Сценарії до Дня Незалежності України
Хай буде вільна Україна,
на всі віки, на всі часи
Мета: збагатити знання учнів про рідний край, сприяти формуванню національної свідомості школярів, розвивати почуття гордості за славне минуле рідного народу, почуття національної гідності, виховувати глибокі почуття любові до рідної мови, до державних символів України; сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, бажанню примножувати традиції, звичаї, берегти національну культуру.
Обладнання: ілюстрації та малюнки із зображенням герба, тризуба, прапора; гімн України «Ще не вмерла України…», вишиті рушники, композиція із квітів, фонограми записів пісень.
«…Свою Україну любіть,
Любіть її во врем’я люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть».
Т.Г.Шевченко
1-й учень: Рідний край, Україна, Батьківщина! Які це прості й разом із тим прекрасні слова! Поети у своїх віршах називають Україну мамою, ненькою. Батьківщина, як мати, одна. Нам її берегти і любити, як маму.
2-й учень:
Облітав журавель
Сто морів і сто земель.
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали в журавля:
- Де найкращая земля?
Журавель відповідає:
- Краще рідної – немає!
3-й учень:
У всіх одна святиня.
Куди не глянь, де не спитай.
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в пустині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.
4-й учень:
Одна Батьківщина і двох не буває.
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
1-й учень: Україна! Скільки любові, тепла, ніжності ми вкладаємо у це слово. Як пишаємось і гордимося своєю ненькою Україною! Ми – незалежна молода, квітуча держава! Та чи знаєте ви, коли і як наша Україна стала незалежною?
2-й учень: Сьогодні ми повернемось у недалеке минуле.
19 серпня 1991 рік. В СРСР стався державний переворот. Союз Державних Соціалістичних Республік розпався. Союзні держави почали проголошувати акти незалежності.
Продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні;
Виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами;
Здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України.
Територія України є неподільною і недоторканою.
Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і Закони України.
Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.
24 серпня 1991 року. Верховна Рада України.
3-й учень: Постанова Верховної Ради Української РСР «Про проголошення незалежності України».
Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинним на території України є тільки її Конституція, закони, постанови уряду та інші акти законодавства республіки.
1 грудня 1991 року провести республіканський референдум на підтвердження Акту проголошення незалежності України.
Здійснилася віковічна мрія українського народу, який сказав тверде і остаточне «так» - 1 грудня 1991 року. Результати референдуму засвідчили єдність усіх наших помислів і прагнень. Україна стала вільною! Слава ж нашій Україні – вільній, воскресаючій, соборній!
4-й учень:
Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів.
Мовчали десь святі під попелом руїни,
І журно дзвін старий по мертвому гудів.
(звучить пісня «Україна» сл. і муз. Т.Петриненка)
1-й учень:
Вистраждавши волю, Україна стала незалежною державою. Постало питання про вибір державних символів України, які б уособлювали її історію, її сутність.
Здійнявся вперше він
Над Галицько-Волинським князівством,
Що відтак об’єднує під ним
Ще й землю Київську наперекір дрібним
Сваркам і всупереч загарбникам чужинським.
Із воєводою Дмитром, як побратим,
Боровся мужньо він під натиском ординським
Данило Галицький над орденом Добжинським
Під стягом переміг небесно-степовим
У синім кольорі була ознака миру,
А в жовтому народ плекав велику мрію
На власний розвиток, просвіту міст і сіл.
2-й учень:
Прапор відомий з античних часів. Древні стяги були у великій шані на Русі ще за часів язичництва, а після впровадження християнства вони освячувалися образом животворного Христа. Значення стягів, як святині, зростає – жодне військо без прапора не вирушало у похід і не вступало в бій.
3-й учень:
Історичні джерела донесли до нас незначні відомості про кольори прапорів Київської Русі. Синій і жовтий кольори назвали державними кольорами Давньої Русі, спадкоємницею якої була передусім Україна.
Ось одна із версій щодо давньої української традиції поєднання жовтого і синього кольорів. Згідно з нею слово «хохол», яким дехто зневажливо називає українців, - монгольського походження: «хох» - означає синій, блакитний, небесний, «улу»- жовтий. Кінцева голосна редукується – маємо теперішнє звучання – хохол.
4-й учень:
Для нашої залитої світлом країни, жовтий і синій кольори є і були найбільш підхожі. Це чудесно розумів наш простий український народ, вимальовуючи свої хати спершу в синє, а із затилля в жовте. Ці кольори народові давала любов до природи, яку він бачив саме в жовтій і лазуровій фарбі: золотистий степ, синє небо, синє море, ріки з жовтими очеретами і рудими скелями. Символами України є чисте небо – символ миру та пшеничне поле – символ достатку.
5-й учень:
…Бій одлунав. Жовто-сині знамена
Затріпотіли на станції знов…
Саме з цих слів балади, яку написав В.Сосюра, більшість громадян України вперше дізнались про існування національного прапора своєї держави. Прапора, як нас учили, ворожого, націоналістичного, бо під ним, мовляв, воювали проти радянської влади й народу петлюрівці й бандерівці.
6-й учень:
Зрештою, так багато з нас хто і вважав, глибоко не замислюючись над цим, аж поки навесні 1989 року синьо-жовті знамена не замайоріли на площах Львова, Тернополя, Івано-Франківська та інших міст Західної України, а відтак Києва, Харкова, Донецька, Сум. І тисячі людей поволі,поступово прозріли, довідавшись усю правду про цей прапор, що ніякий він не буржуазний чи вороже націоналістичний, а існує ще з часів Київської Русі, що під ним не один вік чесні сини і дочки народу нашого йшли здобувати волю і незалежність України.
1-й учень:
Досі не стерлося відчуття тих днів, коли «стало можна». Ідеш вулицею, уздовж якої тріпочуть на вітрі синьо-жовті прапори – аж душа завмирає від великої радості й превеликого щастя. 28 січня 1992 року Верховна Рада України більшістю голосів проголосила синьо-жовтий прапор Державним прапором України. Це велика подія і велика наша перемога. Ревно ж бережімо нашу святиню, намагаймося ніколи й нічим не заплямувати її.
Живи,Україно, живи для краси,
І сили, і слави,і волі.
Шуми,Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
Довіку тебе не скують ланцюги
І руки не скрутять ворожі,
Стоять твої вірні сини навкруги
З шаблями в руках на сторожі.
Стоять, присягають тобі на шаблях
І жити, і вмерти з тобою,
І рідні знамена в кривавих боях
Ніколи не вкрити ганьбою.
(звучить пісня «За Україну, за її волю» )
2-й учень:
Тризуб
Тризуб (як сокола, що йде в піке),
Облюбував собі на ловах Рюрик.
І віщий князь Олег на вежах бурих
Лишав його зображення стрімке
На печенігів, половців у шкурах
Цей герб наводив жах – було й таке! –
І дерево життя змогло вінке
Не вимерзти в холодних кучугурах.
Сам Олександр здіймав тризуб увись,
Як з півночі посунули колись
Навали шведів і тевтонів сила,
І коли схрестились грізно меч і спис,
А для наук йому розправив крила
Засновник академії – Могила.
В.Ткаченко
3-й учень:
Про походження, ідею і значення тризуба в Україні як Державного герба, національного знаку і релігійного символу, писали понад 50 авторів. Як Державний герб тризуб на синьому тлі був схвалений 12 лютого 1918 року Малою радою в Коростені. Як герб тризуб залишився і в часи гетьманату, а далі й за Директорії. Від часу об¬’єднання УНР і ЗУНР державним гербом став золотий тризуб на синьому тлі.
19 лютого 1992 року за пропозицією Президента України Л.М.Кравчука сесія Верховної Ради затвердила Малий герб України.
4-й учень:
Золотий непокірний тризуб
Як птах золотий, в переливах
На прапорі має, горить.
Це знак наш, це фабрики й ниви,
Це символ, що будем ми жить,
Це хліб наш, вугілля і цукор,
Степи плодовиті, моря…
Це в праці змозолені руки,
Що подвигом завжди горять.
Це наша любов, наша мужність,
Вогняний порив боротьби,
Це наша згуртованість дружня,
Це пісня нової доби.
Це юність, це клич поколінням,
Що йдуть крізь життєву грозу,
Це слава твоя, Україно,
Золотий непокірний тризуб.
5-й учень:
Пісня – душа народу, національні гімни – прояв його волелюбних прагнень, духовно-патріотичних устремлінь. Втративши свою державність, Україна кілька століть не мала і свого національного гімну, його заступали патріотичні пісні, що не охоплювали долі всього народу, розмежованого кордонами Австро-Угорської та Російської монархії.
6-й учень:
Яскравим виявом патріотично-національних почуттів українців єдиної нашої землі стала поява вірша поета й етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» .
Жодному нашому творові української літератури не судилася така велична і…. трагічна доля.
Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенними, здобути волю, виражена незламна віра у відродження України.
Трагічна,бо понад століття пісню-гімн переслідували, вбивали,забороняли та як не силкувались – не вбили.
1-й учень:
Із піснею-гімном пов’язані вікові поривання нашого народу до незалежності, яка в наш час стала реальністю. Тому нова незалежна Україна обрала мелодію і слова пісні «Ще не вмерла Україна» за свій Державний гімн. Пісні, яка понад століття одухотворю вала національно-духовні поривання народу до своєї незалежності, кликала народ до святої волі. Згодом Президія Верховної Ради України затвердила музичну редакцію Гімну України.
Указ Президії Верховної Ради України про Державний гімн України:
1. Затвердити музичну редакцію Державного гімну України, автором музики якої є М.М.Вербицький
2. Запровадити повсюдне виконання Державного гімну України, затвердженого цим Указом від 6 січня 1992 року.
(звучить гімн «Ще не вмерла Україна»)
2-й учень:
Ти не загинеш, Україно
Ти не загинеш, Україно!
І мова прадідна твоя,
Що кожне слово в їй перлина,
Не вмре повік. І світ-зоря,
Твоя зоря засяє.
Поглянь – слов’янство оживає
І сили пробує свої:
Ганебні ярма розбиває,
До купи всіх синів скликає..
А то ж усе брати твої!..
Ні, не умре ніколи мова,
Якою син співає твій,
Якою люд скликав Підкова,
Богдан славетний і Палій,
Якою Січ буйна лишала,
Якою наш Кобзар співав,
Яка степи опанувала,
І мільйони опанувала,
І мільйони об’єднала
Людей-братів!
3-й учень:
Хто не чував
Пісень по селах вечорами
І жартівливих, і сумних?
То долю рідними словами
Народ виспіває у їх.
О, ні, Вкраїна не загине!
Коли народний океан
Співа,неначе той орган,
Є сила в нім – душа єдина.
М.Чернявський
(звучить пісня «Ой, у лузі червона калина похилилася»)
4-й учень:
На цьому наше свято закінчено. Любіть свою Україну, гордіться нею, примножуйте її славу, бо ми того варта. Слава Україні!