15 февраля-День вывода советских войск из Афганистана
Очень надо найти сценарий ко Дню вівода войск из Афганистана. Помогите найти. Предлагаю свой сценарий
С ц е н а р і й д о с в я т а м а т е р и н с ь к о ї п і с н і
“ З А С П І В А Й М Е Н І М А М О ”
(Святково прибраний зал. У глибині сцени – Ікона Божої матері у вишиваному рушнику, збоку на полотнищі – заповідь Господня:
“Шануй батька свого і матір свою, щоб довгими дні твої були на землі”)
(На сцені журнальний стіл для ведучих, на ньому кролевецький рушник, ваза з житніми колосками)
(ЗВУЧИТЬ ФОНОГРАМА ПІСНІ “ЧОРНОБРИВЦІ”. Музика мікшується, на сцену виходить ведуча)
вед.: …Так хочеться гармонії, тепла,
Спокійного, розсудливого слова,
Отих пісень, що матінка дала
Коли вночі гойдала – колискових,
Їх не замінить жоден інструмент.
Не забуваймо – це мистецтво вічне.
Послухаєм і трепет перейма,
І відступають ритми пересічні.
Любі друзі, шановні гості! Вітаємо вас на святі материнської пісні.
(Кінець фонограми чорнобривці)
вед: Щоб роду не було переводу, він має жити багато літ. А початок роду – мати. Її святою називали. Вогонь – це символ тепла і домівки, який зігріває оселю.
(ЗВУЧИТЬ ФОНОГРАМА “ЗЕЛЕНЕЄ ЖИТО, ЗЕЛЕНЕ”)
вед: Здавна існує традиція – у присутності рідні найближчих друзів вона мала “оживляти” дім, запалити вогнище. Почесне право запалити вогонь на нашому святі надається молодій матері __________________________________________________________
(Виходить із зала)
(Кінець фонограми пісні “Зеленеє жито, зелене”)
вед: Мама… Перше милозвучне слово, з якого дитина починає науку словотворення. Мамина ласка – це чарівні ліки від усякого болю. Мамина пісня – це найдорожче, що западає в душу дитини ще з колиски. (Виїжджає мама з колискою) Її колискова звучить найніжнішою музикою і тоді, коли посрібляться наші скроні. Чи можна забути ту пісню, що мати співала, коли засинав.
Мама: Тихо… Тихіше! Народилась дитина. Гарненька така на вид. В згортку білих пелюшок мирно в ліжечку спить. “Спи, моя крихітко, пташечко гожа моя. Баюшки, баю, баю”.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
вед: Як дітей колишеш ти недремно,
То не раз змахнеш краплинку поту.
Що ж, прислів”я мовить недаремно,
Хто не має дітей – не мав клопоту.
Мама: Ой щоб спало, щастя знало.
Ой щоб росло, не боліло.
На серденько не кволіло,
Соньки-дрімки в колисоньки,
Добрий розум в голівоньки.
вед: Народні колискові пісні зачарують нас надзвичайною ніжністю і простотою.
Раніше дітей гойдали в колисках, виготовлених з лози. В Україні існував звичай: коли дитина виростала, колиску не викидали, її берегли поки в цій оселі жили люди. Колиску з дерева (клена, осики, комишу). Для неї вибирали легке, м”яке, співуче дерево. Колискові пісні. Скільки їх створив народний геній! Лагідний материн спів засівав дитині душу любов”ю до людей, природи, до всього живого.
вед: У цьому році у нашому містечку народилося (кількість_____) малят. На сцену запрошуємо мам, які нещодавно народили малят.
(“Розпорядник” ЗАГС – вручає їм свідоцтва про народження дітей)
Розпорядник: Зростай, дитино на землі своїй
Щоб квітка рання у дощі травневім
У ніжнім промінці радій
Що на землі дарує сонце дневі.
вед: Народилася дитина… . її взяли ніжні руки матері і дужі руки батька. Це вони, найрідніші люди, ввели у цей світ. Який буде життєвий шлях їхньої кровиночки?
(ПОЧАТОК ФОНОГРАМИ “ТОП-ТОП”)
Швидко промайнув рік для сім”ї… Сьогодні дуже радісна подія. Ваш син зробив перший крок у велике життя. Може, стане він знаменитим, але головне, щоб він ріс хорошою і чуйною людиною.
(Батьки беруть за руки дитину і ведуть її через всю сцену. Кінець фонограми. Їх вітає голова райдержадміністрації. Вручає відеокасету або альбом)
Голова РДА: Рости, дитино, Вітчизні на славу, людям на добро, матері на радість. Хай буде сміливий, як вода, багатий, як земля і щедрий, як весняне сонечко.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
вед: Пролетіли перші роки безтурботного життя. Швидко для малюка, але ой як нелегко доводилося мамі! А потім був дитячий садок.
Вони вели їх, малюків, за руки.
Стежиною, що йшла до “Букваря”.
Щоб невгасимо сяєвом науки
В житті їх завжди кликала зоря.
(Директор дитсадка дарує першокласникам “Буквар”)
вед: Вся родина зійшлася до хати.
Старшокласники і першачки.
Усміхаються мами і тата,
Серед нас, як завжди, вчителі.
Випускник: Перший раз у перший клас
Прийшли сьогодні першачки,
Ласкаво просимо до нас,
Вам аплодуєм залюбки!
Мама першокласника: Хай всі вони живуть
У злагоді і в мирі,
Хай здійснюються іхні
Заповітні мрії.
Хай не трапляється з ними
Тяжких пригод,
Хай гордиться ними
Весь український народ.
Першокласник: Молитву матері у серці пронесу.
Учитимусь у школі на “відмінно”.
Державі рідній користь принесу
Своїм знанням я неодмінно.
вед: Дні дитинства – наче плин води,
Проліта дитинство та у спадок
Зостається пісня повна згадок,
Пам”ять зостається назавжди.
__________________________________________________________
__________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________
вед: (з короваєм) Пролетіли роки, прийшла пора дітям, як птахам вирушати у далеку дорогу. Сьогодні на нашому святі віншуємо наших випускників.
Директор школи: Шановні випускники!
Не розгубіть скарбів душі
І не зречіться маминої мови.
Гарне життя, - то не лише обнови.
Є в нього біль і терни на межі.
Що нелегке – то дороге в стократ,
Мов мамина незгасна колискова.
Життя таки – не карнавал казковий.
Без буднів, друзі, не буває свят!
(Виходить ведуча з короваєм на рушнику)
вед: Коли на стіл гарячий коровай
Кладе твоя матуся сива,
Ти не соромся, синку, запитай,
Чиї це руки випікали диво.
(Ведуча віддає коровай одній із мам випускників)
Мама: Цей рушник заквітчай півнями,
Щоб їх від зла й біди оберігав,
Давав наснагу і повів піснями.
До рідної світлиці повертав.
(Мама вручає коровай синові)
Випускниця: Дивлюсь я мовчки на рушник, що мати вишивала,
І чую: гуси зняли крик, зозуля закувала.
Знов чорнобривці зацвіли,
Запахла рута-м”ята,
Десь тихо бджоли загули,
Всміхнулась люба мати.
І біль у серці раптом зник.
Так любо, любо стало.
вед: У дитинстві колись ми з рідного дому
Все думками тяглись в далину невідому.
Бо манила краса, де хмарки чередою.
Де злились небеса з весняною водою.
Ще невпізнаний світ у рожеві надії,
За селом горицвіт закрива наші мрії.
вед: Як важливо вибирати в житті свою стежину. Від того, яку стежину ти обереш, як ти підеш по ній, з ким, хто тебе поведе, залежить твоя доля. І яку б ти стежину не обрав, кожна стежка починається від маминої хати і маминої пісні.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
вед: Мама… Вимовляєм рідне до болю слово, і перед тобою постає образ її єдиної, найріднішої, наймудрішої, найсвятішої. І де знайти ті слова, якими можна було б виразити свою безкінечну любов до матері!
______________________________________________________________
______________________________________________________________
вед: (Виходить із призовником) Пошаною і повагою користується в нашій країні людина-воїн, наділений високою довірою народу, покликаний зі зброєю в руках захищати його мирну працю і свою рідну матусю.
вед: А завтра вулиця святкова
В солдати проводжає хлопця.
Веселий сміх, жива розмова
У бризках вранішнього сонця.
В душі схвильованій юначій
Кружля земля і небо синє,
А мати схлипне – та й заплаче
І не надивиться на сина.
Слово для материнського благословення має ____________________________________________________________________________________________________________________
(Мати виходить з іконою і благословляє сина)
вед: Щастя, здоров”я вам і вашим сім”ям. Не забувайте рідної домівки – тебе дома чекають.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
Призовник: Я рідну хатину згадаю –
Оту, що стоїть край села…
І спів соловейка у гаю,
І стежку, що в світ повела.
І промені першого сонця
У житах, як в річці на дні,
І сині, як очі, віконця,
Що світять мені
Згадаю кохану матусю,
Яка все стоїть край воріт
І вас незабутній татусю,
Що ждете на мій поворіт,
Бо знов - соловейко у гаю,
І стежка, що в світ повела…
Тож як я тебе не згадаю,
Стежино моя край села?
____________________________________________________________________________________________________________________
вед: Мати, мамуся! Скільки спогадів і тепла таїть це лагідне слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, наймиліша.
Вона постійно у далеких мандрівках, її материнська ласка, її материнська пісня зігріває нас до старості, і ми завжди линемо думками до рідної хати, до мами.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________
вед: Міцна сім”я – міцна держава – то кожен знає,
І як тут не приховуй, не таї, -
Залежить наше щастя від сім”ї.
(На сцену запрошують молоду пару)
(Мати зустрічає їх з іконами, хліб і сіль – на рушнику. Благословляє)
Мати: Нехай радіють ниви колоскові,
В житті хай будуть злагода і мир.
На чистому, як сонце, рушникові
Дозвольте вам піднести хліб і сіль.
(Вручення пам”ятного подарунка)
вед: Родина. Рід. Які слова святі,
Вони потрібні кожному в житті.
Якщо зміцніє хоч одна родина,-
Міцніша стане й наша Україна
____________________________________________________________________________________________________________________
вед: Щоб не спорожніли, не обміліли криниці наших душ і не згубилася материнська пісня, така ніжна і лагідна її мелодія. Передаймо її у спадок нашим дітям, онукам, правнукам. Не забуваймо материнську пісню
Не цурайся пісні,
Чутої від мами,
Не згуби – то мова
Прадідів твоїх,
Бо зректися пісні,
Що цвіли віками –
Мов забуть народ свій,
Даль його доріг!
Для вас звучить у виконанні ансамблю “Супер бабуся” пісня “Заспівай мені мамо”
вед: Шановні гості! На цьому наше свято закінчується. До нових зустрічей!
(Звучить фонограма пісні “Чорнобривці”)
сценарий к 20-летию вывода советских войск
Сценарий
литературно-музыкальной композиции,
посвященной 20-летию вывода советских войск из Афганистана
«Время выбрало нас»
Дата проведения: 13 февраля 2009 г.
Время проведения : 13-00 час
Место проведения: конц. зал РЦКД
(до начала мероприятия в фойе действуют выставки )
В записи звучат стихи «Афган, Афган»
(на экране мультимедиа демонстрируется изображение Солдата из символики боевого братства)
(б/о танец «Память о живых» гр. «Версия»)
после танца дети подходят к краю сцены и читают стихи
1.Сегодня день такой настал
Сказать хотелось очень
О тех, кто был в Афганистан
Заброшен давней ночью.
2.О тех, кто долг свой исполнял
В совсем чужой стране
Кто власть чужую защищал
И канул на войне.
3.О тех, кто выжил и живет
С изломанной судьбой.
Пусть бог вам счастье принесет
И душам даст покой.
4.Пусть будет мир у вас в глазах
И кров над головой.
А если ждут кого в слезах,
Вернется пусть домой.
Вместе
Пусть наш народ своих сынов
Не бросит никогда.
Мы вам желаем мирных снов
Отныне- навсегда.
(демонстрация видеоролика)
Вед1.: Добрый день, дорогие друзья! Мы рады сегодня у нас в гостях приветствовать всех: офицеров запаса, воинов-интернационалистов, выполнивших свой интернациональный долг в Афганистане, Таджикистане, Абхазии, Приднестровье, Чечне и других горячих точках.
Вед.2 20 лет назад последний советский солдат покинул территорию воюющего Афганистана. Для всех ветеранов той войны 15 февраля является праздником с честью выполненного воинского долга и днем светлой памяти об отдавших жизнь на чужой земле товарищей.
Вед.1 Дорогие друзья! Примите самые искренние пожелания вам и вашим близким мира и согласия из уст человека, знающего о той войне не понаслышке, участника боевых действий в республике Афганистан, капитан запаса, председателя районного совета ветеранов Афганистана
_____________________________________________________________
(выступление В.А.Полищука)
б/о Райков С. «От героев былых времен»
Вед.1 Открываю я дневник афганский
Пожелтевшие эти листы
Сохранились в них: ветер странствий
Друзей лица и даль пустынь.
Вед.2 Сколько б лет не прошло и дальше
Сколько б мы не узнали стран
Будет всем нам друзьям афганцам
Пароль общий –Афганистан!
Вед.1 Год 1979, 29 декабря. В обыденной суете повседневных дел граждане Советского Союза куда то спешили, терпеливо стояли в очередях за покупками и были озабочены в первую очередь тем, что бы лучше подготовить праздничный стол и как можно интереснее встретить долгожданный Новый год. В этот предпраздничный день и было впервые опубликовано обращение правительства Афганистана с просьбой о помощи.
Вед.2 Кабул,Сообщение ТАСС
принимая во внимание продолжающееся вмешательство и провокации внешних врагов Афганистана, и с целью защиты завоеваний апрельской революции основываясь на Договоре о дружбе, добрососедстве и сотрудничестве от 5.12.78 года, Правительство ДРА, обратилось к СССР с настоятельной просьбой об оказании срочной политической, моральной, экономической помощи, включая военную .
Правительство Советского Союза удовлетворило просьбу афганской стороны.
Вед.1 Для большинства советских граждан это сообщение прошло практически незамеченным: тогда мало кто знал, что это за страна, и только посвященные понимали, что крылось под этими сухими, написанными официальным языком строками. Но всему грядущему десятилетию суждено было пройти под знаком этого сообщения, и внимание всего мира на протяжении всех этих лет было неотрывно приковано к этой, стране.
Вед.1 Для того чтобы понять и объяснить события, потрясшие Афганистан, да и весь мир в канун 1980 года, попробуем вспомнить все то, что предшествовало этому роковому шагу и перенесемся от этой отметки на семь лет назад.
(муз. заставка)
Вед.2 После того как в Афганистане разгорелось пламя Апрельской революции, ее огонь начал быстро охватывать обширные территории страны. В стране нарастала гражданская война.
Вед.1 Советский Союз как мог, , помогал афганскому правительству:
Вед.2 В марте 1979 года в провинции Герат вспыхнуло крупное контрреволюционное восстание. На сторону мятежников перешла целиком пехотная дивизия численностью 5 тысяч человек
Вед.1 Герат, где проживало около 200 тысяч человек, был стратегически важным городом, и над революцией нависла серьезная угроза.
Вед.2 24 декабря на совещании руководящего состава Министерства Обороны министр обороны Устинов объявил о решении политического руководства ввести войска в Афганистан. Цель ввода войск - "Оказание интернациональной помощи ДРА и пресечение возможных угроз безопасности Советского Союза".
Вед.1 Это было начало той долгой десятилетней войны.
(видеоролик с фестиваля)
Вед.2 Всего за период с 25 декабря 1979 г. по 15 февраля 1989 г. в войсках, находившихся на территории ДРА, прошли военную службу 620 тыс. военнослужащих, из них в соединениях и частях Советской Армии - 525тыс. чел. (в том числе 63 тыс. офицеров),
б/о Танец «Фото» Хазова
Вед.1 За десять лет Афганская война унесла жизни 15 тыс.советских солдат и офицеров.
Среди них и наши земляки-
Погибли на поле боя-
-Виктор Шевченко-
-Владимир Рыбянченко-
Вед.2 В мирное время ушли из жизни-
-Владимир Прокофьев-
-Сергей Баканов-
Вед.1 Предлагаем почтить память погибших в республике Афганистан и ушедших из жизни в мирное время минутой молчания
(минута молчания)
б/о Молчанова
Вед.1 Того, кто служил в Афганистане, мы узнаем, не только по орденским нашивкам на штатской одежде.. мы узнаем их по спокойным твердым лицам .Это те люди, на которых всегда можно положиться. В нашем районе гордым званием афганец именуются 34 человека………..
(награждение )
Вед.1 3338 дней и ночей мужества и потрясений уходят в историю, но продолжают жить рядом с нами..
Вед.2 В 2006 году в р.п.Рудня открыта новая улица имени воина-интернационалиста Виктора Шевченко.
Вед.1 Ежегодно, в канун памятной даты-вывода советских войск из Афганистана, в нашем районе проходит волейбольный турнир , посвященная его памяти .В 2008 году Решением Руднянского городского собрания учрежден переходящий кубок имени Виктора Шевченко.
Вед.2 Вот уже два года на руднянской земле проходит Международный фестиваль военно-патриотической песни и поэзии «Автомат и гитара. Помни нас Россия».
Вед.1 Основанный по инициативе главы Руднянского городского поселения Виктора Полищука фестиваль объединил более 40 авторов-исполнителей из различных городов России и стран ближнего зарубежья.
Вед.2 По итогам Интернет – опроса фестиваль занял 1 место среди фестивалей проведенных в 2007-08 году в России и в ближнем зарубежье.
(ролик фестиваля)
Вед.1 На сцене Лауреат I и II международных фестивалей «Автомат и гитара» Константин Мандрыкин
Мандрыкин «Гиндукуш»
Вед.2 Издавна на Руси существовало такое благородное звание –Меценат. Это те люди которые совершенно бескорыстно поддерживают культурные начинания.
Вед.1 Нам очень приятно сегодня с этой сцены поблагодарить тех людей, которые приняли горячее участие и оказали помощь в подготовке и проведении фестиваля.
Для награждения ______________мы приглашаем на сцену…..
(награждение)
Репина «я буду ждать»
Вед.1 Народное предание гласит, что земля может накормить человека своим хлебом, напоить водой из своих родников, но защитить сама себя она не может, поскольку это святое дело тех, кто ест хлеб, пьет ее воду, любуется ее красотой.
«Если хочешь быть военным» -вокальный ансамбль «Криница»
Криница « Если хочешь быть военным »
Вед.2 Российский офицер! Это гордое звание ,героическая профессия .
Профессия- Родину защищать. Всего в руднянском районе более
………………………………..
(награждение)
Чемерова «Жена офицера»
Вед.1 Словно эстафета передается из поколения в поколение героическая слава наших дедов и отцов, офицеров Вооруженных сил, отстоявших с оружием в руках независимость Родины. Нынешнее подрастающего поколение продолжает эту эстафету самоотверженного служения Родине.
Сценка «На страже мужского покоя»
показательные выступления спортивного клуба А.Плужника
Презентация патриотического клуба «Доблесть»
Вед.2 Совсем скоро для ребят- вчерашних школьников и студентов наступит особенный день. Родные и близкие проводят их в ряды Российской армии. Всем нам хочется верить в то что там, в армии все у вас будет хорошо и для всех будущих призывников звучит наше музыкальное поздравление.
«Брат мой десантник» Плужник, Гришина