Формування у дошкільників естетичного ставлення до природи засобами пейзажного живопису
Н. Т. Олещук
Тема. Весну на крилах приносять птахи (старша група )
Мета: розширити і поглибити знання про весняні явища, про вплив змін у неживій природі на живу; закріпити знання про птахів, особливості їх поведінки навесні; продовжувати знайомити дітей із пейзажним живописом; вчити відчувати настрій картини, образно висловлювати свої думки і враження; вчити малювати ранню весну, використовуючи олівці, фломастери, гуашові фарби; розвивати творчість, уяву, мислення дітей; виховувати дбайливе ставлення до пернатих друзів, бажання допомагати їм.
Витоки творчих здібностей і обдарованості дітей — на кінчиках їхніх пальців. Чим більше майстерності в дитячій руці тим розумніша дитина.
В. 0. Сухомлинський
Обладнання: картина O.K. Саврасова «Граки прилетіли», вірші, загадки, запис п’єси А. Вівальді «Весна», олівці, фломастери, гуашові фарби.
ХІД ЗАНЯТТЯ
— Ось і закінчилася зима — довга, холодна, сонна. Давайте послухаємо весну: якими звуками наповнила вона природу?
— Як ви вважаєте, чому весну називають «найголоснішою», «найгомінкішою» порою року?
Ще зимові віхоли літають,
Та Весни розгін не зупинити.
I дзвінкі краплини починають
У промінні сонячнім бриніти.
(До групи залітає паперовий птах, який тримає у дзьобі картину з віршем.)
ГРАКИ ПОВЕРНУЛИСЬ
Із теплих країв повернулись граки.
Білі сніги на землі ще лежать.
Скоро в зелень рясну уберуться садки
I струмки весняні побіжать.
— Весну на крилах приносять птахи! —
Діти гукають здаля.
Сонце пригріє,
І в перші квітки
Вбереться наша земля.
(Н. Т. Олещук)
— Діти, подивіться на картину, яку приніс нам птах. Її намалював художник О. К. Саврасов. Як ви гадаєте, чи раді птахи, що вони прилетіли до рідного краю? Чому? Що про це свідчить? Що вони принесли з собою з теплих країв? (Тепло, весну, теплі сонячні дні, пташиний спів, веселий настрій) Як ви гадаєте, що бачили птахи в теплих краях? (Літо, пальми, зелені дерева, пекуче сонце, море, спеку...) Як би ви назвали цю картину? (Відповіді дітей.)
— О. К. Саврасов її назвав «Граки прилетіли».
Розповідь вихователя.
— Земля по-своєму приваблива у кожну пору року. Настає весна. Тане сніг, і вертаються птахи з теплих країв, віщуючи, що вона вже незабаром настане весна! На картині художника ми не бачимо сонечка, яскравих фарб. На небі — важкі сірі хмари, як пізньої осені. Дерева стоять ще роздягнені. Але беручи до уваги, як птахи діловито снують з гілку на гілку, збираючи пір’їни для будівництва гнізд, ми відчуваємо, що весна вже дуже близько. Скоро все буде залите яскравим сонечком і фарби весни оживлять цей пейзаж.
— Що ви відчуваєте, дивлячись на картину?
— Розкажіть про дерева, які намальовані на картині.
— Якими словами можна розповісти про небо? Про поле?
— Які ознаки свідчать про наближення весни?
— На картині багато сірих, коричневих і блакитних відтінків, навіть сніг сірувато-блакитний і коричневий. Ці кольори характерні для ранньої весни, коли ще немає яскравої зелені.
Чому так добре видно птахів на снігу?
— Розкажіть, що ви знаєте про граків, інших перелітних птахів.
— Діти, уявіть себе пташкою, яка щойно прилетіла з вирію.
Гра-емпатія «Я — пташка»
— Птахи — наші пернаті друзі. Багато птахів восени відлітають в теплі краї, а ранньої весни повертаються.
По зелених маршрутах весни
Повернулись птахи у негоду,
I на крилах своїх принесли
Запах сонця і талого льоду.
Їм не завжди світив ясно день,
Та птахи у путі не пристали.
Видно, вчились вони у людей
Пам’ятати земні причали.
Видно, це од людей у птахів,
Через відстані, бурі і втому,
Повертатись до рідних дахів,
До знайомого отчого дому.
(П. Перебийніс)
Рухлива гра «Птахи в гніздечках»
— За поведінкою птахів здавна спостерігали, вони віщували певну погоду. А які ви знаєте народні спостереження?
• Граки прилетіли — через місяць сніг зійде.
• Якщо граки прилетіли прямо до гнізда, буде дружна весна.
• Ворони купаються — на негоду, каркають — на мороз, гуртами літають — на снігопад, сідають на землю — до відлиги, а вмощуються на нижніх гілках дерев — на вітер.
• Гуси з вирію високо летять — води буде багато, а як низько — мало.
• Жайворонок прилетів — настане стійке тепло.
— Діти, чи знаєте ви, чому у мороз та заметіль птахи настовбурчують пір’я?
— Яку користь приносять птахи? Чому птахів потрібно оберігати?
Ніколи не зробимо шкоди
Тварині ми в ріднім краю.
Нехай звеселяють природу,
Співають пташки у гаю.
Вихователь пропонує дітям запам’ятати ті відчуття, які виникли на занятті.
— Намалюйте свої враження від заняття. Уявіть, що ви чуєте, як співають птахи, дзвенить струмок, тихо шепочуть перші квіти.
(Звучить запис п’єси А. Вівальді «Весна», діти малюють.)
Розгляд дитячих малюнків.
Наприкінці заняття діти стають в коло на килимку.
— Поверніться один до одного, візьміться за руки. Побажайте один одному весняного настрою, успіхів, здоров’я, радості і щастя. Я бачу, як від добрих побажань посвітлішали ваші обличчя, стали кращими, добрішими, розумнішими.
ТЕМА. ВЖЕ СПІВАЮТЬ СТРУМОЧКИ ВЕСНЯНІ (СТАРШАГРУПА)
Мета: розширити та поглибити знання дітей про весну та весняні явища; показати своєрідну красу пробудження природи, відтворену на полотні; продовжувати вчити дітей розглядати картини художників; розуміти їх зміст; вчити дітей складати розповіді з власного досвіду, використовуючи епітети, порівняння; вчити відображати свої враження, радість від побаченого в малюнку; закріпити технічний прийом «по-мокрому»; вчити поєднувати кольори, розвивати естетичні смаки, вміння помічати та милуватися красою навколишнього світу; виховувати турботливе ставлення до природи, цікавість до живопису.
Обладнання: картина І. Левітана «Весна. Велика вода», О. Шовкуненка «Повінь. Конча-Заспа», вірші про весну, фарби, пензлики.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Загадка
Сонце ніжно усміхнулось,
Всім до щічки доторкнулось.
Днина тепла і ясна
За зимою йде... (весна).
— Щороку ми з нетерпінням чекаємо настання весни. Ми виглядаємо, коли пташки на своїх крилах принесуть її з теплого вирію. Ми чекаємо, коли весна прожене холод, устелить землю молодою травичкою, прикрасить квітами, а пташки наповнять гаї та діброви своїм голосним веселим щебетом.
Весна... Вже сама згадка про неї здіймає у серці незалежну радість, тривогу. Це свято оновлення і відродження природи. Весна — це зеленцвіт і пахощі квітів. Весна — це надія.
Діти, що змінилось в природі з приходом весни? (Розтанув сніг, стало тепло, небо стало блакитним, зеленіє травичка, набубнявіли бруньки на деревах, повертаються птахи з вирію.)
— Ви прокидаєтесь вранці й починаєте новий день. А чи відомо вам, коли прокидається від сну природа? На Землі є також ранок року, перший місяць весни, березень. Які прислів’я та приказки про нього ви знаєте?
— А про нього народ казав так:
• Березень березовим віником зиму вимітає, а весну в гості запрошує.
• Березень часом снігом сіє, часом сонцем гріє.
• Ще березень далеко, а він уже вигляда лелеку.
• У березні день з ніччю зустрічається.
• Від березневих дощів земля квітне.
— Чи чули ви шум весняної води? Як можна його охарактеризувати? Що означає вислів «вода прокинулась»? (Вона біжить, шумить, клекоче, хлюпає, співає, дзюркотить тощо.)
Прокинувсь — і відразу
До сонечка біжить,
Стрибає по камінчиках,
Хлюпоче і дзвенить. (Весняний струмок)
Лежать у полі ще сніги,
А води весняні шумлять
I сонні будять береги,
Біжать, і грають, і дзвенять.
Гра-емпатія «Весняний струмочок»
— Діти, а як утворився струмок?
Від теплого весняного сонечка розтанула сніжинка, потім — її подруги.
Вони перетворились на краплини води, які не могли мовчати, коли гріло яскраве сонечко. Вони побігли й заспівали. Утворився співучий, веселий, дзвінкоголосий струмок. Він побіг далі, до річки. До нього приєднались інші струмочки, які збігали у долину, утворюючи «велику воду». Настала повінь. Річка розмилась так широко, що вода затопила луги, дерева, кущі. Берегів не видно, наче й не було. Ось це явище природи намалювали художники на своїх картинах.
Вихователь виставляє картини І. Левітана «Весна. Велика вода» та О. Шовкуненка «Повінь. Конча-Заспа».
— Діти припадайте, як називається картина, на якій змальовується природа? (Пейзаж) Чи можна сказати, що ці картини належать до пейзажів?
— Який день зображений на картині — сонячний чи похмурий? (Тіні від дерев на землі свідчать про сонячний день.) Назвіть весняні кольори на картині. (Білий, блакитний, сірувато-сріблястий, синій)
— Що зображено у центральній частині картині? Як називаються дерева, які підтопила вода? (Ялини, берези) Що зображено на задньому фоні картини?
— Повінь — стихійне явище. Вода затоплює не тільки дерева, кущі, а й будинки, як це зображено на картині. Великі повені несуть небезпеку людям, їхньому житлу.
Від картини Ісаака Левітана віє спокоєм і тишею.
Настала справжня повінь. Річка розлилася так широко, що не видно берегів. Вода залила дерева, кущі, луки. З кожним днем сонечко все вище й вище піднімається над землею, усміхається людям. Посвітлішали фарби неба, стало воно тепер блакитнішим, просторішим. Ніжні білокорі берізки, немов дівчата-красуні, завели, закрутили весняний хоровод. Вони на хвилинку зупинились помилуватися своїм відображенням у дзеркальній воді. Ялинка заблукала і теж в хоровод до берізок стала.
Грає свіжий весняний вітерець. А перший теплий весняний промінь голубить їхні стрункі стовбури. Посередині стоїть старе засохле дерево, нібито сумує за своєю молодістю і тихо радіє продовженню життя в тонких тендітних берізках.
— Діти, як би ви назвали цю картину?
— І. Левітан назвав її «Весна. Велика вода». А О. Шовкуненко свою картину назвав «Повінь. Конча-Заспа». Придивіться уважно до води. По її поверхні біжать сонячні відблиски. Розлилось, затремтіло золото по воді. Ясний весняний день. Ніжне рожево-блакитне небо додало своїх фарб повені, і це вже не повінь, а музика води.
Прислухайтесь... (Звучить п’єса П. Чайковського «Весна»). Така ж музика звучить в картині О. Шовкуненка «Повінь. Конча-Заспа».
Уявіть собі звуки весни — тихі й голосні. Ледь чутно дзюрчать струмочки, шепоче теплий вітерець, співає соловейко...
У кожного з нас — своя весна, з улюбленими краєвидами. Чи подобається вам весна? Чим саме? (Творчі розповіді дітей.) Намалюйте образ весни, найближчий, найприємніший вам.
Вихователь пригадує дітям, як малювати «по-мокрому».
Самостійна робота дітей під спокійну музику.
Наприкінці заняття звернути увагу дітей, що в їх малюнках пробуджується весна. Помилуватися творчістю дітей.
Творчі розповіді дітей про весну.
Тема. Бесіда про творчість І. І. Левітана (старша група)
Мета: продовжувати знайомити дошкільників з творчістю І. І. Левітана; розвивати в дітей художнє сприймання творів образотворчого мистецтва; вчити їх розуміти зміст картини; закріплювати вміння самостійно передавати естетичне ставлення до природи зображувальними засобами; розвивати творчі здібності дітей, розширювати їх кругозір; виховувати любов до рідного краю.
Обладнання: картини І. Левітана «Золота осінь», «Березень», «Весна. Велика вода», грамзапис «Квітень» П. Чайковського, аркуші паперу, пензлики, фарби.
ХІД ЗАНЯТТЯ
— Діти, сьогодні ми з вами поговоримо про творчість відомого художника. Зараз я покажу вам декілька його картин, а ви скажете, хто цей художник і як називаються його картини.
Вихователь показує дітям картини I. І. Левітана «Золота осінь», «Березень». Запитання до дітей
— Картини якого художника ви побачили? Назвіть їх. Про що розповідає він у своїх картинах?
Вихователь читає вірш Л. Костенко.
Самі на себе дивляться ліси,
Розгублені від власної краси.
Немов пройшов незримий Левітан —
То там торкнув їх пензликом, то там.
— Хто такий Левітан? Що ви знаєте про цього художника?
Розповідь вихователя про І. І. Левітана.
— І. І. Левітан рано залишився сиротою. Його дитинство було настільки безрадісним, що він не любив навіть згадувати свої дитячі роки. Коли він вчився в Московському училищі живопису, йому часто доводилось голодувати.
Левітан був м’яким, душевним, любив все красиве. До себе, до своєї творчої роботи він ставився суворо, вимогливо ніколи не задовольнявся досягнутим. Йому завжди здавалось, що можна зробити краще. Траплялось таке, що він знищував не тільки етюди, але й свої картини, коли був незадоволений ними.
Левітан залишив нам багату художню спадщину. Сучасники назвали І. І. Левітана поетом природи.
— Що ви бачите на картині «Золота осінь?» Який настрій викликає ця картина? Який із віршів поетів співзвучний з цією картиною?
Читання дітьми віршів про осінь.
Красуня осінь — справжня чарівниця!
Милуємося із її краси.
Які веселі фарби, придивіться,
Поклала осінь на гаї й ліси.
Стоять, немовби у казкових шатах,
Берези в золоті ізнизу догори.
Природа готувалась теж до свята
Чарівної осінньої пори.
ЖОВТЕНЬ
Тихо осінь ходить гаєм,
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя осипає,
Дуб нахмурений стоїть.
I берізка над потоком
Стала, наче молода,
Вітер, мовби ненароком,
Їй косиці розпліта...
(Н. Приходько)
ОСІНЬ
Там, де осінь побувала,
Жовтим все пофарбувала.
I дерева стали всі Майже зовсім золоті.
(Т. Сенченко)
Вихователь виставляє картину «Березень» і запитує дітей:
— Про що розповів Левітан в цій картині? Який настрій вона у вас викликає? Які з народних прикмет можна використати, розглядаючи картину?
• Я к л юти й, не л юти й, а на весну брів не хмур.
• У лютому зима вперше з весною стрічається.
• Лютневий сніг весною пахне.
• Лютий сильний хуртовинами, а березень — капіжем.
— Діти, дивлячись на картину Левітана «Березень», я пригадала вірш Ф. Тютчева «Еще земли печален вид», послухайте його.
Вихователь читає вірш, а потім говорить дітям:
— Сьогодні я покажу вам ще одну картину І. Левітана, називається вона «Весна. Велика вода». Відчути красу цієї картини нам допоможе п’єса «Квітень» П. Чайковського.
Діти роздивляються картину під супровід п’єси П. I. Чайковського «Квітень».
— Як ви думаєте, про що хотів розповісти художник у цій картині? На картині не зображено сонце, але воно відчувається. Як художник передав це? Які вірші про весну вам хочеться прочитати, дивлячись на цю картину?
Гей, розлилась по селу і по місту
Повінь зелена з зеленого листу!
Наче у річці весняна вода,
Грає, вирує верба молода.
(М. Познанська)
— Ми розглянули з вами три картини Левітана. Чи подобаються вони вам? Чим саме? Які почуття викликають? (Думки дітей.)
— Навколо нашого міста теж багато цікавих і гарних місць, які чимось нагадують картини Левітана. Багато з них ви бачили на прогулянках. Подивіться ще раз.
(Діти розглядають фотографії з краєвидами рідного міста, називають знайомі місця.)
— Діти, ви бачили картини нашої рідної природи. Вона дарує нам багато радості, але щоб ми завжди могли милуватись красою лісу, парку, річки, ставка, природу необхідно берегти й охороняти.
Природа надихає не тільки художників, але й композиторів, які написали багато творів про пори року.
(Запропонувати дітям заспівати пісню про весну.)
— Уявіть собі, що ми з вами — на лісовій галявині, де пригріває яскраве весняне сонечко і пробиваються до світла перші весняні квіти. Які це квіти? Так, підсніжники. Уявіть, що ви — підсніжники, і під музику покажіть, як ростуть, тягнуться до сонця ці квіти.
(Діти виконують танок «Підсніжники» під німецьку народну мелодію.)
— Ось ми і побували у веселому лісі. А тепер намалюйте те, що вважаєте характерним для цієї пори року.
(Діти малюють під музику Ф. Ліста й І.С. Баха.) Після закінчення роботи зробити виставку дитячих малюнків.
— Погляньте, яка радісна картина пробудження природи у нас вийшла. Скільки в малюнках сонця, блакиті! Все це викликає в нас радісний настрій. Ставайте в хоровод зустрінемо весну веселою піснею.
(Діти виконують хоровод «Веснянка».)
Додаток. Опис художніх технік
1. Малювання пальцями
Дитина вмочує палець (долоню, кулачок) у ємність з гуашовою або акварельною фарбою і робить відбитки на папері відповідно до теми.
2. Кляксографія
Аркуш паперу складається навпіл, прогладжується лінія згину. На лінію згину аркуша паперу довільної форми наноситься кілька «клякс» різного кольору. Аркуш складається, прогладжується рукою. Розгорнувши, отримуємо несподівані зображення — у них можна впізнати знайомий образ або домалювати необхідні деталі, щоб він став виразнішим.
3. Малювання на зволоженому аркуші паперу
Зволожується аркуш паперу, потім швидко наноситься малюнок пальцем або пензликом, умоченим в акварельні фарби.
4. Малювання зім’ятим папером
М’який папір мнеться руками, вмочується у фарбу (за кінчик) і відбитки його наносяться на аркуші.
5. Відбитки губкою
Вирізати предмети різної форми з губки, приклеїти їх до зубної щітки. Діти зможуть робити відбитки їх на папері, вмочуючи губку у розведену водою гуашову фарбу. Також можна робити відбитки реальних предметів (використовують ґудзики, закрутки від пляшок тощо).
6. Штампи з овочів
Вирізати штампи (з картоплини, буряка, моркви), які є зображеннями будь-яких фігур, діти робитимуть відбитки або складатимуть візерунки.
7. Малювання свічкою
На аркуші паперу свічкою нанести малюнок, потім губкою фарбувати.
Социальные закладки