостей.
Стук в двері.
Пані Ганна:
Я сама відкрию. Щось для гостей ранувато, невже закінчилася служба в церкві?
Входить пан лікар із пакунком у руках.
Пані Ганна:
Пан лікар, це ви? Дуже рада вас бачити. Ви щось хотіли?
Пан лікар:
Доброго вам дня. Із святом! Я до вас із дорученням від святого Миколая.
Пані Ганна:
Від кого? Від святого Миколая?
Пан лікар:
Так. Ви ж писали листа до святого Миколая.
Пані Ганна:
А, ви про це. То дурниці Марійчині. Хіба можна це сприймати серйозно?
Пан лікар:
Звіть Марічку.
Вбігає Марічка та дочки пані Ганни.
Пан лікар (до Марічки):
Йди до мене, дитино. Ти молилася до святого Миколая?
Марічка:
Так, я писала до нього листа, але… (Марічка плаче, і крізь сльози дивиться на пані Ганну)
Пан лікар:
Святий Миколай отримав твого листа і через мене виконав твоє прохання.
Пан лікар розгортає пакунок і достає чарівну ляльку у рожевій сукні. Дочки пані Ганни сплескують руками.
Пан лікар:
А вас, пані Ганна, я прошу віддати мені на виховання Марічку, у хочу виховати її як рідну доньку. Я заплачу вам за всі роки, що ви утримували дівчинку, за всі витрати. Що скажете?
Оповідач:
Як торгувалася пані Ганна з паном лікарем Марічка вже е чула, вона була на сьомому небі від щастя, яке раптом звалилося на її дитячі плечі. Вона тримала чарівну красуню-ляльку в своїх обіймах і кружляла з нею по всій кімнаті, зовсім не думаючи, що їй за це буде від сварливої пані Ганни. І ось раптово її оченята зупинилися на іконі святителя Миколая. Вона перестала кружляти, підійшла до ікони і сказала:
Марічка:
Я дякую Тобі, Боже, що Ти дав нам усім такого дивного доброго старця. Святителя Миколая, який чує дитячу молитву і відповідає на неї. Я дякую Тобі, Боже, за мою маму, і хоч її немає поруч зі мною, але вона в моєму серці, і я знаю, що вона молиться там за мене Тобі. Я дякую Тобі, Боже, що є на світі такі добрі люди, як пан лікар. Я буду славити Тебе і завжди молитися так, як навчила мене матуся: «Господи, помилуй!», «Пресвята Богородиця, спаси нас!», «святий отче Миколає, моли Бога за нас!»
Оповідач:
Ось так допоміг святий Миколай сирітці Марічці, бо в неї було добре і любляче серце.

Із книги А.А. Дубовецької "Православні чесноти української родини"

В конце спектакля у нас все артисты выходили на сцену с шариками, вначале они покачивались, держась за руки, а потом бросали шарики в зал, а фоном звучала песня, которую я выставляла ранее.

[schas]

Про святого Миколая

Всі чекають Миколая, всі на світі – кожен край.
Та не кожний, мабуть, знає, хто ж той добрий Миколай?
Жив колись давно на світі десь у Азії юнак,
Роздавав дарунки дітям той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі дарувати він любив,
Аж Господь вседобрий в небі Миколая полюбив.
Став єпископом всезнаним Миколай і чесно жив,
Особливої пошани він у Бога заслужив.

Запитав Господь: «Що хочеш за свої заслуги ти?»
- Хочу, Господи, я дуже раз у рік на землю йти,
Завітати в кожну хату, всіх вітати знов і знов,
Чемним дітям роздавати подарунки, як любов.

І отак щоразу, діти, вам щороку Бог дає:
Миколай мандрує світом – подарунки роздає.
Він за них не хоче плати, лиш, як то велить Господь, -
Батька, матір шанувати, рідну церкву і народ!

Леонід Полтава

[Лариса Лебидка]

У надвечір»я Святого Миколая
Театралізоване свято

Ведуча: Ой, зима, зима! Веселіш пори нема. Всюди радість, гомін, сміх, синій вечір, білий сніг!
Є в народу України
Справді друзі Божий дар.
Про цей дар дізнайтесь нині
Це – Народний календар.

Заносять календар

Хочу, щоб знали добре
Про всі свята християнські
Які є в календарі.
Тож запрошую я щиро
Всіх хто в гості завітав,
Переглянути зимовий
Український календар

Груднем перший місяць назвала красуня зимонька – зима, тож буду зараз починати. Перше свято називати.

Календар з цифрою 4( супровід – українська повільна мелодія)

4 грудня – Введення, «Третя Пречиста».
У цей день до Божого храму дівчатком Марію ввели,
В цей день відпускає Бог душі померлих,
Щоб рідних побачити знову могли.
Уніч проти свята дівки – чарівниці
Із русла беруть, де зійшлись три струмки,
У глечик полив»яний трохи водиці
І ллють її поміж два сильних вогні
Чарівна вода парубків привертає,
Мабуть якісь чари в собі вона має.

Перегортає календар на цифру 7

А 7 грудня – на Катерини – дівчата на долю свою ворожили.
У чужому садку рвали гілочку вишні
І ставили у воду, щоб квіточки вийшли.
Якщо до Меланки вже гілка цвіте, то доля щаслива на дівчину жде.
Засохне – то заміж ніхто не візьме.

Перегортає календар на сторінку 13

13 грудня були Андріївські вечорниці.
Поспішали дівчаточка, усе готували,
Вечорниці на Андрія гулять починали.
Ліпили вареники біленькі, смачненькі
Та й запрошували до себе в гості хлопчиків гарненьких.

Щоб вони разом з ними дружно працювали,
Андріївські вечорниці піснею стрічали.

17 грудня

17 грудня день Варвари Великомучениці. У народі кажуть : « Свята Варвара самому Христу ризи вишивала» Вона постраждала за віру Христову. Тому в цей день не можна прати, глину місити, шити

18, 19 грудня

Наступного дня , 18 грудня – День преподобного Сави,а 19 – Миколая. всі три свята Варвари, Савки та Миколая «гладять один одного», бо йдуть вони підряд і звуться Миколаївськими.
Відкривається зображення Миколая
Подивіться на зображення св. Миколая. Ласкаве обличчя, дорбрі очі, сива борода. Образ Миколая Чудотворця, який творить на землі добрі діла, дійсно, використовується у багатьох легендах, переказах. У народних переказах Св. Миколай боронить людей від стихійних лих, а найбільше – на воді. Вважається, що він – захисник усіх бідних та знедолених. Та найбільше його поважають діти, для яких він є охоронцем
Зимовий Миколай добрий друг і захисник дітей. Невмирущі доброта і доброчинність Святого Миколая рятували людей у біді, допомагали хворим та страждальцям.
Ой хто, хто Миколая любить,
Ой хто, хто Миколаю служить
Тому Святий Миколай,
На всякий час помагай.
Миколай. Миколай
Ой хто, хто йому помагає,
Допомоги хто в нього прохає
Той не буде ошуканий.
Ми тебе всі просим щиро –
Пошли долю Україні.

В ніч на Святого Миколая іде боротьба між злими силами та добром, може з»явитися нечисть на чолі з бабою Ягою, щоб напакостити.
Залітає Яга і її компанія. За спиною у Яги сидить Чорт. Всі роблять вигляд , що нічого за спиною в неї немає, а коли жарт розкривається Яга ганяється за всіма…)

Яга: А дітей скільки назбиралося… Усі гарно вбрані… А що ви тут
робите?

ведуча Яго!

Яга: А – га ! Я уже 300 років, як Яга!

ведуча Ви зриваєте нам урок казкового чарівництва.

Яга: (своїм) ви зриваєте нам урок казкового чарівництва.

ведуча І тобі не соромно?

Яга: (Кікіморі) І тобі не соромно?

ведуча До речі, могла б і пробачення попросити…

Яга: До речі могла б і пробачення попросити…

ведуча Бабо Яго, це я тобі кажу1

Яга: Бабо Яго! Це я то… Що? То це мене бабою тут назвали?
Як не соромно, я ще жіночка нівроку… А ви все баба! Яганія я
Ганнуся! Зрозуміло!

ведуча І все ж час розпочинати урок!

(усі сідають)

Яга: Розбійнику, скільки буде 2 + 2 ?

Розбійник: 2 + 2 …буде…, 2 + 2 буде…(на пальцях) три1

ведуча Не правильно!

Яга: Звісно не правильно! Усі знають, що 2 + 2 буде 5. Ха – ха – ха

ведуча Ех, Бабаніє Яганіє! Скільки років прожила і не знаєш. Це ж усі
діти знають.

Яга: А ось і не знають. (до зали) Ну і скільки буде 2 + 2 ?

Всі: 4

ведуча Звичайно 4 . Ось бачиш?!

Яга: А що це за запитання такі? Ми навчаємося у школі чарівництва
до чого нам знати якісь цифри?

ведуча Як це до чого? Яка ж з тебе чаклунка вийде, якщо ти навіть додавати не вмієш? Мабуть краще тебе буде вигнати із школи, ти нам всі заняття зриваєш.

Яга: Мене?! Та я сама не хочу в такій школі вчитись! Я створю власну школу чаклунства! Ви ще пошкодуєте! Ой пошкодуєте, пошкодуєте! За мною!!!

Нечисть тікає.

ведуча Відчуває моє серце, щось не добре задумала Яга! Від неї можна чекати чого завгодно. Сьогодні сюди повинні прийти дитячі листи до Діда Мороза… Найголовніше, щоб яга про них не довідалася. У цих листах дитячі бажання, а в дитячих бажаннях наші добрі чари. Якщо листи напередодні Нового року не потраплять до Дідуся Мороза, то добрі чари залишать нас і Новий рік взагалі не прийде. А якщо листи потраплять до Яги то вона заволодіє всіма чарами. Треба поспішати, щоб не сталося біди.



ведуча виходить. З іншого боку з»являється Яга. Вона іде замислившись, за нею крадеться уся нечисть та хатинка Яги, які намагаються повторювати всі рухи Яги.

Яга: Так! Відкриваємо власну школу чаклунства! Школу справжнього злого чаклунства. Зробимо, як це зветься, перегук. Чорт – 1 штука, розбійник – 1 штука, кікімори болотні - ______ штук, моя хатиночка! Всі! Починаємо!

Усі шикуються на танок, яга співає, всі танцюють.

Пісня Яги.

Яга: Так! Що треба для школи.

Всі думають

Кікі: Дошка!

Яга: Так дошка, для школи треба дошку. Де взяти дошку?! Де?! О! Хатинка! Йди но сюди! Ти будеш дошкою!

Хатинка тікає

Хата: Куд –куд- куди! Не подобство
Яга: Що?! Я зараз тобі усі стегенця повикручую! Будеш літати у мене, як аероплан!(ловить хатинку) Так, дошка є що ще треба?

Чорт: Указка!

Яга: Так! Де взяти указку? Га? Думаємо! Думаємо!

Кікі: Мітла!

Яга: Молодець! Це (на мітлу) буде моя указка. Так! Запитання є?

Кікі: Є! А що таке аероплан?

Яга: Погане запитання… аероплан… це… аероплан! Зрозуміло! Так! Перший урок з правил поведінки. Зараз я навчу вас сваритися! Іди но сюди! Та не бійся ! Скажи: (кричить) « принеси указку»

Кікі: Кажи…

Розбійник: принесіть будь – ласка указочку!

Всі: Га – га – га

Кікі: Та хіба так сваряться?

Яга: ану кажи мені принеси указку!

Розбійник: (голосно репетує на Ягу) Ану принеси мені указку!!!

Хатинка падає Яга в захваті

Яга: Д – д уже здібний учень! Так! Хто пам»ятає, як взагалі проходить урок?

Кікі: Я пам»ятаю!( Розказує і показує)Я ніби учителька…. Захожу до класу….Викликаю розбійника до дошки. Він нічого не знає, всі йому підказують. Я ставлю двійку. Він іде на місце, чорт ставить йому підніжку, Розбійник падає, ось і весь урок…

(Усі демонструють)

Яга: Ні! Це не цікаво! Давай те саме, тільки якось сумніше, щоб усі плакали!

Повтор – всі рюмсають

Яга : ні, це зовсім сумно, давайте, веселіше!

Повтор – всі сміються

Яга: А можна якось енергійніше, більше рухів

Повтор – всі танцюють

Яга: Досить (ображається) Нічого ви не вмієте!

Кікі: проведемо урок співів!

Кікі: А хто співатиме?

Кікі: Я!(кумедно співає незрозумілою мовою, всі сміються)

Яга: Так! Ти можеш на уроки співів не приходити! Тобі вже нічого не допоможе!

Кікі: А хто тепер співатиме?

Кікі: Усі будемо! Хор! Вправо глянь! Струнко! Пісню заспівуй!

(Усі стають, як хор, намагаються співати, але тільки відкривають роти)

Яга: Що сталося?

Кікі: А ми пісень не знаємо ніяких!

Яга: От маю учнів! Досить співати! У мене вуха пов»яли. Наступний урок_ урок танців! Побачимо, як ви танцюєте!

Всі танцюють, починається бійка

Яга: Досить! А тепер дивіться уважно. Зараз ваша мамка вам покаже, як треба!

Яга танцює танго з хатинкою

Кікі: Яго, яку б нам капость навчитися робити?

Кікі: Може полякаємо цих дітей?
Розбійник: Хіба їх залякаєш. У – у – у!

Яга: а може й не треба нічого поганого сьогодні робити, все таки сьогодні велике свято, День Святого Миколая, день – коли добро завжди перемагає зло! Та й взагалі можу я доброю, хоч раз у рік побути, хочу робити добро, хочу бути Доброю Ягусечкою! То ж подарую вам незвичайну мандрівку зоряним небом в гості до самого Миколая.


Чаклує, танок зірок

1. знайомтесь, я – комета,
летіла, поспішала,
на цю дивну планету
сьогодні завітала

2. а я її сестричка,
комета невеличка –
яскрава симпатична
красуня я космічна

3. я – хлопчик зоряний – привіт
я маю власний зореліт
то ж всі небесні зорі
давно мені знайомі

4. моя зоря грайлива
я грайдомеда звуся
а гра для мене диво
від неї я щаслива
дивлюся і сміюся.

- я думаю всі люблять ігри. Тож покажемо нашим зоряним гостям як ми вміємо веселитися

(гра з м»ячем – зірки проти дітей)

КОНЦЕРТНО – ІГРОВА ПРОГРАМА.

5 . поспішає час невпинно
Подивіться на годинник
З Миколаєм вже зустрітись час, поспішає він до нас.
Миколай:
Вечір добрий, вечір файний, але трохи незвичайний
Ось нині рівно рік минув, як на землі я був
Як дітям я дари давав,
До праці всіх я закликав
Наказував їм чсно жити
Від зла тікать, добро любити.
Любі діти!
Хто цього року робив добре діло?
Хай в цей празник стане першим перед Миколаєм сміло.
Нехай кожен скаже, що зробив
За рік якесь найкраще діло
А ми все розберемо, й дарунки всім дамо.

Ведуча: Отче Миколаю!
Але всі діти, що тут є в ці хвилини
Не одно в тім році добро зробили
Нехай же всі сьогодні спільну втіху мають
І тебе, як свого батька споминають.

Роздаються подарунки

Миколай:
Я Миколай Святий пройшов чимало я доріжок
Дарую нині вам у цей святковий день
Багато усмішок, хороших спогадів, пісень
Чи добро, чи лихо, чи гірка година
Будьте між собою, як одна родина
Будьте любі діти такі славні й милі
Зростайте на славу нашій Україні

Пісня

Зірка: зоря Христова вічна і незмінна
Зоря життя, надії і спасіння
Допоки світ нам зіронько світи
У нове тисячоліття нас веди.

Ведуча: Запам»ятайте, друзі, диво відбувається там, де у нього вірять. Чекайте святого Миколая, Він прийде до кожного з вас з любов»ю і батьківським благословенням. Чудотворець вселяє в маленькі серденька велику любов до ближніх, вкладає в уста молитву, навертає до Бога і віри.
Повірте у диво, надію плекайте
Любов у серцях завжди зберігайте
У світі багато залежить від вас
Всі збудуться мрії, коли прийде час.

[Cherry]

Сценарий театрализованной игровой программы
ко Дню Святого Николая
«Приключения в седьмом королевстве»


Действующие лица:
Ангел 1
Ангел 2
Данил
Мама
Запутайло
Алиса
Кот
Муркот
Королева
Святой Николай

Занавес закрыт. До начала мероприятия звучит новогодняя музыка. Сцена оформлена в виде домика. На авансцене справа стоит кровать, на ней подушка и одеяло. В фонограмме звучит _____________________________________. Голос диктора на фоне музыки.

Диктор. Вьюга – юная царица,
Зимушки родна сестрица,
В каждый дом она стучится,
И смеётся, и резвится,
Серебром всё осыпает,
Зима землю остужает,
Красота царит везде
На Земле и на Луне.
Только Ночка наступает,
Вьюга тут же исчезает,
И сияет вся краса
И творятся чудеса.

В фонограмме звучит _______________________. Занавес открывается. На сцене полумрак. В кровати лежит ребёнок. Рядом с ним сидит мама, поёт ему колыбельную. Он её перебивает.

Ребёнок. Мама, а правда, что сегодня волшебная ночь?

Мама. Да, сынок.

Ребёнок. А правда, что сегодня ко всем ребятам приходит Святой Николай и приносит подарки?

Мама. Правда, правда.

Ребёнок. Мам, а правда, что подарки получают не все дети, а только лишь послушные?

Мама. Спи, и ты всё сам узнаешь.

Мама уходит. Свет гаснет. Открывается занавес. На сцене Ангелы.

Ангел 1. (кладёт в мешок маленький подарок) Это подарочек для Оленьки, (кладёт второй побольше) а этот для Мишеньки, (ещё один кладёт подарок - самый большой) а этот для самой хорошей, самой послушной девочки в мире – Настеньки.

Ангел 2. Уф, как ты надоел уже со своими подарками. Нам было велено сверить списки с подарками. А ты… это тому, а это тому. Откуда ты знаешь, кто как себя вёл в этом году????

Ангел 1. Я помогал святому Николаю. Наблюдал вместе с ним. Кто, что, зачем и для чего!!!! Это ты у нас новенький, ничего не понимаешь. Учись!

Ангел 2. Учись, учись…. Надоело! Надоело мне учиться! Хочу веселиться, хочу в ладушки играть, хочу книги не читать, хочу прыгать и скакать, из беды всех выручать, сразу без всяких учений хочу приключений.

Ангел 1. Ты сначала поучись, а потом уже в бой рвись! Ну – ка спрячь скорее книгу, а то Святой Николай не узнает, кому подарочки дарить.

Ангел нехотя поднимается. Работает дым – машина. В зале игра света. Свет гаснет. В фонограмме звучит музыка.

Ангел 2. Что это?

Ангел 1. Ой, что это?

Свет набирается.

Ангел 1. Что это было?

Ангел 2. А где книга? Что же будет? Что будет? Это катастрофа!

Ангел 1. Смотри, здесь какая – то записка.

Читают записку.

«За невидимыми дверями, за кривыми зеркалами, там, куда без детства не зайти, постарайтесь книгу вы найти».

Ангел 1. Куда без детства не зайти… это где?

Ангел 2. Да это же Седьмое королевство! Дверь туда сможет открыть только ребёнок!

Ангел 1. Давай посмотрим в зеркало, может быть кого – то найдём.

Ангел 2. Давай.

Выходят на авансцену. Берут зеркало. На сцене (номер) _________________________
__________________________________________________________________________

Ангел 1. Это Данил, очень послушный мальчик. Вот его мы с собой возьмём.

В фонограмме звучит музыка. На сцене игра света. Ангелы подходят к спящему мальчику. Будят его. Уходят через зал. На сцене (номер)_________________________
_________________________________________________________________________

Ангел 1. Посмотрите сколько здесь детей! Они все нам помогут найти книгу. Это нужно сделать очень быстро, чтобы святой Николай успел ко всем детям прийти.

Ангел 2. Давайте знакомиться.
(Ангел бросает мячик в зал и называет свое имя, тот, кто поймал мячик в ответ называет свое имя и возвращает мячик. После нескольких представлений друг другу, Ангел подбрасывает мяч вверх, а ребята в это время называют свои имена).

Ангел 1. Ну, что, друзья, пора нам в путь.

Ангел 2. Если вместе соберёмся…

Ангел 1. Если за руки возьмёмся…

Данил. Мы любой осилим путь,
Чтобы книжечку вернуть.

Ангел 1. А если тропинка лесная?

Данил. А мы ножками: топ – топ, топ – топ! (марширует на месте. Все дети повторяют).

Ангел 2. А если сугробы глубокие?

Данил. А мы на лыжах: «шик – шик, шик – шик»!

Ангел 1. А если речка замёрзшая?

Данил. А мы на коньках: вжик – вжик, вжик – вжик!

Ангел 2. А если горка крутая?

Данил. А мы на санках: у - уть, у – уть!

Ангел 1. А если дорога широкая?

Данил. А мы на машине: ж – ж, ж – ж!

Ангел 2. А если рельсы железные?

Данил. А мы на поезде: Чук – чук, чук – чук, чук – чук – чук!

Ангел 1. А если чаща дремучая?

Данил. А мы на самолёте: у – у – у, у – у – у!

В фонограмме звучит музыка. Герои уходят со сцены. (номер) __________________
________________________________________________________________________
На сцену выходит Запутайкин.

Запутало. (делает всё наоборот) Пока! (машет рукой привет). А я вас знаю! Вы ищите книгу!

Ангел 1. Да. Помоги нам, пожалуйста.

Запутайло. Если вы пройдёте моё испытание я помогу открыть дверь и вы сможете пойти дальше.

Ангел 2. Ну, что, ребята, поможем?

(дети отвечают)

Запутайло. Сейчас будет звучать волшебная музыка. Все начинают танцевать. Как только музыка останавливается вы выполняете то, что я вам говорю. Только слушайте меня внимательно! Договорились?

(Дети отвечают. В фонограмме звучит музыка. как только она останавливается, Запутайкин говорит: «Собираемся в круги по 5 человек». Танец продолжается. В очередных паузах дети собираются в кругах по 7,9,10,20,30 и т.д., пока не получится один большой общий круг).

Запутало. А теперь все на За- мо – та – ло становись!!!!!

Данил. Это что ещё такое?

Запутало. А-а-а-а-а, не хотите???? Тогда я пошёл спать. Скучно мне здесь с вами!

Ангел 1. Не уходи, пожалуйста, Запутало, все дети уже встали со своих мест, и ждут твоих распоряжений.

Запутало. Да????? Ну хорошо. А вообще, все здесь знают, что такое ЗАПУТАЛО?

Дети отвечают.

Ангел 2. Да это же, когда тебя путают. Но самое главное, чтобы тебя не запутали, ведь если запутают, тогда не видать нам праздника, как своих ушей!

Ангел 1. Ну ты и закрутил!

Запутало. Хватит уже болтать, здесь я говорю, а не вы. Итак, запутало на себя!

Ангел 2. Чего?

Запутало. Запутало на себя, говорю. (сам раскрывает руки).

Данил. Я всё понял, повторяйте за мной! (обнимает себя).

Запутало. Смышлёный у вас, сорванец. Запутало на соседа справа, запутало на соседа слева, запутало на ребят, что повсюду говорят. Запутало, кто молчит, запутало, кто кричит. Запутало через одного, запутало через спину, запутало через ряд, о, запутал как ребят.

Данил. Нет, все справились с заданием!
(проходит игра)

Запутайло. Да. Вашей дружбе можно только позавидовать! Помогу! Идите за мной.

В фонограмме звучит музыка. Он подводит всех к двери. Игра света. Номер ________
__________________________________________________________________________
на сцену выходит Алиса из страны чудес.

Алиса. Интересно, и почему это здесь так много детишек: девчонок и мальчишек? У вас что-то случилось?

Дети отвечают.

Ангел 1. Мы идём в седьмое королевство за книгой Святого Николая.

Ангел 2. Не покажешь ли ты нам путь?

Алиса. Покажу и провожу, только для этого вам нужно пройти несколько испытаний. Очень лёгких. У вас всё получится.

Данил. Мы согласны.

Алиса. Вам понадобятся помощники.

(Герои выходят в зал. Выбирают две команды по 10 человек и названия команд).

Алиса. Мне нужны две команды по 10 человек.

Ангел 1. Вот, все есть (пересчитывают ребят).

Алиса. Расставляем все ножки пошире и дайм своему соседу руку через ноги. Ну- ка, Ангелы, покажите, как это делать!

Ангелы выстраивают детей.

Алиса (обходит всех участников) Да, всё верно. А теперь слушайте меня внимательно и выполняйте все мои прихоти, чья команда первая упадёт, та и проиграет.

Проходит игра (10 призов).

Алиса. А теперь, возьмёмся за руки, друзья. Данил, мне нужна твоя помощь. Ты будешь Лешим, этот круг будет лесом, а каждый человек – деревом. А теперь, Леший, выйди из круга и встань за спинами ребят. Как только выберешь «дерево», то есть кого – то из детей, положи этому ребёнку руку на плечо. И тот, до кого ты дотронулся, должен побежать вкруговую за спинами ребят. И ты, Леший, тоже беги, но в другую сторону. Главное для тебя – первым занять пустое место. Успел – помогу вам дальше в дороге, а не успел - …

Данил. Хорошо.

Проходит игра. Данил не успевает стать на место дерева.

Ангел 1. Помоги нам, Алисочка. Посмотри, как дети хотят встретиться со святым Николаем. Нам просто, просто необходимо найти эту книгу!

Алиса. Да, вы все такие весёлые и чудесные, что я просто не могу отказать. Ведь вы с первым заданием справились.

В фонограмме звучит музыка. игра света. Алиса подводит героев к двери. Свет гаснет на несколько секунд. На сцене (дом творчества – «Святий Миколай»)_________________________________________________________________
В фонограмме звучит музыка. На сцене два персонажа Муркот и Кот.

Муркот. Здравствуйте, ребята!

Кот. Мы приветствуем всех присутствующих в этом зале!

Муркот. Хорошо, что вы зашли к нам в мяу – кафе.

Кот. Сегодня в программе песни – мурмяу…

Муркот. Мяурные танцы…

Кот. Лямурные загадки, шутки – мяутки..

Муркот. И другие мяу – радости.

Кот. И мы – Муркот..

Муркот. И просто Кот.

В фонограмме звучит музыка. В мяу – кафе заходят Данил, Ангел 1, Ангел 2.

Муркот. А вот и первые участники нашей мяу – программы. Представьтесь, пожалуйста.

Кот. Да это же Ангелы и человеческое дитя! Вау! Такого у нас ещё не было!

Ангел 1. Мы ищем волшебную книгу.

Ангел 2. И просим вас о помощи.

Кот. Дау – мяу! Это просто великолепно! О помощи просят!

Муркот. И мы вам с удовольствием поможем, если вы споёте с нами песни. Это просто великолепные песни! Самые что ни на есть мяугодние песни!

Кот. И вы их все знаете.

Данил. Ну, что ребята, споём песни о Новом годе?

Дети отвечают. Герои начинают петь песню «В лесу родилась ёлочка». Дети подхватывают и поют вместе с ними.

Меркот. Стоп – мяу! Стоп! Это не годится!

Кот. Давайте разделимся на четыре команды. Так ведь будет намного интереснее!!!!!!

Муркот. Мяу, Кот, да ты просто гений!

Кот. Спасибо, я знаю!

Делят зал на четыре части. Первые – команда Муркота, вторая – Кота, третья и четвёртая – Ангелов.

Кот. Моя команда поёт песню на слог мяу - мяу – мяу!

Муркот. Моя команда на слог мурмяу – мурмяу – мурмяу!

Кот. А ваша команда поёт на слог гав - гав – гав!

Муркот. Это просто отвратительно!

Кот. И если ваша команда пропоёт песенку громче, чем наша, тогда мы вам поможем!

Сначала репетируют: первая команда, вторая команда, третья команда. А затем поют все вместе.

Муркот. Мы лучшие!!!!

Кот. Давайте продолжим. Но для этого всем необходимо стать со своих мест и выйти вот сюда на танцевальную площадку.

Дети идут на танцевальную площадку.

Муркот. Сейчас, мяу, будет звучать музыка, под которую вы все должны танцевать. Как только я скажу: «Муя – Сугроб!» - все поднимите лапы вверх над головой.

Кот. Когда я скажу «Яма!» - все, не опуская лап, присядьте.

Муркот. Если я скажу «Мяу, Снежинка!» - раздвиньте руки в стороны и изобразите снежинку. Давайте попробуем.

Кот. Молодцы! Все потанцуем! А то мы вас не пустим в Седьмое королевство!

10 минут – танцевальный блок.

Муркот. Вы так прекрасно танцуете. Я расчувствовался. Давай их пустим в королевство.

Кот. Давай.

На сцене игра света. В фонограмме звучит _______________________________. Девочки в белых масках выстраиваются в ряд. За ними Царица Седьмого королевства. Работает стробоскоп. Девочки работают в рапиде. На сцене синий свет – ультрафиолетовая лампа. На сцену выходят герои. Служители королевы запутывают их в сети. Набирается свет. Когда говорит Королева – работает звуковой эффект.

Королева. Я ждала вас. Почему вы так долго? (герои хотят ей что – то сказать, королева их перебивает). Знаю – знаю, нелёгкий у вас был путь. Множество преград вам довелось пройти.

Данил. Отдай нам книгу! А то на земле все детишки останутся без подарков от Святого Николая.

Королева. Да. Без подарков. Я ведь жила всю свою жизнь в этом королевстве без игр и подарков. Пусть они узнают, что это такое!

Ангел 1. Но мы пришли не с пустыми руками. Мы и вам принесли небольшой сюрприз, правда, ребята?

Дети отвечают.

Королева. Это правда? И где же они, ваши подарки? Я не вижу у вас в руках ничего.

Ангел 2. Развяжи нас, и мы их тебе покажем.

Слуги развязывают героев.

Королева. Ну?

Данил. Детский смех – это самый лучший подарок во вселенной.

Королева. А как он выглядит?

Данил. Присядь – ка Королева на свой трон и слушай внимательно.

Ангелы проводят с детьми игры: «Чья команда ловчее» (реквизит – два мяча – 10 призов). Выбирают из зала 2 команды по 10 человек. Выбирают капитанов команд. По команде ведущего капитаны передают мячи – один вправо, другой влево игрокам своих команд. Игра проводится до трёх раз. выигрывает та команда, которая быстрее обернёт мяч по кругу три раза и возвратит его капитану.

Данил. Ваше величество, вам весело?

Королева. Немного. Хочу ещё!
Ангелы. А вот ещё!

Учат с ребятами слова игры:
Приходили, приходили (идут вместе)
Ёжики, ёжики (показывают растопыренные пальцы)
Наковали, наковали (ударяют кулак о кулак)
Ножницы, ножницы (руками показывают ножницы)
Бег на месте, бег на месте (бегут на месте)
Зайчики, зайчики (показывают уши)
Ну – ка дружно! Ну – ка вместе! (все мальчики громко: «Мальчики», а все девочки: «Девочки»).
Проводят игру 2 – 3 раза.

Королева. Это великолепно! Вот вам ваша книжечка.

В фонограмме звучит музыка. на сцену выходит святой Николай.

Ангел 1. Здравствуй Святой Николай!

Ангел 2. Здравствуй!

Св. Николай. Здравствуйте, ребята, Здравствуйте Ангелуши, знаю, знаю, нашли вы мою книгу, а помогли вам в этом честность, доброта и дружба. Всё знаю.

Королева. Простите меня, ребята. Я больше так не буду. Только вы меня не забывайте, и седьмое королевство почаще посещайте. Обещаете?

Дети отвечают.

Ангел 1. Ну, что, простим Королеву, ребята?

Дети отвечают.

Св. Николай. Пришёл к вам снова Новый год
И дни чудесные настали!
А год прошедший пусть уйдёт
И на прощанье унесёт
Все ваши двойки и печали.
А пожелания ясны,
И всякий год одни и те же:
Мир и покой для всей страны,
А детям разной вышины
Ботинки, шапки и штаны
Менять раз в год – но уж не реже.
Есть сладкое, беречь живот;
Проказить, но не хулиганя;
рубать котлеты, есть компот;
Вот это мы вам пожелаем.
А мне пора, меня ведь ждут
Ещё полдюжины детишек,
Ну , всё ребята, ухожу
До встречи в следующем году!
Читайте все побольше книжек!
Данил. Ребята, давайте проводим Святого Николая бурными аплодисментами и пожелаем ему доброго пути! Все вместе крикнем: «В добрый путь!»

Все дети повторяют. Святой Николай уходит вместе с ангелами.

Ангел 1. Ну, вот и всё
И нам пора прощаться!

Ангел 2. Я всем желаем побольше улыбаться!
Чтоб не грустила никогда
Вся ваша детская семья.

Вместе. До свидания, друзья!
До новых встреч!

В фонограмме звучит музыка.

[Cherry]

Сценарий
театрализованной игровой программы для детей
«Святой гость»
к дню Святого Николая

Фойе РДК празднично украшено. Звучит музыка. Приглашённых детей встречают скоморохи – Гоша и Тоша.

Гоша. Здравствуйте, мальчишки!

Тоша. Здравствуйте, девчонки!

Гоша. Мы приветствуем всех
Кто любит песни, игры, шутки,
Загадки, пляски, прибаутки,
И кто по танцам заскучал,
Спешите все в наш светлый зал.

Тоша. Всех приглашённых хотим предупредить –
Без чувства юмора – не входить!
Кто сколько хочет – столько и смеётся
Смех на порции не выдаётся!

Гоша. Все, кто мрачен и не улыбается
На наш праздник не допускается!

Тоша. Запрещается молчать, визжать, скучать,
Разрешается кричать, хлопать и подарки получать.

Гоша. От вас – внимание и понимание

Тоша. От нас – праздничное настроение и весёлое играние!

Вместе. Договорились???

Дети отвечают.

Гоша. Ну – ка, дружно крикнем «хей»
А теперь ещё дружней

Тоша. А теперь три раза дружно,
Просыпайтесь поскорей.

Гоша. Крикнут мальчики все дружно.
Славно мальчики кричат.

Тоша. Слушаем теперь девчат.

Гоша. Мы сейчас чуть не оглохли,
Но, признаюсь от души,
Что девчёнки и мальчишки

Вместе. Весёлые мартышки.

Гоша. Мы весёлые мартышки!

Тоша. Мы играем громко слишком!
Гоша. Мы в ладоши хлопаем!

Тоша. Мы ногами топаем!

Гоша. Надуваем щёчки!

Тоша. Скачем на носочках!

Гоша. Рукой в небо укажем

Тоша. Друг другу языки покажем,

Гоша. Дружно прыгнем к потолку

Тоша. Палец поднесём к виску,

Гоша. Оттопырим ушки,

Тоша. Возьмёмся за макушку,

Гоша. Шире рот откроем,

Тоша. Гримасы все состроим,

Гоша. Как скажу я цифру «три»
Все с гримасами замри!

Вместе. Раз, два, три.

Тоша. Ой, какие рожицы!
Ой, какие славные
Какие вы весёлые
И это – главное!

Гоша. Ребята, к нам приехал паровоз!!!
Что с собою он привёз?
Он устал, он глух и нем
Он привёз вагончик с чем?

Тоша. С топотушками.

Гоша. С хлопотушками.

Тоша. С мигалками.

Гоша. С кричалками.

Тоша. С обнималками.

Гоша. С улыбками.

Тоша. Со свистушками
Гоша. С хохотушками.

Тоша. С бородой.

Гоша. И с тишиной.

(всех детей выстроить в паровозик друг за другом)

Тоша. Ну – как дружно, ну – как вместе
Ну - как станем друг за другом

Гоша. Паровозик наш волшебный
Быстрым чудным сладким стуком.

Тоша. Все вагоны зацепились????
На места все покатились.

Дети заходят в зал и рассаживаются по местам. Звучит музыка. Занавес закрыт. Голос диктора на фоне музыки.

Диктор. Поздравляю с праздником
С настоящим волшебством
Ты его не замечаешь
Потому что засыпаешь –
Ровно в полночь – динь – дон! –
Раздаётся тихий звон
Это сказка в дом приходит,
Хороводы тихо водит,
Если только ты не спишь
Всё заметишь – поглядишь
Посмотрите и замрите,
Сказка в гости к нам пришла.

В фонограмме звучит музыка. На сцену выходит Сказочница.

Сказочница. Ночка тёмная пришла
Спать ложится детвора
На дворе темным – темно
Все дороги замело.
Царствует зима лихая
Землю снегом засыпая
Ни тропинки не видать
И следов не отыскать.
Нужно обратиться к чуду
Колдовать, ребята, будем? (дети отвечают)
Встали ножками на лыжи
Взяли в руки палки
Повторяем вслед за мной
Сказочные считалки.
Мы шагаем друг за другом
Тихим лесом, зимним лугом
Палки лыжные мелькают,
На носу снежинки тают
Раз, два, три, четыре, пять!
Дружно сделаем: вот так!
Раз – согнуться, разогнуться!
Два – подпрыгнуть, подтянуться!
Три – в ладоши три хлопка
Головою три кивка
На четыре – руки шире,
Руки кверху поднимаем.
А потом их опускаем,
А теперь их разведём!
И к себе скорей прижмём.
А потом быстрей, быстрей,
Хлюпай, топай веселей!
Пять, шесть – тихо сесть!

В фонограмме звучит музыка. Сказочница произносит волшебные слова.

Крибле – крабле, свет погас,
Бумси – румси, в этот час,
Ярко – жёлтая луна
Происходят чудеса.

Свет набирается. Из-за ёлки на сцену выходит Чёрт.

Чёрт. Бр-р! Что за холод на земле?
Мы в аду сидим в тепле.
Летом будто выбирался,
Где - то в чём – то обсчитался!
Да и шапку я не взял
Рукавицы потерял.
Отмерзают уши, хвост
Щиплет Чертика мороз.
Здесь живут плохие дети?
Я подарки вам принёс.
Нужно кости разогреть мне
Щиплет Чёртика мороз.
Ух.. ух.. ух.. ух.. ух..
Замерзает здесь мой дух.
Что-то хочется мне спать!
Может мне потанцевать?
Ребята, а вы умеете танцевать? (дети отвечают)
Давайте с вами сейчас устроим танцевальный кавардак!
Ко мне все выходите, диджей, музыку включите,
Раз, два, три, четыре, пять,
Все готовы танцевать?

Проходит танцевальный марафон. Самые лучшие танцоры получают призы.

Сказочница. Ну, что, согрелся?

Чёрт. Ой, какие все пакостные! Просто ужас! Мне это нравится! Вы знаете, как у нас там разговаривают? Слушайте, и повторяйте за мной! (проходит игра – Глова – рамена) Голова - рамена - колина - пальцы - колина - пальцы - колина - пальцы - голова - рамена - колина - пальцы - очи - уста - уши - нос.

Сказочница. Ой, чёртик, по-моему ты не справедлив по отношению к ребятам! Ты же видишь, какие они дружные, любят играть. Видишь, как тебя поддерживают! Правда, ребята? Давайте покажем Чертику, какие вы дружные. Ребята, станьте в круг и возьмитесь все за руки. Видишь, Чёртик, этот круг будет лесом, а каждый человек – деревом. А теперь, Чёртик, выйди из круга и стань за спинами ребят. А теперь иди вдоль «леса» и выбирай себе «дерево», то есть кого-то из детей, положи этому ребёнку руку на плечо. И тот, до кого ты дотронулся, должен побежать вкруговую за спинами ребят. И ты, Чёрт, тоже беги, но в другую сторону. Главное для тебя, - первым занять пустое место. Успел – выиграл, не успел – начинай сначала!

(Чёрт несколько раз играет с детьми в игру, но каждый раз проигрывает).

Сказочница. Пора нам, ребята всем отдохнуть. Не пора ли? Внимание на сцену.

1. Образцовый цирк «Арабески» - композиция с мячами.
2. Образцовый хореографический коллектив «Фламинго» - «Кнопочки».
3. Хор музыкальной школы - «Баба – Яга»
4. Образцовый цирк «Арабески» - «Аллилуйя»

На сцену выходят Ангелы с книгой в руках.

Ангел 1. Здравствуйте, ребята!
Здравствуйте, девчонки!

Ангел 2. На дворе святая ночка
Ждёте вы, ребята, гостя?

(дети отвечают).

Ангел 1. Николай о всех всё знает,
Часто книгу он листает.

Ангел 2. Буквы яркие блестят
Всю – всю правду говорят

Ангел 1. Я – помощник Святого
Он прибудет очень скоро.

Ангел 2. А пока мы разберёмся
Все ли дети здесь собрались?
Перекличкою займёмся

Ангел 1. Как только услышите имя своё
Кричите: «Я здесь»! Готовы?

Ангел 2. Марина, Алина,
Саша, Зарина,

Ангел 1. Алёша и Миша,
Василий, не слышу!

Ангел 2. Снежана, и Анна
Надежда, Ирина,

Ангел 1. Света, Танюша, Карина, Марина,

Ангел 2. Руслан, Олег, Виталик, Оля,

Ангел 1. Саша, Славик, Коля, Толя,

Ангел 2. Всех назвали? Нет? Тогда
Пусть каждый назовёт себя.

Все называют свои имена.

Ангел 1. Вот и прекрасно!
Не будем времени терять.
Предлагаю поиграть!
Мне нужны две команды по десять человек.
(собирает команды, называет их)
проходит игра – кто быстрее. (гонки на коробках)

Сказочница. Какие у вас новости?

Ангел 1. Святой Николай очень спешил к вам на праздник,
У него сегодня столько работы!
Всех детей посетить,
Никого не пропустить
Подарки раздать,
А кому и бараночки вместо подарочков!

Чёрт. А я раньше пришёл и тоже подарки принёс
Чем я не святой Николай?
Вот, посмотрите:

(достаёт лозу)

Самым непослушным
Самым - самым худшим
Тем, кто плохо учится
Частенько кто конючиться
Прогуливает часто
Не дружит с зубной пастой
Всем своим друзьям
Я подарочки раздам.

Ангел 2. Здесь все ребята дружные
И очень послушные.

Чёрт. И нет.

Ангел 1. А вот и да.

Сказочница. Прекратите спорить! Какой пример вы показываете сейчас?

Ангел. И правда, нехорошо так поступать!

Чёртик. Как по мне, нужно поступать только так!

Сказочница. Друзья мои, как вы думаете, кто прав? (дети отвечают) Ой, как недружно!!! Давайте вместе дружно скажем: «Это я, это я, это все мои друзья!» слушайте все меня внимательно, если вы со мной согласны, тогда отвечайте – это я, это я, это все мои друзья. А если нет – тогда мочите, ничего не говорите. Итак, внимание.
- Кто ватагою весёлой каждый день шагает в школу?
- Кто из вас хранит в порядке книжки, ручки и тетрадки?
- Кто из вас, скажите вслух, на уроках ловит мух?
- Сказки кто читает и маме помогает?
- Кто чистит зубы аккуратно и стихи читает внятно?
- С другом кто гуляет, животных обижает?
(дети отвечают)

Сказочница. Молодцы, ребята! А сейчас, для вас выступают воспитанники образцового цирка «Арабески». Встречайте их!

5. Образцовый цирк «Арабески» - Шари – вари
6. Музыкальная школа – «Снежинки»
7. Образцовый хореографический коллектив «Фламинго» - «Новогодний»
8. Дом творчества – «Святой Николай»

В фонограмме звучит музыка, на сцену выходит Святой Николай.

Св. Николай. Хо – хо – хо! Хо – хо – хо!
Торопился к вам давно!
Шёл я к вам через туманы,
Через горы, окияны,
Знал, что буду меня ждать
Поздравленья принимать!
Знаю, здесь все ребята дружные,
И, конечно же, послушные!
Маме, папе помогают!
Слёз и бед они не знают.
Любят книги и тетрадки,
И везде у вас порядки!
Видел в книге всё своей
Про каждого из детей.
Был у Вася год назад,
Видеть всех я очень рад.
Пусть же этот Новый год
Много счастья принесёт!
Ребята, а пришёл я к вам в гости не один, а вместе с главой Тельмановской районной государственной администрации Ольгой Игнатьевной Афенкиной __________________________________________
_________________________________________________________________

Сказочница. Ребята, вас пришёл поздравить Епископ Сергий.

Проходит поздравление.

Сказочница. Я приглашаю на эту праздничную сцену заведующую отделом по делам семьи, молодежи и спорта Оксану Петровну Горовую и директора дома детского и юношеского творчества Веру Алексеевну Куцманд.

Проходит выступление и награждение победителей конкурса рисунков.


Сказочница. Святой Николай, а мы с ребятами сюрприз тебе подготовили (игра – Гули – гули).

Рука – крыло,
Ещё одно
И голуби летят
Взлетают вверх
Слетают вниз
Летят куда хотят
Летят, куда хотят
Лета, летают с нами.
Присели, затанцевали (поклевали, поцеловались, подружились)

Николай. Пришёл к вам снова Новый год
И дни чудесные настали!
А год прошедший пусть уйдёт
И на прощанье унесёт
Все ваши двойки и печали.
А пожелания ясны,
И всякий год одни и те же:
Мир и покой для всей страны,
А детям разной вышины
Ботинки, шапки и штаны
Менять раз в год – но уж не реже.
Есть сладкое, беречь живот;
Проказить, но не хулиганя;
рубать котлеты, есть компот;
Вот это мы вам пожелаем.
А мне пора, меня ведь ждут
Ещё полдюжины детишек,
Ну , всё ребята, ухожу
До встречи в следующем году!
Читайте все побольше книжек!

Сказочница. Ребята, давайте проводим Святого Николая бурными аплодисментами и пожелаем ему доброго пути! Все вместе крикнем: «В добрый путь!»

Все дети повторяют. Святой Николай уходит вместе с ангелами.

Сказочница. Ну, вот и всё
И нам пора прощаться!
Я всем желаем побольше улыбаться!
Чтоб не грустила никогда
Вся ваша детская семья.
До свидания, друзья!
До новых встреч!

В фонограмме звучит музыка.

[schas]

Ще одна пісня "Запрошуєм в гості, святий Миколай":

Коли наступає зима на землі,
Приходить до нас із небес чарівник
Святий Миколай, святий Миколай,
Запрошуєм в гості, святий Миколай! - 2р.

Приносить дарунки він дітям малим,
Бажає здоров я і щастя усім.
Святий Миколай, святий Миколай,
Запрошуєм в гості, святий Миколай! - 2р.

Усіх: і дорослих й малят захистить,
Біду отведе, посміхнеться усім.
Святий Миколай, святий Миколай,
Запрошуєм в гості, святий Миколай! - 2р.

"Запрошуєм в гості, святий Миколай" (+):
http://narod.ru/disk/26925003000/04%...0%204.wma.html

"Запрошуєм в гості, святий Миколай" (-)
http://narod.ru/disk/26925137000/05%...0%205.wma.html

А це слова попередньої пісні "Доброта Миколая":

Розступилась дрімота,
Ходить світом доброта,
А ні смутку, ні журби не знає.
Де природа золота,
Це є спокій, доброта,
А де люди - там серця єднає.

Приспів:
Доброта. доброта,
Доброта й день і ніч обіймає.
Доброта, доброта,
Ходить світом
Доброта Миколая. -2р.

Розступилась дрімота,
Ходить світом доброта,
Не минає ні води, ні суші.
Усміхніться доброті,
Всі, хто є на цій землі,
Хай зігріє вам серця і душі.

Приспів

Програш

Приспів:
Ходить світом
Доброта Миколая!..

[loja]

ТЕАТРАЛІЗОВАНИЙ КОНЦЕРТ
«Іде Святий Миколай»
Дійові особи:
Діти: Олечка, Сашко.
Зимова Ніч
Звірята: Білочка, Їжачок
Чортики: Люципер, Антипко
Чортик 1, Чортик 2
Ангелки – 2
Святий Миколай

( Дія відбувається на вулиці)
Танець « Метелиця» ( В кінці танцю вибігає хлопчик Сашко)
Сашко: Куди ж ви? А з ким я буду в сніжки грати? (Виходить дівчинка Оля)
Оля: Олівці, книжку для справжніх леді, фломастери…
Сашко: ( Перебиває її) Олечко, ну давай пограємо в сніжки!
Оля: Відчепись! Фломастери, олівці…
Сашко: (Кидає сніжкою)
Оля: Через тебе мушу знову починати все з початку!
Олівці, книжку…
Сашко: ( Кидає сніжкою)
Оля: Сашко, перестань інакше я поскаржусь мамі
Олівці, фломастери…
Сашко: А ти – ябіда
Оля: Я не ябіда, я просто намагаюсь тобі пояснити, що коли старші зайняті їх відволікати не можна.
Сашко: Цікаво, чим це ти зайнята?
Оля: Дуже важливою справою!
Намагаюсь пригадати чи всі подарунки написала в листі до св. Миколая
Сашко: Ой, я зовсім забув завтра день св. Миколая! А я не написав листа.
Цікаво який я тепер отримаю подарунок.
Оля: Я знаю!
Сашко: Що?
Оля: Різку – таку довгу, таку широку, сажею обліпленою, мотузкою
обчіплену.
Сашко: А чому це мені різку, ще й сажею обчіплену.
Оля: Тому, що ти нечемний, маму не слухаєш, уроки не виконуєш і мене ображаєш! А таких дітей Миколай обминає, а чортик ставить під подушку різку!
Сашко: Ну тоді тобі вночі поставить у головах мітлу, таку височезну. Таку широчезну. Раками попідтикану, жабами позавивану.
Оля: Не принесе бо я її не замовляла.
Сашко: Замовляла не замовляла! А Миколай приносить подарунки тільки чемним дітям, а ти нечемна!
Оля: Я?
Сашко: Хіба не ти вчора посуд не помила і в щоденнику вирвала сторінку з поганою оцінкою, а ще ти Тарасика з сусідньої парти била лінійкою і ще…
Оля: Досить, досить…Виходить я також залишусь без подарунка цього року?
Сашко: Виходить, що ми обоє отримаємо мітлу з жабами і раками.
Оля: Сашко і що нам тепер робити?
Сашко: Здається тут нічого не вдієш, та й часу в нас немає. Ми й незчулись як нічка наступила.
( Світло знімається)
Оля: Ой, а що там таке?
Сашко: Не знаю, давай заховаємось і подивимось.
( Ховаються за ялинку)
Пісня « Про ніченьку»
( Виходить Зимова Ніч)
Діти: Хто ви?
Ніч: Я чарівна Зимова Ніч. Почула вашу розмову і зрозуміла, що вам потрібна допомога. Ось тому я зійшла на землю щоб дати вам пораду.
Оля: Ви допоможете нам отримати подарунки від Миколая.
Ніч: А щоб ви хотіли?
Оля: Я б хотіла ляльку, олівці…
Ніч: А хіба ж тобі мама минулого тижня на День Народження не дарувала красиву ляльку. І олівці тобі вчора купили.
Сашко: Так, у тебе всього є вдосталь, що й складати немає де! От я б хотів велику машинку.
Ніч: А де ж твоя машинка яку тато подарував.
Оля: Стоїть в коридорі займає весь прохід і він нею зовсім не бавиться.
Сашко: Та тому, що я люблю складати конструктор. От і замовлю собі великий конструктор.
Оля: Але в тебе їх вже аж п‘ять! І взагалі цілий ящик нових іграшок.
Сашко: Виходить у нас все є!
Оля: Виходить, що так! А для чого ж я тоді замовляла в Миколая і ляльку і олівці. В мене всього цього вдосталь. А якщо справді Миколай отримає мого листа і принесе все, що я написала. Куди ми це подінемо?!...
Сашко: Придумав, ми попросимо св. Миколая, щоб він віддав ці подарунки іншим дітям. Це буде чудово.
Ніч: Ось бачите, ви й без мене зрозуміли, що радість не в подарунках, а в хороших вчинках. Які ви вже почали робити.
Сашко: Зачекайте, чого ми радіємо? Ми ж були неслухняними і св. Миколай не принесе нам подарунки. Що ми тоді віддамо іншим дітям.
Оля: Я знаю ми подаруємо наші іграшки яких у нас є вдосталь.
Сашко: Це чудова ідея, але як ти збираєшся це зробити.
Ніч: А в цій добрій справі вам необхідна моя допомога! Ми разом вирушимо до св. Миколая і віддамо всі ваші іграшки йому, а він їх подарує дітям.
Оля: Тоді не гаєм часу, а мерщій поспішаємо додому збирати іграшки і вирушаємо в дорогу.
Сашко: Але в який бік нам іти, надворі так темно я зовсім нічого не бачу.
Ніч: А ми попросимо моїх чарівних помічниць, ясних зірочок, освітити нам шлях.
Танець « Зірочок»
Сашко: Ох і втомився я!
Оля: Куди ж далі іти і чи далеко ще живе св. Миколай
Ніч: Давайте тут присядемо на галявині і подивимося як звірятка готуються до свята.
Сашко: А хіба вони знають про таке свято?
Ніч: Звичайно! І св. Миколая вони також знають. Тихіше, здається там хтось іде.
( Ховаються. Виходять звірі)
Білочка: Ой, як тихо в нашому лісі стало, звірята поховались по своїх домівках, мов заснула наша галявина.
Їжачок: Всі трудились цілий рік, добрі вчинки робили і за це отримають подарунки від св. Миколая. Треба перевірити, чи ми все приготували до свята.
Їжачок: Доріжки розчистили, нірки поприбирали…
Білочка: Залишається насипати у мішечки горішки, як минулого року. Щоб св. Миколай подарував їх хорошим діткам.
Їжачок: Так, а я яблучка свої подарую.
Білочка: Ой, а цікаво чи готовий подарунок для св. Миколая
Їжачок: Подарунок, який подарунок?
Білочка: музичний, хочеш послухати?
Білочка: Так!
Білочка: Пісенька для св. Миколая у виконанні маленьких зайчиків! Нам, краще заховатись, зайчики так усього бояться.
Пісня «Подарунки св. Миколая» Вокальний ансамбль «Пташка»
(Переодягнені в зайчиків) Виходять діти
Ніч: Тепер побачили, що весь світ чекає такого прекрасного, загадкового свята.
Оля: Молодці звірята, мені дуже сподобався подарунок.
Сашко: Я думаю св. Миколай також дуже зрадіє почувши цю пісеньку.
Оля: Ой, я чую якусь дивну музику.
Сашко: Це в тебе ще у вухах дзвенить спів зайчиків.
Оля: Ні це інша музика, прислухайся!
Ніч: Так, Олечко ти не помилилась, це звучить мелодія Лісу, яка буде супроводжувати нас в дорозі. Не гаємо часу, а швидше вирушаємо.
( Звучить інструментальна музика, виконавці у вигляді дерев.
Діти виходять, з‘являються з іншої куліси)
Сашко: Ой, здається ця чарівна музика завела нас на якусь галявину.
Оля: Мені це зовсім не подобається, я чую якийсь стукіт.
Сашко: Знову тобі щось почулось. То напевно в мене серце так голосно стукотить.
Ніч: Ні, ні це здається наші чортики знову щось задумали. Нам слід заховатись і подивитись, що тут відбувається.
( Ховаються за ялинку. Звучить фонограма з різних куліс виходять 2 чортики з книжкою в руках)
Чортик 1: Ой, ой не бий…
Чортик 2: Та я, я…
Чортик 1: А я думав то якесь страхіття мене бити хоче.
Чортик 2: Дурниці тобі в голові, дивись, що у мене є!
Чортик 1: Що це?
Чортик 2: Та хіба не бачиш, це книжка св. Миколая.
Чортик 1: Справді, а де ти її знайшов?
Чортик 2: Та лежала на галявині, ангели загубили, от я її підібрав.
Чортик 1: А давай ми цю книжку заховаємо, хай ангели її шукають, а самі добряче погуляємо.
Чортик 2: Давай.!!!
Танець Чортів « Медитація» ( Заходить Люципер)
Люципер: А, що це у вас за свято? Ви чому не працюєте?
Чортик 1: Гляньте, що ми знайшли.
Люципер: Що там таке? Тфю, гидота – це ж книжка, чекайте це ж книжка Миколая! Скільки тут чемних дітей позаписувано… То ви так службу пильнуєте? А де Антипко?
Чортик 2: Антипко? А де Антипко?
( Звучить голосний храп)
Люципер: Зачекайте я чую чийсь храп, хто хропить?
Чортик 1: Хто, де хропить?
Люципер: Ти хропиш? ( До Чортика) Ні не ти, а я знаю це ти хропиш ( До дитини з залу) І не ти. Так, здається це наш Антипко.
( Підходить до Антипка який спить під ялинкою і бере його за вухо)
Антипку, ти ледащо рогате!!!
Антипко: Га, що сталось?
Люципер: Це я тебе питаю, що сталось. Я послав тебе, аби ти підглядав, що роблять на землі діти, щоб ти підбурював їх на погані вчинки, а ти – хропеш?
Антипко: Я…я не спав! Я тільки задумався і прикрив очі.
Люципер: Зараз відкручу тобі хвоста, аби знав кому брехати! Звичайно, що спав і хропів аж пекло ходором ходило. І ти навіть не знаєш, що витворяють діти!
Антипко: А що? Тобто знаю, вони цілими днями перед телевізорами сидять і відірватись не можуть, а коли телевізор не дивляться то музику якусь слухають, а я їм свою музику включаю.
Люципер: Яку це свою?
Антипко: Зараз почуєте. Ця музичка буде моїм подарунком для Вас пане Люциперу.
Люципер: О, подарунки я люблю.
Чортик 1: І в нас є подарунки!
Чортик 2: Ні, для нечемних дітей.
Чортик 1: Великі, великі різки!!! Нечемні діти де ви, ми вас знайдемо?!
Антипко: Маестро музичку!
( Вибігають в зал і роздають різки, звучать барабани)
Антипко: Ну як вам моя музика?
Люципер: Гучна, чудова мені аж не пособі стало від неї. Ну молодець Антипко. А тепер, збирайтесь всі разом, подумаємо, що маємо робити з цією книжкою.
Антипко: Я пропоную віддати ангелам.
Люципер: Ти, що здурів, зараз точно хвоста накручу.
Антипко: Ой, забувся!
Чортик 2: А давайте її спалимо на вогні.
Люципер: Хороша ідея, тільки у нас немає чим вогонь палити.
Антипко: А я знаю де можна дістати сирники.
Люципер: Гаразд ми з Антипком за сирниками, його самого неможна відпускати, а то ще засне по-дорозі. А ви огляньте територію чи ангелів ніде нема.
( Вибігають зі сцени, Діти виходять на авансцену)
Ніч: Зайшла нечиста сила і в білесенькі ліси.
Сашко: Що ж робити, що робити.
Оля: Тепер дітки залишаться без подарунків від св. Миколая
Сашко: Нам треба допомогти ангелам.
Оля: Треба забрати книжку у чортів.
Сашко: Так, тільки без Вашої допомоги нам самим не впоратись!
Ніч: Звичайно я вам допоможу. Ви дуже хоробрі і чесні діти…Здається нечиста повертається, зараз ми їй накрутимо хвости.
( Заходять чортики)
Ніч: Який дідько вас наслав?
Оля: Як зайшли ви у цей гай?
Сашко: Нечемні чортенята віддавайте книжку Миколая.
Люципер: Треба було пильнувати якщо для вас ця книжка цінна. Тепер вона наша і ми її нізащо не віддамо.
Антипко: Ми її краще спалимо на вогні і всі дітки залишаться без подарунків. Ха-ха-ха!!!
Ніч: Краще віддавайте чортенята, а то як замету, як дмухну холодом своїм так враз позамерзаєте.
Чортики: Ха-ха-ха! Нічого не вийде книжка ця моя
(Зву3чить фонограма, Ніч кружляє і виганяє чортиків геть, а книжку вони викидають на землю)
Діти: Ура! Ура! Ми врятували її.
Сашко: Мерщій біжимо, щоб вони не повернулись.
Оля: Швидше треба книжку віддати св. Миколаю, він напевно хвилюється.
Ніч: Почекайте, почекайте не поспішайте. Ось гляньте туди, з неба Ангелки сходять. Напевно їх відіслав св. Миколай нам на зустріч.
Оля: Подивіться які вони чудові. Ходімо швидше до них.
( Виходять) Танець « Ангеликів»
Входять два Ангелки за ними діти.
Ангел 1: Ми дуже раді вас бачити дітки.
Ангел 2: Ми цілу дорогу спостерігали за вами і бачили всі ваші хороші вчинки.
Ангел 1: Про що і розповіли св. Миколаю. Він дуже зрадів почувши таку гарну звістку.
Ангел 2: І тобі дякуємо Зимова Нічко, що допомагаєш нам і навертаєш дітей на добрий шлях.
Оля: А де ж св. Миколай невже ми спізнились.
Сашко: Невже ми ці іграшки не віддамо дітям які дуже чекають на ласку св. Миколая.
Ангел 1: Ні ви не спізнились св. Миколай з нетерпінням чекає зустрічі з вами.
Діти: А ми усі з нетерпінням чекаємо зустрічі з ним.
Усі учасники виходять: І ми чекаємо св. Миколая.
Ніч: Чуєте ангельські голоси дзвенять?
Ангел 1: Так, це наші Ангелки своїм співом проводжають св. Миколая на землю.
( Виходить хор Ангеликів, звучить пісня.)
Ангел 2: Миколаю, глянь на діти,
На прекрасні твої квіти.
Ангел 1: Світи сонцем і зірками
Над малими діточками
Ангел 2: Дай їм сили і охоти
До науки і роботи
Ангел 1: Щоб росли всі здоровенькі
На потіху отця й неньки.
Св. Миколай: Добрий день вам любі діти!
Я прибув до вас сьогодні
З сонячного раю,
З неба вам привіт приношу
І благословляю
Всі моліться щиро Богу
І батьків шануйте,
Всі старанно ви учіться,
Й надто не пустуйте,
Всіх дітей, що добрі, щирі,
З святом я вітаю
І для кожної дитини
Подарунки маю.
Сашко: Отче Миколаю, ми також маємо для дітей подарунки, ми спішили до Вас щоб…
Св. Миколай: Я знаю діти мої, я все знаю. Мої помічники Ангелки розповіли мені про ваші хороші вчинки. Ви дуже сміливі, розумні і щедрі дітки. І мені дуже приємно, що ви вирішили віддати свої іграшки іншим дітям. Це надзвичайно благородний вчинок. Та, дорогі мої, це ваші речі і мені не годиться забирати їх у вас. Подарунків у мене є багато, вистачить для всіх.
Оля: Дякуємо тобі св. Миколаю за твою ласку, але у нас для тебе є ще одна річ, яку ти неодмінно повинен побачити.
Св. Миколай: Так, так я знаю, це дуже цінна річ – Книга святого Миколая, в якій занотовані добрі вчинки усіх дітей. За цей сміливий вчинок ви заслуговуєте на мій подарунок.
( дарує дітям подарунок)
Св. Миколай: А ви дітки були чемні цього року?
Маму, тата слухали? В школі не пустували? Вчились добре?
Діти: Так!!!
Св. Миколай: Ну якщо так, то я дуже радий. А навіть коли є нечемні дітки в цьому залі, то я вірю що вони обов‘язково виправляться і будуть хорошими, доброзичливими дітьми. І за це отримають мої подарунки
Всім дорослим і маленьким
Зичу: живіть здоровенькі!
Всім гостинці я дарую,
За справи добрі всіх шаную!
Милі мої дітки,
Ідіть в майбутнє без тривог,
Між вами є правда,
І з вами є Бог!
Будьте дружні діти,
Щоб за вас радіти.
Дорогі діти, зараз мої добрі помічники, Ангелки, роздадуть вам мої подарунки. А мені час збиратись в дорогу, адже на мене сьогодні чекає ще дуже багато дітей.
Настав час і нам прощатись,
А ви один за одного подбайте,
Добро і ласку іншим дайте,
І вам сторицею воздасться,
Творіть для інших тільки щастя,
Щоб і в наступний мирний рік
Вам був приємний мій прихід.

К І Н Е Ц Ь !!!