Інсценівка для дітей, розваги.

[нонна]

Чарівна щітка
П”єса-казка для лялькового театру на дві дії, три картини
Постановка Е. Денисович
Музика С. Шварца

Дійові особи:
Бабуся, Петрик, Лікар, Пес Бровко, Чарівна Зубна Щітка, Ведмідь, Ворона, Лисиця, Зайчик.

Виконується музичний супровід.
Перед завісою з”являється Зубна Щітка з торбинкою через плече, на якій нашито червоний хрест.

Чарівна Щітка (співає):
Я маленька зубна щітка,
Я часу не гаю,
В кого зуби захворіли –
Вмить допомагаю.
Я дружити з вами рада,
Отже, вам моя порада:
Чистить зуби треба всім –
І дорослим і малим.
У кожного з вас, звичайно, є зубна щітка, якою ви чистите свої зуби. Вірно?

Діти відповідають із залу: „Вірно!”

Молодці! І ви свою щітку не кидаєте за вікно?

Діти: „Ні!”

Молодці! Я бачу, ви всі хороші діти (зітхає). А от мене викинули з вікна. Ви хочете знати хто? Петрик. А як це сталося? Зараз ви самі побачите.

Дія перша.
Картина перша.

Виконується музичний супровід.
Відкривається завіса. На сцені Петрик і Бабуся.

Петрик. Ай! Ай! Ай! Ой! Ой! Ой! Зуби болять... а... а... а...
Бабуся. А все через те, що ти зуби не чистиш і цукерок багато їси. Відкривай рот, подивлюсь, який зуб болить.
Петрик. Не можу-у-у! А-а-а-а!
Бабуся. Не слухаєш мене, ще більше болітимуть зуби.
Петрик. Ну добре, дивись (відкриває рот). ! А-а-а!
Бабуся. Та вони у тебе такі чорні, що страшно глянути. Треба йти до лікаря.
Петрик. Не хочу до лікаря. А-а-а!
Бабуся. Знову не слухаєш. Я покличу Івана Петровича, нашого сусіда, він зубний лікар і може згодиться подивитись твої зуби.
Петрик. А-а-а-а-а! Не хочу лікаря! Бо-ю-ю-юсь!
Бабуся. Треба було мене раніш слухатись, тоді б і лікар не був би потрібний (виходить).
Петрик. А-а-а-а! О-о-ох! Якщо слухатись, то цукерку тільки одну дадуть, а якщо не слухатись – можна з”їсти скільки захочеш. А-а-а... зуби... болять... о-о-ох!

Входить бабуся з лікарем.

Бабуся. Іване Петровичу, будь ласка, подивіться зуби Петрика.
Лікар. Добре, добре. Ну, Петрику, скажи „а”.
Петрик. А-а-а-а! О-о-о!
Лікар. Рот треба ширше розкрити.
Петрик. Ой, ой, ой, ой!
Лікар (заглядає Петрику в рот). О, які чорні зуби. Ти що, їх ніколи не чистиш?
Петрик. А-а-а-а. Ні-і-і...
Лікар. Гм! Воно й видно. (До бабусі) Треба купити зубну щітку і обов”язково вранці і ввечері чистити зуби. А зараз треба полоскати теплим настоєм шавлії.
Петрик. Не хочу шавлії - а-а-а-а! О-о-о-о!
Лікар. Якби ти раніше подружився з зубною щіткою, то й лікуватись не довелось.
Бабуся. Я йому купила щітку, та він на неї і дивитись не хоче.
Лікар. Якщо хочеш вилікувати зуби, прислухайся до моєї поради. До побачення.
Бабуся. До побачення, Іване Петровичу. Вибачайте за турботи.
Лікар. Ну що ви, це мій обов”язок.

Лікар виходить. Бабуся виймає з шафи зубну щітку і подає Петрику.

Бабуся. Ось тобі нова зубна щітка і зубний порошок. А зараз я запарю тобі шавлії (виходить).

Петрик дивиться на зубну щітку з неприязню. Раптом вона почала оживати. Відкрила очі. Глянула весело на Петрика.

Щітка. Здрастуй, Петрику! Дуже рада з тобою познайомитись.
(співає)
Я маленька зубна щітка,
Я часу не гаю,
В кого зуби захворіли –
Вмить допомагаю.
Я дружити з вами рада,
Отже, вам моя порада:
Чистить зуби треба всім –
І дорослим і малим.
Петрик. У людини зуби болять, а вона ще й співає. Ану, геть! (Хапає щітку і кидає її у вікно).
Щітка. Ай, ай, ай, ай!
Петрик. Ой мої зуби, ой мої зуби. О-о-о-о!

Картина друга.

Ми бачимо зовнішню стіну будиночка. Біля вікна сидить пес Бровко, в нього хусткою перев”язана морда.

Бровко. Гр-р-р-р... Собаче життя... кістку гриз, гриз, а тепер зуби болять. Гр-р-р-р...

Раптом з вікна вилітає Зубна Щітка і падає Бровкові на голову.

Бровко. Гр-р-гав! Що за неподобство?
Щітка. Пробачте, я не хотіла вас турбувати.
Бровко. Зуби болять, хоч вий, а тут тебе ще й по голові б”ють, Гр-р-р-р...
Щітка. Ще раз пробачте. Алея вам стану у пригоді, хочете я вам вилікую зуби?
Бровко. Ще б не хотіти! Тільки це вже, мабуть, неможливо.
Щітка. Покажіть зуби! (Бровко відкриває рот.) О, які щербаті! Зараз я вас полікую.
(співає)
Я маленька зубна щітка,
Я часу не гаю,
В кого зуби захворіли –
Вмить допомагаю.
Я дружити з вами рада,
Отже, вам моя порада:
Чистить зуби треба всім –
І дорослим і малим.

Щітка виймає з торбинки маленьку зубну щітку і дає Бровкові.

Почистіть зуби!
Бровко починає чистити зуби.

Бровко. Ой, ой!
Щітка. Ну, як?
Бровко. Р-р-р-гав! Не болить! (Радісно скавчить.) Спасибі тобі, щітко, вік не забуду!
Щітка. Дарую тобі цю щітку.
Бровко. Дякую, дякую!

Раптом із-за куліс чується голос кішки: „Няв... Няв... Бровко беззубий, щербатий, няв... хі, хі, хі, няв.”

Гр.-р-р-р-гав! Знову мене дражниш, ну, стривай! Гав! Гав!
Бровко кидається за куліси. Чується котячий вереск. На сцену вилітає Ворона. Вона бачить щітку і сідає на кущ.

Ворона. Ой, щось біліє, ц-цікаво! Ц-цікаво! Що це? Що це? Хто це?
Щітка. Я чарівна зубна щітка.
Ворона. Яка ти біленька, чистенька, на сонечку виблискуєш. Люблю речі, які блищать, я візьму тебе з собою.
Щітка. Куди?
Ворона. У ліс.
Щітка. Але я не хочу, мені потрібно вилікувати Петрика.
Ворона. Мало що тобі потрібно.

Ворона хапає Щітку і летить до лісу.

Щітка. Ай! Ай! Ай! Рятуйте! (Вибігає Бровко.)
Бровко. Гав! Гав! Хто кричав?

Чути голос Щітки: „Рятуйте!”

Гав! Знову Ворона! Р-р-розбійниця! Щітку чарівну до лісу потягла. Р-розбій! Гав! Гав!

Петрик висовує голову з вікна.

Петрик. Ну, чого ти галасуєш? (Полоще рот.) Гр.-гр-гр, тьху! Життя немає, всі мене турбують!
Бровко. Рг-гав! Сор-рока вхопила зубну щітку, треба негайно її врятувати, гав, гав!
Петрик. Дуже мені потрібна ця щітка. Я сам її викинув у вікно. В мене зуби болять, а вона почала співати!
Бровко. Що ж ти наробив! Гав! Вона мої хворі зуби вмить вилікувала. Ех, ти!
Петрик. Що ж ти мені відразу про це не сказав? А ще друг людини! Бабусю! Бабусю!
Бабуся (з”являється у вікні). Що, онучку?
Петрик. Ворона вкрала зубну щітку. Її треба негайно рятувати!
Бабуся. Ох, розбійниця! Торік вона в мене срібну ложку вкрала. Тільки як же вона в кімнату залетіла?
Бровко. Петр-р-рик щітку у вікно викинув, прямо мені на голову, гав!
Петрик (похнюпившись). Я ж не знав, що вона чарівна. Ой, ой, знову зуби болять!
Бабуся. Швидше до лісу, я знаю, де живе ворона. Друга ніколи в біді не лишають. Знайдемо щітку!
Бровко (до Петрика). І за вікно її теж не кидають...
Петрик (хапається за щоку). Ой, болять зуби, ой, пропаду!

Бабуся і Бровко швидко рушають в дорогу до лісу. Петрик, стогнучи, плентається за ними.
Виконується музичний супровід.
Завіса.

Дія друга.
Картина третя.

Виконується музичний супровід.
Галявина лісу. Вибігає ведмідь, який держить в лапах діжечку з медом.

Ведмідь. Ху! Ху-у! От проклятущі бджоли. Ледь-ледь встиг утекти від них. Ну й жаднючі. Я взяв у них тільки одну діжечку меду, а вони мене за це ледве живцем не з”їли. Ну, тепер я спокійно поїм. (Перекидає діжечку і п”є.) Ну і мед! Солодкий... Спати після нього щось захотілось. (Лягає під кущем і засинає.)

Вилітає Ворона з Щіткою. Сідає на дерево, на якому висить її гніздо.

Ворона. Ну, от я і вдома, ось моє гніздо.
Щітка. Як у тебе брудно...
Ворона. Хі-хі! А навіщо ж я тебе взяла. Будеш у мене працювати, будеш прибирати.
Щітка. Але ж я зубна щітка, якщо почну в тебе прибирати, то стану брудною, і вже мною не можна буде чистити зуби.
Ворона. А яке мені діло? Ану підмітай, а то як дзьобну!

Раптом ведмідь з диким ревом підхоплюється і починає бігати по галявині.

Ведмідь. У-у-у! Що це? Зуби наче вогнем печуть! У-у-у! Рятуйте! У-у-у-у!
Ворона (Щітці). Не ворушись! Якщо у Ведмедя починають боліти зуби, то краще йому на очі не з”являтись.

На галявину вибігає Зайчик. Він не помічає розлюченого Ведмедя і з розгону на нього налітає.

Зайчик. Ой, пробачте!
Ведмідь. У-у-у! Ти чого штовхаєшся? Бешкетник! (Хапає Зайчика за вухо.) Я тобі зараз покажу, як штовхатись! . У-у-у, мої зуби! Ти що, не бачиш, хто перед тобою – у-у-у! Чого бігаєш, наче скажений?
Зайчик. Я... я... я... я тікав від Лисиці...
Ведмідь. Я тобі покажу Лисицю.

На галявину вибігає Лисиця, яка помічає розлюченого Ведмедя і ховається за кущі.

Ворона (Щітці). Ну, пропав Зайчисько.
Щітка. Я зараз його визволю.
Ворона. Стій, пропадеш!

Але Щітка вже зіскочила з дерева і підійшла до Ведмедя.

Ведмідь (до Зайчика). Я тобі покажу, як вештатись!
Щітка. Стій, Ведмедику!
Ведмідь. Хто тут?
Щітка (співає.)
Я маленька зубна щітка,
Я часу не гаю,
В кого зуби захворіли –
Вмить допомагаю.
Я дружити з вами рада,
Отже, вам моя порада:
Чистить зуби треба всім –
І дорослим і малим.
Ведмідь. У мене зуби дуже хворі...
Щітка. Я вилікую твої зуби тільки при одній умові...
Ведмідь. Все виконаю, тільки допоможи.
Щітка. По-перше, відпусти Зайчика.
Ведмідь. Добре.
Зайчик. Спасибі вам, добра Щітко.
Щітка. По-друге, дай мені чесне слово, що не будеш відбирати мед у бджіл і попросиш у них пробачення.
Ведмідь. Ох-хо-хо! А не можна замінити цю умову на щось інше? Ой, о! Знову болять зуби!
Щітка. От бачиш! Ні, як я сказала, так і повинно бути.
Ведмідь (зітхнув). Ну, добре, лікуй. Чесне слово, більше ніколи не буду брати мед у бджіл.
Щітка. Відкривай рот. Ой, ну й погані ж у тебе справи. Видно, меду багато чужого поїв.
Ведмідь. Більше не буду-у-у-у...

Щітка виймає маленьку зубну щітку.

Щітка. Приступаю до лікування (починає чистити Ведмедю зуби). Р-раз, два, ну як?
Ведмідь. Наче ніколи і не боліли.
Щітка. Дарую тобі цю щітку, не забувай вранці і ввечері чистити зуби.
Ведмідь. Дякую, дякую. До побачення (біжить за куліси).

Із-за дерева виходить Лисиця.

Лисиця. Треба собі цю Щітку забрати. Буду звірів лікувати, а вони мені за це будуть приносити все, що я тільки захочу. Хі-хі-хі! (До Щітки.) Ну, голубонько, довго я тебе шукала, ходімо зі мною.
Щітка. Куди?
Лисиця. У моїх діточок зуби хворі.
Ворона (зіскакує з дерева і до Лисиці). Ач, яка хитра. Немає у неї ніяких діточок. Не піде Щітка до тебе. Це я її знайшла, вона моя.
Лисиця. Була твоя, а стане моєю.

Лисиця і Ворона починають тягнути Щітку кожна у свій бік.
Виконується музичний супровід.
Щітка. Пустіть мене, пустіть мене! Рятуйте! Рятуйте!

Вискакує Зайчик.

Зайчик. Сюди! Сюди, вона тут!

На сцену вибігає Бровко.

Бровко. Р-р-гав! Ах, ви р-р-р-розбіцниці! Ану геть! Гав! Гав!

Лисиця і Ворона розбігаються в різні боки.

Спасибі тобі, Зайчику, що показав, де Щітка. Бабусю, Петрику, ідіть сюди!

На сцену виходять Петрик і Бабуся.

Бабуся. Щіточко!
Щітка. Бабуся!
Бабуся. Нарешті ми знайшли тебе! Петрику, проси пробачення у Щіточки, якщо хочеш, щоб вона до нас повернулась.
Петрик. Пробач мені, я більше не буду-у-у!
Щітка. Ще зуби болять?
Петрик. А-а-а-а. Ох! Допоможіть, будь ласка.
Щітка. Добре. Я теж за вами скучила, друзі. Відкривай рот, Петрику. Раз, два... ну, як?
Петрик. Ура! Не болять! Спасибі тобі, Щіточко! Тепер я з тобою ніколи не розстанусь!

Всі починають співати.
Виконується музичний супровід.

...Щоб здорові були зуби,
Пам”ятайте, діти:
З Чарівною Щіткою
Треба всім дружити!

К І Н Е Ц Ь

[Наташа53]

Выставляю конспект занятия для детей старшей групи("Осенний калейдоскоп")
" Пригоди в королівстві ШУ..." МЕТА: . Розширити знання дітей про звуки, що шарудять, предмети і музичні інструменти, їх издающих. Учити використовувати папір для вооплощения своїх творчих задумів; на практиці використовувати технічні навички роботи з папером: складання, вирізування, обрив, з'єднання частин за допомогою скотча, стрічок,гумки; закріплювати навички дітей будувати монологічне мовлення, використовуючи при складанні описової розповіді продовження з однорідними прикметниками; активізувати словарь дітей, розвивати чуткість тембрового слуху, сприяти чути красу тонких звучань, що шарудять і шелестять; розвивати здатність до елементарної імпровізації, звукову фантазію, асоціативне мислення, інтуїтивне розуміння сенсу виразних засобів музики; виховувати эмоционально- дієве сприйняття музики , бажання спілкуватися за допомогою музики; бажання працювати разом, допомогати один одному . Посібники і матеріали: Маракасы, саморобні маракасы, барабан, бубон, папір різної якості, клеёнка, целофан, султани з паперу і целофана, стрічки, скотч, дерев'яні ложки, паперові метелики.
Репертуар:. Мовна гра" Світ повний звуків". Робота з схемою " І Шерех до Шелесту поспішає" Э Мошковская. Вправа " Карнавальний хід"( аудиозапись"Самба").
Шумовий оркестр "Жартик" В. Селиванова. Пісня "Маскарад" сл.і муз.С.Юдиной.
"Танець з паперовими метеликами" кит.танець "Янгоу", обробка Чо Гир-Сока.
Хід заняття. (діти заходять в зал).
Вихователь. Діти, подивиться,сьогодні до нас прийшли гості,давайте їх привітаємо,та не всі разом, а кожний по-своєму.
( Діти вітаються, проспівуючи слова»Добрий день,гості» ритмічно акомпануючи собі»звучащою жестикуляцією«).
Вихователь. Молодці,всі привіталися.Діти,а зараз ми відправимось з вами в музичну казку, в дивовижний світ звуків, оточуючих нас :яскравих і тм’яних,прозорих і бархатних,сяючих і колючих..
Зимовий ліс, він повен звуків
( діти підіймають руки вверх,промовляють:»Ш-ш»).
Хто сь вив,
( руки на поясі,промовляють»у-у-у-у»).
А хто м’яукав,
( « мяу-мяу»)
Хтось хрюкав,
( « хрю-хрю»)
Хтось тупав,
( тупають )
Хтось крилами захлопав,
( хлопають руками)
Хтось співав,
( ля-ля-ля-)
А хто кричав
( ау-ау)
Хто очищами обертав,
( обертають очима)
Звуки все заполонили
В королівство Шу нам
шлях відкрили.
Вихователь: Діти,ми попали з вами в загадкове королівство Шу.В цьому королівстві

кравить король по імені Шорох Шелестович. В його країні все бумажне, навіть цого жителі: бумажки і бумажечки,листочки і сторіночки, і у кожного є своє ім’я.
Шорох Шелестович дуже добрий король,зі своїм народом він спілкується дуже тихо
і треба добре прислухатися, щоб зрозуміти про що він говорить. І раз вже ми з вами попали в це королівство, то давайте і ми придумаєм кожний собі ім’я і попробуємо його озвучити.
( діти по черзі, підходять до столику і вибирають собі підходящий інструмент,озвучують
своє ім’я).
Вихователь: А тепер давайте пограємо з вами по схемі.
( робота по схемі»И Шорох до Шелесту спішить»)
Вихователь: Кожен рік в цьому казковому королівстві відмічають самий головне свято - Бумажний карнавал. На нього з’їзжаються гості з усіх других королівств. Для того,щоб і нам попасти на цей карнавал,треба виготовити костюми і взяти з собою інструменти,які можуть видавати шорох і шелест.
А з чого міи можемо зробити такі костюми? ( відповіді дітей).
Ім’я кожен собі вже придумав,озвучив його, а тепер придумайте і попробуйте змайструвати,відповідний своєму імені костюм.
( діти підходять до столику,вибирають і готують собі костюми).
(Вихователь одягає на голову корону,мантію.).

Музичний керівник: Увага!Увага! Його величність король бумажного королівства -
Шорох Шелестович!
( заходить король,під відповідну музику,сідає на трон) .
Муз керівник: Всі наряди готові, Тепер давайте ми представимся королю нашого бумажного королівства.
( діти виходять під музику почергово на середину зали, представляються , розповідають
про себе і про свої костюми. Після показу відходять на свої місця і стають на карнаваль-
ний хід ) .

КАРНАВАЛЬНИЙ ХІД

Муз керівник: А тепер давайте привітаємо нашого короля Гороха Шелестовича грою на музичних інструментах.

ГРАЄ ШУМОВИЙ ОРКЕСТР

Діти: Карнавал - чарівне свято
Скільки сміху,скільки шуму!
Одягнув нас всих проказник
В карнавальні костюми.
Сьогодні ми не хлопчики,
І навіть не дівчатка,
А жителі загадкової,
Чарівної той країни.
Мелькають стрічки й банти,
Причудливі маски,
Сьогодні всі ми -я і ти-
Герої дивної казки.
( виконують пісню «Маскарад»)

КОРОЛЬ: Погляньте, на наш карнавал злетілося безліч різнокольорових бумажних мете-
ликів.

ТАНОК З БУМАЖНИМИ МЕТЕЛИКАМИ.

КОРОЛЬ: На наш карнавал запрошений дивний та загадковий гість, фокусник бумажного королівства Шурши - бей.
( в зал заходить , під східну музику , фокусник ; кланяється в руках коробок)

ФОКУСНИК: Подивіться, в руках у мене коробок. Він пустий . Переконайтесь в цьому.
( обходить зал, показує гостям і дітям)

ФОКУСНИК: Подивіться, в руках у мене чистий аркуш паперу. Послухайте,який звук він
видає. На що схожий цей звук? ( відповіді дітей).
Ви знаєте, що бум ага добре рветься,що я зараз і зроблю.( розриває бумагу)
Ви пам’ятаєте, що коробка у мене пуста, я кладу туди клаптики бумаги, За-
криваю коробок.
Кручу, верчу,
Всі кусочки з’єднати хочу.
Бім асалаім!
( відкриває коробок і дістає цілий лист бумаги, складений вчетверо)

ФОКУСНИК: А зараз слідуючий фокус, Подивіться яка у мене шляпа. Переконайтесь
що вона пуста.( обходить зал, демонструє пусту шляпу).
Зараз я трішки над нею почаклую і ви побачите, що буде.
( Чаклує.Говорить: «Бім асолаім!Достає із шляпи стрічки, кланяється і виходить ) .

КОРОЛЬ: Наш карнавал закінчується, і в честь наших дітей і гостей буде святковий феєрверк.
( Діти по черзі виходять, беруть і руки султанчики,стрічки і вистроюються на музичний фонтан. Король розкидає святкове конфетті.)
Під музику діти виходять.


маракас,мятая бумага Схема « И Шорох к Шелесту спешит»


Вот прилетел безвучно Шорох, новостей принес он ворох - маракасы, мятая бумага
И все шорохи слетелись, и пришёл бесшумно Шелест - маракасы, бумажные султанчики



Шевельнул бесшумно Шелест - и все Шелесты- слетелись - колебать бумагой



И шептал им что-то Шорох, что-то страшное, чудное, что-то тайное, ночное-маракасы,мят.б,
Бум,султанчики

Разошёлся,расшептался, а под утро распрощался - мятая бумага,барабан


Шорох вышел, Шелест вышел и шагов никто не слышал. - немного мят.бумага,султанчики

задумів; на практиці використовувати технічні навички роботи з папером: складання, вирізування, обрив, з'єднання частин за допомогою скотча, стрічок,гумки; закріплювати навички дітей будувати монологічне мовлення, використовуючи при складанні описової розповіді продовження з однорідними прикметниками; активізувати словарь дітей, розвивати чуткість тембрового слуху, сприяти чути красу тонких звучань, що шарудять і шелестять; розвивати здатність до елементарної імпровізації, звукову фантазію, асоціативне мислення, інтуїтивне розуміння сенсу виразних засобів музики; виховувати эмоционально- дієве сприйняття музики , бажання спілкуватися за допомогою музики; бажання працювати разом, допомогати один одному . Посібники і матеріали: Маракасы, саморобні маракасы, барабан, бубон, папір різної якості, клеёнка, целофан, султани з паперу і целофана, стрічки, скотч, дерев'яні ложки, паперові метелики.
Репертуар:. Мовна гра" Світ повний звуків". Робота з схемою " І Шерех до Шелесту поспішає" Э Мошковская. Вправа " Карнавальний хід"( аудиозапись"Самба").
Шумовий оркестр "Жартик" В. Селиванова. Пісня "Маскарад" сл.і муз.С.Юдиной.
"Танець з паперовими метеликами" кит.танець "Янгоу", обробка Чо Гир-Сока.
Хід заняття. (діти заходять в зал).
Вихователь. Діти, подивиться,сьогодні до нас прийшли гості,давайте їх привітаємо,та не всі разом, а кожний по-своєму.
( Діти вітаються, проспівуючи слова»Добрий день,гості» ритмічно акомпануючи собі»звучащою жестикуляцією«).
Вихователь. Молодці,всі привіталися.Діти,а зараз ми відправимось з вами в музичну казку, в дивовижний світ звуків, оточуючих нас :яскравих і тм’яних,прозорих і бархатних,сяючих і колючих..
Зимовий ліс, він повен звуків
( діти підіймають руки вверх,промовляють:»Ш-ш»).
Хто сь вив,
( руки на поясі,промовляють»у-у-у-у»).
А хто м’яукав,
( « мяу-мяу»)
Хтось хрюкав,
( « хрю-хрю»)
Хтось тупав,
( тупають )
Хтось крилами захлопав,
( хлопають руками)
Хтось співав,
( ля-ля-ля-)
А хто кричав
( ау-ау)
Хто очищами обертав,
( обертають очима)
Звуки все заполонили
В королівство Шу нам
шлях відкрили.
Вихователь: Діти,ми попали з вами в загадкове королівство Шу.В цьому королівстві

кравить король по імені Шорох Шелестович. В його країні все бумажне, навіть цого жителі: бумажки і бумажечки,листочки і сторіночки, і у кожного є своє ім’я.
Шорох Шелестович дуже добрий король,зі своїм народом він спілкується дуже тихо
і треба добре прислухатися, щоб зрозуміти про що він говорить. І раз вже ми з вами попали в це королівство, то давайте і ми придумаєм кожний собі ім’я і попробуємо його озвучити.
( діти по черзі, підходять до столику і вибирають собі підходящий інструмент,озвучують
своє ім’я).
Вихователь: А тепер давайте пограємо з вами по схемі.
( робота по схемі»И Шорох до Шелесту спішить»)
Вихователь: Кожен рік в цьому казковому королівстві відмічають самий головне свято - Бумажний карнавал. На нього з’їзжаються гості з усіх других королівств. Для того,щоб і нам попасти на цей карнавал,треба виготовити костюми і взяти з собою інструменти,які можуть видавати шорох і шелест.
А з чого міи можемо зробити такі костюми? ( відповіді дітей).
Ім’я кожен собі вже придумав,озвучив його, а тепер придумайте і попробуйте змайструвати,відповідний своєму імені костюм.
( діти підходять до столику,вибирають і готують собі костюми).
(Вихователь одягає на голову корону,мантію.).

Музичний керівник: Увага!Увага! Його величність король бумажного королівства -
Шорох Шелестович!
( заходить король,під відповідну музику,сідає на трон) .
Муз керівник: Всі наряди готові, Тепер давайте ми представимся королю нашого бумажного королівства.
( діти виходять під музику почергово на середину зали, представляються , розповідають
про себе і про свої костюми. Після показу відходять на свої місця і стають на карнаваль-
ний хід ) .

КАРНАВАЛЬНИЙ ХІД

Муз керівник: А тепер давайте привітаємо нашого короля Гороха Шелестовича грою на музичних інструментах.

ГРАЄ ШУМОВИЙ ОРКЕСТР

Діти: Карнавал - чарівне свято
Скільки сміху,скільки шуму!
Одягнув нас всих проказник
В карнавальні костюми.
Сьогодні ми не хлопчики,
І навіть не дівчатка,
А жителі загадкової,
Чарівної той країни.
Мелькають стрічки й банти,
Причудливі маски,
Сьогодні всі ми -я і ти-
Герої дивної казки.
( виконують пісню «Маскарад»)

КОРОЛЬ: Погляньте, на наш карнавал злетілося безліч різнокольорових бумажних мете-
ликів.

ТАНОК З БУМАЖНИМИ МЕТЕЛИКАМИ.

КОРОЛЬ: На наш карнавал запрошений дивний та загадковий гість, фокусник бумажного королівства Шурши - бей.
( в зал заходить , під східну музику , фокусник ; кланяється в руках коробок)

ФОКУСНИК: Подивіться, в руках у мене коробок. Він пустий . Переконайтесь в цьому.
( обходить зал, показує гостям і дітям)

ФОКУСНИК: Подивіться, в руках у мене чистий аркуш паперу. Послухайте,який звук він
видає. На що схожий цей звук? ( відповіді дітей).
Ви знаєте, що бум ага добре рветься,що я зараз і зроблю.( розриває бумагу)
Ви пам’ятаєте, що коробка у мене пуста, я кладу туди клаптики бумаги, За-
криваю коробок.
Кручу, верчу,
Всі кусочки з’єднати хочу.
Бім асалаім!
( відкриває коробок і дістає цілий лист бумаги, складений вчетверо)

ФОКУСНИК: А зараз слідуючий фокус, Подивіться яка у мене шляпа. Переконайтесь
що вона пуста.( обходить зал, демонструє пусту шляпу).
Зараз я трішки над нею почаклую і ви побачите, що буде.
( Чаклує.Говорить: «Бім асолаім!Достає із шляпи стрічки, кланяється і виходить ) .

КОРОЛЬ: Наш карнавал закінчується, і в честь наших дітей і гостей буде святковий феєрверк.
( Діти по черзі виходять, беруть і руки султанчики,стрічки і вистроюються на музичний фонтан. Король розкидає святкове конфетті.)
Під музику діти виходять.


маракас,мятая бумага Схема « И Шорох к Шелесту спешит»


Вот прилетел безвучно Шорох, новостей принес он ворох - маракасы, мятая бумага
И все шорохи слетелись, и пришёл бесшумно Шелест - маракасы, бумажные султанчики



Шевельнул бесшумно Шелест - и все Шелесты- слетелись - колебать бумагой



И шептал им что-то Шорох, что-то страшное, чудное, что-то тайное, ночное-маракасы,мят.б,
Бум,султанчики

Разошёлся,расшептался, а под утро распрощался - мятая бумага,барабан


Шорох вышел, Шелест вышел и шагов никто не слышал. - немного мят.бумага,султанчики
Вибачаюсь,щось ніяк не могла виставити початок.Боюсь вже і чипати.

[Anathema]

Пропоную розвагу для всіх вихованців дитсадка, яка проводилась у нас на основі вивченого матеріалу.
Чути «браво», чути «біс» - у садочку бенефіс!


Зал святково прикрашений. На стіні висить гірлянда , на підставці стоїть квітка, з паперовими пелюстками.

1 вед: Запрошуємо на свято всіх талантів –танцюристів, співаків і
музикантів!
Заходь на свято, усміхнись – у нас сьогодні бенефіс!

2 вед: Хай зорі світять незвичайно, ми починаємо талантів цих парад,
Вони сьогодні готувалися до святи і одягли найкращий свій наряд!

1 вед: Сьогодні так ясно у нашому залі. Ясно від щирих посмішок, від
цікавих поглядів. Сьогодні наші малята, наші маленькі зірочки засяють у цьому залі і звеселять наші серця. Отже, давайте привітаємо їх оплесками.
Під музику до залу заходить зла Чаклунка.

Чаклунка Бенефіс я вам зірву, бо веселощів я не терплю!
Не пролунає «браво», «біс», бо найкращий я артист!
Чаклунка пробує співати, танцювати, та у неї нічого не виходить.

2 вед: Ось і побачили ми всі, яка ти артистка, умієш тільки вихвалятися.
Краще залишайся на нашому святі і подивися, як виступають наші дітки. От вони справжні артисти.

Чаклунка Що?!? Вам не сподобався мій виступ?!? Ти бач, які! Засвітили тут якісь чарівні вогники, щоб відкрити якісь талановиті зірочки! Почекайте, я зроблю так, що не буде у вас ні вогників, ні зірочок! Не буде взагалі ніякого свята!
Раз, два, три, чотири, п’ять починаю чаклувать.
Санта, фанта, чудо, фіть! Зірки яскраві не горіть!
Гаснуть вогні гірлянди.

Чаклунка А тепер попробуйте, малята, зірки по всьому світу відшукати! Ха-ха-ха!
Чаклунка вибігає із залу

1 вед: Що робити? Як нам бути? Як нам свято повернути?

2 вед: Не турбуйтесь, не біда! Квітку дивну маю я.
Її пелюстки нам поможуть мандрувати,
Яскраві зірочки по світу розшукати!
Ведуча підходить до квітки і відриває одну пелюстку.

2 вед: Ти, пелюсточко, лети, в барвисту країну нас веди!
Живуть там барвинки, дівчатка-веселинки.
Радо нас вони вітають, у таночку покружляють.

Танок «Разноцветная игра»(сер. гр..)

1 вед: По сусідству, біля річки, живуть там маленькі чоловічки.
Непосидючі малюки теж танцювати мастаки!

Танок «Чик и Брик»(сер. гр.)

2 вед: Знову пелюстку відриваємо в країну казок потрапляємо.

Танок-сценка кота Базиліо та лисиці Аліси(ст.гр.)
Танок розбійників.(ст.гр.)

1 вед: Час знову мандрувати, пелюстку відривати!
Ти, пелюсточко, лети, в країни далекі нас веди!

2 вед: А в дорозі ми не в змозі обійтися без матросів!

Танок матросів(сер. гр.)

1 вед: В гості до Хана потрапили ми, зустріли дівчат неземної краси.
Зможуть вони весь сум розігнати, як почнуть тут танцювати.

Танок східних красунь(ст. гр. )

2 вед: Матроси, вітрила свої піднімайте і знову в дорогу сміливо рушайте!

Танок матросів (ст. гр. )
Танок Чунгів (ст. гр. )

1 вед: А зараз послухайте Ярослава скоріше,
З ним мандрувати стане веселіше.

Гумореска ( )

2 вед: Як не гарно мандрувати, та найкраще дітям біля мами, біля тата.

Пісня «Мама»(сер. гр. )

1 вед: Коли ж виростуть малята, вправними руками
зможуть вишивати рушнички, як мами.

Танок «Рушничок»(сер. гр. )

2 вед: Ніби ясне сонечко, у матусі донечка.

Пісня «Донечка»(ст. гр. )

1 вед: В мами доні невеличкі, та вже справжні помічники.
Прати можуть цілий день і виспівувать пісень.

Танок «Господарочки»(ст. гр. )

2 вед: В Яни загубився друг, стало все сумним навкруг.
А друг цей звірятко - маленьке цуценятко.

Пісня «Щенок» (ст. гр. )

1 вед: Дружні в нас малятка – хлопчики й дівчатка!
Люблять модний одяг одягати, і на сцені виступати.

Танок «Я люблю вас» (ст. гр. )[/B]

2 вед: Гарно ви тут виступали, і співали, й танцювали.

1 вед: Знов сяють зірочки ясні і чари Феї не страшні.

2 вед: Нехай же, малята, ваші таланти розквітають і радують усіх і далі.
А шлях вам хай буде осяяний яскравими вогниками.

Ведучі запалюють бенгальські вогні.

[Дивинская Мила]

БУКЕТ ОСІННІХ КВІТІВ
Ведуча
Осінь ніжні розпустила
Фарби різних кольорів
І ласкаво запросила
Вже до школи школярів
1дит
Листя жовте та червоне
Легко з дерева злітає
Мов метелик на долоні
З тихим шелестом сідає
2дит
Пахне свіжістю й морозом
Килим з листя осокорів
А на річці верболози
Зустрічають ранні зорі
Ведуча
Ів такі хвилини ллється тиха,чарівна мелодія,мелодія,яку дарує Осінь
ПІСНЯ» ОСІНЬ»
3дит
Коли одягнеться у позолоту ліс
На квіти осені чарівні подивись
Вони-мов ніжність,мов сама любов,
Дарують серцю радість знов і знов
Ведуча
А ми хочемо подарувати всім вам букет осінніх квітів
4дит
Чуєте пахощі в нашім дворі?
Квіти розквітли в ранковій порі
Тут на світанку сам дощик ходив
Білу жоржину від сну розбудив
Під тиху музику виходять по черзі діти в костюмах осінніх квітів
Жоржина
Я –пізня жоржина
Червона чи біла
Прокинулась нині
В саду край стежини
Майори
А ми майори,стоїмо
Рівно в ряд
Ніби зібрались
іти на парад
Мальва
Мальви помилися
Чисто в росі
Личенька круглі
Рожеві усі
Чорнобривці
Чорнобривці чорноброві
Квітнем в тиші вечоровій
Ми чорнобривці чарівні
Так і просимось в пісні
Пісня КВІТИ
Троянда
Іще наш букет не зовсім готовий
Я –ніжна троянда - скажу своє слово
Я –квіточка пишна і завжди розкішна
Росою умита,милую всіх цвітом
Гладіолус
Я – веселий гладіолус
У багряному цвіту
В мене дуже ніжний колос
Всім на радість я цвіту
ВЕДУЧА
І нарешті королева
Квітів всіх осінніх
Це красуня –хризантема
Квітка мрій чарівних
Хризантема
Я –весела хризантема
Шепочу я восени
Хоч і холод ми цвітемо
І весняні бачим сни
Всі квіти співають на мелодію пісні УЛИБКА
В королівстві в нас усе гаразд
Всі осінні квіти розквітають вчасно
І,напевне,кожному із вас
Дарували ми свою красу і ласку
І троянди запашні
Й чорнобривці чарівні
І майори,і жоржини,й ніжні айстри
Все це квіти чарівні,що розквітли восени,

Запашні вони і дуже-дуже гарні
5дит
Цей букет осінніх квітів
Ми даруємо всім вам
Щоб похмурим днем осіннім
Радісно було серцям
ДІТИ -КВІТИ ТАНЦЮЮТЬ ТАНЕЦЬ
Ведуча
А зараз я пропоную вам відгадати кілька загадок про квіти
Хто красується на лузі

В золотому капелюсі
І чекає на обнову –
Білу шапочку чудову
Цвіте всю весну коло хати
Золотогубі сонценята.
Та ось уранці, де й поділись.
Мов парашути розлетілись (Кульбаба)

Цвіте синьо, лист зелений,
Квітник прикрашає
Хоч мороз усе побив
Його не займає.
(Барвінок)
Квітка я ніжна, низенька, дрібна
Коли розцвітаю приходить весна
Мій цвіт фіолетовий 5 пелюсток
В ній квітну довго між інших квіток.
(Фіалка)
Росте на наших луках

Квітонька дрібна
Дала їй сині очі
Ненечка - весна
От пройде біля неї
З усміхом хто небудь
Услід тихенько квітка
Промовить – і не забудь. (Незабудка)
Дрібнесенькі дзвіночки
Неначе воскові
Нанизано рядочком
На довгому стеблі.
І ніжно-запашненькі
Найкращі із квіток
Ці квіточки біленькі
Зовуть нас у лісок. (Конвалі
Ведуча
І ,насамкінець
, гра ХТО ШВИДШЕ ЗБЕРЕ БУКЕТ

[Vika_Belikova]

Родинне свято.

БАТЬКИ І ДІТИ
Зал прикрашений святково.
Біля центральної стіни — виставка з ви¬робами мам, татусів,бабусь,а також — сімейні реліквії. (Пред¬мети і сувеніри, що передаються з покоління в покоління).

1-а ведуча. Дорогі діти! Шановні гості! Ми раді вітати Вас сьогодні у нашій світлиці на на¬шому родинному святі. У дитячому садку ми знайомимо дітей з об¬рядами та звичаями на¬шого народу, з казками та приказками, вчимо загадки, прислів'я, вірші, скоромовки. А сьогодні будемо вести розмову про родину.

2-а ведуча. Для кож¬ної дитини родина, сім'я починається з мами, тата, а ще бабусі й дідуся, які для них найближчі і їх дуже люблять.

(На центральній стіні розвішені три або чотири плакати з намальованим деревом. Це —ро¬динне дерево Скільки сімей буде брати участь в конкурсах та віктори¬нах,стільки і дерев. Над кожним — прізвище сім’ї — учасника змагань).

— Дорогі діти, на плакатах зображено «дерево роду».Дідусь і бабуся — це стовбур Вашої сім'ї. Їхні батько, а Ваші прадід і прабабуся — коріння. Тато і мама — гілки. Діти — листочки.
Росте дуб могутній, Міцним корінням тримається, Стовбуром зігрівається...

Звучить маршова музика. На середину залу виходять діти, учасники свята з кимось дорослим із своєї родини. Зу¬пиняються півколом, обличчям до глядачів. Кожна пара (до¬рослий і дитина) виконують гумористичний діалог.

1-а ведуча. Сьогодні в нашому залі зібралася разом уся велика родина підготовчої групи. А в житті родини, як відомо, буває всяке: і любов, і сміх, і сльози.
Мама.Та й набрид же своїм плачем Ти мені, Івасю.
Хлопчик. Це не вам я, мамо, плачу...
Мама. А кому?
Хлопчик. Бабусі.

Хлопчик. Ма-а-а-амо! Хочу варе-е-еників!
Мама. Іди їж. На столі повна миска стоїть.
Син. Еге! Вже не хочу. Я думав, що нема.

Мама.Умивайся іди, дочко, Швидше-бо, не мнися!
Донечка.Так за мене он в куточку Кіт уже помився.

Син.Мамо, яку сьогодні сорочку одягатиму? З довгими чи з короткими рукавами?
Мама. А чому питаєш?

Хлопчик пхинькає, капризує.
— На що скаржишся?
— На тата. Не хоче купити мені велосипеда…

Бабуся наказує внучці.Будь чемною, бо прийде Вовк і з'їсть тебе.
Внучка. Знаю, знаю! (хитренько) Але він спер¬шу з'їв бабусю.

Через середину залу про¬ходить дівчинка, одягнута в мамині прикраси, великі кліпси, взута в мамині туфлі.

Мама. Донечко, на кого ти схожа?
Дівчинка. Я тепер,як красуня з конкурсу краси, що по телебаченню пока¬зували.
Мама. Тобі це не пасує, зрозумій- Бо ти ще ма¬ленька.
Дівчинка. Маленька, ма¬ленька! Коли вже я стану дорослою?

Мама. Ну що за діти? Господи, як нам набридли їхні капризи, неслух¬няність! Давайте залиши¬мо наших дітей самих і подивимось, що з цього вийде.

(Дорослі сідають за сто¬ли, чи в глядацьку половину залу. Діти залишаються самі. Групками займаються різними «недитячими» справами: дівчатка іміту¬ють фарбування космети¬кою, роблять зачіски одна одній, приміряють дорослі плаття, взуття, прикраси.
Хлопчики об'їдаються тортами, солодощами, смітять обгортками від цукерок, займаються боротьбою («кара-те»).
На середину виходить один хлопчик і читає вірш «Коли б начальником я став».

Коли б начальником я став
Хоч на одну годину,
То я б одразу наказав
Закон ввести єдиний.
У дні святкові й вихідні
Батьків не допускати
Без нас у парк, на стадіон,
До цирку й до театру.
Ще й всюди входи спорядив
Словами охоронними:
«Вхід без дітей для всіх батьків Суворо заборонено!».

Діти продовжують займатися своїми справами. Звучить колискова мелодія. Діти на своїх місцях поволі засинають. Репліки дітей «у сні»:
— Мамочко, де ти?
— Мамусю, в мене горлечко болить!
— Бабусю, накрий мене. Мені холодно...
— Татку, мені страшно без тебе...
— Мамочко, погладь мене.
—Бабусю, заспівай мені свою колискову. Я тебе так люблю.

Дві мами виконують невеличку колискову пісню. («Колис¬кова» — додаток N9 1). По закінченню її приходить Сон, старша сестра когось із дошкільників.

Сон. Знаю, знаю, люба малеча, що мучить вас уві сні. Вам здавалось, що дорослі вас безпричинно карають і за¬бороняють робити тс, що вам хочеться. Постійно гово¬рять, що ви ще малі. Але тепер ви зрозуміли, що вони всім серцем люблять вас. Але ж як їх тепер повернути, коли ви так їх образили?
Ну,нічого. У сні творяться різні дива. Вам прийдеться здолати деякі перешкоди, відкрити усю щирість і щедрість своєї душі. І лише тоді, коли ви дійдете до магічного Вогню любові, повернуться ваші батьки. Ви здобудете цей вогонь і вони завжди будуть з вами.

Дитина.Прокиньтесь, вставайте'
В дорогу вже час!
Чудові пригоди
Чекають на нас.

Звучить маршева музика. Діти легенько марширують на місці. Утворюють півколо, обличчям до глядачів.

Знаю я слово — у цілому світі
Краще й тепліше від сонця і квітів
Слово це пестить, голубить і гріє,
В душу дитячу вселяє надію
Слово лягло в родинну основу,
Стало початком рідної мови
Помандрувало від роду й до роду,
І освятило людину й природу.
Хай же це слово завжди буде святом —
Будемо маму свою шанувати.

Пісня О. Кулікової «Матінка» — додаток № 2.

2-а ведуча. Дітки, пригадайте, як мама вас називала?
— Киця, серденько, сонечко, зайчику-побігайчику, пташечко, моя втіхо...
А якими ніжними словами називаєте ви свою маму? — Мамочко, матусю, ненька...
А яка ваша мама?
— Моя мама гарна
— Моя чудово вишивай.
— Моя мама пече смачні торти.
— Моя мама весела і добра.
— Моя мама ніжна і ласкава.

1-а ведуча. Дітям для щастя потрібні не тільки мате¬ринські руки, але й батьківське плече.Батько і мати у ди¬тячій долі — це тих два гарячих сонця, які дарують лю¬бов, щастя, добро, тепло.
Вірш Богдана Легшого «Батько й мати»

Діти виконують пісню «Поклін батькам» — додаток № 3.

Хлопчик сідає осторонь і щось майструє.
Ведуча. Назарчику, що ти робиш.
Хлопчик. Та ось я пригадав, як тато мій майстрував і при цьому приказував' «Що робить батько, те й його ди¬тятко», або «Не навчив батько, то не навчить і дядько».
Ведуча. Іще є багато гарних приказок та прислів'їв про татусів
— Яка хата, такий тин. Який батько, такий син.
— Як батька покинеш, то й сам загинеш
—Батько не той, хто породив, а той, хто спорядив.

Діти виконують пісню про тата — «Дошкільне вихован¬ня», 1992 р , № І

1-а ведуча. За що ж ви, діти, любите своїх татусів?
Діти.
—За те, що тато катає мене на велосипеді.
—А мене — на машині.
— А мій тато нічого не боїться...
— Мій тато вчив мене грати у футбола.

2-а ведуча. А бабусі та дідусі не просто люблять своїх онуків. Вони їх лелеять і голублять.
Дитина.Цілую бабусині втомлені руки,
Що знали в житті і любов, і розлуки,
Що вміють такий смачний хліб випікати,
І людям добро завжди дарувати.
Бабусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму,
І щічки погладжу...
Ти знаєш, бабусю,
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш,
Хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш,
Мене поцілуєш,
Бо я тебе дуже люблю'

Вірш про дідуся
Любий, добрий мій дідусю,
Я твоя .онучка
Прибігаю я до тебе,
Як поради треба..
Я твої слова розважні
Пам'ятати буду.
У життя твою науку
Понесу я всюди-
Хай тебе в своїй опіці
Бог не опускає.
Хай тобі міцне здоров'я
Й силу посилає

Пісня «Наша хатинка» — додаток № 4.

Ведуча. Дорогі діти, ви довели свою велику любов і по¬шану до своїх рідних і я думаю, що десь зараз має з'яви¬тися Вогонь любові, який поверне вам ваших найрідніших людей.

Дівчатка з червоними стрічками виконують «Танець Во¬гню» — рухи за вибором музкерівника По закінченню тан¬цю всі діти беруть саморобки і біжать до батьків, мам, ба¬бусь і дідусів дарувати

Повертаються на стільчики, свято триває.
Вірш Варвари Гринько «Сім'я»
Мама, тато, дід, бабуся —
Всіх назву, не помилюся.
Старший братик і сестричка —
В нас сімейка невеличка.
Не спиняйте, бо зіб'юся:
Мама, тато, дід, бабуся,
Старший брат, сестра і я —
Отака моя сім'я!

Декламує тато.
У нашого Омелька невеличка сімейка.
Тільки він та вона,
Та старий, та стара,
Та дві дівки косаті,
Та два парубки вусаті,
Та ще Христя в намисті,
Та дві ляльки в колисці.
Бабуся.
Іде віз з гори в долину
До бабусі на гостину.
Іде батько і матуся,
Іде тітонька Олюся,
Іде Юрчик — синочок.
Гостей повен візочок.
А бабуся старенька
Любим гостям раденька,
Любих гостопьок вітає,
Хлібом і медком приймає.

На цьому родинному святі проводяться змагання серед кількох сімей, бажано щоб сім'ї були в повному складі.
1. Тато з мамою складають руки «кріселком» і проно¬сять свою дитину через весь зал. Завдання, хто швидше перенесе дитину!
2. Гра «Поїзд». На підлозі розставлені кеглі або ма¬ленькі стільчики. Першими по заданому маршруту пробігають мама з татом, тримаючись один за одного. За другим разом до них приєднується дідусь, потім - бабу¬ся, потім дитина, (братик, сестричка).
3. Татусі висаджують дитину собі на плечі і змагають¬ся, хто швидше складе на шафу кубики.

Конкурси:

Для мам. «Впізнай свою дитину»
Мами з зав'язними очима впізнають свою дитину на дотик. А діти стоять ря¬дочком з витягнутими вперед руками.
Для бабусь. «Хто швидше наліпить вареників».
Для тат «Хто швидше пришиє ґудзика».
Для дідусів. «Хто швидше надує кульку».

Ведуча (виводить на середину хлопчика, який декламує вірш Дмитра Бтоуса «Родинне вогнище»).
На світі білому єдина,
Як і Дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне —
Оселя наша і сім'я
В щасливі і важкі години —
Куди б нам не стелився шлях,
Не гасне вогнище родинне,
В людських запалених серцях.
В родині згода — горе плаче,
Коли гризня — життя собаче,
Слабка сім'я — погана слава,
Міцна сім'я — міцна держава!

Ведуча оголошує про закінчення свята. Під веселу ук¬раїнську музику в грамзапису діти з дорослими виходять з музичного зал

[vik08]

Парад - Аллє. (цирк)

Дівчинка
У садочку нашім свято
Готувалися усі
Чим гостей нам здивувати
Думали ми аж три дні.

Хлопчик
Ну, а чим же вас здивуєш
Ви вже бачили усе…

Дівчинка
Ой, послухай, може спробувати ось це…
(шепоче на вухо)

Хлопчик
Та ні-і-і!

Дівчинка
Може пісню заспівати?

Хлопчик
Та співали й не одну

Дівчинка
Може, танок затанцювати?

Хлопчик
Не підходить це, та ну…

Дівчинка
Може казку показати?

Хлопчик
Та показували вже…

Дівчинка
Я придумала…
Зараз зробимо ось це!..
(шепоче)

Хлопчик
(показує «клас»)



Ведуча
Настав час надати слово нашому головному режисеру, постановнику та
продюсеру Наталії Михайлівні.

Наталія Михайлівна
Мабуть, найщасливіші люди в світі –
Це ми з вами, доля в нас така.
Бо можемо щодня в дитинстві жити,
До старості його не полишать
Тому позаздрять нам в такі моменти
Доценти, вчені, лікарі і президенти,
Бо є в нас можливість в дитинство вертатись.
Щодень ми всі можемо в ігри пограти
Чудову професію, друзі, ми маєм.
Дитинство ніколи не полишаєм.

Дівчинка
Так професій цікавих багато
Ми можемо назвати сьогодні
Бо є і престижні, і модні
Артист, чи спортсмен, чи художник.

Ведуча
А є ще така, в якій можна
Професії ці поєднати.
І зветься вона – вихователь!

Хлопчик
Вона вимагає таланту,
Духовності, знань і уміння.

Ведуча
І треба це все передати
Найменшому поколінню.

Дівчинка
Отже, освітяни, прийміть вітання щирі
Усі, хто дітям присвятив життя.

Хлопчик
Хто учить їх у злагоді та мирі
Шукати власний шлях у майбуття.



Ведуча
Ростуть нові господарі планети,
Несе їх на могутніх крилах час,
А та любов, яку їм віддаєте
Колись повернеться й зігріє вас.

Дівчинка
Нехай добро посіяне розквітне
І дасть плоди у молодих серцях.

Хлопчик
Нехай ніколи не забракне світла,
Яким освітлюєте дітям шлях.

Ведуча
Сьогодні ми будемо з особливим хвилюванням дивитися цирк, тому що
його представлятимуть маленькі господарі дитячого садка. Адже цирк – це
чарівні спогади дитинства.

Дівчинка
Дозвольте церемонію під назвою – «Сюрпризіада» вважати відкритою.

Хлопчик
Прошу артистів «Парад-аллє» відкрити!

Діти танцем заходять до музичної зали під пісню «Цирк Шапіто»

Дитина
По місту скрізь розклеєна реклама,
У садочку починається концерт
Нам хочеться відчути разом з вами,
Веселий ритм схвильованих сердець.

Дитина
Скільки сонця
Скільки світла
На арені зараз в нас
Купол цирку засвітився
Сяйвом радужних прикрас.

Дитина
Для всіх гостей, для всіх гостей
Відкриті двері цирку.


Дитина
Ми всі відомі циркачі
Є спритність в нас і сила.

Всі
Ось тепер усі ми разом,
Розпочати свято час.
(діти йдуть)

Дівчинка
І уявити собі не можу, що зараз буде відбуватися у залі, коли на арені з’являться – Арлекінчики!

Танок «Арлекіно»

Ведуча
Мабуть такі веселі Арлекінчики живуть в кожному з нас, поаплодуємо їм…

Хлопчик
А зараз познайомимо ми вас
З відомими силачами
Вони гирею пудовою
Грають, як м’ячами.

Ведуча
Легенда арени, на їхню честь піднімалися стадіони, лунала музика, хм аплодували мільйони глядачів. Запрошуємо Олександра і Віталія.

Виступ Силачів.

Ведуча
Спасибі, дорогі глядачі, за підтримку «непереможних» Олександра і Віталія.
А ось і кошенята, яким пощастило ходити, до нашого дитячого садочку.

Пісня кошенят «Киць-киць-няу»

«Танок кошенят»

Дівчинка
Просимо особливої уваги! На арені цирку краща дресирувальниця диких звірів!

Хлопчик
Вона захоплює нас! Зустрічайте, дресирувальниця та її тигри!

Танок з тиграми «Ап!»

Дівчинка
В нас є сюрприз для вас.

Хлопчик
Сюрприз, який підніме вам настрій!

Ведуча
Ось фокусник Олексій
Він здивує нас усіх!

Фокуси

Ведуча
На арені цирку пара, на яку ми покладаємо велику надію.

Танок «Фокусника та його асистентки»

Вибігають під музику всі учасники з мильними бульбашками, конфетті, повітряними кульками. Співають пісню.

Пісня «Невгамовні ми малята»

Всі
Любі гості! Не вагайтесь,
Знов до нас усі збирайтесь!

Ведуча
Ми вам бажаємо здоров’я
Надії, Віри і тепла,

Дівчинка і Хлопчик
Щоб всі негоди ви збороли,
Щоб доля другом вам була.

Діти кидають конфетті, кульки, дують мильні бульбашки.

[lenusik72]

пропоную казку "Пан Коцький". ролі виконують дорослі.
Пан Коцький
Музична театралізована вистава для дітей .
Ведуча: Добрий день, вітаю вас в чарівний, казковий час.
Запрошую всіх вас до гаю. Про Пана Коцького нас казочка чекає.
Тож сідайте всі зручніше і в долоні плескайте гучніше.

(музика)
(Селянська хатина: піч, стіл, лава. Коло печі спить кіт, біля нього миска з молоком. )
Жили собі у старенькій хатині дід з бабою. Та був у них Кіт. Та так він розледачився, що бог зна, що з ним робити: спить та й спить, спить та й спить… Навіть миші його не бояться.
(вибігають миші, співають)

Пісенька мишей.
Котику, Котику, спи собі сладенько.
Котику, Котику, ти поїв смачненько
Приспів: Гоп-гоп, не барися.
Туди-сюди повернися,
Бо ледачого кота
Не боїться і мишва.

Котику, Котику, ти турбот не маєш
Котику, Котику, краще подрімаєш.
Приспів.
(з’явл. дід з бабою)
Баба: Знову бігає мишва скрізь по моїй хаті! (оглядається)
Де ж це Кіт?!.. Знову нема! От набридли кляті!
Дід (бере віник) : Я вам зараз покажу! Всіх капканом половлю! (біжить за ними, миші тікають)
Ой ти, боже! (хапається за спину) Знов піймав радикуліт!
Баба: А в коморі ж ця мишва вже добралась до зерна! Ве переточила й кукурудзу з’їла.
А на носі вже зима, запасли собі зерна, для корови сіна, а курям насіння.
Восени, коли подбаєш, то узимку усе маєш!
(сплескує руками): так оця ж мишва клятуща до запасів завидюща!

Дід: А де ж наш Кіт? От вже ледащо! Ну не дбає він нізащо!
Розлінивсь мишей ловити. Вже набридло його бити!..(махає рукою)

Баба: О! Ось він! Знову спить! Ще й ти спробуй розбудить.
Дід (підходить до кота): Прокидайся!.. Чуєш, Кіт?
Йди-но вже мишей ловить.(будить кота, але він продовжує спати)
Баба: Ні, його не розбудить… Що нам з ним тепер робить?

Дід: Зараз як візьму ломаку, висловлю тобі подяку! (хапає палицю)
Ну, Котище, постривай, вже про спокій забувай! (замахується)
Та проснешся ти , чи ні? Ну й набрид же ти мені.

(кіт, потягуючись, підводиться)
Кіт: Що вам треба? Не чіпайте. Ну, кажіть уже, давайте.

Пісня діда, баби і кота.

Баба: Ой, чого ти, Коте, та й мишей не ловиш? 2р.
Кіт: А для чого та й мишей ловити?
В мене миска молока, буду його пити.

Дід: Начувайся, Коте, бо тебе провчу я! 2р.
Кіт: Ой, іди та не заважай спати!(махає рукою)
Купи краще «Віскас» мене годувати.



Баба: Все, скінчився мій терпець! Треба класти вже кінець!

Дід: Зараз тебе я провчу, і до лісу відвезу.
Будеш дбати там про себе. На поспиш вже без потреби!

Кіт: Лиха ти не заподіяв. Сам про це давно я мріяв.
Пам’ятай, мені, Коту, добре в кожнім кожушку!

Дід: От, клятущий ледацюго! Відплачу я по заслузі.
Відвезу влісову хащу, станеш іншим там, ледащо.

(йдуть, міняються декорації, заходять у ліс)
Дід: Вже приїхали, злізай!
Кіт: Що ж, хазяїн, прощавай.
( дід уходить)
Ведуча: Залишився Кіт сам. Ліс густий, не розглянеш. І стало йому трохи лячно.
Пісня Кота
Я бідний Кіт, нещасний Кіт. Нема у мене хати.
Куди іти і що робить, тепер не можу знати. 2р.

Нема людей, навколо ліс. Так страшно і тривожно!
Лиш вітер тут гуляє скрізь, замерзнуть зовсім можна. 2р.

(гладить себе по голові) Гарну пісню заспівав, але ж я давно не спав.
(озирається) Ось, під кленом, кущ гарненький, я засну під ним смачненько… (лягає під кущем)

Ведуча: Коли йде Лисичка та й наспівує свою пісеньку.
Пісня Лисички
Я Лисичка, я сестричка, не сиджу без діла:
Я гусяток пасла, полювать ходила. 2р.

А тепер мені в неділю треба відпочити.
Свою хатку гарнесенько треба прикрасити. 2р.

А щоб краща, а щоб краща була моя хатка.
Піти треба до кленочка листячка набрати. 2р.

(йде до дерева, помічає Кота)

Лисичка: Боже, хто ти? Назовись. Та мені мерщій вклонись.

Кіт (гордовито): Я – Пан Коцький, хлопець бравий. Так можу задати!
Бо я дуже-дуже жвавий! Всі це мають знати!
Няв-няв, прс-с-с, няв-няв, прс-с-с. Всі це мають знати.

Лисичка:Оце веселії діла! Та, коли так, то будеш мені чоловік, а я тобі жона.

Кіт: Ну що ж, Лисичко, згода.








Пісня Кота і Лисички.

Кіт: Любо моя Лисонько, куди йдеш?
Скажи мені правдоньку, де живеш? 2р.
Лиса: Під дубком хатиночка гарная.
Тож у тій хатиночці живу я. 2р.

Кіт: Чи ж ти господиня добрая,
Чи в хаті комора повная. 2р.

Лиса: Не хвилюйся, Котику, друже мій.
Все, що забажаєш, знайдеш в ній. 2р.

Український танок.
(танцюють діти та Кіт з Лисою)
Ведуча:Й повела Лисичка Кота до своєї садиби.
Танок з рушниками
Ведуча: Нагодувавши новоявленого чоловіка та вклавши його відпочивати, Лисичка вийшла підмести двір.
(Лиса підмітає, наспівуючи)
Ведуча: Коли це біжить Зайчик.
Пісня Зайчика
Я Зайчик –побігайчик,люблю завжди стрибать.
Морквицею, капустою люблю поласувать. 2р.

Під кущиком густеньким в хатиночці живу.
І з усіма звірятами у лісі я дружу. 2р.


Зайчик(голосно): Привіт, Лисичко пухната!

Лиса:Привіт, Зайчисько горлате.

Зайчик(здивовано): Серйозно, Лиско, ти чогось?

Лиса(тихо): Та тихше ти, (загадково) Почує хтось.

Зайчик: А що це в тебе трапилось?

Пісня Лисички

Я чоловіка собі завела.
Жінокю теж він мене назива.
А що сердитий, то Боже спаси!
Їсть все підряд, що йому не даси.

Звати Пан Коцький, щоб звав ти його.
В хаті моїй разом з ним живемо.
Когось побачить, в куток зажене.
І у ту ж мить там його розірве!


Зайчик: Ой, лишенько! Треба тікать! Та друзям звірятам про все розказать.

Ведуча: Пішла Лисичка до хати, Зайчик побіг до звірів.



(виходять на галявину Вовк, Ведмідь та Кабан , танцюють)


Танок звірів

Зайчик:Здорово, друзі. Привіт усім. Я новину вам розповім.

Пісня Зайчика та звірів

Зайчик: У нашої Лисички з’явився чоловік.
Такий уже сердитий, що ледве я утік.

Звірі: Ой-ой-ой! Ой-ой-ой! Що ж тепер робити?
Ой-ой-ой! Ой-ой-ой! Як ми будем жити?

Зайчик : Не знаю, хто він, звідки. Та знаю, що він злий.
Пан Коцький – гидкий, бридкий, зажерливий такий.

Звірі: Ой-ой-ой! Ой-ой-ой! Що ж тепер робити?
Ой-ой-ой! Ой-ой-ой! Як ми будем жити?


Вовк: Давайте поміркуєм. Запросим в гості їх.
Усього наготуєм, накриєм стіл для них.

Кабан: Ну а самі під кленом сховаємось усі.
Чи справді він скажений, подивимось самі.

Ведмідь: А поки разом будем усе тут готувать, підеш ти, Зайчик любий, їх в гості до нас звать.

(звірі виходять, потім виносять стіл і накривають його)

Ведуча: Почало лісове товарство накривати стіл для Коцького та Лисички.
Хоровод звірів.
Хто приносить, все сюди давайте.
На столі, як треба розставляйте
І ковбаси, й пироги, і засмажені качки.
Все клади, все клади.

Хто приносить, все сюди давайте.
На столі, як треба розставляйте
І копчені балики, бринзу, шинку, коржики.
Все клади, все клади.

Ведуча: А тим часом Зайчик прибіг до Лисички.
Зайчик: Гей, Лисичко, йди сюди.
(Лиса виглядає з вікна)
Зайчик: Тільки ближче підійди.

Лиса: От, турбота, господи.(виходить) Ну, скоріше, що тобі?

Зайчик:Ти з Паном Коцьким – дуже просимо, йдіть удвох до нас у гості.
На галявині всі звірі для вас стіл уже накрили.

Лиса: Дякуєм, прийдем, чекайте. А самі усі тікайте.

Ведуча: І побіг Зайчик знов до звірів.

Ведуча: Поховалися звірі, сидять тремтять. Коли це йде Лисичка з Паном Коцьким.

( йдуть попід руки Лиса та Коцький)
Ведуча:Як побачив Пан Коцький на столі багато м’яса, та як загаласує…
Кіт (вилазить на стіл, їсть): Мау-мау!
Вовк: Ото вражий син! Йому ще мало. Щоб його розірвало!
Ведмідь: Оце вже їсть! Гість так гість! Це він і нас поїсть.
Ведуча: Хотів кабан краще сховати хвіст, щоб його не видно було, а Кіт подумав, що то мишка, та як кинеться на нього.
А Кабан з переляку навтіки, а звірі за ним, хто куди. А Кіт зі страху і собі заліз на дерево. Сидить, тремтить.

Лиса: Боже, що тут натворили! Скільки галасу зробили. (теж тікає)

Ведуча: Через деякий час посходилися звірі.

(виходять звірі, шкутильгаючи)

Ведмідь: Це ж таке мале, а зажерливе яке.

Заключна пісня звірів
Ми готовили, старались. Прийнять гостя готувались.
Думали нагодувати, хто він – всі хотіли знати.
Краще було б не ходити, краще було б не просити,
Краще було б та й не знать, чим отак усім тікать.

З жаху швидко так тікали: кості, ребра геть пом’яли.
Довго будем пам’ятать, як злодія в гості звать.
Краще було б не ходити, краще було б не просити,
Краще було б та й не знать, чим отак усім тікать.

(звірі йдуть зі сцени, з’являються дід з бабою)

Дід: Де ж мій Котик? Все прощу і з собою заберу.
Бо без нього дорогого нема щастя ніякого. (шукає)
Котик, мурчик, кис-кис-кис. Рибки я тобі приніс.

Баба: Підемо разом до хати, «Віскас» буду купувати.
Де ж ти, Котик, покажись і додому повернись.

(з-за дерева вилазить Кіт.)

Кіт: Ну, якщо ти дуже хочеш, повернусь тоді охоче.
Буду вже мишей ловити . Буду вас тепер любити. (тулиться до діда з бабою)

Дід: То тепер, мій любий Котик, трба йти до хати.
Вечір швидко настає, слід нам поспішати.


Баба: Ти ж такий у мене гарний, пухнатий, м’якенький…

Кіт: «Віскас» з’їм я на вечерю.

Дід: А я борщу смачненького.
Разом: В злагоді ми будем жити і ніколи не тужити.
Ведуча: Ось і казочці кінець, а хто слухав, молодець.
(йдуть)

[marishka_vas]

Дорогие коллеги! Это развлечение мы проводили силами педагогов для детей. У каждого персонажа была своя музыка(из классики). Если получится загрузить музыку, то получится классная сказка. Я еще ни разу на сбрасысала музыку. Сказка была в журнале "Розкажіть онуку".
Новорічні пригоди КОЛОБКА

(казка)

Ведуча Тихо в зимовому лісі,
Снігопад стежки замів.
Тільки хто ж це на горбочку
Тихо пісеньку завів:

Колобок Я по засіку метений,
Я на яйцях спечений,
Я від діда втік…
Я від баби втік…

Ведуча То сердега колобок
Ледве по снігу котився,
За засніжений пеньок
На біду перечепився,
Гірко зойкнув та й замовк…

Колобок Всюди холодно. Зима.
Снігом замело доріжки.
Ні хатинки, ні тепла…
Хоч би десь зігрітись трішки…
І чого від баби втік?
Біля печі б собі грівся…
Закотивсь по стежці в ліс
Та й у ньому заблудився…
І куди тепер піду?
Де хатинку я знайду?

Ведуча Став сердешний, гірко плаче,
Коли тут на зустріч Зайчик:
Білий хвостик, білі лапки,
В теплій шубці, хоч куди,
Не страшні і холоди.

Під музику вибігає Зайчик.

Заєць Е-ге-гей! А хто тут плаче?

Колобок Колобок… Послухай, Зайче,
Ти врятуй мене з біди –
У хатинку заведи…
Заєць Ой, хатинки я не маю –
Сплю під кущиком в снігу,
Гарну теплу шубку маю,
То отак собі й живу.

Колобок То скажи хоч, як іти,
Діда й бабу щоб знайти?

Заєць Так стежинки замело…
Десь отам твоє село.
Ну прощай, я поспішаю,
Новий рік я зустрічаю.

Ведуча І побіг біленький Зайчик.
Колобочок плаче, плаче…
Коли тут на зустріч Вовк.

Вовк Хто тут плаче? Колобок?
Влітку ти був веселіший,
Гарну пісеньку співав,
І мене, старого Вовка,
Навіть перехитрував…
А тепер черствий і мерзлий…
Хто ж тепер такого з‘їсть?
Що, схотів до діда й баби?
Тут нема їх, бачиш – ліс!

Колобок Влітку то не я тут був!
Тільки Вовк його не чув –

Ведуча В ліс побіг собі Вовчисько,
Ще гукнув йому: «А-у-у-у!»
Колобочок покотився
Та й загруз в пухкім снігу…
Круть туди і круть сюди –
Та не вибратись з біди!
Скільки він отак лежав,
Колобок і сам не знав.
Він і плакав, і крутився…
Раптом сніг заворушився
І з-під нього – от дива! –
Показалась голова!

Ведмідь Хто кричить над головою,
Не дає мені спокою?
Ведмідь Гарні снились мені сни
Про малину і меди…
Я тепер вже не засну…
Ось візьму і проковтну!

Колобок Ой, простить, я ненавмисне!
Тут зима морозом тисне,
Заблукав, загруз в снігу
І домівку не знайду…
Як на гріх усі спішать
Рік Новий якийсь стрічать.
То й байдуже їм до мене,
Пропадатиму, ой ле-ле…

Ведмідь Кажеш, Новий рік? Цікаво!
Погуляю я на славу!
Ще ні разу за свій вік
Не стрічав я Новий рік!
Взимку я бар лозі сплю…
Ну а свята я люблю!

Ведуча Виліз, крекчучи, з барлога,
Розім‘яв затерплі ноги
Та й зібрався вже іти…

Колобок Стій, Ведмедю, ти куди?
Та невже мене залишиш
Мерзнути отут в снігу?
Пронеси мене хоч трішки,
Бо їй Богу пропаду!

Ведмідь От мені іще морока. –
Розбудив, тепер неси,
Як тобі важка дорога,
Чом було від баби йти?

Ведуча Посадив собі на спину:

Ведмідь Та тихесенько сиди!
Донесу десь до стежини,
Далі сам собі іди!

Ведуча Ой густа ведмежа шуба
Гріє Колобка, як груба,
Він незчувсь, як задрімав,
Та не втримався і впав!
А бурмило косолапий
Далі лісом почалапав.
Вже й надворі поночіє,
Поруч стежечка біліє.
Колобок по ній щосили
Покотивсь, аж закурило…
Із горбочка у долину
Стрімко стелиться стежина,
Вже й позаду скоро ліс…
Коли тут назустріч – Лис!
Бідолаха ледь дибає,
З голоду аж підвиває,
З ранку Лису не везло:
Стільки снігу намело,
Що нічого не впіймав.
Колобок в тривозі став…
Серце лихо віщувало –
Калатало, калатало…

Колобок Заховатися б кудись…

Ведуча Та його вже вгледів Лис:

Лис Що я бачу? Колобок!
Ну котись сюди, дружок!
Мені мама говорила,
Що колись такого з‘їла!

Ведуча І не довго думав Лис,
Ухопив його та – гризь!

Лис Ой-ой-ой!
Жламав я жуба!
Що ж жі мною тепер буде?
Ще бежжубого такого
Вижене лисиця з дому!
Краще б ти був провалившя,
Ніж отут тепер котився…

Ведуча Пнув його ногою в ніс
Та й поплентався у ліс.

Колобок Фу, здається пронесло!
Ген за полем вже й село!
Доберусь, як сили стане…

Ведуча Коли бачить, їдуть сани.
В чудо-санях через ліс
Дід Мороз дарунки віз
Малюкам у дитсадок.
Так і спасся Колобок…
Всі малята в дитсадку
Дуже раді Колобку,
В хоровод його взяли,
Круг ялинки повели,
Дуже весело співали,
Подарунки дарували.
Тут, рум‘яний, звеселився
Та й назавжди залишився.
І в світлиці на полиці
Всім торочить небилиці
Про бабусю, і про ліс,
Де його чуть Лис не згриз!

[Natysja12]

Мандрівка у пори року .

Діти під музику заходять в зал. Ведуча підводить їх до чарівного дерева, на якому відображено 4 пори року.
Ведуча. Діти, подивіться уважно на це дерево. Воно не звичайне, воно чарівне.
Як ви думаєте, чому воно чарівне ?(бо на ньому 4 пори року.)
Діти показують весну, літо ,осінь, зиму.
Ведуча. І сьогодні наше чарівне дерево допоможе нам здійснити мандрівку у пори
року.
Подивіться, весна наступає,
Журавлі караваном летять.
В яснім золоті день потопає,
І струмочки в долині летять.
Входить Весна.
Весна. Я травами підперезана,
Ношу в келиху сік березовий
Ним діток почастувати
Я заходжу в білі хати,
І вітають мене всюди
Добрі діти й добрі люди.
Ведуча. Ось і весна завітала до нас в гості. А ви любите весну. За що ви її любите.
Діти відповідають, зупиняються на тому , що весна приносить із собою весня
ні свята.
Весна. Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясці засяє веселка
Повні сили й живої снаги
Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.
Ведуча. Слухайте, слухайте голос
Голос безсмертний Тараса
Він наша гордість і слава,
Рідного слова окраса.
Діти читають вірші – Встала весна, Зацвіла в долині.
Весна. Ось і квітень наступає
Радість нам несе з небес
Люди паски випікають
Славу Богу прославляють
Христос Воскрес!
Дитина. Христос Воскрес!
Радійте, діти,
Біжіть у поле , у садок,
Збирайте зіллячко і квіти
Кладіть на Божий хрест вінок.
На вас погляне Божа Мати,
Радіючи з святих небес.
Збирайтесь, діти! Нам співати
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Ведуча. Весна принесла нам Великодні свята. Всі люди і ми з вами готувались до цих
Свят. Ваші мами і бабусі пекли смачні паски, а ми писали писанки.
Дівчина-писанка. Я писанка – красуня
Вся в рисках і квітках
Красу митців несу я ,
Їх славлячи в віках
Мене кладуть у свято
На пишному столі
Щоби моїм убранством
Втішалися малі.
Весна. Діти, весною зацвітає багато квітів. Які ви знаєте весняні квіти.( проліски, пі-
дсніжники, фіалки.) А загадки про ці квіти ви знаєте.

Виходить дівчина-пролісок і загадує загадку
Пролісок. Я найперша зацвітаю
Синім цвітом серед гаю
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку.
Весна. А які птахи зустрічають весну.(лелеки, соловейко, зозуля)
Хлопчик-соловейко загадує загадку
Ми пішли до гаю вдвох –
Я й сестра Даринка
А в гаю тім – тьох та тьох!
Та іще так дзвінко!
Що за співанки , чиї
То співають… (соловї)
Дівчина – зозуля загадує загадку .
Ку-ку,ку-ку, кричу я в лісі,
На зріст маленька
Свитка сіренька . (зозуля)
Весна. Зозуленько сива, ти усіх розвеселила
Як почала кувати, повиходили з хати-
Ой вийшла сестра з братом
Ой вийшла мама з татом,
Ой вийшли усі дівоньки
Виводити гаївоньки.
Ведуча. Ну що ж , давайте поведемо гаївку «Соловеєчку сватку, сватку» (водять гаї-
вку )
Ведуча. На Великодні свята біля церкви дорослі і діти грали в народні ігри. А ви хо-
чете пограти у гру? Яку?
Гра «Літала сорока»
Весна. В цьому році у травні ми святкуєм свято мами.
Хай їм мирне сонце світить,
Хай ростуть здорові діти,
Хай віднині і навіки
Попливуть їм чисті ріки.
Ведуча. А що ви можете розказати про маму?
Дитина. Ще в колисці немовля
Слово «мама» промовля
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові :
Мати, матінка, матуся,
Мама, мамочка, мамуся-
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя!
Ведуча. Який чудовий вірш про маму ми послухали. Мама - найдорожча людина у
світі. У наших мам – добрі, роботящі, ласкаві, руки. Це вони вишивають
вам сорочки, рушники. І сьогодні мами вас святково одягнули. І навіть від
цього одягу у нас підноситься настрій. Ми стаємо веселі та радісні.
(Одна дитина підбігає до дівчаток і закликає їх):
Дівчаточка – воробяточка - радьмося,
Та виходім на травицю – граймося!
Та виходім на травицю в добрий час,
Нема таких співанок – як у нас!
Ведуча. Ой щось дуже весело стало нашим дівчаткам! Чому це так?
Весна. А я знаю. Та це красне літечко заходить.
(Заходить літо.)
Дитина. Ой літечко теплесеньке
Ой літечко – літо,
Яке ж бо ти гарнесеньке,
Яскравії квіти.
Ведуча. Ось і літечко прийшло
Нам тепло принесло.
Літо. А я не тільки тепло вам приношу. Я приношу і радість, і сміх, і сміх,і здоровя,
і силу.
(Літо сідає з дітьми на килимок. Дитина читає вірш Л. Українки «Вишеньки –
черешеньки»
Літо. Діти, а ви любите влітку веселитись? Давайте поведемо з вами веселий хоро-
вод.
Хоровод «У лісі на полянці»
Літо. У місяці липні я дарую всім свято Івана Купала. На це свято хлопці і дівчата
Виходять на берег річки. Дівчата сплітають віночки, танцюють з ними і пуска-
ють їх на воду.
« Танець з віночками»
( В кінці танцю дівчата складають віночки, а хлопці підбігають, беруть
віночки і вішають їх на деревце)
Ведуча. Молодці, хлопчики (хвалить їх зате, що вони такі спритні, так високо
Вміють повісити віночки)
Літо. Ой хто в полі зерно сіє,
Тому сонце з неба гріє,
Ой, хто поле засіває-
Тому вітер повіває,
Дрібний дощик накрапає.
Діти, а всі вмієте співати пісню про дощик? Давайте заспіваємо.
Пісня «Дощик, дощик»
Літо. Буде сонце пригрівати,
Буде зерно проростати,
Вийде колос, який налитий,
Повнозерний, ваговитий,
Зранку вмиється росою!
Йдіть у поле любі діти,
Разом будемо радіти.
Танець «Косарі»
Ведуча. Ось і закінчились жнива, зерно зібране з полів. Надходить осінь.
Вітаймо гостю ,діти,
Ця гостя не проста-
З дарунками своїми
Йде осінь золота.
(Заходить Осінь.)
Осінь. Ось я, за сосною, ось і листя в’яне
Осінь я. За мною йдуть густі тумани,
Ранками імлиста, вдень як позолота,
Осипаю листя – це моя робота.
Ведуча. А наша робота , малята, вчасно зібрати з городу і саду урожай.
Інсценівка пісні «Урожайна»
Ведуча. Урожай. який нам дала Осінь, ми зібрали. Можна тепер відпочити і повесе-
литись.
Гра – інсценізація «Грицю, Грицю, до роботи.»
Ведуча. Подивіться, діти, скільки пір року ми зібрали у нашому залі? Якої пори ро-
ку ще немає? (Зими.)
Дитина читає вірш «Мамо, іде вже зима.»
(Заходить Зима, трусить сніжком.)
Зима. Взимку всі чекають Миколая,
Всі на світі, кожен край
Та не кожен, мабуть, знає
Хто ж то, добрий Миколай?
Миколай мандрує світом –
Подарунки роздає
Він за них не хоче плати,
Лиш – як то велить Господь,-
Батька, матір шанувати
Рідну церкву і народ.
А що ви знаєте про Миколая? (пісню)
Пісня «Ой хто, хто Миколая любить?»
Заходить дівчинка-ялинка.
Ведуча. Ось ялиночка прийшла
Сніг на вітах принесла
Треба нам її зігріть
Платтячко нове надіть.
Діти прикрашають ялинку «гірляндами»
Здалеку чути голос «колядників»
Ведуча. Хто це може до нас іти?
Діти. Колядники.
Колядники входять з колядою.
Ведуча. Ось і прийшли різдвяні свята.
Колядники. Хай за вікном хуртеча злиться,
А нам співати і радіти,
Горить ялинка у світлиці,
З Різдвом Христовим, любі діти.
Колядник. Дніпро обняв дзвінкі Карпати
А в хаті вже кутя і сіно
Дозвольте нам защедрувати
З Різдвом Христовим, Україно!
Ведуча. Просимо, просимо. Защедруйте нам, а ми вам допоможемо.
Діти щедрують. Ведуча дякує колядникам. Дає їм гостинці на дорогу.
Хлопчик-посівальник. Сійся, родися, жито, пшениця,
Усяка пашниця
Щоб був хліб на столі,
І щоб цвіли . як квіти
Гарні, українські діти.
Ведуча. Ось і закінчується веселий ,добрий, щедрий рік. Нехай він сяє на нашу рідну
Землю і зігріває наші маленькі серця.
Знову на зміну Зимі приходить Весна.
Дитина. Благослови, Мати
Весну закликати,
Весну закликати.
Зиму проводжати!
Діти та « пори року» стають один за одним і виходять із залу веснянкою
«Кривий танець».

[dina76]

Конспект заняття:
З музикою до світу почуттів
Старша група

Мета: Учити дітей розрізняти рух мелодії вгору і вниз, мажорний та мінорний лади; впізнавати музичні твори за фрагментами з них, характеризувати їхній настрій. Розвивати звуковисотний слух, почуття ритму, уяву, асоціативне мислення, здібність довільних образних імпровізацій у танку та грі, використовувати виразні засоби музики. Вчити дітей ритмічно рухатися під музику згідно характеру, динаміки, темпу музичного супроводу. Вдосконалювати співочі навички, виразно виконувати пісні, відображаючи голосом характер музики. Виховувати естетичний смак, любов до класичної музики.

Обладнання: Аудіо записи музичних творів, музичні інструменти, іграшковий зайчик, музична драбинка, комплект карток до гри «Музична квітка» , сонечка, квітка Ромашка .


Хід заняття

Під музичний супровід («Марш» А. Філіпенка, діти заходять до залу й сідають на стільчики).
Музичний керівник: (співає) Добрий день!


Діти: (співають) Добрий день
Добрий день
Скільки світла та пісень!

Музичний керівник: Це чудово, що наш день починається з гарного
настрою: долоньки плескають, ніжки веселі.
Подивіться, скільки тут у нас гостей, заспіваєм:
«Добрий день вам гості».

Дітки, а до нас на заняття прийшли ще й незвичайні гості: Засинай лик, Кричайлик, Співай лик, які будуть вибирати собі на занятті друзів.
Засинай лик буде вибирати діток не активних, Кричайлик діток ,які кричать, а Співай лик –активних діток, які гарно співають…

Вже чула , діти, я що йде до нас весна. Зима люта лишає володіння.
То ж хочу запросити вас в подорож за Музичною квіткою. Погоджуєтеся зі мною, хочете в подорож?

Діти: Так.

Музичний керівник: Що ж рушаємо (Вправа «Ходьба на високих півпальцях» українська народна мелодія).

Діти, ось ми й дісталися до Музичної квітки (дітки сідають біля пелюсток які розкладені на килимку). Подивіться, яка вона гарна. Ой, погляньте, вона розкриває свої пелюсточки. Тут я бачу картки трьох кольорів і для вас завдання( музичний керівник грає музику у різних регістрах; якщо звучить високий регістр – діти показують картку - синього кольору, середній – жовтого, низький – червоного).
Молодці діти ви гарно впорались із цим завданням (діти сідають на стільчики).
На попередньому заняті ми з вами слухали « Веселу казку» і «Сумну казку» Д.Шостиковича. Пропоную вам послухати і визначити де сумна, а де весела казка. Якщо музика звучить весело, показуємо розкриту долоньку – «Сонечко». Якщо ж музика сумна, показуємо кулачок – «Хмаринку». Показ долоньки проводиться за вказівкою муз. керівника: «1,2,3 – долоньку покажи».

Музичний керівник: Погляньте, діти до нас на заняття завітав Зайчик.

Зайчик: Добрий день малята! А ви гратися любите? Я буду стрибати, а ви будете відгадувати куди я пострибав?(проводиться музично – дидактична гра «Зайчику, куди йдеш?»).

Щоб співанку заспівати,
Треба назву відгадати:
Невеличка, скромна пташка,
Та чарує всіх людей
Гарним співом…
(соловей)

Зайчик: (співає) Я іду в садок.

Діти: (співають) Я додому йду.

Музичний керівник: Сядь зайчику відпочинь і послухай як наші дітки вміють гарно співати.
Музичний керівник: Діти, послухайте вступ пісні, і пригадайте її назву. (Виконую пісню «Люба Матуся»муз. В.Качана.)
Який характер пісні?
1.)Діти проплескують ритм пісні.
2.)Спів ланцюжком.
3.)Виконання пісні «Люба Матуся».

Музичний керівник: Діти для того, щоб ми з вами краще співали ми повинні зробити зарядку для нашого язичка (працюємо над дикцією пісні «Веснянка», вимова слів пошепки).
Пісню зараз заспіваєм
Весело й завзято
Нумо, разом починайте
Хлопчики й дівчатка.
Діти виконують пісню «Веснянка».

Музичний керівник: Малята, Музична квітка хоче щоб ви для неї заспівали пісню « Це моя Україна».

Дуже просять чоботи – чоботята,
Затанцюйте хлопчики й дівчата.
Діти виконують таночок «Полька»укр. нар.мелодія

Де весела дітвора,
Там завжди цікава гра!
Гра «Веселі танцюристи».

Молодці малята,
Хлопчики й дівчатка!
Ви так гарно всі співали,
Слухали й танцювали!
І за це мої маленькі,
Вам сонечка гарненькі.
(Роздаю сонечка)

[ТМС]

Шановні колеги! Пропоную розвагу з використанням музично-дидактичних ігор. Може кому-небуть пригодиться.

«В гостях у Музичного Короля»

Музичне дозвілля з використанням музично-дидактичних ігор

Обладання: ляльковий Музичний король, різноколірні квіточки, об’ємні ноти, сходинки з п’яти ступенів, лялька, піраміда з трьома китами і маленькі кольорові рибки, макет музичного годинника, картки із сюжетними малюнками до вивчених програмових творів, бутафорний магнітофон, мікрофон, диски з малюнками до програмових пісень, аудіо записи мелодії весняного лісу, шуму моря, звуків фанфар.
Лист від музичного короля
Дорогі друзі!
Запрошую вас у чарівний світ музики.
Зустрінемось у чарівній залі.
Музичний король
Ведучий. Ми отримали дуже дивного листа від Музичного короля, у якому він запрошує нас до себе в гості. Чи тут знаходиться Музичне королівство?
Музичний керівник. Так, заходьте, будь-ласка. Справді, музичний король запросив усіх до себе в гості, бо хоче вам багато розповісти і багато чого навчити.
Діти заходять до зали під звуки маршу, сідають на стільчики.
Музичне вітання
- Добрий день вам, діти!
- Добрий день!
- Добрий день вам, киці!
- Няв-няв-няв!
- Добрий день, собачки!
- Гав- гав-гав!
- Добрий вам, жабки!
- Ква-ква-ква!
Добрий день, корівки!
Му-му-му!
Добрий день вам, свинки!
Хрю-хрю-хрю!
Добрий день вам курочки1
Ко-ко-ко!
Добрий день вам, рибки!
(Діти роблять ротиками ніби рибки.)
Музичний керівник. А тепер привітаємося нашою пісенькою «Добрий день»
Пісня «Добрий день»

Музичний керівник. Повторимо вправу «Веселі долоньки». Коли я буду грати тихо, ви плескаєте тихенько, коли гратиму голосно – ви плескаєте голосно. Приготуйте свої долоньки і плескайте.

Вправа «Веселі долоньки»
Музичний керівник виконує твір «Старовинна полька» (обр. Соколової).
Діти плескають відповідно до сили звуку музичного супроводу.
Музичний керівник. Молодці, діти! Я знаю, що ви дуже любите музичні заняття. Наше сьогоднішнє заняття буде зовсім незвичайне, бо ви потрапили у музичне королівство. Гадаю, що час познайомити вас, діти, з його володарем - Музичним королем.

Під звуки фанфар із-за ширми з’являється ляльковий музичний Король.
Музичний король. Вітаю вас, друзі! Я радий, що ви отримали моє запрошення і вирішили зустрітися зі мною. Ви здивовані, чому в мене таке вбрання? Знаєте, хто я такий? Я – король Музичної країни. Ось послухайте розповідь про мої володіння. У моєму королівстві живе сім ноток. Це така весела дзвінка сімейка! І всі вони дуже різні.
Музичний керівник показує дітям нотки.
Музичний керівник. Ноти оселилися у мене на столі. Ось вони.
До - червона Соль - блакитна
Ре – оранжева Ля - синя
Мі – жовта Сі - фіолетова
Фа – зелена
Музичний король. А ще, друзі, в мене є чарівна квітуча галявина. Дуже люблять нотки гуляти по ній і кожній подобається відпочивати на своїй квіточці. Діти, допоможіть, будь-ласка, ноткам відшукати свою квіточку.
Музичний керівник. Діти, допоможемо?
Діти. Допоможемо!

Гра «Чарівна галявина»
Музичний керівник. Ми підемо на лужок.
Як багато тут квіток!
Кожна квітка кольорова,
А в ній нотка є чудова.
До, ре, мі, фа, соль, ля, сі –
Називаєм нотки всі.
Діти. До, ре, мі, фа, соль, ля, сі –
Називаєм нотки всі.
Ігрове завдання. Знайти кожній нотці свою квітку.
Музичний король. А ще, діти, в моїй країні росте чарівне дерево.
Звучить у аудіо запису мелодія лісу, співають пташки,кує зозуля.
Музичний керівник (виставляє малюнок дерева) Це дерево трішки незвичайне, бо воно має лише п’ять гілочок і всі вони нахилилися вбік.
Музичний Король. Це чарівне дерево росло собі, росло, слухало щебетання пташок, дзюрчання струмочка, пісеньку дощика. «Яка чудова музика! – подумало деревце, - але як зробити, щоб люди почули і зрозуміли її? Адже звуки ми тільки чуємо, але не бачимо».
Музичний керівник. І тоді Музичний король придумав, як зробити так, щоб люди не лише почули музику, а й побачили.
Музичний король. Наказую! Як тільки звук сяде на гілочку, відразу перетвориться на кружечок-ноту.
Музичний керівник грає на баяні звуки, бере з стола і кладе на гілочку дерева.
Музичний керівник. І розлетілися звуки-ноти по гілочках. Першою, від самого сонечка прилетіла сонячна нота «соль» і сіла на другу гілочку.
Прилетіла її подружка «мі» і сіла на першу гілочку.
Фантастична нотка «фа» поселилася між ними.
Незабаром прилетіли ще дві подружки: лагідна «ля» і сяюча «сі». Вони дуже любили тепло і тому сіли так, щоб було ближче до сонечка.
Музичний керівник. Дві подружки, що прилетіли за ними, не любили, коли дуже жарко і захотіли розташуватися нижче. Нотка «ре» зайняла місце під нижньою лінійкою, а добрій нотці « до» не вистачило місця. Довго кружляв цей звук у повітрі і не міг перетворитися на нотку. « Що ж робити?» - подумало дерево. А потім запитало: « Ваша величносте, Музичний королю, що ж робити?»
Музичний король А ти, деревце, подаруй ще одну маленьку гілочку, щоб на ній могла розміститися нотка «до», недалеко від своїх подруг.
Музичний керівник домальовує маленьку гілочку на дереві.
Музичний керівник. Ось на дереві виросла ще одна маленька гілочка. Тут і поселилася нотка «до». І до цього часу сидять нотки на цих гілочках. А люди подивилися на цей малюнок, запам’ятали, де яку нотку писати і стали розуміти музику. Запам’ятаємо і ми, як розміщені ноти.
Тож давайте заспіваємо пісеньку про нотки.

Пісня «Веселі нотки».
Музичний керівник. А тепер заплющте очі.
Діти закривають долоньками очі, звучить і аудіо запису шум моря. Тим часом на стіл виставляють гру «Три кити».
Музичний керівник. У музичному королівстві є незвичайне море. Живуть у ньому три веселі кити. Дружать вони з маленькими рибками. Але одного разу маленькі рибки заблукали у великому морі музики. Великі кити не могли їх знайти. Тож давайте, діти, допоможемо їм. Пам’ятайте: синій кит кличе своїх рибок мелодією маршу, червоний кит кличе своїх рибок мелодіє танцю, жовтий – мелодією пісні.
Гра «Три кити»(старший дошкільний вік).
Дітям роздають різноколірних рибок. Музичний керівник виконує уривки знайомих музичних творів. Якщо звучить марш, діти, у яких сині рибки, підходять до столу і кладуть маленьких рибок біля великого синього кита; якщо звучить танцювальна мелодія, діти виставляють на стіл червоних рибок; звучить пісня – до столу підходять діти, у яких в руках жовті кити.
Музичний керівник. Ось яке воно, діти, море музики. А тепер пригадаємо музику, яку ми слухали на наших музичних заняттях і пограємо гру «Музичний годинник».

Гра «Музичний годинник»
На музичному годиннику у кишеньках знаходяться картки із сюжетними малюнками до програмових класичних творів, які вивчали на попередніх заняттях.
Музичний керівник. Басите, в музичному королівств є музичний годинник. Але його стрілка не рухатиметься, доки ви їй не допоможете. Для цього маєте прослухати уривок із музичної п’єси й пересунути стрілку не ту картинку, яка відповідає прослуханій музиці.
Музичний король. Діти, запрошую вас до нашого музичного магазину купити диск з улюбленою пісенькою.
Гра «Караоке»
Діти підходять до продавця в «музичному магазині» і вибирають собі диск з улюбленою пісне. Кладуть його на «магнітофон» і співають у мікрофон вибрану пісню.
Музичний керівник. А тепер пограємо рухливу гру «Варена рибка».
Українська народна гра «Варена рибка»
Діти йдуть по колу, міцно тримаючись за руки, і співають.
Вареної рибки
Держімося кріпко,
А хто увірветься,
Тому не минеться.
Держіть, не пускайте!
Швидко біжать, намагаючись не розірвати коло.
Музичний керівник підбиває підсумок заняття.
Музичний керівник. Ось і закінчилася наша подорож у незвичне музичне королівство.

Бесіда.
- Чи сподобалося вам у королівстві музики?
- Які ноти ви вивчили?
- Музика буває тиха і ….(гучна).
- На яких трьох китах тримається музика?
- Що найбільше вам запам’яталося під час подорожі у Музичному королівство?
Відповіді дітей.
Музичний король. Дякую вам. Діти, що завітали до мене в гості. Приходьте ще. Я завжди розповідатиму щось цікаве. А на згадку про наше королівство прийміть ці сувеніри – скрипінні ключі, якими ви завжди зможете відкрити чарівне королівство під назвою «Музика».
Діти прощаються з Музичним королем і під звуки маршу виходять із зали.

[inusya3005]

Свято книги!



Ведуча. Тиждень книжки-зазвучало серед міста як сигнал.
За годину місто стало як один читальний зал.
(Виходять 3 дітей)

Дит 1. Всі читають урочисто і без вусі й вусані.
Скільки мешканців у місті стільки тут і читачів.

Дит2. І з малими читачами в хаті клопіт вечорами
Від книжок, хоч треба спати , їх ніяк не відірвати.

Дит3. За той тиждень розмаїті полюбились так книжки,
Що кладуть донині діти на ніч їх під подушки.

ПІСНЯ « КНИЖКА»

Ведуча. Дорогі діти, сьогодні ми проведемо подорож сторінками улюблених казок присвячену іменинам нашої дорогої книжки. Я знаю що вам дуже подобається слухати, дивитись казки. Казки це чарівна країна, де добро завжди перемагає зло.
Казок країна чарівна у гості нас чека вона
Отож часу не гайте, у подорож рушайте.
А щоб ми не заблукали, нашим помічником у подорожі стане леді чарівна Книга. Ось вона познайомтесь. Запрошуйте шановна дітей у подорож.

Книга. Запрошую і я також усіх в казкову подорож!
Хто дружить із книжками, завжди йде поруч з нами.
Ведуча. Відкриваємо першу сторінку казок.

Книга. Чоловічок цей маленький ключ шукає золотий.
Гострий, довгий дерев,яний , всюди ніс встромляє свій.
Поміркуйте, поспішіть, як же звуть його скажіть.?
(виходить Буратіно)


Буратіно. Добрий день шановні діти дуже радий бачить вас,
Хочу з вами подружитись, тож у подорож зібравсь.

Книга. Ходімо Буратіно разом з нами, веселіше буде.

Ведуча. Перегортаємо другу сторінку казок.

Книга. На городі що за черга? Дід і баба тут стоять,
Тягнуть щось поперед себе і не витягнуть ніяк.
Казку швидко ви впізнайте, всіх героїв відгадайте.

(виходить Ріпка)

Ріпка. Дуже я смачна корисна, тож і раджу дітворі
На обід всім ріпку їсти, щоб ніколи не хворіть.

Книга. Ходімо ріпка разом з нами веселіше буде.

Ведуча. Перегортаємо третю сторінку казок.

Книга. Хто кругленький і смачненький із віконця скік та скік.
Втік від баби і від діда до лисички на язик?
(виходить Колобок)

Колобок. Знать нема де правду діти, що хвалитись це ганьба!
Вірю я й надіюсь ,діти що таких у вас нема.

Книга Не сумуй ,Колобок, ходімо разом з нами.

Ведуча. Відкриваемо наступну сторінку.

Книга. Що за хатка, що в ній тісно Мишці , Зайчику і Вовку?
Нумо дітки казку швидко відгадайте ви таку.

Мишка. В дружбі злагоді та мирі проживала в хатці я
Зичу дітворі цій милій бути як одна сім,я.
Книга. Ходімо мишка разом з нами.

Ведуча . Перегортаемо останню сторінку нашої казкової подорожі.
Що в ній цікавого?

Книга. Що за казка, друже мій, незнайомка живе в ній,
Ти впізнаєш вмить її, одяг весь у попелі.
Мачуха все свариться, сестри насміхаються.


(заходить Попелюшка)
Попелюшка. Плакати мені не личить, просто засмутилась я.
Що згубила черевичок на балу у короля.

Книга. Не сумуй, Попелюшко, я познайомлю тебе зі своїми
Друзями. І ми всі разом проспіваємо нашу веселу пісеньку, всім садачком.

ПІСНЯ « СОНЕЧКО»

Ведуча. От і скінчилась наша подорож по сторінках улюблених казок. Ви дуже добре впорались зі завданням нашої чарівної гості
Леді Книги . Давайте діти продовжувати дружити з книгою, просіть своїх батьків читати вам багато різних казок. Знайте, що книга джерело знань, ваш найкращий друг і порадник. А зараз я всіх вас запрошую на казкову дискотеку.

[ТМС]

ЗАВІТАЛА В ГОСТІ ЗИМОНЬКА-ЗИМА
Зустріч у «Клубі веселих і кмітливих»
Підготовча робота: придумати назви команд; виготовити на занят¬тях із художньої праці емблеми та інші атрибути, плакати для вболі¬вальників; вивчити загадки, прислів'я, приказки, прикмети,' вірші, пісні про зиму; підготувати драматизацію або інсценізацію невеликої казки на зимову тематику; підготувати невеличкий концерт про зиму; ознайомити дітей із різдвяними звичаями, розучити кілька колядок, щедрівок, засівалок; вчити дітей описувати зимовий пейзаж.
Хід свята
Обидві команди під веселу музику "в'їжджають" у зал (хлопчики ввозять дівчаток. Дівчинка, присівши, дає обидві руки хлопчикові і він "везе" її) і розташовуються одна навпроти одної.
Ведучий. Хто наткав полотна, Аж від лісу до вікна? І сміється, задається: - От така ширина?
За правильну відповідь команда отримує 1 бал.
Входить Зима.
Ведучий. Ой ти, зимонька-зима,
В тебе жалощів нема:
1 дитина. Снігом вкрила наш садок,
Розігнала всіх пташок.
2 дитина. Вітер твій гуде, шумить,
3 дитина. За вікном мороз тріщить,
4 дитина. А та віхола не раз
Заганяє в хату нас.
Зима. Не лякайтесь, любі діти.
Буду вас я веселити.
Принесла ж я вам, малята,
Сніг біленький і лапатий,
Лижі, ковзани і санки
Для Івасика й Оксанки.
А ще й свята різдвяні
Я дарую дітворі.
Ану ж, позмагайтеся!



І тур
♦ Котра команда найліпше заколядує?
♦ Котра команда найліпше повіншує?
♦ А хто більше посівалок знає?
Конкурс оцінюється за п'ятибальною системою.
II тур
Зима. Починаємо розминку "Буває - не буває".
(По 2 хвилини для кожної команди. Відповідають капітани.) •
За кожну правильну відповідь - 1 бал.
Запитання для розминки:
♦ Випав великий сніг і з'явилося багато мух, комарів.
♦ Сніг надворі, а дерева вкрилися ніжним цвітом.
♦ Сонце пригріває, вишні, яблуні, абрикоси зацвітають.
♦ Надворі сніг білий, а зайчик сірий.
♦ Цвітуть квіти і падає сніг.
♦ Діти засмагають на сонці, а на річці крига.
♦ У лісі заметіль, а ведмідь малину збирає.
♦ Сніг іде — гриби ростуть.
♦ Сніжок землю покриває, а в саду яблука дозрівають.
♦ Сів метелик на травичку.
♦ Зозулька в лісі кує, а сніжок іде, іде.
♦ Сонце пече, липа цвіте.
♦ Холодно, а люди у шубах ходять.
III тур
Опиши зимовий пейзаж Кожна команда отримує репродукцію або ілюстрацію картини із зимовим пейзажем, яку треба описати.
Конкурс оцінюється за п'ятибальною системою.
IV тур
Домашнє завдання. Інсценівка або драматизація на зимову те¬матику.
Демонструє кожна команда. Конкурс оцінюється за п'ятибальною системою.

У тур
Поле чудес. Загадки Загадки містяться в конвертах, розкладених по кругу. Посеред круга - дзиґа. Ведучий накручує дзиґу, навпроти якого конверта вона зупиниться, той і беруть. Команди відповідають по черзі. За кожну правильну відповідь — І бал.
Загадки і запитання для конкурсу (їх можна змінювати на влас¬ний розсуд).
Біле, як сорочка, пухнасте, як квочка.
Крил не має, а гарно літає. (Сніг)
Що то за птиця, що сонця боїться? (Сніг)
Сам не біжить,
А стояти не велить. (Мороз)
Рук не має,
А узори вишиває. (Мороз) Без дощок і без сокири Через річку міст зробили. Міст гладенький, наче скло. Буде дітям весело. (Крига)
♦ Які тварини сплять узимку?
♦ Які птахи лишаються в нас зимувати?
II тур
Конкурс на тему "Хто як зимує?" На "полі чудес" - іграшкові зайчик, білочка, ведмідь, лисичка, вовк, їжак, гілочка з дерева, кілька травинок. Знову заводять дзиґу. Діти розповідають про зимівлю того предмета, на який вона вкаже. За кожну правильну відповідь - 1 бал.
III тур
♦ Чи знаємо зимові прикмети?
♦ Яка з команд назве більше зимових прикмет за одну хвилину? За кожну прикмету - І бал.
Музично-літературна пауза Концерт кожної команди на зимову тематику. Під час літературно-музичної паузи журі підбиває підсумки змагань і після закінчення концерту оголошують результати. Нагородження команд. Спільний танок дружби обох команд.

[Елена52]

Солом’яний бичок
( Зал прикрашено як хату : у куточку - піч, лави по обидві сторони від неї, столи . У другому куточку , що зображає вулицю, стоїть криниця . Діти під музику заходять до залу та сідають на свої місця).

Разом діти співають (на мелодію «Український танок»)
Жили були баба з дідом. Були небагаті.
Дід порався у дворі, а бабуся в хаті.
Баба зранку до вечора пряла — сліпли очка,
Та одного разу каже:

Баба співає (на мелодію «Жила-була бабця»).
— Зроби, діду, ти, бичка. Хай не буде молочка.
Зроби його із соломи, Добре посмоли бочка.

Дід співає (на мелодію «Несе Галя воду»).
— Здивувала ти мене, нічого робити.
Сперечатися з тобою — себе не любити.

Бичок (на мелодію «Ой, під виш¬нею»).
— Мене дід зробив з соломи та смолою посмолив.
Буду їм тепер служити, тільки б вистачило сил.

Дитина (на мелодію «Ук¬раїнський танок»).
Встала вранці баба та мичок набрала
І свого бичка з соломи пастися погнала.

Дитина Прийшла до криниці, сіла близь водиці
Та пустила бичка свого до зелен-травиці.
Разом Сама пряде-пряде і часу не гає,
На бичка з соломи глядить, примовляє:

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).
Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.
Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.

Разом усі (на мелодію «Український танок»).
Казала, казала, поки задрімала.
А із лісу ведмідь вийшов, в нього шуба рвана.
І побачив він бичка, до нього звертає,
Познайомитися хоче та його питає:

Ведмідь (на мелодію «їхав козак за Дунай»).
Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?
Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).
Я бичок-третячок по траві гуляю.
Із соломи зроблений, бік смоляний маю.

Ведмідь (на мелодію «їхав козак за Дунай»).
Якщо ти солом'яний, смолою посмалений.
Дай хоч трішечки смоли, в мене бік обідраний.

Дитина (на мелодію «Українсь¬кий танок»).
І почав він з бичка смолу оддирати
Та зав'яз у смолі — лапу не відняти.
Потягнув бичок ведмедя додому — до хати,
Почав під вороттями голосно гукати.

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).
Діду, діду, не дрімай, а ворота відчиняй.
Ось ведмедя забирай та у льосі заховай.

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Прокинулась баба, а бичка немає.
Продирає очі, та на себе лає.
І побігла додому, що робить не знає.
Ну-м, а вдома радий дід Бабу зустрічає.

Дід (на мелодію «Несе Галя воду»).
Ведмедя бичок привів, його в льосі зачинив.
Ведмедя бичок привів, його в льосі зачинив.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).
Ой, втомилась, діду, нема сил стояти.
Сідаймо вечеряти та лягаймо спати.

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Швидко ніч минає, ранок заступає.
Сонце з неба світить, землю зігріває.

Дитина Встала вранці баба та мичок набрала
І свого бичка з соломи пастися погнала.

Дитина Прийшла до криниці, сіла близь водиці
Та пустила бичка свого до зелен-травиці.

Разом усі Сама пряде-пряде і часу не гає.
На бичка з соломи глядить, примовляє.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).
Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.
Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.

Разом усі (на мелодію «Український танок»).
Казала, казала, поки задрімала.
А із лісу вовчик вийшов, в нього шуба рвана.
І побачив він бичка, до нього звертає,
Познайомитися хоче та його питає:

Вовк (на мелодію «Ой, джиґуне»).
Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?
Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).
Я бичок-третячок по траві гуляю.
Із соломи зроблений, бік смоляний маю.

Вовк (на мелодію «Ой, джиґуне»).
Якщо ти солом'яний, смолою посмалений,
Дай хоч трішечки смоли, в мене бік обідраний.

Дитина (на мелодію «Український танок»).
І почав він з бичка смолу оддирати
Та зав'яз у смолі — лапу не відняти.
Потягнув бичок вовчка додому — до хати,
Почав під вороттями голосно гукати.

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).
Діду, діду, не дрімай, а ворота відчиняй.
Ось вовка забирай та у льосі заховай.

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Прокинулась баба, а бичка немає.
Продирає очі та на себе лає.
І побігла додому, що робить не знає.
Ну-м, а вдома радий дід бабу зустрічає.

Дід (на мелодію «Несе Галя воду»).
Наш бичок вовка привів, його в льосі зачинив.
Наш бичок вовка привів, його в льосі зачинив.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).
Ой, втомилась, діду, нема сил стояти.
Сідаймо вечеряти та лягаймо спати!

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Швидко ніч минає, ранок заступає.
Сонце з неба світить, землю зігріває,

Дитина Встала вранці баба та мичок набрала
І свого бичка з соломи пастися погнала.

Дитина Прийшла до криниці, сіла близь водиці
Та пустила бичка свого до зелен-травиці.

Разом Сама пряде-пряде і часу не гає,
На бичка соломи глядить, примовляє.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).
Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.
Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.

Разом усі (на мелодію «Український танок»).
Казала, казала, поки задрімала.
А із лісу лиска вийшла, в неї шубка рвана.
І побачила бичка, до нього звертає,
Познайомитися хоче та його питає:

Лисичка (на мелодію «Ой, у гаю при Дунаю»).
Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?
Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).
Я бичок-третячок по траві гуляю.
Із соломи зроблений, бік смоляний маю.

Лисичка (нам мелодію «Ой, у гаю при Дунаю»).
Якщо ти солом'яний, смолою посмалений.
Дай хоч трішечки смоли, в мене бік обідраний.

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Почала вона з бичка смолу оддирати
Та зав'язла у смолі — лапу не відняти.
Потягнув бичок лисичку додому — до хати,
Почав під воротами голосно гукати.

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).
Діду, діду, не дрімай, а ворота відчиняй.
Ось лисицю забирай та у льосі заховай.

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Прокинулась баба, а бичка немає.
Продирає очі та на себе лає.
І побігла додому, що робить не знає.
Ну-м, а вдома радий дід бабу зустрічає.

Дід (на мелодію «Несе Галя воду»).
Наш бичок лиску привів, її я в льосі зачинив.
Наш бичок лиску привів, її я в льосі зачинив.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).
Ой, втомилась, діду, нема сил стояти.
Сідаймо вечеряти та лягаймо спати!

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Швидко ніч минає, ранок заступає.
Сонце з неба світить, землю зігріває,

Дитина Встала вранці баба та мичок набрала
І свого бичка з соломи пастися погнала.

Дитина Прийшла до криниці, сіла близь водиці
Та пустила бичка свого до зелен-травиці.

Разом Сама пряде-пряде і часу не гає,
На бичка соломи глядить, примовляє.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).
Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.
Ой, пасися, бичку, поки мички попряду.

Разом усі (на мелодію «Український танок»).
Казала, казала, поки задрімала.
А із лісу зайчик вийшов, в нього шуба рвана.
І побачив він бичка, до нього звертає
Познайомитися хоче та його питає:

Зайчик (на мелодію «Ой, дівчино, шу¬мить гай»).
Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?
Хто ти, хто ти, хто такий? Чому я не знаю?
Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).
Я бичок-третячок по траві гуляю.
Із соломи зроблений, бік смоляний маю.

Зайчик (на мелодію «Ой, дівчино, шумить гай»).
Якщо ти солом'яний, смолою посмалений.
Дай хоч трішечки смоли, в мене бік обідраний.

Дитина (на мелодію «Український танок»).
І почав він з бичка смолу оддирати
Та зав'яз у смолі — лапу не відняти.
Потягнув бичок зайчика до хати,
Почав під воротами голосно гукати.

Бичок (на мелодію «Ой, під вишнею»).
Діду, діду, не дрімай, а ворота відчиняй.
Зайчика забирай та у льосі заховай.

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Прокинулась баба, а бичка немає.
Продирає очі та на себе лає.
І побігла додому, що робить не знає.
Ну-м, а вдома радий дід бабу зустрічає.

Дід (на мелодію «Несе Галя воду»).
Наш бичок зайця привів, його в льосі зачинив.
Наш бичок зайця привів, його в льосі зачинив.

Баба (на мелодію «Жила-була бабця»).
Ой, втомилась, діду, нема сил стояти.
Сідаймо вечеряти та лягаймо спати!

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Швидко ніч минає, ранок заступає.
Сонце з неба світить, землю зігріває,

Дитина Якось дід наш ніж узяв та почав гострити.
Звірі, що сиділи в льосі, почали просити.

Ведмідь (на мелодію «їхав козак за Дунай»).
Ой, не ріж нас, діду, Не губи звірини.
Обійдешся якось ти і без кожушини.

Вовк (на мелодію «Ой, джиґуне»).
Зате буде у тебе багато тваринок.
Ми відкриємо тобі дорогу на ринок.

Лисичка (на мелодію «Ой, у гаю при Дунаю»).
А як будуть грошенята, все собі ти купиш.
З бабою модно одягнешся, ніж з нас шкуру злупиш.

Разом усі (на мелодію «Український танок»).
А ведмедик клявся, Клявся-присягався.

Ведмідь (на мелодію «їхав козак за Дунаю»).
Пусти, діду, до лісочка — принесу тобі медочка.
Пусти, діду, до лісочка — принесу тобі медочка.
Разом усі мелодію «Український танок»).

А вовчик клявся, Клявся-присягався.
Вовк (на мелодію «Ой, джиґуне»).

Пусти, діду, до села, буде отара.
Пусти, діду, до села, буде отара.

Разом усі (на мелодію «Український танок»).
А лисичка клялась, клялась-присягалась.

Лисичка співає на мелодію «Ой, у гаю при Дунаю».
Пусти мене, дідусю, курей, гусок принесу.
Пусти мене, дідусю, курей, гусок принесу.

Разом усі (на мелодію «Український танок»).
А зайчисько клявся, клявся-присягався.

Зайчик (на мелодію «Ой, дівчино, шу¬мить гай»).
Пусти, діду, до лісу — я намиста принесу.
Пусти, дідую до лісу — я намиста принесу.

Дитина (на мелодію «Український танок»).
Прокидаються уранці, а в дворі у них баранці.
Курки, гуски, індики, та ще меду вулики.

Дитина Все прикрашено стьожками, красивими сережками.
На столі лежить, як тісто, гора доброго намиста.

Дитина Дуже старенькі зраділи, що отак розбагатіли.
Разом усі Дуже старенькі зраділи, що отак розбагатіли.

Дід (на мелодію «Несе Галя воду»).
Якщо жінка мудра й в неї добра вдача,
То ніколи не спіткає тебе неудача.

Разом усі (на мелодію «Український танок»).
А бичок на сонці стояв та дивився,
Поки на живого не перетворився.


ТАНОК «ГОПАЧОК»

[Елена52]

Казка "КОЛОСОК"

Господиня:Стояла серед поля хата,Жили в хаті мишенята.Одного звали Верть,Другого звали Круть,А ось вони й самі до нас ідуть.
Під музику заходять двоє мишенят
Верть:
Ми – веселі мишенята,Дуже любимо танцювати.В мене з малку гарний слух,Мабуть, це від довгих вух.
Круть:
Ми прийшли до вас на святоЙ танець будемо танцювати.
Господиня:У хаті півник з ними жив, той півник цілий день робивЗ ранку й до ночі топтав він ноги і не бачив допомоги.Якось півник рано вставі подвіря замітав. Навкруги все обійшов і колос на землі знайшов.На підлозі лежить великий бутафорський колосок.
Півник виходить з хатинки, йде до колоска
ПІВНИК (дорослий):
Що за диво-дивина?Та й багато ж тут зерна!Колос треба заховати,Понесу його до хати.
Півник намагається підняти колосок, але не вдається
ПІВНИК:
Ти диви – який важкий.Що ж мені робити?Доведеться допомогиВ мишенят просити
.Господиня
А маленькі мишенятаДовго танцювали.Притомилися і в ліжкоСпати полягали.
Півник:
Круть! Верть! Годі спати!Ви мені допоможіть:На подвір’ї, біля хатиДобрий колосок лежить!Там зерна дуже багатоЗатягнемо його в хату.Я один не піднімуДуже важко одному!
Мишенята виходять з хатинки, потягуючись
Верть:
Ой! Спина моя болить!І у голові шумить! (Стогне)
Круть:
мене в носі засвербіло –Ми сьогодні захворіли!
ПІВНИК:
Ну, якщо ви зовсім хворі,Сам я впораюсь на дворі.Півник тягне колосок.
МИШЕНЯТА:
А ми зовсім не хворіли,А ми півня обдурили!Хай він тягне колосокНу а ми підем в танок.Танцюють. Заходить півник
ПІВНИК:
Годі байдики вам бити!Треба колосок обмолотити.Поїхали до млинаЙ намолотимо зерна!
Круть:
Ми б пішли, намолотили…Та не можна (разом) захворіли. (Стогнуть)
Під музику півник виносить млинок і співає пісню-
Ой, крути, крути млинок!Ой крути швиденько!Змолоти мій колосокДовгий, золотенький!Ой, прийшов я до млина,Буду працювати.Намелю собі на зиму Борошна багато!
Півник йде, а потім заходить у білому фартушку з діжкою в рукахВиходять мишенята.
Півник замішує тісто.
Верть
:Крутику, дивись, дивись, -Півник борошно привіз!Вже і піч він затопивТа ще й тісто замісив!
ПІВНИК
:Заходьте друзі в хату,Мені допомагати!Треба тісто заміситиЙ пиріжечків наліпити!
Круть:
Та ми б і тісто замісили,Але ніколи цього не робили!
ПІВНИК:
От ледачі мишенята!Вибирайтесь геть із хати!Мишенята тікають.
А півник вимішує пироги і співає
ВЕРТЬ:
Ой, як смачно пахне,
Круть!
В мене слинки вже течуть!
Мишенята тягнуться носом до пирогів
ПІВНИК:
Почекайте, почекайте!По-перше відповідайте:Хто по двору тут ішов?Хто ж це колосок знайшов?
Круть:
Ти півнику, ішов,Ти колосок знайшов…
ПІВНИК:
А хто до млина ходив?Борошна хто наробив?
Верть:
Ти, Півнику, ходив,Ти, півнику наробив…
ПІВНИК:
А хто тісто замісив?Пирогів хто наліпив?
Круть:
Ти, півнику, замісив,Ти, півнику наліпив.
ПІВНИК
: А ви чим займались?
Мишенята:
Ми танцювали й грались…
ПІВНИК:
Ну, якщо ви не робили,Тільки байдики все били,То і ложки поховайте,Із-за столу, геть, вставайте!
Круть:
Півник, любий! Нас простиЙ пирогами пригости….
Верть:
аємо ми обіцянку:Првцювати добре з ранку,Всю роботу поробити,В діжі тісто заміситиЧисто в хаті підмести.
Півник, ти вже нас прости!Півник:
Добре, що все зрозуміли самі,Пригощайтесь пирогами тоді!
Вклоняються, виходять