Лялькова вистава
«Теремок-холодок»
Дійові особи: Сніговик, Баба-Завірюха, Дід-Льодовик, Сонечко(на паличці)
Декорація: Льодовий будиночок.
Ведуча: Настала зимова пора з холодними вітрами, сніжними заметілями і тріскучими морозами. Здається кінця і краю їй не буде… Подобаються дітям зимові забави. От одного разу зліпили діти у дворі великого Сніговика, а щоб було де йому вночі відпочивати, збудували йому сніговий будиночок.
Настала ніч, діти пішли по домівках, лише Сніговик стояв біля свого льодового будиночка.
(Звучить музика, Сніговик оживає)
Сніговик: Ой, як набридло мені стояти отут нерухомо! Піти пройтись
куди-небудь, чи що?
(співає)
Я – відважний Сніговик. До снігів морозів звик.
По сніжку погулять я піду в дитячий сад.
(Походжає вздовж ширми. Помічає сніговий будиночок)
А це що? Невже теремок? (оглядає його)
Хто, хто в теремку? Хто, хто, в холодку?
Ніхто не відповідає. Буду в ньому жити.
(Заходить до будиночка)
Ведуча: А, тим часом, надворі міцнішав мороз. Дід-Льодовик вирішив піти перевірити свої володіння. Чи добре скута кригою річка, чи добре рипить під ногами сніжок…
(Здалеку чути пісню Діда-Льодовика)
Дід-Льодовик:
Сивий та веселий, я - дід-Льодовик.
По лісах гуляти я іздавна звик.
Подивлюсь, чи гарно сніг кругом блищить,
Чи міцний, чи товстий на річках мій лід!
Ведуча: Так ішов Дід-Льодовик, обдивлявся скрізь.
І помітив серед двору сніговий будиночок.
Дід-Льодовик: Хто, хто, в теремку? Хто, хто, в холодку?
Сніговик: Я – відважний Сніговик.
До снігів й морозів звик. А ти хто?
Дід Льодовик: А я – Дід-Льодовик!
Відшукать хатинку хочу в лісі я,
Щоб мене улітку спека не знайшла.
Сніговик: Іди до мене. Разом веселіше.
Ведуча: Раптом налетів сильний вітер, замела метелиця.
Це прилетіла бабуся-Завірюха.
Завірюха: (співає)
Ой, надворі метелиця крутить, вертить, хурделиця.
Завірюха скрізь гуляє, сіє, віє, повіває.
Вітер свище скрізь у полі, на широкому роздоллі.
А у лісі затихає, все снігами замітає.
Ведуча: Помітила Бабуся-Завірюха незвичний будиночок, та й зупинилася.
Завірюха: Хто, хто, в теремку? Хто, хто, в холодку?
Сніговик: Я - Сніговик. До снігів й морозів звик!
Дід-Льодовик: А я - Дід-Льодовик! А ти хто?
Завірюха: А я – Бабуся-Завірюха! Шукаю затишного місця.
Сніговик і Дід-Льодовик: Іди до нас. У нас затишно, та й веселіше утрьох.
Ведуча: Настав ранок. Виглянуло сонечко. Обдивилось скрізь і побачило хатинку, яка так і виблискувала на сонечку.
Сонечко: Хто, хто, в теремку? Хто, хто, в холодку?
Сніговик: Я – Сніговик, до снігів й морозів звик.
Дід-Льодовик: Я Дід-Льодовик,
Завірюха: Я- Бабуся-Завірюха. А ти хто?
Сонечко: Я – Сонечко тепле, привітне, ясне.
Шлю в кожну кімнату проміння своє.
Всі: Іди до нас!
Ведуча: Зазирнуло сонечко в будиночок, засвітило, засяяло,
А теремок кап-кап-кап… Та й розтав.
А на тому місці виросло три квіточки:
Одна – мені, друга – вам, а третя – сонечку.
Всі виконують пісню про Сонечко
Ясне сонечко усміхається,
Зима лютая вже жахається.
Зима лютая, з хуртовинами
За горами вже, за долинами.
Ясне сонечко зустрічаємо,
Весну красную ми вітаємо.
Красну весноньку довгожданую,
Любу гостеньку, всім жаданую!
Социальные закладки