ВИПУСКНИЙ 2009
(До зали заходить вихователька, підходить до столу з фотокартками, переглядає їх)
Голос за лаштунками: ВЕСНА. РІК 2029
(До зали заходить друга вихователька)
- Що це ви робите, Лілія Олексіївна?
- Та от знайшла фотографії дітей, яких ми випустили в 2009 році. Сиджу, розглядаю і згадую їх. Хороші були діти.
- Просто чудові. Я з ними спілкуюсь в інтернеті і знаю, хто з них ким став. (Розкриває свій ноутбук і показує).
- Ой, як цікаво! То розкажіть же, що вони тепер поробляють. (Сідають одна біля одної і розмовляють дивлячись в ноутбук).
- Це ось Діана. Пам’ятаєте, все лялькам платтячка вирізала з паперу? Так, тепер вона модельєр, свою фірму має. А ось дівчатка Іра та Тамара – відомі топ моделі, демонструють одяг цієї фірми.
- Бач, і тоді дружили й тепер разом. А що ви знаєте про Сашу та Сергія, тих, які постійно билися?
- Вони й тепер б’ються – боксери. У неділю їх бій по „1+1” показуватимуть.
- Це ж треба! А що ви скажете про Артема? Бувало щось все загубить – то шапку, то рукавичку, то іграшку.
- Цей тепер усе знаходить – слідчим став, найскладніші справи розплутує. А пам’ятаєте Вову? Того, що всі машинки собі забирав? Мороки було... так він нині – директор автопарку.
- Чим далі, тим цікавіше. А що чути про Сашу Сотніка? Скільки разів ми його малюнки змивали з стін!
- Ви не повірите – став художником
- Дякую вам за цікаві новини. А пам’ятаєте їхнє свято випускне у 2009 році?
- Щось пам’ятаю, а щось уже й забулося. От якби можна було повернути час назад!
- А я зараз поставлю відеозапис того випускного свята, то й пригадаємо, як усе було.
ГОЛОС ЗА ЛАШТУНКАМИ: -Отже, рік 2009, весна, випускний бал у дитячому будинку.
(Заходять двоє дітей)
1 дитина: Увага! Увага!
Шановні друзі,
Ми сьогодні прийшли
На радісне свято
Веселе, чудове –
Ми йдемо до школи.
2 дитина: Хай пісня тут лине!
Хай сміх скрізь лунає,
У кожного радісна усмішка сяє.
Всі дружні, веселі,
Радійте за нас
Разом: Ми всі йдемо у 1 клас. (Під музику до зали заходять діти з повітряними кульками).
Вихователь 1: Сьогодні ми у дружнім колі
Випускників вітаємо своїх.
Вони вже в вересні
Навчатись будуть в школі,
А ми у групі
Лишимось без них.
Вихователь 2: Прийдуть до нас
Нові маленькі діти,
Ми їх так само будемо навчать.
А в перші дні, буває так нерідко,
Нам буде вас не вистачать.
1 дитина: Нам теж без вас незвично буде трішки,
Але ж до цього треба вже звикати.
Ми в цьому році дуже гарні книжки
Вже самостійно зможемо читати.
2 дитина: Ми в школі хочемо про все навчитись
На пустощі не витратимо час.
До вас, звичайно, встигнем завітати,
Бо й нам не вистачати буде вас.
3 дитина: Радіє край і в променях іскриться:
Це сонечко спішить до нас само.
Бо ми вже підросли – ось подивіться,
І в цьому році в школу ідемо.
Ведуча: Ой, подивіться на Гнома, спить собі у куточку. (Звертається до Гнома)
Нам вибачте, шановний Гноме,
Що Вас турбуємо удома.
Вже годі спати, зараз день!
Дитина: Гноме, любий, прокидайся –
Нам до школи восени.
Хочемо чарівну казку
Із собою взяти ми!
Гном: Куди? Куди? До школи? Це ж чудово
Я казкар Олє-Лукойє.
Чарівна парасолька в мене є.
Вона нас в казку поведе.
ТАНОК З ПАРАСОЛЬКАМИ
Гном: Парасолько, покрутись,
Казко, казочко, з’явись!(Гном виходить з зали)
Ведуча: Жили собі дід та баба в одному селі
І мали Телесика. Нічого собі.
Хлопчина веселий, підріс ось якраз,
Вже час йому в школу іти, в перший клас.
(Заходить Івасик із портфелем)
Івасик: Купив дідусь портфеля, бабуся – книжки.
Учитись в школу іду залюбки!
Навчуся я скоро читати і писати,
Навчуся гарно рахувати...
(Сідає під кущем, розглядає книжки. З’являється Зміюка)
Зміюка: Що за шум? Не дадуть поспати!
Хто там хоче рахувати?
А, Телесик! Справді так!
Що це в нього у руках?
Яка гарна річ! Ти ба!
А в моєї Оленки такої нема!
Треба думати-гадати,
Як портфелика забрати! (Зміюка, крадучись, підходить до Телесика)
Івасик: Сонечко гріє, хлюпотить вода,
Гілочки широкі кущик розкида.
Скоро йти до школи, трішки часу є,
Тут у холодочку подрімаю ще... (Засинає)
Зміюка: І добре, він заснув!
Тихо я... Щоб не почув!
В нього портфелик заберу
І Оленці подарю.
(Зміюка забирає портфель).
Ведуча: Тут Сорока прилетіла
Голосно заскрекотіла.
Сорока: Гей, Івасику, вставай
І портфеля йди шукай!
Тут Зміюка вже була
І портфеля понесла!
Пісня „По секрету всьому світу”.
Ведуча: Йде Телесик гаєм, йде Телесик лугом,
Скільки йшов – не знаєм, що казав – не чули!
І прийшов Телесик до дуба старого,
Ніколи не бачив Івасик такого!
Він не довго приглядався
Під кущем вмить заховався,
Бо стежка вузька,
Швидко його до Змії привела.
(З’являється Зміюка з віником. Замітає, а за дубом спить Оленка. Змія ставить віник, бере портфель).
Зміюка: От чудову річ придбала, що в Телесика забрала!
Зрадіє моя доня, іграшка просто чудова!
Оленко, доню, йди хутчіш, подивися поскоріш,
Що в руках своїх тримаю, такого в тебе ще немає.
Виходь, доню, прокидайся, портфеликом іди пограйся.
(Виходить заспана Оленка, сідає на підлогу, роздивляється портфель)
Оленка: Портфель гарний, що й казати!
Сірку треба показати!
Сірко, Сірко, на-на-на...
І чого це його нема?
(Йде до хати і каже)
Оленка: Сірко, ах ти ледар, дармоїд,
Спиш, та й спиш,
Зараз провчу тебе я так як слід!
(Оленка тягне Сірка за хвіст. Сірко скавучить)
Оленка: Ти прокинувся, чи ще?
Подивись, що в мене є!(Ховаються за кущами. Виходить Івасик, крадучись)
Ведуча: Вийшов Телесик, іде по доріжці,
Та щось чіпляється за ніжки!
Ой, біда, яка біда!
Це Зміюка все лиха,
Телесика обдурила,
У пастку заманила. (Івасик чіпляється за гілля. Летять гуси)
Івасик: Гуси, гуси, гусенята,
Візьміть мене на крилята!
Треба в школу мені йти
І портфелика знайти!
(Івасик іде за гусьми, стає біля дуба)
Ведуча: Знову Телесик біля дуба,
Слухайте, що далі буде.
Недарма сюди прийшов,
Ось ми чуєм...
Івасик: Я знайшов
Думав, що це гілка,
А воно-сопілка. (показує сопілку)
Ведуча: Це сопілка не проста, це сопілка чарівна!
Ти бажання загадай, а тоді в неї заграй.
(Івасик загадує знайти портфель. Грає на сопілці. Із-за дуба „летить” портфель).
Ведуча: Ось і виконала бажання сопілочка!
А тепер іди додому,
Поспішай мерщій до школи!
(Івасик іде по доріжці, а Зміюка хутко розлягається на його шляху)
Ведуча: Але що це з краю? Що це за почвара?
Та це ж Зміюка зубата.
Глянула наліво, зиркнула направо
Й поперек дороги витяглась лукава.
Ані пари з рота, ані кліпне оком,
Ніби-то і справді зовсім нерухома.
Не кричить, не свище.
Підійшов Телесик до Зміюки ближче.
(Зміюка хапає портфель у Телесика. Тягне, до неї підбігає Оленка, тягнуть портфель удвох. Вихователь пропонує дітям допомогти Телесику)
Зміюка: Віддай портфеля, я кажу,
А то все рівно заберу.
Ведуча: Та портфель нащо тобі,
Нема місця в школі для Змії!
А Телесик от якраз
І зібрався в перший клас!
Зміюка: Що за школа? З чим її їдять.
Такого блюда ми не знаєм,
Ми цю школу не вживаєм.
Ведуча: Та цю школу не їдять
В класі учні всі сидять.
Вчителі тих учнів вчать
Рахувать, читать, писать.
Дитина: Треба добре дітям знати,
В школі вчать дітей читати
І писати будуть вчити,
На екскурсії водити.
Вчать у школі працювати,
Труднощі перемагати,
Завжди правду говорити
В світі лиш добро творити.
Будуть вчити рахувати,
Танцювати і співати.
Нас навчать, як в світі жити,
З усіма дітьми дружити.
Ось послухайте про школу
Пісню, нам давно знайому.
Пісня „Учать в школі”
Оленка: В школу всі з портфелем йдуть,
А в портфелі, що несуть?
Ведуча: Наш Телесик добре знає,
Що в портфелі учень має.
Тож, Телесику, часу не гай
Потрібне в школі у портфель складай.
Ведуча: Склав Івасик наш портфель,
Ну, Оленко, ти тепер!
Оленка: Портфеля зараз і я складу
Можливо, в школу теж піду.
Гра „Склади портфель”
(Грають дитина і Оленка, але Оленка все робить навпаки і програє)
Ведуча: Ех ти, усі сміються, покотом лягають,
Й скільки того сміху – ні кінця, ні краю!
Покажіть їй, малята, як портфелика складати. (Гра повторюється ).
Ведуча: Молодці малята,
Вмієте портфель складати.
Гарно коли друзі в тебе є
Друг в біді не лишить,
Щирим словом втішить.
(Звертається до Зміюки та Оленки)
А ви ідіть собі гуляйте,
Телесика більше не чіпайте.
Пам’ятайте, що кажуть мудрії люди:
„Хто живе не в дружбі – горе тому буде.”
Пісня „Справжній друг”
Дитина: В цей день усе буденне і святкове,
І дивне, і незвичне, і просте.
Дитина: Є зміст в листку,
Є зміст в пташиній мові
В усьому дивовижному, що зріє і цвіте.
Ведуча: Чи чуєте: вітерець подув.
Дитина: Так, хтось направляється до нас у гості.
Ведуча: Та тож якась дивна бджола. Скоріш, це цілий вулик малят.
(заходять діти середньої групи).
Бджола 1: Я просто бджілка,
Я трудівниця мала
Де я тільки не була:
І на луках, і в садках,
На гілках, і на квітках.
І не знала я спочину
Ні на мить, ні на хвилину.
Стільки то було роботи,
Все носила мед у соти.
Посиджу я з вами трішки,
Бо стомились крильця й ніжки.
Ми над липами літали
І пахучий мед збирали.
Принесли сьогодні вам,
Щоб ви добру силу мали
Старанно усе вивчали.
Бджола 2: Мов чарівні дзвіночки,
Наші ніжні голосочки
Прозвучать в цей святковий час
З побажаннями, випускники, до вас.
Бджоли: Дзвоник останній,
Перший крок у житті,
Палкий порив і юності надії.
Нехай щастить вам, друзі, у житті,
І хай здійсняться ваші мрії.
В залі усмішок багато –
Це насправді гарне свято.
Ми випускників вітаємо
А самі ще зачекаємо.
Трохи сумно нам, звісно,
Та радіємо найбільше
І пишаємося вами
Потанцюйте разом з нами!
Танець веселий у колі
Дитина: Танцювали і неначе,
Знов маленькими були.
Ну чому наш дитбудинок
Ми так швидко підросли.
Дитина: А ви, діти виростайте,
Наче квіти на землі,
І про нас не забувайте
Всі: До побачення, малі!
Ведуча: Любі наші малюки
Є в нас іграшки м’які
Наші випускники їх тримають
Передати вам бажають.
(випускники передають іграшки і вих. сер. групи виводить дітей.)
Ведуча: Наші діти багато чому навчились у дит.б. А тепер їх чекає школа і перша вчителька, яка поведе їх дорогою Знань. Дуже цікаво знатися ким же стануть наші діти, коли виростуть? А хочете дізнатись про що вони мріють зараз?
Інсценівка « Розмова на майданчику»
Ведуча: На майданчику гуляли
Якось діти всі разом
А поодаль розмовляли
Саша, Тома і Антон.
Тома каже:
- От якби вихователькою стати.
Дітям я би дозволяла
Цілий день тільки гуляти.
Спати зовсім би не клала,
Жуйки б їсти дозволяла.
Саша - Вихователька – це добре,
Але краще – методист.
Зовсім я тоді змінив би
Виховной роботи зміст.
Науками дітей я би не морив
І заняття в дитбудинку
Одразу б відмінив.
Казки нехай би цілий день читали,
І танцювали й малювали.
А якщо б ішли в басейн,
То купались цілий день.
Ведуча: Антон мовчав, мовчав
І сказав нарешті
Антон: Якщо будете ,ви друзі,
Так із дітьми працювати,
Як тоді ви їх до школи
Зможете підготувати?
Я, як справжній чоловік,
До порядку всюди звик.
Буду я директором,
Стану керувати,
Щоб в процесі виховному
Дров не наламати.
Ведуча:Будемо на вас чекати.
Вчіться, підростайте
І про цю розмову
Ви не забувайте.
Вихователем вам бути
Чи, може, банкіром,
Хай усі ваші бажання
Здійсняться неодмінно.
Вміють наші діти веселиться,
Бо мовчати не годиться.
А ще вміють гарно танцювати
Свій талант вам хочуть показати.
Танок « Полька»
Діти: Свято радісне у нас,
Бо йдемо у 1 клас.
З усіма хто в дитбудинку .
Попрощатись прийшов час.
Вчитись в школі ми готові,
Вже трохи вміємо читати,
І вам даємо чесне слово-
Відмінниками в школі стати.
Ми відпочинемо за літо
Воно, як ластівка, промчить.
А в вересні для нас привітно
Шкільний дзвіночок продзвенить.
Подяка щира і палка
Працівникам дитячого будинку,
Це ви ночей недосипали
Про нас, маленьких, завжди дбали.
Спасибі тим, хто нас любив,
Навчав нас дружно жити,
Спасибі тим хто нас навчив
«Спасибі» говорити.
Спасибі тим хто нас учив
Ліпити й малювати.
Спасибі тим хто нас учив
Співати й танцювати.
Спасибі няням, кухарям
За ласку і привіт,
За чай, смачний сніданок,
Вечерю і обід.
За те, що дитбудинок наш
Завжди буває самим кращим,
Спасибі скажемо усі
Наталі Віталіївні нашій.
Спасибі вихователі,
Спасибі вам не раз
За все, що ви зробили
Хорошого для нас.
Хоровод з вихователями та нянями під пісню «Воспитатель».
Ведуча: Ось уже і на порозі школа,
Зірочки наші ростуть,
Світ цікавий такий довкола,
І вам пора вже в путь.
А вони ще такі маленькі,
Перші проби, важкий політ.
Крильця - рученьки ще слабенькі,
Щоб іти самостійно в світ.
Їм підтримка, турбота треба,
Доброта і людське тепло,
Світ широкий і чисте небо,
І щоб сонце в душі цвіло.
Вчіться, діти, не лінуйтесь,
Бо знання – велика сила,
Мудра книга вам – букварик
Двері в світ складний відкрила.
З вами нині ми прощаємось,
І на вас ми сподіваємось,
Будьте добрими людьми!
Пісня « А ми бажаєм вам добра».
( Слова для привітання надаються директору та гостям)
Вихователь : А зараз ви візімете кожен свою зірочку і відпустите її в небо, щоб вона вам світила довго – довго, а ви дивлячись на зоряне небо згадували нас.
Социальные закладки