Чарівна сметана. (за мотивами п’єси Т.Н. Караманенко)
п'еса для лялькового театру
(дещо залишила так, як було в оригіналі, дещо допридумувала сама, виходячи з можливостей моїх акторів, пісеньки написала, щоб урізноманітнити сюжет і залучити дітей – глядачів до дійства і вийшла веселенька лялькова вистава, яка дуже до вподоби маленьким глядачам )
Звучить музика. На середину виходить ведуча
Ведуча Доброго ранку, любі малята,
Будемо казочку ми починати
Буде історія ця незвичайна
Супер - цікава, і дуже повчальна
Ото ж влаштовуйтесь, друзі, зручненько
Будемо слухати казку гарненько.
За кулісами темно. Кіт та собака сплять.
Кіт – на подушці, собака - на землі, головою до кота.
Фонограма ранку 1 (гавкіт собак, мукання корів)
Бабуся з відром, позіхаючи йде доїти корову.
Фонограма 2
Вистрибує жаба
Жаба Ква – а – а – а, к ва – а – а – а. Нарешті сонечко встало. Як же я зголодніла. Ну, комарики, де ви? А, ось і ти, мій любий, лети до мене!
Зверху спускається, дзижчачи, комар. Жаба підстрибує, ловить його.
Жаба То що це, я сьогодні так і не поснідаю?
А, ось ти вже від мене не втечеш!
Ловить гусінь, яка проповзає поряд (розфарбовані тенісні кульки, надіті на пальці). Наштовхується на сплячого собаку.
Собака схоплюється.
Собака Гав – гав – гав. Хто тут ходить так рано?
Жаба Ой, налякав! Теж мені охоронець! Он бабуся вже давно корову до череди погнала, а ти навіть і не почув, досі вилежуєшся!
Собака Як же соромно! Проспав. Але ж мені така кісточка цукрова приснилася, просто диво!
Жаба (передражнює)Кісточка, кісточка. А я досі голодна! Прокидайся, та починай подвір’я вартувати, та того ледача буди, нехай йде мишей ловити. А я пострибаю собі якійсь харч роздобути. Ну ніякого порядку немає!
Скаче за куліси
Собака (будить кота)Вставай, Мурчику! Вставай, ми знову проспали!
Кіт (потягується) Ну чого тобі? Що ти причепився?
Встає, вигинає спину, точить кігті.
Кіт Ну ніякого спокою від тебе немає.
Собака Мурчику! Бабуся нас вчора просила допомогти їй зібратися на базар.
Вона вже й корівку видоїла, і сметанку зібрала, а ми проспали.
Кіт Сметанка кажеш? То що ж ми стоїмо, побігли швидше бабусю шукати.
Біжать за куліси.
продовження:
Виходить бабуся, яка несе горщик зі сметаною.
Бабуся Ну й натомилася. Ось сметанку зі всіх глечиків зібрала, і корівку в поле
вигнала, лишилося лише маслиця збити, а сили вже немає. Хто ж мені допоможе?
Гукає Сусідко, сусідко! Може, ви мені допоможете масло збити, а то я на
ярмарок запізнююсь
Ведуча Звичайно, допоможу, і не тільки я .Подивіться, скільки тут у нас
помічників, зараз ми швидко вправимось.
Роздає глядачам «баночки» зі сметаною (наповнені крупами ємкості з – під кави,зав’язані, як банки з варенням кольоровим папером і стрічкою)
Ведуча Під музику ви, разом з бабусею будете «збивати маслечко» і співати пісеньку.
Пісня: Маслечко збивається,
Пісня починається
Масло будемо збивати,
Пісню весело співати.
Шух – шух – шух,
Плесь – плесь – плесь,
Хто працює – молодець.
Буль – буль – буль,
Тра – та – та,
Масло буде – смакота.
(На програш діти шурхотять баночками, імітуючи збивання сметани.)
Бабуся Дякую вам, мої любі за допомогу. Тепер я не спізнюсь. Ось тільки в мене ще горщик сметани залишився. Продам його на ярмарку, та куплю вам гостинчиків, щоб подякувати. Поставлю його тут на столику, прикрию серветочкою, а зверху ще й камінчиком прикладу, а то ще ненароком котик Мурчик мій сметанку відчує, а він любить нею поласувати! Сама ж швиденько піду збиратися.
Бабуся йде за куліси.
З іншої сторони виходить, крадучись, Мурчик.
Мурчик Мур –м’яв, мур – м’яв. Це мені здається, чи справді десь сметанкою пахне?
(принюхуючись, підходить до горщика зі сметаною)
Ні, не здається! Ось вона, моя красунечка, моя смакотунечка. Звичайно, мій носик мене не підвів. Хоч одним оком гляну, від цього ж її менше не стане.
(Піднімає серветку, ходить навкруг горщика, принюхуючись)
Мабуть, добряча. А густюща яка! Ну, не втримаюсь, лизну. Тільки трішечки, щоб спробувати.
Лиже з горщика сметану ,приговорюючи та цямкаючи.
Жаба (Зверху) Єй ти, котяро, ти що там робиш?
Кіт злякано відскакує, та накриваючи горщик серветкою швидко говорить
А я що роблю, нічого не роблю. Ось, йшов собі, думав, чим би мені бабусі допомогти, бачу – горщик брудний стоїть. Дай, думаю, помию.
(облесливо) Я ж перший бабусин помічник. Вона ж без мене - як без рук.
Жаба Ти кому це розповідаєш. Я вчора чула, як бабуся тебе віником ганяла, коли ти сметанку в погребі злизав.
Кіт Та то коли було… Я вже виправився.
Жаба Ну – ну! Побачимо! Піду бабусю гукну, нехай вона таким помічником потішиться .
Кіт Ну, ось я і попався, знову доведеться віника скуштувати.
Ходить знервовано.
Кіт А чому, власне, я повинен отримувати, адже в нас ще Барбос є. (кривляється)
Бабусеньчин улюбленець. Барбосику кісточку, Барбосику – супчику. А мені – завжди мишей лови, навіть ложку сметанки шкода. Нехай цього разу Барбос отримає на горішки.
Виходять бабуся, Барбос та жаба.
Жаба. Ось, бабусю, твій помічник.
Бабуся Мурчику, а ти що тут робиш? Жаба щось мені всю дорогу торочить про якусь допомогу. Що ти тут такого зробив?
Кіт Хто? Я? Я нічого не робив. Ось ішов собі, йшов, раптом бачу – Барбос щось біля горщика робить. Я його гукнув, а той давай втікати. Підійшов я поближче, дивлюсь – горщичок пустий. Ось я його й вирішив помити, щоб тобі, бабусю легше було.
Барбос Це я біля горщика щось робив? Який же ти брехун, Мурчику.
Бабуся (бідкаючись) Ой –ой – ой. Бідний наш Барбосику. Що ж з тобою тепер буде?
Кіт А що з ним має бути?
Бабуся Адже в цьому горщику була чарівна сметана, і той, хто її з’їсть, осліпне, оглухне,
А потім у нього ще й хвіст відпаде.
Кіт Ой – ой – ой! Як страшно Що ж тепер буде?
( Бігає туди – сюди)
Жаба Який молодець, як за друга переживає.
Кіт І що, цьому горю ніяк завадити не можна? Я дуже хочу Барбосу допомогти.
Бабуся Можна завадити. Потрібно, щоб Барбос признався, і тоді все буде добре.
Кіт А якщо це не Барбос сметанку зів?
Бабуся Ну, тоді нам нема чого знервуватись.
Жаба А ти чому так переживаєш, адже це не ти сметанку з’їв?
Бабуся А це він так за друга переживає
Кіт Що ви там кажете? Я не почув.
Жаба Ой, гляньте, в нього очі якісь мутні стали.
Барбос І з хвостом щось не так, мені здається, він зараз відпаде
Кіт Ой, що ж мені робити? Глохну, сліпну, та ще й хвіст відвалюється!
Рятуйте, рятуйте! Це я! Це я з’їв ту кляту сметану.
Бабуся А, ось воно що? Ну, добре, що хоч зараз зізнався.
Кіт Барбосику, вибач мені за те, що я тебе обмовив.
Барбос Що ж, вибачу тебе, адже справжні друзі повинні вміти прощати.
Кіт І ти, Бабусенько, вибач мені за мою брехню. Я більше так ніколи не буду робити.
Бабуся Ось і добре. Значить, твій слух, зір і хвіст залишаться при тобі.
Ведуча А ви, малята, завжди правду кажете? Ніколи не обманюєте?
Якщо колись вам захочеться обманути, згадайте нашого Мурчика, і подумайте, чи варто? Адже брехня завжди на поверхню виходить, і потім буває дуже соромно.
Ми вам розповіли історію свою
Для того, щоб ви висновок зробили
Про те, що правда – це завжди добро
Сказати ми хотіли, що є сили.
Социальные закладки